№ 1-2 (№ 1942-1943) січень 2015 р.

Газета колективуБілоцерківського національного аграрного

університетуВиходить з 1936 р.

УНІВЕРСИТЕТУНІВЕРСИТЕТ

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвікунамагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані “сусіди” прикриваю-чись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і напочатку 1918 р. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українсь-ка Народна Республіка, відома як УНР. Більш того, на тих територіях, які входили доскладу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраї-нська Народна Республіка.

Вже до кінця року, в грудні 1918 р. у Фастові, з гарячим бажанням втілити українсь-ку мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальнийдоговір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки», який 22 січня1919 р. був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишнім «кон-серваторам», поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вжебуквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехо-словаччина, а Східну Галичину – поляки.

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію,адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кри-вавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудованезовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звали-лося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.

22 січня 1990 року. Мільйони українців вишикувалися у справжній живий ланцюг, щорозтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї українськоїєдності та свободи.

21 січня 1999 року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборностібув закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30 грудня 2011 року,відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення вУкраїні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався22 листопада, був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло нової назви – «ДеньСоборності та Свободи України».

Після подій 2013-2014 рр., революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війниРосії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів насході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України№ 871 / 2014 від 13-го листопада 2014 року, святу повернули колишню назву. «Відзна-чати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української На-родної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності Украї-ни. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 “Про відзна-чення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзацдругий статті 1.» – йдеться в Указі.

У цей День весь український народ відчуває гордість за свою державу. Єдність і свобо-да роблять нас гідними нащадками наших батьків! Будемо ж зберігати цей безцінний скарб!

Хай береже Господь нашу святу Україну!

Досвід провідних країн світу, якіпройшли свій шлях від країн, що

розвиваються, переконливо свідчить, щоважливим чинником економічного зростан-ня є інвестиції, які можна залучити лише заумови інноваційного розвитку. Ці коштиконче потрібні в аграрному секторі, який де-монструє стійке зростання, їх можна спря-мувати на розвиток сільських громад.

Країни з розвиненою економікою вже дав-но довели ефективність взаємодії держави ібізнес-спільноти.

Враховуючи поглиблення інтеграції нашоїкраїни до ЄС та світового економічного

простору, подальший розвиток вітчизняногоаграрного сектору має відбуватися і черезстворення інноваційних центрів на регіональ-ному, національному і міжнародному рівнях.

Наш університет завжди був і є лідеромаграрної освіти і науки, осередком передовоїнаукової думки. Саме наш науковий потенці-ал має стати локомотивом на шляху розвиткутаких центрів. І сьогодні університет уже єучасником проекту створення у нашомурегіоні міжнародного інвестиційно-іннова-ційного центру. Для розробки і впроваджен-ня проекту створена робоча група, яку очо-лили професори О.М. Варченко і Т.М. Ди-мань. Розроблено покроковий план роботина 2015 рік, що включає реконструкцію тареорганізацію освітньої бази, розбудовубізнес-інкубатора, створення проекту аграр-но-індустріального парку “Об’єднаний спо-живач”. В результаті його здійснення будестворена міцна платформа (хаб) розвитку

У цьому році випов-нюється 97 років однієї знайтрагічніших сторінокнашої історії .

В середині січня1918 р. петроградськийРаднарком розгорнувп о в н о м а с ш т а б н и йвійськовий наступ про-ти Української Народ-ної Республіки.

На столицю Українинасувалися озброєні дозубів б ільшовицькіорди під командуваннямМ. Муравйова.

До ст. Крути було відправлено 300 висна-жених попередніми боями юнаків 1-ї Украї-нської військової школи та курінь Січовихстрільців ,який було створено в середині січня1918 р. з ініціативи патріотичної українськоїмолоді – студентів Київського університету Св.Володимира та Українського народного уні-верситету, а також учнів 2-ї Української гімназіїім. Кирило-Мефодіївського братства.

