Час створення. Просторове розташування. Площа. Юридична належність. Територія оголошена природоохоронною згідно постанови Ради Міністрів УРСР №500 від 28. 10. 1974 р. Розташована в межах Буго-Деснянської дачі (2102 га) Михайлівського лісництва (кв. 15-34) на землях Стрижавської сільської Ради - кв.15,17-21, 26 (424 га), Сосонської с/р - кв. 16, 22-24 (198 га) та Стадницької с/р - кв. 27-34 (431 га) в межиріччі р. Десни та р. Південний Буг (при впадінні р. Десни в р. Південний Буг). Природоохоронна площа становить 1073 га. У тому числі під лісом - 446 га, водних угідь - 40 га. Охоронним зобов'язанням заказник переданий під захист Михайлівського лісництва.

Природоохоронна характеристика. Проблеми та перспективи охорони.

Заказник «Буго-Деснянська дача» посідаючи лівобережжя р.Південного Бугу й р.Десни (біля гирла останньої), розташований головним чином на другій піскуватій терасі, що поволі, малопомітно підноситься від річок до плато. Височина її над рівнем Бугу незначна, поверхня злегка хвиляста, зберігає сліди стародавньої заплавини.

Смуги вздовж річок репрезентовані лісовими, частіше свіжими грудовими суборами (С2) з дубом та грабом, без сосни, якої взагалі на території дачі немає (крім штучно утворених молодих культур) та водно-болотними комплексами. В покриві часто зустрічаються: орляк, ломиніс, костяниця, осока, перстач пісковий, астрагал, буквиця, конвалія. Ґрунт - дерновий супісок. Далі від річок переважають свіжі борові субори з багатої їхньої відміни (В2), репрезентовані всюди теж тимчасовими деревостанами дуба III бонітету з домішкою берези. Трав'янистий покрив складається з орляка, щитника та безщитника (по низинках), медунки вузьколистої, дроку, рокитника, ломиноса, круглолистої грущанки, чебрецю та ін.Серед свіжих типів часто-густо трапляються й вогкі, пристосовані до знижених місць. В таких ділянках суцільно панує молінія. На переході до третьої тераси, де закінчуються лісові ділянки, останні репрезентовано трудовими суборами з багатої їхньої відміни (С2). Тут теж дубняки, але переважно II бонітету, багато граба, зрідка - черешня, ліщина, бородавчаста бруслина та ін. В покриві до наведених вище домішано медунку м'яку та звичайну, гравілат, зірочника та інших трудових представників.

В другій (середній) смузі (В2 й ВЗ) можна натрапити зрідка на невеличкі (30-50м в пересічнику) улоговини з осоковими заростями; на тіньовому їхньому боці (під північною стіною лісу) суцільно панує болотяний мох - сфагнум, який почасти насувається й на мінеральний субстрат прилеглого берега болота. На болоті зрідка трапляються Salix aurita L., S. cineria. На вузькій смузі серед болота часто-густо можна зустріти круглолисту та борову грушанку.

На території заказника зростає багато цінних кормових, лікарських, декоративних та рідкісних видів рослин: актея колосиста, валеріана лікарська, косарики черепичасті, купальниця європейська, лілія лісова, перстач білий, півники болотні, півники сибірські, рутвиця орликолиста, чемериця Лобеля.

Зустрічаються орхідні (зозулинець плямистий, любка дволиста, любка зеленоцвіта) та рослини, які знаходяться на південній межі свого поширення (верес звичайний, зимолюбка зонтична, плаун булавовидний).

Ботанічні заказники місцевого значення "П'ятничанський" Час створення. Просторове розташування. Площа. Юридична належність.

Розташований у Вінницькому лісництві кв.41, д.3-6. Стрижавська сільська Рада. Природоохоронна площа ботанічного заказника становить 6,6 га. Охоронним зобов'язанням заказник переданий під захист Вінницького державного лісомисливського господарства (ДЛМГ). Природоохоронна характеристика. Проблеми та перспективи охорони. Ботанічний заказник знаходиться в межах піднесеного слаборозчленованого лесового плато правобережжя басейну Пд. Бугу, з ясними

Територія оголошена природоохоронною згідно розпорядження облвиконкому №421Р від 25.10.1977 р. та рішення Вінницької обласної Ради №371 від 29.08.1984 р.

