Старий Центр №31

14
із кожної пачки цигарок. Також влада планує щоріч- но переглядати розміри мі- німальної вартості цигарок у бік подорожчання. Невже й справді українці менше палитимуть? Соціально-аналітичний тижневик Броварщини НА ВСІ ПОДІЇ – ВЛАСНИЙ ПОГЛЯД № 31 У наступному номері На нашому сайті Сьогодні у номері: Актуально Наша адреса: м. Бровари, вул. Рокосовського, 2. Тел.: 7-27-28. Рекламний відділ 7-25-01. www.oldcenter.info 14 вересня 2012 р. на стор. 5 на стор. 5 89964 передплатний індекс Родной земли не отдадим ни сотки! Приключения тещи и свекрови в поис- ках правды и части огорода продолжились в местном отделении земельного агентства в Броварах. В надежде, что сотрудники из та- инственного «единого окна» быстро решат их проблему, Евгения Петровна и Екатерина Павловна пребывали в благодушном на- строении и почти не ссорились: – Ах, Женя, – снова расслабилась свекровь, – Бровары – это тебе не насквозь продажный Киев, здесь еще можно найти правду! ОТАК треба! І ШО робить? Пам’ятник культурі «Радість» курцям Верховна Рада зареєструвала за- конопроект, що встановлює мінімальну роздрібну ціну на тютюнові вироби. Незалежно від того, з фільтром цигарки чи ні, з 1 січня 2013 року ціна за пачку станови- тиме щонайменше 10 грн. Після введення даної ініціативи ціни на тютюнові вироби в Україні піднімуться в рази. Відрахуван- ня в бюджет після введення іні- ціативи складе 2,6-4,3 гривень П’ятниця + ТБ програма на стор. 3 Черговий номер газети, відеоінтерв’ю із цікавими людьми, останні новини в країні, дискусії, опиту- вання, гороскоп, погода в Брова- рах, конкурси, фотогалерея, реклама та бага- то іншого. с. Заворичі с. Русанів с. Зазим’я Рекомендована ціна 2 грн Депутати без краваток Увага! Конкурс! стор. 13 стор. 12

Upload: stariy-centr

Post on 15-Mar-2016

257 views

Category:

Documents


8 download

DESCRIPTION

Соціально-аналітичний тижневик Броварщини. Газета з характером. Старий Центр №31

TRANSCRIPT

Page 1: Старий Центр №31

із кожної пачки цигарок. Також влада планує щоріч-но переглядати розміри мі-німальної вартості цигарок у бік подорожчання. Невже й справді українці менше палитимуть?

Соціально-аналітичний тижневик Броварщини

НА ВСІ ПОДІЇ – ВЛАСНИЙ ПОГЛЯД

№ 31

У наступному номері На нашому сайті

Сьогодні у номері:

Актуально

Наша адреса: м. Бровари, вул. Рокосовського, 2. Тел.: 7-27-28. Рекламний відділ 7-25-01. www.oldcenter.info

14 вересня 2012 р.

на стор. 5

на стор. 5

89964 передплатний індекс

Родной земли не отдадим ни сотки!

Приключения тещи и свекрови в поис-ках правды и части огорода продолжились в местном отделении земельного агентства в Броварах. В надежде, что сотрудники из та-инственного «единого окна» быстро решат их проблему, Евгения Петровна и Екатерина Павловна пребывали в благодушном на-строении и почти не ссорились:

– Ах, Женя, – снова расслабилась свекровь, – Бровары – это тебе не насквозь продажный Киев, здесь еще можно найти правду!

ОТАК треба!

І ШО робить?

Пам’ятник культурі

«Радість» курцямВерховна Рада зареєструвала за-

конопроект, що встановлює мінімальну роздрібну ціну на тютюнові вироби. Незалежно від того, з фільтром цигарки чи ні, з 1 січня 2013 року ціна за пачку станови-тиме щонайменше 10 грн. Після введення даної ініціативи ціни на тютюнові вироби в Україні піднімуться в рази. Відрахуван-ня в бюджет після введення іні-ціативи складе 2,6-4,3 гривень

П’ятниця

+ ТБпрограма

на стор. 3

Ч е р г о в и й номер газети, в ідеоінтерв’ю із цікавими людьми, останні новини в країні, дискусії, опиту-вання, гороскоп, погода в Брова-рах, конкурси, ф о т о г а л е р е я , реклама та бага-то іншого.

с. Заворичі

с. Русанів

с. Зазим’я

Рекомендована ціна

2 грн

Депутати без краваток

Увага!

Конкурс!

стор. 13

стор. 12

Page 2: Старий Центр №31

2 14 вересня 2012 р.

За інформацією ГУ МВС України в Київській області, під час оператив-но-профілактичних заходів працівни-ки Управління з бо-ротьби з незаконним обігом наркотиків у Броварах затримали 25-річного чолові-ка, в якого виявили та вилучили 0,005 грамів героїну. Такої кількості зазвичай вистачає на 8 нарко-тичних доз. На чорному ринку подібна порція «елітного порошку» коштує від 900 до 1000 гривень. Молодик пояснив, що речовину купував та зберігав лише для власних потреб. Однак з’ясувалося,

що протягом півроку чоловік поширю-вав наркотичну речовину серед своїх знайомих. За даним фактом порушено

кримінальну справу за ч. 1 ст. 309 Кримінального ко-дексу України (незаконне виробництво, виготовлен-ня, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психо-тропних речовин). Санкція статті передбачає штраф від 50 до 100 неоподатко-

вуваних мінімумів доходів громадян, виправні роботи на строк до 2 років, арешт до 6 місяців, обмеження волі до 3 років або позбавлення волі до 3 років. Слідство триває.

Закінчилися літні канікули. Як повідомляють інспектори ВДАІ Броварського МВ, аналіз аварійності на шляхах Бровар-щини свідчить, що саме у верес-ні зростає кількість нещасних випадків із дітьми, адже вони за літо забули, як поводитися на вулицях з інтенсивним рухом. Тому працівники Державтоін-спекції посилюють нагляд за поведінкою дітей на дорогах.

Інспектори ВДАІ Бровар-ського МВ з учнями навчаль-них закладів Броварщини провели бесіди з правил безпечної поведінки на вулицях, а першачкам по-дарували світлоповертаючі елементи

(флікери), які діти зможуть прикріпити на одяг або ранці.

Інф. СЦ

В Україні запровадять біометричні

паспорти В е р х о в н а

Рада в першому читанні при-йняла законо-проект «Про Єдиний держав-ний демографіч-

ний реєстр». «За» проголосували 250 народних депутатів. Законопроект пе-редбачає введення в Україні біометрич-них паспортів: документ громадянина України виготовляється у формі карт-ки, яка містить безконтактний елек-тронний носій інформації. Паспорт оформлятиметься всім громадянам України, починаючи з народження, на кожні 10 років.

Ціни на цукор зростуть

Як передає канал UBR, виробники цукру хочуть підняти ціну на свій то-вар. Кажуть, затрати на виробництво ростуть. За кілограм цукру зараз прав-лять оптом 5 гривень 90 копійок. Щоб через роботу в збиток не зруйнувався буряково-цукровий комплекс, вироб-ники гнуть своєї – 7 грн. Нагадаємо: раніше прем’єр М. Азаров заявляв, що в Україні – надлишок цукру і, в разі по-треби, держава може викинути на при-лавки запаси з держрезерву.

Овочі не подорожчають

Восени ціни на овочі будуть с т а б і л ь н и м и , можливо, навіть-трохи знизять-ся, передає UBR. Аналітики агро-ринку повідомля-ють: незважаючи на несприятливі погодні умови, врожай 2012 не поступатиметься минулорічно-му – городини можемо зібрати близько 10 млн. тонн, картоплі – понад 20 млн. Сьогодні на ринку можна придбати моркву і за 3 – 3,50, а нещодавно вона коштувала 5 грн.

– Мамо, відійди, ти нічого не розу-мієш, – відсторо-нює від комп’ютера найріднішу людину 5-річний Дмитрик. – Тут же все просто, а ти – ні бум-бум.

Жінка трішки ні-яковіє від таких слів

первістка. Та це почуття швидко змінює інше – гордості: яка ж розумна моя дитина!

Нещодавно фахівці досліджували 2,2 тис. сімей з 11 країн. Як стверджують дослідники, 73% дітей у віці від 2 до 5 ро-ків уміють користуватися комп’ютерною мишкою, 2/3 із ста відсотків знають, як вмикати ПК, кожна 4 дитина може від-кривати та переглядати сайти, 25% здатні користуватися «мобілками». Що ж – аксе-лерати. Та, як стверджують експерти, через захоплення віртуальним світом дошкіль-нята не вміють робити елементарного з того, що потрібно вміти дітям їхнього віку.

– Мамо, – вередує Дмитрик, – ну чого ти так довго зав’язуєш мені шнурки, ми ж у дитсадок не встигнемо!

Дослідники кажуть, що до 6 років за-шнурувати свої черевики можуть тільки 11% дітей, більше половини не в змозі назвати свою адресу, лише третина здат-на написати своє ім’я та прізвище, близь-ко 50% не вміють їздити на велосипеді.

А пригадуєте нашу, «докомп’ютерну еру»? Тоді батьки казали: «Залиши книжку, йди погуляй!», «Скільки можна дивитися телевізор!». Сьогодні увагу ма-лечі привертають значно видовищнiшi комп’ютерні ігри. І на час такої гри в домі не чути біганини та галасу (а бать-кам тільки цього й треба), адже дитина перенеслася в інший вимір. За словами експертів, багато батьків почали вико-ристовувати комп’ютери та «мобілки» в якості нянь. Як результат – діти вміють «спілкуватися» з цифровими технологія-ми, але з великими складнощами спілку-ються з людьми. Окрім усього, цей штуч-ний інформаційний світ по-особливому впливає на психіку маленької людини. Виходить, ми самі перетворюємо дітей на роботів?

Батьки, пам’ятаймо: дитина повинна завжди відчувати, що ми її любимо по-над усе, що вона цікава й потрібна. Якщо цього не буде, в сина чи доньки виник-не бажання чимось заповнити душевну пустку – комп’ютерними «стрілялками», наркотиками чи алкоголем.

Ірина Ющенко

Колонка головного редактора

Важливо

Калейдоскоп новин: 8 доз героїну – собі, коханому

Обережно: діти!

Його вже вчет-верте організовує для старшоклас-ників Бровар-щини Фонд р о з в и т к у громад «Лі-в о б е р е ж н а К и ї в щ и н а » . Суть конкурсу – пошук та під-тримка талановитих дітей, підвищення ін-тересу до вивчення ан-глійської мови.

Учасники проходять три етапи на краще знання англій-ської мови. Троє переможців уже

на осінніх канікулах поїдуть на два тижні до Англії. Крім

ознайомлення з країною, вони навчатимуться в міжнародній школі.

Реєстрація бажаючих взяти участь у конкурсі учнів 9-11-х класів Бро-

варів та району три-ватиме з 1 по 15 вересня на офіцій-

ному сайті кон-курсу – www.l i v o b e r e z h n a .

org. Там же можна ознайомитися і з умова-

ми проведення конкурсу. Іван Левадний

Кращі поїдуть до Англії!1 вересня стартував конкурс Brovary Challenge

Інспектор ВДАІ Броварського МВ М. Арутюнян дарує першачкам флікери

Page 3: Старий Центр №31

3№31

Если заезжать в Заворичи со стороны Калиты, то слева от дороги будет видна первая примета присутствия в селе ци-вилизации – четыре новых двухэтажных дома. Это – новопоселенцы из Киева, а проще говоря, «новые украинцы».

Далее идут дома попроще, заборы – пониже, дороги – похуже. Если проехать еще дальше, можно увидеть вторую и по-следнюю примету цивилизации – улицу Культуры! Но сверните по ней налево от главной дороги – и через 150 метров за-метите главную местную достопримеча-тельность – исторические развалины…

А как же иначе, ведь Заворичи, как извещает дорожный указатель на въезде в село, существуют с 980 г. Не могут здесь отсутствовать памятники истории и культуры!

– Да, есть у нас развалины, – говорит мне Сергей, которого я встретил у здания сельсовета. – Это клуб, конечно, теперь

уже бывший, а когда-то единственный. Я уже и забыл, как к нему проехать.

Искали мы клуб недолго, а когда на-шли, я глазам своим не поверил – действи-тельно, развалины, вполне подходящие для съемок приключенческого фильма. Из-за высоких кустов выглядывали по-луобвалившиеся стены, зияли провалы окон, внутри гулял ветер, разнося по сто-ронам запах людей, не добежавших до ту-алета на родном подворье. Изнутри стены бывшего очага культуры были украшены «наскальной живописью» и надписями, по которым уже можно изучать историю взаимоотношений нескольких последних поколений заворичан: «Машка – кАза!», «Сашко – дЫбіл».

– А зачем вы тут фотографируете? – Сергей остановил мотороллер рядом с моей машиной. – Клуб уже лет десять,

как не работает. А сколько точно – не по-мню, я тогда еще маленький был…

– А как же вы в Заворичах развлекаетесь?– Кто водку или самогонку пьет, кто в

павильоне на остановке в карты играет, кто телевизор смотрит… А какие еще у нас могут быть развлечения? Вон, види-те, пацанчик по улице идет...

Вижу. По улице, придерживаясь за забор, чтобы не упасть, перебирает нога-ми мальчишка лет 13-14. Он добирается до первой калитки и буквально провали-вается во двор.

– Опять Кольке пива продали! – воз-мущается на ближайшей скамейке бабуш-ка и тут же выносит приговор. – Вечером отец узнает, выдерет… А про телевизор ты Серегу не слушай. У нас люди, осо-бенно по вечерам, телик смотреть бо-

яться. Его включишь, а тут напряжение упадет – и конец технике. И холодиль-ники горят, и стиральные машинки. Со-

сед-пенсионер электриком работал в районных сетях, так он говорит, что в Заворичах три трансформатора раньше было, а сейчас один только остался… Куда делись? А я не

знаю, то ли при той власти кто украл, а то ли уже при этой…

– Скажите, а вы про Заворичи и про клуб в газете напишете? – прощается со мной Сергей. – Нам от этого плохо не бу-дет?

– Обязательно напишу. Но плохо вам не будет, потому что хуже уже некуда!

Наглядным свидетельством тому, что жизнь в Заворичах у молодежи и взрослых – хуже некуда, является ука-затель, который, по традиции, стоит на въезде в село. Кто-то из местных, по-щадив герб Заворичей, со злости или по пьянке, а, скорее всего, по обеим причи-нам сразу, расстрелял из ружья уже став-шее ненавистным название.

Интересно, как в Заворичах люди бу-дут развлекать себя через несколько лет?

