8 жовтня 2010 року №5 (1327)

Кто грамоте горазд, тому не пропастьВ.И. Даль

З Днем працівника освіти України!

Життя в коЖній краплині!Усі визнають та розуміють, що рятувати

життя – благородна справа. Ми схиляємося перед мужністю пожежників, вправністю лікарів, відвагою рятівників. Але ж пам’ятаймо, що й у нас є шанс врятувати чиєсь жит-тя, можливо, навіть, і не одне…

Мільйони людей завдячу-ють своїм життям тим, кого вони ніколи не зустрінуть – донорам, які здають свою кров добровільно і без жодних винагород. Не зва-жаючи на прогрес у медичній галузі, існує велика потреба у донорській крові. Лише 400 мл донорської крові можуть допомогти врятувати життя трьох людей.

Донорство – добровільний акт давання крові та її компонентів для застосування їх з лікувальною метою. До сьогодні багато країн залежать від надання крові рідними та друзя-ми пацієнтів, яким необхідна кров, а в деяких країнах донори до сих пір отримують грошову винагороду. Однак, досвід різних країн світу свідчить про те, що донори-волонтери є осно-вою для безпечного забезпечення крові.

Донорство – благородна і почесна місія, яка дозволяє зберегти життя хворим на важкі хронічні захворювання і потерпілим від опіків, аварій та катастроф. Донорство символізує безкорисну ідею допомоги іншим людям.

Окрім морального задоволення від усвідомлення того, що ти врятував чиєсь жит-тя, здача крові приносить і фізичну користь на-шому організму.

Ця процедура тренує організм, посилаючи

сигнал до самооновлення. Стимуляція кровотворення призводить до

поліпшення емоційного стану людини. Регулярна здача крові – це профілактика захворювань серцево-судинної системи і хво-

роб накопичення шкідливих речовин – атеросклерозу, подагри, порушень функції печінки. Якщо дотримуватись

рекомендацій лікаря, то донор-ство вам не нашкодить і стане порятунком для багатьох лю-

дей. На жаль, сьогодні в Україні 95% донорів – родичі й лише 5%

донорів, які постійно здають кров за-ради здоров’я та в ім’я життя.

Про те, який шлях проходить кров до-нора, нам розповіла завідуюча донорським відділенням Луганської обласної станції пере-ливання крови О.М. Очеретна: „Після того, як донор здав кров, її відразу розділяють на компоненти – білий (плазма – рідка части-на крові) й червоний (R-маса – тобто „чисті” еритроцити). Цільну кров переливати не мож-на, тому що кров – це орган у буквальному значенні слова, й організм реципієнта може його відторгнути. Еритроцитна маса й плазма потрібні потерпілим від опіків і травм, під час проведення складних операцій, при важких пологах, лейкемії, для підтримки життя хворих на гемофілію або анемію. Плазму використо-вують не відразу, а консервують і зберігають на станції протягом шести місяців. По закінченні цього часу донорів, чия плазма зберігається на станції, перевіряють удруге, й тільки за гарних результатів аналізу компо-

нент крові використовується в медицині. Якщо ж через півроку людина не має можливості здати тест повторно, її плазма передається на станцію переливання крові, де її пастеризують і виготовляють препарати, що містять кров”.

Згідно статистики, наданої нам Лугансь-кою обласною станцією переливання крові, за кількістю донорів Східноукраїнський національний університет імені Володими-ра Даля посідає друге місце, поступаючись лише Луганському державному медичному університету. Ось і цього року в нас із вами є можливість зробити добру й корисну спра-ву – здати донорську кров. До того ж, ця про-цедура дозволить вам паралельно перевірити стан свого здоров’я, зробити обстеження на інфекції, дізнатися про свою групу та резус-фактор крові.

Пам’ятайте, якщо дотримуватися рекомендацій лікаря, то донорство вам не на-шкодить і стане порятунком для багатьох лю-дей.

Редакційна колегія дякує завідуючій до-норським відділенням Луганської обласної станції переливання крові Очеретній О.М. та завідуючій здоровпунктом СНУ ім. В.Даля Лу-ценко Г.О. за допомогу в підготовці матеріалу та надання відповідної інформації.

