ДП ВАТ «І Фeia.menr.gov.ua/uploads/documents/746/reports/e9520a566c...для здоровя...

1

Україна

ДП « СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОН»

ВАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ»

Розрахунковий рахунок 26000413402

ІФ ОД РБ Аваль, МФО 380805, ЗКПО 32604981

Інд. под. номер 326049809151

Св. про реєстрацію № 12878110

77422 / с.Ямниця

ЗВІТ

З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

«Видобування піщано-гравійних відкладів, придатних для

виробництва гравію, щебеню, піску Жовтенського родовища у

Тисменицькому районі Івано-Франківської області»

201858746

(реєстраційний номер справи

про оцінку впливу на довкілля

планованої діяльності)

2018

2

ЗМІСТ

1. ОПИС ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ............................................................................................................ 4

1.1. Опис місця впровадження планової діяльності ........................................................................ 4

1.2. Цілі планової діяльності ............................................................................................................. 8

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та

провадження планованої діяльності ...................................................................................................... 8

1.4. Опис основних характеристик планованої діяльності ............................................................. 8

1.5. Оцінка за видами та кількість очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води,

повітря, ґрунту та надр, шумового, відраційного, світлового, теплового та радіаційного

забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і

будівельних робіт та впровадження планованої діяльності .............................................................. 16

2. ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН

ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ВАРІАНТА З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ . 20

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ) ТА ОПИС ЙОГО

ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.......................................... 21

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ ........................................................................... 27

5. ОПИС ТА ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ .. 29

5.1. Виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності,

включаючи роботи з демонтажу після завершення такої діяльності. .............................................. 29

5.2. Використання у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема

земель, ґрунтів, води та біорізноманіття ............................................................................................. 29

5.3. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності зумовленого викидами

та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним

забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у

сфері поводження з відходами ............................................................................................................. 31

5.4. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності зумовленого ризиками

для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість

виникнення аварійних ситуацій. .......................................................................................................... 52

5.5. Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких

отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих

екологічних проблем, пов’язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення,

на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних

ресурсів .................................................................................................................................................. 60

5.6. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності зумовленого впливом

діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливості

діяльності до зміни клімату .................................................................................................................. 61

5.7. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності зумовленого

технологією і речовинами, що використовуються ............................................................................. 61

6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ

НА ДОВКІЛЛЯ ............................................................................................................................................... 64

7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ,

УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА

ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ........................ 68

8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ,

ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ,

3

ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ’ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА

ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ......................................... 74

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ

ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ), ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ

ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ............................................................................................................................. 81

10. УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ,

ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РІВНЯ ДЕТАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЄ ВКЛЮЧЕННЮ

ДО ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ....................................................................................... 82

11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО ВПЛИВУ НА

ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ (ЗА ПОТРЕБИ)

ПЛАНІВ ПІСЛЯПРОЕКТНОГО МОНІТОРИНГУ ..................................................................................... 86

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКЕТРУ ............................................................................................ 88

13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ ............................................................................................................................. 93

ДОДАТКИ ....................................................................................................................................................... 97

4

1. ОПИС ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Опис місця впровадження планової діяльності

Планованою діяльністю передбачається видобування Дочірнім

підприємством «Спецзалізобетон» Відкритого акціонерного товариства

«Івано-Франківськцемент» (далі ДП «Спецзалізобетон») піщано-гравійних

порід Жовтенського родовища на земельній ділянці площею 50,5 га.

Жовтенське родовище піщано-гравійних порід розташоване на відстані

близько 2 км на схід від с. Єзупіль Тисменицького району Івано-

Франківської області, у межиріччі р. Дністер і його правої притоки

р. Бистриця.

ДП «Спецзалізобетон» 20.06.2006 було отримано спеціальний дозвіл на

користування надрами №3904 терміном дії до 20.06.2017 (копія дозволу –

Додаток 1).

ДП «Спецзалізобетон» раніше було заключено договори оренди на

термін дії спеціального дозволу на користування надрами на наступні

земельні ділянки:

-14,2656 га (кадастровий №2625884100:01:002:1004) – договір оренди

від 16.09.17 №78 (додаток 3);

-2,5786 га (кадастровий №2625884100:01:003:0001) - договір оренди

від 16.09.17 №77 (додаток 4);

- 7,8000га (кадастровий №2625884100:01:002:1000) - договір оренди

від 27.06.12 №б/н (додаток 5);

-0,8000га (кадастровий №2625884100:01:002:1001) - договір оренди

від 27.06.12 №б/н (додаток 6),

термін дії яких закінчився 20.06.2017 р.

Земельна ділянка площею 25,0558 га знаходиться в державній

власності та раніше в оренду ДП «Спецзалізобетон» не передавалась.

Рішенням про провадження даної планованої діяльності буде

продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами для

видобування гравійно-піщаних відкладів на площі 50,5 га на Жовтенському

родовищі.

Піщано-гравійну суміш передбачається видобувати на земельній

ділянці загальною площею 50,5 га, яка перебуває у державній власності та

буде передана суб’єкту господарювання шляхом заключення договору

оренди з Івано-Франківською ОДА після продовження спеціального дозволу

на користування надрами.

Обласний центр м. Івано-Франківськ знаходиться за 15 км на південний

захід від родовища, районний центр Тисмениця – за 15 км на південний схід

від родовища.

5

З півночі і сходу Жовтенське родовище обмежене річкою Дністер, з

південного заходу і заходу – річкою Бистриця, з півдня – орними землями,

які знаходяться на І надзаплавній тераси р. Бистриці.

Об'єкти природно-заповідного фонду в районі розміщення

підприємства відсутні.

Так як, Державні санітарні правила планування та забудови населених

пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від

19.06.96р. № 173, не встановлюють СЗЗ для видобування піщано-гравійної

суміші, об’єкт можна віднести до підприємства по видобуванню каміння

безвибуховим способом з нормативною санітарно-захисною зоною 50 м.

Оскільки, найближча житлова забудова знаходиться на значній віддаленості від

кар’єру (на відстані 800 м у с. Побережжя), то потреба у встановлені санітарних

розривів відсутня.

Згідно з Додатком 13 Державних санітарних правил планування та

забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони

здоров'я України від 19.06.96р. № 173 р. Дністер має водоохоронну зону як

для великих річок 100 м, р. Бистриця як для середніх річок – 50 м. Абсолютні

відмітки урізу води р. Дністер змінюється в межах родовища вниз за течією із

заходу на схід – південний схід від 207,5 до 205,9 м, відмітки урізу води р.

Бистриця змінюється в межах родовища вниз за течією із заходу на схід –

південний схід від 207,5 до 205,9 м. Водоохоронні зони витримані.

Карта району розташування родовища приведена на рисунку 1.1.

Ситуаційна схема з нанесеними джерелами впливу на довкілля

приведена на рисунку 1.2.

6

Рис. 1.1. Карта району розташування родовища з зазначенням меж планованої ліцензійної площі (50,5 га)

7

Рис. 1.2. Ситуаційна схема з нанесеними джерелами впливу на довкілля

8

1.2. Цілі планової діяльності

Цілями планованої діяльності є видобування піщано-гравійних порід

Жовтенського родовища, як сировини для виробництва піску, гравію,

щебеню для забезпечення власних виробничих потреб в галузі будівництва.

Отримана сировина відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-75-98 "Щебінь

та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій

та робіт. Технічні умови", відсів і пісок придатний для благоустрою,

планування та рекультивації відповідно до рекомендацій таблиці А.1 ДСТУ Б

В.2.7-29-95 "Дрібні заповнювачі, із відходів промисловості, штучні для

будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація". Для

використання піску відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-32-95 "Пісок щільний

природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт.

Технічні умови".

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності

Родовище розробляється з 1990-х років, розвідане Львівською

геологорозвідувальною експедицією в 1985-1988 роках.

За результатами робіт по геолого-економічній переоцінці запасів

Жовтенського родовища піщано-гравійних порід комісією ДКЗ України

станом на 01.11.2015 р. (Додаток 7) перезатвердженні балансові запаси

категорії В+С1 піщано-гравійних порід в кількості 2266 тис. м³, в тому числі

запаси категорії В склали 535 тис. м³, категорії С1 – 1731 тис. м³.

Продовжуючи термін дії спеціального дозволу на користування

надрами з метою видобутку на Жовтенському родовищі піщано-гравійних

порід від 20.06.2006 р. № 3904, його границі залишені в існуючому контурі

розвіданих і поставлених на державний облік балансових запасів корисних

копалин.

Промисловий видобуток піщано-гравійних порід буде проводитися із

урахуванням природозахисних смуг та водоохоронних зон: 100 метрів від

річки Дністер і 50 м від річки Бистриця.

За кількістю та структурою розвіданих запасів, якістю корисної

копалини, гірничотехнічних умов та основних техніко-економічних

показників освоєння, родовище вважається цілком підготовленим до

продовження промислової експлуатації на площі 50,5 га.

1.4. Опис основних характеристик планованої діяльності

Дочірнє підприємство «Спецзалізобетон» Відкритого акціонерного

товариства «Івано-Франківськцемент» є гірничовидобувним підприємством.

9

Планована діяльність підприємства передбачає розробку відкритим способом

Жовтенського родовище піщано-гравійних порід в якості сировини для

виробництва щебеню, гравію та піску для будівельних робіт.

Таблиця 1.1. Режим роботи кар'єру

Найменування Показники

Видобувні Розкривні

Режим роботи сезонний сезонний

Кількість робочих днів на рік 220 220

Кількість змін на добу 1 1

Тривалість зміни, годин 8 8

Транспортування гірничої маси для дроблення та сортування

передбачається на дробильно-сортувальну установку (далі ДСУ)

ДП «Спецзалізобетон», яка знаходиться на відстані 1 км від родовища та

даним звітом з ОВД не розглядається.



станом на 01.11.2015 р. перезатвердженні балансові запаси категорії В+С1

піщано-гравійних порід в кількості 2266 тис. м³, в тому числі запаси категорії

В склали 535 тис. м³, категорії С1 – 1731 тис. м³.

В геологічні будові Жовтенського родовища приймають участь

алювіальні відклади (aIV), які представлені піщано – гравійними породами,

не скрізь перекритими ґрунтово – рослинним шаром і суглинком.

Підстеляючими породами є в’язка щільна глина (кора вивітрювання

мергелю) туронського ярусу верхньої крейди ( еК2t).

Корисна копалина представлена піщано – гравійною сумішшю, яка

залягає горизонтально у вигляді пластоподібного покладу, витягнутого із

заходу на схід і південний схід. Потужність продуктивної товщі коливається

від 5,5 до 8,2 метрів. Середня потужність по родовищу становить 6,7 м.

Піщано – гравійна суміш складена із гальки та піску і незначної

кількості валунів без закономірного розміщення. Від загального об’єму

суміші вміст валунів складає 2,9%, вміст гравійний фракцій – 70,61%, піску –

26,49%. Галька і валуни добре обкатані, овальної, рідше сплощеної і кутастої

форми.

Розкривними породами є ґрунтово-рослинний шар потужністю до 0,2 м

(середня потужність – 0,1 м), алювіальні піщанисті суглинки з галькою

пісковиків потужністю до 0,8 м. Загальна потужність розкривних порід

досягає 1,0 м (у середньому – 0,3 м). Об’єм розкривних порід на родовищі

10

складає 110,9 тис. м3 у тому числі ґрунтово-рослинного шару - 49,0 тис. м3;

коефіцієнт розкриву - 0,05 м3/м3.

Гравійно-піщані відклади Жовтенського родовища відповідають

вимогам ДСТУ Б В.2.7- 206:2009 "Сировина для виробництва піску, гравію

та щебеню із гравію для будівельних робіт. Технічні умови" та ДСТУ Б В.2.7-

203:2009 "Суміші валунно- гравійно-піщані для будівельних робіт. Технічні

умови" і придатні для виробництва гравію, щебеню із гравію, що

відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-75-98 "Щебінь та гравій щільні

природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні

умови", відсів і пісок придатний для благоустрою, планування та

рекультивації відповідно до рекомендацій таблиці А.1 ДСТУ Б В.2.7-29-95

"Дрібні заповнювачі, із відходів промисловості, штучні для будівельних

матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація". Для використання

піску відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-32-95 "Пісок щільний природний

для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови".

Згідно протоколу дослідження питомої активності від 18.04.2018

№03.2-08/2299/40 (Додаток 17) сумарна питома активність природних

радіонуклідів у корисній копалині становить 34,1 Бк/кг. Корисна копалина

відноситься до порід 1 класу з радіоактивності та згідно з вимогами ДБН В.

1.4-1.01-97 "Система норм та правил зниження рівня іонізуючих

випромінювань природних радіонуклідів у будівництві. Регламентовані

радіаційні параметри. Допустимі рівні" може використовуватись без

обмежень для дорожнього та промислового будівництва.

Оскільки основна частина корисної копалини на ділянці знаходиться

нижче рівня ґрунтових вод, розробка її проводиться екскаватором типу

«драглайн» з-під води. Таким чином, обводнення кар'єру не має негативного

впливу на його розробку, кар'єрний водовідлив не передбачається.

За складністю геологічної будови родовища, яке характеризується

мілкими масштабами, витриманою потужністю і якісних показників,

Жовтенське родовище піщано - гравійної суміші відноситься до II групи з

підрахунком запасів корисної копалини по категорії В + С1, обґрунтованих

мережею розвідувальних виробок.

В межах родовища пробурені 62 розвідувальних свердловин,

розташованих по профілях, орієнтованих вхрест простягання покладу

корисної копалини, відібрано 195 проб. В процесі переоцінки запасів піщано

- гравійних порід враховані дані 28 свердловин і 89 проб.

Жовтенське родовище характеризується обводненістю продуктивної

товщі. Рівень ґрунтових вод змінюється в залежності від рівня урізів води

11

річок Дністер і Бистриця, від кількості атмосферних опадів, періодичність і

інтенсивність яких важко передбачити.

За ступенем геологічної вивченості для підрахунку запасів категорії В

виділено один блок - В - IV , категорії С1 - два блоки, С1- II і С1 - III.

Запаси корисних копалин за промисловими категоріями підраховані в

замкнутих контурах розвідувальних виробок. Опорними точками є

розвідувальні свердловини. Відстані між виробками в профілях склали 50 -

160 м, відстані між профілями - 100 - 200м.

В контур підрахунку запасів включені поклади гравійно - піщаної

суміші, якість якої відповідає вимогам ГОСТ 24100 - 80, а її складових

вимогам ДСТУ Б В.2.7-75-98, ДСТУ Б В.2.7-32-95, що забезпечує

виробництва щебню, гравію і піску для будівельних робіт.

Загальна кількість запасів піщано - гравійних порід 2266 тис.м3, в тому

числі запаси категорії В склали 535 тис.м3, категорії С1 – 1731 тис.м3.

Співвідношення запасів за категоріями розвіданості (%): В - 24; С1 -

76.


копалини, гірничотехнічних умовах та основних техніко-економічних

показниках освоєння, родовище вважається цілком підготовленим до

продовження промислової експлуатації

За техніко - економічними розрахунками термін забезпечення запасами

21,5 років, окупність капіталовкладень 3,3 роки, рівень рентабельності до

собівартості продукції 19,5%, коефіцієнт рентабельності підприємства 0,223.

Таблиця 1.2. - Очікувані техніко – економічні показники подальшої

промислової розробки Жовтенського родовища піщано – гравійних порід

№

п/п Показники

Одиниці

виміру Значення

1 Промислові запаси корисних копалин тис.м3 2 265,55

2 Експлуатаційні запаси корисних копалин тис.м3 2 197,58

3 Річна потужність з видобування корисної копалини тис.м3 102,2

4 Промисловий коефіцієнт розкриву м3/ м3 0,05

5 Строк забезпеченості підприємства запасами рік 21,5

Санітарно-побутове обслуговування працівників, забезпечення

інженерної інфраструктури об’єкту, а також проведення технологічних

операцій з ремонту та обслуговування кар’єрної техніки відбувається на

території дробильно-сортувального цеху ПрАТ «Івано-Франківськцемент»,

який розташований на відстані 1 км від родовища.

12

Діяльність дробильно-сортувального комплексу даним звітом з ОВД не

розглядається.

Добування корисних копалин

Враховуючи гірничо-геологічні умови залягання корисних копалин,

потужності, товщі, малий об'єм розкривних порід, передбачена транспортна

система розробки родовища відкритим способом з паралельним зсувом

фронту робіт.

Погашені кути укосу уступів розкривних порід і корисної копалини

становлять 30°. Гірничі роботи виконуються відповідно до робочого проекту

"Проект розробки та рекультивації Жовтенського родовища піщано-гравійної

суміші в Тисменицькому районі Івано-Франківської області". Система

розробки родовища та її параметри апробовані тривалою експлуатацією

родовища.

Перед безпосереднім видобуванням суміші проводяться розкривні

роботи. Ґрунтово-рослинний шар знімається бульдозером Т-170 та

складується в бурти вздовж границі кар'єрного поля, для подальшого

використання при рекультивації.

Добувні роботи проводяться 1 видобувним уступом висотою до 8,2 м

екскаватором ЕО-5111. Розкривні породи планується складувати у зовнішні

відвали з подальшим переміщенням у вироблений простір.

Корисні копалини обводнені. Гірська маса з-під води розробляється

екскаватором "драглайн" ЕО-5111 в проміжний відвал для обезводнення.

Вивантаження обезводненої гірської маси з проміжного відвалу

передбачається екскаватором ATLAS "пряма лопата" в автосамоскиди

вантажопідйомністю 17 т для транспортування на дробильно-сортувальну

установку ДП «Спецзалізобетон» ВАТ «Івано-Франківськцемент», яка

знаходиться на відстані 1 км від родовища та даним звітом з ОВД не


Об’єм розкривних порід на родовищі складає 110,9 тис. м3 у тому

числі ґрунтово-рослинного шару - 49,0 тис. м3; коефіцієнт розкриву - 0,05

м3/м3.

Корисні копалини обводнені і мають прямий гідравлічний зв'язок з

ріками Дністер і Бистриця. Спеціальних заходів по водовідливу і водовідводу

не передбачається.

13

Таблиця 1.3 - Характеристики системи розробки корисної копалини

№ п/п Назва параметрів Одиниця виміру Показники

1 Висота уступу м 6,5

2 Ширина робочої ділянки м 36,5

3 Кут уступу відкосу, робочий град. 45

4 неробочий град. 35

5 Довжина фронту робіт м 210 6 Ширина заходки м 6,0

Таблиця 1.4 – Перелік передбачених транспортних засобів для

розробки родовища

Перелік

ТЗ

Вид Вантажопідйомність,

об’єм ковша

Вид роботи

Розкривні

роботи

Добувні

роботи

Сталева

воля

Фронтальний

гідронавантажувач

3,5 м3 - +

ЕО-5111 Екскаватор на

гусеничному ходу

1,2 м3 - +

Т-170 Бульдозер на


Планіровочна лопата + +

Татра Автосамоскид 17 т + -

Татра Автосамоскид 17 т - +

Татра Автосамоскид 17 т - +

Татра Автосамоскид 17 т + -

ATLAS Екскаватор на


0,9 м3 - +

Лібхер Фронтальний

гідронавантажувач

4,5 м3 + -

Таблиця 1.5 – Перелік працівників кар’єру та режим роботи

Назва професії Штат Режим роботи

ІТП

Начальник дільниці 1 8 год/роб.день

Майстер кар’єру 1 8 год/роб.день

Робітники

Машиніст екскаватора 1 8 год/роб.день

Помічник машиніста екскаватора 1 8 год/роб.день

Водій навантажувача (гідравлічного) 1 8 год/роб.день

Слюсар-ремонтник 1 8 год/роб.день

Електро-слюсап з ремонтну устаткування 1 8 год/роб.день

Машиніст бульдозера 1 8 год/роб.день

Електрозварник ручного зварювання 1 8 год/роб.день

Комірник 1 8 год/роб.день

Всього працівників кар’єру 10

14

Рекультивація земель порушених гірничими роботами

Рекультивації земель, що будуть порушені гірничими роботами при

розробці Жовтенського родовища передбачається згідно Проекту розробки та

рекультивації Жовтенського родовища піщано-гравійної суміші в

Тисменицькому районі Івано-Франківської області.

Землі, що порушені гірничими роботами при відпрацюванні корисної

копалини родовища, представляють собою відпрацьований простір кар'єру -

відкритий котлован, що має в плані форму неправильного чотирикутника.

Кар'єр відпрацьовується на повну потужність корисної копалини і має

найбільшу глибину 8,5 м.

Відповідно з технічними умовами на рекультивацію, площа

відпрацьованого простору кар'єру рекультивується під пасовище.

Роботи по рекультивації родовища передбачається виконати в два

етапи. На першому етапі виконується гірничотехнічна рекультивація земель,

що порушені гірничими роботами, на другому – біологічна.

Роботи по рекультивації родовища передбачається виконати по мірі

відпрацювання запасів корисної копалини на повну глибину підрахунку

запасів і утворення відпрацьованого простору.

В склад робіт по технічній рекультивації кар'єру входять:

- селективна розробка ґрунтово-рослинного шару на площі кар'єру з

наступним складуванням його в бурти вздовж границі кар'єрного поля;

- засипка відпрацьованої частини родовища некондиційними

розкривними породами з доведенням абсолютних відміток поверхні близьких

до природних;

- планування родовищ, що рекультивуються бульдозером;

- нанесення ґрунтово-рослинного шару в межах кар'єрного простору із

доведенням його потужності не менш ніж 0,3 м.

Гірничотехнічна рекультивація завершується протягом п'яти років

після відпрацювання затверджених запасів корисної копалини родовища.

В складі робіт по біологічній рекультивації передбачається планування

за допомогою бульдозера, посів на рекультивованих площах багаторічних

трав.

15

Таблиця 1.4 – Загальний об’єм по рекультивації порушених розробкою

родовища земель

Найменування робіт Одиниця виміру Об’єм робіт

Навантаження ґрунтово-рослинного шару з

буртів і транспортування його для використання

при рекультивації

тис. м3 27,2

Навантаження некондиційних порід розкриву

родовища і транспортування його для

використання при рекультивації

тис. м3 60,4

Планування рекультивованих територій

бульдозером

га 13,9

Переміщення і відсипка ґрунтово-рослинного

шару

тис. м3 27,2

Переміщення і відсипка некондиційних порід

розкриву

тис. м3 30,4

Планування ґрунтово-рослинного шару на

рекультивованих площах

га 30,2

Укоси бортів кар'єру складені ґрунтово-рослинним шаром,

помірнопластичними суглинками, піщано-гравійною сумішшю. Їх висота

досягає 8,5 м. Площа укосів борта кар'єру на момент завершення гірничих

робіт дорівнює 4,4 га. На момент погашення гірничих робіт на родовищі

укосам бортів кар'єру по розкривних породах надається кут рівний 30°.

