2

3

Опис компонента ОПП

Найменування

показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Характеристика

компонента ОПП

денна

форма

навчання

заочна

форма

навчання

Кількість кредитів –

4,5

Галузь знань

01 Освіта

нормативна

Напрям підготовки

Педагогіка вищої школи

Модулів – 0

Спеціальність:

011 Освітні, педагогічні

науки

Рік підготовки

Змістових модулів – 0 1-й

Індивідуальне

науково-дослідне

завдання: письмовий

звіт про виконання

практики

Семестр

Загальна кількість

годин – 135

1-й

Лекції

Тижневих годин для

заочної форми

навчання:

аудиторних – 0

самостійної роботи

студента – 135

Освітньо-

кваліфікаційний рівень:

другий (магістерський)

рівень

Практичні, семінарські

Лабораторні

Самостійна робота

135 год.

Індивідуальні завдання:

Вид контролю:

диференці-

йований

залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і

індивідуальної роботи становить (%) – 0 % та 100 %.

4

Мета та завдання педагогічної практики

Метою є закріплення теоретичних знань, отриманих студентами

під час навчання, набуття й удосконалення компетентностей, визначених

відповідною освітньою програмою вищої освіти.

Завдання:

– оволодіння сучасними методами комплексного педагогічного

аналізу освітньої діяльності закладів вищої освіти;

– розвиток професійно-педагогічних знань, умінь, навичок в ході

дослідження особливостей навчальної групи, проведення навчальних

занять;

– формування готовності до професійного саморозвитку та

самовдосконалення.

Проходження педагогічної практики забезпечує формування у

здобувачів вищої освіти наступних компетентностей:

Інтегральна:

– здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у певній галузі

професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення

досліджень;

Загальні:

− здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;

− знання та розуміння предметної області та розуміння професії;

− здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з

різних джерел;

− здатність до адаптації та дії в новій ситуації;

− здатність генерувати нові ідеї (креативність);

− здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми;

− навички міжособистісної взаємодії;

− цінування та повага різноманітності та мультикультурності;

Спеціальні (фахові):

– здатність проектувати і реалізувати зміст освіти, зміст

навчання, індивідуальні освітні траєкторії за рівнями Національної рамки

кваліфікацій;

– здатність до створення освітнього середовища, що забезпечує

якість освіти;

– здатність розробляти комплексне навчально-методичне

забезпечення навчальної дисципліни;

– здатність продукувати систему управління пізнавальною

діяльністю, що забезпечує досягнення програмних результатів навчання;

– здатність застосовувати інноваційні педагогічні технології з

урахуванням особливостей підготовки фахівців за різними

спеціальностями;

– здатність планувати і проводити теоретичні та емпіричні

дослідження у сфері освіти;

5

– здатність застосовувати діагностичний інструментарій

оцінювання академічних досягнень здобувачів освіти;

– здатність здійснювати управління і самоуправління в

освітньому процесі;

– здатність реалізувати здоров’язбережувальний підхід в

організації освітнього процесу;

– здатність будувати ефективну комунікативну взаємодію із

суб’єктами освітнього процесу;

– здатність до рефлексії в процесі розв’язання професійних

завдань;

– здатність до самоосвіти і професійного самовдосконалення;

– здатність застосовувати інформаційні технології в освітньому

процесі;

– здатність забезпечувати міжпредметні зв’язки.

Соціальні навички (soft-skills) відповідно до НРК:

- вибирати і реалізовувати комунікативні стратегії і тактики

відповідно до контексту педагогічної взаємодії;

– проводити самостійні наукові дослідження педагогічних явищ та

екстраполювати їх результати в практику викладання.

Педагогічна практика складається з чотирьох етапів:

1. Підготовчий етап: вивчення організаційно-функціональних

особливостей бази практики.

2. Аналітичний етап: відвідування та аналіз занять викладачів бази

практики, проведення психологічного обстеження групи, в якому

планується здійснювати викладання.

