Instytucja PośredniczącaMinisterstwo Rozwoju Regionalnego

Departament Programów Pomocowych i Pomocy Technicznejul. Wspólna 2/4

00-926 Warszawatel. 22 461 39 18fax 22 461 33 21

Instytucja WspomagającaWładza Wdrażająca Programy Europejskie

ul. Rakowiecka 2a02-517 Warszawatel. 22 542 84 00tel. 22 542 84 01

fax 22 542 84 44-45

www.eog.gov.plwww.wwpe.gov.pl

www.mrr.gov.pl

„Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”Projekt współfinansowany ze środków Norweskiego Mechanizmu Finansowego oraz budżetu województwa dolnośląskiego

“Professionalism in a Lower Silesian office management” Project co-financed by funds from the Norway Grants and the Lower Silesian Voivodeship budget

„Професіоналізм в управлінні дольношльонськими громадськими установами” Проект співфінансується за рахунок коштів з Норвезького Фінансового Механізму та бюджету Дольношльонського воєводства

Wydawca:Dolnośląski Ośrodek Doskonalenia Nauczycieli we Wrocławiuul. Dawida 1a, 50-527 Wrocław

Publikacja podsumow

ująca · Summ

ary publication · Публікація висновків

Publikacja podsumowującaSummary publicationПублікація висновків

Publikacja podsumowująca

Summary publication

Публікація висновків

Spis treściWstęp » 5Opis projektu » 5Skąd wziął się pomysł na taki projekt? » 5Jakie są podstawowe cele projektu? » 5Jak zaplanowano osiągnięcie powyższych celów? » 5Kto był organizatorem? » 6Kim byli adresaci projektu? » 6Korzyści z uczestnictwa w projekcie » 6Koszty uczestnictwa » 6Terminy i tematyka konferencji » 6Terminy szkoleń » 7Metodologia organizacji konferencji » 7Prelegenci » 9Podstawowe informacje dotyczące szkoleń » 12Metodologia prowadzenia monitoringu i ewaluacji » 13Harmonogram badań » 17Metodologia prowadzenia badań dot. efektywności szkoleń » 19Wykorzystanie w pracy zawodowej wiedzy i umiejętności nabytych na szkoleniu PwZDU - » metodologia 22E-konsulting » 23Koncepcja praktycznej realizacji e-konsultingu » 23Raport zbiorczy poziomu zadowolenia i satysfakcji uczestników konferencji » 24Raport zbiorczy zadowolenia i satysfakcji uczestników szkoleń » 29Efektywność szkoleń » 31Wykorzystanie w pracy zawodowej wiedzy i umiejętności nabytych na szkoleniu PwZDU » 31Raport zbiorczy zadowolenia i satysfakcji uczestników e–konsultingu » 31Raport z badania poziomu satysfakcji klientów, z usług świadczonych przez JST na terenie Dolnego Śląska » 33Monitoring wskaźników projektu » 36Osiedlowa demokracja » 37Quo vadis demokracjo? » 38Rozwój edukacji to przyszłość samorządów » 40Razem łatwiej – partnerstwa lokalne lokomotywą rozwoju lokalnego » 42Jak organizować usługi socjalne w gminie? Europejskie ramy systemowe » 44Egipcjanie w Muzeum Narodowym » 45Po pierwsze piersi » 46Wrocław w formie » 48Jak odnaleźć się na rynku pracy? » 49CIS na bezrobocie » 51Corporate Identity na rzecz promocji samorządów » 52Wyścig z beczkowozem » 54Parki, hale, lodowiska » 55Stare jak nowe » 57Nowe szlaki po zabytkach » 58Czas na agro » 59Realizacja projektów związanych z turystyką na przykładzie województwa dolnośląskiego » 61Działania samorządów w zakresie ochrony środowiska naturalnego » 63Rozwój przedsiębiorczości to rozwój gospodarczy samorządu » 65Konsensus społeczności lokalnych, regionalnych na rzecz rozwoju innowacji » 67Podstawowe zasady promocji regionu » 69Wypowiedzi uczestników szkoleń i konferencji » 76Adresy jednostek » 78

ContentsIntroduction » 81Project Description » 81Where does an idea for such project come from? » 81What are the main project aims? » 81What are the planned ways of achieving the above aims? » 81Who was the organiser? » 82Who the project was addressed to? » 82Advantages of participating in the project » 82Costs » 82Dates and subjects of conferences » 82Dates » 82Conference organisation guidelines » 83Speakers » 84Basic information concerning the training » 88Monitoring and evaluation methodology » 89Research schedule » 93Methodology for conducting research relating »to training efficiency 95Using knowledge and abilities acquired during PwZDU »training in a career - methodology 98E-consulting » 99Concept of practical e-consulting implementation » 99Evaluation report »Concerning conference participants’ satisfaction 100Summary report »Satisfaction of course participants 105The effectiveness of training » 107The usage of the knowledge and skills obtained during »PwZDU training in professional work 107Evaluation report concerning contentment and satisfaction of »e-consulting participants 107The report on the level of customers’ satisfaction »with services offered by JST in Lower Silesia 109Monitoring of the indicators » 112Estate democracy » 113Where are you going democracy? » 114The development of education is the future »of the Government 116Together it’s easier – local partnerships as the »driving force of local development 117How to organise social services in a commune? »European system frameworks 119Egyptians in The National Museum » 120First of all - breast » 121Fit Wroclaw » 122How to find yourselves on the labour market? » 124Social Integration Centre (SIC) for the unemployment » 125Corporate Identity in promoting self-governments » 127Tanker rally » 128Parks, hale, ice rinks » 130Old new look » 131New monument trails » 132Time for agro » 134The implementation of projects relating to tourism »on the example of Lower Silesian Voivodeship 135The activities of local government aimed at natural »environment protection 137Development of entrepreneurship is a development »of government 139Consensus of local and regional communities »on innovation development 140Underlying principles of region promotion » 142Statements of participants in the training »and Conference 150Addresses of units » 152

СодержаниеВведення » 155Опис проекту » 155Звідки взялася ідея такого проекту? » 155Які основні цілі проекту? » 155Як планувалася реалізація визначених цілей? » 155Хто був організатором? » 156Ким були адресати проекту? » 156Користь від участі у проекті » 156Витрати на участь у проекті » 156Терміни та тематика конференцій » 156Терміни навчанн » 157Методологія організації конференцій » 157Лекторы » 159Основна інформація, яка стосується семінарів » 162Методологія проведення моніторингу та евалуації » 164Графік дослідженнь » 167Методологія дослідження щодо ефективності »професійної підготовки 169Використання під час праці знань і навичок набутих »на професійній підготовці ПвУОВвДШ - методологія 172E-консалтинг » 173Концепція практичної реалізації е-консалтингу » 173Звіт про оцінку стосується задоволеності учасників »конференції 174Короткий звіт про задоволенність учасників »професійної підготовки 178Ефективність професійної підготовки » 180Використання під час праці знань i навичок »отриманих на професійній підготовці ПвУОВвДШ 180Звіт про оцінку стосується задоволеності учасників »e–консалтингу 181Звіт про дослідження рівня задоволеності »клієнтів послугами, які надаються місцевими органами влади в Дольному Шльонску 182Моніторинг показників проекту » 185Житлова демократія » 186Quo Vadis демократіє? » 187Розвиток освіти - майбутнє місцевого самоврядування » 189Разом легше: партнерство – рушійна сила розвитку »на місцевому рівні 191Як організувати соціальні послуги в ґмінні (районі)? »Європейські системні рамки 193Єгиптяни в Національному Музеї » 194По-перше, груди » 195Вроцлав у формі » 197Як віднайти себе на ринку праці? » 198Досвід в місцеві органи влади в сфері »працевлаштування, інтеграції та соціальної допомоги ЦСІ на безробіття 200Corporate Identity для промування одиниць »територіального самоврядування 201Бочковіз » 203Парки, зали, катки » 204Старе як нове » 206Нові шляхи по пам’ятках » 207Час на агро » 208Реалізація проектів, пов’язаних з туризмом »на прикладі воєводства Нижньої Сілезії 210Дії місцевих органів влади щодо охорони »навколишнього середовища 212Розвиток підприємництва це економічний розвиток »самоврядування 214Консенсус локального та регіонального суспільства »з метою розвитку інновації 216Основні принципи реклами регіону » 218Коментарі від учасників тренінгу та конференції » 226Адреси інституцій » 228

7

PL

Wstęp Niniejsza Publikacja podsumowująca ma za zadanie przedstawienie podstawowych informacji dotyczących pro-jektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”, który był realizowany w okresie od lipca 2009 do kwietnia 2011 roku przez Dolnośląski Ośrodek Doskonalenia Nauczycieli we Wrocławiu w partnerstwie z Obwodowym Instytutem Podyplo-mowej Oświaty Pracowników Pedagogicznych w Winnicy na Ukrainie. Publikacja niniejsza obejmuje informacje dotyczące wszystkich dziesięciu konferencji, jakie zostały zrealizowane w ramach Projektu oraz dziesięciu edycji szkoleń. W publikacji czytelnik odnajdzie informacje dotyczące założeń i koncepcji Projektu, przyjętej metodologii oraz osiągniętych wyników. Dokument zawiera również ciekawe artykuły opisujące dobre praktyki wypracowane w dolnośląskich instytucjach oraz pozostałe materiały związane z realizacją Projektu. Dodatkowe in-formacje dotyczące Projektu można uzyskać z trzech wydań Materiałów informacyjnych oraz z witryny internetowej, znaj-dującej się pod adresem http://www.pzdu.pl, na której na bieżąco publikowane były informacje dotyczące wydarzeń zwią-zanych z Projektem. Projekt był współfinansowany ze środków Norweskiego Mechanizmu Finansowego oraz budżetu województwa dolnośląskiego.

Opis projektu Młoda polska demokracja kształtuje swój wizerunek poprzez pryzmat urzędów i kadry urzędników o określonych kompetencjach. W samorządach europejskich wiele jest sprawdzonych rozwiązań, wartych promowania i naśladowania. Dla-tego też wymiana doświadczeń pomiędzy przedstawicielami samorządu regionalnego oraz gminnych, powiatowych, upo-wszechnianie dobrych praktyk, promowanie rozwoju na szczeblu regionalnym i lokalnym, podnoszenie kwalifikacji zawodo-wych urzędników to główne cele projektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”.

Skąd wziął się pomysł na taki projekt? Jak wynika z przeprowadzonej analizy, samorządy gminne i powiatowe, także samorząd wojewódzki nie mają zbyt wielu możliwości, by uczestniczyć w spotkaniach, konferencjach, które mają na celu promowanie rozwoju regionalnego i lokalnego, co znacznie podniosłoby jakość usług świadczonych przez te instytucje oraz świadomość społeczną mieszkańców. Dowodem jest pogłębiona analiza potrzeb edukacyjnych, jaką przeprowadzono w styczniu 2007 r. (badanie własne). Urzęd-nicy wyższego szczebla, mimo znacznego doświadczenia zawodowego, odczuwają brak wsparcia i możliwości zdobywania wiedzy i umiejętności w celu podnoszenia kwalifikacji zawodowych. Swoje kompetencje zawodowe oceniają na poziomie średnio 35% w skali od 0 do 100%. Uważają za konieczne udział w szkoleniach, które zwiększą ich kwalifikacje zawodowe; 94% badanych jest zainteresowanych udziałem w projekcie, bo większość (78%) od 2006 r. nie brała udziału w żadnym dłuższym szkoleniu. Chętnie też wezmą udział w konferencjach umożliwiających wymianę doświadczeń, propagowanie najlepszych rozwiązań w ramach dobrych praktyk.

Jakie są podstawowe cele projektu?Jednym z celów projektu jest zwiększenie skuteczności zarządzania jakością oraz dostosowanie organizacji urzędu do 1. potrzeb obywateli.Drugim celem jest poprawa komunikacji społecznej i współpracy transgranicznej mieszkańców i władz samorządo-2. wych.Trzecim, znaczącym celem jest promowanie współpracy regionalnej i lokalnej poprzez wymianę doświadczeń oraz wy-3. danie materiałów informacyjnych i folderów 3-języcznych, propagujących najlepsze dolnośląskie rozwiązania.

Jak zaplanowano osiągnięcie powyższych celów? W ramach projektu zaplanowano organizację 6 konferencji dla 300 uczestników i 10 edycji szkoleń dla 150 osób. Miały one na celu zachęcenie do promowania tego, co najlepsze w regionie, do podnoszenia jakości pracy urzędu, w oparciu o najlepsze wzorce europejskie, dolnośląskie, ukraińskie oraz do wymiany doświadczeń. Ogromne zainteresowanie możliwo-ścią wymiany doświadczeń w regionie, promowania rozwoju na szczeblu regionalnym i lokalnym, możliwości rozwoju gminy, powiatu, regionu powodują, że projekt wpisał się znakomicie w oczekiwania urzędników dbających o rozwój instytucji, w których pracują. Projekt zakładał bowiem organizację 6 dwudniowych konferencji regionalnych, gdzie zostały m.in. zaprezen-towane przykłady dobrej praktyki w zakresie organizacji urzędu i zarządzania jakością w krajach skandynawskich. Jako pre-legentów, oprócz krajowych znawców tematyki, zaproszono przedstawicieli Norweskiego Związku Regionalnych i Lokalnych Samorządów oraz innych instytucji Państw-Darczyńców.

Ponadto zaplanowano 10 edycji 100-godzinnych szkoleń dla kadry zarządzającej (3 zjazdy po 5 dni w ramach każ-dej edycji). W programie pełnego szkolenia znalazły się:

Zasady promocji regionu (7 godz.);• Demokracja w społeczeństwie (4 godz.);• Przepisy prawa Unii Europejskiej w najważniejszych aspektach m.in. w zakresie środowiska naturalnego, przestrzegania • podstawowych praw, w tym wolności, równości szans i zróżnicowania kulturowego (4 godz.);Kluczowych kompetencji urzędnika (13 godz.);• Obsługi trudnego klienta, w tym osób niepełnosprawnych (7 godz.); •

8

PL

Zarządzanie jakością w urzędzie (13 godz.);• Psychologia zarządzania (13 godz.);• Komunikacja interpersonalna (13 godz.);• Technologie komunikacyjno-informacyjne (13 godz.);• Wykorzystanie środków UE i EOG dla rozwoju lokalnego (13 godz.).•

Zaplanowano również bieżące prowadzenie monitoringu szkoleń i konferencji. Uczestnicy otrzymali pakiety ma-teriałów szkoleniowych/konferencyjnych w wersji papierowej i elektronicznej do wykorzystania w praktyce. Przygotowa-ne materiały informacyjne i foldery otrzymali wszyscy beneficjenci oraz instytucje krajowe, ukraińskie i europejskie. Wśród uczestników po zakończeniu szkolenia zostały przeprowadzone badania ankietowe, oceniające stopień wykorzystania nabytej wiedzy i umiejętności. Na potrzeby urzędników została uruchomiona elektroniczna usługa konsultingowa, której tematyka była związana z celami projektu, tematyką szkoleń i konferencji. W ramach utrzymania stałych rezultatów projektu utrzy-muje się bazę beneficjentów, którzy drogą e-mailową będą otrzymywali aktualną ofertę szkoleniową - będą zapraszani do udziału w kolejnych szkoleniach, konferencjach, organizowanych przez wnioskodawcę z wykorzystaniem środków krajowych i unijnych.

Kto był organizatorem?Projekt był organizowany przez Dolnośląski Ośrodek Doskonalenia Nauczycieli we Wrocławiu i został zrealizowany w part-nerstwie z Obwodowym Instytutem Podyplomowej Oświaty Pracowników Pedagogicznych w Winnicy na Ukrainie. Partner uczestniczył w konferencjach jako współorganizator i wykładowca, zaprezentował doświadczenia ukraińskiego samorządu, a w przyszłości wykorzysta zdobyte doświadczenia w realizacji podobnego projektu dla samorządów ukraińskich.

Kim byli adresaci projektu?Grupą docelową (Beneficjentem Ostatecznym) w projekcie była kadra zarządzająca urzędów administracji samorządowej: regionalnej, powiatowej i gminnej, mających swoją siedzibę na terenie województwa dolnośląskiego.

Korzyści z uczestnictwa w projekcieUdział w projekcie przyczyni się do zwiększenia efektywności pracy urzędów, wzrostu kompetencji kadry zarządzającej, a także wzrostu zadowolenia obywateli z lepszej organizacji pracy urzędu oraz profesjonalnej obsługi klienta zgodnej z unij-nymi standardami jakości.Po zakończeniu szkoleń i konferencji odpowiednim urzędom, delegującym swoich pracowników do udziału w projekcie, nada-ne zostaną certyfikaty „Przyjazny Urząd”.

Koszty uczestnictwaBeneficjent Ostateczny nie ponosi żadnych kosztów związanych z uczestnictwem w szkoleniu/konferencji, z wyjątkiem kosz-tów dojazdu z miejsca zamieszkania do miejsca szkolenia/konferencji i z powrotem.

Terminy i tematyka konferencjiI konferencja 15-16 października 2009 r. Konferencja inauguracyjna

Fundusze strukturalne jako wsparcie dla rozwoju lokalnego

II konferencja 7-8 stycznia 2010 r. Marketing i promocja regionu

III konferencja 18-19 marca 2010 r. Kształtowanie polityki jakości w urzędzie

IV konferencja 10-11 czerwca 2010 r. Zarządzanie zasobami ludzkimi w administracji publicznej

V konferencja 4-5 listopada 2010 r. Nowoczesne technologie dla sektora publicznego

VI konferencja 10-11 marca 2011 r. Konferencja podsumowująca projektDobre praktyki w zarządzaniu urzędem

9

PL

Terminy szkoleńGrupa Blok 1 Blok 2 Blok 3

1 26.10.2009 – 30.10.2009 16.11.2009 – 20.11.2009 30.11.2009 – 04.12.2009

2 02.11.2009 – 06.11.2009 23.11.2009 – 27.11.2009 07.12.2009 – 11.12.2009

3 11.01.2010 – 15.01.2010 25.01.2010 – 29.01.2010 15.02.2010 – 19.02.2010

4 18.01.2009 – 22.01.2010 01.02.2010 – 05.02.2010 22.02.2010 – 26.02.2010

5 12.04.2010 – 16.04.2010 26.04.2010 – 30.04.2010 17.05.2010 – 21.05.2010

6 19.04.2010 – 23.04.2010 10.05.2010 – 14.05.2010 24.05.2010 – 28.05.2010

7 23.08.2010 – 27.08.2010 06.09.2010 – 10.09.2010 20.09.2010 – 24.09.2010

8 30.08.2010 – 03.09.2010 13.09.2010 – 17.09.2010 27.09.2010 – 01.10.2010

9 11.10.2010 – 15.10.2010 15.11.2010 – 19.11.2010 29.11.2010 – 03.12.2010

10 18.10.2010 – 22.10.2010 22.11.2010 – 26.11.2010 06.12.2010 – 10.12.2010

Dzięki zaoszczędzonym środkom na początku 2011 roku zorganizowane zostało dodatkowe szkolenie dla 11 grupy uczestni-ków projektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”.

Grupa Blok 1 Blok 2 Blok 3

11 10.01.2011 – 14.01.2011 24.01.2011 – 28.01.2011 14.02.2011 – 18.02.2011

Metodologia organizacji konferencji Dla każdej z sześciu konferencji regionalnych zaplanowanych w projekcie, zostaną odrębnie określone: termin i miejsce konferencji, temat, zakres programowy, cele, zakładane rezultaty, dokumentacja ewaluacyjna.

Dobór prelegentów i tematów Dobór prelegentów i tematów jest uzależniony od celów i założeń przyjętych w projekcie. Kompleksowe i wielo-stronne ujęcie tematyki konferencji jest gwarancją najwyższej jakości i przydatności konferencji.

Rekomendowane kryteria doboru prelegentów doświadczenie w pracy naukowej i/lub dydaktycznej na Uczelni Wyższej i/lub doświadczenie w pracy zawodowej • w wybranym obszarze;znajomość podstaw prawodawstwa Unii Europejskiej oraz nowoczesnych, europejskich standardów obowiązujących • w wybranym obszarze;wysokie umiejętności interpersonalne i komunikacyjne.•

Czas trwania konferencji Zgodnie z założeniem przyjętym w projekcie - 2 dni x 6h. Zgodnie z ustaleniami zespołu projektowego, przez 1 godzinę należy rozumieć godzinę lekcyjną, czyli 45 min.

Miejsce i termin Miejsce winno być przyjazne, dostosowane do potrzeb osób niepełnosprawnych, o dobrym standardzie. Lo-kalizacja umożliwiająca w miarę bezproblemowy dojazd z różnych miejscowości regionu. Odpowiednia liczba pokoi jedno i dwuosobowych, sale konferencyjne z dobrym oświetleniem i nagłośnieniem, wyposażone w sprzęt audiowizualny, kuluary do dyskusji w czasie przerw i po zakończeniu konferencji itp. Termin niekolidujący z innymi ważnymi sprawami, w które mogą być zaangażowane osoby kluczowe, np. Marsza-łek Województwa – jeśli wyrazi wolę przybycia. Jednocześnie terminy konferencji muszą być zgodne z terminami wynikający-mi z harmonogramu projektu.

Ramowy plan konferencji Szczegółowy program wykładów i prezentacji oraz przerw, zostanie ostatecznie ustalony po wyłonieniu prelegen-tów. Atrakcyjne i interesujące dla uczestników są krótkie, w miarę dynamiczne wystąpienia oraz możliwość zadawania pytań i dyskusji po zakończeniu wykładów i prezentacji. Niepożądane jest zadawanie pytań i dyskusja w trakcie konferencji bądź też po każdym wystąpieniu. Dezorganizuje to przebieg konferencji, istnieje ryzyko przesunięcia w czasie kolejnych wystąpień. Zbyt długie wystąpienia mogą być nużące dla uczestników.

Zgodnie z ustaleniami zespołu projektowego przyjęto, że 1 wystąpienie będzie trwało max. 45 minut.

10

PL

Rekomendowane metody i techniki konferencyjneDobór metod nauczania zależy od:

grupy docelowej;• celów konferencji;• możliwości organizacyjno-technicznych organizatora (sala, sprzęt audiowizualny itp.)•

W przypadku wskazanej w projekcie grupy docelowej (kadra zarządzająca JST) rekomenduję metody oparte na słowie, połączone z metodą praktyczną: wykład informacyjny, wykład problemowy, opis – połączone z prezentacją multime-dialną, emisją filmu.

Ponadto - jednym z elementów konferencji powinna być dyskusja związaną z wykładem oraz możliwość zadawa-nia pytań po zakończeniu wykładów i prezentacji.

Osoba prowadząca konferencję Istotne jest zaangażowanie odpowiedniej osoby prowadzącej konferencję, która zadba o dynamikę przebiegu kon-ferencji, „rozładuje” trudne sytuacje oraz zadba o przestrzeganie harmonogramu i ram czasowych przez prelegentów.

Materiały konferencyjne Każdy prelegent zobowiązany jest również do opracowania i przekazania Organizatorowi, na co najmniej 14 dni przed terminem konferencji, treści swoich wystąpień i/lub prezentacji w formie pisemnej - wydruk papierowy w 3 egz., w formacie A4 oraz w formie zapisu w wersji elektronicznej na płycie CD w 2 egzemplarzach. Maksymalna objętość - do 10 stron pojedynczo zadrukowanych, strona pierwsza zawierać powinna temat wystąpienia oraz dane osobowe autora. Wymogi – czcionka New Times Roman, rozmiar 12, z pojedynczym odstępem, marginesy na 2,5; przypisy w tek-ście, strony kolejno ponumerowane, podane cytowane źródła z uwzględnieniem imienia i nazwiska autora, tytułu, wydaw-nictwa i roku wydania; zapis w programie Word 97-2003, Excel 97-2003, Power Point 97-2003.

Przygotowanie i dystrybucja zaproszeń Zaproszenia są jednocześnie naszą wizytówką, dlatego należy zadbać, aby były odpowiednio przygotowane (szata graficzna, elegancki papier, kolorystyka, wymagane oznaczenia, miejsce i czas trwania konferencji, cel i tematyka konferencji, program, informacje o patronacie, dane kontaktowe do osoby odpowiedzialnej za organizację konferencji, link do strony internetowej, itp.). W zaproszeniu należy zaznaczyć, że konieczne jest potwierdzenie udziału (i w jakim terminie) - telefo-nicznie, mailowo, faksem u osób, które prowadzą bazę danych uczestników. Zaproszenia można wysłać pocztą tradycyjną, e-mailem lub faxem, oczywiście z odpowiednim wyprzedzeniem czasowym, na co najmniej 14 dni przed terminem rozpo-częcia konferencji.

Ocena zakończonej konferencji /ewaluacja/ W formie ankiety rozesłanej mailowo do uczestników po zakończonej konferencji lub w formie papierowej, dołą-czonej do materiałów konferencyjnych (uczestnik wypełnia ankietę w drugim dniu konferencji i pozostawia we wskazanym przez Organizatora miejscu, np. w recepcji przy wymeldowaniu się). Rekomenduję drugą opcję. Ankieta krótka, kilka pytań dot. poziomu zadowolenia z doboru tematyki, doboru prelegentów, sposobu prowadzenia wykładów i prezentacji, warunków organizacyjnych, technicznych i bytowych.

Inne istotne elementy przy organizacji konferencji Przygotowanie i zapakowanie materiałów konferencyjnych i promocyjnych do teczek. Materiały konferencyjne, broszury, ulotki należy przygotować i rozlokować odpowiednio wcześniej lub wydawać uczestnikom w czasie rejestracji przed rozpoczęciem konferencji. Po przeprowadzonej konferencji należy wysłać materiały konferencyjne zaproszonym, nieobec-nym uczestnikom.

Zapewnienie uczestnikom dostępu do telefonów, faksu, Internetu, kserokopiarki etc. • Odpowiednie nagłośnienie pomieszczeń, sprawność mikrofonów i sprzętu audiowizualnego.• Odpowiednia ilość wygodnych krzeseł konferencyjnych i sprawdzenie sali – dobre oświetlenie, wentylacja/klimatyzacja, • ustawienie sprzętu audiowizualnego, dodatkowe mikrofony przydatne w trakcie dyskusji, zasilanie.Odpowiedni wystrój, oznaczenie, aranżacja i organizacja miejsca imprezy, a także biura, rejestracji, recepcji, szatni itp. • Wyznaczenie osoby, która powita przybywających uczestników i wskaże im drogę do recepcji.•

Strategia promocyjna Pierwsze informacje o konferencji powinny pojawić się na 2-3 miesiące przed jej rozpoczęciem – mają one zachę-cić odbiorców do uczestnictwa i mogą dostarczyć pierwszych sygnałów na temat zainteresowania konferencją. Zapowiedzi konferencji można umieszczać również na specjalistycznych stronach internetowych i rozsyłać mailo-wo do potencjalnych uczestników. Ważny jest odpowiednio skonstruowany komunikat medialny, w którym znajdą się najistotniejsze informacje do-tyczące tematu konferencji, terminu i miejsca, warunków uczestnictwa, a także zaproszonych gości. Istotne jest także zaproszenie na konferencję przedstawicieli mediów, regionalnych i krajowych oraz wyznaczenie osoby odpowiedzialnej za udzielanie informacji mediom.

11

PL

PrelegenciProf. nadzw. dr hab. inż. Piotr A. WrzecioniarzPrezes TÜVPOL. Autor ponad 200 prac, opublikowanych m.in. w USA, Japonii, Niemczech, Wielkiej Brytanii, Hiszpanii. Odbył staże i wizyty w takich ośrodkach naukowych jak: Londyn, Oxford, Cambridge, Bristol, Newcastle, Southampton, Glasgow, Cranfield, Delft, Brno, Moskwa, Braunschweig, Drezno, Stuttgart, Berlin. Pracował w przemyśle włoskim i niemieckim. Współ-pracuje z takimi firmami jak Volvo, Wabco, LG Philips, Siemens, Shell, Mennica Polska. Dokonuje na dużą skalę transferu wiedzy na rynek krajowy. Otrzymał wyróżnienie „Złotego Inżyniera” w kategorii „Jakość” w roku 2003. Profesor Politechniki Wrocławskiej. Członek Dolnośląskiej Rady Przedsiębiorczości i Nauki przy Loży Dolnośląskiej BCC.

mgr Sławomir WysockiSpecjalista z zakresu zarządzania w sektorze publicznym. W latach 1998 – 2001 doradca Pełnomocnika Rządu ds. Reform Ustrojowych Państwa, zastępca dyrektora departamentów Polityki Regionalnej oraz Analiz Programowych w Kancelarii Pre-zesa Rady Ministrów, sekretarz Komisji Wspólnej Rządu i Samorządu Terytorialnego. Audytor systemów zarządzania jakością, stażysta JICA/JSA w zakresie TQM (Japonia 2001), członek Komitetu Polskiej Nagrody Jakości (2000-2002). Wykładowca Aka-demii Leona Koźmińskiego, Krajowej Szkoły Administracji Publicznej. Akredytowany trener w zakresie Europejskiego Fun-duszu Społecznego. Od maja 2008 ekspert Ministerstwa Rozwoju Regionalnego w dziedzinach: poprawa funkcjonowania administracji rządowej i samorządowej oraz umacnianie społeczeństwa obywatelskiego.

mgr inż. Zbigniew RakPolska Izba Handlu Zagranicznego Certyfikacja Sp. z o.o. w Gdyni – Dyrektor Oddziału Dolnośląskiego. Samorządowiec, były burmistrz i starosta, autor SZJ w 24 JST; auditor wiodący w 26 JST; 8 lat w zarządzaniu własną działalnością gospodarczą.

dr Jarosław RubinDoktor nauk ekonomicznych. Trener biznesu, coach i konsultant. Właściciel firmy doradczo-szkoleniowej Jotconsult. Absol-went Politechniki Wrocławskiej oraz Akademii Ekonomicznej we Wrocławiu. Współzałożyciel Szkoły Zwycięskiego Coachingu. Specjalizuje się w doradztwie i szkoleniach z zakresu zarządzania zmianą i zarządzania ludźmi. Autor publikacji naukowych z zakresu zarządzania zmianą i zarządzania personelem oraz rozdziału w monografii „Dobór personelu”. Prowadzi zajęcia ze studentami studiów podyplomowych we wrocławskiej filii SWPS.

dr Aleksander BinsztokDoktor nauk ekonomicznych; adiunkt na Uniwersytecie Ekonomicznym we Wrocławiu; prezes Oddziału Towarzystwa Nauko-wego Organizacji i Kierownictwa we Wrocławiu; trener biznesu w Firmie Szkoleniowo-Usługowej „Binsztok i Partnerzy”, pro-wadzący prelekcje, szkolenia i warsztaty w wielu firmach polskich i zagranicznych, kierownik naukowy pierwszych w Polsce studiów podyplomowych z zakresu mediacji; obecnie kieruje ww. od 5 lat; autor ponad 50 publikacji naukowych, artykułów prasowych i książek nt. zarządzania, marketingu, negocjacji, autoprezentacji oraz psychologicznych technik wywierania wpły-wu społecznego; autor jednej z najnowszych książek z zakresu perswazji pt.: „Kiedy kropla drąży skałę, czyli droga do mistrzo-stwa w komunikacji perswazyjnej” (Wydawnictwo Helion 2009 r.), laureat nagrody Ministra Edukacji i Szkolnictwa Wyższego za najlepszą książkę z zakresu zarządzania organizacjami.

mgr Artur SzwochDyrektor Zarządzający, V-Prezes Polskiej Izby Handlu Zagranicznego Certyfikacja, akredytowanej w Polsce jednostki certyfi-kującej systemy zarządzania. Z wykształcenia prawnik (ukończył Wydział Prawa i Administracji Uniwersytetu Gdańskiego), po aplikacji sędziowskiej. Systemami zarządzania zajmuje się od 2000 r. Auditor wiodący systemu zarządzania jakością ISO 9001 od 2002 r. Od tego czasu prowadzi audity w imieniu jednostki certyfikującej PIHZ Certyfikacja w roli Auditora wiodącego, głównie w obszarze publicznym – urzędach samorządowych, jednostkach mundurowych (Policja, SG).

Marlena Moliszewska-GumulakPrawnik, absolwentka Uniwersytetu Śląskiego w Katowicach oraz studiów podyplomowych z zakresu Strategicznego Zarzą-dzania Zasobami Ludzkimi w Wyższej Szkole Przedsiębiorczości i Zarządzania im. Koźmińskiego w Warszawie. Praktyk w dzie-dzinie zarządzania pracą - posiada 14 letnie doświadczenie zawodowe w zakresie pracy w dziale personalnym i kierowania ludźmi zarówno w administracji samorządowej, jak i w przedsiębiorstwach prywatnych. Ukończyła Szkołę Trenerów Heuresis w Krakowie. Prowadzi szkolenia z rekrutacji i selekcji pracowników, ocen pracowników zgodnie z profilem stanowiska pracy, kompetencji kadr jednostek samorządowych, prawa samorządowego, obsługi klienta w organizacjach publicznych i prywat-nych. Aktualnie trener, ekspert Fundacji Rozwoju Demokracji Lokalnej w Warszawie – Ośrodku Kształcenia Samorządu Tery-torialnego im. W. Pańki w Katowicach.

dr Agnieszka KowarskaSpecjalista zarządzania zasobami ludzkimi i metodyk rozwoju umiejętności psychospołecznych. Posiada stopień doktora nauk humanistycznych. Zajmuje się antropologią organizacji, prowadzi badania nad przywództwem. Jest praktykującym trenerem i szkoleniowcem, m.in. prowadzi szkolenia i treningi z zakresu komunikowania się interpersonalnego w organizacjach, także w wymiarze międzykulturowym, przywództwa, budowania zespołu, szybkiego czytania, twórczego rozwiązywania proble-mów. Współpracuje z uczelniami wyższymi jako wykładowca i kierownik grantów badawczych. Jest stałym współpracowni-kiem IEiAK UW oraz członkiem rady naukowej Instytutu Choreologii w Poznaniu. Jest autorką książki „Polska Roma. Tradycja i nowoczesność”, licznych programów szkoleniowych, artykułów naukowych i popularnonaukowych. Jako szkoleniowiec -

12

PL

freelancer i ekspert współpracuje z instytucjami samorządowymi, ze stowarzyszeniami, firmami konsultingowymi i szkole-niowymi.

Zbigniew KorzeniewskiNauczyciel konsultant, dyrektor Filii DODN w Jeleniej Górze. Politolog, ukończył również studia podyplomowe z organizacji i zarządzania oraz z komunikacji społecznej; edukator programu TERM. Twórca kilkunastu programów szkoleniowych z zakre-su komunikacji, zarządzania i kierowania placówkami oświaty a także z obszaru profesjonalnej obsługi klienta. Od kilku lat współpracuje z urzędami administracji samorządowej jako ekspert i doradca oraz szkoleniowiec, m.in. z tematów: komuni-kacja wewnętrzna, obsługa trudnego klienta. Prowadzi ponadto zajęcia na kursach kwalifikacyjnych i licznych doskonalących, jest współpracownikiem Kolegium Karkonoskiego.

Mateusz KamińskiWykładowca i autor kilkudziesięciu publikacji na temat ochrony danych osobowych, informatyzacji administracji publicznej i ochrony zdrowia oraz dostępu do informacji publicznej. Absolwent Wydziału Prawa i Administracji Uniwersytetu Łódzkiego. Ukończył studia podyplomowe z prawa europejskiego. Jest współautorem książki „Ochrona osobowych danych medycznych w gabinecie lekarskim” i „Ustawa o podpisie elektronicznym. Komentarz”. Był pracownikiem samorządowym. Przez dwie kadencje pełnił funkcję radnego rady gminy.

Wojciech MagdońEkspert ds. zarządzania oświatą i wykorzystania komputerów w zarządzaniu. Matematyk i informatyk z wykształcenia. Sa-morządowiec i praktyk zarządzania oświatą. Był m.in. założycielem i wieloletnim dyrektorem Zespołu Szkół Społecznych, wicekuratorem oświaty w Tarnowie i zastępcą prezydenta Tarnowa ds. edukacji. W czasie pełnienia tej funkcji wprowadził zasady zatwierdzania arkuszy organizacyjnych szkół oparte na idei bonu organizacyjnego.Pomysłodawca i współautor powstania w Tarnowie Systemu Wspierania Zarządzania Edukacją - Edunet, pierwszego w Polsce zintegrowanego systemu informatycznego wspierającego zarządzanie edukacją. Koordynator wdrożenia tego systemu. Obec-nie jest ekspertem ds. rozwoju produktów w firmie VULCAN.

dr Sylwia KoteckaAdiunkt w Centrum Badań Problemów Prawnych i Ekonomicznych Komunikacji Elektronicznej (CBKE) na Wydziale Prawa, Administracji i Ekonomii Uniwersytetu Wrocławskiego, członek dwóch zespołów działających przy Ministrze Sprawiedliwości RP - do spraw elektronicznego postępowania upominawczego oraz do spraw informatyzacji postępowania sądowego w spra-wach cywilnych. Autorka licznych publikacji naukowych z zakresu informatyzacji sądownictwa i administracji publicznej. Przy-gotowała i obroniła rozprawę doktorską pt. „Informatyzacja działalności podmiotów publicznych na przykładzie postępowa-nia cywilnego” (aktualnie w druku, Wolters Kluwer Polska).

Piotr ManiewskiW mojej pracy zawodowej większość czasu poświęciłem na prowadzenie szkoleń związanych z ogólnie pojętymi technologia-mi informatycznymi oraz wdrożeniem systemów informatycznych w organizacjach. Uczestniczyłem we wdrożeniu systemu SAP pod kontem szkoleń e-learningowych oraz w informatyzacji ZUS w roli trenera „on the job”. W miarę możliwości w wol-nym czasie prowadzę również szkolenia z umiejętności pracy w zespole oraz zarządzania zespołem projektowym kierowane do studentów oraz członków organizacji studenckich.

Tomasz Wudarzewski, Michał SzlachcicTomasz Wudarzewski i Michał Szlachcic prowadzą zajęcia dydaktyczne na studiach podyplomowych organizowanych przez Wyższą Szkołę Bankową we Wrocławiu, Poznaniu oraz Chorzowie. W 2008 r. uruchomili pierwsze w Polsce podyplomowe studia dla osób zajmujących się zawodowo zakupami dla firm oraz instytucji. Stanowią kadrę menedżerską w firmie specjali-zującej się w optymalizacji procesów zakupowych dzięki wykorzystaniu narzędzi elektronicznych.

Anna ZalesińskaDoktorantka Studiów Doktoranckich Nauk Prawnych w Centrum Badań Problemów Prawnych i Ekonomicznych Komunikacji Elektronicznej na Wydziale Prawa, Administracji i Ekonomii Uniwersytetu Wrocławskiego. Promotorem rozprawy jest Prof. dr hab. Jacek Gołaczyński. Aplikantka radcowska. Członkini zespołu ekspertów do przygotowania założeń projektów aktów prawnych dotyczących elektronicznego postępowania sądowego w sprawach cywilnych. Autorka licznych publikacji nauko-wych z zakresu informatyzacji sądownictwa.

Łukasz Konotopski, Mariusz CichalŁukasz Konotopski – specjalista ds. sprzedaży we wrocławskim oddziale ComArch SA.Mariusz Cichal – w firmie Comarch pełni funkcje projektanta systemowego. Wdrażaniem Systemów dla administracji publicz-nej zajmuje się od 3 lat. Jest odpowiedzialny za koordynacje prac zespołów zadaniowych oraz pełni funkcje Product Managera rozwiązań GIS dla Platformy Comarch Portal.

Dariusz OstrowskiAbsolwent Wydziału Budownictwa Lądowego Politechniki Wrocławskiej oraz studiów podyplomowych z zakresu administra-cji, zarządzania finansami i gospodarki lokalnej (Uniwersytet Wrocławski), komunikacji społecznej (Central Connecticut State University), zarządzania kadrami oraz zarządzania jednostką administracji publicznej (Uniwersytet Ekonomiczny we Wrocła-

13

PL

wiu), a także zarządzania jakością (Politechnika Wrocławska). W latach 1995-2008 pracował w Urzędzie Miejskim Wrocławia jako Dyrektor Departamentu Prezydenta Wrocławia oraz Pełnomocnik Prezydenta ds. Zintegrowanego Systemu Zarządzania. Auditor wiodący systemów zarządzania jakością według normy ISO 9001. Funkcję Prezesa Zarządu Agencji Rozwoju Aglome-racji Wrocławskiej SA pełni od grudnia 2007 r.

Artur PrzyjałgowskiAbsolwent Instytutu Nauk Politycznych na Uniwersytecie Wrocławskim oraz studiów podyplomowych z zarządzania jakością na Politechnice Wrocławskiej. Wcześniej pracował w Biurze Prezydenta Wrocławia (gdzie współpracował m.in. przy wdraża-niu ISO 9001 w Urzędzie Miejskim Wrocławia), zajmował się systemami zarządzania jakością i zarządzaniem procesami pro-jektowymi. W Agencji Rozwoju Aglomeracji Wrocławskiej zatrudniony na stanowisku kierownika projektu 5.2.1 „Wdrażanie usprawnień zarządczych w partnerstwie dolnośląskich JST” oraz pełnomocnika zarządu ds. systemu zarządzania jakością.

Damian DecPolitolog; absolwent Studiów Podyplomowych Programy Pomocowe UE - Fundusze Strukturalne i Fundusz Spójności na Uni-wersytecie Ekonomicznym we Wrocławiu; XII edycji Szkoły Liderów Społeczeństwa Obywatelskiego oraz Szkoły Facylitatorów Partnerstw Lokalnych. Specjalista Programu EURO-NGO, certyfikowany trener Szkoły Trenerów Biznesu i Doradców Personal-nych Pracowni Psychologicznej Elżbiety Sołtys, Członek Stowarzyszenia Trenerów Organizacji Pozarządowych STOP.

Prof. dr hab. Mirosława KlamutProfesor zwyczajny Katedra Polityki Ekonomicznej i Europejskich Studiów Regionalnych Uniwersytet Ekonomiczny we Wro-cławiu

dr inż. Dorota Kwiatkowska-CiotuchaUniwersytet Ekonomiczny we Wrocławiu, adiunkt w Katedrze Prognoz i Analiz Gospodarczych. Współautor wszystkich pro-jektów badawczych i szkoleniowych dotychczas zrealizowanych przez UE we Wrocławiu ze środków Europejskiego Fundu-szu Społecznego. Kierownik dwóch obecnie realizowanych projektów rozwojowych Uczelni w ramach Poddziałania 4.1.1 POKL. Ekspert Ministerstwa Rozwoju Regionalnego na lata 2007 – 2013 w ramach Programu Operacyjnego Kapitał Ludzki w dziedzinach: szkolnictwo wyższe, edukacja dzieci i młodzieży w tym wyrównywanie szans edukacyjnych, poprawa zdolności adaptacyjnych pracowników i przedsiębiorców, współpraca ponadnarodowa. Ekspert ewaluacji ex post Programu Leonardo da Vinci. Asesor w Ministerstwie Nauki i Szkolnictwa Wyższego (priorytet 4 POKL), w Ministerstwie Spraw Wewnętrznych i Administracji (priorytet 5 POKL), Dolnośląskim Wojewódzkim Urzędzie Pracy (priorytet 8 POKL), Urzędzie Marszałkowskim Województwa Dolnośląskiego (priorytet 8 i 9 POKL).

Paweł KameckiCzłonek Zarządu Umbrella Consulting Sp. z o.o. Posiada interdyscyplinarne doświadczenie i kwalifikacje zebrane w kraju i za granicą w firmach projektowych i oprogramowywaniu systemów teleinformatycznych, zarządzaniu projektami oraz zarzą-dzaniu jakością. Konsultant wiodący w zakresie systemów zarządzania jakością i bezpieczeństwem informacji, modelowania procesów biznesowych oraz projektowania i wdrażania elektronicznych obiegów dokumentów. Audytor wiodący certyfiku-jący systemów zarządzania jakością i zarządzania bezpieczeństwem informacji w firmie Bureau Veritas Certyfication Polska Sp. z o.o. Wykładowca – zrealizował ponad kilkaset dni szkoleń. Zrealizował 45 wdrożeń i projektów doradczych oraz szko-leniowych z zakresu zarządzania jakością i bezpieczeństwem informacji oraz projektów informatycznych. Wykładowca na studiach podyplomowych z zakresu bezpieczeństwa informacji w Instytucie ORGMASZ.Zrealizował kilkaset dni auditów jakości i bezpieczeństwa informacji. Zrealizował wdrożenia kilkunastu systemów informa-tycznych w administracji i biznesie jak np.: system monitorowania budowy rurociągu jamajskiego, system monitorowania budżetu zadaniowego i Qsystem dla Urzędu Miasta Krakowa, elektroniczne obiegi dokumentów dla Banku Spółdzielczego w Wysokiem Mazowieckiem, MPT, itd.

Beata KościelniakUkończyła prawo na Uniwersytecie Wrocławskim oraz podyplomowe studia „Zarządzanie projektami” w Wyższej Szkole Ban-kowej we Wrocławiu. Od 2007 r. koordynuje w Urzędzie Miejskim Wrocławia realizację projektu „Nowoczesny pracownik administracji samorządowej - podnoszenie kompetencji i kwalifikacji zawodowych pracowników Urzędu Miasta i innych jed-nostek organizacyjnych Gminy Wrocław” współfinansowany ze środków Mechanizmu Finansowego EOG.

Katarzyna Sapa–MońskaKierownik Działu Inwestycji Sektora Publicznego w Agencji Rozwoju Innowacji. Absolwentka Wydziału Nauk Społecznych UW, od czterech lat współpracuje z jednostkami samorządu terytorialnego przy pozyskiwaniu dotacji na realizację projektów in-westycyjnych. W latach 2004-2005 Specjalista ds. Projektów Samorządowych w CWPE Sp. z o.o. Wraz z zespołem, z sukcesem przygotowała kilkanaście projektów do ZPORR, Interreg IIIA i RPO, główne z nich to: „modernizacja sieci teleinformatycznej KW PSP we Wrocławiu w celu dostosowania do e-administracji”, „Zakup i wyposażenie środków transportu sanitarnego dla Pogotowia Ratunkowego w Legnicy”, „Modernizacja i konserwacja zabytkowej baszty oraz zespołu pałacowo-parkowego w Żmigrodzie”, „Odnowa 24 zabytkowych kamienic na lądeckim rynku” oraz „Rozbudowa Zakładu Opiekuńczo-Leczniczego dla dzieci w Wierzbicach”. W latach 2006-2007 Koordynator Forum Urzędników Europejskich Województwa Dolnośląskie-go. Doświadczenie w monitorowaniu, raportowaniu i rozliczaniu projektów dofinansowanych z EFS- koordynator regionalny projektu „Wsparcie regionalnych i lokalnych społeczności w przeciwdziałaniu narkomanii na poziomie lokalnym”. Autorka publikacji dotyczących funduszy UE w pismach branżowych.

14

PL

Tomasz KurekDyrektor Departamentu Inwestycji w Agencji Rozwoju Innowacji. Absolwent Stosunków Międzynarodowych na Uniwersyte-cie Wrocławskim. Ukończył studia podyplomowe z zarządzania projektami w Wyższej Szkole Bankowej. Od 2004 roku współ-pracuje z podmiotami z sektora MŚP, JST i NGO w zakresie pozyskiwania środków zewnętrznych na realizację projektów i zarządzania projektami. Koordynator projektów współfinansowanych ze środków UE o łącznej wartości ok. 6,5 mln PLN. Trener z zakresu zarządzania projektami i pozyskiwania zewnętrznych środków finansowych.

Tomasz WysoczańskiDyrektor Oddziału Dolnośląskiego Fundacji Rozwoju Demokracji Lokalnej.

dr Anna Zaroda-DąbrowskaDoktor nauk humanistycznych Uniwersytetu Jagiellońskiego w zakresie politologii. Stypendystka MEN. Od 7 lat niezależny konsultant i doradca w obszarze diagnozy organizacji oraz budowy programów rozwoju personelu. Specjalizuje się w tema-tyce zarządzania kompetencjami oraz zarządzania szkoleniami. Specjalistka z zakresu funkcjonowania administracji samorzą-dowej; autorka publikacji na temat samorządu terytorialnego. Współtwórczyni narzędzi badawczych do ewaluacji szkoleń, badania satysfakcji pracowników, diagnozy klimatu organizacyjnego w firmie, opracowanych we współpracy z zespołem Wyż-szej Szkoły Biznesu – NLU.

Tomasz DąbrowskiAbsolwent prawa na Wydziale Prawa i Administracji Uniwersytetu Jagiellońskiego. Dyrektor Działu Badań i Działu Projek-tów w firmie Nowe Motywacje. Od 9 lat specjalizuje się w tematyce zarządzania kompetencjami oraz w zakresie budowy i wdrażania planów rozwojowych dla dużych organizacji biznesowych oraz dla sektora administracji publicznej. Posiada wie-loletnie doświadczenie (w tym międzynarodowe) w zarządzaniu złożonymi projektami z zakresu podnoszenia standardów i efektywności zarządzania, standardów obsługi klienta, diagnozy kompetencji, diagnozy satysfakcji i komunikacji, ewaluacji i konsultacji społecznych.

Szymon SikorskiDyrektor zarządzający Agencji Public Relations Publicon. Członek zarządu Polskiego Stowarzyszenia Public Relations, wice-prezes poprzedniej kadencji. Pomysłodawca i twórca projektu PR Regionów, największego w Polsce projektu seminariów dla samorządowców. Wykładowca i doktorant Uniwersytetu Wrocławskiego. Wykładowca Wyższej Szkoły Europejskiej im. Tischnera, wykładał także na uczelniach niepaństwowych w Bydgoszczy, Katowicach, we Wrocławiu. Prezes i założyciel sto-warzyszenia OpenGov.pl. Trener, szkoleniowiec, fascynat internetu i nowych mediów. Prezes i obrońca lokalnego klubu pił-karskiego z Wrocławia.

Podstawowe informacje dotyczące szkoleńZałożeniaW ramach Projektu zostanie zrealizowanych 10 edycji szkoleń. Każda edycja obejmuje 100 godzin lekcyjnych, które realizowa-ne będą w trakcie trzech 5-dniowych zjazdów (od poniedziałku do piątku) w ramach 10 modułów tematycznych:

Wykorzystywanie środków UE i EOG – 13h, 2 dni, prowadzący: mgr Beata Stępnicka-Barczyk• Demokracja w społeczeństwie – 4h, ½ dnia, prowadzący: dr Paweł Rudnicki• Przepisy prawa unijnego – 4h, ½ dnia, prowadzący: dr Andrzej Nowak• Kluczowe kompetencje urzędnika – 13h , 2 dni, prowadzący: mgr Marlena Moliszewska-Gumulak• Psychologia zarządzania – 13h, 2 dni, prowadzący: mgr Kamila Madeja-Bień• Komunikacja interpersonalna – 13h, 2 dni, prowadzący: dr Agnieszka Kowarska• Obsługa trudnego klienta – 7h, 1 dzień, prowadzący: mgr Natalia Bartosz• Zasady promocji regionu – 7h, 1 dzień, prowadzący: dr Andrzej Raszkowski• Zarządzanie jakością w urzędzie – 13h, 2 dni, prowadzący: mgr Sławomir Wysocki• Technologie komunikacyjno-informacyjne – 13h, 2 dni, prowadzący: Piotr Maniewski•

Cele szkoleniaWykorzystywanie środków UE i EOG

Możliwości pozyskania zewnętrznych źródeł finansowania.• Przekazanie uczestnikom wiedzy z zakresu możliwości aplikowania.• Zapoznanie uczestników z myśleniem projektowym.• Zapoznanie z procedurą wyboru projektu.• Przybliżenie kosztów kwalifikowanych i niekwalifikowanych.•

Demokracja w społeczeństwieZdobycie przez słuchaczy/ki wiedzy:

o teorii i praktyce demokracji;• o nowych wymiarach demokracji we współczesnym świecie;• o zmianach w demokracji wykreowanych przez globalizację;• o nowych przestrzeniach obywatelskości i roli świadomości w aktywności obywatelskiej;• o zmianach jakie zaszły w ostatnim dwudziestoleciu w Polsce i na świecie i ich związkach z działaniami na rzecz moder-•

15

PL

nizacji państw i ich demokratyzacji.

Przepisy prawa unijnegoPodniesienie poziomu wiedzy i kompetencji uczestników szkolenia na temat struktury organizacyjnej i instytucjonalnej • Unii Europejskiej. Zapoznanie z podstawowymi elementami i konstrukcją wspólnotowego ładu prawnego oraz procesem decyzyjnym • w UE.Analiza najważniejszych zmian w UE wprowadzanych przez Traktat Reformujący (Lizboński).• Zapoznanie z aktualnymi problemami i priorytetami integracji europejskiej.• Przedstawienie zasad tzw. nowej polityki spójności UE na lata 2007-2013.•

Kluczowe kompetencje urzędnikaPodniesienie kompetencji zawodowych uczestników.• Zmiana mentalności kadry kierowniczej w zakresie poziomu świadczenia usług administracyjnych o charakterze publicz-• nym.Analiza i uświadomienie uczestnikom nowoczesnych europejskich standardów pracy w administracji publicznej.•

Psychologia zarządzaniaPodniesienie kompetencji zawodowych.• Zmiana mentalności kadry kierowniczej dolnośląskich urzędów.• Przyjęcie nowoczesnych, europejskich standardów.• Wykorzystanie w praktyce sprawdzonych dobrych praktyk.•

Komunikacja interpersonalnaZapoznanie kursantów z zasadami komunikacji wewnętrznej i zewnętrznej.• Wskazanie na uwarunkowania skutecznej komunikacji interpersonalnej.• Zapoznanie się ze sposobami komunikowania się.• Określenie znaczenia autorytetu i władzy w komunikacji interpersonalnej.• Komunikowanie się niewerbalne, wizerunek i mowa ciała – wskazanie na rolę czynnika pozawerbalnego w procesie • komunikowania się urzędnik-urzędnik, urzędnik-klient.

Obsługa trudnego klientaPodniesienie efektywności obsługi Klienta.• Przygotowanie uczestników do skutecznego rozwiązywania trudnych sytuacji podczas obsługi Klienta.• Zwiększenie umiejętności radzenia sobie z „trudnymi Klientami”.• Przekazanie umiejętności profesjonalnego postępowania w różnych sytuacjach podczas kontaktu z Klientem.•

Zasady promocji regionuZapoznanie się z zasadami promocji w odniesieniu do regionu/miasta.• Podniesienie kompetencji zawodowych i zmiana mentalności kadry kierowniczej dolnośląskich urzędów poprzez zapo-• znanie się z wysokimi standardami w obszarze marketingu terytorialnego.Wskazanie kluczowych obszarów, w których może być budowana przewaga konkurencyjna danego regionu w oparciu • o markowe produkty turystyczne i wizerunek.Zapoznanie uczestników szkolenia z najnowszymi trendami i rozwiązaniami odnoszącymi się do specyfiki promocji re-• gionu (w tym odwołanie się do zagranicznych przykładów).

Zarządzanie jakością w urzędziePozyskanie wiedzy z zakresu skutecznego zarządzania w urzędzie z wykorzystaniem narzędzi i metod zarządzania jako-• ścią.

Technologie komunikacyjno-informacyjnePodniesienie kwalifikacji zawodowych w zakresie wykorzystania technologii informacyjnych i narzędzi informatyki • w pracy urzędu oraz w obsłudze klienta.Wyposażenie w wiedzę pozwalającą planować i wykorzystywać technologie informacyjno – komunikacyjne w jednostce • organizacyjnej/urzędzie.Prezentacja i wymiana najlepszych praktyk oraz doświadczeń.•

Metodologia prowadzenia monitoringu i ewaluacjiWstęp W ramach projektu prowadzony był monitoring oraz ewaluacja realizacji przebiegu poszczególnych modułów szkoleniowych, prowadzących sesje szkoleniowe i realizację konferencji.Monitoring - oznacza regularne jakościowe i ilościowe pomiary lub obserwacje danego zjawiska przez z góry określony czas. Program monitoringu zastosowano w celu gromadzenia informacji na temat stanu ilościowego oraz jakościowego konferen-cji, szkoleń i elektronicznych konsultacji w czasie trwania projektu PwZDU. Gromadzone i analizowane dane i analizowane

16

PL

dane ułatwiły wybór właściwych działań oraz pozwoliły na podjęcie akcji naprawczych w danej zaistniałej sytuacji eduka-cyjnej. Podczas realizacji projektu PwZDU – na bieżąco – monitorowane były również wskaźniki efektów bezpośrednich tj. realizacja celów bezpośrednich oraz wskaźniki rezultatów (wytworzone dobra i usługi).

W projekcie zastosowano zasady monitoringu:cykliczność pomiarów,• unifikacja interpretacji wyników.•

Ewaluacja - to systematyczne zbieranie informacji – już na etapie planowania projektu zostało określone jak będzie wyglą-dać ewaluacja działań dot. realizacji przedmiotowego projektu:

cele ewaluacji,• sposoby zbierania informacji,• terminy cząstkowe,• odbiorcy ewaluacji.•

Etapy procesu ewaluacji:określenie tematu ewaluacji – co będzie podlegało ewaluacji?• postawienie pytań kluczowych – pytań, na które szukamy odpowiedzi,• sformułowanie kryteriów wartościowania, • ustalenie, zagadnień do przeanalizowania w celu udzielenia odpowiedzi na pytania ewaluacyjne,• wybranie metod pracy – badanie ankietowe, obserwacja, • opracowanie narzędzi – formularze ankiet, karty obserwacyjne,• przygotowanie harmonogramu ewaluacji.•

Tematy ewaluacjiOcena poziomu zadowolenia i satysfakcji uczestników organizowanych sześciu konferencji, tj.:1.

„Fundusze strukturalne jako wsparcie dla rozwoju lokalnego”,• „Marketing i promocja regionu”,• „Kształtowanie polityki jakości w urzędzie”,• „Zarządzanie zasobami ludzkimi w administracji publicznej”,• „Nowoczesne technologie dla sektora publicznego”,• „Dobre praktyki w zarządzaniu urzędem”.•

Ocena poziomu zadowolenia i satysfakcji uczestników szkoleń „Profesjonalne zarządzanie dolnośląskim urzędem” skła-2. dających się z następujących modułów tematycznych, tj.:

Zjazd I Wykorzystywanie środków UE i EOG – Beata Stępnicka–Barczyk Demokracja w społeczeństwie – Paweł Rudnicki Przepisy prawa Unii Europejskiej – Andrzej Nowak Kluczowe kompetencje urzędnika – Marlena Moliszewska–Gumulak

Zjazd II Psychologia zarządzania – Kamila Madeja–Bień Komunikacja interpersonalna – Agnieszka Kowarska Obsługa trudnego klienta – Natalia Bartosz

Zjazd III Zasady promocji regionu – Andrzej Raszkowski Zarządzanie jakością w urzędzie – Sławomir Wysocki Technologie komunikacyjno–informacyjne – Piotr Maniewski

Badanie efektywności szkoleń.3. Badanie poziomu motywacji, tempa uczenia się, aktywności na szkoleniu oraz stopnia zainteresowania tematyką szko-4. lenia wśród uczestników szkoleń PwZDU.Ocena profesjonalizmu wykładowców/trenerów prowadzących poszczególne moduły tematyczne szkoleń.5. Badanie jakości poszczególnych sesji edukacyjnych prowadzonych na szkoleniach.6. Monitoring wskaźników projektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”.7. Badanie odroczone dot. wykorzystania w pracy zawodowej nabytych na szkoleniu PwZDU kompetencji.8. Ocena poziomu zadowolenia klienta jednostek samorządu terytorialnego oraz badanie jego wzrostu/spadku.9.

17

PL

Metody badawczeAnkiety Metoda ankietowa służy do badania zjawisk masowych i polega na zbieraniu określonych informacji o aktywności człowieka i jej uwarunkowaniach w postaci pisemnych odpowiedzi na pytania, które są umieszczone na specjalnym formula-rzu. Formularz z pytaniami ankietowymi nazywany jest często kwestionariuszem lub kwestionariuszem ankiety1. Ankieta zatem jest techniką gromadzenia informacji, polegającą na wypełnianiu najczęściej samodzielnie przez badanego specjalnych kwestionariuszy, na ogół o wysokim stopniu standaryzacji, w obecności lub częściej nie w obecności ankietera2. Mimo licznych zastrzeżeń i uwag krytycznych, kierowanych pod adresem metody ankietowej i badań tą metodą, trzeba obiektywnie i rzeczowo stwierdzić, że jest to jedna z wielu metod służąca określonym badaniom określonych tema-tów. Nie należy przeceniać jej wartości poznawczej, ale również nie można nie doceniać jej walorów, stosunkowo łatwego stosowania, szybkiego rozprowadzania i zgromadzenia stosunkowo dużego (pod względem ilości) materiału empirycznego na określony temat3. W ramach realizacji projektu badania ankietowe przeprowadzone były wśród uczestników konferencji, szkoleń PwZDU, wykładowców/trenerów, pracowników i klientów JST biorących udział w przedmiotowym projekcie. Wyniki przepro-wadzonych badań ankietowych poddane zostaną analizie statystycznej, w celu monitoringu i ewaluacji projektu PwZDU.

Obserwacje Obserwacja to jedna z podstawowych metod badawczych w naukach społecznych. Istnieje wiele metod obserwa-cyjnych różniących się przede wszystkim stopniem ingerencji obserwatora w obserwowane sytuacje. Na potrzeby realizacji została wykorzystana obserwacja uczestnicząca, polegającą na wejściu badacza – osoby prowadzącej obserwacje na zajęcia i śledzenie sesji szkoleniowych oraz pracy trenerów bezpośrednio podczas zajęć, czyli obserwowaniu jakby od wewnątrz tj. uczestniczący wraz z uczestnikami w procesie grupowym. Skonstruowano narzędzie badawcze – kwestionariusze dwóch arkuszy obserwacji pozwolą ocenić sesje szkoleniowe w poszczególnych modułach szko-lenia oraz profesjonalizm wykładowców/trenerów.

Wywiad i rozmowa Wywiad i rozmowa są terminami, z którymi spotykamy się dość często w życiu codziennym, w radio, telewizji, prasie. W wywiadzie lub rozmowie biorą udział co najmniej dwie osoby, z których jedna zbiera określone informacje, a druga tych informacji udziela. Metoda wywiadu zakłada badanie – zgodnie z teoretycznymi i metodologicznymi założeniami badawczymi – ust-nych opinii określonych osób. Istota tych badań polega na bezpośredniej rozmowie badacza z osobą, podczas której prowa-dzący wywiad zapoznaje się z opiniami respondenta o interesującym go problemie4. Przytoczona powyżej definicja nie wyjaśnia w sposób oczywisty metody wywiadu. Często utożsamia się metodę rozmowy z wywiadem lub też przyjmuje się jako dwie różne metody niezależne od siebie. Rozróżnienie tych metod nastręcza niekiedy trudności, ponieważ bywają używane zamiennie, bądź też przyjmowane są różne kryteria ich rozróżniania. Wydaje się tu być reprezentatywne stanowisko S. Gerstmanna, który stwierdza, że rozmowa dotyczy osoby bada-nej, jej aktywności, zainteresowań, emocji, aspiracji, planów życiowych, natomiast wywiad polega na zdobywaniu informacji o osobach z najbliższego otoczenia osoby badanej5. Łączy je to, że służą do zbierania materiału o faktach związanych z ludzką aktywnością i wyznaczającymi ją czynni-kami. Główną cechę tych metod stanowi to, że są odpowiednio przygotowanym spotkaniem osoby badającej i osoby, która pod jej kierunkiem się wypowiada w sposób zamierzony i celowy, wyznaczony przez potrzeby przeprowadzanych badań. W ramach realizacji projektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem” zostaną przeprowadzone rozmowy, wywiady z uczestnikami szkoleń PwZDU i konferencji.

TestySzczegółowe cechy przysługujące testom to:

testy są zbiorami zadań lub pytań mających określone przez konstruktora poprawne rozwiązania,• testy są narzędziami standardowymi,• wyniki testów ujmuje się ilościowo zwykle, w formie punktów,• testy są narzędziami znormalizowanymi,•

Testy dzielimy na grupowe i indywidualne. Testy grupowe wykonuje wiele osób naraz i badani muszą umieć korzy-stać z instrukcji udzielanych całej grupie. Testy indywidualne przeprowadzamy tylko z jedną osobą. Umożliwiają one dokonywanie dodatkowych obserwacji jednak są czasochłonne. Testy grupowe stosujemy najczęściej do celów ewaluacyjnych. Indywidualne w celu zdiagnozowania badanego. W zależności od formy testy można podzielić na otwarte i zamknięte. W testach zamkniętych badany otrzymuje zadania wraz z potencjalnymi rozwiązaniami i sam musi dokonać wy-boru poprawnej odpowiedzi. W testach otwartych każdorazowo sam formułuje odpowiedź. Zadania zamknięte występują częściej w testach grupowych.

1 L. Czarnecki, H. Hrapkiewicz, Metody badań zagadnień psychologicznych w pedagogice pracy, Warszawa 1979, s. 87.2 T. Pilch, Zasady badań pedagogicznych, Wrocław 1977, s. 141.3 L. Czarnecki, H. Hreapkiewicz, Metody badań…, op. cit., s. 91.4 B. Hydzik, Metodologiczne podstawy badań pedagogicznych, Warszawa 1972, s. 62.5 S. Gerstmann, Rozmowa i wywiad w psychologii, Warszawa 1985, s. 87–88.

18

PL

Narzędzia badawczeNa potrzeby, monitoringu i ewaluacji projektu zostały opracowane następujące narzędzia badawcze:

Nr 1a: Ankieta na temat realizacji I–szej konferencji pn.: „Fundusze zewnętrzne jako wsparcie dla rozwoju lokalnego” – • służąca uzyskaniu informacji zwrotnej dot. odbioru przedmiotowej konferencji przez jej uczestników.Nr 1b: Ankieta na temat realizacji II–giej konferencji pn.: „Marketing i promocja regionu” – służąca uzyskaniu informacji • zwrotnej dot. odbioru przedmiotowej konferencji przez jej uczestników.Nr 1c: Ankieta na temat realizacji III–ciej konferencji pn.: „Kształtowanie polityki jakości w urzędzie” – służąca uzyskaniu • informacji zwrotnej dot. odbioru przedmiotowej konferencji przez jej uczestników.Nr 1d: Ankieta na temat realizacji IV–tej konferencji pn.: „Zarządzanie zasobami ludzkimi w administracji publicznej” – • służąca uzyskaniu informacji zwrotnej dot. odbioru przedmiotowej konferencji przez jej uczestników.Nr 1e: Ankieta na temat realizacji V–tej konferencji pn.: „Nowoczesne technologie dla sektora publicznego” – służąca • uzyskaniu informacji zwrotnej dot. odbioru przedmiotowej konferencji przez jej uczestników.Nr 1f: Ankieta na temat realizacji VI–tej konferencji pn.: „Dobre praktyki w zarządzaniu urzędem” – służąca uzyskaniu • informacji zwrotnej dot. odbioru przedmiotowej konferencji przez jej uczestników.Nr 2a: Ankieta na temat realizacji szkoleń (dla wszystkich grup szkoleniowych) – służąca uzyskaniu informacji zwrotnej • dot. odbioru I–go zjazdu szkoleń i sprawdzeniu jakości prowadzonych zajęć.Nr 2b: Ankieta na temat realizacji szkoleń (dla wszystkich grup szkoleniowych) – służąca uzyskaniu informacji zwrotnej • dot. odbioru II–go zjazdu szkoleń i sprawdzeniu jakości prowadzonych zajęć.Nr 2c: Ankieta na temat realizacji szkoleń (dla wszystkich grup szkoleniowych) – służąca uzyskaniu informacji zwrotnej • dot. odbioru III–go zjazdu szkoleń i sprawdzeniu jakości prowadzonych zajęć.Nr 3: Arkusz obserwacji sesji szkoleniowej – służący do oceny zajęć pod kątem ich organizacji, stosowania metod i tech-• nik prowadzenia nauczania oraz pomocy dydaktycznych, efektywnego wykorzystania czasu pracy wykładowcy/trenera, poziomu świadomości potrzeb grupy słuchaczy itp.Nr 4: Arkusz obserwacji prowadzących zajęcia – służący ocenie profesjonalizmu wykładowców/trenerów prowadzących • poszczególne moduły szkoleniowe. Badanie następujących kompetencji: identyfikacja z celami, skuteczność w działa-niu, zaangażowanie i proaktywność, zdolności adaptacyjne i uniwersalność, podejmowanie decyzji, planowanie i orga-nizacja, rozwiązywanie problemówNr 5. Formularz oceny grupy szkoleniowej przez wykładowców/trenerów – służąca sprawdzeniu przez wykładowców/• jakość pracy poszczególnych grup szkoleniowych, pod kątem motywacji do nauki uczestników szkoleń, tempa przyswa-jania wiedzy/nabywania nowych umiejętności, aktywności słuchaczy oraz zainteresowania tematyka szkolenia.Nr 6a: Test wiedzy („na wejściu”) jednokrotnego wyboru – sprawdzający poziom posiadanej wiedzy i umiejętności przed • rozpoczęciem I–go zjazdu szkolenia.Nr 6b: Test wiedzy („na wyjściu”) jednokrotnego wyboru – sprawdzający poziom nabytej wiedzy i umiejętności po za-• kończeniu I–go zjazdu szkolenia.Nr 6c: Test wiedzy („na wejściu”) jednokrotnego wyboru – sprawdzający poziom posiadanej wiedzy i umiejętności przed • rozpoczęciem II–go zjazdu szkolenia.Nr 6d: Test wiedzy („na wyjściu”) jednokrotnego wyboru – sprawdzający poziom nabytej wiedzy i umiejętności po za-• kończeniu II–go zjazdu szkolenia.Nr 6e: Test wiedzy („na wejściu”) jednokrotnego wyboru – sprawdzający poziom posiadanej wiedzy i umiejętności przed • rozpoczęciem III–go zjazdu szkolenia.Nr 6f: Test wiedzy („na wyjściu”) jednokrotnego wyboru – sprawdzający poziom nabytej wiedzy i umiejętności po za-• kończeniu III–go zjazdu szkolenia.Nr 7: Ankieta badania efektywności szkoleń – dotycząca na ile efektywnie prowadzone były poszczególne moduły szko-• lenia.Nr 8: Ankieta ewaluacyjna e–konsultingu – służąca zebraniu informacji zwrotnej i ocenie konsultacji elektronicznych • przeprowadzanych w każdej grupie bezpośrednio po odbyciu szkolenia.Nr 9: Ankieta ewaluacyjna dot. wykorzystania w pracy zawodowej nabytych na szkoleniu „Profesjonalizm w zarządzaniu • dolnośląskim urzędem” nowych kompetencji. Badanie odroczone przeprowadzane po 3–ech miesiącach od ukończenia zajęć w danej grupie szkoleniowej.Nr 10a: Ankieta ewaluacyjna („na wejściu”) oceniająca poziom zadowolenia i satysfakcji klientów z jakości usług świad-• czonych przez JST będące beneficjentami projektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”, przed uczest-nictwem pracowników JST w konferencjach i szkoleniach.Nr 10b: Ankieta ewaluacyjna („na wyjściu”) oceniająca poziom zadowolenia i satysfakcji klientów z jakości usług świad-• czonych przez JST będące beneficjentami projektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”, po uczestnic-twie pracowników JST w konferencjach i szkoleniach.Nr 11: Formularz monitoringu wskaźników projektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”.•

19

PL

Harmonogram badańNarzę-dzie badaw-cze

K 1

Sz 1 Sz 2E 1

K 2 Sz 3 Sz 4 E 2K 3

Sz 5 Sz 6E 3

K 4

Sz 7 Sz 8E 4

K 5

Sz 9 Sz 10 E 5K 6

Nr 1 a X

Nr 1 b X

Nr 1 c X

Nr 1 d X

Nr 1 e X

Nr 1 f X

Nr 2 a X X X X X X X X X X

Nr 2 b X X X X X X X X X X

Nr 2 c X X X X X X X X X X

Nr 3 X X X X X X X X X X

Nr 4 X X X X X X X X X X

Nr 5 X X X X X X X X X X

Nr 6a X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

Nr 6b X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

Nr 6c X(in)

X(out)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

Nr 6d X(in)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

Nr 6e X(in)

X(out)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

Nr 6f X(in)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

Nr 7 X X X X X X X X X X

Nr 8 X X X X X

Nr 9 X po

3m–cach

X po

3m–cach

X po

3m–cach

X po

3m–cach

X po

3m–cach

Nr 10a XJST(in)

Nr 10b XJST

(out)

Nr 11 X X X X X

Organizacja badańWw. narzędzia badawcze pozwolą na przeprowadzenie badań w zakresie:1.

stopnia w jakim zostały osiągnięte cele poszczególnych konferencji, • stopnia w jakim zostały osiągnięte cele poszczególnych modułów szkoleń, • organizacji konferencji i szkoleń pod kątem programu, czasu trwania, miejsca, sal wykładowych, laboratorium kom-• puterowego, noclegów, wyżywienia, obsługi administracyjnej, materiałów promocyjnych i edukacyjnych itp.,poziomu profesjonalizmu wykładowców/trenerów oraz metod, technik i pomocy naukowych zastosowanych pod-• czas konferencji i szkoleń,oceny słuchaczy grup szkoleniowych przez wykładowców/trenerów, ich motywacji, zdolności, aktywności, zaintere-• sowania itp.’przyrost wiedzy i umiejętności, tj. efektywności szkoleń,• oceny e–konsultingu przez słuchaczy grup szkoleniowych,• oceny wykorzystania w pracy zawodowej nabytych na szkoleniu PwZDU nowych kompetencji,• oceny przyrostu/spadku zadowolenia klientów JST, których pracownicy wzięli udział w projekcie PwZDU.•

Kwestionariusze ankiet zostały opracowane w postaci pytań zamkniętych i otwartych.2. Ankiety zostały opracowane językiem zrozumiałym dla każdego uczestnika projektu.3. Sprawdziany wiedzy i umiejętności zostały opracowane jako testy jednokrotnego wyboru.4. Dbając o poczucie bezpieczeństwa każdego uczestnika ankiety będą przeprowadzane anonimowo, oddzielnie dla każdej 5.

20

PL

grupy i każdej osoby, a testy będą kodowane.Zgodnie z metodologią badań społecznych zgromadzone dane zostaną poddane analizie statystycznej (ilościowej i ja-6. kościowej).

Analiza danych w badaniach jest kolejną czynnością w postępowaniu badawczym. Polega ona na rozpatrywaniu danych uzyskanych w badaniach w różnych aspektach (punktów widzenia), w taki sposób, aby przedstawić badany problem lub zjawisko w sposób możliwie dokładny i wyczerpujący. Dalsze opracowanie statystyczne materiałów, nawet bardzo staranne, wymaga słownego opisu, czyli analizy jako-ściowej i interpretacji, a następnie analizy ilościowej. Trzeba wiedzieć, że liczby wskazują tylko na istnienie jakiegoś zjawiska, zależności, dominacji, ale nie wyjaśniają ich całkowicie. Badacz powinien zinterpretować liczby, wykresy, zestawienia i tabele w formie słownej, dokonując ich selektywnego ujęcia i wyjaśniając je. Powinien zinterpretować prawidłowości i domina-cje pojawiające się w badaniach. Słowny komentarz danych liczbowych jest bardzo pomocny przy formułowaniu wniosków końcowych, czyli wyników badań. Liczy się jasność sformułowań i prawidłowy dobór pojęć oraz ich logiczne powiązanie w zadaniach. Powinno się analizować słownie szczegółowe zagadnienia i dokumentować je za pomocą danych liczbowych.

J. Sztumski w analizie jakościowej wyróżnia następujące etapy6:dokładne określenie rodzaju badanych materiałów,• przyjrzenie się tym materiałom w celu stwierdzenia czy i w jakim stopniu odpowiadają zamierzeniom badawczym oraz • na ile mogą być przydatne dla rozwiązania danego problemu,opracowanie systemu kategorii na podstawie wstępnych badań danego materiału, które będą podstawą zamierzonej • analizy,formułowanie wniosków i ewentualnych hipotez, jakie wynikają z przygotowanego do analizy materiału badawczego,• sprawdzenie zasadności oraz ważności wniosków i hipotez w świetle logiki i istniejących teorii dotyczących badanych • zjawisk oraz stwierdzenie czy i o ile są one jeszcze aktualne albo mogą się stać przydatne w przyszłości,podsumowanie wyników analizy jakościowej, ukazujące ustalone rezultaty i ich zasadność i ważność, a także przydat-• ność teoretyczną (poznawczą) i praktyczną.

Analiza jakościowa polega na poszukiwaniu i przedstawianiu prawidłowości, związków i zależności występujących w tablicy zawierającej dane empiryczne. Posługujemy się często wskaźnikiem procentowym, aby porównać wyniki i poszu-kiwać pewnych prawidłowości. Nie powinno się pod tablicą zawierać trywialnych powtórzeń wartości wskaźników cech, które zawiera tablica. Natomiast oczekuje się od badacza przeprowadzenia ich analizy i próby tłumaczenia występujących dominacji lub wyników nieoczekiwanych, czy skrajnych. Należy dokonać porównania między sobą poszczególnych wyników, jednocześnie poszukując pewnych prawidłowości. Analizę jakościową uzupełniamy prezentacją graficzną wybranych, bardziej interesujących wyników, szczególnie wtedy, kiedy porównuje się kilka cech lub ich wariantów. Po zakończeniu analizy jakościowej danych z tablicy należy zmieścić jedno lub kilka zdań będących ogólniejszym wnioskiem przeprowadzonej analizy.Ilościowa analiza materiału badawczego polega na interpretacji uzyskanych w obliczeniach wartości. Wyniki obliczeń staty-stycznych często zamieszcza się w dodatkowej tablicy lub w ostatnim wierszu analizowanej tablicy. Po przeprowadzeniu analizy jakościowej i ilościowej danych z tablicy badacz powinien podjąć próbę racjonalnego i wyczerpującego wyjaśnienia, dlaczego uzyskano właśnie takie wyniki. W celu zwiększenia rzetelności i kompletności przeprowadzonych analiz wnioski ogólniejsze wynikające z analizy danych w tablicy (uzupełnione już analizą statystyczną) należy porównać z wynikami podanych już wcześniej badań, prze-prowadzonych przez innych badaczy, na innych próbach i w innym terenie. Porównanie własnych badań z badaniami innych badaczy ma dwojakie znaczenie: możliwość przedstawienia swych badań na tle innych i potwierdzenie znajomości literatury przedmiotu. Prawidłowo zbudowana tablica, pozwala na szybką orientacje w prezentowanym materiale statystycznym, umoż-liwia porównywanie liczb i analizę struktury zbiorowości, ułatwia wykrywanie prawidłowości w prezentowanym materiale, umożliwia obliczanie miar statystycznych. Najczęściej stosowaną formą prezentacji wyników badań obok tablic są wykresy. Mogą one stanowić samodzielna formę prezentacji lub formę uzupełniającą tablicę.

Przeprowadzone analizy zostaną opisane w następujących opracowaniach:7. Raport z ewaluacji dot. zadowolenia i satysfakcji uczestników konferencji X (dla X=1, 2, 3, 4, 5, 6),• Analiza wyników ewaluacji realizacji szkolenia po I–szym zjeździe w grupie Y (dla Y = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• Analiza wyników ewaluacji realizacji szkolenia po II–gim zjeździe w grupie Y (dla Y = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• Analiza wyników ewaluacji realizacji szkolenia po III–cim zjeździe w grupie Y (dla Y = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• Raport zbiorczy zadowolenia i satysfakcji uczestników danej edycji szkoleń Z (dla Z=1, 2, 3, 4, 5),• Analiza ewaluacji efektywności szkoleń dla grupy szkoleniowej Y (dla Y = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• Raport zbiorczy dot. efektywności danej edycji szkoleń Z (dla Z=1, 2, 3, 4, 5),• Analiza wyników oceny sesji szkoleniowych danej edycji szkoleń Z (dla Z=1, 2, 3, 4, 5),• Analiza wyników oceny wykładowców/trenerów danej edycji szkoleń Z (dla Z=1, 2, 3, 4, 5),• Ocena grupy szkoleniowej Y (dla Y = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• Raport z ewaluacji dot. zadowolenia i satysfakcji uczestników sesji e–konsultingu Z (dla Z=1, 2, 3, 4, 5),•

6 J. Sztumski, Wstęp do metod…, op. cit., s. 178–179.

21

PL

Raport dot. wykorzystania w pracy zawodowej nabytych na szkoleniu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim • urzędem” nowych kompetencji,Raport dot. oceny poziom zadowolenia i satysfakcji klientów z jakości usług świadczonych przez JST będące benefi-• cjentami projektu PwZDU.

Metodologia prowadzenia badań dot. efektywności szkoleńWprowadzenie Jednym z zasadniczych elementów oceny jakości kształcenia – czy to w ramach edukacji formalnej, czy też w kontekście szkoleń – jest jego efektywność. Najogólniej rzecz ujmując, zwiększenie efektywności definiuje się jako osią-ganie lepszych wyników przy niezmienionych kosztach. Jak jednak należy rozumieć efektywność w kontekście kształcenia? W literaturze przedmiotu i praktyce szkoleniowej wykształciły się dwa sposoby interpretacji tego pojęcia, szersze i węższe. W rozumieniu węższym efektywność kształcenia (szkolenia) to stopień realizacji założonych celów dydaktycznych. W rozumieniu szerszym efektywność szkolenia, to poprawa wyników działania (organizacji), uzyskana na skutek przeprowa-dzonego szkolenia. Pojęcie efektywności kształcenia (szkolenia) w rozumieniu węższym, a więc jako stopień realizacji założonych ce-lów dydaktycznych, stosuje się zarówno w kontekście kształcenia akademickiego jak i szkoleń. Możemy mówić tu o trójstop-niowym podziale zmian zachodzących w wyniku kształcenia:

opanowanie nowych treści (a więc przyswajanie wiedzy),• opanowanie nowych umiejętności• zmianie postaw i zachowań.•

Stopień opanowania nowych treści mierzyć możemy całą gama testów i sprawdzianów znanych dobrze z praktyki edukacyjnej: testów uzupełnień, testów wyboru, pytań otwartych, pytań typu prawda/fałsz, testów krótkich wypowiedzi i innych form bądź za pomocą ankiety samooceny. Proponuje się także zastosowanie prostego wskaźnika przyrostu wiedzy o następującej konstrukcji:

wskaźnik przyrostu wiedzy =wyniki testu po szkoleniu – wyniki testu przed szkoleniem

x 100%wyniki testu przed szkoleniem

Ocena stopnia opanowania nowych umiejętności, polega zasadniczo na poleceniu osobie uczącej się wykonania zadania praktycznego, będącego przedmiotem szkolenia, przy czym sprawdzający może bądź to ocenić jedynie wynik działa-nia, bądź to obserwować cały proces wykonywania czynności. By sformalizować obserwację i nadać jej obiektywny charakter jako metodzie oceny, należy stosować formularze ocen, gdzie prowadzący wyszczególnia oceniane elementy. W warunkach szkolnych ten element oceny, zazwyczaj przybiera postać „case study”, gdzie uczący się konfrontowani są z fikcyjną sytuacją, której umiejętne rozwiązanie stanowi potwierdzenie nabytych umiejętności. Wreszcie ocena zmiany postaw i zachowań polegać może albo na ankietowej ocenie opinii i przekonań uczących się, albo na pośredniej obserwacji zachowań jako reakcji na określone sytuacje i czyny innych. Na potrzeby realizacji projektu „Profesjonalizm w Zarządzaniu Dolnośląskim Urzędem” wykorzystano ankietę samooceny, przeprowadzoną po zakończeniu całego szkolenia, w której respondenci oceniali poziom swojej wiedzy i umie-jętności przed szkoleniem i po szkoleniu. Ponadto podczas zjazdów szkoleniowych, przeprowadzony jest test wiedzy „na wejściu” i „na wyjściu”.

Cel badań Analiza uzyskanych wyników (efektów) po pierwszym etapie szkolenia zostanie wykorzystana przy projektowaniu kolejnych etapów szkoleń.

Procedura badań Dla potrzeb projektu „Profesjonalizm w Zarządzaniu Dolnośląskim Urzędem” przygotowano następujące narzę-dzia badawcze: kwestionariusz ankiety samooceny oraz dwa testy w wersjach „na wejściu” i „na wyjściu”. Opracowane narzędzia badawcze pozwolą na przeprowadzenie badania dotyczącego stopnia, w jakim zostały osiągnięte cele programu szkoleniowego. Czyli po pierwsze, zostanie ocenione czy osoby uczące się osiągnęły wymagany po-ziom wiedzy i umiejętności, a po drugie zostanie sprawdzony przyrost ich wiedzy i umiejętności po zakończeniu szkolenia.

Ankieta samooceny składała się z 2 części dotyczących: pretestu szkolenia (samoocena przed szkoleniem),• posttestu szkolenia (samoocena po zakończeniu szkolenia).•

Ankieta była przeprowadzona po zakończeniu szkolenia, była anonimowa. Uczestnicy mieli określić swój poziom wiedzy „przed szkoleniem” i „po szkoleniu” w skali: od 5 – wartość maksymalna do 0 – wartość minimalna. Ankieta samooceny zawierała 19 następujących pytań (po dwa dla każdego modułu od od 1 do 9 i jedno dla mo-dułu 10):

Na ile były/ są znane Panu/i możliwości pozyskiwania zewnętrznych źródeł finansowania?1. Na ile znał/zna Pan/i procedury wyboru projektów?2. Na ile znane były/są Panu/i przestrzenie obywatelskości i ich roli w aktywności obywatelskiej?3.

22

PL

Na ile znane były/są Panu/i zmiany, jakie zaszły w ostatnim dziesięcioleciu w Polsce i na świecie i ich związku z działa-4. niami na rzecz modernizacji państw i ich demokracji?Na ile były/są Panu/i znane problemy i priorytety integracji europejskiej?5. Na ile były/są Panu/i znane zmiany w Unii Europejskiej wprowadzane przez Traktat Lizboński?6. Na ile znała/zna Pan/i kluczowe kompetencje urzędnika?7. Na ile były/są Panu/i znane nowoczesne europejskie standardy pracy w administracji?8. Na ile umiał/umie Pan/i zdefiniować osobowości organizacji oraz jej typy?9. Na ile umiał/umie Pan/i zrozumieć różne zachowania pracowników?10. Na ile były/są Panu/i znane skuteczne metody komunikowania się wewnętrznego i zewnętrznego?11. Na ile była/jest Panu/i znana komunikacja niewerbalna, wizerunek i mowa ciała?12. Na ile zna Pan/i sposoby radzenia sobie z „trudnym klientem”?13. Na ile potrafi/potrafił Pan/i asertywnie przyjąć krytykę i odmówić podczas rozmowy z klientem?14. Na ile były/są Panu/i znane zasady promocji regionu/miasta?15. Na ile były/są Panu/i znane kluczowe obszary, w których może być budowana przewaga konkurencyjna danego regionu?16. Na ile znał/zna Pan/i metody i narzędzia skutecznego zarządzania jakością w urzędzie? 17. Na ile znał/zna Pan/i zasady ciągłego doskonalenia zarządzania? 18. Na ile Pan/i potrafił/potrafi wykorzystywać technologie informacyjno–komunikacyjne w obsłudze klienta?19.

Badanie za pomoc testów wiedzy składało się z 2 części dotyczących: pretestu zjazdu (przeprowadzony przed II zjazdem i III zjazdem),• posttestu zjazdu (przeprowadzony po II zjeździe i III zjeździe).•

Testy wiedzy „na wejściu” i „na wyjściu” były kodowane. Zostały opracowane w formie testu jednokrotnego wy-boru, zawierającego każdorazowo po 9 pytań wraz z czterema wariantami odpowiedzi przy każdym pytaniu, spośród których uczestnik badania wybierał jedną właściwą odpowiedź. Test wiedzy przeprowadzony przed II zjazdem („na wejściu”) i po II zjeździe („na wyjściu”) zawierał następujące pytania i warianty odpowiedzi.

1. Barierami utrudniającymi uważne słuchanie są: a. porównywanie, domyślanie się, filtrowanie, uśmiechanie się b. osądzanie, zarumienienie policzków, domyślanie się, c. przygotowywanie odpowiedzi, porównywanie, filtrowanie, utożsamianie się d. żadna z powyższych odpowiedzi nie jest prawdziwa

2. Główne rodzaje systemów przywództwa to: a. autokratyczny surowy, autokratyczny życzliwy, konsultacyjny, partycypacyjny b. autokratyczny surowy, konsultacyjny, partycypacyjny c. autokratyczny, partycypacyjny d. partycypacyjny, konsultacyjny

3. Jeśli Klient przed przystąpieniem do załatwienia sprawy, mówi urzędnikowi, że „wygląda na bardzo życzliwego i miłego człowieka”, a następnie prosi o wypełnienie dokumentów, które powinny by już wypełnione – jest to przykład: a. „reguły autorytetu” b. „drzwiami w nos” c. „ingracjacji” d. żadna z powyższych odpowiedzi nie jest prawdziwa

4. Komunikacja proksemiczna związana jest z: a. dystansem i organizacją przestrzeni b. kontaktem wzrokowym c. gestykulacją i postawą ciała d. żadna z powyższych odpowiedzi nie jest prawdziwa

5. Koncepcja koła skutecznej komunikacji mówi o tym, że: a. najważniejsze jest mówienie i pisanie, ponieważ używamy tych kanałów najczęściej b. użycie każdego z kanałów komunikacyjnych jest tak samo skuteczne c. należy korzystać jednocześnie ze wszystkich pięciu kanałów komunikacyjnych d. żadna z powyższych odpowiedzi nie jest prawdziwa

6. Rytm i siła głosu to elementy: a. parajęzyka b. kultury osobistej c. piosenki o miłości d. żadna z powyższych odpowiedzi nie jest prawdziwa

23

PL

7. Technika manipulacji zwana „stopą w drzwiach” polega na sekwencji następujących po sobiepróśb. Która odpowiedź ją przedstawia? a. 1. mała prośba – 2. średnia prośba b. 1. duża prośba – 2. mała prośba c. 1. duża prośba – 2. duża prośba d. 1. mała prośba – 2. mała prośba

8. Wymień pięć podstawowych funkcji zarządzania: a. planowanie, organizowanie, zapewnienie obsady kierowniczej, kierowanie, kontrola b. planowanie, organizowanie, zwalnianie, kierowanie, egzekwowanie c. planowanie, egzekwowanie, kontrola, zwalnianie, kierowanie d. żadna z powyższych odpowiedzi nie jest prawdziwa

9. Zwrot skierowany do Klienta przez urzędnika: „Z tego, co usłyszałem od Pana wynika, że ta sprawa jest dla Pana bardzo ważna” jest przykładem: a. odzwierciedlania b. parafrazy c. komunikatu „ja” d. klaryfikacji

Test wiedzy przeprowadzony przed III zjazdem („na wejściu”) i po III zjeździe („na wyjściu”) zawierał następujące pytania i warianty odpowiedzi.

1. Analiza SWOT odnosi się do: a. kreowania markowych produktów turystycznych b. silnych i słabych stron wewnętrznych, szans i zagrożeń płynących z otoczenia c. wizerunku regionu w oczach opinii publicznej d. żadna z powyższych odpowiedzi nie jest prawdziwa

2. Jakie są podstawowe elementy marketingu – mix (4P)? a. marka, cena, klienci, odbiorcy b. reklama, cena, dystrybucja, opakowanie c. produkt, cena, dystrybucja, promocja d. żadna z powyższych odpowiedzi nie jest prawdziwa

3. Kolejnoś działań w kole Deminga jest następująca: a. planuj, wykonaj, popraw, sprawdź b. planuj popraw, wykonaj, sprawdź c. planuj, popraw, sprawdź, wykonaj d. planuj, wykonaj, sprawdź, popraw

4. Organizacja wprowadzająca system zarządzania jakością winna zastosowa się do: a. regulacji prawnych i zaleceń Unii Europejskiej b. wymagań normy ISO 9001:2008 oraz wymagań, norm, przepisów itp. wynikających z regulacji prawnych dot. danej organizacji c. wymagań normy ISO 9001:2008, wymagań, norm, przepisów itp. wynikających z regulacji prawnych dot. danej organizacji oraz możliwych do realizacji uwag, wskazań i informacji pochodzących od klientów d. wymagań normy ISO 9001:2008

5. Poprzez produkt lokalny możemy rozumie : a. znany produkt spożywczy promujący region b. produkt sprzedawany na określonym terytorium dla zewnętrznych nabywców c. wyrób lub usługę, z którą utożsamiają się mieszkańcy danego regionu, produkowany w sposób niemasowy i przyjazny dla środowiska, z surowców lokalnie dostępnych d. żadna z powyższych odpowiedzi nie jest prawdziwa

6. Program MS Outlook nie posiada funkcjonalności umożliwiającej: a. jednoczesną pracę zespołu na tym samym dokumencie b. zlecenie wykonania zadania wybranej osobie c. zaproszenia wybranej osoby na spotkanie umieszczone w kalendarzu d. sprawdzenia stopnia realizacji zleconych zadań

7. System zarządzania jakością jest to: a. system ostatecznej kontroli wyrobu zgodnie z warunkami technicznymi odbioru i normamiISO 9000 b. struktura organizacyjna, procedury, procesy i zasoby niezbędne do osiągnięcia celów organizacji

24

PL

c. system zarządzania do kierowania organizacją i jej nadzorowania w odniesieniu do jakości d. całokształt przedsięwzięć organizacyjnych, procedur i instrukcji dotyczących międzyoperacyjnej kontroli jakości

8. Technologia BlackBerry dotyczy przede wszystkim: a. wykonywania połączeń telefonicznych z wykorzystaniem łącza internetowego (VoIP) b. odbierania poczty w czasie rzeczywistym i stałego połączenia z serwerem pocztowym z wykorzystaniem dedykowanego urządzenia typu PDA c. amerykańskiej sieci łączności satelitarnej umożliwiającej szyfrowane połączenia pomiędzy czołowymi politykami USA d. nowoczesnej technologii elektronicznej wykorzystującej DNA jeżyn

9. Zintegrowanym systemem wspomagającym zarządzanie oraz komunikację w organizacji nie jest: a. Microsoft Exchange b. Lotus Domino c. Novell GroupWise d. Symbian

Następnie – po przeprowadzeniu badań za pomocą ankiety samooceny oraz po przeprowadzeniu wszystkich testów wiedzy – zgodnie z metodologią badań społecznych zgromadzone dane ilościowe zostały poddane analizie statystycznej.

Wykorzystanie w pracy zawodowej wiedzy i umiejętności nabytych na szkoleniu PwZDU - metodologiaCel badań Celem badań jest ocena, w jakim stopniu uczestnicy szkoleń PwZDU – organizowanych w ramach realizacji projek-tu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem” – wykorzystują wiedzę i umiejętności – nabyte w trakcie szkolenia – w praktyce zawodowej. Analiza uzyskanych wyników zostanie wykorzystana przy planowaniu kolejnych etapów szkoleń.

Procedura badań Ankieta była anonimowa i zawierała 10 pytań zamkniętych. Uczestnicy mieli dokonać oceny w skali: od 5 – wartość maksymalna, do 1 – wartość minimalna oraz 0 – wcale.

Pytanie pierwsze: Na ile w pracy zawodowej przydaje się im wiedza i umiejętności dotyczące możliwości pozyskiwania ze-wnętrznych źródeł finansowania?

Pytanie drugie: W jakim stopniu w pracy zawodowej wykorzystywana jest wiedza teoretyczna i praktyczna nt. demokracji?

Pytanie trzecie: Na ile w pracy zawodowej przydaje się im znajomość struktury organizacyjnej i instytucjonalnej Unii Euro-pejskiej?

Pytanie czwarte: W jakim zakresie w pracy zawodowej przydaje się im wiedza dot. elementów i konstrukcji wspólnotowego ładu prawnego oraz procesu decyzyjnego w UE?

Pytanie piąte: Na ile w pracy zawodowej stosowane są poznane w trakcie szkolenia nowoczesne europejskie style zarządzania w administracji publicznej?

Pytanie szóste: W jakim stopniu w pracy zawodowej przydaje się im poznane w trakcie szkolenia zasady skutecznej komuni-kacji interpersonalnej?

Pytanie siódme: W jakim stopniu w pracy zawodowej wykorzystywane są nabyte umiejętności skutecznego rozwiązywania trudnych sytuacji podczas obsługi klienta?

Pytanie ósme: W jakim stopniu w pracy zawodowej stosowane są poznane standardy w obszarze marketingu terytorialnego oraz budowania przewagi konkurencyjnej regionu?

Pytanie dziewiąte: Na ile w pracy zawodowej przydaje im się znajomość narzędzi i metod zarządzania jakością w urzędzie?

Pytanie dziesiąte: W jakim stopniu podczas wykonywania obowiązków służbowych wykorzystywane są nabyte umiejętności stosowania technologii informacyjno–komunikacyjnych?

25

PL

E-konsulting E-konsulting stanowi uzupełnienie systemu szkoleń i konferencji realizowanych w ramach projektu i jest efektyw-ną formą transferu wiedzy między wykładowcami/konsultantami a uczestnikami szkoleń. Przez usługę e-konsultingu prze-kazywana jest wiedza i doświadczenie wykładowców/konsultantów, co winno przyczynić się do wypracowywania lepszych jakościowo rozwiązań w zarządzaniu jednostką administracji samorządowej i podnoszeniu jakości świadczonych usług.E-konsulting rozumiany jest jako doradztwo, czyli usługa, której celem jest udzielenie porady, odpowiedzi na zadane zapy-tanie, przedstawienie propozycji rozwiązania konkretnego problemu, przez osobę lub podmiot udzielający usługi doradczej z użyciem elektronicznych środków komunikacji. Usługa doradcza w ramach e-konsultingu w projekcie PwZDU realizowana jest poprzez:

udzielanie odpowiedzi przez wykładowców/konsultantów na pytania zadawane przez uczestników szkolenia,• udzielanie merytorycznych wskazówek i porad przy rozwiązywaniu problemów,• udostępnianie dodatkowych materiałów i pomocy dydaktycznych,• udostępnianie informacji na temat stron WWW i serwisów internetowych o tematyce odpowiadającej zakresowi pro-• gramowemu e-konsultingu.

E-konsulting obejmuje standardowo wszystkie tematy szkolenia, pozwala na korzystanie z bezpłatnej usługi do-radczej, z wiedzy i doświadczenia konsultantów w okresie 2 tygodni od daty zakończenia szkolenia, w zakresie bezpośrednio związanym z tematem i programem szkolenia. Uczestnik szkolenia uzyskuje możliwość utrwalenia treści programowych zrealizowanych w trakcie szkolenia, wy-jaśnienia trudnych zagadnień oraz pogłębienia wiedzy w niżej wymienionych obszarach tematycznych.Doradztwo w ramach e-konsultingu winno być świadczone w sposób neutralny, obiektywny z dołożeniem szczególnej dbało-ści o interes uczestnika szkolenia, z zachowaniem poufności. Odpowiedzi udzielane przez wykładowców/konsultantów, wskazówki i porady nie mają charakteru imperatyw-nego - uczestnik samodzielnie decyduje o sposobie wykorzystania nabytej wiedzy, z uwzględnieniem specyfiki swojej pracy i instytucji, którą reprezentuje. Organizator e-konsultingu (DODN) oraz działający w jego imieniu wykładowca/konsultant zobowiązany jest do zachowania w tajemnicy informacji uzyskanych od uczestnika szkolenia w stopniu chroniącym jego interes oraz do wykorzy-stania tylko ogólnego zarysu problemu wyłącznie w celu zamieszczenia odpowiednich odpowiedzi na stronie internetowej projektu PwZDU, które stanowić będą ewentualną pomoc dla wszystkich zainteresowanych.

Koncepcja praktycznej realizacji e-konsultingu Ze względu na to, że praktyczna realizacja e-konsultingu została opisana w projekcie dość ogólnie, konieczne było wypracowanie jej formuły już w trakcie trwania projektu, podczas prac członków projektu. W trakcie tych prac przyjęliśmy następujące założenia:

E-konsulting będzie polegał na udostępnieniu uczestnikom szkoleń, możliwości zadawania pytań wykładowcom, a wy-• kładowcom udzielanie odpowiedzi na zadane pytania.Sposób komunikacji z użytkownikami i wykładowcami musi być prosty, tak aby nie wymagał posiadania dodatkowej • wiedzy, poza umiejętnością korzystania z e-maila oraz przeglądarki internetowej.Komunikacja z uczestnikami szkoleń powinna odbywać się przez formularz na stronie WWW projektu, co zapewni moż-• liwość większej kontroli przesłanych informacji (kontrola kompletności formularza przed wysłaniem) w porównaniu do treści przesyłanych e-mailem.Możliwość zadawania pytań oraz późniejszego zapoznania się udzielonymi odpowiedziami powinna być dostępna tylko • dla uczestników szkoleń. Należy stworzyć możliwość aby uczestnicy konkretnych szkoleń mieli dostęp tylko do konkret-nych odpowiedzi.Komunikacja z uczestnikami powinna również dać możliwość anonimowego wypełnienia ankiety ewaluacyjnej dotyczą-• cej konsultingu elektronicznego. Ankieta powinna być jednak dostępna tylko dla uczestników szkoleń a nie dla wszyst-kich odwiedzających stronę.Zastosowane rozwiązanie powinno być elastyczne, otwarte na możliwości wprowadzania ulepszeń na podstawie wyni-• ków ankiet ewaluacyjnych. Rozwiązanie powinno również umożliwiać łatwą obsługę wszystkich uczestników ze wszyst-kich grup szkoleniowych w ramach całego projektu.

Przyjmując powyższe założenia ustaliliśmy, że najlepszym rozwiązaniem będzie zaimplementowanie na stronie internetowej systemu umożliwiającego zadawanie pytań wykładowcom przez zalogowanych użytkowników – uczestników szkoleń. Zadawanie pytań będzie możliwe tylko przez osoby posiadające odpowiedni login i hasło. Login i hasło nie będzie jednak inne dla każdego uczestnika lecz będzie przyznawane takie samo dla całej grupy – zapewni to anonimowość poszcze-gólnych użytkowników (konieczne do wypełnienia ankiety ewaluacyjnej) a jednocześnie dostęp tylko dla uprawnionej grupy osób a nie dla ogółu internautów, odwiedzających stronę WWW. Po zalogowaniu się uczestnik uzyskuje dostęp do podsta-wowych informacji dotyczących sposobu przeprowadzenia e-konsultingu, listy ekspertów odpowiedzialnych za udzielanie odpowiedzi z konkretnych grup tematycznych, opisu tematyki i treści programowych, wchodzących w skład każdego tematu oraz do formularza umożliwiającego złożenie zapytania. Zalogowani uczestnicy uzyskują również dostęp do materiałów szko-leniowych wykorzystywanych na odbytych szkoleniach w wersji elektronicznej. Do poprawnego wysłania zapytania konieczne było wypełnienie wszystkich pól formularza. Dostęp do w/w za-sobów na stronie WWW był ograniczony czasowo i możliwy tylko w terminach określonych niezależnie dla każdej grupy szkoleniowej. Każda grupa miała wyznaczone terminy, w których możliwy był dostęp do platformy, co mobilizowało do ter-

26

PL

minowego zadawania pytań. Po zakończeniu okresu przeznaczonego na składanie pytań, zostały one przekazane odpowied-nim wykładowcom. Oni również mieli ustalony czas na udzielenie odpowiedzi na pytania. Po udzieleniu odpowiedzi przez wszystkich wykładowców, komplet pytań i odpowiedzi był publikowany na stronie WWW w formie pytanie-odpowiedź, z zachowaniem podziału tematycznego. Do realizacji powyższych założeń, konieczne było zaimplementowanie na stronie internetowej systemu, umoż-liwiającego zarządzanie użytkownikami (dodawanie, usuwanie) oraz zarządzanie dostępem do wybranych funkcjonalności poszczególnym użytkownikom.

Raport zbiorczy poziomu zadowolenia i satysfakcji uczestników konferencji Wprowadzenie W ramach projektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem” zorganizowano 6 konferencji.

Cele badania Celem badania był uzyskanie informacji zwrotnej na temat: organizacji, doboru tematyki wystąpień oraz realizacji konferencji. Wyniki ułatwią planowanie i organizowanie kolejnych spotkań w ramach projektu.

Dobór próby badawczej Badaniu zostali poddani uczestnicy wszystkich 6 konferencji, ankiety zwróciło 291 osób co stanowiło 83% uczest-ników konferencji w tym 71,8% kobiet i 27,8% mężczyzn. 0,3% osób nie wskazało płci.

Brak zwrotuankiety17%

Kobiety

Brak wskazania

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

71,8%

27,8%

0,3%

Wyniki badań Kwestionariusz ankiety ewaluacyjnej zawierał 6 pytań i był anonimowy, uczestnicy oceniali w skali od 5 (wartość maksymalna) do 1 (wartość minimalna). Pierwsze pytanie w kwestionariuszu ankiety dotyczyło, sposobu przedstawienia założeń projektu pt: „Profesjona-lizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem” oraz sposobu jego prezentacji. W zakresie pytania nr 1 – w skali 5 - 1, gdzie 5 oznaczało, że założenia projektu PwZDU zostały na konferencji przedstawione w sposób przejrzysty i zrozumiały, natomiast 1 oznaczało, że w sposób nieprzejrzysty i niezrozumiały – są następujące:

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

0% 20% 40% 60% 80% 100% 120%

78%

100%

100%

93%

90%

98%

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9 5,0

4,7

4,9

4,9

4,6

4,3

4,6

Wniosek:93% ankietowanych uznało, że założenia projektu zostały na konferencjach przedstawione przejrzyście i zrozumiale w stopniu dużym lub bardzo dużym.

27

PL

Drugie pytanie w kwestionariuszu, dotyczyło spełnienia oczekiwań w zakresie tematyki odbytej konferencji. Tu również obowiązywała skala ocen od 5 – 1, gdzie 5 oznaczało spełnienie oczekiwań, w bardzo dużym stopniu, a 1 – wręcz przeciwnie.

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

75% 80% 85% 90% 95% 100% 105%

93%

97%

100%

93%

84%

87%

Tematyka konferencji (bardzo zadowoleni i zadowoleni)

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8

4,6

4,8

4,7

4,6

4,3

4,3

Ocena tematyki konferencji

Wniosek:92% ankietowanych uznało, że tematyka konferencji spełniała ich oczekiwania w stopniu bardzo dużym lub dużym.

Trzecie pytanie ankiety dotyczyło przydatności otrzymanych przez uczestników materiałów konferencyjnych. Re-spondenci zostali poproszeni o wypowiedzenie się powyższy temat, używając skali od 5 – 1, gdzie 5 oznaczało wysoką przy-datność, a 1 – niską przydatność.

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

75% 80% 85% 90% 95% 100% 105%

91%

97%

100%

96%

84%

93%

(bardzo zadowoleni i zadowoleni)

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

4,3 4,4 4,4 4,5 4,5 4,6 4,6 4,7 4,7 4,8

4,7

4,6

4,7

4,7

4,5

4,6

Wniosek:94% ankietowanych uznało, że materiały konferencyjne są przydatne w stopniu dużym lub bardzo dużym.

Czwarte pytanie kwestionariusza ankiety dotyczyło organizacji konferencji. Ocenie podlegały następujące ele-menty: sala wykładowa, miejsce konferencji, dojazd, noclegi oraz wyżywienie. Respondenci dokonywali oceny w skali 5 – 1, gdzie 5 oznaczało ocenę najwyższą, a 1 – najniższą.

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

75% 80% 85% 90% 95% 100% 105%

98%

95%

94%

100%

97%

85%

Sala konferencyjna(bardzo zadowoleni i zadowoleni)

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9 5,0

4,9

4,7

4,8

4,9

4,7

4,5

Ocena sali konferencyjnej

Wniosek:93% ankietowanych oceniła salę wykładową wysoko lub bardzo wysoko.

28

PL

Miejsce konferencji badani ocenili w poniżej zaprezentowany sposób:

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

88% 90% 92% 94% 96% 98% 100% 102%

100%

100%

100%

100%

97%

93%

Miejsce konferencji(bardzo zadowoleni i zadowoleni)

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9 5,0 5,1

4,9

5,0

4,9

5,0

4,7

4,6

Ocena miejsca konferencji

Wniosek:98% ankietowanych oceniła miejsce konferencji dobrze lub bardzo dobrze.

Kolejnym ocenianym elementem związanym z kwestiami organizacyjnymi, była dogodność dojazdu, która była oceniana w skali 5 -1, przy czym 5 – bardzo wysoka dogodność dojazdu, 1 – bardzo niska. Ankietowani mieli do wyboru opcję „nie dotyczy” na okoliczność nie skorzystania z dojazdu.

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

80% 82% 84% 86% 88% 90% 92% 94% 96% 98% 100%

86%

86%

98%

96%

94%

95%

Dojazd do miejsca konferencji(bardzo zadowoleni i zadowoleni)

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9

4,4

4,6

4,8

4,8

4,6

4,9

Ocena dojazdu do miejsca konferencji

Wniosek:93% ankietowanych uznała dojazd do miejsca konferencji jako dobry lub bardzo dobry.

Następnym ocenianym elementem były noclegi, które również oceniano w skali 5 -1, tj. 5 – bardzo wysoki stan-dard, 1 – bardzo niski. Ankietowani mieli również do wyboru opcję „nie dotyczy”, na okoliczność nie korzystania z noclegu.

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

75%

86%

82%

87%

87%

94%

Standard noclegu(bardzo zadowoleni i zadowoleni)

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9 5,0

4,9

4,9

4,4

4,7

4,6

4,9

Ocena standardu noclegu

Wniosek:86% ankietowanych była zadowolona ze standardu noclegu w stopniu dużym lub bardzo dużym.

29

PL

W następnym podpunkcie pytania czwartego uczestnicy konferencji oceniali wyżywienie, wyniki zamieszczono poniżej. Ocena odbywała się w skali od 5 do 1.

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

0% 20% 40% 60% 80% 100% 120%

95%

100%

100%

98%

97%

52%

(bardzo zadowoleni i zadowoleni)

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0 6,0

4,9

4,9

5,0

4,8

4,8

3,6

Wniosek:85% ankietowanych oceniła jakość wyżywienia jako wysoką lub bardzo wysoką. Najniższą ocenę otrzymała jakość wyżywienia oferowanego na VI konferencji, co w dużym stopniu obniżyło wynik całościowy.

Ostatnie, piąte pytanie zamieszczone w kwestionariuszu ankiety dotyczyło oceny czasu trwania konferencji oraz jej programu. Przy ocenie czasu trwania i programu konferencji respondenci mieli do wyboru trzy opcje, tj. dla pierwszego ele-mentu: zbyt długa, odpowiednio długa, zbyt krótka, dla drugiego: przeładowany, odpowiednio wypełniony, mało nasycony.

Czas trwania konferencji

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

0% 20% 40% 60% 80% 100%

93%

89%

94%

80%

84%

91%

Zbyt krótkaBrak wskazania

Wniosek:Analiza danych pozwala wysunąć wniosek, że czas trwania konferencji był właściwie zaplanowany (takiego zdania było 94% ankietowanych). Planując następne przedsięwzięcie tego typu, można rozłożyć czas na krótsze sesje, zaplanować częstsze przerwy.

Program konferencji

Konferencja I

Konferencja II

Konferencja III

Konferencja IV

Konferencja V

Konferencja VI

0% 20% 40% 60% 80% 100%

91%

89%

92%

80%

84%

93%

Wniosek:92% ankietowanych oceniło program jako odpowiednio wypełniony. Planując następną konferencję można bardziej dosto-sować program do możliwości percepcyjnych uczestników ze względu na to, że drugą pod względem ilości wskazań była odpowiedź o przeładowaniu programu.

30

PL

Opinie uczestników: Na szczególną uwagę zasługują komentarze dodane przez uczestników konferencji w punkcie szóstym ankiety. Uczestnicy stwierdzili w tym miejscu, że poniżej wymienione wystąpienia były wyjątkowo interesujące:

prezentacja p. Sławomira Piechoty posła na Sejm VI kadencji• prezentacja Tomasza Kurka z Agencji Rozwoju Regionalnego we Wrocławiu dot. Dobrych praktyk w JST w zarządzaniu • projektami finansowymi za środków zewnętrznychprezentacja Marii Kuśnierz z Urzędu Miasta Poznań dot. Projektu finansowanego z MF EOG i NMF pt. „Kompetentny • urzędnik – wyższa jakość usług w Wielkopolsce”prezentacja Beaty Kościelniak z Urzędu Miejskiego we Wrocławiu dot. Projektu finansowanego ze środków MF EOG • i Gminy Wrocław pt „Nowoczesny pracownik administracji samorządowej – podnoszenie kompetencji i kwalifikacji za-wodowych pracowników UM i jednostek organizacyjnych Gminy Wrocław”prezentacja p. Szymona Sikorskiego• prezentacja p. Dariusza Ziemskiego• prezentacja p. Marka Zimniaka• prezentacja p. Sławomira Wysockiego „Model CAF w administracji publicznej”,• prezentacja p. Aleksandra Binsztoka „Praktyczne sposoby podnoszenia jakości obsługi klientów urzędu wskutek wyko-• rzystania technik perswazyjnych w komunikacji interpersonalnej”,prezentacja p. Piotra Wrzecioniarka „Systemy zarządzania w jednostkach samorządu terytorialnego”,• prezentacja p. Jarosława Rubina „Jak zapewnić trwałość wdrożenia zarządzania jakością w urzędzie?”• prezentacja p. Marleny Maliszewskiej–Gumulak – „Mobbing w samorządowych stosunkach pracy”.• prezentacja p. Aleksandra Binsztoka – „Radzenie sobie w sytuacjach trudnych w kontaktach interpersonalnych w urzę-• dzie”.Uczestnicy podziękowali za możliwość poznania partnerów z Ukrainy i wystąpienie p. Ludmiły Jurchuk na temat funkcjo-• nowania systemu oświatowego na Ukrainie.wykład p. Sławomira Wysockiego, którego tematem było „Jakość zarządzania”• 1 uczestnik wyraził swoje zdanie, że panel dyskusyjny prowadzony przez p. Marlenę Maliszewską–Gumulak przebiegał • bardzo sprawnie;

Pojawiły się również krytyczne wypowiedzi uczestników.zła ocena tłumacza polskiego, który utrudniał dokładne zrozumienie wypowiedzi,• zbyt duża wykładnia teorii, zabrakło przełożenia na praktyczną stronę tematów prezentowanych,• ciekawe tematy przedstawiono powierzchownie,• brak odczuwalnej opieki ze stron organizatora,• skrócenie przerw, na cześć poznania się uczestników.• zła organizacja uroczystej kolacji na VI konferencji,• nieodpowiednia kolejność prezentowanych tematów,• brak informacji szczegółowych ze strony obsługi hotelowej,•

Niejednokrotnie uczestnicy konferencji w swych komentarzach podkreślali:wysoki poziom organizacji konferencji oraz materiałów szkoleniowych,• profesjonalizm i kompetencję prelegentów,• realizację programu konferencji zgodną z zaproponowanym harmonogramem• Niejednokrotnie uczestnicy konferencji w swych komentarzach podkreślali wysoki poziom organizacji konferencji oraz • materiałów promocyjnych.materiały otrzymane na konferencji były bardzo wartościowe i dadzą możliwość do analizy i ewentualnej pracy własnej • w domu.Niejednokrotnie uczestnicy konferencji w swych komentarzach podkreślali różnorodność tematyczną prezentowanych • zagadnień, co czyniło konferencję interesującą oraz wysoki poziom organizacji konferencji.

