журнал землеопис №5,2010

28
Журнал ЗЕМЛЕОПИС №5,2010 Природно-заповідний фонд України ОПУКСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК

Upload: yurecdm

Post on 13-Apr-2017

667 views

Category:

Documents


0 download

TRANSCRIPT

Page 1: журнал  землеопис №5,2010

Журнал ЗЕМЛЕОПИС №5,2010

Природно-заповідний фонд УкраїниОПУКСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ

ЗАПОВІДНИК

Page 2: журнал  землеопис №5,2010

Рекомендовано до друку РМО вчителів географії Олександрійського району Кіровоградської області

Видання розраховано на широкий загал читачів – вчителів географії, біології та екології, краєзнавців, учнів шкіл, студентів.

Адреса:Кіровоградська областьОлександрійський районПротопопівська ЗШ І-ІІІ ст. Редактор: Балацький Леонід Юрійович, вчитель географії та біології, керівник краєзнавчого гуртка. Кіровоградське відділення українського географічного товариства тел. (моб.) 0993493867 E-mail: [email protected]

Page 3: журнал  землеопис №5,2010
Page 4: журнал  землеопис №5,2010

Опукський заповідник на карті України

Page 5: журнал  землеопис №5,2010

Веломандрівка по Керченському півострові (Опукський заповідник)

Page 6: журнал  землеопис №5,2010

Привал біля підніжжя г.Опук

Page 7: журнал  землеопис №5,2010

Опукський природний заповідник на карті Криму (Керченський півострів)

Page 8: журнал  землеопис №5,2010

Дата утворення заповідника

Офіційно заповідник створено відповідно до Указу Президента України від 12.05.1998 року, № 459/98 на те- риторії Мар’ївської сільської ради Ленін- ського району Авто- номної Республіки Крим.

Page 9: журнал  землеопис №5,2010

Географічне розміщення заповідника

Це територія урочища Опук (загальною площею 1592,3га), яке знаходиться на південному узбережжі Керченського півострова (займаючи схили са- мої гори Опук, солоне озеро Кояшське, а також невелику смугу акваторію Чорного моря з двома мальовничими скелями).

До найближчих населених пунктів: Мар’ївки – на півночі та Яковенково – на сході – близько 7км).

Page 10: журнал  землеопис №5,2010

Опукський заповідник о 8-й годині ранку (26 жовтня 2010)

Page 11: журнал  землеопис №5,2010

Гора Опук є найбільшою вершиною Керченського півострова

Page 12: журнал  землеопис №5,2010

Гору Опук (185м)видно здалеку.

Page 13: журнал  землеопис №5,2010

Гора Опук є кінцевою вершиною Парпацького пасма і знаходиться на Чорноморському узбе-режжі поблизу Кояшського озера

Page 14: журнал  землеопис №5,2010

Урочище Опук – край нашої землі

Урочище Опук знаходиться на самому краю нашої землі. Це відчуття посилюється на- півпустельним характером місцевості, віддаленістю від населених пунктів та близ- кістю моря. Особливо це відчутно вночі і в туман. Саме це мабуть і є однією з головних умов унікальності природи Опуку та причин створення тут заповідника.

Page 15: журнал  землеопис №5,2010

На вершині залишилися сліди діяльності військових.

Page 16: журнал  землеопис №5,2010

Гора Опук має стрімкі урвища Гора Опук складена мео- тичними рифовими вапня- ками. На вигляд і за природни- ми властивостями Опук- ський масив зовсім не гар- моніє зі степовими рівнин- ними ландшафтами Керчен- ського півострова. Умови іс- нування тут рослин і тварин більш характерні для гірсь- кого Криму.

Page 17: журнал  землеопис №5,2010

Чорне море та “Ущелина рожевих шпаків”.

Page 18: журнал  землеопис №5,2010

У південному напрямку на відстані 4 км від гори у прилеглій частині моря розмістилися

скельні острівці заввишки 5 та 24 м. Це -“скелі Кораблі” (Елькен-Кая).

Page 19: журнал  землеопис №5,2010

Гора Опук розбита на окремі тераси та уступи.

Page 20: журнал  землеопис №5,2010

Флора Опукського масиву тяжіє до гірського Криму

Page 21: журнал  землеопис №5,2010

Кояшське озеро У західній частині заповідника розташоване

типове для Керченського півострова(3х2км) надсолоне озеро Кояшське.Це озеро морського походження і відділене від моря дуже вузьким і низьким піщано-черепашковим пересипом.

Вода озера перенасичена солями хлоридів та сульфідів і є по суті ропою.

У теплий період року поверхня озера перет- ворюється на єдину соляну кірку рожевого

відтінку.

Page 22: журнал  землеопис №5,2010

Чорноморське узбережжя поблизу Кояшського озера

Page 23: журнал  землеопис №5,2010

Кояшське озеро відгороджене від моря піщаною косою

Озеро Кояшське завдяки особливостям клімату солоне. Солоність часом досягає 200 ‰ – більше ніж в Мертвому морі. Влітку тут випадає гіпс та інші солі. У воді та мулі озера птахи видобувають їжу. Мул озера має біологічно активні властивості. Озеро, вірогідно, утворилося завдяки відгородженню морської затоки піщаною косою.

Page 24: журнал  землеопис №5,2010

Флора і фауна заповідника Найбільший інтерес становить флора запо-

відника, яке налічує 395 видів судинних рослин. Особливо вражає рослинність заповідника восени, коли вся поверхня вкривається різнокольоровим цвітом.

Гора Опук разом з Кояшським озером є міс- цем гніздування та зимівлі багатьох рідкіс- них і тих, що зникають птахів( шпак рожевий)

Page 25: журнал  землеопис №5,2010

23 види судинних рослин занесені до червоної книги України

Page 26: журнал  землеопис №5,2010

Ендемічне ядро заповідника становить 48 видів судинних

рослин

Page 27: журнал  землеопис №5,2010

Опукський заповідник – перлина Криму

Опукський заповідник – це справжня перли- на Керченського пів- острова й усього Кри- му.

Опук постійно відвіду- ють учені-природодос- лідники з провідних науково-дослідних установ України.

Page 28: журнал  землеопис №5,2010

АВТОР – ЛЕОНІД БАЛАЦЬКИЙ ДАТА ВИХОДУ – 10.11.2010 РОКУ

В журналі використані фотографії велосипедного походу по Керченському півострові 25-26 жовтня 2010 року.