додаткови методи

143
ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ Підзаголовок

Upload: igor68

Post on 12-Apr-2017

166 views

Category:

Health & Medicine


0 download

TRANSCRIPT

Page 1: додаткови методи

ДОДАТКОВІ МЕТОДИ

ДОСЛІДЖЕННЯПідзаголовок

Page 2: додаткови методи

Електроенцефалографія – це метод реєстрації сумарної електричної активності клітин головного мозку через непошкоджені покриви голови

Сучасний електроенцефалограф

Page 3: додаткови методи

Система розташування електродів «10-20».

Page 4: додаткови методи

ЕЕГ при епілепсії

Page 5: додаткови методи

Картування ЕЕГ

Page 6: додаткови методи

ПИТАННЯ З ELEX

Page 7: додаткови методи

У хворої під час реєстрації ЕЕГ розвинулась клінічна картина комплексного парціального рухового припадку з джексоновським маршем, гіпервентіляцією та частковим затьмаренням свідомості. В якій півкулі головного мозку найбільш вірогідне вогнище епілептичної активності?ПравійЛівій

Page 8: додаткови методи
Page 9: додаткови методи

На ЕЕГ є наступні феномени:

Нормальний альфа-ритмбета-ритмПік-хвиліМіжпівкульна амплітудна асиметрія

Page 10: додаткови методи
Page 11: додаткови методи

На ілюстрації зображені електроенцефалографічні ознаки пароксизмальної активності у вигляді комплексів:

Спайк-хвиліПоліспайк-хвиліПоліспайкиГострі хвилі

Page 12: додаткови методи

На ілюстрації зображені електроенцефалографічні ознаки пароксизмальної активності у вигляді комплексів:

Спайк-хвиліПоліспайк-хвиліПоліспайкиГострі хвилі

Page 13: додаткови методи

На ілюстрації зображені електроенцефалографічні ознаки пароксизмальної активності у вигляді комплексів:

Спайк-хвиліПоліспайк-хвиліПоодинокі спайкиГострі хвилі

Page 14: додаткови методи

При дослiдженнi ЕЕГ коливання з частотою 8 - 13 Гц позначаються як:

Альфа-ритмБета-ритмТета ритмДельта-ритм

Page 15: додаткови методи

При дослiдженнi ЕЕГ коливання з частотою 4 - 7 Гц позначаються як:

Альфа-ритмБета-ритмТета ритмДельта-ритм

Page 16: додаткови методи

ЕХОЕНЦЕФАЛОСКОПІЯс

Page 17: додаткови методи

Нормальна ехоенцефалограма містить наступні сигнали:Початковий комплекс.

М-ехо.

Кінцевий комплекс.

Page 18: додаткови методи

Схематичне зображення нормальної ехоенцефалограми

Page 19: додаткови методи

Схематичне зображення ехоенцефалограми при об’ємному утворенні у правій півкулі головного мозку

Page 20: додаткови методи

При ехоенцефалоскопiї ширина серединного Ехо-сигналу в нормi складає:

6 -7 мм5 - 6 мм8 -9 мм

Page 21: додаткови методи

При ехоенцефалоскопiї за наявностi об'ємного процесу в правiй пiвкулi головного мозку серединний Ехо-сигнал змiщується:

ВлiвоВправо

Page 22: додаткови методи

ДОСЛІДЖЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ

Page 23: додаткови методи

РЕОЕНЦЕФАЛОГРАФІЯ

Page 24: додаткови методи

Тривалiсть висхiдної частини реоенцефалографiчної кривої залежить вiд:

Еластичностi судинної стiнкиШвидкостi кровотокуТонусу вен

Page 25: додаткови методи

Змiщення дикротичного зубчика до верхiвки реоенцефалографiчної кривої свiдчить про:

Пiдвищення тонусу судинЗниження тонусу судин

Page 26: додаткови методи

На реоенцефалограмі хворої 52 років, візуалізовані ознаки:

Підвищення тонусу артерій та периферичного судинного опору

Підвищення кровонаповнення артерійПониження тонусу артерій та периферичного судинного опору

Page 27: додаткови методи

На реоенцефалограмі хворої 44 років, візуалізовані ознаки:

