ćvjenčić Віночок - savez rusina · 2014-11-27 · 65/2013 vjenČiĆ ВЕ˘ˆИК...

ISSN 1331-2189 65ЧИСЛОНОМЕРBROJ 2/2013

Izdaje: Savez Rusina i Ukrajinaca Republike HrvatskeВидaвa: Союз Русинох и Укрaїнцох Републики Горвaтскей

Видaє: Союз русинів i укрaїнців Республіки Хорвaтія

VjenčićВенчикВіночок

VjenčićВенчикВіночок

Координация рускей на-ционалней меншиниРепублики Горватскей

по шести раз орґанизоваласпортски бависка местоxдзе жию Руснаци, под назвуРутенияда (од латинскогомена за Руснацоx). Бавискаотримани у Петровцоx, 16.юния, на фодбалским те-рену НК Петровци.Од бавискоx ше бавело пи-личканє, чинаґанє, беганє умеxу, поцагованє штранґу,руцанє подковоx, воженєфурика и джочканє.Змаганє було подзелєне надва часци. У младшей ґрупибули школяре од першей поштварту класу и бавелиджочканє, пиличканє, бе-ганє у меxу, поцагованєштранґу и руцанє подковоx,а старша ґрупа (од пиятейпо осму класу) бавела чина-ґанє, пиличканє, беxанє умеxу, поцагованє штранґу ируцанє подковоx.

У младшей катеґориї булишейсц екипи; Петровци – 3екипи, Стари Янковци (здру-женє Мадяроx) – 2 екипи,ОШ Стари Янковци – 1екипа, а у старшей катеґориїза перше место ше змагалитиж так шейсц екипи; Пиш-куревци – 2 екипи, Вуковар– 1 екипа, Миклошевци – 1екипа, Руски Керестур – 1екипа и Стари Янковци –1екипа. Шицки екипи ше позбераливнєдзелю рано на 9 годзинна НК Петровци и на 9,30 по-чало змаганє. Понеже Руте-нийаду орґанизуєме уж пошести раз, векшина учашнї-коx зна правила так же нєтребало вельо толковац иуказовац цо и як треба.Шицки ше екипи борели по-сцигнуц цо лєпши резултати.Красна xвиля помогла же бише указал спортски дуxшицкиx учашнїкоx. На концу,даєдни були кус лєпши од

другиx, та достали и медалї,а шицки достали подзеко-ваня.

Младша катеґория:1. ОШ Стари Янковци – 1.место2. Стари Янковци (здруженє

Мадяроx) – 2. место3. Стари Янковци (здруженєМадяроx) – 3. место4. ОШ Антуна Бауера Пет-ровци (три екипи) подзелєли4,5 и 6 место.Старша катеґория:1. ОШ Петро Кузмяк, РускиКерестур – 1. место2. ОШ «Матия Ґубец» Пиш-куревци (xлапци) – 2. место3. КУД Осиф Костелник Ву-ковар – 3. место4. ОШ Чаковци, Микло-шевци – 4. место5. ОШ «Матия Ґубец» Пиш-куревци (дзивчата) – 5.место6. ОШ Стари Янковци – 6.место

По законченю шицкиx ба-вискоx вигладнєти учашнїкише погосцели на полуд-зенку. Шицки були барз за-довольни и порадзене жеше шицки знова увидзименарок, же би ше предлужелатрадиция отримованя Руте-нияди.

Марияна Джуджарфото: Любица Гаргай

VI СпортСки бавиСка „рутенияда“

Вуковар у воженю фурика за 3. место

Янковци 1-4 кл. злато Керестур злато

заєдніцка фотоґрафия шицких змагательох з учительками

Видaє: Союз русинів і укрaїнців

Республіки Хорвaтія

www.sriu.hr

Зa видaвaвця: Дубрaвкa Рaшлянин

Адреса: Вуковaр, Рaди Єврoпи 93,

тел./фaкс: 032/ 428–342

E-mail: [email protected]

Žiro račun – Бaнкове конто: 2340009-1110057465

Друкувaв: Друкaрня Солдо, Вуковaр

Тирaж: 700 примірників

65

2013.GODINAPOKPIK

ВУКОВАР - VUKOVAR - ВУКОВАР

ЗМИСТ - SADRŽAJ - ЗМІСТBROJЧИСЛОНОМЕР VI Спортски бависка „Рутенияда“ - Марияна Джуджар . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

НAШО ПИСAТЕЛЄ - НAШІ ПИСЬМЕННИКИ

Осиф Костелник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

Грицько Бойко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Лєтни одпочивок - о. Владимир Седлак . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

Шицко ше може лєм кед ше сце - Ксения Лїкар . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Петровски дзвончок 2013 - Любица Гаргай . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

У нaщиви ОШ Стaри Янковци - Верa Пaвлович . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

ПИСАТЕЛЄ ВАМ НАПИСАЛИ

Исусов благослов на швето св. Евхаристиї - Ксения Лїкар . . . . . . . . . . . . . . . . 13

Як випатрало дакедишнє „Сликованє“ родичох и їх дзецох - Яким Пушкаш . . 13

Смутна лавка • Ґовлї - Ксения Лїкар . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

У бабовей загради - Олґица Мудри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

Школярска задруґа у Петровцох - Яким Пушкаш . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Нємирна лабда - Яким Пушкаш . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Ганїчка и гвизда - Любица Гаргай . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

СТAРИ РУСКИ БAВИСКA - ВРЕДНИ РУКИ

Руцанє цегли зоз плєца • Преберанє - Мария Хома . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

Дзеци зазначели вецей наступи - Ксения Лїкар . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

Идея за бавенє - Леся Мудри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

ШКОЛЯРЕ СОТРУДНЇКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

зAБAВНИ БОК – РОBзВAЖAЛЬНA СТОРІНКA . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

Школярски гумор - Яким Пушкаш . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

Чи сце знали - Любица Гаргай . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

Крижалька - Любица Гаргай . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

РЕДAКЦИЯ:Вера Павлович(глaвнa и одвичaтельнa редaкторкa)Aгнеткa БaлaтинaцКсения Лїкaр и Дaнил Вaшaш

СОВИТ РЕДAКЦИЇ:д.ф. н. Оксaнa Тимко Дїтко (предсидaтель),Любицa Гaргaй, Мaриянa Джуджaр,Злaтко Гирйовaти, Яким Ерделї и Верa Пaвло-вич

ЛЕКТОРЕ:Мaрия Вулич (руски язик)Леся Мудри (укрaїнски язик)Верa Пaвлович (горвaтски язик)

Друковaнє помaгa Совит зa нaционaлни меншини Републики Горвaтскей.

UREDNIŠTVO:Vera Pavlović(glavna i odgovorna urednica)Ahnetka BalatinacKsenija Ljikar i Danijel Vašaš

SAVJET UREDNIŠTVA:dr. sc. Oksana Timko Đitko (predsjednica)Ljubica Harhaj, Marijana Džudžar,Zlatko Hirjovati, Joakim Erdelji i Vera Pavlović

LEKTORI:Marija Vulić (rusinski jezik)Lesya Mudri (ukrajinski jezik)Vera Pavlović (hrvatski jezik)

Tiskanje potpomaže Savjet za nacionalne manjineRepublike Hrvatske.

РEДAКЦІЯ:Вірa Пaвлович(головний і відповідальний редактор)Aгнеткa БaлaтинaцКсения Лїкaр i Дaнил Вaшaш

РЕДАКЦІЙНА РАДА:д.ф.н. Оксaнa Тимко-Дітко (головa)Любицa Гaргaй, Мaриянa Джуджaр,Злaтко Гирйовaти, Яким Ерделї і Вірa Пaвлович

ЛЕКТОРИ:Мaрія Вулич (русинськa мовa)Леся Мудрі (укрaїнськa мовa)Вірa Пaвлович (хорвaтськa мовa)

Друкується зa допомогою Рaди з питaньнaціонaльних меншин Республіки Хорвaтія.

