любе ,

Ненаситецький поріг

Біля порогу “Ненаситець” Село Військове - звичайне українське село і його історія невіддільно пов’язана з долею українського народу. Звідки ж пішла назва? Ще років 40 тому старожили говорили, що місцевість, де зараз знаходиться село, вперше заселили 9 сімей військових. Звідси пішла і назва села. Але природньо виникає запитання: а хто ж вони були, ті військові? Можна припустити, що це козаки Запорізьської Січі, яких із цих земель у 1775 році розігнали за наказом цариці Катерини ІІ. Але село виникло набагато раніше. Про це свідчить той факт, що у спогадах графа Потьомкіна про місце вибору будівництва міста Катеринослав, написано: - “Я стояв біля порогу Ненаситець і бачив село Військове, яке потопало в персидських розах”. Це був 1776 рік. В “Історії Катеринославської єпархії” знаходимо пояснення тому, як виникло село Військове. У 1736 році точилась війна з турками. На острові Хортиця пекли хліб, а потім відправляли його на війну. Із - за чуми, яка вирувала в цей час на острові, небезпечно було брати хліб. Тому цар видає наказ: пекти хліб біля поселення Кайдаки і біля порогу Ненаситець. Саме тоді біля порогу Ненаситець з’явилися 9 сімей військових, які пекли хліб і відправляли на війну. І за хлібом їхали до військових. Звідси і пішла назва села.

Світлійший князь таврійський Григорій Потьомкін.

1776 рік. “Я стояв біля порогу Ненаситець і бачив вдалині село Військове, яке тонуло в персидських розах”.

В. Пікуль “Фаворит”

“Оця широчінь – ваша. І ніколи над вами не буде ні управителя, ні пана – самі будете хазяїнами”

1778 рік.

Катерина II

Після розгону Запорізької Січі, перший козак, який присягнув цариці, був Синельников. За це вона подарувала йому землі біля порогу Ненаситець.

Іван Максимович Синельников

Родовідне дерево родини Синельникових

Іван Максимович Синельников

Микола Василь Віктор

МиколаІван Василь

Леонова Ольга Іванівна (народжена Синельникова у 1847 році)

бариня у Військовому.

У селі Військовому Леонова Ольга Іванівна збудувала лікарню (1906 рік), відкрила приют для дітей-сиріт (1905 рік) і усиновила 5 дітей, відкрила школу (1908рік). Залишився фундамент швейної майстерні для дівчат.

Ця лікарня функціонує і сьогодні.

Після революції нова влада вигнала бариню із села, але люди допомагали їй харчами, відвідуючи на всі свята. Померла Ольга Іванівна у м. Катеринослав під тином взимку. Ніхто із прийомних дітей не взяв її на проживання до себе. Боялись за дітей.

Голод 1932 - 1933 р. р.

На сторінках Біблії голова колгоспу писав: Дожили і до 1933 року. Але багатьох забрала і забирає голодна смерть. До хліба ще місяць і навіть більше, а щоденно хоронимо падаючих від голоду людей… Із архівів музею

Перед війною працювали два колгоспи: Чапаєва і Військове. Рибу ловили в рибколгоспі ”Червоний рибак”…

Військовчани човни називали “Каюк”. На фото родина рибаків Костенко.

1941 рік. Велика Вітчизняна війна. На фронт захищати рідну землю пішло 160 чоловіків.18 серпня в село ввійшли фашисти. Розстріляні:

брати Вердель, Кривоспицький Ісакій Каленович,

Прийма Ганна Федорівна.

На примусові роботи відправлені 72 юнаків і дівчат.

Район Солонянский, село Войсковое На карте войны есть место такое…Здесь битва была, здесь была переправа От взрывов снарядов стонал берег правый…

1 9 4 3 р і к

Близько дванадцяти тисяч солдат лежать у водах Дніпра та у землі Військового

Під час війни приміщення школи було спалено і з 1943-44 по 1958 рік класні кімнати семирічки розміщалися в будинках села по вулиці Садовій(2.10.22), Робочій(4,6) та Веселій (5,10,11,121,3,14,16)

Два колгоспи об'єдналися в один і називався він імені Калініна.

Досягнення колгоспу демонструвалися на виставці народного господарства у Москві

Герой Соціалістичної праці Онуфрієнко Іван Якович

В 1958 -1959 роках Військова семирічна школа реорганізувалась в загальноосвітню політехнічну середню школу з виробничим навчанням, яка розмістилася у новому триповерховому будинку по вулиці Садовій 18

Могила загиблих воїнів у Військовому.

Музей бойової слави Військової середньої школи

Наказ Міністерства освіти і науки України 20.07.08 р. №687

Присвоїти звання “Зразковий музей” музею бойової слави Військової загальноосвітньої середньої школи Солонянського району Дніпропетровської області.

У шкільному музеї

Під час переправи 85 бійцям було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Єдина битва за всю війну, яка дала скільки Героїв.

Щороку музей відвідують учні району та області. А всього - це більше тисячі.

Туристичний маршрут повертає до розкопок, які, навіть, через 66 років відкривають нам нові імена загиблих героїв. Демонструє нам залишки радянської і німецької військової техніки .