oppb dodatok 04-2015oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/...Домедична...

OPPB_dodatok_04-2015_cover.indd 1 23.03.2015 16:39:43

ре

клам

а


1

«КОНСУЛЬТАНТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ» № 4/2015Щомісячний додаток до журналу«ОХОРОНА ПРАЦІ І ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА»Квітень/4/2015Засновник і видавець — ТОВ «МЕДІА-ПРО»

Головний редакторСергій Пономарьов[email protected]

Заступник головного редактораОлеся Щербак[email protected]

РедакторІрина Каленська[email protected]

ХудожникЛілія Данченко

Виконавчий директорВікторія Заєць

Заступник директора з фінансівОлеся Яременко

Головний дизайнерДмитро Безкровний

Керівник відділу дизайнуВалентина Мартиненко

ВерсткаЄлизавета Вітранюк

Менеджер з рекламиЛариса БульдаТел./факс (44) 568-51-39

Керівник відділу передплатиОлена ПеревозникТел./факс (44) [email protected]

Адреса редакціївул. М. Раскової, 11, корпус А, офіс 607, Київ, 02660, УкраїнаТел./факс (44) 507-22-26www.mediapro.com.ua

Друк:ТОВ «ОЛБІ-ІНК»вул. Василенка, 1, м. Київ, 03113, Україна

Наклад 10 000 прим.

Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» зареєстрованов Міністерстві юстиції УкраїниСвідоцтво про реєстрацію КВ № 16823-5495 Р від 12.07.2010.Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» 49609

Навігатор

Євген Павловський

Домедична допомога постраждалим у виробничій аварії

Вступ .......................................................................... 2

Виробничі фактори ураження ..................................... 3

Класифікація нещасних випадків ................................ 3

Правове регулювання надання домедичної допомоги ................................... 3

Засоби для надання домедичної допомоги ................. 5

Принципи надання домедичної допомоги ................... 5

Послідовність надання домедичної допомоги ............. 6

Надання домедичної допомоги у разі групового нещасного випадку ........................... 7

Принципи черговості евакуації при масових травмах ................................... 7

Надання домедичної допомоги при підозрі на шок ....................................... 8

Послідовність надання домедичної допомоги постраждалим при виробничих травмах ..................... 9

Домедична допомога постраждалим від дії шкідливих виробничих факторів ...................... 25

Домедична допомога при невідкладних станах ......... 31

Проведення серцево-легеневої реанімації ............... 37

Транспортування постраждалих ............................... 39

Іммобілізація ............................................................ 42

Надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації ................. 44

Заходи безпеки при наданні домедичної допомоги ............................................... 44

Додатки .................................................................... 46

OPPB_dodatok_04-2015.indd 1 23.03.2015 18:15:55

2

ОХОРОНА ПРАЦІ

ВСТУП

Контроль за додержанням працівниками правил поводження з машинами, механізмами, устаткованням та іншими засобами виробництва, використанням засо-бів колективного та індивідуального захисту, виконан-ням робіт відповідно до вимог з охорони праці Законом України «Про охорону праці» покладено на роботодав-ця. Працівники під час прийняття на роботу та в проце-сі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випад-ків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Для цього на підприємствах розробляються та за-тверджуються положення, інструкції, зокрема інструк-ція з надання домедичної допомоги, інші акти з охо-рони праці та встановлюються правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчи-ках і на робочих місцях.

У разі настання нещасного випадку життя і здоров’я людини часто залежить від того, чи надана потерпілому термінова допомога та наскільки швидко й кваліфікова-но вона йому надана. Потерпілий від нещасного випад-ку повинен звернутися за допомогою до лікаря. Якщо він не може зробити цього самостійно, необхідно тер-міново викликати лікаря (якщо на підприємстві є медич-на служба) або швидку медичну допомогу. До прибуття лікаря чи швидкої потерпілому необхідно надати відпо-відну домедичну допомогу.

Домедична допомога постраждалим у виробничій аварії

Євген ПАВЛОВСЬКИЙ,лікар «ДУ НЦРМ АМН України»


Консультант з охорони праці та пожежної безпеки

3

ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ УРАЖЕННЯ

До травмування на виробництві призводять не тільки ме-ханізми та небезпечні речовини. Важливе значення мають також психофізичний стан та дії працівників.

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 «ССБТ. Опасные и вред-ные производственные факторы. Классификация», шкідливі та небезпечні виробничі фактори поділяються на:

• фізичні (електричний струм; рухомі машини та меха-нізми, підіймальні пристрої та переміщувані вантажі; неза-хищені рухливі елементи виробничого обладнання; частки оброблюваного матеріалу та інструменту, які відлітають; іонізуюче випромінювання; підвищена (понижена) темпе-ратура робочої зони, поверхонь обладнання та оброблю-ваних матеріалів тощо);

• хімічні (токсичні, подразнюючі, алергенні пари та гази, пил, агресивні рідини);

• біологічні (мікроорганізми — бактерії, віруси тощо; та макроорганізми — рослини і тварини);

• психофізіологічні (фізичні та нервово-психічні пере-вантаження).

КЛАСИФІКАЦІЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

За наслідками:• легкі;• тяжкі;• смертельні.

За кількістю потерпілих:• поодинокі;• групові (одночасно постраждали двоє або більше пра-

цівників).

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначає домедичну допомогу як не-відкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на вряту-вання та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, які здійснюються на місці події особами, що не мають медич-ної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні


Охорона праці

4

володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи.

Законом України «Про екстрену медичну допомогу» такими особами визначено рятувальників аварійно-ряту-вальних служб, працівників державної пожежної охорони, працівників органів та підрозділів міліції, фармацевтичних працівників, провідників пасажирських вагонів, бортпровід-ників літаків та інших осіб, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти прак-тичними навичками надання домедичної допомоги. Порядок їх підготовки та підвищення кваліфікації визначається Кабіне-том Міністрів України. Підвищення кваліфікації таких праців-ників проводиться один раз на п’ять років. Особі, яка пройшла підготовку та успішно склала відповідний іспит, видається по-свідчення за формою згідно з додатком, строк дії якого ста-новить п’ять років (див. Додаток 2).

Кримінальний кодекс України передбачає відпові-дальність за:

• залишення без допомоги особи, яка перебуває в небез-печному для життя стані, якщо той, хто залишив без допомо-ги, зобов’язаний був піклуватися про цю особу та мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив по-терпілого в небезпечний для життя стан;

• ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечно-му для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження.

З метою удосконалення надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах, відповідно до абз. 11 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про екстрену медичну допомогу», нака зом МОЗ України «Про затвердження порядків на-дання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 16 липня 2014 р. № 398 затверджено 28 Поряд-ків надання домедичної допомоги постраждалим.

Відповідно до Закону України «Про міліцію» співробіт-ники органів МВС зобов’язані надавати в межах наявних можливостей особам, які потерпіли від правопорушень і не-щасних випадків або перебувають у безпорадному чи небез-печному для життя і здоров’я стані, у тому числі неповноліт-нім, які залишилися без опікування, домедичну допомогу та іншу допомогу, а також у разі необхідності вживати перед-бачених Законом України «Про екстрену медичну допомогу» заходів для забезпечення надання зазначеним особам екст-реної медичної допомоги.



5

Закон України «Про дорожній рух» зобов’язує учасників дорожнього руху у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну до-медичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для за-безпечення надання екстреної медичної допомоги, зокрема потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

ЗАСОБИ ДЛЯ НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Домедична допомога постраждалому від виробничої аварії може включати такі дії:

• зупинення кровотечі;• накладання стерильної пов’язки на рану або на опік;• проведення штучного дихання та непрямого масажу

серця;• введення антидотів чи болезаспокійливих препаратів;• іммобілізацію ураженої кінцівки або всього тіла;• зігрівання або укриття від спеки;• евакуацію із зараженої зони тощо.Своєчасне надання домедичної допомоги може мати ви-

рішальне значення для порятунку життя постраждалого. Слід пам’ятати, що всі прийоми допомоги повинні виконуватися обережно та бути щадними. Грубе втручання може зашко-дити потерпілому й погіршити його стан.

При наданні домедичної допомоги використовують як спеціальні, так і підручні засоби. Спеціальними засобами є перев’язочний матеріал, кровоспинний джгут, спеціальні шини для іммобілізації.

Як підручні засоби для надання домедичної допомоги мо-жуть використовуватися: для накладання пов’язок — чиста тканина (краще не кольорова); для зупинення кровотечі — брючний ремінь, пояс, закрутка з тканини; замість шин — смужки твердого картону, фанера, дошки, палиці, парасольки тощо.

ПРИНЦИПИ НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

При наданні домедичної допомоги слід керуватися такими принципами:

• правильність і доцільність дій;• швидкість і рішучість при їх виконанні;• продуманість і спокій.



6

Людина, яка надає домедичну допомогу потерпілому, повинна знати:

• характерні ознаки порушення функцій організму; • загальні принципи надання домедичної допомоги; • способи евакуації потерпілих.Такий працівник повинен уміти: • оцінити стан потерпілого та визначити, якої допомоги

він потребує; • забезпечити прохідність повітря через верхні дихальні

шляхи; • вжити заходів серцево-легеневої реанімації; • зупинити кровотечу; • накласти пов’язку; • при переломі іммобілізувати ушкоджену частину тіла; • надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах,

отруєнні, ураженні електричним струмом, опіках; • користуватися аптечкою; • розрізняти ознаки життя та смерті.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ПЕРЕД НАДАННЯМ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПО-МОГИ НЕОБХІДНО ПЕРЕКОНАТИСЯ, ЩО ВАМ, ПОСТРАЖ-ДАЛОМУ ТА ІНШИМ ПРИСУТНІМ НЕ ЗАГРОЖУЄ НЕБЕЗ-ПЕКА. ВИ ПОВИННІ ВРЯТУВАТИ ЖИТТЯ — АЛЕ НЕ ЦІНОЮ ВЛАСНОГО

припинити паніку серед свідків нещасного випадку;

залучити свідків нещасного випадку до допомоги в рятуванні потерпілих;

усунути вплив на потерпілого факторів, які загрожують життю або здоров’ю (звільнити від дії електричного струму, впливу вогню, високої/низької температури; евакуювати із зараженої зони; витягти з води);

оцінити стан потерпілого;

визначити послідовність дій з порятунку потерпілого залежно від найбільш тяжкої травми;

викликати швидку допомогу або працівників медичної служби підприємства;

виконувати необхідні для порятунку потерпілого дії, підтримуватийого основні життєві функції до прибуття медичних працівників.

