ПОГОДЖУЮ: ЗАТВЕРДЖУЮ: ТОВ «ЮССА» “ ” 2018...

ПП «Жовтень-2000» 18029 м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17, офіс. 22

Тел./факс (0472) 663822

ПОГОДЖУЮ:

Директор ТОВ «ЮССА»

_________ _____Г. Л. Колесник

“___” ______________ 2018 р.

М. П.

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Директор ПП «Жовтень-2000»

_______________ О. В. Муштаєв

“___” _______________ 2018 р.

М. П.

2018419620_____ (реєстраційний номер справи

про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності)

ЗВІТ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

З РОЗРОБКИ СКОПІЇВСЬКОГО РОДОВИЩА ГРАНІТІВ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮССА»

Черкаси 2018 рік.

2

ЗМІСТ

1. ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 5 1.1 Місце провадження планованої діяльності ....................................................................... 5

1.2 Цілі планованої діяльності ................................................................................................ 10

1.3 Опис характеристик діяльності провадження планованої діяльності .......................... 10

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності. .................................................. 11

1.4.1 Продуктивність кар’єру та термін експлуатації ...................................................... 13

1.4.2 Режим роботи кар’єру ................................................................................................ 13

1.4.3 Термін відпрацювання запасів ................................................................................... 13

1.4.4 Санітарно-захисна зона і безпечна відстань при ..................................................... 14

вибухових роботах ............................................................................................................... 14

1.4.5 Параметри системи розробки .................................................................................... 16

1.4.6 Переробка корисної копалини на будівельний щебінь ........................................... 17

1.4.7 Водовідлив та водозабезпечення ............................................................................... 18

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, ..................................................... 19

викидів (скидів)........................................................................................................................ 19

1.5.1 Оцінка очікуваних викидів забруднюючих речовин ............................................... 19

в атмосферне повітря ........................................................................................................... 19

1.5.2 Оцінка очікуваного впливу на геологічне середовище ........................................... 35

1.5.3 Оцінка очікуваного погіршення якості ґрунту ........................................................ 36

внаслідок розробки родовища ............................................................................................ 36

1.5.4 Оцінка очікуваних скидів зворотних вод ................................................................. 37

1.5.5 Оцінка очікуваного впливу шуму та вібрації при розробці родовища .................. 38

1.5.6 Оцінка очікуваного світлового та теплового забруднення ..................................... 40

при розробці родовища ....................................................................................................... 40

1.5.7 Оцінка очікуваного радіаційного забруднення та шкідливого випромінення при розробці родовища ............................................................................................................... 40

2 ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ВАРІАНТА З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ................................................................................................... 42

3 ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ) ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ ................................................................................................................... 43

3.1 Дані про стан атмосферного повітря ............................................................................... 44

3.2 Дані про стан поверхневих та підземних вод ................................................................. 48

3.3 Дані про стан земельних ресурсів та грунтів .................................................................. 57

3.4 Дані про стан та використання мінерально-сировинної бази ....................................... 60

3.5 Прогноз зміни стану довкілля без здійснення планової діяльності .............................. 62

3

4 ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ......................................................................................................... 63

4.1 Опис загального стану атмосферного повітря ................................................................ 63

4.2 Опис загального стану геологічного середовища .......................................................... 65

4.3 Опис загального стану водного середовища................................................................... 69

4.3.1 Поверхневі води ........................................................................................................ 69

4.3.2 Підземні води .............................................................................................................. 70

4.3.3 Зворотні води ............................................................................................................... 71

4.4 Опис загального стану природнього ландшафту та ґрунтового покриву .................... 72

4.5 Опис стану рослинного покриву ...................................................................................... 73

4.6 Опис стану тваринного світу ............................................................................................ 75

5 ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ83

5.1 Оцінка ризику впливу планової діяльності на здоров’я населення .............................. 83

5.2 Оцінка соціального ризику планованої діяльності ........................................................ 85

5.3 Поводження з відходами ................................................................................................... 87

Розрахунок використаного ганчір’я .......................................................................................... 90

Відходи комунальні змішані. .................................................................................................. 93

6 ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ......................... 95

ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВІВ НА ДОВКІЛЛЯ ............................................................................... 95

7 ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ .......................................................................................................... 96

8 ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ ................................................................................................................................ 100

9 ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ), ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ.............................................. 103

10 ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 104

11 СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ................................................................................................................................ 107

12 РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ....................................................................... 109

13 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ........................................................................................................ 114

ДОДАТКИ Додаток А. Акт про надання гірничого відводу

Додаток Б. Договір оренди землі Додаток В. Екологічна карта Додаток Г. Дозвіл на спеціальне водокористування

4

Додаток Д. Протокол ДКЗ України 4252 від 28.12.17 р.

Додаток Е. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи

Додаток Ж. Довідка ЄДРПОУ

Додаток И. Свідоцтво про реєстрацію єдиного платника податків на додану вартість

Додаток К. Лист Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської ОДА "Про умови щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля"

Додаток Л. Лист Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської ОДА "Про зауваження і пропозиції від громадськості"

Додаток М. Лист Кіровоградського обласного центра з гідрометеорології "Про характеристику основних елементів клімату"

Додаток Н Лист Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської ОДА "Про величини фонових концентрацій"

Додаток П. Паспорт радіаційної якості.

Додаток Р. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає ОВД в газеті "Сілянська газета"

Додаток С. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає ОВД в газеті "Сільське життя"

Додаток Т Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері.

Додаток У. Протокол 5 досліджень води

Додаток Ф. Протокол 5 досліджень води

Додаток Х. Фотографія повідомлення про плановану діяльність на дошкі оголошень

ГРАФІЧНІ ДОДАТКИ

Додаток 1. Генеральний план кар’єру масштабу 1:2000

Додаток 2. План кар’єру на кінець відробки масштабу 1:2000

5

1. ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Місце провадження планованої діяльності \

Скопіївське родовище гранітів розташоване на відстані близько 1,4 км на захід від західної околиці с. Скопіївка на неорних землях, на лівому березі р. Сухий Ташлик. На відстані 6 км на південний схід від родовища розташований районний центр с. Добровеличківка (рис. 1.1).

Найближча залізнична станція Помічна знаходиться за 30 км на південний схід від родовища. Найближчими населеним пунктом є село Липняжка, розташоване на відстані 0,8 км на північний захід від родовища. Обласний центр м. Кропивницький знаходиться на відстані близько 80 км на схід від Скопіївського родовища гранітів.

Транспортні умови району задовільні. Через його територію проходить автодорога державного значення – Е50 (М12). На відстані близько 1,7 км на південний захід від родовища проходить дорога з асфальтним покриттям Т1214, з якої родовище пов'язане ґрунтовою дорогою з гравійним покриттям.

В економічному відношенні район є сільськогосподарським з добре розвинутою аграрною промисловістю. В районі інтенсивно розвинене сільське господарство, яке виробляє товарне зерно, технічні культури та продукти тваринництва. Стратегічно важливими для економіки району є добувна та переробна промисловість. Добувна промисловість у районі представлена ТОВ «ЮССА» та Помічнянським кар’єром ЗАТ «Кіровоградграніт». Спеціалізація підприємств – видобуток граніту. Переробна промисловість представлена підприємствами харчової галузі, зокрема ТОВ «Добровеличківський консервний завод Плюс», ПП «ЛІДЕР ІН», СФГ "Центр", ТОВ СВК "Україна", СВК "Перчунівський", ТОВ "Влада-Агро", ФГ "НЕОФІТИ".

Район планованої діяльності повністю електрифікований від ЛЕП Добровеличківського РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго»

Забезпечення водою здійснюється: - питною, привозною бутильованою водою; - технічною, за рахунок забору води з р. Сухий Ташлик та водовідливу

кар’єру. Географічні координати кутових точок площі родовища в межах

спеціального дозволу показані на рис. 1.2 та табл. 1.1. Площа родовища згідно спеціального дозволу та гірничого відводу становить 22,34 га.

6

Таблиця 1.1 Номер точки Північна широта Східна довгота

т. 1 48о25’54” 31о07’24” т. 2 48о25’57” 31о07’18” т. 3 48о26’05” 31о07’14” т. 4 48о26’06” 31о07’07” т. 5 48о26’12” 31о06’46” т. 6 48о26’18” 31о06’42” т. 7 48о26’21” 31о06’49” т. 8 48о26’11” 31о07’09” т. 9 48о26’10” 31о07’19” т. 10 48о26’06” 31о07’21” т. 11 48о26’00” 31о07’25” т. 12 48о25’58” 31о07’35” т. 13 48о25’56” 31о07’34”

Рельєф Скопіївського родовища гранітів рівнинний. Поверхня його

нахилена в сторону річки Сухий Ташлик. Родовище витягнуто у вигляді не широкої смуги з південного сходу на північний захід уздовж р. Сухий Ташлик. Максимальні абсолютні відмітки плато в районі родовища досягають 153 м, мінімальні - 116 м, біля урізу води р. Сухий Ташлик.

Головною водною артерією в районі родовища є р. Сухий Ташлик, ліва притока р. Синюхи, басейн Південного Бугу. Русло ріки звивисте, завширшки до 10—15 м, використовується для зрошення та має ставки.

Клімат району помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря складає +8,0°С. Середня максимальна температура самого теплого місяця (липня) складає +25,6°С, середня мінімальна температура найхолоднішого місяця (січня) складає -8,4°С. Сума опадів за рік становить 568 мм.

Впродовж року переважають вітри північного, північно-східного та південного напрямків. Середньорічна швидкість вітру – 3,9 м/с.

В геоструктурному відношенні площа робіт розташована в межах Інгульського мегаблоку центральної частини УЩ, який є частиною Східноєвропейської платформи. Інгульський мегаблок є типовим архейським кратоном, у складі якого, в межах району робіт, виділяють Одесько-Білоцерківську та Інгуло-Інгулецьку структурно-формаційну зону.

В геологічній будові Скопіївського родовища беруть участь породи кристалічного фундаменту, продукти їх розкладу (кора вивітрювання) і породи осадового чохла.

7

Гідрогеологічні умови родовища характеризуються наявністю

водоносних горизонтів: - у сучасних алювіальних відкладах; - у нерозчленованих еолово-делювіальних відкладах; - у тріщинуватій зоні докембрійських утворень та їх кори вивітрювання.

8

Рис. 1.1 – Оглядова карта району робіт

9

Рисунок 1.2 – Ситуаційний план Скопіївського родовища гранітів в Добровеличківському районі Кіровоградської області.

10

1.2 Цілі планованої діяльності

Отримання спеціального дозволу на користування надрами, що видається Державною службою України, згідно Постанови 615 від 30 травня 2011 р. та продовження господарської діяльності з видобування корисної копалини – граніту.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮССА», яке проводить розробку Скопіївського родовища має всі необхідні матеріально-технічні, фінансові і кадрові ресурси для видобування (промислової розробки) гранітів.

1.3 Опис характеристик діяльності провадження планованої діяльності

Протягом 1976-1977 рр. геологічною партією інституту «Укргеолбуд» до горизонту з абсолютною відміткою +70,0 м. вперше виконано розвідку гранітів Скопіївського родовища. За результатом проведених робіт УкрТКЗ затверджені запаси гранітів Скопіївського родовища як сировини для виробництва каменю бутового та щебеню в кількості 10486,79 тис. м3, у т.ч. за категоріями (тис.м3): А – 1135,5; В – 2075,6; С1 – 7275,69 (протокол УкрТКЗ від 28.12.1977 3862).

Родовище почало розроблятися з 1977 року. З 2006 року спеціальний дозвіл на користування надрами Скопіївського

родовища гранітів був переоформлений. Станом на 01.10.2017 року Державною комісією України по запасах

корисних копалин затверджені балансові запаси гранітів загальнодержавного значення Скопіївського родовища, придатних для виробництва щебеню марок 1000-1400 за міцністю, Ст-I – Ст-II за стираністю і F-300 за морозостійкістю відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови», в контурах, категоріях і цифрах в кількості:

Таблиця 1.2 Код класу Категорія запасів Запаси незмінних гранітів, тис. м3

Балансові 111 А 799

В 925 С1 6261 А+В+С1 7985 Умовно балансові (у прибережно-захисній смузі р. Сухий Ташлик)

211 В 607 С1 1408 В+С1 2015

11

Планується продовження промислової розробки родовища загальною

площею 22,34 га із видобутку граніту.

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності.

На основі виконаної геолого-економічної оцінки Скопіївськогоького родовища гранітів прийняті наступні рішення по розробці родовища:

- розробка родовища передбачена в межах розвіданих запасів з урахуванням вимог по охороні надр, щодо повноти виїмки запасів корисних копалин;

- максимальне використання існуючих будівель та споруд на території підприємства, існуючої системи електропостачання та водопостачання кар’єру, існуючого гучномовного та телефонного зв’язку та існуючого обладнання , яке використовується при видобутку та переробці корисної копалини.

На сьогоднішній день родовище не розробляється, площа гірничої виробки складає 5,65 га, кар’єр витягнутий з південного сходу на північний захід і має довжину близько 500 м, ширина коливається від 90 до 120 м. Глибина кар’єру складає: максимальна (південний фланг) – 22,0 м. Відмітка нижнього видобувного горизонту складає + 112 м, проектна – 80,0 м.

Скопіївський кар’єр працював з 1962 року на нерозвіданих запасах. З 2006 року спеціальний дозвіл на користування надрами Скопіївського родовища гранітів був виданий ТОВ «ЮССА», яка розробляла родовище з 2007 по 2013 роки. Розробка велась трьома уступами: першим – розкривним, висотою 1-3м; другий і третій видобувні, висотою 10-12 м.

Підготовку родовища до реконструкції, розширення та подальшої експлуатації доцільно здійснити шляхом проведення капітальної в’їзної траншеї внутрішнього закладання вздовж північного контуру від існуючої автодороги вздовж берега р. Сухий Ташлик на підошву першого добувного уступу (відмітка +128,0) з наступним розкриттям добувних горизонтів, які залягають нижче, в процесі розробки родовища шляхом подовження капітальної в’їзної траншеї вздовж південного контуру родовища до нижнього горизонту підрахованих запасів (відмітка +80,0 м). Також провести збільшення висоти видобувного уступу до 12 м.

В процесі підготовки родовища до експлуатації необхідно виконати зняття ґрунтово-рослинного шару на майданчиках, призначених для розташування споруд кар’єру, відвалів, шляхів та ін.

12

Система розробки родовища – транспортна з паралельним просуванням фронту робіт та зовнішнім розташуванням відвалів.

Рихлення граніту проводиться буропідривним способом методом свердловинних зарядів. Дроблення негабаритних кусків породи – кумулятивними зарядами, або механічним способом з використанням гідромолота Kwanglim SG-3200.

Навантаження екскаваторне, транспортування гірничої маси – автомобілями.

У відповідності з існуючими параметрами гірничих виробок, прийнятим обладнанням та потужністю корисної копалини (до 120.0 м) розробка гранітів проводиться 5 - ма уступами у південній і південно-західній частині і трьома уступами з північної і північно-східної сторони, висотою від 0.0 м до 12.0 м: гор. +134.0 м, +116.0 м, +104 м, +92 м, +80 – південні і південно-західні борти і гор. +113.0 м, +104.0 м, +92 м, +80 м – північні борти і північно-східні борти.

Така висота уступів забезпечить оптимальні показники роботи прийнятого гірничо-транспортного і технологічного обладнання.

Розкривні породи розробляються двома уступами: по пухким розкривним породам (суглинки і ГРШ) середньою вишиною до 3,40 м з розташуванням робочого горизонту на відмітках +126,8 м – +135,6 м. та по скельним розкривним породам (жорства і вивітрені граніти) вишиною до 3,3 м з розташуванням робочих горизонтів на відмітках +123,6 м до 131,6 м.

Ширина робочих майданчиків на видобувних уступах складе 48,0 м, на розкривних уступах по пухким породам – 28,0 м.

Розкривні породи, де їх потужність незначна (до 1.0 м) спочатку розробляються бульдозером з переміщенням грунтів у валки і з послідуючим навантажуванням екскаватором в автосамоскиди та переміщенням на зовнішній відвал. Таким чином також розробляється родючий грунт. Ширина робочого майданчика при цьому приймається 10.0 м, що дає можливість розмістити бульдозер при початку розкривних робіт ( ширина смуги безпеки при цьому складає також 1.0 м).

Граніти Скопіївського родовища придатні в якості сировини для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового. Основне призначення продукції, що виробляється на підприємстві, промислове будівництво. Основними споживачами гранітної продукції є будівельні підприємства.

13

1.4.1 Продуктивність кар’єру та термін експлуатації

Річна продуктивність кар’єру по видобуванню корисної копалини складає 232,31 тис. м3 гірничої маси у щільному тілі, придатної для виробництва щебеню, гравію та відсівів від дроблення гранітів відповідно до вимог: ДСТУ Б В.2.7-75-98, ДСТУ Б В.2.7-210:2010, ДСТУ Б В.2.7-29-95.

При виробництві видобувних робіт експлуатаційні втрати через підривні роботи – 0,25% і транспортування від кар’єру до заводу – 0,25%. Продуктивність кар’єру по гірничій масі (в щільному тілі) становить:

- в рік – 232,31 тис. м3; - на добу – 1115,2 м3; - в зміну – 557,6 м3.

1.4.2 Режим роботи кар’єру

У відповідності із заданою продуктивністю та існуючим обладнанням режим роботи кар’єру по розробці корисної копалини приймається цілорічний протягом 208 робочих днів у 2 зміни, тривалістю 8 годин кожна.

Розкривні породи родовища розробляються в 1 зміну тривалістю 8 годин.

1.4.3 Термін відпрацювання запасів

Глибина відпрацювання кар’єру приймається до горизонту підрахунків запасів до абсолютної відмітки +80,0 м. рознос бортів кар’єру прийнятий внутрішній по розкривним породам та корисній копалині.

Запаси незмінних гранітів, що підраховані по родовищу представлені в таблиці 1.1. Об’єм розкривних порід в контурі кар’єру дорівнює 1004,0 тис. м3, в т.ч.: пухкого розкриву – 460,0 тис.м³ із них числі: грунтово-рослинного шару – 15,0 тис.м³ суглинків – 445,0 тис.м³ ; скельного – 544,0 тис. м³.

Термін відпрацювання промислових запасів корисної копалини при заданій продуктивності кар’єру складе:

7985/ 232 = 34,42 років. Промисловий коефіцієнт розкриву становить: 1004,0 / 7985= 0,13 м3/м3. Загальна площа кар’єрного поля з урахуванням зовнішньої розбортовки, в

межах розвіданих запасів, складає 22,34 га.

14

1.4.4 Санітарно-захисна зона і безпечна відстань при

вибухових роботах

Відповідно до робочого проекту розробки родовища [10] санітарно-захисна зона (СЗЗ) становить 500 м.

Безпечна відстань при вибухових роботах визначається у відповідності з вимогами «Правил безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» (НПАОП 0.00-1.66-13) радіусом відстані при вибухових роботах є безпечною відстанню по розльоту окремих кусків породи складає:

r розл.= 1250 τз. ,

де τз – коефіцієнт заповнення свердловини вибуховою речовиною,

визначається по формулі τз = , тут lз = 10,0м – довжина заряду вибухової

речовини, lH = 16,5м – глибина свердловини, тоді τз = = 0,606;

f 15–коефіцієнт міцності порід по шкалі проф. М.М. Протод’яконова; τзаб = 1 - коефіцієнт заповнення забійкою вільної від заряду верхньої

частини свердловини; d = 0,243м – діаметр свердловини; a = 7,7м – відстань між свердловинами в ряду або між рядами.

Тоді r розл = 1250 х 0,606 =368м.

Найдене розрахункове значення безпечної відстані приймається рівним 400 м (рис. 1.3).

Примітка: параметри буровибухових робіт прийняті у відповідності із [30].

adхf

заб1

H

з

ll

5,165,10

7,7243,0

1115 х

15

Рис. 1.3 – Схема меж санітарно-захисної зони та безпечної відстані при вибухових роботах

16

1.4.5 Параметри системи розробки

У відповідності з робочим проектом, «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» (НПАОП 0.00-1.24-10) приймаються наступні параметри розробки в кар’єрі:

Таблиця 1.3 п/п

Назва параметрів одиниця виміру

Видобувні роботи

Розкривні роботи

1 2 3 4 5 1 Кількість уступів, всього шт 12 2 з них відробляється одночасно шт 3 2 протягом року 2 Висота уступів м 10 По пухким до 7.2 По скельним до

5.0 3 Відмітки робочих горизонтів м +116.0;

+106.0; Пухкі

+96.0; +86.0; +96,0 – +125.85 +76.0; +66.0; Скельні +56.0;+46.0; +95,5 – +124.85 +36.0 4 Кути укосів уступів а) робочий борт град 80 по пухким-65 по скельним-75 б)неробочий борт град 75 по пухким-40 по скельним-60 в)неробочий борт (здвоєні) град 70 - 5 Довжина фронту робіт (мінімальна) м 365.0 100.0 6 Ширина екскаваторної заходки м 11.5 10.8 7 Ширина бурової заходки м 8.7 - 8 Вишина розвалу підірваної гірничої

маси ( максимальна 0.85Н) м 8.5 -

9 Ширина розвалу підірваної гірничої маси (максимальна) м 27.3 -

10 Ширина робочих майданчиків (міні- мальна при 3-х рядном розміщенні свердловин)

м 42.3 28.0

11 Ширина транспортної берми м 13.0 - 12 Ширина берми безпеки м 8.0 - (при сбитих уступах – 30.0 м) м 10.0

17

1.4.6 Переробка корисної копалини на будівельний щебінь

Марки основного технологічного обладнання прийняті виходячи із діючої схеми ДСУ.

Управління обладнанням технологічної лінії передбачено дистанційне автоматичне з загального пульту керування.

Передбачається дроблення гірничої маси щоковою дробаркою "JAWMASTER" 809 та конусною СН-430 (аналог КМД-900 Гр). та розділення подрібненої маси на фракції методом просіювання на агрегаті сортування «Грохоті пересувному трьохдековому SF 1843». Склади щебеню відкриті, конусні.

У відповідності з завданням на проектування режим роботи технологічної лінії прийнято цілорічний: 305 робочих днів в рік 2 зміни по 8 годин.

Чистий час роботи технологічного обладнання 4880 години, Кв =0,8. Потужність ПДСУ згідно якісно-кількісного розрахунку складає: 232 тис. т

в рік щебеню фракцій 20-40; 10-20; 5-10 та 104,0 тис. т в рік відсіву 0-5 мм.

Технологія дроблення щебеню. Підірвана гірнича маса екскаваторами HYUNDAI ROBEX 320 LC-7

навантажується на автосамоскиди БелАЗ-7548 та направляється на дробарно- сортувальний завод «Scorpion-2000»

З приймального бункеру гірнича маса потрапляє до щокової дробарки "JAWMASTER" 809 ( аналог СМД-133 А), розвантажувальна щілина 70 120.

Після дроблення маса розміром 0-120 мм по конвеєру направляється на конусну дробарку СН-430 (аналог КМД-900 Гр). Розвантажувальна щілина конусної дробарки - 0-40 мм. Потім продукт 0-40 мм іде по конвеєру на грохот SF 1843, на якому встановлено 3 сита: 6х6, 10х10 та 2020. Верхній продукт з сита 4040 - 40 мм - та нижній після просіювання надходить на склад (20-40 мм); далі йде просіювання на ситах 1010 та 66 мм. Тут проходить розподілення на фракції 5-10 мм, та 10-20 мм. Фракції 5-10 мм надходить на склад, а фракція 0-5 мм після попереднього грохочення по конвеєру надходить на грохот, де встановлено сито 66 мм. На грохоті проходить розподілення на фракції 0-5 мм, які надходять на склад.

Щебінь навантажується навантажувачем HITACHI LX 160 з ковшем містк. 3,2 м³ в транспорт споживачів, змінна продуктивність навантажувача при погрузці щебеню та відсіву складає 900 м³ / зм. (довідка Замовника).

Річний обсяг товарної продукції складає: - щебінь фр.20-40 мм, 10-20 мм та 5-10 мм – 232 тис.м³;

18

- відсів фр.0-5мм – 104,5 тис.м³. Необхідна кількість екскаваторів складе: (510000 + 104000) : 305 :2 : 900 =1,1 шт. Приймається, з урахуванням резерву, 2 колісних навантажувача HITACHI

LX 160. Для отримання 232,0 тис.м³ товарної продукції за рік планується

придбання дробарно-сортувального комплексу «Sandvik Mining and Rock» (Швеція) середньою потужністю 500 тис. м³.

При річному випуску продукції від загального об’єму: - щебеневої продукції (83%); - відсів фр. 0-5 мм (17%).

1.4.7 Водовідлив та водозабезпечення

Обводнення кар’єру відбувається за рахунок підземних вод та атмосферних опадів. У відповідності з гідрологічним дослідженням по родовищу водоприток у кар’єр буде відбувається за рахунок тріщинуватого водоносного горизонту, обводнених розкривних порід та атмосферних опадів.

Сумарний водоприток в кар'єр на кінець розробки буде складати: 2078 м3/добу або 86,6 м3/год.

За гірничотехнічними умовами розробка гранітів почнеться в західній частині родовища, де обводнені породи розкриву, з невеликим водопритоком в кар’єр. По мірі розробки родовища водоприток буде зростати до розрахункових величин.

Для запобігання проникненню поверхневих (зливових та талих) стічних вод в кар’єр, з ділянок, що знаходяться вище по рельєфу, по південно-західній та південній межі кар’єру буде здійснене обвалування.

Підземні та поверхневі води, які накопичуються в кар’єрі будуть збиратися у зумпф, який облаштовується у його днищі і матиме глибину 5,0 м. Відкачка кар’єрних вод буде відбуватися по трубопроводу у ставок-відстійник.

Для видалення підземних вод та атмосферних опадів з кар’єру проектом передбачається використання водовідливної установки.

19

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів,

викидів (скидів)

1.5.1 Оцінка очікуваних викидів забруднюючих речовин

в атмосферне повітря

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 року 1655 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» та Наказу Мінекоресурсів України від 10.05.2002 року 177 «Про затвердження Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря» проводиться нормування в галузі охорони атмосферного повітря з метою встановлення комплексу обов’язкових вимог щодо охорони від забруднення. Оцінка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від існуючих джерел проводиться за результатами інвентаризації стаціонарних та неорганізованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Вплив на атмосферне повітря в період експлуатації родовища зумовлений викидами забруднюючих речовин (викиди відпрацьованих газів) від автомобільного транспорту та спецтехніки, які працюють в кар’єрі, від буровибухових робіт перед підготовкою гірничої маси до виїмки, роботи обладнання по переробці корисної копалини (грохот, дробарки, тощо), роботи обладнання по ремонту спецтехніки і устаткування.

