1

ВСТУП

Сучасний період соціально-економічного і науково-технічного розвитку

суспільства характеризується зміною домінуючих видів людської діяльності.

Дедалі більше уваги приділяється тим із них, які пов’язані із сучасною

інформаційною технологією, що розширює можливості людей керувати

технологічними і соціальними процесами. Інформатизація освіти вносить

істотні зміни в діяльність людей, педагогічний процес і охоплює всі ланки

системи освіти, її установи та органи управління.

В умовах ринкової економіки та розвинутого ринку праці проблема

об'єктивного оцінювання знань, умінь, практичних навичок, здібностей і

здатностей, тобто фактичних та потенційних можливостей людини, набуває

особливо важливого значення. Від наявності критеріїв оцінювання, методів і

форм його проведення залежить самооцінювання кожним суб'єктом своїх

можливостей під час вибору професії, рівня освіти, планування службової

кар'єри. Ці ж фактори впливають і на правильність суб'єктивного оцінювання

особи, починаючи із шкільних екзаменів і закінчуючи працевлаштуванням та

просуванням сходинками службової кар'єри.

Контроль знань та вмінь є важливим компонентом навчального процесу в

освітніх закладах. Ефективність навчального процесу залежить від організації

зворотного зв’язку, що можливо завдяки контролю знань. З багатьох форм

контролю найвигідніше місце посідає тестовий контроль, тому що він

найбільше задовольняє вимоги до організації контролю.

Тести – це одна з ефективних форм проведення контролю знань. Така

форма контролю має цілу низку переваг:

охоплює контролем великий обсяг матеріалу;

зменшує порівняно з традиційним опитуванням затрати часу на 50

відсотків;

дає можливість для впровадження модульного навчання та системи

рейтингового контролю;

2

підвищує об’єктивність оцінювання знань;

є стимулюючим чинником, оскільки студенти вивчатимуть саме те,

що оцінюється;

контролює не тільки велику кількість теоретичних питань, але й

практичні навички;

дає можливість розробляти всеосяжний план оцінки знань студентів.

Комп’ютерний тест або контролююча програма - це сукупність завдань,

що використовуються при тестовому контролі, введені у програму-оболонку

(редактор тестів), яка автоматично перевіряє рівень знань та оцінює

опитуваного. Такий контроль знань з боку студентів викликає велику

зацікавленість, так як проведення такого тестування проходить спокійніше,

ніж звичайна контрольна робота чи колоквіум, дозволяє багатократне

звернення, має об’єктивне оцінювання та не обтяжене присутністю викладача.

3

ТЕСТИ В MS EXCEL

Відомо, що школа ХХІ сторіччя нерозривно пов’язана із застосуванням

тестових технологій для здійснення оцінювання знань учнів. Так, починаючи зі

звичайних занять у поточній темі і закінчуючи екзаменом, викладачі

здійснюють моніторинг знань за допомогою саме тестових форм контролю,

адже це актуальний та доволі простий (що стосується перевірки результатів)

засіб оцінювання студентів, що дозволяє позбавитися суб’єктивності та

отримати детальну інформацію про успішність вивчення учнем теми або її

частини. Крім цього тест дозволяє діагностувати відставання тих чи інших

студентів у засвоєнні матеріалу, допомагає швидко повторити матеріал, сприяє

закріпленню та поглибленню знань студентів.

Проте складання тестів викладачем для заняття зазвичай займає доволі

багато часу, що не завжди виправдовується. Крім того, залежно від специфіки

заняття та матеріального забезпечення кабінету, використання тестів інколи

вимагає ще й матеріальних витрат на роздрукування бланків відповідей для

кожного студента, на розмноження варіантів тесту тощо.

Одним із способів розв’язання цих проблем є використання

комп’ютерного тестування, що дає можливість швидкого створення тестів,

автоматичної перевірки правильності виконання їх студентами, можливість

використання тестів як домашнього завдання.

Пропоную зробити це в середовищі електронних таблиць Excel, що

входить до пакету Microsoft Office. Розпочинаємо роботу із завантаження

офісної програми через головне меню ПУСК: Пуск → Програми → Microsoft

Office → Microsoft Excel

Після цього на екрані з’явиться вікно електронної таблиці Excel, яке

матиме назву «Книга 1». Особливістю робочого файла є те, що він складається

4

із трьох частин, які (за умовчанням) мають назви «Лист 1», «Лист 2», «Лист 3»

(ярлики у лівому нижньому куті), клацнувши по одному із них, робимо їх

активними, робоче поле останніх розбито на клітинки. Кожна клітинка, як на

шаховій дошці, має свої координати – адресу. Так адреса першої клітинки А1:

стовбець з іменем А, рядок номер 1. Табличний курсор, на відміну від

текстового, має форму прямокутника (зверніть увагу на клітинку А1).

Перемістити його на робочому полі можна стрілками керування курсором або

клацанням мишею у потрібній клітинці, при цьому адреса клітинки

відображається у вікні над стовпцем А.