ПОСЛІДОВНІСТЬ НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

1

2

3

4

5

6

7



7

НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ У РАЗІ ГРУПОВОГО НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ

1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.2. Визначити причину надзвичайної ситуації. Повідомити

службу швидкої медичної допомоги та інші служби, відпо-відно до характеру небезпеки (пожежна, хімічна, біологічна, радіаційна тощо). Чітко описати ситуацію та точно вказати місце події (Приклад тривожного повідомлення наведено у Додатку 2).

3. Встановити кількість постраждалих, залучити до на-дання допомоги осіб, які знаходяться поруч.

4. Якщо постраждалі не потребують надання домедичної допомоги:

• евакуювати їх з місця пригоди у безпечне місце;• забезпечити постійний нагляд за постраждалими до

приїзду бригади швидкої медичної допомоги;• надати постраждалим психологічну підтримку.5. Якщо частина постраждалих потребує надання доме-

дичної (медичної) допомоги:• голосно запитати: «Хто може ходити?»;• вивести постраждалих, які можуть ходити, в безпечне

місце;• забезпечити постійний нагляд за постраждалими до

приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;• на місці події надати допомогу постраждалим, які її

потребують. Насамперед слід зосередитись на зупиненні інтенсивних кровотеч, оскільки вони найчастіше призво-дять до смерті потерпілих. Необхідно забезпечити всім по-страждалим фіксацію шийного відділу хребта, іммобілізу-вати можливі переломи кінцівок;

• за можливості евакуювати постраждалих на довгій транс-портувальній дошці з місця події.

6. Після прибуття бригади швидкої медичної допомоги слід надати їм повну інформацію про кількість постраждалих та надану їм домедичну допомогу.

ПРИНЦИПИ ЧЕРГОВОСТІ ЕВАКУАЦІЇ ПРИ МАСОВИХ ТРАВМАХ

1. З’ясувати, кому допомога потрібна в першу чергу. Спочатку допомогу надають тим, хто задихається, потім по-раненим з проникаючими пораненнями грудної та черевної порожнин, потім — пораненим зі значною кровотечею, по-тім непритомним постраждалим і тим, які перебувають

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! СЛІД ПАМ’ЯТАТИ, ЩО ВИСНОВОК ПРО СМЕРТЬ ПОТЕРПІЛОГО МАЄ ПРАВО ЗРОБИТИ ЛИШЕ ЛІКАР!



8

у шоковому стані, потім постраждалим зі значними перело-мами і в останню чергу — особам з дрібними пораненнями та переломами.

2. Розподілити постраждалих на групи відповідно до по-слідовності евакуації залежно від тяжкості ушкодження.

Група першої черги: поранені з проникаючими поранен-нями грудної та черевної порожнин, непритомні поранені та поранені в шоковому стані, з пораненнями черепа, поранені з внутрішньою кровотечею, ампутованими кінцівками, відкри-тими переломами, опіками.

Група другої черги: постраждалі із закритими перелома-ми кінцівок, поранені зі значними, але зупиненими зовнішніми кровотечами.

Група третьої черги: поранені з незначними кровоте-чами, переломами дрібних кісток, забоями.

НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ПІДОЗРІ НА ШОК

Шок — це стан між життям та смертю; загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, спричинений порушенням нервової регуляції життєво важливих процесів. Шок характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин.

Ознаки шоку: бліда, холодна та волога шкіра; слабкість; неспокій; сухість в роті, відчуття спраги; часте дихання (більш ніж 20 вдихів за хвилину); порушення свідомості; не-притомність.

Причинами виникнення шоку можуть бути: зовнішня кро-вотеча; внутрішня кровотеча; травми різного ґенезу; опіки; серцевий напад тощо.

При підозрі на шок необхідно:1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.2. Оглянути постраждалого, визначити наявність свідо-

мості, дихання.3. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.4. Якщо постраждалий не дихає, розпочати серцево-

леге неву реанімацію.5. Усунути причину виникнення шокового стану: зупини-

ти кровотечу, іммобілізувати перелом тощо.6. Надати постраждалому протишокове положення:• перевести постраждалого в горизонтальне положення;• покласти під ноги постраждалого ящик, валик з одягу

тощо таким чином, щоб ступні ніг знаходились на рівні його підборіддя;

У кожній з цих груп дітей молодшого віку необхідно евакуювати пер шими, за мож -ливості разом з кимось із батьків або родичів



9

• підкласти під голову постраждалого одяг (подушку);• вкрити постраждалого термопокривалом або покри-

валом.7. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до

приїзду бригади швидкої медичної допомоги.8. При погіршенні стану постраждалого повторно за-

телефонувати диспетчеру швидкої медичної допомоги та дотримуватись його рекомендацій.

ПОСЛІДОВНІСТЬ НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ВИРОБНИЧИХ ТРАВМАХ

1. При падінні з висоти1.1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.1.2. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.1.3. Зафіксувати шийний відділ хребта постраждалого

за допомогою шийного комірця (шини) або руками.1.4. Оглянути постраждалого, визначити наявність свідо-

мості, дихання.1.5. Якщо дихання відсутнє, розпочати проведення сер-

цево-легеневої реанімації.1.6. Якщо постраждалий притомний та зовнішні пошко-

дження відсутні, з’ясувати, на що він скаржиться та якою була висота падіння.

1.7. У разі відсутності небезпеки залишити постражда-лого у попередньому положенні до приїзду бригади швидкої медичної допомоги.

1.8. Якщо у постраждалого є інтенсивна зовнішня крово-теча, її необхідно зупинити. При цьому важливо уникати зайвих рухів та мінімізувати переміщення постраждалого.

1.9. Якщо постраждалий непритомний, а дихання у нього наявне, слід підтримувати прохідність дихальних шляхів та зафіксувати шийний відділ хребта.

1.10. Якщо постраждалий непритомний, лежить на жи-воті та є підозра на відсутність дихання, слід зафіксувати шийний відділ хребта та перевернути його на спину.

1.11. Переміщувати постраждалого слід за допомогою присутніх.

1.12. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади швидкої медичної допомоги.

1.13. При погіршенні стану постраждалого повторно за-телефонувати диспетчеру екстреної (швидкої) медичної допомоги та дотримуватись його рекомендацій.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ПРИ ПОГІРШЕННІ СТАНУ ПОСТРАЖДА-ЛОГО ДО ПРИЇЗДУ БРИГАДИ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПО-МОГИ НЕОБХІДНО ПОВТОРНО ЗАТЕЛЕФОНУВАТИ ДИСПЕТЧЕРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПО-МОГИ ТА ДОТРИМУ-ВАТИСЬ ЙОГО РЕКОМЕНДАЦІЙ



10

2. При підозрі на пошкодження хребтаОзнаки пошкодження хребта: сильний біль або відчуття

тиску в голові, шиї або спині; поколювання або втрата чут-ливості в пальцях рук та ніг; втрата рухових функцій кінцівок; деформація в області хребта; судоми; ускладнене дихання; втрата рівноваги.

Травму хребта слід підозрювати за таких обставин: • падіння з висоти; • стрибки у воду; • сильний удар по тулубу; • дорожньо-транспортна пригода; • ураження блискавкою; • ураження електричним струмом; • вибух.Порядок дій з надання домедичної допомоги при підозрі

на пошкодження хребта:2.1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.2.2. Оглянути постраждалого, визначити наявність у ньо-

го свідомості та дихання.2.3. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.2.4. Якщо у постраждалого відсутнє дихання, відновити

прохідність дихальних шляхів, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації.

2.5. Якщо постраждалий притомний та його місцезнахо-дження безпечне:

• зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийно-го комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна фіксація);

• залишити постраждалого в початковому положенні;• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до при-

їзду бригади швидкої медичної допомоги, вкрити термопок-ривалом, забезпечити психологічну підтримку.

2.6. Якщо місце події небезпечне:• зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийно-

го комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна фіксація);• перемістити постраждалого на довгу транспортувальну

дошку або тверду рівну поверхню (щит, двері тощо);• зафіксувати постраждалого на довгій транспортувальній

дошці перед транспортуванням;• вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;• перемістити постраждалого в безпечне місце;• провести повторний огляд;• надати домедичну допомогу залежно від наявних по-

шкоджень;• надати психологічну підтримку;• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до при-

їзду бригади швидкої медичної допомоги.



11

2.7. При погіршенні стану постраждалого повторно за-телефонувати диспетчеру швидкої медичної допомоги та дотримуватись його рекомендацій.

3. При травмах кінцівок

3.1. Вивих суглобаОсновні симптоми вивиху:• поява різкого болю в ушкодженому суглобі при паль-

пації або спробі зробити рух — перша ознака вивиху;• деформація суглоба, видима зміна його форми та

розміру;• поява припухлості та почервоніння шкіри навколо само-

го суглоба;• при пошкодженні нерва може бути відсутня чутливість.