19, 20, 21 жовтня проходять Дні донора в Далівському університеті.

Приходьте, не будьте байдужими до інших!

Щоб дізнатися, як правильно підготуватися до донорства, завітайте на наш сайт www.gazeta.snu.edu.ua

Шановні далівці!

У вересні місяці було чимало приводів привітати кожного з вас із якимсь спільним святом, як, скажімо, День міста Луганська, чи то певним професійним святом, як, наприклад, День програміста, Всеукраїнський день бібліотек та Міжнародний день перекла-дача, але я хочу привітати вас усіх із тим самим днем, що є по-справжньому спільним для нас, об’єднуючим, практично родин-ним святом. Це, безперечно, День працівника освіти України.

Цей день є надзвичайно важливим для нас, адже він так чи інакше дає відповіді на багато питань, що час від часу ставить собі справжній фахівець, щирий викладач та завзятий науковець-шукач істини.

З нагоди нашого професійного свята хочу побажати усім ви-кладачам, щоб їхній творчий пошук ніколи не був марним. А виз-нання їх як могутніх науковців та освітян дедалі зростало й по-ширювалося!

Бажаю вам, шановні колеги, щоби ви ніколи у житті не зіткнулися із розчаруванням у професії та у своїх вихованцях!

Хай кожен день буде насичений радістю й відчуттям захопленості своєю справою!

Зі святом вас!

З повагою, ректор О.Л. Голубенко

Зі святом!!!Тетяна, факультет масових

комунікаційШановні викладачі! Вітаю вас із

професійним святом і хочу побажати цікавих та насичених робочих днів, весе-лих свят, міцної дружби та щирої любові. Зі святом!

Катерина, факультет управління економікою

Уважаемые наши преподаватели, наши наставники! Поздравляю вас с днём работника сферы образования! Очень хочется, чтоб о вашем нелёгком труде вспоминали не только в первое воскресенье октября, чтобы этот труд оценивался достойно и чтобы вы никог-да не жалели о выбранной профессии. Пусть ваша работа приносит вам только удовольствие, как моральное, так и мате-риальное!

Ірина, філософський факультетДорогие наши преподаватели! От

всей души поздравляю с этим чудесным праздником! Пусть он приносит вам только радость: пусть вас радуют студен-ты, коллеги, друзья, семья; пусть каждый день приносит радость и гармонию! По-здравляю!

Дарина, філологічний факультетВельмишановні наставники,

викладачі та всі працівники сфери освіти! Хай оптимізм ніколи не полишає вас, нехай очі світяться жагою до нових досягнень, серце хвилюється від щирого почуття, а душа перебуває в цілковитій гармонії. Вітаю вас!

Сергій, факультет логістикиХочу пожелать вам, уважаемые пре-

подаватели, чтобы вы каждое утро с ра-достью шли на работу и каждый вечер с удовольствием возвращались домой. Огромного человеческого счастья вам! С праздником!

Михайло, факультет електро-технічних систем

С праздником! Желаю терпенья, здо-ровья, оптимизма, тепла, улыбок, пони-мания и, конечно же, любви! Пусть рабо-та будет в радость!

Євген, факультет систем рейкових комунікацій

Шановні викладачі! Бажаю вам у цей святковий день здійснення бажань та сподівань! Нехай у житті вам світить щаслива зірка, нехай усі ваші ідеї стануть реальністю, наукова діяльність прино-сить плоди знань підопічних, і нехай сту-денти слухають вас із цікавістю, а ви їх – із задоволенням! Успіхів! Зі святом!

Шановні освітяни!Від щирого серця вітаємо вас із

професійним святом! Бажаємо досяг-ти всіх цілей, що ви намітили собі цьо-го року. І на шляху до мети нехай вас супроводжує терпіння, стриманість, воля, стійкість та незламність! Не-хай панує гармонія в вашому особи-стому житті, а Віра, Надія та Любов не залишають вас у жодній життєвій ситуації. Хай вам щастить! Зі свя-том!

