Київський національний університетімені Тараса Шевченка

Геологічний музей

Загальна та регіональна геологіяІсторія Землі та палеонтологія

Мінералогія та петрографіяГеологія та корисні копалини України

УДК ББК

Автори:Нестеровський В.А., Волконська Л.О., Вакуленко О.М., Фурдуй Р.С.

Фото:Грищук П.І., Деяк М.А., Усенко В.П.

Друкується за постановою Вченої ради Геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка від… 2011р.

Геологічний музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Путівник / Нестеровський В.А., Волконська Л.О., Вакуленко Л.О., Фурдуй Р.С., - К:. ВПЦ «Київський університет», 2011.- 19с.

ISBN

Геологічний музей Київського національного університету – один з найбільших геологічних музеїв України. Він існує як єдиний комплекс, до якого входять відділи загальної та регіональної геології,історичної геології та палеонтології, мінералогії та петрографії, геології та корисних копалин України. Експозиції музею демонструють положення Землі в космічному просторі, особливості її будови та розвитку, еволюцію органічного світу, мінерали та гірські породи, коштовне та декоративне каміння, корисні копалини України. В фондах зберігаються монографічні та раритетні колекції.

Для студентів, викладачів та широкого кола відвідувачів

© Геологічний музей Київського національного факультету імені Тараса Шевченка, 2011

Короткі відомості з історії

Заснований у 1834 р. як Мінералогічний кабінет кафедри мінералогії та геогнозії Університету Св. Володимира. Початковим фондом для нього стали 15 538 зразків Волинського ліцею, 1457 зразків Луцької гімназії та декілька сотень експонатів Віленського університету. На початок 1837 р. зібрання Мінералогічного кабінету вже нараховувало 19 362 зразків мінералів, гірських порід та скам’янілих решток. Великий внесок в становлення музейної справи, поповнення експонатами, систематизації колекції внесли видатні вчені Київського університету С.Ф. Зенович, Е.К. Гофман, К.М. Феофілактов, Б.С. Чернишов, В.Ю. Тарасенко, Л.А. Крижанівський, П.І. Грищанський, В.М. Чирвинський, М.І. Безбородько, П.А. Тутковський, Б.О. Гаврусевич, С.П. Родіонов, Г.І. Молявко, М.М. Клюшніков, О.Л. Єйнор, Т.М. Агафонова, В.Г. Молявко, О.В. Комарова та ін. З 1891 паралельно з Мінералогічним кабінетом працює Геологічний кабінет, які у 1948 р. реорганізовані в Мінералогічний та Палеонтологічний музеї. В 1997 р. ці музеї були об’єднані в єдиний Геологічний музей.

Фото 1. Один з куточків музею

У 1927 р. з Мінералогічного і Геологічного кабінетів Київського університету було вилучено 80 000 зразків для створення Геологічного музею Академії наук України.

Нині музей складається з 4-х відділів: загальної геології та геологічних процесів; історії Землі та палеонтології; мінералогії і петрографії; геології і корисних копалин України. Музей має експозиційний та фондовий матеріал, спеціалізовану бібліотеку, лабораторію первинної обробки фондів. При музеї існує національний петрофонд України. Загальна площа музейного комплексу – 880 м2.

Відділ Загальної геології та геологічних процесів (1 зал). Представлено розділи: Космічні процеси, Геологічні процеси.

Фото 2. Загальний вигляд 1 залу

В розділі Космічні процеси показано положення Землі в Сонячній системі, галактики і туманності, будову планет Сонячної системи, будову Землі із Космосу, методи космічних досліджень, метеорити, імпактити і загадкові об`єкти, що падають з неба. Вражаючими є знімки зроблені сучасними космічними телескопами й автоматичними станціями. Вони знайомлять відвідувачів з картинами зоряних світил, грандіозних вибухів зірок, пейзажами далеких планет.

В розділі Геологічні процеси демонструються експозиції ендогенних і екзогенних процесів, які ілюстровані кам`яним матеріалом, численними графічними і фотографічними додатками. Окремо виділені колекції дайково-жильного комплексу, інтрузивного магматизму, вулканізму, тектонічних процесів, метаморфізму, геологічної діяльності льодовиків, геологічній діяльності поверхневих вод, еолові процеси, вивітрювання, геологічної діяльності морів та океанів, геологічної діяльності боліт, геологічної діяльності підземних вод, карсту.