31

PL

Raport zbiorczy zadowolenia i satysfakcji uczestników szkoleń

Wprowadzenie Raport zbiorczy jest podsumowaniem wyników zadowolenia i satysfakcji uczestników dziesięciu grup szko-leniowych. Wnioski uzyskane w wyniku analiz częściowych pozwoliły efektywnie planować kolejne edycje szkoleń dla pozostałych grup przewidzianych do szkolenia w projekcie „Profesjonalizm w Zarządzaniu Dolnośląskim Urzędem”.

Liczba respondentów Badanie ankietowe dotyczyła zadowolenia i sa-tysfakcji z odbytych szkoleń zastały przeprowadzone w gru-pach 1-10, które liczyły w sumie 133 osoby, w tym 105 kobiet i 28 mężczyzn.

Kobiety

0,0% 10,0% 20,0% 30,0% 40,0% 50,0% 60,0% 70,0% 80,0% 90,0%

78,9%

21,1%

Zgodnie z powyżej zamieszczonymi wykresami biorąc pod uwagę płeć respondentów 78,9% stanowiły kobiety, a 21,1% mężczyźni.

Procedura badań Na potrzeby ewaluacji skonstruowano narzędzie badawcze w postaci kwestionariusza ankiety ewaluacyjnej.

Ankieta ewaluacyjna zawierała 6 części.pierwsza część dotyczyła celów szkolenia• druga część obejmowała metody szkoleniowe (skala • 1-5)trzecia oceniała kadrę dydaktyczną (skala 1-5)• czwarta program zajęć• piąta organizację zajęć (skala 1-5)• szósta obejmowała obsługę administracyjną szkolenia • (skala 1-5)

Do pytań dołączono również pytanie otwarte su-gestie i przemyślenia dla uczestników po szkoleniu. Pytania w ankiecie ułożono na podstawie szcze-gółowych programów nauczania przedstawionych przez osoby wybrane do prowadzenia poszczególnych modułów szkolenia. Ankietę otrzymała każda osoba uczestnicząca w szkoleniu. Ankietę wypełnili i zwrócili wszyscy uczestnicy. Udział w badaniach był całkowicie anonimowy.

Prezentacja wyników W pierwszym pytaniu interesowała nas odpo-wiedź, czy cele zajęć zostały jasno określone? Wyniki odpo-wiedzi w tym zakresie rozkładają się następująco:

tak

raczej tak

brak odpowiedzi

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%

79%

19%

1%

Dla blisko 80% respondentów cele szkolenia zostały bardzo jasno określone.

W drugim pytaniu zapytaliśmy, czy założone cele zostały osiągnięte? Wyniki odpowiedzi rozkładają się następująco:

tak

raczej tak

brak odpowiedzi

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

67%

31%

2%

Na pytanie „Czy założone cele szkolenia zostały osiągnięte” 67% respondentów odpowiedziało „tak” a 31% „raczej tak”.

Pytanie trzecie oceniało metody szkoleniowe. Wyniki odpo-wiedzi w tym zakresie rozkładają się następująco:

Ocena metod szkolenia

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%

4,77

4,46

4,58

3,54

3,05

1,53

2,70

3,55

4,26

2,88

4,78

Na podstawie powyższych wyników możemy stwierdzić, że najlepiej została oceniona metoda wykładu z prezentacją (średnia ocen: 4,78) oraz dyskusja (średnia ocen: 4,77). Naj-słabiej natomiast warsztaty z użyciem kamery (średnia ocen: 1,53).

32

PL

Pytanie czwarte oceniało kadrę dydaktyczną uczestniczącą w szkoleniach. Wyniki analizy dotyczące tej kwestii przedsta-wiono poniżej:

Andrzej Nowak

Marlena Moliszewska–Gumulak

Agnieszka Kowarska

Natalia Bartosz

Andrzej Raszkowski

Piotr Maniewski

3,80 4,00 4,20 4,40 4,60 4,80 5,00 5,20

4,54

4,95

4,32

4,84

4,81

4,36

4,76

4,72

4,65

4,80

Ocena kadry dydaktycznej

Z uzyskanych wyników dotyczących kadry dydaktycznej, wy-nika że najwyżej zostali ocenieni dwaj wykładowcy/trenerzy: p. Paweł Rudnicki (średnia 4,95) i p. Marlena Moliszewska-Gumulak (średnia 4,84).

Pytanie piąte oceniało oczekiwania uczestników szkolenia?

tak

raczej tak

brak odpowiedzi

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

70%

29%

1%

Czy szkolenie

W świetle powyższych wyników odpowiedzi „tak” i „raczej tak” udzieliło 99% uczestników.

Pytanie szóste oceniało najbardziej i najmniej przydatny w praktyce moduł.W tym przypadku odpowiedzi uczestników były bardzo zróżnicowane i nie można uogólnić i wyciągnąć wniosków, ponieważ każdy uczestnik odniósł się bardzo indywidualnie. Prawdopodobnie biorąc pod uwagę przede wszystkim swoje obowiązki zawodowe.

Pytanie siódme oceniało przydatność wiedzy w realizacji za-dań zawodowych.

tak

raczej tak

brak odpowiedzi

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

69%

29%

2%

W świetle powyższych danych 98% uczestników odpowie-działo na pytanie dot. przydatności zadań w realizacji zadań zawodowych „tak” lub „raczej tak”.

Pytanie ósme dotyczyło najbardziej przydatnych umiejęt-ności nabytych na zajęciach. Tutaj bardzo trudno dokonać uogólnienia (wskazać na dwie główne umiejętności) ze względu na bardzo indywidualne wypowiedzi. Uczestnicy wskazywali bardzo personalnie na te umiejętności – nabyte na szkoleniu – które ich zadaniem najbardziej mogą im się przydać podczas pracy zawodowej.

Pytanie dziewiąte oceniało komfort w miejscu pobytu.

Hotel Jan

Hotel Verde Montana

Hotel Relaks

4,00 4,10 4,20 4,30 4,40 4,50 4,60 4,70 4,80 4,90 5,00

4,73

4,71

4,67

Ocena warunków lokalowych

Ocena warunków lokalowych

laboratorium komputerowe

miejsce szkolenia

dojazd

nocleg

4,00 4,20 4,40 4,60 4,80

4,45

4,82

4,84

4,60

4,82

4,87

4,63

4,80

4,81

4,55

4,82

4,63

4,79

4,79

4,81

4,72

4,86

4,04

4,63

4,81

4,76

4,66

4,76

4,43

Hotel JanHotel Verde MontanaHotel Relaks

Zgodnie z powyższym wykresem uczestnicy szkoleń, jako miejsce szkolenia, najwyżej ocenili Hotel JAN w Wojcieszy-cach k/Jeleniej Góry.

Pytanie dziesiąte oceniało jakość obsługi administracyjnej.

przekazywanie informacji w odpowiednim czasie

4,50 4,60 4,70 4,80 4,90 5,00

4,84

4,80

4,83

4,88

4,84

Zgodnie z powyższym wykresem uczestnicy szkoleń wyso-ko ocenili obsługę administracyjną – średnia ocen to 4,84 w skali 1-5.

33

PL

Pytanie jedenaste było pytaniem otwartym, zawierającym sugestie i spostrzeżenia uczestników szkolenia.

W pytaniu otwartym uczestnicy szkoleń często wskazywali na miłą atmosferę podczas trwania zajęć, profesjonalizm tre-nerów oraz na indywidualnie (ważne) nabyte umiejętności. Podsumowując, można wnioskować, że uczestnicy ogólnie byli zadowoleni z odbytego szkolenia.

Efektywność szkoleńPrzyrost kompetencji

Technologie komunikacyjno–informacyjne

Przepisy prawa unijnego

Komunikacja interpersonalna

Zasady promocji regionu

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%

38%

49%

33%

40%

34%

41%

33%

33%

28%

27%

Wniosek: Średni przyrost wiedzy uczestników szkoleń wszyst-kich edycji wyniósł 36%.

Wykorzystanie w pracy zawodowej wiedzy i umiejętności nabytych na szkoleniu PwZDUCel badań Celem badań jest ocena, w jakim stopniu uczest-nicy szkoleń PwZDU, organizowanych w ramach realizacji pro-jektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”, wykorzystują wiedzę i umiejętności nabyte w trakcie szkolenia, w praktyce zawodowej.Analiza uzyskanych wyników zostanie wykorzystana przy pla-nowaniu kolejnych etapów szkoleń.

Procedura badań Ankieta była anonimowa i zawierała 10 pytań zamkniętych. Uczestnicy mieli dokonać oceny przydatności poszczególnych modułów szkoleniowych w skali: od 5 – war-tość maksymalna, do 1 – wartość minimalna oraz 0 – wcale.

0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0

4,3

3,9

3,3

3,3

4,1

4,7

4,4

3,8

4,5

4,5

W wyniku przeprowadzonych badań stwierdzo-no, że najbardziej przydatnym modułem jest „Komunikacja interpersonalna” a najmniej przydatnym „Kluczowe kompe-tencje urzędnika” i „Przepisy prawa unijnego”.

Raport zbiorczy zadowolenia i satysfakcji uczestników e–konsultinguWprowadzenie W ramach projektu „Profesjonalizm w Zarządza-niu Dolnośląskim Urzędem” zostały przeprowadzone konsul-tacje elektroniczne dla uczestników wszystkich grup szkole-niowych, po zakończeniu szkoleń każdej grupy.

Cel badań Celem ankiety było zebranie informacji na temat konsultacji elektronicznych (e–konsultingu), które zostały przeprowadzony po odbyciu szkolenia. Uzyskane wyniki uła-twią planowanie kolejnych sesji e–konsultingu.

Ankieta była anonimowa. Punktacja obejmowała skalę: od 5 – wartość maksymalna (bardzo mocno) do 1 – wartość minimalna (wcale). Kwestionariusz ankiety został zamieszczony na platformie e–konsultingu (http://www. pzdu.pl) wypełniana była i odsyłana drogą elektroniczną.

Dobór próby badawczej Po e–konsultacjach spośród wszystkich osób bio-rących udział w szkoleniach ankietę ewaluacyjną odesłało 63 osoby, w tym 47 kobiet, 12 mężczyzn, 4 osoby nie dokonały oznaczenia płci.

Kobiety

Brak wskazania

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

75%

19%

6%

Wyniki badań Kwestionariusz ankiety ewaluacyjnej zawierał 7 pytań zamkniętych i 1 pytanie otwarte.

W jakim stopniu po zakończeniu szkolenia pt. 1. „Profe-sjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędzie” od-czuwali Państwo potrzebę konsultacji z wykładowcami i trenerami z poszczególnych modułów tematycznych?

Przepisy prawa unijnego

Komunikacja interpersonalna

Zasady promocji regionu

Technologie komunikacyjno-informacyjne

0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5

3,5

3,3

3,0

3,8

3,9

3,6

3,4

3,2

3,3

3,7

Potrzeba e-konsultacji

Uczestnicy III–ciej edycji szkoleń po zakończeniu szkolenia odczuwali największą potrzebę konsultacji z wykładowcą/trenerem modułu: Psychologia zarządzania (średnia ocena:

34

PL

3,9). Natomiast najmniejszą potrzebę zgłosili w stosunku do modułu: Przepisy prawa unijnego (średnia ocen: 3,0).

Czy w Państwa opinii konsultacje elektroniczne są do-2. brym pomysłem, godnym polecenia?

Tak

Raczej tak

Nie

Raczej nie

Brak odpowiedzi

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

33%

37%

13%

6%

10%

Na pytanie zawarte w ankiecie: Czy uważają Państwo kon-sultacje elektroniczne jako dobry (godny polecenia) pomysł? 70% osób odpowiedziało “tak” lub “raczej tak”.

Jaka forma elektronicznych konsultacji odpowiadałaby 3. Państwu najbardziej?

E-mail

Czat

Gadu-gadu

Skype

Forum

Blog

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%

30%

49%

0%

2%

5%

11%

3%

30% uczestników badania stwierdziło, że bardzo dobrą for-mą elektronicznych konsultacji jest platforma e–konsultingu zmierzająca do komunikowania się. Natomiast 49% respon-dentów była za kontaktem e-mailowym, który jest również dostępny na platformie.

Co sądzą Państwo na temat czasu trwania elektronicz-4. nego konsultingu (1 tydzień)?

Odpowiedni

Zbyt krótki

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%

2%

78%

21%

Ocena czasu trwania

Co sądzą Państwo na temat liczby pytań, które może 5. zadać każdy uczestnik (min 1, max 5)?

Odpowiednia

Brak odpowiedzi

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

2%

75%

19%

3%

Odpowiednia

Brak odpowiedzi

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

14%

76%

5%

3%

Ocena maksymalnej

Co sądzą Państwo na temat czasu przeznaczonego na 6. zadawanie pytań (3 dni)?

Odpowiedni

Zbyt krótki

Brak odpowiedzi

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%

2%

67%

30%

2%

Ocena czasu przeznaczonego

Co sądzą Państwo na temat czasu przeznaczonego na 7. odpowiedź konsultanta (5 dni)?

Odpowiedni

Zbyt krótki

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%

3%

83%

11%

Ocena czasu przeznaczonego na udzielenie odpowiedzi (5 dni)

35

PL

Państwa sugestie, przemyślenia:8. Zadawanie pytań i konsultacji po skończonym szko-• leniu jest bardzo dobrym pomysłemKonsultacje nie powinny być obowiązkowe.• Forma konsultacji dyscyplinująca uczestnika projek-• tu.Merytoryczne wątpliwości na bieżąco były rozwią-• zywane.Za szybko po skończeniu szkolenia polecono zadać • pytanie, nie było czasu na zastosowanie wiedzy w praktyce.Dobrym pomysłem byłaby stała platforma wymiany • poglądów i rozwiązywania problemów przez wszyst-kich uczestników, co stanowiłoby wartość dodaną projektu, tym samym mógłby powstać KODEKS lub SPIS DOBRYCH PRAKTYK.Zarówno kurs jak i wyczerpujące odpowiedzi kon-• sultantów są bardzo przydatne z uwagi na to, że można przeczytać odpowiedzi i zapytania innych uczestników.

Raport z badania poziomu satysfakcji klientów, z usług świadczonych przez JST na terenie Dolnego Śląska

Cel badania ankietowego Celem ankiety na wejściu, jest ocena poziomu satysfakcji, z jakości usług świadczonych przez JST w woje-wództwie dolnośląskim, będącym beneficjentem projektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”. Badaniem objęto 20 JST, na podstawie zgłoszeń na konferencję organizowaną w ramach realizacji projektu. Ankiety były rozdawane 20 losowo spotkanym klientom JST. Klienci wypełniali ankiety samodzielnie. W badaniu wzięło udział 400 osób.

Wyniki badańW pytaniu pierwszym, interesowało nas jak często klienci odwiedzają urząd w celu załatwienia spraw?

Okazjonalnie

0% 10% 20% 30% 40% 50%

35%

47%

18%

W pytaniu drugim, pragnęliśmy się dowiedzieć, skąd klienci wiedzą, gdzie i jak załatwić sprawę w urzędzie?

Od znajomych

Ze strony internetowej

Punkt informacyjny

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

23%

20%

38%

14%

5%

W pytaniu trzecim, prosiliśmy klientów o wskazanie, co jest dla nich najważniejsze przy załatwianiu spraw w urzędzie.

Kontakt telefoniczny

Dyskrecja

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

12%

37%

29%

12%

10%

W pytaniu czwartym, prosiliśmy o oznaczenie stopnia zado-wolenia/niezadowolenia z jakości usług świadczonych przez urząd.

0% 10%20%30%40%50%60%70%80%

74%

26%

W pytaniu czwartym prosiliśmy osoby ankietowane o zazna-czenie odpowiedniej odpowiedzi:

a) szybkość załatwiania praw

Bardo zadowoleni

Raczej zadowoleni

Ani zadowoleni ani niezadowoleni

0% 10% 20% 30% 40% 50%

25%

45%

30%

36

PL

b) udzielanie informacji przez urzędników

Bardo zadowoleni

Raczej zadowoleni

Ani zadowoleni ani niezadowoleni

0% 10% 20% 30% 40% 50%

20,3%

39,8%

40,0%

Udzielanie informacji

c) zrozumiałość zasad postępowania przy załatwianiu spraw

Bardo zadowolony

Raczej zadowolony

Ani zadowolony ani niezadowolony

Raczej niezadowolony

Bardo niezadowolony

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

20%

16%

15%

15%

35%

d) uprzejmość urzędników

Bardo zadowolony

Raczej zadowolony

Ani zadowolony ani niezadowolony

Raczej niezadowolony

Bardo niezadowolony

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

14%

17%

35%

15%

20%

e) dostępność informacji przez telefon

Bardo zadowolony

Raczej zadowolony

Ani zadowolony ani niezadowolony

Raczej niezadowolony

Bardo niezadowolony

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30%

20%

25%

9%

25%

21%

f) dostępność informacji w urzędzie

Bardo zadowolony

Raczej zadowolony

Ani zadowolony ani niezadowolony

Raczej niezadowolony

Bardo niezadowolony

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30%

15%

21%

15%

24%

26%

g) dostępność miejsc, gdzie można wygodnie usiąść i pocze-kać na załatwienie sprawy

Bardo zadowolony

Raczej zadowolony

Ani zadowolony ani niezadowolony

Raczej niezadowolony

Bardo niezadowolony

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35%

11%

15%

15%

32%

28%

h) odpowiednie godziny pracy

Bardo zadowolony

Raczej zadowolony

Ani zadowolony ani niezadowolony

Raczej niezadowolony

Bardo niezadowolony

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

8%

22%

11%

24%

35%

Odpowiednie godziny pracy

i) pomoc urzędników przy wypełnianiu dokumentów, pisa-niu podań, wniosków

Bardo zadowolony

Raczej zadowolony

Ani zadowolony ani niezadowolony

Raczej niezadowolony

0% 10% 20% 30% 40% 50%

9%

31%

39%

22%

37

PL

j) ogólne zadowolenie z funkcjonowania urzędu

Bardo zadowolony

Raczej zadowolony

Ani zadowolony ani niezadowolony

Raczej niezadowolony

Bardo niezadowolony

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

11%

17%

14%

34%

25%

Ogólne zadowolenie

W pytaniu piątym interesowała nas, co klienci zmieniliby w urzędzie?

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35%

19%

24%

27%

30%

W pytaniu szóstym pragnęliśmy uzyskać informację o cel wi-zyty w rzędzie w dniu dzisiejszym tzn. w dniu, kiedy dokony-waliśmy ankietowania.

Po odbiór decyzji

0% 10% 20% 30% 40% 50%

27%

35%

38%

Cel wizyty

38

PL

Monitoring wskaźników projektu

Lp.Cel bezpośredni

(efekty bezpośrednie i natychmiastowe)

WskaźnikWartość bazowa

Wartość docelowa

Wartość wskaźnika w okresie monito-

ringu

Wartość wskaźników od począt-

ku realizacji projektu

Procentowa realizacja

wskaźników

1.

Przygotowanie urzędników do pracy na rzecz mieszkańców gminy, powia-tu, województwa, zgodnie z politykami horyzontalnymi UE oraz doświadczeniami innych państw Europy

Liczba urzędników/zespołów administracji publicznej szkolonych w

ramach projektu0 150 13 148 98,67%

Liczba kobiet korzystających z projektu

0 90 12 118 131,11%

Liczba przypadków sprzyjających transferowi wiedzy

0 6 1 6 100%

Lp.Rezultaty

(wytworzone dobra i usługi)Wskaźnik

Wartość bazowa

Wartość docelowa

Wartość wskaźnika w okresie monito-

ringu

Wartość wskaźników od począt-

ku realizacji projektu

Procentowa realizacja

wskaźników

2. Organizacja szkoleń dla urzędników

Liczba edycji szkoleń 0 10 1 11 110,00%

Liczba uczestników szkoleń 0 150 13 148 98,67%

Liczba przygotowanych pakietów z materiałami szkoleniowymi

0 150 13 151 100,67%

3Organizacja regionalnych konferencji w Polsce

Liczba organizowanych konferencji 0 6 1 6 100,00%

Liczba uczestników konferencji 0 300 101 350 116,67%

Liczba przygotowanych pakietów z materiałami konferencyjnymi

0 300 101 350 116,67%

4 Środki upowszechnienia

Liczba publikacji na temat projektu w mediach

0 6 1 23 383,33%

Liczba materiałów promocyjnych 0 3000 3000 3000 100,00%

Liczba publikowanych materiałów pokonferencyjnych

0 1000 1000 3000 100,00%

Opracowała: Dorota Kubicka–Mikoś

39

PL

Skiba Roman – absolwent filologii polskiej na Uniwersytecie Wrocławskim; dziennikarz, redaktor. Od 1989 r. zatrudniony w dolnośląskiej prasie (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). Od 2006 r. tzw. „wolny strzelec” – zajmuje się tematyka społeczną, samorządową, sportową i regionalną. W roku 2010 laureat nagrody Marszałka Województwa Dolnośląskiego pt. „RPO w twoich oczach”.

Osiedlowa demokracjaRozmowa z Jerzym Sznerchem1, który od 1991 roku jest radnym i przewodniczącym Rady Osiedla Nadodrze we Wrocławiu

Jakie były początki lokalnej demokracji na tym osiedlu?- Z perspektywy lat oceniam, że dosyć zabawne. Lokal, który jest teraz siedzibą Rady Osiedla Nadodrze był wówczas placówką ORMO (Ochotnicza Rezerwa Milicji Obywatelskiej). Przyszliśmy do tych aktywistów reżimowej przecież organizacji w 1989 roku już po słynnych, częściowo wolnych wyborach do Sejmu jako Komitet Obywatelski Solidarności dzielnicy Śródmieście i postawiliśmy konkretny warunek: będziemy z wami współpracować, ale potrzebujemy tego lokalu. Nas było zaledwie pięciu i choć działacze ORMO byli raczej niechętni temu pomysłowi, to chyba trochę się już obawiali historycznych zmian politycz-nych w całym kraju, więc oddali nam część lokalu.

Od czego zaczęliście swą pracę?- Oplakatowaliśmy całe osiedle i zrobiliśmy pierwsze zebranie. Przyszło ponad 150 osób. Przeprowadziliśmy wybory 5-o-sobowego zarządu Komitetu Obywatelskiego, a pierwszym konkretnym zadaniem było zorganizowanie czterech transportów darów z Niemiec. W ogóle nie byliśmy przez nikogo finansowani, ale udało się jedną ciężarówką przywieźć naprawdę różne i bardzo potrzebne rzeczy, bo przecież wówczas w Polsce wszystkiego brakowało. Pamiętam jak ludzie przychodzili po te dary, ustawiali się w długie kolejki i dostawali odzież, żywność, środki czystości. W jednym transporcie przywieźliśmy nawet fartuchy do miejscowego szpitala przy ul. Rydygiera i kierownictwo tej placówki było nam bardzo wdzięczne, bo takich rzeczy też im brakowało.

Kiedy komitety obywatelskie przekształciły się w rady osiedli?- Pierwsze formalne wybory do rad osiedli odbyły się w 1991 roku i faktycznie było tak, że niemal w całym Wrocławiu powsta-wały one na bazie członków KO. Ludzie byli wówczas niezwykle aktywni, chętni do działania, mieli wiarę i poczucie, że biorą własne sprawy w swoje ręce. Charakterystyczne, że najpierw były różne inicjatywy i działania, a dopiero potem powstawał statut organizacji. Mieliśmy również spore wsparcie ze strony dużych zakładów pracy. Pamiętam jak np. zorganizowaliśmy darmowe wakacje dla ubogich dzieci z naszego osiedla, bo elektrociepłownia na dwa miesiące udostępniła swój ośrodek wypoczynkowy, MPK też za darmo woziło dzieciaki na te kolonie, a inne zakłady fundowały żywność np. Herbapol dawał soki, mleczarnia z ul. Żmigrodzkiej dostarczała jogurty. Pielęgniarki ze szpitala były wolontariuszkami, gdy brakowało kadry na koloniach. To były trochę inne czasy.

Czyli początek lat 90-tych to był okres apogeum dla takiej oddolnej, społecznej inicjatywy i lokalnej demokracji?- Apogeum nastąpiło w roku 1997, gdy osiedle Nadodrze ucierpiało tak dotkliwie podczas powodzi. Wówczas dzięki współ-pracy naszej Rady Osiedla z organizacją Krzyż Maltański zorganizowaliśmy osiem transportów tirów i pomogliśmy w sumie aż 1500 rodzinom. Naprawdę to była akcja na wielką skalę, bo ludzie dostawali sporą pomoc. Przywoziliśmy i rozdawaliśmy nie tylko odzież czy środki higieny, lecz nawet meble.

Jak jednak wytłumaczyć fakt, że frekwencja w wyborach do rad osiedli jest niewielka, czy nie świadczy to już o kryzysie takich inicjatyw?- Frekwencja we wszystkich wyborach na naszym osiedlu jest niestety bardzo mała. Analizując prace różnych rad osiedli na terenie Wrocławia można stwierdzić, że przez ostatnie dwie kadencje widać coraz większe upolitycznienie tych obywatelskich przecież jednostek. Nie da się ukryć, że różne partie polityczne zdominowały skład wielu rad osiedlowych i zamiast pracy dla

1 Jerzy Sznerch ma 56 lat. Od 1989 roku jest działaczem społecznym i politycznym. Od 1991 roku jest radnym i przewodniczącym Rady Osiedla Nadodrze. Pełni też funkcję szefa Koła Prawa i Sprawiedliwości w dzielnicy Stare Miasto.

40

PL

społeczności i ze społecznością zaczęły się w nich polityczne waśnie i targi. To niepokojące zjawisko, bo niektóre rady osie-dlowe właśnie z takiego powodu po prostu się rozpadają, przestają aktywnie działać. Tak stało się np. na osiedlu Jerzmanów, podobna jest sytuacja na sąsiadującym z nami Kleczkowie czy również na Nowym Dworze. Niestety, zmienia się również mentalność ludzi, którzy są do życia nastawieni coraz bardziej komercyjnie. Po prostu wygasa taka społeczna aktywność. My na Nadodrzu nie dopuszczamy jednak do politycznych podziałów, dlatego w naszej RO współpracują zgodnie ludzie z różnych partii politycznych. Staramy się integrować wszystkich wokół konkretnych spraw i może dlatego to się udaje.

Co udaje się zatem konkretnie zrobić?- Wiele osób. w tym nawet posłów, sugerowało, że nie uda nam się zrobić Centrum Pomocy Socjalnej Caritas, a już ono działa, podobnie jak świetlica i jadłodajnia przy ul. Słowiańskiej. Uruchomiliśmy też świetlicę (dla 95 dzieci) i Klub Se-niora przy ul. Niemcewicza. Współpracujemy z placówkami oświatowymi przy organizacji wielu imprez kulturalnych i sportowych, ale również sami robimy od wielu lat cyklicznie imprezy. Od 21 lat odbywa się z licznym udziałem fe-styn osiedlowy, po 10 edycji miały już dwa przeglądy: Piosenki Przedszkolnej (dla 200 dzieci) oraz Piosenki Patriotycznej i Żołnierskiej (11 listopada). Są jeszcze takie imprezy jak Europejski Dzień Sąsiada czy Kaziuki Wileńskie, bo większość naszych mieszkańców pochodzi z Kresów. Robimy sportowe turnieje i wystawy w szkołach, ligę siatkówki, w której grają zarówno księża, jak i policjanci oraz strażacy. Współpracujemy ze wszystkimi, z kilkunastoma organizacjami pozarządowymi, z Kościołem, policją, strażą miejską i pożarną, ale też i z rzemieślnikami.

Z czego jest pan najbardziej dumny?- Od dziewięciu lat Kapituła Nadodrzańska wręcza metalową plakietkę: „Zasłużony dla Osiedla Nadodrze – Mieszkańcy i Rada Osiedla”. Dostało ją już 70 osób, nie tylko ludzie znani, jak prezydent Wrocławia Rafał Dutkiewicz, ale przede wszyst-kim miejscowi, ci którzy coś robią dla innych. Wśród laureatów jest np. człowiek, który ma firmę cateringową, ale dożywia też bezpłatnie dzieci w naszych świetlicach czy krawiec, który funduje garnitur na miarę za symboliczną złotówkę. A jest to nagroda losowana podczas naszego festynu. Przed laty dostał ją dyrektor hotelu Plaza za to, że na taras za darmo wpuszczał grupy dzieci. To niby drobiazgi, ale niezwykle ważne, bo mamy wsparcie ze strony wielu osób i instytucji, które wcale nie mu-siałyby tego czynić. Przy naszej Radzie Osiedla Nadodrze aktywnych jest kilkaset osób, liczę że około 500-600. To kilka procent z liczby ponad 30 tysięcy mieszkańców, ale z tej aktywności i współpracy jestem naprawdę dumny. Gdy piekarz daje ciastka lub chleb do świetlicy, to dzwonię do strażaków lub policjantów i oni to chętnie przywożą. Naprawdę nie ma najmniejszego problemu.

Szalewicz Przemysław - absolwent administracji na Wydziale Prawa, Administracji i Ekonomii Uniwersytetu Wrocławskiego, podinspektor w Starostwie Powiatowym we Wrocławiu (Wydział Komunikacji), uczestnik szkoleń dla pracowników admini-stracji samorządowej z zakresu dostępu do informacji publicznej oraz profesjonalnej obsługi klienta oraz „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”, „Determinanty publicznego przemawiania”, „Autoprezentacja w aspekcie poszukiwa-nia pracy”, „Jak sobie radzić z nadmiernym stresem”, „Fundusze pomocowe UE – zasady działania”, konferencji pt. „Nowocze-sne technologie dla sektora publicznego”, „Dobre praktyki w zarządzaniu urzędem”, przewodnik turystyczny po Wrocławiu, Dolnym Śląsku, sudecki oraz instruktor przewodnictwa.

Quo vadis demokracjo? Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z 1997 roku w swych pierwszych artykułach stanowi, że „władza zwierzchnia w Rzeczypospolitej Polskiej należy do Narodu” i „Naród sprawuje władzę przez swoich przedstawicieli lub bezpośrednio”. Te słowa oddają w pełni obraz demokracji – „rządów ludu”. Początki demokracji sięgają czasów Starożytnej Grecji. Mimo upływu wieków i ewaluacji systemu, demokracja pozostała wartością powszechną. Różnorodność systemów demokratycznych przybiera obecnie różne formy i kształty, czego przykładem jest Unia Europejska. Podstawowym założeniem demokracji są rządy ludu. Źródłem władzy jest wola większości obywateli Narodu. To naród sprawuje rządy bezpośrednio lub za pośrednictwem swoich przedstawicieli. Obecnie powszech-ną formą ustroju demokratycznego jest demokracja parlamentarna, której podstawowym gwarantem istnienia jest niewąt-pliwie Konstytucja.

41

PL

Czym obecnie jest dla nas demokracja, jakie daje nam ona możliwości, jak buduje się ona w społecznościach lokal-nych? Dla Polski i Polaków demokracja jest odzwierciedleniem wszystkich ideałów i celów, o które walczyli tyle lat, o wolność i prawa człowieka. Należy pamiętać, że to właśnie Polska rozpoczęła bezprecedensową transformację w Europie Środkowo-Wschodniej przeszło 20 lat temu i w znaczący sposób wpłynęła na demokratyzowanie świata, w którym dziś żyjemy. Żyjąc w państwie demokratycznym, mamy świadomość przysługujących nam naszych praw. Konstytucja gwaran-tuje m.in.: wolność słowa, przekonań religijnych, wolność osobistą, poszanowanie godności i praw drugiego człowieka. Każdy pełnoletni obywatel, kobieta i mężczyzna, ma prawo decydować o oddaniu swojego głosu na wybranego przez siebie reprezen-tanta określonej partii. Jest to niezwykle ważna zasada reprezentacji, którą utożsamiamy z delegowaniem uprawnień jednost-ki na wybranych przez Naród w wyborach powszechnych przedstawicieli. Decyzyjność Narodu na wybór władz ma decydujące znaczenie na losy kraju. To nie pojedyncze jednostki decydują o przyszłości kraju, ale społeczeństwo, które wybiera swych przedstawicieli. Świadomość i zaangażowanie w działaniu poprzez wybór stanowi o fundamentach demokracji. Wybierając naszych przedstawicieli, dajemy im legitymizację do sprawowania władzy w naszym imieniu. Wybory stanowią zatem głów-ne źródło prawomocności władzy, a co za tym idzie wpływają na konieczność cyklicznego potwierdzania legitymacji władzy w wyborach powszechnych. W rozwiniętej świadomości społeczeństwa demokratycznego istnieje wbudowana wewnętrznie potrzeba kontrolowania wybranych władz i szerokiego dostępu do informacji publicznej. W tym celu tworzone są wyspecjali-zowane instytucje kontroli władzy. W świecie społeczeństwa informatycznego istotną rolę odgrywa informacja publikowana w Internecie, ukazująca się w środkach masowego przekazu czy też w prasie. Obywatel może bez problemu odnaleźć inte-resujące go informacje na temat osób pełniących funkcje publiczne, np. na stronach www.prezydent.pl, www.premier.gov.pl, funkcjonowania najważniejszych instytucji i organów państwa, np.: www.sejm.gov.pl, www.senat.pl, www.sn.pl, www.trybunal.gov.pl., www.kprm.gov.pl. Jeżeli chodzi o informacje na tematy władz lokalnych, to każde miasto, urząd posiada również swoje strony internetowe, gdzie, poza podstawowymi informacji dotyczącymi społeczności lokalnych, obywatele mogą w Biuletynie Informacji Publicznej bliżej przyjrzeć się włodarzom swojej miejscowości oraz zapoznać się z podstawo-wymi zadaniami realizowanymi przez jednostki samorządu terytorialnego, np. www.wroclaw.pl, www.powiatwroclawski.pl. Dostęp do informacji publicznej stanowi dla społeczeństwa gwarancję kontroli poczynań władz, ale także źródło wiedzy na temat działania i funkcjonowania państwa. Innym przejawem budowania demokracji w społeczeństwie jest pozyskiwanie wiedzy na istotne tematy polityczne i gospodarcze ze środków masowego przekazu, czy też źródeł internetowych, takich jak: www.gazeta.pl, www.wyborcza.pl, www.wroclaw.pl, www.cnn.co, www.polityka.pl, www.tvn.pl. Ponadto warto zwrócić również uwagę na to, że oprócz instytucji władzy publicznej, także organy kontroli na swoich stronach umożliwiają obywa-telom zapoznawanie się z podstawowymi kwestiami dotyczącymi stanu państwa, jego bezpieczeństwa i funkcjonowania, np.: www.stat.gov.pl, www.nik.gov.pl, www.policja.pl, www.cba.pl. Budowanie demokracji w społeczeństwie pociąga za sobą rozdwojenie świadomości w zakresie zaspokajania po-trzeb społeczeństwa. Z jednej strony mamy spojrzenie centralne, globalne, gdzie władza centralna wybrana przez Naród, w rzeczywistości jest daleko od potrzeb społeczeństwa. Wszelkie formy jej działalności są ukierunkowane na zaspokajanie potrzeb ogółu społeczności, stanowienie prawa, które ma służyć wszystkim obywatelom. Z drugiej jednak strony istotną rolę odgrywa budowanie demokracji na szczeblu lokalnym, w jednostkach samorządu terytorialnego. Spojrzenie na problemy „małych ojczyzn”, w konspekcie mikronarodowym, ma decydujące znaczenie na rozwój demokracji w samorządzie. Bowiem to właśnie władze lokalne są najbliższe problemom mieszkańców - stają się gwarantem ich bezpieczeństwa i rozwoju regio-nów. To od władz samorządowych zależy, w głównej mierze, realizacja potrzeb mieszkańców, a także rozwiązywanie lokalnych problemów bez ingerencji władz centralnych. Dzięki demokratycznym wyborom mamy możliwość wybierania nie tylko władz centralnych, ale, co ważne, także szczebla samorządowego. Wybieramy bowiem wójtów, burmistrzów, prezydentów miast, a także radnych - osoby, których zadaniem jest dobro społeczności lokalnych. Warto zaznaczyć, że zgodnie ze znowelizowa-nym Kodeksem wyborczym2, w kolejnych wyborach przedstawicieli Izby wyższej parlamentu oraz radnych w jednostkach sa-morządu terytorialnego wybierzemy w wyborach jednomandatowych. W okręgu zatem wybierzemy tylko jednego senatora lub radnego. Tylko w największych miastach i na prawach powiatu wybory nadal będą proporcjonalne. Dzięki tej nowelizacji, społeczności lokalnej łatwiej będzie rozliczyć urzędującego radnego czy senatora z efektów jego pracy i założeń programo-wych. Warto zauważyć, że znowelizowany Kodeks wyborczy wprowadza ponadto dwudniowe głosowanie mające charakter fakultatywny. O długości wyborów decydować będzie osoba nimi zarządzająca, czyli np. w przypadku wyborów samorządo-wych będzie to premier, prezydenckich - marszałek Sejmu, parlamentarnych - prezydent. Również dla wyborców przebywają-cych za granicą wprowadzono udogodnienia - będą oni mogli głosować korespondencyjnie. Nowelizacja Kodeksu wyborcze-go pokazuje, jak istotne i ważne są wybory dla systemu demokratycznego, w którym wybieramy naszych przedstawicieli. Dla budowania w społeczeństwie demokracji duże znaczenie ma ugruntowanie podstawowych zasad demokracji w podstawowych dokumentach państwowych, tj. konstytucji, a także w dokumentach europejskich. Na uwagę zasługują tu dokumenty, które w istotny sposób powołują się na rozwój i budowanie zasad demokracji społecznej: Rezolucja Parlamentu Europejskiego z dnia 22 października 2009 r. w sprawie budowania demokracji w stosunkach zewnętrznych UE, Powszechna Deklaracja Praw Człowieka z 1948 roku, Międzynarodowy Pakt Praw Obywatelskich i Politycznych z 1966 r., Traktat UE oraz Traktat WE. W dokumentach tych podkreślono fakt, że punktem wyjścia dla istnienia demokratycznego społeczeństwa jest ochrona praw człowieka. Obejmuje ona m.in.: poszanowanie praw człowieka i podstawowych wolności, swobodę zrzeszania się, wolność słowa i poglądów a także trójpodział władzy i niezawisłe sądownictwo oraz przejrzystość i ponoszenie odpowie-dzialności w administracji publicznej. Istnienie systemu demokratycznego sprzyja tworzeniu ładu państwa prawa. Jednak obecnym zagrożeniem dla demokracji jest coraz bardziej zauważalna dysproporcja społeczna. Przedkładanie demokracji globalnej nad lokalną w dużym stopniu ogranicza działalność społeczeństwa na szczeblu samorządowym. Demokracja, która będzie prowadzić do budowania różnic społecznych, podziałów ekonomicznych kraju, stanie się sama w sobie zagrożeniem dla społeczeństwa.

2 Ustawa z dnia 5 stycznia 2011 r. Kodeks wyborczy (Dz. U. 2011 Nr.21, poz.112)

42

PL

Szalewicz Przemysław - absolwent administracji na Wydziale Prawa, Administracji i Ekonomii Uniwersytetu Wrocławskiego, podinspektor w Starostwie Powiatowym we Wrocławiu (Wydział Komunikacji), uczestnik szkoleń dla pracowników admini-stracji samorządowej z zakresu dostępu do informacji publicznej oraz profesjonalnej obsługi klienta oraz „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”, „Determinanty publicznego przemawiania”, „Autoprezentacja w aspekcie poszukiwa-nia pracy”, „Jak sobie radzić z nadmiernym stresem”, „Fundusze pomocowe UE – zasady działania”, konferencji pt. „Nowocze-sne technologie dla sektora publicznego”, „Dobre praktyki w zarządzaniu urzędem”, przewodnik turystyczny po Wrocławiu, Dolnym Śląsku, sudecki oraz instruktor przewodnictwa.

Rozwój edukacji to przyszłość samorządów„Edukacja jest droższa od złota.”

Przysłowie arabskie

Głównym czynnikiem decydującym o bycie państwa, jego rozwoju i przyszłości była, jest i będzie edukacja. Stano-wi ona cel sama w sobie, a także jest podstawowym narzędziem w osiąganiu pozostałych założeń strategicznych. Przed pań-stwami członkowskimi Unii Europejskiej, w tym przed Polską, Strategia Lizbońska3 stawia za cel m.in. rozwijanie wiedzy i inno-wacji, mając świadomość faktu, że przyczyni się do rozwoju kapitału ludzkiego i społecznego, stworzeniu nowych miejsc pracy oraz wzrostu gospodarczego kraju. Zdając sobie sprawę z roli i znaczenia edukacji, podejmowane są działania w zakresie jej rozwoju. W Polsce zadania te podejmuje m.in. Ministerstwo Edukacji Narodowej, które pełni rolę Instytucji Pośredniczącej oraz beneficjenta (dla wybranych projektów systemowych) w ramach Programu Operacyjnego Kapitał Ludzki 2007-2013. 13 stycznia 2011 roku Instytucja Zarządzająca Programem Operacyjnym Kapitał Ludzki (Ministerstwo Rozwoju Regionalnego) zatwierdziła Plan Działania na 2011 rok dla Priorytetu III „Wysoka jakość systemu oświaty”4 Programu Operacyjnego Kapitał Ludzki 2007-2013. Na szczeblu regionalnym wdrażany jest Priorytet IX „Rozwój wykształcenia i kompetencji w regionach”. Za jego wdrażanie w regionach odpowiadają urzędy marszałkowskie lub wojewódzkie urzędy pracy, pełniące funkcję Instytucji Pośredniczących (IP) lub Instytucji Pośredniczących II stopnia (IP II)5. Inwestycja w edukację stanowi jeden z decydujących wyznaczników dla rozwoju regionów. Jest ona jednym z głównych zadań własnych: gminy – zgodnie z art. 7 ust.1 pkt.8) ustawy o samorządzie gminnym6, powiatu – art. 4 ust.1 pkt. 1) ustawy o samorządzie powiatowym7 oraz samorządu województwa z uwzględnieniem także zadań obejmujących szkolnic-two wyższe – zgodnie z art. 14 ust. 1 pkt. 1 ustawy o samorządzie województwa8. Należy podkreślić, że edukacja w każdym przypadku stanowi priorytet, jeżeli chodzi o wyszczególnione zadania nałożone na samorządy przez ustawodawcę. Edukacja będąca priorytetem, jeżeli chodzi o działania samorządów, jest głównym celem w zakresie polepszania wizerunku samorządów, ale przede wszystkim celem strategicznym w przypadku realizacji aspiracji gospodarczych samorzą-dów oraz stworzenie korzystnych warunków do rozwoju gospodarczego regionu. Rozwój edukacji jest działaniem długofa-lowym, który niewątpliwie przyczyni się do rozwoju lokalnego. Konieczne jest bliższe przyjrzenie się podejmowanym przez samorządy działaniom w tym zakresie. Zasadniczym dokumentem dla Województwa Dolnośląskiego jest Strategia Rozwoju Województwa Dolnośląskiego do 20209 oraz Kierunki Działania Samorządu Województwa Dolnośląskiego10 będące uszcze-gółowieniem Strategii Rozwoju. Wnioski, jakie wynikają z tych opracowań, to zwrócenie uwagi na płaszczyzny działań, które powinny być podejmowane na szczeblu samorządowym w zakresie edukacji i nauki. Do programów wynikających ze Strategii Rozwoju Województwa Dolnośląskiego do 2020 należy zaliczyć: a) Dolnośląski System Kształcenia Ustawicznego Nauczycieli - programy nastawione na rozwój kadr pedagogicznych i administracyjnych systemu oświaty, b) Dolnośląski System Wspie-rania Uzdolnień – wsparcie programu „zDolnego Śląska”(np. konkurs ofert na realizację w roku szkolnym 2010/2011 zadania

3 Traktat z Lizbony zmieniający Traktat o Unii Europejskiej i Traktat ustanawiający Wspólnotę Europejską podpisany w Lizbonie dnia 13 grudnia 2007 r., (Dziennik Urzędowy C 306 , 17/12/2007 P. 0001 – 0229)4 http://efs.men.gov.pl/component/k2/item/365-zatwierdzony-plan-dzialania-na-2011-r-dla-priorytetu-iii-po-kl5 http://efs.men.gov.pl/fundusze-dla-oswiaty/regiony-priorytet-ix/item/126-rozwoj-wyksztalcenia-i-kompetencji-w-regionach6 Ustawa z dnia 8 marca 1990 r. o samorządzie gminnym (tj. Dz. U. z 2001 r. Nr 142, poz. 1591)7 Ustawa z dnia 5 czerwca 1998 r. o samorządzie powiatowym (tj. Dz. U. z 2001 r. Nr 142, poz. 1592)8 Ustawa z dnia 5 czerwca 1998 r. o samorządzie województwa (tj. Dz. U. z 2001 r. Nr 142, poz. 1590)9 http://www.umwd.dolnyslask.pl/fileadmin/user_upload/_temp_/zalacznik.pdf10 http://217.96.4.229/dokumenty/Perspektywa%202010.pdf

43

PL

publicznego w ramach Dolnośląskiego Systemu Wspierania Uzdolnień „zDolny Śląsk”11 ogłoszony przez Zarząd Województwa Dolnośląskiego), konkursy „zDolny Ślązak Gimnazjalista” i „zDolny Ślązaczek”, c) Dolnośląski System Informacji Pedagogicznej, d) Edukacja Ekologiczna12. W ramach Priorytetu IX „Rozwój wykształcenia i kompetencji w regionach” realizowane są dzia-łania mające na celu wyrównywanie szans edukacyjnych i zapewnienie wysokiej jakości usług edukacyjnych świadczonych w systemie oświaty, podniesienie jakości i atrakcyjności szkolnictwa zawodowego, upowszechnienie kształcenia ustawicznego w formach szkolnych (jako przykład można wskazać konkurs zamknięty nr: I/9.3/A/11 ogłoszony przez Zarząd Województwa Dolnośląskiego13), wysoko wykwalifikowane kadry systemu oświaty, oddolne inicjatywy edukacyjne na obszarach wiejskich. Wśród przewidywanych obszarów działań w ramach Priorytetu IX jest upowszechnienie edukacji przedszkolnej, a co za tym idzie, wyrównanie szans edukacyjnych dzieci – jako przykład można podać konkurs otwarty nr: I/9.1.1/A/11 ogłoszony przez Zarząd Województwa Dolnośląskiego14. Działania Priorytetu IX obejmują programy rozwojowe szkół i placówek oświatowych w zakresie dodatkowych zajęć pozalekcyjnych i pozaszkolnych. Istotna jest też promocja aktywnego spędzania czasu wolnego wśród dzieci, młodzieży, wspieranie aktywności oraz wyrównywanie szans edukacyjnych dzieci i młodzieży poprzez alternatywne formy edukacji15. Przykładem w zakresie aktywności szkolnej i pozaszkolnej są np. projekty kulturalne zrealizowane przez Bolesławiecki Ośro-dek Kultury dofinansowane ze środków zewnętrznych16, czy też konkursy w zakresie organizacji wycieczek tematyczno-po-znawczych w ramach Priorytetu IX Programu Operacyjnego Kapitał Ludzki pn.: WIEDZA „NA TALERZU” – warsztaty dydaktycz-no-wyrównawcze z przedmiotów przyrodniczo-matematycznych oraz humanistycznych”17. Należy zwrócić także uwagę, że duży nacisk Priorytetu IX został położony na szkolnictwo zawodowe. Konieczność kształcenia zawodowego młodzieży i dostosowanie się do nowych warunków i kierunków potrzeb rynku pracy wymaga pod-jęcia konkretnych działań, dających szansę na rozwój i znalezienie zatrudnienia na nowym rynku pracy18. W tym zakresie konieczna jest współpraca szkół i placówek z pracodawcami, co przyczyni się do wzmocnienia nauczania praktycznego, m.in. poprzez staże i praktyki odbywane u pracodawców, a co za tym idzie, wyposażenia przyszłych absolwentów w praktyczne umiejętności wymagane na rynku pracy. Rozwój i wsparcie edukacji jest jednym z najważniejszych wyzwań, jakie stoją przed samorządami. Wielopłaszczy-znowość i szeroki zakres działania, a także możliwości pozyskiwania środków unijnych w tym zakresie, wymagają podejmo-wania decyzji, których efekt i skuteczność będzie decydowała o przyszłości danego regionu. Bez wsparcia i pełnego zaanga-żowania środków w rozwój edukacji, podnoszenia i uzupełniania wykształcenia i kwalifikacji zawodowych, bez wyrównania poziomów edukacji na terenach wiejskich, samorząd sam skazuje się na porażkę w zakresie rozwoju gospodarczego regionu. Umiejętność dostosowania się do nowych warunków i kierunków rynku pracy wymusza wsparcie na wszystkich etapach edukacji. Nieumiejętność wsparcia w tym zakresie będzie skutkować w przyszłości odpływem z regionów wielu zdolnych i wykształconych osób tam, gdzie wsparcie edukacji jest większe.

11 Uchwała Nr 4320/III/10 Zarządu Województwa Dolnośląskiego w sprawie otwartego konkursu ofert na realizację w roku szkolnym 2010/2011 zadania publiczne-go w ramach Dolnośląskiego Systemu Wspierania Uzdolnień „zDolny Śląsk”12 bip.umwd.pl/fileadmin/user_upload/srodowisko/Program_Edukacji_Ekologicznej_dla_Dolnego_-l-ska_-_11_2005-p.doc13 http://dolnyslask.pl/default.aspx?docId=1825114 http://dolnyslask.pl/default.aspx?docId=1825615 UCHWAŁA NR IV/22/10 RADY MIEJSKIEJ WROCŁAWIA z dnia 27 grudnia 2010 r. (BU RMW z 2010 r. Nr 12, poz.25), (tom II).16 http://www.bok.boleslawiec.pl/17 http://bip.um-jeleniagora.dolnyslask.pl/18 Uchwała Nr 127/IV/10 Zarządu Województwa Dolnośląskiego z dnia 27 grudnia 2010 r. w sprawie określenia zasad realizacji przez Wydział Edukacji i Nauki Urzędu Marszałkowskiego Województwa Dolnośląskiego Projektu systemowego pt. Modernizacja kształcenia zawodowego na Dolnym Śląsku – II, w ramach Priorytetu IX Rozwój wykształcenia i kompetencji w regionach, Działania 9.2 Podniesienie atrakcyjności i jakości szkolnictwa zawodowego w ramach Programu Operacyjnego Kapitał Ludzki, współfinansowanego ze środków Europejskiego Funduszu Społecznego

44

PL

Hoffmann Sabina – absolwentka Szkoły Policealnej Pracowników Służb Społecznych we Wrocławiu. Studiuje w Dolnośląskiej Szkole Wyższej we Wrocławiu na Wydziale Nauk Pedagogicznych, kierunek: Praca Socjalna, specjalność: Doradca Socjalny. Posiada ponad 7-letnie doświadczenie w administracji samorządowej, w tym m.in. pracowała w Domu Pomocy Społecznej we Wrocławiu, w Powiatowym Centrum Pomocy Rodzinie w Oławie. Obecnie pracuje w Miejskim Ośrodku Pomocy Społecz-nej – samorządowej jednostce organizacyjnej Miasta Oławy. Posiada doświadczenie zawodowe w realizacji m.in. projektu współfinansowanego ze środków unijnych pn. „SAN – Samodzielność. Aktywność. Niezależność”. Z racji wykonywanej pracy posiada praktyczną znajomość przepisów z zakresu pomocy społecznej oraz ogólnych przepisów prawnych (w tym m.in. KPA, Kodeks Pracy, Kodeks Cywilny, Kodeks Rodzinny), jak również zasad komunikacji interpersonalnej, obsługi trudnego klienta czy pozyskiwania środków unijnych na zadania gminne i powiatowe.

Razem łatwiej – partnerstwa lokalne lokomotywą rozwoju lokalnego Nie bez powodu mówi się, że „co dwie głowy, to nie jedna”. Działania realizowane w partnerstwie zazwyczaj są prawdziwą lokomotywą pobudzania aktywności i potencjału społeczności lokalnej, a przez to pobudzania rozwoju lokalnego na różnych płaszczyznach. Istotne jest to zwłaszcza na obszarach wiejskich. Godnym uwagi, bo sprawdzonym już, narzędziem pobudzania rozwoju lokalnego na obszarach wiejskich jest Leader, realizowany przez samorządy województw. Leader opiera się na oddolnej inicjatywie partnerskiej oraz innowa-cyjnym podejściu do rozwoju obszarów wiejskich, polegającym na motywowaniu do współpracy sektora prywatnego i publicznego. Celem osi czwartej Leader Programu Rozwoju Obszarów Wiejskich 2007-2013 jest przede wszystkim bu-dowa kapitału społecznego poprzez aktywizację mieszkańców oraz stymulowanie powstawania nowych miejsc pracy. Zamierzenia te realizowane są przez tzw. lokalne grupy działania (LGD), składające się z przedstawicieli władz lokalnych, organizacji pozarządowych i przedsiębiorców. Podmioty te realizują wspólnie działania na obszarze kilku gmin w oparciu o uprzednio wdrożoną lokalną strategię rozwoju. Strategia stanowi podstawę do współfinansowania i wdrażania ważnych dla rozwoju tych gmin projektów.19

Na terenie Województwa Dolnośląskiego powstało 20 LGD20. Jedną z nich jest – istniejące od 2008 roku - Stowa-rzyszenie ”Lokalna Grupa Działania na rzecz zrównoważonego rozwoju Gmin Kąty Wrocławskie, Kobierzyce, Święta Katarzyna, Żórawina – Lider A4”, z siedzibą w Kobierzycach. Obejmuje swoim zasięgiem wymienione w nazwie gminy położone wzdłuż autostrady A–4. W skład Stowarzyszenia wchodzi: 10 przedstawicieli sektora publicznego w szczególności gminy i jednostki im podlegające, 7 przedstawicieli sektora społecznego (są to osoby fizyczne, organizacje społeczne, kościół), 3 przedstawicieli sektora gospodarczego (są to przedsiębiorcy z obszaru działania LGD)21. Taki skład jest gwarantem szerokiego postrzegania potrzeb społecznych i doboru odpowiednich narzędzi sprzyjających rozwojowi lokalnemu w szerokiej perspektywie. Stowarzyszenie posiada witrynę internetową http://lgd-a4.pl/, na której zamieszczone są m.in. szczegółowe in-formacje dotyczące prowadzonej działalności i wybranych projektów. Podejmowane inicjatywy i działania ukierunkowane są m.in. na pobudzanie aktywności społeczności lokalnych, rozwój produktów i usług regionalnych, wspieranie edukacji szkolnej, rozwój turystyki i tworzenie infrastruktury turystycznej, rozwój przedsiębiorczości. Stowarzyszenie w ramach organizowanych konkursów dokonuje ponadto wyboru najlepszych projektów – takich, które przyczyniają się do realizacji Lokalnej Strategii Rozwoju i wspiera te projekty finansowo. Współfinansowane są projekty informacyjne, szkoleniowe, imprezy kulturalne pro-mujące region, imprezy sportowe i rekreacyjne. Organizowane są ponadto punkty konsultacyjno – doradcze dla organizacji społecznych i przedsiębiorców z tego obszaru. Lokalne Grupy Działania kreowane w ramach inicjatywy Leader są świetnym przykładem urzeczywistnienia idei „myśl globalnie – działaj lokalnie” oraz idei partnerstwa lokalnego zawiązywanego na obszarze obejmującym kilka jedno-stek samorządu terytorialnego. Bardzo często powstają z inicjatywy samorządowców realizujących zadania na różnych szcze-blach.

19 http://dolnoslaskie.ksow.pl/leader.html [dostęp - 21.02.2011]20 Wg danych Krajowej Sieci Obszarów Wiejskich http://dolnoslaskie.ksow.pl/leader/lgd-na-dolnym-slasku.html [dostęp - 21.02.2011]21 Lokalna Strategia Rozwoju ,,Lokalnej Grupy Działania na rzecz zrównoważonego rozwoju Gmin KątyWrocławskie, Kobierzyce, Święta Katarzyna, Żórawina – Lider A4”, Grudzień 2008 r.http://lgd-a4.pl/dokumenty/lsr/nowelizacja/znowelizowany_LSR.pdf [dostęp - 21.02.2011]

45

PL

Innym przykładem dobrej praktyki w zakresie realizacji partnerskich przedsięwzięć sprzyjających rozwojowi lokal-nemu, przede wszystkim w wymiarze społecznym i pobudzaniu aktywności obywatelskiej są powstające coraz liczniej Cen-tra Aktywności Lokalnej (CAL), zarówno na obszarach wiejskich, jak i miejskich – kreowane przez instytucje samorządowe, oraz organizacje pozarządowe. Projekt CAL to niezwykle ciekawa metoda pracy ze środowiskiem lokalnym, ukierunkowana na aktywizowanie małych społeczności. Metoda polegająca na mobilizowaniu, ożywianiu oraz wspieraniu samoorganizacji i rozwoju społeczności lokalnych w celu rozwiązywania konkretnych problemów występujących w środowisku lokalnym – w myśl idei ,,pomocy dla samopomocy”. Innowacyjność tej metody polega na integrowaniu działań w różnych sferach lokalnego życia społecznego (kultu-ra, edukacja, bezpieczeństwo publiczne czy pomoc społeczna), angażowanie mieszkańców do konkretnego działania oraz na spojrzeniu na daną społeczność i jej potrzeby kompleksowo. Dobrym przykładem projektu, w którym wykorzystano metodę CAL jest projekt „Babie Lato we Wrocławiu – Cen-tra Aktywności Lokalnej”22 realizowany przez gminną jednostkę organizacyjną Centrum Informacji i Rozwoju Społecznego we Wrocławiu, w okresie od stycznia 2010 roku do kwietnia 2011 roku, współfinansowany z budżetu Unii Europejskiej w ramach Europejskiego Funduszu Społecznego. Projekt adresowany został do 500 osób w wieku 50+. Jego głównym celem jest po-budzanie aktywności uczestników w różnych sferach życia społecznego na rzecz najbliższego otoczenia, osiedla, dzielnicy; wykorzystanie tkwiącego w nich potencjału na rzecz samoorganizacji, samopomocy, wolontariatu. Jest to projekt partnerski, w ramach, którego na terenie Wrocławia powstało pięć Centrów Aktywności Lokalnej, w tym trzy zarządzane są przez orga-nizacje pozarządowe, takie jak Fundacja Imago, Stowarzyszenie Wrocław za Widawą oraz Fundacja Umbrella. Opisane wyżej przedsięwzięcia są o tyle cenne i godne uwagi, że dzięki połączeniu sił i środków partnerów, pozwa-lają na efektywne wykorzystanie zasobów oraz na skuteczną realizację zadań i celów. Ze względu na uniwersalny charakter prezentowane rozwiązania (uwzględniające oczywiście lokalne uwarunko-wania) są wykorzystywane w wielu regionach kraju, nie tylko dlatego, że unijne programy pomocowe kładą duży nacisk na podejmowanie działań w partnerstwie. Partnerstwa pozwalają bowiem na lepszą koordynację przedsięwzięć istotnych z punktu widzenia społeczności lokalnych. Dzięki przedsięwzięciom realizowanym w partnerstwie, zintegrowane w ten spo-sób zasoby wykorzystywane są efektywniej, często w sposób innowacyjny. Dzięki różnorodności i wymianie doświadczeń znacznie łatwiej i skuteczniej rozwiązywane są problemy, osiągane rezultaty. Powstaje niezwykle cenny kapitał społeczny, generowany jest rozwój lokalny. Warunkiem powodzenia projektów partnerskich jest wspólna wizja, duży poziom wzajemnego zaufania, a także osiąganie wymiernych – w miarę proporcjonalnych do ponoszonych nakładów – korzyści przez wszystkie zaangażowane stro-ny. I nie zawsze istotne są korzyści w wymiarze materialnym.

22 http://www.cirs.wroclaw.pl/index.php?option=com_content&view=article&id=519:babie-lato-we-wrocawiu-miejsca-dla-aktywnych-50-&catid=52:nasze-projek-ty&Itemid=39 [dostęp - 20.02.2011]

46

PL

Hoffmann Sabina – absolwentka Szkoły Policealnej Pracowników Służb Społecznych we Wrocławiu. Studiuje w Dolnośląskiej Szkole Wyższej we Wrocławiu na Wydziale Nauk Pedagogicznych, kierunek: Praca Socjalna, specjalność: Doradca Socjalny. Posiada ponad 7-letnie doświadczenie w administracji samorządowej, w tym m.in. pracowała w Domu Pomocy Społecznej we Wrocławiu, w Powiatowym Centrum Pomocy Rodzinie w Oławie. Obecnie pracuje w Miejskim Ośrodku Pomocy Społecz-nej – samorządowej jednostce organizacyjnej Miasta Oławy. Posiada doświadczenie zawodowe w realizacji m.in. projektu współfinansowanego ze środków unijnych pn. „SAN – Samodzielność. Aktywność. Niezależność”. Z racji wykonywanej pracy posiada praktyczną znajomość przepisów z zakresu pomocy społecznej oraz ogólnych przepisów prawnych (w tym m.in. KPA, Kodeks Pracy, Kodeks Cywilny, Kodeks Rodzinny), jak również zasad komunikacji interpersonalnej, obsługi trudnego klienta czy pozyskiwania środków unijnych na zadania gminne i powiatowe.

Jak organizować usługi socjalne w gminie? Europejskie ramy systemowe Podstawę do podejmowania działań w ramach pomocy społecznej stanowią przede wszystkim prawa człowie-ka oraz zasady sprawiedliwości społecznej. Powszechna Deklaracja Praw Człowieka z dnia 10 grudnia 1948 roku, stanowi w art. 22, że każda osoba, jako członek społeczeństwa ma prawo do zabezpieczenia społecznego, jak również jest uprawniona do urzeczywistnienia jej praw ekonomicznych, socjalnych i kulturalnych, niezbędnych dla jej godności oraz dla swobodnego rozwoju jej osobowości23. Proces integracji europejskiej otworzył nowe kierunki i możliwości działania dla organizatorów pomocy społecznej. Dostępność środków unijnych na dofinansowanie zadań z tego obszaru daje szansę na wdrożenie wielu niestandardowych, innowacyjnych instrumentów pomocy i integracji społecznej. To prawdziwe wyzwanie dla samorządo-wych jednostek organizacyjnych – miejskich i gminnych ośrodków pomocy społecznej oraz powiatowych centrów pomocy rodzinie. Wzmocnienie oferty usług socjalnych, jak również wsparcie metodyczne i szkoleniowe dla publicznych służb zatrud-nienia i jednostek organizacyjnych pomocy społecznej umożliwia głównie Europejski Fundusz Społeczny, w ramach Programu Operacyjnego Kapitał Ludzki 2007-201324. Zgodnie z obowiązującym prawem socjalnym pomoc społeczna winna być organizowana według zasady subsy-diarności. Istotnym elementem składowym usług socjalnych stało się, zatem pobudzanie sił społecznych i aktywizowanie śro-dowisk lokalnych do pomocy dla samopomocy. Beneficjent zaś, któremu prawo gwarantuje dostęp do usług socjalnych coraz częściej domaga się partycypowania w kształtowaniu zakresu i jakości tych usług. Aktywna polityka społeczna oznaczająca upodmiotowienie i wzmacnianie przez aktywizację społeczną i zawodową biernych dotąd odbiorców świadczeń socjalnych - to kolejne wyzwanie dla instytucji, a zwłaszcza dla kadry pomocy społecznej. Pojawiają się, bowiem nowe zadania wymagające dużego profesjonalizmu, zmiany dotychczasowego sposobu myślenia o pomocy społecznej, a także otwartości i elastyczności organizacyjnej. Polska, jako członek Unii Europejskiej i Rady Europy, zobligowana jest do wypracowania modelu aktywnej polityki społecznej uwzględniającego odpowiedzialność państwa i podmiotów lokalnych za poziom i jakość życia obywateli, m.in. poprzez podejmowanie aktywnych działań na rzecz przeciwdziałania ubóstwu i wykluczeniu społecznemu. Model ten oparty jest na prawach społecznych i socjalnych ujętych w Zrewidowanej Karcie Społecznej Rady Europy oraz w Karcie Pod-stawowych Praw Unii Europejskiej25. Jednym z celów unijnej polityki społecznej jest wyrównywanie i polepszanie warunków życia i pracy obywateli Unii Europejskiej oraz przeciwdziałanie wykluczeniu społecznemu i modernizacja systemów ochrony socjalnej. Podstawą unijnych działań w tej dziedzinie są przede wszystkim art. 151 i art. 153 Traktatu o funkcjonowaniu UE26 (dawny art. 136 i art. 137 Traktatu WE), które stały się podstawą do prowadzenia przez Unię aktywnej polityki społecznej i wdrażania odpowiednich strategii w tym zakresie. Ust. 4 Zrewidowanej Strategii Spójności Społecznej27 zatwierdzonej przez Komitet Ministrów w dniu 31 marca 2004 r. wskazuje na konieczność zwalczania wykluczenia społecznego i ubóstwa za

23 Dostępne na: http://www.unic.un.org.pl/prawa_czlowieka/dok_powszechna_deklaracja.php [dostęp 23.02.2011]24 Dostępne na: http://www.pokl.dwup.pl/images/stories/POKL/Wytyczneipip2/071011_po_kl_280907.pdf[dostęp 23.02.2011]25 Dziennik Urzędowy C 83 z 30.3.2010Dostępne na: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:C:2010:083:0389:0403:PL:PDF[dostęp – 23.02.2011]26 Dz. U. z 30.3.2010 C 8327 Dostępne na: http://www.coe.org.pl/files/1495353373/file/cdcs2004_10.pdf [dostęp - 23.02.2011]

47

PL

pomocą prewencji, jak i „leczenia”. Natomiast ust.30 Zrewidowanej Europejskiej Karty Społecznej z dnia 18 października 1961 roku28 wskazuje, iż każdy obywatel ma prawo do ochrony przed ubóstwem i marginalizacją społeczną. Art. 13 tego dokumentu konstytuuje prawo każdej osoby do pomocy społecznej i medycznej, w tym zabezpieczenia odpowiedniej pomo-cy i opieki koniecznej ze względu na jej stan. Przepis ten zobowiązuje ponadto do ochrony osób objętych pomocą socjalną przed dyskryminacją polityczną i społeczną oraz do zapewnienia każdej osobie potrzebującej takiej porady i osobistej po-mocy, jaka może być konieczna dla zapobieżenia lub usunięcia stanu potrzeby, lub ulżenia sytuacji osobistej lub rodzinnej. Art. 14 Karty obliguje natomiast do organizowania odpowiednich służb społecznych, w taki sposób by zapewnić skutecz-ną pomoc socjalną. Zadania w zakresie pomocy społecznej powinny bowiem wykonywać odpowiednie służby posługujące się metodami właściwymi dla tego obszaru działania oraz przyczyniające się do dobrobytu i rozwoju zarówno osób, rodzin i grup społecznych oraz ich dobrego funkcjonowania w środowisku społecznym. Prowadzenie aktywnej polityki społecznej powinno odbywać w ramach tzw. aktywnej metody otwartej koordynacji, która jest zdecentralizowaną metodą koordynacji polityki państw członkowskich Unii Europejskiej. Metoda ta ma zastosowanie w kilku wiodących dziedzinach: gospodarczej, zatrudnienia, integracji społecznej, pracy i polityki społecznej a także od niedawna w dziedzinie zabezpieczeń emerytalnych i ochrony zdrowia. Nowoczesna strategia rozwiązywania problemów społecznych, zarówno w wymiarze ogólnokrajowym, jaki i lokalnym powinna obejmować kompleksowe działania z dziedziny szeroko pojętej polityki społecznej (w tym: zatrudnienia, edukacji, zdrowia, mieszkalnictwa, zabezpieczenia społecznego, bezpieczeństwa publicznego, kultury). Najbardziej aktualny, długookresowy, unijny program rozwoju społeczno-gospodarczego na rzecz zrównoważo-nego rozwoju sprzyjającego inkluzji społecznej to Strategia „Europa 2020”29. Program ten zakłada m.in. wzrost sprzyjający włączeniu społecznemu poprzez ograniczanie ubóstwa i wykluczenia społecznego oraz wspieranie gospodarki, która charak-teryzuje się wysokim poziomem zatrudnienia oraz zapewnia spójność gospodarczą, społeczną i terytorialną. Jednym z instru-mentów realizacji strategii jest „Europejski program walki z ubóstwem” – projekt na rzecz zapewnienia spójności społecznej i terytorialnej. Każde z państw członkowskich Unii Europejskiej opracowuje Krajowy Program Reform na rzecz realizacji stra-tegii „Europa 2020”, uwzględniający cele unijne z priorytetami krajowymi. Polska opracowała już założenia do tego progra-mu30. Zapewne skutkiem przyjęcia programu będą także reformy systemu pomocy i integracji społecznej, zauważalne także na poziomie samorządu lokalnego. Organizowanie usług socjalnych w obszarze pomocy społecznej i doskonalenie szybkiego systemu reagowania i wspierania jest prawdziwym wyzwaniem dla instytucji samorządowej. Warto jednak pamiętać, że za-dania publiczne w zakresie organizowania pomocy społecznej mogą być także wykonywane przez organizacje pozarządowe, którym gminy mogą zlecać zadania własne w drodze konkursów. Zlecanie zadań z zakresu pomocy społecznej odbywa się w oparciu o tryb określony w ustawie o pomocy społecznej, z 12 marca 2004 roku31. Wiedza w zakresie systemowych uwa-runkowań organizacji pomocy społecznej ma fundamentalne znaczenie dla praktyki, ponieważ daje podstawę do identyfikacji pomocy społecznej w szerszym kontekście – jako jednego z istotnych narzędzi aktywnej polityki społecznej; narzędzia o cha-rakterze aktywizującym oraz profilaktycznym. To już nie tylko pomoc dla najuboższych, bezrobotnych czy bezdomnych, lecz także szeroka oferta usługowa (praca socjalna, różnego rodzaju poradnictwo, interwencja kryzysowa, rzecznictwo interesów itp.) skierowana także do osób i rodzin, które pod względem ekonomicznym są samodzielne, a jednak doświadczają proble-mów, z którymi sobie nie radzą (szeroko pojęte uzależnienia, przewlekłe schorzenia, niepełnosprawność, kłopoty opiekuńczo-wychowawcze, niedostosowanie, problemy wewnątrzrodzinne itp.).

Borek Elżbieta – absolwentka filologii polskiej, dziennikarka z 10-letnim stażem pracy w dolnośląskim dzienniku, aktualnie współpracująca z tytułami ogólnopolskimi (czasopisma o tematyce dziecięcej, zdrowotnej, społecznej); obecne miejsce pracy – od lipca 2009 r. Urząd Marszałkowski Województwa Dolnośląskiego, dział informacji i promocji RPO (Regionalny Program Operacyjny dla Województwa Dolnośląskiego).

Egipcjanie w Muzeum Narodowym Przygody Odyseusza podczas dziesięcioletniej tułaczki po morzach i oceanach, zabawy naszych pradziadków, za-gadki w Panoramie Racławickiej, historia według Jana Matejki i wizyta u holenderskich mistrzów – w atrakcyjne podróże zabiera dzieci wraz z opiekunami Muzeum Narodowe we Wrocławiu. Zajęcia edukacyjne cieszą się takim powodzeniem, że uczestnictwo w nich jest możliwe po wcześniejszej rezerwacji!

Joanna Chorążyczewska nawet nie potrafi zliczyć ile sobót lub niedziel spędziła z dziewięcioletnim Antkiem i o trzy lata młodszą Julią na zajęciach w Muzeum Narodowym. Namawiają ją do tego dzieci i pilnują, by sprawdziła dokładnie w Internecie jaki jest temat.- Antek chłonie wiedzę, ma wiele pytań, Julka za to uwielbia praktyczną część zajęć: a to wycięcie koronkowej spódniczki takiej, jak nosiły nasze babcie dla lalki na rysunku, a to namalowanie krasnala i dolepienie mu brody z waty, a to zbudowanie piramidy z muzealnych poduszek – opowiada Wrocławianka.

Zagadka Sfinksa Ostatnio dzieci wybrały się w podróż do Egiptu…. windą, nie opuszczając Wrocławia. Zanim jednak było to moż-liwe, należało wykonać specjalną opaskę na głowę i rozwiązać zagadkę Sfinksa. Antek oczywiście od razu wiedział, że istota,

28 Dostępne na: http://www.coe.org.pl/files/1379617756/file/ets_163.pdf [dostęp - 23.02.2011r]29 www.ec.europa.eu/eu2020/pdf/1_PL_ACT_part1_v1.pdf [dostęp – 21.02.2011]30 http://www.mg.gov.pl/files/upload/12466/Zalozenia%20do%20Krajowego%20Programu%20Reform.pdf[dostęp – 21.02.2011]31 Dz. U. z dnia 21 października 2009 roku, Nr 175 poz. 1362 ze zm.

48

PL

która rano chodzi na czterech nogach, po południu na dwóch, a wieczorem na trzech to po prostu człowiek i wyszeptał odpowiedź mamie na ucho. Barwna karawana z dwoma wielbłądami na przodzie (tę rolę przyjęło na siebie dwóch ojców) ruszyła dalej. Kolejne przystanki, to kolejna okazja do świetnej zabawy: Egipcjanie wymyślili pismo i wagę, więc dzieci również próbowały odczytywać hieroglify i przy pomocy kamyczków z „najprawdziwszego Egiptu” jak zapewniała prowadząca zajęcia, sprawdzali działanie wagi. Ukoronowaniem spotkania był konkurs na najszybsze przygotowanie mumii. Tym razem zaanga-żowane zostały dwie mamy, a podzieleni na drużyny uczestnicy mieli za zadanie okręcić sylwetki papierem toaletowym, jak starożytni czynili to bandażami. Jeszcze tylko krótki kurs budowania piramidy z muzealnych poduszek i…. znów windą wraca-my z Egiptu do Wrocławia.

Panorama Panoramy Racławickiej Pomysłodawcą Panoramy był znany lwowski malarz Jan Styka, który zaprosił do współpracy m.in. znakomitego balistę – Wojciecha Kossaka. Autorom zależało głównie na upamiętnieniu tradycji narodowych w setną rocznicę Insurekcji Kościuszkowskiej i bitwy pod Racławicami, gdzie oddziały pod wodzą generała Tadeusza Kościuszki pokonały wojska rosyjskie. Po II wojnie światowej dzieło trafiło do Wrocławia, by w latach 80. XX wieku zostać udostępnionym zwiedzającym. Zawiłości historii Polski i wiedza z zakresu malarstwa oraz autorów malowidła w przystępny sposób przekazywana jest małym uczestnikom zajęć w Panoramie Racławickiej. Antek i Julia także je poznali. Z wydrukowanym na kartce fragmen-tem obrazu biegali wewnątrz rotundy, by odnaleźć fragment lasu, płotu, postaci, wodza na koniu, żołnierza w walce, detalu armaty. Liczył się czas i spostrzegawczość. Z zapałem odpowiadali na pytania quizu, a na koniecz wielkim zaangażowaniem przy pomocy kredek, flamastrów i farbek stworzyli własną, niepowtarzalną Panoramę Racławicką. To zbiorowe dzieło po-wstaje po każdych zajęciach, więc muzeum może pochwalić się chyba największą w Polsce - a nawet na świecie - kolekcją unikatowych miniatur malowidła Kossaka i Styki. Prace dzieci prezentowane są często w holu, tuż przy kasach.

Spotkania z przygodą Bogata weekendowa oferta edukacyjna Muzeum Narodowego kierowana jest do dzieci w wieku od 3 do 12 lat. Specyfika zajęć polega na bezpośrednim kontakcie z zabytkami i dziełami sztuki. Nie jest to jednak zwyczajne oprowadzanie po muzealnych salach czy prowadzenie wykładu – zajęcia dzięki wykorzystaniu map, rebusów, puzzli, zagadek, zadań do wy-konania są dla uczestników prawdziwą przygodą. W ich trakcie nawet bardzo trudne tematy (np. klasycyzm w sztuce) stają się pasjonujące, a wiadomości łatwe do zapamiętania. Spotkania stanowią dla dzieci i młodzieży dużą szansę na poznanie histo-rii, uczą patrzenia na dzieło sztuki, pobudzają wyobraźnię i wrażliwość, a przy tym poszerzają wiedzę, co z pewnością zapro-centuje w dalszej edukacji szkolnej. Szczególną rolę spełniają również warsztaty dla najmłodszych. Lekcje dla przedszkolaków dają szansę dzieciom na wczesny kontakt ze sztuką, nie mówiąc już o tym, że impreza urodzinowa (bo i takie rozwiązanie jest możliwe) pośród malowideł i rzeźb pozostanie w pamięci na zawsze. Zajęcia w Muzeum Narodowym, które jest instytucją kultury samorządu województwa dolnośląskiego, odbywają się w kilku cyklach, np. „Z rodziną do Muzeum” czy „Oto sztuka!” i jest to swoisty mariaż różnych dziedzin sztuki, powiąza-nych z aktualnymi wystawami muzealnymi, porą roku czy okresami w sztuce. Za zgodą Mariusza Hermansdorfera, dyrektora placówki, w muzeum działa również Uniwersytet Świata – indywidualna inicjatywa pracowników. Szczegółowy wykaz zajęć można znaleźć na stronie internetowej www.mnwr.art.pl i nie można zapomnieć, by wcześniej zapisać na nie swoje pociechy.

Giedroyć-Piasecka Alicja – absolwentka filologii polskiej na Uniwersytecie Wrocławskim oraz studiów podyplomowych – Zarządzanie Kadrami - na Wyższej Szkole Psychologii Społecznej. Zawód: dziennikarz; w latach 1990-2007 pracowała we wrocławskich redakcjach, m.in. Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska; od 2007 r. korespondent Medical Tribune w ramach własnej działalności gospodarczej.

Po pierwsze piersi Program edukacyjno-diagnostyczny wczesnego wykrywania raka piersi u kobiet „Samobadanie piersi” jest jednym z najdłużej działających programów profilaktyki zdrowotnej realizowanych przez gminę Wrocław. Ruszył w 1995 r. i od tej pory co roku korzysta z niego osiem tysięcy Wrocławianek, co już samo w sobie plasuje go w polskiej czołówce. Wyróżnia go jednak coś więcej niż tylko długa tradycja i zainteresowanie ze strony pacjentek. Rak sutka jest najczęściej występującym nowotworem złośliwym u kobiet. Każdego roku zapada na niego około 10 tysięcy Polek, spośród których umiera prawie połowa. Według szacunków specjalistów, co 14. Polka zachoruje na raka piersi w ciągu swojego życia. W krajach wysokorozwiniętych liczba zachorowań z roku na rok rośnie, podobnie jak dzieje się to w przy-padku wielu innych nowotworów, uważanych za choroby cywilizacyjne. Mimo coraz lepszych metod diagnostycznych i terapeu-tycznych, umieralność w raku sutka jest niezmiernie wysoka, a w Polsce należy do najwyższych w Europie. A przecież to jeden z tych nowotworów złośliwych, który może być w stu procentach uleczalny. Jest tylko jeden, ale za to fundamentalny warunek – musi być wykryty w początkowym stadium. Tymczasem wciąż do specjalistów zgłaszają się kobiety w zaawansowanej fazie choroby. Po pierwsze dlatego, że ten rodzaj raka długo rozwija się bez poważnych objawów, a po drugie – bo brakuje nawy-ków kontrolowania swojego stanu zdrowia. Dlatego tak ważne są wszelkie działania służące wczesnemu wykrywaniu – chodzi o życie, w sensie jak najbardziej dosłownym. Funkcjonujący w Polsce program profilaktyki raka piersi, będący częścią Narodowego Programu Zwalczania Cho-rób Nowotworowych, adresowany jest do kobiet w okresie okołomenopauzalnym, a więc na bezpłatne badania przesiewowe mogą liczyć jedynie panie w wieku 50-69 lat. Wynika to z faktu, że statystycznie wzrost zachorowań jest skorelowany z wie-

49

PL

kiem – im kobieta starsza, tym większe prawdopodobieństwo, że dotknie ją rak gruczołu piersiowego. Wrocławianki mogą sprawdzić swoje piersi bez względu na wiek. Każdego roku w ramach gminnego programu „Samobadanie piersi”, sprzężonego z programem szybkiej diagnostyki, wykrywa się 50-60 przypadków nowotworów sutka, także w grupie młodych kobiet. To do-wód na to, że skrining w tym kierunku powinien obejmować jak najszerszą populację, a ograniczenie wiekowe bywa złudnym kryterium. Poza tym wrocławski program oferuje znacznie szersze spektrum diagnostyczne. Pacjentkom wykonuje się nie tylko mammografię, ale także USG piersi, biopsję cienkoigłową, a ich zwieńczeniem jest konsultacja onkologiczna. Dopiero wówczas możemy mówić o stuprocentowej profilaktyce. Specjaliści uważają, że sama mammografia często nie wystarcza, by w sposób bezwzględny wykluczyć lub potwierdzić istnienie choroby. Tym bardziej, że jej wynik w dużej mierze zależy od jakości sprzętu, z czym u nas bywało różnie. Twórcy wrocławskiego programu profilaktycznego za cel strategiczny przyjęli wzrost świadomości zagrożenia cho-robą nowotworową i konieczność włączenia się do aktywnej profilaktyki wszystkich kobiet już od okresu dojrzewania. Pierw-szym krokiem jest samodzielne badanie piersi. Żeby to robić prawidłowo, nie wystarczą rysunkowe instrukcje na ulotkach. We Wrocławiu uczą tego wykwalifikowane położne i pielęgniarki. W mieście sukcesywnie powstawały punkty samobadania piersi – także w poradniach prowadzonych przez organizacje pozarządowe. Obecnie jest ich kilkadziesiąt, usytuowane są w różnych punktach miasta w taki sposób, by mieszkanki każdej dzielnicy miały do nich dogodny dostęp. Ich lista jest dostęp-na m.in. w Internecie. Do punktu samobadania piersi może się zgłosić każda Wrocławianka. Na miejscu pozna techniki i za-sady samobadania piersi, otrzyma fachowe informacje o nieprawidłowościach w strukturze gruczołu piersiowego. Zadaniem pracujących w takich punktach położnych i pielęgniarek jest także zachęcenie kobiet do comiesięcznego, systematycznego badania jako najbardziej skutecznego działania prozdrowotnego. Uczestniczki programu otrzymują specjalne książeczki, które są podstawą do przyjęcia przez specjalistów w Ośrod-ku Szybkiej Diagnostyki Chorób Piersi. Ośrodek jest niezależny od NFZ, dlatego nie wymaga żadnych skierowań. Wystarczy przyjść. Nikt też nie zapyta o ubezpieczenie. Nie jest ono konieczne, by uzyskać bezpłatną konsultację. Co najważniejsze, Ośrodek Szybkiej Diagnostyki zapewnia wykonanie pełnej diagnostyki w jednym miejscu i najczęściej w ciągu jednej wizyty. Jest to duże udogodnienie dla pacjentek, ponieważ zwykle poszczególne badania przeprowadzane są w różnych miejscach: gdzie indziej bada się piersi, w innym miejscu wykonuje mammografię, jeszcze gdzie indziej badania cytologiczne lub histopa-tologiczne. Różne terminy poszczególnych badań powodują, że pełna diagnostyka może trwać całymi tygodniami. W Ośrodku Szybkiej Diagnostyki można sprawnie i szybko uzyskać pełną odpowiedź na wszelkie wątpliwości. Jeśli okaże się to konieczne, pacjentka kierowana jest do odpowiedniego leczenia. Cennym działaniem w ramach programu są też próby docierania do wyjątkowo trudnych i zagrożonych środowisk. Położne uczą samobadania piersi np. w Zakładzie Karnym nr 1 we Wrocławiu. Dla osadzonych kobiet zwykle jest to pierwszy kontakt z profilaktyką zdrowia. Wiele z nich nie zna nawet podstawowych zasad higieny, a troska o własny organizm jest dla nich zupełną nowością. Zajęcia z profilaktyki raka piersi odbywają się w małych, czteroosobowych grupach. Udział w nich jest absolutnie dobrowolny – przychodzą tylko te, które chcą. A jednak prawie żadna nie odmawia. Po zajęciach w grupie są ba-dane indywidualnie przez położną w więziennym ambulatorium. Przy tej okazji ujawniają się także inne problemy zdrowotne: ginekologiczne czy też HIV/AIDS, bo wiele skazanych jest zakażonych. Podobnie jak kobiety na wolności, osadzone stają się pełnoprawnymi uczestniczkami programu. One także mogą na podstawie książeczki samobadania piersi skorzystać z usług Ośrodka Szybkiej Diagnostyki. Także wówczas, gdy już zakończą odbywanie kary.

System wprowadzony przez gminę Wrocław działa na tyle skutecznie, że w ciągu kilkunastu lat swojego istnie-nia pozwolił na wykrycie kilkuset przypadków nowotworów piersi. Można zaryzykować stwierdzenie, że wielu spośród tych kobiet uratował życie. Większość z nich zapewne nie trafiłaby do specjalisty, gdyby nie uczestniczyła w zajęciach z położną lub pielęgniarką. Do ideału wciąż jednak wiele brakuje. Regularne badania profilaktyczne obejmujące 100 proc dziewcząt i kobiet – to wyzwanie dla wszystkich zajmujących się promocją zdrowia. Dziś wygląda na utopię, ale być może w kolejnych pokoleniach stanie się rzeczywistością.

50

PL

Giedroyć-Piasecka Alicja – absolwentka filologii polskiej na Uniwersytecie Wrocławskim oraz studiów podyplomowych – Zarządzanie Kadrami - na Wyższej Szkole Psychologii Społecznej. Zawód: dziennikarz; w latach 1990-2007 pracowała we wrocławskich redakcjach, m.in. Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska; od 2007 r. korespondent Medical Tribune w ramach własnej działalności gospodarczej.

Wrocław w formie Programy zachęcające do profilaktyki zdrowotnej często oparte są na negatywnych emocjach. Dominuje wśród nich wywoływanie strachu przed chorobą. Motywacją do badań profilaktycznych czy zmiany stylu życia ma być przekonanie, że jeśli nie zrobimy czegoś dla siebie, źle to się dla nas skończy. Takie działania także przynoszą rezultaty, ale w swoim progra-mie edukacyjno-promocyjnym „Miasto w formie”, realizowanym od marca 2011 r. w partnerstwie z Forum Medicum, gmina Wrocław postawiła na coś zupełnie przeciwnego.

- To unikatowy program prozdrowotny w skali całego kraju – zapewnia Anna Szarycz, dyrektor Wydziału Zdrowia i Spraw Społecznych Urzędu Miejskiego we Wrocławiu. – Jego główne założenie jest oparte na wyłącznie pozytywnym przekazie. Nikogo nie straszymy, zachowania prozdrowotne są nagradzane, a wszystkiemu towarzyszy po prostu dobra zabawa. Chcemy stworzyć pewną kulturę wzięcia odpowiedzialności za swoje zdrowie, wykreować wśród mieszkańców Wrocławia modę na aktywny styl życia i zapobiegania chorobom. A wszystko za pomocą systemu premii i nagród.

Wrocławianie od lat mają do dyspozycji wiele programów profilaktyki zdrowotnej, w tym także tych reali-zowanych przez gminę. Problem polega na tym, że nie korzystają z tej oferty w takim stopniu, jak powinni. Sama wiedza i bezpłatny dostęp nie zapewniają sukcesu. Nie jest to zresztą wrocławska specjalność - w ogóle Polacy nie mają nawyków dbania o siebie. Pomysł miasta polega właśnie na tym, by je wyrobić. Moda na prozdrowotne zachowania z pewnością się opłaci. Właśnie styl życia ma największy wpływ na nasze zdrowie. Szacuje się, że wynosi on ponad 50 proc., a więc znacznie przewyższa czynniki genetyczne (ok. 16 proc.), wpływ środowiska fizycznego (21 proc. ) czy wreszcie samą opiekę zdro-wotną (10 proc.). W kontekście tych danych nie jest przesadą stwierdzenie, że na swoje zdrowie w dużej mierze jesteśmy w stanie sami sobie zapracować. Wystarczy prawidłowo się odżywiać, regularnie zażywać ruchu, zrezygnować z nikotyny i alkoholu. Bez dobrych nawyków nie jest to jednak takie łatwe.

W projekcie „Miasto w formie” wykorzystuje się wszelkie ścieżki dotarcia do uczestników i sprawdzone marketin-gowo mechanizmy. Billboardy, reklama na tramwajach MPK, happeningi, występy artystyczne – wszystko jest dobre, co służy promocji akcji. Podstawą jest jednak strona internetowa (WWW.miastowformie.pl), na której chętni do zabawy w zdrowie się rejestrują. Już sama jej forma graficzna, z lekkim przymrużeniem oka, zachęca do udziału. Znak firmowy Wrocławia – krasnoludki - biegają z piłką, grają w tenisa, grzecznie udają się za pielęgniarką do gabinetu, taszcząc ogromny termometr. Na stronie znajduje się indywidualny kalkulator zdrowia. To prosty sposób na przeanalizowanie swojego profilu zdrowia bez wychodzenia z domu. Dzięki kalkulatorowi można się dowiedzieć, które z naszych nawyków są niewskazane, co powinniśmy w nich zmienić, czy jest nam potrzebna wizyta u lekarza i jakiej specjalności. System zaleci także indywidualne badania profilaktyczne i szczepienia ochronne, zgodnie z wprowadzonymi przez uczestników danymi (np. ze względu na wiek, grupę zagrożenia, itp.). Mało tego – dostaniemy listę placówek, w których będziemy mogli je wykonać. Już w pierwszej fazie urucho-mienia programu udało się pozyskać do współpracy kilkadziesiąt wrocławskich zakładów opieki zdrowotnej i praktyk lekarza rodzinnego. Lista ta jest otwarta, zapewne w czasie trwania programu (według wstępnego założenia to przynajmniej dwa lata) jeszcze się rozszerzy. Zwłaszcza, że przewidziane jest także premiowanie lekarzy i pielęgniarek za udział w programie. Jedną z nagród dla tej grupy jest specjalne wyróżnienie prezesa Dolnośląskiej Izby Lekarskiej. Jednak w projekcie „Miasto w formie” nie chodzi tylko o wizyty w gabinetach lekarskich i badania profilaktyczne. Do akcji dołączyły obiekty rekreacyjne, sklepy ze sprzętem sportowym czy zdrową żywnością. Za każdą wizytę w placówce, która jest partnerem programu, jego uczestnicy będą dostawali punkty. Zbieranie punktów, które następnie można wymienić na nagrody, to także już sprawdzony pomysł. Opiera się na zaspokajaniu prostych ludzkich potrzeb: wygrywania, indywidual-nego traktowania oraz poczucia, że „to się opłaca”. Skoro działa w przypadku wszelkich programów lojalnościowych, można

51

PL

przypuszczać, że zadziała także jako narzędzie profilaktyki zdrowotnej. Tym bardziej, że nagrody za punkty są warte grzechu. To, m.in., karnety do Aquaparku, do siłowni, bilety do kina i teatru, zniżki na zakup sprzętu sportowego. Z pewnością też wielu kibiców będzie chciało powalczyć o bilety wstępu na oficjalne otwarcie wrocławskiego stadionu, których zdobycie inną drogą jest praktycznie niemożliwe. Dla takiego biletu warto będzie się poświęcić i parę razy pójść na basen czy siłownię…

Ważnym elementem „Miasta w formie” jest także Wrocławska Karta Miejska. Jej posiadanie nie jest wprawdzie warunkiem niezbędnym do uczestniczenia w programie, ale się opłaci. Na karcie uczestnik akcji będzie także zbierał punkty za każdą działalność prozdrowotną, a dodatkowo może liczyć na specjalne bonusy w postaci określonych premii i nagród.

Czy Wrocławianie masowo polubią aktywność, porzucą fast foody, a lekarzy zaczną odwiedzać nie tylko w choro-bie?

- Nasz eksperyment podsumujemy po dwóch latach – mówi dyrektor Anna Szarycz. – Wtedy dowiemy się, na co są czuli mieszkańcy naszego miasta i czy trafiliśmy w ich potrzeby. I – co najważniejsze – czy udało się nam zaszczepić w nich nawyki zdrowego stylu życia.

Tymczasem obiecująco przebiegła już pierwsza impreza w ramach programu „Miasto w formie”, która odbyła się 12-13 lutego w Pasażu Grunwaldzkim. W ciągu tego weekendu z bezpłatnych badań i porad lekarskich skorzystało blisko ty-siąc osób. Chętni do badań ustawiali się w kolejce na długo przed rozpoczęciem akcji. Nie brakowało także zainteresowanych pokazami tańca, przyrządzaniem sushi czy sportowym flash mobem. Przebieg tej imprezy być może jest dobrym rokowaniem dla powodzenia całego programu. Dbać o formę jednocześnie świetnie się bawiąc, a w dodatku dostawać za to nagrody – trudno o lepszą zachętę do tego, by wyrzucić do kosza chipsy i ruszyć się z kanapy.

Szalewicz Przemysław - absolwent administracji na Wydziale Prawa, Administracji i Ekonomii Uniwersytetu Wrocławskiego, podinspektor w Starostwie Powiatowym we Wrocławiu (Wydział Komunikacji), uczestnik szkoleń dla pracowników admini-stracji samorządowej z zakresu dostępu do informacji publicznej oraz profesjonalnej obsługi klienta oraz „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”, „Determinanty publicznego przemawiania”, „Autoprezentacja w aspekcie poszukiwa-nia pracy”, „Jak sobie radzić z nadmiernym stresem”, „Fundusze pomocowe UE – zasady działania”, konferencji pt. „Nowocze-sne technologie dla sektora publicznego”, „Dobre praktyki w zarządzaniu urzędem”, przewodnik turystyczny po Wrocławiu, Dolnym Śląsku, sudecki oraz instruktor przewodnictwa.

Jak odnaleźć się na rynku pracy? Jednym z najistotniejszych zadań, jakie stoi przed państwami w okresie globalnego kryzysu, jest aktywizacja rynku pracy i walka z bezrobociem. Wsparcie inicjatyw i działań w zakresie podniesienia aktywności zawodowej oraz zdolności do zatrudnienia osób pozostających długo bez pracy, to jedne z kilku wyzwań, jakie stoją przed wieloma rządami, a także wła-dzami samorządowymi. Bezrobocie obejmuje różne grupy społeczne, zwłaszcza młodych ludzi, którzy nie ukończyli jeszcze 25 roku życia, osoby po studiach, kobiety, a także osoby w wieku produkcyjnym i po 50-tce i odchodzących z rolnictwa. Dlatego tak ważne są podejmowane i realizowane działania na rzecz walki z bezrobociem. Uzależnione są one w głównej mierze od popytu na rynku pracy i od wsparcia przedsiębiorców, decydujących o podaży. Istotne jest więc umiejętne wykorzysta-nie środków z Europejskiego Funduszu Społecznego w ramach Programu Operacyjnego Kapitał Ludzki obejmującego swym zakresem: Priorytet VI - Rynek pracy otwarty dla wszystkich, Priorytet VIII - Regionalne kadry gospodarki oraz Priorytet VII - Promocja integracji społecznej. Wśród obszarów wsparcia w ramach PO KL należy wymienić promowanie rozwiązań wyrównujących szanse na rynku pracy oraz, co bardzo ważne, rozwój szkoleń, edukacji i doradztwa zawodowego, a także zwiększanie szans kobiet na znalezienie pracy i rozwój kariery. Wsparcie w ramach Programu obejmuje obszary rozwoju potencjału adaptacyjnego pracowników i przedsiębiorstw, a także zagadnienia związane z rozwojem zasobów ludzkich na terenach wiejskich, budową

52

PL

sprawnej i skutecznej administracji publicznej wszystkich szczebli. Za realizację poszczególnych Priorytetów PO KL odpo-wiedzialne są Instytucje Pośredniczące, których funkcję pełnią samorządy województw. Na terenie województwa dolno-śląskiego rola ta została powierzona Urzędowi Marszałkowskiemu Województwa Dolnośląskiego. Instytucja Pośrednicząca oddelegowała część swoich zadań do instytucji wdrażającej (Instytucji Pośredniczącej II stopnia). Funkcję tą pełni Dolnośląski Wojewódzki Urząd Pracy w Wałbrzychu. Działania w ramach regionalnych programów obejmują: aktywizację osób bezro-botnych i biernych zawodowo, zagrożonych wykluczeniem społecznym, przedsiębiorców i ich pracowników. „Celem Progra-mu Operacyjnego Kapitał Ludzki jest realizacja działań, które przyczynią się do wzrostu zatrudnienia i spójności społecznej, podniesienia poziomu wykształcenia w społeczeństwie, zwiększenia konkurencyjności przedsiębiorstw oraz poprawy jakości i dostępności usług szkoleniowo-doradczych”32. Ważna jest aktywizacja osób pozostających bez pracy, w tym biernych zawo-dowo. Wsparciem objęte są też obszary wiejskie, gdzie istotną rolę odgrywa zdobycie przez mieszkańców tych obszarów kwa-lifikacji niezbędnych do podjęcia zatrudnienia w zawodach pozarolniczych. Warto też zwrócić uwagę na możliwość wsparcia aktywności zawodowej poprzez podjęcie i rozwój własnej działalności gospodarczej, jako jednego z przejawów możliwości w zakresie dostosowania się do nowych potrzeb rynkowych. Istotną rolę w działaniach podejmowanych w walce z bezrobociem jest rozpoznanie potrzeb rynku pracy oraz pomoc pracodawcom w doborze pracowników. Kluczową rolę odgrywa zdobywanie i podnoszenie kwalifikacji w zawodach poszukiwanych przez pracodawców. W tym zakresie realizowane są szkolenia w zawodach deficytowych przy jednocze-snym monitoringu rynku pracy. Niepokojącym problemem jest obniżenie w 2011 roku o ponad połowę środków z Funduszu Pracy przeznaczonych na sfinansowanie bezrobotnym staży, szkoleń czy dotacji na biznes. Inwestycja w rozwój kwalifikacji i umiejętności pracowników jest ważna z punktu pracodawców i przedsiębiorstw. Obejmuje bowiem nabywanie umiejętności związanych z zarządzaniem, organizacją pracy czy stosowaniem technologii informacyjno-komunikacyjnych. Ważne jest, by działania w ramach PO KL podejmowane były, w zakresie współpracy, przez publiczne i niepublicz-ne instytucje rynku pracy, instytucje szkoleniowe, jednostki administracji rządowej i samorządowej, przedsiębiorców, insty-tucje otoczenia biznesu, organizacje pozarządowe, instytucje systemu oświaty i szkolnictwa wyższego. Zwiększy to dostęp do usług rynku pracy oraz podniesie efektywność świadczonych usług. Działania podejmowane na płaszczyźnie walki z bezrobociem najlepiej zobrazować na kliku wybranych przykła-dach. Urząd Miasta Wrocławia w ramach Priorytetu VII: Promocja integracji społecznej, Działanie 7.2: Przeciwdziałanie wy-kluczeniu i wzmocnienie sektora ekonomii społecznej33 realizuje projekt, którego celem jest zwiększenie szans na zatrudnie-nie 120 niezatrudnionych mieszkańców miasta Wrocławia, którzy znaleźli się w trudnej sytuacji życiowej, uniemożliwiającej lub utrudniającej powrót na rynek pracy. W ramach projektu prowadzone są kursy aktywizacji społecznej i zawodowej or-ganizowane przez Centrum Integracji Społecznej oraz staże, zajęcia reintegracji zawodowej u pracodawców, podnoszące kompetencje psychospołeczne i zawodowe. Innym przykładem realizowanym przez Gminę Wrocław był Priorytet IX Rozwój wykształcenia i kompetencji w regionach Działanie 9.2 Podniesienie atrakcyjności i jakości szkolnictwa zawodowego34. Ce-lem głównym projektu było podniesienie jakości kształcenia zawodowego w wybranych zawodach technicznych, kluczowych z uwagi na rozwój gospodarczy regionu. Wsparciem w ramach projektu objętych było 621 uczniów szkół zawodowych, tech-ników i szkół policealnych kształcących się w zawodach robotniczych oraz na poziomie kwalifikacji technika (elektryk, elek-tronik, mechanik, mechatronik). W Powiecie Ząbkowickim35, współfinansowanymi przez UE ze środków EFS były projekty w ramach Działania 1.2 Perspektywy dla młodzieży w ramach projektu pt.: 1.2.3 – START DO PRACY!, Działanie 1.3 Przeciwdziałanie i zwalczanie długotrwałego bezrobocia w ramach projektu pt.: PiS - PRZYGOTOWANIE I SAMOZATRUDNIENIE, Działanie 1.2 Perspek-tywy dla młodzieży w ramach projektu pt.: POMYŚLNY START. W Powiecie Wrocławskim w latach 2009-2010 Powiatowy Zespół Szkół nr 1 w Krzyżowicach zrealizował projekt pt. „W pracowni analitycznej i zabiegowej leczymy świat zwierząt”, w ramach Priorytetu IX Rozwój wykształcenia i kompetencji w regionach, Działanie 9.2 Podniesienie atrakcyjności i jakości szkolnictwa zawodowego36. Innym przykładem jest realizowany przez Powiatowe Centrum Pomocy Rodzinie we Wrocławiu w latach 2009-2013 projekt systemowy „Postaw na aktywność”37 w ramach Priorytetu VII Promocja Integracji, Działanie 7.1 Rozwój i upowszechnianie aktywnej integracji Poddziałanie 7.1.2 Rozwój i upowszechnianie aktywnej integracji przez powiatowe centra pomocy rodzinie. Projekt skierowany jest do niepełnosprawnych mieszkańców Powiatu Wrocławskiego. Głównym założeniem projektu jest wzbogacenie atrakcyjnej formy aktywności dla osób niepełnosprawnych. Projektem reali-zowanym przez Powiatowy Urząd Pracy we Wrocławiu w ramach Działania 6.1 Poprawa dostępu do zatrudnienia oraz wspie-ranie aktywności zawodowej w regionie Poddziałanie 6.1.3 Poprawa zdolności do zatrudnienia oraz podnoszenie poziomu aktywności zawodowej osób bezrobotnych jest projekt pn. „Z nami po pracę”38. Ma on na celu zwiększenie szans powrotu na rynek pracy osób bezrobotnych, poprzez nabycie przez nich nowych kwalifikacji zawodowych, podniesienia ich samooceny i umiejętności poruszania się po rynku pracy, a także uzyskania doświadczenia zawodowego. Walka z bezrobociem jest najważniejszym wyzwaniem stojącym przed państwami. Wzrost bezrobocia generuje znaczne koszty. Konieczne jest więc sprawne i umiejętne wykorzystywanie środków wspierających aktywizację bezrobotnych. Możliwości w zakre-sie szkoleń i przekwalifikowania są drogą do dostosowania się do nowych potrzeb, jakie wymusza współczesna gospodarka światowa.

32 http://efs.dolnyslask.pl/33 http://bip.um.wroc.pl – Projekty unijne – Program Operacyjny Kapitał Ludzki34 http://bip.um.wroc.pl – Projekty unijne – Program Operacyjny Kapitał Ludzki35 http://pup.zabkowice.slaskie.sisco.info/?id=47736 http://www.powiatwroclawski.pl/37 http://www.postaw-na-aktywnosc.pl/38 http://www.pup-wroclaw.pl/

53

PL

Giedroyć-Piasecka Alicja – absolwentka filologii polskiej na Uniwersytecie Wrocławskim oraz studiów podyplomowych – Zarządzanie Kadrami - na Wyższej Szkole Psychologii Społecznej. Zawód: dziennikarz; w latach 1990-2007 pracowała we wrocławskich redakcjach, m.in. Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska; od 2007 r. korespondent Medical Tribune w ramach własnej działalności gospodarczej.

CIS na bezrobocie Bezdomność, uzależnienie od alkoholu, choroba psychiczna, pobyt w zakładzie karnym, dzieciństwo spędzone w placówce opiekuńczej, brak wzorców prawidłowego funkcjonowania w społeczności, przemoc w rodzinie – to tylko niektó-re z możliwych przyczyn długotrwałego bezrobocia. Na rynku pracy często nie radzą sobie także osoby, których nie utożsamia się zwykle z problemem wykluczenia społecznego: kobiety wychowujące dzieci przez wiele lat, niepełnosprawni czy ich opie-kunowie. Do nich wszystkich skierowana jest bogata oferta Centrum Integracji Społecznej. Wrocławskie CIS działa od 1 stycznia 2006 r. Od tego czasu przez mury tej gminnej jednostki przewinęły się ty-siące uczestników różnego rodzaju szkoleń, warsztatów oraz innych działań, służących reintegracji zawodowej i społecznej. Nabyli nowych kwalifikacji, uzyskali wsparcie psychologiczne, wielu z nich znalazło pracę po latach bezrobocia, a nawet z powodzeniem prowadzi własne firmy. Programy CIS dofinansowywane są ze środków unijnych oraz gminnych, ale nie tylko pieniądze decydują o efektach konkretnych przedsięwzięć. Nie jest przecież tak, że nawet najlepszy i najbardziej potrzebny kurs zawodowy przełoży się na natychmiastowy sukces. CIS to nie jedna z wielu instytucji zajmujących się organizacją szkoleń, jego zadania są znacznie bardziej wszechstronne.

- Nasza oferta jest atrakcyjna dla bezrobotnych choćby dlatego, że uczestnicy szkoleń otrzymują u nas posiłek, stypendium lub świadczenie integracyjne – mówi Jadwiga Góralewicz, dyrektor CIS we Wrocławiu. – Dlatego często zgłaszają się do nas osoby, dla których jest to jedyna motywacja. Są to ludzie niejednokrotnie bezrobotni w kolejnym pokoleniu, funkcjonu-jący z dnia na dzień, z wieloletnimi nawykami, jak się utrzymać nie pracując. Skierowani przez Miejski Ośrodek Pomocy Społecznej trafiają do CIS z przekonaniem, że to kolejny przystanek na drodze do przetrwania w krótkiej perspektywie. Byle do końca miesiąca, byle do świąt, a potem „jakoś to będzie”… Dopiero u nas przekonują się, że to zupełnie nie o to chodzi. Dowiadują się – często po raz pierwszy – że ich życie nie musi tak wyglądać, że są jeszcze inne na nie sposoby, a możliwości zmiany na lepsze tkwią w nich samych. Naszymi działaniami rozbijamy tę skrupulatnie i latami budowaną ukła-dankę beznadziei.

Wsparcie psychologa i doradcy zawodowego otrzymuje się w CIS bezwarunkowo. Na stypendium lub świadczenie integracyjne trzeba już jednak sobie zapracować. Cena jest pozornie niewysoka – wystarczy przez cztery miesiące regularnie i punktualnie przychodzić na zajęcia. Jeśli ktoś opuści cztery dni w miesiącu, nie dostanie pieniędzy. Dla wielu z nich, przywy-kłych do zupełnie innego trybu dnia, już sam ten prosty wymóg bywa problemem. Ustalenie takich twardych zasad ma swój głęboki sens i walor reedukacyjny. Chodzi w nim m.in. o zmianę nawyków, nauczenie regularności, stosowania się do reguł, a przez to przygotowanie do podjęcia pracy w przyszłości. Po kilku, a czasem kilkunastu latach bezrobocia trudno z marszu stać się zdyscyplinowanym pracownikiem, gotowym do podejmowania zadań. Długotrwałe bezrobocie to także ruina dla psychiki. Wśród uczestników zajęć w CIS często znajdują się osoby pozbawione motywacji do pracy, niewierzące w swoje szanse, a nawet cierpiące na depresję. Nie zawsze sami zdają sobie sprawę z tego, że powodem ich złego samopoczucia jest choroba. Czasem wystarczą rozmowy z psychologiem lub doradcą zawodowym, innym razem konieczna jest pomoc farmakologiczna. CIS współpracuje ze specjalistycznymi ośrodkami, do któ-rych kieruje podopiecznych wymagających takiej pomocy. Nie przekreśla to w najmniejszym stopniu ich szans na uczestnicze-nie w programach CIS.

- My nikogo nie odsyłamy – zapewnia Jadwiga Góralewicz. – Można się jednocześnie leczyć i korzystać z naszych ofert. Doty-czy to także osób uzależnionych od alkoholu i narkotyków. Przyjmujemy ich, choć pod warunkiem, że odbyli terapię podsta-wową. Na pewno ona nie wystarcza, by wyjść z nałogu, ale jest sygnałem, że człowiek chce coś zrobić ze swoim życiem. A my mu w tym możemy pomóc.

54

PL

Podstawą dobrego szkolenia zawodowego jest znajomość potrzeb rynku pracy. CIS monitoruje je na bieżąco i planuje szkolenia w oparciu o realne zapotrzebowanie na konkretne zawody. W ostatnich latach największy popyt jest na pracowników budowlanych, administracyjno-biurowych, ogrodników, florystów, a także na usługi opiekuńcze. Centrum utrzymuje dobry kontakt z pracodawcami, więc wielu uczestników szkoleń znajduje miejsce na odbycie stażu. Co trzeci z nich podejmuje pracę na stałe. To znakomity wynik – w podobnych instytucjach reintegracyjnych działających w krajach Unii Europejskiej za sukces uważa się, gdy 10-15 proc. osób zagrożonych wykluczeniem społecznym udaje się przywrócić na rynek pracy. Dyrektor Centrum szczególnie jest dumna z programu „Praca dla lokalnej społeczności”, który jest zadaniem zleco-nym gminy. Jest on przeznaczony dla osób skazanych za drobne przestępstwa, wobec których sądy orzekły karę w postaci prac użytecznych. Korzyść jest obopólna: skazany nie trafia do któregoś z przepełnionych zakładów karnych, a zamiast tego może zrobić coś pożytecznego dla swojego otoczenia. Taka możliwość istnieje w polskim prawie od wielu lat, jednak korzystanie z niej było zawsze mocno ograniczone, ponieważ zakłady pracy nie były zainteresowane zatrudnianiem skazanych. Jeszcze kilka lat temu we Wrocławiu można było znaleźć miejsce zaledwie dla kilku osób po wyrokach. Dzięki działaniu CIS i ścisłej współpracy tej instytucji z kuratorami sądowymi, ta sytuacja zmieniła się diametralnie – skazani pracują na rzecz organizacji pozarządowych, w szkołach, przedszkolach. Na ogół wykonują prace remontowe, ogrodnicze, porządkowe. Szczególny walor resocjalizacyjny ma dla nich opieka nad miejscami grzebalnymi zmarłych pochowanych przez MOPS. Skoro nie znalazł się nikt z rodziny, kto chciałby zapewnić im pochówek, tym bardziej trudno przypuszczać, by ktokolwiek dbał o te groby. Tymczasem w samym Wrocławiu jest ich przeszło 600. Teraz porządkują je skazani. Przy okazji mają szansę do głębszej refleksji nad swoim własnym losem. Nikt nie chce umierać w samotności i nie mieć nikogo, kto mógłby mu towarzyszyć w ostatniej drodze. Po-chylenie się nad samotnym grobem bywa ważnym impulsem do tego, by spróbować zmienić nastawienie do życia i poprawić relacje z bliskimi. Wciąż niewiele się mówi o innej grupie zagrożonej wykluczeniem społecznym – kobietach, które przez wiele lat wychowywały dzieci, będąc na utrzymaniu męża. Trudno im znaleźć swoje miejsce w życiu, gdy dzieci dorastają, a one mają ponad 40 lat, żadnego wykształcenia ani doświadczenia zawodowego. Szczególnie dramatyczna jest sytuacja tych, które wy-chowują dziecko niepełnosprawne, a ono umiera.

- Do takich kobiet skierowany jest między innymi projekt „Moda na pracę” – mówi Marta Lebiecka, specjalista ds. promocji CIS we Wrocławiu. – Dla nich znalezienie zajęcia to przede wszystkim kwestia wypełnienia pustki i odnalezienia sensu życia.

Raszkowski Andrzej – pracownik naukowy Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu, trener, doradca. Od wielu la współ-pracuje z jednostkami samorządu terytorialnego, firmami szkoleniowymi, konsultingowymi. Specjalizuje się w zagadnieniach związanych z marketingiem terytorialnym, gospodarka regionalną, lokalną oraz podnoszeniem standardów zarządzania w jednostkach samorządu terytorialnego. Pełni funkcję eksperta w zakresie oceny merytorycznej wniosków o dofinansowanie ze środków Unii Europejskiej. Autor wielu strategii rozwoju terytorialnego oraz studiów wykonalności dedykowanych dla JST.

Corporate Identity na rzecz promocji samorządów System całościowej identyfikacji (Corporate Identity) doczekał się różnych definicji i interpretacji. Możemy go ro-zumieć, jako uporządkowany zestaw wszelkich informacji o danej gminie, firmie, regionie. W ramach takiego zestawu mieści się cały szereg składowych, począwszy od logo, kolorystyki, poprzez sposoby komunikacji z otoczeniem, skończywszy na standardach zachowań pracowników gminy, czy przedstawicieli władz lokalnych. W innym ujęciu całościową identyfikację będziemy postrzegać jako zespół działań obejmujących całą firmę, jed-nostkę samorządu terytorialnego, kształtujący wizerunek zewnętrzny. System całościowej identyfikacji nie daje optymalnych korzyści, gdy funkcjonuje bez wsparcia innych elementów komunikacji i działań marketingowych, takich jak badania marke-tingowe, polityka dystrybucyjna i cenowa, kształtowanie produktu39. System całościowej identyfikacji pozwala zogniskować prowadzone działania promocyjne i lepiej przedstawić,

39 S. Kaczmarczyk: System całościowej identyfikacji jako jeden z rodzajów promocji firmy. W: Marketing przyszłości. Trendy. Strategie. Instrumenty. Marka – trendy i kierunki rozwoju. Red. G. Rosa, A. Smalec. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego, Szczecin 2008, s. 68.

55

PL

uwypuklić wszystkie atuty posiadane przez daną jednostkę samorządu terytorialnego. Stanowi on podstawę do wykreowa-nia unikalnego wizerunku marki organizacji, regionu, produktów czy wydarzeń zgodnie z pożądanym kierunkiem ich pozy-cjonowania na rynku. Układa w logiczną i spójną całość ogół symboli oraz zachowań stworzonych przez organizację w celu jednoznacznego rozpoznania i wyróżnienia na rynku. Określa zespół strategicznie zdefiniowanych narzędzi, które budują kompleksowy program całościowej identyfikacji. Trzy elementy są kluczowe dla całościowej identyfikacji: system identyfikacji wizualnej, system zachowań oraz system komunikacji40. Uszczegółowieniem procesu powstawania projektu Corporate Identity, są zaproponowane etapy dochodzenia do CI w jednostkach terytorialnych (rys. 1). Podobnie jak przy opracowywaniu innych koncepcji strategicznych dedykowanych dla miast i regionów wychodzimy od analizy posiadanego potencjału. Szczególną uwagę należy zwrócić na określenie naj-ważniejszych, kluczowych zasobów, mogących stanowić bazę do dalszych działań (np. zabytki architektury, popularne eventy, pomniki przyrody, szlaki turystyczne, produkty lokalne, itd.). Wspomagającą metodą na tym etapie będzie analiza SWOT identyfikująca silne i słabe strony oraz szanse i zagrożenia. Przedmiotem analizy może być gmina, region, przedsiębiorstwo, inwestycja lub dowolna organizacja.