Вказаний кут забезпечує довготривалу стійкість бортів кар'єру. Під час

рекультивації за рахунок некондиційних порід розкриву буде проведено

виположення бортів в кар'єру.

Ґрунтово-рослинний шар, який в майбутньому буде використаний для

рекультивації відпрацьованої площі родовища, буде складуватись в

тимчасових буртах вздовж границі кар'єрного поля. Висота тимчасових

відвалів не повинна перевищувати 3.0 м, а похил поверхні не більше 0,005.

Для захисту відвалів від водної і вітрової ерозії їх поверхню необхідно

засівати багатолітніми травами. Строк зберігання ґрунту в тимчасових

відвалах не повинен перевищувати 10 років.

Земельні ділянки, які рекультивуються для сільськогосподарського і

лісогосподарського використання повинні мати ширину земельної смуги,

повздовжній і поперечний ухили, які забезпечать можливість роботи машин і

механізмів.

Водопостачання та водовідведення

Використання води на кар’єрі передбачається на господарсько-питні

потреби за рахунок привозної води.

16

Об’єм використаної питної води розраховується відповідно кількості

обслуговуючого персоналу.

Використання води на технологічні потреби не передбачається.

Господарсько-побутові стічні води накопичуватимуться в ємностях

біотуалетів та по мірі накопичення будуть передаватись на очисні споруди

згідно укладеного договору.

Нормативний розрахунок водоспоживання та водовідведення

представлений в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5. – Нормативний розрахунок водоспоживання та водовідведення

№

з/

п

Наймену-

вання

водо -

користу-

вачів

Од

ин

иц

я в

им

іру

Кіл

ькіс

ть в

од

о-

спож

ивач

ів

Норм

ати

вн

ий

докум

ент

Норм

а ви

трат

вод

и

спож

ивач

ами

м3/д

об

у

Водоспоживання Водовідведення

м3/д

об

у

Кіл

ькіс

ть д

нів

на

рік

м3/р

ік

Норм

а

вод

овід

вед

енн

я

м3/д

об

у

м3/р

ік

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Господарсько-питні потреби

1 Робітники чол. 10

ДБ

Н В

2.5

-64:

012

0,025 0,25 220 55 100% 0,25 55

В процесі своєї діяльності підприємство використовує воду на

господарсько-питні потреби у кількості – 55 м3/рік; 0,25 м3/добу.

1.5. Оцінка за видами та кількість очікуваних відходів, викидів

(скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового,

відраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а

також випромінення, які виникають у результаті виконання

підготовчих і будівельних робіт та впровадження планованої

діяльності

Так як проведення підготовчих та будівельних робіт не передбачається,

в даному розділі проводиться оцінка внаслідок впровадження планованої

діяльності.

17

Утворення відходів в результаті провадження планованої діяльності

Під час здійснення планованої діяльності передбачається утворення

твердих побутові відходів від працюючого персоналу та виробничих

відходів, внаслідок експлуатації кар’єрної техніки та автотранспорту у

загальній кількості 5,881 т/рік.

Передбачений повний збір та роздільне зберігання відходів залежно від

виду та класу небезпеки.

Зберігання відходів на території кар’єру не передбачається. Відходи

зберігатимуться на спеціально обладнаних майданчиках виробничого

майданчика дробильно-сортувальної установки ДП «Спецзалізобетон»

ВАТ «Івано-Франківськцемент».

Відходи по мірі накопичення передаватимуться спеціалізованій

організації відповідно укладеного договору.

При виникненні нештатної ситуації, кількісний та якісний склад

відходів визначатиметься на місцях, по мірі їх утворення. Подальше

поводження з відходами здійснюється відповідно до вимог Закону України

«Про відходи». Відходи будуть обліковуватися, та передаватися на

утилізацію по мірі їх утворення.

Вплив об’єкту в частині поводження з відходами оцінюється як

екологічно допустимим.

Оцінка забруднення повітря у результаті виконання провадження

планованої діяльності

В процесі розробки Жовтенського родовища піщано-гравійних порід

викиди забруднюючих речовин в атмосферу відбуватимуться внаслідок

розробки та навантажуванні розкривних порід (в т.ч. ґрунтово-рослинного

шару), при вивантаженні обводненої породи в автосамоскиди та від роботи

двигунів внутрішнього згорання кар’єрної техніки. Загальна кількість

забруднюючих речовин становитиме 161,8125 т/рік, в т.ч. вуглецю діоксид

156,9 т/рік.

За проведеними розрахунками розсіювання значення концентрацій

забруднюючих речовин з урахуванням фону на межі СЗЗ становлять:

- для речовин у вигляді суспендованих твердих частинок - не більше

0,83 ГДК;

- оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту) – не більше 0,38 ГДК;

- бенз(а)пірен - не більше 0,51 ГДК;

- група сумації 31 - не більше 0,6 ГДК.

Для всіх інших забруднюючих речовин вклад в забруднення

атмосферне повітря буде мізерним.

18

За результатами розрахунків розсіювання виявлено, що на межі СЗЗ

концентрації забруднюючих речовин не перевищують ГДК.

Таким чином, вплив планової діяльності на повітряне середовище, з

урахуванням реалізації передбачених природоохоронних заходів та

додержанні визначених обмежень характеризуються як екологічно

допустимий.

Оцінка забруднення води у результаті провадження планованої

діяльності


потреби за рахунок привозної води у кількості 55 м3/рік.





Технологічного скиду немає, у зв’язку з відсутністю умов для його

утворення, а також відсутністю факторів забруднення поверхневих

зливових вод від об’єкту.

При штатному режимі експлуатації, з урахуванням впровадження

передбачених організаційно-технічних та природоохоронних заходів, вплив

на ґрунтові та поверхневі води, а також в цілому на водне середовище

оцінюється, як допустимий.

Оцінка забруднення ґрунту та надр







відпрацьованого простору кар'єру рекультивується під пасовище. Роботи по

рекультивації родовища передбачається виконати по мірі відпрацювання

запасів корисної копалини на повну глибину підрахунку запасів і утворення

відпрацьованого простору.

Згідно протоколу ДКЗ України від 05.11.2015 р. №3451 об’єм

розкривних порід на родовищі складає 110,9 тис. м3 у тому числі ґрунтово-

рослинного шару - 49,0 тис. м3. Ґрунтово-рослинний шар передбачено

складувати в бурти вздовж границі кар'єрного поля з подальшим

використанням при рекультивації порушених земель.

19

Таким чином, вплив на ґрунти та надра може характеризуватися як

екологічно допустимий.

Оцінка шумового та вібраційного навантаження

Основними джерелами утворення шуму на об'єкті є працюючі двигуни

кар'єрної та автотранспортної техніки. Розрахунковий рівень шуму на межі

нормативної СЗЗ становитиме 43,8 дБА та не перевищуватиме допустимий

рівень звуку на прилеглій до житлової забудови території.

Таким чином шумовий вплив від планової діяльності характеризуються

як екологічно допустимі.

Опис і оцінка впливу на довкілля зумовленого вібраційним

забрудненням

При розробці родовища джерелами вібрацій будуть кар’єрна техніка та

автотранспорт. Величини віброприскорень від кар’єрної техніки в усіх

октавах становлять 0,04...0,1 м/с2 – менше 1 % від прискорення вільного

падіння. La.о = 3*10-4 м/с2. Таким чином, кар’єрна техніка створює

коливання з рівнем віброприскорення в діапазоні La.V = 42,5...50,5 дБV.

Щодо населення непостійна тимчасова вібрація від добувних робіт в

денний час оцінюється допустимим коригованим рівнем віброприскорення

ГДР.а.V = 40 дБV. В існуючих геологічних і гідрологічних умовах зона

впливу кар’єрної техніки на населення становить 5...25 м.

Зниження віброприскорення (е – 0,023 R ) до рівня ГДР.а.V = 40 дБV

має місце на відстані 5,1...5,5 м від джерела. Таким чином, під час добувних

робіт санітарні норми для населення щодо віброзміщення виконуються вже

безпосередньо на межі виробничого майданчику.

Використання кар’єрної техніки з високим рівнем вібрації на

будівельному майданчику не передбачається.

Оцінка світлового, теплового, електромагнітного, радіаційного

забруднення, випромінення

Наявність джерел потенційного світлового, теплового,

електромагнітного та радіаційного забруднення під час розробки

Жовтенського родовища не передбачається.

20

2. ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ

ЗАПРОПОНОВАНОГО ВАРІАНТА З УРАХУВАННЯМ

ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ

Родовище розробляється з 1990-х років, розвідане Львівською

геологорозвідувальною експедицією в 1985-1988 роках. Всього на родовищі

пробурені 62 розвідувальні свердловини і 4 спостережні гідрогеологічні

свердловини. Загальний обсяг буріння 498,5 метри, в тому числі 28,5 м

гідрогеологічних свердловин. Глибина буріння прийнята на всю потужність

товщі корисної копалини.



станом на 01.11.2015 р. перезатверджені балансові запаси категорії В+С1


В склали 535 тис. м³, категорії С1 – 1731 тис. м³.


копалини, гірничотехнічних умов та основних техніко-економічних

показників освоєння, родовище вважається цілком підготовленим до

продовження промислової експлуатації на площі 50,5га.


надрами з метою видобутку Жовтенського родовища піщано-гравійних порід

від 20.06.2006 р. № 3904, його границі залишені в існуючому контурі

розвіданих і поставлених на державний облік балансових запасів корисних

копалин. Промисловий видобуток піщано-гравійних порід Жовтенського

родовища проводиться і надалі буде проводитися із урахуванням

природозахисних смуг та водоохоронних зон: 100 метрів (і більше) від річки

Дністер і 50 м (і більше) від річки Бистриця. Плани розвитку гірничих робіт

ДП «Спецзалізобетон» ВАТ «Івано-Франківськцемент» і послідуючий

видобуток Жовтенського родовища піщано-гравійних порід формуються і

супроводжуються комплексом природоохоронних заходів і роботами з

рекультивації території, зачепленої гірничими роботами.

Технічна альтернатива планованої діяльності не розглядається, так як

родовище існуюче та розвідане.

21

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ

СЦЕНАРІЙ) ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ

ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Місце провадження планованої діяльності – Жовтенське родовище

піщано-гравійної суміші знаходиться в Тисменицькому районі Івано-

Франківської області, за 2 км на схід від с. Єзупіль і залізничної станції

Єзупіль, в міжріччі Дністра і Бистриці на кам’янистих неорних землях.

Поточний стан довкілля розглядається для Івано-Франківської області.

Стан атмосферного повітря

Загальна характеристика забруднення атмосферного повітря

Основними забруднювачами повітря за видами економічної діяльності

є підприємства щодо постачання електроенергії, газу, пари та

кондиційованого повітря, на які припадає 85,6% загальнообласних викидів,

на підприємства видобування нафти і газу – 2,94%, наземний і

трубопровідний транспорт - 1,77 %, діяльність із забезпечення стравами та

напоями - 6,50 %, сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних

із ними послуг - 1,06 %, решти галузі економіки - менше 1%.

За даними головного управління статистики в Івано-Франківській

області у структурі викидів забруднюючих речовин переважає діоксид та

інші сполуки сірки, речовин у вигляді твердих суспендованих частинок,

сполук азоту, метану, неметанових летких органічних сполук, оксиду

вуглецю.

Для опису поточного стану (базовий сценарій) атмосферного повітря

при плануванні діяльності були отримані величини фонових концентрацій

забруднюючих речовин згідно даних Управління екології та природних

ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації (лист від

21.05.2018 р. №03.08/2254 – Додаток 8), які наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Значення фонових концентрацій забруднюючих речовин

в атмосферному повітрі району впровадження планової діяльності

Найменування забруднюючої речовини Фонова концентрація, мг/м3

Оксид вуглецю 0,8

Діоксид азоту 0,034

Речовини у вигляді суспендованих твердих

частинок, недиференційованих за складом

0,2

Сірки діоксид 0,05

Бенз(а)пірен 0,00001

22

Згідно даних Управління екології та природних ресурсів Івано-

Франківської обласної державної адміністрації фонові концентрації

забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не перевищують

граничнодопустимі концентрації.

Кліматичні особливості

Клімат району впровадження планової діяльності м’який, помірно

вологий.

Коротка кліматична характеристика Тисменицького району Івано-

Франківської області наведена за даними спостережень метеостанції

цивільної АМСЦ Івано-Франківськ згідно довідки Івано-Франківського

обласного центру з гідрометеорології від 16.05.2018 №258/27.04-М-52

(Додаток 9) та наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Коротка кліматична характеристика Тисменицького

району Івано-Франківської області

№ п/п Найменування характеристик Величина

1 2 3

1 Коефіцієнт, що залежить від стратифікації атмосфери 200

2 Середньорічна температура повітря, 0С +7,4

3 Абсолютний мінімум температури повітря, 0С -37,7

4 Середня температура повітря найбільш холодного місяці

(січень), 0С -5,1

5 Середня (із абсолютних мінімумів) мінімальна температура

повітря, 0С -20,5

6 Абсолютний максимум температури повітря, 0С +37,1

7 Середня температура повітря найбільш теплого місяця

(липень) , 0С +17,9

8 Середня (із абсолютних максимумів) максимальна

температура повітря (липень) , 0С +30,8

9 Кількість опадів за рік, мм 689

10 Добовий максимум опадів, мм 93

11 Середньорічна відносна вологість повітря найбільш

холодного місяця (січень), % 83

12 Середньомісячна відносна вологість повітря найбільш

теплого місяця (липень),% 75

13 Середня швидкість вітру за рік, м/с 2,9

14 Максимальна швидкість вітру, м/с 32

15 Гранична швидкість вітру (швидкість вітру, яка перевищує

в даній місцевості 5% випадків), м/с 10-11

16 Середньорічна роза вітрів, %

П 5,8

ПС 3,1

С 15,8

ПдС 16,6

23

№ п/п Найменування характеристик Величина

1 2 3

Пд 4,5

ПдЗ 9,6

З 23,4

ПЗ 21,2

Штиль 29,4

Стан водного середовища

Жовтенське родовище піщано-гравійної суміші знаходиться в міжріччі

Дністра і Бистриці на кам’янистих неорних землях.

Гідрологічна мережа району робіт відноситься до басейну річки

Дністер. Річки Дністер і Бистриця в межах району родовища мають дві

заплавні тераси – низьку і високу, з дуже нерівною поверхнею, посічену

ярами.

Абсолютні відмітки урізу води р. Дністер змінюється в межах

родовища вниз за течією із заходу на схід – південний схід від 207,5 до 205,9

м.

Низькі заплави простягаються у вигляді вузької смуги вздовж русла з

перевищенням над урізом води 0,5 - 1,5 м. Сформована гравійно – гальково

– піщаними відкладами.

Високі заплави мають повсюдний розвиток з перевищенням над урізом

води 2,0 – 3,0 м.

В залежності від розподілу опадів, в річному циклі річка Дністер має

декілька повеней (квітень і жовтень) та два меженних рівня (лютий і

серпень).

Оцінка гідрохімічного стану і рівнів забруднення річкових вод на

території області проводиться Івано-Франківським обласним управлінням

водних ресурсів на основі порівняння результатів аналізів проб води,

відібраних у меженні періоди, з ГДК забруднюючих речовин для вод

рибогосподарських водойм.

В цілому води в річці Дністер відносяться до ІІ класу якості, 3

категорії, а за їх станом - «добрі», за ступенем чистоти - «досить чисті».

У річці Дністер забруднення води проходить в основному за еколого-

санітарними показниками - біогенними речовинами і надмірною кількістю

органічних речовин природного походження.

Проби води з р. Бистриця відображають вплив стічних вод КП «Івано-

Франківськводоекотехпром», тобто очисних споруд м. Івано-Франківська. В

2016 році стан води в річці погіршився. Якщо в 2015 році всі показники були

24

в нормі, то в 2016 році зафіксовано перевищення концентрацій по БСК повне

в 2,0 рази, по показнику ХСК - в 1,7 рази.

Відповідно до Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за

відповідними категоріями води в річці Бистриця відносяться до ІІІ класу

якості, 4 категорії, а за їх станом - «задовільні», за ступенем чистоти -

«слабко забруднені».

Стан земель та надр

Земельний фонд області складається із земель, що мають різноманітне

функціональне використання. Загальна площа земель станом на 01.01.2017 р.

складає 1392,7 тис. га, із них сільськогосподарські угіддя - 630,5 тис. га (45,3

% території області), у тому числі:

- рілля - 397,2 тис. га, (28,5% від загальної площі території області);

- перелоги - 6,8 тис. га, (0,5% від загальної площі території області);

- багаторічні насадження - 16,3 тис. га, (2,6% від загальної площі

території області);

- сіножаті і пасовища - 210,2 тис. га; (15,1% від загальної площі території

області);

- ліси та інші лісовкриті площі - 636,5 тис. га. (45,6% від загальної площі

території області).

Територія Івано-Франківської області входить до складу двох великих

геоструктурних одиниць: Карпатської геосинклінальної області і південно-

західної окраїни Руської платформи (Воли-но-Подільська плита).

У межах Карпатської геосинклінальної області виділяються дві основні

одиниці: Карпатська складчаста область і Передкарпатський крайовий

прогин. У геологічній будові Карпатської складчастої області беруть участь

інтенсивно дислоковані флішеві відклади крейди та палеогену, виявлені

монотонним переверствуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів.

В геологічні будові Жовтенського родовища приймають участь

алювіальні відклади, які представлені піщано–гравійними породами, не

скрізь перекритими ґрунтово–рослинним шаром і суглинком. Підстеляючими

породами є в’язка щільна глина (кора вивітрювання мергелю) туронського

ярусу верхньої крейди.

Корисна копалина представлена піщано–гравійною сумішшю, яка

залягає горизонтально у вигляді пластоподібного покладу, витягнутого із

заходу на схід і південний схід. Потужність продуктивної товщі коливається

від 5,5 до 8,2 метрів, середня потужність по родовищу становить 6,7 м.

За промисловою класифікацією родовище відноситься до 2 групи

складності як дрібні та середні поклади з невитриманою потужністю, з

25

підрахунком запасів корисної копалини по категорії В + С1 обґрунтованих

мережею розвідувальних виробок.

Івано-Франківська область об’єднує гірські, передгірні та рівнинні

ландшафти. Кожному з них властивий свій специфічний рослинний покрив.

На території області одночасно виростають бореальні і європейські

неморальні, монтанні, гірсько-диз’юнктивні та степові види. До бореального

типу географічних елементів належать насамперед ялина (смерека)

європейська, сосна звичайна, сосна кедрова, брусниця, квасениця, грушанка

середня, тирлич язичковий, калина та інші. Тут виростають такі цікаві й

рідкісні види, як мешканець хвойних лісів Українських Карпат папороть,

блехнум колосистий (Blechnum spicant), грушанка круглолиста (Pyrola

rotundifolia), одноквітка звичайна (Моneses uniflora). У Карпатах біля

підніжжя полонини Пожижевської на верхній межі ялинового лісу

трапляється рідкісна ліннея північна (Linnaea borealis). До європейського

типу географічних елементів належать рослини, які характерні для

широколистяних лісів (букових, дубових, грабових). Це насамперед бук

лісовий, граб звичайний, дуби звичайний та скельний, липи серцелиста та

європейська, явір, тис ягідний. Останній у значній кількості на території

Івано-Франківщини зберігся лише на Передкарпатті, в околицях Коломиї

(Княждвір). Серед трав’янистих видів відзначимо цікаві види, які поширені,

передусім, у гірській місцевості: стрептопус листообгортний (Streptopus

amplexifolius), живокіст серцевидний (Symphytumcordatum), первоцвіт

високий (Primula elafror), звичайна супутниця широколистяних лісів

переліска багаторічна (Mercurialis perennis) та інші.

Різноманіття тваринного світу тісно пов'язане з умовами клімату й

рослинним покривом, з рельєфом, наявністю води та іншими компонентами

екосистем. Кожному типу місцевості відповідає характерна фауна. До складу

фауни хребетних Івано-Франківщини належить 328 видів, зокрема, 49 риб, 15

земноводних, 11 плазунів, 287 птахів, 66 ссавців.

У басейні Дністра водяться різноманітні види риб: українська мінога,

стерлядь, форель струмкова, форель райдужна, щука, плітка, веризуб,

вівсянка, краснопірка, лин, марена, судак, окунь, бички, карась, в'юн, сом,

йорж, короп, гловень, верховодка, рибець, миньок, носар.

Швидка течія, кам'янисте, рідке мулисте дно, бідність планктону й

слабо розвинена рослинність визначили склад іхтіофауни. Тут поширені

ріофільні, всеїдні види, що відкладають ікру на кам'янистий або голено-

піщаний субстрат. На рослинність відкладають ікру близько 20% видів риб.

26

До складу фауни хребетних Івано-Франківщини в її сучасних

адміністративних межах належить 328 видів, зокрема: риб—49,

земноводних—15, плазунів—11, гніздових птахів—187, звірів—66.

Риби представлені родинами осетрових, лососевих, харіусових, щу-

кових, коропових, в’юнових, сомових, тріскових, колючкових, окуневих,

бичкових, бабцьових; земноводні — родинами саламандрових, кругло-

язикових, часничницевих, ропухових, квакшевих, жаб’ячих; плазуни —

родинами наземних черепах, веретінницевих, ящіркових, вужевих,

гадюкових; птахи — родинами тетеревиних, фазанових, голубиних,

пастушкових, сивкових, мартинових, норцевих, качиних, лелекових, чап-

левих, соколиних, яструбиних, справжніх сов, зозулевих, дрімлюгових,

сиворакшевих, одудових, серпокрильцевих, дятлових, воронових, шпакових,

іволгових, в’юркових, ткачикових, вівсянкових, жайворонкових, плискових,

пищухових, повзикових, синицевих, королькових, сококопудових,

омелюхових, мухоловкових, славкових, дроздових, завирушкових,

кропивникових, ластівкових; ссавці — родинами їжакових, кротових,

землерийкових, підковоносих, гладконосих, куницевих, ведмежих, собачих,

котячх, свиней, оленячих, зайцевих, білячих, вовчкових, мишиних,

хом’якових, полівкових, сліпакових, нутрієвих.