лісовими суглинками та складними широколистяними деревостанами високої продуктивності. В складі еталонного деревостану, який за своє природне походження дістав назву пралісу - клен гостролистий, в'яз, граб звичайний, липа дрібнолиста, ясен звичайний, явір, дуб черешчатий. Його основу складає ділянка цінного дубово-липового насадження віком понад 218 років. Окремі екземпляри дуба сягають 35-ти метрової висоти при 100-110-тисантиметровому діаметрістовбура. В розрідженому підліску основний фон формує ліщина звичайна висотою до 15 м. Трав'яний покрив виділяється пануванням зеленчука, копитняка, фіалки собачої, веснівки, волосистої осоки, яглиці та ранньовесняними ефемероїдами (підсніжник білосніжний, зірочки жовті, ряст порожнистий, зубниця залозиста). Зрідка трапляється бруслина європейська, вороняче око, щитник та безщитник, медунка, горлянка, зірочник, зубниці, маренка, купини (багатоквіткова й широколиста).

Особливою цінністю ботанічного заказника є червонокнижні види: гніздівка справжня, лілія лісова, коручка чемерицеподібна, цибуля ведмежа та скополія карніолійська. Проективне покриття популяції останньої подекуди становить 75-90 %. Кількість інших останнім часом залишається стабільною, хоч і відрізняється за окремими місцеположеннями зростання: тінелюбива коручка зростає вкупі з копитняком та воронячим оком розсіяно по всьому заказнику; гніздівка справжня - групами (рідше поодинці) в межах багатих вологою та мікоризою ділянок. Близькість обласного центру є причиною

деякого втручання в стабільність режиму заповідного об'єкту. Вона виражається у витоптуванні трав'янистих фітоценозів протягом теплого періоду року та «полюванням» за першоквітами й червонокнижними видами навесні. Своєчасне попередження любителів «екзотичного відпочинку» і «травознаїв» про несумісність таких дій в межах об'єкту ПЗФ та можливу відповідальність повинно стати обов'язковим профілактичним заходом природоохоронників. Вікові деревостани з червонокнижними трав'янистими видами формують єдиний геокомплекс широколистяно-лісового типу, а тому постійно потребують належної охорони та опіки в якості ботанічного заказника.

Час створення. Просторове розташування. Площа. Юридична належність. Територія оголошена природоохоронною згідно рішення Вінницької обласної Ради № 525 від 19.12.1985 р. Розташована у смт Стрижавка, заплаві лівого берега р. Півд. Буг на землях Стрижавської сільської Ради. Природоохоронна площа становить 4,3 га. Охоронним зобов'язанням заказник переданий під захист Стрижавської сільської Ради в особі сільського голови. Природоохоронна характеристика. Проблеми та перспективи охорони. Цінна ділянка заплави річки, де в природньому пониженні, різної міри перезволоження розвиваються заболочено-різнотравно-осоково-ситникові галофітні луки на лучно-болотних та болотних ґрунтах.

В травостої переважають галофіти: ситник (членистий, розлогий, стиснутий), осока (кореневищна, дерниста), тонконіг болотний, герань болотна, калюжниця болотна плакун верболистий. Лучні ценози прикрашає своєю присутністю рідкісний в області вид орхідей - пальчатокорінник м'ясочервоний. Позаду, тобто ближче до русла річки, поширені різнотравно-осокові вільшаники з багатим фауністичним, передусім земноводним та орнітологічним надбанням. Місцеве населення використовуєзаплавну ділянку під випас домашніх тварин та в якості сіножатей. Сіножаті ж сприяють випаданню окремих рослинних угруповань, найменш стійких до антропогенних навантажень. Окремі ділянки страждають від стихійних смітників, що може пояснюватися відсутністю відповідної інформованості населення. Аншлаги відсутні. Для забезпечення необхідного природоохоронного режиму ботанічного заказника необхідно:

- здійснити заходи з відтворення екологічних функцій прибережної захисної смуги у заплаві річки, зокрема їх залісення (де воно відсутнє), залуження, винесення за їх межі екологічно небезпечних стихійних смітників, місць випасання домашніх тварин;

- обстежити місця сінокосіння з метою виявлення впливу на угруповання, в складі яких зростає червонокнижний вид.

