ДОСВІД ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ...

www.scm.com.uawww.bestuniversities.com.ua

ДОСВІД ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ: ПОГЛЯД ВИПУСКНИКІВ ТА РОБОТОДАВЦІВ

2 3

Опис дослідження 4

Основні результати дослідження 6

Вступ. Молодь на ринку праці (статистична довідка) 10

Працевлаштованість випускників 12

Робота за фахом 15

Кваліфікаційний рівень першої зайнятості 16

Дефіцитні та надлишкові спеціальності 17

Пошук роботи випускниками та оцінка діяльності ВНЗ зі сприяння працевлаштуванню 20

Шляхи пошуку роботи 22

Діяльність університетських центрів кар’єри 24

Ставлення роботодавців до працевлаштування спеціалістів, які нещодавно закінчили ВНЗ 27

Чинники, що впливають на прийняття рішення щодо прийому на роботу нещодавніх випускників 30

Бар’єри для прийому на роботу 34

Співпраця роботодавців із вищими навчальними закладами 41

ЗМІСТ

4 5

Цей звіт ґрунтується на результатах опитувань випускників і роботодавців, проведених у рамках проекту рейтингу вищих навчальних закладів «Ком-пас». Окрім оцінок вузів, що є складовими рейтингу ВНЗ, опитування охо-плювали широкий спектр запитань, включаючи досвід працевлаштування випускників, шляхи пошуку роботи і роль університетських центрів кар’єри у працевлаштуванні, вимоги роботодавців до молодих фахівців, дефіцитні навички та бар’єри прийому на роботу, інші запитання. У дослідженні 2013 року взяли участь 1202 випускники 2007-2012 років з 239 вузів III-IV рівнів акредитації, що навчалися за такими напрямками підготовки: бізнес/економі-ка, право, інженерно-технічні спеціальності, інформаційні технології, архітек-тура/будівництво. В опитуванні роботодавців взяли участь представники 843 середніх і великих компаній з усієї України.

Польовий етап дослідження «Рейтинг ВНЗ України «Компас» проводився у лютому – березні 2013 року із застосуванням методів особистого та телефон-ного інтерв’ю, опитування за допомогою електронної пошти та онлайн-опиту-вання. Така дослідницька методологія була обрана з огляду на те, щоб досяг-нути якомога більше випускників різних ВНЗ і важкодосяжних респондентів (роботодавців, експертів).

Також у лютому-березні 2013 року КМІС провів серію експертних інтерв’ю із представниками HR-служб провідних українських і міжнародних компаній, агенцій з підбору персоналу та університетських центрів кар’єри. Тематика інтерв’ю стосувалася різних аспектів працевлаштування молодих спеціаліс-тів, а також взаємодії між представниками системи вищої освіти та робото-давцями.

Загалом було проведено 19 інтерв’ю з такими групами респондентів:

• компанії-роботодавці: Carlsberg Ukraine, Сiklum, DHL Express Ukraine, ДТЕК, Ernst&Young – Україна, KM Core Україна («Квазар-Мікро»), «Київстар», «Ук-рсоцбанк», «УкрСиббанк»;

• агенції з підбору персоналу: Brain Source International Ukraine, DOPOMOGA Ukraine, Golden Staff Україна, Job-Consulting Ltd., World Staff, «Венбест-Ре-крутинг»;

• університетські центри кар’єри: Донецький національний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національ-ний університет «Києво-Могилянська академія», Національний універси-тет «Львівська політехніка».

Ми щиро вдячні всім експертам – представникам вищезгаданих компаній, чиї змістовні і щирі відповіді сприяли високій якості всього дослідження з визна-чення рейтингу ВНЗ України «Компас-2013» та виявленню багатьох аспектів працевлаштування випускників та взаємодії між ВНЗ і роботодавцями.

Автори звіту

Андрій Кашин, координатор проектів, Київський міжнародний інститут соціології

Євгенія Польщикова, аналітик, Київський міжнародний інститут соціології

Юлія Сахно, аналітик, Київський міжнародний інститут соціології

ОПИС ДОСЛІДЖЕННЯ

6 7

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

• Станом на початок 2013 року постійну роботу мали 76% випускників, іще 7% мали досвід роботи, проте на час опитування не працювали. Близько 17% випускників ніколи не мали постійної роботи тривалістю більше 6 місяців.

• Найбільш затребуваними виявилися фахівці з інформаційних техноло-гій та інженерно-технічних спеціальностей. На час опитування, роботу мали 81% випускників-»айтішників» та 79% інженерів, 5% випускників цих спеціальностей мали досвід, але на час опитування не працювали, і 14%-15% ніколи не мали роботи.

• За результатами проведеного опитування, через три місяці після випуску працевлаштованими є 63% випускників, через півроку – 70%: п’ята части-на випускників (20%) починають працювати до отримання диплому, 17% знаходять перше робоче місце через 1-2 тижні після випуску, 13% - май-же через місяць, 14% - через два-три місяці, 7% - через 4-5 місяців. В 11% випадків пошуки роботи тривають більше півроку, а 17% випускників 2007-2012 року на час опитування ніколи не мали постійної роботи.

• Найшвидше знаходять роботу випускники інженерно-технічних спе-ціальностей та фахівці з інформаційних технологій . Серед тих, хто на-вчався за інженерно-технічними спеціальностями, через два тижні після випуску роботу мали 45% (17% почали працювати до випуску, а 28% вла-штувалися на роботу через 1-2 тижні після отримання диплому). Серед фахівців із інформаційних технологій, через два тижні після випуску працювали 44% - причому айтішники частіше, аніж представники інших досліджуваних спеціальностей, починають працювати іще до отримання диплому (роботу до випуску мали 25%), а ще 19% знаходять перше робо-че місце через 1-2 тижні після завершення навчання.

• Найпопулярнішими способами пошуку роботи серед випускників є звер-нення до знайомих (цей метод пошуку роботи використовували 46% ви-пускників) та перегляд вакансій в Інтернеті або газетах (35%). Лише 7% випускників під час пошуків роботи зверталися до Державної служби за-йнятості, стільки ж – зверталися до роботодавців або відвідували ярмарки кар’єри.

• Становище молодих фахівців на ринку праці помітно похитнулося після економічної кризи восени 2008 року і дотепер не відновилося: станом на початок 2008 року працювали 88% випускників, 5% мали досвід роботи, 7% - ніколи не працювали, а в усі наступні роки частка зайнятих не пере-вищувала 80%.

• За результатами опитування, за фахом працевлаштовані трохи більше половини (52%) опитаних випускників, або ж майже дві третини (63%) тих, хто має або мав постійну роботу. Близько третини молодих спеціа-лістів працюють не за фахом.

• Найбільша частка працевлаштованих за фахом – серед юристів та «ай-тішників» (59%), дещо менше – серед фахівців інженерно-технічних спе-ціальностей (55%). Найменше працевлаштованих за фахом – серед еко-номістів (46%) та архітекторів (51%).

• За оцінками роботодавців, найбільшою мірою на ринку праці не виста-чає випускників інженерно-технічних спеціальностей: на це вказали 44% опитаних представників компаній-роботодавців . Окрім цього, 14% робо-тодавців вказали на дефіцит молодих фахівців із архітектури / будівни-цтва, 12% - на недостатню кількість випускників із інформаційних тех-нологій, і лише 2% роботодавців вважають, що нинішні обсяги випуску фахівців бізнес-економічного та юридичного напрямків є недостатніми.

• Абсолютна більшість роботодавців (55%-57%) вважає, що економістів та правників вітчизняні вузи випускають у надлишку. Щодо решти напрям-ків, на надлишковість обсягів випуску вказала незначна кількість робото-давців (2%-5%).

• Абсолютна більшість (79%) роботодавців стверджують, що вони пози-тивно або скоріше позитивно ставляться до прийому на роботу випус-кників, які нещодавно закінчили вуз. Проте випускники так не вважають: на думку половини (50%) випускників роботодавці ставляться до молодих претендентів скоріше негативно або негативно, і лише 42% вважають, що роботодавці схильні позитивно сприймати нещодавніх випускників вузів.

8 9

• У більшості (50%) компаній-роботодавців політика щодо прийому на ро-боту випускників вузів без досвіду роботи полягає в оцінці потенціалу, теоретичних знань і практичних навичок претендента: якщо випускник в процесі відбору демонструє необхідні характеристики, то його беруть на роботу.

• Десята частина (10%) роботодавців відмовляються приймати на роботу випускників без досвіду роботи за спеціальністю, і 2% - взагалі не беруть на роботу недавніх випускників.

• І роботодавці, і випускники сходяться на думці про те, що найважливіши-ми характеристиками, які враховуються при прийомі на роботу, є знання, навички та вміння випускника (це дуже впливає на рішення щодо при-йому на роботу на думку 78% випускників та 73% роботодавців), а також особистісні якості випускника (дуже важливим це назвали 69% робото-давців та 68% випускників).

• Уявлення випускників та роботодавців щодо основних причин, чому ви-пускникам вузів без досвіду роботи складно знайти своє перше робоче місце, суттєво відрізняються. Абсолютна більшість випускників (70%) пе-реконані, що роботодавці відмовляють випускникам через відсутність у них досвіду роботи за спеціальністю. Натомість роботодавці у більшості зауважують, що бар’єрами для прийому на роботу нещодавніх випус-кників найчастіше стають низький рівень практичної підготовки (59%), а також завищені вимоги до зарплати і неадекватні кар’єрні очікування з боку випускників (40%) – лише після цього іде досвід роботи (37%).

• За оцінками роботодавців, нинішні випускники мають завищені очіку-вання щодо багатьох параметрів майбутнього працевлаштування . На думку 72% представників компаній-роботодавців, які у своїй діяльності стикалися із випускниками українських вузів останніх п’яти років, ниніш-ні випускники мають завищені очікування по зарплаті, 53% - завищені уявлення про свої здібності, 51% - завищені кар’єрні очікування, 31% - за-вищені очікування, що стосуються умов праці.

• Найбільшою довірою серед роботодавців користуються випускники На-ціонального технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (КПІ) та Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За словами опитаних роботодавців, випускників КПІ погоджу-ються приймати на роботу навіть без досвіду роботи 15% усіх україн-ських компаній, випускників університету імені Шевченка – 12% компа-ній. Окрім цього, роботодавці схильні високо оцінювати рівень освіти, яку

дають Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Національний університет «Києво-Могилянська академія», На-ціональний університет «Львівська політехніка»

• За результатами опитування, близько чверті (26%) випускників знали, що на час їхнього навчання у ВУЗі функціонував центр зайнятості (кар’єри), 43% відповіли, що такого підрозділу в їхньому ВУЗі не було, і 31% нічого не знали про це. Випускники, які відповіли, що на час їхнього навчання в їхньому ВУЗі діяв центр зайнятості, у більшості (70%) вважають його роботу корисною для працевлаштування студентів.

• За словами опитаних випускників, найпопулярнішою послугою центрів кар’єри є допомога в пошуку роботи та надання інформації про вакансії – про таку послугу знали 61% випускників, в чиїх університетах діяли по-дібні підрозділи зі сприяння працевлаштуванню. Третина (30%) випус-кників, в чиїх вузах функціонував центр кар’єри, вказали, що цей центр надавав консультації щодо ефективних стратегій працевлаштування (складання резюме, проходження співбесіди, самостійний пошук роботи). Окрім цього, 21% центрів кар’єри займалися профорієнтацією, 18% - до-помагали у плануванні кар’єри, 12% - проводили тренінги з розвитку на-вичок і вмінь, які актуальні на ринку праці.

• Послугами університетських центрів кар’єри користувалися менше поло-вини (37%) тих, хто знав про існування такого центру в їхньому вузі – або ж 10% усіх опитаних випускників.

• Із вищими навчальними закладами співпрацює близько третини (34%) усіх вітчизняних компаній-роботодавців. До співпраці із вузами частіше вдаються великі компанії: серед них ті чи інші форми взаємодії із вузами мають 62%, у той час як поміж середніх компаній – 31%. Зазвичай співп-раця між роботодавцями і ВНЗ налагоджується з ініціативи обох сторін: у 63% випадків ініціаторами виступають як самі підприємства, так і вищі навчальні заклади.

10 11

ВСТУП. МОЛОДЬ НА РИНКУ ПРАЦІ (СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА)

Щороку вищі навчальні заклади випускають понад 500 тисяч молодих спеці-алістів. Наскільки затребуваними вони є на ринку праці? Загалом, молодь вважається вразливою категорією на ринку праці. З одно-го боку, молоді люди - особливо із вищою освітою - мають великий потенці-ал, легше навчаються і краще пристосовуються до роботи в компанії, мають більш творче мислення, володіють новими знаннями і передовими техноло-гіями. З іншого боку, молоді часто бракує досвіду роботи, специфічних знань і навичок, які вимагаються роботодавцями, а роботодавці далеко не завжди готові витрачати час і кошти для додаткового навчання претендентів на ту чи іншу посаду. Як наслідок, рівень безробіття серед молоді є вищим за середній рівень без-робіття у країні: за підсумками 2011 року, серед молоді у віці 25-29 років шукали, проте не могли знайти роботу 9,2%, а серед населення загалом рі-вень безробіття становив 7,9% (Таблиця 1). Загалом же, за даними Державної служби статистики, серед молоді віком 25-29 років роботу мають 72,4%, в на-ступній віковій групі (30-34 роки) зайнятими вже є майже 77%, серед людей віком 35-49 років – майже 80%.

Вища освіта є чинником, який підвищує шанси на успішне працевлаштування, хоча і не гарантує його. За даними Держстату, серед людей віком 15-70 років із вищою освітою відсоток зайнятих був значно вище, аніж в інших освітніх групах (73,4% проти 59,2% серед усього населення), а рівень безробіття – най-нижчий (6,7% проти 7,9%) (Таблиця 2).

Проте ситуація із працевлаштуванням нещодавніх випускників вузів нео-днозначна. Офіційна статистика не дає чіткого уявлення про відсоток ви-пускників, які не можуть знайти роботу після закінчення вузу. Міністерство освіти і науки не перший рік звертається до керівників вузів із проханням «надавати достовірну інформацію щодо працевлаштування випускників». Справа у тому, що поширеними є практики, коли випускників, що навчалися за кошти державного бюджету, змушують надавати довідки про працевла-штування задля отримання диплому. Випускники надають недостовірні дані щодо місця своєї роботи, а це призводить до викривлення даних щодо затре-буваності випускників. Вищі навчальні заклади, які розміщують інформацію стосовно працевла-штування випускників на своїх веб-сайтах або оприлюднюють через ЗМІ, в середньому зазначають, що робоче місце після випуску мають 65%-80% випускників, які навчалися за кошти бюджету. Ці оцінки дуже приблизні і не враховують, скільки випускників знаходять роботу через короткий проміжок часу після випуску, а у скількох пошуки тривають довший час або є безрезуль-татними. Тож мало не єдиний спосіб з’ясувати, наскільки успішними є пошуки роботи молодими фахівцями, – це опитування нещодавніх випускників щодо їхнього досвіду працевлаштування.

Таблиця 1

Таблиця 2

Джерело: Статистичний збірник «Економічна активність населення України 2011», Державна служба статистики України, 2012

Джерело: Статистичний збірник «Економічна активність населення України 2011», Державна служба статистики України, 2012

ЕКОНОМІЧНА АКТИВНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЗА ВІКОВИМИ ГРУПАМИ

Рівень економічної активності, %

Рівень зайнятості, %

Рівень безробіття, %

Усе населення 64,3 59,2 7,9У тому числі за віковими групами:

15-24 роки 41,7 33,9 18,625-29 років 79,7 72,4 9,230-34 роки 83,0 76,9 7,435-39 років 85,4 79,3 7,240-49 років 85,3 79,8 6,450-59 років 65,4 62,0 5,160-70 років 24,2 24,1 0,1

Працездатного віку 72,7 66,5 8,6Старше працездат-

ного віку27,9 27,9 0,1

ЕКОНОМІЧНА АКТИВНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЗА РІВНЕМ ОСВІТИ

Рівень економічної активності, %

Рівень зайнятості, %

Рівень безробіття, %

Усе населення 64,3 59,2 7,9У тому числі мають освіту:

Повну вищу 78,7 73,4 6,7Базову вищу 51,4 41,1 20,1

Неповну вищу 71,1 66,1 7,1Повну загальну

середню62,6 57,1 8,8

Базову загальну середню

38,2 35,6 6,9

Початкову загальну або не мають освіти

13,5 13,5 :

12 13

ПРАЦЕВЛАШТОВАНІСТЬ ВИПУСКНИКІВ

За результатами проведеного опитування , станом на початок 2013 року по-стійну роботу мали 76% випускників, іще 7% мали досвід роботи, проте на час опитування не працювали (Діаграма 1). Близько 17% випускників ніколи не мали постійної роботи тривалістю більше 6 місяців.

Діаграма 1

Серед випускників, що закінчили навчання більше року тому, ситуація із пра-цевлаштуванням дещо краща, хоча тут теж не без проблем: за даними опи-тування, станом на початок 2013 року роботу (або принаймні досвід роботи) мали 88% випускників 2010-2011 років, та 94%-95% випускників 2007-2009 років. Решта ж – а це 5% випускників 2007-2009 років та 12%-13% випускни-ків 2010-2011 років – ніколи не мали постійної роботи.Не забуваймо, що йдеться лише про випускників вищеназваних п’яти спеці-альностей – дослідження не охоплює гуманітаріїв, медиків, педагогів тощо. А з огляду на те, що досліджувані спеціальності (особливо – «айтішники» та інже-нери) користуються підвищеним попитом на ринку праці, на загал ситуація із працевлаштуванням серед усіх випускників може бути іще гіршою.

Діаграма 3

Як і в минулі роки, з-поміж досліджуваних спеціальностей найвищий рівень безробіття був зафіксований серед молодих фахівців архітектурно-будівель-ного фаху (Діаграма 2): серед них лише 64% на час опитування мали постійну роботу, 15% були звільненими, а 20% ніколи не мали постійної роботи. Найбільш затребуваними виявилися фахівці з інформаційних технологій та інженерно-технічних спеціальностей. На час опитування, роботу мали 81% випускників-»айтішників» та 79% інженерів, 5% випускників цих спеціаль-ностей мали досвід, але на час опитування не працювали, і 14%-15% ніколи не мали роботи.

Діаграма 2

76%7%

17%

Була у вас або є постійна робота?(тривалістю не менше 6 місяців)

Так, працююПрацював,

але зараз не працююНе працював

74% 75% 79% 81%64%

8% 8% 5% 5%15%18% 17% 15% 14% 20%

Бізнес/економічні Юридичні Інженерно-технічні ІТ Архітектура / будівництво

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ: РОЗПОДІЛ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮТак, працюю Працював, але зараз не працюю Не працював

76%7%

17%

Була у вас або є постійна робота?(тривалістю не менше 6 місяців)

Так, працююПрацював,

але зараз не працююНе працював

74% 75% 79% 81%64%

8% 8% 5% 5%15%18% 17% 15% 14% 20%


ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ: РОЗПОДІЛ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮТак, працюю Працював, але зараз не працюю Не працював

88%80%

73% 77% 79% 75%

5% 8% 11% 6% 7% 7%7% 12% 16% 17% 14% 17%

2008 2009 2010 2011 2012 2013

ДИНАМІКА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ(дані опитувань 2008-2013 рр.)

Так, працюю Працював, але зараз не працюю Не працював

83% 88%80% 80%

63%

11% 7% 8% 7% 6%5% 5%12% 13%

31%

Випуск 2007/2008 Випуск 2009 Випуск 2010 Випуск 2011 Випуск 2012

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ: РОЗПОДІЛ ЗА РОКОМ ВИПУСКУ


14 15

88%80%

73% 77% 79% 75%

5% 8% 11% 6% 7% 7%7% 12% 16% 17% 14% 17%

2008 2009 2010 2011 2012 2013

ДИНАМІКА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ(дані опитувань 2008-2013 рр.)


83% 88%80% 80%

63%

11% 7% 8% 7% 6%5% 5%12% 13%

31%

Випуск 2007/2008 Випуск 2009 Випуск 2010 Випуск 2011 Випуск 2012

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ: РОЗПОДІЛ ЗА РОКОМ ВИПУСКУ


52%31%

17%Так, за фахом

Ні , не за фахом

Ніколи не мали роботи

46%

60% 55% 59%51%

35%23%

29% 27% 29%18% 17% 15% 14%

20%


ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ ЗА ФАХОМ: РОЗПОДІЛ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

Працюють за фахом Працюють не за фахом Не мали постійної роботи

Як можна зауважити, становище молодих фахівців на ринку праці помітно похитнулося після економічної кризи восени 2008 року і дотепер не відно-вилося: станом на початок 2008 року працювали 88% випускників, 5% мали досвід роботи, 7% - ніколи не працювали, а в усі наступні роки частка зайня-тих не перевищувала 80% (Діаграма 4). Найбільша частка звільнених серед випускників була зафіксована на початку 2010 року (мали досвід, але на час опитування не працювали 11% опитаних), після чого вона зменшилася до 6%-7% – люди із досвідом роботи перейшли в категорію працевлаштованих. Проте насторожує, що протягом усіх «післякризових» років більш-менш ста-більною лишається частка випускників, які ніколи не мали роботи, тобто для випускників із досвідом пошук наступної роботи є легшим, а випускники, які не встигли набути досвіду роботи, ризикують довше лишатися безробітними.

Діаграма 4

За результатами опитування, за фахом працевлаштовані трохи більше поло-вини (52%) опитаних випускників, або ж майже дві третини (63%) тих, хто має або мав постійну роботу. Близько третини молодих спеціалістів працюють не за фахом.

Діаграма 5

Найбільша частка працевлаштованих за фахом – серед юристів (60%; Діаграма 6) та «айтішників» (59%), дещо менше – серед фахівців інженерно-технічних спе-ціальностей (55%). Найменше працевлаштованих за фахом – серед економістів (46%) та архітекторів (51%). В Україні не перший рік відчутний надлишок випус-кників-економістів, хоча цей фах і досі лишається популярним серед абітурієнтів – тож знайти роботу за фахом їм стає все важче. Затребуваність фахівців архітек-турно/будівельного напрямку знизилася після фінансової кризи 2008 року, і, до покращення ситуації на ринку нерухомості, навряд чи значно зросте.

Діаграма 6

РОБОТА ЗА ФАХОМ

52%31%

17%Так, за фахом

Ні , не за фахом

Ніколи не мали роботи

46%

60% 55% 59%51%

35%23%

29% 27% 29%18% 17% 15% 14%

20%


ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ ЗА ФАХОМ: РОЗПОДІЛ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

Працюють за фахом Працюють не за фахом Не мали постійної роботи

16 17

Випускники, що працюють за фахом, у більшості (91%) вважають, що отримана ними освіта була корисною для виконання їхньої роботи (Діаграма 7). Майже 8% випускників, що працюють за фахом, відповіли, що отримана ними освіта вияви-лася по суті непотрібною для їхньої роботи.

Діаграма 7

У той же час експерти якісного дослідження зазначали, що теперішні випускники розуміють, що у вузах дають дуже базові та теоретичні знання, і для того щоб прийти в компанію, вони мають додатково розвиватися самостійно, набувати практичних навичок.

“У мене є таке стандартне питання, яке я завжди ставлю на співбесідах з приводу вищого навчального закладу: наскільки вони задоволені своєю освітою? Відсотків 90 говорять про те, що, в принципі, їх вуз навчає тому, як вчитися, де діставати інформацію, потрібну для них, як її сортувати, а для роботи в основному ті ж 90% говорять, що їм практично нічого з тих знань, які їм дає інститут, не потрібно в роботі, що вони всього наново навчаються, входять в курс справи. Єдині, хто ви-користовує ту базу активно, яку дають у вузі, це юристи”. (Роботодавець)

Кваліфікаційний рівень першої зайнятості

Існує думка, що випускників вузів – особливо тих, хто ще не має досвіду роботи – роботодавці беруть лише на ті посади, що не вимагають особливої кваліфікації та знань, тобто отримані у вузі знання не вважаються достатніми. Проте дані опиту-вань цього не підтверджують.

За відповідями випускників (Діаграма 8), абсолютна більшість (65%) тих, хто має досвід роботи, на першому робочому місці виконували обов’язки, що відповіда-ють їхньому рівню освіти. У 13% випадків робота на першому робочому місці була простіше, аніж випускники могли би виконувати, виходячи зі знань та навичок, отриманих у вузі, а у 17% випускників без досвіду роботи прийняли на посади із рівнем вимог, що перевищував рівень їхньої освіти.

Діаграма 8

Дефіцитні та надлишкові спеціальності

І роботодавці, і учасники експертного опитування зазначали, що існує дис-баланс між спеціальностями, за якими готують вищі навчальні заклади, та реальними потребами ринку праці: представників деяких спеціальностей не вистачає, натомість інших фахівців – забагато.За оцінками роботодавців-учасників кількісного опитування, найбільшою мі-рою на ринку праці не вистачає випускників інженерно-технічних спеціаль-ностей: на це вказали 44% опитаних представників компаній-роботодавців (Діаграма 9). Окрім цього, 14% роботодавців вказали на дефіцит молодих фа-хівців із архітектури / будівництва, 12% – на недостатню кількість випускників із інформаційних технологій, і лише 2% роботодавців вважають, що нинішні обсяги випуску фахівців бізнес-економічного та юридичного напрямків є не-достатніми.Абсолютна більшість роботодавців (55%-57%) вважає, що економістів та правників вітчизняні вузи випускають у надлишку (Діаграма 10). Щодо ре-шти напрямків, на надлишковість обсягів випуску вказала незначна кількість роботодавців (2%-5%).

Дуже корисною

37%

Корисною54%

Не дуже корисною

7%

Зовсім не корисною

1%

Важко сказати1%

Наскільки корисною стала освіта, отримана у ВУЗі, для виконання цієї роботи?

(% до тих, хто працює за фахом)

2%

2%

44%

12%

14%

5%

35%

Бізнес/економічного

Юридичного

Інженерного/технічного

Інформаційні технології

Архітектура / будівництво

Інший

Важко сказати

ВИПУСКНИКІВ ЯКИХ НАПРЯМКІВНЕ ВИСТАЧАЄ НА РИНКУ ПРАЦІ

(оцінки роботодавців)

57%

55%

5%

5%

2%

1%

17%






Інший



ВИПУСКНИКІВ ЯКИХ НАПРЯМКІВЗАНАДТО БАГАТО НА РИНКУ ПРАЦІ

3%

10%

65%

14%

3%

5%

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%

Вимоги до роботи набагато нижчі мого …

Вимоги до роботи нижчі мого рівня освіти

Вимоги до роботи приблизно відповідають …

Вимоги до роботи вищі мого рівня освіти

Вимоги до роботи набагато вищі мого рівня …


ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ, ЯКОЮМІРОЮ ВИМОГИ ДО РОБОТИ, ЯКУ ВИ ПОВИННІ БУЛИВИКОНУВАТИ НА СВОЄМУ ПЕРШОМУ РОБОЧОМУМІСЦІ, ВІДПОВІДАЛИ РІВНЮ

ОТРИМАНОЇ ВАМИОСВІТИ? (% до тих, хто має або мав роботу)

18 19

2%

2%

44%

12%

14%

5%

35%






Інший


ВИПУСКНИКІВ ЯКИХ НАПРЯМКІВНЕ ВИСТАЧАЄ НА РИНКУ ПРАЦІ


57%

55%

5%

5%

2%

1%

17%






Інший



ВИПУСКНИКІВ ЯКИХ НАПРЯМКІВЗАНАДТО БАГАТО НА РИНКУ ПРАЦІ

3%

10%

65%

14%

3%

5%

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%

Вимоги до роботи набагато нижчі мого …

Вимоги до роботи нижчі мого рівня освіти

Вимоги до роботи приблизно відповідають …

Вимоги до роботи вищі мого рівня освіти

Вимоги до роботи набагато вищі мого рівня …


ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ, ЯКОЮМІРОЮ ВИМОГИ ДО РОБОТИ, ЯКУ ВИ ПОВИННІ БУЛИВИКОНУВАТИ НА СВОЄМУ ПЕРШОМУ РОБОЧОМУМІСЦІ, ВІДПОВІДАЛИ РІВНЮ

ОТРИМАНОЇ ВАМИОСВІТИ? (% до тих, хто має або мав роботу)

Діаграма 9 Діаграма 10

Учасники якісного дослідження погодились із тим, що найбільш дефіцитни-ми кандидатами на ринку праці є кваліфіковані технічні фахівці: інженери, механіки, технологи різних секторів виробництва, аграрії. Хоча попит на ці спеціальності є меншим, ніж на ІТ-спеціалістів чи юристів, ВНЗ не можуть її задовольнити. Компаніям-роботодавцям доводиться активно долучатися до навчального процесу, намагатися “виховувати під себе” майбутніх випускни-ків або шукати співробітників більш старшого віку. Так, за словами кадрових агенцій, середній вік спеціалістів архітектурно-будівельних та інженерних спеціальностей 35-40 років.

“Я знаю, є компанії, агрохолдинги, наприклад, які шукають собі агрономів і так далі, і з цим складно, їм доводиться заходити в систему освіти, готувати власні курси” (Роботодавець)

За всіма напрямками навчання найбільші складнощі у роботодавців виника-ють при пошуку кандидата, що володів би спеціальними знаннями більш ніж в одній сфері (наприклад, Фінанси та Інформаційні технології). Крім того, для інженерних спеціальностей проблематичним є пошук спеціаліста із достатнім рівнем володіння іноземною мовою.

“Як показує досвід, фахівці, яких найважче знайти, це ті, що спеціалізуються у двох або більше сферах. Наприклад, аналітик бізнес-аналізу («BI або Business Intelligent») повинен володіти знаннями у сфері фінансів та інформаційних тех-нологій («IT»), а IT фахівець процесингового центру повинен володіти глибокими знаннями у сфері інформаційних технологій та баз даних, терміналів банкоматів і т. д.” (Роботодавець)

Говорячи про надлишкові спеціальності, експерти-учасники якісного дослі-дження підтвердили, що на даному етапі ринок перенасичений такими спеці-алістами, як економісти, юристи, маркетологи та менеджери різних напрямків.

«Фінансистів дуже багато. Враховуючи навіть те, що студенти закінчують еконо-мічний вуз за напрямком “Фінанси” і вони готові розглядати різні напрямки, не тільки фінанси, не тільки бухгалтерію. Тому що вони розуміють, що у них шансів мало... Був, мабуть, якийсь пік, коли дуже багато студентів ішли на ці спеціальнос-ті, і зараз їх, звичайно, вже надлишок”. (Роботодавець)

При цьому представники університетів та окремі роботодавці відзначали, що, незважаючи на перенасиченість ринку праці випускниками з економічною та юридичною освітою, знайти якісного молодого співробітника із цих спеціаль-ностей все одно може бути непростим завданням.Схожа ситуація склалася і у сфері IT-технологій. Навіть за наявності маси мо-лодих кадрів на ринку праці, проблема нестачі кваліфікованих випускників стоїть досить гостро. Хороших спеціалістів з окремих вузьких спеціалізацій чи з певним набором знань та навичок (зокрема, Java, Pearl програмістів) по-стійно не вистачає.

“Цікава ситуація з фахівцями ІТ-напрямку. Бум на них серед роботодавців не про-ходить, кількість молодих фахівців достатньо висока за рахунок престижності, перспективності і високооплачуваності професії, але на якісного ІТ-фахівця най-частіше доводиться «полювати». Такі фахівці не шукають роботу «у відкриту», їх резюме, як правило, не знайдеш на сайтах із працевлаштування”. (Рекрутин-гова агенція)

Тож, як видно, напрямки підготовки, за якими навчають вищі навчальні за-клади, не повною мірою відповідають потребам роботодавців. Вищі навчаль-ні заклади пропонують забагато місць для навчання за бізнес-економічни-ми та правничими спеціальностями, адже ці спеціальності популярні серед абітурієнтів, проте вони не враховують реальної ситуації на ринку праці, що особливо гостро ставить питання щодо подальшого працевлаштування цих випускників за фахом. З іншого боку, хорошому фахівцю – навіть при висо-кій конкуренції – знайти роботу буде суттєво легше. Проте для цього він має володіти не лише загальними знаннями із фаху, але і мати додаткові знання з інших сфер або добре володіти певними затребуваними вузькоспеціалі-зованими знаннями – а це теж далеко не завжди можна отримати в рамках навчання в університеті. Тобто, для підвищення конкурентоздатності випус-кників на ринку праці, вищі навчальні заклади не лише повинні коригувати обсяги набору залежно від потреб ринку праці, але і створювати можливості для здобуття додаткових спеціальностей або компетенцій під час навчання (сертифікатні програми тощо).

20 21

ПОШУК РОБОТИ ВИПУСКНИКАМИ ТА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ВНЗ ЗІ СПРИЯННЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЮ

Як уже зазначалося, серед молодих спеціалістів останнього (2012-го) року ви-пуску, через півроку після закінчення вузу роботу, або принаймні досвід ро-боти, мали лише 69%, у той час як серед випускників попередніх років (2007-2011 рр.) частка тих, хто працював або мав досвід роботи, становила уже 87%-95%. Скільки ж тривають пошуки першої роботи молодими фахівцями після завершення навчання у вузі?За результатами проведеного опитування, через три місяці після випуску працевлаштованими є 63% випускників, через півроку – 70%: п’ята частина випускників (20%) починають працювати до отримання диплому, 17% зна-ходять перше робоче місце через 1-2 тижні після випуску, 13% - майже через місяць, 14% – через два-три місяці, 7% – через 4-5 місяців (Діаграма 11). В 11% випадків пошуки роботи тривають більше півроку, а 17% випускників 2007-2012 років на час опитування ніколи не мали постійної роботи.

Діаграма 11

Найшвидше знаходять роботу випускники інженерно-технічних спеціаль-ностей та фахівці з інформаційних технологій (Діаграма 12). Серед тих, хто навчався за інженерно-технічними спеціальностями, через два тижні після випуску роботу мали 45% (17% почали працювати до випуску, а 28% влашту-валися на роботу через 1-2 тижні після отримання диплому). Серед фахівців із інформаційних технологій через два тижні після випуску працювали 44%, причому «айтішники» частіше, аніж представники інших досліджуваних спе-ціальностей, починають працювати іще до отримання диплому (роботу до ви-пуску мали 25%), а ще 19% знаходять перше робоче місце через 1-2 тижні після завершення навчання.

Діаграма 12

20%17%

13%14%

7%7%

4%2%

17%

0% 10% 20% 30%

Я почав працювати до випуску

Згадайте, будьласка, скільки часу у вас пішло, щоб знайти свою першу постійну роботу

після отримання диплому?

1-2 тижні 3-4 тижні 2-3 місяці

4-5 місяців6-11 місяців

12 місяців і більшеВажко сказати

Ніколи не працювали

20%

18%

17%

25%

12%

13%

18%

28%

19%

14%

13%

12%

14%

11%

19%

14%

13%

13%

15%

12%

9%

6%

4%

5%

5%

6%

9%

4%

8%

8%

5%

4%

3%

4%

5%

0% 20% 40% 60% 80% 100%

Бізнес/економічні

Юридичні

Інженерно-технічні



почали працюватидо випуску

1-2 тижні 3-4 тижні 2-3 місяці 4-5 місяців 6-11 місяців 12 місяців і більше

22 23

ШЛЯХИ ПОШУКУ РОБОТИ

Найпопулярнішими способами пошуку роботи серед випускників є звернення до знайомих (цей метод пошуку роботи використовували 46% випускників; Таблиця 3) та перегляд вакансій в Інтернеті або газетах (35%). Лише 7% ви-пускників під час пошуків роботи зверталися до Державної служби зайнятос-ті, стільки ж – зверталися до роботодавців або відвідували ярмарки кар’єри. Іще менше випускників (близько 5%) ходили на співбесіди або складали іс-пити для прийому на роботу, розміщували оголошення в газетах / журналах або відповідали на розміщені вакансії, або ж зверталися до компаній, де ра-ніше проходили практику / стажування. Найрідше випускники звертаються по допомогу до університетського центру зайнятості (4%) або до кадрового агентства (3%). Тобто в питаннях пошуку робот випускники більше поклада-ються на особисті контакти або пошук вакансій, розміщених з ініціативи робо-тодавця, аніж на допомогу спеціалізованих служб із пошуку кадрів та працев-лаштування, таких як державна служба зайнятості, університетські центри кар’єри або професійні рекрутингові агентства.

Таблиця 3

Щодо роботодавців, то згідно з якісним дослідженням, останніми роками сут-тєво зросла роль Інтернету в якості джерела для пошуку робочої сили. Ро-ботодавці все ще використовують такі методи пошуку, як участь у ярмарках кар’єри, реклама в учбових закладах, ЗМІ, однак частота користування цими методами, за словами експертів, знижується, оскільки вони є недостатньо ефективними порівняно із пошуком через Інтернет.

Інтернет пошук передбачає розміщення інформації про вакансії або форм для розміщення резюме на корпоративному сайті, експерти вважають це необ-хідним мінімумом для компанії, яка “поважає себе”. Найбільш широко і з висо-кою ефективністю використовуються спеціальні портали для пошуку робочої сили (job.ua та аналогічні) та професійні Інтернет-спільноти.

“Якщо ми говоримо про студентів, то це в основному Інтернет – це сайти з пра-цевлаштування, наприклад, це може бути Фейсбук, участь у ярмарках вакансій різного плану“. (Роботодавець)

Трендом останнього часу є активне використання соціальних мереж для по-шуку спеціалістів. При цьому більш професійно-орієнтовані, такі як LinkedIn – лідер за частотою згадувань експертами якісного опитування – використо-вуються для пошуку спеціалістів середньої та вищої ланок, співробітників із досвідом. Соціальні мережі широкої направленості, наприклад, як Facebook, частіше використовуються для пошуку співробітників без досвіду роботи.

ШЛЯХИ ПОШУКУ РОБОТИ

Дізнавалися у знайомих (родичів, друзів) 46%

Переглядали оголошення із пропозицією роботи (у газетах, Інтернеті тощо) 35%

Звертались до державної служби зайнятості 7%

Звертались до роботодавців, відвідували ярмарки вакансій 7%

Складали іспит або проходили конкурс, щоб одержати роботу в державному секторі, ходили на співбесіду

5%

Розміщували оголошення в газетах або журналах або відповідали на оголо-шення із пропозицією роботи

5%

Звернулися до компанії, в якій раніше проходили практику (стажування) 5%

Звертались до центру зайнятості (кар’єри) Вашого ВУЗу 4%

Звертались до рекрутингового або кадрового агентства 3%

Інше 6%

Важко сказати 1%

24 25

ДІЯЛЬНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ЦЕНТРІВ КАР’ЄРИ

Працевлаштування випускників є важливою проблемою для українських ви-щих навчальних закладів. Задля підтримки студентів та випускників у ста-новленні їх як молодих спеціалістів, у багатьох університетах були створені особливі підрозділи (центри кар’єри), що допомагають студентам та випус-кникам у пошуках роботи, проводять ярмарки кар’єри, налагоджують зв’язки із роботодавцями, надають інформацію про наявні вакансії, консультують з питань ефективних стратегій пошуку роботи тощо. Перший подібний центр в Україні виник у 1994 році при Національному уні-верситеті «Києво-Могилянська академія»; ним же у 1996 році був проведений перший в Україні ярмарок кар’єри. На сьогоднішній день центри кар’єри існу-ють при багатьох університетах. Наскільки затребуваними та ефективними є їхні послуги?За результатами опитування, близько чверті (26%) випускників знали, що на час їхнього навчання у вузі функціонував центр зайнятості (кар’єри), 43% від-повіли, що такого підрозділу у їхньому вузі не було, і 31% нічого не знали про це (Діаграма 13).

Діаграма 13

Випускники, які відповіли, що на час їхнього навчання в їхньому вузі діяв центр зайнятості, у більшості (70%) вважають його роботу корисною для пра-цевлаштування студентів, а на думку 21%, діяльність таких центрів не мала особливого ефекту (Діаграма 14).

Діаграма 14

Які послуги надають центри кар’єри, і про які з послуг найбільше знають сту-денти та випускники?За словами опитаних випускників, найпопулярнішою послугою центрів кар’єри є допомога в пошуку роботи та надання інформації про вакансії – про таку по-слугу знали 61% випускників, у чиїх університетах діяли подібні підрозділи зі сприяння працевлаштуванню (Діаграма 15). Третина (30%) випускників, у чиїх вузах функціонував центр кар’єри, вказали, що цей центр надавав кон-сультації щодо ефективних стратегій працевлаштування (складання резю-ме, проходження співбесіди, самостійний пошук роботи). Окрім цього, 21% центрів кар’єри займалися профорієнтацією, 18% – допомагали в плануванні кар’єри, 12% – проводили тренінги з розвитку навичок і вмінь, які актуальні на ринку праці.

Діаграма 15

Так26%

Ні43%

Не знаю31%

Скажіть, будь ласка, чи функціонував на момент навчання у Вашому ВУЗі центр зайнятості (кар'єри)?

