oppb dodatok 10-2016oppb.com.ua/.../pdf/oppb_dodatok_10-2016_inet.pdf ·...

OPPB_dodatok_10-2016_cover _for print.indd 1 27.09.2016 10:17:22

ре

клам

а


1

Навігатор«КОНСУЛЬТАНТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ» № 10 (40)/2016Щомісячне вкладення до журналу «ОХОРОНА ПРАЦІ І ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА»Видається з липня 2013

Жовтень/10/2016Засновник і видавець — ТОВ «МЕДІА-ПРО»

Головний редакторСергій Пономарьов[email protected]

Заступник головного редактораОлеся Щербак[email protected]

Старший редакторІрина Каленська[email protected]

Виконавчий директорВікторія Заєць

Заступник директора з основної діяльностіОлеся Вдовенко [email protected]

Заступник директора з розвитку та маркетингу Людмила Циганоктел./факс: (44) [email protected]тел./факс: (44) [email protected]

Заступник директора з фінансівОлеся Яременко

Головний дизайнерДмитро Безкровний

Керівник відділу дизайнуВалентина Мартиненко

ВерсткаЄлизавети Вітранюк

Менеджер з рекламиЛариса БульдаТел./факс (44) [email protected]

Керівник відділу передплатиІнна ЗарєчнєваТел./факс (44) [email protected]

Адреса редакціївул. Є. Сверстюка, 11, корпус А,а/с 185, Київ, 02002, УкраїнаТел./факс (44) 507-22-26www.mediapro.com.ua

Друк: ТОВ «СКАЙ-ПРІНТ» вул. Кржижановського, 4, офіс 312, м. Київ, 03680, Україна

Наклад 9930 прим.Замовлення № 534

Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» зареєстровано в Міністерстві юстиції УкраїниСвідоцтво про реєстрацію КВ № 16823-5495 Р від 12.07.2010.Передплатні індексиу каталозі ДП «Преса» 49609, 89092

© ТОВ «МЕДІА-ПРО», 2016

Анатолій Стовбун

Все про нову Гігієнічну класифікацію праці

Вступ .......................................................................... 2

Нові державні санітарні норми і правила ГКП-2014 .......................................... 3

Порівняльна характеристика оцінки умов праці за гігієнічними класифікаціями праці 1986 та 2014 років ..................... 6

Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії хімічного фактора .................................. 7

Гігієнічна оцінка умов праці в разі дії шуму ......... 13

Гігієнічна оцінка умов праці за показниками мікроклімату ............................. 15

Гігієнічна оцінка умов праці при дії атмосферного тиску ............................... 18

Гігієнічна оцінка умов праці за важкістю та напруженістю трудового процесу .................. 20

Прикінцеві положення ............................................... 26

Додаток

Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» ................. 28

Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» ................. 29

OPPB_dodatok_10-2016.indd 1 27.09.2016 11:02:11

2

ОХОРОНА ПРАЦІ

Анатолій СТОВБУН,доцент кафедри водогосподарських систем і охорони праці Державного інституту управління і економіки водних ресурсів, кандидат медичних наук

ВСТУП

8 квітня 2014 р. Міністерство охорони здоров’я України (далі — МОЗ) видало наказ «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів вироб-ничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» № 248 (далі — ГКП-2014), яким визнано такою, що не застосовується на території України, Гигиеническую классификацию труда (по показателям вредности и опас-ности факторов производственной среды, тяжести и напря-женности трудового процесса), затверджену заступником головного державного санітарного лікаря СРСР від 12 серп-ня 1986 року № 4137-86.

Після офіційного опублікування та реєстрації цього наказу в Міністерстві юстиції України 6 травня 2014 р. за № 472/25249 ГКП-2014 набула чинності національного нормативного акта у сфері безпеки та гігієни праці.

ГКП-2014 було розроблено провідними науковцями у сфе-рі гігієни та медицини праці України відповідно до розпоря-дження Кабінету Міністрів України «Про нову Гігієнічну кла-сифікацію праці та показники, за якими надаються пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах зі шкідли-вими та важкими умовами праці, для визначення рівня без-печності умов і характеру праці та ризиків заподіяння шкоди здоров’я працюючим» від 26 вересня 2001 р. № 450-р, а та-кож постанови КМУ «Порядок проведення державного сані-тарно-гігієнічного моніторингу» від 22 лютого 2006 р. № 182.

Все про нову Гігієнічну класифікацію праці


Консультант з охорони праці та пожежної безпеки

3

Керівники підприємств, установ та організацій (далі — підприємство), представники профспілкових комітетів, ство-рених на підприємствах, галузевих профспілок і територі-альних профспілкових об’єднань, працівники Центрів лабо-раторного контролю Держсанепідемслужби (далі — ДСЕС) та новоствореної Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці), а також працівники підприємств отри-мали нормативний акт, який, за твердженнями його розроб-ників, спрямований на гігієнічну оцінку умов та характеру праці на робочих місцях працівників та застосовується на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власнос-ті у випадках, передбачених законодавством.

НОВІ ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ І ПРАВИЛА ГКП-2014

Нова ГКП-2014 складається з трьох розділів («Загальні положення», «Гігієнічні критерії оцінки умов праці», «Загальна гігієнічна оцінка умов праці») та 19 додатків.

Для третього класу умов праці у додатках вказуються па-раметри умов праці на робочому місці, які характеризують певні ступені шкідливих умов праці.

Таблиця кожного додатка містить посилання на відповідні національні гігієнічні нормативні акти.

У розділі І «Загальні положення» ГКП-2014, зокрема, зазначено, що:

• ГКП-2014 «базується на принципі диференціації оцінок умов праці залежно від фактично визначених рівнів впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу та з урахуванням їх можливої шкідливої дії на здоров’я праців-ників» (п. 2).

Проте з наступних положень ГКП-2014 випливає, що гі-гієнічна оцінка умов праці та визначення ступеня дії визна-ченого на робочому місці шкідливого виробничого фактора

У таблицях додатків деталізуються класи умов праці: • оптимальні (тільки для показників мікроклімату, важкості та напруженості праці) —

І клас;• допустимі — ІІ клас;• шкідливі — ІІІ клас;• небезпечні — IV клас.


Охорона праці

4

оцінюється, в основному, тільки на підставі перевищення йо-го гігієнічних рівнів: гранично допустимого рівня (далі — ГДР) або гранично допустимої концентрації (далі — ГДК). Але ж, слід зазначити, що під час виконання виробничих завдань шкідливі виробничі фактори діють на організм працівника навіть тоді, коли їх рівні не перевищують ГДК і ГДР;

• роботу працівників в умовах перевищення гігієнічних нор-мативів (ІІІ клас) дозволено тільки за умови застосування за-собів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом) (п. 3).

При цьому не вказано, яка організація і на підставі якого нормативного акта надає такий дозвіл роботодавцю, а у на-ступних матеріалах ГКП-2014 наводяться дані про роботу у важких і шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня тривалістю 8 годин (п. 7 пояснення до таблиці Додатка 1; п. 5.1 таблиці «Клас умов праці за показниками напруженості праці» (Додаток 16));

• робота (напевно, працівників підприємства — Авт.) в небезпечних умовах праці (IV клас) не дозволяється. Тому не зрозуміла доцільність наведення в додатках 1, 4, 5, 11 і 13 показників, які характеризують ці умови праці. Невже в разі аварійної ситуації або під час проведення робіт з лік-відації аварії в цеху будуть проводити атестацію робочих місць за умовами праці?

Не можна повністю погодитись і з положеннями п. 5 цьо-го розділу щодо використання результатів досліджень (ви-мірювань) — напевно, шкідливих виробничих факторів — оскільки в сучасних умовах в Україні практично ліквідована профпатологічна служба і заклади охорони здоров’я на під-приємствах.

Навряд чи будуть використовувати результати досліджень та гігієнічну оцінку умов праці спеціалізовані підрозділи пси-хофізіологічної експертизи, проведення якої визначається певними видами робіт, які виконує працівник, відповідно до спільного наказу МОЗ і Держнаглядохоронпраці «Про затвер-дження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі» від 23 вересня 1994 р. № 263/121.

До того ж проведення цієї експертизи зосереджено сьо-годні переважно в експертно-технічних центрах (далі — ЕТЦ) Держпраці.

МОЗ та заклади охорони здоров’я самоусунулись від про-ведення психофізіологічної експертизи та не контролюють її проведення в ЕТЦ, хоча вона спрямована на оцінку здоров’я людини, зокрема, діяльності центральної нервової системи працівника, його психічного стану.

Скорочення робочого часу для деяких працівни-ків, зайнятих на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку вироб-ництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робо -чого тижня» від 21 лютого 2001 р.№ 163



5

Не будуть використовувати результати досліджень та гі-гієнічну оцінку умов праці також органи соціального та ме-дичного страхування в тих випадках, коли тарифи відраху-вань залежать від ступеня шкідливості та небезпечності умов праці та завданої шкоди здоров’ю, оскільки сьогодні вели-чина тарифу не залежить навіть від виду економічної діяль-ності підприємства і встановлена однаковою для бібліотеки та вугільної шахти (22 %), хоча гігієнічні умови праці та ризик виникнення нещасних випадків на виробництві серед пра-цівників на них дуже різний.

Навряд чи доцільно було наводити у п. 7 цього розділу зазначені терміни, коли можна було послатися на відповідні нормативні акти, зокрема: ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять»; ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ «Общие санитарно-гигиенические требования к воз-духу рабочей зоны»; ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ «Опасные и вред-ные производственные факторы. Классификация», оскільки не всі наведені терміни надалі вживаються в ГКП-2014 (на-приклад, «працездатність»).

Частина цього пункту щодо визначення шкідливих ви-робничих факторів не повністю відповідає положенням ГОСТ 12.0.003-74, оскільки шкідливими, як зазначено у цьому ГОСТі, визнаються збільшені рівні зазначених виробничих факторів, а не просто їх наявність на робочому місці.

У п. 7 ГКП-2014 не зазначені такі шкідливі фактори, як збільшена запиленість і загазованість повітря робочої зони, розміщення робочого місця на висоті та інші. У категорії ро-біт за важкістю зазначена «дуже важка» праця, хоча така ка-тегорія у ГОСТ 12.1.005-88 не наведена, а у п. 11.3 ГКП-2014 наведені поняття «особливо важка» або «особливо напруже-на праця».

В основному розділі ІІ ГКП-2014 «Гігієнічні критерії оцінки умов праці» зазначено, що вона розподіляє (на на-шу думку, краще вжити слово «оцінює» — Авт.) умови праці на 4 класи (п. 1 цього розділу). Проте, оскільки у IV класі (не-безпечні умови праці) працівникам заборонено працювати, навряд чи було доцільно вносити цей клас до ГКП-2014.

Введення в третій клас для оцінки умов праці ступеня шкідливості 3.4 автоматично «узаконює» або, краще сказа-ти, надає право, дозволяє роботодавцю організовувати ро-боту працівників у таких умовах, хоча вони, згідно з п. 1.1 ГКП-2014, «здатні призводити до значного зростання хроніч-ної патології (певно, її рівня? — Авт.) та рівнів захворюванос-ті з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку тяжких форм професійної патології».

ІСТОТНИМ НЕДОЛІ-КОМ ЦЬОГО РОЗДІЛУ Є ВІДСУТ-НІСТЬ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ТЕ, ЩО ГКП-2014 БУДЕ ЗАСТОСОВУВАТИСЬ ДЛЯ ОЦІНКИ УМОВ ПРАЦІ ПРИ ПРОВЕ-ДЕННІ АТЕСТАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!



6

Надзвичайно важливим є визначення в п. 1.2 цього роз-ділу ГКП-2014 особливо шкідливих умов праці, а у п. 1.3 — особливого характеру праці, хоча ці матеріали доцільно бу-ло б навести у п. 7 розділу І «Загальні положення».

У наступних пунктах другого розділу наведено матеріали щодо гігієнічної оцінки умов праці в разі дії хімічного факто-ра (п. 2), біологічного фактора (п. 3), шуму, інфразвуку та ульт развуку (п. 4), виробничої вібрації (п. 5), за показниками мікроклімату (п. 6), при дії атмосферного тиску (п. 7), елект-ромагнітних полів та випромінювань (п. 8), іонізуючого ви-промінювання (п. 9), за показниками світлового середовища (п. 10), за важкістю і напруженістю трудового процесу (п. 11), аероіонізації (п. 12).

Необхідно відзначити, що у ГОСТ 12.0.003-74 загалом перераховано 28 шкідливих виробничих факторів, тоді як у ГКП-2014 надається оцінка тільки 21-му фактору, а при гігіє-нічній оцінці умов праці з урахуванням комбінованої та спо-лучної дії шкідливих виробничих факторів — тільки 15 факто-рам (ГКП-2014, розділ ІІІ, п. 3, додаток 19).

