Професійний розвиток учителів інформатики

136
Управління освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ПІСЛЯДИПЛОМНА ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА: професійний розвиток учителів інформатики Навчальний посібник для самостійної роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації Луганськ 2012

Upload: lanalana63

Post on 27-Jun-2015

2.017 views

Category:

Education


13 download

DESCRIPTION

навчальний посібник для самостійної роботи вчителів на курсах ПК ЛОІППО (2012)

TRANSCRIPT

1

Управління освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації

Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ПІСЛЯДИПЛОМНА ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА:

професійний розвиток учителів інформатики

Навчальний посібник для самостійної роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації

Луганськ2012

2

Укладачі: О.С. Дубовик — завідуюча кафедри природничо-наукових дис-

циплін і методики їх викладання Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, канд. пед. наук, доцент

А.М. Щоткіна — асистент кафедри природничо-наукових дис-циплін і методики їх викладання Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Н.І. Удовенко — методист Центру інформатики та інформаційно-комунікаційних проектів Луганського обласного інституту післяди-пломної педагогічної освіти

І.П. Воротникова — старший викладач кафедри природничо-на-укових дисциплін і методики їх викладання Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Друкується за рішенням Вченої ради Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

(протокол № 6 від 22 червня 2012 року)

Рекомендовано Управлінням освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації

Післядипломна педагогічна освіта: професійний роз-виток учителів інформатики: Навчальний посібник для самостій-ної роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації / Уклад.: О.С. Дубовик, А.М. Щоткіна, Н.І. Удовенко, І.П. Воротнико-ва. — Луганськ: СПД Рєзніков В.С., 2012. — 136 с.

У навчально-методичному посібнику подано дидактичні основи на-

вчання інформатики, теоретичні аспекти щодо тестування, рекомен-дації щодо викладання інформатики в початковій та основній школах відповідно до нових Державних стандартів початкової загальної освіти та базової і повної загальної середньої освіти, організації профільного навчання в структурі 11-річної школи, використання інформаційно-комунікаційних технологій та додатків Microsoft Office для створення тестових завдань, використання освітніх порталів для професійного розвитку вчителя та рекомендації щодо організації навчального про-цесу в комп’ютерному класі.

Посібник містить запитання для самоконтролю, вправи, практичні роботи та завдання для самостійного виконання, рекомендовану літе-ратуру щодо зазначеного кола навчальних тем.

© Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2012

© СПД Рєзніков В.С., 2012

3

ЗМІСТВСТУП...................................................................................5ТЕМА 1. Дидактичні основи навчання інформатики....6 Завдання для самостійної роботи...................29 Література .......................................................30ТЕМА 2. Викладання курсу «Сходинки до інформатики» за новим Державним стандартом початкової загальної освіти............................31 Завдання для самостійної роботи...................51 Література........................................................51ТЕМА 3. Роль курсів за вибором в організації допрофільної підготовки і профільного навчання...........................................................52 Завдання для самостійної роботи..................61 Література........................................................61ТЕМА 4. Використання Форм в МS Word 2003 для оформлення тестових завдань........................62 Запитання для самоконтролю.......................71 Завдання для самостійної роботи..................72ТЕМА 5. Використання MS Ехсеl 2003 для оформлення тестових завдань..............................................72 §1. Створення бланка для тестування...........74 §2. Створення тестових завдань з вибірковою відповіддю......................................................76 §3. Перевірка правильності введених з клавіатури даних......................................81 §4. Використання форм при створенні тестових завдань.........................................86 Завдання для самостійної роботи................101 Запитання для самоконтролю......................101 Література......................................................102ТЕМА 6. Освітній портал ЛОІППО..............................102 Завдання для самостійної роботи.................115 Література......................................................115

4

ТЕМА 7. Організація роботи в комп’ютерному класі та вимоги до специфікації НКК........116 Запитання для самоконтролю....................129 Література....................................................130ДОДАТКИ.......................................................................132

5

ВСТУПВажливою умовою ефективності модернізації національної

системи післядипломної педагогічної освіти є пошук нових моделей професійної підготовки вчителів, суттєве підвищен-ня якості отриманої ними освіти, формування базису для про-фесійного розвитку вчителя протягом усього життя.

Процес професійної підготовки вчителів інформатики ха-рактеризується формуванням професійних якостей, набуттям глибоких знань. Сучасний етап розвитку інформаційної осві-ти характеризується стрімким впровадженням великої кіль-кості інновацій у навчально-виховний процес, що актуалізує необхідність постійного оновлення науково-методичних знань учителів інформатики, які працюють з учнями середньої шко-ли. Особлива увага приділяється сьогодні підвищенню інфор-маційної компетентності, відповідно й зростають вимоги до вчителів, які викладають інформатику.

Значну роль у розвитку професійної компетентності вчи-телів інформатики відіграє самоосвіта, яка потребує пошуку, апробації та запровадження інноваційних технологій само-стійного навчання. Останнє, у свою чергу, неможливе без на-лежної методичної підтримки.

Саме актуалізація проблеми методичної підтримки само-стійного навчання обумовила розробку посібника на допомогу слухачам курсів підвищення кваліфікації вчителів інформа-тики.

Даний посібник спрямований на підвищення якості про-фесійної підготовки вчителів із загальнодидактичних та ме-тодичних питань, оволодіння засобами нових інформаційних технологій.

Навчально-методичний посібник допоможе вчителю зорі-єнтуватися в питаннях реалізації профільного навчання ін-форматики, вибору оптимальних форм організації навчаль-ної діяльності на уроках інформатики, методах оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики, розвинути більш широке коло інформаційних компетенцій.

6

ТЕМА 1. Дидактичні основи навчання інформатики1.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯОсновною формою організації навчально-виховної роботи

з учнями з інформатики в сучасній школі залишається урок. Урок — це форма організації навчання, коли навчальні занят-тя проводяться вчителем з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки протягом певного часу за вста-новленим розкладом.

Характерні ознаки уроку: • наявність певних освітніх, виховних і розвивальних за-

вдань;• добір конкретного навчального матеріалу і рівнів його

засвоєння відповідно до поставлених завдань та стандар-ту освіти;

• досягнення поставлених цілей шляхом добору відповід-них засобів, методів та форм навчання;

• організація різних видів навчальної діяльності учнів.Будь-який урок здійснюється шляхом функціонування різ-

них форм діяльності вчителя й учнів, різних форм їхньої вза-ємодії. Зв’язок між учителем і учнем, який задається вчите-лем, має характер зовнішньої взаємодії і відображає поняття «форма організації навчальної діяльності» та «види навчаль-ної діяльності». Внутрішня сторона проявляється як стиму-льована педагогом потреба дітей самоактуалізувати, самоіні-ціювати інтерес до себе, своїх успіхів, досягнень, психічною організацією самого себе й інших учасників взаємодії.

Основні форми організації навчальної діяльності: фрон-тальна, індивідуальна, групова, колективна (диференційова-на групова робота), діалог.

Фронтальна форма навчальної діяльності передбачає одно-часне використання певних завдань усіма учнями класу для досягнення спільної пізнавальної мети. Учитель проводить ро-боту і безпосередньо спілкується з усіма учнями класу — роз-повідає, пояснює, показує, залучає учнів до обговорення про-блем, забезпечує одночасне керівництво всіма учнями. Все,

7

що необхідно знати та вміти кожному учню, учитель показує одночасно для всіх школярів класу. Педагогічна ефективність фронтальної форми навчальної діяльності багато в чому зале-жить від уміння вчителя тримати у полі зору всіх учнів класу, забезпечувати активну роботу кожного з них, підтримувати увагу і робочу дисципліну. Фронтальна робота застосовується при засвоєнні всіма учнями одного і того ж змісту або зразків навчальної діяльності.

Індивідуальна форма навчальної діяльності має місце в тому випадку, якщо зміст навчального матеріалу доступний для самостійного вивчення школярами. Пізнавальне завдання вирішується індивідуальними зусиллями кожного учня само-стійно, без його спілкування з іншими школярами. Індивіду-альну форму доцільно використовувати під час самостійного рішення задач і виконання письмових завдань. Ця форма ро-боти враховує індивідуальні особливості кожного учня відпо-відно до його підготовки і можливостей. Ії успіх визначається правильним добором диференційованих завдань і систематич-ним контролем учителя за їх виконанням. Така форма роботи вчить школярів індивідуальній роботі, надає значні можливо-сті для самостійної роботи, сприяє вихованню самостійності учнів, є підготовкою для занять самоосвітою.

Використання комп’ютера забезпечує можливості відтво-рення учнем діяльності, яка демонструється вчителем, при цьому вчитель має можливість не тільки вербально, а й за до-помогою спеціальних програм перервати індивідуальну на-вчальну діяльність з програмним забезпеченням комп’ютера та відновити єдиний стан комп’ютерного середовища на всіх комп’ютерах або перейти до парної чи індивідуальної роботи.

Групова форма організації навчальної діяльності. При гру-повій формі діяльності перед певною групою школярів ста-виться єдине пізнавальне завдання. Чисельність групи зале-жить від змісту і характеру роботи, вона коливається від 3 (4) до 5 (6) осіб.

Складові групової діяльності на уроці:1. Попередня підготовка учнів і виконання групового за-

вдання, постановка навчальних завдань, короткий ін-структаж.

8

2. Обговорення і складання плану виконання навчального завдання у групі, визначення способів його вирішення, розподіл обов’язків.

3. Робота з виконання навчального завдання.4. Спостереження вчителя і корегування роботи групи та

окремих учнів.5. Взаємна перевірка і контроль за виконанням завдання у

групі.6. Індивідуальне оцінювання роботи школяра, оцінювання

роботи групи.При навчанні в групі виникає інтенсивний обмін інфор-

мацією, розподіл діяльності учнів щодо вирішення питан-ня або завдання. Робота в групах дає учням змогу набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу командою. Ідеї, що продукуються в групі, допомагають учасникам бути корисними один одному. Вис-ловлення думок допомагає їм відчути власні можливості та зміцнити їх.

Парне навчання — робота в парах змінного складу, спілку-вання відбувається між двома учнями, які можуть обговорю-вати задачу, здійснювати взаємонавчання або взаємоконтроль, взаємооцінку. Парна робота за комп’ютером є корисною на по-чатку навчання або при вивченні нової складної теми. Учень, який самостійно працює за комп’ютером, може не звернутися за допомогою до вчителя, навіть якщо вона йому необхідна. Якщо ж за одним комп’ютером працюють два учні, то вони самостійно і спільно вирішують багато дрібних проблем, які виникають при розв’язуванні задач чи завдань.

Один на один з комп’ютером. Відмінність цієї форми від класичної індивідуальної роботи полягає в тому, що в комп’ю-тері зберігаються знання у вигляді програм і наборів даних. Спілкування учня з учителем відбувається опосередковано через комп’ютер і ППЗ, програма реагує на дії учня, і певні реакції дають можливість учневі аналізувати свої дії, прово-дити самоконтроль. Навчання відбувається за індивідуальни-ми темпом і способами засвоєння [7].

Колективна форма навчальної діяльності (диференційова-на групова робота).

9

Ознаки, що характеризують колективну форму:1. Наявність спільної мети. Клас отримує спільне завдання.2. Розподіл функцій та обов’язків школярів для виконання

спільної мети. Клас поділяється на диференційовані гру-пи, кожна група отримує своє конкретне завдання.

3. Розподіл роботи з урахуванням інтересів і здібностей кожного учня, що дозволяє кожному учневі проявити себе у загальній діяльності.

Наявність взаємного контролю. Індивідуальне оціню-вання школяра і класу в цілому.

4. Робота групи здійснюється під керівництвом учителя. Учитель організує взаємодію школярів як усередині ди-ференційованої групи, так і між групами .

Види навчальної діяльності1. Інтелектуальна діяльність спрямована на розвиток:

• інтелектуальної сфери;• оволодіння учнями основами інформатики;• оволодіння методами навчального пізнання (порів-

няльний аналіз, узагальнення, докази, метод анало-гій, метод виключення, систематизації, системний аналіз, моделювання, програмування тощо);

• розвиток пізнавальної активності, самостійності, піз-навального інтересу, творчості, здібностей учнів.

2. Предметно-практична діяльність спрямована на:• розвиток сенсорно-рухової сфери;• оволодіння учнями практичними знаннями, вміння-

ми щодо роботи з комп’ютером.3. Спілкування спрямоване на:

• розвиток активної мовної діяльності, комунікативних умінь;

• формування міжсуб’єктних відносин;• стимулювання будь-якої діяльності;• розвиток інформаційних умінь, використання Інтер-

нет в навчальній діяльності.4. Ігрова діяльність:

• сприяє розвитку пізнавальних здібностей;• стимулює творчість школярів;• сприяє розрядці напруги, знімає втому;

10

• створює атмосферу емоційного піднесення (супер-ництво, змагання, конкуренція);

• сприяє розвитку інтересу до навчання.5. Естетична діяльність (художня, театралізована,

оформлювальна):• сприяє естетичному сприйманню і засвоєнню дійсності;• розвиває художній кругозір;• формує ціннісні орієнтації в галузі мистецтва;• розвиває художню творчість учнів;• розвиває емоційно-чуттєву сферу.

6. Контрольно-оціночна діяльність — це діяльність, яка спрямована на оволодіння учнями методами та способа-ми самоаналізу, самоконтролю, самокоригування, само-оцінювання, взаємоаналізу, взаємоконтролю, взаємоко-ригування, взаємооцінювання.

7. Науково-дослідницька діяльність:• оволодіння учнями методами наукового пізнання, ме-

тодами дослідницької діяльності;• оволодіння методикою проведення експериментів.

8. Проектна діяльність спрямована на розвиток вмінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, використовувати методи на-вчального та наукового пізнання в практичній діяль-ності, розвиток критичного мислення. Проектна діяль-ність спрямована на досягнення спільного результату діяльності.

Види навчальної діяльності взаємопов’язані, можуть ство-рювати різні поєднання: пізнавально-художня, пізнаваль-но-ігрова, предметно-практична й ігрова, проектна й пізна-вальна, науково-дослідницька та проектна, пізнавальна та оцінювальна діяльності тощо. За різноманітністю видів на-вчальної діяльності учень може виявити свої можливості, здібності, розвивати творчість.

Кожний вид навчальної діяльності оцінюється за своїми критеріями відповідно до рівня навчальних досягнень (почат-ковий, середній, достатній, високий).

11

Методи організації навчальної діяльностіТрадиційні методи: демонстрація, розпізнавання об’єктів;

експеримент; розв’язування логічних, розрахункових, експе-риментальних задач.

Активні методи: вирішення проблемних ситуацій, про-блемна лекція, евристична бесіда, мікродискусія, метод опор-них сигналів, моделювання.

Навчальне комп’ютерне моделювання спрямоване на засво-єння учнями знань, розвиток дослідницьких і конструктив-них навичок, розвиток інтелектуальних здібностей. Викори-стання комп’ютерного моделювання в навчальному процесі, побудова моделей учнями, дослідження явищ на основі го-тових моделей дозволяє підвищити інтенсивність навчання і активність пізнавальної діяльності учнів. Навчальні моделі: традиційні, комп’ютерні, інформаційні і комп’ютерно-інфор-маційні моделі.

Інтерактивні методи. Робота в групах, обговорення про-блем у групах ( дві шеренги, «думаємо разом — відповідає один», «внутрішнє — зовнішнє коло», «тріади», «мозаїка»).

«Мозковий штурм» — це ефективний метод колективного об-говорення. Він спонукає учнів проявити уяву і творчість, відвер-то висловлювати думку, відшукувати кілька рішень конкретної проблеми. Мозковий штурм можна проводити з усією групою, в парах, у невеликих групах і навіть індивідуально (при цьому ідеї записуються на аркуші паперу) [7, с. 156–160].

Метод проектів, індивідуальні й колективні учнівські про-екти. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного проміжку часу. Метод проектів завжди при-пускає розв’язування проблеми, яка передбачає використання різноманітних методів, засобів навчання, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології. Освітній проект — це форма організації занять, яка передбачає ком-плексний характер діяльності учнів на одержання освітньої продукції на певний проміжок часу — від окремого уроку до кількох місяців. Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені певним чином (відеофільм, альбом, комп’ютерна газета, альманах, веб-сторінка).

12

У зв’язку з розвитком засобів комп’ютерних телекомуніка-цій широке розповсюдження одержують дистанційні освітні проекти, в яких беруть участь учні різних шкіл міст, країн. На-вчальний телекомунікаційний проект — це спільна навчаль-но-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, яка організована на основі комп’ютерних телекомунікацій, що має спільну мету — дослідження проблеми, узгоджені ме-тоди, способи діяльності. Телекомунікаційні проекти дозволя-ють навчити учнів самостійно здобувати знання за допомогою різноманітних досліджень, експериментів, пошуків, зокрема використання глобальної комп’ютерної мережі Інтернет; вмі-ло користуватися одержаними знаннями для розв’язання но-вих пізнавальних і практичних завдань [7, с. 78–81].

Ситуативні ігри, рольова гра. Етапи проведення: визна-чення теми чи проблеми, опис сценарію, розподіл ролей, гра, підведення підсумків і оцінка результатів.

Аналіз аргументів «за» і «проти», дискусії, дебати.Більшість практичних суперечливих проблем, що виника-

ють у реальному комп’ютерному середовищі під час розв’язу-вання задачі на комп’ютері, можна розв’язувати, застосову-ючи метод вирішення проблем. Етапи вирішення проблеми: аналіз проблеми, пошук шляху вирішення проблеми, вибір способу вирішення.

1.2. МОДЕЛЮВАННЯ УРОКУ Найважливіша особливість уроку інформатики — це си-

стематична робота учнів з комп’ютером. Комп’ютер на уроці є предметом навчання і засобом навчально-пізнавальної діяль-ності, що відповідним чином впливає на організацію навчаль-ного процесу.

Будь-який урок має свій зміст і свою структуру. Загальна дидактична структура уроку характеризується такими ком-понентами:

1 — актуалізація попередніх знань і способів дій;2 — формування нових знань і способів дій;3 — застосування знань і вмінь;4 — узагальнення знань і вмінь;5 — оцінювання результатів навчання (знань і вмінь).

13

Класифікація уроків за дидактичними цілями

Дидактична ціль Тип уроку

вивчення і первинне закріплен-ня знань, формування вмінь

вивчення нових знань, форму-вання вмінь і навичок

вторинне закріплення засвоєних знань, формування вмінь та їх застосування

закріплення знань, умінь і на-вичок

формування вмінь самостійно за-стосовувати знання у комплексі в нових навчальних ситуаціях

застосування знань, умінь і на-вичок

узагальнення і систематизація знань у цілісну систему

узагальнення і систематизація знань

визначення рівня оволодіння знаннями, вміннями і навич-ками (засобами навчальної ді-яльності), їх корекція рівня на-вчальних досягнень

контроль і корекція знань, умінь (перевірка знань і вмінь); визна-чення рівня навчальних досяг-нень

комплекс дидактичних цілей комбінований

Комбінований урок може мати різну структуру, а тому і пе-реваги: забезпечувати багаторазову зміну видів навчальної ді-яльності, що створює умови для швидкого застосування нових знань; забезпечує зворотний зв’язок управління педагогічним процесом, можливість реалізації індивідуального підходу в навчанні.

В основу іншої класифікації уроків (навчальних занять) покладено способи їх проведення. Це уроки повторення, кон-трольні роботи, лабораторні роботи, практичні роботи, прак-тикум, екскурсія, урок-лекція та інші.

У методиці навчання інформатики використовують обидві класифікації уроків, до кожної з яких додають ще й уроки за способами використання комп’ютера: демонстрація, фрон-тальна практична робота, лабораторна робота, практикум, на-вчально-дослідницька робота (робота над проектом), самостій-на робота, контрольна робота, екскурсія [7].

Розвиток комп’ютерної техніки, засобів телекомунікацій та відповідного програмного забезпечення дає можливість

14

учителю використовувати нові форми навчальних занять: теле-комунікаційні проекти, практикуми, бінарні уроки тощо. Засто-сування інтерактивних методик навчання висуває певні вимоги до структури уроків — уроків інтерактивного навчання.

Далі розглянемо структуру традиційного та інтерактивного уроку на прикладі типу уроку засвоєння нових знань. Основ-ними етапами (макроелементами) традиційного уроку інфор-матики є : підготовка до сприйняття навчального матеріалу (актуалізація опорних знань; мотивація навчальної діяльно-сті — постановка мети уроку); вивчення нового матеріалу; за-кріплення нового матеріалу: на рівні відтворення інформації і способів навчальної діяльності; на рівні творчого застосуван-ня й відкриття нового; оціювання знань, умінь, навичок, ре-зультатів навчальної діяльності.

Структура уроку засвоєння нових знань

Макроелементи уроку

Зміст та мета елементів

традиційного уроку

Зміст та мета елементів

інтерактивного уроку

Підготовка до сприй-няття навчального матеріалу: - актуалізація опор-них знань;- мотивація навчаль-ної діяльності.

Запитання до учнів з теми з метою ви-явлення опорних понять щодо сприй-няття навчальної ін-формації.Формулювання теми та мети уроку.

Мотивація — зосере-дити увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорю-ваної теми. Прийоми навчання: запитання, алгоритм, приклад працюючої програми, невеличке завдання, рухлива гра тощо.Оголошення, представ-лення теми й очікуваних навчальних результатів. Мета — забезпечити ро-зуміння учнями змісту їх діяльності, чого вони мають досягти в ході уроку й чого від них очі-кує вчитель.

15

Вивчення нового ма-теріалу

Вивчення змісту на-вчального матеріалу теми з метою форму-вання знань, умінь та навичок.

1. Надання необ-хідної інформації. Мета — повідомити учням достатньо ін-формації, щоб на її основі виконувати самостійно практич-ні завдання.2. Інтерактивна впра-ва. Мета — практичне виконання завдань учнями. Схема дії: інструктування — ви-конання завдання — представлення ре-зультатів виконання завдання (вправи) — загальне обговорення результатів.

Закріплення нового матеріалу: на рівні відтворення інфор-мації і способів на-вчальної діяльності; на рівні творчого за-стосування і відкрит-тя нового

Запитання з метою закріплення, уза-гальнення, система-тизації знань, умінь.

Підведення підсум-ків уроку. Оцінюван-ня результатів на-вчальної діяльності

Перевірка та оці-нювання засвоєння знань, умінь та на-вичок.

Мета — рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уро-ці чи досягнуто щодо поставленої мети.

Алгоритми моделювання інтерактивного уроку 1. Аналіз навчальної інформації. Моделювання навчальної

інформації, на основі змісту якої різними засобами упорядкову-ється взаємозв’язок з учнями й організовується ця взаємодія.

16

Моделювання навчальної інформації - предметно-змістов-ний аналіз (зміст певного параграфа чи статті підручника, зміст програми з даного предмета) і співвіднесеність цього ма-теріалу з можливостями його засвоєння учнями.

Аналіз навчальної інформації проводиться на основі оці-нювання складнощів самої інформації (об’єктивний характер категорій) та труднощі її засвоєння учнями (суб’єктивний ха-рактер).

Етапи аналізу навчальної інформації:• виявлення основних інформаційних блоків;• визначення, які блоки інформації можуть бути засвоєні

учнями самостійно, а які за допомогою чи під керівницт-вом учителя;

• на якому рівні ця інформація має бути засвоєна: знайом-ство, уява, репродукція, творче застосування;

• який об’єм має інформація (необхідний чи достатній), яку потрібно засвоїти на уроці;

• у чому конкретно полягають складнощі навчальної ін-формації і можливі труднощі її засвоєння учнями;

• необхідність використання інших інформаційних дже-рел за темою, що вивчається (для вчителя й учнів).

Аналіз навчальної інформації, що проводиться за запропо-нованими етапами, дозволяє вчителю упорядкувати зміст вза-ємодії з учнями на основі сформульованих цілей та завдань. Дидактичні цілі та завдання, що випливають з логіки розгля-нутого вище аналізу навчальної інформації, формулюються вчителем як цілі й завдання уроку.