23%

47%

15%

6%9%

Дуже корисна

Скоріше корисна

Скоріше марна

Зовсім марна


61%

30%

21%

18%

12%

16%

3%

0% 20% 40% 60% 80%

Допомога в пошуку роботи, надання інформації …

Надання консультацій, що допомагають …

Проведення профорієнтації

Допомога в плануванні кар'єри

Тренінг з розвитку навичок і вмінь, які актуальні …


Нічого з переліченого

(% до тих, хто знає про існування центру кар'єри у ВНЗ)23%

47%

15%

6%9%

Дуже корисна

Скоріше корисна

Скоріше марна

Зовсім марна


61%

30%

21%

18%

12%

16%

3%

0% 20% 40% 60% 80%

Допомога в пошуку роботи, надання інформації …

Надання консультацій, що допомагають …

Проведення профорієнтації

Допомога в плануванні кар'єри

Тренінг з розвитку навичок і вмінь, які актуальні …


Нічого з переліченого

(% до тих, хто знає про існування центру кар'єри у ВНЗ)

26 27

Послугами університетських центрів кар’єри користувалися менше половини (37%) тих, хто знав про існування такого центру у їхньому вузі, або ж 10% усіх опитаних випускників (Діаграма 16). Як уже зазначалося, лише 4% ви-пускників 2007-2012 років зверталися до університетських центрів зайня-тості (кар’єри) із метою пошуку роботи. Тобто, хоча наразі послугами центрів кар’єри охоплений невеликий відсоток випускників та студентів, проте вони є доволі ефективним способом налагодження контактів між роботодавцями та випускниками, і можна очікувати, що їхня кількість та затребуваність у якості каналу пошуку роботи в майбутньому зростатиме.

Діаграма 16

За словами респондентів-роботодавців, випускники 2007-2012 років працю-ють в абсолютній більшості (71%) компаній. Як роботодавці ставляться до прийому на роботу молодих фахівців, які нещодавно закінчили вуз і не мають досвіду роботи?

Абсолютна більшість (79%) роботодавців стверджують, що вони позитивно або скоріше позитивно ставляться до прийому на роботу випускників, які не-щодавно закінчили вуз (Діаграма 17). Проте випускники так не вважають: на думку половини (50%) випускників роботодавці ставляться до молодих пре-тендентів скоріше негативно або негативно, і лише 42% вважають, що робо-тодавці схильні позитивно сприймати нещодавніх випускників вузів.

Діаграма 17

У більшості (50%; Таблиця 4) компаній-роботодавців політика щодо прийому на роботу випускників вузів без досвіду роботи полягає в оцінці потенціалу, теоретичних знань і практичних навичок претендента: якщо випускник у про-цесі відбору демонструє необхідні характеристики, то його беруть на роботу. У 38% компаній кандидатуру випускників розглядають, лише якщо немає гід-них претендентів із досвідом роботи за спеціальністю. Майже чверть (23%) компаній приймають випускників за рекомендацією.

Якість роботи центрів працевлаштування при ВНЗ не завжди високо оціню-валася роботодавцями, які брали участь в експертному опитуванні. Багато з таких центрів, на їхню думку, є формальними структурами, які не надто ак-тивно займаються задекларованою діяльністю. При цьому наявність у вузі активного та дієвого центру працевлаштування в рази збільшує відкритість та доступність навчального закладу, часто знімає проблему “першого контак-ту”. Співпраця із такими центрами додатково заохочує роботодавців до парт-нерства.

“У тих вузах, в яких добре працюють центри зайнятості внутрішні, до яких можна додзвонитися, з якими можна поспілкуватися і так далі, контакт і співпраця за-галом відбуваються досить швидко, оперативно і добре” (Роботодавець)

16%

74%

Чи користувалися Ви особисто послугами цього центру?

Так Ні Не було / Не знали про існування центру кар'єри

10%

СТАВЛЕННЯ РОБОТОДАВЦІВ ДО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ СПЕЦІАЛІСТІВ,

ЯКІ НЕЩОДАВНО ЗАКІНЧИЛИ ВНЗ

37%

42%

9%

3%

9%

10%

32%

35%

15%

8%

0% 20% 40% 60%

Позитивно

Скоріше позитивно

Скоріше негативно

Негативно


СТАВЛЕННЯ РОБОТОДАВЦІВ ДО ПРИЙОМУ НА РОБОТУВИПУСКНИКІВ, ЯКІ НЕЩОДАВНО ЗАКІНЧИЛИ ВУЗ:

думка випускників і роботодавцівРоботодавці Випускники

28 29

Лише 16% готові приймати випускників без додаткових вимог, головне – наяв-ність диплому. 14% мають програми стажування для студентів, у результаті яких відбирають для себе кращих, 8% компаній приймають випускників за розподілом, 6% компаній замовляють і оплачують навчання у вузі для декіль-кох або групи студентів, а потім приймають кращих на роботу. Десята частина (10%) роботодавців відмовляються приймати на роботу випускників без до-свіду роботи за спеціальністю, і 2% – взагалі не беруть на роботу недавніх випускників.

Таблиця 4

Більшість експертів якісного дослідження вважає, що представники бізнесу зацікавлені у працевлаштуванні молодих спеціалістів навіть без досвіду ро-боти. Практика найму випускників має більше значення для “швидкозроста-ючих та високо конкурентних компаній і ринків”. Крім того, системно працю-ють з випускниками компанії, що мають довгострокову стратегію розвитку.

Прийом на роботу молодих фахівців дозволяє роботодавцеві не лише ви-вчити спеціаліста “під себе”, тобто сформувати відповідно власних потреб та культури, а й у перспективі заповнити потреби в персоналі на середньому рівні організації. З іншого боку, як зазначали експерти, використання молодих спеціалістів без досвіду обходитися роботодавцю дешевше, ніж праця більш досвідченого фахівця.

Експертам видається, що бажання приймати на роботу молодих фахівців сут-тєвою мірою залежить від ситуації на ринку — активний розвиток тої чи іншої сфери провокує розбудову компаній і зацікавленість у новій робочій силі. Так, експерти зазначали, що в столиці та у великих містах ринок має більші по-треби у робочій силі, є більш “жвавим” і, відповідно, випускники мають більші шанси на працевлаштування, ніж в регіонах.

“Це ринок динамічний, попит на молодих фахівців залежить від того, що відбу-вається на ринку праці. Три роки назад був дуже активний ріст, і у нас студентів розбирали, ще коли вони навіть не були випускниками, тому що економіка країни, вона зростала. У період кризи, ненавиджу це слово, але тим не менше, попит набагато зменшився і тепер вже все одно це залежить від потреби компанії. Є у компанії потреби, вони до нас звертаються. Вони вирішили свої проблеми з набо-ру, вони затихають на певний період, поки у них знову не з’являється щось таке”. (Університетський центр кар’єри)

ПОЛІТИКА КОМПАНІЙ-РОБОТОДАВЦІВ ЩОДО ПЕРШОГО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ

Якщо випускник у процесі відбору демонструє необхідні характеристики (тео-ретичні знання і практичні навички, потенціал), то приймаємо його на роботу.

50%

Перевага надається фахівцям з досвідом роботи за спеціальністю. У випадку відсутності таких розглядаються кандидатури випускників, які нещодавно закінчили ВУЗ

38%

Приймаємо випускників ВУЗів за рекомендацією 23%

Приймаємо випускників ВУЗів без проблем, головне, щоб був диплом про за-кінчення ВУЗу

16%

Підприємство має програму стажувань для студентів ВУЗів, у результаті якої на роботу приймаються кращі студенти.

14%

Не беремо на підприємство випускників ВУЗів без досвіду робота за спеці-альністю

10%

Приймаємо випускників ВУЗів по розподілу 8%

Підприємство здійснює підготовку студентів (декількох студентів або групи) на своє замовлення у вищих навчальних закладах, з яких потім відбирають кращих випускників

6%

Інше 4%

Важко сказати 1%

Взагалі не приймаємо на роботу недавніх випускників 2%

30 31

ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ЩОДО ПРИЙОМУ НА РОБОТУ НЕЩОДАВНІХ ВИПУСКНИКІВ

На що роботодавці насамперед звертають увагу, і які чинники враховують, коли розглядають кандидатуру нещодавніх випускників при прийомі на ро-боту?І роботодавці, і випускники сходяться на думці про те, що найважливішими характеристиками, які враховуються при прийомі на роботу, є знання, нави-чки та вміння випускника (це дуже впливає на рішення щодо прийому на ро-боту на думку 78% випускників та 73% роботодавців; Діаграма 18), а також особистісні якості випускника (дуже важливим це назвали 69% роботодавців і 68% випускників).

Як стверджують експерти, особистісні якості, які роботодавці шукають в кан-дидатах частіше за все, включають самостійність, відповідальність, ініціатив-ність, здатність до ефективної комунікації, роботи в команді, вмотивованість працювати саме в цій компанії. Дуже важливо, аби кандидат умів швидко на-вчатися, швидко схоплювати і вбирати нову інформацію

“Готувати до прийняття самостійних рішень і нести за них відповідальність, на-вчати здатності мислити незалежно. Мати внутрішній стрижень, власну гідність, вміти зріло оцінювати самих себе і оточуючих”. (Рекрутингова агенція)

Окрім цього, учасники якісного дослідження зазначали, що при прийомі ви-пускника роботодавці звертають увагу на наявність попереднього досвіду, навіть якщо це не є безпосередньо досвід роботи: участь у тренінгах, від-відування курсів, міжнародні стажування. Роботодавець таким чином шукає ознаки того, що випускник має бажання навчатися, мотивацію та реальну за-цікавленість у власній спеціалізації та подальшому поглибленні знань у цій сфері. Важливими для більшості роботодавців також є знання рідної та іно-земних мов, грамотність претендента.

“Перше, що нас цікавить, це знання, досвід роботи. Навіть фріланс або якісь ла-бораторні. Зрозуміло, що у нас є позиції, на які ми дуже любимо дивитися випус-кників. Тому ми запитуємо, що вони взагалі робили, чи виконували якісь курсові, наскільки це були складні курсові, про що саме вони писали, оцінюємо знання цього продукту”. (Роботодавець)

“У першу чергу, на старанність. У другу чергу, вони дивляться на оцінки і дивлять-ся, звертають увагу на те, де студент проходив практику, чи була вона реальною чи формальною. А також їх цікавить два найголовніших критерії: знання інозем-них мов і чи вміють вони працювати в команді” (Університетський центр кар’єри)

Близько 40% роботодавців та 25% випускників (Діаграма 18) погодилися, що на рішення щодо прийому на роботу фахівців без досвіду дуже впливає на-прямок спеціалізації: наприклад, фахівців певних спеціальностей готові при-ймати навіть без досвіду, а для інших досвід роботи більш важливий, або ж деяких фахівців не вистачає на ринку праці, тож компанії частіше погоджу-ються приймати навіть новачків без досвіду.