Порядок надання допомоги:1. Іммобілізувати пошкоджену кінцівку (повністю знеру-

хомити за допомогою стандартної шини, яку за відсутності можна виготовити з будь-якого твердого матеріалу — щіль-ного картону, дошки, пластику тощо. Слід зафіксувати, крім пошкодженого, ще й два сусідні відділи кінцівки).



12

2. Якщо є рани, їх потрібно обробити та закрити анти-септичною пов’язкою.

3. До місця вивиху прикласти холод. Якщо біль не прохо-дить, можна дати потерпілому знеболюючий засіб (за умови відсутності у нього алергічної реакції).

4. Якщо потерпілого необхідно транспортувати, при ви-виху верхніх кінцівок це слід робити в положенні сидячи, при вивиху нижніх кінцівок — лежачи.

3.2. Забиття, розтягнення, розриви зв’язок, м’язів, сухожиль

Забиття, розтягнення. Симптоми: біль, припухлість, гематома (синець, крововилив у тканини), помірне порушен-ня функції суглоба (при розтягненні значне).

Розрив зв’язок. Симптоми: виражений біль, набряк, гематома, втрачається функція суглоба.

Розрив м’язів. Симптоми: сильний біль, після чого з’яв-ляється припухлість і гематома в зоні розриву, повністю втра-чається функція м’яза. При неповному розриві м’яза спосте-рігається гематома і виражена болючість в зоні ушкодження, але функція м’яза може частково зберігатися.

Розрив сухожилля. Симптоми: помірний біль, припухлість, втрата функції відповідного м’яза (згинання або розгинання) при збереженні пасивних рухів.

Порядок надання допомоги:1. Для зменшення розвитку гематоми і травматичного наб-

ряку до місця ушкодження прикласти холод (пузир з льодом або снігом, тканину, змочену холодною водою).

2. Накласти на кінцівку іммобілізуючу пов’язку.3. Надати кінцівці підвищеного положення.4. За необхідності дати знеболювальне (за умови відсут-

ності у постраждалого алергічної реакції).5. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.

3.3. Підозра на перелом

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ЯКЩО ВИ НЕ

ВПЕВНЕНІ В ТОМУ, ЩО У ХВОРОГО

ЗВИЧАЙНИЙ ЗАБІЙ — ДІЙТЕ

ЗА ПРАВИЛАМИ НАДАННЯ ДОМЕ-

ДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ПІДОЗРІ НА ПЕРЕЛОМ

Перелом — часткове або повне порушення цілісності кістки, викликане впливом на неї механічної сили: в результаті падіння, удару тощо.

Відкритий перелом — часткове або повне порушення цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покровів у проекції перелому.

Закритий перелом — часткове або повне порушення цілісності кістки без пошкодження шкірних покривів у проекції перелому.

Ні в якому разі не можна намага-

тися вправити вивих самостійно!



13

Порядок надання домедичної допомоги:1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.2. Оглянути постраждалого, визначити наявність свідо-

мості, дихання.3. Викликати бригаду швидкої (екстреної) медичної до-

помоги.4. Якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати

серцево-легеневу реанімацію.5. Якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому

(наявність рани в місці перелому, кровотеча з рани, біль у ді-лянці рани, порушення функції ушкодженої кінцівки, непри-родне положення кінцівки, патологічна рухливість у кінцівці, хрускіт у місці перелому, наявність уламків кістки в рані):

• розрізати одяг над раною;• накласти на рану стерильну пов’язку;• допомогти постраждалому прийняти зручне положення;• знерухомити пошкоджену кінцівку за допомогою стан-

дартних шин або підручних засобів;• вкрити постраждалого термопокривалом.

6. Якщо у постраждалого ознаки закритого перелому (неприродне положення кінцівки; біль у ділянці рани/де-формації кінцівки; патологічна рухливість в кінцівці; крепі-тація (хрускіт) в місці перелому; гематома у ділянці пере-лому (збільшення кінцівки в об’ємі); порушення функцій ушкодженої кінцівки):

• допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

• іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

• вкрити постраждалого термопокривалом.



14

7. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади швидкої медичної допомоги.

8. При погіршенні стану постраждалого повторно зателе-фонувати диспетчеру швидкої медичної допомоги та дотри-муватись його рекомендацій.

4. Порядок надання домедичної допомоги при пора-неннях кінцівок і кровотечах

4.1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.4.2. Оглянути постраждалого, визначити наявність у нього

свідомості та дихання.4.3. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.4.4. У разі відсутності дихання розпочати проведення

серцево-легеневої реанімації.4.5. Якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:• надягнути рукавички;• надати кінцівці підвищеного положення;• накласти на рану стерильну серветку;• накласти на рану бинтову пов’язку;• за необхідності дати постраждалому знеболювальне,

вкрити термопокривалом (ковдрою, теплим одягом тощо);• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до при-

буття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

ПРАВИЛА НАКЛАДАННЯ ДЖГУТА

1. Захистити шкіру м’якою прокладкою з бинта або з будь-якої іншої тканини (можна накладати прямо на одяг, попередньо розправивши складки).

2. Джгут не накладається в середній третині плеча та верхній третині гомілки, оскільки є небезпека травмування променевого та малогомілкового нервів.

3. Джгут накладається на 1,5–2 см вище пошкодженої судини, без надмірного затягу-вання, до зупинення кровотечі з рани та зникнення пульсу на периферичних артеріях.

4. Джгут повинен бути помітним на хворому. Для контролю терміну накладання джгута слід прикріпити біля нього (підкласти під джгут) папірець, на якому вказати дату і час на-кладання джгута. Якщо паперу немає, на тілі постраждалого біля джгута слід записати час і дату накладання.

5. У літній час джгут можна накладати не більше ніж на 2 години, взимку — на 1 годину.

6. Якщо час накладання джгута минув, а медичну допомогу не надано, джгут слід зняти та за необхідності накласти повторно. Знімати джгут слід поступово, особливо обереж-но знімати останній виток, оскільки при різкому ослабленні з пошкодженої артерії може вийти тромб і кровотеча відновиться. Потім слід повторно накласти джгут, але вже на 1,5–2 см вище попереднього місця.



15

4.6. Якщо у постраждалого наявна рана з ознаками арте-ріальної кровотечі (кров яскраво-червоного кольору, викида-ється з рани сильним пульсуючим струменем):

• надягнути рукавички;• накласти на рану стерильну серветку та перетиснути

рану;• надати кінцівці підвищеного положення;• якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку,

що тисне, та при можливості одночасно притиснути артерію на відстані;

• якщо кровотечу не вдається зупинити, накласти на кін-цівку джгут;

• дати постраждалому знеболювальне, вкрити його тер-мопокривалом;

• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

4.7. Якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кро-вотечі (кров темно-вишневого кольору, витікає менш інтен-сивно, рідко носить загрозливий характер):

• надягнути рукавички;• накласти на рану стерильну серветку та затиснути рану;• надати кінцівці підвищеного положення;• якщо кровотечу не зупинено, накласти на рану пов’язку

(не слід змінювати пов’язки — нову накладають зверху ста-рої, щоб лікарі могли оцінити крововтрату);

• надати постраждалому протишокове положення, вкрити термопокривалом.

4.8. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади швидкої медичної допомоги.


5. При травматичній ампутаціїТравматична ампутація — це відсікання, відторгнення

частини або всієї кінцівки (або іншої частини тіла) в резуль-таті механічної дії.

Порядок дій:5.1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.5.2. Оглянути постраждалого, визначити наявність сві-

домості, дихання.5.3. Викликати бригаду (екстреної) швидкої медичної до-

помоги.5.4. Якщо дихання відсутнє, розпочати проведення сер-

цево-легеневої реанімації.5.5. За наявності артеріальної кровотечі накласти джгут.



16

5.6. Накласти стерильну пов’язку на культю.5.7. Дати постраждалому знеболювальний препарат.5.8. Знерухомити культю.5.9. Вкрити постраждалого термопокривалом.5.10. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до

прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.5.11. Знайти ампутовану частину тіла, загорнути її в сте-

рильну марлю / чисту тканину, помістити в поліетиленовий пакет (за можливості видалити з нього повітря), помістити пакет в ємність, заповнену холодною водою, бажано з льо-дом або снігом, і передати разом з потерпілим до медичної установи.

5.12. При погіршенні стану постраждалого повторно за-телефонувати диспетчеру екстреної (швидкої) медичної допомоги та дотримуватись його рекомендацій.

Забороняється:• втрачати час на пошук ампутованого сегмента, не зупи-

нивши кровотечу в потерпілого; • не проводити протишокових заходів; • охолоджувати ампутований сегмент нижче 0 градусів; • транспортувати ампутований сегмент у непідвішеному

стані.

6. При стисканні м’яких тканинСтискання м’яких тканин — це вид травми, при якій до

певної частини тіла постраждалого припиняється кровопос-тачання, внаслідок чого розвиваються її ішемія та ушкоджен-ня. Найчастіше таке травмування трапляється в результаті обрушення виробничих будівель і споруд.

Порядок дій:6.1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.6.2. Оглянути постраждалого, визначити наявність у ньо-

го свідомості та дихання.6.3. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.6.4. Якщо дихання відсутнє, розпочати проведення сер-

цево-легеневої реанімації.6.5. Якщо постраждалий притомний:• зафіксувати шийний відділ хребта;• з’ясувати час стискання частини тіла;• якщо з моменту стискання пройшло менше ніж 10 хви-

лин, звільнити стиснену частину тіла;• за можливості обробити рани, іммобілізувати ушко-

джену кінцівку та виконати інші маніпуляції залежно від на-явних пошкоджень;

• за наявності ознак шоку надати постраждалому проти-шокове положення, вкрити термопокривалом;



17

• якщо з моменту стискання пройшло більше ніж 10 хви-лин, дочекатися приїзду бригади екстреної (швидкої) медич-ної допомоги;

• підтримати постраждалого психологічно.6.6. Якщо постраждалий непритомний, але дихає й не-

відомо скільки часу пройшло з моменту стискання, вважати, що пройшло більше ніж 10 хвилин.