Створимо форму (бланк, шаблон), яку будемо заповнювати змістом. Як

показує досвід, читати текст на всю ширину екрана не зовсім зручно, тому

встановимо оптимальну ширину вікна. Для цього мінімізуємо вікно (середня

кнопка у правому верхньому куті вікна), розтягуємо його на всю висоту екрана

та на 12 клітинок у ширину (як на рисунку, щоб видимим залишився стовпець

І). На панелі інструментів робочим (за умовчанням) є такі параметри шрифту:

тип Calidri, розмір 11. Змінимо тип шрифту на Arial, а розмір – на 14. Щоб не

5

робити цього для кожної клітинки видимого поля, виділимо перші 9 рядків

таблиці (тут передбачається, що тест містить 4 варіанти відповіді). Змінюємо

тип і розмір шрифту. Клітинки рядків 1-9 збільшаться за висотою.

Перемикаємо розкладку клавіатури на українську мову і в клітинці А!

записуємо перше слово «Тест» (саме слово в лапки брати не потрібно, рядок 1

слугуватиме заголовком, наприклад, Тест за темою «Операційна система»).

Перейдемо до наступної клітинки. У клітинці А2 напишемо слово «Варіант…»,

де будемо проставляти номер варіанта тесту. Якщо тест складається більше як з

однієї частини, то в клітинці А3 пишемо слово «Частина 1», якщо в першій

частині тесту передбачено лише один варіант правильної відповіді, то в

клітинці А4 запишемо вже ціле речення: «Увага! Увімкненим може бути тільки

один прапорець!». У комірці А5 запишемо перше питання, поки що запишемо

текст «1.». нехай ідентифікаторами варіантів відповідей будуть літери А, Б, В,

Г, які запишемо в клітинках А6-А9 (в електронних таблицях це записують

А6:А9 і називають діапазоном клітинок).

6

Помістіть табличний курсор у клітинку А1, натисніть і, утримуючи

клавішу Shift, стрілкою керування курсором → «вправо» розтягніть його до

клітинки L1 (виділили діапазон А1: L1). Клацаємо по кнопці Об’єднати

та помістити в центрі. Аналогічно об’єднуємо клітинки А2:L1 – А5:L5,

B6:L6 – B9:L9 та F10:L10. Клацніть мишею по клітинці А5, відкрийте палітру

інструмента Колір та заливка і клацніть по клітинці кольору Блідо-зелений –

клітинка зафарбувалася у вибраний колір. А тепер виділіть діапазон клітинок

А6:В9 і зафарбуйте їх кольором Світло-бронзовий, а потім клітинку А10 у

світло-жовтий.

Виділіть блідо-блакитні клітинки А6:L9(8 клітинок). Виконайте команди

Формат комірок → Границі, Тип лінії клацанням миші виберіть тип лінії, а

потім вкажіть кнопки «зовнішні» та «внутрішні». Завершуйте роботу щодо

встановлення границь клітинок клацанням по кнопці ОК.

7

Встановлюємо елементи керування в клітинки А6:А9 таблиці варіантів

відповідей. Для цього виконуємо команди Кнопка Office → Параметри

Excel → Настройка → Вибрати команди із: → Команди не на стрічці →

Прапорець елемента управління.

8

Клацніть по зображенню лівою кнопкою миші, а потім клацніть у

клітинці А6 і протягніть прямокутник на півклітинки і відпустіть.

Форму Прапорець встановлено. Стрілками керування курсором (на клавіатурі)

«відцентруйте» зображення по центру клітини. Двічі клацніть по тексту

Флажок 1 і клавішею Delete вилучіть цей надпис. Виведіть курсор миші на

рамку форми, він набуде вигляду хрестика зі стрілками. Клацніть правою

кнопкою мишки, при цьому відкриється контекстне меню, у якому слід

виконати команду Формат об’єкта.

У вікні Формат елемента управління виберіть вкладку Элемент

управления (як на рисунку) і клацніть

лівою кнопкою миші по вмикачеві Установлен, а поті по кнопці, якою

9

закінчується текстове поле Связь с ячейкой. При цьому відкриється поле такої

форми:

Клацніть лівою кнопкою миші по клітинці А11- і в полі з’являється запис

$A$11, так звана «абсолютна адреса» клітинки(у разі копіювання вона не

змінюється).

Закрийте текстове поле Формат элемента управления (клацніть по червоній

кнопці ). У полі Связь с ячейкой з’являється цей самий запис адреси клітинки.

Натисніть кнопку ОК. Вікно закриється, у квадратику зображення цього

елемента з’являється «галочка», а клітинка А11 набула значення ИСТИНА.

А тепер випробуємо, як працює «прапорець». Клацніть по цьому

елементу керування лівою кнопкою миші, «галочка» «сховалась», а клітинка

А11 набула значення ЛОЖЬ.

Повторіть кілька разів. Прапорець залишіть у положенні

«ввімкнено» («встановлено», з «галочкою»).

10

Встановлюючи елемент керування Прапорець у клітинку А6, було згаяно

чимало часу, тому встановлення цього ж елемента в клітинки А6 : А9

проведемо метод копіювання вмісту клітинки А6:

Встановіть мишею або стрілками керування курсором клавіатури

табличний курсор (чорний прямокутник) у клітинку А6;

Клацніть по кнопці на панелі інструментів Копіювати;

Перемістіть табличний курсор у клітинку А7;

Клацніть по кнопці панелі інструментів Вставити.