Ці два етапи здійснюються продовж першого тижня. Отже студент-

практикант: отримує настанови в інституті та навчальному закладі;

знайомиться з документацією з педпрактики (щоденник педагогічної

практики, індивідуальний план, залікові відомості); вивчає документацію

навчального закладу (плани аудиторної та позааудиторної роботи,

навчальні програми, планами проведення тренінгових занять) і складає на

її основі індивідуальний план практики, який обов’язково затверджується

керівниками від бази практики та від інституту; з’ясовує наявність і

відповідність засобів навчання змісту занять та інших форм роботи з тими,

хто навчається (знайомство з обладнанням тренінгових центрів, кабінетів,

музеїв, бібліотек тощо); відвідує заняття групи, на базі якої проходить

практику.

3. Викладацький етап: реалізація основних функцій викладача:

відбувається в умовах конкретного навчального закладу (розробка

дидактико-методичних матеріалів до майбутніх занять, проведення занять

та їх аналіз).

6

4. Підсумковий етап: одержання характеристики з бази практики,

підготовка звіту, його перевірка керівником, захист та підсумкове

оцінювання результатів практики.

Ці етапи здійснюються поступово протягом чотирьох тижнів.

Студент-практикант: виконує всю роботу викладача і куратора в своїй

групі, відвідує заняття, також заняття колег-студентів-практикантів та бере

участь в їх обговоренні, отримує оцінки за самоаналіз та аналіз занять;,

допомагає викладачу у проведенні аудиторної роботи; самостійно

проводить заняття (4 лекційних заняття, 8 - практичних (семінарських)

занять); працює над поповненням та впорядкуванням матеріальної бази

кабінету; виконує групове та індивідуальне завдання з педагогіки; веде

документацію; бере участь у конференціях, семінарах тощо в навчальному

закладі; аналізує результати практики.

Отже, навчально-методична робота студента поєднує дві складові, що

доповнюють одна одну: пасивна практика та активна (аудиторна)

практика. Пасивна практика зазвичай передує активній. Вона полягає у

відвідуванні занять, консультацій, навчально-виховних заходів, які

проводить викладач – керівник практики, з метою ознайомлення з його

методичним досвідом та системою навчальної роботи, оволодіння

методикою підготовки занять, викладання навчального матеріалу та

методичними особливостями навчання, відвідування занять, що

проводяться іншими студентами – практикантами, з подальшою участю в

обговоренні результатів та підготовкою письмової рецензії.

Активна (аудиторна) практика є основною частиною усього

процесу проходження педагогічної практики, оскільки саме в ході активної

практики виявляються та розвиваються викладацькі здібності студентів.

Активна практика поєднує самостійну розробку та проведення занять,

проведення консультацій, методичну роботу тощо. До початку активної

практики студент подає керівникові від бази практики (а за необхідності —

й керівникові практики від ВНЗ) тексти лекційних матеріалів та методичні

розробки занять з обраної теми. Після узгодження тексту лекцій та

методичних розробок з керівником студент допускається до самостійного

проведення занять.

Загальний об’єм навчальних годин педагогічної практики складає

135 годин, куди і входять: відвідування занять, аналітична робота,

підготовка дидактико-методичних матеріалів до занять, проведення занять,

підготовка звіту з практики.

2. Бази практики

Бази педагогічної практики студентів Інституту повинні відповідати

змістовним завданням та вимогам програми педагогічної практики, що

передбачає достатній рівень матеріально-технічного оснащення і науковий

рівень організації викладання профільних дисциплін.

7

Практична підготовка студентів Інституту проводиться з урахуванням

компетентнісного підходу на базах практики. До баз педагогічної практики

відносяться заклади вищої освіти та їх структурні підрозділи. Педагогічна

практика студентів може проходити як в м. Києві, так і в інших регіонах

України. Студенти мають право самостійно обирати базу педагогічної

практики.

3. Організація та керівництво

Відповідальність за організацію, проведення та контроль

проходження студентами педагогічної практики покладається на

керівництво кафедри професійної освіти і навчання Інституту професійно-

технічної освіти НАПН України. Кафедра також забезпечує навчально-

методичне та загальне керівництво, виконання програми практики. До

навчально-методичного керівництва практикою залучаються досвідчені

викладачі кафедри.