Rys. 1. Etapy dochodzenia do systemu całościowej identyfikacji (CI)

Źródło: opracowanie własne

Kolejnym etapem jest opracowanie wiodącej idei, motywu przewodniego, będącego wyróżnikiem tworzonego CI. (np. Wrocław miastem spotkań, Zgorzelec miastem wielu kultur, Bolesławiec miastem ceramiki, Jelenia Góra perłą Karkono-szy, Małopolska miejscem dla ludzi przedsiębiorczych, Śląsk z pozytywną energię, itd.). Po ustaleniu najważniejszych atutów i wybraniu idei przewodniej określana jest projekcja metod wykonawczych. W procesie wdrażania odwołujemy się do zespołu odpowiedzialnego za wdrażanie i kontrolę, uwarunkowań budżetowych, szczegółowego harmonogramu działań. Finalnym etapem jest sama realizacja wspierana bieżącym monitoringiem i kontrolą osiąganych rezultatów w stosunku do założeń. Profesjonalny system całościowej identyfikacji można przedstawić na przykładzie miasta Szklarska Poręba, które znajduje się w zachodnio – południowej części Polski, przy granicy polsko – czeskiej i jest znanym kurortem turystycznym. Od kilku lat w mieście funkcjonuje konsekwentnie realizowany system identyfikacji wizualnej, który efektywnie wspomaga unikalny, turystyczny, rekreacyjny i ekskluzywny wizerunek jednostki terytorialnej oraz wspiera proces budowanie lojalności wśród pracowników Urzędu Miejskiego i społeczności lokalnej. W ramach systemu komunikacji wyodrębniono grupę adresatów działań promocyjnych, do której zaliczono tu-rystów i wycieczkowiczów, przedsiębiorców, społeczność lokalną, potencjalnych rezydentów, przedstawicieli świata nauki i edukacji. Określone zostały również cele strategiczne i operacyjne, których osiągnięcie warunkuje dynamiczny rozwój mia-sta. Jako główne narzędzia promocji, wspomagające realizację wspomnianych celów, wyszczególnione zostały: reklama pra-sowa, telewizyjne, radiowa, miejskie eventy, targi turystyczne, foldery reklamowe, informatory dla przedsiębiorców, konfe-rencje prasowe. W ramach systemu zachowań kluczową rolę odgrywa sprawnie działająca Informacja Turystyczna. Turyści na pod-stawie jakości usług świadczonych przez IT wyrabiają sobie nierzadko opinię na temat miasta i jego funkcjonowania, wize-runku. W tym świetle IT Szklarskiej Poręby wypada bardzo dobrze, jest m.in. laureatem piątej edycji konkursu na Najlepsze Centrum Informacji Turystycznej w Polsce 2009, organizowanego przez Polską Organizację Turystyczną w kategorii miast poniżej 20 tys. mieszkańców. Za profesjonalizmem IT Szklarskiej Poręby przemawia obsługa turystów na wysokim poziomie, korzystne położe-nie oraz różnorodność oferowanych materiałów informacyjno – promocyjnych. W mieście realizowany jest również ciekawy projekt, wzmacniający działania promocyjne – „TAXI IT Szklarska Poręba”. W autach, oznaczonych specjalnymi naklejkami, każdy turysta będzie mógł uzyskać kompetentną i wiarygodną informację na temat atrakcji miasta oraz wszelkich instytucji, istotnych z punktu widzenia przybywających gości.

40 M. Puzio, M. Skotarczyk: Całościowa identyfikacja w strategii firmy. „Marketing w Praktyce” 2002, nr 1, s. 25.

56

PL

Skiba Roman – absolwent filologii polskiej na Uniwersytecie Wrocławskim; dziennikarz, redaktor. Od 1989 r. zatrudniony w dolnośląskiej prasie (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). Od 2006 r. tzw. „wolny strzelec” – zajmuje się tematyka społeczną, samorządową, sportową i regionalną. W roku 2010 laureat nagrody Marszałka Województwa Dolnośląskiego pt. „RPO w twoich oczach”.

Wyścig z beczkowozem Intensywne inwestowanie w ochronę środowiska wynika z troski o ekologię, ale też i z tego, że dostęp do funduszy europejskich daje lokalnym samorządom możliwość sfinansowania takich przedsięwzięć. Włodarze gmin, którzy na Dolnym Śląsku wzięli się już za realizację takich projektów, nie ukrywają, że bez tych pieniędzy nie powstawałyby oczyszczalnie ście-ków czy sieci kanalizacyjne. A to o tyle istotne, że już za kilka lat za brak kanalizacji trzeba będzie płacić wysokie kary. Kończy się era szamba i beczkowozu. W traktacie akcesyjnym z Unią Europejską Polska zobowiązała się do wdrożenia unijnej dyrektywy dotyczącej oczyszczania ścieków komunalnych do 2015 r. Wymusza to na samorządach budowę nowych i modernizację starych oczysz-czalni ścieków oraz systemów kanalizacji. Nie wystarczy jednak zbudować tę infrastrukturę, bo sieci kanalizacyjne i oczyszczal-nie muszą spełniać unijne standardy. Dotyczy to zarówno ilości przetworzonych ścieków, jak również jakości tego procesu. Zakres i dokładne terminy prac określono w przyjętym w 2003 r. przez Radę Ministrów Krajowym Programie Oczyszczania Ścieków Komunalnych (KPOŚK). Po aktualizacjach ujęto w nim 1635 aglomeracji, które podzielono na trzy grupy wielkościowe – małe (od 2 do 15 tys.), średnie (do 100 tys.) i duże (powyżej 100 tys.). Plan, do którego zobowiązał się nasz kraj, zakłada, że do końca 2005 r. mieliśmy osiągnąć zgodność z dyrektywą dla 674 aglomeracji (69 proc. zanieczyszczeń w skali kraju), do końca 2010 dla 1069 aglomeracji (86 proc. zanieczyszczeń), do 31 grudnia 2013 r. dla 1165 aglomeracji (91 proc. zanieczyszczeń), wreszcie do końca 2015 r. dla wszystkich aglomeracji (100 proc. zanieczyszczeń). Jak się okazuje z tymi dużymi może być największy kłopot, bo mniejsze gminy radzą sobie z budową oczyszczalni i sieci kanalizacyjnych lepiej. I to właśnie najmniejsze jednostki samorządu terytorialnego zdążą na czas i unikną płacenia kar, podczas gdy duże miasta mogą się narazić na wielomilionowe koszty. Na Dolnym Śląsku sytuacja przedstawia się nie najgo-rzej, bo samorządowcy z powodzeniem realizują inwestycje, które pozwolą do końca 2015 roku wykonać zakładany plan. Są jednak i tacy, którzy dopiero zaczynają.

Liderzy od dawna Średzka Woda Spółka z o.o. to jednostka budżetowa Gminy Środa Śląska, gdzie już ponad 80 procent terenów na początku 2011 r. było już skanalizowanych. Kolejne prace będą kosztować 40 mln zł. Za tę kwotę powstaje ponad 20 km sieci kanalizacyjnej, 6 przepompowni, kilkaset metrów sieci wodociągowej, ale przede wszystkim zostanie też zmodernizowana oczyszczalnia ścieków. Dzięki temu wzrośnie jej przepustowość i wydajność. Sieć kanalizacyjna w 2011 roku pokryje nowe wsie Ciechów, Chwalimierz i Bukówek, a w poprzednim roku zre-alizowano budowy miedzy innymi w miejscowościach: Kulin, Rakoszyce, Kryniczno, Gozdawa. Już wcześniej wykonano sieci w większych miejscowościach (np. Szczepanowie) czy na bieżąco przyłączano nowe osiedla mieszkaniowe w samej Środzie Śląskiej.

- Te samorządy, które od dawna myślą o ekologii konsekwentnie realizują plany budowy. My nie powinniśmy mieć proble-mów, by w stu procentach pokryć siecią wodno-kanalizacyjną teren całej gminy nawet do końca 2013 roku. Po zakończeniu obecnej inwestycji pozostanie nam tylko przyłączenie nielicznych wsi np. Przedmościa, Świętego – mówi Antoni Biszczak, prezes Średzkiej Wody Sp. z o.o. – Oczywiście, że nie udałoby się nam tego osiągnąć, gdyby nie możliwość finansowego wsparcia z funduszy europejskich. Gmina z własnego budżetu nie musi wiele dokładać. I choć zobowiązuje się do spłaty pożyczek z Wojewódzkiego Funduszu Ochrony Środowiska, to jednak jest to dla niej korzystne, bo przecież koszty tej gotowej już inwestycji rozkładają się na lata.

57

PL

Prusice ruszają Dla Prusic i okolicznych miejscowości taka inwestycja była już naprawdę pilnie niezbędna. Wynika to z faktu, że aż 93 procent mieszkańców nie ma dostępu do sieci kanalizacyjnej, podczas gdy 99 procent z nich jest już podłączonych do sieci wodociągowej. Dlatego większość gospodarstw musi korzystać z usług beczkowozów, ale teraz to się zmieni, bo w styczniu 2011 roku władze gminy podpisały już umowę z firmą Skanska na inwestycję w ekologię. Realizowana budowa oczyszczalni przewiduje również wykonanie 29,5 km sieci kanalizacyjnej. Jako pierwsi sko-rzystają na tym mieszkańcy miasta Prusice oraz wsi Pietrowice Małe, Ligotka, Dębnica, Krościna Mała, bo tam sieć powstanie jeszcze w tym roku. W najbliższych latach będzie rozbudowywana, dzięki czemu kolejne miejscowości w gminie będą mogły być do niej przyłączane.Zyskają nie tylko mieszkańcy, ale również i firmy działające na terenie gminy. Samorządowi włodarze liczą na przyciągnięcie do gminy następnych strategicznych inwestorów, gdyż to właśnie na tym terenie działa podstrefa Kamiennogórskiej Spe-cjalnej Strefy Ekonomicznej Małej Przedsiębiorczości. Dotąd z powodu braku kanalizacji i oczyszczalni ścieków cieszyła się mniejszym zainteresowaniem, ale już po tej inwestycji atrakcyjność terenów z pewnością wzrośnie. Inwestycja gminy Prusice to również część programu ochrony wód zlewni rzeki Sąsiecznicy, położonej w dorzeczu rzeki Baryczy. Projekt ma kosztować 39,9 mln zł, ale ponad 30 mln zł pozyskano w ramach Regionalnego Programu Operacyj-nego dla Województwa Dolnośląskiego na lata 2007-2013.

Lubiąż i okolice Stara, przyszpitalna oczyszczalnia ścieków w Lubiążu była już niewydolna, więc za ponad 5 mln zł powstał w tym mieście nowoczesny obiekt. Wybudowano też magistralę, doprowadzającą ścieki z okolicznych miejscowości: Prawików, Zagórzyce, Rataje, Gliniany. Połowę kwoty (2,6 mln zł) na tę ważną i niezbędną dla miasta i okolic inwestycję pozyskano z RPO WD. Teraz samorządowcy stają przed kolejnym zadaniem, by skanalizować kolejne wsie i pozostałe prawie 30 procent samego Lubiąża, bo na razie z tych terenów ścieki przywożone są beczkowozami. Dzięki nowej oczyszczalni zdecydowanie poprawiła się czystości wody zrzucanej do rzeki Młynna. Wreszcie jest ekologicznie i czysto.

Strzegomskie wsie Gmina Strzegom dzięki 40 mln zł unijnych dotacji rozbudowuje sieć wodno-kanalizacyjną nawet w tak trudnym górskim terenie. Projekt przewiduje wydanie pieniędzy na rozbudowę oczyszczalni ścieków w Strzegomiu przy ul. Rybnej oraz na podłączenie do sieci do 2012 roku siedmiu kolejnych wsi m.in. Jaroszowa, Goczałkowa, Rogoźnicy, Wieśnicy, Żółkiewki, Żelazowa i Kostrzy.

Skiba Roman – absolwent filologii polskiej na Uniwersytecie Wrocławskim; dziennikarz, redaktor. Od 1989 r. zatrudniony w dolnośląskiej prasie (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). Od 2006 r. tzw. „wolny strzelec” – zajmuje się tematyka społeczną, samorządową, sportową i regionalną. W roku 2010 laureat nagrody Marszałka Województwa Dolnośląskiego pt. „RPO w twoich oczach”.

Parki, hale, lodowiska Dzięki finansowemu wsparciu z funduszy europejskich dolnośląskie samorządy mogą rozwijać wiele różnych dzie-dzin. W ostatnich latach jednak szczególnie mocno inwestują w budowę bazy sportowej, rekreacyjnej i turystycznej. Jak przysłowiowe grzyby po deszczu wyrastają hale sportowe, boiska, baseny, a nawet lodowiska. Odbywa się też renowacja za-bytkowych terenów zielonych, a dla młodzieży budowane są skate parki. Bez wątpienia można ocenić, że skala tych inwestycji spełnia wymogi stawiane przez XXI wiek. Doskonałym przykładem takiego rozwoju i dobrej praktyki w tej dziedzinie jest powiat oleśnicki, w którym niemal każda z gmin zainwestowała właśnie w infrastrukturę sportową i rekreacyjną. Sama Oleśnica jest w tej kwestii niewątpliwym liderem i dobitnie udowadnia, jak wiele można zdziałać, gdy się postawi na rozwój bazy kulturalnej, sportowej i rekreacyjnej. A w ramach takich inwestycji korzysta się także z europejskich funduszy. Najdroższa i najbardziej efektowana w powiecie hala sportowa działa od 2009 roku przy Gimnazjum Nr 3 w Ole-

58

PL

śnicy. Kosztowała ponad 21 mln zł, ale 9 mln zł dofinansowania pozyskano z Regionalnego Programu Operacyjnego dla Wo-jewództwa Dolnośląskiego na lata 2007-2013. Budowa trwała trzy lata, a obiekt będzie służyć zarówno uczniom oleśnickich szkół, jak i całej lokalnej społeczności. Inwestycja sprowadziła się nie tylko do budowy samej wielofunkcyjnej sali sportowej, ale też do zagospodarowa-nie otoczenia. Wybudowano boiska zewnętrzne, przebudowano wjazdy z dróg, powstały parkingi, a także na nowo wykonano sieci sanitarne i oświetleniowe oraz termomodernizację budynku gimnazjum. Przebudowano również dojście do szkoły, czyli tzw. ciąg pieszy wraz z sygnalizacją świetlną na ul. Wileńskiej, by uczniowie bezpiecznie dotarli na zajęcia. Hala ma służyć przede wszystkim szkolnej edukacji, ale dzięki takiej hali nadającej się do rozgrywania meczów w piłkę ręczną, koszykówkę, siatkówkę można teraz w Oleśnicy przeprowadzać sportowe imprezy komercyjne z udziałem kilkutysięcznej publiczności. Już grali tam w turnieju nawet siatkarze ekstraklasy. A trzeba pamiętać, że w tym mieście działa kilka klubów sportowych, dlatego tradycje takich imprez są bardzo duże. I teraz można je już kultywować i rozwijać o nowe pomysły. Myli się jednak ten, kto uważa, że Urząd Miejski w Oleśnicy spoczął na laurach. Ta jednostka samorządu teryto-rialnego ma jasny plan ciągłego wzbogacania oferty kulturalno-sportowo-rekreacyjnej na swoim terenie i konsekwentnie go realizuje. Kilka lat wcześniej oddano przecież do użytku oleśniczan salę widowiskową Miejskiego Ośrodka Kultury i Sportu. Ten efektowny i funkcjonalny obiekt pełni funkcję sali koncertowej, kinowej i teatralnej. Regularnie odbywają się w niej seanse, przedstawienia, próby i stałe zajęcia. Do Oleśnicy przyjeżdżają na występy najbardziej znani artyści. Wspólnie z pobli-ską halą sportową sala widowiskowa tworzy kompleks sportowo-widowiskowy, którego może pozazdrościć każdy samorząd w Polsce. W 2006 roku oddano do użytku także Oleśnicki Park Wodny „Atol”, który cieszy się ogromnym zainteresowaniem nie tylko miejscowych mieszkańców, ale również gości wielu amatorów pływania z okolicy – a nawet z Wrocławia. Ten za-daszony i świetnie wyposażony obiekt kosztował kilkanaście milinów zł, ale z pewnością inwestycja była niezwykle trafna i potrzebna, skoro co roku korzysta z uroków Atolu po kilkadziesiąt tysięcy osób. Władze Oleśnicy realizują jeszcze jedną dużą inwestycję w rekreację. Tym razem jest to budowa odkrytego basenu pływackiego, który zastąpi stary obiekt. Zostanie on wyposażony w nowoczesne zjeżdżalnie, zaplecze i dodatkowe atrakcje. Obok powstaje bowiem centrum fitness (sauny, solarium, grota solna, squash, siłownia, aerobik) a także zadaszone lodowi-sko, które latem będzie spełniało funkcje kortów tenisowych. Cały obiekt ma być gotowy jeszcze 2011 roku. Lokalny Program Rewitalizacji Miasta Oleśnica uzyskał też 9,5 mln zł dofinansowania z RPO WD. W ramach tego projektu, który w całości pochłonie 18,5 mln zł, przewidziano między innymi uporządkowanie terenów zielonych w mieście. Chodzi o tzw. stawy miejskie położone w okolicy oleśnickiego zamku. Ta piękna okolica zyska dodatkowy blask, choć już teraz miejscem spacerów oleśniczan i spędzania wolnego czasu na świeżym powietrzu. W pobliżu stawów zaplanowano utworze-nie ścieżek rowerowych, nowych ławek, tzw. zielonej sali gimnastycznej oraz kładek na kanałach, czy wreszcie wyznaczenie miejsc do wędkowania. Władze samorządowe Sycowa postawiły również na rewitalizację terenów zielonych, czyli parku miejskiego. To bardzo duży projekt, który pochłonie ponad 5 mln zł, ale ponad 3 mln zł pozyskano na to zadanie z Regionalnego Programu Operacyjnego dla Województwa Dolnośląskiego na lata 2007-2013. Istotne jest to, że po zakończeniu prac mieszkańcy tego miasta w powiecie oleśnickim będą mogli mile spędzać czas na wolnym powietrzu w zupełnie odmienionym otoczeniu.W ramach przebudowy postanowiono pozostawić na terenie sycowskiego parku wszystkie elementy historyczne np. mauzo-leum, pergolę, fontannę. Uzupełni je jednak wiele nowych obiektów m.in. ławek, kładek, altanek, elementów placów zabaw dla dzieci. A dla dorosłych zaplanowano tzw. polanę relaksu ze specjalnymi siedziskami i wyposażeniem. Park zyska nowy blask, bo pielęgnacji poddany zostanie drzewostan (wycięcie 150 samosiejek), pojawią się na nowo utwardzone alejki, które będą też oświetlone nocą i monitorowane przez całą dobę. Modernizacji poddany zostanie staw, przy którym stanie pawilon ze sprzętem wodnym. A kładki i pomosty będą liczyć ponad 240 metrów.Jeszcze ciekawszą ofertą dla młodych sycowian, którzy lubią jazdę na rolkach i rowerach bmx, jest budowa prawdziwego skate parku przy ul. Ogrodowej w pobliżu parku miejskiego. Modernizowane jest również miejskie kąpielisko. Te inwestycje pochłoną ponad 2 mln zł, a większość funduszy pozyskano z RPO WD. Gmina Twardogóra słynie z pięknych okolicznych lasów, lecz teraz także i w mieście przybędzie miejsce do rekre-acji, bo za sumę 1,5 mln zł z dotacji ramach RPO WD w okolicy rzeki Skorynia powstaje specjalny kompleks wypoczynkowy. Władze samorządowe dołożyły kilkaset tysięcy zł i budują place zabaw, ścieżki spacerowe i rowerowe, pomosty oraz miejsca do grillowania. Dzięki temu nie trzeba już będzie wyjeżdżać na piknik, by mile spędzić czas. W Dobroszycach, w kolejnej gminie powiatu oleśnickiego postawiono na obiekt sportowy. Za kwotę 5,6 mln zł (w tym 3,6 mln z dotacji z RPO WD) władze wybudowały przy miejscowym gimnazjum salę sportową, która ma kilkusetoso-bową widownię. Dzieci mogą wreszcie pod dachem grać w siatkówkę, koszykówkę i tenisa, a dorośli wykorzystują obiekt na spotkania okolicznościowe.

59

PL

Skiba Roman – absolwent filologii polskiej na Uniwersytecie Wrocławskim; dziennikarz, redaktor. Od 1989 r. zatrudniony w dolnośląskiej prasie (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). Od 2006 r. tzw. „wolny strzelec” – zajmuje się tematyka społeczną, samorządową, sportową i regionalną. W roku 2010 laureat nagrody Marszałka Województwa Dolnośląskiego pt. „RPO w twoich oczach”.

Stare jak nowe Program renowacji starych zabytkowych budynków i terenów to doskonały przykład działań, które jednostki sa-morządu terytorialnego podejmują, by ratować zrujnowaną tkankę komunalną, będącą nie tylko częścią mieszkalną lub użyt-kową, ale również dziedzictwem kultury. Korzystają przy tym z finansowego wsparcia z funduszy europejskich, jednak sporą część pieniężnych nakładów ponoszą też z własnego budżetu. Gmina Wrocław jest liderem takich działań na skalę krajową, co w dużej mierze wynika również z faktu, że właśnie w stolicy Dolnego Śląska w dzielnicy Śródmieście mienie komunalne to w większości zrujnowane, stare kamienice, których średni wiek jest bliski stu lat. Dlatego remont tych budynków, w wielu miejscach noszących jeszcze ślady II wojny światowej, był koniecznością chwili. I zaczął się na wielką skalę już w roku 2007.

Program „100 kamienic” To właśnie wówczas Zarząd Zasobu Komunalnego, jednostka budżetowa gminy Wrocław, rozpoczął program rewi-talizacji o nazwie „100 kamienic”. W ciągu czterech lat udało się wyremontować 107 budynków, a zakres robót był niezwykle obszerny i gruntowny. Polegał na odnowieniu elewacji, wymianie stolarki okiennej i drzwiowej, wykonywano też remonty dachów oraz wymianę więźby dachowej, remontowano klatki schodowe i nawet piwnice, a co najważniejsze dla lokatorów - poprawiano standard sanitarny tych komunalnych budynków. Wraz z wymianą sieci wodociągowej i kanalizacyjnej likwidowano wspólne sanitariaty w tych budynkach, w któ-rych toalety znajdowały się jeszcze poza mieszkaniami. Najemcy mieli możliwość wykonania łazienki z toaletą już we własnym lokum. I - co ważne - w trakcie remontu zmieniano również system grzewczy, likwidując dotychczasowe piece kaflowe, które zastępowano przyłączem do miejskiej sieci ciepłowniczej. Gmina Wrocław na remont ponad 100 budynków komunalnych wydała ponad 170 mln zł. Warto nadmienić, że w pierwszym roku programu „100 kamienic” nowy blask zyskało 7 budynków, w następnym już 34, w 2009 – 42, a w poprzednim program objął następne 27. Ta pierwsza setka kamienic to dopiero początek miejskich inwestycji w rewitalizację substancji komunalnej we Wrocławiu, bo już gotowe są plany remontu następnych stu budynków. Władze samorządowe mają zamiar w sumie wyremontować ponad 400 wrocławskich kamienic.

Prawdziwy diament Jednak już pierwsza setka odmieniła oblicze wrocławskiego Śródmieścia na tyle, że zwróciło to uwagę nie tylko mieszkańców, ale również i specjalistów. Pod koniec 2010 roku właśnie za część tego projektu renowacji gmina Wrocław otrzymała nagrodę „Diament Architektury” przyznawaną przez organizację Oxford Design, która jest twórcą wystawy „Dom Show”. To prestiżowe wyróżnienie przyznano za renowację konkretnego ciągu kamienic przy placu Staszica 12-28. I trzeba przyznać, że nagroda jest w pełni zasłużona, bo 9 kamienic odzyskało taką świetność, która wydawała się wręcz niewyobrażalna: odtworzono nawet kolor pierwszych elewacji. W sumie podczas wszystkich prac renowacyjnych we Wrocławiu zrekonstruowano aż 6 tysięcy elementów sztukaterii na elewacjach, co dobitnie uświadamia, z jakim pietyzmem remontowano te kamienice. Prace wykonywało 40 firm budowlanych, a roboty odbyły się bez konieczności wyprowadzki z budynków lokatorów, co było dodatkowym wyzwaniem dla wykonawców.

Pieniądze z UE Wyremontowane kamienice nie pozostają jednak w zrujnowanej okolicy, bo równocześnie prowadzony jest także projekt renowacji i zagospodarowywania podwórek, budowy placów zabaw. Już wykonano kilkadziesiąt takich remontów, a w 2011 roku na kolejne podwórka przeznaczono w budżecie miejskim 3 mln zł. Wystarczy to na 12 remontów i na 16 kolej-nych projektów. Wyburzane są stare komórki i garaże, a w ich miejsce powstają trawniki, huśtawki i piaskownice. Sporą część funduszy na ten cel pozyskano także z unijnych dotacji, a dokładnie z Regionalnego Programu Opera-cyjnego dla Województwa Dolnośląskiego na lata 2007-2013. Z tych pieniędzy remontowane są też zabytkowe obiekty uży-teczności publicznej. We wrocławskim Śródmieściu są to budynki dwóch szkół (I LO przy ul. Poniatowskiego oraz Gimnazjum nr 15 przy ul. Jedności Narodowej). Unijne środki pozwolą także wyremontować zabytkowy budynek komisariatu policji przy ul. Rydygiera. Pieniądze pozyskane w ramach RPO WD na lata 2007-2013 pomogą także odmienić inne miasta i miejsca poza stolicą Dolnego Śląska. Doskonałym tego przykładem jest Wałbrzych, miasto kojarzone głównie z pogórniczymi hałdami, biedaszybami i wieloletnimi zaniedbaniami. Tymczasem miejskie władze ambitnie realizują Lokalny Plan Rewitalizacji Wał-brzycha na lata 2008-2015.

Nowe centrum Tam również w Śródmieściu rozpoczęła się kompleksowa rewitalizacja m.in. Pasażu Okrężnego, ulic Limanowskie-go i Zajączka, placu Mickiewicza oraz placu Tuwima. Będzie kosztować 2,9 mln zł, ale 2 mln zł pochodzi z RPO WD. Chodzi o to, by tę część miasta na nowo zagospodarować, dzięki czemu zdegradowane Śródmieście stanie się znowu tzw. przestrze-nią publiczną, w której chętniej swój czas zechcą spędzać wszyscy mieszkańcy. To zadanie o tyle trudne, że nie chodzi wyłącz-nie o wykonanie remontu, lecz także o zmianę mentalności czy też stworzenie swoistej „mody” na dane miejsce. W ostatnich

60

PL

latach bowiem większość wałbrzyszan unikało tych zdewastowanych rejonów miasta, które stały się miejscem również wielu budowlanych samowoli. W ramach inwestycji zaplanowano nowe mury oporowe, przebudowę schodów, wymianę bruku. Nasadzona zostanie nowa zieleń i wybudowana pergola, a w jej otoczeniu pojawią się nowe ławki. Cały teren będzie monitorowany i oświetlony, by mieszkańcy również po zmroku czuli się tam bezpiecznie. Przy Placu Teatralnym władze postanowiły stworzyć Wałbrzyską Strefę Kultury, bo chcą nie tylko poprawić do-stęp do Teatru Dramatycznego i pobliskiej hali sportowej, ale również wybudować tam amfiteatr. Ten obszar wałbrzyskiego Śródmieścia, łącznie z odnawianym placem Kościelnym, ma się stać nie tylko miejscem dorocznego Wałbrzyskiego Święta Porcelanowego, lecz służyć też na co dzień mieszkańcom. Na inwestycje zaplanowano 5 mln zł, z czego aż 3,7 mln zł pochodzi z RPO WD. Jeszcze w 2011 roku ul. Gdańska stanie się zadaszonym pasażem, co w zamyśle ma służyć rozwojowi gastronomii (kafejki, restauracje, bary) i przyciągać nie tylko wałbrzyszan, ale również turystów, którzy dotąd raczej omijali Śródmieście. Czy po tych wszystkich inwestycjach poznają centrum Wałbrzycha, które zmienia swój charakter i styl.

Skiba Roman – absolwent filologii polskiej na Uniwersytecie Wrocławskim; dziennikarz, redaktor. Od 1989 r. zatrudniony w dolnośląskiej prasie (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). Od 2006 r. tzw. „wolny strzelec” – zajmuje się tematyka społeczną, samorządową, sportową i regionalną. W roku 2010 laureat nagrody Marszałka Województwa Dolnośląskiego pt. „RPO w twoich oczach”.

Nowe szlaki po zabytkach Samorządowcy doskonale zdają sobie sprawę z faktu, jak bardzo rozwój turystyki na ich terenie wpływa też na poprawę sytuacji mieszkańców. Dlatego coraz więcej energii oraz funduszy gminy przeznaczają na remonty zabytkowych obiektów, budowanie bazy noclegowej czy też rozwijanie atrakcji turystycznych. W ten sposób nakręcają koniunkturę, przy-ciągają gości, którzy coraz chętniej wypoczywają i podziwiają zabytki na ich terenie.

Imponującym przedsięwzięciem w tej dziedzinie jest stworzenie w Polsce „Południowo –Zachodniego Szlaku Cy-sterskiego”, który jest częścią „Europejskiego Szlaku Cysterskiego” powołanego do życia przez Radę Europy. W naszym kraju współpracują nad tym projektem cztery województwa (Dolnośląskie, Śląskie, Opolskie i Małopolskie), cztery Regionalne Organizacje Turystyczne oraz aż 16 jednostek samorządu terytorialnego. Cały projekt pochłonie ponad 36 mln zł, ale w 85 procentach jest finansowany z funduszy europejskich (z Europejskiego Funduszu Rozwoju Regionalnego).Najwięcej, bo aż 66 procent pieniędzy trafi do dolnośląskich samorządów, ale nie ma w tym nic dziwnego, bo przecież właśnie w naszym regionie znajdują się najważniejsze obiekty na cysterskim szlaku. Są to m.in. opactwo Lubiąż (gmina Wołów). opac-two Krzeszów (gmina Kamienna Góra), opactwo Słup (gmina Męcinka) oraz inne obiekty w gminach: Kamieniec Ząbkowicki, Świdnica, Bardo, Trzebnica, Jelenia Góra, Legnica. Warto również podkreślić, że to Zarząd Województwa Dolnośląskiego był inicjatorem tego projektu o charakterze kulturalno-turystycznym.

Benedyktynki w Trzebnicy W tym podwrocławskim mieście powstał pierwszy żeński klasztor benedyktynek. Ufundował go w roku 1202 książę Henryk I Brodaty. Nie dziwi zatem fakt, że Trzebnica od wielu lat przynależy do Ogólnopolskiego Stowarzyszenia Gmin Cysterskich, a w ramach projektu finansowanego z EFRR otrzyma ponad 4 mln zł. Samorządowcy przeznaczyli te pieniądze przede wszystkim na rozwój turystycznej infrastruktury, która ma poprawić komfort gościom tak licznie przybywającym do Trzebnicy. Często są to religijni pątnicy, ale również i turyści zagraniczni, którzy podziwiają też inne lokalne atrakcje.Za te pieniądze w ramach projektu „Południowo-Zachodni Szlak Cysterski” w Trzebnicy budowanych jest pięć nowych par-kingów przy ul. Henryka Brodatego, Henryka Pobożnego, Grunwaldzkiej, Marszałka Józefa Piłsudskiego i Jana Pawła II. Przy dworcu PKS zacznie działać infokiosk, w którym obcokrajowcy będą mieli zapewnione usługi w kilku językach. Ruszy też nowy punkt informacji turystycznej przy ul. Piłsudskiego. Pojawią się też nowe sanitariaty, co wydaje się rzeczą banalną, lecz prze-cież niezbędną, gdy myśli się o turystycznej ofercie na poziomie potrzeb XXI wieku.

Klasztor hotelem W powiecie wołowskim najbardziej znane i najczęściej odwiedzane jest opactwo pocysterskie w Lubiążu. Mało kto jednak wie, że na tym terenie są aż 474 obiekty zabytkowe, które podlegają ochronie konserwatorskiej. Niestety, część z nich wymaga remontów lub adaptacji, by mogły stać się atrakcjami. W gminie Wińsko samorządowcy pozyskali ponad 4 mln zł w ramach Regionalnego Programu Operacyjnego dla Województwa Dolnośląskiego na lata 2007-2013 i dołożą z gminnego budżetu jeszcze 1,7 mln zł, by odnowić zespół przyklasz-torny w Głębowicach. Klasztor należy do Parafii Rzymsko-Katolickiej pw. Najświętszej Maryi Panny z Góry Karmel w Głębowicach, ale po remoncie jego część stanie się bazą noclegowo-hotelową z zapleczem gastronomicznym dla 30 osób. Obiekt będzie udostęp-niony turystom, którzy coraz chętniej i częściej zaglądają w te atrakcyjne zakątki gminy Wińsko. Zrujnowany spichlerz stanie się salą konferencyjną, a w zaniedbanym przyklasztornym ogrodzie pojawią się nowe rośliny, alejki i inne elementy rekreacyjne. Planowany jest też parking. Pobliskie tereny są częścią obszarów chronionych w ramach programu Natura 2000, więc doskonale nadają się do rozwoju turystyki. Liczne szlaki turystyczne – zarówno piesze jak i rowerowe – prowadzą między innymi do pocysterskiego zespołu klasztorno-pałacowego w Lubiążu. Dzięki rewaloryzacji zespołu przyklasztornego powiat wołowski zyska zatem nie tylko obiekt o walorze zabytkowym, ale też turystycznym.

61

PL

Dla Wrocławian Od wielu lat najczęstszym celem jednodniowej wycieczki Wrocławian są okolice góry Ślęży. Włodarze powiatu trzebnickiego chcą to zmienić i zabiegają o turystów z dolnośląskiej stolicy – zarówno tych jednodniowych, jak i takich, którzy zostaliby na cały weekend. Temu ma służyć przeprowadzona modernizacja Schroniska Młodzieżowego Dworek w Kuraszko-wie, która polegała na dostosowaniu tego obiektu do potrzeb osób niepełnosprawnych. Wydano na to ponad 233 tys. zł, z których 163 tys. zł pochodzi z RPO WD. Ruszyła również medialna kampania promocyjna „Poznaj Kocie Góry”. To przecież najbliższe wzniesienia w pobliżu Wrocławia odległe zaledwie o 20 km od tego miasta. Same Kocie Góry są też niezwykle atrakcyjnym terenem dla rowerzy-stów, bo ścieżki rowerowe nie są zbyt wymagające i prowadzą przez malowniczą okolicę wśród tzw. trzebnickich sadów. Ponad 100 tysięcy zł wydane na kampanię promocyjną ma przekonać do Kocich Gór także gości z innych miast.

Ścieżką po torach Dolina Baryczy już od lat jest dobrym znakiem firmowym, przyciągającym turystów w okolice Milicza i Sułowa. Lokalne samorządy nie poprzestają na tym jednym markowym produkcie i rozwijają ofertę. Kolejnym pomysłem jest budowa 20 km ścieżki rowerowej, która prowadzi trasą dawnej kolejki wąskotorowej. Takie „tematyczne” i edukacyjne ścieżki cieszą się coraz większym zainteresowaniem. A wyeksponowane elementy w historii kolejnictwa będą dobrym urozmaiceniem dla cyklistów. To może być prawdziwy hit, bo tematyka kolejowa jest bardzo chwytliwa i popularna. Ludzie po prostu uwielbiają stare ciuchcie, lokomotywy i akcesoria. Ponad 4 mln zł z 6,2 mln zł potrzebnych na realizację tego pomysłu pozyskano z unij-nych funduszy w ramach RPO WD. Święto Karpia Milickiego ściąga do stolicy polskich łowisk tej ryby wielu gości z kraju i turystów zagranicznych. To wielka, sztandarowa impreza plenerowa, która dobrze promuje zarówno lokalny produkt, jak i pobliskie tereny, najpiękniej-sze i największe łowiska karpia w Europie. Lokalni samorządowcy, dbając o jakość tego przedsięwzięcia, zdobyli na organizację imprezy właśnie z funduszy RPO WD ponad 300 tys. zł. I taka operatywność przynosi wymierne efekty i korzyści.

Skiba Roman – absolwent filologii polskiej na Uniwersytecie Wrocławskim; dziennikarz, redaktor. Od 1989 r. zatrudniony w dolnośląskiej prasie (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). Od 2006 r. tzw. „wolny strzelec” – zajmuje się tematyka społeczną, samorządową, sportową i regionalną. W roku 2010 laureat nagrody Marszałka Województwa Dolnośląskiego pt. „RPO w twoich oczach”.

Czas na agro Rozwój agroturystyki na Dolnym Śląsku stał się faktem, a bez unijnych pieniędzy byłoby o to znacznie trudniej. I przede wszystkim mniej komfortowo i nowocześnie. Środki na innowacyjność, czyli przebudowę, podniesienie jakości obiek-tu oraz usług, wreszcie na wyposażenie można pozyskać z Regionalnego Programu Operacyjnego, który na lata 2007-2013 uruchomił Urząd Marszałkowski Województwa Dolnośląskiego. Pani Iwona z Zieleńca nie ma żadnych wątpliwości, że było warto skorzystać z tej oferty. Jej pensjonat „Bajka - pokoje gościnne” to wprawdzie oczko w głowie, ma stałych klientów zarówno zimą jak i latem. Interes się kręci, bo przecież miejsce dobre, ale gdyby nie unijne pieniądze na pewno nie zdecydowałaby się na remont i rozbudowę obiektu. Będzie więcej pokoi gościnnych, ale i te dotychczasowe zyskają na standardzie. Przede wszystkim zaplanowano remonty i wyposażenie łazienek. Jednym słowem, oznacza to wyższy komfort dla turystów – narciarzy i wycieczkowiczów, którzy do Zieleńca ciągną przez okrągły rok. Przebudowana zostanie tzw. narciarnia i suszarnia butów. Obiekt zyska, lecz przede wszystkim skorzystają na tym jego użytkownicy.

– Na pewno nie zdecydowałabym się na te inwestycje, gdyby nie możliwość sfinansowania części tych prac właśnie z pro-gramu Regionalnego Programu Operacyjnego dla Województwa Dolnośląskiego na lata 2007-2013. Gdy mój projekt zyskał akceptację naprawdę się ucieszyłam – twierdzi właścicielka pensjonatu. A fundusze w ramach RPO to spora część nakładów, bo kilkaset tysięcy złotych i ponad 30 procent wszystkich kosztów inwestycji.

62

PL

Gdy tylko pojawiła się możliwość sfinansowania prac właśnie z unijnych pieniędzy to była radość, ale również wąt-pliwości: czy faktycznie się uda oraz czy można podołać wszelkim wymaganiom – zarówno tym formalnym jak i finansowym. Wielu mówiło, że ta biurokracja unijna i urzędnicza to jak kłody pod nogi, na których łatwo się potknąć. Wyzwanie było jakimś ryzykiem, ale po kilkunastu miesiącach można się z tym oswoić. Po prostu uznać i zaakceptować zasady.

– Na początku czułam jakąś bezradność wobec tych wszystkich papierów i konieczności ciągłego wykazywania, uzupełniania dokumentów. Nawet trochę już zaczęłam mieć dosyć i zastanawiałam się czy to nie przesada, ale teraz zmieniłam zdanie – ocenia pani Iwona. – W polskich realiach to wręcz niezbędne, by tak dokładnie kontrolować taką inwestycję, bo jestem przekonana, że ludzie nadużywaliby takich funduszy. I nie wykorzystywaliby ich zgodnie z zadeklarowanym celem. Po pro-stu uznałam, że to w sumie normalne i bardzo dobre, że urzędnicy wymagają twardych dowodów: odbiorów prac, faktur, potwierdzenia przelewów. A przede wszystkim realizacji inwestycji w zgodzie z biznesplanem. Takie działania mają głęboki sens. Jak ktoś zadeklarował, że zrobi tak i tak, to nie powinien zmieniać czegoś skoro chce skorzystać z unijnych pieniędzy. To przecież zobowiązuje, gdy się zadeklarował.

Pan Stefan z Kamiennej Góry nie chce mówić o pieniądzach: – Tych z Unii jeszcze nie powąchałem, więc co tu mówić. Jednak nie mam zamiaru rezygnować, wszystko zrobię tak jak zaplanowałem, choć miałem chwile zwątpienia. Teraz tu już sprawa ambicjonalna, dam radę – deklaruje. W planie zapisano remont i adaptację obiektu na gospodę i pokoje gościnne. W praktyce będzie to budowa od podstaw, ale niewielka agroturystyka ma być szansą nie tylko dla niego. Da pracę innym, a gościom zapewni uczciwe i porząd-ne usługi. W okolicy, choć tereny piękne i atrakcyjne, niewiele jest takich gospodarstw i możliwości. Turystów również nie tak dużo, ale pomysłodawca liczy, że to się zmieni.

– Nie ma co ukrywać na razie sporo u nas jeszcze biedy, ale liczę, że to się zmieni, poprawi. Nie robię tego tylko dla siebie, czy dla zwykłego interesu, ale żeby było lepiej. Za mną pójdą pewnie inni. I bardzo dobrze – ocenia pan Stefan, który podjął jako pierwszy w okolicy ryzyko skorzystania z pomocy w ramach RPO dla Województwa Dolnośląskiego na lata 2007-2013. I chce być dobrym przykładem prawdziwego sukcesu.

Pani Kasia w Sosnówce prowadzi agroturystykę od lat. Wynajmuje pokoje, a turyści lubią odwiedzać okolicę i nocować właśnie u niej. Bardzo sobie chwalą domową atmosferę, rustykalny, wręcz siermiężny wystrój i prosty styl. To był jej atut, nie musiała nic zmieniać, ale wymyśliła, by przyciągnąć też „klienta instytucjonalnego”. A konkretnie ludzi z firm.

– Czasem dzwonili i pytali o salę konferencyjną, bo oprócz integracyjnego ogniska z kiełbaskami lub popijawą, chcieli też robić szkolenia dla pracowników. Musiałam im odmawiać, bo nie mamy takiego większego pomieszczenie. Olśniło mnie wreszcie, że trzeba wybudować, więc złożyłam projekt w ramach RPO i dostałam zgodę – mówi pani Kasia.Sala konferencyjna (w myśl projektu RPO dla Województwa Dolnośląskiego) będzie też salą biesiadną, zatem po szkoleniach będzie w niej można spokojnie urządzać zwykłe imprezy jak np. tańce lub całego Sylwestra. Z unijnych funduszy będzie ją też można wyposażyć w odpowiednie zaplecze. Projekt przewiduje na to ponad 400 tysięcy zł.

Pan Henryk ma winnicę w pobliżu Wrocławia, co już samo w sobie jest rzeczą zupełnie wyjątkową. Z tego chyba powodu nie brakuje ludzi – zarówno turystów jak i takich zwykłych oglądaczy, którzy często do niego w te winne gaje zajeż-dżają. Po prostu chcą zobaczyć, czy to prawda i jak taka winnica w polskich realiach wygląda.

– Ten pomysł podsunęli mi właściwie ci moi przypadkowi goście, bo jak kogoś zapraszam na wieczór to go nocuję we wła-snym domu, ale wszystkich obcych byłoby trudno. A jak to w winnicy zawsze znajdzie się butelka do rozpicia, bo przecież ludzie są ciekawi, jak takie polskie wino smakuje. I ten biedny kierowca zawsze narzeka, że napić się nie może – śmieje się pan Henryk. Jednak chce zrealizować pomysł i postawić bungalow, w którym pokoje może nie będą hotelowej klasy, ale właśnie na agroturystycznym poziomie. Przypadkowi turyści będą mogli przenocować zamiast jechać do Wrocławia i wracać naza-jutrz. W ramach RPO dla Województwa Dolnośląskiego pomysł i projekt dostanie finansowe wsparcie. Regionalny Program Operacyjny realizowany dla naszego regionu w latach 2007-2013 przez Urząd Marszałkowski Województwa Dolnośląskiego miał zmieniać nie tylko nasz krajobraz, poziom życia i usług, ale przede wszystkim naszą men-talność, czyli podejście do biznesu, jego rozwój. I to już widać i czuć.

63

PL

Szalewicz Przemysław - absolwent administracji na Wydziale Prawa, Administracji i Ekonomii Uniwersytetu Wrocławskiego, podinspektor w Starostwie Powiatowym we Wrocławiu (Wydział Komunikacji), uczestnik szkoleń dla pracowników admini-stracji samorządowej z zakresu dostępu do informacji publicznej oraz profesjonalnej obsługi klienta oraz „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”, „Determinanty publicznego przemawiania”, „Autoprezentacja w aspekcie poszukiwa-nia pracy”, „Jak sobie radzić z nadmiernym stresem”, „Fundusze pomocowe UE – zasady działania”, konferencji pt. „Nowocze-sne technologie dla sektora publicznego”, „Dobre praktyki w zarządzaniu urzędem”, przewodnik turystyczny po Wrocławiu, Dolnym Śląsku, sudecki oraz instruktor przewodnictwa.

Realizacja projektów związanych z turystyką na przykładzie województwa dolnośląskiego Jednym z podstawowych czynników mających wpływ na zrównoważony rozwój regionów jest promocja i rozwój turystyki. Podejmowane przez samorządy działania w zakresie realizacji projektów związanych z turystyką mogą w znaczący sposób przyczynić się do polepszenia poziomu gospodarczego regionów. Turystyka, jako jeden z najszybciej i najbardziej dynamicznie rozwijających się sektorów gospodarki, wpływa w istotny sposób m.in. na: wzrost aktywności obszarów, które zagrożone są marginalizacją społeczną i gospodarczą, na rozbudowę infrastruktury turystycznej, takiej jak baza noclego-wa i gastronomiczna. Ponadto, działania podejmowane na rzecz rozwoju turystyki przyczyniają się do: wzrostu aktywności i przedsiębiorczości w społeczeństwie, wzrostu zatrudnienia w wielu sektorach gospodarczych nie tylko związanych z turysty-ką oraz promocji naturalnych warunków regionów poprzez tworzenie markowych produktów turystycznych, z którymi łatwiej identyfikować dany obszar. Rozwój i promocja turystyki, a także propagowanie i rozwijanie różnych form kultury fizycznej, sportu, rekreacji, turystyki i krajoznawstwa, jest jednym z głównych zadań własnych nałożonych przez ustawodawcę na samorządy. Zgodnie z art. 7 ust.1 pkt.10) i 18) ustawy o samorządzie gminnym41, do zadań własnych gmin należą sprawy dotyczące m.in. kultury fi-zycznej i turystyki, w tym terenów rekreacyjnych i urządzeń sportowych, a także promocji gminy. Podobne zapisy znajdziemy w ustawie o samorządzie powiatowym42, która w wyraźny sposób w art. 4 ust.1 pkt. 7), 8) i 21) wskazuje, że na powiecie ciąży obowiązek wykonywania określonych ustawami zadań publicznych o charakterze ponadgminnym w zakresie, m.in. kultury, ochrony zabytków, a także kultury fizycznej i turystyki oraz promocji powiatu. Konieczny podkreślenia jest fakt, że powiat, podobnie jak gmina, może obok zadań własnych, wykonywać zadania zlecone. Obowiązek realizacji zadań zleconych może wynikać z ustaw, a także z zawartych porozumień z innymi jednostkami samorządu terytorialnego oraz organami administra-cji rządowej. Ponadto, w tym celu mogą być tworzone jednostki organizacyjne lub zawierane umowy z innymi podmiotami, w tym z organizacjami pozarządowymi w zakresie realizacji projektów. Ostatnia z ustaw samorządowych, a mianowicie usta-wa o samorządzie województwa43, w art. 11 stanowi, że samorząd województwa określa strategię rozwoju województwa oraz prowadzi politykę rozwoju województwa, która obejmuje swym zakresem, m.in. promocję walorów i możliwości roz-wojowych województwa, a także racjonalne korzystanie z zasobów przyrody oraz kształtowanie środowiska naturalnego. Istotną kwestią jest realizowanie zadań strategii rozwoju województwa, zawierającej diagnozę sytuacji i określenie celów strategicznych działania, które mają przyczynić się do rozwoju województwa. Do zadań własnych samorządu województwa, zgodnie z art. 14 ust. 1 pkt.11) należy kultura fizyczna i turystyka. Wskazanie podstawowych zapisów ustawowych, dotyczących zadań w zakresie realizacji projektów związanych z turystyką, jej promocją i możliwościami angażowania się jednostek samorządu terytorialnego w tym zakresie, stanowi punkt wyjścia dla bliższego przyjrzenia się realizacji podejmowanych inicjatyw. Warto podkreślić, że pierwszym zasadniczym kryterium, decydującym o podjęciu jakiegokolwiek działania, jest jasno sprecyzowana i określona strategia. Dopiero według jej założeń, łatwiej i skuteczniej podejmować kroki w celu osiągniecia zamierzonych efektów i rezultatów. Należy pamiętać, że wszelkie działania podejmowane przez jednostki samorządu terytorialnego oparte są na wykorzystaniu środków publicz-nych, dlatego tak ważna jest staranność w wyborze ofert. Wśród dokumentów poświęconych rozwojowi turystyki na Dol-

41 Ustawa z dnia 8 marca 1990 r. o samorządzie gminnym (tj. Dz. U. z 2001 r. Nr 142, poz. 1591)42 Ustawa z dnia 5 czerwca 1998 r. o samorządzie powiatowym (tj. Dz. U. z 2001 r. Nr 142, poz. 1592)43 Ustawa z dnia 5 czerwca 1998 r. o samorządzie województwa (tj. Dz. U. z 2001 r. Nr 142, poz. 1590)

64

PL

nym Śląsku, wskazujących możliwe kierunki do działań, szansy i zagrożenia, należy wymienić kilka podstawowych. Jednym z najważniejszych jest Aktualizacja Programu Rozwoju Turystyki dla Województwa Dolnośląskiego44 opracowana przez Polską Agencję Rozwoju Turystyki S.A.. Dokument ten określa kierunki działań dla rozwoju turystyki, uzupełniając je o możliwości ich finansowania, głównie z Regionalnego Programu Operacyjnego dla Województwa Dolnośląskiego na lata 2007-2013 oraz z programów krajowych. Ponadto wskazuje się 13 Dolnośląskich Subregionów Turystycznych, które będą odgrywały główną rolę w kontekście realizowania projektów turystycznych, w tym budowania produktów turystycznych na bazie opracowanych Koncepcji Subregionalnych Produktów Turystycznych. Jednym z takich projektów jest Koncepcja Subregionalnego Produktu Turystycznego „Ślęża”45 opracowanego przez Dolnośląską Organizację Turystyczną. Niniejsze opracowanie wskazuje na możli-wości, plany oraz pomysły efektywnego wykorzystania walorów turystycznych wokół Ślęży, obejmujące swym zakresem kilka gmin, w większości wchodzących w skład Powiatu Wrocławskiego. Efektywne wykorzystanie walorów Masywu Ślęży, a także Parku Krajobrazowego Doliny Bystrzycy oraz projektowanego parku krajobrazowego Dolina Odry II, stanowi jedno z głównych założeń wynikających z realizacji zadań podejmowanych przez Powiat Wrocławski, a wynikających z opracowania pt.: „Uwa-runkowania rozwoju turystyki w Powiecie Wrocławskim”46. Również dla Wrocławia opracowano założenia i cele wynikające ze Strategii rozwoju turystyki dla Wrocławia na lata 2008-201347. Zadania w zakresie kultury, turystyki, sportu i rekreacji na szczeblu samorządowym podejmują wydzielone ko-mórki organizacyjne. Jednym z przykładów jest wydział Turystyki Urzędu Marszałkowskiego Województwa Dolnośląskiego, do którego zadań należy m.in.: opracowywanie i wdrażanie programu w zakresie rozwoju turystyki Województwa czy pro-gramowanie rozwoju turystyki i promocji potencjału turystycznego Województwa we współpracy z podmiotami działającymi w dziedzinie turystyki, w szczególności z Polską Organizacją Turystyczną, Polską Agencją Rozwoju Turystyki i Dolnośląską Izbą Turystyczną48. Wśród konkretnych działań podejmowanych przez samorządy należy wymienić ogłaszane otwarte konkursy na realizację zadań związanych z turystyką. Przykładowo: otwarty konkurs ofert na powierzenie/wsparcie realizacji zadań publicznych w 2011 roku realizowanych przez organizacje pozarządowe i inne podmioty prowadzące działalność pożytku publicznego ogłoszony przez Zarząd Powiatu Wrocławskiego49, otwarty konkurs ofert na realizację zadań publicznych z zakre-su turystyki w 2011 r. ogłoszony przez Zarząd Województwa Dolnośląskiego50, Ogłoszenie Burmistrza Miasta Duszniki Zdrój w sprawie „Programu współpracy Gminy Miejskiej Duszniki Zdrój z organizacjami pozarządowymi oraz innymi podmiotami prowadzącymi działalność pożytku publicznego na 2011 rok”51, „Program współpracy gminy Kudowa-Zdrój z organizacjami pozarządowymi oraz innymi podmiotami prowadzącymi działalność pożytku publicznego na 2011 rok”52. Aktywność samorządów w zakresie realizacji projektów związanych z turystyką jest coraz większa i bardziej za-uważalna. Najważniejszym jej efektem jest promocja regionu przekładająca się na wzrost liczby turystów, zmniejszenie bez-robocia, zainteresowanie potencjalnymi inwestorami, a także aktywizacja społeczności lokalnej w zakresie podejmowanych oddolnych inicjatyw na rzecz swoich małych „ojczyzn”. Ważny jest też udział organizacji pozarządowych podejmujących dzia-łania w zakresie realizacji projektów turystycznych.

44 http://turystyka.dolnyslask.pl/pliki/Aktualizacja_Programu_Rozwoju_Turystyki_dla_Wojewodztwa_Dolnoslaskiego_popr.pdf45 http://www.turystyka.dolnyslask.pl/content/view/629/555/lang,polish/46 http://www.powiatwroclawski.pl/docs/powiat/urt.pdf47 http://www.turystyka.dolnyslask.pl/content/view/629/555/lang,polish/48 http://bip.umwd.dolnyslask.pl/dokument.php?iddok=7967&idmp=29&r=r49 http://powiatwroclawski.ibip.wroc.pl/public/get_file_contents.php?id=12613550 http://bip.umwd.dolnyslask.pl/dokument.php?iddok=9367&idmp=127&r=r51 http://www.bip.um-dusznikizdroj.dolnyslask.pl/dokument.php?iddok=826&str=452 Uchwała nr LX/401/10 Rady Miejskiej Kudowy-Zdroju z dnia 10 listopada 2010 roku.

65

PL

Cogiel Magdalena – absolwentka administracji na Wydziale Prawa, Administracji i Ekonomii Uniwersytetu Wrocławskiego, podinspektor w Starostwie Powiatowym we Wrocławiu (Wydział Komunikacji), uczestnik szkoleń dla pracowników admini-stracji samorządowej z zakresu dostępu do informacji publicznej oraz profesjonalnej obsługi klienta oraz „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”.

Działania samorządów w zakresie ochrony środowiska naturalnego Ochrona środowiska jest jednym z kluczowych obszarów działań podejmowanych przez Unię Europejską. Obejmuje ona nie tylko ochronę przyrody, ale inwestycje służące zapobieganiu szkodliwości działań przemysłu na środowisko naturalne. W ramach Programu Operacyjnego Infrastruktura i Środowisko z ogólnej puli 27,9 mld euro na sektor środowisko przeznaczo-no 4,8 mld euro środków unijnych53. Wśród 15 priorytetów realizowanych w ramach tego programu można wskazać takie, któ-re obejmują gospodarkę wodno-ściekową, gospodarkę odpadami i ochronę powierzchni ziemi czy ochronę przyrody i kształ-towanie postaw ekologicznych54. Należy zwrócić także uwagę na bezzwrotną pomoc przyznaną Polsce w ramach Priorytetu 1. „Ochrona środowiska, w tym środowiska ludzkiego, poprzez redukcję zanieczyszczeń i promowanie odnawialnych źródeł energii” realizowanego ze środków Mechanizmu Finansowego Europejskiego Obszaru Gospodarczego oraz Norweskiego Me-chanizmu Finansowego. Głównym celem priorytetu było „zmniejszenie ilości zanieczyszczeń w środowisku, poprzez ochronę powietrza, ochronę wód powierzchniowych oraz racjonalną gospodarkę odpadami.55” Działania podejmowane w ramach ochrony środowiska mają kluczowe znaczenie dla nas samych, jak i dla przy-szłych pokoleń. Dla obywateli najbardziej zauważalne są te, które podejmowane są na szczeblu samorządowym. Gmina jest podstawową jednostką administracji publicznej, która wykonuje zadania z zakresu ochrony środowiska zgodnie z ustawą o samorządzie gminnym56. Ponadto należy zwrócić uwagę na uregulowania lex specialis dotyczące zasad ochrony środowi-ska zawartych w ustawie Prawo ochrony środowiska57. Zgodnie z art. 403 tejże ustawy, finansowanie ochrony środowiska i gospodarki wodnej może polegać na udzielaniu dotacji celowej z budżetu gminy lub budżetu powiatu na finansowanie lub dofinansowanie kosztów inwestycji realizowanych m.in. przez osoby fizyczne i prawne, wspólnoty mieszkaniowe czy przedsię-biorców. Udzielenie dotacji celowej następuje na podstawie umowy zawartej przez gminę lub powiat ze wskazanymi wcześniej podmiotami. W obszarze dofinansowania znajdują się przedsięwzięcia związane m.in. z gospodarką odpadami, ochroną wód, powietrza, powierzchni ziemi i przyrody. Można też wskazać na obszary dotyczące wykorzystania lokalnych źródeł energii od-nawialnej, ekologicznych form transportu, rolnictwa ekologicznego czy też edukacji ekologicznej. Założenia dotyczące uwarunkowań gminnych, celów i obszarów działania w zakresie ochrony środowiska zawarte są w przyjmowanych przez gminy Programach ochrony środowiska. Wśród przykładów można podać Program ochrony środo-wiska dla gmin: Święta Katarzyna58, Dzierżoniów59, Oława60 czy choćby dla Miasta Wrocławia61. Widocznym efektem realizacji projektów jest budowa sieci kanalizacji sanitarnej. Prawidłowa gospodarka wodna oraz zaopatrzenie lokalnej społeczności w wodę i odprowadzanie ścieków jest ważnym elementem ochrony środowiska naturalnego. Jako przykład działań w tym zakresie można wskazać wrocławskie Miejskie Przedsiębiorstwo Wodociągów i Kanalizacji, które otrzymało dofinansowanie ze środków Funduszu Spójności na realizację Projektu „Poprawa gospodarki wodno-ściekowej we Wrocławiu – Etap II”62. Celem podjętych działań jest poprawa jakości wody dostarczanej mieszkańcom, jak również ochrona środowiska w ramach rozbudowy kanalizacji sanitarnej i udoskonalenia systemu oczyszczania ścieków komunalnych. Dzięki środkom unijnym zmodernizowano blisko 30 km magistral wodociągowych, wybudowano ponad 18 kilometrów kanalizacji sanitarnej i deszczowej, umożliwiając tym samym likwidację szamb. Ponadto, w ramach projektu „Poprawa jakości wody we Wrocławiu” został zmodernizowany Za-

53 http://pois.nfosigw.gov.pl/54 www.pois.gov.pl55 www.eog.gov.pl56 Ustawa z dnia 8 marca 1990 r. o samorządzie gminnym (tj. Dz. U. z 2001 r. Nr 142, poz. 1591)57 Ustawa z dnia 27 kwietnia 2001 r. Prawo ochrony środowiska (tj. Dz. U. z 2008 r. Nr 25, poz. 150)58 http://bip.siechnice.dolnyslask.pl/59 www.ug.dzierzoniow.pl60 www.bip.gminaolawa.pl61 www.bip.gminaolawa.pl62 www.mpwik.wroclaw.pl

66

PL

kład Produkcji Wodnej „Na Grobli”63. Ważnym elementem w ochronie środowiska naturalnego jest także budowa oczyszczalni ścieków. Dzięki środkom przyznanym MPWiK z unijnego Funduszu Spójności powstała Wrocławska Oczyszczalnia Ścieków na Janówku64, będącą jedną z najważniejszych i największych inwestycji komunalnych na Dolnym Śląsku w ciągu ostatnich lat. Wpłynęło to w znaczący sposób na poprawę czystości wody w Odrze i jednocześnie zmniejszyło ilość zanieczyszczeń kiero-wanych na Pola Irygacyjne na Osobowicach. Wśród innych projektów można wymienić: Inwestycje w zakresie gospodarki wodno-ściekowej w miejscowościach Środa Śląska, Ciechów i Bukówek, Budowa kanalizacji w Gminie Strzelin wraz z moderni-zacją oczyszczalni ścieków w Chociwelu, Modernizacja oczyszczalni ścieków oraz budowa sieci wodociągowej i kanalizacyjnej w mieście Oława65. Obok działań w zakresie polityki wodociągowo-kanalizacyjnej, istotna dla środowiska jest również kwestia wy-znaczania i utrzymywania wysypisk śmieci. W tym zakresie działania powinny obejmować segregację śmieci, wystawianie osobnych pojemników na szkło, plastik, papier. Przykładem działań jest Projekt: Gospodarka odpadami stałymi we Wrocła-wiu. Dzięki niemu zrekultywowano składowisko odpadów na Maślicach, wybudowano Kompostownię odpadów zielonych na Janówku66. Korzyścią podjętych działań jest zminimalizowanie zagrożenia dla środowiska i zdrowia mieszkańców miasta Wrocławia oraz zmniejszenie ilości odpadów przeznaczonych do składowania. Wśród dobrych przykładów należy podać gminę Kudowa Zdrój, będącą jedną z najlepiej segregujących gmin na Dolnym Śląsku67. Do zauważalnych przykładów działań samorządów na rzecz ochrony środowiska można zaliczyć m.in. promocję ekologiczną. Przykładem może być udział władz gminy Siechnice w akcji „Drogi dla natury”. Podczas niej zasadzono kilkanaście lip w Gminnej Strefie Aktywności Gospodarczej w Siechnicach68. Innymi przykładami dobrych praktyk są: „Dostawa i montaż lamp ulicznych zasilanych energią słoneczną na terenach wiejskich gminy Szczytna”69, Instalacja kotłowni na biomasę w szko-łach gminy Świerzawa: gimnazjum w Świerzawie, SP w Sokołowcu, SP w Nowym Kościele. Efektem tego działania proekologicz-nego jest poprawa jakości grzewczej w budynkach szkolnych. Na zakończenie warto przytoczyć kilka przykładów podpisanych umów na realizację zadań na terenie Wojewódz-twa Dolnośląskiego70 obejmujących dotacje na rzecz gospodarki wodno-ściekowej, tworzenia systemu zbiórki, segregacji lub wywozu odpadów komunalnych oraz wytwarzania lub dystrybucji energii ze źródeł odnawialnych: Gmina Bierutów -„Budowa wodociągów wiejskich w gminie Bierutów”; Gmina Oleśnica - „Zakup samochodu hakowo - kontenerowego do wywozu odpa-dów komunalnych”; Gmina Miękinia -„Instalacja baterii słonecznych na sali sportowej w Miękini”; Gmina Brzeg -„Zakup środka transportu oraz pojemników do segregacji odpadów komunalnych w celu uporządkowania systemu gospodarki odpadami na terenach wiejskich Gminy Brzeg Dolny”. Ochrona środowiska i wszelkiego rodzaju działania podejmowane przez samorządy w tym zakresie służą ogólnemu dobru społeczeństwa. Szerokie spektrum działań i możliwości realizacji projektów pokazuje, jak wiele trzeba zrobić w obszarze ochrony środowiska naturalnego, który był przez tyle lat pomijany i zaniedbywany.

63 http://bip.um.wroc.pl/64 www.mpwik.wroclaw.pl65 http://poiis-fos.wroc.pl/66 http://bip.um.wroc.pl/67 www.bip.gov.pl/subjects/4615,Urząd+Miasta+Kudowa+Zdrój.html68 www.siechnice.gmina.pl69 http://szczytna.pl/70 http://www.umwd.dolnyslask.pl/obszarywiejskie/aktualnosci/artykul/podpisano-umowy-na-rozwoj-dolnoslaskich-wsi/

67

PL

Szalewicz Przemysław - absolwent administracji na Wydziale Prawa, Administracji i Ekonomii Uniwersytetu Wrocławskiego, podinspektor w Starostwie Powiatowym we Wrocławiu (Wydział Komunikacji), uczestnik szkoleń dla pracowników admini-stracji samorządowej z zakresu dostępu do informacji publicznej oraz profesjonalnej obsługi klienta oraz „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”, „Determinanty publicznego przemawiania”, „Autoprezentacja w aspekcie poszukiwa-nia pracy”, „Jak sobie radzić z nadmiernym stresem”, „Fundusze pomocowe UE – zasady działania”, konferencji pt. „Nowocze-sne technologie dla sektora publicznego”, „Dobre praktyki w zarządzaniu urzędem”, przewodnik turystyczny po Wrocławiu, Dolnym Śląsku, sudecki oraz instruktor przewodnictwa.

Rozwój przedsiębiorczości to rozwój gospodarczy samorządu Podejmowanie działań w zakresie promocji przedsiębiorczości i jej innowacyjności stanowi jedno z głównych za-dań stojących przed samorządami lokalnymi. Ze strategicznego punktu widzenia wsparcie w tym zakresie jest istotne dla rozwoju samorządu, jego konkurencyjności oraz wykorzystania potencjału rozwojowego. Rozwój przedsiębiorczości uza-leżniony jest od istnienia dogodnych, sprzyjających warunków społecznych, politycznych i przychylności władz samorządo-wych. Konieczna jest jednak współpraca samorządów i przedsiębiorców na płaszczyźnie ułatwiającej dostosowanie się do nowych uwarunkowań gospodarczych. Ważna jest diagnoza możliwości rynkowych, a także stymulowanie rozwoju poprzez dostosowywanie programów edukacyjnych do prognozowanych potrzeb rynku pracy. Należy zwrócić uwagę na podstawowe problemy, jakie stoją przez rozwojem przedsiębiorczości, a także próby oraz działania jednostek samorządu terytorialnego w celu zdiagnozowania, a następnie polepszenia mechanizmów konkurencyjności przedsiębiorców na gruncie lokalnym i krajowym w oparciu o opracowane programy rozwoju sektora przedsiębiorczości. Rozwój przedsiębiorczości uzależniony jest od przeprowadzonych analiz dotyczących możliwości rozwoju sektora prywatnego, prognozowaniu zmian gospodarczych i wsparciu nowych rozwiązań w oparciu o wiedzę, przy współpracy uczel-ni. Przykładem działalności władz Samorządu Województwa Dolnośląskiego jest powstanie Dolnośląskiego Parku Innowacji i Nauki S.A..71 Jego zadaniem jest działalność badawczo-rozwojowa obejmująca problematykę innowacyjnych rozwiązań oraz technologii w przedsiębiorstwach m.in. z Dolnego Śląska. Wśród innych instytucji otoczenia biznesu należy wskazać: Wro-cławskie Centrum Transferu Technologii72, Wrocławska Agencja Rozwoju Regionalnego S.A..73

Polityka władz samorządowych ma istotne znaczenie dla rozwoju zwłaszcza małych i średnich przedsiębiorstw. Zgodnie z art.8 ust.1 ustawy o swobodzie gospodarczej „Organy administracji publicznej wspierają rozwój przedsiębiorczo-ści, tworząc korzystne warunki do podejmowania i wykonywania działalności gospodarczej, w szczególności wspierają mi-kroprzedsiębiorców oraz małych i średnich przedsiębiorców”74. Podejmowana w tym zakresie działalność nie tylko sprzyja wykorzystaniu potencjału rozwojowego, ale jednocześnie powoduje wzrost gospodarczy regionu, tworzenie nowych miejsc pracy, co przekłada się na zmniejszenie bezrobocia w regionie. Zgodnie z polityką proinwestycyjną władz samorządowych Powiatu Wrocławskiego75 podejmowane działania obejmują swoim zakresem dwa kierunki: zewnętrzny (lobbingowy) - zo-rientowany na pozyskanie nowych inwestorów oraz wewnętrzny - służący integracji lokalnych środowisk gospodarczych. Określenie celów i założeń polityki samorządowej w ramach wsparcia rozwoju gospodarczego ma duże znaczenia z punktu widzenia strategicznego. Z jednej strony wskazuje potencjalnym inwestorom możliwości współpracy wynikające z atrakcyj-ności regionu. Z drugiej buduje zaufanie i dobry wizerunek poprzez przychylność oraz wsparcie władz w zakresie integracji środowiska przedsiębiorców i pracodawców z samorządem lokalnym. Przykładem dobrych praktyk samorządów jest udział w „Porozumieniu o partnerstwie regionalnym na rzecz wzrostu adaptacyjności Dolnego Śląska”, powołanym w ramach pro-jektu „Innowacyjni.com – w dolnośląskiej sieci adaptacyjności”. Celem projektu, współfinansowanego przez Unię Europejską w ramach Europejskiego Funduszu Społecznego jest „zwiększenie zdolności adaptacyjnych pracowników i przedsiębiorców poprzez wzmocnienie dialogu społecznego i podejmowanie wspólnych inicjatyw”76. Sygnatariuszami umowy, oprócz samo-rządów z Dolnego Śląska, są m.in.: organizacje pracodawców, organizacje pracownicze i uczelnie wyższe. Współpraca władz

71 http://www.dpin.pl/72 http://www.wctt.wroc.pl/73 http://www.warr.pl/74 Ustawa z dnia 2 lipca 2004 r. o swobodzie działalności gospodarczej (tj. Dz. U. z 2010 r. Nr 220, poz. 1447)75 http://www.powiatwroclawski.pl/76 http://www.innowacyjni.com/partnerstwo_lokalne_wroclawskie.html

68

PL

lokalnych z przedsiębiorcami i stowarzyszeniami ich reprezentującymi służy rozwiązywaniu problemów i podejmowaniu dzia-łań istotnych dla wsparcia przedsiębiorczości na terenie samorządów. Kluczowymi czynnikami wpływającymi na rozwój przedsiębiorczości są działania promocyjne, informacyjne oraz wsparcie doradczo-szkoleniowe dla osób zakładających działalność gospodarczą przy wykorzystaniu środków pochodzących z UE oraz innych funduszy zewnętrznych. Zgodnie z ustawą o swobodzie działalności gospodarczej organy administracji publicznej wdrażają programy po-mocowe, które mają służyć rozwojowi przedsiębiorczości. W zakres tych działań wchodzi finansowanie w ramach Programu Operacyjnego Kapitał Ludzki, Innowacyjna Gospodarka oraz Regionalnych Programów Operacyjnych. Wśród działań na rzecz Małych i Średnich Przedsiębiorstw można podać przykład Zarządu Województwa Dolnośląskiego, który powierzył realizację części Priorytetu I i V Regionalnego Programu Operacyjnego dla Województwa Dolnośląskiego na lata 2007-2013 Dolnoślą-skiej Instytucji Pośredniczącej. Ogłosiła ona nabór na dofinansowanie projektów w ramach Schematu 1.2.C RPO WD „Dota-cje dla MSP w zakresie nawiązywania kontaktów gospodarczych (targi, misje)” „Projekty realizowane przez MSP”77. Wśród innych przykładów warto wymienić: projekt pt.: „Wsparcie dla rozwoju i adaptacji na Dolnym Śląsku”78 dotyczący trendów rozwojowych i prognozowania zmian gospodarczych zachodzących na Dolnym Śląsku, na tle Europy i świata, realizowany przez Wyższą Szkołę Handlową we Wrocławiu w partnerstwie Dolnośląskiej Izby Gospodarczej; ogłoszony konkurs na projekty w ramach Działania 3.3. „Tworzenie systemu ułatwiającego inwestowanie w MSP” Poddziałanie 3.3.2 „Wsparcie dla MSP” ogłoszony przez Polską Agencję Rozwoju Przedsiębiorczości w ramach Programu Operacyjnego Innowacyjna Gospodarka; w ramach Programu Operacyjnego Kapitał Ludzki projekt „Praca na własny rachunek” Priorytet VI: Rynek pracy otwarty dla wszystkich, działanie 6.2 Wsparcie oraz promocja przedsiębiorczości i samozatrudnienia79, którego celem było przełamywa-nie barier związanych z samozatrudnieniem przez kształtowanie postaw przedsiębiorczości. Promocja gospodarcza regionu i pozyskiwanie inwestorów przy współpracy podmiotów gospodarczych z samo-rządami widoczna jest także na przykładzie parków przemysłowych czy lokalnych stref aktywności gospodarczej. Wśród przy-kładów należy wymienić: Wrocławski Park Przemysłowy80, Wałbrzyską Specjalną Strefę Ekonomiczną „INVEST - PARK”, gdzie przedsiębiorcy korzystają z pomocy publicznej w formie zwolnienia z podatku dochodowego81. Działania podejmowane na rzecz rozwoju przedsiębiorczości oraz wsparcia ze strony jednostek samorządu teryto-rialnego są bardzo ważne z punktu widzenia rozwoju lokalnego. Istotną kwestią jest konieczność określenia celów działania i prowadzenia w tym zakresie racjonalnej polityki inwestycyjnej. Ważne jest, by wszelkie strategie rozwoju przedsiębiorczości uwzględniane były na podstawie analiz przy współudziale instytucji otoczenia biznesu oraz nauki, a zwłaszcza w konsultacjach z przedsiębiorcami. Warto zwrócić uwagę na możliwości władz samorządowych w uchwalaniu podatków, wprowadzaniu spe-cjalnych ulg inwestycyjnych umożliwiających założenie własnej działalności gospodarczej czy też poprzez tworzenie parków przemysłowych, inkubatorów przemysłowości, specjalnych stref ekonomicznych. Pomocne są działania promocyjno-informa-cyjne dla przedsiębiorców starających się o dofinasowanie ze środków unijnych82.

77 http://www.umwd.dolnyslask.pl/fundzuszeeuro/nabor-wnioskow/regionalny-program-operacyjny/78 http://www.projket.handlowa.eu/79 http://bip.um.wroc.pl/80 http://park.wpp.wroc.pl/81 http://www.invest-park.com.pl/82 http://www.klodzko.pl

69

PL

Raszkowski Andrzej – pracownik naukowy Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu, trener, doradca. Od wielu la współ-pracuje z jednostkami samorządu terytorialnego, firmami szkoleniowymi, konsultingowymi. Specjalizuje się w zagadnieniach związanych z marketingiem terytorialnym, gospodarka regionalną, lokalną oraz podnoszeniem standardów zarządzania w jednostkach samorządu terytorialnego. Pełni funkcję eksperta w zakresie oceny merytorycznej wniosków o dofinansowanie ze środków Unii Europejskiej. Autor wielu strategii rozwoju terytorialnego oraz studiów wykonalności dedykowanych dla JST.

Konsensus społeczności lokalnych, regionalnych na rzecz rozwoju innowacji Pod ogólnym pojęciem konsensusu możemy rozumieć porozumienie, ustalenie rozwiązania kompromisowego, zgodność opinii. W kontekście rozwoju innowacji konsensus może oznaczać porozumienie odnośnie roli i znaczenia innowacji w jednostkach samorządu terytorialnego. Konsensus społeczności lokalnych, regionalnych powinien obejmować swoim oddziaływaniem, m.in. następujące podmioty: władze regionalne, lokalne, jednostki badawcze, wyższe uczelnie, sektor MSP, duże przedsiębiorstwa, instytucje finansowe i konsultingowe, instytucje otoczenia biznesu, parki technologiczne. Dynamizowanie procesu tworzenia innowacyjnej, wyspecjalizowanej wiedzy w jednostkach terytorialnych jest niezbędne do budowy zdolności absorpcyjnej, która umożliwi integrację z globalną wiedzą i przyczyni się do powstawania innowacyjnych produktów i usług. Z drugiej strony jednostki samorządu terytorialnego mogą być postrzegany jako partner w globalnej sieci przepływu wiedzy. Integracja samorządów z zewnętrznymi strukturami kreującymi innowacje stwarza kolej-ną przewagę konkurencyjną. Jednostki samorządu terytorialnego mogą uniknąć ryzyka pozostania na mniej konkurencyjnej technologicznie ścieżce rozwoju, które istnieje w przypadku oparcia się tylko na endogenicznej strategii rozwoju83. Istotne znaczenie dla rozwoju innowacji ma konsekwentne wdrażanie założeń regionalnych strategii innowacji (RSI). W województwie dolnośląskim84 za najważniejsze elementy, działania, inicjatywy podejmowane w aspekcie kształto-wania konsensusu regionalnego dla innowacji uznać można:

tworzenie regionalnego systemu innowacyjnego,• zawiązanie współpracy głównych podmiotów odpowiedzialnych za kreowanie innowacji przy budowie strategii,• realizacja celów strategicznych RSI uwarunkowana rozwojem innowacji,• wspieranie klastrów przedsiębiorczości,• podkreślanie roli współpracy nauki z praktyką gospodarczą,• rola mediów w propagowaniu kultury proinnowacyjnej w regionie,• proces akumulacji kapitału społecznego,• projekty typu „foresight”,• projekt „Gra o Region”,• współpraca przemysłu z sektorem B+R,• Dolnośląskie Forum Polityczne i Gospodarcze.•

Proces kształtowania konsensusu ma w założeniu podnosić zdolność lokalnych, regionalnych podmiotów do poznawania procesów innowacyjnych oraz zaangażowania w tworzenie systemu innowacji i promocji na danym obszarze. Ważne jest również budowanie trwałych powiązań między regionalnymi aktorami oraz wypracowywanie konsensusu wokół kluczowych celów rozwojowych i ich spodziewanych efektów.

83 G. Schienstock. Regional development: From Spaces of technologically Specialized Places to Spaces of Global Knowledge Flows, [w:] Towards a New Creative and Innovative Europe, red. A. Kukliński, C. Lusiński, K. Pawłowski, Wyższa Szkoła Biznesu – National-Louis University, Nowy Sącz 2007, s. 368.84 Dolnośląska Strategia Innowacji przyjęta Uchwałą Nr XXXIX/509/2005 Sejmiku Województwa Dolnośląskiego z dnia 25 kwietnia 2005 roku, Wrocław 2005

70

PL

Rys. 1. Rola konsensusu w procesie budowania Regionalnych Strategii Innowacji

0% 10% 20% 30% 40% 50%

Źródło: M. Klepka: Efekty regionalnych strategii innowacji w Polsce. Rekomendacje do analizy szczegółowej, Polska Agencja Rozwoju Przedsiębiorczości, Warszawa 2005.

Według raportu Polskiej Agencji Rozwoju Przedsiębiorczości (PARP), konsensus odgrywał ważną rolę w procesie budowania RSI w regionach. Konsensus w tym układzie jest postrzegany jako skuteczna forma pobudzania społeczności regionalnych do poszukiwania wizji rozwoju ukierunkowanych na innowacyjność, jednocześnie warunkuje skuteczną imple-mentację RSI. W procesie tworzenia konsensusu społeczności lokalnych, regionalnych na rzecz rozwoju innowacji należy wska-zywać potencjalne korzyści, które wynikają z podejmowanych działań dla danych społeczności85:

ułatwiony dostęp do innowacyjnych produktów, technologii, struktur organizacyjnych, które zapewniają użytkownikom • lepszą jakość, funkcjonalność, lepsze zaspokojenie potrzeb, korzystne warunki i stosunkowo niskie koszty ich wyko-rzystywania. Producent innowacyjnych produktów, podobnie jak markowych, łatwiej broni się przed konkurencją, ma większe szanse zaistnieć na, nierzadko hermetycznych, rynkach zewnętrznych,ochrona i tworzenie miejsc pracy, wśród których znajduje się wiele wysokopłatnych i atrakcyjnych stanowisk. Miejsca • pracy kreowane poprzez wdrażanie innowacji są szczególnie ważne dla młodych mieszkańców regionu, absolwentów szkół wyższych będących u progu kariery zawodowej, zapobiegają też zjawisku emigracji zarobkowej, będącej proble-mem wielu regionów,innowacje tworzą warunki do przyspieszonego rozwoju lokalnego i regionalnego. Proinnowacyjne działania nierzadko • wymagają wielu inwestycji infrastrukturalnych, edukacyjnych, w zakresie ochrony środowiska. Gospodarka oparta na innowacjach tworzy również niezbędne możliwości, w postaci zasobów technicznych, organizacyjnych i kadrowych,sfery innowacji w regionie stwarzają dobre możliwości rozwoju dla najbardziej twórczych jednostek społeczności re-• gionalnej. Wynalazcy, przedsiębiorcy podejmując wyzwania, mogą być jednocześnie wzorem postępowania dla części społeczności.

Samorząd terytorialny może być „drogowskazem” i pomocą w zakresie kreowania partnerskich inicjatyw na rzecz rozwoju innowacji i zacieśniania konsensusu społeczności lokalnych, regionalnych. W ramach pomocy doradczej dla pod-miotów gospodarczych samorząd może pomagać w poszukiwaniu zdywersyfikowanych źródeł finansowania innowacyjnych projektów.

85 J. Koszałka, Co mieszkańcy Pomorza będą mieli ze Strategii Innowacji?, dodatek do „Gazety Wyborczej”, 04.08.2006 r., s. 1

71

PL

Raszkowski Andrzej – pracownik naukowy Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu, trener, doradca. Od wielu la współ-pracuje z jednostkami samorządu terytorialnego, firmami szkoleniowymi, konsultingowymi. Specjalizuje się w zagadnieniach związanych z marketingiem terytorialnym, gospodarka regionalną, lokalną oraz podnoszeniem standardów zarządzania w jednostkach samorządu terytorialnego. Pełni funkcję eksperta w zakresie oceny merytorycznej wniosków o dofinansowanie ze środków Unii Europejskiej. Autor wielu strategii rozwoju terytorialnego oraz studiów wykonalności dedykowanych dla JST.

Podstawowe zasady promocji regionu1. Wprowadzenie W dobie nasilonej konkurencji, także między jednostkami samorządu terytorialnego, wiedza o posiadanych zaso-bach, umiejętność właściwego kreowania wizerunku, produktów turystycznych staje się kluczowym czynnikiem w aspekcie długofalowej strategii konkurencyjnej każdego regionu. Regiony, które w odpowiednim czasie wykreują własne unikalne mar-kowe produkty (np. turystyczne) mają szansę na szybszy rozwój swojego terytorium i podniesienie jakości życia mieszkańców, które powinno być jednym z ważniejszych efektów działania władz lokalnych (regionalnych). W ostatnim czasie coraz więcej jednostek terytorialnych podejmuje działania mające na celu umocnienie swo-jej pozycji w walce o inwestorów, rezydentów, turystów86. Poszukując spójnej koncepcji promocji regionu można zacząć od analizy sytuacji wewnętrznej i zewnętrznej badanego podmiotu. W ramach analizy zewnętrznej istotne jest diagnozowanie trendów pojawiających się w bliższym i dalszym otoczeniu. Jednymi z ciekawszych trendów wydaje się być m.in. większa dbałości o ekologię, zdrową żywność, informatyzacja społeczeństwa. W ramach analizy zewnętrznej mieszczą się również działania marketingowe innych jednostek terytorialnych, system połączeń komunikacyjnych, pojawiające się stereotypy i poglądy opiniotwórczych środowisk, sfera medialna, elementy percepcji potencjalnych odbiorców produktów regionalnych. W ramach analizy czynników wewnętrznych mieszczą się aktualne zasoby regionu wpływające na jego wizerunek, są to m.in.: tradycja, historia, kultura, świadomość mieszkańców, produkty regionalne, jakość obsługi klienta w instytucjach publicznych, komunikacja wewnętrzna87. W każdym mieście, regionie tkwi ukryty potencjał turystyczny, marketingowy. Właściwie przeprowadzone działa-nia promocyjne pozwalają w optymalny sposób wykorzystać silne strony jednostki terytorialnej. Są one odpowiedzią na za-potrzebowanie w obszarze kreowania silnych produktów turystycznych, lokalnych, regionalnych i wzmacniania marki danego obszaru. Różnicowanie swojej oferty na tle konkurencji jest jednym ze skutecznych sposobów promowania regionu. Organi-zowane imprezy, zabytki, szlaki turystyczne, zasoby naturalne właściwie wypromowane, pozwalają anonimowym dotychczas obszarom przekształcić się w atrakcyjne i chętnie odwiedzane przez turystów regiony.U podstaw przesłanek strategii promocji regionów leżą poniższe korzyści mogące wyniknąć z podejmowanych działań88:

pozyskiwanie inwestorów zewnętrznych, • ożywienie rodzimego inwestora,• pozyskanie turystów,• infrastruktura dla rozwoju przedsiębiorstw, • otoczenie dla biznesu,• lokalizacja siedzib ważnych instytucji,• organizacja imprez ważnej rangi,• realizacja dużych projektów infrastrukturalnych.•

Adresatami działań strategicznych w aspekcie promocji regionu mogą być następujące grupy odbiorców89:mieszkańcy danego obszaru, w tym społeczność lokalna, przedsiębiorcy, członkowie instytucji samorządu gospodarczego, • organizacji społecznych, pracownicy administracji, lokalni liderzy, przedstawiciele lokalnych (regionalnych) mediów, itd.,

86 D. Malicka, A. Rybak, Mocny element promocji miasta, „Media Business” 2008 nr 4, s. 8.87 A. Raszkowski, Elementy kreowania wizerunku gminy, [w:] Jednostki samorządu terytorialnego w procesie rozwoju regionalnego w zintegrowanej Europie, red. J. Kot, Uniwersytet Humanistyczno – Przyrodniczy Jana Kochanowskiego w Kielcach, Kielce 2008, s. 382 – 383.88 Na podstawie Strategii Promocji Miasta Jelenia Góra 2006 – 2015, Strategii Promocji Krakowa 2005 – 2006, Strategii Promocji Wałbrzych na lata 2008 – 2013, Strategii Promocji Ełku 2009 – 2011.89 E. Nawrocka, Pozytywny wizerunek obszaru turystycznego jako źródło przewagi konkurencyjnej, [w:] Gospodarka lokalna i regionalna w teorii i praktyce, red. R. Brol, Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej, Wrocław 2004, s. 541 – 542.

72

PL

potencjalni inwestorzy zewnętrzni,• przedstawiciele krajowych i zagranicznych instytucji finansowych, funduszy inwestycyjnych, itd.,• przedstawiciele mediów,• przedstawiciele turystycznych organizacji krajowych i międzynarodowych,• przedstawiciele administracji różnych szczebli,• turyści i wycieczkowicze,• potencjalni pracobiorcy – wysoko wykwalifikowana kadra i specjaliści,• szeroko rozumiana społeczność danego obszaru, kraju czy też międzynarodowa.•

W uproszczeniu można powiedzieć, że strategiczne działania promocyjne skierowane są do turystów, potencjal-nych inwestorów, administracji publicznej, mediów, mieszkańców. W kontekście dotychczasowych rozważań warto zaznaczyć ważną rolę instytucji otoczenia biznesu, które poprzez swoją działalność wzmacniają proces promocji regionów. Wśród tych instytucji wyróżnić możemy agencje rozwoju regionalnego i lokalnego, ośrodki szkoleniowo –doradcze (w tym uczelnie wyższe), organizacje reprezentujące przedsiębiorców, ośrodki pro-innowacyjne (np. centra transferu technologii), ośrodki innowacji i przedsiębiorczości (np. inkubatory przedsiębiorczości).

2. Promocja jako jeden z elementów marketingu – mix Efektywność marketingu uwarunkowana jest precyzyjnym zdefiniowaniem i rozpoznaniem docelowych rynków oraz doborem instrumentów, które wykorzystuje się w działaniach na tym rynku. Zasadą postępowania marketingowego w tym zakresie jest oddziaływanie na konkretny rynek odpowiednio ukształtowaną kompozycją instrumentów, zwaną skró-towo „marketing – mix”. Koordynacja stosowanych narzędzi prowadzić ma do wywołania zjawiska synergii, powodującej, że końcowy efekt oddziaływania kompozycji marketingowej jest korzystniejszy, niż w przypadku niezależnego stosowania po-szczególnych instrumentów. Najbardziej popularne jest podejście przedstawiające strukturę marketingu – mix poprzez kon-cepcję 4 P: product, price, place, promotion (produkt, cena, dystrybucja, promocja)90. W obszarze usług stosuje się czasami marketing mix rozszerzony do 7P, dodatkowo: people (ludzie), process (proces), physical evidence (świadectwo materialne). Promocję możemy zdefiniować jako zespół działań i środków, za pomocą których organizacja przekazuje na rynek informacje charakteryzujące produkt i/lub organizację, kształtuje potrzeby nabywców, aktywizuje i ukierunkowuje popyt oraz zmniejsza jego elastyczność cenową. W szerszym ujęciu promocja bywa utożsamiana z pojęciami: komunikacja marketingo-wa lub polityka komunikacji organizacji z rynkiem91. Działania promocyjne mają na celu pobudzenie skłonności do zakupu za pomocą procesu komunikowania się z nabywcami. Promotion mix może być rozumiana jako kompozycja środków o zróżnicowanych funkcjach i strukturze wewnętrz-nej wykorzystywana w procesie komunikowania się organizacji z rynkiem. W skład promotion mix wchodzą cztery podstawo-we elementy:

reklama,• public relations i publicity,• promocja sprzedaży (dodatkowa),• sprzedaż osobista.•

O reklamie możemy mówić, gdy w sposób bezosobowy (bez udziału sprzedawcy) i za pieniądze (w przeciwień-stwie do publicity) prezentuje się produkt lub usługę92. Wśród mediów reklamowych możemy wymienić: telewizję, radio, czasopisma, gazety, pocztę, billboardy. Płatny aspekt reklamy jest istotny ze względu na miejsce, czas, które należy wykupić w celu zamieszczenia komunikatu reklamowego.Public relations jest formą komunikacji kierownictwa organizacji, której celem jest oddziaływanie na odczucia lub przeko-nania klientów, potencjalnych klientów, akcjonariuszy, dostawców, pracowników i innych grup docelowych, dotyczące or-ganizacji, jej produktów lub usług (np. wydarzenia prasowe, działania lobbingowe, raporty roczne, biuletyny informacyjne, konferencje prasowe mogą być wykorzystywane przez działy PR).Publicity jest pośrednio opłaconą prezentacją organizacji, produktu lub usługi. Może ona przyjmować formę informacji praso-wej, artykułu lub ogłoszenia dotyczącego określonego produktu. Różnica między publicity a reklamą oraz sprzedażą osobistą leży w wymiarze „odpłatności pośredniej”. W przypadku publicity organizacja nie płaci za czas w środkach masowego przeka-zu, stara się, aby media same nadały korzystny komunikat o organizacji. Promocja sprzedaży to krótkoterminowe eksponowanie oferowanej wartości jako zachęta do zakupu produktu. Wśród przy-kładów promocji sprzedaży możemy wymienić rabaty, kupony, próbki produktów, bezpłatne upominki, itp. Sprzedaż osobista rozumiana jest jako dwustronny przepływ informacji pomiędzy nadawcą a sprzedawcą, mający na celu oddziaływanie na indywidualną bądź grupową decyzję zakupu. Sprzedaż osobista oparta jest zwykle na bezpośrednich kon-taktach między nadawcą a odbiorcą93. Ten element promotion – mix jest najbardziej efektywnym narzędziem na pewnych etapach procesu sprzedaży, szczególnie w budowaniu preferencji, przekonania i działania nabywców94.

3. Wybrane funkcje i cele promocji regionówW promocji regionu, tworzeniu jego marki istotne są następujące elementy95:

kwalifikacje władz miejskich (kompetencje, trafność podejmowanych decyzji, itd.),• innowacyjność organizacyjna, strukturalna,•

90 R. Niestrój, Istota i znaczenie marketingu, [w:] Podstawy marketingu, red. J. Altkorn, Instytut Marketingu, Kraków 1996, s. 34.91 J. Wiktor, Promocja. System komunikacji przedsiębiorstwa z rynkiem, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 2001, s. 40.92 J. Kall, Reklama, Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, Warszawa 2002, s. 17.93 K. Przybyłowski, S. Hartley, R. Kerin, W. Rudelius, Marketing, Dom Wydawniczy ABC, Warszawa 1998, s. 466 – 470.94 P. Kotler, G. Armstrong, J. Saunders, V. Wong, Principles of Marketing, Prentice Hall Europe, New Jersey 1999, s. 773.95 J. Olszewska, Strategiczne aspekty kreowania wizerunku gminy, „Człowiek i Środowisko” 2003 nr 3-4, s. 114.

73

PL

nowoczesne systemy zarządzania, elastycznie reagujące na zmiany zachodzące w lokalnej (regionalnej) przestrzeni,• dostępność komunikacyjna (handlowa, turystyczna, telekomunikacyjna),• ogólny poziom cen oferowanych usług, ulgi dla potencjalnych inwestorów,• nastawienie na kompleksowy, wielowymiarowy rozwój danego terytorium,• podkreślanie walorów związanych z unikalnością, niepowtarzalnością regionu,• atrakcyjność środowiska naturalnego, tradycja, kultura,• budowanie klimatu dla przedsiębiorczości,• współpraca zagraniczna (kooperacja, turystyka, wymiana handlowa).•

Przedstawiony poniżej (rys. nr 1) schemat działań składających się na proces promocji, został pierwotnie przed-stawiony pod kątem miast. Z uwagi na pewną uniwersalność elementów wspomnianego procesu może być on również wyko-rzystywany przy promocji regionu. Schemat zasadniczo składa się z dwóch obszarów dokonywania analiz, które spotykają się na etapie finalnego określenia oferty regionu/miasta, czyli głównego przedmiotu promocji. Jeden obszar stanowią badania zasobów, potencjałów regionu dla ewentualnych nabywców regionalnej oferty. W drugim obszarze akcent położony jest na prace mające określić konkretne pakiety celów promocyjnych, tworzonych przez uczestników procesu promocji.

Rysunek nr 1: Etapy procesu promocji miasta/regionu

Źródło: M. Czornik, Promocja miasta, Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej, Katowice 2005, s. 74

Wśród wybranych funkcji promocji wyróżnić możemy funkcję informacyjną, która jest podstawą w zakresie ko-munikowania się organizacji z rynkiem i stwarza podstawowe przesłanki przemiany strategii marketingowej w konkretną koncepcję działań rynkowych. Jest niezbędnym warunkiem orientacji marketingowej, dostarcza obecnym i potencjalnym na-bywcom informacji pozwalających przełamywać bariery nieznajomości rynku. Funkcja informacyjna uwidacznia się w dwóch podstawowych płaszczyznach, którymi są edukacja nabywcy oraz kształtowanie świadomości istnienia marki. Promocja w funkcji aktywizującej zmierza do wywołania określonych działań i zachowań nabywców oraz do ich utrwalenia. Dynamiczne otoczenie dzisiejszych organizacji wymusza prowadzenie aktywnej polityki promocji. W ramach funkcji aktywizującej kształtuje się potrzeby potencjalnych nabywców, prezentuje sposoby ich zaspokojenia, kreuje preferen-cje wyboru przez akcentowanie własnych walorów, buduje lojalność wobec oferty organizacji.

74

PL

W ramach funkcji konkurencyjnej tworzy się zestaw pozacenowych instrumentów rywalizacji na rynku. Poza aspektem ce-nowym potrzebny jest zestaw atrakcyjnych bodźców mogących kreować motywację nabywcy i przekraczających próg jego uwagi i wrażliwości96. Poszczególne zadania promocji mogą być sprecyzowane w kategoriach reakcji nabywców (doprowadzenie do chę-ci zakupu lub osiągania satysfakcji z tytułu użytkowania danego produktu). Odbiorcy mogą postrzegać przekazywaną wiado-mość promocyjną jako97:

sposób poznania czegoś unikalnego, osobliwego (zwrócenie uwagi, poszerzenie wiedzy i uświadomienie sobie niezna-• nych możliwości zaspakajania potrzeb),zmianę uczyć (wzmożone zainteresowanie, wyraz sympatii),• przyjęcie określonej postawy (budowanie indywidualnych preferencji, pobudzenie ukrytych pragnień, wyrażenie prze-• konania i intencji),weryfikację oceny,• sygnał do podjęcia określonego działania (próba, akceptacja lub zakup produktu).•

Wśród celów promocji regionów na uwagę zasługują następujące kwestie:informacja o mieście, regionie (położenie, warunki naturalne, mieszkańcy, działalność gospodarcza),• przedstawianie korzyści wynikających z oferty regionów,• budowanie pożądanego wizerunku, pozycjonowanie służące zajęciu przez ofertę pożądanej pozycji w świadomości od-• biorców,przyciąganie inwestorów krajowych i zagranicznych,• wspieranie rozwoju regionalnego poprzez zaangażowanie środowisk samorządowych, nauki oraz biznesu w działania • promocyjne,uwypuklenie niepowtarzalnych, wyróżniających się cech danego obszaru,• podnoszenie poziomu jakości świadczonych usług w regionie.•

W ramach przykładowych kierunków promocji wymienić można działania skierowane do mieszkańców regionu w celu usprawnienia komunikacji między władzą regionalną, a mieszkańcami. Kolejnym kierunkiem jest aktywność w celu wyeksponowania walorów regionu, dostarczenia potencjalnym inwestorom jak najpełniejszych informacji odnośnie możli-wości prowadzenia biznesu oraz udogodnień ze strony społeczności i władz regionalnych. Popularnym obszarem jest również aktywne promowanie walorów turystycznych w celu skłonienia turystów do przyjazdu. Działania promocyjne mogą być nastawione na podkreślanie mixu tradycji z nowoczesnością. Z jednej strony nowoczesne przestrzenie biurowe, hotele, restauracje, z drugiej przytulne regionalne obiekty, dobra kuchnia. Dla każdego klienta oferta dopasowana do jego potrzeb i wyobrażeń o udanym wypoczynku w danym miejscu. Jednym z ciekawszych pomysłów służących promowaniu regionu jest organizowanie imprez, eventów na jego terenie. Takie przedsięwzięcia z reguły generują określone koszty, jednak uzyskiwany wymiar promocyjny i medialny wydaje się być wart ich poniesienia. Skala organizacyjna takich projektów jest zróżnicowana. Począwszy od małych imprez mających charakter typowo lokalny, aż do wielkich przedsięwzięć wykraczających swym oddziaływaniem znacznie poza terytorium regionu. Zarówno przy dużym, jak i małym projekcie istotne jest doprecyzowanie szczegółów organizacyjnych związanych ze scenariuszem wydarzenia, czasem jego realizacji, czy odpowiednim doborem personelu. Pozytywna opinia na temat orga-nizowanej w regionie imprezy może przyczynić się do wzrostu zainteresowania nią ze strony turystów, firm i potencjalnych sponsorów w jej kolejnych edycjach. Kolejnym ważnym aspektem jest promowanie produktów lokalnych (regionalnych), rozumianych jako wyrób lub usługa, z którą utożsamiają się mieszkańcy danego regionu, produkowanych w sposób niemasowy i przyjazny dla środowiska, z surowców lokalnie dostępnych. Produkt lokalny staje się wizytówką regionu poprzez wykorzystanie jego specyficznego i niepowtarzalnego charakteru oraz angażowanie mieszkańców w rozwój przedsiębiorczości lokalnej/regionalnej. W promo-waniu produktów lokalnych/regionalnych duży nacisk kładziony jest na ścisły związek z danym regionem. Takie podejście ma na celu wzmocnienie poczucia wyjątkowości, unikalności, wyłączności, elitarności.

Promocja przyczynia się do rozwoju gospodarczego regionu. Pośród przykładowych celów strategii rozwoju go-spodarczego znajdują się:

wspieranie przedsiębiorczości,• poprawa dostępności komunikacyjnej regionu,• rozwój turystyki i rekreacji,• rozwój zasobów ludzkich,• rozwój rynku pracy.•

Natomiast przykładowe cele strategii promocji regionu przedstawiają się następująco:budowanie korzystnego wizerunku,• promocja turystyczno – rekreacyjnych walorów regionu,• promocja rozwoju przedsiębiorczości,• promowanie rozwoju nauki,• promowanie rozwoju kultury,• wzrost identyfikacji i tożsamości mieszkańców z regionem, •

96 J. Wiktor, Promocja. System komunikacji przedsiębiorstwa z rynkiem, Wyd. cyt., s. 45 – 49.97 E. Michalski, Marketing. Podręcznik akademicki, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 2003, s. 301.

75

PL

zwiększenie liczby inwestorów.•

Realizacja wymienionych wyżej celów przekładać ma się na dynamiczny rozwój społeczno – gospodarczy jednostki terytorialnej. Zagadnienia związane z promocją zyskują coraz większą wagę w opracowywanych dokumentach strategicznych szczebla krajowego, regionalnego i lokalnego.

4. Znaczenie marki w promocji regionów W literaturze marketingowej i w języku potocznym termin „marka” występuje, co najmniej w trzech znaczeniach. W pierwszym ujęciu, może oznaczać poszczególną pozycję asortymentową (produkt), linię produktu, rodzinę produktów lub cały asortyment oferowany przez określoną firmę. W drugim, pojęcie marki bywa utożsamiane z pojęciem znaku towarowe-go. Po trzecie, pojęcie marki funkcjonuje jako skrót myślowy, oznaczający rynkowy wizerunek produktu, zestawu produktów i/lub organizacji, która je oferuje. Określenie marka ma wówczas odcień wartościujący i najczęściej w tym właśnie znaczeniu istnieje w potocznej polszczyźnie. Z punktu widzenia marketingu najważniejsze jest podejście łączące wszystkie powyższe znaczenia. Przyjmując takie założenie, można określić markę jako produkt zapewniający korzyści funkcjonalne plus wartości dodane, które niektórzy konsumenci cenią w wystarczającym stopniu, aby dokonać zakupu98. Marka powinna być dla konsu-menta obietnicą stabilności i wysokiej jakości. W ten sposób produkty markowe zabezpieczają interesy konsumentów, dają im poczucie psychicznego komfortu i spełniają funkcję gwarancyjną. Definicje marki możemy podzielić zasadniczo na dwie grupy. Pierwsza grupa określa markę jako sumę produktu oraz pewnej wartości dodanej z nim związanej. Produktami mogą być przedmioty, usługi, osoby, regiony, organizacje lub idee. Zakres przedmiotowy marki jest co najmniej tak samo szeroki. Druga grupa definicji określa markę jako wartość dodaną do produktu, np. wizerunek, ale bez uwzględniania samego produktu99. Odnosząc się do powyższych teoretycznych rozważań, można uznać ważną rolę marki w procesie promocji regio-nów. Jednym z ciekawszych obszarów promocji są markowe produkty turystyczne i korzyści wynikające z ich kreowania:

wzrost świadomości i rozpoznawalności,• możliwość wyróżnienia się,• wzrost zainteresowania wśród turystów,• wzrost obłożenia w hotelach i pensjonatach oraz rotacja w obiektach gastronomicznych,• spadek skutków sezonowości,• wzrost grupy lojalnych turystów,• wzrost potrzeb poznawczych wśród grup docelowych (weekendy, częstsze pobyty w regionie).•

Marka w odniesieniu do jednostki terytorialnej może być rozpatrywana w różnym kontekście. Z jednej strony za markowe, flagowe uważa się produkty wytworzone, powstałe w danym miejscu, z drugiej zaś przez markę regionalną rozu-mie się cały dany obszar (np. województwo). Drugie podejście jest dalece bardziej złożone i agreguje nieporównanie więcej różnych czynników. Jednostki terytorialne dostarczają o wiele więcej możliwości kreowania marki i budowania wizerunku niż „klasyczne” produkty. Poszukując wyróżników dla miast i regionów należy pamiętać, że wszystkie elementy stanowiące o ich atrakcyjności budują wyjątkowość, osobowość, klimat w stopniu większym niż w przypadku tradycyjnych produktów, z którymi empiryczne doświadczenia nie bywają tak wielowymiarowe100. Wspomniany wizerunek, przyjmując w uproszczeniu, jest to kreowanie w opinii publicznej pozytywnego obrazu organizacji. Podmioty, którym udaje się stworzyć taki obraz i których nazwa wywołuje w szerokiej opinii publicznej pozytywne skojarzenia, mają znacznie większe szanse na pozyskanie wartościowych partnerów i na korzystne ułożenie sobie współpracy z nimi101. W innym ujęciu możemy powiedzieć, ze wizerunek to konglomerat doświadczeń, informacji, opinii, oczekiwań, wyobrażeń, emocji, skojarzeń dotyczących danego produktu lub regionu, jednostki samorządu terytorialnego, ukształtowany w świadomości lub podświadomości znaczącej liczby odbiorców102. Wizerunek możemy także traktować jako subiektywny oraz emocjonalny stosunek, pogląd i ocenę odnośnie danego obszaru lub miejscowości103.Wizerunek regionu powinien bez przeszkód docierać do grupy docelowej, aby tak się stało powinny być spełnione następu-jące warunki104:

powinien być zakomunikowany w sposób możliwie najprostszy i najbardziej jednoznaczny,• należy mieć na uwadze, że promowanie wizerunku jest tylko jednym z elementów szerszej strategii realizowanej w danej • jednostce samorządowej,należy pamiętać, że budowanie wizerunku powinno być ściśle podporządkowane precyzyjnie określonym celom, zapi-• sanym w strategii rozwoju i określone w taki sposób, aby można było je monitorować,działania promocyjne nie dzieją się w próżni, lecz w konkurencji z innymi podmiotami.•

Nasilająca się konkurencja między regionami o pozyskiwanie nowych użytkowników regionalnej przestrzeni, wy-musza bardziej aktywne poszukiwanie rozwiązań dających osiągnąć przewagę konkurencyjną. Marka powinna stać się ele-

98 J. Altkorn, Strategia marki, Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, Warszawa 1999, s.11-12.99 G. Urbanek, Zarządzanie marką, Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, Warszawa 2002, s. 13-14.100 A. Gołębicka, M. Musioł, Miasto jako marka, „Marketing w Praktyce” 2009 nr 1, s. 67.101 A. Koźmiński, W. Piotrowski, Zarządzanie. Teoria i praktyka, Wydawnictwo Naukowe PWN Warszawa 1996, s. 131.102 M. Zboralski, Nazwy firm i produktów, Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, Warszawa 2000, s. 272.103 A. Kornak, Jak gospodarować w regionach, gminach, miejscowościach turystycznych i uzdrowiskowych Wydawnictwo Comer, Toruń 1997, s. 166.104 T. Domański, Skuteczna promocja miasta i regionu podstawowym zadaniem marketingu terytorialnego [w:] Marketing terytorialny, red. T. Markowski, Wydaw-nictwo PAN KPZK, Warszawa 2006, s. 128 – 130.

76

PL

mentem realizowanej strategii marketingowej w regionie, ponieważ może być pomocna w wielu istotnych obszarach105:marka jest nośnikiem charakteru regionu/miasta i jednym z ważniejszych czynników wpływających na decyzje inwesty-• cyjne, dotyczące wyboru miejsca zamieszkania, szkoły, czy spędzania wolnego czasu,stanowi pewne uproszczenie rzeczywistości, swoisty skrót myślowy. Informacje docierające do ludzkiej świadomości są • oceniane selektywnie i ograniczane do najważniejszych z indywidualnego punktu widzenia. Marka w tym układzie pełni rolę drogowskazu w umysłach ludzi, jest dla nich uproszczeniem,przez pryzmat marki, napływające do świadomości informacje są systematyzowane w logiczną całość, tworzą zestaw • skojarzeń,pozwala dokonać subiektywnego zróżnicowania regionów/miast, co w przypadku niewystarczającej liczby informacji • potrzebnych do dokonania wyboru ułatwia i przyspiesza proces decyzyjny,oprócz realnych korzyści (m.in. nowe inwestycje, miejsca pracy, wzrost dochodów z turystyki) marka daje użytkownikom • przestrzeni regionalnej korzyści dodatkowe/wartości dodane (np. prestiż związany z organizowaniem ważnych imprez kulturalnych, poczucie satysfakcji z mieszkania w znanym, wyjątkowym miejscu),wykreowanie silnej marki regionu przekłada się na wzrost zaufania do władz regionalnych/lokalnych, jako głównie przy-• czyniających się do budowania konkurencyjności danego terytorium,marka ułatwia powstawanie lojalności ze strony mieszkańców, turystów do określonych produktów regionalnych, dziel-• nic miast, symboli związanych z regionem, itd.,ewentualne negatywne informacje, zdarzenia są łatwiej redukowane w przypadku silnej i stabilnej marki. W tym wypad-• ku pełni ona rolę „bufora” dla negatywnych procesów;

5. System Identyfikacji Wizualnej W procesie promowania regionu, kreowania jego wizerunku można wykorzystać tzw. System Identyfikacji Wizu-alnej (SIW). Początkowo System Identyfikacji Wizualnej wykorzystywano w odniesieniu do firm, z czasem zaczęto go używać w procesie budowania tożsamości wizualnej jednostek terytorialnych. W uproszczeniu można powiedzieć, że stanowi on podstawę do wykreowania unikalnego wizerunku marki firmy, produktów, wydarzeń, regionów, miast zgodnie z pożądanym kierunkiem pozycjonowania podmiotu na rynku. Układa w logiczną i spójną całość ogół symboli oraz zachowań stworzonych przez firmę, region, miasto w celu jednoznacznego rozpoznania i wyróżnienia na rynku. Określa zespół strategicznie zdefinio-wanych narzędzi, które są częścią budowy kompleksowego programu całościowej identyfikacji. Na przykładowy System Identyfikacji Wizualnej mogą składać się:

logo i logotyp,• kolory firmowe,• symbole dekoracyjne,• typografie dekoracyjne,• druki firmowe/urzędowe (papier, koperty, dokumenty, teczki, itd.),• identyfikatory pracowników, np. Urzędu Miasta,• stemple,• materiały reklamowe (broszury),• materiały drukowane dla celów public relations,• środki transportu (właściwie oznakowane pojazdów),• ubiór pracowników,• wystrój stoisk targowych, wystawienniczych,• aranżacja wnętrza siedziby firmy/urzędu oraz wygląd otoczenia,• tablice i tabliczki informacyjne,• system oznakowania atrakcji turystycznych,• szyldy reklamowe,• przewodnie hasło reklamowe,• układ strony internetowej, np. miasta,• pamiątki odnoszące się w swojej stylistyce do motywów SIW,• gadżety i wiele innych elementów.•

Dobrze zaprojektowany System Identyfikacji Wizualnej opiera się głównie na zasadzie możliwie najczęstszego powtarzania charakterystycznych znaków, kształtów czy kolorów. Jego celem jest uzyskanie pełnego zapamiętania nazwy, aby utrwalić ją w świadomości otoczenia i wykreować pozytywny wizerunek na rynku. Należy podkreślić, że efektywne zarządza-nie wizerunkiem, w tym wizerunkiem regionu, miasta warunkowane jest standaryzacją działań wizualnych, czyli prawidło-wym doborem i funkcjonowaniem Systemu Identyfikacji Wizualnej. W kwestii powodzenia wprowadzanego systemu istotne jest konsekwentne i długofalowe (wieloletnie) postę-powanie zgodnie z zasadami i wytycznymi przyjętymi w projekcie. System Identyfikacji Wizualnej może być w miedzy czasie rozbudowywany o dodatkowe elementy, sama jego konstrukcja pozwala na takie rozwiązanie, należy jednak trzymać się podstawowych elementów stanowiących o jego oddziaływaniu (logo, kolorystyka, itd.). W tym momencie część podmiotów posiada już profesjonalne Systemy Identyfikacji Wizualnej lub inne elementy systemu całościowej identyfikacji. Jako przykład mogą tutaj posłużyć, m.in. gminy: Polkowice, Osiecznica, Niedrzwica Dużą, czy Powiat Poznański. Wśród miast można wymienić: Lublin, Czeladź, Sieradz, Puławy, Ostrołękę. System funkcjonuje w woje-wództwie łódzkim. Powstają także systemy całościowej wizualizacji odnoszące się do subregionów danego województwa. Na

105 A. Łuczak, Wizerunek miasta, „Samorząd Terytorialny” 2001 nr 1-2, s. 89-91.

77

PL

Dolnym Śląsku są to subregiony: Karkonosze i Góry Izerskie, Przedgórze Sudeckie, Góry i Pogórze Kaczawskie, Nysa – Kwisa – Bóbr, Dolina Odry Wschód, Dolina Odry Zachód, Masyw Ślęży, Wzgórza Trzebnickie i Dolina Baryczy, Ziemia Kłodzka, Ziemia Wałbrzyska, Bory Dolnośląskie.

6. Podsumowanie Spójna koncepcja promocji regionu powinna ułatwiać osiągnięcie szczegółowych celów w zakresie rozwoju dane-go obszaru. Wykorzystując zróżnicowane narzędzia marketingowe budujemy, poprzez działania promocyjne, pozycję konku-rencyjną jednostki terytorialnej na arenie krajowej i w dłuższym horyzoncie czasowym, międzynarodowej. W tym miejscu należy podkreślić konieczność długofalowego i zintegrowanego działania użytkowników regionalnej przestrzeni w obszarze promocji i marketingu terytorialnego. Spodziewane, pozytywne efekty mogą pojawić się stosunkowo szybko, jednak część z nich nastąpi z pewnym opóźnieniem w czasie. Sama świadomość osób odpowiedzialnych za promocję i korzystny wizeru-nek regionu o istotności działań promocyjnych i konieczności ponoszenia określonych kosztów, jest warunkiem koniecznym i punktem wyjścia do konstruowania strategicznych koncepcji. W działania promocyjne powinny włączać się władze regionalne/lokalne, przedsiębiorcy, instytucje otoczenia biz-nesu, świat nauki, media oraz szeroko rozumiana społeczność regionalna/lokalna. Nie zawsze społeczność regionalna wyraża chęć partycypacji w inicjatywach realizowanych w regionie. Przyczyn ograniczonej aktywności społeczności regionalnych/lokalnych możemy szukać w następujących problemach:

niskie poczucie możliwości współdecydowania o rozwoju swojego miejsca zamieszkania,• kryzys zaufania do elit politycznych i biznesowych,• koncentracja całej energii życiowej na zapewnienie bytu rodzinie,• ciężka sytuacja materialna większej części społeczeństwa,• stosunkowo krótki okres zamieszkiwania społeczności regionalnej/lokalnej na danym terenie.•

W procesie promocji regionu niezbędna jest ścisła współpraca z mediami (czasopisma, radio, telewizja, portale internetowe) na poziomie lokalnym, regionalnym i krajowym. W ramach współpracy należy pamiętać o ciągłym dostarczaniu mediom informacji na temat wszystkich istotnych wydarzeń związanych z promocją i rozwojem regionu.

