КОЛИ ВІДЧИНЯТЬСЯ ДВЕРІДЛЯ ЕПІДЕМІЇ ГРИПУ?

Хмельницкая оáлаñòная оá ùе ñòâен но-ïо ли òи ÷еñ кая ãа çе òа www.moyagazeta.com moyagazeta@list.ru

¹ 5-6 (500-501) ИЮЛЬ 2011 ã.

Ви стали свідком незвичайної події,

потрапили в безвихідь,

перед вами замкнули усі двері?

Не втрачайте надії - вихід завжди є!

Телефонуйте в «Бюро

журналістських розслідувань»

від «Моєї газети+» на «гарячу лінію»

067-354-06-70 або 700-997

«Бюро журналістських розслідувань» – це вирішення Ваших проблем!

Громадська організація «Центр Медіа Ініціатив»

запрошує молодих ,перспективних, амбіційних до

«Практичной школи журналістики»!

Не треба 5 років чекати диплома. Зроби свої перши кроки у світ МЕДІА вже зараз. Спробуй свої сили і проведи своє перше ексклюзивне журналістське розслідування або інтерв'ю з зіркою та опублікуй його в обласному виданні «Моя газета+». Телефонуй вже зараз! Кількість вакансій

обмежена.Телефон у Хмельницькому: 700-997.

Моб.: 096-483-20-56.«Практична школа журналістики» –

це твій щасливий квиток у майбутнє!Уважаемые наши читатели еженедельника «Моя газета+»!

Сегодня вы держите в руках первый выпуск специализированного издания - медицинского приложения «Мое здоровье».

Наверное, нет человека, которого бы не волновала эта тема. В сегодняшнюю эпоху стрессов, экологического дисбаланса, ката-строфического дефицита времени, подмены истинных ценностей и предназначений чело-века, сохранить свое здоровье - почти под-виг. А уж в случае необходимости оздоровить организм и побороть недуг – подвиг вдвойне. И если отнестись к жизни философски и определить процент наших болезней как в большей части приобретенных, так сказать

«собственноручно», то стоит не просто заду-маться, а проанализировать и громко бить в колокола! Именно поэтому у нас и родилась идея создания этого специализированного издания, как информационной площадки для обсуждения различных вопросов, су-ществующих в медицине и, в частности, в лечебной отрасли города Хмельницкого. Мы будем рассказывать как о медицинских учреждениях нашего города и о людях, там работающих, так и о проблемах, су-ществующих в нашем здравоохранении. Профилирующие специалисты предоставят любую необходимую по интересующим Вас, уважаемые читатели, вопросам. Консульта-ции, интервью, социологические вопросы, журналистские расследования – все это впереди. Верится, что наш проект будет выполнять не только одну из функций жур-налистики - информировать население про состояние мединдустрии, но и все остальные - комментировать происходящие события и принятые решения должностных лиц, депу-татского корпуса, доводить «до верха» все нерешенные проблемы и случаи коррупции.

Только вместе и сообща мы сможем сделать нашу жизнь лучше и «безболезненней».

Редакции очень важно Ваше мнение, доро-гие читатели, о вопросах, которые необходи-мо затронуть на наших страницах. Если у вас что-то случилась, если возникла проблема с медиками, если вы хотите поделиться с нами вашей бедой – звоните нам на «горячую линию» «Моей газеты+» по номеру 777-847, или (096) 483-20-56, или пишите на электрон-ную почту редакции moyagazeta@list.ru.

Через века и времена прошло вы-ражение: «Высшее благо медицины - здоровье». Вот поэтому мы от всей души желаем вам: «Будьте здоровы»!

Редактор специализированного издания «Мое здоровье»

Людмила Лунина.lunina@moyagazeta.com

Читайте приложение «Мое здоровье»

на страницах 5-12

Анонсы ноМерА

Владимир Березинец: «Наши города – помесь Цюриха и Оксфорда»

Битый небитого везет, или еще раз о пригородных

железнодорожных перевозках.

«Вера. надежда. Любовь» – быть добрым или

добреньким?стр. 2

Московский эксперт утверждает, что в случае

аварии в нетишине, Хмельницкий окажется под

смертельной угрозой.стр. 13

Влад Чехов знает, как побеждать в войнах с

журналистами!стр. 14

Мы беседуем с первым проректором по учебно-воспитательной работе Хмельницкого института социальных технологий ОМУРоЧ «Україна» Березинец Владимиром Васильевичем, кандидатом философских наук, ответственным за организацию, ведение и контроль учебно-воспитательного процесса.

Корр.: В последние два года реформирование многих отраслей перешло от слов к практике. Как сказались перемены на организации учебного процесса?

В.Б.: Прежде всего, это реализация на практике основных требований Болонского п р о ц е с с а к а к с и с т е м ы а д а п т а ц и и нашей высшей школы к европейскому образовательному пространству. Новая система оценивания, новое распределение учебных часов, направленная на самостоятельную работу студента консультационная работа преподавателя – вещи, безусловно, полезные, но неоднозначные.

Корр.: Например?В.Б.: Во-первых, многие ведущие

европейские университеты заявляют о том, что для них эта модель системы образования - давно пройденный этап. Во-вторых, я уже когда-то высказывал свою точку зрения: такое реформирование, безусловно, полезно, но чревато. Вопрос уже касается не организации учебного процесса, а его результатов. Это, к сожалению, чревато тем, что наиболее

талантливая наша молодежь будет иметь возможность удрать за границу для работы по специальности, полученной в вузе. «Удрать» я говорю безо всякого унижения: человек ищет, где лучше. В-третьих – неприспособленность наших образовательных реалий к организации этой самой самостоятельной работы студента и консультационной деятельности преподавателя – слабая информационная

база большинства ВУЗов и отсутствие возможности (или желания) должным образом оплачивать консультационную деятельность преподавателей.

Существует серьезный конфликт между советской системой образования, из которой выросла большая часть профессорско-преподавательского и руководящего состава высшей школы - предельно централизованной,

и тем, что называют демократической системой образования, самостоятельностью вузов и тому подобное, что зачастую перерастает в анархию. Николай Костомаров, известный украинский историк, когда-то писал, что украинец - это демократ со склонностью к анархизму.

Проблема в чем? Государственный стандарт высшего образования включает в себя образовательно-профессиональную п р о г р а м м у , о б р а з о в а т е л ь н о -квалификационную характеристику и учебный план. В них обозначены предметы так называемого нормативного цикла, обязательного для всех, и выборочные учебные дисциплины, которые, прежде всего, ориентированы на региональные особенности рынка труда. Проблема в крайней медлительности разработчиков государственных стандартов высшего образования . Огромное количе ство специальностей, которые включены в перечни по подготовке бакалавров, специалистов, магистров годами не имеют универсального государственного стандарта. И руководство каждого вуза едет к разработчику, везет на экспертизу свой стандарт, который тот должен утвердить. В итоге, довольно часто получается, что один и тот же специалист изучает разные нормативные дисциплины, что, на мой взгляд, не демократия, а полнейшая анархия.

Перескакивая на наши современные недавние и продолжающиеся разговоры о проекте закона «О высшем образовании» и крики об урезании автономии вузов.

Вот как раз в определении обязательных дисциплин ни о какой автономии и речи быть не может!

Продолжение на стр. 4

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія2 № 5-6 (500-501), июль 2011

moyagazeta.comмой город

Поштовхом для написання даного матеріалу стало нещодавнє спостереження за посадкою та висадкою пасажирів з приміського електропоїзда на залізничному вокзалі станції Хмельницький.

З сумом спостерігаючи за «штур-мом» електрички, я згадав кадри з фільму про громадянську війну і останній пароход з Новоросійська, на який намагалися потрапити по-тенційні емігранти, які не прийняли радянську владу. Нарахувавши шість вагонів, пригадав часи, коли приміські потяги складалися з вось-ми, і навіть десяти вагонів. Вирішив я у ситуації розібратись і звернувся з цього приводу до людини, яка є спеціалістом у цих питаннях, а одержаною інформацією щиро ви-рішив поділитися із потенційними пасажирами…

У весняно-літній сезон значно зростає кількість бажаючих ско-ристатися послугами приміського залізничного транспорту. І, за логікою, потрібно було б збільшу-вати кількість приміських поїздів у теплу пору року. Та, нажаль, їх число не збільшилося, а деякі маршрути взагалі відмінили. За останні 20 років «Укрзалізниця»

не придбала жодного нового елек-тро- чи дизель-поїзда. Зношеність наявного парку вагонів перевищує 90 відсотків. Щоб запобігти аваріям і підтримувати безпеку руху, старі вагони вилучаються з обігу для про-ведення необхідного ремонту. Але для відновлення рухомого складу потрібні кошти, і чималі - виконання капітального ремонту однієї секції електропоїзда перевищує мільйон гривень.

У всіх країнах приміські паса-жирські перевезення залізницею

– збиткові. Але у кожній країні ця проблема вирішується за власни-ми методами. В Україні оплата за перевезення пільгових категорій пасажирів у самому популярному виді транспорту, яким є дизель і електропоїзди, покладена на міс-цеві органи самоврядування. Саме з міських, районних і обласних бю-джетів повинні перераховуватися кошти залізниці за перевезення пасажирів, яким надається право безкоштовного проїзду. Однак у місцевих бюджетах із року в рік за-

кладаються суми, які наполовину менші від потреби. Та й ті кошти у повній мірі не виплачуються. Південно-Західна залізниця за-здалегідь попередила місцеві ад-міністрації усіх рівнів, що у випадку недостатнього погашення компен-сації державними адміністраціями буде змушена відмінити найбільш збиткові і найменш популярні рейси приміського сполучення.

За 5 місяців поточного року Південно-Західною залізницею по Хмельницькій області в межах Жмеринської дирекції залізничних перевезень у приміському сполу-ченні було перевезено 288,6 тис. пасажирів, які користуються пра-вом пільгового проїзду, на загальну суму 1 млн.420,6 тис. гривень. Сума недоотриманої компенсації становить 795,1 тис. гривень. На сьогоднішній день отримана ком-пенсація становить лише 44 % від необхідної суми.

Недоотримання компенсації призводить до збільшення збитків за перевезення в приміському спо-лученні, що впливає на виконання ремонту рухомого складу, знижує рівень безпеки руху, унеможливлює закупівлю нового рухомого складу та призводить до погіршення умов перевезення пасажирів. На щастя, ще біди не сталося, але повірте, що до неї не далеко, зважаючи на вищевикладене.

Погано їздити у вщент запо-внених електричках? Але ж сума щорічних боргів за перевезення пільгових категорій пасажирів величезна! Лише минулого року Південно-Західна залізниця недо-отримала понад 700 млн. гривень. На ці кошти можна було б придбати не одну новеньку електричку, або відремонтувати на заводах десятки секцій електропоїздів.

Ще гірше, коли поїзди відміняють взагалі. І це викликає справедливе обурення громадян. Вони вдаються до протизаконних дій – перекрива-ють рух поїздів. За такі дії передба-чена кримінальна відповідальність (стаття 279 ККУ – блокування транспортних комунікацій, де пе-редбачається суворе покарання, включаючи позбавлення волі). Тому тим, хто незадоволений від-міною приміських поїздів, варто не перекривати залізничний рух, а шу-кати вихід з ситуації, яка склалась останнім часом, разом з місцевими органами влади. Ні в кого ж не ви-никає думка зайти до супермаркету і набрати безкоштовно товару? То чому «Укрзалізниця» повинна займатися благодійністю? Цілком логічне запитання, відповідь на яке очевидна. Так що висновок один – якщо районні і обласні адміністрації і надалі не будуть розраховуватись із залізницею, то приміських поїздів не те що не побільшає, а як раз навпаки. Адже неприпустимо, ри-зикуючи життям пасажирів, випус-кати на лінію технічно несправний рухомий склад.

Костянтин Грузевич

На останній сесії Хмельницької обласної ради гостро обговорювалося питання зведення монумента «Віра. Надія. Любов». Тоді цю тему дослідили ледь не з усіх боків. Доцільність побудови такого об’єкта і досі бентежить голови мешканців міста.

Крім того, 15 червня 2011 року від-булася чергова сесія Хмельницької міської ради. Депутати внесли зміни до бюджету: зокрема, запропону-вали зменшити видатки на ремонт, утримання доріг і будівництво кана-лізаційного колектора, а вивільнені кошти спрямувати на спорудження зазначеної вище скульптури. Пропо-зиція викликала у частини депутатів, принаймні, подив.

Отже, 4 мільйони гривень: що можна зробити за ці кошти у ко-мунальній сфері – наразі відомо. Цікаво, а що ж можна було б зро-бити задля виховання та зміцнення здоров’я дітей? Саме тому ми й поставили запитання кільком чіль-никам дитячих медичних і виховних закладів міста та області про те, куди б вони витратили кошти в роз-мірі 4 мільйонів гривень у разі такого «подарунку долі».

головний лікар Хмельниць-кої міської дитячої лікарні іван гуцул:

- Цікаве запитання. Дякую за нього. Передусім хочу сказати, що така сума – це не гроші для закла-дів нашого рівня. Сьогодні потреби значно більші. Нам треба мільйонів 60, щоб збудувати неонатальний корпус, оснастити його і подарувати майбутнє усім нашим новонародже-ним дітям, чого, на жаль, ми сьогодні в повному обсязі забезпечити не можемо. Якщо абстрагуватися від великих об’ємів, то сьогодні дитин-ство області не має елементарного, вже стандартного у світі, досліджен-ня апаратом магнітно-резонансної томографії. Такий томограф коштує мінімум 15 мільйонів гривень. Але і від 4 мільйонів відмовлятися не

Бути добрим чи добреньким?

можна, оскільки навіть переосна-щення медичного обладнання, яке у дитячій лікарні, у вартісному вигляді становить приблизно 15 мільйонів.

Сьогодні, завдяки спільній групі, котра не хоче афішувати свою ді-яльність, відбувається збір коштів на користь міської дитячої лікарні для запровадження повноцінних лапароскопічних, малоінвазійних, малокровних методів лікування дітей. Потребує серйозного до-оснащення фізіотерапія. Зараз всі думають лише про кардинальні хірургічні операції, сімейну медици-ну, проте майже забули про такий розділ роботи, як фізіотерапія.

Ці колосальні кошти, якщо зва-жити на вартість ремонту доріг, нічого не варті. Сьогодні в області є ще більш серйозні питання – про це свідчать висновки з бюджетної комісії. У нас є будинки для людей

похилого віку. Але якщо кошти, котрі сьогодні витрачаються на одну людину похилого віку (навіть наполовину менші), дати сім’ї, то родина зможе найняти старенькому покоївку. Я не кажу про багато інших питань. Все це дійсно вимагає пе-реосмислення нашого життя. Адже ми досить довго всі працювали на те, щоби маля народилося. Батьки відмовилися – віддали в будинок дитини. Сьогодні змінився світогляд, і ми нарешті зрозуміли, що інтер-натний заклад ніколи не замінить батьків – ми сьогодні прагнемо дітей віддати у сім’ю. Так само важливо, щоб і люди похилого віку доживали свої роки у сім’ї. Так, народ живе бідно, але держава дотацію може надати? Виділяються колосальні кошти по області, які не дають по-трібної віддачі, – це абсолютно не-ефективно використані гроші. Якби

суми направлялися безпосередньо в родину, в якій живе перестарілий... Тобто, я є і залишаюся прибічником добра, людяності, сім’ї. І якщо щось робиться поза сім’єю, повірте мені, ми ніколи не будемо повноцінними. Потрібно бути добрими та робити добро для людей. У радянські часи було популярним таке прислів’я: «потрібно бути добрим, а не до-бреньким». Але, здається, сьогодні держава у нас стає добренькою, а не доброю.

Іван Гуцул також зазначає, що, попри потреби очолюваного ним медичного закладу, він підтри-мує будівництво монументу, адже, можливо, саме ця пам’ятка стане культурною візитівкою обласного центру.

директор спеціалізованого бу-динку дитини «берізка» Катерина горин:

- Звичайно, ми би спрямували кошти на покращення умов пере-бування дітей в нашому закладі, на проведення ремонтних робіт та покращення інтер’єру у кімнатах, тому що ми завжди прагнемо, аби умови, в яких діти живуть, були мак-симально наближені до домашніх. Звичайно, ми усе це створюємо і прагнемо до кращого, але нам не завжди вистачає коштів. Можливо, було б закуплене обладнання для реабілітації дітей, тому що харчу-ванням та медикаментами ми забез-печені. Обладнання у нас вистачає, проте певну його частину могли б замінити. Нам допомагають і фізичні особи, і приватні підприємства. Інколи ми до них звертаємося по допомогу, інколи – вони до нас, аби допомогти. Ми працюємо переваж-но з одними і тими ж приватниками. Допомагає Служба безпеки України в Хмельницькій області.

- Чи підтримуєте ви побудову пам’ятника на Майдані Незалеж-ності?

- Я знаю, що зараз вся громад-ськість активно працює над цим

проектом, аби залишити пам’ять майбутнім поколінням і показати все, як було, як є... Культурна спадщина, все-таки (звучить іронічно, так і хочеться в кінці дописати слово «блін» ). Ми теж збирали кошти і перераховували на будівництво пам’ятника.

- Зараз ходить багато розмов щодо того, що їх збирали у колек-тивах з примусу.

- Ні, ми вийшли з такою пропози-цією до колективу, і кожен, хто хотів, здавав – скільки міг. Було призначе-но відповідального за збір грошей, складено відповідну відомість.

- Яку б допомогу Ви хотіли отри-мати для свого закладу, для діток? Можливо, існує потреба в іграш-ках?

- Ні, не в іграшках. Зараз є багато розвиваючого дидактичного мате-ріалу, який нам потрібний. Адже ми працюємо за методикою виховання Нікітіних – це різноманітні кубики, палички тощо. А іграшок у нас дуже багато – діти збирають у школах і приносять нам, приносять також з училищ, з університетів.

завідуюча гематологічним від-діленням Хмельницької обласної дитячої лікарні олена Мовчан:

- Ми б спрямували ці кошти на купівлю клітинного сепаратора для виробництва тромбоцитів – клітин крові, які беруть участь у її згортанні. Він коштує 200 тисяч гривень. А та-кож на придбання інфузомату, який коштує 15 тисяч гривень. Дві такі крапельниці у нас уже є – ну хоч би іще одну мати.

Щорічно до відділення надходить 10-12 дітей з онкопатологіями, що виявлені вперше. Сьогодні у нас не вистачає обладнання. Благо-дійні фонди збирають нам кошти на ремонт палат – дві палати ми вже зробили, робимо третю. Минулого року фонди подарували відділенню інфузомат, ліжка. Підприємці ж вза-галі не допомагають, окрім одного з Кам’янця-Подільського – «Фонд Святого Миколая».

Євгена Ручко

Битий небитого везе, або ще раз про приміські залізничні перевезення

СБЕРБАНК РОСІЇ – сучасні стандарти обслуговування корпоративних клієнтів

3мой социумmoyagazeta.com

№ 5-6 (500-501), июль 2011

Валентин Наливайченко пропонує взяти владу під контроль народу

АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» (Україна) є 100-процентним дочірнім банком Сбєрєгатєльного банку Російської Федерації (ВАТ), який є найбільшим банком в Росії, Центральній та Східній Європі. Засновником та головним акціонером Сбербанку є Центральний банк Російської Федерації.

У Хмельницькому Ви можете скористуватись послугами банку в відділенні, що розташовано за адресою: вул. Кам'янецька, 58, тел.: (0382) 691–052, 691–054

Співробітництво зі Сбербан-ком Росії – це доступ до кращих програм та стандартів ведення бізнесу з необмеженими мож-ливостями фінансування Вашого бізнесу.

Ми обслуговуємо максималь-но широке коло клієнтів, серед яких є як міжнародні компанії, що працюють на українському ринку, так і підприємства дер-жавного сектору, великий та середній український бізнес, українські компанії з російськими інвестиціями тощо.

Персональний підхід до кож-ного клієнта: Клієнтський ме-

АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ». Ліцензія НБУ №198 від 12.08.2009 р.

Всі види банківських послуг.

неджер організовує та здійснює банківське обслуговування за всіма напрямками діяльності клієнта.

СБЕРБАНК РОСІЇ надає кор-поративним клієнтам повний спектр банківських продуктів та послуг:

• Н а д і й н е т а я к і с н е розрахунково-касове обслуго-вування;

• Кредитування на конкурент-них умовах;

• То р г о в е т а п р о е к т н е фінансування, документарні операції (акредитиви, векселі, банківські гарантії);

• Ощадні програми – строкові депозити, гнучкий ощадний рахунок;

• Обслуговування зарплатного проекту, випуск корпоративних карток.

АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» обслуговує клієнтів у всіх регіонах України, в найбільших містах та промислових центрах.