Такі ж дії виконайте із клітинками А8 і А9. Як ви помітили,

ідентифікатори відповідей Б, В і Г замінилися літерою А.

Давайте виправляти ситуацію. Поставте курсор у

клітинку А7 і впишіть літеру Б, перейдіть у клітинку А8 і

впишіть літеру В і т.д.

З ідентифікаторами впоралися.

А тепер «прив’яжемо» прапорці клітинок А7:А9 до клітинок В11: D11:

Підведіть курсор миші до клітинки А7 і, коли він набуде вигляду

зображення правої руки, стисненої в кулак з випрямленим

вказівним пальцем, клацніть правою кнопкою миші, при цьому

відкриється контекстне меню, де потрібно;

11

Виконати команду Формат об’єкта і у вікні Формат елемента

управління такі дії:

Клацнути по вмикачеві Установлен

Відкрити текстове поле Связь с ячейкой

Клацнути по клітинці В11 і закрити текстове поле

Натиснути кнопку ОК у вікні Формат …

Ці ж дії слід виконати із прапорцями клітинок А8 : А9. Випробуйте

роботу цих трьох прапорців за принципом: прапорець ввімкнено (з'явилася

«галочка») — у відповідній клітинці запис ИСТИНА, прапорець вимкнено

(квадратик порожній) — у відповідній клітинці запис ЛОЖЬ.

Наступний крок — навчити комп'ютер реагувати на те, чи не

порушується засторога, сформульована у 4 рядку. Для цього використаємо

12

логічні функції Excel. Поставте табличний курсор у клітинку А12 і натисніть

на клавіатурі клавішу «=», при цьому нижній рядок вікна Excel набуде вигляду:

Клацніть по трикутничку ▼ зліва нахиленого хрестика X — і вам

відкриється список функцій, серед яких виберіть (клацніть по напису) функцію

ЕСЛИ, після чого відкриється діалогове вікно функції з трьома текстовими

полями.

Текстовий курсор знаходиться в першому текстовому полі, яке

називається «Лог_выражение». Лівою кнопкою миші клацніть по клітинці All

— і ця адреса запишеться у вказаному полі. Клацніть мишкою у другому полі

13

«Значение_если_истина» і з клавіатури введіть значення 1, так само перейдіть в

останнє поле «Значение_если_ложь» і введіть з клавіатури 0

клацніть по кнопці ОК. Вікно Аргументы функции закриється, а в клітинці А12

красується нулик.

Якщо ввімкнути прапорець клітинки А6, то значення клітинки All стане

ИСТИНА, а клітинки А12 — «1».

Вимкніть прапорець клітинки А6. Ввімкніть. Вимкніть. Сподобалось? А суть

зрозуміли? Так, якщо прапорець ввімкнено, то значення клітинки А12 дорівнює 1,

якщо прапорець вимкнено, то — 0.

Так саме можна було б записати логічну функцію ЕСЛИ у клітинках В12 : D12,

але ми скопіюємо запис клітинки А12 у три сусідні. Табличний курсор усе ще у клі-

14

тинці А12? Підведіть курсор миші («жирний білий хрестик») до чорного квадратика у

правому нижньому кутку табличного курсора, курсор миші набуде вигляду тонкого

чорного хрестика. Натисніть ліву кнопку миші і, утримуючи натисненою ліву кнопку,

протягніть мишкою по рядку номер 12 вправо до кінця клітинки D12. Клітинки

B12:D12 стали виділеними, і в них з'явилися нулі.

«Пограйтеся» з прапорцями клітинок.А7: А9,

помітили реакцію клітинок B12:D12?

А тепер у клітинці E12 поставимо знак «дорівнює», відкриємо список функцій і

виберемо функцію СУММ, при цьому відкриється діалогове вікно Аргументы

функции, в текстовому полі Число1 якого записано потрібний нам діапазон клітинок

A12:D12, а нам залишилося лише клацнути по кнопці ОК.

15

І знову проекспериментуємо. По черзі ввімкніть кожен прапорець клітинок

А6:А9 і прослідкуйте, як змінюється значення клітинки Е12. Вимкніть усі прапорці.

Ви зрозуміли, що таким чином ми організували лічильник кількості ввімкнених

прапорців. Виконуючи тести першої частини, учень повинен вибрати тільки одну

правильну, на його думку, відповідь, тобто ввімкнути тільки один прапорець. А якщо

буде ввімкнено більше одного або й усі чотири? Тоді комп'ютер повинен нагадати

засторогу, сформульовану в клітинці А4; для чого встановіть табличний курсор у

клітинку А10 і поставте знак «дорівнює», зі списку функцій виберіть ЕСЛИ, і, як ви вже

знаєте, відкриється діалогове вікно Аргументы функции, текстові поля якого заповніть,

як на рисунку:

Поки текстовий курсор розміщений у першому полі, клацніть лівою кнопкою

миші по клітинці Е12 і допишіть: < > 1. Перенесіть текстовий курсор клацанням

миші в друге поле, потім клацніть по клітинці А4. Перенесіть курсор в останнє

текстове поле і натисніть клавішу Пропуск, після чого клацніть по кнопці ОК.