Керівники практики від Інституту:

• забезпечують проведення всіх організаційних заходів на початку

практики (інструктаж з техніки безпеки, інформування про порядок

проходження практики, надання студентам необхідних документів:

направлення, програми, завдання, методичні рекомендації тощо);

• забезпечують планування, організацію та облік результатів

практики;

• повідомляють студентам про систему звітності з практики (подання

письмового звіту, вимоги до оформлення матеріалів тощо);

• у тісному контакті з керівником практики від бази практики

забезпечують високу якість її проходження за програмою;

• контролюють виконання студентами програми практики на базі

практики;

• вибірково відвідують заняття, що проводять студенти – практиканти,

вдаються до заходів задля усунення недоліків в організації практики;

• аналізують діяльність студентів – практикантів, вивчають надану

документацію та оцінюють роботу студентів;

• у складі комісії приймають заліки з практики;

• подають на кафедру письмовий звіт про проведення педагогічної

практики (у звіті керівника практики від кафедри: систематизуються

та узагальнюються результати практичної діяльності студентів;

особлива увага приділяється аналізу характеристик студентів з бази

практики; розробляються пропозиції щодо вдосконалення

практичної підготовки студентів до педагогічної діяльності).

Студенти мають право самостійно обирати для себе місце

проходження педагогічної практики. Супровід влаштування студентів на

практику здійснює кафедра професійної освіти і навчання. У разі

8

неможливості студента самостійно знайти базу для проходження практики,

бази практики будуть запропоновані йому кафедрою.

Студенти – практиканти зобов’язані:

• до початку практики отримати від керівника практики від Інституту

консультації щодо оформлення всіх необхідних документів, зокрема,

щоденника педагогічної практики, що включає направлення на

практику;

• ознайомитись зі спеціальною літературою, яку рекомендовано до

кожного завдання практики;

• своєчасно скласти план проходження практики, дотримуватись

графіку роботи, який встановлено, своєчасно повідомляти керівника

практики про причини відсутності;

• у повному обсязі виконувати всі завдання за програмою практики та

слідувати вказівкам керівників;

• вивчити та дотримуватися правил охорони праці, техніки безпеки та

санітарної гігієни;

• нести відповідальність за виконану роботу, вносити пропозиції з

удосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі,

на базі якого проводиться практика;

• своєчасно здати звіт та скласти залік з практики.

Керівники – консультанти практики від бази практики:

• організовують практику студентів згідно програми;

• забезпечують студентів необхідними матеріалами;

• надають консультації;

• допомагають вирішувати організаційні питання практики за

програмою (відвідування занять, проведення занять, складання

індивідуальних характеристик тощо);

• затверджують план практики на базі;

• складають (у довільній формі) характеристику кожного студента –

практиканта, в якій надають інформацію про повноту виконання

програми, рівень оволодіння навичками та вміннями викладацької

діяльності, ставлення студентів до практичної діяльності та

виставляють рекомендовану оцінку.

4. Зміст діяльності практиканта

Відповідно до навчального плану передбачений такий порядок

проходження студентами педагогічної практики: педагогічну практику

проходять студенти 1 курсу протягом відведеного навчальним планом на

практику терміну - чотири тижні в 1-му семестрі.

Навчально-методична робота студента передбачає:

9

• ознайомлення з навчально-методичним забезпеченням дисциплін,

основними формами організації навчання та видами навчальних

занять у освітньому закладі;

• здійснення функціональної та інформаційної підготовки рішень у

педагогічній практиці;

• відвідування різних типів навчальних занять провідних викладачів та

здійснення системного аналізу ефективності двох із них;

• розробку методичної моделі та проведення навчальних занять, три

заняття оформлюються як залікові із подальшим їх самоаналізом

(теми залікових занять студент узгоджує з керівником від

університету і бази практики) ;

• розширення професійної ерудиції, поглиблення педагогічних знань,

вмінь та навичок, що отримані під час навчання;

• розвиток творчого мислення, індивідуального стилю в педагогічних

методах;

• розвиток потреби в постійному самовдосконаленні та самоосвіті.