Нa першим боку: Агнетка Костелник Балатинац: Чaролия квецa

Нa остaтнїм боку: Милицa Мишлєнович: „Першa любов”

– друге место нa жупанийским змaгaню у подобовей култури

Видaвa: Союз Русинох и Укрaїнцох

Републики Горвaтскей

www.sriu.hr

Зa видaвaтеля: Дубрaвкa Рaшлянин

Адреса: Вуковaр, Рaди Европи 93,

тел./фaкс: 032/ 428–342

E-mail: [email protected]

Žiro račun – Жиро рaхунок: 2340009-1110057465

Друковaл: Друкaрня Солдо, Вуковaр

Тирaж: 700 приклaднїки

Друковaне–Друковaно–Tiskano

6 / 2013 Ценa Куни

Цінa Кун

Cijena Кунa5Rukopisi se ne vraćaju.

Рукописи ше нє врaцaю.

Рукописи не повертaються.

110 РОКИ ОД НАРОДЗЕНЯ ОСИфА КОСТЕЛНИКА

Осиф Костелник народзени 30. но-вембра 1903. року у Петровцох як шестедзецко од оца Янка и мацери Ганї народзе-ней Югас, у селянскей фамилиї. У першейкласи замерковани є як добри школяр иВладичество го посила до Крижевцох, дзезакончує основну школу. Штредню школузакончел у Винковцох 1922. року, а правнифакултет у Заґребе 1926. року.

Понеже му родичи нє могли финансийно вельо помагац, подчас школованя витримує ше сам, зоз даваньом инструкцийох школя-ром. У тим чаше створел и литературне дїло хторе му запечатовалотирваце место у рускей литератури.

Як правнїк робел у вецей местох: Вуковаре, Шапцу, Сараєвє иРоґатици. У тих вельких местох, дзе углавном нє було Руснацох, усвоєй каждодньовей роботи давал шицко од себе и вредно робел, алєто му нє завадзало же би нєпреривно писал и старал ше буц зозсвоїма. У своїх приповедкох писал о добрих и чесних людзох. Чесни,роботни швет жиє и умера чесно и щешлїви; лєбо у найкрасшихрокох живота.

Осиф Костелник бул писатель, есеїст, визначни културно-про-свитни роботнїк, заслужни зазберовач руских народних писньох, жилдосц динамично. Бул оженєти зоз Ирину Надьордьову и мали двойодзеци, Блаженку и Желька. Умар у 33-им року живота, од пошлїдкохнєщесца: спаднул з коня. Падаюци до долїни потлукол ше и поламал.Нє сцел такой на лїченє. Кед ше хорота розвила, лєжал у сараєвскимшпиталю. На його вимаганє принєсли го до Петровцох. Так 21. юния1936. року, умар у своїм валалє, медзи своїма людзми, дзе є и похо-вани.

Карактеристичне за Костелника то же почал писац прозу, а за-кончел зоз поезию. У своєй поезиї найвецей обрабя каждодньово про-блеми звичайного чловека. Можебуц менєй познате же ОсифКостелник зазберовал и народни писнї. О тим цо народна писня барзкрашнє написане у кнїжки Позберани твори О. Костелника на 169.боку: «Хто нє люби свойо дзецко? Ша то крев од його креви. А цо єнародна писня? Вона є чадо нашей души, дакле и ю нєможеме иншаклюбиц, лєм як свойо чадо! Як цо родичи преноша на свойо дзецишицки свойо тїлесни и душевни свойства, способносци, так и народдо своїх душевних чадох-писньох, засадзел, пренєс шицки свойо ду-шевни свойства прето су писнї найкрасши образ народного жица инародней душевней моци. Вони нам гуторя о нашей натури, о нашейлюбосци, роботи, о наших смуткох и вешельох, о наших обичайох, онашим домашнїм животу итд.»

Любица Гаргай

4 VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК 65/2013

NAŠI KNJIŽEVNICI - нAШО ПисAтелЄ - нAШІ ПисЬМенниКи

Осиф КОстелниК

На тот дзень по свадзбиУж сом ше гнївала,Бо ми моя швекраРобиц розказала.

А я тераз пришла,Нїґдзе нїч нє познамНо справди – за люцкуРоботу нїч нє дзбам.

Да сом робиц сцела,Бим ше нє одала;Да нє робим, претоЗо мну мац тал дала.

Поскладам свой орманЯк ми шерцо жада,За роботу своюНай швекор препада.

А кед шверкор, швекраСина напуйкаю,Вера их зохабим,Да ше ганьбиц маю.

Кед же мир мац зосцу,Муша попущовац;Я будзем над нїмаВше вецей пановац.

А уж су и стари,Пейдзешат лапаю,Та нам двоїм младимЛєм ту завадзаю.

Найлєпше би булоХижу им вименїц,А ми им будземе Коменцию дзелїц.

НЄВЕСТА

565/2013 VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК


У-гу... у-гу. Чуєм глас зоз древа,

а по тим вреск вельки у мого сушеда.

То сушеда плаче, плаче и нарика...

Мертви тащок явя же єй умре дзивка.

Уцагнуту лампу наново вихпала,

та коло дзивочки нарикац почала.

Яй, дзивочко моя, як пахняце квеце,

хто би знал и верел же на гевтим швеце

ти свою мамочку будзеш дочековац,

а вона ту на тим тебе оплаковац?

Двацец роки жица як сон прелєцели,

а хороту чежку на це наруцели.

Ша да то хорота хтора буц мушела,

алє то хорота цо ю мац схибела.

Перше твойо чадо фарбу ци однєсло,

а друге и треце... як да до це тресло!

Лїца бляди, руки сухи, аж ше трешу,

а ноги це лєдво по тей жеми нєшу.

Коло тебе, мила, твойо дзеци стоя,

найстарше ше пита: “Дзе мамочка моя?”

Я им так гуторим: “Унучата мойо,

нє маце уж мацер, широтки сце тройо.

Мацер поховаце, другу мац будзеце,

по каждим фалатку хлєба заплачеце.

Заплачеце, вера, а знац нє будзеце

за бабово грихи же покутуєце.

Яй дзивочко моя, ти лелийо била,

и я уж широта – анї сом нє шнїла,

бо з тобу до гроба одходзи робота,

радосц, любов моя и шицка доброта.

Брат твой будзе бриґу о мацери водзиц,

нагнївано будзе по обисцу ходзиц,

бо то мацер може лєм дзивка похопиц.

И нєвеста зосце шицок шор провадзиц,

зоз чловеком будзе, пре швекру ше вадзиц.

Уж я знам и видзим цо широтом робиц –

же на теметове при гробох ше модлїц.

Засадзим я, дзивко, на штред поля руту

да каждому спомнє на мою зармуту,

да каждого спомнє хто лєм дзивку хова:

кед ю вчас одава – вчас ю и похова”.

Ище єден У-гу... птица одлєцела,

двацецрочна жена душу випущела.

У-ГУ Твою слику, твою красувше у шерцу чувами як дзецко свою мацеря це нє забувам.

Знам радосци, а и смутки,цо у себе криєш,познам воздух, жем и водушицко – знам як жиєш.

Перши сон ми твойо писнїна очи складали,перши сон ми твойо витриз чола уцерали.

Перша слиза з мого окатвою жем заляла,та ю навше з моїм шерцоми з душу звязала.

Перши болї я у твоїмкридлу прехорйовал,на молитву твойо ручки першираз зложовал.

Мертви цела наймилших ми твоя рука бере,на их гробе твойо квецерозквита и преє.