Підвищення тонусу артерій та периферичного судинного опору

Підвищення кровонаповнення артерій в каратидному басейні

Пониження тонусу артерій та периферичного судинного опору

Page 28: додаткови методи

На реоенцефалограмі хворої 38 років, візуалізовані ознаки:

Підвищення тонусу артерійПониження кровонаповнення артерійПідвищення кровонаповнення артерійПониження тонусу артерій та периферичного судинного опору

Page 29: додаткови методи

На реоенцефалограмі хворої 19 років, візуалізовані ознаки:

Нормальний тонус артерій та периферичний судинний опір

Нормальне кровонаповнення артерійПониження тонусу артерій та периферичного судинного опору

Підвищення тонусу артерій

Page 30: додаткови методи

Для дослiдження об'ємного мозкового кровообiгу використовується:

Метод доплерографiїМетод реоенцефалографiїМетод реєстрацiї клiренса ксенона 133 (Хе133)

Метод ехоенцефалографiї

Page 31: додаткови методи

УЛЬТРАЗВУКОВА ДОППЛЕРОГРАФІЯ

Крістіан Допплер

Page 32: додаткови методи

Методика проведення УЗДГ

Page 33: додаткови методи

Допплерограма сонної артерії

Page 34: додаткови методи

Діагностичне значення методу:

виявлення звуження просвіту судин (стенозу та визначення його ступеня;

оцінка стану судинної стінки (порушення еластичних властивостей, зміни тонусу);

виявлення екстравазального впливу на судини;

визначення стану венозного кровотоку.

Page 35: додаткови методи

Стандартні ультразвукові "вікна": скроневі (А), субокципітальні (Б), орбітальні (В).

Page 36: додаткови методи

Дуплексне сканування

Page 37: додаткови методи

МРТ

Page 38: додаткови методи

На МРТ більш виражені структурні ознаки стосуютья наступних хребцево-рухових сегментів:

L1-L2 L3-L4 Th11-Th12 L4-L5

Page 39: додаткови методи

В якій ділянці головного мозку зареєстровані структурні зміни за даними МРТ:

Потилична доля головного мозкуПідкіркові ядраМозочокМіст

Page 40: додаткови методи

Якому патологічному процесу більш відповідає МРТ-зображення:

КистаПухлинаІнсульт

Page 41: додаткови методи

Який процес може бути діагностовано за допомогою представленого дослідження:

Діагностика аневризмАномалії розвитку судиВизначення підтипу ішмічного інсульту

Page 42: додаткови методи

Зображені на МРТ зміни передбачають проведення диференційного діагнозу між:

Ішемічним інсультом Лакунарним станом Гострим вірусним енцефалітом Демієлінізуючим процесом

Page 43: додаткови методи

Який процес відображений на МТР хребта:Грижа ШморляГемангіома тіла хребців

Page 44: додаткови методи

В якій долі головного мозку виявлено патологічне вогнище:

Лобна доляТім'яна доляПотилична доляСкронева доля

Page 45: додаткови методи

На якому рівні була проведена дискектомія (згідно даних МРТ):

L1-L2L3-L4L4-L5

Page 46: додаткови методи

Вогнищевi змiни на томограмах при магнiтно-резонансному дослiдженнi хворих на iшемiчний iнсульт вiзуалiзуються через:

1 -3 години вiд початку захворювання4 - 8 годин вiд початку захворювання12 - 18 годин вiд початку захворювання

24 години вiд початку захворювання

Page 47: додаткови методи

На Т2-зважених магнiтно-резонансних томограмах для iнфаркту мозку характерним є:

Гiперiнтенсивнi вогнищевi змiниГiпоiнтенсивнi вогнищевi змiни

Page 48: додаткови методи

На Т1 та Т2-зважених магнiтно-резонансних томограмах у перiод 3 - 15 доби пiсля крововиливу в мозок характерним є:

Гiперiнтенсивнi вогнищевi змiниГiпоiнтенсивнi вогнищевi змiни

Page 49: додаткови методи

КОМП'ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ

Page 50: додаткови методи

Комп'ютерна томографія, з'явилась в променевій діагностиці в 70-і роки минулого сторіччя і досягла широкого впровадження в параклінічну діагностику в 80-і.

