УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

РУБІЖАНСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №3

ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Задорожня Вікторія Іванівна

вчитель початкових класів

2014 р

Зміст Стор.

Анотація 3

Вступ 4-5

Розділ І Суперечності, які зумовили творчий пошук 6

1.1 Одна з причин втрати зацікавленості – це проведення

уроків традиційними методами навчання

6-7

1.2 Ні! Трафаретним урокам 7-8

Розділ ІІ Розвиток творчої особистості через використання

інтерактивних технологій

8

2.1 Мета сучасної початкової школи – розвиток творчої

особистості

8-9

2.2 Переваги інтерактивних методів навчання 9-10

2.3 Застосування інтерактивних технологій на уроках читання 10-11

2.4 Інтерактивні форми роботи на уроках «Я і Україна» 11-12

Результативність представленого досвіду 13

Висновки та рекомендації 14

Список використаної літератури 15

2

«Лише той Учитель, хто живе так, як

навчає»

( Г. Сковорода)

Анотація

Мета роботи: донести до вчителів, що найважливішим завданням школи є

навчити дитину мислити, а це неможливо зробити, використовуючи традиційні

методи навчання. Час вимагає відходу від безликих трафаретних уроків передачі

готових знань. Робота знайомить із новітніми підходами до організації навчання –

інтерактивними технологіями, що допомагають мені зробити процес навчання

цікавим, різноманітним, ефективним. В своїй роботі висвітлюю суть інтерактивного

навчання. Описую інтерактивні вправи, їх застосування на уроках.

У першому розділі з'ясовую причини втрати зацікавленості в учнів. Треба

виховувати дитину, яка вміє спочатку самостійно вчитися, а потім самостійно й

творчо працювати й жити в суспільстві. Необхідність використовувати

інтерактивні форми для розвитку творчої особистості.

В другому розділі розкриваю:

задачі, які ставлю перед собою для розвитку творчої особистості;

переваги інтерактивних методів навчання;

принципи інтерактивної роботи;

послідовність, в якій розвиваю пізнавальні інтереси;

інтерактивні методи, які використовую в роботі.

Далі додаю результати роботи з учнями та роблю висновок, чому вважаю

необхідним переорієнтацію на інтерактивне навчання.

Працюючи над даною темою черпала «золоті зерна» з методичної літератури,

ознайомлювалася з досвідом учителів-новаторів, перечитала багато науково-

методичних посібників, рекомендацій, розробок уроків з використанням

інтерактивних технологій. І в кінці даю огляд літератури, яку використала під час

написання роботи.

3

Вступ

В період бурхливого науково-технічного розвитку, швидкого росту наукових

знань і їх широкого застосування у виробництві пріоритетним напрямком у

розвитку освіти є підготовка людей високої освіченості, кваліфікованих спеціалістів,

здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння і впровадження

наукоємних та інформаційних технологій. У зв’язку зі зміною соціальних вимог

відбувається переосмислення ролі вчителя у процесі модернізації системи освіти,

підвищуються вимоги до нього. Критично-креативна парадигма освіти потребує

високої професійної компетентності вчителя, його готовності до педагогічного

співробітництва і співтворчості зі своїми учнями, до здійснення особистісно

зорієнтованого навчання.

Нажаль, у більшості нинішніх випускників не розвинене творче мислення,

вони слабо підготовлені до узагальнення його результатів в гнучкі системи,

придатні для застосування в різних життєвих ситуаціях, фактично не підготовлені

до творчого аналізу проблеми. Проте, відомо, що діти від природи допитливі і

сповнені бажання вчитися. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі

здібності, необхідне розумне керівництво з боку вчителя. Вважаю, що

найголовнішим завданням педагога на кожному уроці навчально-виховного процесу

має стати розвиток у дитини гнучкості мислення. А для цього треба перетворити

кожен урок в школі на урок мислення-спілкування, де істина постає як суперечка

про істину, як діалог. Під час такого діалогу важливо навчити кожну дитину

розмірковувати, гнучко підходити до розв’язання проблем, знаходити нові,

оригінальні рішення, для того, щоб відчути задоволення від навчання.