Фото 3. Макет карстової печери

Відділ Історія Землі та палеонтологія (1,2 зали) об`єднує розділи: Стратиграфія, Історична геологія, Палеонтологія. У розділах Стратиграфія і історична геологія демонструється історія геологічного розвитку Землі і території України.

Від створення земної кори і до наших днів минуло понад 4 млрд. р. За цей час з`явились океани і материки, гори і річки, моря й пустелі, розміри і контури їх неодноразово змінювались, виникли і розвились живі істоти від найпростіших форм до людини. Уся історія Землі поділена на відрізки часу, які відповідають певним етапам розвитку Земної кори і органічного світу. Саме так і розташовані експозиції у цих розділах нашого музею. Для кожного періоду (системи) – від архею до антропогену – надається коротка інформація про тектонічний режим, клімат, умови осадконакопичення, розвиток тваринного і рослинного світу, керівні форми викопної фауни та флори, на яких базується стратиграфічне розчленування відкладів, корисні копалини. Для кожної системи побудовано регіональні стратиграфічні схеми території України, які супроводжуються графікою і кам`яним матеріалом.

Фото 4. Загальний вигляд 2 залу

У розділі Палеонтологія (зал 2) експонуються та зберігаються систематичні колекції викопної фауни і флори які відображають еволюцію органічного світу Землі і дають найбільш повне уявлення про все розмаїття тварин та рослин у геологічному минулому. Експозиції цього розділу починаються з вітрини №99, в якій представлено кам`яний матеріал про найпримітивніші форми існування живої матерії на Землі: доядерні організми (Procariota) - бактерії, ціанобіоти, ядерні організми (Eucariota) – починаючи від нижчих рослин – водоростей, акритархів, онколітів.

Найдавнішими з відомих нині скам`янілостей рослинного походження вважаються строматоліти – продукти життєдіяльності синьо – зелених водоростей, що з`явились на Землі понад 2860 млн. років тому і були найбільш поширені в середньому і верхньому рифеї (1300 – 700 млн. р. тому). Представлено цікаву колекцію вендських, рифейських, кембрійських і ордовицьких строматолітів з відкладів західної частини Сибірської платформи та Магаданської області. Ця експозиція сформована за рахунок зразків переданих музею кандидатом геолого-мінералогічних наук Н.С. Кирвел та доцентом Р.С. Фурдуєм.

Фото 5. Відбитки Едіакарської фауни з Придністров`я

Перші земні тварини, так звана Едіакарська фауна, виникли близько 600 млн. р. тому внаслідок появи речовини колагену, яка дала змогу клітинам з`єднуватись. Представники цієї фауни – медузоїди з вендських відкладів Придністров`я експонується у вітрині №101. Започаткували цю колекцію професор В.С. Заїка – Новацький та науковий співробітник НАН України В.М. Палій. Ними передано до музею унікальні зразки – брили з відбитками Nemiana, Tirasiana, Bronicella, які викликають жвавий інтерес широкого кола дослідників. В останні роки цю колекцію доповнила кандидат геологічних наук Л.Ш. Менасова.

Найпростіші одноклітинні тварини (тип Рrotozoa), які з`явилися в кембрії, представлені колекцією мікро- і макроскопічних форамініфер і нумулітів класу Форамініфера, які експонуються у вітрині №66. Колекції мікроскопічної фауни сформовані О.В. Комаровою. Нею ж систематизовано колекцію примітивних багатоклітинних тварин, що представлені колоніальними організмами типів Archaeocyatha і Spongia (губки), поява яких знаменується ще докембрієм (вітр. №73). Більшість цих тварин є породотвірними і мають важливе значення для стратиграфії та палеогеографії.

Фото 6. Сучасний морський корал, Карибське море

Далі починається експозиція справжніх багатоклітинних – Eumetazoa. Перші з них – тип Сoelenterata (кишковопорожнинні). До нього належать класи Hydrozoa, Scyphozoa, Anthozoa, підкласи Tabulatomorpha, Rugosa, Hexacoralla, Octacoralla. Колекція кишковопорожнинних найчисленніша, вона експонується у 5 вітринах (№№67,68,70,148,149). У систематизації її взяли участь доцент В.П. Гриценко (нижній палеозой – ордовік, силур) і доцент В.В. Огар (верхній палеозой – карбон, перм). Сучасні корали подаровані музею доктором геол.-мін. наук Б.Ф. Зернецьким (ІГН НАНУ).