Александр Матюшенко

Акцент

Послання з часів неоліту

Вона народилася в один місяць зі своїм батьком із різницею в 66 років. Виношува-ли її довго й складно, а пологи були пато-логічними. Володимир Миколайович Гузій зустрів народження своєї п’ятої «дитини» гучно, радіючи їй, як первістку. І назвав свою доньку Очеретиною, точніше – «Про

золоту очеретину». 6 вересня дослідник, автор 5 унікальних видань із історії Київ-щини та Чернігівщини Володимир Гузій у колі найрідніших людей, причетних до народження довгоочікуваного видання, «хрестив» свою Очеретину. Хрещеним батьком книги в 608 сторінок став заснов-ник фонду «Лівобережна Київщина», де-путат міської ради Павло Різаненко. Хре-щеною матір’ю – генеральний директор видавничого центру «Світ успіху» Нео-ніла Струк. На презентації вшанували й «повитуху» Очеретини – шеф-редактора «Старого центру» Олену Слизюк. Саме вона змогла переконати Володимира Ми-колайовича перевидати його першу книгу «Золота очеретина», яка 15 років тому по-бачила світ і здобула неймовірну популяр-ність. «Про золоту очеретину» – ґрунтовне продовження «Золотої очеретини». Це ви-дання, в якому, окрім поглибленої історії кожного селища, села, хутірця і навіть кут-ка, жителі Броварщини мають змогу від-шукати й своє коріння. Наші початки – чи не з часів неоліту, періоду, який і передав нам своє послання – легенду про Золоту очеретину – своєрідний заклик поверну-тися з небуття, відродитися й пам’ятати, якого ми роду. У історико-краєзнавчих на-рисах Володимира Гузія кожен знайде для

себе щось цікаве й неодмінно захоче по-мандрувати Броварщиною.

– Це справжня енциклопедія нашого краю, – сказав під час виступу Павло Різа-ненко. – Коли я побачив чорновий варіант майбутньої книги, то переконався у пра-вильності свого рішення – стати меценатом

видання. Одночасно це й чудова нагода підтри-мати ініціативу людей на місцях.

Нагадуванням про співпрацю над ваго-мою роботою, що ста-ла продовженням серії книг про історію рід-ного краю, презенто-ваним «Світом успіху», стане для пана Павла подарунок від видав-ництва – оригінал ма-люнка, який увійшов у краєзнавчу розвідку Володимира Гузія.

Знаючи про «вагіт-ність» книгою, редак-

ція газети «Старий центр» започаткувала конкурс на кращу розповідь про рідний край. Саме на презентації і відбулося на-городження переможців, яких визначали шляхом інтернет-голосування.

Найкращою роботою про маленьку Батьківщину став етюд Людмили Богдано-вої «Мої Літки». «Срібло» дісталося Аллі Стригун за її роботу «Там, де ставочок Йовпик» (про с. Плоске). На третій сходин-ці – есе Василя Сойди «Додому…» (про с. Світильня). Переможці отримали від авто-ра новонароджене видання, а від «Старого центру» – квитки в Київський планетарій та футболку «Я читаю «Старий центр».

Автентичні пісні Чернігівщини й Ки-ївщини у виконанні творчого колективу «Кросна» та перегляд фільму про цікаві місця Броварщини, які описано в розвідці, посилювали святковий настрій присутніх.

Володимир Гузій неймовірно щасли-вий: «Про золоту очеретину» не стала «шухлядною», як його унікальне генеа-логічне дослідження броварських родин, і знайде вдячних читачів. Книга вийшла невеликим тиражем, тож у вільному про-дажу її не буде. Однак оригінальне видан-ня «Очеретини» отримає кожна школа та бібліотека міста й району.

Соломія Мальована

Броварам – 382 роки! Святкуймо День міста разом!Програма святкування

15 вересня8.00 – Святковий ярмарок сільськогосподарської продукції та виставка товаровиробників міста та району – бульвар Незалежності;11.00 – весільний обряд «На щастя, на долю» та віншування «золотих» подружніх пар – майдан Свободи;11.00 – виставка собак «Вірний друг» – запасне поле в парку «Перемога»;12. 00 – «Броварська слобода»: виступи народних колективів, час-тування українським борщем та кашею – парк «Перемога»;13.00 – парад талантів «Броварська феєрія» – вулиця Гагаріна;17.00 – конкурс «Міс Бровари 2012» – головна сцена, майдан Свободи;20.00 – концерт «Зоряне шоу» за участю професійних артистів;22.00 – святковий феєрверк.

16 вересня10.00 – Мистецька алея – центральна алея парку «Перемога»;12.00 – показові виступи та відкриті тренувальні заняття спортивних секцій міста – парк «Перемога»;13.00 – концерт юних талантів нашого міста – літня естрада в парку «Перемога».

Памятник культуре в Заворичах

Автограф від автора

Page 4: Старий Центр №31

4 14 вересня 2012 р.

У газеті «Київщина регіональна» від 13 липня (№27) прочитала статтю, де голова КОДА А. Присяжнюк та депута-

ти облради пообіцяли жителям м. Ста-вища допомогти облаштувати в парку цивілізовану пляжну зону. І через два тижні обіцянку виконали! Для цього ор-ганізували кілька масових акцій, під час яких навели лад у парку, завезли необ-хідну кількість піску, встановили роздя-гальні, вбиральні, грибочки-парасольки та пісочниці для діток. Навіщо все це переповідаю? Бо ще в 2005 році нам також обіцяли облаштувати єдине проточне (!) озеро в Бро-варах – Приозерне, що в районі Геологорозвідки, яке поступово перетворюється на болото. Влітку озеро зацвітає, а берег, особливо від вулиці Білодубравної, гниє. Не всі батьки мають змогу відправи-ти дітей на відпочинок до моря, та й ми, люди поважного віку, не маємо змоги відновлювати свої сили за межами міста. Тож ідемо на Приозерне, хоча там і стоять щити з попереджувальними на-писами «Купатися заборонено». Після рішення виконкому Броварської міськради № 428 від 12.10. 2005 року в нас з’явилася надія, що озеро та зону відпочинку приведуть до ладу. Та мину-ло 7 років (!), а віз і нині там. А обіцяли ж «при проектуванні І черги реконструк-ції розчистити водойму, відтворити гід-рогеологічний баланс, укріпити берего-ву зону, облаштувати рятувальний пост

і причал, встановити кабінки для пере-вдягання та лавки з грибками для від-починку». На наші неодноразові звер-

нення до влади міста врятувати Приозерне, управління житло-во-комунального господарства ще в 2009 році (від 01. 09 №01-260) відповіло: «На розчищення озера кошти не виділяються… Для облаштування зовнішнього освітлення всієї паркової зони потрібно виготовлення проект-но-кошторисної документації та виконання будівельно-мон-тажних робіт, що потребує зна-чних фінансових вливань».

Кілька років тому озеро поверхнево все ж почистили, встановили кабінки та лавки.

Та це проблеми не вирішило. Водойма продовжує цвісти, купатися в ній не можна, а єдиний бювет у нашому райо-ні, який відкрили років із 5 тому, – чи не відразу ж рішенням санстанції і закрили.

Як заведено, кандидати в депутати згадують про потреби простих виборців перед самими виборами і намагаються

їх задовольнити, хто як може. Можли-во, вони почують і наш крик душі та об’єднаються, щоб урятувати перлину Броварів, що гине на очах.

Майя Михайлівна Горлачова, дитина війни, ветеран праці, інвалід ІІ групи, Т. І Пінчук, Н. Ю. Умінська,

О. О. Студеннікова, Д. В. Вознюк, В. Ю. Горбач та ще близько сотні броварчан.

На пульсі часу

Обожнюю свою професію! Якби не журналістика, я б і досі жменями ковтала противірусні препарати, за-ливалась чаєм і з кислотними сльоза-ми на очах їла лимони. Бо була сто-відсотково впевнена, що підхопила застуду. Але дякуючи долі, згадала про амброзію…

Наукою доведено, що алергія мін-лива, як жіночий настрій. Навіть якщо кілька місяців тому ви могли кошиками їсти полуницю, заїдаючи її медом, і само-почуття при цьому не змінювалось, то не факт, що згодом ви зможете повторити цей подвиг. Будь-яка вірусна інфекція або лікування антибіотиками може по-слабити імунітет і – ласкаво просимо до щільних рядів алергіків, де вас вже гото-ва зустріти підступна амброзія.

Зелений окупантАмброзія родом із Північної Амери-

ки. Іноземка приїхала до нас під час Дру-гої світової війни разом із американською технікою, на колесах якої вона й перетну-ла кордон. Завдяки вітру рослина швидко призвичаїлася до нашого клімату.

«Безсмертна» амброзія

Саме так перекладається з грецької назва цієї рослини. Вона розмножується швидше, ніж її знищують. Якщо не вирва-ти рослину з коренем, то згодом вона дасть паростки – і на місці однієї з’являться де-сять. Пилок розлітається миттєво і, осі-даючи, дає життя новому зеленому монстру. Тому кра-ще знищувати амброзію до періоду цвітіння. Адже амб-розія – найсильніший алер-ген. ЇЇ пилок, потрапивши до слизової оболонки людини, викликає нежить, головний біль, важкі форми бронхітів, кон’юнктивіт, підвищення температури, навіть заду-ху. При контакті зі шкірою з’являються алергічні виси-пи. Симптоми проявляються миттєво.

З візитом до лікаряЯк і більшість людей, я вважала свою

аптечку найкращим «лікарем». Але звер-нувшись до справжнього спеціаліста – отоларинголога БЦЛ Сергія Самойлен-

ка – зрозуміла, що допомога фахівця все ж таки необхідна.

– Сергію Васильовичу, чи можна алергію лікувати самостійно?

– Самолікування – проблема нашого часу: усі знають, які пігулки і від чого слід при-ймати. Лише спеціаліст по-радить дійсно ефективні ме-дикаменти, вра-ховуючи вік, історію хво-роб, тяж-кість захворювання. Також зараз в апте-ках багато фальсифікату. А лікар підкаже, які ліки дійсно допоможуть.

– На які симптоми слід звернути увагу?– Їх важко не помітити: нежить, біль у

горлі, чхання. Симптоми легко сплутати з проявами застуди. Але це лише на пер-ший погляд.

– Як уберегтися від алергічного пилку?– Виходячи з дому, капайте в ніс

хоч якусь олію. А ось розчин солі я не раджу. Після цих промивань можли-вий отит.

– Чи збільшилася кількість хворих на початку осені?

– Багато пацієнтів звертаються що-денно. Та страждання алергіків почи-наються ще у весняно-літній період. Як квіти зацвітають, так і недуга на порозі. Амброзія – третя алергічна хвиля влітку.

– І що, сидіти вдома, поки не відцвіте?– Іноді – так! Але і вдома не завжди схо-

ваєшся. Провітрюйте частіше приміщення,

робіть вологе прибирання, не перегрівай-теся. Оптимальна температура повітря – 18 градусів. І купіть іонізатор, якщо маєте можливість. Ми ж у 21 столітті живемо!

Альона МаГа

Май нейм із Амброзія

Хай не зубожіє рука, що дає

Пірс по-броварському

Бювет біля озера, що не працює

(Продовження. Початок у попере-дньому номері)

Хороша ідея була зробити на Оболоні зону відпочинку. Проте працювали там байдужі люди. Труби для стоку води з середини болота до струмка під пішохід-ною доріжкою проклали високо – іноді вони навіть виглядають з-під асфальту. Воду з Оболоні не випустили. Озеро ста-ло гнилим болотом, куди потрапляють стоки з сусідніх ділянок. Отже, Програ-ма повністю не виконана – не відновлене русло нашого струмка, щоб вода само-пливом, як раніше, текла вниз, не підні-маючи ґрунтові води.

І, мабуть, вода з Оболоні знайшла шляхи до підземного переходу на Роз-вилці, адже періодично доводиться від-качувати її звідти. Під вулицею Петров-ського трубу не заглибили, бо колись байдужі люди поклали її на 60 см вище

від рівня води. Під вулицею Леніна кот-лован теж високий, там вода майже не протікає. А в 1999 році взагалі від-городили дамбою невелику частину озера Оболонь від основної части-ни. Великий котлован під вулицею Київською давно був повністю за-мулений. По кілька років насосом перекачували воду з озера Монах, тобто піднімали на висоту, щоб «проштовхнути» воду на інший бік вулиці Київської. Прочистили кот-лован лише в 2006 році.

З тривогою спостерігаю, як пе-ресихає русло нашого споконвіч-ного струмка на ділянці від вулиці Петровського до Київської. Ми зна-ємо, що в нас посушливі роки періодич-но змінюються катастрофічними пове-нями, як це було, наприклад, у 2005-2006 рр. І знову доведеться боротися з наслід-

ками такого господарювання і готувати спецтехніку.

А тепер, не відновивши природний шлях стоку води, дозволили комусь бу-дуватися на самій середині колишнього озера Монах! Біля котловану під вули-

цею Київською, де кілька років працюва-ла водокачка!

Скільки «невідомий господар» за-віз туди землі! А хто буде контролювати прокладання труб через цю ділянку, щоб у майбутньому можна було спускати воду з провулку Тихого і взагалі з Обо-лоні? Тут сусідні городи всі затоплені…

Отже, наслідки вже є. Треба знову боротися. А там, де колись стояла водо-качка, сухо. Але це явище тимчасове. По-чекаємо до нової катастрофи.

Страждають люди від підтоплення й біля старого ринку на вулиці Челюс-кіна, і на вулиці Філатова біля озера Каланча, що найближче до Пекарні. І на вулиці Полярників, де колись було озеро Довге…

Доведеться знову нагадувати бро-варцям «історію з географією». Це варто знати і дітям, і дорослим, щоб викорис-товувати досвід старожилів у сьогодніш-ній боротьбі з підтопленням.

Раїса Щербакова-Кайдан

Історія з географією у Броварах

Із редакційної пошти

Лікар-отоларинголог БЦЛ Сергій Самойленко

Плантація амброзії біля будинку 14/1 по вул. Незалежності

Колодязі з відкачки води у дворах пров. Полярників, де раніше було озеро Довге

Page 5: Старий Центр №31

5№31

Цікаво, куди пішли минулого року гро-ші інвесторів? Які б завдання не ставили перед собою зазимські депутати, одне за-лишається незмінним: влада села – за соці-альні пріоритети земляків. 390 тисяч грн. пішло на асфальтування вулиць, майже 1,5 млн. гривень – будівництво зовнішньої каналізаційної мережі, 400 тисяч грн. – зведення продовольчого магазину.

Зрозуміло, інвестиційні кошти з неба не падають. За кожною сумою стоїть ко-пітка праця зазимських народних обран-ців, робота над створенням привабливого інвестиційного клімату на своїй території.

– Звісно, – скаже сторонній спостері-гач, – а чому б Зазим’ю й не «пожинати» такий щедрий «урожай»: село ж поруч із Києвом! Вдале не тільки його географічне розташування, а й транспортне сполучен-ня. Та й до столичних ринків збуту – ру-кою подати!

Та давайте будемо об’єктивними. Є на Броварщині й інші населені пункти, куди інвестори мали б бігти стрімголов. Та осо-бливо не поспішають. А от до Зазим’я – навпаки, бо знають: матимуть економічну вигоду. А вони, бізнесмени, вміють раху-вати копійку. Хоча вигоду матимуть у не-далекій перспективі (й мають уже сьогод-

ні) не лише вони, але й сільська громада. Скажімо, за 6 місяців 2012 року на раху-нок сільради надійшло 5176 тисяч гри-вень інвестиційних коштів – найбільше в районі. Разом із бюджетними нараху-ваннями сума надходжень на соціальний розвиток населеного пункту склала понад 5,6 мільйона гривень. І використано ці ко-шти не лише на потреби сьогодення – під-

везення дітей до школи, вшанування людей похи-лого віку, відзначення дня виводу радянських військ із Афганістану, святкуван-ня Масниці... Левова час-тина надходжень пішла на розбудову соціальної інфраструктури – матері-ально-технічне забезпе-чення медамбулаторії та місцевого НВК, будівни-цтво духовного центру, дитсадка на 110 місць (на ці два об’єкти виділено 4875 тисяч грн), благо-

устрій населеного пункту.– Так, ми привабливі для інвесто-

рів, – погоджується сільський голова Зазим’я Людмила Спичак. – Але це не означає, що їхня довіра з’явилася на рівному місці. Для всього потрібен час. Над залученням інвесторів треба пра-цювати, дбати, щоб комерційні струк-тури, які прийдуть до нас, почувалися комфортно, були впевненими у дні за-втрашньому.