Редакційна колегія

2

8 жовтня 2010 року, №5 (1327)

Кращі з кращих Анна Жоравович: «По жизни надо быть оптимистом!»

«Аня? Ну, конечно, её у нас вся кафедра знает и уважает. Наша скромная, трудолю-бивая звёздочка», – так охарактеризовала Анну Жоравович, победительницу конкурса «Мисс Луганочка – 2010», Инна Григорьевна Дейнека, заведующая кафедрой лёгкой и пи-щевой промышленности факультета при-кладной механики и материаловеденья.

«Хотелось бы пообщаться с этим чело-веком», – подумала я тогда. И вот день ин-тервью… Ужасная погода, первые слёзы от-чаяния золотой осени, хмурое безрадостное небо, пронизывающий холодный ветер, без-жалостно срывающий с деревьев их жёлто-зелёные шапки… И вдруг… открывается дверь, и в кабинет, словно маленькое сол-нышко из ниоткуда, врывается сияющий сгусток энергии, гоня прочь скуку и плохое настроение, – именно таким было моё пер-вое впечатление об этой удивительной де-вушке – нашей победительнице!

– Аня, расскажите, кто был инициато-ром Вашего участия в конкурсе «Мисс Луга-ночка»?

– Я участвовала в конкурсе «Мисс Дон-басс», проходившем в июле в Донецке, и ди-ректор моего модельного агентства Татьяна Родина предложила мне принять участие в конкурсе «Мисс Луганочка». Я люблю то, чем я занимаюсь, поэтому сразу же согласилась. Это же такой ценный опыт для начинающей модели: новые знакомства, общение с коллега-ми – это то, что необходимо пройти, и я с удо-вольствием делаю это. Например, в Донецке я чудесно провела время. Конечно, это была неделя тяжёлых репетиций, тщательной под-готовки и бесконечного волнения, но в то же время – неделя общения, путешествий и боль-шой сцены.

– Можно ли сравнивать эти два конкур-са по уровню, по наполнению?

– Скажу сразу, что уровень проведения любого конкурса красоты всегда достоин ува-жения. Отличия бывают в количестве репе-тиций, соответственно, в их насыщенности, в неофициальной части конкурса для участниц, например разнообразные экскурсии, посеще-ние достопримечательностей и т.д. К «Мисс Луганочке» мы готовились два дня в прямом смысле этого слова: два дня подряд мы репети-ровали дефиле, выбирали наряды, – в общем, готовились на совесть.

– А наряды для дефиле участницам предо-ставляли спонсоры?

– Да, все, кроме вечерних платьев. Первый выход был от нашего спонсора ТМ «Агротон»: джинсы, фирменные футболки и кепки. Вто-рой выход – от магазина одежды “Oggi”. Нам дали возможность самим выбрать наряд для дефиле. Каждая девушка самостоятельно ре-шала, какая вещь подойдет ей для этого кон-курса. Третий выход – дефиле в купальниках, которые предоставил магазин нижнего белья «Багира». А для последнего выхода – дефиле в вечерних платьях – полёт фантазии был не ограничен. Этот выход заключительный, мы выходим для награждения, поэтому он не оце-нивается жюри.

– Каких высот достигла Ваша фантазия при подготовке к последнему выходу? Есть какой-то секрет?

– Я хотела, чтобы моё платье сидело идеально, подчёркивало мою фигуру, а подобрать такое не всегда удаётся. Тогда я решила пошить платье самостоятельно, ведь я всё-таки модельер и шить очень люблю. Платье это я готовила к «Мисс Донбасс», как Золушка, в последний вечер приклеивала стразы (улыбается – прим. кор.), но и на «Мисс Луганочке» оно было очень кстати. Думаю, мой вкус не подвёл меня.

– Можете описать какой-нибудь момент конкурса или репетиции, пресс-конференции, который остался в Вашей памяти?

– Да, есть такой момент. На пресс-конференции перед конкурсом участницам задавали вопрос о том, кого бы они выбрали «Мисс Луганочкой», если бы сами не были конкурсантками. Я назвала Леру Соину из Луганского государственного университета внутренних дел. Впоследствии Лера стала 1-й Вице-мисс. Можно сказать, что я была права.