16

Перевірте, як працює записана нами логічна функція, для чого по черзі

вмикайте та вимикайте прапорці — по одному, по два, по три, всі чотири.

Працює бездоганно, необхідна одна раціоналізація. У нижньому рядку

верхньої рамки в полі з іменем «fx» у записі =ЕСЛИ(Е12<>1;А4;" ") адресу

клітинки А4 зробимо абсолютною, тобто $А$4, для чого в рядку запису

клацніть мишкою перед літерою А і вставте символ «$», переведіть курсор через

літеру А і перед цифрою 4 вставте символ «$», натисніть Enter (символи «<», «<» і

«$» — символи англійської розкладки клавіатури).

17

Клацніть правою кнопкою миші по ярлику Лист1, у контекстному меню,

що відкриється, клацніть по рядку Переименовать і впишіть ім'я Частина1.

Залишилося зберегти наслідки, нашої діяльності. Для цього виконайте

команду Кнопка Office → Сохранить как... У діалоговому вікні, що від-

криється, в рядку Имя файла виправте запис Книга 1 на Бланк 1. Отримаємо

щось таке, як на рисунку.

Виділіть діапазон клітинок A5:L12. На панелі інструментів клацніть по

піктограмі Копировать. Перейдіть у клітинку А13 і натисніть кнопку-пік-

тограму панелі інструментів Вставить. У такий спосіб ми одержали ще один

18

блок «питання і чотири варіанти відповідей із функціями їх опрацювання», як

на наступному рисунку.

Все було б добре, якби не той факт, що елементи керування, вставлені в

клітинки А14 : А17, були прив'язані до клітинок А19 : D19, що доведеться

робити, як для клітинок А7 : А9.

Якщо Частина 1 ваших тестів містить 16—20 запитань, операцію копіювання і

прив'язки елементів керування доведеться повторити відповідно 14—18 разів,

причому адреси клітинок, що входять в умови функцій, записаних у клітинках А12 :

Е12 і в клітинці А10, крім абсолютної адреси клітинки А4, автоматично змінюються

стосовно адрес нових клітинок, у яких вони записані. Щоб не збитися з рахунку —

у клітинку-запитання вписуйте номер питання. Ми зупинимося на 16 питаннях.

Було б анахронізмом, якби це вже було б все, якби ви примусили вчителя знову

перечитувати запитання, варіанти відповідей, шукати помилки учня, який

19

тестується, підраховувати суму набраних балів чи штрафних, визначати оцінку.

Для всього цього є комп'ютер. Залишилося навчити його все це робити самому.

А тому...

Клацніть по ярлику Лист2 спочатку лівою кнопкою миші, а потім і

правою. Перейменуйте його на Результати. Отже, оформлюємо лист

результатів тестування.

У клітинку В1 запишемо текст Частина 1. У клітинки С2—F2 записуємо

і літери А, Б, В і Г — ідентифікатори варіантів відповідей кожного

завдання. Об'єднаємо і клітинки B1:G1. У клітинку ВЗ запишемо число 1, у

клітинку В4 — 2, тобто номери завдань. Виділяємо клітинки В3—В4

(пам'ятаєте як? Так, потрібно поставити табличний курсор у клітинку В3 і,

натискаючи клавішу Shift, стрілкою керування курсором «униз» (на

клавіатурі) «протягнути» табличний курсор на клітинку В4). Потім курсор

миші «білий хрест» ставимо на чорний квадратик у правому нижньому

кутку чорного прямокутника і протягуємо мишею вниз до клітинки В18.

Діапазон клітинок В5 : В18 автоматично заповнився послідовністю натуральних

чисел 3—16. Ставимо табличний курсор на клітинку В2 і виділяємо діапазон

клітинок В2 : G19 — це й буде таблиця результатів тестування Частини 1. Далі

клацніть по піктограмі по центру панелі інструментів Форматирование, тобто

відформатуйте вміст клітинок вказаного діапазону по центру. Виділіть діапазон

клітинок B2:G2, виберіть колір заливки і зафарбуйте їх вибраним кольором, так

само клітинки ВЗ:В19, C19:G19, G3:G18. Так кольором ми виділили рамку

таблиці результатів.

20

А тепер цей витвір дизайну скопіюємо на ЛистЗ. Виділимо діапазон

клітинок В1:G19, клацнемо по піктограмі Копировать, потім — по ярлику

Лист3, у листі 3, який у нас буде виконувати роль сторінки відповідей,

установимо курсор клітинку В1 і клацнемо по піктограмі Вставить.

Поверніться до листа Результати й виконайте завдання:

установіть табличний курсор у клітинку С3 і поставте знак дорівнює.