6.7. Якщо необхідно терміново евакуювати постражда-лого, але з моменту стискання пройшло більше ніж 10 хви-лин, перед звільненням стиснутої частини тіла необхідно на-класти джгут.



7. При підозрі на травму грудної кліткиОзнаки проникаючої травми грудної клітки: • наявність рани; • утруднене дихання; • кровотеча з рани (кров може бути яскраво-червоною,

пінистою); • звук всмоктування повітря при кожному вдиху; • кровохаркання.Ознаки травми грудної клітки з підозрою на внутрішню

кровотечу: • посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми; • відчуття хрускоту при пальпації грудної клітки; • утруднене дихання; можливе кровохаркання; • часте дихання (більше 20 вдихів за хвилину); • бліда, холодна або волога на дотик шкіра; • нудота; • блювання; • відчуття спраги; • порушення свідомості.7.1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.7.2. Оглянути постраждалого, визначити наявність сві-

домості, дихання.7.3. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.7.4. Якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати

серцево-легеневу реанімацію.7.5. При проникаючій травмі грудної клітки:• попросити постраждалого зробити глибокий видих;• накласти на рану стерильну серветку та матеріал, який

не пропускає повітря (наприклад, шматок поліетиленового пакета);



18

• зафіксувати пов’язку лейкопластиром, залишивши один її край вільним;

• при вогнепальному пораненні грудної клітки перевірити місце можливого виходу кулі. Якщо виявлено другий отвір, на-класти пов’язку, як описано вище, та зафіксувати її з усіх боків;

• надати постраждалому напівсидяче положення;• вкрити постраждалого термопокривалом;• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до при-

буття бригади швидкої медичної допомоги.7.6. Якщо у постраждалого закрита травма грудної клітки,

необхідно:• надати постраждалому напівсидяче положення;• вкрити його термопокривалом;• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до при-

буття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.7.7. При погіршенні стану постраждалого повторно за-


8. При підозрі на пошкодження органів черевної по-рожнини

Ознаки проникаючої травми живота: • наявність рани; • біль в рані та в черевній порожнині; • нудота; • блювання; • слабкість; • відчуття тиску, «розпирання» в животі; • наявність сторонніх предметів у рані; • наявність в рані кишківника.Ознаки закритої травми живота з можливою внутрішньою

кровотечею: • посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми; • відчуття хвилювання або неспокою; • часте дихання; • бліда, холодна або волога на дотик шкіра; • нудота; • блювання; • відчуття спраги; • втрата свідомості.Порядок дій:8.1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.8.2. Оглянути постраждалого, визначити наявність у ньо-

го свідомості та дихання.8.3. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.



19

8.4. Якщо у постраждалого відсутнє дихання, відновити прохідність дихальних шляхів, розпочати проведення сер-цево-легеневої реанімації.

8.5. При закритій травмі живота:• надати постраждалому зручне положення;• за наявності ознак шоку дати постраждалому проти-

шоковий препарат;• вкрити постраждалого термопокривалом (ковдрою);• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до при-

буття бригади швидкої медичної допомоги;• при погіршенні стану постраждалого до прибуття бри-

гади швидкої медичної допомоги зателефонувати до дис-петчера екстреної медичної допомоги, дотримуватись його рекомендацій.

8.6. При проникаючій травмі живота:• надати постраждалому зручне положення;• за наявності ознак шоку надати постраждалому проти-

шокове положення;• накласти чисту, стерильну пов’язку на рану та зафіксу-

вати її за допомогою лейкопластиру;• не вправляти внутрішні органи в черевну порожнину;• не виймати з рани сторонні предмети;• вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до при-

їзду бригади швидкої медичної допомоги;• при погіршенні стану постраждалого до приїзду бри-

гади швидкої медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги, дотримуватись його рекомендацій.

9. При підозрі на травму головиОзнаки черепно-мозкової травми: • рани, синці в ділянці голови та обличчя; • сонливість; • сплутаність або втрата свідомості; • сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї; • поколювання або втрата чутливості в пальцях рук і ніг; • втрата рухових функцій кінцівок; • судоми; • утруднене дихання; • порушення зору; • нудота; • блювання; • втрата рівноваги; • виділення крові або ліквору (прозора рідина) з ротової,

носової порожнини та вуха.



20

Травму голови слід підозрювати за таких обставин: па-діння з висоти; стрибки у воду; сильний удар по голові або тулубу; дорожньо-транспортні пригоди; ураження блискав-кою; ураження електричним струмом; вибух.

Дії з надання допомоги:9.1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.9.2. Зафіксувати шийний відділ хребта постраждалого

(шийний комірець, м’яка шина, фіксація руками).9.3. Оглянути постраждалого, визначити наявність свідо-

мості, дихання.9.4. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.9.5. Якщо постраждалий не дихає, розпочати серцево-

легеневу реанімацію.9.6. Якщо у постраждалого відсутні рани в ділянці голови

та інші пошкодження:• вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;• підтримати постраждалого психологічно;• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до при-

буття бригади швидкої медичної допомоги;• при погіршенні стану постраждалого зателефонувати

до диспетчера екстреної медичної допомоги, дотримува-тись його рекомендацій;

• за наявності небезпеки евакуювати постраждалого на довгій транспортувальній дошці.

9.7. Якщо у постраждалого наявні рани в ділянці голови та інші пошкодження:

• накласти пов’язки на рани;• вкрити постраждалого термопокривалом (ковдрою);• підтримати постраждалого психологічно;• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до при-

буття бригади швидкої медичної допомоги;• при погіршенні стану постраждалого зателефонувати

до диспетчера екстреної медичної допомоги, дотримува-тись його рекомендацій;

• за наявності небезпеки евакуювати постраждалого на довгій транспортувальній дошці.


10. При травмах та пошкодженнях очейУ кожному випадку ушкодження очей потерпілого необ-

хідно направити до лікаря, який зможе правильно оцінити тяжкість та ступінь пошкодження та призначити відповідне лікування.



21

До прибуття швидкої допомоги слід:10.1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.10.2. Оглянути постраждалого, визначити наявність у ньо-

го свідомості та дихання.10.3. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.10.4. Допомогти постраждалому зайняти найбільш зруч-

не положення.10.5. При потраплянні в очі дрібних сторонніх тіл (наприк-

лад, бруду, піску, дерев’яних, металевих стружок) постраж-далий може відчувати сильний біль і не може відкрити очі.

В такому випадку необхідно:• попросити постраждалого покліпати;• обережно промити око теплою проточною водою;• прикрити око чистою, стерильною серветкою, яку за-

кріпити лейкопластиром так, щоб не відбувалося притис-нення пошкодженого ока.

10.6. При пошкодженні очей та наявності стороннього предмета необхідно:

• не видаляти сторонній предмет;• накласти чисту стерильну серветку на око навколо

предмета, закріпити її лейкопластиром. Пов’язку слід на-кладати одночасно на два ока (рух неушкодженого ока при-зводить до автоматичного руху пошкодженого, чому необ-хідно запобігти), вона не повинна заважати відтоку слізної рідини.

10.7. При потраплянні в очі хімічних речовин необхідно промивати очі теплою проточною водою до приїзду бригади швидкої медичної допомоги.

10.8. Якщо на слизовій або роговій оболонці тверді шма-точки хімічної речовини, їх необхідно видалити.

10.9. Якщо з очного яблука витікає рідина, не промивати та не накладати пов’язки, не тиснути на очі для зупинення кровотечі. Постраждалому надати зручне положення.

10.10. Пошкодження очей при дії яскравого світла викли-кають відчуття засліплення, біль в очах, судомне стиснення повік, а у важких випадках — зміни у рогівці. Постраждалого потрібно відразу ж помістити в затемнене приміщення.

10.11. Під час транспортування хворого, особливо при проникаючих пораненнях очного яблука, потрібно дотриму-ватися обережності з тим, щоб поштовхи і тряска не викли-кали додаткових руйнувань і випадінь оболонок ока.





22

11. Дії допомоги при ураженні постраждалого елект-ричним струмом або блискавкою

11.1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.11.2. Якщо постраждалий перебуває під дією електрич-

ного струму, за можливості припинити його дію (вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою будь-якого електронепровідного засобу).

11.3. Оглянути постраждалого, визначити наявність у ньо-го свідомості та дихання.

11.4. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.11.5. Якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати

серцево-легеневу реанімацію.11.6. Якщо постраждалий непритомний, але дихає, на-

дати йому зручне положення.11.7. Накласти на місця опіків чисті стерильні пов’язки.11.8. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до

приїзду бригади швидкої медичної допомоги.11.9. При погіршенні стану постраждалого повторно за-


12. Порядок допомоги при дорожньо-транспортних пригодах

12.1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.12.2. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.12.3. Обгородити місце пригоди.12.4. Якщо автомобіль стоїть під ухилом, заблокувати його

колеса, щоб унеможливити рух.12.5. Якщо двигун продовжує працювати, вимкнути його.12.6. Залучити присутніх до надання домедичної допо-

моги постраждалим.12.7. Вважати, що в усіх постраждалих внаслідок ДТП

є травма шийного відділу хребта. Забезпечити нерухомість голови, шиї та хребта постраждалого за допомогою шийно-го комірця або руками.

12.8. Надати домедичну допомогу постраждалим відпо-відно до наявних пошкоджень.

12.9. Забезпечити постійний нагляд за постраждалими до приїзду бригади швидкої медичної допомоги.


