МІНІСТЕРСТВО АГРАНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИМИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Виконала:Студенстка групи АМ5/2

Гайченко Анастасія

“Карантинні шкідники

технічних культур”

ЗМІСТ

Азіатська раса непарного шовкопряда

Тютюнова або бавовникова білокрилка

АЗІАТСЬКА РАСА НЕПАРНОГО ШОВКОПРЯДА Рослини-господарі. Непарний шовкопряд -

типовий поліфаг. Вінздатний пошкоджувати до 300 видів рослин, зокрема, всі листяні дерева,деякі хвойні, кущі.

Поширення. У Європі вид зустрічається скрізь, північна межа ареалу проходить по Південній Скандинавії та Південній Фінляндії. В Півніній Америці зараз вид поширений від

Атлантики до Тихого океану. В Азіїзустрічається в Лівані, Ізраїлі, Сирії, Туреччині, Ірані, Афганістані, Монголії,Китаї, Кореї, Японії і на Тайвані. На півдні Росії

поширюється до кордонівкраїни.

Шкодочинність. Непарний шовкопряд - типовий лісовий шкідник.Небезпеку з точки зору карантину являють його сибірські та далекосхідніраси при занесенні в європейську частину Росії. Крім безпосередньоїшкоди, якої завдають крупні і прожерливі гусениці східних рас, небезпекустановить можливість схрещування з місцевими. В результаті можутьз’явитися більш агресивні популяції. Вірогідність занесення із Далекого Сходу при внутрішніх перевезеннях дуже висока, особливо на територіїРосії. Ситуація ускладнюється ще й тим, що в цьому районі зафіксованоспалах чисельності маловивченого рожевого непарного шовкопряда. На площі близько 200 тис. га виникли комплекснівогнища листогризних шкідників.Серйозна увага приділяється спалахам цього фітофага в лісах курортної зони Чорноморського узбережжя Кавказу, де ліси мають безцінне рекреаційне, водоохоронне та ґрунтозахисне значення.Для України небезпеку складає азіатська раса непарного шовкопряда,особливо на території Кримського півострова, де також зосереджені цінніі рідкісні види дерев.Щорічний сумісний моніторинг карантинних служб Росії, США,Канади, Нової Зеландії та Чилі вказує на зростання та можливий спалахчисельності непарного шовкопряда в найближчі 2-3 роки на ДалекомуСході. Постійна сертифікація російських кораблів, які відпливають ізпортів Далекого Сходу спонукає до виконання карантинних вимог країн-імпортерів щодо деревини, зерна та іншої сільськогосподарськоїпродукції.Для США та Канади він має карантинний статус.Непарний шовкопряд відноситься до родини хвилівок .

Виділяють декілька географічних форм (рас). Деякі автори вважаютьокремі раси самостійними видами чи підвидами. Азіатська раса описана В.В. Внуковським у 1926 р. за матеріа¬лами, зібраними в основному в Сибіру, і вважається перехідною від євра¬зійської до японської форми .

Біологічні особливості. Зимує у фазі яйця. Весною з настаннямстійкої теплої погоди і за середньодобових температур 5-6°С починаєтьсявихід гусениць із яйця. Після відродження вони декілька днів сидять в“дзеркальцях”, не розповзаючись, а потім піднімаються у. Непарний шовкопряд є термофільним видом. Оптимальна температура розвитку становить 20-25°С. За високих температур розвиток продовжується до 35-40днів, при зниженнях затримується до 50-80 днів, а при температурі менше10°С - припиняється. Гусениці самців проходять п’ять, а самок - шістьвіків.Заляльковування відбувається у червні - на початку липня в кронідерева. На стовбурах, в тріщинах кори та інших прихованих місцях. Фазалялечки триває 12-20 днів.Літ метеликів спостерігається в липні, іноді раніше, в залежностівід географічного положення та погодних умов. Самці вилітають на 5-7днів раніше за самок, активні переважно у вечірній час, але часто літаютьі вдень, особливо в хмарну погоду. Самки західноєвропейських популяційне літають, східноєвропейських - здійснюють перельоти на 100-200 м,сибірських і далекосхідних можуть перелітати на великі відстані.173В ході спостережень встановлено, що в Західних Саянах самкинепарного шовкопряда летять на світлові пастки, розташовані на відстані1-1,5 км від вогнища.