У наш час це важлива складова частина амбулаторної і стаціонарної медичної допомоги.

Показання до її проведення визначає широкий круг лікарів багатьох спеціальностей.

Технічні достоїнства спіральної KT і об'ємної реконструкції відкривають нові перспективи медичної візуалізації.

Page 51: додаткови методи

Загальні принципи КТ

Комп'ютерна томографія - це особливий вид рентгенологічного дослідження, яке проводиться за допомогою непрямого виміру послаблення або загасання рентгенівських променів з різних положень, навколо обстежуваного пацієнта.

Page 52: додаткови методи

Більшість КТ-сканерів працюють за принципом постійного обертання з віялоподібним розходженням променів .

При цьому рентгенівська трубка і детектор жорстко спарені, а їх ротаційні рухи навколо сканованої ділянки відбуваються одночасно з випусканням і уловлюванням рентгенівського випромінювання.

Таким чином, рентгенівські промені, проходячи через пацієнта, доходять до детекторів, розташованих на протилежній стороні.

Page 53: додаткови методи

Спіральна КТ з багаторядним розташуванням детекторів (мультиспіральна КТ).

Комп'ютерні томографи з багаторядним розташуванням детекторів відносяться до самого останнього покоління сканерів.

Навпроти рентгенівської трубки розташовується не один, а декілька рядів детекторів.

Це дає можливість: значно скоротити час дослідження і поліпшити контрастний дозвіл,

що дозволяє, наприклад, чіткіше візуалізувати контрастовані кровоносні судини.

Page 54: додаткови методи
Page 55: додаткови методи
Page 56: додаткови методи

Усі зображення на КТ-знімках відповідають відтінкам сірої шкали.

Повітря або газ, незалежно, де вони знаходяться - чорні; кістки - білі.

Відтінки інших органів, тканин і ділянок патологічних змін варіюють у відтінках сірої шкали між цими двома крайнощами.

Крім того, патологічні зміни, такі як метастази, можуть мати на зображенні свої специфічні особливості.

Page 57: додаткови методи

Повітря (чорне) • Жир, ліквор (майже чорний)

Page 58: додаткови методи

М'язи (темно-сірі) • Кістка (біла)

Page 59: додаткови методи

Кровоносні судини (світло-сірі)

• Підшлункова, слинові залози

Page 60: додаткови методи

Паренхіма великих органів (середньо-сірий)

Page 61: додаткови методи

КТ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Page 62: додаткови методи

Ширина шлуночків і поверхневого САП поступово збільшується з віком.

Оскільки головний мозок дитини заповнює порожнину черепа цілком, зовнішній САП ледве візуалізується.

Page 63: додаткови методи

З віком борозни розширюються, і СМР стає помітнішою між корою головного мозку і склепінням черепа.

Page 64: додаткови методи

У деяких пацієнтів це фізіологічне зменшення об'єму кори особливе помітно в лобових долях.

Простір між ними і лобовою кісткою стає досить великим.

Ця так звана лобова «інволюція головного мозку" не повинна помилково вважатися патологічною атрофією мозку або природженою мікроцефалією.

Page 65: додаткови методи

Якщо КТ-сканування, зображене на малюнку було виконане літньому пацієнтові, дослідник повинен був би разцінити згладжені звивини, як дифузний набряк головного мозку.

Перш ніж ставити діагноз набряку чи атрофії головного мозку, ви завжди повинні звернути увагу на вік пацієнта.

Page 66: додаткови методи

Гіперостоз лобової кістки (синдром Стюарта-Морела)

Є варіантом норми і характерний для пацієнток середнього віку.

Внутрішня поверхня лобової кістки потовщена, іноді має хвилястий контур.

У сумнівних випадках кісткове вікно допоможе вам відрізнити нормальну губчасту структуру кістки від злоякісної інфільтрації.

Page 67: додаткови методи

Неповне злиття прозорої перетинки як особливість розвитку, може привести до формування так званої кісти прозорої перетинки.

Зазвичай до процесу залучається тільки частина перетинки, яка розташована між передніми рогами бічних шлуночків.