Як відомо, навчально-виховний процес повинен будуватися відповідно до

потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх

самостійності й творчої активності. На розвиток творчих здібностей учнів

орієнтують всі державні та відомчі директивні документи України. (Слайд 3)

А це вимагає організації навчання відповідно до здібностей, здатності до

навчання, таланту дитини. Необхідна переорієнтація на те, щоб створити

можливості кожному стати самим собою. В освітньому закладі основи цих значимих

4

змін закладаються безпосередньо на уроці. То яким повинен бути урок у таких

умовах?

Аналіз сучасної педагогічної літератури свідчить, що зміни неможливі без

застосування на уроках інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі,

моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками тощо.

Впровадження інтерактивних технологій – це шлях до розвитку творчої

особистості, до успішної реалізації Державного стандарту початкової загальної

освіти. (Слайд 4)

Сучасному суспільству потрібні особистості, які багато знають і вміють

творчо думати в нестандартних ситуаціях. Але постає питання: коли людина

починає думати? Активізація творчої діяльності учнів є необхідною умовою

свідомого засвоєння ними навчального матеріалу. Переконана, що дитина не

тільки повинна засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати,

виявляти взаємозв'язок між поняттями й міркувати. А добитися цього можливо

лише засобами, які активізують творчі здібності, передбачають самостійну творчо-

пошукову роботу.

Вважаю, що найефективнішим засобом розвитку творчих здібностей учнів є

інтерактивні технології навчання.

Ця тема є актуальною, бо:

- забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

- сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в

самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

- робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного

уроку. (Слайд 5)

5

Розділ І Суперечності, які зумовили творчий пошук

1.1 Одна з причин втрати зацікавленості – це проведення уроків

традиційними методами навчання

Школа не може не зазнавати змін, які диктує XXI століття. Вона мусить

готувати молодих творчих менеджерів, лідерів, здатних оцінити минуле й творити

краще майбутнє. А для цього недостатньо орієнтуватися на передачу й засвоєння

досвіду, накопиченого людством. Важливим стає вміння в лавиноподібному потоці

інформації віднайти потрібну, уміти з нею працювати, а не просто накопичувати

суму енциклопедичних знань.

Найважливішим завданням школи є навчити дитину мислити, адже

більшість проблем, що виникають у науці, техніці, культурі, мають відкритий

характер і тому не можуть однозначно й просто вирішуватися. Тим більше не мають

такого вирішення проблеми, що виникають у реальному житті, до якого й мала б

готувати дитину школа.

Треба виховувати дитину, яка вміє спочатку самостійно вчитися, а потім

самостійно й творчо працювати й жити в суспільстві

У школі учень повинен навчитися, в першу чергу, самостійно формувати мету

та шляхи її досягнення. Цього досягти важче, ніж навчити читати, писати та

рахувати.

Для здійснення цього завдання вчитель повинен бути не тільки носієм

інформації, але й педагогом, психологом, здатним здійснювати адекватну

психологічну підтримку і корекцію особистості, яка формується в такий непростий

період розвитку суспільства.

Учитель повинен формувати в учнів надію, що вони самі здатні керувати

своїм життям, допомогти навчитись приймати рішення, розвинути в собі сильні

боки характеру, справлятися зі стресами – усе це є підґрунтям розвитку творчої

людини, яка спроможна орієнтуватися у сучасному світі.

Проблема, над якою працюю багато років - як розвинути творчу особистість,

збільшити зацікавленість учнів у навчанні. Одна з причин втрати зацікавленості – це

проведення уроків традиційними методами навчання. Тому протягом всієї

педагогічної діяльності постійно працюю над удосконаленням уроку. Що потрібно

6

зробити, щоб кожен урок став цікавим? Від чого відштовхуюсь у системі роботи з

вдосконалення уроку?

1.2 Ні! Трафаретним урокам.

Час вимагає відходу від безликих трафаретних уроків передачі готових знань.

А відтак і від притлумлення інтересу учнів до самостійного пошуку, і від

формування конформістських особистостей, які мислять стереотипно, сіро,

нецікаво. Натомість ми маємо усвідомлювати, що педагогічний процес складається

із низки неповторних ситуацій, які потребують експромтного рішення, із

ефективних педагогічних імпровізацій, що зумовлюють розвиток творчих

здібностей учнів, активізують їхню пізнавальну пошукову діяльність.