У розділі ІІІ «Загальна гігієнічна оцінка умов праці» уточнюються умови оцінки умов праці та віднесення їх до одного з класів при комбінованій або сполучній дії шкідливих виробничих факторів та у складних випадках.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОЦІНКИ УМОВ ПРАЦІ ЗА ГІГІЄНІЧНИМИ КЛАСИФІКАЦІЯМИ ПРАЦІ 1986 ТА 2014 РОКІВ

Розглянемо лише деякі положення ГКП-2014 у порівнян-ні з аналогічними в ГК-1986, зокрема щодо гігієнічної оцінки умов праці при дії на працівника:

• шкідливих хімічних речовин у концентраціях, які пере-вищують ГДК;

• шуму;• несприятливих параметрів мікроклімату (температури

повітря);• збільшеного або зменшеного атмосферного тиску;• важкості та напруженості праці.Для цього проведемо порівняльний аналіз значень по-

казників зазначених виробничих факторів при оптималь-них — І клас, допустимих — ІІ клас, шкідливих — ІІІ клас і не-безпечних — IV клас умовах праці за ГК-1986 і ГКП-2014, а також параметрів щодо визначення ступенів їх шкідливої дії у класі ІІІ.



7

Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії хімічного фактора

У ГК-1986 умови і характер праці за ступенем шкідливос-ті та небезпечності дії шкідливих хімічних речовин (Табл. 1) оцінювались як:

а) допустимі, коли концентрація хімічних речовин (напев-но, у повітрі робочої зони? — Авт.) була меншою або дорів-нювала гранично допустимим концентраціям (ГДК);

б) шкідливі та небезпечні, коли концентрація хімічних речовин перевищувала ГДК для хімічних речовин:

• 1 класу небезпеки: 1 ступінь — до 2 разів, 2 ступінь — від 2,1 до 4 разів та 3 ступінь — більше 4 разів;

• 2 класу небезпеки, відповідно: до 3 разів, від 3,1 до 5 разів та більше 5 разів;

• 3–4 класу небезпеки, відповідно: до 4 разів, від 4,1 до 6 разів та більше 6 разів.

Оцінка стану умов праці за дією хімічних речовин у ГКП-2014 за дією хімічних речовин однозначно погіршилась (Табл. 1). До 1 ступеня шкідливих умов праці (3.1) відносять такий стан умов праці, коли шкідливі хімічні речовини 1 і 2 класу небез-печності перевищують ГДК вже від 1,1 до 3 разів. Тобто пра-цівник працюватиме у значно гірших умовах праці під дією шкідливих хімічних факторів виробництва, які будуть оціне-ні тільки як перша ступінь шкідливих умов праці — 3.1.

Таблиця 1

Порівняльна таблиця оцінкиумов праці за гігієнічними класифікаціями праці

у разі дії шкідливого хімічного фактора

Гігієнічнакласифі-

кація праці

Клас небезпеки хімічної (шкід-

ливої) речовини

Класи умов праці

І. Опти-мальні

ІІ. До-пустимі

III. Шкідливі умови, пере-вищення ГДК, разів (ступені):

IV. Небез-печні3.1 3.2 3.3 3.4

ГК-1986 р.1 — ГДК до 2 2,1–4 > 4 немає немає

2 — ГДК до 3 3,1–5 > 5 немає немає

ГКП-2014

переважно загальнотоксич-ної дії 1, 2 класів небезпечності

— ГДК 1,1–3 3,1–6 6,1–10 10,1–20 > 20,0

ГК-1986 р. 3–4 — ГДК до 4 4,1–6 > 6 немає немає

ГКП-2014

переважно загальнотоксич-ної дії 3, 4 класів небезпечності

— ГДК 1,1–33,1–10

10,1–15

>15 —



8

На засіданні Проблемної комісії МОЗ у 2013 році при об-говоренні проекту нової ГКП-2014 автор зробив зауваження її розробникам про недопустимість об’єднання цих різних за класом небезпечності груп хімічних речовин в одному ряд-ку і запропонував розділити їх на два рядки (як це було зроб-лено у ГК-1986). Проте ці побажання розробники ГКП-2014 залишили без уваги.

Це потрібно зробити тому, що токсичність хімічних ре-човин 1 класу небезпечності — надзвичайно небезпечні — у десятки разів вища за токсичність хімічних речовин 2 кла-су — високонебезпечні, про що красномовно свідчать мате-ріали відповідної таблиці ССБТ ГОСТ 12.1.007-76 «Вредные вещества. Классификация и общие требования безо-пасности», витяг з якого мовою оригіналу (Табл. 2) пропо-нується читачам для порівняння.

Перевищення ГДК у 3,1–6 разів сьогодні буде оцінено тільки як 2 ступінь дії (3.2), в 6,1–10 разів — як 3 (3.3), а пере-вищення ГДК у 10,1–20 разів оцінюється як шкідливі умови праці 3.4 ступеня.

Таблиця 2

Наименование показателяНормы для класса опасности

1-го 2-го 3-го 4-го

Предельно допустимая концентрация (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны, мг/м

менее 0,10,1–1,0

1,1–10,0 более 10,0

Средняя смертельная доза при введении в желудок, мг/кг

менее 15 15–150 151–5000 более 5000

Средняя смертельная доза при нанесении на кожу, мг/кг

менее 100 100–500 501–2500 более 2500

Средняя смертельная концентрация в воздухе, мг/м

менее 500 500–5000 5001–50000 более 50000

Коэффициент возможности ингаля-ционного отравления (КВИО)

более 300 300–30 29–3 менее 3

Зона острого действия менее 6,0 6,0–18,0 18,1–54,0 более 54,0

Зона хронического действия более 10,0 10,0–5,0 4,9–2,5 менее 2,5

Правильне визначення ступеня дії шкідливого виробничого фактора на робочих міс-цях, де проведено атестацію за умовами праці, істотно впливає на надання праців-никам, які працюють в умовах праці, що не відповідають санітарно-гігієнічним нор-мам, пільг і компенсацій, передбачених ст. 7 Закону України «Про охорону праці», зокрема, на розмір надбавки та тривалість додаткової оплачуваної відпустки. Таких працівників, станом на 31 грудня 2015 р., в Україні на підприємствах, охоплених дер-жавним статистичним спостереженням щодо умов праці, налічується більше 1 млн.



9

Звертає на себе увагу введення у ГКП-2014 нового кла-су умови праці — умови праці 4 ступеня — небезпечні, коли на робочому місці концентрація шкідливих хімічних речовин 1 і 2 класів небезпеки перевищує ГДК більш як у 20 разів!

До речі, у текстовій частині ГКП-2014 не наведено до-статніх аргументів щодо обґрунтування введення цього кла-су умов праці, а самі розробники (див. розділ І, п. 4.) від-значають, що робота в таких умовах праці не дозволяється. Якщо так, то, напевно, атестація робочих місць за умовами праці при створенні у виробничому підрозділі підприємства IV класу умов праці проводитись не буде. Виникає слушне за-питання: навіщо тоді вводити цей клас умов праці у ГКП-2014?

Проте при такому «регламентуванні» розробники ГКП-2014 не врахували, що для певного виду хімічних речовин 1 і 2 класу небезпечності запропоновані ними для оцінки умов праці перевищення ГДК на робочому місці (ступеня 3.3 і 3.4) наближаються до таких, що можуть викликати гостре профе-сійне отруєння або навіть смерть працівника.

МЕТИЛ ХЛОРИД

Хімічна речовина 2 класу небезпечності, ГДК якого у повітрі робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 становить 5 мг/куб.; протягом двох го-дин середня смертельна концентрація — 50 мг/куб. м (перевищення ГДК у 10 разів — ступінь шкідливості за ГКП-2014 3.3), вражаюча токсодоза становить 90 мг · хв./л.

ВОДНЮ ХЛОРИД

Хімічна речовина 2 класу небезпечності, ГДК у повітрі робочої зони скла-дає 5 мг/куб. м; при концентрації 15 мг/м3 (перевищення ГДК всього втричі — ступінь шкідливої дії за ГКП-2014 — 3.1) вражаються слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, з’являється першіння в гор-лі, захриплість голосу, кашель, нежить, задишка, утруднюється дихан-ня. При концентраціях від 50 мг/м3 (ступінь 3.3) і вище виникають різкі болі за грудиною і в ділянці шлунка, блювання, спазм і набряк гортані, втрата свідомості.

Аналогічні зауваження можна навести навіть до шкідли-вих хімічних речовин 3–4 класу небезпечності.



10

Ефект токсичної дії різних хімічних речовин залежить від кількості речовини, яка потрапила до організму, її фізичних властивостей, тривалості та шляхів надходження, хімізму взаємодії з біологічними середовищами організму праців-ника (кров’ю, ферментами тощо). Крім того, цей ефект за-лежить від статі, віку, індивідуальної чутливості працівни-ка (особливо це стосується хімічних речовин з алергенним ефектом), шляхів надходження та виведення, розподілу в ор-ганізмі, а також метеорологічних умов та інших супутніх чин-ників навколишнього виробничого середовища.

МЕТИЛ БРОМИСТИЙ

Хімічна речовина 3 класу небезпечності, ГДК у повітрі робочої зони — 5 мг/куб. м. При гострому отруєнні проявляє наркотичну та виражену ней-ротоксичну дію, вражає нирки, печінку, викликає набряк легенів, є одним з мутагенів. Ознаки ураження: загальна слабкість, запаморочення, ну-дота, блювання, сонливість, підвищення температури, тахікардія, роз-лад зору; у важких випадках затемнення свідомості, судоми. Середня смертельна концентрація становить 50 мг/куб. м протягом двох годин (перевищення ГДК у 10 разів — ступінь шкідливої дії за ГКП-2014 — 3.2), вражаюча токсодоза становить 90 мг · хв./л.

АМІАК

Хімічна речовина 4 класу небезпечності. ГДК у повітрі робочої зони — 20 мг/куб.м; проявляє свою подразнюючу дію вже при концентраціях 40–80 мг/куб. м — перевищення ГДК у 2–4 рази, коли спостерігається різке подразнення очей та верхніх дихальних шляхів, а також головний біль (за ГКП-2014 — це лише 3.1 та 3.2 ступінь шкідливої дії).

Токсична дія шкідливих хімічних речовин характеризується показниками токсикометрії, відповідно до яких речовини класифікують на чотири класи:

• надзвичайно токсичні — 1 клас небезпечності, • високотоксичні — 2, • помірно токсичні — 3,• малотоксичні — 4 клас небезпечності.



11

Вивчення біологічної дії хімічних речовин на людину по-казує, що їх шкідливий вплив завжди починається з певної порогової концентрації.

Для кількісної оцінки шкідливого впливу на людину хімічної речовини в промис-ловій токсикології використовуються такі показники, що характеризують ступінь його токсичності, як:

• середня смертельна концентрація в повітрі; • середня смертельна доза при введенні в шлунок; • середня смертельна доза при нанесенні на шкіру; • поріг хронічної дії; • поріг гострої дії; • зона гострої дії; • зона хронічної дії та інші.

Ці співвідношення показують, наскільки великий розрив між концентраціями, які викликають початкові явища інток-сикації при одноразовому та тривалому надходженні до ор-ганізму. Чим менша зона гострої дії, тим небезпечніша ре-човина, оскільки навіть невелике перевищення граничної концентрації може викликати смертельний результат. Чим ширша зона хронічної дії, тим менш небезпечна речовина, оскільки концентрації, які зумовлюють хронічну дії, значно менші за концентрації, що викликають гостре отруєння.

Важливими показниками для кількісної оцінки шкідливо-го впливу хімічних речовин є також коефіцієнт можливого інгаляційного отруєння та гранично допустима концент-рація шкідливої речовини в повітрі робочої зони (ГДК).

У ГКП-2014 клас умов праці у разі дії шкідливого хімічно-го фактора встановлюється за максимальними разовими концентраціями шкідливих речовин (а також за середньо-змінними за наявності затвердженої Міністерством охорони здоров’я України середньозмінної концентрації) відповідно до Додатка 1 (Табл. 3).

реклама



12

Таблиця 3

Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони хімічних речовин,

у тому числі аерозолів переважно фіброгенної дії

Групи шкідливих речовин

(за особливостями біологічної дії-1*)


допусти-мий — 2

шкідливий — 3*небезпеч-

ний — 43.1 3.2 3.3 3.4

кратність перевищення ГДК, разів

Шкідливі речовини переважно загально-токсичної дії 1, 2 класів небезпечності-2*

ГДК 1,1–3,0 3,1–6,0 6,1–10,0 10,1–20,0 > 20,0

Шкідливі речовини переважно загально-токсичної дії 3, 4 класів небезпечності-2*

ГДК 1,1–3,0 3,1–10,0 10,1–15,0 >15,0 —

Речовини з гостроспря-мованим механізмом дії-3*

ГДК 1,1–2,0 2,1–4,0 4,1–6,0 6,1–10,0 > 10,0**

Подразнювальні речовини-4*

ГДК 1,1–2,0 2,1–5,0 5,1–10,0 10,1–50,0 > 50,0**

Канцерогени-5*

І група ГДК — — — — *

ІІА група ГДК — — — * —

Алергени-6* ГДК 1,1–2,0 2,1–3,0 3,1–15,0 15,1–20,0 > 20,0

Речовини переважно фіброгенної дії-7*

ГДК 1,1–2,0 2,1–5,0 5,1–10,0 > 10,0 —

Примітки:

а) у таблиці після слова «шкідливий» пропущена цифра 3;

б) — 1* якщо речовина чинить два і більше ефектів, які підпадають під різні групи щодо особливос-тей біологічної дії, клас умов праці визначається за ефектом, який оцінюється більш жорстко (? — Авт.).