З думкою очільника громади Зазим’я важко не погодитися. Зараз, напередодні чергових виборів, політики все частіше говорять про особливу роль самих гро-мад у розбудові свого регіону. Зазим’ю цієї особливої ролі не треба. Тут громада самодостатня й може сміливо дивитися в своє майбутнє. А втім, вона й дивиться, своїми кроками й діями прискорюючи його наближення.

Володимир Миколаєнко

«Легені планети», «зелений друг» – так здавна з любов’ю та шаною нази-вають ліс. 16 вересня працівники лісу, котрі бережуть і примножують для нас зелені угіддя, відзначають професійне свято.

– Наше лісництво розташоване на території тринадцяти сіл району, – роз-повідає керівник Семиполківського лісництва Анатолій Степанець. – Його площа – більше чотирьох тисяч гектарів. Хоча у нас є різноманітна техніка, але планова рубка лісу – робота не з легких. До неї допускаються люди з відповідним досвідом роботи. Скажімо, стаж нашого наймолодшого працівника – 12 років, а

найстаршого – майже 30 років. З власно-го досвіду можу сказати: до цієї справи буквально прикипаєш душею. Тож у нас, окрім ветеранів, є й трудові династії.

Від батька до синаУ знавця й охоронця лісу Євгена Во-

ропая батько Василь Петрович працює в лісництві й досі, а дід Петро Іванович теж був лісником.

– Розмови в нашій родині точилися переважно про ліс, – розповідає Євген Петрович. – Жінки тривожилися, коли чоловіки виходили на охорону угідь та звіра. Але мене з дитинства немов маг-нітом тягнуло до лісу. Хоча із власного життєвого досвіду знаю: за це необхідно платити важкою працею. Адже ліс – жи-вий організм, який потребує постійного догляду. Треба мати мужність і витрива-лість, бо окрім відпочивальників, сюди приходять і люди з недобрими намірами,

часто озброєні. Якщо браконьєр підні-має руку на червонокнижного лося, то знає, на що йде, і добра від нього не че-кай. А яких зусиль варта рубка лісу, яка відбувається, незважаючи на мороз, сніг чи дощ! Проте всі ми залишаємося відда-ними справі, яку обираємо на все життя.

Господарі лісових угідь

Броварські ліси – домівка для вели-кої кількості звірів і птаства. На щастя, не перевелися в нашому краї олені, лосі, дикі кабани, косулі, лисяче плем’я. Хоча

саме через активність останніх і скоро-тилося до критичної позначки поголів’я зайців. Раніше популяція рудих хитру-нок регулювалася мисливцями, але нині

інтерес до лисячого хутра суттєво знизився. До того ж у наших лісах немає їхніх природніх ворогів – вовків.

На відміну від лосів, оленів диких кабанів, яких необхідно охороняти від браконьєрів, взим-ку підгодовувати, летюча братія особливих клопотів нам не завдає. Лише під час гніздування дотри-муємося режиму тиші.

Головний ворог лісу – його

шанувальники – Окрім суто господарського призна-

чення, ліси слугують місцем відпочинку городян, – продовжує розмову Анато-лій Степанець. – Ми не проти того, щоб люди збирали гриби та ягоди. Коли ж відпочивальники розпалюють багаття, до того ж у невстановлених місцях, то це вже пряма загроза лісу, який вони так «люблять». Через необережність гостей лісу були й загоряння, з якими ми швид-ко впоралися.

Працівники лісу хочуть зустрічати культурних відпочивальників, адже «зе-леного друга» треба передати нащадкам цілим та неушкодженим.

Микола Тополюк

Соціум

Анатолій Степанець

Коли в села є господар

Школярики радіють портфеликам, які на 1 вересня подарувала сільська рада

До нього прикипаєш душею

У Зазим’ї господарем із повним правом можна назвати сільську раду. Щоріч-но на виконання Програми соціально-економічного, культурного та духовного розвитку села вона залучає стільки інвестиційних коштів, що зазимцям можуть позаздрити жителі будь-якого села чи селища. Судіть самі: у 2010 році на рахунок місцевої ради надійшло понад 6,5 млн. гривень, у 2011-му – майже 7,6 млн. гри-вень. І це при тому, що торік скарбниця району була наповнена надходженнями від інвестиційних угод на 12,7 мільйона гривень.

Не пиляй гілку, на якій сидишУ Русанові чергова проблема: понад

рік постійні перебої з електрикою.– Увечері, коли всі вмикають електропри-

лади, наш трансформатор «вибиває», – скар-житься жителька Русанова Любов Лукаш. – Сидимо без світла, або воно ледь «жев-ріє». Ще рік тому проблем не було, поки не згорів потужний трансформатор. Його замінили на старий із меншою потужніс-тю, який привезли зі Світильні. Куди ми тільки не зверталися зі своєю електро-проблемою! Та все дарма.

Як повідомив сільський голова Сер-гій Соловей, вони писали листи на адре-су Броварського РЕМ та райдержадміні-страції. Однак жодного разу не одержали чіткої офіційної відповіді.

– Проблема в тому, що все більше крадуть електрообладнання, – коментує

ситуацію начальник ЗАТ «АЕС Київ-обленерго» Броварського РП Ігор Кар-пенко. – У порівнянні з минулим роком через крадіжки вдвічі збільшилося по-шкодження трансформаторів та ліній електропередач. Наприклад, у тому ж Русанові влітку буря в багатьох будинках пошкодила дах, лінію електропередач і зламала 15 опор. Поки ремонтники зна-йшли нові та привезли їх у село, самі ж русанівці викрали 1,5 км проводів! Це збільшило не тільки фінансові витрати, а й час для вирішення проблеми. Тому й сиділо село без світла майже тиждень. У минулому році в Русанові з трансфор-матора зцідили масло. Після цього він і згорів.

У цьому році – пік крадіжок: із по-чатку року в районі трансформаторне

масло зціджено з 16-ти трансформато-рів. Тільки цього тижня – з двох! Таке люблять робити в Русанові, Світильні, Кулажинцях, Жердові, Бобрику та Шев-ченковому. Є думка, що цим займається злочинна група, що діє на території чо-тирьох районів. Ми просто не встигаємо замінювати викрадені деталі! Та й фінан-сування не вистачає, адже сьогодні борг населення за електроенергію складає по-над 8 млн. гривень! А ще 2 млн. грн. вин-ні підприємства, комунальні служби та інші організації.

…Та поки шукають винних, від пере-падів напруги страждають 7 вулиць Ру-санова. Жителі не знають, що їм робити: чи злодіїв ловити, чи борги збирати.

Олександра МамчурСумнозвісний трансформатор

Page 6: Старий Центр №31

8 14 вересня 2012 р. Будьте здорові!

Влада активно взялася за закриття аптечних кіосків. М. Азаров вимагає від місцевої влади, «щоб усі лікарі ви-давали пацієнтам добросовісні кон-сультації щодо того, які вітчизняні аналоги ліків, що їх використовує лю-дина, є ефективними». «Також я вима-гаю, щоб місцева влада й контролюючі органи вмить припиняли дію ліцензії і закривали аптеки, якщо в них немає лі-ків, що відповідають визначеним гра-ничним цінам», – заявив прем’єр.

«Сьогодні відбувається процес змін у галузі постачання ліків, і на це потрібен час, – кажуть у Державній службі з лікар-

ських засобів у Київській області. – Соціаль-ні ж програми, що діють у комунальних аптеках, перебувають у віданні місцевої влади. Тож якщо програми спецліків для людей не працюють – винуватців слід шукати в міськрадах».

«Проблеми в фармакології зараз справді є, – каже Олена Ліцоєва, праців-ник відділу зв’язків із громадськістю та ЗМІ Державної служби України з лікар-ських засобів. – Тому ми й закриваємо ті аптечні кіоски, де неякісні ліки, під-

робки, жахливі умови зберігання продукції. Крім того, кожна друга «точка» торгує у роз-дріб препаратами, які повинні відпускатися строго за рецептом лі-каря! Ми перевіряємо також комунальні ап-теки на відповідність умов зберігання ліків, правил та регламентів їхньої закупівлі тощо. Буває, закриваємо і їх. Але це пов’язано із тим, що керівництво аптек ігнорує встановлені правила. Між іншим, це стосується і заборони на ре-кламу цілої низки шкідливих ліків, адже далеко не кожен працівник аптеки сум-лінно виконує свої обов’язки».

А що ж у Броварах? У нашому місті аптек та аптечних пунктів значно біль-ше, ніж того потребують норми, – їх по-над 50. Комунальних аптек, тобто саме тих, де можна було б купити із знижкою ліки малозабезпеченим чи пільговикам,

у Броварах усього-на-всього 3. Аптека № 249 на вул. Кірова, 1 зараз не працює, а на мізерний асортимент – постійні на-рікання з боку пенсіонерів. Аптека № 230 на вул. Енгельса, 10 – на межі закриття. «Аптека матері й дитини», що по вул. Гагаріна, 5 як спеціалізована вже не іс-нує. «Соціальні» ліки тут нібито є. Без-коштовно – тільки для ветеранів війни та учасників бойових дій. Щоправда, для пенсіонерів передбачена знижкова карт-ка від мера на 5%. Тільки отримувати

знижку нема на що – по-трібних ліків усе одно не вистачає.

– Те, що в комуналь-них аптеках дуже малий асортимент, – поясню-ється просто: вони не мають коштів на заку-півлю ліків, – розповідає фармацевт із 50-річним стажем, заслужений працівник охорони здоров’я, керівник ТОВ «Центральна аптека» Адам Павлович Зуб. – Хоча продаються ліки в комунальних аптеках

непогано, та їм ті кошти не залишають. Я вважаю, що трьом «соціальним» ап-текам можна було б знизити орендну

плату або й зовсім її відмінити. І це було б справедливо. Але мерія чомусь так не думає. Найбільш прикро, що сьогодні в фармацевтиці керують дилетанти. На-приклад, хіба це нормально, що в Бро-варах тільки одна (!) аптека, де готують ліки на замовлення! «Центральна апте-ка» приватна, й нам невигідно готувати ліки, але люди звикли приходити саме сюди. Окрім усього, ми безкоштовно надаємо ліки дитбудинкам. Це наші власні соціальні ініціативи. Щодо ап-

течних кіосків: я категорично проти них. Адже все, що сто-сується недотримання умов зберігання ліків, – правда. Є й проблеми рецептів. Якщо лі-кар встановив діагноз, виписав ліки і засвідчив це печаткою, то й відповідатиме, звичайно, за те, що виписав. Якщо ж про-сто напише назву препарату на папірці, ми продамо ліки хво-

рому, а людині, скажімо, стане зле – хто відповідатиме? Одним словом, аптека – медичний заклад, а не місце в торго-вому ряду.

P.S. Як вдалося нам з’ясувати, таке «аптечне непорозуміння» короткочасне, адже всі комунальні аптеки нібито пере-ходять у підпорядкування лікарні. Ско-ро в місті повинні запрацювати 4 таких аптеки.

Андрій Кисельов

Аптеки… Наш біль

Безмежне щастя материнства дано відчути не всім. Це добре усвідомлю-ють ті, хто лише в мріях чи снах може обняти свою донечку або сина, поба-чити щасливу усмішку на їхніх облич-чях, почути дитяче щебетання й таке жадане «матусю»…

Моя знайома Олена вже кілька років мала одну мрію – стати матір’ю. Та якось із цим не складалось. Лише після трива-лого курсу лікування Доля зробила їм із чоловіком такий подарунок. Щаслива Олена була дуже обережною, викону-вала всі настанови лікарів, намагалася не перевтомлюватися, не нервувала. Й сама не зрозуміла, де могла підчепити

таку підступну хворобу. На четвертому тижні вагітності Олена перехворіла на кір. Лікарі порадили їй зробити аборт…

Чому останнім часом підвищився рівень захворюваності в Україні, ми за-питали лікаря-ординатора інфекційно-го відділення Броварської ЦРЛ Любов Валентинівну Висоцьку. Виявляється, що в захворюваності на кір спостеріга-ється циклічність, тобто кожні 5-6 ро-ків кількість хворих різко зростає. Так, піки захворюваності спостерігалися в 1995, 2000-2001, 2005-2006 роках.

Згідно із статистичними даними Держсанепідемслужби України, з початку поточного року на території нашої дер-жави зареєстровано майже 12 тис. ви-падків підозри захворювання на кір. За дани-ми моніторин-гу, на сьогод-ні в Україні кожного дня реєструється від 5 до 20 ви-падків підозри захворювання на кір, в основному в західних регіонах. Останнім часом такі ви-падки все частіше реєстру-ються й на Київщині. За даними Броварської районної санепідемстанції, з початку року в Броварському районі виявлено три випадки підозри на це за-хворювання.

Незважаючи на те, що кору майже 2 тис. років, ця інфекція до сьогодні за-лишається однією з найпоширеніших: щорічно в світі реєструється понад 30 млн. випадків захворювання.

Любов Валентинівна каже, що при контакті з хворим зараження відбува-ється в 100% випадків. Виняток – ті, хто має щеплення, і ті, хто переніс захворю-вання раніше. Навіть якщо ви знаходи-

теся на відстані 10 метрів від інфікова-ного, зараження відбудеться, особливо якщо людина вперше стикається з цією інфекцією.

Кір – непросте захворювання. До-рослі його переносять набагато важче, ніж діти. Проблема в тому, що кір може ускладнюватися пневмонією, менінгі-том, енцефалітом. Він здатний вражати центральну нервову систему, дуже дов-го зберігатись у її клітинах. Наслідки ж можуть проявитися через кілька мі-сяців, а може, й років. Причому це такі важкі недуги, як епілепсія, шизофренія, розсіяний склероз, зниження інтелекту. Вірус кору – сильний імунодепресант,

тому після хворо-би в людини зни-жується імунітет, вона ослаблена й легко «підхо-плює» різні інфек-ції, в неї загострю-ються хронічні захворювання.

Саме тому найтяжче боро-тися з наслідками хвороби дітям до одного року, людям похило-го віку, хворим на туберкульоз, лейкоз, лімфому і, звичайно, ва-

гітним жінкам. Адже під час вагітності збудники дитячих інфекцій проника-ють через плаценту в кров плоду й по-рушують процеси розвитку тканин та органів. Це, в свою чергу, призводить до вроджених вад плоду. Чим менший термін вагітності на момент інфікуван-ня, тим вище ризик розвитку вродженої патології новонародженого.

Серед характерних ознак захворю-вання на кір Любов Висоцька виділяє лихоманку, млявість, слабкість, голов-ний біль, дрібноплямистий висип, ура-ження очей і нежить. Інкубаційний пе-

ріод триває 9-11 днів. На перших етапах протікання хвороби

характерні підвищення температури тіла до

38-39°С, ураження слизових обо-

лонок не лише ротової по-рожнини, а й очей, дихаль-них шляхів. П о с т у п о в о з ’ я в л я ю т ь с я специфічні ви-

сипи. Найна дійні-

шим способом по-передження кору є

імунізація живою вак-циною. Перше щеплення

роблять дітям у віці близько одного року, друге – у 15-18 місяців. Післявак-цинальний імунітет тримається до 10 років, а потім різко знижується. Тобто ризикує захворіти кожен, хто старший 25 років і не хворів на кір.

…Попри всі рекомендації лікарів, Олена вирішила народити дитину, бо ві-рить, що кожне людське життя від часу його зачаття аж до смерті – святе. Якщо маєш глибоку віру, всі біди й негаразди обійдуть стороною, а життя своєї дити-ни цінуватимеш, як найбільший дар…

Світлана Пілацька

Про «недитячі» наслідки «дитячої» хвороби

Лікар-ординатор БЦЛ Любов Висоцька

Колись комунальна аптека по вул. Гагаріна, 8а

15 вересня – День фармацевтичного працівника

Page 7: Старий Центр №31

9№31

Праздник в честь парада

Почти каждое воскресенье в СССР было праздничным днем, но только не для всех, а для настоящих профессиона-лов своего дела: физкультурников, учи-телей, рыбаков, археологов, геологов, ра-ботников нефтяной и газовой промышленности, металлур-гов и медицинских работ-ников. Но, поскольку не все советские люди владели граж-данскими профессиями, для военных также были введены специальные памятные даты, когда водку можно было пить не просто так, а по особо выдающемуся поводу!

Праздновали военные моряки и воздушные де-сантники, военные связисты и космонавты, а потом к ним присоединились и все остальные военно-учетные специальности: разведчики, специалисты по ядерному обеспечению, военные комиссары, инженеры и желез-нодорожники… Все они, каждый – в свой день, ожидали от командования и началь-ства новых званий, орденов и премий. И торжествовали, как говорится, «до упора»!

Но тут самое время вспомнить о странной истории. Некоторые праздни-ки были точно привязаны к определен-ной дате. Например, День космонавтики отмечается каждый год именно 12 апре-ля, когда состоялся первый полет в кос-мос Юрия Гагарина. Военные связисты ежегодно пьют за свое здоровье и удачу сослуживцев 20 октября – в этот день в 1919 г. были созданы войска связи.

А вот танкистам почему-то не повез-ло: их День на день не приходится, как Пасха! Существует традиция поднимать тосты в «ознаменование больших заслуг бронетанковых и механизированных войск в разгроме противника в годы Ве-ликой Отечественной войны»? Существу-ет. Значит, пейте водку только во второе воскресенье сентября. А какое будет чис-ло, 9-е или 13-е – это как Бог положит!

Почему так? Еще немного истории. 1 июля 1946 г. Президиум Верхов-

ного совета СССР отметил заслуги бронетанковых войск в победе над Гер-манией. «Привязали» эту дату достаточ-но условно к подготовке и началу танко-вого сражения германской и советской армий у деревни Прохоровка на Курской дуге (11–12 июля 1943 г.) Чем не повод для гордости? Хороший повод!

Тогда министр обороны СССР т. Ста-лин приказал: «Давайте проведем парад. Пусть 4-я Гвардейская Кантемировская ордена Ленина Краснознаменная танко-вая дивизия пройдет по Москве и пока-жет свои мощь и силу». И 8 сентября 1946 г. танкисты показали! И советским лю-дям, и, главное, западным дипломатам…

Тогда в Европе начиналась «холодная война»!

Правда в 1980 г., когда к истории Ве-ликой Отечественной стали относиться много трезвее, но пить стали больше, Указ пришлось подправить. Действи-тельно, что ж это за праздник в будни!

Так и живем до сих пор: в Украине, России и Беларуси военнослужащие, работники и специалисты танкостро-ительной промышленности отмечают

День танкиста во второе воскресенье сентября – день парада гвардейцев-кан-темировцев на Красной площади.

И какая разница, какое это будет число!

Броня крепка, и танки наши быстры

В 2012 г. торжества при-шлись на 9 сентября, а по-тому еще 6 сентября, нака-нуне, на полигоне «Десна» (169-й Учебный центр Сухопутных войск ВС Украины) состоялись со-ревнования за звание «Луч-ший танковый взвод», но не между солдатами-срочни-ками, а между контрактни-ками-профессионалами.

Они вели дуэльные стрельбы, прео-долевали препятствия, стреляли с ходу, то есть демонстрировали готовность вступить в реальный бой и выполнить задание командования.

– В этом году впервые и успешно были проведены соревнования между танкистами, – сказал начальник Гене-рального штаба – Главнокомандующий ВС Украины Владимир Замана. – Учас-тие в таких мероприятиях необходимо военнослужащим, чтобы развиваться, повышать уровень личных знаний и умений. Они заслужили свои награды!

Его поддержал и министр обороны Украины Дмитрий Саламатин:

– Такие масштабные учения нам уда-лись впервые. Надеюсь, что их дух и за-пал сохранится у всех участников, а они передадут его другим военнослужащим, вернувшись в свои части. Важность этого конкурса трудно переоценить, так как победили мы все!

К сожалению, он оказался не со-всем прав. В соревнованиях участвовали экипажи, в составе которых были и наши земляки из Броваров, но ни один из них не поднялся на пьедестал почета. А награды достались в основном криворожанам.

50 тыс. гривен из призового фонда, предоставленного Первым Украинским Международным банком, вымпел и пе-реходящий приз в напряженной борьбе выиграл взвод лейтенанта Олега Гру-дзевича из 17-й отдельной танковой бригады (Кривой Рог) 6-го армейского корпуса Сухопутных войск.

Второе место заняли подчиненные лейтенанта Артема Абрамовича из 30-й отдельной механизированной бригады 8-го армейского корпуса (они получили 30 тыс. гривен). Третьими стали также танкисты из Кривого Рога, которые под

командованием капитана Михаила Си-доренко выиграли приз в 20 тыс. гривен.

Кроме призов министр Д. Салама-тин вручил победителям и награды за победы в отдельных видах соревно-ваний. Подразделение А. Абрамови-ча стало первым в дуэльной стрельбе. Подчиненные О. Грудзевича лучше всех выполнили боевые стрельбы и прошли

дистанцию в составе взвода, а быстрее всех одолели свой маршрут танкисты 1-й отдель-ной танковой бригады 8-го армейского корпуса под коман-дованием лейтенанта Виктора Костюка.

– Я общался со многими танкистами-участниками кон-курса, – поделился своим мне-нием с журналистами В. Зама-на. – И должен заверить вас, что ни один из военнослужа-

щих не соревновался только ради денеж-ного приза. Они все говорили, что учас-тие в таких учениях – это возможность приобрести неоценимый боевой опыт и доказать себе и другим, чего ты стоишь!

Приказываю: праздновать!

Пока в «Десне» выясняли, кто из про-фессионалов и контрактников самый быстрый и самый меткий, во всех остальных гарнизонах Украины День тан-киста проходил по обычному сценарию.

В Житомире поздравлял подчиненных командир 8-го армейского корпуса Сухопутных войск Петр Литвин.

– Танковые войска были, есть и бу-дут предметом гордости и любви мно-гих поколений нашего народа, – ска-зал он, награждая офицеров корпуса и ветеранов почетными грамотами и юбилейными значками.

В Днепропетровске по тому же поводу прошло праздничное мероприятие в шта-бе 6-го Гвардейского армейского ордена Красного Знамени корпуса Сухопутных войск. Там также собирались высокие на-чальники, говорились речи, возлагались цветы… И даже был дан салют «в честь ратных подвигов героев-танкистов» из 10-ти ружейных залпов.

В Бердичеве вместе с профессио-нальным праздником отмечали 70-лет-нюю годовщину формирования и славный боевой путь б. 254-го танкового полка…

И везде, естественно, звучали военные оркестры и провозглашались тосты:

– От имени коллегии Министерства обороны и от себя лично горячо по-здравляю всех, кто в составе танковых частей защищал Родину в годы Великой

Отечественной войны, современных танкистов, а также тех, кто работает в конструкторских бюро над созданием новой боевой техники… – это из офи-циального обращения министра Д. Са-ламатина к подчиненным. – На протя-жении всей своей героической истории танковые войска стали символом мощи армии, ее главной ударной силой, осо-бенной гордостью своего народа и об-разцом боевой выучки и патриотизма!

И, конечно, при этих словах все, кто слушал поздравление министра лично или в записи, налили и выпили. И еще раз налили…

«Особенная гордость нашего

народа» Гордый советский народ так

боролся под руководством КПСС за мир во всем мире, что к 1991 г. сосредоточил на территории только Украины 6 128 танков и 6 703 боевых бронированных ма-шин. Зачем столько?

А чтобы под единым командо-ванием и в едином порыве при-нести всей Европе счастье социа-лизма! Зачем же еще!

И сегодня мы не окончательно отказались от идеи повоевать и применить танки против близких и дальних соседей. А вдруг из них кто-то подло покусится на наши завоевания капитализма?

И потому сегодня в составе ВС Украины числятся 193 тыс. военнослу-жащих и примерно 800 танков разных моделей и модификаций.

Каких именно? В основном Т-64Б. Эта машина была придумана еще в конце 50-х – начале 60-х годов прошлого века, а серийный ее выпуск был начат почти ПЯТЬДЕСЯТ лет назад, в 1964 г.

Нет, конечно, модернизировать ее башню, двигатель, подвеску, вооруже-ние можно до бесконечности… Но даже глубоко модернизированных машин «Булат» в войсках на конец 2012 г. будет всего лишь 10% от общего количества!

Зато свой самый современный танк «Оплот» Украина сегодня продает в Та-иланд, где, оказывается, народу также необходим «предмет любви» и «символ армейской мощи».

А украинским танкистам остаются только новые/старые праздники, новые конкурсы и гордость за то, что их стра-на входит в число 11 государств в мире, которые способны разрабатывать и про-изводить новую танковую технику…

Но и эта мысль им будет не в радость. Во-первых, до 2017 г. численность ВС Украины будет сокращена до 100 тыс. военнослужащих. Во-вторых, и этим, не-важно кому, срочникам или контрактни-кам, Родину защищать будет нечем:

– Нынешнее состояние вооружения и военной техники ВС Украины оценива-ется как критическое и характеризуется быстрыми темпами сокращения срока их технической пригодности, – заявил на-кануне Дня танкиста министр обороны Д. Саламатин. – Более половины воен-ной техники нашей армии нуждается в обновлении и модернизации.

Ну вот видите, армия возрождается! Александр Матюшенко

Соціум

Армия возрождается!

Во время учений

Кладбище танков

6 сентября на полигоне «Десна» звучали выстрелы – танкисты Украины соревновались за звание «Лучший по профессии». Специалисты-контрактники демонстрировали своему начальству и журналистам умение стрелять в цель, преодолевать препятствия и работать в команде. Победителям министр обороны Украины Дмитрий Саламатин вручил награды и денежные премии.

9 вересня – День танкіста

Page 8: Старий Центр №31

10 14 вересня 2012 р.

85 років тому (1927) – броварський поет Дми-тро Чепурний увійшов до спілки комсомольських письменників «Молодняк».

45 років тому (1967) – Марія Лагунова удосто-єна звання «Почесний громадянин міста Бровари».

40 років тому (1972) – достроково здано в екс-плуатацію 1-у чергу Калитянського свиновідгодівель-ного комплексу.

40 років тому (1972) – у Броварах відбулася перша виставка квітів, у якій взяли участь юннати з 18 шкіл міста і району.

40 років тому (1972) – у Літках почалися ро-боти по спорудженню греблі-шляху з асфальтовим покриттям, яка мала стати на перешкоді весняним паводкам.

20 років тому (1992) – Олександр Багач став чемпіоном Європи зі штовхання ядра.

Машина часу

Люди розповідали, що вже восени 1946 року було сутужно – таємно ходи-ли в поля збирати залишену там мерз-лу картоплю, із якої потім пекли коржі. Таку ж страву готували із зерен льону.

Весною нового, 1947 року, коли було найтяжче, терли на борош-но листя липи і потім го-тували з нього млинці. Це при тому, що наприкінці 1946-го на полях багатьох колгоспів (Літки, Рожни та інші) залишалася незібра-ною городина та картопля, яку селяни не мали права узяти собі під страхом пока-рання. За посягання навіть на якийсь дріб’язок люди розплачувалися тюремним ув’язненням. Так, жителька Броварів Г. Корж, яка зби-рала на полі зазимського колгоспу «Пролетарський шлях» колоски жита, була засуджена на п’ять років ви-правно-трудових таборів із конфіскацією майна.

Весною 1947-го з’ясува-лося, що в більшості колгос-пів району немає посівного матеріалу, а в інших він не-кондиційний. Це сталося внаслідок жорстких норм хлібозаготівлі. Старожи-ли свідчили: майже весь урожай 1946 року колгос-пи віддали державі. Селян зобов’язали «позичити» ко-лективним господарствам зерно і картоплю з особис-тих запасів. У Княжичах, на-приклад, комсомольці Гон-чаренко і Касян внесли до спільного зерносховища по 20 кілограмів кукурудзи, комсомолець Ганжа – 28 кілограмів, Катерина Касян – 13 кілограмів, ланкові Катерина Бабич і Настя Гончаренко – понад 30 кілограмів картоплі.

До того ж техніки для обробітку зем-лі в колгоспах майже не було, не виста-чало коней і волів. А тому – «Всі коро-ви, придатні до роботи, повинні бути в полі, в ярмі!»

Іще однією причиною голоду було те, що протягом 1945-1946 років довоєнна посівна площа району не була освоєна, частина колгоспів Броварщини зірва-ла строки оранки на зяб і сівбу озимих культур. Подібна картина була харак-

терною не тільки для Броварського ра-йону, оскільки восени 1946 року Рада Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У приймають спеціальну постанову про зяблеву оран-ку в колгоспах і радгоспах України, на-голошуючи, що це має вирішальне зна-чення для підвищення врожайності. Але помилка не була виправлена – станом на жовтень 1946 року із 66 колгоспів району 24 господарства виорали на зяб не біль-

ше 1-10 відсотків запланованої площі, 6 артілей узагалі не орали. Як результат – у деяких колгоспах урожай зернових ста-новив усього 12 – 15 пудів зернових із гектара (2,5 центнера).

Важким тягарем для селян були сільськогосподарські податки. Щороку треба було сплачувати за виділену кол-госпом присадибну ділянку (сім рублів за сотку), за плодові дерева та кущі, за вулики, здавати щорічно 30-40 кілогра-мів м’яса, 250 літрів молока (від корови-первістки – 150 літрів), яйця. Коли хтось не міг сплатити податок, у нього опису-вали майно, забирали корову (якщо вона була), рештки продуктів.

Крім сільськогосподарського податку, існували й інші платежі. Знач-ною мірою посилили бідування селян державні позики. Кол-госпників примушували під-писуватися на значні, як на ті часи, суми грошей. Старожили Соболівки пригадували: людей викликали до сільради і нака-зували підписатися, наприклад, на 1000 рублів. Поки людина не робила цього, її не відпускали додому, або ж відпустивши, ви-кликали знову й знову.