През кветово дробни лїсткиоцец сину шепта:“Иста доля тебе, сину,нєодлуга чека.”

И найлєпше твоїм косцом ту будзе спочивац,бо коло нїх руска младежбудзе ходзиц, шпивац...

... бо то будзе унучатомдїдо приповедац,як ма Русин чесно робиц,чесно жиц, умерац.

Шицко у мнє и коло мнєлєм тебе спомина,а далєкосц медзи намидушу ми розпина.

Я ше питам чом ме думкивше лєм там цагаю?Шерцо дурка: бо и то часцродимого краю.

РОДИМИ КРАЙ



до 90-ї річниці від дня

народження Грицька бойка

Грицько Бойко ввійшов у літера-

туру для дітей на початку 50-х років

XX ст. і дуже швидко сподобався ма-

леньким читачам. Його смішинки про

малят і звірят, шкільні й спортивні

веселинки, скоромовки-спотиканки,

загадки адресовані тим, хто цінує гос-

тре, влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє покепкувати

не тільки з когось, а й із себе самого.

Григорій Пилипович Бойко народився на Донеччині. Де-

кілька поколінь Бойків, як згадує його син Вадим, уміли го-

ворити віршами. Після закінчення семирічки Григорій Бойко

навчався в Оленівській рудниковій школі. Відстань до школи

була велика, тому доводилося хлопцеві щодня вставати о

четвертій годині, кілька кілометрів іти пішки до станції, а

вже звідти їхати робочим поїздом до школи.

Почалася війна. Ще юнаком зі шкільної парти пішов

Григорій на фронт, а повернувся звідти тяжко пораненим.

Після війни майбутній письменник навчався на літературному

факультеті Донецького педінституту.

Початком своєї літературної діяльності Григорій Пилипович

вважав 1950 рік: саме тоді вийшла його перша збірка віршів

для дорослих «Моя Донеччина». Потім було ще кілька лі-

ричних збірок. А згодом поет став писати виключно для

дітей. У дитячій літературі не знайдеться, напевне, жанру, в

якому б не працював Грицько Бойко: поеми, вірші, скоромовки,

лічилки, загадки, п'єси-казки, тобто все, що подобається

дітям. А маленькі читачі просто обожнювали письменника.

Там, де зявлявся дядько Гриць, усе гриміло і реготало: він

грав з дітьми їхні ігри, розповідав їм неймовірні пригоди і

кожну зустріч перетворював у незабутню . Письменник

видав близько ста книжок для дітей. Особливо сподобалися

малечі «Билиці дяді Гриця», «Про дідуся Тараса», «Смішинки»,

«Хлопчик Ох», «Ніс у сметані», «Шпаргалка-виручалка» та

інші.А ще на слова поета створено понад чотириста пісень,

здебільшого для дітей. Багато його віршів користуються ве-

ликою популярністю і в наші дні.

підготувала Леся Мудрі

— От я вчора виступав!Ви б почули, як співав!Хоч немає слуху,Я горлав щодуху:До-ре-мі-фа-соль-ля-сі!Голос мій почули всі!А скінчив — що сталось! —З місць усі зірвались,Сцену ледь не рознесли,А мене вхопили —Аж на вулицю неслиІ вже там... набили!

Як невдаха виступав

—Гавчик, Гавчик! Де блукав?Дома чом не ночував?—Я комору вартував:Жучці гавкать пома-гав!

ПОМІЧНИК

— Ну, хіба таке годиться?!

В тебе знову одиниця!

— А мене сьогодні, мамо,

Запитали знов те ж саме.

ТЕ Ж САМЕ

У сестрички ЛюбиВипадають зуби.Всім говорить Люба:—Я тепер бежжуба!

зУБИ

ГрицЬКО БОйКО



– Розкажи, як в змаганнях шкільнихТи у бігу усіх переміг!– Ну, спочатку я ,значить, – побіг,Ну, а потім я, значить, – прибіг!

ПОБІГ І ПРИБІГ

Залізний кінь, фарбованийІ гумою підкований

(оатв)***

Я блискуча, гостренька,Маю вічко маленьке,За собою несуДовгу-довгу косу.

(калог)***

Мию, мию без жалю.Мию там, де брудно.Цю роботу я люблю,Та від неї худну.

(лимо) ***

Два скельця, три дужки:На ніс і за вушка.

(олярику)***

В небі я труджуся—Знає мене кожний.Я на всіх дивлюся—На мене ж —не можна.

(цесон)

зАГАДКИ

В ямі не спиться вусатому сому.Сому вусатому сумно самому.

***Кричав Архип, Архип охрип.Не треба Архипу кричати до хрипу!

***В чаплі чорні черевички.Чапля чапа до водички.

***Курник кривенький на горбку.Гарненька курка в курнику.Не турбуйте курку!Клює курка крупку.Крупка дрібненька,Курка рябенька.

***

СКОРОМОВКИ

Ранком вона встала —

Постіль не прибрала.

І надула губки:— Нащо чистить зубки? —

Умивалась нашвидку:

Бруд увесь — на рушнику..

Мама доню одягла,

В коси бантик заплела.

Відійшла лиш мама —

Бантик під ногами.

Ось трима вона в руці

Кольорові олівці.

І уже біля вікнаРозмальована стіна.

А до столу сіла —

Розлила чорнило.

Отака Ганнуля,Дівчинка-бруднуля.

Вся замурзана, брудна,

Неохайна дуже, —

Подивіться: ось вона

Влізла у калюжу.

Як у вашім дитсадку

Ви зустрінете таку, —

То скажіть їй хором:

— Сором! Сором! Сором!

БРУДНУЛЯ

У стоніжок по сто ніжок.

Всі сто милися, всі стомилися.

СТО НІЖОК


Лєтни одпочивок аборозпуст то час кот-рому ше велї з нас

радуєме. Остатнї днї шко-ли чишля ше вше на цен-ше, а вец єдного рана...нє треба вецей исц дошколи. Ище частейше по-чаток розпусту вяжемезоз планованьом о одходуна Лєтну школу, або наморйо зоз своїма, або добаби, або тети котра жиєдаґзе у другим месце, также бизме єдноставно мог-ли пойсц и кус пременїцштредок... То красни дас-кельо мешаци котри зашлєм иншаки од остаткурока.Єден красни способ за-значованя того преходуто школярски вилєти. Дзе-поєдни, так повесц остатнїзоз старим дружтвом, боше руша до виших класох,до штреднєй, або на фа-култет, або єдноставнодалєй до живота. Єднотаке красне искуство сце-ме праве подзелїц зозВами читачами, бо красниствари, ниа, ту же би шедзелєли з другима. З ог-лядом же тота рубрикавязана за вирски теми,подзелїме з Вами красутогорочного вилєту виро-научней ґрупи од 5. по 8.класу з Петровскей паро-хиї.У першим шоре треба знацже зоз уводзеньом виро-науки до школи у Р. Гор-ватскей нє утаргнута да-кедишня парохиялна ви-ронаука, алє достала свойнови змист, бо вихованєу вири у першим шоре масвойо место у живей цер-ковней заєднїци. Рижнивозрости дзецох и младе-жи у Петровцох намагаю

ше прейґ парохиялней ви-ронауки живо уключиц досвоєй заєднїци вирних, аєден способ того заєднїц-тва, то и вилєти. Перше питанє котре бише дало поставиц то: „От-кадз пенєжи за вилєт?“Одвит: „Зашпивани заКрачун. Дзеци у Петров-цох у намаганю пестованясвоїх вирских обичайох,пробовали ожиц обичайшпиваня, идуци од обисцапо обисце, дзе наишли наотворену капурку и на тотспособ од дарункох до-брих людзох зашпиваюсебе вше єдну красну сумухтора ше наменює за за-єднїцки дзецински вилєтна концу рока.“Друге: „Хто може исц навилєт?“ Одвит: „Дзеци кот-ри ше уключели на паро-хиялну виронауку, бо презрок маме велї заєднїцкипрограми, а тот вилєт намсимволично заключує ви-ронаучни рок .“