2. Моделювання навчально-пізнавальної діяльності як взаємодії. Моделювання навчально-пізнавальної діяльності як взаємодії передбачає обов’язкове виконання наступних дій за алгоритмами:

• проаналізувати можливості засвоєння учнями на-вчальної інформації;

• мати на увазі ціннісні орієнтації учнів щодо навчання й навчально-пізнавальної діяльності на уроці;

• співвідношення складнощів навчальної інформації з особливостями психофізіологічного розвитку дітей, які визначають можливі труднощі її засвоєння;

17

• відібрати засоби активізації стимулювання зацікав-леності учнів в навчально-пізнавальній діяльності та продумати технологію їх включення в цю діяльність;

• відібрати методи контролю й корегування навчальної діяльності та продумати технологію пред’явлення їх учням;

• продумати способи спілкування з дітьми як модель власної поведінки.

3. Розробка уроку. Цей блок містить наступні алгоритми:• формулювання теми уроку;• формулювання цілей і завдань уроку, що співвідно-

сяться зі змістом теми та реальними можливостями їх досягнення;

• вибір типу (виду) уроку чи навчального заняття;• вибір форм організації (індивідуальна, групова, пар-

на, фронтальна, колективна) та видів навчальної ді-яльності (пізнавальна, спілкування, ігрова, естетич-на, пошукова, проектна, контрольно-оцінювальна та інші);

• вибір засобів, методів, методичних прийомів організа-ції педагогічної взаємодії на уроці;

• прогнозування можливих та необхідних результатів навчально-пізнавальної діяльності школярів;

• вибір форм, методів оцінювання навчальних досяг-нень учнів;

• продумати зміст та форму включення домашнього за-вдання й співвіднести з необхідністю і можливістю його використання на наступних уроках.

Моделювання уроку як організаційної форми навчання по-требує від учителя постійного звертання до змісту першого і другого блоків алгоритмів [4].

1.3. ТЕХНОЛОГІЇ ОЦІНЮВАННЯ. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯКонтрольно-оціночна діяльність виступає одним із компо-

нентів процесу навчання й здійснюється на різних його ета-пах. Вона сприяє всебічному вивченню школярів, передбачає виявлення й оцінювання знань учнів, рівня й якості засвоєн-ня ними навчального матеріалу, виявленню успіхів у навчан-

18

ні або прогалин у знаннях і вміннях окремого учня або групи учнів з метою внесення необхідних коректив у процес навчан-ня, подальшого удосконалення його змісту та технології орга-нізації.

Контрольно-оціночна діяльність включає: діяльність учи-теля з організації та вибору оптимальних форм, методів і спо-собів контролю, корекції та оцінювання рівня сформованості знань, умінь, навичок учнів (зовнішня); діяльність учнів, спрямована на оволодіння методами та способами самокон-тролю, самооцінки та самокорекції (внутрішня). Зовнішня та внутрішня контрольно-оціночна діяльність у процесі навчан-ня взаємозв’язані.

Мета контрольно-оціночної діяльності:• Визначення рівня сформованості знань та умінь (пізна-

вальних, загальнонавчальних, спеціальних — володіння комп’ютером, інформаційних) з наступною їх корекцією.

• Формування адекватної самооцінки учнів, методів само-аналізу, самоконтролю і способів самокорекції началь-ної діяльності.

Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з інфор-матики є знання, уміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої діяльності відповідно до вимог освітніх стандартів. Елементи оцінювання:

• оцінюються знання певного мінімуму основного матеріа-лу — його формальне засвоєння;

• оцінюються вміння виконувати практичні завдання на комп’ютері (за зразком, за алгоритмом чи вибираючи для розв’язування задач відповідні засоби);

• перевіряється здатність учнів самостійно мислити;• оцінюється вміння перекласти запитання на формальну

інформаційну мову, виразити його в спеціальних термі-нах і символах;

• оцінюється вміння вибирати найбільш ефективний програмний засіб для розв’язування поставленого за-вдання.

19

Види оцінюванняДіагностичне оцінювання. Діагностичний контроль (або

попереднє оцінювання) виконує відповідну функцію та спря-мований на визначення актуального, базового рівня володін-ня знаннями та способами навчальної діяльності, проводиться перед вивченням теми чи розділу шкільного курсу. Мета — за-фіксувати початковий рівень підготовки учня, його фактичні знання, уміння й навички, які пов’язані з майбутньою на-вчальною діяльністю.

Поточне оцінювання. Основна мета — це збір інформації про особисте просування дитини під час оволодіння знаннями. Правильно організований поточний контроль реалізує різно-манітність функцій контрольно-оціночної діяльності: контро-люючу, навчальну, стимулюючо-мотиваційну, виховну та ін. Методи поточного оцінювання: опитування, тестові завдання, розв’язування задач, графічні методи, робота з комп’ютерною програмою, взаємоконтроль учнів в парах або групах, само-контроль та інші.

Періодичне оцінювання здійснюється щодо цілого розділу або модуля. Мета — діагностування якості засвоєння учнем структурних основ і взаємозв’язків розділу, його особистих освітніх прирощень.

Тематичне оцінювання спрямоване на визначення рівня особистих досягнень школярів щодо оволодіння знаннями та способами навчальної діяльності, виявлення прогалин у знан-нях та психолого-педагогічних причин цих прогалин. Тема-тичне оцінювання проводиться в різних формах, але головна умова — забезпечення об’єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів і одержання об’єктивних даних про резуль-тати начального процесу. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учня обов’язкове, його результати відображаються в класному журналі в окремій колонці.

Тематичному оцінюванню підлягають основні результати вивчення теми, які визначаються вчителем на основі вимог навчальної програми і мають бути відомі учням з самого по-чатку її вивчення, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою. Перед початком вивчення чергової теми всі учні ма-ють бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість

20

годин, уроків); кількістю й тематикою обов’язкових лабора-торних та практичних робіт і термінами їх проведення; запи-таннями атестації, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання.

Підсумкове оцінювання проводиться в кінці вивчення на-вчального курсу, семестру (семестрова атестація) або в кінці навчального року. Воно може мати форму контрольної робо-ти, захисту творчої роботи або проекту Підсумкова оцінюван-ня за семестр виставляється за результатами тематичного оці-нювання, а за рік — на підставі семестрових оцінювань.

Зовнішнє незалежне оцінювання.

Види навчальних завданьРепродуктивні завдання відповідають репродуктивному

рівню навчальної діяльності, де знання в учнів виступають як свідомо сприйнята, зафіксована в пам’яті та відтворена об’єк-тивна інформація про предмети пізнання. Ці завдання перед-бачають відтворення знань та способів діяльності школярів (середній рівень, оцінювання 4–6 балів).

Реконструктивні завдання відповідають реконструктив-ному рівню, де знання та засвоєні способи діяльності відтворю-ються та застосовуються школярами в побідних, стандартних чи варіативних ситуаціях. Ці завдання передбачають відтворення і застосування знань та способів діяльності у стандартних та варі-ативних ситуаціях (достатній рівень, оцінювання 7–9 балів).

Продуктивні завдання — відповідають продуктивному рівню діяльності, передбачають застосування знань і способів діяльності у нестандартних навчальних ситуаціях (високий рівень, оцінювання 10–12 балів).

Творчі завдання — рішення нестандартних задач нестан-дартними способами.

Важливою умовою підвищення результативності навчання школярів є систематичне одержання вчителем об’єктивної, достовірної інформації про перебіг навчально-пізнавальної діяльності. Цю інформацію вчитель може отримати тільки за допомогою правильно обраних методів контрольно-оціночної діяльності.

21

Методи оцінювання навчальних досягнень учнів

Метод оцінювання

Мета оцінюванняЗміст методу,

методичні прийоми

Усне опитування

Виявлення знань учня за допомогою прямого контакту з ним.Виявлення рівня сфор-мованості пізнавальних вмінь ( виділяти голов-не, узагальнення, порів-няння, доказ).Розвиток мови, мовлен-нєвих умінь;логічного мислення;культури усного мовлення.

Учитель пропонує уч-ням запитання, учні ма-ють дати на них відпові-ді, використовуючи усне мовлення.Індивідуальне або фрон-тальне опитування.Коментування відповіді учнем або вчителем.

Письмове опитування

Виявлення рівня сфор-мованості знань та вмінь учня за допомогою само-стійних письмових пи-тань або завдань. Формування культури писемного мовлення.

Індивідуальний харак-тер виконання завдан-ня. Учень отримує за-вдання для підготовки письмових відповідей на них. Письмові пере-вірочні роботи, твори, диктанти.

Графічний метод

Виявлення в учнів умінь аналізувати, моделю-вати, розпізнавати, або пізнавати об’єкти; вмінь графічно представити важливі особливості природних об’єктів, які вивчаються, узагальни-ти їх шляхом створення наочного образу. Оволодіння методами навчальної діяльності.

Завдання вмістять графіч-ну модель, яка відображає відношення, взаємозв’яз-ки об’єкту, які вивчають-ся, узагальнення. Відповідь передбачає аналіз схем, графіків, діаграм або складання учнями малюнка, схем, графіків, таблиць тощо.

22

Практичний метод

Виявлення вмінь учня застосовувати теоретичні знання в продуктивній практичній діяльності.Визначення степеню ово-лодіння практичними вміннями та навичками проводити дослідження.

Завдання містять вид ді-яльності учня, який зале-жить від специфіки пред-мета і обладнання. Рішення експерименталь-них задач, лабораторні досліди, спостереження в лабораторії та природі.

Самоконтроль.Самооцінка

Забезпечення функціо-нування внутрішнього зворотного зв’язку. Фор-мування в учнів умінь са-мостійно контролювати свої навчальні дії, ступінь засвоєного навчального матеріалу, визначати по-милки в навчанні; фор-мування контрольних дій в процесі навчання; фор-мування самооцінки.

Прийоми перевірки ви-конання вправ шляхом зворотних дій. Оцінка результатів ви-конання завдань, вправ, дослідів.

Взаємоконтроль.Взаємооцінка

Контроль та оцінювання учнів один одного.

Учні задають запитання один одному, перевірка пись-мових робіт, рецензування, аналіз відповіді згідно з за-пропонованим планом.

Тестування* Визначення початково-го, середнього та достат-нього рівнів навчальних досягнень учнів.

Тестові завдання різних форматів.

Портфоліо** Див. стор. 28 Див. стор.28

*Тестування (testing) — це метод вимірювання певних вла-стивостей особи за допомогою тесту.

У навчальному процесі вимірюється рівень навчальних до-сягнень учнів.

Тест (test) — це сукупність тестових завдань, які підібрані за певними правилами для вимірювання певних властивостей [5].

23

Класифікація тестів: • За рівнем уніфікації: тести стандартизовані, нестандар-

тизовані. (Стандартизація та проведення до єдиних норм процедури та оцінки тесту). Стандартизований тест має комплексну характеристику, яка визначається вла-стивостями тесту, процедурою вимірювання та процеду-рою оцінювання, а також чіткою регламентацією проце-дури та логістики процесу тестування. У цьому випадку аналізуються всі етапи тестування, суб’єкти та об’єкти. Засоби та умови.

• За рівнем впровадження: загальнонаціональні тести, те-сти відомчі, тести навчального закладу, тести вчителя, неформальні тести.

• За статусом використання (обов’язкові, пілотні, дослід-ницькі).

• За співвідношенням із нормами або критеріями (тести досягнень, тести порівняння або тести відбору) .

• За видом тестового завдання: тести з відкритими тесто-вими завданнями, тести з напіввідкритими тестовими завданнями, тести з закритими тестовими завданнями.

Тести з відкритими тестовими завданнями. У таких те-стах відповіді не задано, це тестові завдання із вільною формою відповіді. Їх поділяють на завдання з пропусками, завдання на доповнення. Завдання з короткою відповіддю та завдання з відповіддю — мікротвором. Роз’яснень потребують завдан-ня з короткою відповіддю. Вони можуть бути сформульовані у різній формі щодо подання знань, але так, що запитання по-требують короткої відповіді, яка є, як правило, результатом математичного розрахунку.

У тестах з напіввідкритими тестовими завданнями від-повідь подається лише особі, яка їх перевіряє.

Тести з закритими тестовими завданнями передбачають, що відповідь подається також і особі тестування. Такі тести за формою відповіді поділяються на формати.

Критерії якості методу тестування: валідність, об’єктив-ність, надійність, точність.

Довжина тесту — кількість тестових завдань, з яких скла-дається тест (розраховується за допомогою статистичних ме-

24

тодів для забезпечення репрезентативності вибірки та досто-вірності висновків).

Для забезпечення вимірювання з точністю у 20 % довжи-на тесту може становити приблизно 25 тестових завдань, для точності 10 % — близько 100, а для точності 5 % — приблиз-но 400 тестових завдань (розраховується за допомогою стати-стичних методів) [2].

Принципи створення тестових завдань. Технічні вимоги.1. Кожне тестове завдання повинно оцінювати досягнення

важливої та суттєвої освітньої цілі.2. Кожне тестове завдання повинно перевіряти відповідний

рівень засвоєння знань.3. В умові повинно міститися чітко сформульоване завдан-

ня для екзаменованого.4. Варіанти відповідей повинні бути гомогенними.5. Всі дистрактори повинні бути вірогідними.6. Інформація, що міститься в одному тестовому завданні,

не повинна давати відповідь на інше тестове завдання.7. Не використовувати фразу «все з вищевказаного» або

«нічого з вищевказаного» як правильну відповідь чи дистрактор.

8. Умова повинна бути сформульована, по можливості, по-зитивно.

9. Уникати підказок, таких як:• граматична невідповідність між умовою та варіанта-

ми відповідей;• повтор у правильній відповіді слів з умови;• використання прикладів з підручника чи лекції як те-

стових завдань;• найдовша правильна відповідь;• найбільш детальна правильна відповідь;• дистрактори, які виключають один одного .

Формати тестових завданьТестові завдання багатовибіркового типу. Тестове завдання

(ТЗ) багатовибіркового типу складається з двох частин: умови, що описує певну проблему й ставить завдання перед екзамено-ваним, та запропонованого списку варіантів відповідей. Серед

25

яких як мінімум один є правильною чи найкращою відповід-дю, а решта (дистрактори) є неправильними відповідями.

Отже, розглянемо приклади найбільш поширених форма-тів тестових завдань.

Формат А (ТЗ з однією найкращою відповіддю). Тестові за-вдання з вибором однієї правильної відповіді. Вони склада-ються з умови завдання, вступного запитання та 4-5 варіантів відповіді, один з яких правильний.

Формат Х (ТЗ множинного вибору правильно - неправиль-но). За зовнішнім виглядом цей формат ідентичний формату А, проте правильними може бути будь-яка кількість відпові-дей. У завданнях формату кожний варіант відповіді має бути або абсолютно правильним, або ж абсолютно неправильним, для того була виключена неоднозначність, мета перевірка за-своєння фактів та теорій.

Формат N (ТЗ з декількома найкращими відповідями). У тестових завданнях такого формату учень мусить вибрати пев-ну кількість (наприклад, 2,3 чи 4) відповіді із запропоновано-го списку варіантів відповідей. Перелік варіантів відповідей, як правило, досить довгий (до 30 елементів).

Формат В. Тестові завдання формату В відносяться до кате-горії логічних пар, що складаються з 3-5 визначень або циф-рових значень, які є варіантами відповідей та переліку слів чи фраз, які містять завдання. Варіанти відповідей позначені буквами, а слова чи фрази, які містять завдання, - пронуме-ровані. Учень мусить до кожного пронумерованого завдання підібрати один найбільш відповідний варіант відповіді, позна-чений буквою.

Оскільки кожний варіант відповіді може використовуватися більше одного разу або не використовуватися взагалі, тестові за-вдання формату В неможливо вирішити методом виключення. Передбачається, що тестові завдання цього формату розширять використання завдань багатовибіркового типу, дозволяючи оці-нити кілька взаємозв’язаних предметів в одному блоці.

Формат D. Тестові завдання формату D є комплексними за-вданнями з категорії логічних пар. Кожне тестове завдання скла-дається з трьох категорій, позначених буквами, та п’яти прону-мерованих ситуацій. Учень мусить виконати два завдання:

26

1) визначити категорію, з якою пов’язані чотири з п’яти си-туацій;

2) визначити ситуацію, яка не відноситься до тієї ж катего-рії, що й решта — чотири.

Передбачається, що такі завдання нададуть можливість ви-явити розуміння відмінностей між рядом подібних чинників.

Формат К. Формат К найбільш поширений формат з ка-тегорії «правильно - неправильно». Завдання цього формату складаються з умови та чотирьох варіантів відповідей, один чи більш з яких є правильними. Завдання полягає у виборі уч-нем правильної комбінації варіантів відповідей (наприклад, тільки 1 і 2; тільки 1 і 3; …).

Формат R (тестові завдання розширеного вибору). Цей формат відноситься до категорії логічних пар і називається ще форматом розширеного вибору. У цьому форматі кожний блок складається з трьох-чотирьох умов та спільного для них переліку варіантів відповідей. Кількість варіантів відповідей може коливатися від 4 до 20.

Формат R діагностує з першого по третій рівні пізнаваль-ної сфери, його структура: три-чотири умови, одне запитання до цих умов і, наприклад, п’ять варіантів відповідей, з яких можна використовувати лише один й одного разу [2].

Приклади тестових завдань (ТЗ) формату А.

Т.З. Визначте призначення плоттера: 1. Побудова графіків, креслень з високою точністю 2. Введення графічних даних 3. Запис інформації на гнучких магнітних дисків 4. Зчитування інформації з гнучких дисків

Т.З. Визначте кількість двійкових цифр (бітів) необхід-них для кодування однієї оцінки (від 1 до 12):

1. 1 2. 2 3. 3 4. 4

Т.З. Назвіть елементарний об’єкт електронної таблиці MS Excel

1. Аркуш 2. Клітинка 3. Рядок 4. Книга

Т.З. Визначте службу мережі Інтернет для розповсюджен-ня програмного забезпечення та передавання великих обсягів файлів:

27

1. Служба передавання електронних листів 2. Служба обміну новинами та тематичних обговорень 3. Служба передавання фалів 4. Служба інтерактивного спілкування.

Технічні дефекти створення тестових завдань (ТЗ).Граматичні підказки. Один чи більше дистракторів не від-

повідає умові ТЗ (алогічні дистрактори).Логічні підказки. Частина варіантів відповіді вичерпує всі

можливі варіанти.Абсолютні терміни. Використання у варіантах відповідей

таких термінів, як «завжди» або «ніколи».Найдовша правильна відповідь. Правильна відповідь більш

конкретна, більш точна чи більш повна, ніж інші варіанти відповіді.

Повторення слів. Слово чи фраза із умови включені до пра-вильної відповіді.

Варіанти відповіді є довгими, складними або подвійними. Цифрові показники подані безсистемно (не в єдиному фор-

маті).Стилістична неоднорідність варіантів відповідей, нело-

гічний порядок цих варіантів.Використання фрази «нічого з вищезазначеного» у якості

варіанта відповіді.Умови ТЗ складні або заплутані.Приклади технічних дефектів у тестових завданнях.

Т.З. Яке значення не можна встановити для міжрядкового інтервалу?

А. Одинарний В. Полуторний С. Подвійний D. Потрійний

Т.З. До інструментів малювання графічних примітивів у графічному редакторі Раіnt належать:

А. Лінія, коло, крива, еліпс, прямокутник В. Олівець, пензель, розпилювач, ластик С. Палітри D. Виділення, копіювання, вставка

28

Т.З. Інформаційною моделлю приготування страви є: А. Наявність продуктів В. Рецепт приготування С. Історія виникнення страви D. Розповіді знайомих про смак страви

Т.З. Форма — це об’єкт бази даних, який призначений для: А. Введення і відображення інформації В. Забезпечення цілісності даних С. Пошуку інформації в базі даних D. Зміни структури бази даних

Т.З. Закінчіть речення так, щоб отримати привільне твердження. Для спілкування у форумах зазвичай викори-стовують …

А. Поштовий клієнт В. Програми для обміну миттєвими повідомленнями С. Браузер D. Текстовий редактор

**Портфоліо — портфель індивідуальних навчальних до-сягнень.

Портфоліо — форма оцінювання освітніх результатів з про-дукту, створеного учнями в ході навчальної, творчої, соціаль-ної діяльності. Робочий інструмент, який дозоляє учню ефек-тивно контролювати, планувати та оцінювати власні освітні успіхи. За допомогою портфоліо можна здійснювати моніто-ринг індивідуальних освітніх досягнень школяра та розвиток сфери його інтересів на різних ступенях навчання.

Портфоліо вирішує наступні педагогічні завдання: • заохочувати активність і самостійність учнів, розширю-

вати можливості навчання та самонавчання; • розвивати навички рефлексивної й оцінювальної діяль-

ності учнів;• формувати вміння вчитися — ставити мету, планувати й

організовувати власну навчальну діяльність;• сприяти індивідуалізації освіти школярів;• прослідкувати індивідуальний прогрес учня протягом

довготривалого періоду навчання в широкому освітньо-му просторі та різноманітних життєвих контекстах;

29

• оцінювати його освітні досягнення й доповнювати ре-зультати тестування та інших традиційних методів і форм оцінювання.

Портфоліо у традиційному розумінні — колекція робіт учня, що демонструє його досягнення та прогрес, отриманий у процесі навчання за певний проміжок часу. Воно включає розділи, які присвячено оцінюванню досягнутих результатів самим учнем, плануванню майбутніх етапів навчання відпо-відно до загальної направленості безперервного навчання.

Типи портфоліо: портфоліо розвитку, портфоліо предмету, портфоліо випускника, електронний портфоліо.

Портфель навчальних досягнень учня служить основою для здійснення правильного вибору профілю навчання, по-казником орієнтованості учня щодо обраного напрямку, його освітньої активності, готовності до переходу на наступні етапи навчання й вибору професії [8].

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ1. Які методи навчання найбільш ефективно активізують

перелічені види навчальної діяльності?

Види навчальної діяльності Методи навчання

1. Інтелектуальна

2. Спілкування

3. Предметно-практична

4. Контрольно-оціночна

5. Ігрова

6. Естетична

7. Науково-дослідницька

8. Проектна

2. Розробити тестові завдання форматів: А, Х, В.

30

ЛІТЕРАТУРА 1. Бодрик О.О. Збірник завдань для державної підсумкової

атестації з інформатики. 11 клас / О.О. Бодрик, О.Г. За-хар, Ж.В.Потапова. — Х. : Ранок, 2010. — 136 с.

2. Булах І.Є. Створюємо якісний тест: навч. посіб. / І.Є. Бу-лах, М.Р. Мруга — К.: Майстер-клас, 2006.

3. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. По-станова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24 // Освіта України. — 2004. — №5.

4. Дубовик О.С. Моделювання уроку як педагогічної систе-ми / О.С. Дубовик // Освіта на Луганщині. — 2003. — №1 (18). — С. 92–94.

5. Малафіїк І.В. Дидактика. Навчальний посібник / І.В. Малафіїк — К.: Кондор, 2009.

6. Методика преподавания информатики: Учеб. посо-бие [для студ.пед.вузов] / М.П. Лапчик, И.Г. Семакин, Е.К. Хеннер; под общей ред. М.П. Лапчика. — [2-е изд.] — М.: Академия, 2005. — 624 с.

7. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: навч. по-сіб. [у 4ч.] / Н.В. Морзе; за ред акад. М.І. Жалдака. — К.: Навчальна книга, 2003. — 254 с. (Загальна методика на-вчання інформатики; ч.1).

8. Новикова Т. Портфолио учащихся в профильном обуче-нии: философия, структура, методика работы / Т. Нови-кова, А. Прутченков, М. Пинская // Народное образова-ние. — 2007. — № 1. — С. 170–179.

9. Павлова Л.Д. Методологічні підходи до проблеми ін-терактивної педагогічної взаємодії / Л.Д. Павлова // Управління школою. — 2006. — №13 (133). — С. 2–14.

10. Подласый И.П. Педагогика: Новый курс: учеб. [для студ. высш. учеб. заведений]. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. — (в 2 кн).