До джерел забруднення атмосферного повітря в межах кар’єру належать:

тканинний фільтр бурової установки Atlas Copko модель ROC L6 H, під час проведення бурових робіт (буріння шпурів);

вихлопні труби дизельних двигунів внутрішнього згоряння: бурової установки Atlas Copko модель ROC L6 H, екскаватора HYUNDAI ROBEX 320 LC-7, завантажувача L-34 (Польща); під час роботи на території кар’єру;

вибухові роботи, за допомогою емульсійної вибухової речовини «ЕРА», в результаті яких в повітрі викидаються: пил неорганічний, оксид вуглецю та оксиди азоту;

пост проведення подрібнення великогабаритних уламків граніту, за допомогою гідромолота Kwanglіm SG-3200 (комплектуюче обладнання екскаватора HYUNDAI ROBEX 320 LC-7);

20 пост проведення завантажувальних робіт гранітної маси та м’якої вскриші

на автотранспорт, за допомогою екскаватора HYUNDAI ROBEX 320 LC-74; викиди пилу при підгортанні гірської маси завантажувачем L-34 (Польща); викиди пилу при русі кар’єрного автотранспорту по території: з під колес,

та здування з кузова, а також викиди вихлопних газів ДВЗ поливальної машини КО-002 та КрАЗів-6510;

зварювальний пост ремонту технологічного обладнання та механізмів.

Для захисту атмосферного повітря від забруднення, під час розробки кар’єру, слід дотримуватись заходів з попередження загазованості повітряного середовища. Все працюючі машини і механізми з двигунами внутрішнього згорання повинні перевірятись на токсичність відпрацьованих газів. Робота вхолосту машин і механізмів на території кар’єру забороняється.

Для зменшення забруднення атмосферного повітря шкідливими газами, які виділяються при роботі машин та механізмів із двигунами внутрішнього згорання, передбачено установку на машинах і механізмах нейтралізаторів вихідних газів.

Застосування нейтралізаторів зменшує вміст шкідливих компонентів в відпрацьованих газах до нормативних границь. Всі зарубіжні машини та механізми обладнані спеціальними установками для пилоуловлення та газоочищення.

Для запобігання пилоутворення на автодорогах в літній час, за потребою, передбачено зволоження кар'єрних та під'їзних доріг, забоїв.

Під час руху автотранспорту слід максимально використовувати існуючі проїзди та проїзди із твердим покриттям з метою зменшення вмісту пилу в повітрі викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час експлуатації.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин

Відповідно до проекту розробки Скопіївського родовища гранітів та внесених змін в основні рішення по розробці родовища при геолого-економічній оцінці родовища режим роботи кар’єру при видобутку корисної копалини приймається цілорічний протягом 208 робочих днів у 2 зміни, тривалістю 8 годин кожна (3328 годин). Відповідно розкривні породи родовища розробляються в 1 зміну тривалістю 8 годин (224 годин).

Продуктивність екскаватора HYUNDAI ROBEX 320 LC-7 з ємкістю ковша 2,8 м3 при розробці корисної копалини складає 950 м3 в зміну

Для виконання допоміжних робіт використовується бульдозер ДЗ-110В на тракторі Т-130 МГ.1.

21

Буріння свердловин виконується буровими установками “Atlas Copko ROC L6H”, діаметром 106 мм. При середньому виході породи з 1 п.м. свердловини – 7.5 м3 річний об’єм буріння складе 16910 п.м.

Щебінь навантажується навантажувачем HITACHI LX 160 з ковшем містк. 3,2 м³ в транспорт споживачів, змінна продуктивність навантажувача при погрузці щебеню та відсіву складає 900 м³ / зм.

Розрахунок викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від тканнинного фільтра бурової установки Аtlas Copko модель ROC L6 H

Розрахунок пилу при виробництві бурових робіт виконаний на підставі «Методичних вказівок за розрахунком валових викидів забруднюючих речовин в атмосферу підприємствами міністерства будівництва в північних і західних районах СРСР. Частина 5. Підприємства нерудних матеріалів і пористих заповнювачів». Москва, 1987 р.

Викиди пилу при роботі бурового станка (пересувне джерело забруднення атмосфери) визначаються по формулі:

= ∙ ∙ (1 − ) Валовий викид розраховується за формулою:

Мрік = ∙ 3600 ∙ Т ∙ 10 , т/рік

де, n - кількість одночасно працюючих станків, n=1 шт .; z - кількість пилу, що виділяється при бурінні одним станком Аtlas Copko

модель ROC L6 H, g=0,64 г/с (для діаметра шпура – 150 мм.); η - ступінь очищення пилевловлювальної установки %. Аспіраційна система бурової установки Аtlas Copko модель ROC L6 H має

двоступеневу систему очищення запиленого повітря, що складається: перша ступінь очищення - циклон (ефективність очищення не менше - 75

%); друга ступінь очищення - тканинний фільтр (ефективність очищення не

менше - 85 %). η1= 75 %, η2 = 85 %. Т – тривалість процесу буріння за рік, Т = 895 год/рік Швидкість буріння - 21 м/год. Величини максимально разових і валових викидів неорганічного пилу, що

містить 20-70% діоксиду кремнію, при бурінні шпурів складають: = 1 ∙ 0,64(1 − 0,75)(1 − 0,85) = 0,024 г/с

Мрік = 0,024 ∙ 3600 ∙ 141 ∙ 10 = 0,0122 т/рік

22

Розрахунок викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин при роботі двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) бурової установки Аtlas Copko модель ROC L6 H, екскаваторів HYUNDAI ROBEX 320 LC-7 та навантажувача HITACHI LX 160

Розрахунок викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин проводимо у відповідності з «Збірником методик по розрахункам вмісту забруднюючих речовин у викидах від неорганічних джерел забруднення атмосфери», Донецьк, 2000 р. [25].

Наближений розрахунок кількості токсичних речовин, які містяться у вихлопних газах транспортних засобів та будівельних машин, можна проводити, використовуючи коефіцієнти емісії, наведені в таблиці 1.5.1

Середня витрата палива ДВЗ бурової установки Аtlas Copko модель ROC L6 H - 0,008 тон/год ( 8 кг/год), 7,16 тон/рік. [(ОВНС)]

Середня витрата палива ДВЗ екскаватора HYUNDAI ROBEX 320 LC-7 – 0,0145 т/год, 48,34 т/рік.

Середня витрата палива ДВЗ завантажувача HITACHI LX 160 - 0,0112 т/год, 54,65 т/рік.

Кількість викидів забруднюючих речовин в повітря за рахунок

працюючого двигуна внутрішнього згоряння розраховується згідно формули [26].

B = M*Кп*Кт*10-3, т/рік

Де: М – обсяги спожитого палива під час роботи в кар’эрі, М = 7,16 т/рік (max = 2,2 г/с (8*1000/3600) – для бурової установки; М = 48,34 т/рік (max = 4,03 г/с (14,5*1000/3600) – для екскаватора; М =54,65 т/рік (max = 3,11 г/с (11,2*1000/3600) – для завантажувача. Кп – питомий викид забруднюючих речовин та парникових газів від

спожитого палива, кг/т (табл.2 [26]); Кт – коефіцієнт впливу технічного стану на питомі викиди забруднюючих

речовин та парникових газів від використання палива. Питомі викиди забруднюючих речовин та парникових газів від

автотранспорту Таблиця 1.4

Груп

а ав

томо

білі

в, в

ид

пали

ва

Окс

ид

вугл

ецю

Мет

ан

Діо

ксид

аз

оту

Саж

а

Діо

ксид

сі

рки

Бенз

(а)

піре

н

НМ

ЛО

С

Вуг

леки

слий

газ

Вантажні автомобілі (дизельне

паливо

36,2 0,25 31,4 3,85 4,3 0,03 8,16 3138

23

Коефіцієнт впливу технічного стану автотранспорту на питомі викиди забруднюючих речовин та парникових газів

Таблиця 1.5 Гр

упа

авто

мобі

лів,

вид

па

лива

Окс

ид

вугл

ецю

Мет

ан

Діо

ксид

аз

оту

Саж

а

Діо

ксид

сі

рки

Бенз

(а)

піре

н

НМ

ЛО

С

Вуг

леки

слий

газ

Вантажні автомобілі (дизельне

паливо

1,5 1,4 0,95 1,8 1,0 1,0 1,0 1,0

Викиди забруднюючих речовин та парникових газів при роботі двигуна

бурового станка Аtlas Copko модель ROC L6 H становлять: Оксид вуглецю: В = 7,16 ∙ 36,2 ∙ 1,5 ∙ 10 = 0,389 т/рік; = 2,2 ∙ 36,2 ∙ 1.5 ∙ 10 = 0,12 г/с.

Метан: В = 7,16 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 = 0,0025 т/рік; = 2,2 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 = 0,0007 г/с.

Діоксид азоту: В = 7,16 ∙ 31,4 ∙ 0,95 ∙ 10 = 0,214 т/рік; = 2,2 ∙ 31,4 ∙ 0,95 ∙ 10 = 0,06 г/с.

Сажа: В = 7,16 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 0,050т/рік; = 2,2 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 0,015 г/с.

Діоксид сірки: В = 7,16 ∙ 4,3 ∙ 1 ∙ 10 = 0,031 т/рік; = 2,2 ∙ 4,3 ∙ 1 ∙ 10 = 0,009 г/с.

Оксид азоту: В = 7,16 ∙ 0,12 ∙ 1 ∙ 10 = 0,0009 т/рік; = 2,2 ∙ 0,12 ∙ 1 ∙ 10 = 0,0003 г/с.

Бенз(а)пірен: В = 7,16 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 0,0002 т/рік; = 2,2 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 6,6 ∙ 10 г/с;

Неметанові леткі органічні сполуки: В = 7,16 ∙ 8,16 ∙ 1 ∙ 10 = 0,058 т/рік; = 2,2 ∙ 8,16 ∙ 1 ∙ 10 = 0,017 г/с;

Вуглекислий газ: В = 7,16 ∙ 3138 ∙ 1 ∙ 10 = 22,468 т/рік; = 2,2 ∙ 3138 ∙ 1 ∙ 10 = 6,90 г/с;

24

Викиди забруднюючих речовин та парникових газів при роботі двигунів двох екскаваторів HYUNDAI ROBEX 320 LC-7 становлять:

Оксид вуглецю: В = (48,34 ∙ 36,2 ∙ 1,5 ∙ 10 ) ∙ 2 = 5,28 т/рік; = (4,03 ∙ 36,2 ∙ 1.5 ∙ 10 ) ∙ 2 =0,42 г/с.

Метан: В = (48,34 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 ) ∙ 2 = 0,04 т/рік; = (4,03 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 ) ∙ 2 =0,002 г/с.

Діоксид азоту: В = (48,34 ∙ 31,4 ∙ 0,95 ∙ 10 ) ∙ 2 = 2,88 т/рік; = (4,03 ∙ 31,4 ∙ 0,95 ∙ 10 ) ∙2 = 0,24 г/с.

Сажа: В = (48,34 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 ) ∙ 2 = 0,66 т/рік; = (4,03 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 ) ∙ 2 =0,06 г/с.

Діоксид сірки: В = (48,34 ∙ 4,3 ∙ 1 ∙ 10 ) ∙ 2 = 0,42 т/рік; = (4,03 ∙ 4,3 ∙ 1 ∙ 10 ) ∙ 2 = 0,02 г/с.

Оксид азоту: В = (48,34 ∙ 0,12 ∙ 1 ∙ 10 ) ∙ 2 = 0,0116 т/рік; = (4,03 ∙ 0,12 ∙ 1 ∙ 10 ) ∙ 2 =0,001 г/с.

Бенз(а)пірен: В = (48,34 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 ) ∙ 2 = 0,002 т/рік; = (4,03 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 ) ∙ 2 =0,0002 г/с;

Неметанові леткі органічні сполуки: В = (48,34 ∙ 8,16 ∙ 1 ∙ 10 ) ∙ 2 = 0,78 т/рік; = (4,03 ∙ 8,16 ∙ 1 ∙ 10 ) ∙ 2 =0,064 г/с;

Вуглекислий газ: В = (48,34 ∙ 3138 ∙ 1 ∙ 10 ) ∙ 2 = 303,38 т/рік; = (4,03 ∙ 3138 ∙ 1 ∙ 10 ) ∙ 2 =25,28 г/с;

При проведенні розрахунку розсіювання шкідливих компонентів вихлопних газів в атмосферу застосовувався коефіцієнт усереднення величини викидів відносно 20-ти хвилинного інтервалу. З урахуванням короткочасності робіт по завантаженню автотранспорту до 6 хв: Косер=20/6=3,3.

25

Викиди забруднюючих речовин та парникових газів при роботі двигуна навантажувача HITACHI LX 160 становлять:

Оксид вуглецю: В = 54,65 ∙ 36,2 ∙ 1,5 ∙ 10 = 2,96 т/рік; = 3,11 ∙ 36,2 ∙ 1.5 ∙ 10 = 0,17 г/с.

Метан: В = 54,65 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 = 0,02 т/рік; = 3,11 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 = 0,001 г/с.


Сажа: В = 54,65 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 0,38 т/рік; = 3,11 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 0,02 г/с.



Бенз(а)пірен: В = 54,65 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 0,0016 т/рік; = 3,11 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 0,0001 г/с;


Вуглекислий газ: В = 54,65 ∙ 3138 ∙ 1 ∙ 10 = 171,49 т/рік; = 3,11 ∙ 3138 ∙ 1 ∙ 10 = 9,75/с;

При проведенні розрахунку розсіювання шкідливих компонентів вихлопних газів в атмосферу застосовувався коефіцієнт усереднення величини викидів відносно 20-ти хвилинного інтервалу. З урахуванням короткочасності робіт по завантаженню автотранспорту до 6 хв: Косер=20/6=3,3.

Викиди пилу та токсичних газів при виконанні вибухових робіт Кількість вибухового матеріалу, який використовується при проведенні

робіт становить 193,4 тон в рік. Кількість вибухового матеріалу для проведення одного вибуху складає 13,3 тон. В рік буде виконуватись 15 вибухів.

Викиди пилу та токсичних газів при проведенні вибухових робіт віднесено до залпових. Тривалість викиду пилу при вибуху до 10 хвилин.

Об’єм забруднення атмосфери при вибухових роботах розраховується по формулі [25]:

= ∙ ∙ ∙ ∙ ∙ 10 , г

26

де A1 – кількість матеріалів піднятих в повітря при вибуху 1 кг вибухової речовини (4,5 т/кг) [25];

A2 – частинка пилу, який переходить в аерозоль, з розміром 0-50 мкм по відношенню до висадженої гірничої маси, в середньому – 2·10-5[25];

A3 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру в зоні вибуху – 1,2 [25]; A4 - коефіцієнт, який враховує зволоження свердловини, та безпосередньо

зволоження забою – 0,5 [25]; D – величина заряду вибухової речовини.

= 4,5 ∙ 2 ∙ 10 ∙ 1,2 ∙ 0,5 ∙ 13300 ∙ 10 = 718200, г.

Об’єм викидів газоподібних речовин при вибухових роботах розраховуємо по формулам [25]:

газ = ∙ ∙ 10 ∙ , г В2 – кількість газів, що виділяються, л/кг ВР (табл.4.3.18 [25]):

= 1,25 ∙ 10,2 ∙ 10 ∙ 13300 = 169,575кг = 169575, г; = 2,03 ∙ 7 ∙ 10 ∙ 13300 = 190,855кг = 190855, г.

При тривалості вибуху 10 хвилин потужність викиду забруднюючих речовин становить:

пилу =71820010 ∙ 60

= 1197, г/с

СО =16957510 ∙ 60

= 282,625, г/с

=19085510 ∙ 60

= 318,092, г/с

Викиди в рік забруднюючих речовин при вибухових роботах будуть складати:

пилу = 718200 ∙ 15 ∙ 10 = 10,77, т/рік

СО = 169575 ∙ 15 ∙ 10 = 2,54, т/рік = 190855 ∙ 15 ∙ 10 = 2,86, т/рік

Параметри джерела забруднення – залповий викид. Розрахунок викидів пилу при подрібненні великогабаритних уламків

граніту, за допомогою гідромолоту Kwanglim SG-3200, виконуємо на підставі пункту 4.3.5.4 [25], та режиму роботи устаткування, за формулою:

з =∙ (1 − )

3600, г/с

де, n – кількість одночасно працюючих дробильних установок, n=1 шт.;

z – кількість пилу, що виділяється при роботі одного гідравлічного молоту (табл. 4.3.16 [25]), z=360 г/год;

27 η – ефективність системи пилеочистки, в долях

з = ∙ = 0,1, г/с

Валова кількість викидів пилу за рік (т/рік) визначається за формулою:

П = з ∙ 3600 ∙ Т ∙ 10

де, Т – тривалість роботи гідравлічного молоту, Т=624 год/рік;

Qз – максимально-разовий викид пилу після гідравлічного молоту, г/с.

П = 0,1 ∙ 3600 ∙ 624 ∙ 10 = 0,22, т/рік

Розрахунок викидів пилу при проведенні навантажувальних робіт гірничої маси та м’якого розкриву на автотранспорт, за допомогою екскаватора HYUNDAI ROBEX 320 LC-7

Обсяг викидів при навантаженні гірничої маси розраховується на підставі методики викладеної у [25] за формулою:

=∙ ∙ ∙ ∙ ∙ год ∙ ∙

, г/с

де, P1 – вагова частка пилової фракції в матеріалі (Р1=k1, табл. 4.3.1 [25]), P1=0,02;

P2 – частка пилу (від всієї маси пилу), що переходить в аерозоль (P2=k2, табл. 4.3.1 [25]), P2=0,04;

P3 – коефіцієнт, що враховує швидкість вітру в зоні роботи екскаватора і приймається відповідно до табл. 4.3.2 [25] (P3= k3), P3=1,2;

P4 – коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу (P4= k4, табл 4.3.3 [25]), P4= 1;

P5 – коефіцієнт, що враховує крупність матеріалу (P5= k7, табл 4.3.5 [25]), P5= 0,2;

P6– коефіцієнт, що враховує місцеві умови і приймається у відповідності до табл. 4.3.4[25] (P6= k5), P6=0,1;

Gгод – сумарна кількість матеріалу, що перероблюється, т/год,

Gгод =181,4 т/год для роботи двох екскаваторів HYUNDAI ROBEX 320 LC-7;

B1 – коефіцієнт, що враховує висоту навантаження, (табл. 4.3.7 [25]), B1=1,0.

Викиди пилу при роботі екскаваторів HYUNDAI ROBEX 320 LC-7:

=0,02 ∙ 0,04 ∙ 1,2 ∙ 1 ∙ 0,2 ∙ 0,1 ∙ 181,4 ∙ 1,0 ∙ 10

3600= 0,967 г/с

28

Валові річні викиди пилу визначаються за формулою:

Мрік = Q * 3600 * Тн * 10-6, т/рік

Де: Тн – час роботи техніки, год/рік. Час роботи екскаваторів по навантаженню гірничої маси визначається по

формулі:

Тн = рік

год

Де: рік – річна кількість матеріалу, що переробляється, рік = 603980 т/рік. Тн =3330 год.

Валові річні викиди пилу складуть:

Мрік = 0,967*3600*3330*10-6 = 11,591 т/рік

При проведенні розрахунку розсіювання в атмосфері застосовувався коефіцієнт усереднення величини викидів відносно 20-ти хвилинного інтервалу. З урахуванням короткочасності робіт по завантаженню автотранспорту до 6 хв: Косер=20/6=3,3.

Величина викидів при проведенні навантажувальних робіт гірничої маси складе:

= 1,16 г/с; М = 11,591 3,3 = 3,51 т/рік ⁄

Викиди пилу та токсичних газів від роботи бульдозерів, автосамоскидів та поливного автомобіля при розробці корисної копалини та розкривних роботах

Бульдозери ДЗ – 110В (дві од.), що використовуються на допоміжних роботах при розробці корисної копалини та розкривних роботах є неорганізованими джерелами викидів забруднюючих речовин. Бульдозери обладнані дизельними двигунами. Тривалість роботи бульдозерів на видобувних роботах 3328 годин, на розкривних роботах – 224 годин. Витрати палива бульдозерів, з урахуванням коефіцієнта усереднення, відповідно складають: для видобувних робіт 7,972*2 = 15,944 т/рік, при максимальній 2,2*2 = 4,4 г/с; для розкривних робіт 0,536*2 = 1,073 т/рік, при максимальній 4,4 г/с.

Перевезення гірничої маси з кар’єру до дробарно-сортувального цеху здійснюється автосамоскидами БелАЗ-7548, вантажопідйомністю 42 тон (неорганізоване джерело викидів забруднюючих речовин).

29

Середня витрата палива дизельного двигуна автосамоскиді БелАЗ-7548 складає 142 л на 100 км або 120,7 кг на 100 км(142*0,85). Середній пробіг автосамоскида до дробарно-сортувального цеху буде складати 9,0 км/год. Тоді витрати палива автосамоскида становитимуть:

9,0*120,7:100 = 10,8 кг/год При розробці корисної копалини автосамоскиди працюють протягом 3328

годин на рік, витрати дизельного пального складуть 36,152 т/рік (10,8*3328:1000), при максимальній 3,018 г/с. Витрати палива при транспортуванні розкривних порід становлять – 2,433 т/рік, при максимальній 3,018 г/с.

Поливний автомобіль (КО-002) використовується для зрошення під’їздних шляхів в кар’єрі та гірничої маси і також відноситься до неорганізованого джерела викидів забруднюючих речовин.

Середня витрата палива дизельного двигуна поливного автомобіля складає 39 л на 100 км або 33,15 кг на 100 км(39*0,85). Середній пробіг автосамоскида в межах кар’єру буде складати 3,0 км/год. Тоді витрати палива автосамоскида становитимуть:

3,0*33,15:100 = 0,99 кг/год Автомобіль використовується в кар’єрі протягом 2080 годин на рік.

Витрати палива – 2,069 т/рік при максимальній 0,28 г/с.

Викиди пилу бульдозерами при розробці корисної копалини та розкривних роботах в рік складуть відповідно:

М = Q*T*3600*10-6, т/рік Де: Q – інтенсивність виділення пилу (0,25 г/с, табл. 4.3.16 [25]); Т – час роботи бульдозера, год М = 0,25 * 3328 * 3600 * = 2,99 т/рік; М = 0,25 * 224 * 3600 * = 0,2 т/рік.

Кількість викидів забруднюючих речовин в повітря від працюючого двигуна бульдозера розраховується по формулі

B = M*Кп*Кт*10-3, т/рік Де: М – обсяги спожитого палива бульдозером під час роботи в межах

кар’эру; Кп – питомий викид забруднюючих речовин та парникових газів від

спожитого палива, кг/т (табл.2 [26]); Кт – коефіцієнт впливу технічного стану на питомі викиди забруднюючих

речовин та парникових газів від використання палива, кг/т (табл.3 [25]);

30

Викиди забруднюючих речовин та парникових газів при розробці корисної копалини складуть: Оксид вуглецю: В = 15,94 ∙ 36,2 ∙ 1,5 ∙ 10 = 0,86 т/рік; = 4,4 ∙ 36,2 ∙ 1.5 ∙ 10 = 0,23 г/с.

Метан: В = 15,94 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 = 0,005 т/рік; = 4,4 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 = 0,001 г/с.


Сажа: В = 15,94 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 0,11 т/рік; = 4,4 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 0,03 г/с.



Бенз(а)пірен: В = 15,94 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 0,0004 т/рік; = 4,4 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 1,3 ∙ 10 г/с;



Викиди забруднюючих речовин та парникових газів при розкривних роботах становлять: Оксид вуглецю: В = 1,07 ∙ 36,2 ∙ 1,5 ∙ 10 = 0,058 т/рік; = 4,4 ∙ 36,2 ∙ 1.5 ∙ 10 = 0,23 г/с.

Метан: В = 1,07 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 = 3,8 ∙ 10 т/рік; = 4,4 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 = 0,001 г/с.

Діоксид азоту: В = 1,07 ∙ 31,4 ∙ 0,95 ∙ 10 = 0,032т/рік; = 4,4 ∙ 31,4 ∙ 0,95 ∙ 10 = 0,13 г/с.

Сажа: В = 1,07 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 0,0074 т/рік; = 4,4 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 0,03 г/с.


Оксид азоту:

31 В = 1,07 ∙ 0,12 ∙ 1 ∙ 10 = 1,3 ∙ 10 т/рік; = 4,4 ∙ 0,12 ∙ 1 ∙ 10 = 0,0005 г/с.

Бенз(а)пірен: В = 1,07 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 3,2 ∙ 10 т/рік; 4,4 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 1,3 ∙ 10 г/с.


Вуглекислий газ: В = 1,07 ∙ 3138 ∙ 1 ∙ 10 = 3,367/рік; = 4,4 ∙ 3138 ∙ 1 ∙ 10 = 13,8 г/с;

Викиди пилу при транспортуванні гірничої маси автосамоскидами розраховуємо по формулі [25]:

=∙ ∙ ∙ ∙ ∙ ∙ ∙

+ ( ∙ ∙ ∙ ∙ ∙ ), г/с

де: C1 – коефіцієнт, що враховує середню вантажопідйомність автомобіля (табл. 4.3.9 [25]), C1 = 3,0;

C2 – коефіцієнт, що враховує середню швидкість пересування транспорту в кар’єрі, (табл. 4.3.10 [25]), C2 = 1,0;

C3 – коефіцієнт, що враховує стан кар’єрних доріг (табл. 4.3.11 [25]), C3 = 0,5;

C4 – коефіцієнт, що враховує профіль поверхні матеріалу на платформі, який коливається в межах 1,3-1,6 [25]), приймаємо ∑C4 = 1,45;

C5 – коефіцієнт, що враховує швидкість обдування (табл. 4.3.12 [25]), C5 = 1,2;

C6 – коефіцієнт обліку, що враховує вологість поверхні шару матеріалу (табл. 4.3.4 [25]), C5 = 0,2;

N – число ходок транспорту в годину, N = 6; L – середня довжина однієї ходки, L = 1,5 км; qh – виділення пилу з поверхні матеріалу на платформі (табл. 4.3.6 [25]),

qh = 0,002 г/м2с F – середня площа платформи, для БелАЗ -7548= 9 м2; n – число автомобілів, що знаходяться в кар’єрі, n = 2 С7 - коефіцієнт, що враховує частку пилу, яка зноситься в атмосферу,

С7 = 0,01[25]).

=3 ∙ 1 ∙ 0,5 ∙ 0,2 ∙ 6 ∙ 1,5 ∙ 0,01 ∙ 1450

3600 + (1,45 ∙ 1,2 ∙ 0,2 ∙ 0,002 ∙ 35 ∙ 4)= 0,0108, г/с

32

Річні викиди пилу в повітря при транспортуванні розкривних порід становлять:

Мр = ∙ ∙ 3600 ∙ 10 = 0,0108 ∙ 224 ∙ 3600 ∙ 10 = 0,0087, т/рік. Річні викиди пилу в повітря при транспортуванні корисної копалини становлять:

Мр = ∙ ∙ 3600 ∙ 10 = 0,0108 ∙ 3328 ∙ 3600 ∙ 10 = 0,13, т/рік. Кількість викидів забруднюючих речовин в повітря від працюючих

двигунів автомобілів розраховується по формулі:

B = M*Кп*Кт*10-3, т/рік Викиди забруднюючих речовин та парникових газів при транспортуванні

корисної копалини складуть: Оксид вуглецю: В = 36,152 ∙ 36,2 ∙ 1,5 ∙ 10 = 1,963 т/рік; = 3,018 ∙ 36,2 ∙ 1.5 ∙ 10 =0,164 г/с.