У вітринах №88, №89 експонуються представники типу Аrtropoda (членистоногі). Найбільш цікавою є колекція класу Trilobita (трилобіти), які існували лише в палеозої. Колекцію сформував канд. геол.-мін. наук Л.І. Константиненко (ІГН НАНУ). Цікаві також представники класів Сrustacea (ракоподібні), Insecta (комахи), Scorpionomorpha (скорпіоноподібні) .

Тип Mollusca представлений чотирма класами: Gastropoda (черевоногі), Bivalvia (двостулкові), Cephalopoda (головоногі), Tentaculita.

Експозиції черевоногих (вітр.№№ 71,72) та двостулкових молюсків (вітр. 74-77) оформлені О.В. Комаровою. Головоногі молюски підкласу Еctocochia, представники якого існували з ордовіка до крейди і підкласу Endocochia, які існували від пермі до теперішнього часу, розташованi у вітринах 79-82. Більшість зразків надана доцентом геологічного факультету В.М. Нероденко. Ця важлива для стратиграфії група викопної фауни в нашому музеї представлена дуже широко і є однією з кращих. Цікавою є також експозиція амонітів-велетнів, ідентифікованих доцентом В.М. Нероденко.

Колекція представників типу Briozoa (Моховатки) розташована у вітрині №83. Ці колоніальні тварини відомі ще з ордовіку, в експозиції представлені кількома родами.

Тип Brachiopoda (Плечоногі) (вітр. №№84-86), існуює з початку кембрію до теперішнього часу. Представлені класами Inarticulata (беззамкові) та Аrticulata (замкові). Вони поділені на 8 рядів і укомплектовані зразками доброї збереженості. Цю колекцію у різні роки складали професор О.Л. Ейнор, інженер В.О. Александров, доцент Р.С. Фурдуй.

З представників типу Echinodermata (голкошкірі) експонуються викопні рештки класу Echinoidea (морські їжаки), класу Asteroidea (морські зірки), класу Crinoidea (морські лілії) і класу Сystoidea (морські пухирі) – вітр. №91.

Фото 7,8. Викопні морські їжаки, Крим

Тип Hemichordata (напівхордові) представлено відбитками граптолітів.

З типу Сhordata (хордові) експонуються найбільш примітивні рибоподібні хребетні – залишки нижньодевонських панцирних риб (вітр. №87), відбитки та скам`янілі рештки риб (Pisces, Gyrodus, Pescora), зуби акул. Матеріал для цієї експозиції передали доценти О.В. Комарова, В.М. Нероденко, студент О. Огієнко.

Хребетні включають невелику експозицію викопних та сучасних земноводних, птахів, плазунів.

Ссавці – Mammalia – вищий клас хребетних. Демонструється унікальний експонат – викопні рештки зубастого кита з сімейства Zeuglontidea Bonaparte, знайдені у 1998 р. аспірантами геологічного факультету О. Митрохіним і О. Огієнко у Пирогівському кар`єрі Києва. Скам`янілі рештки визначені науковим співробітником ННПМ НАНУ В.І. Свистуном і реконструйовані доцентами В.П. Гриценко і В.А. Нестеровським (вітр. №94).

З 2006 р. експонується колекція викопних решток ссавців різних рядів (вітр. №№93,94).

У відділі палеонтології, як окрема експозиція, демонструється унікальний скелет мамонта – Mammutus primigenius. Його цінність полягає в тому,що майже весь кістяк зібрано з кісток однієї особини, знайденої на

території сучасної Голосіївської площі м. Києва у 1949р. Це був молодий мамонт віком приблизно 25 р. (звичайно мамонти жили до 70років).

Фото 9. Скелет мамонту

Колекції царства рослин представлені підцарством Telomorpha (вищі рослини). Побудовані за еволюційним принципом – від викопних решток примітивних наземних рослин відділу Rhynopyta – до рослин відділу Magnoliophyta – квіткові рослини. Експонуються викопні девонські папороті, велика колекція карбонової флори, відбитки рослин тріасу, юри, крейди, палеогену, неогену та антропогену.