27

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ

ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ

АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ

При реалізації прийнятого варіанту планованої діяльності щодо

видобування піщано-гравійних порід на площі 50,5 га Жовтенського

родовища, яке знаходиться на відстані близько 2,0 км на схід від с. Єзупіль

Тисменицького району Івано-Франківської області можливі наступні

ймовірні впливи планованої діяльності на фактори довкілля:

1. Здоров’я населення

Нормативна СЗЗ для даного об’єкту складає 50 м. В межах СЗЗ житлові

будівлі відсутні. Концентрація забруднюючих речовин на межі СЗЗ не

перевищує показника ГДК.

Розробка Жовтенського родовища не призведе до негативної дії на стан

здоров'я, захворюваність, умови життєдіяльності людей та в цілому на

навколишнє соціальне середовище.

2. Стан фауни, флори, біорізноманіття землі (у тому числі

вилучення земельних ділянок)

На території нерозкритого родовища домінуюча екосистема флори і

фауни характерна для екосистеми пасовищ. При розкритті родовища

екосистема руйнується повністю, але відновлюється при рекультивації.

Популяцій цінних і таких, що охороняються видів рослин та тварин на

території відсутні.

На території, яка відводиться під кар’єр, не помічені шляхи міграції

птахів і тварин, відсутні державні заповідні зони. Об'єкти природно-

заповідного фонду в районі розміщення підприємства відсутні.

3. Землі

Загальна площа земельної ділянки, на якій буде виконуватися планова

діяльність становить 50,5 га.

4. Ґрунт

Згідно протоколу ДКЗ України від 05.11.2015 р. №3451 об’єм

розкривних порід на родовищі складає 110,9 тис. м3 у тому числі ґрунтово-

рослинного шару - 49,0 тис. м3. Ґрунтово-рослинний шар передбачено

складувати в бурти вздовж границі кар'єрного поля з подальшим

використанням при рекультивації порушених земель.

5. Вода

Водопостачання на господарсько-побутові та питні потреби

працівників, задіяних при роботі, здійснюватиметься за рахунок привозної

води.

28

Відведення господарсько-побутових стічних вод відбуватиметься в

біотуалет та, по мірі накопичення, передбачається їх передача на очисні

споруди відповідно до договору зі спеціалізованим підприємством.

Утворення стічних вод і фільтраційних витоків (кар’єрних вод) на

родовищі не передбачається.

6. Повітря

Потенційний вплив планованої діяльності на повітряне середовище

передбачає здійснення викидів забруднюючих речовин при проведенні

розкривних, видобувних, розвантажувально-навантажувальних роботах та

роботи ДВЗ кар’єрної техніки.

7. Кліматичні фактори

Змін мікроклімату в результаті планованої діяльності не очікується,

оскільки в результаті експлуатації об’єкту відсутні значні виділення теплоти,

інертних газів, вологи. Особливості кліматичних умов, які сприяють

зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє

середовище, відсутні.

8. Матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та

культурну спадщину

Негативних впливів не передбачається. Об’єкти архітектурної,

археологічної та культурної спадщини в районі розташування об’єкта

проектування відсутні.

9. Ландшафт

При розробці родовища передбачається зміна природнього ландшафту,

який передбачено відновити при рекультивації.

10. Соціально-економічні умови

Соціально-економічний вплив від діяльності підприємства носить

позитивний характер. Основними позитивними факторами є можливість

поповнення місцевого бюджету (в т.ч. сплати рентної плати за користування

надрами, орендної плати за землю), поліпшення загальної соціально-

економічної ситуації в районі, забезпечення сировиною галузі будівництва,

зайнятості місцевого населення (створення 10-ти додаткових робочих місць).

29

5. ОПИС ТА ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

5.1. Виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження

планованої діяльності, включаючи роботи з демонтажу після

завершення такої діяльності.

Жовтенське родовище піщано-гравійний відкладів розробляється з

1990-х років та є цілком підготовленим до продовження промислової

експлуатації на площі 50,5 га.


надрами з метою видобутку Жовтенського родовища піщано-гравійних порід

від 20.06.2006 р. № 3904 (Додаток 1), його границі залишені в існуючому

контурі розвіданих і поставлених на державний облік балансових запасів

корисних копалин.

У зв’язку з тим, що родовище існуюче, розвідане, запаси затверджені

ДКЗ України (протокол від 05.11.2015 р. №3451 – Додаток 7) і має

географічну прив’язку, виконання підготовчих і будівельних робіт не

передбачається.

5.2. Використання у процесі провадження планованої діяльності

природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття

Використання земель

Планованою діяльністю передбачається видобування на площі 50,5 га

піщано-гравійних порід Жовтенського родовища, як сировини для

виробництва піску, гравію, щебеню.



станом на 01.11.2015 р. перезатвердженні балансові запаси категорії В+С1


В склали 535 тис. м³, категорії С1 – 1731 тис. м³. Річна потужність кар’єру з

видобування корисної копалини становитиме 102,2 тис. м3/рік.






Проектом розробки та рекультивації Жовтенського родовища піщано-

гравійної суміші в Тисменицькому районі Івано-Франківської області

30

передбачається проведення рекультивації порушених земель для

сільськогосподарського і лісогосподарського використання.




1) селективна розробка ґрунтово-рослинного шару на площі кар'єру з


2) засипка відпрацьованої частини родовища некондиційними



3) нанесення ґрунтово-рослинного шару в межах кар'єрного простору із


В складі робіт по біологічній рекультивації передбачається планування

за допомогою бульдозера, посів на рекультивованих площах багаторічних

трав. Гірничотехнічна рекультивація завершується протягом п'яти років після

відпрацювання затверджених запасів корисної копалини родовища.

Використання ґрунтів

Згідно протоколу ДКЗ України від 05.11.2015 р. №3451 розкривними

породами є ґрунтово-рослинний шар потужністю до 0,2 м, (середня

потужність – 0,1 м), алювіальні піщанисті суглинки з галькою пісковиків

потужністю до 0,8 м. Об’єм розкривних порід на родовищі складає 110,9 тис.

м3 у тому числі ґрунтово-рослинного шару - 49,0 тис. м3.

Ґрунтово-рослинний шар передбачено складувати в бурти вздовж

границі кар'єрного поля з подальшим використанням при рекультивації

порушених земель.

Використання води

Воду передбачено використовувати для забезпечення господарсько-

побутових потреб працівників кар’єру у кількості 55 м3/рік. Використання

води на виробничі потреби не передбачається.

Використання біорізноманіття

Використання у процесі провадження планованої діяльності

біорізноманіття не передбачається.

31

5.3. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності

зумовленого викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим,

вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням,

випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням

операцій у сфері поводження з відходами

Опис і оцінка впливу на довкілля зумовленого викидами забруднюючих

речовин

Планова діяльність передбачає транспортну систему розробки

родовища відкритим способом з паралельним зсувом фронту робіт.


роботи. Ґрунтово-рослинний шар знімається Бульдозер Т-170 та складується

в бурти вздовж границі кар'єрного поля, для подальшого використання при

рекультивації.






Вивантаження обезводненої гірської маси з проміжного відвалу

передбачається екскаватором ATLAS «пряма лопата» в автосамоскиди для

транспортування на дробильно-сортувальну установку ДП

«Спецзалізобетон» ВАТ «Івано-Франківськцемент», яка знаходиться на

відстані 1 км від родовища та даним звітом з ОВД не розглядається.

Виробничий майданчик ДСУ пов'язаний з родовищем технологічною

дорогою.

Об’єм розкривних порід на родовищі складає 110,9 тис. м3 у тому числі

ґрунтово-рослинного шару - 49,0 тис. м3.

Викиди будуть здійснюватися при навантаженні обезводненої породи в

автосамоскиди та роботі двигунів внутрішнього згорання автотранспорту.

Отже, в процесі розробки Жовтенського родовища піщано-гравійних

порід викиди забруднюючих речовин в атмосферу відбуватимуться внаслідок



двигунів внутрішнього згорання кар’єрної техніки.

32

Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Джерело викидів 1. Кар’єр (неорганізоване).

Викиди забруднюючих речовин в атмосферу відбуватимуться

внаслідок розробки та навантажування розкривних порід (в т.ч. ґрунтово-

рослинного шару) та при вивантаженні обводненої породи в автосамоскиди.

1) Розрахунок викидів при виймально-навантажувальних роботах

Розрахунок викидів проводиться згідно з «Сборник методик по расчету

содержания загрязняющих веществ в выбросах от неорганизованных

источников загрязнения атмосферы, УкрНТЕК, Донецьк,1994».

Розрахунок секундних викидів пилу при виймально-навантажувальних

роботах піщано-гравійної суміші проводиться за формулою:

Псек = Р 1 ·Р 2 ·Р 3 ·Р 4 ·Р 5 ·Р7 ·Р 8 ·Р 9 ·В1· Gгод·106/3600, г/с

Розрахунок валових викидів пилу при виймально-навантажувальних

роботах піщано-гравійної суміші проводиться за формулою:

Прік = Р 1 ·Р 2 ·Р 3 ·Р 4 ·Р 5 ·Р7 ·Р 8 ·Р 9 ·В1· Gрік, т/рік

де Р1 - вагова частина пилової фракції у матеріалі (табл. 1);

Р2 - частина пилу (від усієї ваги пилу), яка переходить в аерозоль (табл. 1);

Р3 - коефіцієнт, що враховує місцеві метеорологічні умови (табл. 2);

Р4 - коефіцієнт, що враховує місцеві умови, ступінь захисту складу від

зовнішнього впливу, умови пилоутворення (табл. 3);

Р5 - коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу (табл.4);

Р7 - коефіцієнт, що враховує величину часток матеріалу (табл.5);

Р8 - поправочний коефіцієнт для різних матеріалів в залежності від типу

грейфера (табл. 6), при використанні інших типів перевантажувальних

пристроїв Р 8 = 1;

Р9 - поправочний коефіцієнт при потужному залповому скиданні матеріалу

при розвантаженні автосамоскиду. Приймається 0,2 при скиданні матеріалу

вагою до 10 т, і 0,1 - понад 10 т. Для інших неорганізованих джерел,

коефіцієнт Р9 =1.

В1 - коефіцієнт, що враховує висоту пересипу матеріалу (табл. 7).

Gгод - сумарна кількість переробленого матеріалу на 1 годину, т/год.

Gрік - сумарна кількість переробленого матеріалу на рік, т/рік

Вихідні дані:

Розрахунок кількості піщано-гравійної суміші, що навантажується:

Об’єм розкривних порід на родовищі складає 110,9 тис. м3.

33

Строк вироблення кар’єру 21,5 рр.

Коефіцієнт щільності породи - 2,6 т/м3.

Отже, Gрік =110900·2,6/21,5=13411,2 т/рік.

Вузол завантаження відкрито з 4-ох сторін;

Вузол завантаження відкрито з 4-ох сторін;

Вологість ПГС складає 10 %;

Крупність піщано-гравійної суміші дорівнює 100-50 мм;

Висота розвантаження 1,5 м;

Gгод = 30 т/год.

Загальний час завантаження породи Т= 500 год/рік;

Значення перелічених коефіцієнтів для обчислення викидів взято згідно

таблиць методики.

Р1 Р2 Р3 Р4 Р5 Р7 B Р8 Р9 Gгод Gрік

Піщано-

гравійна

суміш

0,03 0,04 1,2 1,0 0,1 0,4 0,6 1,0 0,2 30 13411,2

Викид пилу від виймально-навантажувальних робіт ПГС становитиме:

Мсек=0,03×0,04×1,2×1,0×0,1×0,4×0,6×1×0,2×30×106/3600=0,058 г/с

Мрік=0,03×0,04×1,2×1,0×0,1×0,4×0,6×1×0,2×13411,2=0,093 т/рік.

2) Розрахунок викидів при вивантаженні обводненої породи в

автосамоскиди та її транспортуванні

Розрахунок проводиться згідно з «Сборник методик по расчету

содержания загрязняющих веществ в выбросах от неорганизованных

источников загрязнения атмосферы, УкрНТЕК, Донецьк,1994».

Розрахунок миттєвих викидів пилу проводиться за формулою:

Мсек=(С1·С2·С3·С6·N·L·C 7· q1)/3600+ С4·С5·С6· q/2·F0·n г/с

де:

С1 - коефіцієнт, що враховує середню вантажопідйомність одиниці

автотранспорту і приймається відповідно до табл.9.

Середня вантажопідйомність визначається як частка від ділення

сумарної вантажопідйомності всіх діючих в кар'єрі машин на їх число за

умови, що максимальна і мінімальна вантажопідйомності відрізняються не

більше, ніж в 2 рази;

С2 - коефіцієнт, що враховує середню швидкість пересування

транспорту в кар'єрі і приймається відповідно до табл.10.

34

С3 - коефіцієнт, що враховує стан доріг і приймається відповідно до

табл.11;

С4 - коефіцієнт, що враховує профіль поверхні матеріалу на платформі і

визначається як співвідношення, де - фактична поверхня матеріалу на

платформі. Значення коливається в межах 1,3-1,6 в залежності від крупності

матеріалу і ступеня заповнення платформи;

F0- середня площа платформи;

С5- коефіцієнт, що враховує швидкість обдування матеріалу, яка

визначається як геометрична сума швидкості вітру і зворотного вектора

середньої швидкості руху транспорту. Значення коефіцієнта наведено в табл.

12;

С6 - коефіцієнт, що враховує вологість поверхневого шару матеріалу,

приймається відповідно до табл.4;

N - число ходок (туди і назад) всього транспорту в годину;

L- середня протяжність однієї ходки в межах кар'єру, км;

q1 - пиловиділення в атмосферу на 1 км пробігу;

q/2 - пиловиділення з одиниці фактичної поверхні матеріалу на

платформі, г/м2; (табл.6);

n - число автомашин, що працюють в кар'єрі;

C 7 - коефіцієнт, що враховує частку пилу, що виноситься в атмосферу, і

дорівнює 0,01.


Середня вантажопідйомність одиниці транспорту – 9 т.

Середня площа платформи машини – 12 м2. Фактична площа платформи – 15

м2.

Число автотранспорту, що одночасно працює в кар’єрі – 3 шт.

Вологість ПГС до 7 %;

Значення перелічених коефіцієнтів для обчислення викидів взято згідно

таблиць методики.

С1 С2 С3 С4 С5 С6 С7 N L q1 q/2 F0 N

Піщано-

гравійна

суміш

1,6 3,5 1 1,25 1,5 0,6 0,01 4 5 600 0,002

12 4

Викид пилу від розвантажувально-завантажувальних робіт ПГС становитиме:

Мсек=(1,6·3,5·1·0,01·4·5·0,01· 600)/3600+ 1,25·1,5·0,6· 0,002·12·4=0,11 г/с

Валові річні викиди визначаємо за формулою:

Мрік=3600· Мсек·10-6·Т, т/рік

35

де:

Мсек – секундний викид, г/с;

Т – річний фонд робочого часу, Т =1760 год/рік.

Мрік=3600· 0,11·10-6·1760=0,697 т/рік.

Загальна кількість викидів від джерела:

Код Забруднююча речовина г/с т/рік

2902 Речовини у вигляді суспендованих твердих

частинок недиференційованих за складом

0,168 0,79

Джерело викидів №2. Автотранспорт (пересувне).

Викиди забруднюючих речовин здійснюються внаслідок роботи

двигунів внутрішнього згорання кар’єрних машин та автотранспорту.

Розрахунок викидів виконано згідно “Методики розрахунку викидів

забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних

засобів", затверджених Державним комітетом статистики України Наказом

від 13.11.2008 № 452.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів від

роботи двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) будівельної та іншої техніки

здійснюється, виходячи із пер-винних даних підприємств щодо витрат

палива, за формулою:

Віj = Мі⸱Аіj

де:

Віj – обсяги викидів j-ї забруднюючої речовини та парникового газу

(крім свинцю) і-ю групою техніки, кг;

Мі – обсяги спожитого палива і-ю групою техніки, т;

Аіj – усереднені питомі викиди j-ї забруднюючої речовини та

парникового газу і-ю групою техніки, кг/т.

Річна витрата дизпалива для роботи кар’єрної техніки становить 50 т.

Для розрахунку секундної витрати палива приймаємо наступні

значення:

- приймається розрахунок для роботи одночасно 3-ох одиниць техніки;

- витрата дизпалива 25 л/100 км=0,25 л/км;

- густина дизпалива 0,85 кг/л.

Зі швидкістю маневрування по території до 30 км/год секундна витрата

витрата дизпалива: 0,25л/км·30 км/год÷3600с=0,002 л/с.

Розрахунок секундної витрати дизпалива: 3·(0,002л/с·0,85кг/л)÷1000

=5·10-6 т/с.

Питомі викиди забруднюючих речовин та парникових газів при

згоранні дизпалива становлять:

36

Назва

ЗР

Оксид

вуглецю

Неметано

ві леткі

органічні

сполуки

Метан Діокс

ид

азоту

Сажа Оксид

азоту

Вуглеки

слий газ

Діокси

д сірки

Бенз

(а)пі

рен

jтK

,кг/т

36,2 8,16 0,25 31,4 3,85 0,12 3138 4,3 0,03

Розрахунки викидів забруднюючих речовин від ДВЗ кар’єрної техніки

зведено в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1. - Розрахунок викидів забруднюючих речовин від ДВЗ

кар’єрної техніки

Найменування

забруднюючих

речовин

Питомі викиди

забруднюючих

речовин, кг/т

Витра-та

дизпалива,

т/рік

Секундна

витрата

дизпалива,

т/с

Річний

викид,

т/рік

Секундний

викид, г/с

Оксид вуглецю 36,2

50

0,000005

1,81 0,181

Діоксид азоту 31,4 1,57 0,157

Діоксид сірки 4,3 0,215 0,0215

Неметанові леткі

органічні сполуки

(НМЛОС)

8,16 0,408 0,0408

Метан 0,25 0,0125 0,00125

Оксид азоту 0,12 0,006 0,0006

Сажа 3,85 0,1925 0,01925

Вуглекислий газ 3138 156,9 15,69

Бенз(а)пірен 0,03 0,0015 0,00015

Разом: — 161,116 16,1116

Параметри джерел викидів, кількісні та якісні показники викидів

об’єкта планованої діяльності наведені в таблиці 5.2.

Сумарні річні викиди забруднюючих речовин об’єкта планованої

діяльності наведені в таблиці 5.3.

37

Таблиця 5.2. – Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин N

джер.

Найменува-

ння

Висота

джере-

Діаметр

джере-

Координати джерела Характеристики пило-

газоповітряної суміші

Забруднююча речовина Кількість викидів

ви-

кидів

джерела ла

м

ла

м

точкового/

поч. лінійн./

центр симетр.

площадного

кінця лінійн./

ширина і дов.


Об'єм

м3/с

Шви-

дкість

м/с

Темпе-

ратура

C

Код Найменування

г/с

т/рік

X Y X Y

1 Кар’єр 2 0,5 -283 65 - - - - 30,8 03000

-------

2902

Суспендовані частинки,

недиференційовані за складом

0,11 0,697

2 Автотранспорт 2 0,5 -283 0 - - - - 30,8 03000

-------

2902



0,01925 0,1925

04001

-------

301

Оксиди азоту (у перерахунку на

діоксид азоту [NO + NO2])

0,157 1,57

04002

-------

304

Азоту(1) оксид (N2O) 0,0006 0,006

05001

-------

330

Сірки діоксид 0,0215 0,215

06000

-------

337

Оксид вуглецю 0,181 1,81

07000

-------

11812

Вуглецю діоксид 15,69 156,9

11000

-------

2754

Неметанові легкі органічні сполуки

(НМЛОС)

0,0408 0,408

12000

-------

410

Метан 0,00125 0,0125

13101

-------

703

Бенз(а)пирен 0,00015 0,0015

38

Таблиця 5.3. – Сумарний річний викид забруднюючих речовин

N

п./п.

Найменування речовини ГДК, м.р.

ОБРВ, мг/м3

Клас

небезпеки

Потужність викиду

загр. речовини. т/рік

1 2 3 4 5

1 03000

-------

2902



0,5 0 0,8895

2 04001

-------

301



0,2 3 1,57

3 04002

-------

304

Азоту(1) оксид (N2O) 0,4 3 0,006

4 05001

-------

330

Сірки діоксид 0,5 3 0,215

5 06000

-------

337

Оксид вуглецю 5 4 1,81

6 07000

-------

11812

Вуглецю діоксид 0 0 156,9

7 11000

-------

2754


(НМЛОС)

1 4 0,408

8 12000

-------

410

Метан 50 0 0,0125

9 13101

-------

703

Бенз(а)пирен 0,0001 1 0,0015

Всього 161,8125

Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення

атмосферного повітря

Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення

атмосферного повітря здійснюється за даними результатів розрахунків

розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі .

Гігієнічним критерієм для визначення граничнодопустимих викидів

забруднюючих речовин в атмосферу є відповідність їх розрахункових

концентрацій на межі санітарно-захисної зони гігієнічним нормативам.

Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин від стаціонарних

організованих джерел викидів на стан атмосферного повітря виконана

шляхом розрахунку приземних концентрацій згідно з “Методикою

розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі забруднюючих речовин,

що містяться у викидах підприємств. ОНД-86”.

39

Доцільність проведення розрахунків розсіювання забруднюючих

речовин виконано відповідно до вимог п. 5.21 ОНД-86:

ФГДК

M ,

Ф = 0,01Н при Н> 10 м; Ф = 0,1 при Н≤ 10 м,

де М – сумарне значення викиду від усіх джерел підприємства, г/с;

ГДК – максимальна гранично допустима концентрація, мг/м3;

Н – середньозважена по підприємству висота джерел викидів, м.

В даному випадку Ф=0,1.

Таблиця 5.4. – Доцільність проведення розрахунків розсіювання на ЕОМ

N п/п

Найменування забруднюючої

речовини

Доцільність проведення

розрахунків

розсіювання

/так чи ні/

М/ГДК > Ф

1 2 3

1 03000

-------

2902

Суспендовані частинки, недиференційовані за складом так

2 04001

-------

301

Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO + NO2]) так

3 04002

-------

304

Азоту(1) оксид (N2O) ні

4 05001

-------

330

Сірки діоксид ні

5 06000

-------

337

Оксид вуглецю ні

6 07000

-------

11812

Вуглецю діоксид ні

7 11000

-------

2754

Неметанові легкі органічні сполуки (НМЛОС) ні

8 12000

-------

410

Метан ні

9 13101

-------

703

Бенз(а)пирен так

Отже, розрахунок розсіювання доцільно проводити для суспендованих

твердих частинок недиференційованих за складом, оксидів азоту та

бенз(а)пірену. Для всіх інших забруднюючих речовин вклад в забруднення

атмосферне повітря буде мізерним.

