№ 5 (1663) 1 лютого 2019 року

Генеральний дирек-тор Запорізької атомної електростанції Олександр Остаповець привітав присут-ніх зі святом та подякував учасникам Спартакіади за активність. Те, що у здоровому тілі живе здоровий дух, знайо-мо усім. До того ж ці обидві складові дуже необхідні для виконання трудових обов’язків на підприємстві, та й взагалі, щоб почувати себе здоровим та щасливим.

Щоб підтримувати відмінну фізичну форму у персона-лу станції є всі умови, про які піклується не тільки адміністра-ція станції, але й профспілковий комітет, тому Олександр

ХVIII Спартакіаду ЗАЕС урочисто відкрито!26 січня в спорткомплексі ЗАЕС традиційно відбулося

свято, присвячене закриттю Спартакіади-2018 та відкриттю першої сторінки Спартакіади-2019. На захід зібралося дуже багато люду: спортсмени прийшли разом із родинами та колегами, завітали й гості – представни-ки адміністрації станції, профспілки ЗАЕС та підприємств міста.

Анатолійович висловив щирі слова подяки за розвиток цього напрямку і поширення масових

видів спорту голові профспілки Миколі Захарову.

«Коли адміністрація і профком займаються важли-вою справою, а це – в пер-шу чергу люди, наші колеги, я вважаю, ми маємо право на

гарне та надійне майбутнє», – промовив він. До того ж підкреслив, що, незважаючи

на те, що є переможці минулої спартакіади та проводить-ся офіційне нагородження, у спортивній грі перемогла друж-ба та згуртованість. І за те, що в СОК виховуються справжні спортсмени, подякував його директору Віктору Діброві.

ЗАЕС приділяє багато ува-ги спорту та змогла зберегти цю цінність для людей – про це сказав голова профспілкового комітету станції Микола За-харов. Він висловив подяку за це також заступникам по роботі з персоналом та пред-ставникам цехів, бо саме вони підтримують у робітників бажання займатися спортом та спонукають їх до активної участі у змаганнях.

В цьому році відчувати-меться розвиток комплексу – буде збудовано нові спортивні майданчики. Того ж будемо чекати від Спартакіади-2019, яка, сподіваймося, відкриє нові обличчя.

Трохи статистикиПротягом 2018 року

спортивно-оздоровчим ком-плексом було проведено 157 турнірів і змагань, присвяче-них пам’ятним датам та свя-там. В них прийняли участь 4265 робітників станції з 24 підрозділів. Спартакіада Атомпрофспілки принесла до скарбнички збірної ко-манди ЗАЕС 4 – перших, 3 – других та 2 – третіх місця. У Спартакіаді-2018 з 17 видів спорту змагалися більше 2000 осіб, згуртованих у 14 команд (з 24 цехів).

До речі, минула спартакіа-да станції показала вражаючі результати. Протягом року між спортсменами відбувалася напружена боротьба. До останнього судді не могли спрогнозувати, хто ж стане остаточним переможцем.

Продовження на стор. 9

Е Н Е Р Г І Я 2 В ПІДРОЗДІЛАХ 1 лютого 2019 р. № 5

З основних робіт, викона-них персоналом, Олександр Миколайович виділяє ті, що були пов'язані з продовжен-ням терміну експлуатації енергоблоку № 4. Це заміна комплектних трансформа-торних підстанцій, обладнан-ня розподільчих пристроїв 0,4 кВ, а також акумуляторних батарей.

Багато праці було вкла-дено в об'єкти нового будівництва – корпус «Г» НТЦ, РАВ, ПРТ-3. Персонал брав участь у супроводі багатьох операцій, у прийманні устат-кування від підрядників, а та-кож в пусконалагоджуванні нових систем.

У планах на 2019 рік – остаточний етап робіт щодо лінії «Запорізька АЕС – підстанція Каховська»

А поки поговоримо про підсумки минулого року, який для електричного цеху був дуже насиченим, але й плідним. Персонал цеху брав участь у введенні в експлуатацію об'єктів капітального будівництва, у модернізації устат-кування енергоблоків і у багатьох інших роботах, розповідає начальник ЕЦ Олександр Борисенко.

Так, фахівці цеху допомогли ввести в робо-ту технологічно складний об'єкт – галузевий тре-нажерний ком-плекс спеціальної підготовки ре-монтного персо-налу навчально-т р е н у в а л ь н о г о центру. Це тренажер з вели-кою кількістю устаткування та систем життєзабезпечення, які мають працювати злагод-жено, забезпечувати робо-ту освітлення, вентиляційної системи, системи пожежної сигналізації та пожежогасіння.

Великий об'єм робіт вико-нав персонал при споруджен-ні пуско-резервного транс-форматору третьої групи (ПРТ-3). Ця складна операція пов'язана з кабельними лініями, трансформаторним

у с т а т к у в а н н я м , тому тут були задіяні різні служби цеху, у тому числі – релейного захи-сту і автоматики, електричних ма-шин, експлуатації та інші.

Завершилися й головні роботи на розширюваній

частині відкритого розподільчо-го пристрою – ВРП-750 кВ. У планах на 2019 рік заплано-ваний остаточний етап робіт щодо завершення будівництва лінії електропередачи «Запо-різька АЕС – підстанція Ка-ховська».

Також у цьому році з об'ємних завдань, за слова-ми Олександра Миколайо-вича, на четвертому блоці планується завершення робіт з заміни комплектних розподільчих пристроїв. У межах продовження терміну експлуатації енергоблоку № 5 заплановано ряд робіт з електротехнічного устатку-вання.

«Рік минулий був продук-тивним для цеху не лише у ви-робничому плані. Електроцех став переможцем ювілейного XX творчого конкурсу «Ми так працюємо, живемо та відпочиваємо». Колектив пишається своїми передови-ками виробництва та людьми творчо обдарованими, які ра-дують нас своїми талантами», – зазначив начальник елек-тричного цеху.

Оксана Загуста

Рік поточний, як і минулий, для будівельного комплексу Запорізької АЕС, ймовірно, буде непростим. Основна проблема полягає в тому, що підрядні організації, які виконують монтажні і налагоджувальні роботи на ЗАЕС, відчули на собі великий відтік персоналу. Кваліфіковані кадри поїхали в країни, де оплата праці знач-но вища. У зв'язку з цим бага-то робіт довелося виконувати управлінню будівництва госпспособом, розповідає начальник УКБ Анатолій Казаєв.

Оскільки ця проблема не обійшла стороною й управління будівництва – частина робітників поїхала на заробітки, багато хто пішов на заслу-жених відпочинок. Тому УБ потребує людей робочих спеціальностей, у тому числі малярів, електромонтажників, налагоджувальників, технологів. Сьогодні на станції відкритий прийом на робочі посади.

Проте, незважаючи на дефіцит тру-дових кадрів, усі завдання, що були поставлені перед будівельним комплек-сом Запорізької АЕС, успішно виконані, відмітив Анатолій Казаєв. Без зайвої скромності це можна назвати трудовим

Будівельники ЗАЕС свої завдання успішно виконали

подвигом тих, хто працю-вав на об'єктах нового будівництва, модернізації і ремонтах енергоблоків.

Із глобальних виконаних робіт Анатолій Олексан-дрович називає пуск ПРТ-3, здачу в експлуатацію такого великого комплексу, як кор-пус «Г» НТЦ та будівництво РАВ.

Ще реконструкція будівлі, в яку пере-

селився персонал проектно-конструкторського підрозділу. Це монтаж металоконструкцій, монтаж кабелю і його розключка, вентиляційні роботи, заміна насосів і кондиціонерів. Трудомістка заміна конденсаторів. А та-кож роботи, виконані на розширюваній частині відкритого розподільчого при-строю – ВРП-750 кВ, де залишилося лише підключити лінії електропередачи і про-вести комплексні пусконалагоджувальні роботи.

На 2019 рік, за словами началь-ника УКБ, запланований великий об'єм робіт з будівництва сонячної електростанції «Сонечко». Зараз там ведуться загальнобудівельні роботи, об-городжування території та її благоустрій. Підготовлений пакет документів на

закупівлю обладнання для сонячної електростанції.

Приступлять цього року будівельники до зведення легкого ангарного сховища. Ще їм належить побудувати побутові приміщення на підстанції «Радуга» і ви-робничий корпус в транспортному цеху. Багато роботи в корпусах «А» і «Б» НТЦ. На поточний рік також намічено будівництво третьої черги шламонакопи-теля, здача у промислову експлуатацію азотної-кисневої станції і багато інших, не менш важливих справ.

Оксана Загуста

Е Н Е Р Г І Я 31 лютого 2019 р. № 5

УПАГР

За словами начальника УПАГР Дмитра Ляхіна, на протязі року Держатомрегу-лювання погодило введення в дію переглянутого «Аварійного плану ВП ЗАЕС». Також гене-ральним директором Олексан-дром Остаповцем був затвер-джений розроблений «План реагування на надзвичайні ситуації ВП ЗАЕС».

В листопаді прой-шло спільне з дирекцією НАЕК загальностанційне протиаварійне тренування, у якому взяв участь весь персо-нал підприємства. Проводили-ся протиаварійні тренування з особовим складом аварійних груп і бригад.

Колектив управління взяв участь у проведенні повторної

Головне наше завдання – це забезпечення та підтримка високого рівня аварійної готовності Запорізької АЕС

Для колективу управління з питань аварійної готовності та реагування минулий рік, за словами на-чальника, був результативний. УПАГР є постійним діючим органом управління громадянського захисту та системи аварійного реагування на рівні Запорізької АЕС. До його основних функцій входять питання організації та контролю заходів з громадянського захисту, а також з управління мобілізаційної підготовки.

перевірки ВАО АЕС-МЦ у напрям-ку «Протиаварійна готовність і реагу-вання». Відповідно до цієї ж теми активно велася підготовка до місії OSART.

У межах про-довження терміну експлуатації енер-гоблоку № 4 управління пра-цювало з інспекторами, які проводили обстеження стану аварійної готовності та реа-гування. Результати цієї ро-боти підтвердили відповідність діючої системи реагування щодо встановлених норма-тивних вимог.

Проведена щорічна

перевірка стану та умов зберігання матеріального ре-зерву і аварійного комплекту ВП ЗАЕС.

Керівники підприємства, які беруть участь у забезпеченні цивільного захисту, пройшли навчання на курсах цивільного захисту у Запоріжжі. В Енерго-

дарському учбово-м е т о д и ч н о м у центрі цивільного захисту спеціальне навчання прой-шов керівний склад аварійних груп і бригад та персонал диспет-черських служб п і д п р и є м с т в а . А навчально-

тренувальний центр ЗАЕС провів навчання для працівни-ків станції, які ввійшли до скла-ду аварійних груп і бригад.

На об'єктах підвищеної небезпеки ЗАЕС пройш-ли протиаварійні об'єктові тренування та учбові три-воги з локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

У захисних спорудах, внутрішньому кризово-му центрі і центрі технічної підтримки минулого року, за словами начальника УПАГР, були зроблені усі регламентні роботи на устаткуванні систем життєзабезпечення, онов-лена й поповнена аварійна документація в кризових цен-трах.

Були виконані також за-ходи щодо мобілізаційної підготовки, військового обліку призовників і військовозо-бов'язаних; бронюван-ня військовозобов'язаних, зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та ін. На поточний рік залишається важливою підтримка готовності ЗАЕС до виконання встановленого мобілізаційного завдання.

«Головна задача, яка стоїть перед колективом на цей рік, – це забезпечення та підтримка високого рівня аварійної готовності Запорізької АЕС», – підкреслив Дмитро Ляхін.

Оксана Загуста

29 січня у військовій частині 3042 Нацгвардії України проводилися навчальні збо-ри з військовослужбовцями резервної варти з охорони спеціальних вантажів.

Метою занять було ознайо-мити військовослужбовців з організацією підготовки осо-бового складу до виконання за-вдань, несення бойової служби під час охорони спеціальних вантажів та дії варт при різких змінах в оперативній обстановці.

Також у ході зборів належ-на увага приділялася питан-ням заміру радіаційного фону біля транспортного засобу з спеціальним вантажем та по-рядку надання першої медичної допомоги при пораненнях.

В/ч 3042

Збори з резервною вартоюЗаняття пройшли під

керівництвом першого заступ-ника командира військової частини 3042 – начальника штабу підполковника Юрія Піндака, який, підводячи підсумки зборів, зазначив: “Рівень підготовки особового складу дозволяє у повній мірі виконувати службово-бойові завдання. Але зупинятись на досягнутому ми не будемо – потрібно наполегливо працю-вати над підвищенням рівня підготовки особового скла-ду, впровадження передових методів навчання та покращен-ням матеріально-технічного за-безпечення підрозділу”.

Старший лейтенант Комірний О.Д.

Наприкінці минулого тиж-ня завершено планові середні ремонти на енергоблоках № 3 і № 6.

Третій енергоблок було підключено до мережі 22 січня о 22 год. 21 хв. Тривалість його ремонту склала 110,97 діб при плані 114 діб.

На блоці №3 в ході ремон-ту виконано середній ремонт реакторної установки з повним вивантаженням активної зони, а також капітальний ремонт парогенератора № 4, голов-ного циркуляційного насоса № 1, електродвигуна головно-го циркуляційного насоса № 1 теплообмінника аварійного розхолоджування, контрольно-профілактичні роботи на системі попереднього напру-ження захисної оболонки.

До того ж виконано середній ремонт турбіни парової з розкриттям циліндра низько-го тиску № 1, технологічно взаємопов’язаного обладнан-ня - турбогенератор-збудник вимикач-струмопровід і поточ-ний ремонт фаз «А», «В», «С»

Актуально

Завершилась ремонтна кампанія 2018 року

блочного трансформатора.Крім того, була проведена

ціла низка й нерегламентних робіт, що торкалися впровад-ження автоматичного газового пожежогасіння, модернізації системи збудження генератора, заміни обладнання комплектної трансформаторної підстанції власних потреб 0,4 кВ систем безпеки-1, 3, оснащення уста-новками автоматичного контро-лю силового маслонаповнено-го обладнання головної схеми видачі потужності АЕС та інше.

Що стосується шостого енергоблоку, то його було підключено до мережі 23 січня о 1 год. 30 хв. Тривалість ремонту тут склала 73,06 діб.

З підключенням до мережі енергоблоку № 6 після закінчення планового серед-нього ремонту на ЗАЕС ре-монтна кампанія 2018 року за-вершилася.

Як ми писали раніше, ППР-2019 розпочнеться у березні з планового середнього ремонту енергоблока № 4.

Е Н Е Р Г І Я4 1 лютого 2019 р. № 5СПЕЦІАЛІСТИ ЗАЕС

На дільниці з ремонту генераторів він починав електрослюсарем п'ятого розряду Пізніше став майстром, потім старшим майстром, і в 2017-му очолив дільницю.

Ігор Петрович – уродженець Приморсь-кого району нашої області. Каже, обираючи професію, думав про-сто стати інженером-електриком, бо ця спеціальність затребува-на. На останньому курсі інституту до навчального закладу приїхав заступник начальника електроцеху по роботі з персоналом Запорізької АЕС. Запрошував на роботу, розповідав про перспективи професійного зростання, про розвинену інфраструктуру…

– До цього я навіть не знав, де зна-ходиться Енергодар, – сміється мій співрозмовник. – Але ж подумав і по-годився, розмірковуючи, що батьки неподалік, їздити далеко не доведеться…

Приїхав, оселився в хорошому гурто-житку у порівнянні зі студентськими. Поча-лися цікаві, я б навіть сказав, захоплюючі трудові будні. Напевно, всіх новачків вражають масштаби. Мене теж. Не міг не відзначити, що на такому величезному підприємстві так компактно встановлено обладнання на блоках. А ще просто ки-нулася мені в очі чистота й акуратність скрізь та в усьому. Можу порівняти з іншими промисловими підприємствами, де бруд та сміття на проммайданчику –

Про генератори і про багато іншого…У серпні 1995 року молодий фахівець Ігор Корнієнко прийшов в елек-

тричний цех. За плечима вже було професійно-технічне училище, невеликий робочий стаж, служба в армії та Запорізький машинобудівельний інститут. Так що можна сказати на атомну станцію прибув хороший фахівець з теоре-тичною та практичною підготовкою.

звичайна справа: мов-ляв, це ж виробництво, а не парк культури та відпочинку.

А тут зовсім інша справа! Особливо в теплу пору року: підстрижені га-зони та чагарники, цікаві клумби, яскраві квітники. Я потім приїжджав додо-му, розповідав друзям та родичам, що у нас на промисловій території живуть різноманітні пта-хи, у вечірні та нічні зміни, коли народу поменше,

можна побачити їжачків і зайців… Ось так, мимоволі, Ігор Петро-

вич став для своїх родичів головним і найдостовірнішим джерелом інформації про Запорізьку АЕС. Звичайно, вони чули про атомні електростанції. Але це була друга половина 90-х, і у людей все ще були побоювання. Тому для батьків дізнатися про місце роботи сина з пер-ших рук було важливо. Він розповів їм про високоорганізоване виробництво. А щодо радіації... Взяв у друзів дозиметр, щоб наочно показати, що природний радіаційний фон у рідному селі, розта-шованому в 4 км від гранітного кар'єру, навіть трохи вище, ніж в Енергодарі (хоч і у межах норми).

Й досі всі земляки вірять "своєму атомнику" більше, ніж засобам масової інформації. А він не втомлюється розвіювати міфи та домисли.

В якості начальника дільниці Ігор Петрович забезпечує справність та

працездатність обладнання. А це блокові генератори, силова частина систе-ми збудження генератора та дизель-генератора, генераторні вимикачі, струмопроводи генераторної напруги, дизель-генератори, 6-киловольтні двигу-ни резервних дизельних електростанцій, а також обладнання, пов'язане з вироб-ництвом та розподілом водню. В цілому досить великий обсяг – не тільки електрич-ного, але й теплообмінного. Чого вартий тільки вимикач КАГ-24, що представляє собою симбіоз електрики, пневматики та механіки. Все це – відповідальні агрегати, що вимагають серйозної уваги.

– Коли я починав працювати, то розумів, що стартувати доведеться з ря-дових робочих посад, – говорить Ігор Петрович. – Це просто необхідно! Атом-на електростанція не припускає, що тут може бути якесь другорядне обладнан-ня. Все взаємопов'язано та в підсумку впливає на кінцевий результат вироблен-ня електроенергії. Це я зрозумів з най-перших кроків та переконуюся й досі.

За підсумками 2018 року началь-ник дільниці з ремонту генераторів (ЕЦ) Ігор Петрович Корнієнко наго-роджений вiдзнакою «За вагомий вне-сок у розвиток атомної енергетики».

Лариса Юр'єва

Вітаємо ювіляра!31 січня свої 60 років

відсвяткував головний фахівець з атомних електростанцій (з організації виробництва) – начальник виробничо-технічної служби

БарановськийПавло Антонович.

Адміністрація, профспілковий комітет та колеги щиро вітають ювіляра та бажають щастя, міцного здоров’я, благополуччя й успіхів.

З метою попередження загибелі людей на водних об'єктах, рятувальники міста Енергодар постійно проводять моніторинг стану води на Каховському водосховищі. Наразі крига крихка, місцями спостерігається її танення. Враховуючи усі небезпеки, які приховують зимові водойми та недотримання елементарних правил поводження, рятувальники закликають громадян утри-матись від виходу на кригу.

Шановні батьки, посильте контроль за дітьми, адже часто причиною виникнення надзвичайних подій за їхньою участю стає саме недостатня обачність та опіка дорослих.

Поціновувачів зимової риболовлі, співробітники ДСНС про-сять утриматися від улюбленого заняття, оскільки ризик життям на користь втіхи повністю невиправданий.

Враховуючи досвід попередніх років, рятувальники ще раз нагадують громадянам – ні в якому разі не обирати кригу як шлях для скорочення своєї мандрівки.

Увага!Рятувальники закликають громадян не виходити на тонку кригу!

Якщо ви провалилися на льоду річки або озераШироко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та

утримуйтеся від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайте-ся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.

Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне – пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.

Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.

13-ДПРЧ Головне управління ДСНС України у Запорізькій області

Е Н Е Р Г І Я 51 лютого 2019 р. № 5 ПЛІДНА СПІВПРАЦЯ

Першим захищав диплом слюсар енергоремонтного підрозділу Юрій Устрашкін. На Запорізькій АЕС він працює вже 8 років, і так як робота в задоволення, а колектив до душі, вирішив, що для повної впевненості потрібно отрима-ти диплом факультету: «атом-на енергетика». Він вже має вищу освіту зі спеціальності: «менеджмент…», яка, безу-мовно, в нагоді, та все ж таки признається, що відчував по-требу у спеціальних технічних знаннях, які й надав йому Одеський політех.

Розмова зі студентом відбулася одразу ж після захи-

сту, тому й не дивно, що перші його відчуття, це – полегшен-ня, бо скільки б не був впевне-ний у своїх знаннях, і скільки б іспитів та захистів не пройшов, все одно хвилюєшся. А ще радість від закінчення навчан-ня, яке все ж таки вимотувало і морально, і матеріально. І, звичайно ж, відчув гордість, тому що впорався із завдан-ням.

Для Олени Коструби Одеський політех став продо-

Фахівці ЗАЕС захистили дипломи ОНПУта отримали ступінь магістра

Минулої середи 15 студентів Одеського політехнічного університету успішно захистили свої дипломні роботи. Практично всі вони працівники Запорізької АЕС. І для багатьох це друга вища освіта.

вженням навчання після Сева-стопольського національного університету ядерної енергії та промисловості. Їй зда-лося, що заочно все ж таки навчатися легше, ніж на денному відділенні. Тему ди-плома: «Модернізація системи внутрішньореакторного кон-тролю» вибрала спеціально, щоб глибше вивчати питання, якими займається цех теплової автоматики та вимірювань. Сюди саме зараз вона влаштовується на роботу. У цієї студентки досить друзів і знайомих на Запорізькій АЕС, тому вона не сумнівається в правильності вибору. До

того ж точні науки їй близькі зі шкільної лави, тому впевнена, що займатися технічними пи-таннями буде цікаво.

Про лаборанта ВРХЛ Катерину Карєву ми розповідали на сторінках газети. Ця дівчина вражає своєю активністю. Вона – учасник конкурсу доповідей серед молоді, конкурсу профмайстерності, худож-ньої самодіяльності. Любить вчитися й прагне до розвитку,

тому Одеський політехнічний, можна сказати, закінчила вже двічі – звичайно ж, з різних спеціальностей. Вона звикла жити активно, тому знаходить можливості для саморозвитку. Їй до душі всі проекти, а допитливий ро-

зум, як відомо, зацікавить те, що вдосконалює та відточує особистість.

Сергій Янжула, напев-но, один з самих старших студентів цієї групи, в тому числі й за стажем роботи на ЗАЕС – 15 років. Мабуть, саме життя змусило його сісти за підручники й здобути вищу освіту та, ще діти, яким 14 та 6 років – все це разом, включаючи й виробничий досвід. Тема його дипломної

роботи: «Вплив нейтрон-ного випромінювання на оболонку реактора ВВЕР-1000» близька до завдань, якими займається в цеху ТАВ. На власному досвіді він усвідомив, наскільки важливі професійні знання у сфері

атомної енергети-ки.

Доцент ка-федри: «Атомні електростанц і ї » ОНПУ Олег Зотєєв наголосив, що захист диплом-них проектів – це знаменна подія, адже колектив енергетиків попо-внився магістрами, а за цим ступенем стоять знання, яких так потребує енер-гетична галузь.

Він зазначив, що підготовка фахівців для ЗАЕС ведеться постійно вже кілька десятків років, причому без відриву від вироб-

ництва. Це плідна співпраця, адже чимало працюючих фахівців потребують вдоско-налення своєї кваліфікації. «Ми задоволені успіхами на-ших випускників, адже вони за-ймають високі посади. Досить назвати такі відомі фамілії, як Данко Васильович Білей, Во-лодимир Максимович Пиш-ний, Вячеслав Олексійович Тищенко, Юрій Олександро-вич Недашковський…»

Юлія Ткачук

Е Н Е Р Г І Я6 25 років 1 лютого 2019 р. № 5

Народ тут відповідальний, творчий і легкий на підйом

Чим займається відділ геотехнічних досліджень служби експлуатації будівель та споруд, можна зрозуміти вже з його назви. Тому у штаті – виключно вузькі фахівці да-ного профілю, діяльність яких спрямована в першу чергу на безпеку потужного промис-лового об'єкта.

У структурі ВГТД – кілька груп. Чотири з них: інженерної геології, інженерної гідрогеології, геодезії і сейсмології входять до сектору інженерних вишукувань. Також є група географічних інформаційних систем і дільниця механізації вишуку-вальних робіт. У відділі працюють 33 фахівця. А починалося все з Вален-тини Родної, яка, потім довгий час керувала відділом. То ж якраз за неї формувався колектив та традиції. Зараз Валентина Антонівна на за-служеному відпочинку. А останні 12 років відділ очолює Ігор Підлужний.

– Нашим фахівцям є чим пишати-ся, колектив у нас цікавий, незвичайний. В одній команді зібралися геологи, геодези-сти, гідрогеологи... Це ж люди, які захоплені романтикою! – не приховує емоцій Ігор Підлужний. – Вони люблять намети, багат-тя, річки, ліси і гори... Дуже легкі на підйом! Це дійсно наша гордість. Можна їх хвалити невпинно – і як професіоналів, і як особи-стостей. Звичайно, дуже шкода, що пішла на пенсію Валентина Антонівна, адже цей відділ – її здобуток, її ідея і втілення. Вона віддала багато сил для того, щоб колектив був саме таким – успішним і працьовитим.

Від будівництва АЕС до сьогодення…

Стислий екскурс в історію відділу – від Ірини Склярової, начальника секто-ру інженерних вишукувань. Адже Ірина Миколаївна – з тих перших співробітників, що складають основу колективу і зараз.

– У 1994 році за ініціативою Віктора Русакова, начальника управління капітального будівництва, і Володими-ра Броннікова, генерального директора ЗАЕС, в структурі атомної станції було створено відділ досліджень. Передумо-вою стало рішення харківського інституту «Енергопроект» ліквідувати в Енергодарі свою розвідувальну геологічну партію. Так наш колектив, який працював в цьому про-ектному інституті, перейшов в УКБ. І з само-го початку нашим лідером була Валентина Родна. Нас тоді було дев'ятеро. Я і Наталія Барильник, яка зараз на пенсії, прийш-ли як інженери-геологи. Анатолій Кулак,

Геологи й геодезисти, гідрогеологи, картографи, і навіть бурильники…

Представники таких незвичних на перший погляд для атомної станції професій давно й успішно працюють на ЗАЕС. У відділі геотехнічних досліджень служби експлуатації будівель та споруд, який сьогодні відзначає своє 25-річчя. Хоча насправді його історія почалася набагато раніше, в той час, коли будівництво найбільшої в Європі АЕС тільки планувалося.

Елеонора Фундаментова, Ігор Гуманков – як гідрогеологи. Діяльність з геодезії очо-лив Юрій Бутник, з ним – Ольга Сівецька. Вони ще працюють у відділі. А ось Анатолій Синєгубкін, на жаль, уже пішов з життя. Це був видатний геодезист, який проводив зйомки, коли майданчик під будівництво АЕС ще тільки вибирали.

Потім, у 2000 році, наша маленька гру-па перетворилися на відділ. Три роки ми працювали в складі УКБ. У цей час сформу-валися структура і штат. Але найголовніше – ми своєю справою довели, що дійсно потрібні атомній станції, на всіх етапах її життєдіяльності. Хоча я завжди кажу своїм колегам, що нам постійно треба дово-дити свою необхідність, оскільки ми не експлуатуємо енергоблоки. Але ж як це допомагає підтримувати здорову напругу та не розслаблятися!

25-річчя. Ця подія – велика радість для всього колективу. Ми працювали і до будівництва АЕС, і в період будівництва, і під час пуску кожного енергоблоку, і за-раз – в процесі продовження терміну їх експлуатації. А це вже більше 40 років! На-приклад, я на атомній станції – з 1988-го, ще з харківського інституту.

Як видно з назви, ми вивчаємо землю, геологічне середовище. Геодезисти ро-блять зйомку – і видають генплани. Група геоінформаційних систем розробляє їх в електронному вигляді. Інженери-геологи ви-конують обстеження основ будівель та спо-руд. Гідрогеологи вивчають рівень і динаміку підземних вод, беруть проби для контролю впливу атомної станції на екологію. У мину-лому році відділ розширив свої можливості – на ЗАЕС з'явилася мережа сейсмічного моніторингу. Нам спочатку часто ставили таке питання: мовляв, для чого потрібні гео-логи, гідрогеологи, геодезисти на АЕС. Але зараз, впевнена, всі знають відповідь. Тому

що неможливо експлуатувати такий складний об'єкт без виконання всіх вимог з безпеки.

Хочу привітати всіх працівників відділу з нагоди ювілею! Бажаю подальших трудових успіхів, реалізації нових проектів і починань та радості від своєї роботи!

«Якщо щось десь будується, то починаємо ми»

Головне завдання групи інженерної геодезії – забезпечення геодезичними даними підрозділів ЗАЕС. У групі – сім фахівців, керує якими людина з величезним досвідом Юрій Бутник, який теж починав тут з перших днів.

Юрій Валерійович окреслив основні завдання, покладені на його команду. По-перше, це створен-ня топографічних планів території промислового майданчика та міста, гідротехнічних споруд і зовнішніх об'єктів ЗАЕС. Також періодичне спо-стереження за основами будівель і споруд. Так, в минулому році почали абсолютно нову роботу – спостере-ження за горизонтальними зсувами підпірної стінки вантажного порту в гідроцеху. Відстежують також фахівці групи вертикальність будівель і спо-руд, димових труб, опор, устаткуван-ня, в тому числі на ВРП-750 кВ, коли там виставляють трансформатори. Під час ППР вимірюють ухил фланця

головного роз'єму корпусу реактора на всіх шести блоках станції. Часто доводить-ся вимірювати й висоту ЛЕП – це необхідно для виконання під ними низки проектних робіт. Також виконуються копіювання з топографічних планів для земляних – адже щоб їх розпочати, треба знати, що саме знаходиться під землею.

З масштабних проектів, у яких брали участь фахівці групи, Юрій Валерійович відзначає: розширення ВРП-750, будів-ництво комплексу з переробки твердих РАВ і корпусу «Г» НТЦ. І це не тільки зйомка. Щодо корпусу «Г», то там займалися також встановленням обладнання й іншим.

– Якщо щось десь будується, то починаємо ми, – констатує він. – Будівництво починається з геодезичної зйомки. Потім згідно з нею – проект. Після того він передається нам, а ми виконуємо розбивку цієї будівлі або споруди на місцевості. І вже у процесі виставляємо об-ладнання, спостерігаємо за відхиленнями по вертикальній осі і таке інше.

Щиро вітаю колектив ВГТД з 25-річчям! Усім бажаю насамперед міцного здоров'я, успіхів у праці і особистому житті!

Рівень і якість підземних вод – під контролем

Групою гідрогеологів (їх четверо) з 2001 року керує Ігор Гуманков, який у ВГТД – з 1995 року. Показово, що робочий процес Ігор Сергійович називає не інакше як твор-чим. І розповідає, як усі разом реалізували ідею з реконструкції:

Е Н Е Р Г І Я1 лютого 2019 р. № 5 7

– Першочергове завдання з початку – контролювати рівень підземних вод по відношенню до споруд АЕС. Коли очо-лив групу, виникла ідея повного онов-лення мережі свердловин. Адже проект був з 80-х і на той час вже не відповідав існуючим вимогам. І почалася робота – замовлялися труби, за моїми власни-ми кресленнями виготовлялися фільтри, виконувалося багато іншого. У 2004 році мережа повністю була оновлена. На сьогодні вона включає приблизно 400 свердловин. З них 150 знаходяться на проммайданчику, інші розкидані по об'єктах ЗАЕС по території півострова.

То ж як відбувається контроль рівня підземних вод? На проммайданчику раз на три місяці проводиться відбір проб на хімічний і радіаційний (це силами ЦРБ) склад. На гідротехнічних спорудах – двічі на рік. Отримані дані зводяться до звіту для НАЕК і, контролюючих органів області. Що важ-ливо: за словами нашого співрозмовника, склад води – в межах норми. Стабільно.

Ігор Сергійович підкреслює, що на ЗАЕС, в порівнянні з іншими станціями, в цьому напрямку – замкнутий цикл. «Ми і відбираємо проби, і вимірюємо рівень підземних вод, і видаємо звітність. У нас своя бурова установка, то ж свердловини можемо робити самостійно».

Займається група також обстеженням підземних напірних трубопроводів та обсте-женням бетонних поверхонь на наявність пустот. Для цього є спеціальне обладнання – витокошукач і георадар.

Сейсмомоніторинг – новий напрямок

У минулому році на ЗАЕС було введено в промислову експлуатацію мережу з ше-сти сейсмічних пунктів, оснащених сучас-ними сейсмостанціями. Це стало підставою

для створення у ВГТД групи сейсмічного моніторингу, яка займається сейсмічною активністю району, зони спостереження АЕС, моніторингом сейсмічних явищ не лише в Україні, а й по всьому світу.

Зараз тут працюють три фахівці – з чис-ла співробітників, які раніше були в інших групах. Вони вправно виконують поставлені перед ними завдання, надаючи підрозділам АЕС вихідні дані для сейсмічної кваліфікації обладнання, будівель і комунікацій.

Реалізація на майданчиках АЕС мережі сейсмічного моніторингу – це галузеве рішення Енергоатому. Але Запорізька атомна станція і в цьому питанні була пер-шою. Тепер її досвід – приклад для інших.

Цифрові плани і карти – головне досягнення

Систематизація, збір, зберігання, аналіз і графічна візуалізація просто-рових даних – цим займається група географічних інформаційних систем. При-чому постійний моніторинг інженерних мереж та споруд проммайданчика ЗАЕС – а це сотні кілометрів комунікацій – про-водиться з 1996 року. Все це потрібно для постійного оновлення генерального пла-ну ЗАЕС – важливої складової безпечної експлуатації станції. Саме спільна робо-та групи геоінформаційних систем і групи геодезії забезпечує ведення чергового ге-нерального плану станції з використанням матеріалів топографо-геодезичної зйомки та геоінформаційних технологій.

– Як і будь-яка інша геоінформаційна система, наша почалася зі створення картографічної основи, на якій елементи генплану ЗАЕС представляються в єдиному, наочному й легкому для читання вигляді. Варто відзначити – ми були піонерами ство-рення геоінформаційної системи в Україні, набили багато шишок, але сьогодні без

цих наочних карт і планів неможливо уяви-ти роботу багатьох підрозділів станції, – наголошує керівник групи Ірина Сахарова.

На основі електронного генплану пром-майданчика ЗАЕС були складені тематичні плани по запитах користувачів підземних водоносних мереж, електричних кабель-них ліній, пожежного водопроводу і багато чого іншого. На цей час практично кожен підрозділ має план об'єктів, які експлуатує.

Створення цифрових планів пром-майданчика і міста, оглядової карти промислової зони ЗАЕС і безлічі інших те-матичних карт – саме це фахівці групи ГІС вважають головним своїм досягненням.

Цей відділ посилює та доповнює службу

– Відділ геотехнічних досліджень без-перечно посилює і доповнює нашу служ-бу, адже будь-який інженер-будівельник у роботі дуже часто контактує з тими, хто видає завдання на проектування, хто про-водить геологічні, геодезичні дослідження на стадії початку забудови, – зазначає начальник служби експлуатації будівель та споруд Максим Гордійчук. – Працівникам відділу хочу побажати творчої наснаги, впевненості в своїх силах, глибокого та ре-тельного геологічного аналізу існуючих про-блем та геодезичної точності в їх вирішенні. Всього найкращого! Майте міцний фунда-мент під ногами, отримуйте гідну заробітну платню за вашу працю, яка так часто виконується в польових умовах!

– Велика подяка усім нашим співробітникам за те, що вони – фахівці високого рівня, що ніколи немає відмови у виконанні завдань, що вони – надзвичай-но відповідальні та мають до своєї роботи зазвичай творчий підхід! – приєднався до вітань керівника служби Ігор Підлужний.

Ірина Романова

Е Н Е Р Г І Я8 1 лютого 2019 р. № 5спеціалісти ЗаесВетеран праці

Майстер оперативно-ремонтної дiльницi елек-тричного цеху Дмитро Георгійович Будянсь-кий на АЕС працює п’ятнадцятий рік, по-чинав електрослюса-рем. Про свій колектив говорить з теплотою. Хороший психологічний мікроклімат, упевнений він, дозволяє досягти якісного виконання по-ставлених завдань.

– Ми займаємося ремонтом електро-обладнання. На мені – організація роботи підлеглих та я теж нарівні з ними беру участь у ремонті, бо пара рук ніколи не буває зайвою, – каже мій співрозмовник. – Ми працюємо не тільки у ремонтну кампанію, але і в міжремонтний період. Якщо враховувати, що в ремонті пара-лельно у нас можуть перебувати два, а іноді три блока, то справ вистачає.

Зараз на блоках йде реконструкція та модернізація, заміна електрообладнан-ня. До того ж є відповідальні споживачі,

Електрики – народ різнобічний

які постійно повинні бути в роботі. В процесі ремонту немає можливості живити їх від штатних схем, тому ми забезпечуємо для них тимчасове підключення. Це дуже трудомісткий про-цес: він вимагає не тільки часу, але і зібраності, відповідального підходу.

В електричному цеху про мого співрозмовника відгукуються як про лю-дину різнопланову. В якийсь момент з'явилися захоплення фотографією і спортом.

Він народився на півночі, в краї холодної краси. До речі, батько його вмів передати цю красу на знімках – його роботи часто відбирали на всесоюзні виставки, публікували в га-зетах та журналах. Тож мій співрозмовник знайомий з фотографією з дитинства. На його думку, фотограф – це не та люди-на, у якої є професійна техніка, а та, яка помічає, що відбувається навколо і вміє «бачити кадр». Зараз вже у самого Дмитра Георгійовича є чималий досвід у

проектах різного масштабу, грамоти та дипломи.

Що стосується спорту, то його дитяча мрія – стати професійним баскетболістом – з часом знайшла своє втілення у спартакіадах ЗАЕС, де він грав за свій цех та станцію.

І ще одне його захоплення – це подорожі. На своєму автомобілі він об'їхав з сім'єю майже всю Європу, а його фотороботи часто прикрашають обкладинки журналів та статті зарубіжних сайтів.

– Мій фотомир розширився багато-разово, – зауважує мій співрозмовник, – я своїми очима бачив прекрасні пейзажі, вікову архітектуру, неймовірні острови, мости, світанки і схід сонця у різноманітних обставинах, так само як і захід. Заради красивих кадрів готовий забиратися до важкодоступних місць, шукати нові точки зйомки, прокидатися задовго до світанку.

Додамо, що за результатами 4-го фотоконкурсу Організації молоді Атомпрофспілки Дмитро Будянський зай-няв перше місце в номінації «Енергетика якою вона є».

Лариса Юр'єва

Сьогодні Андрій Михай-лович Акіншев – провідний інженер – начальник АСУТП блоку (ЦТАВ). Організація безаварійної роботи автоматизованої системи управління технологічними процесами – його найважливіше завдання.

Етап з продовження терміну експлуатації блоків № 3 і 4, на яких він працює, пройдено. «Цьому переду-вала велика реконструкція обладнання цеху та величез-ний обсяг робіт. Так що за-раз наші блоки – це щось! Поміркуйте самі: нове облад-нання полегшило виконання функціональних обов'язків, – каже Андрій Михайло-вич. – Спростився процес функціональної діагностики, простіше можна виявляти несправності та дефекти. Стало надійним і електро-постачання – на новому обладнанні фіксуємо мен-ше відмов. Звичайно, в цих умовах потрібні нові знання: вчитися самому, навчати пер-сонал. Цей процес у нас йде

«Як фахівцеві мені пощастило подвійно!»активно та планомірно, осо-бливо у зв'язку з продовжен-ням терміну експлуатації».

Але ж у 1986 році пе-ред молодим випускником Білоярського енергетичного технікуму Андрієм Акіншевим сто-яв вибір між К а л і н і н с ь к о ю або Запорізькою АЕС. Вирішив, що на Запорізькій електростанції в нього буде більше перспектив. До того ж південь України…

І не розчару-вався. Масштаб-не будівництво, два перших блоки вже працюють, третій готується до пуску, четвер-тий зводиться. Молодого спеціаліста взяли черговим електрослюсарем до служби експлуатації ЦТАВ. Та знов знадобилося вчитися, засвою-вати безліч нового обладнання.

«Перше яскраве вражен-ня – це пуск третього блоку, – згадує мій співрозмовник.

– Для станції він третій, а для мене – перший в житті, нехай навіть і в ролі слю-саря. Незабутні враження! Грандіозний проект!

Моїм першим начальником зміни був Віталій Григорович Вла-димиров, вже з досвідом роботи на першому та другому блоках. І ми старалися, запам'ятовували все швидко. Було дуже цікаво. Ра-зом з наладчи-ками та ремонт-ним персоналом усували дефекти

обладнання, несправності, ділилися знаннями».

Хотілося рости професій-но, і він знову став студен-том, цього разу – заочником, в Українській інженерно-педагогічній академії. Та неза-баром він вже інженер АСУТП, потім – начальник зміни цеху, а з квітня 2018 року – началь-ник АСУТП блоку № 4.

Цікаво було на кожному

етапі, бо нова відповідаль-ність, нові функції… Став на-ставником, готував слюсарів та інженерів. А сьогодні відповідає не тільки за безперебійну роботу АСУТП та навчання свого персоналу, але ж і за постійну взаємодію з іншими підрозділами станції, бере участь у спільному вирішенні виробничих зав-дань.

«Для усунення будь-якого дефекту треба його глибоко проаналізувати, – продовжує Андрій Михайлович. – Перш ніж подати заявку, узгодити процедури із суміжними це-хами. Та ще важливий мо-мент – організація необхідних заходів безпеки.

Коли я був інженером, можливо, не так повно уявляв собі цю роботу та вже точно не думав, що буде так цікаво та різноманітно. Взагалі я вважаю: як фахівцеві, мені по-щастило подвійно: спочатку брати участь в пусках блоків, а потім ще й у продовженні терміну їх експлуатації. Не кожному таке випадає!»

Е Н Е Р Г І Я1 лютого 2019 р. № 5 на старт! 9

Початок на стор. 1За словами директора

СОК Віктора Діброви, на по-чатку змагань серед цехів завжди з’являється лідер. Зазвичай через деякий час інші команди підтягуються, а кінцевий результат всієї гри вирішують протибор-ства в останніх двох видах. Несподівано, але вперше за останні кілька років серед великих цехів перемогу у 13-тикратних переможців – ЦТАВ – вирвала об’єднана команда СФЗ – ЗВВО, які лідирували вже від початку змагань.

На думку Віктора Ми-колайовича, їх результат є цілком заслуженим завдяки наполегливості колективу та їх керівництва. Раніше ці підрозділи брали участь в іграх серед малих цехів і впер-ше вирішили об’єднати сили та виступити конкурентами проти цехів-гігантів. Друге місце у цій категорії посів ЕЦ, третє – ЕП-УСП.

Серед малих цехів пере-можцем стала команда ХМ-СГМ, друге місце взя-ли ЦЗДТУ-СКМ, а третє – ЦТПК-ЦРБ.

За високі спортивні до-сягнення за рішенням НАЕК «Енергоатом» медаллю ІІ

ХVIII Спартакіаду ЗАЕС урочисто відкрито!ступеня відзначили Сергія Снєжко (УСП), медаллю ІІІ ступеня були нагороджені Сергій Чулков (ЕЦ), Костян-тин Криволапов (УСП), Станіслав Тілінін (УСП).

Відзнакою «За спортивні досягнення» нагороджені Олена Кри-волапова (УСП), Едуард Ковальов (СГМ), Ро-ман Іванух (ЕЦ), Олена Курносова (УСП), Ігор Рибалко (УСП), Оле-на Вялова (ЕЦ), Віктор Діброва (УСП).

Від Спартакіади-2019 чекають нових

переможцівПісля нагороджень Спар-

такіада-2018 була урочисто закрита, а Спартакіаду-2019 – відкрито. Право здійняти прапори було надано пред-ставникам цехів-переможців минулорічних змагань.

Святкову програму було продовжено традиційним масовим протиборством з перетягування канату, яке тривало понад дві години. В ньому боролися 14 команд. У фінал вийшли не 6 команд, як це було завжди, а сім – в одній підгрупі одразу три сильних суперника набрали рівну

кількість балів. Судді, аби все було по-чесному, вирішили надати їм шанс продовжити боротьбу.

І одразу ж…сенсація!Щорічні переможці ЦТАВ

поступилися першим місцем ЕРП, та стали другими. Третє посіла збірна команда СФЗ-ЗВВО.

На думку Віктора Діброви, в цьому випадку є закономірність: в ЦТАВ ми-нулого року на заслужений відпочинок пішов заступник начальника цеху по роботі з персоналом Ігор Борисович Каранєдов, завдяки якому багато років підтримувався

командний дух перемоги. Во-дночас ЕРП давно готувалися до перетягування, підбираючи сильних людей та залучаючи молодь.

Та хоча яскравим відкрит-тям нової спартакіади є пере-тягування канату, ігровий рік вже було розпочато 15 січня змаганнями з баскетбо-лу. Вони триватимуть місяць. Така відстрочка урочистостей викликана великим наван-таженням ЗАЕС на початку календарного року, а також підготовкою до гідного спор-тивного свята, яке у суботу вийшло напрочуд гарним.

Ірина Гортенко

Команда ЕРП

Е Н Е Р Г І Я10 1 лютого 2019 р. № 5САНПРОСВІТА

Нажаль, в Україні продов-жується наймасштабніший спалах кору за весь період незалежності. З початку року п'ять чоловік померли, з них – троє протягом минулого тижня. За даними Центру громадсь-кого здоров'я МОЗ України, протягом третього тижня січня на кір в країні захворіли 3450 чоловік – 1502 дорослих і 1948 дітей. З початку року кількість хворих нараховує вже 8498. Повідомляється, що найвищі показники захворюваності в Львівській, Рівненській, Вінницькій, Хмельницькій об-ластях.

Як передається кір? Кір передається повітряно-краплинним шляхом, тобто під час чихання, кашлю або розмови з хворим. Цей вірус може жити в повітрі й на поверхні до двох годин після того, як хвора людина поки-нула приміщення. При цьому, інфікований може передавати вірус ще за чотири дні до і за чотири після прояви висипу, тобто, не знаючи про свою хворобу, він розповсюджує вірус. Інкубаційний період кору складає від семи до 21 днів. Дев'ять із десяти невак-цинованих людей, що кон-тактують з хворим, будуть заражені.

Характерна ознака кору – сльозотеча і світлобоязньЯк же протікає захворю-

вання? Спочатку кір нагадує простуду: підвищується темпе-ратура, причому, звичайно, до 37,5–38 градусів, але інколи досягає 39 і навіть 40. Виника-ють катаральні явища: сухий кашель, нежить, першіння в горлі, кон'юнктивіт. Характер-на ознака кору – сльозотеча і світлобоязнь.

Фахівець відділу охорони здоров'я ЗАЕС Олександр Костюков наполягає: при перших же подібних сим-птомах треба звернутися до лікаря. Якщо помітні висипан-ня, що нагадують розсипану манну крупу (плями Філатова-Копліка), – це кір. Плями вини-кають на слизистій оболонці щік, яснах, кон'юнктиві очей, можуть бути на статевих орга-нах. Діагноз підтверджується, коли на 4-5 день з'явиться ти-повий коровий висип у вигляді плям і папул. Спочатку за вухами, на обличчі й шиї, на другий день висип опускається на тулуб і плечі, а на третій – на передпліччя і ніжки. Об-личчя стає одутлим, набряка-ють повіки, і в цей період очі здаються заплаканими, наче щойно ридали.

Що робити? Змащувати шкіру кремом, прикладати примочки з відваром трав

не можна. З часом висип згасає, блідне і стає корич-невим («цвітіння корового висипу»), а стан поступово покращується.

Єдиний надійний засіб захисту від кору –

це вакцинація За Календарем профілак-

тичних щеплень в Україні вхо-дить в перелік обов'язкових і проводиться комплексною вакциною КПК (окрім кору, ще від паротиту і краснухи) дітям у віці 1 рік і 6 років. Щеплен-ня безпечне, ефективне і забезпечує тривалий захист. В осередку кірової інфекції в перші 3 дні від моменту контак-ту з хворим для профілактики проводять вакцинацію дітям старше 1-го року і дорослим до 30-ти років, які не хворіли і не були щеплені. Контактні з хворим беруться на облік в медустанові й спостерігаються за місцем проживання. Макси-мальний інкубаційний період – 21 день.

Також Олександр Костю-ков зауважив: якщо захворіє працівник ЗАЕС, то колеги, що контактували з ним (працюють в одному кабінеті або в одній бригаді та не хворіли на кір, або не були щеплені), беруться на облік в здоровпункті ВОЗ, де спостерігаються 21 день.

В разі появи пер-ших ознак кіру на роботі (підвищення температури, катаральні явища і тому подібне), вони повинні звернутися в здоровпункт, і, як контактні, тобто в яких можливий розвиток захво-рювання, доставляються в медустанову. Якщо ж ознаки хвороби з'являться вдома, треба звернутися в медуста-нову, обов'язково, попере-дивши медпрацівників, що Ви є контактними по кіру.

М і н о х о р о н з д о р о в ` я закликає не панікувати, а обов'язково щеплювати дітей. І щонайшвидше на-долужити щеплення, якщо пропустили планове. Зроби-ти це можуть безкоштовно всі діти до 18 років, а також дорослі до 30 років з груп ризику – військові, студен-ти, медпрацівники, освітяни. Проводиться імунізація в при-щепному кабінеті щеплень ЦПМСД в будівлі колишньої дитячої поліклініки після при-йому й призначення сімейного лікаря. Вакцина є в достатній кількості.

Для формування колектив-ного імунітету необхідно, щоб рівень вакцинації досягав 95-98%.

Юлія Ткачук

На теперішній час кількість хворих в Енергодарі на кір зросла, офіційно зареєстровано 11 випадків захворю-вання. У вівторок стало відомо про учня п’ятого класу НВК № 5. Серед хворих – троє дорослих, решта – діти. За даними медиків, всі діти не щеплені. З огляду на новий випадок зараження кором, ка-рантин в п'ятій школі буде продовжений приблизно до 11 лютого. Та закінчення карантинних заходів має бути офіційно оголошено управлінням освіти у певному наказі. Тож, скільки буде карантин, до-поки що невідомо. Триває карантин і у другій школі.

У зв’язку з поширенням інфекційного захворювання містом та з метою його локалізації 24 січня управління освіти ви-дало наказ з посиланнями до законодав-чих статей, в якому з понеділка 28 січня дітям, не прищепленим від кору з будь-яких причин, забороняється відвідувати навчальні заклади, а саме дитсадки, школи та позашкільні заклади. На почат-ку тижня заборонили відвідувати неще-пленим дітям художню та музичну школи,

Кір потроху крокує Енергодаромякщо мова йде не про індивідуальне на-вчання. В управлінні освіти кажуть, що невакцинованих дітей наразі 135, але з кожним днем їх кількість зменшується, адже після введення обмеження на відвідування занять батьки стали інакше відноситися до щеплення та проводити вакцинацію дітям.

Щоб забезпечити школярів обов'язковою в Україні середньою освітою, в навчальних закладах у понеділок відбулися педагогічні наради. Там з 9 передбачених Законом України «Про освіту» альтернативних форм на-вчання відсторонених дітей були обрані: дистанційна, сімейна та екстернатна. Всі вони передбачають самостійну роботу учнів при допомозі батьків або завдяки спілкуванню з вчителем через електрон-не листування, вайбер або клас-рум. Для батьків нещеплених дітей школи та дитсад-ки підготували накази, в яких зазначили причини відсторонення дітей від навчаль-ного процесу у закладах. Таке рішення закладів освіти дуже обурило деяких батьків, проте, непідписання документу

значитиме їх відмову від забезпечення навчанням власних дітей. Про це також йдеться у шкільному наказі з посиланням на статтю Сімейного кодексу України, а його невиконання розцінюється як не здійснення батьківських обов’язків і може привести до відповідальності.

На сьогодні, за словами в.о. дирек-тора КНП «Центр надання первинної медико-санітарної допомоги» Галини Ганжі, в групі найвищого ризику перед захворюванням знаходяться діти, які от-римали одне щеплення від кору у віці до 1 року і не завершили курс вакцинації другим щепленням до 10 років.

5-6 лютого відбудеться повторне засідання робочої комісії, на якому буде видано розпорядчий документ, який стосується подальших дій щодо заходів з локалізації кору в Енергодарі.

Ірина ГортенкоP.S. На початку тижня заборонили

відвідувати нещепленим дітям художню та музичну школи. Та вчителі будуть прово-дити з ними індивідуальні музичні заняття на дому за можливістю. В художній школі з нещепленими вихованцями відпрацюють учбові години під час весняних канікул.

Е Н Е Р Г І Я1 лютого 2019 р. № 5 ЗАХОПЛЕННЯ 11

Як і багато фотографів, спочатку вона була сімейним хронікером – просто тому, що у батьків був старенький фото-апарат. Куди б не виїжджала сім’я, обов'язково робилися цікаві знімки. З роками це переросло у захоплення й отримало свій розвиток. Коли навчалася в Се-вастопольському національному у н і в е р с и т е т і ядерної енергії та промисловості, приводів для цьо-го було предо-статньо.

– По-перше, студентський гуртожиток знаходився просто на березі моря, а по-друге, неподалік розташовувалися пагорби з покинутими дача-ми, де щовесни розпускало-ся величезна кількість квітів – садових, диких, були навіть рослини з Червоної книги, – згадує Людмила Богдан. – Ви розумієте, не відобразити це диво було просто неможли-во! Мені так хотілося зняти маленьку квіточку, каплю на ньому, комашечку на листоч-ку... але з яскравістю, переда-чею світла моя стара камера не справлялася. Мріяла про

Світ навколо насЛаборант-радіометрист ВРХЛ Людмила Богдан посіла 1 місце у фотоконкурсі

нову. Зі стипендії накопичила і нарешті придбала бажану техніку.

Людмила і зараз дуже лю-бить рослини, квіти... На дачі

сім'я обов'язково вирощує щось екзотичне. І завжди цікаво це відобразити: ось посадили в землю насіння, а ось з нього вже виросло дерев-це або квітка. Саме завдяки їм Людмила Богдан відкрила для себе жанр макро-зйомки. Каже, з

дуже близької відстані росли-на виглядає зовсім інакше, не кожен може це побачити, тому що для цього потрібно просто розпластатися на траві. Щоб сфотографувати цікаву неви-соку квіточку з дуже близької відстані, вона готова оцінити її природну красу з різних ракурсів. А коли дивишся крізь об'єктив фотокамери, цей своєрідний маленький світ виглядає по-особливому.

Вийти з дому у вихідний день, взяти з собою каме-ру і знімати – заняття по-справжньому захоплююче. Навесні навколо особливо ба-гато цікавого: розпускається

нирка на гілочці, розгортається листо-чок… і на крупному плані це виглядаю про-сто заворожуюче.

М а к р о з й о м к а дозволяє відобразити найдрібніші деталі предмета, відкрити їх для себе та показати людям. Цікавий кадр може чекати фото-майстра зовсім поруч – навколо стільки пре-красного!

Людмила каже, що

ф о т о г р а ф і я навчила її помічати те, в чому люди зазвичай не бачать нічого в и н я т к о в о -го. Випадко-вий сонячний п р о м і н ч и к , ледве помітна тінь, що впала на гілку, кущ химерної фор-ми пробуджують нові задуми. Так народився портрет улю-бленого кота Кузі, що сидить на квітучому абрикосі. Ве-личезний пухнастий красень

дуже фотогенічний, напевно тому із задоволенням позує, сміється моя співрозмовниця. Його портрет став прикра-

сою фотовиставки в жанрі «Світ навколо нас».

Ще один знімок – репор-тажний. У минулому році ВРХЛ одержала Гран-прі на святі

«Осінь золо-та». Людмила сфотографу-вала коле-гу в костюмі осені, що дає інтерв'ю перед телевізійною камерою. Ну а знімок, що приніс їй пер-ше місце в жанрі макро-

зйомки – синя троянда у вели-ких краплях дощу.

Лариса Юр'єва

До відомаЧимало прикладів героїзму знає Запорізька земля...

На виконання Указу Президента України від 27.01.2003р. №47/2003 «Про заходи щодо вдосконалення державно-го управління у сфері пожежної безпеки, захисту населен-ня і території від наслідків надзвичайних ситуацій», нака-зу МНС України від 20.02.2006 р. № 86 «Про проведення Всеукраїнської акції «Герой-рятувальник року» на території України з початку року стартувала Всеукраїнська акція «Герой-рятувальник року».

Метою акції є виявлення непересічних особистостей, які проявили мужність та героїзм під час рятування людей, май-на, ліквідації пожеж, аварій, надзвичайних ситуацій, стихійного лиха, а також донесення до широкого загалу фактів та обста-вин героїчних вчинків, визначення найкращих серед кращих.

Учасником Всеукраїнської акції «Герой-рятувальник року» може стати кожний громадянин, який під час рятування людей, майна, ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації проявив мужність та героїзм.

Шановні громадяни міста Енергодар, герої живуть се-ред нас! Повідомляйте про випадки героїзму до 1-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Запорізькій області за тел. 3-37-00 або 101. І людиною, яка вчинила подвиг, пишатиметься вся Україна!

1-ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області

До уваги читачів технічної бібліотеки ЗАЕС!З 12 січня по 12 лютого 2019 року бібліотека проводить

обов'язкову щорічну перереєстрацію. Переконливо проси-мо вас відвідати бібліотеку з метою продовження термінів користування необхідною літературою. Технічна бібліотека знаходиться в НТЦ на першому поверсі, прим.110.

Е Н Е Р Г І Я1 лютого 2019 р. № 512 До 35-річчя ЗАЕС

Реєстраційний № 23від 17.01.94 р.

Адреса:71503, м. Енергодар,

Запорізька обл.,ВП «Запорізька АЕС»

Тираж 3000 примірників Замовлення № 102451

Відповідальність за достовірність цифр,

імен та фактів несуть автори публікацій

№ 5, 01.02.2019 р.email: uiso30238@mgw.npp.zp.ua;

uiso7109@mgw.npp.zp.ua

Засновник та видавець - трудовий колектив

ВП «Запорізька АЕС»

Заснована5 вересня 1986 р.

Відповідальний за випуск -І. Ємельяненко: 5-64-97Макет - А. Прокоф’єва

Фото - А. Черненко

Комп’ютерна верстка М. Мамницька

Читайте “Енергію” на сайті ЗАЕСwww. npp.zp.ua

Раз на рік газета «Енергія» підводить підсумки та зустрічається зі своїми по-заштатними кореспондентами. Й місце для такого спілкування – вже традиційно музей історії ЗАЕС, розташований у культурно-діловому центрі. Тут, чекаю-чи на початок заходу, можна побачити нові експонати, затриматися декілька хвилин біля стендів з історичними вже фотознімками… А «Молодіжний» обов’язково підготує для цього вечора декілька музичних номерів. І тільки після цього відбудеться власне нагородження

Запрошуємо до співпраці!грамотами та призами найактивніших наших «позаштатників».

Ними стали: Галина Шабардіна (ЦД), Олександр Мартинюк (ЗВВО), Олена Вялова (ЕЦ), Дми-тро Орлов (ЕП), Сергій Мошнік (ЦТПК), Ігор Рибалко (УСП), Ольга Шульга (13-ДПРЧ ГУ ДСНС України у Запорізькій області), Тетяна Полісмак, Олександр Комірний, Юрій Піндак, Сергій Ярмоленко – усі з в/ч 3042 НГУ України; Олександр Руденко (профком), Олександр Ци- ганков, Олег Коваль та Людмила Ши-

лова (МЛТО «Резонанс»).На протязі року ці талановиті

й небайдужі люди надавали в га-зету свої статті, замітки, вірші та нарисі, за що ми їм дуже вдячні. До речі, яскраво проявила себе молодь «Атомпрофспілки» – бо вона не тільки стала організатором і учасником багатьох заходів на станції і в місті, але й помічником для газети у плані інформування наших читачів.

Згадали й про те, що рік 2019-й – це 35-річчя першого енергоблоку Запорізької АЕС, а це означає, що газета чекатиме на творчий спалах. Нам цікаві у першу річ спогади про будівництво атомної станції, її першого енергоблоку; нариси про колег – колишніх та сучасних; різноманітні статті на виробничу тема-тику, замітки про культурні та спортивні заходи, що відбуваються у підрозділах, поезія, фотографії та інше.

Ми впевнені, у вас все вийде, бо іноді від задумки до здійснення варто зробити лише один крок – взяти в руки перо. Успіхів вам!

Редакція

В спортивно-оздоровчому комплексі ЗАЕС29 січня з 18.00 та 3 лютого з 9.00 – відкритий чемпіонат

атомної станції з футзалу.30 січня, 1, 4, 6, 8 лютого з 18.00 до 21.00 Спартакіада

з баскетболу, в якій беруть участь 200 осіб.31 січня в шаховому клубі «Біла тура» відбулися змагання

на першість м. Енергодара з шахів.2-3 лютого з 10.00 до 15.00 відбудеться відкритий

чемпіонат ЗАЕС з міні-футболу.2-3 лютого з 10.00 до 15.00 в СОК та в ЕНВК №5 прово-

диться обласна дитяча футзальна ліга серед юнаків.3 лютого з 11.00 до 15.00 в шаховому клубі «Біла тура» –

першість м. Енергодара з шахів.

На цьому тижні

В культурно-діловому центрі30 січня о 15.00 в фойє конференц-залу культурно-ділового

центру ЗАЕС відкрилася виставка вишивок «Чарівна нитка у моєму житті» Любові Кириченко (м. Енергодар).

в фойє актового залу – виставка петриківського розпису Дениса Шелевейстера.

В Художньому виставковому залі на Набережній:з 3 лютого в малому залі – виставка живопису та графіки

«Трудові будні м. Запоріжжя»» – до 80-річчя з дня утворення Запорізької області.