А тому передплата позик виконувалася надзвичайно оперативно. У Броварах, на-приклад, протягом однієї доби колгоспники і домогосподарки «одностайно» підписали по-зику 1946 року на суму 93 000 рублів і внесли готівкою 20 000 рублів. Як писала броварська районна газета «Стахановець», у 1947 році «в селі Велика Ди-мерка підписка на нову позику пройшла з величезним підне-сенням. Сотні колгоспників зразу ж платили готівкою». У травні 1948 року мешканці Броварського району знову внесли на позику державі 1 мільйон 747 тисяч рублів. Пов-ністю сплатили готівкою Ру-санів, Богданівка, Кулажинці, Рожни, Свиноїди, Зазим’я, Пу-хівка, Рожівка, Рудня, Опанасів і Бровари.

Голодування 1947 року значною мірою було зумовлене й при-родними явищами – недородом, а та-кож повенями в придеснянських селах.

Із розповідей людей, які пережили голод, можна зробити висновок, що неблагополучна обстановка в селах ра-йону зберігалася протягом весни-осе-ні 1947 року, тобто до нового врожаю. Випадків смерті від голодування зареє-стровано не було.

(Початок у попередньому номері)

Відступаючи, фашисти повністю спа-лили Свиноїди, Погреби, Троєщину, Ви-гурівщину, Жердову, Світильню, Літоч-ки, Парню, Соболівку. У Бобрику із 559 знищено 523, у Плоскому після відступу німців залишили-ся тільки 23 хати. Карателі одно-часно підпалили тут близько 300 хат, які горіли цілу добу. В остан-ні дні перед відступом окупанти знищили 874 будинки у Великій Димерці, у Пухівці – близько 600 хат. У вересні 1943 року в Рожнах залишилися тільки 14 хат і церк-ва. У Рудні окупантами було спа-лено 341 будинок. Окрім цього, німецькі загарбники знищили колгоспні будівлі, школи, клуби,

лікарні, амбулаторії, аптеки, магазини, інші громадські споруди.

Постраждало й місто Бровари – із 2174 будинків його мешканців уціліли трохи більше ста.

У Літках німці залишили спеціальну команду, котра знищила близько 900 хат, школу та інші будівлі. У Требухові за-лишився загін німецьких мотоциклістів, які мали на меті спалити село, але його знешкодили бійці з радянської розвіду-вальної групи.

Люди стали гуртом допомагати одне одному у зведенні даху над голо-

вою. У травні 1947 року виконком Броварської райради прийняв по-станову, якою зобов’язав «сільви-конкоми і правління колгоспів у першу чергу надавати допомогу і приступити до будівництва хат для родин інвалідів війни, вдів та сиріт, чоловіки й батьки яких загинули в боротьбі з німецькими загарбни-ками, для демобілізованих і родин стахановців». До кінця 1948 року в районі було споруджено 1123 бу-динків із саманної цегли, більшість з яких на 3-4 кімнати. Так, у Великій Димерці відсвяткували новосілля

79 родин, у Богданівці – 78, у Літках – 60. Але повністю села Броварщини відбуду-валися лише у 1954 році – більше як че-рез десятиліття після звільнення району від ворога.

Голод-47

Сторінку підготував Володимир Мельник

Спалені села

Повоєнні 1946-1947 роки були позначені новим випробуванням для кол-госпників Броварщини. Над нашими селами знову нависла примара голо-ду. Щоправда, його масштаби були не такими страхітливими, як у 1933-му.

Цей рік в історії

Page 9: Старий Центр №31

11№31

Ще 22 серпня я дізнався про проект «Спляча Красуня» художника Тараса Полатайка в Національному худож-ньому музеї Києва. Я дивився ТСН на 1+1. Хлопці цілували сплячих красунь, щоб познайомитися з ними і, можливо, одружитися. Тоді тільки іронічно по-сміхнувся. Однак уже скоро зацікавився, адже неодружений і зараз знову не маю дівчини. От і подумав: треба їхати цілу-вати! Поки вибрався, проект уже закін-чувався. Щоб встигнути, у мобільному телефоні навіть зробив нагадування і 8 вересня рішуче поїхав до Принцеси.

На вході до музею була дуже велика черга, майже з Європейської площі. До-бре, що я запитав у людей: «Чи всі до принцеси?». Виявилося, Принців не так багато, і мене пропустили.

Біля входу в кімнату до Сплячої Кра-суні дівчина, мило посміхаючись, надала для ознайомлення та підписання Уго-ду, в якій значилося: «Я, надалі Принц, зобов’язуюся одружитися з Красунею, якщо під час поцілунку та розплющить

очі». Я підписав. Охоронці ще раз зві-рили паспортні дані, подивилися на мої губи, чи немає в мене герпесу, і тільки тоді дозволили ввійти в кімнату, де спала Принцеса. Я опинився в казці. У напів-

темній кімнаті стояло високе ліжко, на якому спала гарна дівчина. Її вуста грали рожевим блиском, ніжно лунала музи-ка. Я підійшов ближче, щоб розгледіти Красуню. Потім обійшов ліжко з іншого боку і придивився до дівчини ближче. Стало якось лячно. А раптом прокинеть-ся!? А потім що, і справді одружуватись? А я ж іще молодий, усього 27 років! Та я хлопець рішучий. Піднявся на спеціаль-ну сходинку, уважніше роздивився об-личчя, фігуру. Мені здалося, що Красуня змерзла. Раптом думки змішалися: як можна одружитися з тією, кого вперше бачиш? Який у неї характер? Чи сподо-баюся я їй?

У цей час біля входу в кімнату троє охоронців ледь стримували натовп лю-дей, яким хотілося дізнатись, чи чарівна

сила поцілунку Принца зможе розбуди-ти Принцесу? Всі завмерли в очікуванні. Чи мені здалося? Я ніжно, немов перено-сив вазу з найтоншого кришталю, поці-лував її в губи. В цій тиші було чути до-тики наших губ.

Очі вона не розплющила. «Ну то й добре!» – вирішив я і, раденький, пішов до виходу, де на мене чекали журналісти українського та білоруського телебачень.

Віталій Литвиненко

– Новенькі?– Новенькі. Посунетеся?– А куди діватися? Краще в комунал-

ці, ніж на вулиці, – і пара стареньких ту-фель відсунулася вбік…

– Ми були улюбленими в Марини, – сказала Вона. – Допомагали, коли тільки організовувала свою справу. Оббивали пороги чиновників, стояли в чергах, бі-гали по поверхах…Зносилися, стали не-потрібними.

– Нічого, старенька, ми ще її діток по-няньчимо, – обняв подругу за зсутулені плечі Він.

***– Розумієш, я ще навчаюся. Та й «ста-

ра» у мене знаєш яка! Давай пізніше ска-жемо батькам, а потім і розпишемося.

Максим сидів, втупившись у телевізор, і поспіхом хапав з тарілки ще гарячі котлети.

«Боже, одне й те ж місяцями! – Ма-рина затулила вуха й до болю закусила губу. – Досить! Досить!».

Схопила перше-ліпше, що було під рукою, і пошпурила в Максима. ВОНА «охнула». ВІН боляче вдарився об стінку і безсило впав до чоловікових ніг.

– Маринко, ну навіщо знову істерика? Тобі ж нервувати не можна. – Максим

поставив тарілку на столика, взяв куртку і, грюкнувши дверима, пішов.

Марина безсило сповзла по стіні…

***Від удару дверцята шафи відхи-

лилися, і зверху щось гупнуло пря-мо біля НЕЇ.

– Привіт. Як справи? Може, позна-йомимося? – підсунувся ближче лако-ваний, вишколений черевик.

– У мене пара є, – ніяковіючи від жаркого подиху незнайомця, сказала ВОНА.

– Та ла-а-адно, де там твоя «пара»? Я щось її не бачу, – ще ближче підсу-нувся молодик. – Я тебе запрошую сьо-годні на вечірку. Господар організовує.

ВОНА хотіла закричати, але подих ніби щось перехопило. Ось він уже зва-бливо торкається її плечей, шиї. Такий гарний… Але такий холодний… Чу-жий… ВОНА щосили бацнула його нос-ком поміж ніг…

***Марина спроквола підвелася, взяла

черевика: «Треба й речей позбу-тися, щоб ніщо не нагадувало

про цю сволоту», – і запхнула черевика в коробку. Потім швиденько покидала у ва-

лізу Максимові со-рочки, шкарпетки, пару лакованих черевиків…

– Гей, донжу-ане, – крикнула

з балкону, – лови своє «багатство», – і

викинула валізу…

***...ВОНА не могла відійти від пере-

ляку. Аж ось поруч: «Як ти, кохана?». ВОНА ткнулася в його обдертий бік і за-плакала… Починалося нове життя.

Соломія Мальована

Тусовка в центрі

Гість номера

Олег Пилипенко: «На зіркову хворобу не хворію»

По-іншому, як талантом, 24-річного клавішника, фронтмена гурту «Серце Дженніфер» Олега Пилипенка назвати не можна. Він не тільки пише слова та музику, робить аранжування своїх пі-

сень, а й сам їх виконує, знімає кліпи та монтує ролики. А останнім часом і продюсує. Від заснування першого гур-ту «Акад» минуло 7 років. За цей час колектив неодноразово змінювався не тільки якісно, а й кількісно: від 7 до 2 учасників. «Тепер удвох із гітаристом Ярославом Бабичем можемо виступати за будь-яких умов. Тож необхідність у більшій кількості учасників відпала», – пояснює Олег.

Період «Акаду» для 17-річного Оле-га був часом експериментів. І не тільки в творчості. Це був пошук самого себе. Олег не згадає, скільки разів змінював стиль одягу та колір волосся. Востаннє шанувальники пам’ятають його біля-вим. Тоді, каже, були останні експери-менти над собою і…батьками. Адже тренувалися хлопці в Олега вдома. Тож

старшому поколінню доводилося слу-хати рокоелектропопову музику чи не цілодобово. «Взагалі батьки хотіли, щоб став юристом, та я – творча натура, тому пішов на дизайнера інтер’єру, – розпо-

відає хлопець. – Художником так і не став: поміняв пензля на гітару».

«Вчора почав слухати «Серце Дженніфер» – сьогодні одягнув вузькі штани», – пишуть в «комен-тах» на сайті «В Контакті» Олегові шанувальники. Й справді, Олег – ще й справжній стиляга. Тож кра-сунчику Пилипенку шанувальниці підставляють під автографи навіть свої перса. Дружина Віолетта до фанаток ревнує. Та Олег вкотре запевняє – любить тільки її. Саме дружина надихає на пісні, які з нього буквально вистрілюють, пе-реважно про кохання. За 6 років «Серце Дженніфер» полюбили не тільки в Україні, адже Олег нама-гається творити легшу й мелодійні-шу, ніж рок, музику. Каже, що саме вона сприймається ширшим колом слухачів. За останні роки хлопці об’їздили всю країну. Побували і на

міжнародних фестивалях, де стали най-кращими. Цієї весни єдині представля-ли Україну на міжнародному фестива-лі в Естонії. Там і зняли черговий кліп. Планують потрапити й на російський «ринок». Наразі працюють саме над цим – готують до випуску новий альбом ро-сійською мовою.

У столиці радують своєю творчістю не вперше: під час «Євро 2012» відкри-вали фан-зону. Скориставшись тим, що гурт знову прибув на концерт до Києва, ми запросили Олега на відеоінтерв’ю. На сайті www.oldcenter.info ви зможете не тільки більше дізнатися про фронтмена Олега Пилипенка, а й переглянете кілька кліпів гурту «Серце Дженніфер».

Ірина Ющенко

Пара

Як я цілував Сплячу Красуню

Було б добре, коли б ви спершу послухали хоч одну пісню у виконанні вінницького гурту «Серце Дженніфер». Тоді б ми з вами були, як кажуть, «на одній хвилі». Щодо мене, то рокоелектропопова музика хлопців – на любителя. «Смакують» нею молоді. Та переглянувши з десяток кліпів, сама «підсіла» на кілька їхніх пісень. Особливо припали до душі «Я нама-люю…», «Янголи є!». Зачіпають. (При нагоді послухайте, не пожалкуєте).

Page 10: Старий Центр №31

12 14 вересня 2012 р.

Саме стільки ФК «Рудня» не міг ви-грати в чемпіонаті Броварського ра-йону. Останній раз Рудня святкувала перемогу 18 вересня 2011 року («Рудня» – «Полісся» – 2:0). Після чого в 19 зіграних матчах здобула лише одну нічию і програла 18 (!) поєдинків. Нарешті свято у вигляді довгоочікуваної перемоги прийшло і в Рудню. Суперником руднянців став кризовий (6 поспіль поразок) ФК «Титан» (Бровари). В останніх матчах щось розладилося в механіз-мі «Титана», і команда ніяк не може зачепитися бодай за нічию. Ще й проблеми зі складом далися взна-ки: звітну гру пропустили відразу три гравці, яких дискваліфікували. Тож саме цього разу футболісти з Рудні й мали перемагати. Перемогу господарям (4:2) принесли два голи легіонера Алі-Фаріда, по одному – Олександра Осіюка й Руслана Ліхути. 8-му поспіль вікторію святкує ФК «Колос» (Димерка). На влас-ному полі димерці обіграли ФК «Енерго-дім» (Калинівка) – 3:0. Героями зустрічі стали Євген Юхта та Олег Столярчук.

Ще один гол футболісти Калинівки за-били у власні ворота. «Трубіж» (Завори-чі) взяв гору над ФК «Бровари-Молоко»

– 2:1. Після цієї важливої перемоги «Тру-біж», котрий за 6 турів до фінішу віді-рвався на 9 очок від зони вильоту, прак-тично забезпечив собі спокійний фініш. Матч між ФК «Пристань» (Богданівка) та ФК «Фаворит» (Требухів) за згодою обох сторін було перенесено на невизна-чений термін. Причиною переносу гри стала участь «Фаворита» в чемпіонаті

Київської обл. ФК «Десна» (Погреби) не залишила шансів «Овруту» (Семипол-ки) – 5:2 (за гостей забили С. Самойлен-

ко, В. Дремлюга). Обігравши ФК «Локомотив» (Шевченкове – 4:0) ФК «Калита» вдруге по-спіль перемогла з розгромним рахунком. Своїми голами гля-дачів радували Б. Гейко, Д. Голь, О. Кийко (забив двічі). Калита, що обійшла в турнірній таблиці ФК «Титан», вийшла на 5 місце. Із 42-ма очками лідирує «Дес-на». Далі розташувалися «Ко-лос» (41), «Фаворит» (33 – гра в запасі), «Оврут» (29). На дні таблиці опинилися «Пристань» – 13 очок (гра в запасі), «Енер-

годім» – 10, «Рудня» – 3 очки. Бомбарди-ри Євген Воробей та Сергій Самойленко ведуть боротьбу за приз кращого голеа-дора чемпіонату.

У наступному турі на нас очікує ціка-ва гра в Требухові : «Фаворит» прийма-тиме лідера – ФК «Десна». До Семиполок (4 місце) завітає «Колос».