Мережа регіональних відділень АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» на 1 червня 2011 року нараховує 97 відділень.

В 2011 році заплановано по-дальше зростання регіональної мережі Банку по всій території України. До кінця 2011 року кількість відділень Банку зросте до 130-ти.

Валентин Наливайченко уже впродовж восьми місяців очолює Політраду «Нашої України», щодня здобуваючи все більше авторитету на політичній арені України, утверджуючись як впливова фігура…

У цьому інтерв’ю один з лідерів опозиції розповідає про своє бачення ситуації в країні та вихід із неї.

- Валентине Олександровичу, як ви вважаєте: чому не відбулось обіцяне перед виборами владою «покращення життя уже сьогодні»?

- Соціальні негаразди в переважній своїй більшості є наслідком свавілля влади та корупції. Влада виділяє мільярди народних грошей на ре-монти державних установ з метою відмивання коштів, а їх у той самий час не вистачає для належних зарп-лат та пенсій, закриваються школи, дитсадки, лікарні. У держави не ви-стачає грошей на соціальні програми лише через те, що левова частка їх або крадеться, або нераціонально використовується.

Сьогоднішня влада діє без ураху-вання потреб, бажань та прагнень громадян. Фактично між громадяни-ном і владою зведено непробивний мур бюрократії та корупції. Існує два світи. В одному – «небожителі» чиновники та олігархи, в іншому – решта громадян. Складається враження, що влада не помічає того, іншого світу.

Українців майже позбавили фунда-ментальних прав - вибори фальшу-ються, свобода слова та зібрань під

загрозою, народовладдя зруйноване. Тепер влада забирає елементарні права громадян – право на освіту, на лікування та навіть на повноцінне харчування. За таких умов жодного соціально - економічного зростання бути не може.

- Який тоді вихід з ситуації? Адже народ розчарований та деморалізований.

- По-перше, розчарування та страх серед громадян вигідні для цієї влади. Адже таким народом легше маніпулювати. Тому лише активна громадянська позиція зможуть при-мусити владу йти назустріч україн-цям. Згадайте Податковий майдан, акції протесту проти закриття укра-їнських шкіл на Донеччині та інші подібні акції. Під тиском об’єднаної активної громади влада змушена

реагувати та йти на по-ступки.

Громадська актив-ність - це єдиний шлях у ситуації, що склалася. Сьогоднішня влада не розуміє і не хоче розумі-ти аргументів опозиції, вона втікає від дискусії. Тому лише громадський тиск на владу зможе привести її до тями. Коли влада не йде до людей - люди приходять під владні кабінети.

- Яким чином ваша політична сила намагається вплинути на ситуацію?

- Партія «Наша Укра-їна» розпочала гро-мадянську кампанію «Владу – під контроль!» У її рамках ми відслід-ковуємо дії влади на

відповідність чинному законодавству. Кожна копійка державних коштів, ви-трачена не за призначенням, кожен факт свавілля чиновників, кожне по-рушення прав громадян з боку влади буде виявлене, висвітлене в медіа, юридично оформлене і подане до суду чи прокуратури.

Ми відкрили «гарячу» те-лефонну лінію: тел. (044)590-5 7 - 3 0 т а і н т е р н е т - п о р т а л « В л а д у п і д к о н т р о л ь ! » www.nu-dopomoha.org.ua, де кожен громадянин зможе звернутися до нас за допомогою. «Наша Україна» розгортає мережу громадських при-ймалень, в яких наші депутати всіх рівнів, наші юристи та активісти допомагатимуть всім громадянам, які стали жертвою чиновницької

вакханалії.Якщо не допоможуть правові за-

ходи, ми вийдемо на вулиці міст і публічно, шляхом мітингів та пікетів, чинитимемо тиск на чиновників-злочинців. Ми оприлюднюватимемо всі факти корупції та зловживань з боку органів влади. Громадяни по-винні знати в обличчя злочинців у високих кабінетах. Ми уже формуємо базу даних нечесних чиновників, які після приходу української влади будуть позбавлені права займати державні посади.

- Пане Валентине, як Ви вважаєте: що необхідно зробити, щоб змінити відносини між владою і громадянами?

- Насамперед, змінити ідеологію державного будівництва. Треба усвідомити: країна є власністю всіх громадян. Громадяни наймають владу шляхом виборів та утримують завдяки сплаті податків. Саме тому громадяни мають повне право керу-

вати цієї країною та контролювати дії влади.

Наступним кроком є зміна за-конодавства. Закони повинні бути максимально прозорими та зрозумі-лими для всіх. Совкова спадщина за-конодавства, помножена на закони, прийняті на замовлення окремих олі-гархів чи політиків, створює правовий хаос, у якому легко красти та легко уникати відповідальності.

І, нарешті, необхідно забезпечити неухильне виконання законів. Це можливо лише за умови зміни по-літичної еліти та приходу до влади нового, сучасного, європейського покоління політиків та управлінців. Потрібен великий кадровий стрибок. Досвід Грузії, Прибалтики та східно-європейських країн доводить, що такий шлях єдино правильний. Без очищення влади від корупціонерів та номенклатурників нічого не вийде.

СпілкувавсяОлексій Голеншин

У нашій новій рубриці ми надаємо змогу хмельничанам дізнатися, хто їхній дільничний. Розпочинаємо наш список з інспекторів центрального відділу міліції.

Лейтенант міліції Домінік Р.А. Вулиці: Проскурівського Підпілля 78-112, Кам’янецька 2-52, Плоска, Ше-стакова, Паркова, Примакова 2-12, 1-17, пров. Проскурівського Підпілля, Проскурівський, Косовського, Плоский, Шестакова.Прийом громадян: щоденно. Вул. Камянецька 65, тел. 65-12-74.

Лейтенант міліції Бондар С.В.Вулиці: Кам’янецька 1-77, Пушкіна 1-13, Гагаріна 3-7, Соборна 4-86, Прибузька 2, пров. Пушкіна, Військоматський.Прийом громадян: щоденно. Вул. Камянецька 65, тел. 65-12-74.

Капітан міліції Мельник В.В. Вулиці: Подільська 49-81, Вайсера 13-57, Примакова, Прибузька 4-8, продовольчий ринок.Прийом громадян: щоденно. Вул. Камянецька 65, тел. 65-12-74.

Старший лейтенант міліції Дригула Д.О.Вулиці: Грушевського 45-97/1, Пушкіна 27-29, Свободи 20-76, Подільська 62-92, Володимирська 36-74, Проскурівська 33-55, Театральна 30-46, парк ім. Т.Г.Шевченка.Прийом громадян: щоденно. Вул. Камянецька 65, тел. 65-12-74.

Рядовий міліції Качаровський Я.М. Вулиці: Подільська 91-123, Прибузька 10-12, Свободи 2-14, Вайсера 59-79, Володимирська 2-18, Річна 16-20, пров. Примакова.Прийом громадян: щоденно. Вул. Камянецька 65, тел. 65-12-74.

Ваш дільничний інспектор

На виконання Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку та держав-ного кордону» Указу Президента України від 19.05.2005 року 31119 «Про заходи щодо забезпечення осо-бистої безпеки громадян та протидії злочинності», Наказу МВС України №595 від 25.06.2005 року «Про затвердження Положення про гро-мадського помічника дільничного інспектора», з метою налагодження співпраці міліції та населення, за-лучення громадян до профілактики правопорушень, боротьби із злочин-ністю на території м. Хмельниць-

кого, керівництво Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області звертається з пропозицією до громади м. Хмельницького, в тому числі колективів підприємств, установ, організацій та спілок, створювати громадські формуван-ня на території м. Хмельницького (звертатися за тел. 69-26-90).

Інспектор по роботі з населенням та громадськими формуваннями сектору ДІМ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій об-ласті старший лейтенант міліції Островчук В.І

Громадяни Хмельниччини!

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія4 № 5-6 (500-501), июль 2011

moyagazeta.comмое общество

Владимир Березинец: «Наши города – помесь Цюриха и Оксфорда»

Начало на стр. 1Надо, чтобы студент, начавший свое

обучение в Харькове по определенной специальности, смог продолжить его, в случае необходимости, по той же специальности в Львове. К сожа-лению, у нас с этим пока во многих случаях тяжело.

Корр.: Всегда есть академическая разница?

В.Б.: Имеется еще одна беда в организации учебного процесса - до-вольно часто все делается на основе здравого смысла, а не каких-то нор-мативных документов, какие должно разрабатывать наше министерство. Я не говорю про данное, конкретное министерство господина Табачника, а про министерство образования и науки вообще. К примеру, до сих пор четко законодательно не определен объем академической разницы, его нет.

Корр.: А каким образом выходят из такой ситуации? На глазок?

В.Б.: И на глазок тоже. Выходят из элементарной логики: сколько реаль-но предметов может сдать студент за каникулярный период.

Корр.: И сколько?В.Б.: Если он собрался переходить

в другой вуз на другую специальность того же направления и за полгода до того написал заявление, то за месяц реально можно сдать 6-7 предметов, не больше - если мы говорим о каче-стве. В МОН, слава Богу, несколько лет назад определились, что в грани-цах направления можно переходить на специальность, или, говоря по-новому, в границах отраслей знаний на направления подготовки, а переход с отрасли в отрасль знаний запрещен. Это только один из многих примеров. Также возникают различные вопросы о вольнослушателях.

Корр.: Что такое вольнослушатель?

В.Б.: В Российской империи это был человек, который допускался до посещения занятий в высших учеб-ных заведениях. Он не платил или минимально платил за обучение, не получал диплом, но имел определен-ные знания.

Корр.: Шикарная форма. Есть такое у нас?

В.Б.: У нас, например, Киево-Могилянская академия и Острожская академия, как подразделение первой, разработали такое положение о воль-нослушателях. Насколько я понял, изучая его, они берут на себя право зачислять вольнослушателей на места студентов, если есть вакансии. Но здесь намечается конфликт с системой внешнего независимого оценивания знаний (ЗНО). То есть, идея прекрас-ная, но требующая доработки и, опять же, не формализована, не закреплен-ная законодательно хотя бы каким-то инструктивным письмом.

Во многих случаях, вся робота по организации учебного процесса, к сожалению, сводится к попытке со-вместить свою логику, логику коллег, с которыми советуешься, с логикой чиновника. Когда она закреплена в документе, мы обязаны ее придержи-ваться, но когда ее не узаконили на го-сударственном уровне, довольно часто возникают конфликты. Их становится меньше, к счастью. Я, опять же, не свожу это к заслугам только нынеш-него министра Табачника - все-таки, систематизация учебного процесса подготовки специалиста с высшим

образованием начата довольно давно. Систематизация идет, ускоряется, но хотелось бы, чтобы она проходила быстрее, чтобы количество учебных заведений переходило в качество. Это действительно серьезнейшая пробле-ма: каждый город у нас напоминает гибрид Оксфорда с Цюрихом - одни филиалы банков и вузы, что вызывает определенный скептицизм.

Нынешний проект закона о высшем образовании поставил в основу, на

мой взгляд, наиболее здравый и объ-ективный критерий - количество спе-циализированных советов по защите кандидатских диссертаций. Ведь если собралось определенное количество докторов наук по данной специаль-ности, и они реально понимают, что здесь можно организовать совет, то это должно сработать превосходно. И тогда ни один ВАК или министерство не сможет запретить вузу заниматься подготовкой специалистов с высшим образованием, что поможет высшим учебным заведениям чувствовать себя нормально и не быть врагом на-рода по определению - мол, сколько вас развелось, кто вы такие, вас как блох уже...

Корр.: Вы говорите о коммерческих ВУЗах?

В.Б.: И о них тоже. Но, извините, государственные тоже растут в своем статусе (от училища до академии, к примеру) как на дрожжах, и доволь-но часто этот статус вызывает, на мой взгляд, обоснованные вопросы. Теперь возвращаясь конкретно к ор-ганизации учебного процесса. Какая разница: коммерческий или неком-мерческий вуз - система организации одна и та же. Раз уж зацепили тему коммерческих вузов, то, извините меня, говорить о некоммерческом образовании в Украине в принципе невозможно.

Корр.: Как и о бесплатной медицине?

В.Б.: Да. Ну, бесплатную медицину мы оставим на совести врачей, хотя и говорят, что полный текст клятвы Гиппократа включает пункт: никогда не лечить бесплатно. Не знаю, не читал, но слышал такое не раз. Мы говорим о коммерциализации обра-зования. Опять же, не хочу съезжать на всем известную тему коррупции, но не один государственный ВУЗ не отказывается от возможности кон-трактного обучения. И поэтому рвать на себе рубашку: мы государственные, а вы частные - несправедливо. Мы в одной лодке, господа.

Корр.: Только им еще государство помогает...

В.Б.: Да, им государство помогает - они могут контрактные специально-сти за счет бюджетных средств как-то поддерживать и наоборот. Но это не-сколько «не в ту степь», поэтому вер-немся к теме беседы. На организацию учебного процесса в ВУЗах серьезно повлияли попытки реформировать среднюю школу и систему поступле-ния в ВУЗы. Введение тестирования, на мой взгляд, действительно нанесло удар коррумпированности средней

школы и процессу поступления в институт, но оно еще больше уда-рило по общему уровню подготовки абитуриента. Мне довелось общаться с некоторыми директорами и учителя-ми школ Хмельницкого. К учителю биологии – директору школы (!) не ходят 11-классники на занятия! Это было при господине Вакарчуке, пото-му что они не будут проходить тесты по этому предмету. А вот когда такие выпускники попадают на специаль-ность, где биология является одним из фундаментальных предметов, то мы видим полный ноль знаний. Благо, хватило ума оставить обязательным предметом украинский язык и исто-рию Украины. Сейчас возвращен учет среднего балла школьного аттестата, что серьезно нормализует ситуацию. Хотя профилизация школы проис-ходит не за счет сохранения общей подготовки и углубления чего-то конкретного, а за счет дифферентных перекосов: непрофильные предметы мы оставляем за скобками, учим по минимуму, и «долбим» детей по про-филю. В результате прекрасные мате-матики абсолютно не подготовлены по литературе, по истории Украины знания зачаточные – в лучшем случае на уровне 124 балов. С профилиза-цией мы рискуем вместе с грязной водой из купели выплеснуть ребенка. Нельзя сводить подготовку кадров к узкоспециализированному типу. Как говорил один из советских сатириков, издеваясь над западной системой медицины: понятия ухо-горло-нос нет, врач знает только левую ноздрю, а что делается в правой, доктор уже не представляет...

Еще одна проблема при органи-зации учебного процесса - в чрез-мерной формализации подхода к уровню, качеству профессорско-преподавательского состава. Кандида-ты наук у нас «пекутся, как пирожки в базарный день», потому что вузам для 75% лекций нужны преподаватели с ученой степенью. Я согласен, если такой вопрос возникает в научно-исследовательском университете. Пример: та же Польша позволяет сво-

им высшим учебным заведениям ис-пользовать совместителей, не считая, сколько в вузе штатных и не штатных кандидатов. А если у нас установлено ограничение на уровне 75% лекци-онных часов, то довольно часто, к сожалению, требуется жертвовать квалифицированным преподавателем без степени для того, чтобы взять, мягко говоря, начинающего, просто неспособного преподавателя, зато – «остепененного». Это серьезнейшая проблема, поскольку наличие канди-датского диплома еще не гарантирует высокий уровень преподавания. Я не хочу смешивать с грязью всю систему подготовки научных кадров, но ведь бывают же прекрасные ученые, из ко-торых выходят плохие педагоги: они способны быть исследователями, но не способны быть преподавателями.

Корр.: Это ведь не крамола?В.Б.: Нет, не крамола. Просто чело-

век занимается не своим делом - мог бы работать в какой-то лаборатории какого-то университета, а его парал-лельно еще заставляют преподавать.

Корр.: А каковы проблемы воспитательной работы в ВУЗе?

В.Б.: Процесс воспитания аналоги-чен в этом смысле процессу обучения: за 20 лет независимости у нас не сфор-мировалась единая государственная политика в сфере обучения и вос-питания кадров с высшим образова-нием. Нет единого подхода: каждый министр образования формирует свою политику, каждая политиче-ская сила формирует и навязывает свои взгляды на вещи. В конце кон-цов, пора научится двигаться вперед вместе. Вспомнить хотя бы, как в США после войны между Севером и Югом решили оставить эти события как историю, а не постоянно вспо-минать: вот ты, гад, стрелял в меня из-за угла где-то в Джорджии, потому что ты был конфедератом, а я был в армии Союза. Я про роль в истории Украины Бандеры, Шухевича, Лени-на, Сталина, про красный флаг. Мы ругаем Бандеру, потому что мы с востока Украины, мы ругаем моска-ля, потому что мы с запада Украины. У нас еще нет понимания того, что мы - единый народ, а любой поли-тический деятель - индивидуалист и демократ со склонностью к анархиз-му: или по-моему, или никак. Меня коробило, когда при Ющенко вместо «Великой Отечественной Войны» начали говорить «Вторая мировая». Но меня точно так же коробит, когда ставят памятники генералиссимусу Сталину, строившему социализм на крови. Пока мы будем бросаться из крайности в крайность, до тех пор у нас не будет стабильности. Молодежь у нас не глупа, и со здоровой долей скептицизма относится к подобным политическим лозунгам, прекрасно понимая, что должна жить в единой стране. А мы - люди среднего, стар-шего возраста, продолжаем играть в эти глупейшие игры, которые под-рывают то, что должно стать единым украинским народом.

Корр.: Каковы перспективы образования? В каких красках Вы их видите?

В.Б.: Еще годы поиска своего пути и реформирования - как и перспек-тивы всей Украины. За 20 лет ни одна страна не смогла, радикально поменяв политическую систему, по-строить нормальное жизнеспособное общество. Вспомните Францию, Германию, те же США. Одно время

их спасала территориальная экспан-сия. Но, в конце концов, получили же Штаты гражданскую войну почти через 100 лет после независимости. Система образования будет разви-ваться, если выработается единая государственная политика - у нас должен быть специалист, способный работать не только за границей, а готовый трудиться в родной стране лучше, чем за границей. Украинец должен иметь возможность гордиться не только славным прошлым, но и на-стоящим. Если в системе образования будет сформирована единая поли-тика по отношению к деятельности высших учебных заведений, если будут четко очерчены автономные права университета, академии, если у нас прекратится чехарда - сегодня одна политика, завтра - другая, тогда наше образование будет развиваться. Если же и дальше будет внедряться система: этот закон предложила не моя политическая сила, то он плохой по определению, то не только система образования, а вся наша Украина рас-сыплется. Пора вспомнить о словах Дмитрия Донцова - идеолога укра-инского национализма. В одной из своих прекрасных работ «Дух нашей старины» он анализировал причины, почему распалась Киевская Русь как первая попытка формирования укра-инской государственности, и другие попытки - казачество при Богдане Хмельницком, революция 17-го года: Грушевский – Центральная Рада, Петлюра - Директория.... Почему все развалилось? Он дал четкий и правильный ответ: правящая элита забывала о том, что свои элитарные интересы, по крайней мере, в кри-зисных условиях, надо приносить в жертву интересам общенародным. Если те, кто сейчас называют себя нашей элитой - правящей, оппозици-онной, - не вспомнит слова Донцова, страна развалится. Но оптимистично то, что мы, украинцы, по своему духовному складу - не примитивные потребители, а культурный народ, который понимает, когда надо идти на баррикады, а когда добиваться мирными методами. Меня абсолют-но не радуют картины молодежных бунтов во Франции, Греции. У нас может буксовать политическая систе-ма, а народ не пропадет, он выдвинет новую элиту.

Корр.: Вопрос в том, какой кровью и когда...

В.Б.: Крови не будет. Я верю в наш народ, в то, что он наконец-то поймет: надо смотреть на себя в зеркало, а не чесать в затылке, мол, откуда взялся такой Президент или такое прави-тельство? Президент же не с луны свалился, он такой же, как мы. Я верю в то, что Украина и ее народ займут достойное место в мировом сообще-стве, потому что переживаемое нами сейчас приведет к излечению от склонности к анархизму в нашем при-родном демократизме, и мы сможем жить от Харькова до Львова с полным ощущением единства, разве что ино-гда подкалывая друг друга только в анекдотах - без этого будет скучно.

Корр.: Какое Ваше самое любимое, даже на уровне кредо, выражение?

В.Б.: «Якщо щось взявся робити, то роби це максимально досконало, якщо ж не можеш цього то краще не берись».

Беседовала Людмила Лунина

5treatmentмое обращениеmoyagazeta.com

№ 35-36 (487-488) (14-20.10.2010)

Наталья Никитина: «Думайте о том, кому доверить свое здоровье!»

Выпуск №1, июль 2011

О том, как важен здоровый позвоночник для нормальной полноценной жизни, знает, наверное, каждый. Сотни ты-сяч движений, совершаемых нами в течение дня, незамет-ны для здорового опорно-двигательного аппарата. Но как только в этой системе воз-никает неполадка, человек на-чинает переносить сильнейшие мучения, связанные с ограни-ченностью движений, а также ощущает боль, подчас – невы-носимую.