Для натиску на ст. Крути М. Муравйоввикористав найбільш надійні свої сили – пет-роградських і московських червоногвардійціві матросів-балтійців, всього близько 1 000бійців. Наступ піхоти підтримували гарматнимі кулеметним вогнемдва бронепотяги.

П’ять годин -безперестанку сту-дентський куріньстримував наступчервоних, втрачаю-чи молоді життя,під градом куль ігранат. Московськісолдати без жалюбагнетами проко-лювали юначі гру-ди, прикладамирушниць розбива-ли голови, добива-ли поранених – зга-дували очевидці тих трагічних подій.

28 студентів потрапили в полон. Муравйовціцілу ніч по-звірячому мордували їх, а на

БІЙ ПІД КРУТАМИ(29 січня 1918 року)

світанку повели на розстріл. У зимове холодненебо злетіли звуки гімну «Ще не вмерла Украї-на». Більшовицькі кати заборонили місцевимселянам поховати за християнським обрядомтіла , залишивши їх на засніженому полі.

Київ було захоплено більшовиками, а вжеу березні столицю УНР було звільнено.

Тільки тоді почали розшукувати тіла моло-дих людей, які загинули під Крутами. Вдалосязнайти лише 30 скалічених тіл юнаків, більшістьз яких урочисто поховали у братській могилі уКиєві на Аскольдовому цвинтарі.

„Стримайте ж ваші сльози, які котяться:ці юнаки поклали свої голови за визволенняВітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну

пам’ять на вікивічні”, – сказавПрезидент УНРМихайло Гру-шевський підчас похованнягероїв.

Ця героїчнай водночас траг-ічна подія знаме-нувала початокнової епохи на-ц і о н а л ь н о г опробуджен няукраїнців, усві-домлення нашо-го права жити на

власній землі та святого обов’язку – боронитиїї. Пам’ять про них, як і та велична слава, за якувони боролися – невмируща. Вічна їм слава!

МІЖНАРОДНОМУ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ЦЕНТРУ – БУТИ!

територіальних громад і територія випере-джаючого розвитку як модель сталого роз-витку сільських територій, яка в перспек-тиві може стати загальнонаціональною.

Виступивши організатором цього про-екту, ми маємо наполегливо працювати надзалученням партнерів з бізнесу, державнихустанов та сільських громад. Ми маємо твердепереконання, що реорганізація тареконструкція освітньої бази зробитьнайбільш привабливим надання освітніх по-слуг саме у нашому університеті, підвищитьйого конкурентоспроможність. І на виході миотримуватимемо фахівця, за яким робото-давці стоятимуть у черзі.

На сьогодні, практично в умовах війни,ми не маємо права чекати на допомогу дер-жави. Ми повинні заробляти кошти своїмінтелектом, як це відбувається у провіднихкраїнах світу. Тож міжнародному інновацій-но-інвестиційному центру – бути!

Наш кор.

Збори трудового колективуВідбулися збори трудового колективу уні-

верситету, на яких було заслухано звіт ректо-ра, академіка А.С. Даниленка.

Анатолій Степанович доповів продіяльність університету у 2014 році, відмітивнаші здобутки щодо зміцнення матеріальноїбази, надання освітніх послуг, проведення нау-кових досліджень, підготовки наукових кадрів.Особливо була відзначена виробнича діяльністьННДЦ, завдяки якій ми маємо додаткове дже-рело самофінансування університету. Зупиня-ючись на завданнях 2015 року, А.С. Даниленконаголосив на тому, що у нинішніх складнихумовах, коли в зв’язку з воєнними діями на сходідуже скорочено бюджетне фінансування, необ-хідно так організувати роботу, щоб не знизитиякість навчального процесу і зберегти науко-во-педагогічний колектив.

Також було заслухано звіт голови проф-кому доц. Недашківського В.М. та інформа-цію головного бухгалтера Лозіцкого А.А.