В своїй роботі надаю перевагу активним методам навчання, здійснюю діалог із

учнями, пропоную різні форми самостійної і творчої роботи. Значну увагу приділяю

визначенню форм взаємодії вчителя й учнів, добору таких методів роботи, які

сприяють формуванню й розвитку в учнів логічного мислення, бажання вчитися. Я –

за використання інтерактивних технологій навчання, тому при викладанні нового

матеріалу створюю на уроці ситуації успіху, використовую різнорівневі вправи і

тестові завдання.

Ідея досвіду: реалізація моделі технології інтерактивного навчання на уроках

забезпечує розвиток і саморозвиток особистості,сприяє формуванню її організаційних,

інформаційних, комунікативних компетентностей, міцному засвоєнню програмового

матеріалу. Інтерактивні методи навчання, що активно розробляються останнім часом,

є корисними та перспективними для вчителя та для учнів.

Отже, інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого

здійснюється взаємодія вчителя та учня. Схиляюся до визначення О.Пометун та

Л.Пироженко: «сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний

процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання,

взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)». [14, 9]

В залежності від мети та форми організації навчальної діяльності, науковці

О.Пометун та Л.Пироженко поділяють технології інтерактивного навчання на такі

чотири групи :

7

1.Інтерактивно-кооперативного навчання.

2.Колективно-групового навчання.

3.Ситуативного моделювання.

4.Технології обговорення дискусійних питань. [14, 33]

Основні напрями реалізації ідеї:

Залучення учнів до самостійного пошуку інформації, синтез матеріалу з

виходом на самостійні узагальнення й висновки;

Розвиток критичного мислення;

Розвиток творчих здібностей;

Розвиток особистості учня та його адаптація у світовому інформаційному

просторі;

Розділ ІІ Розвиток творчої особистості через використання

інтерактивних технологій

2.1 Мета сучасної початкової школи – розвиток творчої особистості

Мета сучасної початкової школи – не просто давати знання, а формувати

особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб’єкта діяльності.

З огляду на це велике значення має формування в учнів творчого потенціалу,

прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.

Розвиток творчих, інтелектуальних здібностей – це вміння використовувати

знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів.

Розвиток творчих, інтелектуальних, пізнавальних здібностей включає і

розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи,

творчо аналізувати ситуацію.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань,

самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він

переживає успіх, хоча б невеликий.

Тому на кожному уроці ставлю такі завдання:

- запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність

8

людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу, спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним,

розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей учнів сприяють

інтерактивні технології навчання.

2.2 Переваги інтерактивних методів навчання

Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в

якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати

світогляд, формувати характер, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати

критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому

навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв'язок між

новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають

змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою

різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

Мета інтерактивного навчання – створювання комфортних умов навчання, при

яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість.

На уроках застосовую інтерактивні методи навчання, тому що вони мають багато

переваг:

у роботі задіяні всі діти класу;

учні вчаться працювати у групі (команді);

формується доброзичливе ставлення до опонента;

кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

створюється «ситуація успіху»;

за короткий час опановується багато нового матеріалу;

9

формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою

точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми. (Слайд 6)

Інтерактивна робота має свої принципи:

одночасна взаємодія (всі учні працюють в один і той же час);

однакова участь (для виконання завдання кожному учневі надається

однаковий час);

позитивна взаємодія (група виконує завдання за умов успішної роботи

кожного учня);

індивідуальна відповідальність (при роботі у групі у кожного своє завдання).