Как же помочь страждущему? Что предлагает для улучшения самочувствия современная медицина? Об этом нам расскажет сегодняшний собеседник - На-талья Никитина, директор Хмельницкого филиала вертебрально-оздоровительного центра Вячеслава Евминова.

- Наталья Юрьевна, вы ведь пришли в медицину еще до создания центра?

- Да. Я тружусь по специальности уже 25 лет. В 1986 году я окончила медицинское училище, и в 1987 году стала работать инструктором лечебной физкультуры в детской городской боль-нице. Семь лет посвятила неврологиче-скому отделению районной больницы № 2. Позднее, в 2000 году, окончила Национальный университет физкуль-туры и спорта Украины по специаль-ности «физическая реабилитация», и стала дипломированным специалистом ЛФК. Мое второе высшее образование – психологическое. В процессе работы неоднократно обучалась на специальных курсах.

- Что произошло в промежутке между работой в физкабинете и цен-тре Евминова? Почему вы начали заниматься именно этим направле-нием?

- Да все просто: зарплата медработни-ка в начале 2000-х составляла 120 гривен. А я осталась с двумя детьми - надо было как-то выживать, зарабатывать деньги. Сначала я три месяца работала обыкно-венным инструктором, а потом поехала во Всеукраинское представительство Вертебрально-Оздоровительного Центра Евминова.

- Были ли на тот момент какие-либо сложности при открытии по-добного кабинета? Или тогда было легче, а сейчас сложнее?

- Вначале у нас было очень мало кли-ентов, хотя профессиональный уровень сотрудников центра был высок. Да и сам Вячеслав Евминов в начале 2000-х не был широко известен. В Хмельниц-ком почти никто не был знаком с его методикой лечения. Остро стоял вопрос относительно размещения центра - у нас не было помещения. Что же касается ра-боты сейчас, то трудностей практически нет. Теперь нас люди знают, у нас есть своя клиентура.

- Каков возрастной диапазон Ваших клиентов?

- Услугами нашего центра пользуются, в основном, молодые люди в возрасте от 25 до 40 лет.

- Какие проблемы с позвоночни-ком встречаются чаще всего?

- Подавляющему большинству лю-дей, которые лечатся в нашем центре, приходится бороться со сколиозом и грыжами.

- Возможно, не все точно знают, что такое сколиоз? Можно ли его предотвратить?

- Искривление позвоночника появля-ется еще в детском возрасте. Зачастую его своевременно диагностируют. За-меченное в детском возрасте нарушение осанки, как правило, пытаются ис-

править с помощью курса массажа. Но одними лишь массажами, к сожалению, с проблемой не справиться - так она лишь усугубляется. К нам же обраща-ются уже в возрасте, когда сколиоз уже прочно сформировался, что, естествен-но, усложняет лечение. Увы, родители не заботятся должным образом о своих детях. И если врач говорит о том, что у ребенка присутствует нарушение осанки или первая стадия сколиоза, родители на это не обращают внимания. Как правило, к нам попадают со 2-3 степенью тяжести заболевания.

- Что такое позвоночная грыжа? Может ли она появиться из-за пере-носимых тяжестей?

- Нет, позвоночная грыжа - это тот же остеохондроз, но уже третьей степени. Сейчас появилось новое обследование - магнитно-резонансная терапия, которое и позволяет его выявить. Раньше это сде-лать было практически невозможно. При таком заболевании человек чувствует тяжесть в спине, которая иногда отдается в ноги, в грудной отдел. Если изменения произошли в шейном отделе, то, как следствие, могут появиться головные боли, вегето-сосудистая дистония, боль в руках, плечах. Со временем заболева-ние может отразиться даже на работе органов пищеварения.

- Излечимы ли такие проблемы без оперативного вмешательства? Или все-таки операция - единствен-ный выход?

- Нет, с грыжей можно справиться и без хирургии. Только если грыжа большая и перекрывает канал спинного мозга, мы направляем пациента на опе-рацию. За десять лет моей практики к таким радикальным методам прибегли лишь четверо наших пациентов. Но и после оперативного вмешательства больные все равно занимаются на про-филакторах.

- Профилактор, он же доска Евми-нова… Казалось бы, простая доска. Что в ней особенного, почему люди излечиваются?

- Нет, это не простая доска. Это специ-альное ортопедическое устройство, со-стоящее из доски и пластика, скреплен-ных по принципу пластиковых лыж. На

изломе устройство выдерживает 600 кг, ортопедический трос тоже выдерживает такую массу. Когда пациент ложится на доску, профилактор дает амортизацию, и в этот момент расслабляется позвоноч-ник. Так под действием собственного веса происходит вытяжение.

- Разработаны ли методики, си-стемы упражнений для занятий на профилакторе?

- Конечно. Для каждого пациента разрабатывается индивидуальная про-грамма занятий.

- Сколько нужно времени, чтобы достичь желаемого результата?

- Для снятия боли будет достаточно курса из 10 занятий. А для того, чтобы полностью восстановить позвоночник, нужен год-полтора.

- Надо ежедневно приходить в Центр?

- Нет, наши пациенты приобретают профилактор и занимаются дома, мы же наблюдаем за состоянием их здоровья, и расписываем программу.

- Сколько стоит доска Евминова? - Цена довольно приемлемая - 1550

гривен. - Насколько она удобна для ис-

пользования в бытовых условиях? - Для ее размещения в квартире до-

статочно закрепить в стене один дюбель. Все необходимое для ее монтажа входит в комплект.

- Какие рекомендации вы даете своим пациентам для занятий с использованием профилактора на дому?

- Как я уже говорила, для занятий на дому разрабатываются индивидуальные программы. Все зависит от диагноза и от степени развития заболевания. Напри-мер, при позвоночной грыже рекомен-довано выполнять упражнения 3-4 раза в течение дня.

- На витрине у Вас я видела доста-точно широкий ассортимент сопут-ствующих товаров. Что вы можете предложить и в каких случаях?

- У нас можно приобрести все товары для лечения - как основного, так и сопут-ствующих заболеваний. В продаже име-ются универсальные корсеты, подушки для сна, для сидения. Они облегчают

человеку задачу в соблюдении правильной осанки. Также мо-жем предложить корректоры осанки, подушки для сиденья водителя, воротники для лечения шейных отделов позвоночника. А еще у нас богатый выбор ортопе-дических стелек.

- В Вашем арсенале борьбы за здоровый позвоночник используется метод ударно-волновой терапии. Расскажи-те немного о нем.

- Подобная физпроцедура заменяет сто сеансов лечения ультразвуком. При применении этой методики на суставы и позвоночник производится су-губо механическое воздействие пьезоволнами фокусированной частоты с помощью специаль-ного аппарата. В организм не вводятся никакие лекарства и не применяется воздействие током. Используя этот метод лечения,

можно избавиться от окостенений, снять воспалительные процессы как непосред-ственно в суставах, так и в связочном аппарате.

- Эта процедура болезненна?- Не столько болезненна, как ощу-

тима.- Ну а если у больного остеохон-

дроз позвонков, как на него подей-ствует такая процедура?

- Такая процедура не производится при межпозвоночных грыжах. Она пока-зана при остеоартрозе, спондилоартрозе. Как уже говорилось, при проведении таких манипуляций снимаются окосте-нелости. Аппарат на базе нашего центра работает уже два года. Раньше о нем не слышали. Теперь, благодаря клиентам, которые испытали его действие на себе, о нем узнает все больше людей, нуждаю-щихся в помощи специалиста-ортопеда. Кроме того, для его популяризации мы проводили встречи в коллективах, на предприятиях, объясняли, как он дей-ствует и какая от него польза. Теперь люди приходят к нам и говорят: вы соседке делали процедуру, у нее болела нога, а теперь уже не болит. Сделайте мне то же самое.

- Если больной использует такую терапию, то как он себя должен ве-сти в плане соблюдения режима дня и питания?

- Особых рекомендаций относительно величины физических нагрузок или диеты нет.

- Помимо физиопроцедур, приме-няется ли медикаментозное лечение?

- Да, конечно. - Для того чтобы воспользовать-

ся этим аппаратом, необходимо ли предварительное обследование у специалиста?

- Естественно, осмотр врачом должен быть проведен. Мы на лечение при-нимаем лишь тех пациентов, которые показали рентген-снимок проблемного участка.

- А что такое компьютерное вытяжение?

- Устройство напоминает стол. На него мы кладем пациента. После этого вводятся данные пациента - рост, вес, возраст, и компьютер растягивает по-

звоночник. Устройство само определяет силу растяжки. И если фиксируется напряжение выше допустимого, то ме-ханизм ослабляется.

- Не сложно ли на хрупких жен-ских плечах нести такую ношу?

- Уже не сложно. Помогает коллек-тив.

- Как относятся официальные массажисты и медицина в целом к услугам, которые оказывает Ваша фирма?

- Сразу скажу: у нас конкурентов нет. Мы ни с кем не конкурируем, никому не завидуем. Что наше - то наше. А к нам направляют из больниц и поликлиник.

- Как вы познакомились с Евми-новым?

- Меня пригласили на работу. Пона-чалу показали, как надо делать упраж-нения. Поскольку я - специалист ЛФК, то сразу увидела, что иногда они вы-полняются неправильно. Я ведь до этого работала в физкабинете. Позвонила в Центр, представилась, рассказала о себе и своей работе и меня пригласили: при-езжайте, будем говорить. Решила поехать в Киев и познакомиться. Приехала, пред-ставилась, сказала, что работаю на этом профилакторе. Мне врач показал, как надо делать эти упражнения.

- Насколько лечение доступно в финансовом плане?

- У нас в Хмельницком - самые низкие цены. Это касается занятий, массажа, физиотерапевтических процедур. Одно занятие стоит тридцать гривен для взрослых и двадцать - для детей. Если же требуется несколько более длительное наблюдение, то можно приобрести або-немент - тогда посещения будут стоить значительно дешевле.

- Сколько длится одна процедура?- 40-45 минут. Затем пациент должен

отдохнуть минут 15-20, после чего он может быть свободен.

- Есть ли планы относительно раз-вития центра и расширения спектра услуг?

-Есть задумка построить свой центр, чтобы иметь возможность одновременно принимать как можно больше пациентов. Хотелось бы приобрести еще физио-терапевтические аппараты. В планах – создание групп для детей, лишенных родительской опеки. Ведь некому сле-дить за здоровьем сирот и оплачивать им такие процедуры.

- А откуда появилась идея благо-творительности?

- Дело в том, что у меня тоже двое детей, которые росли без отца, Поэтому из личного опыта знаю, что это непросто, и такие дети никому не нужны.

- Если после этого интервью по-стучится в дверь инвестор, какие условия вы предложите?

- Наверное, будем обсуждать уже на месте. Но, вероятнее всего, буду продол-жать развивать центр самостоятельно. Я сама все построю!

- Что бы вы пожелали читателям, как им остаться здоровым?

- Читателям «Моей газеты+» желаю здоровья. Советую следить за здоровьем своих детей с раннего детства, с 3-4 лет наблюдать за осанкой ребенка. Очень важно укреплять спину, следить за тем, чтобы ребенок не просиживал дни на-пролет за компьютером. А взрослым надо побольше ходить и помнить, что если возникают проблемы со спиной, необходимо как можно раньше обра-титься к специалисту, а не к бабушкам-дедушкам, которые занимаются ману-альным вправлением. Люди обращаются к неспециалистам, потому что хотят получить мгновенный результат. Потом, как правило, образуется межпозвоночная грыжа. Нужно думать о том, кому себя доверить.

Людмила Лунина

®

Людмила Головко: «Литовці шкодують за медициною радянських часів»

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія6 № 1-2 (495-496) 29.01-4.02.2011

moyagazeta.comшкола журналистики

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія6 № 5-6 (500-501), июль 2011

moyagazeta.com

мое здоровье

У минулому році побачив світ наказ МОЗ України ”Про диспансеризацію населен-ня”. «Подальший розвиток та удосконалення профі-лактичного напрямку галузі охорони здоров'я, який спрямований на поперед-ження захворювань, охо-рону та зміцнення здоров'я кожного громадянина Укра-їни, в значній мірі залежить від успішності проведення диспансеризації населення», - так йдеться у порядку, роз-робленому Міністерством.

Про те, чи готова наша місцева медична галузь до виконання вимог цього документу та до по-долання проблем, що виникнуть в процесі його упровадження, ми спілкувалися з заступником головного лікаря з медичної роботи Хмельницької міської поліклініки № 1 Людмилою Головко.

- У радянські часи існувала про-грама загальної диспансеризації населення. Це означало, що кожна людина була зобов’язана пройти медичне обстеження задля профі-лактики різних захворювань. Якщо людина була абсолютно здоровою, вона повинна була бути оглянута лікарями раз на рік. Проте, якщо у пацієнта виявляли певну патологію, він підлягав диспансерному обліку у створеній диспансерній групі. Такі люди 3-4 рази на рік оглядалися дільничним лікарем та вузькими спе-ціалістами – стан їх здоров’я завжди перебував під контролем. Але після здобуття Україною незалежності накази про диспансеризацію авто-матично припинили свою дію.

27 серпня 2010 року Міністерство охорони здоров’я видало наказ „Про диспансеризацію населення”. Тобто, влада зробила спробу повернутися до тих умов спостереження, які дія-ли в радянські часи. Проте, у ті часи штати майже стовідсотково укомп-лектовувалися і здійснювалося необ-хідне матеріальне забезпечення. За-раз, звичайно, впровадження цього наказу буде мати певні проблеми. Насамперед, це стосуватиметься фінансування.

Давайте поглянемо на наказ. Від-повідно до нього, усе населення поділяється на декілька груп: діти першого та другого року життя; дошкільного віку від 3 до 6-7 років (в організованих колективах) та діти, які не відвідують дошкільні заклади; школярі віком до 15 років; підлітки 15-17 років; дорослі. До прикладу, нас цікавлять дорослі. До розряду повнолітніх, зокрема, входять зайняті на певних робо-тах, та ті, що мають заслуги перед державою (чорнобильці, учасники війни і т.д.), для яких розробляється план для медичного обстеження, у разі необхідності – і подальшого лікування.

Звичайно, сам наказ для реалізації дуже нормальний, оскільки тут є ті самі заходи, що були передбачені за радянськими стандартами. Остан-нім часом деякі хвороби значно помолодшали. Це теж знайшло відо-браження в новому документі. Якщо раніше кардіограма призначалася усім після сорока років, то зараз таке дослідження проводиться з 15 років.

Раніше не було включене в протокол загальної диспансеризації чоловіків УЗД простати, а лише пальцеве обстеження після 50 років. Тепер це обстеження проводитиметься, відповідно до наказу, здійснює після 40 років, оскільки частіша-ють випадки раку передміхурової залози. Обстеження прямої кишки у чоловіків та жінок проводиться з 30 років. Тобто, більш розширений об’єм обстежень.

- Людмило Леонтіївно, Ви казали про те, що порівняно з радянськими часами фінансування медичної галузі не таке потужне, а в наказі збільшили кількість обстежень...

- Так, реалізація вимог цього на-казу буде досить проблематичною. І складнощі не лише у недостатньому фінансуванні системи ОЗ. По-перше, відіграє свою негативну роль мігра-ція населення, навіть внутрішньо у місті. Буває так, що пацієнти про-живають у селі чи в іншому місті, а за вказаною адресою мешкають квартиранти. Тобто, є тільки певна частка сталого населення.

По-друге, відповідно до цього наказу треба зробити всі необхідні обстеження. Для здійснення УЗД поліклініка повинна бути забезпе-чена апаратами. Частково в нашому закладі вони є для безкоштовного обстеження. Проте це спричиняє черги, обмеження кількості людей, які можуть бути обстежені за ро-бочий день. Також це спричинить додаткові фінансові витрати гро-мадян, які вирішили пройти певні обстеження не у поліклініці, а у приватних закладах, аби виконати графік диспансеризації. Відповід-но, треба запланувати кількість обов’язкових обстежень. До при-кладу, на території, що обслуговує наша поліклініка, проживає більше 65 тисяч осіб, і усім треба зробити аналіз крові – це близько трьохсот щодня лише для планової диспансе-ризації! Треба буде зробити 65 тисяч обстежень ЕКГ планово. Але ж є й позапланові...

- Наскільки готовий Ваш заклад до виконання такого обсягу робіт?

- У принципі, наші працівники звикли до великих обсягів робіт. Проте провести таку кількість об-стежень буде досить-таки складно. Наказом передбачені щорічні відвід-ування вдома хронічних хворих та осіб похилого віку. Наша дільнична

служба активно об-слуговує учасників та інвалідів ВВВ, які не відвідують поліклі-ніку, та пацієнтів, які мають захворювання, що не дозволяють при-йти у заклад. Якщо ж це відбуватиметься у спосіб, який регламен-тується, – масове об-слуговування певних категорій осіб вдома – це буде досить складно виконати.

- Наказ вже є чинним?

- Він набрав чиннос-ті з часу його опубліку-вання. Також до керів-ництва поліклінік вже доведені нормативні документи, які регла-ментують порядок

впровадження цього наказу. - - Були якісь галузеві консультації та наради з приводу впровадження наказу, і наскільки треба збільшити кількість персоналу та матеріально-технічне забезпечення поліклініки?

- Жодних пропозицій щодо впро-вадження цього нормативного акту ми не надавали, оскільки ніхто не запитував у нас такої інформації. Тим більше, які наші можливості з таким обмеженим фінансуван-ням, що спрямовується на галузь? Щомісяця ми маємо виписувати пільгові рецепти хворим з певними нозологіями та пацієнтам окремих категорій, які повинні забезпечу-ватися ліками, – інвалідам війни, чорнобильцям. Хворих на цукровий діабет потрібно забезпечити цукро-вознижуючими препаратами. У нас наразі на цю статтю витрат бракує коштів. Перші кілька днів місяця ми виписуємо пільгові рецепти, а вже якщо минає більше 15 днів місяця, то вже коштів немає.

- А в цілому як Ви оцінюєте наказ – він потрібен?

- Наказ дуже хороший. Але наші лікарі з досвідом – і дільничні, і вузької спеціалізації – зазначають, що одночасно мав би прийматися закон про страхову медицину, і ці два нормативні акти мали б бути об’єднані в один документ, оскільки наказ про диспансеризацію перед-бачає постійне спостереження лю-дини. З якою метою? Для того, щоб попередити або на ранніх стадіях виявити певну патологію. Тобто, по-винні бути якісь фінансові стимули для тих людей, які вчасно проходять такі обстеження. Усе має відбувати-ся інакше, одним документом - дис-пансеризація, страхова медицина і реформування медичної галузі з поділом на первинну – сімейну медицину, яка в нас і передбачала ці загальні огляди, і вторинну – спеці-алізовану допомогу.

- Зазначено, що цей наказ має створити передумови для запровадження медичного страхування. Яким чином?

- Методично це так. Але ось я була у Литві. У них існує страхування, яке для дітей і пенсіонерів оплачує держава. Люди працездатного віку оплачують його самі. У цій країні є державні страхові компанії – лікар-няні каси, які створюються на рівні області (області в них порівняно невеликі, як у нас – райони). Вони отримують кошти від громадян та

держави і розподіляють їх. Приблиз-но 80% спрямовуються на первинну ланку, на сімейну медицину – така практика існує майже в усьому світі. Ці кошти витрачаються на за-безпечення сімейного лікаря усіма необхідними ресурсами, аби він міг визначити гостроту слуху, зробити діаграму, обстежити пряму кишку, тобто, здійснити усі необхідні про-цедури, для надання хронічним хворим підтримуючої терапії. Якщо ж під час обстеження виявлені певні відхилення від норми, то кошти вже подаються на вторинний рівень надання медичної допомоги у діа-гностичних та медичних центрах і так далі. Застрахована людина, відповідно до умов договору, має раз на рік обстежитися повністю, а потім звертатися за медичною до-помогою у разі потреби. Отже, дер-жава налаштовує населення, якщо сплачуються певні кошти, то раз на рік необхідно пройти обстеження, аби на ранніх стадіях виявити па-тологію. Однак коли захворювання виявлене, хворий повинен дотриму-ватися складеного індивідуального графіка відвідування спеціаліста. Тобто, спочатку готують суспільство і лікаря до такої системи, потім роз-робляють відповідні накази по стра-хуванню. І одночасно приймають законодавчі акти з реформування медицини.