40

У викидах підприємства також присутні речовини для яких при

одночасній присутності діє ефект сумації а саме: азоту діоксид та сірки

діоксид – група сумації 31.

За проведеними розрахунками розсіювання (результати розрахунку

представлені в Додатку 5) значення концентрацій забруднюючих речовин з

урахуванням фону на межі СЗЗ становлять:


0,83 ГДК;






Опис і оцінка впливу на довкілля зумовленого шумовим забрудненням


кар'єрної та автотранспортної техніки.

Розрахунок очікуваного рівню шуму виконаний згідно ДБН В.1.1-

31:2013 “Захист територій, будинків і споруд від шуму”, ДСТУ-Н Б В.1.1-

33:2013 “Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму

сельбищних територій”.

Нормативне значення максимального рівню звуку прийняте згідно

додатку №16 ДСП-173-96. Керуючись вимогами пункту 7.1 СТУ-Н Б В.1.1-

33:2013 “Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму

сельбищних територій” розрахунок очікуваного рівня звуку на межі

нормативної СЗЗ на відстані 50 м від джерела шуму.

Роботи на виробничому майданчику проводяться в денний час. Перелік

техніки, яка одночасно працює на виробничому майданчику та еквівалентні

рівні звуку наведені в таблиці 5.6.

Таблиця 5.6. – Еквівалентні рівні зовнішнього звуку від кар’єрної

техніки

Тип машин Кількість машин Еквівалентний рівень звуку,

дБА

Екскаватор 1 92

Бульдозер 2 90

Автомобіль-самоскид 3 89

41

Рівень звуку визначається згідно ДБН В.1.1-35:2013 на границі

найближчого населеного пункту за формулою 37 ДСТУ Н Б В.1.1-35:2013:

lLLLФrLLзелекрповвідб АAAAWAA lg10lg10lg20

, дБА

де 𝐿𝐴 - рівень звуку для джерела з постійним шумом або еквівалентний

рівень звуку 𝐿𝐴екв чи максимальний рівень звуку 𝐿𝐴макс для джерела з

непостійним шумом, дБА;

𝐿𝑊𝐴- коригований рівень звукової потужності джерела з постійним

шумом або еквівалентний коригований рівень звукової потужності 𝐿𝑊𝐴екв чи

максимальний коригований рівень звукової потужності 𝐿𝑊𝐴макс джерела з

непостійним шумом, дБА;

∆𝐿𝐴відб- величина підвищення рівня звуку (еквівалентного рівня звуку)

в розрахунковій точці внаслідок відбиття звуку від великих за розмірами

поверхонь, дБА; величина підвищення рівня звукового тиску в розрахунковій

точці внаслідок відбиття звуку в напрямку розрахункової точки від великих,

у порівняні з довжиною звукових хвиль, акустично твердих поверхонь (стіна,

земля, кут між двома стінами), які знаходяться від розрахункової точки на

відстані, що не перевищує 0,1r, м; n1, - кількість поверхонь, які відбивають

звук в напрямку розрахункової точки (n1 < 3); поверхню землі не враховують

в число n1 якщо відбиття звуку від неї вже враховано величиною

просторового кута Ω;

∆𝐿𝐴пов- затухання звуку в атмосфері, дБА; величину зниження рівня

звуку (еквівалентного рівня звуку) внаслідок поглинання звуку в атмосфері

∆𝐿𝐴пов, дБА, визначають за графіком (рисунок 9 ДСТУ Н Б В.1.1-35:2013) в

залежності від величини показника спектра шуму ∆𝐿−𝐴, який характеризує

відносний вміст низькочастотних і високочастотних складових у спектрі

шуму джерела;

∆𝐿𝐴ерк - величина зниження рівня звуку (еквівалентного рівня звуку)

екраном, розташованим між джерелом шуму і розрахунковою точкою, дБА;

визначають за графіком (рисунок 10 ДСТУ Н Б В.1.1-35:2013) в залежності

від величини показника спектра шуму ∆𝐿−𝐴;

В𝐴зел - величина зниження рівня звуку (еквівалентного рівня звуку)

смугами зелених насаджень, дБА/м;

l - ширина смуги зелених насаджень, м;

r – відстань від джерела шуму до розрахункової точки, м;

Ω – просторовий кут, в який вимірюється шум даного джерела.

Сумарний рівень звуку на межі СЗЗ розраховується за формулою А.3

додатку А ДСТУ Н Б В.1.1-35:2013:

42

𝐿сум𝑒кл = 10 ∙ lg (∑ 100,1∙𝐿𝐴

𝑖

𝑛

і=1

) , дБА


відбAL = 0 (приймаємо, що поверхні, що відбивають звук відсутні);

повAL =7 дБА;

r сзз– 50 м;

Ω - 2π = 6,28.

екрAL – 0, так як для даної території між розрахунковими точками і

кар’єром немає споруд значної довжини і великої висоти;

зелA = 0, оскільки дану поправку враховують лише при наявності

спеціальних шумозахисних полос зелених насаджень.

Сумарний рівень звуку від кар’єрних машин складе:

𝐿сум𝑒кл = 10 ∙ lg(100,1∙92 + 2 ∙ 100,1∙90 + 3 ∙ 100,1∙89) = 97,8 дБА

Визначаємо рівень звуку згідно на нормативної СЗЗ (50 м):

lLLLФrLLзелекрповвідб АAAAWAA lg10lg10lg20

=97,8 − 20 lg (50) +10 lg (1) − 10 lg (6,28) + 0 − 7 − 0 − 0 =43,8 (дБА).

Згідно ДБН В.1.1-31:2013 допустимий рівень звуку на прилеглій до

житлової забудови території не повинен перевищувати 45 дБА, що більше

ніж розрахунковий рівень шуму на межі нормативної СЗЗ – 43,8 дБА.

Згідно результатів розрахунків шуму не потребується додаткових

заходів боротьби з навантаженням виробничого шуму згідно ДБН В. 1.1-

31:2013.

Опис і оцінка впливу на довкілля зумовленого вібраційним

забрудненням

При розробці родовища джерелами вібрацій будуть кар’єрна техніка та

автотранспорт. Величини віброприскорень від кар’єрної техніки в усіх

октавах становлять 0,04...0,1 м/с2 – менше 1 % від прискорення вільного

падіння. La.о = 3*10-4 м/с2. Таким чином, кар’єрна техніка створює

коливання з рівнем віброприскорення в діапазоні La.V = 42,5...50,5 дБV.

Щодо населення непостійна тимчасова вібрація від добувних робіт в

денний час оцінюється допустимим коригованим рівнем віброприскорення

ГДР.а.V = 40 дБV. В існуючих геологічних і гідрологічних умовах зона

впливу кар’єрної техніки на населення становить 5...25 м.

43

Зниження віброприскорення (е – 0,023 R ) до рівня ГДР.а.V = 40 дБV

має місце на відстані 5,1...5,5 м від джерела. Таким чином, під час добувних

робіт санітарні норми для населення щодо віброзміщення виконуються вже

безпосередньо на межі виробничого майданчику.

Використання кар’єрної техніки з високим рівнем вібрації на

будівельному майданчику не передбачається.

Опис і оцінка впливу на довкілля зумовленого світловим, тепловим,

радіаційним забрудненням, електромагнітним та іонізуючим

випромінюванням

При розробці Жовтенського родовища не передбачено виділення

променистого та конвективного тепла. Джерела іонізуючого

випромінювання, ультразвукових та електромагнітних хвиль відсутні.

Опис і оцінка впливу на довкілля зумовленого скидами забруднюючих

речовин


потреби працівників за рахунок привозної води у кількості 0,25 м3/добу, 55

м3/рік.

Господарсько-побутові стічні води у кількості 0,25 м3/добу, 55 м3/рік

накопичуватимуться в ємностях біотуалетів, які розташовані на спеціальному

майданчику, та по мірі накопичення будуть передаватись на очисні споруди


Таблиця 5.7. – Нормативний розрахунок водоспоживання та водовідведення

№

з/

п

Наймену-

вання

водо -

користу-

вачів

Од

ин

иц

я в

им

іру

Кіл

ькіс

ть в

од

о-

спож

ивач

ів

Норм

ати

вн

ий

докум

ент

Норм

а ви

трат

вод

и

спож

ивач

ами

м3/д

об

у

Водоспоживання Водовідведення

м3/д

об

у

Кіл

ькіс

ть д

нів

на

рік

м3/р

ік

Норм

а

вод

овід

вед

енн

я

м3/д

об

у

м3/р

ік

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Господарсько-питні потреби

1 Робітники чол. 10

ДБ

Н В

2.5

-64:

012

0,025 0,25 220 55 100% 0,25 55

44

Використання води на виробничі потреби не передбачається.

Гідрогеологічні умови родовища визначаються його геологічною

будовою, а також фізико-географічними факторами, найголовнішими з яких є

клімат і геоморфологічні умови.

Жовтенське родовище піщано-гравійних порід розташоване у

межиріччі р. Дністер і його правої притоки р. Бистриця. Корисна копалина

переважно заводнена. Рівень ґрунтових вод змінюється в межах від 0,5 м до

3,6 м.

Обводнення кар’єру буде відбуватися за рахунок підземних вод та

атмосферних опадів.

Територія Жовтенського гравійно-піщаного родовища приурочена до

заплави рр. Дністер і Бистриця. В звичайні роки заплава затоплюється шаром

води до 0,8-1,5 м на 2-5 днів, а в багатоводні роки на 10 днів шаром води до 5

м.

Середня інтенсивність підйому рівня води в період весняної повені

змінюється в межах 0,5 - 1,5 м/добу, в багатоводні роки - 1,5 - 3,0 м/добу.

Досліджувана ділянка родовища затоплюється при підйомах рівня води

на 2-3 м, що можливо при паводках 50% забезпеченості, тобто практично 1

раз на 2 роки.

В період повеней і паводків видобуток корисної копалини на родовищі

не проводиться.

У вироблених чеках кар’єру в періоди підвищеної водності річок

знаходиться вода внаслідок розкриття першого від поверхні водоносного

горизонту і підвищення в ньому рівнів, які взаємопов'язані прямою

залежністю з рівнями в рр. Бистриця і Дністер.

Так як технологічний процес передбачає розробку гірської маси з-під

води екскаватором "драглайн" Е-5111 в проміжний відвал для зневоднення,

періодична наявність води в чеках не заважає видобуванню корисної

копалини та не потребує відкачування. Зневоднення гірської породи в

проміжному відвалі відбувається природнім шляхом інфільтрації та

випаровування.

Водоносний горизонт має загальний похил з північного заходу на

південний схід. Розвантаження водоносного горизонту відбувається в

меженний період шляхом дренування рік Дністер й Бистриця, а також

джерелами в понижених формах рельєфу.

Скидання буди-яких стічних вод у водні об’єкти не передбачаються.

Відсутні фактори забруднення поверхневих зливових вод від об’єкту,

вплив на довкілля зумовлений скидами забруднюючих речовин відсутній.

45

Здійснення операцій у сфері поводження з відходами


твердих побутові відходів від працюючого персоналу та виробничих

відходів, внаслідок експлуатації кар’єрної техніки та автотранспорту.

Тверді побутові відходи (код згідно ДК 005-96 – 7720.3.1.01, назва

згідно класифікатора відходів ДК 005-96 - відходи комунальні (міські)

змішані, у т. ч. сміття з урн).

До цього виду відносяться побутові відходи, що утворюються в

процесі життєдіяльності працівників кар’єру.

Розрахунок утворення ТПВ виконаний згідно Постанови КМУ від

10.12.2008 №1070 «Про затвердження мінімальних добових норм надання

комунальних послуг з вивезення побутових відходів».

Розрахунок кількості твердих побутових відходів виконаний за

наступною формулою:

M = n×q×Т×10 -3

де: M – маса відходів, т/рік;

q – питомий показник утворення відходів, кг/рік, q = 0,3 кг/день на

одного працівника згідно ПКМУ № 1070 від 10.12.2008 р.;

n – максимальна кількість працівників, чол, n =10 чол./зміна;

Т - кількість діб на рік, на період експлуатації кар’єру 220 днів;

M = 10×0,3×220×10 -3 = 0,66 т/рік.

Побутові відходи виносяться в контейнери, які встановлені на

спеціально відведеній території (сміттєзбірний майданчик) з наступним

вивезенням на полігон ТПВ згідно укладеної угоди зі спеціалізованим

підприємством.

Відпрацьовані мастила та змащувальні матеріали (код згідно ДК 005-

96 – 6000.2.8.10, назва згідно класифікатора відходів ДК 005-96 – масла та

мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані).

Розрахунок обсягів відпрацьованого мастила та змащувальних

матеріалів кар'єрної техніки виконаний за наступною формулою:

Ммастила = ∑ 𝑔𝑗𝑖 ∙ 𝑛𝑗 ∙ 𝑘зл ∙ 𝐺𝑗

𝑖/100 ∙ 𝜌пал ∙ 10−3і=𝑛і=1 , т/рік

де

𝑔𝑗𝑖- нормативна норма витрат мастила і змащувальних матеріалів на

роботу j- кар'єрної техніки, л/100 л палива, приймається за даними

[Норми витрат паливно-мастильних матеріалів на роботу дорожньо-

будівельних та спеціальних машин (доповнення до норм Н218. "Укравтодор"

043-960, Українська державна корпорація по будівництву,ремонту та

утриманню автомобільних доріг "Укравтодор"], [Норми витрат палива і

46

мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом

Міністерства транспорту України № 43 від 10.02.98];

𝑛𝑗 - кількість однотипної кар'єрної техніки (автотранспорту), шт;

𝐺𝑗𝑖 – річна кількість використаного палива на роботу j- кар'єрної

техніки, л;

Кзл - коефіцієнт зливання відпрацьованого мастила, Кзл =0,9;

𝜌пал- середня щільність палива, кг/л, приймається 0,825 кг/л.


Назва

транспортного

засобу

Кількість

одиниць

Норми витрат

мастильних

матеріалів,

л/100 л

пального

Вид

палива

Середня

щільність

палива,

кг/л

Річна кількість

використаного

палива, л

Екскаватор на

гусеничному

ходу Атлас

1 7,5 Дизпаливо 0,825 7000


гусеничному

ходу ЕО-5111

1 7,5 7000

Бульдозер Т-

170

1 7,5 9000


гідро

навантажувач

«Сталева воля»

1 4,9 8000


гідро


«Лібхер»

1 4,9 8000

Автосамоскид 4 3,7 5000

Розрахунок річних обсягів відпрацьованого мастила та

змащувальних матеріалів:

Мтехніка = (7,5 ∙ 2 ∙ 0,9 ∙7000

100+ 7,5 ∙ 1 ∙ 0,9 ∙

9000

100+ 4,9 ∙ 2 ∙ 0,9 ∙

8000

100+ 3,7

∙ 4 ∙ 0,9 ∙5000

100) ∙ 0,825 ∙ 10−3 = 2,4 т/рік

Відпрацьовані мастила та змащувальні рідини передбачено тимчасово

зберігати в герметичних ємностях на території промислового майданчика

47

дробильно-сортувальної установки ДП «Спецзалізобетон» та по мірі

накопичення передавати спеціалізованому підприємству відповідно до

укладених договорів.

Шини відпрацьовані або зіпсовані (код згідно ДК 005-96 – 6000.2.9.09,

назва згідно класифікатора відходів ДК 005-96 – шини, зіпсовані перед

початком експлуатації, відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені під час

експлуатації).

Розрахунок виконаний з застосуванням норм середньорічного ресурсу

пневматичної шини, наведених в [Експлуатаційні норми середнього ресурсу

пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин,

виконаних на колісних шасі, затверджено наказом Міністерства транспорту

та зв'язку України 20.05.2006 №488, зареєстровано в Міністерстві юстиції

України 15 червня 2006 р за № 712/12586].

Розрахунок обсягів відпрацьованих шин виконаний за наступною

формулою:

Мшини = ∑ 𝐿𝑗 (𝑇𝑗)/𝑔𝑗𝑖 ∙ 𝑁𝑗 ∙ 𝑛𝑗 ∙ 𝑚𝑗

і=𝑛і=1 , т/рік

де

gji- норма середнього ресурсу (наробіток) тис. км (мотогодин)

приймається за даними;

Nj - кількість однотипної кар'єрної техніки (автотранспорту), шт;

Lj – плановий річний пробіг (наробіток) j- кар'єрної техніки, тис. км

(мотогодин);

nj – кількість відпрацьованих шин j- кар'єрної техніки, шт;

mj – маса одиниці шини j- кар'єрної техніки, т.


Назва


засобу

Кількість

одиниць

Кількість

шин на

одиниці

техніки

Вага

однієї

шини,

кг

Норма

середнього

ресурсу

(наробіток)

тис. км

(мотогодин)

Плановий річний

пробіг

(наробіток) j-

кар'єрної техніки,

тис. км

(мотогодин)


гідро


Сталева воля

1 4 340 1100

мотогодин

840 мотогодин


гідро


Лібхер

1 4 340 1100

мотогодин

840 мотогодин

Автосамоскид

Татра

4 10 71,6 60 тис. км 10 тис. км

48

Розрахунок обсягів відпрацьованих шин:

Мшини = (840

1100∙ 2 ∙ 4 ∙ 0,340) + (

10

60∙ 4 ∙ 10 ∙ 0,0716) = 2,554 т/рік.

Відпрацьовані шини передбачено тимчасово зберігати в окремому

приміщені на території промислового майданчика дробильно-сортувальної

установки ДП «Спецзалізобетон» та по мірі накопичення передавати

спеціалізованому підприємству відповідно до укладених договорів.

Відпрацьовані акумулятори (код згідно ДК 005-96 – 6000.2.9.04, назва

згідно класифікатора відходів ДК 005-96 – батареї свинцеві зіпсовані або

відпрацьовані).

Розрахунок кількості відпрацьованих акумуляторних батарей

виконаний за наступною формулою:

Маб = ∑

і=𝑛

і=1

Ni ∙ni

Tі∙ mi ∙ 10−3, т/рік

де: Ni - кількість автомобілів, на яких встановлений акумулятор i-ого

типу;

ni - кількість акумуляторів i-ого типу, встановлених на автомобілі, шт;

Tі- нормативний термін експлуатації акумуляторної батареї і-ого типу, років;

mi - вага акумуляторної батареї з електролітом, кг/шт.


Назва


засобу

Кількість

транспорт

них

засобів

Акумуляторна

батарея, яку

встановлено на

транспортному

засобі

Нормативний

термін

експлуатації

акумуляторної

батареї, рік

Вага

акумулятоної

батареї, кг



Атлас

1 6 СТ 90 – 2 шт 3 23,1



ЕО-5111

1 6 СТ 190 – 1 шт 3 49,1

Бульдозер Т-170 1 6 СТ 180 – 1 шт 3 49,1

Фронтальний гідро


Сталева воля

1 6 СТ 190 – 2 шт 3 49,1

Фронтальний гідро


Лібхер

1 6 СТ 190 – 2 шт 3 49,1

Автосамоскид

Татра

4 6 СТ 180 – 2 шт 3 49,1

49

Розрахунок кількості відпрацьованих акумуляторних батарей:

Маб =2 ∙ 23,1 + 49,1 + 49,1 + 2 ∙ 49,1 + 2 ∙ 49,1 + 4 ∙ 2 ∙ 49,1

3∙ 10−3

= 0,25 т/рік

Відпрацьовані акумулятори передбачено тимчасово зберігати в

окремому приміщені з водонепроникним покриттям на території

промислового майданчика дробильно-сортувальної установки

ДП «Спецзалізобетон» та по мірі накопичення передавати спеціалізованому

підприємству відповідно до укладених договорів.

Промаслене ганчір’я (код згідно ДК 005-96 – 7730.3.1.06, назва згідно

класифікатора відходів ДК 005-96 – матеріали обтиральні зіпсовані,

відпрацьовані чи забруднені).

Розрахунок кількості відпрацьованих рушників технічних (ганчір’я,

забруднене нафтопродуктами) виконаний з використанням питомих

виробничих витрат, що затверджені та діють на підприємстві. Розрахунок

кількості відпрацьованих технічних рушників виконаний за наступними

формулами:

- утворення відходів в процесі обслуговування кар'єрної техніки:

Мг = 𝑔гкт ∙ 𝑛 ∙ ВДП ∙ 10−3, т/рік

- утворення відходів в процесі обслуговування автомобільної техніки:

Мг = 𝑔гав ∙ 𝑛 ∙

𝐿

10000∙ 10−3, т/рік

де:

𝑔гкт-питомий показник утворення відходу для кар'єрної техніки, кг/л

використаного палива;

ВДП - планова кількість витрат дизельного палива, л/рік;

𝑔гав- питомий показник утворення відходу для автомобільної техніки,

кг/10000 км пробігу;

L - проектний обсяг пробігу одиниці автомобільної техніки, км.

n - кількість одиниць автомобільної техніки, шт.

50


Назва


засобу

Кількість

одиниць

Пит.показник

утворення

відходу,

кг/л або

кг/10000 км

пробігу

Вид

палива/про

біг, км

Середня

щільніст

ь палива,

кг/л

Річна кількість

використаного

палива, л

Екскаватор 2 0,0001 Дизпаливо 0,825 7000

Бульдозер 1 0,0001 9000


гідро


2 0,0001 8000

Автосамоскид 4 1,2 10 000 км - -

Розрахунок утворення промасленого ганчір’я в процесі обслуговування

кар'єрної техніки:

Мг = 5 ∙ 0,0001 ∙ 24000 ∙ 10−3 = 0,012 т/рік

Розрахунок утворення промасленого ганчір’я в процесі обслуговування

автомобільної техніки:

Мг = 1,2 ∙ 4 ∙10000

10000∙ 10−3 = 0,0048 т/рік

Загальний обсяг утворення промасленого ганчір’я:

Мгзаг = 0,012 + 0,0048 = 0,0168 т/рік.

Промаслене ганчір’я передбачено тимчасово зберігати в герметичних

ємностях на території промислового майданчика дробильно-сортувальної

установки ДП «Спецзалізобетон» та по мірі накопичення передавати

спеціалізованому підприємству відповідно до укладених договорів.