- інформувати споживачів та забезпечити доступ громадськості до всієї інформації про ботанічний заказник через відповідні аншлаги, телебачення, радіо, газети, оголошення.

Ботанічний заказник випробовує деякий антропогенний вплив, а тому потребує невідкладних заходів щодо поліпшення охорони.

Час створення. Просторове розташування. Площа. Юридична належність. Територія оголошена природоохоронною згідно рішення Вінницької обласної Ради №384 від 18.08.1983 р. Розташована в Якушинецькому лісництві кв. 30, д. 1. Стрижавська сільська Рада. Природоохоронна площа заповідного урочища становить 6,6 га. Охоронним зобов'язанням об'єкт переданий під охорону Якушинецького лісництва. Природоохоронна характеристика. Проблеми та перспективи охорони. Лесове плато, зайняте частиною П'ятничанської дачі, тобто П'ятничанським урочищем, досить високе і дуже розчленоване глибокими ярами. Окреслення поверхні, не дивлячись на значні висотні амплітуди, м'якоконтурне, схили здебільшого не дуже круті. Спад тальвегів, від початку їх в лісі до виходів із дачі, не дуже похилий, і акумуляційні відміни тальвегів тут всюди можна знайти. Панівним типом ґрунту є ясний лісовий суглинок з добре знайомими загальними рисами. Переважним типом лісу є свіжий груд з високим бонітетом - І (по буку, по дубу - трохи нижче). Серед деревостану багато граба звичайного, ясена

звичайного, значно рідше трапляється клен. Окрім дуба усі інші породи - природного походження. Трав'яний покрив з пануванням зеленчука, копитняка, фіалки собачої, веснівки, волосистої осоки, яглиці, щитника та безщитника, медунки, горлянки, зірочника. Здавна є характерними для пологу лісу лікарські рослини: скополія карніолійська та цибуля ведмежа, види занесені до "Червоної Книги". Природоохоронною основою виступає лісова ділянка грабової діброви з участю бука європейського та червонокнижних видів. Близькість обласного центру є причиною деякого втручання в стабільність режиму заповідного об'єкту. Вона виражається у витоптуванні трав'янистих фітоценозів протягом теплого періоду року та «полюванням» за першоквітами й червонокнижними видами навесні. В числі необхідних природоохоронних заходів повинно стати своєчасне попередження любителів «екзотичного відпочинку» і «травознавців» про несумісність таких дій в межах об'єкту ПЗФ та можливу відповідальність.

Високопродуктивне насадження широколистяних видів з участю бука європейського та червонокнижних видів є джерелом цінного популяційного генофонду і видової різноманітності рослин, а тому потребує належної охорони та опіки в якості заповідного урочища.

Час створення. Просторове розташування. Площа. Юридична належність. Територія оголошена природоохоронною згідно рішення Вінницької обласної ради №384 від 18. 08.1983 р. Розташована у Михайлівському лісництві кв. 40, д. 5 (Стрижавська сільська Рада). Природоохоронна площа ботанічної пам'ятки становить 0,3 га. Охоронним зобов'язанням передана під захист Михайлівському лісництву. Природоохоронна характеристика. Проблеми та перспективи охорони

Природно-культурне насадження широколистяних деревостанів свіжого груду з ясно-сірими лісовими ґрунтами на лесовидних суглинках представлено молодим (46 років) закритого простору деревостаном (0,75 повнота) високої рекреаційної оцінки, 2-го класу стійкості, 1-ї стадії дегресії у складі бука європейського, дуба черешчатого, граба звичайного, липи дрібнолистої, явора та клена звичайного. Ясен, липа, яблуня лісова та граб - природного походження. Лісова деревна рослинність здіймається до висоти 13 м при пересічній товщині стовбура 16-18 см.