Студент – практикант має продемонструвати свою здатність

самостійно обрати базу практики, визначитися із власним планом роботи

та за допомогою консультантів від Інституту та бази практики виконати

основні завдання програми практики:

Завдання 1. Аналіз бази практики. На початку роботи студент має

здійснити аналіз бази практики щодо наявності необхідних умов для

якісної освіти суб’єктів навчання конкретного освітнього закладу. На

першому етапі такого аналізу розробляється загальна характеристика

бази практики стосовно основних аспектів професійної освіти. Форма

викладу — довільна, але в звіті мають бути присутні відповіді на

запитання:

1) “Навіщо?” (мета та завдання закладу освіти, в якому проходить

практика);

2) “Що?” (стислий опис змісту основної діяльності закладу освіти);

3) “Як?” (як досягається мета та виконуються завдання: форми,

методи, засоби навчання тощо);

4) “Хто?” (склад викладачів, їхній професійно-кваліфікаційний

рівень, досвід роботи тощо);

5) “Де?” (коротка характеристика матеріально-технічної бази);

6) “Коли?” (терміни виконання завдань та функцій: графіки

навчального процесу, періодичність контрольних заходів тощо).

На другому етапі аналізу:

1) вивчається загальний кількісний склад тих, хто навчається (групи);

2) аналізуються діючі навчальні плани та програми дисциплін, цілі та

завдання навчання;

3) проводиться аналіз навчальної (основної та додаткової)

літератури, методичного забезпечення навчання та дидактичних матеріалів

(плакати, схеми, слайди тощо);

10

4) вивчається система планування роботи викладача на рік, семестр

та окреме заняття ( лекція, семінар, тощо);

5) проводиться аналіз існуючих форм навчальних занять та

робляться висновки щодо їх відповідності цілям і завданням навчальних

програм;

6) аналізується система мотивації та стимулювання навчання

викладачами бази практики;

7) визначаються особливості системи контролю успішності навчання

(поточний та підсумковий) та аналізуються його етапи: а) наявність і

визначеність стандартів (норм, моделей тощо); б) система вимірювання

(періодичність, форма, відкритість тощо); в) система оцінювання (шкали,

бали, рейтинги тощо).

Третій етап аналізу — це формулювання висновків щодо переваг та

недоліків професійної підготовки на базі практики (власний критичний

аналіз необхідних та достатніх умов якісного навчання в галузі, що

аналізується).

Завдання 2. Педагогічне дослідження особливостей навчальної

групи. За згодою керівника від бази практики та Інституту студент має

дослідити особливості навчального контингенту (групи), для якого

планується проводити навчання. Основна мета такого дослідження —

виявити навчальні можливості тих, хто навчається, для їх подальшого

врахування у викладацькій діяльності.

Для ефективного проведення навчального заняття студентам

рекомендується попередньо з’ясувати, якою є група, де їм доведеться

викладати. З цією метою пропонується провести педагогічне дослідження

із встановлення особливостей навчальної групи та зробити висновки щодо

можливого урахування виявлених особливостей у своїй викладацькій

діяльності.

Отримати відомості про навчальну групу можна за допомогою

різних методів: спостереження, бесіди з куратором, з викладачами, з

кожним членом групи, з вивчення журналу успішності, тестування тощо.

Завершується виконання другого завдання висновками про те, як

необхідно враховувати виявлені особливості навчального контингенту в

процесі викладання (мотивація навчальної діяльності учнів, вибір форм і

методів навчання, контроль навчання).

Завдання 3. Відвідування та аналіз навчальних занять.

За погодженням з керівником від бази практики з метою вивчення

педагогічного досвіду студент має відвідувати заняття викладачів бази

практики., розвиваючи при цьому вміння: спостерігати за окремими

елементами заняття та давати кожному з них характеристику; вести записи

вражень та систематизувати їх письмово. Два навчальних заняття

викладачів бази практики, повинні бути детально проаналізовані письмово,

та представлені у звіті.

11

Для оцінки діяльності викладача рекомендується використовувати

критерії, які розроблені провідними дидактами і є загальноприйнятими в

освітянській практиці.

Отже, виконання завдання завершується письмовим аналізом двох

навчальних занять із вказуванням доцільності залучення окремих

елементів практичного досвіду викладача у власній майбутній діяльності

та міркуваннями про можливі напрямки вдосконалення відвіданих занять з

метою підвищення їх результативності та ефективності.