Діаграма 18

За словами роботодавців (Діаграма 19), наявність досвіду роботи має менше значення для фахівців бізнес-економічного напрямку (такої думки дотри-мується 14% опитаних роботодавців), напрямку інформаційних технологій (12%) та фахівців інженерно-технічних спеціальностей (9%).

29%

22%

40%

25%

69%

68%

73%

78%

38%

43%

38%

52%

24%

26%

21%

18%

17%

23%

10%

16%

3%

3%

2%

2%

13%

10%

6%

5%

1%

1%

1%

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Роботодавці

Випускники







ВУЗ,

що

закі

нчив

ви

пуск

ник

Напр

ямок

сп

еціа

ліза

ції, з

а як

им н

авча

вся

випу

скни

к О

соби

сті я

кост

і ви

пуск

ника

Знан

ня,

нави

чки,

вм

іння

ви

пуск

ника

Сильно впливає Почасти впливає Почасти не впливає Зовсім не впливає Важко сказати

?

/ не знаю

32 33

Діаграма 19

14%

12%

9%

7%

7%

2%

39%

22%

0% 10% 20% 30% 40% 50%


Як вивважаєте, для випускників яких спеціальностей наявність досвіду має менше значення приприйомі нароботу?

напрямку

Напрямку інформаційних технологій

Інженерного/ технічного напрямку

Архітектурного / будівельного напрямку

Юридичного напрямку

Інший


Ставлення до випускників не залежить від спеціальностi

Найменш важливим з-поміж перелічених критеріїв є вуз, який закінчив ви-пускник: це дуже впливає на рішення щодо прийому на роботу за словами 29% роботодавців та 22% випускників (діаграма 18). Хоча, як можна заува-жити, тією чи іншою мірою на це звертають увагу дві третини роботодавців, тобто «марку вузу» не варто скидати з рахунків.

На думку експертів, навчальний заклад, який закінчив випускник, грає роль переважно тоді, коли йдеться про вибір з кількох кандидатів із приблиз-но рівними іншими характеристиками. Так, роботодавці більш насторожено ставляться до технічних спеціалістів із загалом гуманітарних ВНЗ, і навпаки. При цьому експерти наголошували, що навіть якщо випускник походить із престижного закладу, це не означає автоматичного прийняття на роботу чи менш ретельної перевірки знань такого претендента.

“Навіть маючи іноземних клієнтів в основному, тобто, для них випускник якогось конкретного університету завжди сприймався як знак якості, для них це супер-важливо завжди було. Але при цьому вони все більше і більше розуміють нашу реальність, наші обставини і завжди в першу чергу тепер оцінюють реальний досвід, ніж те, що зазначено в графі «Університет» у резюме” (Рекрутингова агенція)

Найбільшою довірою серед роботодавців – учасників кількісного опитування користуються випускники Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (КПІ) та Київського національного універ-ситету імені Тараса Шевченка (Таблиця 5). За словами опитаних роботодавців, випускників КПІ погоджуються приймати на роботу навіть без досвіду робо-ти 15% усіх українських компаній, випускників університету імені Шевченка – 12% компаній. Окрім цього, роботодавці схильні високо оцінювати рівень освіти, яку дають Київський національний економічний університет імені Ва-дима Гетьмана, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний університет «Львівська політехніка» – випускників цих вузів навіть без досвіду охоче взяли би на роботу 5%-6% усіх українських компаній. Близько 2%-3% опитаних роботодавців відповіли, що вони найчастіше пого-джуються брати на роботу навіть без досвіду роботи випускників Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного авіа-ційного університету, Київського національного торгівельно-економічного університету, Національного транспортного університету, Дніпропетровсько-го національного університету імені Олеся Гончара, Національного технічно-го університету «Харківський політехнічний інститут», Юридичної академії імені Ярослава Мудрого. За словами 34% роботодавців, на їхнє рішення щодо прийому на роботу не впливає те, який вуз закінчили випускників.

Таблиця 5

ВИПУСКНИКІВ ЯКИХ ВУЗІВ РОБОТОДАВЦІ НАЙЧАСТІШЕ ПОГОДЖУЮТЬСЯ ПРАЦЕВЛАШТОВУВАТИ БЕЗ ДОСВІДУ РОБОТИ

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

15%

Київський національний університет імені Тараса Шевченка 12%

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана 6%

Національний університет «Києво-Могилянська академія» 5%

Національний університет «Львівська політехніка» 5%

Київський національний університет будівництва і архітектури 3%

Національний авіаційний університет 3%

Київський національний торговельно-економічний університет 2%

Національний транспортний університет 2%

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара 2%

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» 2%

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

2%

34 35

БАР’ЄРИ ДЛЯ ПРИЙОМУ НА РОБОТУ

Уявлення випускників та роботодавців щодо основних причин, чому випус-кникам вузів без досвіду роботи складно знайти своє перше робоче місце, суттєво відрізняються (Діаграма 20). Абсолютна більшість випускників (70%) переконані, що роботодавці відмовляють випускникам через відсутність у них досвіду роботи за спеціальністю. Натомість, роботодавці у більшості за-уважують, що бар’єрами для прийому на роботу нещодавніх випускників най-частіше стають низький рівень практичної підготовки (59%), а також зави-щені вимоги до зарплати і неадекватні кар’єрні очікування з боку випускників (40%) – лише після цього іде досвід роботи (37%). Також роботодавці часто скаржаться на низький рівень теоретичної підготовки випускників вітчизня-них вузів (це є бар’єром прийому на роботу молодих фахівців за словами 36% опитаних роботодавців) та відсутність у випускника навичок, важливих для роботи (32%). Трохи більше десятої частини роботодавців (11%-16%) вказали, що перешкодою для працевлаштування нещодавніх випускників є організа-ційні труднощі в період адаптації молодого спеціаліста та необхідність додат-кових часових та фінансових витрат на донавчання і адаптацію фахівця без досвіду.

У свою чергу, експерти якісного дослідження головними бар’єром для найму молодих спеціалістів без досвіду роботи вважають нестабільну економічну ситуацію в країні, яка не дозволяє більшості компаній будувати довгострокові стратегії та вкладати кошти в навчання молоді. У такій ситуації найм “гото-вого” – досвідченого та сформованого спеціаліста – стає більш привабливим.

“Головний бар’єр – слабка економіка країни. Скорочення і закриття підприємств у цілій низці галузей”. (Рекрутингова агенція)

Діаграма 20

59%

40%

37%

36%

32%

16%

14%

11%

2%

1%

35%

10%

70%

12%

31%

25%

1%

1%

0% 20% 40% 60% 80%

Низький рівень практичної підготовки випускників

Завищені вимоги з боку випускників

Відсутність у випускника досвіду роботи за спеціальністю

Низький рівень теоретичної підготовки випускників

Відсутність у випускника навичок, важливих для роботи

У період адаптації робота, яку виконує молодий спеціаліст, може не відповідати …

У період адаптації молодого фахівця збільшується навантаження на інших …

Необхідність додаткових витрат на навчання і адаптацію фахівця без досвіду роботи

Інше

Нічого з перерахованого

Як Ви вважаєте, що з переліченогоможе стати бар'єром для прийому на роботу нещодавніх

випускників ВУЗів? (думка випускників і роботодавців)

Роботодавці Випускники

36 37

Суттєвим бар’єром за таких умов слугує нестача практичних знань у нещо-давніх випускників, невідповідність отриманих знань реальним потребам роботодавців, оскільки вона збільшує кількість потенційних зусиль, що їх має вкласти компанія у нового співробітника. Далеко не всі роботодавці мають бажання і можливість навчати молодого спеціаліста, залишаючи необхідну вакансію практично незаповненою.

“Якщо ця позиція розрахована на певні знання, вміння, досвід, то, зрозуміло, що на цю позицію ми не можемо взяти студента. Тому що для того, щоб студент отримав необхідні знання і навички, які вже є у готового фахівця, йому потрібен час. А якщо цього часу немає у компанії і потрібен терміново фахівець вже гото-вий?. (Роботодавець)

Ще однією завадою до працевлаштування, на думку експертів, є самовпевне-ність випускників, їхні завищені очікування від роботодавця щодо зарплати і розвитку кар’єри.

“Я думаю, що всі стикалися з тим, що не всі молоді фахівці адекватно розуміють, що вони як фахівці ще не багато варт,і і що за них ніхто на старті не буде давати 1,5-2 тисячі доларів. Але, скажімо так, відсотків 40 чомусь упевнені, що вони такі класні, і ми їх повинні взяти в будь-якому випадку і платити їм шалені гроші. Ось з цим доводиться боротися”. (Роботодавець)

Роботодавці – учасники кількісного опитування теж вважають, що нинішні ви-пускники мають завищені очікування щодо багатьох аспектів майбутнього працевлаштування (Діаграма 21). На думку 72% представників компаній-ро-ботодавців, які у своїй діяльності стикалися із випускниками українських вузів протягом останніх п’яти років, нинішні випускники мають завищені очікуван-ня по зарплаті, 53% – завищені уявлення про свої здібності, 51% – завищені кар’єрні очікування, 31% – завищені очікування, що стосуються умов праці.

Діаграма 21

Як стверджують експерти, ситуація нереалістичних очікувань є особливо ха-рактерною для ринку інформаційних технологій, де високий і постійно зрос-таючий попит на спеціалістів провокує завищену самооцінку молодих спеціа-лістів та нездійснені сподівання.

Завищені кар’єрні очікування призводять до неготовності частини випускни-ків починати кар’єру з низької стартової позиції, і, відповідно, нерозуміння ними переваг для себе в довгостроковій перспективі. При тому, що “вирощу-вання” кадрів всередині є частиною корпоративної культури певної частини компаній, це стає реальним бар’єром при пошуку молодих спеціалістів, які на-дають перевагу краще оплачуваній, але безперспективній стартовій позиції в іншій компанії чи навіть гірш оплачуваному, але більш “поважному” місцю у ВНЗ або дослідницькому закладі.

“Все менше і менше студентів ідуть на ці (технічні) напрямки, і якщо йдуть, то вони не зовсім готові, отримавши вищу освіту, починати з оператора цеху. Тобто, проблема в тому, що студенти не готові починати з нижчих рівнів роботи ... Вони навіть готові йти в якийсь інститут Патона на посаду інженера-конструктора, а не йти в компанію, але займати початково нижчу позицію для того, щоб рости далі”. (Роботодавець)

З іншого боку, експерти визнають, що така “самовпевненість” притаманна в першу чергу випускникам, які не мали досвіду роботи протягом навчання. Оскільки, як зазначали експерти, все більше студентів намагаються починати працювати паралельно із навчанням у ВНЗ, на час випуску вони краще орієн-тується в реаліях ринку праці і можуть адекватніше оцінити пропозиції по-тенційних роботодавців.

