НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І...

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра Геоінформаційних систем і технологій

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Декан факультету _____________

Євсюков Т.О.

«___» _____________ 2015 р.

РОЗГЛЯНУТО І СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри ГІС і технологій

_________________________________

Протокол № 12 від « 19 » травня 2015 р.

Завідувач кафедри ГІС і технологій

____________________ С.С. Кохан

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І БАЗИ ДАНИХ

напрям підготовки 6.080101 Геодезія, картографія та землеустрій

Спеціальність 8.08010103 "Землеустрій та кадастр"

спеціалізація

Факультет Землевпорядкування

Розробники доцент, к.т.н., Дроздівський О.П.

(посада, науковий ступінь, вчене звання)

асистент, к.т.н., Москаленко А.А.

(посада, науковий ступінь, вчене звання)

Київ – 2015 р.

1. Опис навчальної дисципліни

Геоінформаційні системи і бази даних

Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Освітньо-кваліфікаційний рівень Шифр і назва

Напрям підготовки 6.080101 Геодезія, картографія та

землеустрій

Спеціальність 8.08010103 "Землеустрій та кадастр"

Спеціалізація

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Обов'язкова

Загальна кількість годин 150

Кількість кредитів ECTS 4,0

Кількість змістовних модулів 3

Курсовий проект (робота)(за наявності)

Форма контролю Екзамен

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форми навчання

денна форма

навчання

заочна форма

навчання

Рік підготовки (курс) 3 3

Семестр 5 5-6

Лекційні заняття 30 год. 20 год.

Практичні, семінарські заняття

Лабораторні заняття 45 год. 8 год.

Самостійна робота 75 год.

Індивідуальні завдання

Кількість тижневих аудиторних годин для

денної форми навчання

2 год.

3 год.

2. Мета і завдання навчальної дисципліни

Мета: Дисципліна “Геоінформаційні системи та бази даних” забезпечує

можливість використання у виробництві програмно-технічного комплексу для

автоматизованого обліку, зберігання, відображення, аналізу, моделювання

просторово-координованої інформації та створення баз даних.

Завдання: Завданням вивченням дисципліни є формування у фахівця

теоретичних знань і практичних навичок роботи з реляційними базами даних,

вміння організовувати збір та вилучення необхідних даних, використання ГІС для

управління земельними ресурсами, в тому числі для введення і використання

даних державного земельного кадастру (зокрема для ведення земельно-

реєстраційних даних).

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

теорію баз даних;

теоретичні основи геоінформатики;

теоретичні основи проектування баз даних;

мову SQL

вміти:

здійснювати збір даних та організовувати необхідні дані;

створювати реляційні БД та працювати з ними;

використовувати ГІС для управління земельними ресурсами;

застосовувати ГІС і бази даних з метою ведення державного

земельного кадастру;

використовувати на практиці основи створення та обслуговування баз

даних (БД);

створювати тематичні шари та поєднувати їх з базою атрибутивних

даних.

застосовувати ГІС для створення цифрових моделей рельєфу.

3. Програма та структура навчальної дисципліни для:

повного терміну денної (заочної) форми навчання:

Змістовий модуль 1. Основи геоінформаційних систем і технологій

Тема лекційного заняття 1. Вступ до геоінформаційних систем і

технологій

Використання інформаційних систем в землеустрої. Загальні поняття

геоінформатики, геоінформаційних систем і технологій - географічні завдання,

елементи і домени географічної інформації. Визначення, компоненти, функції і

класифікація геоінформаційних систем (ГІС). Приклади використання та

актуальні тенденції розвитку ГІС в різних галузях. Сучасні підходи до

моделювання навколишнього середовища (Картографія, ДЗЗ, ГІС). Мета і

призначення дисципліни.

Тема лекційного заняття 2. Використання технологій баз даних в ГІС Основи структуризації інформації. Загальна класифікація моделей даних в

ГІС і базах даних (БД). Обмеження класичних моделей даних для зберігання і

оброблення геопросторових даних.

Тема лекційного заняття 3. Джерела даних геоінформаційних систем і


Завдання збирання та введення даних. Джерела просторових даних. Джерела

непросторових (описових) даних.

Тема лекційного заняття 4. Моделі просторових даних. Мозаїчні моделі

Принципи моделювання полів (поверхонь). Структури моделювання земної

поверхні. Растрова модель. Методи стиснення сіткових структур. Шестикутна

модель. TIN-модель. Проблеми використання сіткових структур. Ієрархічні

мозаїчні моделі даних (квадродерева).