— 2* значення гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що наведені в додатках 1–7 до «Перечня Общесоюзных санитарно-противоэпидемичес-ких правил и норм «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воз-духе рабочей зоны», затвердженого Головним державним санітарним лікарем СРСР від 26 травня 1988 р. № 4617-88 (далі — Правила № 4617-88).

До речі, після виходу цього нормативного акта в СРСР було прийнято ГОСТ 12.1.005-88 — вищий за юридичною силою акт, тому краще зробити посилання на нього, оскільки він набрав чинності з 1 січня 1989 р. Це тим більш доцільно зробити тому, що до ГОСТ 12.1.005-88 було перенесено ГДК, які відмічені у Правилах № 4617-88.

— 3* відповідно до значень ГДК та орієнтовно безпечних рівнів впливу шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є гостроспрямована дія (позначка «Г»).

— 4* відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

— 5* відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є канцерогенна дія (позначка «К»), та Гігієнічного нормативу України «Перелік речовин, про-дуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 січня 2006 р. № 7.



13

Гігієнічна о цінка умов праці в разі дії шуму

При порівнянні ступенів шкідливих умов праці за дією збільшених рівнів шуму у ГКП-2014 (Додаток 4) з ГК-1986 (Табл. 4) можна відзначити, що вони відрізняються для кла-сів і для різних ступенів шкідливих умов праці. Зокрема, для шкідливих умов праці ступеня 3.1 у ГКП-2014 рівень шуму не повинен перевищувати 85 дБАекв., тоді як у ГК-1986 допус-калось його збільшення до 90 дБАекв.

— 6* відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є алергенна дія (позначка «А»).

— 7* відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є фіброгенна дія (позначка «Ф»).

* Незалежно від концентрації шкідливої канцерогенної речовини в повітрі робочої зони, умови праці мають бути віднесені до цього класу.

** Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може при-звести до гострого отруєння працівників, зокрема й смертельного.

Тривалість робочої зміни береться з розрахунку 8-годинної робочої зміни (480 хв.).

Наведені матеріали переконливо свідчать про необхідність виділення в окремий рядок у таблиці Додатка 1 ГКП-2014 рівнів перевищення ГДК хімічних речовин 1 класу небезпечності.

З урахуванням токсичної дії хімічних речовин 1 і 2 класу небезпечності потрібно встановити змен-шені рівні перевищення ГДК цих хімічних речовин на робочих місцях для відповідних ступенів шкід-ливих умов праці.

Таблиця 4

Порівняльні рівні шуму при шкідливихумовах праці в різних гігієнічних класифікаціях праці

Гігієнічнакласифіка-

ція праці

Рівень звуку, дБА;

еквівалентнийрівеньзвуку,

дБА екв.


допусти-мий — 2

Шкідливий — 3 (перевищення ПДР) Небезпеч-ний — 43.1 3.2 3.3 3.4

ГК-1986 ГДРдо 10 дбА

11–15 дбА

більше 15 дбА

— —

ГКП-2014 ГДР* 85 95 105 115 >115**

Примітка:

* — відповідно до ДСН 3.3.6.037-99;

** — відповідно до ГОСТ12.1.003-83 (оскільки його матеріали без змін перенесено до ДСН 3.3.6.037-99, у поясненнях до таблиці цей ГОСТ можна не згадувати).

Рівні шуму при ступені 3.2 в обох гігієнічних класифікаціях співпадають.

Для ступеня 3.3 у ГК-1986 приймався рівень шуму, який перевищував ГДР (для підприємств — 80 дБА) на 15 дБА, і не обмежувався. Натомість у ГКП-2014 він обмежений у 115 дБАекв., а більші рівні шуму віднесені до 3.4 ступеня шкідливих умов праці.



14

Як на певне упущення розробників ГКП-2014, можна вка-зати на відсутність пояснень у її текстовій частині (розділ ІІ, підрозділ 5) про те, що ГДР шуму нормуються на робочому місці залежно від виду трудової діяльності працівника і станов-лять від 50 до 80 дБА (див. ДСН 3.3.6.037-99, п. 5.1, табл. 2).

За матеріалами компанії ЗМ (див. журнал «Промислова безпека» 2014, № 11 (74), с. 56–59) існує зв’язок між рів-нем гучності шуму, часом його впливу на працівника і швид-кістю пошкодження слуху. Ці матеріали (мовою оригіналу) наведено в Табл. 5. Вони свідчать про те, що безпечним часом перебування в робочій зоні, де рівень шуму стано-вить 80 дБ, є 8 годин, тобто тривалість звичайної робочої зміни. Однак збільшення рівня шуму на кожні 3 дБ подвоює його руйнівну силу.

Таблиця 5

Уровень воздействия шума на человека с учетом дозы и времени

Относительнаядоза шума, %

Эквивалентный уровень звука, дБ за время воздействия шума

8 часов 4 часа 2 часа 1 час 30 мин. 15 мин. 7 мин.

3,2 65 68 71 74 77 80 83

6,3 68 71 74 77 80 83 86

12,5 71 74 77 80 83 86 89

25 74 77 80 83 86 89 92

50 77 80 83 86 89 92 95

100 80 83 86 89 92 95 98

200 83 86 89 92 95 98 101

400 86 89 92 95 98 101 104

800 89 92 95 98 101 104 107

1600 92 95 98 101 104 107 110

3200 95 98 101 104 107 110 113

Наприклад, якщо було встановлено, що працівник отри-мав пошкодження слуху через 8 годин впливу звуку гучністю 85 дБ, то збільшення рівня гучності лише на 3 дБ до 88 дБ завдасть такої ж шкоди всього за 4 години. Збільшення рів-ня гучності ще на 3 дБ до 91 дБ спричинить таку ж шкоду ли-ше за 2 години.

Нескладно підрахувати, що при досягненні 100 дБ зна-добиться всього 15 хвилин, щоб нашкодити слуху. Вихідний рівень гучності 85 дБ збільшився всього на 15 дБ, але ре-зультат — драматичний. Нарешті при досягненні 130–140 дБ, рівня людського больового порогу, така ж шкода слуху буде

ЗБІЛЬШЕННЯ РІВНЯ ШУМУ НА КОЖНІ 3 ДБ ПОДВОЮЄ ЙОГО РУЙНІВНУ СИЛУ




15

нанесена менш ніж на 1 секунду. Ці розрахунки допомагають зрозуміти, чому відносно невелике збільшення гучності мо-же вкрай незадовільно впливати на слух людини і чому так важливо контролювати термін впливу звуку на працівника та рівень гучності звуку.

Ці матеріали підкреслюють важливість заходів роботодав-ців щодо зменшення рівня виробничого шуму на робочому місці, тривалості його дії на працівника, а також застосування колективних (шумопоглинаючі та шумовідбивні екрани, звуко-ізоляція тощо) та індивідуальних захисних засобів.

Гігі єнічна оцінка умов праці за показниками мікроклімату

Параметри мікроклімату на робочому місці (температу-ра повітря, вологість і швидкість його руху) відіграють знач-ну роль у підтриманні високої працездатності працівника та запобіганні виникненню у нього таких хворобливих проявів негативної дії несприятливих мікрокліматичних умов праці (насамперед високої або пониженої температури повітря), як тепловий або сонячний удар, загальне переохолодження або відмороження. Саме тому цю характеристику мікроклі-мату було вибрано для порівняльного аналізу зумовлених нею умов праці у ГК-1986 і ГКП-2014 (Табл. 6).

Звертає на себе увагу надзвичайна «важкість» застосу-вання цих показників температури повітря в обох гігієнічних класифікаціях для членів комісій підприємств з проведення атестації. Скажімо, у ГК-1986 були вказані параметри тем-ператури повітря при шкідливих умовах праці тільки у вироб-ничих приміщенням (у теплий та холодний періоди року). У ГКП-2014 (див. таблицю Додатка 5) параметри темпера-тури повітря вказані для виробничих приміщень та відкритих територій у теплу пору року. Крім цього, для визначення сту-пенів шкідливості умов праці за цим показником мікроклі-мату членам комісій з проведення атестації робочих місць за умовами праці потрібно буде визначати конкретні показ-ники цих параметрів у ДСН 3.3.6.-99.

Розробники ГКП-2014 не врахували зазначені труднощі при складанні таблиць додатків 5 і 7. До речі, у таблиці До-датка 5 про класи умов праці за показником температури повітря для виробничих приміщень і відкритих територій у теплу пору року не враховано важкість праці та енерго-витрати працівника при її виконанні.

Також не вказано, перевищення яких ГДР зазначено для шкідливих умов праці — оптимальних, які встановлені для по-стійних робочих місць, або допустимих, які встановлюються

РЕЗУЛЬТАТИ РІЗНИХ ДОСЛІ-ДЖЕНЬ СВІДЧАТЬ, ЩО БЛИЗЬКО 65 % ЛЮДЕЙ МАЮТЬ І СТУПІНЬ ВТРАТИ СЛУХУ, 30 % — ІІ І 5 % — IV СТУПІНЬ АБО ГЛУХОТУ. БЛИЗЬКО ТРЕТИНИ ЛЮДЕЙ ВТРАЧАЮТЬ СЛУХ ВІД ВПЛИВУ НАДЛИШКОВОГО РІВНЯ ШУМУ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ




16

у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимо-гами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обґрунтованою недоцільністю. Отже, краще було навести таблиці про оптимальні та допустимі умови праці за показ-никами температури повітря у такому вигляді, як вони наве-дені у ДСН 3.3.6.042-99.

Таблиця 6

Порівняльні температури повітря на робочому місці у приміщенні у гігієнічних класифікаціях

Гігієнічна класифі-

кація


оптималь-ний – І

допусти-мий – ІІ

Шкідливий — ІІІнебезпеч-

ний – IV3.1 3.2 3.3 3.4

ГК-1986за санітарниминормами

вище максимальних допустимих величин в теплий період року або нижче мінімально допустимих величин в холодний період

—

до 4 град.4,1–8,0град.

вище8 град.

— —

ГКП-2014* за ДСН 3.3.6.042-99**перевищення ГДР, на °С:

—0,1–3,0 3,1–6,0 6,1–9,0 9,1–12,0

Примітка:

* — вище допустимих значень за категорією робіт по важкості праці, температура повітря для ви-робничих приміщень та відкритих територій у теплу пору року;

* — відповідно до ДСН 3.3.6.042-99.

Стає очевидним, що шкідливі умови праці на робочих міс-цях у виробничих приміщеннях за показником температури повітря у теплий період року в Додатку 5 ГКП-2014 потрібно також викласти у вигляді таблиці з конкретними значеннями температури (наприклад, як це викладено у таблиці Додатка 6 нової ГКП-2014 про класи умов праці за показником ТНС-індексу (індексу теплового навантаження).

Для використання можна запропонувати, наприклад, та-кі матеріали (Табл. 7).

У таблиці Додатка 5 ГКП-2014 не наведено параметри температури повітря для небезпечного (IV) класу умов пра-ці, хоча це має важливе значення для працівників, зайнятих на роботах на відкритій території у спекотні літні дні, коли температура повітря на сонці складає у південних районах України більше 50 °С.



17

Як позитивне положення ГКП-2014 (див. п. 6.1 розділу ІІ) необхідно відзначити, що віднесення умов праці до того чи іншого класу (ступеня) шкідливості та небезпечності за по-казниками температури повітря робочої зони у виробничих приміщеннях здійснюється не тільки за значеннями темпе-ратури, а й за результатами досліджень важкості праці, які повинні визначатися одночасно.

Щодо температури повітря в робочій зоні виробничих при-міщень у холодний період року, слід зазначити, що оцінка її параметрів у ГК-1986, що зазначені у Табл. 6 (ступінь шкід-ливості), здійснюється залежно від показників температури, яка складає від 4 до більше 8 °С нижче мінімальних допусти-мих величин у холодний період року.

У ГКП-2014 класи умов праці за показником температу-ри повітря на робочому місці для виробничих приміщень у холодний період року визначаються згідно з Додатком 7. Проте і в ньому не враховано важкість праці працівника, а також не вказано, при перевищенні (зменшенні) показників температури повітря яких ГДР визначаються шкідливі умови праці: оптимальних чи допустимих.