Метан: В = 36,152 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 = 0,013 т/рік; = 3,018 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 = 0,001 г/с.

Діоксид азоту: В = 36,152 ∙ 31,4 ∙ 0,95 ∙ 10 = 1,079 т/рік; = 3,018 ∙ 31,4 ∙ 0,95 ∙ 10 =0,09 г/с.

Сажа: В = 36,152 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 0,251 т/рік; = 3,018 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 0,021 г/с.


Оксид азоту: В = 36,152 ∙ 0,12 ∙ 1 ∙ 10 = 4,3 ∙ 10 т/рік; = 3,018 ∙ 0,12 ∙ 1 ∙ 10 = 3,6 ∙10 г/с.

Бенз(а)пірен: В = 36,152 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 0,0011 т/рік; = 3,018 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 9,1 ∙10 г/с.

Неметанові леткі органічні сполуки: В = 36,152 ∙ 8,16 ∙ 1 ∙ 10 = 0,295т/рік; = 3,018 ∙ 8,16 ∙ 1 ∙ 10 = 0,025 г/с;

Вуглекислий газ:

33 В = 36,152 ∙ 3138 ∙ 1 ∙ 10 = 113,464 т/рік; = 3,018 ∙ 3138 ∙ 1 ∙ 10 =9,47 г/с;

Викиди забруднюючих речовин та парникових газів при транспортуванні порід розкриву становлять:

Оксид вуглецю: Оксид вуглецю: В = 2,433 ∙ 36,2 ∙ 1,5 ∙ 10 = 0,132 т/рік; = 3,018 ∙ 36,2 ∙ 1.5 ∙ 10 =0,164 г/с.

Метан: В = 2,433 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 = 8,5 ∙ 10 т/рік; = 3,018 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 =0,001 г/с.


Сажа: В = 2,433 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 0,017 т/рік; = 3,018 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 0,021 г/с.



Бенз(а)пірен: В = 2,433 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 7,3 ∙ 10 т/рік; = 3,018 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 9,1 ∙10 г/с.



Викиди забруднюючих речовин та парникових газів від поливного автомобіля КО-002 становлять: Оксид вуглецю: В = 2,069 ∙ 36,2 ∙ 1,5 ∙ 10 = 0,112 т/рік; = 0,276 ∙ 36,2 ∙ 1.5 ∙ 10 =0,015 г/с.

Метан:

34 В = 2,069 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 = 7,2 ∙ 10 т/рік; = 0,276 ∙ 0,25 ∙ 1,4 ∙ 10 =9,7 ∙ 10 г/с.

Діоксид азоту: В = 2,069 ∙ 31,4 ∙ 0,95 ∙ 10 = 0,062 т/рік; = 0,276 ∙ 31,4 ∙ 0,95 ∙ 10 = 8,2

∙ 10 г/с.

Сажа: В = 2,069 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 0,014т/рік; = 0,276 ∙ 3,85 ∙ 1,8 ∙ 10 = 1,9

∙ 10 г/с.

Діоксид сірки: В = 2,069 ∙ 4,3 ∙ 1 ∙ 10 = 8,9 ∙ 10 т/рік; = 0,276 ∙ 4,3 ∙ 1 ∙ 10 = 1,2 ∙ 10 г/с.


Бенз(а)пірен: В = 2,069 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 6,2 ∙ 10 т/рік; = 0,276 ∙ 0,03 ∙ 1 ∙ 10 = 8,3 ∙10 г/с.

Неметанові леткі органічні сполуки: В = 2,069 ∙ 8,16 ∙ 1 ∙ 10 = 0,017 т/рік; = 0,276 ∙ 8,16 ∙ 1 ∙ 10 = 2,3 ∙ 10 г/с;

Вуглекислий газ: В = 2,069 ∙ 3138 ∙ 1 ∙ 10 = 6,493 т/рік; = 0,276 ∙ 3138 ∙ 1 ∙ 10 =0,866 г/с;

Розрахунок викидів пилу від дробарно-сортувального комплексу

Обсяг викидів пилу на дробарно-сортувального комплексі розраховується на підставі методики викладеної у [25] за формулою:

=∙ ∙ ∙ ∙ ∙ ∙ год ∙ ∙

, г/с

де, k1 – вагова частка пилової фракції в матеріалі (табл. 4.3.1 [25]), k1=0,02;

k2 – частка пилу (від всієї маси пилу), що переходить в аерозоль (табл. 4.3.1 [25]), k2=0,04;

k3 – коефіцієнт, що враховує швидкість вітру в районі родовища (табл. 4.3.2 [25]), k3=1,2;

35 k4 – коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу (табл 4.3.3 [25]), k 4= 1;

k5 – коефіцієнт, що враховує крупність матеріалу (табл 4.3.5 [25]), k5= 0,4;

k6– коефіцієнт, що враховує місцеві умови, ступінь захищеності комплексу від зовнішніх впливів, умови пилоутворення (табл. 4.3.4[25]) (P6= k5), k 6=0,1;

Gгод – сумарна кількість матеріалу, що перероблюється, т/год. Щебінь подається навантажувачем HITACHI LX 160 (пересувне джерело забруднення атмосфери), Gгод = 157,5 т/год; B1 – коефіцієнт, що враховує висоту пересипання, (табл. 4.3.7 [25]), B1=0,7.

Викиди пилу при вантажно-розвантажувальних роботах на дробарно-сортувального комплексі:

=0,02 ∙ 0,04 ∙ 1,2 ∙ 1 ∙ 0,4 ∙ 0,1 ∙ 157,5 ∙ 0,7 ∙ 10

3600= 1,176 г/с

Валові річні викиди пилу визначаються за формулою:

Мрік = Q * 3600 * Тн * 10-6, т/рік

Де: Тн – час роботи техніки, год/рік. Час роботи навантажувача HITACHI LX 160 при вантажно-

розвантажувальних роботах маси визначається по формулі:

Тн = рік

год

Де: рік – річна кількість матеріалу, що переробляється, рік = 603980 т/рік. Тн = 3847 год.

Валові річні викиди пилу складуть:

Мрік = 1,176*3600*3847*10-6 = 16,287 т/рік

Величина викидів на дробарно-сортувального комплексі складе:

= 1,176 г/с; М = 16,287 т/рік

1.5.2 Оцінка очікуваного впливу на геологічне середовище

Фактором негативного впливу на довкілля є порушення земної поверхні при розробці Скопіївського родовища, що призводить до зміни структури і погіршення якості родючого шару, зміни форм рельєфу, ландшафтних порушень.

36

При відкритій розробці родовища витрачаються земельні ресурси, придатні для сільськогосподарського виробництва. Земля витрачається для безпосереднього проведення відкритих гірничих виробок, для складування відвалів, для прокладання енергетичних і транспортних комунікацій та для спорудження промплощадки.

При вибухових роботах відбувається руйнування гірських порід обумовлено спільною дією хвиль напружень і тиску продуктів детонації. В результаті вибухового руйнування за рахунок високої швидкості прикладання навантаження і деформування середовища утворюється безліч тріщин, на відміну від статичного руйнування, для якого характерне утворення поодиноких тріщин. Руйнування породи доповнюється відколом – відривом гірської маси під дією розтягуючих радіальних напружень, що виникають при відбитті вибухової хвилі від вільної поверхні.

Надалі при розробці кар’єру буде розкритий основний водоносний горизонт родовища, який належить до тріщинуватої зони кристалічних порід докембрію. При поглибленні та початку відкачування дренованих підземних вод з кар’єру порушується їх природний режим. При цьому існує ймовірність скорочення запасів підземних вод, та погіршення стану і якості поверхневих вод. На значній площі родовища утвориться депресійна воронка, розміри якої будуть збільшуватися при подальшому поглибленні родовища та тривалості його розробки.

Таким чином планована діяльність по видобутку гранітів на Скопіївському родовищі буде мати певний негативний вплив на рельєф та ландшафт району робіт, його поверхневі та підземні води. Але, завдяки тому, що вплив на довкілля від діяльності підприємства буде відбуватися на обмеженій території і носитиме локальний характер, його можна вважати за допустимий.

1.5.3 Оцінка очікуваного погіршення якості ґрунту

внаслідок розробки родовища

Розробка ґрунтово-рослинного шару буде виконуватись у відповідності ГОСТ 17.4.3.02-85 «Охорона природи. Грунти. Вимоги до охорони родючого шару ґрунту при виробництві земляних робіт» та ГОСТ 17.5.3.05-84 «Охорона природи. Рекультивація земель. Загальні вимоги до землюванню».

Після повного закінчення видобутку корисної копалини на ділянці родовища створюється вироблений простір площею 22,34 га, який підлягає гірничотехнічній і біологічній рекультивації, крім того добавляється площі рекультивації проммайданчика – 0,5 га, площа зовнішніх відвалів – 8,0 га і під’їзна автодорога – 0,7 га.

37

В результаті розробки родовища утворюється котловиноподібна кар’єрна виїмка, а після відсипки відвалу пухких розкривних порід – пластоподібний відвал висотою 30м. Глибина кар’єру до 80,0 м, відносно невеликий об’єм розкривних порід виключає можливість рекультивації відпрацьованого простору для сільськогосподарських потреб або для лісогосподарського використання. Виходячи із цього, в відпрацьованому просторі кар’єру передбачається облаштування водойми, відвал розкривних порід рекультивується під площі для сільськогосподарського використання, а укоси бортів кар’єру, що складені пухкими породами, і укоси відвалів – під лісонасадження.

Заповнення виробленого простору водою здійснюється за рахунок атмосферних і ґрунтових вод після повного відпрацювання запасів.

Гірничотехнічна рекультивація земель складається із наступних видів робіт:

- виположення бортів кар’єру по пухкому розкриву до кута 25°; - створення штучного водоймища в виробленому просторі кар’єру; - створення земляного валу по периметру кар’єру а на висоту не менше 1

м. Землі, на які прогнозується розповсюдження впливу, відносяться до

неорних земель запасу, тому значної шкоди пов’язаної із зниженням родючрсті грунтів не очікується. Очікується зменшення незначної площі земель для випасу домашньої худоби.

В цілому, негативний вплив планованої діяльності на грунти буде допустимим.

1.5.4 Оцінка очікуваних скидів зворотних вод

При подальшій розробці кар’єру будуть розкриті водоносні горизонти на ділянці родовища. Підземні води будуть дренуватися через стінки на дно кар’єру. Скидання зворотних вод з кар’єру буде здійснюватися у р. Сухий Ташлик дотримуючись «Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами», постанова КМУ за 465 від 25.03.1999 р.

Для відкачки води з кар’єру використовується насосна станція (насос 1Д200-90 продуктивністю 200 м3/год), яка буде працювати періодично по мірі накопичення води у зумпфі. Відкачка кар’єрних вод буде відбуватися по трубопроводу у ставок-відстійник, що знаходиться поблизу кар’єру та уявляє собою резервуар об’ємом 500 м3, укріплений земляною дамбою. В підошві кар’єру для збирання та накопичення води знаходиться водозбірник.

Для забезпечення водовідливу в екстремальних умовах приймається резервна насосна станція з насосом 1Д200-900, продуктивністю 200 м3/год.

38

Вода, яка буде відкачуватися з кар’єру (підземні води та атмосферні опади) вміщує завислі речовини та нафтопродукти. Перед видаленням води з кар’єру проектом розробки родовища передбачено її очищення в ставку–відстійнику, при цьому очищення води від завислих речовин проводиться на першій стадії, від нафтопродуктів відповідно на другій стадії.

Очищення води від завислих часток проходить шляхом їх природнього осаду, а від слідів паливо-мастильних матеріалів поплавковим пристроєм із збором їх уловлювачем паливо-мастильних матеріалів. У ставку-відстійнику вода очищається, при цьому інтенсивність очищення буде складати 80% - 90%.

Розміри ставка-відстійника визначені згідно вимог ДСТУ-Н Б В.2.5-71:2013 «Споруди для очищення поверхневих стічних вод. Настанова з проектування (СН 496-77, MOD)». Ставок-відстійник буде споруджено на основі проекту будівництва розробленого інститутом “Южгипростром”, нафтопродукти, які спливають на поверхню води уловлюються пристроєм, який виконується по типовим кресленням інституту “Гипроавтопром”, яке включає поплавковий пристрій та уловлювач паливо-мастильних матеріалів. Згідно розрахунку при максимальному водопритоку води, відстійник буде наповнюватись за 3 доби.

Для відведення води внаслідок атмосферних опадів з площі водозабору близько 4,0 км2 та середньорічною кількістю до 185 м3/добу по південно-західному і південному борту кар’єру буде споруджена нагірна канава, яка буде мати у відповідності номограми Співакова-Іоффе ширину дна 0,75 м, загальну глибину 1,1 м, при глибині потоку 0,9 м,, площа перетину потоку при цьому становить 3,0 м2. Ухил відкосу канави становить 1:1,5 і укріплюється дереном, дно канави має ухил до 5‰ і укріплюється накидом каменю.

Частина очищених кар’єрних вод використовуватиметься на технічні потреби (полив доріг, зелених насаджень, масиву скельних порід, при проведенні бурових робіт) та технологічні (аспірація, гідрообезпилювання).

1.5.5 Оцінка очікуваного впливу шуму та вібрації при розробці родовища

На території кар’єру джерелом постійного виробничого шуму та вібрацій, буде обладнання яке використовується при видобуванні, транспортуванні та переробці корисних копалин: екскаватори HYUNDAI ROBEX 320 LC-7, самохідна бурова установка Atlas Copko ROC L6H, бульдозери ДЗ –110В, автосамоскиди БелАЗ-7548, яке відповідно до технічних паспортів має рівень шуму не більше 95 дБА.

Надмірний шум при роботі кар’єрної техніки усувається обладнанням вихлопних труб двигунів внутрішнього згоряння глушниками.

39

Відстань до найближчої межі житлової забудови с. Липняжки знаходиться на відстані 800 м від джерел шуму в кар’єрі.

Активні рівні звукового тиску в розрахункових точках визначаємо згідно вимог Наказу МОЗ України 379/1404 від 24.07.1996 р – межі забудови селітебної зони.

Октановий рівень звукового тиску (дБ) у розрахункові точці визначається за формулою [11]:

= − + −∙

− Ω

де: Lp – октановий рівень звукової потужності в дБ джерела шуму; r – відстань від джерела шуму до розрахункової точки, r = 800 м; φ – фактор спрямованості джерела шуму, безрозмірний коефіцієнт, який

визначається за дослідними даними для джерела шуму з рівномірним випромінюванням звуку, φ = 1,0;

βa – коефіцієнт поглинання звуку в атмосфері (дБ/км), βa = 12 дБ/км;

Ω - просторовий кут випромінювання звуку, Ω = 2π (для джерела шуму на поверхні території);

10·lg φ – величина постійна, дорівнює 0 (при Ф = 1); 10· lg Ω – величина постійна, дорівнює 7,98; 15·lg r – величина перемінна, залежна від r; βa·r / 1000 – величина перемінна, залежна від r.

Рівень шуму від технологічного обладнання (рівень звукового тиску) на межі житлової зони с. Липняжки становитиме:

= 33,9 дБ Допустимий рівень шуму на території сельбищної зони населених місць не

повинен перевищувати показників санітарних норм (додаток 16 [14]), значення яких наведені в табл. 1.6.

Таблиця 1.6

Назва території Еквівалентний рівень

шуму, дБА Максимальний рівень

шуму, дБА

з 7 до 23 год з 23 до 7 год з 7 до 23 год з 23 до 7 год

Території, що безпосередньо прилягають до житлових будинків, поліклінік, дитячих дошкільних закладів, шкіл.

55 45 70 60

З наведеної таблиці видно, що рівень шуму на не перевищує допустимі рівні санітарних норм.

40

Зменшення шуму буде відбуватися також за рахунок екрануючого ефекту від зелених насаджень між кар’єром та житловими забудовами.

Мінімально допустима величина вибухонебезпечної зони згідно «Правил безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» (НПАОП 0.00-1.66-13), «Технічних правил ведення вибухових робіт на денній поверхні» (НПАОП 0.00-1.67-13) – 300 м.

1.5.6 Оцінка очікуваного світлового та теплового забруднення

при розробці родовища

Режим роботи кар’єру приймається цілорічний протягом 208 робочих днів, при розробці корисної копалини у 2 зміни, тривалістю 8 годин кожна та при розкривних роботах – в 1 зміну тривалістю 8 годин, 28 робочих днів. Роботи в кар’єрі будуть, в основному, проводитись в світлу частину доби. При видобувних та розкривних роботах не буде одночасно задіяна вся гірнича та допоміжна техніка підприємства. Таким чином не передбачається суттєвого світлового та теплового впливу на навколишнє середовище.

1.5.7 Оцінка очікуваного радіаційного забруднення та шкідливого випромінення при розробці родовища

Природна радіоактивність гірських порід і якості корисної копалини є одним із основних показників мінеральної сировини, яка впливає на її подальше використання. Корисна копалина Скопіївського родовища представлена гранітами кіровоградсько-житомирського комплексу порід, які по даним виконаних випробувань відповідають вимогам для будівельного щебеню та бутового каменю: ДСТУ Б А.1.1-56-94. «Гірські породи для виробництва нерудних будівельних матеріалів. Терміни та визначення», ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови».

Вивчення радіаційно-гігієнічних властивостей порід в кар’єрі проводилось ДУ «Кіровоградський ОЛДСЕСУ». У 2017 році, під час перерахунку запасів родовища, ПП «Жовтень-2000» було виконано радіаційно-гігієнічну оцінку гранітів за допомогою радіометричного профілювання в кар’єрі.

Результати виконаних досліджень наведені в таблиці 1.7. Таблиця 1.7

Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання

Сумарна питома ефективна активність (Аеф) природних радіонуклідів

0,110 – 0,167 мкЗв/г 174 – 284 Бк/кг

41

Розглянувши матеріали геолого-еконмічної оцінки Скопіївського родовища гранітів комісією ДКЗ України, згідно Протоколу 4252 від 28.12.2017 року, корисну копалину родовища було віднесено до І класу з максимальною сумарною питомою активністю радіонуклідів до 370 Бк/кг. Відповідно до вимог НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» готова продукція може використовуватись для всіх видів будівництва без обмежень. Негативний вплив на навколишнє середовище відсутній.

42

2 ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ВАРІАНТА З

УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ Скопіївське родовище гранітів розробляється з 1977 року. Родовище розташоване у Добровеличківському районі Кіровоградської

області на відстані 0,8 км від с. Липняжка та 1,4 км – від с. Скопіївка. Через його територію проходить автодорога державного значення – Е50 (М12). На відстані близько 1,7 км на південний захід від родовища проходить дорога з асфальтним покриттям Т1214, з якої родовище пов'язане ґрунтовою дорогою з гравійним покриттям. Найближча залізнична станція Помічна знаходиться за 30 км на південний схід від родовища.

Станом на 01.10.2017 року загальна кількість розвіданих запасів Сівацького родовища гранітів згідно протоколу 4252 становить:

балансові – 7985 тис. м3; умовно балансові – 2015 тис. м3. Запаси гранітів між горизонтами з абсолютними відмітками +80,0 м. і

+71,0 м. у південно-західній частині родовища, що втратили промислове значення (через неможливість відпрацювання) – 141тис. м3.

Місце розташування родовища економічно доцільне та не потребує проведення додаткових заходів по влаштуванню транспортних мереж. Також родовище буде розроблятися в межах відведеного гірничого відводу.

Зміна місця розташування родовища призведе до вилучення орних земель, або земель, які використовуються під пасовища. Розробка родовища з видобутку гранітів придатних для виробництва щебеню, яка виключає буро-вибуховий метод економічно недоцільна.

За фактом планової діяльності – продовження розробки Скопіївського родовища із видобутку гранітів – виправдані альтернативи будь-якого характеру відсутні.

43 3 ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ) ТА

ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ Опис поточного стану довкілля наведений на основі доступної екологічної

інформації. Добровеличківський район знаходиться в західній частині Кіровоградської

області та займає 1,3 тис км2 або 5,3 % території [31]. Чисельність населення в області по районам наведена в таблиці. 3.1.

Таблиця 3.1

Назва району

Всього

Кількість наявного населення на 01.01.2017р.1

(за оцінкою), тис. осіб

Площа2, км2

Щільність наявного

населення, тис. осіб/км2 міське сільське

Благовіщенський 22,6 6,0 16,6 700,8 0,032

Бобринецький 25,8 10,9 14,9 1496,3 0,017

Вільшанський 12,5 4,7 7,8 645,1 0,019

Гайворонський 37,8 21,3 16,5 695,0 0,054

Голованівський 30,8 12,0 18,8 992,1 0,031

Добровеличківський 33,8 14,7 19,1 1296,5 0,026

Долинський 34,1 20,5 13,6 1275,9 0,027

Знам’янський 22,7 х 22,7 1327,9 0,017

Кіровоградський 37,1 х 37,1 1557,0 0,024

Компаніївський 15,4 4,6 10,8 967,5 0,016

Маловисківський 43,1 20,5 22,6 1248,0 0,035

Новгородківський 15,5 5,8 9,7 996,6 0,016

Новоархангельський 24,5 6,2 18,3 1205,8 0,020

Новомиргородський 28,4 13,8 14,6 1032,2 0,028

Новоукраїнський 41,7 17,0 24,7 1667,8 0,025

Олександрівський 27,1 11,1 16,0 1158,9 0,023

Олександрійський 35,2 10,0 25,2 1842,0 0,019

Онуфріївський 18,2 8,6 9,6 889,1 0,020

Петрівський 24,0 8,1 15,9 1194,9 0,020

Світловодський 12,2 х 12,2 1219,0 0,010

Устинівський 13,0 3,5 9,5 942,4 0,014

Усього 555,5 199,3 356,2 24350,8 0,023

Усього по Кіровоградській області 965,7 607,2 358,5 24587,8 0,039 1 Розрахунки (оцінки) чисельності населення здійснено на основі наявних адміністративних даних щодо державної реєстрації народження і смерті та зміни реєстрації місця проживання. 2 За даними Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області.

44

Район розташований на південно-західних відрогах Придніпровської

височини. Територію перетинають три ліві притоки річки Синюхи — Кагарлик, Сухий Ташлик і Чорний Ташлик, а також штучні водоймища загальною площею 805 гектарів. Північна частина району знаходиться у лісостеповій зоні, південна — у степовій.

3.1 Дані про стан атмосферного повітря

Забруднення атмосферного повітря — один з основних типів антропогенного забруднення. Полягає у викиді в атмосферу хімічних речовин, твердих частинок і біологічних матеріалів, здатних викликати шкоду для людини та інших живих організмів.

Основними забруднюючими речовинами, які надходять в атмосферу при спалюванні палива, є тверді частинки (зола, сажа), оксиди сірки (SO2 і SO3), оксиди азоту (NO і NO2) При неповному згорянні палива в газоподібних викидах можуть накопичуватися оксиди вуглецю (СО), вуглеводні типу СН4, С2Н4, поліциклічні ароматичні вуглеводні, бензапірен (С20Н12), а також п'ятиокис ванадію (V2O5). Останні дві сполуки належать до класу надзвичайно небезпечних. Діоксид (SO2) і триоксид (SO3) сірки є головними компонентами забруднення природного середовища при спалюванні палива.

Промисловий пил утворюється при видобутку та транспортуванні сипучих матеріалів.

За даними Головного управління статистики у Кіровоградській області, в 2016 році у повітряний басейн області надійшло від стаціонарних джерел викидів підприємств та організацій 11,8 тис. т забруднюючих речовин, що на 2,35 тис. т (на 16,6 %) менше, ніж у 2015 році, діаграма 3.1 [31].

Роки

1 2011

2012

2013

2014

2015

2016

*- відповідно до плану статистичних спостережень інформація буде надана ІІ кварталі 2018 р.** - дана інформація не передбачена (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 16 березня 2017 року 175

Хімічний склад викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел

забруднення в 2016 році наведено в

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Викиди в атмосферне повітря, тис. т.

Всього

2 73,9

73,8

73,8

64,0

61,64

**

відповідно до плану статистичних спостережень інформація буде надана ІІ кварталі 2018 р.дана інформація не передбачена

(відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 16 березня 2017 року 175

Хімічний склад викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел уднення в 2016 році наведено в

02468

1012141618

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відстаціонарних джерел

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Викиди в атмосферне повітря, тис. т.

у тому числі

стаціонарними джерелами

3 15,2

16,8

15,7

11,8

14,15

11,8




024

2012 рік

16.8

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відстаціонарних джерел


Викиди в атмосферне повітря, тис. т.у тому числі

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

47,49




2012 рік 2013 рік

15.7

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відстаціонарних джерел забруднення (тис. т)


Викиди в атмосферне повітря, тис. т.

пересувними джерелами

4 58,7

57,0

58,1

52,2

47,49

**

відповідно до плану статистичних спостережень інформація буде надана ІІ кварталі 2018 р.дана інформація не передбачена Планом


Хімічний склад викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел уднення в 2016 році наведено в діаграмі 3.2 [

2013 рік 2014 рік

11.8

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відзабруднення (тис. т)


Щільність викидів у

розрахунку на 1 кв. км,

тонн 5

3,0

3,0

3,0

2,6

2,5

**

відповідно до плану статистичних спостережень інформація буде надана ІІ кварталі 2018 р.ланом державних статистичних спостережень


Хімічний склад викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел діаграмі 3.2 [31

2014 рік 2015 рік

11.814.15



Щільність викидів у

розрахунку на 1 кв. км,

Обсяги викидів у

розрахунку на 1 особу, кг

73,4

73,8

74,7

65,3

63,1

відповідно до плану статистичних спостережень інформація буде надана ІІ кварталі 2018 р.державних статистичних спостережень


Хімічний склад викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел 31].

2015 рік

14.15


Діаграма

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця

Обсяги викидів у

розрахунку на 1 особу, кг

6 73,4

73,8

74,7

65,3

63,1

**




2016 рік

11.8

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від

Діаграма 3.1

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 3.2

Обсяг викидів на одиницю

ВРП 7

20041 млн.грн 22056

млн.грн 25313

млн.грн 22300

млн.грн 16000

млн.грн

*


(відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 16 березня 2017 року 175-р).


2016 рік

45

3.1

3.2

викидів на одиницю

відповідно до плану статистичних спостережень інформація буде надана ІІ кварталі 2018 р. державних статистичних спостережень


Із загального обсягу викидів забруднюючих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, складали 3,206 тис.т. Крім того, в атмосферу парникову дію.

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря в розрізі районів та міст області у 201

м. Кропивницькийм. Олександріям. Знам’янкам. СвітловодськБлаговіщенський район Бобринецький районВільшанський районГайворонський район Голованівський район Добровеличківський район Долинський районЗнам’янський район

від стаціонарних джерел забруднення у 201

Із загального обсягу викидів забруднюючих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, складали 3,206 тис.т. Крім того, в атмосферу надійшло 1,017 млн. т діоксиду вуглецю, який також має парникову дію.