Підлісок утворюють ліщина звичайна і бузина чорна. Його зімкнутість становить 0,20.В трав'яному покриві панують зірочник, волосиста осока, яглиця, копитняк. Досить часто трапляється зеленчук, гравілат, медунка, щитник і безщитник, вороняче око, фіалка лісова, маренка пахуча, розхідник, любка дволиста та ін.Основу природоохоронної території складає цінне високопродуктивне (запас деревини 50 м3/га) лісонасадження бука європейського. Мальовничість території та близькість до Вінниці і дороги спричинюють рекреаційне навантаження. Трапляються місця з кострищами та сміттям. Для забезпечення необхідного природоохоронного режиму ботанічної пам'ятки природи необхідно: - визнання можливості цілеспря-мованого втручання в заповідний режим об'єкта за екстримальних умов, які можуть скластися внаслідок природних (пожежі, суцільні вітровали, вітроломи тощо) і антропогенних факторів; - обмеження відвідувачів, густоти зростання пішохідних стежин та мережі доріг;

- створення керованого масиву, в якому штучно підтримувати необхідні умови для збереження чисельності популяцій, котрі без управління середовищем існування можуть випасти зі складу рослинних угруповань. Деревостани з цінним видом культур бука європейського і дуба черешчатого мають важливе науково-пізнавальне і екологічне значення, а тому постійно потребують належної охорони та опіки в якості ботанічної пам'ятки природи.

Час створення. Просторове розташування. Площа. Юридична належність. Територія оголошена природоохоронною згідно рішення Вінницької обласної Ради №384 від 18. 08.1983 р. Розташована у Михайлівському лісництві кв. 37, д. 12 (Стрижавська сільська Рада). Природоохоронна площа ботанічної пам'ятки становить 0,1га. Охоронним зобов'язанням передана під захист Михайлівському лісництву Природоохоронна характеристика. Проблеми та перспективи охорони

Природно-культурне насадження широко-листяних деревостанів свіжого груду з ясно-сірими лісовими ґрунтами на лесовидних суглинках представлено молодим (46 років) закритого простору деревостан (0,70 повнота) високої рекреаційної оцінки, 2-го класу стійкості, 1-ї стадії дегресії такого складу 5БКЕ 2ДЧ ІГО. Природний (головним чином насіннєвий) генезис характерний для дуба черешчатого та граба звичайного. Поодиноко зустрічається ліщина.В трав'яному покриві: зірочник, волосиста осока, яглиця, копитняк, медунка, веснівка, зеленчук, гравілат, медунка лікарська, щитник і безщитник, вороняче око, фіалка лісова, маренка, розхідник,

жабрій, розрив-трава, щучник, фіалка собача, зрідка трапляється бруслина європейська, вороняче око, щитник та безщитник. На освітлених рідколісних ділянках зрідка невеликими групами по 4-10 особин зустрічається любка дволиста. Основу природоохоронної території складає цінне високопродуктивне лісонасадження бука європейського з домішкою дуба черешчатого.Мальовничість території та близькість до Вінниці і завантаженої автотранспортом дороги спричинюють значне рекреаційне навантаження. Трапляються місця з кострищами та сміттям, що вказує на значне порушення заповідного режиму ботанічної пам'ятки. Для забезпечення необхідного природо-охоронного режиму ботанічної пам'ятки природи необхідно: - визнання можливості цілеспрямованого втручання в заповідний режим об'єкта за екстремальних умов, які можуть скластися внаслідок природних (пожежі, суцільні вітровали, вітроломи тощо) і антропогенних факторів; - обмеження відвідувачів, густоти зростання пішохідних стежин та мережі доріг; - створення керованого масиву, в якому штучно підтримувати необхідні умови для збереження чисельності популяцій, котрі без управління середовищем існування можуть випасти зі складу рослинних угруповань. Деревостани з цінним видом культур бука європейського і дуба черешчатого мають важливе науково-пізнавальне і екологічне значення, а тому постійно потребують належної охорони та опіки в якості ботанічної пам'ятки природи.