Таблиця 5.8. – Річний обсяг утворення відходів підприємства


відходів

Код відходу

ДК 005:96


відходів згідно ДК 005:96

Річна

кількість

утворення, т

Тверді побутові

відходи 7720.3.1.01

Відходи комунальні (міські) змішані,

у т. ч. сміття з урн 0,66

Відпрацьовані

мастила та

змащувальні

матеріали

6000.2.8.10 Масла та мастила моторні,

трансмісійні інші зіпсовані або

відпрацьовані

2,4

Шини

відпрацьовані або

зіпсовані

6000.2.9.09 Шини, зіпсовані перед початком

експлуатації, відпрацьовані,

пошкоджені чи забруднені під час

експлуатації

2,554

Відпрацьовані

акумулятори

6000.2.9.04 Батареї свинцеві зіпсовані або

відпрацьовані 0,25

Промаслене

ганчір’я

7730.3.1.06 Матеріали обтиральні зіпсовані,

відпрацьовані чи забруднені 0,017

Разом 5,881

51





майданчика дробильно-сортувальної установки ДП «Спецзалізобетон».



На території об’єкту місця тимчасового зберігання відходів

облаштовуються та утримуються відповідно до умов діючих санітарно-

гігієнічних норм і правил.

При виникненні нештатної ситуації, кількісний та якісний склад

відходів визначатиметься на місцях, по мірі їх утворення. Подальше

поводження з відходами здійснюється відповідно до вимог Закону України

«Про відходи».

Вплив об’єкту в частині поводження з відходами оцінюється як

екологічно допустимий.

Опис і оцінка впливу на довкілля зумовленого іншими факторами впливу

(флора, фауна, заповідні об’єкти)

Жовтенське родовище розробляється з 1990-х років, розвідане

Львівською геологорозвідувальною експедицією в 1985-1988 роках.

Рідкісні і зникаючі види рослин та тварин на території об’єкту

планованої діяльності відсутні.

У межах зони впливу планованої діяльності відсутні цінні

представники рослинного та тваринного світу, які підлягають охороні.

Території природно-заповідного фонду та території перспективні для

заповідання (зарезервовані з цією метою) в районі розташування об’єкту

відсутні.

При штатному режимі роботи при умові дотримання екологічних вимог

вплив на рослинний та тваринний світ буде в допустимих межах і не

призведе до незворотних наслідків.







відпрацьованого простору кар'єру рекультивується під пасовище, придатне

для використання під пасовище. Роботи по рекультивації родовища

52

передбачається виконати по мірі відпрацювання запасів корисної копалини

на повну глибину підрахунку запасів і утворення відпрацьованого простору.


зумовленого ризиками для здоров’я людей, об’єктів культурної

спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення

аварійних ситуацій.

Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності

зумовленого ризиками для здоров’я людей

Згідно методичних рекомендацій МР 2.2.12-142-2007 «Оцінка ризику

для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря» затверджених

наказом Мiнiстерства охорони здоров'я України від 13.04.2007 № 184 та ДБН

А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє

середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і

споруд» визначається оцінка ризику неканцерогенних ефектів,

канцерогенних ефектів та оцінка соціального ризику.

Оцінка ризику впливу планової діяльності на здоров’я населення від

забруднення атмосферного повітря проводиться за розрахунками ризику

розвитку неканцерогенних, канцерогенних ефектів та соціальний ризик в

утиліті «Показник ризику» на базі програмного забезпечення «ЕОЛ

2000», Ліцензія №184097801.

Утиліта «Показник ризику» реалізує оцінку ризиків запланованої

діяльності та соціальних ризиків по фактору атмосферного повітря

відповідно зміні №1 до ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки

впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві

підприємств, будинків і споруд».

Оцінка ризику неканцерогенних ефектів

Ризик розвитку неканцерогенних ефектів визначається на основі

розрахунку індексу небезпеки за формулою:

𝐻𝐼 = ∑ HQi

де HQi коефіцієнти небезпеки для i-ї речовини:

HQi =Сі

𝑅𝑓𝐶і

де Сі рівень впливу і-ї речовини, мг/м3;

𝑅𝑓𝐶і референтна концентрація і-ї речовини, мг/м3, приймається згідно [МР

2.2.12-142-2007].

53

Оцінка ризику канцерогенних ефектів

У викидах забруднюючих речовин стаціонарними джерелами

підприємства присутня речовина для якої властиві фактори канцерогенного

потенціалу – бенз(а)пірен.

Ризик розвитку індивідуальних канцерогенних ефектів здійснюється

формулою:

CR = LADC·UR

де:

LADC – середня концентрація речовини в атмосферному повітрі за

весь період усереднення експозиції, мг/м3;

UR – одиничний ризик, (мг/м3)-1

Одиничний ризик розраховують із використанням величини SF,

стандартної величини маси тіла людини (70 кг) та добового споживання

повітря (20 м3):

URi (м3/мг) = SFi (мг/кг × доба)-1 ×1/70 кг × 20 (м3/доба)

Оцінка соціального ризику впливу планової діяльності

Соціальний ризик планованої діяльності визначається як ризик для

групи людей, на яку може вплинути впровадження об'єкта господарської

діяльності, з урахуванням особливостей природно-техногенної системи.

Соціальний ризик дорівнює:

𝑅𝑠 = 𝐶𝑅𝑎 ∙ 𝑉𝑢 ∙𝑁

𝑇∙ 𝑁𝑝

де 𝑅𝑠 соціальний ризик, чол./рік;

𝐶𝑅𝑎 канцерогенний ризик комбінованої дії декількох канцерогенних

речовин, які забруднюють атмосферу, який визначається згідно додатку Ж

зміни №1 до ДБН А.2.2-1-2003 або приймається 𝐶𝑅𝑎 = 1 ∙ 10−6,

безрозмірний;

𝑉𝑢 − вразливість території від проявлення забруднення атмосферного

повітря, який визначається відношенням площі відводу під об’єкт

господарської діяльності до площі об’єкту з санітарно-захисною зоною, долі

одиниці;

𝑁 чисельність населення, яка визначається: а.) згідно даних мікрорайону

розміщення об’єкту, якщо є такі дані в населеному пункті; б.) згідно даних

всього населеного пункту, якщо немає мікрорайонів, або об’єкт має місто

утворююче значення; в.) згідно даних населених пунктів, які знаходяться у

зоні впливу об’єкту проектування, якщо він розташований за їх межами, чол.;

𝑇 середня тривалість життя (визначається для даного регіону або

приймається за 60 років), роки;

54

𝑁𝑝 коефіцієнт, який визначається для будівництва нового об’єкту за

формулою :

𝑁𝑝 =∆𝑁𝑝

𝑁

де ∆𝑁𝑝 кількість додаткових робочих місць (при зменшенні зі знаком

«мінус»).

Нижче додаються результати оцінки ризиків планованої діяльності на

здоров’я населення по критерію атмосферного повітря, яка виконана за

допомогою програмного забезпечення «ЕОЛ 2000».

55

За результатами розрахунку ризиків планованої діяльності на здоров’я

населення, можна зробити висновок, що розробка Жовтенського родовища не

призведе до негативної дії на стан здоров'я, захворюваність, умови

життєдіяльності людей та в цілому на навколишнє соціальне середовище.

Оцінка ризику впливу планованої діяльності через можливість

виникнення надзвичайних ситуацій

Метою даного розділу є опис та оцінка ризиків та потенційних впливів

в результаті нештатних ситуацій/аварій, а також небезпечних природних

явищ стосовно безпеки та здоров’я населення.

У розділі надаються рекомендації стосовно профілактичних заходів та

заходів по зменшенню впливу, у відповідності з визначеними ризиками та

потенційними впливами.

Надзвичайні ситуації (НС) виникають в наслідок несподіваних

природних стихійних лих або техногенних аварій. Для надзвичайних

ситуацій характерні значні збитки для населення і народного господарства.

56

У зв’язку з розробкою в кар’єрі стійких нетоксичних порід аварійні

ситуації при розробці родовища малоймовірні.

З метою забезпечення сталого функціонування кар’єру необхідно

створити умови для недопущення аварійних та інших надзвичайних ситуацій,

а у разі їх виникнення – оперативну їх локалізацію, усунення та мінімізацію

можливих негативних наслідків.

Планованою діяльністю передбачено заходи по уникненню аварійних

ситуацій. Всі роботи на кар’єрі передбачено виконувати в суворій

відповідності з «Правилами безпеки під час розробки родовищ корисних

копалин відкритим способом», правилами технічної експлуатації механізмів,

ДБН та у відповідності з планованою діяльністю. Систематичний

маркшейдерський та гірничий контроль за прийнятою системою розробки

родовища, додержання параметрів системи гірничих робіт.

Передбачено влаштування системи протипожежного оповіщення,

обладнання робочих місць первинними засобами пожежогасіння.

З огляду на гірничотехнічні і гідрогеологічні умови ділянки

Жовтенського аварійні ситуації можуть виникнути внаслідок природних

процесів, а також при веденні гірничих робіт на кар'єрі і при транспортуванні

корисної копалини і розкривних порід.

До аварійних ситуацій у процесі відпрацьовування й експлуатації

кар'єру, що можуть вплинути на погіршення екологічної обстановки,

віднесено: обвалення бортів кар'єру у вироблений простір; затоплення

кар'єру поверхневими та підземними водами; виникнення аварійних ситуацій

на кар'єрному транспорті; небезпека виникнення пожежі.

1. Обвалення бортів кар'єру

При обваленні бортів кар'єру може мати місце короткочасне утворення

пилової хмари, що викличе негативний вплив на атмосферне повітря в

прилеглому до кар'єру районі.

Запобігти обваленню бортів і уступів кар'єру у вироблений простір

можна дотриманням у процесі ведення гірничих робіт, стійких параметрів

укосів гірничих виробіток.

Робочі і неробочі кути укосів уступів по видобутку піщано-гравійної

суміші прийняті відповідно до фізико-механічних властивостей порід, вимог

правил безпеки і досвідом роботи інших кар'єрів, в аналогічних гірничо-

геологічних умовах:

- кути укосів робочих уступів для видобувних порід у кар'єрі - 45°;

- для розкривних порід - 35°.

Забезпечення стійкості уступів, спостереження за деформаціями укосів,

а також оперативне коректування кутів укосів, у залежності від гірничо-

57

геологічних умов, що змінюються, повинні виконуватися геолого-

маркшейдерською службою кар'єру. Постійний візуальний і

інструментальний контроль за станом бортів і уступів на кар'єрі і відвалі

повинен здійснюватись у відповідності з вимогами "Інструкції за

спостереженнями за деформаціями бортів, укосів і відвалів на кар'єрах і

розробці заходів по забезпеченню їх стійкості».

У разі виникнення аварійної ситуації з обваленням бортів чи уступів

кар’єру проводиться огородження аварійної ділянки. Розбирання породи, що

обвалилась, гірничим устаткуванням підприємства. Також здійснюється

розробка заходів по забезпеченню стійкості відкосів уступів на аварійній

ділянці. Ревізія паспортів гірничих робіт в частині характеристик відкосів

бортів та уступів на кар’єрі та відвалі.

При виконанні перерахованих вище умов аварійна ситуація в частині

обвалення уступів і бортів кар'єру не очікується.

2. Затоплення кар'єру підземними водами і атмосферними опадами







3,6 м.

Обводнення кар’єру буде відбуватися за рахунок підземних вод





м.












58


води екскаватором типу "драглайн" в проміжний відвал для зневоднення,









Таким чином, можна зробити висновок про те, що на підприємстві

вжито всіх можливих заходів щодо запобігання аварійної ситуації, що може

мати негативний вплив на водні ресурси, при частковому затопленні кар'єру

зливовими атмосферними опадами.

3. Аварійні ситуації на кар'єрному транспорті

Негативний вплив на навколишнє природне середовище при аваріях на

кар'єрному транспорті може проявитись в забрудненні атмосферного повітря

наднормативними викидами забруднювальних речовин, що утримуються у

вихлопних газах; у забрудненні ґрунтів і кар'єрних вод моторним паливом,

що розлилося, при перекиданні машини або механізму.

Запобігання руйнувань і катастроф на кар'єрному транспорті

забезпечується виконанням організаційно-технічних заходів (підтримкою

устаткування, транспортної мережі в належному технічному стані й

організацією роботи, пов'язаної з перевезенням людей і вантажів на

гірничому підприємстві, відповідно до вимог нормативно-правових актів).

З метою запобігання аварій гірничо-видобувної і транспортної техніки

при веденні гірничих робіт необхідно дотримуватися розмірів призми

обвалення й інформувати робітників про зміну її ширини, стежити за

дотриманням безпечної відстані між спільно працюючими механізмами по


Також, з метою запобігання аварій проводиться облаштування

кар'єрних авто доріг з боку відкосів породними орієнтуючими валами.

Періодична перевірка відповідності фактичних параметрів кар'єрних

автодоріг проектним параметрам. Рух на кар’єрних автодорогах повинен

регулюватися стандартними знаками, передбаченими "Правилами

дорожнього руху". Рух на кар'єрних автодорогах повинен проводитися без

обгону. У зимовий час автодороги повинні систематично очищатися від снігу

і льоду і посипатися піском, шлаком, щебенем. Швидкість і порядок руху

автотранспорту на кар'єрі встановлюється адміністрацією підприємства.

59

Забезпечення на бульдозерному відвалі поперечного ухилу робочого

майданчика не менше 3° від бровки укосу. Заборона подавати бульдозер

заднім ходом до бровки відкосу відвалу. Визначення допустимої відстані від

краю гусениці бульдозера до бровки робочого відкосу (у паспорті робіт).

Установка попереджувальних знаків на межі призми обвалення на робочих

майданчиках кар'єру і відвалу.

Для виключення аварійних ситуацій при експлуатації кар'єрного

транспорту необхідно керуватися «Правилами охорони праці під час

розробки родовищ корисних копалин відкритим способом».

При експлуатації автомобільного транспорту в кар'єрі необхідно

керуватися «Правилами дорожнього руху» і «Правилами по охороні праці на

автомобільному транспорті» у тій частині, де вони не суперечать «Правилам

охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим

способом». Автомобіль повинен бути технічно справним, мати дзеркала

заднього огляду, світлову і звукову сигналізацію, висвітлення і справні

гальма.

Перевезення людей у кар’єрі допускається тільки в автобусах або в

спеціально обладнаних для перевезення людей автомашинах із швидкістю і

по маршрутах, затверджених керівництвом підприємства.

При виконанні всіх необхідних організаційно-технічних заходів і

дотриманні вимог нормативно-правових актів аварійні ситуації на кар'єрному

транспорті не очікуються.

4. Аварійні ситуації при пожежі

Корисна копалина і розкривні породи Жовтенського родовища не є

потенційно пожежо-небезпечними.

Пожежна безпека при веденні робіт на кар'єрі повинна забезпечуватися

виконанням вимог ДСТУ-93 «Пожежна безпека» і «Правила пожежної

безпеки в Україні», 1995 р., що передбачає проведення організаційних,

технічних і інших заходів, спрямованих на запобігання пожеж, забезпечення

безпеки людей, зниження можливих матеріальних втрат і зменшення

негативних екологічних наслідків (у випадку їхнього виникнення), створення

умов для швидкого виклику пожежних підрозділів і успішного гасіння

пожеж.

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої

діяльності посадових осіб і працівників підприємства.

При використанні заходів по охороні повітряного і водного басейну,

рекультивації земель і виконанні правил безпеки, охорони надр, вимог

нормативних документів забезпечується мінімальний вплив гірничих робіт

на навколишнє середовище, забезпечується екологічно безпечна господарча

60

діяльність кар’єру, не порушуються соціально-економічний розвиток регіону,

виключається загроза для життя і здоров’я місцевого населення.

Оцінка ризику впливу планованої діяльності на об’єкти культурної

спадщини

Важливих культурних споруд у безпосередній близькості від

запланованої ділянки для розробки кар’єру не виявлено.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про охорону культурної

спадщини», у випадку виявлення в процесі проведення земляних робіт

об'єктів археологічного або історичного характеру, роботи необхідно

припинити до здійснення заходів, що забезпечать збереження пам'яток.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про охорону археологічної

спадщини», органи охорони культурної спадщини погоджують на стадії

проектування відведення земельних ділянок під містобудівні, шляхові,

меліоративні та землевпорядні роботи після їх археологічного дослідження.

Згідно зі статтею 12 вищезгаданого закону, наукова археологічна експертиза

земельних ділянок проводиться Інститутом археології Національної академії

наук України.

5.5. Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої діяльності

та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої

діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем,

пов’язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне

значення, на які може поширитися вплив або на яких може

здійснюватися використання природних ресурсів

Території, які мають особливе природоохоронне значення, на які може

поширитися вплив планованої діяльності, в районі розташування кар’єру

відсутні.

Запланована діяльність розміщується з дотриманням відстаней

встановлених нормативними документами та на значному віддаленні від

промислових об’єктів. Перевищення нормативів шуму, якості атмосферного

повітря, ґрунтів та водних об’єктів не передбачається, в зоні впливу

підприємства відсутні об’єкти природо-заповідного фонду, тому

кумулятивний вплив на об’єкти довкілля малоймовірний та не


61


зумовленого впливом діяльності на клімат, у тому числі характер і

масштаби викидів парникових газів, та чутливості діяльності до зміни

клімату

Відповідно до розрахунків, які наведені в розділі 5.3 Звіту при

експлуатації об'єкту будуть виділятися парникові гази – діоксид вуглецю

СО2, метан СН4, закис азоту N2O.

Таблиця 5.9. – Порівняльна характеристика потенційних викидів

забруднюючих речовин та порогових значень

N

п./п.

Найменування речовини Потужність викиду

забр. Речовини,

т/рік

Порогові значення потенційних

викидів згідно Наказу Мінприроди

від 10.05.2002 №177

1 2 3 4

1 Азоту(1) оксид (N2O) 0,006 0,1

2 Вуглецю діоксид 156,9 500

3 Метан 0,0125 10

Як видно з порівняльної таблиці, потужність викиду парникових газів

значно менші за порогові значення згідно Наказу Мінприроди від 10.05.2002

№177. Отже, викиди планованої діяльності не матимуть впливу на клімат.

Значне виділення інертних газів, теплоти, вологи та ін. при розробці

родовища не відбуватиметься, тому змін мікроклімату не передбачається.

Значного систематичного впливу кліматичних умов, несприятливих

для розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в даному

регіоні не зафіксовано.

Виникнення мікрокліматичних умов, що сприяють розповсюдженню

шкідливих видів фауни і флори, в районі розміщення підприємства не


Особливості кліматичних умов не сприяють зростанню інтенсивності

впливів планованої діяльності на навколишнє середовище.

Необхідність передбачення заходів з запобігання негативним впливам

планованої діяльності на клімат і мікроклімат відсутня.


зумовленого технологією і речовинами, що використовуються

Планована діяльність підприємства передбачає розробку відкритим

способом Жовтенського родовище піщано-гравійних порід в якості сировини

для виробництва щебеню, гравію та піску для будівельних робіт. Річна

потужність кар’єру – 102,2 тис. м3/рік корисної копалини.

62

Об’єм розкривних порід на родовищі складає 110,9 тис. м3, у тому

числі ґрунтово-рослинного шару - 49,0 тис. м3; коефіцієнт розкриву - 0,05

м3/м3.

Гірська маса з-під води розробляється екскаватором "драглайн" Е-5111

в проміжний відвал для обезводнення. Вивантаження обезводненої гірської

маси з проміжного відвалу передбачається екскаватором Лібхер "пряма

лопата" в автосамоскиди вантажопідйомністю 17 т. Транспортування гірської

маси для переробки на ДСУ відбувається автосамоскидом

вантажопідйомністю 17 т.

Потреба в ресурсах при розробці родовища:

- енергетичних: потреба у використанні дизпалива для роботи кар’єрної

техніки у кількості 50 т/рік;

- водних: використання привозної води для господарсько-побутових

потреб у кількості 55 м3/рік;

- трудових – 10 чол.

Піщано-гравійна суміш складена із гальки та піску і незначної кількості

валунів без закономірного розміщення. Від загального об’єму суміші вміст

валунів складає 2,9%, вміст гравійний фракцій – 70,61%, піску – 26,49%.

Галька і валуни добре обкатані, овальної, рідше сплощеної і кутастої форми.

Гравійно-піщані відклади Жовтенського родовища відповідають

вимогам ДСТУ Б В.2.7- 206:2009 "Сировина для виробництва піску, гравію

та щебеню із гравію для будівельних робіт. Технічні умови" та ДСТУ Б В.2.7-

203:2009 "Суміші валунно- гравійно-піщані для будівельних робіт. Технічні

умови" і придатні для виробництва гравію, щебеню із гравію, що

відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-75-98 "Щебінь та гравій щільні

природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні

умови", відсів і пісок придатний для благоустрою, планування та

рекультивації відповідно до рекомендацій таблиці А.1 ДСТУ Б В.2.7-29-95

"Дрібні заповнювачі, із відходів промисловості, штучні для будівельних

матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація". Для використання

піску відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-32-95 "Пісок щільний природний

для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови".

Згідно протоколу дослідження питомої активності від 18.04.2018

№03.2-08/2299/40 (Додаток 17) сумарна питома активність природних

радіонуклідів у корисній копалині становить 34,1 Бк/кг та відноситься до 1

класу застосування за радіаційним фактором та може використовуватись у

всіх видах будівництва без обмежень.

63

Таким чином, Жовтенське родовище є надійною сировинною базою

для продовження виробництва щебеню, гравію та піску для будівельних

робіт за наступними сприятливими умовами і факторами.

Відповідно до розрахунків наведених у розділі 5.3, вплив планової

діяльності на довкілля зумовлений викидами забруднюючих речовин в

атмосферне повітря у кількості 161,8125 т/рік; звуковим навантаження на

межі СЗЗ 43,8 дБА; утворенням господарсько-побутових стічних вод у

кількості 55 м3/рік та утворенням відходів у кількості 5,881 т/рік.

64

6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО

ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА

ДОВКІЛЛЯ

Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього

природного середовища на прямий чи опосередкований вплив планованої

діяльності, вирішення задач раціонального природокористування у

відповідності з очікуваним станом природного середовища.

При оцінці впливу на природне середовище джерел потенційного

забруднення планованої діяльності, основними методами прогнозування

стану навколишнього середовища в районі його розміщення використано:

- метод системного підходу (екологічне та техніко-економічне

обґрунтування запланованої діяльності);

- розрахунково-аналітичний метод (оцінка впливу запланованої

діяльності на навколишнє середовище);

- системно-аналоговий метод (зіставлення еколого-економічних

взаємозв'язків запланованої діяльності об'єкта з типовими об'єктами-

аналогами).

Оцінка позитивних і негативних впливів об’єкту планової діяльності на

навколишнє середовище за застосованими методами проводилася на підставі

і з урахуванням:

- техніко-економічних даних запланованої діяльності, за умови її

здійснення в нормальному режимі;

- фізико-географічної і кліматичної характеристик району, в якому

знаходиться об'єкт запланованої діяльності;

- прийнятих технологічних рішень щодо реалізації планованої

діяльності;

- рішень, висновків і довідок державних служб та організацій;

- технічних умов на планування об'єкта;

- викопіювання з плану розміщення об'єкта запланованої діяльності;

- умов інженерної підготовки території, на якій розміщується об'єкт;

- даних попередніх погоджень та висновків щодо об'єкта;

- даних по підприємствах-аналогах.

Всі методи прогнозування об'єднують у дві групи: логічні і

формалізовані.

До логічних методів відносять методи індукції, дедукції, експертних

оцінок, аналогії. При відсутності про об'єкт прогнозування достовірних

відомостей і, якщо об'єкт не підлягає математичному аналізу,

використовують метод експертних оцінок, суть якого полягає у визначені

майбутнього на основі думок кваліфікованих спеціалістів-експертів. Метод

65

аналогій полягає в тому, що закономірності розвитку одного процесу з

певними поправками можна перенести на інший процес, для якого потрібно

зробити прогноз.

Формалізовані методи поділяють на статистичний, екстраполяції і

моделювання.

Статистичний метод ґрунтується на кількісних показниках, які дають

можливість зробити висновок про темпи розвитку процесу в майбутньому.

Сутність його полягає в отриманні і спеціалізованому обробленні прогнозних

оцінок об'єкта через опитування висококваліфікованих фахівців (експертів) у

певній сфері науки, техніки, виробництва.

Метод екстраполяції полягає в перенесенні встановленого характеру

розвитку певної території чи процесу в майбутнє. Цей метод ефективний при

короткостроковому прогнозуванні стосовно об'єкта, який тривалий час

розвивався рівномірно без значних відхилень. Ґрунтується він на вивченні

кількісних і якісних параметрів досліджуваного об'єкта за попередні роки з

подальшим логічним продовженням, окресленням тенденцій його розвитку у

прогнозованому періоді;

Метод моделювання полягає у побудові моделей, які розглядають з

урахуванням імовірної або бажаної зміни прогнозованого явища на певний

період, користуючись прямими або опосередкованими даними про масштаби

та напрями змін. При побудові прогнозних моделей необхідно виявити

фактори, від яких суттєво залежить прогноз; з'ясувати їх співвідношення з

прогнозованим явищем; розробити алгоритм і програми моделювання змін

довкілля під дією певних факторів.

При прогнозуванні оцінки впливів на довкілля в даному Звіті

використовувався метод математичного моделювання, за допомогою якого

можливо кількісно оцінити величину значень та відносну участь

різноманітних впливів.

Прогнозна оцінка впливу на довкілля визначалася як сума прогнозної

фонової оцінки і оцінки впливу планованої діяльності.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

здійснювався за затвердженими методиками, а саме:

- Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових

газів у повітря від транспортних засобів затверджена наказом Мінприроди

№452 від 13 листопада 2008 року;

- Сборник методик по расчету содержания загрязняющих веществ в

выбросах от неорганизованных источников загрязнения атмосферы,

УкрНТЕК, Донецьк,1994.

66

Кількісна оцінка впливу на атмосферне повітря виконана за

нормативами діючого законодавства в сфері охорони навколишнього

природного середовища, а саме за значеннями гранично-допустимих

концентрацій (ГДК) в атмосферному повітрі житлової забудови, а також за

пороговими значеннями викидів згідно «Інструкції про порядок та критерії

взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити

шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та

обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря»

затвердженої Наказом Мінприроди України від 10.05.2002 р. № 177.

Автоматизовані розрахунки забруднення атмосфери проведені за

програмою «ЕОЛ», версія 5.3.8. Розрахункові модулі системи реалізують

«Методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих

речовин, що містяться у викидах підприємств ОНД-86». Дана програма

призначена для оцінки впливу викидів забруднюючих речовин проектованих

і діючих підприємств на забруднення приземного шару атмосфери.

При прогнозуванні фізичного впливу планованої діяльності на

навколишнє середовищу використані діючі на території України методики

розрахунку та нормативні документи, що встановлюють гранично допустимі

рівні впливу. Розрахунок очікуваного рівню шуму виконаний згідно ДБН

В.1.1-31:2013 “Захист територій, будинків і споруд від шуму”, ДСТУ-Н Б

В.1.1-33:2013 “Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму

сельбищних територій”. Нормативне значення максимального рівню звуку

прийняте згідно додатку №16 ДСП-173-96.

При прогнозуванні кількісних та якісних показників утворення відходів,

внаслідок впровадження планованої діяльності використовувались діючі на

території України норми витрат, а саме:

- норми витрат паливно-мастильних матеріалів на роботу дорожньо-

будівельних та спеціальних машин (доповнення до норм Н218. "Укравтодор"

043-960, Українська державна корпорація по будівництву, ремонту та

утриманню автомобільних доріг "Укравтодор";

- норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному

транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 43 від

10.02.98

- експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних

транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі,

затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 20.05.2006

№488, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 р за №

712/12586.

67

Оцінка ризиків розвитку неканцерогенних та канцерогенних ефектів

при впливі планованої діяльності на навколишнє середовище визначалися за

фактором забруднення атмосферного повітря відповідно Методичних

рекомендації "Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення

атмосферного повітря" затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я

від 13.04.2007 № 184.

68

7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА

ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ,

УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА

ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ)

КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ

Планована діяльність підприємства передбачає розробку відкритим

способом Жовтенського родовище піщано-гравійних порід в якості сировини

для виробництва щебеню, гравію та піску для будівельних робіт.



система розробки родовища відкритим способом з паралельним зсувом


Гірничі роботи виконуються відповідно до робочого проекту "Проект

розробки та рекультивації Жовтенського родовища піщано-гравійної суміші

в Тисменицькому районі Івано-Франківської області". Система розробки

родовища та її параметри апробовані тривалою експлуатацією родовища.


екскаватором Е0-5111 типу "драглайн". Розкривні породи планується

проводити бульдозером Т-170 та складувати у зовнішні відвали з подальшим

переміщенням у вироблений простір.

Гірська маса з-під води розробляється екскаватором "драглайн" ЕО-

5111 в проміжний відвал для обезводнення. Вивантаження обезводненої

гірської маси з проміжного відвалу передбачається екскаватором ATLAS

"пряма лопата" в автосамоскиди вантажопідйомністю 17 т. Транспортування

гірської маси для переробки на ДСУ відбувається автосамоскидом

вантажопідйомністю 17 т.

Аналіз впливу на довкілля при виконанні підготовчих робіт та

провадженні планованої діяльності з експлуатації об’єкту, проведений в

розділі 5 даного Звіту, показав, що значного негативного впливу на довкілля

не передбачається.

Вплив планованої діяльності на атмосферне повітря (хімічні та фізичні

фактори), водні ресурсі, земельні ресурси, ландшафт є незначним та

допустимим.

Вплив на довкілля за фактором здійснення операцій у сфері поводження

з відходами є незначним та допустимим.

Вплив на кліматичні фактори, матеріальні об’єкти не передбачається.

При провадженні планованої діяльності передбачений ряд

організаційно-технічних та природоохоронних заходів, спрямованих на

69

запобігання та зменшення негативного впливу на довкілля та недопущення

виникнення аварійних ситуацій.

При впроваджені планованої діяльності повинні бути передбачені такі

заходи з охорони навколишнього середовища (атмосферного повітря,

поверхневих, підземних вод, ґрунту, рослинного і тваринного світу, умов

життєдіяльності людини, навколишніх об'єктів техногенного середовища):

- дотримання вимог Земельного кодексу України щодо забезпечення

раціонального використання та охорону земель;

- здійснення господарської діяльності дозволяється при наявності

документів землекористування, які відповідно вимог законодавства

посвідчують право власності на земельну ділянку або право постійного

користування або право оренди земельної ділянки, які виникають з моменту

державної реєстрації цих прав;

- заборона проведення гірничих робіт при розробці корисних копалин без

попереднього зняття і складування ґрунтово-рослинного шару для

використання його при рекультивації;

- здійснювати технологічні операції із зняття ґрунтово-рослинного шару

на підставі документів дозвільного характеру, якими з огляду на вимоги

законодавства України регулюється та регламентується дана діяльність;

- ведення робіт з розробки родовища проводити в суворій відповідності з

проектною документацією, виробничими інструкціями, інструкціями з

техніки безпеки, протипожежної та екологічної безпеки;

- суворе дотримування технологічного регламенту;

- систематичний маркшейдерський та гірничий контроль за прийнятою

технологією розробки родовища з метою раціонального використання надр;

- організація спеціально відведених та відповідно обладнаних місць для

тимчасового зберігання кожного окремого виду небезпечних відходів згідно

з їх характеристикою небезпеки та відповідно до вимог діючих санітарно-

гігієнічних норм і правил;

- виконання запланованих заходів з охорони та раціональному

використанню водних ресурсів;

- забезпечення виконання технічних рішень і заходів з метою

недопущення забруднення ґрунтового покриву та водного середовища;

- регулярне зрошування відвалів, автомобільних доріг кар’єру з метою

зниження пилоутворення;

- розташування відвалів на безпечних від місць проведення планованих

робіт відстанях, а також влаштування відвалів з кутом схилу, що забезпечує

стійкість ґрунтової маси та запобігатиме зсуву великих мас ґрунту;

70

- недопущення використання техніки з перевищення у викид

відпрацьованих газів нормативно встановлених показників СО, СН, NO2;

- недопущення перевищення викидів розрахунково визначених

концентрацій по основним забруднюючим речовинам в атмосферне повітря;

- дотримання умов дозволу на викиди забруднюючих речовин

стаціонарними джерелами, здійснення контролю за дотриманням

затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих

речовин;

- вживання заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих

речовин та зменшення впливу фізичних факторів;

- регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в

періоди несприятливих метеорологічних умов відповідно заходів

передбачених дозволом на викиди та іншими документами дозвільного

характеру;

- для зменшення забруднення атмосферного повітря при роботі машин та

механізмів із двигунами внутрішнього згорання, передбачено встановлення

на вітчизняних машинах і механізмах нейтралізаторів вихлопних газів;

- періодичне (1 раз в три місяці) проведення регулювання паливної

апаратури ДВЗ;

- недопущення використання кар’єрної та автотранспортної техніки з

підтіканням ПММ;

- виконання заходів щодо запобігання або зменшення розвитку

небезпечних геологічних процесів і явищ;

- з метою зменшення негативного впливу на геологічне середовище

передбачається додержання проектних укосів уступів, посів багаторічних

трав з метою укріплення укосів бортів кар’єру;

- здійснення організаційно-господарських, технічних та інші заходів

щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та

нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря,

дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

- реалізація заходів, з метою мінімізації викиду забруднюючих речовин

до атмосферного повітря при впровадженні технологічних операцій;

- у разі виникнення необхідності, ремонтні роботи техніки, обладнання

тощо, що передбачені до використання при реалізації технологічного

регламенту, проводити у спеціально передбачених та організованих для

можливості реалізації, з точки зору вимог законодавства України, місцях;

- наявність чіткого регламенту та необхідної кількості засобів на випадок

виникнення необхідності оперативної ліквідації, у повному обсязі, з метою

71

мінімізації можливого негативного впливу на оточуюче природне

середовище, будь-якої аварійної ситуації;

- припинення будь-яких робіт при виникненні будь-яких нештатних

ситуацій (поломка, аварії, тощо) до приведення технологічного процесу до

нормальних умов;

- використання сучасного технологічного обладнання для розкривних,

видобувних робіт, транспортування корисної копалини та підтримання його в

робочому стані;

- використання у технологічному процесі обладнання, яке виготовлено з

корозійностійких матеріалів;

- проведення повної технічної і біологічної рекультивації порушених

земель та під’їзних шляхів під пасовище;

- проведення щорічний радіаційний контроль за видобутою корисною

копалиною в кар’єрі та продукцією з неї на відповідність вимогам НРБУ-97;

- подання щорічної звітності перед Державною службою геології та надр

України щодо руху запасів згідно з формою 5-гр;

- дотримання інших природоохоронних заходів, передбачених

відповідними технологічними регламентами, інструкціями та ін.;

- проведення моніторингу еколого-гідрологічного стану навколишнього

природного середовища під час розробки родовища.

Згідно з проведеною оцінкою впливу на довкілля значного негативного

впливу на довкілля від провадження планованої діяльності щодо розробки

відкритим способом Жовтенського родовища піщано-гравійних порід в

якості сировини для виробництва щебеню, гравію та піску для будівельних

робіт не передбачається.

Протягом провадження планованої діяльності очікується незначний

допустимий вплив на атмосферне повітря, водне середовище, геологічне

середовище та ґрунти, ландшафти; незначний допустимий вплив зумовлений

операціями у сфері поводження з відходами; відсутність впливу на

рослинний, тваринний світ, кліматичні фактори, матеріальні об’єкти,

техногенні об’єкти та позитивний вплив на соціально-економічні умови.

Згідно ст. 9 Податкового кодексу України до загальнодержавного

податку та зборів відноситься екологічний податок.

Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що

справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у

водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного

обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками,

фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу

радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, а також за

72

утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, для забезпечення

екологічної безпеки, а також безпеки життя та здоров’я громадян.

При розробці кар’єру Замовником здійснюються платежі за

забруднення навколишнього середовища згідно Податкового кодексу

України. Результати розрахунку плати за викиди наведені в таблиці 7.1.

Так як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів на

території об’єкту планованої діяльності не передбачається, ставки податку за

розміщення відходів не розраховуються. Плата екологічного податку за

розміщення відходів буде включено у вартість договору на поводження з

відходами зі спеціалізованими підприємствами.

Внаслідок розробки кар‘єру утворюються викиди як від стаціонарних

так і від пересувних джерел.

Ставки екологічного податку встановлюються згідно Податкового

кодексу України за викиди в атмосферне повітря окремими забруднюючими

речовинами стаціонарними джерелами забруднення.

Таблиця 7.1. – Розрахунки сплати за забруднення атмосферного

повітря

N

з./п. Найменування речовини

Потужність

викиду забр.

речовини. т/рік

Ставка, гривень за

1 тонну

станом на

01.01.2018 р.

(п. 243.1 ПКУ)

Сплата,

грн./рік

1 2 3 4 5

1 03000

2902

Речовини у вигляді

суспендованих твердих

частинок

0,697 92,37 64,38

Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря

забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі

використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими

агентами, тобто суб'єкти господарювання, які:

- здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного

виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі

паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;

- здійснюють ввезення палива на митну територію України.

До загальнодержавних податків та зборів належить рентна плата за

користування надрами для видобування корисних копалин.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування

корисних копалин є суб’єкти господарювання, які набули права

користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних

https://docs.dtkt.ua/doc/1011.47.134?page=29#st243

73

дозволів на користування надрами) в межах конкретних ділянок надр з

метою провадження господарської діяльності з видобування корисних

копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного

вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах

зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

Зважаючи на те, що об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг

продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини, яка

видобута у звітному періоді, обчислення рентної плати буде здійснено

суб’єктом господарювання після отримання відповідного дозволу на

користування надрами та впровадження планованої діяльності.

Розрахунок рентної плати за користування надрами здійснюється згідно

статті 251 Податкового Кодексу України.

Згідно довідки від 31.05.2018 №362 (Додаток 11) Дочірнім

підприємством «Спецзалізобетон» відкритого акціонерного товариства

«Івано-Франківськцемент» за 2017 рік нараховано та сплачено платежів за

спеціальне використання природних ресурсів до бюджетів усіх рівнів

350,2 тис. грн., з них:

- до Державного бюджету (рентної плати) – 205 503,22 грн.;

- до місцевого бюджету с. Побережжя (рентної плати) – 144 694,69 грн.

74

8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ

ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ

ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ,

ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ’ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ

НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ

РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

У зв’язку з розробкою в кар’єрі стійких нетоксичних порід аварійні

ситуації при розробці родовища малоймовірні. Для запобігання осипання й

обрушення уступів в процесі експлуатації неробочим бортам задається кут

укосу 35о. При розробці родовища, у відповідності з календарним планом

гірничих робіт, передбачено розвантаження бортів кар’єру шляхом виїмки

порід, виположування до стійкого кута укосу та закріплення їх посівом

багаторічних трав. При виконанні намічених проектом заходів по охороні

повітряного та водного басейнів, виконанні правил безпеки, охорони надр,

СНіП та інших нормативних документів, забезпечується мінімальний вплив

гірничих робіт на навколишнє середовище, що запобігає деградації

навколишнього середовища, забезпечується екологічна безпечна

господарська діяльність кар’єру, не порушуються сприятливі перспективи

соціально-екологічного розвитку регіону, виключається загроза для життя та

здоров’я населення.

Планованою діяльністю передбачено заходи по уникненню аварійних

ситуацій. Всі роботи на кар’єрі передбачено виконувати в суворій

відповідності з «Правилами безпеки під час розробки родовищ корисних

копалин відкритим способом», правилами технічної експлуатації механізмів,

ДБН та у відповідності з планованою діяльністю. Систематичний

маркшейдерський та гірничий контроль за прийнятою системою розробки

родовища, додержання параметрів системи гірничих робіт.

Передбачено влаштування системи протипожежного оповіщення,

обладнання робочих місць первинними засобами пожежогасіння.

З огляду на гірничотехнічні і гідрогеологічні умови ділянки

Жовтенського аварійні ситуації можуть виникнути внаслідок природних

процесів, а також при веденні гірничих робіт на кар'єрі і при транспортуванні

корисної копалини і розкривних порід.

До аварійних ситуацій у процесі відпрацьовування й експлуатації

кар'єру, що можуть вплинути на погіршення екологічної обстановки,

віднесено: обвалення бортів кар'єру у вироблений простір; затоплення

кар'єру поверхневими та підземними водами; виникнення аварійних ситуацій

на кар'єрному транспорті; небезпека виникнення пожежі.

1. Обвалення бортів кар'єру

75

При обваленні бортів кар'єру може мати місце короткочасне утворення

пилової хмари, що викличе негативний вплив на атмосферне повітря в

прилеглому до кар'єру районі.

Запобігти обваленню бортів і уступів кар'єру у вироблений простір

можна дотриманням у процесі ведення гірничих робіт, стійких параметрів

укосів гірничих виробіток.

Робочі і неробочі кути укосів уступів по видобутку піщано-гравійної

суміші прийняті відповідно до фізико-механічних властивостей порід, вимог

правил безпеки і досвідом роботи інших кар'єрів, в аналогічних гірничо-

геологічних умовах:

- кути укосів робочих уступів для видобувних порід у кар'єрі - 45°;

- для розкривних порід - 35°.

Забезпечення стійкості уступів, спостереження за деформаціями укосів,

а також оперативне коректування кутів укосів, у залежності від гірничо-

геологічних умов, що змінюються, повинні виконуватися геолого-

маркшейдерською службою кар'єру. Постійний візуальний і

інструментальний контроль за станом бортів і уступів на кар'єрі і відвалі

повинен здійснюватись у відповідності з вимогами "Інструкції за

спостереженнями за деформаціями бортів, укосів і відвалів на кар'єрах і

розробці заходів по забезпеченню їх стійкості».

У разі виникнення аварійної ситуації з обваленням бортів чи уступів

кар’єру проводиться огородження аварійної ділянки. Розбирання породи, що

обвалилась, гірничим устаткуванням підприємства. Також здійснюється

розробка заходів по забезпеченню стійкості відкосів уступів на аварійній

ділянці. Ревізія паспортів гірничих робіт в частині характеристик відкосів

бортів та уступів на кар’єрі та відвалі.

При виконанні перерахованих вище умов аварійна ситуація в частині

обвалення уступів і бортів кар'єру не очікується.

2. Затоплення кар'єру підземними водами і атмосферними опадами







3,6 м.

Обводнення кар’єру буде відбуватися за рахунок підземних вод


76




м.






















Таким чином, можна зробити висновок про те, що на підприємстві

вжито всіх можливих заходів щодо запобігання аварійної ситуації, що може

мати негативний вплив на водні ресурси, при частковому затопленні кар'єру

зливовими атмосферними опадами.

3. Аварійні ситуації на кар'єрному транспорті

Негативний вплив на навколишнє природне середовище при аваріях на

кар'єрному транспорті може проявитись в забрудненні атмосферного повітря

наднормативними викидами забруднювальних речовин, що утримуються у

вихлопних газах; у забрудненні ґрунтів і кар'єрних вод моторним паливом,

що розлилося, при перекиданні машини або механізму.

Запобігання руйнувань і катастроф на кар'єрному транспорті

забезпечується виконанням організаційно-технічних заходів (підтримкою

устаткування, транспортної мережі в належному технічному стані й

77

організацією роботи, пов'язаної з перевезенням людей і вантажів на

гірничому підприємстві, відповідно до вимог нормативно-правових актів).

З метою запобігання аварій гірничо-видобувної і транспортної техніки

при веденні гірничих робіт необхідно дотримуватися розмірів призми

обвалення й інформувати робітників про зміну її ширини, стежити за

дотриманням безпечної відстані між спільно працюючими механізмами по


Також, з метою запобігання аварій проводиться облаштування

кар'єрних авто доріг з боку відкосів породними орієнтуючими валами.

Періодична перевірка відповідності фактичних параметрів кар'єрних

автодоріг проектним параметрам. Рух на кар’єрних автодорогах повинен

регулюватися стандартними знаками, передбаченими "Правилами

дорожнього руху". Рух на кар'єрних автодорогах повинен проводитися без

обгону. У зимовий час автодороги повинні систематично очищатися від снігу

і льоду і посипатися піском, шлаком, щебенем. Швидкість і порядок руху

автотранспорту на кар'єрі встановлюється адміністрацією підприємства.

Забезпечення на бульдозерному відвалі поперечного ухилу робочого

майданчика не менше 3° від бровки укосу. Заборона подавати бульдозер

заднім ходом до бровки відкосу відвалу. Визначення допустимої відстані від

краю гусениці бульдозера до бровки робочого відкосу (у паспорті робіт).

Установка попереджувальних знаків на межі призми обвалення на робочих

майданчиках кар'єру і відвалу.

Для виключення аварійних ситуацій при експлуатації кар'єрного

транспорту необхідно керуватися «Правилами охорони праці під час

розробки родовищ корисних копалин відкритим способом».

При експлуатації автомобільного транспорту в кар'єрі необхідно

керуватися «Правилами дорожнього руху» і «Правилами по охороні праці на

автомобільному транспорті» у тій частині, де вони не суперечать «Правилам

охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим

способом». Автомобіль повинен бути технічно справним, мати дзеркала

заднього огляду, світлову і звукову сигналізацію, висвітлення і справні

гальма.

Перевезення людей у кар’єрі допускається тільки в автобусах або в

спеціально обладнаних для перевезення людей автомашинах із швидкістю і

по маршрутах, затверджених керівництвом підприємства.

При виконанні всіх необхідних організаційно-технічних заходів і

дотриманні вимог нормативно-правових актів аварійні ситуації на кар'єрному

транспорті не очікуються.

4. Аварійні ситуації при пожежі

78

Корисна копалина і розкривні породи Жовтенського родовища не є

потенційно пожежо-небезпечними.

Пожежна безпека при веденні робіт на кар'єрі повинна забезпечуватися

виконанням вимог ДСТУ-93 «Пожежна безпека» і «Правила пожежної

безпеки в Україні», 1995 р., що передбачає проведення організаційних,

технічних і інших заходів, спрямованих на запобігання пожеж, забезпечення

безпеки людей, зниження можливих матеріальних втрат і зменшення

негативних екологічних наслідків (у випадку їхнього виникнення), створення

умов для швидкого виклику пожежних підрозділів і успішного гасіння

пожеж.

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої

діяльності посадових осіб і працівників підприємства.



нормативних документів забезпечується мінімальний вплив гірничих робіт

на навколишнє середовище, забезпечується екологічно безпечна господарча

діяльність кар’єру, не порушуються соціально-економічний розвиток

регіону, виключається загроза для життя і здоров’я місцевого населення.

Розробка родовищ корисних копалин відкритим способом повинна

проводитися згідно з НПАОП 0.00-1.24-10 «Правила охорони праці під час

розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» і затвердженим

проектом. Підприємство повинно також мати встановлену геологічну і

маркшейдерську документацію, план гірничих робіт, затверджений

керівником підприємства та погоджений із місцевими органами

Держгірпромнагляду, спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення

експлуатації родовищ корисних копалин.

Технічне керівництво гірничими роботами при відкритій розробці

можуть вести особи із закінченою вищою чи середньою гірничотехнічною

освітою. Керівні та інженерно-технічні працівники підприємств, які

розробляють родовища корисних копалин відкритим способом, а також

організацій, що розробляють для цих підприємств проекти, машини, прилади

повинні не менше одного разу на три роки проходити перевірку знань правил

безпеки та інших нормативно-технічних документів згідно з вимогами

органів державного нагляду за охороною праці.

При впровадженні нових технологічних процесів або введенні нових

правил усі працівники проходять позаплановий інструктаж.

Кожне робоче місце перед початком робіт чи протягом зміни

оглядається майстром зміни або, за його дорученням, бригадиром, а протягом

дня -начальником дільниці чи його заступником, котрі повинні заборонити

79

проведення робіт у разі порушення правил безпеки до моменту усунення цих

порушень.

На виконання робіт видається наряд у письмовій формі. Недопустимо

видавати наряд на виконання робіт із порушенням правил охорони праці.

Видача нарядів ведеться відповідно до «Положення про нарядну систему»,

що діє на підприємстві.

Кожен робітник до початку роботи має бути впевненим у безпечному

стані робочого місця, перевіривши справність запобіжних пристроїв,

інструменту, приладів, механізмів. У разі виявлення недоліків, які неможливо

ліквідувати самому, робітник, не розпочинаючи роботу, зобов'язаний

повідомити про це безпосередньо керівника чи особу, що відповідає за

безпеку робіт.

Забороняється відпочинок чи перебування безпосередньо у вибої та на

відстані меншій, ніж два метри від нижньої бровки уступу, поблизу

працюючих машин і механізмів, на залізничних коліях чи автошляхах.

Перед запуском механізмів чи початком руху транспорту необхідно

подати звуковий, а в нічний час доби і світловий сигнали, з якими знайомі всі

працівники кар'єру. При цьому сигнали мають бути досить чіткими і

гучними.

Перед початком роботи чи руху оператор має впевнитися в безпеці

членів екіпажу, бригади чи людей, що знаходяться поблизу. Для цього

вивішуються на видному місці таблиці відповідних сигналів на механізмах і

машинах.

Кожен, хто помітить небезпеку (обірваний дріт чи пошкодження

ізолятора, пожежу і т. ін.), повинен вжити необхідних заходів і негайно

повідомити про це особу, відповідальну за безпеку робіт.

Гірничі виробки кар'єрів у небезпечних місцях, де можливе падіння

людей (провали, свердловини), повинні огороджуватися загородками або

перекриватися, позначатися запобіжними знаками, що освітлюються у

темний час доби.

Забороняється захаращувати робочі місця та підходи до них.

У неробочий час гірничі, транспортні та інші машини повинні бути

виведені з вибою чи відвернуті від нього, робочий орган необхідно опустити

на підошву, двері кабіни мають бути замкнені на замок; з кабелю, що живить

машину, слід зняти напругу.

Якщо процес відкритої розробки супроводжується виділенням пилу чи

газів, необхідно щоквартально проводити вимірювання концентрації вмісту

шкідливих речовин на робочих місцях. Місця відбору проб визначаються

згідно з планом, затвердженим головним інженером кар'єру. У випадках,

80

коли концентрація шкідливих чи отруйних речовин перевищує допустимі

санітарні норми, необхідно вжити заходів щодо виведення людей і

зменшення їх концентрації до гранично допустимих величин.

У разі виникнення пожежі всі роботи в небезпечних місцях

зупиняються, крім робіт, пов'язаних з її ліквідацією. Всі споруди на території

кар'єру повинні будуватися з дотриманням протипожежних норм і правил.

Місця розміщення і кількість первинних засобів пожежогасіння

встановлюються технічним керівником підприємства.

Як показують результати проведеної оцінки впливу на довкілля,

значного негативного впливу в результаті планованої діяльності при

дотриманні технічних та технологічних нормативів і вимог нормативно-

правових документів не очікується.

З урахуванням специфіки об'єкта планованої діяльності, аварійні

ситуації на ньому, при яких існує ймовірність забруднення атмосферного

повітря, можуть виникнути у випадках стихійного лиха, пожежі. Ймовірність

виникнення аварійних ситуацій при реалізації планованої діяльності

оцінюється як мізерно мала, а самі аварії можуть носити тільки локальний і

короткочасний характер. У свою чергу, комплекс передбачених

організаційно-технічних рішень, спрямованих на запобігання можливих

аварійних ситуацій в необхідній мірі забезпечує своєчасність і ефективність

процесів ліквідації наслідків будь-який з можливих аварій. Комплекс

технологічних, технічних, організаційних рішень, забезпечує надійну

безаварійну роботу технологічних об’єктів. Проектні рішення забезпечують

високий ступінь надійності функціонування технологічних споруд. Таким

чином, при реалізації прийнятих проектних рішень, можливі аварії не

приведуть до істотного забруднення навколишнього середовища.

81

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ,

ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО

ЗНАНЬ), ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З

ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

У процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля труднощів не

виявлено.

82

10. УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА

РІВНЯ ДЕТАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЄ

ВКЛЮЧЕННЮ ДО ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Інформування громадськості щодо планованої діяльності Дочірнього

підприємства «Спецзалізобетон» Відкритого акціонерного товариства

«Івано-Франківськцемент», а саме – видобування на площі 50,5 га піщано-

гравійних порід Жовтенського родовища, як сировини для виробництва

піску, гравію, щебеню, здійснювалось згідно статей 4 та 5 Закону України

«Про оцінку впливу на довкілля».

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на

довкілля, було оприлюднено 10.05.2018 на офіційному веб-сайті в мережі

Інтернет (http://eia.menr.gov.ua) – єдиний реєстр оцінки впливу на довкілля

(ідентифікаційний номер повідомлення 201858746).

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на

довкілля було опубліковано в двох друкованих засобах масової інформації

(газета «Галичина» №41-42 №5388-5389) від 10.05.2018 (Додаток 12); газета

«Вперед» №19 (7068) від 11.05.2018 (Додаток 13), а також було розміщено на

дошках оголошень Поберезької та Єзупільської сільських рад (довідка про

розміщення повідомлення від 22.05.2018 №150 видана Єзупільською

сільською радою (Додаток 14); довідка про розміщення повідомлення від

22.05.2018 №691 видана Поберезькою сільською радою (Додаток 15).

Згідно з інформацією від уповноваженого територіального органу (лист

Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської

облдержадміністрації від 08.06.2018 р. №03-11/2318) протягом 20 робочих

днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про планову діяльність

надійшли зауваження і пропозиції від громадськості до планової діяльності,

обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до

звіту з оцінки впливу на довкілля, а саме від Поберезької сільської ради (лист

від 21.05.2018 №02-32/141 – Додаток 16).

Інформація про повне врахування, часткове врахування чи обґрунтоване

відхилення суб’єктом господарювання зауважень і пропозицій громадськості,

наданих у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня

деталізації інформації наведена в таблиці 10.1.

83

Таблиця 10.1.

№ п/п Зауваження та пропозиції Повне

врахування/

Часткове


Відхилення

Деталізація інформації

1 Детально надати відомості про земельні ділянки (цільове

призначення, місце розташування, коли і на яких умовах

було надано ДП «Спецзалізобетон» ВАТ «Івано-

Франківськцемент») площею 50,5 га, які плановою

діяльністю передбачається видобування піщано-

гравійних порід

Повне

врахування

Планованою діяльністю передбачається

видобування Дочірнім підприємством

«Спецзалізобетон» Відкритого акціонерного товариства

«Івано-Франківськцемент» (далі ДП «Спецзалізобетон»)

піщано-гравійних порід Жовтенського родовища на

земельній ділянці площею 50,5 га.

Жовтенське родовище піщано-гравійних порід

розташоване на відстані близько 2 км на схід від с.

Єзупіль Тисменицького району Івано-Франківської

області, у межиріччі р. Дністер і його правої притоки р.

Бистриця.

ДП «Спецзалізобетон» 20.06.2006 було отримано

спеціальний дозвіл на користування надрами №3904

терміном дії до 20.06.2017. На термін дії даного дозволу

ДП «Спецзалізобетон» раніше було заключено договори

оренди на наступні земельні ділянки:

- 14,2656 га (кадастровий №2625884100:01:002:1004) –

договір оренди від 16.09.17 №78; цільове призначення:

для розміщення та експлуатації основних, підсобних і

допоміжних будівель та споруд підприємствами, що

пов'язані з користуванням надрами;

- 2,5786 га (кадастровий №2625884100:01:003:0001) -

84



Часткове




договір оренди від 16.09.17 №77 - цільове призначення:

д ля розміщення та експлуатації основних, підсобних і

допоміжних будівель та споруд підприємствами, що

пов'язані з користуванням надрами;

- 7,8000 га (кадастровий №2625884100:01:002:1000) -

договір оренди від 27.06.12 №б/н - цільове призначення:

добувної;

-0,8000 га (кадастровий №2625884100:01:002:1001) -

договір оренди від 27.06.12 №б/н цільове призначення:

добувної.

Земельна ділянка площею 25,0558 га знаходиться в

державній власності та раніше в оренду

ДП «Спецзалізобетон» не передавалась.

Земельна ділянка площею 25,0558 га

знаходиться за межами населених пунктів та

відноситься до земель державної форми власності,

категорія земель: землі промисловості, розпорядником

яких, у відповіності до ст.17 Земельного Кодексу

України, є Івано-Франківська обласна державна

адміністрація. Земельна ділянка, раніше в оренду не

передавалась.

В подальшому відведення земельних ділянок в

оренду буде здійснюватись по мірі виробничої

необхідності у відповідності до чинного законодавства.

85



Часткове




2 Оголошення про початок громадського обговорення

звіту з оцінки впливу на довкілля та надання

громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на

довкілля для ознайомлення надрукувати в засобах

масової інформації Тисменицького району

Повне


Оголошення про початок громадського обговорення

звіту з оцінки впливу на довкілля буде опубліковано в

газеті «Вперед», яка розповсюджується на території

Тисменицького району

3 Громадське обговорення планованої діяльності після

подання звіту з оцінки впливу на довкілля провести на

території Поберезької сільської ради із жителями села з

метою зниження негативних впливів на довкілля та

підвищення екологічного благополуччя

Повне


Громадське обговорення планованої діяльності після

подання звіту з оцінки впливу на довкілля буде

проведено на території Поберезької сільської ради

86

11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ

ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ (ЗА ПОТРЕБИ) ПЛАНІВ

ПІСЛЯПРОЕКТНОГО МОНІТОРИНГУ

Згідно з проведеною оцінкою впливів на довкілля визначено, що під час

провадження планованої діяльності, очікується незначний та допустимий вплив

на довкілля зумовлений викидами забруднюючих речовин в атмосферне

повітря, шумовим навантаженням, впливом на геологічне середовище та

утворенням відходів.

Значний негативний вплив на довкілля під час провадження планованої

діяльності не передбачається.

Враховуючі вищезазначені результати оцінки впливів передбачається

програма моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час

провадження планованої діяльності для моніторингу та контролю атмосферного

забруднення, шумового навантаження, забруднення ґрунтів, підземних та

поверхневих вод.

Під час провадження планованої діяльності Дочірнього підприємства

«Спецзалізобетон» Відкритого акціонерного товариства «Івано-

Франківськцемент», а саме: «Видобування на площі 50,5 га піщано-гравійних

порід Жовтенського родовища, як сировини для виробництва піску, гравію,

щебеню» передбачена наступна програма моніторингу та контролю щодо

впливу на довкілля та здоров’я населення:

1. Організація контролю за дотримання гігієнічних нормативів

забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі СЗЗ.

2. Організація контролю викидів автотранспорту шляхом перевірки

стану і роботи двигунів.

3. Організація контролю шумового забруднення на межі санітарно-

захисної зони.

4. Проведення атестації робочих місць за умовами праці згідно

постанови КМУ №442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за

умовами праці» та Методичними рекомендаціями для проведення атестації

робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Мінпраці від

01.09.92 р. № 41.

5. Забезпечення належного збирання, перевезення та передачі відходів,

утворюваних внаслідок планованої діяльності, згідно чинного законодавства

87

для зберігання, оброблення, перероблення, утилізації, видалення та

захоронення, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з

відходами.

6. Обов'язковий облік відходів щодо операцій у сфері поводження з

відходами.

7. Організація контролю за станом ґрунтів, поверхневих і підземних

вод

У зв’язку з відсутністю значного негативного впливу післяпроектний

моніторинг для узгодження вжиття додаткових заходів і дій із запобігання,

уникнення, зменшення, усунення, обмеження впливу планованої діяльності не

потрібен.

88

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКЕТРУ

Планованою діяльністю передбачається видобування Дочірнім

підприємством «Спецзалізобетон» Відкритого акціонерного товариства «Івано-

Франківськцемент» піщано-гравійних порід Жовтенського родовища на

земельній ділянці площею 50,5 га.

Жовтенське родовище піщано-гравійних порід знаходиться на відстані

близько 2,0 км на схід від с. Єзупіль Тисменицького району Івано-Франківської

області.

З півночі і сходу Жовтенське родовище обмежене річкою Дністер, з

південного заходу і заходу – річкою Бистриця, з півдня – орними землями, які

знаходяться на І надзаплавній тераси р. Бистриці. Все це обмежує нарощування

запасів на флангах родовища.

Так як, Державні санітарні правила планування та забудови населених

пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від

19.06.96р. № 173, не встановлюють СЗЗ для видобування піщано-гравійної

суміші, об’єкт можна віднести до підприємства по видобуванню каміння

безвибуховим способом з нормативною санітарно-захисною зоною 50 м.

Оскільки, найближча житлова забудова знаходиться на значній віддаленості від

кар’єру (на відстані 800 м у с. Побережжя), то потреба у встановлені санітарних

розривів відсутня.

Згідно з Додатком 13 Державних санітарних правил планування та

забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони

здоров'я України від 19.06.96р. № 173 р. Дністер має водоохоронну зону як для

великих річок 100 м, р. Бистриця як для середніх річок – 50 м. Абсолютні

відмітки урізу води р. Дністер змінюється в межах родовища вниз за течією із

заходу на схід – південний схід від 207,5 до 205,9 м, відмітки урізу води р.

Бистриця змінюється в межах родовища вниз за течією із заходу на схід –

південний схід від 207,5 до 205,9 м. Водоохоронні зони витримані.

Очікувані техніко-економічні показники подальшої промислової

розробки Жовтенського родовища піщано–гравійних порід:

- промислові запаси корисних копалин 2 265,55 тис.м3;

- експлуатаційні запаси корисних копалин 2 197,58 тис.м3;

- річна потужність з видобування корисної копалини 102,2 тис.м3;

- промисловий коефіцієнт розкриву 0,05 м3/ м3;

- строк забезпеченості підприємства запасами 21,5 рік.

89



система розробки родовища відкритим способом з паралельним зсувом фронту

робіт.


роботи. Ґрунтово-рослинний шар знімається бульдозером Т-170 та складується

в бурти вздовж границі кар'єрного поля, для подальшого використання при

рекультивації.






Вивантаження обезводненої гірської маси з проміжного відвалу передбачається

екскаватором ATLAS "пряма лопата" в автосамоскиди вантажопідйомністю 17 т

для транспортування на дробильно-сортувальну установку ДП

«Спецзалізобетон» ВАТ «Івано-Франківськцемент», яка знаходиться на відстані

1 км від родовища та даним звітом з ОВД не розглядається. Виробничий

майданчик ДСУ пов'язаний з родовищем залізною дорогою і шосейною

дорогою.

Корисні копалини обводнені і мають прямий гідравлічний зв'язок з ріками

Дністер і Бистриця. Спеціальних заходів по водовідливу і водовідводу не


Рекультивації земель, що будуть порушені гірничими роботами при

розробці Жовтенського родовища передбачається згідно Проекту розробки та

рекультивації Жовтенського родовища піщано-гравійної суміші в

Тисменицькому районі Івано-Франківської області.









90

1) селективна розробка ґрунтово-рослинного шару на площі кар'єру з


2) засипка відпрацьованої частини родовища некондиційними



3) нанесення ґрунтово-рослинного шару в межах кар'єрного простору із


В складі робіт по біологічній рекультивації передбачається планування за

допомогою бульдозера, посів на рекультивованих площах багаторічних трав.

Гірничотехнічна рекультивація завершується протягом п'яти років після

відпрацювання затверджених запасів корисної копалини родовища.


потреби за рахунок привозної води у кількості 55 м3/рік.





Технологічного скиду немає, у зв’язку з відсутністю умов для його

утворення, а також відсутністю факторів забруднення поверхневих зливових

вод від об’єкту.

В процесі розробки Жовтенського родовища піщано-гравійних порід

викиди забруднюючих речовин в атмосферу відбуватимуться внаслідок



двигунів внутрішнього згорання кар’єрної техніки. Загальна кількість

забруднюючих речовин становитиме 161,8125 т/рік, в т.ч. вуглецю діоксид 156,9

т/рік.

За проведеними розрахунками розсіювання значення концентрацій

забруднюючих речовин з урахуванням фону на межі СЗЗ становлять:


0,83 ГДК;




Для всіх інших забруднюючих речовин вклад в забруднення атмосферне

повітря буде мізерним.

91




кар'єрної та автотранспортної техніки. Розрахунковий рівень шуму на межі

нормативної СЗЗ становитиме 43,8 дБА та не перевищуватиме допустимий

рівень звуку на прилеглій до житлової забудови території.


потреби. Використання води на виробничі потреби не передбачається.

Жовтенське родовище піщано-гравійних порід розташоване у межиріччі

р. Дністер і його правої притоки р. Бистриця. Корисна копалина переважно

заводнена. Рівень ґрунтових вод змінюється в межах від 0,5 м до 3,6 м.

Обводнення кар’єру буде відбуватися за рахунок підземних вод та


В період повеней і паводків видобуток корисної копалини на родовищі не

проводиться.



періодична наявність води в чеках не заважає видобуванню корисної копалини

та не потребує відкачування. Зневоднення гірської породи в проміжному відвалі

відбувається природнім шляхом інфільтрації та випаровування.

Скидання буди-яких стічних вод у водні об’єкти не передбачаються.

Відсутні фактори забруднення поверхневих зливових вод від об’єкту, вплив

на довкілля зумовлений скидами забруднюючих речовин відсутній.


твердих побутові відходів від працюючого персоналу та виробничих відходів,

внаслідок експлуатації кар’єрної техніки та автотранспорту у загальній

кількості 5,881 т/рік.





майданчика дробильно-сортувальної установки ДП «Спецзалізобетон» ВАТ

«Івано-Франківськцемент».



92

Рівень ризику планованої діяльності для навколишнього середовища та

здоров’я населення визначається як умовно прийнятний.



нормативних документів забезпечується мінімальний вплив гірничих робіт на

навколишнє середовище, забезпечується екологічно безпечна господарча

діяльність кар’єру, не порушуються соціально-економічний розвиток регіону,

виключається загроза для життя і здоров’я місцевого населення.

Важливих культурних споруд у безпосередній близькості від запланованої

ділянки для розробки кар’єру не виявлено.

Території, які мають особливе природоохоронне значення, на які може

поширитися вплив планованої діяльності, в районі розташування кар’єру

відсутні.

Виникнення мікрокліматичних умов, що сприяють розповсюдженню

шкідливих видів фауни і флори, в районі розміщення підприємства не


Особливості кліматичних умов не сприяють зростанню інтенсивності

впливів планованої діяльності на навколишнє середовище.

93

13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ

1. Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991 р. №

1264;

2. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р.