13. Допомога при утопленні13.1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.13.2. Якщо постраждалий у воді:



23

• кинути йому рятувальний засіб (рятувальний круг, м’яч тощо);

• підпливаючи до постраждалого, користуватись ряту-вальним жилетом або іншими засобами, що дозволять утри-муватись на воді (рятувальний круг, надувний матрац тощо). Підпливати до постраждалого зі спини. При наближенні до постраждалого попросити його заспокоїтись та пояснити, що ви можете надати допомогу;

• якщо постраждалий непритомний та перебуває у воді, перевернути його на спину, перевірити наявність дихання;

• якщо постраждалий дихає, транспортувати його до берега. До витягання постраждалого з води за можливості залучати 2–3 особи. При цьому необхідно фіксувати ший-ний відділ хребта.

13.3. На березі у постраждалого без свідомості переві-рити наявність дихання.

13.4. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.13.5. Якщо в постраждалого відсутнє дихання, розпочати

проведення серцево-легеневої реанімації.13.6. Якщо постраждалий дихає, до прибуття бригади

швид кої медичної допомоги зафіксувати шийний відділ хребта, забезпечити прохідність дихальних шляхів.

13.7. Якщо постраждалий не дихає, відразу розпочати серцево-легеневу реанімацію. При наявності автоматично-го зовнішнього дефібрилятора — наклеїти електроди, попе-редньо витерти шкіру грудної клітки.

13.8. Якщо постраждалий у воді й не дихає, слід швидко транспортувати його до берега. Натискання на грудну клітку у воді неефективне.



14. Дії при укусах тварин і комахНеобхідно запам’ятати вид тварини, яка вкусила потер-

пілого, за можливості сфотографувати її.

Забезпечення прохідності дихальних шляхів:1. Очистіть пальцем або відсмоктувачем ротову порожнину;2. Закиньте голову постраждалого і підніміть його підборіддя;3. Висуньте та зафіксуйте його язик.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! НЕОБХІДНО ПЕРЕКОНАТИСЯ У ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ. НЕ СЛІД ВИТРАЧАТИ ЧАС НА СПРОБИ ВИДАЛИТИ ВОДУ З ЛЕГЕНІВ ПОСТРАЖДАЛОГО



24

14.1. При укусах домашніх тварин необхідно:• переконатися у відсутності особистої небезпеки;• за можливості ізолювати тварину;• оглянути постраждалого;• викликати бригаду швидкої медичної допомоги;• за наявності рани без кровотечі промити рану мильним

розчином та накласти стерильну пов’язку;• за наявності рани та інтенсивної кровотечі зупинити

кровотечу та накласти на рану стерильну пов’язку;• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до при-

їзду бригади швидкої медичної допомоги.14.2. Дії при укусах диких тварин:• переконатися у відсутності особистої небезпеки;• запам’ятати вид тварини, за можливості сфотографу-

вати її;• оглянути постраждалого;• викликати бригаду швидкої медичної допомоги;• за наявності рани без кровотечі промити рану мильним

розчином та накласти стерильну пов’язку;• за наявності рани та інтенсивної кровотечі зупинити

кровотечу та накласти на рану стерильну пов’язку;• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до при-

їзду бригади швидкої медичної допомоги.14.3. При укусах отруйних змій:• переконатися у відсутності особистої небезпеки;• за можливості запам’ятати вигляд змії, що вкусила

(колір, розміри, візерунок на її спині тощо);• забезпечити постраждалому спокій та положення ле-

жачи;• при укусах кінцівки знерухомити її;• дати постраждалому випити багато рідини (води, чаю

тощо);• накласти на місце укусу чисту, стерильну пов’язку;• не намагатися видалити отруту шляхом розрізання та

припалювання місця укусу, не накладати на місце укусу хо-лодний компрес;

• якщо впевнені, що дія отрути нейротоксична (викликає параліч м’язів), накласти пов’язку, що тисне, вище місця укусу;

• за можливості терміново транспортувати постражда-лого до лікувального закладу;

• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади швидкої медичної допомоги чи при транс-портуванні до лікарні;

• при погіршенні стану постраждалого до приїзду бри-гади швидкої медичної допомоги повторно зателефонувати



25

диспетчеру екстреної медичної допомоги, виконувати його рекомендації.

14.4. При укусах отруйних тварин (наприклад сколопендр) та членистоногих (павуків, скорпіонів) необхідно здійснювати послідовність дій, передбачених пунктом 14.3 (укуси отруй-них змій).

14.5. При множинних укусах бджіл або ос дати постраж-далому антигістамінний препарат.


15. При підозрі на гостре інфекційне захворюванняСимптоми: лихоманка, нудота, блювання, пронос, виси-

пання на шкірі, підшкірні крововиливи, раптове погіршення зору, туман перед очима, раптова косоокість.

Порядок допомоги:15.1. Ізолювати хворого.15.2. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.15.3. При ознаках інтоксикації допомогу надавати як при

отруєнні.15.4. До прибуття бригади швидкої медичної допомоги

ізолювати осіб, які контактували з хворим.

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД ДІЇ ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ

При підозрі на отруєнняТоксичні речовини можуть потрапити в організм постраж-

далих такими шляхами:• через шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або

при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ро-тової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини, різноманітні хімічні речовини);

• через дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

• через шкіру та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

• через укуси комах, тварин або змій; • під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних ре-

човин.Ознаки, які вказують на гостре отруєння: • відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; • опіки на губах, на язиці або шкірі;

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ХВОРОМУ НЕ МОЖНА ДАВАТИ ЗНЕБОЛЮВАЛЬНЕ ТА БУДЬ-ЯКІ МЕДИ-КАМЕНТИ БЕЗ ВКАЗІВКИ МЕДИЧ -НИХ ПРАЦІВНИКІВ



26

• біль у роті, горлі, грудях або животі, який посилюється при ковтанні та диханні;

• підвищене слиновиділення, нудота, блювання (зі спе-цифічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю);

• порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна темб-ру голосу, кашель);

• пітливість, діарея, незвичайна поведінка постражда-лого (збудження, марення);

• м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; • незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна). При отруєнні чадним газом: важкість і пульсація в голові;

головний біль (голова ніби «стягнута обручем»); шум у вухах; потемніння в очах; тремтіння у всьому тілі; запаморочення; нудота, блювання; оглушення.

Дії з надання допомоги:1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.2. При огляді місця події звернути увагу на ознаки, які мо-

жуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо.

3. Уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраж-далий.

4. Оглянути постраждалого, визначити наявність у нього свідомості та дихання.

5. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.6. Якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати

проведення серцево-легеневої реанімації.7. Якщо постраждалий непритомний, але у нього збе-

режене нормальне дихання, перевести його в зручне по-ложення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади швидкої медичної допомоги.

8. Якщо постраждалий притомний та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок до отримання чистих промивних вод (дорослому необхідно випити 500–700 мл (2–3 склянки) чистої, холодної (18 °С) води, потім необхідно викликати блювання; за необхідності повторювати промивання до отримання чистих промив-них вод).

9. Після промивання шлунка дати постраждалому ен-теросорбент (наприклад, до 50 г активованого вугілля) та проносне.

10. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади швидкої медичної допомоги.

11. При погіршенні стану постраждалого повторно за-телефонувати диспетчеру швидкої медичної допомоги та дотримуватись його рекомендацій.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ПРИ ОТРУЄННІ

ПРИПІКАЮЧИМИ РЕЧОВИНАМИ (НАПРИКЛАД,

БЕНЗИНОМ) ТА ПОРУШЕННІ (ВІДСУТНОСТІ)

СВІДОМОСТІ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ

ВИКЛИКАТИ В ПОСТРАЖДАЛОГО

БЛЮВАННЯ



27

При опікахПри наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чо-

тирьох ступенів.

Термічні опікиI ступінь (еритема) — почервоніння шкіри, набряклість

і біль.II ступінь (утворення пухирів) — сильний біль з інтен-

сивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утво-ренням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рі-диною.

III ступінь — некроз всієї товщі шкіри з утворенням щіль-ного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини.

IV ступінь (обвуглення) — виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал то-що); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, при нещасних випадках на шахтах; результат таких опіків — ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Хімічні опікиI ступінь (еритема) — почервоніння шкіри, набряклість

і біль.II ступінь (утворення пухирів) — сильний біль з інтенсив-

ним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною.

III ступінь (ураження глибших шарів шкіри аж до підшкір-ної жирової тканини) — поява пухирів, наповнених мутнува-тою рідиною або кров’ю, порушення чутливості (зона опіку безболісна).

IV ступінь — ураження усіх тканин: шкіри, м’язів, сухожиль аж до кісток.

Дії з надання допомоги при опіках:1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.2. Оглянути постраждалого, визначити наявність у нього

свідомості та дихання.3. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.4. Якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати

проведення серцево-легеневої реанімації.5. При опіках першого або другого ступеня:• охолодити місце опіку прохолодною водою протягом

10–20 хвилин; при хімічних опіках — швидко видалити хіміч-ну речовину з ураженої поверхні, знизити концентрацію її залишків на шкірі за рахунок інтенсивного промивання водою;

• після охолодження (промивання) накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;



28

• не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти стерильну пов’язку.