Час створення. Просторове розташування. Площа. Юридична належність.05.1964 р. Розташована у Михайлівському лісництві кв. 36, д.3. Стрижавська сільська Рада. Природоохоронна площа пам'ятки становить 4,0 га. Охоронним Територія оголошена природоохоронною згідно рішення Вінницької обласної Ради №187 від 13. зобов'язанням передана під захист Михайлівського лісництва Якушинецького державного лісомисливського господарства. Природоохоронна характеристика. Проблеми та перспективи охорони Розлогі ділянки другої тераси лівобережної частини Пд. Бугу з м'якохвилястою поверхнею і піскуватими ґрунтами суцільно вкриті дубовими та дубово-липовими деревостанами віком 99 років (висота 24 м, діаметр стовбура 28 см, повнота 0,60) вертикальної зімкнутості. В складі лісонасаджень зростають 189-річні дуби черешчаті (6 екземплярів), ялина європейська та явір. На галявинах та під вікнами листяного намету багато вербозілля лучного, кропиви, розхідника, безщитника, ладанника (жабрія), гравілату, суниці, лісової осоки, копитняка, паклена, бородавчастої бруслини, моху Atrichum; крім того - бузина однорічна та чорна, терниста папороть, купина багатоквіткова, вороняче око, маренка, журавець, зубниця бульбиста.

За рекреаційною оцінкою деревостан має 2-й клас естетичної оцінки, 3-й клас пішохідної доступності та 2-й клас стійкості. Безпосередньо по межі території пам'ятки (південний бік) ведуться гідроме-ліоративні роботи, що негативно позначається передусім на складі трав'янистого покриву природоохоронної території та призводить навіть до втрати окремих дерев. Для забезпечення необхідного природоохоронного режиму ботанічної пам'ятки Природи необхідно: - підтримання гомеостазу всіх геокомплексів з метою самовідновлення до корінного або клімаксового стану.

- визнання можливості цілеспрямованого втру-чання в заповідний режим об'єкта за екстремальних умов, які можуть скластися внаслідок природних (пожежі, суцільні вітровали, вітроломи тощо) і антропогенних факторів; - підвищення контролю за суміжними територіями; - включення до природоохоронної території частини ділянки, яка наділена віковими дубами і лежить в безпосередній близькості до автотраси. Вікові деревостани з рідкісними та лікарськими трав'янистими видами формують єдиний геокомплекс широколистяно-лісового типу, мають велике історико-культур-не, науково-пізнавальне, екологічне значення, а тому постійно потребують належної охорони та опіки в якості ботанічної пам'ятки природи.

Час створення. Просторове розташування. Площа. Юридична належність.Територія оголошена природоохоронною згідно рішення Вінницької обласної

Ради №335 від 22. 06. 1972 р. Розташована у Якушинецькому лісництві Вінницького державного лісомисливського господарства кв. 37, д.5, 22 (Стрижавська сільська Рада).

Природоохоронна площа пам'ятки становить 2,2 га.Охоронним зобов'язанням передана під захист Якушинецькому лісництву

Вінницького лісомисливського господарства. Природоохоронна характеристика. Проблеми та перспективи охорони. Ботанічна пам'ятка природи знаходиться в межах розчленованого лесового плато правобережжя басейну Пд. Бугу. Насадження мішаних широколистяних деревостанів високої продуктивності з ясними лісовими суглинками формує середньовікова (78 років) липа дрібнолиста, граб звичайний, береза повисла, ясен звичайний, берест та клен гостролистий. Висота дерев коливається в межах 22-23 (граб, липа, берест, клен) до 25м (береза повисла, ясен звичайний) метрів при повноті 0,70. Діаметр стовбура найменший у граба звичайного та липи дрібнолистої - 20 і 26 см, відповідно, тоді як у інших він досягає 30, і, навіть, 35 см (ясен, береза).