( Cлайд 7)

Навчаючи учнів та розвиваючи в них пізнавальні інтереси, всю роботу

спрямовую у такій послідовності: цікаво → знаю → вмію. А для того, щоб учням

дійсно було цікаво, щоб вони не втратили інтерес до навчання, намагаюсь

створювати всі умови для розвитку здібностей, творчого мислення учнів,

самовираження їх особистості в різних видах діяльності. Одноманітне, шаблонне

повторення одних і тих же дій вбиває потяг до навчання. Тому учням поряд із

стандартними завданнями пропоную такі, які вимагають мислення, творчих

пошуків, оригінальності, винахідливості. Саме такі творчі, пізнавальні,

інтелектуальні завдання допомагають мені розвинути в учнів пізнавальні процеси –

пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення. Усі завдання творчого характеру розраховані

на пошукову діяльність учнів, творче й уміле застосування набутих знань. Зміст

завдань сприяє розвитку гнучкості й широти мислення, які необхідні для успішного

розв’язання як навчальних так і життєвих задач. Усі творчі завдання допомагають

виявити індивідуальні особливості учнів, намітити перспективи подальшого

розвитку творчого потенціалу кожної дитини, зробити навчання більш

захоплюючим і цікавим.

2.3 Застосування інтерактивних технологій на уроках читання

Працюючи над своєю проблемою, роблю акцент на уроки читання, тому що

вміння свідомо читати – це той фундамент, на якому будуються всі інші основи

наук. (Слайд 8) Дуже подобається дітям така форма роботи як «Мікрофон» - учні,

тримаючи мікрофон, вважали себе кореспондентами якоїсь газети. «Знаємо-хочемо

10

дізнатися-дізналися», «Мозковий штурм», «Пошук запитань», «Я досліджую»,

«Методи мнемотехніки». Учні вчаться говорити лаконічно і швидко. Нагадується

лише правило під час відповіді.

Робота у групах, у парах не дає можливості розгубитися слабшим, кожний

починає вірити у свої власні сили. У дітей формується позитивна мотивація до

навчальної співпраці.

Одним зі шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та

розвитку креативних здібностей у процесі набування знань є застосування в

навчальному процесі творчих ігор і вправ, бо емоційне забарвлення останніх сприяє

глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра.

У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються

продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Учні привчаються до

колективної дисципліни.

Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити

уяву, дає свободу самовияву і творчості.

2.4 Інтерактивні форми роботи на уроках «Я і Україна»

Максимально задіювати у навчальному процесі дитячий розум, активізувати

його пізнавальну діяльність можна і на уроках «Я і Україна». Начебто цікавий

предмет для дорослих у дітей викликає незадоволення. Важко вивчити те, що не

зрозуміле. А зрозумілим він стане тоді, коли діти не тільки прочитають, а і

побачать, та поділяться цією інформацією з іншими. [6]

Пропоную вашій увазі урок на який в 4 класі відведено одну годину. (Урок 2)

За одну годину ми повинні познайомити учнів з материками Землі, з’ясувати їх

місце розташування, особливості природи, рослинного та тваринного світу.

Без нових інноваційних технологій тут не обійтися. А яка технологія

використовується для створення на уроці ситуації, дає змогу учням працювати

разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу, так це

«Ажурна пилка». Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова

інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку

або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися,

навчаючи.

11

Разом з помічниками готуємо подорож по материкам нашої планети. Шукаємо

додатковий матеріал. До цього матеріалу я підбираю слайди (бо інформацію треба

не тільки почути, а і побачити).А потім все те, що почули і побачили про один з

материків, розказати в іншій бригаді. Таким чином діти самі не тільки

ознайомлюються з інформацією про свій материк, а і одержують завдання донести

цю інформацію до учнів інших бригад.

Намагаюся розвивати дитину в цілому як особистість, навчаю її працювати

творчо, вести пошукову роботу, думати і висловлювати свої думки, обґрунтовувати

міркування. У своїх висловлюваннях учні використовують такі вирази: „Я

вважаю"..., „На мою думку... «, «Я гадаю...", „На мій погляд...", „Я припускаю...",

„Подумавши, я прийшов до висновку...". (Урок 1)

На уроках використовую методи, які передбачають одночасну спільну роботу

всього класу.

«Мікрофон» - метод, який надає можливість кожному сказати щось, швидко, по

черзі відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

«Незакінчені речення». Цей метод часто поєдную з «Мікрофоном». Він дає змогу

ґрунтовніше попрацювати над формою висловлювання власних ідей.

«Мозковий штурм». Цей метод використовую, коли треба знайти кілька варіантів

розв’язання проблеми.