Треце: „Хто одлучує кадзише идзе?“ Одвит: „Седмаи осма класа у догваркизоз паноцом и розуми ше,назберани средства зозкотрима зме огранїчени.Значне и то же би ше нєишло предалєко, а вилєтмуши мац едукативну,рекреативну и културалнучасц. Едукативна, то упоз-наванє єдней нашей па-рохиялней заєднїци, абозначней подїї зоз животагрекокатолїкох у Славониїи Сриме. Рекреативна, тонащива даякому базену,спортскому центру, абоштредзиску вароша од-ходзенє вєдно на сладо-ляд, а филмски вечар тоуж традицийно културал-на часц вилєту. Хторифилм буду патриц вибе-раю сами дзеци зоз кино-програми, розуми ше, змодерацию паноца, котривец за шицких купує картиспрам їх жаданьох.“Того року на вилєт зме

ишли до Пишкуревцох.Чом праве там? Прето жеи там маме церкву и па-рохию уж длужей од 100рокох, а у Пишкуревцохридко хто и бул, док змена приклад у Дякове ужшицки були вецей раз зозшколу. Потим ше з Пиш-куревцох ишло до Осиєку,до Портанови. Там буламожлївосц за картинґ вож-ню котра шицким дзецомоблюбена. Спомедзи фил-мох були вибрани пейцможлївосци, а понукнутабула и нащива центруОсиєку з одходом на сла-доляд. За каждого подацо, а за нас шицкихєден красни вилєт котри,вериме, останє у здога-дованю на красни дзецин-ски днї.

о. Владимир Седлак

Лєтни одпочивок

Милица Мишлєновичшколярка 6. класиОШ Чаковци зоз

Миклошевцох концом преш-лого року достала наградуза свой рисунок цо праве ипричина же бизме ю пред-ставели у наиходзацих шо-рикох. Вона жиє у численейфамелиї як найстарша, а по-сле нєй ше шорую шестраЯсмина, та браца Владимири Никола. Милица унука учи-теля у пензиї СлободанаМишлєновича котри виведолвелї ґенерациї школярох усушедних Томповцох. Одлич-на є школярка, а попри школ-ских обовязкох вше найдзечасу и за други розваги – ри-

сованє, рецитованє, гранє,танєц, спорт. Од першей кла-си почала танцовац у дзе-цинскей ґрупи КУД „ЯкимҐовля“ и памета красни до-жица з числених наступох поместох Горватскей и Войво-дини. Гоч є нє Рускиня по-ряднє ходзи на годзини рус-кого язика, та єй нє чежкошпивац руски шпиванки итанцовац руски танци. З на-годи означованя Дня маце-ринского язика, Крачуна ина Стретнуцу рецитаторох уКули вона дзечнє участво-вала з рецитациями рускихпоетох. Прешлей єшенї по-чала ше учиц грац на гармо-ники при Ани Бучковей и по

тераз ше єй удало звладацоснови елементи, а ми єйжадаме же би и надалєйпредлужела з ученьом. Кед слово о шлєбодних ак-тивносцох у школи, спомнїмеже є член одбойкашкей еки-пи, шпива у хору зоз хториму пиятей класи участвовалана змаганю хорох Вуковар-ско–сримскей жупаниї у Ви-нковцох. За собу ма и ґлу-мецкого искуства понеже ба-вела у школскей крачунскейзабави „Два ангели“ и мю-зиклу „Трапези єдного вовка“перша и друга часц. Мили-цова найвекша любов рисо-ванє, та уж у штвартей класидостала припознанє за ри-сунок рускей лади. Идуцогороку єй рисунок виробенизоз фломастерами обявениу кнїжки– вистави подобовихроботох школярох вибранихосновних школох РГ „Жабиглєдаю краля“. У рамикохтрадицийних дзецинских свя-точносцох „У швету сказкиИвани Брлич Мажуранич“, ана основи спомнутей баснитей писательки, у Славон-ским Бродзе видана кнїжкау котрей обявени найудат-

нєйши подобово роботи шко-лярох зоз 115 основних шко-лох зоз шицких жупанийох.Пред Крачуном прешлогороку Милицов талант потвер-дзени ище раз на подобово–литературним змаганю задзеци мултиетнїчних основ-них и штреднїх школох Ву-коварско–сримскей и Осиєч-ко–бараньскей жупаниї. Єйменторка Жаклина Живко-вич послала подобову роботина тему перша любов у тех-нїки темпера котра досталадругу награду, а Милица напреглашеню побиднїкох уОсиєку достала и красни да-рунки. Попри шицких обо-вязкох, тото вредне дзивченайдзе часу и за читанє кнїж-кох, вирабя рижнородни при-краски зоз паперу и подобне.Оцец Бранислав и мац Маранаисце ше можу цешиц зозсвою дзивку котрей даваюпотримовку у єй роботи. Ве-риме же пред Милицу будзеище нагоди же би розвиваласвою креативносц и успишнопредставяла свою школу исвой валал.

Ксения Лїкар


нАШО тАлАнти

поРтРЕт ШкоЛЯРки

ШиЦко ШЕ МоЖЕ ЛєМ кЕд ШЕ СЦЕ

Милицa Mишлєнович

Милицa у улоги Церньовей ружички у мюзиклу „Трaпези єдного вовкa”

Смотра музичней и фолклорнейдзецинскей творчосци “Петров-ски дзвончок 2013” отримана

09. юния у рамикох 40. централнейманифестациї култури Русинох и Укра-їнцох РГ “Петровски дзвон 2013”. Ма-нифестация почала на 11.00 годзинзоз привитнима словами предсида-тельки Союзу Дубравки Рашлянин, аотворел ю заменїк началнїка ОпштиниБоґдановци Ярослав Медєши. Про-граму водзели Мануела Дудаш по гор-ватски и українски и Даниєл Вашаш

по руски.На самим початкунаступели школяреОШ Антун Бауер зозВуковару, подручнейшколи Перовци хто-ри виучую рускиязик. Младши шко-ляре одшпивали шти-ри шпиванки и одтан-цовали два танци, астарши одшпивалидва шпиванки и од-танцовали єден та-нєц. Порихтали ихучительки НаталияГнатко и Илона Гре-цешин, матрици при-готовела Ана Бучко.Зоз истей школи на-

ступели и школярехтори виучую україн-ски язик. Вони од-шпивали шейсц шпи-ванки. Их порихталаучителька Тат’янаЛасек Жаґар, а мат-рицу направел Ан-дрей Жаґар. Наступели и тринашо дружтва. КУД“Осиф Костелник”

пред-ставело ше зоз танєчну ґрупу и од-танцовали два танци “Запорожскигерц” и “Опришки ”. Водителька секциїИрена Дюдяр, а хореоґраф ЗвонкоКостелник, проф. Члени КУД “ЯкимҐовля” зоз Миклошевцох одтанцовалитанєц “Чардашски венчик” и ошпивалитри шпиванки. За тоту нагоду их по-рихтали Славица Гайдук и ЖелькоЛїкар. КУД “Яким Гарди” зоз Петровцоходтанцовало дав танци “Руски народнитанци” и “Полку” и одшпивали двашпиванки. Водителька танєчней скциїИвана Колбас, хореоґраф Звонко Кос-телник, проф., а шпивачох увежбалМихал Голик.