Хоча, коли ми спілкувалися з пе-ресічними литовцями, вони із жалем згадували медицину радянських часів. У них поліклініка така сама, як у нас: обслуговується 65 тисяч на-селення з переважанням первинної ланки. Це, передусім, сімейні лікарі та декілька акушерів-гінекологів і хірургів. У приміщенні знаходяться кабінети, в яких приймають сімейні лікарі, а також маніпуляційна, де проводяться найпростіші проце-дури. Але литовцям подобалося більше, коли були вузькі спеціалісти – окулісти, невропатологи і так далі. Зараз такого немає. Якщо виникає потреба у допомозі вузьких спеціа-лістів, треба іти на другий рівень.

- Як же планується провести реформування медичної галузі у нас?

- В Україні на первинній ланці працюватимуть сімейні лікарі, і діагностичні центри, якими сімейні лікарі користуватимуться. Кожного з них повинні забезпечити, зокрема, портативними ЕКГ-апаратами, засо-бами для визначення гостроти слуху, зору і т.п. Уже на рівні обговорення питання про те, що в Хмельниць-кому існуватиме один-два діагнос-тичних центри первинної ланки зі збереженням профільних кабінетів обстеження – УЗД, рентген-кабінету, тут працюватимуть медпрацівники вузької спеціалізації.

- Які зараз проводяться обов’язкові обстеження населення, окрім флюорографічного?

- Кожен дільничний терапевт має в себе на дільниці не менше 1800 мешканців. І ми зобов’язуємо кож-ного лікаря обійти пацієнтів, раз на рік виміряти всім артеріальний тиск, обстежити молочні залози у жінок. Лікарі повинні це робити навіть без наказу. Проте зараз такий час, що не кожен впустить сторонню людину до себе додому, і не всі лікарі можуть добратися до пацієнта. Всі, хто прий-шов в поліклініку хоча б раз на рік,

здавав лабораторні аналізи, їх на-правляли на ЕКГ і флюорографію.

- Якщо медгалузь буде реформуватися поетапно, це потребуватиме значних коштів на освіту лікарів, на закупівлю апаратів, на обстеження хворих. Наскільки держава готова до створення сімейних лабораторій і до навчання лікаря широкого профілю? Чи треба буде нашим лікарям додатково здобувати освіту?

- Інститут сімейної медицини діє у нас вже близько десяти років, і сімей-ні амбулаторії в місті вже створені. У мікрорайоні Озерна були навіть такі сімейні лікарі, котрі стежили за здоров’ям дітей молодшого віку. У нас є спеціалізація „лікар сімейної медицини” – для її набуття лікарю треба пройти 6-місячне навчання. Інститути теж уже готують спеціа-лістів, які вивчають ази гінекології, отоларингології, невропатології – по мінімуму із кожної вузької спеці-альності вони засвоюють. У вузах є інтернатура з сімейної медицини. Крім того, діють курси підвищення кваліфікації сімейних лікарів. Іс-нує програма „Міжнародні проекти репродуктивного здоров’я” –ми на-правляємо наших фахівців на тижневі курси з репродуктивного здоров’я, аби сімейний лікар займався плану-ванням сім’ї, мав знання з медика-ментозного регулювання вагітності. Отже, як таке, навчання сімейних лі-карів існує в державі. Але допоки не буде реформовано систему охорони здоров’я, наші лікарі не зможуть реа-лізувати себе у цій спеціальності.

У мікрорайоні «Гречани» працює лабораторія сімейної медицини і пацієнти із цього мікрорайону рідше звертаються до спеціалістів у нашу поліклініку. Хоча багато хто, коли у нього болить вухо, звертається все-таки до ЛОРа, деколи ігноруючи сімейного лікаря.

- Якщо влада вимагатиме максимального виконання цього наказу МОЗ, скільки коштуватиме одному пацієнтові обстеження?

- У Конституції України записано: у нас безкоштовна медицина. Тому, офіційно, згідно з цим наказом, все повинно бути безкоштовно. Але ще раз повторюю: як воно має реалізу-ватися безкоштовно – невідомо, це просто нереально. Навіть зробити 200 ЕКГ обстежень в день – це міні-мум півпачки паперу. А порахувати вартість можна за розцінками при-ватних клінік – приблизно поділити навпіл.

- Ви казали, що є протиріччя в цих документах...

- Є деякі неузгодженості в плані реалізації. Все це повинно йти через закон про страхову медицину. Держа-ва таких коштів не знайде.

- Візьмемо ідеальну ситуацію, коли населення, ознайомившись з наказом, скаже: ми хочемо бути здоровими і ми приходимо. Скільки людей за робочий день поліклініка зможе обслужити?

- Наша поліклініка розрахована на 800 відвідувань за зміну, але це до усіх спеціалістів. За день у нас при-ймає більше 80 лікарів. Але для за-гальної диспансеризації це – невеликі потужності. До прикладу, лабораторія з прийому аналізів повинна працюва-ти з 8 до 9 години. Проте фактично аналізи приймають до десятої. Зазви-чай населення обслуговує не менше 4 лаборантів, щоденно досліджують до 150 загальних проб крові та до 150 – біохімічних досліджень. А як ми маємо зробити за день вдвічі або втричі більше – невідомо....

Ольга Лисиця

Ирина Олесь: «Наше здоровье - это наше будущее и наше благополучие»

7мое здоровье отmoyagazeta.com

№ 5-6 (500-501), июль 2011

Профилактикой и лече-нием заболеваний опорно-двигательной системы в Украине занимаются спе-циализированные санатории. Но можно ли оздоровить свой позвоночник, не выезжая за пределы Хмельницкого? Ведь иногда отсутствие необходи-мых средств или занятость на работе могут стать серьезным препятствием для посещения санатория. А оздоровиться, может быть, необходимо не-медленно...

Ответ однозначен: можно. Аква-центр «Виктория», который создан и действует на базе Хмельницкой областной больницы, может почти полностью заменить вышеупомя-нутый санаторий.

Мы беседуем с Ириной Олесь, директором медицинского центра, в рамках которого был открыт аква-центр «Виктория».

Корр.: Скажите, Ирина, как Вы пришли к идее создания частного медицинского центра, причем именно такой специализации?

И.О.: В медицине я работаю давно, вот, однажды, и появилась идея создать клинику, которая бы занималась водным лечением. Так и появился основной аквацентр «Виктория».

Корр.: Вы сказали: «основной аквацентр»? Значит, есть еще какие-то направления? Расскажите о них, пожалуйста.

И.О.: Сначала я расскажу об основном направлении - подво-дном вытяжении позвоночника. Это лечение помогает избавиться от позвоночной грыжи, остеохондроза различной степени. Нас посещали люди, которые до приема процедур были практически неподъемными, лежачими. И даже таким сложным пациентам нам удавалось помочь. В перечне услуг у нас также есть лечебные ванны.

Корр.: На основе каких препаратов, веществ?

И.О.: Например, сероводорода. Он очень полезен для кожи, хорошо снимает воспаления. Его применяют не только в дерматологии, но и в ги-некологии. Сероводородные ванны назначают при лечении суставов, костей, позвоночника. А больные, которым противопоказан сероводо-род, к примеру, из-за болезней серд-ца, могут поправить свое здоровье с помощью бишофита. Этот минерал также способен укрепить нервную систему и сердце.

Корр.: Какие еще водные процедуры вы используете при лечении своих клиентов?

И.О.: Ожирение – одна из наи-более глобальных проблем чело-вечества. Причем речь идет не о канонах красоты, а о серьезнейших проблемах со здоровьем, к которым может привести избыточный вес. Поэтому мы ввели еще одну услугу, которая эффективна при борьбе с жировыми излишками – подводный душ-массаж. Во время процедуры струи воды мягко массируют все тело. Курс такого массажа помогает как при борьбе с ожирением, так и достаточно активно борется с забо-леваниями суставов, позвоночника. Так же, для клиентов, которые хотят

похудеть или просто быть в форме, мы предлагаем в качестве лечебно-профилактической процедуры курс сеансов в инфракрасной сауне.

Корр.: Скажите, как эта процедура влияет на организм?

И.О.: Инфракрасная сауна дей-ствует практически так же, как обычная сауна - вызывает потоот-деление, с которым организм поки-дают шлаки и токсины. Только здесь еще присутствует и инфракрасное излучение, весьма полезное для организма, поскольку под действием лучей такого спектра включается и укрепляется иммунитет. К тому же, она более мягкая по воздействию, нежели обыкновенная сауна. Еще один ее положительный и незамени-мый эффект сауны – релаксирующее воздействие на организм и нервную систему, что абсолютно незаменимо в наш век сумасшедших страстей и скоростей.

Корр. Большинство женщин беспокоит не только лишний вес, а так же наличие у них «апельсиновой корочки» - цел-люлита. К сожалению, эта про-блема встречается и у пышек, и у худышек. Вы можете помочь своим клиенткам в этой борьбе за гладкую и упругую кожу?

И.О.: Да, в нашем центре предо-ставляется такая услуга. Причем цены на нее очень даже приемлемые. Мы используем общий массаж, обе-ртывания, подводный душ-массаж и инфракрасную сауну. Вместе все процедуры составляют довольно эффективную программу. Кстати, заметьте: целлюлит – это не просто косметический изъян, он возникает в случае нарушения определенных жизненных процессов в организме. Пройдя такую процедуру, женщины получат не только гладкую упругую кожу, но и оздоровят организм. То есть, два в одном.

Корр.: Одним из наиболее популярных методов лечения является акупунктура, или, го-воря проще, иглоукалывание. Используется ли в вашем за-ведении такой метод лечения и можно ли довериться вашим специалистам?

И.О.: Рефлексотерапией у нас занимается Юлия Раймондовна. Она прошла специальное обучение,

и уже несколько лет работает в нашем коллективе. С помо-щью рефлексотера-пии можно вылечить многие болезни. В некоторых случаях сеансы иглоукалы-вания станут неза-менимым дополне-нием к основному лечению.

Тем, кто хочет на-чать здоровый об-раз жизни, но само-стоятельно не может справиться с пагуб-ными привычками, нужно обратить внимание именно на наше заведение. Ведь центр «Вик-тория» имеет ста-бильные успехи в избавлении челове-ка посредством ко-дирования не только от курения, но и от наркозависимости,

от лишнего веса. Также этот метод помогает излечить болевой синдром, например - позвоночника.

Корр.: Только позвоночника? А болевой синдром в суставах?

И.О.: Рефлексотерапия рассчита-на и на такой эффект.

Корр.: Говорят, у вас работает настоящий самородок, массажист -мануальщик…

И.О.: Михаил (так зовут спе-циалиста), в своем роде уникален. Он еще молод, но, думаю, будущее за ним. Он чувствует руками «не-поладки» в позвонке, суставах без рентгена. Вправляет пупочные гры-жи. С помощью массажа он спосо-бен «вернуть внутренние органы на место». Он представитель лечащей династии. Его бабушка врачевала, мама лечит. Вот и он нашел именно в этом свое предназначение. При-ходите, убедитесь сами.

Корр.: Для того, чтобы пройти лечение в аквацентре «Викто-рия», обязательны направления из больницы или поликлиники? Или на базе учреждения можно пройти соответствующий осмотр специалистом, который подска-жет, какую именно процедуру нужно принимать и в каких ко-личествах?

И.О.: Естественно, мы сотруд-ничаем с докторами – они прокон-сультируют, обследуют человека. И, конечно же, у нас есть свой доктор - терапевт, который может осмотреть больного и назначить определенное лечение.

Корр.: Знаю, что вы внедряете такую процедуру, как уколы в суставы. Что это за лечение и для чего оно нужно?

И.О.: Вы прекрасно осведомле-ны! Да, руководством учреждения уже разработан такой проект, но пока что он на стадии внедрения. Тем не менее, уже ведутся перего-воры о сотрудничестве с одним из наиболее опытных докторов. Мы надеемся, что этот метод лечения станет одной из наших визитных карточек.

Корр.: И в чем заключается этот метод?

И.О.: Медикаментозный препарат вводится больному уколом в сустав. Перед проведением процедуры

пациент получает консультацию специалиста и его показание к про-ведению такой манипуляции. И только лишь после этого инъекция будет сделана.

Корр.: Ваше мнение: развита ли в нашем обществе культура бережного отношения к здоровью?

И.О.: Сложно говорить о куль-туре заботы о своем здоровье в наших непростых, с точки зрения экологии, экономики и психологии, условиях. Люди сильно озабочены финансовой нестабильностью, отсутствием уверенности в за-втрашнем дне. У наших граждан много проблем. Именно поэтому абсолютное большинство людей обращается к врачу, когда гром уже, как говорится, грянул. Нашими услугами оспользовались многие хмельничане, причем большая доля клиентов центра - люди достаточно серьезные, которые заботились о себе. Но, конечно же, лучше своев-ременно заняться профилактикой, чем потом – лечением. Наше здо-ровье - это наше будущее и наше

благополучие. Корр.: Вы лечите детей? И.О.: Наш комплекс услуг полно-

стью подходит и детям. Просто при назначении той или иной процедуры будут учитываться возрастные осо-бенности организма.

Корр.: Кого среди ваших клиентов больше - молодых людей или горожан постарше?

И.О.: Увы, болеют все. Кроме того, болезни сейчас действитель-но «помолодели». Поэтому даже у людей довольно юного возраста наличествуют те же проблемы с опорно-двигательной системой, которые ранее диагностировались у людей только старшего возраста. Я уже не говорю о состоянии здоровья 50-летних.

Корр.: Как найти Ваш центр?И.О.: Нас найти очень легко - в

третьем корпусе областной боль-ницы, физиотерапевтическое от-деление. Телефон: 65-42-76.

Корр.: Ирина, Вы – молодая женщина. Как Вам удается на своих хрупких плечах нести от-ветственность за предприятие, управлять коллективом, нести здоровье «в массы»? Все-таки, медицина - это огромная ответ-ственность. Что Вас подпитывает, где Вы берете силы?

И.О.: Наверное, мне просто повезло с коллективом, повезло с людьми. Я очень благодарна всем работникам «Виктории», потому что они - люди спокойные, вниматель-ные и, что наиболее ценно - высоко-профессиональные. У меня работа-ют две девушки- медсестры - Ольга Владимировна, Лилия Васильевна, нарколог Анатолий Иванович, ману-альный терапевт Михаил.

Корр.: Не задумывались ли Вы о расширении спектра услуг аквацентра «Виктория», и вве-дении, например, обертывания, мёдолечения, лечения живым пивом, гирудотерапии?

И.О.: Такие планы есть. Но на это потребуется некоторое время. К тому же мы стараемся живо реа-гировать на все потребности наших клиентов. А они, как известно, без-граничны, что подтверждает слова К. Маркса, который сказал: «Чело-век отличается от всех остальных животных безграничностью своих потребностей и их способностью к расширению». Вот и мы в аква-центре «Виктория» стараемся не

стоять на месте и удовлетворять все возрастающие потребности наших клиентов. Совершенствуемся.

Корр.: Ну а что скажете насчет конкуренции? Ведь центр раз-мещен на территории областной больницы... Как сказывается такое соседство на деятельности центра?

И.О.: В принципе, у «Виктории» узкая специализация. К тому же, мы обязательно сотрудничаем с физио-терапией, потому что все наши про-цедуры прекрасно сочетаются с теми назначениями, которые больные про-ходят в физиотерапии. Поэтому про-дуктивный симбиоз весьма полезен для клиента, ведь здесь можно пройти полный оздоровительный курс.

Корр.: Что пожелаете нашим читателям?

И.О.: Читателям я могу пожелать только здоровья и исполнения всех мечтаний. Кроме того, хочу вновь напомнить: болезнь легче предупре-дить, чем вылечить. А мы, всем коллективом аквацентра «Виктория», всеми силами постараемся Вам в этом помочь. Помните: самое дорогое, что у вас есть – это Ваше бесценное здо-ровье. Любите себя!

Людмила Лунина

®

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія10 № 37-38 (489-490) (28.10-3.11.2010)

moyagazeta.comне мой конфликт

5моя собачья жизньmoyagazeta.com

№ 29-30 (481-482) (3-9.09.2010)

8 № 5-6 (500-501), июль 2011представляет хмельницкийmoyagazeta.com

Иван Мельник: «Здоровый позвоночник - залог общего здоровья»

Мы уже знакомили читателей «Моей газеты+» с ортопедом-травматологом, вертебрологом Иваном Александровичем Мельником, который проводит консультации в Медицинском центре Евминова в Хмельницком. Сегодня, пользуясь его пребыванием в нашем городе, мы вновь решили поговорить с Иваном Александровичем про проблемы века- болезни позвоночника и суставов…

Корр.: Иван Александрович, позвоночник - это стержень и основа жизни. Как же его сохранить в надлежащем состоянии для полноценной жизни?

И.М.: Да, это именно так. По-звоночник является источником иннервации для всех органов и систем (иннервация - снабжение органов и тканей нервами, что обеспечивает их связь с централь-ной нервной системой (ЦНС) – ред.) - как симпатической, так и парасимпатической. Поэтому все нарушения в позвоночнике неиз-бежно будут влиять на эти органы и системы, и наоборот: нормали-зация процессов в позвоночнике улучшает роботу организма. Здо-ровый позвоночник есть залогом правильной работы всех органов и систем. Так что этот постулат совершенно правильный и спра-ведливый.

Корр.: Как влияют нехватка кальция и неусвояемость этого минерала на работу и здоровье опорно-двигательной системы?

И.М.: В данный момент это очень большая проблема. Если изучить рейтинг наиболее рас-пространенных заболеваний, то на первом месте окажется сердечно-сосудистая система, второе место занимает сахарный диабет. А за-мыкает эту тройку врагов здоровья остеопороз. Он неожиданно и не-заметно оказался на третьем месте. Обычно говорят: началась «немая эпидемия». Почему немая? Да по-тому что сейчас ничего не болит, а в организме незаметно наступают тяжелые и необратимые измене-ния. Чаще всего жертвами остео-пороза становятся женщины.

Корр.: Как же выявляют такую сложную болезнь?

И.М.: Часто – совершенно слу-чайно. К примеру, человек упал, сломал ногу, ему делают рентген, и при изучении снимка выясняется, что кость, оказывается, порозная, то есть, не имеющая достаточной механической прочности, чтобы противостоять движениям и уда-рам.

Корр.: Выходит, если нет болей, то диагностировать заболевание на начальных стадиях невозможно?

И.М.: Увы, практически нет. Единственное, что известно: как только у женщин в связи с гор-мональными или возрастными изменениями прекращается мен-струация, организм начинает ка-тастрофическими темпами терять кальций. Это – одна из причин за-болевания. Поэтому врачи заранее знают: если у женщины наступила менопауза, ей для профилактики остеопороза нужно принимать препараты кальция. Известна и вторая причина возникновения проблем с прочностью опорно-двигательного аппарата - если в результате операции женщине удалили придатки яичников, это может спровоцировать начало за-болевания.

Корр.: Вообще, что это за заболевание?

И.М.: В любой кости происходят параллельно два процесса - сози-дания и разрушения. Существуют специальные клетки - остеокла-сты, рассасывающие костные структуры, которые уже отслужи-ли. Другие клетки – остеобласты - работают над образованием новой кости. В норме эти два процесса

уравновешены. Но если в силу каких-то причин разрушение кости опережает образование, запускает-ся механизм остеопороза.

Корр.: Расскажите о процессе усвояемости кальция.

И.М.: Чтобы кальций в до-статочном количестве поступал в организм, нужны определенные условия. Он хорошо усваивается вместе с витамином Д. Если чело-век длительно болеет, не бывает на солнце, тогда синтеза этого веще-ства в организме не происходит.

Корр.: А если принимать синтетические препараты кальция, то усваивается только десятая часть?

И.М.: Да, именно. Существует множество причин, по которым кальций не усваивается. Препят-ствием к обогащению организма этим минералом могут выступать заболевания кишечника, язвенная болезнь желудка, когда разрывает-ся связь между кальцием и витами-ном Д. Сейчас мы пожинаем плоды достижений цивилизации. Вспом-ним трагедию, которая коснулась всех нас - Чернобыльскую аварию. В результате губительных выбро-сов в окружающую среду, в костях начинает оседать радиоактивный стронций, вытесняя обычные нор-мальные для организма человека системы. С другой стороны – про-блемы питания. Мы не то едим, не то пьем, а в результате получаем такие вредные комплексы, которые приводят к разрушению костей.

Корр.: Мы и двигаемся не так и не столько, сколько необходимо…

И.М.: Особенно это касается детей и подростков, которые при-вязаны к компьютерным играм.

Мозг у них развивается хорошо, а костная система несовершенна. Все это приводит к увеличению количества переломов, травм.

Корр.: А почему все-таки основная зона риска - женщины?