6. При опіках третього або четвертого ступеня:• накрити місце опіку стерильною серветкою;• за наявності ознак шоку дати постраждалому проти-

шоковий препарат.7. Не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби

до прибуття бригади швидкої медичної допомоги.8. При опіках, викликаних хімічними речовинами:• негайно зняти одяг або прикраси, на які потрапили

хімічні речовини;• якщо агресивна речовина, що викликала опік, має

порошкоподібну структуру (наприклад, вапно), то слід спо-чатку видалити залишки хімічної речовини і тільки після цього почати змивання, за винятком випадків, коли кон-такт речовини з водою протипоказаний (наприклад, орга-нічні сполуки алюмінію, які при з’єднанні з водою займа-ються);

• якщо допомога при хімічному опіку затримується, три-валість обмивання збільшують до 30–40 хв;

• після змивання необхідно за можливості нейтралі-зувати дію хімічних речовин. При опіках кислотами слід обмити пошкоджену ділянку шкіри мильною водою або 2 % розчином питної соди. При опіках лугом пошкоджену ділянку шкіри слід промити слабким розчином лимонної кислоти або оцту.


10. При погіршенні стану постраждалого повторно зате-лефонувати диспетчеру швидкої медичної допомоги та до-тримуватись його рекомендацій.

При переохолодженні, обмороженніПереохолодження (відмороження) може виникнути за

таких обставин: тривалий вплив холоду, вітру, підвищеної воло-гості на особу в тісному або мокрому взутті, нерухомому по-ложенні; незадовільний загальний стан постраждалого (хво-роба, виснаження, алкогольне сп’яніння, крововтрата тощо). Характерно для працівників зони відкритого повітря взимку.

При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

I ступінь — шкіра постраждалого блідого кольору, незнач-но набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

II ступінь — у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; температура тіла підвищена;

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! НЕ НАМАГАЙТЕСЯ

ВИДАЛИТИ ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ

СЕРВЕТКАМИ, ТАМПОНАМИ, ЗМОЧЕНИМИ

ВОДОЮ, З УРАЖЕНОЇ ДІЛЯНКИ ШКІРИ —

ТАК ВИ ЩЕ БІЛЬШЕ ВТИРАЄТЕ ХІМІЧНУ

РЕЧОВИНУ В ШКІРУ

Якщо хімічна речовина не

відо ма, необхідно зберегти її зразок

або детальний опис для ідентифікації



29

III ступінь — омертвіння шкіри: з’являються пухирі, напов-нені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал; ха-рактерний розвиток інтоксикації — потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

IV ступінь — поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Дії з надання допомоги:1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.2. Оглянути постраждалого, визначити наявність у нього

свідомості та дихання.3. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.4. Якщо постраждалий не дихає, розпочати проведення

серцево-легеневої реанімації.5. За можливості усунути дію холоду: перемістити по-

страждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взут-тя та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати).

6. Якщо постраждалий притомний, зігріти його. З метою загального зігрівання постраждалого, слід давати йому без-алкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне роз-тирання і масаж відмороженої частини тіла.

7. На ушкоджену ділянку накласти чисту пов’язку.8. Забезпечити нерухомість переохолоджених пальців,

кистей і стоп. За необхідності іммобілізувати їх за допомо-гою імпровізованих або стандартних шин.

9. Якщо постраждалий непритомний, але у нього збереже-не нормальне дихання, перевести його в зручне положення.

10. Накрити постраждалого термопокривалом (ковдрою).11. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до

приїзду бригади швидкої медичної допомоги.12. При погіршенні стану постраждалого повторно зате-

лефонувати диспетчеру швидкої медичної допомоги та до-тримуватись його рекомендацій.

При перегріванніПерегрівання — патологічний стан організму, що вини-

кає внаслідок порушення терморегуляції або дії зовнішньо-го тепла. Прояви: теплові судоми, теплова перевтома, теп-ловий удар. Характерний для працівників зони відкритого повітря влітку та гарячих цехів (металургійне виробництво, пекарні тощо).

Теплові судоми — болісні скорочення м’язів (найчасті-ше в ділянці гомілок або м’язів передньої черевної стінки).



30

Дії з домедичної допомоги:• перемістити постраждалого в прохолодне місце;• дати постраждалому випити прохолодної води;• за можливості обережно промасажувати м’язи у місці

судом.Теплова перевтома характеризується нормальною або

підвищеною температурою тіла, прохолодною, вологою, блі-дою або почервонілою шкірою, головним болем, нудотою, запамороченням або слабкістю.

При тепловому ударі температура тіла постраждалого висока (до 41°С), шкіра червона, гаряча й суха, характерна роздратованість, непритомність, прискорене поверхневе дихання.

Дії з домедичної допомоги:• перемістити постраждалого в прохолодне місце;• дати постраждалому випити прохолодної води;• розстебнути одяг постраждалого;• розмістити вологі, прохолодні компреси в ділянці великих

судин (бокова поверхня шиї, підпахові ділянки) та на лобі;• для загального охолодження можна використати венти-

лятори, обтирання постраждалого прохолодними компреса-ми. Не слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у воду.

Слід забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади швидкої медичної допомоги.

При порушенні прохідності дихальних шляхівРозрізняють повне та неповне порушення прохідності

дихальних шляхів.Ознаки неповного порушення прохідності дихальних

шляхів стороннім тілом: постраждалий може говорити, каш-ляти, дихати.

Ознаки повного порушення прохідності дихальних шля-хів стороннім тілом: постраждалий не може говорити, не може дихати, хрипить, здійснює безмовні спроби кашляти, може знепритомніти.

Дії з домедичної допомоги:1. При неповній обструкції дихальних шляхів:• заохочувати постраждалого продовжувати кашляти;• у випадку, якщо спроби відкашлятись були вдалими,

прохідність дихальних шляхів відновлено, оглянути постраж-далого, викликати бригаду швидкої медичної допомоги.

2. При повній обструкції дихальних шляхів:• нанести п’ять ударів по спині;• якщо обструкцію дихальних шляхів не усунено, зробити

п’ять черевних поштовхів;



31

• якщо обструкцію дихальних шляхів не усунено, почер-гово повторювати п’ять ударів по спині та п’ять черевних поштовхів.

3. Якщо постраждалий знепритомнів:• перемістити постраждалого в горизонтальне поло-

ження;• визначити наявність дихання та за його відсутності роз-

почати серцево-легеневу реанімацію.4. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до

приїзду бригади швидкої медичної допомоги.5. При погіршенні стану постраждалого повторно зате-

лефонувати диспетчеру швидкої медичної допомоги та до-тримуватись його рекомендацій.

При ураженні іонізуючим випроміненнямДжерелами іонізуючих випромінювань в промисловості

можуть бути високовольтні електровакуумні установки, уста-новки рентгенівського аналізу, радіоізотопні термоелектричні генератори, радіаційні прилади (дефектоскопи, густиноміри, вологоміри, вимірники та сигналізатори рівня рідини) тощо.

Залежно від розташування джерел випромінювання роз-різняють зовнішнє та внутрішнє опромінення.

Зовнішнє опромінення — опромінення від джерел, які знаходяться поза тілом. Зовнішнє випромінювання проникає крізь одяг, шкіру та опромінює внутрішні органи. При цьому тіло не стає радіоактивним. Потерпілий зазнає впливу радіа-ції, поки знаходиться в зоні опромінення.

Порядок допомоги:1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.2. Застосувати необхідні ЗІЗ.3. Винести постраждалого із зони впливу випромінювання

(припинити вплив випромінювання).4. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.Внутрішнє опромінення — опромінення від джерел, які

потрапили всередину організму. Якщо радіоактивні речовини потраплять в організм, то тіло буде піддаватися постійному внутрішньому опроміненню.

Порядок допомоги постраждалому аналогічний діям при хімічному отруєнні.

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНАХ

Серцевий нападУ виробничих умовах серцевий напад може загрожувати

насамперед працівникам старших вікових груп, а також в ре-зультаті виробничого стресу або перегрівання організму.



32

Симптоми серцевого нападу: • дискомфорт в центрі грудної клітки; • стискаючий, тягнучий біль за грудиною; • біль в лівій руці з проекцією в лікоть, мізинець, шию,

нижню щелепу; • відчуття страху;• часте дихання (більше ніж 30 дихальних рухів за хви-

лину); • холодний піт, нудота, запаморочення.Дії з домедичної допомоги:1. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги, пояс-

нити диспетчеру причину виклику.2. Перемістити постраждалого на спину чи в зручне для

нього положення.3. Розстібнути одяг постраждалого.4. Забезпечити надходження свіжого повітря до примі-

щення.5. Розпитати у постраждалого про прийом фармаколо-

гічних препаратів, які рекомендовані його лікарем. У випадку їх наявності — допомогти постраждалому прийняти ліки.

6. За можливості дати постраждалому розжувати таб-летку аспірину (незалежно від прийому інших препаратів) за умови відсутності у нього алергічної реакції.

7. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим.8. Якщо людина знепритомніла, здійснювати послідов-

ність дій, передбачених при раптовій зупинці серця.

Раптова зупинка серцяРаптова зупинка серця — «природна» (ненасильницька)

смерть, яка настала несподівано в межах 6 годин від початку гострих симптомів.

Дії з надання допомоги:1. Перед наданням допомоги переконатися у відсутності

особистої небезпеки.2. З’ясувати, чи притомний постраждалий (обережно по-

трясти за плече та голосно звернутися до нього).3. Якщо постраждалий реагує:• якщо постраждалому нічого не загрожує, залишити його

в попередньому положенні;• з’ясувати, що сталося;• викликати бригаду екстреної медичної допомоги;• повідомити диспетчеру інформацію про постраждалого

відповідно до його запитань та виконати його вказівки;• забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бри-

гади екстреної медичної допомоги.



33

4. Якщо постраждалий не реагує:• звернутися до осіб, які поряд, за допомогою;• якщо постраждалий лежить на животі, повернути йо-

го на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо працівник постраждав внаслідок падіння з висоти, вважати, що у постраждалого є травма в шийному відділі хребта;

• відновити прохідність дихальних шляхів, визначити на-явність дихання за допомогою прийому: «чути, бачити, від-чувати» (нахилитися до обличчя постраждалого, побачити екскурсію грудної клітки, вухом почути шум дихання, шкірою щоки відчути рух повітря при диханні). Наявність дихання ви-значати протягом 10 секунд. При нормальному диханні за цей час Ви почуєте не менше 2–3 вдихів. Якщо виникли сумніви, що є дихання, вважати, що дихання відсутнє.