– Аня, что привело Вас в модельное агент-ство?

– Знаете, многие люди, с которыми я стал-кивалась в первый раз, спрашивали меня: «Де-вушка, а вы не модель?». Я только пожимала плечами. А потом я подумала: почему бы и правда не попробовать себя в этой сфере дея-тельности? Решительный шаг я сделала в сен-тябре прошлого года, когда пришла в модель-ное агентство «Королева».

– Я знаю, что у Вас есть и другие увлече-ния, которым Вы уделяете довольно много времени. Так, всё-таки, кем Вы себя видите в недалёком будущем?

– Да, у меня много увлечений помимо мо-дельной деятельности. Я давно занимаюсь ла-тиноамериканскими бальными танцами, очень люблю петь. Ещё во мне есть стержень худож-ника: обожаю рисовать и фотографировать. В общем, человек я творческий. Да и специаль-ность моя о многом говорит, ведь я модельер-конструктор. Думаю, что модельный бизнес – это моё, поэтому вижу себя или модельером, или моделью. Понимаю, что это профессии из одной сферы деятельности, но разной направ-ленности – здесь уже жизнь расставит всё по местам. С детства я хорошо рисовала, посеща-ла художественную школу и выбрала профес-сию по душе, решила пойти за мечтой… что ж, посмотрим, куда она меня приведёт.

– На данном этапе Ваша мечта привела Вас к победе на городском конкурсе красоты. Какими наградами, если не секрет, Вас че-ствовали?

– Первое, что мне вручили – это, конечно, документальное подтверждение моего участия в конкурсе и непосредственно победы в нём: дипломы «Мисс Очарование» и «Мисс Луга-ночка». Из материальных благ: плазменный телевизор, эксклюзивный телефонный спра-вочник от Дмитрия Гордона, а также книгу его авторства, изумительный комплект нижнего белья и ещё много всяких мелочей. Также могу похвастаться, что в честь меня, точнее, в честь моей победы, названа одиннадцатая по вели-чине звезда в созвездии Андромеда. Теперь

на звёздном небе светит «Мисс Луганочка – 2010» – такой вот подарок от Международ-ного звёздного каталога.

– Расскажите о ближайших и дальнейших планах нашей «Мисс Луганочки».

– Ближайшее важное событие в моей мо-дельной жизни – это участие в конкурсе «Прин-цесса Украины», на который меня пригласили организаторы, просмотрев моё выступление на «Мисс Луганочке». Уже 24 октября буду в Черкассах защищать честь города и универси-тета. Сейчас усиленно готовлюсь. Буквально несколько дней назад была на фотосессии для луганского журнала «Свадьба в стиле», так что можете увидеть меня в октябрьском номере. А из дальнейших планов – участие в конкур-се «Мисс Украина» в следующем году. Пока больше ничего не планирую, не люблю зага-дывать на будущее. Могу сказать, что хотела бы открыть свою студию по пошиву стильной одежды, но для этого нужно сначала закончить университет.

– Поделитесь с нашими читательницами последними новинками моды?

– Конечно! Сейчас мода такова, что модно абсолютно всё, происходит слияние стилей. В покрое преобладает асимметрия, а в цветовой гамме – насыщенные цвета, в частности оттен-ки серого и синего. Также не стоит забывать о своём индивидуальном стиле и вкусовых при-страстиях.

– Что бы Вы посоветовали девушкам, ко-торые хотят чувствовать себя уверенней?

– Ну, элементарное – это выпрямить спин-ку, втянуть животик и улыбаться – и тогда по-чувствуешь себя просто королевой.

– Ваша формула успеха?– Формулы успеха, как таковой, нет. Мой

девиз по жизни: «никогда не останавливаться на достигнутом», и «всё, что ни делается – всё к лучшему». Быть оптимистом – вот, пожалуй, и вся формула успеха. Когда ты оптимист, то любые начинания увенчаются успехом, будь то занятия фитнессом для коррекции фигуры или изучение иностранного языка с нуля. Девушки должны сами определить, чего им не хватает для уверенности, что они хотели бы поме-нять – и вперёд, к новым достижениям!