Тема лекційного заняття 5. Моделі просторових даних. Векторні і

об'єктні моделі даних

Базові визначення векторних моделей. Векторні нетопологічні і топологічні

моделі. Переваги і обмеження векторних моделей. Методи зберігання векторних

даних.

Тема лекційного заняття 6. Базові принципи контролю актуальності і

точності даних

Загальна класифікація змін в геопросторових даних. Основні вимоги до

створення та оновлення даних. Правила оновлення геопросторових даних.

Змістовий модуль 2. Сучасні технології баз даних

Тема лекційного заняття 1. Основи систем керування баз даних

Загальні визначення, призначення, функції, класифікація та архітектура

систем керування баз даних (СКБД). Огляд виробників і продуктів СКБД.

Тема лекційного заняття 2. Зберігання та оброблення великих об'ємів

даних Основні визначення великої бази даних та великомасштабних даних.

Фактори, які визначають велику базу даних. Поняття розподілених баз даних та

розподілених систем керування базами даних. Розподілене оброблення даних і

паралельні СКБД. Переваги і недоліки розподілених СКБД. Мультибазові

системи.

Тема лекційного заняття 3. Використання реляційної моделі для

зберігання непросторових даних ГІС Основні поняття реляційної моделі даних. Реляційна схема, її

характеристика. Поняття ключів. Основні поняття обмеження цілісності даних.

Тема лекційного заняття 4. Сучасні методології проектування БД

Загальний огляд методологій проектування. Огляд програмного

забезпечення проектування БД. Основні кроки проектування бази даних.

Концептуальне, логічне та фізичне проектування.

Тема лекційного заняття 5. Нормалізація як спосіб перевірки структури

бази даних

Оптимізація реляційних моделей на основі їх нормалізації. Нормальні

форми. Недоліки і переваги нормалізації. Денормалізація.

Тема лекційного заняття 6. Реляційна алгебра

Основні поняття реляційної алгебри. Операції реляційної алгебри.

Реляційне числення.

Тема лекційного заняття 7. Операції та мови запитів

Теорія множин. Класифікація та огляд мовних засобів СКБД. Основні

визначення мови SQL. Структура та синтаксис основних команд та запитів на

мові SQL. Вибір даних та виконання математичних операцій над даними в ГІС.

Назва змістовних

модулів і тем

Кількість годин

денна форма заочна форма

тижні усього у тому числі усього у тому числі

л п лаб інд с.р. л п лаб інд

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13


Тема 1 1 4 2 2 2 1

Тема 2 2 6 2 4 2

Тема 3 3 4 2 2 2 1

Тема 4 4 4 2 2 2

Тема 5 5 6 2 4 2 1

Тема 6 6 6 2 4 1

Разом за змістовим

модулем

30 12 18


Тема 1 7 2 1

Тема 2 8 2 1 2

Тема 3 9 2 1 1

Тема 4 10 2 4 1 1

Тема 5 11-12 4 6 2

Тема 6 13 2 2 1

Тема 7 14-15 4 7 2 1


модулем

18 27

Усього годин 30 45 20 8

скороченого терміну денної(заочної форми навчання):


Тема лекційного заняття 1. Вступ до геоінформаційних систем і


Використання інформаційних систем в землеустрої. Загальні поняття

геоінформатики, геоінформаційних систем і технологій - географічні завдання,

елементи і домени географічної інформації. Визначення, компоненти, функції і

класифікація геоінформаційних систем (ГІС). Приклади використання та

актуальні тенденції розвитку ГІС в різних галузях. Сучасні підходи до

моделювання навколишнього середовища (Картографія, ДЗЗ, ГІС). Мета і

призначення дисципліни.

Тема лекційного заняття 2. Використання технологій баз даних в ГІС

Основи структуризації інформації. Загальна класифікація моделей даних в

ГІС і базах даних (БД). Обмеження класичних моделей даних для зберігання і

оброблення геопросторових даних.

Тема лекційного заняття 3. Джерела даних геоінформаційних систем і

технологій Завдання збирання та введення даних. Джерела просторових даних. Джерела

непросторових (описових) даних.