Literatura:Altkorn J., Strategia marki, Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, Warszawa 1999.1. Czornik M., Promocja miasta, Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej, Katowice 2005.2. Domański T., Skuteczna promocja miasta i regionu podstawowym zadaniem marketingu terytorialnego [w:] Marketing 3. terytorialny, red. T. Markowski, Wydawnictwo PAN KPZK, Warszawa 2006.Gołębicka A., Musioł M., Miasto jako marka, „Marketing w Praktyce” 2009 nr 1.4. Kall J., Reklama, Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, Warszawa 2002.5. Kornak A., Jak gospodarować w regionach, gminach, miejscowościach turystycznych i uzdrowiskowych, Wydawnictwo 6. Comer, Toruń 1997.Kotler P., Armstrong G., Saunders J., Wong V., Principles of Marketing, Prentice Hall Europe, New Jersey 1999.7. Koźmiński A., Piotrowski W., Zarządzanie. Teoria i praktyka, Wydawnictwo Naukowe PWN Warszawa 1996.8. Łuczak A., Wizerunek miasta, „Samorząd Terytorialny” 2001 nr 1-2.9. Malicka D., Rybak A., Mocny element promocji miasta, „Media Business” 2008 nr 4.10. Michalski E., Marketing. Podręcznik akademicki, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 2003.11. Nawrocka E., Pozytywny wizerunek obszaru turystycznego jako źródło przewagi konkurencyjnej, [w:] Gospodarka lokal-12. na i regionalna w teorii i praktyce, red. R. Brol, Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej, Wrocław 2004.Niestrój R., Istota i znaczenie marketingu, [w:] Podstawy marketingu, red. J. Altkorn, Instytut Marketingu, Kraków 13. 1996.Olszewska J., Strategiczne aspekty kreowania wizerunku gminy, „Człowiek i Środowisko” 2003 nr 3-4.14. Przybyłowski K., Hartley S., Kerin R., Rudelius W., Marketing, Dom Wydawniczy ABC, Warszawa 1998.15. Raszkowski A., Elementy kreowania wizerunku gminy, [w:] Jednostki samorządu terytorialnego w procesie rozwoju 16. regionalnego w zintegrowanej Europie, red. J. Kot, Uniwersytet Humanistyczno – Przyrodniczy Jana Kochanowskiego w Kielcach, Kielce 2008.Strategia Promocji Ełku 2009 – 2011.17. Strategia Promocji Krakowa 2005 – 2006.18. Strategia Promocji Miasta Jelenia Góra 2006 – 2015.19. Strategia Promocji Wałbrzych na lata 2008 – 2013.20. Urbanek G., Zarządzanie marką, Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, Warszawa 2002.21. Wiktor J., Promocja. System komunikacji przedsiębiorstwa z rynkiem, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 2001.22. Zboralski M., Nazwy firm i produktów, Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, Warszawa 2000.23.

Kontakt:dr Andrzej Raszkowski

Uniwersytet Ekonomiczny we WrocławiuWydział Gospodarki Regionalnej i Turystyki w Jeleniej Górze

Katedra Gospodarki Regionalnej ul. Nowowiejska 3

58 – 500 Jelenia Górae - mail: andrzej.raszkowski@ue.wroc.pl

78

PL

Wypowiedzi uczestników szkoleń i konferencji… Skorzystałam z każdego modułu, niektóre pomysły, które „narodziły” się w trakcie szkolenia wdrażam w życie w swoim Wydziale. Moduł: Wykorzystywanie środków UE i EOG pozwolił mi sprawdzić, że pisanie wniosków (jeśli ma się pomysł) nie jest trudne. Moduł: Kluczowe kompetencje kierownika było bardzo ciekawe, szczególnie informacje oraz ćwiczenia dotyczące oceny pracy pracownika. Pozostałe moduły: Psychologia zarządzania, obsługa trudnego klienta i komunikacja interpersonal-na zawierały takie treści, że są przydatne na co dzień w pracy z ludźmi. Dodatkowo dziękuje za bardzo miła atmosferę na wszystkich zajęciach. Alina Piątkowska

… Uważam, że zarówno organizacja (dobór miejsca, warunki) jak i kompetencje prelegentów i tematyka szkoleń były w każ-dym calu profesjonalne i wystawiają bardzo dobrą opinię zarówno pomysłodawcom projektu, jak i osobom odpowiedzialnym za jego logistykę. Na uwagę zasługuje nowoczesne podejście do kwestii obsługi klienta urzędu i dostrzeżenie wielorakości kompetencji, w jakie powinien być wyposażony urzędnik (w tym kompetencji interpersonalnych). Szkolenie wniosło nową jakość w rozumienie służebnej roli organów administracji samorządowej wobec obywatela. Bogusława Mroczek

Zawsze mile zaskoczony byłem poziomem tak samej oferty szkoleniowej, kompetencjami wykładowców jak i profesjona-lizmem organizatorów. Szkolenia kompleksowe - pozwalające zapoznać się z często nowymi dla mnie zagadnieniami tak w teorii jak i w praktyce. Do wszystkich poruszanych kwestii można powrócić dzięki otrzymywanym materiałom dydaktycz-nym, lub przez kontakt za pomocą Internetu. Warte podkreślenia komfortowe warunki samych szkoleń - odbywały się one w urokliwych miejscowościach Dolnego Śląska. Niezapomniana zwłaszcza twórcza, kreatywna i płodna atmosfera szkoleń. Dziękuję i gorąco polecam !!!! P.S. Pozdrowienia dla Pani Ani i Karoliny! Adam Grabowski

Muszę przyznać, że organizacja całego projektu jest na najwyższym poziomie. Bardzo dobry kontakt, szybka, czytelna infor-macja, miła obsługa, doskonałe warunki. Szkolenie merytorycznie bardzo wartościowe i dobrze przygotowane. Osobiście, peł-na uznania jestem dla następujących wykładowców: MARLENA MOLISZEWSKA-GUMULAK, KAMILA MADEJA-BIEŃ i AGNIESZ-KA KOWARSKA (kolejność przypadkowa). Bardzo szeroka znajomość tematów, różnorodne, wyszukane formy przekazywania informacji sprawiły, że nawet trudne zagadnienia były zrozumiałe i nie zmęczyły uczestników szkolenia. Te wyróżnione przeze mnie osoby bardzo ambitne muszą lubić to, co robią i na pewno chcą się swoją wiedzą dzielić i dobrze im to wychodzi. Brawo! Z niecierpliwością oczekuję na podsumowującą konferencję w marcu. Ewa Rybińska

Wiedzę i umiejętności zdobyte podczas szkoleń wykorzystuję na co dzień w pracy. Duże znaczenie ma również wymiana do-świadczeń między uczestnikami. Pozytywną stroną szkoleń była również miła atmosfera i doskonałe warunki pobytu. Chętnie wezmę udział w podobnych szkoleniach. Iwona Gomułkiewicz

… Ogólnie oceniam całe przedsięwzięcie za bardzo udane. Swoje spostrzeżenia ujmę w 2 określonych sferach: sfera zawodo-wa: zdobyłam umiejętności i wiadomości w zakresie zarządzania personelem i pracy z trudnym klientem, wykorzystuję je w pracy wicedyrektora, poszerzyłam informacje na temat zarządzania organizacją, co pozwala mi na bardziej profesjonalne działania, ważne dla mnie było również spotkanie z panią Agnieszką oraz przekazana wiedza na temat komunikacji interper-sonalnej, zdobyte umiejętności wykorzystuję w codziennej pracy; po szkoleniu mam inne (baaardzo pozytywne) spojrzenie na ogólnie pojętą Unię Europejską, wcześniej nie byłam przekonana co do zasadności wejścia Polski do UE, rozumiem mechani-zmy działania i cele strategii UE; zdobyłam wiele nowych umiejętności w zakresie posługiwania się nowoczesnymi technolo-giami komunikacyjno-informacyjnymi, wykorzystuję je w codziennej pracy, co pozwala mi na szersze zdobywanie informacji i usprawnianie działań; sfera osobista: kolejny raz komunikacja interpersonalna: czuję się pewna w zarządzaniu organizacją, personelem, działam zgodnie ze zdobytymi informacjami, procedurami a nie intuicyjnie; jako klient urzędu zwracam uwagę na elementy związane z jakością, myślę, że teraz jestem świadomym klientem. Katarzyna Gołąbek

… Pragnę stwierdzić, iż szkolenia i konferencje zaplanowane zostały w sposób profesjonalny. Oferta programowa projektu sprawiła, że ta forma doskonalenia zawodowego była przydatna dla osób z różnym doświadczeniem w zarządzaniu. Jolanta Dubińska

79

PL

Jako uczestnik szkoleń w ramach projektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem” jestem bardzo zadowolona z zakresu, jakości oraz sposobu organizacji przeprowadzonych szkoleń. Szczególnie dotyczy to tak zwanych umiejętności miękkich Blok poświęcony psychologii zarządzania, komunikacji interpersonalnej i obsłudze trudnego klienta bardzo rzadko jest przedmiotem szkoleń kierowanych do administracji publicznej, a niewątpliwie ciągłe podnoszenie kwalifikacji w tym zakresie jest również pożądane i przekłada się na zarządzanie jakością w urzędzie. Sposób organizowania szkoleń sprzyja wymianie doświadczeń pomiędzy przedstawicielami samorządów. Podziękowania. Uczestniczka szkolenia nr 7

Jestem pracownikiem starostwa w jednym z dolnośląskich samorządów. … Już po pierwszej konferencji we Wrocławiu moja opinia była bardzo pozytywna. Prowadzący poszczególne panele okazali się profesjonalistami i pełnymi zapału trenerami. Tematyka konferencji doskonale wpisywała się w zadania współczesnego samorządu. Atmosfera stworzona przez pracowni-ków DODN likwidowała wszelkie bariery. Bez żadnych oporów można było dyskutować i zadawać pytania. Kolejne trzy zjazdy, w których uczestniczyłam potwierdziły moją opinię o całym projekcie. Na co dzień korzystam z wiedzy i umiejętności zdoby-tych podczas zajęć w ramach projektu. Uważam, że ogromną rolę odegrał dobór młodych, pełnych nowych pomysłów i entu-zjastycznych trenerów. Bardzo ciekawe zajęcia i kontakty kuluarowe miały wpływ na mój rozwój jako pracownika samorzą-dowego. Należy pochwalić organizację, wybór miejsc i wyposażenie uczestników w pomoce i materiały. Jestem zachwycona. Dziękuję. Alicja Augustyniak.

Jestem mile zaskoczona zarówno tematyką organizowanych zajęć, formą jak również doborem prelegentów. Zdobyłam cenną wiedzę, którą z powodzeniem wykorzystuję w pracy na stanowisku kierowniczym. Szczególnie cenne było spotkanie z panią dr Agnieszką Kowarską. Beata Soroka.

Bardzo profesjonalnie (zgodnie z nazwą szkolenia) przygotowany cykl szkoleń, świetna organizacja, dobre warunki pobyto-we. Dla mnie najbardziej przydatne i interesujące moduły to - moduł 1, 2, 3, 5, 7 i 10. Szczególne podziękowania za świetną atmosferę dla P.Karoliny. Uczestniczka szkolenia i konferencji.

Szkolenia w ramach projektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem” były bardzo przydatne w mojej pracy zawodowej na stanowisku dyrektora gimnazjum. Kadra prowadząca szkolenia w poszczególnych modułach była przygotowa-na profesjonalnie. Sposób przekazywania wiadomości i umiejętności, otwartość, stosunek do uczestników szkolenia, relacje interpersonalne, podmiotowość w traktowaniu uczestników stały na wysokim poziomie. Atmosfera panująca podczas zajęć sprzyjała zadawaniu pytań i wyjaśnianiu wątpliwości uczestników. Na pochwałę zasługuje również wybór miejsc i obsługa szkoleń. Dziękuję za możliwość uczestniczenia w szkoleniach i obserwowania profesjonalistów w działaniu. Maria Subik.

Harmonogram szkoleń był opracowany ze szczegółami, co pomogło planować także czas wolny - rekreacyjny. Warunki tech-niczne i cała sfera socjalna szkolenia była na najwyższym poziomie. W mojej pracy dyrektora szkoły ponadgimnazjalnej tech-nicznej wiele poruszanych zagadnień wdrożyłem w funkcjonowanie szkoły. Były omawiane również problemy, zagadnienia, które mogłem skonfrontować ze swoim dotychczasowym zarządzaniem, co mnie osobiście utwierdziło, że moja postawa w zakresie zarządzania, delegowania władzy na moich wicedyrektorów, kierowników a także przewodniczących zespołów zadaniowych jest właściwa. Szczególnie jest to wartościowe, że w jednym miejscu mogły spotkać się przedstawiciele różnych urzędów również szkoły. Trenerzy prowadzący szkolenia byli bardzo dobrzy i dobrze przygotowani do prowadzenia zajęć warsztatowych, ćwiczeń. Analizowane przykłady były poddawane dyskusji, co miało istotny walor wypracowania rozwiązań adekwatnych do problemu i sytuacji i załatwienie danej sprawy skutecznie może pojawić się kilka propozycji. Pozdrawiam. Czesław Witold Czupryniak.

Zarówno cykl szkoleń, jak i konferencji zorganizowanych w ramach projektu „Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”, w których miałam przyjemność brać udział, był na wysokim poziomie merytorycznym. Doskonała organizacja i profesjonalna opieka nad uczestnikami szkoleń i konferencji wpłynęły na wystawienie przeze mnie najwyższej oceny dla tego projektu. Dzięki szkoleniom miałam możliwość nabycia wielu przydatnych umiejętności, jak chociażby sposoby radze-nia sobie z trudnym klientem, metody negocjacji, poznanie pewnych typów zachowań ludzkich, sposoby promocji gminy, praca z Generatorem Wniosków Aplikacyjnych o środki z funduszy europejskich, praca z oprogramowaniem służącym do elektronicznego obiegu dokumentów w urzędzie. Zdobyta wiedza pozwoliła mi spojrzeć na moją pracę i klienta urzędu z innej perspektywy. Tematyka szkoleń wypełniła lukę w dostępnej na rynku ofercie doskonalenia zawodowego dla pracowni-ków administracji. Gratuluję pomysłu na projekt. Uczestniczka szkoleń i konferencji.

80

PL

Adresy jednostekmiejscowość jednostka adres cz.1 adres cz. 2

Bielawa Urząd Miejski Plac Wolności 1 58-260 Bielawa

Bogatynia Urząd Miasta i Gminy ul. Daszyńskiego 1 59-920 Bogatynia

Boguszów-Gorce Urząd Miejski pl. Odrodzenia 1 58-370 Boguszów-Gorce

Bolesławiec Gimnazjum nr 2 ul. Bielska 5 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Gimnazjum nr 3 ul. Słowackiego 2 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Miejski Zespół Szkół ul. Jana Pawła II 38 c 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Miejski Zespół Szkół nr 1 Dolne Młyny 60 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Miejskie Przedszkole Publiczne nr 1 ul. Jana Pawła II 50d 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Miejskie Przedszkole Publiczne nr 2 ul. Mikołaja Brody 17 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Miejskie Przedszkole Publiczne nr 3 ul. Ceramiczna 5 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Miejskie Przedszkole Publiczne nr 4 ul. Sądowa 9 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Miejskie Przedszkole Publiczne nr 5 ul. Zygmunta Augusta 16 b 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Miejskie Przedszkole Publiczne nr 6 ul. Piotra i Pawła 2 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Powiatowe Centrum Edukacji i Kształcenia Kadr ul. Ogrodowa 7 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Szkoła Podstawowa nr 2 ul. Bankowa 8 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Szkoła Podstawowa nr 3 ul. Ceramiczna 5 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Zespół Szkół Budowlanych ul. 1000-lecia 51 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Zespół Szkół Handlowych i Usługowych ul. Zgorzelecka 18 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Miejskie Przedszkole Publiczne nr 7 ul. Górne Młyny 5 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Urząd Miasta Rynek 41 59-700 Bolesławiec

Bolków Zespół Szkół Agrobiznesu ul. Niepodległości 17 59-420 Bolków

Bolków Urząd Miejski Rynek 1 59-420 Bolków

Brzeg Dolny Urząd Miejski ul. Kolejowa 29 56-120 Brzeg Dolny

Bystrzyca Dolna Powiatowy Zespół Szkół Specjalnych ul. Jagiellońska 27 58-100 Świdnica

Bystrzyca Kłodzka Urząd Miasta i Gminy Plac Wolności 1 57-500 Bystrzyca Kłodzka

Bystrzyca Kłodzka Urząd Miasta i Gminy ul. Henryka Sienkiewicza 6 57-500 Bystrzyca Kłodzka

Bystrzyca Kłodzka Zespół Szkół Ogółnokształcących ul. Sempołowskiej 13 57-300 Bystrzyca Kłodzka

Chocianów Urząd Miasta i Gminy ul. Ratuszowa 10 59-140 Chocianów

Chwalibożyce Szkoła Podstawowa Chwalibożyce 1c 55-200 Oława

Cieszków Publiczne Gimnazjum ul. Grunwaldzka 3 56-330 Cieszków

Cieszków Rada Gminy ul. Grunwaldzka 41 56-330 Cieszków

Czarny Bór Szkoła Podstawowa ul. XXX-lecia 19 58-379 Czarny Bór

Czarny Bór Urząd Gminy ul. XXX-lecia 18 58-379 Czarny Bór

Czernica Publiczne Gimnazjum ul. Św Brata Alberta 9 55-300 Czernica

Czernica Szkoła Podstawowa ul. Św Brata Alberta 9 55-300 Czernica

Długołęka Urząd Gminy ul. Wrocławska 18 55-095 Długołęka

Długołęka Zespół Licealno-Gimnazjalny ul. Szkolna 40 55-095 Mirków

Długopole Zdrój Specjalny Osrodek Szkolno-Wychowawczy ul. Zdrojowa 11 57-520 Długopole Zdrój

Drzemlikowice Szkoła Podstawowa Drzemlikowice 14 55-200 Oława

Dzierżoniów Urząd Miasta Rynek 1 58-200 Dzierżoniów

Gilów Szkoła Podstawowa Gilów 49 58-230 Niemcza

Głogów Zespół Szkół Zawodowych Plac Jana z Głogowa 7 67-200 Głogów

Głogów Głogowskie Centrum Edukacji Zawodowej ul. Piotra Skargi 29 67-200 Głogów

Głogów Miejski Ośrodek Pomocy Społecznej ul. Sikorskiego 4 67-200 Głogów

Głogów Urząd Miejski Rynek 10 67-200 Głogów

Głogów Starostwo Powiatowe ul. Sikorskiego 21 67-200 Głogów

Głuszyca Urząd Miejski ul. Grunwaldzka 55 58-340 Głuszyca

81

PL

Głuszyca Górna Szkoła Podstawowa ul. Kłodzka 103 58-340 Głuszyca

Góra Urząd Miasta i Gminy ul. Mickiewicza 1 56-200 Góra

Góra Śląska Zespół Szkół ul. Armii Polskiej 15 A 56-200 Góra Śląska

Gryfów Śląski Urząd Gminy i Miasta Rynek 1 59-820 Gryfów Śląski

Jaworów Szkoła Podstawowa Jaworów 9a 57-120 Wiązów

Jegłowa Szkoła Podstawowa ul. J. Korczaka 6A 57-130 Jegłowa

Jelcz-Laskowice Urząd Miasta i Gminy ul. Witosa 24 55-220 Jelcz- Laskowice

Jelenia Góra Starostwo Powiatowe ul. Kochanowskiego 10 58-500 Jelenia Góra

Jelenia Góra Urząd Miasta Plac Ratuszowy 58-500 Jelenia Góra

Jelenia Góra Zespół Szkół Ogólnokształcących nr 1 ul. Kochanowskiego 18 58-500 Jelenia Góra

Jeżów Sudecki Urząd Gminy ul. Długa 63 58-521 Jeżów Sudecki

Kamieniec Wrocławski Publiczne Gimnazjum ul. Kolejowa 4 55-002 Kamieniec Wrocławski

Kamienna Góra Urząd Miasta Plac Grunwaldzki 1 58-400 Kamienna Góra

Karpacz Urząd Miejski ul. Konstytucji 3 Maja 54 58-540 Karpacz

Karpacz Urząd Miejski ul. Konstytucji 3 Maja 25 58-540 Karpacz

Kłodzko Szkoła Podstawowa nr 3 ul. Jana Pawła II nr 4 57-300 Kłodzko

Kłodzko Starostwo Powiatowe ul. Okrzei 1 57-300 Kłodzko

Kotla Gimnazjum ul. Szkolna 2 67-240 Kotla

Kotla Urząd Gminy ul. Głogowska 93 67-240 Kotla

Kowary Urząd Miejski ul. 1 Maja 1 a 58-530 Kowary

Kudowa Zdrój Urząd Miasta ul. Zdrojowa 24 57-350 Kudowa Zdrój

Legnica Starostwo Powiatowe pl. Słowiański 1 59-220 Legnica

Legnica Urząd Miasta pl. Słowiański 8 59-220 Legnica

Leśna Miejsko-Gminny Ośrodek Pomocy Społecznej ul. Pocztowa 10 59-820 Leśna

Lubań Urząd Gminy ul. Dąbrowskiego 18 59-800 Lubań

Lubin II Liceum Ogólnokształcące al. Niepodległości 31 59-300 Lubin

Lubin Rada Powiatu ul. Jana Kilińskiego 12 b 59-300 Lubin

Lubin Starostwo Powiatowe ul. Jana Kilińskiego 12 b 59-300 Lubin

Ludwikowice Publiczne Gimnazjum ul. Batorego 1 57-450 Ludwikowice

Lwówek Śląski Starostwo Powiatowe al. Wojska Polskiego 25 A 59-600 Lwówek Śląski

Lwówek Śląski Urząd Miasta i Gminy al. Wojska Polskiego 25 A 59-600 Lwówek Śląski

Malczyce Szkoła Podstawowa ul. Szkolna 6 55-320 Malczyce

Marcinkowice Szkoła Podstawowa Marcinkowice, ul. Szkolna 1 55-200 Oława

Milicz Starostwo Powiatowe ul. Wojska Polskiego 38 56-300 Milicz

Milicz Szkoła Podstawowa nr 2 i Szkoła Muzyczna I st. ul. M. Kopernika 18 56-300 Milicz

Mściwojów Urząd Gminy Mściwojów 43 59-407 Mściwojów

Niechlów Urząd Gminy ul. Głogowska 31 56-215 Niechlów

Nowa Ruda Zespół Szkolno-Przedszkolny Włodowice 25 57-400 Nowa Ruda

Nowa Ruda Urząd Miejski Rynek 1 57-400 Nowa Ruda

Oleśnica Starostwo Powiatowe ul. Słowackiego 10 56-400 Oleśnica

Oława Gminne Centrum Kultury Sportu i Rekreacji ul. Św. Rocha 3 55-200 Oława

Oława Urząd Gminy pl. Marszałka J. Piłusudskie-go 28

55-200 Oława

Oława Urząd Miejski pl. Zamkowy 15 55-200 Oława

Piechowice Urząd Miasta ul. Żymierskiego 49 58-573 Piechowice

Podgórzyn Szkoła Podstawowa ul. Żołnierska 113 58-562 Podgórzyn

Podgórzyn Urząd Gminy ul. Żołnierska 14 58-562 Podgórzyn

Polanica Zdrój Urząd Miejski ul. Dąbrowskiego 3 57-320 Polanica Zdrój

Polanica-Zdrój Ośrodek Pomocy Społecznej ul. Dąbrowskiego 3 57-320 Polanica Zdrój

Polkowice Szkoła Podstawowa nr 3 ul. K.B. Kominka 1 59-100 Polkowice

82

PL

Polkowice Urząd Gminy Rynek 1 59-100 Polkowice

Prusice Urząd Miasta i Gminy Rynek 1 55-110 Prusice

Ruszów Gimnazjum ul. Zgorzelecka 2 59-950 Ruszów

Sarby Szkoła Podstawowa ul. Sarby 52 57-130 Przeworno

Siechnice Urząd Gminy ul. Żernicka 17 50-010 Św. Katarzyna

Sobótka Urząd Miasta i Gminy Rynek 1 55-050 Sobótka

Stara Kamienica Urząd Gminy Stara Kamienica 41 58-512 Stara Kamienica

Strzegom Powiatowy Zespół Szkół Specjalnych al. Wojska Polskiego 16 A 58-150 Strzegom

Strzegom Urząd Miejski Rynek 38 58-150 Strzegom

Strzelin Publiczna Szkoła Podstawowa ul. Sienkiewicza 41 57-100 Strzelin

Szklarska Poręba Urząd Miejski ul. Jedności Narodowej 1 A 58-580 Szklarska Poręba

Ścinawa Polska Szkoła Podstawowa Ścinawa Polska 26 55-200 Oława

Środa Śląska Powiatowy Zespół Szkół Ponadgimnazjalnych nr 1 ul. Wrocławska 12 55-300 Środa Śląska

Środa Śląska Powiatowy Zespół Szkół Ponadgimnazjalnych nr 2 ul. Św. Andrzeja 4 55-300 Środa Śląska

Świdnica Urząd Miejski ul. Armii Krajowej 49 58-100 Świdnica

Świdnica Starostwo Powiatowe ul. M. Skłodowskiej-Curie 7 58-100 Świdnica

Świebodzice Urząd Miejski Rynek 1 58-160 Świebodzice

Tomaszów Bolesławiecki Szkoła Podstawowa ul. II Armii Wojska Polskiego 59-720 Raciborowice

Trzebnica Starostwo Powiatowe ul. Ks.Dz. Bochenka 6 55-100 Trzebnica

Wałbrzych Starostwo Powiatowe al. Wyzwolenia 24 58-300 Wałbrzych

Wałbrzych Urząd Miejski pl. Magistracki 1 58-300 Wałbrzych

Wądroże Wielkie Urząd Gminy Wądroże Wielkie 64 59-430 Wądroże Wielkie

Węgliniec Gimnazjum ul. Kościuszki 5 59-940 Węgliniec

Wiązów Zespół Szkół Publicznych ul. 1 Maja 31 57-120 Wiązów

Wiązów Urząd Miasta i Gminy pl. Wolności 37 57-120 Wiązów

Wińsko Urząd Gminy pl. Wolności 2 56-160 Wińsko

Witoszyce Zespół Szkoła Podstawowa i Przedszkole Witoszyce 10 56-200 Góra

Witowice Szkoła Podstawowa Witowice 39 57-120 Wiązów

Wleń Ośrodek Kultury, Sportu i Turystyki ul. Chopina 2 59-610 Wleń

Wrocław Lotnicze Zakłady Naukowe ul. Kiełczowska 43 51-315 Wrocław

Wrocław Urząd Marszałkowski ul. Mazowiecka 17 50-412 Wrocław

Wrocław Urząd Marszałkowski Wybrzeże Słowackiego 12-14 50-411 Wrocław

Wrocław WCDN ul. Swobodna 71/73 50-089 Wrocław

Wrocław Zespół Szkół Integracyjnych ul. Nowodworska 70/82 54-438 Wrocław

Wrocław Zarząd Obsługi Jednostek Miejskich ul. G. Zapolskiej 2/4 50-032 Wrocław

Wrocław Urząd Miejski pl. Nowy Targ 1/8 50-141 Wrocław

Wrocław Starostwo Powiatowe ul. Kościuszki 131 50-440 Wrocław

Wrocław Wydział Edukacji, Urząd Miejski ul. G. Zapolskiej 2/4 50-032 Wrocław

Wziąchowo Wielkie Szkoła Podstawowa Wziąchowo Wielkie 47 56-300 Milicz

Zagrodno Urząd Gminy Zagrodno 172 59-516 Zagrodno

Zagrodno Gimnazjum Zagrodno 135 59-516 Zagrodno

Ząbkowice Śląskie Zespół Szkół Ponadgimnazjalnych nr 2 ul. Wrocławska 17 57-200 Ząbkowice Śląskie

Ząbkowice Śląskie Starostwo Powiatowe ul. Sienkiewicza 11 57-200 Ząbkowice Śląskie

Zgorzelec Zespół Szkół Ponadgimnazjalnych im. Emilii Plater ul. Francuska 6 59-900 Zgorzelec

Zgorzelec Zespół Szkół Zawodowych ul. Bohaterów II AWP 16 59-900 Zgorzelec

Zgorzelec Starostwo Powiatowe ul. Bohaterów II AWP 8 A 59-900 Zgorzelec

Złoty Stok Urząd Miejski Rynek 22 57-250 Złoty Stok

Żmigród Powiatowy Zespół Szkół ul. Willowa 5 55-140 Żmigród

Żmigród Urząd Miejski pl. Wojska Polskiego 2-3 55-140 Żmigród

83

EN

Introduction This summary Publication is intended to provide basic information about the project “Professionalism in a Lower Silesian office management ‘, which was implemented in the period from July 2009 to April 2011 by Lower Silesian Teachers Training Centre in Wrocław in partnership with the Institute of Education Workers At Circumferential pedagogical Vineyard in Ukraine. This publication includes information on all ten Conference, which have been implemented under the project and the ten training edition. In your publication, you will find information about the assumptions and conceptions of the project, accepted methodology and the results achieved. The document also contains interesting articles describing the good prac-tices developed in the EEA institutions, and other materials related to the realization of the project. Additional information about the project can be obtained from the three editions of the handouts and from the website, at http://www.pzdu.pl, which were published on a regular basis information on the events associated with the project. The project was Project co-financed by funds from the Norway Grants and the Lower Silesian Voivodeship budget.

Project Description Polish new democracy is forming its image in the light of public offices and clerks of particular competences. In European local governments, one can find numerous proven solutions, which are worth to be promoted and simulated. Thus, exchanging experiences between representatives of regional, communal and poviat governments, popularising good practices, promoting development at regional and local levels and raising professional qualifications of clerks are the main aims of the “Professionalism in a Lower Silesian office management” project.

Where does an idea for such project come from? According to a conducted analysis, communal and poviat governments, including voivodship administration, do not have many possibilities to participate in meetings and conferences, which aim is to promote regional and local devel-opment, what would significantly increase the quality of services offered by these institutions and the social awareness of the society. An proof for this is a profound analysis of educational needs, which was conducted in January 2007 (an own research). Despite substantial professional experience, higher level clerks feel a lack of support and possibilities of acquir-ing knowledge and skills in order to improve their professional qualifications. On average, they evaluate their professional competences at the level of 35% in a scale from 0 to 100%. They regard trainings as essential for increasing their professional competences; 94% of respondents is interested in participating in the project as most of them (78%) have not participated in any longer training since 2006. They are also willing to take part in conferences, which enable exchange of experiences and promoting the best solutions within the scope of good practices.

What are the main project aims?One of the project aims is to increase the efficiency of quality management and adjusting offices organisation to the 1. needs of citizens. The second aims is to improve social communication and transboundary cooperation of citizens and local government 2. authorities. The third important task is promoting regional and local cooperation by exchanging experiences and publishing infor-3. mational materials and 3-language folders, promoting the best Lower Silesian solutions.

What are the planned ways of achieving the above aims? Within the project scope, organisers planed 6 conferences for 300 participants and 10 editions of trainings for 150 people. Their aim was to encourage to promote the best things of the region, to improve office work quality, on the basis of best European, Lower Silesian and Ukrainian models and to exchange experiences. Substantial interest in exchanging experiences in the region, promoting development at regional and local levels, possibilities of commune, poviat and region development make the project suitable for expectations of authorities who take care of development of offices in which they work. The project included also organisation of 6 two-days regional conferences, during which examples of good practices in offices organisation and quality management in Scandinavian countries were presented. Apart from Polish experts, also representatives of the Norwegian Union of Regional and Local Governments and other institutions from Donor Countries were invited.

Additionally, there were 10 editions of trainings for management staff, 100 hours per each (3 conventions per each edition, each lasting 5 days). The complete training programme included:

Rules of promoting region (7 hours); • Democracy in society (4 hours); • EU regulations concerning key issues such as natural environment, respecting fundamental rights, including for equal • chances and cultural diversity (4 hours); Key competences of clerks (13 hours)• Service of problematic customers, including handicapped persons (7 hours) ; • Quality management in offices (13 hours); • Psychology of management (13 hours); •

84

EN

Interpersonal communication (13 hours); • Communication and information technologies (13 hours); • Utilisation of EU and EEA funds for local development (13 hours);•

Additionally, constant monitoring of trainings and conferences was planned. Participants were given sets of train-ing/conference materials, both in paper and digital versions, for use in practice. Informational materials and folders were given to all beneficiaries and Polish, Ukrainian and European institutions. After trainings completion, participants took part is surveys, which aim was to evaluate the level of using acquired knowledge and skills. For the needs of clerks, an electronic consulting service was launched, which subject scope was related with project aims, trainings and conferences subjects. In order to maintain constant results of the project , there was created a base of beneficiaries, who will receive emails with current trainings offers and will be invited to further trainings, conferences, organised by the supplicant, using national and EU funds.

Who was the organiser? The project was organised by the Lower Silesian Teachers Training Centre in Wrocław and was realised in partner-ship with the Regional Institute of Postgraduate Education of Pedagogical Workers in Vinnytsia, Ukraine. The partner partici-pated in conferences as a co-organiser and lecturer, presented experiences of Ukrainian self-governments and is going to use acquired experiences in realising similar projects for Ukrainian local administration.

Who the project was addressed to? The target group (Final Beneficiary) of the project was managerial staff of local administration: regional, poviat and communal, located in the Lower Silesian voivodship.

Advantages of participating in the project Participation in the project will have influence on increasing offices work efficiency, a growth of management staff competences and citizens’ higher satisfaction of better organisation and professional customer service, in accordance with EU quality standards. After completion of trainings and conferences, offices that delegated their employees to participation in the project will be granted “Friendly Office” certificates.

Costs The Final Beneficiary does not incur any costs related with participating in trainings and conferences, apart from travel costs to and back from the training/conference venue.

Dates and subjects of conferencesConference I 15-16 October 2009 Inaugural conference

Structural funds as a support for local development

Conference II 7-8 January 2010 Marketing and promotion of region

Conference III 18-19 March 2010 Forming quality policies in offices

Conference IV 10-11 June 2010 Human resources management in public administration

Conference V 4-5 November 2010 Modern technological for public sector

Conference VI 10-11 March 2011 Summarising conference. Good practices in offices management.

DatesGroup Block 1 Block 2 Block 3

1 26.10.2009 – 30.10.2009 16.11.2009 – 20.11.2009 30.11.2009 – 04.12.2009

2 02.11.2009 – 06.11.2009 23.11.2009 – 27.11.2009 07.12.2009 – 11.12.2009

3 11.01.2010 – 15.01.2010 25.01.2010 – 29.01.2010 15.02.2010 – 19.02.2010

4 18.01.2009 – 22.01.2010 01.02.2010 – 05.02.2010 22.02.2010 – 26.02.2010

5 12.04.2010 – 16.04.2010 26.04.2010 – 30.04.2010 17.05.2010 – 21.05.2010

6 19.04.2010 – 23.04.2010 10.05.2010 – 14.05.2010 24.05.2010 – 28.05.2010

7 23.08.2010 – 27.08.2010 06.09.2010 – 10.09.2010 20.09.2010 – 24.09.2010

8 30.08.2010 – 03.09.2010 13.09.2010 – 17.09.2010 27.09.2010 – 01.10.2010

9 11.10.2010 – 15.10.2010 15.11.2010 – 19.11.2010 29.11.2010 – 03.12.2010

10 18.10.2010 – 22.10.2010 22.11.2010 – 26.11.2010 06.12.2010 – 10.12.2010

85

EN

Thanks to the funds saved at the beginning of 2011, there was additional training for 11th group of participants of the project “Professionalism in a Lower Silesian office management”.

Group Block 1 Block 2 Block 3

11 10.01.2011 – 14.01.2011 24.01.2011 – 28.01.2011 14.02.2011 – 18.02.2011

Conference organisation guidelines Conference date and place, subject, scope of agenda, aims, assumed results, evaluation documentation will be individually specified for each of six local conferences planned by the project.

Subjects and speakers’ selection The selection of speakers and subjects is depended on objectives and suppositions assumed in the project. Com-prehensive and multilateral presentation of depiction of conference subject matter guarantee the highest quality and suit-ability of a conference.

Recommended speaker selection criteria:educational and/or scientific work experience at University and/or professional experience in a given field;• acquaintance with the basics of the EU legislative and modern European standards effective in a given area;• considerable interpersonal and communication skills.•

Conference duration 2 days x 6h in accordance with project assumptions. According to the directions by the project team, by 1 hour we should understand a typical Polish school lesson unit, which is 45 min.

Place and date Place should be friendly, adjusted to the needs of the disabled, of a good standard. It should be easy to reach from various regional localities. Appropriate number of single and double rooms, it should be well-lit conference rooms should have a sound system and be equipped with audiovisual devices, there should be discussion lobbies for breaks and after con-ferences and etc. Term not clashing with other crucial matters with which key persons may be occupied e.g. Province Marshal – if s/he expressed his willingness to come. Simultaneously, conferences terms should be consistent with the ones resulting from the project schedule.

Conference framework plan Detailed schedule of lectures, presentations and breaks will be finally determined after selecting speakers. Short, fairly dynamic performances with the possibility of open discussions and to ask questions after lectures and presentations are appealing and interesting. Discussions and questions are undesirable during the conference or after every single appear-ance. It disorganises the running of the conference, there is a risk of delaying other appearances. Too long appearances may be tiresome for participants.

In accordance with the project team directions, it was assumed that 1 appearance will last 45 minutes maxi-mum.

Recommended conference methods and techniquesThe choice of a teaching place depends on the following: depends on the following:

target group;• conference objects;• organisational and technical capabilities of the organiser (room, audiovisual equipment, etc.)•

In case of an indicated project target group in the project (e.g. LGU managers), I recommend the method based on the word, combined with a practical method: informative lecture, problem lecture, overview - combined with a multimedia presentation, a film.

In addition, discussions related to a lecture and a possibility to ask questions after lectures and presentations are finished are one of the elements of a conference.

Conference host Engagement of an appropriate person for hosting the conference, who would take care of the conference running dynamics, defuse difficult situations, make sure that everyone sticks to the schedule and time frames is crucial.

Conference materials Each speaker is also obliged to prepare and deliver to the Organiser, at least 14 days before the conference,

86

EN

contents of his/her presentations and/or lectures in a written form - 3 copies of a printout, A4 format, and in an electronic form - 2 CDs. The maximum volume - up to 10 one side printed pages, the first page should contain the subject and author’s personal information. Requirements – New Times Roman font, size 12, single spacing, 2,5 cm margins, footnotes, pages subsequently numbered, citation sources with authors’ names and surnames, titles, publishers, date of publishing, saved in Word 97-2003, Excel 97-2003, Power Point 97-2003. Word97-2003, Excel 97-2003, Power Point 97-2003.

Preparation and distribution of invitations Invitations constitute our business card, therefore they should be well prepared (elegant paper, layout, colour, required markings, place, dates, duration, objectives, subject matter, agenda, auspices, contact details of a person responsible for the organisation of a conference, website links etc. should be included). RSVPs should be indicated by invitations, when, how - by phone, email, fax of persons responsible for participants’ data base. Invitations may be sent via snail mail, by email or fax, obviously it should be done appropriately in advance, at least 14 days before the conference begins.

Evaluation of conference closing In the form of a questionnaire send by email to participants after the conference or in a paper form attached to conference materials (a participant fills in a questionnaire in the 2nd day of a conference and leaves it in a place specified by Organiser e.g. at information desk while checking out). I recommend the second option. Short questionnaire with a couple of questions on the level of satisfaction related to subject choice, speakers’ selection, methods of conducting lectures and presentations, organisational, technical and living conditions.

Other important elements concerning the organisation of conferences Preparation and packaging of promotional and conference materials into portfolios. Conference materials, bro-chures, fliers should be prepared and located early enough and also distributed among participants during checking in, before a conference starts. After the conducted conference, conference materials should be send out to invited absentees.

Ensuring access to telephones, fax, Internet, Xerox etc. for participants use. • Appropriate sound system of rooms, working microphones and audiovisual devices.• Appropriate quantity of comfortable conference chairs and checking rooms - good lightning, air conditioning/ventilat-• ing, additional microphones useful during discussions, power supply.Appropriate decor, signs, arrangement and organisation of an event place, as well as of office, check-in and information • desk, cloakroom etc. Appointing a person who welcomes coming participants, shows them way to check-in.•

Promotional strategy First information about a conference should appear for 2-3 months before it begins - they should encourage recipients to participate and may provide first clues about the interest devoted to the conference. Conference adds may be placed on special web pages, sent by email to potential participants.Properly structured media message, where most important pieces of information on conference subject, date, place, condi-tions of participation and guests invited is crucial. It is important to invite regional and national representatives of media and to designate a person responsible for providing media with information.

Speakers Associate Prof. Piotr A. Wrzecioniarz, Ph. D. Eng.CEO of TÜVPOL. Author of more than 200 papers, including published in the U.S., Japan, Germany, United Kingdom, and Spain. He has been a Visiting Fellow at scientific centers such as: London, Oxford, Cambridge, Bristol, Newcastle, South-ampton, Glasgow, Cranfield, Delft, Brno, Moscow, Braunschweig, Dresden, Stuttgart, Berlin. He worked in Italian and Ger-man industries. He collaborates with companies such as Volvo, Wabco, LG Philips, Siemens, Shell, Mennica Polska (Mint of Poland). He largely contributes to transfer of knowledge to the domestic market. He was awarded the “Golden Engineer” distinction in the category “Quality” in 2003. He is professor of University of Technology of Wroclaw. He is a member of the Lower Silesian Entrepreneurship and Science Council at the Lower Silesia BCC Lodge.

Sławomir Wysocki, M. Sc.Specialist in public sector management. Between 1998 and 2001 Adviser of the Government Plenipotentiary for Systemic Reform, deputy director of Regional Policy and Programming Analysis departments at the Chancellery of the Prime Minister, secretary of the Joint Government and Local Government Commission. He has been a Quality Management Systems Auditor, trainee at JICA / JSA for TQM (Japan 2001), a member of the Polish Quality Award Committee (2000-2002). Lecturer at Leon Kozminski University and National School of Public Administration. Accredited trainer in the field of the European Social Fund. Since May 2008 he has been an expert of the Ministry of Regional Development in the areas of: improving of functioning of the government and local government administration and the civil society strengthening.

87

EN

Zbigniew Rak, M. Sc. Eng.Polska Izba Handlu Zagranicznego Certyfikacja Sp. z o.o. (Polish Chamber of Foreign Trade Certification) in Gdynia - Director of the Lower Silesia Branch Office. Member of a local government, former mayor and governor, author of the QMS in the 24 JST, lead auditor in the 26 JST; 8 years managing his own business.

Jarosław Rubin, Ph. D.Doctor of Economics. Business trainer, coach and consultant. Owner of consulting and training company - Jotconsult. Gradu-ated from University of Technology of Wroclaw and University of Economics of Wroclaw. Co-founder of Victorious Coaching School. He specializes in consulting and training in the field of change management and people management. Author of scientific publications in the field of change management, and personnel management and allocation in the monograph “The selection of personnel.” He is a lecturer teaching postgraduate students in the Wroclaw branch campus of the Warsaw School of Social Sciences and Humanities.

Aleksander Binsztok, Ph. D.Doctor of economics; senior lecturer at the University of Economics in Wroclaw; President of Branch of the Scientific Society for Organization and Management in Wroclaw; business coach in the Training Company “Binsztok i Partnerzy”, conduct-ing lectures, training courses and workshops in many Polish and foreign companies; chief scientist of the first Polish post-graduate studies in mediation; he has been managing the above for 5 years now; author of over 50 scientific publications, newspaper articles and books on management, marketing, negotiation, self-presentation and psychological social influence techniques; and author of one of the newest books on persuasion titled: “Kiedy kropla drąży skałę, czyli droga do mistrzostwa w komunikacji perswazyjnej” (When a drop hollows out a rock, a path to mastery of persuasive communication ) (Helion Publishing House, 2009), winner of the Minister of Education and Higher Education award for the best book in the field of organizational management.

Artur Szwoch, M. Sc.Managing Director, Vice President of the Polish Chamber of Foreign Trade Certification, an accredited certification body in Poland certifying management systems. Trained as a lawyer (graduated from the Faculty of Law and Administration, Univer-sity of Gdansk), completed judges training. He has been dealing with the management systems since 2000. Lead auditor of quality management system ISO 9001 since 2002, since that time he has conducted audits on behalf of the certifying body PIHZ Certyfikacja, acting as Lead auditor, mainly in the public sector - government offices, uniformed units (Police, Border Guard).

Marlena Moliszewska-GumulakLawyer, graduated from the University of Silesia of Katowice and postgraduate in Strategic Human Resource Management at the Leon Kozminski Academy of Entrepreneurship and Management of Warsaw. Experienced in the management of work - has 14 years experience in working in the HR department and managing people both in government administration and private enterprises. She graduated from the School for Trainers Heuresis in Krakow. Conducts trainings on recruitment and selection of employees, employees’ evaluation in accordance with their job profile and competencies of local government personnel, local government law, customer service in the public and private organizations. Currently coach and expert of Foundation for Development of Local Democracy - W. Panka Local Government Training Centre of Katowice.

Agnieszka Kowarska, Ph. D.Specialist in human resources management and psychosocial skills development methods. She has an academic degree of Doctor in humanities. She deals with the anthropology of organizations, conducts researches on leadership. She is an expe-rienced coach and trainer, she conduces, among others, trainings and coaching in the field of interpersonal communication in organizations, including in intercultural dimensions of, leadership, team building, speed reading, creative problem-solving. Cooperates with universities as a lecturer and head of research grants. She regularly collaborates with Institute of Ethnol-ogy and Cultural Anthropology of University of Warsaw and is a member Scientific Council of the Institute of Choreology of Poznan. She is the author of “Polska Roma Tradycja i nowoczesność” (Polish Roma Tradition and Modernity) book, numerous training programs, scientific and popular science articles. She cooperates with local government institutions, associations, consulting and training companies as trainer - freelancer and expert.

Zbigniew KorzeniewskiTeacher consultant, director of the DODN Branch Office in Jelenia Gora. Political scientist, he is also postgraduate of studies in organization and management and social communication; educator of TERM. Creator of numerous training programs in com-munication, management and leadership in educational institutions as well as in the area of professional customer service. For several years he has been working with local government agencies as an expert consultant and trainer, among others, in the area of: internal communications, handling difficult customers. He also conducts a number of qualification improvement courses, and collaborates with Karkonosze State Higher School.

Mateusz KamińskiLecturer and author of several publications on the protection of personal data, computerization of public administration, health care and access to public information. Graduated from the Faculty of Law and Administration of University of Lodz. He completed postgraduate studies in European law. He co-authored the book “Ochrona osobowych danych medycznych w gabinecie lekarskim” (Protection of personal data in doctor’s surgery) and “Ustawa o podpisie elektronicznym. Komentarz”

88

EN

(Gloss on Electronic Signatures Legislation) . He was a local government employee. He served for two terms as alderman of the town council.

Wojciech MagdońExpert in management of education and the use of computers in management. Trained as mathematician and computer scientist. Member of a local government and experienced in education management. He was, among others, a founder and long-time director of the Complex of Community Schools, deputy superintendent in Tarnow and vice president of Tarnow of education. When performing this function, he introduced rules for the approval of organizational sheet of schools based on the idea of organizational voucher.Initiator and co-founder of Education Management Support System - Edunet in Tarnow, Poland’s first integrated information system supporting the management of education. Coordinator of implementation of that system. Currently he is an expert in product development at VULCAN Company.

Sylwia Kotecka, Ph. D.Assistant Professor at the Research Center for Law and Economics and Electronic Communication (CBKE) at the Faculty of Law, Administration and Economics of the University of Wroclaw, a member of two teams working at the Ministry of Justice of the Republic of Poland - for the electronic proceedings, and for the computerization of court civil cases proceedings. Author of numerous scientific publications on computerization of judicature and public administration. She developed and defended a doctoral dissertation titled: “Informatyzacja działalności podmiotów publicznych na przykładzie postępowania cywilnego” (Computerization of activities of public bodies illustrated by the example of Civil Procedure) (currently in print, Wolters Kluwer Poland).

Piotr ManiewskiIn my career I was mostly focused on conducing training related to information technologies and implementation of informa-tion systems in organizations, in general terms. I participated in the implementation of SAP in terms of e-learning trainings and computerization of the Social Insurance Institution, as an “on the job” trainer. In my spare time, as far as possible, I also conduct trainings on team skills and project team management addressed to students and members of student organiza-tions.

Tomasz Wudarzewski, Michał SzlachcicTomasz Wudarzewski and Michał Szlachcic are lecturers in postgraduate studies organized by the Wroclaw School of Banking in Poznan and Chorzow. In 2008 they launched Poland’s first post-graduate studies for professionals from companies and institutions purchasing departments. They are members of the management staff in a company that specializes in optimiza-tion of purchasing processes through the use of electronic tools.

Anna ZalesińskaPh. D. student of Doctorate Studies of Legal Sciences in Legal and Economic Issues Research Center and Electronic Com-munication at the Faculty of Law, Administration and Economics of University of Wroclaw. The Ph. D. dissertation advisor is Associate Prof. Jacek Gołaczyński Ph. D. Trainee legal advisor Member of team of experts to development of guidelines on bills concerning the electronic court proceedings in civil cases. Author of numerous scientific publications on the judiciary computerization.

Łukasz Konotopski, Mariusz CichalŁukasz Konotopski – sales specialist in Wroclaw branch office of ComArch.Mariusz Cichal - system designer in Comarch company. He has been dealing with Systems Implementation to the public administration for 3 years now. He is responsible for coordinating the work of taskforces and is employed as GIS Solutions Product Manager in Comarch Portal Platform.

Dariusz OstrowskiGraduated from the Faculty of Civil Engineering of Wroclaw University of Technology and postgraduate of administration, financial management and the local economy studies (University of Wroclaw), social communication (Central Connecticut State University), human resource management and public administration unit management (Wroclaw University of Eco-nomics), and quality management (Wroclaw University of Technology). Between 1995 and 2008 he worked at the Municipal-ity of Wroclaw as Head of the President of Wroclaw Department and Plenipotentiary of the President for the Integrated Management System. Lead auditor of quality management systems according to ISO 9001. Since December 2007 he has been performing function of President of the Management Board of Agencja Rozwoju Aglomeracji Wrocławskiej SA (Agency for Development of Wroclaw Agglomeration– joint stock company).

Artur PrzyjałgowskiGraduate from Institute of Political Sciences at the University of Wroclaw and postgraduate studies in quality management at the Wroclaw University of Technology. Previously, he worked in the President of Wrocław Office (where he was involved in the implementation of ISO 9001 in the Municipality of Wrocław), he dealt with quality management systems and project manage-ment processes. In Wroclaw Agglomeration Development Agency he was employed as 5.2.1 project manager “Implementation of management improvements in the JST Lower Silesian Partnership” and the agent of the quality management system board.

89

EN

Damian DecPolitical scientist, graduated from the Postgraduate Studies EU Aid Programs - Structural and Cohesion Funds at the Wroclaw University of Economics; 12th edition of the School for Civil Society Leaders and School of Local Partnerships Facilitators. EURO-NGO Program Specialist, a certified trainer of Szkoła Trenerów Biznesu i Doradców Personalnych Pracowni Psycholog-icznej Elżbiety Sołtys (School of Business Trainers Personnel Consultants Psychological Laboratory of Elżbieta Soltys, Member of the Association of NGO Trainers STOP.

Prof. Mirosława Klamut, Ph. D.Associate Professor at Faculty of Economic Policy and European Regional Studies - Wroclaw University of Economics

Dorota Kwiatkowska-Ciotucha, Ph. D. Eng.Wroclaw University of Economics, Assistant Professor in the Faculty of Economic Forecastings and Analysis. Co-author of all the research and training projects completed to date by the EU in Wroclaw from the European Social Fund. Manager of two ongoing development projects of the University within Submeasure 4.1.1.HCOP . Expert of the Ministry of Regional Develop-ment between 2007 and 2013 under the Human Capital Operational Programme in the following fields: higher education, education of children and youth including the equalization of educational opportunities, improvement of adaptability of workers and entrepreneurs, transnational cooperation. Expert of the ex post evaluation of the Leonardo da Vinci Programme. Assessor at the Ministry of Science and Higher Education (priority 4 HCOP), in the Ministry of Internal Affairs and Administra-tion (priority 5 HCOP), Lower Silesian Voivodeship Labour Office (priority 8 HCOP), the Lower Silesian Voivodeship Marshal’s Office (priority 8 and 9 HCOP).

Paweł KameckiMember of the Management Board of Umbrella Consulting Sp z o.o. He has a multi-disciplinary experience and skills gained at home and abroad in design companies and IT systems software, project management and quality management. Leading consultant in the field of quality management systems and information security, business process modeling and design and implementation of electronic document flows. Lead Certificating Auditor of quality management systems and information security management in Bureau Veritas Certification Poland Sp z oo company. Lecturer - conducted more than a few hundred days of trainings. He implemented 45 consulting and training projects on quality management and information security, as well as IT projects. Lecturer in postgraduate studies in the field of information security in ORGMASZ Institute.He conducted a few hundred days of quality and information security audits. He implemented several systems in government and business sectors such as: Jamaican pipeline construction monitoring system, budgeting monitoring and Qsystem for the City of Krakow, electronic workflows for the Bank Spółdzielczy in Wysokie Mazowieckie, MPT, etc.

Beata KościelniakShe graduated from law at the University of Wroclaw, and postgraduate studies in “Project Management” in the Wroclaw School of Banking. Since 2007 she has been coordinating in the Municipality of Wroclaw the project “Modern local govern-ment employee – improvement of skills and professional qualifications of employees of the City Hall and other agencies of the Commune of Wroclaw” -financed by the EEA Financial Mechanism.

Katarzyna Sapa – MońskaHead of Public Sector Investment in the Innovation Development Agency. Graduated from the Faculty of Social Sciences at the University of Warsaw, for the last four years she has been working with the local government units for obtaining grants for the investment projects. Between 2004 and 2005 Local Government Project Specialist. In cooperation with her team she successfully prepared several projects for IROP, Interreg IIIA and ROP, the main ones were: “upgrading of telecommunication networks of KW PSP in Wroclaw in order to adapt them to e-government system”, “purchase and transportation of sanitary facilities for the Ambulance Service in Legnica”, “modernization and maintenance of the historic bastions and palace-park complex in Zmigrod”, “renewal of 24 historic buildings on the ladecki market” and “expansion of the Caring and Treatment Department for children in Wierzbice”. Between 2006 and 2007, Coordinator of the European Forum of the Lower Silesia Voivodeship Officials. Experienced in monitoring, reporting and accounting of projects funded under the ESF - regional coor-dinator of the project “Support for regional and local communities in preventing drug addiction at the local level”. Author of publications on EU funds in trade magazines.

Tomasz KurekDirector of Investment Department at the Agency for Development of Innovation. Graduate of International Relations at the University of Wroclaw. He completed postgraduate studies in project management in the School of Banking. Since 2004 he has been cooperating with entities from the SME, LGUs and NGOs sectors in acquiring external funds for projects implementation and project management. Coordinator of projects co-financed by EU funds of the total amount of approximately: PLN 6.5 million. Coach in the field of project management and external funds sourcing.

Tomasz WysoczańskiDirector of the Lower Silesian Foundation for Local Democracy.

Anna Zaroda-Dąbrowska, Ph. D.Doctor of humanities at the Jagiellonian University in political science. Trainee at the Ministry of Education. For 7 years, she has been an independent consultant and advisor in the diagnosis of the organization and structure of staff develop-

90

EN

ment programs. She specializes in competency management and training management. Specialist in the functioning of local administration, the author of publications on local government. Co-founder of research tools for the evaluation of training, employee satisfaction survey, diagnosis of the organizational climate within the company, developed in collaboration with a team of the School of Business - NLU.

Tomasz DąbrowskiGraduate of the Faculty of Law and Administration of Jagiellonian University. Head of Research and Projects Department at Nowe Motywacje companyFor 9 years, he has been specializing in the issues of competence management and designing and implementation of devel-opment plans for large business organizations and the public administration sector. He has many years of experience (includ-ing international experience) in managing complex projects in the field of raising standards and performance management, customer service standards, competence, satisfaction and communication of diagnosis, evaluation and public consultation.

Szymon SikorskiExecutive Director of Publicon Public Relations Agency. Member of the Management Board of the Polish Association of Public Relations, Vice President in the previous term. Inventor and creator of the PR Regions project, the largest project seminars for local governments in Poland. Lecturer and PhD student at the University of Wroclaw. Lecturer at Tischner European Uni-versity. he also lectured at non-state universities in Bydgoszcz, Katowice and Wroclaw. President and founder of OpenGov.pl. Association. Coach, trainer, fascinated with the Internet and new media. President and defender of the local football club in Wroclaw.

Basic information concerning the trainingAssumptionsThe project will include 10 training sessions. Each session consists of 100 training hours introduced during three 5-day con-ventions (Monday-Friday) and will encompass 10 topics:

Using EU and EEA resources - 13h, 2 days, trainer: Beata Stępnicka-Barczyk, M. Sc.• Democracy in the society - 4h, ½ days, trainer: Paweł Rudnicki, Ph. D.• EU law regulations – 4h, ½ days, trainer: Andrzej Nowak, Ph. D.• Key competences of clerks – 13h , 2 days, trainer: Marlena Moliszewska-Gumulak, M. Sc.• Management psychology – 13h, 2 days, trainer: Kamila Madeja-Bień, M. Sc.• Interpersonal communication – 13h, 2 days, trainer: Agnieszka Kowarska, Ph. D.• Dealing with the difficult client – 7h, 1 day, trainer: Natalia Bartosz, M. Sc.• Rules on promoting the region – 7h, 1 day, trainer: Andrzej Raszkowski, Ph. D.• Quality management in the office – 13h, 2 days, trainer: Sławomir Wysocki, M. Sc.• Information and communication technologies – 13h, 2 days, trainer: Piotr Maniewski•

Goals of the trainingUsing EU and EEA resources

Options for receiving external sources for financing.• Sharing with the participants the knowledge concerning applications.• Teaching the participants about the proper approach to the projects.• Teaching the project selection procedure.• Introducing qualifying and non-qualifying costs.•

Democracy in the societyGiving the participants the knowledge about:

theory and practice of democracy;• new dimensions of democracy in modern world;• changes in democracy introduced by globalization;• new aspects of civicness and role of consciousness in civic activity;• changes that occurred during the last 20 years in Poland and the rest of the world, their connections with activities • towards the modernization of countries and their democratization.

EU law regulationsRaising the level of knowledge and competence of the training participants in the field of organizational and institu-• tional structure of the European Union. Acquainting the participants with the basic elements and structure of the European Union’s law and decision proc-• esses.Analysis of the most important changes in the EU introduced by the Treaty of Lisbon.• Acquainting the participants with modern problems and priorities of the European integration.• Introducing the rules of the so called EU cohesion policy for 2007-2013.•

Key competences of clerksIncreasing the professional competences of the participants.•

91

EN

Changing the mentality of the management staff in the field of rendering public administrative services.• Analysis and introduction of modern European standards of work in public administration.•

Management psychologyIncreasing the professional competences of the participants.• Changing the mentality of management staff in dolnośląskie voivodeship offices.• Introducing modern, European standards.• Utilizing proven, good practices.•

Interpersonal communicationIntroducing the rules of internal and external communication.• Showing the factors that influence effective interpersonal communication.• Introducing means of communication.• Determining the significance of authority and power in interpersonal communication.• Non-verbal communication, image and body language - showing the role of non-verbal factors in the communication • process between clerks and clients.

Dealing with the difficult clientIncreasing the effectiveness of customer service.• Preparing the participants for effective solving of difficult situations in customer service.• Increasing the skills in dealing with “difficult clients”.• Teaching professional behavior in different situations when dealing with the client.•

Rules on promoting the regionIntroducing the rules of promotion in reference to region/city.• Increasing the professional competences of the participants and changing the mentality of management staff in • dolnośląskie voivodeship offices by introducing high standards in the field of territorial marketing.Showing key areas where competitive advantages of a given region can be built, based on brand touristic products and • image.Introducing the newest trends and solutions regarding the specificity of region promotion (including references to • examples from other countries).

Quality management in the officeSharing the knowledge of effective management using quality management tools and methods.•

Information and communication technologiesIncreasing the professional qualifications in using information technology and IT tools when working in the office and • serving customers.Teaching how to plan and use information and communication technologies in the organizational unit/office.• Presenting and exchanging best practices and experiences.•

Monitoring and evaluation methodologyIntroduction Monitoring and evaluating particular training modules, training session teachers and carrying out conferences were conducted as the part of a project.

Monitoring - regular qualitative and quantitative measurements or examination of a specific phenomenon within prede-termined time period. Monitoring programme was applied in order to collect information about qualitative and quantita-tive status of conferences, trainings and electronic consultations during the PwZDU project (Professionalism in the Lower Silesiann Office management). Collected and analysed data made the choice of appropriate activities easier and enabled to undertake repair actions in the existing educational situation. While carrying out the PwZDU project, direct effects indicators i.e. accomplishing direct goals and results indicators (produced goods and services) were systematically monitored.

The following monitoring principles were applied:measurements cyclicity• unification of results interpretation •

Evaluation - a systematic data collection - the evaluation process related to the objective project implementation has al-ready been determined during project planning:

Aim of evaluation• ways of information gathering• partial dates• evaluation recipients•

92

EN

Stages of the evaluation processdefining the evaluation subject - what will be evaluated?• posing key questions - questions which should be answered• formulating evaluation criteria• defining issues to be analyzed in order to answer the evaluation questions• selecting work methods - statistical survey, observation,• drawing up tools - survey forms, observation forms• preparing the evaluation schedule•

Evaluation subjectsThe evaluation of participants satisfaction taking into account six organised conferences i.e.:1.

“Funds as the support for local development”,• “Marketing and region promotion”,• “Shaping the quality policy in the office”• “Human resources management in public administration”,• “High-tech for the public sector”• “Good practices in office management”•

The evaluation of participants satisfaction in trainings titled “Professionalism in the Lower Silesiann Office manage-2. ment” which are consisted of the following subject modules i.e.:

Meeting I Allocating the EU and EEA grants - Beata Stępnicka–Barczyk Beata Democracy in society - Paweł Rudnicki The European Union law - Andrzej Nowak Clerk’s key authorities - Marlena Moliszewska-Gumulak

Meeting II Management psychology - Kamila Madeja-Bień Interpersonal communication - Agnieszka Kowarska Dealing with problematic clients - Natalia Bartosz

Meeting III Principles of region promotion - Andrzej Raszkowski Quality management in an office - Sławomir Wysocki Communication and information technologies - Piotr Maniewski

Training efficiency evaluation3. The evaluation of motivation level, learning pace, initiative during training and the level of interest into its subject mat-4. ter among PwZDU training participants.The evaluation of professionalism of teachers’/lecturers’ conducting particular lessons of training’s specific modules.5. The quality evaluation of particular educational sessions carried out during the training.6. Monitoring the indicators of “Professionalism in the Lower Silesiann Office management” project.7. Deferred examination related to using competencies acquired during PwZDU training in a career.8. The evaluation of satisfaction level of local government units’ customers and examination of its increase/decrease.9.

Examination methodsQuestionnaires Questionnaire method is used to examine mass phenomena; it is based on collecting particular information about people’s activity and its conditioning in the form of written answers to questions comprised in the special survey form. A survey form is often named a questionnaire or survey questionnaire1. A questionnaire is a technique of gathering information based on filling out (often on interviewee’s own) special questionnaires, usually of high standardization level, in pollster’s presence or more often absence2. Despite numerous reservations and critical remarks related to the questionnaire method and examinations using this method, it should be objectively stated that this is one of many methods which is used to examine specific subjects. Its cognitive value should not be overestimated, however its advantages are worth appreciating; these advantages are as fol-lows: relatively easy implementation, quick distribution and collecting relatively big amount of empirical data on particular subject3. As the part of the project, surveys were conducted among conference and PwZDU training participants, teach-ers/lecturers, local government units’ employees and customers who took part in the subject project. Survey results will be subjected to the statistical analysis in order to monitor and evaluate PwZDU project.Observations Observation is one of the basic research methods in social science. There are many observational methods which

1 L. Czarnecki, H. Hrapkiewicz, Methods of research of psychological issues in the pedagogy of work, Warsaw 1979, p. 87.2 T. Pilch, Principles of pedagogic research, Wrocław, 1977, p. 1413 L. Czarnecki, H. Hrapkiewicz, Methods of research…, op. cit., p. 91.

93

EN

differ from each other with the level of observer’s interference in observed situations. Participant observation was applied for the needs of implementation; it is based on observer’s partaking in class-es and on direct observation of training sessions and trainer’s work; in other words trainer’s work is observed from inside; an observer takes part, together with other participants, in the group process. Two research tools were created - questionnaires of two observation sheets enabling to evaluate training sessions within particular training modules and lecturers’/trainers’ professionalism.

Interview and conversation Interview and conversation are the notions which we encounter very often in our daily life, radio, TV or press. At least two people take part in an interview or conversation; one of them gathers specific information and the other one gives this information. Interview method is based on the research which is in accordance with theoretical and methodological research theses - oral opinions of particular people. The idea of the research is based on direct conversation between interviewer and interviewee during which the former get acquainted with respondent’s opinions about the issue in which he/she is inter-ested4. The above mentioned definition does not intelligibly explain the notion of interview method. The conversation method is often equated with the interview one or they are considered as two different methods that are independent from each other. Distinction of these two methods sometimes cause difficulties because they are used interchangeably or there are applied different criteria of their distinction. S. Gerstmann created a representative theory saying that the conversation relates to interviewee’s level of activ-ity, interest, emotions, aspirations, life plans, whereas the interview is based on gathering information about people from the closest neighbourhood of an interviewee5. These methods are connected with each other by the fact that they are used to collect data related to facts re-ferring to people’s activity and factors that determine it. The main feature of both methods is constituted by appropriately prepared meeting between an interviewer and interviewee who, under the direction of an interviewer, deliberately and intentionally expresses his/her opinion for the needs of conducted research. Conversations and interviews with participants in PwZDU trainings will be conducted as the part of “Professional-ism in the Lower Silesiann Office management” project.

TestsSpecific features of tests:

tests contain assignments and questions with correct answers that are determined by the test designer,• test are considered as standard tools,• test results are provided quantitatively usually in the form of points,• test are considered as standardized tools,•

Tests are divided into group and individual ones; group tests are taken by many people at the same time - partici-pants must be able to understand instructions given to the whole group.

Individual tests are taken by one person only. They enable to make additional observations, however they are time consuming. Group tests are most often used for evaluative purposes. Individual ones are used in order to evaluate an interviewee.

Depending on the form, tests can be divided into open-ended and close-ended. Open-ended tests are characterized with assignments with potential answers from which a respondent must chose the correct one. When it comes to open-ended tests, a respondent must provide the answer on his/her own. Close-ended assignments are more often used when it comes to group tests.

4 B. Hydzik, Methodological basics of pedagogic research, Warsaw 1972, p. 62.5 S. Gerstmann, Conversation and interview in psychology, Warsaw 1985, pp. 87–88.

94

EN

Research toolThe following research tools were created for the needs of monitoring and evaluation:

No. 1a: Survey on the first conference titled: “External funds as the support for local development” - the survey is in-• tended to collect feedback information relating to evaluation of the subject conference by the participants.No. 1b: Survey on the second conference titled: “Marketing and region promotion” - the survey is intended to collect • feedback information relating to evaluation of the subject conference by the participants.No. 1c: Survey on the third conference titled: “Shaping the quality policy in the office” - the survey is intended to collect • feedback information relating to evaluation of the subject conference by the participants.No. 1d: Survey on the fourth conference titled: “Human resources management in public administration” - the survey is • intended to collect feedback information relating to evaluation of the subject conference by the participants.No. 1e: Survey on the fifth conference titled: “High-tech for the public sector” - the survey is intended to collect feed-• back information relating to evaluation of the subject conference by the participants.No. 1f: Survey on the sixth conference titled: “Good practices in the office management” - the survey is intended to • collect feedback information relating to evaluation of the subject conference by the participants.No. 2a: Survey on trainings implementation (for all training groups) - the survey is intended to collect feedback informa-• tion relating to evaluation of the first training meeting and to check the quality of the classes.No. 2b: Survey on trainings implementation (for all training groups) - the survey is intended to collect feedback informa-• tion relating to evaluation of the second training meeting and to check the quality of the classes.No. 2c: Survey on trainings implementation (for all training groups) - the survey is intended to collect feedback informa-• tion relating to evaluation of the third training meeting and to check the quality of the classes.No. 3: Observation sheet of educational session - it is intended to evaluate classes when it comes to their organization, • implemented teaching methods and techniques, teaching materials, making the most of teacher’s/trainer’s time, the level of consciousness related to hearers’ needs etc.No. 4: Observation sheet of teachers/trainers - it is intended to evaluate the professionalism of teachers/trainers who • carry out particular training modules. Research on the following competences: identification with goals, working ef-ficiency, commitment and proactivity, adaptability and universality, decision making, planning and organizing, problem solvingNo. 5: Training group evaluation form done by teachers/trainer’s - teachers/trainers evaluate the work of training • groups when it comes to learning motivation, the pace of learning and acquiring new skills, hearers’ initiative and inter-est in the subject matter of trainings.No. 6a: Multiple choice test (at the very beginning) - it evaluates the level of knowledge and skills before starting the • first training meeting.No. 6b: Multiple choice test (at the very end) - it evaluates the level of acquired knowledge and skills after the end of • the first training meeting.No. 6c: Multiple choice test (at the very beginning) - it evaluates the level of knowledge and skills before starting the • second training meeting.No. 6d: Multiple choice test (at the very end) - it evaluates the level of acquired knowledge and skills after the end of • the second training meeting.No. 6e: Multiple choice test (at the very beginning) - it evaluates the level of knowledge and skills before starting the • third training meeting.No. 6f: Multiple choice test (at the very end) - it evaluates the level of acquired knowledge and skills after the end of • the third training meeting.No. 7: Survey on evaluating training efficiency - relates to the efficiency level of conducted training modules.• No. 8: Survey on evaluating e-consulting - aimed at gathering feedback information and evaluating electronic consulta-• tions in every group directly after undergoing the training.No. 9: Evaluation survey relating to making use of new skills acquired during training titled “Professionalism in the • Lower Silesian Office management”. Deferred research conducted after 3 months from the last classes with particular group.No. 10a: Evaluation survey (at the very beginning) aimed at assessing customers satisfaction level with the quality of • services rendered by local government units which are beneficiary of the project titled: “Professionalism in the Lower Silesian Office management”; the survey shall be conducted before employees of local government units partake in conferences and trainings.No. 10b: Evaluation survey (at the very end) aimed at assessing customers satisfaction level with the quality of services • rendered by local government units which are beneficiary of the project titled: “Professionalism in the Lower Silesian Office management”; the survey shall be conducted after employees of local government units partake in conferences and trainings.No. 11: The form of monitoring indicators of “Professionalism in the Lower Silesian Office management” project.•

95

EN

Research scheduleResearch tool

K 1

Sz 1 Sz 2E 1

K 2 Sz 3 Sz 4 E 2K 3

Sz 5 Sz 6E 3

K 4

Sz 7 Sz 8E 4

K 5

Sz 9 Sz 10 E 5K 6

No 1 a X

No 1 b X

No 1 c X

No 1 d X

No 1 e X

No 1 f X

No 2 a X X X X X X X X X X

No 2 b X X X X X X X X X X

No 2 c X X X X X X X X X X

No 3 X X X X X X X X X X

No 4 X X X X X X X X X X

No 5 X X X X X X X X X X

No 6a X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

No 6b X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

No 6c X(in)

X(out)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

No 6d X(in)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

No 6e X(in)

X(out)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

X(in)

No 6f X(in)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

X(out)

No 7 X X X X X X X X X X

No 8 X X X X X

No 9 X after

3months

X after

3months

X after

3months

X after

3months

X after

3months

No 10a XJST(in)

No 10b XJST

(out)

No 11 X X X X X

Research organizationAbove listed research tools enable to conduct research related to:1.

the extent to which the goals of particular conferences were achieved,• the extent to which the goals of particular training modules were achieved,• conferences and trainings organization when it comes to programme, time, place, lecture rooms, computer room, • accommodation, board, administrative service, advertising and educational materials etc.lecturers’/trainers’ professionalism level and methods, techniques and teaching materials applied during confer-• ences and trainings,evaluation of training group participants’ motivation, abilities, initiative, interest etc. done by lecturers/trainers,• increase of knowledge and abilities i.e. training efficiency• e-consulting evaluation done by training groups participants• evaluation of using new competencies acquired during PwZDU training in a career.• evaluation of satisfaction increase/decrease of customers of local government units whose employees took part in • PwZDU project.

Survey questionnaires were drawn up in the form of open-ended and close-ended questions.2. Language used in surveys is intelligible for every participant.3. Knowledge and abilities tests were drawn up as multi choice quizzes.4. Taking care of participants’ security, surveys will be carried out anonymously, separately for each group and person; 5. tests will be encoded.According to the social research methodology, collected data will be subjected to the statistical analysis (quantitative 6. and qualitative).

96

EN

Research data analysis is the next stage of conducting a research. It is based on various examinations of data col-lected from research in order to present examined issue or phenomenon as accurate as possible. Further statistical examination of materials, even the most careful, requires verbal description i.e. qualitative analysis and interpretation and next quantitative analysis. It should be mentioned that figures imply only at the existence of some phenomenon, dependence, domination but they do not fully explain them. A researcher should verbally interpret figures, graphs, comparisons and tables through selective presentation and explanation. A researcher should interpret regu-larities and dominance occurring in the research. Verbal comment on figures is very helpful while drawing up conclusions i.e. research results. Intelligibility of expressions, appropriate selection of notions and their logic inclusion in assignments are factors which matter the most. Specific issues should be verbally analysed and proved by figures.

J. Sztumski distinguishes the following stages of qualitative analysis6:accurate determining the type of research material,• examining these materials in order to find out to what extent they correspond with research thesis and check their • usefulness for solving a particular problem,drawing up the system of categories on the basis of initial research on particular material; these categories are the basis • of an intended analysis,drawing up conclusions and potential hypotheses which result from the research material which was prepared for the • analysis,checking the legitimacy and validity of conclusions and hypotheses in the light of logic and existing theories related to • examined phenomena and finding out if they are up to date or if they can be useful in the future,concluding results of qualitative analysis; it is aimed at showing their legitimacy, validity and theoretical (cognitive) and • practical usefulness.

Qualitative analysis is based on searching for and presenting regularities and relations occurring in the table con-taining empirical data. Percentage indicator is often used to compare results and search for some regularities. Trivial repeat-ing values of feature indicators contained in the table, should not be included in it (table). A researcher is expected to carry out their analysis and attempt to explain occurring dominations, unexpected or extreme results. Particular results should be compared in order to find some regularities. Qualitative analysis should be supported with graphic presentation of the most interesting results, especially when several features or their variants are compared. After finishing qualitative analysis of data contained in the table, it is necessary to provide a few sentences consi-tituting the general conclusion of conducted analysis. Quantitative analysis of s research material is based on interpretation of values resulting from calculations. Re-sults of statistics calculation are often contained in additional table or in the last line of the analysed table. After carrying out qualitative and quantitative analysis of data contained in the table, a researcher should try to rationally and exhaustively explain why such results were obtained. In order to increase accuracy and completeness of conducted analyses, general conclusions resulting from analy-sis of data contained in the table (supplemented with statistical analysis) should be compared with results of earlier studies conducted by other researchers on other samples in the same area. Comparing own studies with studies conducted by other researchers has two functions: it enables to present own research in the light of other ones and it confirms that we are fa-miliar with the literature relating to the subject matter. Correctly created table enables quick grasp of statistical material, allows to compare figures and to analyse the collective structure, facilitates identifying regularities in the presented material and enables calculating the statistical meas-ures. Graphs, apart from tables, are the most frequent form of research results presentation. They can be used inde-pendently or as the supplement to a table.

Conducted analyses will be presented in the following forms:7. Evaluation report relating to the X conference participant’s satisfaction (for X=1, 2, 3, 4, 5, 6)• The analysis of training evaluation results in the group Y after the first meeting (for Y=1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• The analysis of training evaluation results in the group Y after the second meeting (for Y=1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• The analysis of training evaluation results in the group Y after the third meeting (for Y=1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• Collective report relating to the Z training session participant’s satisfaction (for Z=1, 2, 3, 4, 5),• The analysis of training efficiency for Y group (for Y = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• Collective report relating to the efficiency of Z training session (for Z=1, 2, 3, 4, 5),• The analysis of training session evaluation results for Z training session (for Z=1, 2, 3, 4, 5),• The analysis of lecturers/trainers evaluation results for Z training session (for Z=1, 2, 3, 4, 5),• Evaluation of Y training group (for Y = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• Evaluation report relating to satisfaction of participants in Z e-consulting session (for Z=1, 2, 3, 4, 5),• Report relating to making use of new skills acquired during the training titled “Professionalism in the Lower Silesian • Office management” in a career,Report relating to the evaluation of customers satisfaction with services rendered by local government units which • are the beneficiary of PwZDU project.

6 J. Sztumski, Introduction to methods… , op. cit., s. 178–179.

97

EN

Methodology for conducting research relating to training efficiencyIntroduction Efficiency is one of the basic elements of education quality evaluation - no matter if it is formal education or training. By and large, efficiency increase is defined as better results at the same expense. How should the efficiency be understood in the context of education? According to the subject matter literature and educational practice, there are two ways of interpreting this notion: broad and narrow one. In the narrow understanding, education (training) efficiency relates to the level of accomplishing didactic goals. In the broad context, efficiency is considered as the improvement of functioning results (of a company) which is attained due to carried out training. The notion of education (training) efficiency in the narrow understanding, considered as the level of accomplish-ing didactic goals, is applied in the context of academic education as well as trainings. Here, we can mention three-stage division of changes in education result:

mastering new abilities (assimilating knowledge),• mastering new skills• changing an attitude and behaviour.•

The level of knowledge assimilation can be measured with a huge range of tests and quizzes which are well known in educational practice: “finish the sentence” tests, multiple choice tests, tests with open-ended questions, true/false tests, short speeches and other many forms or self-assessment questionnaires. The following simple indicator of knowledge in-crease is recommended:

knowledge increase indicator =test results after training - test results before training

x 100%test results before training

The evaluation of assimilating new skills is generally based on giving a learner an order to accomplish a practical task related to the subject matter of the training; an examiner can evaluate only the result or the whole process of carrying out the task. In order to formalize observation and make it objective as it is the evaluation method, evaluation forms, in which examiner could detail evaluated elements, should be used. In school conditions, this element of evaluation is often in the form of ‘case study’ in which learners face a fictional problematic situation that, if professionally solved, constitutes the confirmation of acquired abilities. Finally, the evaluation of attitude and behaviour change can be based either on the survey on assessing learn-ers’ opinions and beliefs or on indirect observation of behaviour as the response to particular situations or actions of other people. The self-assessment survey, conducted after the end of the whole training, was applied for the needs of the project titled “Professionalism in the Lower Silesian Office management”; respondents evaluated the level of their knowl-edge and abilities before and after the training. Moreover, a test checking one’s knowledge is carried out at the very begin-ning and at the very end of the training.

Research goals The analysis of achieved results (effects) after the first stage of the training will be used to design subsequent stages of the training.

Research procedure For the needs of the project titled “Professionalism in the Lower Silesian Office management” the following re-search tools were prepared: the questionnaire of self-assessment survey and two versions of the test: ‘at the very beginning’ and ‘at the very end’ version. Drawn up tools enable to conduct the research relating to the level of accomplishing goals of training programme. Firstly, it will be evaluated if learners achieved the required abilities and knowledge level; secondly, the increase of their knowledge and abilities will be checked after the end of the training.

Self-assessment survey consists of 2 parts related to:training pre-test (self-assessment before the training),• training post-test (self-assessment after the end of the training).•

The survey was anonymous and was carried out after the end of the training. Participants were to evaluate their knowledge level before and after the training using the scale from 5 - maximum value to 0 - minimum value. The self-assessment survey contained 19 questions (two questions for each module from 1 to 9 and one question for 10th module), as follows:

To what extent were/are you familiar with possibilities of raising external funds?1. To what extent were/are you familiar with procedures of projects selection?2. To what extent were/are you familiar with civil spaces and their role in civil activity?3. To what extent were/are you familiar with changes that took place in Poland and in the world within the last decade 4. and relation of these changes to activities in aid of modernization of states and their democracies?To what extent were/are you familiar with problems and priorities of the European Integration?5.

98

EN

To what extent were/are you familiar with changes in the European Union caused by the Treaty of Lisbon?6. To what extent were/are you familiar with clerk’s key authorities?7. To what extent were/are you familiar with the European modern standards of working in the administrative body?8. To what extent can/could you define organization’s personality and its types?9. To what extent could/can you understand different behaviours of employees?10. To what extent were/are you familiar with efficient methods of internal and external communication?11. To what extent were/are you familiar with non-verbal communication, image and body language?12. To what extent are you familiar with ways of dealing with a problematic client?13. To what extent are/were you able to assertively cope with criticism and refuse during the conversation with a client?14. To what extent were/are you familiar with the rules of region/city promotion?15. To what extent were/are you familiar with key areas where the competitive advantage of a particular region can be 16. created?To what extent were/are you familiar with the tools of efficient quality management in an office?17. To what extent were/are you familiar with the rules of constant management improvement?18. To what extent were/are you able to use information and communication technologies while attending to a client?19.

The survey as the supplement to knowledge tests consisted of 2 parts related to:meeting pre-test (carried out before the second and third meeting)• meeting post-test (carried out after the second and third meeting).•

Knowledge tests ‘at the very beginning’ and ‘at the very end’ were coded. They were drawn up in the form of multiple choice tests consisting of 9 questions, each with 4 answer variants out of which a participant had to choose the cor-rect one. Knowledge test carried out before and after the second meeting (‘at the very beginning’ and ‘at the very end’) contained the following questions and answers.

1. Attentive listening is hindered by: a. comparing, guessing, filtering, smiling b. judging, blushing, guessing, c. preparing an answer, comparing, filtering, identifying with sb/sth d. none of the above answers is correct

2. The main types of leadership systems are: a. rigorous autocratic, friendly autocratic, consultative, participative b. rigorous autocratic, consultative, participative c. autocratic, participative d. consultative, participative

3. A customer, before setting about to deal with an issue, tells clerk that he/she “seems to be very kind and nice” and then asks clerk to fill out documents which should have been already filled out - it is the example of: a. “authority rule” b. “to hit a nose with a door” c. “ingratiation” d. none of the above answers is correct

4. Proxemic communication is related to: a. a distance and space organization b. eye contact c. gestures and posture d. none of the above answers is correct

5. The circle of efficient communication concept says that: a. the most important are speaking and writing channels because we use them the most frequent b. every communication channel is efficient in the same way c. all five communication channels should be used simultaneously d. none of the above answers is correct

6. Rhythm and voice volume are considered as elements of: a. paralanguage b. courteousness c. love song d. none of the above answers is correct

99

EN

7. Manipulation technique called “foot in the door” is based on the sequence of interchanging requests. Which one of the following answers represents it? a. 1. small request - 2. medium request b. 1. big request - 2. small request c. 1. big request - 2. big request d. 1. small request - 2. small request

8. List five basic functions of management: a. planning, organizing, providing management staff, managing, controlling b. planning, organizing, dismissing, managing, enforcing c. planning, controlling, dismissing, managing, enforcing d. none of the above answers is correct

9. The expression addressed to a customer: “According to what you’ve said, this issue is very important for you” is the example of: a. reflection b. paraphrase c. I-message d. clarification

Knowledge test carried out before and after the third meeting (‘at the very beginning’ and ‘at the very end’) con-tained the following questions and answers.

1. SWOT analysis relates to: a. creating brand tourism products b. strong and weak internal points, external opportunities and threats c. the image of region in general perception d. none of the above answers is correct

2. What are the basic elements of marketing - mix (4p)? a. brand, price, clients, customers b. advertising, price, distribution, package c. product, price, distribution, promotion d. none of the above answers is correct

3. The order of activities in Deming’s circle is as follows: a. plan, do, correct, check b. plan, correct, do, check c. plan, correct, check, do d. plan, do, check, correct

4. An organization implementing the quality management system should comply with: a. legal regulations of the European Union b. requirements of ISO 9001:2008 standard and requirements, norms, and regulations of the law related to a particular organization. c. requirements of ISO 9001:2008 standard and requirements, norms, and regulations of the law related to a particular organization as well as with customers’ remarks, advices and information that are possible to implement. d. requirements of ISO 9001:2008

5. A local product can be defined as: a. well known foodstuff promoting a region b. a product sold in particular area to external purchasers c. product or service with which residents of a particular region identify; a product is produced in the non-mass and eco-friendly way using raw materials locally available d. none of the above answers is correct

6. MS Outlook does not have a function that enable: a. a team to work simultaneously on the same document b. to contract a selected person to carry out a task c. to invite a selected person to the scheduled (in a calendar) meeting d. to control the accomplishment level of entrusted tasks

100

EN

7. The quality management system can be defined as: a. the system of the final control of a product as per technical conditions of commissioning and ISO 9000 standards b. organizational structure, procedures, processes and resources necessary to achieve goals of an organization c. system necessary to manage and supervise an organization in the context of quality d. the whole of organizational undertakings, procedures and instructions related to the inter-operational quality control

8. BlackBerry technology mostly relates to: a. making calls via internet (VoIP) b. receiving e-mails in the real time and being always on connection with e-mail server using dedicated PDA device. c. American satellite connection network that enables to encode calls between former politicians in the USA d. modern electronic technology using blackberry’s DNA

9. An integrated system that supports management and communication in an organization is not: a. Microsoft Exchange b. Lotus Domino c. Novell GroupWise d. Symbian

Next, after conducting research by means of self-assessment survey and all knowledge tests - according to the methodology of social science - collected quantitative data was subjected to statistical analysis.

Using knowledge and abilities acquired during PwZDU training in a career - methodologyResearch goals The aim of the research is the evaluation of an extent to which participants in PwZDU trainings - organized as the part of the project titled “Professionalism in the Lower Silesian Office management” - use knowledge and abilities, acquired during the training, in their career. The analysis of achieved results will be used to plan subsequent stages of the trainings.

Research procedure The survey contained 10 close-ended questions and was anonymous. Participants were to conduct the evaluation using the scale from 5 - maximum value to 1 - minimum value and 0 - not at all.

First question: To what extent are knowledge and abilities related to possibilities of raising external funds useful?

Second question: To what extent is theoretical and practical knowledge related to democracy used in a career?

Third question: To what extent is the knowledge of organizational and institutional structure of the EU useful in a career?

Fourth question: To what extent is the knowledge related to elements and construction of community legal order and deci-sion-making process in the EU useful in a career?

Fifth question: To what extent are modern European management styles in public administration used in a career?

Sixth question: To what extent are efficient interpersonal communication principles acquired during the training useful in a career?

Seventh question: To what extent are abilities to efficiently solve difficult situations while dealing with a client used in a career?

Eighth question: To what extent are standards of territorial marketing and creating the region’s competitive advantage ap-plied in a career?

Ninth question: To what extent are office quality management tools and methods useful in a career?

Tenth question: To what extent are abilities to apply information and communication technology used while carrying out work duties?

101

EN

E-consulting E-consulting is a completion of a system of trainings and conferences which are a part of a project and are an ef-fective form of transferring the knowledge between lecturers/consultants and the participants of trainings. The knowledge and experience of the lecturers/consultants is passed by e-consulting service which should result in working out solution of better quality allowing to manage a local government unit and make the quality of available services better. E-consulting is understood as giving advice, so as a service which aim is to give advice, answer a question, present a proposal of a solution to a particular problem by a person or subject offering such service by using electronic means of communication. Advisory service as a part of PwZDU project is realized by:

answering questions asked by the participants of a training by lecturers/consultants,• giving essential clues and advice to solve problems,• making additional materials and didactic aids available,• making information on web pages and Internet services which topics correspond with the range of e-consulting pro-• gram available.

E-consulting conventionally includes all subjects of the training, allows to use free advisory service, knowledge and experience of the consultants in two weeks’ time after the training is over, its scope is directly connected to the topic and program of the training. The participant of the training has a possibility of consolidating program’s content which was realized during the training, explaining difficult issues and deepen the knowledge concerning the topics mentioned before. Consultancy realized as e-consulting should be performed in a neutral way, an objective one with a special care directed at the participant of the training and discretion. Answers given by lecturers/consultants, clues and advice are not imperative – the participant decides himself or herself about the way of using the acquired knowledge with taking specification of a particular job or an institution he or she represents into account. The organizer of e-consulting (DODN) as well as the lecturer/consultant who represents the organizer are obliged to keep the information obtained from the participant secret to protect his or her interest and to use only a general outline of the problem only to publish proper answers on PwZDU webpage of the project which in future may help all interested parties.

Concept of practical e-consulting implementation On account of the fact that practical implementation of e-consulting was described generally in the project, it was necessary to work its form out during the project, during the work of project members. The following assumptions were made during work:

E-consulting will consist in giving access to trainings to participants, possibility to ask lecturers questions, as well as to • answer them.Communication method among users and lecturers has to be simple, so that additional knowledge should not be re-• quired apart for the ability to use e-mail and browser.Communication with the participants of trainings should be carried out via a form available at the project website which • could ensure better control of information sent (control of form completeness before it is sent) in comparison to the content sent by email.Possibility to ask questions and later reading of replies should be available only for training participants. Users of cer-• tain trainings should have access only to specific replies.Communication with the participants should also give the possibility for anonymous evaluation questionnaire on elec-• tronic consulting filling out. The questionnaire should be available only for training users not for every person visiting the website.Used solutions should be flexible, open to possibilities of introducing developments based on evaluation question-• naire results. The solution should also enable easy service of all participants from all training groups within the project framework.

Taking into account the abovementioned assumptions, we decided that the best solution will be to implement the system of posting questions to lecturers on the website by logged in users - training participants. Posting questions will be available only for users having password and login. Login and password will be the same for all the users of the whole group - it will assure anonymity of individual users (necessary to filling out the evaluation questionnaire) and simultaneously it gives access to a specific group of recipients not all the internet users visiting the website. Having logged in, the user gets access to basic information concerning the manner of e-consulting conducting, expert list responsible for posting replies to given thematic groups, subject matter description and curriculum content encompassed by each subject and a form enabling posting questions. Logged users also obtain access to training materials used on training sessions in electronic version. It was necessary to fill out all the fields of forms to send an enquiry properly. Access to the abovementioned resources provided by the website was time limited and available only according to the schedule, independently of a course group. Each group had its schedule where platform access was possible, which motivated for timely enquiry posting. After the questioning period was over, they were transferred to appropriate lectures. They also had time frames for posting replies. After all the replies were given, all enquiries and replies were published on the website in question-reply form, thematic divi-sion was preserved. It was necessary to install user management (adding and removing them) and access management for selected functions given to individual users on the website to implement the abovementioned assumptions.

102

EN

Evaluation report Concerning conference participants’ satisfactionIntroduction Six conferences were organised within the framework of the project “Professionalism in managing a Lower Sile-sian public administration office”.

Survey objectives The objective was to obtain feedback information on: organisation, subject selection, presentations and confer-ence realisation. The results will facilitate planning and organising of another meetings falling into the framework of the project.

Choice of survey sample The participants of all the 6 conferences where surveyed, 291 returned questionnaires which constitutes 83% of conference participants including 71.8% of female and 27.8% of male. 0.3% did not indicate gender.

Respond ents83%

Female

Male

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

71,8%

27,8%

0,3%

Gender division of respondents

Survey results The evaluation questionnaire contained 6 questions and it was anonymous; participants assessed by means of 5 graded scale (maximum value was 5) from 5 to 1 (minimal value). The first question concerned the manner of the presentation of assumption of the project entitled “Professional-ism in managing Lower Silesian local government public administration office” as well as the manner it was presented. In the range of question 1 – in the scale from 5 - 1, where 5 meant that the project assumptions were clearly and intelligibly presented during the conference, 1 however indicated that the manner was obscure and lacked clar-ity– there are the following results:

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

0% 20% 40% 60% 80% 100% 120%

78%

100%

100%

93%

90%

98%

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9 5,0

4,7

4,9

4,9

4,6

4,3

4,6

Conclusion:93% of the respondents admitted that the project assumptions were depicted clearly and intelligibly in a greater or the greatest degree.

103

EN

The second question concerned the satisfaction of the requirements in the scope of conference subject. Here also the same scale was applied, where 5 meant that they the requirements were fully satisfied, and 1 that they were not.

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

75% 80% 85% 90% 95% 100% 105%

93%

97%

100%

93%

84%

87%

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8

4,6

4,8

4,7

4,6

4,3

4,3

Conclusion:92% of the respondents stated that the subject matter of the conference lived up to their expectations to a great or very degree.

The third question concerned the usability of conference materials obtained by the participants. The respondents were asked to express themselves in this field by means of the same scale as above - 5 there meant high usability, and 1 low usability.

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

75% 80% 85% 90% 95% 100% 105%

91%

97%

100%

96%

84%

93%

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

4,3 4,4 4,4 4,5 4,5 4,6 4,6 4,7 4,7 4,8

4,7

4,6

4,7

4,7

4,5

4,6

Conclusion:94% of the respondents stated that the materials are usable or very usable.

The fourth question concerned conference organisation. The following elements were assessed: lecture room, conference location, transport connection, accommodation and board. The respondents assessed it by means of scale from 5 to 1, where 5 indicated the highest mark and 1 the lowest.

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

75% 80% 85% 90% 95% 100% 105%

98%

95%

94%

100%

97%

85%

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9 5,0

4,9

4,7

4,8

4,9

4,7

4,5

Conclusion:93% of the respondents assessed the lecture room as very good or good.

104

EN

The conference location was assessed in the following manner:

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

88% 90% 92% 94% 96% 98% 100% 102%

100%

100%

100%

100%

97%

93%

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9 5,0 5,1

4,9

5,0

4,9

5,0

4,7

4,6

Conclusion: 98% of the respondents assessed the location as good or very good.

Another element assessed related to organisational matters was convenience of transport connection, it was as-sessed by means of a scale from 5 to 1, where 5 meant that it was very good and 1 that it was very poor. The respondents also could choose “not-applicable” option if they did not have to use any transport connection to arrive.

Conference I

Conference II

Conference III

ConferenceIV

Conference V

Conference VI

80% 82% 84% 86% 88% 90% 92% 94% 96% 98% 100%

86%

86%

98%

96%

94%

95%

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9

4,4

4,6

4,8

4,8

4,6

4,9

Conclusion:93% of the respondents stated that the access was good or very good.

Another element assessed was accommodation, scale from 5 to 1 where 5 meant very high standard, and 1 that it was very low. The respondents could also select “not-applicable” option if they did not use accommodation.

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

75%

86%

82%

87%

87%

94%

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9 5,0

4,9

4,9

4,4

4,7

4,6

4,9

Conclusion:86% of the respondents was satisfied with the standards of accommodation to a high or very high degree.

105

EN

The respondents assessed food in the next item of question four, the results are depicted below. The assessment was done by means of a scale from 5 to 1.

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

0% 20% 40% 60% 80% 100% 120%

95%

100%

100%

98%

97%

52%

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0 6,0

4,9

4,9

5,0

4,8

4,8

3,6

Conclusion:85% of the respondents assessed the quality of food as high or very high. The lowest mark was given to the food provided at the sixth conference, which it decreased the total results.

The last fifth question concerned the assessment of conference duration and its agenda. The respondents had three options available, viz. for the first element: too long, of proper length, too short; for the second one: overloaded, prop-erly filled, too short.

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

0% 20% 40% 60% 80% 100%

93%

89%

94%

80%

84%

91%

Too shortAppropriateToo long

Conclusion:The data analysis allows us to conclude that durations of conferences were appropriately planned (94% of the respondents stated so). While planning the next venture of this kind, time may be distributed during shorter sessions, also breaks could be more frequent.

Conference programme

Conference I

Conference II

Conference III

Conference IV

Conference V

Conference VI

0% 20% 40% 60% 80% 100%

91%

89%

92%

80%

84%

93%

Filled properlyOverloaded

Conclusion:92% of the respondents assessed the agenda as properly filled. While planning another conference - the programme might be adjusted better to perceptive abilities of participants since the second part of recommendations indicated that it was overloaded.

106

EN

Opinions of participants: The comments made under the sixth point of the questionnaire are most noteworthy. The participants stated here that the following appearances were particularly interesting:

presentation of Slawomir Piechota, a member of the Seym of the sixth term• Tomas Kurka from the Regional Development Agency in Wroclaw presentation regarding Good Practices in LGUs in • financial project management from external resourcesMary Kusnierz’s from the Office of the City of Poznan presentation regarding Project financed by the EEA FM and NFM • “Competent officer - higher quality services in Wielkopolska”Beaty Koscielniak’s presentation of the Municipal Office in Wrocław regarding the Project financed by the EEA FM and • the Municipality of Wroclaw, entitled “Modern local government employee - to enhance skills and qualifications of employees and agencies of the Municipal Office employees and organisational units of Municipality of Wroclaw”Szymon Sikorski’s presentation• Dariusz Ziemski’s presentation• Marek Zimniak’s presentation• Slawomir Wysocki’s presentation entitled “CAF model in public administration”,• Aleksander Binsztok’s presentation. “Practical ways of improving office client service - result of persuasive techniques • use in interpersonal communication”,presentation of Mr. Peter Wrzecioniarka “Management systems in local government units”,• Jaroslaw Rubin’s presentation on “How to ensure stability of quality management implementationin an office?”• Marlena Maliszewska-Gumulak’s presentation “Mobbing in local government work relations”.• Aleksander Binsztok presentation “Coping with difficult interpersonal situations in an office”• The participants thanked for the possibility to acquaint themselves with Ukrainian partners and the appearance of • Ludmila Jurchuk on the functioning of education system in Ukraine.Slawomir Wysocki’s lecture on “Quality management”• 1 participant stated that the discussion panel lead by Maliszewska-Gumulak was very efficient;•

There were also critical statements.bad assessment of a Polish interpreter who hindered understanding of statements,• too great interpretation of the theory, practical side of the themes presented was neglected,• interesting subject matters were presented over the surface only,• lack of organisator’s care,• shortening breaks to acquaint participants.• bad organisation of the ceremonial dinner at the sixth conference,• inappropriate sequence of presented subjects,• lack of detailed information by hotel staff,•

The participants underscored more than ones in their comments:high level of conference organisation and training materials,• professionalism and expert knowledge of speakers,• realisation of the conference programme consistent with the proposed schedule• More than once, the participants underscored the high level of conference organisation as well as the promotional • materials.data obtained during the conference was very valuable and will give an opportunity for analysisand possible home-• work.More than once, the participants underscored subject matter variety, which made the conference interesting, as well • as the high level of conference organisation

107

EN

Summary report Satisfaction of course participantsIntroduction The report summarises satisfaction results of participants of ten course groups. Conclusions derived from partial analyses al-lowed to plan effectively for the next editions of the train-ing provided for other remaining training groups within the framework of the project entitled “Professionalism in Lower Silesian Office”.

Number of respondents The survey concerned the content and satisfac-tion with the training sessions conducted in groups of 1-10, which had 133 people total, including 105 women and 28 men.

Female

Male

0,0% 10,0% 20,0% 30,0% 40,0% 50,0% 60,0% 70,0% 80,0% 90,0%

78,9%

21,1%

According to the charts posted above, 78.9% of the respond-ents were female and 21.1% male.

Survey procedure A research tool in the form of an evaluation ques-tionnaire was made for the survey purposes.

The questionnaire contained 6 parts.the first one focused on course objectives• the second covered training methods (1-5 assessment • grade)the third assessed teaching staff (1-5 assessment • grade)the fourth one concentrated on curriculum• fifth - class organisation (1-5 scale)• sixth covered administrative service of the course • (1-5)

Open ended question, suggestions, reflections of the participants in course were also attached to the ques-tions. The questions in the survey were based on spe-cific curriculums presented by persons selected to conduct individual training modules. Each participant obtained the questionnaire. It was filled out and returned by every participant. Participa-tion was totally anonymous.

Presentation of results In the first question we were interested if all the lessons’ aims were clearly specified. The results are the fol-lowing:

Yes

Rather yes

No answer

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%

79%

19%

1%

Approximately 80% of the respondents stated that the aims were clearly presented.

In the second question we asked if assumed aims were achieved. The results are the following:

Yes

Rather yes

No answer

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

67%

31%

2%

Were all set aims achieved?

The question “Have all the assumed aims been achieved?” was answered positive (yes) by 67% and “rather yes” by 31%.

The third question assessed training methods. The results are the following:

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%

4,77

4,46

4,58

3,54

3,05

1,53

2,70

3,55

4,26

2,88

4,78

Based on these results we can conclude that the best meth-od of conducting the lecture assessed was with the presen-tation (average:4.78 ) and discussion (average:4.77 ). Work-shops with the use of camera got the lowest mark (average: 1.53).

108

EN

The fourth question assessed the teaching staff participating in training. The results are the following:

Andrzej Nowak

Marlena Moliszewska-Gumulak

Agnieszka Kowarska

Natalia Bartosz

Andrzej Raszkowski

Piotr Maniewski

3,80 4,00 4,20 4,40 4,60 4,80 5,00 5,20

4,54

4,95

4,32

4,84

4,81

4,36

4,76

4,72

4,65

4,80

The obtained results on the teaching staff indicate that most highly evaluated were two lecturers / trainers: Mr. Pawel Rudnick (average 4.95) and Mrs. Marlena Moliszewska-Gu-mulak (average 4.84).

Fifth question assessed the participants’ training expecta-tions.

Yes

Rather yes

No reply

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

70%

29%

1%

The results indicate that “yes” and “rather yes” was given by 99% of participants.

Question six assessed the most and least useful module.In this case, the responses from participants was very di-verse and it neither can be generalised nor concluded be-cause each participant approached it very individually. Prob-ably they took into account their job duties most of all.

Question seven assessed the usefulness of knowledge in im-plementation of work tasks.

Yes,

Rather yes

No answer

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

69%

29%

2%

The results indicate that 98% of the respondents ticked “yes” or “rather yes” under the question concerning usability of tasks in the implementation of professional tasks.

Question eight concerned the most useful skills obtained during the course. It is very difficult to make here any gen-eralisations (indicate two main skills) since the participants gave very individual answers. The participants indicated per-sonally all skills acquired during training which in their opin-ion would be most useful in their professions.

Question nine assessed the comfort of the place.

Hotel Jan

Hotel Verde Montana

Hotel Relaks

4,00 4,10 4,20 4,30 4,40 4,50 4,60 4,70 4,80 4,90 5,00

4,73

4,71

4,67

Conference room

Computer lab

Commute

Food

4,00 4,20 4,40 4,60 4,80

4,45

4,82

4,84

4,60

4,82

4,87

4,63

4,80

4,81

4,55

4,82

4,63

4,79

4,79

4,81

4,72

4,86

4,04

4,63

4,81

4,76

4,66

4,76

4,43

Hotel JanHotel Verde MontanaHotel RelaksTotal

According to the chart above, the participants gave the best grade to Hotel Jan in Wojcieszyce nearby Jelenia Gora.

Question nine assessed the quality of administrative serv-ice.

response to remarks made

Total

4,50 4,60 4,70 4,80 4,90 5,00

4,84

4,80

4,83

4,88

4,84

According to the chart above the participants assessed the administrative service as “high” - the average was 4,84 in the scale from 1 to 5.

109

EN

Question eleven was an open ended question containing suggestions and reflections of participants.The participants indicated personally acquired skills, train-ers’ professional approach and positive atmosphere. To sum up, it may be concluded that the participants were satisfied with the training.

The effectiveness of training The increase of competences

Crucial competences of a clerk

Democracy in the society

The psychology of management

European Union Law

The usage of money from EU and EEA

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%

38%

49%

33%

40%

34%

41%

33%

33%

28%

27%

Average increase of knowledge

Conclusion: The average increase of knowledge of all the training participants of all editions is 36 %

The usage of the knowledge and skills obtained during PwZDU training in professional workThe aim of research The aim of the research is an evaluation of to which extend the participants of PwZDU trainings, organized as a part of a project titled ‘Professionalism in managing Lower-Silesian office’, use the knowledge and skills obtained during the training in work practice.The analysis of results will be used in planning other stages of trainings.

Procedure of the researchThe questionnaire was anonymous and contained 10 closed questions. The participants had to evaluate the usefulness of particular training modules using the scale: 5 – being the maximum, to 1 – as the minimum value and 0 – lack.

0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0

4,3

3,9

3,3

3,3

4,1

4,7

4,4

3,8

4,5

4,5

The training modules which are the most useful at work

According to the research, ‘Interpersonal com-munication’ was the most useful module and ‘Crucial com-petences of the clerk’ and ‘European Union Law’ were the least useful ones.

Evaluation report concerning contentment and satisfaction of e-consulting participantsIntroduction Electronic consultations were offered to partici-pants of all training groups after the training of each group was over as a part of a project ‘Professionalism in Managing Lower-Silesian Office’.

The aim of research The aim of the survey, which was conveyed after a training, was to collect information on electronic consult-ing (e–consulting). Obtained results will make the planning of other e-consulting sessions easier. The questionnaire was anonymous. The scale varied from 5 – the maximum value (very much) to 1 – the minimal value (lack). The questionnaires were available on e-consulting platform (http://www. pzdu.pl) and it had to be filled and sent back in an electronic way.

Choosing the participants of the research After e–consultations 63 people, who took part in the training, sent back the questionnaire, 47 women and 12 men, 4 people didn’t appoint the sex.

Women

Men

Gender not appointed

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

75%

19%

6%

Results of the research The questionnaire of evaluation survey contained 7 closed questions and 1 open question.

1. After the training titled ‘Professionalism in manag-1. ing Lower-Silesian office’ to what extend did you feel the need to consult lecturers and trainers of the par-ticular topic modules?

Using money from EU and EEA

Democracy in a society

European Union Law

Crucial competences of a clerk

The psychology of management

0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5

3,5

3,3

3,0

3,8

3,9

3,6

3,4

3,2

3,3

3,7

After the training was over the participants of the third edi-tion of trainings felt a greater need of contacting the lectur-er/trainer of the module titled: Psychology of management (average mark: 3,9). The fewest questions were aimed at module: European Union Law (average mark: 3,0).

110

EN

In your opinion, are electric consultation an idea worth 2. recommending?

Yes

Rather yes

No

Rather no

No answer

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

33%

37%

13%

6%

10%

70% of participants answered „yes” or „rather yes” for the question: ‘In your opinion, are electric consultation an idea worth recommending”.

Which form of electronic consultations was the most 3. suitable for you?

E-mail

Chat

Gadu-Gadu

Skype

Forum

Blog

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%

30%

49%

0%

2%

5%

11%

3%

30% of the participants decided that e-consulting platform is a very good form aiming at communication. On the other hand, 49% supported contact via e-mail, which is an option also available on the platform.

What do you think about the length of electronic con-4. sulting (1 week)?

Too long

Proper

Too short

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%

2%

78%

21%

What do you think about the number of questions 5. each participant had to ask (min. 1, max 5)?

Too many

Proper

Too few

No answer

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

2%

75%

19%

3%

Too many

Proper

Too few

No answer

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

14%

76%

5%

3%

What do you think about the time for asking questions 6. (3 days)?

Too long

Proper

Too short

No answer

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%

2%

67%

30%

2%

What do you think about the time for the consultant to 7. answer questions (5 days)?

Too long

Proper

Too short

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%

3%

83%

11%

111

EN

Your suggestions, reflections:8. Asking questions and consultation after the training • is over is a very good idea.Consultations shouldn’t be obligatory. • The form of consultation which disciplines the par-• ticipants of the project.Essential doubts very solved as they came up.• After the training the participants were had to ask • questions too quickly, there was no time to use the knowledge in practice. A permanent platform of exchanging opinions and • solutions by all participants would be a good idea, it would be a bonus of the project and it could lead to creating a CODE or LIST OF GOOD PRACTICES.The course itself as well as exhaustive answers of • the consultants are very useful because you can read the questions or answers of other partici-pants.

The report on the level of customers’ satisfaction with services offered by JST in Lower Silesia The aim of the survey The aim of the survey conveyed by the entrance was to check the level of satisfaction with the services of-fered by JST in Lower Silesian province which is the partici-pant of a project „Professionalism in managing a Lower Sile-sian office’. The research dealt with 20 JST, on the basis of applications for a conference organized as a part of the project. 20 random customers of JST got the questionnaires. The customers filled them in themselves. 400 people took part in this survey.

The results of the researchIn the first question, we wanted to know how often the cus-tomers visit an office to settle their matters?

Once a moth

Once in three months

Occassionally

0% 10% 20% 30% 40% 50%

35%

47%

18%

In the second question, we wanted to know how do clients know where and how to settle their matters in an office?

From friends

Webpage

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

23%

20%

38%

14%

5%

In the third question, we asked the customers to point out the most important elements of settling a matter in an of-fice.

Telephone contact

Nice and helpfull service

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

12%

37%

29%

12%

10%

In the fourth question, we asked about the level of satisfac-tion/disappointment with the quality of services offered by an office.

0% 10%20%30%40%50%60%70%80%

74%

26%

112

EN

In fourth question we asked for marking the correct answer

a) the pace of dealing with a matter

0% 10% 20% 30% 40% 50%

25%

45%

30%

b) obtaining information from clerks

0% 10% 20% 30% 40% 50%

20,3%

39,8%

40,0%

c) the clearness of rules of the procedure

Rather dissapointed

Very dissapointed

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

20%

16%

15%

15%

35%

The clearness of rules of the procedure

d) the politeness of clerks

Rather dissapointed

Very dissapointed

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

14%

17%

35%

15%

20%

The politeness of clerks

e) obtaining information via phone

Rather dissapointed

Very dissapointed

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30%

20%

25%

9%

25%

21%

f) obtaining information in an office

Rather dissapointed

Very dissapointed

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30%

15%

21%

15%

24%

26%

g) availability of places where a customer can sit and wait for his/her matter to be dealt with

Rather dissapointed

Very dissapointed

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35%

11%

15%

15%

32%

28%

h) suitable working hours

Rather dissapointed

Very dissapointed

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

8%

22%

11%

24%

35%

Suitable working hours

113

EN

i) clerks’ help i filling in documents, putting forward propos-als

Rather dissapointed

0% 10% 20% 30% 40% 50%

9%

31%

39%

22%

j) General satisfaction with functioning of an office

Rather disappointed

Very disappointed

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

11%

17%

14%

34%

25%

In the fifth question we wanted to know what the custom-ers would change in an office?

Behavior of the clerks

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35%

19%

24%

27%

30%

In the sixth question we wanted to ask about the aim of the visit on that particular day, that is on the day the survey was conveyed.

To ask about the procedure

To receive a decision

To put forward a proposal

0% 10% 20% 30% 40% 50%

27%

35%

38%

The aim of the visit

114

EN

Monitoring of the indicators

No.Direct goal

(direct and immediate effects)Indicator Base value

Target value

Indicator value in the monitoring

period

Indicators’ value from the begin-ning of the

project

Degree of indicators’ completion

(%)

1.

Preparing the clerks for working with district, powiat and voivodeship residents in accordance with EU’s horizontal policies and other Euro-pean countries’ experiences.

Number of clerks / public educa-tion administration teams in the project

0 150 13 148 98,67%

Number of women benefiting from the project

0 90 12 118 131,11%

Number of events facilitating transfer of knowledge

0 6 1 6 100%

No.Results

(created goods and services)Indicator Base value

Target value

Indicator value in the monitoring

period

Indicators’ value from the begin-ning of the

project

Degree of indicators’ completion

(%)

2. Organizing trainings for clerks

Number of training sessions 0 10 1 11 110,00%

Number of training participants 0 150 13 148 98,67%

Number of prepared packages with training materials

0 150 13 151 100,67%

3Organizing regional conferences in Poland

Number of conferences organized

0 6 1 6 100,00%

Number of conference par-ticipants

0 300 101 350 116,67%

Number of prepared packages with conference materials

0 300 101 350 116,67%

4 Promotion media

Number of publications on the projects in media

0 6 1 23 383,33%

Number of promotional materials

0 3000 3000 3000 100,00%

Number of post-conference materials published

0 1000 1000 3000 100,00%

Created by: Dorota Kubicka–Mikoś

115

EN

Skiba Roman – a graduate of Philology at the University of Wrocław; journalist, editor. Since 1989 employed at the press of Dolnoślądkie Voivodeship (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). A freelancer since 2006, deals with the social, sports and regional themes. In year 2010 recipi-ent of the Nobel Prize of the Dolnośląskie Voivodeship’s Marshal entitled “RPO in your eyes”.

Estate democracy interview with Jerzy Sznerch, which since 1991 is a councilor and President of the Council of settlements Nadodrze in Wro-claw

What were the beginnings of local democracy in this housing estate? -From the perspective of the years oceniam, that is pretty funny. The facility, which is now the headquarters of the Council of settlements Nadodrze was service ORMO (Reserve Militia Volunteer Citizens). Come to these activists think the regime organisation in 1989, after the famous, partially free elections to the Sejm as the Committee of the Civic Solidarity district Downtown and postawiliśmy a specific condition: we will cooperate with you, but we need this facility. Us was just five, and while activists were rather reluctant ORMO activist, probably a little already feared the historic political changes throughout the country, so we have given part of the premises.

How did you start work? –placarded the whole neighborhood and did the first meeting. Came to more than 150 people. We had elections 5-passen-ger Civil Committee of the Board of Directors, and the first specific task was to organise four shipments of gifts from Germany. In General, we were not funded by anyone, but succeeded in one truck bring really different and very necessary things, be-cause you then in Poland everything missing. I remember how people came — after these gifts, set in a long queue and they got clothing, food, cleaning. In one transport brought even aprons to the local hospital at ul. Rydygiera and management of this facility was us very kindly because such things also lacked.

When the civil committees became the Council of settlements? -The first formal elections to councils of settlements were held in 1991 and in fact, almost the whole Wrocław-based mem-bers of the town they KO. People were then extremely active, willing to act, have faith and a sense that take their own af-fairs in their hands. Characteristic, that first were the various initiatives and actions, and then observed the statutes of the organization. We have also accumulated substantial support from the large establishments. I remember how, for example. organised a free vacation for the poor children of our neighborhoods, heat and power station two months made his cottage, MPK also free of charge took kids to these colonies, and other plants for food, for example, funded. Herbapol has fruit and vegetable juices, dairy from ul. Żmigrodzkiej makes yoghurt. Nurses from the hospital were volunteer, where there was no staff on the colonies. This was some other times.

That is the beginning of the 1990s, this was the period of Apogee for this grassroots, social initiatives and local democ-racy? -Apogee occurred in 1997, when the settlement suffered so deeply during Nadodrze flooding. Then, thanks to our coopera-tion with the organisation of the Council of settlements is a Maltese Cross organised eight transports lorries and we helped a total of up to 1,500 families. Really it was an action on a large scale, because the people they got good help. We brought and gave not only clothing or hygiene resources, but even furniture.

However, as explained the fact that turnout in elections to the council estates are small, if this is not already a crisis of such initiatives?- Attendance in all elections in our neighborhood is unfortunately very small. Analyzing the work of various boards in the city of settlements can be concluded that for the last two terms you will see an increasing politicization of the civil after all units. There’s no denying that the various political parties have dominated the composition of many district councils, and instead of working for the community the community began their political feuds and fairs. This alarming phenomenon, because

116

EN

some council housing estates on the ground is simply falling apart, no longer actively working. That happened on the estate Jerzmanowa example, a similar situation is adjacent to us and also Kleczkowo or Nowy Dwor. Unfortunately, changing the mentality of people who are living more and more commercially oriented. Just such a social activity ends. We do not allow to the political divisions, however, because in our RO cooperate people from different political parties. We try to integrate all around specific issues and maybe that’s why it succeeds.

What is therefore specifically do? -Many people. even members of Parliament, suggested that we do not Support Social Caritas, and it already works, as well as lounge and restaurant. Slavic. Today, the common room (for 95 children) and Club Lord at ul. Niemcewicza. We work with educational establishments in the organisation of many cultural events and sports, but also by ourselves we periodically events for many years. From 21 years takes place with an extensive participation festyn housing estate, after 10 edits have already been two reviews: kindergarden Songs (for 200 children) and a patriotic Song and soldiers (11 November). Yet such events as the European day of the Neighbor or Kaziuki Vilnius, because most of our population comes from the eastern frontier. We do sports tournaments and exhibitions at schools, the Division of the retina, in which play both priests, and policemen and they huddled behind. We work with all of dozen-governmental organisations, with the Church, police, urban and guard brigades, but also, and craftsman.

What you are most proud of? -After nine years the chapter Nadodrzańska handed metal placard: “Honored for Neighborhoods Nadodrze-Residents and the Council of settlements”. Was it already 70 persons, not only people known as the President of Wroclaw Rafal Dutkiewicz, but primarily local, those who have something to do for the other. Among the winners of the prize is for example. the man who has a company catering operations, but given supplementary feed also free of charge children in our kindergardens or tailor that fund suit made-to-measure for symbolic złoty. And this is used for during our during a prize. Ago was it Director Hotel Plaza that on the terrace for free let in group of children. This is a kind of odds and ends, but extremely important, because we have support from many people and institutions that don’t have this done. When our Council of settlements is a few hundred people Nadodrze active, I hope that the approximately 500-600. A few percent to more than 30 thousand inhabitants, but with this activity and cooperation, I am really proud. When the Baker gives the cake or bread to theday room, I call for firefighters and policemen, and they are willing to carry. In fact, there is no smallest problem.

Szalewicz Przemysław - a graduate of administration at the Faculty of law, Administration and Economics at the University of Wrocław, deputy inspector of the Poviat Starosty of Wrocław (Communication Departament), participant of trainings for local government workers from the scope of access to public information and professional customer service including: ‘Professionalism in the management of the lower Office ‘, ‘Public speaking’, ‘Self-expression in terms of seeking work’, ‘How to deal with excessive stress’, ‘The EU assistance funds — principles of operation’, ‘Conference on Modern technologies for the public sector’, ‘Good practices in the management of the Office’. A tourist guide of Wrocław, Lower Silesia and lousewort, and guide instructor.

Where are you going democracy? The Constitution of the Republic of Poland of 1997 in its first article states that “ authority superior in the Republic of Poland belongs to the Nation” and “the people exercises its sovereignty by their representatives or directly”. These words reflect the full picture of democracy-”Government of the people”. The beginnings of democracy began in the times of ancient Greece. Despite the passage of centuries and evalua-tion system, democracy remained a common value. The diversity of democratic systems is now different forms and shapes, for example is the European Union. The basic assumption of democracy are the government by the people. Source of author-ity is the desire of most citizens of the nation. This nation governs directly or through their representatives. Now common form of a democratic system is parliamentary democracy, which is the primary guarantor of the existence of is undoubtedly the Constitution.

117

EN

What now is for us democracy, which gives us opportunities, how to build it in local communities? For Poland and Poles democracy is reflected in all the ideals and purposes for which they fought so many years, for freedom and human rights. It should be borne in mind that Poland began an unprecedented transformation in Central and Eastern Europe more than 20 years ago and significantly influenced on democratization the world in which we live today. Living in a democratic society, we are aware of the remedies available to us of our rights. The Constitution guar-antees, inter alia: freedom of expression, religious beliefs, personal liberty, dignity and human rights. Every adult citizen, a man and a woman have the right to decide on putting his vote on their choice to represent a specific lot. This is an extremely important principle of representation, which identify with delegate powers of the bodies elected by the People in elected representatives. Decisiveness of nation on choice of authorities is crucial to the fate of the country. This is not a single entity decide about the future of the country, but society, which elect their representatives. Awareness and involvement in the op-eration by choosing constitutes the foundations of democracy. By choosing our representatives, we will give them legitimacy to governance in our behalf. Elections constitute the main source of legitimacy of the authority, and thus affect the need for recurring confirmation cards power in general elections. In a developed awareness of democratic society is built internally to control the elected authorities and broad access to public information. For this purpose, it creates specialised institutions control authority. In a world society plays an important role information published on the Internet, appearing in the media or in the press. Citizen may without problem to find interesting information on persons performing public functions, for ex-ample. on the sides of www.prezydent.pl, www.premier.gov.pl, the functioning of key institutions and bodies of the Member, e.g.: www.sejm.gov.pl, www.senat.pl, www.sn.pl, www.trybunal.gov.pl., www.kprm.gov.pl. As far as information on topics of local authorities, each city Office also has its Web pages, where, in addition to basic information on local communities, citizens may, in the public information bulletin, a closer look at the stewards of their villages and be familiar with the basic tasks carried out by units of territorial self-government, for example. www.wroclaw.pl, www.powiatwroclawski.pl. Access to public information for the public to guarantee control of the actions of the authorities, but also a source of knowledge about the operation and functioning of the State. Another manifestation of the building of democracy in society is the mobilization of knowledge on relevant political and economic topics from the media or Internet sources, such as: www.gazeta.pl, www.wyborcza.pl, www.cnn.co, www.polityka.pl, www.wroclaw.pl, www.tvn.pl. In addition, it is worth also noting that, in addition to the institutions of public authority, as well as inspection authorities on their pages enable citizens to explore fundamental questions concerning the status of the State, its security and performance, e.g.: www.stat.gov.pl, www.nik.gov.pl, www.policja.pl, www.cba.pl. Building democracy in a society entails which dualism exists in the awareness of the needs of society. On the one hand we have a central, global perspective, where the central authority chosen by the People, in fact, it is far from the needs of society. All forms of its activities are focused on the needs of all communities, lawmaking, which is to serve all citizens. On the other hand, plays an important role to build democracy at the local level, with entities. Looking at problems “small motherlands”, in the outline mikronational, is of crucial importance for the development of democracy in the Galilee. Be-cause it is local authorities are closest to the problems residents-become the guarantor of their security and development of the regions. From self-government will depend, largely, the implementation needs of the inhabitants, and also to solve local issues without the interference of the central authorities. Thanks to the democratic elections we have the opportunity to choose not only the central authorities, but, importantly, the level of the Municipal Council. We indeed choose, mayors, presidents of the cities and councillors-persons whose task is the well-being of local communities. It is worth noting that in accordance with the Electoral Code, as last amended in subsequent elections of representatives of Chambers of Parliament and Councillors in higher units of territorial self-government is chosen in elections once mandated. In the circle, therefore we only one senator or councillor. Only in the largest cities and on the rights of the county elections will continue to be proportionate. With this revision, the local community easier to settle councillor whether the Senator with the effects of his work and objectives of the programme. It is worth noting that the revised Electoral Code introduces a two-day vote in addi-tion to optional. With a length of elections decide will be the person associated Board, that is to say, for example. in the case of a general election will be the Prime Minister, the presidential-parliamentary-Sejm Marshal, President. Also for the voters residing abroad have facilities-they will be able to vote. Revision of the Electoral Code shows how relevant and important are elections for a democratic system, in which we choose our representatives. For building a democratic society in the importance of fundamental principles of democracy in the feeling of the basic documents of the State, i.e.. the Constitution, as well as documents of the European communities. Attention here docu-ments, which, in any substantial way, relying on the development and building social democracy: European Parliament reso-lution of 22 October 2009 on building democracy in the EU’s external relations, the Universal Declaration of human rights from 1948, The International Covenant on Civil and political rights of 1966, the EU Treaty and EC Treaty. In the documents of these stressed the fact that the starting point for the existence of a democratic society is the protection of human rights. It includes: respect for human rights and fundamental freedoms, freedom of Association, freedom of expression and ideas as well as separation of authority and the independent judiciary and transparency and be responsible for public administra-tion. The existence of a democratic system favours the creation of governance, the rule of law. However, present a threat to democracy is an increasingly pronounced social imbalance. Submission of global democracy over local largely confined the activities of the society at the level of local government. Democracy, which will lead to the building of social differences, economic divisions in the country, is in itself a threat to society.

118

EN

Szalewicz Przemysław - a graduate of administration at the Faculty of law, Administration and Economics at the University of Wrocław, deputy inspector of the Poviat Starosty of Wrocław (Communication Departament), participant of trainings for local government workers from the scope of access to public information and professional customer service including: ‘Professionalism in the management of the lower Office ‘, ‘Public speaking’, ‘Self-expression in terms of seeking work’, ‘How to deal with excessive stress’, ‘The EU assistance funds — principles of operation’, ‘Conference on Modern technologies for the public sector’, ‘Good practices in the management of the Office’. A tourist guide of Wrocław, Lower Silesia and lousewort, and guide instructor.

The development of education is the future of the Government“Education is more expensive than gold.”

Arabic proverb

The main determining factor being the country’s development and the future was, is and will be education. It is an objective in itself, and is the primary tool in the achievement of other strategic objectives. Prior to the Member States of the European Union, including before Poland, the Lisbon strategy sets the objective of, among others. to develop knowledge and innovation, being aware of the fact, that will contribute to the development of human capital and social development, the creation of new jobs and economic growth of the country. Acknowledging the role and importance of education, action is taken in its development. In Poland they take: The Ministry of national education, which serves as the intermediary institu-tion and the beneficiary (for selected projects) under the human capital operational programme 2007-2013. 13 January 2011 the institution Managing the operational programme human capital (Ministry of regional development) approved the Action Plan for the 2011 year for Priority III “high-quality education system” human capital operational programme 2007-2013. At the regional level is implemented as a priority “Development Education and (IX) the competence of the regions”. For its im-plementation in the regions correspond to the offices of marszałkowski or provincial labour offices, serving as Intermediary Institutions (IP) or intermediate bodies II degree (II). Investment in education is one of the essential points of reference for the development of the regions. It is one of the main tasks of their own: the municipality in accordance with art. 7, paragraph 1, point 8) Act aboutmunicipial govern-ment, is art. 4 paragraph 1, point 1) the law on local government and self-government by District including also tasks involv-ing higher education, in accordance with art. 14. 1, point 1 of the law on local Government of the State. It should be noted that education in any case constitute a priority, as far as the specified tasks imposed on Governments by the legislator. Education is a priority, as far as the operation of the Government, is the main objective of improving the image of the Government, but first and foremost strategic objective in the case of the implementation of the economic aspirations of self-government and creating favourable conditions for the economic development of the region. The development of education is a long-term, which would undoubtedly contribute to local development. It is necessary to closely look at the ac-tivities undertaken by regional and local authorities in this regard. An essential document for the Województwo Dolnośląskie is Województwa Dolnośląskiego Strategy Development to 2020 and action lines of the State Government which are specific expression development strategy. Requests that originate from these studies, to draw attention to the plane of action, which should be taken at Community level in the field of education and science. To programmes arising from the State de-velopment strategy for 2020 include: a) lifelong learning System training Teachers-programs aimed at the development of pedagogical personnel and administrative system of education, b) support System Powers is supported by the programme “zDolnego Śląska” (e.g. competition tenders for implementation in school year 2010/2011 public tasks within Dolnośląskie support system capable from ”zDolny Śląsk” announced by the Board of Directors Województwo Dolnośląskie), competitions “capable Ślązak Gimnazjalista” and “capable of Ślązaczek”, c) Information System, d) Pedagogical Education Technique. In the framework of the priority of the IX “the development of education and competence in the regions of” carried out actions aimed at balancing opportunities for education and ensuring high-quality educational services provided in the education sys-tem, enhance the quality and attractiveness of vocational education, dissemination of lifelong learning in the forms of school (as an example, you can indicate the contest closed no: I/9, 3/A/11 announced by the Board of the State, highly qualified Dolnośląskie) staff education system, bottom-up educational initiatives in rural areas. Among the anticipated areas of action

119

EN

within the framework of the priority of IX is the generalisation of pre-school, and therefore, the alignment of the educational opportunities of children – for example, you can enter the contest open ID: I/9.1.1/A/11 announced by the Board of Lower Silesian Voivodeship. Priority IX actions include the development of schools programmes and educational establishments for addi-tional leisure connected. Important is also the promotion of active leisure among children, young people, promoting activ-ity and aligning the educational opportunities of children and youth through alternative forms of education. In the field of school and after school activity are for example: cultural projects carried out by Bolesławiecki Cultural Center obtain financial support from the Centre of the external, or contests on the organisation of excursions, thematic-cognitive in priority IX of the operational programme Human Capital: KNOWLEDGE on YOUR PLATE – educational workshops with objects didactic-countervailing-mathematics and the Humanities“. It also noted that strong emphasis was placed on the Priority IX education professional. The need for vocational training of young people and to adapt to new conditions and directions of the needs of the labour market needs to take con-crete action, giving the opportunity to develop and find employment in the new labour market. In this respect, it is necessary to cooperation of schools and establishments with employers, which will contribute to the strengthening of the teaching practice. through placements and practice of consultations with the employers, and thus the equipment future graduates in the practical skills required in the labour market. Development and support of education is one of the most important challenges faced by the authorities. Multidi-mensional and a wide range of activities, as well as the ability to raise EU resources in this regard, the need to make decisions that effect and effectiveness will determine the future of the region concerned. Without the support and full involvement in the development of education, improving and completing education and professional qualifications, without adjustment of the levels of education in rural areas, the local endured on the failure of the economic development of the region. The ability to adapt to new conditions and directions of the labour market forces support at all stages of education. Failing to support in this area will result in future outflows from the regions many capable and qualified persons, where support for education is larger.

Hoffmann Sabina – a graduate of the post Highschool Educationa of Social Services Employees in Wrocław. She currently studies at the College of Wrocław at the Faculty of Pedagogical Sciences. Subject: Social Work, speciality: Social Advisor. She has more than 7 years of experience in local government administration, including a job in The Social Help Centre in Wrocław, The Centre of Social Work of the Poviat in Oława. Currently works in The Centre of Social Work of the Town – an organiza-tional unit of the local government of the city of Oława. Has professional experience in the implementation of projects such as a project co-financed by EU titled ‘Autonomy. Activity. Independence.’ From her job she has a practical knowledge about the social help and the general law provisions (including The Labour Code, Civil Code, Family Code), as well as the rules of interpersonal communication, difficult customer service and acquisition of EU funds for local projects.

Together it’s easier – local partnerships as the driving force of local development We say for a reason that “two heads are better than one”. Operations implemented in partnership are usually the force stimulating of activity and local community motivation, and thus it stimulates local development on various levels. It is especially essential in rural regions. The remarkable, because an already proven one, tool to stimulate local development in rural areas is the Leader, implemented by local provinces. The Leader is based on a grassroots initiative, partnership and innovative approach to rural development consisting in stimulating the cooperation of the private sector and public sector. The purpose of the fourth axis, Leader Rural Development Programme 2007-2013, is primarily the structure of social capital through the mobilisation of citizens and stimulating job places generating. These plans are implemented by so-called Local Action Groups (LAGs), consisting of representatives of local authorities, NGOs and entrepreneurs. These actors have jointly operated in the area of several municipalities on the basis of previously implemented local development strategy. The strategy constitutes the basis

120

EN

for funding and implementing important for the development of projects for these communities.1

In the area of Lower Silesia there has been 20 LAGs created. One of them is “The Association of Local Action Group for Sustainable Development of Municipalities and Communes Wroclaw, Kobierzyce, Swieta Katarzyna, Zorawina - A4 Leader” existing since 2008, having its registered office in Kobierzyce. It covers by its name all listed communes located along the motorway A-4. The Association consists of: 10 members of the public sector, in particular, municipalities and agencies under their control, 7 representatives of the social sector (these are individuals, social organizations, church), 3 representa-tives of the economic sector (these are the entrepreneurs in the area of the LAG). Such a composition guarantees a broad perception of social needs and encourages selection of appropriate tools for local development in a broad perspective. The Association has a Web site http://lgd-a4.pl/, where you are given among others detailed information about carried out operations, activities and selected projects. Initiatives and actions are directed, among others onto the activation of local communities, development of products and services, regional support for school education, tourism and the creation of tourism infrastructure, development of entrepreneurship. The Association in the range of the organized competitions ad-ditionally selects the best projects - those that contribute to the Local Development Strategy and it supports these projects financially. Information, training, cultural events promoting the region, sports and leisure facilities projects are co-financed. Consulting points for social organisations and entrepreneurs from the region are also organised. Local Activity Groups arranged within the framework of Leader initiative are an excellent example of fulfilling the idea “think globally - act locally” and the idea of local partnership set up at the territory covering several LGUs. They are established very frequently on account of initiatives by local government members implementing tasks on various levels.

Another example of good practice in the implementation of partnership projects promoting local development, especially in social and civic participation motivation are emerging in increasing numbers Local Activity Centres (LAC), both over rural and urban areas - created by local governments, and NGOs. LAC Project is a very interesting way of working with the local community, aimed at activating smaller communities. The method consists in mobilizing, revitalising and promoting self-organization and development of local communities in order to solve specific problems in a local community - in line with the idea “support for self-help”. Innovation of this method consists in integrating operations in various of local social life (culture, education, public security or social assistance), and in involving residents in specific actions and looking at the community and its needs comprehensivel. A good example of a project which uses the CAL method is “Indian Summer in Wroclaw - Local Activity Centres” 2 run by the municipal agency of the Information Centre and Social Development in Wroclaw in the period from January 2010 to April 2011, co-funded by the European Union under the European Social Fund. The project was addressed to 500 people aged 50 +. Its main objective is to stimulate the activity of participants in various spheres of social life for the immediate area, inhabited area, and the use of their inherent capacity for self-organization, self-help, volunteering. This is a collaborative project, under which in Wroclaw five Local Activity Centres were established, where three such as Imago Foundation, the Association of Wroclaw behind Widawa Umbrella Foundation are managed by NGOs. The above described venture are noteworthy since thanks to joint efforts of partners they allow for more effective use of resources and greater effectiveness of task implementation. Due to the universal nature, the solutions presented (taking into account local conditions, of course) are used in many regions of the country, not only because the EU support programs place great emphasis on taking action in partner-ship. Partnerships allow for a better coordination of projects relevant to local communities. Thanks ventures implemented in partnership, the resources integrated in this way are used more efficiently, often in an innovative way. Due to the diversity and the exchange of experiences problems are resolved and results obtained more easily and efficiently. Extremely valuable social capital is generated as well as local development. The condition necessary for the success of partnership projects is the common vision, mutual trust and achieving joint, measureable - fairly proportional to contributions made - benefits by all engaged parties. Material assets are not always crucial here.

1 http://dolnoslaskie.ksow.pl/leader.html [accessed - 21.02.2011]2 http://www.cirs.wroclaw.pl/index.php?option=com_content&view=article&id=519:babie-lato-we-wrocawiu-miejsca-dla-aktywnych-50-&catid=52:nasze-projekty&Itemid=39 [accessed - 20.02.2011]

121

EN

Hoffmann Sabina – a graduate of the post Highschool Educationa of Social Services Employees in Wrocław. She currently studies at the College of Wrocław at the Faculty of Pedagogical Sciences. Subject: Social Work, speciality: Social Advisor. She has more than 7 years of experience in local government administration, including a job in The Social Help Centre in Wrocław, The Centre of Social Work of the Poviat in Oława. Currently works in The Centre of Social Work of the Town – an organiza-tional unit of the local government of the city of Oława. Has professional experience in the implementation of projects such as a project co-financed by EU titled ‘Autonomy. Activity. Independence.’ From her job she has a practical knowledge about the social help and the general law provisions (including The Labour Code, Civil Code, Family Code), as well as the rules of interpersonal communication, difficult customer service and acquisition of EU funds for local projects.

How to organise social services in a commune? European system frameworks Human rights and principles of social justice are mainly the bases to undertake actions in the scope of Welfare. The Universal Declaration of Human Rights of 10 December 1948, stipulates in Article 22, that everyone, as a member of so-ciety, has the right to social security and is entitled to realization, through national effort and international co-operation and in accordance with the organization and resources of each State, of the economic, social and cultural rights indispensable for his dignity and the free development of his personality.3 European integration process opened new directions and possibili-ties of acting for social help organisers. The availability of EU funds for co-financing priorities from this field gives a chance to implement many non-standard, innovative instruments of social welfare and integration. It is a real challenge for local government units – municipal, and commune social welfare centres as well as district family assistance centres. Strengthen-ing of social services offer as well as training and methodical support for public employment services and organisational units of social assistance are allowed for mostly by European Social Fund within the framework of Human Capital Operational Programme 2007-20134. Pursuant to social laws in effect, social welfare should be organised according to the principle of subsidiarity. An important component of social services has, therefore, become motivating social strengths and stimulating local envi-ronments by means of help for self-help. Whereas, a beneficiary who has access to social services guaranteed by the law demands participation in shaping the scope and quality of these services. Active social policy meaning empowerment and subjectivity via social and professional stimulation of so far passive recipients of social services - is another challenge to be tackled by institutions, especially for the staff of social welfare. New tasks requiring greater professionalism, changes of the ways of thinking about social welfare as well as organisational openness and flexibility emerge. Poland, as a EU and Council of Europe member, is obliged to work out a model of active social policy considering state and local unit responsibility for standards of living among others by undertaking active actions to prevent impoverishment and social exclusion. The model is based on social rights stipulated in European Social Charter (Revised) and Charter of fundamental rights of the European Union5. One of the main objectives of European social policy is to improve and equalise standards of living and working of European Union members and to prevent social exclusion and to modernise systems of social security. The bases of these actions in this field are most of all Article 151 and Article 153 of the Treaty on the Functioning of the European Union6 (former Article 136 and Article 137 of the EC Treaty), which became a basis for conducting active social policy and implementing of proper strategies in this scope by the EU. Item 4 of Revised strategy for Social Cohesion7 approved by the Committee of Minis-ters on 31 March 2004 indicates that the necessity to fight social exclusion and impoverishment by means of prevention and “curing”. On the other hand, item 30 of European Social Charter (Revised) of 18 October 19618 indicates that every citizen has the right to be protected against poverty and social marginalisation. Article13 of the document constitutes the law of each person for social and medical welfare including securing of appropriate welfare and care necessary due to its condition. The provision also requires the protection of persons covered by social assistance against political and social discrimination,

3 Available at: http://www.unic.un.org.pl/prawa_czlowieka/dok_powszechna_deklaracja.php [accessed 23.02.2011]4 Available at: http://www.pokl.dwup.pl/images/stories/POKL/Wytyczneipip2/071011_po_kl_280907.pdf [accessed 23.02.2011]5 Official Journal C 83 of 30.3.2010 Available at http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:C:2010:083:0389:0403:PL:PDF [accessed – 23.02.2011]6 Journal of Laws of 30.3.2010 C 837 Available at: http://www.coe.org.pl/files/1495353373/file/cdcs2004_10.pdf [accessed - 23.02.2011]8 Available at: http://www.coe.org.pl/files/1379617756/file/ets_163.pdf [accessed - 23.02.2011r]

122

EN

it ensures every person in need such a piece of advice and personal help as may be necessary to prevent or remove the state of a need or it may alleviate the personal or family issue. Article 14 of the Charter requires organisation of appropriate social services in a way that effective social welfare is provided. Tasks in the scope of social welfare should be performed by appro-priate authorities using methods proper for this field of activity and contributing to the welfare and development of families, persons and social groups and their good functioning in a social environment. Conducting an active social policy should occur in the scope of the so called active method of open cooperation, which is a decentralised coordination method of EU member countries’ policy. The method is applicable in a couple of most prominent areas like: economy, employment, social integration, social work and policy as well as pension security and healthcare recently. A modern strategy of social problems solving should both in the nation-wide dimension and local one cover complex activities in the scope of widely understood social policy (including: employment, education, health, accommodation, social security, public safety, culture). The most current, long-term, European union programme of socio-economic development for the benefit of sustainable development favouring social inclusion is the Strategy “Europe 2020”9. The programme assumes among others the growth which would favour social inclusion by limiting poverty and social exclusion and supporting economy which is characterised with high level of employment and ensures social, territorial and economic cohesion. One of the instrument-sof the implementation of the strategy is “European Union Poverty Reduction Programme” - the project obviously ensures social and territorial cohesion. Each member country of the European Union develops Domestic Reform Programme, which considers union aims and domestic priorities, to implement “Europe 2020” strategy Poland has already developed assump-tions for the programme10. Probably the programme will result in the reforms of social welfare and integration system visible at the level of local governments. Organisation of welfare services and development of a rapid response and support system is a real challenge for local government institution. It is worth bearing in mind that public tasks in the scope of social welfare organisation may be conducted by non-governmental organisations which a commune may commission tasks by way of ten-ders/contests. Commissioning of tasks in this scope is based on a mode stipulated in the Act on social welfare of 12 March 200411. Knowledge of system conditions of social service organization is fundamental to the practice, because it provides a basis for the identification of social assistance in a broader context - as one of the important tools of active social policy, as a tool for activating and prevention. It is not just for the poorest, the unemployed and the homeless, but also it is an aid of a wide range of services (social work, various kinds of counselling, crisis intervention, advocacy, etc.), also addressed to indi-viduals and families who are economically independent, and yet experience problems they cannot handle(broadly defined addiction, chronic illness, disability, care and educational problems, a mismatch, interfamilial issues, etc.)..

Borek Elżbieta – has a degree in polish philology, a journalist with 10-years practice in Dolnośląski Dziennik, currently working with all-Poland titles (journals about children, health, social science); current workplace – since July 2009 - the Office of the Marshal of the Dolnośląskie Voivodeship, department of information and RPO promotion (Regional Program of Operations for Dolnośląskie Voivodeship).

Egyptians in The National Museum The adventures of Odysseus during his 10-year-long wandering at seas and oceans, the games known by our great-grandparents, riddles hidden in Racławice Panorama, the history according to Jan Matejko and visiting Dutch masters – The National Museum in Wrocław takes children and their guardians to attractive travels. Educational classes are so popular that you may not be able to attend them without booking first!

Joanna Chorążyczewska is not even able to count all Saturdays and Sundays she has spent with 9-year-old Antek and 3 years younger Julia at classes held in the National Museum. Children persuade her to do it and make sure she checks the topic of the classes on the Internet carefully.- Antek absorbs the knowledge, he has so many questions. Julka, on the other hand, enjoys the practical part of the classes: cutting out a lace dress just as our grandmothers used to wear for a doll on a picture or painting a dwarf and add a beard made of cotton wool or building a pyramid from pillows available in the museum – tells us the woman from Wrocław.

The Sphinx’s Mystery Children have visited Egypt lately ... they travelled in an elevator, without leaving Wrocław. Before it was possible, they had had to make a special head band and find the answer to the Sphinx’s riddle. Of course, Antek knew right away that the creature which walks on four legs in the morning, on two in the afternoon and on three in the evening is a human being and whispered the answer to his mum. A colorful caravan with two camels in the front (played by two fathers) went on. Every stop was a new opportunity to have fun: the Egyptians invented writing and scales, so children also tried to decipher hiero-glyphs and by using little stones “from the very Egypt”, as the lecturer assured, checked how the scales worked. The crucial moment of the meeting was the contest for the fastest preparation of a mummy. This time two mummies were engaged, and the contestants, divided into teams had to wrap a figure into toilet paper, just as the ancient people used to do using bandage. Then only a short course of building pyramids out of museum pillows and.... going back from Egypt to Wrocław in an elevator.

9 www.ec.europa.eu/eu2020/pdf/1_PL_ACT_part1_v1.pdf [accessed – 21.02.2011]10 http://www.mg.gov.pl/files/upload/12466/Zalozenia%20do%20Krajowego%20Programu%20Reform.pdf [accessed – 21.02.2011]11 Journal of Laws of 21 October 2009, No 175 item 1362 as amended

123

EN

The Panorama of Racławice Panorama The initiator of the Panorama was a famous Lviv painter Jan Styka who persuaded, among other people, an amaz-ing ballista – Wojciech Kossak. The authors were mainly concerned with commemorating national tradition in a hundredth anniversary of Kościuszko Upraising and the battle in Racławice during which the army led by general Tadeusz Kościuszko defeated the Russian army. After the Second World War this piece of art travelled to Wrocław to be made available to the visitors in the 80ties of the XX century. The complexity of Polish history and the knowledge of the art of painting as well as the knowledge of the paint-ing’s authors is passed to young attendants of classes in Racławice Panorama in a very accessible way. Antek and Julia got to know it too. They were running around the rotunda with a part of the picture printed on a piece of paper to find a fragment of a forest, fence, figure, leader on a horse, soldier during a fight, a piece of a cannon. Time and perceptivity were crucial. With zeal they were answering the quiz questions and at the end, with strong devotion they created their own, unique Racławice Panorama using crayons, felt-tip pens and paints. This collective work of art is created after all classes, so the mu-seum is probably the proud owner of the biggest in Poland – even in the world – collection of unique miniature of paintings by Kossak and Styka. The works made by children are often presented in hall, right next to the cash desk.

Meetings with the adventure A rich educational weekend offer of the National Museum is directed at children aged from 3 to 12 years. The specification of these classes is the direct contact with the antiques or works of art. It is not an ordinary walk across museum rooms or taking part in a lecture - thank to using maps, riddles, puzzles, rebuses, tasks to do the classes are a real adventure in the eyes of the participants. During these classes even difficult subjects (e.g. classicism in art) become fascinating and it is easier to remember the information. These meeting are opportunities to get to know the history for children and the youth, they learn how to look at a work of art, they activate their imagination and sensitivity and at the same time their knowledge becomes broader, which will surely give fruits as far as their further education is concerned. The workshops for the youngest play a special role. Lesson for preschoolers allow them to experience the art early, even more – imagine a birthday party (because such an option is possible) among paintings and sculptures. It must be unforgettable. Classes at the National Museum, which are a cultural institution of the local government in Lower Silesia province, take place in few cycles, e.g. ‘To the Museum with your family’ or “This is art!’ and it is kind a marriage of different spheres of art, connected with current museum exhibitions, season or periods in art. With the agreement of Mariusz Hermansdorfer, the head of this institution, The University of the World also operates in the museum – it is individual initiative of the em-ployees. A detailed list of classes is available at www.mnwr.art.pl and remember to book a place for your child before-hand.

Giedroyć-Piasecka Alicja – a graduate of the University of Wrocław with a degree in polish philology. Has also finished postgraduate studies in Human Resources at the Social Psychology College. Occupation: journalist; worked as an editor in Wrocław in years 1990-2007 in journals such as: Wieczór Wrocławia (Wrocław’s Afrernoon), Gazeta Wrocławska (The Ga-zette of Wrocław); since 2007 a correspondent of Medical Tribune within the framework of her own business.

First of all - breast Educational and diagnostic project of early breast cancer detection titled “Breast self-examining” is one of the longest functioning projects of preventive medicine carried out by Wroclaw commune. The project started in 1995 and about eight thousand women in Wroclaw take advantage of it each year, which places it at the top in the list of similar projects in Poland. It stands out form other projects not only with long-lasting tradition and huge women interest. Breast neoplasm (mammary cancer) is the most frequently occurring type of malignant breast cancer. About 10 thousand Polish women got a breast cancer each year and almost half of them die. According to specialists’ estimations, every 14th Polish woman will suffer a breast cancer during her life. In high developed countries, the number of women who have cancer is increasing form year to year; similar situation is observed when it comes to other types of cancers which are considered as lifestyle diseases. Despite of the fact that there are better and better diagnostic and therapy methods, breast cancer death-rate is still very high and in Poland it is reported as one of the highest in Europe. After all, it is one of the cancer types which could be fully curable. There is only one but fundamental condition - cancer has to be detected in its initial stage. Meanwhile, women suffering only from advanced cancer report to medical specialists. Firstly, it is caused by the fact that this type of cancer develops without any significant symptoms for a very long time; secondly, women are not used to control their state of health systematically. Therefore, all activities aimed at early cancer detection are extremely important - women’s life is at stake. Polish project of breast cancer prevention, as the part of National Cancer Control Programme, is aimed at women who are in menopause age so women between 50 and 69 year old can be subjected to free of charge cancer screening test. It results from the fact that the increase of morbidity rate is correlated with age - the older a woman, the bigger likelihood of developing breast cancer. Women in Wroclaw can examine their breast regardless of their age. Annually, there are detected 50-60 cases of breast cancer (also in the group of young women) as the part of the project titled “Breast self-examination” which is linked with the early diagnostics programme. It proves that cancer screening tests should encompass as wide range of population as possible because the age restriction could be a misleading criterion. Moreover, Wroclaw programme offers much wider diagnostic spectrum. Patients are subjected not only to mammogram but also to ultrasound examination, fine

124

EN

needle biopsy and they can take advantage of oncological consultation. Only then the medical prevention can be considered as hundred-percent one. Experts think that mammogram examination is not enough in order to utterly exclude or confirm the existence of cancer. All the more so, mammogram results depend on equipment quality which is often questionable, especially in Poland. Authors of the prevention programme in Wroclaw aimed at the increase of awareness related to cancer threat and including all women (beginning from puberty age) in this programme. The self-examination of breast is the first step. Drawn instructions in leaflets are not sufficient so as to do it correctly. Well qualified nurses and midwives in Wroclaw learn how to do it. Breast self-examination centres were created in Wroclaw - also in clinics ran by non-governmental organiza-tions. At present, there are several dozens of such centres which are located in various places in the city so as to enable residents of every district to get there easily. The list of these centres is available online. Every woman from Wroclaw can report to the breast self-examination centre where they can learn techniques and principles of self-examination and get professional information about abnormalities of breast structure. Nurses and midwives in such centres are also obliged to encourage women to examine breast every month which is the most efficient prevention way. Programme participants get special booklets which enable them to see medical specialists in ‘Early Diagnostics of Breast Diseases Centre’. The centre is independent from NFZ [National Health Fund] so there are no referrals required. It is enough that you come. Nobody asks you about your insurance because it is not required in order to take advantage of a consultation that is free of charge. What is the most important, Early Diagnostics Centre offers full diagnostics in one place and within one visit. It is very convenient for patients because particular examination is usually conducted in different places: breasts are examined in one place, mammogram examination, cytology or histopathology are carried out elsewhere. Differ-ent dates of particular examinations cause that diagnostics may last for weeks. In Early Diagnostics Centre women can quickly get the answer to all doubts. If it is necessary, a patient is subjected to appropriate treatment. The programme is also aimed at getting to extremely problematic and endangered environments. Midwives teache how to conduct breast self-examination in Prison no. 1 in Wroclaw. Usually it is the first time when convicted women meet with health prevention. Many of them are not familiar with basic rules related to hygiene and the care of their own or-ganism is completely new for them. Breast cancer prevention trainings are carried out in small, four-person groups. Partaking in such trainings is voluntary - they come if they want. After all, almost none of them refuses taking part in trainings. After the training they are examined by a midwife in a prison health care centre. This examination often reveals other health problems: gynaecological ones or even HIV/AIDS, because many convicted women are infected. Likewise free women, convicts become fully rightful participants in the programme. They can also use given booklets to take advantage of Early Diagnostics Centre services, even if they are released from prison.

The system implemented by Wroclaw commune is so efficient that, during several years of functioning, it enabled to detect hundreds cases of breast cancer. It may be stated that the programme saved lives of many women. The majority of them is bound not to report to a specialist doctor if it weren’t for the fact that they took part in trainings carried out by a nurse or midwife. However, the situation is far from perfection. Systematic examination encompassing 100% of women and girls is the challenge for everyone who is involved in health promotion. Nowadays it may be considered as the utopia; however it may become the reality in the future.

Giedroyć-Piasecka Alicja – a graduate of the University of Wrocław with a degree in polish philology. Has also finished postgraduate studies in Human Resources at the Social Psychology College. Occupation: journalist; worked as an editor in Wrocław in years 1990-2007 in journals such as: Wieczór Wrocławia (Wrocław’s Afrernoon), Gazeta Wrocławska (The Ga-zette of Wrocław); since 2007 a correspondent of Medical Tribune within the framework of her own business.

Fit Wroclaw Programmes encouraging to primary and secondary prevention are frequently based on negative feelings. Fear being triggered about a possible sickness is dominant here. Prophylactic examinations stimuli or a change of life style may be the conviction that if we do not do something for ourselves, it will end up badly for us. Such activities also bring results,

125

EN

however in its promotional-educational programme implemented from March 2011 with cooperation of Forum Medicum entitled “Fit City”, Wroclaw municipality placed a bet on something totally different.- “It is a unique health promoting programme on the national level” says Anna Szyracz, Health and Social Issues Department of City Council head in Wroclaw “Its main assumption is based solely on a positive message. We do not want to frighten anyone, healthy behaviours are awarded, and everything is accompanied by good fun. We want to make a type of culture of taking responsibility of one’s health, create among Wroclaw residents an active lifestyle preventing diseases. It is all achieved by means of the system of bonuses and awards”. Wroclaw residents have had many health promoting programmes at their disposal including the ones imple-mented by the municipality. The problem is, however, that the offer is not used to the degree it should. Sole knowledge and free access do not ensure a success. It is not Wroclaw speciality - the Polish do not have habits to care about themselves at all. The City’s idea is to create the habit. Fashion for healthy behaviours will pay off for sure. The lifestyle has the greatest impact on our health. It is estimated that it affects health for more than 50 %, thus it considerably exceeds genetic factors (about 16%), influence of physical environment (21%) and finally the very healthcare (10%). Considering the content of the data, it is not an exaggeration to state that we can work for our health on our own. It is enough to eat properly, regularly use movement, quit nicotine and alcohol. It is not easy without proper habits. All the means of reaching participants and well performing marketing mechanisms are used in the project “Fit City”. Billboards, tram ads, events, concerts - everything that promotes the action is good. The basis is the website (WWW.miastowformie.pl) where people willing to have fun with being fit may register. Even the graphic layout with a little tongue in cheek encourages people to participate. Wroclaw trademark: dwarfs - running after the ball, playing tennis, politely going after a nurse to a room carrying a huge thermometer. There is an individual health calculator. It is a simple manner of analys-ing one’s health profile without living the house. Thanks to the calculator we may learn which of our habits are advisable and which should be altered, if we need to visit a doctor and which speciality. The system will also recommend individual preventative examinations and inoculations on the basis of data entered by participants (e.g. on account of age, risk group etc.). In addition - we will have a list of places where we can perform them. During the very first stages of programme lunch-ing we managed to establish cooperation with a couple of health care facilities and GP practices. The list is open, most prob-ably during the programme duration (according to preliminary assumptions it will be 2 years) may be widened. Especially if awarding bonuses for doctors and nurses participating in the program is anticipated. One of the awards for the group is a commendation by the head of Lower Silesian Health Chamber. However, the project does not only consist in doctor visits and examinations. The action was joint by recreational facilities, shops with sports equipment and healthy food. For every visit to the programme’s partner its participants will score points. Scoring points, which may be changed into awards, is already a verified idea. It is based on satisfying simple human needs: winning, individual treatment and the feeling that “it pays off”. If it works in case of brand loyalty programmes of any kind, it can be assumed that it will also work for health. Moreover, the awards given for the points are astonishing. They are among others season tickets for Aqua park, gym, tickets to theatres, cinemas, sports equipment shopping discount. Many fans would for sure like to win a ticket for the official opening of Wroclaw stadium (where it is impossible to get it some other way).. For this ticket it will be worth to sacrifice yourself a couple of times and go to the gym or swimming pool... Wroclaw City Card is another important element of “Fit City”. Its possession is not a must to participate, but it will pay off. A participant will collect points on the card for every health related activity, additionally s/he may count for special bonuses in the form of bonuses and awards.

Will Wrocalw dwellers like fitness, abandon fast food, and start visiting doctors not only when they are sick on a mass scale?

“Our experiment will be summarised after two years” says Anna Szyracz, the head, “then we will learn what our residents are sensitive too, and if we have found their needs. And, which is the most important thing, if we managed to instil in them healthy lifestyle habits.

Meanwhile, the first event within the frameworks of the programme which took place 12-13 February in the Arcade Grunwald run promisingly. During that weekend about one thousand people used free health checks and medical advice. The eager to be tested queued up long before the action began. Those interested in dance shows, sushi and sports flash mob were also present. The course of this event might be a good prognosis for the success of the program. Keeping in shape while having great fun at the same time, and in addition getting awards - it’s hard for a better incentive to ensure that to crisps are thrown into a bin and to make a couch potato move.

126

EN

Szalewicz Przemysław - a graduate of administration at the Faculty of law, Administration and Economics at the University of Wrocław, deputy inspector of the Poviat Starosty of Wrocław (Communication Departament), participant of trainings for local government workers from the scope of access to public information and professional customer service including: ‘Professionalism in the management of the lower Office ‘, ‘Public speaking’, ‘Self-expression in terms of seeking work’, ‘How to deal with excessive stress’, ‘The EU assistance funds — principles of operation’, ‘Conference on Modern technologies for the public sector’, ‘Good practices in the management of the Office’. A tourist guide of Wrocław, Lower Silesia and lousewort, and guide instructor.

How to find yourselves on the labour market? One of the most important tasks facing countries in the period of global crisis, is the growth of the labour mar-ket and the fight against unemployment. Support initiatives and actions in the field of improving professional activity and employability people a long time without work, is the one of the several challenges faced by many Governments, as well as local authorities. Unemployment includes various social groups, especially young people, who are not yet 25 years old, after his studies, women, and also persons of working age and after 50 and retiring from agriculture. So important are taken and implemented actions to combat unemployment. They depend largely on the demand on the labour market and support en-trepreneurs, affecting supply. It is therefore essential skillful use of funds from the European Social Fund under the Human Capital Operational Programme include within its scope : Priority VI-The labour market open to all, Priority VIII-Regional personnel of economy and Priority VII- Promotion of social integration. Among the areas of support under the PO KL should be mentioned promoting solutions to balancing chances on the labour market and also very important development of the training, education and counselling, as well as increasing opportunities for women to find employment and career development. Support under the programme covers the areas of capacity-building of the adaptation of workers and enterprises, as well as issues related to the development of human resources in rural areas, the construction of efficient and effective public administration at all levels. The Intermediary Insti-tutions ,which function fulfil local government of provinces are responsible for individual Priorities PO KL . On the territory of Województwo Dolnośląskie role has been entrusted to Urząd Marszałkowski Województwo Dolnośląskie. Intermediary institution has second part of its tasks to the implementing institutions (Intermediary Institution, II level). The function that fulfill Dolnośląski Wojewódzki Urząd Pracy in Wałbrzych. Activities under regional programmes include: activation of unem-ployed and inactive people, threatened by social exclusion, the entrepreneurs and their employees. “The purpose of the operational programme human capital is the implementation of actions, which will contribute to the growth of employment and social cohesion, to raise the level of education in society, enhance the competitiveness of enterprises and improve the quality and availability of training-advisory services”. Activation of the unemployed is important, including passive labour force. Support is also rural areas, where it plays an important role to acquire by the inhabitants of those areas of skills nec-essary for employment in non-agricultural occupations. Should also be noted their ability to support professional activity by taking and development of own business, as one of the manifestations of the possibilities of adaptation to new market needs. An important role in the activities undertaken in the fight against unemployment is to recognize the needs of the labour market and help employers in selecting employees. The key role play acquisition and improving the skills in occupations sought by employers. In this area are realized training in occupations the deficit while at the same time monitoring the labour market. The worrying issue is the reduction in 2011 for more than half of Fund Work intended to finance training and unemployed practices, grants for business. Invest-ment in the development of qualifications and skills of employees is important from the point of view of employers and enterprises. Indeed, includes the acquisition of skills related to the management, organisation of work or the application of information and communication technologies . It is important that the activities under PO KL were undertaken, cooperation by the public and non-labour market institutions, training institutions, Government and local governments, businesses, institutions, business environment, non-governmental organisations , institutions of the system of education and higher education. This will increase access to the services of the labour market and increase the efficiency of the services provided. Action taken on the plane of the fight against unemployment the best show a few selected examples. The Office of the city of Wrocław under PriorityVII: promo-

127

EN

tion of social integration (VII), 7.2: Countering exclusion and strengthening the social economy sector is implementing the project, whose goal is to enhance the employability of 120 non-residents of the city of Wrocław, who find themselves in dif-ficult living situations, which makes it impossible or hard to return to the labour market. Under the project are carried out social and professional activation courses organized by the Centre for social integration ,trainings of re-integration increasing the powers of the psychosocial and professional. Another example realized by Wrocław was the Priority of Education and Competence in the regions. Improving the attractiveness and quality of vocational education. The aim of main project was to enhance the quality of voca-tional training in technical occupations selected, key due to the economic development of the region. Under the project 621 pupils of Trade Schools , Technicians and secondary schools in the level of qualification of technician (electrician, elektronik, mechanic, mechatronik) was covered. In the district of Ząbkowicki, co-financed by the EU from resources of ESF was projects under action 1.2 of prospects for young people under the project entitled: 1.2.3 – START to WORK!, 1.3 Countering and combating long-term unemployment, under the project entitled: PiS-preparation and SELF-EMPLOYMENT, The operation of the 1. Perspectives for youth under the project entitled: a SUCCESSFUL START. In the District of Wrocław in the years 2009-2010 Powiatowy Zespoł Szkół No 1 in Krzyżowice realized the project entitled “In analytical and interventional workshop we treat the world of animals”, under the Priority education and competence in the regions, action 9.2 Improving the attractiveness and quality of vocational education. Another example is provided by District Help Center Family in Wrocław in years 2009-2013 project ‘ Attitudes on activity “under the Priority The promotion of Integration, VII, 7.1 the development and dissemination of active integration of the Subaction 7.1.2 development and dissemination of active integration by district centres help the family. The project is directed to the disabled population In Wrocław. The main aim of the project is to enrich the attractive forms of activity for people with disabilities. Project implemented by the employment office in Powiatowy Urząd Pracy in Wrocław under action 6 (1) improving access to employment and to promote professional activity in the region of the Subaction 6.1.3 to improve employability and raising the level of the labour of unemployed people it is a project Nr. “With us after work”. It aims to increase opportunities for the return of the unemployed into the labour market, through the acquisition of new qualifications, enhancing their self-esteem and skills on the labour market, as well as obtain professional experience. The fight against unemployment is the most important challenge facing the countries. The increase of unemploy-ment generates significant costs. It is therefore necessary proper and skillful use of resources support of the unemployed activation. Opportunities for training and retraining are way to adapt to new needs, which forces the modern global econo-my.

Giedroyć-Piasecka Alicja - a graduate of the University of Wrocław with a degree in polish philology. Has also finished postgraduate studies in Human Resources at the Social Psychology College. Occupation: journalist; worked as an editor in Wrocław in years 1990-2007 in journals such as: Wieczór Wrocławia (Wrocław’s Afrernoon), Gazeta Wrocławska (The Ga-zette of Wrocław); since 2007 a correspondent of Medical Tribune within the framework of her own business

Social Integration Centre (SIC) for the unemployment Homelessness, alcohol addiction, mental disease, imprisonment, childhood spent in a social care centre, lack of social functioning role models, domestic violence - these are some of possible reasons of long-lasting unemployment. There are many people on the job market who are not identified with the problem of social exclusion: women rearing children for many years, people with disabilities or their carers. The rich offer of the Social Integration Centre is directed to all these people. Social Integration Centre has been functioning since January 1, 2006. Since that date, thousands of participants in various trainings, workshops and other undertakings aimed at professional and social integration have come and gone in this commune unit. They acquired new qualifications, they were given psychologist’s support, great number of them found a job after many years of unemployment and evens some of them successfully run their own businesses. SIC programmes are subsidized from the EU and commune funds, however not only money influences the effects of particular undertakings. Even the best and most needed vocational related training does not always have to translate into the immediate success. SIC

128

EN

is not the only institution which organizes trainings, moreover its objectives are much more broader.

- Our offer is very attractive for unemployed people because training participants get a meal, grant or integration benefits - says Jadwiga Góralewicz, head of SIC in Wroclaw. - That is why, many people, for whom it is the only motivation, come here. These people are often unemployed, they function from day to day and they have lifelong habits how to do for a living with-out working. These people, referred by Municipal Social Welfare Centre, land in SIC with the belief that it is another stage in their way to survival. They want only to survive the month, they want to live to see Christmas thinking that everything will be all right... and only here, they become convinced that it is not the point. They become aware - often for the first time - that their life doesn’t have to look like this, that there are other ways of living and that changes for the better lie within them-selves. Our activities destroy this jigsaw of hopelessness that has been meticulously created for many years.

The help of psychologist and careers officer is provided unconditionally, however people must work hard for a grant or integration benefit. Seemingly, the price is not high - the only requirement which have to be met is coming to classes regularly and on time. If someone misses 4 days a month, he/she will not get money. This simple requirement often happens to be a problem for many of them who are used to the completely different lifestyle. Setting up such hard rules makes sense and re-education value. It relates mainly to changing habits, learning regularity, obeying rules which prepare people for the future life. After many years of unemployment it is very difficult to straight away become self-disciplined employee who is ready to take up challenges. Long-lasting unemployment is destructive for human psyche. Among SIC trainings participants are people who have no motivation to work, don’t believe in their chances and even those who suffer from a depression. Frequently, they are not aware that the reason why they feel bad is an illness. Psychologist or careers officer’s help is frequently sufficient, however pharmacological treatment is sometimes required. SIC cooperates with special centres to which people who need such a help are referred. It doesn’t blight their chances to partake in SIC programmes.

- We do not send anyone back - Jadwiga Góralewicz assures. - People can simultaneously take advantage of our offer and medical assistance. It relates also to people addicted to alcohol and drugs. We admit them, however on condition that they have undergone the basic therapy. Obviously, it is not enough to give up addiction, however it is a signal that people want to do something with their lives. We can help them do this. The basis of a good vocational training is constituted by the knowledge about job market demands. SIC systemati-cally monitors them and organizes trainings based on real demands for particular professions. For the last few years, there has been a huge demand for construction workers, administration and office employees, gardeners, florists and carers. SIC has good relationship with employers so many trainings participants get a placement. One-third of them gets a permanent job. It is a very good result - in similar integration institutions functioning in the European Union, it is the success if 10-15% of people threatened with social exclusion manage to return on the job market. The head of the Centre is particularly proud of the programme titled “Jobs for local society” which is the task entrusted by the commune. It is aimed at people sentenced for petty crimes to community works. It brings double benefits: a condemned person is not sent to one of the overcrowded prisons and instead, he/she can do something useful for his/her neighbourhood. Such a possibility has existed in Polish law for many years, however their usage was very limited because companies weren’t interested in employing convicted people. Several years ago, only few work places for condemned peo-ple could be found. Thanks to SIC’s activities and its close cooperation with judicial trustees this situation has completely changed - condemned people work in non-governmental organizations, schools and kindergartens. They carry out mainly repair, maintenance or garden works. Moreover, the care of Municipal Social Wealth Centre cemeteries has a special social rehabilitation value. If there is no one form a family who wanted to inter such people, there is a slight chance that someone would care of these graves. The number of such graves in Wroclaw exceeds 600. At present, they are cleaned by convicts. Moreover they have an opportunity to reflect on their own fate. Nobody wants to die in solitude without anyone who would accompany such person in his/her final journey. Leaning over a lonely grave is sometimes a strong impulse to change one’s attitude towards life and improve relations with a family. Still a little is said about another group threatened with social exclusion - women who, being supported by their husbands, have reared children for many years. When children grow up it is difficult for women to find their own place in life because they are often over 40, they have no educational background and vocational experience. The situation in which women rear a child with disabilities and this child dies is especially dramatic.

Marta Lebiecka, promotion specialist of CIS in Wroclaw, says: The project titled “Fashion for a job” is aimed especially at these women. Finding a job is a kind of filling in the emptiness and finding the sense of life for such women.

129

EN

Raszkowski Andrzej – scientific staff member at the University of Wrocław, head coach of the economic, Counsellor. For many years has worked with the units of local self-government, training, consultancy firms. Specializes in issues related to market-ing, management of regional, territorial, local, and raising standards management in units of local self-government. Acts as an expert in the field of evaluation of the merit of the applications for funding from the European Union. Author of many territorial development strategies and feasibility studies dedicated to JST.

Corporate Identity in promoting self-governments Corporate Identity has many different definitions and interpretations. We can see it as an organized set of all the data con-cerning the given district, company or region. Such set includes a whole sequence of elements, including the logo, color set, means of communication with the surroundings and behavior standards of district office workers or representatives of the local authorities. We can also see corporate identity as a set of activities that encompass the whole company or territorial self-government unit, that influence its image. Corporate identity does not give optimal benefits when functioning without the support of other elements of communication and marketing activities, such as market research, distribution and price policy, or product development12. The system of corporate identity makes it possible to concentrate the promotional activities, as well as better present and highlight all the assets of the given territorial self-government unit. It is the basis for creating a unique brand image of the organization, region, products or events in accordance with the desired direction of their positioning on the market. It organizes all the symbols and behaviors created by the organization in order to achieve an explicit recognition on the market. It determines a set of defined strategic tools for building a complex programme of corporate identity. Three ele-ments are crucial for corporate identity: system of visual identification, system of behavior and system of communication13. Figure 1 presents in detail the process of achieving Corporate Identity (CI) by territorial units. As it is the case with other strategic concepts dedicated to cities and regions, we start with the analysis of potential. Attention should be paid to determining the most important, key resources that could become the base for further activities (for example architectural monuments, popular events, natural features of historic importance, tourist trails, local products etc.). A supporting method at this stage would be the SWOT analysis that identifies weak points, as well as opportunities and threats. Possible subjects of the analysis include district, region, company, investment or any organization.

Fig. 1. Stages of achieving corporate identity (CI)

Designing a lead idea

Source: own work

Next step is designing a lead idea, a theme that would distinguish the CI being created (for example, Wrocław - city of meetings, Zgorzelec - city of many cultures, Bolesławiec - city of ceramics, Jelenia Góra - pearl of Karkonosze mountains, Małopolska - place for entrepreneurs, Silesia with positive energy etc.). After determining the most important attributes and

12 S. Kaczmarczyk: System of a comprehensive identification as one of the sorts of promotion of the company. At: Marketing of the future. Trends. Strategies. Instru-ments. Trade mark – trends and directions of development. Ed. G. Rosa, A. Smalec. Szczecin: Scientific Publishers of University of Szczecin, 2008, p. 68.13 M. Puzio, M. Skotarczyk: Comprehensive identification in the strategy of the company. “Marketing in practice” 2002, no. 1, p. 25.

130

EN

choosing the lead idea the projection of execution method is determined. In the process of implementation we refer to the team responsible for implementation and control, budgeting conditions and detailed activity schedule. The final stage is the completion of the project, supported by monitoring and control of the results compared to the initial assumptions. Professional system of corporate identity can be presented based on Szklarska Poręba city situated in the south-western part of Poland, near the Czech Republic border, a well-known tourist resort. A system of visual identification, which has been functioning there for the last couple of years, effectively sup-ports the unique, touristic, recreational and exclusive image of the territorial unit. It also supports the process of building loyalty among the workers of the city hall and local community. Within the communication system, a group of promotional activities addressees has been singled out. It included tourists, entrepreneurs, local community, potential residents, scientists and teachers. Strategic and operational goals have been set achievement of which conditions the dynamic development of the city. As the main promotion tools, supporting the achievement of the aforementioned goals, the following were singled out: press advertisements, TV commercials, radio commercials, city events, tourist exhibitions, promotional brochures, guides for entrepreneurs and press conferences. Within the behavior system, an efficiently functioning tourist information office plays the key role. Tourists, based on the quality of services rendered by tourist information office, form their opinion regarding the city and its functioning, its image. From this point of view, the tourist information office in Szklarska Poręba received a very positive result. It was the winner of The Best Polish Tourist Information Office 2009 competition organized by the Polish Tourist Organization in the category for cities below 20 000 residents. It has a very professional, high quality service, it is conveniently situated and has a very varied offer of informa-tional and promotional materials. The city also has a very interesting project that supports the promotional activities - „TAXI IT Szklarska Poręba”. Cars with specially designed stickers offer tourists competent and reliable information concerning the attractions of the city and its institutions, important from the point of view of guests.

Skiba Roman – a graduate of Philology at the University of Wrocław; journalist, editor. Since 1989 employed at the press of Dolnoślądkie Voivodeship (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). A freelancer since 2006, deals with the social, sports and regional themes. In year 2010 recipi-ent of the Nobel Prize of the Dolnośląskie Voivodeship’s Marshal entitled “RPO in your eyes”.

Tanker rally Intensive investing in the environment stems from caring about the ecology as well as the availability of the Euro-pean funds which enable local authorities to finance such undertakings. Stewards of districts in the area of Lower Silesia who already undertook similar projects admit that wastewater treatment plants and sewage systems would not be built if it was not for the financial support. In a few years’ time lack of a sewage system will be severely fined, so the era of septic tanks and tankers is coming to an end. According to the Adhesion Treaty, Poland undertook to implement the EU directive on municipal wastewater treatment until 2015. Local authorities are obliged to build new wastewater treatment plants and sewage systems or to mod-ernize already existing ones. However, the directive does not only imply building the new infrastructure but it also provides that the wastewater treatment plants and the sewage systems have to comply with the EU standards. It concerns both the amount of processed wastewater and quality of process. The scope of activities and the exact dates were specified in the National Program for Municipal Wastewater Treatment (NPMWWT) approved by the Council of Ministers as of 2003. 1635 agglomerations included in the program as amended were divided into three groups such as: small agglomerations (2 to 15 thousand), medium agglomerations (up to 100 thousand) and big agglomerations (over 100 thousand). The plan accepted by Poland provides that by the end of 2005, Poland proves the compliance with the direc-tive for 674 agglomerations (69% of wastewater at a national level), by the end of 2010 for 1069 agglomerations (86% of wastewater), until 31 December 2013 for 1165 agglomerations (91% of wastewater) and finally, by the end of 2015 for all agglomerations (100% of wastewater).

131

EN

As it turns out, large districts may pose more problems than small districts. Small districts handle building waste-water treatment plants and sewage systems more efficiently. Actually, the smallest units of local authorities will finish their works on time and avoid fines. In contrast, big cities may be exposed to multi-million fines. The situation in the region of Lower Silesia seems fine, since local clerks implement the investments ensuring the conclusion of the intended plan by the end of 2015. Nevertheless, there are some authorities who have only just started the works.

Long-standing leaders Średzka Woda Spółka z o.o. is the budgetary unit of the district of Środa Śląska where over 80% of areas were con-nected to the sewage system. Further works will reach the total of 40 million PLN which will cover the cost of 20 kilometers of sewage system, 6 pumping stations, several hundreds meters of water supply system and above all the modernization of the wastewater treatment plant. The plant’s flow capacity and efficiency will grow. Sewage system will reach new villages such as: Ciechów, Chwalimierz and Bukówek in 2011. The works were al-ready carried out in Kulin, Rakoszyce, Kryniczno and Gozdawa among others over last year. Sewage systems in bigger towns like Szczepanowice were constructed and new apartment estates in Środa Śląska were gradually connected to the system.

- Local authorities who have always cared about the ecology diligently carry out their construction plans. We should not ex-perience any difficulties providing the water supply and sewage systems for the whole district before the end of 2013. After concluding a present investment, we will have to connect only a few villages, for example, Przedmoście and Święty – says Antoni Biszczak, CEO at Średzka Woda Sp. z o.o. – We would not manage to achieve our goals without the financial help from the EU. The district does not have to allocate much of its budget to the investments. Even though the district obliged itself to pay off the credits from the Voivodeship Fund for the Environmental Protection, it is still in a good financial position because the cost of a ready investment is spread over the years.

Prusice This investment was an essential necessity for Prusice and surrounding towns. As many as 93% of inhabitants do not have the access to the sewage system, while 99% of them are already connected to the water supply system. That is why the majority of households are forced to use the tankers. However, it is about to change, since the authorities entered with Skanska into the contract for the investment in ecology. The ongoing construction of the wastewater treatment plant provides for building 29.5 kilometers of sewage system. The first inhabitants to profit from that will be those living in the city of Prusice and in the villages such as: Pietrowice Małe, Ligotka, Dębnica, Krościna Mała, since the construction of the system will be concluded this year. The system will be developed in the course of forthcoming years, which will enable other towns in the district to connect to the system. Not only the inhabitants will profit from those changes but also the companies operating in the area of the dis-trict. Stewards hope to attract other strategic investors, as the subzone of Special Economic Zone for Small Enterprises func-tions in this area. So far, the subzone has not been very popular due to the lack of sewage system and wastewater treatment plant. However, the area will surely become more attractive after the investments have been done. The investment of the district of Prusice is also the part of the program for the protection of waters of Sąsiecznica river basin in the drainage area of Barycza river. The project will cost 39.9 million PLN but over 30 million PLN were obtained as a part of Regional Operational Program 2007-2003: Lower Silesia.

Lubiąż and its neighborhood The old wastewater treatment plant situated near the hospital in Lubiąż was insufficient, so the modern unit worth over 5 million PLN was built in the city. Moreover, the water main draining the wastewater from surrounding towns was constructed and the following towns were connected: Prawików, Zagórzyce, Rataje and Gliniany. The half of the total sum for the investment which is extremely necessary for the city and it neighborhood was obtained within the framework of Regional Operational Program 2007-2003: Lower Silesia. Local clerks are now facing a new challenge - connecting other villages and the remaining 30% of Lubiąż which still dispose of their wastewater by means of tankers. The new wastewater treatment plant improved the quality of water dumped to Młynna river. It is finally ecological and clean.

Villages of Strzegom The district of Strzegom may develop the water supply and sewage systems in a difficult mountainous area thanks to the EU donations of 40 million PLN. The project provides for financing the development of the wastewater treatment plant at Rybna Street in Strzegom and for connecting to the system another seven villages such as: Jaroszowa, Goczałkowa, Rogoźnica, Wieśnica, Żółkiewki, Żelazowa and Kostrza.

132

EN

Skiba Roman – a graduate of Philology at the University of Wrocław; journalist, editor. Since 1989 employed at the press of Dolnoślądkie Voivodeship (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). A freelancer since 2006, deals with the social, sports and regional themes. In year 2010 recipi-ent of the Nobel Prize of the Dolnośląskie Voivodeship’s Marshal entitled “RPO in your eyes”.

Parks, hale, ice rinks Thanks to the financial support from the funds of the European local and regional authorities can develop many lower the various subjects. In recent years, however, particularly heavily investing in the construction of the leisure sports, and tourism. As proverbial mushrooms after rain, giving sports halls, playgrounds, swimming pools, and even ice rinks. Is also the renovation of the historic areas, and for the youth skate parks are built. Without a doubt, you can assess that the scale of this investment complies with the requirements posed by the 21st century. An excellent example of such development and good practice in this area is a district of oleśnica, in which almost each of the municipalities invested in infrastructure for sports and leisure activities. Same Oleśnica is undeniably the leader on this issue and clearly shows how much you can front, when placed on the development of the cultural, sporting and rec-reational. (A) in the framework of such investment are also from the European funds. The most expensive and most impressive is a municipality in the District of indoor sporting works from 2009 at Gymnasium No. 3 in Olesnica. Cost more than $ 21 million, but $ 9 million funding was obtained from the regional opera-tional programme for the Województwa Dolnośląskiego for the period 2007-2013. Construction lasted three years, and the object will serve both students oleśnickich school, and throughout the local community. Investment brought not only to the construction of the multifunctional sports hall itself, but also to the instal-lation environment. External pitch was dating entries from roads, parking lots, as well as on the newly completed network health and lighting and termmodernization building gymnasium. That also handle to schools, i.e. the so-called. a string of pedestrians with signalling equipment on ul. Vilnius, that students can safely go orientations. The Hall is used primarily for school education, but thanks to this Hall suitable for play matches in handball, bas-ketball ball, volleyball, you can now carry out sporting events in Olesnica commercial featuring several thousand audience. Already played there in the tournament even voleyball players as well. And keep in mind that the city runs several sports clubs, and traditions of such events are very large. And now you can no longer cultivate and develop new ideas. However, this is wrong, who believes that the Courthouse in Olesnica standing still. This unit of local self-govern-ment has a clear plan for the continuous enrichment of the cultural-sport-offer leisure on their premises and consistently implement it. A few years ago have yet to use spectacular Hall of the urban Centre of culture and sport. This polished and functional object acts as a concert hall, cinema and theatre. Regularly held in the midnight, presentation, and a permanent deal. To arrive at most performances Olesnica known artists. Together with the nearby Manchester sports hall arena creates a complex sports-entertaining, which may more each local government in Poland. Authorities have not yet been one large Olesnica investment in recreation. This time is the construction of the outdoor swimming pool pływackiego, which replaces the old object. It will be equipped with a modern, water service, and additional attractions. Indeed, there is next to the fitness centre (sauna, solarium, salt Grotto, squash, gym, aerobics) as well as the covered ice rink, which in the summer will meet features a squash court in 1990. The whole object is to be ready yet to 2011. Local Program revitalization of the city of Oleśnica was also $ 9.5 million in WD funding from RPO. within the frame-work of this project, which in its entirety will take an $ 18.5 million, provided for, inter alia, to incorporate green areas in the city. With regard to the so-called. urban ponds located in the vicinity of oleśnicki Castle. This beautiful countryside will gain an extra glow, but now the place walking oleśniczan and leisure on fresh air. In the vicinity of ponds is a bicycle path, new benches, so-called. Green gym and above-ground pedestrian crossings on channels that finally the designation of fishing. Municipal authorities have also to revitalise Sycowa green areas, urban park. This is a very large project, which will cost more than $ 5 million, but more than 3 million dollars was on this task of the regional operational programme for the Województwa Dolnośląskiego for the period 2007-2013. It is important that after the completion of the work of the residents of this town in the District of South-Western Poland will be able to spend time at mile outdoor completely changed surround-ings.

133

EN

In the framework of the restructuring, it was decided to leave in sycowskiego Park, all elements of historical eg. mausoleum, pergolę, fountain. Will complement them, however, many new objects. benches, above-ground pedestrian crossings, altanek, elements of the playground for children. And for adults is scheduled. Glade of relaxation with special seat-ing and equipment. The Park will be a new glow, care shall be subject to the stand (cut 150 samosiejka) appear on the newly hardened alejki, which will also illuminated at night and monitored 24 hours a day. Modernisation shall be subject to the pond, where will stay the State Pavilion with equipment aquatic. A designated walkways and bridges will count more than 240 metres. Yet more interesting offer for young sycowian, who like to ride on rollers and bikes bmx, is building a genuine skate park at ul. Ogrodowej in the vicinity of the urban park. Upgraded is also urban swimming. These investments will absorb more than $ 2 million, and most of the funds were acquired from RPO WD municipality Twardogóra is famous with the beautiful surrounding forests, but now also in the city arrives at a place for recrea-tion, because the sum of $ 1.5 million in grants under the RPO WD in the vicinity of the River Skorynia is a special holiday complex. Local authorities have made several hundred thousand dollars and build playgrounds, childrens ‘ and bicycle paths, boardwalks and barbecue facilities. You do not have to already be going on a picnic to mile enjoyment. In Dobroszyce, in the next County District oleśnickiego was on sports. The amount of $ 5.6 million (3.6 million grant from the RPO WD) authorities at the local gymnasium built Sports Hall, which is several thousands audience. Children can finally play indoors in the valleyball, basketball and tennis, and adults use the object to the occasional meeting.

Skiba Roman – a graduate of Philology at the University of Wrocław; journalist, editor. Since 1989 employed at the press of Dolnoślądkie Voivodeship (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). A freelancer since 2006, deals with the social, sports and regional themes. In year 2010 recipi-ent of the Nobel Prize of the Dolnośląskie Voivodeship’s Marshal entitled “RPO in your eyes”.

Old new look The program of renovation of old historic buildings and areas is an excellent example of local authorities’ activities to save a ruined municipal framework of residential or multiple-use areas and cultural heritage. The authorities profit from financial support from the European Union, however, a considerable amount of funds comes from the local budget. The district of Wrocław, the capital of Lower Silesia, leads the way in renovations at a national level. Śródmieście, one of its estates, consists mainly of ruined old tenements which are almost hundred years old. The renovation of the build-ings which still carry the signs of the Second World War was of immediate importance. The advanced renovation works began in 2007.

“100 tenements” program Board of Municipal Resources, the budgetary unit of the district of Wrocław, began the revitalization program called “100 tenements”. The scope of renovation works was extremely extensive and thorough; 107 buildings were reno-vated over the course of four years. The façades were renovated, window and door woodworks were replaced, roofs were repaired and rafter framings replaced, stairways and basements were repaired and sanitation was improved, much to the satisfaction of the tenants. As the water supply and sewage systems were replaced, common bathrooms situated outside the buildings were demolished. Tenants had the bathrooms included in their apartments. Most importantly, the heating system was improved. The old tile stoves were pulled down and the tenements were connected to the municipal heating system. The district of Wrocław spent more than 170 million PLN to repair over hundred apartment buildings. It is worth mentioning that seven buildings were revived during the first year of the “100 tenements” program. In the consecutive year, 34 buildings were renewed, in 2009 – 42 and over last year – 27. Those hundred apartment buildings are just a beginning of the city’s investments in the municipal areas of Wrocław. The repair plans for another hundred apart-ment buildings are already prepared. Local authorities aim at renovating over 400 tenements in Wrocław.

Real diamond The first hundred renovated buildings enhanced the Śródmieście in Wrocław to such an extent that not only the inhabitants but also the experts were enchanted. At the end of 2010, the district of Wrocław was rewarded with the “Archi-tecture Diamond” prize in the recognition of the first part of the renovation program. This prestigious prize was awarded by Oxford Design, who hosts the “Dom Show” exhibition, as a mark of appreciation for the renovation of particular tenements located at 12-28 Staszica Square. Indeed, the prize was well-deserved, since nine tenements regained the inconceivable splendor; the color of orig-inal façades was restored. Over six thousand elements of stuccowork were reconstructed on façades as a part of renovation works in Wrocław, which clearly shows that the repairs were carried out with a meticulous care. The works were performed by forty building companies. The tenants were not required to leave their apartments, which actually was an additional chal-lenge for the contractors.

Financial means from the EU The renovated tenements are not surrounded by a ruined neighborhood, since the project of renovation and development of courtyards and playgrounds is carried out at the same time. Several dozen repairs have already been done

134

EN

and three million PLN of the city budget for 2011 were allocated for the renovation of other courtyards. The allocation should cover twelve repairs and sixteen projects. Old sheds and garages will be demolished and lawns, swings and sandpits will be built instead. A considerable amount of money was obtained in the form of donations from the EU, more specifically, as a part of Regional Operational Program 2007-2003: Lower Silesia. These donations are also used for the renovation of historic facili-ties of public utility. Two schools located in the Śródmieście (I LO at Poniatowskiego Street and Gimnazjum nr 15 at Jedności Narodowej Street) were included in the program. The EU donations also permitted to repair the historic police station at Rydgiera Street. The financial support obtained within the framework of Regional Operational Program 2007-2003: Lower Silesia will help to improve other cities and places outside the capital of Lower Silesia. Wałbrzych, the city associated with mine dumps, illegal coal pits and prolonged negligence, may serve as a perfect example. The authorities diligently carry out the Local Program of Revitalisation of Wałbrzych for 2008-2015.

New center A complex revitalization of Pasaż Okrężny, Limanowskiego Street, Zajączka Street, Mickiewicza Square and Tu-wima Square located in the Śródmieście began. The total cost is estimated at 2.9 million PLN, however, 2 million are obtained as a part of Regional Operational Program 2007-2003: Lower Silesia. The aim is to re-develop the city so that destroyed Śródmieście will become again the so-called public area where all the inhabitants come willingly to spend their leisure time. The difficulty of the task does not arise out of renovation works themselves, but the change of attitude and the promotion of a new trendy place. Actually, over past years, inhabitants of Wałbrzych have avoided the devastated parts of the city which have been lawlessly developed. New retaining walls, stairway reconstructions and pavement repairs are planned as a part of the investment plans. Lawns will be planted and the pergola with surrounding benches will be constructed. The area will illuminated and under monitoring, so that the inhabitants will feel safe after dusk. The authorities decided to create Wałbrzyska Strefa Kultury at Teatralny Square not only to improve the access to Drama Theater and to the nearby sports hall but also to build the amphitheater in that area. These parts of Śródmieście and Kościelny Square currently under renovation are to be the venue for the annual Wałbrzyskie Święto Porcelanowe as well as for the inhabitants’ daily leisure time. 5 million PLN are allocated for the investment while 3.7 million PLN come from Regional Operational Program 2007-2003: Lower Silesia. In 2011, Gdańska Street will become a roofed passage with cafés, restaurants and bars which will attract both inhabitants and tourists who have so far avoided Śródmieście. Will they recog-nize the center of Wałbrzych after all investments aimed at enhancing the ambiance and the style of the city?

Skiba Roman – a graduate of Philology at the University of Wrocław; journalist, editor. Since 1989 employed at the press of Dolnoślądkie Voivodeship (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). A freelancer since 2006, deals with the social, sports and regional themes. In year 2010 recipi-ent of the Nobel Prize of the Dolnośląskie Voivodeship’s Marshal entitled “RPO in your eyes”.

New monument trails Self-government members know very well that tourism influences the situation of the residents in the region. That is why the districts are spending more and more energy and funds to renovate monuments, provide accommodation, and develop touristic attractions. This way they improve the region’s economic situation and attract guests who are more eager to spend their time in the region and visit monuments.

An impressive venture in this field was the creation of “South-Western Cistercian Trail”, which is the part of the “European Cistercian Trail” created by the Council of Europe. Four voivodeships are working together on this project (Dolnośląskie, Śląskie, Opolskie and Małopolskie), as well as four regional touristic organizations and 16 territorial self-gov-ernment units. The whole project costs 36 million PLN, but is financed from the European regional development fund (ERDF) in 85%. Most money (66%) will go to Dolnośląskie voivodeship self-governments, which comes as no surprise, since that region has the most important Cistercian trail monuments. These are, among others: Lubiąż abbey (Wołów district). Krzeszów abbey (Kamienna Góra district), Słup abbey (Męcinka district) and other objects in the following districts: Kami-eniec Ząbkowicki, Świdnica, Bardo, Trzebnica, Jelenia Góra, Legnica. It is worth mentioning that the Dolnośląskie voivodeship administration was the initiator of this cultural-touristic project.

The Benedictines in Trzebnica The first Benedictine convent was built in this town. It was funded by Henry I the Bearded in 1202. It comes as no surprise that Trzebnica is a member of the Polish Cistercian District Association and will receive 4 million PLN from the ERDF. Members of the self-government have spent this money for developing the touristic infrastructure, which will provide better comfort to the guests, who visit Trzebnica in great numbers. These are often pilgrims, but also foreign tourists, who enjoy other local attractions. Five new parking lots are being built in Trzebnica for this money on Henryka Brodatego, Henryka Pobożnego, Grunwaldzka, Marszałka Józefa Piłsudskiego and Jana Pawła II streets. An information kiosk will start operating near the train

135

EN

station, where tourists will be provided with services in different languages. A new tourist information office will also be opened on Piłsudskiego street. New washing facilities will be created, which may seem trivial, but is essential when we think about offers for tourist in the 21st century.

A monastery hotel In Wołów powiat, the Cistercian abbey in Lubiąż is the most recognized and visited one. However, not many peo-ple know that there are 474 monuments in this region. Regrettably, some of them require repairs or adaptations before they could become tourist attractions. Members of the local government in Wińsko received more than 4 million PLN as part of the Dolnośląskie Re-gional Operational Programme in 2007-2013 and will raise that sum by 1.7 million PLN from the district’s budget to renovate the monastery complex in Głębowice.The monastery is part of the Roman Catholic Parish of Our Lady of Mount Carmel in Głębowice, but after the renovation part of it will become a hotel with refreshment facilities for 30 guests. The building will be available to the tourists who eagerly and more and more often visit attractive parts of the Wińsko district. The ruined granary will become a conference room and the unattended monastery garden will get new plants, paths and other recreational elements. A parking lot is also planned. Nearby terrain includes area protected as part of the Natura 2000 programme, so they are perfect for tourism. Numerous tourist trails - foot as well as bike trails - lead to the Cistercian monastery-mansion complex in Lubiąż and not only there. Thanks to the restoration of the monastery complex, the Wołów powiat will gain monuments, as well as touristic attractions.

For the residents of Wrocław For many years, when someone was going for a one-day trip from Wrocław, they usually went to Mount Ślęża ans its vicinity. Administrators of the Trzebnia powiat want to change that and attract tourists from the capital of the Dolnośląskie voivodeship - one-day visitors, as well as those that would like to stay there for the whole weekend. That is why the youth hostel in Kuraszków is being modernized to accommodate the disabled. More than 233 thousand PLN was spent, 163 thou-sand of which came from the Dolnośląskie Regional Operational Programme. A promotional media campaign - “Poznaj Kocie Góry” (“Know Trzebnickie Hills”) - was also initiated. It is, after all, the nearest rise, situated just 20 kilometers from Wrocław. Trzebnickie Hills themselves are very attractive for bikers, since bike trails are not very demanding and lead through picturesque area, the so-called Trzebnica orchards. More than 100 thou-sand PLN spent on the campaign is also aimed at attracting guests from other cities.

Trail on the railway Barycz Valley is a good trademark that attracts tourists to visit Milicz and Sułów. Local governments don’t just stop there. They develop their offer further. Another idea is the creation of 20-kilometer long bike trail that would cover the old narrow-gauge railway. Such “themed” and educational trails are becoming increasingly popular. Exhibited elements of rail-ways history will introduce variety for the bikers. This can become a hit, since the railways theme is very catchy and popular. People just love old choo-choos, locomotives and accessories. More than 4 million out of 6.2 million PLN needed for that project comes from the EU’s Dolnośląskie Regional Operational Programme. The Milicz Carp Festival attracts many guests and foreign tourists every year. It is a big and most prominent out-door event that promotes local product as well as the surrounding areas, the biggest and the most beautiful carp fishing grounds in Europe. Members of the local government, caring for the quality of the event, raised more than 300 thousand PLN from the Dolnośląskie Regional Operational Programme for it. And such activity gives measurable effects and benefits.

136

EN

Skiba Roman – a graduate of Philology at the University of Wrocław; journalist, editor. Since 1989 employed at the press of Dolnoślądkie Voivodeship (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). A freelancer since 2006, deals with the social, sports and regional themes. In year 2010 recipi-ent of the Nobel Prize of the Dolnośląskie Voivodeship’s Marshal entitled “RPO in your eyes”.

Time for agro Development of agritourism in Lower Silesia is a fact and without the EU’s funds it would have been much more difficult, less comfortable and less modern. Resources for innovation, that is, for renovation, increase in quality and better equipment, can be acquired from the Regional Operational Programme 2007-2013 started by the Lower Silesian Voivodeship Marshal Office. Mrs Iwona from Zieleniec knows very well that this offer was worth taking. Her boarding house “Bajka” has regu-lar guests in the winter, as well as in the summer. The business is running fine, since the place is good, but without the EU’s funds, she would not have carried out the renovation or extension of the building. There will be more guest rooms, but the existing ones will get higher standard as well. Renovation and purchase of new equipment for the bathrooms is also planned. All this translates into higher comfort for tourists - skiers and sightseers who visit Zieleniec in every season. The ski storage and boot-drying facilities will be rebuilt. The complex will benefit, but, above all, its users will benefit.

- We wouldn’t have made that investment if there was no option for financing part of the work from the Lower Silesian Voivodeship Regional Operational Programme 2007-2013. When my project got an approval, I was very happy - says the owner of the boarding house. And the Regional Operational Programme’s funds are a big part of the expenditures - a few hundred thousand PLN and more than 30% of all the investment costs.

When we’ve learned about the possibility to finance the work from the EU’s funds, there was happiness, but also doubts: will we satisfy all the formal and financial requirements? Some said that the Union’s bureaucracy is almost impos-sible to get through. The whole venture was risky, but after a few months you can get used to it. Just acknowledge and accept the rules.

- At first I felt helpless with all these papers, all the time I had to prove things and supplement the documents. I started think-ing that this is way over the line, but now I’ve changed my mind - says Mrs Iwona. - In Poland it is necessary to closely control every such investment, since I’m sure that people would abuse such funds. And they would not use them the way they de-clared. I’ve started considering it a norm, even a good thing that they demand all the proofs: invoices, transfer confirmations etc. And, above all, completion of the investment in accordance with the business plan. Such actions have a deeper sense. If someone declares that he or she will so something, they should not change their mind if they want to use EU’s funds. His declaration obligates them.

Mr Stefan from Kamienna Góra does not want to talk about money: - I haven’t even smelled the EU’s money, so what’s there to talk about. But I’m not going to resign, I will do everything as I planned, although I had moments of doubt. Now it’s a matter of ambition - I declare that I can do it. Renovation and adaptation for a tavern and guest rooms was planned. In practice he’s going to build everything from scratch, but agritourism will be an opportunity not only for him. He will give jobs to other people and provide the guests with honest and reliable services. There aren’t many such places in the neighborhood, although the area is very attractive. Tourists are not so numerous, but the originator counts on changing that.

- We’re poor here, no doubt about that, but I’m hoping to change that. I’m not doing this just for myself of for the business itself, but to better everybody’s situation. Other will probably follow. Which is good - says Mr Stefan, who was the first one to risk using the funds from the Lower Silesian Voivodeship Regional Operational Programme 2007-2013. And he wants to

137

EN

make a good example of real business.

Mrs Kasia from Sosnówka has been running agritourism business for years. She rents rooms and the tourists like visiting the place and staying in her hostel. They like the cosy atmosphere, the rustic, plain style and interior design. It was her chief asset, she didn’t have to change anything, but she thought she could also attract “institutional clients”. People working for the companies to be exact.

- They sometimes called, asked for conference rooms, because aside from integration parties with fire, sausages and beer, they also wanted to run trainings for the employees. I had to say no, since I do not have such room. I’ve finally decided to build one, so I filed a project with the ROP and it got accepted - says Mrs Kasia.The conference room (in accordance with the project filed) will also serve as banquet room, so after the trainings, the com-panies can also organize normal parties there, even New Year parties. Withe the EU’s funds we’ll also be able to equip it properly. The project is expected to require 400 thousand PLN.

Mr Henryk has a vineyard near Wrocław, which in itself is quite exceptional. That is why there’s no shortage of people - tourists, as well as people who just want to see a vineyard. He always has visitors. They simply want to see if the vineyard is real and how it looks like in Poland.

- My guests gave me an idea. When I invite someone for the night, they sleep in my house and it would be impossible to ac-commodate all the visitors. And there’s always a bottle of wine to drink, everyone is interested in the taste of the Polish wine. And the poor driver always complains that he’s not able to drink - says Mr Henryk.

But he wants to build a bungalow, where rooms will not be hotel-class, but in the agritourism standard. Tourists will be able to spend the night here instead of driving to Wrocław and getting back here the next day. The project will receive funds from the ROP. The Regional Operational Programme for our region in 2007-2013 is aimed at changing not only our landscape, but also out standard of living and services, as well as our mentality - our approach to business and its development. We can already see and feel the change.

Szalewicz Przemysław - a graduate of administration at the Faculty of law, Administration and Economics at the University of Wrocław, deputy inspector of the Poviat Starosty of Wrocław (Communication Departament), participant of trainings for local government workers from the scope of access to public information and professional customer service including: ‘Professionalism in the management of the lower Office ‘, ‘Public speaking’, ‘Self-expression in terms of seeking work’, ‘How to deal with excessive stress’, ‘The EU assistance funds — principles of operation’, ‘Conference on Modern technologies for the public sector’, ‘Good practices in the management of the Office’. A tourist guide of Wrocław, Lower Silesia and lousewort, and guide instructor.

The implementation of projects relating to tourism on the example of Lower Silesian Voivodeship One of the fundamental factors affecting the sustainable development of the regions is the promotion and de-velopment of tourism. Taken by the Government of action in the range of implementation of projects relating to tourism can significantly contribute to improving the level of economic regions. Tourism, as one of the fastest and most dynamically developing sectors of the economy, affect in a essential way inter alia on: the increase in activity areas, which are at risk of social and economic marginalisation, expansion of tourism infrastructure, such as accommodation and gastronomy. In addition, the action taken for the development of tourism contribute to the:increase in the activity and entrepreneurship in society, the growth in employment in many economic sectors not only related to tourism and promotion of the natural

138

EN

conditions of the regions by creating branded products, which make it easier to identify the area in question. The development and promotion of tourism, as well as the promotion and development of various forms of physi-cal culture, sports, recreation, tourism and touring, is one of the main tasks of own imposed by the legislator on the regional and local authorities. In accordance with art. 7, paragraph 1, point 10), and 18) the law about municipal government , to own task communes belong matters concerning inter alia physical culture and tourism, including areas for recreation and sports facilities, as well as the promotion of the municipality. Similar records are included in the law about local government , which is clearly in the article. 4, paragraph 1, point 7), 8) and 21) indicates that the district is subject to the exercise of certain laws of municipal public tasks in the field: culture, deence of monuments, as well as physical culture and tourism and the promotion of the district. It underscores the fact that district, similar as community ,can next to the own task, perform the task assigned . The obligation to carry out the tasks delegated may arise from laws, as well as from the conclusion of agree-ments with other units of territorial self-government and bodies of the Government. In addition, for this purpose may be to create organizational units or contracts with other entities , including non-governmental organizations in respect of the im-plementation of the projects. The last local government act, namely the law about the government of province, in the article. 11 provides that the Government of Province sets out a strategy for the development of province and leads the development of province policy, which includes in its scope, inter alia promotion of the values and opportunities for development within the province , as well as rational use of natural resources and formation of the environment. It is important to realize the objectives of the strategy for the development of the province, with a diagnosis of the situation and define strategic objec-tives, which have contributed to the development of the province. To the own tasks of province , in accordance with art. 14. 1, point 11), belong physical culture and tourism. An indication of the principal records the laws concerning the tasks relating to the implementation of projects related to tourism, its promotion and opportunities to engage the units of local self-government in this regard, is the starting point for a closer look at the implementation of the initiatives. It is worth stressing that the first fundamental criterion, crucial to take any action, is clearly specified and defined strategy. Only by its assumptions, easily and effectively take steps with a view to the achievement of the expected effects and results. It should be borne in mind that any action taken by regional or local authorities, are based on the use of public funds, so it is important that the diligence in the selection of tenders. Among the documents devoted to the development of tourism in Lower Silesia, indicating possible directions for action, opportunity and threat, some basic. One of the most important update is part of a programme for the development of tourism in the Lower Silesian Voivodeship, developed by the Polish Agency for the development of Tourism S.A.. This document defines lines of action for tourism development, complementing them with the possibility of their financing, mainly from the region-al operational programme for the Lower Silesian Voivodeship for the period 2007-2013 and with national programmes. In addition, indicates 13 Subregions, which have a central position in the context of the implementation of projects, including the building of tourist products on the basis of developed the concept of Subregional Tourist Products. One of such projects is the concept of Subregional Tourism Product “developed by” Lower Silesian Tourist Organization. This development points to the possibilities, plans and ideas for effective exploitation of the tourist amenities around Ślęża, including its scope of several municipalities, mostly in the District of Wrocław. Efficient use of amenities, as well as the Ślęża Massif, landscape Park Bystrzyca Valley landscape park and the proposed Valley Oder II, is one of the main assumptions arising from the implemen-tation of the tasks undertaken by the District of Wrocław, and resulting from the compilation entitled “conditions for the development of tourism in the District of Wrocław”. Also for Wrocław have assumptions and objectives arising from tourism development Strategy for the Wrocław for the period 2008-2013. Tasks in the field of culture, tourism, sport and recreation at the level of local Government take a separate cell. One example is the Division of Tourism Lower Silesian Voivodeship Marshal Office, to whose tasks include: the development and implementation of the programme for the development of tourism, State whether the programming for development of tourism and promotion of the tourism potential of the State in cooperation with the entities in the field of tourism particular, with the Polish Tourist Organisation, the Polish Agency for the development of Tourism and Lower Silesian Board of Tourism. Among the specific activities undertaken by regional and local authorities should mention announced open competitions for the perform of tasks related to tourism. For example: open contest, deals on the Entrust/support the performance of the tasks of the public in 2011 to be carried out by non-governmental organizations and other entities carrying out activities of public interest announced by the Board of Directors of the District of Wrocław, open competition tenders for the perform of public tasks from the scope of tourism in 2011 announced by the Board of Lower Silesian Voivodeship Office, Notice of the Mayor of the city Duszniki Zdrój on “cooperation programme Municipality Duszniki Zdrój with non-governmental organiza-tions and other entities involved in activities of public interest on the 2011 year”, “programme of cooperation of Kudowa-Zdrój with non-governmental organizations and other entities involved in activities of public interest on the 2011 year”. The activity of authorities in respect of the implementation of projects relating to tourism is becoming more and more percepti-ble. The most important of its effect is to promote the region of translates to increase the number of tourists, reducing the unemployment rate, the interest of potential investors, as well as the mobilisation of the local population in the area to be taken upstream initiatives for their small “motherland”. Important is also the participation of NGOs taking actions in respect of the implementation of the projects.

139

EN

Cogiel Magdalena – a graduate of The Faculty of Law, Administration and Economy of the University of Wrocław with a degree in Administration, deputy inspector of the Poviat Starosty of Wrocław (Communication Department). A participant of trainings for the employees of the local government about the public information access and professional customer service as well as ‘Professionalism in managing the Office of the Dolnośląskie Voivodeship’.

The activities of local government aimed at natural environment protection Environmental protection is one of the main areas of activities undertaken by the European Union. It includes not only the protection of nature but also investments aimed at preventing devastating influence of industry on natural environ-ment. As a part of Operational Program Infrastructure and Environment from a general pool of 27,9 milliard euro, 4,8 milliard euro from European resources was designed for environmental sector14. Among 15 priorities, which are being realized as a part of the program, one can point out the ones which are concerned with water-sewage management, waste disposal and the protection of earth surface or conservation and developing ecologic attitudes15. It is worth noticing the unrepayable help granted to Poland as a part of Priority 1 „Environmental protection, including human environment, by reducing pollution and promoting renewable sources of energy’ realized thanks to funds from Financial Mechanism of European Economic Area and Norwegian Financial Mechanism. The main aim of the priority was to ‘reduce the pollution of the environment by protecting the air, surface waters and by sensible waste disposal.16” Activities undertaken as a part of environmental protection have a crucial significance for us as well as for future generations. The ones undertaken on a local government level are the most visible. Commune is the basic unit of public ad-ministration which deals with environmental protection according to a bill on commune local government17. What is more, it is worth noticing lex specialis regulations dealing with the rules of environmental protection included in an act titled Envi-ronmental Protection Law18. According to 403 article of this act, financing environmental protection and water management can be realized by giving purposeful grant from the commune budget or county budget to finance or sub-finance the costs of investment realized e.g. by physical or legal person, building societies or entrepreneurs. The grant is given on the basis of an agreement between the commune or county and the subjects mentioned above. The activities which can be bailout include waste disposal, the protection of water, air, earth surface and nature. One can also point out the areas concerned with using local renewable sources of energy, ecologic forms of transport, ecologic farming or ecologic education. Assumptions concerning commune conditions, aims and areas of activities are included in Programs of environ-mental protection accepted by the communes. Among many examples one can point out Program of environmental protec-tion for communes: Święta Katarzyna19, Dzierżoniów20, Oława21 or even the city of Wrocław22. Building a network of sanitary sewages is a visible result. Proper water management and supplying local community with water is a crucial part of natural environment protection. As an example of such activities one can point out Municipal Waterworks and Sewerage Company which obtained grant from Cohesion Fund to realize a Project ‘The improvement of water-sewers management in Wrocław – Stage II’23. The aim of undertaken actions is the improvement of the quality of water supplied to the inhabitants as well as environmental protection as a part of expansion of sanitary sewerage and the improvement of communal waste treatment system. Thanks to grants from European Union about 30 km of waterworks mains were modernized, 18 km of sanitary and rain sewerage which allowed to eliminate cesspools. Moreover, as a part of Project titled ‘Improvement of water quality in

14 http://pois.nfosigw.gov.pl/15 www.pois.gov.pl16 www.eog.gov.pl17 Act passed on the 8th of March 1990 on local government (in Dz. U. z 2001 r. Nr 142, poz. 1591)18 Act passed on the 27th of April 2001 Environmental Protection Law (in Dz. U. z 2008 r. Nr 25, poz. 150)19 http://bip.siechnice.dolnyslask.pl/20 www.ug.dzierzoniow.pl21 www.bip.gminaolawa.pl22 http://wrosystem.um.wroc.pl/23 www.mpwik.wroclaw.pl

140

EN

Wrocław’ Water Production Company ‘Na Grobli’ was modernized24. An important element of natural environment protection is building sewage treatment plants. Thanks to grants given to MPWiK from EU Cohesion Fund Wrocław Sewage Treatment Plant in Janówek was built25, and it is one of the most important and biggest investments in Lower Silesian in past few years. It greatly influenced the quality of water in Odra and, at the same time, reduced pollution which used to reach Irrigation Fields in Osobowice. Among other projects one can point out: Investment in water-sewages management in Środa Śląska, Ciechów and Bukówek, Building sewerage system in Strzelin communes well as modernization of waste treatment plant in Chociwel, Modernization of waste treatment plant and building waterworks and sewerage system in the town of Oława26. Apart from activities concerning waterworks-sewage politics, the question of appointing and maintaining waste dumps is crucial. It should include waste segregation, separate containers for glass, plastic, paper. An example of such a prac-tice is Project: Waste management in Wrocław’. Thanks to it waste dump in Maślice was rebuilt, compost facility was built in Janówek27. The benefit of these activities is the reduction of threat aimed at the environment and health of the citizens of the city of Wrocław as well as reduction of the amount of waste to store. Among the examples of good practice Kudowa Zdrój com-mune should be pointed out as it is one of the best communes in Lower Silesia as far as waste segregation is concerned28. Promoting ecology can be an example of visible activities of local governments to protect the environment. A good example is the participation of the authorities of Siechnice commune in action ‘Roads for nature’. During this action, few dozen limes were planted in Commune Sphere of Activities Siechnice29. Another examples of good practice are: ‘Supply and installa-tion of street lamps fed by solar energy in the country area in Szczytno commune”,30, Installation of boiler house for biomass in school in Świerzawa commune: junior high school in Świerzawa, primary school in Sokołowiec, primary school in Nowy Kościół. The effects of proecological activities is the increase of heating quality in school premises. In the end, it is work underlining few examples of agreements concerning the realization of tasks for Lower Silesian Province31 including grants for water-sewage management, creating a system of collecting, segregation and communal waste disposal as well as creating and using or distributing the energy from renewable sources: Bierutów Commune -„Building rural waterworks in Bierutów commune”; Oleśnica Commune - „The purchase of a hook-container car to dispose communal waste”; Miękinia Commune -„Installation of solar battery at a sport hall in Miękini”; Brzeg Commune -„The purchase of a means of transport and containers for segregation of communal waste to regulate the system of waste disposal at country area in Brzeg Dolny Commune”. Environmental protection and all sorts of activities undertaken by local governments in this sphere are beneficial for the society. Wide spectrum of activities and possibilities connected with projects shows how much must be done in the area of natural environment protection which was ignored and neglected for so many years.

24 http://bip.um.wroc.pl/25 www.mpwik.wroclaw.pl26 http://poiis-fos.wroc.pl/27 http://bip.um.wroc.pl/28 www.bip.gov.pl/subjects/4615,Urząd+Miasta+Kudowa+Zdrój.html29 www.siechnice.gmina.pl30 http://szczytna.pl/31 http://www.umwd.dolnyslask.pl/obszarywiejskie/aktualnosci/artykul/podpisano-umowy-na-rozwoj-dolnoslaskich-wsi/

141

EN

Szalewicz Przemysław - a graduate of administration at the Faculty of law, Administration and Economics at the University of Wrocław, deputy inspector of the Poviat Starosty of Wrocław (Communication Departament), participant of trainings for local government workers from the scope of access to public information and professional customer service including: ‘Professionalism in the management of the lower Office ‘, ‘Public speaking’, ‘Self-expression in terms of seeking work’, ‘How to deal with excessive stress’, ‘The EU assistance funds — principles of operation’, ‘Conference on Modern technologies for the public sector’, ‘Good practices in the management of the Office’. A tourist guide of Wrocław, Lower Silesia and lousewort, and guide instructor.

Development of entrepreneurship is a development of government Taking action for the promotion of entrepreneurship and innovation is one of the main tasks facing local au-thorities. From a strategic point of view of support in this respect is essential for the development of self-government, its competitiveness and exploit the potential of development. The development of enterprises depends on the existence of a favourable, favourable conditions for the social, political and sympathetic self-government. It is, however, cooperation au-thorities and entrepreneurs on a plane to facilitate adaptation to new economic conditions. It is important that the diagnosis of market opportunities, as well as the stimulation of development through educational programmes to the projected needs of the labour market. Attention should be paid to the basic problems faced by the development of entrepreneurship, as well as sample and the operation of the units of local self-government in order to diagnose, and then improve the mechanisms for the competitiveness of businesses on the grounds of the local and national levels on the basis of the developed programs for the development of the sector entrepreneurship. The development of enterprises depends on the analysis of the possibilities for private sector development, fore-casting economic change and support new solutions based on knowledge, with the cooperation of the University. For example, the activities of the Regional State authorities is creation of Dolnośląski Park Innovation and science S.A. Its purpose is to research and development, including consideration of innovative solutions and technologies in enterprises. Among the other institutions of the European business environment, you must indicate: Wrocławskie Centrum in the trans-fer of technology, Wrocław S.A. regional development agency. Policy of self-government is essential for development, in particular small and medium-sized enterprises. In ac-cordance with article 8, paragraph 1 of the Act on freedom of economic ‘ public administrations to promote the development of entrepreneurship, to create favourable conditions for the taking up and pursuit of economic activities, in particular, sup-port mikroprzedsiębiorców, small and medium-sized undertakings “. Undertaken in this field of activity not only promotes the use of the potential for development, but at the same time causes the growth of the region, creating new jobs, thus reducing unemployment in the region. In accordance with the policy proinwestycyjną self-government In Wrocław activities undertaken include the scope of the two directions: outside (lobbingowy)-dedicated to the acquisition of new investors and internal-for the integration of local economic environments. Defining the aims and objectives of State policy in support of economic development is of considerable importance from the standpoint of strategic. On the one hand indicates the po-tential investors the possibility of cooperation resulting from the attractiveness of the region. On the other hand, builds trust and a good image by on several occasions, and support the authorities in the field of integration of environmental entrepre-neurs and employers of the local government. Examples of good practices of local and regional authorities is part of the Part-nership Agreement in the “regional growth adaption Dolny Slask”, set up within the framework of the project “Innowacyjni.com-dolnośląskiej sieci adaptacyjności”. The objective of the project, co-financed by the European Union in the framework of the European Social Fund is “to increase the adaptability of workers and enterprises by strengthening social dialogue and to undertake joint initiatives”. Signatories to the agreement, in addition to the Government of Dolny Slask, are: employers, employee organizations and universities. Cooperation with local authorities, businesses and associations representing them is solving problems and taking action to support the establishment within the Government.Key factors influencing the development of entrepreneurship are promotional, informational and support, counselling and training for people with an economic activity using resources from the EU and other external funds. In accordance with the Act on freedom of economic activity of the public administration bodies are implement-ing programmes of assistance, which are intended to serve the development of entrepreneurship. Within the scope of

142

EN

those activities shall be financed under the operational programme human capital, Innovative economy and Regional op-erational programmes. Among the activities for the benefit of small and medium-sized enterprises can be give the exam-ple of the State, which has entrusted the implementation Dolnośląskie part of Priority I and V of the regional operational programme for the Województwa Dolnośląskiego for the period 2007-2013 Dolnośląskie Intermediary. It recruiting funding announced for projects within the framework of Schema 1.2 C RPO WD “Grants for SMES in the field of networking (trade , missions)” ‘ projects implemented by SMEs “. Among the other examples you mention: the project entitled: “Support for the development and adaptation in Lower Silesia” concerning trends and forecasting economic changes taking place in Dolny Slask, on the background of Europe and the world, carried out by the Higher Commercial School in Wrocław in partnership Dolnośląskiej Economic Chamber; announced a competition for projects under Action 3. “Create a system that facilitates in-vestment in SMEs” Sub-measure 3.3.2 “support for SMES” published by the Polish Agency for enterprise development in the framework of the operational programme, the Innovation Economy; in the framework of the operational programme human capital project “self-employment” Priority VI: labour market open to all, 6 2 Support and promotion of entrepreneurship and self-employment, aimed at overcoming barriers related to self employment by entrepreneurial mindsets. Promotion of enterprise in the region and the mobilization of investors with the cooperation of operators with local visibility is also the example of industrial parks or local zones of economic activity. Examples include: Wrocław Indus-trial Park, Wałbrzyska special zone of economy “INVEST-PARK”, where entrepreneurs benefit from public aid in the form of exemption from income tax. Action to be taken for the development of entrepreneurship and support units of territorial self-government are very important from the point of view of local development. An important issue is the need to define the objectives and conduct in the field of rational investment policies. It is important that any strategies for enterprise develop-ment are taken on the basis of the analysis in conjunction with the institutions of the business environment and science, and especially in the consulting business. It is worth noting the possibility of self-government in taking decisions on taxes, the introduction of special incentives for investment to enable the establishment of businesses, whether through the creation of industrial parks, business incubators incubators, special economic zones. Helpful are protion information reasurces for entrepreneurs seeking bailouts of EU resources.

Raszkowski Andrzej – scientific staff member at the University of Wrocław, head coach of the economic, Counsellor. For many years has worked with the units of local self-government, training, consultancy firms. Specializes in issues related to market-ing, management of regional, territorial, local, and raising standards management in units of local self-government. Acts as an expert in the field of evaluation of the merit of the applications for funding from the European Union. Author of many territorial development strategies and feasibility studies dedicated to JST.

Consensus of local and regional communities on innovation development By consensus we may have in mind an agreement, a compromise solution or conformity of opinions. In the con-text of innovation development, consensus may mean an agreement on the role and significance of innovation in territorial self-government units. Consensus of local and regional communities should encompass, among others, the following subjects: regional and local authorities, research facilities, universities and colleges, small and medium size companies, enterprises, financial and consulting institutions, business surrounding institutions and technology hubs. Dynamizing the process of creation of innovations and specialized knowledge in territorial units is necessary for building absorptive capability, that would enable the integration with global knowledge and influence the creation of innova-tive products and services. On the other hand, territorial self-government units can be seen as partners in a global network of knowledge flow. Integration of self-governments with external structures that create innovation gives another competitive advantage. Territorial self-government units can avoid the risk of staying on the less competitive path, which exists if the organization relies on endogenous development strategy32.

32 G. Schienstock. Regional development: From Spaces of technologically Specialized Places to Spaces of Global Knowledge Flows, [w:] Towards a New Creative and

143

EN

Consistent implementation of Regional Innovation Strategies (RSI) is crucial for the development of innovation. Dolnośląskie voivodeship33 The most important elements, activities, and initiatives promoting the regional consensus for in-novation are:

creating a regional innovation system,• cooperation between the main subjects responsible for creation of innovation,• completion of the RSI goals conditioned by the development of innovation,• supporting the enterprise clusters,• highlighting the role of cooperation between science and economic practices,• role of media in propagating the pro-innovation culture in the region,• process of accumulation of social capital,• “foresight” projects,• “Gra o Region” project,• cooperation between the industry and research & development,• Dolnośląskie Viovodeship Political and Economic Forum.•

The process of consensus creation assumes increasing the ability of local and regional subjects to recognize in-novative processes and engage in creating a system of innovation and promotion on the given territory. It is also important to build lasting links between the regional players and creating a consensus around the key developmental goals and their expected effects.

Fig. 1. The role of consensus in the process of building Regional Innovation Strategies

Medium important

Important

0% 10% 20% 30% 40% 50%

Source: M. Klepka: Effects of Regional Innovation Strategies in Poland. Recommendations for in-depth analysis. Polish Agency for Enterprise Development, Warsaw 2005.

According to the report made by Polish Enterprise Development Agency (Polska Agencja Rozwoju Przedsiębiorczości, PARP), consensus has played a very important role in the process of building RSIs in the regions. Consensus in this system is seen as the effective form of stimulating the regional communities to seek visions of development directed at innovation, at the same time it conditions the effective implementation of RSI. In the process of creating local and regional communities consensus for innovation, potential benefits should be highlighted that result from activities for given communities34:

Easier access to innovative products, technologies, and organizational structures that guarantees better quality, func-• tionality, better fulfillment of needs, beneficial conditions and relatively low costs of their utilization. The producer of innovative, as well as brand products, is better protected against the competition, has better chances to enter external markets that are often very hermetic.Protection and creation of jobs, including attractive and highly paid ones. Jobs created by implementing innovations are • especially important for young residents of the region, graduates that are starting their careers, they also prevent the economic migration, which is a problem in many regions.Innovations create conditions for accelerated local and regional development. Pro-innovation activities very often re-• quire many infrastructural, educational and environment protection investments. Economy based on innovations also creates opportunities in the form of technological, organizational and human resources.Spheres of innovation in the region create good development opportunities for the most creative individuals from the • regional community. Inventors and entrepreneurs that take up the challenges may also become role models for other members of the community.

Territorial self-government can become a “signpost” and help in creating partnet initiatives for the development of innovations and increasing the local and regional community consensus. Self-government can help business entities in seeking diversified sources for financing innovative projects.

Innovative Europe, red. A. Kukliński, C. Lusiński, K. Pawłowski, Wyższa Szkoła Biznesu – National-Louis University, Nowy Sącz 2007, p. 368.33 Dolnośląskie Voivodeship Innovation Strategy was introduced by means of resolution XXXIX/509/2005 from April 25th, 2005 in Wrocław.34 J. Koszałka, What’s in Innovation Strategy for the inhabitants of Pomorze?, supplement to the „Gazeta Wyborcza” newspaper, 04.08.2006 r., p. 1

144

EN

Raszkowski Andrzej – scientific staff member at the University of Wrocław, head coach of the economic, Counsellor. For many years has worked with the units of local self-government, training, consultancy firms. Specializes in issues related to market-ing, management of regional, territorial, local, and raising standards management in units of local self-government. Acts as an expert in the field of evaluation of the merit of the applications for funding from the European Union. Author of many territorial development strategies and feasibility studies dedicated to JST.

Underlying principles of region promotion 1. Introduction In the days of the escalated competition, between local government units, a knowledge of possessed resources, an ability of a right creation of the image, touristic products become a key factor in terms of a long-term competitive strategy of each region. Regions which in due time will create their own unique trade-mark products (e.g. touristic), stand a chance of a quicker development of their own territory and raising the quality of life of their inhabitants, which should be one of the more important effects of action of local authorities (regional). Recently, more and more territorial units take measures with the object of strengthening their position in the struggle for investors, residents and tourists35. Searching for a coherent concept of promotion of the region we can begin with analyzing internal and external situation of the researched subject. Within the framework of the external analysis it is important to diagnose trends emerging in close and distant surroundings. One of the most interesting trends seems to be, among others, greater attention to ecology, health foods, the informatization of society. Within the framework of the external analysis are also included marketing actions of the other territorial units, the system of communication links, emerg-ing stereotypes and outlooks of opinion-forming circles, the sphere of media, elements of the perception of prospective recipients of regional products. Within the framework of the analysis of internal factors are included current resources of the region affecting its image, these are: tradition, history, culture, awareness of residents, regional products, customer service quality in public institutions, internal communication.36

In each town, region, lies the hidden touristic, marketing potential. Properly carried out promotional actions allow in the optimal way taking advantage of the strengths of the territorial unit. They are a response to the demand in the area of creating strong touristic products, local, regional and strengthening the brand of the particular area. Diversification of its offer in comparison to the competition is one of the effective ways of promoting the region. Organized events, monuments, tourist trails, properly promoted natural resources, allow yet anonymous areas transforming into attractive and frequently visited by tourists - regions.

Underlying factors of regional promotion strategies are the mentioned below benefits which may have followed from the taken actions37:

gaining external investors,• revival of the home investor,• attracting tourists,• infrastructure for the development of enterprises,• environment for business,• location of the seats of important institutions,• organization of the events of the utmost importance,• implementation of major infrastructure projects•

35 -D. Malicka, A. Rybak, Strong element of town promotion: ‘Media Business’, 2008, no. 4, p. 8.36 A. Raszkowski, Elements of creating an image of commune, [at:] Local government units in the process of regional development in an integrated Europe, ed. J. Kot, Kielce: The Jan Kochanowski University of Humanities and Sciences in Kielce, 2008, p. 382 – 383.37 Based on Strategy of Promotion of Town - Jelenia Góra 2006 – 2015, Strategy of Promotion of Cracow 2005 – 2006, Strategy of Promotion of Wałbrzych in years 2008 – 2013, Strategy of Promotion of Ełk 2009 – 2011.

145

EN

Beneficiaries of the strategic actions in terms of promotion of the region may be the following groups of recipi-ents38:

residents of the particular area, including the local community, entrepreneurs, members of local economic institutions, • social organizations, administrative workers, local leaders, representatives of local (regional) media, etc.prospective external investors,• representatives of national and foreign financial institutions, investment funds, etc.• representatives of the media,• representatives of the national and international touristic organizations,• representatives of the administration of various levels,• tourists and hikers,• prospective employees - highly skilled staff and specialists,• widely comprehended community of the particular area, country or the international one.•

In simple terms we can say that strategic promotional actions are aimed at tourists, prospective investors, public administration, media and residents. In the context of the previous considerations, it is worth noting the vital role of the institutions of business envi-ronment, which by their activity strengthen the process of regional promotion. Among these institutions we can distinguish regional and local development agencies, instructional – advisory centers (including higher schools), organizations represent-ing entrepreneurs, pro-innovative centers (e.g. technology transfer centers), innovation and entrepreneurship centers (e.g. entrepreneurship incubators).

2. Promotion as one of the elements of marketing – mix Marketing effectiveness is conditioned by a precise definition and diagnosis of target markets and a selection of instruments that are used in operations on this market. The principle of marketing practice in this regard is an impingement on the specific market with an appropriately shaped composition of instruments, shortly called “marketing - mix.” Coordina-tion of the applied instruments is to lead to invoking the phenomenon of synergy, causing that end result of the impingement of the marketing composition is more beneficial than in case of an independent application of respective instruments. The most popular is the approach presenting the structure of marketing - mix through the concept of 4 Ps: product, price, place, promotion (produkt, cena, dystrybucja, promocja)39. In the area of services sometimes is applied the marketing mix extended to 7Ps, in addition: people (ludzie), process (proces), physical evidence (świadectwo materialne). Promotion can be defined as a set of actions and measures with the help of which an organization passes on in-formation to the market characterizing the product and / or the organization, shapes the needs of purchasers, activates and directs the demand as well as reduces its price elasticity. In broader depiction, the promotion is sometimes identified with concepts: marketing communication or communication policy of organization with the market40. Promotional actions aim at stimulating a tendency towards purchasing through process of communication with purchasers. Promotion mix can be perceived as a composition of means with diverse functions and internal structure used in the process of communicating of the organization with the market. The promotion mix consists of four basic elements:

advertising,• public relations and publicity,• sales promotion (extra)• personal sale.•

We may talk about advertising when in an impersonal way (without participation of the seller) and for money (as opposed to publicity) a product or service are presented41. Among advertising media we can list: television, radio, maga-zines, newspapers, mail, billboards. The paid aspect of advertising is significant for the sake of time, place, which must be purchased in order to place the advertising message. Public relations is the form of management’s communication of organization the purpose of which is impinging on the feelings or beliefs of customers, prospective customers, shareholders, suppliers, employees and other target groups, concerning the organization, its products or services (e.g. press events, lobbying, annual reports, news bulletins, press con-ferences may be used by PR departments.) Publicity is an indirectly paid presentation of the organization, product or service. It may take the form of a press release, article or announcement concerning specific product. The difference between publicity and advertising and the personal sale lies in the dimension of the “indirect payment”. In case of publicity the organization does not pay for time in the mass media; tries so that the media themselves transmitted a positive announcement about the organization. Sales promotion is a short-term exposure of an offered value as an incentive to purchase the product. Among examples of sales promotion we can list discounts, vouchers, product samples, free gifts, etc. Personal sale is understood as two-way flow of information between the sender and the seller, aiming at impinge-ment on an individual or a group decision of purchase. Personal sale is usually based on direct contacts between the sender and the recipient42. This element of promotion - mix is the most effective instrument at certain stages of the sales process,

38 E. Nawrocka: Positive image of touristic area as the source of competitive advantage, [at:] Local and regional economy in theory and practice, ed. R. Brol, Wrocław: Publishing House of Academy of Economics, 2004, pp. 541 – 542.39 R. Niestrój, Essence and significance of marketing, [at:] Basics of marketing, ed. J. Altkorn, Cracow: Institute of Marketing, 1996, p. 34.40 J. Wiktor, Promotion. System of communication of an enterprise with the market, Warsaw: Polish Scientific Publishers PWN, 2001, p. 40.41 J. Kall, Advertising, Warsaw: Polish Economic Publishers PWE, 2002, p. 17.42 K. Przybyłowski, S. Hartley, R. Kerin, W. Rudelius, Marketing, ABC Publishers, Warsaw 1998, p. 466 – 470.

146

EN

particularly in the development of preferences, conviction and action of purchasers43.

3. Selected functions and targets of the regional promotionIn the promotion of the region, in the creation of its brand are relevant the following elements44:

qualifications of the municipal authorities (competence, the accuracy of decision-making, etc.) organizational, struc-• tural innovativeness,modern management systems, elastically responding to changes in the local (regional) area,• communicational availability (commercial, touristic, of telecommunications),• the general price level of offered services, discounts for prospective investors,• attitude towards a complex, multi-dimensional development of the particular territory,• highlighting the qualities associated with uniqueness, the uniqueness of the region,• attractiveness of the natural environment, tradition, culture,• building up the business atmosphere,• international collaboration (co-operation, tourism, commercial exchange).•

A presented below (Fig. 1) chart of the activities involved in the promotion process, was originally presented from an angle of cities. Owing to a certain universality of elements of a mentioned process it can also be used in the promotion of the region. The chart basically consists of two areas of making an analyses which meet at the stage of a final determination of the offer of the region / town, that is the principal object of the promotion. One area make the research of the resources, potentials of the region for possible purchasers of regional offer. In the second area an emphasis is placed on works aiming at determining the specific packages of promotional targets - created by participants in the process of promotion.

Figure 1: Stages of the process of the promotion of the town/region

Features of the region Subjects in the region

Strengths of the region Weaknesses of the region Participants in the promotion of the region

Targets and strategic plansAdvantages of the region

Promotional offer of the region

Means of promotion Instruments of promotion

Commodity on the market of regional offers

criterion: type of impengiment

criterion: willingness and abilities to influence

a realization of promotional intentions.

Forms of presentation:- in the object cross-section- in the subject cross-section

- requirements on the offer market

- financial means- promoting skills, etc.

Source: M. Czornik, Promoting the City, Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej, Katowice 2005, s. 74

43 P. Kotler, G. Armstrong, J. Saunders, V. Wong, Principles of Marketing, New Jersey: Prentice Hall Europe, 1999, p. 773.44 J. Olszewska, Strategic aspects of creating an image of commune: ‘Human and Environment’, 2003 no. 3-4, p. 114.