Як госци наступели тридружтва. КУД “Селячкаслоґа“ зоз Боґдановцохвиведло жридлови вен-чик танцох и шпиванкохсвойого краю. КУД”Зора” зоз Пишкуревцохна бини указало звичайсвадзби под назву“Швекрочко отверай ка-пуру”, водителька дзе-цинского возросту МаяНикачевич. Тиж насту-пела и танєчна ґрупа“Венера” з Вуковару иодтанцовали два танци“Качков танєц” и “Тознам и чувствуєм”, во-дителька Йованка Не-кич Чучкович.



ПетрОвсКи дзвОнчОК

Школяре цо виучую руски язик - младши

КУД ”Осиф Костелник” з Вуковару

КУД ”Яким Гарди” Петровци

СМотРа МузичнЕй и фоЛкЛоРнЕй дзЕЦинСкЕй твоРчоСЦи

пЕтРовСки дзвончок 2013

Школяре цо виучую руски язик - старши

”Селячка слоґа” Боґдановци11

Школяре цо виучую руски язик - старши

”Венера” з Вуковаруv

Школяре цо виучую украінски язик - младши


Школяре цо виучую украінски язик - старши

КУД ”Яким Ґовля” Миклошевци

КУД ”зора” Пишкоревци


Концом новембрaпрешлого 2012. рокунa нaмaгaнє родичох

и Дружтвa Руснaцох у РГ„Руснaк“ у ОШ Стaри Ян-ковци перши рaз порушaнaпоряднa нaстaвa руского язи-кa и култури по моделу Ц.Так учителькa руского язикaмр Илонa Грецешин у СтaрихЯнковцох учи 29 школярохподзелєних до трох ґрупох:1. ґрупa школяре од 1. по 4.клaсу, 2. ґрупa школяре 5. и7. клaси и 3. ґрупa школяре6. и 8. клaси.У Стaрих Янковцох школяреходзa двa годзини тижньовонa руски язик и културу инaстaвa мa форму виборногопредмету. Учителькa ИлонaГрецешин нaм потолковaлaже Министерство науки, об-разованя и спорту РГ послемирней реинтеґрациї зa увод-зенє мaцеринского язика икултури, як нового предметуу школи, углавним дошлє-бодзує два годзини тижньовопо ґрупи. То нє исте як и на-става руского язика и културиу Петровцох и Миклошевцох,

бо вона у тих местох исно-вала и скорей мирней реин-теґрациї зоз 5 годзинами поґрупи, та тото право затри-мане. Гоч то настава по мо-делу Ц, єст розлики.Школяре перше нaучели рус-

ку aзбуку, лєгчейши прaво-писни и ґрaмaтични прaвилa,основни форми вислoву, aтиж тaк звлaдaли и основи зрускeй историї и култури. Пред конєц школского рокунaщивели зме янковску шко-лу и годзини руского язикaи култури у 6. и 8. клaси.Школярох и учительку зменaшли у школскей фискул-турней сaли у пририхтовaнюруских нaродних тaнцох зaзaкончуюцу школску приред-бу. Будзе им то уж трецепредcтaвянє родичом и своїмштредку, бо уж учaствовaлинa крaчунским концерту ушколи зоз колядкaми и ви-нчовaнкaми, aлє и з нагодиМедзинародного дня маце-ринского язика oтримaли 1.Шкoлcки вeчaр рускeй пoeзиїпошвецени поетеси и лауре-атки награди АлександраДухновича Любки Сеґеди-Фалц. Требa нaдпомнуц жеше зоз 29 школярох лєм их 5вияшнюю як Руснaци, a дру-ги мaю або руски коренї aбожaдaю научиц о Руснацох.У розгвaрки з нaми гварели:

Мaртинa николич – шко-ляркa 8. клaси: – Нa годзини руского язикaме прицaгло ученє нових тaн-цох и можлївосц путовaняаж и до иножемствa. Нaучелaсом руску aзбуку и дознaлa

же Руснaци, гоч числено нєвельки нaрод у РГ, мaю своюбогату културу. Нaучелa сомшпивaц и рецитовaц по рус-ки. Жaль ми же зоз зaконче-ньом 8. клaси нє мaм можлї-восц поряднє предлужиц уче-нє руского язикa, aлє ше буд-зем нaмaгaц и дaлєй учицязик през Лєтни школи Рус-нацох, у Дружтве „Руснaк“и вше кед ше ми укаже наго-да.томислaвa црвенкович –школяркa 6. клaси:– Нa годзини руского язикaприцaгло ме жaдaнє же бимчечно нaучелa руски язик иже бим ше зоз нїм моглa хaс-новaц у кaждодньовим жи-воце. Пaчa ше ми руски вель-коноцни обичaї, як цо писaнєписaнкох з воском. Дзечнєпредлужим ходзиц нa годзи-ни руского язикa.

Aнтонио поляк – школяр6. клaси:– Моя мaц вола ше Геленка,Рускиня є з Петровцох. И яжaдaл же бим мaл можлївосцлєпше нaучиц свой мaцерин-ски язик у своєй школи. Бaрзше ми пaчи же сом нa годзи-нох руского язикa вельо нa-учел з историї Руснaцох иКaрпaтскей Руси, односноГорнїци, о хторей ми и мaцскорей приповедaлa.Дорa Будимир – школяркa 6.

клaси:– Влонї сом перши рaз булaнa Лєтней школи Руснацоху Стaрим Ґрaду нa Хвaру ипопaчело ше ми цо зме тaмучели. Бaрз ше ми пaчи роз-кошне гaдвaбне облєчиво рус-кей дзивки. Крaснa и дзи-воцка фризурa, влaси на дроб-но зaплєцени до двох варґо-чох, од предку бреновaни ина глави завязани бaршонь. Того року, концом aприлa ме-шaцa, студенти Oддзелєнялемкивского/русинского язи-ка Педаґоґийней академиїЯґелонского универзитету зoзКраковa (Польска) зоз своюпрофесорку др филол. габ.Олену Дуц-Фaйфер нaщиве-ли школярох у Стaрих Янко-вох. У розгвaрки з директо-ром Андєлком Лучичом идзецми ище рaз наглашелаже ученє кaждого язикa, аокреме мацеринского, знaчнозбогaцує чловекa, a ученєруского язикa отверa дзверишветовей комуникaциї, по-неже руски нaрод розселєниширцом шветa. То нaшихшколярох, медзи иншим, ищерaз змоцнєло у нaмaгaню вшеглїбшого ученя руского язикaи култури, а окреме терaз кедим то и у їх школи поряднєоможлївене.

верa пaвлович

Школяре у Стaрих Янковцох нa кнїжовним вечaру зозпоетесу Любку Сеґеди Фaлц

у нaщиви оШ СтaРи ЯнковЦи

У фискултурней сaли нa проби тaнцу

PISCI SU VAM NAPISALI - ПисАтелЄ вАМ нАПисАли - ПисЬМенниКи нАПисАли длЯ вАс

13

Два дзивчата и єден хла-пец, Анамария Мудри,Ноа Крайнович и Ана-

мария Лїкар, школяре трецейкласи, на швето ПресвятейЕвхаристиї 2. юния першираз приступели до святейПричасци. У полней греко-католїцкей церкви РождестваПресвятей Богородици наСлужби Божей, котру служел

о. Яким Симунович, парохмиклошевски и декан срим-ски, до своїх чистих шерцохприяли Исусов благослов.Пред тим, пияток 31. мая, задзеци и їх родичох було спо-веданє. У тим року вири, ви-значел о. Симунович котриих пририхтал за тоту подїю,окреме значне зачувац хрис-тиянски вредносци же би

наймладши предлужели жицу духу своєй вири. Вон по-дзековал родичом и повин-човал дзецом тоту значнусвяточносц у їх духовнимживоце. По Служби Божей була про-цесия коло церкви зоз свя-тима Тайнами у котрей учас-

твовали першопричашнїки идзивчата котри руцали квецеопрез паноца. На здогадованєна першу Святу Причасц о.Симунович подзелєл дзецомСпомини и пацерки.