Клацніть по ярлику Частина 1 внизу рамки. На листі Частина 1 клацніть

лівою кнопкою миші по клітинці А12 і натисніть Enter. Так ми значення

клітинки А12 перенесемо на лист Результати;

установіть табличний курсор на клітинку СЗ і за правий нижній кут

потягніть його до клітинки F3. Так ми скопіювали вміст клітинок B12:D12

листа Частина1 у клітинки D3:F3 таблиці результатів листа

Результати;

перейдіть на лист Частина1 (клацніть по однойменному ярлику) й

увімкніть прапорець відповіді А завдання 1. Перейдіть на лист

Результати й прослідкуйте зміни. Клітинка СЗ, як і А12 листа

Частина1, має значення 1.

21

Повторимо вище зазначені дії. Установіть табличний курсор у клітинку С4

і поставте знак дорівнює. Клацніть по ярлику Частина1 унизу рамки. На листі

Частина1 клацніть лівою кнопкою миші по клітинці A20 і натисніть Enter.

Установіть табличний курсор у клітинку С4 і за правий нижній кут потягніть

його до клітинки F4. Перейдіть на лист Частина1 і ввімкніть прапорець

відповіді В завдання 2. Перейдіть на лист Результати і прослідкуйте зміни.

І так ще 14 разів.

Тепер лист результатів частково готовий. Перейдіть на Лист 3, який

перейменуйте на Відповіді. Установіть табличний курсор у клітинку СЗ і введіть

з клавіатури число 0. Протягніть табличний курсор за правий нижній кут до

клітинки F3, а потім до клітинки F18, при цьому вся таблиця відповідей набула

значень 0 (кожна клітинка набула значення 0). Довільним чином у кожній

стрічці таблиці відповідей проставте 1.

22

А тепер навчимо комп'ютер порівнювати результати тестування учня з

правильними відповідями. Суть ідеї полягає в наступному: якщо рядок значень

клітинок таблиці відповідей збігається з однойменним рядком таблиці

результатів, то відповідь, вибрана учнем під час тестування (прапорець

ввімкнено),— правильна, інакше — хибна. Для цього використаємо логічну

функцію «И». Для цього в клітинці G3 поставте «=» і в списку функцій

клацніть по рядку «И».

23

Текстовий курсор знаходиться в тестовому полі «Логическое_значение1»

діалогового вікна Аргументы функции, яке при цьому відкриється. Мишкою

клацніть по клітинці С3, адреса цієї клітинки сама вписалася в текстове поле,

поставте знак дорівнює, клацніть по ярлику Результати, а в полі листа

Результати клацніть по клітинці С3. Клацніть мишкою в тестовому полі

«Логическое_значение2», по клітинці D3 листа Відповіді, поставте =, клацніть

по ярлику Результати і клітинці D3 цього листа, перейдіть у наступне текстове

поле. Повторіть ці дії у полі «Логическое_значение3» і

«Логическое_значение4» (як на рисунку) і натисніть кнопку ОК.

Клітинка G3 набуде значення ИСТИНА або ЛОЖЬ.

24

Протягніть табличний курсор за правий нижній кут униз, до кінця таблиці

— і функція «И» буде працювати для всієї таблиці відповідей. Ви помітили, що

в тих рядках таблиці відповідей, де одинички збігаються з одиничками таблиці

результатів, стоїть запис ИСТИНА, а там, де не збігаються, — ЛОЖЬ. Отже,

учителю досить глянути на таблицю відповідей — і стане зрозумілим, де учень

вибрав правильну відповідь, а де помилився.

Доопрацюємо таблицю результатів. Відкрийте лист Результати. Ви

бачите, що в нас незаповнений стовпчик з іменем G. Установіть табличний

курсор у клітинку G3 і натисніть «=». У списку функцій виберіть функцію

ЕСЛИ. Текстовий курсор стоїть у першому текстовому полі. Клацніть по ярлику

Відповіді й у листі Відповіді — по клітинці G3. У текстовому полі з'явився

запис «Відповіді». У другому текстовому полі поставте 1, у третьому 0 — і

натисніть кнопку ОК.

Протягніть табличний курсор за правий нижній кут до кінця записів у

таблиці.

25

У клітинці G19 поставте знак дорівнює, у списку функцій виберіть

«СУММ» (у текстовому полі вікна, що відкривається. Прописано діапазон

клітинок G3 : G18, сума значень яких обчислюється), клацніть ОК. У клітинці

G19 сума набраних балів під час виконання частини 1 тесту.

Проекспериментуйте.

Наведіть курсор миші на верхню рамку таблиці листа Результати на

кнопку «В» (ім'я другого стовпчика таблиці) так, щоб він набув вигляду товстої

чорної стрілки і протягніть мишкою, натискуючи ліву кнопку, вправо до

кнопки «G» на рамці таблиці (при цьому стовпчики B:G стануть виділені).

26

Виконайте такі дії: Головна → Формат → Автопідбір ширини стовпця.

Аналогічні дії виконайте і в листі Відповіді.

27

А де ж розмістити тести Частини 2? Клацніть по ярлику Результати правою

кнопкою миші і в контекстному меню, що відкриється, виконайте команду

Добавить...

У вікні Вставка, що відкриється, виконайте команди Лист та ОК.

У вас після ярлика Частина 1 з'явився ярлик Лист1. Змініть назву

Лист1 на Частина2.