Матеріали підготував Сергій Стасюк

У рамках святкування Дня фізичного виховання та спорту 8 вересня депутати районних та селищних рад, обмінявши свої краватки на спортивну форму, змага-лися цього разу не за політичні пе-ремоги. Народні обранці з14 селищ та сіл району (Шевченкового, Кали-ти, Калинівки, Семиполок, Гоголева, Русанова, Світильні, Зазим’я, Жер-дови, Пухівки, Великої Димерки, Ро-жівки, Калинівки та Літочок) зібра-лися на стадіоні Красилівки, щоб помірятися силами в перетягуванні канату та підтвердити спритність у спортивних естафетах. Нарівні з чоловіками в іграх із настільного тенісу, шашок та шахів змагалися і представниці слабкої статі.

У команді об’єдналися депутати різ-них вікових категорій і політичних ко-льорів. На моє запитання, в чому секрет єдності команди з Великої Димерки, де-

путат селищної ради Анатолій Гаркуша пояснив: «Наші спортсмени завжди в хорошій фізичній формі, оскільки дуже часто в селищі відбуваються різні спортивні змагання. Ця спартакіада – ще один привід довести всім, що Димерка – спортивне селище». Представ-ник Семиполківської сільської

ради Людмила Мовчан пишається ентузіастами зі своєї команди: Ковальчук, Сизоненком, Грамак.

За попередніми результа-тами, в загальнокомандному заліку І місце виборола ко-манда Калитянської селищ-ної ради. Рідному селищу активно до-помагав і чемпіон світу зі штовхання ядра Анатолій Пінчук. «Ми справжня команда не тільки на робочому місці, а й під час відпочинку, – каже одна з найактивніших уболівальників, де-

путат Калитянської сільської ради Віта Пилипенко. – Все, що ми робимо, робимо якісно й тільки на «відмінно».

Переможці спартакіади захищати-муть честь Броварщини на обласних спортивних змаганнях.

В цілому підсумки спартакіади буде підведено пізніше.

Інна Ганзій

У Москві чемпіон світу в суперваж-кій вазі за версією WBC Віталій Клич-ко захистив свій титул у поєдинку з непереможним німецьким боксером Мануелем Чарром. Із самого початку бою Віталій нав’язував супернику свої правила боротьби, і вже в другому ра-унді Мануель опинився в нокдауні, а в 4-му – нокауті. Це був 47-й бій в про-фесійній кар’єрі Кличка, де він вдев’яте захистив свій титул чемпіона світу. 41 із 45 виграних боїв Віталій закінчив до-строково, а два – програв.

У Київській області відбувся черго-

вий тур у першій лізі з футболу. Лідер своєї групи ФК «Фаворит», який пред-ставляє Броварський р-н, переміг на виїзді аутсайдера ФК «Згурівку» – 0:3. Голи за переможців забили Олександр Трипільський, Олександр Поздеєв, Юрій Медвєдєв. Лідери зіграли в Бро-варах. Місцевий ФК «Бровари» в матчі за друге місце переміг ФК «Бориспіль» – 3:1. Ця перемога дозволила Броварам ви-йти на другу сходинку – 26 очок. Ліди-рує «Фаворит» – 31 очко.

3 вересня в чотирьох містах Укра-

їни офіційно розпочався 21-й чемпі-онат України з гандболу серед чоло-вічих команд Суперліги. У Броварах місцевий «Будівельник» зустрівся з «Портовиком» (м. Южний). Стартові 20 хвилин броварські гандболісти ви-глядали не гірше від суперника: пере-вага гостей становила лише один гол – 4:5. Проте вищий клас «Портовика» все ж позначився на його грі: поступово гольова перевага гостей наростала. У підсумку – 15:31 – впевнена перемо-га гостей. Наступну гру наші гандбо-лісти зіграють 20 вересня у Запоріжжі проти «ZTR».

Завершилися літні Параолімпій-

ські ігри, котрі цього разу проходили в столиці Великобританії Лондоні. Па-раолімпіада 2012 стала найуспішнішою в історії виступу в цих змаганнях для збірної України. Цього року українці зайняли 4 загальнокомандне місце, як і чотири роки тому в Пекіні, але при цьо-му здобули на 10 медалей більше – 84 (32-24-28). Перше місце завоював Ки-тай – 201 нагорода (95-71-65), другими стали наші сусіди росіяни – 102 (36-38-28). Третім місцем Україна поступилася господарям змагань, в активі яких 120 медалей (34-43-43).

Спорт

Спорт за тиждень Боротьба за призові місця триває!

Без краваток

Інтелектуальне змагання

Пухівка: раз, іще раз...

356 днів без перемог

Гравець «Оврута» втікає від двох суперників

8 вересня зіграно черговий тур на першість Броварського району з футбо-лу. Матч між командами з Гоголева та Красилівки мав відбутися на полі пер-ших, але за згодою сторін гру провели в Красилівці. Матч усі 90 хв. тримав гля-дачів у напрузі. Та ближчими до успіху були футболісти Гоголева. В середині

І-го тайму за гру рукою у ворота госпо-дарів було призначено 11-ти метровий. Чудова реакція воротаря Красилівки А. Павленка допомогла його команді не пропустити удар О. Жмінька. Фінальний

свисток сповістив про суху нічию – 0:0. Наблизився до лідера ФК «Плоске»: він переміг ФК «Олімпік» (Красилівка) – 2:1 (голи за Плоске забили О. Конюшенко та В. Гостинський, а Р. Чуняк відзначився за гостей). Ця гра мала відбутися в Кра-силівці. Та за рішенням контрольно-дисциплінарного комітету (КДК) через

погану поведінку глядачів стадіон у Красилівці на три календарних гри дискваліфікува-ли. Тепер «Олім-пік» змушений грати три свої матчі за межами власного села. ФК «Світильня», окрилений під-тримкою вбо-лівальників, не залишив шансів гостям із Княжи-чів – 5:1 (по два

голи за господарів забили В. Кукса та В. Вечеря. Ще один м’яч на власний раху-нок записав М. Мироненко). Не визна-чили переможця ФК «Зазим’я» та ФК «Беркут» (Бровари) – 1:1.

У турнірній таблиці трійка лідерів за-лишилася незмінною: «Гоголів» – 17 очок, «Плоске» – 16, «Факел» (Княжичі) – 12.

Чергову перемогу здобув лідер 2 гру-пи – шевченківський «Сокіл». Цього разу «соколята» з рахунком 5:0 переграли ФК «Димитрово» (друга поспіль поразка). Ще більш упевнено ФК «Полісся» Тарасівка) розгромила ФК «Атлетик» (Гоголів) – 9:1. За господарів забили тричі Д. Вакулен-ко, двічі – М. Селюк, по одному разу від-значилися О. Єремєєв, В. Коханевич, С. Крошка та Є. Шусть). Полісся продовжує йти без поразок вже 11 матчів поспіль, а от команда з Гоголева – навпаки: 9 матчів не знає смаку перемог. У Бобрику зійшли-ся два аутсайдери цьогорічного чемпіона-ту. Місцевий ФК «Бобрик» із рахунком 5:1 переміг ФК «Патріот» (в/ч Семиполки). Ця перемога стала для Бобрика першою в чемпіонаті. Цього сезону «Патріот» ще не перемагав жодного разу. Якщо дода-ти останніх 9 невдалих матчів минулого сезону, то сумна серія поразок команди військових нараховує 27 матчів. Третю поспіль перемогу здобув ФК «Заворичі», який здолав гостей із Димерки – 3:1.

У таблиці другої групи лідирує «Со-кіл» – 21 очко, на 4 менше – в «Полісся». Замикає трійку «Димерка» – 16 очок.

Плоске продовжує переслідувати Гоголів

Page 11: Старий Центр №31

13№31

ОВЕН (21.03 - 20.04). Серйозне ставлення до робо-ти – запорука вашого успіху. Вам доведеться стати трудо-голіком, щоб досягти успіху і звернути на себе увагу.

ТІЛЕЦЬ( 21.04 - 21.05). Хочете досягти того, що

задумали? Дійте активно, але не поспіхом. Зорі віщу-ють вам успіх.

БЛИЗНЮКИ (22.05 - 21.06). Ваш настрій чудовий, на

роботі та вдома панує злагода. Але не втрачайте голову, будь-те виваженими.

РАК (22.06 - 23.07). Контролюйте свої

емоції, бо вони можуть вам нашкодити. Спря-муйте їх на користь, будьте розсудливими – і на вас чекає успіх.

ЛЕВ (24.07 - 23.08). Ви не чекаєте ніяких

приємних сюрпризів? Якраз нині може здійсни-тися кожне ваше бажан-ня. Навіть неординарне.

ДІВА (24.08 - 23.09). Вам доведеться пові-

рити, що чудеса існують. І здивують вас найближчі люди.

ТЕРЕЗИ (24.09 - 23.10). Ви, як завжди, викликаєте захват у оточуючих і корис-туєтеся класичними мето-дами досягнення мети. Не-забаром – здійснення однієї з ваших мрій.

СКОРПІОН (24.10 - 22.11). Зірки віщують вам при-

ємні зустрічі з друзями, хороший настрій та успіхи у справах. Не зважайте на тимчасові труднощі.

СТРІЛЕЦЬ (23.11 - 21.12). Єдине, що може нашко-

дити вам, – ваші емоції. Та все ж на роботі, в спілку-ванні з партнерами успіх на вашому боці.

КОЗЕРІГ (22.12 - 20.01). Намагайтеся не від-

ступати від правил, навіть якщо дуже поспішаєте. Хоча в деяких випадках можна і ризикнути.

ВОДОЛІЙ (21.01 - 19.02).

Якщо ваші поривання не матимуть бажаних ре-зультатів, спробуйте піти іншим шляхом. Але до всього потрібно ставитися з обережністю.

РИБИ (20.02 - 20.03). Не варто віддавати ро-

боті останні сили. Знайдіть час для відпочинку, побудь-те наодинці із собою.

Про все потроху

Гороскоп на 17-23 вересня

2012 року

Радився із зірками Петро Савенок

Прогноз погоди по Броварщині

(17-23 вересня)

Україна сміється

Свята та прикмети

17 вересня – ніч +10+14, день +22+26, дощ.

18 вересня – ніч +6+10, день +11+15, дощ.

19 вересня – ніч +5+9, день +14+18, хмарно.

20 вересня – ніч +5+9, день +16+20, хмарно.

21 вересня – ніч +5+9, день +17+21, хмарно.

22 вересня – ніч +7+11, день +18+22, хмарно.

23 вересня – ніч +8+12, день +19+23, хмарно.

Мужик заходить в аптеку:– Дівчино, дайте літр медичного

спирту.– А рецепт у вас є?– Ех, був би рецепт, я б його сам зро-

бив...

– Вийду заміж. Терміново! Говорю мало, готую смачно, голова ніколи не болить. Люблю футбол…

– Зіно, виходь за мене заміж!– Ось так завжди! Увечері «виходь

за мене», а вранці протверезієш і все забудеш…

– Ні, Зіно!– Не забудеш?– Не протверезію…

Розмовляють дві пенсіонерки: — Я нарешті відучила свого чоловіка гриз-ти нігті. — Як? — Ховаю його зуби.

19 вересня – Михайла Чудотворця. Від цього дня настають примороз-

ки, які звуться Михайлівськими.21 вересня – Різдво Богородиці. Цього дня рано-вранці жінки вихо-

дять до води зустрічати осінь з хлібом. Вважалося, що зібране між Першою та Другою Пречистими цілюще зілля мало особливу силу – могло приверта-ти хлопця до дівчини або дівчину до хлопця.

23 вересня – Петра та Павла Осінніх. Якщо горобини багато, то осінь

буде дощовою, коли ж мало, то сухою. (Свято Петра та Павла Літніх відзна-чається 12 липня, і присвячене воно іншим святим).

Дитячий куточокДитячий куточок «Гойдалка» дякує своїм юним читачам і підбиває підсумки конкурсу шануваль-ників газети, що тривав протягом липня-серпня. Дівчатка й хлопчики, котрі вирізали й надіслали

на адресу редакції « Старого центру» по 10 логотипів дитячого куточка, отримали в подарунок від нашого видання квитки в Київський планетарій, футболку та різні потрібні дрібнички. Не

встигли подружитися з газетою і отримати подарунки? Не переймайтеся. Ви маєте нагоду взяти участь у наступному нашому фотоконкурсі – «Найкраща – я і посмішка моя». Надсилайте свої фотографії на електронну адресу Irina [email protected]. Найцікавіші фото ми надрукуємо в

газеті та розмістимо на нашому сайті www.oldcenter.info. Зарядіть посмішкою ближнього!

Батькам допитливих дітей

Знайдіть 10 відмінностей

***

***

ЗагадкиЖивим зерном народжений,

Живу я на землі.Щодня рум’яним сонечком

Я сходжу на столі.

У бабине літоЛегке срібне сито,Не руками ткане,

Летить ось над нами.Що ж це, дитинко?

Це – …

Де у полі квітне гречка,Стоїть хатка невеличка.

Ти зустрінеш там родину,Що працює без упину.

Пан ОлівецьКолись для малювання використовували

так звані «срібні олівці» – палички, які лишали коричневий слід. Стерти намальоване таким олівцем було неможливо. От і доводилося вчи-тися малювати точно й безпомилково. Також для малювання використовували і деревне вугілля. Та згодом люди придумали більш досконалі стерж-ні для олівця. Використовують для цього суміш води, глини і дрібних частинок графіту, яку пропускають крізь вузьку металеву трубочку. Потім із трубочки ця суміш виходить у вигляді довгої тонкої соломини – це і є наш олівець. Щоправда, потім цю соломинку зміцнюють, фарбують і заточують. Олівець – справжній майстер-трудівник, адже ним можна провести лінію завдовжки понад 50 кілометрів. Або написати в середньому майже 50 000 слів!

ДО ЦЕНТРУ: 1. Переселення людини в інше місце проживання. 2. Парний бальний танець з енергійним і чітким ритмом. 4. Глиняна маса, з якої виробляють різні керамічні вироби, наприклад, посуд. 5. Вертикальна частина споруди. 8. Засіб, яким оплачують товари й послуги. 9. Велике українське місто на захід від Тернополя. 12. Ліва притока Дністра, по якій проходить східна межа Тернопільської області. 14. Дві з’єднані торби, які перекидають через плече, щоб легше було нести.ВІД ЦЕНТРУ: 3. Цукерки, які мають форму горошин. 6. Людина, що не любить працювати. 7. Орган, розміщений з лівого боку грудей. 10. Справжнє ім’я Роксолани, дружини султана Сулеймана. 11. Смужки волосся над очима. 13. Зимовий вид спорту. 15. Місто, в якому є Ейфелева вежа. 16. Гарна, приваблива зовнішність.

Увага!

Конкурс!

Page 12: Старий Центр №31

14 14 вересня 2012 р.

Гарбуз – на перший погляд, звичай-на баштанна культура. Але це тільки на перший погляд... Він один із найбільш поживних і корисних овочів. Відомий та-кож як символ Хелловіна, а в Україні – знак відмови нелю-бим нареченим. У кулінарії гар-буз широко ви-користовується для приготуван-ня рагу, супів, каш, компотів, а також як гар-нір до м’ясних страв.

Гарбуз – чемпіон се-ред овочів за

вмістом заліза, міді й фтору. Його плоди багаті пектином, вітамінами групи В, С, Е, каротином. Сира м’якоть покращує функцію жовчного міхура, знімає за-пальні явища в кишечнику.