– Спасибо, Аня! Желаем Вам успеха во всех конкурсах и удачи по жизни!

Беседовала Ирина БурцеваФото: Алексей Ковалёв

УВАГА! КОНКУРС!

З 1-го жовтня 2010 року Фонд Віктора Пінчука розпочинає п’ятий конкурсний добір учасників Стипендіальної програми „Завтра.UA” – загальнонаціональної програми підтримки талановитої молоді. Прийом документів та on-line реєстрацію відкрито на сайті програми www.zavtra.in.ua з 1 по 31 жовтня 2010 року.

Згідно з регламентом, участь у конкурсі можуть узяти всі студенти 3-6 курсів денної фор-ми навчання українських ВНЗ 4-го рівня акредитації та ВНЗ-партнерів програми. Конкурсан-там надана можливість подава-ти документи до участі як через повноважних представників з контактів з Програмою у своїх навчальних закладах, так і самостійно в режимі on-line.

Детальніші умови конкурсу на сайті: www.zavtra.in.ua

З питань подання робіт та документів на конкурс зверта-тися до координатора програми у СНУ ім. В.Даля – Серебрякова Олександра Івановича, начальни-ка науково-методичного відділу.

Телефони для довідок: (0642) 500 732; (0642) 41 84 73.

ВНИМАНИЕ!!!

Компьютерный учебно-научный центр Восточ-ноукраинского националь-ного университета им. В. Даля объявляет набор на компьютерные курсы по направлениям:

пользователь ПК;•работа в Internet;•1С Бухгалтерия;•компьютерный дизайн и •верстка;

Занятия ведут преподаватели университета в группах по 5 человек.

Выдаётся свидетельство. За дополнительной информацией обращаться: 12 корпус, ул. Тухачевского 11, каб. 215, тел.: 41-42-67.

НЕ УПУСТИТЕ СВОЙ ШАНС!

3

8 жовтня 2010 року, №5 (1327)

Вишуканість осінніх барв для рідного містаСтудентське життя

Осінь – це час змін та перетворень і в природі, й у житті людини. Саме з верес-ня починається новий навчальний рік. Для когось цей рік черговий, хтось не вбачає в ньому нічого особливого, а дехто чекає чогось нового…

Та по-справжньому новим і незвичайним видається навчаль-ний рік для першокурсників, які приєдналися до великої Далівської родини. Вони готові ділитися новими ідеями творчості та втілювати їх у життя, вони праг-нуть реалізовуватися як сту-денти, студенти-далівці. Така нагода випадає щороку й кож-ному першокурснику, тому що у Східноукраїнському національному університеті традиційно проходить виставка квіткових композицій, присвячена Дню міста, де головни-ми учасниками свята стають саме ті, кого жартома ще називають абітурієнтами.

Із самого ранку починаються приготування до свята природної краси – виставки квіткових композицій. Ураз парадна зала головного корпусу університету наповнюється кольорами, арома-тами, образами, що разом виража-ють світовідчуття студентів, їхній творчий запал, оригінальність та нескінченний ентузіазм.

Восьма традиційна виставка квітів „Осінні барви” була присвя-чена аж двом важливим подіям: 90-річному ювілею Далівського університету та 215-тій річниці за-снування міста Луганськ. Окрім креативного першого курсу до виставки до-лучилися й студенти другого й третього років навчання – так усім кортіло привітати рідне місто й свою Альма-матер.

Говорити про фаворитів конкурсу було дуже важко. Композиції на теми: „До дня міста”, „З днем народження, університете!”, „Я – студент спеціальності...” були настільки неповторними, не схожими одна на одну, що лишалося поспівчувати журі у виборі претендентів на представлення університету на міському святі.

Та все ж, варто відзначити ті роботи, про які не говорили лише ледарі, або ті, хто просто не був на виставці.

Доволі оригінальним творінням філософів стала експозиція під назвою „Пе-тро Іванович”. Ні, це не кумедний чоловічок, це „сонечко”, божа корівка, панцир якої – червоні пухнасті гвоздики, а цяточки – ай-стри кольору неба. Чого б таку красуню нази-вати Петром Івановичем? На жаль, таємниця цієї екстравагантної назви так і залишилася нерозкритою.