28

Як оформити тест із використанням елемента Прапорець, у якому кілька

відповідей правильні, ви, напевно, здогадуєтеся, а якщо подивитесь на рисунок,

то з'являються деякі думки, ідеї.

У наведеному прикладі за кожну з чотирьох правильних відповідей слід

нараховувати 1 бал. Тому, опрацьовуючи результати, слід додавати кількість

збігів. Тобто якщо значення відповідних клітинок на Листі Результати і листі

Відповіді збігаються, то відповідній клітинці наступного рядка комп'ютер

присвоює значення 1, інакше 0. І знову шукаємо суму, але за умови, що

кількість увімкнених прапорців не перевищує 4 (для нашого прикладу).

У другій частині тестів із математики, фізики, хімії є завдання відкритої

форми з короткою відповіддю, як-от: «Знайдіть суму перших дванадцяти

непарних чисел». Виконавши відповідні обчислення, учень повинен записати

відповідь у вигляді тризначного числа, у нашому прикладі — 144. Це можна

зробити так:

На рисунку ви бачите елемент керування, що називається «лічильник».

29

Для рядків 1—2 та 4—5 установіть розмір шрифту 16. Запишемо умови

виконання завдань та текст самого завдання. Оскільки число-відповідь

трицифрове, то для його запису виділимо три клітинки. У прикладі це E4:G4,

виділіть їх та через команди Формат комірки → Границі виділіть їх подвійною

рамкою. У клітинках над ними шрифтом 10 зробіть надписи «сотні», «десятки»

і «одиниці», у клітинці С4 — «Відповідь».

Для встановлення лічильника виконайте команди: Кнопка Office →

Параметри Excel → Настройка → Вибрати команди із: → Команди не на

стрічці → Лічильник.

На панелі інструментів Формы виберіть кнопку Счетчик. Клацніть по ній

лівою кнопкою миші, курсор миші набуває вигляду тонкого чорного хрестика,

який сумістіть із лівим верхнім кутком клітинки Е5 і, натискуючи ліву кнопку,

мишкою протягніть його до правого нижнього кутка (при цьому вирисовується

прямокутник). Відпустіть ліву кнопку миші. У клітинці Е5 з'явилося зображення

двох клавіш із чорними трикутниками, направленими вершинами вгору і вниз.

30

Клацніть по цьому зображенню правою кнопкою миші і в контекстному

меню, що відкрилося, виберіть команду Формат объекта, а в діалоговому вікні,

що відкрилося, виберіть вкладку Элемент управления.

У полі Максимальное значение число ЗО 000 замініть на 9. Відкрийте тек-

стове поле Связь с ячейкой (клацніть лівою кнопкою миші по кнопці справа в

полі), а потім

клацніть лівою кнопкою миші по клітинці Е4 таблиці, закрийте текстове поле

Формат элемента управления, а потім клацніть по кнопці ОК. Аналогічно

встановіть лічильник у клітинки F5 і G5.

31

Але запис числової відповіді по цифрах у клітинках не завжди зручний,

тому в клітинці Н4 запишемо формулу, яка одиниці, десятки і сотні пе-

ретворить у багатоцифрове число. У клітинці Н4 поставте знак дорівнює,

клацніть по клітинці Е4 і допишіть *100+, клацніть по клітинці F4 і допишіть

*10+, клацніть по клітинці G4, натисніть Enter і комп'ютер сам виконає

обчислення.

Проведіть випробовування. Тепер у таблиці результатів досить записати лише

числову відповідь для порівняння з одержаною, а в таблиці результатів через

функцію ЕСЛИ записати факт. Якщо значення клітинки Н4 листа Частина1

дорівнює значенню клітинки листа Відповіді, у якій записано правильну

відповідь, то в листі Результати відповідній клітинці надати значення 2.

Значне місце серед тестових завдань займають завдання на співставлення

або встановлення відповідності. Якщо тексти в таблицях зіставлення не

багатослівні, то подібні завдання можна оформити з використанням елемента

керування Поле со списком.

На рисунку ви бачите три таблички: перелік вершин гір (ідентифікатори А—Г),

перелік гірських систем (1—5) та таблицю результатів виконання цього завдання.

Таблиці-умови (вони блакитного кольору) ви запишете й оформите самостійно. А

тепер виділіть діапазон клітинок B10 : G13, клацніть мишею по піктограмі

32

панелі інструментів Копіювати, перемістіть табличний курсор у клітинку В16 і

клацніть мишею по піктограмі Вставити.

Виконайте команди і на панелі інструментів Кнопка Office →

Параметри Excel → Настройка → Вибрати команди із: → Команди не на

стрічці → Поле зі списком. Курсор миші набуває форми хрестика. Центр цього

хрестика сумістіть із лівим верхнім кутом клітинки Н16 (це для нашого

прикладу) і протягніть мишею із натисненою лівою кнопкою миші до правого

нижнього кута клітинки К16. Відпустіть ліву кнопку миші — одержите елемент

керування Поле со списком. Використовуючи маркери зображення,

відрегулюйте його розміри.

Клацніть по зображенню правою кнопкою миші і відкрийте контекстне

меню, у якому виконайте команду Формат объекта.