11. Поливанова К.Н. Проектная деятельность школьников: пособие [для учителя] / К.Н. Поливанова. — М.: Просве-щение, 2008. — 192 с.

12. Пометун О. Сучасний урок: Інтерактивні технології на-вчання: наук.-метод. посібник / О. Пометун, Л. Пиро-женко; за ред. О.І. Пометун. — К.: А.С.К., 2005.

31

13. Потапова Ж.В. Формування інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу в контексті за-стосування проектних методик навчання / Ж.В. Потапо-ва // Інформатика та інформаційні технології в навчаль-них закладах. — 2008. — № 1. — С. 106.

14. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных техноло-гий / Г.К. Селевко. — М.: НИИ школьных технологий, 2006. — (в 2т., т.1).

ТЕМА 2. Викладання курсу «Сходинки до інформатики» за новим Державним стандартом початкової загальної освіти

Мета і завдання навчального курсуПрограма «Сходинки до інформатики» для 2–4 класів

спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі «Технології», визначених у Державному стандарті почат-кової загальної освіти, та враховує рекомендації ЮНЕСКО «Інформатика в початковій освіті» (рис. 1).

Курс «Сходинки до інформатики» є підготовчим курсом, що передує більш широкому і глибокому вивченню базового курсу інформатики в середній школі, являє собою скороче-ний систематичний виклад основних питань науки інфор-матики та інформаційних технологій в елементарній формі, та носить світоглядний характер.

Мета курсу «Сходинки до інформатики» — формуван-ня і розвиток в учнів інформаційно-комунікаційної компе-тентності та ключових компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві.

Завдання курсу «Сходинки до інформатики» — форму-вання в учнів молодшого шкільного віку:

• початкових уявлень про базові поняття інформатики (повідомлення, інформація та дані, інформаційні процеси, комп’ютер та інші пристрої, що використовуються для ро-боти з повідомленнями та даними, сфери їх застосування у житті сучасної людини в інформаційному суспільстві);

32

• початкових навичок знаходити, використовувати, створюва-ти та поширювати повідомлення та дані, застосовуючи для цього засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) (створювати графічні зображення, комп’ютерні презента-ції, текстові документи, шукати інформацію в мережі Ін-тернет, користуватися електронною поштою та ін.);

• алгоритмічного, логічного та критичного мислення;• початкових уявлень та навичок роботи з різними про-

грамними засобами підтримки вивчення інших предме-тів початкової школи, а також для розв’язування прак-тичних завдань з цих предметів.

Цей курс розглядається як необхідний інструмент, що в сучасному суспільстві сприятиме більш успішному на-вчанню учнів у молодшій школі і в наступних класах, фор-муванню як предметних так і ключових компетентностей, всебічному розвитку дитини молодшого шкільного віку. Інформаційно-комунікаційні технології розглядаються в курсів як об’єкт, так і як засіб навчання.

Рис. 1

33

Ключова та предметна ІКТ-компетентності навчального курсуКлючова ІКТ-компетентність — впевнене та критич-

не використання ІКТ та відповідних засобів для навчання, відпочинку та спілкування

Предметна ІКТ-компетентність:• здатність раціонально використовувати комп’ютер і

комп’ютерні засоби для розв’язування завдань, пов’яза-них з опрацюванням даних, їх пошуком, зберіганням, поданням і передаванням;

• готовність вирішувати інформаційні проблеми шляхом застосування засобів ІКТ та алгоритмів виконання за-вдань;

• здатність співпрацювати за допомогою засобів ІКТ для виконання комплексних завдань;

• вміння безпечно працювати з комунікаційними системами. Діяльнісний вимір предметної ІКТ-компетентності

пов’язаний з такими вміннями учнів молодшого шкільного віку:

Технологічні вміння: • вмикає та вимикає комп’ютер;• вибирає об’єкти та переміщує їх з використанням мані-

пулятора мишки• виконує операції над об’єктами, зокрема, над вікнами,

файлами, папками; • запускає програму на виконання та завершує роботу з

нею; • використовує клавіатуру для введення символів, слів,

речень, текстів; • здійснює підготовку та редагування нескладних текстів

невеликого обсягу в середовищі текстового редактора; • працює з графічними об’єктами у середовищі графічного

редактора, створює елементарні малюнки та змінює зна-чення властивостей створених малюнків;

• працює з комп‘ютерними програмами підтримки вив-чення навчальних предметів;

• створює прості презентації на 3–5 слайдів на підтримку власної проектної діяльності.

34

Телекомунікаційні вміння: • одержує, створює і надсилає електронні листи; • виконує пошук в Інтернеті зображень і текстів за вказа-

ною темою;• зберігає результати пошуку.Алгоритмічні вміння: • складає алгоритми дій з повсякденного життя, з викори-

станням матеріалу навчальних предметів (математики, української мови тощо);

• аналізує текст задачі;• складає, записує і виконує найпростіші алгоритми для

виконавців у визначеному середовищі, розрізняє основні алгоритмічні конструкції.

У результаті засвоєння предметного змісту навчального курсу «Сходинки до інформатики» учні мають виявляти такі показники вміння вчитися:

• розуміти мету навчальної діяльності, визначати завдан-ня для її досягнення;

• відбирати або знаходити потрібні знання, способи для розв’язування різних типів навчальних і життєвих за-дач (як типових, так і нестандартних, творчих);

• генерувати різні способи розв’язування задачі, проблеми;• актуалізувати й відтворювати потрібну інформацію, мо-

делювати, комбінувати, доповнювати, перетворювати її;• аналізувати навчальні об’єкти, розрізняти їх суттєві та

несуттєві ознаки, групувати та класифікувати об‘єкти за певними ознаками;

• співпрацювати у різних групах для виконання комплек-сних завдань (наприклад, участь у проектах, творчих ро-ботах тощо), які вимагають застосування різних компе-тентностей, готовності до продуктивної праці.

Курс «Сходинки до інформатики» розрахований на 105 годин (35 годин у 2 класі, 35 годин у 3 класі і 35 годин у 4 класі з розрахунку 1 година на тиждень за рахунок інварі-антної частини навчального плану).

Відповідно до Державного стандарту початкової загаль-ної освіти курс «Сходинки до інформатики» будується за такими змістовими лініями:

35

• комп’ютер та його складові;• інформація та інформаційні процеси;• використання інформаційних технологій; • алгоритми і виконавці;• комунікаційні технології.Програма побудована лінійно-концентрично. Зміст

понять поступово розширюється і доповнюється. Кон-центричність передбачає повернення до подання та опра-цювання інформаційних даних (текстових, графічних, числових) за допомогою різних програмних середовищ. Лінійність має за мету ознайомити учнів на пропедев-тичному етапі вивчення базового курсу «Інформатика» з простими редакторами тексту, графіки, презентацій. Поняття інформаційних процесів та їх використання у навчальному процесі розширюється і доповнюється в кожному класі. Таким чином забезпечується поступове нарощування складності матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє формуванню ключо-вих та предметних компетентностей і способів діяльності на вищому рівні узагальнення.

У програмі конкретизовано зміст навчального матеріалу за кожним класом і подано відповідні вимоги до навчаль-них досягнень учнів.

Програмою встановлена послідовність тем курсу, яка до-зволяє при вивченні кожного з розділів використовувати знання і вміння, набуті при вивченні попередніх розділів. Вчитель може змінювати порядок вивчення і обсяг тем кур-су залежно від рівня підготовки учнів і технічного оснащен-ня школи, вибудовуючи в такий спосіб найбільш доречну для конкретного навчального закладу або класу траєкторію навчання. Водночас, змінюючи порядок тем курсу, вчитель не може порушувати порядок викладання тем, між якими є суттєві змістові залежності.

Програмою передбачено резерв часу, який можна додат-ково використати на вивчення тем курсу, а також для ви-конання додаткових навчальних проектів, проведення інте-лектуальних конкурсів та творчих змагань в кінці кожного семестру або навчального року.

36

Наприкінці кожного навчального року, а також на почат-ку 3 і 4 класу передбачені години для повторення і система-тизації набутих знань.

Однією з важливих складових програми є інтегративні навчальні проекти, при виконанні яких відбувається за-кріплення, поглиблення та активне засвоєння матеріалів курсу. Передбачено, що учні мають здійснювати вибір із за-пропонованих життєвих ситуацій (тем), придумувати свою тематику життєвих ситуацій; планувати та коригувати план дослідження; виявляти готовність відкрито висловлювати та відстоювати свої думки; вчитись слухати та чути пар-тнера, з повагою визнавати право кожного на власну точку зору; навчитись презентувати результат індивідуального чи колективного дослідження.

Програмою передбачено створення учнями індивідуаль-них або групових проектів у 3-ому і 4-ому класах. У ході створення цих проектів учні повинні ознайомитися з основ-ними принципами проектної діяльності і реалізувати всі ІКТ-компетентності, набуті в процесі вивчення цього курсу. При вивченні теми «Створення проектів» можна виконати з учнями:

• кілька комплексних проектів наприкінці навчального року;

• один комплексний проект наприкінці навчального рок (не менше 3 годин), а решту годин розподілити на вико-нання міні-проектів протягом навчального року.

Характеристика умов навчанняУспішне впровадження навчального курсу «Сходинки

до інформатики» залежить від обов’язкової саме для нього складової — стандарту можливостей для навчання, в яко-му зазначаються обов’язкові умови та ресурси, що потрібні для реалізації державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів молодшого шкільного віку.

Обов’язкові умови успішного впровадження курсу:• підготовленість вчителів початкової школи до навчання

курсу «Сходинки до інформатики»;• забезпечення кожного навчального закладу сучасною

комп’ютерною технікою для роботи учнів молодшого

37

шкільного віку (кожен учень має бути забезпечений інди-відуальним робочим місцем за комп’ютером), наявність в класі інтерактивної дошки та мультимедійного проектора;

• підключення до Інтернету всіх комп ‘ютерів, за якими працюватимуть учні 2–4 класів; наявність у навчально-му закладі локальної комп’ютерної мережі;

• забезпечення вчителів початкової школи спеціальним робочим місцем у складі персонального комп’ютера, ска-нера, принтера, фотокамери.

При вивченні курсу «Сходинки до інформатики» кожний урок проводиться із використанням комп’ютерів. Тому на кожному уроці класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп‘ютером, але не менше 8 учнів у підгрупі.

Згідно санітарно-гігієнічних норм час роботи учнів за комп’ютером на 1 уроці не повинен перевищувати 15 хв. Весь інший час уроку учні працюють без комп’ютера:

• знайомляться із загальними теоретичними положення-ми курсу «Сходинки до інформатики»;

• повторюють і закріплюють вивчений матеріал; • виконують вправи на розвиток уваги, алгоритмічного, логіч-

ного та критичного мислення, творчих здібностей тощо.Для практичної роботи учнів за комп‘ютером можна ви-

користовувати програми з наявного у школі навчального програмного забезпечення та середовища, які адаптовані для навчання дітей молодшого шкільного віку.

Необхідні програмні засоби:• операційна система (бажано Windows, або вища);• програми на розвиток логічного та критичного мислення

(наприклад, «Скарбниця знань. І рівень». Інформація на сайті: http://vesna-books.com.ua/);

• розвиваючі програми (наприклад, пакет програм «Схо-динки до інформатики». Інформація на сайті: http://dvsvit.com.ua);

• комп‘ютерні програми на підтримку вивчення українсь-кої мови, іноземної мови, математики, образотворчого мистецтва, музики тощо (наприклад, ППЗ, які отрима-ли ЗНЗ протягом 2004–2010 рр. від МОН України:

38

– ППЗ «Математика, 1 клас»;– ППЗ «Математика, 2 клас»;– ППЗ «Математика, 3 клас»; – ППЗ «Математика, 4 клас»;– ППЗ «Музичне мистецтво, 1–4 класи» для ЗНЗ;– ППЗ «Образотворче мистецтво, 1–4 класи»;– ППЗ «Природознавство, 3 клас» для ЗНЗ – ППЗ «Природознавство, 4 клас» для ЗНЗ – ППЗ для ЗНЗ «Трудове навчання, 1–4 класи» та ін.);

• клавіатурний тренажер; тренажер миші;• графічний редактор; • текстовий процесор;• редактор презентацій;• середовище виконання алгоритмів.Види діяльності, які слід реалізовувати в процесі вивчен-

ня курсу (рис. 2):

Рис. 2

39

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо. Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включен-ня учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи само-оцінки з боку учня тощо.

Пропонується проводити оцінювання на базі портфоліо учня: портфоліо розвитку та демонстраційне портфоліо.

Курс «Сходинки до інформатики» вивчатиметься у 2013–2014 н.р. за такими новими підручниками (наказ МОН-молодьспорт «Про надання грифа навчальній літературі» №118 від 07.02.2012 р. ):

• «Сходинки до інформатики. 2 клас» (авт. Ломаковсь-ка Г.В., Рівкінд Ф.М., Ривкінд Й.Я., Проценко Г.О.), ТОВ «Видавничий дім «Освіта»;

• «Сходинки до інформатики. 2 клас» (авт. Потапова Ж.В., Лабага О.П., Чижевська С.М.), ТОВ «Далечінь»;

• «Сходинки до інформатики. 2 клас» (авт. Коршунова О.В.), ТОВ «Видавництво «Генеза»;

• «Сходинки до інформатики. 2 клас» (авт. Зарецька І.Т., Корнієнко М.М., Крамаровська С.М.), ТОВ «Видавницт-во «Ранок».

При вивченні курсу «Сходинки до інформатики» кожний урок має проводитись із використанням комп’ютерів. Згід-но санітарно-гігієнічних норм час роботи учнів за комп’юте-ром на 1 уроці не повинен перевищувати 15 хв. Весь інший час уроку учні працюють без комп’ютера, знайомляться із загальними теоретичними положеннями курсу «Сходинки до інформатики», повторюють і закріплюють вивчений ма-теріал, виконують вправи на розвиток уваги, алгоритмічно-го, логічного та критичного мислення, творчих здібностей тощо.

Структура уроку (40 хв)

І. Організаційна частина (1 хв)

ІІ. Перевірка домашнього завдання (2–3 хв)

ІІІ. Розвивальні завдання (6–8 хв)

40

ІV. Робота над темою уроку (8–10 хв)

V. Фізкультхвилинка (1 хв)

VІ. Закріплення знань (5 хв)

VІІ. Робота за комп’ютером (15 хв)

1. Повторення правил поведінки і безпеки жит-тєдіяльності в комп’ютерному класі. Інструктаж учителя щодо роботи з програмою

(1 хв)

2. Робота з комп’ютерною програмою (7 хв)

3.Релаксація (1 хв)

4. Продовження роботи з комп’ютерною програ-мою

(6 хв)

VІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія (2 хв)

ІХ. Домашнє завдання (1 хв)

Види діяльності, які слід реалізовувати в процесі вивчення курсу:1) ігрова, навчально-ігрова;2) конструювання;3) образотворча діяльність; 4) практичне експериментування та дослідження; 5) співпраця в парі;6) групова взаємодія;7) проектна діяльність.

1. Ігрова, навчально-ігрова діяльністьПри використанні ігрових технологій на уроках необхідно

дотримуватися наступних умов: 1) відповідність гри навчально-виховним цілям уроку; 2) доступність для учнів даного віку; 3) помірність у використанні ігор на уроках.

Виділяють такі види уроків з використанням ігрових тех-нологій:

1) рольові ігри на уроці; 2) ігрова організація навчального процесу з використанням

ігрових завдань (урок-змагання, урок-конкурс, урок-по-дорож, урок-КВК);

41

3) ігрова організація навчального процесу з використанням завдань, які зазвичай пропонуються на традиційному уроці;

4) використання гри на певному етапі уроку (початок, сере-дина, кінець, знайомство з новим матеріалом, закріплен-ня знань, умінь, навичок, повторення та систематизація вивченого).

Дидактична гра сприяє формуванню стійкого інтересу до навчання, формуванню навичок самоконтролю й самооцін-ки, навичок самостійної роботи; знімає напругу, пов’язану з процесом адаптації дитини до шкільного режиму. Дидактичні ігри можна поділити на групи:

Ігри-подорожі. Мета гри-подорожі — посилити вражен-ня, надати пізнавальному змісту трохи казкову незвичність, звернути увагу дітей на те, що знаходиться поруч, але не по-мічається ними. Ігри-подорожі розвивають увагу, спостереж-ливість, осмислення ігрових завдань, полегшує подолання труднощів і досягнення успіху.

Ігри-доручення. В основі їх лежать дії з предметами, іграш-ками, словесні доручення (зібрати разом всі предмети одного кольору, розкласти предмети по величині, формі — тема ма-сиви).

Ігри-припущення. «Що було б ...?» Або «Що б я зробив ...?» та ін. Дидактичний зміст гри полягає в тому, що перед дітьми ставиться завдання і створюється ситуація, що вимагає осмис-лення подальшого дії. Ці ігри вимагають уміння співвіднести знання з обставинами, встановлення причинних зв’язків.

Ігри-загадки використовуються для перевірки знань, кміт-ливості. Головною особливістю загадок є логічні завдання. Способи побудови логічних завдань різні, але всі вони акти-візують розумову діяльність дитини. Дітям подобаються ігри-загадки. Необхідність порівнювати, пригадувати, думати, здогадуватися становить радість розумової праці. Розгадуван-ня загадок розвиває здатність до аналізу, узагальнення, фор-мує уміння міркувати, робити висновки, умовиводи.

Ігри-бесіди (діалоги). В їх основі лежить спілкування вчи-теля з дітьми, дітей з учителем і дітей між собою. Гра-бесіда

42

виховує уміння слухати запитання вчителя, питання і відпо-віді учнів, вміння зосереджувати увагу на змісті розмови, до-повнювати сказане, висловлювати судження. Все це характе-ризує активний пошук рішення задачі. .

Сюжетно-рольова гра допомагає дитині виразити сховані почуття, обговорювати особисті питання й проблеми, пере-йнятися почуттями оточуючих і зрозуміти їх мотивацію, дає можливість проявити себе в різних типах поведінки, учить контролювати свої почуття й емоції.

2. КонструюванняРобота з конструктором спонукає дитину до розумової ак-

тивності, розвиває пізнавальні процеси, творче мислення, ви-нахідливість, моторику рук.

Конструювання дає дітям можливість реалізувати прагнен-ня до моделювання навколишнього світу. самовираження в різноманітних формах.

3. Образотворча діяльністьОбразотворча діяльність розвиває і формує: мислення, тому

що в процесі діяльності постійно присутні такі розумові опера-ції як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція, конкретизація; сенсорну гостроту спостереження, які у поєд-нанні з уявою слугують основою розвитку образного мислення учнів, і впливають на розвиток моральних якостей.

4. Практичне експериментування й дослідженняДослід і експеримент мають велике значення для розвит-

ку пізнавальних здібностей молодших школярів, вони дають можливість побачити різноманітні процеси, властивості об’єк-тів, зрозуміти сутність явищ. Дослід і експеримент сприяють формуванню усвідомлення фактів, виховання спостережливо-сті, мислення, мовлення молодших школярів.

5. Співпраця в парахРоботу в парах можна використовувати для досягнення

будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, пере-вірки знань. За умов парної роботи всі діти в класі отриму-ють можливість висловлюватись. Робота а парах дає учням можливість подумати, обмінятися ідеями з партнером і потім

43

озвучити це перед класом. Ця форма роботи сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, переконува-ти, вести діалог, дискусію. Така співпраця не дає можливості ухилитись від виконання завдання.

Перед початком роботи в парах необхідно скласти і опрацю-вати разом з учнями правила співпраці. Найчастіше на уро-ках можна використовувати такі види роботи в парах:

• Гра «Лови помилку» (один учень читає, інший виправ-ляє помилки);

• «Інтерв’ю» (узяти інтерв’ю і визначити ставлення пар-тнера до заданого тексту, статті і т.д.);

• Гра «Критик» (зробити критичний аналіз чи редагуван-ня письмової роботи один одного);

• «Взаємні запитання» (протестувати та оцінити один одного);• Гра «Хто більше» (по черзі називають поняття вивчені

на уроці, або з теми);• Гра «Відгадайка» (один одному готують загадки й відга-

дують їх)

6. Групова взаємодіяГрупова робота забезпечує взаємодію між учнями і робить

непрямим керування вчителя. Він виступає організатором початку і кінця роботи: формулює завдання, перед початком роботи проводить інструктаж по спільному його виконанню, разом з учнями приймає участь в оцінці результатів. Етап спільної оцінки допомагає формуванню самооцінки і самокон-тролю школярів. Оцінюється робота всієї групи, а не окремих учнів. Помилки дітей обговорюються тільки в групі. Робота уч-нів перетворюється із індивідуальної діяльності кожного учня в співпрацю. Учні вимушені навчитися швидко домовлятися, вони зацікавлені в підтримці дружніх стосунків. Ця форма робо-ти має велике значення для формування самостійності школяра. Працюючи в команді, учень має можливість приймати рішення, проявляти ініціативу, вчитися планувати свої дії, переконувати, нести відповідальність за себе і команду.

За технологією застосувань парну і групову роботу можна поділити на слідуючи види:

• збирання інформації з певної теми;• інтенсивна перевірка обсягу й глибини знань;

44

• розвиток вмінь аргументувати власну позицію.З учнями початкових класів краще організовувати групову

роботу в інтерактивних формах «Карусель» і «Акваріум».

7. Проектна діяльністьОднією з важливих складових програми «Сходинки до ін-

форматики» є інтегративні навчальні проекти, при виконанні яких відбувається закріплення, поглиблення та активне за-своєння матеріалів курсу. Передбачено, що учні мають здійс-нювати вибір із запропонованих життєвих ситуацій (тем), придумувати свою тематику життєвих ситуацій; планувати та коригувати план дослідження; виявляти готовність відкрито висловлювати та відстоювати свої думки; вчитись слухати та чути партнера, з повагою визнавати право кожного на власну точку зору; навчитись презентувати результат індивідуально-го чи колективного дослідження.

Програмою передбачено створення учнями індивідуальних або групових проектів у 3-ому і 4-ому класах. У ході створення цих проектів учні повинні ознайомитися з основними принци-пами проектної діяльності і реалізувати всі ІКТ-компетентно-сті, набуті в процесі вивчення цього курсу.

Метод проектів як освітня технологія виник у 20-х роках XX ст. у США. В основі цього методу лежать ідеї Дж.Дьюї, В.Х. Кілпатріка, Е.Торндайка та інших американських уче-них. Цей метод можна охарактеризувати як «навчання через діяльність», коли учень безпосередньо включається в актив-ний пізнавальний процес: самостійно формулює проблему, збирає необхідну інформацію, знаходить і порівнює варіанти розв’язання проблеми, робить висновки, аналізує свою діяль-ність, формуючи щось нове й набуваючи нового навчального та життєвого досвіду.

Застосовуючи в початковій школі цей метод потрібно врахо-вувати вікові особливості молодших школярів. Адже вони ще не володіють великим лексичним запасом, навичками роботи з довідковою літературою, не можуть оформити і представи-ти належним чином результати своєї діяльності, мають недо-статній досвід співпраці в парах і в групі. Тому упроваджува-ти метод проектів доцільно поступово, починаючи вже з 2-го класу — від втілення деяких елементів проектного навчання,

45

реалізації міні-проектів, що розраховані на один урок або його частину, до реалізації короткотривалих (1–2 тижні) проектів для домашнього виконання з подальшим захистом на уроці. У курсі 2-го класу можна виділити кілька тем, де проектна діяльність може починатися з одного аркуша і закінчувати-ся «книжечкою», або альбомом. Наприклад, це такі теми: «Основні складові комп’ютера», «Короткі історичні відомо-сті», «Графічний редактор». Для батьків та учнів інших кла-сів влаштовуються виставки малюнків і створених книжок.

Як відомо, елементарне експериментування доступне вже дітям дошкільного віку. Учні початкових класів із задоволен-ням досліджують навколишній світ, тому проектна діяльність у початковій школі успішно поєднується з дослідницькою.