Тема лекційного заняття 4. Моделі просторових даних. Мозаїчні моделі

Принципи моделювання полів (поверхонь). Структури моделювання земної

поверхні. Растрова модель. Методи стиснення сіткових структур. Шестикутна

модель. TIN-модель. Проблеми використання сіткових структур. Ієрархічні

мозаїчні моделі даних (квадродерева).

Тема лекційного заняття 5. Моделі просторових даних. Векторні і

об'єктні моделі даних

Базові визначення векторних моделей. Векторні нетопологічні і топологічні

моделі. Переваги і обмеження векторних моделей. Методи зберігання векторних

даних.

Тема лекційного заняття 6. Базові принципи контролю актуальності і

точності даних

Загальна класифікація змін в геопросторових даних. Основні вимоги до

створення та оновлення даних. Правила оновлення геопросторових даних.


Тема лекційного заняття 1. Основи систем керування баз даних

Загальні визначення, призначення, функції, класифікація та архітектура

систем керування баз даних (СКБД). Огляд виробників і продуктів СКБД.

Тема лекційного заняття 2. Зберігання та оброблення великих об'ємів

даних Основні визначення великої бази даних та великомасштабних даних.

Фактори, які визначають велику базу даних. Поняття розподілених баз даних та

розподілених систем керування базами даних. Розподілене оброблення даних і

паралельні СКБД. Переваги і недоліки розподілених СКБД. Мультибазові

системи.

Тема лекційного заняття 3. Використання реляційної моделі для

зберігання непросторових даних ГІС Основні поняття реляційної моделі даних. Реляційна схема, її

характеристика. Поняття ключів. Основні поняття обмеження цілісності даних.

Тема лекційного заняття 4. Сучасні методології проектування БД

Загальний огляд методологій проектування. Огляд програмного

забезпечення проектування БД. Основні кроки проектування бази даних.

Концептуальне, логічне та фізичне проектування.

Тема лекційного заняття 5. Нормалізація як спосіб перевірки структури

бази даних

Оптимізація реляційних моделей на основі їх нормалізація. Нормальні

форми. Недоліки і переваги нормалізації. Денормалізація.

Тема лекційного заняття 6. Реляційна алгебра

Основні поняття реляційної алгебри. Операції реляційної алгебри.

Реляційне числення.

Тема лекційного заняття 7. Операції та мови запитів

Теорія множин. Класифікація та огляд мовних засобів СКБД. Основні

визначення мови SQL. Структура та синтаксис основних команд та запитів на

мові SQL. Вибір даних та виконання математичних операцій над даними в ГІС.

Назва змістовних

модулів і тем

Кількість годин

денна форма заочна форма

тижні усього у тому числі усього у тому числі

л п лаб інд с.р. л п лаб інд

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13


Тема 1 1

Тема 2 1

Тема 3 1

Тема 4 1

Тема 5 1

Тема 6 1


модулем

6


Тема 1 1

Тема 2 0,5

Тема 3 1

Тема 4 1

Тема 5 1

Тема 6 0,5

Тема 7 1


модулем

6

Усього годин 12

4. Теми семінарських занять

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

5. Теми практичних занять

№

з/п


годин

1 Робота з геопросторовими даними в Idrisi 2

2 Робота з геопросторовими даними в KartaLynx 2

3 Проектування реляційної бази даних 2

4 Вибір даних і ГІС і БД 2

6. Теми лабораторних занять

№

з/п


годин

1 Інтерфейс Idrisi 2

2 Відображення даних з різних джерел Idrisi 2

3 Комплексне відображення даних в Idrisi 2

4 Картографічна композиція в Idrisi 2

5 Робота з растровими даними в Idrisi 2

6 Робота з векторними даними в Idrisi 2

7 Інтерфейс KartaLynx 2

8 Робота з растровими даними в KartaLynx 4

9 Робота з векторними даними в KartaLynx 2

10 Створення векторних наборів даних KartaLynx 6

11 Створення концептуальної моделі БД 2

12 Створення логічної моделі БД 4

13 Створення фізичної моделі БД 4

14 Введення непросторових даних 2

15 Запити на основі атрибутів 2

15 Інтегрування векторних і атрибутивних даних 2

17 Просторові запити 3

7. Самостійна робота студентів

№ з/п Назва теми Кількість

годин

1 Промислові ГІС 15

2 Методи збирання даних для баз геоданих 10

3 Розподілені бази даних 10

4 Розширення моделі «Сутність – зв'язок» 10

5 Транзитивні залежності 10

6 Реляційна алгебра і реляційне числення 10

7 Мова SQL: визначення даних 5

8 Виконання запитів 5

Разом 75

8. Контрольні питання, комплекти тестів для визначення рівня засвоєння

знань студентами

1. В складі ГІС виділяють компоненти за такими видами забезпечення

2. Функціональна модель ГІС:

3. Методичне забезпечення ГІС

4. Програмне забезпечення ГІС

5. В базах даних існують такі моделі структур даних

6. Функціональна залежність

7. Повна функціональна залежність

8. Транзитивна залежність

9. Перша нормальна форма нормалізації

10. Друга нормальна форма нормалізації

11. Третя нормальна форма нормалізації

12. Лінійна векторна модель географічного ( геопросторового) об’єкту

13. Точкова модель географічного (геопросторового) об’єкту

14. Площинна векторна модель географічного об’єкту

15. Моделі дев’яти перетинів топологічних відношень двох просторових

об’єктів

16. Види цифрових моделей рельєфу

17. Тріангуляційна модель (TIN) рельєфу

18. Растрова модель даних

19. Роздільна здатність растрового зображення DPI

20. Лінійні об’єкти високого рівня

21. Що означає цілісність бази даних

22. Процес індексування в базах даних

23. Базові типи об'єктів векторних даних

24. Відмінні риси географічних інформаційних систем

25. Які дані з перерахованих є первинними джерелами просторових даних?

26. Актуальність геопросторових даних

27. Просторові запити

28. Способи організації даних, їх опрацювання та аналіз

29. Коротка характеристика фізичного проектування баз даних

30. Оброблення даних засобами SQL

31. Поняття файлових систем та баз даних, особливості баз даних

32. Багатошарові векторні моделі даних

9. Методи навчання При проведенні лекційних занять доцільно використовувати словесні методи навчання:

пояснення, розповідь, бесіда, навчальна дискусія, з поєднанням наочних методів навчання:

ілюстрування, демонстрування.

При проведенні лабораторних робіт доцільно використовувати такий словесний метод

навчання як інструктаж з поєднанням наочних методів навчання ілюстрування та

демонстрування, аспект цих занять полягає в тому, що вони сприяють зв'язку теорії з

практикою, забезпечують набуття студентами навичок і вмінь користування стандартним та

спеціальним програмним забезпеченням, застосуванні інформаційних технологій до

кадастрових робіт та формують у студентів первинні навички та вміння дослідницьких дій.

Лабораторні роботи проходять у лабораторії обладнаній комп’ютерами.

10. Форми контролю Основними методами контролю знань, умінь та навичок студентів є з вивчення

дисципліни «ГІС і бази даних» є: усне опитування, письмова та практична перевірка,

стандартизований контроль у вигляді модульних тестових робіт, оцінка за індивідуальне

навчальне завдання, підсумковий залік.

Загальне значення цих методів полягає в тому, щоб найліпшим чином забезпечити

своєчасний і всебічний зворотний зв'язок між студентами і викладачами, на підставі якого

встановлюється, як студенти сприймають та засвоюють матеріал.

Мета контролю визначає вибір методів, при цьому слід враховувати, що зазначені методи

можуть застосовуватися у всіх видах контролю – лише комплексне їх застосування дає

можливість регулярно та об’єктивно виявляти динаміку формування системи знань та умінь

студентів. Кожний метод контролю має свої переваги і недоліки, сферу використання, ні один з

них не може бути єдиним, здатним діагностувати усі аспекти процесу навчання. Отже:

- для контролю засвоєння лекційного матеріалу: усне опитування, письмові модульні

контрольні роботи; поточне тестування; оцінка за індивідуальне навчальне завдання;

підсумковий залік.

- для контролю і оцінювання лабораторних робіт: практична перевірка і оцінювання

кожної лабораторної роботи.

11. Розподіл балів, які отримують студенти Оцінювання студента відбувається згідно положення «Про екзамени та заліки НУБіП

України» від 20.02.2015 р. протокол №6 з табл.1.