м. Кропивницькийм. Олександрія м. Знам’янка м. Світловодськ Благовіщенський

Бобринецький районВільшанський районГайворонський

Голованівський

Добровеличківський

Долинський районЗнам’янський район

Хімічний складвід стаціонарних джерел забруднення у 201

Із загального обсягу викидів забруднюючих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, складали 3,206 тис.т. Крім того,

надійшло 1,017 млн. т діоксиду вуглецю, який також має парникову дію.


Обсяги викидів,

2016 р.

м. Кропивницький 2345,812167,729113,643

213,9644,988

Бобринецький район 5,845Вільшанський район 4,463

99,971

3415,509

Добровеличківський 76,343

Долинський район 107,709Знам’янський район 35,303

11.30%

7.00%

18.60%

Хімічний складвід стаціонарних джерел забруднення у 201


надійшло 1,017 млн. т діоксиду вуглецю, який також має


Обсяги викидів, тонн

2016 р. 2015 р.

2345,812 2276,411167,729 186,337113,643 76,968

213,964 220,6494,988 13,464

5,845 108,6664,463 3,11999,971 104,521

3415,509 3887,702

76,343 466,353

107,709 214,99535,303 40,193

11.30%

18.60%

Хімічний склад викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення у 201




Обсяги викидів, Обсяги

викидів у 2016 р. до

2015 р., %2015 р.

2276,411 103,0186,337 90,076,968 147,6

220,649 97,013,464 37,0

108,666 5,43,119 1,344

104,521 95,6

3887,702 87,9

466,353 16,4

214,995 50,140,193 87,8

2.73%

викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення у 201




Обсяги

викидів у 2016 р. до

2015 р., % викидів у 2016 р.

103,0 90,0

147,6 97,0 37,0

5,4 1,344 95,6

87,9

16,4

50,1 87,8

2.73%

34.00%

викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення у 2016




Збільшення / зменшення

викидів у 2016 р. проти 2015 р, т

69,401-18,60836,675-6,685-8,476

-102,8216,9194-4,550

-472,193

-390,01

-107,286-4,890

викидів забруднюючих речовин 6 році




Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря в розрізі районів та міст області у 2016 році, т

ТаблицяЗбільшення / зменшення


Викинуто в середньому

підприємством, т69,401 18,608 36,675 6,685 8,476

102,821 6,9194 4,550

472,193

390,01

107,286 4,890

метали та їх сполуки

речовини у вигляді суспендованих твердих частиноксполуки азоту

діоксид сірки

оксид вуглецю




Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в році, т Таблиця 3Викинуто в середньому

одним підприємством, т

40,445 10,483 7,576

13,373 1,663

1,948 4,463

11,108

683,102

12,724

17,952 8,826

метали та їх сполуки

речовини у вигляді суспендованих твердих частиноксполуки азоту

діоксид сірки

оксид вуглецю

46




3.3 Викинуто в середньому

підприємством, т

речовини у вигляді

47

Обсяги викидів, тонн

Обсяги викидів у 2016

р. до 2015 р., %

Збільшення / зменшення


Викинуто в середньому

одним підприємством, т

2016 р. 2015 р.

Кіровоградський район

220,03 236,318 93,1

-16,288 20,003

Компаніївський район

571,659 1169,079 48,9 -597,420 142,915

Маловисківський район

140,693 350,015 40,2 -209,322 15,633

Новгородківський район

13,518 44,18 30,6 -30,662 4,506

Новоархангельський район

48,221 97,809 49,3 -49,588 12,055

Новомиргородський район

103,941 360,246 28,9 -256,305 20,788

Новоукраїнський район

902,964 928,237 97,3 -25,273 112,871

Олександрівський район

1120,497 877,24 127,7 243,257 86,192

Олександрійський район

708,412 627,887 112,8 80,525 39,356

Онуфріївський район 0,584 0,868 67,3 -0,284 0,584 Петрівський район 679,593 741,728 91,6 -62,135 97,085 Світловодський район

692,652 1095,91 63,2 -403,258 115,442

Устинівський район 19,873 23,237 85,5 -3,364 9,937

Найбільший обсяг викидів забруднюючих речовин області надійшов до атмосферного повітря від підприємств Голованівського району (28,9%), м. Кропивницького (19,9%), Олександрівского району (9,5%) Новоукраїнского району (7,64 %) та Світловодського району (5,86 %). Як видно із наведених даних [31]. Добровеличківський район не входить до територій з найбільшим обсягом викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Основними забруднювачами довкілля області є підприємства металургійного виробництва (28,8 %) від загального обсягу забруднюючих речовин) наземного і трубопровідного транспорту (18,7 %) та виробництва харчових продуктів (17,1 %).

Оцінка стану атмосферного повітря за середньомісячними концентраціями у кратності перевищень середньодобових гранично допустимих концентрацій (далі – ГДК) по 8 пріоритетним забруднюючим речовинам, які найбільше впливають на забруднення атмосферного повітря.[33]

Перелік пріоритетних забруднюючих речовин наведено у таблиці 3.4 згідно з ГДК та класом небезпеки, де значення класу небезпеки забруднюючої речовини зменшується відповідно до підвищення її небезпечності.

48

Таблиця 3.4 Забруднююча

речовина Середньодобова

(мг/м3) Максимальноразова

(мг/м3) Клас небезпеки

Пил 0,15 0,5 3 Діоксид сірки 0,05 0,5 3 Діоксид азоту 0,04 0,2 3 Вуглецю оксид 3 5 4 Азоту оксид 0,06 0,4 3 Формальдегід 0,003 0,035 2 Сажа 0,05 0,15 3

Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря

За результатами спостережень Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології [31], значення радіаційного фону за останні роки не перевищують рівнів природного фону та становлять 10-16 мкР/год (при контрольному рівні природного гамма-фону 25 мкР/год).

3.2 Дані про стан поверхневих та підземних вод

Загальна характеристика водних ресурсів Кіровоградської області

Більша частина області (63 %) розміщена в межах басейну річки Південний Буг, інша (37 %) – в басейні річки Дніпро.

На території області протікають дві великі річки – Південний Буг і Дніпро, 8 середніх річок: Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик, Ятрань, Інгул, Тясмин, Інгулець, Висунь та 428 малих річок .

Південний Буг протікає на південному заході області. Його загальна довжина – 806 км, в межах області – 84 км. Найбільші притоки - Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик, Ятрань, Інгул. Південний Буг на території Кіровоградщини має ділянки звивистої каньйоноподібної долини з порогами та численними виходами гранітів.

В області нараховується 438 річок, загальною протяжністю 5558 км, із них малих річок – 428, довжиною 4666 км, в тому числі довжиною менше 10 км– 238, протяжністю 1239 км [31].

49

Характеристика водних об’єктів Таблиця 3.7

Кількість річок Довжина в межах області Загальна кількість,

(шт.)

Великі, (шт.)

Середні, (шт.)

Малі, (шт.)

Всього, тис.км

Великі, тис.км

Середні, тис.км

Малі, тис.км

1 2 3 4 5 6 7 8 438 2 8 428 5,558 0,152 0,808 4,666

* - НПР- нормальний підпертий рівень

Характеристика річок [32]. Таблиця 3.8

Назва річки

Протяжність по території регіону, км

Кількість населених

пунктів вздовж

берегової смуги К

ільк

ісь

греб

ель

(вод

осхо

вищ

), од

.

Кількість

трубопроводів, які проходять через

річку

Кіл

ькіс

ть

напі

рник

анал

ізац

ійни

х ко

лект

оріх

в, щ

о пе

рети

наю

ть в

одни

й об

’єкт

, од.

газо

-

нафт

о-

аміа

ко-

прод

укто

-

Великі річки Дніпро 68 4 - - - - - Південний Буг 84 9 1 - - - - - Усього: 152 13 1 - - - - -

Середні річки Велика Вись 166 16 4 8 - - - 8 Висунь 16 - 2 1 - - - 1 Інгул 175 16 3 8 - - - 8 Інгулець 175 14 3 11 - - - 11 Синюха 90 20 3 - - - - - Тясмин 30 4 1 3 - - - 3 Чорний Ташлик 106 7 3 - - - - - Ятрань 50 3 1 - - - - - Усього: 808 80 20 31 - - - 31

Малі річки Усього: 6274 605 63 63 - - - 63 РАЗОМ 7234 698 84 94 - - 94

Примітка. У протяжність річок по території регіону врахована довжина Дніпра (по фарватеру 68 км)

Озера Ставки Водосховища Зага-льна кіль-кість, (шт.)

Пло-ща

дзер-кала,

га

Обсяг води при

НПР*, тис.куб.м

Загаль-на

кіль-кість, (шт.)

Площа дзеркала,

га



Загальна кіль-

кість,шт.

Площа дзерка-ла, га



9 10 11 12 13 14 15 16 17 9 119,0 1900 2795 17896,0 205051,0 85 9501,0 264340,0

50

Водозабезпеченість Кіровоградської області Кіровоградська область – одна із найменш забезпечених місцевими

водними ресурсами областей України, їх запаси майже вдвічі менші, ніж у середньому по Україні. Питне водопостачання області на 70 % забезпечується за рахунок поверхневих вод, які перекидаються із р.Дніпро водоводом Дніпро-Кіровоград. Якість води річки Дніпро є вирішальним чинником санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Характерним негативним явищем для області є те, що водні ресурси розподілені нерівномірно. Найбільша кількість водних ресурсів зосереджена в річках Південний Буг та Дніпро у прикордонних районах області, де потреба у воді незначна, а віддаленість від промислових центрів області не дає змоги їх використовувати.

Місцеві водні ресурси середнього по водності року (P=50%) становлять 1,11 км3/рік [31]. В маловодний рік (Р=95%) вони зменшуються до 0,24 км3/рік.

Водозабезпеченість на 1 людину місцевим стоком в середній по водності рік становить 1097 м3, в маловодний рік – 239 м3. Сумарна водозабезпеченість на 1 жителя області становить 49,5 тис.м3.

Річковий стік регулюється 85 водосховищами загальним об’ємом 264,34 млн.м3, площею водного дзеркала 9,501 тис.га та ставками в

кількості 2795 загальним об’ємом 205,05 тис.м3, площею водного дзеркала 17,896 тис.га.

Наявні водні ресурси не забезпечують у повному обсязі потреби населення та галузей економіки, оскільки водні ресурси по території області розподілені нерівномірно. Покриття дефіциту водних ресурсів здійснюється шляхом забору води з річки Дніпро та її подачею в маловодні регіони.

Підземні води (прогнозні ресурси та експлуатаційні запаси) Таблиця 3.9

Назва району

Запаси млн.м3/рік Кількість свердловин,

шт.

Водовідбір, млн.м3/рік (2016 рік)

прогнозні

У т.ч. розвідані та затверджені

1 2 3 4 5 Кіровоградська область 146,659 52,36 728 17,13 Благовіщінський 1,934 1,934 29 0,265 Бобринецький 1,314 0 30 0,078 Вільшанський 0,510 0 49 1,634 Гайворонський 6,424 6,424 40 0,133 Голованівський 1,642 1,642 42 0,203 Добровеличківський 1,460 1,460 21 0,478 Долинський 1,825 1,825 18 0,012 Знам’янський 3,577 0 65 0,288 Кіровоградський 34,67 17,973 64 1,099 Компаніївський 1,460 1,460 21 0,103 Маловисківський 1,132 0 52 4,408

51

Назва району Запаси млн.м3/рік Кількість

свердловин, шт.

Водовідбір, млн.м3/рік (2016 рік)

прогнозні

У т.ч. розвідані та затверджені

Новгородківський 0,548 0 29 0,31 Новоархангельський 1,570 0 35 0,286 Новомиргородський 8,286 8,491 28 0,871 Новоукраїнський 0,548 0 41 0,5 Олександрівський 50,954 0 28 0,142 Олександрійський 16,243 7,318 46 0,344 Онуфріївський 5,475 0 15 0,1 Петрівський 1,643 1,268 32 0,535 Світловодський 4,782 2,555 32 0,2 Устинівський 0,657 0 11 0,074 м. Кропивницький 17,973 53 4,178 м. Олександрія - 14 0,197 м. Знам’янка 4,781 19 0,173 м. Світловодськ 2,555 22 0,543

Водокористування та водовідведення

За даними звітності 2-ТП (водгосп) водокористувачами області в 2016 році було забрано 200,8 млн. м3 води, що на 10,2 млн.м3, або 4,8 % менше, ніж у попередньому році. Із загального обсягу із поверхневих водних джерел забрано – 183,67 млн. м3та із підземних – 17,13 млн.м3.

Протягом 2016 року використано всього свіжої води 50,3 млн.м3, в тому числі на виробничі потреби – 29,86 млн.м3, на питні та санітарно-гігієнічні потреби – 18,9 млн.м3 води, зрошення – 1,508 млн.м3 та інші потреби - 0,031 млн.м3. Для перерозподілу стоку використано 125,22 млн.м3.

Фактичний скид зворотних вод в поверхневі водні об’єкти склав 42,0 млн.м3, з них забруднених – 1,429 млн.м3, нормативно-чистих без очистки – 18,28 млн.м3, нормативно очищених – 14,99 млн.м3, що пройшли очистку на біологічних та механічних очисних спорудах.

Скидання вод недостатньо очищених та без очистки, у порівнянні з попереднім 2015 роком зменшилось в 2,9 разу та складає 3,4 % від загального скиду зворотних вод.

52

Динаміка водокористування [32]. Таблиця 3.8

Показники Одиниця виміру 2014 рік 2015 рік 2016 рік

1 2 3 4 5 Забрано води з природних джерел, усього млн. м3 253,6 211,0 200,8 у тому числі: поверхневої млн. м3 235,3 185,30 183,67 підземної млн. м3 18,3 25,70 17,13 морської млн. м3 - - Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу

м3 258,6 216,832 207,9

Використано свіжої води, усього млн. м3 92,82 40,99 50,3 у тому числі на потреби: господарсько-питні млн. м3 19,31 18,54 18,9 виробничі млн. м3 14,95 21,04 29,86 сільськогосподарські млн. м3 2,41 0,049 зрошення млн. м3 1,33 1,356 1,51 Використано свіжої води у розрахунку на одну особу

м3 94,66 42,132 52,09

Втрачено води при транспортуванні млн. м3 9,41 8,203 7,624 % до заб-

раної води 10,14 20,0 3,8

Скинуто зворотних вод, усього млн. м3 95,6 44,13 47,96 у тому числі: у підземні горизонти млн. м3 1,692 9,74 1,468 у накопичувачі млн. м3 3,895 на поля фільтрації млн. м3 у поверхневі водні об’єкти млн. м3 90,01 30,25 42,0 Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти,

усього млн. м3 90,01 30,25 42,0 з них: нормативно очищених, усього млн. м3 20,62 19,80 14,99 у тому числі: на спорудах біологічного очищення млн. м3 15,41 14,98 14,85 на спорудах фізико-хімічного очищення млн. м3 2,976 3,838 0,003 на спорудах механічного очищення млн. м3 2,236 0,98 0,133 нормативно (умовно) чистих без очищення млн. м3 65,11 6,282 18,28 забруднених, усього млн. м3 4,276 4,166 1,429 у тому числі: недостатньо очищених млн. м3 4,276 4,187 1,429 без очищення млн. м3 0 0 0 Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

м3 97,79 31,086 1,48

Обсяги забруднюючих речовин, які скинуто зі зворотними водами

Річка Сухий Ташлик протікає Придніпровської височиниВільшанського районів Кіровоградької області. Ліва притока Синюхи (басейн Південного Бугу). Бере початок на північній околиці села Вербівки. Тече переважно нДобрянки.

Довжина Похил річки 1,4 м/км. Долина завширшки 1,5Річище звивисте, завширшки до 10долині річки є

Притоками р. Сухий Ташлик в основному є невеликі потічки, з лівого берегу

Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Вербівка, Мар'янівка, Дружелюбівка, Скопіївка, Глодоси, ЛиНад річкою Доброю

В районі родовища долина річки добре вироблена і має ширину 70річка в межах родовища робить кілька вигинів.


Річка Сухий Ташлик протікає Придніпровської височиниВільшанського районів Кіровоградької області. Ліва притока Синюхи (басейн Південного Бугу). Бере початок на північній околиці села Вербівки. Тече переважно на південний захід і захід, впадає до Синюхи в межах села Добрянки.

Довжина річки становить Похил річки 1,4 м/км. Долина завширшки 1,5Річище звивисте, завширшки до 10долині річки є чимало ставків.

Притоками р. Сухий Ташлик в основному є невеликі потічки, з лівого берегу – річка Добра.

Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Вербівка, Мар'янівка, Дружелюбівка, Скопіївка, Глодоси, ЛиНад річкою Доброю


Обсяги забруднюючих речовин, які скинуто зі зворотними водамиу поверхневі водні об’єкти, тис. т.

Загальна характеристика

Річка Сухий Ташлик протікає Придніпровської височиниВільшанського районів Кіровоградької області. Ліва притока Синюхи (басейн Південного Бугу). Бере початок на північній околиці села Вербівки. Тече

а південний захід і захід, впадає до Синюхи в межах села

річки становить Похил річки 1,4 м/км. Долина завширшки 1,5Річище звивисте, завширшки до 10

чимало ставків.Притоками р. Сухий Ташлик в основному є невеликі потічки, з лівого

річка Добра. Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Вербівка,

Мар'янівка, Дружелюбівка, Скопіївка, Глодоси, ЛиНад річкою Доброю — Добровеличківка.


16.303

7.415



Річка Сухий Ташлик протікає Придніпровської височини в межах Новоукраїнського, Добровеличківського і Вільшанського районів Кіровоградької області. Ліва притока Синюхи (басейн Південного Бугу). Бере початок на північній околиці села Вербівки. Тече


річки становить 57 км. Площа водозбірного басейну 741 кмПохил річки 1,4 м/км. Долина завширшки 1,5Річище звивисте, завширшки до 10

чимало ставків. Притоками р. Сухий Ташлик в основному є невеликі потічки, з лівого

Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Вербівка, Мар'янівка, Дружелюбівка, Скопіївка, Глодоси, Ли

Добровеличківка.


7.415



Річка Сухий Ташлик протікає територієюв межах Новоукраїнського, Добровеличківського і

Вільшанського районів Кіровоградької області. Ліва притока Синюхи (басейн Південного Бугу). Бере початок на північній околиці села Вербівки. Тече


57 км. Площа водозбірного басейну 741 кмПохил річки 1,4 м/км. Долина завширшки 1,5Річище звивисте, завширшки до 10—15 м. Використову

Притоками р. Сухий Ташлик в основному є невеликі потічки, з лівого


Добровеличківка.



Загальна характеристика р. Сухий Ташлик

територієюв межах Новоукраїнського, Добровеличківського і



57 км. Площа водозбірного басейну 741 кмПохил річки 1,4 м/км. Долина завширшки 1,5—2 км, завглибшки до 40

15 м. Використову





р. Сухий Ташлик

територією південнов межах Новоукраїнського, Добровеличківського і



57 км. Площа водозбірного басейну 741 км2 км, завглибшки до 40

15 м. Використовується на зрошення.


Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Вербівка, Мар'янівка, Дружелюбівка, Скопіївка, Глодоси, Липняжка, Трояни, Добрянка.

В районі родовища долина річки добре вироблена і має ширину 70річка в межах родовища робить кілька вигинів. Ширина русла річки

17.664




південно-східної частини в межах Новоукраїнського, Добровеличківського і



57 км. Площа водозбірного басейну 741 км2 км, завглибшки до 40

ється на зрошення.


Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Вербівка, пняжка, Трояни, Добрянка.

В районі родовища долина річки добре вироблена і має ширину 70Ширина русла річки

17.664



східної частини в межах Новоукраїнського, Добровеличківського і



57 км. Площа водозбірного басейну 741 км2 км, завглибшки до 40—50 м.

ється на зрошення.



В районі родовища долина річки добре вироблена і має ширину 70-150 м. Ширина русла річки

201420152016

53


східної частини в межах Новоукраїнського, Добровеличківського і



57 км. Площа водозбірного басейну 741 км². 50 м.

ється на зрошення. В



150 м. Ширина русла річки

54 коливається від 3 до 20 м., а глибина її становить 0,2-1,0м. Дебіт річки за даними гідрометеослужби становить 50-60 м3/год. В місцях виходів на поверхню кристалічних порід утворюються перекати зі збільшенням швидкості течії, а в місцях залягання алювіальних відкладень русло розширюється і швидкість різко знижується. За даними гідрометеослужби паводок і межень на річці виражені незначно. Також у східній частині родовища по руслу р. Сухий Ташлик знаходиться ставок, який утворився внаслідок зведення дамби.

На р. Сухий Ташлик в районі розробки Скопіївського родовища в наявності є два пункти спостереження за станом за станом поверхневих вод, вище від розташування кар’єру та нижче – в напрямку течії річки (рис 3.1).

В межах ділянки робіт поверхневі води представлені р. Сухий Ташлик та невеликою безіменною притокою. Абсолютні відмітки дзеркала води в р. Сухий Ташлик коливається, в межах ділянки робіт, від 112,54 м (північно-західна частина родовища) до 117,90 м ( південно-східна частина).

Для вивчення якості поверхневих вод у 2017 році проводиться відбір води на спостережних пунктах 1 та 2 на скорочений хімічний аналіз [додатки У та Ф]. Відбір проб виконані у відповідності з існуючими методичними вказівками.

55

Рис. 3.1. Пункти спостереження за станом поверхневих вод на р. Сухий Ташлик з позначення їх номерів

11

2

56

На основі проведених досліджень вода, яка відібрана з річки Сухий Ташлик за хімічним складом є гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридною кальцієво-магнієво-натрієвою, підвищеної мінералізації, має забарвленість 50 градусів. Реакція води слабо лужна (рН 8,13 – 8,18). За хімічним складом відповідає наступній формулі:

, , 65 − 66 18 16 − 17

39 − 42 32 − 35 ( + )23 − 29 8,13 − 8,18

Вміст у воді катіонів та аніонів значно менше допустимих значень масової концентрації і відповідають державним стандартам. Показники по запаху, присмаку, прозорості та каламутності не перевищують допустимих норм. Масова концентрація сухого залишку коливалась в межах 595 – 602 мг/дм3 і також не перевищує ГДК. Вода досить жорстка, загальна жорсткість змінюється від 8,0 до 8,8 мг-екв/дм3. Масова концентрація загального заліза в межах 0,31 – 0,34 мг/дм3, також не перевищує допустиму норму.

Основний водоносний горизонт належить до тріщинної зони кристалічних порід докембрію. Глибина залягання водоносного горизонту коливається від 1-2 до 13 м. Водоносний горизонт практично безнапірний. Води цього горизонту є основним потенційним джерелом водопостачання і мають першорядне значення.

За хімічним складом вода є гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридною кальцієво-натріво-магнієвою (складного аніонного та катіонного складу). По ступеню мінералізації вода відноситься до прісних з підвищеною мінералізацією, мутність до 0,15. По показнику рН – до нейтральної (6,8 – 7,5). Хімічний склад води відповідає наступній формулі:

, , 71 − 74 16 − 19 10

41 − 43 19 − 24 ( + )35 − 38 6,8 − 7,5

Вміст у воді катіонів та аніонів значно менше допустимих значень масової концентрації. Вода без запаху і присмаку. Показники прозорості та каламутності не перевищують допустимих норм. Масова концентрація сухого залишку коливалась в межах 480 – 620 мг/дм3. Вода середньої жорсткості, показники змінювались від 5,86 до 7,06 мг-екв/дм3. Концентрація загального заліза в межах 0,1 – 1,38 мг/дм3, інколи перевищує допустиму норму. Таким чином вода із водоносного горизонту тріщинних зон докембрійських утворень придатна до споживання.

57

Радіаційний стан поверхневих вод

Лабораторіями територіальних закладів державної санепідслужби області на радіаційні речовини (цезій-137, стронцій-90) з басейну річки Дніпро було досліджено 1 пробу [31]. Радіологічні показники у всіх пробах відповідали гігієнічним нормативам.

Лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Кіровоградської гідрогеолого-меліоративної партії було відібрано на радіологічні дослідження 31 пробу води в басейнах р. Південного Бугу та р. Дніпра. Радіологічний показник цезію-137 знаходиться в межах від 0,71 до 1,64 пКи/дм3, при встановленому критерії для господарсько-питного призначення 54 пКи/дм3.

3.3 Дані про стан земельних ресурсів та грунтів

Площа земель у Кіровоградській області складає 2458,8 тис. га, що становить 4,07 % від території України, з яких сільськогосподарські землі – 2032,2 тис. га. Кіровоградська область разом із Дніпропетровською та Запорізькою входить до Придніпровського економічного району та за структурою економіки є індустріально-аграрною. У структурі сільськогосподарських угідь рілля становить 1764,6 тис. га, багаторічні насадження – 25,4 тис. га, пасовища та сіножаті – 242,2 тис. га.

Земельний фонд Кіровоградської області складає 2458,8 тис. га, з них 2032,2 тис. га або 82,6 % займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель. У структурі сільгоспугідь рілля складає 86,8 %, багаторічні насадження – 1,2 %; сіножаті та пасовища – 10,08 %. Розорюваність земель складає 74,1 % від суші.

58

Структура земельного фонду регіону Таблиця 3.9

Основні види земель та угідь

2012 рік 2013 рік 2014рік 2015 рік 2016 рік усього, тис. га

% від загаль

ної площі терито

рії

усього, тис. га

% від загальн

ої площі

території




рії




рії




рії 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Загальна територія 2458,8 100 2458,8 100 2458,8 100 2458,8 100 2458,8 100

у тому числі:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1. Сільськогосподар-ські угіддя, з них: 2035,7 82,8 2034,8 82,8 2032,3 82,7

2032,1

82,7

2458,8

82,6

рілля 1763,8 71,7 1764,4 71,7 1764,5 71,8 1764,6 71,7 1764,6 86,8

перелоги - - - - - - - - - - багаторічні насадження 25,5 1,0 25,4 1,0 25,4 1,0 25,4 1,0 25,4 1,2

сіножаті і пасовища 246,4 10,0 245,0 10,0 242,4 9,9 242,1 9,84 242,2 10,08

2. Ліси і інші лісовкриті площі 186,2 7,6 186,8 7,6 189,0 7,7 189,1 7,7 189,1 7,6

з них вкриті лісовою рослинністю 164,4 6,7 164,4 6,7 166,7 6,8 166,7 6,8 166,7 6,8

3. Забудовані землі 88,8 3,6 89,1 3,6 89,5 3,6 89,5 3,6 89,6 3,6 4. Відкриті заболочені землі 10,6 0,4 10,6 0,4 10,6 0,4 10,6 0,4 10,6 0,4

5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

13,3 0,5 13,3 0,5 13,3 0,5 13,2

0,5

13,2

0,5

6. Інші землі 47,3 1,9 47,4 1,9 47,3 1,9 47,2 1,9 47,2 1,9

Усього земель (суша) 2381,9 96,9 2382 96,9 2382 96,9 2382 96,9 2382 96,9 Території, що покриті поверхневими водами 76,9 3,1 76,8 3,1 76,8 3,1 76,9 3,1 76,9 3,1

Ліси та інші лісовкриті площі складають 189,1 тис. га, у тому числі полезахисні лісосмуги – 27,9 тис. га. Загальна лісистість області з урахуванням усіх захисних лісових насаджень складає 7,6 %. Ліси та лісові насадження Добровеличківського району займають 4,5 відсотка його загальної площі, зустрічаються лісові масиви: Тишківський, Новолутківський, Круглий тощо. Основні породи дерев: дуб, граб, липа, ясен.