Фото 10. Викопні відбитки папороті (С2), Північний Кавказ

Останнє перевизначення колекцій викопної флори провів у 2007 р. доктор геолого-мінералогічних наук О.К. Щоголев (ІГН НАНУ).

Відділ Мінералогія та петрографія (3 зал) складається з розділів: Загальна мінералогія, Систематична мінералогія, Петрографія та літологія, Коштовне та декоративне каміння.

Фото 11. Загальний вигляд 3 залу

Розділ Загальна мінералогія представлено колекціями, що висвітлюють основні закони кристалографії, фізичні та хімічні властивості мінералів, процеси їх зародження, зміни і руйнації. Розділ містить такі експозиції: моделі простих форм (вітр. №41), кристали водорозчинних солей (вітр. 58), морфологія індивідів (вітр. №42), морфологія агрегатів (вітр. 43), фізичні властивості мінералів (вітр. №44), забарвлення мінералів (вітр. 45), онтогенія мінералів (вітр. №46), мінерали-велетні (вітр. №№60,61, індивідуальні підставки).

Фото 12. Кристали-велетні Фото 13. Скам`яніле дерево. Прикарпаття

У розділі Систематична мінералогія розташовані колекції мінеральних видів та їх різновидів згідно з кристалохімічною класифікацією академіка О.С. Поваренних. Це найбільш повне зібрання серед музейних колекцій системи Міністерства освіти і науки України. Систематичні колекції експонуються у вітринах, розташованих горизонтально, починаючи від класу самородних металів до класу силікатів включно. Основна маса зразків представляє регіони Росії, України, Середньої та Центральної Азії і Кавказу.

У розділі Петрографія і літологія (вітр. №№47-53, 57) експонуються колекції магматичних, метаморфічних, осадових порід з різних регіонів світу, які відображають їх генезис, речовинний склад і текстурно-структурні особливості. Магматичні породи класифіковані згідно з Рекомендацією Петрографічного кодексу України (1999), в якому за фаціальними ознаками вони поділяються на три класи – плутонічні, вулканічні й гіпабісальні.

Подальший розподіл магматичних порід проведено за ознаками речовинного складу. У межах класів за мінеральним і хімічним складом виділяються відповідні групи, ряди, сімейства та види.

Колекції метаморфічних порід систематизовані з урахуванням речовинного складу і фаціальних умов перекристалізації вихідних порід.

У типі метаморфічних порід виділено два підтипи – породи, що виникли при ізохімічному (без суттєвої зміни хімічного складу вихідної породи) та алохімічному (зі зміною хімічного складу) метаморфізмі. Експонуються різноманітні кварцити, сланці, гнейси, амфіболіти, еклогіти, мармури, кальцифіри, роговики, скарни, грейзени, березити, лиственіти та інші, які в основному зібрані з території України і Росії.

Фото 14. Мандельштейн, Крим Фото 15. Чорноморит, Крим

Особливості структурно-текстурної будови магматичних і метаморфічних порід демонструються в вітрині №57. В ній представлені типові для ознайомлення з цими параметрами породи і наведена їх номенклатура. Ця експозиція сформована професором В.Г. Молявко і представлена, в більшості, породами Українського щита.

Колекції осадових порід експонуються у вітринах №№52,53, систематизовані на генетично-речовинному принципі. Основними таксономічними одиницями є класи, які об`єднані у три генетичні типи: кластогенний, колоїдогенний, іоно-біогенний. Демонструються характерні представники класу теригенних (уламкових), пірокластичних (уламково-вулканогенних), глинистих, глиноземистих, феролітних, манганолітних, фосфатних, кремнистих, карбонатних, каустобіолітних, сульфатних, хлоридних і боратних порід.

Фото 16. Друза арагоніту, Киргизстан Фото 17. Бурштин, Рівненська обл.

В розділі Коштовне та декоративне каміння представлені зразки з багатьох країн світу, які демонструють різноманітні самоцвіти, ювелірне, ювелірно-виробне, виробне і декоративно-облицювальне каміння (вітр. №

№40,54,55,59,62,63,137). Окремі експозиції присвячені ювелірно-виробному та декоративному камінню України, формам та видам обробки самоцвітів, художнім виробам з природного каміння.