33

У діалоговому вікні, що відкриється, Формат элемента управления

відкрийте текстове поле Формировать список по диапазону. Клацніть лівою

кнопкою миші по клітинці Н10 і, утримуючи натисненою ліву кнопку,

протягніть мишкою до клітинки Н15 включно (на одну клітинку більше).

Закрийте текстове поле. У полі Формат элемента управления встановився запис

$Н$10:$Н15 (як на рисунку).

Відкрийте текстове поле Связь с ячейкой і клацніть мишкою по клітинці G16.

Закрийте текстове поле. Натисніть кнопку ОК.

Елемент Поле со списком встановлений по діапазону клітинок Н10:Н15, а всі

зміни у полі виводу будуть відображатися у клітинці G16. Перевірте, як працює цей

елемент. Клацніть лівою кнопкою миші у вільному полі таблиці (щоб зняти

маркери), а потім по кнопці з трикутничком.

У списку, що відкрився, виберіть будь-який запис і клацніть лівою кнопкою.

34

Список закрився, а в текстовому полі встановився вибраний вами запис, при

цьому в клітинці G16 встановився його порядковий (у списку) номер. Якщо ви

зрозуміли, як працює цей елемент, встановіть його у клітинках Н17:Н19,

зв’язавши список Н10:Н15 з клітинками G17:G19.

Способів опрацювання результатів виконання цього тестового завдання

може бути кілька, тому листи Результати і Відповіді оформте на свій смак.

Подібні завдання можна було б організувати простіше (не так «круто»),

використавши елемент Лічильник, що, мабуть, зрозуміло з рисунка.

Тут у клітинках Е32 : Н32 — «лічильники», у клітинках Е31 :Н31 —

результати виконання завдання, у клітинках Е29 : Н29 записано «контрольне

значення» — правильна відповідь, а у ЕЗЗ : НЗЗ — результати порівняння

значень стрічки 31 і 29 (для клітинки ЕЗЗ функція ЕСЛИ(Е31=Е29;І;0), для F33

: НЗЗ -відповідно). У клітинці 133 — СУММ(ЕЗЗ : НЗЗ) — сума набраних балів.

35

З наступного рисунка вам, напевно, зрозуміла організація опрацювання

завдання на встановлення відповідностей у тесті з української мови. Ви по-

мітили відмінності від попередніх прикладів? Так.

1) Потрібно встановити відповідність між значеннями, ідентифікованих

числами і буквами.

2) Багатослівність записів таблиці «Приклади», тому поле зі списком

сформовано по діапазону ідентифікаторів, а не текстових записів таблиці.

3) У таблиці результатів виконання завдання (клітинки F44 : F47) записано не

порядкові номери списку, а записи діапазону F38 : F43. Таким чином, елементи ке-

рування Поле со списком зв'язані з клітинками Н44 : Н47, а значення таблиці записів

F38 : F43 відображаються певним чином. Як саме?

У клітинці F44 поставте знак дорівнює і в списку функцій виберіть

функцію ИНДЕКС, якщо її немає серед тих десяти, якими ви користувалися,

виберіть Другие функции,.. У вікні Мастер функций — шаг 1 из 2, що

відкрилося, відкрийте список Категория —> Полный алфавитный перечень, у

вікні Выберите функцию виберіть функцію ИНДЕКС

36

і натисніть кнопку ОК. У

вікні Мастер функций — шаг 1а из 2 виберіть рядок «массив; номер строки;

номер столбца» і натисніть

ОК. Діалогове вікно Аргументы функции, яке при цьому відкриється,

заповніть, як на.

рисунку. А для цього:

1) заповніть поле Массив адресами клітинок, у яких записано

37

ідентифікатори А—Г. Відкрийте текстове поле, клацніть лівою кнопкою миші

по клітинці F38 і, не відпускаючи лівої кнопки, протягніть мишкою до клітинки

F43;

2) відкрийте тестове поле Номер строки і клацніть лівою кнопкою миші

по клітинці Н44;

3) натисніть ОК.

Оскільки в клітинці Н44 записано число 4 — номер рядка масиву F38 :

F43, то за індексом 4 в клітинці F44 записано четвертий рядок масиву F38 : F43.

У клітинках 144 : 147 записано правильні відповіді, у клітинках J44 : J47

результати порівняння значень клітинок F44 : F47 — результатів «діяльності»

учня значень клітинок 144 : 147 (це, як ви здогадалися, реалізовано через

функцію ЕСЛИ: ЕСЛИ (F44=I44;1;0), для інших—відповідні адреси), у

клітинці К47 — сума значень діапазону J44 : J47 — сума балів тестування з

цього питання. Записи масиву клітинок 144 : 147 можуть бути записані в листі

Відповіді, a F44 : F47 — перенесені на лист Результати.

38

У наступному прикладі поєднано використання поля зі списком із двома

лічильниками.

Список знаків числа сформовано в діапазоні клітинок F51 : F53, поле зі

списком зв'язане з клітинкою G52. Лічильники (клітинки D53: Е53) зв'язані з

клітинками D52 : Е52. Клітинка Н52 — результат обчислень 0,5, G53 —

результат порівняння правильної відповіді з результатом тестування, Н53 —

результат тестування — 2 бали.