Під забудованими землями зайнято 89,6 тис. га (3,6%), болотами – 10,6 тис. га (0,4%). Під водою зайнято 76,9 тис. га (3,1%), у тому числі водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами 72,0 тис. га.

59 Територія суші складає 2382,0 тис. га або 96,9 відсотків від загальної площі області.

Для південно-західних районів області найбільш поширеними ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо- та малогумусні, а в південній частині – чорноземи звичайні неглибокі малогумусні та малопотужні [31].

За механічним складом ґрунти північних районів – важкосуглинкові, південних – легкосуглинкові, а в Придніпров'ї – легко- та середньосуглинкові. У всіх районах області на схилах залягають еродовані аналоги ґрунтів.

Характеристика ґрунтів за вмістом гумусу[32]

Таблиця 3.10 Площа ґрунтів, % Середньозважений

показник, % дуже низький

< 1,1

низький 1,1-2,0

середній 2,1-3,0

підвищений 3,1-4,0

високий 4,1-5,0

дуже високий

> 5,0 0,0 0,0 3,1 32,7 57,0 7,2 4,22

Характеристика ґрунтів за вмістом азоту, що легко гідролізується

Таблиця 3.10 Площа ґрунтів, % Середньозважений

показник, мг/кг ґрунту (Корнфілд)

дуже низький < 100

низький 101,0-150,0

середній 151,0-200,0

підвищений > 200

17,4 74,4 8,2 0,0 120

Внаслідок цілеспрямованого антропогенного впливу на сільськогосподарські землі зростають винос гумусу з родючого шару ґрунту та ерозійні процеси. Негативний баланс гумусу складає більше трьох центнерів з гектара. Причиною цьому є те, що органічні та мінеральні добрива вносяться до ґрунту періодично і в недостатній кількості, збільшилися площі посіву культур, що виносять підвищену кількість поживних речовин з ґрунту, насамперед, соняшника, який в останні роки займає 20 і більше відсотків посівних площ. Ці та інші факти порушення природоохоронного режиму використання сільськогосподарських земель ведуть до її деградації та мінералізації, яка за даними Центру родючості в області складає майже 1 тонну з гектара на рік.

Також значна кількість (понад 50 %) сільськогосподарських угідь області піддаються дії водної ерозії, чому сприяють сильно розчленований рельєф місцевості, інтенсивна система землеробства та зливовий характер дощів. Змив ґрунтів веде до страти гумусу, зниження родючості ґрунтів, погіршення фізичних властивостей ґрунтів, внаслідок чого знижується врожайність сільськогосподарських культур. Крім того, змив ґрунтів сприяє замулюванню

60 річок, водосховищ, де затримуються отруйні речовини та гербіциди, що викликає небезпеку для здоров’я людини.

Осадові породи Скопіївського родовища гранітів представлені відкладами четвертинної системи.

Четвертинні відклади поширені повсюдно, перекривають більш древні породи суцільним чохлом і відсутні лише на ділянках, де породи кристалічного фундаменту виходять на денну поверхню. У розрізі четвертинної товщі приймають участь плейстоценові відклади і грунтово-рослинний шар. Вони представлені еолово-делювіальними відкладами та техногенними утвореннями.

Еолово-делювіальні відклади (е,vdРІІ-ІІІ) представлені суглинками лесовидними, щільними, важкими, бурого кольору з включеннями карбонатних стяжінь і жорстви підстилаючих порід. Потужність відкладів, в основному, складає від 0,40 до 5,90 м.

Техногенні утворення (tH) представлені відвалами кар’єру, дорожніми та берегозахисними насипами потужністю від 1 до 10 – 15 м.

Ґрунтово-рослинний шар розповсюджений, в основному, в північній і північно-західній частині родовища, є окремі ділянки в центральні та східній частина . Його середня потужність складає 0,14 м.

Породи осадового чохла, кори вивітрювання і техногенні відклади на площі, непорушеній гірничими роботами, віднесені до порід розкриття загальною середньою потужністю від 1,6 м до 5,97 м.

Передбачається створення системи моніторингу за станом ґрунтів.

3.4 Дані про стан та використання мінерально-сировинної бази

Мінерально-сировинна база області на 15,5% складається з паливно-енергетичних корисних копалин, на 58,2% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, 26,3% загальних запасів надр складають руди чорних, кольорових та рідкісних металів, а також запаси прісних і мінеральних вод [31].

Надра області характеризуються наявністю ряду унікальних складових, перед усім для розвитку енергетики (уранові руди, буре вугілля, горючі сланці), чорної металургії (залізо, хром, нікель, кобальт), нерудних корисних копалин (каолін, трепел, графіт), декоративно-облицювальних і будівельних матеріалів.

До паливно-енергетичних корисних копалин відносяться буре вугілля, горючі сланці, уранові руди.

61

Мінерально-сировинна база

Таблиця 3.11 Види корисних копалин Загальна кількість

родовищ Родовища, що розробляються

1. Горючі а) буре вугілля 43 1 2. Метали а) уран 16 4 б) залізо 4 2 в) нікель та кобальт 5 1 г) хром 2 2 3. Неметали а) графіт 3 1 б) коліни - первинні 4 1 - вторинні 3 2 в) цементна сировина 3 1 г) абразивна сировина 1 1 д) кварцит та кварцит для вогнетривів 1 1 е) крем’яна сировина (кристалоболіт-опалова)

1 1

є) глина вогнетривка 1 0 ж) карбонатна сировина (для випалювання на вапно)

1 0

з) польовошпатова сировина 13 1 4. Будівельні матеріали а) камінь облицювальний 12 8 б) пиляне каміння 1 1 в) будівельне каміння 72 35 г) цегельно-черепична сировина 62 4 д) керамзитова сировина 1 1 е) пісок будівельний 18 8 ж) пісок формувальний 1 0 з) сировина для закладання виїмкового простору

4 4

і) бітум 0 0 5. Підземні води а) води питні і технічні 38 10 б) мінеральні води 3 3 в) води мінеральні радонові 1 1

Корисною копалиною Скопіївського родовища є гранітоїди

кіровоградського комплексу (PR1kq). До гранітоїдів кіровоградського комплексу у межах родовища віднесені: граніти та мігматити біотитові порфіробластові (γ2γ2mPR1kq ) та граніти апліт-пегматоїдні (iργmPR1kq). Граніти рівномірнозернисті (γ1γ1mPR1kq) мають обмежене розповсюдження.

Гранітний масив родовища, в цілому, характеризується простою геологічною будовою і гомогенністю. У подавляючій більшості гранітоїди

62 кіровоградського комплексу у межах родовища мають північно-західне простягання, і дуже рідко – субмерідіональне і субширотне.

3.5 Прогноз зміни стану довкілля без здійснення планової діяльності

Скопіївське родовище гранітів розробляється з 1977 року. За час розробки родовища споруджено 2 розкривних уступи та 12 видобувних.

На даний час родовище не розробляється. Видобуток гранітів на підприємстві припинено у 2015 році.

Таким чином прогноз зміни стану довкілля без здійснення планової діяльності є недоречним.

63 4 ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ

З БОКУ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

4.1 Опис загального стану атмосферного повітря

Клімат району помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря +8,0 °С. Середня температура повітря найтеплішого місяця +25,6 °С, найхолоднішого -8,4 °С. Кількість опадів за рік становить 568 мм.

Кліматичну характеристику і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання шкідливих речовин в повітрі, надано Кіровоградським обласним центром з гідрометеорології, лист від 20 квітня 2018 року 28-138/123 (додаток М) і наведено в таблиці 4.1.

Кліматологічна характеристика Таблиця 4.1

Назва показників Величина Середня (з абсолютних

максимумів) максимальна температура повітря найтеплішого місяця (липень), °С

+25,6

Середня (з абсолютних мінімумів) температура повітря найхолоднішого місяця (січень), °С

-8,4

Середня річна "роза" вітрів % північний північно-східний східний південно-східний південна південно-західний західний північно-західний штиль

14,9 14,9 13,5 10,1 14,2 8,8 12,4 11,2 18,1

Середня річна швидкість вітру, м/с 3,9

Найбільша повторюваність напрямку вітру: північний, північно-східний, %

14,9

64

Перелік забруднювальних речовин, для яких встановлюються величини

фонових концентрацій, а також речовин, які мають властивості сумації

шкідливого впливу Скопіївського родовища (с. Липняжка), надано

Управлінням екології та природніх ресурсів Кіровоградської обласної

державної адміністрації (додаток Н) і наведено в таблиці 4.2.

Фонові концентрації забруднюючих речовин Таблиця 4.2

Код Найменування речовина Концентрація, мг/м3

301 Азоту діоксид 0,008 337 Вуглецю оксид 0,4 328 СажаН 0,06

2754 Вуглеводні насичені С12-С19 (розчинник-26611 і ін.) у перерахунку на сумарний органічний вуглець

0,4

330 Ангідрид сірчистий 0,02

2909 Пил неорганічний, з вмістом діоксиду кремнію в %:нижче 20 (доломіт, цемент і ін) 0,2

410 Метан 20,0 333 Сірководень 0,0032

143 Марганець та його сполуки (у перерахунку на діоксид марганцю) 0,004

183 Ртуть металічна 0,00012 123 Заліза оксид (у перерахунку на залізо) 0,016

10293 Пил деревний 0,04

Наведені фонові показники вказують на задовільний стан атмосфери

65

Перелік викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин та парникових газів від організованого джерела

Таблиця 4.3

Код

ре

чови

ни

Назва речовини ГДК,

ОБРД, мг/м3

Клас небезпеки

Потужність викиду,

т/рік

03000 ------- 2902

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікро-частинки та волокна) 0,5 0 25,09

03004 ------- 328

Сажа 0,15 3 0,854

303004 ------- 328

Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO + NO2]) 0,2 3 1,582

04002 ------- 11815

Азоту(1) оксид (N2О) 0,4 3 2,873

05001 ------- 330

Ангідрид сірчистий 0,5 3 0,3679

06000 ------- 337

Оксид вуглецю 5 4 5,435

07000 ------- 11812

Вуглецю діоксид 0 0 336,320

11000 ------- 2754

Вуглеводні граничні с12 – с19 (розхчинник РПК-2611 та інш.) 1 4 0,875

12000 ------- 410

Метан 50 0 0,0382

13101 ------- 703

Бенз(а)пирен 0,0001 1 0,0028

10 Всього по підприємству (без урахування діоксиду вуглецю - - 37,118

Результати по розсіювання забруднюючих речовин від джерел викидів надано в додатку Т.

Розрахунок виконаний за допомогою програми ЕОЛ 2000 [h] (Windows версія).

4.2 Опис загального стану геологічного середовища

В геологічній будові Скопіївського родовища беруть участь породи кристалічного фундаменту, продукти їх розкладу (кора вивітрювання) і породи осадового чохла.

Породи кристалічного фундаменту представлені гранітоїдами кіровоградського комплексу (PR1kq). До гранітоїдів кіровоградського

66 комплексу у межах родовища віднесені: граніти та мігматити біотитові порфіробластові (γ2γ2mPR1kq), граніти апліт-пегматоїдні (iργmPR1kq) ), граніти рівномірнозернисті (γ1γ1mPR1k) (рис.4.1).

Також в наявності в породах кристалічного фундаменту є мігматити, які розповсюджені у вигляді незначних прошарків в основній товщі гранітів. При цьому відмічається поступовий перехід від гранітів до мігматитів без різко виражених контактів.

Осадовий чохол представлений відкладами четвертинної системи. Четвертинні відклади поширені повсюдно, перекривають більш древні

породи суцільним чохлом і відсутні лише на ділянках, де породи кристалічного фундаменту виходять на денну поверхню. У розрізі четвертинної товщі приймають участь плейстоценові відклади і грунтово-рослинний шар. Вони представлені еолово-делювіальними відкладами (суглинками лесовидними) та техногенними утвореннями (відвалами кар’єру, дорожніми та берегозахисними насипами).

Зведений геологічний розріз Скопіївського родовища гранітів наведений у табл. 4.4.

67

Зведений геологічний розріз Скопіївського родовища гранітів

Таблиця 4.4

п/п Назва порід Вік порід Пройдена потужність

від до середня

1 2 3 4 5 6

Розкривні породи

1 Ґрунтово-рослинний шар, суглинистий, гумусований з коренями рослин еIV 0,10 0,30 0,14

2 Суглинки лесовидні, щільні, важкі, бурого

кольору з включеннями карбонатних стяжінь і жорстви підстилаючих порід

е,vdРІІ-ІІІ 0,80 11,50 3,06

3

Жорства кристалічних порід сіра, бурувато-сіра, крупнообломочна, частково

каолінізована

Вивітрілі граніти тріщинуваті і дезінтегровані до стану жорстви.

PZ-МZ

0,30

1,00

10,5

6,00

1,57

3,14

Корисна копалина

4

Граніти біотитові порфіробластові, рівномірнозернисті, апліт-пегматоїдні та їх

мігматити

γ1γ1mPR1kq

γ2γ2mPR1kq

iργmPR1kq 3,00 62,00 40,00

Підстеляючі породи

5 Граніти біотитові порфіробластові,

рівномірнозернисті, апліт-пегматоїдні та їх мігматити

γ1γ1mPR1kq

γ2γ2mPR1kq

iργmPR1kq 3,00 6,00 4,5

Раціональне використання запасів корисної копалини

Гірничо-геологічні умови та фізико-механічні властивості корисної копалин Скопіївського родовища гранітів обумовлюють транспортну систему розробки родовища з паралельним просуванням фронту робіт та зовнішнім розташуванням відвалів [9]. Система розробки родовища наведена в пункті 1.4.5 даного звіту.

68

Рис. 4.1 Оглядова геологічна карта району робіт

69

4.3 Опис загального стану водного середовища

4.3.1 Поверхневі води

Основним поверхневим водотоком в районі планованої діяльності є річка Сухий Ташлик. Довжина річки становить 57 км. Площа водозбірного басейну 741 км². Похил річки 1,4 м/км. Долина завширшки 1,5—2 км, завглибшки до 40—50 м. Річище звивисте, завширшки до 10—15 м. Використовується на зрошення. В долині річки є чимало ставків.

Притоками р. Сухий Ташлик в основному є невеликі потічки, з лівого берегу – річка Добра.

Скопіївське родовище розташоване на лівому березі річки. В районі родовища долина річки добре вироблена і має ширину 70-150 м. річка в межах родовища робить кілька вигинів. Ширина русла річки коливається від 3 до 20 м., а глибина її становить 0,2-1,0м. Дебіт річки за даними гідрометеослужби становить 50-60 м3/год. З правого берега до річки впадає невелика безіменна притока. Абсолютні відмітки дзеркала води в р. Сухий Ташлик коливається, в межах ділянки робіт, від 112,54 м (північно-західна частина родовища) до 117,90 м ( південно-східна частина).

Поверхневі води р. Сухий Ташлик відносно прісні з мінералізацією 0,82 – 0,83 г/дм3. За хімічним складом вода в річці є гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридною кальцієво-магнієво-натрієвою. Показники по запаху, присмаку, прозорості та каламутності не перевищують допустимих норм, має забарвленість 50 градусів. Масова концентрація сухого залишку коливалась в межах 595 – 602 мг/дм3 і також не перевищує ГДК. Вода досить жорстка, загальна жорсткість змінюється від 8,0 до 8,8 мг-екв/дм3. Масова концентрація загального заліза в межах 0,31 – 0,34 мг/дм3, також не перевищує допустиму норму

Відповідно до статті 87 Водного кодексу України, з метою створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок встановлюються водоохоронні зони. Згідно статей 88 та 89 Водного кодексу України, статей 60, 61 Земельного кодексу України в межах охоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, які є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Статтею 60 Земельного кодексу України та статтею 88 Водного кодексу України визначено нормативні розміри прибережних захисних смуг, які встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для малих річок

70 (якою є р. Сухий Ташлик) – 25 метрів. На даний час відстань від верхньої брови кар’єру до урізу води р. Сухий Ташлик складає від 30 до 60 метрів.

Колегією ДКЗ України відповідно до пунктів 3 та 4 Положення про Державну комісію України по запасам корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України внесені зміни до підрахунку запасів, зокрема:

- підрахувати запаси гранітів у прибережній захисній смузі р. Сухий Ташлик і кваліфікувати як умовно балансові;

- запаси між горизонтами з абсолютними відмітками +80,0 і +71,0 м у південно-східній частині родовища (блок С1-IIIV), вважати такими, що втратили промислове значення.

Таким чином, на кінець відробки межа кар’єру по верхній бровці буде в межах прибережної захисної смуги р. Сухий Ташлик.

Для захисту поверхневих вод від забруднення і мінімізації наслідків від скиду зворотних вод, проектом розробки родовища передбачається обладнання ставка-відстіника для очистки кар’єрних вод (підземні води та атмосферні опади) від завислих речовин та нафтопродуктів. Для контролю за станом поверхневих вод необхідно передбачити проведення моніторингу якості води, який включає відбір проб води на хімічний аналіз та санітарно-мікробіологічні дослідження.

4.3.2 Підземні води

Основний водоносний горизонт в районі розробки родовища належить до тріщинної зони кристалічних порід докембрію. Глибина залягання водоносного горизонту коливається від 1-2 до 13 м. Водоносний горизонт практично безнапірний.

За хімічним складом вода є гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридною кальцієво-натріво-магнієвою (складного аніонного та катіонного складу). По ступеню мінералізації вода відноситься до прісних з підвищеною мінералізацією. Вода без запаху і присмаку. Показники прозорості та каламутності не перевищують допустимих норм. По показнику рН вода належить до нейтральної (6,8 – 7,5). Масова концентрація сухого залишку коливалась в межах 480 – 620 мг/дм3. Вода середньої жорсткості, показники змінювались від 5,86 до 7,06 мг-екв/дм3. Концентрація загального заліза в межах 0,1 – 1,38 мг/дм3.

Для захисту кар’єру від атмосферних опадів і підземних вод проектом передбачається відкачка зворотних вод. Осушення кар’єру при розробці родовища призводе до зміни природного режиму підземних та поверхневих вод. На поверхні землі порушення стану підземних і поверхневих вод

71 проявляються в повному осушенні заболочених ділянок, зменшення запасів вод в поверхневих водоймах і водотоках, осушення колодязів і неглибоких водозабірних свердловин, вичерпанню джерел.

При геолого-економічній оцінці Скопіївського родовища був підрахований радіус воронки депресії на кінець розробки кар’єру, який буде складати 626 м. Враховуючи те, що мінімальна відстань від с. Липняжки до кар’єру складає 800 м, вплив на господарську і життєдіяльність населення буде незначною.

Для контролю за усталеним рівнем і якістю підземних вод необхідно створення сітки спостережних свердловин, яка буде складатись із уже існуючих та можливого буріння нових.

Моніторинг також повинен включати відбір проб води та контроль за рівнем підземних вод у свердловинах

Для відведення води внаслідок атмосферних опадів по південно-західному і південному борту кар’єру буде споруджена нагірна канава.

При припиненні відкачок в зв'язку з завершенням гірничих робіт з часом депресійні воронки зникають і режим підземних вод відновлюється. Відновлюється також рівень вод в колодязях і водозабірних свердловинах, відроджуються поверхневі водойми і водотоки.

По закінченню відробки кар’єру буде проведена гірничотехнічна рекультивація земель, з виположенням бортів кар’єру та створенням штучного водоймища у виробленому просторі кар’єру.

4.3.3 Зворотні води

При проведенні видобувних робіт з поглибленням кар’єру відбувається приток підземних вод в кар’єр, які разом з атмосферними водами збираються у зумпфі кар’єрних вод, , який облаштовується у його днищі.

Відкачки кар’єрних вод буде проводитись насосною станціією (насос 1Д200-90 продуктивністю 200 м3/год), яка буде працювати періодично по мірі накопичення води у зумпфі. Відкачка накопиченої води буде відбуватися по трубопроводу у ставок-відстійник, що знаходиться поблизу кар’єру та уявляє собою резервуар об’ємом 500 м3, укріплений земляною дамбою .

Вода, яка відкачується з кар’єру (грунтові та атмосферні) вміщають завислі речовини та нафтопродукти. Очищення води від завислих часток проходить шляхом їх природнього осаду, а від слідів паливо-мастильних матеріалів поплавковим пристроєм із збором їх уловлювачем паливо-мастильних матеріалів. У ставку-відстійнику вода очищається, при цьому інтенсивність очищення буде складати 80% - 90%. Після чого очищена вода подається по металевому водогону до річки Сухий Ташлик.

72

Для відведення води внаслідок атмосферних опадів з площі водозабору, по південно-західному і південному борту кар’єру буде споруджена нагірна канава. Опис параметрів канави наведений у параграфі 1.5.4

4.4 Опис загального стану природнього ландшафту та ґрунтового покриву

Фактором негативного впливу на довкілля є порушення земної поверхні при розробці родовищ корисних копалин, що призводить до зміни структури і погіршення якості родючого шару, до зміни форм рельєфу, ландшафтних порушень. При відкритій розробці родовища порушується поверхня землі взагалі як гірничими виробками, так і відвалами. Зміни, зумовлені порушенням поверхні, негативно позначаються на її біологічних і ерозійних характеристиках.

У межах Добровеличківького району переважають чорноземи звичайні, середньо- та малогумусні, а в південній частині – чорноземи звичайні неглибокі малогумусні та малопотужні. Середня потужність ґрунтового покриву становить 0,14 м.

Глибина промерзання ґрунтів складає 0,3 – 1,0 м. Ґрунтово-рослинний шар розповсюджений, в основному, в північній і

північно-західній частині родовища, є окремі ділянки в центральні та східній частина .

При селективній розробці Скопіївського родовища грунтово-рослинний шар розробляється і складується окремо з подальшим використанням для рекультивації земель в районі. Частково рослинний ґрунт буде використаний при рекультивації ґрунтових відкосів розкривних порід кар’єра, які виконуються по мірі погашення розкривного уступу.

Якість рослинного ґрунту після його розробки частково втрачається. Проектом рекультивації передбачено поліпшення якості родючого ґрунту шляхом внесення органічних та мінеральних добрив в відповідних кількостях.

Передбачається створення системи моніторингу за станом ґрунтів. На даний час на площі гірничого відводу в наявності маємо невеликі

виїмки гірської породи в центральній частині, кар’єр розроблений до глибини 17 – 20 м. Подальша розробка родовища призведе до зміни ландшафту, на земній поверхні буде створена котловинноподібна кар’єрна виїмка глибиною до 80 м, а після відсипки відвалу пухких розкривних порід – пластоподібний відвал висотою 30м. Це призведе до зміни водного режиму і, як наслідок, заболочування місцевості, а залишені без рослинного покриву порушені відслонення породи - до інтенсивної водної та вітрової ерозії.

73

4.5 Опис стану рослинного покриву

Територію Кіровоградської області представляють лісостепова та степова зони. Нині понад 70% лісостепової частини області розорано, ліси і лісонасадження займають лише 7,2 % території Кіровоградщини [31]. Хоча Кіровоградщина й небагата на ліси, проте вони тут дуже різноманітні.

Лісова рослинність представлена переважно широколистяними лісами. В районі розташування Скопіївського родовища майже всі землі розорані.

Збереглися тільки невеликі ділянки в заплавах річок. В степовій частині, до якої відноситься район розташування родовища,

ліси трапляються у верхів'ях балок, утворюючи смугу байрачного степу. Лісові ценози мають чотириярусну будову, значне затінення та характеризуються мішаними дерево-станами з домінуванням дуба звичайного. В деревних ярусах співдомінують граб звичайний, ясен високий, клен гостролистий, липа серцелиста, які утворюють відповідні угруповання.

Досить добре збереглася лучна та болотна рослинність в заплавах річок. Багата та різноманітна степова рослинність збереглася і на схилах річкових долин та балок, на узліссях.

Для степової зони характерна трав’яна степова рослинність. Весною, коли в ґрунті ще достатньо вологи, з’являються ефемерні рослини: півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, маки. До настання спеки рослини відцвітають і дають насіння, їх наземна частина відмирає. У ґрунті залишаються бульби, цибулини, корневища, де накопичуються поживні речовини. Завдяки ним рослини виростуть і розквітнуть наступної весни. Ранньоквітучі рослини змінюються такими, які пристосувалися до спеки й нестачі вологи. Улітку в степу з’являються полин, типчак, ковила. Одні рослини мають довге коріння, яким з глибини дістають воду, в інших – жорсткі або опушені листки, через які випаровується мало води. У середині літа від спеки починають висихати всі рослини. Вітер підхоплює їх і котить клубками по степу (рослини перекотиполе) витрушуючи дозріле насіння. На Кіровоградщині переважають лучні степи, виявлено чимало ділянок справжніх степів, трапляються чагарникові степи. В травостої лучних степів найбільшу роль відіграє келерія гребінчаста, пирій середній, тонконіг вузьколистий, а на найбільш сухих та освітлених місцях формуються угрупування ковили. Дерева і кущі зустрічаються на берегах водойм і в балках. Тільки там їм вистачає вологи влітку, тільки там вони захищені від зимових морозів та весняних приморозків під час цвітіння. У степах іноді можна зустріти зарості тернику, шипшини, дикої вишні.

74

Перелік видів рослин та грибів, що підлягають особливій охороні на території області (станом на 01.01.2017 року) [32]

Таблиця 4.5

Назва виду (українська, латинська) Червона

книга України

Бернська конвенція CITES

Європейський червоний

список МСОП

Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)

* *

Бран душка різнокольорова (Bulbocodium versi color)

*

Бруслина карликова (Euonymus nana) * Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) * * * Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis) * Голонасінник одеський (Gymnospermium odes sanum)

*

Зозулинець болотний (Orchis palustris) * Ковила волосиста (Stipa capillata) * Ковила вузьколиста (Stipa tirsa) * Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) * Ковила найкрасивіша (Stipa pulcherima) * Ковила пірчаста (Stipa pennata) * Ковила пухнатолиста (Stipadasyphylla) * Ковила українська (Stipa ucrainica) * Коручка болотна (Epipactis palustris) * Коручка морозниковидна (Epipactis hellebori)

*

1 2 3 4 5 6 Коручка темно-червона(Epipactis atrorubens)

*

Лілія лісова (Lilium martagon) * Любка дволиста(Platanthera bifolia) * Півники понтичні (Iris pontica) * Рябчик руський (Fritillaria ruthenica) * Рястка Буше (Ornithogallum bouchea) * Сальвінія плаваюча (Salvinia natans) * * Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) * Тюльпан гранітний (Tulipa graniticola) * Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) * Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) * Цибуля ведмежа (Allium ursinum) * Шафран сітчастий (Crocus reticulates ) * Усього 29 2 2

Інформація про інвазійні (чужорідні) види рослин

Таблиця 4.6 Назва виду (українська,

латинська) Занесення виду до

карантинного списку

Заходи із запобігання розповсюдженню виду

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifotia L.)