«Навчаючи - вчуся» використовую для вивчення певного блоку інформації або

узагальнення й повторення вивченого.

«Мнемотехніка» – це система методів та прийомів, що забезпечують ефективне

запам'ятовування, збереження та відтворення інформації. Цілеспрямоване та

сплановане використання мнемотехніки дозволяє засвоювати матеріал цікавіше,

швидше та міцніше.

«Метод проектів» - система навчання, за якою учні набувають знань, умінь і

навичок у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів. Під час

роботи за методом проектів на чільне місце ставиться самодіяльність учнів та їхня

активність, ініціативність, захопленість. (Урок 3)

12

13

Висновки та рекомендаціїЗміни в освітній політиці відбуваються на основі затвердженого постановою

Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-х річної початкової школи і мають на

меті формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; яка вміє сприймати

інформацію, працювати з нею, сортувати її, осмислювати, творити.

Тому постає проблема пошуку ефективних методів навчання молодших

школярів.

Одними із основних методичних інновацій є інтерактивні методи навчання,

які стимулюють процес пізнання та розумові і навчальні умови, за допомогою яких

можна досягти запланованих результатів.

Традиційна ж методика переважно спрямовує учнів на запам’ятовування

програмового матеріалу та його відтворення. Кількість нової інформації, яку мають

опанувати учні, збільшується щороку. Але як уникнути при цьому перевантаження

учнів? Необхідно будувати нову школу: школу діалогу, школу, яку творять самі

діти спільно з учителями. У цьому сенсі є актуальним застосування інтерактивних

технологій на уроках.

В роботі над проблемою «Розвиток творчої особистості через використання

інтерактивних технологій навчання» рекомендую:

створювати на кожному уроці комфортного, творчого мікроклімату;

стимулювати учнів до розмірковування, використання різних способів

виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;

не нав’язувати свою думку, утримуватись стереотипів;

застосовувати в роботі інтерактивних методів навчання, розвивальні вправи на

розвиток творчих здібностей, дидактичні ігри;

заохочувати і підтримувати самостійність, старанність;

стимулювати пізнавальну діяльність;

створювати атмосферу, що сприятиме самовираженню.

«Посередній учитель викладає, гарний - пояснює, видатний – показує, великий –

надихає» Уільям Артур Уорд.

14

Список використаної літератури

1. Баханов К.А. Що ж таке технологія навчання? // Шлях освіти. – 1999. – №3. –

С. 24.

2. Барська Г., Стєпанян О. Інтерактивний урок // Початкова освіта. – 2006. – №

44. – С.8.

3. Гин А.А. Приёмы педагогической техники: Свобода выбора. Открытость.

Деятельность. Обратная связь. Идеальность: Пособие для учителей. – Луганск:

Учебная книга, 2003. – 88с.

4. Державний стандарт початкової загальної освіти // Інформаційний збірник. –

2011. – №14-15. – 48с.

5. Дівакова І.І. Інтерактивні технології навчання у початкових класах. – Т.:

Мандрівець, 2007. – 180 с.

6. Карпець Л. Інтерактивні форми роботи на уроках «Я і Україна» // Початкова

освіта. – 2007. – № 4. – С.10 – 12.

7. Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури. –

Т.: Астон, 2005. – 204 с.

8. Кондратюк О.М. Інтерактивні методи навчання у початковій школі // упоряд.–

К.: Шкільний світ, 2011. – 104с.

9. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – №33.

10.Освітні технології. – К.: А.С.К., 2004. – 255с.

11.Падалка О.С. та інші. Педагогічні технології. – К.: Українська енциклопедія,

1995. – С.129.

12. Підласий І., Підласий А. Педагогічні інновації // Рідна школа. – 1996. – № 12.

13. Післядипломна педагогічна освіта: професійний розвиток учителів

початкових класів: Навчальний посібник для самостійної роботи слухачів

курсів підвищення кваліфікації / Н.В.Правова, І.В.Мезеря, О.Л.Луценко,

Г.Ф.Царьова, Н.В.Новікова, С.М.Рудь. – Луганськ, 2011. – С.73 – 82.

14. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології

навчання: Наук.-метод. посібник. – К.: А.С.К., 2004. – 192c.

15