“Багато студентів паралельно з навчанням підробляли і вже більше стикалися з цими реаліями. А випускники, які ніколи ніде не працювали, вони дуже сильно завищують свою значимість у плані працевлаштування”. (Рекрутингова агенція)

Особливу думку висловлювали експерти – представники ВНЗ. Вони зазначили, що роботодавці зі свого боку досить часто мають завищені очікування від мо-лодих спеціалістів, забуваючи, що ті не мають практичного досвіду. Крім того, деякі роботодавці намагаються скористатися браком досвіду у випускників: пропонують суттєво нижчу зарплату, ніж середня по ринку для такої спеці-альності, не оплачують час стажування тощо.

6%

12%

15%

25%

25%

38%

39%

47%

63%

42%

40%

25%

4%

5%

4%

2%

0% 20% 40% 60% 80% 100%

Очікування, що стосуються умов праці

Кар 'єрні очікування

Уявлення про свої здібності (знання, навички, уміння)

Очікування по зарплаті

Висловіть, будьласка, вашу думку про очікуваннявипускників українських вузів (останніх 5-ти років)?

Сильно завищені Почасти завищені Нормальні Почасти занижені Сильно занижені Важко сказати

38 39

Також експерти зазначали, що недостатня якість освіти випускників є одним із найсуттєвіших бар’єрів для працевлаштування. Проблема якості має бага-то аспектів: від нестачі практичних знань та їхньої невідповідності реаліям до загалом неякісної підготовки спеціалістів, що надає той чи інший ВНЗ. Зо-крема, із засторогою роботодавці ставляться до випускників “непрофільних” спеціальностей — випускників-гуманітаріїв, що приходять із технічних ВНЗ, і навпаки.

“Програми поточні абсолютно не відповідають зараз потребам ринку, тобто, як і раніше, продовжують навчати якимсь незатребуваним мовам, які вже втратили свою актуальність, наприклад, Делфі, ще щось. І з цими людьми уже просто після випуску, якщо у них немає якогось попереднього досвіду, з релевантними техно-логіями, не знаю, Java, Dot.net, PHP, найбільш потрібними, з цими людьми складно щось робити. Тобто, програми дуже відрізняються від реальних запитів і потреб ринку та IT сфери зараз”. Роботодавець

Результати кількісного опитування роботодавців підтверджують, що фактич-ний рівень підготовки випускників залишає бажати кращого. За словами 25% опитаних роботодавців, за останні п’ять років якість підготовки випускників українських вищих навчальних закладів погіршилася, 35% вважають, що не змінилася, і 17% зауважили покращення якості підготовки, яку дають вітчиз-няні виші (Діаграма 22).

Діаграма 22

Що необхідно змінити, аби діяльність вищих навчальних закладів краще від-повідала потребам ринку праці? Найбільша частка опитаних роботодавців дотримується думки, що для цього вузам необхідно більше фокусуватися на практичній підготовці, проходженні виробничої практики на підприємствах (48%; Діаграма 23), а також планува-ти кваліфікації/спеціалізації відповідно до реальних потреб на ринку праці (36%). Окрім цього, 29% роботодавців вказали на необхідність проводити професійну орієнтацію студентів у процесі навчання, 26% вважають за не-обхідне оновити застарілі навчальні програми, 20% – залучати викладачів із практичним досвідом.

Діаграма 23

48%

36%

29%

26%

20%

4%

5%

3%

0% 20% 40% 60%

Фокусуватися на практичній підготовці, проходженні виробничої практики на підприємствах

Планувати кваліфікації/спеціалізації відповідно до реальних потреб на ринку праці

Проводити професійну орієнтацію студентів у процесі навчання

Переглянути навчальні програми для приведення у відповідність із новими технологіями

Залучати викладачів із практичним досвідом

Інші зміни


Нічого не потрібно змінювати

Які зміни, на Вашу думку, варто провести в системі вищої освіти, щоб навички і компетенції випускників відповідали

потребам Вашого підприємства?

Так, змінилася в кращий бік

17%

Ні, не змінилася 35%Так, змінилаcя в

гірший бік25%


22%

На Вашу думку, чи змінилася і, якщо так, то в якому напрямку якість підготовки випускників українських ВУЗів

за останні 5 років?

48%

36%

29%

26%

20%

4%

5%

3%

0% 20% 40% 60%

Фокусуватися на практичній підготовці, проходженні виробничої практики на підприємствах

Планувати кваліфікації/спеціалізації відповідно до реальних потреб на ринку праці

Проводити професійну орієнтацію студентів у процесі навчання

Переглянути навчальні програми для приведення у відповідність із новими технологіями

Залучати викладачів із практичним досвідом

Інші зміни


Нічого не потрібно змінювати

Які зміни, на Вашу думку, варто провести в системі вищої освіти, щоб навички і компетенції випускників відповідали

потребам Вашого підприємства?

Так, змінилася в кращий бік

17%

Ні, не змінилася 35%Так, змінилаcя в

гірший бік25%


22%

На Вашу думку, чи змінилася і, якщо так, то в якому напрямку якість підготовки випускників українських ВУЗів

за останні 5 років?

Очікувано, що думка експертів якісного опитування співпадає з вищезгадани-ми результатами всеукраїнського опитування роботодавців. Експерти зазна-чали, що система вищої освіти повинна готувати більш практично підготов-лених фахівців. Відповідно, вузи мають більш активно цікавитись потребами ринку, новими технологіями. Для цього роботодавці хотіли би, аби між ними та вузами існував постійний двосторонній зв’язок, обмін потребами і думками. Адже, вважають роботодавці, нинішні вузи існують у “паралельному світі”, не цікавлячись життям за власними стінами. У результаті, часто-густо знання, отримані студентами, застарівають раніше, ніж ті встигають закінчити вуз. Окремі потужні, в першу чергу міжнародні, компанії намагаються виправляти ситуацію власними силами шляхом підготовки молодих спеціалістів на своїй базі чи під пильним наглядом на базі університетів, але для більшості компа-ній такі затрати є завеликими.

40 41

“Університети жодного разу не запитували у компаній на моїй пам’яті: а що нам варто змінити у програмі, а які технології зараз більш затребувані? Тобто, ніколи не було такого запиту на зворотний зв’язок. Таке відчуття, що ми в паралельних реальностях існуємо”. (Роботодавець)

Представники ВНЗ, зі свого боку, також зацікавлені в тому, аби мати ширші можливості для внесення змін у навчальні плани, впровадження нових, більш практично орієнтованих курсів. Проте, на думку представників університетів, впровадження відповідних змін є більш доступними технічним ВНЗ, напри-клад, через виробничу практику, в той час як у класичних університетах такі нововведення реалізовуються більш складно і вимагають внесення змін у за-конодавство.

“Як би ми не хотіли, дуже складно внести побажання в плани підготовки фахівців, навіть варіативної частини дисциплін, для того, щоб готувати конкретних фахів-ців під конкретні підприємства. У технічних вузах це простіше реалізується. Укла-дається договір, і цілу групу студентів навчають і викладають їм додатково, фа-культативно або в програму включають дисципліни, потім на підприємстві можна і практику проходити, і стажування, і працювати влаштовуватися. У класичних університетах з цим складніше, тому що важко підготувати вузькоспеціалізова-ного випускника, але простіше з тим, що широкий спектр роботи. Випускник уні-версальний і може, в принципі, в різних сферах працювати”. (Університетський центр кар’єри)

Часто, на думку експертів, перешкодою стає не відсутність бажання впро-ваджувати зміни у ВНЗ, а відсутність викладачів з відповідних дисциплін, оскільки зарплати в галузі освіти часто є непривабливими для дипломованих спеціалістів популярних напрямків порівняно з ринковими. Цю проблему екс-перти пропонували також вирішувати шляхом створення спільних проектів із компаніями-роботодавцям, зокрема, надавати їхнім співробітникам можли-вість викладати у ВНЗ зі збереженням місця і зарплати в компанії.

“Природно, чому немає сильних Java професорів або Dot.net, тому що багато хто не захоче працювати за такі зарплати, які є в університеті. З іншого боку, якщо ця людина працює паралельно в компанії, і компанія домовилася з цією людиною, що вона 30% свого часу буде присвячувати викладанню, тоді це зовсім інша си-туація”. (Роботодавець)

Отож, як зазначалося у попередньому розділі, роботодавці мають доволі бага-то зауважень до системи вищої освіти та якості підготовки випускників. Тому такою важливою є співпраця між вищими навчальними закладами та робото-давцями – як в процесі навчання (професійна орієнтація, проходження прак-тики, підготовка фахівців за програмами та вимогами роботодавців тощо), так і після випуску (працевлаштування). Адже якщо послуги вузів краще відпові-датимуть потребам роботодавців, від цього виграватимуть усі – і вузи, які за-роблятимуть авторитет і визнання, і випускники, які матимуть кращі можли-вості для працевлаштування, і роботодавці, які матимуть компетентні кадри, і економіка в цілому.

Що стосується нинішньої взаємодії між системою вищої освіти та бізнесом, то як показують результати опитування, із вищими навчальними закладами співпрацює близько третини (34%; Діаграма 24) усіх вітчизняних компаній-роботодавців. До співпраці із вузами частіше вдаються великі компанії: серед них ті чи інші форми взаємодії із вузами мають 62%, у той час як поміж серед-ніх компаній – 31%.

Діаграма 24

СПІВПРАЦЯ РОБОТОДАВЦІВ ІЗ ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ

ЗАКЛАДАМИ

Так34%

Ні66%

Чи співпрацює Ваше підприємство з ВУЗами?

14%

63%

21%

2%

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%

Тільки Ваше підприємство

Як Ваше підприємство, так і самі ВУЗи

Тільки ВУЗи

Інше

Хто зазвичай виступає ініціатором співпраці Вашого підприємства і ВУЗів?

42 43

Зазвичай, співпраця між роботодавцями і ВНЗ налагоджується з ініціативи обох сторін: у 63% випадків (Діаграма 25) ініціаторами виступають як самі підприємства, так і вищі навчальні заклади.