И.М.: Не думайте, что мужчины вне зоны опасности. К возникно-вению и развитию остеопороза у сильной половины человечества могут привести вредные привычки - алкоголизм, курение. Чрезмер-ное употребление кофе тоже может привести к остеопорозу. Сейчас в Украине создана «Ассоциация остеопороза», которую возглавил профессор В. Поворознюк, кото-рый работает на базе института геронтологии. С проблемой остео-пороза приходится сталкиваться ежедневно. Даже на сегодняшнем приеме мы уже десяти женщинам поставили такой диагноз. Остео-пороз мы можем диагностировать с помощью рентгеноскопии, но это видно, когда уже 30% кальция «убежало» из организма. Известно, что кальций убегает из организма со скоростью 1% костной ткани в год и так же медленно он и нака-пливается. Вот и считайте…

Корр.: А биохимический анализ крови может его определить?

И.М.: Нет, такой анализ не ука-жет на проблему. В человеческом организме кальций может быть и в норме, и выше, ниже нормы. Но, как правило, это не показатель, по-тому что кальций, циркулирующий в крови, не обязательно будет осе-дать в кости. Признаком есть рент-генометрические и ультразвуковые методы диагностики (в Хмельниц-ком, кстати, есть необходимые аппараты), но они производят ис-следования исключительно пяточ-ной кости. А она может быть и не затронута процессом остеопороза. Поэтому мы в своем санатории «Березовий гай» в Хмельнике должны скоро приобрести аппарат, который будет проводить исследо-вания трех участков скелета, что более точно будет указывать на развитие заболевания.

Корр.: Давайте теперь поговорим об эффективном использовании лекарственных средств.

И.М.: Существует масса пре-паратов, которые назначаются при этом заболевании, и от правильно-сти назначения зависит результат лечения. Но они довольно дорогие - стоимость некоторых может до-стигать нескольких тысяч гривен. Специальные лекарства делятся на две группы: кальцийсодержащие препараты и бифосфонаты. Пер-вые направлены на обогащение организма кальцием, вторые от-вечают за замедление процессов разрушения костной ткани. Только их совместное применение может дать неплохой результат. И только если лечение будет постоянным!

Что касается женщин. В своей работе я начал обращать внимание на то, что большое количество женщин жалуется на боль во всех костях. И употребление разноо-

бразных препаратов не помогает. Когда я начал вникать в проблему более глубоко, оказалось, что такие симптомы могут свидетельство-вать об остеопорозе. И никакие лекарства не смогут помочь до тех пор, пока не будет нормализирован уровень кальция в организме.

В 2010 году истек 10-летний срок с того времени, как ООН был объявлен год патологии опорно-двигательной системы. К сожале-нию, за это время ничего нового не появилось и ничего не изменилось. Распространенность заболеваний опорно-двигательного аппарата растет, количество нуждающихся в эндопротезировании людей так-же растет. Лечебная сеть, которая производит пересадки суставов, не успевает удовлетворять все нужды больных. Финансовые возможности наших людей не позволяют приобрести протез ценою 6 тысяч долларов или евро. Поэтому больные находятся в очень сложной ситуации. Нашим людям остается воспользоваться услугами санаторно-курортного обслуживания, прибегнуть к ам-булаторному лечению, что тоже требует больших финансовых средств.

Корр.: Что же такое остеохондроз?

И.М.: Остео- переводится как кость, хондрос - хрящ. В силу определенных обстоятельств – из-за тяжелого физического труда, вследствие серьезных спортивных нагрузок, из-за одинакового поло-жения тела во время выполнения работы, малоподвижного образа жизни происходит уменьшение высоты хрящевой ткани. Она лишается большой части воды, растрескивается, высыхает и на-чинает оседать. Вследствие этого уменьшается высота позвоночного диска, из отверстий в нем выходят корешки нервов, и начинают сдав-ливаться. Вспоминаем начало на-шего разговора здесь нарушается работа других органов системы. Такие изменения чреваты колита-ми, заболеваниями сердца и легких - все очень связано. Поэтому в ле-чении нужно уделять внимание как патологии хряща, так и патологии кости. Сейчас в Центре Евминова производятся процедуры дестрак-ции, то есть вытяжения, чтобы освободить эти зажатые нервные корешки.

Корр.: Подобные процедуры, наверное, болезненны?

И.М.: Как правило, все проис-ходит безболезненно, потому что они делаются планомерно. Их начинают с небольших наклонов, небольших градусов специальной доски Евминова.

Корр.: А природа-матушка нам как-то помогает в восста-новлении суставов?

И.М.: Природа-матушка при-несла нам «из глубины веков» такой вкуснейший и полезнейший продукт питания, как холодец. Не-даром говорят: «Подобное лечится подобным» - его ведь варят из костей, содержащих все необхо-димые элементы!

9moyagazeta.com

№ 3-4 (497-498) 24.02-3.03.2011

Руслан Мединський: «Податківці та плат-моя жизнь

Корр.: Говорят, что холодец «рогато-копытный» более эффективный, а свиной или куриный - нет. Это так?

И.М.: Я не могу сказать наверня-ка, но особенно полезны крупные кости - мослы, которые выварива-ются и являются источником при-родного коллагена.

Корр.: А косметологические коллагенные маски – это то же самое?

И.М.: Да. Так что в домашних условиях вполне можно исполь-зовать природный коллаген для красоты.

Корр.: Что Вы можете рассказать о таком явлении, как застой лимфы в коленных суставах?

И.М.: Это однозначно боль-шая проблема. Даже сегодня на приеме было несколько пациентов, у которых начинаются отеки возле косточек. Позднее подобные отеки постепенно распространяются на всю голень и бедро, что связано с нарушением пассажа - оттока лимфы от периферии к центру. Причиной могут быть заболевания вен, их клапанная недостаточность, когда пассаж крови и лимфы за-медляется. Он возникает из-за сидячего малоподвижного образа жизни, болезней суставов, туч-ности, различных инфекционных заболеваний, когда тромбируются лимфатические коллекторы.

Корр.: И что в таком случае надо делать?

И.М.: Ну, во-первых, нужно заставлять себя ходить пешком, делать массаж. Для усиления пас-сажа существует ряд упражнений, которые нужно постоянно выпол-нять. Сейчас появился препарат «Лимфомиозот». Его применяют как в каплях - по 10 капель, так и в инъекциях. По ходу сосудистого пучка производится 25-30 уколов в мягкие ткани внутрикожно.

Корр.: Я слышала, что при такой проблеме советуют применять мочегонные препараты. Насколько это правильно?

И.М.: Нет, тут оно вредно. Мо-чегонные препараты выводят из организма все подряд, как метлой выметают - что надо и не надо. Но вот на лимфу они никакого влияния почти не имеют. Есть хороший ап-паратный лимфодренаж. Словаки выпускают аппарат «Искра», в котором система валиков отгоняет лимфу от периферии к центру. Но в любом случае все это должен назначить доктор. Без самодея-тельности!

Корр.: Получается, что практически все лечится фармацевтикой? А физиотерапевтические процедуры в ситуациях с заболеваниями опорно-двигательного аппарата не помогают?

И.М.: Дело в том, что повлиять на проблему мы можем только тогда, когда нарушена нервная проводимость, иннервация конеч-ностей. Она может проявляться в «петушиной» походке, снижении чувствительности, нарушениях опороспособности. В связи с тем, что при остеохондрозе происходит сдавливание нервных окончаний, то сейчас применяется такой метод лечения, как введение фермент-ных препаратов. Очень хорош «Карипаин плюс» - российский препарат. Он рассасывает, умень-шает величину грыжи, уменьшает послеоперационные рубцы на этих грыжах. Препарат вводится с по-

мощью электрофореза. В нашем санатории это процедура очень часто используется. На основе того же «Карипаина» разработаны ряд средств - «Карипаин крем», который вводится с помощью уль-тразвука, и «Карипаин ультрагель» - хороший препарат для суставов, позвоночника, который может втираться безо всяких физиоте-рапевтических процедур. Опять же, в нашем санатории впервые в Украине начала применяться новая процедура - внутритканевая элек-тростимуляция по Герасимову.

Корр.: А кто такой Герасимов и в чем суть его методики?

И.М.: Профессор Екатеринбург-

ского медицинского университета - хирург и физиотерапевт. Изо-бретенный им метод очень сложно пробивал себе дорогу в жизнь, и пробивает до сих пор. Ранее в ме-дицине безраздельно царствовала теория нервизма. Она утверждала, что источником всех заболеваний является нервная система. Сей-час появилась другая система - острогенная, которая считает, что боли связаны с возникновением изменений в кости. Поэтому про-цедура Герасимова призвана делать внутритканевую электростимуля-цию. Иголка вставляется до кости, на нее подается электрический ток определенных параметров,

который циркулирует в нашем организме, но в несколько более концентрированном виде, и произ-водится электростимуляция. За не-сколько сеансов боль уменьшается, и безболевой период возрастает в несколько раз. Еще одна довольно эффективная физиопроцедура, изобретенная в Чехии – подкож-ное введение углекислого газа. Она также используется в нашем санатории. Как показывает опыт, физиотерапевтические методы очень полезны. Сейчас они суще-ственно обновляются.

Корр.: Расскажите, пожалуйста, об инъекции в сустав? Как она происходит и

для чего?И.М.: Допустим, мы принимаем

хороший препарат «Артронком-плекс». Но он действует по типу разрывного снаряда. То есть, мы приняли препарат и ждем, что его вещества попадут в каждый диск и каждый сустав. Это, сами пони-маете, маловероятно. А инъекция действует локально, по принципу снайперского выстрела. В сустав вводится препарат гиалуроновой кислоты - именно в то место, где он больше всего нужен, где будет действовать в замкнутой полости. Поэтому инъекции в сустав нахо-дят очень широкое применение. Кроме гиалуроновой кислоты су-ществует множество лекарств, ко-торые таким же способом вводятся в сустав - итальянский «Геолган Холобрикс», австрийский «Сино-кром», немецкий «Станиф арма-трон», швейцарский «Деларлам», российский «Нолтрекс», украин-ский «Геалуаль артро». Можно сказать, что фармакологические фирмы стараются насытить рынок своими препаратами, поэтому вы-бор весьма велик.

Корр.: Если человек с остеоартрозом коленных суставов злоупотребляет обезболивающими препаратами, не леча саму причину возникновения боли, то чем он рискует?

И.М.: Во-первых, он может за-работать еще одну болезнь – язвен-ную, потому что если принимать медицинские препараты без на-блюдения врача и в ненормирован-ных количествах, можно повредить слизистую желудка. Человек лишь ненадолго избавится от боли, но не решит проблему ее возникновения. Заниматься лечением нужно ком-плексно. Мы в своей работе ста-раемся разработать план лечения так, чтобы оно было комплексным. Для улучшения состояния хряще-вых костных тканей назначаются хондропротекторные препараты для приема внутрь. Затем непо-средственно в проблемный сустав вводятся те же хондропротекторы. Также воздействуем на околосу-ставную ткань. Внутрикостно, в места прикрепления связок и су-хожилий, вводим Heel препараты. Также санаторно-курортное ле-чение предусматривает принятие лечебных ванн.

Корр.: Например, радоновых?

И.М.: Да. Они наиболее глубоко принимают участие в процессе об-мена веществ в костно-хрящевой ткани, отчего являются незамени-мыми при заболеваниях опорно-двигательного аппарата.

Корр.: Многие считают панацеей бишофит. Расскажете о нем?

И.М.: Это продукт производства или добычи нефти, который очень хорошо влияет на костные ткани - улучшает обменные процессы, питание костной хрящевой ткани. Он применяется в виде компрессов или ванн. Впервые его целитель-ное воздействие на организм че-ловека заметили рабочие буровых скважин. Рассолом этого минерала они отмывали руки, после чего вос-паленные суставы рук переставали болеть. Вот тогда медицина им за-интересовалась, и уже в конце 80-х Минздрав СССР дал разрешение на его использование в медицинских целях.

Корр.: Огромное спасибо за интереснейшую информацию!

Тему изучала Людмила Лунина

9центр евминова № 5-6 (500-501), июль 2011

®

moyagazeta.com

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія10 № 5-6 (500-501), июль 2011

moyagazeta.comмой протест

Хто тут псує повітря?За останні роки в одному з районних центрів нашої об-ласті – Дунаївцях, помічене суттєве збільшення кількості хвороб органів дихання, серцево-судинної та ендо-кринної систем. До того ж, не лише серед дорослих, але й дітей...

Місцеві мешканці пов’язують цю проблему з небезпечним сусідством: на території ВАТ Дунаєвецького підприємства „Сільгосптехніка” іще у квітні 2008 року розпочав свою виробничу діяльність ТОВ „Центр інноваційно-будівельних технологій” - цех по виготовленню будівельного утеплювача (пінополістиролу).

І дунаївчани вийшли на вулицю з протестом. Вперше просто неба ви-борювали екологічно чисте довкілля 4 квітня 2008 року – тобто, майже од-разу. За три роки подібних акцій було вісім! Подорожі до столиці, обласного центру. Але - усе дарма. Підприємство працює... Чергові акції відбулися 4 та 28 червня. Кілька десятків мешкан-ців районного центру зібралися біля входу до ВАТ „Сільгосптехніка”, аби знову висловити своє ставлення до свавілля, яке, на їх думку, чиниться керівництвом підприємства, та вкотре нагадати владі про її бездіяльність у вирішенні питання щодо припинення діяльності цього виробництва. Незва-жаючи на те, що дозвільна документа-ція, видана товариству на проведення ним шкідливого виробництва, визнана Хмельницьким окружним судом не-дійсною, а Хмельницьким держав-ним управлінням навколишнього середовища дозвіл на шкідливі вики-ди був анульований, підприємство, як запевняють дунаївчани, продовжувало свою діяльність за відсутності від-повідної документації. Окрім того, як стверджують місцеві посадовці, товариство нічого не сплачувало до місцевого бюджету, оскільки фірму зареєстровано у іншому місці – як кажуть, у Києві.

Цех із виготовлення пінополісти-ролу розпочав свою діяльність під виглядом пусконалагоджувальних робіт у квітні 2008 року без будь-яких погоджувальних документів санепід-служби, та за відсутності проектної документації. Про це повідомили спеціалісти обласної санітарної служ-би у відповідь на запит редакції. Тоді ж, у 2008-му, і почалася боротьба з порушниками спокою місцевого населення. Згідно з поданням голов-ного державного санітарного лікаря Дунаєвецького району М.Ярмоленка до прокурора Дунаєвецького району О.Севернюка, 18 квітня 2008 року на адресу райСЕС надійшла заява від акціонера ВАТ Дунаєвецьке підпри-ємство „Сільгосптехніка” В.Гандзюка про те, що підприємство здало в орен-ду приміщення колишнього токарного цеху, де планувалося розмістити цех по виготовленню пінополістиролу. За чотири дні представник райСЕС Т.Віруцька провела розслідування фактів, викладених у заяві. На час перевірки встановлювалося облад-нання по виробництву пінополісти-ролу. Керівник „Сільгосптехніки” Л.Кузьмінський був попереджений про недопустимість початку роботи цеху без погодження з відповідними службами та оформлення дозвільної документації і проекту реконструкції цеху.

А менш ніж за місяць до СЕС на-дійшла колективна заява від жителів Дунаївців. Наступного дня той самий представник райСЕС у складі комісії під головуванням заступника міськви-конкому А.Черпіти у присутності пана Кузьмінського взяв участь у перевірці фактів, викладених у заяві. Комісія встановила, що 24 та 25 квітня того ж року проводилася наладка лінії по виробництву пінополістиролу без по-годження з санітарною службою. На

керівника орендодавця було складено протокол та видано постанову про тимчасову заборону роботи цеху та проведення пуско-налагоджувальних робіт без отримання дозвільних доку-ментів. Перевірка, яка була проведена 13 травня 2008 року за участю голов-ного державного санітарного лікаря та інспектора з питання будівництва ОДА, виявила, що роботи продо-вжувалися за відсутності відповідних документів.

Постанови про тимчасову заборо-ну виносилися двічі: в 2008 та 2010 роках. Першою експлуатацію цеху було заборонено, бо він розпочав свою діяльність без наявності пого-джувальних документів та проектної документації. Другою мала б бути зупинена експлуатація цеху як тако-го, що розпочав свою діяльність без прийняття в експлуатацію зі сторони санепідемслужби. До речі, друга по-станова до цього часу залишається чинною.

Голову правління ВАТ Дунаєвець-ке підприємство „Сільгосптехніка” Л. Кузьмінського до відповідальності притягували тричі! У 2008 році на керівника підприємства, на території якого розмістилося виробництво, було накладено штраф у розмірі 102 грн. за те, що у колишньому приміщенні то-карного цеху знаходилося устаткуван-ня для виготовлення пінополістиролу без погодження з санепідемслужбою. Уже за півроку Кузьмінського знову було визнано винним у невиконанні постанови від 6 травня 2008 року про тимчасову заборону експлуатації цеху, чим він порушив ст. 46 ч. 1 ЗУ „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населен-ня”. Тоді розмір штрафу склав 425 гривень. Ще 425 грн. він сплатив уже за півтора року за невиконання по-станови райСЕС від 13 травня 2010 року „Про припинення експлуатації цеху по виготовленню будівельного утеплювача ТОВ „ЦІБТ”. Також ке-рівник „Сільгосптехніки” не виконав вимог протоколу засідання комісії з питань ТЕБ та НС ОДА від 13 травня 2010 року – в орендованому цеху про-водилося виготовлення та упакування пінополістерольних плит, що також порушило ст. 15 ЗУ „Про забезпечення санітарного та епідемічного благопо-луччя населення”.

4.06.2010 року районна СЕС звер-нулася з поданням до обласної сане-підстанції з тим, що не виконується постанова від 13 травня 2010 року про припинення експлуатації цеху та про-токолу засідання з питань ТЕБ і НС. Перевірка, яка прибула на виробни-цтво 3 червня 2010 року о 22.30 вияви-ла, що в цеху проводилося виготовлен-ня та упакування пінополістирольних плит і працювало 45 робітників. Також в складському приміщенні виявили 50 упаковок продукції з невідомою датою виготовлення.

Попри таку жорстку боротьбу за

право дихати чистим повітрям, ке-рівництво підприємства не марнувало часу і докладало усіх зусиль, аби лега-лізувати цех. У 2009 році ТОВ «ЦБІТ» отримало висновок № 05.03.02-07/43304 від 16.07.2009 р. державної санітарно-епідеміологічної експерти-зи під головуванням А.Сердюка: „За результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи Матеріал щодо можливості розміщення вироб-ництва листового пінополістиролу методом екструзії на майданчику у м. Дунаївці Хмельницької області по вулиці Шевченка, 115 відповідає ви-могам діючого санітарного законодав-ства України і може бути погоджений (затверджений)”. Висновок дійсний на строк дії об’єкту. За висновком тієї ж комісії, «внесок виробництва у за-бруднення повітря малий і не потребує більш детального розгляду».

8 лютого 2010 року ДУ „Інститут гі-гієни та медичної екології імені О. М. Марзеєва АМН України” видало звіт, згідно з яким установа рекомендує МОЗ дозволити реалізацію проекту цеху, але там йдеться і про переви-щення вмісту шкідливих речовин у повітрі при дослідженнях, проведених облСЕС під час пусконалагоджуваль-них робіт. Джерелом забруднення була установка з переробки відходів піно-полістиролу, тому при розробці проек-ту було вирішено не розміщувати цю установку на території об’єкту.

Дунаївчани, втративши віру у спроможність влади вирішити пи-тання на їх користь, боролися за своє право на чисте повітря та довкілля усіма можливими засобами. Серед них були й громадські слухання, як, наприклад, 8 квітня минулого року. Більшість присутніх висловилася за негайне припинення діяльності ТОВ „Центр інноваційно-будівельних технологій” на території міста Дуна-ївці. Від влади вимагали виконання попередніх рішень сесії міськради про зупинення діяльності товариства, прийняття рішення про закриття еко-логічно небезпечного виробництва та про притягнення до відповідальності осіб, які надавали погоджувальні документи щодо функціонування ви-робництва. У результаті міська рада на тридцятій позачерговій сесії 19 квітня 2010 року прийняла рішення, в якому вирішила відмінити рішення виконавчого комітету міської ради про надання дозволу ТОВ „ЦІБТ” на розробку проектно-кошторисної до-кументації та решти вимог населення. Окремим пунктом було передбачено: зобов’язати представника виконкому міськради, який входить до складу комісії, відмовити у погодженні акту введення в експлуатацію цеху з ви-робництва будівельного утеплювача ТОВ „ЦІБТ”. Але варто додати: попри завіряння міської влади у тому, що вона – на боці страйкуючих, до до-кументів, наданих на розгляд комісії з питань санітарно-епідеміологічної

експертизи при головному сані-тарному лікареві України під голо-вуванням Голови експертної комісії А.Сердюка, було надано і рішення виконавчого комітету Дунаївецької міської ради за № 33 від 19 лютого 2009 року „Про дозвіл ТОВ „Центр інноваційно-будівельних технологій на розробку проектно-кошторисної документації”.