Студенти філософського факуль-тету спеціальності „Психологія” завж-ди відрізнялися своїм специфічним по-глядом на світ крізь призму „науки про душу”. Минулорічна композиція „Мете-лик” у виконанні психологів поступається

цьогорічній. Політ думки сягнув найсвятішого – богині Психеї, яка поста-ла перед нами „живою статуєю” у білому

вбранні, прикрашеному осінніми квітами і, звичайно, метеликами. Яка сильна та стійка Психея, коли її уособлює гарна українська дівчина, що прагне стати психологом!

„осінні барви рідному місту”: думки, відчуття, враЖення

„Небувале свято осені! Студенти

так відповідально поставилися до захо-ду, стільки робіт підготували, що просто розбігалися очі, хотілося подивитися всі композиції одразу. Молодці, першокурсни-ки! Так тримати!” Барилко С.М., заступ-ник декана філологічного факультету з навчально-виховної роботи

„Дуже цікаві роботи. Взагалі, я зди-вована. Це літо було дуже засушливим, розмаїття квітів невелике, але експозиції настільки оригінальні та непередбачувані, що цей неприємний факт ніяк про себе не нагадав. Мені сподобалося все, бо коли студенти проявляють ініціативу, ентузіазм, коли ними керує бажання бути кращими, це не може не сподобатися.” Макарова М.В., викладач кафедри української мови та літератури.

«Всегда жду выставки с нетерпе-

нием… Здесь очень хорошая энергетика. Только представьте, сколько вдохновен-ных сил было заложено накануне в каж-дую работу. Очутившись в зале цветочных композиций, я, казалось, пережила все те ощущения, что сопровождали творческий процесс, процесс создания чего-то нового. Это непередаваемо! Я думаю, что результа-ты осчастливят студентов моего факуль-тета, а именно моей специальности. Пусть они только поступили, но они уже тонкие психологи.» Яна, студентка 3-го курса философского факультета.

«Я очень рада, что попала на эту вы-

ставку. Я студентка-магистр, выпускница. Так хочется насладиться студенческой жиз-нью в этот последний для меня учебный год. Этот праздник цветов произвёл на меня двойственное впечатление. С одной сторо-ны, это бесконечное восхищение полётом фантазии студентов-первокурсников, их творческий, неординарный подход, своео-бразное понимание цветочной красоты, а с другой – это лёгкая грусть и ностальгия по тем, казалось бы, недалёким годам, когда я со своей группой также готовилась к раз-нообразным мероприятиям, на которых мы прославляли имя нашей Альма-матер.» Наталья, студентка-магистр факуль-тета логистики.

„Мої враження тільки позитивні!

Полюбляю все, що пов’язано з творчістю, бо й сам –людина творча. На цьому заході були дві експозиції, що впали мені у вічі. Я, мабуть, не буду оригінальним, якщо скажу, що це, по-перше, був аж занадто схожий на справжній торт фінансистів та, по-друге, тендітна красуня, що відважно стояла за весь філософський факультет. Взагалі всі роботи дуже різні, а це не може не втішати.” Євген, студент 3-го курсу факультету масових комунікацій.

„Переживання, інтерес, почуття

гордості та задоволення читалися в очах юних далівців, які вперше долучилися до загальноуніверситетського заходу. У мене перед очима і ніжна ікебана у виконанні екологів, і музичний фонтан філологів, і дивне „сонечко” психологів, просто величезні букети, оформлені незвичним шляхом, що прикрашали експозиції чи не кожного факультету. Люблю такі захо-ди. Люди на них (і автори, і гості) завжди розкриваються: їхні почуття щирі, емоції природні, обличчя щасливі.” Сергій, студент-магістр факультету масових комунікацій.

Підготувала Катерина Чаус

Не менше заінтригували й майбутні фінансисти. Вони зібрали навкруги своєї експозиції любителів солоденького, адже принесли величенький тортик, який дуже хотілося скуштувати! Подив, розчарування і водночас захоплення читалося на обличчях тих, хто підходив ближче до солодкої споку-си: торт був цілком зроблений із квітів, на-сичений квітковим сиропом та оздоблений квітковим кремом – креативність, що не має меж!