Високу температуру, викликану брон-хітом, можна понизити за допомогою гарбузової каші. Гарбузовий сік – неза-

мінний засіб при застуді: він полегшує біль у горлі й під-вищує імунітет, а ще – зміц-нює зубну емаль, допомагає в профілактиці карієсу. Каш-кою із м’якоті можна лікува-

ти опіки та запалення. Гарбузове насін-ня допомагає при токсикозі.

Зберігати гарбуз краще в погребі, але якщо такого немає, то ціл-ком згодиться і засклена ло-джія, і прохо-лодна комора.

Не мож-на споживати гарбуз лише тим, у кого цу-кровий діабет, виразкова хво-роба шлунку та 12-палої киш-ки, гастрити з пониженою се-крецією.

Та все ж гарбуз – унікальний лікуваль-ний продукт. А гарбузова каша – смачна й поживна страва. Якщо вживати її постій-но, можна допомогти організму позбути-ся шкідливих речовин і нормалізувати роботу життєво важливих органів.

На ринках Броварів гарбуз продають по 4–6 грн. за кг.

Гарбузове дитинство

У дитинстві я з нетерпінням че-кала осінньої за-чистки городу. Ні, не тому, що після цього «городні ро-боти» закінчували-

ся і з’являлося більше часу для різних ігор та пустощів. А тому, що саме тоді ми з сестрою та батьком збирали всі гарбузи. Боженьку, скільки тоді було радості! Ця робота перетворювалася на справжню розвагу. Спочатку ми змагалися, хто знайде найбільшого гарбуза, потім мірялися силами, хто зможе його підняти (татусь завжди чомусь піддавався, а від цього нам із сестрою було ще більше втіхи). А ще ми шукали н а й о р и г і -нальніший за формою г а р б у з . І таких було чима-ло! Адже ще викопуючи ранні сор-ти картоплі, ми з татком маленькі гарбу-зики засовували в різний посуд: старі скляні банки (різного літражу), непотрібні, надщерблені та з дірка-ми глечики... Сам посуд під тиском зростання овочу тріскався, а гарбуз виростав у формі цієї посудини.

Та найбільше радості було, коли татко вирізав для своїх донечок (тоб-то для нас) із гарбуза різні химери. Такі, як зараз роблять на Хелловін. Тоді ми з сестрою ще не знали про існування такого свята, проте ви-ставляли гарбузові страховища під парканом, запалювали в них свічки й ховалися в малині, що росла поруч. І дуже раділи, коли нашого гарбузо-вого «ліхтарика» хтось із перехожих (чи навіть наша матуся) хоч на мить, та все ж лякалися.

P. S. Сьогодні я вдячна своєму бать-кові за щасливе дитинство! Молю Бога, щоб послав йому здоров’я, аби татко міг ще так само розважати онуків.

Соління по-требухівськи

ЧемпіонКраїна рад

Колонка редактора Територія краси

і здоров’яБільшість людей використо-

вують гарбуз лише в кулінарії або вирізають із нього химери на Хелловін. Та мало хто знає про кос-метичні властивості цього овоча.

Відмінний тонізуючий засіб для всіх типів шкіри – кашка з на-тертого гар-буза й від-жатий з неї сік. Соком просочують тонкий шар вати, кашку наносять на марлеву серветку або безпо-середньо на обличчя. Компрес потрібно накласти на 15-20 хвилин, потім зняти і вмитися прохолодною водою. Варто по-вторювати цю процедуру двічі-тричі на тиждень, тривалість курсу – 15-20 комп-ресів. Бажано чергувати компреси з соку і кашки.

Для свіжості обличчя можна приготувати емульсію із сирого насіння

гарбуза. Для цього по-трібно очис-тити насіння від шкірки, розтовкти в ступці й по-класти в ки-плячу воду в співвідно-

шенні 1:10, кип’ятити до отримання од-норідної маси. Емульсією змастити об-личчя і через 15-20 хвилин змити теплою водою.

Щоб швидше позбавитися вугрів і звузити пори, можна просто протерти обличчя шматочками гарбуза.

Маска для зняття набряків. 2 ст. л.

дрібно на-різаного гар-буза залити нев еликою к і л ь к і с т ю води і варити на слабкому вогні 10 хв. Додати по-ловину ч. л. меду й ретельно перемішати. Отриману суміш у теплому вигляді нанести на марлю, покласти на обличчя, а зверху прикрити рушником. Витримати 20-30 хвилин, потім вмитися прохолодною водою. Наносити маску через день, курс – 3-4 маски.

Гарбузовий пирігГарбузова ікра

Суп із гарбуза із запеченими овочамиЯйця збити з цукром, додати олію, борошно, ваніль, соду, корицю, мед. Все гарно вимішати ложкою, додати гарбуз, горіхи. Тісто вилити в форму й випікати при температурі 180 градусів приблизно 50 хв. Готовий пиріг посипати цукровою пудрою.

По 400 г гарбуза та картоплі натерти на крупній тертці, додати 150 г сиру, 1 яйце, 1 ст. ложку борошна, 2 зубки розтовченого в ступці часнику, сіль, перець, подрібнену зелень петруш-ки. Все гарно вимішати. Смажити оладки на олії.

Тушкувати шматочки гарбуза з цибулею та помідорами. Можна додати будь-які інші овочі. За-правити сіллю, перцем і, за бажанням, – січеною зеленню.

Близько 750 г гарбуза, нарізаного на 6 часточок (як кавун), очищених від насіння, 6 великих томатів, порізаних товстими скибочками, крупно порізана 1 велика цибулина, 4-5 зубчиків час-нику, 4 гілочки розмарину, оливкова олія, 450 мл води або бульйону, 75 г чорних оливок без кісточок, стружки сиру, пармезан для прикраси.Розігріти духовку до 220 С. Розкласти овочі та гілочки розмарину на великому деку, побризкати олив-ковою олією і запікати 40-50 хвилин, поки не підрум’яниться. Нарізати на шматочки очищений гарбуз. Дістати розмарин і перекласти всі овочі в блендер. Зробити однорідне пюре і пропустити його через сито в каструлю. Додати воду або бульйон і довести до кипіння. Приправити й додати порізані оливки. Подавати в підігрітих тарілках із пармезаном і хрустким хлібом із оливковою олією.

Оладки з гарбуза та картоплі

Сторінку підготувала Марія Кондратюк

Інгредієнти: • 2 склянки тертого на крупній тертці гарбуза, • 1 склянка цукру, • 3 яйця, • 3 ч. л. кориці, • 1 ч. л. гашеної лимонним соком соди, • 1 пачка ва-нільного цукру, • 3 склянки борошна, • 1 склянка (200 мл) олії, • грецькі горіхи (жменька), • 1 ст. л. меду.

Інгредієнти: • 1 гарбуз, • порізаний на шматочки, • дрібно порізані 2 цибулини, • подрібнені помідори – за смаком.

Кул і нар і я

На адресу редакції надійшов лист від нашої читачки з Требухова Тетяни Михайлівни (на жаль, прізвище не вка-зано), яка поділилася своїми секретами соління. Наша дописувачка перекона-на, що помідори з діжечки – смачніші.

«Магазинна консервація містить чи-мало консервантів та штучних барвників, – пише пані Те-тяна. – Через що банка з помідорами може збері-гатися 1-2 роки. «Домаш-ню» не варто так довго зберігати, потрібно одра-зу використати.

Для соління краще відібрати бурі (що поча-ли червоніти)помідори. Плоди повинні бути ціли-ми (без тріщин), твердошкі-рими й однаковими за стиглістю, бажа-но, дрібними або середнього розміру.

Щоб солоні томати були ароматни-ми і смачними, потрібно додати пряно-щі. На 5 кг помідорів взяти 5 г свіжого стручкового гіркого перцю або 1 г суше-ного, кілька листочків селери, петрушки, хрону, листя чорної смородини (близько

20 шт.), свіжого кропу (у фазі цвітіння). Якщо немає листя смородини, селери, петрушки, слід удвічі збільшити кіль-кість кропу.

Укладені в тару помідори залити роз-чином солі (на 6 л води – 300-450 г солі).

При солінні в діжці, щоб плоди не спливали, на дерев’яний круг,

покритий чистим полот-ном, потрібно покласти

невеликий гніт — ку-сок граніту або марму-рової плити (можна й цеглину).

Розумію, що не ко-жен може засолювати в діжці, тому порада для тих, хто надає пе-

ревагу скляним банкам: при такому солінні банки

треба накрити кришками і так залишити на 6-8 днів. Якщо з’явиться пліснява, її слід обережно зняти, долити у склотару розсо-лу, потім щільно закупорити.

Зберігати помідори краще в холодно-му погребі або коморі. Приблизно через місяць після соління можна ласувати го-товими помідорчиками».

Галина Павлівна (с. Димитрово): «Із моїх гарбузиків каша найсмачніша!»

Page 13: Старий Центр №31

15№31Оголошення

Інформаційно-аналітичний тижневик «Старий центр». Виходить щоп’ятниці. Наклад 7000Видавець ТОВ «Комунікаційна група «Контакт»Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КІ-№ 1435 Р, від 27.01.2012 р.Адреса редакції: м. Бровари, вул. Рокосовського, 2Зам. № 54/31. Ціна договірна.Передплатний індекс 89964

Шеф-редактор: Олена СлизюкГоловний редактор: Ірина ЮщенкоВерстальник: Антон СтрочкінЛітредактор: Людмила СотникТел. редакції: 7-27-28Відділ реклами: тел. 7-25-01, e-mail: [email protected]Редакція може не поділяти думку та позицію автора.За точність фактів, викладених в опублікованих

матеріалах, відповідальність несе автор.Листування з читачами тільки на сторінках газети.За зміст та достовірність реклами відповідальність несе рекламодавець.Рукописи не рецензуються і не повертаються.Віддруковано: ПСК газети «Вісті Центральної спілки споживчих товариств України»

Пропоную роботу ПродаєтьсяВелосипед дитячий

3-колісний, від 1-4 років,ручка керування,

парасолька від сонця067-369-76-02

Продам ГАЗ-53 бортовий, на ходу, 62 року, з документами. Нові КПП, кардан, фередо та ін. комлектуючі до ГАЗ-53. тел. 098-275-85-08

Продам двигун Д-245-турбо, недорого, відпрацював 159 мотогодин. 098-275-85-08. Ігор

«Запорожець» 1962 року, на ходу. Рідні запчастини (все працююче). 098-275-85-08. Ігор

Куплю холодильник б/в за помірну плату, працюючийГалина Корніївна, смт В. Димерка, вул. Пушкіна, 167

096-805-31-45

Столяр-верстатник. Маляр по дереву. 097-81-85-16, (044) 223-95-29

Монолітні фундаменти та перекриття, під’їзні дороги, підмостки. 096-29-87-888

Новий пеленатор та круг для купання немовлят, дешево. 093-296-47-87

Причіп легковий ПВ-01Б

б/в, рік випус-ку 2010, тент,

посилена рама, Ірина

067-748-34-84

Нерухомість

Послуги

Продаю землю 16 соток під забудову, с. Красилівка. Комунікації поруч. Власник 097-494-29-32.

097-277-34-89. Ціна договірна

Продаю земельну ділянку під забудову 25, 8 соток, Калита. Ціна договірна

тел.: 68-4-36; моб.: 097-10-85-831Ніна Тимофіївна

Продається земельна ділянка 20 соток в

с. Кулажинці, центр села, всі комунікації.

Ціна договірна 097-221-14-90

Здається в оренду перукарня

смт. Калинівкавул. Північна, 6-ател. 067-580-11-37

Продається земельна ділянка під забудову, 18 соток. Електричні лінії поруч, газифікація, зручний під’їзд.

СМТ Калита, по вулиці Гоголя. Ціна договірнател. 067-725-86-32

Продам будинокс. Гоголів, світло, газ,

вода, під’їзд асфальто-вано, поруч магазин

тел. 067-291-51-09

Продам ділянку з недобудованим будинком в Бобровиці, 7 соток. Центр міста, зручний під’їзд.

Газ, вода по вулиці. Літня кухня добудована.Ціна договірна. 067-793-14-15. Інна

Малярні роботи: штукатурка, шпаклівка, фарбу-вання, клеєння шпалер. Будь-які обсяги робіт

097-608-47-47, 063-757-40-11

Продаю в с. Краси-лівка ділянку під

забудову, 16 соток. Комунікації

поруч. Ціна договірна.097-494-29-32. Ніна

Продам дачну ділянку 8 с. Село Семиполкисадове товариство «Авіатор». Скважина,

електрика, сад. Ціна договірна 067-416-77-66

ВАТ «БРОВАРСЬКИЙ ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ КОН-СТРУКЦІЙ» ШУКАЄ МАШИНІСТА КРАНА (КРАНІВ-НИКА) ДЛЯ КОНТРОЛЮ РОБОТИ СТРОПАЛЬНИКА (ЗАЧІПЛЮВАЧА), ВИКОНАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ З ДОТРИМАННЯМ НОРМ ТА ВИМОГ БЕЗ-ПЕКИ ПРАЦІ. Надається гуртожиток. Зарплата – 3000 грн. Тел. (04594)5-44-11.

ТОВ «ПЕРІ УКРАЇНА» ПОТРІБЕН МЕНЕДЖЕР (УПРА-ВИТЕЛЬ) ЗІ ЗБУТУ ЗІ ЗНАННЯМ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ, ВІЛЬНИМ ВОЛОДІННЯМ КОМП’ЮТЕРНИМИ ПРОГРА-МАМИ (AUTOCAD ОБОВ’ЯЗКОВО!). Зарплата – 7000 грн. Тел. 443902600.

ТОВ «ІКГ» ЗАПРОШУЄ НА РОБОТУ МЕНЕДЖЕРА (УПРАВИТЕЛЯ) ЗІ ЗБУТУ ДЛЯ ПРОДАЖУ ЗАПЧАС-ТИН. Зарплата – 4000 грн. Тел. 687077347.

ТОВ «КОМПАНІЯ «ПОЛІССЯ» ПОТРІБЕН МЕНЕДЖЕР (УПРАВИТЕЛЬ) ЗІ ЗБУТУ ЗІ ЗНАННЯМ АЗЕРБАЙ-ДЖАНСЬКОЇ МОВИ. Зарплата – 3000 грн. Тел. (044)331-05-09.

ТОВ «ТАЛСІ ФК» ШУКАЄ МЕНЕДЖЕРА (УПРАВИТЕЛЯ) ЗІ ЗБУТУ. Збут металоконструкцій, підписання договорів, ведення переговорів, знання організації комерційної ді-яльності, менеджмент торгівлі. Зарплата – 2000 грн. Тел. (04594)65805.

КП «БРОВАРИРАЙВУОШІ» ЗАПРОШУЄ ДО СПІВПРА-ЦІ МЕХАНІКА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕМОНТУ ОБЛАД-НАННЯ, ОБЛІКУ РЕСУРСІВ ОБЛАДНАННЯ, АНАЛІЗУ ПРИЧИН ПЕРЕДЧАСНОГО ЗНОШУВАННЯ, ЗАБЕЗПЕ-ЧЕННЯ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ РОБІТ. Зарплата – 1260 грн. Тел. (04594)40455.