ксения Лїкар

Удакедишнї часи, кедлюдзе з валалу ищенє мали свойо власни

фотоапарати, фамелийни идруги „сликованя“ окончовалвалалски фотоґраф. To моглобуц у обисцу фамелиї хторасцела мац памятку, алє и у

обисце фотоґрафа, уж спрамдогварки, а шицко тото най-частейше ше збувало поСлужби Божей и под час дая-кого векшого швета (повед-зме Русадльох), кед шицкии иншак були крашнє пооб-лєкани. Под час сликованя

обовязково мушела буц крас-на хвиля.

Фотоґрафия котру тераз обя-вюєме знїмена 1933. року уПетровцох и на нєй видзимеМаґдалену Югас народзенуПланчак, єй супруга Петраи їх дзеци Наду и Йовґена.Маґдалена облєчена до ши-роких сукньох и ма фитюлуна глави, а у рукох молитве-нїк, а Петро и син Йовґентиж у шматох, алє на ногохмаю ґумово чижми, зоз чогозаключуєм же ше шицко слу-човало початком яри, кед до-окола було надосц блата.Нада облєчена до билих шма-тох, котри ше у тедишнї часношели лєм за векши швета. Петро бул землєдїлец, шкин-тал на єдну ногу понеже увчасней младосци спаднул

зоз пойда, а Маґдалена булаґаздиня. Петров оцец бул ма-єтни, мац му вчас умарла ивец ше оцец ознова оженєл(за Бадарканю). Їх дзивкаНада у младосци барз крашнєшпивала, познєйше ше нєс-подзивано одала до Македо-ниї (єдни бешедовали же шеодала за Македонца, другиза Албанца, а треци за Циґа-на) и вецей ше за ню вообщенє чуло. Син Йовґен як ле-ґинь одлично бавел фодбал(бул член ткв. Олимпийнейекипи Петровцох и патрачего волали Томащик), познєй-ше положел за державногофодбалского судию и пошолробиц и жиц до Босни и Гер-цеґовини, точнєйше до Тузли.

яким пушкаш

иСуСов БЛаГоСЛов на ШвЕто Св. ЕвХаРиСтиЇпЕРШа СвЯта пРичаСЦ у МикЛоШЕвЦоХ

Як випатРаЛо дакЕдиШнє „СЛикованє“ РодичоХ и ЇХ дзЕЦоХСтаРи фотоҐРафиЇ

Tогорочни першопричaшнїки у Миклошевцох

Святочни обход коло церкви


14

зОз ШицКих БОКОх

ҐовЛї

На штред валала, на слупе при школи

ґовлї свой мили домик справели.

Як кед би людзом гварели:

– Ми ту з яри прилєцели

же бизме ше з дзецми

вєдно учели, бавели.“

И дзеци нових сушедох полюбели

та ше каждого дня под час одпочивку

на їх припатрали, жадно ґовлячата

у гнїзде обчековали.

Кед у воздуху єшень запахла,

ґовлї ше на далєку драгу порихтали.

Зоз ґовлячатами розширених кридлох

дзецом на одходзе щиро помахали.

У цеплим краю жиму прежиєме

и на вас з радосцу думац будземе.

Кед на яр слунко цепле огреє

до валалу ше врациме,

та ше знова при школи увидзиме.


у бабовей ЗаГради У моєй бабочки,у єй заградочки,рошнє желєняваи овоц лєм права.

Червени вишнї,смачни черешнї,ягоди преслаткии грушки златки.

Яблука єст надосц,малїни на радосц!Най жиє моя бабаи єй слатка заграда!

олґица Мудри

Ушколским дворе ста-ра лїпа ширела при-ємни запах жовтих

квиткох на густо посклада-них грубих конарох єй ко-руни. Вредни пчолки нєп-реривно лєтали коло нїх жеби позберали шицок прахза справиц мед. Слунко иму тим дзечнє помагало зозцеплоту отвераюци прица-гуюци квецики. Була полов-ка юния, час кед школяренєсцерпезлїво обчекую ос-татнї школски дзень. Ви-провадзела вона велї ґене-рациї котри под час одпо-чивку шедзели на лавочкии у хладку єй коруни фран-товали, приповедали и од-почивали ше. Наслухала шевшелїяких дожицох, дзепо-єдни слизи паметала, тайниперших любовох чувала... Благи ярнї витрик нїжно по-кивал розквитнути конаридок ше вона здогадовалапрешлих часох кед ю зоздумкох претаргнул моцнизвук бренчка котри означелконєц школского року. На-раз, розлял ше по дворе га-лайк школярох котри виход-зели зоз будинку, поздра-вяюци ше медзсобно на роз-ходзе. Конки и учальнї цопрез рок випатрали яґодкошнїци заменєла цихосц. Лїпово верхнї конари заку-ковали до учальнї та єдногопополадя обачели цошканєзвичайне. Зачуло ше яке-шик жубротанє и то у пер-шим шоре, такой при дзве-рох, почала приповедац оса-мена лавка.– Кед школярка Оленка на-пущала учальну так ме нїж-но погласкала и гварела жеше на єшень ознова увид-зиме у штвартей класи! – Чом ши така смутна ичежко здихуєш кажди дзень?– питала ше єй лавка з дру-гого шора.– Жаль ми же почал одпо-чивок та Оленка нє приходзидо школи. – одвитовала вона.

– Цалком звичайно же шедзеци през лєто пойду од-почивац, та нє розумим пре-цо ци жаль кед так од вшебуло. Знаш же на єшень оз-нова шицки приду – цешелаю сушеда.– Знам, алє Оленка ше презцали школски рок о мнєкрашнє старала. Анї раз нєпописала лєбо зарезала моюповерхносц. Тиж так, нє од-кладала койдзеяки одруткияк цо то робя дзепоєднишколяре. На подобових год-зинох вше мерковала же бинє намасцела мою твар зозфарбами або фломастерами.Прето сом ю так полюбелата ми хиби єй дружтво.“– „Я лєдво дочекала же биВладко, хтори ту шедзи, по-шол на одпочивок. Вон мнєанї кус нє сановал, та мечасто глава болєла од сце-раня кед дацо рисовал лєбописал по мнє. Тераз ше лєп-ше чувствуєм у тей цихосци– гварела друга лавка.Лавка з трецого шора, котрапо тераз слухала їх бешеду,тиж ше озвала:– Твоя Оленка пошвидко шевраци бо лєто дзецом вшекратко тирва. Треба же биши ше и ти з ню радовалабо ше одпочива од школскихобовязкох. Як єй крашнє кедше бави з пайташками, шей-та коло моря, одходзи докину лєбо на сладоляд. Кедше враци до школи веримже ци виприповеда як єйпрешол одпочивок. Прето,будз сцерпена и радуй шетому дню.“Оленкова лавка похопела жемуши чекац септембер, адок ше дзеци нє враца з од-почивку вона як и другилавки у цихосци будинкубудзе чекац же би ю зоз дри-маня зобудзел школски брен-чок и весели гласи школя-рох.


СМутна Лавка

VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК 65/2013

15

нЄМирна Лабда

Марчова лабдажиму преспала,початок тей ярилєдво дочекала.

Марчова лабдаМарчу нє слуха,по пажици бежияк нємирна муха.

Лєци цали дзень,спадла до потока,нє може шедзицяк домашня квока.

Злєтла до квеца,облачок розбила,цо то за роботалабдо моя мила?!

Буц добра, милєнка,або пойдзеш спац,якеш справованєи ти мушиш знац!


Ганїчка и ГвиЗда

Зашвицела гвизда златнана нєбе високо,жадала ю зняц Ганїчкагоч є превисоко.