На нашу думку, ці матеріали потрібно надати у вигляді частини Табл. 1 і Табл. 2 ДСН 3.3.6.042-99, де зазначені опти-мальні та допустимі параметри температури повітря для ви-робничих приміщень у холодний період року.

Щодо шкідливих умов праці за показником температури повітря у цей період року, слід зазначити, що ступені шкід-ливості встановлюються залежно від того, наскільки граду-сів температура повітря вища або нижча ГДР (див. табл. До-датка 7 ГКП-2014) — від 2 до 8 градусів.

Важливими для оцінки умов праці є також параметри температури повітря при зайнятості працівників на відкри-тих територіях у холодний період року. Класи умов праці

Таблиця 7

Ступені шкідливих умов праці за показникамитемператури повітря для виробничих приміщень

та відкритих територій в теплу пору року

Категорія робіт

за важкістю

Ступені шкідливих умов праці ІІІ класуза верхньою межею температури повітря, °C:

3.1 3.2 3.3 3.4

Іа від 28,1 до 31,0 від 31,1 до 34,0 від 34,1 до 37,0 від 37,1 до 40,0

Іб від 28,1 до 31,0 від 31,1 до 34,0 від 34,1 до 37,0 від 37,1 до 40,0

ІІа від 27,1 до 30,0 від 30,1 до 33,0 від 33,1 до 36,0 від 36,1 до 39,0

ІІб від 27,1 до 30,0 від 30,1 до 33,0 від 33,1 до 36,0 від 36,1 до 39,0

ІІІ від 26,1 до 29,0 від 29,1 до 32,0 від 32,1 до 35,0 від 35,1 до 38,0



18

визначаються за показниками температури повітря в різ-них кліматичних зонах України, які наведено в таблиці До-датка 8 до ГКП-2014. Проте матеріали цього додатка не вра-ховують види робіт за важкістю праці, а також залишають без гігієнічної оцінки умови праці за показником темпера-тури повітря у діапазоні між нижніми межами допустимих умов праці (Таблиця 1 ГОСТ 12.1.005-88) і температурою повітря –10 °С.

Разом з цим у Додатку 10 до наказу Держкомбуду Украї-ни «Про затвердження Правил визначення вартості будівни-цтва» від 27 серпня 2000 р. № 174 (ДБН Д.1.1-1-2000) всю територію України поділено тільки на дві температурні зони (за температурними зонами із зазначенням зимових пе ріодів та коефіцієнтів до середньорічних відсоткових показників):

І зона — Закарпатська, частина Запорізької області та АР Крим, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Тернопільська, Херсонська та Чернівецька області;

ІІ зона — решта територія України.У текстовій частині підрозділу 8 розділу ІІ нової ГКП-2014

і примітках до таблиці Додатка 8 не надано пояснень, чому для гігієнічної оцінки умов праці на відкритих територіях у холодний період року взято температури зовнішнього по-вітря тільки для другої та третьої кліматичних зон України.

Гігієн ічна оцінка умов праці при дії атмосферного тиску

Положення п. 7.1 ГКП-2014 про те, що виміри атмосфер-ного тиску виконуються «при роботі в кесонах, водолазному спорядженні під час перебування під водою» неправильні,

Згідно з ДСТУ-НБВ.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» та ВБН В.2.8-218-046:2006 «Будівельна техніка, оснастка. Інвентар та інструмент. Річні терміни експлуатації дорож-ніх машин і механізмів для будівництва і ремонту автомобільних доріг», в Україні розріз-няють чотири кліматичні зони залежно від тривалості розрахункового зимового періоду:

І зона — більшість областей України;ІІ — Львівська, Запорізька та Дніпропетровська області; ІІІ — Закарпатська, Миколаївська і Херсонська, північна частина Одеської області та сте-пова зона АР Крим;IV зона — деякі райони АР Крим, південний берег Криму та територія на Керченському півострові.

Кожну з цих зон поділено на чотири підрайони (А, Б, В, Г).



19

оскільки через особливий характер роботи водолазів атес-тація умов праці для них не проводиться. Натомість оцінка умов їх праці здійснюється на підставі обліку роботи у книзі водолаза (глибини та кількість годин робіт під водою, яка повинна складати не менше 250 годин на рік). При напра-цюванні 2500 годин водолази мають право на пенсійне за-безпечення за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідної постанови КМУ.

Щодо гігієнічної оцінки умов праці за показниками «під-вищений» або «знижений» атмосферний тиск (розділ ІІ, п. 7.2), яка здійснюється за критеріями, наведеними у Додатку 10 до ГКП-2014, слід зазначити, що в Україні відсутні висоти над рівнем моря до 3000 м (ступінь шкідливості 3.2), а також до і вище 4000 м (ступені 3.3 і 3.4).

Максимальна висота над рівнем моря, яка спостерігаєть-ся в Україні, — це висота гори Говерла у Карпатах (2061 м), проте на її вершині відсутні будь-які підприємства, для пра-цівників яких потрібно було б оцінювати умови праці за цим показником.

На зазначені неточності Додатка 10 проекту ГКП-2014 також було звернено увагу її розробників на засіданні Проб-лемної комісії, проте вони не прислухались до цих пропози-цій і не внесли відповідні корективи у ГКП-2014.

При порівнянні даних ГК-1986 і ГКП-2014 (Табл. 8) мож-на помітити, що в останній показники ступенів шкідливих умов праці за показниками підвищеного атмосферного тис-ку дещо зменшені (ступінь 3.2), тиск до 3 атм. оцінюється як ступінь 3.3, а більше 3 атм. — як ступінь 3.4.

Таблиця 8

Порівняльна таблиця оцінки умов праці за показниками атмосферного тиску

Гігієнічнакласи-фікація

праці

Атмос-ферний

тиск


І. Опти-мальні

ІІ. До-пустимі

ІІІ. Шкідливі

3.1 3.2 3.3 3.4

ГК-1986підви-

щений,Атм

Природ-ний фон

до 1.21,3–1,8 1,9–3,0 більше 3,0 —

ГКП- 2014Природ-ний фон

до 1.2до 1,8 до 2,4 до 3,0

більше 3,0

ГК-1986 знижений, над рівнем

моря, м

— 600–1000 1100–2000 2100–4000 вище 4000 —

ГКП- 2014 до 600 до 1000 до 2000 до 3000 до 4000більше

4000



20

Гігієнічна оцінка умов праці за важкістю та напруженістю трудового процесу

У ГОСТ 12.0.003-74 відсутні назви таких шкідливих вироб-ничих факторів, як «важкість праці» та «напруженість праці». Натомість у п. 1.1.4 цього ГОСТ «Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів» значаться:

а) фізичні перенавантаження, які поділяються на ста-тичні та динамічні;

б) нервово-психічні перенавантаження, які поділяють-ся на розумові перенавантаження, перенавантаження ана-лізаторів, монотонність праці та емоційні перенавантаження.

Проте ці назви шкідливих виробничих факторів не було введено до термінології обох гігієнічних класифікацій праці, натомість їх замінено термінами «важкість праці» та «напру-женість праці».

У таблиці Додатка 1 (довідкового) до ГОСТ 12.1.005-88 «Пояснення термінів, які зустрічаються у тексті» зазначено:

ЛЕГКІ ФІЗИЧНІ РОБОТИ (категорія I).

Види діяльності з витратою енергії не більше 150 ккал/год. (174 Вт).

Примітка — легкі фізичні роботи поділяються на категорію Іа — енерго витрати до 120 ккал/год. (139 Вт) і категорію Іб — енерговитрати 121–150 ккал/год. (140–174 Вт).До категорії Іа належать роботи, які виконуються сидячи та супрово-джуються незначним фізичним напруженням (ряд професій на підпри-ємствах точного приладо- і машинобудування, на годинниковому, швей-ному виробництвах, у сфері управління тощо).До категорії Iб належать роботи, які виконуються сидячи, стоячи або по-в’язані з ходьбою та супроводжуються деяким фізичним напруженням, (ряд професій у поліграфічній промисловості, на підприємствах зв’язку, контролери, майстри в різних видах виробництва і т. п.).

СЕРЕДНЬОЇ ТЯЖКОСТІ ФІЗИЧНІ РОБОТИ (категорія II).

Види діяльності з витратою енергії в межах 151–250 ккал/год. (175–290 Вт).

Примітка — середньої тяжкості фізичні роботи поділяють на катего-рію ІІа — енерговитрати від 151 до 200 ккал/год. (175–232 Вт) і категорію IIб — енерговитрати від 201 до 250 ккал/год. (233–290 Вт).



21

Цей розподіл фізичної роботи на класи необхідний для визначення загальних енерговитрат працівника, а також за-стосовується при гігієнічній оцінці умов праці за показника-ми мікроклімату.

У ГК-1986 важкість праці оцінювалась за такими показ-никами, як:

а) динамічна робота:• при роботі з переважною участю м’язів нижніх кінцівок

і тулуба;• при роботі з переважною участю м’язів плечового поясу;• маса вантажу, що піднімається та переміщується;б) дрібні стереотипні рухи кистей рук (кількість за зміну);в) статичне навантаження: величина навантаження за

зміну (кг · сек) при утриманні вантажу однією рукою, двома руками, з участю м’язів тулуба і ніг;

г) робоча поза;д) нахили тулуба;е) переміщення в просторі (переходи, зумовлені техно-

логічним процесом).

До категорії ІІа відносяться роботи, які пов’язані з постійною ходьбою, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів у положенні стоя-чи або сидячи та потребують певного фізичного напруження (ряд про-фесій у механоскладальних цехах машинобудівних підприємств, в пря-дильно-ткацькому виробництві тощо).До категорії ІІб належать роботи, що пов’язані з ходьбою, переміщенням і перенесенням ваги до 10 кг і супроводжуються помірним фізичним на-пруженням (ряд професій у механізованих ливарних, прокатних, коваль-ських, термічних, зварювальних цехах машинобудівних і металургійних підприємств і т. п.).

ВАЖКІ ФІЗИЧНІ РОБОТИ (КАТЕГОРІЯ III).

Види діяльності з витратою енергії більше 250 ккал/год. (290 Вт).

Примітка — до категорії III належать роботи, які пов’язані з постій-ними пересуваннями, переміщенням і перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів і потребують великих фізичних зусиль (ряд професій у кузнях з ручним куванням, ливарних цехах з ручним набиванням і зали-ванням опок машинобудівних і металургійних підприємств і т. п.).



22

У таблиці Додатка 15 ГКП-2014 до зазначених у ГК-1986 показників важкості праці додані такі показники, як:

• загальні енерговитрати організму, Вт (протягом змі-ни? — Авт.). При цьому енерговитрати при здійсненні легких робіт оцінюються як оптимальні умови праці, робіт середньої важкості — як допустимі, а важких робіт — як шкідливі умови праці ступеня 3.1 і 3.2;

• енерговитрати організму при загальному навантаженні (за участі м’язів рук, тулуба, ніг);

• стереотипні робочі рухи при регіональному навантажен-ні (при роботі з переважною участю м’язів рук та плечового суглоба).

У ГКП-2014 відсутній такий показник важкості праці з ГК-1986, як динамічна робота при роботі з переважною участю м’язів нижніх кінцівок і тулуба.

Що говорити про шкідливі умови праці для жінок за сту-пенем 3.2, коли, відповідно до ГКП-2014, жінка повинна за зміну виконати динамічне навантаження більше 10 800 кгм (іншими словами, перемістити вручну протягом семи годин роботи більше 10 тонн вантажу)! До того ж у ГКП-2014 зно-ву-таки не вказано, звідки переміщується вантаж: з робочої поверхні чи з підлоги.

Аналогічне зауваження можна зробити й для показника 1.1.2 щодо зовнішнього фізичного навантаження при загаль-ному навантаженні для жінок (за участю м’язів рук, тулуба, ніг);

На жаль, у таблиці до Додатка 15 ГКП-2014 її розробниками допущено ряд поми-лок і неточностей, а саме:

а) у показнику 1.1 зовнішнє фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях ме-ханічної роботи за зміну, вказано кг/м. Це — груба помилка: знак дробу тут потрібно замінити знаком множення, оскільки загальновідома формула роботи F = M x S;

б) показники зовнішнього фізичного динамічного навантаження (виконаної роботи) для жінок (п. 1.1.1) — надзвичайно завищені і є порушенням вимог наказу МОЗ «Про затвердження Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жін-ками» від 10 грудня 1993 р. № 241 (далі — наказ № 241-93). Згідно з цим наказом, сумарна вага вантажу, який переміщується працівницею протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні — 350 кг, а з підло-ги — 175 кг. Навіть якщо працівниця переміщує цей вантаж на 1 м протягом робочої зміни (7 год.), то виконана нею робота (при регіональному навантаженні з переваж-ною участю рук та плечового суглоба) буде становити у першому випадку 2450 кгм, а у другому — 1225 кгм.