Page 68: додаткови методи

Рідше киста поширюється на весь простір до задніх рогів

Page 69: додаткови методи

Одно з найбільш важливих правил інтерпретації КТ-зображень – завжди зіставляти декілька сусідніх зрізів.

Якщо голова пацієнта під час сканування навіть трохи нахилена, то, наприклад, один бічний шлуночок(133) може визначатися на зрізі (dS), а протилежний не потрапляти в нього.

При цьому на зображенні видно тільки його верхній полюс.

Page 70: додаткови методи

У зв'язку з тим, що верхній полюс шлуночку займає не усю товщину зрізу, його зображення стає нечітким, щільність знижується, і його можна помилково прийняти за область інсульту.

При зпівставленні цього зрізу з нижче розташованим ситуація проясняєтся, оскільки явно визначається асиметрія контура бічних шлуночків.

Page 71: додаткови методи

ТРАВМАТИЧНІ КРОВОВИЛИВИ

Page 72: додаткови методи

Прямий наслідок травми черепа - забій мозку, який супроводжується крововиливом.

Page 73: додаткови методи

Гострий крововилив (8) виглядає як зона підвищеної щільності з набряком навколишніх тканин (180) і зміщенням розташованих рядом структур мозку.

Page 74: додаткови методи

У пацієнтів з анемією гематома виглядає менш щільною і навіть може бути ізоденсна (одинакової щільності) нормальній тканини мозку.

Page 75: додаткови методи

Якщо ушкодження судинної стінки виникає повторно через зниження перфузії внаслідок набряку ділянки мозку, ознаки крововиливу можуть не визначатись протягом декількох годин або, значно рідше, днів після травми черепа.

Отже, КГ голови, виконана відразу після травми черепа і не показуюча яких-небудь патологічних змін, не дозволяє виключити розвиток внутрішньочерепного крововиливу надалі.

Тому при погіршані стану пацієнта повинно бути виконано повторне сканування.

Page 76: додаткови методи

Після повного розсмоктування гематоми визначається чітко обкреслений дефект з щільністю, рівною (ізоденсною) СМР (132).

Page 77: додаткови методи

Забій головного мозку часто призводить до виникнення епідурального, субдурального або субарахноідального крововиливу з можливим розповсюдженням в шлуночки (мал. 55.1а).

Page 78: додаткови методи

Ускладненням подібного поширення, як і САК, являється порушення циркуляції СМР через обструкцію пахіонових грануляцій (павутинової оболонки), отворів Монро або IV - гo шлуночку.

В результаті може виникнути гідроцефалія з підвищенням внутрішньочерепного тиску і транстенторіальним уклиненням мозку.

Page 79: додаткови методи

Епідуральна і субдуральна гематоми також можуть призводити до значного зміщення тканин мозку і серединних структур.

Дуже часто це є причиною обструкції протилежного отвору Монро і, відповідно, одностороннього розширення бічного шлуночка мозку на стороні, протилежній кровотечі.

Page 80: додаткови методи

Диференціальна діагностика різних типів внутрішньочерепних крововиливів.

Тип крововиливу Основні ознаки

САК Замість гіподенсної СМР в САП або базальних цистернах визначається гіперденсна кров

Субдуральна гематома

Гостра гематома: гіперденсна кров прилягає до внутрішньої поверхні склепіння черепа, має місяцеподібний вигляд угнутістю у напрямі гемисфери, супроводжується набряком прилеглої тканини мозку і може поширюватися за межі швів черепа

Епідуральна гематома

Кров зазвичай гіперденсна, зрідка з явищами седиментації, прилежит до внутрішньої поверхні склепіння черепа, має двоопуклу, еліпсоїдну форму і не поширюється за межі швів

Page 81: додаткови методи

Якщо крововилив поширюється в порожнину шлуночків, фізіологічні звапнення судинних сплетень (123) в бічних (133) і III -му шлуночках, повідці епіталамусу і шишковидній залозі необхідно відрізняти від свіжих гіперденсних кров'яних згустків (8). Зверніть увагу на набряк (180), оточуючий крововилив.