5. Якщо постраждалий непритомний, але дихає:• перемістити постраждалого в стабільне положення;• викликати бригаду швидкої медичної допомоги;• забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бри-

гади швидкої медичної допомоги.6. Якщо дихання відсутнє:• викликати бригаду швидкої медичної допомоги;• розпочати проведення серцево-легеневої реанімації:

виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною 5–6 см, з частотою 100–120 натискань на хвилину;

виконати 2 вдихи з використанням маски-клапана, ди-хальної маски тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тіль-ки натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд; після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до наведеної схеми;

7. Змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини.

8. Припинити проведення серцево-легеневої реанімації до прибуття бригади швидкої медичної допомоги при віднов-ленні у постраждалого дихання, рухової активності.

Пам’ятайте: протягом декількох хвилин після зупинки серця у постраждалого може збе-рігатися слабке дихання або поодинокі гучні вдихи. Не сплутайте його з нормальним ди-ханням. Якщо у вас виникли сумніви, що дихання нормальне, вважайте, що його немає.Немедикам для визначення життєвих показників немає необхідності перевіряти пульс, можна обмежитись тільки визначенням наявності дихання.



34

Підозра на інсультОзнаки інсульту: • раптова асиметрія або оніміння обличчя; • раптова слабкість або оніміння в руці чи нозі з одного

боку; • раптове порушення мовлення та розуміння простих за-

питань і звернень; • погіршення зору в одному або в обох очах; • порушення ходи; • запаморочення, втрата рівноваги або координації; • головний біль без наявної причини; втрата свідомості.Дії з надання допомоги:1. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.2. Надати постраждалому горизонтального положення,

підвести голову та плечі.3. Якщо постраждалий непритомний, але дихає нормаль-

но, перевести постраждалого в безпечне положення.4. Не давати постраждалому їсти та пити.5. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до

приїзду бригади швидкої медичної допомоги.6. При відсутності у постраждалого дихання розпочати

серцево-легеневу реанімацію.

Судоми (епілептичний напад)Цей стан особливо небезпечний для постраждалого, який

виконує роботи підвищеної небезпеки: управління транс-портним засобом, підіймальним механізмом, роботи із за-стосуванням ручного електроінструменту, роботи на висоті, роботи в електроустановках тощо. В таких випадках судом-ний стан може спричинити важке травмування самого по-страждалого та оточуючих.

Порядок надання допомоги:1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.2. Викликати бригаду швидкої медичної допомоги.3. Надавати домедичну допомогу на місці випадку, крім

ситуацій, коли місце є небезпечним.4. Не намагатись насильно стримувати судомні рухи по-

страждалого.5. Вкласти постраждалого на рівну поверхню, підкласти під

його голову м’які речі для попередження травм голови.6. Розстебнути одяг постраждалого.7. Повернути постраждалого на бік для попередження по-

трапляння до верхніх дихальних шляхів слини, крові тощо.8. Не слід розкривати постраждалому рот за допомогою

підручних засобів.9. Не можна силоміць вливати рідину та будь-які ліки до

рота постраждалого під час судом.



35

10. Після припинення судом оглянути постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання. За відсутності дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію.


Дії з домедичної допомоги постраждалим у стані непритомності

1. Переконатися у відсутності особистої небезпеки.2. При раптовій втраті постраждалим свідомості в при-

сутності свідків:• визначити наявність дихання;• викликати бригаду швидкої медичної допомоги;• за відсутності дихання розпочати серцево-легеневу

реанімацію;• за наявності дихання перемістити постраждалого в ста-

більне положення.3. Якщо постраждалий непритомний, а свідків немає:• визначити наявність дихання. Якщо постраждалий ле-

жить на животі, перевернути його на спину, фіксуючи ший-ний відділ хребта;

• викликати бригаду швидкої медичної допомоги;• за відсутності дихання розпочати серцево-легеневу

реанімацію;• за наявності дихання провести огляд з метою виявлення

наявних травм, за їх відсутності перемістити постраждалого у стабільне положення. За необхідності надати домедичну до-помогу відповідно до наявних травм.

4. Залучати до надання домедичної допомоги свідків.5. За можливості з’ясувати причину виникнення невід-

кладного стану.6. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до

приїзду бригади швидкої медичної допомоги.7. При погіршенні стану постраждалого до приїзду бри-

гади швидкої медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру медичної допомоги, виконувати його реко-мендації.

Проведення серцево-легеневої реанімації1. Переконатися у відсутності небезпеки.2. Визначити наявність свідомості — обережно потрясти

постраждалого за плече та голосно звернутися до нього.3. Якщо постраждалий реагує:• якщо постраждалому нічого не загрожує, залишити його

в попередньому положенні;• з’ясувати характер події, що сталася;



36

• викликати бригаду швидкої медичної допомоги;• повідомити диспетчеру інформацію про постраждало-

го відповідно до його запитань та виконати його вказівки;• забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бри-

гади швидкої медичної допомоги.4. Якщо постраждалий не реагує:• звернутися до осіб, які поряд, за допомогою;• якщо постраждалий лежить на животі, повернути його

на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо постраждалий впав з висоти, вважати, що у нього є травма в шийному відділі хребта;

• відновити прохідність дихальних шляхів, визначити на-явність дихання за допомогою прийому «чути, бачити, від-чувати». Наявність дихання визначати протягом 10 секунд. Якщо виникли сумніви, що є дихання, вважати, що дихання відсутнє.

5. Якщо постраждалий непритомний, але дихає:• перемістити постраждалого в стабільне положення;• викликати бригаду швидкої медичної допомоги;• забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бри-

гади швидкої медичної допомоги;• якщо дихання в постраждалого відсутнє, розпочати

проведення серцево-легеневої реанімації та за наявності застосувати зовнішній автоматичний дефібрилятор.

Використання автоматичногозовнішнього дефібрилятора

Автоматичний зовнішній дефібрилятор — це медич-ний прилад, призначений для усунення порушення серцевої діяльності шляхом впливу на серце електричного імпульсу.

Порядок застосування дефібрилятора:1. Відкрити кришку дефібрилятора та увімкнути його.2. Виконувати голосові вказівки автоматичного дефібри-

лятора:• приклеїти електроди на шкіру грудної клітки постраж-

далого;• зачекати, поки апарат здійснює аналіз серцевого ритму;• натиснути кнопку розряду для проведення дефібри-

ляції за умови, що до постраждалого ніхто не торкається.3. Після виконання дефібриляції розпочати (продовжи-

ти) проведення серцево-легеневої реанімації у співвідно-шенні 30 натискань на грудну клітку — 2 штучних вдихи.

4. Дотримуватись голосових вказівок автоматичного де-фібрилятора протягом всього часу проведення серцево-легеневої реанімації.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ЗА ВІДСУТНОСТІ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ ШТУЧНУ ВЕНТИЛЯЦІЮ ЛЕГЕНІВ МОЖНА НЕ ПРОВОДИТИ



37

5. При відновленні ознак життя у постраждалого забез-печити постійний нагляд за ним до приїзду бригади швидкої медичної допомоги. Електроди залишити на грудній клітці.

6. При повторній зупинці серця до приїзду бригади швидкої медичної допомоги повторити перераховані реа-німаційні дії.

ПРОВЕДЕННЯ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

(А) Забезпечення прохідності дихальних шляхів 1. Потерпілого покласти на спину на горизонтальну поверх-

ню, розстебнути одяг, який утруднює дихання і кровообіг.2. Стати праворуч від потерпілого, підвести праву руку

під його шию, ліву накласти на лоб і максимально закинути голову назад так, щоб підборіддя опинилося на одній лінії із шиєю. Якщо щелепи постраждалого міцно стиснуті — ви-сунути нижню щелепу великими пальцями обох рук так, щоб нижні різці опинилися попереду верхніх, або розтиснути ще-лепи плоским предметом (ручкою ложки, викруткою тощо); якщо язик запав, повернути його в природне положення.

3. Пальцем, обгорнутим хусткою, марлею або іншою тон-кою матерією, звільнити рот потерпілого від слизу, блювотних мас, зубних протезів.

(В) Штучна вентиляція легенівЗа відсутності захисних засобів штучну вентиляцію леге-

нів можна не проводити. Якщо засоби захисту наявні, штучну вентиляцію легенів можна проводити способом «з рота в рот» або «з рота в ніс».

1. Стати з правого боку. Притримуючи голову потерпілого лівою рукою в закинутому положенні, одночасно прикрити пальцями носові ходи. Правою рукою висунути вперед і вгору нижню щелепу: великим і середнім пальцями слід притриму-вати щелепу за виличні дуги; вказівним відкрити ротову порож-нину; кінчиками безіменного пальця і мізинця контролювати удари пульсу на сонній артерії.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! ПРИ ПІДОЗРІ НА ПЕРЕЛОМ ШИЇ НЕ МОЖНА ПОВЕРТАТИ ГОЛОВУ Й ЗМІНЮВАТИ ПОЛОЖЕННЯ ШИЇ ПОТЕРПІЛОГО!

Три найважливіші прийоми серцево-легеневої реанімації в їх логічній послідовності сфор-мульовано у вигляді «Алгоритму АВС»:А (англ. airway open — «відкриття дихальних шляхів») — забезпечення прохідності дихаль-них шляхів.В (англ. breath for victim — «дихання для жертви») — проведення штучної вентиляції легенів.С (англ. circulation his blood — «забезпечення його кровообігу») — непрямий масаж серця.