147

EN

Among the selected functions of the promotion we can distinguish an informational function, which is the foun-dation in the field of communication of the organization with the market, and creates basic conditions for the transformation of marketing strategy into a specific conception of the operations on the market. It is an indispensible of marketing orienta-tion; it provides current and prospective purchasers with information allowing overcoming the barriers of ignorance of the market. Informational function is reflected on two fundamental levels, which are an education of the purchaser and shaping awareness of the brand existence. Promotion of the activating function is intended to induce definite actions and behaviors of purchasers and to strengthen them. Dynamic environment of contemporary organizations forces pursuing an active policy of promotion. With-in the framework of an activating function the needs of prospective purchasers are shaped, the manners of satisfying them are presented, preference of selection is created by emphasizing its values, loyalty towards the organization’s offer is built. Within the framework of competitive function a set of non-price instruments of the competition on the market. In addition to the price aspect there is needed a set of attractive incentives being able to create the purchaser’s motivation, and crossing the threshold of his/her attention and sensitivity45. Individual tasks of promotion may be specified in terms of purchasers’ reactions (bringing to the desire to pur-chase or achieve satisfaction on grounds of the usage of the given product). Recipients can perceive a conveyed promotional message as46:

a way of learning something unique, peculiar (paying attention, broadening knowledge and realization of unknown • opportunities of satisfying needs)change in feelings (an increased interest, the expression of sympathy)• adoption of specific attitude (building individual preferences, stimulating hidden desires, expressing conviction and • intention),verification of judgment,• signal to take specific action (test, acceptance or purchase of a product).•

Among the objectives of promotion of regions the following issues deserve notice:information about the town, region (location, natural conditions, population, economic activity), presenting the advan-• tages ensuing from the offer of regions,building a desirable image, positioning for taking by the offer a desirable position in the recipients’ minds,• attracting domestic and foreign investors,• supporting regional development through the involvement of local communities, education and business in promo-• tional actions,emphasizing unique and distinctive features of the given area,• lifting the quality level of provided services in the region.•

Within the framework of exemplary directions of promotion may be mentioned the activities directed at the inhabitants of the region in order to improve communication between a local authority and inhabitants. Another direction is the activity with the object of exhibiting the values of the region, providing prospective investors with the most compre-hensive information in relation to opportunities of running a business and conveniences on the part of the community and regional authorities. A popular area is also an active promotion of tourist attractions to induce tourists to arrive. Promotional activities may be disposed towards highlighting the mix of tradition and modernity. On the one hand, modern office spaces, hotels, restaurants and on the other, cozy regional facilities and good cuisine. For each client an offer is tailored to his/her needs and ideas of a perfect rest at the particular site. One of the more interesting ideas of promoting the region is organizing parties, events in its area. Such under-takings generate certain costs as a rule, however a received promotional and media dimension seems to be worth their incurrence. Organizational scale of such projects is diverse. Ranging from small events having a typically local nature to large undertakings, which with its impingement , go considerably far beyond the region territory. Both with the large and small project it is important to particularize the organizational details associated with the scenario of the event, sometimes its execution, or an appropriate selection of personnel. A positive opinion on the organized event in the region can contribute to an increase of interest in it on the part of tourists, companies and prospective sponsors in its next editions. Another important aspect is promoting of local (regional) products, defined as the product or service, with which inhabitants of the particular region identify, produced in bulk and not friendly to the environment, locally available raw ma-terials. Local product is becoming a showcase of the region through the use of its specific and unique character and to involve residents in the development of entrepreneurial local / regional. The promotion of local / regional emphasis is put on a close relationship with the region. This approach aims to strengthen the sense of uniqueness, uniqueness, exclusivity and elitism.

The promotion contributes to economic development of the region. Among the exemplary targets of economic development strategy are:

promoting entrepreneurship,• improving the accessibility of transport in the region,• development of tourism and recreation,• development of human resources,• development of the labor market,•

45 J. Wiktor, Promotion. System of communication of an enterprise with the market, Pub. cit., p. 45 – 49.46 E. Michalski, Marketing. Academic course book, Warsaw: Polish Scientific Publishers PWN, 2003, p. 301.

148

EN

However, exemplary objectives of the strategy of promotion of the region are as follows:building a positive image,• promotion of touristic - recreational values of the region,• promotion of entrepreneurship development,• promoting the development of science,• promoting the development of culture• increase in identification and identity of the inhabitants with the region,• increase in the number of investors.•

The realization of the objectives mentioned above is to reflect a dynamic socio-economic development of territo-rial unit. Issues related to promotion are gaining more and more importance in prepared strategic documents of national, regional and local level.

4. Importance of the brand in the promotion of regions In the literature of marketing and colloquial language the term “brand” appears, at least in three meanings. In the first depiction, this may denote a particular assortment position (product), product line, product family or entire assortment offered by a particular company. In the second one, the concept of the brand tends to be identified with the concept of the trademark. Thirdly, the concept of the brand functions as a brachylogy, denoting the market image of the product, the set of products and / or organization that offers them. The term brand has the evaluative shade and the most often in that sense indeed it exists in a colloquial Polish language. From the perspective of marketing the most impor-tant is the approach combining all these above meanings. Adopting such an assumption, you can determine the brand as the product ensuring functional benefits plus added values that are appreciated sufficiently by some consumers, to make a purchase47. The brand should be the promise of stability and high quality for the consumer. In this way, brand-name products protect consumers’ interests, give them a sense of psychological comfort and fulfill the function of a guarantee.

Definitions of the brand can be divided basically into two groups. The first group defines the brand as the sum of the product and a certain added value relating to it. Products can be items, services, people, regions, organizations or ideas. The scope of the subject brand is at least the same broad. The second group of definition specifies the brand as a value added to product e.g. an image but without allowing for the product alone48.

Referring to the above theoretical considerations an important role of the brand in the process of promoting regions may be recognized. One of the more interesting areas of the promotion are trade-mark touristic products and the benefits resulting from their creation:

increase in awareness and recognizability,• possibility of being distinguished,• increase in interest among tourists,• increase in occupancy in hotels and guesthouses and rotation in gastronomic facilities,• decrease in the effects of seasonality,• increase in the group of loyal tourists,• increase in the cognitive needs among target groups (weekends, more frequent stays in the region).•

The brand in relation with reference to territorial unit may be considered in a different context. On the one hand, as brand-name flagship products are regarded these ones manufactured, arisen in a given place, but on the other one, by the regional brand is meant the entire particular area (e.g. province). The second approach is far more complex and aggregates incomparably more various factors.

Territorial units provide much more opportunities of creating the brand and building an image than “typical” products. Searching distinguishing features for towns and regions it is necessary to remember that all the elements deter-mining their attractiveness build the uniqueness, personality, climate to a greater extent than in case of traditional products with which empirical experiences do not tend to be so multidimensional49. A mentioned image, putting this simply, is creating a positive image of the organization in public opinion. Sub-jects, who manage to create such an image and whose name invokes positive associations in the general public opinion, have considerably bigger chances of gaining worthy partners and settling favorably the cooperation with them50. In another depiction, we can say that the image is a conglomerate of experiences, information, opinions, expectations, ideas, emotions, associations concerning the given product or region, local government unit, shaped in the consciousness or subconscious-ness of a significant number of recipients51. The image can also be treated as subjective and emotional attitude, outlook and assessment in relation to the particular area or place52. The image of the region should reach the target group unimpeded, in order to happen this must be fulfilled the following conditions53:

47 J. Altkorn, Strategy of trade mark, Warsaw: Polish Economic Publishers PWE, 1999, p.11-12.48 G. Urbanek, Management of trade mark, Warsaw: Polish Economic Publishers PWE, 2002, p. 13-14.49 A. Gołębicka, M. Musioł, Town as a trade mark: ‘Marketing in practice’, 2009, no. 1, p. 67.50 A. Koźmiński, W. Piotrowski, Management. Theory and practice, Warsaw: Polish Scientific Publishers PWN, 1996, p. 131.51 M. Zboralski, Names of companies and products, Warsaw: Polish Economic Publishers PWE, 2000, p. 272.52 A. Kornak, How to manage in regions, communes, holiday and health resorts, Toruń: Comer Publishers, 1997, p. 166. 53 T. Domański, Effective promotion of town and region as a fundamental task of territorial marketing [at:] ‘Territorial marketing’, ed. T. Markowski, Warsaw: PAN KPZK Publishers, 2006, p. 128 – 130.

149

EN

should be communicated in the possibly simplest and the most unambiguous manner,• ought to be borne in mind that promoting the image is only one of the element of a broader strategy realized in the • particular local government unit,needs to be remembered that building the image should be strictly subordinated to the well-defined objectives, in-• scribed in the strategy of development and defined in such a way they can be monitored,promotional activities do not occur in a vacuum, but in the competition with other subjects.•

An escalating competition between regions to draw new users of regional space, forces more active search for so-lutions allowing to achieve the competitive advantage. The brand should become an element of a realized marketing strategy in the region since it may be helpful in many essential fields54:

brand is the carrier of the region / town character and one of more important factors influencing investment decisions, • concerning the choice of place of residence, school or spending leisure time,presents certain simplification of reality, a peculiar kind of brachylogy. Information reaching the human consciousness • are assessed selectively and restricted to the most important ones from an individual point of view. The brand in this case plays the role of a signpost in the people’s minds; is the kind of simplification for them,through the prism of the brand, flowing into awareness information are systematized in a logical whole, form a set of • associations,allows to make a subjective differentiation of regions / towns, which in case of an insufficient amount of information • needed to make the choice facilitates it and precipitates a decision-making process,in addition to real benefits (e.g. new investments, workplaces, increase in revenues from tourism) the brand gives the • users of regional space additional benefits / values added (e.g. the prestige associated with organizing important cul-tural events, a sense of satisfaction with living in a well-known, exceptional site)creating the strong regional brand is reflected in an increase of confidence in the regional / local authorities, as the ones • primarily contributing to building the competitiveness of the respective territory,brand facilitates arising of loyalty on the part of inhabitants, tourists towards specific regional products, districts of • towns, symbols associated with the region, etc.,possible negative information, events are more easily reduced in case of the strong and stable brand. In this case it • performs the role of “buffer” for negative processes;

5. Visual Identification System In the process of promoting the region, creating its image may be used so called Visual Identification System (VIS). Originally, the Visual Identification System was used for with reference to companies, with time began to use it in the process of building a visual identity of territorial units. In simple words we can say that it presents the basis to create a unique image of the company’s brand, products, events, regions, towns according to a desirable direction of positioning of the subject on the market. It arranges in a logical and coherent entirety the symbols in total and behaviors created by the company, region, town in order to be clearly identified and distinguished on the market. It describes a set of strategically defined instruments that are the part of the construction of a comprehensive program of the overall identification. The exemplary Visual Identification System may consist of:

logo and logotype,• corporate colors,• decorative symbols,• decorative typographies, • business / official forms (paper, envelopes, documents, folders, etc.),• identifiers of employees, e.g. of Town Council,• seals,• promotional materials (brochures),• printed materials for public relations purposes,• means of transportation (proper marking of vehicles),• garment of workers,• decor of exhibition stalls,• interior decoration of the seat of the company / office and the appearance of the surroundings,• plates and information boards,• system of marking of tourist attractions,• advertising signboards,• leading catchphrase of advertisement,• webpage layout, e.g. of a town,• souvenirs referring to the motifs of SIV in its style,• gadgets and many more elements.•

A well-designed Visual Identification System is based primarily on the rule of possibly the most frequent du-plication of characteristic signs, shapes and colors. Its aim is to obtain a full remembrance of name to strengthen it in the consciousness of the surroundings and create a positive image on the market. It should be emphasized that efficient image management, including the image of the region, town is conditioned by the standardization of visual activities, that is the

54 A. Łuczak, Town image: ‘Territorial Self-government’, 2001, no. 1-2, p. 89-91.

150

EN

proper selection and functioning of the Visual Identification System. In terms of the success of implemented system a consistent and long-term (of many years) acting in accordance with the principles and guidelines adopted in the project is essential. Visual Identification System can be, in the meantime, expanded with additional elements, the structure itself allows such solution, but it is necessary to stick to the basic elements determining its impingement (logo, color, etc.). At this moment, the part of subjects already has professional Visual Identification Systems or other elements of a comprehensive identification system. As an example may serve here, e.g. communes: Polkowice, Osiecznica, Niedrzwica Duża or District of Poznań. Among the town we can list: Lublin, Czeladź, Sieradz, Puławy, Ostrołęka. The system functions in the Łódź Province. There also emerge the overall visualization systems referring to the sub-region of a particular province. In the Lower Silesia these are the sub-regions: Giant Mountains and the Jizera Mountains, Sudetic Foothills and Kaczawskie Mountains and Plateau, Nysa - Kwisa – Bóbr, Valley of East Oder, Valley of West Oder, Ślęży Massif, Trzebnickie Hills and Ba-ryczy Valley, Kłodzko Land, Wałbrzych Land, Lower Silesian Wilderness.

6. Summary A consistent conception of the promotion should facilitate the attainment of specific objectives in the scope of development of the particular area. Applying diverse marketing instruments we are building, through the promotional activi-ties, the competitive position of the territorial unit on the national scene and in the longer term - the international. At this point should be underlined the need for long-term and integrated activities of regional space users in the field of promotion and territorial marketing. Anticipated, positive results can occur relatively quickly, however part of them will come with a certain delay. The awareness itself of the persons responsible for the promotion and beneficial image of the region about the significance of promotional activities and the necessity to bear certain costs, is a necessary condition and a starting point to construct strategic concepts.

In promotional activities should be involved regional / local authorities, entrepreneurs, business institutions, the world of science, the media and a broadly-based regional / local community. Regional community are not always willing to participate in initiatives realized in the region. The reasons for re-stricted activity of the regional / local community we can seek in the following problems:

low sense of potential for common decision-making on development of own place of residence,• a crisis of confidence in the political and business elites,• the concentration of the whole life energy to provide for the family,• serious financial situation of the larger part of the society,• a relatively short period of residence of regional / local community in the particular area.•

In the process of promotion of the region a close cooperation with the media (newspapers, radio, television, in-ternet portals) at the local, regional and national levels is indispensable. Within the framework of collaboration it is needed to remember to constantly provide the media with information on all relevant events relating to the promotion and the development of the region.

151

EN

Literature: Altkorn J., Strategy of trade mark, Warsaw: Polish Economic Publishers PWE, 1999.1. Czornik M., Promotion of town, Katowice: Publishing House of Academy of Economics, 2005.2. Domański T., Effective promotion of town and region as a fundamental task of territorial marketing [at:] ‘Territorial 3. marketing’, ed. T. Markowski, Warsaw: PAN KPZK Publishers, 2006.Gołębicka A., Musioł M., Town as a trade mark: ‘ Marketing in practice’, 2009, no. 1.4. Kall J., Advertising, Warsaw: Polish Economic Publishers PWE, 2002.5. Kornak A., How to manage in regions, communes, holiday and health resorts, Toruń: Comer Publishers, 1997.6. Kotler P., Armstrong G., Saunders J., Wong V., Principles of Marketing, New Jersey: Prentice Hall Europe, 1999.7. Koźmiński A., Piotrowski W., Theory and practice, Warsaw: Polish Scientific Publishers PWN, 1996.8. Łuczak A., Town image: ‘Territorial Self-government’, 2001, no. 1-2.9. Malicka D., Rybak A., Strong element of town promotion: ‘Media Business’, 2008 no. 4.10. Michalski E., Marketing. Academic course book, Warsaw: Polish Scientific Publishers PWN, 2003.11. Nawrocka E., Positive image of touristic area as the source of competitive advantage, [at:] Local and regional economy 12. in theory and practice, ed. R. Brol, Wrocław: Publishing House of Academy of Economics, 2004.Niestrój R., Essence and significance of marketing, [at:] Basics of marketing, ed. J. Altkorn, Cracow: Institute of Market-13. ing, 1996.Olszewska J., Strategic aspects of creating an image of commune: ‘Human and Environment’, 2003, no. 3-4.14. Przybyłowski K., Hartley S., Kerin R., Rudelius W., Marketing, Warsaw: ABC Publishers, 1998.15. Raszkowski A., Elements of creating an image of commune, [at:] Local government units in the process of regional 16. development in an integrated Europe, ed. J. Kot, Kielce: The Jan Kochanowski University of Humanities and Sciences in Kielce , 2008.Strategy of Promotion of Ełk 2009 – 2011.17. Strategy of Promotion of Cracow 2005 – 2006.18. Strategy of Promotion of Town Jelenia Góra 2006 – 2015.19. Strategy of Promotion of Wałbrzych in years 2008 – 2013.20. Urbanek G., Management of trade mark, Warsaw: Polish Economic Publishers PWE, 2002.21. Wiktor J., Promotion. System of communication of an enterprise with the market, Warsaw: Polish Scientific Publishers 22. PWN, 2001.Zboralski M., Names of companies and products, Warsaw: Polish Economic Publishers PWE, 200023.

Contact:Andrzej Raszkowski, Ph. D.

University of Economics in WrocławFaculty of Regional Economy and Tourism in Jelenia Góra

Department of Regional Economy3 Nowowiejska St.

Jelenia Góra, 58 – 500 e - mail: andrzej.raszkowski@ue.wroc.pl

152

EN

Statements of participants in the training and Conference Used of each module, some of the ideas which “birth” in the course of training implement in force in my Faculty. Module: the use of EU funds and EEA let me verify that write applications (if you have an idea) is not difficult. Module: key competences the Manager was very interesting, especially the information and exercises for the assessment of the employee’s work. Other modules: Psychology of management, support for a strong customer and communication interpersonal include such content, that are useful in working with human beings. In addition, thanks for a very pleasant atmosphere for all the classes. Alina Piątkowska

… I believe that both the Organisation (the choice of the place, conditions) and the powers of the speakers and themes of the training were in each issue around a professional and very good opinion of both the example project, and the persons respon-sible for its logistics. Attention deserves a modern approach to customer service Office and hence the variety of competence which should be provided with the official (including interpersonal competence). Training has brought a new quality in the understanding of the servant role of administrations to the citizen. Bogusława Mroczek

I always welcome so same surprised level offers training, competence and professionalism of teachers as organizers. Training comprehensive-to familiarize yourself with the frequently new issues for me, so in theory and in practice. To all the issues raised, you can return by obtaining the didactic materials, or by using the Internet. Worth underlining comfortable conditions for the same training was held in the secrets of cities of Lower Silesia. An especially creative, creative and fertile atmosphere training. Thank you and I would recommend hot!!!! P.S. Greetings to Mrs. Nor and South Carolina! Adam Grabowski

I have to admit that the organisation of the entire project is at the highest level. A very good contact, quick, readable infor-mation, Nice, perfect conditions. Training made a very valuable and well prepared. Personally, I’m full recognition for the following teachers: MARLENE MOLISZEWSKA-GUMULAK, KAMILA MADEJA-BIEŃ and AGNIESZKA KOWARSKA (random order). Very broad knowledge of topics, diverse, sophisticated forms of communication have made even more difficult issues were understood and not tired trainees. These highlighted my person very ambitious must like what they do and are you sure you want to share their knowledge and good for them to go. That’s Right! I look forward eagerly to the summary Conference in March. Ewa Rybińska

Knowledge and skills gained during the training used every day at work. Importance is also the exchange of experience be-tween the participants. A positive party training was also a nice atmosphere and the excellent conditions of stay. We attend in similar training. Iwona Gomułkiewicz

… Generally, the entire project for estimate very successful. His remarks put it in certain spheres: sphere 2 Professional: gained skills and message as regards the management of the staff and working with a difficult client, used them in the work of the Deputy Director, expanded information about how to manage the organisation, which allows me to more professional activities, important for me was also meeting with Miss Agnes and transferred knowledge on interpersonal communication gained skills used in daily work; After the training I have other (very positive) looking at the overall European Union in Gen-eral, have not convinced as to whether I think the entry of Poland into the EU, I understand the mechanisms of action and objectives of the EU strategy; gained many new skills on the use of modern technologies comunication-information, used them in their daily work, which allows me to more information and streamline activities to earn; the personal sphere: again communication interpersonal: I feel confident in the management of the Organization, personnel, I have been in accordance with the information gained, the procedures and not intuitively; as a client of the Office I on elements relating to the quality, I think that I’m now aware of the client. Katarzybna Gołąbek.

… I would like to say that training and conferences have been scheduled in a professional manner. Quote software project resulted that this form of training is useful for people with different experience in management. Jolanta Dubińska

153

EN

As a participant of training under the project “Professionalism in the management of Dolnoślaskie office “ I am very pleased with the scope, quality and the way the organization conducted the training. This is particularly the so-called soft skills. Block devoted to the psychology of management, interpersonal communication and difficult customer service rarely is the subject of targeted training for public administration, and undoubtedly the continuous updating of skills in this area is also desirable, and affecting on quality management in the office. Way of organizing the training encourages to sharing the experiences between representatives of local governments. Thanks. Participated in training No. 7

I am an employee of the county in one of the local governments. ... After the first conference in Wroclaw, my opinion was very positive. Taking the individual panels turned out to be full of enthusiasm and professional trainers. The conference formed part of the great tasks of modern government. The atmosphere created by staff DODN liquidate all barriers. Without any re-sistance we could discuss and ask questions. The next three meetings, in which I participated has confirmed my opinion about the whole project. For every day use the knowledge and skills gained during the course of the project. I believe that the huge role played the choice of young, full of new ideas and enthusiastic coaches. Very interesting backstage activities and contacts have an impact on my development as an employee of the local government. It boasts the organization, selection of sites and to provide participants with teaching aids and materials. I’m delighted. Thank you. Alicja Augustyniak.

I am pleasantly surprised by the subject matter of organized classes, the form, and the selection of speakers alike. I have gained precious knowledge which I use successfully at my work at the managerial position. Particularly valuable was the meeting with Agnieszka Kowarska, Ph.D. Beata Soroka

Very professionally (in accordance with the name of the training) prepared a series of training, good organization, good con-ditions for permits. For me the most useful and interesting modules-module 1, 2, 3, 5, 7 and 10. Special thanks for an excellent atmosphere for p. Carolina. Participant of training courses and conferences.

Training within the framework of the project “Professionalism in the management of the lower Office ‘ were very useful in my job as the Director of the gymnasium. Staff training in the various modules of the guitar was prepared professionally. The way of transmission of messages and skills, openness, the ratio of the participants of the training, interpersonal relationships, ownership in the treatment of participants standing at a high level. Ambiance atmosphere during activities conducive to ask questions and clarifying the doubts of the participants. Praise deserves also the choice of sites and support training. Thank you for the opportunity to participate in training and observing professionals in action. Maria Subik.

Schedule training was developed with the details, which helped plan the leisure-leisure. Technical conditions and the entire social sphere training was at the highest level. In my work the headteacher of the school of secondary and technical issues many of issues have implemented in the operation of the school. Were discussed also issues, issues, which I obliged with its current management at me personally cemented that my attitude in terms of management, delegation of authority for my vice directors, managers as well as the Presidents of the assemblies of the focus is correct. In particular, it is valuable, that in one place to meet representatives of the various offices of the schools. Coaches leading the training were very good and well prepared to carry out the activities of the workshop, exercises. Analyzed examples were subject to discussion, which had a substantial value, develop adequate solutions to the problem and the situation and arrange the matter effectively, you may receive a few proposals. Greet. Czesław Witold Czupryniak.

Both cycle training and conferences organized in the framework of the project “Professionalism in the management of the lower Office ‘, in which I had the pleasure to participate, was at a high level of substantive. Perfect organisation and the pro-fessional care of participants and the Conference influenced the issue my highest assessment for this project. Thanks to the training I had the opportunity to acquire many useful skills, such as how to handle difficult client, the method of negotiations, understanding certain types of human behaviour, ways to promote municipalities, working with Generator Enabled Applica-tions for a contribution from the funds of the European communities, working with software for the electronic circulation of documents in the Office. Acquired knowledge helped me look at my work and client Office from another perspective. It fills a gap in the range of training available in the market offer in-service training for staff of the administration. Congratulations idea on the project. Participant of training courses and conferences.

154

EN

Addresses of unitsplace unit address part 1 address part 2

Bielawa Town Hall 1 Wolności Sq. 58-260 Bielawa

Bogatynia Community Office and Town Hall 1 Daszyńskiego St. 59-920 Bogatynia

Boguszów-Gorce Town Hall 1 Odrodzenia Sq. 58-370 Boguszów-Gorce

Bolesławiec Junior High School nr 2 5 Bielska St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Junior High School nr 3 2 Słowackiego St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Municipal School Complex 38c Jana Pawła II St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Municipal Public Kindergarten nr 1 Dolne Młyny 60 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Municipal Public Kindergarten nr 1 50d Jana Pawła II St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Municipal Public Kindergarten nr 2 17 Mikołaja Brody St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Municipal Public Kindergarten nr 3 5 Ceramiczna St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Municipal Public Kindergarten nr 4 9 Sądowa St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Municipal Public Kindergarten nr 5 16b Zygmunta Augusta St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Municipal Public Kindergarten nr 6 2 Piotra i Pawła St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec District Education and Personnel Training Center 7 Ogrodowa St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Primary School nr 2 8 Bankowa St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Primary School nr 3 5 Ceramiczna St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Architectual School Complex 51 1000-lecia St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Commercial and Service School Complex 18 Zgorzelecka St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Municipal Public Kindergarten nr 7 5 Górne Młyny St. 59-700 Bolesławiec

Bolesławiec Town Hall 41 Market Square 59-700 Bolesławiec

Bolków Agrobusiness School Complex 17 Niepodległości St. 59-420 Bolków

Bolków Town Hall 1 Market Square 59-420 Bolków

Brzeg Dolny Town Hall 29 Kolejowa St. 56-120 Brzeg Dolny

Bystrzyca Dolna District Special School Complex 27 Jagiellońska St. 58-100 Świdnica

Bystrzyca Kłodzka Community Office and Town Hall 1 Wolności Sq. 57-500 Bystrzyca Kłodzka

Bystrzyca Kłodzka Community Office and Town Hall 6 Henryka Sienkiewicza St. 57-500 Bystrzyca Kłodzka

Bystrzyca Kłodzka High School Complex 13 Sempołowskiej St. 57-300 Bystrzyca Kłodzka

Chocianów Community Office and Town Hall 10 Ratuszowa St. 59-140 Chocianów

Chwalibożyce Primary School Chwalibożyce 1c 55-200 Oława

Cieszków Public Junior High School 3 Grunwaldzka St. 56-330 Cieszków

Cieszków Community Council 41 Grunwaldzka St. 56-330 Cieszków

Czarny Bór Primary School 19 XXX-lecia St. 58-379 Czarny Bór

Czarny Bór Community Office 18 XXX-lecia St. 58-379 Czarny Bór

Czernica Public Junior High School 9 Św Brata Alberta St. 55-300 Czernica

Czernica Primary School 9 Św Brata Alberta St. 55-300 Czernica

Długołęka Community Office 18 Wrocławska St. 55-095 Długołęka

Długołęka High School and Junior High School Complex 40 Szkolna St. 55-095 Mirków

Długopole Zdrój Special Teaching and Parenting Center 11 Zdrojowa St. 57-520 Długopole Zdrój

Drzemlikowice Primary School Drzemlikowice 14 55-200 Oława

Dzierżoniów Town Hall 1 Market Square 58-200 Dzierżoniów

Gilów Primary School Gilów 49 58-230 Niemcza

Głogów Vocational School Complex 7 Jana z Głogowa Sq. 67-200 Głogów

Głogów Vocational Education Centre in Głogów 29 Piotra Skargi St. 67-200 Głogów

Głogów Municipal Social Help Center 4 Sikorskiego St. 67-200 Głogów

Głogów Town Hall 10 Market Square 67-200 Głogów

Głogów District Office 21 Sikorskiego St. 67-200 Głogów

Głuszyca Town Hall 55 Grunwaldzka St. 58-340 Głuszyca

155

EN

Głuszyca Górna Primary School 103 Kłodzka St. 58-340 Głuszyca

Góra Community Office and Town Hall 1 Mickiewicza St. 56-200 Góra

Góra Śląska School Complex 15a Armii Polskiej St. 56-200 Góra Śląska

Gryfów Śląski Community Office and Town Hall Market Square 1 59-820 Gryfów Śląski

Jaworów Primary School Jaworów 9a 57-120 Wiązów

Jegłowa Primary School 6a J. Korczaka St. 57-130 Jegłowa

Jelcz-Laskowice Community Office and Town Hall 24 Witosa St. 55-220 Jelcz- Laskowice

Jelenia Góra District Office 10 Kochanowskiego St. 58-500 Jelenia Góra

Jelenia Góra City Hall Ratuszowy Sq. 58-500 Jelenia Góra

Jelenia Góra High School Complex nr 1 18 Kochanowskiego St. 58-500 Jelenia Góra

Jeżów Sudecki Community Office 63 Długa St. 58-521 Jeżów Sudecki

Kamieniec Wrocławski Public Junior High School 4 Kolejowa St. 55-002 Kamieniec Wrocławski

Kamienna Góra Town Hall 1 Grunwaldzki Sq. 58-400 Kamienna Góra

Karpacz Town Hall 54 Konstytucji 3 Maja St. 58-540 Karpacz

Karpacz Town Hall 25 Konstytucji 3 Maja St. 58-540 Karpacz

Kłodzko Primary School nr 3 4 Jana Pawła II St. 57-300 Kłodzko

Kłodzko District Office 1 Okrzei St. 57-300 Kłodzko

Kotla Junior High School 2 Szkolna St. 67-240 Kotla

Kotla Community Office 93 Głogowska St. 67-240 Kotla

Kowary Town Hall 1a 1 Maja St. 58-530 Kowary

Kudowa Zdrój Town Hall 24 Zdrojowa St. 57-350 Kudowa Zdrój

Legnica District Office 1 Słowiański Sq. 59-220 Legnica

Legnica Town Hall 8 Słowiański Sq. 59-220 Legnica

Leśna Community-Municipal Social Help 10 Pocztowa St. 59-820 Leśna

Lubań Community Office 18 Dąbrowskiego St. 59-800 Lubań

Lubin II High School 31 Niepodległości Av. 59-300 Lubin

Lubin District Council 12b Jana Kilińskiego St. 59-300 Lubin

Lubin District Office 12b Jana Kilińskiego St. 59-300 Lubin

Ludwikowice Public Junior High School 1 Batorego St. 57-450 Ludwikowice

Lwówek Śląski District Office 25a Wojska Polskiego Av. 59-600 Lwówek Śląski

Lwówek Śląski Community Office and Town Hall 25a Wojska Polskiego Av. 59-600 Lwówek Śląski

Malczyce Primary School 6 Szkolna St. 55-320 Malczyce

Marcinkowice Primary School Marcinkowice, 1 Szkolna St. 55-200 Oława

Milicz District Office 38 Wojska Polskiego St. 56-300 Milicz

Milicz Primary School nr 2 and Music School I degree 18 M. Kopernika St. 56-300 Milicz

Mściwojów Community Office Mściwojów 43 59-407 Mściwojów

Niechlów Community Office 31 Głogowska St. 56-215 Niechlów

Nowa Ruda School and Preschool Complex Włodowice 25 57-400 Nowa Ruda

Nowa Ruda Town Hall Rynek 1 57-400 Nowa Ruda

Oleśnica District Office 10 Słowackiego St. 56-400 Oleśnica

Oława Community Culture Sport and Recreation Center 3 Św. Rocha St. 55-200 Oława

Oława Community Office 28 Marszałka J. Piłusudskiego Sq. 55-200 Oława

Oława Town Hall 15 Zamkowy Sq. 55-200 Oława

Piechowice Town Hall 49 Żymierskiego St. 58-573 Piechowice

Podgórzyn Primary School 14 Żołnierska St. 58-562 Podgórzyn

Podgórzyn Community Office 14 Żołnierska St. 58-562 Podgórzyn

Polanica Zdrój Town Hall 3 Dąbrowskiego St. 57-320 Polanica Zdrój

Polanica-Zdrój Social Help Center 3 Dąbrowskiego St. 57-320 Polanica Zdrój

Polkowice Primary School nr 3 1 K.B. Kominka St. 59-100 Polkowice

156

EN

Polkowice Community Office Market Square 1 59-100 Polkowice

Prusice Community Office and Town Hall Market Square 1 55-110 Prusice

Ruszów Junior High School 2 Zgorzelecka St. 59-950 Ruszów

Sarby Primary School 52 Sarby St. 57-130 Przeworno

Siechnice Community Office 17 Żernicka St. 50-010 Św. Katarzyna

Sobótka Community Office and Town Hall Market Square 1 55-050 Sobótka

Stara Kamienica Community Office Stara Kamienica 41 58-512 Stara Kamienica

Strzegom District Special School Complex 16a Wojska Polskiego Av. 58-150 Strzegom

Strzegom Town Hall Market Square 38 58-150 Strzegom

Strzelin Public Primary School 41 Sienkiewicza St. 57-100 Strzelin

Szklarska Poręba Town Hall 1a Jedności Narodowej St. 58-580 Szklarska Poręba

Ścinawa Polska Primary School Ścinawa Polska 26 55-200 Oława

Środa Śląska District Post Junior High School Complex nr 1 12 Wrocławska St. 55-300 Środa Śląska

Środa Śląska District Post Junior High School Complex nr 2 4 Św. Andrzeja St. 55-300 Środa Śląska

Świdnica Town Hall 49 Armii Krajowej St. 58-100 Świdnica

Świdnica District Office 7 M. Skłodowskiej-Curie St. 58-100 Świdnica

Świebodzice Town Hall Market Square 1 58-160 Świebodzice

Tomaszów Bolesławiecki Primary School II Armii Wojska Polskiego St. 59-720 Raciborowice

Trzebnica District Office 6 Ks.Dz. Bochenka St. 55-100 Trzebnica

Wałbrzych District Office 24 Wyzwolenia Av. 58-300 Wałbrzych

Wałbrzych Town Hall pl. Magistracki 1 58-300 Wałbrzych

Wądroże Wielkie Community Office Wądroże Wielkie 64 59-430 Wądroże Wielkie

Węgliniec Junior High School 5 Kościuszki St. 59-940 Węgliniec

Wiązów Public School Complex 31 1 Maja St. 57-120 Wiązów

Wiązów Community Office and Town Hall 37 Wolności Sq. 57-120 Wiązów

Wińsko Community Office 2 Wolności Sq. 56-160 Wińsko

Witoszyce Primary School and Kindergarten Complex Witoszyce 10 56-200 Góra

Witowice Primary School Witowice 39 57-120 Wiązów

Wleń Culture, Sport and Tourism 2 Chopina St. 59-610 Wleń

Wrocław Air Scientific Institution 43 Kiełczowska St. 51-315 Wrocław

Wrocław Marshall’s Office 17 Mazowiecka St. 50-412 Wrocław

Wrocław Marshall’s Office Wybrzeże Słowackiego 12-14 50-411 Wrocław

Wrocław WCDN 71/73 Swobodna St. 50-089 Wrocław

Wrocław Integrating School Complex 70/82 Nowodworska St. 54-438 Wrocław

Wrocław The Department of Municipal Unit Service 2/4 G. Zapolskiej St. 50-032 Wrocław

Wrocław City Hall 1/8 Nowy Targ Sq. 50-141 Wrocław

Wrocław District Office 131 Kościuszki St. 50-440 Wrocław

Wrocław The Department of Education, City Hall 2/4 G. Zapolskiej St. 50-032 Wrocław

Wziąchowo Wielkie Primary School Wziąchowo Wielkie 47 56-300 Milicz

Zagrodno Community Office Zagrodno 172 59-516 Zagrodno

Zagrodno Junior High School Zagrodno 135 59-516 Zagrodno

Ząbkowice Śląskie Post Junior High School Complex nr 2 17 Wrocławska St. 57-200 Ząbkowice Śląskie

Ząbkowice Śląskie District Office 11 Sienkiewicza St. 57-200 Ząbkowice Śląskie

Zgorzelec Post Junior High School Complex named after Emilia Plater

6 Francuska St. 59-900 Zgorzelec

Zgorzelec Vocational School Complex 16 Bohaterów II AWP St. 59-900 Zgorzelec

Zgorzelec District Office 8a Bohaterów II AWP St. 59-900 Zgorzelec

Złoty Stok Town Hall Market Square 22 57-250 Złoty Stok

Żmigród District School Complex 5 Willowa St. 55-140 Żmigród

Żmigród Town Hall 2-3 Wojska Polskiego Sq. 55-140 Żmigród

157

UA

Введення Сьогоднішня Публікація висновків покликана передати основну інформацію про проект «Професіоналізм в управлінні служб Нижньої Сілезії» який був реалізований з липня 2009 по квітень 2011 Педагогічним центром доско-налення вчителів Нижньої Сілезії у Вроцлаві у партнерстві з Обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти у Вінниці в Україні. Дане видання містить інформацію про всі десять конференцій, які були реалізовані в рамках проекту та десять видань підготовки. У виданні читач знайде інформацію про основні принципи та концепцію проекту, прийняту методологію та досягнуті результати. Документ також містить цікаві статті, що описують передовий досвід установ в Нижній Сілезії та інші матеріали, пов’язані із реалізацією проекту. Додаткову інформацію про проект можна отримати із трьох видань Інформаційних матеріалів а також з нашого інформаційного сайту, розміщеного на http://www.pzdu.pl, на якому послідовно опубліковувались актуальні інформації про події, пов’язані з Проектом. Проект співфінансувався Норвезьким фінансовим механізмом та бюджетом воєводства Нижньої Сілезії.

Опис проекту Молода польська демократія будує свій імідж через призму громадських установ та їхніх кадрів, що відзна-чаються певними необхідними компетенціями. У європейських органах місцевого саморядування діє багато переві-рених принципів роботи, які варто пропагувати та переймати. Саме тому обмін досвідом між працівниками місцевого самоврядування з гмінних, повітових та інших огранів, розповсюдження доброї практики, пропагування позитивного розвитку на регіональному та місцевому рівнях, підвищення професійної кваліфікації урядовців стали основними цілями проекту під назвою «Професіоналізм в управлінні дольношльонськими громадськими установами».

Звідки взялася ідея такого проекту? Як випливає з проведеного аналізу, гмінні та повітові ограни місцевого самоврядування, а також воєвод-ське управління не часто мають можливість брати участь у зустрічах, конференціях, що ставлять за мету пропагування розвитку на регіональному та місцевому рівнях, завдяки чому можна було б суттєво підвищити якість послуг, що надаються такими установами, а також громадянську свідомість місцевого населення. Доказом цієї тези може по-служити поглиблений аналіз освітніх потреб, проведений в січні 2007 року (власне обстеження). Урядовці вищого рівня, незважаючи на значний професійний досвід, відчувають нестачу підтримки та можливості здобути нові знання з метою підвищення професійної кваліфікації. Свої компетенції вони оцінюють в середньому від 35% до 100%. Вони вважають необхідним брати участь у навчаннях, завдяки яким зможуть підвищити свої професійні кваліфікації; 94% відповідачів було зацікавлених участю у проекті, оскільки більшість з них (78%) з 2006 року не проходила жодного до-вшого навчання. Крім цього, вони з охотою приймали б участь у конференціях, що дають можливість обміну досвідом та пропагування кращих стандартів в рамках зразкової практики.

Які основні цілі проекту?Перша ціль проекту – підвищення ефективності управління якістю та допасування організації роботи установи 1. до потреб громадян.Друга ціль – поліпшення соціальної комунікації та транс-кордонної співравці між населенням та огранами міс-2. цевого самоврядування.Третя, не менш важлива ціль – пропагування співпраці на регіональному та місцевому рівнях шляхом обміну до-3. свідом та видання інформаційних матеріалів і буклетів на трьох мовах, що пропагують кращі дольношльонські приклади.

Як планувалася реалізація визначених цілей? В рамках проекту було заплановано організацію 6 конференцій для 300 учасників та 10 випусків навчання для 150 чоловік. Вони мали за мету заохотити до пропагування того, що найкраще в даному регіоні, до підвищення якості роботи установи на основі дольношльонського, європейського та українського досвіду, а також до обміну до-свідом. Величезне зацікавлення можливістю участі в обміні досвідом у регіоні, пропагуванням позитивного розвитку на регіональному та місцевому рівнях, пізнанням нових можливостей розвитку гміни, повіту чи регіону мало вплив на те, що проект повністю заспокоїв потреби та очікування урядовців, що дбають про розвиток установ, в яких вони працюють. В рамках проекту передбачувалося провести 6 регіональних конференцій, на яких було представлено між іншим приклади доброї практики в організації роботи громадських установ та управлінні якістю, що застосовуються у скандинавських країнах. Викладачами, крім місцевих спеціалістів, були представники Норвезького Союзу Огранів Регіонального та Місцевого Самоврядування, а також представників інших установ з Країн-Донорів.

Крім цього, будо заплановано 10 випусків 100-годинних навчань для керівних кадрів (3 сесії по 5 днів в рамках кожного випуску). Навчальна програма містила:

Принципи промоції регіону (7 год.);• Демократія в суспільстві (4 год.);• Законодавчі положення ЄС у найбільш важливих аспектах, між іншим охорона навколишнього середовища, до-• тримання базових прав, у тому числі свободи, рівних шансів та культурної різноманітності (4 год.);

158

UA

Ключові компетенції урядовця (13 год.);• Обслуговування проблемних клієнтів, у тому числі інвалідів (7 год.); • Управління якістю в громадських установах (13 год.);• Психологія в управлінні (13 год.);• Інтерперсональна комунікація (13 год.);• Інформаційно-комунікаційні технології (13 год.);• Використання коштів з ЄС та ЄЕС з метою розвитку на місцях (13 год.).•

Було заплановано також поточний моніторинг навчань та конференцій. Учасники отримали пакети на-вчальних / конференційних матеріалів у паперовому та електронному варіантах для практичного користування. Роз-роблені інформаційні матеріали та буклети отримали всі бенефіцієнти, а також місцеві, європейські та українські установи. Після завершення навчання серед учасників було проведено анкетування з метою оцінки рівня здобутих знань та вмінь. На потреби урядовців було впроваджено послугу у виді електронних консультацій, тематика яких мала зв’язок з цілями проекту та тематикою навчань і конференцій. В рамках фіксування постійних результатів проекту під-тримується база бенефіцієнтів, які електронним шляхом будуть отримувати актуальні пропозиції відносно навчань та запрошуватися на чергові навчання і конференції, огранізовані завявником та реалізовані з використанням євросоюз-них фондів.

Хто був організатором? Проект був огранізований Дольгошльонським Центром Вдосконалення Вчителів у Вроцлаві та реалізова-ний в рамках партнерства з Вінницьким Обласним Інститутом Подипломної Освіти Педагогічних Працівників, Україна. Партнер приймав участь у конференціях як співогранізатор та викладач, представив досвід українських органів місце-вого самоврядування, а в майбутньому використає здобутий ним досвід під час реалізації аналогічного проекту для українських органів місцевого самоврядування.

Ким були адресати проекту? Цільовою аудиторією (Фінальним бенефіцієнтом) проекту були керівні кадри регіональних, повітових та гмінних огранів держадміністрації, що знаходяться на території Дольношльонського воєводства.

Користь від участі у проекті Участь у проекті матиме вплив на підвищення ефктивності роботи громадських установ, компетенцій ке-рівних кадрів, а також зростання задоволення місцевого населення завдяки кращій огранізації роботи установ та професіональному обслуговуванню клієнтів, згідному з євросоюзними стандартами якості. Після завершення навчання та конференцій відповідним установам, що прислали своїх делегатів для участі у проекті, будуть вручені сертифікати «Приязна громадська установа».

Витрати на участь у проектіФінальні бенефіцієнти не несли ніяеих витрат, зв’язаних з участю в навчанні / конференції, ща винятком витрат на приїзд до місця навчання / конференції та повернення додому.

Терміни та тематика конференційI конференція 15-16 жовтня 2009 року Інавгураційна конференція

Структурні фонди як підтримка для розвитку на місцевому рівні

II конференція 7-8 січня 2010 року Маркетинг та промоція регіону

III конференція 18-19 березня 2010 року Формування політики якості в громадській установі

IV конференція 10-11 червня 2010 року Управління людськими ресурсами в держадміністрації

V конференція 4-5 листопада 2010 року Сучасні технології у державному секторі

VI конференція 10-11 березня 2011 року Конференція – підведення підсумків проектуДобра практика в управлінні громадськими установами

159

UA

Терміни навчаннГрупа Блок 1 Блок 2 Блок 3

1 26.10.2009 – 30.10.2009 16.11.2009 – 20.11.2009 30.11.2009 – 04.12.2009

2 02.11.2009 – 06.11.2009 23.11.2009 – 27.11.2009 07.12.2009 – 11.12.2009

3 11.01.2010 – 15.01.2010 25.01.2010 – 29.01.2010 15.02.2010 – 19.02.2010

4 18.01.2009 – 22.01.2010 01.02.2010 – 05.02.2010 22.02.2010 – 26.02.2010

5 12.04.2010 – 16.04.2010 26.04.2010 – 30.04.2010 17.05.2010 – 21.05.2010

6 19.04.2010 – 23.04.2010 10.05.2010 – 14.05.2010 24.05.2010 – 28.05.2010

7 23.08.2010 – 27.08.2010 06.09.2010 – 10.09.2010 20.09.2010 – 24.09.2010

8 30.08.2010 – 03.09.2010 13.09.2010 – 17.09.2010 27.09.2010 – 01.10.2010

9 11.10.2010 – 15.10.2010 15.11.2010 – 19.11.2010 29.11.2010 – 03.12.2010

10 18.10.2010 – 22.10.2010 22.11.2010 – 26.11.2010 06.12.2010 – 10.12.2010

Завдяки коштам, заощадженим на початку 2011 року, було організовано додаткове навчання для 11-тої групи учасників проекту «Професіоналізм в управлінні дольношльонськими громадськими установами».

Група Блок 1 Блок 2 Блок 3

11 10.01.2011 – 14.01.2011 24.01.2011 – 28.01.2011 14.02.2011 – 18.02.2011

Методологія організації конференцій Для кожної з шести регіональних конференцій запланованих в проекті, будуть окремо визначені: термін і місце проведення конференції, тема, програма, мета, очікуванні результати, оціночна документація.

Підбір доповідачів і тем Підбір доповідачів і тем залежить від цілей і завдань прийнятих в проекті. Комплексний і багатосторонній підхід до теми конференції є гарантією високої якості i корисності конференції.

Рекомендовані критерії для добору доповідачів досвід роботи в галузі науки і / або викладання в університетах та / або досвід роботи в обраній галузі;• базові знання у сфері законодавства Європейського союзу і сучасних, європейських стандартів у вибраній об-• ласті;високі міжособистісні й комунікативні навички.•

Тривалість конференції За припущенням прийнятим в проекті - 2 дні по 6 годин. За даними проектної групи, 1 година розуміється як навчальна година або 45 хв.

Місце i дата Місце має бути приємним, з урахуванням потреб людей з обмеженими можливостями, хорошого рів-ня. Місце до якого можна в міру без проблем доїхати з різних міст. Відповідна кількість одно-і двомісних номерів, конференц-залів з гарним освітленням та звуковою системою, аудіовізуальне обладнання, вестибюлі для обговорен-ня під час перерв і після конференцій і т.д. Термін не має накладатись а інші важливі справи, в яких можуть бути задіяні ключові особи, наприклад, Маршалок, Воєвода, якщо вони згодяться прийти. У той же час термін конференції має дотримуватися термінів графі-ка проекту.

Рамковий план для конференції Детальна програма лекцій та презентацій і перерв буде остаточно визначена після добору доповідачів. Привабливими і цікавими для учасників є короткі, динамічні виступи та можливість задавати питання, а також дис-кусії після лекцій і презентацій. Небажано задавати питання та дискутувати в ході конференції або після кожного ви-ступу. Це вносить дезорганізацію в конференцію, з’являється ризик того що, пересунуться подальші виступи. Занадто довгі виступи можуть бути втомливими для учасників.

Відповідно до планів проектної команди прийнято, що один виступ буде тривати максимально 45 хвилин.

160

UA

Рекомендовані методи i техніки конференціїВибір методів навчання залежить від:

цільової групи;• мети конференції;• організаційно-технічних можливостей організатора (аудиторія, аудіовізуальне обладнання і т.д.)•

У випадку цільової групи, яка зазначається в даному проекті, тобто управлінські кадри місцевих органів влади, рекомендуються методи засновані на слові, в поєднанні з практичним методом: інформаційна лекція, лекція, що стосується даної проблеми, огляд - в поєднанні з мультимедійною презентацією, показ фільму.

Крім того - одним з елементів конференції повинна бути дискусія, пов’язана з лекцією і можливість задава-ти питання після лекції та презентації.

Ведучий конференції Важливо залучити відповідного ведучого конференції, який буде дбати про динаміку конференції, “роз-рядку” важких ситуацій і забезпечить дотримання графіка і часових рамок доповідачів.

Конференційні матеріали Кожен доповідач зобов’язаний опрацювати і передати організатору, принаймні за 14 днів до початку кон-ференції, зміст своїх промов та / або презентацій в письмовій формі – роздруковані на папері в трьох примірниках на аркушах формату А4, а також в електронному вигляді на CD - 2 копії. Максимальний обсяг - до 10 сторінок з текстом друкованим на одній стороні, перша сторінка повинна містити тему доповіді і дані автора. Вимоги - шрифт Times New Roman, розмір 12, одинарний інтервал, поля на рівні 2,5, виноски до тексту, сторінки послідовно пронумеровані, цитовані джерела мають містити автора, назву, видавництво і рік видання, текст записаний в Word 97 -2003, Excel 97-2003, Power Point 97-2003.

Підготовка i розсилка запрошень Запрошення це одночасно наша візитна картка, тому необхідно подбати про те, щоб вони були належним чином підготовлені (графіка, якісний папір, кольористика, означення, місце і тривалість конференції, мета і тематика конференції, програма, інформація про спонсорів, контакти до особи відповідальної за організацію конференції, по-силання на веб-сторінку тощо). В запрошенню треба зазначити, що необхідно підтвердити свою участь (і коли) - по телефону, поштою, факсом. Запрошення можна надіслати звичайною поштою, електронною поштою або факсом, принаймні за 14 днів до початку конференції.

Оцінка проведеної конференції /евалюація/ Учасник заповнює анкету, яка розсилається електронною поштою серед всіх учасників після конференції або заповнює анкету в паперовій формі, яка додається до конференційних матеріалів на другий день конференції і залишає її в місці вказаному організатором, наприклад в приймальні під час виписки. Рекомендується другий варіант. Анкета має бути коротка, містити кілька питань, що стосуються рівня задоволеності добором тематики, виступаючих, способу читання лекцій та презентацій, а також організаційних, технічних і загальних умов.

Інші важливі елементи організації конференцій Підготовка та упаковка в папках конференційних і рекламних матеріалів. Конференційні матеріали, брошу-ри, листівки, треба підготувати і розложити заздалегідь або видавати учасникам при реєстрації до початку конферен-ції. Після закінчення конференції конференційні матеріали треба буде вислати відсутнім на конференції учасникам.

Надання учасникам доступу до телефону, факсу, інтернету, копіювальної апарати, тощо. • відповідне підготування звукової системи, справність мікрофонів і аудіовізуального обладнання.• відповідна кількість зручних конференційних стільців і перевірка конференц-залу - хороше освітлення, вентиля-• ція / кондиціонер, налаштування аудіовізуального обладнання, додаткові мікрофони, харчування.Відповідне оснащення, означення, прикрашення і організація місця заходу, а також офісу, місця реєстрації, при-• ймальні, роздягальні і т. д. Призначення особи, яка буде вітати прибуваючих учасників і покаже їм дорогу до місця реєстрації.•

Рекламна стратегія Перша інформація про конференцію має з’явитись за 2-3 місяці до її початку. Дана інформація має на меті заохотити до прийняття участі в конференції і може принести першу інформацію щодо зацікавленості нею. Інформацію про конференцію можна також розміщувати на спеціалізованих сайтах і відправляти електро-нною поштою потенційним учасникам. Важливо правильно спланувати даний засіб комунікації, який буде включати в себе найважливішу інфор-мацію на тему конференції, дати і місця, умови участі, а також запрошених гостей. Крім того, важливо запросити на конференцію представників регіональних та національних засобів масо-вої інформації і призначити особу, яка буде відповідальна за надання інформації ЗМІ.

161

UA

Лекторы ПРОФ. НАДЗВ., Д-Р ТЕХН. Н. Пйотр А. Вжецьонаж Президент TÜVPOL. Автор понад 200 робіт, в тому числі опублікованих в США, Японії, Німеччині, Великобританії, Іспа-нії. Пройшов стажування і відвідував наукові центри у Лондоні, Оксфорді, Кембриджі, Брістолі, Ньюкаслі, Саутгемпто-ні, Глазго, Кранфілді, Делфті, Брно, Москві, Брауншвейгу, Дрездені, Штутгарті, Берліні. Працював на промислових під-приємствах Італії та Німеччини. Співпрацює з такими компаніями як Volvo, Wabco, LG, Philips, Siemens, Shell, Монетний двір Польщі. Спричинився до масштабної передачі знань на вітчизняний ринок. Отримав нагороду “Золотий Інженер” у категорії “Якість” у 2003 році. Професор Вроцлавської політехніки. Член Нижньосілезької ради підприємництва і на-уки при Нижньосілезькій ложі BCC.

Магістр Славомір ВисоцкіСпеціаліст у галузі державного управління. У 1998-2001 роках – радник Урядового уповноваженого з питань реформи держави, заступник директора Департаментів Регіональної політики та Програмного аналізу в Адміністрації прем’єр-міністра, секретар Спільної комісії уряду та органів місцевого самоврядування. Аудитор систем управління якістю, стажист JICA/JSA в області TQM (Японія 2001), член Комітету польської премії якості (2000-2002). Викладач Академії ім. Леона Козьмінського, Національного інституту державного управління. Акредитований тренер в області Європей-ського соціального фонду. З травня 2008 року – експерт Міністерства регіонального розвитку в галузі поліпшення функціонування органів державної адміністрації та самоврядування, а також зміцнення громадянського суспільства.

Магістр-Інженер Збігнєв РакТзОВ „Польська палата зовнішньої торгівлі Відділ сертифікації у Гдині – директор Нижньосілезької філії. Працівник органів самоврядування, колишній бурмістр і староста, автор Системи управління якістю у 24 органах місцевого само-врядування; провідний аудитор у 26 органах місцевого самоврядування; 8 років в управлінні власною господарсько. діяльністю.

Д-Р Ярослав РубінДоктор економічних наук. Тренер бізнесу, коуч і консультант. Власник консалтингово-тренінгової фірми Jotconsult. Ви-пускник Вроцлавської політехніки і Економічної академії у Вроцлаві. Співзасновник Школи лідер-коучингу. Спеціалі-зується в сфері консалтингу та підготовки кадрів в області управління змінами та управління людьми. Автор наукових публікацій у галузі управління змінами та управління персоналом, а також розділу у монографії “Підбір персоналу”. Викладає на Відділенні післядипломної освіти при Вроцлавській філії Інституту суспільної психології.

Д-Р Олександр БінштокДоктор економічних наук, ад’юнкт Економічного університету у Вроцлаві, голова Філії Наукового товариства організа-ції та управління у Вроцлаві, бізнес-тренер у навчально-сервісній компанії „Binsztok & Partners”, читає публічні лекції, веде навчальні курси та семінари у багатьох польських і закордонних компаніях, науковий керівник першого в Польщі закладу післядипломної освіти по медитації, на сьогоднішні день керує ним вже протягом 5 років, автор понад 50 наукових публікацій, газетних статей та книг з менеджменту, маркетингу, ведення переговорів, автопрезентацій та психологічних методів соціального впливу, автор однієї з найновіших книг про переконання: “Коли крапля точить ска-лу, або шлях до майстерності у комунікативному переконанні “ (видавництво Геліон, 2009), лауреат нагороди міністра освіти та вищого шкільництва на кращі книги в області управління організаціями.

Магістр Артур ШвохВиконавчий директор, віце-голова Польської палати зовнішнього торгівлі Відділ сертифікації, акредитованої у Польщі підрозділу сертифікації систем управління. За освітою юрист (закінчив Факультет права й адміністрації Гданського університету), після стажування на посаді судді. Системами управління займається від 2000 р. Провідний аудитор Системи управління якістю ISO 9001 від 2002 р. З цього часу проводить аудити від імені центру сертифікації „Польська палата зовнішньої торгівлі Відділ сертифікації” як провідний аудитор, переважно у публічному секторі – органах само-врядування, силових підрозділах (поліція, пожежна служба).

Марлєна Молішевска-ГумулякЮрист, випускник Сілезького університету в Катовіцах, отримав післядипломну освіту по стратегічному управлін-ні людськими засобами в Інституті підприємництва та менеджменту ім. Козмінського у Варшаві. Практик в області управління трудовими ресурсами – має 14-річний досвід роботи у відділі кадрів та управління, в органах самовряду-вання, а також в приватних підприємств. Закінчила Школу тренерів Heuresis у Кракові. Проводить навчання з питань рекрутингу та відбору працівників, оцінки працівників відповідно до профілю роботи, компетентності працівників органів самоврядування, законодавства про органи самоврядування, обслуговування клієнтів у державних і приват-них організаціях. На даний час тренер, експерт Фонду розвитку місцевої демократії у Варшаві – Центру навчання працівників органів самоврядування ім. В. Панки в Катовіцах.

Д-Р Агнеєшка Коварска Спеціаліст у галузі управління людськими засобами і методів розвитку психосоціальних навиків. Має ступінь доктора гуманітарних наук. Займається антропологією організації, веде дослідження в області лідерства. Практикуючий тре-нер і коуч, зокрема веде курси і тренінги в сфері міжособистісної комунікації в організаціях, також у міжкультурному

162

UA

вимірі, лідерства, будування колективу, швидкого читання, творчого вирішення проблем. Співпрацює із вищими на-вчальними закладами як викладач і керівник науково-дослідних грантів. Постійний співпрацівник Інституту культур-ної етнології і антропології Варшавського університету, а також член наукової ради Інституту хореології у Познані. Автор книги „Польські цигани. Традиція і сучасність”, багатьох навчальних програм, наукових і популярно-наукових статей. Як коуч – фрілансер і експерт співпрацює з органами самоврядування, асоціаціями, консалтинговими фірма-ми та навчальними установами.

Збігнєв Коженєвскі Вчитель, консультант, директор Відділення DODN в Єлєній Гурі. Політолог, отримав також післядипломну освіту в об-ласті організації та управління, а також соціальної комунікації; коуч програми TERM. Автор кільканадцяти навчальних програм в області комунікації, управління і керування навчальними установами, а також в області професійного об-слуговування клієнта. Протягом декількох років співпрацює з органами самоврядування як експерт, радник і тренер, зокрема в області: внутрішньої комунікації, обслуговування проблемних клієнтів. Окрім того веде заняття на курсах підвищення кваліфікації та різноманітних курсах самовдосконалення, являється співпрацівником Карконоського ко-легіуму.

Матеуш КаміньскіВикладач і автор низки публікацій на тему захисту особових даних, інформатизації публічної адміністрації та охорони здоров’я, а також доступу до публічної інформації. Випускник Факультету права й адміністрації Лодзького університе-ту. Отримав післядипломну освіту в сфері європейського права. Співавтор книги „Захист особових медичних даних у лікарському кабінеті” і „Закон „Про електронний підпис”. Коментар”. Був працівником органів самоврядування. Про-тягом двох каденцій виконував функції депутата ради гміни.

Войцєх Магдонь Експерт у галузі управління освітою та використання комп’ютерів в управлінні. Математик і інформатик за освітою. Працівник органів самоврядування і практик в сфері управління освітою. Був, зокрема, засновником та багаторічним директором Об’єднання соціальних шкіл, заступником куратора освіти у Тарнові та заступником президента Тарнова по питаннях освіти. Під час виконання цієї функції запровадив принципи затвердження організаційних листів для шкіл що базуються на ідеї організаційних бонів. Ініціатор і співавтор створення у Тарнові Системи підтримки управління освітою „Edunet”, першої у Польщі інтегрова-ної інформаційної системи підтримки управління освітою. Координатор процесу запровадження цієї системи. Сьогод-ні експерт у галузі розвитку продуктів у компанії VULCAN.

Д-Р Сильвія Котецка Ад’юнкт Центру дослідження правових і економічних проблем електронної комунікації (CBKE) при Факультеті права, адміністрації та економії Вроцлавського університету, член двох груп (що функціонують при міністрі юстиції Респу-бліки Польща) по електронній системі повідомлень та по інформатизації процесу судочинства у цивільних справах. Автор багатьох наукових публікацій в області інформатизації судочинства і публічної адміністрації. Підготувала і за-хистила докторську дисертацію під назвою: „Інформатизація діяльності публічних суб’єктів на прикладі цивільного провадження” (на даний час в друці, Wolters Kluwer Polska).

Пйотр Манєвскі У своїй професійній діяльності більшість часу присвятив проведенню курсів, пов’язаних із загальноприйнятими інфор-маційними технологіями та запровадженням інформаційних систем у організаціях. Брав участь у запровадженні сис-теми SAP, проводячи курси дистанційного навчання, а також курси по інформатизації установ соціального страхування в ролі тренера „on the job”. По мірі можливості у вільній час проводить також курси на тему навиків роботи у колективі та управління проектним колективом, для студентів та членів студентських організацій.

Томаш Вудажевскі, Міхал ШляхціцТомаш Вудажевські і Міхал Шляхціц проводять дидактичні заняття на Відділеннях післядипломної освіти при Інституті банківської справи у Вроцлаві, Познані та Хожові. У 2008 р. відкрили перший у Польщі заклад післядипломної освіти для осіб, що професійно займаються закупівлями для компаній та установ. Керують компанією, що спеціалізується на оптимізації процесів закупівель завдяки використанню електронних інструментів.

Анна Залєсіньска Докторант Докторантури правових наук в Центрі досліджень правових і економічних проблем електронної комуні-кації при Факультеті права, адміністрації та економії Вроцлавського університету. Науковим керівником дисертації є проф., д. н. Яцек Голачинські. Стажист-юрисконсульт. Член групи експертів по підготовці проектів юридичних актів, що стосуються електронного процесу судочинства у цивільних справах. Авторка багатьох наукових публікацій в області інформатизації судочинства.

Лукаш Конотопскі, Маріуш Ціхаль Лукаш Конотопскі – спеціаліст у галузі продажу у Вроцлавській філії ComArch SA.Маріуш Ціхаль – в компанії Comarch виконує функції системного проектанта. Запровадженням систем для публічної адміністрації займається протягом 3 років. Відповідає за координацію роботи програмно-цільових груп, а також ви-конує функції Product Manager вирішень GIS для платформи Comarch Portal.

163

UA

Даріуш Островскі Закінчив Факультет наземного будівництва Вроцлавської політехніки та Відділення післядипломної освіти в сфері ад-міністрації, управління фінансами і місцевої економіки при Вроцлавському університеті та в сфері соціальної комуні-кації при Central Connecticut State University, управління кадрами та управління підрозділом публічної адміністрації при Економічному університеті у Вроцлаві, а також управління якістю при Вроцлавській політехніці. У 1995-2008 рр. працював в Адміністрації міста Вроцлава на посаді директора департаменту президента м. Вроцлава та представник президента у справах інтегрованої системи управління. Провідний аудитор систем управління якістю за стандартом ISO 9001. Функції голови правління АТ „Агентство розвитку вроцлавської агломерації” виконує від грудня 2007 р.

Артур ПшиялговскіЗакінчив Інститут політичних наук при Вроцлавському університеті та Відділення післядипломної освіти в сфері управ-ління якістю при Вроцлавській політехніці. Попередньо працював в Адміністрації президента м. Вроцлава (де, зо-крема, співпрацював при запровадженні ISO 9001 в Адміністрації міста Вроцлава), займався системами управління якістю та управлінням проектними процесами. В Агентстві розвитку вроцлавської агломерації працює на посаді керів-ника проекту 5.2.1 “Запровадження управлінських покращень в нижньосілезькому партнерстві JST” та представника правління у справах системи управління якістю.

Дам’ян ДецПолітолог; отримав післядипломну освіту Пропагандистські програми ЄС – Структурні фонди та Фонд спільноти при Економічному університеті у Вроцлаві; XII випуск Школи лідерів громадянського суспільства та Школи фасилітаторів місцевих партнерств. Спеціаліст Програми EURO-NGO, сертифікований тренер Школи тренерів бізнесу та персональ-них радників Психологічної лабораторії Ельжбєти Солтис, член Асоціації тренерів неурядових організацій „СТОП”.

Проф., д-р н. Мірослава Клямут Професор Кафедри економічної політики та Відділення європейської регіональної освіти при Економічному універ-ситеті у Вроцлаві.

Д-р техн. н. Дорота Квятковска-Цьотуха Економічний університет у Вроцлаві, ад’юнкт Кафедри економічного прогнозу та аналізу. Співавтор усіх науково-дослідних і навчальних проектів, реалізованих до цього часу Економічним університетом у Вроцлаві на кошти Євро-пейського соціального фонду. Керівник двох перспективних проектів університету, що реалізовуються на даний час в рамках заходу 4.1.1 POKL. Експерт Міністерства регіонального розвитку на 2007 – 2013 рр. в рамках Оперативної програми Людський капітал в галузях: вище шкільництво, освіта дітей і молоді, в тому числі вирівнювання освітніх шансів, покращення адаптаційних здібностей працівників та підприємців, транснаціонального співробітництва. Екс-перт евалюації ex post Програми Леонардо да Вінчі. Асесор у Міністерстві науки і вищого шкільництва (пріоритет 4 POKL), у Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації (пріоритет 5 POKL), Нижньосілезькому воєводському управлінні зайнятості (пріоритет 8 POKL), Адміністрації маршала Нижньосілезького воєводства (пріоритет 8 і 9 POKL).

Павел Камецкі Член правління ТзОВ „Umbrella Consulting”. Володіє інтердисциплінарним досвідом і кваліфікаціями, отриманими у Польщі та за кордоном у проектних компаніях, а також у розробці програмного забезпечення для інформаційно-обчислювальних систем, управлінні проектами та управлінні якістю. Провідний консультант з систем управління якіс-тю та безпекою інформації, моделювання бізнес-процесів та розробки і введення електронного обігу документів. Провідний аудитор сертифікації систем управління якості і управляння безпекою інформації у компанії Bureau Veritas Certyfication Polska Sp z o.o. Викладач – провів понад кількасот днів тренінгів. Реалізував 45 впроваджень, консалтин-гових та навчальних проектів з управління якістю і безпекою інформації, а також інформаційних проектів. Викладач післядипломної освіти з безпеки інформації в Інституті ORGMASZ.Провів кількасот днів аудиту якості і безпеки інформації. Ввів кільканадцять інформаційних систем у адміністрації та бізнесі, напр., систему моніторингу будівництва Ямалського трубопроводу, систему моніторингу програмно-цільового бюджету і Qsystem для Адміністрації м. Кракова, електронній обіг документів для Кооперативного банку у м. Високе Мазовецьке, MPT тощо.

Беата КосьцєльнякЗакінчила Юридичний факультет Вроцлавського університету і отримала післядипломну освіту „Управління проекта-ми” в Інституті банківської справи у Вроцлаві. З 2007 року в Адміністрації м. Вроцлава координує проект “Сучасний працівник органів самоврядування – підвищення компетентності і фахової кваліфікації співробітників міської адміні-страції та інших організаційних підрозділів гміни Вроцлав”, кошти на який виділяються з Фінансового механізму ЄЕП.

Катажина Сапа-МоньскаКерівник Відділу інвестицій публічного сектору Агентства розвитку інновацій. Закінчила Факультет суспільних наук Вроцлавського університету, останні чотири роки співпрацює з органами місцевого самоврядування при залученні дотацій для реалізації інвестиційних проектів. У 2004-2005 роках фахівець з питань Проектів у сфері самоврядування у ТзОВ „CWPE”. Як член команди успішно підготувала кілька проектів для Інтегрованої операційної програми регіональ-ного розвитку, Interreg IIIA i RPO, основні з яких: “модернізація інформаційно-обчислювальні мережі Воєводської ко-мендатури служби пожежної охорони Вроцлава з метою адаптації її для електронного адміністрування “, “ придбання та обладнання транспортних засобів для служби швидкої допомоги у м. Легниця “, “модернізація та консервація ста-

164

UA

родавньої вежі і палацово-паркового комплексу у Жмігроді”, “ відновлення 24 історичних будинків на Ландецькому ринку “ та “ розширення Опікунсько-лікувального закладу дітей у Вєжбіцах “. У 2006-2007 роках координатор Форуму європейських службовців Нижньосілезького воєводства. Досвід у сфері моніторингу, звітності та бухгалтерського об-ліку проектів, що фінансуються з Європейського соціального фонду - регіональний координатор проекту “Підтримка регіональних та місцевих громад у попередженні наркоманії на місцевому рівні”. Автор публікацій на тему фондів ЄС у спеціалізованих журналах.

Томаш Курек Директор Департаменту інвестицій Агентства розвитку інновацій. Випускник Факультету міжнародних відносин Вроц-лавського університету. Отримав післядипломному освіту у сфері управління проектами в Інституті банківської спра-ви. З 2004 року співпрацює з суб’єктами малого і середнього бізнесу, підрозділами органів місцевого самоврядуван-ня та неурядовими організаціями при одержанні ними зовнішнього фінансування проектів й управління проектами. Координатор проектів, які фінансуються з коштів ЄС на загальну суму 6,5 млн. польських злотих. Тренер з управління проектами та пошуку зовнішніх фінансових засобів.

Томаш Височаньскі Директор Нижньосілезької філії Фонду розвитку місцевої демократії.

Д-Р Анна Зарода-Домбровска Доктор гуманітарних наук Ягеллонського університету в області політології. Стипендіат Міністерства національної освіти.Протягом 7 років працює незалежним консультантом і радником у сфері діагностики організації та структури програм розвитку персоналу. Спеціалізується на управлінні повноваженнями та навчанням. Фахівець в області функціонування органів самоврядування; автор публікацій на тему органів місцевого самоврядування. Співавтор науково-дослідних інструментів для оцінки підготовки працівників, їхньої мотивації, діагностики організаційного клімату у компанії, роз-роблених у співпраці з колективом Інституту бізнесу – NLU.

Томаш ДомбровскіВипускник Факультету права й адміністрації Ягеллонського університету. Директор відділу досліджень і Відділу про-ектів у компанії „Нові мотивації”. 9 років спеціалізується в питаннях управління повноваженнями й області створення і введення перспективних планів для великих бізнес-підприємств та організацій сектору державного управління. Має багаторічний досвід (в тому числі міжнародний) в управлінні складними проектами в області підвищення стандартів та ефективності управління, стандартів обслуговування клієнтів, діагностики повноважень, мотивації і комунікації, оцінки та громадських консультацій.

Шимон Сікорскі Виконавчий директор Агентства Public Relations Publicon. Член правління Польської Асоціації Public Relations, заступ-ник голови правління попередньої каденції. Винахідник і автор проекту PR Регіонів, найбільшого у Польщі проекту семінарів для працівників органів самоврядування. Викладач і докторант Вроцлавського університету. Викладач Ви-щого європейського інституту ім. Тішнера, викладав також у недержавних навчальних закладах у Бидгощі, Катовіцах, у Вроцлаві. Голова і засновник асоціації OpenGov.pl. Тренер, коуч, активний член інтернет-спільноти і шанувальник нових засобів масової інформації. Голова і захисник місцевого футбольного клубу у Вроцлаві.

Основна інформація, яка стосується семінарівПоложенняВ рамках проекту буде зреалізовано 10 етапів семінарів. Кожен етап включає в себе 100 лекційних годин, які будуть реалізовані протягом трьох 5-денних з’їздів (з понеділка по п’ятницю) в рамках 10 тематичних модулів:

Використання засобів ЄС і ЄЕП – 13год, 2 дні, викладач: Беата Стемпніцка-Барчик• Демократія в суспільстві - 4год, ½ дня, викладач: д-р Павел Рудніцкі• Положення законодавства ЄС - 4год, ½ дня, викладач: д-р Анджей Новак• Ключові компетенції урядовця – 13год, 2 дні, викладач: мгр. Марлена Молішевська-Гумуліак• Психологія управління – 13год, 2 дні, викладач: мгр. Каміла Мадея-Біень• Міжособистісне спілкування – 13год, 2 дні, викладач: д-р Агніешка Коварска• Обслуговування важкого клієнта – 7год, 1 день, викладач: мгр. Наталія Бартош• Правила промування регіону - 7год, 1 день, викладач: д-р Анджей Рашковскі• Управління якістю в уряді – 13год, 2 дні, викладач: мгр. Славомір Висоцкі• Інформаційно-комунікаційні технології - 13 год, 2 дні, викладач: Піотр Маніевскі•

Мета семінарівВикористання засобів ЄС і ЄЕП

Можливості отримання зовнішнього фінансування.• Дати учасникам знання з області можливостей звернення.• Ознайомити учасників з проектним мисленням.• Ознайомлення з процедурою вибору проекту.• Наближення до кваліфікованих і некваліфікованих видатків.•

165

UA

Демократія в суспільствіЗдобуття знань слухачами:

про теорію та практику демократії;• про нові аспекти демократії в сучасному світі;• про зміни в демократії, які виникли внаслідок глобалізації;• про нові простори громадянства і роль громадянської самосвідомості;• про зміни, які сталися в останні два десятиліття в Польщі та у всьому світі і їх зв’язок із заходами щодо модерні-• зації та демократизації країн.

Положення законодавства ЄСПідвищення рівня знань і компетенцій учасників семінару на тему організаційної та інституційної структури Єв-• ропейського Союзу.Знайомство з основними елементами і структурою правопорядку спільноти, а також прийняття рішень в ЄС.• Аналіз найважливіших змін в ЄС, запроваджених Угодою про Реформи (Лісабонська угода).• Ознайомлення з актуальними проблемами та пріоритетами європейської інтеграції.• Презентація так званих принципів нової політики об’єднання ЄС у 2007-2013рр. роки.•

Ключові компетенції урядовцяПідвищення професійної компетентності учасників.• Зміна менталітету керівників щодо рівня адміністративних послуг громадського характеру.• Аналіз і усвідомлення учасникам сучасних європейських стандартів праці у галузі державного управління.•

Психологія управлінняПідвищення професійної компетенції.• Зміна менталітету виконавчих органів Нижньої Сілезії.• Прийняття сучасних європейських стандартів.• Використання в практиці перевірених, хороших практик.•

Міжособистісне спілкуванняОзнайомити студентів з принципами зовнішнього і внутрішнього спілкування• Вказати на детермінанти ефективного міжособистісного спілкування.• Знайомство зі способами спілкування.• Визначити значення авторитету і влади в міжособистісному спілкуванні.• Спілкування невербальне, зображення і мова тіла - вказівка на роль чинника позавербального характеру у про-• цесі спілкування чиновник-чиновник, чиновник- клієнт.

Обслуговування важкого КлієнтаПідвищення ефективності обслуговування Клієнтів.• Підготовка учасників для ефективного вирішення складних ситуацій під час обслуговування Клієнтів.• Збільшення умінь, щоб впоратися з “важкими клієнтами”.• Передача навичок професійної поведінки в різних ситуаціях, при контакті з Клієнтом.•

Правила промування регіонуОзнайомлення з принципами промування у відношенні до регіону / міста.• Підвищення професійних компетенцій та зміна менталітету керівництва урядів Нижньої Сілезії, через ознайом-• лення з високими стандартами в галузі територіального маркетингу.Вказівка ключових областей, в яких може бути побудована конкурентна перевага в даному регіоні на основі • бренду та іміджу туристичних продуктів.Ознайомлення учасників семінару з найновішими тенденціями та розв’язками, що відносяться до специфіки • реклами певного регіону (в тому числі посилання на іноземні приклади.)

Управління якістю в урядіЗдобування знань в області ефективного управління в уряді з використанням інструментів і методів управління • якістю.

Інформаційно-комунікаційні технологіїПідвищення професійних кваліфікацій в області використання інформаційних технологій та обчислювальних за-• собів у роботі уряду і обслуговуванні клієнтів.Озброєння знаннями, які дозволяють планувати та використовувати інформаційно-комунікаційні технології в • підрозділі / уряді.Презентація та обмін найкращими практиками і досвідом.•

166

UA

Методологія проведення моніторингу та евалуаціїВступ В рамах проекту було здійснено моніторинг та оцінку реалізації проходження окремих навчальних модулів, що проводять тренувальні сесії та реалізують конференції.

Моніторинг - систематичне якісне та кількісне вимірювання або спостереження данного явища протягом певного періоду часу. Програма моніторингу використовуються для збору інформації про кількісний і якісний стан конферен-цій, семінарів та електронних консультацій в ході реалізації проекту ПвУУНС. Зібрані та проаналізовані дані полегши-ли вибір відповідних дій, а також дозволили розпочати коригувальні заходи в даній ситуації з освітою. У ході проекту ПвУУНС - на сьогоднішній день - також моніторовані були показники безпосередніх ефектів, таких як: реалізація без-посередніх цілей і показники результатів (товарів і послуг).

Проект використовує принципи моніторингу:періодичність вимірювань,• об’єднання інтерпретації результатів.•

Евалуація - систематичний збір інформації – вже на етапі планування проекту було вирішено як виглядатиме оцінка дій щодо реалізації проекту:

Цілі евалуації,• способи збирання інформації,• часткові періоди,• отримувач оцінки.•

Етапи процесу оцінки:вибір предмету оцінювання – що буде підлягати оцінюванню?• поставлення ключових запитань - запитань, на які шукаємо відповіді• сформулювати критерії розрахунків,• визначити терміни для аналізу, з метою відповіді на запитання евалуації,• вибір методів роботи - анкетування, спостереження,• опрацювання інструментів - опитувальні листи, картки спостереження,• підготовка графіку оцінки.•

Теми евалуаціїОцінка рівня задоволення учасників в організованих шести конференцях, а саме:1.

„Структурні фонди для підтримки локального розвитку”,• „Маркетинг і промування регіону”,• „Формування політики якості в уряді”• „Управління людськими засобами у сфері державного управління”,• „Сучасні технології для державного сектору”,• „Добра практика в управлінській діяльності”.•

Оцінка рівня задоволення учасників семінарів „Професійне управління урядом Нижньої Сілезії”, що складаєть-2. ся з наступних тематичних модулів:

З’їзд І Використовування коштів ЄС і ЄЕП - Беата Стемпніцка-Барчик Демократія в суспільстві - Павел Рудніцкі Право Європейського Союзу - Анджей Новак Ключові компетенції держслужбовця - Марлена Молішевська-Гумуляк

З’їзд II Психологія управління - Каміла Мадея-Біень Інтерперсональні комунікації - Агніешка Коварска Kowarska Обслуговування важкого клієнта - Наталія Бартош

З’їзд III Правила промування регіону - Анджей Рачковскі Управління якістю в уряді - Славомір Висоцькі Інформаційно-комунікаційні технології - Піотр Маніевскі

Дослідження ефективності семінарів.3. Дослідження рівня мотивації, темпу навчання, активності на семінарах, а також ступені зацікавлення тематикою 4. семінарів серед учасників семінарів ПвУУНС.Оцінка професіоналізму викладачів / тренерів, котрі проводять окремі тематичні модулі семінарів.5.

167

UA

Дослідження якості окремих навчальних сесій, що проводяться на семінарах.6. Моніторинг показників проекту „Професіоналізм в управлінні урядом Нижньої Сілезії”.7. Відкладене дослідження, що стосується використання в фаховій праці вмінь, набутих під час семінарів ПвУУНС.8. Оцінка задоволення клієнтів місцевих органів влади, а також дослідження його зростання/спадання.9.

Методи дослідженняАнкети Анкетний метод використовується для вивчення масового явища, і полягає на збиранню певної інформації про діяльність людини і її умов, у вигляді письмових відповідей на запитання, які розміщуються на спеціальному бланку. Бланк з анкетними запитаннями часто називають формуляром або анкетним формуляром1. Тобто анкета є технікою нагромадження інформації, яка полягає на заповненні, найчастіше самостійному, спеціальних формулярів, в загальному, з високим ступенем стандартизації в присутності або частіше без присутності анкетера2. Незважаючи на численні попередження і критику, спрямованих на метод анкетування та досліджень цим методом, потрібно об’єктивно ствердити, що це один з декількох методів, який служить конкретному дослідженню конкретних тем. Не потрібно переоцінювати його пізнавального значення, але також не можна недооцінювати його переваг, відносно легкого використання, швидкого поширення і нагромадження відносно великого (з точки зору кіль-кості) емпіричного матеріалу на конкретну тему3. В рамах реалізації проекту, анкетне дослідження було проведене серед учасників конференції, семінарів ПвУУНС, викладачів/тренерів, працівників і клієнтів місцевих органів влади, які беруть участь у цьому проекті.Резуль-тати дослідження будуть піддані статистичному аналізу, з метою моніторингу та евалуації проекту ПвУУНС.

Спостереження Спостереження є одним з основних методів дослідження в суспільних науках. Є багато різних методів спо-стереження, які відрізняються, перш за все, ступенем втручання спостерігачів у ситуації, які спостерігаються. На потреби реалізації було використано включене спостереження, яке полягає на вході спостерігача - осо-би, яка проводить спостереження, на заняття і відстежуванні семінарних сесій, а також праці тренерів безпосередньо під час занять, тобто спостерігає, як ніби зсередини, як учасник разом з учасниками групового процесу. Сконструйова-но дослідницький інструмент - формуляри двох аркушів спостереження дозволять оцінити семінарні сесії в окремих модулях семінарів, а також професіоналізм викладачів/тренерів.

Інтерв’ю та розмова Інтерв’ю та розмова це терміни, з якими ми зустрічаємося досить часто в повсякденному житті, радіо, теле-баченні та пресі. В інтерв’ю або розмові бере участь не менше двох осіб, одна з яких збирає певну інформацію, а інша надає цю інформацію. Метод інтерв’ю допускає дослідження – згідно з теоретичними і методологічними дослідницькими припу-щеннями - усні думки деяких осіб. Суть цього дослідження полягає на безпосередній розмові дослідника з людиною, в ході якої інтерв’юер ознайомлюється з поглядами респондента на проблеми, які його цікавлять4. Подане вище визначення чітко не пояснює метод інтерв’ю. Метод розмови часто ототожнюється з інтерв’ю або також розглядається як два різні методи, незалежні один від одного. Різниця між цими методами іноді створює труднощі, оскільки вони часто використовуються як синоніми, або теж приймаються різні критерії для їх відрізнення. Може здаватися репрезентативним становище С. Герстманна, який стверджує, що розмова стосується до-сліджуваної людини, її активності, інтересів, емоцій, бажань, життєвих планів, в той же час інтерв’ю полягає на отри-манні інформації про осіб з близького оточення досліджуваної людини5. Їх поєднує те, що вони використовується для збору матеріалу про факти, пов’язані з діяльністю людини і чинниками, які її визначають. Основною рисою цих методів є те, що вони є належним чином підготованою зустріччю експерта і людини, яка під його керівництвом усвідомлено і цілеспрямовано відповідає у спосіб, визначений потре-бами теми проведеного дослідження. У рамках реалізації проекту „Професіоналізм в управлінні урядом Нижньої Сілезії” будуть проведені роз-мови, інтерв’ю з учасниками семінарів ПвУУНС та конференцій.

ТестиОсобливі риси притаманні тестам:

тести це збірник завдань або запитань, що мають визначені конструктором правильні розв’язки• тести є стандартними інструментами,• результати тестів повинні бути визначені кількісно, як правило, у формі пунктів,• тести є нормалізованими інструментами,•

Тести діляться на групові та індивідуальні. Групові тести виконує багато осіб одночасно і досліджувані люди повинні повинні вміти користатись інструкціями, які надаються цілій групі. Індивідуальні тести проводяться тільки з однією особою. Це дає змогу додаткового спостереження, але

1 Л. Чарнецкі, Х. Храпкіевіч, Методи дослідження психологічних термінів у педагогіці праці, Варшава 1979, с. 872 Т. Пільх, Правила педагогічних досліджень, Вроцлав 1977, с. 1413 Л. Чарнецкі, Х. Храпкіевіч, Методи дослідження..., оп. цит., с. 914 Б. Хидзік, Методологічні основи педагогічних досліджень, Варшава 1972, с. 625 С. Германн, Розмова та інтерв’ю в психології, Варшава 1985, с. 87-88

168

UA

все-таки займають багато часу. Групові тести найчастіше проводимо найчастіше з метою евалуації. Індивідуальні – з метою діагностики досліджуваної особи. Залежно від типу, тести можна поділити на відкриті і закриті. У замкнутих тестах, респондент отримує завдання разом із потенційними розв’язками і він сам повинен вибрати правильну відповідь. У тестах відкритого типу він щоразу формулює відповідь. Замкнуті завдання частіше виступають у групових тестах.

Дослідницькі інструментиНа потреби моніторингу та евалуації проекту були опрацьовані такі дослідницькі інструменти:

№ 1 а: Анкета на тему реалізації І-ї конференції під назвою: „ Додаткові кошти на підтримку локального розвитку • ” – служить отриманню зворотньої інформації щодо предметного сприйняття конференції її учасниками.№ 1 б: Анкета на тему реалізації ІІ-ї конференції під назвою: „ Маркетинг і промування регіону ” – служить отри-• манню зворотньої інформації щодо предметного сприйняття конференції її учасниками.№ 1 в: Анкета на тему реалізації ІІІ-ї конференції під назвою: „ Формування політики якості в уряді” – служить • отриманню зворотньої інформації щодо предметного сприйняття конференції її учасниками.№ 1 г: Анкета на тему реалізації ІV-ї конференції під назвою: „ Управління людськими засобами у сфері держав-• ного управління ” – служить отриманню зворотньої інформації щодо предметного сприйняття конференції її учасниками.№ 1 д: Анкета на тему реалізації V-ї конференції під назвою: „ Сучасні технології для державного сектору ” – слу-• жить отриманню зворотньої інформації щодо предметного сприйняття конференції її учасниками № 1 е: Анкета на тему реалізації VІ-ї конференції під назвою: „ Добра практика в управлінській діяльності ” – слу-• жить отриманню зворотньої інформації щодо предметного сприйняття конференції її учасниками № 2 а: Анкета на тему реалізації семінарів (для всіх семінарних груп) – служить отриманню зворотньої інформа-• ції щодо сприйняття І-го з’їзду семінарів і перевірці якості занять, які проводяться.№ 2 б: Анкета на тему реалізації семінарів (для всіх семінарних груп) – служить отриманню зворотньої інформа-• ції щодо сприйняття ІІ-го з’їзду семінарів і перевірці якості занять, які проводяться.№ 2 в: Анкета на тему реалізації семінарів (для всіх семінарних груп) – служить отриманню зворотньої інформа-• ції щодо сприйняття ІІІ-го з’їзду семінарів і перевірці якості занять, які проводяться.№ 3: Аркуш спостереження семінарної сесії - для оцінки навчання з точки зору його організації, застосовуваних • методів та методик проведення навчання, а також дидактичних посібників, ефективного використання часу пра-ці викладача/тренера, рівня усвідомлення потреб групи слухачів, і т.д.№ 4: Аркуш спостереження викладачів, котрі проводять заняття - для оцінки професіоналізму викладачів/трене-• рів, які проводять різні навчальні модулі. Дослідження наступних компетенцій: визначення цілей, ефективність дій, прихильність та ініціативність, здатність до адаптації та універсальності, прийняття рішень, планування і ор-ганізація, вирішення проблем.№ 5 Формуляр оцінки підготовки семінарної групи викладачами/тренерами – для перевірки викладачами якості • праці окремих семінарних груп, з точки зору мотивації до наук учасниками семінарів, темпу засвоєння знань/набування нових умінь, активності слухачів, а також зацікавлення тематикою семінару.№ 6 а: Тест знань („на вході”) одноразового вибору – для перевірки наявного рівня знань та умінь, перед по-• чатком І-го з’їзду семінару.№ 6 б: Тест знань („на виході”) одноразового вибору – для перевірки набутого рівня знань та умінь, після закін-• чення І-го з’їзду семінару.№ 6 в: Тест знань („на вході”) одноразового вибору – для перевірки рівня знань та умінь, перед початком ІІ-го • з’їзду семінару.№ 6 г: Тест знань („на виході”) одноразового вибору – для перевірки набутого рівня знань та умінь, після закін-• чення ІІ-го з’їзду семінару.№ 6 д: Тест знань („на вході”) одноразового вибору – для перевірки рівня знань та умінь, перед початком ІІІ-го • з’їзду семінару.№ 6 е: Тест знань („на виході”) одноразового вибору – для перевірки набутого рівня знань та умінь, після закін-• чення ІІІ-го з’їзду семінару.№ 7: Анкета дослідження ефективності семінарів - про те, на скільки ефективно проводилися окремі навчальні • модулі.№ 8: Евалуаційна анкета е-консалтингу – для зібрання зворотньої інформації і оцінки електронних консультацій, • проведених в кожній групі відразу ж після завершення навчання.№ 9: Евалуаційна анкета, що стосується використання у своїй роботі, набутих на семінарі „Професіоналізм в • управлінні урядом Нижньої Сілезії” нових компетенцій. Відкладене дослідження було проведено через три міся-ці після закінчення занять у даній навчальній групі. № 10 а: Евалуаційна анкета („на вході”) оцінююча рівень задоволення клієнтів якістю послуг, що надаються ор-• ганами місцевого самоврядування, які є бенефіціаром проекту „Професіоналізм в управлінні урядом Нижньої Сілезії” перед прийняттям участі працівників місцевих органів влади у конференціях та семінарах.№ 10 б: Евалуаційна анкета („на виході”) оцінююча рівень задоволення клієнтів якістю послуг, що надаються • органами місцевого самоврядування, які є бенефіціаром проекту „Професіоналізм в управлінні урядом Нижньої Сілезії” після прийняття участі працівників місцевих органів влади у конференціях та семінарах.№ 11: Формуляр моніторингу показників „Професіоналізм в управлінні урядом Нижньої Сілезії”.•

169

UA

Графік дослідженньД

ослі

дниц

ький

ін

стру

мен

тK 1

Ш 1 Ш 2E 1

K 2 Sz 3 Sz 4 E 2K 3

Ш 5 Ш 6E 3

K 4

Ш 7 Ш 8E 4

K 5

Ш 9 Ш 10 E 5K 6

№ 1 а X

№ 1 б X

№ 1 в X

№ 1 г X

№ 1 д X

№ 1 е X

№ 2 а X X X X X X X X X X

№ 2 б X X X X X X X X X X

№ 2 в X X X X X X X X X X

№ 3 X X X X X X X X X X

№ 4 X X X X X X X X X X

№ 5 X X X X X X X X X X

№ 6а X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

№ 6б X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

№ 6в X(в)

X(з)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

№ 6г X(в)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

№ 6д X(в)

X(з)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

X(в)

№ 6е X(в)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

X(з)

№ 7 X X X X X X X X X X

№ 8 X X X X X

№ 9 X після

3місяців

X після

3місяців

X після

3місяців

X після

3місяців

X після

3місяців

№ 10a XОМС

(в)

№ 10б XОМС

(з)

№ 11 X X X X X

Організація дослідженьВище вказані дослідницькі інструменти дозволять провести дослідження у сфері:1.

в якій мірі були досягнуті цілі окремих конференцій,• в якій мірі були досягнуті цілі окремих модулів навчання,• організація конференцій і семінарів з точки зору програми, часу тривання, місця, лекційних аудиторій, • комп’ютерної лабораторії, житла, харчування, адміністративного обслуговування, рекламних та навчальних матеріалів, і т.д.рівня професіоналізму викладачів / тренерів, а також методів, методики та навчальних посібників, викорис-• таних під час конференцій та семінарів,оцінки викладачами / тренерами слухачів навчальних групп, їх мотивації, здібностей, активності, інтересів і • т.д.зростання знаннь та умінь, тобто ефективність семінарів,• оцінки е-консалтингу слухачами навчальних груп,• оцінки використання у своїй роботі нових компетенцій, здобутих в ході підготовки ПвУУНС,• Оцінка зростання / зниження задоволення клієнтів ОМС, працівники яких взяли участь у проекті ПвУУНС.•

Анкети були розроблені у вигляді закритих та відкритих запитань.2. Анкети були розроблені мовою, зрозумілою кожному учаснику проекту.3.

170

UA

Іспити навичок та знань були розроблені в якості тестів одноразового вибору.4. Дбаючи про почуття безпеки для кожного з учасників, анкетування буде проводитись анонімно і окремо для 5. кожної групи і кожної людини, а тести будуть закодовані.Відповідно до методології соціальних досліджень зібрані дані будуть піддані статистичному аналізу (кількісному 6. та якісному).

Аналіз даних у дослідженні є наступною дією в дослідницькій процедурі. Вона полягає на розгляді даних, отриманих в дослідженнях різних аспектів (точок зору) таким чином, щоб представити досліджувану проблему або явище у найбільш точний і вичерпний спосіб. Подальше статистичне опрацювання матеріалу, навіть дуже старанне, вимагає словесного опису, тобто якісного аналізу та його інтерпретації, а далі – кількісного аналізу. Потрібно знати, що цифри вказують тільки на на-явність якогось явища, залежності, домінування, але не пояснюють їх повністю. Слідчий повинен інтерпретувати ці цифри, графіки і таблиці словесно, виконуючи їх селективне визначення, і пояснюючи їх. Повинен зінтерпретувати правильність і домінації, які з’являються в дослідженнях. Словесний коментар цифрових даних дуже корисний при формулюванні кінцевих висновків, тобто результатів дослідження. Враховується ясність формулювань і правильний підбір понять, а також їх логічний зв’язок у завданнях. Конкретні завдання потрібно аналізуватися словесно і докумен-тувати за допомогою цифрових даних..

Й. Штумскі в якісному аналізі виділяє наступні етапи:6

точне визначення виду досліджуваних матеріалів,• Вивчення цих матеріалів, чи і на скільки вони відповідають дослідницьким намірам, а також на скільки можуть • бути корисні для вирішення даної проблеми,розробки системи категорій на основі попереднього дослідження матеріалів, які ляжуть в основу планованого • аналізу,Формулювання підсумків та можливих гіпотез, які виникають із досліджуваного матеріалу, приготованого до • аналізу,перевірити обгрунтованість і важливість висновків і гіпотез в світлі логіки та існуючих теорій щодо досліджуваних • явищ, а також ствердження чи і на скільки вони ще залишаються в силі або чи можуть вони стати корисними в майбутньомуПідсумки результатів якісного аналізу, що показують визначені результати та їх актуальність, а також теоретичну • (пізнавальну) і практичну корисність.

Якісний аналіз полягає на тому, щоб знайти і представити закономірності, зв’язків і залежностей, що ви-никають у таблиці з емпіричними даними. Ми часто послуговуємося процентними показниками, щоб порівняти ре-зультати і шукати певних закономірностей. Під таблицею не потрібно складати тривіальних повторень вартості по-казників даних, які подано у таблиці. Однак, від дослідника очікується, проведення їх аналізу і намагання пояснити виступаючих домінацій або несподіваних чи крайніх результатів. Необхідно порівняти між собою окремі результати, шукаючи одночасно певних закономірностей. Якісний аналіз доповнюємо графічною презентацією окремих, більш цікавих результатів, особливо тоді, коли порівнюється кілька рис або їх варіанти. Після якісного аналізу даних з таблиці потрібно розмістити одне або декілька речень, які є загальнішим результатом проведенного аналізу.Кількісний аналіз дослідницького матеріалу полягає на отриманих в розрахунках значеннях. Результати статистичних розрахунків часто поміщаються у додаткових таблицях або в останньому рядку аналізованої таблиці. Після якісного і кількісного аналізу даних з таблиці, слідчий повинен спробувати раціонально та вичерпно пояснити, чому саме такі результати були отримані. З метою підвищення ретельності і повноти проведених аналізів, більш загальні висновки, які виникають з аналізу даних в таблиці (вже доповненої статистичним аналізом) слід порівняти з результатами поданих раніше дослі-джень, проведених раніше іншими дослідниками в інших умовах і в іншому терміні. Порівняння власних досліджень з дослідженнями інших дослідників має двояке значення: можливість перевірити свої дослідження на фоні інших і підтвердження знання літератури предмету. Правильно побудована таблиця дозволяє швидко орієнтуватися у представленому статистичному матері-алі, дозволяє порівняти цифри і проаналізувати структуру спільноти, полегшує виявлення закономірності в нашому матеріалі, дозволяє розрахунки статистичних показників. Графіки, поряд з таблицями, є найчастіше використовуваною формою представлення результатів дослі-дів. Вони можуть бути однією з самостійних форм презентації, або формою, яка доповнює таблицю.

Проведені аналізи будуть описані в наступних роботах:7. Доповідь про евалуацію щодо задоволення учасників конференції X (X = 1, 2, 3, 4, 5, 6),• Аналіз результатів евалуації реалізації семінару після І-го з’їзду групи Y (при Y = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• Аналіз результатів евалуації реалізації семінару після ІІ-го з’їзду групи Y (при Y = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• Аналіз результатів евалуації реалізації семінару після ІІІ-го з’їзду групи Y (при Y = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• Короткий звіт щодо задоволення учасників даного етапу семінарів Z (для Z = 1, 2, 3, 4, 5),• Аналіз евалуації ефективності семінарів для навчальної групи Y (при Y = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),•

6 Й. Штумскі, Вступ до метод..., оп. цит., с. 178-179

171

UA

Короткий звіт щодо ефективності даного етапу навчання Z (для Z = 1, 2, 3, 4, 5),• Аналіз результатів оцінки семінарних сесій даного етапу навчання Z (для Z = 1, 2, 3, 4, 5),• Аналіз результатів оцінки викладачів / тренерів даного етапу навчання Z (дляZ = 1, 2, 3, 4, 5),• Оцінка навчальної групи Y (при Y = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10),• Доповідь про евалуацію щодо задоволення учасників е-консалтингу Z (для Z = 1, 2, 3, 4, 5),• Доповідь щодо використання у своїй роботі набутих, у процесі семінару „Професіоналізм в управлінні уря-• дом Нижньої Сілезії” , нових компетенцій.Доповідь про оцінку рівня задоволеності клієнтів якістю послуг, що надаються ОМС, які є бенефіціарами про-• екту ПвУУНС.

Методологія дослідження щодо ефективності професійної підготовки Вступ Одним із ключових критеріїв оцінки якості освіти - чи то в рамках формальної освіти чи в контексті профе-сійної підготовки - є ефективність. Взагалі, підвищення ефективності визначається як досягнення кращих результатів при незмінній вартості. Однак, як слід розуміти ефективність в контексті професійної підготовки? У літературі пред-мету і в освітній практиці розрізняється два способи інтерпретації цього поняття, широке і вузьке. Вузькому значені, ефективність освіти (професійної підготовки) це ступінь виконання поставлених дидак-тичних цілей. У більш широкому значені, ефективність професійної підготовки полягає на підвищенні продуктивності (організації), отриманої в результаті проведеної професійної підготовки. Поняття ефективності освіти (професійної підготовки) у вузькому значені, тобто як ступінь реалізації дидак-тичних цілей, використовується як в контексті освіти, так і в професійній підготовці. Ми можемо говорити тут про три рівні розподілу змін в результаті професійної підготовки:

освоєння нового змісту (тобто, отримання знань),• освоєнні нових навичок,• зміни поглядів і поведінки.•

Ступінь освоєння нового змісту, можна оцінити цілим комплексом тестів і контрольних завдань, добре ві-домих в освітній практиці, наприклад, тести з розширеними відповідями, тести з варіантами відповідей, відкриті питання, питання типу вірно-невірно, тести з короткими відповідями та інші форми або за допомогою анкети само-оцінки. Крім того, пропонується використання простого показника приросту знань наступного змісту:

показник проросту знань=результати тестів після підготовки - результати тестів перед підготовкою

x 100%результати тестів перед підготовкою

Оцінка освоєння рівня нових навичок, в основному полягає на виконанні учнем практичного завдання, яке було предметом професійної підготовки, при чому викладач може або оцінювати тільки результат, або ж спостерігати весь процес здійснення виконання завдання. Для того щоб формалізувати спостереження і надати їм об’єктивності, треба використати формуляр оцінки, в якому зазначаються елементи, які підлягають оцінці. У шкільному середовищі, ця частина оцінки, як правило, приймає форму “ case study “, де учні стикаються з вигаданої ситуації, вирішення якої є підтвердженням набутих навичок. Нарешті, оцінка зміни поглядів і поведінки може полягати або на оцінці думок і переконань учнів, або на посередньому спостереження поведінки як реакції на конкретні ситуації і дій інших людей. Для цілей проекту “ Професіоналізм в управлінні органами влади в Дольному Шльонську “ було використа-но анкету самооцінки, проведену після закінчення професійної підготовки, в якій респонденти оцінювали рівень своїх знань і навичок до підготовки і після неї. Крім того, під час підготовки, проводиться перевірка знань “на вході” і “на виході”.

Мета дослідження Проведення аналізу отриманих результатів (ефектів) після першого етапу професійної підготовки, результа-ти яких будуть використовуватися при розробці наступних етапів підготовки.

Процедура дослідження Для цілей проекту “ Професіоналізм в управлінні органами влади в Дольному Шльонську “, підготовлено наступні інструменти дослідження: анкета самооцінки і два тести у версіях «на вході» і «на виході». Розроблені інструменти дослідження дозволять провести дослідження щодо того, до якого ступеня були реалізовані цілі програми підготовки. По-перше, буде оцінюватися чи учні досягли необхідного рівня знань і навичок, а, по-друге, буде перевірятися їх приріст знань і навичок після підготовки.

Анкета самооцінки складалася з двох частин: претесту підготовки (самооцінка до підготовки),• посттесту підготовки (самооцінка після закінчення підготовки). •

172

UA

Анкета проводилась після завершення підготовки, була анонімною. Учасники мали визначити рівень своїх знань до підготовки і після підготовки за шкалою від 5 - максимальне значення до 0 - мінімальне значення. Анкета самооцінки включала 19 наступних питань (по два на кожен модуль від 1 до 9 і одне на модуль 10):

Скільки ви знали/знаєте про можливості отримання зовнішніх джерел фінансування? 1. Скільки ви знали/знаєте про процедури вибору проектів? 2. Скільки ви знали/знаєте про простір громадськості та його роль у громадській діяльності? 3. Скільки ви знали/знаєте про зміни, які відбулися в останнє десятиліття у Польщі і в світі, та їх зв’язок з діяльністю 4. щодо модернізації держав і їх демократій? Скільки ви знали/знаєте про проблеми та пріоритети європейської інтеграції? 5. Скільки ви знали/знаєте про зміни в Європейському Союзі введені Лісабонським договором? 6. Скільки ви знали/знаєте про ключові компетенції чиновника? 7. Скільки ви знали/знаєте про сучасні європейські стандарти роботи в адміністрації? 8. Наскільки ви вміли/вмієте дати визначення особистості організації та її типів? 9. Наскільки ви вміли/вмієте розуміти різну поведінку співробітників? 10. Скільки ви знали/знаєте про ефективні методи внутрішньої і зовнішньої комунікації? 11. Скільки ви знали/знаєте про невербальне спілкування, візерунок і мову тіла? 12. Скільки ви знаєте про способи поведінки з “важким клієнтом”? 13. Наскільки ви може/могли спокійно прийняти критику і відмовити під час розмови з клієнтом? 14. Наскільки вам відомі/були відомі принципи реклами регіону/міста? 15. Наскільки вам відомі/були відомі ключові регіони, в яких може будуватись конкурентна перевага даного регі-16. ону?Скільки ви знали/знаєте про методи і інструменти ефективного управління якістю в органах влади? 17. Скільки ви знали/знаєте про принципи постійного вдосконалення управління? 18. Наскільки ви могли/можете використовувати інформаційні та комунікаційні технології в обслуговуванні клієн-19. тів?

Дослідження за допомогою тестів складалося з двох частин: претесту підготовки (проведеного перед другою і третьою підготовкою) • посттесту підготовки (проведеного після другої і третьої підготовки).•

Тести “на вході” і “на виході” були закодовані. Вони розроблені у вигляді тесту з однією можливою відпо-віддю, кожен з яких складався з 9 питань з чотирма варіантами відповіді на кожне питання, з яких учасник досліджен-ня вибирав одну правильну відповідь. Тест проведений перед другою підготовкою (“на вході”) і після другої підготовки (“на виході”) містив такі питання і варіанти відповідей.

1. Бар’єрами, які перешкоджають уважно слухати є: а. порівняння, здогадка, фільтрування, усміх б. засудження, почервоніння щік, здогадка, в. підготовка відповіді, порівняння, фільтрування, ідентифікація г. Жодна з вищезазначених відповідей не є вірною

2. Основні види систем керівництва це: а. суворий автократичний, доброзичливий автократичний, консультаційний, активної участ б. суворий автократичний, консультаційний, активної участі в. автократичний, активної участі г. консультаційний, активної участі

3. Якщо клієнт перед вирішенням справи, говорить чиновнику, що він “є дуже добрим і хорошим чоловіком”, а потім просить його заповнити документи, які повинні бути вже заповненими - це приклад: a. “правило авторитету” б. “двері в ніс” в. “підлизуватися” г. Жодна з вищезазначених відповідей не є вірною

4. Проксемічна комунікація пов’язана з: а. відстанню і організацією простору б. зоровим контактом в. жестами і позою г. Жодна з вищезазначених відповідей не є вірною

173

UA

5. Концепція кола ефективної комунікації говорить про, що: а. найголовніше це говорити і писати, тому що ми використовуємо ці канали найчастіше б. використання кожного з каналів комунікації є так само ефективним в. слід використовувати одночасно всі п’ять каналів комунікації г. Жодна з вищезазначених відповідей не є вірною

6. Ритм і силу голосу це елементи: а. метамови б. Особистої культури в. пісні про кохання г. Жодна з вищезазначених відповідей не є вірною

7. Техніка маніпуляції, так звана “нога в дверях”, полягає на повторенні послідовних просьб. Яка відповідь її представляє? a. 1 невелике прохання – 2. середнє прохання б. 1 Велике прохання – 2. невелике прохання в. 1. Велике прохання – 2. Велике прохання г. 1. невелике прохання - 2 невелика прохання

8. Перечислити п’ять основних функцій управління: а. Планування, організація, забезпечення кадрових керівників, управління, контроль б. планування, організація, уповільнення, управління, вимогливість в. планування, вимогливість, контроль, гальмування, управління г. Жодна з вищезазначених відповідей не є вірною

9. Коли чиновник звертається до клієнта: “Судячи з того, що ви говорите, то ця справа для вас є дуже важливою” це приклад: а. підтвердження б. перефразування в. представлення «я» г. уточнення

Тест проведений перед третьою підготовкою (“на вході”) і після третьої підготовки (“на виході”) містив такі питання і варіанти відповідей.

1. SWOT-аналіз належить до: a. створення фірмових туристичних продуктів б. сильних і слабких внутрішніх сторін, можливостей і загроз, пов’язаних з навколишнім середовищем в. Візерунку регіону в очах громадськості г. Жодна з вищезазначених відповідей не є вірною

2. Які основні елементи маркетингу - мікс (4П)? а. бренд, ціна, клієнти, замовники б. Реклама, ціна, дистрибуція, упаковка в. продукт, ціна, дистрибуція, Реклама г. Жодна з вищезазначених відповідей не є вірною

3. Порядок в колі Демінга є наступним: а. плануй, виконуй, виправ, перевір б. плануй, виправ, виконуй, перевір в. плануй, виправ, перевірити, виконуй г. плануй, виконуй, перевір, виправ

4. Організація, що впроваджує систему управління якістю повинна дотримуватись: а. вимог законів і рекомендацій Європейського Союзу б. Вимог стандартів ISO 9001:2008 і вимог, норм, положень і т.д., відповідно до законів, щодо даної організації в. Вимог стандартів ISO 9001:2008, вимог, норм, положень і т. д., відповідно до законів, щодо даної організації та зауважень, вказівок та інформації від клієнтів г. Вимог стандартів ISO 9001:2008

5. Через місцевий продукт розуміємо: а. відомий харчовий продукт, який рекламує регіон б. Продукт, який продається на тій чи іншій території зовнішнім клієнтам в. продукт або послугу, з яким ідентифікуються мешканці даного регіону, який виробляється не масово і не шкідливий для навколишнього середовища, с місцевої сировини, г. Жодна з вищезазначених відповідей не є вірною

174

UA

6. Програма MS Outlook не має функціональних можливостей, що дозволяють: а. одночасно працювати групі користувачів над одним документом б. повірити виконати дане завдання вибраній особі в. запрошення вибраної особи на зустріч розміщену в календарі г. Перевірити рівень реалізації повірених завдань

7 Система управління якістю це: а. система остаточного контролю продукції у відповідності з технічними умовами та стандартами ISO 9000 б. організаційна структура, процедури, процеси і ресурси, необхідні для досягнення цілей організації в. Система управління організацією та контроль за якість г. всі організаційні заходи, процедури та інструкції для проміжного управління якістю

8. Технологія BlackBerry в першу чергу стосується: а. телефонних дзвінків за допомогою інтернету (VoIP) б. отримування пошти в режимі реального часу та постійнго підключення до поштового сервера за допомогою спеціального пристрою PDA в. американських супутникових мереж, що забезпечують шифрування з’єднань між провідними політиками США г. сучасної електронної технології, яка використовує мову ДНК

9. Комплексною системою, яка підтримує управління та комунікацію в організації не є: а. Microsoft Exchange б. Lotus Domino в. Novell GroupWise г. Symbian

Потім - після проведення дослідження за допомогою анкети самооцінки і після всіх тестів - відповідно до методології суспільних досліджень, отримані кількісні дані були статистично проаналізовані.

Використання під час праці знань і навичок набутих на професійній підготовці ПвУОВвДШ - методологія

Мета дослідження Метою дослідження є оцінка, до якого ступеня учасники курсів ПвУОВвДШ, організованих в рамах реалі-зації проекту „ Професіоналізм в управлінні органами влади в Дольному Шльонську”, використовують знання і нави-чки, набуті під час професійної підготовки, в праці. Аналіз отриманих результатів буде використаний при плануванні наступних етапів професійної підготовки.

Процедура досліджень Анкета була анонімна і включала 10 закритих питань. Учасники мали оцінити корисність окремих началь-них модулів за шкалою: від 5 – максимальна вартість, до 1 – мінімальна вартість і 0 – нуль.

Питання перше: На скільки в професійній діяльності є корисними знання i навички, які стосуються можливості отри-мання зовнішніх джерел фінансування?

Питання друге: До якого ступеня в професійній діяльності використовуються теоретичні і практичні знання, наприклад про демократію?

Питання третє: На скільки в професійній діяльності є корисними знання організаційної і інституціональної структури Європейського Союзу?

Питання четверте: В якій області в професійній діяльності є корисними знання, що стосуються елементів i конструкції законодавства, а також процесу підняття рішень в ЄС?

Питання п’яте: На скільки в професійній діяльності використовуються вивчені під час професійної підготовки сучасні європейські стилі управління в державному управлінні?

Питання шосте: На скільки в професійній діяльності використовуються вивчені під час професійної підготовки принци-пи ефективної інтерперсональної комунікації?

Питання сьоме: До якого ступеня в професійній діяльності використовуються набуті навички ефективного вирішення важких ситуацій під час обслуговування клієнта?

175

UA

Питання восьме: На скільки в професійній діяльності використовуються вивчені стандарти в області територіального маркетингу і будова конкуренційної переваги регіону?

Питання дев’яте: На скільки в професійній діяльності є корисними знання знарядь i метод управління якістю в дер-жавних органах управління?

Питання десяте: До якого ступеня під час виконання службових обов’язків використовуються набуті навички викорис-тання інформаційно-комунікаційних технологій?

E-консалтинг E-консалтинг є доповненням системи професійної підготовки i конференцій, які реалізуються в рамках про-екту i являється ефективною формою трансферу знань між викладачами/консультантами і учасниками підготовки. Через послугу e-консалтингу передаються знання i досвід викладачів/консультантів, які повинні допомогти в розробці більш якісних рішень в управлінні органами місцевого самоврядування i поліпшенні якості обслуговування.E-консалтинг це послуга, метою якої є надання поради, відповіді на поставлене питання, представлення пропозиції вирішення конкретної проблеми, через особу чи фірму, яка надає консалтингові послуги з використанням електро-нних засобів зв’язку. Консультативна послуга в рамках e-консалтингу в проекті ПвУОВвДШ реалізується шляхом:

відповіді викладача/консультанта на питання поставлене учасником професійної підготовки,• надання мериторичних вказівок i порад у вирішенні проблем,• надання додаткових матеріалів i дидактичної допомоги,• надання інформації на тему інтернет-сторінок i інтернет-сервісів з тематикою, яка відповідає програмі • e-консалтингу.

E-консалтинг охоплює зазвичай всі теми підготовки, дозволяє користатися безкоштовною консалтинговою послугою, знаннями i досвідом консультантів протягом 2 тижнів після закінчення професійної підготовки, на тему пов’язану з програмою підготовки. Учасник підготовки отримує можливість освоїти зміст програми реалізованої під час професійної підготов-ки, роз’яснення важких тем і поглиблення знань з нижче зазначених тем. Консультації в рамках e-консалтигну повинні надаватись нейтральним способом, об’єктивно, докладаючи зусиль щодо справи учасника підготовки на конфіденційній основі. Відповіді викладачів/консультантів на запитання, вказівки i поради не мають обов’язкового (імператив-ного) характеру - учасник самостійно вирішує як використати отримані знання, відповідно до специфіки професії та інституції, яку він представляє. Організатор e-консалтингу (DODN), а також діючий від його імені викладач/консультант зобов’язаний збе-рігати в таємниці інформацію отриману від учасника професійної підготовки дбаючи про його інтерес і використо-вувати її тільки в загальних рисах виключного для того, щоб розмістити відповідні відповіді на питання на інтернет-сторінці проекту ПвУОВвДШ, які можуть бути корисними для всіх зацікавлених.

Концепція практичної реалізації е-консалтингу У зв’язку з тим, що практична реалізація е-консалтингу була описана в проекті в загальному, то потрібно було розробити його формулу ще в ході проекту. У ході робіт було прийнято, що:

Е-Консалтинг буде полягати на наданні учасникам професійної підготовки, можливостей ставити питання викла-• дачам, а викладачам - відповідати на запитання.спосіб спілкування з користувачами і викладачами має бути простим, тобто, таким який би не вимагав додатко-• вих знань, крім вміння користуватися електронною поштою та веб-браузером.Спілкування з учасниками професійної підготовки має відбуватись через формуляр на сайті проекту, що надасть • можливість кращого контролю за представленою інформацію (перевірка правильності формуляру перед від-правкою) в порівнянні з повідомленнями, які відправляються по електронній пошті.Можливість задавати питання, а потім читати відповіді повинна бути доступна тільки для учасників підготовки. • Треба створити можливість доступу учасників конкретної групи з професійної підготовки до конкретних відпо-відей.Спілкування з учасниками має також надати можливість анонімного заповнення оціночної анкети щодо • E-консалтингу. Анкета, однак, повинна бути доступна тільки для учасників підготовки, а не для всіх відвідувачів сайту.рішення повинні бути гнучкими і відкритими для удосконалення, на основі результатів оціночних анкет. Рішення • має також забезпечувати зручність управління всіма учасниками з всіх навчальних груп в рамках цілого про-екту.

Виходячи з вище наведених критеріїв, ми виявили, що найкращим рішенням було б створення на сайті сис-теми, яка дозволяє викладачам задавати питання зареєстрованим користувачам - учасникам професійної підготовки. Задавати питання зможуть лише особи з відповідним ім’ям користувача і паролем. Ім’я користувача і пароль, однак, не буде різним для кожного учасника, а буде таким самим для всієї групи, що гарантуватиме анонімність окремих користувачів (яка необхідна для заповнення оціночної анкети) і одночасно доступ тільки уповноваженої групи лю-

176

UA

дей, а не для всіх інтернет-користувачів, які відвідують веб-сторінку. Після входу в систему учасник отримує доступ до основної інформації про те, як вести Е-Консалтинг, про список експертів, відповідальних за надання відповідей в конкретних тематичних групах, тему і опис змісту програм, які входять до складу кожної теми та до формуляра, через який можна поставити запитання. Зареєстровані учасники також отримують доступ до навчальних матеріалів в елек-тронній версії, які використовувалися під час вже пройденої професійної підготовки. Щоб правильно поставити запитання необхідно заповнити всі поля формуляра. Доступ до вище згаданих ресурсів на сайті був обмежений в часі і можливий тільки у встановленому незалежно для кожної навчальної групи терміні. Для кожної групи були визначенні терміни, в яких був можливий доступ до платформи, що мобілізувало до своєчасного задавання питань. Після закінчення терміну, коли можна було ставити питання, вони відправлялись до відповідних викладачів. Також був встановлений термін, щоб відповісти на запитання. Після того, як всі викладачі відповіли на питання, ці питання і відповіді були опубліковані на інтернет сторінці у формі питання-відповідь, зі збе-реженням тематичного поділу. Для досягнення цих цілей, необхідно було встановити на інтернет сторінці систему для управління корис-тувачами (додавання, видалення) і управління доступом до вибраних функцій окремими користувачами.