Натомість оптимальні умови праці для жінок оцінені ГКП-2014 за цим показником як 3900 кгм, що майже в 1,6 разу більше, ніж це допускається за наказом № 241-93.



23

в) показники маси вантажу, що постійно підіймаєть-ся і переміщується вручну, для жінок (п. 2) при шкідливих умовах праці (ступені 3.1 і 3.2) також перевищують норми, наведені у наказі № 241-93. До речі, у цьому пункті також не вказано спосіб переміщення вантажу (з робочої поверхні чи з підлоги). Стає очевидним, що допускати переміщення пра-цівницями таких мас вантажу вручну недопустимо, а робочі місця, на яких проводяться ці роботи, роботодавець обо-в’язково повинен обладнати механізмами для підйому та переміщення вантажу;

г) показник стереотипних робочих рухів при регіо-нальному навантаженні (при роботі з переважною участю м’язів рук та плечового суглоба) (п. 3.2) для оптимальних умов праці складає до 10 000 рухів за зміну (або 23,8 руху щохвилини протягом семигодинної робочої зміни, тобто кож-ні 3 секунди). При допустимих умовах праці цей показник складає 20 000 тис., відповідно 47,6 рухів щохвилини або кожну секунду, а при шкідливих умовах праці — 71,4 рухи щохвилини. Важко найти професію працівника з такими умо-вами праці у Національному довіднику кваліфікаційних про-фесій працівників, та й навряд чи хто-небудь з розробників ГКП-2014 зміг би продемонструвати ці рухи протягом три-валості робочої зміни;

д) статичне навантаження (п. 4). Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль, вказано в кг/с. Це — також груба помилка: знак дро-бу потрібно замінити знаком множення і викласти цей по-казник у такій формі: кг х с. При тривалості робочої зміни у 8 годин кількість секунд за 7 годин роботи становить 25 200, а при 6-годинній робочій зміні за 5 годин роботи — 18 000. Приймаючи ці цифри, при 8-годинному робочому дні пра-цівниця повинна утримувати однією рукою при оптимальних умовах праці деталь вагою не більше 0,44 кг, допустимих — не більше 0,88 кг, а у шкідливих умовах праці ступеня 3.1 — не більше 1,66 кг. Аналогічні пояснення можна надати й для інших показників статичного навантаження;

е) показник робоча поза (п. 5) не враховує та не пов’язує оцінку умов праці з ергономічними вимогами щодо влашту-вання робочого місця сидячи (ГОСТ 12.2.032-78 «Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования») або стоячи (ГОСТ 12.2.033-78 «Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требо-вания»).

До того ж потрібно зрозуміти розпач членів комісії підпри-ємства з проведення атестації робочих місць за умовами пра-ці при оцінці показника «робоча поза», оскільки їм потрібно

СУМАРНА ВАГА ВАНТАЖУ, ЯКИЙ ПЕРЕМІЩУЄТЬСЯ ПРАЦІВНИЦЕЮ ПРОТЯГОМ КОЖНОЇ ГОДИНИ РОБОЧОЇ ЗМІНИ, НЕ ПОВИННА ПЕРЕВИЩУВАТИ: З РОБОЧОЇ ПО-ВЕРХНІ — 350 КГ, А З ПІДЛОГИ — 175 КГ




24

буде прискіпливо провести хронометраж робочого часу зай-нятості працівника під час виконання свого виробничого завдання у позах «сидячи», «стоячи», «з поворотом тулуба», «незручним розташуванням кінцівок», «фіксованій позі (не-можливості зміни взаєморозташування різних частин тіла відносно одна одної)», «навпочіпки», «на колінах» та інших.

Невже все це потрібно визначати, щоб зафіксувати опти-мальні, допустимі або шкідливі умови праці за одним з по-казників важкості праці — «робоча поза»? Здається, що про наявність майже 80 % цих робочих поз можна дізнатися, де-тально ознайомившись з видами робіт, які виконує пра цівник за своєю професією, відповідно до Національного довідни-ка кваліфікаційних характеристик професій працівників;

є) нахили тулуба — за оптимальних умов праці ГК-1986 цей показник був відсутній, а у ГКП-2014 він становить до 50 нахилів; інші показники нахилів в обох гігієнічних класи-фікаціях праці співпадають;

ж) переміщення у просторі (переходи протягом зміни, зумовлені технологічним процесом, км):

По горизонталі: у ГКП-2014 у порівнянні з ГК-1986 ці по-казники зменшені для допустимих і шкідливих умов праці. Зокрема, у ГК-1986 допустимими вважались такі умови пра-ці, коли працівник проходить 4,1–10 км, то у ГКП-2014 цей показник зменшено до 8 км; шкідливі умови праці ступеня 3.1 за цим показником згідно ГК-1986 створювались, коли працівник проходив від 10,1 до 17 км за зміну, а у ГКП-2014 — 12 км; при шкідливих умовах праці ступеня 3.2 відстань пере-ходів у ГК-1986 становила більше 17 км за зміну, а у ГКП-2014 — більше 12.

У ГК-1986 не використовувались для оцінки важкості пра-ці показники переміщення працівника по вертикалі. У ГКП-2014 переміщення по вертикалі до 2 км оцінюються як оптимальні умови праці, до 4 км — як допустимі, до 8 — як шкідливі ступе-ня 3.1, а більше 8 — як шкідливі ступеня 3.2.

У зв’язку з такими показниками оцінки переміщення пра-цівників по вертикалі вважаю за потрібне зауважити, що по-казники вкрай завищені, оскільки переміщення у просторі по вертикалі до 2 км передбачає значні енерговитрати пра-цівників. До того ж кардіологи давно довели, що підйом піш-ки навіть на третій поверх будинку (переміщення по верти-калі, значно менше за передбачене при оптимальних умовах праці) викликає відчутні зміни в діяльності серцево-судинної системи. Про яке навантаження йдеться при підйомі протя-гом зміни на висоту до 4 км?



25

Щодо показників, які характеризують шкідливі умови пра-ці за переміщенням по вертикалі — до 8 і більше 8 км, слід зауважити, що виконати їх практично неможливо. У Націо-нальному довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників не вдалося знайти професію, яка б передбачала переміщення працівника по вертикалі протягом робочої змі-ни на відстань 8 км (при цьому потрібно рухатись зі швидкіс-тю більше 1 км 140 м за годину, або більше 19 м щохвилини). Але ж працівник під час такого переміщення повинен викону-вати ще й свої виробничі завдання за фахом і професією!

У ГК-1986 для оцінки напруженості праці використову-вались такі показники:

а) увага: тривалість зосередження (у відсотках часу за зміну), щільність сигналів, у середньому за годину);

б) напруженість аналізаторських функцій: зору (катего-рія зорових робіт за БНіП (СНиП) 11-4-79); слуху (при вироб-ничій необхідності сприйняття мови або диференційованих сигналів);

в) емоційне та інтелектуальне напруження;г) монотонність: число елементів у операції, які багато-

разово повторюються (прийом); тривалість виконання опе-рацій, що повторюються, у сек.;

д) час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій (у відсотках до тривалості зміни);

е) змінність.У Додатку 16 до ГКП-2014 для оцінки напруженості пра-

ці до зазначених вище показників додані такі:а) до п. 1 — інтелектуальні навантаження — зміст роботи

(п. 1.1); сприймання сигналів (інформації) та їх оцінка (п. 1.2); розподіл функцій за ступенем складності завдання (п. 1.3);

б) до п. 2 — сенсорні навантаження (п. 2.3), навантажен-ня на зоровий аналізатор — розмір об’єкта розрізнення (при відстані від очей працівника до об’єкта розрізнення не біль-ше 0,5 м), мм, у відсотках часу зміни (п. 2.3.1); спостережен-ня за екраном відеотерміналів, годин за зміну (п. 2.3.2) та навантаження на голосовий апарат, сумарна кількість годин з напруженням голосового апарату протягом тижня (п. 2.5);

в) п. 3 «емоційні навантаження» викладено у новій редак-ції та набагато детальніше, ніж у ГК-1986;

г) до п. 5 «режим праці» — тривалість робочого дня (п. 5.1).

Щодо показників таблиці Додатка 16 до ГКП-2014, необ-хідно зауважити:

а) якщо у ГК-1986 за допустимі умови праці оцінювалась щільність сигналів до 175 за годину, то у ГКП-2014 вона змен-шена до 150 сигналів;



26

б) як позитивним слід визнати зміст п. 3 ГКП-2014 — емо-ційні навантаження;

в) якщо у ГК-1986 за оптимальні умови праці оцінювався час спостереження за ходом виробничого процесу без ак-тивних дій до 80 % до тривалості робочої зміни, то у ГКП-2014 цей показник зменшено до менше 75 %;

г) за тривалістю робочого дня (п. 5.1) робота більше 8 го-дин оцінюється як шкідливі умови праці ступеня 3.1. Це су-перечить вимогам нормативних актів з питань охорони праці та трудового законодавства і не повинно допускатися на під-приємствах, де працівники зайняті в умовах праці, що не від-повідають вимогам санітарно-гігієнічних норм.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Наведені вище дані переконливо свідчать про необхід-ність нагального внесення до ГКП-2014 змін і доповнень через наявність у ній неточностей та недоліків, а також труд-нощів у застосуванні. Про це, зокрема, повідомляють пред-ставники Держсанепідемслужби (журнал «СЕС. Профілак-тична медицина», 2014, № 6 (листопад – грудень), с. 20–23) та навіть самі розробники ГКП-2014 (журнал «Промисло-ва безпека», 2014, № 11, с. 12–15). Якщо не внести зміни до положень ГКП-2014, це може призвести до неналежної оцінки умов праці працівників, зайнятих в умовах праці, що не відповідають вимогам санітарно-гігієнічних норм, при проведенні на підприємствах атестації робочих місць за умовами праці.

В свою чергу, неправильна гігієнічна оцінка умов праці може негативно вплинути на вид і розмір пільг і компенса-цій, які надаються таким працівникам відповідно до поло-жень ст. 7 Закону України «Про охорону праці».

Особливо можуть постраждати при цьому: розмір над-бавки, тривалість додаткової оплачуваної відпустки, право працівника на безоплатне забезпечення молоком або ін-шими рівноцінними харчовими продуктами та газованою підсоленою водою, право на безоплатне забезпечення лі-кувально-профілактичним харчуванням, а також право на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах відпо-відно до Списку 1 і Списку 2.

Неправильне визначення класу умов праці та ступенів шкідливої дії виробничих факторів призведе до розробки неефективних Комплексних планів поліпшення стану без-пеки, гігієни праці та виробничого середовища на підпри-ємствах зі шкідливими умовами праці, а в умовах України — до неповного виконання відповідної національної Комплекс-ної програми.



27

Внесення необхідних змін та доповнень до ГКП-2014 важ-ливе ще й тому, що, за даними державного статистичного спостереження (статистичний бюлетень «Умови праці най-маних працівників у 2015 році»), станом на 31 грудня 2015 р. в Україні в шкідливих умовах праці було зайнято 1 млн. 40,5 тис. працівників — 26 % облікової штатної кількості працівників підприємств, охоплених державним статистичним спосте-реженням щодо умов праці.

З них працювало в умовах перевищення гігієнічних нор-мативів за такими шкідливими виробничими факторами (у відсотках до облікової кількості штатних працівників):

• хімічні фактори — 9,9 %;• виробничий шум, ультразвук, інфразвук — 12,6 %;• важкість праці — 8,6 %, напруженість праці — 10,7 %;• мікроклімат — 10,2 %;• барометричний тиск — 0,3 %.

За цими відсотками стоять долі сотень тисяч працівників України. Саме тому ГКП-2014 повинна бути спрямована не тільки на гігієнічну оцінку умов праці, а й на збереження здо-ров’я та високої працездатності працівників — трудового потенціалу України в цілому, оскільки згідно зі ст. 3 Консти-туції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найви-щою соціальною цінністю.

реклама



28

Додаток

Міністерство охорони здоров’я України

Наказ

08.04.2014 р. № 248

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України 6 травня 2014 р. за № 472/25249

Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками

шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епі-демічного благополуччя населення», підпункту 7.1 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, та підпункту 7 пункту 9 Протокольного рі-шення засідання Кабінету Міністрів України щодо питання «Про стан забезпечен-ня умов праці, виробничого травматизму і професійних захворювань», схвалено-го на засіданні Кабінету Міністрів України 22 серпня 2012 року (протокол № 64), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого сере-довища, важкості та напруженості трудового процесу», що додаються.

2. Вважати такою, що не застосовується на території України, «Гигиеничес-кую классификацию труда (по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса)», яка затверджена заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 12 серпня 1986 року № 4137-86.

3. Управлінню громадського здоров’я (А. Григоренко) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника

Міністра Р. Салютіна.