Завдання 4. Проведення навчальних занять. Основною діяльністю

студента на педагогічній практиці є розробка методичної моделі та

проведення навчальних занять у закріпленій групі за розкладом.

Два заняття оформлюються як залікові із подальшим їх самоаналізом

(теми залікових занять студент узгоджує з керівником від інституту і бази

практики).

Студенти складають графік проведення занять з педагогічної

практики та заздалегідь подають його керівникові від Інституту. Після

цього практиканти готують тексти лекцій та методичних розробок і

надають їх для рецензування керівнику від бази практики. Структура та

зміст занять повинні відповідати вимогам, що ставляться до даної форми

організації навчання. Зміст методичної моделі навчальних занять

розробляється практикантом самостійно, з використанням методичних

рекомендацій з підготовки та реалізації процесу викладання лекції чи

семінару. Вибір форм організації навчання обґрунтовується в звіті та

доповнюється дидактико-методичними розробками, а також матеріалами,

які підтверджують зворотний зв’язок практиканта зі студентами (зразки

студентських робіт, виконаних навчальних вправ, приклади виконаних

тестових завдань). Ця частина звіту обговорюється також з керівником від

Інституту.

За підсумками занять проводиться їх письмовий аналіз, який

включається до звіту з практики. Студентам необхідно проаналізувати:

• рівень сприйняття мети занять;

• відповідність змісту кожного етапу заняття програмі та принципам

навчання;

• оптимальність поєднання методів і прийомів активізації навчання;

• ступінь власних досягнень в контексті: знання фактичного матеріалу;

уміння володіти увагою тих, хто навчається; стилю викладання;

культури мовлення.

Також у ході самоаналізу потрібно дати відповіді на такі запитання:

• Чи вдалося досягнути мети заняття?

• Чи достатньою мірою для формування компетентностей тих, хто

навчається, було висвітлено актуальність та значущість теми, чи був

відображений її зв’язок з життям?

• Чи виявили ті, хто навчається готовність до здобування знань та

творчого мислення?

12

• Які методи та прийоми стимулювали інтелектуальну активність тих, хто

навчається?

• Які методичні можливості не вдалося використати? Чому?

• Чи вдалося створити творчу атмосферу в аудиторії, зацікавити тих, хто

навчається розширенням власних знань?

• Які труднощі виникали та з яких причин? Чи вдалося їх подолати?

• Чи раціонально використовувався час та чи все заплановане вдалося

реалізувати?

Окремо в процесі самоаналізу навчальних занять рекомендуємо

приділити увагу аспектам налагодження ефективної взаємодії з тими, хто

навчається та типовими труднощами, що виникають у практикантів під час

проведення занять.

Завдання 5. Звіт з педагогічної практики. Розробка звіту з

педагогічної практики здійснюється за структурою, наданою керівником

практики.

Завдання 6. Звіт перед керівництвом бази практики. Студент має

звітувати перед керівником-консультантом від бази практики, отримати

характеристику з оцінкою практичної діяльності за підписом керівництва

бази практики, скріпленим печаткою. Форма характеристики — довільна.

Загальна оцінка навчально-методичної роботи практиканта

керівником бази практики складається з:

• оцінки теоретичної підготовки, що передбачає володіння матеріалом

для організації та проведення навчальних занять;

• оцінки методичної підготовки, що виявляється у вмінні

організовувати роботу тих, хто навчається при вивченні,

систематизації та контролі знань;

• оцінки професійних особистісних якостей, а саме самостійності в

підготовці навчальних занять, виховної роботи, дисциплінованості,

схильності до саморозвитку.

Завдання 7. Підготуватися до заліку з педагогічної практики.

Після завершення терміну проходження педагогічної практики

студенти звітують на кафедрі про виконання її програми. Загальна форма

такої звітності - подання письмовою звіту з позитивною оцінкою керівника

від підприємства. Зразок титульного листа звіту зі стажування буде видано

кожному виконавцю. Надається також щоденник практики, де міститься

характеристика керівника від бази практики про виконання студентом

програми.

Письмовий звіт за результатами проходження практики разом зі

щоденником подається у встановлений термін керівнику від Інституту для

перевірки, рецензування і допуску до захисту. Письмова рецензія

керівника стажування від кафедри заноситься до щоденника практики.