А ось математики мислять глобально і творять відповідно. Рідному місту вони вирішили подарувати цілу Україну! „Україна очима далівців” – саме таку композицію пред-ставили першокурсники факультету матема-тики та інформатики. На щастя, осінні барви настільки багаті, що з їхньою допомогою не складно відтворити всю розмаїтість кольорів Батьківщини.

На цій виставці всім факультетам було, що показати. Філологічний факультет, напри-клад, не обмежився двійкою композицій – студенти вирішили вразити не тільки якістю своїх робіт, а й кількістю. Не дивно, бо саме філологи взяли участь у заході чи не всім факультетом. Квіткові чари в їхніх роботах доповнювалися класичною музикою, елемен-тами декору у вигляді осіннього фонтана та

проникливістю й доброзичливістю самих авторів композицій.

Не можна словами передати того настрою, що панував на виставці, неможливо передати й захоплен-ня від тих композицій, що були представлені на виставці студентами усіх факультетів. Варто сказати одне: це свято традиційне, але й неповтор-не водночас, бо ніколи не знаєш, яких творчих висот може сягнути думка студента-далівця.

Кілька годин – і слідів квіткового буяння не залишилося в парадній залі. Тільки учасники виставки не-терпляче чекали на рішення журі та оголошення результатів.

Отже, почесне перше місце посіли студенти груп ФЛ-101 та ФЛ-102 філософського факультету за виразність та божественне терпіння української Психеї. Другу та третю позиції мають студенти-економісти та логісти відповідно. Перший на-сичений тиждень, перша перемо-га, перші слова привітань, – усе це, сподіваємося, буде потужним по-штовхом для подальшого цікавого студентського життя наших першокурсників.

А виставка, проведена у стінах нашого університету, була лише по-чатком того незабутнього квіткового дійства, що відбулося наступного дня. Так, День міста Луганська за традицією розпочався ранковою виставкою квітів поблизу естака-

ди. Яскравим сонцем осінніх барв сяяла експозиція Східноукраїнського національ-ного університету імені В. Даля. А промені цього уквітчаного сонця тягнулися до дев’яти

красунь – муз усіх мистецтв. Дівчата ста-ли уособленням усіх талантів, які молодь Далівського університету дарує рідному місту Луганськ. Над чарівними музами виднілася емблема Університету, виконана в жовто-блакитній гамі батьківського поля й мир-ного неба. Як приємно було споглядати цей чарівний витвір мистецтва, як приємно було бачити студентів-далівців, що від щирого сер-ця та усієї душі вітали місто своєю творчістю, на яку надихнули квіти й сама осінь.

Підготувала Катерина ЧаусФото надані центром зв'язків з

громадськістю

У меня

новый бойф-ренд. Он п р е п о д а ё т в каком-то техническом институте.

Но ты не подумай, что он про-сто препо-даватель, он

ещё и работает. Если идея долго не рождается, прихо-

дит шеф и делает кесарево.

– Здравствуйте! У меня принтер ком-кает бумагу. Можно что-нибудь с ним сделать?

– Поставить в туалет!

Идёт экзамен в институте. Студенты пишут ответы в экзаменационных листах. Хо-дит профессор по рядам и вдруг видит одного студента, который спокойненько обложился учебниками и справочниками, и бодренько так списывает все ответы. Ничего не сказав, пре-подаватель садится на своё место и с ухмылкой ждёт звонка. Звонок. Все кладут листы на пре-подавательский стол.

Последним идёт этот студент.– А у вас, милейший, я не приму. Вы спи-

сывали!Студент:– Да вы знаете, кто я?Преподаватель, испугавшись:– Нет!Студент грозно:– Повторяю, знаете, кто я?Преподаватель, еле слышно:– Н-нет, а кто?!Студент:– Вот и чудненько!Суёт свой лист в самую середину стопки и

быстро убегает. На экзамене студент взял билет и

сразу же положил обратно, при этом лицо его перекосилось от ужаса. Профессор удивлённо:

– Почему ты положил билет обратно?– Профессор, это был 13-й билет, а я

верю в приметы.– Всё это бред, – сказал профессор и на-

чал искать 13-й билет. Нашёл, дал студенту.Студент ответил билет на пятёрку и, до-

вольный вышел. В коридоре его окружили и спашивают:

– Ты что, всё знал?– Да нет, только 13-й билет и знал.