Етапи роботи над проектом1. Планування. На цьому етапі здійснюється колективне обго-

ворення проблеми (теми) з подальшим поділом її на підтеми. Учні обирають підтеми відповідно до своїх інтересів (уподо-бань). Також визначається термін роботи над проектом. Робо-та над проектом триває строго відведений час.

2. Постановка завдань та дослідження. На цьому етапі фор-мулюють мету роботи й висувають гіпотези. Для досягнення поставленої мети й підтвердження або спростування гіпотез учень повинен провести певні дослідження.

3. Визначення методів дослідження. Обрана тема потребує правильного вибору методів дослідження. Метод — це спо-сіб досягнення поставленої мети (теоретичний, емпірич-ний, математичний тощо).

4. Проведення дослідження. Аналітична робота. На цьо-му етапі учень складає календарний план проведення до-слідження, де докладніше ставлять мету кожного експери-менту, вказують необхідні матеріали, устаткування тощо. Безпосередньо проводиться дослідження. Оформляють ре-зультати у вигляді аналітичних довідок, діаграм, таблиць, графіків тощо.

3. Аналіз результатів і висновки. Отримані результати до-слідження порівнюють з висунутою гіпотезою. У разі, якщо висунута гіпотеза не підтвердилася, висувають версії або

46

причини, що призвели до такого результату. На цьому ета-пі можуть виникнути нові теми для дослідницької роботи.

4. Підготовка до презентації. На цьому етапі діти осмислю-ють отримані дані й готують підсумкове представлення ре-зультатів своєї роботи.

6. Демонстрація результатів роботи. Форма презентації проектної діяльності залежить від теми, мети і кількості учасників проекту. Демонстрація результатів може бути індивідуальною — у вигляді оповідання, вірша, газети, електронної презентації — або груповою.

Конспект уроку для 2-го класу з інтегрованого курсу «Сходинки до інформатики»

(переможця Конкурсу видавництва «Світич»)Тема. Сучасні комп’ютери та їх застосування. Ознайомлен-

ня з «мишею».Мета. Закріпити правила поведінки і безпеки життєдіяль-

ності в комп’ютерному класі. Ознайомити дітей зі сферами за-стосування сучасних комп’ютерів. Формувати навички робо-ти з мишею (наведення вказівника, вибір об’єктів клацанням лівої та правої кнопок). Розвивати увагу, пам’ять, розумові операції. Стимулювати бажання учнів оволодівати комп’ю-терною грамотою.

Тип уроку: комбінований урок.Матеріали до уроку: підручники, робочі зошити, ілюстра-

тивний матеріал про використання комп’ютера, комп’ютер-на програма «Стрільці по яблуках» з програмного продукту «Сходинки до інформатики Плюс».

Хід урокуI. Організаційна частина (1хв) В нас робота є цікава, Попрацюємо на славу! Взнаєм, що комп’ютер може, Як в житті нам допоможе.

II. Перевірка домашнього завдання (2–3 хв) Завдання з рубрики «Для розумників і розумниць» підруч-

ника (с. 5).

47

Тут заховалася цифра 9. Знайди хоча б 15 схованок.

— Хто скільки схованок знайшов для цифри 9? (Відповіді учнів).

— Назви ім’я та прізвище кожної з дівчаток, якщо відомо, що Іринка і Олеся навчаються в одному класі. Їхні прізвища Василькова та Куроч-кіна, а Іринка вища за Василькову.

Відповідь: Іринка Курочкіна та Олеся Василькова.

ІІІ. Розвивальні завдання (6–8 хв) 1. Виконання завдань у робочому зошиті. — «Впиши слово у ромб» (урок 2, завдання 2).

Відповідь. У ромб слід вписати слово «ДАР».— «Скільки кубиків?» (урок 2, завдання 3).

Відповідь: 13; 10; 13 кубиків.

2. Усна колективна робота. Вчитель відкриває написані на дошці ряди чисел. — Знайдіть закономірність, за якою побудований кожний

ряд. Який із цих рядів не схожий на два інші? 1) 22, 25, 28, 31, 34; 2) 21, 24, 27, 30, 33; 3) 23, 24, 25, 26, 27. Відповідь: числа третього ряду відрізняються одне від одно-

го на 1, а першого і другого — на 3.

48

IV. Робота над темою уроку (8–10 хв) 1. Опрацювання статті підручника «Що може комп’ютер?» (с. 6). Читання тексту вчителем. Ви-

біркове читання учнями. Бесіда за змістом прочитаного:

— Куди Ганнуся і Мудрунчик по-вели Елзіка?

— Що його зацікавило?— Для чого використовують

комп’ютер у супермаркеті?— А у залізничних та авіакасах?— Чи допомагають комп’ютери у роботі інженерів?— Що найбільше сподобалось Елзікові під час екскурсії?— Яку назву ви дали б цій історії?

2. Проблемне запитання «Які речі може замінити комп’ютер?». Колективне обговорення на матеріалі домашнього завдан-

ня (робочий зошит, урок 1, завдання 1). — Які із цих речей комп’ютер здатний замінити? З’єднай їх

зображення з овалом у центрі. Поясни свій вибір.

V. Фізкультхвилинка (1–2 хв)Діти виконують дії, про які йдеться у віршику: Працювали ми, трудились Так, що трішки вже й стомились. Встаньмо, руки догори, Помахали — раз, два, три. Вліво, вправо нахилились, На сусіда подивились, Одне одному всміхнулись, Кругом себе повернулись. Все в порядку? Потягайтесь і за парти повертайтесь.

VI. Робота за комп’ютером (13–15 хв)1. Повторення правил безпечної поведінки. Гра «Так чи ні?». — Роботу з комп’ютером починай, не чекаючи дозволу вчи-

теля. (Ні).— Стіл завжди тримай у чистоті. (Так).— Якщо зголоднів, їж і пий за комп’ютерним столом. (Ні).

49

— Екран витирай лише сухою серветкою. (Так).— Сміливо берися за розетки і всілякі проводи. (Ні). — Утомився? Поклади руки на клавіатуру і відпочинь. (Ні).— З комп’ютером працюй лише чистими руками. (Так).— Щоб краще бачити, нахиляйся близько-близько до моні-

тора. (Ні).Інструктаж учителя. Ознайомлення з маніпулятором

«миша».Вчитель: Сьогодні ми навчимося користуватися комп’ютер-

ною мишею та допоможемо веселим скоморохам зібрати яблука. Яблука ростуть високо, а тому дістати їх можна тільки влучним пострілом з лука. Керуємо стрільцями за допомогою миші. Доло-ня правої руки лежить на миші: вказівний палець на лівій кноп-ці, а середній на правій. Коли ви пересуваєте мишу по килимку, по екрану рухається стрілка-вказівник, якою ви й прицілюєтесь у яблуко. Клацнувши вказівним пальцем ліву кнопку миші, по-даєте стрільцю команду зробити постріл.

Вчитель розповідає та демонструє, як правильно трима-ти руку на миші, як користуватися цим пристроєм.

2. Робота учнів з комп’ютерною програмою «Стрільці по яблуках». Етап 1. На екрані лише один стрілець із жовтими стріла-

ми, який стоїть зліва. Яблука на дереві жовтого кольору.Учитель уважно спостерігає за роботою кожного з учнів,

за тим, як лежить його рука на маніпуляторі, виправляє та допомагає.

Рекомендації для вчителя. Кількість яблук на дереві на першому та другому етапах — 18, на третьому етапі — 24. Вчитель може в будь-який мо-мент перейти до іншого ета-пу, натиснувши на клавіатурі клавішу з цифрою «1», «2» або «3», відповідно до номера ета-пу. Цим варто скористатись, якщо дехто з учнів не встиг завершити завдання одного з ета-пів гри і треба перейти до іншого етапу.

50

Клавіша Пропуск використовується, щоб розпочати роботу програми, а також, щоб перервати певний етап гри та розпо-чати його знову.

Після пострілу слід дочекатися, доки стрілець приготуєть-ся і тільки тоді робити наступний постріл, клацаючи однією з кнопок миші.

Якщо учень «загубив» вказівник миші, не може знайти його на екрані, порадьте йому простежити за напрямком, в якому прицілюється стрілець (або знайти перетин цих напрямків, якщо стрільців двоє).

На третьому етапі, коли на дереві є яблука обох кольорів, зверніть увагу учнів на ланцюжок міркувань: жовте яблуко — жовті стріли — лівий стрілець — ліва кнопка миші.

3. Релаксація. Вправа 1. Повільні рухи очима вправо–вліво, вгору–вниз

(4–5 разів).Вправа 2. Посидіти із заплющеними очима, рахуючи до 30.

4. Продовження роботи з комп’ютерною програмою (6 хв). Етап 2. Використання правої кнопки миші. яблука на дереві

червоні. з’являється другий стрілець із червоними стрілами. Він стріляє по червоних яблуках. Лівий стрілець у цей час відпочиває.

— Тепер попрацюємо середнім пальчиком, який лежить на правій кнопці миші. Ця кнопка зараз буде керувати стрільцем з червоними стрілами, який стоїть справа.

Учні опрацьовують навички наведення вказівника та ви-бору об’єктів клацанням правої кнопки миші. Учитель за по-треби допомагає.

Етап 3. Використання лівої та правої кнопок миші. Обид-ва стрільці активні, яблука на дереві і жовті, й червоні.

— А зараз користуємося двома кнопками миші по черзі. Ліва кнопка керує стрільцем, який зліва, а права — тим, що справа. Лівий стрілець здатний влучити тільки у жовті яблу-ка, а правий — тільки у червоні.

VII. Підсумок уроку (1–2 хв)Запитання для підсумкової бесіди.— Що сподобалося на сьогоднішньому уроці?— Що може робити комп’ютер?

51

— Людям яких професій він потрібен у роботі?— Чим ми навчилися сьогодні користуватись?— Що можна робити за допомогою миші?— Хто сьогодні був найвлучнішим стрілком? Хто жодного

разу не схибив?— Кому вдалося збити найбільшу кількість яблук?

VIII. Домашнє завдання (1–2 хв) 1. Виконати завдання рубрики «Для розумників і розум-

ниць» (підручник, с. 7). 2. Виконати завдання 1 у робочому зошиті (урок 2).

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ1. Спланувати ігрову діяльність учнів на одному з етапів

уроку (актуалізація опорних знань; знайомство з но-вим матеріалом; закріплення знань, умінь, навичок; по-вторення та систематизація вивченого) з теми «Сучасні комп’ютери та їх застосування» (2 клас).

2. Згідно орієнтовної структури уроку розробити план-кон-спект з теми «Складові комп’ютера» (2 клас), враховуючи реалізацію видів діяльності учнів початкових класів, виз-начених програмою курсу «Сходинки до інформатики».

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрусич О.О., Гордієнко С.І. Сходинки до інформати-ки. Робочий зошит для 2-го класу загальноосвітніх на-вчальних закладів. — К.: Світич,2008. — 32с.

2. Афіцький С.І. Метод проектів у сучасних освітніх тех-нологіях // Інформатика в школі. — ВГ «Основа». — 2012. — №3. — С.8.

3. Державний стандарт початкової загальної освіти (Постано-ва Кабінету міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462)

4. Зоненко Н.В. Метод проектів на уроках інформатики // Комп’ютер у школі та сім’ї. — 2009. — № 4. — С. 19.

5. Колесніков С.Я. Сходинки до інформатики: Підруч.для 2-го кл.загальноосвіт.навч.закл./ С.Я. Колесніков, Г.В. Ломаковська, Ф.М. Рівкінд. Й.Я. Ривкінд. — 4-те вид., випр. — К.:Світич, 2008. — 64с.

52

6. Навчальна програма курсу «Сходинки до інформати-ки». 2-4 класи (автори: Морзе Н.В., Ломаковська Г.В., Проценко Г.О., Коршунова О.В., Ривкінд Й.Я., Рив-кінд Ф.М.) // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. — №4-5. — 2011. — С.38–49.

7. Рибалко О.О. Дидактична гра і навчання молодшого школя-ра // Комп’ютер у школі та сім’ї. — №4. — 2011. — С.26.

8. Різник О.П. Про методику проведення уроків з інформа-тики з молодшими школярами // Інформатика в шко-лі. — ВГ «Основа». — №1. — 2009. — С.29–30.

9. Самодєлова В. Що може комп’ютер. Конспект уроку для 2-го класу // Учитель початкової школи. — №1. — 2012. — С.44.

ТЕМА 3. Роль курсів за вибором в організації допрофільної підготовки і профільного навчання Концепція профільного навчання, диференціація змісту

навчання в старших класах здійснюється на основі співвід-ношення базових і профільних предметів, курсів за вибором. Кожен із них виконує певну роль у реалізації завдань профіль-ного навчання. Однак можна виділити коло завдань, пріори-тетних для курсів кожного типу.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки стар-шокласників визначаються державним стандартом повної за-гальної середньої освіти.

Профільні загальноосвітні предмети — це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного про-філю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і перед-бачають більш повне опанування понять, законів, теорій; ви-користання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

53

Курси за вибором — це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підго-товки та профільного навчання. Курси за вибором створюють-ся за рахунок варіативного компонента змісту освіти.

Це обов’язковий атрибут допрофільної підготовки і про-фільного навчання. Саме вони є найважливішим засобом по-будови індивідуальних навчальних програм, оскільки без-посередньо пов’язані з вибором школярами змісту навчання залежно від їх інтересів, здібностей, життєвих планів.

Курси за вибором виконують декілька функцій:• «надбудови» профільного курсу — такий додатковий

профільний курс стає у повному обсязі поглибленим;• сприяють розвитку змісту одного з базових курсів, вив-

чення якого здійснюється на мінімальному загальноос-вітньому рівні, що дозволяє підтримувати вивчення су-міжних навчальних предметів на профільному рівні або отримати додаткову підготовку для здачі ЗНО щодо об-раного предмета;

• сприяють задоволенню пізнавальних інтересів, потреб і нахилів учнів;

• є майданчиком для створення та експериментальної пе-ревірки підручників і навчальних матеріалів нового по-коління.

Розрізняють допрофільні і профільні курси за вибором.Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки

є формування у школярів правильного вибору профілю на-вчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльно-сті, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності.

Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровіль-но. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8–9 класів. До-профільні курси за вибором є короткочасними (9–17 годин). Протягом 2-х років учні можуть вивчити декілька таких курсів.

За змістовим наповненням курси за вибором для допро-фільної підготовки знайомлять учнів із світом сучасних про-фесій; розширюють знання учнів з шкільних предметів; вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності.

54

У старшій профільній школі курси за вибором сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбут-ньої професії.

Кожен учень протягом 3-х років навчання у старшій школі обирає для вивчення не менше 4-х — 5-ти курсів за вибором.

Курси за вибором у старшій школі забезпечують поглибле-не та розширене вивчення профільних предметів. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем на-вчання, який обрав учень.

Класифікація допрофільних курсів за вибором, як і будь-яка інша класифікація, є відносною. Більшість науковців ви-різняють загальноорієнтаційні, предметноорієнтаційні та міжпредметні курси за вибором.

Загальноорієнтаційні курси за вибором покликані інфор-мувати учнів про різні профілі навчання у старшій школі, специфіку видів діяльності, ознайомити зі світом професій, допомогти вибрати профіль навчання з урахуванням своїх ін-дивідуальних особливостей, дозволяють проектувати професі-ональну кар’єру тощо.

Предметноорієнтаційні курси за вибором спрямовані на здійснення допрофільної підготовки з певного навчального предмета. Такий курс за вибором спонукає учня до подальшо-го вивчення предмета в класі даного профілю. Іншою особливі-стю предметноорієнтаційних допрофільних курсів є бажання до поглибленого вивчення окремих тем і розділів навчальних кур-сів основної школи, що виходять за межі шкільної програми.

У свою чергу, предметноорієнтаційні курси за вибором можна розділити на декілька груп:

• курси за вибором підвищеного рівня, спрямовані на по-глиблення того чи іншого навчального предмета. Вибір такого курсу дозволить вивчити обраний предмет не на профільному рівні, а на поглибленому. У такому разі всі розділи курсу поглиблюються рівномірно.

• курси за вибором, де поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, що входять у програму даного предмета. В курсах такого типу вибрана тема вивчається

55

більш глибоко, ніж це можливо при виборі елективного курсу типу «курс підвищеного рівня».

• курси за вибором, в яких поглиблено вивчаються окре-мі розділи основного курсу, що не входить в обов’язкову програму даного предмета.

• прикладні курси за вибором, мета яких — ознайомити учнів з важливими шляхами і методами застосування знань на практиці, розвивати інтерес учнів до виробницт-ва. Наприклад, «Інформаційні технології проектування. Основи автоматизованого проектування», «Основи апа-ратного та програмного забезпечення роботи комп’юте-ра», «Інформаційні технології у бізнесі».

• курси за вибором з вивчення методів пізнання при-роди. Наприклад, «Інформаційний працівник», «Елек-тронні картографічні моделі».

• курси за вибором з історії предмета.• курси за вибором з вивчення методів розв’язування

задач, складання та розв’язування задач на основі фі-зичного, хімічного, біологічного, географічного експе-рименту. Наприклад, «Основи алгоритмізації та програ-мування».

Міжпредметні курси за вибором в системі допрофільної підготовки не тільки орієнтують учнів на вивчення конкрет-ного навчального предмета на профільному рівні, але і роз-кривають специфіку його вивчення у взаємозв’язку з іншими профільними предметами. Вони пропонують вихід за рамки традиційних предметів, знайомлять учнів з комплексними задачами, які потребують синтезу знань з різних навчальних предметів, формують загальнонавчапьні, загальнокультурні знання, вміння і навички; комунікативні й соціальні компе-тентності. Прикладами міжпредметних курсів за вибором мо-жуть бути: «Microsoft Excel у профільному навчанні», в яко-му розглядається розв’язання природничих, математичних та економічних задач.

Профільні курси за вибором — доповнюють зміст профіль-ного курсу, розвивають зміст одного із базових курсів, задо-вольняють різноманітні пізнавальні інтереси школярів, які виходять за рамки обраного ними профілю.

56

Класифікація профільних курсів за вибором:• предметні — поглиблення і розширення знань з пред-

мета, який входить у базовий навчальний план школи;• міжпредметні — інтеграція знань учнів про природу і

суспільство, наприклад, «Природознавство», «Основи біотехнології», «Основи космонавтики»;

• курси за вибором з предметів, що не входять до базо-вого навчального плану — це курси, присвячені психо-логічним, соціальним, культурологічним, мистецькоз-навчим проблемам.

Форми навчання в процесі вивчення курсів за вибором мо-жуть бути як академічними (урок, практикум, лекція, семінар тощо) так і орієнтованими на інноваційні педагогічні технології (комунікативні методи, групові, дослідницька діяльність, метод проектів, розробка індивідуальних навчальних планів тощо).

Факультативний (лат. facultas — можливий, необов’яз-ковий, даний на вибір) курс — курс, який вибирають учні для поглиблення і розширення знань з певного предмета, теми або питання відповідно до бажань та інтересів, призначений для побудови індивідуальної освітньої програми учня. Учневі про-понується набір таких курсів, і він може вибрати (або не ви-брати) один із запропонованих факультативних курсів.

Метою факультативних курсів є поглиблене вивчення пред-метів; професійна орієнтація; розвиток пізнавальних інтере-сів; вирівнювання.

Факультативні курси забезпечують поглиблене вивчення понять, які вивчаються в основному курсі, обсяг знань, обмежений шкільною програмою. При викладанні факультативних курсів застосовуються форми та методи, характерні для позакласних занять.

Розрізняють такі типи факультативних курсів:• систематичні (поглиблюють основний матеріал школи);• позапрограмові (спецкурси);• прикладні;• міжпредметні;• особлива група (гуртки, секції, творчі об’єднання).Разом з цим існує суттєва різниця між курсами за вибором і

факультативними курсами, що відображена у таблиці «Курси за вибором та факультативні курси: спільне та відмінне».

57

Курси за вибором та факультативні курси:спільне та відмінне

КУРСИ ЗА ВИБОРОМ ФАКУЛЬТАТИВНІ КУРСИ

СПІЛЬНЕ

Мета: поглиблення знань, розвиток інтересів, здібностей, нахилів та професійне самовизначення

Вибираються учнями на основі власних інтересів

Відсутність стандартів та екзаменів (ЗНО)

Складові варіативної частини навчального плану

ВІДМІННЕ

Вибирається кожним учнем Вибирається лише частиною учнів

Включені до розкладу, як інші уроки

Заняття винесені за сітку годин у розкладі

Обов’язкові для відвідування, контроль знань

Необов’язкові для відвідування, не оцінюються

Тривалість від 8–9 год., 16–17 год. Можуть бути розраховані на чверть, семестр

Тривалість — 34 год. Заняття плануються на весь навчальний рік

Надлишкова кількість з кожно-го предмета

Може бути запропоновано один курс з одного предмета

Впровадження курсів за вибором та факультативних курсів забезпечує:

• гнучкість структури шкільних навчальних планів;• інтеграцію суміжних предметів;• диференціацію (включає різні варіанти блоків навчально-

го плану, варіації складу предметів і часу на їх вивчення);• уніфікацію (зміст і обсяг окремих предметів розробля-

ється залежно від функціонального значення для певно-го профілю);

• гуманізацію (орієнтація на знання не як на самоціль, а як на умови для розвитку дитини).

Курси за вибором повинні бути короткотривалими. Це дає можливість учням упродовж навчального року ознайомитися з декількома курсами. Це чинник варіативності інформації.

58

Взявши за основу типові навчальні програми, вчителі можуть самостійно розробити авторські та модифіковані програми кур-сів за вибором допрофільної підготовки і профільного навчання.

До модифікованих програм відносяться програми, розро-блені на основі наявних навчальних програм, але змінені й до-повнені у змісті предмета, послідовності вивчення тем, кількості годин, використанні організаційних форм навчання тощо.

Авторські програми — це програми навчання, які не ма-ють аналогів. Вони ґрунтуються на авторській концепції по-будови змісту навчального курсу з даного предмета.

Розробляючи програму курсу за вибором на етапі допрофіль-ної підготовки учнів, необхідно виходити з конкретних умов: матеріально-технічної бази закладу, запитів учнів, регіональної і місцевої специфіки, ринку праці і ринку освітніх послуг. Ав-тор-розробник програми курсу за вибором повинен розуміти, що невеликий обсяг програми не знижує вимог до її складання. Включення авторських і модифікованих програм в освітній про-цес навчального закладу потребує дотримання певних процедур: попереднє рецензування програми, апробація (на рівні закладу), експертиза та затвердження. Усі програми потребують про-ходження науково-методичної експертизи фаховою комісією Міністерства освіти і науки України.

Важливу роль в успішному впровадженні курсів за вибором відіграє підготовка навчальної літератури з даних курсів.

Тут можуть використовуватися навчальні посібники з фа-культативних курсів, для гурткової роботи, науково-популяр-на література, довідникові видання, а також навчально-мето-дичний комплект (комплекс).

Навчально-методичний комплект (комплекс) — у по-вному об’ємі має такий вигляд: анотація, програма курсу і те-матичний план, навчальний посібник для учнів (у друкованій або іншій формі, наприклад, інтерактивна комп’ютерна програ-ма, Інтернет-ресурс), методичні рекомендації для учителів (роз-робки занять, хрестоматія), анотований список літератури, ро-бочий зошит, завдання для самостійної роботи учнів [3].

Курси за вибором для допрофільної підготовки — курси за вибором для учнів 8–9 класів — покликані сприяти вибору учнями майбутнього профілю навчання.

59

Профільна орієнтація зорієнтована на надання психоло-го-педагогічної допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання та створення умов для готовності підлітків до соціального, професійного і культурного самовиз-начення в цілому.

Інформаційна робота передбачає розроблення «освітньої карти» міста, району та інформаційних носіїв (сайти, букле-ти, листівки, газети тощо).

Допрофільна підготовка здійснюється також через факульта-тиви, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу акаде-мію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації тощо.

Ефективність допрофільного навчання вимагає налагод-ження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).