Оцінка національна Оцінка

ЄКТС Визначення оцінки ЄКТС

Рейтинг

студента, бали

ВІДМІННО А ВІДМІННО - відмінне виконання лише з

незначною кількістю помилок 90-100

ДОБРЕ

B ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з

кількома помилками 82-89

C ДОБРЕ – в загальному правильна робота з

певною кількістю грубих помилок 74-81

ЗАДОВІЛЬНО

D ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною

кількістю недоліків 64-73

E ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє

мінімальні критерії 60-63

НЕЗАДОВІЛЬНО

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно працювати

перед тим, як отримати залік (позитивну

оцінку)

35-59

F НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна

подальша робота 1-34

Для визначення рейтингу студента із засвоєння дисципліни RДИС (до 100 балів)

одержаний рейтинг з атестації RАТ (30 балів) додається до рейтингу студента з навчальної

роботи RНР (до 70 балів): RДИС= RНР+ RАТ (рейтинг з дисципліни=рейтинг з навчальної

роботи+рейтинг з атестації)

RНР – 70% від RДИС - 70 балів.

RАТ – 30% від кількості балів рейтингу з дисципліни – 30 балів.

Рейтинг за навчальну роботу враховує відвідування лекцій та засвоєння теоретичного

матеріалу, виконання та захист лабораторних робіт, контроль теоретичних знань: RНАВ=RЛЕК+

RЛАБ+RСАМ+Rконтр.

Критерії оцінки за відвідування лекції Rлек

Максимальний бал за відвідування 1 лекції отримує студент який присутній на лекції,

бере активну участь в обговоренні теми лекції, відповідає на запитання лектора, наводить

приклади, старанно веде конспект лекції.

Мінімальний (достатній) бал (0,6 від максимального балу) за відвідування лекції

отримує студент який запізнився на лекцію не більше ніж на 5 хв., неуважний (але не порушує

дисципліну), пасивний під час обговорення теми, не може або навести приклади, або важко

добирає їх, але може сформулювати основні поняття лекції. 0,6 бали отримує студент, який не

з’явився на лекцію з поважних причин, але має конспект лекції і може сформулювати основні

поняття лекції.

Від 0 до мінімального балу отримує студент, який спізнився на лекцію більш ніж на 5

хв., не може чітко сформулювати основні поняття лекції, але має конспект, неуважний (але не

порушує дисципліну).

0 балів отримує студент, який не з’явився на лекцію з поважних причин, але не має

конспекту лекції.

Студент, який не з’явився на лекцію без поважних причин, порушує дисципліну, не веде

конспект отримує штрафний бал.

Рейтинг за лабораторну роботу RЛАБ

Максимальний бал за виконання кожної лабораторної роботи отримує студент який

присутній на занятті, бере активну участь у виконанні практичних завдань, виконує завдання

повністю і одержує очікуваний результат, може пояснити логічну послідовність і поетапність

дій, відповідає на контрольні запитання викладача,

Мінімальний (достатній) бал (0,6 від максимального) за відвідування лабораторної

роботи отримує студент який запізнився на заняття не більше ніж на 5 хв., неуважний (але не

порушує дисципліну), виконує завдання повністю, але з деякою допомогою викладача, і

одержує очікуваний результат, на контрольні запитання дає не повну відповідь.

Від 0 до мінімального балу отримує студент, який не повністю виконав завдання (але

виконав більш ніж на 75%), або не одержав очікуваний результат, на контрольні запитання

відповідає не точно.

Студент який пропустив лабораторне заняття з поважних причин повинен засвоїти його

в позаурочний час отримавши завдання у викладача.

Студент, який пропустив лабораторне заняття без поважних причин або не засвоїв теми

заняття його у встановлений термін отримує штрафний бал.

Рейтинг за самостійну роботу RСАМ

Максимальний бал за самостійну роботу отримує студент який чітко і ясно формулює

теоретичні положення теми, наводить приклади, може пояснити послідовність виконання дій,

проявив вміння застосувати теоретичні знання на практиці.

Мінімальний (достатній) бал (0,6 від максимального) бали за самостійну роботу

отримує студент який не повністю відповідає на питання, не може навести приклади або

добирає їх з трудом.

Від 0 до мінімального балу отримує студент який відповідає не на всі питання, не чітко

формулює основні визначення.

Критерії оцінки за контроль засвоєння теоретичного матеріалу Rконтр.

На максимальний бал оцінюється письмова робота, в якій в стислій формі, логічно і

послідовно з наведенням визначень, основних характеристик, принципів та прийомів

виконання, схем, прикладів, тощо, дана відповідь на теоретичні питання білета, вказана область

застосування в зв'язку з обраною спеціальністю.