Міністр О. Мусій

Додаток



29

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА«Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості

та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»

(Публікується в скороченому вигляді)

I. Загальні положення

1. Ці Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середови-ща, важкості та напруженості трудового процесу» (далі — Гігієнічна класифікація праці) спрямовані на гігієнічну оцінку умов та характеру праці на робочих місцях працівників та застосовуються на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності у випадках, передбачених законодавством.

2. Ця Гігієнічна класифікація праці базується на принципі диференціації оці-нок умов праці залежно від фактично визначених рівнів впливу факторів вироб-ничого середовища і трудового процесу та з урахуванням їх можливої шкідливої дії на здоров’я працівників.

3. Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).

4. Робота в небезпечних умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуа-цій. Така робота виконується із застосуванням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) та за умови регламентованих режимів робіт.

II. Гігієнічні критерії оцінки умов праці

1. Класи умов праці1.1. Ця Гігієнічна класифікація праці розподіляє умови праці на 4 класи:1 клас (оптимальні умови праці) — умови, за яких зберігається не лише

здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклі-мату та показників важкості трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас (допустимі умови праці) — умови, що характеризуються такими рів-нями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів (а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни) та не повинні чинити несприятливого впливу на стан здоров’я працівників та їх нащадків в найближчому і віддаленому періодах.

Продовження Додатка



30

3 клас (шкідливі умови праці) — умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків.

3 клас (шкідливі умови праці) за рівнем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працівників поділяється на 4 ступеня:

1 ступінь (3.1) — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідли-вих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні від-новлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту зі шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров’я, у тому числі й виникнення професійних захворювань;

2 ступінь (3.2) — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідли-вих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо обумовленої захворюваності та появи окремих випадків професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції;

3 ступінь (3.3) — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкід-ливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які, крім зрос-тання хронічної захворюваності (виробничо обумовленої та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності), призводять до розвитку професійних захворювань;

4 ступінь (3.4) — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідли-вих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призво-дити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тим-часовою втратою працездатності, а також до розвитку тяжких форм професійних захворювань;

4 клас (небезпечні умови праці) — умови, що характеризуються такими рів-нями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень, у тому числі й важких форм.

1.2. Особливо шкідливі умови праці — стан умов праці та/або рівні виробни-чого навантаження, які згідно з пунктом 1.1 цього розділу відносяться до 3 класу, 3, 4 ступенів шкідливості та 2, 3 ступенів важкості (напруженості).

1.3. Особливий характер праці — роботи, що виконуються з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я.

Потенційна або пряма загроза нанесення шкоди здоров’ю працівників за особ-ливого характеру праці не є регламентованим фактором виробничого середовища або трудового процесу.

2. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії хімічного фактора2.1. Клас умов праці встановлюється за максимальними разовими концен-

траціями шкідливих речовин (а також за середньозмінними за наявності затвер-дженої Міністерством охорони здоров’я України середньозмінної концентрації) відповідно до додатка 1 до цієї Гігієнічної класифікації праці. Якщо клас умов праці




31

за максимальними та середньозмінними концентраціями не збігається, оста-точною вважається оцінка за більш високим ступенем (класом).

4. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії шуму, інфразвуку, ультразвуку4.1. Ступінь шкідливості умов праці при дії на працівників шуму, інфра- та

ультразвуку залежно від величин перевищення нормативів встановлюється від-повідно до додатка 4 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

4.2. Ступінь шкідливості та небезпечності умов праці при дії цих факторів встановлюється з урахуванням їх часових характеристик (постійний, непостійний шум, інфразвук, повітряний та/або контактний ультразвук).

4.3. Визначення класу умов праці та контроль за рівнем виробничого шуму здійснюються згідно із Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі — ДСН 3.3.6.037-99).

Гігієнічна оцінка умов праці при впливі на працівників постійного шуму здійс-нюється за результатами вимірів рівня звуку в дБА на шкалі ЗВТ.

Гігієнічна оцінка умов праці при впливі на працівника непостійного шуму здійс-нюється за результатами вимірів еквівалентного рівня звуку приладом для вимі-рювання шуму. У разі його відсутності еквівалентний рівень звуку розраховується відповідно до додатків 2 та 3 до ДСН 3.3.6.037-99.

При дії протягом зміни на працівника шумів з різними часовими (постійний чи непостійний шум, рівень якого коливається, переривчастий, імпульсний) і спектральними (тональний) характеристиками та різноманітних комбінацій таких шумів вимірюють або розраховують еквівалентні рівні звуку.

6. Гігієнічна оцінка умов праці за показниками мікроклімату6.1. Віднесення умов праці до того чи іншого класу шкідливості та небез-

печності за показниками мікроклімату здійснюється відповідно до додатків 5–8 до цієї Гігієнічної класифікації праці за показником, який отримав найвищий ступінь шкідливості, з урахуванням категорії важкості праці за рівнем енерго-затрат згідно із Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі — ДСН 3.3.6.042-99), та результатів дослі-джень важкості праці.

При роботі на відкритій території у теплий період року необхідно орієнтува-тись на параметри мікроклімату, що наведені в додатках 5, 6 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

6.3. … Клас умов праці при роботі у виробничих приміщеннях в холодний період визначається відповідно до додатка 7 до цієї Гігієнічної класифікації пра-ці для працівників, одягнених у комплект звичайного одягу.

Клас умов праці при роботі на відкритих територіях, у неопалюваних та охо-лоджених приміщеннях у холодний період року визначається відповідно до до-датка 8 до цієї Гігієнічної класифікації праці. При швидкості руху повітря понад 1 м/с нормативні рівні температури повітря, що наведені в додатку 8 до цієї Гігієнічної класифікації праці, повинні бути збільшені на 2,2 °С на кожний 1 м/с підвищення його швидкості.




32

6.5. Гігієнічна оцінка мікроклімату визначається відповідно до розрахованих балів згідно з додатком 9 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

При роботі в умовах охолоджувального мікроклімату (в неопалюваних при-міщеннях, у спеціально охолоджених за технологічними вимогами, на відкрито-му просторі) умови праці необхідно оцінювати відповідно до додатка 8 до цієї Гігієнічної класифікації праці, але не нижче ступеня 3.1.

7. Гігієнічна оцінка умов праці при дії атмосферного тиску7.1. Виміри атмосферного тиску та/або визначення висоти над рівнем моря

виконуються при роботі в кесонах, водолазному спорядженні під час перебування під водою або при виконанні виробничих завдань у гірській місцевості на значній висоті (понад 1000 м над рівнем моря).

7.2. Гігієнічна оцінка умов праці за показниками «підвищений» або «зниже-ний» атмосферний тиск здійснюється за критеріями, наведеними у додатку 10 до цієї Гігієнічної класифікації праці (результати та оцінка за цим параметром заносяться до протоколу дослідження показників мікроклімату).

11. Гігієнічна оцінка умов праці за важкістю та напруженістю трудового процесу

11.1. Важкість та напруженість трудового процесу визначаються та оціню-ються за показниками, що наведені в додатках 15, 16, 17 до цієї Гігієнічної кла-сифікації праці.

Важкість та напруженість праці визначаються за основними та допоміжними показниками, що є характерними для конкретного робочого місця.

11.4. Норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми уста-новлюються відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

11.5. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Начальник Управління А. Григоренкогромадського здоров’я




33

Додаток 1 до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» (пункт 2.1 глави 2 розділу ІІ)

КЛАСИ умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони хімічних

речовин, у тому числі аерозолів переважно фіброгенної дії

Групи шкідливих речовин

(за особливостями біологічної дії1)


допус-тимий

шкідливийнебез-печний

2 3.1 3.2 3.3 3.4 4

кратність перевищення ГДК, разів

Шкідливі речовини переважно загально-токсичної дії 1, 2 класів небезпечності2

ГДК 1,1–3,0 3,1–6,0 6,1–10,0 10,1–20,0 > 20,0

Шкідливі речовини переважно загально-токсичної дії 3, 4 класів небезпечності2

ГДК 1,1–3,0 3,1–10,0 10,1–15,0 >15,0 —

Речовини з гостро-спрямованим механіз-мом дії3

ГДК 1,1–2,0 2,1–4,0 4,1–6,0 6,1–10,0 > 10,0**

Подразнювальні речовини4 ГДК 1,1–2,0 2,1–5,0 5,1–10,0 10,1–50,0 > 50,0**

Канцерогени5 — — — — — —

І група ГДК — — — — *

ІІА група ГДК — — — * —

Алергени6 ГДК 1,1–2,0 2,1–3,0 3,1–15,0 15,1–20,0 > 20,0

Речовини переважно фіброгенної дії7 ГДК 1,1–2,0 2,1–5,0 5,1–10,0 >10,0

1 Якщо речовина чинить два і більше ефектів, які підпадають під різні групи щодо особливостей біологічної дії, клас умов праці визначається за ефектом, який оцінюється більш жорстко.




34

2 Значення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що наведені в додатках 1–7 до «Перечня Общесоюзных санитарно-противоэпидемических правил и норм «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны», затвердже-ного Головним державним санітарним лікарем СРСР від 26 травня 1988 року № 4617-88.

3 Відповідно до значень ГДК та орієнтовно безпечних рівнів впливу шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є гостроспрямована дія (позначка «Г»).

4 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

5 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є канце-рогенна дія (позначка «К»), та Гігієнічного нормативу України «Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 січня 2006 року № 7.

6 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є алергенна дія (позначка «А»).

7 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є фібро-генна дія (позначка «Ф»).

*Незалежно від концентрації шкідливої речовини в повітрі робочої зони умови праці мають бути віднесені до цього класу.

**Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до гострого отруєння працюючих, у тому числі й смертельного.


ВИЗНАЧЕННЯ ступеня шкідливості при послідовній дії хімічних речовин

Критеріївизначення ступеня шкідливості

Клас та ступіньшкідливості

0,125–1,0 3 клас, 1 ступінь




> 4,0 4 клас




35

Додаток 4 до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» (пункти 4.1 глави 4 та 5.1 глави 5 розділу ІІ)

КЛАСИумов праці залежно від рівня шуму,

вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочому місці

Назва фактора,показника,

одиниці виміру


допустимий шкідливий небезпечний

2 3.1 3.2 3.3 3.4 4

ШУМ:рівень звуку, дБА; еквіва-лентний рівень звуку, дБАекв.

рівні звуку, до (включно)

ГДР* 85 95 105 115 > 115

рівень звукового тиску в будь-якій октавній смузі, дБ

> 135**

ІНФРАЗВУК:загальний рівень звукового тиску, дБ Лін; еквівалентний загальний рівень звукового тиску, дБ Лінекв.

перевищення ГДР, до (включно)

ГДР* 5 10 15 20 > 20

УЛЬТРАЗВУК ПОВІТРЯНИЙ: рівні звукового тиску в октавних (1/3 октавних) смугах частот, дБ

ГДР* 10 20 30 40 > 40

УЛЬТРАЗВУК КОНТАКТНИЙ: логарифмічний рівень пікового значення вібро-швидкості, дБ

ГДР* 5 10 15 20 > 20

ВІБРАЦІЯ ЛОКАЛЬНА: еквівалентний скоригова-ний рівень віброшвидкості/віброприскорення, дБекв./разів


ГДР*** 3/1,4 6/2 9/2,8 12/4 > 12/4

ВІБРАЦІЯ ЗАГАЛЬНА: еквівалентний скоригова-ний рівень віброшвидкості/віброприскорення, дБекв./разів

ГДР*** 6/2 12/4 18/6 24/8 > 24/8




36

ВІБРАЦІЯ ІМПУЛЬСНА:сумарна кількість імпульсів для пікового значення віброприскорення


ГДР**** 1,3 2,0 3,2 5,0 > 5

пікове значення віброприскорення, дБ >160

* Відповідно до ДСН 3.3.6.037-99.

** Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83.

*** Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99.

**** Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 (таблиця 4) визначається перевищення кількості виміряних ім-пульсів за робочу зміну/годину відносно допустимої кількості імпульсів (ГДР) для цього виміряного піково-го значення віброприскорення в діапазоні 120–160 дБ. Визначення вібраційного навантаження від імпуль-сної вібрації при послідовній роботі кількома інструментами наведено в додатку 11 до ДСН 3.3.6.039-99.


КЛАСИ умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих

приміщень та відкритих територій у теплу пору року

Показники мікро-

клімату


оптималь-ний

допусти-мий шкідливий небез-

печний

1 2 3.1 3.2 3.3 3.4 4

Температура повітря, °С* за ДСН 3.3.6.042-99**

перевищення ГДР, °С

—на 0,1–3,0

на3,1–6,0

на 6,1–9,0

на 9,1–12,0

Швидкість руху по вітря, м/с*

за ДСН 3.3.6.042-99перевищення ГДР, разів

до 3 більше 3 — — —

Відносна вологість повітря, %

за ДСН 3.3.6.042-99перевищення ГДР, %

до 25 більше 25 — — —

Теплове випроміню-вання, Вт/м-2

за ДСН 3.3.6.042-99

за ДСН 3.3.6.042-99 пункти 1.2.5, 1.2.6

перевищення ГДР, Вт/м-2

до 140 — — — —

141–1500

1501–2000

2001–2500

2501–3500 > 3500

* Вище допустимих значень за категорією робіт по важкості праці.

** Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99.




37


КЛАСИумов праці за показником ТНС-індексу* для виробничих приміщень

незалежно від періоду року та відкритих територій у теплу пору року

Кате-горія робіт

Загальні енерго-

витрати, Вт


опти-мальний


шкідливийнебез-печний

1 2 3.1 3.2 3.3 3.4 4

1а до 139 21,0–23,4 23,5–26,426,5–26,6

26,7–27,4

27,5–28,6

28,7–31,0

більше 31,0

1б 140–174 20,2–22,8 22,9–25,825,9–26,1

26,2–26,9

27,0–27,9

28,0–30,3

більше 30,3

2а 175–232 19,2–21,9 22,0–25,125,2–25,5

25,6–26,3

26,3–27,3

27,4–29,9

більше 29,9

2б 233–290 18,2–20,9 21,0–23,924,0–24,2

24,3–25,0

25,1–26,4

26,5–29,1

більше 29,1

3більше

29017,0–18,9 19,0–21,8

21,9–22,2

22,3–23,4

23,5–25,7

25,8–27,9

більше 27,9

* ТНС-індекс — індекс теплового навантаження середовища.


КЛАСИумов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих приміщень в холодну пору року

Показники мікро-

клімату



допустимий шкідливийнебез-печний

1 2 3.1 3.2 3.3 3.4 4

Температура повітря, °С*

за ДСН 3.3.6.042-99**вище або нижче ГДР, °С

—до ± 2,0

± (2,1–4,0)

± (4,1–6,0)

± (6,1–8,0)




38

Швидкість руху повітря, м/с*

за ДСН 3.3.6.042-99перевищення ГДР, разів

—до 3 більше 3 — —

Відносна вологість повітря, %

за ДСН 3.3.6.042-99перевищення ГДР, %

—до 15більше

15— —

Теплове випроміню-вання, Вт/м2

за ДСН 3.3.6.042-99

за ДСН 3.3.6.042-99 пункти 1.2.5,

1.2.6

перевищення ГДР, Вт/м-2

—до 140 — — —

141–1500

1501–2000

2001–2500

2501-3500

> 3500

* Вище допустимих значень за категорією робіт по важкості праці.

** Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99.


КЛАСИумов праці за показниками мікроклімату

для відкритих територій в холодну пору року,в неопалюваних та охолоджених приміщеннях*

Показник



шкідливий (нижня межа)**небез-печний

2 3.1 3.2 3.3 3.4 4

Температура повітря, °С

Кліматичні зони:

2 – 10,0 –14,9 — –10,1

– 20,0 — – 15,0

– 25,0 — – 20,1

– 30,0 — –25,1

нижче –30

3 – 7,0 – 12,0 — – 7,1

– 17,0 — – 12,1

– 22,0 — – 17,1

-27,0 — –22,1

нижче –27

* При застосуванні одягу з відповідною теплоізоляцією (J, °С, м2/Вт); 0,61 (2); 0,51 (3).

** Наведені значення температури повітря стосовно різних класів не виключають регламентації часу перебування в несприятливому мікрокліматі (сумарне за робочий час та безперервне).




39

Додаток 9 до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»(пункт 6.5 глави 6 розділу ІІ)

ВИЗНАЧЕННЯступеня шкідливості мікроклімату за зміну

Критерії визначенняступеня шкідливості

Клас та ступіньшкідливості

До 0,1 2 клас

Від 0,1 до 1,0 3 клас, 1 ступінь





КЛАСИ умов праці за показниками атмосферного тиску

Факторта показники




шкідливий

1 2 3.1 3.2 3.3 3.4

Атмосферний тиск: підвищений, атм.

природ-ний фон

до 1,2 до 1,8 до 2,4 до 3,0 більше 3,0

знижений, над рівнем моря, м

до 600 до 1000 до 2000 до 3000 до 4000 вище 4000




40

До

дат

ок

15

д

о Д

ер

жав

ни

х са

ніт

арн

их

но

рм

та

пр

ави

л «Г

ігіє

ніч

на

клас

иф

ікац

ія п

рац

і за

по

казн

ика

ми

ш

кід

ливо

сті т

а н

еб

езп

ечн

ост

і фак

тор

ів в

ир

об

ни

чого

се

ре

до

вищ

а, в

ажко

сті т

а н

апр

уже

но

сті

труд

ово

го п

ро

це

су»

(пун

кт 1

1.1

гла

ви 1

1 р

озд

ілу

ІІ)

КЛ

АС

Иу

мо

в п

ра

ці з

а п

ока

зн

ика

ми

ва

жко

сті

пр

ац

і

№ з/п

По

каз

ни

ки в

аж

кос

ті

тру

до

во

го п

ро

це

су

Кл

ас

и у

мо

в п

ра

ці

оп

тим

ал

ьн

ий

(л

егк

а)

до

пу

сти

ми

й (

се

ре

дн

ьо

ї в

аж

кос

ті)

шкі

дл

ив

ий

(ва

жка

)

12

3.1

3.2

12

34

56

1З

агал

ьні е

не

рго

затр

ати

о

рга

ніз

му,

Вт

до

17

4д

о 2

90

29

1-3

48

34

9-4

06

1.1

Зо

вніш

нє

фіз

ичн

е

ди

нам

ічн

е н

аван

таж

ен

-н

я, в

ир

аже

не

в о

ди

ни

цях

м

еха

ніч

но

ї ро

бо

ти

за з

мін

у, к

г/м

(В

т)

——

——

1.1

.1П

ри

рег

іона

льно

му

нава

нтаж

енні

(з п

ере-

важ

ною

уча

стю

м’я

зів

рук

та

пле

чово

го с

угло

ба):

для

чо

лові

ків

до

65

00

(2

2,5

)д

о 1

3 0

00

(4

5)

до

18

00

0б

ільш

е 1

8 0

00

для

жін

ок

до

39

00

(1

3,5

)д

о 7

80

0 (

27

)д

о 1

0 8

00

біл

ьше

10

80

0

Пр

од

овж

ен

ня

До

дат

ка



41

12

34

56

1.1

.2П

ри

заг

альн

ом

у н

аван

таж

ен

ні (

за у

част

ю

м’я

зів

рук

, тул

уба,

ніг

):

для

чо

лові

ків

до

22

00

0 (

45

)д

о 4

4 0

00

(9

0)

до

61

60

0б

ільш

е 6

1 6

00

для

жін

ок

до

13

20

0 (

31

,5)

до

26

40

0 (

63

)д

о 3

6 9

60

біл

ьше

36

96

0

2М

аса

ван

таж

у,

що

по

стій

но

під

ійм

аєть

ся

та п

ер

ем

іщує

ться

вр

учн

у, к

г:

для

чо

лові

ків

до

15

до

30

до

35

біл

ьше

35

для

жін

ок

до

5д

о 7

до

15

біл

ьше

15

3С

тер

ео

тип

ні р

об

очі

р

ухи

(кі

лькі

сть

за з

мін

у)—

——

—

3.1

Пр

и л

ока

льн

ом

у н

аван

таж

ен

ні

(за

учас

тю м

’язі

в ки

сте

й т

а п

альц

ів р

ук)

до

20

00

0д

о 4

0 0

00

до

60

00

0б

ільш

е 6

0 0

00

3.2

Пр

и р

егі

он

альн

ом

у н

аван

таж

ен

ні (

пр

и р

об

оті

з

пе

ре

важ

но

ю у

част

ю

м’я

зів

рук

та

пле

чово

го

сугл

об

а)

до

10

00

0д

о 2

0 0

00

до

30

00

0б

ільш

е 3

0 0

00

4С

тати

чне

нав

анта

же

нн

я В

ели

чин

а ст

ати

чно

го

нав

анта

же

нн

я за

зм

іну

пр

и у

три

ман

ні в

анта

жу,

д

окл

адан

ні з

уси

ль, к

г/с

——

——

4.1

Од

ніє

ю р

уко

ю:

——

——

для

чо

лові

ків

до

18

00

0д

о 3

6 0

00

до

70

00

0б

ільш

е 7

0 0

00

для

жін

ок

до

11

00

0д

о 2

2 0

00

до

42

00

0б

ільш

е 4

2 0

00

Пр

од

овж

ен

ня

До

дат

ка



42

12

34

56

4.2

Дво

ма

рук

ами

:—

——

—

для

чо

лові

ків

до

36

00

0д

о 7

0 0

00

до

14

0 0

00

біл

ьше

14

0 0

00

для

жін

ок

до

22

00

0д

о 4

2 0

00

до

84

00

0б

ільш

е 8

4 0

00

4.3

За

учас

тю м

’язі

в ту

луб

а та

ніг

:—

——

—

для

чо

лові

ків

до

43

00

0д

о 1

00

00

0д

о 2

00

00

0б

ільш

е 2

00

00

0

для

жін

ок

до

26

00

0д

о 6

0 0

00

до

12

0 0

00

біл

ьше

12

0 0

00

5Р

об

оча

по

заві

льн

а зр

учн

а п

оза

, мо

жли

віст

ь зм

іни

по

зи

(«си

дяч

и —

сто

я-чи

») з

а б

ажан

ням

п

рац

івн

ика

; п

ер

еб

уван

ня

в п

озі

«ст

ояч

и»

до

40

% ч

асу

змін

и

пе

ріо

ди

чне

пе

ре

був

анн

я в

не

зруч

ній

по

зі (

ро

бо

та

з п

ово

ро

том

тул

уба,

не

зруч

ни

м

ро

зташ

уван

ням

кін

ців

ок)

та

/аб

о ф

іксо

вані

й п

озі

(не

мо

ж-

ливі

сть

змін

и в

заєм

ор

озт

а-ш

уван

ня р

ізни

х ча

сти

н ті

ла

від

носн

о о

дна

од

ної)

до

25

%

часу

зм

іни

; пе

реб

уван

ня у

ви

муш

еній

по

зі д

о 1

0 %

, в п

озі

«ст

ояч

и»

—

до

60

% ч

асу

змін

и

пе

ріо

ди

чне

пе

ре

був

анн

я в

не

зруч

ній

та/

або

ф

іксо

ван

ій п

озі

від

25

%

до

50

% ч

асу

змін

и;

пе

ре

був

анн

я у

вим

уше

ній

п

озі

(н

авп

очі

пки

, н

а ко

лін

ах т

ощ

о)

від

10

%

до

25

% ч

асу

змін

и;

пе

ре

був

анн

я в

по

зі

«сто

ячи

» ві

д 6

0 %

до

80

%

часу

зм

іни

пе

ре

був

анн

я в

не

зруч

ній

та/

або

ф

іксо

ван

ій п

озі

біл

ьше

5

0 %

час

у зм

іни

; п

ер

еб

уван

ня

у ви

му-

ше

ній

по

зі (

на

колі

нах

, н

авп

очі

пки

то

що

) б

ільш

е 2

5 %

час

у зм

іни

; п

ер

еб

уван

ня

в п

озі

«с

тояч

и»

біл

ьше

80

%

часу

зм

іни

6Н

ахи

ли т

улуб

а (в

им

уше

ні,

біл

ьше

30

°),

кіль

кіст

ь за

зм

іну

до

50

51

–1

00

10

1–

30

0б

ільш

е 3

00

7П

ер

ем

іще

нн

я у

пр

ост

ор

і (п

ер

ехо

ди

, об

умо

вле

ні

техн

оло

гічн

им

пр

оц

е-

сом

, пр

отя

гом

зм

іни

), к

м

——

——

7.1

По

го

ри

зон

талі

до

4д

о 8

до

12

біл

ьше

12

7.2

По

ве

рти

калі

до

2д

о 4

до

8б

ільш

е 8

Пр

од

овж

ен

ня

До

дат

ка



43

До

дат

ок

16

д

о Д

ер

жав

ни

х са

ніт

арн

их

но

рм

та

пр

ави

л «Г

ігіє

ніч

на

клас

иф

ікац

ія п

рац

і за

по

казн

ика

ми

ш

кід

ливо

сті т

а н

еб

езп

ечн

ост

і фак

тор

ів в

ир

об

ни

чого

се

ре

до

вищ

а, в

ажко

сті т

а н

апр

уже

но

сті

труд

ово

го п

ро

це

су»

(пун

кт 1

1.1

гла

ви 1

1 р

озд

ілу

ІІ)