да Агротехнічні, хімічні і методи

Повитиця польова (Cuscuta campestris Yunck)

да Агротехнічні, хімічні і методи

75

В районі Скопіївського родовища відсутні об’єкти природно-заповідного

фонду [32].

4.6 Опис стану тваринного світу

Дикі тварини в Кіровоградській області розподіляються по території дуже нерівномірно. В цілому, найбільш багаті фауністичні комплекси збереглися у придніпровській частині Кіровоградщини, по долинах річок, в балках та у великих лісових масивах центральних, південних та південно-східних районів. Біднішим є склад тварин надто освоєних людиною північних та північно-західних районів області.

Із 413 видів наземних хребетних тварин, відомих для Дніпровсько-Бузького лісостепового зоогеографічного району (ссавців - 65 видів, птахів - 324, плазунів - 13, амфібій - 11), на території Кіровоградщини виявлено 368 видів, в тому числі: ссавців - 65, птахів - 279, плазунів - 13, амфібій - 11. Крім того, водойми області населяє 61 вид риб, з яких найбільш численними є представники ряду карпоподібних (35 видів) [31].

Серед земноводних найбільш численні жаби озерна та ставкова, а також кумка червоночерева. На залісених територіях переважає жаба трав'яна, трапляються жаба гостроморда і квакша звичайна, рідкісна - ропуха сіра, місцями звичайні часничниця і ропуха зелена.

З 13 видів плазунів, виявлених на території області, звичайною є ящірка прудка, місцями - ящірка зелена. До групи нечисленних видів відносяться вуж звичайний, ящірка живородна і черепаха болотяна. Інші види рідкісні та дуже рідкісні: до перших відносяться веретениця ламка, вуж водяний, мідянка, полоз жовточеревий та гадюка степова, а до других - полоз лісовий, який ще можливо зберігся по окремих лісових масивах.

Птахів, які є найбільш різноманітною у видовому відношенні і численною групою хребетних тварин Кіровоградщини, враховуючи особливості їх біології, можна поділити на 5 груп - осілі (42 види), перелітні (120), пролітні (64), що прилітають на зимівлю (13), залітні (40).

У видовому відношенні найбільшою групою птахів (142 види) є горобині, до якої відносяться всім добре знайомі з дитинства горобці, шпаки, синиці, ластівки, щиглики, снігурі, а також ґави, сороки та інші. Найбільший за розміром представник цієї групи - крук, а найменші - волове очко, корольок жовтоголовий і різні вівчарики, вага яких вимірюється грамами.

Друга за кількістю видів група (28 видів) - хижі птахи. Більшість з них належить до категорії рідкісних тварин. Звичайні представники цієї групи на Кіровоградщині - яструб великий, якого дуже не люблять власники домашньої

76 птиці; канюк звичайний - птах, який винищує мишовидних гризунів; боривітер звичайний - невеличкий сокіл, який полює за мишами, ящірками та комахами. До середини 80-их років в Чорному лісі гніздився орел-могильник. Взимку на Кіровоградщині в помітній кількості з'являється канюк мохноногий, що прилітає з півночі Європи - цей хижий птах, як і канюк звичайний, полює на мишей та полівок. Разом із цим видом, але в значно меншій кількості з півночі прилітає сокіл-дербник - гроза зимуючих дрібних горобиних птахів. Інші види хижих птахів, які мешкають на території Кіровоградської області, є малочисельними або рідкісними.

Третє місце за кількістю видів займають кулики (23 види). Це типові навколоводні птахи. Більшість з них з'являються в межах Кіровоградщини під час сезонних міграцій, а гніздуванні звичайні чайка (чибіс), травник, веретенник великий і зуйок малий. Досить різноманітною групою птахів є також качині (21 вид), які належать до мешканців водно-болотного комплексу.

Найбільш численні представники групи - чирок-тріскунок, широконіска та чернь червоноголова, а під час сезонних міграцій - шилохвіст, свищ, гоголь, чернь, чубата. До нечисленних видів качиних слід віднести нерозня і чернь білооку. За кількістю видів виділяється також група пастушкових птахів

(7 видів), з яких найбільш звичайні лиска, курочка водяна, згонич і пастушок. Місцями трапляється деркач - вид, що зникає в Європі і тому занесений до Європейського Червоного списку. Досить різноманітною групою є сови

(9 видів). Звичайними можна вважати таких нічних мисливців, як сови сіра, вухата та болотяна і сич хатній. Інші види з цієї групи трапляються у незначній кількості, а пугач і сипуха - взагалі зникаючі і занесені до Червоної книги України. Останньою групою птахів, яка виділяється кількістю видів, є чаплі

(7 видів). Найчастіше з представників цієї групи трапляються чаплі сіра та руда, квак, бугай і бугайчик.

Згідно досліджень Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена Національної академії наук України викладених у Атласі міграції птахів України в районі розташування Скопіївського родовища місць гніздування диких птахів не виявлено. Шляхи міграції птахів проходять осторонь району робіт (рис. 4.1).

Із ссавців найбільш багата на види група - гризуни (25 видів). Бобер річковий, найбільший за розміром представник цієї групи, має дуже цікаві особливості біології та поведінки. На жаль, чисельність цих дуже цінних і цікавих тварин залишається в області низькою. В той же час чисельність різноманітних мишовидних гризунів, особливо тих, що мешкають на полях, висока. Ще одним яскравим представником цієї групи є ондатра - вид,

77 завезений до нас з американського континенту; вперше на території області його випустили в Онуфріївському районі у 1948 р. Досить численна група комахоїдних ссавців, з яких найбільш відомі широкому загалу їжак звичайний і кріт звичайний. Цікавим є той факт, що на початку XX сторіччя в басейні

р. Тясмина траплялася хохуля, яка практично зникла на території України. Хижі ссавці представлені в області вовком, лисицею звичайною,

акліматизованим єнотовидним собакою, куницями лісовою та кам'яною, тхорами чорним, степовим та перев'язкою, а також горностаєм і ласкою.

В лісостеповій, рівнинній і дрібнопогорбованій частині Кіровоградщини, на значній площі якої переважають збіднені фауністичні комплекси агроценозів та населених пунктів, типові для Лісостепу угруповання збереглися в широколистяних лісах, по нерозораних балках і в заплавах річок, де наявні лучні та водно-болотні біотопи.

Рідкісних видів флори та фауни України в районі проведення планованої діяльності не виявлено [32]..

78

Рис. 4.2. Карта сезонних міграцій птахів. – Скопіївське родовище гранітів. (http://pernatidruzi.org.ua/mapy/szljaxy_mihraciji_ptaxiv.jpg) [35].

79

Види тваринного світу, що охороняються[32] Таблиця 4.7

2014 рік 2015 рік 2016 рік Види тварин, занесені до Червоної книги України, од. 83 83 83 Види тварин, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од.

3 3 3

Види тварин, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од.

63 63 63

Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. - - -

Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од.

35 35 35

Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження популяцій європейських кажанів (EUROBATS), од. 4 4 4

Перелік видів тварин, що охороняються, в регіоні

(станом на 01.01.2017 року) Таблиця 4.8

Назва виду (українська і латинська) Червона


Бернська конвенція

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європейський

червоний список

МСОП

Багатозв'яз гірський український (Polydesmus montanus)

*

Борсук (Meles meles) * Бистрянка російська (Alburnoides rossicus) * Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopte) * * * * Вечірниця мала (Nyctalus leiseri) * * * Вечірниця руда (Nyctalus noctula) * Видра річкова (Lutra lutra) * * * Вовчок садовий (Eliomys quercinus) * Вухань звичайний (Plecotus auritus) * Гадюка Нікольського, гадюка лісостепова (Vipera nikolskii)

*

Горностай (Mustela erminea) * * Голуб-синяк (Columba oenas) * Кутора мала (Neomys anomalus Cabrera) * Кажан пізній (Eptesicus serotinus) * Кіт лісовий (Felis sylvestris) * Клімена (Esperarge climene) * Косар (Platalea leucorodia) * Мишівка степова(Sicista subtilis) * * Ендроміс березовий (Endromis versicolora) * Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boie) * * * Перев’язка звичайна (Vormela peregusna) * * Тушканчик великий (Allactaga jaculus) * Тхір степовий (Mustela eversmanni) * * Тхір лісовий (Mustela putorius) *

1 2 3 4 5 6 7 8 9

80




CITES

CMS

AEWA

EUROBATS



МСОП

Ховрах європейський (Citellus citellus) * Хом'ячок сірий (Cricetulus migratorius) * Широковух європейський (Barbastella barbastella)

* * *

Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus) * * * Балабан (Falco cherrug Gray) * * * Беркут (Aquila chrysaetos) * * Боривітер степовий (Falco naumanni) * * Вівсянка чорноголова (Emberiza melano cepha)

*

Гага звичайна(Somateria mollisima) Дерихвіст лучний (Glareola pratincola) * * Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni) * * Дрохва (Otis tarda) * * * Журавель сірий(Grus grus) * * Журавель степовий (Anthropoides vigro) * * Змієїд (Circaetus gallicus) * * Казарка червоно вола (Rufibrenta ruficollis) * * * Канюк степовий (Buteo rufinus) * * Кроншнеп великий (Numenius arquata) * * Кроншнеп середній (Numenius phaeopus) * * Крохаль довгоносий (Mergus serrator) * * Кулик-сорока (Haematopus ostralegus) * * * Лебідь малий (Cygnus bewickii Yarrel) * * Лежень (Burhinus oedicemus) * * Лелека чорний (Ciconia nigra) * * * Лунь польовий (Circus cyaneus) * * * Лунь степовий (Circus macrourus) * * Могильник (Aquila heliacal Savigny) * * * * Огар (Haliaeetus albicilla ) * * * Орел степовий (Aquila rapax) * * Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) * * Орел-карлик (Hieraatus pennatus) * * * Підорлик великий (Aquila clanga) * * Підорлик малий (Aquila pomarina) * Поручайник (Tringa stagnatilis) * * Пугач (Bubo bubo) * Реготун чорноголовий (Larus ichthyaetus) * Райдужниця велика (Apatura iris) * Сатир залізний (Hipparchia statilinus) * Сатурнія велика (Saturnia pyri) * Савка (Oxyura leucocephala) * * * Сипуха(Tyto alba) * * Сиворакша (Coracias garrulus) * Сліпак подільський (Spalax zemni) * Скопа (pandion haliaetus) * * * Сапсан (Falco pe regrinus) * * * Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) * Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator)

*

Ходуличник (Himantopus himantopus) * *

81




CITES

CMS

AEWA

EUROBATS



МСОП

Хохітва(Tetrax tetrax) * * Чернь білоока (Aythya nyroca) * *

1 2 3 4 5 6 7 8 9 Шпак рожевий (Sturnus roseus) * Шуліка рудий (Milvus milvus) * * * Шуліка чорний (Milvus migrans) * Ялець звичайний (Leuciscus leuciscus) * Судак волзький, Берш (Sander volgensis) * Турун Ештрайхера (Carabus estreicheri) * Гадюка степова східна (Vipera ursinii renardi)

* *

Мідянка(Coronella austriaca) * * Полоз жовточеревий (Coluber jugularis) * Полоз лісовий (Elaphe longissima) * * Бджола-тесляр звичайна (Xylocopa valga) * Бражник дубовий (Marumba quercus) * Бражник мертва голова (Acherontia atropos) * Бражник Прозерпіна (Proserpinus Proserpina)

* * *

Бражник скабіозовий (Hemaris tityus) * Ванесса чорно-руда (Nymphalis xanthomelus)

Ведмедиця Гера (Callimorpha quadripunctaria)

Ведмедиця-хазяйка (Callimorpha dominula) Вусач великий дубовий західний (Cerambyx cerdo cerdo)

* * *

Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre)

*

Вусач мускусний (Aromia moschata) * Вусач червонокрил Келлера (Purpuricenus kaehleri)

*

Джміль вірменський (Bombus armeniacus) * Джміль глинистий (Bombus argillaceus) * Джміль-лезус (Bombus laesus) * Джміль моховий (Bombus muscorum) * Джміль пахучий (Bombus fragrans) * Джміль пластинчастозубий (Bombus serrisquama)

Джміль незвичайний (Bombus paradoxus) * Джміль червонуватий (Bombus ruderatus) Джміль яскравий (Bombus ponorum) Дозорець-імператор (Anax imperator Leach) * Жук-олень (Lucanus cervus) * * Жук-самітник (Osmoderma eremita) * * * Коник-пилохвіст український (Poecilimon schmidti)

Совка сокиркова (Periphanes delphinii) * Стафілін волохатий (Emus hirtus) * Стрічкарка блакитна (Catocala fraxini) * Стрічкарка орденська малинова (Catocala sponsa)

*

Кошеніль польська (Porpyrophora polonica) *

82




CITES

CMS

AEWA

EUROBATS



МСОП

Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta) * * Красуня-діва (Calopteryx virgo) Ксилокопа фіолетова (бджола-тесляр фіолетова) (Xylocopa violacea)

*

1 2 3 4 5 6 7 8 9 Ктир гігантський (Satanas gigas) Лилик двоколірний (Vespertilio murinus) * Ктир шершнеподібний (Asilus crabroniformis)

*

Махаон (Papilio machaon) * Мегахіла округла (Megachile rotundata) Мелітурга булаво вуса (Melitturga clavicornis)

*

Мнемозина (Parnassius mnemosyne) * Мінога українська (Eudontomyzon mariae) * Нетопир звичайний (Pipistrellus pipistrellus) * Нетопир Натузіуса (Pipistrellus nathusii) * Нічниця водяна (Myotis daubentonii) * Норка європейська (Mustela lutreola) * Осетер російський (Acipenser gueldenstaedtii)

*

Пістрянка весела (Lygaena laeta) Подалірій (Iphiclides podalirius) * Поліксена (Zerynthia polyxena) * * * Рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus) Сатурнія мала (Eudia pavonia) * Сатурнія руда (Aglia tau) * Синявець-мелеагр (Polyommatus daphnis) Скарабей священний (Scarabaeus sacer) Сколія-гігант (Scolia maculata) Сколія степова (Scolia hirta) Стрічкарка тополева (Limenitis populi) Усього 83 63 3 - 35 4 14 -

83

5 ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

5.1 Оцінка ризику впливу планової діяльності на здоров’я населення

Оцінка ризику впливу планованої діяльності на виробничих майданчиках на здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря проводиться відповідно до Методичних рекомендацій МР 2.2.12-142-2007. "Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря", затверджені наказом МОЗ України 184 від 13.04.2007 р.

Для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів найчастіше використовують два показники: максимальна недіюча доза і мінімальна доза, що викликає пороговий ефект.

Дані показники є основою для установлення рівнів мінімального ризику –референтних доз (RfD) і концентрації (RfC). Перевищення референтної дози не обов’язково пов’язане із розвитком шкідливого ефекту, але чим вища доза впливу і чим більше вона перевищує референтну, тим більша імовірність його виникнення, однак оцінити цю імовірність за даного методичного підходу неможливо. У зв’язку з цим кінцевими характеристиками оцінки експозиції на основі референтних доз і концентрацій є коефіцієнти (HQ) та індекси (HI) небезпеки. Якщо референтна доза не перевищена, то ніяких регулюючих втручань не потрібно. У випадку, коли вплив речовини перевищує (RfD), виникає небезпека, величину якої можна оцінити лише за допомогою вивчення залежності „доза-відповідь” та спектра шкідливих ефектів.

Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів за комбінованого впливу хімічних речовин проводять на основі розрахунку індексу небезпеки (НІ) за формулою:

= ,

де HQi – коефіцієнти небезпеки для окремих компонентів суміші хімічних речовин, що впливають.

За інгаляційного надходження розрахунок коефіцієнта небезпеки можна здійснювати за формулою:

=

де HQi – коефіцієнт небезпеки впливу і-тої речовини; Сі – рівень впливу і-тої речовини, мг/м3;

84

RfC – безпечний рівень впливу, мг/м3. Для речовин, для яких не встановлено безпечно референтну

концентрацію, приймається значення середньодобової граничнодопустимої концентрації (ГДК) або орієнтовних безпечних рівнів діяння (ОБРД).

Критерії для характеристики коефіцієнта небезпеки наведено у таблиці 5.1.

Критерії неканцерогенного ризику Таблиця 5.1

Характеристика ризику Коефіцієнт небезпеки (HQ)

Ризик виникнення шкідливих ефектів розглядають як зневажливо малий

< 1

Гранична величина, що не потребує термінових заходів, однак не може розглядатися як досить прийнятна

= 1

Імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню коефіцієнту небезпеки (HQ)

> 1

Відповідно до гігієнічних норматив "Перелік речовин, продуктів,

виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини", затверджені наказом МОЗ України 7 від 13.01.2006 р. на ділянці робіт відсутні виробничі процесі і речовини у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел із доведеною або вірогідною канцерогенністю для людини.

Оцінка неканцерогенного ризику впливу викидів забруднюючих речовин на здоров'я населення при розробці Скопіївського родовища гранітів, показана в таблиці 5.2.

Результати розрахунку ризику розвитку неканцерогенних ефектів Таблиця 5.2

Найменування забруднюючого речовини

Розрахункова середньорічна

концентрація і-ї речовини на

границі СЗЗ ( Сі), мг/м3

Референтна (безпечна)

концентрація і-ї речовини

(Rf Сі), мг/м3

Коефіцієнт небезпеки для і-

ї речовини,

=

Критичні органи

Діоксид азоту 0,0315 0,04 0,7875 Органи дихання

Оксид вуглецю 0,465 5 0,093 ЦНС, кров, серц.- судинна

Вуглеводні граничні С12-С19 0,419 1,0 0,419 Органи дихання

85

Суспендовані частинки недиферинційовані за

складом 0,135 0,1 1,35 Органи

дихання

Сажа 0,069 0,15 0,46 Органи дихання

Сірчистий ангідрид 0,032 0,08 0,4 Органи дихання

Індекс небезпеки (НІ) 3,51

Величина індексу небезпеки свідчить, що ризик виникнення шкідливих

ефектів розглядають як умовно прийнятний, за всіма речовинами окрім суспендованих частинок недеференційованих за складом (вплив на органи дихання)

5.2 Оцінка соціального ризику планованої діяльності

Соціальний ризик планованої діяльності визначається як ризик для групи людей, на яку може вплинути впровадження об'єкта господарської діяльності, з урахуванням особливостей природно-техногенної системи.

Розрахунок оціночного зачення соціального ризику проведений відповідно з ДБН А.2.2-1-2003, Додат И [15].

Класифікація рівнів соціального ризику наведена у таблиці 5.3.

Класифікація рівнів соціального ризику Таблиця 5.3

Рівень ризику Ризик протягом життя

Неприйнятний для професійних контингентів і населення

> 10-3

Прийнятний для професійних контингентів і неприйнятний для населення

від 10-3 до 10-4

Умовно прийнятний від 10-4 до 10-6 Прийнятний < 10-6 Оціночне значення соціального ризику (Rs) визначається за формулою:

= ∙ ∙ ∙ − ,

де Rs – соціальний ризик, чол/рік; СRa – канцерогенний ризик комбінованої дії декількох забруднюючих

атмосферу канцерогенних речовин, який визначається за наведеним вище, або, як в нашому випадку, при відсутності у викидах речовин із доведеною

86 або вірогідною канцерогенністю для людини приймається рівним 1·10-6, безрозмірний;

Vu – уразливість території від прояву забруднення атмосферного повітря, що визначається відношенням площі, віднесеної під об'єкт господарської діяльності, до площі об'єкта з санітарно-захисною зоною, частки одиниці;

N – чисельність населення, чол., що визначається: а) за даними мікрорайону розміщення об'єкта, якщо такі є у населеному

пункті; б) за даними усього населеного пункту, якщо немає мікрорайонів, або

об’єкт має містоутворююче значення; в) за даними населених пунктів, що знаходяться в зоні впливу об’єкта

проектування, якщо він розташований за їх межами; T – середня тривалість життя (визначається для даного регіону або

приймається 70 років), чол./рік; Np – коефіцієнт, за відсутності зміни кількості робочих місць, як в

нашому випадку, приймається рівним 0. Найбільш приближеним населеним пунктом до Скопіївського родовища

гранітів є с. Липняжка. Згідно перепису у 2001 році чисельність населення складала 4395 чоловік, N = 4395 чол.;

Середня тривалість життя населення, приймаємо Т = 70 років люд./рік. Чисельність працюючих Скопіївського кар’єру залишається незмінною: Nр = 0 Оціночне значення соціального ризику (Rs), складе:

= 1 ∙ 10 ∙223400

2347807∙

439570

∙ (1 − 0) = 5,974 ∙ 10

Зазначення рівня соціального ризику планової діяльності знаходиться в межах від 10-4 до 10-6 – умовно прийнятний.

Природно-заповідні об’єкти у межах впливу проектованої діяльності відсутні[32].

Всі об’єкти розміщуються з дотриманням відстаней встановлених нормативними документами, тому кумулятивний вплив на об’єкти довкілля малоймовірний.

Вплив на соціальне середовище носить позитивний аспект (створення додаткових робочих місць, підвищення відрахувань у місцевий та обласний бюджети, забезпечення сировинних потреб для розвитку промислового комплексу).

87

Прийняті природоохоронні заходи та система контролю за станом відходів, способами їх тимчасового зберігання та вивезення, забезпечують мінімальний залишковий рівень впливу на умови життєдіяльності місцевого населення та його здоров’я.

Вплив на навколишнє соціальне середовище приймається як екологічно допустимий.

5.3 Поводження з відходами

Відповідно до термінології, яка подана в ст. 1 Закону України Про відходи» від 5 березня 1998 р., «відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення».

Під час виробництва щебеню утворюється відсів, який в подальшому використовується в дорожньому будівництві, не може бути визначений як відходи.

Відходи, які нормуються і потребують подальшого, більш жорсткого поводження, утворюються на ТОВ «ЮССА» в результаті обслуговування основного виробництва: під час перебування людей на робочих місцях, обслуговування автотранспорту, який знаходиться на балансі підприємства.

Відходи, які утворюються на ТОВ «ЮССА»: відходи комунальні міські змішані, в т.ч. сміття з урн; відпрацьовані свинцеві акумуляторні батареї; відпрацьовані гальмівні колодки та накладки зчеплення; зношені шини; відпрацьовані масла; відпрацьовані масляні, повітряні та паливні фільтри; використане ганчір’я.

88

Річна витрата експлуатаційних матеріалів кар’єрного обладнання та техніки наведена в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 Найменування

машин і механізмів

Найменувння матеріалів

Одиниці вимірюв.

Кількістьть механізмів

Загальна витрата в

зміну

К-ть робочих змін в році


рік

Екскаватор HYUNDAI ROBEX 320

LC-7

Д/п кг

2

232.4

416

96678.4

Змащувальні матеріали кг 1.62 669.76

Обтиральні матеріали кг 0.16 66.56

Високоміцна сталь кг

334

Самохідна бурова

установка Atlas Copko ROC L6H

Д/п кг

1

64

112

7168

Змащувальні матеріали кг 7 784

Обтиральні матеріали кг 0,08 8,96


Навантажувач HITACHI LX

160

Д/п кг

1

89,6

610

54656

Змащувальні матеріали кг 0,6 366



Бульдозер на тракторі Т –

130М.Г-1 ДЗ –110В

Д/п кг

2

38,33

444

17017

Змащувальні матеріали кг 0,8 355.2

Обтиральні матеріали кг 0.27 119.88


300

Автосамоскид БелАЗ-7548

Д/п кг

4

173,8

832

72304 Змащувальні

матеріали кг 2,8 4160


Поливний автомобіль

КО-002

Д/п кг

1

30

260

7800

Змащувальні матеріали кг 2.12 550

Обтиральні матеріали кг 0.15 40

Гідромолот Kwanglim SG-

Високоміцна сталь кг 1

196

89

Найменування машин і

механізмів

Найменувння матеріалів

Одиниці вимірюв.

Кількістьть механізмів


зміну

К-ть робочих змін в році


рік

3200

Всього

Д/п т 255,623

Змащувальні матеріали т

6,885

Обтиральні матеріали т

0,727

Високоміцна сталь т

0,960

Розрахунок кількості відходів відпрацьованих акумуляторних батарей, кг/рік:

= ∙ ∙ ∙ / ; де: Т - кількість транспорту по типах використовуваних акумуляторів; А - число акумуляторів на одиницю транспортного засобу; М - маса акумуляторної батареї в зборі, кг; n - час роботи транспорту протягом року, міс; m - гарантійний термін експлуатації акумулятора, міс.

Розрахунок відходів фрикційних матеріалів виконаний по формулі, кг/рік:

= ∙ (( ∙ + ) ∙ / ; де N - кількість автотранспорту ітої марки, од; k - кількість гальмівних колодок на ітому транспортному

засобі; g - вага відпрацьованої гальмівної колодки, кг; gі- вага відпрацьованої накладки щеплення, кг; Lі - річний пробіг автотранспорту ітої марки, тис. км. (мото/годин); LHі- нормативний пробіг автотранспорту ітої марки до заміни гальмівних

колодок та накладки щеплення, тис. км. (мото/годин).

Вага відпрацьованих шин визначається по формулі, кг/рік: = (Рф/Р) ∙ П ∙ Пк ∙ ∙ ;

де: Рф - річний пробіг, тис. км. (мото/годин); Р - норма експлуатаційного пробігу, тис. км (мото/годин); П - кількість одиниць автотранспорту однієї марки, од. Пк. кількість шин в комплекті, од. m - вага шини, кг. k - коефіцієнт зносу шин, k = 0,85.

Розрахунок обсягів відходів, відпрацьованих нафтопродуктів

90 виконується за формулою (для техніки, що в експлуатації більше 8 років), кг/рік;

= Н⁄ ∙ ∙ ∙ Кзб ∙ Кзл ∙ ; де: L - річний пробіг, мото/години; Н - нормативний пробіг, мото/години; V - повна заправка масла, л; N - кількість одиниць техніки, шт.; К3б - коефіцієнт збільшення витрати масел для техніки, що в

експлуатації більше 8 років;

Кзл - коефіцієнт зливу масла; ρ - густина відпрацьованого масла, р = 0,92 кг/л.

Розрахунок обсягів відпрацьованих фільтрів (масляних, паливних, повітряних) виконується за формулою:

Мф = ф Нф⁄ ∙ ∙ ф( ) ∙ ф ∙ Кдом , (кг); де: Мф - обсяг утворених відходів, кг; Lф — середньорічний пробіг автомобілів, (км), або напрацювання

тракторної та бурової техніки (мото/годин); Нф - нормативний пробіг, або напрацювання (тис. км., мото/годин) до

заміни фільтрів (фільтри ітої марки); n - кількість автомобільної, тракторної та бурової техніки; Nф - кількість фільтрів і-тої марки на одиницю техніки; mф - маса фільтра, кг; Кдом - коефіцієнт, що враховує наявність домішок у відпрацьованому

фільтрі. Розрахунок використаного ганчір’я Використане ганчір’я утворюється при обслуговуванні і ремонті

основного та допоміжного устаткування парку кар’єрної техніки та автотранспорту.