Інформатика в профільній школіКурси за вибором є обов’язковою складовою навчальної

дисципліни інформатики у профільній школі. Профіль-не навчання інформатики у старшій школі проводиться за одним або кількома напрямками спеціалізації: офісні тех-нології, програмування, веб-дизайн, комп’ютерна графіка тощо.

Курси за вибором вивчаються за програмами, рекомендова-ними Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (http://itosvita.ucoz.ua/index/profilni_kursi_kursi_za_viborom_z_informatiki/ 0-5, http://itosvita.ucoz.ua/index/navchalni_programi/0-6):

№ Назва програми, кількість годин Автори

1.Основи комп’ютерної графіки (35 год.)

Ю.О. Дорошенко, І.О. Завадський

2.Основи веб-дизайну (35 год.) І.О. Завадський,

Н.С. Прокопенко

3.Сучасні офісні інформаційні тех-нології (70 год)

Ю.О. Дорошенко, В.В. Лапінський, Л.А. Карташова

60

4.Основи візуального програмуван-ня (35 год.)

І. О. Завадський

5.Інформаційні технології проекту-вання (70 год)

Ю.О. Дорошенко

6.Основи комп’ютерної безпеки (17 год.)

В.П. Пасько, Н.С. Прокопенко

7.Основи Інтернету (17 год.) Ю.О. Дорошенко,

І.О. Завадський, Н.С.Прокопенко

8.Основи створення комп’ютерних презентацій (35 год.)

І.О. Завадський, Н.С.Прокопенко, Т.Г. Проценко

9.Microsoft Excel у профільному на-вчанні (52 год)

А. П. Забарна, Ю.В. Триус, І.О. Завадський

10.Інформаційний працівник (35 год з розрахунку 2 год/тижд протягом 1 семетра)

В.П. Костюков, Є.В. Мотурнак

11.

Основи алгоритмізації та програ-мування (для організації профіль-ного навчання у старших класах загальноосвітніх навчальних за-кладів

В.П. Костюков, Т.П. Караванова

12. Основи баз даних (17 год. або 35 год.) І.О. Завадський

13.

Основи апаратного та програмно-го забезпечення персонального комп’ютера (140 год. з розрахунку 4 год/тижд) (газета «Інформати-ка», №5, 2012 р.)

Ю.В. Бойко, М.О. Войцеховський,С.М. Дзюба

14.

Основи програмування С# (140 год. з розрахунку 2 год/тижд в 10–11 класах, або 4 год/тижб протягом 1 року) (газета «Інформатика», №7, 2012 р.)

М.О. Войцеховський, Т.Г. Проценко

61

15.

Інформаційні технології у бізнесі (для учнів 10–11 кл. інформацій-но-технологічного та технологічно-го профілів) (70 год. з розрахунку 2 год/тижд в 10 або 11 класі) (газета «Інформатика», №9, 2012 р.)

С.М. Дзюба, О.О. Заставнюк, М.О. Войцеховський

16.

Інформаційні технології проекту-вання. Основи автоматизованого проектування (для учнів 10–11 кл. інформаційно-технологічного профілю) (70 год. з розрахунку 2 год/тижд в 10 або 11 класі) (газета «Інформатика», №9, 2012 р.)

С.М. Дзюба, В.А. Пасічник

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 1. Що є спільного та відмінного між курсами за вибором та

факультативними курсами?2. Розробити тематичне планування вивчення інформа-

тики в профільній школі з урахуванням з урахуванням профілю навчального закладу (або класів з поглибленим вивченням окремих предметів), програми (інваріантна складова Типових навчальних планів) та програми кур-су за вибором (варіативна складова Типових навчальних планів для організації профільного навчання).

3. Розробити тематичне планування поглибленого вив-чення інформатики в класах із поглибленим вивченням предмету з урахуванням профілю навчання, годин інва-ріантної складової (рівень стандарту) та годин варіатив-ної складової (всіх або частини).

ЛІТЕРАТУРА1. Березовський В.С., Стеценко І.В. Основи Інтернету:

[Навч. посіб.] / В.С. Березовський, І.В. Стеценко. — К.: Вид. група BHV, 2012. — 160 с.

2. Березовський В.С. Основи комп’ютерної графіки: [Навч. посіб.] / В.С. Березовський, В.О. Потієнко, І.О. Завадсь-кий. — К.: Вид. група BHV, 2009. — 400 с.

62

3. Ермаков Д.С. Элективные курсы для профильного обу-чения //Педагогика. — 2005. — № 2. — С.36–41.

4. Завадський І.О. Основи баз даних: [Навч. посіб.] / І.О. За-вуадський. — К.: Вид. І.О. Завадський, 2011. — 192 с.

5. Завадський І.О. Основи візуального програмування: [Навч. посіб.] / І.О. Завадський, Р.І. Заболотний. — К.: Вид. група BHV, 2009. — 272 с.

6. Завадський І.О., Забарна А.П. Microsoft Excel у профіль-ному навчанні / І.О. Завадський, А.П. Забарна: [Навч. посіб.]. — К.: Вид. група BHV, 2011. — 272 с.

7. Інформатика. Програми [для профільного навчання та до профільної підготовки]. — К.: Вид. група BHV, 2009. — 400 с.

8. Костюков В.П., Мотурнак Є.В. Інформаційний праців-ник / В.П. Костюков, Є.В. Мотурнак: [Навч. посіб.]. — К.: Вид. група BHV, 2011. — 336 с.

9. Левченко О.М. Основи Інтернету: [Навч. посіб.] / О.М. Левченко, І.О. Завадський, Н.С. Прокопенко. — [2-ге вид., допов. та дооп]. — К.: Вид. група BHV, 2009. — 288 с.

10. Левченко О.М. Основи створення комп’ютерних пре-зентацій: [Навч. посіб.] / О.М. Левченко, І.В. Коваль, І.О. Завадський. — К.: Вид. група BHV, 2011. — 368 с.

11. Наказ МОН України №854 від 11.09.2009 р. «Про затвер-дження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі».

12. Пасічник О.Г. Основи веб-дизайну: [Навч. посіб.] / О.Г. Пасічник, О.В. Пасічник, І.В. Стеценко. — К.: Вид. група BHV, 2009. — 336 с.

ТЕМА 4. Використання Форм в MS Word 2003 для оформлення тестових завданьМожливості текстового редактора дозволяють створювати

документи, в яких можуть використовуватися такі елементи діалогового вікна — текстове поле, перемикач, поле із спи-ском. При роботі з таким документом користувач може вводи-ти текст з клавіатури лише до спеціальних полів або встанов-

63

лювати позначки на прапорцях чи вибирати потрібні елементи із вставлених списків, що дозволяє використовувати їх для створення текстових завдань при самоконтролі. За допомогою зазначених елементів можна створити такі тестові завдання:

• з відкритою відповіддю (текстове поле); • з кількома правильними відповідями (перемикач); • з однією правильною відповіддю (поле зі списком); • на впорядкування елементів списку (поле зі списком). Основною особливістю створення та використання таких

тестових завдань в середовищі текстового редактора MS Word є організація автоматичної перевірки вибору користувачем правильної відповіді. Одним із способів автоматизації є вико-ристання макросів.

Розглянемо на прикладі правила створення тестових завдань те-матичної атестації (частина 1) (Додаток 1) за допомогою форми.

ФОРМИФорма — це захищений від редагування документ, введен-

ня даних у який можливе тільки в певних областях, що на-зивають полями. Програма Word має спеціальні засоби для створення форм. Розробка форми здійснюється просто — кори-стувач готує текст документа, вставляє у потрібні місця поля й захищає основний текст (крім полів) документа від змін. Зміни в текст можна вносити лише до незахищеної форми.

Форма може містити поля трьох видів: текстові, до яких можна вводити текст, прапорці, встановлюючи які можна да-вати короткі відповіді за запитання, та списки, призначені для вибору одного із варіантів.

СТВОРЕННЯ ТЕКСТОВИХ ПОЛІВ У ФОРМІ

1. Відкрийте документи Приклад_форми.doc (Додаток 2) та Завдання_1.doc (Додаток 1), що містяться в папці Word Перегляньте вміст файлу Приклад_форми.doc — він являє собою форму із відповідними полями: текстовим полем, по-лем зі списком та прапорцем. Файл Завдання_1.doc містить аналогічний текст до розглянутої форми, але без вставлен-ня відповідних полів. Потрібно до нього такі поля встави-ти. Збережіть його спочатку у папці Word із іменем Форма.doc.

64

2. У меню Вид виберіть команду Панели инструментов та вста-новіть прапорець біля команди Формы, щоб відобразити на екрані однойменну панель інструментів (Рис. 4.1).

Рис. 4.1. Панель інструментів Форми

3. Встановіть курсор у кінці пункту 2 після слів «(введіть з клавіатури відповідь: так чи ні)».

4. Додайте в документ текстове поле, клацнувши на кнопці панелі інструментів Формы. На панелі інструментів Фор-мы клацніть на кнопці (Параметры поля формы). Відкри-ється діалогове вікно Параметры текстового поля (Рис. 4.2).

Рис. 4.2. Діалогове вікно Параметри текстового поля

65

5. Введіть до поля Максимальная длина: 3 � Натисніть кноп-ку Текст справки. � клацніть на вкладці Клавіша F1 � до поля Текст справки введіть з клавіатури такий текст «Вве-діть з клавіатури маленькими літерами: так чи ні» � ОК � ОК (Рис. 4.3).

Рис. 4.3. Діалогове вікно Текст довідки для поля форми

Тепер після натискання клавіші F1 з’являтиметься вікно справки, в якому буде написано «Введіть з клавіатури малень-кими літерами: так чи ні» (Рис. 4.4.)

Рис. 4.4. Вікно Справка

66

6. Установіть курсор у пункті 6 після слів «(введіть з клавіату-ри правильну відповідь)» та вставте ще одне текстове поле з максимальною довжиною значення — 11.

Натисніть кнопку Текст справки � на вкладці Строка со-стояния: до поля Текст справки введіть з клавіатури такий текст «Введіть з клавіатури правильну відповідь», що з’явля-тиметься у Рядку стану (Строке состояния) (рис. 4.5.).

Рис. 4.5. Текст Довідки у Рядку стану

СТВОРЕННЯ ПРАПОРЦІВ У ФОРМІ Щоб додати у форму прапорець, на панелі інструментів

Формы клацніть кнопку (Флажок). 1. Установіть курсор з початку рядка під текстом «(Виберіть

правильні відповіді — клацніть на відповідному прапор-ці):» та вставте 5 прапорців. Біля кожного прапорця введіть варіант відповіді: «копіювати», «вилучити», «зберегти», «перемістити», «вставити».

Для зміни параметрів поля, наприклад розмірів пра-порця або положення за замовчуванням (встановлено або знято), необхідно виділити прапорець та клацнути кнопку (Параметры поля формы), але вікно, що відкриється після цього, відрізнятиметься від показаного на рис. 4.2, оскіль-ки прапорець має інший набір параметрів (Рис. 4.6.).

Для цього завдання підходять параметри прапорця, які встановлено за умовчанням, тому змінювати їх не будемо.

2. Самостійно введіть текст довідки «Виберіть правильні відпо-віді — клацніть на відповідному прапорці», який буде з’явля-тися або у Рядку стану, або при натисканні клавіші F1. Збере-жіть виконані зміни у поточному файлі Форма.doc.

67

Рис. 4.6. Діалогове вікно Параметри прапорця

СТВОРЕННЯ СПИСКІВ У ФОРМІ

Як зазначалося, у форму можна вставити поле зі списком та задати перелік його елементів. За допомогою такого поля зручно проводити таке тестування, коли учні вибирають один із елементів як правильну відповідь.1. Встановіть курсор у пункті 1 тексту після слів «(виберіть

правильну відповідь із списку)» та на панелі інструментів Формы клацніть на кнопці (Поле со списком), після чого в формі буде створено поле зі списком.

2. Для того щоб задати елементи списку, на панелі інструментів Формы клацніть на кнопці Параметры поля формы або двічі клацніть на вставленому полі зі списком. Відкриється діало-гове вікно Параметры поля со списком (Рис. 4.7).

68

Рис. 4.7. Діалогове вікно Параметри поля зі списком

3. Введіть у поле Елемент списка: слово «Джон фон Нейман» � клацніть на кнопці Добавить.

4. Аналогічно введіть інші елементи списку — Чарльз Беб-бідж, Алан Тьюрінг, Клод Шеннон (Рис. 4.8).

Якщо ви хочете, щоб у документі в поле зі списком було на початку за замовчуванням порожнє поле, то в текстове поле Елемент списка: введіть кілька пропусків і клацніть кнопку Добавить. Порожній рядок додається в кінець спи-ску.

Для того, щоб перемістити порожній рядок на перше місце в списку, необхідно виділити його, клацаючи кноп-ку (Порядок), перемістіть останній рядок списку на перше місце.

69

Рис. 4.8. Діалогове вікно Параметри поля зі списком

5. Натисніть кнопку Текст справки � на вкладці Строка состояния до поля Текст справки введіть з клавіатури такий текст «Вибе-ріть правильну відповідь із списку» � ОК �ОК.

6. Збережіть документ.Аналогічні дії створення списків у формі виконайте для

пунктів 3, 5, 7 (див. Додаток 2).Якщо необхідно видалити елемент із списку, спочатку за до-

помогою подвійного клацання на ньому відкрийте діалогове вік-но Параметри елемента поля із списком, потім виділіть потріб-ний елемент в полі Список, а потім клацніть кнопку Удалить.

ЗАТІНЕННЯ ПОЛІВ ФОРМИ Затінення полів форми дозволяє легко знаходити на екрані

поля, які потрібно заповнити, однак затінення не виводиться на папір при друкуванні.

70

Для зняття затінення полів форми виділіть поле й на панелі інструментів Формы клацніть кнопку (Затенение полей формы). Ми цього робити не будемо.

ЗАХИСТ ФОРМИ

Перед тим як надати користувачам можливість перегляда-ти і заповнювати форму, слід встановити для неї захист. У та-кому разі вводити інформацію можна буде в передбачені для цього поля. Якщо захист не встановлено, використання пра-порців, введення тексту до текстових полів з клавіатури або використання списку, що розкривається, стає неможливим.Щоб встановити захист форми, клацніть на кнопці (Защи-та формы) панелі інструментів Формы. При цьому доступними на цій панелі інструментів для користувача лишаються тільки дві кнопки Защита формы та Затенение полей формы.

Для того, щоб лише ті користувачі, які знають пароль, могли зняти захист і змінити форму, під час вста-новлення захисту потрібно ввести пароль. Для цього ще до натискання кнопки Защита формы слід в меню Сервис вибрати команду Защитить документ. На екрані відобразиться відповідна область завдань (рис. 4.9): 1. У області 2. Ограничение на

редактирование установіть прапорець Разрешить толь-ко указанный способ редак-тирования документа і вибе-ріть у списку елемент Ввод данных в поля форм.

2. У області 3. Включить защиту клацніть на кнопці Да, вклю-чить защиту і в діалоговому вікні Включить защиту введіть пароль у поле Новый пароль (не-обязательно). Введіть той самий пароль ще раз у поле Подтверж-дение пароля � ОК (рис. 4.10). Рис. 4.9

71

3. Для захисту всієї форми клацніть на кнопці ОК.

Рис. 4.10. Діалогове вікно Включити захист

Користувачі, яким пароль невідомий, зможуть вводити дані в поле форми, але не зможуть змінювати інші її елементи (текст, малюнки, таблиці тощо).

Примітка. Якщо захист форми встановлено і в її поля вве-дено текст, а після цього захист форми знято, то після повтор-ного встановлення захисту форми автоматично відновлюється початковий стан усіх її полів. Відновити початковий стан по-лів форми можна також, клацнувши на кнопці (Очистить поле формы) на панелі інструментів Формы.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ1. В яких випадках використовують форми при роботі з

текстовим документом?2. Які поля форми можна вставити до документа?3. Як можна змінити параметри кожного із вставлених по-

лів форми?4. Для чого форму необхідно захищати?

72

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИСтворіть документ «Тематична атестація», тестові завдання яко-

го міститимуть тестові поля, прапорці та списки, використовуючи панель інструментів Форми в MS Word. Збережіть документ.

ТЕМА 5. Використання MS Excel 2003 для оформлення тестових завданьПри проведенні тематичної атестації для оцінювання на-

вчальних досягнень учнів на уроках, враховуючи специфіку навчального предмета, вчитель часто використовує тестовий контроль знань. Саме тому актуальним є питання методики розробки тестових завдань та використання комп’ютерних за-собів для їх оформлення.

При створенні таких завдань для перевірки теоретичних положень вивченого матеріалу вчитель зазвичай звертає ува-гу на формальне означення нового терміну, розуміння учнями його властивостей та суттєвих ознак; вміння визначати при-клади прояву нового поняття в конкретних ситуаціях та виді-лення несуттєвих ознак такого поняття.

Для перевірки практичних вмінь за допомогою тестів вчи-телю доцільно спочатку визначити, по-перше, до якої розумо-вої діяльності це вміння входить; по-друге, з якого ланцюга операцій таке вміння складається, та які необхідні і достатні умови для формування як кожної окремої операції так і всієї послідовності в цілому.

Перед створенням тестових завдань з певної теми спочатку доцільно виділити теоретичні поняття та практичні вміння, які складають результати навчання. Саме на перевірку розу-міння і засвоєння цих понять та вмінь і спрямовуються тестові завдання.

При створенні тестового завдання доцільно враховувати такі рекомендації:

• Переконатися, що на тестове завдання можна відпові-сти, не дивлячись на варіанти відповіді, або що варіанти відповіді на 100% правильні чи неправильні.

73

• Включити в умову найбільшу частину інформації із те-стового завдання; умова завдання повинна бути довшою за варіанти відповіді, які в свою чергу повинні бути до-статньо короткими.

• Уникати надмірної інформації в формулювання завдання.• Уникати заплутаних чи занадто складних формулювань

тестових завдань.• Складати граматично правильні і логічні варіанти від-

повіді; розташовувати їх в логічному чи алфавітному порядку. Писати правдоподібні дистрактори (варіанти відповідей), що мають приблизно таку ж довжину, як і правильна відповідь.

• Уникати категоричних тверджень, типу завжди, «ніко-ли» і «все»; а також невизначених формулювань, типу «як правило» чи «часто».

• Уникати тестових завдань із запереченнями (із словами «крім» чи «не» в запитанні). Якщо використання запере-чення в умові завдання необхідно, то варіанти відповіді повинні бути короткими, краще в одне слово.

Розрізняють такі типи тестових завдань:• вибір відповіді із набору запропонованих варіантів (єди-

ного або кількох);• вписування (введення з клавіатури) відповіді (чисте або

заповнене текстом поле) — відкрите завдання;• встановлення відповідності між елементами двох спи-

сків;• встановлення правильної послідовності (дій, операцій,

дат тощо);• вибір фрагмента запропонованої графічної ілюстрації;• інші.Для оформлення зазначених типів тестових завдань можна

використовувати табличний процесор. Такий процес передба-чає кілька етапів:

1) створення бланка для тестування; 2) вставляння потрібних елементів форми; 3) зв’язування вставлених елементів форми з клітинками

табличного процесора; 4) введення правильних відповідей до клітинок таблиці;

74

5) вставлення логічних функцій, що дозволяють оцінити правильність відповіді користувача на запитання;

6) оцінювання правильності виконання всіх завдань тесту, тобто підведення підсумків процесу тестування.

Розглянемо послідовно всі етапи на прикладі створення тесто-вих завдань тематичної атестації (частина 1) (див. Додаток 1).

§1. СТВОРЕННЯ БЛАНКА ДЛЯ ТЕСТУВАННЯВправа 11. Відкрийте новий файл. Збережіть його з ім’ям Тест. Змі-

ніть назву цього аркуша на Запитання 1.2. Зафарбуйте клітинки А1:J25 у світло-зелений колір:

клацніть у клітинку А1 та утримуючи клавішу Shift клацніть у клітинку J25 �Формат � Ячейки �Формат ячеек / Вид / вкажіть (клацніть лівою кнопкою миші) у розділі Цвет: світло зелений �ОК.

3. Встановіть вказівник миші до клітинки В2, та введіть з клавіатури текст «Запитання 1». Установіть 14 розмір шрифту та начертание: полужирный для тексту «Запи-тання 1».

4. Зафарбуйте клітинки В4:I9 у світло жовтий колір. Для цього виберіть Формат � Ячейки � Формат ячеек � Вид / вкажіть (клацніть лівою кнопкою миші) у розділі Цвет: світло жовтий �ОК (Рис. 5.1).

5. Об’єднайте клітинки В4:I9: Формат � Ячейки � Формат ячеек / Выравнивание � Выравнивание по горизонтали: по значению; по вертикали: по центру � Отображение: встановіть прапорець переносить по словам; встановіть прапорець объединение ячеек � ОК (Рис.5.2).

6. Змініть колір зафарбовування клітинок В13:F15 на світ-ло-жовтий за допомогою Формат � Ячейки �Формат ячеек � Вид / вкажіть (клацніть лівою кнопкою миші) у розділі Цвет: світло жовтий �ОК.

75

Рис.5.1

Рис.5.2

7. Об’єднайте клітинки В13:F15 для введення до них варі-антів відповідей за допомогою вказівки Формат � Ячей-ки � Формат ячеек /Выравнивание / по горизонтали: по центру; по вертикали: по центру � включити прапорець Объединение ячеек � ОК.

76

8. Отримаєте бланк для тестування, який представлено на рис.5.3.

9. Скопіюйте цей бланк на стільки аркушів, скільки тесто-вих запитань, тобто 7.

10. Змініть ім’я кожного аркуша та назву тестового завдання на бланку для тестування відповідно до номера запитан-ня (Запитання 2, Запитання 3 і т.д.).

Рис. 5.3

§2. СТВОРЕННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ З ВИБІРКОВОЮ ВІДПОВІДДЮПрограма Excel дозволяє створювати тестові завдання з

вибірковою відповіддю, коли учню пропонуються варіанти відповідей, з яких він може вибрати одну.

При створенні тестового завдання з вибірковою відповіддю можна скористатися засобом Проверка з меню Данные.

Вправа 2. Створити тестове запитання, що передбачає мож-ливість вибору учнем із запропонованого списку однієї пра-вильної відповіді.

77

Алгоритм роботи:1. Ведіть до клітинки В4 текст «Хто вперше сформулював

склад і призначення функціональних елементів автома-тичного обчислювального пристрою?»

2. Введіть до клітинки В11 текст «Виберіть правильну від-повідь зі списку» (Рис. 5.4).

Рис. 5.4

3. Встановіть вказівник миші в клітинку В13. Виберіть в головному меню Данные � Проверка. На екрані відобра-зиться діалогове вікно Проверка вводимых значений. У цьому діалоговому вікні на вкладці Параметри у списку Тип данных: виберіть Список.

4. До розділу Источник: введіть через крапку з комою ва-ріанти відповідей: Джон фон Нейман; Чарльз Беббідж; Алан Тьюрінг; Клод Шеннон � ОК. (Рис. 5.5).

78

Рис. 5.5

5. Це дозволить створити саме той список, який і передба-чалось (Рис. 5.6).

Рис. 5.6

79

8. Встановіть курсор у клітинку К1 та введіть текст «Оціню-вання». Встановіть курсор до клітинки К2, в якій плану-ється отримувати оцінку відповіді користувача. Введіть до цієї клітинки формулу, що складається із вбудованої логічної функції ЯКЩО. Тобто встановіть курсор, напри-клад, в клітинку К2 � = � � Мастер функций — шаг 1 из 2 / Выберите функцию: ЕСЛИ � ОK (Рис. 5.7).

Рис. 5.7

Домовимося, що якщо учень обере правильну відповідь на запропоноване запитання, тобто слово «Чарльз Беббідж», то він одержуватиме 1 бал, інакше — 0 балів (Рис. 5.8). Введіть у діалоговому вікні Аргументы функции в рядки Лог_выраже-ние: B13= «Чарльз Беббідж», Значение_если _истина: 1, Значе-ние_если_ложь: 0 � ОК.

