Інтеграція PBL з урахуванням стилю навчання: результати

першого європейського досвіду в Україні

Ідея дослідження: доц. Гребеник Л.І.

Сумский державний університет

Мета дослідження

аналіз роботи студентів протягом першого року інтеграції технології PBL у навчальний план медичного інституту СумДУ;

оцінка ставлення студентів до педагогічної інновації з урахуванням стилю навчання, що дозволить знайти форми та підходи стосовно впровадження цієї педагогічної технології в навчальний процес.

Матеріали і методи У роботі було використане емпіричне дослідження,

основою якого стало вивчення педагогічного досвіду впровадження PBL з використанням методів суцільного спостереження та анкетного опитування у чотирьох групах студентів другого курсу (загальна кількість – 51 особа), що навчалися за експериментальним навчальним планом.

Дослідження проведено у рамках грантового проекту Tempus «Впровадження інноваційних навчальних стратегій в медичній освіті та розвиток Міжнародної мережі національних навчальних центрів» (530519-TEMPUS-1-2012-1-UK-TEMPUS-JPCR).

Проведено анкетування студентів із використанням двох опитувальних листів

• Перший був запропонований на початку впровадження педагогічної інновації. Основою цього анкетування став опитувальний лист стилів навчання по Д. Колбу LSQ(«Learning Styles Questionnaire») в модифікації П. Хані і А. Мамфорда.

Порівняльне оцінювання систем навчання

• Друге анкетування студентів було проведено після вивчення кейсів першого року та базувалося на використанні опитувального листа «Порівняльне оцінювання систем навчання – ПОСН»

• Опитувальний лист ПОСН складався з п'яти блоків, кожен з яких мав характеристичні показники, що були обрані як базові критерії оцінки системи навчання.

Опитувальний лист порівняльної оцінки системи

навчання (ПОСН)

Оцініть за шкалою від 1 до 5,

де 5 – максимально позитивна оцінка

Традиційне

навчання

PBL

I. Психоемоційний комфорт

1 Інтерес до процесу

2 Комфортність обстановки

3 Відсутність емоційної напруги

4 Відсутність тиску з боку оточуючих

5 Почуття задоволеності кінцевим результатом

6 Усвідомлення своєї успішності й інтелектуальної спроможності

7 Відсутність страху помилки

II. Організація навчального процесу

8 Ритм роботи на занятті (з урахуванням часу на вирішення поставленого

завдання)

9 Інформаційна насиченість (обсяг одержуваної та оброблюваної

інформації)

10 Динамічність процесу й різноманітність розв'язуваних завдань і задач

11 Практична спрямованість завдань

12 Вимогливість до кінцевого результату

13 Методична база для підготовки до занять

14 Обсяг розв'язуваних задач

15 Підтримка інтересу до процесу навчання протягом заняття

16 Новизна форми й змісту занять

Опитувальний лист порівняльної оцінки системи навчання

(ПОСН)

III. Місце студента в навчальному процесі

Можливість самовираження й прояву ініціативи

Розвиток командних навичок

Розвиток комунікативних навичок

Розвиток креативності мислення

Зацікавленість у процесі

Активація мислення

Глибина одержуваних знань

Системність одержуваних знань

Практичне застосування одержуваних знань

Виживаність отриманих знань

Усвідомлення необхідності одержуваної інформації

Мотивація на підготовку до заняття

IV. Роль викладача в навчальному процесі

Необхідність

(без повторення оцінки)

Традиційне

навчання

PBL

29 Напрямна й організуюча роль

30 Роль джерела нової інформації

31 Спонукання до вивчення

32 Вимогливість до вивчення

33 Контролююча роль

V. Психоемоційна сторона особистісних взаємин студентів і викладача

34 В системі «студент–студент»

35 В системі «студент–викладач»

Результат

VI. Дайте відповідь на запитання: «Якій системі навчання в медичному інституті ви б надали

перевагу?»

o Традиційна система

o PBL

o Інтеграція PBL у традиційну систему (на ______%)

Відповідь обґрунтуйте.