Page 82: додаткови методи

При виконанні КТ-дослідження в положенні пацієнта лежачи на спині, може визначатися горизонтальний рівень крові в задніх рогах бічних шлуночків внаслідок седиментації

Page 83: додаткови методи

Якщо шлуночки розширені, у пацієнта існує реальна небезпека транстенторіального уклинення.

У цього хворого III -й шлуночок повністю заповнений згустками крові, обидва бічні шлуночки розширені, а ліквор розповсюджується паравентрикулярно в білу речовину.

Крім того, на нижньому зрізі цього пацієнта в САП визначається САК.

Page 84: додаткови методи

СУБАРАХНОЇДАЛЬНИЙ КРОВОВИЛИВ (САК)

Page 85: додаткови методи

Обструктивна гідроцефалія, викликана САК (цифра 8 на мал), легко визначається по розширенню скроневих рогів (133) бічних шлуночків.

Page 86: додаткови методи

У таких випадках важливо оцінити ширину САП і звернути увагу на звивини мозку – відсутність чіткості вказує на дифузний набряк головного мозку.

У представленого пацієнта ширина сільвієвої борозни і САП нормальна, тому гострого набряку (поки що) немає.

Page 87: додаткови методи

Оскільки у дітей дуже вузький САП, наявність САК можна не помітити.

Єдиною ознакою є невелика зона підвищеної щільності, яка прилягає до серпа (130).

Page 88: додаткови методи

У дорослих невелике САК виглядає як обмежена зона підвищеної щільності (8 на мал.).

У пацієнта в даному прикладі крововилив був не настільки масивним, щоб викликати зміщення структур мозку.

Page 89: додаткови методи

СУБДУРАЛЬНА ГЕМАТОМА

Page 90: додаткови методи

Кровотеча в субдуральний простір виникає в результаті:забою мозку, ушкодження судин м'якої мозкової оболонки або

розриву еміссарних вен.

Page 91: додаткови методи

Спочатку гематома виглядає як протяжна структура підвищеної щільності, розташована уздовж внутрішнього краю склепіння черепа (8 на мал.).

Page 92: додаткови методи

На відміну від епідуральної гематоми, її контури зазвичай нерівні і злегка увігнуті з боку прилеглої півкулі головного мозку.

Цей тип внутрішньочерепної кровотечі не обмежується швами черепа і може поширюватися уздовж усієї поверхні півкулі.

Page 93: додаткови методи

Субдуральна гематома може викликати помітне зміщення структур головного мозку, привести до порушення циркуляції ліквору і вклинення стовбура мозку в тенторіальну вирізку.

Page 94: додаткови методи

Тому для вибору подальшої тактики лікування не так важливо встановити характер гематоми (субдуральна або епідуральна), як визначити величину (розміри) крововиливу.

Гематоми зі схильністю до поширення, особливо при загрозі набряку мозку, мають бути видалені хірургічним шляхом.

Page 95: додаткови методи

Хронічна субдуральна гематома (8 на мал.) виглядає однорідною зоною зниженої щільності або неоднорідною зоною з седиментацією крові.

Page 96: додаткови методи

Особливо небезпечні невеликі венозні кровотечі у зв'язку з наявністю у пацієнта безсимптомного періоду і поступового розвитку сомноленції - аж до коми.

Тому пацієнт з травмою черепа і підозрою на кровотечу повинен завжди знаходитися під спостереженням, щоб можна було вчасно помітити погіршення стану.

Page 97: додаткови методи

ЕПІДУРАЛЬНІ ГЕМАТОМИ

Page 98: додаткови методи

Кровотечі в епідуральний простір зазвичай виникають внаслідок ушкодження середньої менінгеальної артерії і рідко - з венозних синусів або пахіонових тілець (грануляцій).

Найчастіше їх можна виявити в скронево-тім'яній ділянці або задній черепній ямці, де існує небезпека вклинення мигдалин мозочка.

Page 99: додаткови методи

Артеріальна кровотеча відшаровує тверду мозкову оболонку від внутрішньої поверхні склепіння черепа і візуалізується на зрізі у вигляді двоопуклої зони підвищеної щільності з рівним краєм з боку прилеглої півкулі.

Гематома не поширюється за межі швів між лобовою, скроневою, тім'яною або потиличною кістками.