80

Рис. 5.8

Отримаємо, такий вигляд тестового завдання з оцінюван-ням відповіді учня:

Рис. 5.9

81

§ 3. ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ ВВЕДЕНИХ З КЛАВІАТУРИ ДАНИХПри введенні даних з клавіатури для відповіді на поставлене

запитання можна встановити параметри перевірки таких даних, визначивши довжину тесту, що вводиться, або обме-ження у значенні числових даних (дати, часу) від мінімаль-ного до максимального тощо. Таку перевірку можна здійсню-вати за допомогою меню Дані � Перевірка… (Рис.5.10).

Рис. 5.10

Вправа 3. 1. Зробіть активним наступний аркуш електронної таблиці

Тест з назвою Запитання 6 (тестове завдання 2 створю-ється аналогічно).

2. Встановіть вказівник миші до клітинки В4 та введіть з клавіатури текст запитання 6: «Який вид внутрішньої пам’яті забезпечує підвищення швидкості обміну дани-ми між процесором і оперативною пам’яттю?»

3. Встановіть вказівник миші до клітинки В11 та введіть з клавіатури текст «Введіть з клавіатури правильну від-повідь:» (Рис. 5.11).

82

Рис. 5.114. Перевірка правильності введених з клавіатури даних:

1) Встановіть вказівник миші в клітинку В13.2) Виберіть у меню Данные � Проверка данных.3) У діалоговому вікні Проверка вводимых значений / Па-

раметры виберіть у списку Тип данных: Длина текста. 4) Довжина правильної відповіді «Кеш-пам’ять» дорів-

нює 11, але відповідь учня може бути помилковою до-вжиною до 11 символів. Тому, встановіть додаткові параметри для такого типу даних Значение: менше или равно та Длинна: 11 � ОК (Рис. 5.12).

Це дозволить при введенні користувачем деяких значень до клітинок, на які встановлено параметри перевірки даних, контролювати їх правильність та виводити на екран для користувача або стандартне по-відомлення або повідомлення, що створено користу-вачем за допомогою використання додаткових пара-метрів вкладки Сообщение об ошибке.

5) Виберіть Данные � Проверка � Проверка вводимых значений/Сообщение об ошибке � у списку Вид: вибе-ріть тип повідомлення — Сообщение.

83

6) Встановіть вказівник миші на поле Заголовок та вве-діть текст заголовка вікна «Помилка вводу».

7) Встановіть вказівник миші на поле Сообщение: та вве-діть до нього текст «Ви ввели неправильне значення! Будьте уважніше!» (Рис. 5.13).

Рис. 5.12

Рис. 5.13

84

Таке повідомлення відображатиметься на екрані при вве-денні користувачем непередбаченого встановленими параме-трами значення (Рис. 5.14).

Рис. 5.14

8) Виберіть вкладку Сообщение для ввода � до поля За-головок введіть текст «Підказка» � до поля Сообще-ние введіть текст «Введіть з великої літери слово, що відповідає запитанню!» � ОК (Рис. 5.15).

Рис. 5.15

85

Ця підказка відображатиметься на екрані при активі-зації цієї клітинки.

5. Встановіть курсор у клітинку K1 цього аркуша та введіть текст «Оцінювання».

6. Встановіть курсор до клітинки К2, в якій планується от-римувати оцінку відповіді користувача. Введіть до цієї клітинки формулу, що складається із вбудованої логіч-ної функції ЯКЩО. Тобто встановіть курсор в клітинку К2 � = � � Мастер функций — шаг 1 из 2 / Выберите функцию: ЕСЛИ � ОК (Рис.5.16).

Рис. 5.16

Домовимося, що якщо учень введе правильну відповідь на запропоноване запитання, тобто слово «Кеш-пам’ять» або «кеш-пам’ять», то він одержуватиме 1 бал, інак-ше — 0 балів (Рис. 5.17). Введіть у діалоговому вікні Аргументы функции в рядки Лог_выражение: В13=-«Кеш-пам’ять», Значение_если _истина: 1, Значение_если_ложь: 0 (Рис.5.17).

86

Рис. 5.17

7. Запитання 2 створюється аналогічно запитанню 6 тільки в Значение: менше или равно; Длина: 3.

§ 4. ВИКОРИСТАННЯ ФОРМ ПРИ СТВОРЕННІ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬMicrosoft Excel працює з декількома типами форм. Можна

користуватися формами для введення даних у списки та роз-робляти форми, призначені для друкування та використання в інтерактивному режимі. Такі інтерактивні форми можуть містити елементи управління (текстове поле, прапорець, пере-микач, смуга прокрутки, список та ін.), які використовують-ся для відображення даних чи параметрів, для виконання дій, або для спрощення роботи з інтерфейсом користувача. Мож-на налагодити параметри форми таким чином, що форма буде захищеною та дозволятиметься вводити інформацію лише в певні клітинки, при цьому введення даних можна буде пере-віряти, що в свою чергу дозволить запобігти введенню непра-вильних даних.

При створенні тестових завдань можна використовувати елементи керування панелі інструментів Формы:

• перемикачі — для вибору однієї правильної відповіді з кількох;

87

• списки — для вибору одного елемента із списку тощо; • прапорці — для вибору кількох правильних відповідей

із набору.Викликати на екран цю панель можна за допомогою меню

Вид � Панели инструментов � Формы.На рис. 5.18 відображено елементи керування панелі ін-

струментів Форма:

Рис. 5.18

— Надпис/Надпись (мітка). Текст, що описує елемент, чи лист форми.

— Поле введення/Текстовое поле. Цей елемент управ-ління дозволяє вставляти текстове поле, до якого ко-ристувачу можна ввести з клавіатури своє значення.

— Група/Группа. Групи зв’язують між собою елементи, такі як перемикачі і прапорці.

— Кнопка/Кнопка. При натисканні на кнопку запуска-ється макрос.

— Прапорець/Флажок. Включає чи виключає дії певно-го параметра. На листі чи в групі може бути встанов-лено кілька прапорців одночасно.

— Перемикач/Переключатель. Дозволяє вибрати один з параметрів, що містяться в групі. Перемикач викори-стовується для вибору лише однієї з існуючих можли-востей.

— Список/Список. Відображає список елементів. — Поле зі списком/Поле со списком. Список, що розкри-

вається. Після вибору в списку деякого елемента цей елемент залишається в текстовому полі списку.

— Лічильник/Счетчик. Збільшує чи зменшує значення. Стрілка нагору служить для збільшення значення, а стрілка вниз — для зменшення.

88

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТА КЕРУВАННЯ «ПЕРЕМИКАЧ»Вправа 4. Створити тестове завдання, що передбачає вибір

учнем однієї відповіді із кількох запропонованих.1. Зробіть активним наступний аркуш електронної таблиці

Тест з назвою Запитання 3.2. Введіть текст запитання 3 «Яка з наведених програм є

растровим графічним редактором?»3. Введіть до клітинки В11 текст «Виберіть правильну від-

повідь із запропонованих:» (Рис. 5.19).

Рис. 5.19

4. Викличте на екран панель інструментів Формы: Вид �Панели инструментов � Формы.

5. Встановіть на створеному бланку перший перемикач: на панелі інструментів Формы клацніть на відповідному значку — значок на панелі при цьому стає виділений (або кольором або відповідним затемненням), клацніть лівою кнопкою миші на потрібному місці бланку для тестуван-

89

ня. На бланку відобразиться перемикач та стандартна назва Переключатель1. Клацніть на виділеному об’єкті Переключатель правою кнопкою миші та у контекстно-му меню виберіть Изменить текст. Замість стандартно-го тексту Переключатель1 введіть текст «CorelDraw». Клацніть лівою кнопкою миші за межами об’єкта.

6. Аналогічно встановіть на бланку тестування ще чотири перемикача та змініть за допомогою контекстного меню їх назви відповідно на «3d-Studio», «Adobe Photoshop», «Adobe Illustrator», «FreeMind».

7. До клітинки К1 введіть текст «Відповідь учня», а до клі-тинки L1 введіть текст «Оцінювання».

8. Виберіть правою кнопкою миші один перемикач. В кон-текстному меню цього об’єкта виберіть вказівку Формат объекта. У діалоговому меню вікна Формат елемента управления/Связь с ячейкой встановіть клітинку, з якою він зв’язуватиметься. Наприклад, К2, клацнувши лівою кнопкою миші в клітинці К2. Це означає, що при виборі користувачем певного значення поданої групи, його номер відображатиметься в клітинці К2 (Рис.5.20).

Рис. 5.20

90

Якщо учень обере відповідь «CorelDraw»., то в цій клі-тинці відображатиметься значення 1, оскільки цей пере-микач має номер 1. Якщо учень обере відповідь «Free-Mind», то в клітинці К2 відображатиметься значення 5, оскільки цей перемикач мав стандартний номер 5.

9. До клітинки L2 введіть формулу для оцінювання пра-вильної відповіді учня: =ЕСЛИ(К2=3;1;0). Ця формула дозволить у відповідній клітинці одержувати при пра-вильній відповіді учня — 1, при неправильній — 0. От-римаєте такий вигляд аркуша:

Рис. 5.21

Примітка: Для кожного елемента керування типу Пере-микач можна встановити/змінити такі параметри (Рис.5.20):

• Значення. Визначає стан перемикача: Установлено чи Знято.

• Зв’язок з клітинкою. Повертає до цієї клітинки номер обраного перемикача в групі параметрів (перший пере-микач під номером 1). Використовується одна та сама клі-тинка Зв’язок з клітинкою для всіх параметрів у групі.

• Об’ємне затінення. Відображає перемикач, використо-вуючи ефект об’ємного затінення.

91

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТА «ПРАПОРЕЦЬ»Вправа 5. Створити тестове завдання, що передбачає мож-

ливість вибору кількох відповідей зі списку запропонованих варіантів відповідей.

1. Зробіть активним наступний аркуш електронної таблиці Тест з назвою Запитання 4.

2. Введіть текст запитання 4 «Які дії можна виконати з ви-діленим фрагментом тексту документа MS Word?»

3. Введіть до клітинки В11 текст «Виберіть правильні від-повіді — клацніть на відповідному прапорці:».

4. Викличте на екран панель інструментів Формы: Вид �Панели инструментов � Формы.

5. Вставте на бланк тестування елемент керування панелі Формы типу Флажок: клацніть на панелі інструментів Формы на елементі флажок — він або зміниться у кольо-рі або змінить затемнення, тобто буде виділеним, вказів-ник миші при цьому матиме вигляд хрестика � клацніть лівою кнопкою миші на бланку тестування — на бланку

Рис. 5.22

92

відобразиться елемент керування із стандартною назвою Флажок 1. Змініть назву прапорця на «копіювати». Ана-логічно вставте прапорці із назвами «вилучити», «збе-регти», «перемістити», «вставити» (Рис. 5.22).

6. До клітинки К1 введіть текст «Відповідь учня», до клі-тинки L1 введіть текст «Правильна відповідь», а до клі-тинки M1 — «Список відповідей».

7. Клацніть правою кнопкою миші на вставленому прапор-ці (флажке) — він буде виділеним � за допомогою правої кнопки миші виберіть в його контекстному меню вка-зівку Формат об’єкта � Формат элемента управления. Зв’яжіть цей елемент із клітинкою таблиці, наприклад, K2 цього ж аркушу, клацнувши в клітинці K2. В цій клі-тинці відображатиметься Відповідь учня — чи вибрав учень цей елемент чи ні. Якщо учень вибрав прапорець (флажок), то у зв’язаній з ним елементом відображати-меться значення ИСТИНА (ІСТИННО, TRUE) інакше — ЛОЖЬ (ХИБНО, FALSE) � ОК.

8. Аналогічно змініть властивості кожного прапорця, послідов-но зв’язавши з клітинками, наприклад, K3, K4, K5, K6.

9. До клітинок M2–M6 введіть варіанти відповідей (Рис. 4.23).

Рис. 5.23

93

10. До клітинок L2–L6 введіть «ИСТИНА», якщо відповідь вірна, або «ЛОЖЬ», якщо відповідь не вірна. Правильни-ми є відповіді «копіювати», «вилучити», «перемістити», пов’язані відповідно з клітинками K2, K3, K5 (Рис. 4.23).

11. До клітинки N1 введіть текст «Оцінювання». Для пере-вірки правильності відповіді учня можна скористатися функцією ЯКЩО (ЕСЛИ): = ЕСЛИ(И(K2=L2;K3=L3; K4=L4;K5=L5;K6=L6);1;0). Оскільки за властивістю зв’язування прапорця з окремою клітинкою до такої клі-тинки автоматично встановлюється одне з двох значень ИСТИНА чи ЛОЖЬ в залежності від того, вибрано ко-ристувачем прапорець чи ні, слід перевіряти істинність складеної умови за допомогою логічної операції И. Роз-глянемо, як це зробити?а) Функцію ЯКЩО (ЕСЛИ) слід встановити до тієї клі-

тинки того аркуша, де потрібно відобразити оціню-вання відповіді користувача на це запитання, напри-клад, N2.

б) В клітинку N2 вводимо формулу, яка починається з знаку = � клацнути на значок � відкриється діало-гове вікно Мастер функций — шаг 1 из 2 (Рис. 5.24).

Рис. 5.24

Обираємо у вкладці Категория: Логические � Выберите функцію: ЕСЛИ � ОК.

94

в) У діалоговому вікні Аргументы функций необхідно ввести таке (Рис.5.25):

У рядок Логическое выражение: И(K2=L2;K3=L3;K4-=L4;K5=L5;K6=L6)

У рядок Значение_если_истина: 1 У рядок Значение_если_ложь: 0 � ОК.

Рис. 5.25

Рис. 5.26

95

Таким чином, якщо учень обрав всі три правильні відпо-віді, то він отримує 1 бал, якщо він помилився хоча б в одній із трьох правильних відповідей, то отримує 0 балів (часткові відповіді не враховуються) (Рис. 5.26).

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТА КЕРУВАННЯ «ПОЛЕ ЗІ СПИСКОМ»Вставлення до бланку тестування елемента керування Поле

со списком також як і елемент Переключатель дозволяє учне-ві вибрати одну правильну відповідь із запропонованих. Для його застосування необхідно спочатку на вільному від бланку тестового завдання місці таблиці (за звичай на іншому арку-ші) ввести елементи списку. Потім на бланку вставити еле-мент Поле со списком, викликати діалогове вікно зміни його параметрів, вказати діапазон клітинок, що містить елементи списку, зв’язати цей елемент з конкретною коміркою таблиці, в якій відображатиметься номер елементу списку, що обрав учень. Потім залишиться лише ввести відповідні формули для оцінювання відповіді учня, тобто порівняти правильну відпо-відь та відповідь учня.

Вправа 6. Створити тестове завдання, що передбачає вибір правильної відповіді зі списку. Наприклад, розглянемо таке запитання «З чого складається адреса клітинки електронної таблиці MS Excel?», а список відповідей міститиме: з назви рядка і стовпця; з назви рядка і номеру стовпця; з номеру ряд-ка і номеру стовпця; з назви стовпця і номеру рядка.

1. Зробіть активним наступний аркуш електронної таблиці Тест з назвою Запитання 5.

2. Введіть текст запитання 5 «З чого складається адреса клітинки електронної таблиці MS Excel?»

3. Введіть до клітинки В11 текст «Виберіть правильну від-повідь зі списку:».

4. Створіть новий аркуш поточної таблиці, змініть його назву на Список-відповіді. Введіть до клітинок А1:А4 варіанти відповідей, що будуть внесені до списку: з назви рядка і стовпця; з назви рядка і номеру стовпця; з номеру рядка і номеру стовпця; з назви стовпця і номеру рядка.

5. До клітинки В1 введіть текст «Відповідь учня».

96

6. До клітинки С1 введіть текст «Оцінювання».7. Перейдіть до аркушу Запитання 5. Викличте на екран

панель інструментів Формы � Поле со списком: виберіть на панелі інструментів елемент Поле со списком, клац-ніть на бланку тесту, за допомогою маркерів розміру вставленого поля змініть його розміри (Рис. 5.27).

Рис. 5.27

8. Викличте на екран діалогове вікно Формат элемента управления: це можна зробити за допомогою клацання правою кнопкою миші на вставленому елементі � Фор-мат элемента управления / Элемент управления / Фор-мировать список по диапазону: клацнути на аркуш Спи-сок-відповіді, потім протягнути лівою кнопкою миші діапазон А1:А4 � Связать с ячейкой: зв’язати список з певною клітинкою таблиці, наприклад, з клітинкою В2 аркуша Список-відповіді � до поля Количество строк списка: ввести значення 4 � ОК (Рис. 5.28).

97

9. До клітинки С2 аркуша Список-відповіді введіть формулу для оцінювання правильної відповіді учня: =ЕСЛИ(В2=4;1;0) (під номером 4 правильна відповідь «з назви стовбця і номеру рядка»). Ця формула дозволить у відповідній клітинці одержувати при правильній відповіді учня — 1, при неправильній — 0. Тобто, в клітинку С2 введіть = � � Мастер функций — шаг 1 из 2 / Выберите функцию: ЕСЛИ � ОK � введіть в поля текст, який ви бачите на рис. 5.29:

Рис. 5.28

Рис. 5.29

98

Таким чином, отримаєте таку таблицю (Рис. 5.30):

Рис. 5.30

11. Запитання 7 створюється аналогічно запитанню 5.

ОБЧИСЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТУ1. Відкрийте (або створіть) новий аркуш поточної електрон-

ної таблиці. Змініть назву цього аркуша на «Результат тесту».

2. Створіть бланк, як показано на рис. 5.31:

Рис. 5.31

99

3. Введіть до клітинки (Задано запитань) F4 кількість за-питань — 7.

4. Введіть до клітинки F6 (Правильних відповідей) форму-лу, яка підраховує кількість правильних відповідей за всіма запитаннями: = �

перейдіть до аркуша «Запитання 1» � клацніть на клітинці K2 (Оцінювання першого запитан-

ня) � + � перейдіть до аркуша «Запитання 2» � клацніть на клітинці K2 (Оцінювання другого запитан-

ня) � + � перейдіть до аркуша «Запитання 3» � клацніть на клітинці L2 (Оцінювання третього запитання) � + � перейдіть до аркуша «Запитання 4» � клацніть на клітинці N2 (Оцінювання четвертого запитання) � + � перейдіть до аркуша «Список-відповіді» запитання 5 � клацніть на клітинці C2 � + � перейдіть до аркуша «Запитання 6» � клацніть на клітинці K2 (Оцінювання шостого запитання) � перейдіть до аркуша «Список-відповіді» запитання 7 � клацніть на клітинці C2 � Enter. Таким чином, отримали результат правильних відповідей.5. Введіть до клітинки F8 (Неправильних відповідей) фор-

мулу, яка підраховує кількість помилкових відповідей, тобто треба відняти із кількості заданих запитань кіль-кість правильних відповідей: = F4–F6.

6. Введіть до клітинки F10 (Кількість отриманих балів) формулу, яка підраховує кількість балів за правильні відповіді, наприклад, кількість отриманих балів дорів-нює кількості правильних відповідей: = F6.

7. Тепер можна скрити стовбці з розрахунками балів, щоб їх не бачили учні: перейдіть на аркуш «Завдання 1» � виділить стовпець K � правою клавішею визиваємо кон-текстне меню � Скрыть.

8. Аналогічно поступаємо зі всіма аркушами, де є стовпці із правильними відповідями та оцінюванням. Ця дія не можлива в MS Excel 97–2003, але можлива в MS Excel 2007–2010.

100

СТВОРЕННЯ КНОПОК ІЗ ГІПЕРПОСИЛАННЯМ 1. На кожному аркуші запитання створіть кнопку із гіпер-

посиланням на наступний аркуш: відкрийте аркуш із на-звою «Завдання 1» � в нижньому правому куті помістіть кнопку-прямокутник із текстом «Запитання 2» � на ній правою клавішею визиваємо контекстне меню � Гиперс-сылка / Добавление гиперссылки � Связать с: местом в документе � Выберите место в документе: Запитання 2 � ОК (Рис. 5.32).

Рис. 5.32

2. Аналогічну дію виконайте зі всіма аркушами-запитан-нями (Рис. 5.33):

3. На передостанньому аркуші з назвою «Запитання 6» створіть кнопку «Результат тесту».

4. На останньому аркуші з назвою «Результат» створіть кнопку «Почати тестування» із гіперпосиланням на пер-ший аркуш з назвою «Завдання 1».

101

Рис. 5.33

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИСтворити тест з певної теми предмету, який Ви викладаєте,

що складається з 12 тестових завдань. Перший лист тесту мі-стить титульну сторінку, на якій розміщується назва теми, за якою складаються тестові завдання; клас навчання и т.ін. При створенні тесту враховуйте вище зазначені рекомендації та етапи створення тестових завдань (створення бланка для тестування, використання вибіркових відповідей та форм із використанням елементів керування (перемикачів, списків, прапорців) та ін.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ1. За допомогою яких засобів можна створювати тестові за-

вдання у середовищі табличного процесора?2. Як викликати на екран панель інструментів Форми?3. Які елементи форми можна використати для створення

тестових завдань?4. Для чого необхідно елементи керування зв’язувати з де-

якими клітинками таблиці?

102

5. Що спільного при створенні тестових завдань у викори-станні елементів Форми Перемикач та Поле із списком?

6. Як можна вводити елементи до Поля із списком?7. Що відображається у клітинці, що зв’язана з Перемика-

чем?8. Що відображається у клітинці, що зв’язана з Полем із

списком?9. Що відображається у клітинці, що зв’язана з Прапор-

цем?10. Які функції використовуються для визначення правиль-

ності відповіді користувачем на тестові завдання?

ЛІТЕРАТУРА1. Морзе Н.В. Основи інформаційно-комунікаційних тех-

нологій / Н.В. Морзе. — К.: Видавнича група BHV, 2008. — 352 с.

2. Морзе Н.В. Intel® Навчання для майбутнього / Н.В. Мор-зе, Н.П. Дементієвська. — К.: Видавнича група BHV, 2004. — 416 с.

ТЕМА 6. Освітній портал ЛОІППОРоботи в галузі інформатики і методології інформатизації

(О.М. Білоцерковський, В.Ю. Биков, І.Є. Булах, Є.П. Веліхо-ва, В.М. Глушков, А.М. Гуржій, О.О. Дородніцин, А.П. Єр-шов, М.І. Жалдак, Ю.О. Жук, В.М. Монахов, Н.В. Морзе, Є.С. Полат та ін.) свідчать про необхідність впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчальний про-цес, починаючи з вивчення інформатики в школі, формування методичної системи підготовки майбутніх вчителів, підготов-ки вчителів до використання в професійній освітній діяльності мультимедійних, Інтернет-технологій дистанційного навчання.

Є.С. Полат стверджує, що інформаційно-освітні мережеві ресурси для системи підвищення кваліфікації повинні мати:курси дистанційного навчання, віртуальні бібліотеки, теле-конференції;консультаційні віртуальні центри, наукові об’єд-нання. Портал — це багаторівневе об’єднання різних тематич-

103

них розділів і сервісів, яке зосереджує інформаційні ресурси, а освітні портали направлені на задоволення потреб конкрет-ного інтернет-товариства, виокремленного за професійною ознакою (педагогічне товариство) [9].

За результатами дослідження європейської комісії з муль-тимедійних технологій в освіті найчастіше для подання змі-сту навчального курсу використовують веб-сторінки (100 %), електронну пошту (91 %) та інші форми комп’ютерних засобів комунікації (57 %).

Фахівці ЮНЕСКО в Росії, Україні і Казахстані провели широке соціологічне дослідження і виявили освітні потреби людей (Табл. 1), які супроводжуються вимогами до бажаних умов навчання (дистанційність, відвертість, гнучкість, інди-відуалізація), що стає можливим лише при використанні мо-делей, форм, методів і технологій навчання, заснованих на за-садах широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій [8].