Морфологічний опис. Метелики мають яскраво вираженийстатевий диморфізм, що відображено і в назві шкідника. Передні криласамців коричнево-сірі з зигзаговидним малюнком, задні - жовто-коричневі, вусики коричнево-сірі, сильно гребінчасті. Тіло коричнево-сіре. Самки значно крупніші самців, білі чи жовтуваті, рисунок такийже, як у самців, але тонкий, майже чорний, буває редукований.Передньоспинка біла; черевце жовте, вкрите на кінці коричнево-чорнимичи коричнево-жовтими волосками. Вусики чорні, гребінчасті. Метеликиєвропейських популяцій світлі, дрібніші. Інтенсивність забарвлення урізних популяцій може сильно змінюватися. Збільшення інтенсивностізабарвлення в окремій популяції вказує на початок зростання чисельності.Розмах крил самців європейської популяції 40-50 мм, самок 60-90 мм.Метелики азіатської раси крупніші: самці - до 57 мм, самки - 90 мм ібільше.174Яйце щойно відкладене жовте, згодом жовто - чи рожево-сіре, гла¬деньке, кругле, зверху сплющене; діаметром 1-1,2 мм. Яйця самки відкла¬дають купками, вони вкриті рудувато-бурими волосками з черевця самки;в основному всі вони відкладаються в одну кладку.Гусениці сірого кольору з сірим, чорним чи рудим (жовтим) рисунком.На кожному сегменті знаходиться ряд бородавок, на яких розміщеніщетинки, на перших п’яти вони сині, на решті - червоні. Домінуючимзабарвленням європейських популяцій є сіра, чорних гусениць виживаєне більше 7,5-8%, руді особини гинуть до 4-5 віку. В Хабаровському країпереважають руді гусениці, які складають 99-99,5% популяції, чорнихне відмічено.Лялечка темно-коричнева, з пучками волосків на сегментах.

Фітосанітарний ризик. Основне значення при розселенні шкідникамають яйцекладки. Здатність відкладати яйця не лише на лісовупродукцію збільшує небезпеку розповсюдження яйцекладок разом ізтарою, контейнерами, на вагонах, автомобілях та іншими шляхами іускладнює виявлення шкідника. Можливі перевезення і лялечок.

Фітосанітарні заходи. Для запобігання завезення шовкопряданеобхідно проводити догляд лісопродукції, вантажів і потягів, якінадходять із Сибіру та Далекого Сходу, а у випадках виявлення кладок -проводити знезараження. Для моніторингу шкідника в насадженняхзастосовують феромонні пастки.У боротьбі з ним застосовують синтетичні піретроїди або біологічніпрепарати - вірин НШ, лепідоцид, які малотоксичні для теплокровних іпоказують високі результати, але тільки на початковій фазі розвиткуспалаху.

ТЮТЮНОВА АБО БАВОВНИКОВА БІЛОКРИЛКА

Рослини-господарі. Відома як шкідник польових культур у тропічних країнах: бавовнику, тютюну, томатів, батату. У закритому ґрунті пшкоджує переважно томати. Також може заселяти ряд інших родин, середяких представники родини Мальвових (Malvaceae), Пасльонових (Solana-сеае), Гарбузових (Cucurbilaceae.) та ін.

Географічне розповсюдження. Широко поширений вид на Кіпрі, вІталії та Греції. Обмежено розповсюджений у Бельгії, Данії, Франції,Німеччині, Угорщині, Нідерландах, Норвегії, Польщі, Іспанії, Швеції,Швейцарії, Марокко. Виявлений в Ізраїлі та Туреччині. Спалах розмноження був зареєстрований в Ірландії, де був ліквідований. Широко розповсюджений в Азії, Африці, Північній Америці (південні штати), Південній Америці (Аргентина, Бразилія, Колумбія, Венесуела), Океанії.

Шкодочинність. На листках рослин, заселених тютюновою біло-крилкою, утворюються численні хлоритичні крапки, які забруднені їхсолодкими виділеннями (медвяною росою) та сажковими грибами, якідобре на них розвиваються. З нижньої сторони листка можна виявитидуже дрібних білуватих щитівок. Якщо рослину струсити, то неюпіднімаються численні білі дрібні комахи, які скоро знову опускаютьсяна рослину. При візуальному огляді бавовникову практично неможливовідрізнити від оранжерейної білокрилки (Trialeurodes vaporariorum) -звичайного виду, широко розповсюдженого у Європі

Біологія. Яйця білокрилка відкладає з нижньої поверхні листка. Розширеною основою вони звернуті до поверхні листка, а видовжена вершина яйця стоїть перпендикулярно до його площини. Яйце прикріпленедо листка стебельцем, яке занурене у тонку щілину тканини листка, прокладену самкою. Але не у продихи як властиво більшості алейродид.Щойно відкладені яйця світлі, але згодом темніють і стають коричневими.Відродження починається через 5-9 днів, залежно від температури,вологості та рослини-господаря.Після відродження з’являється личинка “бродяжка”, маленька,овальна, схожа на щитівку. Відійшовши на невеличку відстань від місця100народження, “бродяжка” прикріплюється до листка і починає живлення.Протягом усього преімагінального періоду розвитку вона лишається неру¬хомою. Перші три личинкові стадії продовжуються по 2-4 дні кожна. Четверта стадія називається пупарієм. Розміри пупарію досягають 0,7 мм удовжину, тривалість розвитку становить близько 6 днів. На цій стадіївідбувається формування імаго.Білокрилка відроджується, розриваючи оболонку пупарія і декількахвилин розправляє крила. Після цього вона починає покривати себепорошкоподібними виділеннями черевних воскових залоз. Через 12 годинпісля відродження відбувається копуляція. Життєвий цикл самки триваєпротягом 60 днів. Самці живуть значно менше, від 9 до 17 днів. За життясамка відкладає до 160 яєць. Вона розміщує яйця по дузі, яку описуєкінчик її черевця при поступовому повороті тіла навколо голови. Головазалишається не рухомою, оскільки ротовий апарат занурений у тканинулистка