Page 100: додаткови методи

При виникненні малих епідуральних гематом (8) двоопукла форма чітко не визначається, і в цьому випадку її важко відрізнити від субдуральної гематоми.

Page 101: додаткови методи

Важливо розрізняти закритий перелом склепіння черепа з непошкодженою твердою мозковою оболонкою і відкритий перелом черепа з ризиком вторинної інфекції.

Page 102: додаткови методи

Характерна ознака відкритого перелому черепа - присутність в порожнині черепа бульбашок повітря (4), які вказують на наявність сполучення між внутрішньочерепним простором і зовнішнім середовищем або біляносовими пазухами.

Page 103: додаткови методи

На мал. візуалізуються гіперденсні гематоми (8) з двох сторін. Хоча гематома ліворуч більша, ніж справа, в даному випадку

відзначається зміщення серединної лінії вліво за рахунок правостороннього перифокального набряку (ліва сторона на мал.).

Page 104: додаткови методи

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Page 105: додаткови методи

Опишіть патологічні зміни на КТ-томограмі

Page 106: додаткови методи

На зображенні можна знайти декілька типів внутрішньочерепних крововиливів і пов'язаних з ними ускладнень:

Підшкірний крововилив в лівій лобно-тім'яній області (экстракраніально, ознака травми голови)

Субдуральна гематома на поверхні правої півкулі, що поширюється до скроневої долі (гіперденсна)

Набряк правої лобної і тім'яною часток, можливо пов'язаний з епідуральною гематомою

Ознаки субарахноїдального крововиливу в декількох борознах правої тім'яної долі ближче до серпа

Гематома здавила правий бічний шлуночок, який практично виявився оклюзованим

Судинне сплетення, яке визначаеться в лівому бічному шлуночку, без змін

Серединна лінія зміщена вліво, визначається перивентрикулярний набряк білої речовини правої півкулі

Можна припустити підвищення внутрішньочерепного тиску (обструкція шлуночку) з ризиком вклинення головного мозку (набряк)

Page 107: додаткови методи

ІНСУЛЬТ

Page 108: додаткови методи

Поряд з серцево-судинними і онкологічними захворюваннями, інсульт є однією з найбільш частих причин смерті.

Тромботична оклюзія мозкової артерії призводить до безповоротного некрозу області її кровопостачання.

Причинами окклюзії є атеросклеротичні зміни мозкових судин або, рідше, артеріїт.

Також причиною оклюзії судин мозку може бути емболія з лівих відділів серця і з тромбів на атеросклеротичних бляшках біфуркації загальної сонної артерії.

Page 109: додаткови методи

Типовим для емболії є наявність невеликих інфарктних зон зниженої щільності, розташованих дифузно в обох півкулях і базальних гангліях.

У подальшому зони емболії виглядають як маленькі, чітко обкреслені ділянки (180) з щільністю, рівною (ізоденсною) щільності ліквору (132). Їх називають лакунарними інфарктами.

Page 110: додаткови методи

Подібна дифузне ураження мозку є показанням до дуплексної сонографії або ангіографії, а також ехокардіографії для виключення тромбозу передсердя.

Page 111: додаткови методи

Пам'ятайте, що при подозрі на інсульт може знадобитися до 30 годин для того, щоб чітко проявився набряк у вигляді зони зниженої щільності, що відрізняється від незміненої тканини мозку.

Тому КТ-дослідження необхідно повторити, якщо перше сканування не показало патологічних змін навіть за наявності у пацієнта неврологічних симптомів і ці симптомb не купірувалися.

Купірування симптомів вказує на транзиторну ішемічну атаку(ТІА) - в цьому випадку при КТ немає видимих змін.

Page 112: додаткови методи

На відміну від ТІА при затяжному оборотному ішемічному неврологічному дефіциті на КТ-зрізах часто визначаються зони набряку зниженої щільності.

Page 113: додаткови методи

Якщо зона інфаркту відповідає області кровопостачання мозкової артерії, слід думати про оклюзію відповідної кровоносної судини.

Page 114: додаткови методи

Класичний інфаркт гілок середньої мозкової артерії проявляється зоною ішемічного набряку зниженої щільності.