Таблиця 1

Актуалізовані освітні потреби

№Вимоги до умов

навчання

Частка особ, які мають дані вимоги, у %

Республіка Казахстан

Російська Федерація

Україна

1. Дистанційність 41 30 30

2. Відкритість 28 35 32

3.Індивідуальність навчальних програм

27 24 20

4.Гнучкий навчальний графік

51 64 67

На цей час не існує теоретичного обґрунтування структур-но-функціональної моделі Інтернет-ресурсів професійного роз-витку вчителів і кожен інститут післядипломної педагогічної освіти відповідно до зазначених концепцій і реалій матеріаль-но-технічного та кадрового забезпечення розробляє власний сайт або портал для сприяння системній організації самостій-ної навчально-пізнавальної діяльності вчителів, побудованій

104

на основі використання модульно-рейтингової системи орга-нізації навчального процесу, з викристанням елементів дис-танційної форми навчання.

Узагальнимо критерії освітнього Інтернет ресурсу:• постійний доступ (не залежить від місця доступу та

часу);• науково-методичний супровід змісту здійснює відповід-

на наукова установа — обласний інститут післядиплом-ної педагогічної освіти;

• зміст ресурсу постійно оновлюється і доповнюється всі-ма учасниками освітнього процесу (вчителі, андрогоги);

• динамічні і інтерактивні сервіси ресурсу забезпечують не тільки взаємодію вчителів, але і формують новий його зміст (участь в форумах, створенні блогів, обговоренні статей);

• наявність посилань на освітні ресурси (сайти дистанцій-ного навчання, віртуальні бібліотеки, музеї) та підклю-чення ресурсів методичних кабінетів, навчальних закла-дів області до єдиного освітнього середовища;

• можливість створення мережевих співтовариств вчите-лів,;

• наявність пошукових систем, дружнього інтерфейсу;• зміст ресурсу враховує цільову аудиторію і її ключові

характеристики: уподобання, узагальнені особисті дані (вікова категорія, досвід роботи, спеціальність тощо);

Визначимо і додаткові критерії: • швидкодія, оптимізація мережевого трафіку та вимог до

апаратних ресурсів; • надійність та безпека й ефективність технічної підтрим-

ки; • естетичні та художні критерії; • психологічні критерії; • системні критерії глобальних середовищ (відвідуваність,

рейтинг)• структура враховує вимоги провідних пошукових ма-

шин та каталогів; • багаторівневий доступу до ресурсу (гість, користувач,

адміністратор).

105

Розглянемо найбільш популярні Інтернет-середовища на-вчання, базуючись на їх дидактичних властивостях і типоло-гізації відповідно до цілей, завдань, змісту, методів, засобів, форм організації навчання [6].

• «Інформаційні». Зміст — фактичний навчальний ма-теріал, завдання — отримати, запам’ятати. Кожен ме-режевий додаток, головною метою якого є уявлення і передача змісту матеріалу навчального призначення (вербального, мультимедійного) потрапляє під цю кате-горію. Більшість Web-серверів є мережевими інформа-ційними ресурсами в першу чергу, тому відносяться до цієї категорії. Головною діяльністю користувача є «на-вігація в морі інформації».

• «Тестові». Зміст — правила і процедури, завдання — за-стосувати, імітувати. Інтернет додатки, що підпадають під цю категорію, характеризуються використанням те-стів і вправ. Вони не тільки передають зміст, але і дають можливість тим, хто навчається проконтролювати засво-єння (розуміння, осмислення, закріплення), а також за-стосувати свої знання [5].

• «Проблемні». Метод — проблемного підходу, завдан-ня — вирішити, вибрати. Ця група додатків пов’язана з проблемами, які можуть бути реалізовані за допомогою Інтернет. Відповідно до свого рівня знань, індивідуаль-ного темпу, бачення проблеми, той, хто навчається ви-бирає кроки і процедури для вирішення конкретного за-вдання. Прикладами є численні електронні підручники для дистанційного навчання, що містять підтримку на відповідному Web-сервері [7].

• «Імітаційні системи». Теорія гештальтпсихологиі, фор-мування і розпізнавання зразків, форм, завдання — до-сліджувати, зрозуміти. Відкриті навчальні середовища і імітації є мережевими додатками, що підтримують про-цес навчання. Метою є вивчення і розуміння деякого про-цесу в різних варіантах і станах, знаходження загальних характеристик. Наприклад: ресурси для дослідження зі-рок, пленет, галактик.

106

• «Складні реальні системи». Завдання — брати участь, співробітничати, керувати. Додатки Інтернет, що на-лежать до цієї категорії, є інструментами, які викори-стовуються експертами, і спочатку призначені для на-укових цілей, як, наприклад бази даних астрономічних спостережень з супутників, комп’ютерне стеження за результатами складних фізичних експериментів.

• «Радіостудія». Багато сучасних письменників, вчених, суспільних лідерів і інших відомих людей мають власні електронні адреси або блоги чи сайти в Інтернет. Геогра-фічна віддаленість і обмеженість часу не залишають над-ії на особисте знайомство з ними.

• «Журнал». Університети, фонди, центри навчання органі-зовують спеціалізовані семінари для вчителів, консульта-ційну електронну підтримку на основі однієї або декількох технологій глобальних мереж (наприклад, списки розсил-ки, групи в телеконференціях, електронна пошта).

• «Звіт». Результати різних досліджень, наприклад порів-няльні екологічні характеристики різних регіонів, отри-мані в ході навчальних проектів, розміщуються на одно-му з серверів учасників проектів для широкого доступу (у вигляді електронних таблиць, баз даних, текстових або мультимедійних звітів).

• «Архів». В останній час розповсюджена практика ви-користання архивів віртуальных музеїв і бібліотек для отримання освітньої інформації. Цей вид навчання по-требує знань методів пошуку інформації в глобальних мережах, навичок роботы з електронними документами (графічними, текстовими, відео) і каталогами докумен-тів у вигляді баз даних, тобто інтеграція використання традиційного наукового дослідження і інформаційно-ко-мунікаційних технологій [10].

В зміст і структуру порталу ми вкладаємо такі основні принципи [3]:

• відкритість — можливість свободного (самостійного і відповідального) вибору кожним учасником освітнього процесу пізнавальних об’ъектів, видів діяльності і пар-тнерів для комунікації;

107

• інтерактивність — наповнення порталу змістом, який тим краще, чим більше людей його використовує — ко-ристувачі самі активно формують сайт, наповнюють і ре-дагують;

• соціалізація — використання технологій, які дозволя-ють створити співтовариства вчителів-предметників, або груп вчителів, працюючих над однією проблемою;

• суб’єктність — Зміст освіти завжди суб’єктивний, тобто ь формується всіма учасниками «тут і зараз», по мірі осо-бистого руху в світі великої культури за індивідуально-освітніми траекторіями.

• надмірність є необхідною умовою для реалізації суб’єктно-сті. Особисте знання формується не за освітньою програ-мою а в спеціально організованому надмірному освітньому середовищі. Таке середовище повинно дати можливість кожному хто навчається накопити необхідний для його професійного розвитку досвід діяльності, що забезпечуєть-ся наявністю різноманітної літератури (не тільки підруч-ників), можливістю співпраці з методистами, експертами, використанням сервісів мережі Інтернет;

• співпраця — вчитель є рівноправним партнером у профе-сійній комунікації. М. Балабан називає такого вчителя «вчителем-лідером» на противагу «вчителю-драйверу» [1]. Вчитель навчається, розвиває себе, для цього йому необхідна комунікація з учнями, колегами, науковця-ми, керівництвом.

Вчитель може бути експертом в методах рішення тригономе-тричних рівнянь і одночасно бути учнем з впровадження інфор-маційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності.

Відповідно до зазначених принципів, критеріїв і дидактич-них особливостей навчання за допомогою Інтернет-ресурсів в Луганському обласному інституті післядипломної педагогіч-ної освіти нами створено модель освітнього порталу (Рис. 1).

108

Рис. 1. Модель освітнього порталуРозділи порталу було скоординовано відповідно до напрям-

ків роботи інституту, його зміст і структура постійно оновлю-ється:

Рис. 2. Сайт ЛОІППО

109

З основного сайту інституту www.loippo.lg.ua (Рис.2) можна перейти на будь-який сайт порталу, отримати загальну інфор-мацію щодо новин в освітньому просторі Луганщини та діяль-ності Луганського обласного інституту відповідно до його місії і стратегій розвитку. Зміст цього ресурсу формують ректорат, методисти і викладачі інституту.

За допомогою динамічного меню можна проглянути допо-відь ректора про діяльність інституту, розглянути структуру інституту з гіперпосиланнями на сторінку кожної кафедри або підрозділу, сторінку партнерів інституту.

Другий розділ меню призначено підвищенню кваліфікації: тематика випускних робіт, графіки підвищення кваліфікації за денною, заочною, дистанційною формами навчання, мето-дичні рекомендації написання робіт, дистанційне навчання.

Цей розділ має і окремий ресурс порталу www.dnloippo.ucoz.ru (Рис. 3), який знаходиться в розробці і передбачає наповнення дистаційними курсами, навчально-методичними програмами.

Рис. 3. Сайт Центру дистанційного навчання

На сайті Центру дистанційного навчання організовано форум та блог з освітніх питань, сторінки з підтримки впровадження

110

обласної програми «Створення єдиного освітнього інформаційно-го простору», та Всеукраїнського проекту «1 учень: 1 комп’ютер», апробації електронних засобів навчального призначення, ката-лог гіперпосилань на освітні ресурси методичних кабінетів та загальноосвітніх навчальних закладів Луганської області. До формування змісту сайту запрошуються вчителі, методисти об-ласті. Викладачі інституту проходять навчання в Українському науковому центрі розвитку інформаційних технологій і створю-ють дистанційні ресурси, які буде розміщено для підтримки під-вищення кваліфікації за дистанційною формою навчання.

Наступний розділ призначено для вчителів Луганщини, методкабінетів для розповсюдження інформації щодо Між-народних проектів, олімпіад, конкурсів, семінарів обласного, Всеукраїнського рівнів, участі інституту та загальноосвітніх навчальних закладів області у виставках.

Ресурс порталу www.obd-ditu.at.ua (Рис. 4) створено для висвітлення участі дітей у Всеукраїнських та обласних турні-рах, конкурсах, олімпіадах. На сторінках ресурсу, наприклад, не тільки розміщено інформацію для організації олімпіад в містах районах області, а й нормативні документи, методичні рекомендації щодо розв’язання задач, психолого-педагогічні консультації роботи з обдарованою молоддю. Ресурс відкри-тий для користувачів які бажають розмістити власний матері-ал досвіду роботи з обдарованною молоддю.

Рис. 4. Сайт «Обдарована молодь»

111

Окремий розділ призначено впровадженню інноваційних технологій у навчальний процес інституту, загальноосвітніх навчальних закладів області. Можна проглянути сторінки на-прямів інноваційної діяльності, роботи з базовими школами, школами, які беруть участь в експериментах регіонального та Всеукраїнського рівнів.

Ресурс порталу www.dosvid-loippo.at.ua (Рис. 5) створено для презентації досвіду найкращих педагогів області.

Рис. 5. Сайт «Досвід педагогів Луганської області»

Матеріали сайту постійно поповнюються і на часі стала по-требою і розробка «Віртуального методичного кабінету» — який стане багатоаспектним інформаційно-освітнім середови-щем, орієнтованим на організацію самостійної пізнавальної і науково-пошукової діяльності вчителів, сприятиме форму-ванню готовності вчителів до використання освітніх можли-востей Інтернет в професійно-педагогічній діяльності, форму-ванні загальної педагогічної і інформаційної культури.

Віртуальний методичний кабінет дозволить організувати методичний простір для вчителів, створити оптимальний до-ступ до необхідної інформації, забезпечити оперативну ме-

112

тодичну допомогу молодим вчителям, надати можливість творчим педагогам взяти активну участь у віртуальних педа-гогічних читаннях, поділитися досвідом роботи. Даний WEB-ресурс сприятиме реалізації різнорівневої системи методичної діяльності вчителя, дозволить реально забезпечити його по-треби в методичних і дидактичних матеріалах, а також під-тримати професійне спілкування.

Розділ «Офіційний відділ» присвячено нормативно-право-вому забезпеченню освітніх процесів, інформації для керівних кадрів освіти, шаблонів документів за напрямами атестації, ведення документації, звітності, тошо. Формування віртуаль-ного банку нормативної документації і навчально-методичних матеріалів забезпечує допомогу в роботі з документами, спри-яє поширенню передового педагогичного досвіду. Така форма методичної допомоги, на нашу думку, актуальна і своєчасна в умовах впровадження ІКТ в школи області.

Інститут плідно займається видавничою діяльністю: на сайті пропонується реклама науково-методичних видань ін-ституту, огляд журналу «Освіта на Луганщині, запрошення до співпраці всім науковцям України.

Обласна електронна бібліотека (www.school-lib.lg.ua) (Рис. 6), зміст матеріалів якої наповнюється не лише науков-цями, методистами інституту, але й вчителями п’ятидесяти загальноосвітніх навчальних закладів області, які стали ак-тивними учасниками формування змісту освітніх ресурсів, по-повнюючи їх власними методичними розробками, статтями.

Рис. 6. Сайт «Обласна електронна бібліотека»

113

Спеціалісти вважають, що електронна книга може бути по-вністю ефективна, якщо в ній реалізовані функції інформацій-но-пошукових та довідкових систем. Враховуючи зазначене сайт матеріалів бібліотеки Луганського обласного інституту має потужну інформаційно-пошукову систему (за галуззю, за УДК, за автором, роком видання, назвою) та містить не лише текстові документи але й презентації, аудіо, відео фрагменти.

Електронна бібліотека ЛОІППО додана до системи пошуку у відкритих архівах України.

Для реалізації комп’ютерної підтримки технології «Про-ект професійного розвитку» та науково-методичного супрово-ду розроблених Т.М. Сорочан та Б.А. Дьяченко [4] на основі Веб 2.0 нами було створено середовище Лугавікі (Рис. 7). Ко-жен учасник проекту (викладач, методист, вчитель, керівник) не тільки має можливість ознайомитися або отримати навчальні матеріали, але й обмінюватися ресурсами, обговорювати статті, формувати нові знання, створювати віртуальні ресурси.

Рис. 7. Середовище Лугавікі

Для розвитку професійної майстерності педагогів і надання їм методичної і консультативної допомоги, організації практичної мережевої взаємодії шкільних учителів через систему віртуаль-

114

них педагогічних читань, семінарів, роботи предметных кафедр нами були створені відповідні сторінки на Лугавікі (Рис.7) і окремий блог консультацій www.loippo.blogger (Рис.8)

Рис. 8. Блог «Методична мозаїка»

Традиційні уявлення про роль редактора і видавця, про авто-ра і читача трансформуються, зрушуються у разі використання описаних технологій. Кожен вчитель відповідно до свого розвит-ку професіоналізму знаходить інформацію на нашому порталі і стає або читачем, або автором, або співрозмовником.

115

Діяльність порталу організовує процес постановки педаго-гічних завдань і знаходження шляхів їх вирішення в режимі профессіонального діалогу на якісно новому рівні та створює реальні можливості побудови відкритої системи неперервної освіти педагогів регіону.

Різнопланова структура Інтернет середовищ інститутсько-го освітнього порталу знаходиться в постійному процесі роз-витку і наповнення, дозволяє кожному вчителеві знайти ту освітню «нішу», в якій він якнайповніше зможе реалізувати свої професійні запити і можливості, сприяє професійному розвитку вчителів в суспільстві знань.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ1. Ознайомитися з матеріалами порталу Луганського об-

ласного інституту післядипломної педагогічної осві-ти.

2. Знайти науково-методичну літературу (за своєю спеціа-лізацією) на сайті обласної електронної бібліотеки.

3. Зареєструватися на сайті Центру дистанційного навчан-ня та залишити повідомлення на форумі щодо можливо-стей впровадження інформаційно-комунікаційних тех-нологій в навчальний процес.

4. На сайті Лугавікі створити власну сторінку.

ЛІТЕРАТУРА1. Балабан М.А. Школа-парк: как построить школу без

классов и уроков / М.А. Балабан. — М.: Первое сентя-бря, 2001.

2. Глаголев В.В., Мерцалов А.Н. Системы тестирования знаний в технологии Интернет // Науч. метод. сб. тез. док. ИТО-98-99, Напр.D. — 1998. — С.37–38.

3. Гольдин А.М. Применение технологии Web 2.0 в образо-вании с научной точки зрения [Електронний ресурс] // URL: http://web2-science.ru/blog/archives/65#more-65:.. — Заголовок з екрану. Опубліковано 06.01.09

4. Дьяченко Б., Сорочан Т. Проект професійного розвит-ку — інноваційна технологія післядипломної освіти педа-гогічних кадрів // Инновационные технологии в образова-

116

нии: Материалы V Международной научно-практической конференции. — Алушта, 2008. — С.188–192.

5. Коренев Л.П. Дидактико-методические комплексы в системе дистанционного обучения // Науч.-мет. сб. тез. док. Межд. конф.-выст. Информационные технологии в образовании. Напр. Д. — М.: МИФИ, 1998. — С.61–62.

6. Розина Ирина Николаевна. Компьютерные телеком-муникации в образовательных технологиях для систем подготовки учителей России и США : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 : Ростов н/Д, 1999 260 c.

7. Соболева Н.Н., Жданович П.М. Проект «Открытый колледж». Internet-технологии для дистанционного об-разования // Науч.-метод. сб. тез. Межд. Конф.- выст. «Информационные технологии в образовании — 98/99». Направление D. — М.: МИФИ, 1998. — С. 82–83

8. Состояние образовательных потребностей взрослого на-селения крупнейших стран СНГ и возможностей их ре-ализации посредством технологий Дистанционного об-учения в странах СНГ. Мониторинг образовательных потребностей и возможностей. Аналитический обзор — Институт ЮНЕСКО по информационным технологиям в образовании. — М., 2003. — С.53.

9. Теория и практика дистанционного обучения: учеб. пособие [для студ. высш. учеб. Заведений] /Е.С. Полат, М.Ю. Бу-харкина, М.В. Моисеева]; под ред. Е.С. Полат. — М.: Из-дательский центр «Академия», 2004. — С.105–111.

10. Шабаршин В.М Информационные технологии на заня-тиях в учебно-научной группе (контекстно-модульный подход) // Межвуз. сб. «Информ. технологии в процессе подготовки современного специалиста». Вып.1 — Ли-пецк: ЛГПИ, 1998. — С.143–148.

ТЕМА 7. Організація роботи в комп’ютерному класі та вимоги до специфікації НККДля нормальної організації навчання інформатики в шко-

лі необхідно обладнати кабінети, оснащені комплексами

117

навчальної обчислювальної техніки на базі персональних комп’ютерів, об’єднаних у локальну мережу.

З урахуванням тенденції комп’ютеризації освіти призна-чення кабінету полягає в забезпеченні:

1) занять з курсу «Інформатика», передбачених навчальни-ми програмами;

2) факультативів, гуртків, комп’ютерних клубів для учнів та інших додаткових форм навчальної діяльності;

3) занять з інших предметів за мірою інформатизації;4) комп’ютеризації управління закладом освіти [3].

Організація роботи в комп’ютерному класіФункціональний стан учнів під час навчальних занять з ви-

користанням комп’ютерів у кабінеті інформатики (класі) виз-начається багатьма чинниками навколишнього середовища, включаючи організацію робочого місця. Одним з чинників, який може зменшити негативний вплив моніторів і комп’юте-рів, є суворе дотримання режиму роботи.

Як свідчать дані хронометражу, щільність роботи учнів з комп’ютерами під час уроку висока (85–95 %).

Сьогодні, незважаючи на те, що парк комп’ютерів суттє-во і швидко змінюється, удосконалюються технічні харак-теристики комп’ютерів, однак залишається гострою про-блема стомлення учнів під час роботи з моніторами та вплив комп’ютерів на стан їхнього здоров’я. Саме тому залежно від віку учнів лікарі та психологи наполягають на введенні обмежень на час роботи за дисплеєм та на проведенні фіз-культурних пауз.

Робота з ПК пов’язана з великим емоційним напруженням, негативними і позитивними емоціями. Нарівні з цим значне навантаження випадає на зоровий аналізатор, його акомода-ційний апарат, центральну нервову систему. При роботі з ПК учні скаржаться на втомлюваність очей: різь в очах, плаваю-чі точки перед очима, головний біль та ін. Проведені психо-фізіологічні дослідження показали, що робота з комп’ютером викликає більш виражені несприятливі зміни з боку вищої нервової діяльності й зорового аналізатора. Це говорить про розвиток втомлення і перевтоми, які наступають раніше, ніж при звичайному навчанні, навіть при виконанні контрольних

118

робіт у тому самому кабінеті інформатики, коли всі комп’юте-ри вимкнені.

Численні спостереження і дослідження функціонального стану учнів при роботі з ПК довели неможливість проведення безперервної роботи протягом усього уроку. Особливо чутливі до впливу несприятливих чинників середовища, в тому числі тих, що виникають при роботі комп’ютерів, учні молодшого і середнього віку, які інтенсивно ростуть і розвиваються. Тому чим молодший організм, тим більш виражені зміни в його функціональному стані можна спостерігати під дією будь-яких негативних чинників середовища.

Для проведення практичних занять з комп’ютерами класи діляться на дві підгрупи відповідно до наказу МОН України №128 від 20.02.2002 р.

Під час перерви між уроками обов’язково провітрювати приміщення і проводити вологе прибирання (такий режим прибирання нормалізує співвідношення важких і легких ае-роіонів і знижує рівень статичного електричного поля).

Згідно з санітарними правилами і нормами для учнів 10-11-х класів повинно бути не більше двох уроків на тиждень з інформатики з використанням ПК, а для інших класів — не більше одного уроку на тиждень. Безперервна тривалість ро-боти на ПК не повинна перевищувати для учнів1:

• для учнів 1-х класів (6 років) — 10 хв;• 2–5 класів — до 15 хв;• 6–7-х класів — 20 хв;• 8–9-х класів — 25 хв;• 9–10-х класів — до 20–25 хв;• 10–12-х класів — 25–30 хв. Через 2–3 уроки робота за

комп’ютером може бути повторена за зазначеними нор-мами.

• для учнів 10–12-х класів можлива організація спарених уроків, але при цьому безперервна робота з ПК повинна тривати: на першій годині — 30 хв, на другій — 20 хв з обов’язковою перервою між ними не менше 10 хв.

1 Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів смистеми загальної середньої освіти (затверджено Наказом Украї-ни з нагляду за охороною праці. Наказ №81 від 16.03.2004 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №620/9219 від 17.05.2004 р. )

119

Робота з комп’ютером повинна проводитись в індивідуаль-ному темпі.

Після встановленої тривалості роботи на комп’ютері повинен проводитися комплекс вправ для очей, а після кожного уроку на перервах — фізичні вправи для профілактики загальної втоми.

Під час занять на ПК для попередження розвитку перевтом-лення необхідно здійснювати комплекс профілактичних захо-дів, а саме: після безперервної роботи з екраном монітора — протягом 1,5–2 хв. вправи для профілактики зорової втоми; через 25–30 хв. роботи з використанням комп’ютерів — про-тягом 5 хв. комплекс вправ для профілактики зорового і ста-тичного втомлення

Комплекси вправ для очей повинні бути представлені на плакаті в кабінеті (класі), а ще краще їх роздрукувати і покла-сти на кожне робоче місце учня для індивідуального користу-вання. Комплекси вправ для очей потрібно проводити після закінчення роботи з ПК з учнями 6–7-х класів, а учням стар-ших класів — через 15–20 хв.

Комплекси вправ для очей повинні обов’язково виконува-тися учнями, що мають короткозору і далекозору рефракцію очей.

Для зняття локального стомлення м’язів, які підтриму-ють тіло і голову у вертикальному положенні, рук і ніг до-цільно проводити фізкультхвилинки, а для зняття загальної втоми — фізкультпаузи, які сприяють поліпшенню функціо-нального стану нервової, серцево-судинної і дихальної систем. Фізкультхвилинки бажано проводити на уроках, а фізкуль-тпаузи — на перервах.

Загальна тривалість позакласних та факультативних за-нять з інформатики не повинна перевищувати 2 годин на тиж-день, а безпосередньої роботи з ПК — не більше 1 години [7].