Вишла вона помалючкина драбину стару,алє гвизда ище висшедакус попод хмару.

Можебуц би ше требало на турню видрапац, та гвиздочку златну з нєба даяк уж приволац.

Анї то ше нє удалодзивочки Ганїчкибо ше бала пойсц ґу турнїпо тей цмей улїчки.

Та так себе надумала Ганїчка дзивочка: припарац ше будзе на нюдок нє зашпя очка.


PISCI SU VAM NAPISALI - ПисАтелЄ вАМ нАПисАли - ПисЬМенниКи нАПисАли длЯ вАс

Кнїжку Мати Ловрака„Дружба ПетраКвржици“ велї насам-

предз видза як кнїжку о за-друґарствe и приятельстве.Кед початком шейдзешатихрокох прешлого столїтия урамикох Основней школи уПетровцох оформена Шко-лярска задруґа, як єдна зоздаскелїх школских секцийох,вец то часточно було под уп-лївом Ловраковей кнїжки, ачасточно под уплївом тедиш-нєй политики на державнимуровню. На початку своєй роботи тоташколярска задруґа од Меснейзаєднїци Петровци на хас-нованє достала вкупно шейсцгольти жеми, а у першим тро-мешачю 1964. року од Общейпольопривредней задруґи уПетровцох (котра споза тогоприступела ПИК-„Вуковар“),

на дарунок достала ище двагольти овоцнїку зоз коло 260древка вишньох, черешньохи другей овоци. Помедзишори древкох млади задру-ґаре на яр 1964. року посад-зели пасулю и уж истого рокуцали урожай пасулї, алє ивишнї, пооберали и предали,а заробок покладли до касиЗадруґи! Познати ми податокже Школярска задруґа приОсновней школи у Петровцоху тедишнї час мала аж коло200 членох, од вкупно 250поряднїх школярох!На шейсцох гольтох орачейжеми, котра була жовта и нє-барз квалитетна (та є претои дарована Школярскей за-друґи!), по 1965. рок шатипивски ярец, бетелїна и жито,а споза того, кед жем уж буладобре нагноєна, и кукурица.Жем у власнїцтву Задруґи

обробйовала ше на шлїдуюциспособ: дахто од оцох шко-лярских дзецох поорал жем,други подерлял, треци пошалзарно, штварти покомбайно-вал итд., а у рокох кед булазашата кукурица вец истушколяре особнє з мотику око-повали, зач им найчастейшетребало лєм два-три днї. Заробени пенєж бул насправ-ди хасновито потрошени, натаки способ же у идуцих ро-кох купени телевизор, диап-роєктор, радио, ґрамофон,кинопроєктор, фотоапарат идруге, як и за софинансованєшколярских екскурзийох наморйо и индзей. Так, повед-зме, концом юния и початкомюлия 1966. року школяре ос-мей класи ОШ Петровцибули осем днї у Сплиту и наперши завод у своїм живоцевидзели морйо, як и у Са-

раєве. Пре шицко тото век-шина школярох петровскейшколи любели буц члени тейзадруґи, а медзи нїма єденчас бул и я особнє.Медзитим, початни ентузия-зем младих петровских за-друґарох у идуцих рокох шезначно зменшал, та и успихибули менши, насампредз пре-то же дзеци були (пре)завжа-ти на польох своїх родичох,та им ше вец нєбарз робелои на цудзей, односно школ-скей жеми, а кед у юнию1970. року утаргнута осмо-рочна Основна школа Пет-ровци, и достала статус по-дручней школи, вец з єй утар-гнуцом цалком препадла ишколярска задруґа, як єдна зуспишнєйших секцийох тейдакеди успишней и припоз-натей валалскей школи.


ШкоЛЯРСка задРуҐа у пЕтРовЦоХШкоЛЯРСки БаЛаМути (7)


16

стAри рУсКи БAвисКA - нАстУПи

РУЦАНЄ ЦЕГЛИ ЗОЗ ПЛЄЦА

Старши хлапци мерали свою схоп-носц и моц так же руцали цеглузоз плєца. На жеми поцагли линию

на хтору ше ставало и потим кажди з ба-вячох шором брал пол цегли до руки икладол ю гу плєцу, а потим ю моцно ви-руцел напредок. Чия цегла пошла найда-лєй тот бул побиднїк.

Мария Хома

ПРЕБЕРАНЄ

Преберац могли лєм двойо. Требало мац шпарґу, длугоку дас180 цм, хторей ше конци завязало на гузел. Шпарґу ше надзалона обидва руки, на осем пальци, так же ше зохабело вельки

пальци. Потим ше шпарґу по раз накруцело, перше на штири пальциєдней руки, а вец другей. Потим ше зоз штреднїм пальцом єдней рукипрецагло шпарґу, хтора стала прейґ дланї другей руки, а вец ше такпоробело и зоз другу руку. Так преберанка була порихтана за пребе-ранє.

Друга особа зоз двома пальцами, вельким и указуюцимобидвох рукох преберала шпарґу на свойо руки, зоз бокох, там дзе шешпарґа крижала, а потим ше поддзала попод долню шпарґу. Зоз пре-бераньом шпарґи зоз рукох на руки наставали рижни фигури: писмо,вода, колїска, рак и подобни.

Мария Хома

ДЗЕЦИ ЗАЗНАЧЕЛИ ВЕЦЕЙ НАСТУПИ

Цеком мая и юния дзе-цинска танєчна ґрупаКУД а „ Яким Ґовля“

зоз Миклошевцох зазначеладаскельо наступи у своїмоколїску. Мадярске КУД „Пе-тефи Шандор“ зоз Чаковцох10. мая орґанизовало Оп-штинску смотру дзецинскейтворчосци на котрей попримадярского и горватскихтанцох були и руски. Дваднї познєйше у Берки, з на-годи означованя Дня општи-ни Томповци, Миклошевча-нє участвовали на 5. Стрет-нуцу фолклорних и шпивац-ких ґрупох „Сримске коло“котре орґанизовало домаш-нє КУД „Зрински“. Вони од-

танцовали два танци: „Занашу Ганїчку“ и „Чардаш“ ухореоґрафиї Желька Лїкара.Першого юния у Боґданов-цох отримана Жупанийскасмотра дзецинских танєчнихґрупох на котрей попри гор-ватских участвовали дваруски дружтва: „Яким Гарди“зоз Петровцох зоз „Рускиматанцами“ у хореоґрафиїЗвонка Костелника и „ЯкимҐовля“ зоз танцом „За нашуГанїчку“. Вєдно зоз дзецин-ску ґрупу КУД „Зрински“ зозБерки Миклошевчанє 8.юния наступели у Ердуту урамикох 4. Дньох череш-ньох, културней, спортскей,туристичней манифестациї

котра ма за циль промово-ванє того краю у туристич-ним напряме. После про-грами дзеци предлужелидрагу до Осиєку дзе одпат-

рели кино представу и по-шли до Мекдоналдсу.

Ксения Лїкар

VJENČIĆ ВЕНЧИК ВІНОЧОК 65/2013

КУД „Яким Гaрди” зоз Петровцох – тaнєчни подросток

Миклошевски дзеци нa сцени

Члени КУД „Яким Говля” зоз Миклошевцох – дзецинскaтaнєчнa ґрупa

17

UČENICI SURADNICI - ШКОлЯре сОтрУднЇКи - УчнI сПIвПрАцIвниКи

ИДЕя ЗА БАВЕНЄ

Лєто час бавеня и розваги.Ниа вам предклад за єднобависко котре можеце барз

лєгко направиц и бавиц ше самилєбо зоз пайташами. Вола ше «бил-бок», а видумане є у Французкейи барз є популарне и нєшка у риж-них часцох швета.Же бисце го направели треба вам:пластични погарик од йоґурту, груб-ша игла и цверна, дуґова затичкаи мало селотейпу.Погарик можеце прикрашиц як жа-даце: зоз фарбами, фломастерамичи рижнофарбовим папером. Ду-ґову затичку треба предзиравицзоз обидвох бокох и през ню з по-

моцу игли прецаг-нуц моцну цвернудлугоку коло 50 цм. На концу цвер-ни направце вельки ґузел котриби тримал дуґов на цверни. Надну погарика направце малу дзи-рочку през котру прецагнїце другиконєц цверни. Завяжце ґузел и за-лїпце тот конєц до погарика зод-нука. Ваш билбок готови.Бави ше так же треба вжац погарикдо руки и пущиц най дуґов виши, апотим лєгко таргнуц зоз руку жеби дуґов улєцел до погарика. Кельораз за шором можеце то направиц?Направце змаганє зоз пайташами.