Page 115: додаткови методи

У залежності від об'єму ураження, інфаркт може викликати виражений мас-ефект і стати причиною зміщення серединної лінії.

Інфаркти невеликих розмірів зазвичай не викликають зміщення серединної лінії.

При порушенні цілісності артеріальної стінки може виникнути кровотеча, яка проявляється ділянками підвищеної щільності, що покривають найближчі звивини.

Page 116: додаткови методи

КТ-зображення в динаміці без контрастного посилення на малюнку демонструє супутню кровотечу в голівку правого хвостатого ядра і праву лушпину.

В цьому випадку після інфаркта пройшло 2 тижні: некротична тканина в основному розсмокталася і заміщується ліквором.

Page 117: додаткови методи

ПУХЛИНИ І МЕТАСТАЗИ

Page 118: додаткови методи

Хоча диференціальна диагностика інфаркту мозку і внутрішньочерепних крововиливів може бути проведена без використання KР, виявлення метастазів головного мозку значно покращується при в/в застосуванні контрастних препаратів.

При цьому видно навіть щонайменші зони порушення ГЭБ.

Page 119: додаткови методи

На зображеннях без контрастного посилення крупні метастази однакової щільності (ізоденсні) з оточуючими тканинами іноді супроводжуються перифокальним набряком (180) і можуть бути хибно прийняті як набряк тканин внаслідок інфаркта.

Page 120: додаткови методи

Після в/в уведення KР утворення в лівій півкулі (7) стає чітко відмежованим від оточуючих тканин.

В правій лобовій долі помітна пляма іншого, меншого метастаза,який також супроводжується перифокальним набряком (180).

Page 121: додаткови методи

Після введення KР провести диференціальний діагноз пухлини головного мозку значно легше.

На зображенні без контрастного посилення гліобластома в лівій тім'яно-скроневій ділянці з некрозом в центрі пухлини може бути помилково прийнята за інфаркт мозку.

Page 122: додаткови методи

При контрастному підсиленні з'являється типове для гліобластоми кільцеподібне посилення неправильної форми по краю пухлини. (7 – гліобластома, 181 – некроз, 180 – набряк)

Page 123: додаткови методи

ЗАПАЛЬНІ ПРОЦЕСИ

Page 124: додаткови методи

Діагностика запальних процесів часто вимагає використання KР – оскільки ця патологія супровджується порушенням ГЕБ і не завжди чітко видна без підсилення.

Page 125: додаткови методи

На мал. показана зона набряку на зрізах без посилення у пацієнта з ендокардитом аортального клапана.

Page 126: додаткови методи

Контрастне посилення підтверджує наявність запального процесу. Бактерійна інфекція аортального клапана стала причиною септичної емболії лівої потиличної долі.

Page 127: додаткови методи

ПАТОЛОГІЯ ШИЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА

Page 128: додаткови методи

Виростки (мыщелки) потиличної кістки на підставі черепа формують суглоби з атлантом (50а) - єдиним хребцем, що не має тіла. Зуб (50b) аксиса виступає вгору і розташовується усередині атланта, де ззаду фіксується поперечною зв'язкою.

Ця зв'язка може порватися від раптового різкого удару під час автомобільної аварії.

Page 129: додаткови методи

Ширина простору між передньою дужкою атланта і зубом не повинна перевищувати 2 мм у дорослих і 4 мм дітей.

У отворах поперечних відростків (88) шийних хребців проходять хребетні артерії.

Page 130: додаткови методи

Переломи шийних хребців

Для виключення перелому або розриву зв'язок після травми необхідно оглядати шийні хребці особливо ретельно, щоб уникнути ушкодження спинного мозку при транспортуванні пацієнта.

Page 131: додаткови методи

перелом (188) правого виростка (160) потиличної кістки і все ще нормальним розташуванням зуба (50b).

Page 132: додаткови методи

Грудний відділ хребта

Грудні хребці мають декілька парних суглобових поверхонь: на суглобових відростках - верхні і нижні (50d), на тілі - нижні і верхні реброві і на поперечних відростках (50f) в місці з'єднання з горбком ребра (51).