№ 2707;

3. Закон України «Про відходи» від 05.03.1998 р. № 187/98-В;

4. Закон України «Про охорону земель» від 19.06.2003 р. № 0962;

5. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992

р. № 2456;

6. Закон України «Про рослинний світ» від 09.04.1999 р. № 0591;

7. Закон України «Про тваринний світ» від 03.03.1993 р. № 3041;

8. Закон України «Про захист рослин» від 14.10.1998 р. № 0180;

9. Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23 травня 2017 року

№ 2059-VIII;

10. «Земельний кодекс України» від 25.10.2001 р. № 2768-14;

11. «Водний кодекс України» від 06.06.1995 р. № 213/95;

12. «Повітряний кодекс України» від 04.05.1993 р. № 3167-12;

13. «Кодекс України про надра» від 27.07.1994 р. № 132/94;

14. «Податковий кодекс України» від 19.04.2018 р. №2755-17;

15. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування

в Європі від 29.10.1996 р. № 436/96;

16. Конвенція про біологічне різноманіття від 29.11.1994 р. № 257/94;

17. Постанова Верховної ради України від 05.03.98 р. № 188/98-ВР «Про основні

напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання

природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки»;

18. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному

контексті від 19.03.1999 р. № 534-14;

19. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття

рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля від

06.07.1999 р. № 832-12, ратифікована Законом N 832-ХІV від 06.07.99;

20. Постанова КМУ від 17 вересня 1996 № 1147 «Про затвердження переліку видів

діяльності, що належать до природоохоронних заходів»;

21. Постанова КМУ від 19 березня 2008 № 212 «Про затвердження критеріїв

розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської

діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності

здійснення заходів державного нагляду (контролю)»;

94

22. Постанова Верховної Ради України від 19.11.1992 № 2801 «Основи

законодавства України про охорону здоров'я»;

23. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя

населення» від 24.02.1994 № 4004;

24. ДСП №173 від 19.06.1996 р. «Державні санітарні правила планування та

забудови населених пунктів»;

25. Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Вода питна. Гігієнічні

вимоги до якості води централізованого господарсько-питного

водопостачання» № 383 від 23.12.1996;

26. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 р. № 5;

27. «Правила протипожежної безпеки в Україні» (НАПБ А.01.001-2004);

28. «Інструкції з пожежної безпеки» ГКД 343.000.004.003.001-2001.

29. Закон України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780;

30. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №

3038-IV;

31. Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 0858;

32. Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 31;

33. Закон України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 52;

34. ДБН А 2.2-3-2014 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження

проектної документації для будівництва».

35. ДБН В 2.5-64:012 «Внутрішній водопровід та каналізація»;

36. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 «Про

ідентифікацію та декларацію безпеки об'єктів підвищеної небезпеки»;

37. ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських

поселень»;

38. ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку і

інфразвуку».

39. ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту».

40. ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму»;

41. ДСТУ-Н Б В.1.1-33 «Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму

сельбищних територій».

42. ДСТУ-Н Б В.1.1-34 «Настанова з розрахунку та проектування звукоізоляції

огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків».

43. НАПБ А.01.001-2004 «Правила протипожежної безпеки в Україні»;

44. ГКД 343.000.004.003.001-2001 «Інструкції з пожежної безпеки»;

95

45. РД 52.04.212-86 (ОНД-86) «Методика расчета концентраций в атмосферном

воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий»;

46. Постанова КМУ від 10.12.2008 №1070 «Про затвердження мінімальних

добових норм надання комунальних послуг з вивезення побутових

відходів»;

47. Норми витрат паливно-мастильних матеріалів на роботу дорожньо-будівельних

та спеціальних машин (доповнення до норм Н218. "Укравтодор" 043-960,

Українська державна корпорація по будівництву,ремонту та утриманню

автомобільних доріг "Укравтодор";

48. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті,

затверджені наказом Міністерства транспорту України № 43 від 10.02.98;

49. Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних



№488, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 р за №

712/12586;

50. Наказ Держкомстату від 13.11.2008 № 452 «Методика розрахунку викидів

забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних

засобів»;

51. Постанова КМУ від 13.07.2016 р. №446 «Про затвердження Ліцензійних умов

провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними

відходами».

52. Проект розробки та рекультивації Жовтенського родовища піщано-гравійної

суміші в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, 2014 р.

53. Норми витрат паливно-мастильних матеріалів на роботу дорожньо-будівельних

та спеціальних машин (доповнення до норм Н218. "Укравтодор" 043-960,

Українська державна корпорація по будівництву,ремонту та утриманню

автомобільних доріг "Укравтодор".

54. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті,

затверджені наказом Міністерства транспорту України № 43 від 10.02.98.

55. Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних



№488, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 р за

№ 712/12586.

97

ДОДАТКИ

98

Додаток 1

100

Додаток 2

102

Додаток 3

107

Додаток 4

112

Додаток 5

120

Додаток 6

128

Додаток 7

139

Додаток 8

140

Додаток 9

142

Додаток 5

ЕОЛ+ Версія 5.3.8

ліцензія № 01-02/18 від 01.02.2018

Погоджено: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України,

лист 3141/10/2-10 від 27.03.2007

РОЗРАХУНОК РОЗСІЮВАННЯ

ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРІ

143

Вихідні дані які прийняті для розрахунку ТАБЛИЦЯ 1. Опис метеорологічних умов та географічна прив'язка

Код Найменування Середня темп. повітря Гранична Регіональний Кут між Площа Потребуємий

рівень

міста міста самого

жаркого

місяця,

град. С

самого

холодного

місяця,

град. С

швидкість вітру,

м/с

коеф. страт.

атмосфери

північним

напрямком і

віссю OX, град.

міста,

кв. км

конц. в точці

(у долях ГДК)

1 с. Побережжя 17,9 -5,1 11 200 0,1

ТАБЛИЦЯ 2. Опис проммайданчиків (географічна прив'язка)

Код Код Найменування Прив'язка до основної систми координат

міста проммайданчика проммайданчика X почат.,м Y почат.,м Кут повороту,

град.

1 1 Проммайданчик 0 0 0

ТАБЛИЦЯ 3. Опис джерел викиду шкідливих речовин

Код

міста

Код

пром.

майд.

Код

дже-

рела

Найменуван

ня джерела

Код моделі

або кут між

віссю OX і

довжиною

площадног

о

Коеф.

рельєф

у

Коорд. точкового

або початку

лінійного джерела

або центру симетрії


Коорд. кінця

лінійного або

довжина та ширина

площадного чи

точкового з

прямок. гирлом

Висота

джерела,

м

Діаметр точкового

або площадного 2-

го типу чи

швидкість виходу

ПГВС(Wo) для

лінійного, (для

Витрата

ПГВС, (для

площ. 1-го

типу - 0)

Температур

а ПГВС

(град. C)

Клас

небезпеки

джерела X1, м Y1, м X2, м Y2, м площ. 1-го типу - 0)

1 1 1 Кар’єр 444 1 -283 65 2 0,5 0,29 17,9 5

2 Автотрансп

орт

444 1 -283 0 2 0,5 0,29 17,9 5

144

ТАБЛИЦЯ 4. Характеристика складу викиду джерела

Код міста Код пром.

майд.

Код

джерела

Код

речовини

Сумарний

викид т/рік

Коеф.

упоряд.

осідання

Максимальний викид (г/с) при швидкостях вітру

речовини 0.5 м/с 1 м/с 2 м/с 4 м/с 6 м/с 8 м/с 10 м/с 12 м/с 14 м/с 16 м/сек

1 1 1 03000

-------

2902

0,697 1 0,11

2 03000

-------

2902

0,1925 1 0,01925

04001

-------

301

1,57 1 0,157

04002

-------

304

0,006 1 0,0006

05001

-------

330

0,215 1 0,0215

06000

-------

337

1,81 1 0,181

07000

-------

11812

156,9 1 15,69

11000

-------

2754

0,408 1 0,0408

12000

-------

410

0,0125 1 0,00125

13101

-------

703

0,0015 1 0,00015

145

ТАБЛИЦЯ 5. Опис шкідливих речовин

Код речовини Найменування речовини ГДК Коеф. упоряд. осідання

03000

-------

2902



0,5 1

04001

-------

301



0,2 1

04002

-------

304

Азоту(1) оксид (N2O) 0,4 1

05001

-------

330

Сірки діоксид 0,5 1

06000

-------

337

Оксид вуглецю 5 1

07000

-------

11812

Вуглецю діоксид 1

11000

-------

2754


(НМЛОС)

1 1

12000

-------

410

Метан 50 1

13101

-------

703

Бенз(а)пирен 0,0001 1

ТАБЛИЦЯ 6. Опис груп сумацій шкідливих речовин

Код Речовини що складають групи сумацій (коди) Коефіцієнт

групи 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 потенц.

31 04001

-------

301

05001

-------

330

1

146

ТАБЛИЦЯ 7. Опис розподілу фонових концентрацій (U - швидкість вітру м/с)

Код міста Код р-ни Завдання

фону

Коорд. посту

спостереження

Конц.

(у долях

ГДК)

X, м Y, м при U<=2

1 03000

-------

2902

a 0,4

04001

-------

301

a 0,17

05001

-------

330

a 0,1

13101

-------

703

a 0,1

Завдання на розрахунок

ТАБЛИЦЯ 1. Перелік проммайданчиків.

Код пр. майданчика Найменування проммайданчика

1 Проммайданчик

ТАБЛИЦЯ 2. Перелік речовин.

Код р-ни Найменування речовини

03000

-------

2902

Суспендовані частинки, недиференційовані за складом

04001

-------

301

Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO +

NO2])

05001

-------

330

Сірки діоксид

13101

-------

703

Бенз(а)пирен

147

ТАБЛИЦЯ 3. Перелік груп сумацій.

Код Речовини що складають групи сумацій (коди) Коефіцієнт

групи 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 потенц.

31 04001

-------

301

05001

-------

330

1

ТАБЛИЦЯ 4. Параметри розрахункових майданчиків.

N Коорд. центра

сим.

Довжина

, м

Ширина,

м

Крок сітки Кут повороту розр. майд.

відн. вісі OX загальної

Ознака

п/п X, м Y, м вісь OX,

м

вісь OY,

м

сист. коорд., град. зони

1 -283 50 1500 1500 50 50

ТАБЛИЦЯ 5. Завдання на розрахунок.


міста

Швидкість вітру в м/c Швидкість вітру в

долях (Umc)

Крок перебору

небезпечних

напрям.

Фікс.

напр.

К-ість

найб.

Число

макс.

Ознака

обчис.

1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 вітру вітру вклад. концен. фону

1. с.

Побережжя

5 5 5 1

Результати розрахунку без урахування фону 1) Перелік найбільших концентрацій

4001 / 301 Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO + NO2]) Коорд.X,

м

Коорд.Y,

м

Конц. в точці

мг/м3

Конц. в точці,

долей ГДК

Напр. вітру,

град.

Швид. вітру,

м/c

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

-417 0 0,393797 1,968983 5,00 0,75 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-308 0 0,380682 1,903411 5,00 0,50 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-367 50 0,375367 1,876834 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-350 50 0,363476 1,817380 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-400 50 0,295283 1,476415 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

148

13101 / 703 Бенз(а)пирен Коорд.X,

м

Коорд.Y,

м


мг/м3


долей ГДК


град.


м/c

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

-417 0 0,000399 3,990413 5,00 0,75 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-367 50 0,000381 3,814333 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-350 50 0,000370 3,700726 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-308 0 0,000364 3,637090 5,00 0,50 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-400 50 0,000305 3,049200 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

3000 / 2902 Суспендовані частинки, недиференційовані за складом Коорд.X,

м Коорд.Y,

м Конц. в точці

мг/м3 Конц. в точці,

долей ГДК Напр. вітру,

град. Швид. вітру,

м/c Код

джерела Внесок,

% Код


% Код


% Код


% Код


%

-333 0 0,234786 0,469573 5,00 0,75 2 100,00 1 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-358 50 0,220348 0,440697 5,00 0,25 1 79,95 2 20,05 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-334 41 0,217048 0,434095 5,00 0,25 1 75,80 2 24,20 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-308 50 0,190247 0,380494 5,00 0,25 1 99,72 2 0,28 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-383 75 0,176628 0,353256 5,00 0,75 1 97,70 2 2,30 0 0,00 0 0,00 0 0,00

Група сумації 31 Коорд.X,

м Коорд.Y,





м/c Код


% Код


% Код


% Код


% Код


%

-308 0 0,00E+000 2,946043 5,00 0,50 2 60,75 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-400 0 0,00E+000 2,680016 5,00 0,75 2 50,42 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-417 0 0,00E+000 2,111908 5,00 0,75 2 50,16 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-367 50 0,00E+000 2,014712 5,00 0,25 2 50,10 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-350 50 0,00E+000 1,952001 5,00 0,25 2 50,06 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

2) Концентрації в точках


м

Коорд.Y,

м


мг/м3


долей ГДК


град.


м/c

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

-280 -48 0,00E+000 0,00E+000 0,00 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-334 41 0,042833 0,214167 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-233 41 0,00E+000 0,00E+000 0,00 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-285 112 2,44E-015 1,22E-014 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00


м

Коорд.Y,

м


мг/м3


долей ГДК


град.


м/c

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

-280 -48 0,00E+000 0,00E+000 0,00 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-334 41 0,000041 0,409237 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-233 41 0,00E+000 0,00E+000 0,00 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-285 112 2,33E-018 2,33E-014 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

149


м

Коорд.Y,

м


мг/м3


долей ГДК


град.


м/c

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

-280 -48 0,00E+000 0,00E+000 0,00 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-334 41 0,217048 0,434095 5,00 0,25 1 75,80 2 24,20 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-233 41 0,00E+000 0,00E+000 0,00 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-285 112 1,86E-013 3,73E-013 5,00 0,25 1 98,40 2 1,60 0 0,00 0 0,00 0 0,00


м Коорд.Y,





м/c Код


% Код


% Код


% Код


% Код


%

-280 -48 0,00E+000 0,00E+000 0,00 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-334 41 0,00E+000 0,331482 5,00 0,25 2 60,75 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-233 41 0,00E+000 0,00E+000 0,00 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-285 112 0,00E+000 1,89E-014 5,00 0,25 2 60,75 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

150

Карти розсіювання без урахування фону

152

Результати розрахунку з урахуванням фону 1) Перелік найбільших концентрацій


м

Коорд.Y,

м


мг/м3


долей ГДК


град.


м/c

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

-300 0 4,811513 24,057564 5,00 0,50 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-317 0 2,957598 14,787988 5,00 0,75 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-350 0 1,281200 6,405998 5,00 0,75 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-367 0 0,895699 4,478494 5,00 0,75 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-400 0 0,501518 2,507588 5,00 0,75 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00


м

Коорд.Y,

м


мг/м3


долей ГДК


град.


м/c

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

-300 0 0,004620 46,197894 5,00 0,50 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-317 0 0,002849 28,485328 5,00 0,75 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-350 0 0,001247 12,468786 5,00 0,75 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-367 0 0,000879 8,785657 5,00 0,75 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-400 0 0,000502 5,019594 5,00 0,75 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00


м Коорд.Y,





м/c Код


% Код


% Код


% Код


% Код


%

-308 75 0,821522 1,643044 5,00 0,50 1 100,00 2 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-317 50 0,796218 1,592435 5,00 0,25 1 99,23 2 0,77 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-308 0 0,666760 1,333520 5,00 0,50 2 100,00 1 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-333 75 0,660867 1,321734 5,00 0,75 1 100,00 2 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-350 50 0,646484 1,292968 5,00 0,25 1 92,90 2 7,10 0 0,00 0 0,00 0 0,00


м Коорд.Y,





м/c Код


% Код


% Код


% Код


% Код


%

-280 -48 0,00E+000 0,270000 5,00 0,50 2 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-334 41 0,00E+000 0,601482 5,00 0,25 2 46,32 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-233 41 0,00E+000 0,270000 5,00 0,50 2 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-285 112 0,00E+000 0,270000 5,00 0,25 2 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

153

2) Концентрації в точках


м

Коорд.Y,

м


мг/м3


долей ГДК


град.


м/c

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

-280 -48 0,034000 0,170000 5,00 0,50 2 NAN 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-334 41 0,076833 0,384167 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-233 41 0,034000 0,170000 5,00 0,50 2 NAN 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-285 112 0,034000 0,170000 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00


м

Коорд.Y,

м


мг/м3


долей ГДК


град.


м/c

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

Код

джерела

Внесок,

%

-280 -48 0,000010 0,100000 5,00 0,50 2 NAN 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-334 41 0,000051 0,509237 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-233 41 0,000010 0,100000 5,00 0,50 2 NAN 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-285 112 0,000010 0,100000 5,00 0,25 2 100,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00


м Коорд.Y,





м/c Код


% Код


% Код


% Код


% Код


%

-280 -48 0,200000 0,400000 5,00 0,50 2 NAN 1 NAN 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-334 41 0,417048 0,834095 5,00 0,25 1 75,80 2 24,20 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-233 41 0,200000 0,400000 5,00 0,50 2 NAN 1 NAN 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-285 112 0,200000 0,400000 5,00 0,25 1 98,40 2 1,60 0 0,00 0 0,00 0 0,00


м Коорд.Y,





м/c Код


% Код


% Код


% Код


% Код


%

-280 -48 0,00E+000 0,270000 5,00 0,50 2 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-334 41 0,00E+000 0,601482 5,00 0,25 2 46,32 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-233 41 0,00E+000 0,270000 5,00 0,50 2 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

-285 112 0,00E+000 0,270000 5,00 0,25 2 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00 0 0,00

154

Карти розсіювання з урахуванням фону

156

Додаток 11

157

Додаток 12

159

Додаток 13

162

Додаток 14

164

Додаток 15

166

Додаток 16

169

Додаток 17

171

Додаток 3

до Порядку передачі документації

для надання висновку з оцінки впливу

на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля

____________________________________

(дата офіційного опублікування в Єдиному

реєстрі з оцінки впливу на довкілля

(автоматично генерується програмними

засобами ведення Єдиного реєстру

з оцінки впливу на довкілля,

не зазначається суб’єктом господарювання)

___________201858746______________

(реєстраційний номер справи про оцінку

впливу на довкілля планованої діяльності)

ОГОЛОШЕННЯ

про початок громадського обговорення звіту

з оцінки впливу на довкілля

Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на

довкілля планованої діяльності, зазначеної у пункті 1 цього оголошення, з метою

виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої

діяльності.

1. Планована діяльність.

Дочірнє підприємство «Спецзалізобетон» Відкритого акціонерного товариства

«Івано-Франківськцемент» планує видобування піщано-гравійних порід на площі 50,5 га

Жовтенського родовища, як сировини для виробництва піску, гравію, щебеню.

Жовтенське родовище піщано-гравійних порід розташоване на відстані близько 2

км на схід від с. Єзупіль за межами населеного пункту с. Побережжя Тисменицького

району Івано-Франківської області.

Враховуючи гірничо-геологічні та гідрогеологічні умови розробки родовища,

потужність і фізико-механічні властивості корисної копалини та розкривних порід,

технологічні особливості добування піщано-гравійних порід, прийнята транспортна

система розробки відкритим способом методом почергового відбору корисної копалини.

Річна потужність кар’єру – 102,2 тис. м3 /рік. (загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність,

довжина, площа, обсяг виробництва тощо), місце провадження планованої діяльності)

2. Суб'єкт господарювання.

Дочірнє підприємство «Спецзалізобетон» Відкритого акціонерного товариства

«Івано-Франківськцемент», код ЄДРПОУ 32604981, юридична адреса: 76018, м. Івано-

Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22, контактний номер телефону

(0342) 58-35-

24._____________________________________________________________________ (повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім'я та по батькові фізичної

особи - підприємця, ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої

релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника

податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті),

місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи - підприємця

(поштовий індекс, адреса), контактний номер телефону)

3. Уповноважений орган, який забезпечує проведення громадського обговорення.

172


облдержадміністрації, 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 23 A,

(0342) 52-61-50, контактна особа – Гасимов Ріяфет Садиг огли (найменування уповноваженого органу, місцезнаходження, номер телефону та контактна особа)

4. Процедура прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який

розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля.

Продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами

(видобування

гравійно-піщаних відкладів) на Жовтенському родовищі,

Державна служба геології та надр України,

Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 «Про

затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами». (вид рішення про провадження планованої діяльності, орган, уповноважений його видавати, нормативний

документ, що передбачає його видачу)

5. Строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на

довкілля, включаючи інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань.

Тривалість громадського обговорення становить 25 робочих днів (не менше 25, але

не більше 35 робочих днів) з моменту офіційного опублікування цього оголошення

(зазначається у назві оголошення) та надання громадськості доступу до звіту з оцінки

впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, визначеної суб'єктом господарювання,

що передається для видачі висновку з оцінки впливу на довкілля.

Протягом усього строку громадського обговорення громадськість має право

подавати будь-які зауваження або пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої

діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть

подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час

громадських слухань із внесенням до протоколу громадських слухань. Пропозиції, надані

після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання (перші) відбудуться:

20.07.2018 об 11:00 годині в приміщені Поберезької сільської ради за адресою:

77430, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с. Побережжя, вул. Шевченка, 104. (зазначити дату, час, місце та адресу проведення громадських слухань)

Громадські слухання (другі) відбудуться ___________________________________________________

(вказати дату, час, місце та адресу проведення громадських слухань)

6. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, що

забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації

щодо планованої діяльності.


облдержадміністрації

76014, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 23 A, [email protected]

(0342) 52-61-50, контактна особа – Гасимов Ріяфет Садиг огли (зазначити найменування органу, поштову та електронну адресу, номер телефону та контактну особу)

7. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, до

якого надаються зауваження і пропозиції, та строки надання зауважень і пропозицій.


облдержадміністрації

76014, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 23 A, [email protected]

(0342) 52-61-50, контактна особа – Гасимов Ріяфет Садиг огли (зазначити найменування органу, поштову та електронну адресу, номер телефону та контактну особу)

173

Зауваження і пропозиції приймаються протягом усього строку громадського обговорення,

зазначеного в абзаці другому пункту 5 цього оголошення.

8. Наявна екологічна інформація щодо планованої діяльності.

Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності на 179 аркушах. (зазначити усі інші матеріали, надані на розгляд громадськості)

9. Місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової

інформації (відмінне від приміщення, зазначеного у пункті 6 цього оголошення), а також

час, з якого громадськість може ознайомитися з ними.

- Дочірнє підприємство «Спецзалізобетон» Відкритого акціонерного товариства «Івано-

Франківськцемент», юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22, з

05.07.2018 р., контактна особа Гудзак Богдан Іванович, тел.: (067) 344-81-79.

- Поберезька сільська рада, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с.Побережжя,

вул. Шевченка, буд. 104, з 05.07.2018 р., контактна особа Іванців Леся Степанівна, тел.:

(03436) 4-02-45.

- Єзупільська селищна рада, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, смт Єзупіль,

вул. Степана Бандери, буд. 50, з 05.07.2018 р., контактна особа Кушнір Ганна Євстахіївна,

тел.: (03436) 5-12-16; (найменування підприємства, установи, організації, місцезнаходження, дата, з якої громадськість може

ознайомитися з документами, контактна особа)

174

Додаток 19

Матеріали, що підтверджують факт опублікування оголошення про

початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в газеті

«Вперед»

175

Додаток 20

Матеріали, що підтверджують факт опублікування оголошення про

початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в газеті

«Галичина»

ДП ВАТ «І Фeia.menr.gov.ua/uploads/documents/746/reports/e9520a566c...для здоровя...

Documents