Збори трудового колективу схвалилизвернення до Голови Верховної Ради Украї-ни щодо повернення закладам освіти пільг зісплати земельного податку та ухвалиливідповідну резолюцію.

УНІВЕРСИТЕТ газета Білоцерківського національного аграрного університету

Головний редактор В.В. Сахнюк.Відповідальний за випуск М.О. Сокольська.Редактор С.О. Заїка. Технічний редактор Л.В. Косякова.Коректор О.М. Трегубова. Фото: О.М. Грубчак.

Комп’ютерна верстка. Обсяг 0,5 друк. арк.приведеного до формату двох полос газети

формату А3. Свідоцтво Серія КІ № 1249-пр.Підписано до друку

30.01.2015 р.Тираж 1000.

За достовірність інформації відповідальність несе автор. Думкаредакції не завжди збігається з думкою авторів. Редакціязалишає за собою право редагувати та скорочувати текст.

Адреса редакції: м. Біла Церква,Соборна пл. 8/1. Телефон 33-11-01.

е-mail:redakciaviddil@ukr.net

№ 1-2 січень Університет

Цей тест допоможе вам визначити, чисхильні ви командувати іншими людьмичи підкорятися і якою мірою.

Виберіть найбільш підходящий длявас варіант відповіді.1. Дружба для вас:

а) співробітництво;б) підтримка;в) альтруїзм.

2. Справжній художник (артист)має насамперед володіти:

а) талантом;б) рішучістю;в) підготовкою.

3.На вечірці ви часто відчуваєте себе:а) “півником”;б) “куркою”;в) “курчам”.

4. Якщо б ви були геометричноюфігурою, то буди б:

а) циліндром;б) сферою;в) кубом.

5. Коли вам подобається жінка (чоловік),ви:

а) робите перший крок;б) чекаєте, поки вона (він) зробить

перший крок;в) робите дрібні кроки.

6. Ви стикаєтеся з несподіванкою (не тільки сидячи за кермом) і:

а) гальмуєте;б) додаєте швидкість;в) губитеся.

7. Якщо вам доводиться говоритина публіці, ви відчуваєте, що:

а) всі слухають;б) вас критикують;в) ніяковієте.

8. В експедицію краще брати товаришів:а) міцних;б) розумних;в) досвідчених.

9. Скажімо правду, Попелюшка була:а) нещасна дівчинка;б) хитрюга-кар’єристка;в) зануда.

10. Як би ви визначили своє життя:а) партія в шахи;б) матч боксу;в) гра в покер.

Підрахунок балів

Питання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 а) 3 3 3 1 3 3 3 3 1 2 б) 2 2 2 3 2 2 2 2 3 1 в) 1 1 1 2 1 1 1 1 2 3

Хто ви: генерал, капітан чи рядовий?ТЕСТ

• Приходьте вчасно, не запіз-нюйтесь на навчання. Краще випере-дити викладача, щоб за ним за останнімзакрилися двері і більше не грюкали іне «вибачалися» під час пари.

• Відключайте, будь-ласка, звуку своїх телефонах, дзвінки відволіка-ють і викладача, і студентів.

• Не викрикуйте з місця. Кращепідніміть руку і вас запитають і вислу-хають.

• Конспектуйте лекцію. Коли визаписуєте, краще засвоюєте інформа-цію. На лекції викладачі часто розпо-відають те, чого не знайти у підручни-ку, актуальну інформацію з власногодосвіду.

• Ведіть дискусію спокійно, вис-ловлюйте аргументи і контраргумен-ти, не переходячи на особистості. Якщови бачите, що співрозмовник непохит-ний, переведіть розмову на іншу тему.

• Ніколи не перебивайте того, хтоговорить. Дослухайте до кінця анекдотабо історію, навіть вже знайому вам.

• Вершиною невихованості євідволікання під час розмови на свійгодинник або записник. Навіть якщови втомилися і вам нудно, не пока-зуйте цього.