Звіт про оцінку стосується задоволеності учасників конференціїВступ В рамах проекту «Професіоналізм в управлінні органами влади в Дольному Шльонську» було організовано 6 конференцій.

Мета дослідження Метою дослідження було отримання зворотної інформації на тему організації, підбору тематики виступів і проведення конференції. Результати полегшують планування і організацію майбутніх зустрічей в рамах проекту.

Визначення вибірки Дослід був проведений на учасниках 6 конференцій, анкети здало 291 осіб, що становило 83% учасників конференцій, в тому числі 71,8% жінок і 27,8% чоловіків. 0,3% осіб не вказало статі.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

71,8%

27,8%

0,3%

Результати досліджень Оціночна анкета складалась з 6 питань, була анонімна, учасники оцінювали по 5-ти бальній шкалі, де 5 - максимальна вартість, а 1 мінімальна. Перше питання в анкеті стосувалося того, як були представлені цілі проекту під назвою „Професіоналізм в управлінні органами влади в Дольному Шльонську ” (ПвУОВвДШ) і способи його презентації. Результати по першому питанню – за шкалою 5 - 1, де 5 означало, що мета проекту ПвУОВвДШ на конференції була представлена ясно і зрозуміло, натомість 1 означало, що неясно і незрозуміло, наступні:

0% 20% 40% 60% 80% 100% 120%

78%

100%

100%

93%

90%

98%

4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9 5,0

4,7

4,9

4,9

4,6

4,3

4,6

Висновок:93% опитуваних визнало, що на конференціях мета проекту була представлена ясно і зрозуміло на високому і дуже високому рівнях.

177

UA

Друге питання в анкеті стосувалося сповнення очікувань що до тематики конференції. В цьому випадку також використовувалась шкала оцінки від 5 – 1, де 5 означало сповнення очікувань на дуже високому рівні, а 1 – навпаки.

75% 80% 85% 90% 95% 100% 105%

93%

97%

100%

93%

84%

87%

4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8

4,6

4,8

4,7

4,6

4,3

4,3

Висновок:92% опитуваних визнало, що тематика конференцій сповнила їх очікування на дуже високому чи високому рівнях.

Третє питання анкети стосувалося корисності конференційних матеріалів, які отримали учасники. Респон-дентів попросили дати відповідь на вище згадану тему, використовуючи шкалу від 5 до 1, де 5 означало високу ко-ристь, а 1 – низьку.

75% 80% 85% 90% 95% 100% 105%

91%

97%

100%

96%

84%

93%

4,3 4,4 4,4 4,5 4,5 4,6 4,6 4,7 4,7 4,8

4,7

4,6

4,7

4,7

4,5

4,6

Висновок:94% опитуваних визнало, що конференційні матеріали були корисні на дуже високу і високому рівнях.

Четверте питання анкети стосувалося організації конференції. Оцінювались наступні елементи: аудиторія, місце проведення конференції, чи важко було доїхати, проживання і харчування. Респонденти оцінювали в шкалі 5 – 1, де 5 означало найвищу оцінку, а 1 – найнижчу.

75% 80% 85% 90% 95% 100% 105%

98%

95%

94%

100%

97%

85%

4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9 5,0

4,9

4,7

4,8

4,9

4,7

4,5

Висновок:93% опитуваних оцінила аудиторію високо або дуже високо.

Місце проведення конференції опитувані оцінили в наступний спосіб:

88% 90% 92% 94% 96% 98% 100% 102%

100%

100%

100%

100%

97%

93%

4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9 5,0 5,1

4,9

5,0

4,9

5,0

4,7

4,6

178

UA

Висновок: 98% опитуваних оцінила місце проведення конференції добре або дуже добре.

Наступний елемент, який оцінювали був пов’язаний з організаційними справами і чи легко було доїхати, який оцінювався за шкалою 5 -1, де 5 означало, що було дуже легко доїхати, а 1 – дуже важко. Опитувані мали також можливість зазначити пункт „не стосується”, якщо не стосувалось.

80% 82% 84% 86% 88% 90% 92% 94% 96% 98% 100%

86%

86%

98%

96%

94%

95%

4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9

4,4

4,6

4,8

4,8

4,6

4,9

Висновок:93% опитуваних визнала, що доїхати до місця проведення конференції було добре або дуже добре.

Наступним елементом, який оцінювали було проживання, яке також оцінювали за шкалою 5 -1, тобто 5 – дуже високий стандарт, 1 – дуже низький. Опитувані мали також можливість зазначити пункт „не стосується”, якщо не стосувалось.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

75%

86%

82%

87%

87%

94%

4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 4,9 5,0

4,9

4,9

4,4

4,7

4,6

4,9

Висновок:86% опитуваних була задоволена стандартом проживання на високому або дуже високому рівнях.

В наступному підпункті четвертого питання учасники конференції оцінювали харчування, результати на-ведені нижче. Оцінювання відбувалось за шкалою від 5 до 1.

0% 20% 40% 60% 80% 100% 120%

95%

100%

100%

98%

97%

52%

0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0 6,0

4,9

4,9

5,0

4,8

4,8

3,6

Висновок:85% опитуваних оцінила якість харчування високо або дуже високо. Найнижчу оцінку отримала якість харчування на VI конференції, що в значній мірі погіршило загальний результат.

179

UA

Останнє, п’яте питання в анкеті стосувалося оцінки часу проведення конференції і її програми. Під час оці-нювання часу проведення конференції і програми конференції респонденти мали три варіанти відповідей, тобто для першого елементу: занадто довга, відповідно довга, занадто коротка, а для другого: перевантажена, відповідна, мало насичена.

0% 20% 40% 60% 80% 100%

93%

89%

94%

80%

84%

91%

Висновок:Аналіз даних дозволяє зробити висновок, що час проведення конференції був відповідно розпланований (такої дум-ки дотримувалось 94% опитуваних). Плануючи майбутні заходи такого типу, можна поділити час на коротші сесії, запланувати частіші перерви.

0% 20% 40% 60% 80% 100%

91%

89%

92%

80%

84%

93%

Висновок:92% опитуваних оцінило програму як відповідну. Плануючи майбутні конференції можна краще відрегулювати про-граму до можливостей сприйняття учасників з уваги на те, що друга за кількістю була відповідь про перевантаження програми.

Думки учасиків: На особливу увагу заслуговують коментарі, які учасники конференції додали в шостому пункті анкети. Учас-ники тут стверджували, що нижче наведені виступи були винятково цікавими:

презентація Славоміра Пєхоти кандидата до Сейму VI скликання• презентація Томаша Курка з Управління Регіонального Розвитку у Вроцлаві, яка стосувалась проблеми Доброї • практики в органах місцевої влади щодо управління фінансовими проектами з зовнішніх ресурсів презентація Марії Кусьнєж з місцевих органів влади у місті Познань, яка стосувалась Фінансового Проекту з ФМ • ЄЕЗ i НФМ під назвою «Компетентний чиновник – найвища якість послуг в Вєлькопольсце”презентація Беати Косьцєльняк з міських органів влади у Вроцлаві, що стосувалась Фінансового проекту з ресур-• сів ФМ ЄЕЗ і Гміни Вроцлав на тему «Сучасний працівник адміністрації в самоуправлінні – підвищення компе-тенції і професійних кваліфікацій працівників місцевих органів влади у Врацлаві і організаційних одиниць Гміни Вроцлав”презентація Шимона Сікорскєго• презентація Даріуша Зємскєго• презентація Марка Зімняка• презентація Славоміра Висоцкєго „Модель CAF в державному управлінні”,• презентація Алєксандра Бінтоша „ Практичні способи підвищення якості обслуговування клієнтів органів влади в • результаті використання методів переконання в інтерперсональному спілкуванні ”,презентація Пьотра Вжецьонярка „Системи управління на рівні територіального самоуправління”,• презентація Ярослава Рубіна „Як забезпечити постійність впровадження управління якістю в органах влади?”• презентація Марлєни Малішевської–Гумуляк – „ Моббінг в само управлінських відносинах праці ”.• презентація Алєксандра Бінштока – „ Робота з важкими ситуаціями в інтерперсональних зв’язках в органах влади • ”.Учасники подякували за можливість познайомитись з партнерами з України і за виступ Людмили Юрхук на тему • функціонування системи освіти на Україні.лекція Славоміра Висоцкєго, тема якої була „ Якість управління ”• 1 учасник представив свій погляд, що дискусія, яку вела Марлєна Малішевська–Гумуляк була досить цікавою;•

180

UA

Були також критичні уваги учасників.погана оцінка польського перекладача, який ускладнював правильне розуміння виступів,• за багато теорії у виступах, відсутні були практичні аспекти представлених тем,• цікаві теми були представлені поверхнево,• відсутня турбота зі сторони організатора,• скорочення перерв під час знайомлення учасників,• погана організація святкової вечері на VI конференції,• інша черга тем, які представлялись,• відсутність детальної інформації зі сторони обслуги готелю,•

Неодноразово учасники конференції підкреслювали у своїх коментарях:високий рівень організації конференції і начальних матеріалів,• професіоналізм і компетенцію виступаючих,• виконання програми конференції згідно з запропонованим графіком• Неодноразово учасники конференції підкреслювали у своїх коментарях високий рівень організації конференції • і рекламних матеріалів.отримані на конференції матеріали були цінними і дадуть можливість аналізу і самостійної роботи в дома.• Неодноразово учасники конференції підкреслювали у своїх коментарях різноманітність представлених тем, що • робило конференцію цікаво, а також високий рівень організації конференції.

Короткий звіт про задоволенність учасників професійної підготовки

Вступ Короткий звіт являє собою підсумок результа-тів задоволеності учасників десяти груп з підготовки. Висновки, отримані в результаті часткового аналізу дозволили ефективно спланувати майбутні на-вчання для інших груп, які передбачуються, що візьмуть участь в професійній підготовці в проекті „ Професіона-лізм в управлінні органами влади в Дольному Шльон-ську ”.

Кількість респондентів Анкетне дослідження стосувалося задоволе-ності з пройденої професійної підготовки, яка відбувалась в групах 1-10, які разом нараховували 133 особи, в тому числі 105 жінок i 28 чоловіків.

0,0% 10,0% 20,0% 30,0% 40,0% 50,0% 60,0% 70,0% 80,0% 90,0%

78,9%

21,1%

Згідно з вище наведеними графіками, беручи під увагу стать респондентів, 78,9% становили жінки, а чоловіки 21,1%.

Процедура досліджень На потреби оцінки був створений інструмент дослідження в формі оціночної анкети.

Оціночна анкета складалася з 6 частин.перша частина стосувалася мети професійної • підготовкидруга частина включала методи професійної • підготовки (шкала 1-5)третя оцінювала викладацькі кадри (шкала 1-5)• четверта - програму занять• п’ята – організацію занять (шкала 1-5)• шоста включала адміністративне обслуговування • підготовки (шкала 1-5)

Після професійної підготовки для учасників до питань також було долучено відкриті запитання, пропозиції і роздуми. Питання в анкеті були складені на основі спеціальних програм навчання, які представляли особи, вибрані для ведення окремих модулів підготовки. Анкету отримала кожна особа, яка брала участь в професійній підготовці. Анкети виповнили і здали всі учасники. Участь в дослідах була абсолютно анонімна.

Презентація результатів В першому питанні нас цікавила відповідь, чи мета занять була зрозуміло сформульована? Результати відповідей в цій сфері виявились наступними:

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%

79%

19%

1%

Для близько 80% респондентів мета професійної підготовки була зрозуміло сформульована.

181

UA

В другому питанні ми поцікавились, чи поставлена мета була досягнута? Результати відповідей виявились наступними:

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

67%

31%

2%

На питання „ Чи поставлена мета професійної підготовки була досягнута” 67% респондентів відповіло „так”, а 31% „скоріше так”.

Третє питання оцінювало методи професійної підготовки. Результати відповідей в цьому випадку виявились наступними:

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%

4,77

4,46

4,58

3,54

3,05

1,53

2,70

3,55

4,26

2,88

4,78

На підставі вище наведених результатів можемо стверджувати, що найкраще був оцінений метод лекція з презентацією (середня оцінка: 4,78), а також дискусія (середня оцінка: 4,77). Найгірше, натомість, заняття з використанням фото-відео камери (середня оцінка: 1,53).

Четверте питання оцінювало викладацькі кадри, яка брала участь в професійній підготовці. Результати аналізу, що стосуються цього питання представлено нижче:

3,80 4,00 4,20 4,40 4,60 4,80 5,00 5,20

4,54

4,95

4,32

4,84

4,81

4,36

4,76

4,72

4,65

4,80

З отриманих результатів, що стосуються викладацьких кадрів випливає, що найвищу оцінку дістали два викладачі: Павел Рудніцкі (середня 4,95) і Марлєна Молішевска-Гумуляк (середня 4,84).

П’яте питання оцінювало очікування учасників підготовки?

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

70%

29%

1%

З вище наведених відповідей випливає, «так» і «скоріше так» відповіло 99% учасників.

Шосте питання оцінювало найбільш і найменш корисний модуль в практиці.В цьому випадку відповіді учасників були дуже різними, а тому не можна узагальнити і зробити висновки тому, що кожен учасник підійшов до справи індивідуально. Можливо взяв під увагу передусім свої службові обов’язки.

Сьоме питання оцінювало користь знань під час виконання службових завдань.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

69%

29%

2%

Згідно з вище наведеними даними 98% учасників відпо-віло на питання, що стосується користі знань під час ви-конання службових завдань „так” або „скоріше так”.

Восьме питання стосувалося найбільш корисних нави-чок набутих на заняттях. В цьому випадку важко зроби-ти узагальнення (зазначити дві головні навички) з уваги на індивідуальний характер відповідей. Учасники дуже персонально зазначали навички, отриманні під час про-фесійної підготовки, які, на їх думку, найбільше будуть їм потрібні під час виконання праці.

182

UA

Дев’яте питання оцінювало зручність в місці проживання.

4,00 4,10 4,20 4,30 4,40 4,50 4,60 4,70 4,80 4,90 5,00

4,73

4,71

4,67

4,00 4,20 4,40 4,60 4,80

4,45

4,82

4,84

4,60

4,82

4,87

4,63

4,80

4,81

4,55

4,82

4,63

4,79

4,79

4,81

4,72

4,86

4,04

4,63

4,81

4,76

4,66

4,76

4,43

Згідно з вище наведеним графіком учасники професій-ної підготовки, як місце, де відбувалась підготовка, най-вище оцінили Готель JAN в Войцєшицах б/Єлєнєй Гури.

Десяте питання оцінювало якість адміністра-тивного обслуговування.

4,50 4,60 4,70 4,80 4,90 5,00

4,84

4,80

4,83

4,88

4,84

Згідно з вище заміщеним графіком учасники професій-ної підготовки високо оцінили адміністративне обслуго-вування – середня оцінка 4,84 по 5-ти бальній шкалі.

Одинадцяте питання було відкритим питанням, яке включало пропозиції і спостереження учасників профе-сійної підготовки.

У відкритому питанні учасники професійної підготовки часто підкреслювали приємну атмосферу під час занять, професіоналізм викладачів і набуті індивідуальні (важ-ливо) навички. Підсумовуючи, можна зробити висновок,

що учасники загалом були задоволені пройденою про-фесійною підготовкою.

Ефективність професійної підготовкиПриріст компетенції

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%

38%

49%

33%

40%

34%

41%

33%

33%

28%

27%

Вывод: Средний прирост знаний участников всех этапов обучения составил 36%

Використання під час праці знань i навичок отриманих на професійній підготовці ПвУОВвДШМета дослідження Метою дослідження є оцінка, до якого ступеня учасники курсів ПвУОВвДШ, організованих в рамах реа-лізації проекту „ Професіоналізм в управлінні органами влади в Дольному Шльонську”, використовують знання і навички, набуті під час професійної підготовки, в праці.Аналіз отриманих результатів буде використаний при плануванні наступних етапів професійної підготовки.

Процедура досліджень Анкета була анонімна і включала 10 закритих питань. Учасники мали оцінити корисність окремих на-чальних модулів за шкалою: від 5 – максимальна вар-тість, до 1 – мінімальна вартість і 0 – нуль.

0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0

4,3

3,9

3,3

3,3

4,1

4,7

4,4

3,8

4,5

4,5

В результаті проведених досліджень викрито, що найбільш корисним модулем є „Інтерперсональна комунікація”, а найменш корисним „Ключові компетенції чиновника” і „Закони ЄС”.

183

UA

Звіт про оцінку стосується задоволеності учасників e–консалтингу

Вступ В рамках проекту „ Професіоналізм в управлін-ні органами влади в Дольному Шльонську” були прове-дені електронні консультації для учасників всіх началь-них груп, після завершення підготовки кожної групи.

Мета Дослідження Метою анкети було отримання інформації на тему електронних консультацій (e–консалтингу), яка проводилась після закінчення професійної підготовки. Отриманні результати полегшать планування наступних сесій e–консалтингу.

Анкета була анонімною. Оцінювати можна було за шкалою: від 5 – максимальна вартість (дуже сильно) до 1 – мінімальна вартість (зовсім). Анкета була розміщена на платформі e–консалтингу (http://www. pzdu.pl), яка заповнювалась i надсилалась електронним способом .

Визначення вибірки Після e–консалтингу серед всіх, хто брав участь в професійній підготовці оціночну анкету надісла-ло 63 особи, в тому числі 47 жінки, 12 чоловіків, 4 особи не зазначили статі.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

75%

19%

6%

Результати досліджень Оціночна анкета включала 7 закритих питань i 1 відкрите.

До якого ступеня після закінчення професійної під-1. готовки на тему „Професіоналізм в управлінні орга-нами влади в Дольному Шльонську”, ви відчували необхідність проведення консультацій з виклада-чами і тренерами щодо конкретних тематичних модулів?

0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5

3,5

3,3

3,0

3,8

3,9

3,6

3,4

3,2

3,3

3,7

Учасники III–го набору підготовки після її закінчення від-чували найбільшу необхідність консультацій з виклада-чем/тренером наступних модулів: Психологія управління (середня оцінка: 3,9). Натомість найменша потреба була в модулі: Закони ЄС (середня оцінка: 3,0).

На вашу думку, електроні консультації є хорошою 2. ідеєю?

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

33%

37%

13%

6%

10%

На питання в анкеті: чи, на вашу думку, електроні кон-сультації є хорошою ідеєю? 70% осіб відповіло “так” або “скоріше так”.

Яка форма електронних консультацій найкраще 3. вам сподобалась?

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60%

30%

49%

0%

2%

5%

11%

3%

30% учасників досліду заявило, що хорошою формую електронних консультацій є платформа e–консалтингу, яка форма комунікації. Натомість 49% респондентів на-дала перевагу контакту шляхом електронної пошти , яка також доступна на платформі.

Якої ви думки про тривалість електронного консал-4. тингу (1 тиждень)?

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%

2%

78%

21%

184

UA

Що ви думаєте на тему кількості питань, які може 5. поставити кожен учасник (мін 1, макс 5)?

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

2%

75%

19%

3%

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80%

14%

76%

5%

3%

Якої ви думки на тему часу призначеного на зада-6. вання питань (3 дні)?

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%

2%

67%

30%

2%

Якої ви думки на тему часу призначеного на зада-7. вання питань (5 днів)?

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%

3%

83%

11%

Ваша пропозиції:8. Задавати питання i проводити консультації після • закінчення професійної підготовки це дуже хоро-ша ідея.Консультації не повинні бути обов’язковими.• форма консультації, яка дисциплінує учасника • проекту.Мериторичні проблеми треба розв’язувати від-• разу.Занадто шибко після закінчення підготовки ре-• комендували ставити питання, а тому не було достатньо часу використати знання на практиці.Цікавою ідеєю є постійна платформа, де можна • обмінятися поглядами i зайнятись вирішенням проблем всіма учасниками професійної підго-товки, що було би додатковою перевагою для проекту, з якого може повстати КОДЕКС чи Спи-сок добросовісної практики.Сама підготовка і повні відповіді консультантів є • дуже корисними через те, що відповіді і запитан-ня інших учасників можна прочитати.

Звіт про дослідження рівня задоволеності клієнтів послугами, які надаються місцевими органами влади в Дольному Шльонску

Мета анкетного дослідження Метою анкети на вході є оцінка рівня задово-леності якістю послуг, що надаються місцевими органа-ми влади (МОВ) в Дольношльонському воєвудстві, яке є бенефіціаром програми “Професіоналізм в управлінні органами влади в Дольному Шльонську “. Дослідження включало 20 МОВ, на основі за-явок на конференцію, яка була організована в рамках проекту. Опитування проводилось серед 20 випадково вибраних клієнтів МОВ. Клієнти власноручно заповнюва-ли анкети. У дослідженні взяло участь 400 осіб.

Результати дослідженняВ першому питанні нас цікавило, як часто клієнти відвід-ують органи влади з метою вирішення справи?

0% 10% 20% 30% 40% 50%

35%

47%

18%

185

UA

В другому питанні ми намагались дізнатись, звідки клієн-ти знають, де i як вирішити справу в органах влади?

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

23%

20%

38%

14%

5%

В третьому питанні ми попросили клієнтів зазначити, що для них є найбільш важливим при вирішенні справ в ор-ганах влади.

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

12%

37%

29%

12%

10%

В четвертому питанні ми попросили зазначити рівень задоволеності/незадоволеності з якості послуг, які нада-ють органи влади.

0% 10%20%30%40%50%60%70%80%

74%

26%

В п’ятому запитанні ми попросили анкетованих осіб за-значити відповідні відповіді:

а) Терміновість в вирішенні справ

0% 10% 20% 30% 40% 50%

25%

45%

30%

б) надання інформації посадовими особами

0% 10% 20% 30% 40% 50%

20,3%

39,8%

40,0%

в) зрозумілість правил і вимог під час вирішення справ

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

20%

16%

15%

15%

35%

г) Ввічливість посадових осіб

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

14%

17%

35%

15%

20%

186

UA

ґ) доступність інформації по телефону

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30%

20%

25%

9%

25%

21%

д) доступність інформації в органах влади

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30%

15%

21%

15%

24%

26%

е) доступність місць, де можна зручно посидіти і зачека-ти на вирішення справи

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35%

11%

15%

15%

32%

28%

є) відповідні години праці

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

8%

22%

11%

24%

35%

ж) допомога посадових осіб при заповненні документів і заяв

0% 10% 20% 30% 40% 50%

9%

31%

39%

22%

з) загальна задоволеність як функціонують органи влади

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35% 40%

11%

17%

14%

34%

25%

В п’ятому питанні нас цікавило те, що клієнти змінили би в органах влади?

0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 35%

19%

24%

27%

30%

В шостому питанні ми намагалися отримати інформацію про мету візиту в органах влади сьогодні, тобто в день, коли мі проводили анкетування.

0% 10% 20% 30% 40% 50%

27%

35%

38%

187

UA

Моніторинг показників проекту

№Безпосередня мета(Ефекти безпосередні і негайні)

ПоказникПочаткова вартість

Кінцева вартістьВартість показ-ника в період моніторингу

Вартість по-казників від по-чатку проекту

Відсоток реалізації по-казників

1.

Підготовка чиновників працювати для мешканців району, області, згідно з горизонтальною політикою ЄС та досвідом інших країн Європи

Число посадових осіб / органів місцевого самоврядування, які про-йшли підготовку в рамках проекту

0 150 13 148 98,67%

Кількість жінок, які скористалися проектом

0 90 12 118 131,11%

Кількість випадків, сприятливих для передачі знань

0 6 1 6 100%

№Результати(Товари та послуги)

ПоказникПочаткова вартість

Кінцева вартістьВартість показ-ника в період моніторингу

Вартість по-казників від по-чатку проекту

Відсоток реалізації по-казників

2.Організація навчальних курсів для урядовців

Кількість етапів 0 10 1 11 110,00%

Кількість учнів 0 150 13 148 98,67%

Кількість підготованих пакетів з навчальними посібниками

0 150 13 151 100,67%

3Організація регіональнихконференцій у Польщі

Кількість організованих конфе-ренцій

0 6 1 6 100,00%

Кількість учасників конференцій 0 300 101 350 116,67%

Кількість підготованих пакетів з конференційними матеріалами

0 300 101 350 116,67%

4 Поширення заходів

Кількість публікацій на тему про-екту у ЗМІ

0 6 1 23 383,33%

Кількість рекламних матеріалів 0 3000 3000 3000 100,00%

Кількість опублікованих післякон-ференційних матеріалів

0 1000 1000 3000 100,00%

Підготовлено: Дорота Кубіцка-Мікось

188

UA

Скіба Роман – випускник польської філології Вроцлавського Університету; журналіст, редактор. З 1989 року пра-цює у дольношльонській пресі (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). З 2006 року – так званий «вільний стрілок», займається спортивною, соціальною, ре-гіональною тематикою та місцевим самоврядуванням. В 2010 році став лауреатом призу Маршалка Дольнош-льонського Воєводства під назвою „RPO w twoich oczach” («Регіональна Операційна Програма у твоїх очах»).

Житлова демократіяРозмова з Єжи Шнерхем1, який від 1991р. є радником та головою Ради Житлового Комплексу Надобже у Вроцла-ві.

Які були початки місцевої демократії в цьому житловому комплексі?З точки зору років, я думаю, досить смішні. Приміщення, яке в даний час є резиденцією Ради Житлового Комплексу Надобже, було також установою МРГМ (Мисливської Резервної Громадянської Міліції). Ми прийшли до цих активістів режимної організації в 1989р. вже після частково відомих парламентських виборів, як Комітет Громадянської Солідар-ності дільниці Центр і поставили конкретну умову: ми будемо з вами співпрацювати, але нам потрібне це приміщен-ня. Нас було лише 5 і хоча діячам МРГМ не подобалась ця думка, але вони мабудь вже трохи побоювались історичних політичних змін у цілій державі, тому віддали нам частину приміщення.

З чогоВи почали свою працю?- Розвісили плакати по всьому житловому комплексі і зробили перші збори. Прийшло понад 150 осіб. Провели вибори 5-особового уряду Громадянського Комітету, а першим конкретним завданям було організування чотирьох партій подарунків з Німеччини. Нас взагалі ніхто не фінансував, але нам вдалося однією вантажівкою привезти дійсно різні і дуже потрібні речі, тому що тоді в Польщі ще всього не вистарчало. Я пам’ятаю, як люди прийшли по ці дари, ставали в довгі черги і отримували одежу, їжу, миючі засоби. В одній машині навіть привезли халати до місцевої лікарні на вул. Ридигера і керівництво цієї установи було нам дуже вдячне, бо таких речей їм також не вистарчало.

Коли громадянські комітети перетворилися у Раду Житлового Комплексу?- Перші офіційні вибори до Рад Житлових Комплексів було проведено в 1991 році і насправді було так, що майже весь Вроцлав був створений на основі членів КВ. Люди були тоді дуже активні, готові діяти, відчували і вірили, що вони беруть ситуацію в свої руки. Характерно, що спочатку з’являлися різні ініціативи і дії, а тільки потім повставав статут організації. Ми також мали велику підтримку зі сторони великих закладів праці. Я пам’ятаю, як ми організували без-коштовний відпочинок для дітей з малозабезпечених сімей в нашому районі, бо на два місяці електростанції надали свій пансіонат, міські автобуси також безкоштовно возили дітей на цей відпочинок, а інші підприємства фондували їжу, наприклад Хербаполь давав соки, молокозавод з вул. Жмигородської постачав йогурти. Медсестри з лікарні були волонтерами, коли в центрі відпочинку не вистарчало кадрів. Це були трохи інші часи.

Тобто на початку 90-х років це був піковий період для таких низових, соціальних ініціатив і демократії на місцево-му рівні?- Апогей наступив у 1997 році, коли житловий комплекс Надодже міцно постраждав під час повені. Тоді, завдяки співпраці нашої Ради Житлового Комплексу з організацією Кшиж Малтаньскі, ми зорганізували вісім транспортних тірів і допомогли, в загальному, аж 1500 родинам. Насправді, це була акція великого масштабу, тому що люди отри-мали значну допомогу. Ми привозили і роздавали не тільки одяг, чи засоби гігієни, але також і меблі.

Однак, як пояснити, що явка на виборах до Рад Житлових Комплексів невелика, чи не свідчить це про те, що це вже є криза таких ініціатив?- Участь у всіх виборах в нашому районі є, на жаль, дуже малою. Аналізуючи роботи різних рад житлових комплексів

1 Єжи Шнерх має 56 років. Від 1989р. є суспільним та політичним діячем. Від 1991р. є радником та головою Ради Житлового Масиву Надобже. Виконує також функцію шефа Кола Права і Справедливості в дільниці Старе Місто

189

UA

на території Вроцлава, можна зробити висновок, що за останні дві каденції видно все більшу політизацію цих грома-дянських, все-таки, підрозділів. Не приховую, різні політичні партії здомінували склад багатьох житлових рад і замість роботи для суспільства і з суспільстком, в них почалися власні чвари і торги. Це тривожне явище, тому що деякі ради житлових комплексів, власне з цього приводу, розпадаються, перестають активно діяти. Так сталося, наприклад, у жит-ловому комплексі Єжманув, подібна ситуація у наших сусідів – Клечкові чи також у Новим Двоже. На жаль, змінюється також менталітет людей, які наставлені до життя все більше комерційно. Просто згасла така суспільна активність. Ми на Надоджу все–таки не допускаємо до політичних поділів, тому в нашій РЖК сумлінно співпрацюють люди з різних політичних партій. Ми намагаємося об’єднувати всіх навколо конкретних справ і може тому нам це влається.

Що конкретно вдалося зробити?- Багато людей, в тому числі навіть посли, натякали, що нам не вдастся зробити Центру Соціальної Допомоги Карітас, а він вже діє, подібно як і світлиця та їдальня на вул. Словіанскій. Ми урухомили також світлицю (для 95 дітей) і Клуб Сеньйора на вул. Ніемцевіча. В організації багатьох культурних і спортивних заходів співпрацюємо з освітніми уста-новами, а також самі, протягом багатьох років, організовуємо циклічні заходи. Протягом 21 року з численною участю відбуваються свята нашого житлового комплексу, після 10 видань були вже два перегляди: Пісні дитячого садка (на 200 дітей), а також пісні патріотичні і солдатів (11 листопада). Ще є Європейський день Сусіда чи Казюки Віленьскіе, тому що більшість наших мешканців походить з Кресів. Проводимо спортивні турніри і виставки в школах, ліги по во-лейболу, в яких грають як священники, так і поліцейські та пожежники. Ми співпрацюємо з усіма, з кільканадцятьма позаурядовими організаціями, з Костелом, поліцією, пожежниками, а також з ремісниками.

Чим ви найбільше пишаєтеся?- За дев’ять років Капітула Надоджаньска вручає металеву дощечку: „Заслужений для Житлового Масиву Надодже – Мешканці і Рада Житлового Масиву”. Її отримало вже 70 осіб, не тільки відомі люди, як мер Вроцлава Рафал Дуткіевіч, але передусім місцеві жителі, ті які щось роблять для інших. Серед лауреатів є наприклад людина, яка має катерін-гову компанію, але також безкоштовно годує дітей в наших світлицях; чи кравець, який фондує костюм, шитий на мірку, за символічну злотувку. А це є випадкова нагорода, яка випадає під час нашого фестивалю. Багато років тому, її отримав директор Плаза за те, що групам дітей дозволяє входити на терасу безкоштовно. Це начебто дрібниці, але дуже важливі, тому що ми маємо підтримку з боку багатьох осіб і установ, які зовсім не мусять цього робити. В нашій Раді Житлового Масиву Надодже є кілька сотень активних осіб, сподіваюся, що біля 500-600. Це кілька відсотків від числа понад 30 тисяч мешканців, але цією активністю і співпрацею я дійсно пишаюся. Коли пекар дає печиво або хліб у світлицю, то я телефоную до пожежників або поліцейських, і вони охоче це привозять. Дійсно немає ні найменшої проблеми.

Шалєвіч Пшемислав – випускник напрямку адміністрації на Факультеті Права, Адміністрації та Економії Вроцлав-ського Університету, заступник інспектора у Повітовому старостві у Вроцлаві (Відділ комунікації), учасник тре-нінгів для працівників місцевого самоврядування на тему доступу до громадської інформації та професіонального обслуговування клієнтів, а також «Професіоналізм в управлінні дольношльонськими громадськими установами», «Детермінінти публічних промов», «Автопрезентація як аспект пошуку роботи», «Як боротися з надмірним стресом», «Євросоюзні фонди – принцип дії», конференцій під назвою «Нові технології для державного сектора», «Зразкова практика в управлінні установою», туристичний гід по Вроцлаві, Нижній Сілезії, Судетах, а також ін-структор гідів.

Quo Vadis демократіє? Конституція Речі Посполитої з 1997 року у своїх перших статтях голосить, що «вища влада в Республіці Польща належить до Народу» і «Народ здійснює повноваження через своїх представників або безпосередньо». Ці слова відображають повну картину демократії – «правління народу». Початок демократії бере свій початок від Стародавньої Греції. Незважаючи на пройдені століття та оцінку

190

UA

системи, демократія залишається універсальною цінністю. Різноманіття демократичних систем в даний час має без-ліч форм та образів, прикладом чого є Європейський Союз. Основна передумова демократії є народовладдя. Дже-релом влади є воля більшості громадян нації. Це народ справує владу, прямо або через своїх представників. В даний час поширеною формою демократичного устою є парламентська демократія, котрої основним гарантом без сумнівів є Конституція. Чим зараз для нас є демократія, які вона дає нам можливості, так як вона будується у місцевих громадах? Для Польщі і поляків демократія є відображенням всіх ідеалів і цілей, для яких вони боролися багато років за свободу та права людини. Слід пам’ятати, що це власне Польща почала безпрецедентні перетворення у Центральній та Східній Європі більше 20 років тому і значно вплинула на демократизацію світу, в якому ми живемо сьогодні. Живучи в демократичній державі, ми знаємо про наші права. Конституція гарантує зокрема: свободу сло-ва, релігійні визнання, особисту свободу, гідність і права інших осіб. Кожен повнолітній громадянин, чоловік і жінка має право приймати рішення щодо голосування на вибраного представника даної партії. Це надзвичайно важливий принцип представництва, який ми ототожнюємо з передачею повноважень обраним народом у ході загальних ви-борів представникам. Рішучість Народу у справі виборів керівників має вирішальне значення для долі країни. Це не поодинокі групи вирішують про майбутнє країни, але суспільство, яке обирає своїх представників. Свідомість та участь у виборах являються фундаментом демократії. Вибираючи наших представників, ми даємо їм легітимність здійснювати владу від нашого імені. Вибори, таким чином, є основним джерелом дієспроможності влади, що веде за собою необхідність періодичного підтвердження легітимності влади на загальних виборах. У розвинутій обізнаності демократичного суспільства, знаходиться вбудована необхідність контролювати обраних представників влади та мати широкий доступ до суспільної інформації. Для цього створюються спеціалі-зовані інститути контролю над владою. У світовому інформаційному суспільстві важливу роль відіграє інформація опублікована в Інтернеті, в засобах масової інформації або пресі. Громадянин може легко знайти цікаву інформацію про осіб, які виконують державні функції, наприклад, на сторінках www.prezydent.pl, www.premier.gov.pl, діяльність найбільш важливих установ і державних органів, напр.: www.sejm.gov.pl, www.senat.pl, www.sn.pl, www.trybunal.gov.pl., www.kprm.gov.pl. Коли справа йдеться про інформацію на тему місцевих органів влади, то кожне місто, держав-на установа також має свій веб-сайт, де окрім основної інформації відносно місцевих громад, громадяни можуть у Бюлетені громадської інформації більше дізнатися про владу свого міста та познайомитися з основними завдання-ми, що виконуються фізичними особами місцевого самоврядування, напр.: www.wroclaw.pl, www.powiatwroclawski.pl. Доступ до публічної інформації є забезпечення громадського контролю влади, що водночас є джерелом знань про діяльність і функціонування держави. Іншим проявом побудови демократії в суспільстві є отримання знань щодо важливих політичних та економічних питань із засобів масової інформації або Інтернет-джерел, таких як: www.gazeta.pl, www.wyborcza.pl, www.wroclaw.pl, www.cnn.com, www.polityka.pl, www.tvn.pl. Крім того, варто також зазначити, що крім інститутів державної влади, в тому числі контролюючі органи на своїх сайтах дозволяють громадянам ознайоми-тися з основними питаннями стосовно стану держави, її безпеки та продуктивності, наприклад: www.stat.gov.pl, www.nike.gov.pl, www.policja.pl, www.cba.pl. Побудова демократії в суспільстві тягне за собою роздвоєння світобачення на рівні заспокоєння потреб суспільства. З одного боку у нас погляд зцентралізований, глобальний, де центральна влада обрана Народом, в дій-сності далека від потреб суспільства. Усі види її діяльності спрямовані на задоволення потреб усього суспільства і законотворчості, яка повинна служити всім громадянам. Однак з іншого боку, важливу роль відіграє будова демо-кратії на місцевому рівні у місцеві органах влади. Розглядаючи проблеми «малих батьківщин», в мікронародному конспекті має вирішальне значення для розвитку демократії в місцевому самоврядуванні. Тому, що це місцева влада знаходяться найближче до проблем населення - стає гарантом їхньої безпеки та регіонального розвитку. Саме від місцевої влади залежить, в значній мірі, реалізаціїя потреб мешканців, а також рішення місцевих проблем без втру-чання з боку центральної влади. Через демократичні вибори, ми можемо вибрати не тільки центральний уряд, але, що більш важливо, місцеві органи влади. Адже ми обираємо голів районних державних адміністрацій, голів обласних державних адміністрацій, мерів міста та радникыв - людей, завдання яких полягає на створенні добробуту для міс-цевих громад. Слід зазначити, що відповідно до оновленого Виборчого кодексу1, на наступних виборах представни-ків Верхньої палати парламенту і радних до місцевих органів влади будемо обирати на одномандатних вихбора. В окрузі, натомість, вибиратимемо тільки одного сенатор або радного. Тільки у великих містах і районах вибори надалі будуть як і раніше, пропорційними. Завдяки цій новелізації, місцевому населенню буде легше провірити правлячого радног або сенатора щодо виконання та результатів своєї праці та програмних планів. Варто зазначити, що поправки Виборчого кодексу вводять дводневе голосування, що буде носити факультативний характер. Про тривалість виборів буде вирішувати особа, керуюча ними, тобто, наприклад, у випадку місцевих виборів це буде прем’єр-міністр, під час президентських - спікер парламенту, парламентських - президент. Крім того, для виборців, що проживають за кор-доном були введені певні вигоди - вони будуть мати можливість проголосувати за посередництвом пошти. Поправки до Виборчого кодексу показують, на скільки актуальними та важливими є вибори для демократичної системи, де ми обираємо наших представників. Для побудови демократичного суспільства важливо зміцнити основні принципи демократії в основних дер-жавних документах, тобто Конституції а також в європейських документах. Потрібно звернути увагу на документи, які в значній мірі посилаються на розвиток та будівництво принципів соціал-демократії: Резолюція Європарламенту від 22 жовтня 2009 року відносно розвитку демократії в зовнішніх відносинах ЄС, Загальної декларації прав людини 1948 року, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року, Договору ЄС і Договору ВЄ. У цих документах підкрес-люється факт, що початковимм моментом існування демократичного суспільства є захист прав людини. Він включає в себе між іншим: повагу прав людини та основних свобод, свободу асоціацій, свободу вираження поглядів та переко-нань, поділ влади, незалежність судової системи, прозорість та відповідальність у галузі державного управління.

191

UA

Існування демократичної системи управління сприяє створенню ладу в державі законів. Але нинішньою загрозою для демократії є все більш помітна соціальна нерівність. Зверховенство глобальної демократії над місцевою значно знижує активність суспільства на самоурядовому рівні. Демократія, яка призведе до створення соціальних розбіжностей, економічних поділів в країні, стане сама в собі загрозою для суспільства.

Шалєвіч Пшемислав – випускник напрямку адміністрації на Факультеті Права, Адміністрації та Економії Вроцлав-ського Університету, заступник інспектора у Повітовому старостві у Вроцлаві (Відділ комунікації), учасник тре-нінгів для працівників місцевого самоврядування на тему доступу до громадської інформації та професіонального обслуговування клієнтів, а також «Професіоналізм в управлінні дольношльонськими громадськими установами», «Детермінінти публічних промов», «Автопрезентація як аспект пошуку роботи», «Як боротися з надмірним стресом», «Євросоюзні фонди – принцип дії», конференцій під назвою «Нові технології для державного сектора», «Зразкова практика в управлінні установою», туристичний гід по Вроцлаві, Нижній Сілезії, Судетах, а також ін-структор гідів.

Розвиток освіти - майбутнє місцевого самоврядування«Освіта дорожча, ніж золото.»

Арабська прислів’я

Головним вирішальним фактором про бут держави, його розвиток і майбутнє, є і буде освіта. Це мета сама по собі і є важливим інструментом у досягненні інших стратегічних цілей. Перед членами Європейського союзу, в тому числі перед Польщею, Лісабонська стратегія2 ставить задачу розвитку знань і інновацій, маючи на увазі той факт, що це сприятиме розвитку людського і соціального капіталу, створення нових робочих місць та економічного зростання країни. Усвідомлюючи роль і значення освіти, приймаються міри з метою її розвитку. У Польщі ці рішення прийма-ються Міністерством народної освіти, яке виконує роль посередньої інституції та одержувача (для окремих системних проектів) в рамках оперативної програми Людський капітал 2007-2013 роки. 13 січня 2011 року установа, керуюча операційною програмою Людський капітал (Міністерство регіонального розвитку), затвердила План дій на 2011 рік для Пріоритету III «Висока якість системи освіти»3 оперативної програми Людський капітал на 2007-2013 роки. На регіональному рівні реалізується Пріоритет IX «Розвиток освіти та компетенції у регіонах». За її реалізацію в регіонах відповідають маршалківські або воєводські біржі праці, які виконують функцію посередницьких установ(ПУ) або по-середницьких установ II рівня (ПУ-II)4. Інвестиції в освіту є одним з вирішальних детермінантів для розвитку регіонів. Це одне з основних завдань, що належать до: гмін - відповідно до статті 7 розділу 1 п.8), Закону про місцеве самоврядування гмін5; округів - ст. 4 розділ 1, п. 1) Закон про місцеве самоврядування округів6 та самоврядування воєводства, включаючи завдання щодо вищої освіти - відповідно до статті 14 розділу 1 п.1 Закону про самоврядування воєводств7. Слід підкреслити, що осві-та в будь-якому випадку є пріоритетом, коли справа доходить до детальних завдань, покладених на місцеві органи влади від законодавчої влади. Освіта, яка є одним з пріоритетів, коли справа йдеться діяльність самоврядувань, є основною метою поліп-шення зображення місцевого самоврядування, але, перш за все стратегічною ціллю у випадку реалізації економічних аспірацій самоурядів на економічних місцевих органах влади і створення сприятливих умов для економічного роз-витку в регіоні. Розвиток освіти - це довготермінова діяльність, яка безсумнівно, буде сприяти розвитку на місцевому рівні. Необхідно ближче споглянути на заходи вжиті у цій галузі, що проводяться органами місцевого самоврядуван-

2 Лісабонський договір про внесення змін до Договору про Європейський Союз та Договір про заснування Європейського співтовариства, підписаним в Лісабоні 13 грудня 2007 (Official Journal C 306, 17/12/2007 P. 0001 - 0229)3 http://efs.men.gov.pl/component/k2/item/365-zatwierdzony-plan-dzialania-na-2011-r-dla-priorytetu-iii-po-kl4 http://efs.men.gov.pl/fundusze-dla-oswiaty/regiony-priorytet-ix/item/126-rozwoj-wyksztalcenia-i-kompetencji-w-regionach5 Закон від 8 березня 1990 р.про місцевого самоврядування гміни (тобто Закони 2001 року, № 142, поз. 1591)6 Закон від 5 червня 1998 р. про самоврядування округу (тобто Закони 2001 . № 142, поз. 1592)7 Закон від 5 червня 1998 р. про самоврядування воєводства (тобто Закони 2001 року, № 142, поз. 1590)

192

UA

ня. Основним документом для воєводства Нижньої Сілезії є Стратегія розвитку воєводства Нижньої Сілезії до 2020 року8 і також Напрямки діяльності місцевого самоврядування районів Нижньої Сілезії9, які є специфічними виразом стратегії розвитку. Висновок з цих досліджень це звернення уваги на рівні діяльностей, які повинні бути прийняті на місцевому рівні в галузі освіти і науки. До програм, що виникають зі стратегії регіонального розвитку Нижньої Сілезії до 2020 року слід включити: а) Систему навчання вчителів Нижньої Сілезії - програми, спрямовані на розвиток педа-гогічного та адміністративного персоналу системи освіти, б)Система підтримки талантів Нижньої Сілезії - підтримка програми «Талановита Сілезія» (наприклад, конкурс пропозицій у навчальному 2010/2011 році громадських завдань в рамках Системи підтримки талантів «Талановита Сілезія»10 у Нижній Сілезії оголошений Управлінням Нижньої Сіле-зії), конкурси «Талановитий Сілезіянин гімназіаліст» та «Талановитий Сілезіянчик», в) Система педагогічної інформації Нижньої Сілезії, г) Екологічна освіта11. В рамках Пріоритету IX «Розвиток освіти і компетентності у регіонах» реалі-зуються плани, спрямованы на вирівнювання освітніх можливостей і забезпечення високої якості освітніх послуг у системі освіти, підвищення якості і привабливості професійної освіти, розповсюдження навчання в школі (як приклад можна вказати замкнений конкурсу №: I/9.3/A/11 оголошений Управлінням Нижньої Сілезії12) висококваліфікованих співробітників системи освіти, низових ініціатив у галузі освіти в сільських районах. Серед можливих областей для дій в рамках Пріоритету IX є сприяння дошкільної освіти і, отже, рівні можливості для здобуття освіти дітей - як, напри-клад, відкритий конкурс №: I/9.1.1/A/11 оголошений управлінням Нижньої Сілезії13. Діяльність Пріоритету IX включає в себе розробку програм розвитку шкіл та освітніх установ в області по-зашкільної діяльності та позакласних заходів. Важливо також сприяти активному дозвіллю серед дітей, підлітків, а також підтримувати активність та рівність освітніх можливостей для дітей і молодих людей через альтернативні фор-ми освіти14. Прикладом шкільної та позашкільної активності є проекти, що реалізує Культурний центр у Болеславі, котрі фінансуються за рахунок зовнішніх ресурсів15, або конкурси з області організації тематично-пізнавальних екс-курсій в рамках Пріоритету IX оперативної програми Людський капітал напр.: ЗНАННЯ «НА ТАРІЛЦІ» - дидактично-зрівнювальні семінари з предметів природних, математичних та гуманітарних науки»16. Слід звернути увагу, що великий натиск Пріоритет IX був покладений на професійну освіту. Необхідність професійної підготовки молодих людей і адаптація до нових умов і напрямків потреб ринку праці, вимагають кон-кретних дій даючих можливість розвиватися і шукати нову роботу на ринку праці17. У зв’язку з цим, необхідна співп-раця в школах та навчальних закладах з роботодавцями, які будуть сприяти зміцненню практичного навчання, в тому числі шляхом стажування та практики, що здійснюватимуться у роботодавців, і, таким чином, здобуватимуть навики майбутні випускники необхідні на ринку праці. Розробка і підтримка освіти є одним із ключових завдань, що стоять перед місцевими органами влади. Багатовимірність і широкий обсяг діяльності, а також можливість отримання коштів з ЄС у цій галузі, вимагають при-йняття рішень, ефективність яких буде вирішувати питання про майбутнє регіону. Без підтримки і повного фінансу-вання розвитку освіти, вдосконалення та доповнення освіти та професійної кваліфікації, без зрівняння рівнів освіти в сільських районах, самоуряд сам приречений на невдачу в економічному розвитку регіону. Здатність адаптуватися до нових умов і тенденцій на ринку праці потребує підтримки на всіх етапах навчання. Невміння підтримувати у цьому відношенні приведе в майбутньому відтік з регіонів багатьох талановитих і освічених людей, де підтримка освіти буде вища.

8 http://www.umwd.dolnyslask.pl/fileadmin/user_upload/_temp_/zalacznik.pdf9 http://217.96.4.229/dokumenty/Perspektywa%202010.pdf10 Резолюція № 4320/III/10 Управління Нижньої Сілезії на відкритий тендер для здійснення у навчальному році 2010/2011 громадських завдань в Нижній Сілезії в рамках Системи підтримки талантів у Нижній Сілезії «Талановита Сілезія»11 bip.umwd.pl/fileadmin/user_upload/srodowisko/Program_Edukacji_Ekologicznej_dla_Dolnego_-l-ska_-_11_2005-p.doc12 http://dolnyslask.pl/default.aspx?docId=1825113 http://dolnyslask.pl/default.aspx?docId=1825614 Резолюція № IV/22/10 Вроцлавської міської ради від 27 грудня 2010 року (БУ МРВ 2010 року, № 12, поз. 25), (том II).15 http://www.bok.boleslawiec.pl/16 http://bip.um-jeleniagora.dolnyslask.pl/17 Резолюція № 127/IV/10 Управління Нижньої Сілезії з 27 грудня 2010р. в справі встановлення правил здійснення Департаментом освіти та науки Маршалківського уряду Нижньої Сілезії Системного проекту під назвою Модернізація професійної освіти в Нижній Сілезії - II, в рамках Пріоритету IX Розвиток освіти і компетенції в регіонах, Захід 9,2 Підвищення популярності та якості професійної освіти в рамках операційної програми Людський капітал співфінансованого з Європейського соціального фонду

193

UA

Гоффманн Сабіна – випускниця Поліцеальної Школи для Працівників Соціальних Служб у Вроцлаві. Навчається в Дольношльонській Вищій Школі Педагогічних Наук, напрямок – Соціальна робота, спеціальність – Соціальний консультант. Має 7-річний досвід роботи в органах місцевого самоврядування, працювала між іншим в Центрі Соціальної Допомоги у Вроцлаві, в Повітовому Центрі Допомоги в Олаві. В даний момент працює в Міському Центрі Соціальної Допомоги – організаційній одиниці самоврядування міста Олава. Має професійний досвід в ре-алізації між іншим проекту з фінансуванням з євросоюзних фондів під назвою ”SAN – Samodzielność. Aktywność. Niezależność” («САН – Самостійність. Активність. Незалежність»). З огляду на роботу, яку виконує, має практичні знання в області положень, що стосуються соціальної допомоги, та загальних законодавчих положень (в тому числі Кодекс адміністративних процедур, Трудовий кодекс, Цивільний кодекс, Родинний кодекс), а також в області інтерперсональної комунікації, обслуговування проблемних клієнтів та отримання євросоюзних фондів на про-екти, реалізовані гмінами і повітами.

Разом легше: партнерство – рушійна сила розвитку на місцевому рівні Не без підстав кажуть, що “одна голова добре, а дві - краще.” Партнерство це рушійна сила, яка стимулює активність і потенціал місцевої громади, і таким чином стимулює розвиток на місцевому рівні на різних площинах. Це особливо важливо в сільській місцевості. На увагу заслуговує інструмент стимулювання місцевого розвитку в сільських районах, яким є «Лідер» і який реалізується через воєводське самоуправління. «Лідер» базується на партнерській ініціативі з низу та інновацій-ному підході до розвитку сільських районів, який полягає на стимулюванні співпраці приватного та державного секто-рів. Метою Програми розвитку сільських районів в 2007-2013 роках в першу чергу є будівництво соціального капіталу шляхом активації жителів, а по-друге, стимулювання до створення нових робочих місць. Ці плани реалізуються через так звані місцеві групи дій (МГД), що складається з представників місцевих органів влади, неурядових організацій та підприємців. Ці суб’єкти спільно працюють на території кількох ґмін на основі раніше реалізованих стратегій місцево-го розвитку. Стратегія це основа для фінансування та реалізації проектів важливих для розвитку цих громад.18

На території Дольного Шльонська було створено 20 МГД19. Одна з них, яка існує з 2008 року, це Асоціація «Місцеві групи дій в інтересах розвитку ґмін Конти Вроцлавскє, Кобєжіце, Сьвєнта Катажина, Журавіна - Лідер A4», розміщена в Кобєжицах. Вони включають згадані в назві ґміни, які розташовані уздовж автостради А-4. Асоціація складається з: 10 членів громадського сектору, зокрема, ґмін та підлеглих їм установ, 7 представників соціальної сфери (фізичні особи, громадські організації, костьол), 3 представників сектору економіки (підприємці МГД)20. Такий склад є гарантом широкого розуміння соціальних потреб, а також заохочує до вибору відповідних засобів для розви-тку на місцевому рівні в довгостроковій перспективі. Асоціація має інтернет сторінку http://lgd-a4.pl/ на, якій розміщено детальну інформацію про її діяльність і реалізацію окремих проектів. Пропоновані ініціативи та дії спрямовані, зокрема, на активізацію місцевих громад, розвиток регіональних продуктів і послуг, підтримку шкільної освіти, розвиток туризму і створення інфраструктури туризму, розвиток підприємництва. Асоціація в рамках організованих змагань вибирає кращі проекти - ті, які сприя-ють реалізації Місцевої Стратегії Розвитку та підтримує ці проекти у фінансовому відношенні. Частково фінансуються такі проекти, як інформаційні, професійної підготовки, культурні, спортивні і розважальні заходи. Також були створені консультаційні пункти для громадських організацій і підприємств, які замаються даним видом діяльності. Місцеві Групи Дій, які створюються в рамках ініціативи «Лідера», є добрим прикладом практичної реалі-зації думки “мислити глобально - діяти локально” та ідеї місцевого партнерства на території, що включає кілька міс-цевих органів влади. Дуже часто виникають ініціативи від місцевих органів влади, які виконують завдання на різних рівнях.

18 http://dolnoslaskie.ksow.pl/leader.html [доступ - 21.02.2011]19 За даними Національної Мережі Сільських Місцевостей http://dolnoslaskie.ksow.pl/leader/lgd-na-dolnym-slasku.html [доступ - 21.02.2011]20 Стратегія Місцевого Розвитку «Місцеві групи дій в інтересах розвитку ґмін Конти Вроцлавскє, Кобєжіце, Сьвєнта Катажина, Журавіна - Лідер A4», Грудень 2008 р. http://lgd-a4.pl/dokumenty/lsr/nowelizacja/znowelizowany_LSR.pdf [доступ - 21.02.2011]

194

UA

Інші приклади доброї практики в реалізації партнерських проектів, які сприяють розвитку на місцевому рівні, особливо у соціальній сфері та ті, що стимулюють участь громадян, можуть бути численні Центри Місцевих Активність (ЦМА), які з’являються в сільських та міських районах. Такі центри створюються місцевими органами влади та неурядовими організаціями . Проект ЦМА це цікавий метод на працю з місцевою громадою, яка спрямована на ак-тивізацію малих спільнот. Суть даного методу полягає в мобілізації, активізації і сприянні самоорганізації та розвитку місцевих громад з метою вирішення конкретних проблем у місцевому середовищі - відповідно до думки «підтримка для самодопомоги». Інновація цього методу полягає на інтеграції діяльності в різних сферах місцевого громадського життя (культури, освіти, громадської безпеки або соціальної допомоги), залученні жителів в конкретні дії та розумінні да-ної громади і її потреб всебічно. Добрим прикладом проекту, який використовує метод ЦМА є проект “Бабине літо у Вроцлаві - Центри Місцевих Активістів”21, який організувала ґмінна організація Центр Інформації та Соціального Розвитку у Вроцлаві в період з січня 2010 по квітень 2011 року, який частково фінансувався Європейським Союзом в рамках Європейського Соціального Фонду. У проекті взяло участь 500 осіб у віці 50 +. Його основна мета полягає у стимулюванні активності учасників у різних сферах суспільного життя в найближчому середовищі, районі, селі, а також використання їх потенціалу для самоорганізації, самодопомоги, волентерства. Це партнерський проект, в рам-ках якого у Вроцлаві виникло п’ять Центрів Місцевих Активістів, в тому числі три з них управляються неурядовими організаціями, такі як Фонд Імаго, Асоціація Вроцлав за Відавою і Фонд Амбрелла. Проекти, описані вище, тому такі цінні і варті уваги, що об’єднання сил і ресурсів партнерів, забезпечує ефективне використання ресурсів і ефективного здійснення завдань і цілей. З уваги на універсальний характер представлених рішень (з урахуванням місцевих умов), вони використо-вуються в багатьох регіонах країни, не тільки тому, що програми підтримки ЄС приділяють велику увагу на діяльність у партнерстві. Партнерські відносини дозволяють краще координувати проекти, які є важливими з точки зору місцевих громад. Завдяки проведеним заходам разом з партнером, об’єднані ресурси використовуються ефективніше і часто являються інноваційними. Завдяки різноманітності та обміну досвідом набагато легше і ефективніше вирішуються проблеми, натомість досягаються конкретні результати. Створюється надзвичайно цінний соціальний капітал, форму-ється розвиток на місцевому рівні. Успіх в партнерстві можливий коли є спільне бачення, високий рівень взаємної довіри і досягнення кон-кретних доходів, пропорційних до понесених видатків, всіма сторонами-учасниками. І не завжди матеріальні користі є найважливішим.

21 http://www.cirs.wroclaw.pl/index.php?option=com_content&view=article&id=519:babie-lato-we-wrocawiu-miejsca-dla-aktywnych-50-&catid=52:nasze-projek-ty&Itemid=39 [доступ - 20.02.2011]

195

UA

Гоффманн Сабіна – випускниця Поліцеальної Школи для Працівників Соціальних Служб у Вроцлаві. Навчається в Дольношльонській Вищій Школі Педагогічних Наук, напрямок – Соціальна робота, спеціальність – Соціальний консультант. Має 7-річний досвід роботи в органах місцевого самоврядування, працювала між іншим в Центрі Соціальної Допомоги у Вроцлаві, в Повітовому Центрі Допомоги в Олаві. В даний момент працює в Міському Центрі Соціальної Допомоги – організаційній одиниці самоврядування міста Олава. Має професійний досвід в ре-алізації між іншим проекту з фінансуванням з євросоюзних фондів під назвою ”SAN – Samodzielność. Aktywność. Niezależność” («САН – Самостійність. Активність. Незалежність»). З огляду на роботу, яку виконує, має практичні знання в області положень, що стосуються соціальної допомоги, та загальних законодавчих положень (в тому числі Кодекс адміністративних процедур, Трудовий кодекс, Цивільний кодекс, Родинний кодекс), а також в області інтерперсональної комунікації, обслуговування проблемних клієнтів та отримання євросоюзних фондів на про-екти, реалізовані гмінами і повітами.

Як організувати соціальні послуги в ґмінні (районі)? Європейські системні рамки Основи для дій в соціальній допомозі становлять передусім права людини і принципи соціальної справед-ливості. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року, передбачає в статті 22, що будь-яка людина, як член суспільства має право на соціальне забезпечення, а також має право на здійснення своїх економічних, соціаль-них і культурних прав, необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи22. Процес європейської інтеграції відкрив нові напрямки і можливості для організаторів соціальної допомоги. Наявність коштів з фондів ЄС для фінансування завдань в цій галузі дає можливість реалізувати багато не стандартних, інноваційних інструментів допомоги і соціальної інтеграції. Це справжній виклик для державних установ - міських і ґмінних центрів соціальної допомоги та повітових центрів підтримки сім’ї. Зміцнення пропозиції соціальних послуг, а також методичне забезпе-чення і навчання для державних служб зайнятості та органів соціальної допомоги в основному забезпечує Європей-ський Соціальний Фонд в рамках Оперативної програми Людський капітал на 2007-2013 роки23. Згідно з чинним законодавством в соціальній сфері, соціальна допомога повинна бути організована від-повідно до принципу субсидіарності. Важливим компонентом соціальних послуг стало, таким чином, залучення со-ціальних сил та активізація місцевих громад для взаємної допомоги. Одержувач, якому закон гарантує доступ до соціальних послуг все більше хоче приймати безпосередню участь у формуванні обсягу та якості цих послуг. Активна соціальна політика, що означає розширення можливостей і зміцнення соціальної та професійної активізації раніше пасивними одержувачами соціальних виплат - це ще один виклик для установи, особливо для персоналу соціальної допомоги. З’являються нові завдання, які вимагають професіоналізму, зміни існуючого уявлення про соціальне за-безпечення, а також відкритості та організаційної гнучкості. Польща, як член Європейського союзу і Ради Європи, зобов’язана розробити модель активної соціальної політики, яка б враховувала відповідальність держави і місцевих установ за рівень і якість життя громадян, у тому числі шляхом прийняття активних заходів по боротьбі з бідністю і соціальною ізоляцією. Ця модель заснована на правах соціального забезпечення, включених до Європейської со-ціальної хартії Ради Європи та Хартії основних прав Європейського Союзу24. Одна з цілей соціальної політики ЄС це вирівнювання і поліпшення умов життя та праці громадян ЄС і запобігання соціальної ізоляції та модернізація системи соціального захисту. Основою для дій ЄС у цій галузі в першу чергу є статті 151 і 153 Договору про функціонування ЄС25 (колишня стаття 136 і 137 Договору ЄС), який став основою для ведення ЄС активної соціальної політики і здійснення відповідних стратегій в цій області. Норма 4 Соціальної Стратегії26 затверджена Кабінетом Міністрів 31 березня 2004 року вказує на необхідність боротьби з соціальною ізоляцією і бідністю шляхом профілактики і “лікування”. Однак

22 Доступно на: http://www.unic.un.org.pl/prawa_czlowieka/dok_powszechna_deklaracja.php [доступ 23.02.2011]23 Доступно на: http://www.pokl.dwup.pl/images/stories/POKL/Wytyczneipip2/071011_po_kl_280907.pdf [доступ 23.02.2011]24 Дзєннік Ужендови C 83 z 30.3.2010 Доступно на: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:C:2010:083:0389:0403:PL:PDF [доступ – 23.02.2011]25 Дз. У. від 30.3.2010 C 8326 Доступно на: http://www.coe.org.pl/files/1495353373/file/cdcs2004_10.pdf [доступ - 23.02.2011]

196

UA

норма 30 Європейської соціальної хартії від 18 жовтня 1961 року27 говорить, що кожен громадянин має право на захист від бідності та соціальної ізоляції. Стаття 13 цього документа гарантує право кожній людині на соціальну та медичну допомогу, в тому числі відповідний захист і необхідну допомогу у зв’язку з її станом. Це положення також вимагає захисту осіб, які охоплюються соціальної допомогою від політичної і соціальної дискримінації, а також за-безпечення кожній людині, яка потребує таких порад та персональної допомоги, які можуть бути необхідними для запобігання, усунення або ж полегшення особистої чи сімейної ситуації. Стаття 14 Хартії зобов’язує, натомість, ство-рення відповідних соціальних служб таким чином, щоб забезпечити ефективну соціальну допомогу. Завдання щодо соціальної допомоги повинні насправді виконувати відповідні служби за допомогою методів відповідних для даної області, а також сприяти процвітанню та розвитку окремих осіб, сімей та соціальних груп та їх належного функціону-вання в соціальному середовищі. Ведення активної соціальної політики має здійснюватися в рамках т. зв. активного методу відкритої координації, який є децентралізованим методом координації політики в державах-членах ЄС. Цей метод можна застосовувати в декількох основних галузях: економіці, зайнятості, соціальній інтеграції, зайнятості та соціальної політики, а також в галузі пенсійного забезпечення та охорони здоров’я. Сучасна стратегія для вирішення соціальних проблем, як у національному, так і на місцевому рівні повинна включати комплексні заходи в галузі соціальної політики, в широкому значені (включаючи: зайнятість, освіту, охорону здоров’я, житло, соціальне забез-печення, громадську безпеку, культуру). Остання довгострокова програма ЄС щодо економічного і соціального розвитку для сталого розвитку со-ціальної стратегії включення (інклюзії) - це “Європа-2020”28. Ця програма передбачає зростання, яке сприяє соціаль-ному включенню за рахунок скорочення бідності і соціальної ізоляції та заохочення економіки, яка характеризується високим рівнем зайнятості та забезпечує економічну, соціальну і територіальну єдності. Одним із інструментів реа-лізації цієї стратегії є «Європейський проект по боротьбі з убожінням “- це проект щодо забезпечення соціальної та територіальної згуртованості. Кожна держава-член Європейського Союзу розробляє Національну Програму Реформ для реалізації проекту “Європа-2020”, з урахуванням цілей ЄС, однак з національними пріоритетами. Польща вже опрацювала принципи для цієї програми29. Ймовірно, результатом прийняття програми також будуть реформи систе-ми допомоги та соціальної інтеграції, в тому числі на рівні місцевого самоврядування. Організація соціальних послуг у галузі соціального забезпечення та поліпшення оперативного реагування і підтримки системи є реальною пробле-мою для місцевих установ. Варто нагадати, що державні завдання в організації соціальної допомоги можуть також ви-конувати неурядові організації, яким ґміни можуть передавати свої завдання через організацію конкурсів. Аутсорсинг завдань у сфері соціальної допомоги відбувається шляхом зазначеному у Законі про соціальне забезпечення від 12 березня 2004 року30. Знання про системні умови організації соціальної допомоги мають фундаментальне значення для практики, оскільки забезпечують основу для визначення соціальної допомоги в більш широкому контексті - як одного з важливих інструментів активної соціальної політики, як інструменту для активації та профілактики. Це вже не тільки допомога бідним, безробітним і бездомним, а й широкий спектр послуг (соціальні роботи, різні види консуль-тування, вирішення кризових ситуацій, пропаганда і т.д.) скерований також до окремих осіб та сімей, які є економічно незалежними, а все ж таки мають проблеми, з якими не можуть впоратись (залежність в широкому значені, хронічні захворювання, інвалідність, дисциплінарно-виховні проблеми , невідповідність, сімейні проблеми і т.д.).

Борек Ельжбєта – випускниця польської філології, журналістка з 10-річним стажем роботи у дольншльонській щоденній газеті, у даний момент співпрацює з загальнопольськими виданнями (тематика – діти, здоров’я, со-ціальні питання); актуальна посада – з липня 2009 року – Маршалковське Управління Дольношльонського Воєвод-ства, Відділ інформації та промоції RPO (Регіональна Операційна Програма для Дольношльонського Воєводства).

Єгиптяни в Національному Музеї Пригоди Одіссея протягом десятилітніх блукань морями і океанами, забави наших прадідів, згадані в Рац-лавській Панорамі, повісті Яна Матейка та відвідування голландських майстрів - у привабливу подорож дітей разом з їх вчителями забирає Національний Музей у Вроцлаві. Освітні заняття користуються таким успіхом, що участь в них можлива за попереднім замовленням! Йоанна Хоронжичевська навіть не може порахувати, скільки субот і неділь вона провела з дев’ятирічним Антком і на молодшою на три роки Юлією в Національному Музеї. До цього її наговорюють діти і дбають про те, щоб перевірити в інтернеті яка буде тема.- Антек поглинає знання, має багато питань, Юлія, натомість, любить практичну частину занять: то вирізає мереживну спідницю таку, як носили наші бабусі, то малює гнома, а потім причіплює йому бороду з вати, то будує піраміди з музейних подушок - говорить мешканка Вроцлава.

Загадка Сфінкса Нещодавно діти подорожували до Єгипту ... ліфтом, не виходячи з Вроцлава. Але спочатку треба було зро-бити спеціальну пов’язку на голову і розгадати загадку Сфінкса. Антек, звичайно, відразу зрозумів, що істота, яка ранком ходить на чотирьох ногах, на двох по полудню, а ввечері на трьох - це людина, а відповідь шепнув мамі на

27 Доступно на: http://www.coe.org.pl/files/1379617756/file/ets_163.pdf [доступ - 23.02.2011r]28 www.ec.europa.eu/eu2020/pdf/1_PL_ACT_part1_v1.pdf [доступ – 21.02.2011]29 http://www.mg.gov.pl/files/upload/12466/Zalozenia%20do%20Krajowego%20Programu%20Reform.pdf [доступ – 21.02.2011]30 Дз. У. від 21 жовтеня 2009 року, № 175, поз. 1362 зі змінами

197

UA

вухо. Кольоровий караван з двома верблюдами по переду (цю роль виконало двох батьків) мандрував собі. Наступна зупинка це ще одна можливість для забави: єгиптяни винайшли писемність і вагу, так що діти намагалися прочитати ієрогліфи і за допомогою каменів з “справжнісінького Єгипту” , як говорить вихователь, перевіряли як працює вага. Закінченням зустрічі був конкурс на найшвидше приготування мумії. Цього разу участь у конкурсі приймали дві мами. Учасники, поділені на команди, повинні були замотати когось туалетним папером так, як в старовину замотували бинтами. Ще тільки один короткий курс - як побудувати піраміду з музейних подушок і ... знову ліфтом вертаємось з Єгипту у Вроцлав.

Панорама Рацлавіцької Панорами Творцем Панорами був відомий львівський художник Ян Стика, який співпрацював, зокрема, з відомим балістом - Войцехом Коссаком. Авторам залежало, головним чином, на увіковіченні національних традицій до сто-річчя з дня повстання Костюшки і битви під Рацлавіцами, де війська під командуванням генерала Тадеуша Костюшки розгромили російську армію. Після Другої світової війни, робота потрапила до Вроцлава, щоб в 80-х роках ХХ ст. стати доступною для громадськості. Тонкощі польської історії і знання живопису та відомості про авторів фрески, доносяться дітям у доступній формі в Рацлавіцькій Панорамі. Антек і Юлія також про це вже дізнались. З надрукованою на аркуші частиною зобра-ження діти бігали по ротонді, намагаючись знайти фрагмент лісу, забору, постаті, військового на коні, солдатів в бою, частини гармати. Головним був час і спостережливість. Вони з нетерпінням відповідали на питання вікторини, а під кінець, за допомогою кольорових олівців, фломастерів і фарб створили свою власну унікальну Рацлавіцьку Панораму. Така колективна робота створюється після кожних занять, а тому музей може похвалитися, ймовірно, найбільшою у Польщі - можливо навіть у світі - унікальною колекцією мініатюрних картин Коссака і Стикі. Дитячі праці часто експо-нуються в холі, поряд з касами.

Зустрічі з пригодою Широкий спектр освітніх програм Національного Музею спрямований на дітей у віці від 3 до 12 років. Спе-цифіка занять полягає на безпосередньому контакті з пам’ятниками і творами мистецтва. Але це не звичайні екскурсії по залах музею та лекції. Заняття з використанням карт, ребусів, головоломок, загадок, завдань, які треба виконати - це для учасників справжня пригода. Під час занять навіть дуже важкі теми (наприклад, класицизм в мистецтві) стають цікавими, а тому легко запам’ятовуються. Такі зустрічі для дітей і молоді це чудовий шанс, щоб дізнатися щось про історію і навчитися розумітись на творах мистецтва. Це все розвиває уяву і чутливість, а з цим підвищується рівень знань, який, безсумнівно, дасть про себе знати в подальшому шкільному навчанні. Особливу роль відіграють семіна-ри для дітей. Лекції для дітей дошкільного віку, дають можливість познайомитись з мистецтвом, не кажучи вже про те, що день народження (це також можливо) серед картин і скульптур залишиться в пам’яті назавжди. Заняття у Національному Музеї, який є культурною установою Дольношльнського воєводського самовря-дування, проходять в кількох циклах, наприклад, “З сім’єю до Музею” та “Це мистецтво!”, є різновидом поєднання різних напрямків мистецтва, пов’язаних з актуальними виставками в музеї, порою року чи періодами в мистецтві. За згодою Маріуша Хермансдорфера, директора, у музеї діє також Університет Світу, який є індивідуальною ініціативою співробітників. Точний перелік занять, можна знайти на веб-сайті www.mnwr.art.pl і пам’ятайте, щоб не забути записати на них своїх дітей.

Гєдройць-Пясецка Аліція – випускниця польської філології Вроцлавського Університету та подипломних студій – Управління Кадрами у Вищій Школі Соціальної Психології. Професія – журналіст; в 1990-2007 рр. працювала у вроц-лавських редакціях, між іншим Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska; з 2007 року - кореспондент Medical Tribune, що веде власну господарську діяльність.

По-перше, груди Досвід в органи місцевого самоврядування в галузі охорони здоров’я та освіти По-перше, груди Освітньо-діагностична програма раннього виявлення раку молочної залози у жінок “Самостійний огляд грудей” є однією з най-старіших профілактичних програм в охороні здоров’я, яку реалізує ґміна Вроцлава. Вона почала діяти в 1995 році і з тих пір кожен рік користають з неї вісім тисяч жінок Вроцлава, що вже саме по собі ставить її на одну сходинку серед лідерів. Її відрізняє щось більше, ніж просто давні традиції і інтерес з боку пацієнтів. Рак молочної залози є найбільш поширеною злоякісною пухлиною у жінок. Кожного року пухлину викри-вають у близько 10 тисяч Польок, з яких майже половина помирає. За оцінками фахівців, кожна 14-та Полька хворує на рака молочної залози. У розвинених країнах захворюваність зростає з кожним роком, так само як це відбувається з багатьма іншими видами раку, які вважаються хворобами цивілізації. Незважаючи на поліпшення методів діагности-ки і лікування, смертність від раку грудей є надзвичайно високою, а в Польщі є однією з найвищих у Європі. І це один з тих раків, які можуть бути на сто відсотків виліковними. Існує тільки одна, але основна умова - рак має бути виявле-ний на ранній стадії. Однак, до спеціалістів продовжують звертатися жінки з заавансованою стадією захворювання. По-перше, через те, що цей вид раку розвивається довго без жодних симптомів, по-друге - через відсутність навичок контролю свого стану здоров’я. Тому дуже важливими є будь-які заходи для раннього виявлення раку – це питання життя в самому буквальному сенсі.

198

UA

Програма для профілактики раку молочної залози, яка діє в Польщі і яка є частиною національної програми боротьби з раком, спрямована до жінок старшого віку перед менопаузою, а тому на безкоштовні аналізи можуть роз-раховувати тільки жінки у віці 50-69 років. Це виникає з того, що зростання захворюваності статистично збільшується з віком - чим старша жінка, тим більша ймовірність того, що вона може захворіти на рак молочної залози. Жінки з Вроцлава можуть перевірити свої груди, незалежно від віку. Кожен рік, в рамках міської програми «Самостійного огляду грудей», у поєднанні з програмою швидкої діагностики, вдається викрити 50-60 випадків раку молочної зало-зи, навіть серед молодих жінок. Це свідчить про те, що скринінг в цьому напрямку має включати в себе як найширший прошарок населення, а вікове обмеження може бути іноді не правдивим критерієм. Крім того, Вроцлавська програма пропонує набагато більш широкий спектр діагностичних аналізів. Пацієнткам робиться не тільки мамографія, але й ультразвукове дослідження грудей, біопсія, а їх кульмінацією є онкологічна консультація. Тільки тоді ми зможемо го-ворити про сто відсоткову профілактику. Експерти вважають, що самої мамографії часто не вистачить, щоб виключити або підтвердити наявність захворювання. Більш того, що результат багато в чому залежить від якості обладнання, а з цим буває по-різному. Розробники Вроцлавської профілактичної програми за стратегічну мету поставили собі, підвищення обі-знаності про рак і необхідність активної профілактики всіх жінок, починаючи від статевого дозрівання. Перший крок полягає у самостійному вивченні грудей. Щоб це зробити правильно, не достатньо лише кольорових інструкцій на листівках. У Вроцлаві цього навчають кваліфіковані акушерки та медсестри. У місті поступово створювались пункти са-мостійного огляду грудей, в тому числі у клініках від неурядових організацій. В даний час існує їх кілька десятків, вони розташовані в різних частинах міста таким чином, щоб кожен житель району мав доступ до них. Їх список доступний, в тому числі, в Інтернеті. До пункту самостійного огляду грудей може звернутися кожна мешканка Вроцлава. Тут вона дізнається про методи і принципи самостійного огляду грудей, отримає професійну інформацію про порушення в структурі молочної залози. Завданням акушерок та медсестер у таких пунктах є заохочення жінок до щомісячного, систематичного дослідження грудей, як найбільш ефективного способу догляду за здоров’ям. Учасники програми отримують спеціальні книжечки, які є основою для прийняття у Центрі швидкої діа-гностики захворювань молочної залози. Центр не залежить від НФЗ (NFZ) і тому не потребує жодних направлень. Ви-стачить тільки прийти. Ніхто не запитає про страхування. Його не вимагаєть для надання безкоштовної консультації. Найголовнішим є те, що Центр швидкої діагностики забезпечує здійснення повної діагностики в одному місці і як правило, під час одного відвідування. Це зручно для пацієнток, тому що зазвичай окремі дослідження проводяться в різних місцях, в одному місці робиться аналіз грудей, ще в іншому мамографія, цитологія чи гістопатологія. Різні тер-міни для різних досліджень можуть зайняти кілька тижнів. В Центрі швидкої діагностики можна ефективно і швидко отримати повну відповідь на всі питання. При необхідності пацієнтка направляється до відповідного лікування. Цінними заходами в рамах програми також є спроба допомогти вкрай важким і уразливим середовищам. Акушерки вчать самостійного огляду грудей, наприклад, у в’язниці № 1 у Вроцлаві. Для жінок-в’язнів, як правило, це перший контакт з профілактичною медициною. Багато з них навіть не знають основних правил особистої гігієни, а до-гляд за власним тілом є абсолютно чимось новим для них. Заняття з профілактики раку молочної залози відбуваються в невеликих групах по чотири особи. Участь у них є цілком добровільною - приходять тільки ті, хто хоче. Але майже ніхто з них не відмовився. Після занять у групі, їх індивідуально обстежує акушерка в тюремній лікарні. При цьому також можна виявити інші захворювання: гінекологічні чи ВІЛ / СНІДу, тому що багато ув’язнених інфіковані. Так само, як і жінки в цілому, засуджені стають учасниками програми. Вони також можуть на основі книжечки самостійного ви-вчення грудей скористатися послугами Центру швидкої діагностики. Також і тоді, коли вже відбудуть покарання.

Система введена ґміною Вроцлав працює настільки успішно, що протягом десяти років свого існування, дозволила виявити декілька сотень випадків раку молочної залози. Можна сказати, що це врятувало життя багатьох цих жінок. Більшість з них, ймовірно, не попала би до спеціаліста, якби не брала участі у заняттях з акушеркою чи мед-сестрою. Однак для ідеалу цього ще замало. Регулярне профілактичне обстеження 100 відсотків дівчат і жінок – це важке завдання для всіх, хто займається справою зміцнення здоров’я. Сьогодні це виглядає як утопія, але, можливо, в наступних поколіннях стане реальністю.

199

UA

Гєдройць-Пясецка Аліція – випускниця польської філології Вроцлавського Університету та подипломних студій – Управління Кадрами у Вищій Школі Соціальної Психології. Професія – журналіст; в 1990-2007 рр. працювала у вроц-лавських редакціях, між іншим Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska; з 2007 року - кореспондент Medical Tribune, що веде власну господарську діяльність.

Вроцлав у формі Програми, які заохочують до профілактики здоров’я часто ґрунтуються на негативних емоціях. Найпоши-реніші серед них ті, які викликають страх перед хворобою. Мотивацією до профілактичних досліджень чи до зміни способу життя має служити переконання, що якщо ми самі цього не змінимо, це може погано скінчитись для нас. Хоча такі дії також приносять результати, то в своїй освітньо-рекламній програмі “Місто у формі”, яка існує з березня 2011 року, разом з Форум Медікум, ґміна Вроцлав зробила ставку на щось зовсім протилежне.

- Це унікальна програма оздоровлення в масштабі цілої країні - переконує Анна Шарич, директор Департаменту охо-рони здоров’я та соціальних справ Міської Ради у Вроцлаві. Головна думка програми полягає тільки на позитивному висвітленні питання. Нікого не лякаємо, здорова поведінка винагороджується, а це все супроводжується просто хо-рошим настроєм. Ми хочемо створити певну культуру, що треба брати на себе відповідальність за своє здоров’я, а також створити моду серед мешканців Вроцлава на активний спосіб життя та профілактику захворювань. А все це за допомогою систему бонусів і нагород.

Жителі Вроцлава вже кілька років мають програми профілактики здоров’я, у тому числі ті, які реалізуються ґміною. Проблема полягає в тому, що цією пропозицією не користаються на стільки, на скільки повинні. Самі знання і вільний доступ не забезпечують успіху. Це не тільки характерно для Вроцлава – поляки взагалі не мають навичок піклуватися про себе. Ідея полягає саме в тому, щоб їх створити. Мода на здоровий спосіб життя принесе успіхи. Адже, спосіб життя має найбільший вплив на наше здоров’я. За різними оцінками, він складає понад 50 відсотків, а отже значно перевищує генетичні чинники (біля 16 відсотків), вплив навколишнього середовища (21 відсоток) чи, нарешті, саму медичну допомогу (10 відсотків). У контексті цих даних не буде перебільшенням сказати, що для свого здоров’я, більшою мірою, ми мусимо працювати. Вистачить правильно харчуватися, регулярно займатися фізкультурою, від-мовитись від нікотину і алкоголю. Без хороших навичок, це не так просто.

В проекті “Місто у формі” використовуються всі способи для усвідомлення учасників, в тому числі переві-рені маркетингові механізми. Рекламні щити, реклама на трамваях, хепенінги, спектаклі - всі способи хороші, які ре-кламують акцію. Дуже важливою є інтернет сторінка (WWW.miastowformie.pl), де можуть зареєструватися всі бажаючі погратися в здоров’я. Навіть сам вигляд графіки заохочує до участі в програмі. Фірмовий знак Вроцлава - гноми - гра-ють футбол, теніс, покірливо йдуть за медсестрою в кабінет, тягнучи величезний термометр. На сайті є індивідуальний калькулятор здоров’я. Це простий спосіб, щоб проаналізувати здоров’я, не виходячи з дому. З калькулятора можна дізнатися, які з наших навичок не рекомендовані, що ми повинні в них змінити, чи нам потрібний візит у лікаря і якої спеціалізації. Система буде пропонувати профілактичний огляд і вакцинацію, на основі даних, які введуть учасники (наприклад, вік, група ризику і т.д.). Крім того ми отримаємо список установ, де можна буде пройти дане обстеження. Вже на першому етапі виконання програми вдалося залучити десятки Вроцлавських центрів медичної допомоги і сімейних лікарів. Цей список є відкритим, ймовірно, під час дії програми (принаймні два роки) ще пошириться, зо-крема, через те, що для лікарів і медсестер передбачені нагороди за участь в програмі. Однією з нагород є спеціальна відзнака Головного Лікаря в Дольному Шльонську (Нижій Селезії). Проте, програма “Місто у формі” це не тільки лікарі і профілактика. До акції приєдналися також центри від-починку, спортивні магазини, а також магазини здорової їжі. За кожний візит у партнера програми, учасники будуть отримувати бали. Збирати бали, які потім можна обміняти на призи, також є справдженою ідеєю. Вона полягає на за-спокоєнні основних потреб людини: потреба перемогти, індивідуального підходу і почуття, що “це вигідно”. Оскільки ця ідея діє у різних інших програмах, можна припустити, що вона буде діяти також і в якості інструменту превентивної

200

UA

медицини. Тим більше, що нагороди варті гріха. Це, між іншим, квитки в аквапарк, тренажерний зал, квитки в кіно і театр, знижки на придбання спортивного обладнання. Звичайно, дуже багато вболівальників захочуть поборотися за квитки на урочисте відкриття стадіону у Вроцлаві, адже іншим способом отримати квитки буде практично неможли-во. Для такого квитка варто буде пожертвувати тим, щоб пару раз піти в басейн або тренажерний зал ...

Важливим елементом «Міста у формі» є також Вроцлавський Міський Квиток. Такий квиток не є обов’язковою умовою для участі в програмі. На квитку учасник буде збирати бали за кожні дії в галузі охорони здоров’я, а додатково може розраховувати на спеціальний бонус у вигляді премій і нагород.

Чи мешканці Вроцлава масово будуть займатись спортом, відмовляться від фаст-фудів, а лікарів будуть від-відувати не тільки через хвороби?

- Висновки з експерименту зробимо за два роки - говорить директор Анна Шарич. - Тоді дізнаємося, на що вражливі жителі нашого міста і чи ми вдало підійшли до їх потреб. І - найголовніше - чи ми зуміли виховати в них здоровий спосіб життя.

Тимчасом, з успіхом пройшов перший захід в рамках “Місто у формі”, який відбувся 12-13 лютого в Пасажу Грунвальдським. У ці вихідні з безплатних перевірок та лікарських порад користало майже тисячу людей. Бажаючі перевіритись ставали у черги задовго до початку акції. Також багато осіб було зацікавлених показами танців, готуван-ням суші і спортивним флешмобом. Хід цього заходу може бути добрим знаком для успіху цілої програми. Дбати про форму і в той же час весело проводити час, і на додаток отримати нагороду - що може бути кращим стимулом щоб викинути чіпси і злізти з ліжка.

Шалєвіч Пшемислав – випускник напрямку адміністрації на Факультеті Права, Адміністрації та Економії Вроцлав-ського Університету, заступник інспектора у Повітовому старостві у Вроцлаві (Відділ комунікації), учасник тре-нінгів для працівників місцевого самоврядування на тему доступу до громадської інформації та професіонального обслуговування клієнтів, а також «Професіоналізм в управлінні дольношльонськими громадськими установами», «Детермінінти публічних промов», «Автопрезентація як аспект пошуку роботи», «Як боротися з надмірним стресом», «Євросоюзні фонди – принцип дії», конференцій під назвою «Нові технології для державного сектора», «Зразкова практика в управлінні установою», туристичний гід по Вроцлаві, Нижній Сілезії, Судетах, а також ін-структор гідів.

Як віднайти себе на ринку праці? Одним з найбільш важливих завдань, що стоять перед країнами в умовах глобальної кризи, є стимулю-вання ринку праці та боротьби з безробіттям. Підтримка ініціатив та заходів з точки зору підвищення економічної активності та здатності прийняти на роботу осіб довго перебуваючих на безробітті, є одним з кількох завдань, що стоять перед багатьма урядами та місцевими органами влади. Безробіття включає в себе різні соціальні групи, осо-бливо молодих людей віком до 25 років, які тільки після закінчення школи, жінок та осіб працездатного віку і старших 50 років, що відійшли від господарства. Тому так важливо приймати і здійснюювати заходи по боротьбі з безробіттям. Вони залежать в основному від попиту на робочу силу і підтримки підприємців, які визначають подаж. Тому вкрай важливе, вміле використання коштів з Європейського соціального фонду в рамках Програми оперативного людстько-го капіталу, що включає у свій обсяг: пріоритет VI - Ринок праці відкритий для всіх, пріоритет VIII - Регіональні людські ресурси і пріоритету VII - Сприяння соціальній інтеграції. Серед областей підтримки в рамках ОП ЛК слід вказати на промування вирішень з метою вирівняти мож-ливості на ринку праці і, що дуже важливо, розвиток професійної підготовки, навчання та професійних консультацій, а також розширення можливостей для жінок у пошуку роботи та розвитку кар’єри. Підтримка в рамках програми охо-

201

UA

плює області розвитку адаптаційного потенціалу працівників і підприємств, а також питання, пов’язані з розвитком людських ресурсів у сільській місцевості, ефективного та дієвого державного управління на всіх рівнях. За реалізацію окремих пріоритетів ОП ЛК відповідальними є посередницькі установи, функцію котрих виконують обласні само-управління. На території області Нижня Сілезія, ця роль була покладена на Маршалковський уряд Нижньої Сілезії. Частину своїх обов’язків установа - посередник передала установі - виконавцю (Установа – посередник II рівня). Цю функцію виконує Обласна біржа праці Нижньосілезької області в Валбжиху. Заходи в рамках регіональної програми включають в себе: активізацію безробітних та професійно неактивних, котрим загрожує соціальне відчуження, під-приємців та їх працівників. «Метою Операційної програми людського капіталу є реалізація заходів, які сприятимуть зростанню зайнятості і соціальної згуртованості, підвищення рівня освіти у суспільстві, підвищення конкурентоспро-можності підприємств та поліпшення якості та доступності консультаційно – підготовчих послуг».31 Важливим є ак-тивізація безробітних та професійно неактивних. Підтримка також надається у сільських районах, де важливу роль відіграють досягнення жителів цих областей та набуття кваліфікацій, необхідних для працевлаштування по несіль-ськогосподарських професіях. Варто звернути також увагу на можливість надання професійної підтримки шляхом створення та розвитку власного бізнесу, як одного з проявів здатності адаптуватися до нових потреб ринку. Важливу роль в діяльності в боротьбі з безробіттям є визначення потреб ринку праці та надання допо-моги роботодавцям у підборі співробітників. Ключевим є завдання набуття та вдосконалення професійних навичок у сферах діяльності у яких зацікавлені працедавці. У зв’язку з цим, проводиться навчання по дефіцитних професіях, водночас ведеться моніторинг ринку праці. Тривожна проблема - скорочення в 2011 році більш ніж на половину Фонду праці призначенного для фінансування безробітних, стажування, навчання чи дотацій до бізнесу. Інвестиція в розвиток кваліфікацій та навичок працівників є важливим для роботодавців і підприємств. Включає в себе здобуття навичок пов’язаних з управлінням, організацією праці та використання інформаційно-комунікативних технологій. Важливо, щоб діяльність у рамках ОП ЛК була проведена у співпраці державних і приватних інститутів рин-ку праці, навчальних закладів, державних установ та місцевих органів влади, підприємців, бізнес-структур, неурядо-вих організацій, шкіл та вищих навчальних закладів. Це дозволить розширити доступ до ринку праці та підвищити ефективність послуг, що надаються. Заходи, прийняті на рівні боротьби з безробіттям найкраще проілюструвати на кількох обраних прикладах. Уряд міста Вроцлав у рамках Пріоритету VII: Сприяння соціальній інтеграції, Захід 7.2: Протидіяння у справі зняття, зміцнення соціального сектора суспільної економіки32 реалізує проект, ціллю котрого є збільшення шансів на пра-цевлаштування 120 безробітних жителів міста Вроцлав, які опинилися в складній життєвій ситуації, що робить не-можливим чи утруднює повернення на ринок праці. В рамках проекту проводяться курси соціальної та професійної активізації, організовані Центром соціальної інтеграції та стажування, заняття прфесійної реінтеграції з роботодав-цями, що підвищують психологічні та професійні навички. Іншим прикладом зреалізованим у вроцлавському районі був Пріоритет IX Розвиток освіти та компетенцій в області Захід 9,2 Збільшення привабливості та якості професійної освіти33. Основна мета проекту полягала у підвищенні якості професійної освіти щодо деяких технічних професій, які мають вирішальне значення для економічного розвитку регіону. Підтримку в рамках проекту було надано 621 учням професійних училищ, технікумів, що навчаються по професіях працівничих та на рівні технічного фаху (електрика, електроніка, механіка, мехатроніка). В районі Зомбковіцкому34, що фінансується спільно з ЄС з бюджету ЄСФ Були проекти в рамках Захід 1,2 Перспективи для молоді в рамках проекту під назвою: 1.2.3 – ПРИСТУПИТИ ДО ПРАЦІ!, Захід 1,3 Протидія та боротьба з тривалим безробіттям в рамках проекту під назвою: ПіС – ПІДГОТОВКА ТА САМОВЛАШТУВАННЯ НА РОБОТУ, Захід 1.2 Перспективи для молоді в рамках проекту під назвою: УСПІШНИЙ СТАРТ. У Вроцлавському районі у 2009-2010 у Окружному об’єднанні шкіл № 1 в Кшижовіцах зреалізовано проект під назвою «В аналітичній лабораторії досліджень лікуємо тваринний світ», в рамках Пріоритету IX Розвиток освіти та компетенції в регіонах, Захід 9.2 Збільшення атракційності та якості професійної освіти.35 Інший приклад реалізується за посередництвом Районного центру підтримки сім’ї у Вроцлаві в 2009-2013 роках, системний проект, «Покладіть на активність»36 в рамках Пріоритету VII Сприяння інтеграції, Захід 7.1 Розробка і просування активної інтеграції Захід 7.1.2 Розвиток і розповсюдження активної інтеграції районних центрів підтримки сім’ї. Проект націлений на людей з обмеженими можливостями в районі Вроцлава. Основна мета проекту полягає у збагаченні атракційної форми ді-яльності для людей з обмеженими можливостями. Проект здійснюється за посередництвом Районної біржі праці у Вроцлаві в рамках Заходу 6.1 Поліпшення доступу до зайнятості та підтримка професійної активності в регіоні. Захід 6.1.3 Зміцнення потенціалу зайнятості та підвищення рівня активності безробітних - проект під назвою: «З нами за працею»37. Він спрямований на збільшення шансів повернутися на ринок праці безробітним, шляхом придбання їхніх нових професійних кваліфікацій, поліпшення їхнього почуття власної гідності і вміння орієнтуватися на ринку праці і отримувати досвід роботи. Боротьба з безробіттям є найбільш важливим завданням, що стоїть перед країнами. Зростання безробіття породжує значні витрати. Тому важливим є правильне і вміле використання ресурсів для підтримки активізації без-робітних. Можливості для підготовки і перепідготовки є засобом адаптації до нових потреб, котрих вимагає сучасна світова економіка.

31 http://efs.dolnyslask.pl/32 3http://bip.um.wroc.pl – Проекти ЭС – Оперативна програма Людський капітал33 http://bip.um.wroc.pl – Проекти ЭС – Оперативна програма Людський капітал34 http://pup.zabkowice.slaskie.sisco.info/?id=47735 http://www.powiatwroclawski.pl/36 http://www.postaw-na-aktywnosc.pl/37 http://www.pup-wroclaw.pl/

202

UA

Гєдройць-Пясецка Аліція – випускниця польської філології Вроцлавського Університету та подипломних студій – Управління Кадрами у Вищій Школі Соціальної Психології. Професія – журналіст; в 1990-2007 рр. працювала у вроц-лавських редакціях, між іншим Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska; з 2007 року - кореспондент Medical Tribune, що веде власну господарську діяльність.

Досвід в місцеві органи влади в сфері працевлаштування, інтеграції та соціальної допомоги ЦСІ на безробіття Безпритульність, алкоголізм, психічні захворювання, перебування у в’язниці, дитинство у спеціальних уста-новах, відсутність прикладів правильного функціонування в суспільстві, насильство в сім’ї - це лише деякі з можливих причин тривалого безробіття. На ринку праці часто не радять собі також особи, яких зазвичай, не ототожнюється з проблемою соціального відчуження: жінки, які впродовж багатьох років виховують дітей, інваліди і їх опікуни. Саме для таких осіб призначена програма Центру Соціальної Інтеграції (ЦСІ). Вроцлавський ЦСІ існує від 1 січня 2006 року. З тих пір, через стіни даної муніципальної (ґмінної) одиниці пройшли тисячі учасників різних навчальних курсів, семінарів та інших заходів, спрямованих на професійну і соціаль-ну реінтеграцію. Вони отримали нові навички, психологічну підтримку, багато з них знайшло роботу після декількох років безробіття, і навіть веде свій власний успішний бізнес. Програми ЦСІ частково фінансуються з фондів ЄС і ґмін, але не тільки гроші є показником результатів конкретних проектів. Не може бути так, що навіть найкращі і найбільш потрібні курси принесуть негайний успіх. ЦСІ не є однією з багатьох установ, яка займається організацією професійної підготовки, її завдання набагато більш універсальні.

- Наша пропозиція є привабливою для безробітних, тому що учасники професійної підготовки отримують від нас їжу, стипендію або інтеграційну допомогу - говорить Ядвіга Ґуралєвіч, директор ЦСІ у Вроцлаві. – Тому, так часто зверта-ється до нас люди, для яких це єдина мотивація. Це часто люди, які є безробітними у наступному поколінні, які функ-ціонують з дня на день, з багаторічними навичками, як утриматись не працюючи. Направлені Міським Осередком Соціальної Допомоги (МОСД), приходять до ЦСІ з переконанням, що це буде наступна зупинка на шляху виживання в короткостроковій перспективі. Хоча б до кінця місяця, хоча б до Різдва, а потім “якось там буде” ... Врешті у нас переконуються, що може бути інакше. Вони вчаться - часто перший раз - що їх життя не мусить так виглядати, що є й інші способи жити, а можливості для змін знаходяться у них самих. Нашими діями ми нищимо це замкнуте коло без майбутнього, яке ретельно будувалось роками.

Психологічна підтримка та професійні консультанти у ЦСІ надаються беззастережно. Стипендію або інте-граційну допомогу, проте, вже треба заробити. Ціна, мабуть, не висока – вистачить всього чотири місяці регулярно і вчасно приходити на заняття. Якщо хтось пропустить чотири дні на тиждень, не отримає грошей. Для багатьох з тих, хто звик до зовсім іншого режиму дня, ця дуже проста вимога може бути проблемою. Створення таких жорстких пра-вил має свій глибокий сенс і є способом на перевиховання. Це, між іншим, зміна навичок, привчання до регулярності, пристосовування до правил, і, таким чином, підготовка до праці в майбутньому. Після кількох років безробіття, важко одразу стати дисциплінованим працівником, готовим виконувати завдання. Тривале безробіття це, також, нищення психіки. Серед учасників занять ЦСІ часто знаходяться люди позбав-лені мотивації до праці, які не вірять у свої можливості і навіть страждають від депресії. Вони не завжди розуміють, що причиною їх нездужання є хвороба. Іноді достатньо розмови з психологом чи професійним консультантом, а іноді може бути потрібна фармакологічна допомога. ЦСІ співпрацює зі спеціалізованими центрами, до яких направляє вихованців, які потребують такої допомоги. Це не повинно, в жодному випадку, перекреслювати їх шанс на участь в програмах ЦСІ.

- Ми нікому не відмовляємо - запевняє Ядвіга Ґуралєвіч. – Можна одночасно лікуватись і користати з наших послуг. Це також стосується осіб залежних від алкоголю і наркотиків. Ми приймаємо їх, але за умови, що вони пройшли первин-

203

UA

ну терапію. Звичайно, цього не достатньо, щоб кинути шкідливу звичку, але це сигнал, що людина хоче щось зробити зі своїм життям. І ми йому можемо в цьому допомогти. Основою якісної професійної підготовки є знання потреб ринку праці. ЦСІ контролює їх і планує навчання на основі реального попиту на конкретні професії. Протягом останніх років найбільший попит тримається на будівельників, адміністративно-офісних працівників, садівників, флористів, а також на послуги по догляду. Центр підтримує тісні контакти з роботодавцями, тому багато слухачів знаходить місце, де проходить стаж. Кожного третього з них беруть на роботу на постійній основі. Це відмінний результат - в анало-гічних реінтеграційних установах, що діють у країнах Європейського союзу, за успіх вважається коли 10-15 % осіб, які ризикують опинитись в соціальній ізоляції, вдається повернути на ринок праці.

Директор Центру особливо пишається програмою “Робота на благо місцевої громади”, яку реалізує ґміна. Вона призначена для осіб, засуджених за незначні злочини, для яких суд виніс вирок покарання у вигляді суспільно-корисних робіт. Користь є взаємовигідною: засуджені не йдуть до однієї з переповнених тюрем, а замість того можуть зробити щось корисне для свого середовища. Така можливість передбачена в польському законодавстві протягом багатьох років, але її використання завжди було обмеженим, тому що установи не були зацікавлені, щоб брати на ро-боту засуджених. Ще кілька років тому у Вроцлаві можна було знайти роботу тільки для кількох людей після засуджен-ня. Завдяки діям ЦСІ і тісній співпраці цієї інституції з судовими кураторами, ця ситуація різко змінилася - засудженні працюють в неурядових організаціях, школах, дитячих садках. Загалом, виконують ремонтні роботи, озеленення, при-бирання. Особливо цінним в перевихованні для них є догляд за місцями поховання померлих, яких поховав МОСД (MOPS). Оскільки нікого не було з сім’ї, хто хотів би їх поховати, то тим важче повірити, що хтось дбав би про ці могили. Між іншим, в самому Вроцлаві їх налічується біля 600. Тепер їх доглядають засудженні. До речі, засудженні отримують шанс для глибших роздумів про свою власну долю. Ніхто не хоче вмирати на самоті і не мати нікого, хто би провів його в останній путь. Постояти і замислитись над самотньою могилою, може, іноді, стати важливим стимулом для того, щоб спробувати змінити своє ставлення до життя і поліпшити стосунки з близькими. Також дуже мало говориться про іншу групу ризику соціального виключення - це жінки, які протягом бага-тьох років виховували дітей, будучи на утримані чоловіка. Для них важко знайти своє місце в житті, коли діти вирос-тають, а жінки мають більше 40 років, не мають освіти і досвіду роботи. Особливо драматичним є становище тих, які виховують дитину-інваліда і вона вмирає.

- Для таких жінок створений наш проект “Мода на роботу”, - говорить Марта Лєбєцка, спеціаліст реклами в ЦСІ у Вроц-лаві. - Для них, щоб знайти заняття це передусім питання про заповнення порожнечі і відновлення сенсу життя.

Рашковскі Анджей – науковий працівник Вроцлавського Економічного Університету, тренер, консультант. Бага-то років співпрацює з установами місцевого спмоврядування та фірмами, що проводять тренінги і займаються консалтингом. Його спеціальність – питання з області територіального маркетінгу, регіональної та місцевої економіки, а також підвищення стандартів управління в установах місцевого самоврядування. Виконує функції експерта, що проводить оцінку заявок на фінансування проектів з фондів ЄС. Автор численних стратегій тери-торіального розвитку та досліджень на тему викональності конкретних проектів, реалізованих JST (Установами Місцевого Самоврядування).

Corporate Identity для промування одиниць територіального самоврядування Комплексна система ідентифікації (Corporate Identity) дочекалася різних визначень та інтерпретацій. Ми можемо розуміти як впорядкований набір всілякої інформації про дане місто, фірму, регіон. У рамках такого набору міститься цілий ряд компонентів, починаючи від логотипу, кольору, способів спілкування з навколишнім середови-

204

UA

щем і закінчуючи нормами поведінки муніципальних службовців або представників місцевих органів влади. При іншому підході, цілісну ідентифікацію ми будемо бачити як комплекс заходів, які обіймають цілу ком-панію, органи місцевого самоврядування, формують зовнішній візерунок. Комплексна система ідентифікації не дає оптимальні вигоди при роботі без підтримки з боку інших елементів комунікації і маркетингових заходів, таких як маркетингові дослідження, дистрибуційна і цінова політика, формування продукту38. Система цілісної ідентифікації дозволяє злокалізувати проведення рекламних заходів, виділити всі пере-ваги, які має дана одиниця місцевого самоврядування. Вона становить основу для створення унікального іміджу ор-ганізації, регіону, продуктів чи подій, згідно з бажаним напрямком їх позиціонування на ринку. Складає в логічне та єдине ціле всі символи та дії, створені організацією з метою розпізнавання та вирізнення на ринку. Описує команду стратегічно визначених інструментів, які створюють комплексну программу цілісної ідентифікації. Три елементи ма-ють вирішальне значення для загальної ідентифікації: візуальна система ідентифікації, поведінка системи та система комунікації39. Роз’ясненням процесу повставання проекту Corporate Identity, запропоновані етапи CI у територіальних одиницях (мал. 1). Так само, як при опрацюванні інших стратегічних концепцій присвячених містам і регіонам, ми ви-ходимо з аналізу її наявного потенціалу. Особлива увага повинна бути приділена ідентифікації важливих, ключових ресурсів, які могли б забезпечити основу для подальших дій (наприклад, пам’ятники архітектури, популярні заходи, пам’ятки природи, туристичні доріжки, місцеві продукти і т.д.). Допоміжною методою на цьому етапі буде SWOT-аналіз, який ідентифікує міцні і слабкі сторони, а також шанси та загрози. Об’єктом аналізу може бути муніципалітет, регіон, підприємство, інвестиція, або будь-яка організація.

Малюнок 1 Етапи шляху до цілісної ідентифікації (ЦI)

Джерело: Власне опрацювання

Наступним етапом є розробка провідної ідеї, мотиву, який буде відмінністю створюваної ЦІ. (Наприклад, Вроцлав місто зустрічей, Згожелець місто багатьох культур, Болеславець кераміки, Єленя Гура - перлина Карконошів, Малопольска - місце для підприємливих людей, Сілезія - з позитивною енергією, і т.д.). Після визначення та вибору найбільш важливих переваг та провідної ідеї, визначається проекція виконавчих методів. У процесі реалізації ми по-силаємося на групу, відповідальну за впровадження та контроль, бюджетні умови, точний графік діяльності. Заключ-ним етапом є сама реалізація підтримки поточним моніторингом та контролем досягнутих результатів відповідно до припущень. Професійна комплексна система ідентифікації може бути представлена на прикладі Шклярської Поремби, яка розташована у південно-західній частині Польщі, коло польсько-чеської границі, і є відомим туристичним курор-том. Протягом декількох років в місті функціонує послідовно реалізована система візуальної ідентифікації, яка ефективно підтримує унікальний, туристичний, відпочинковий і ексклюзивний візерунок територіальної одиниці, а також підтримує процес створення лояльності серед працівників Міської Ради і місцевого населення. В рамках системи комунікації виділено групу адресатів рекламної діяльності, до якої зараховано туристів і екскурсантів, підприємців, місцеве населення, потенційних резидентів, представників світу науки та освіти. Є також стратегічні та оперативні цілі, досягнення яких спричиняє динамічний розвиток міста. В якості основних інструментів реклами, які допомагають реалізувати згадані цілі стали: реклама в пресі, телебаченні, радіо, міські заходи, туристич-ні ярмарки, туризму, рекламні буклети, брошури для підприємців, прес-конференції. В рамах системи поведінки, ключову роль відіграє справно діюча Туристична Інформація. Туристи на під-ставі якості послуг, що надаються ТІ, часто створюють собі враженння про місто та його функціонування, візерунок. У цьому світлі ТІ Шклярської Поремби дуже добре презентується, є між іншим, лауреатом п’ятого етапу конкурсу на Найкращий Центр Туристичної Інформації у Польщі в 2009 році, організований Польською Туристичною Організацією у категорії міст менше 20 тисяч. жителів. Про професіоналізм ТІ Шклярської Поремби промовляє обслуговування туристів на високому рівні, сприят-ливе розташування і широкий спектр інформаційно-рекламних матеріалів. У місті здійснюється також цікавий проект, зміцнюючий рекламну діяльність – „ТАКСІ ТІ Шкларська Поремба”. В автомобілях, позначених спеціальними наклей-ками, кожен турист зможе отримати кваліфіковану та надійну інформацію про пам’ятки міста і всі важливі, з точки зору прибуваючих гостей, установи.

38 С. Качмарчик: Система цілісної ідентифікації як один з видів промування фірми. В: Маркетинг майбутнього. Тенденції. Стратегії. Марка – тенденції і напрямки розвитку. Ред. Г. Роса, А. Смалец. Наукове видавництво Університету Щеціньского, Щецін 2008, с. 6839 М. Пузьо, М. Скотарчик: Цілісна ідентифікація у стратегії фірми. „Маркетинг у практиці” 2002, н-р 1, с. 25

205

UA

Скіба Роман – випускник польської філології Вроцлавського Університету; журналіст, редактор. З 1989 року пра-цює у дольношльонській пресі (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). З 2006 року – так званий «вільний стрілок», займається спортивною, соціальною, ре-гіональною тематикою та місцевим самоврядуванням. В 2010 році став лауреатом призу Маршалка Дольнош-льонського Воєводства під назвою „RPO w twoich oczach” («Регіональна Операційна Програма у твоїх очах»).

Бочковіз Інтенсивні інвестиції в охорону навколишнього середовища виникають з приводу дбайливого ставлення до екології, а також з того, що доступ до європейських фондів дає місцевим органам влади можливість фінансування таких проектів. Волонтери районів Нижньої Сілезії вже взялися за реалізацію таких проектів, не приховують, що без тих коштів не повстали би очисні споруди стічних вод чи каналізаціфні мережі. А це на стільки важливо, що вже через кілька років за відсутність каналізації треба буде платити великі штрафи. Закінчується ера септиків і бочковозів. У договорі про вступ до Європейського Союзу, Польща зобов’язалася до впровадження унійної директиви, яка стосується очищення міських стічних вод до 2015 року. Це примушує органи місцевого самоврядування до будо-ви нових і модернізації старих очисних споруд стічних вод, а також каналізацій. Однак не вистарчить збудувати цю інфраструктуру, бо каналізаційні мережі та очищувальні споруди повинні відповідати унійним стандартам. Це також стосується як кількості перероблених стічних вод, так і якості цього процессу. Обсяг та точні терміни роботи визначено у Державній Програмі Очищення Місцевих Стічних Вод (ДПОМСВ), яка була прийнята у 2003р. Радою Міністрів. Після оновлення до неї включено 1635 агломерацій, які поділено на три групи (за величиною) –малі (від 2 до 15 тисяч), середні (до 100 тисяч) і великі (понад 100 тисяч). План, до якого зобов’язалася наша країна, допускає, що до кінця 2005 року ми могли осягнути згідність з директивою для 674 агломерацій (69 відсотків забруднень у шкалі країни), до кінця 2010 – для 1069 агломерацій (86 відсотків забруднень), до 31 грудня 2013р. – для 1165 агломерацій (91 відсоток забруднень), і нарешті до кінця 2015р. – для всіх агломерацій (100 відсотків забруднень). Як виявляється, з цими великими може бути найбільший клопіт, тому що менші райони краще впоралися з будівництвом очисних споруд і каналізаційних мереж. І це власне найменші одиниці місцевого самоврядування впораються вчасно і уникнуть оплати штрафів, тоді як великі міста можуть наразитися на багатомільйонні кошти. У Нижній Сілезії, ситуація не найгірша, тому що місцеві урядовці успішно реалізують інвестиції, які дозволять виконати намічений план до кінця 2015 року. Однак, є і такі, які тільки починають.

Давно вже лідери Средзка Вода ТОВ це бюджетна одиниця району Сьрода Сілезійська, де на початку 2011р. на 30 відсотках земель було проведено каналізацію. Подальша робота буде коштувати 40 млн. злотих. На ці кошти повстане понад 20км каналізаційної мережі, 6 насосних станцій, кілька сотень метрів водопостачальної мережі, але перш за все, буде змадернізовано також очисні споруди стічних вод. Завдяки цьому зросте її пропускна спроможність та ефективність. У 2011 році каналізаційна мережа буде охоплювати нові села Ціехув, Хваліміеж і Букувек, а в минулому році зреалізовано будови зокрема в місцевостях: Кулін, Ракошице, Кринічно, Гоздава. Раніше вже було збудовано мережі у більших місцевостях (наприклад у Щепанові) чи під’єднано нові садиби у Сьродзі Сілезькій. - Ті уряди, які вже давно думають про екологію систематично реалізовують плани будівництва. У нас не повинно бути проблем з тим, щоб навіть до кінця 2013 року покрити територію цілого району водо-каналізаційною мережею на сто відсотків. Після закінчення даної інвестиції нам залишиться тільки під’єднати декілька сіл, наприклад: Пшедмосця, Свіентего – говорить Антоній Біщак, директор Сьредзкой Води ТОВ – звичайно, нам не вдалося би цього досягнути, якби не можливість фінансової підтримки з унійних фондів. Районові не потрібно багато докладати з власного бюдже-ту. І хоча він зобов’язується до сплати позичок з Обласного Фонду Захисту Навколишнього Середовиша, все ж таки це для нього вигідно, адже кошти цієї вже готової інвестиції розкладаються на роки.

206

UA

Прусіце рушають Для Прусіц та прилеглих міст така інвестиція була вже дійсно терміново необхідною. Це виникає з факту, що аж 93 відсотки мешканців не має доступу до каналізаційної мережі, водночас коли 99 відсотків з них вже є підключені до мережі водопостачання. Таким чином, більшість сімей повинна користуватися послугами бочковозів, але тепер це зміниться, бо в січні 2011 року влада району вже підписала умову на інвестиції в екологію з фірмою Сканска. Триваюче будівництво очисних споруд також передбачає здійснення 29,5км каналізаційних мереж. Пер-шимими на цьому скористають мешканці міста Прусіце та села Піетровіце Мале, Ліготка, Дембніца, Кросціна Мала, тому що мережа там повстане ще в цьому році. В найближчі роки буде розбудована, завдяки чому, наступні місцевос-ті району зможуть до неї під’єднуватись. Скористають не тільки мешканці,але також і фірми, які діють на території району. Органи місцевого само-врядування розраховують на залучення до району наступних стратегічних інвесторів, оскільки власне на цій території діє підзона Камінногурської Спеціальної Економічної Зони Малого Підприємництва. До цих пір, з приводу відсутності каналізації та очисних споруд, вона мала менше зацікавлення, але вже після цієї інвестиції привабливість території звичайно зросте. Інвестиція району Прусіце це також частина програми охорони вод річкового басейну Сонсіечніци, яка роз-міщена у басейні річки Барич. Вартість проекту становить 39,9 млн. злотих, але понад 30 млн. злотих отримано в рамках Регіональної Операційної програми для Нижньої Сілезії на 2007-2013 роки.

Любіонж та околиці Стара, прилікарняна станція очищення стічних вод в Любіонжі вже була неефективною, тому за понад 5 млн злотих в цьому місці повстав сучасний об’єкт. Побудовано також магісталь, яка веде стоки з околиць: Правікув, Загужице, Ратає, Глініани. Половину суми (2,6 млн злотих) на цю важливу та необхідну для міста і околиць інвестицію отримано з РОП НС. Тепер місцева влада стає перед новим завданням, аби провести каналізацію до наступні села і майже до 30 відсотків, які залишились, самого Любіонжа, бо наразі з цих околиць стічні води привозять бочковозами. Дякуючи новій станції, чистота води, яку викидають у річку Млинна, значно покращилася. Нарешті є екологічно та чисто.

Стшегомскі села Район Стшегом, дякуючи 40 млн злотих унійних дотацій, розбудовує водо-каналізаційну мережу навіть у такій важкій гірській місцевості. Проект передбачає видачу грошей на розбудову очисних споруд в Стшегомю на вул. Рибній, а також на підключення до мережі до 2012 року семи наступних сіл: Ярошова, Гочалкова, Рогозніци, Віесніци, Жулкіевкі, Желазова і Костши.

Скіба Роман – випускник польської філології Вроцлавського Університету; журналіст, редактор. З 1989 року пра-цює у дольношльонській пресі (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). З 2006 року – так званий «вільний стрілок», займається спортивною, соціальною, ре-гіональною тематикою та місцевим самоврядуванням. В 2010 році став лауреатом призу Маршалка Дольнош-льонського Воєводства під назвою „RPO w twoich oczach” («Регіональна Операційна Програма у твоїх очах»).