КЛ

АС

И

ум

ов

пр

ац

і за

по

каз

ни

кам

и н

ап

ру

же

но

сті

пр

ац

і

№ з

/пП

ока

зн

ики

на

пр

уж

ен

ос

ті

тру

до

во

го п

ро

це

су

Кл

ас

и у

мо

в п

ра

ці

оп

тим

ал

ьн

ий

(н

ап

ру

же

ніс

ть п

ра

ці

ле

гко

го с

туп

ен

я)

до

пу

сти

ми

й

(на

пр

уж

ен

ість

п

ра

ці с

ер

ед

нь

ого

с

туп

ен

я)

шкі

дл

ив

ий

(н

ап

ру

же

на

пр

ац

я)

12

3.1

3.2

12

34

56

1*

Інте

лект

уаль

ні

нав

анта

же

нн

я

1.1

Зм

іст

ро

бо

тиВ

ідсу

тня

не

об

хід

ніс

ть

пр

ий

нят

тя р

іше

нн

яР

іше

нн

я п

ро

сти

х ал

ьте

рн

ати

вни

х за

вдан

ь зг

ідн

о

з ін

стр

укц

ією

Ріш

ен

ня

скла

дн

их

завд

ань

з ви

бо

ро

м

за а

лго

ри

тмо

м

(ро

бо

та з

а се

ріє

ю

інст

рук

цій

)

Евр

ист

ичн

а (т

вор

ча)

дія

льн

ість

, що

ви

маг

ає

вир

іше

нн

я ск

лад

ни

х за

вдан

ь за

від

сутн

ост

і ал

гор

итм

у; о

соб

ист

е

кер

івн

иц

тво

в с

клад

ни

х си

туац

іях

1.2

Сп

ри

йм

анн

я си

гнал

ів

(ін

фо

рм

ації)

та

їх о

цін

каС

пр

ий

ман

ня

сигн

алів

, але

не

має

п

отр

еб

и

в ко

ре

кції

дій

Сп

ри

йм

анн

я си

гнал

ів з

нас

туп

но

ю

кор

екц

ією

дій

та

оп

ер

ацій

Сп

ри

йм

ання

си

гнал

ів

з на

ступ

ним

по

рів

нян-

ням

фак

тичн

их

знач

ень

пар

амет

рів

з їх

но

мін

альн

им

и

знач

ення

ми

. З

аклю

ч-на

оц

інка

фак

тичн

их

знач

ень

пар

амет

рів

Сп

ри

йм

анн

я си

гнал

ів

з н

асту

пн

ою

ко

мп

лек-

сно

ю о

цін

кою

вза

ємо

-п

ов’

язан

их

пар

аме

трів

.К

ом

пле

ксн

а о

цін

ка в

сієї

ви

ро

бн

ичо

ї дія

льн

ост

і

Пр

од

овж

ен

ня

До

дат

ка



44

12

34

56

1.3

Ро

зпо

діл

фун

кцій

за

сту

пе

не

м с

клад

но

сті

завд

анн

я

Об

ро

бка

та

вико

-на

ння

завд

ання

Об

ро

бка

, ви

кон

анн

я за

вдан

ня

та й

ого

п

ер

еві

рка

Об

ро

бка

, пе

ре

вір

ка

і ко

нтр

оль

за

вико

-н

анн

ям з

авд

анн

я

Ко

нтр

оль

та

по

пе

ре

дн

я р

об

ота

з р

озп

од

ілу

завд

ань

інш

им

осо

бам

1.4

Хар

акте

р в

ико

нув

ано

ї р

об

оти

Р

об

ота

за

інд

иві

-д

уаль

ни

м п

лан

ом

Ро

бо

та з

а вс

тан

овл

е-

ни

м г

раф

іко

м з

м

ож

ливи

м й

ого

ко

ри

гува

нн

ям п

ід ч

ас

дія

льн

ост

і

Ро

бо

та в

ум

ова

х д

еф

іци

ту ч

асу

Ро

бо

та в

ум

ова

х д

еф

іци

ту ч

асу

та ін

фо

р-

мац

ії з

під

вищ

ен

ою

ві

дп

ові

дал

ьніс

тю

за к

інц

еви

й р

езу

льта

т

2С

ен

сор

ні н

аван

таж

ен

ня

——

——

2.1

Три

валі

сть

зосе

ре

дж

ен

ня

уваг

и (

в %

від

час

у зм

іни

)Д

о 5

05

1–

75

Біл

ьше

75

—

2.2

Щіл

ьніс

ть с

игн

алів

(с

вітл

ови

х, з

вуко

вих)

та

по

від

ом

лен

ь в

сер

ед

-н

ьом

у за

1 г

од

ин

у р

об

оти

До

15

01

51

–3

00

Біл

ьше

30

0—

2.3

Нав

анта

же

нн

я н

а зо

ро

вий

ан

аліз

ато

р—

——

—

2.3

.1Р

озм

ір о

б’є

кта

ро

зріз

не

нн

я (п

ри

від

стан

і від

оче

й

пр

ацю

ючо

го д

о о

б’є

кта

ро

зріз

не

нн

я н

е б

ільш

е

0,5

м),

мм

, % ч

асу

змін

и

Біл

ьше

5 м

м

10

0 %

час

у5

,0–

1,1

мм

б

ільш

е 5

0 %

час

у;

1,0

–0

,3 м

м

до

50

% ч

асу;

м

ен

ше

0,3

мм

д

о 2

5 %

час

у

1,0

–0

,3 м

м

біл

ьше

50

% ч

асу;

м

ен

ше

0,3

мм

2

5–

50

% ч

асу

Ме

нш

е 0

,3 м

м

біл

ьше

50

% ч

асу,

у

том

у чи

слі

з ви

кор

ист

анн

ям

оп

тичн

их

пр

ила

дів

2.3

.2С

по

сте

ре

же

нн

я за

екр

анам

и в

іде

оте

р-

мін

алів

, го

ди

н н

а зм

іну

До

2Д

о 4

> 4

,1–

6Б

ільш

е 6

2.4

Нав

анта

же

нн

я н

а сл

ухо

вий

ан

аліз

ато

р (

пр

и в

ир

об

ни

чій

н

ео

бхі

дн

ост

і сп

ри

йн

яття

м

ови

чи

ди

фе

ре

нц

ійо

ван

их

сигн

алів

)

Ро

збір

ливі

сть

слів

та

си

гнал

ів

від

10

0 %

до

90

%

Ро

збір

ливі

сть

слів

та

си

гнал

ів

від

90

% д

о 7

0 %

Ро

збір

ливі

сть

слів

та

си

гнал

ів

від

50

% д

о 7

0 %

Ро

збір

ливі

сть

слів

та

си

гнал

ів

ме

нш

е 5

0 %

Пр

од

овж

ен

ня

До

дат

ка



45

12

34

56

2.5

Нав

анта

же

нн

я н

а го

лосо

вий

ап

арат

, сум

арн

а кі

лькі

сть

год

ин

, з н

апр

уже

нн

ям

голо

сово

го а

пар

ату

пр

отя

гом

ти

жн

я

До

16

Від

16

до

20

Від

20

до

25

Біл

ьше

25

3Е

мо

цій

не

нав

анта

же

нн

я —

——

—

3.1

Сту

пін

ь ві

дп

ові

дал

ьно

сті

за р

езу

льта

т св

оєї

дія

ль-

но

сті.

Зн

ачущ

ість

по

ми

лки

Є в

ідп

ові

дал

ьни

м

за в

ико

нан

ня

окр

ем

их

еле

ме

нті

в за

вдан

ня.

Ви

маг

ає

до

дат

кови

х зу

силь

в

ро

бо

ті з

бо

ку

пр

аців

ни

ка

Є в

ідп

ові

дал

ьни

м

за ф

ункц

іон

альн

у як

ість

до

по

між

ни

х р

об

іт (

завд

ань)

. В

им

агає

до

дат

кови

х зу

силь

з б

оку

ке

рів

ни

цтв

а (б

ри

га-

ди

ра,

май

стр

а то

що

)

Є в

ідп

ові

дал

ьни

м

за ф

ункц

іона

льну

як

ість

осн

овн

ої р

об

оти

(з

авд

ання

). В

им

агає

ви

пр

авле

нь з

а р

ахун

ок

до

дат

кови

х зу

силь

вс

ього

ко

лект

иву

(г

руп

и, б

ри

гад

и т

ощ

о)

Є в

ідп

ові

дал

ьни

м

за ф

ункц

іон

альн

у як

ість

кі

нц

ево

ї пр

од

укц

ії,

ро

бо

ти, з

авд

анн

я.

Не

пр

ави

льн

і ріш

ен

ня

мо

жут

ь п

ри

зве

сти

до

п

ош

код

же

нн

я о

бла

дн

ан-

ня,

зуп

ин

ки т

ехн

оло

гіч-

но

го п

ро

це

су, м

ож

ливо

ї н

еб

езп

еки

для

жи

ття

3.2

Сту

пін

ь р

изи

ку д

ля в

ласн

ого

ж

итт

я та

жи

ття

інш

их

осі

бВ

икл

юче

ни

й—

—В

іро

гід

ни

й

3.3

Сту

пін

ь ві

дп

ові

дал

ьно

сті

за б

езп

еку

інш

их

осі

бВ

икл

юче

ни

й—

Є в

ідп

ові

дал

ьни

мза

бе

зпе

ку

—

4М

он

ото

нн

ість

нав

анта

же

нь

——

——

4.1

Кіл

ькіс

ть е

лем

енті

в (п

ри

йо

мів

), н

еоб

хід

них

для

р

еалі

зац

ії п

ро

сто

го з

авд

ання

аб

о в

оп

ерац

іях,

які

по

вто

-р

юю

ться

баг

ато

раз

ово

Біл

ьше

10

10

–6

5–

2—

4.2

Три

валі

сть

вико

нан

ня

пр

ост

их

вир

об

ни

чих

завд

ань

чи о

пе

рац

ій,

що

по

вто

рю

ють

ся, с

Біл

ьше

10

01

00

–2

52

4–

2—П

ро

до

вже

нн

я Д

од

атка



46

12

34

56

4.3

Мо

но

тон

ніс

ть в

ир

об

ни

чої

об

стан

овк

и, ч

ас п

аси

вно

го

спо

сте

ре

же

нн

я за

те

хно

ло-

гічн

им

пр

оц

есо

м в

%

від

час

у зм

іни

Ме

нш

е 7

57

6–

90

91

–9

5—

5Р

еж

им

пр

аці

——

——

5.1

Три

валі

сть

ро

бо

чого

дн

я, г

од

.6

аб

о 7

8Б

ільш

е 8

—

5.2

Зм

інн

ість

ро

бо

тиО

дн

озм

інн

а р

об

ота

(б

ез

ніч

но

ї зм

іни

)Д

возм

інн

а р

об

ота

(б

ез

ніч

но

ї зм

іни

)Тр

изм

інн

а р

об

ота

(з

ро

бо

тою

в н

ічн

у зм

іну)

Не

ре

гуля

рн

а зм

інн

ість

з

ро

бо

тою

в н

ічн

ий

час

, р

об

ота

ви

клю

чно

в н

ічн

у зм

іну*

*

* В

ико

ри

сто

вуєт

ься

викл

ючн

о д

ля о

цін

ки п

ро

фе

сій

ро

зум

ово

ї пр

аці.

** Р

об

ота

ви

клю

чно

в н

ічн

у зм

іну

оц

іню

єтьс

я з

кое

фіц

ієн

том

1,0

.Д

од

ато

к 1

7

до

Де

рж

авн

их

сан

ітар

ни

х н

ор

м т

а п

рав

ил

«Гіг

ієн

ічн

а кл

аси

фік

ація

пр

аці з

а п

ока

зни

кам

иш

кід

ливо

сті т

а н

еб

езп

ечн

ост

і фак

тор

ів в

ир

об

ни

чого

се

ре

до

вищ

а, в

ажко

сті т

а н

апр

уже

но

сті

труд

ово

го п

ро

це

су»

(пун

кт 1

1.1

гла

ви 1

1 р

озд

ілу

ІІ)

ВИ

ЗН

АЧ

ЕН

НЯ

кл

ас

у і

сту

пе

ня

ва

жко

сті

та

на

пр

уж

ен

ос

ті

Кр

ите

рії

ви

зн

ач

ен

ня

кл

ас

у т

а с

туп

ен

яК

ла

с т

а с

туп

інь

шкі

дл

ив

ос

ті

До

1,0

2 к

лас

Від

1,0

до

2,0

вкл

ючн

о3

кла

с, 1

сту

пін

ь

Від

2,0

до

3,0

вкл

ючн

о3

кла

с, 2

сту

пін

ь

Біл

ьше

3,0

3 к

лас,

3 с

туп

інь

За

кін

чен

ня

До

дат

ка


рекл

ама


48

Для нотаток


ре

клам

а


oppb dodatok 10-2016oppb.com.ua/.../pdf/oppb_dodatok_10-2016_inet.pdf ·...

Documents