У серпні 2009 року, досліджуючи стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони підприєм-ства, представники СЕС зафіксували перевищення концентрації формаль-дегіду в 1,85 рази. Перевищення були виявлені і біля установки з вторинної переробки пінополістиролу (пере-вищення ГДК в 1,44 рази). Проте після демонтажу установки ситуація нормалізувалася. Наразі лікарі звер-тають увагу на те, що керівництвом ТОВ „ЦІБТ” в Міністерстві охорони здоров’я було проведено експертизу щодо можливості розміщення ви-робництва на заявленій території. Після цього було виготовлено про-ектну документацію на реконструк-цію цеху та проведено її санітарно-епідеміологічну експертизу на рівні Міністерства охорони здоров’я Укра-їни. Окрім того, на початку 2011 року представниками обласного управління охорони здоров’я разом з фахівцями обласної санепідемстанції проводи-лося вивчення причинно-наслідкових зв’язків між рівнями захворюваності дунаївчан та виробничою діяльністю ТОВ „Центр інноваційно-будівельних технологій”. Таких закономірностей, як запевняють фахівці, не прослідко-вується. Але лікарі СЕС стверджують: станом на червень 2011 року об’єкт (цех по виготовленню пінополісти-ролу в м. Дунаївці) в експлуатацію не введений, а відповідний акт голо-вним державним санітарним лікарем Дунаєвецького району Н.Кострибою не підписаний.

І наостанок – цікавий парадокс. У своїй відповіді обласна СЕС запевняє редакцію газети у тому, що причинно-наслідкові зв’язки між рівнями захво-рюваності жителів Дунаївець та ви-робничою діяльністю товариства не виявлені. Водночас, 25 березня 2011 року Василь Гандзюк отримав відпо-відь на свою заяву від Центральної СЕС, яка не лише переконує заявника, що підприємство на час надання від-повіді не функціонувало, але й у тому, що в зв’язку з відсутністю гранично допустимих концентрацій фреону, тальку, антипірину у атмосферному повітрі та затверджених в установ-леному порядку лабораторних мето-дик щодо визначення цих речовин, держсанепідемслужба не має змоги провести лабораторні дослідження та надати їм оцінку. Скаржників відсилають до Інституту гігієни та медичної екології імені О. М. Мер-зеєва – державної установи, яка на договірних умовах зможе провести необхідні дослідження.

Додав головного болю жителям і Вищий адміністративний суд Укра-їни. 24 травня 2011 року він задо-вольнив клопотання ТОВ «Центр інноваційно-будівельних технологій» про зупинення виконання постанови Хмельницького окружного суду від 15 вересня 2010 року та ухвали Львівського апеляційного адміні-стративного суду від 09 березня 2011 року. Відтак ухвалою зупинено дію попередніх судових інстанцій.

Ця справа була однією з сотні, якою займався Комітет моніторингу діяльності органів виконавчої влади. Голова цієї громадської організації Олесь Вітряний розповідає: «Справа об’єктивна і здавалася простою, бо є абсолютно незаконне виробництво, яке працює без дозволів. А най би і

мали дозволи – якщо мешканці міста проти, то повинні бути організовані громадські слухання і влада мала б реагувати на ці справи». Оцінюючи дії влади у цій ситуації, пан Олесь, який відвідав суботню акцію протес-ту, зазначає: «Ми процесом задоволе-ні. Проте, де результат?» Прокоменту-вав ситуацію і депутат Дунаєвецької міської ради Олександр Ясінський: «На даний момент ми бачимо, що підприємство працювало і працює – попри усі вимоги населення. Кожне виробництво повинно мати підставу для своєї діяльності –проведені гро-мадські слухання, згода людей. Проте на сьогодні мешканців не влаштовує робота цього підприємства».

У той самий час райдержадмі-ністрація отримала листа, яким керівництво підприємства повідо-мляє, що виробництво не є особливо небезпечним та шкідливим, про що у них є лист «доктора Академії медичних наук Сердюка». Також за-певняють, що з 8 березня 2011 року виготовлення пінополістиролу при-пинено, а ГО «Контроль громади», яка щоразу влаштовує акції протесту, надає неправдиву інформацію до правоохоронних та контролюючих органів, «що завдає моральної шкоди його працівникам та його репутації». Водночас, керівництво підприємства для нормальної роботи просить сприяння у закінченні оформлення відповідних документів «в рамках чинного законодавства».

…Того спекотного червневого дня голова райдержадміністрації до лю-дей так і не вийшов. Як сказав його перший заступник, очільник району захворів. Керівництва заводу люди не побачили і цього разу. Зібрання прийняло резолюцію, у якій йдеться: «Крім проблем із дозволами, під-пільна лавочка засмерділа хімікатами все місто. На всі звернення громади зустрітися із власниками ми натика-ємося на ігнорування… За останні роки мі пройшли через судові кори-дори. І вигравали кожен раз. Сьогодні стоїть питання виконати рішення суду. Але влада, як і раніше, імітує захисника народу. Своєю пасивністю чиновники фактично прикривають незаконну діяльність фірмачів, у та-кий бездіяльний спосіб здійснюють корупцію перед носом цілого міста». Звертаючись у черговій резолюції до Президента України, Прем’єр-міністра, Генерального Прокурора, дунаївчани вимагають змусити чи-новників виконувати роботу – або ж «женіть їх поганою мітлою!». На-томість на сайті офіційного вісника місцевої влади з’явилося інтерв’ю з технічним директором підприємства Олександром Бартусяком: «У нас наявна вся необхідна документація, дозволи, і всім, хто приписує нам подібні незаконні дії, варто спочатку ознайомитись із документами, які мають бути цілком доступними для громади міста в державних органах влади». Техдиректор також зазначає, що підприємство в економічному сенсі навіть корисне для міста, адже дає роботу для 56 дунаївчан.

А там часом ініціаторів проведення акцій протесту тягають по кабінетах правоохоронців, які уже завели кримі-нальну справу за фактом перекриття дороги під час намагання вкотре привернути увагу влади до своїх проблем. Викликають усіх жителів Дунаєвець, котрих було зафіксовано на пішохідному переході під час однієї з акцій протесту. «Замість за-хисту – на людей, які відстоюють свої конституційні права, відкривають кримінальну справу та їх же притяга-тимуть до кримінальної відповідаль-ності», - каже Василь Гандзюк, голова Дунаївецької районної організації «Контроль громади». Попри все, дунаївчани провели і наступну акцію протесту – символічну, яка відбулася у день Конституції. Але чи вистачить сил та терпіння людям до останнього боротися за свої права – невідомо.

Альона Хмельницька

11moyagazeta.com

№ 5-6 (500-501), июль 2011 мое здоровье

Іван Демедюк: «Справжнє щастя – це гармонія життя»

Ми ведемо нашу розмову із завідуючим фізіотерапевтичним відділенням Хмельницької обласної лікарні Іваном Артемовичем Демедюком.

Кор.: Скільки років, якщо не секрет, Ви вже тут працюєте?

І . Д . : Я з а к і н ч и в с п оч ат ку фельдшерсько-акушерську школу, працював фельдшером у різних селах. Потім була армія, а після неї - інститут. Після інституту я пра-цював у Теофіпольській районній лікарні завідуючим терапевтич-ним відділенням, а з 1967 року – завідуючим фізіотерапевтичним відділенням обласної лікарні. Тобто, лише тут вже 44 роки. За цей час дуже багато було зроблено, але на сьогоднішній день склалася така ситуація, що на фізіотерапевтичні методики майже не звертають уваги, навіть у ВУЗах. Висловлюючись су-часною мовою, фармація у моді, а про фізіотерапію не дуже розповідають. Звичайно, вона потребує певно-го часу, але ж і медикаментозне лікування допомагає не наступного дня. Хоча, наприклад, у фізіотерапії є такі засоби, як ампліпульс-терапія, інтеференс-терапія, діадинамотерапія. Позитивний знеболюючий ефект від них можна відчути навіть під час про-ведення самої процедури!

Кор.: Дуже добре. Ось давайте про це і поговоримо. Почнемо, мабуть, з ампліпульсу.

І.Д.: Це використання імпульсних струмів з певною частотою модуляції (імпульсів). За рахунок імпульсних впливів і досягається обезболюван-ня. Крім обезболювання воно має і інші властивості, наприклад, розс-моктування. Може взагалі відновити фізіологічний стан тканин! Справа у тому, що всі тканини мають певний енергетичний потенціал. Навіть ультрафіолетовий промінь в людсь-кому організмі випромінюється! Більшість процесів проходить саме на цьому. При патології ці процеси по-рушуються, а певні фізіотерапевтичні процедури їх відновлюють, приво-дять до нормального фізіологічного стану.

Кор.: Ще часто кажуть про магнітне поле людського організму...

І.Д.: У магнітному полі людина знаходиться із самого моменту народ-ження! Хтось з вчених казав, що ми купаємося у цьому магнітному полі. Але воно, звісна річ, змінюється, за-лежить від того, як його використову-вати, в якій інтенсивності. При певних режимах воно обезболює, при других знімає набряк, при третіх режимах навіть згортає к р о в . М а н і п ул ю юч и інтенсивністю магнітного поля, можна виклика-ти тромб для зупинен-ня кровотечі. Магнітне поле впливає на дуже багато факторів. Мабуть, пам’ятаєте той період, коли про магнітне поле писали майже усі видання, про нього розповідали по телебаченню, люди масово носили магнітні браслети, пили намагнічену воду... Зараз, на жаль, про це підзабули, але я впев-нений, що зовсім скоро настане час, коли про фізіотерапевтичні методи згадають, та знов їх будуть масово ви-користовувати. Адже вони майже всі пов’язані з чисто природними факто-рами. На сьогоднішній день медична реабілітація стає дуже актуальною, бо інколи у лікарнях пацієнтів хочуть якомога швидше «випхати» звідти, зводять перебування там до мінімуму.

У таких випадках якнайкраще допомо-же фізіотерапія. До того ж, відділення може існувати як при лікувальному закладі, так і самостійно, як окрема одиниця.

Кор.: А що Ви нам розповісте

про лікування світлом?І.Д.: Воно використовує певні

спектри світла - короткі, середні, довгі хвилі. Світлолікування відбувається в інфрачервоному, ультрафіолетовому діапазонах (це, якщо можна так сказати, «класичні»), а зараз ще використовується хромотерапія -

лікування видимим світлом, напри-клад, зеленим. Він найкраще з усіх підходить до лікування, бо черво-ний колір збуджуючий, блакитний - заспокійливий, а жовтий більш індиферентного плану.

Кор.: Якщо ці процедури дуже корисні, тоді, на Вашу думку, чому ж люди їх майже не використовують, а згодні викласти з гаманця половину сімейного бюджету з надією, що пігулки усе вирішать? Хто винен - лінь чи мода?

І.Д.: Вважаю, що це данина моді.

Ну і, звичайно, є випадки, коли без медикаментів не обійдешся, напри-клад, інсульт. Фізіотерапія не може дати такої концентрації корисних речовин за короткий час, як ін’єкційні методи, або навіть і таблетки. У певних

випадках ми не можемо їх замінити, бо на фізіотерапію та відновлення здоров’я потрібно більше часу. Крім того, дуже змінилося ставлення до себе, люди менше приділяють увагу здоровому способу життя.

Кор.: А що скажете про державу? На Вашу думку, як змінилося її відношення до медицини - в плані профілактики, збереження здоров’я?

І.Д.: Нажаль, зараз відбувається реформація в м ед и ц и н і і м и н е розуміємо, в яку сторону вона йде. Якщо взяти на

рівні міністерств, то там також більше зараз дивляться у бік фармакології.

Кор.: Але ж це виходить якійсь бізнес-проект на хворобі людини!

І.Д.: Можливо, саме так і є... Кор.: Як Ви вважаєте,

наскільки помолодшав пацієнт на сьогоднішній день?

І.Д.: Коли я вчився в фельдшерській школі, а це був 1951 рік, то нам показа-ли хворого на остеохондроз - людину віком близько 55 років, і про нього казали: «Жах - молодий чоловік і вже хворий на остеохондроз!» Сьогодні можна зустріти дитину 11 років з цією

проблемою! А що поробиш, якщо немає ніякої профілактики! Існує наука ергономіка, згідно якої повинні вираховувати певні умови праці, на-вчання. А ось, до прикладу, подивіться на наші стільці - вони ж зовсім не відповідають нормам ергономіки. Поперек повинен впиратися, а він провалюється. Ми вже завідомо ламаємо собі хребта.

Кор.: А хто цим має займатися? Повинна бути в міністерстві відповідальна особа?

І.Д.: Не знаю, як на сьогоднішній день, але в технічних вишах повинна бути вищезгадана ергономіка. Люди, які займаються складанням умов праці, повинні знати усі нормативи. Але я зараз не чую, щоб зараз хтось вживав би слово «ергономіка»...

Кор.: Будемо вважати, що ви експерт, до якого звернулося міністерство освіти. Що Ви можете сказати про основні недоліки здоров’я?

І.Д.: На сьогодні майже відсутній сам метод фізичної культури! Друге - умови праці не відповідають нормам. Третє - бум пігулок, коли люди нади-вляться телереклами, і біжать кожної

хвилини в аптеку.Кор.: Ось саме про це я і хотіла

поговорити - реклама і здоров’я.І.Д.: Ця інформація настільки

забиває свідомість, що людина, хоче вона цього чи ні, піддається такому собі гіпнозу. Вони не думають про завтрашній день, живуть тільки сьогоднішнім днем, не думають, що буде потрібно завтра. І ніхто не прово-дить ніякої роботи, щоб на це звернули увагу, особливо молоде покоління.

Кор.: Мені здається, про це потрібно починати думати до того, як ти збираєшся заводити дитину.

І.Д.: Все правильно. Всіх цікавить матеріальне становище, а не духовне. Люди навіть не слідкують за своїм харчуванням.

Кор.: Що у вашому розумінні гармонія?

І.Д.: Гармонія душі повин-на бути відповідністю фізичного, психоемоціонального та морального стану. Коли це все збалансовано, тоді людина буде у гармонії. Щоб прийти до неї, потрібно змінити філософію життя, розуміти, що матеріальне - це не основне. Головне, щоб людина була духовною...

Кор.: Духовна людина - це та, яка читає книжки?

І.Д.: Ні, ще треба враховувати

відносини з людьми, які оточують його.

Кор.: І ми приходимо до заповідей...

І.Д.: То я ж до чого й веду! Але не завжди релігія є духовністю. Лю-дина може ходити до церкви, але зовсім по-іншому поводитися в житті. Матеріальне дуже впливає на су-часних людей, гроші – річ важлива, але непотрібно будувати своє життя саме на цьому! Все повинно бути гармонічно - співвідноситися у всьому.

Кор.: Яка, на Вашу думку, суть вислову: «Всі хвороби від нервів»?

І.Д.: Якщо людина була здорова, а потім захворіла, немає різниці чим, у неї завжди починаються проблеми із нервовою системою. Є спеціальні про-цедури – електросон тощо, які сприя-ють нормалізації діяльності нервової системи. Крім того, всі хронічні хворо-би призводять до невротизації. Якщо людина довго хворіє, інколи все життя, як, наприклад, бронхіальною астмою, вона не може залишатися спокійною, стає капризною, злою. Чому? Бо порушується діяльність нервової системи. Один впадає у депресію,

інший – в агресію. Кор.: Мені доводилося

спілкуватися з Анатолієм Кашпіровським. Він часто повторював свою улюблену фразу: «Господь Бог створив людину найунікальнішим комп’ютером». За його думкою, у людини є все, щоб самому мати змогу запустити механізм оздоровлення та омолоджування організму.

І.Д.: Ніякий комп’ютер не може зробити те, що може людина! Із на-шого народження людський організм сам себе захищає і саморегулює. Це унікальна річ у природі! Людина має у тисячу раз більше запасів, ніж витрачає на все життя. Навіть немож-ливо сказати, що було б, якби люди могли використовувати всі можливості свого організму... Велике значення також має генетика, спадковість.

Кор.: Останнє питання до Вас на сьогодні. Як, на Вашу думку, можна стати щасливим?

І.Д.: Щастя - це мати здоров’я. Але коли ти в гармонії з суспільством, це також щастя. Матеріальне - це ще не справжнє щастя, навпаки, матеріальне може принести нещастя. Гармонія життя – ось що таке щастя.

Спілкувалась Людмила Луніна

Ергономіка— наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину в процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці, людину в умовах її діяльності на сучасному виробництві, насиченому машинами.

Ещё в 1921 году в бывшем имении княгини Щербатовой на территории живописного Немировского парка была создана одна из первых здравниц на Подолье и в Украине – санаторий «Авангард»

15moyagazeta.com

№ 5-6 (500-501), июль 2011 мое лечение

Сегодня – это жемчужина санаторно-курортного богатства Украины, количество улучшивших здоровье в которой вскоре достиг-нет двух миллионов человек. Вели-колепный старинный дендропарк площадью более 80 га, собствен-ное радоновое месторождение, привозные минеральные воды, квалифицированный персонал и приятная атмосфера уюта делают оздоровительный отдых здесь максимально эффективным и комфортным.

Санаторий «Авангард» являет-ся многопрофильным лечебно-оздоровительным учреждением. Поправить здоровье в бывшие княжеские чертоги стремятся со всей страны страдающие заболева-ниями системы кровообращения, пищеварения, органов дыхания, невритами, радикулитами, хрони-ческими артритами, остеохондро-зами, болезнями кожи, эндокрин-ной системы, женской половой сферы. Здесь можно не только подлечить целый букет хворей, но пройти обследование и получить консультацию высококлассных специалистов. А кроме того, в санатории имеется собственный комплекс реабилитационных от-делений, где получают помощь по-страдавшие от ожогов, женщины с патологией беременности и детки с хроническими неспецифическими заболеваниями органов дыхания и эндокринными заболеваниями.

Лечебно-диагностическая база соответствует названию: приме-няются только новейшее диагно-стическое и физиотерапевтическое оборудование с использованием современных компьютерных тех-нологий. Некоторые из них, как, например, акустический вибро-массаж легких, кардиотокография плода, плазмаферез, уникальны. Умело используют эскулапы сана-тория и оригинальные методики лечебной физкультуры, психотера-пии, биоэнергодиагностики.

В традициях лучших здравниц в «Авангарде» превосходно раз-вито водолечение, причем, раз-нообразию таких процедур может позавидовать любой СПА-курорт. Это не только природные углекис-лородные ванны, а также хвойные, морские, хлоридно-натриевые, сухие углекислые, жемчужные, сероводородные, скипидарные, йодо-бромные, всевозможные комбинированные ванны. А ещё так называемая вихревая ванна и лечебные души – душ Шарко, вос-ходящий, циркулярный, лазерный, подводный душ-массаж, бассейн… Словом, нет предела оздоровитель-ным ресурсам этого удивительного природного лекаря – воды.

Пользуются популярностью в санатории и нетрадиционные мето-ды лечения – фитоингаляции, гало-камеры (лечение микроклиматом соляных шахт), рефлексотерапия. Можно отведать и жаркий холодок криосауны, что поможет зака-литься и омолодиться, погреться в инфракрасной квант-камере, где исцеляются от десятков болезней, посетить кабинет косметологии. Естественно, все процедуры на-значаются индивидуально и прово-

®

дятся специально подготовленным квалифицированным персоналом.

Кроме того, в санатории функ-ционируют три зала лечебной физ-культуры с новейшими тренажера-ми, где занятия проводят опытные инструкторы ЛФК, которые всегда помогут и проконтролируют ваше состояние во время тренировок.

А летом у отдыхающих есть возможность поддержать форму на спортивных площадках для волейбола, баскетбола, размять мышцы на дорожках для терренку-ра, футбольном поле и теннисном корте.

Ну и, безусловно, особое внима-ние уделяется диетическому пита-нию, что является неотъемлемой частью оздоровления отдыхаю-щих. Просторная столовая может вместить за одну смену до 500 человек. Для взрослых действует 4-х разовая система питания по предварительному заказу блюд, а беременные и дети кушают 6 раз в день.

Трудно не согласиться с тем, что болезни наши врачуются не только медикаментами, но и теплой ат-мосферой, позитивными эмоциями и красотой окружающего мира.

Спальные корпуса санатория рас-положены на территории одного из самых красивых памятников садово-паркового искусства, поэ-тому климат в комфортабельных номерах со всеми удобствами, мягкий и благотворно сказывается на лечении отдыхающих. Имеются номера «Люкс» и для семейного отдыха с детьми.

В здании бывшего дворца княгини помимо лечебно-диагностического отделения находится картинная галерея санатория, где отдыхаю-щие могут наслаждаться искус-ством современных украинских художников. К услугам эрудитов – компьютерный клуб и читаль-ный зал. В собственном Дворце культуры регулярно проводятся танцевально-игровые вечера, кон-церты, конкурсы, киносеансы, частенько наведываются в гости к «Авангарду» самодеятельные коллективы и профессиональные артисты. А о досуге ребятишек заботится штат внимательных воспитателей-педагогов.