Загальна тривалість під час профільного навчання учнів з ПК не повинна перевищувати 2 годин на день [7].

Час виробничої практики учнів старших класів в позауроч-ний час із використанням комп’ютера повинен бути обмеже-ним для учнів, старших 16 років — 3 год, а для учнів, молод-ших 16 років — 2 год з обов’язковим дотриманням режиму роботи і проведенням профілактичних заходів: гімнастики

120

для очей через 20–25 хв і фізичних вправ через 45 хв під час перерви.

Заняття в гуртках із використанням комп’ютера повинні організовуватися не раніше, як через 1 год після закінчення навчальних занять у школі. Такі заняття повинні проводити-ся не частіше, як двічі на тиждень.

Режим роботи з комп’ютером, проведення профілактичних заходів для попередження розвитку перевтоми повинні бути аналогічні й на уроках з інформатики з використанням ПК. Робота з ПК під час навчальних занять і практики повинна здійснюватися в індивідуальному темпі й ритмі.

Режим роботи з комп’ютером у гуртках повинен відповідати вимогам до навчальних занять, з обов’язковим проведенням профілактичних заходів. Багато дітей мають вдома комп’юте-ри. Вимоги до роботи з комп’ютером вдома аналогічні до ви-мог щодо занять у школі з використанням комп’ютерів.

Комп’ютерні ігри гірше впливають на очі і центральну нерво-ву систему порівняно із звичайною навчальною роботою з ПК. Тому тривалість перегляду гри має обмежуватись 15 хв для учнів старших класів. Більш тривале використання комп’ютерної гри може негативно позначитися на самопочутті, сприяти розвитку перевтоми зорового аналізатора і центральної нервової системи, зниженню працездатності. Дотримання наведених рекоменда-цій при роботі з комп’ютерами під час навчальних занять, прак-тики й у позанавчальний час дозволить зберегти гарне самопо-чуття і працездатність, а також попередити розвиток небажаних відхилень у функціональному стані та здоров’ї учнів.

Правила техніки безпеки під час роботи з комп’ютеромПеред початком роботи в класі на початку навчального

року вчитель інформатики проводить з учнями інструктаж з техніки безпеки, після чого заповнює журнал, в якому розпи-суються учні і той, хто проводив інструктаж.

У разі порушення одним із учнів правил роботи в комп’ютер-ному класі або правил техніки безпеки вчителю слід привернути до цього увагу всього класу, навіть якщо це випадковісгь.

Налагодження і підготовку комп’ютерів до роботи, під’єд-нання необхідних пристроїв та встановлення відповідного про-грамного забезпечення, усунення будь-яких неполадок у робо-

121

ті комп’ютера та пристроїв здійснюють фахівці в спеціальних майстернях із використанням необхідної апаратури, інструмен-тів, комплектуючих виробів. Під час роботи з комп’ютером у комп’ютерному класі учням категорично забороняється:

• самостійно намагатися усунути будь-які неполадки в ро-боті комп’ютера, незалежно від того, коли і з чиєї вини вони сталися;

• від’єднувати і під’єднувати будь-які пристрої комп’ютера;• доторкатися до будь-яких деталей на задній панелі си-

стемного блоку;• знімати кришку корпуса системного блоку;• вставляти чи виймати диски (магнітні й оптичні) під час

роботи дисководів, коли світиться індикатор на дисководі;• силоміць вставляти чи виймати гнучкі (магнітні) диске-

ти та оптичні (лазерні) диски;• вручну переміщувати підставку для лазерного диска в

отвір для нього чи назовні;• застосовувати непередбачувані правилами фізичні дії до

будь–яких пристроїв — стукати по пристроях, трясти їх, перевертати, розбирати тощо.

Крім того, під час роботи з комп’ютером необхідно дотри-муватися певних правил. Основні з них:

1. Дисплей повинен бути розвернений від вікон під кутом, не меншим 90°, з метою запобігання потрапляння на екран прямих сонячних променів та уникнення відблиску, що значно ускладнює читання інформації з екрана дисплея.

2. Екран дисплея повинен бути очищений від пилу, оскіль-ки пил спричинює появу шкідливих впливів при роботі за дисплеєм.

3. На столі, де встановлено комп’ютер, не повинні знаходи-тися сторонні речі, їжа чи її залишки тощо.

4. Перед початком роботи з комп’ютером слід вимити і на-сухо витерти руки для запобігання появи плям на клаві-атурі, корпусі комп’ютера, дисплея, мишки та ін.

5. Через кожні 10 хв роботи за екраном дисплея слід зроби-ти перерву на кілька хвилин, під час якої записати от-римані результати, підготувати дані для продовження роботи чи її план, або просто відпочити.

122

6. Якщо використовується мишка, то під неї слід покласти спеціальний килимок для запобігання забруднення, що може призвести до виходу її з ладу.

7. Якщо клавіатура не використовується, вона має бути на-крита спеціальною прозорою кришкою для запобігання попадання пилу чи якихось предметів під клавіші, що може призвести до ушкодження клавіатури.

8. При виникненні будь-яких запитань під час роботи з комп’ютером слід звертатися до вчителя.

Без значної спеціальної підготовки дозволяється:• користуватися клавіатурою, під’єднаною до комп’юте-

ра, яка служить для введення повідомлень-вказівок про виконання комп’ютером тих чи інших операцій;

• користуватися мишкою, під’єднаною до комп’ютера, яка використовується, щоб мати можливість серед переліку послуг, позначення чи назви яких подані на екрані дис-плея, вибрати (вказати на) одну із послуг, що надаються комп’ютером;

• вмикати комп’ютер за допомогою вмикача на передній панелі системного блоку;

• після появи на екрані дисплея повідомлення «Тепер комп’ютер можна вимкнути» вимикати комп’ютер за до-помогою вимикача на передній панелі системного блоку.

Дидактичні вимоги до шкільних комп’ютерів та локальної мережі

Деякі технічні характеристики шкільних комп’ютерів та ви-моги до програмного забезпечення мають велике значення не лише для можливості повноцінного виконання повною мірою програми навчання інформатики, а й для формування методики застосування комп’ютерів у навчальному процесі взагалі.

В таблиці 1 наведено вимоги до комп’ютера, згідно з вимо-гами до спеціфікації навчальних комп’ютерних комплексів для оснащення кабінетів інформатики та інформаційних тех-нологійнавчання системи загальної середньої освіти2[5]:

2 Наказ МОН України №614 від 21.06.2010 р. «Про затвердження вимог до специфікації навчального комп’ютерного комплексу для кабінетів інфор-матики та інформаційно-комунікаційних технологій навчальних закладів системи загальної середньої освіти»

123

Таблиця 1

№ з/п

Складові комп’ютера

Вимоги

1. Портативний комп’ютер учителя (1 компл.) у складі:

дисплей: TFT від 15” до 17”

процесор: двоядерний з тактовою частотою не менше 2,0 ГГц із підтримкою набору інструкцій х86-64

оперативна пам’ять: не менше 4 Гб стандарту не нижче DDR3

накопичувач на жорсткому магнітному диску (HDD): не мен-ше 250 Гб

графічний адаптер: обсяг відеопам’яті не менше 256 Мб

пристрій для читання і запису оптичних носіїв: внутрішній, підтримка зчитування і запису форматів: CD, CD-R/-RW, DVD, DVD-R/-RW/+R/+RW

інтерфейси: не менше 4х портів USB 2.0; Ethernet-порт; порт-VGA; модемний порт (RJ-11); лінійний вихід (Audio Line/He-adphone Output); мікрофонний вхід (Audio Microphone Input); кард-рідер; радіоінтерфейс Wi-Fi 802.11 b/g

пристрої вводу: вбудована клавіатура з нанесеними символа-ми українського, латинського та російського алфавітів; вбудо-ваний маніпулятор «тачпед» (сенсорна панель), з двома стан-дартними кнопками; вбудована кольорова Веб-камера VGA, обернена до користувача

автономне електроживлення: не менше чотирьох годин авто-номного електроживлення від вбудованої батареї

ГАРАНТІЯ: не менше 3 років

пристрої введення/виведення:

• стереогарнітура (навушники + мікрофон), допускається окремо навушники і мікрофон;• персоніфікований маніпулятор «мишка» з пристроєм зчитування інформації, кили-мок;• принтер лазерний монохромний (чорно-бі-лий) формату А4, з роздільною здатністю не менше 600 dpi (точок на дюйм);

124

• планшетний сканер формату А4, з роз-дільною здатністю не менше 600х1200 dpi, з під’єднанням по інтерфейсу USB (допуска-ється заміна двох останніх позицій багато-функціональним пристроєм: принтер + ска-нер, з параметрами не гіршими зазначених вище, з планшетним пристроєм для скану-вання)

Програмне забезпечення*

• 32-хбітна операційна система не нижче Win-dows 7 Pro Ukr або еквівалент;• пакет програмних засобів офісного призна-чення не нижче Microsoft Office 2007 Pro Plus Ukr у складі: Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft Access, Microsoft PowerPoint, Micro-soft Publisher або еквівалент;• антивірусна програма з легким та зручним управлінням та налаштуванням, з інтерфей-сом українською мовою, з ліцензією не менше 5 років, спроможністю виявлення та знешкод-ження не менше 3-х мільйонів загроз, наявні-стю превентивних технологій, які забезпечу-ють найвищий рівень виявлення невідомих загроз;• програма архіватор з правом безкоштовно-го використання нових версій, з інтерфейсом українською мовою, з функцією резервного копіювання та технічною підтримкою в Украї-ні. Функція резервного копіювання може бути вбудована або реалізована окремим програм-ним забезпеченням;• система для оптичного розпізнавання тексту з підтримкою української мови інтерфейсу, з словниковою підтримкою української мови та вбудованою перевіркою української орфо-графії, з можливістю пошуку та виправлення невпевнено розпізнаних символів (Fine Reader або еквівалент);

125

• електронні словники, що включають: тлу-мачні та парні словники для української, російської, англійської мов (всі напрямки та комбінації), парні словники для перекладу слів та словосполучень з англійської, німець-кої, французької, італійської, іспанської, ро-сійської мов на українську та/або російську мову та у зворотному напрямку, і програми - перекладачі, що забезпечують переклад між українською, російською та англійською мо-вами Lingvo (або еквіваленти Рута, Prompt, Плай тощо)4• Система програмування мовою Pascal та Visual Basic (Visual Basic Express Edition)

2. Комп’ютер учня (15 компл.) у складі:

Системний блок

• корпус ATX або mАТХ з блоком живлення не менше 400 Вт, з не менше ніж одним з’єдну-вачем USB на лицьовій панелі;• материнська плата форфактору ATX або mАТХ, яка має не менше 4-х USB каналів вер-сії 2.0 введення/виведення;• двоядерний центральний процесор з такто-вою частотою не менше 2,0 ГГц із підтримкою набору інструкцій х86–64;• оперативний запам’ятовуючий пристрій (ОЗП) ємністю не менше 3 Гб стандарту не нижче DDR 3;• пристрій для читання і запису оптичних носіїв з підтримкою зчитування і запису форматів: CD, CD-R/-RW, DVD, DVD-R/-RW/+R/+RW;• накопичувач на жорсткому магнітному дис-ку (HDD) ємністю не менше 250 Гб (SATA-2);• відеокарта з обсягом пам’яті не менше 256 Мб, обладнана виходами аналогового сигналу VGA або цифрового сигналу (допускається ін-тегрована на материнську плату);

126

• звукова карта з мікрофонним входом (допу-скається інтегрована на материнську плату);• мережева карта, яка забезпечує швидкість обміну не менше 100 Мбіт/с та інтерфейсна карта бездротової локальної мережі стандар-ту Wi Fi (IEEE 802.11 b/g) (за умови побудови бездротової мережі). Допускаються інтегрова-ні на материнську плату

Пристрої введення/виведення

• відеомонітор рідкокристалічного типу не менше 19 ‘’ з кутом спостереження не менше 160°, ТСО 03;• стереогарнітура (навушники + мікрофон), допускається окремо навушники і мікрофон;• клавіатура з нанесеними символами українсь-кого, латинського та російського алфавітів;• маніпулятор «мишка» з оптичним приво-дом, з коліщам прокручування (скролінгу), килимок

* встановлюється ліцензійно чисте програмне забезпечення з необ-хідною кількістю ліцензій

Надійність комп’ютерів, які використовуються в навчаль-ному процесі середніх закладів освіти, можна розглядати не лише як технічну вимогу, а здебільшого психолого-дидактичну, оскільки втрати навчального часу на перезавантаження, втрата результатів роботи учнів при збоях комп’ютера при виконанні самостійної чи лабораторної роботи автоматично знижують інте-рес учня до предмета. Тому до школи повинна постачатися до-сить потужна і надійна сучасна комп’ютерна техніка.

Швидкодія більшості шкільних комп’ютерів, як правило, достатня для виконання основних завдань курсу інформати-ки. Досить швидко виконується і обмін в локальній мережі документами та електронними повідомленнями практично на всіх типах шкільних ПК.

Відомо, що затримки в діалозі з комп’ютером понад 3–4 с спочатку формують у учня сумнів щодо того, чи правильно він виконав дію, а з часом вже дратують і втомлюють його.

127

Організація в комп’ютерному класі локальної мережі з ви-діленим сервером вирішує технічні проблеми, важливі і для навчання: безпека даних, швидкість обміну через мережу, доступ учня до програмного забезпечення, встановленого на комп’ютері вчителя, під час роботи на робочому місці учня.

За умов швидкого розвитку світових комп’ютерних мереж локальна мережа, що працює в комп’ютерному класі, може розглядатися як навчальна модель глобальної мережі, й учень повинен виконувати в ній ті самі операції, з якими він зіт-кнеться під час роботи в Інтернеті: пошук та отримання інфор-мації за запитами; відправлення електронного повідомлення адресатові, за списком розсилання, в телеконференцію тощо. Принципи роботи і правила поведінки під час роботи в мережі повинні бути максимально наближеними до реальних.

Робоче місце вчителя доцільно організувати так, щоб кожний учень кожного класу мав свою папку на сервері, де зберігалися результати його роботи за індивідуальними за-вданнями. Така папка повинна бути захищена. Це дозволяє учневі із свого комп’ютера виконати запис та читання даних самостійно, без участі вчителя. Учень відповідає за своєчас-не збереження результатів своєї роботи. Така організація роботи в мережі сприяє формуванню в учнів відповідально-сті, підвищує їх активність, незалежність та самостійність. Учитель при цьому звільняється від рутинних дій і може надавати індивідуальну допомогу учням або здійснювати контроль їх знань та вмінь.

Ефективно організована комп’ютерна мережа дозволяє ви-користовувати на практиці нову організацію колективної ро-боти: учні виконують завдання частинами, а потім збирають результати на диск або головний комп’ютер. Витрати часу на збирання програм чи копіювання файлів виправдовуються ко-лективним характером роботи.

128

ОРІЄНТОВНИЙ КОМПЛЕКС ВПРАВдля зняття втоми під час навчання в кабінетах інформатики3

Комплекс вправ для очей

Вправи виконуються сидячи в зручній позі, хребет прямий, очі відкриті, погляд — прямо, відвернувшись від комп’ютера.

Варіант 11. Погляд спрямовувати вліво-вправо, вправо-прямо, вверх-

прямо, додолу-прямо без затримки в кожному положен-ні. Повторити 5 разів і 5 разів у зворотному напрямі.

2. Закрити очі на рахунок “раз-два”, відкрити очі і подиви-тися на кінчик носа на рахунок “три-чотири”.

3. Кругові рухи очей: до 5 кругів вліво і вправо.

Варіант 21. Швидко кліпати очима протягом 15 с. 2. Заплющити очі. Не відкриваючи очей, начебто подиви-

тися ліворуч на рахунок «раз-чотири», повернутися у вихідне положення. Так само подивитися праворуч на рахунок «п’ять-вісім» і повернутися у вихідне положен-ня. Повторити 5 разів.

3. Спокійно посидіти із закритими очима, розслабившись протягом 5 с.

Комплекс вправ для зняття м’язового напруження

Варіант 1Вихідне положення — сидячи на стільці.1. Зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Потягнутися

на стільці, зігнувши руки на потилиці, відхиляючи голо-ву назад і випростовуючи плечі. Повторити 5 разів.

2. Зробити нахили і повороти голови. Повторити 5 разів.3. Зробити легкий самомасаж обличчя і кисті рук протягом

3–5 с.

3 Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів смистеми загальної середньої освіти (затверджено Наказом Украї-ни з нагляду за охороною праці. Наказ №81 від 16.03.2004 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №620/9219 від 17.05.2004 р. )

129

Варіант 2Вихідне положення — сидячи на стільці.1. Витягнути і розчепірити пальці так, щоб відчути напру-

ження. У такому положенні затримати протягом 5 с. Розслабити, а потім зігнути пальці. Повторити вправу 5 разів.

2. Повільно і плавно опустити підборіддя, залишатися у та-кому положенні 2-3 с і розслабитися.

3. Сидячи на стільці піднести руки якомога вище, потім плавно опустити їх додолу, розслабити. Вправу повтори-ти 5 разів.

4. Переплести пальці рук і покласти їх за голову. Звести ло-патки, залишатися у такому положенні 5 с, а потім роз-слабитись. Повторити вправу 5 разів.

Варіант 3Вихідне положення — стоячи, ноги разом, руки вниз.1. Прямі руки розвести в боки долонями догори, зробити

вдих.2. Схрестити руки перед грудьми, міцно обхопити себе за

плечі, повторити 5 разів.3. Кругові рухи ліктями вперед протягом 5 с.4. Те саме назад. Дихати рівномірно.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ1. Яке функціональне призначення шкільного кабінету ін-

форматики?2. Як обладнати шкільний кабінет інформатики?3. Яких основних санітарно-гігієнічних вимог треба дотри-

муватися під час роботи в комп’ютерному класі?4. Як організувати роботу учнів в комп’ютерному класі при

викладанні шкільної дисципліни?5. Яких правил техніки безпеки треба дотримуватися під

час роботи з комп’ютером?6. Яким вимогам повинні відповідати шкільні комп’ютери

та локальні мережі?

130

ЛІТЕРАТУРА1. Вимоги до спеціфікації навчальних комп’ютерних ком-

плексів (Наказ МОН України № 363 від 11.05.2006 р.) // Інформатика. — 2006. — №31–32.

2. Державні санітарні правила та норми «Влаштування і об-ладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ю-терах», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30 грудня 1998 р. N 9 // Комп’ютер у школі та сім’ї. — 1999. — №4; 2000. — №1; 2000. — №2.

3. Методичні рекомендації щодо облаштування і викори-стання кабінету інформатики та інформаційно-кому-нікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів (Лист №1/11-1927 від 06.05.2004 р.) // Інфор-матика. — 2004. — №38–39.

4. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: навч.по-сібник / Н.В. Морзе; за ред. акад. М.І. Жалдака. — К.: Навчальна книга, 2003. — 254 с. (у 4 ч., ч. 1 (Загальна методика навчання інформатики).

5. Наказ МОН України №614 від 21.06.2010 р. «Про затвер-дження вимог до специфікації навчального комп’ютер-ного комплексу для кабінетів інформатики та інформа-ційно-комунікаційних технологій навчальних закладів системи загальної середньої освіти».

6. Наказ МОН України « Про поставки комп’ютерних ком-плексів» № 524 від 23.09.2002 р.

7. Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформа-тики навчальних закладів смистеми загальної середньої освіти (затверджено Наказом України з нагляду за охо-роною праці. Наказ №81 від 16.03.2004 р. Зареєстро-вано в Міністерстві юстиції України за №620/9219 від 17.05.2004 р. )

8. Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОНУ від 20.05.2004 р. №40, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. №730/9329) [Книга вчителя інформати-

131

ки: Довідково-методичне видання] / Упоряд. Н.С. Про-копенко, Т.Г. Проценко. — Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. — 256 с.

9. Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН України № 407 від 20.05.2004 р.) // Інформатика. — 2004. — №38–39; Ін-форматика. — 2005. — №2–3.

10. Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН України № 601 від 20.07.2004 р.)

132

Додаток 1Тематична атестація

Варіант 1

Частина 1

1. Хто вперше сформулював склад і призначення функціо-нальних елементів автоматичного обчислювального при-строю?

(Справка: Виберіть правильну відповідь зі списку) • Джон фон Нейман • Чарльз Беббідж • Алан Тьюрінг • Клод Шеннон Правильна відповідь: Чарльз Беббідж

2. 1 кілобайт дорівнює 210 байтів. (Справка: Введіть з клавіатури відповідь: так чи ні) Правильна відповідь: так

3. Яка з наведених програм є растровим графічним редак-тором?

(Справка: Виберіть правильну відповідь зі списку) • CorelDraw • 3d-Studio • Adobe Photoshop • Adobe Illustrator • FreeMind Правильна відповідь: Adobe Photoshop

4. Які дії можна виконати з виділеним фрагментом тексту документа MS Word?

(Справка: Виберіть правильні відповіді — клацніть на відповідному прапорці):

• копіювати • вилучити • зберегти • перемістити • вставити Правильна відповідь: Копіювати, вилучити, перемістити

133

5. З чого складається адреса клітинки електронної таблиці MS Excel?

(Справка: Виберіть правильну відповідь зі списку) • з назви рядка і стовпця • з назви рядка і номеру стовпця • з номеру рядка і номеру стовпця • з назви стовпця і номеру рядка Правильна відповідь: З назви стовпця і номеру рядка

6. Який вид внутрішньої пам’яті забезпечує підвищення швидкості обміну даними між процесором і оперативною пам’яттю?

(Справка: Введіть з клавіатури правильну відповідь) Правильна відповідь: Кеш-пам’ять

7. Яке призначення операції фільтрації в СУБД MS Access? (Справка: Виберіть правильну відповідь зі списку) • сортування записів за деякою умовою • відбір записів, які задовольняють деяку умову • виведення записів • форматування записівПравильна відповідь: Відбір записів, які задовольняють деяку умову

134

Додаток 2

Тематична атестаціяВаріант 1

Частина 1

1. Хто вперше сформулював склад і призначення функціо-нальних елементів автоматичного обчислювального при-строю? (Виберіть правильну відповідь зі списку)

Чарльз Беббідж

2. 1 кілобайт дорівнює 210 байтів. (Введіть з клавіатури відповідь: так чи ні)

так

3. Яка з наведених програм є растровим графічним редак-тором? (Виберіть правильну відповідь зі списку)

Adobe Photoshop

4. Які дії можна виконати з виділеним фрагментом тексту документа MS Word? (Виберіть правильні відповіді — клацніть на відповідному прапорці):

Копіювати Вилучити Зберегти Перемістити Вставити

5. З чого складається адреса клітинки електронної таблиці MS Excel? (Виберіть правильну відповідь зі списку)

З назви стовпця і номеру рядка

6. Який вид внутрішньої пам’яті забезпечує підвищення швидкості обміну даними між процесором і оперативною пам’яттю? (Введіть з клавіатури правильну відповідь)

кеш-пам’ять

7. Яке призначення операції фільтрації в СУБД MS Access? (Виберіть правильну відповідь зі списку)

Відбір записів, які задовольняють деяку умову

135

ДЛЯ НОТАТОК___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

___________________________________________________

136

Науково-методичне видання

Дубовик Ольга Степанівна Щоткіна Альона Миколаївна Удовенко Наталія Іванівна Воротникова Ірина Павлівна

Післядипломна педагогічна освіта: професійний розвиток учителів інформатики:

Навчальний посібник для самостійної роботи слухачів курсів підвищення кваліфікації

(українською мовою)

Технічний редактор – М.Є. Куценко

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справиДК № 1692 від 17.02.2004.

Здано на виробництво 20.10.12. Підписано до друку 31.10.12. Формат 60x84/16.Папір офсетний. Друк RIZO. Гарнітура SchoolBookC. Ум. друк. арк. 7,44.

Зам. № 10/04.

Видавець: СПД Рєзніков В.С.91055, м. Луганськ, вул. Луначарського, 58.

Тел.: (0642) 52-50-67, 71-76-93.

е-mаіl: [email protected].