Фото 18. Вироби з природного камінняЕкспонуються також колекції стразів історичних алмазів, кам`яні

картини, синтетичне коштовне каміння та студентські роботи з курсу «Художня обробка та дизайн природного каміння». Основний матеріал для розділу зібрано, оброблено і систематизовано В.А. Нестеровським. Значну допомогу при створенні експозиції розділу надали випускники географічного факультету нашого університету О.О. Волконський, В.В. Павленко та геологічного – А.В. Пічугін.

Фото 19. Геліотропова яшма, Крим Фото 20. Строката яшма, Рівненщина

Фото 21. Парчева яшма, Крим Фото 22. Червона яшма, Житомирська обл.

Фото 23. Бузкова яшма, Крим Фото 24. Сапфіриновий агат, Рівненська обл.

Відділ Геологія та корисні копалини України (1,3 зал) складається з розділів Регіональна геологія, Корисні копалини.

Розділ Регіональна геологія демонструє особливості геологічної будови основних геоструктурних одиниць території України: Українського щита, Дніпровсько-Донецької западини, Криму, Карпат, Донецької складчастої структури. Наведено характерні особливості їх стратиграфії, складу порід і корисних копалин (вітр. №№115,119-121).

Окрема вітрина у цьому розділі присвячена Антарктиді. В ній експонується колекція мінералів і гірських порід з району розміщення Української Антарктичної станції “Академік Вернадський” (вітр. №122).

Цікавою є експозиція мінералів і порід Сущано-Пержанської тектонічної зони Українського щита, яка за мінеральним розмаїттям стоїть на рівні Ільменського заповідника Уралу. Вона нараховує близько 150 мінеральних видів. Значний матеріал для формування цієї колекції підготував і передав музею доцент О.В. Зінчеко.

Колекції розділу Корисні копалини (вітр. №№38,39) дають уяву про металічні і неметалічні корисні копалини території України. Акцентовано увагу на практичній значимості сировини.

Фонди Геологічного музею поділяються на експозиційні, обмінні, навчальні, наукові. Загальна кількість зразків мінералів, гірських порід, викопних решток фауни і флори, серед яких є чимало унікальних, нараховує близько 100 тис. екз.

Фото 25. Колекція самородної міді Фото 26. Залізний метеорит, Сіхоте-Алінь

У фондах музею зберігаються палеонтологічні монографічні колекції В.С. Заїка-Новацького і В.М. Палія (Цикломедузоїди, Едіакарська фауна, 1967), В.О. Александрова (Брахіоподи, 1979), Л.І. Константиненка (Трилобіти, 1979), О.Л. Ейнора (Брахіоподи, 1979), В.П. Грищенка (Корали, 1975, Гелитоідеї, 1977), Л.Я. Сайдаковського (Харові водорості, 1971), І.М. Чайкіна (Харові водорості, 1972), Р.С. Фурдуя (Конодонти, 1979), А.Ш. Мєнасової (Едіакарська фауна, 2006).

Основними напрямами діяльності музею є: проведення науко-практичної, професійно-просвітницької діяльності серед студентів,

аспірантів, співробітників Університету та інших Вищих навчальних закладів України. Музей проводить роботу серед учнів шкіл, ліцеїв, технікумів, яка спрямована на професійну орієнтацію молоді та розвиток уяви про геологічну будову Землі і корисні копалини України.

Фото 27. Агат, Казахстан Фото 28. Топаз, Волинь

Фото 29. Кристал берилу, Волинь Фото 30. Аметистова жеода, Бразилія

Музей проводить експертну оцінку коштовного та декоративного каміння, мінералогічних та палеонтологічних колекцій, надає консультативну допомогу краєзнавчим музеям.

ГЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Путівник

Адреса музею: 03022, Київ, вул. Васильківська, 90, Геологічний факультет, 2-й поверх, тел. 259-70-33.

Директор музею: доктор геол. наук, професорНестеровський Віктор Антонович 097-801-05-95.

Музей для відвідування працює з 10.00 до 16.00, вихідні дні: субота, неділя