Живописные аллеи парка и ста-рая мельница, изящные фонтаны и гладь прудов – в такой обстановке болезни отступают сами, а душа наполняется гармонией и умиро-творением. Любознательным не-поседам предлагается большой выбор туристических маршрутов по красивейшим историческим местам региона.

В общем, отдыхайте с пользой и лечитесь с удовольствием. «Аван-гард» поможет вам в этом.

Показания к лечению в санатории «Авангард».

Болезни системы кровообращения.

1. Ишемическая болезнь сердца (стабильная стенокардия напряже-ния не выше 3-го функционального класса).

2. Кардиосклероз.3. Гипертоническая болезнь не

выше IIБ стадии, при доброкаче-ственном течении.

4. Гипотоническая болезнь и симптоматическая гипотония.

5. Кардиомиопатия.6. Облитерирующие заболевания

сосудов конечностей.7. Состояние после операции по

поводу облитерирующих заболева-ний артерий.

8. Варикозное расширение вен, хронические тромбофлебиты.

Болезни органов дыхания.1. Состояние после острого вос-

паления трахеи, бронхов, легких.2. Хронические неспецифиче-

ские заболевания легких.3. Бронхиальная астма в фазе

ремиссии.Болезни системы пищеварения.

1. Хронический холецистит, хо-лангит, гепатит, желчно-каменная болезнь, дискинезия желчевы-водящих путей, состояние после холицистэктомии.

2. Хронические гастриты с по-ниженной секреторной функцией в фазе ремиссии.

Болезни нервной системы.1. Невриты, полиневриты, плек-

ситы, радикулиты.2. Повреждения нервных кореш-

ков, сплетений и нервов.3. Неврологические проявления

остеохондроза позвоночника.4. Болезнь Рейно.5. Неврозы.

Болезни костно-мышечной системы.

1. Хронические артриты в фазе ремиссии.

2. Остеохондроз позвоночника.3. Хронические бурситы, сино-

ваиты, тендовагиниты.4. Миозит.

Болезни кожи.1. Нейродермит.2. Псориаз.3. Трофические язвы.

Болезни эндокринной системы.

1. Ожирение I-II ст.2. Сахарный диабет в легкой

форме.3. Мочекислый диатез.

Болезни женской половой сферы.

1 . Н а р у ш е н и е о в а р и о -менструального цикла.

2. Хроническое воспаление мат-ки и придатков.

3. Бесплодие.4. Эндометриоз.5. Невынашивание беремен-

ности.6. Цисталгии.7. Миома матки, если показано

консервативное лечение.Реабилитация ожоговых

больных.Оздоровление беременных.

брифінг

moyagazeta.com

надзвичайна подія12 № 5-6 (500-501), июль 2011

moyagazeta.comмое лечение ®

13моя проблемаmoyagazeta.com

№ 5-6 (500-501), июль 2011

На жаль, долетить і до Хмельницького...Хоча з моменту аварії на

Чорнобильській АЕС пройшло вже досить часу, питання розвитку та використання для потреб людства атомної енергетики все ще залишається відкритим. Особливо після подій у Японії, коли одразу дві атомні станції „Фукусіма-1” та „Фукусіма-2” примусили усі країни світу знову замислитися: чи варто в такий дешевий спосіб ризикувати життям цивілізації?

Питання безпеки використання та розвитку атомної енергетики досить гостре й для Хмельниччини, з огляду на можливу добудову 3 та 4 енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Двадцять тисяч мешканців уже поставили свої підписи проти до-будови. Але подолян переконують у тому, що вона конче необхідна. Один з головних аргументів – економічна доцільність.

Як заявила у травні на одній із сесій Хмельницької обласної ради депутат від Партії регіонів Тетяна Савчук, добудова третього та четвер-того енергоблоків станції має стати черговим соціально-економічним проривом у розвитку нашого регіо-ну. За прогнозами, надходження до бюджету мають збільшитися до 100 млн. грн., а до бюджету всіх рівнів - до 223 млн. грн. Планується ство-рити 1763 нових робочих місць.

Губернатор теж неодноразово наголошував на цій вигоді для подолян. На одному з засідань робочих груп Василь Ядуха наголо-сив: «Кожна людина має побачити перспективи розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів зони спостереження при добудові третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС... На першому плані - соціальна сфера та її розвиток у зоні спостереження. Кожна людина має побачити себе в піднесенні свого міста чи села при добудові енерго-блоків, - це найголовніше поруч із створенням нових робочих місць, покращенням показників у галузі промисловості».

У свою чергу, очільник ХАЕС Микола Панащенко наголошує на тому, що добудови 3 та 4 енергобло-ків – незворотній процес, і у своїх виступах перед пресою заспокоює громадян у безпеці. По-перше, за його словами, енергоблоки не лише значно відрізняються від фукусім-ських, оскільки здатні протистояти землетрусам силою до 7 балів при 6 можливих в нашій місцевості, які відбуваються раз на 10 тисяч років, але й оснащені додатковою систе-мою безпеки, здатній протистояти складним аваріям навіть із повною втратою енергозабезпечення. Нові енергоблоки також будуть мати сис-тему пасивного відведення тепла від контаймента, яка зможе працювати автономно. Нові реактори «В-392» - це вдосконалена модель «В-320», і вони мають переваги перед своїми попередниками, акцент – на систе-мах захисту і безпеки. Є іще одна економічна перевага: нову реакторну установку можна буде експлуатувати 60 років.

Борцям за чисте та здорове довкіл-ля теж, кажуть у керівництві ХАЕС, не варто хвилюватися: вода з Горині не використовується – у власному водосховищі атомки достатньо запа-

сів навіть для експлуатації чотирьох енергоблоків, а його рівень на 10 метрів вищий рівня Горині, тому шкоди він річці не завдає.

Одним з аргументів непотреби у добудові додаткових блоків - ви-робленої електроенергії не буде куди діти. На ХАЕС кажуть: надлишок

електроенергії при спорудженні нових ліній електропередач експор-туватимуть у східні та центральні області, де відчувається її нестача.

Андрій Ожаровський: на жаль, долетить і до ХмельницькогоАле ось що сказав Андрій Ожа-

ровський, експерт організації „Бе-лона”, місто Москва, виступаючи на громадських слуханнях у місті Хмельницькому 13 травня 2011 року: «За освітою я – інженер-фізик. Деякий час працював у інституті Курчатова, тому буду говорити про реакторну частину даного проекту. Я хочу вас закликати не вірити при-бічникам атомної енергетики, які некритично сприймають рекламні матеріали, надані російською дер-жавною корпорацією „Росатом”. Мені соромно за те, що в моїй країні, у Росії, існує ця лобістська група, котра не лише будує у нас небезпеч-ні і, у принципі, непотрібні країні атомні станції, але й хоче це робити тут, в Україні, і у Білорусі, в інших країнах. (Оплески)

Я готовий надати декілька доказів того, що запропонований проект – ненадійний. По-перше, корисно порівняти з тим, як оцінюють роботи російських атомних станцій росій-ські контролюючі органи. У нас є федеральна служба екологічного, технологічного та атомного нагля-ду „Ростехнагляд”. З року в рік у її річних звітах зазначається: основні причини збоїв та недоліків роботи атомних станцій Росії полягають у корінних недоліках проектування, будови і експлуатації. Наївно вірити, що тут побудують станцію, в якій не буде недоліків ані під час проекту-вання, ані під час будівництва, ані експлуатації. Ви просто подивіться на наш досвід і на наші уроки та врахуйте їх.

Найближчим прототипом вашого реактора станції називається Тянь-ваньська АЕС у Китаї. Доповідаю: виробництво електроенергії Тянь-ваньською АЕС, яку Росія змогла побудувати, на 20% нижче, ніж обі-цяли, – це дані позаминулого року. Зазначена станція працює погано, вона не виконує головні свої функції – не виробляє електроенергію. Це має бути якимось сигналом.

Як Росія проштовхує спорудження атомних станцій? Низка російських

організацій за участю міжнародної організації „Трансферос ентер-нейшнл” дослідили, як „Росатом” проводить закупівлі. Встановлені ознаки корупції при проведенні половини закупок. Є метод, як вони продавлюють свої проекти. Не треба, щоб до вас приходила ця

корпорація. Давайте про найцікавіше. На

громадські слухання винесений до-кумент „Оцінка впливу на навколиш-нє середовище”. У мене маленький його фрагмент. У ньому мова йде про те, що атомна станція не чинить жодного впливу ні під час аварій, ні під час нормальної експлуатації. Це – неправда. Точніше, написано, що у випадку аварій максимальна від-стань, для якої будуть відчутними її наслідки, – 25-30 кілометрів. Хтось вірить у те, що викинуті з атомного реактора радіонукліди будуть ле-тіти 20-30 км, потім подивляться: о, далі не полечу, – і впадуть. Так не буває.

У чому махлюють? Це, до речі, до-кумент... Я маю надію, що українські громадські організації, за чиїм за-прошенням я тут знаходжуся, вина-йдуть спосіб примусити до відповіді тих, хто махлює. Можу сказати, що, виявляється, при найтяжчих аваріях цей реактор В-392 викине цезію 137 4,48х1010 Беккерелі. Навіщо я зараз вас годую цифрами? Зараз зрозумі-єте. За європейськими стандартами, в Фінляндії одна з компаній хоче будувати атомну станцію – зараз відбуваються слухання. Фінська дер-жава, аби атомники не махлювали, встановила іншу цифру, у 2000 разів більшу. У 2000 разів вас обманули, тому і пишуть про 30 кілометрів. На жаль, долетить і до Хмельниць-кого. 100 км для радіонуклідів – не проблема. Індикатором небезпеки і впливу станції на велику відстань є те, що Австрійська республіка заявила себе у рамках конвенції, учасником якої є і Україна, „по-страждалою стороною”, оскільки 2-3% чорнобильської радіації доле-тіло до неї. Туди долетіло – долетить і до вас.

Що іще хотілося б сказати? Ви-киди в режимі нормальної експлуа-тації. Було дивно чути вчора в Ост-розі заяву про те, що атомні станції не впливають, коли немає аварій. Впливають. Є данні федерального реєстру онкології ФРН. У радіусі 5 км від атомної станції діти удвічі частіше хворіють на лейкемію, ніж у без’ядерних районах. І цей ефект протяжний до 50 кілометрів. Якщо німецькі безаварійні реактори пово-дять себе таким чином, по-дурному вважати, що у Росії інакше. Просто у Росії немає реєстру раку.

Проект, по своїй суті, небез-печний. Призвести до руйнування атомного енергоблоку може, зви-чайно, не цунамі – вона сюди не

дійде, а, наприклад, падіння літака. Ви бачили слайд, на якому намальо-ваний літак? Я намагався уважно його подивитися: нібито ТУ-134. Хлопці, це була брехня. Російський ковпак (захисна оболонка) витримує падіння літака масою 5,7 т – це літак типу Ан-2. Намальований Ту-134

важить близько 70 тонн. Російсько-український проект Ан-148 – 70 тонн. Тобто, є маловірогідний, проте руйнівний сценарій аварії, за яким будуть зруйновані активні системи безпеки, пасивні системи безпеки, перший контур – навіть сам реактор. І всі радіонукліди саме у тому обсязі, що показують фіни, вийдуть у на-вколишнє середовище та долетять, можливо, до Відню, до столиці Австрії. Тому вважаю: це добре, що, як я відчуваю, тут більшість проти атомної енергетики. Ми спроможні це зупинити. У моїй країні це робити складніше.

Я там займаюся тим самим – їж-джу на слухання. Не подумайте, що я спеціально приїхав, аби Україну налякати. Ні, я так само виступав на слуханнях по моїй держкорпорації „Росатом”, котра хотіла будувати реактори в різних регіонах Росії.

Питання, яка існує альтернатива, мені видається достатньо риторич-ним. Ви знаєте, що в Україні недо-використовуються відновлювальні джерела енергії. Існують – дай Боже, аби реалізувалися – державні про-грами використання енергії сонця та вітру. Якщо у найближчі строки будуть введені обіцяні потужності 2-3 гВт електростанції на узбережжі Чорного моря, то про що ми гово-римо? Це швидше, це дешевше та не несе у собі небезпеку, як аварії та ядерні відходи. Я закликаю не ві-рити рекламі „Росатома”, не вирити українським лобістам, фанатикам „Росатому”. Ми у Росії їм не віримо, ми їх критикуємо. Буде просто жах-ливо, якщо Україна стане першою після фукусімської трагедії країною, яка зробить вигляд, що не знає, що атомна енергетика небезпечна, та дасть добро на будівництво нової атомної станції. Я дуже сподіваюся, що ви зможете вирішити цю пробле-му. Ми у Росії готові вам допомагати та від російських організацій звер-немося до «Сбербанку», аби вони не фінансували цей небезпечний і непотрібний проект. Давайте разом це зупинимо. Я вірю, що ми не дур-ніші за німців і зможемо відмовитися від атомної енергетики. В України та Росії є без’ядерний шлях».

Німеччина відмовляється від атомної енергетики«Наші електростанції є найбез-

печнішими в Європі. Хоча ми готові пройти й подальше тестування. Це

те, що суспільство від нас очікує», – заявив у розмові з телекомпанією ZDF речник енергетичного концерну RWE Фолькер Гек. Він наголосив також, що керівництво концерну за-вжди визнавало, що останнє слово за політикою, і тому готове виконувати всі вимоги щодо стандартів безпеки,

які висуватимуться в майбут-ньому, - про це повідомила Радіо Свобода.

Вже наприкінці березня в Німеччині відключили 8 з 17 атомних електростанцій. Від-ключені АЕС були введені в експлуатацію іще до 80-х ро-ків минулого століття, і вони є найстарішими у Німечині. Такі дії влади були зумовлені подіями, які сталися в Японії - аварією на тамтешній АЕС "Фукусіма-1". Навіть Ангела Меркель – фізик- ядерник за освітою, змінила свою пози-цію щодо атомної енергети-

ки. Виступаючи з урядовою заявою у бундестазі, вона повідомила, що кабінет міністрів підготував 8 зако-нів і розпоряджень, які стосуються змін у сфері енергетичної політики ФРН.

Суттєве зауваження: минулого року 17 відсотків потреб ФРН у струмі покривалося за рахунок електроенергії, виготовленої із сонячного тепла, води та біомаси, 22 відсотки струму вироблялося на АЕС, 42 відсотки – на вугільних електростанціях. За таких обставин Німеччина може дозволити собі уже протягом десятиліття-півтора повністю відмовитися від атомної електроенергії.

Тим часом навіть прості під-рахунки свідчать: закриття АЕС призведе до значного подорожчання енергії для підприємств та простих споживачів, пояснив Радіо Свобода Етьєн де Калате, незалежний брюс-сельський експерт з економічних питань.

Звичайно, створення робочих місць та розвиток інфраструктури принаймні в застережній зоні, мож-ливість згодом експортувати елек-троенергію до інших регіонів країни, як результат, поповнення місцевого бюджету та розвиток області - в ці-лому, неабиякі аргументи на користь добудови. Проте, чим ми ризикуємо? Ризики нібито і потенційні. Але тоді постає питання: чому Німеччина з її всесвітньо відомою точністю відмовляється від атомних електро-станцій на власних теренах і пере-ходить на нові безпечні технології? Скоріш за все, станеться як завжди: нас, житницю Європи, аграрну країну, використовуватимуть як енергетичне джерело, забезпечуючи таким чином життєдіяльність Старо-го Світу та Євросоюзу. А ми тут, у власній країні, не лише занедбаємо славетні чорноземи, але й знищимо власний генофонд. Хоча, нехай все ж влада запитає у громади та проведе референдум: раптом люди виберуть гроші та фінансовий добробут? І до речі, зважаючи на західноєвро-пейські тенденції щодо обмеження використання атомної енергетики та поступовий перехід на відновлю-вальні джерела, чи не матиме такий крок дуже сумні наслідки, коли мерт-вими стануть землі аграрної країни, яка може знову стати житницею та годувальницею Європи при відпо-відній політиці держави в цій галузі народного господарства?

Ольга Лисиця

брифінг

moyagazeta.com

Рыцарь ищет спасения надзвичайна подія

14 № 5-6 (500-501), июль 2011moyagazeta.com

Моя культура

Коментарі до пенсійної реформи

Драму-феерию «Хранители наследия» хмельницкого драматурга, актера, художника Радимира Миляра впервые местный зритель увидел на 10-летии издания «Моя газета +».

Одноименная молодежная группа вместе с хмельницким файер-шоу переместили гостей праздника в седую старину средневековья. В полумраке, подсвеченном пламенем факелов, перед зрителями разверну-лось необычное зрелищное действо. Настоящие сверкающие доспехи, средневековые костюмы, рыцарские схватки под торжественную музыку «Реквиема» порождали в душах при-сутствующих одновременно трепет, восторг, и почти мистический страх. Произведение Радимира Миляра, отрывок из которого был сыгран актерами-аматорами на сцене, на-полнено глубоким философским смыслом – рыцарь ищет спасения. Но не самосохранения, а спасения души, морали, человеческих от-ношений.

Позже горожане могли лицезреть отрывки из пьесы на улицах Хмель-ницкого 13 мая, в Европейскую ночь музеев. Когда же зрители увидят ее полностью (хочется верить, что премьера состоится все-таки у нас, на родине «Хранителей»), то, несо-мненно, премьера станет настоящим событием в театральном мире.

Вот о том, как возникла идея на-писания драмы и с какими сложно-стями сопряжено воплощение тако-го масштабного проекта на большой сцене, мы и решили пообщаться с руководителем молодежной группы «Хранители наследия» Радимиром Миляром.

- Так сложилось, что я имел воз-можность жить в исторических городах с очень интересной древ-ней историей - Суздаль, Смоленск, Каменец-Подольский, проходил практику в Петербурге и Москве. Потом поехал в Европу, но так случилось, что мне пришлось вер-нуться. И, наверное, к лучшему. Ведь именно здесь мне удалось реа-лизовать проект, давно витавший в голове. Для этого годами изучались старинные хроники, исторические книги, пьесы Софокла, Шекспира. Я занимался у Сергея Трояновского

Влад Чехов раскрыл секрет победы в войнах с журналистами!

в театре-студии "Голос", где попол-нил свой актерский и режиссерский багаж.

Почему-то в жизни постоянно приходилось сталкиваться именно с глобальными темами. Кроме того, вокруг и без того достаточно всяких мелких проблем, поэтому хочется заниматься более существенными вещами – теми, которые во все века и времена занимали людей, которые со временем не исчезают, а только обостряются. Вот и появилась идея написать драму, посвященную спасению планеты от глобальных катаклизмов, практически – от Апо-калипсиса. Подобные предчувствия всегда волновали человечество, в Средние века даже возникла наука эсхатология - о конце света. Кроме того, такие апокалипсические на-строения нагнетались из-за эпиде-мий, болезней, с которыми люди не могли справиться. Нечто подобное происходит и в наше время, по-скольку тема Апокалипсиса акту-альна всегда. Мы в пьесе находим источник надежды в самом человеке - в его вере, в его идеалах. Именно здесь спасение.

- Как долго создавалась пьеса - он начала написания до воплощения на сцене?

- Работа над ней еще продолжа-ется. Нам нужны костюмы, новые декорации, которые бы соответ-ствовали той эпохе. Хотелось бы обновить реквизит. Но что касается самой драмы, то она писалась на протяжении нескольких лет. Внача-ле собирался материал - я просижи-вал огромное количество времени в библиотеках, ища литературу, кото-рая раньше была просто запретной - старинные манускрипты, хроники. Раньше они хранились в универ-ситетах и архивах, куда обычному человеку было не попасть. И только благодаря появлению Интернета, который значительно расширил возможности, удалось с ними озна-комиться. Естественно, все образы собирательные - по-другому и быть не могло. Реализм в чистом виде - уже натурализм. В искусстве та-кой материал непригоден, потому что здесь несколько другой жанр - общечеловеческий. Ведь вроде бы повествуется о средневековье, а на самом деле он и о нас тоже. Поэтому следования какому-то одному, уже готовому сюжету нет. Всегда надо оставлять свободу для творчества.

- Кто-нибудь уже видел пьесу, хотя бы часть?

- Зрители впервые увидели отрыв-

ки из нее на празднике, посвященном 10-летию Вашей газеты. Если чест-но, это был своего рода эксперимент, проба. Нам хотелось увидеть все недочеты, реакцию зри-телей. Это также дало нам возможность почув-ствовать себя на сцене, и проверить: пойдет ли такая вещь, будет ли она воспринята публикой.

- А как вам кажется, способен ли широкий отечественный зритель осмыслить такие серьезные темы?