– Какими физическими законами ру-ководствуется студент в столовой после полу-чения стипендии?

– Первая неделя после получения стипен-дии: правило правой руки (закрывает правой рукой цены в меню и выбирает).

– Вторая неделя после стипендии: правило левой руки (закрывает левой рукой названия блюд и выбирает по ценам).

– Третья и четвёртая недели после стипен-дии: правило буравчика (придёт, покрутится-покрутится и уйдет).

Старшина обходит строй новобран-цев.

– Так, у тебя какое образование? – Семь классов! – Хорошо! – У тебя? – МГУ! – Чего мычишь, читать-то хоть умеешь?

:-):-)

4

8 жовтня 2010 року, №5 (1327)

Засновник і видавець: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. Реєстраційне свідоцтво серії ЛГ №31 видано Луганським облуправлінням з питань друку 24.12.1993. Адреса редакції: кв. Молодіж-

ний, 20а, корпус 1, к. 306, Луганськ, Україна, 91034. Редакційна колегія, т.: 41-42-67.

Редактор: І. Бурцева. Дизайн та верстка: О. Пугачова.Над випуском працювали: І. Бурцева, К. Чаус.Обсяг: 1 друк.арк. Наклад: 1000 прим.

Улыбнитесь: это правда

:-)

:-):-)

:-)

Наш взгляд на мир:-)

Аль Каян Ахмед (Ирак), МТ-492

В этом году я закончил первый курс, и у меня были ка-никулы. Возможности ехать к родителям не было, поэтому я решил использовать это время на изучение достопримеча-тельностей Украины. Поскольку в Ираке на море я никогда не был, то решил, что поеду к морю. Одним из красивейших городов возле моря считается Ялта, поэтому было решено отправиться туда. Добирались долго, но оно того стоило.

Первое, что меня удивило – природа: растения такие же, как в Ираке. Возникло ощущение, что я дома. Отличным был морской ветер.

После того как прошлись по набережной, захотелось уви-

деть город с высоты, и мы поднялись фуникулёром на гору. Также я имел возможность увидеть город с моря во время морской про-гулки на катере.

Это время мне очень понравилось и запомнилось. Но в то же время я скучал по своим родным, мне хотелось, чтобы они побы-вали в Ялте тоже. Это очень красивый город!!!

Я рад, что совершил эту поездку, потому что я узнал много нового. Но также имел возможность поделиться своими знания-ми с братьями по вере. В Ялте есть несколько мечетей, и меня это очень порадовало. Жалко, что я не смог посетить другие места.

«Как я провёл лето»сочинения студентов-иностранцев

Ли Шутин (Китай), ЕК-391

Июль, каникулы пришли! Я съезжу в Китай – к моей семье. Я по-лечу на самолёте – и буду думать о том, каким насыщенным и интерес-ным будет у меня это лето.

Во-первых, мои родители дадут мне немного денег, и я куплю себе новую одежду, поменяю причёску.

Потом мы с моим другом съездим к родственникам – к двоюродным брату и сестре, они гостеприимные и вообще очень хорошие.

И, наконец, я и мой друг отдохнём на море, попробуем морские де-ликатесы. Потом мы попутешествуем, поднимемся в горы, погуляем по лесу, увидим настоящую природу...

Всё получилось так, как я думала, даже ещё лучше. А в горах и на море я сделала много хороших фото, чтобы вспоминать это время.

У меня есть русская подруга. Она занимается китайским языком. Мы часто беседовали в Интернете, чтобы я не забыла за лето русский язык.

Мне особенно запомнилось море – сила волн, шум прибоя, красочность восходов и закатов на море и многоцветие морской воды.

Я очень люблю лето, и в это лето я получила всё, что хотела.