• Менше приділяйте увагивласній персоні. Перебуваючи у това-ристві, ви можете відчувати, що в інте-лектуальному плані ви вище за інших,але не намагайтеся показати свою пе-ревагу.

• Не менш важливим, ніж уміннядобре говорити, є вміння із зацікавле-ністю слухати співрозмовника.

• Будьте завжди люб’язні тапривітні.

Кілька порадщодо вузівського

етикету

Колектив університету глибоко сумує зприводу смерті кандидата ветеринарних наук,

доцента кафедри гігієни тварин і основ санітаріїЖУРБЕНКА Василя Андрійовича

та висловлює щире співчуття рідним і близьким.

УКРАЇНЕЦЬВИНАЙШОВ“МОБІЛКУ”!

40-річчю стільникового телефонуприсвячується

В історії людства можна відзначити принаймні двівизначальні події, які сприяли розвитку телекомуні-кацій: у 1876 році Олександр Белл здійснив першийтелефонний дзвінок, а вже у 1973 році українецьМартін Купер використав для цього дивовижнийпристрій, який насьогодні є невід’ємною частиноюнашого життя.

Мартін Купер, якому зараз 84, народився у сім’їукраїнських емігрантів у Чикаго, які приїхали змістечка підКиєвом. Йогокар’єрний шляхрозпочався ук о м п а н і їMotorolа, щотоді конкурува-ла з Bell Labs урозробці авто-м о б і л ь н и хстільникових те-лефонів. Саметут він створивсвій першийм о б і л ь н и йп р и с т р і йDynaTAC.

Купер зібрав команду, якій вдалось розробити ізібрати неіснуючий до цього продукт за 90 днів. Те-лефон важив близько 2,5 кг, за що був названий «цег-линою». Акумулятора вистачало лише на 20 хвилинрозмови. Але рука все рівно не могла втримати такутрубку довше. Тим не менше, це аж ніяк не вплинулона його популярність.

Вперше Купер подзвонив з мобільного телефонуу 1973 році голові конструкторського відділу ком-панії Bell Labs, Джоелу Енгелу. Потім він згадував:«Не пам’ятаю, що він тоді відповів, але мені здалося,що я чув, як скриплять його зуби».

Вже у 1989 році в магазини надходить нова версіятелефону. Цього разу він був удвоє меншим і мігпоміститись у кишені. Так Купер розпочав еру «чимтонше, тим краще».

На сьогодні Купер є співзасновником численнихуспішних компаній зв’язку разом зі своєю дружи-ною і діловим партнером Арлін Харріс.

Тепер Мартін хоче зробити з Інтернетом те, щовін зробив з телефоном. Єдине, що заважає Куперуреалізувати свої задуми – це вік. Нині, коли йомувиповнилося 84, його основними конкурентами є20-30 річні винахідники.

Поступово стільникова індустрія видозмінюва-ла форму та розмір телефону, збільшувала кількістьйого функцій, одним словом, робила мобільний те-лефон невід’ємною частиною повсякденного життя.

Знаючи все це, можна відзначити, що Мартін Ку-пер зробив неможливе – він створив пристрій, якимкористуються всі: від політиків і бізнесменів допідлітків. За це він отримав загальне визнання і посівмісце у Залі Слави бездротового зв’язку.

А ось, що винахідник думає про роки еволюціїстільникового зв’язку: «Навіть незважаючи на те, щоми всі були мрійниками, цього ми навіть уявити собіне могли. Я сам користуюся смартфоном і вважаюдеякі його можливості досить цікавими. Проте в ціло-му практично весь функціонал сучасного телефонунабагато ефективніше реалізується за допомогоюінших засобів. Єдина перевага смартфону в тому, щовам не потрібно носити з собою багато пристроїв -все вміщається в одному.

У 1973 році, коли ми зробили перший дзвінокза допомогою стільникового телефону, не було пер-сональних комп’ютерів, цифрових фотоапаратів інічого схожого на Інтернет. Ми думали тільки проте, як зробити можливим спілкування між людьмив мобільному режимі».