- Почему нет? Все-таки достаточный уровень об-разования есть практиче-ски у каждого человека. Участники нашего спекта-кля уж точно в курсе - они знают, что такое чаша

Грааля, разбираются в рыцарских доспехах – а об этом мы раньше и понятия не имели. Ведь только не-давно у нас появилась историческая реконструкция... Что касается само-го произведения, то оно о вечных истинах, которые касаются каждого человека, там ничего заумного или сложного нет. Ведь речь идет о любви, о вере, о достаточно про-стых философских категориях, о которых задумывается каждый человек. Поэтому я считаю, что это будет интересно и близко каждому человеку. Это не может не тронуть.

- Ну а когда хмельничане смогут увидеть окончательную версию пьесы?

- Увы, это зависит не только от нас. Мы со своей стороны делаем все возможное, но необходима поддержка, в том числе инфор-мационная. Мы рассчитываем на Вашу газету, но надеемся, что нас поддержит управление культуры. Если честно, нам сейчас никто не помогает. Мы за все платим сами - за костюмы, аренду зала, за освеще-ние, реквизит. То есть, все держится на энтузиазме.

- Сколько стоит полный костюм актера, включая платья,

доспехи и тому подобное?- Один комплект стоит до 1000

долларов. То есть, на мою учитель-скую зарплату деньги надо собирать многие годы.

- А кто занимается созданием доспехов?

- У нас есть ребята-кустари - эн-тузиасты, фанаты своего дела. Они по крупицам собирают материал в Интернете, библиотеках, выписы-вают из других городов книги, сами изучают дело и передают знания друг другу. Все возникло спонтанно, государство в этом не участвует.

- Какие спектакли уже смогли увидеть зрители?

- К юбилею Александра Блока по мотивам его произведения "Роза и крест" мы поставили одноименную историческую драму. То есть, пер-вый шаг уже был сделан. А сейчас мы уже идем по проторенному пути, и нам уже намного легче. Потому что есть сюжет, определенные на-работки, люди, которые «в теме». В постановке есть музыка, воз-можность показать средневековые танцы, бардовские песни - то есть, все оформлено еще и музыкально. Плюс участие исторических рекон-структоров, фехтующих в спекта-кле, ставящих батальные сцены, файер-шоу.

- Вы человек современный и, безусловно, образованный. Какую черту характера больше всего ненавидите в людях?

- Это больной вопрос, потому что он всегда становится препятствием на пути к осуществлению планов. Во-первых, коммерциализация об-щества, культ денег, золотого тель-ца, чего в средневековье не было. Эту эпоху можно обвинять в чем угодно - в инквизиции, в кресто-вых походах и так далее. Но культа золотого тельца там не было, он появился несколько позже. Эпоха рыцарства застала лишь его начало. Идеалы тех же тамплиеров до кре-стовых походов и после очень силь-но изменились, потому что деньги, богатство, власть портят человека. С этим мы пытаемся бороться своими силами, насколько это возможно, и в своих постановках мечтаем по-влиять хотя бы на часть общества, чтобы во главу угла ставились ду-ховные идеалы.

Ольга Лисица

Все чаще в средствах массовой информации появляются громкие заголовки о том, как тот или иной журналист стал жертвой агрессивного артиста, или даже наоборот!

Все мы работаем в одном цеху – «развлекаем потребителей», и война, которая существует со времен появ-ления первого журналиста и артиста на этой планете до сих пор не решена и, наверное, вряд ли будет когда-то прекращена…

Подобный конвейер «горячих ново-стей» запущен давно, имеет большой спрос среди читателей и приносит большие дивиденды. Звезды шоу-бизнеса каждый день подвергаются каверзным вопросам акул пера, чита-ют о себе на страницах желтых газет, и узнают: с кем переспали, кого обо-крали, кто забеременел, кого поцело-вали, порезали, прооперировали, что кому подарили и так далее…

Журналисты из кожи вон лезут, дабы раздобыть интересующую ин-формацию. Порой, перегибая палку, они злят артистов и получают в ответ не конструктивный комментарий,

как положено, а «трёхэтажный мат» в лучшем случае, в худшем – удар в лицо, или в ухо! Первыми мэтрами шоу-бизнеса, у которых сдали нервы, и поднялась рука на журналистов,

были: Юрий Антонов, Игорь Николаев, Потап, Жанна Фриске, Лолита и, конечно же, Филипп Киркоров. Ведет он себя на публике ну уж никак не по- звездному, унижая достоинство журнали-ста.

Напомним, что у рос-сийского исполнителя Влада Чехова из-за жур-налистской неосторож-ности тоже разгорелся скандал с Тарзаном (Сер-гей Глушко). Молодой ис-полнитель давно дружит с популярной и красивой певицей Наташей Коро-лёвой. В один из вечеров знакомые встретились в

московском ресторане, где оказались и папарацци… Естественно, были сделаны фото и уже на следующее утро по всей Белокаменной разошлась

скандальная новость: «Наташа Коро-лёва променяла Тарзана на молодого любовника!» Все мы понимаем, что за такие новости журналист получает очень хорошие деньги. Но иногда они не думают о том, что таким образом можно легко поломать человеческие судьбы да и самим попасть в «желтый список»…

Итак, о скандале вокруг публикации о себе, и о том, как, по его мнению, должна вести себя публичная особа, «Моей газете+» расскажет молодой, но уже достаточно известный певец Влад Чехов!

- Влад, как ты относишься к газетным уткам в свой адрес?

- Спокойно отношусь, серьезно! Любой пиар - это часть жизни пу-бличного человека. Всегда можно посмеяться над фантазиями других людей, ведь у каждого своя работа. А потом, это хлеб журналистов. Пусть говорят себе! (смеется)

- Должен ли артист отвечать на

"выпады" журналистов, или все же сдерживать себя, если акула пера ведёт себя неадекватно, задавая провокационные вопросы?

- Я считаю, что это должен вы-бирать сам артист. Ведь все люди разные! У меня с нервной системой все в порядке, я отношусь с иронией к миру шоу-бизнеса, и к себе в нем! Если журналист неадекватно себя ведет, всегда можно оградить себя от общения с ним! Но уж точно не рас-пускать руки...

- Были ли у тебя подобные случаи с представителями СМИ?

- Один российский журналист на-писал о якобы моем романе с замуж-ней дамой, мужем которой был очень влиятельный человек. Но, слава Богу, проблемы со службой безопасности этого олигарха возникли не у меня, а у журналиста!

Беседовала Людмила Лунина

15moyagazeta.com

№ 5-6 (500-501), июль 2011 мой досуг

Гармоничный человек красив и внешне и внутренне. Медики доказали, что обрести хорошее здоровье, заряд энергии на весь день, красивую кожу, отличное настроение, цветущий внешний вид - можно!

Но для этого надо начинать сле-дить за тем, как мы питаемся, какой образ жизни ведем, какие мысли впускаем в себя и какие эмоции, как устроен наш быт и каково наше окружение! Оставаться здоровыми и красивыми Вам поможет продукция Wellness by Oriflame.

Термин Wellness образовался от «well-being» + «fitness». Начало это движение берет в 50-х годах 20-го века, а активно Велнес-индустрия начала использоваться в 21-м веке. И весь мир уже понимает, что здоровье нужно беречь и вклады-вать в него время, деньги и силы. Продукция Wellness by Oriflame создана и тестирована известными европейскими мастерами в области здорового питания.

Вкусные коктейли «Нэчурал ба-ланс» - это результат восьмилетних исследований шведских ученых в области реабилитации пациентов

«Wellness» – источник молодости, здоровья и красоты

после тяжелых операций по транс-плантации сердца и легких. У кок-тейля низкий гликемический индекс, который помогает стабилизировать уровень сахара в крови. Употребляя его как дополнение к пище или как здоровую закуску, вы ощутите при-лив энергии, будете более сконцен-трированы, и чувство сытости не покинет вас долгое время.

Как употреблять: смешайте 150 мл холодной воды и одну мерную ложку (18 гр) сухой смеси для кок-тейля Natural Balance, и ваш полез-ный и натуральный напиток готов. Вместо воды можно использовать сок или молоко.

– В ходе исследований мы обнару-жили, что синтетические пищевые добавки плохо усваиваются орга-низмом. Поэтому мы разработали натуральный продукт, учитываю-щий потребности человеческого организма. (Профессор Стиг Стен, д. м. н., заведующий кафедрой кардиохирургии Лундского универ-титета, Швеция).

Просто и надежно!Вы ощущаете нехватку энергии?

Хотите придерживаться сбалан-сированной диеты? Принимать коктейли «Нэчурал Бэланс» от Орифлэйм – это простой и надеж-ный способ зарядиться энергией и

снизить уровень сахара в крови.* Снижается потребность в саха-

ре и чувство голода* Вы заряжаетесь энергией* Работоспособность мозга по-

вышаетсяЗапатентованная фор-

мулаЗапатентованная формула со-

держит натуральные ингредиенты для сбалансированного рациона. В состав входят три натуральных источника протеинов:

* Протеин зеленого горошка, ино-гда называемого «мясом вегетари-анцев», обеспечивает насыщенное белковое питание;

* Молочный протеин считается наиболее биологически активным среди всех протеинов;

* Яичный протеин содержит оптимальное количество Омега-3

и Омега-6 жирных кислот в той же пропорции, что и человеческий мозг.

Также в протеиновых коктейлях «Нэчурал Бэланс» содержится ябло-ко, шиповник и клетчатка для опти-мальной питательной ценности.

Выпейте коктейль за 30 минут до основного приема пищи, и вы по-чувствуете моментальный эффект: чувство голода и потребность в сладком уменьшаются, Вы меньше едите, и ваш вес будет постепенно снижаться, а также почувствуете прилив энергии и сил.

Свободному современному че-ловеку очень важно получать удо-вольствие от жизни. И это хорошо сочетается с wellness - т.к. легко и комфортно можно поддерживать отличную физическую форму, внеш-ний вид и быть полным энергии!

Як американці нас мові навчалиАмериканці приїхали в Україну, аби вчити українців англійської. Майкл Готт із більш ніж двома десятками громадян США віком від 21 до 75 років на десять днів став для хмельничан гуру з інтернаціональної мови.

Близько півтисячі мешканців об-ласного центру довірили друзям з-за океану свої мізки та речові апарати. Благодійна акція проходила в Домі молитви баптистів – у церкві, що вже протягом кількох десятиліть не змінювала своєї адреси. Як зазначив пан Готт на початку занять, будівлю обрали невипадково: адже оренда приміщення у центрі міста спричини-ла б до подорожчання курсів: ціна за десять днів становила всього лише 30 гривень: тобто, три гривні на день – благодійність у чистому її вигляді.

Переважна більшість студентів літньої школи – відвідувачі церкви. Проте зустрічалися віруючі, не на-лежні до цієї церкви, до прикладу, православні, як і я. Так, я теж на десять днів поринула у світ амери-канської дружби та інтернаціональної мови. Отже, поспішаю поділитися враженнями від відвідування. За-йняття йшло дві години, половина з яких відводилася на спілкування американських вчителів з групою в імпровізованому класі – по різних кутках церкви. Ще близько півгодини усі співали пісень. Іще частину часу – слухали виступи Майкла.

Найтепліші та найкращі враження залишилися від викладачів школи. Мені пощастило з ними: Барбару Холт та Донну МакНоутон я, напевне, пам’ятатиму, коли не усе життя, то найближчі років 50 – точно (якщо, звісно, наступний рік не підведе, і здоров’я теж). Особливо Барбару – колишню шкільну вчительку із 25-річним стажем, нині – пенсіонерку з Х’юстона, штат Техас. У неї двоє дорослих одружених синів.

У вільну хвилинку, що люб’язно викроїли для мене мої американські наставниці у своєму щільному графі-ку, я поставила їм кілька запитань, які, безперечно, цікавлять не лише мене,

але й тих хмельничан, котрі бачили об’яву, проте не змогли з якихось причин прийти до цієї благодійної школи.

- Що все-таки Вас привело сюди?

Донна: Я почула від колег в Аме-риці, що проходять такі школи, і я за-писалася на підготовчі курси. Уперше потрапила до України у 2007-му році, це було місто Рівне.

Барбара: Моя подруга Ненсі за-просила мене поїхати. Я помолилася і сказала: так, я поїду, адже мені дуже подобається зустрічати нових людей, допомагати їм. Також я дуже люблю відвідувати нові місця світу.

- Донно, Ви тут вже не вперше. Чи бачите ви різницю між початком занять, і через 10 днів, коли учні закінчують курси?

Відповідає Барбара – вона у справі викладання українцям новачок, тому допоки має «незамилене» око:

-У мене на заняттях були дітки, які вивчають англійську у школі. Прий-шовши вперше до класу, вони були налякані, їм було страшно говорити. Сьогодні вони вже розмовляли один з одним англійською, виконували впра-ви. Тобто, є значне покращення.

Після Барбари каже більш досвід-чена Донна:

- Я помітила, що студенти почали

впевненіше говорити англійською. Можливо, частково такий ефект до-сягається завдяки методам навчання, побудованим на спокійній простій атмосфері дружби. Головне, щоб людям було зручно, щоб вони не переймалися зайвим.

- Ви вже упродовж дев’яти днів викладаєте чотирьом групам людей щодня. Скажіть, будь ласка, наскільки це є виснажливим?

Д.: З одного боку, такий ритм втом-лює. Дійсно, до кінця дня ми виснаже-ні. Проте наступного ранку ми знову сповнені енергії та ентузіазму.

Б.: Завдяки тим студентам, які при-ходять до мене на заняття, я набуваю собі сил.

У своїх промовах засновник школи Майкл Готт неодноразово наголо-шував на тому, що педагоги та учні мають стати друзями. А хіба бувають друзі лише на десять днів? Тому – на-ступне запитання:

- Донно, оскільки ви вже не перший раз викладаєте українцям мову у рамках школи, скажіть, чи підтримуєте ви контакт зі своїми студентами у подальшому?

Д.: Наскільки тільки можливо, я це роблю. В основному, через електро-ну пошту. Я була у Хмельницькому у 2008-му році та мала можливість

дати знати своїм студентам про те, що знову тут викладатиму. І я рада, що побачила багатьох з них вдруге. Основні труднощі виникають при спілкуванні на відстані з тими студен-тами, яким складно писати.

- Оскільки акція є благодійною, як ваші родичі сприйняли те, що ви помандруєте до України викладати мову?

Д.: Чесно кажучи, в мене не було власних фінансів, щоб прихати сюди. Тому моя сім’я і деякі з моїх друзів допомогли мені. Родина із захватом ставиться до того, що я роблю.

Б.: Мій син перебував у місіонер-ській поїздці до Ефіопії. Він сказав: „Мамо, я тобою пишаюся. Знаю, що ти давно хотіла поїхати, і я за тебе радий”. Другий мій син дав мені грошей. Тобто, моя сім’я дуже під-тримувала мене.

І, зрештою, егоїзм та самолюбуван-ня – форевер! Як же ж не напроситися на комплімент? Адже гості поганого не скажуть. Нахабно напрошуюся на приємні відгуки.

- Ваші враження від України, від тутешніх людей, і чи плануєте ви повернутися сюди знову?

Барбара (судячи з того піднесено го настрою, який вона демонстру-вала усі десять днів, здається дуже щирою):

- Чудові люди – теплі, їх легко лю-бити. І я хочу повернутися сюди.

Донна, широко усміхаючись: - Я бачу¸ що у цих людей є моти-

вація, вони цілеспрямовані, люблять навчатися.

І, звісно, кожна жаба своє болото вихваляє. Ось і мені стало трохи сумно від того, що вони навчають мене своїй мові тут, на моїй рідній землі, – байдуже, що їхня мова інтер-національна. Але ж моя – співучіша та входить до трійки наймелодійніших мов світу. І як так – вони ні бельмеса українською? Тому, логічно, – на-ступне запитання:

- Чи не плануєте ви вивчити українську мову?

Д.: Я намагаюся, хоча у мене це

виходить дуже повільно. Намагаюся вчити певні фрази... Але бажання вчити українську є.

Б.: Я не можу „р” вимовляти. Пла-ную повернутися сюди.

А щоб моїм викладачам легше було звикнути до нашої вимови – «алавер-ди»: дарую диски з записами україн-ських пісень – адже самі кажуть, що так воно легше піде.

-Усе фірмове у нас поважають. Отже, фірмові побажання від моїх друзів-викладачів потенційним друзям-учням.

- Дякуємо за ваш теплий прийом, з нетерпінням очікуємо на нашу на-ступну зустріч так швидко, як тільки вона стане можливою. Нехай вас Бог благословить!

Я завжди була скептично налашто-вана до будь-яких благодійних акцій, пам’ятаючи прислів’я: безкоштов-ний сир може бути лише у пастці. Релігійну атаку на мозок я очікувала із самого початку, лише побачивши адресу приміщення, у якому мали відбуватися курси. Зваживши всі „за” та „проти” (у колонку „за” вписала низьку вартість, вроджений скепти-цизм та можливість поспілкуватися з людьми «наче з іншої галактики»), зважилася і зателефонувала. І не пошкодувала. Звісно, глобальних знань на рівні університету я тут не отримала, та й досить наївно було б на це сподіватися. Проте зник страх роз-мовляти англійською, покращилася вимова, я знайшла нових друзів – мені дійсно дуже сумно було прощатися із Донною та Барбарою, вони такі чарів-ні та добрі (сподіваюся на наступну зустріч)! А ледь прикрите агітування за вступ до баптистської церкви нічим не гірше – ба, навіть навпаки, – по-літичної передвиборчої „вербовки”. Зрештою, це справа кожного, у якій церкві молитися Богу. Окрім того, корисне для несформованих умів молоді – можливо, чогось доброго покоління індиго і навчиться! Або хтось зі старших перегляне духовні норми свого життя...

Ольга Лисиця

®

www.moyagazeta.com moyagazeta@list.ruХмельницкая оáлаñòная оá ùе ñòâен но-ïо ли òи ÷еñ кая ãа çе òа

Увага! Увага! Шановні

РЕКЛаМоДавЦі! говорить рекламне агентство

«С.МЕДіа-ЦЕнтР»!Будьте уважні!

негайно озброюйтесь повним, ексклюзивним пакетом рекламних послуг

від агентства «Медіа центр».Запам’ятайте секретний телефон зв’язку з агентами «С.Медіа-Центру» 700-997.

Поки Ви економите на рекламі,

Вони заВойоВують ваших клієнтів!

Дізнавайся та коментуй новини свого міста на сайті moyagazeta.com

Учредитель: ПП "С.Медиа-Центр"

ХМЕЛЬНИЦКАЯ ОБЛАСТНАЯ

ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТЕЧЕСКАЯ ГАЗЕТА "МОЯ ГАЗЕТА+"

Материалы, опубликованные в еженедельнике “Моя газета+” , являются собственностью издателя, защищены международным и украинским законодательствами и не могут быть воспроизведены в какой-либо форме без письменного разрешения издателя.

Редакция не несет ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен, опубликованных писем, заявлений читателей и других сведений, ответственность несут авторы публикаций, а за достоверность рекламной информации - рекламодатель.

Редакция может не разделять точку зрения автора публикации. Материалы, интервью, не заказанные редакцией, - не оплачиваются. Рукописи, поданные в редакцию, не возвращаются и не рецензируются.

Материалы, обозначенные ®, носят рекламный характер.

Главный редактор: Людмида ЛУНИНА 700-997, 068-418-06-56, 096-983-20-56, 777-847 lunina@moyagazeta.comответственный секретарь: Ефим ГОРБАТЫЙзав. отделом информации, рекламы: Елена БЕРЕБЕЛЮХ т. 700-997отдел рекламы: т. 700-997Дизайн и верстка: Александр СИВЕЦтелефон горячей линии редакции: 700-997, 096-483-20-56

адрес интернет-газеты: http://www.moyagazeta.comE-mail: moyagazeta@list.ru Свидетельство о регистрации - ХЦ-393 от 10.01.2001 г.Издается с января 2001 года. Типография: ФОП «Рекрут В.М.» № 5-6 (500-501) июль 2011 г.Заказ № 500 Тираж “Моей газеты+” 20400 ЭКЗ.

Французькі натяжні стелі

від 10 євро за м 2

ГІПСОКАРТОННІ РОБОТИм. Хмельницький,офіс вул. Свободи, 6Ат. 61-32-29, (067) 929-46-41

р е к л а м а

________________________________________________________________________________________________________________________

П.І.Б:

Тел.:

Дані про подавача оголошення (не для друку)

КУПОН ПРИВАТНОГО ОГОЛОШЕННЯНаша адреса: Вул. Кам'янецька 74, 5 поверх, Тел.: 700-997

Текст оголошення: до 15-и слів(+один контактний тел.)(заповнюється тільки друкованими літерами)

Вартість подачі оголошення 15 грн.