ТДВ «БРОВАРИ-МОЛОКО» ПОТРІБЕН МІКРОБІОЛОГ З НАВИЧКАМИ РОБОТИ З ЛАБОРАТОРНИМ УСТАТКУ-ВАННЯМ; ВІДБОРУ ПРОБ; КУЛЬТИВУВАННЯ МІКРО-ОРГАНІЗМІВ; ПРОВЕДЕННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ВИМІРІВ УСТАТКУВАННЯ ТА ПРОДУКЦІЇ; АНАЛІЗУ ДАНИХ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ. Зарплата – 1600 грн. Тел. (04594)49428.

БРОВАРСЬКОМУ ВІДДІЛУ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРИ ГУМВС УКРАЇНИ В КИЇВ-СЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОТРІБЕН МІЛІЦІОНЕР ДЛЯ ОХО-РОНИ ОБ’ЄКТІВ. Служба в армії, відсутність судимості кандидата та його родичів, вік до 30 років, навчання за рахунок підприємства. Зарплата – 2800 грн. Тел. 459440676.

КО БРОВАРСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ ШУКАЄ МОЛОДШУ МЕДИЧНУ СЕСТРУ (САНІТАРКА, САНІТАРКА-ПРИБИРАЛЬНИЦЯ, САНІТАРКА-БУФЕТ-НИЦЯ ТА ІН.) для роботи в кардіології. Зарплата – 1102 грн. Тел. (04594)44120.

КО БРОВАРСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ ЗАПРОШУЄ НА РОБОТУ МОЛОДШУ МЕДИЧНУ СЕСТРУ ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМИ ТА ДЕЗІНФЕКЦІЇ МЕ-ДИЧНОГО ПРИЛАДДЯ ТА ІНСТРУМЕНТІВ. Зарплата – 1102 грн. Тел. (04594)44120.

БРОВАРСЬКОМУ ДОМОБУДІВНОМУ КОМБІНАТУ «МЕРКУРІЙ» ПОТРІБЕН МУЛЯР. Заробітна плата від-рядна. Зарплата – 1500 грн. Тел. 459477245.

КОРПОРАЦІЯ «АРХБУДСЕРВІС» ШУКАЄ МУЛЯРА 4-6 РОЗРЯДІВ. Зарплата – 2500 грн. Тел. 0672808508.

ЦЕНТРУ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ № 9 КИЇВСЬКОЇ ОБ-ЛАСНОЇ ДИРЕКЦІЇ УДППЗ «УКРПОШТА» ПОТРІБЕН НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛЕННЯ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ ПО ПІДМІНІ. Роз’їзний графік роботи, організація поштово-го зв’язку. Зарплата – 1600 грн. Тел. (04594)5-45-55.

«КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД» ШУ-КАЄ НАЧАЛЬНИКА ВІДДІЛУ ДЛЯ КЕРУВАННЯ ТОР-ГОВИМ ВІДДІЛОМ. Вільне володіння грецькою мовою, організація, контроль та планування роботи відділу про-дажів компанії, досвід роботи від 7 років на керівних посадах. Зарплата за домовленістю. Тел. (044)490-07-60.

БРОВАРСЬКІЙ РАЙОННІЙ ДЕРЖАВНІЙ АДМІНІСТРА-ЦІЇ ПОТРІБЕН НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ З ДОСВІДОМ РОБОТИ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ НА КЕРІВНИХ ПО-САДАХ НЕ МЕНШЕ 3-Х РОКІВ АБО ЗА ФАХОМ НА КЕ-РІВНИХ ПОСАДАХ В ІНШИХ СФЕРАХ. Зарплата – 1400 грн. Тел. (04594)53433.

БРОВАРСЬКА ФІЛІЯ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» ШУ-КАЄ НАЧАЛЬНИКА ЦЕХУ З ПІДГОТОВКИ ПТАШНИ-КІВ. Надається гуртожиток. Зарплата – 2000 грн. Тел. 459465559.

ТОВ «ПРОДПАК ЛТД» ЗАПРОШУЄ НА РОБОТУ ОПЕРА-ТОРА ВИРОБНИЧОЇ ДІЛЬНИЦІ З ДОСВІДОМ РОБОТИ З ФАСУВАЛЬНИМ ОБЛАДНАННЯМ, ПАКУВАННЯ ЧАЮ. м. Київ, від м. «Берестейська» трамвай № 14 до зупинки Академіка Білецького, будівля за Авторинком. Зарплата – 5000 грн. Тел.(044)4928162.

ТОВ «ПЕРФЕКТ МАРКЕТИНГ» ПОТРІБЕН ОПЕРАТОР КОМП’ЮТЕРНОГО НАБОРУ. Зарплата + надбавка, знання 1-С, робота на складі. Зарплата – 1700 грн. Тел. (04594)50374.

БРОВАРСЬКА ФІЛІЯ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» ШУКАЄ ОПЕРАТОРА ТЕХНОЛОГІЧНИХ УСТАНОВОК ДЛЯ РОБОТИ З ОБЛАДНАННЯМ НА ГАЗОВОМУ ПА-ЛИВІ. Надається гуртожиток. Зарплата – 2000 грн. Тел. 459465559.

ОХОРОНЕЦЬ ОБ’ЄКТІВ. Вік – до 30 років, зріст – від 170 см, середня чи середньоспеціальна технічна освіта, без судимості, можливість проживання в Києві та області. Військова служба не обов’язкова. Зручний графік роботи. Вислуга років – рік за півтора. Безкоштовне медичне об-слуговування, повний соцпакет. Зарплата – від 2000 грн. Тел. (097) 501-54-64.

ЗАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-5» ШУКАЄ ПАРКЕТНИКА ЗІ ЗНАННЯМ ПРАВИЛ ТА СПОСОБІВ ВИГОТОВЛЕННЯ Й ВИКОРИСТАННЯ МАСТИК, ВМІННЯМ НАСТЕЛЯТИ ПІДЛОГУ З БУДЬ-ЯКИХ ПАРКЕТНИХ МАТЕРІАЛІВ. Зарплата – 1200 грн. Тел. (044)5408838.

БРОВАРСЬКИЙ ВІДДІЛ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРИ ГУМВС УКРАЇНИ В КИЇВ-СЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗАПРОШУЄ ОХОРОНЦЯ. Служба в ар-мії, відсутність судимості кандидата та його родичів, вік до 37 років, навчання за рахунок підприємства. Зарплата – 1600 грн. Тел. 459440676.

ШУКАЮ НЯНЮ ДЛЯ ДІВЧИНКИ 1,5 РОКУ. Без шкідливих звичок, акуратну. Вік 35-40 років. Тел. 063 308 92 61

БРОВАРСЬКІЙ ФІЛІЇ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» ПОТРІБЕН ПІДСОБНИЙ РОБІТНИК З ПІДГОТОВКИ ПТАШНИКІВ. Надається гуртожиток. Зарплата – 1500 ГРН. Тел. 0459465559.

Дубовий кухонний куточок + стіл + 2 табуретки. Килим 2,5 х 3,5 коричневий. 067-369-76-02

ТОВ ФІРМА «ЦЕОЛІТ» ШУКАЄ ПІДСОБНОГО РОБІТНИ-КА (ОПЕРАТОР НА ЛІНІЇ РОЗЛИВКИ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ) ДЛЯ ПЕРЕНОСУ КАНІСТР ЄМНІСТЮ БІЛЬ-ШЕ НІЖ 10 Л. Зарплата – 1102 грн. Тел. (04594)49999.

ТОВ ДНЗ «ОЛЕКСАНДРА» ПОТРІБЕН ПОМІЧНИК ВИ-ХОВАТЕЛЯ. Шестигодинний робочий день, робота з ді-тьми. Зарплата – 1102 грн. Тел. (04594)5-11-67.

ТОВ «ПЕРІ УКРАЇНА» ШУКАЄ ПОМІЧНИКА КЕРІВ-НИКА ПІДПРИЄМСТВА (УСТАНОВИ, ОРГАНІЗАЦІЇ) З ВОЛОДІННЯМ АНГЛІЙСЬКОЮ ТА НІМЕЦЬКОЮ МО-ВАМИ, КОМП’ЮТЕРНИМИ ПРОГРАМАМИ, ОСНОВА-МИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ. Зарплата – 3500 грн. Тел. 443902600.

ОСББ «ЯСОН» ЗАПРОШУЄ ПРИБИРАЛЬНИКА ПРИ-БУДИНКОВИХ ТЕРИТОРІЙ: ТРОТУАР, 3 КОНТЕЙ-НЕРИ; БУДИНОК: МИТТЯ ЛІФТОВИХ КОРИДОРІВ, 2 ПІД’ЇЗДИ. Зарплата – 1102 грн. Тел. 459460206.

КП «СЛУЖБА ЗАМОВНИКА» ПОТРІБЕН ПРИБИРАЛЬ-НИК ТЕРИТОРІЙ ДЛЯ ПІДМІТАННЯ ПРОЇЖДЖОЇ ЧАСТИНИ ДОРІГ І ТРОТУАРІВ ВУЛИЦЬ, ЧИЩЕННЯ ЇХ ВІД СНІГУ ТА ЛЬОДУ, ПОСИПАННЯ ПІСКОМ. Копання та прочищання канавок і жолобів для стоку води, очи-щення пожежних колодязів для вільного доступу до них. Зарплата – 2174 грн. Тел. (04594)91262.

ДП «ЖИТЛО» ШУКАЄ ПРИБИРАЛЬНИКА ТЕРИТОРІЙ (ДВІРНИК-ПРИБИРАЛЬНИК) ДЛЯ ПРИБИРАННЯ БУДИНКІВ ТА ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЙ (ПЕРЕВАГА НАДАЄТЬСЯ СОЦІАЛЬНО НЕЗАХИЩЕНИМ КАТЕГО-РІЯМ ГРОМАДЯН 3 ГРУПИ). Зарплата – 1102 грн. Тел. (04594)34652.

БРОВАРСЬКА ФІЛІЯ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» ЗА-ПРОШУЄ НА РОБОТУ ПТАХІВНИКА ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ПТИЦЕЮ, ГОДУВАННЯ, СОРТУВАННЯ ПТИЦІ, ЗБОРУ ТА СОРТУВАННЯ ЯЄЦЬ. Надається гуртожиток. Зарпла-та – 2500 грн. Тел. 459465559.

ДЕРЖАВНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ «РЕЗИДЕНЦІЯ ЗАЛІССЯ» ПОТРІБЕН РАМНИК ДЛЯ РОБОТИ НА ПИЛОРАМІ. Зарплата – 1315 грн. Тел. (04594) 33373.

КЗКОР «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ШКОЛА ВИЩОЇ СПОР-ТИВНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ» ЗАПРОШУЄ РОБІТНИКА З КОМПЛЕКСНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ Й РЕМОНТУ БУ-ДИНКІВ. Сантехніка, малярні роботи, штукатурні роботи, електрика, поточний ремонт будівель. Зарплата – 1223 грн. Тел. (04594)52082.

ДОЧІРНЬОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ЖИТЛОСЕРВІС» ПО-ТРІБЕН РОБІТНИК З КОМПЛЕКСНОГО ПРИБИРАННЯ ТА УТРИМАННЯ БУДИНКІВ З ПРИЛЕГЛИМИ ТЕРИТО-РІЯМИ. Зарплата – 1140 грн. Тел. 667376642.

ПАТ «УКРДОКБУД» ЗАПРОШУЄ НА РОБОТУ САДІВНИ-КА З СЕРЕДНЬОЮ ОСВІТОЮ, ДОСВІД РОБОТИ – ВІД 3 РОКІВ. Соцпакет, робота з 9.00 до 18.00. Зарплата – 1201 грн. Тел. 0443325987.

ПАТ «БРОВАРСЬКЕ ШЛЯХОБУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІН-НЯ № 50» ПОТРІБЕН СЛЮСАР-РЕМОНТНИК ДЛЯ СЕ-ЗОННИХ РОБІТ. Зарплата – 2000 грн. Тел. 0459454120.

Хранящая старинные каноны, с большим опытом работы в Украине и за рубежом:– решит проблемы в семье, бизнесе и личной жизни;– предскажет судьбу;– очистит ваш дом от скверны.Снятие невезения, порчи, сглаза, проклятия, в том числе родового Избавление от венца безбрачия, страха, бессонницыПриворот за короткий срок (возможен и по фотографии)Установка на удачу (талисманы, обереги , защита)Восстановление и укрепление ауры

Избавление от вредных привычекГадание: карты Таро, гуща, воск, по руке 063 308 92 61

Свеча Жизнив руках нашего ангела-хранителя

У каждого человека свой ангел-хранитель. Именно он избавляет нас от проблем и болезней, дарит гармонию в семье, а в тяжелые минуты жизни призывает других ангелов к нам на помощь. Ангел-хранитель

держит свечу нашей жизни. И именно свеча помогает нам общаться с нашим ангелом.

У ясновидящей Марты особый Дар толкования пламени свечи и таю-щего воска. Свечи она привозит из Иерусалима, каждая – специального назначения.

Зажигая свечу, приобретенную у ясновидящей Марты, вы сможете понять, что происходит с вами и вокруг вас в невидимом мире. Ясно-видящая растолкует увиденные знаки, а главное – защитит вас от не-приятностей.

Ясновидящая Марта предупреждает «Симптомы колдовства»В делах, здоровье, отношениях наблюдается ухудшениеВам указывают на недостатки человека, а вы этого не видите – вы

приворожены.Вы считаете, что счастливы с любимым, несмотря на несчастья,

которые он вам приносит.Вы чересчур агрессивно воспринимаете критику любимого челове-

ка – это тоже может быть действием приворота.Проявляется неожиданная тяга к конкретному человеку, мысли о нем

носят навязчивый характер; возникает сильное сексуальное желание.Вам говорят, что вы сильно изменились. Вы стали агрессивны,

нервозны, у вас появились страх, тревога.

Травмы, опасные для жизни ситуации – также не редкость в жизни привороженного.

(Все это касается только тех приворотов, которые сделаны с помо-щью черной магии)

Відведи біду!Довго думав, але все ж вирішив написати: може,

комусь допоможе мій досвід.Син моєї сестри Ганни зв’язався з поганою компанією. Він покинув

навчання, почав випивати, піднімав руку на матір. Що з ним відбува-лося, не передати словами! Але біда не ходить сама: з чоловіком у се-стри теж почалися проблеми. Закрутив він із якоюсь, по ночах дома не з’являвся. Спробував я з ним говорити, але марно. Тоді я згадав, що в якійсь газеті читав про одну жінку, що опинилася в подібній ситуації. Там же і номер ясновидиці Марти знайшов. Пішли ми з Ганночкою до Марти, і розповіла вона нам, де шукать хреста чорного, нитками обплутаного. «Він до вас нещастя притягує», – пояснила нам Марта. Вдома під кили-мом ми знайшли цю страшну річ і зробили, як нас ясновидиця навчила. Наступного разу прийшли до Марти вже з вдячністю, бо вона як рукою зняла всі проблеми. Тому вирішив цією історією поділитися з іншими.

Тел. 063 308 92 61

Потомственная ясновидящая в 5 поколенииЛіц. № 17-02-ВС від 12.01.09 р

Page 14: Старий Центр №31

16 14 вересня 2012 р. Реклама

ТУТ може бути

ваша реклама