Об’єм утворення використаного ганчір’я по техніці визначаємо по формулам:

Оган. = М/ 10000 ∙ L ∙ Кзаб Оган. = Мн ∙ Н ∙ Т ∙ Кзаб

де: Оган _ кількість утвореного використаного ганчір’я на одиницю техніки;

М/10000 - питома норма витрати використаного обтирального матеріалу кг на 10000 км пробігу автомобіля;

Мн - питома норма витрати обтирального материалу на одиницю

91 техніки, принята по усередненим даним автопідприємств, кг/зміну;

L - річний пробіг автомобіля, км; Т - кількість робочих змін експлуатації техніки за рік, зм/рік; Кзаб - коефіцієнт, що враховує забруднення використаного ганчір’я

брудом та нафтопродуктами, Кзаб = 1,5; Н - кількість одиниць техніки. Розрахунки кількості відходів автотранспорту та кар’єрної техніки

зведені в таблицю 5.5. Таблиця 5.5

Ек

скав

атор

H

yund

ai R

obex

32

0 LC

-7

HIT

AC

HI

LX16

0

Буль

дозе

р Д

З –1

10В

БелА

З-75

248

Atla

s Cop

co

RO

C L

6H

КО

-002

Кількість одиниць автотранспорту 2 1 2 2 1 1

Річний пробіг: тис. км 7,488 1,872

мото/годин 6656 4880 1776 6656 896 2080

Маса аккумуляторної батареї, кг 50 49,1 42,1 37,5 37,5 48,0

Число аккумуляторних батарей на одиницю

техніки 1 1 2 1 4 2

Грарантійний термін експлуатації аккумулятора,

міс 24 24 24 24 24 24

Час роботи транспорту протягом року, міс 12 12 12 12 12 12

Обсяг утворення відходів (відпрацьовані

аккумулятори не трозібрані), кг

24.55 49,1 42,1 37,5 150 48

Всього, т/рік 0,3747 К-сть гальмівних

колодок(накладок), шт 2 2 2 12 12 12

Вага однієї гальмівної колодки, кг - - - 21.05 10.4 10.4

Вага зношеної накладки зчеплення, кг 0.4 0.4 0.3 1.65 1.12 1.12

Нормативний пробіг до заміни гальмівних колодок та накладки зчеплення, тис.

км(мото/год)

1000 1000 3000 10 10 10

92

Екск

ават

ор

Hyu

ndai

Rob

ex

320

LC-7

HIT

AC

HI

LX16

0

Буль

дозе

р Д

З –1

10В

БелА

З-75

248

Atla

s Cop

co

RO

C L

6H

КО

-002

Обсяг утворення відходів (зношених гальмівних колодок та накладок

зчеплення), кг

10,65 3,9 0,71 407,95 103,51 25,88

Всього, т/рік 0,5526 К-сть шин в комплекті - 4 - 6 6

Норма експлуатаційного пробігу, тис. км (мото/год) - 4000 - 18 30

Вага шини, кг - 330 - 447 65

Обсяг утворення відходів (зношених шин), кг - 1368,84 - 1896,71 20.69

Всього, т/рік 3,2863 Повна

заправка масла, л

двигуна 25,5 37,9 32 86,6 67 67

гідравліки 320 380 100 160 48 48

Нонрмативний пробіг заміни масла тис. км

(мото/год)

двигуна 500 500 500 500 500 500

гідравліки 2000 2000 2000 2000 2000 2000

Коефіцієнт збільшення витрати масел для техніки, що в експлуатації більше 8

років

1 1 1 1,2 1,2 1,2

Коефіцієнт зливу масла 0.9 0,9 0,9 0,9 0,9 0,9

Обсяг утворення відходів (відпрацьовані масла),

кг/рік 915.54 2325,71 1074 402,34 3349,03 140,66

Всього, т/рік 7,6183 Нормативний пробіг заміни

масла, тис. км (мото/год) 500 500 240 2 2 2

К-сть масляних фільтрів на одиницю, шт

1 1 1 1 1 1

Маса відпрацьованого масляного фільтру, кг

1,7 1,7 0,5 0,8 0,8 0,8

Обсяг утворення відходів (відпра-цьовані масляні

фільтри), кг 45,26 16,59 7,4 5,99 3 0,75

Всього, т/рік 0,079 Нормативний пробіг до

заміни паливних фільтрів, тис. км (мото/год)

500 500 500 2 2 2

93

Екск

ават

ор

Hyu

ndai

Rob

ex

320

LC-7

HIT

AC

HI

LX16

0

Буль

дозе

р Д

З –1

10В

БелА

З-75

248

Atla

s Cop

co

RO

C L

6H

КО

-002

К-сть паливних фільтрів на одиницю, шт

1 1 1 1 1 1

Маса відпрацьованого паливного фільтру, кг

0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4

Обсяг утворення відходів (відпра-цьовані пливні

фільтри), кг 10,65 3,9 2,84 3 1,5 0,37

Всього, т/рік 0,0223 Нормативний пробіг до

заміни повітряних фільтрів, тис. км (мото/год)

500 500 500 2 2 2

К-сть повітряних фільтрів на одиницю, шт 1 1 1 1 1 1

Маса відпрацьованого повітряного фільтру, кг 0.75 0.75 1.25 1.9 1.5 1.5

Обсяг утворення відходів (відпра-цьовані повітряні

фільтри), кг 19,97 7,32 8,88 14,23 5,62 1,4

Всього, т/рік 0,0575 Птитома норма витраи

викори-станого обтирального матеріалу, кг

на 10000 км пробігу автомобіля

173,61 106,84

Птитома норма витраи викори-станого

обтирального матеріалу на одиницю техніки, кг/зміну

3,78 11,09 0,43 9,09

К-сть робочих змін експлуатації техніки за рік,

зм/рік 832 610 222 112

Обсяг утворення відходів (використаного ганчір'я),

кг 110,0 55,0 260,0 260,0 130,0 40,0

Всього, т/рік 0,855

Відходи комунальні змішані. Норматив утворення відходів на одну людину становить 75 кг в рік

("Наказ 7 від 10.01.2006 р. Про затвердження норм утворення твердих побутових відходів для населених пунктів України. Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства").

94

Кількість працюючих – 80 чоловік

= 80 ∙ 0,075 т = 6 т/рік.

Загальна характеристика та кількість відходів, що будуть утворюватись при розробці Скопіївського родовища гранітів, представлена в таблиці 5.6.

Таблиця 5.6

Найменування відходу

Періодич- ність

утворення Кількість,

т/рік Місце утворення Місце

тимчасового зберігання

1 2 3 4 5 Відходи

комунальні змішані

Періодично на протязі

року 6 Побутовий вагончик Урна для

сміття

Відпрацьовані акумулятори При заміні 0,3747

Кар’єрна техніка та автотранспорт

Спеціально відведене

місце Відпрацьовані

гальмівні колодки, накладки

При заміні 0,5526 Металевий ящик

Зношені шини При заміні 3,2863 Спеціально відведене

місце Відпрацьовані

масла При заміні 3,2704 Металеві бочки

Відпрацьовані масляні фільтри При заміні 0,079 Герметичний

ящик Відпрацьовані

паливні фільтри При заміні 0,0223 Герметичний ящик

Відпрацьовані повітряні фільтри

При заміні 0,0575 Герметичний ящик

Аспіраційні відходи

бурового станка ROK-D7 Pantera

Періодично 0,313

Комплектний циклон і тканинний фільтр

аспіраційної системи бурового станка ROK-D7 Pantera

Герметична тара

Високоміцна сталь

При заміні 0,960 Кар’єрна техніка Спеціально відведене

місце

Використане ганчір’я

Періодично на протязі

року 0,7273 Кар’єрна техніка та

автотранспорт Герметичний

ящик

Відходи, які утворюються, тимчасово зберігаються на території підприємства у спеціально відведених для цього місцях. По мірі накопичення відходи передаються на утилізацію спеціалізованим підприємствам, згідно укладених договорів.

95 6 ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ

ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВІВ НА ДОВКІЛЛЯ

З метою оцінки впливу на довкілля використано методи, які описані в наступній нормативно-технічній літературі.

Розрахунок ризиків планованої діяльності: - Методичні рекомендації МР 2.2.12-142-2007 Оцінка ризику для

здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря; - Додатків Ж та И ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки

впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: - Сборник методик по расчету содержания загрязняющих веществ в

выбросах от неорганизованных источников загрязнения атмосферы. ОАО «УкрНТЭК», Донецк 2000 р.;

- Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів. Наказ Держкомстату України за 452 від 13.11.2008 р.;

Розрахунок скидів зворотних вод: - ДСТУ-Н Б В.2.5-71:2013 Споруди для очищення поверхневих стічних

вод. Настанова з проектування (СН 496-77, MOD). Розробка грунтово-рослинного шару: - ГОСТ 17.4.3.02-85 Охорона природи. Грунти. Вимоги до охорони

родючого шару грунту при виробництві земляних робіт; - ГОСТ 17.5.3.05-84 Охорона природи. Рекультивація земель. Загальні

вимоги до землюванню. Розрахунок впливу шуму та вібрації: - Галузева методика по розробці нормативів гранично-допустимих

викидів шкідливих речовин в атмосферу на підприємствах концерну «Укршляхбуд»;

- Методика розрахунку викидів шкідливих речовин в атмосферу. РД 31.06.06.86, Москва 1986 р.;

- Сборник методик по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих веществ различными производствами. Ленинград, Гидрометеоиздат. 1986 г.

Розрахунок концентрацій забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони:

96

- ОНД-86 Держкомгідромет Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємства;

- програмний комплекс ЕОЛ+ версія 5.3.8 рекомендований Мінприроди України.

7 ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ,

УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Дотримання технологічного регламенту експлуатації видобувних робіт забезпечує зменшення негативного впливу планової діяльності на навколишнє середовище.

Розробка родовищ корисних копалин відкритим способом повинна проводитися згідно з НПАОП 0.00-1.24-10 «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» і затвердженим проектом. Підприємство повинно також мати встановлену геологічну і маркшейдерську документацію, план гірничих робіт, затверджений керівником підприємства та погоджений із місцевими органами Держгірпромнагляду, спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення експлуатації родовищ корисних копалин.

Передбачаються наступні заходи по охороні довкілля.

Зменшення впливу на атмосферне повітря. Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного

повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:

- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх

97 постійний облік;

- заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

- забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

- забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

- використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

- здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об'єктів.

Поводження з відходами. Згідно статті 55 «Про охорону навколишнього природного середовища» суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів

для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Контролювати зміни і нововведення у природоохоронному законодавстві, у тому числі з питань поводження з відходами, організувати природоохоронну роботу на підприємстві з урахуванням цих змін і нововведень.

Своєчасно укласти договори на передачу відходів зі спеціалізованим організаціям, які мають необхідні ліцензії у сфері поводження з небезпечними відходами на збирання, перевезення, утилізацію відходів, у разі їх утворення.

98

Забезпечити комплексне використання матеріально-сировинних ресурсів. Забезпечити повний збір, належне зберігання і передачу відходів на утилізацію/видалення відходів.

Обладнати місця зберігання тимчасового зберігання відходів згідно з діючими санітарними нормами поводження з відходами.

Здійснювати постійний контроль за станом місць тимчасового зберігання відходів:

- не допускати зберігання відходів у несанкціонованих місцях; - не допускати змішування відходів різних класів небезпеки; - забезпечити достатню кількість контейнерів для збирання відходів. Підготовити та надати до відповідних органів документи та отримати

дозвіл на поводження з відходами (за результатами проведення інвентаризації відходів, якщо показник загального утворення відходів становить більше 1000 умовних одиниць, після затвердження Кабінетом міністрів Порядку отримання дозволів).

Зменшення впливу на геологічне середовище. Для зменшення шкідливого впливу на геологічне середовище необхідно

дотримуватися наступних заходів: - додержання проектних укосів уступів; - посів багаторічних трав з метою укріплення укосів бортів кар’єру. - проведення систематичного маркшейдерського та гірнично-технічного

контролю за розробкою родовища.

Зменшення впливу на грунти. З метою зменшення шкоди від діяльності кар’єру заплановано

заходи по рекультивації ґрунтів. В результаті розробки родовища утворюється котловиноподібна

кар’єрна виїмка, а після відсипки відвалу пухких розкривних порід – пластоподібний відвал висотою 30м. Глибина кар’єру до 80,0 м, відносно невеликий об’єм розкривних порід виключає можливість рекультивації відпрацьованого простору для сільськогосподарських потреб або для лісогосподарського використання. Виходячи із цього, в відпрацьованому просторі кар’єру передбачається облаштування водойми, відвал розкривних порід рекультивується під площі для сільськогосподарського використання, а укоси бортів кар’єру, що складені пухкими породами, і укоси відвалів – під лісонасадження.

Заповнення виробленого простору водою здійснюється за рахунок атмосферних і ґрунтових вод після повного відпрацювання запасів.

Гірничотехнічна рекультивація земель складається із наступних

99

видів робіт: - виположення бортів кар’єру по пухкому розкриву до кута 25°; - створення штучного водоймища в виробленому просторі кар’єру; - створення земляного валу по периметру кар’єру а на висоту не

менше 1 м. Новостворене водоймище може бути використане в якості джерела

водопостачання для поливу сільськогосподарських угідь, що дозволить збільшити родючість прилеглих земель, а також розвиток рибного господарства, яке дасть ще одну статтю доходів населення та місцевого бюджету.

Зменшення впливу на поверхневі води. З метою зменшення шкідливого впливу на поверхневі води в процесі

проведення видобувних робіт кар’єрні води перед скиданням їх в місцеву гідрографічну сітку обов’язково очищаються в спеціально спорудженому ставку-відстійнику.

Зменшення негативного впливу шуму та вібрації. Для зменшення впливу шуму на працівників необхідно передбачати: - улаштування звукоізолювальних укриттів для шумогенерувального

обладнання (дробарок, грохотів) із застосуванням активних глушителів шуму;

- улаштування звукопоглинальних конструкцій з використанням звуковбирних матеріалів (мінеральна вата, скловолокно тощо);

- у вузлах самопливного транспорту, у бункерах застосування футеровки зі сталевих плит, кам'яного лиття, а також улаштування гасильних кишень, заповнених матеріалом, що транспортують;

- будова звукоізолювальних кабін дистанційного керування та спостереження для персоналу, що обслуговує обладнання ;

- застосування індивідуальних засобів захисту; - застосування технічних заходів щодо зниження шуму в його джерелі

(застосування гумових сит на грохотах); - заходи, що знижують шум від роботи вентиляційних систем

(установлення вентиляторів поза приміщеннями, застосування м'яких вставок у повітропроводах тощо).

Для зниження шкідливого впливу вібрації необхідно передбачати заходи:

- ізоляцію фундаментів дробильного обладнання за його периметром із застосуванням акустичних швів;

100

- установлення обладнання на фундаменти з пружними амортизаторами- віброгасниками;

- застосування віброізолювальних плит або килимів з губчатої гуми, повсті, пробки;

- підвіску грохотів на пружинах або ресорних амортизаторах до будівельних конструкцій.

Компенсаційні заходи полягають у відшкодуванні втрат, спричинених самим процесом втілення проектів. Екологічний податок проводять згідно діючого законодавства. Такі розрахунки проводяться на основі спеціально затверджених методик згідно встановлених тарифів. Враховуючи передбачені природоохоронні заходи можна зробити висновок, що при розробці Скопіївського родовища гранітів буде суттєво зменшений негативний вплив на довкілля від планованої діяльності.

8 ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ

Стаття 8 Закону України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» визначає поняття правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації - це особливий правовий режим, який може тимчасово запроваджуватися в окремих місцевостях у разі виникнення надзвичайних екологічних ситуацій і спрямовується для попередження людських і матеріальних втрат, відвернення загрози життю і здоров'ю громадян, а також усунення негативних наслідків надзвичайної екологічної ситуації.

Аварійні ситуації під час здійснення планованої діяльності можуть виникнути на окремих виробничих процесах:

- при транспортуванні гірничої маси - транспорт, що рухається, падіння кусків гірничої породи з транспорту;

- при ремонті гірничого устаткування - деталі машин і механізмів, падіння людей з висоти;

- при експлуатації, ремонті й обслуговуванні кар’єрних електроспоживачів - ураження електричним струмом і падіння людей з висоти;

101

- при неналежному забезпеченні стійкого стану бортів кар’єру протягом усього терміну його існування, стійкості уступів і відвалів - руйнування бортів, зсуви, обвалення гірничої маси, перевищення кутів укосів, перевищення висоти уступів, недотримання ширини робочих площадок і запобіжних берм;

- затоплення кар’єру - відсутність водовідвідних канав, вихід з ладу водовідливних насосів;

- при забрудненні атмосферного повітря шкідливими газами - при роботі двигунів внутрішнього згорання машин і механізмів;

- пилоутворення на кар’єрі та кар’єрних автодорогах - машини і механізми;

- пожежі. Технічне керівництво гірничими роботами при відкритій розробці

можуть вести особи із закінченою вищою чи середньою гірничотехнічною освітою. Керівні та інженерно-технічні працівники підприємств, які розробляють родовища корисних копалин відкритим способом, а також організацій, що розробляють для цих підприємств проекти, машини, прилади повинні не менше одного разу на три роки проходити перевірку знань правил безпеки та інших нормативно-технічних документів згідно з вимогами органів державного нагляду за охороною праці.

При впровадженні нових технологічних процесів або введенні нових правил усі працівники проходять позаплановий інструктаж.

Кожне робоче місце перед початком робіт чи протягом зміни оглядається майстром зміни або, за його дорученням, бригадиром, а протягом дня - начальником дільниці чи його заступником, котрі повинні заборонити проведення робіт у разі порушення правил безпеки до моменту усунення цих порушень.

На виконання робіт видається наряд у письмовій формі. Недопустимо видавати наряд на виконання робіт із порушенням правил охорони праці. Видача нарядів ведеться відповідно до «Положення про нарядну систему», що діє на підприємстві.

Кожен робітник до початку роботи має бути впевненим у безпечному стані робочого місця, перевіривши справність запобіжних пристроїв, інструменту, приладів, механізмів. У разі виявлення недоліків, які неможливо ліквідувати самому, робітник, не розпочинаючи роботу, зобов'язаний повідомити про це безпосередньо керівника чи особу, що

102 відповідає за безпеку робіт.

Забороняється відпочинок чи перебування безпосередньо у вибої та на відстані меншій, ніж два метри від нижньої бровки уступу, поблизу працюючих машин і механізмів, на залізничних коліях чи автошляхах.

Перед запуском механізмів чи початком руху транспорту необхідно подати звуковий, а в нічний час доби і світловий сигнали, з якими знайомі всі працівники кар'єру. При цьому сигнали мають бути досить чіткими і гучними.

Перед початком роботи чи руху оператор має впевнитися в безпеці членів екіпажу, бригади чи людей, що знаходяться поблизу. Для цього вивішуються на видному місці таблиці відповідних сигналів на механізмах і машинах.

Кожен, хто помітить небезпеку (обірваний дріт чи пошкодження ізолятора, пожежу і т. ін.), повинен вжити необхідних заходів і негайно повідомити про це особу, відповідальну за безпеку робіт.

Гірничі виробки кар'єрів у небезпечних місцях, де можливе падіння людей (провали, свердловини), повинні огороджуватися загородками або перекриватися, позначатися запобіжними знаками, що освітлюються у темний час доби.

Зумпфи, вибухові й дренажні свердловини, шурфи та інші вертикальні чи похилі виробки повинні надійно перекриватися чи загороджуватися.

Забороняється захаращувати робочі місця та підходи до них. У неробочий час гірничі, транспортні та інші машини повинні бути

виведені з вибою чи відвернуті від нього, робочий орган необхідно опустити на підошву, двері кабіни мають бути замкнені на замок; з кабелю, що живить машину, слід зняти напругу.

Якщо процес відкритої розробки супроводжується виділенням пилу чи газів, необхідно щоквартально проводити вимірювання концентрації вмісту шкідливих речовин на робочих місцях. Місця відбору проб визначаються згідно з планом, затвердженим головним інженером кар'єру. У випадках, коли концентрація шкідливих чи отруйних речовин перевищує допустимі санітарні норми, необхідно вжити заходів щодо виведення людей і зменшення їх концентрації до гранично допустимих величин.

У разі виникнення пожежі всі роботи в небезпечних місцях зупиняються, крім робіт, пов'язаних з її ліквідацією. Всі споруди на території кар'єру

103 повинні будуватися з дотриманням протипожежних норм і правил. Місця розміщення і кількість первинних засобів пожежогасіння встановлюються технічним керівником підприємства. Для кар'єрів, на яких видобуваються самозаймисті чи легкозаймисті корисні копалини (сірка, сланці, торф та ін.), повинні розроблятися спеціальні протипожежні заходи.

Як показують результати проведеної оцінки впливу на довкілля, значного негативного впливу на довкілля в результаті видобування гранітів на Скопіївському родовищі при дотриманні технічних і технологічних нормативів, нормативно-правових документів не очікується.

Комплекс технологічних, технічних, організаційних рішень, забезпечує надійну безаварійну роботу технологічних об’єктів на родовищі. Проектні рішення забезпечують високий ступінь надійності.

Забруднення атмосфери при веденні гірничих робіт відбувається головним чином за рахунок пилу та газів, які утворюються при вибухах, а також природного газовиділення на родовищі. Для зниження викидів будуть проводити зрошення кар’єрних шляхів і встановлять нейтралізатори вихлопних газів на машинах та механізмах.

Під час експлуатація родовища виводяться з користування площі сільськогосподарських угідь. Змінюється рельєф місцевості та рух повітряних потоків. Видобуток мінеральної сировини призводить до створення на значних площах антропогенно-гірничопромислового ландшафту, для якого характерні як поверхневі нагромадження гірничих мас (відвали), так і від'ємні форми рельєфу - кар'єри. У цих районах відбувається перебудова всієї поверхні, різко збіднюється склад первинної рослинності, падає біологічна продуктивність земель, вичерпуються ґрунтові води. Зони просадок на рівнинних територіях часто, навпаки, заболочуються і вибувають з народногосподарського користування.

Для мінімізації наслідків видобувних робіт на кінець розробки родовища буде проведено рекультивацію земель.

9 ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ),

ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

На стадії проектування розробки родовищ гранітів відсутні вихідні дані для проведення розрахунків. Такі дані для планованої діяльності передбачаються робочими проектами. В такому проекті визначається вибір

104 системи розробки та його параметри, розкривні та відвальні роботи, тип обладнання, тривалість гірничих робіт, джерела водопостачання, тощо, що дає можливість більш точно обґрунтувати вплив на довкілля. Тому для складання звіту з оцінки впливу на довкілля були використані дані з ОВНС Скопіївського родовища гранітів та геолого-економічної оцінки дорозвіданих та залишкових запасів Скопіївського родовища. При цьому враховувались конструкції, використані матеріали, режим експлуатації обладнання.

В Україні відсутні методики, що дозволяють здійснювати прогнозування впливу на довкілля, особливо в контексті довгострокових перспектив розробки родовищ корисних копалин.

10 ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення про плановану діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля опубліковано у газетах „Селянська газета” 16(855) від 19.04.2018 р., „Сільське життя” 31-32(9855-9856) від 21.04.2018 р., а також на сайті міністерства екології та природних ресурсів України зареєстрований в Єдиному реєстрі міністерства екології та природніх ресурсів України 2018419620/1054 [36].

У відповідності до п. 7 ст. 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення (20.04.18 р.) повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, зауважень і пропозицій від громадськості не надходило.

Також від Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації надійшов лист про умови щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Зауваження і пропозиції до обсягу досліджень відповідно до листа Департаменту екології враховані впливи частково.

У даному звіті представлені наступні графічні матеріали: 1. Оглядова карта району робіт масштабу 1:200000; 2. Ситуаційний план Скопіївського родовища гранітів масштабу 1:10000;

105

3. Схема меж санітарно-захисної зони та безпечної відстані при вибухових роботах;

4. Пункти спостереження за станом поверхневих вод на р. Сухий Ташлик;

5. Оглядова геологічна карта району робіт; 6. Карта сезонних міграцій птахів; 7. Генеральний план кар’єру масштабу 1:2000; 8. План кар’єру на кінець відробки масштабу 1:2000. У звіті була здійснений опис загального стану та надано оцінку

можливого впливу планованої діяльності на атмосферне повітря, геологічне середовище, водне середовище, зокрема поверхневі води, підземні води та зворотні води, на природній ландшафт та ґрунтовий покрив, на стан рослинного покриву, на стан тваринного світу.

Система розробки кар’єру [10]виключає нераціональне використання запасів корисної копалини.

Надана інформація щодо запланованих заходів щодо запобіганню або зменшенню розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ.

У звіті надана загальна характеристика водних резурсів Кіровоградської області і зокрема описаний стан поверхневих вод р. Сухий Ташлик з наведення загальних відомостей про водний об’єкт, основних даних щодо водозбірного басейну та надана очінка підземних вод в районі Скопіївського родовища гранітів. З пунктів спостереження на р. Сухий Ташлик були відібрані проби води та зроблений хіманаліз.

Надано опис водовідливу та водозабезпеченості на родовищі, зроблена оцінка очікуваних скидів зворотних вод. Відображені заходи щодо достатнього очищення води від завислих часток та слідів паливо-мастильних матеріалів для . запобігання змін якісного складу води у р. Сухий Ташлик.

Для відведення води внаслідок атмосферних опадів з площі водозабору по південно-західному і південному борту кар’єру буде споруджена нагірна канава,. Ухил відкосу канави становить 1:1,5 і укріплюється дереном, дно канави має ухил до 5‰ і укріплюється накидом каменю.

У звіті здійснити розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в приземному шарі атмосферного повітря з урахуванням всіх джерел викидів, фонових концентрацій забруднюючих речовин даної місцевості.

Представлені заходи щодо рекультивації порушеної земельної ділянки на територіїї розробки кар’єру із описом всіх стадій робіт від рекультивується під площі для сільськогосподарського використання до створення водоймища, яке може бути використане в якості джерела

106 водопостачання для поливу сільськогосподарських угідь, а також для розвитку рибного господарства.

Графічні матеріали рекультивації порушеної земельної ділянки не були представлені, тому що після отримання спеціального дозволу на користування надрами (рішення про провадження планованої діяльності) буде розроблено робочий проект розробки Скопіївського родовища гранітів, а на його основі проект гірничотехнічної рекультивації земель, порушених гірничими роботами з урахуванням Протоколу ДКЗ України 4252 від 28.12.2017 р. та звіту повторної геолого-економічної оцінки Скопіївського родовища гранітів.

У звіті була зроблено оцінку ризику впливу планової діяльності на здоров’я населення та оцінку соціального ризику планованої діяльності.

Надано оцінку впливів на рослинний та тваринний світ. Шляхи міграції диких тварин через площу ділянки робіт відсутні.

У звіті була зроблено опис основних техногенних ризиків при розгляді аварійних та надзвичайних ситуацій. Зроблено розрахунок безпечної відстані при вибухових роботах, що відображено на схемі з урахування санітарно-захисної зони.

Зазначено список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінки, що містяться у звіту з оцінки впливу на довкілля. Перелік довідок, листів, отриманих від компетентних організацій та служб подано у додатках до звіту.