Page 133: додаткови методи

Переломи грудного відділу хребта

Зміщення відламків встановлюють по лініях перелому (187), які краще видно в кістковому вікні.

На мал. визначаються два переломи: поперечного відростка (50f) і прилеглого ребра (51).

Page 134: додаткови методи

Поперековий відділ хребта

Тіла (50) поперекових хребців більші, ніж у грудних, а кут міжхребетних суглобів (50d) менше. Остистий відросток не продовжується настільки каудально, як у грудних хребців. Зріз незміненого поперекового хребця зазвичай характеризується чітко обкресленою кортикальною пластинкою і гомогенним розташуванням трабекул.

Page 135: додаткови методи

На рівні диска гіподенсний хрящ (50е) можна побачити нерівномірно оточеним кісткою.

Це пов'язано з ефектом парціального об'єму через косий переріз диска з частковим попаданням в зріз тіла сусіднього хребця (50).

Page 136: додаткови методи

Жовта зв'язка (*) проходить від однієї дужки хребця до іншої і іноді може бути видна позаду спинного мозку (мал. 155.1а).

Page 137: додаткови методи

ПИТАННЯ З ELEX

Page 138: додаткови методи

За даними комп'ютерної томографiї для iнфаркту мозку характерним є:

Вогнище зниженої щiльностi (гiподенсивна зона)

Вогнище з нормальним коефiцiєнтом поглинання (нормоденсивна зона)

Вогнище пiдвищеної щiльностi (гiперденсивна зона)

Page 139: додаткови методи

За даними комп'ютерної томографiї для крововиливу в мозок характерним є:

Вогнище зниженої щiльностi (гiподенсивна зона)

Вогнище з нормальним коефiцiєнтом поглинання (нормоденсивна зона)

Вогнище пiдвищеної щiльностi (гiперденсивна зона)

Page 140: додаткови методи

Мрт материал

Page 141: додаткови методи

Принцип.

Источником сигнала МРТ являются ядра водорода (протоны), которых много в воде и жире организма. Протоны выравниваются (align) (их спины параллельны магнитному полю) в сильном магнитном поле подобно стрелке компаса. Потом добавляют высокочастотные радиоволны (с частотй, которая является резонансной частотой водорода, поэтому называется резонансной томографией). Радиоволны (процесс называется возбуждением, radio frequency excitation) нарушают это выравнивание (их спины уже не параллельны магнитному полю и спины начинают вращаться вокруг оси магнитного поля), но спустя некоторое время они снова выравниваются по ходу магнитного поля - за время Т1 (realign, relax). При этом они выпускают радиосигнал (колебания), который может быть зарегистрирована радиочастотной катушкой. Градиент во всех трёх направлений используется для 3D локализации сигнала. После отключения радиоволн спины снова становаться параллельно (поперечное магнитирование уменьшается). Этот процесс требует времени и называется релаксацией. Релаксация зависит от того, какие ткани окружают протон, в результате получаются картинки с разной яркостью. 

Т1 (longitudinal relaxation time) - как быстро протоны снова выравниваются (realign) в магнитном поле после включения радиоволн.  Т1 крови на 1,5 Тесла равно 1 сек. После включения радиоволн спины сначала отклоняются, но потом самостоятельно приходят в положение, параллельное магнитному полю. 

Т2 (transverse relaxation time) - как быстро протоны выводятся из построения после включения радиоволн. Это время короче Т1. Для воды это 200 мсек на 1,5 Тесла. 

Гадолиниум уменьшает Т1 крови и на снимках она выглядит ярче. (чем меньше Т1, тем ярче на снимке). 

Большинство патологических процессов повышают Т1 и Т2, и следовательно на Т1 взвешенных изображениях они слабее (чернее), а на Т2-взвешанных сильнее (белее). Т1 и Т2 изображения получаются при изменение времени и частоты радиоволн.

Page 142: додаткови методи

Слабый и сильный сигнал для МРТ -- слабый, это значит чернее, сильный - значит белее, ярче

Как выглядит спинномозговая жидкость на Т1 и Т2-взвешанных изображениях (T-weighted)? -- на Т1 слабо, чернее, на Т2 сильнее, белее. 

Page 143: додаткови методи

Дякую за увагу !