Парки, зали, катки Дякуючи фінансовій підтримці європейських фондів, обласні одиниці самоврядуваня можуть розвивати багато різних галузей. В останні роки, однак, найбільше інвестують у будівництво спортивних споруд, відпочинку і туризму. Як прислів’ївні гриби після дощу ростуть спортивні зали, ігрові майданчики, басейни, і навіть льодові кат-ки. Також відбувається реновація зелених насаджень, а для молоді будуються парки. Без сумніву можна оцінити, що масштаби цих інвестицій відповідають вимогам ХХІ століття. Прекрасним прикладом такого розвитку і передової практики в цій галузі є Олесніцкий район, в якому майже кожна міська рада заінвестувала власне у спортивну та відпочинкову інфраструктуру. Сама Олесніца у цьому

207

UA

питанні є безперечним лідером і чітко демонструє, як багато можна зробити, коли поставити на розвиток культурної, спортивної та відпочинкової бази. А в рамках таких інвестицій також користається з європейських фондів. Найдорожчий і найбільш ефективний в районі спортивний зал діє від 2009 року у гімназії № 3 в Олесніці. Він вартував понад 21 млн. злотих, але 9 млн. злотих дофінансування отримано з Регіональної Операційної програми для Нижньої Сілезії на 2007-2013 роки. Будівництво тривало три роки, а об’єкт служитиме як учням олесніцьких шкіл, так і всьому місцевому суспільству. Інвестиція призвела не тільки до будівництва самого універсального спортивного залу, але також і до вико-ристання навколишнього середовища. Побудовано зовнішні поля, перебудовано в’їзди з доріг, повстали автостоянки, а також на ново виконано санітарні та освітлювальні мережі і термоізоляцію будинку гімназії. Відновлено також про-хід до школи, тобто так званий тротуар разом з освітленням на вул. Віленьскій, щоб учні могли безпечно потрапити на заняття. Зал використовується в основному для шкільної освіти, але дякуючи такому залові, який придатний до про-ведення матчів з гандболу, баскетболу, волейболу, в Олесніці тепер можна проводити комерційні спортивні заходи за участю кількатисячної аудиторії. В турнірі там вже грали навіть волейболісти екстракласу. І мусимо пам’ятати, що в цьому місті є кілька спортивних клубів, тому традиції таких подій досить давні. І тепер їх можна культивувати і розви-вати нові ідеї. Але помиляється той, хто думає, що Міська рада Олесніци спочиває на лаврах. Ця одиниця місцеого са-моврядування має чіткий план безперервного збагачення культурно-спортивно-відпочинкової пропозиції на своїй території і результативно його здійснює. Кілька років тому олеснічанам було віддано оглядовий зал Міського Центру Культури та Спорту. Цей ефектний та функціональний об’єкт виконує функції конференц-, кіно- і театрального залу. Тут регулярно проходятьсеанси, шоу, репетиції та постійні заняття. До Олесніци на виступи приїжджають найбільш знані артисти. Разом із спортивним залом, який знаходиться неподалік, оглядовий зал утворює спортивно-оглядовий комплекс, чому може позаздрити кожна міська рада Польщі. У 2006 році було надано для використання також Олесніцький Водний Парк „Атол”, який викликав велике зацікавлення не тільки місцевих жителів, але також гостей, багатоьх аматорів плавання з околиці – а навіть із Вроцла-ва. Цей критий та чудово обладнаний об’єкт вартував кільканадцять мільйонів злотих, але, з певністю, інвестиція була дуже корисна і необхідна, так як кожен рік красою Атоллу насолоджується по кількадесят тисяч осіб.

Влада Олесніци реалізує ще одну велику інвестицію у відпочинок. Цим разом це будівля відкритого басей-ну, який замінить старий об’єкт. Він матиме сучасні гірки, приміщення і додаткові розваги. На додаток, поряд повста-не фітнес-центр (сауна, солярій, соляна печера, сквош, тренажерний зал, аеробіка) і критий стадіон, який літом буде виконувати роль тенісних кортів. Весь об’єкт повинен бути готовий ще 2011 року. Місцева Програма Ревіталізації Міста Олесніца також отримала 9,5 млн. злотих дофінансування з РОП НС. В рамках цього проекту, який загалом коштуватиме 18,5 млн. злотих, передбачено, зокрема, упорядкування зелених територій у місті. Йдеться про так звані міські стави, які знаходяться в околиці олесніцкого замку. Ця красива околиця одержить додатковий блиск, хоча вже тепер є місцем прогулянок олеснічан і проведенням вільного часу на свіжому повітрі. Недалеко ставків заплановано створення велосипедних доріжок, нових лавочок, так званого зеленого гімнас-тичного залу і місточків на каналах чи, нарешті, визначення місця для риболовлі. Місцеві органи влади Сицова також поставили на ревіталізацію зелених територій, тобто міського пар-ку. Це дуже великий проект, який поглине понад 5 млн. злотих, але більш ніж 3 млн. злотих отримано на це завдання від РОП для НС на 2007-2013 роки. Важливо, що після закінчення робіт, мешканці цього міста в олесніцкому районі зможуть проводити час на свіжому повітрі в повністю оновленому середовищі. В рамках реконструкції було прийнято рішення залишити на території сицовского парку всі історичні еле-менти, такі як мавзолей, пергола, фонтан. Однак, їх доповнить багато нових об’єктів, зокрема лавок, містків, альтанок, елементів дитячих майданчиків. А для дорослих заплановано поляну відпочинку із спеціальними кріслами та облад-нанням. Парк отримає новий блиск, стан дерев та кущів буде підлягати догляду (вирізка 150 самосійок), з’являться новопрокладені алейки, які будуть освітлені вночі та моніторовані цілодобаво. Також змодернізують ставок, коло якого стоятиме павільйон з водною технікою. А містки та помости налічуватимуть понад 240 метрів. Ще більш цікавою пропозицією для молодих сицовіан, які люблять їздити на роликих і велосипедах BMX велосипедах, є будова справжнього скейт-парку на вул. Огродовій, поблизу міського парку. Також буде модернізова-но міський відкритий басейн. Ці інвестиції поглинуть понад 2 млн. злотих, а більшість фондів отримано від РОП НС. Район Твардогура славиться своїми красивими лісами, а тепер і в місті додасться місця для відпочинку, бо за 1,5 млн. злотих, з дотації в рамках РОП НС, в околиці річки Скориніа повстане спеціальний відпочинковий комплекс. Місцева влада доклала кілька сотень тисяч злотих і будує дитячі майданчики, пішохідні та велосипедні доріжки, по-мости і місця для барбекю. Таким чином, не потрібно буде більше виїжджати на пікнік, щоб приємно провести час. У Доброшицах, в іншому районі, поставили на спортивний об’єкт. На суму 5,6 млн. злотих (у тому числі 3,6 млн. з дотацій від РОП НС) місцева влада у локальній гімназії побудувала спортивний зал, який має кількасот особову аудиторію. Нарешті, із дахом над головою, діти зможуть грати волейбол, баскетбол і теніс, а дорослі використовувати об’єкт для різноманітних зустрічей.

208

UA

Скіба Роман – випускник польської філології Вроцлавського Університету; журналіст, редактор. З 1989 року пра-цює у дольношльонській пресі (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). З 2006 року – так званий «вільний стрілок», займається спортивною, соціальною, ре-гіональною тематикою та місцевим самоврядуванням. В 2010 році став лауреатом призу Маршалка Дольнош-льонського Воєводства під назвою „RPO w twoich oczach” («Регіональна Операційна Програма у твоїх очах»).

Старе як нове Програма відновлення та реконструкції історичних будівель і територій, є прекрасним прикладом дій, які місцеві органи влади вживають, щоб врятувати її зруйновану комунальну тканину, яка є не тільки житловою або ужит-ковою частиною, але також і спадщиною культури. Користуються при цьому унійними фінансами, однак більшу час-тину грошових витрат вкладають також з власного бюджету. Вроцлавський район є лідером такої діяльності на національному рівні, яка в значній мірі виникає також з факту, що власне у столиці Нижньої Сілезіі, в центрі міста, комунальна власність в основному зруйнована, старі бу-динки, середній вік яких близький до ста років. Таким чином, ремонт будинків, які в багатьох місцях до цих пір мають сліди Другої світової війни, був необхідністю на даний час. І почався у великих масштабах вже в 2007 році.

Програма „100 кам’яниць” Саме тоді Управління Комунальними Засобами, бюджетна одиниця Вроцлавського району розпочала про-граму ревіталізації під назвою „100 кам’яниць”. Протягом чотирьох років вдалося відремонтувати 107 будинків, а об-сяг робіт був незвично обширним та грунтовним. Полягав він на оновленні фасаду, заміні вікон та дверей, також було виконано покрівельний ремонт, відремонтовано сходові клітки і навіть підвали, і, що найважливіше для мешканців – покращено санітарний стандарт цих комунальних будинків. Разом із заміною водопровідних і каналізаційних мереж, в тих будинках, де туалети були ще поза квартира-ми, ліквідовано спільні санвузли. Наймачі мали можливість зробити ванну кімнату з туалетом вже у власій квартирі. І, що важливо, під час ремонту також було змінено систему опалення, було зліквідовано існуючі кахельні грубки, які замінили на підключення до міської мережі опалення. Вроцлавський район на ремонт понад 100 будинків витратив більше 170 млн. злотих. Варто відзначити, що у першому році програми „100 кам’яниць”, новий блиск отримало сім будинків, в на-ступному вже 34, у 2009 році - 42, а у минулому програма налічувала наступні 27. Ця перша сотня будинків це тільки початок міських інвестицій у ревіталізацію комунальних субстанцій у Вроцлаві, бо вже є готові плани ремонту для наступних ста будинків. Місцева влада має намір відремонтувати в цілому більше 400 Вроцлавських кам’яниць.

Справжній діамант Однак, вже однак вже перша сотня змінила обличчя вроцлавського центру міста так, що це привернуло увагу не тільки мешканців, але і професіоналів. Під кінець 2010 року, власне за частину цього проекту реставрації, район Вроцлав отримав нагороду „Діамант архітектури” признану організацією Oxford Design, яка є творцем виставки „Home Show”. Ця престижна нагорода була надана за реконструкцію конкретного ряду кам’яниць на площі Сташіца 12-28. І потрібно визнати, що нагорода цілком заслужена, бо дев’ять кам’яниць отримало пишність, яка здавалася майже немислимою: відтворено навіть колір першого фасаду. В загальному, протягом усіх ремонтних робіт у Вроцла-ві було відновлено аж 6000 елементів декорацій фасаду, що чітко усвідомлює, з якою ретельністюбуло відремонто-вано ці будинки. Роботу виконувало 40 будівельних фірм, і відбувалася вона без необхідності виселення мешканців з будинків, що було додатковими труднощами для виконавців.

Унійні кошти Відремонтовані кам’яниці, однак, не залишаться у зруйнованій околиці, тому що в той же час запустили проект відновлення подвір’їв, будівництво дитячих майданчиків. Вже виконано десятки таких ремонтів, а в 2011 році в міському бюджеті виділено 3 млн. злотих на наступні подвір’я. Цього вистарчить на 12 ремонтів і 16 наступних про-ектів. Знесено старі комори і гаражі, а на їх місці повстають газони, гойдалки та пісочниці. Значну частину коштів на цю ціль було отримано також з унійних дотацій, а саме, з Регіональної Операцій-ної Програми Нижньої Сілезії у 2007-2013 рр.. На ці кошти також ремонтуються історичні об’єкти громадсько ужитку. У центрі Вроцлава це дві школи (I Загальноосвітній ліцей на вул. Понятовського, а також гімназія № 15 на вул. Єдності Народової). Унійні кошти також дозволять відремонтувати історичний будинок комісаріату поліції на вул. Ридигера. Гроші, отримані в рамках РОП на 2007-2013 роки допоможуть також оновити інші міста і місця поза столи-цею Нижньої Сілезії. Прекрасним прикладом цього є Валбжих, місто асоціюється насамперед із шахтовими звалища-ми, кар’єрами та багатолітнім занедбанням. Тим часом, міська влада амбітно реалізує Локальний План Ревіталізації Валбжиху на 2008-2015 роки.

Новий центр Там також у Центрі розпочалася комплексна реконструкція, у тому числі Округового Пасажу, вулиць Ліма-новскіего і Зайончка, площі Міцкевича, а також площі Тувіма. Це коштуватиме 2,9 млн. злотих, але 2 мільйони злотих походить від РОП НС. Йдеться про те, щоб на ново використати цю частину міста, дякуючи чому, здеградований центр буде знову так званим публічним простором, в якому всі мешканці більш охоче захочуть проводити свій час. Це за-

209

UA

вдання важке в тому, що йдеться не тільки про виконання ремонту, але і про зміну менталітету, чи також створення свого роду „моди” на дане місце. В останні роки, більшість валбжишан уникало цих знищених районів міста, які також стали місцем будівельної сваволі. В рамках інвестицій заплановано нові підпірні стіни, відновлення сходів, заміна бруківки. Буде насаджено нову зелень і побудовано перголу, а довкола неї з’являться нові лавочки. Вся територія буде освітлена і моніторована, щоб мешканці почувалися безпечно також після настання темряви На Театральній площі влада вирішила створити Валбжиську Зону Культури, тому що вони хочуть не тільки покращити доступ до Драматичного Театру і розміщеного неподалік спортивного залу, але і збудувати там амфітеатр.Цей район валбжиського центру, разом з відновлюваною Костельною площею, має стати не тільки місцем щорічного Валбжиського Порцелянового Свята, але теж щодня служити мешканцям. На інвестиції заплановано 5 млн злотих, з яких 3,7 млн злотих походить від РОП НС. Ще у 2011 році вул. Гданьска стане критим пасажем, що у планах має слу-жити розвиткові гастрономії (кафе, ресторани, бари) і приваблювати не тільки валбжишан, але і туристів, які до цього часу оминали центр. Чи після цих всіх інвестицій впізнають центр Валбжиху, який змінює свій характер та стиль.

Скіба Роман – випускник польської філології Вроцлавського Університету; журналіст, редактор. З 1989 року пра-цює у дольношльонській пресі (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). З 2006 року – так званий «вільний стрілок», займається спортивною, соціальною, ре-гіональною тематикою та місцевим самоврядуванням. В 2010 році став лауреатом призу Маршалка Дольнош-льонського Воєводства під назвою „RPO w twoich oczach” («Регіональна Операційна Програма у твоїх очах»).

Нові шляхи по пам’ятках Місцева влада добре усвідомлює той факт, на скільки розвиток туризму на їх території впливає на покра-щення ситуації мешканців. Тому все більше енергії та фондів району призначають на ремонт історичних об’єктів, будівлю місць для ночівлі чи також розвиток туризму. Таким чином процвітають та приваблюють гостей, які все більш охоче відпочивають і милуються пам’ятками на їх території. Вражаючим проектом в цій галузі є створення „Південно-Західного Цистерського Шляху” в Польщі, який є частиною „Європейського Цистерського Шляху”, покликаного до життя Радою Європи. В нашій країні співпрацюють над цим проектом чотири області (Нижня Сілезія, Сілезія, Опольска і Малопольська), чотири Регіональні Туристичні організації та аж 16 одиниць місцевого самоврядування. Цілий проект буде вартувати понад 36 млн злотих, але у 85 відсотках він фінансується з європейських фондів (з Європейського Фонду Регіонального Розвитку). Найбільше, бо аж 66 відсотків, коштів потрапить до міських рад Нижньої Сілезії, але тут немає нічого див-ного, адже власне в нашому регіоні знаходяться найважливіші об’єкти цистерського шляху. Такі як: Любіонж (район Волув), абатство Кшешув (район Каміенна Гура), абатство Слуп (район Менцінка), а також інші об’єкти в районах: Каміеніец Зомбковскі, Свідніца, Бардо, Тшебніца, Єленя Гура, Легніца. Варто також підкреслити, що це уряд Нижньої Сілезії був ініціатором цього культурно-туристичного проекту.

Бенедиктинки в Тшебніці У цьому підвроцлавському місті повстав перший жіночий монастир бенедиктинок. У 1202 році його засну-вав принц Генрик І Бродати. Не дивно, що Тшебніца протягом багатьох років належала до Загальнопольського Товари-ства Цистерських Районів, а в рамах проекту, фінансованого з ЄФРР, отримає 4 млн злотих. Місцева влада призначила ці гроші передусім на розвиток туристичної інфраструктури, яка має покращити комфорт гостям, які в таких великих кількостях прибувають до Тшебніци. Часто це релігійні паломники, але також і заграничні туристи, які милуються теж іншими місцевими пам’ятками. В рамках проекту „Південно-Західний Цистерський Шлях”, за ці гроші у Тшебніці будується п’ять нових авто-стоянок на вул. Генрика Бродатего, Генрика Побожного, Грунвальдській, Маршалка Юзефа Пілсудського і Іоанна Павла II. Коло автопарку почне працювати інфокіоск, в якому іноземцям запевнять послуги на декількох мовах. Рушить та-кож новий пункт туристичної інформації на вул. Пілсудського. З’являться нові санвузли, що здається банальною річчю, але таки необхідною, коли думається про туристичні пропозиції на рівні потреб ХХІ століття.

Монастир-готель У районі Волув найбільш відомим і найчастіше відвідуваним є аббатство поцистерске в Любьонжу. Однак, мало хто знає, що на цій території є аж 474 пам’ятних об’єктів, які підлягають охороні. Щоб вони могли стати цікавими, частина з них, нажаль, вимагає ремонтів або адаптації. У селі Віньско органи місцевого самоврядування отримали понад 4 млн. злотих в рамках Регіональної Опе-ративної Програми для Нижньої Сілезії на 2007-2013 роки і додадуть з муніципального бюджету ще 1,7 млн. злотих, щоб відновити команду аббатства в Глембовіцах. Монастир належить до римсько-католицької парафії Божої Матері з Гори Кармель в Глембовіцах, але після ремонту його частина стане готельною базою з гастрономічним приміщенням для 30 осіб. Об’єкт буде доступний для туристів, які все частіше заглядають у ці привабливі закутки району Віньско. Зруйноване зерносховище стане конференц-залом, а в занедбаному монастирському саду з’являться нові рослини, доріжки та інші предмети дозвілля. Заплановано також автостоянку. Найближчі території є частиною об-ластей, які знаходяться під охороною в рамках проекту „Натура 2000”, тому досконало підходять для розвитку ту-

210

UA

ризму. Численні туристичні стежки - як піші, так і велосипедні – ведуть, зокрема, до поцистерцського монастирно-замково комплексу у Любонжі. Дякуючи відновленню примонастирного комплексу, воловський район отримає не тільки об’єкт історичного значення, але також і туристичний.

Для вроцлав’ян Протягом багатьох років найчастішою метою одноденної подорожі вроцлав’ян є околиці гори Сленжи. Вла-да тшебніцького району, хоче це змінити і прагне туристів із столиці Нижньої Сілезії – як тих одноденних, так і тих, які би залишалися на всі вихідні. Цьому повинна служити модернізація Молодіжного осередку в Курашкові, яка полягає на адаптації даного о’єкту до потреб інвалідів. На це видано понад 233 тис. злотих, з яких 163 тис. злотих походить з РОП НС. ЗМІ також почали рекламну кампанію „Познайомся з Коціми Горами”. Це все-таки найближчі узгір’я коло Вроцлава. Вони знаходиться всього за 20 км від міста. Саме Коціе Гури є надзвичайно привабливою територією для велосипедистів, тому що велосипедні доріжки не надто вимогливі і проходять через мальовничі околиці серед так званих. тшебніцких садів. На рекламну кампанію, яка повинна заохотити до Коціх Гур також гостей інших міст, видано понад 100 тс. злотих.

Стежкою по рейсах Долина Барич протягом декількох років є хорошим фірмовим знаком, який притягує туристів в околиці Мі-ліча і Сулова. Місцеві органи влади не зупиняються на цьому одному марковому продукті і розвивають пропозицію. Інша ідея полягає на створенні 20 км велосипедної доріжки, яка проходить трассою колишньої залізничної колії. Такі „тематичні” і освітні шляхи стають все більш популярними. А виставлені елементи історії залізництва будуть хорошим урізноманітненням для велосипедистів. Це може стати справжнім хітом, оскільки тематика залізниць є дуже вираз-ною і популярною. Люди просто обожнюють старі паровози, локомотиви та аксесуари. Із 6,2 млн. злотих, необхідних для реалізації цієї ідеї, понад 4 млн. злотих було отримано з унійних фондів в рамках РОП НС. Свято Міліцкого Карпа притягує до столиці польських водойм цієї риби багато вітчизняних гостей і зарубіж-них туристів. Це велика, відкрита подія, яка добре промує як місцевий продукт, так і ближні території, найкрасивіші і найбільші водоймища карпа в Європі. Місцеве самоврядування, дбаючи про якість проекту, на його організацію здобуло понад 300 тис. злотих з фондів РОП НС. І така оперативність приносить відчутні результати та користі.

Скіба Роман – випускник польської філології Вроцлавського Університету; журналіст, редактор. З 1989 року пра-цює у дольношльонській пресі (Słowo Polskie, Wieczór Wrocławia, Gazeta Wrocławska, Tygodnik Oleśniczanin, Express Wrocławski, Express Średzki). З 2006 року – так званий «вільний стрілок», займається спортивною, соціальною, ре-гіональною тематикою та місцевим самоврядуванням. В 2010 році став лауреатом призу Маршалка Дольнош-льонського Воєводства під назвою „RPO w twoich oczach” («Регіональна Операційна Програма у твоїх очах»).

Час на агро Розвиток агротуризму у Нижній Сілезії став фактом, а без унійних коштів це було би набагато важче. І перш за все, менш комфортно і сучасно. Кошти на інноваційність, тобто перебудову, покращення якості об’єкту та послуг, і, нарешті, на обладнання можна отримати з Регіональної Оперативної Програми, яку урухомив на 2007-2013 роки уряд області Нижньої Сілезії. Пані Івона із Зіеленьца немає ніяких сумнівів, що варто було скористатися з цієї пропозиції. Її пансіонат, „Казка – гостинні номери”, улюблене місце, має постійних клієнтів і взимку, і влітку. Бізнес процвітає, тому що це до-бре місце, але якби не унійні кошти, то вона безумовно, не наважилася би на ремонт та розширення об’єкту. Там буде більше номерів, але і ці теперішні скористають із стандартів. У першу чергу заплановано ремонти і обладнання ванних кімнат. Одним словом, це означає вищий комфорт для туристів - лижників і мандрівників, які тягнуться до Зіеленьца цілий рік. Буде перебудована кімната для переховування лиж та кімната для сушіння взут-тя. Об’єкт скористає, але в першу чергу на цьому скористають його користувачі.

211

UA

- Звичайно, я не наважилася би на цю інвестицію, якби не було можливості фінансування частини робіт з програми Регіональної Оперативної Програми для Нижньої Сілезії на 2007-2013 рр. Коли мій проект був прийнятий, я дійсно зраділа - каже власниця пансіонату. Кошти РОП це значна частина накладів, бо кілька сотень тисяч злотих і понад 30 відсотків всіх коштів інвестиційних витрат.

Як тільки з’явилася можливість фінансування праці власне з унійних коштів, це була радість, але також і сумніви: чи дійсно вдастся і чи можна буде впоратися з усіма вимогами - як формальними, так і фінансовими. Багато хто говорив, що це унійна та урядова бюрократія – як колоди під ноги, на яких легко спіткнутися. Виклик був якимось ризиком, але після кільканадцяти місяців, можна було з цим освоїтись. Просто визнати і прийняти правила.

- На початку я відчувала безпорадність перед цими всіма паперами і необхідністю постійного пред’явлення та запо-внення документів. Помалу мені навіть починало це набридати і я задумувалась, чи це не перебільшення, але тепер змінила свою думку – оцінює пані Івона. - У польських реаліях це навіть необхідно, щоб так ретельно контролювати таку інвестицію, тому що я переконана, що люди зловживали би цими коштами. І не використовували би їх згідно з задекларованою метою. Я просто визнала, що взагалі-то це все нормально і дуже добре, що урядовці вимагають вагомих доказів: навантаження робіт, рахунки-фактури, підтвердження переказів. А передусім, реалізації інвестиції згідно з бізнеспланом. Такі дії мають глибокий сенс. Як хтось задекларував, що зробить так і так, то не повинен чогось змінювати, якщо хоче скористатися з унійних коштів. Адже це зобов’язує, якщо вже задекларував.

Пан Стефан з Каміенней Гури не хоче розмовляти про гроші: - Тих з Унії ще не нюхав, то що тут говорити. Але я не збираюся здаватися, буду робити все так, як запланував, хоча в мене були моменти сумнівів. Тепер тут вже справа амбіцій, я зможу – заявляє він. В плані записано ремонт та пристосування об’єкту до готелю та гостинних номерів. На практиці, це буде будівництво з нуля, але невеличкий агротуризм має бути шансом не тільки для нього. Він дасть працю іншим, а гостям запевнить порядні та гідні послуги. В околиці, хоча місцевість красива та приваблива, не багато таких господарств і можливостей. Туристів також не так багато, але винахідник сподівається, що це все зміниться.

- Нема що приховувати, на даний момент у нас ще є трохи бідності, але сподіваюсь, що це зміниться, вдосконалить-ся. Я не роблю це тільки для себе чи для звичайної вигоди, я роблю це, щоб було краще. За мною, мабуть, підуть інші. І дуже добре – оцінює пан Стефан, який першим в околиці заризикував, щоб скористатися допомогою РОП для Нижньої Сілезії у 2007-2013 рр. Я хочу бути хорошим прикладом справжнього успіху.

Пані Кася в Соснувці протягом багатьох років займається агротуризмом. Знімає кімнати, а туристи люблять відвідувати околиці і ночувати власне в неї. Вона дуже вихвалювала домашню атмосферу, затишок, сільський, гру-буватий дизайн і простий стиль. Це був її козир, не потрібно було нічого змінювати, але вигадала, щоб притягувати також „інституційного клієнта”. Зокрема, людей з фірм.

- Іноді дзвонили і запитували про конференц-зал, бо окрім інтеграційного вогнища з ковбасками чи випивкою, хотіли теж провести семінар для працівників. Я була змушена їм відмовляти, тому що в нас немає такого великого приміщен-ня. І нарешті мене осінило, що потрібно побудувати. Тому я подала проект в рамках РОП і отримала дозвіл - сказала пані Кася.

Конференц-зал (за проектом РОП для Нижньої Сілезії) буде також банкетним залом, так що після навчання в ньому можна буде спокійно організовувати звичайні вечірки, такі як наприклад, танці або навіть святкування Нового року. З унійних фондів його можна буде також забезпечити необхідними засобами. Проект передбачає на це понад 400 тисяч злотих. Пан Генрик поблизу Вроцлава має винний завод, що вже само по собі є абсолютно унікальним. Мабудь з цього приводу не бракує людей – як туристів, так і таких звичайних спостерігачів, які часто заїжджають до нього, у ці виноградні гаї. Просто хочуть подивитися, чи це правда, і як виглядає винний завод у польських реаліях.

- Ідею запропонували мені ці мої випадкові гості, тому що як я когось запрошую на вечір, то потім розміщуюю їх на ночівлю у власному будинку, але всіх чужих було би важко. І як це буває у винограднику, завжди знайдеться пляшка, тому що людям цікаво, як таке польське вино смакує. А цей бідний водій постійно скаржиться, що він не може пити - сміється пан Генрик.

Але він таки хоче реалізувати ідею і поставити бунгало, в якому номери може і не будуть готельного классу, але власне на агротуристичному рівні. Випадкові відвідувачі зможуть переночувати замість того, щоб їхати у Вроцлав і повертатися наступного дня. В рамках РОП Нижньої Сілезії ідея та проект отримають фінансову підтримку. Регіональна Операційна Програма для нашого регіону здійснювана у 2007-2013 роках обласним урядом Нижньої Сілезії мала змінити не тільки наш ландшафт, рівень життя і послуг, але, перш за все, наш менталітет, тобто підхід до бізнесу. І це вже видно і відчувається.

212

UA

Шалєвіч Пшемислав – випускник напрямку адміністрації на Факультеті Права, Адміністрації та Економії Вроцлав-ського Університету, заступник інспектора у Повітовому старостві у Вроцлаві (Відділ комунікації), учасник тре-нінгів для працівників місцевого самоврядування на тему доступу до громадської інформації та професіонального обслуговування клієнтів, а також «Професіоналізм в управлінні дольношльонськими громадськими установами», «Детермінінти публічних промов», «Автопрезентація як аспект пошуку роботи», «Як боротися з надмірним стресом», «Євросоюзні фонди – принцип дії», конференцій під назвою «Нові технології для державного сектора», «Зразкова практика в управлінні установою», туристичний гід по Вроцлаві, Нижній Сілезії, Судетах, а також ін-структор гідів.

Реалізація проектів, пов’язаних з туризмом на прикладі воєводства Нижньої Сілезії Одним з основних факторів, що впливають на сталий розвиток регіонів є заохочення та розвиток туризму. Заходи, вжиті урядами в здійсненні проектів, пов’язаних з туризмом можуть внести значний внесок у підвищення економічного рівня регіонів. Туризм, як один з найшвидше і найбільш динамічно розвиваючихся секторів економіки робить значний внесок, зокрема на: підвищення активності областей, яким загрожує соціальна та суспільна маргіна-лізація, розвиток туристичної інфраструктури – житлової та гастрономічної бази. Крім того, заходи, прийняті для роз-витку туризму сприятимуть: зростанню активності та підприємницької діяльності в суспільстві, зростання зайнятості в багатьох секторах економіки, не тільки пов’язаних з туризмом а також заохочення до користання з природних умов регіонів шляхом створення фірмових туристичних продуктів, з якими легше визначити дану територію. Розвиток і просування туризму а також заохочення і розвиток різних форм фізичної культури, спорту, від-починку, туризму та краєзнавства, є одним з основних завдань власних, введених законодавчим органом місцевого самоврядування. У відповідності зі ст. 7 п. 1 пункт 10) і 18) Закону про гмінне самоврядування40, до завдань власних гміни відносяться питання, що стосуються фізичної культури і туризму, у тому числі рекреаційних зон і спортивних споруд, а також рекламування гміни. Подібні записи можна знайти в Законі про районне самоврядування41, в якому чітко в ст.4 п. 7), 8) і 21) вказує, що в даному окрузі є необхідним обов’язок виконання суспільних завдань, передба-чених законом, у масштабі понадгмінному, з області культури, охорони пам’яток, а також фізичної культури і туризму та рекламуванні округу. Необхідно підкреслити той факт, що район, як і гміна, може поряд з їх власними завданнями, виконувати поставлені перед ними завдання. Обов’язок виконувати доручені завдання може слідувати із законів, а також із укладених угод з іншими місцевими та державними органами. Крім того, для цієї мети можуть бути створені організаційні одиниці, або укладені інші угоди з іншими особами, в тому числі неурядовими організаціями з метою реалізації проекту. Останнім із державних законів, а саме Закон про місцеве самоврядування воєводства42, в ст. 11 пе-редбачається, що місцевий уряд визначає стратегію розвитку регіону і веде політику розвитку регіону, яка включає у свій обсяг сприяння, відновлення та розвиток можливостей у регіоні, а також раціонального використання природних ресурсів та будову натурального середовища. Важливе питання полягає в реалізації цілей стратегії розвитку області, що містить діагностики ситуації і визначення стратегічних цілей діяльності, котрі мають внести свій внесок у розвиток регіону. До завдань власних місцевого самоврядування, у відповідності зі ст.14, п.11) належить фізична культура та туризм. Визначення основних статутних положень, що стосуються завдань з області реалізації проектів, пов’язаних з туризмом, його розвитком і можливостями участі місцевих органів влади в звя’зку з цим, є відправним пунктом виходу для ближчого спостереження за здійсненням визначених ініціатив. Варто зазначити, що першим важливим критерієм, що вирішує про прийняття будь-яких дії, є чітко визначена та чітко сформульована стратегія. Тільки відпо-відно до її принципів, простіше й ефективніше приймати заходи для досягнення бажаних ефектів і результатів. Звер-ніть увагу, що будь-які дії, які приймаються місцевим самоврядуванням базуються на основі використання держав-

40 Закон від 8 березня 1990 про місцеве самоврядування ( Закони 2001 року, № 142, поз. 1591)41 Закон від 5 червня 1998 року про самоврядування округів (Закони 2001 . № 142, поз. 1592)42 Закон від 5 червня 1998 року, про воэводське самоврядування (тобто Coll. Закони 2001 року, № 142, поз. 1590)

213

UA

них коштів, тому важливо ретельно обирати пропозиції тендерів. Серед документів, присвячених розвитку туризму в Нижній Сілезії, що вказують можливі напрямки діяльності, можливості і загрози, слід вказати деякі основні. Один із найважливіших є Оновлення програми розвитку туризму у Нижній Сілезії43 розроблений АТ Польське агентство з роз-витку туризму. У цьому документі викладаються керівні принципи для розвитку туризму, доповнюючи їх варіантами фінансування, в основному з Регіональної оперативної програми для Нижньої Сілезії на 2007-2013 роки і також наці-ональних програм. Крім того також вказується 13 туристичних субрегіонів Нижньої Сілезії, які будуть відігравати важ-ливу роль у контексті реалізації туристичних проектів, включаючи будівництво туристичних продуктів розроблених на основі Концепції субрегіональних туристичних продуктів. Одним із таких проектів є Концепція субрегіонального туристичного продукту «Сьленжа»44, розроблена туристичною організацією Нижньої Сілезії. Ці дослідження вказу-ють на можливості, плани та ідеї для ефективного використання туристичних визначних пам’яток навколо Сьленжи, що охоплюють території кількох гмін, більшість з яких є частиною Вроцлавського району. Ефективне використання активів масиву гори Сьленжи і краєзнавчого парку долини Бистриці а також запроєктованого краєзнавчого парку До-лина Одри II є одним з основних завдань, що виникло у ході реалізації рішень прийнятих у Вроцлавському районі і є результатом опрацювання під назвою: «Детермінанти розвитку туризму в районі Вроцлава»45. Крім того, розроблені цілі і завдання в результаті розвитку стратегії туризму для Вроцлава на 2008-2013 роки46. Завдання в області культури, туризму, спорту та відпочинку на місцевому рівні приймають окремі органі-заційні одиниці. Одним з прикладів є Департамент туризму Управління Маршала Нижньої Сілезії, до завдань якого повинні входити між іншим: розробка та реалізація програм у сфері розвитку туризму воєводства, чи також програ-мування розвитку туризму і просування туристичного потенціалу регіону у співпраці із зацікавленими сторонами в галузі туризму, зокрема, Польська Туристична Організація, Польське агентство з туризму і Туристична рада Нижньої Сілезії47. Серед конкретних заходів, що вживаються самоуправлінськими установвами слід вказати на рекламні від-криті конкурси на реалізацію завдань, пов’язаних з туризмом. Наприклад, відкритий конкурс пропозицій на поручен-ня/підтримку реалізації громадських завдань в 2011 році, що здійснюються позаурядовими організаціями та іншими особами, які займаються благодійною діяльністю оголошеними Радою Вроцлавського округу48, відкритий конкурс тендерів на здійснення державних завдань у сфері туризму в 2011 році, оголошений Радою воєводства Нижньої Сіле-зії49, Оголошення мера Душнікі Здруй у справі «Програми по співпраці району Душнікі Здруй з неурядовими організа-ціями та іншими суб’єктами, що займаються благодійною діяльністю у 2011 році»50. «Програма співробітництва гміни Кудова-Здруй з позаурядовими організаціями а також іншими суб’єктами, що займаються благодійною діяльністтю в 2011 році»51. Діяльності органів місцевого самоврядування в реалізації проектів, пов’язаних з туризмом стає все більше і більше помітною. Найважливішим результатом є просування регіону, що виражається в збільшенні кількості туристів, скороченні безробіття, інтересі потенційних інвесторів, а також активації місцевих громад в напрямку підняття вгору ініціатив в ім’я своїх малих «батьківщин». Важлива також участь позаурядових організацій приймаючих рішення по реалізації туристичних проектів.

43 http://turystyka.dolnyslask.pl/pliki/Aktualizacja_Programu_Rozwoju_Turystyki_dla_Wojewodztwa_Dolnoslaskiego_popr.pdf44 http://www.turystyka.dolnyslask.pl/content/view/629/555/lang,polish/45 http://www.powiatwroclawski.pl/docs/powiat/urt.pdf46 http://www.turystyka.dolnyslask.pl/content/view/629/555/lang,polish/47 http://bip.umwd.dolnyslask.pl/dokument.php?iddok=7967&idmp=29&r=r48 http://powiatwroclawski.ibip.wroc.pl/public/get_file_contents.php?id=12613549 http://bip.umwd.dolnyslask.pl/dokument.php?iddok=9367&idmp=127&r=r50 http://www.bip.um-dusznikizdroj.dolnyslask.pl/dokument.php?iddok=826&str=451 Резолюція № LX/401/10 Міської ради Кудови - Здруй від 10 листопада 2010 року.

214

UA

Цогєль Магдалєна – випускниця напрямку адміністрація на Факультеті Права, Адміністрації та Економії Вроцлав-ського Університету, заступник інспектора в Повітовому старостві у Вроцлаві (Відділ комунікації), учасник тре-нінгів для працівників місцевого самоврядування на тему доступу до громадської інформації та професіонального обслуговування клієнтів, а також «Професіоналізм в управлінні дольношльонськими громадськими установами».

Дії місцевих органів влади щодо охорони навколишнього середовища Захист навколишнього середовища є одним з ключових завдань Європейського Союзу. Воно охоплює не тільки охорону природи, але й інвестиції для запобігання шкідливого впливу промисловості на навколишнє середови-ще. В рамках Оперативної Програми Інфраструктура та Навколишнє Середовище від загальної суми 27,9 млрд. євро для сектора навколишнього середовища призначено 4,8 млн. євро з фондів ЄС52. Серед 15 пріоритетів, які здійснюєть-ся в рамках цієї програми, це ті, які включають очищення води і стічних вод, вирішення справи з відходами, охорона земель і збереження природи та формування екологічних установок53. Варто також звернути увагу на безоплатну до-помогу, що надається Польщі в рамках Пріоритету № 1 – «Захист навколишнього середовища, у тому числі людського середовища, за рахунок зменшення забруднення і заохочення до використання поновлюваних джерел енергії», який реалізується з засобів Фінансового Механізму Європейського Економічного Простору та Норвезького Фінансового Механізму. Головною метою пріоритету було: - «зменшити кількість забруднюючих речовин в навколишньому серед-овищі шляхом охорони повітря, охорони поверхневих вод і раціонального використання відходів.54» Заходи, які приймаються в рамках охорони навколишнього середовища мають вирішальне значення для нас самих і для майбутніх поколінь. Для громадян, найбільш помітними є ті, які приймаються на місцевому рівні. Ґмі-на є основною одиницею державного управління, яка виконує завдання щодо охорони навколишнього середовища згідно з законом про місцеве самоврядування55. Крім того, варто звернути увагу на правило Lex specialis, що стосуєть-ся принципів охорони навколишнього середовища, які містяться в законі про Охорону навколишнього середовища56. У відповідності зі статтею 403 цього закону, фінансування охорони навколишнього середовища та управління вод-ними ресурсами може полягати на виплаті субсидій з бюджету ґміни або повіту на часткове або повне фінансування вартості таких інвестицій, які реалізуються фізичними та юридичними особами, житлово-будівельними кооператива-ми та підприємцями. Надання цільових субсидій відбувається на основі угоди між ґміною або повітом з раніше ви-значеними суб’єктами. В області часткового фінансування, знаходяться такі заходи, як управління відходами, охорона вод, повітря, землі і природи. Можна також вказати на області, які стосуються використання місцевих поновлюваних джерел енергії, екологічно чистих видів транспорту, екологічного сільського господарства та екологічної освіти. Принципи щодо умов ґміни, цілей та напрямків діяльності в області охорони навколишнього середовища включені в Програми охорони навколишнього середовища, які приймаються ґміннами. Прикладами можуть бути Програми охорони навколишнього середовища для таких ґмін, як Сьвєнта Катажина57, Дзєржонюв58, Олава59 або на-віть для міста Вроцлав60. Видимим результатом реалізації проектів є будівництво каналізаційної системи. Правильне управління водними ресурсами і водопостачанням місцевим громадам, а також каналізацією є важливим елементом захисту навколишнього середовища. Як приклад дій у цій області можна навести вроцлавське Муніципальне Підпри-ємство Водопостачання та Каналізації (МПВК), яке отримало часткове фінансування з засобів Фонду Спуйносьці для реалізації проекту “Поліпшення водопостачання та очищення стічних вод у Вроцлаві - Фаза II”61. Метою прийнятих

52 http://pois.nfosigw.gov.pl/53 www.pois.gov.pl54 www.eog.gov.pl55 Закон від 8 березня 1990 r. про ґмінне самоврядування (tj. Dz. U. z 2001 r. Nr 142, poz. 1591)56 Закон від 27 квітня 2001 r. Право охорони навколишнього середовища (tj. Dz. U. z 2008 r. Nr 25, poz. 150)57 http://bip.siechnice.dolnyslask.pl/58 www.ug.dzierzoniow.pl59 www.bip.gminaolawa.pl60 http://wrosystem.um.wroc.pl/61 www.mpwik.wroclaw.pl

215

UA

заходів є поліпшення якості води, яка подається жителям, а також охорона навколишнього середовища в рамках роз-будови каналізації і вдосконалення системи очищення стічних вод. Завдяки засобам з ЄС, модернізовано майже 30 км магістральних водоводів, побудовано більше 18 км каналізації, що дозволить відмовитись від септиків. Крім того, в рамках проекту “Покращення якості води у Вроцлаві” був модернізований завод з виробництва води “На Ґроблі”62. Важливим елементом у справі захисту навколишнього середовища є будівництво очисних споруд. Завдяки засобам наданим МПВК з фонду ЄС була створена у Вроцлаві система очисних споруд63, яка є однією з найважливіших і най-більших комунальних інвестицій у Дольному Шльонську протягом останніх років. Це призвело до значного поліпшен-ня чистоти води в Одрі і в той же час скоротилася кількість забруднення, яке стікало на Іригаційні Поля в Особовіцах. Серед інших проектів можна назвати: інвестиції в управління стічними водами у селах Сьрода Шльонська, Цєхув і Букувек, будівництво каналізації у ґміні Стшелін і модернізація станції очистки стічних вод у Хоцівєлю, модернізація очисних споруд та будівництво систем водопостачання і каналізації в місті Олава64. Крім діяльності в галузі водопостачання і каналізації, важливе значення для навколишнього середовища має також питання визначення і утримання звалищ. В цій області дії повинні включати розділення відходів, окремі контейнери для скла, пластику, паперу. Приклад проекту: «управління твердими відходами в м. Вроцлав». Завдяки цьому проекту проведено меліорацію звалища в Масліцах, побудовано компост для зелених відходів в Янувку65. Ко-ристь від дій є мінімізація ризиків для навколишнього середовища і здоров’я жителів міста Вроцлав, а також скоро-чення відходів, призначених на звалище. Як приклад можна представити ґміну Кудова Здруй, яка є однією з кращих ґмін, яка проводить сегрегацію в Дольному Шльонську66. До успішних прикладів діяльності місцевих органів влади щодо захисту навколишнього середовища можна віднести рекламу екології. Прикладом може служити участь ґміни Сєхніце в акції “Дороги до природи”, під час якої, посадили кілька десятків лип Ґмінній Зоні Економічної Активності в Сєхніцах67. Іншими прикладами гарної практики є: “Постачання і монтаж вуличного освітлення з живленням від сонячної енергії в сільських місцевостях ґміни Шчитна”68, “Установка котельні на біомасу в школах ґміни Сьвєжава: гімназія в Сьвєжаві, SP в Соколовцу, SP в Новим Косьцєлє. Екологічний ефект від цієї дії полягає у підвищенні якості опалення в шкільних будинках. На закінчення наведемо кілька прикладів контрактів підписаних на виконання завдань у Дольношльн-ському Воєводстві69, які включають гранти для водно-стічного управління, створення системи збирання, сегрегації і вивозу побутових відходів, виробництва і розподілу енергії з поновлюваних джерел: ґміна Бєрутув – «будівництво сільського водопостачання в ґміні Бєрутув»; ґміна Олєсьніца - “Купівля автомобіля з контейнером для утилізації побу-тових відходів»; ґміна Мєнькіня – «Установка сонячних панелей на спортивному залі в Мєнькіні», ґміна Бжеґ – «Купів-ля транспорту і контейнерів для сегрегації побутових відходів, з метою налагодження системи управління відходами в сільських місцевостях ґміни Бжеґ Дольни». Захист навколишнього середовища і всі види діяльності, здійснюваної місцевими органами влади в цій об-ласті служать загальному благу суспільства. Широкий спектр видів діяльності і можливостей для реалізації проектів показує, як багато треба зробити для галузі охорони навколишнього середовища, яка упродовж років ігнорувалась і нехтувалась.

62 http://bip.um.wroc.pl/63 www.mpwik.wroclaw.pl64 http://poiis-fos.wroc.pl/65 http://bip.um.wroc.pl/66 www.bip.gov.pl/subjects/4615,Urząd+Miasta+Kudowa+Zdrój.html67 www.siechnice.gmina.pl68 http://szczytna.pl/69 http://www.umwd.dolnyslask.pl/obszarywiejskie/aktualnosci/artykul/podpisano-umowy-na-rozwoj-dolnoslaskich-wsi/

216

UA

Шалєвіч Пшемислав – випускник напрямку адміністрації на Факультеті Права, Адміністрації та Економії Вроцлав-ського Університету, заступник інспектора у Повітовому старостві у Вроцлаві (Відділ комунікації), учасник тренінгів для працівників місцевого самоврядування на тему доступу до громадської інформації та професіонального обслуго-вування клієнтів, а також «Професіоналізм в управлінні дольношльонськими громадськими установами», «Детермі-нінти публічних промов», «Автопрезентація як аспект пошуку роботи», «Як боротися з надмірним стресом», «Євро-союзні фонди – принцип дії», конференцій під назвою «Нові технології для державного сектора», «Зразкова практика в управлінні установою», туристичний гід по Вроцлаві, Нижній Сілезії, Судетах, а також інструктор гідів.

Розвиток підприємництва це економічний розвиток самоврядування Прийняття заходів щодо сприяння розвитку підприємництва та інновацій є однією з основних задач, що стоять перед місцевими органами влади. Зі стратегічної точки зору, така підтримка має важливе значення для міс-цевого розвитку, конкурентоспроможності та використання розвиткового потенціалу. Розвиток підприємництва залежить від існування зручних сприятливих соціальних та політичних умов, прихильності місцевої влади. Однак, необхідна співпраця місцевих органів влади та підприємців на рівні, на якому буде полегшена адаптації до нових економічних умов. Важливим є діагноз ринкових можливостей, а також стимуляція розвитку за допомогою підбору освітніх програм до прогнозованих потреб ринку праці. Зверніть увагу на основні проблеми, з якими стикається роз-виток підприємництва, а також спроби та заходи самоурядових установ для діагностики та вдосконалення механізмів конкурентоспроможності підприємців на локальному та національному рівні, спираючись на програми розвитку під-приємницького сектора. Розвиток підприємництва залежить від проведеного аналізу, що стосується можливостей розвитку при-ватного сектора, прогнозування економічних змін і підтримки нових рішень, що базуються на знаннях, у співпраці з університетом. Прикладом діяльності уряду Нижньої Сілезії є створення А.Т. Парк інновацій та наук в Нижній Сілезії70. Його завдання полягає в проведенні досліджень і дослідно-конструкторських робіт, що охоплюють питання іннова-ційних рішень та технологій на підприємствах, зокрема з Нижньої Сілезії. Серед інших установ бізнесу слід назвати: Вроцлавський центр трансферу технологій71, АТ Вроцлавське агентство регіонального розвитку72. Політика місцевих органів влади має важливе значення для розвитку, особливо малих і середніх підпри-ємств. Відповідно до статті 8 Закону про економічну свободу, «Державні органи підтримують розвиток підприємни-цтва, створюють сприятливі умови для заснування та досягнень у бізнесі, зокрема, підтримку для мікро-підприємців та малих і середніх підприємців73. Проведена в цій області діяльність не тільки сприяє реалізації потенціалу розвитку, але також призводить до зростання економічного розвитку регіону, створення нових робочих місць, що призводить до скорочення безробіття в регіоні. Відповідно до про-інвестиційної політики місцевих органів влади Вроцлавського району74 рішення, що приймаються охоплюють широке коло двох напрямків: зовнішній (лоббінговий) - зосереджений на залученні нових інвесторів і внутрішній – служить з метою інтеграції місцевого ділового співтовариства. Визначен-ня цілей і політики само врядувань в рамках підтримки економічного розвитку має велике значення зі стратегічної точки зору. З одного боку, вказує потенційним інвесторам можливість співробітництва, що виникає з атракційності регіону. З іншого будує довіру і хороше зображення через прихильність і підтримку влади в інтеграції бізнес-спільнот та місцевих роботодавців з місцевими органами влади. Прикладом доброї практики місцевих органів влади є участь у «Угоді про регіональне партнерство на користь зростання пристосованості Нижньої Сілезії», створеної в рамках проекту «Інноваційні.com – у мережі адаптації Нижньої Сілезії». Мета проекту, фінансованого Європейським Союзом в рамках Європейського соціального фонду є «поліпшення адаптаційних вмінь робітників і підприємців через зміц-

70 http://www.dpin.pl/71 http://www.wctt.wroc.pl/72 http://www.warr.pl/73 Закон від 2 липня 2004 року про свободу економічної діяльності (Закони 2010 року, № 220, поз. 1447)74 http://www.powiatwroclawski.pl/

217

UA

нення соціального діалогу та прийняття спільних ініціатив»75. Сторонами, які підписали угоду, крім уряду Нижньої Сілезії, є, між іншим: організації роботодавців та працівників, вищі учбові заклади. Співпраця місцевих органів влади з підприємствами та асоціаціями, що їх представляють дає можливість вирішувати проблеми і приймати заходи, що сприятимуть розвитку підприємництва на території місцевих органів влади. Ключові фактори, що впливають на розвиток підприємницької діяльності це рекламна діяльність, інфор-маційна та консультаційно-підготовча підтримка для осіб, починаючих підприємницьку діяльність з використанням коштів з ЄС та коштів з інших зовнішніх фондів. Відповідно до Закону про свободу економічної діяльності органи публічного управління здійснення про-грами допомоги, які призначені допомагати розвитку підприємництва. Сфера цих заходів включає в себе фінансуван-ня по лінії оперативної програми Людський капітал, Інноваційна економіка та Регіональних оперативних програм. Серед заходів на користь малого і середнього підприємництва можна показати приклад ради воєводства Нижньої Сілезії, котра довірила реалізацію частини Пріоритету I і V Регіональної оперативної програми для Нижньої Сілезії на 2007-2013 роки, посередницькій установі Нижньої Сілезії. Вона почала набір на дофінансування проектів в рамках Схеми 1.2.C RPO WD «Дотації для МСП на знаходження економічних контактів (торговельні ярмарки, місії)» «Проекти МСП»76. Серед інших прикладів слід згадати: проект під назвою: «Підтримка розвитку та адаптації Нижньої Сілезії»77 що стосується тенденцій розвитку і прогнозування економічних змін, що відбуваються в Нижній Сілезії, на фоні Євро-пи і світу, реалізований за підтримки Вищої школи економіки у Вроцлаві в партнерстві із Торговою палатою Нижньої Сілезії; оголошено конкурс проектів в рамках Заходу 3.3. «Створення системи полегшення інвестицій в МСП» Захід 3.3.2 «Підтримка МСП» оголошений Польським агентством розвитку підприємництва в рамках Оперативної програ-ми Інноваційна економіка; в рамках Оперативної програми Людський капітал проект «Праця на власний рахунок» Пріоритет VI: Ринок праці відкритий для всіх, захід 6.2 Підтримка та популяризація підприємництва і самостійної за-йнятості78, який був направлений на подолання перешкод, пов’язаних з самовлаштуванням через розвиток основ підприємництва. Економічний поступ регіону та залучення інвесторів у співпрацю з місцевими підприємствами також видно на прикладі місцевих промислових парків і зон економічної активності. Серед прикладів слід вказати: Індустріальний парк у Вроцлаві79, спеціальну економічну зону у Валбжиху – «ІНВЕСТ – ПАРК», де підприємці користаються держав-ною допомогою у вигляді звільнення від податку на прибуток80. Заходи, вжиті для сприяння розвитку підприємництва та підтримки з боку місцевих органів влади є дуже важливими з точки зору розвитку на місцевому рівні. Важливим питанням є необхідність визначити свої цілі і проводити в цій галузі раціональну інвестиційну політику. Важливо, щоб будь-яка стратегія в області розвитку підприємництва враховувалась на основі аналізу за співучасті інститутів бізнесу та науки, зокрема, в консультації з підприємцями. Слід звернути увагу на можливості місцевих органів влади у прийнятті податків, введення спеціальних інвестиційних пільг з метою, щоб почати свій власний бізнес, або че-рез створення промислових парків, інкубаторів промисловості, особливих економічних зон. Корисними є рекламно-інформаційні заходи для підприємців, які прагнуть отримати дотацію з фондів ЄС81.

75 http://www.innowacyjni.com/partnerstwo_lokalne_wroclawskie.html76 http://www.umwd.dolnyslask.pl/fundzuszeeuro/nabor-wnioskow/regionalny-program-operacyjny/77 http://www.projket.handlowa.eu/78 http://bip.um.wroc.pl/79 http://park.wpp.wroc.pl/80 http://www.invest-park.com.pl/81 http://www.klodzko.pl

218

UA

Рашковскі Анджей – науковий працівник Вроцлавського Економічного Університету, тренер, консультант. Бага-то років співпрацює з установами місцевого спмоврядування та фірмами, що проводять тренінги і займаються консалтингом. Його спеціальність – питання з області територіального маркетінгу, регіональної та місцевої економіки, а також підвищення стандартів управління в установах місцевого самоврядування. Виконує функції експерта, що проводить оцінку заявок на фінансування проектів з фондів ЄС. Автор численних стратегій тери-торіального розвитку та досліджень на тему викональності конкретних проектів, реалізованих JST (Установами Місцевого Самоврядування).

Консенсус локального та регіонального суспільства з метою розвитку інновації Під загальним поняттям консенсусу, ми можемо розуміти угоду, створення компромісних розв’язків, збіг думок. У контексті інноваційного розвитку, консенсус може означати порозуміння відносно ролі і важливості іннова-цій в місцевих органах влади. Консенсус регіонального та локального суспільства повинен обіймати своїми діями, таких осіб: регіональну та локальну владу, науково-дослідні підрозділи, університети, малі та середні підприємства, великі підприємства, фінансові і консалтингові установи, бізнес-установи, технологічні парки. Більш динамічний процес створення інноваційних, виспеціалізованих знань в територіальних одиницях є необхідним для створення можливостей поглинання, які дозволять інтегрувати їх з глобальними знаннями та зро-бити внесок у створення інноваційних продуктів і послуг. З іншого боку, органи місцевого самоврядування можуть бути сприйняті як партнер в глобальній мережі знань. Інтеграція з зовнішніми структурами органів місцевого само-врядування, які створюють інновації, створює ще одну конкурентну перевагу. Місцеві органи влади можуть уникнути ризику залишитися на менш конкуренційній технологічній стежці розвитку, яка існує в випадку базування тільки на ендогенній стратегії розвитку82. Істотне значення для розвитку інновацій має рішуча реалізація цілей регіональної стратегії інновацій (РСІ). В області Нижня Сілезія83 найбільш важливими елементами, діями, ініціативами, які підіймалися в аспекті формування регіонального консенсусу для інновацій можна вважати:

створення регіональної інноваційної системи,• формування співпраці між основними учасниками, відповідальними за створення інновацій в будівництві стра-• тегії,реалізація стратегічних цілей РСІ, зумовлена розвитком інновацій• підтримка кластерів підприємництва,• підкреслення ролі співпраці між наукою і господарською практикою,• роль ЗМІ у пропагуванні про-інноваційної культури в регіоні,• процес накопичення соціального капіталу• проекти типу „foresight”,• проект “Гра за Регіон”• співробітництво між промисловістю та науково-дослідницьким сектором• політичний і економічний форум Нижньої Сілезії.•

Процес формування консенсусу передбачає підвищення потенціалу місцевих та регіональних сторін до вивчення інноваційних процесів, а також ангажування у створення системи інновацій та реклами на даній терито-рії. Важливою є також будова тривалих зв’язків між регіональними учасниками, а також опрацювання консенсусу довкола ключових цілей у галузі розвитку та їх очікуваних результатів.

82 G. Schienstock. Regional development: From Spaces of technologically Specialized Places to Spaces of Global Knowledge Flows, [w:] Towards a New Creative and Innovative Europe, під. ред. А. Кукліньскі, Ц. Лусіньскі, К. Павловскі, Вища Школа Бізнесу - National-Louis University, Нови Сонч 2007, с. 36883 Стратегія інновації Нижньої Сілезії прийнята Ухвалою н-р XXXIX/509/2005 Сейміку Області Нижньої Сілезії з днем 25 квітня 2005 року, Вроцлав 2005

219

UA

Мал. 1 Роль консенсусу у процесі будови Регіональних Стратегій Інновацій

0% 10% 20% 30% 40% 50%

Джерело: М. Клепка: Вплив регіональних інноваційних стратегій в Польщі. Рекомендації для детального аналізу. Польське агентство розвитку підпри-ємництва, Варшава 2005.

Згідно з доповіддю Польського Агентства з Розвитку Підприємництва (ПАРП), консенсус відігравав важ-ливу роль в процесі будови РСІ в регіонах. Консенсус у цій системі розглядається як ефективна форма стимулювання регіональних громад до пошуків бачень розвитку, скерованих на інноваційність, а одночасно зумовлює ефективну імплементацію РСІ. У процесі створення консенсусу місцевого та регіонального суспільства, для розвитку інновації потрібно вказати потенціальні користі, які виникають з прийнятих заходів для даного суспільства84:

полегшений доступ до інноваційних продуктів, технологій, організаційних структур, які забезпечують користу-• вачам більш високу якість, функціональність, краще заспокоєння потреб, сприятливі умови і порівняно низьку вартість їх використання. Виробник інноваційних продуктів, подібно як і маркових, легше захищається від конку-ренції, має більші шанси існувати на, нерідко герметичних, зовнішніх ринках,захист і створення нових робочих місць, серед яких є багато високооплачуваних і привабливих посад. Місця пра-• ці, створені на основі впровадження інновацій, особливо важливі для молодих мешканців регіону, випускників вищих навчальних закладів, які знаходяться на порозі своєї кар’єри, а також запобігають заробітковій еміграції, яка є проблемою багатьох регіонів,нововведення створюють умови для прискореного місцевого і регіонального розвитку. Про-інноваційна діяль-• ність нерідко вимагає багатьох інвестицій: інфраструктурних, освітніх та в галузі охорони навколишнього се-редовища. Економіка, яка базується на інноваціях, створює також необхідні можливості, у вигляді технічних, організаційних та кадрових ресурсів,сфери інновацій в регіоні, для найбільш творчих особистостей із регіонального суспільства, створюють хороші • можливості розвитку. Винахідники, підприємці, які приймають виклики, можуть бути одночасно взірцем вчинків для іншої частини суспільства.

Місцеве самоврядування може бути „дороговказом” і допомогою в області повстання партнерських ініці-атив для розвитку інновацій та поєднання консенсусу місцевого та регіонального суспільства. В рамках консультацій для підприємців, місцеве самоврядування може допомагати у пошуках диверсифікованих джерел фінансування ін-новаційних проектів.

84 Й. Кошалка, Що отримають мешканці Помор’я із Стратегії інновацій?, додаток до „Газети Виборчої” 04.08.2006р., с.1

220

UA

Рашковскі Анджей – науковий працівник Вроцлавського Економічного Університету, тренер, консультант. Бага-то років співпрацює з установами місцевого спмоврядування та фірмами, що проводять тренінги і займаються консалтингом. Його спеціальність – питання з області територіального маркетінгу, регіональної та місцевої економіки, а також підвищення стандартів управління в установах місцевого самоврядування. Виконує функції експерта, що проводить оцінку заявок на фінансування проектів з фондів ЄС. Автор численних стратегій тери-торіального розвитку та досліджень на тему викональності конкретних проектів, реалізованих JST (Установами Місцевого Самоврядування).

Основні принципи реклами регіону

1. Вступ В епоху посилення конкуренції, в тому числі між місцевими органами влади, знання про відповідні ре-сурси, здатність створення належного маркетингового візерунку туристичних продуктів стає ключовим чинником з точки зору довгострокової конкурентної стратегії кожного регіону. Регіони, які у відповідному часі створять свої власні унікальні фірмові продукти (наприклад, туризм), мають можливість більш швидкого розвитку своєї території і поліп-шення якості життя, яке має бути одним з найбільш важливих наслідків діяльності місцевої (регіональної) влади. Останнім часом все більше територіальних одиниць вживають заходів для зміцнення своїх позицій у бо-ротьбі за інвесторів, мешканців і туристів85. Пошуки узгодженого підходу до реклами регіону можна розпочати від аналізу внутрішньої і зовнішньої ситуації досліджуваного суб’єкту. В рамках зовнішнього аналізу важливим є прове-дення діагностики тенденцій, що з’являються в навколишніх територіях. Однією з найбільш цікавих тенденцій, здаєть-ся, є збільшення уваги для екології, здорового харчування, комп’ютеризації суспільства. В рамках зовнішнього аналізу містяться маркетингові дії інших територіальних одиниць, системи комунікаційних зв’язків, нові стереотипи і уявлен-ня, сфера ЗМІ, елементи сприйняття потенційних споживачів регіональних продуктів. В рамках аналізу внутрішніх факторів містяться наявні ресурси регіону, які впливають на його образ, тобто: традиції, історія, культура, свідомість мешканців, місцеві продукти, якість обслуговування клієнтів в державних установах, внутрішня комунікація86. У кожному місті і регіоні лежить прихований туристичний і маркетинговий потенціал. Правильно проведе-на рекламна кампанія дозволить оптимально використати сильні сторони територіальної одиниці. Вона є відповіддю на попит створення в області міцної туристичної, місцевої, регіональної продукції та зміцнення бренду даної області. Диверсифікація своєї пропозиції поряд з конкуренцією є одним з найбільш ефективних способів реклами регіону. Організація заходів, пам’ятники, туристичні маршрути, відповідно розрекламовані природні ресурси дозволять пере-творити регіони, які до цього були не відомі, у привабливі та відвідувані туристами. В основні стратегії реклами регіонів лежать наступні переваги, які можуть виникнути в результаті дій87:

залучення зовнішніх інвесторів, • пожвавлення місцевого інвестора, • залучення туристів, • Інфраструктура для розвитку бізнесу, • оточення для бізнесу • розміщення офісів важливих установ, • організація важливих подій• реалізація великих інфраструктурних проектів. •

85 Маліцка Д., Рибак А., Сильна сторона реклами міста, «Медіа Бізнес» 2008 № 4 с. 8.86 Рашковскі А., Елементи створення візерунку (В:) Одиниці місцевого самоврядування в процесі регіонального розвитку в об’єднаній Європі, ред. Я. Кот, Гуманітарний Університет ім.. Яна Кохановського в Кєльцах, Кєльце 2008 с. 382 – 383.87 Стратегія реклами міста Єлєня Ґура 2006-2015, Стратегія реклами Кракова 2005-2006, Стратегія реклами Вальбжих на роки 2008-2013, Стратегія реклами Елку 2009-2011,

221

UA

Адресатами стратегії реклами регіону можуть бути наступні групи88: жителі даного регіону, в тому числі місцеві громади, бізнесмени, члени місцевих економічних інституцій, громад-• ських організацій, державних службовців, місцевих лідерів, представників місцевих (регіональних) ЗМІ і т.д. потенційні зовнішні інвестори, • представники національних та закордонних фінансових інституцій, інвестиційних фондів і т. д. ,• Представники засобів масової інформації, • представники національних і міжнародних туристичних організацій, • представники адміністрації різних рівнів, • туристи і мандрівники, • потенційні працівники - висококваліфіковані кадри і фахівці, • спільнота області, країни чи навіть міжнародна. •

Говорячи простіше, можна сказати, що стратегічна рекламна діяльність є спрямована до туристів, потенцій-них інвесторів, державного управління, ЗМІ та місцевих мешканців. У контексті попередніх розмов на цю тему, слід відзначити важливу роль бізнес-середовища, яке своєю активністю посилює рекламу регіону. Серед цих установ, можна виділити агентство регіонального та місцевого роз-витку, тренінгові та консалтингові центри (включаючи університети), організацій, що представляють бізнес, про інно-ваційні центри (наприклад, центри трансферу технологій), центри інновацій та підприємництва (наприклад, бізнес-інкубатори).

2. Реклама як один з елементів маркетингу - мікс Ефективність маркетингу залежить від точного визначення і діагностики цільових ринків і вибору інстру-ментів, які використовуються в операціях на даному ринку. Принципом маркетингової практики в цій галузі є вплив на конкретний ринок відповідно добраними інструментами, які називаються “маркетинг - мікс”. Координація викорис-товуваних інструментів має призвести до виклику явища взаємодії, яке спричиняє те, що кінцевий результат зумовле-ний групою інструментів маркетингу буде корисніший, ніж у випадку використання окремих інструментів. Найбільш популярний є підхід, що представляє структуру маркетингу - мікс з допомогою концепції 4 П: product, price, place, promotion (продукт, ціна, місце, реклама)89. У сфері послуг іноді використовується маркетинг-мікс розширений до 7 П: people (люди), process (процес), physical evidence (речовий доказ). Дати визначення «рекламі» можна так: це набір дій і заходів, за допомогою яких організація спрямовує на ринок інформацію про продукт та / або організацію, формує потреби покупців, активізує і направляє попит і знижує його цінову еластичність. У більш широкому значенні, іноді рекламу ототожнюють з маркетинговою комунікацією або політикою комунікації організації з ринком90. Метою рекламних заходів є те, щоб вимусити зробити покупку через процес спілкування з покупцями. «Promotion mix» можна розуміти як склад засобів з диференційованими функціями і внутрішньою структу-рою, що використовується в процесі спілкування організації з ринком. «Promotion mix» складається з чотирьох осно-вних елементів:

Реклами, • Зв’язків з громадськістю і publicity, • Реклами продажу (додаткова) • персонального продажу. •

Про рекламу можна говорити тоді, коли безособовим способом (без продавця) і за гроші (на відміну від publicity) представляється продукт або послуга91. Рекламні носії можуть включати в себе: телебачення, радіо, журна-ли, газети, пошту, рекламні щити. Платний аспект реклами є істотним з погляду на місце і час, які необхідно викупити для заміщення рекламного повідомлення. Зв’язки з громадськістю (Public relations) є однією з форм комунікації керівництва організації, метою якої є вплив на почуття і переконання клієнтів, потенційних клієнтів, акціонерів, постачальників, працівників та інших цільо-вих груп, що стосуються організації, її продуктів чи послуг (наприклад, прес-заходи, лобіювання, річні звіти, інформа-ційні бюлетені, прес-конференції, які можуть бути використані відділами PR.) Publicity це посередньо оплачена презентація організації, продукту або послуги. Вона може приймати фор-му прес-релізу, статті або оголошення, що стосується конкретного продукту. Різниця між Publicity, рекламою і персо-нальним продажем полягає в аспекті “непрямої оплати”. У випадку Publicity організація не платить за час у засобах масової інформації, а намагається, щоб ЗМІ самі дали позитивний сигнал про організацію. Реклама (пропозиція) продажу це короткострокова експозиція пропонованої одиниці, яка має стимулюва-ти до покупки продукту. Як приклад реклами продажу можна навести знижки, купони, зразки продукції, безкоштовні подарунки і т.д. Під «персональним продажем» розуміється двосторонній потік інформації між відправником і продавцем, який на має на меті робити вплив на індивідуальне чи групове рішення про покупку. Персональний продаж, як пра-вило, полягає на безпосередньому контакті між відправником та одержувачем92. Цей елемент promotion – mix є най-

88 Навроцка Е., Позитивний візерунок туристичного регіону як джерело конкуренційної переваги, (в:) Місцева і регіональна економіка в теорії і практиці, під ред., Р. Броль, Видавництво Економічної Академії, Вроцлав 2004 с. 541 – 542.89 Нєструй Р., Істота і значення маркетингу, (в:) Основи маркетингу, під ред. Я. Альтком, Інститут маркетингу, Краків 1996, с. 34.90 J. Wiktor, Promocja. System komunikacji przedsiębiorstwa z rynkiem, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa 2001, s. 40.91 Калль Я., Реклама, Польське Економічне Видавництво, Варшава 2002 с. 17. 92 Пшибиловскі К., Хартлі С., Керін Р., Руделіус В., Маркетинг, Видавничий дім ABC, Варшава 1998 с. 466 – 470.

222

UA

більш ефективним інструментом на певних етапах процесу продажу, особливо в створенні преференцій, переконанні і діяльності покупців93.

3. Вибрані функції і цілі реклами регіонів В рекламі регіону і створенні його бренду важливими є наступні пункти94:

кваліфікація органів влади (компетентність, правильність прийнятих рішень і т.д.) • Організаційна і структуральна інновація, • сучасні системи управління, які еластично реагують на зміни в місцевій (регіональній) області, • транспортна інфраструктура (торгівля, туризм, телекомунікація), • загальний рівень цін пропонованих послуг, знижки для потенційних інвесторів, • зосередження уваги на комплексному, багатовимірному розвитку даної території, • підкреслення унікальних і неповторних якостей регіону, • привабливість навколишнього середовища, традицій, культури, • створення ділового клімату, • міжнародне співробітництво (кооперація, туризм, торгівля). •

Представлений нижче (мал. 1) графік заходів, пов’язаних із процесом реклами, був спочатку представ-лений під кутом міст. Враховуючи універсальність певних елементів процесу, він також може бути використаний в рекламі регіону. Діаграма в основному складається з двох областей аналізу, які зустрічаються у фінальній стадії визна-чення пропозиції регіону / міста, тобто головного предмету реклами. Перша група складається з досліджень ресурсів і потенціалу регіону для потенційних покупців регіональних пропозицій. Друга група зосереджується на діях, що мають визначити конкретний пакет рекламних цілей, які створюються учасниками в процесі реклами.

Малюнок 1: Етапи процесу реклами міста/регіону

характеристика регіону Існуючі суб’єкти в регіоні

Сильні сторони регіону Слабкі сторони регіону учасники реклами регіону

Цілі і стратегічні завданняпереваги регіону

Рекламна пропозиція регіону

способи реклами інструменти реклами

продукт на ринку регіо-нальних пропозицій

критерій: спосіб дійкритерій: бажання

i можливість впливу на реалі-зацію рекламних цілей

форми представ-лення:

- в ролі суб’єкта- в ролі об’єкта

- вимоги на ринку пропозицій

- фінансові можливості- вміння осіб, які замаються

рекламою і т.д.

Джерело: M. Чорнік, Промоція мяста, Видавніцтво Академіі Економічней, Катовіце 2005, с. 74.

93 P. Kotler, G. Armstrong, J. Saunders, V. Wong, Principles of Marketing, Prentice Hall Europe, New Jersey 1999, s. 773.94 Ольшевська Я., Стратегічні аспекти створення візерунку ґміни, «Людина і середовище», 2003 № 3-4 с. 114.

223

UA

Серед вибраних функцій реклами можна виділити функцію інформаційну, яка є основою для комунікації організації з ринком і створює базові умови для перетворення маркетингової стратегії в конкретну концепцію рин-кових дій. Вона є необхідною умовою для маркетингової орієнтації, яка забезпечує існуючих і потенційних адресатів інформацією, яка допоможе зламати бар’єри незнання ринку. Інформаційна функція знаходить своє відображення в двох основних площинах, в навчанні покупців і формуванні пізнавальності бренду. Активаційна функція реклами має за завдання викликати певні дії та поведінку покупців, а також підтри-мувати їх в часі. Динамічне середовище сучасних організацій зумовлює проведення активної політики реклами. В рамках активаційної функції формуються потреби потенційних покупців, вона представляє способи їх задоволення, створює преференції вибору, підкреслюючи свої переваги, а також будує лояльність до пропозиції організації. В рамках конкуренційної функції створюється набір інструментів нецінової конкуренції. Окрім цінового аспекту потрібні також інші привабливі стимули, які можуть мотивувати покупців шляхом привернення його уваги і чутливості95. Окремі завдання реклами можуть бути представлені в категоріях реакції покупців, наприклад, створення бажання купити або отримати задоволеності з використання продукту. Покупці можуть розглядати рекламне повідо-млення як96:

спосіб пізнання щось унікального, особливого (уваги, підвищення обізнаності та усвідомлення нових можливос-• тей і задоволенні потреб) зміна почуттів (підвищений інтерес, вираз співчуття) • прийняття певного ставлення (будівництво індивідуальних преференцій, відкриття прихованих бажань, вислов-• лювання переконань і намірів) перевірка оцінки, • сигнал для конкретних дій (випробування, прийняття або придбання продукту). •

Серед цілей реклами регіонів на увагу заслуговують наступні питання: Інформація про місто, регіон (положення, природні умови, населення, економічну діяльність), • представлення переваг пропозицій регіонів • створення потрібного візерунку та позиціонування пропозиції так, щоб вона зайняла бажану позицію у свідо-• мості споживачів, залучення внутрішніх та іноземних інвесторів, • сприяння регіональному розвитку через участь місцевих громад, науки і бізнесу в рекламі, • виділення унікальних рис регіону, які вирізняються, • підвищення якості послуг у регіоні. •

Як приклад, напрямків реклами можна навести заходи, спрямовані до жителів регіону з метою поліпшення зв’язку між регіональною владою і місцевими мешканцями. Іншим напрямком є діяльність, яка має на меті показати переваги регіону, надаючи потенційним інвесторам повну інформацію про можливості ведення бізнесу і підтримку зі сторони спільноти та регіональної влади. Популярними діями є також активна реклама туристичних переваг з метою заохочення туристів відвідати даний регіон. Рекламні заходи можуть бути спрямовані на підкреслення поєднання традицій і сучасності. З одного боку, сучасні офісні приміщення, готелі, ресторани, а з другої – затишні регіональні об’єкти і добра кухня. Для кожного клі-єнта, пропозиція приготовлена з урахуванням його потреб та бачення повноцінного відпочинку в даному місці. Однією з найбільш цікавих ідей для реклами регіону є організація заходів і подій на його території. Такі про-екти зазвичай вимагають понесення певної суми, але користь, яку можна отримати від реклами і зацікавлення ЗМІ, мабуть, варта цих витрат. Масштаби таких проектів різноманітні. Починаючи з невеликих чисто місцевих подій, аж до великих проектів, які виходять далеко за рамки свого регіону. Як у випадку великих, так само і у випадку малих про-ектів важливо доопрацювати організаційні деталі, пов’язані зі сценарієм заходу, часом його виконання і відповідному доборі персоналу. Позитивні думки про заходи, які організовуються в регіоні можуть сприяти зростанню інтересу з боку туристів, ділових кіл та потенційних спонсорів при організації наступних заходів. Іншим важливим аспектом є реклама місцевих (регіональних) товарів, під якими розуміються продукти або послуги, з якими ототожнюються мешканці даного регіону, які виробляються не масово і є безпечними для на-вколишнього середовища з наявної на місцевому рівні сировини. Місцевий продукт стає візиткою регіону через вико-ристання його своєрідності і неповторності, а також через залучення мешканців у розвиток місцевого / регіонального підприємництва. Під час проведення рекламних акцій місцевих / регіональних продуктів, натиск робиться на тісний зв’язок з регіоном. Такий підхід спрямований на зміцнення почуття винятковості, унікальності, неповторності та елі-тарності. Реклама робить внесок в економічний розвитку регіону. Серед цілей, як приклад стратегії економічного розвитку є:

сприяня розвитку підприємництва, • підвищення транспортної доступності регіону, • розвиток туризму та відпочинку; • розвиток людських ресурсів, • розвиток ринку праці. •

95 Віктор Я., Реклама. Система комунікації підприємства з ринком, Наукове Видавництво PWN, Варшава 2001 с. 45 – 49.96 Міхальскі Е., Маркетінг. Підручник, Наукове Видавництво PWN Варшава 2003 с. 301.

224

UA

Однак, приклади цілей стратегії реклами регіону є: створення позитивного візерунку, • реклама туристичних та рекреаційних переваг регіону, • реклама розвитку підприємництва, • реклама розвитку науки, • реклама розвитку культури, • поглиблення ідентифікації та ототожнення місцевих жителів з регіоном, • збільшення числа інвесторів. •

Реалізація цих цілей має відображатись в швидкому соціально-економічному розвитку даної територіаль-ної одиниці. Питанням, пов’язаним з рекламою присвячується все більше уваги в працях присвячених стратегіям на національному, регіональному та місцевому рівнях.

4. Значення бренду в рекламі регіону У літературі маркетингу та повсякденній мові термін “бренд” зустрічається, принаймні, в трьох зна-ченнях. В першому випадку, може вказувати на конкретну асортименту позицію продукту, лінію продукту, вид продуктів або весь асортимент пропонований конкретною компанії. У другому випадку, поняття бренду іно-ді ототожнюється з поняттям товарного знаку. У третьому - поняття бренду функціонує як скорочення для по-значення ринкового візерунку продукту, групи продуктів та / або організацій, які їх пропонують. Термін бренд найчастіше вживається в поточній мові, як правило, у третьому значенні. З точки зору маркетингу найбільш важ-ливим є підхід, який поєднує в собі всі ці значення. З цієї точки зору, бренд це продукт, який забезпечує функці-ональні переваги в поєднані з доданою вартістю, яку деякі споживачі цінують достатньо, щоб зробити по-купку97. Бренд повинен бути для споживача обіцянкою стабільності та якості. Таким чином, фірмові продук-ти забезпечують інтереси споживачів, надають їм відчуття психологічного комфорту і виконують певну функцію. Визначення бренду можна поділити на дві групи. Перша група визначає бренд як суму продукту з пов’язаною з ним доданою вартістю. Продуктами можуть бути предмети, послуги, люди, регіони, організації чи ідеї. Предметна сфера бренду також є великою. Друга група розуміє бренд, як вартість додану до продукту, наприклад візерунок, але без урахування самого продукту98. Посилаючись на вище згадані теоретичні міркування, можна зробити висновок, що бренд виконує важливу роль в процесі реклами регіонів. Одним з цікавих моментів реклами є туристичні фірмові продукти та переваги, які виникають з їх створення:

підвищення свідомості та пізнавальності, • Можливість вирізнитися, • підвищений інтерес у туристів, • збільшення клієнтів в готелях і пансіонатах, а також ротація у сфері громадського харчування, • Зменшення ефекту сезонності, • підвищення групи лояльних туристів • підвищення пізнавальних потреб цільових груп (у вихідні, більш часті візити в регіон). •

Бренд у відношенні до територіальної одиниці, може розглядатися в різних контекстах. З одного боку фір-мовими продуктами вважаються ті, які були виготовлені в даному місці, з іншого боку, під регіональним брендом може розумітися вся дана площа (наприклад, воєводство). Другий підхід є набагато складнішим і враховує на багато більше різних факторів. Територіальні одиниці забезпечують набагато більше можливостей створення бренду і будування візерун-ку, ніж “традиційні” продукти. Шукаючи параметрів, які вирізняють міста і регіони варто пам’ятати, що всі елементи з яких складається їх привабливість, створюють винятковість, особистість, клімат в більшій мірі, ніж традиційні про-дукти, з якими емпіричний досвід не є так багатовимірним99. Згаданий візерунок, простіше говорячи, це створення в громадській думці позитивного іміджу організації. Суб’єкти, яким вдалося створити такий імідж і чия назва викликає у громадськості позитивні асоціації, мають біль-ше шанс для залучення цінних партнерів і корисну співпрацю з ними100. З другої точки зору, про візерунок можемо сказати, що це є конгломерат (сума) досвіду, інформації, думок, очікувань, уявлень, емоцій та асоціації щодо даного продукту або регіону, місцевих органів влади, що утворився у свідомості або підсвідомості численних одержувачів101. Візерунок може також розглядатися як суб’єктивне і емоційне ставлення, погляд та оцінка щодо даного регіону чи місцевості102.

Візерунок регіону повинен без перешкод досягати цільової групи, а для цього повинні бути виконані на-ступні умови103:

повинен бути представлений просто і однозначно, •

97 Альтком Я. Стратегія бренду, Польське Економічне Видавництво, Варшава 1999 с.11-12.98 Урбанек Ґ., Управління брендом, Польське Економічне Видавництво, Варшава 2002 с. 13-14.99 Ґолембіцка А., Мусьол М., Місто як бренд, «Маркетинг на практиці» 2009 № 1 с. 67.100 Козьмінскі А., Пьотровскі В., Управління. Теорія і практика, Наукове Видавництво PWN Варшава 1996 с. 131.101 Зборальскі М., Назви фірм і продуктів, Польське Економічне Видавництво, Варшава 2000 с. 272.102 Комак А., Як господарювати в регіонах, ґмінах, туристичних місцевостях і санаторіях, Видавництво Comer, Торунь 1997 с. 166. 103 Доманьскі Т., Ефективна реклама міста і регіону – основи територіального маркетингу (в:) Територіальний маркетинг, під ред., Т. Марковскі, Видавництво PAN KPZK, Варшава 2006 с. 128 – 130.

225

UA

Необхідно мати на увазі, що реклама візерунку є лише одним із елементів більш широкої стратегії в даній оди-• ниці місцевого самоврядування, треба пам’ятати, що будування візерунку має бути строго підпорядковане чітко визначеними цілями, закріпле-• ним в стратегії розвитку, які визначені таким чином, щоб можна було їх контролювати, рекламна діяльність не відбуваються у вакуумі, а в конкуренції з іншими суб’єктами. •

Посилення конкуренції між регіонами щодо залучення нових користувачів регіонального простору, змушує до більш активного пошуку рішень, які дозволять досягнути конкурентну перевагу. Бренд повинен бути частиною маркетингової стратегії, що здійснюються в регіоні, оскільки це може бути корисним в багатьох важливих галузях104:

Бренд є носієм характеру регіону / міста і одним з найбільш важливих факторів, що впливають на прийняття • інвестиційних рішень, щодо вибору місця проживання, школі або дозвілля, є деяке спрощення реальності, свого роду спрощена думка. Інформація, яка досягає до людської свідомості оці-• нюються окремо і обмежується найбільш важливими з індивідуальної точки зору. Бренд, з цієї точки зору, ви-ступає в якості покажчика в свідомості людей, є для них спрощенням, через призму бренду, приходячи до свідомості, інформація систематизується в логічну цілість, утворюючи певні • асоціації, дозволяє виконати суб’єктивну диференціацію регіонів / міст, що у випадку недостатньої кількості інформації, • необхідної, щоб зробити вибір, полегшує і прискорює процес прийняття рішень, крім матеріальної користі (наприклад, нових інвестицій, робочих місць, збільшення доходів від туризму), бренд • надає користувачам регіонального простору додаткові переваги / додаткову вартість (наприклад, престиж, пов’язаний з організацією важливих культурних подій, почуття задоволеності з життя в унікальному, відомому місті ) створення сильного бренду регіону перекладається на зміцнення довіри до регіональних і місцевих органів вла-• ди, як таких, що сприяють зміцненню конкурентоспроможності даної території, бренд сприяє формуванню лояльності з боку мешканців і туристів до конкретних регіональних продуктів, частин • міста, символів, пов’язаних з регіоном, і т.д. ймовірні негативні інформації і події, легше редукуються у випадку сильних і стабільних брендів. У цьому випад-• ку він виконує роль “буфера” негативних процесів;

5. Система візуальної ідентифікації У процесі реклами регіону і створенні його візерунку можна використати так звану Систему Візуальної Іден-тифікації (СВІ). Спочатку Система Візуальної Ідентифікації використовувалася по відношенню до фірм, пізніше стало використовуватися в процесі створення тотожності візуальних територіальних одиниць. Простіше говорячи, вона є основою для створення унікального візерунку бренду фірми, продуктів, подій, регіонів, міст згідно з бажаним на-прямком розміщення суб’єкту на ринку. Складає в логічну та послідовну цілісність загал символів і поведінку створену фірмою, регіоном, містом з метою чіткого визначення і вирізнення на ринку. Визначає сукупність стратегічних інстру-ментів, які є частиною будови комплексної програми ідентифікації. Прикладом Системи Візуальної Ідентифікації може бути:

Логотип, • фірмові кольори, • декоративні символи, • декоративна типографія, • фірмові / офіційні формуляри (папір, конверти, документи, папки і т.д.) • ідентифікатори працівників, наприклад, місцевих органів влади, • марки • Рекламні матеріали (брошури) • Друковані матеріали для цілей public relations, • Транспорт (відповідне маркування транспортних засобів) • одяг для працівників,• оформлення виставкових стендів, виставка, • створення відповідного інтер’єру офісу фірми / органів влади і вигляду околиць, • розпізнавальні знаки, • система означення туристичних пам’яток, • рекламні щити, • рекламний слоган, • веб-сторінка, наприклад, міста, • сувеніри, пов’язані з СВІ, • гаджети та багато іншого. •

Добре продумана Система Візуальної Ідентифікації ґрунтується головним чином на принципі частого по-вторення характеристичних знаків, форм і кольорів. Метою ВСІ є змусити запам’ятати повну назву, щоб утримати її в свідомості оточення та створити позитивний візерунок на ринку. Слід підкреслити, що ефективне управління візе-рунком, у тому числі візерунком регіону і міста зумовлено стандартизацією візуальної діяльності, тобто правильним

104 Лучак А., Візерунок міста, «Місцеве самоврядування» 2001 № 1-2 с. 89-91.

226

UA

вибором і функціонуванням Системи Візуальної Ідентифікації. З точки зору успіху впровадженої системи важливим є послідовні і довгострокові (багаторічні) дії відповід-но до принципів і способів, прийнятих в проекті. Систему Візуальної Ідентифікації, в той же час, можна розширити за допомогою додаткових елементів, сама її конструкція дозволяє на таке рішення, але треба дотримуватися основних елементів, таких як логотип, колір і т.д. На даний момент, деякі суб’єкти вже мають професійні Системи Візуальної Ідентифікації, або інші елемен-ти системи комплексної ідентифікації. Прикладом можуть тут служити наступні ґміни: Польковіце, Осєчніца, Нєджві-ца Дужа чи Познанський Повіт. Серед міст це: Люблін, Челядзь, Сєрадз, Пулави, Остроленка. Система функціонує в Лудзьському Воєвудстві. З’являються також системи комплексної візуалізації, пов’язані із суб-регіонами воєводства. В Дольному Шльонську це такі суб-регіони: Карконоше та Іжерські гори, передгір’я Судет, Качавські гори і передгір’я, Ниса - Квиса – Бубр, долина, на схід від Одеру, долина, на захід від Одеру, масив Слензи, Взґужа Тчебніцкє і долина Баричи, Зємя Клодзька, Зємя Вальбжиска, Бори Дольношльонськє.

6. Підсумки Послідовна концепція реклами регіону має сприяти досягненню конкретних цілей в плані розвитку даного регіону. Використовуючи різні маркетингові інструменти будується, через рекламну діяльність, конкурентні позиції територіальної одиниці на національній арені і в довгостроковій перспективі – на міжнародній. Слід підкреслити необхідність довгострокової, комплексної діяльності користувачів регіонального простору в області реклами і терито-ріального маркетингу. Очікувані позитивні результати можуть з’явитися відносно швидко, але деякі з них з’являться пізніше. Сама свідомість осіб, відповідальних за рекламу і позитивний візерунок регіону, про важливість рекламної діяльності і необхідності понесення певних витрат, є необхідною умовою і відправною точкою для побудови страте-гічних концепцій. В рекламній діяльності повинні брати участь регіональна / місцева влада, підприємці, ділові установи, світ науки, засоби масової інформації та регіональне /місцеве товариство. Регіональні громади не завжди готові брати участь в ініціативах регіону. Причин для зниження активності регіональних і місцевих громад можна шукати в наступ-них проблемах:

низьке почуття щодо можливості спільного прийняття рішень щодо розвитку свого місця проживання, • криза довіри до політичної та ділової еліти, • присвячення всієї життєвої енергії для забезпечення сім’ї, • важке фінансове становище широких верств населення, • відносно короткий період проживання регіональної/місцевої громади в даному регіоні. •

У процесі реклами регіону необхідно тісно співпрацювати із засобами масової інформації (газетами, радіо, телебачен-ням, інтернет-порталами) на місцевому, регіональному та національному рівнях. В рамках співпраці, треба пам’ятати, щоб постійно надавати інформацію ЗМІ про всі значні заходи, що стосуються реклами і розвитку регіону.

227

UA

Література: Альтком Я. Стратегія бренду, Польське Економічне Видавництво, Варшава 19991. Чорнік М., Реклама міста, Видавництво Економічної академії, Катовіце 2005)2. Доманьскі Т., Ефективна реклама міста і регіону – основи територіального маркетингу (в:) Територіальний мар-3. кетинг, під ред., Т. Марковскі, Видавництво PAN KPZK, Варшава 2006Ґолембіцка А., Мусьол М., Місто як бренд, «Маркетинг на практиці» 2009 № 14. Калль Я., Реклама, Польське Економічне Видавництво, Варшава 20025. Комак А., Як господарювати в регіонах, ґмінах, туристичних місцевостях і санаторіях, Видавництво Comer, Торунь 6. 1997 Kotler P., Armstrong G., Saunders J., Wong V., Principles of Marketing, Prentice Hall Europe, New Jersey 1999. 7. Козьмінскі А., Пьотровскі В., Управління. Теорія і практика, Наукове Видавництво PWN Варшава 19968. Лучак А., Візерунок міста, «Місцеве самоврядування» 2001 № 1-29. Маліцка Д., Рибак А., Сильна сторона реклами міста, «Медіа Бізнес» 2008 № 410. Міхальскі Е., Маркетінг. Підручник, Наукове Видавництво PWN Варшава 200311. Навроцка Е., Позитивний візерунок туристичного регіону як джерело конкуренційної переваги, (в:) Місцева і 12. регіональна економіка в теорії і практиці, під ред., Р. Броль, Видавництво Економічної Академії, Вроцлав 2004Нєструй Р., Істота і значення маркетингу, (в:) Основи маркетингу, під ред. Я. Альтком, Інститут маркетингу, Краків 13. 1996Ольшевська Я., Стратегічні аспекти створення візерунку ґміни, «Людина і середовище», 2003 № 3-414. Пшибиловскі К., Хартлі С., Керін Р., Руделіус В., Маркетинг, Видавничий дім ABC, Варшава 199815. Рашковскі А., Елементи створення візерунку (В:) Одиниці місцевого самоврядування в процесі регіонального 16. розвитку в об’єднаній Європі, ред. Я. Кот, Гуманітарний Університет ім.. Яна Кохановського в Кєльцах, Кєльце 2008Стратегія реклами Елку 2009-2011 17. Стратегія реклами Кракова 2005-2006 18. Стратегія реклами міста Єлєня Ґура 2006-2015 19. Стратегія реклами Вальбжих на роки 2008-2013 20. Урбанек Ґ., Управління брендом, Польське Економічне Видавництво, Варшава 2002 21. Віктор Я., Реклама. Система комунікації підприємства з ринком, Наукове Видавництво PWN, Варшава 2001 22. Зборальскі М., Назви фірм і продуктів, Польське Економічне Видавництво, Варшава 200023.

Контакти:д-р Анджей Рашковскі

Вроцлавський Економічний УніверситетФакультет Регіональної Економіки і Туризму В Єлєнєй Ґуже

Кафедра Регіональної Економікивул. Нововєска 3

58-500 Єлєня Ґураелектронна пошта: andrzej.raszkowski@ue.wroc.pl

228

UA

Коментарі від учасників тренінгу та конференції... Я скористалася з кожного модуля, деякі з ідей, які «народилися» в ході підготовки ввожу в дію у своєму відділі. Модуль:Використання фінансів ЄС і ЄЕП дозволило мені побачити, що написання запитів (якщо у вас є ідея) не складним. Модуль: Ключові компетенції керівника, було дуже цікаве, особливо інформація і вправи відносно оцінки співробітника. Інші модулі: Психологія управління, обслуговування важкого клієнта та міжособистісного спілку-вання були корисними на кожен день у роботі з людьми. Крім того, спасибі за дуже приємну атмосферу на всіх заняттях. Аліна Пьонтковська

... Я вважаю, що водночас організація (вибір місця, умови) і компетентність доповідачів і теми навчання були професійними у всіх відносинах і надають дуже добре значення як творцям проекту, так осібам, відповідальним за його логістику. На увагу заслуговує сучасний підхід до обслуговування клієнта і звернення уваги на розмаїття компетенції, у які повинен бути озброєний урядовець (у тому числі міжособистісні компетенції). Навчання прине-сло нову якість у розумінні службового значення органів місцевого самоврядування відносно громадян. Богуслав Мрочек

Я завжди був приємно здивований рівнем цієї професійної підготовки, компетенціями й викладачів та професіо-налізмом організаторів. Всебічна підготовка - дозволяє ознайомитися з часто новими для мене питаннями як в теорії, так і на практиці. З усіх розкритих питань можна повернутися завдяки отриманим навчальним мате-ріалам, або через контакт через Інтернет. Варто зазначити комфортність умов навчання - вони проходили у мальовничих місцевостях Нижньої Сілезії. Незабутня особлива творча, та плідна атмосфера навчання. Спасибі і щиро рекомендую!!! P.S.Поздоровлення для пані Анни та Кароліни! Адам Грабовський

Я повинен визнати, що організація всього проекту знаходиться на самому високому рівні. Дуже хороший контакт, швидка, прозора інформація, ввічливе обслуговування, відмінний стан. Навчання по суті є дуже цінні і добре під-готовленим. Особисто я цілком визнаю таких вчителів: МАРЛЕНА МОЛІШЕВСКА-ГУМУЛАК, КАМІЛА МАДЕЯ-БЄНЬ і АГНЄШКА КОВАРСКА (у випадковому порядку). Дуже широкі знання тем, різноманітні вишукані форми передачі інформації зробили складні питання зрозумілими та не втомлювали учасників. Ці вирізнені мною люди є дуже амбітними і їм мусить подобатися те, що вони роблять, і вони дійсно хочуть поділитися своїми знаннями і це їм добре виходить. Браво! Я з нетерпінням очікую на конференцію з підведення висновків у березні. Ева Рубіньська

Знання та навички, набуті під час навчання я використовую кожен день на роботі. Дуже важливим є обмін до-свідом між учасниками. Позитивною стороною підготовки було також приємна атмосфера і відмінні умови пере-бування. Я з задоволенням братиму участь в аналогічних курсах. Івона Гомулкевіч

... Загалом, я оцінюю увесь захід дуже успішним. Свої спостереження я виділю у двох конкретних областях: сфера досвіду: я отримла знання і навички в області управління персоналом і роботи з важкими клієнтами, я використо-вую їх у роботі заступника директора, я розширила інформацію з управління організацією, яка дозволяє мені більш професійно працювати, важливо для мене було також зустрівся з пані Агнєшкою і отримані знання про міжосо-бистісні комунікації, я використовую здобуті знання у своїй повсякденній роботі; після навчання в мене інше (украй позитивне) сприйняття узятого загалом Європейського Союзу, раніше я не була переконана в легітимності всту-пу Польщі до ЄС, розумію механізми дії та цілі стратегії ЄС, я здобула багато нових вмінь з області використання сучасних комунікаційно-інформаційних технологій, які я використовую у повсякденній праці, що дозволяє мені здо-бувати більш широку інформацію і раціоналізацію завдань; особиста сфера: міжособистісна комунікація ще раз: я почуваюсь впевнена в організації управління, персоналу, я дію відповідно до накопиченої інформації, процедур, а не інтуїтивно; як клієнт установи, я звертаю увагу на елементи, пов’язані з якістю, думаю, що тепер я свідомий клієнт. Катажина Голомбек

229

UA

... Я б сказав, що курси та конференції були заплановані на високому професійному рівні. Програмна пропозиція проекту спричинила, що ця форма навчання була корисна для людей з різним досвідом в управлінні. Йоланта Ду-блінська

Як учасник навчання в рамках проекту «Професіоналізм в управлінні установ Нижньої Сілезії» я дуже задоволений з обсягу, якості і способу організації проведеного навчання. Це особливо відноситься до так званих м’яких нави-чок Блок присвячений психології управління, міжособистісного спілкування та обслуговування важких клієнтів, що дуже рідко є предметом цільової підготовки для державних службовців, і, безсумнівно, постійного піднесення кваліфікацій у цій області також бажане, і переводиться в процес управління якістю в установі. Спосіб організації підготовки заохочує до обміну досвідом між представниками органів місцевого самоврядування. Спасибі. Учасни-ця курсів № 7

Я є працівником в одному з округів Нижньої Сілезії місцевого самоврядування. ... Після першої конференції у Вроцла-ві, моя думка була вельми позитивною. Ведучі окремих розділів виявилися повними ентузіазму професійними тре-нерами. Тематика конференції досконало підійшла до завдань сучасного самоврядування. Атмосфера, створена співробітниками ЦДВ (Центр досконалення вчителів) Нижньої Сілезії ліквідувала усі бар’єри. Без будь-якого опору можна було обговорювати і ставити питання. Наступні три зустрічі, в яких я брала участь підтвердили мою думку про весь проект. Кожного дня я використовую знання та навички, отримані в ході проекту. Я вважаю, що величезну роль відіграв вибір молодих, сповнених нових ідей та ентузіазму тренерів. Дуже цікаві заходи і контак-ти мали вплив на мій розвиток як працівника місцевого самоврядування. Слід похвалити організацію, вибір місця та надання учасникам навчальних посібників і матеріалів. Я дуже рада. Спасибі. Аліця Аугустиняк

Я приємно вражена темою організованих курсів, формою та підбором доповідачів. Я отримала цінні знання, які успішно використовуються в роботі на керівній посаді. Особливо цінною була зустріч з пані доктор Агнєшкою Коварскою. Беата Сорока.

Дуже професійно (відповідно до назви курсів) підготовлено ряд тренінгів, досконала організація, гарні умови побу-ту. Для мене, найбільш корисні та цікаві модулі – це модуль 1,2, 3, 5, 7 і 10 Особлива подяка за відмінну атмосферу для пані Кароліни. Учасниця тренінгів та конференції.

Навчання в рамах проекту «Професіоналізм в управлінні Нижньої Сілезії» були дуже корисним в моїй роботі в якос-ті директора школи. Ведучі тренінгів в різних модуліях були професійно підготовленими. Спосіб передачі знань та навичок, відкритість, відношення до учасників, міжособистісні відносини, суб’єктивність в ставленні до учасників були на високому рівні. Атмосфера під час тренінгів сприяла щоб задавати питання і прояснити сумніви учасни-ків. Також заслуговує похвали вибір місця та обслуговування навчання. Дякуємо за можливість взяти участь у підготовці і спостерігати професіоналів у дії. Марія Субік.

Графік тренінгу був розроблений в деталях, що дуже допомогло планувати і відпочинок. Технічні умови та уся соціальної сфери навчання була на найвижчому рівні. У моїй роботі директора технічної школи, я реалізував ба-гато питань, що обговорювалися, у функціонування школи. Були також обговорені проблеми, питання, які я міг порівняти до своєї існуючої системи управління, і які лише підтвердили мені особисто, що моє ставлення з точки зору управління, делегування повноважень на мого заступника, керівників та голів цільових груп є доцільним. Це особливо цінно, що в одному місці могли зустрітися представниками різних установ і також школи. Тренери по підготовці були дуже добре підготовленими до проведення тренінгових занять. Проаналізовані приклади були предметом обговорення, які мали велике значення для розробки адекватних рішень проблеми і ситуації та врегу-лювати справу ефективно за допомогою ви декількох пропозицій. Мої вітання. Чеслав Вітольд Чуприняк.

Одночасно серія навчальних курсів і конференцій, які організовуються в рамах проекту «Професіоналізм в управ-лінні служб Нижньої Сілезії», в яких я мала задоволення приймати участь, були на високому професійному рівні. Відмінна організація та професійна нагляд за учасниками навчання та конференції вплинула на найвище оціню-вання з мого боку цього проекту. При підготовці я могла набути багато корисних вмінь, наприклад, як впоратись з важкими клієнтами, методи ведення переговорів, знання певних типів людської поведінки, способи просування гміни, робота із Генератором аплікаційних запитів про допомогу з засобів ЄС, робота з програмним забезпечен-ням, призначеним для електронного документообігу в офісі. Ці знання дозволили мені подивитися на мою роботу і клієнта з іншої точки зору. Навчання заповнює прогалину в доступних на ринку пропозиціях професійного розви-ток для адміністративного персоналу. Я вітаю ідеї проекту. Учасниця тренінгів та конференції.

230

UA

Адреси інституціймісцевість інституція адреса частина1 адреса частина 2

Бєлява Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) Пляц Вольносці 1 58-260 Бєлява

Богатиня Міська і Ґмінна Рада вул. Дашиньскєго 1 59-920 Богатиня

Богушув-Горце Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) пл. Одродзення 1 58-370 Богушув-Горце

Болєславєц Гімназія № 2 вул. Бєльска 5 59-700 Болєславєц

Болєславєц Гімназія № 3 вул. Словацкєґо 2 59-700 Болєславєц

Болєславєц Міська група шкіл вул. Яна Павла II 38 c 59-700 Болєславєц

Болєславєц Міська група шкіл № 1 Дольне Млини 60 59-700 Болєславєц

Болєславєц Державний міський дитячий садок № 1 вул. Яна Павла II 50d 59-700 Болєславєц

Болєславєц Державний міський дитячий садок № 2 вул. Міколая Броди 17 59-700 Болєславєц

Болєславєц Державний міський дитячий садок № 3 вул. Церамічна 5 59-700 Болєславєц

Болєславєц Державний міський дитячий садок № 4 вул. Сондова 9 59-700 Болєславєц

Болєславєц Державний міський дитячий садок № 5 вул. Зиґмунта Ауґуста 16 b 59-700 Болєславєц

Болєславєц Державний міський дитячий садок № 6 вул. Пьотра i Павла 2 59-700 Болєславєц

Болєславєц Повітовий Центр Освіти і Підготовки Кадрів вул. Оґродова 7 59-700 Болєславєц

Болєславєц Початкова школа № 2 вул. Банкова 8 59-700 Болєславєц

Болєславєц Початкова школа № 3 вул. Церамічна 5 59-700 Болєславєц

Болєславєц Група Будівельних Шкіл вул. 1000-ліття 51 59-700 Болєславєц

Болєславєц Група Шкіл зі сфери Торгівлі і Послуг вул. Зґжелєцка 18 59-700 Болєславєц

Болєславєц Державний міський дитячий садок № 7 вул. Ґурне Млини 5 59-700 Болєславєц

Болєславєц Міська Рада Ринек 41 59-700 Болєславєц

Болкув Група Шкіл Агробізнесу вул. Нєподлєґлосьці 17 59-420 Болкув

Болкув Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) Ринек 1 59-420 Болкув

Бжег Дольни Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) вул. Колєйова 29 56-120 Бжег Дольни

Бистчица Дольна Повітова Група Спеціальних Шкіл вул. Яґєлльоньска 27 58-100 Сьвідніца

Бистчица Клодзка Міська і Ґмінна Рада Пляц Вольносці 1 57-500 Бистчица Клодзка

Бистчица Клодзка Міська і Ґмінна Рада вул. Хенрика Сєнкєвіча 6 57-500 Бистчица Клодзка

Бистчица Клодзка Група Загальноосвітніх Шкіл вул. Скмполовсєй 13 57-300 Бистчица Клодзка

Хоцянув Міська і Ґмінна Рада вул. Ратушова 10 59-140 Хоцянув

Хвалібожице Початкова школа Хвалібожице 1c 55-200 Олава

Цєшкув Державна Гімназія вул. Ґрундвальска 3 56-330 Цєшкув

Цєшкув Рада Гмінни вул. Ґрундвальска 41 56-330 Цєшкув

Чарни Бур Початкова школа вул. XXX- ліття 19 58-379 Чарни Бур

Чарни Бур Ґмінна Рада вул. XXX- ліття 18 58-379 Чарни Бур

Черніца Державна Гімназія вул. Св Брата Альберта 9 55-300 Черніца

Черніца Початкова Школа вул. Св Брата Альберта 9 55-300 Черніца

Длуголенка Ґмінна Рада вул. Вроцлавска 18 55-095 Длуголенка

Длуголенка Група Ліцеально-Гімназіальна вул. Школьна 40 55-095 Міркув

Длугополє Здруй Спеціальний Осередок Шкільно-Виховавчий вул. Здройова 11 57-520 Длугополє Здруй

Джемліковіце Початкова Школа Джемліковіце 14 55-200 Олава

Дзєржонюв Міська Рада Ринек 1 58-200 Дзєржонюв

Гілюв Початкова Школа Ґільов 49 58-230 Нємча

Глогув Група Професійних Шкіл Пляц Яна з Ґлоґова 7 67-200 Глогув

Глогув Центр Професійної Освіти в Глоговє вул. Пьотра Скарґі 29 67-200 Глогув

Глогув Міський Осередок Соціальної Допомоги вул. Сікорскєго 4 67-200 Глогув

Глогув Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) Ринек 10 67-200 Глогув

Глогув Повітове Староство вул. Сікорскєґо 21 67-200 Глогув

Глушица Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) вул. Ґрунвальдска 55 58-340 Глушица

231

UA

Глушица Гурна Початкова Школа вул. Клодзка 103 58-340 Глушица

Гура Міська і Ґмінна Рада вул. Міцкєвіча 1 56-200 Гура

Гура Шльонска Група Шкіл вул. Армії Польскєй 15 A 56-200 Гура Шльонска

Грифув Шльонскі Міська і Ґмінна Рада Ринек 1 59-820 Грифув Шльонскі

Яворув Початкова Школа Яворув 9a 57-120 Вьонзув

Єглова Початкова Школа вул. Я. Корчака 6A 57-130 Єглова

Єльч-Лясковіце Міська і Ґмінна Рада вул. Вітоша 24 55-220 Єльч-Лясковіце

Єлєня Гура Повітове Староство вул. Кохановскєґо 10 58-500 Єлєня Гура

Єлєня Гура Міська Рада Пляц Ратушови 58-500 Єлєня Гура

Єлєня Гура Група Загальноосвітніх Шкіл № 1 вул. Кохановскєґо 18 58-500 Єлєня Гура

Єжув Судецкі Ґмінна Рада вул. Длуґа 63 58-521 Єжув Судецкі

Камєнєц Вроцлавскі Державна Гімназія вул. Колєйова 4 55-002 Камєнєц Вроцлавскі

Камєнна Гура Міська Рада Пляц Ґрунвальдскі 1 58-400 Камєнна Гура

Карпач Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) вул. Конституції 3 мая 54 58-540 Карпач

Карпач Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) вул. Конституції 3 мая 25 58-540 Карпач

Клодзко Початкова Школа № 3 вул. Яна Павла II № 4 57-300 Клодзко

Клодзко Повітове Староство вул. Окшей 1 57-300 Клодзко

Котла Гімназія вул. Школьна 2 67-240 Котла

Котла Ґмінна Рада вул. Ґлоґовска 93 67-240 Котла

Kowary Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) вул. 1 мая 1 a 58-530 Kowary

Кудова Здруй Міська Рада вул. Здройова 24 57-350 Кудова Здруй

Лєгніца Повітове Староство пл. Словяньскі 1 59-220 Лєгніца

Лєгніца Міська Рада пл. Словяньскі 8 59-220 Лєгніца

Лєсьна Осередок Соціальної Допомоги вул. Почтова 10 59-820 Лєсьна

Любань Ґмінна Рада вул. Домбровскєґо 18 59-800 Любань

Любін II Загальноосвітній Ліцей пр. Нєподлеґлосьці 31 59-300 Любін

Любін Повітова Рада вул. Яна Кіліньскєґо 12 b 59-300 Любін

Любін Повітове Староство вул. Яна Кіліньскєґо 12 b 59-300 Любін

Людвіковіце Державна Гімназія вул. Батореґо 1 57-450 Людвіковіце

Львовек Шльонскі Повітове Староство пр. Войска Польскєґо 25 A 59-600 Львовек Шльонскі

Львовек Шльонскі Міська і Ґмінна Рада пр. Войска Польскєґо 25 A 59-600 Львовек Шльонскі

Мальчице Початкова Школа вул. Школьна 6 55-320 Мальчице

Марцінковіце Початкова Школа Марцінковіце, вул. Школьна 1 55-200 Олава

Міліч Повітове Староство вул. Войска Польскєґо 38 56-300 Міліч

Міліч Початкова Школа № 2 i Музична Школа вул. M. Коперніка 18 56-300 Міліч

Мсьцьвоюв Ґмінна Рада Мсьцьвоюв 43 59-407 Мсьцьвоюв

Нєхлув Ґмінна Рада вул. Ґлоґовска 31 56-215 Нєхлув

Нова Руда Група Шкільна і Дошкільна Влодовіце 25 57-400 Нова Руда

Нова Руда Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) Ринек 1 57-400 Нова Руда

Олєсніца Повітове Староство вул. Словацкєґо 10 56-400 Олєсніца

Олава Гмінний Центр Культури Спорту i Відпочинку вул. Св. Роха 3 55-200 Олава

Олава Ґмінна Рада пл. Маршалка Ю. Пілсудзкєґо 28

55-200 Олава

Олава Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) пл. Замкови 15 55-200 Олава

Пєховіце Міська Рада вул. Жимєрскєґо 49 58-573 Пєховіце

Подгужин Початкова Школа вул. Жолнерска 113 58-562 Подгужин

Подгужин Ґмінна Рада вул. Жолнерска 14 58-562 Подгужин

Поляніца Здруй Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) вул. Домбровскєґо 3 57-320 Поляніца Здруй

Поляніца Здруй Центр Соціальної Допомоги вул. Домбровскєґо 3 57-320 Поляніца Здруй

Полковіце Початкова Школа № 3 вул. K.B. Комінка 1 59-100 Полковіце

232

UA

Полковіце Ґмінна Рада Ринек 1 59-100 Полковіце

Прусіце Міська і Ґмінна Рада Ринек 1 55-110 Прусіце

Рушув Гімназія вул. Зґожелєцка 2 59-950 Рушув

Сарби Початкова Школа вул. Сарби 52 57-130 Пшеворно

Сєхніце Ґмінна Рада вул. Жерніцка 17 50-010 Св. Катажина

Собутка Міська і Ґмінна Рада Ринек 1 55-050 Собутка

Стара Камєніца Ґмінна Рада Стара Камєніца 41 58-512 Стара Камєніца

Счегом Повітова Група Спеціалізованих Шкіл пр. Войска Польскєґо 16 A 58-150 Счегом

Счегом Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) Ринек 38 58-150 Счегом

Счелін Державна Початкова Школа вул. Сєнкєвіча 41 57-100 Счелін

Шклярска Поремба Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) вул. Єдносці Народовей 1 A 58-580 Шклярска Поремба

Сцінава Польска Початкова Школа Сьцінава Польска 26 55-200 Олава

Сьрода Шльонска Повітова Група після гімназійних Шкіл № 1 вул. Вроцлавска 12 55-300 Сьрода Шльонска

Сьрода Шльонска Повітова Група після гімназійних Шкіл № 2 вул. Св. Анджея 4 55-300 Сьрода Шльонска

Сьвідніца Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) вул. Армії Крайовей 49 58-100 Сьвідніца

Сьвідніца Повітове Староство вул. M. Склодовскєй-Куріе 7 58-100 Сьвідніца

Сьвєбодзіце Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) Ринек 1 58-160 Сьвєбодзіце

Томашув Болєславскі Початкова Школа вул. II Армії Войска Поль-ськєго

59-720 Раціборовіце

Чебіна Повітове Староство Вул. Бохенка 6 55-100 Чебіна

Валбжих Повітове Староство пр. Визволєння 24 58-300 Валбжих

Валбжих Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) пл. Маґістрацкі 1 58-300 Валбжих

Вондроже Вєлькє Ґмінна Рада Вондроже Вєлькє 64 59-430 Вондроже Вєлькє

Венглінєц Гімназія вул. Косьцюшкі 5 59-940 Венглінєц

Вьонзув Група Державних Шкіл вул. 1 Мая 31 57-120 Вьонзув

Вьонзув Міська і Ґмінна Рада пл. Вольносці 37 57-120 Вьонзув

Віньско Ґмінна Рада пл. Вольносці 2 56-160 Віньско

Вітошице Група Початкова Школа i Дитячий садок Вітошице 10 56-200 Гура

Вітовіце Початкова Школа Вітовіце 39 57-120 Вьонзув

Влєнь Осередок Культури, Спорту i Туристики вул. Шопена 2 59-610 Влєнь

Вроцлав Авіаційні Наукові Заклади вул. Кєлчовска 43 51-315 Вроцлав

Вроцлав Ужонд Маршалковскі вул. Мазовєцка 17 50-412 Вроцлав

Вроцлав Ужонд Маршалковскі Вибжеже Словацкєґо 12-14 50-411 Вроцлав

Вроцлав WCDN вул. Свободна 71/73 50-089 Вроцлав

Вроцлав Група Інтеграційних Шкіл вул. Новодворска 70/82 54-438 Вроцлав

Вроцлав Пункт Обслуговування Міських Одиниць вул. Ґ. Запольскєй 2/4 50-032 Вроцлав

Вроцлав Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) пл. Нови Тарґ 1/8 50-141 Вроцлав

Вроцлав Повітове Староство вул. Косьцюшкі 131 50-440 Вроцлав

Вроцлав Відділ Освіти, Urząd Miejski вул. ґ. Запольскєй 2/4 50-032 Вроцлав

Взьонхово Вєлькє Початкова Школа Взьонхово Вєлькє 47 56-300 Міліч

Загродно Ґмінна Рада Загродно 172 59-516 Загродно

Загродно Гімназія Загродно 135 59-516 Загродно

Зомковіце Шльонскє Повітова Група після гімназійних Шкіл № 2 вул. Вроцлавска 17 57-200 Зомковіце Шльонскє

Зомковіце Шльонскє Повітове Староство вул. Сєнкєвіча 11 57-200 Зомковіце Шльонскє

Згожелец Повітова Група після гімназійних Шкіл ім. Емілії Плятер вул. Француска 6 59-900 Згожелец

Згожелец Група Професійних Шкіл вул. Бохатерув II 16 59-900 Згожелец

Згожелец Повітове Староство вул. Бохатерув II 8 A 59-900 Згожелец

Злоти Сток Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) Ринек 22 57-250 Злоти Сток

Жмігруд Повітова Група Шкіл вул. Вільова 5 55-140 Жмігруд

Жмігруд Ужонд Мєйскі (=Рада:сільська, міська, районна і т.д.) пл. Войска Польскєґо 2-3 55-140 Жмігруд

Instytucja PośredniczącaMinisterstwo Rozwoju Regionalnego

Departament Programów Pomocowych i Pomocy Technicznejul. Wspólna 2/4

00-926 Warszawatel. 22 461 39 18fax 22 461 33 21

Instytucja WspomagającaWładza Wdrażająca Programy Europejskie

ul. Rakowiecka 2a02-517 Warszawatel. 22 542 84 00tel. 22 542 84 01

fax 22 542 84 44-45

www.eog.gov.plwww.wwpe.gov.pl

www.mrr.gov.pl

„Profesjonalizm w zarządzaniu dolnośląskim urzędem”Projekt współfinansowany ze środków Norweskiego Mechanizmu Finansowego oraz budżetu województwa dolnośląskiego

“Professionalism in a Lower Silesian office management” Project co-financed by funds from the Norway Grants and the Lower Silesian Voivodeship budget

„Професіоналізм в управлінні дольношльонськими громадськими установами” Проект співфінансується за рахунок коштів з Норвезького Фінансового Механізму та бюджету Дольношльонського воєводства

Wydawca:Dolnośląski Ośrodek Doskonalenia Nauczycieli we Wrocławiuul. Dawida 1a, 50-527 Wrocław

Publikacja podsumow

ująca · Summ

ary publication · Публікація висновків

Publikacja podsumowującaSummary publicationПублікація висновків