РезультатиЯкщо ви в сумі набрали не більше 16

балів, то ви - простий РЯДОВИЙ. Ви занадтоповажаєте інших і ототожнюєте себе зі слабкос-тями ближніх, а тому не здатні командувати іуспішно конкурувати, адже для цього необхід-но вміти сприймати і вирішувати чужі пробле-ми. Проаналізуйте, скільки разів ваші спробикерувати зазнавали невдач. Якщо ви і без лідер-ства відчуваєте себе прекрасно, залишайтесядещо осторонь від подій, по суті це не так вже йпогано - так спокійніше.

Якщо ви набрали від 17 до 23 балів, то ви- молодший офіцер. Це досить незручне стано-вище: між молотом і ковадлом. Ви і на роботінасилу приймаєте рішення. Ви - трохи коман-дуючий, а трохи – військо. Вам важко домогти-ся визнання, ваші аргументи занадто раціональніі засновані лише на власному досвіді.

Якщо ви набрали 24 і більше балів, ви -ГЕНЕРАЛ. З дитячих років ви завжди першимипропонували свої послуги, коли йшлося прогромадські справи. З віком ваш вплив на іншихлюдей міцнів і особливо проявлявся у важкіхвилини. Якщо ви честолюбні і не боїтеся важ-кої роботи, цей дар може підняти вас дуже ви-соко. Якщо ж ні - задовольняйтеся тим, що васвважають прекрасним другом, порадником і визавжди опиняєтеся в центрі уваги на вечірках.

Ти думав, що тебе зустріне з хлібомЛуганщина й шахтарський наш Донбас?Та є український, наш мужній воїн,І вам ніколи не здолати нас.

Бо наша сила волі є безмежна,За правду ми йдемо в запеклий бій,І буде Україна незалежна,А вами, нелюди, керує справжній Вій.

Ти не під Богом ходиш на цім світі,Агресоре – ти диявол, сатана,Стають від тебе сиротами діти,І кожна прокляне тебе вдова.

Не знайдеться у тебе тої зброї,Щоб українців ввергнути у ніч,Тебе зупинить наш шалений опір,Тебе зупинить Запорізька Січ.

І запанує в Україні правда,І об’єднається навколо нас весь світ,І будем ми шанована громада.Вважайте вірш мій цей як заповіт.

Городецький О.С., доцент кафедритехнологій у рослинництві

та захисту рослин

Лист до російськогоагресора

Сьогодні Україна в небезпеці –Найманці Путіна посунули на нас,Украли Крим наш, але їм все малоЇх ціль – загарбати Донбас.Вони прийшли «допомагати»Сепаратистам «волю» здобувати,І на очах у всього світу Їм зброю найсучаснішу давати.Будинки, школи і лікарні,Фабрики, заводи й дитсадки, Електростанції і шахтиТерористи нищать залюбки.Земля Донбасу вже стікає кров’ю,Міста і села перетворено в руїни,Бо не хоче імператор ПутінБачити в Євросоюзі Україну.Та чим сильніше скаженіє Путін,І чим більше завдає нам болю,Тим міцнішає наш український духІ згуртованість у боротьбі за волю.Весь світ сьогодні УкраїніУсім, чим може, помагає.За нами правда! З нами Бог!І нас ніхто ніколи не здолає!

Дяченко Л.С., професор кафедритехнології кормів, кормових добавок і

годівлі тварин

НАС НІХТО НІКОЛИНЕ ЗДОЛАЄ

ВІЙНА У СЕРЦІ КОЖНОГОВійна на сході нашої країни, розв’язана країною-агресором Росією, переповнює

серця українців обуренням та ненавистю до загарбників, які віроломно вторгнулисяна нашу землю. Сьогодні серед нас немає жодної байдужої людини, яка б стояла осто-ронь цих подій.

Свої почуття і ставлення до агресора висловили наші викладачі у віршах, які мипропонуємо читачам.