107

11 СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Підприємства, установи і організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності, діяльність яких призводить чи може призвести до погіршення стану довкілля, зобов'язані здійснювати екологічний контроль за виробничими процесами а станом промислових зон.

Моніторинг та контроль по виконанню природоохоронних заходів у відповідності до вимог законодавчих і нормативних документів здійснюється керівником підприємства або його заступником.

Організація санітарного контролю за шкідливими факторами виробничого середовища здійснюється у відповідності до вимог частини 2 ст.7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Контроль за дотриманням встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферу проводиться підприємством. Виробничий контроль здійснюється органами Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства охорони здоров'я України, відповідно до положення про цей орган.

Контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферу передбачає: - контроль обсягів викидів, у тому числі: утримання (масової

концентрації) і кількості викидів (масової витрати) забруднюючих речовин; - порівняння кількості викидів і вмісту забруднюючих речовин з

нормативами гранично допустимих викидів і технологічними нормативами; - облік викидів і звітність по контролю за викидами. Система контролю викидів повинна забезпечувати виконання вимог,

передбачених Законом України «Про охорону атмосферного повітря», галузевими нормативними документами, дозволами на викиди забруднюючих речовин, а також отримати:

- систематичні дані про викиди, вихідні дані до звітності за формою 2-ТП (повітря);

- інформацію про дотримання встановлених гранично допустимих і технологічних нормативів викидів;

- дані для виявлення і аналізу причин, які викликали перевищення нормативів.

До забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу машинами та механізмами, що використовуються в планованій діяльності і підлягають контролю, відносяться: речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, двоокис сірки (ангідрид сірчистий), оксиди азоту, оксид вуглецю.

108

Основним завданням у сфері поводження з відходами є забезпечення належного збирання, перевезення та передачі відходів, утворюваних від планованої діяльності, згідно чинного законодавства для зберігання, оброблення, по перероблення, утилізації., видалення та захоронения, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з відходами.

При видобуванні корисної копалини відбувається приток підземних вод

до кар’єру, які разом з атмосферними водами збираються у водозбірнику і звідти відводяться в водоприймальну частину ставка-відстійника, який розташований на північно-західному борту кар’єру, з наступним їх очищенням від завислих частинок, гірських порід і нафтових часток. Після чого очищена вода відкачується до річки Сухий Ташлик.

Скид зворотних вод в р. Сухий Ташлик відбувається поза межами населеного пункту.

Заходи щодо здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин здійснюватимуться раз в рік на межі санітарно-захисної зони підприємства.

Буде проводитись щорічний радіаційний контроль по всіх розкритих уступах родовища з метою встановлюється величина дози гамма-випромінювання порід в кар’єрі.

Враховуючи те, що на даний час підприємство недіюче, програма моніторингу за станом довкілля буде розроблена на основі геолого-економічної оцінки Скопіївського родовища гранітів, отриманого спеціального дозволу та проекту розробки родовища.

109

12 РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Скопіївське родовище гранітів розташоване на відстані близько 1,4 км на захід від західної околиці с. Скопіївка на неорних землях, на лівому березі р. Сухий Ташлик. На відстані 6 км на південний схід від родовища розташований районний центр с. Добровеличківка.

Протягом 1976-1977 рр. геологічною партією інституту «Укргеолбуд» до горизонту з абсолютною відміткою +70,0 м вперше виконано розвідку гранітів Скопіївського родовища. За результатами проведених робіт УкрТКЗ затверджені запаси гранітів Скопіївського родовища як сировини для виробництва каменю бутового та щебеню.

Родовище розробляється з 1977р. Метою планової діяльності є продовження промислової розробки

родовища загальною площею кар’єрного поля по верхній бровці 22,34 га із видобутку гранітів придатних для виготовлення:

- Каменю бутового, який відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-241:2010 «Каміньі бутовий. Технічні умови»;

- Щебеню і гравію, які відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови»;

- Відсіву дроблення гранітів, які відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-210:2010 «Пісок із відсівів дроблення вивержених гірських порід для будівельних робіт. Технічні умови»; придатні для дорожнього будівництва відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-32-95 «Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови, а також для рекультивації, благоустрою та планування відповідно до рекомендації таблиці А.1 ДСТУ Б В.2.7-29-95 «Дрібні заповнювачі природні, із відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація».

Станом на 01.10.2017 року Державною комісією України по запасах корисних копалин затверджені балансові запаси гранітів загальнодержавного значення Скопіївського родовища, придатних для виробництва щебеню марок 1000-1400 за міцністю, Ст-I – Ст-II за стираністю і F-300 за морозостійкістю відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови», в контурах, категоріях і цифрах в кількості:

110

Таблиця 12.1

Код класу Категорія запасів Запаси незмінних гранітів, тис. м3

Балансові 111 А 799

В 925 С1 6261 А+В+С1 7985 Умовно балансові (у прибережно-захисній смузі р. Сухий Ташлик)

211 В 607 С1 1408 В+С1 2015

Відповідно до обраного оптимального варіанту розробки родовища,

економічними показниками та запасами гранітів при продуктивності кар’єру 232,31 тис.м3 кристалічних порід в щільному тілі на рік, забезпечить роботу кар’єру терміном на 34,42 років.

Сумарний водоприток в кар'єр на кінець розробки буде складати: 2078 м3/добу або 86,6 м3/год.

Прийнята система розробки забезпечує високу ступінь видобування корисної копалини з надр. Родовище має весь комплекс обладнання та механізмів необхідний для видобутку, транспортування та переробки корисної копалини. Технологічна схема переробки корисної копалини максимально автоматизована. Управління обладнанням технологічної лінії передбачено дистанційне автоматичне з загального пульту керування. В робочому технологічному процесі викиди забруднюючих речовин допустимі і обумовлені технічними можливостями обладнання та механізмів існуючих на підприємстві.

У відповідності з завданням на проектування режим роботи технологічної лінії прийнято цілорічний: 305 робочих днів в рік 2 зміни по 8 годин.

На підприємстві виконується щорічний радіаційний контроль корисної копалини на відповідність вимогам НРБУ-97.

Виконуються умови Державного нагляду з охорони праці, сплачуються обов’язкові платежі до Державного бюджету згідно з чинним законодавством;

ТОВ «ЮССА» має всі необхідні дозвільні документи, технічні та фінансові можливості щодо розробки Скопіївського родовища гранітів, розташованого у Добровеличківському районі Кіровоградської області.

Найбільш важливим із соціально-економічних факторів є можливість поповнення місцевого бюджету (в т.ч. сплати рентної плати за користування

111 надрами) і поліпшення загальної соціально-економічної ситуації в районі, забезпеченні сировиною галузь будівництва, зайнятості місцевого населення та працівників

Вдосконалення системи контролю за станом відходів, способами їх тимчасового зберігання та вивезення забезпечують мінімальний залишковий рівень впливу планової діяльності на умови життєдіяльності місцевого населення та його здоров’я.

Екологічні обмеження планованої діяльності Екологічні та інші обмеження планованої діяльності встановлюються

згідно діючого законодавства України: - Розробка родовища в межах розвіданих та затверджених запасів. - Дотримання розмірів санітарно-захисної зони. - Здійснення постійного контролю технічного стану машин та

механізмів. - Відокремлене складування грунтово-рослинного шару та глинистих

порід. - Насадження багаторічних трав з метою укріплення схилів кар’єру. - Використання відвалів розкривних порід для захисту кар’єру від

зливових вод. - Влаштування твердого покриття на території площадки розміщення

адміністративно-побутового корпусу та механічних майстерень. - Зберігання відходів та передача їх спеціалізованим підприємствам і

вивіз на сміттєзвалище та очисні споруди у відповідності до встановлених санітарно-гігієнічних вимог і природоохоронного законодавства.

- Раціональне використання водних ресурсів. - Очищення скидів зворотних вод від завислих речовин і

нафтопродуктів у ставку-відстійнику - Контроль за дотриманням затверджених нормативів

граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони.

- Викиди від стаціонарних джерел повинні здійснюватись за наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

- Забір води з підземних водозаборів повинні здійснюватись за наявності дозволу на спеціальне водокористування.

- Скиди забруднюючих речовин мають здійснюватись при наявності дозволу на спеціальне водокористування.

112

- Регулярні спостереження за якістю природних та скидних вод на вміст у них розчинних часток (речовин) та мінеральних часток, вміст яких не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій.

- Виконання вимог щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони надр.

- Санітарно-гігієнічні обмеження - допустимі рівні звуку (дБА). - Щорічний радіометричний контроль видобутку корисної копалини і

готової продукції. - Постійний нагляд за станом кутів відкосів з метою виключення їх

обвалу. - Застосування машин і механізмів на електричній тязі, використання

пило- газоуловлювачів, системи аспірації. - Виконання правил протипожежної безпеки.

За результатами розрахунків величин приземних концентрацій можна зробити висновок про те, що вплив планованої діяльності при розробці родовища на повітряне середовище можна оцінити як допустимий.

Геологічне середовище (надра) - порушення геологічної цілісності природнього залягання гранітів.

Водне середовище – зниження рівня підземних вод на території родовища в результаті відкачки з кар’єру, а також скидання зворотних вод після їх очищення в р. Сухий Ташлик.

Ґрунт - знімання верхнього шару рослинного ґрунту при виконанні розкривних порід.

Клімат і мікроклімат - вплив не передбачається. Рослинний та тваринний світ – в зв’язку з наявністю на ділянці

родовища гранітів уже існуючого кар’єру суттєвого впливу на довкілля не передбачається

Шум - рівень шуму (відповідно до санітарних норм для території, прилеглих до житлових будинків, поліклінік, дитячим дошкільним закладам, школам та інш.), від технологічного обладнання на межі житлової зони с. Липняжки становитиме: 34 дБ.

Світлове та теплове забруднення - суттєвого світлового та теплового впливу на навколишнє середовище не передбачається.

Радіаційне забруднення та шкідливе випромінення – по результатам виконаних радіаційних досліджень потужність експозиційної дози гамма-випромінювання коливається в межах 0,110 – 0,167 мкЗв/г, сумарна питома ефективна активність (Аеф) природних радіонуклідів – в межах 174 – 284 Бк/кг. Корисну копалину родовища було віднесено до І класу з

113 максимальною сумарною питомою активністю радіонуклідів до 370 Бк/кг. Відповідно до вимог НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» готова продукція може використовуватись для всіх видів будівництва без обмежень. Негативний вплив на навколишнє середовище відсутній.

Відходи - беручи до уваги зберігання відходів у відповідності з санітарними нормами та технікою небезпеки, їх передачу спеціалізованим підприємствам, вивіз на сміттєзвалище за договорами, а також допустимі об’єми утворення, можна зробити висновок про те, що негативний вплив функціонування об’єкту на навколишнє середовище буде допустимим.

Навколишнє соціальне середовище - утворення нових робочих місць, збільшення відрахувань з прибутку в місцевий бюджет.

Навколишнє техногенне середовище - вплив допустимий. Зміни існуючої технологічної схеми розробки Скопіївського родовища

гранітів, заміни існуючого гірничого та переробного обладнання та механізмів, зміни продуктивності кар’єру та системи розробки (відповідно до робочого проекту), які можуть впливати на довкілля, не передбачається.

При здійсненні планованої діяльності – продовження розробки родовища з видобування гранітів загальний вплив на стан довкілля можна оцінити як допустимий.

114

13 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Закон України "Про оцінку впливу на довкілля". 2. Кодекс України Про Надра. 3. Водний кодекс України. 4. Земельний кодекс України. 5. Закон України "Про охорону атмосферного повітря". 6. Закон України "Про рибне господарство, промислове

рибальство та охорону водних біоресурсів". 7. Закон України "Про відходи". 8. Закон України "Про природно-заповідний фонд". 9. Звіт «Геолого-економічна оцінка Скопіївського родовища

гранітів у Добровеличківському районі Кіровоградської області», ПП «Жовтень-2000», 2017 р.

10. «Рабочий проект отработки Скопиевского месторождения гранитов. Изменение технологии. Первая очередь», ПП «Земсправа» 2009 р.

11. «Оцінка впливу на навколишне середовище розробки Скопіївського родовища гранітів Добровеличківського району, Кіровоградської області», ТОВ «Екосистема-2010», 2010 р.

12. Технічний звіт «Радіаційний контроль за породами в кар'єрі та готовою продукцією навідповідність вимогам НРБУ -97 на Скопіївському родовищі гранітівв Добровеличківському районі Кіровоградської області», ТОВ «Жовтень-20000», 2017 р.

13. ДГН 6.6.1.-6.5.001-98. «Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)».

14. ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Зі змінами»

15. ДБН А.2.2-1-2003 «Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Зі зміною 1».

16. ДСТУ-Н Б В.2.5-71:2013 «Споруди для очищення поверхневих стічних вод. Настанова з проектування (СН 496-77, MOD)».

17. ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості».

18. ГОСТ 17.4.3.02-85 «Охорона природи. Грунти. Вимоги до охорони родючого шару грунту при виробництві земляних робіт».

19. ГОСТ 17.5.3.05-84 «Охорона природи. Рекультивація земель. Загальні вимоги до землюванню».

115

20. НПАОП 0.00-1.66-13. «Правила безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення».

21. НПАОП 0.00-1.67-13. «Технічні правила ведення вибухових робіт на денній поверхні».

22. «Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами», постанова КМУ за 465 від 25.03.1999 р.

23. ОНД-86 "Методика расчёта концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий", Л., Гидрометеоиздат, 1987.

24. Методичні рекомендації МР 202.2.12-142-2007. «Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря».

25. Сборник методик по расчету содержания загрязняющих веществ в выбросах от неорганизованных источников загрязнения атмосферы. ОАО «УкрНТЭК», Донецк 2000 р.

26. Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів. Наказ Держкомстату України за 452 від 13.11.2008 р.

27. Галузева методика по розробці нормативів гранично-допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу на підприємствах концерну «Укршляхбуд».

28. Методика розрахунку викидів шкідливих речовин в атмосферу. РД 31.06.06.86, Москва 1986 р.

29. Сборник методик по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих веществ различными производствами. Ленинград, Гидрометеоиздат. 1986 г.

30. “Нормативный справочник по буровзрывным работам”, Москва «Недра», 1986 г.

31. «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища Кіровоградської області у 2016 році», Департаменту екології та природніх ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації, 2017 р.

32. «Екологічний паспорт Кіровоградської області за2016 рік», Департаменту екології та природніх ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації, 2017 р.

33. «Стан довкілля в регіоні, квітень 2018 р.», Департаменту екології та природніх ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації, 2018 р.

Швець Ю. І. геолог ПП «Жовтень______________________

Гомонець І. С. гірничий інженер ПП «Жовтень_____________________

Федорчук О. В. маркшейдер ПП «Жовтень_________________

34.кільцювання)», НАНУ інститут зоологіїї ім. І. І. Шмальгаузена, Київ 2016 р.

35.http://pernatidruzi.org.ua/mapy/szljaxy_mihraciji_ptaxiv.jpg

36.a9f792c92934d30849f94d99.pdf

Виконавець 1.


Виконавець 2.


Виконавець 3.Федорчук О. В. маркшейдер ПП «Жовтень_________________

34. «Атлас міграції птахів України (складений за даними кільцювання)», НАНУ інститут зоологіїї ім. І. І. Шмальгаузена, Київ 2016 р.

35. «Сезонні міграції птахів. Карта» http://pernatidruzi.org.ua/mapy/szljaxy_mihraciji_ptaxiv.jpg

36. http://eia.menr.gov.ua/uploads/documents/620/reports/c63e01e3a9f792c92934d30849f94d99.pdf

Виконавець 1. Швець Ю. І. геолог ПП «Жовтень______________________

Виконавець 2. Гомонець І. С. гірничий інженер ПП «Жовтень_____________________

Виконавець 3. Федорчук О. В. маркшейдер ПП «Жовтень_____________________

«Атлас міграції птахів України (складений за даними кільцювання)», НАНУ інститут зоологіїї ім. І. І. Шмальгаузена, Київ

«Сезонні міграції птахів. Карта» http://pernatidruzi.org.ua/mapy/szljaxy_mihraciji_ptaxiv.jpg

http://eia.menr.gov.ua/uploads/documents/620/reports/c63e01e3a9f792c92934d30849f94d99.pdf



Федорчук О. В. маркшейдер ПП «Жовтень____



http://eia.menr.gov.ua/uploads/documents/620/reports/c63e01e3a9f792c92934d30849f94d99.pdf

Швець Ю. І. геолог ПП «Жовтень

Гомонець І. С. гірничий інженер ПП «Жовтень

Федорчук О. В. маркшейдер ПП «Жовтень



http://eia.menr.gov.ua/uploads/documents/620/reports/c63e01e3











http://pernatidruzi.org.ua/mapy/szljaxy_mihraciji_ptaxiv.jpg http://eia.menr.gov.ua/uploads/documents/620/reports/c63e01e3


(підпис


(підпис


(підпис

116



Швець Ю. І. геолог ПП «Жовтень-2000»

(підпис)

Гомонець І. С. гірничий інженер ПП «Жовтень-2000»

(підпис)

Федорчук О. В. маркшейдер ПП «Жовтень-2000»

(підпис)

116

«Атлас міграції птахів України (складений за даними кільцювання)», НАНУ інститут зоологіїї ім. І. І. Шмальгаузена, Київ –


2000»

2000»

2000»

2000»

2000»

117

ДОДАТКИ

118

Додаток А

119

Додаток Б

120

Продовження додатку Б

121


122


Продовження додатку БПродовження додатку Б

123


123


124

Додаток В

124

Додаток В

125

Додаток Г

126

Продовження додатку Г

127


128


129


130


131

Додаток Д

132

Продовження додатку Д

133


134


135

Додаток Е

135

Додаток Е

136

Додаток Ж

136

Додаток Ж

137

Додаток И

137

Додаток И

138

Додаток К

139

Продовження додатку К

140

Додаток Л

141

Додаток М

142

Додаток Н

143

Продовження додатку Н

144


145


146

Додаток П УКРАЇНА

ПП «Жовтень-2000» вул. Сумгаїтська 17, офіс 22,

м. Черкаси Тел./факс (0472) 66-38-22,

тел. 38-58-32 E-mail: [email protected]

Web: http://www.jovten.com

Дозвіл на роботи підвищеної небезпеки (маркшейдерські роботи) 369.16.71, від 14.11.2016 р. до 13.11.2021 р. Свідоцтво про атестацію вимірювальної лабораторії РЯ 0154/15 видано 23.12.2015 р. чинне до 23.12.2020 р. Кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єкта

архітектури АР 006125 від 25.01.2013.

ЗАТВЕРДЖУЮ Директор

ПП «Жовтень-2000»

________О.В Муштаєв (підпис)

«__»__________2017 р М.П.

ПАСПОРТ 03/17

радіаційної якості граніту Скопіївського родовища гранітів (дійсний на протязі року з дня видачі)

Виданий: ТОВ «ЮССА» 27000, Кіровоградська обл, смт. Добровеличківка Виданий: Вимірювальна лабораторія ПП «Жовтень-2000», м. Черкаси, вул. Сумгаїтська 17, оф.

22. Дата видачі: 23.03.2017 р. Метод виміру: гамма-спектрометричний. Тип приладу: Спектрометр МКС-АТ6101Д. Проведення держповірки: свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки

П 20 12 022035 17 чинне до 17.03.2018 року. Класифікація за класами застосування 1 клас (Аеф < 370 Бк/кг) – всі види будівництва без обмежень. 2 клас (Аеф < 740 Бк/кг) – для об’єктів промислового, господарського і дорожнього

призначення, де перебування людей складає менше 1700 год. на рік. 1 клас (Аеф < 1350 Бк/кг) – для окремих ізольованих об’єктів чи споруд, об’єктів

промислового і дорожнього призначення, які практично не пов’язані з перебуванням людей.

147

Продовження додатку П

проби Назва породи

Активність радіонуклідів Сумарна питома ефективна активність (Аеф) ПРН, Бк/кг

Бк/кг

226Ra 232Th 40K

1 2 3 4 5 6 1 граніт 36,2 49,7 1,42 222 2 граніт 44,2 32,6 1,37 204 3 граніт 23,3 41,0 1,60 208 4 граніт 51,2 52,5 1,50 212 5 граніт 42,5 38,1 1,46 217 6 граніт 39,3 52,7 1,23 206 7 граніт 43,4 41,3 1,28 207 8 граніт 47,2 47,6 1,54 193 9 граніт 49,3 36,2 1,53 221 10 граніт 35,4 58,5 1,47 242 11 граніт 42,5 68,8 1,74 239 12 граніт 43,6 41,8 1,34 233 13 граніт 21,7 62,0 1,34 202 14 граніт 34,1 49,1 1,55 230 15 граніт 38,1 43,4 1,29 206 16 граніт 42,5 58,3 1,50 221 17 граніт 33,0 30,1 1,20 174 18 граніт 38,1 40,4 1,30 201 19 граніт 40,6 75,2 1,7 284 20 граніт 37,8 65,4 1,92 253 21 граніт 62,9 73,1 1,48 242 22 граніт 30,1 45,8 1,39 188 23 граніт 31,3 37,0 1,32 192 24 граніт 61,7 65,4 1,5 228 25 граніт 77,8 64,3 1,31 259 26 граніт 64,7 58,9 1,54 271 27 граніт 62,3 71,8 1,59 236 28 граніт 41,4 81,3 1,71 262 29 граніт 46,7 60,0 1,68 235 30 граніт 66,4 77,6 1,42 269 31 граніт 62,8 57,3 1,76 262 32 граніт 64,6 52,1 1,32 257 33 граніт 62,8 61,4 1,68 267 34 граніт 59,4 47,6 1,43 244 35 граніт 26,4 68,9 1,48 242 36 граніт 64,9 38,2 1,17 231 37 граніт 58,7 44,3 1,35 256 38 граніт 71,5 63,8 1,72 271 39 граніт 46,5 38,2 1,21 203 40 граніт 35,2 50,7 1,53 231

148

Середнє значення 47,1 53,6 1,47 231 Максимальне

значення 77,8 81,3 1,92 284

Мінімальне значення 21,7 30,1 1,17 174

За результатами вимірювання питомої активності радіонуклідів граніт відноситься до І класу застосування – до 370 Бк/кг.

Граніт може застосовуватись для всіх видів будівництва без обмежень (згідно з

НРБУ-97). Геолог Ю.І. Швець

149

Додаток Р

150

Продовження додатку Р

151

Продовження додатку Р

152

Додаток С

153

Продовження додатку С

154

Продовження додатку С

155

Додаток Т

156

Продовження додатку Т

157


158


159


160


161


162


163


164


165


166


167


168


169


170


171


172


173


174


175


176


177


178


179

Додаток У

180

Продовження додатку У

181

Додаток Ф

182

Продовження додатку Ф

183

Додаток Х

т.с.39

т.с.40

т.с.41т.с.42

т.с.43

т.с.44т.с.45

т.с.46 т.с.47

т.с.48т.с.49

т.с.50

т.с.51

т.с.52т.с.53

т.с.28

т.с.29

т.с.30

т.с.32т.с.33

т.с.34т.с.35

т.с.36т.с.37 т.с.38

т.с.21т.с.22

т.с.23т.с.24

т.с.25

т.с.26

т.с.27

т.с.13т.с.14

т.с.15т.с.16

т.с.17т.с.18

т.с.19т.с.20

т.с.6т.с.7

т.с.8т.с.9 т.с.10

т.с.11т.с.12

т.с.1т.с.2

т.с.3 т.с.4 т.с.5

Кат. С1Блок VІІІ

Кат. С1Блок ІІІ

Кат.ВБлок І

Кат. ВБлок ІІ

Кат. С1Блок ІV

Кат. AБлок V

Кат. BБлок VІ

Кат. С1Блок VІІ

Кат.ВБлок ІXКат. С1

Блок XІ

Кат.ВБлок X

Кат. С1Блок XІI

Кат. С1Блок XІII

120118

116

114

126

124122

120

118

156 154

152


138

146

148150

144

142

140

130

132

128

116118

122120124

126

114

140

142

144

152

150

154

148

156

146

128

132

130

114

130 12

0

120

126

134

136

124

146

156

132130

134

136

138

122

148

154

150

152

116

144

142

140

122

120

118

VII

VI

VI

VII

V

114116

V

IV

IV

III

III

II

II

I

I

с-10

с-11

с-12

с-13

с-14

с-16

с-17

с-19с-20

с-18

с-6

с-7

с-1

с-2

с-3

с-4

с-5

с-8

с-9

126,054,0 7,0

32,7

131,8960,2 7,0

32,7

137,566,0 1,6

38,5

116,045,0 -

9,4

133,2650,7

3,3421,96

3,06,1116,0

9,1

7,017,94

140,9469,0

т.в.4

т.в.3

т.в.2

т.в.1

6360200

6360200

6360400

6360400

6360600

6360600

6360800

6360800

6361000

6361000

6361200

6361200

6361400

6361400

5368

000

5368

000

5368

200

5368

200

5368

400

5368

400

5368

600

5368

600

5368

800

5368

800

5369

000

5369

000

5369

200

5369

200

5369

400

5369

400

ПП “ЖОВТЕНЬ-2000”Відповідальний виконавецьМуштаєв О.В. 2017 р.

Графічний додаток 8

Масштаб 1:2 000

Комп’ютерне виконання:

Геолого-економічна оцінкаСкопіївського родовища гранітів у

Добровеличківському районі Кіровоградської області.

Склав:

Малова М.Л.

Топографічна основа виготовлена зтопографічної карти масштабу 1:2000 станом на 11.06.2017 р.

ПП"Жовтень"

Малова М.Л.

ПЛАН ПІДРАХУНКУ ЗАПАСІВ

Категорія запасів,номер блоку Точки інтерполяції

Контур покрівлі корисної копалини,розкритої кар'єром станом на 01.01.2017 р.

Контур запасів категорії В

розкривний уступ

Проектніі контури кар'єру (Технічна проробка проектуреконструкції кар’єру до глиби-ни з абсолютною позначкою «71 м»)

видобувний уступ

Основні показники по свердловинах

видобувніФактичні відкоси уступів станом на 11.06.2017 р.:

Контур запасів категорії А

т. 1

Контур запасів категорії С1

Межа 25-метрового водоохоронногоцілику на 01.01.2017 р.

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Контур:

ліцензійної площі

гірничого відводу

земельного відводу

Горизонталі денної поверхні,проведені через 2 метри120

Лінія розрізу та її номерI

I

с-7 Свердловин пробуреніпри розвідці 1977р.

абсолютна відмітка поверхні, мглибина, м

потужність розкриву, м потужність к.к., розкрита до

горизонту підрахунку запасів, м

Кат. BБлок І

Точки відслонення, обстежені пригеолого-економічній оцінці запасів в 2017 р.

т.в.1

Межа вибухонебезпечної зони

категорії Вкатегорії А

категорії С1

Контури запасів станом на 1977р.:

Контур запасів категорії С1, Блок VІІІ

Категорія запасів,номер блокуКат. B Категорія запасів,

номер блокуКат. С1

ПОГОДЖУЮ: ЗАТВЕРДЖУЮ: ТОВ «ЮССА» “ ” 2018...

Documents