Морфологічні особливості. Яйця грушовидні, близько 0,2 мм вдовжину.Пупарій плоский, у формі неправильного овалу, 0,7 мм в довжину.На гладеньких листках рослини на пупарії спинні щетинки відсутні, але наопушених може бути від двох до восьми довгих спинних щетинок.Імаго. Близько 1 мм в довжину. Самці дещо менші за самок. Тіло іобидві пари крил покриті порошкоподібним восковим секретом, білим аболедь жовтуватим. На стадії імаго розрізнити види дуже складно, але усидячої тютюнової білокрилки крила притиснуті до тіла більш щільно, ніжв оранжерейної білокрилки (Trialeurodes vaporariorum). В умовах теплицілегко розрізнити В. tabaci та Т. vaporariorum за оболонкою пустогопупарія. Пупарій тютюнової білокрилки має форму неправильного овалуз пологими краями та короткими тонкими щетинками. Кількість їх можезмінюватися. В задній частині пупарія у В. tabaci є каудальна борідка івідкритий кінчик язичка майже вдвоє більший в довжину, ніж у ширину.Натомість у Т. vaporariorum пупарій має форму правильного овалу зпрямими краями (видно збоку) та 12 парами великих потужних щетинок.В задній частині гострий кінчик язичка поділений на часточки, і в ширинубільший, ніж у довжину.Способи перенесення і розповсюдження. Імаго літають погано,але завдяки дуже малим розмірам можуть розноситися на великі відстані.101Шкідник може бути занесений з посадковим матеріалом або зрізанимиквітами рослини-господаря на будь-якій стадії розвитку. У Європі най¬більш вірогідним джерелом розповсюдження бавовникової білокрилки єпуансеттія (Poinsettia). яку широко використовують у міжнароднійторгівлі.

Економічне значення. При живленні личинок та імаго на поверхнілистків, з’являються жовтуваті крапки. В залежності від рівня зараженняці крапки можуть зливатися, що приводить до пожовтіння усього листка,окрім ділянок, що безпосередньо прилягають до жилок.

Пізніше такі листки опадають. Медвяна роса, яку виділяють личинки, вкриває поверхнюлистків, зменшуючи при цьому інтенсивність фотосинтезу, особливо, якщо на пій розвиваються сажкові гриби. Медвяна роса також забруднюєквіти, а при зараженні бавовнику викликас ускладнення при його зборі.При сильному заселенні зменшується висота рослин, кількість пагонів,знижується урожай і його якість.Бавовникова білокрилка є переносником близько 60 вірусів. Найбільш важливі гсміновіруси: гсміновірус жовтої мозаїки томатів (tomatoyellow mosaic geminivirus), вірус курчавості листків бавовнику (Cottonleaf curl virus), гсміновірус курчавості листків тютюну (tobacco leaf curlgeminivirus), вірус скручування листків картоплі (potato leaf roll lu/eovirus)та інших.Є небезпечним шкідником для захищеного Грушу, особливо у північних країнах регіону ЄОЗР.

Боротьба із шкідником у захищеному ґрунтідосить ускладнена із-за широкої поліфагії виду, резистентності до пестицидів. Біологічний метод боротьби позитивних результатів не дав.Боротьба з шкідником в захищеному грунті дуже ускладнена, внаслідок швидкого розвитку резистентності до пестицидів. Донедавна чи¬сельність В. tabaci на бавовнику легко регулювалася за допомогою хімічних препаратів.У Швеції був розроблений біологічний метод боротьби з викорис¬танням Encarsia formosa та Verticillium lecantii, але чітких результатів невстановлено.Дуже мало країн уникли завезення бавовникової білокрилки, щонаочно демонструє як важко уникнути проникнення цього шкідника ізпосадковим матеріалом та зрізаними квітами із-за кордону. Більше того,102вже відомо, що шкідник перейшов на польові культури у південнихдержавах Європи.Фітосанітарні заходи. Завезення підкарантинного матеріалу звільних зон країн, де розповсюджений шкідник. У разі виявленняшкідника вжиття карантинних заходів з метою недопущення йогопроникнення.

Дякую за увагу!!!