Оформлений за всіма вимогами і прорецензований звіт приймається

викладачем – керівником від кафедри навчального закладу протягом тижня

після закінчення практики. За результатами захисту звіту виставляється

13

диференційована оцінка. Оцінку за стажування проставляють у заліково-

екзаменаційну відомість та індивідуальний план студента. Під час

визначення рівня академічної успішності для отримання студентом

диплома разом із іншими оцінками враховується й оцінка за проходження

практики.

Студент, який без поважних причин не виконав програму практики,

відраховується з інституту. Інформація про проходження практики та її

загальні підсумки підводяться на засіданні кафедри професійної освіти і

навчання.

План практики

Ти

жден

ь

Зміст

К-ть годин на тиждень

Вид заняття

Від

від

ув

анн

я

зан

ять

Провед

е

нн

я

зан

ять

Сам

-на

роб

Всь

ого

I

– Ознайомлення із змістом та

завданнями практики.

– Ознайомлення із завданнями і

основними напрямами роботи закладу

вищої освіти на сучасному етапі.

– Складання індивідуального плану

роботи на період практики.

– Вивчення матеріальної бази місць

практик. Відвідування лекцій,

семінарських, практичних занять тощо.

– Вивчення методичних рекомендацій

– Проведення занять

– Самостійна робота. Підготовка до

проведення занять.

– Здійснення аналізу занять.

13 1 19 33

II

- Проходження практики у закладі

згідно індивідуального плану

практики.

– Відвідування лекцій, семінарських,

практичних занять тощо.

– Самостійна робота.

– Використання в роботі нових

технічних матеріалів і літературних джерел,

сучасних прикладних комп'ютерних

програм

– Підготовка до проведення занять.

– Проведення занять.

– Здійснення аналізу занять.

13 1 20 34

ІІІ

- Проходження практики у закладі

згідно індивідуального плану

практики.

– Відвідування лекцій, семінарських,

11 1 22 34

14

практичних занять.

– Самостійна робота.

– Використання в роботі нових

технічних матеріалів і літературних джерел,

сучасних прикладних комп'ютерних

програм

– Підготовка до проведення занять.

– Проведення занять

– Здійснення аналізу занять

IV

- Проходження практики у закладі

згідно індивідуального плану

практики.

– Самостійна робота.

– Використання в роботі нових

технічних матеріалів і літературних джерел,

сучасних прикладних комп'ютерних

програм

– Підготовка до проведення занять.

– Проведення занять.

– Здійснення аналізу занять.

Підведення підсумків педагогічної

практики.

Написання звіту та його затвердження.

Здача заліку.

5 1 28 34

Всього 42 4 89 135

5. Методи контролю

Контроль проходження педагогічної здійснюється у двох формах:

поточній і підсумковій.

Поточний контроль здійснюється комплексними методами і

передбачає:

а) контроль початку та закінчення роботи;

б) контроль з боку керівника практики від підприємства або установи

за достовірністю записів у щоденнику практики;

в) контроль з боку керівника практики від закладу вищої освіти за

своєчасністю, повнотою і якістю виконання завдань практики.

Поточний контроль з боку керівника практики від вищого

навчального закладу здійснюється безпосередньо за місцем проходження

практики.

Підсумковий контроль здійснюється як у міру виконання окремих

розділів, так і всієї програми практики оцінкою повноти і якості виконання

наміченого плану. Якщо звіт про проходження практики в цілому або по

окремих розділах не відповідає встановленим вимогам, то студент

повторно направляється на базу практики для усунення виявлених

недоліків.

15

6. Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Сума балів за всі

види навчальної

діяльності

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового

проекту (роботи), практики

для заліку

90-100 (А) відмінно

зараховано 82-89 (В)

добре 75-81 (С)

67-74 (D) задовільно

60-66 9 (E)

35-59 (FX) незадовільно з можливістю

повторного складання

не зараховано з

можливістю повторного

складання

0-34 (F)

незадовільно з обов’язковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обов’язковим повторним

вивченням дисципліни

7. Рекомендована література

Базова

1. Лузан П.Г. Глосарій та покажчик імен до вивчення дисципліни «Історія педагогіки»

для підготовки фахівців напряму 0000 «Специфічні категорії» зі спеціальності

8.000005 «Педагогіка вищої школи» / П. Г. Лузан, О. В. Васюк. – К. : ДАКККіМ,

2009. – 26.

