Тема: Виховання волі дитини як необхідної якості відповідальної особистості. Психологічні основи самовиховання.

ХІД

1. СПОЖИВАЧ чи ТВОРЕЦЬ. Обговорення цих понять в контексті суперечностей сучасного стану суспільства та його запитів.

2. Актуалізація теми засідання, кореляція її з проблемною темою «Формування самостійності школяра – як умови успішного розвитку його особистості, основи соціальної активності і пізнавальної діяльності впродовж життя»

3. Робота в 2-х групах. Заповнити таблицю

САМОВИХОВАННЯзакінчити речення

Найваща робота – робота… асоціації

визначення

як здійснювати

що заважає

ВОЛЯзакінчити речення

Найсильніший той, хто ….Виховання сили волі - це перемога..

асоціації

визначення

як виховувати

що заважає

4. Дискусія

1) Щодо представлених міркувань.2) Що первинне: воля чи самовиховання? 3) Який період сензитивний для розвитку вольової поведінки особистості та

самовиховної активності.Роль вчителя у цих процесах

РЕФЛЕКСІЯ ЗАСІДАННЯ

1. Переважна частина суспільства (поки що) мають філософію споживачів, а країну хочуть мати розвинуту, з високими соціальними стандартами.

2. Безвольна людина не може бути самостійною, а отже, не може розвиватися і бути соціально активною. У слабовольних дітей немає центрованих схильностей до чогось, недостатньо розвинута увага, вони дуже поверхові й не здатні до глибокого пізнавання.

3.

САМОВИХОВАННЯ ВОЛЯНайваща робота – робота… над собою Найсильніший той, хто ….володіє собою

Виховання сили волі - це перемога.. над собою асоціації

ціль цілеспрямованість самовдосконалення рішучість (виконання рішення без вагань)самопізнання сміливість (здатність іти на ризик)рефлексія наполегливість (завершувати, іти до кінця)воля дисциплінованість самозобов’язання витримка самооцінка ініціативність самопримус самовладання ( влада над своїми емоціями та

почуттями)самостійність

визначенняСамовиховання — це процес формування людиною своєї особистості відповідно до свідомо поставленої мети. У ширшому трактуванні - управління суб'єктом власною активністю, спрямованою на зміну своєї особистості відповідно до свідомо поставлених цілей, ідеалів та переконань

У психології воля тлумачиться як свідоме управління людиною своєю діяльністю та поведінкою, здатність людини діяти відповідно до мети, всупереч безпосереднім бажанням і прагненням, долаючи внутрішні та зовнішні перепони

як ? (виховувати, здійснювати)Методи самопізнавання: самоспостереження, самоаналіз, самопорівнювання й самооцінювання, самосповідьМетоди самостимулювання : самопідбадьорювання й самозаохочування, самокарання й самообмежування, а також самоствердження

Не здаватися завчасно. Це довгий і кропіткий процес, який все-таки гарантує успіх у майбутньому

Методи самовладання : - самостримування (самоконтроль, самонаказ, самонавіювання, самозмушування)-самоактивізації (самопереконування,

Спробувати відмовити собі в чомусь

самопідкріплювання, самопідбадьорювання, через ті ж самі самонаказ, самоконтроль, самопримус)

що заважає?відсутність прикладувідсутність мотивів

відсутність підтримкивідсутність інтелекту

відсутність здатності критично мислити

4. Щоб виховати волю, потрібно працювати над собою, щоб змінити себе,

потрібно зусилля волі. Підлітковий період сензитивний для розвитку вольової поведінки особистості

та самовиховної активності. Позитивний результат можливий лише за умови тісної співпраці вчителя та

батьків, у тому числі просвітницької роботи серед батьків щодо негативних наслідків надмірної турботи та опіки. (Турботу можна розглядати як окремий вид психологічного насильствa)

Питання самовиховання особистості мають бути пріоритетними, оскільки: «Тому,хто не хоче змінити своє життя, допомогти неможливо…» (Гіппократ ).

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВЧИТЕЛЯ