«Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя».(Ісус Христос, Іоанна 8:12)

тло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя».(Ісус Христос, Іоанна 8:12)

№ 7№ 7СерпеньСерпень

20102010

ЕВОЛЮЦІЯ: НАУКА ЧИ ФАНАТИЧНА ВІРА?

2 стр.— — —

ТВІЙ БОГ ТЕБЕ ВРЯТУВАВ

2 стр.— — —

ДЕНЬ СОНЦЯ АБО ЧИЇМ АВТОРИТЕТОМ?

3 стр.— — —

УНІКАЛЬНА ОДИНИЦЯ ЧАСУ ДЛЯ СІМ’Ї

4 стр.— — —

ЧИ НЕ СТОМИЛИСЯ ВИ СТОМЛЮВАТИСЬ?

5 стр.— — —

ДЕНЬ, КОТОРЫЙ БЛАГОСЛОВИЛ И ОСВЯТИЛ БОГ

6 стр.— — —

МНЕНИЕ ЭКСПЕРТА7 стр.

— — —ХРИСТОС ВОЛОДАР

СУБОТИ8 стр.

ВОНИ КАЖУТЬ: БОГ КАЖЕ:

Треба святкувати неділю як день Господній.

«Пам'ятай день суботній, щоб святити його!» (Вихід 20:8). «…а день сьомий субота для Господа, Бога твого…» (Ви-хід 20:10).

«А хіба Христос не порушував суботу?»

«Бо Син Людський є володарем і субо-ти». (Матвія 12:8). (Він Своїм прикла-дом показав як її треба святкувати).

Христос відмінив Закон.

«Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон… прийшов» (Матвія 5:17).

Кажуть, що мають право змінювати Закон.

«…доки існуватимуть небо й земля, жодна йота, жодна риска із закону не скасується…» (Матвія 5:18).

Субота для євреїв.

«Суботу встановлено для людини…» (Марка 2:27). Вона святкувалася за 1500 років до євреїв, і після них у вічності спасенні також будуть її святкувати. (Ісая 66:22-23).

Кажуть, що після воскресіння Христа вже треба святкувати неділю.

Христос, указуючи на подію, яка станеться майже через 40 років після Його вознесіння, казав: «Моліться щоб ваша втеча не сталася з вами зимою чи в суботу». (Матвія 24:20).

«То кого ж слухати: одні кажуть так, другі по іншому?».

«Бога потрібно слухатися більш, як людей!» (Діяння 5:29).

«Але ж я прийняв Христа і завжди щиро молюся».

«Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидною і молитва того» (Притч.28:9).

Головне мати віру в серці.

«Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі». (Матвія 7:21).

«Хіба не достатньо того, що я люблю Господа і живу згідно закону любові?»

«Якщо любите Мене, збережете Мої заповіді». (Іоанна 14:15).

Найважливішим днем у житті кожної людини є день її народження. Без нього у неї не було б жодного дня. Саме з цієї причини рідні та друзі нама-гаються ваш день народження

державним святом.У Вселенських масштабах

– це День народження нашої планети і людства. Протягом шести днів творіння Бог завер-шив Свої творчі справи на Зем-лі, і у зв’язку з такою подією, Він вирішив сьомий день – су-боту відзначати по-особливому – подарувати людству щотиж-невий святий спочинок.

Разом з тим, мудрий Творець хотів щоб цей день завжди на-гадував людині її корені. Вона не сліпа випадковість – людина створена за образом Божим, і усвідомлення цього, завжди по-винно спонукувати її бути гід-ною цього Взірця.

Як свідчить нам Священна історія, перші люди були довго-жителями – жили сотнями років, і Божі постанови передавалися в усній формі. Однак згодом, коли гріх відступництва почав на-множуватися, Господь вирішив ці постанови власноруч записа-ти у письмовій формі як мораль-ний кодекс – Десять Божих За-повідей. Та, деякі не зрозуміли усіх переваг цих заповідей і, як наслідок, вони почали шукати обхідних шляхів.

якось відмітити, а іноді, навіть, перетворити його на свято.

У держави таким днем є дата її утворення. В Україні, напри-клад, таким днем є День неза-лежності країни і є загально-

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя2

Еволюцію можна знайти тільки в одному місці – у пра-цях вчених еволюціоністів. У природі її ніхто з учених не ба-чив. Вчені-еволюціоністи взяли за основу текст книги «Похо-дження видів» як авторитетний та незаперечний доказ, не маю-чи при цьому жодного доказу. І вони називають це наукою. Су-часній людині модно втлумачи-ти будь-яку казку, якщо тільки при цьому буде проголошено магічний вислів: «так кажуть вчені». Настає пауза і людина починає вам вірити.

А чи не здається Вам доро-гий читачу, що атеїстична ево-люційна наука в особі її пред-ставників є найбільшою у світі релігійною сектою. Адже по-трібно набагато більше віри в те, що все, що нас оточує є ре-зультатом сліпої випадковос-ті, ніж повірити в те, що над-звичайно складна структура живих організмів є справою рук Мудрого Творця. І це при-тому, що строго наукові факти говорять про явно виражений єдиний творчий «почерк» у

– Який вплив на Вас осо-бисто має теорія еволюції?

– На мене особисто ніякого впливу не має. Можна сказати, що зараз відбувається тільки еволюція технічних засобів, са-мих умов життя людини.

– Ким була створена люди-на: Богом чи в процесі еволю-ції?

– Я для себе вважаю, що є вища сила, яка дійсно все це прекрасне на Землі створила, всі ці витвори природи – для життя Людини.

– Ви за, чи проти, щоб її ви-кладали в школах?

– Я не проти теорії великого вибуху та еволюції. Я за повно-цінну освіту, в якій історія ви-никнення людини подавалася б з різних сторін. Це дозволить дітям самостійно визначитися, кому вірити: Біблії чи Дарвіну .

Ірина

– Ви за, чи проти, щоб те-орію еволюції викладали в школах?

– Проти, тому що я вважаю, що людину створив Бог. Дітей навчають не правильно і потім мені знов доводиться відкри-вати своїй дитині правильне бачення, саме те, як навчає Бі-блія.

– Який вплив вона має на Вас особисто?

– Мені прикро чути, що ді-тям намагаються втлумачити що вони мавпячі нащадки.

Лена

ЕВОЛЮЦІЯ: НАУКА ЧИ

ФАНАТИЧНА ВІРА?

творінні. Як на рівні дії атомів (Мікросвіт), так аналогічно й на рівні руху планет та галак-тик у Всесвіті (Макросвіт).

Ернст Геккель, який був фанатичним прихильником те-орії еволюції і який нібито «на основі теорії Дарвіна створив матеріалістичне вчення про закономірності походження й еволюції живої природи». Отож у своїй книжці він використову-вав кліше (фото) одного і того ж виду для ілюстрації зародків трьох різних видів! І коли його на цьому «підловили», він так виправдовувався: «оскільки за-родки все одно подібні, то наві-що робити ще одне кліше, адже це обходиться дорого».

Геріберт Нільсон у 1953 р. заявив: «Виходячи з палеон-тологічних фактів, неможли-во створити навіть карикатуру еволюції. Викопного матеріалу нагромадилося... так багато, що... відсутність перехідних форм неможливо пояснити мі-зерністю матеріалу. Прогалини реальні, вони ніколи не будуть заповнені».

Карл Лінней: «Я бачив слід Божий у Його творінні, і що то за сила скрізь... Що за невимов-на досконалість!»

Едмунд Семюел (1972 р.): «Концепцію еволюції немож-ливо розглядати як строго на-укове пояснення наявності різ-номанітних форм життя. Жоден точний аналіз біогеографічного розподілу або палеонтологіч-ного літопису не може безпо-середньо підтвердити еволю-цію».

Пам'ятаймо: Дарвін так і не пояснив, для чого існує краса в природі!

Сьогодні вчені так само не в змозі дати пояснення теорії еволюції.

Досліджуючи далі книгу Буття 1:26-28, чітко написано, що ми є Творіння Боже: «І ска-зав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою». Слава Богу, що нас створив Господь. Усвідомлен-ня цього спонукує нас берегти гідність дарованого нам образу Божого!

Валентина Глухова

Борис і Галина проживають у селищі Торчин Волинської області. Ось уже не один де-сяток років у злагоді і радості, бо обоє присвятили свої серця і шлюб на служіння Господу. Проте в добу радянського тота-літарного режиму «інакомис-лячим» жилося досить нелегко. У цей перелік колись потрапив і Борис. Через вірність Богу в дотриманні і святкуванні су-

Борис і Галина проживають і Т В ї

ТВІЙ БОГ ТЕБЕ ВРЯТУВАВТВІЙ БОГ ТЕБЕ ВРЯТУВАВботнього дня, згідно Святого Писання, його часто звільня-ли з роботи. Не дивлячись на переїзд сім’ї та тривалий тру-довий стаж, цього разу Бориса звинуватили в «тунеядстві».

Дружині довелось проща-тися з чоловіком. Попереду ви-правна трудова колонія важких робіт і нові випробування віри. З навантаженнями встигав, од-нак у суботу Бориса не було на

кар’єрі. Відчував тиск, звинува-чення і важкі завдання не лише від «сторожів порядку», а й від сусідів у казармі. Згодом, через його дружелюбність і доброту всі зрозуміли: це віруюча лю-дина, яка незважаючи ні на що, у першу чергу слухає Бога.

Якось вранці після вибу-хових дій на одній ділянці працювала вручну вся група. Через певний час прозвучав наказ: «Трохи далі треба дро-бити великі глиби!... Ей, ти, Субота (так прозвали Бориса), іди туди!» Не вагаючись, чоло-вік приступає до важчої робо-ти, куди посилає керівництво. І ось через 2 хвилини до нього доходить звук страшного вибу-ху з щойно покинутої терито-рії, де працювала його бригада. На місці нещасної пригоди він дізнається, що є загиблі і, май-же всі, покалічені на все життя: без рук, без ніг, покривавлені, з ранами на голові. А з вуст мі-ліціонера прозвучало: «Борисе, твій Бог тебе врятував!»

SUNDAY

SONNTAG

СВІТЛО твого Життя 3

Усім, хто знайомляться з Бі-блією, зауважують той факт, що після створення світу в шість днів, Бог поблагословив, освя-тив і відокремив святу суботу для людини. Однак, більшість християн вшановують як день Господній перший день тижня — неділю. Природно виникає питання: Хто ж переніс день спокою з сьомого дня тижня на перший день? Як і коли це відбулося?

На підставі свідчення Свя-того Писання є очевидним, що це здійснилося не Божим авто-ритетом. Господь завірив: «…не порушу Свого заповіту, а що з уст Моїх вийшло, того не зміню!» (Псалом 88:35). «Не думайте, що Я прийшов пору-шити закон або пророків; не по-рушити прийшов Я, але викона-ти» (Матвія 5:17).

У світі існує один документ, що безпосередньо вийшов з вуст Божих і адресований лю-дині — це закон Десяти запо-відей, записаний у книзі Вих. 20:2-17. У четвертій заповіді Бог сказав: «А день сьомий — субота для Господа Бога твого». Оскільки Господь заявляє, що не змінить і не порушить того, що вийшло з Його вуст, озна-чає, Він не переміщав суботу із сьомого дня тижня на перший. Бог суворо заборонив і лю-дині змінювати 10 заповідей: «Не додавайте до того, що Я вам наказую, і не зменшайте з того, щоб виконувати заповіді Господа. Бога вашого» (Втор. 4:2).

Христос за три з половиною роки навчав Своїх учнів і часто розмовляючи з ними про субо-ту, розглядав цю тему з різних точок зору, відсікаючи все по-милкове, — жодного разу не згадав про зміну цього дня. Це питання також не піднімалося і протягом 40-ка днів, в які Він був зі Своїми учнями після во-скресіння.

Якби в Новому Заповіті було наказано дотримувати неділю замість суботи, то про це мало бути повеління Хрис-та, але його немає.

Також ніхто з апостолів не говорив про зміну суботи. Про перший день тижня згадуєть-ся у Новому Заповіті у восьми текстах. Але чи говорять вони

3

на користь святості недільного дня? Не знаходимо ані наймен-шого натяку на це.

Читаючи Євангеліє від Іо-анна розділ 20 і текст 19, ми знаходимо наступний опис по-дій: «Того ж дня – дня першо-го в тижні, – коли вечір настав, а двері, де учні зібрались, були замкнені, – бо боялись іудеїв, – з’явився Ісус, і став посеред-ині, та й промовляє до них: мир вам!» Учні не зібралися для богослужіння, але були разом «тому, що боялися іудеїв».

Деякі помилково вва-жають, що учні зібралися, щоб відзначити воскресіння Христа. Але це не відповідає дійсності, оскільки учні не вірили що Христос воскрес. Марія Магдалина, що бачила воскреслого Ісуса Христа, роз-повіла учням, але вони «не по-вірили» (знаходимо це у Марка 16:11). Тому, ми можемо чесно і справедливо сказати, що на-ведені тексти зберігають мов-чання про святість першого дня тижня.

Заміщення сьомого дня тиж-ня першим днем, тобто неді-лею, як новим днем спокою для християн, було поступовим переходом, що здійснювався протягом третього, четвертого і п'ятого сторіч, і ця зміна була зроблена на догоду звичаям язичницького Риму.

Перший день тижня свят-кувався тими, хто поклонявся сонцю, протягом століть. Саме цього дня вони найзахоплені-ше виявляли своє преклоніння перед сонцем. Стародавній Ва-вилон був центром сонцепо-клоніння. Саме звідти, подібно до інфекції, воно розповсюди-лося по всьому світу. Літописи і витвори мистецтва відобра-жують різні обряди і традиції, пов’язані з культом сонця. Між іншим, ця пошесть не оминула і древніх слов’ян.

Бог закликав народ не по-клонятися світилам небесним: «Щоб ви не зіпсулися …і щоб ти, звівши очі свої до неба, і по-бачивши сонце, і місяць і зорі – не вклонявся їм, і не служив їм…» (Втор. 4:16-19).

Римляни також поклонялися сонцю. Вони назвали дні тижня відповідно до своєї язичницької релігії. У неділю вони кланяли-

ся Сонцю, у понеділок — Міся-цю, у вівторок — Марсу, в се-реду — Меркурію, у четвер — Юпітеру, у п'ятницю — Венері, у суботу — Сатурну. Подібно тому, як сонце управляє плане-тами, день сонця ніби «підно-сився» над усією рештою днів тижня.

Тим часом з’явилася ідея: чом би не ввести неділю в цер-ковний звичай — а заразом і придбати язичників для Церк-ви? Так почалося поступове розмивання засад Церкви, про-цес, що розтягнувся на сторіч-чя.

Уїльям Фрідерік у книзі «Три пророчі дні» робить від-верту заяву: «У той час Церква повинна була або перейняти святковий день у язичників, або примусити язичників пе-ренести цей день. Але перене-сення свята образило б язични-ків і стало б для них каменем спотикання. Природно, церкві було легше розповсюдити на язичників свій вплив, зберігши їх свята» (с. 169,170).

Наскільки є поверхневим на-ведений аргумент! Але саме так все й відбувалося. Гірка правда полягає в тому, що субота Гос-пода Ісуса Христа була прине-сена в жертву богам популяр-ності і компромісу!Август Неандер — один з ви-

дних істориків християнства, заявляє, що дотримання неділі було тільки людською поста-новою, яка була введена серед християн після смерті апосто-лів. Ось його свідоцтво: «Свят-кування першого дня тижня, як і всіх інших свят, завжди було людською постановою. Апос-толи не мали жодного наміру встановлювати їх, ця думка не приходила їм у голову. Рання апостольська Церква і не дума-ла змінювати суботу на день сонця, названий неділею» (Не-андер, перекл. Г.Ж.Роззе, 186 стор.).

Спочатку це відхилення від істини було майже непомітним. Воно не відбулося раптово і не було узаконене яким-небудь певним декретом. Неділя спо-чатку увійшла до вжитку на-віть не як день богослужіння, а як світський вихідний день. Декілька сторіч християни до-тримували обидва ці дні, але

поступово, неділя все більше й більше висувалася на перший план, а субота відтіснялася.

У законодавство недільний день став вводитися в четвер-тому сторіччі. Спочатку про нього були видані цивільні закони, а потім і церковні. Перший цивільний закон про недільний день з'явився 7 березня 321 року в указі ім-ператора Костянтина. Врахо-вуючи популярність неділі се-ред язичників – шанувальників сонця, і пошану до нього з боку багатьох християн, Костянтин сподівався, що, роблячи пер-ший день тижня святковим, він зможе забезпечити підтримку своєму правлінню з боку тих та інших. Зміст закону був таким: «У високоповажний День Сон-ця хай магістрат і весь міський люд покояться, і всі майстерні будуть закриті. Але за містом землероби можуть вільно і на законній підставі продовжувати свої праці» («Історія християн-ської церкви», 5-е видання, том 3, стор. 380).Декілька десятиліть опісля

церква також наслідувала цей приклад. Перший церковний за-кон про недільний день був при-йнятий на Лаодикійському со-борі (близько 364 р. після Р.Х.). Цей собор був не вселенським, а римсько-католицьким.

У ту епоху Священне Пи-сання не було доступне кож-ній людині, як у наші дні. Учення передавалося усно, так що багато мирян насилу могли уловити різницю між Писанням і традицією. І тра-диція все більше й більше пере-творювалася на авторитет.

Неділю не було введено Христом. Це чисто людська по-станова. Зауважмо питання, за-дане Ісусом вчителям закону: «Навіщо... переступаєте запо-відь Божу ради передання ва-шого?» (Матвія 15:3).

Коли йдеться про день Гос-подній, це не тільки вибір – по-коїтися нам у суботу чи в неді-лю, суть питання глибша: хто для нас є більшим авторите-том – Бог чи людина? Сьогод-ні з глибини століть лунає до нас заклик Ісуса Навина:

«Виберіть собі нині, кому служити» (Ісуса Навина 24:15).

Іван Черничко.

СВІТЛО твого життяСВІТЛО твого життя4

Рік за роком, день за днем проходить час… Мало хто з нас замислюється над тим, звідки в людському досвіді з’явились різні одиниці часу. Сьогодні, вже шестикласник може смі-ливо обґрунтувати деякі від-повіді. Рік – це час обертання Землі навколо Сонця (365 діб). Місяць – це час обертання Мі-сяця навколо Землі (29,5 діб). Доба – це час обертання Землі навколо своєї осі (24 год.). Го-дина, хвилина, секунда – це відлік, обумовлений поділом кола на 360 .̊ Тож перші три одиниці часу завдячені астро-номічним об’єктам, останні три – математичним підрахункам. Однак, вчені всього світу ніяк не можуть знайти аналогічне обґрунтування звичного нам тижня.

Ця унікальна одиниця часу представлена лише в акті тво-ріння, описаного в Святому Письмі, причому з чіткою осо-бливістю одного дня в семи-денному циклі. Читаючи перші сторінки Біблії, ми знаходимо, що Бог до кінця шостого дня закінчив створення Землі і її жителів. Але Господь мав осо-бливий намір – сьомий день, су-боту, наділити благословенням і освяченням для всіх людей, читаємо у книзі Буття 2:1-3.Тоді виникає запитання: для яких же цілей був відокремлений цей, начебто, «додатковий» день у тижні – субота?

По-перше, Бог хоче, щоб земляни пам’ятали про Нього, здійснюючи саме в цей день

УНІКАЛЬНА ОДИНИЦЯ ЧАСУ ДЛЯ СІМ’Ї

служіння (див. Левіт 23:23, Луки 4:16).

По-друге, субота передба-чена для фізичного відпочинку (див. Вихід 20:8-11). Адже для гарного самопочуття і здоров’я кожна людина потребує що-тижневого відновлення сил, зупинки в часі. Сьогодні, на серйозних фірмах перед прийо-мом на робочі вакансії можуть прискіпливо запитати: «Як ви відпочиваєте?» Адже, висо-ка працездатність, творчість і завзятість мають прямий зв’язок з відпочинком. Важли-во пам’ятати, що саме суботній спокій Бог наділив благосло-венням для людини.

По-третє, Господь бажає, щоб субота була днем радості та спілкування один з одним, особливо з членами наших сі-мей. Буває, в клопотах зайня-тості хтось із батьків вже й не пригадає в який клас ходить донька або не здогадується,

що син уже вміє керувати ма-шиною. Нам катастрофічно не вистачає на спілкування в родинах у робочі дні. А в цей особливий день Бог бажає, щоб сімейні відносини зміцнились, а спільних інтересів стало біль-ше. У це свято й дружинам не слід стояти за плитою чи біга-ти за покупками, адже ще до настання суботи родина згідно вказівок Бога зробить необхід-не (див. Вихід 16:23,24, Неемії 13:15,18).

Тож, хіба це не наші споді-вання і плекання надій: жити у взаєморозумінні і радості у своїх родинах, мати здоров’я і плідно працювати, зрештою, в стресах буднів знайти мир і спокій для душі у Господі? Зву-чить риторично, чи не так? Тоді залишається лише здійснити особисту перевірку і втілити в життя благословення Всевиш-нього Бога: «Якщо ради субо-ти ти стримаєш ногу свою, щоб

не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і бу-деш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не пі-деш своїми доро-гами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати да-ремні слова, тоді радість у Господі матимеш…» Ісаї 58:13,14.

Анжела Поліщук

– Який видатний пам’ятник ви знаєте?

– Ну якщо це Ужгород,то пам’ятник Петефі, який знахо-диться в центрі.

– Що для вас є суботній спо-чинок?

– Суботній день це перш за все спокій. Цей день також є пам’ятником творіння і про-славлення Бога.

– Давно святкуєте суботу?– З дитинства. А зараз уже і з

сім’єю, і впевнений що мої до-машні від цього тільки виграють.

Михайло.

– Який найбільш унікальний пам’ятник ви знаєте?

– Ну, якщо ви маєте на ува-зі те, про що Біблія говорить «пам’ятай» – то це, звичайно, четверта заповідь.

– Що для вас є суботній спо-чинок?

– Перш за все, це святкова атмосфера, радісне очікування того, що я зустрінуся з друзями на богослужінні і, також, я від-почиваю від буденних справ.

– Відколи ви святкуєте суботу?– Уже майже 28-29років.

Надія

– Який найбільш унікальний пам’ятник ви знаєте?

– О, я догадуюсь що ви маєте на увазі – це пам’ятник із часу! І в цьому його унікальність. Бо якщо якісь визначні дати і зга-дуються раз на рік, то суботній спочинок, який сам Господь освятив, кожного тижня нага-дує нам про нашого Творця і сприяє нашому духовному та фізичному здоров’ю.

– Відколи святкуєте суботу?– Слава Богу, вже святкую 11

років. Моріка..

СВІТЛО твого життяСВІТЛО твого життя 5

Відпочинок, як і активна діяльність є невід’ємною час-тиною життя людини. В кож-ної людини своє уявлення про відпочинок. В одних – це за-тишний інтер’єр ресторану, чи м’який диван біля телевізора , в інших – це спілкування на при-роді або активні рухливі ігри чи просто прогулянка.

Часто люди не придають зна-чення тому, якими важливими є відпочинок та сон.

Щоб зберегти здоров’я не-обхідно підтримувати рівно-вагу між активною діяльніс-тю і розслабленням. Тільки тоді організм буде функціону-вати нормально. Серце – це прекрасний приклад рівноваги між відпочинком і діяльністю. Серце перекачує кров через ор-ганізм зі швидкістю один удар в секунду. За добу воно скорочу-ється біля 100 тисяч разів, пере-качуючи біля 8 тон крові і при нормальних умовах не робить перебоїв. Після кожного ско-рочення серця потрібен корот-кий період відпочинку. Здорове серце скорочується за десяту частину секунди, протягом ін-шої частини секунди воно від-почиває. Під час відпочинку серце насичується киснем і по-живними речовинами, і завдяки цьому воно працює ефективно 70-80 років. Інші органи нашо-го організму також працюють в режимі чергування роботи і відпочинку. Весь наш орга-нізм працює в певному ритмі. Якщо ваші життєві звички протирічать ритму організму, ви захворієте.

Генрі Форд переконався, що вихідний день – запорука успі-ху. «Ми зробили б нашу машину моделі А на 6 місяців скоріше, якби я настояв на тому щоб мої інженери відпочивали у вихід-ний день. У нас тратився цілий

Відпочинок як і активна тиждень на виправлення поми-лок, яких вони припускалися працюючи без відпочинку».

Гарні звички, пов’язані з відпочинком, сприяють під-вищенню якості та інтенсив-ності.

Приклад. В Англії під час другої світової війни збільши-ли робочий день до 74 годин на тиждень. Робітники виконували тільки 66-годинну норму, зни-зилась моральність, почастіша-ли нещасні випадки, знизилась продуктивність та якість праці, робітники стали дратівливими та неспокійними.

Коли адміністрація знизила робочий день до 48 годин на тиждень – ефективність роботи збільшилась на 15%, зменши-лась кількість прогулів, підви-щився моральний рівень. Після цього Британська влада видала закон, який зобов’язав робото-давців надавати вихідний день.

Один день відпочинку на тиждень – це Божественна по-станова. Господь створив нас і знає, що краще для нашого ор-ганізму.

Людина відчуває в осно-вному три різновиди втоми:

1) Токсична – розвивається при кожній хворобі і проходить коли організм справляється з інфекцією.

2) Гіпертонічна втома роз-вивається від розумової чи емоційної перенапруги, при відсутності відпочинку і фі-зичної активності. Симптоми: дратівливість, пригніченість, тривожність, напруженість м’язів, безсоння, головні болі, болі в спині, неспокійний сон. Лікування втоми такого типу: активна фізична праця, фізичні вправи, прогулянки швидким кроком, вживання достатньої кількості води, свіже повітря, контрастний душ. Протипока-

зано: м’яке крісло і телевізор – це найгірше в даній ситуації. Вживання стимуляторів і заспо-кійливих, сечогінних і деяких ліків для нормалізації тиску по-глиблюють втому. Депресія, па-сивність, нудьга, неправильне харчування, переїдання, почут-тя провини, відсутність любові – все це сприяє втомі. Така лю-дина стомлюється більше ніж віддає.

3) Гіпотонічна втома пов’язана з тривалим фізичним навантаженням. М’язи та інші структури скелета втомлюють-ся в наслідок виконання вели-кого обсягу будь якої монотон-ної роботи. Перший симптом – знижується ефективність праці. Втомлена футбольна команда більше травмується. Організм намагається подолати втому за рахунок виділення додатко-вого адреналіну, що забирає більше нашої енергії, ніж коли ми не втомлені. Але все таки ефективність, швидкість, ритм роботи організму знижується. Лікування: здорове харчування, помірне фізичне навантаження, достатній сон. «Сон солодкий в трудящого…» Екл.5:11.

Якщо на втому не звертати увагу, то можна отримати ви-снаження, і навіть фізичний шок. Часто здоровий глузд під-казує нам, що потрібно зупини-тись задовго до того як ми впа-демо, ніби бігун на марафон-ській дистанції. «Вгамуйтесь та знайте, що Бог – Я». Псалом 45:11.

В натовпі, напрузі повсяк-денних справ, оновлена душа буде оточена атмосферою світ-ла і миру. «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю вам. Я даю вам не так як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться ані не лякається!» Івана 14:27.

Спокій – найцінніший оздо-ровчий засіб. Спокій має благо-творну дію при таких гострих інфекціях, як пневмонія, грип чи навіть звичайна застуда. Він зміцнює імунну систему. Також необхідний спокій при гострих травмах, таких як пе-релом кісток, та пошкодження сухожиль. Ідея накладання гіп-сової пов’язки полягає в тому, щоб забезпечити зламаній руці чи нозі нерухомий стан, даючи кісткам можливість правильно зростися.

Розумне використання від-починку сприяє одужанню та відновленню організму. З ін-шого боку, надмірний відпо-чинок шкодить. Збереження гіпсової пов’язки на зламаній руці протягом шести тижнів сприяє зростанню кісток. Але якщо її залишити на три місяці чи довше, то почнеться атрофія м’язів, а кістки втратять більшу частину мінеральних речовин.

Останнім часом медици-на змінила ставлення до стану спокою хворих після операцій. Якщо раніше хворий залишав-ся в ліжку від 7 до 14 днів. То сьогодні пацієнта вже можуть підняти через декілька годин після операції.

Ісус Христос знає найкраще скільки часу потрібно людині для відновлення сил. Одного разу Він звернувшись до учнів, що прийшли зі своєї місійної подорожі сказав: «Ідіть ви самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте». Марка 6:31.

Бог, що створив нас обіцяє відновлювати сили тим, хто до-віряє Йому : «А ті, хто надію складає на Господа, силу від-новлять, крила підіймуть, не-мов ті орли, будуть бігати – і не потомляться, будуть ходити – і не помучаться!» (Ісаї 40:31).

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя6

– Привіт Мар’яна! Ти любиш отримувати подарунки?

– А хіба хтось не любить?– А як ти ставишся до пам’ятних

подарунків?– Ну, я думаю що це не ті, які мож-

на з’їсти, чи зносити. Це щось таке, що постійно може нагадувати про ту особу, яка зробила для вас цей пода-рунок.

– Ось ти святкуєш суботу, але вона також є пам’ятним подарунком від Бога.

– Звичайно, вона кожного разу на-гадує мені про день спокою, про від-починок і про Творця, який турбуєть-ся про мене.

– Давно святкуєш суботу?– Майже 7 років.

Мар’яна

– Добрий день. Для якої цілі існу-ють пам’ятники?

– Для того щоб увіковічити пам’ять про людину.

– А який найбільш унікальний пам’ятник ви знаєте?

– Унікальний? В Ріо-де-Жанейро, пам’ятник Ісусу Христу.

– Чи є для вас суботній день пам’ят ником?

– Однозначно. Цей день також є днем фізичного відпочинку.

– Відколи ви святкуєте суботу?– З дитинства, і вважаю це пере-

вагою. Едуард.

Современный человек на-столько поглощен заботой о преуспевании, что часто не за-мечает течения времени. Биз-нес, обязательства, занятость, темп жизни, информационный ажиотаж – все это неотъемле-мая составляющая жизненного уклада большей части трудо-способного населения мира. В пылу забот, наверное, многие из нас замечали за собой та-

ДЕНЬ , КОТОРЫЙ ДЕНЬ , КОТОРЫЙ БЛАГОСЛОВИЛ И ОСВЯТИЛ БОГБЛАГОСЛОВИЛ И ОСВЯТИЛ БОГ

кую «шалость» разума, как не-способность иногда вспомнить текущий день недели. В таких случаях мы искренне благода-рим своих более расторопных друзей, коллег и родственни-ков, которые со снисходитель-ной улыбкой напоминают нам о названии рабочего дня…

Можно бы посмеяться над собой, но в этом нет ничего удивительного: вторник похож на понедельник, а в пятницу мы должны заняться тем же, что и в среду, и так далее... Хотя ча-сто выходным днем становит-ся тот, который кажется более целесообразным для работода-теля. И тут уж действительно можно посочувствовать чело-веку ХХІ века, для которого названия дней недели стано-вятся и вправду все менее ак-туальны.

Но, кого винить, как не само-го человека? Ведь изначально не было так. А как же было?

Наиболее проверенный спо-соб – обратиться к первоисточ-нику всех знаний – Священным Писаниям. Для этого не понадо-бятся какие-либо специальные знания, потому что достаточно открыть книгу Библию на пер-вой странице, чтобы окунуться в тайны Божьего мироздания.

Читая первую главу книги Бытие, даже неискушенный читатель легко заметит, что, создавая дни недели и все, что им принадлежит, Бог устра-нился от названия этих самых дней недели. Привычные для нас названия «понедельник», «вторник», «среда» и т.д. со-всем отсутствуют в библей-ском повествовании. Бог не стал утруждать Себя тем, что-бы давать какие-либо названия дням недели. Он уровнял шесть дней недели в их статусе и зна-чимости, ограничившись лишь присуждением им порядково-го числа: первый день, второй день, третий день…

Для Бога шесть дней творе-ния представляли собой один созидательный период, в ко-тором Он не делал различия и уровнял их по значимости, ла-конично заключив о сотворен-ном в них: «И увидел Бог все, что Он создал, и вот, хорошо весьма» (Быт.1:31).

Внимательный читатель ре-зонно заметит, что дней в не-деле все же семь, а не шесть, и окажется совершенно правым. Ибо так установил Бог, заклю-чивший в семи днях гармонию мироздания: «И совершил Бог к седьмому дню дела Свои, ко-торые Он делал…» (Быт2:2а). Чем был занят Бог в седьмой

день? Какие дела Он предпри-нял в последний день учреж-денного Им семидневного цикла недели? Книга Бытие из Священных Писаний раскры-вает сакральный смысл даль-нейшего поведения Бога: «…и почил в день седьмой от всех дел Своих, которые делал» (Быт.2:2б). Таким образом определяется вся картина Бо-жественного сотворения мира. Шесть дней Бог посвятил тво-рению и созиданию, а седьмой день определил для полного покоя. И, если все созданное в шесть дней творения Бог на-звал «весьма хорошим», то о седьмом дне, в который Бог по-чил от всех дел Своих, Он дал совершенно другое определе-ние: «И благословил Бог седь-мой день, и освятил его, ибо в оный почил от всех дел Своих, которые Бог творил и сози-дал» (Быт.2:2-3). Именно сло-ва «и благословил Бог седьмой день, и освятил его» являются определяющими для этого дня. Подобная характеристика не имеет отношения больше ни к одному дню недели. Благо-словил Бог и освятил только один единственный день из семи – последний, седьмой.

Исходя из описанной исто-рии сотворения мира и утверж-дения Всесильным Богом седь-мого дня недели днем совер-шенного покоя, встает вполне адекватный вопрос: имеет ли человек в таком случае произ-вольное право выбора избирать для себя или наоборот, отвер-гать, предложенный Богом ва-риант распределения дней не-дели? Обязан ли каждый из нас помнить седьмой день недели, как избранный Богом день по-коя, благословенный и освя-щенный Им?

Можно бы полемизировать по предложенным вопросам. Но будет правильным про-сто согласиться с выбором и определением Всесильного Бога. Если человек ощущает себя созданием Единого Бога и чувствует Его постоянное при-сутствие в повседневной жизни – что в таком случае должно нас заставлять неповиновать-ся Богу и не соглашаться с Его определением? Ответ очеви-ден: ничто. Человек должен безоговорочно признать, что установленный Богом порядок распределения дней недели на шесть рабочих дней и освящен-ный седьмой день покоя – явля-ется единственно правильным и приемлемым. Человек просто вынужден и обязан подчинить-ся воле создавшего его Бога.

В первых двух главах книги Бытие в русскоязычном пере-воде нет названия седьмого дня недели. Но впоследствии Бог открывает смысл названия этого дня. Всесильный Бог за-поведал помнить и хранить седьмой день, по примеру того, как и Сам Он почил в этот день от всех дел своих: «Помни день субботний, чтобы святить его; шесть дней работай и де-лай всякие дела твои, а день седьмой – суббота Господу, Богу твоему…» (Исх.20:8-11).

Из заповеди, которую Все-сильный Бог утвердил стано-вится известным название седь-мого дня недели, в который Бог почил от всех дел своих – это суббота, что и означает в пере-воде с еврейского (шаббат) – покой. Поэтому еженедельная суббота в наших календарях и является тем седьмым днем, который при сотворении мира был благословен и освящен Бо-гом. Нет более дня недели, о ко-тором в Священных Писаниях говорилось бы так, как о суббо-те. Нет иного дня, который бы Бог благословил. И нет другого дня, который бы Бог освятил. Это и является прямым пово-дом к тому, чтобы помнить о субботе и считать ее благосло-венным днем покоя.

В истории последних двух тысяч лет были предприняты неоднократные попытки из-менить статус учрежденной Богом субботы, как седьмого дня недели и олицетворения седьмого дня завершения тво-рения Вселенной. Но вправе ли человек изменять постановле-ния Бога? Кто властен благо-словить какой-либо иной день недели, кроме благословенной Богом субботы? Кто из смерт-ных способен освятить какой-то другой день недели, кроме освященной Богом субботы?

Благословение и святость субботы, как седьмого дня не-дели, в который почил Сам Бог, не могут быть перенесены никем из людей. И кто бы чем ни мотивировал воскресенье, почитаемое двумя третями со-временного мира за седьмой день недели и за день покоя, не является таковым по природе и не несет в себе благословения и освящения Всесильного Бога. Воскресенье – всего лишь пер-вый рабочий день семидневной недели и ничто не изменило его статус.

Помните седьмой день не-дели – субботу, по примеру на-шего Создателя и Творца Все-ленной.

В.Перец

СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя 7

ÌÍÅÍÈÅ ÝÊÑÏÅÐÒÀÌÍÅÍÈÅ ÝÊÑÏÅÐÒÀ

Правилом хорошего тона стало следовать авторитетно-му мнению. Если вы приняли решение не самостоятельно, на быструю руку, а посоветова-лись – вы рассудительны и без сомнения умны.

Мнение эксперта нам про-сто необходимо для того, что-бы вылечиться если заболели. Нам дают совет, что покупать и во что одеваться. Именно экс-перты определяют, что будет с экономикой, и поднимутся ли цены. Даже в духовной сфере эксперт – авторитет. И вот эта тенденция стала настолько распространенной, что мно-гие даже самого Бога вос-принимают так, как научены экспертами…

Наверное, это удобно иметь несколько авторитетных мне-ний на разные случаи жизни. Но прав ли эксперт? Кто пору-чится за него? В мире, где всё покупается и продается, стоит быть осторожным.

Если вопрос касается зуб-ной пасты, мнение «очень знающего» человека ещё как-то можно принять и если эта паста всё-таки не подойдёт, ее можно выбросить. А как быть с душой? Эксперты от церкви – священники, как раз и при-званы развивать нашу духов-ность. Они расскажут, когда и что праздновать, какому свя-тому молиться и что при этом говорить. Всё выглядит очень авторитетно и солидно. Мы без вопросов, по традиции, доверя-ем свое настоящее этим экспер-там. Стоп!

Готовы ли вы доверить им своё будущее?

Готовы ли вы разрешить не-знакомому человеку опреде-лять свою вечную участь? А ведь именно за это отвечает наша духовность и наше пони-мание Бога. Где найти автори-тетного духовного эксперта?

Рекомендациям специалиста,

нас учат доверять на протяжении всей жизни. Еще в шко-ле, не то в шутку, не то всерьёз говорят, что мы произошли от обезьян. Сначала, пока мы дети – нам смешно. Но после, когда взрослеем, мы воспринимает это уже серьёзно, как аксиому, не требую-щую доказательств. А вот как раз доказа-тельства не помеша-ли бы. Но эксперт ав-торитетно заявляет:

мол, эволюция.Существуют ли другие мне-

ния, которым при засилье экс-пертов, тяжело пробиться на-верх?

Да! Креационизм – наука о творении. Оказывается, мно-жество учёных не согласны с Дарвином. Они доказыва-ют, что у жизни на Земле есть Разумное Начало и говорят о ненаучности «теории эволю-ции».

Достаточно взять в руки одну из самых известных и в тоже время самых забытых книг – Библию. Правда, нас учили, что для её понимания нужен специалист. А вы по-читайте. Она как раз написана для того, чтобы понимать. Да, наш ум настолько деградиро-вал, пока мы полагались на экспертов, что потребуются не-которые усилия, чтобы понять язык Библии. Но как только это случится, вы непременно услы-шите Голос. Голос того, кто яв-ляется истинным автором этой книги – голос самого Бога. Бога Творца. Лично, уже без посред-ников, вы сможете Ему дове-рить свою духовность, а значит и своё будущее.

Из этой Книги мы узнаем, что не обезьяны наши прямые потомки, а сам Бог. Вы слыши-те? Бог – наш Отец!

– Эксперты нас обманыва-ли?

– Да.– Зачем?– Всё дело в авторитете…Оказывается, что эта, так

называемая наука об эволю-ции, имела в своей истории возникновения лишь одну за-дачу: показать, чей авторитет выше. Авторитет Бога или человека. Творение взбунтова-лось против своего Создателя. Хотя начало этой войны имеет неземное происхождение, стра-даем мы от этого, здесь и сей-час. Авторитет вселенского зла,

в лице Люцифера, желает хотя бы в умах людей, но победить авторитет самого Бога. На чьей стороне мы?

Противление авторитету Бога – это принятие авторитета сатаны!

Конечно, кто-то скажет, что это не может касаться нас. Мы с уважением относимся к Богу. Да-да. Мы вспоминали уже экспертов от религии, которые учат нас «правильно» понимать Бога. После их советов, познать настоящего, любящего, проща-ющего Отца – уже невозможно или неоправданно трудно. Мы отмечали также, что война авторитетов заставила чело-века поверить в абсурдную и унизительную теорию эволю-ции. Вы представляете, как ра-довался сатана, когда люди за-являли, что появились на свет в результате случая. Как больно было Отцу Небесному, когда его дети отказывались от Него.

Но и это не всё: есть ещё не-что.

Существует, тщательно скрываемый, древнейший ар-гумент в пользу авторитета Творца. Этот аргумент на-столько прямо и просто гово-рит о Боге как нашем Отце, что дьявол потратил тысячелетия для того, чтобы люди забыли об этом. Каждый человек, узнав-ший об этом великом и в тоже время тайном аргументе, неми-нуемо стано-вится перед в ы б о р о м : чей автори-тет признать? Именно тут и решается его вечная участь.

В е ч н а я участь…, что может быть важнее? Не-з а в и с и м о верим мы в это или нет, всем и каждо-му, рано или поздно, при-дётся пред-стать на суд. Н е б е с н ы й суд.

Итак. Этот великий ар-гумент – день поклонения!

Если вновь возьмем в руки Библию – нас опять ждет откры-тие и удивле-

ние. Мы привыкли ко мнению экспертов, ведь они учили нас приходить в храм на поклоне-ние Богу по воскресеньям. Они со многими доказательствами наставляли нас в этом на про-тяжении веков. Но заповедь Божья – одна из десяти, учит другому:

«Помни день субботний»!Странно, ведь так давно су-

ществует церковь. Столько ве-ликих людей признавало имен-но воскресенье за главный день поклонения? В конце концов – так принято, и священники учат именно этому. Стоп!

Готовы ли вы доверить им своё будущее?

Готовы ли вы доверить че-ловеку свою вечную участь? А она, вечная участь, зависит только от одного: чей автори-тет вы выберете. Чью сторону займёте: Бога или человека?

Вы помните, с чего мы на-чали? Правилом хорошего тона стало следовать авторитетному мнению. Если вы приняли ре-шение не самостоятельно, на быструю руку, а посоветова-лись – вы рассудительны и без сомнения умны. Это правиль-но. Прислушайтесь к автори-тетному мнению. Только…

Пусть вашим авторитетом будет Сам Бог!

Дмитрий Долгожительhttp://dolgozitel.blogspot.com

«Ж е м ч у ж и н а »«Ж е м ч у ж и н а »« О, милый друг, ищи своих жемчужин…

И найденное бережно храни».На дне морском жемчужина лежала,Во мгле морской без света и тепла,И красоту свою ракушкой охраняла,Боясь глубинных сил, теней морских,

как зла.

Порывом ветра и волны прибоем,Ракушка на песок морской легла,Увидев свет, ракушка заиграла,Жемчужина в ней будто ожила.

Жемчужина, – своею красотою, Пленяешь ты спокойный, строгий взор, И в сердце каждого сияешь добротою,Бесценным кладом – чистою душой,

Клад Истины – Жемчужины Господни,Ищи же их, и обязательно найдешь – Сказал Христос – они не в

преисподней,Полюбишь Истину – спасенье

обретешь!Людмила Кастран.

Засновник і видавець –Черничко І. П.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇм. Ужгород,

вул. Гагаріна, 36моб. тел. 095-195-4191

e-mail chernip@i.ua

Редакційна колегія:Іван Черничко, Олександр Жупан,Агнеса Черничко, Юлія Сокирко

Фотокореспонденти:Діана Гамор, Петро Шандалі

Реєстраційне свідоцтвоЗТ № 507/99Р від 21. 12. 2009 р.

Адреса друкарні:вул. Свободи, 5с. Рясне-Руська,

Яворівський район,Львівська область

297-47-46Тираж 50 000

СВІТЛО твого життяСВІТЛО твого життя8

Пишіть на адресу: 88000 м. Ужгород, вул. Джамбула, 23; тел. (0312) 45-30-70Пишіть на адресу: 88000 м. Ужгород, вул. Джамбула, 23; тел. (0312) 45-30-70

Питання істинного покло-ніння – це одне із найважливі-ших питань, стосовно якого ви-никало чимало всіляких супе-речок протягом століть. Який день є Господнім – субота чи неділя? Чи змінював Господь день поклоніння чи ні? Якщо народ Божий у Старозавітні часи святкував день суботній, то чи в наш час ми повинні також святкувати цей день, чи якийсь інший або взагалі ніякого дня?

Історія суботнього дня роз-починається ще зі створення на-шого світу. І більше того, Сам Господь Ісус Христос є Твор-цем суботи. Ви здивовані? Хіба ви не звертали увагу на те, що Святе Писання говорить про Христа як Творця всього су-щого? Отож, уважно прослід-куємо: «…дякуючи Отцеві, …що визволив нас із влади темря-ви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина, в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів. Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива. Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено! А Він є перший від усього, і все Ним стоїть» (Послання до ефесян 1:12-17).

Як ставився до суботи Хрис-тос, коли був на Землі? Пи-тання про необхідність дня

Питання істинного покло-ніння – це одне із найважливі-ших питань стосовно якого ви

ХРИСТОС ВОЛОДАР СУБОТИХРИСТОС ВОЛОДАР СУБОТИспокою ніколи не підіймалося під час земного життя Ісуса Христа. Суперечності виника-ли тільки з приводу того, як Він дотримував його. Рабини перетворили суботню запо-відь на формальну вимогу за-кону і зробили її дотримання тягарем. Ісус Христос хотів усунути всі людські постано-ви і виявити істинну красу та значення дотримання суботи.

Коли Христа звинуватили в по-рушенні суботи за те, що Він зціляв людей цього дня, Він відповів: «...годиться і в суботу робити добро» (Матвія 12:12).

Виходила зовсім нечемна си-туація: присутній сам Автор суботи, Він її установив, знає з якою метою це зробив, знає що узгоджується зі святістю

цього дня, а що ні – а вони з претензіями… Ось чому Ісус змушений був нагадати фа-рисеям: «Бо Син Людський є володарем і суботи». (Матвія 12:8).

Якби люди святкували субо-ту, то не довелося б видумувати теорію еволюції. Адже субота дана для того, щоб людина піз-нала хто її Господь. Сьогодні не всі знають хто є їхнім Господом,

але Він дає нам суботу і гово-рить для чого «...щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш!».

Субота, як повідомляє нам це Біблія, буде святкуватися і на Новій Землі. «Бо як небо нове та нова та земля, що вчи-ню, стануть перед обличчям Моїм, говорить Господь, так стоятимуть ваші нащадки та

ваше ім'я! І станеться, кожно-го новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклоняти-ся перед обличчям Моїм, го-ворить Господь». (Іс.66:22-23).

Отже, чи не здається вам дивною така логіка, коли Господь на початку творіння визначив суботній день свят-ковим для людини, визначив також що цей день буде свят-ковим і на Новій Землі, «ну, а поки що, ми будемо святкува-ти хто п’ятницю, хто неділю, а хтось зовсім нічого, а вже потім, у Твоїм Царстві, Гос-поди, ми знову перейдемо на святкування суботи, раз Ти вже цього вимагаєш».

Якби Господь дійсно був у нас на першому місці, то ми б шукали, перш за все, у чому Його воля, а не того, як я буду виглядати в очах більшості, за-спокоюючи себе тим, що «як усім, так і мені». Подібні мір-кування і приведуть нас саме туди, куди переважна біль-шість якраз дуже не захоче «туди» йти (На вічну розлуку з Богом).

Христос сказав: «Якщо ви Мене любите, – Мої запо-віді зберігайте» (Іоанна 14:15). Одна з цих заповідей спонукує нас пам'ятати день суботній, ві-чне знамення між Богом і лю-диною!

Ісус каже: «Йди слідом за Мною». А за ким ти підеш, до-рогий друже?

Михайло Матвійчук.

Вопрос: почему Бог отды-хал в 7 день своего творения и какова на это причина, ви-димо остается закрытым для верующих?

Библия признаёт наличие за-крытых вопросов (Втор.29:29) для детей Божьих, в то же время, уверяя, что всё необходимое для счастья и спасения человека от-крыто в Божьей книге (2Пет.1:3).

А в абстрактных рассуждени-ях типа «закрытый – открытый вопрос» толку не много. Такой подход в практике многих церк-

Питайте – ВідповідаємоПитайте – Відповідаємовей применяется, когда речь за-ходит о прямых свидетельствах Писания, которым не следу-ют члены этих церквей. Тогда обычно говорят: «А нам это еще не открыто».

Когда ПРЯМО сказано, что Бог не устает, логично ли утверж-дать, что Он покоился в субботу, потому что устал? Нет. Об этом сказано в книге Исаии (40:28): «Разве ты не знаешь, разве ты не слышал, что вечный Господь Бог, сотворивший концы земли, не утомляется и не изнемогает?».

Значит, надо искать другую причину, потому что все дей-ствия Бога имеют определенное значение. Надо найти похожую ситуацию и поискать там мотив Его действий.

Скажем, Иисус омыл ноги апо-столам, потом пил с ними при-частное вино и ел хлеб – прини-мал участие в обряде, направлен-ном на освящение участников.

Зачем Он это делал, если и без этого был свят? Вот Его слова: «Ибо Я дал вам пример, чтобы и вы делали то же, что Я сделал вам» Иоан.13:15.

Оказывается, Он дает понять, что сделал это один раз не для

Своего очищения, а чтобы мы знали как нам совершать прича-стие, т.е. как нам очищаться Его жертвой.

Подобное действие, с целью примера для нас, становится понятным и в отношении Его отдыха в седьмой день после сотворения земли. Он ничего не делает просто так. От века создав землю и человека настро-енными под семидневный цикл, Он следует этому плану.

Его деятельное служение было прообразом творческой не-дели, а в могиле Он покоился от дел Своих, как и в первую суб-боту мира.