2. Лузан П.Г. Методика навчання дисциплін за напрямом базової освіти: Програма

навчальної дисципліни для підготовки магістрів напряму 0000 «Специфічні

категорії» спеціальності 8.000005 «Педагогіка вищої школи» в аграрних вищих

навчальних закладах ІІІ-VІ рівнів акредитації / П. Г. Лузан, Т. Д. Іщенко, Н. С.

Журавська. – К.: Аграрна освіта, 2005. – 32 с.

3. Лузан П.Г. Методичні рекомендації з вивчення дисципліни «Основи педагогічної

майстерності» для студентів педагогічного факультету спеціальності 8.010105

«Педагогіка вищої школи» / П. Г. Лузан, Л. А. Сатановська. – К.: ДАКККіМ, 2009. –

23 с.

4. Лузан П.Г. Методичні рекомендації з вивчення дисципліни «Технології навчання»

для підготовки фахівців спеціальності 8.000005 “Педагогіка вищої школи” /

П.Г. Лузан, Т. Д. Іщенко, І. М. Буцик. – К.: Аграрна освіта, 2006.– 32 с.

5. Лузан П.Г. Методичні рекомендації на допомогу студентам магістратури

спеціальності 8.000005 «Педагогіка вищої школи» / П. Г. Лузан, Т. Д. Іщенко, О. В.

Васюк. – К.: Аграрна освіта, 2006. – 34 с.

6. Лузан П.Г., Сопівник І.В. Педагогічний словник викладача-аграрника: словник-

довідник / П. Г. Лузан, І. В. Сопівник. – К.: ДАКККіМ, 2009. – 234 с.

7. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі: методичні вказівки до практичних

і семінарських занять / В.М. Нагаєв. – Х.: ХНАУ, 2015. – 28 с.

8. Освітня програма : вимоги та методика розроблення: методичні рекомендації [для

викладачів Житомирського державного університету імені Івана Франка] / укл.: Н.

М. Мирончук, О. Є. Антонова, Л. М. Янович, Л. А. Васільєва. – Житомир : Вид-во

ЖДУ ім. І. Франка, 2016. – 60 c.

16

9. Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі

освіти України: метод. рекомендації / В.Ю. Биков, О.В. Білоус, Ю. М. Богачков, та

ін. ; за заг. Ред. В. Ю. Бикова, О. М. Спіріна, О. В. Овчарук. – Атіка, 2010. – 88 с.

10. Педагогічні технології : Методичний посібник для підготовки фахівців за

магістерською програмою спеціальності 8.000005 «Педагогіка вищої школи» //

Лузан П. Г., Буцик І. М., Виговська С. В., Заболотній О.А. – К. : НАУ, 2008. – 66 с.

11. Рекомендації про проведення практики студентів вищих навчальних закладів

України / розробники А. К. Солоденко, Д. Б. Панасевич. – К.: Державна наукова

установа «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти», 2013. – 28 с.

Допоміжна

1. Васильєв И.Б. Профессиональная педагогіка / Лекции для студентов інженерно-

педагогических спеціальностей ВУЗов / И.Б. Васильев. – Х.: УИПА, 2000. – 124 с.

2. Дячкова Т.В. Педагогіка професійно-технічної освіти / Т.В. Дячкова : Навчальний

посібник. – Херсон: Айлант, 2003. – 476 с.

3. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром /

Упорядники: Андрєєва В.М., Григораці В.В. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 345

с.

4. Биков В.Ю. Технологія розробки дистанційного курсу: Навчальний посібник / За

ред. В.Ю. Бикова та В.М. Кухаренка. – К.: Міленіум, 2008. – 324 с.

5. Бондар В. І. Дидактика: Підручник / В.І. Бондар. – К.: Либідь, 2005. – 264 с.

6. Ващенко Г. Загальні методи навчання. Підручник для педагогів. Видання перше. –

К.: Українська видавнича спілка, 1997. – 441 с.

7. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник за

модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури / С.С.

Вітвицька. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 396 с.

8. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи : метод. посіб. [для студентів

магістратури] / C. С. Вітвицька. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.

9. Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / Н. П.

Волкова. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. – 576 с.

10. Галузяк В. М. Педагогіка: навч. посіб. / В. М. Галузяк, М. І. Сметанський, В. І.

Шахов. – Вінниця : ДП «Державна картографічна фабрика», 2007. – 400 с.

11. Зайченко І.В. Педагогіка: підручник / І. В. Зайченко. – 3-тє видання, перероблене та

доповнене – К.: Видавництво Ліра-К, 2016. – 608 с.

12. Зязюн І.А. Краса педагогічної дії: Навч. посібник для вчителів, аспірантів, студентів

середніх та вищих навчальних закладів / І.А. Зязюн, Г.М. Сагач. – К.: Українсько-

фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 302 с.

13. Ільїн В.В. Методика тестового контролю успішності навчання студентів:

Монографія. / П.Г. Лузан, Я.М. Рудик. – К.: НАККіМ, 2010. – 224 с.

14. Коваленко Е. Э. Методика профессионального обучения. – Х.: Штрих, 2003. – 480 с.

15. Козаков В. А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое

обеспечение / В. А. Козаков. –Київ: Вища шк., 1990. – 248 с.

16. Лузан П.Г. Методи і форми організації навчання фахівців аграрної галузі: навч.

посібник / П.Г. Лузан, А.А. Каленський. – К.: Логос, 2014. – 280 с.

17. Методологічні засади професійної освіти: навчальний посібник для студентів вищих

навчальних закладів інженерно-педагогічних спеціальностей / [О. Е. Коваленко, Н.

О. Брюханова, І. С. Посохова та ін.]. – Харків: ВПП "Контраст", 2008. – 120 с.

18. Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. / В. Л.Ортинський. – К.:

Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.

17

19. Рекомендації про проведення практики студентів вищих навчальних закладів

України / розробники А. К. Солоденко, Д. Б. Панасевич. – К.: Державна наукова

установа «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти», 2013. – 28 с.

20. Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний

посібник / Сисоєва С. О.; НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих.

– К.: ВД «ЕКМО», 2011. – 320 с.

21. Ситуационный анализ, или Анатомия Кейс-метода / под ред. д-ра социологических

наук, профессора Сурмина Ю. П. Авторы: Ю. Сурмин, А. Сидоренко, В. Лобода,

А. Фурда, И. Катерыняк, Кеси Меер. – Киев: Центр инноваций и развития, 2002. –

286 с.

22. Сікорський П. І. Кредитно-модульна технологія навчання : навч. посібник / П. І.

Сікорський. – К. : вид-во Європейського університету, 2004. – 127 с.

23. Туркот Т. І. Педагогіка вищої школи: навч. посібник / Т. І. Туркот. – К.: Кондор,

2011. – 628 с.

24. Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. 2-е вид., доп. – / М. М. Фіцула.

– К.: Академвидав, 2010. – 456 с.

12. Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула: Навчальний посібник. – 2-ге вид., доп. – К.:

Академвидав, 2006. – 560 с.

25. Хуторской А. В. Практикум по дидактике и современным методикам обучения / А.

В. Хуторской. – СПб.: Питер, 2004. – 541 с.

26. Чайка В. М. Основи дидактики: Тексти лекцій і завдання для самоконтролю.

Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / В. М.

Чайка. – Тернопіль: Астон, 2002. – 244 с.

27. Чепіль М. М. Педагогічні технології : навч. посіб. / М. М. Чепіль, Н. З. Дудник. - К.:

Академвидав, 2012. – 224 с.

28. Чернілевський Д. В. Педагогіка вищої школи: Підручник / Д. В. Чернілевський. –

Вінниця: Видавництво університету «Україна», 2008. – 408 с.

29. Якса Н.В. Основи педагогічних знань; Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007. –

358 с.

Інформаційні ресурси

1. Положення про електронні освітні ресурси. Наказ Міністерства освіти і науки

України № 1060 від 01. 10. 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12.