У деяких збірниках тестових завдань зустрічаються завдання, де потрібно

записати слово-відповідь. Як і у випадку з числовими відповідями таке слово

ми будемо складати по буквах. Наприклад, так:

Тут задіяно елемент керування Список, який формується аналогічно

елементу Поле со списком, списком слугує інтервал (масив клітинок) К52 : К87.

Інтервал Е55 : J55 — клітинки зв'язку елементів Список, інтервал Е51 : J51 —

правильна відповідь, інтервал Е56 : J56 — результати елементного порівняння

правильних літер, вибраних зі списку К52 : К87, клітинка J57 — сума балів —

кількість правильно вибраних літер. Запис 51 рядка може відображатися у листі

Відповіді, діапазон клітинок E52 : J52 — у листі Результати, результат тесту-

вання J57 у листі Результати.

39

У тестах з вибором однієї правильної відповіді можна було б

використати елемент Перемикач, при цьому не потрібна була б перевірка

кількості ввімкнених елементів, як на нашому бланку, але для цього потрібно

було б для кожного завдання відкривати окремий лист, тому більш

раціональним є все-таки елемент Прапорець. Хоча кому що до вподоби.

Елемент Перемикач було задіяно для оформлення результатів тестування в

одному з тестів.

Для встановлення елемента Перемикач виконайте, як завжди, команди Кнопка

Office → Параметри Excel → Настройка → Вибрати команди із: →

Команди не на стрічці → Перемикач.

На панелі інструментів виберіть інструмент Перемикач і встановіть у

клітинку О44 (на рисунку).

40

Користуючись маркерами і стрілками керування курсором клавіатури,

відцентруйте зображення. Клацніть правою кнопкою миші і в контекстному

меню виконайте команду Формат объекта, а в діалоговому вікні Формат

элемента управления відкрийте текстове поле Связь с ячейкой, клацніть по

клітинці Р49, закрийте текстове поле, натисніть (мишкою) кнопку ОК. Перший

перемикач встановлено. Решту п'ять аналогічно. Пограйтеся з цими

елементами.

Як ви помітили, вмикання одного з перемикачів вимикає той, який був

тільки що увімкненим, у клітинці Р49 записується порядковий номер

ввімкненого перемикача.

41

У клітинці Р44 через функцію ЕСЛИ запишемо: якщо Р49=1, то адреса

клітинки з обчисленою сумою за виконання завдань частини 1, інакше записати

« » (пропуск, порожній символ), як для нашого прикладу =ECЛИ(P49=l;G41;"").

У клітинках Р45 і Р46 — аналогічно:

=ЕСЛИ(Р49=2;Р17;""), =ЕСЛИ(Р49=3; R29; " "), в клітинці Р47:

=ЕСЛИ(Р49=4; G41+P49+R29; " ").

У клітинці Р43 поставте знак «=» і використайте функцію ОКРУГЛ, при

цьому відкриється діалогове вікно, яке заповнимо так: у текстовому полі Число

введемо з клавіатури символ «(» (дужка, що відкривається), а далі

G41+P49+R29)*12/80, де 12 – максимальна оцінка, 80 — максимальна сума

балів. У полі Число разрядов клацніть мишкою і введіть з клавіатури число 0.

Натисніть кнопку ОК.

42

Так ми одержимо оцінку за виконання всього тесту. Тепер у клітинці Р48

запишемо =ЕСЛИ (Р49=5; Р43; " ").

Ось і все.

Щоб приховати від учнів службову інформацію на листах Частина 1 чи

Частина 2, виділіть клітинки із записами ИСТИНА, ЛОЖЬ, 1, 0 тощо, клацніть

по піктограмі Колір шрифту панелі інструментів і виберіть колір фону (у нашо-

му прикладі — білий). Випробуйте це на клітинках Р43 чи Р49 останнього при-

кладу.

Якщо текст не поміщається в клітинці в один рядок, можна збільшити,

виконавши команди Формат —> Строка —> Высота.

43

У текстовому полі діалогового вікна Высота строки (15, як на рисунку,

збільште удвічі, впишіть 30). Щоб перейти в наступний

рядок, заповнюючи клітинки, використовуйте комбінацію клавіш Alt + Enter.

Так само змінюють ширину стовпців. Змінити висоту рядка чи ширину стовпця

можна і вручну. Виведіть курсор миші на межу між кнопками-номерами рядків.

Стрілка курсору набуває вигляду чорного хрестика, на верхньому і нижньому

променях якого стрілки. Натисніть ліву кнопку миші і протягніть мишею вгору або

вниз (залежно від потреб).

Тести з математики, фізики, хімії досить часто містять структуровані записи

(наприклад, формули. Редактора формул (як у текстовому редакторі Word)

електронні таблиці Excel не мають, тому подібні записи слід спочатку зробити в

текстовому редакторі, а потім скопіювати у клітинку листа Excel. Тексти, що

містять верхні та/чи нижні індекси, теж слід записувати спочатку в текстовому

редакторі, а потім копіювати в таблицю.

Якщо у вас є відскановані малюнки, їх також можна вставити в лист Excel

звичайним копіюванням.