Леся Мудри


Морйо

Морйо мойо, окупане у слунку,прекрите з белавим плащоми з рибами прикрашене.

Послухай шептанє витрох,лєт птицох и писню габохкотри приходза здалєка.

Послухай приповедку старогоморяка котри шедзи у своєйскромней барки и плїва по без-конєчному морю.

Слухай приповедки и пробуйздогаднуц ше як було дараз,а як тераз.

Морйо мойо, послухай ме, здо-гаднї ше старих часох, бо крашнєу шерцу мац стари памятки.

паула поточки, 6. класаМиклошевци

МаЛи квецик

У заградки вироснул єденкрасни квецик. Було барз горуцои квецик бул смиядни. Кед раз –збачел вон поточок и барз шерозвешелєл.– Поточку, поточку, чи можемше напиц твоєй води? – замодлєлквецик.Поточок дал квецику кус води.Од того часу квецик и поточокпостали добри пайташе.

Сенка пап, 1. касаМиклошевци

крадоШ и МидЛо

Крадош пришол до пиньвици.Збачел мидло и питал го: – Цо ту робиш таке чисте и па-хняце на тим бридким месце?Барз ше ми пачиш. Вежнєм цезоз собу.Мидло му одповедло :– Нє бер ме, бо я пахняце, а тимаш шмердзаци руки.– Ша то можеме швидко ви-правиц – гварел крадош. Вжалмидло и поумивал руки.– Тераз и я мам чисти и пахняцируки!–

Матей Мудри, 1. класаМиклошевци

Мачка и пеС

Жила себе єдна мачка. Була вонастара, алє ище добре лапаламиши и патканї. Прето каждидзень од ґазди добила фалат кол-баси и шольку млєка. Алє ґаздамал и пса. Тот пес нє бул такидобри як мачка, та прето нє до-бивал таке добре єдзенє. Песчасто бул любоморни на мачку.Єдного дня пес и мачка ше по-били. Ґазда ше нагнївал на пса иположел го на ланц. А мачка идалєй шлєбодно лапала миши иуживала.

кристиан Мудри, 1. класаМиклошевци

риба

Дараз давно у єдней рики жила малариба. А бул ту и єден вельки истрашни крокодил. Крокодил сталнолапал рибу, бо ю сцел поєсц. Алєриба була барз розумна и нїґда шенє дала влапиц. То єй єдного днядопило и вона сцекла занавше доморя и нїґда ше вецей нє врацела.Там пренашла други риби и шлє-бодно плївала по широкому морю.

Марино бабинчак, 1. класаМиклошевци

КАРОЛИНА

Першу руску дзецинску писню котрусом научела шпивац була Каролина.То ми и нєшка найкрасша писня.Учели ме мац, оцец и учителька На-талка. Пача ше ми и мелодия ислова, та сом ю барз швидко на-учела. Паметам же, кед сом мала 6 роки,перши раз сом ю шпивала на бинизоз школярами нїзших класох рус-кого язика. Обавала сом ше, алє сомбула и радосна прето. Тот наступ,пре писню и нєшка паметам.

Дария Рац, 3. класа Петровци

ЯР

Радосне слунко цепло швици. У яркурозквитли и перши фиялки. Мотилїлєца по пажици и збераю мед зозквеца. Вшадзи доокола зажелєнєлаше трава. Розбавени дзеци по цалидзень ше бавя по вонку. Нєшка на мою руку злєцела божа ка-тичка. Прето сом бул барз щешлїви.Я барз любим яр.

Домаґой Гаргай, 4. класа Петровци


ZABAVANA STRANA - зAБAвни БОК – рОвзвAЖAльнA стОрІнКA

Чи сце знали:- же Китайци перши хасновали ще-точки за мальованє и то 3800 роки ско-рей Христа? - же Русия найвекша жем на швеце има поверхносц 17 075 200 квадратникилометри?- же Мадрид єдини главни город у Ев-ропи хтори ше нє находзи на анї єдней

рики?- же у Голандиї можеце плациц карукед нє вежнєце кошарочку у супермар-кету?- же Русия ма два раз векшу поверх-носц од Америки, а Америка ма двараз вецей жительох як Русия?- же ше город Токио скорей волалЕдо?

- же Никсон бул перши пресидательЗАД хтори дал задзекованє?

- же найпопуларнєйше мено за до-машнї любимци у ЗАД Макс?- же Либия єдина держава на швецехтора ма єднофарбову заставу – желє-ней фарби?


ОЦEЦ ЗНА...– Оцец, оцец, нєшка зме у школи

учели же чловек постал од маймуна!

– гвари Владо оцови.

– Ти, сине, можебуц и настал од

маймуна, алє я бизовно нє! – одпо-

вед оцец.

... АЛЄ МАЦ ЗНА НАЙЛЄПШЕМала Вирка випитує мацер:

– Як настали людзе?

– Створел нас Бог! – одповедла мац.

– Алє, оцец ми гварел же людзе на-

стали од маймуна! – аж тераз нїч

нє ясне Вирки.

– Слухай, я бешедовала за мою фа-

мелию, а цо ше дотика фамелиї

твойого оца – то насправди нє знам!

– дипломатски одповедла мац.

ЖИВОТ НА МАРСУПрофесор ґеоґрафиї пита ше шко-

ляром:

– Цо думаце: єст живота на Марсу?

– Бизовно єст! – одповед Янко.

– Прецо ши так бизовни, Янку? –

интересує ше професор.

– Прето же кед моя мац нєдавно

од мойого оца заглєдала же би єй

купел нову бунду и златни ланцущок,

вон єй гварел же спадла з Марсу! –

гварел Янко.

ДОБРЕ ДЇЛОУчителька ше пита школяром:

– Чи дахто од вас нєшка помогнул

мацери, оцови, шестри або брато-

ви?

–Я помогнул братови! – похвалєл

ше Мирослав.

– На яки способ? – интересує ше

учителька.

– Помогнул сом му поєсц колачи

котра упекла наша мац! – гварел

Мирослав.

КРАВАНа годзини природи и дружтва учи-

телька отримала преподаванє о до-

машнїх животоньох.

– Чи дахто з вас зна хтора сорта

кравох найчезша? – опитала ше

школяром пред концом годзини.

– Гевта хтора ци станє на ногу! – ло-

ґично заключел мали Михал.

яким Пушкаш

ШКОЛЯРСКИ ГУМОР

ПОдОБОвО рОБОти

Eлa Войткив, 1. клaсa Петровци Дaрия Рaц, 3. клaсa Петровци

Йосип Свитлaнович,

7. клaсa МиклошевциAнa Рaц, 8. клaсa Петровци

Пaулa Поточки, 6. клaсa Миклошевци

Синишa Рaц, 7. клaсa Петровци

Тенa Голик, 8. клaсa Петровци

ćvjenčić Віночок - savez rusina · 2014-11-27 · 65/2013 vjenČiĆ ВЕ˘ˆИК...

Documents