Опитувальний лист порівняльної оцінки системи

навчання (ПОСН)

Результати опитування за LSQ• Показана відповідність літературним даним відсоткового

розподілу стилів навчання у дослідній групі студентів молодших курсів (51 особа).

• Ведучими стилями у навчанні були виявлені два – це «Мислитель» (23 особи, або 45,1 %) та «Активіст» (10 осіб, або 19,6 %).

• Тенденцію до двох інших стилів спостерігали у меншої кількості студентів: «Теоретик» – 6 осіб, або 11,8 %, «Практик» – 2 чол., або 3,9 %.

• Невеликий відсоток студентів не мав чітко визначеного стилю навчання і був віднесений до різного роду змішаних типів («Мислитель+Активіст» – 4 особи, «Мислитель+Теоретик» – 3 особи, та інші варіанти, загалом 19,6 %).

Рисунок 1. Оцінка різними категоріями студентів психоемоційного комфортув традиційній системі

навчання та в системі PBL.

0

5

10

15

20

25

30

35

Мислителі Активісти Теоретики

Традиційне навчання

PBL

Рисунок 2.Оцінка різними категоріями студентів організації навчального процесу в

традиційній системі навчання та в системі PBL.

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

Мислителі Активісти Теоретики

Традиційне навчання

PBL

Рисунок 3.Оцінка різними категоріями студентів місця студента в традиційній системі

навчання та в системі PBL.

0

10

20

30

40

50

60

Мислителі Активісти Теоретики

Традиційне навчання

PBL

Рисунок 4.Оцінка різними категоріями студентів ролі

викладача в традиційній системі навчання та в системі

PBL.

0

5

10

15

20

25

Мислителі Активісти Теоретики

Традиційне навчання

PBL

Рисунок 5. Оцінка різними категоріями студентів психоемоційної

сторони особистісних взаємин студентів і викладача в традиційній

системі навчання та в системі PBL.

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Мислителі Активісти Теоретики

Традиційне навчання

PBL

Рисунок 6.Оцінка різними категоріями традиційної системи навчання та в системі PBL за загальною сумою балів.

0

20

40

60

80

100

120

140

160

Мислителі Активісти Теоретики

Традиційне навчання

PBL

Рисунок 7.Оцінка студентами місця PBL в системі навчання.

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

Мислителі Активісти Теоретики

По вертикальній вісі – процент інтеграції PBL, запропонований студентами; висота стовпчика показує середнє значення,жирна лінія – середнє квадратичне відхиленняσn-1.

Висновки• Експериментальна програма з інтеграції PBL у навчальну програму медичного

інституту СумДУ довела необхідність впровадження інноваційних педагогічних технологій, що мають професійне спрямування.

• Студенти, які були задіяні у програмі, позитивно сприйняли новий педагогічний підхід. Можливість введення 50 % PBL-занять в навчальний план підготовки студентів медичного інституту підтримали більшість студентів.

• Пошук закономірностей між стилем навчання та тенденціями до вибору студентами традиційної системи або PBL не дав достовірного результату, який можна було б використати для створення уніфікованих рекомендацій щодо організації навчання відповідно до студентських уподобань. Незважаючи на це, можна стверджувати, що студенти «Мислителі» та «Активісти» більш позитивно сприймали педагогічну інновацію.

• В цілому, студенти експериментальних груп стилів «Мислитель», «Активіст» та «Теоретик» вказували на систему PBL як додатковий інструмент використання теоретичних знань, отриманих на традиційних заняттях, для вирішення практичних клінічних задач.

• Експериментальна програма в СумДУ, що запроваджена завдяки європейському проекту Tempus «Впровадження інноваційних навчальних стратегій в медичній освіті та розвиток Міжнародної мережі національних навчальних центрів», дозволяє суттєво покращити технологію підготовки студентів медичного профілю в Україні відповідно до сучасних тенденцій та вимог у вищій освіті.