Діаграма 25

За результатами кількісного опитування, співпраця роботодавців із вищими навчальними закладами переважно полягає у тому, що компанії надають сту-дентам можливості для проходження у них практики: місця для проходження стажування студентам партнерських університетів пропонують 71% ком-паній, що співпрацюють із тими чи іншими ВНЗ (Діаграма 26). Окрім цього, 32% компаній, які співпрацюють із певними ВНЗ, беруть їхніх випускників на роботу, а 18% компаній практикують індивідуальний підбір молодих фахів-ців за заявкою, або укладають договори про контрактно-цільову підготовку фахівців для підприємства. Близько 17% компаній, що співпрацюють із ВНЗ, проводять презентації свого підприємства у партнерських навчальних за-кладах, і 10% беруть участь у навчальному процесі (викладають спеціальні курси, факультативні програми тощо).

Діаграма 26

Представники компаній, які брали участь в експертному опитуванні, у біль-шості зазначали, що їхні компанії співпрацюють з кількома ВНЗ у столиці та в регіонах: проводять презентації власної компанії, семінари, факультативні лекції та тренінги, регулярно беруть участь у ярмарках кар’єри. Іще одна фор-ма взаємодії — виробнича практика або стажування в компанії — вважається перспективною та вигідною як самими роботодавцями, так і представниками університетських центрів працевлаштування.

“Компанії також ідуть на активну співпрацю з університетами, принаймні, з на-шим університетом, у напрямку навчальних програм для студентів. Це можуть бути і професійні програми навчальні; так, вся четвірка аудиторських компаній пропонує певні майстер-класи, тренінги і семінари для наших студентів економіч-ного і юридичного факультету”. (Університетський центр кар’єри)

Хоча компанії-роботодавці, що брали участь у якісному дослідженні, здебіль-шого задоволені співпрацею з постійними ВНЗ-партнерами, вони багато гово-рили про недоліки та перепони, що стають на шляху до співпраці, особливо на першому етапі, коли компанія лише знайомиться з тим чи іншим ВНЗ, на-магається налагодити стосунки.

За їхніми словами, найбільший негативний вплив на розвиток відносин із компаніями-роботодавцями мають закритість ВНЗ, надто бюрократичні про-цедури прийняття рішень. Така закритість і небажання йти на контакт від-штовхують навіть достатньо мотивовані та зацікавлені компанії. Роботодав-цям виявляється легшим проводити навчання на власних чи незалежних платформах самостійно, ніж співпрацювати із навчальними закладами.

“Це такий закритий простір. Насправді, навіть компаніям з якимись ініціативами дуже складно прийти до університетів і зробити щось спільно. Тому що є дуже ба-гато якихось бюрократичних зволікань, небажання викладачів щось змінювати. Тобто, виходить, що компаніям простіше зробити на своїй базі тренінгові центри, ніж йти і робити щось в партнерстві або у співробітництві з університетами”. (Ро-ботодавець)

Експерти здебільшого пояснюють недостатню відкритість вузів саме бюро-кратією, небажанням адміністрації брати на себе додаткове навантаження і проблеми.

Так34%

Ні66%

Чи співпрацює Ваше підприємство з ВУЗами?

14%

63%

21%

2%

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%

Тільки Ваше підприємство

Як Ваше підприємство, так і самі ВУЗи

Тільки ВУЗи

Інше

Хто зазвичай виступає ініціатором співпраці Вашого підприємства і ВУЗів?

71%

32%

18%

18%

17%

10%

3%

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

Допомога в організації виробничої практики (стажування) студентів на Вашому підприємстві

Залучення студентів до роботи на Вашому підприємстві

Укладення договорів про контрактно-цільову підготовку фахівців для Вашого підприємства

Індивідуальний підбір молодих фахівців за заявкою Вашого підприємства

Презентація Вашого підприємства у ВУЗі

Участь фахівців Вашого підприємства у навчальному процесі у ВУЗі

Інше

У чому полягає співпраця Вашого підприємства і ВУЗів?

44 45

“Є вузи, в яких поріг контакту досить важкий, тому що іноді немає конкретних телефонів, куди дзвонити. Треба подзвонити в деканат і так далі. Насправді, у декана у того ж, у нього завдання абсолютно не пов’язані з працевлаштуванням студента. Як правило, для нього це якесь додаткове навантаження, і нам дово-диться бути досить наполегливими і настирливими, щоб домогтися, дістатися до студентів”. (Роботодавець)

Також роботодавці вказували на безініціативність ВНЗ і відсутність видимої зацікавленості у майбутньому працевлаштуванні своїх студентів. Більшість ВНЗ не мають відпрацьованої схеми співпраці з потенційними роботодавця-ми, системи допомоги при першому працевлаштуванні студентів.

“Вони особливо не зацікавлені в подальшій долі своїх випускників, немає якоїсь відповідальності, що так, це важливо, аби всі студенти з курсу або з потоку зна-йшли роботу. Тобто, дуже великий розрив між реальністю і цим всім, теоретични-ми програмами і матеріалом”. (Роботодавець)

Додатковою причиною незадоволення частини роботодавців є вимога, що її висувають окремі ВНЗ, – сплачувати за ті чи інші види співпраці, такі як про-ведення в стінах навчального закладу семінарів чи презентацій компанії. Оскільки роботодавці вважають ці послуги не менш важливими для самого ВНЗ та його студентів, аніж для компанії, вимога оплати такої діяльності ви-дається їм несправедливою.

Більш відкритими до співпраці є переважно регіональні ВНЗ. Серед київських закладів активніше ідуть на контакт “топові” – найбільш популярні, та деякі приватні заклади. Ситуація, на думку роботодавців, ускладнюється тим, що часто саме державні ВНЗ надають студентам кращу освіту порівняно з при-ватними і є більш привабливими для компаній-роботодавців. У той же час, ці ж державні навчальні заклади є і найбільш “неповороткими” та найбільше по-терпають від бюрократії.

“Вузи, які готують адекватних технічних фахівців, це, в основному, державні вузи. А з ними знайти спільну мову в плані організації якихось спільних програм складніше, ніж це б було з комерційними вузами. А комерційні вузи в нашій ін-дустрії поки не забезпечують достатню ні кількість, ні просто якість технічних фахівців”. (Роботодавець)

Усі експерти-учасники якісного дослідження (чи то представники робото-давців та агенцій з пошуку кадрів, чи то самі університети) сподіваються на більш активну співпрацю між системою вищої освіти та бізнесом. У такому партнерстві держава, на думку експертів, повинна задавати пріоритетні на-прямки роботи, відповідати за стратегію розвитку освіти. Бізнес, у свою чер-гу, може оперативно впливати на програми навчання залежно від потреб рин-ку в середньостроковій перспективі.

“Держава повинна надати свободу ВНЗ у рамках стратегічних пріоритетів напря-му, дати можливість домовлятися з роботодавцями про кількісні і якісні вимоги до програм навчання”. (Рекрутингова агенція)

У співпраці з університетами також зацікавлені деякі рекрутингові агенції (хоча вони не так часто стикаються із нещодавніми випускниками, адже до їхніх послуг роботодавці вдаються переважно при пошуку спеціалістів серед-нього та вищого рівня, з досвідом роботи). Агенції можуть робити певні кроки в бік співпраці з ВНЗ, але ці кроки є суттєво рідшими та менш активними, ніж з боку роботодавців. Крім того, в частині ВНЗ діють власні центри кар’єри, які виконують по суті роль рекрутингових агенцій для своїх студентів і тому не зацікавлені в послугах посередників.

“Ми просто приходили до ВНЗ, говорили, що ми є посередником, у якого достатня кількість запитів на різних фахівців, чи можливо якимсь чином співпрацювати? Кандидатам допомогти, умовно кажучи, у складанні резюме, у працевлаштуван-ні. Але всі вузи відповідають, що у нас є якісь кар’єрні центри, які цим насправді займаються”. (Рекрутингова агенція)

Аби привабити роботодавців до співпраці, кажуть експерти, ВНЗ мають зроби-ти її більш потенційно вигідною для бізнесу. Такою вигодою більшість експер-тів назвали стабільність партнерських стосунків між навчальним закладом і компанією-роботодавцем та надання з боку держави певних гарантій того, що фінансові та інші витрати компанії із часом окупляться. Якщо фінансувати ВНЗ буде вигідніше, ніж підтримувати власну систему навчання молодих спе-ціалістів на виробництві (які мають на сьогодні багато компаній), роботодавці зацікавлені в подібних змінах.

“Роботодавцям це може бути цікаво тільки в тому випадку, якщо вони впевнені в тому, що, по-перше, ці люди залишаться працювати у них в компанії, по-друге – це вигідний бізнес у компанії, роботодавця. Якщо настільки великий штат компанії, настільки великий бізнес, що він готовий вкладати гроші і відчуває фінансову віддачу від того, що він проводить ці лекції, то, напевно, тоді це можливо”. (Ро-ботодавець)

46 47

Експерти запропонували два кроки, які сприятимуть розширенню співпраці з ВНЗ. З боку держави експерти очікують спрощення процедур для внесення можливих змін у навчальні плани та гарантування відпрацювання випускни-ками в компанії, яка фінансувала їхнє навчання.

“Підприємства, незалежно від форми власності, мають можливість укласти з ву-зом угоду на підготовку фахівців і мають отримати фахівця за направленням. Ми вже неодноразово зверталися в установленому порядку в Міністерство освіти з цим питанням” (Університетський центр кар’єри)

Інший шлях, який уже використовують як приватні, так і деякі державні на-вчальні заклади: за неможливості вносити зміни до навчальних планів, вони впроваджують факультативні заняття від компаній-роботодавців. Така співп-раця дає роботодавцям менше гарантій і вимагає суттєвих фінансово-часових вливань, однак є популярною серед великих компаній, що “можуть дозволити собі” такі витрати.

“Вносити зміни в навчальні плани – це дуже складно, тому що Міністерство освіти все проглядає, все затверджує, тобто є певні стандарти, це дійсно складно. В на-шому університеті навчальні курси від компаній пропонуються як факультативні. Вони ідуть поза навчальним планом, у вільний від пар час для студентів”. (Уні-верситетський центр кар’єри)

Таким чином, і вищі навчальні заклади, і роботодавці повинні шукати шляхи для зближення і поглиблення співпраці: для університетів це можливість го-тувати фахівців, які будуть затребувані на ринку праці, для роботодавців – це шанс отримати правильно підготовлених спеціалістів, а не витрачати час і ко-шти для пошуку і перепідготовки того, «що є».

www.scm.com.uawww.bestuniversities.com.ua

ДОСВІД ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ...

Education