На мінімальний бал (0,6 віл максимального) оцінюється письмова робота, в якій

наведені основні визначення та характеристики, вказані принципи та прийоми виконання,

наведені деякі приклади, тощо, дана відповідь на всі теоретичні питання білета (хоча б неповні).

На рейтинг з навчальної роботи можуть впливати рейтинг з додаткової роботи Rдод. та

рейтинг штрафний Rштраф.

Максимальний рейтинг з додаткової роботи становить 10% від рейтингу з дисципліни

(тобто 10 балів). Він визначається лектором і надається студентам за рішенням кафедри за

виконання робіт, які не передбачаються навчальним планом, але сприяють підвищенню

кваліфікації студентів з дисципліни.

Рейтинг штрафний віднімається від рейтингу з навчальної роботи і може становити до

5% від рейтингової оцінки за навчальну роботу (4 бали). Він визначається лектором і вводиться

рішенням кафедри для студентів, які невчасно засвоїли матеріал модуля. не дотримувалися

графіка роботи, пропускали заняття тощо.

Для допуску до атестації студенту необхідно набрати з навчальної роботи не менше 60%

балів від рейтингу з навчальної роботи (42 балів). Це означає, що в цілому студенту необхідно

виконати такий мінімум роботи: виконати всі лабораторні роботи; уникнути штрафних санкцій

лектора.

Рейтингова оцінка з атестації виставляється за результатами складання тестових

завдань.

Розподіл балів, присвоюваний студентам

Тип роботи

Модуль Дисципліна

бали за

роботу

відсоток по всього

балів

відсоток

за

модулями

всього роботі модулю

Мод

ул

ь #

1

Лекції 100 5 %

70 % 100 32 %

100

Лабораторна робота #1 100 15 %



Самостійна робота 100 20 %

Модульний контроль 100 30 % 30 %

Мод

ул

ь #

2

Лекції 100 5 %

70 % 100 38 %







Самостійна робота 100 15 %

Модульний контроль 100 30 % 30 %

Тест 100 30 %

12. Методичне забезпечення

Назаренко Н.М., Москаленко А.А. Навчально-методичний посібник

«Геоінформаційні системи і бази даних» - Видавничий центр НУБіП, 2010

13. Рекомендована література

Основна:

1. Єршов В.П., Гора І.М. Автоматизовані земельні інформаційні системи. –

К.: НАУ, 1999. – 196 с.

2. Глушков С.В., Ломотько Д.В. Базы даннях. – Харьков: Фолио, 2002. – 504

с.

3. Коннолли Т., Брег К. Базы данных. 3-е изд.: Пер. с англ. – М.: Изд. дом

«Вильямс», 2003. – 1440 с.

4. Географічні інформаційні системи // під ред. М. Ван Мервіна та С.С.

Кохан. – К.:НАУ, 2003. – 207 с.

5. Самойленко В.М. Основи геоінформаційних систем. – К.: Ніка-Центр,

2003. – 276 с.

Допоміжна:

6. ДеМерс М. Географические информационные системы.: Пер. с англ. – М.:

Дата+, 1999. – 490 с.

7. Дейт К. Введение в системы баз данных. Пер. с англ. – М.: Наука, 1980. –

464 с.

8. Портянский И.А. Компьютерный арсенал географии. М.: Мысль, 1989. –

172 с.

9. Бекаревич Ю., Пушкина Н. Самоучитель Access. – К.: BHV, 2010 – 432 c.

10. Берлянт А.М. Картографический метод исследования. – М.: Изд-во

МГУ, 1988.- 251 с.

11. Королёв Ю.К. Общая геоинформатика. Ч.1. Теоретическая информатика.

Выпуск 1. – М.: Дата +, 1998. – 118 с.

12. Венгерський П.С. Створення ГІС – застосувань засобами ArcView.

Част.1. Робота з інтерфейсом системи.- МВ, Львів, Вид-во Львів. Ун-ту.-1997.-24

с.

13. Голицина О.Л., Максимов Н.В., Попов И.И. Базы данных. – М.: Форум,

2006. – 352 с.

14. Інформаційні ресурси:

1. http://gis-lab.info/

Стандарти та специфікації відкритого геопросторового консорціуму OGC,

http://www.opengeospatial.org/standards

http://gis-lab.info/

http://www.opengeospatial.org/standards

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І...

Documents