До основних порід домішуються дуб звичайний та ялина європейська. Підлісок утворюють ліщина звичайна і бузина чорна. Його зімкнутість становить 0,20. В трав'яному покриві: зірочник, волосиста осока, яглиця, копитняк (панують), зеленчук, гравілат, медунка, щитник і безщитник, вороняче око, фіалка лісова, маренка пахуча, розхідник, жабрій, розрив-трава, щучник. Природоохоронну основу цього деревостану складає ділянка цінного дубово-липового насадження віком понад 218 років. Зменшення площі пам'ятки до 2,2 га проти 3,6 є пе-вним обмежуючим чинником у функціонуванні пам'ятки

Для забезпечення необхідного природоохоронного режиму ботанічної пам'ятки природи необхідно: - підтримання гомеостазу всіх геокомплексів з метою самовідновлення до корінного або клімаксового стану. - визнання можливості цілеспрямованого втручання в заповідний режим об'єкта за екстремальних умов, які можуть скластися внаслідок природних (пожежі, суцільні вітровали, вітроломи тощо) і антропогенних факторів.Вікові деревостани з рідкісними та лікарськими трав'янистими видами формують єдиний геокомплекс широколистяно-лісового типу, а тому постійно потребують належної охорони та опіки в якості ботанічної пам'ятки природи.

Час створення. Просторове розташування. Площа. Юридична належність. Територія оголошена природоохоронною згідно рішення Вінницької обласної ради №317 від 29. 08. 1984 р. Розташована у Якушинецькому лісництві Вінницького державного лісомисливського господарства кв. 27, д.8. (Стрижавська сільська Рада). Природоохоронна площа ботанічної пам'ятки становить 1,5 га. Охоронним зобов'язанням передана під захист Якушинецькому лісництву Вінницького державного лісомисливського господарства. Природоохоронна характеристика. Проблеми та перспективи охорони. Ботанічна пам'ятка знаходиться в межах піднесеного лесового плато правобережної частини басейну Пд. Бугу, яка впливаючи на перерозподіл водних мас дає вологіші за сусідні (розчленовані) відміни лісової рослинності. Наділена ясно-сірими лісовими суглинистими Грунтами та свіжими грабово-дубравного типу деревостанами високої продуктивності і дещо вище середньої повнотою (0,60) Основний фон формують дуб звичайний та ясени (звичайний і білоцвітий) віком 69 років, висотою 23-25 м та діаметром стовбура 24-25 см. При цьому лише ясен звичайний природного походження. Інші - лісові культури. В підліску зімкненістю 0, 20 домінує бузина чорна.

В межах виділу особливу природоохоронну цінність представляють лісові породи-екзоти: псевдотсуга, сосна австрійська або чорна, оксамит амурський, бук лісовий, горіх чорний. Значна присутність ясена, який сягає великих розмірів (окремі екземпляри) і височиною переганяє інші породи є деяким обмежуючим чинником у функціонуванні пам'ятки. Для забезпечення необхідного природоохоронного режиму ботанічної пам'ятки природи необхідно:

- визнання можливості цілеспрямованого втручання в заповідний режим об'єкта за екстремальних умов, які можуть скластися внаслідок природних (пожежі, суцільні вітровали, вітроломи тощо) і антропогенних факторів. Деревостани з рідкісними лісовими культурами та лікарськими трав'янистими видами формують єдиний геокомплекс широколистяно-лісового типу, а тому постійно потребують належної охорони та опіки в якості ботанічної пам'ятки природи.

1. Гудзевич А.В. Знай і бережи (Природні та рукотворні скарби Вінниці та околиць) -

Вінниця: Консоль, 2006. – 92 с.2. З особистих фотоматеріалів Стрижавської селищної бібліотеки.