38

2. Накрити рот (або ніс) постраждалого хустинкою, сер-веткою, будь-якою іншою чистою тканиною. Зробити глибо-кий вдих і вдути повітря в рот постраждалого, контролюючи підйом грудної клітки. Навіть якщо потерпілий почав само-стійно дихати, продовжувати штучну вентиляцію легенів, по-ки кількість самостійних вдихів не стане 12–15 за 1 хвилину. За можливості слід синхронізувати ритм вдихів з диханням потерпілого.

(С) Непрямий масаж серця1. Натискати на грудну клітку постраждалого слід у ниж-

ній половині грудини одразу над мечовидним відростком. Одна рука кладеться долонею на нижню третину грудини так, щоб основне навантаження припадало на п’ясть. Інша рука кладеться зверху. Обидві руки повинні бути випрямле-ні в ліктьових суглобах. Це дозволяє робити ритмічні натис-кання верхньою половиною тіла. Сила натискання повинна бути такою, щоб змістити грудину в напрямку до хребта на 5–6 см.

2. Якщо реанімацію виконує одна людина, то через кож-ні 30 стискань грудини слід припинити масаж, зробити 2 вди-хи методом «рот у рот», «рот у ніс» або спеціальним ручним респіратором. При участі у реанімації двох осіб роздування легень так само роблять після кожних 30 стискань грудини.

(А) Забезпечення прохідності дихальних шляхів

(В) Штучна вентиляція легенів



39

Час проведення серцево-легеневої реанімації повинен складати не менше 30–40 хвилин або до прибуття медичних працівників.

Транспорування хворого із зупинкою дихання та серце-вого ритму може бути здійснене лише після відновлення серцевої діяльності та дихання.

Непрямий масаж серця

ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ

Перенесення потерпілих з місця аварії можна здійснюва-ти на ношах (зокрема, виготовлених з підручних матеріалів) або на руках. Одна людина може нести хворого на спині, на руках, на плечі, волоком із застосуванням підручних засобів (на тканині, ковдрі, простирадлі тощо). Удвох можна перено-сити постраждалого способом «один за одним» або склавши руки у «замок».

Якщо постраждалий може самостійно пересуватися зі сторонньою допомогою, слід закинути його руку собі на шию та утримувати її однією рукою, а іншою обхопити хворого за талію або груди. Постраждалий вільною рукою може спира-тися на палицю.

На ношах постраждалих транспортують у положенні лежа-чи на спині, на спині із зігнутими колінами, на спині з опущеною головою і піднятими ногами, на животі, на боці.

У положенні лежачи на спині транспортують постражда-лих з травмами голови, підозрами на перелом кісток тазу та ніг. У цьому ж положенні необхідно транспортувати постраж-далих, у яких травма супроводжується розвитком шоку, знач-ною крововтратою або непритомністю і пошкодженнями органів черевної порожнини.



40

Непритомних постраждалих транспортують у положенні лежачи на животі, з підкладеними під лоб і груди валиками. Таке положення необхідно для запобігання асфіксії.

Значну частину хворих можна транспортувати в положен-ні сидячи або напівсидячи. Необхідно також стежити за пра-вильним положенням нош (при підйомі — головою вперед, при спуску — ногами вперед).

При транспортуванні в холодну пору року слід вжити за-ходів для запобігання переохолодження постраждалого.

Під час транспортування необхідно постійно спостерігати за постраждалим.



41



42

ІММОБІЛІЗАЦІЯ

Іммобілізація (знерухомлення) — фіксація перелому кіст-ки шляхом використання стандартних шин чи імпровізованих засобів.

При травматичному пошкодженні шиїПри підозрі на перелом шийного відділу хребта шию і го-

лову знерухомлюють за допомогою м’якого кола, підручних матеріалів або спеціальної шини. М’яке коло з вати, марлі чи іншого м’якого матеріалу кладуть на ноші, на коло укла-дають голову потерпілого так, щоб потилиця опинилася по-середині кола, а рухи головою були обмежені. Іноді можна накладати пов’язку у вигляді коміра Шанца, яка обмежує рух-ливість у шийному відділі хребта, але не утруднює дихання і кровообіг.

При травмі хребтаПри підозрі на травматичне пошкодження хребта необ-

хідно виключити рухливість пошкоджених хребців при пере-кладанні і транспортуванні потерпілого, оскільки це може призвести до пошкодження спинного мозку. Постраждало-го укладають на ноші на живіт. Під голову і груди підкладають подушки або інші м’які матеріали. Перекладати постражда-лого слід обережно за допомогою кількох людей. Постраж-далого необхідно підняти на кілька сантиметрів і підвести під нього ноші.

При підозрі на перелом лопатки або ключиціЗабезпечити нерухомість руки з боку перелому, усунути

дію ваги цієї руки на ділянку перелому. Для цього руку підві-шують на косинці (прибинтовують до тулуба), при цьому в пахвову ділянку підкладають невеликий валик.

При підозрі на перелом передпліччяЗнерухомити руку в променево-зап’ястковому і ліктьово-

му суглобах. Шину (спеціальну чи імпровізовану) накладають на зовнішню поверхню передпліччя. Рука при цьому повинна бути зігнута в ліктьовому суглобі. Шина повинна досягати вго-рі середини плечової кістки, а внизу захоплювати долоню до початку пальців. В долоню вкладають валик, шину прибинто-вують до руки, а саму руку підвішують на косинці.

При підозрі на перелом стегнової кісткиЗнерухомити три суглоби: тазостегновий, колінний,

гомілковостопний. Шина повинна бути довга і захоплювати



43

область від пахової западини до щиколотки. У разі відсут-ності шин і підручних предметів, можна прибинтувати пошко-джену ногу постраждалого до здорової.

При підозрі на перелом кісток гомілкиЗнерухомити пошкоджену кінцівку. Шини прибинтовують

з двох боків гомілки. Вгорі шина повинна заходити вище ко-лінного суглоба, внизу — нижче гомілковостопного.

Ноші з підручних матеріалів



44

НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ

Характерні ознаки психологічних розладів: • втрата фізичної сили; • руховий неспокій; • відчуття виснаженості; • байдужість; • відчуття провини; • агресивність.Порядок дій з надання допомоги:1. Психологічну підтримку слід надавати в безпечному

місці. Необхідно вивести постраждалого за межі місця при-годи та ізолювати його від зайвої уваги.

2. Заспокоїти постраждалого, запевнити, що ви йому до-поможете, що будете поруч та не залишите його до прибут-тя бригади швидкої медичної допомоги.

3. Постійно підтримувати візуальний контакт з постраж-далим.

4. Спілкуватися з постраждалим спокійно, адекватно оці-нюючи його побажання та дії. При розмові уникати слів, які можуть викликати відчуття провини у постраждалого.

5. Відволікати його від негативних думок і намірів.6. Переконати постраждалого, що необхідна допомога

буде надана вчасно та професійно.7. За можливості накрити постраждалого ковдрою.8. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до

приїзду бригади швидкої медичної допомоги.

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ НАДАННІ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Надати домедичну допомогу постраждалому від нещас-ного випадку, безумовно, вкрай важливо. Від своєчасності її надання іноді залежить життя людини. Проте стрімголов кидатися до потерпілого не слід, адже можна також потра-пити під дію фактора ураження. До того ж, непродумані дії можуть завдати шкоди потерпілому.

У разі настання нещасного випадку не можна:1. Наближатися до потерпілого до того, як переконаєте-

ся, що вашому життю нічого не загрожує.2. Приступати до надання допомоги постраждалому без

забезпечення власної безпеки. Зокрема, перед оглядом по-страждалого слід надягнути собі на руки медичні рукавички або принаймні поліетиленові торбинки. Також не можна про-



45

водити постраждалому штучне дихання без найпростіших засобів захисту (серветки, носової хустинки тощо).

3. Пересувати та перевертати постраждалих без життєвої необхідності. Чіпати людину, яка впала з висоти чи постраж-дала в ДТП, можна лише у випадку, якщо її життю загрожує небезпека. Також не можна без необхідності ворушити або вести до лікарні (замість транспортування на ношах) потер-пілого з підозрою на інфаркт.

4. Вправляти вивихи. Можна тільки іммобілізувати ушко-джений суглоб та доправити постраждалого до лікарні.

5. Змінювати положення ушкодженої кінцівки для її іммо-білізації при підозрі на перелом. Фіксувати кінцівку необхідно в тому положенні, в якому вона опинилася в результаті травми.

6. При будь-якій, навіть незначній, кровотечі накладати джгут і порушувати правила й терміни його накладання. У більшості випадків досить зігнути суглоб, що знаходиться вище поранення, або туго затампонувати рану.

7. Давати потерпілим ліки без призначення лікаря (за ви-нятком знеболювальних, коли це необхідно і не завадить встановленню діагнозу та за відсутності у постраждалого алергічної реакції).

8. Змащувати опіки маслом, олією або мазями. Постраж-дале місце необхідно насамперед охолодити (холодною водою протягом 10–20 хвилин), а змазування «законсервує» ушкоджене місце та пролонгує вплив температури.

9. Заливати глибокі рани йодом, зеленкою, спиртом. Кра-ще скористатися перекисом водню. Обробляти можна лише шкіру навколо ран.

10. Стукати по спині людину, яка вдавилася. Це може сприя-ти ще глибшому проникненню стороннього тіла в дихальні шляхи. Краще допомогти постраждалому нахилитися та зро-бити кілька різких видихів. Можна також обхопити його ззаду та натиснути на сонячне сплетіння.

11. Закидати назад голову постраждалого при носовій кро-вотечі. Необхідно трохи нахилити голову потерпілого вперед, затампонувати ніздрі чистою серветкою чи ватою, змоченою перекисом водню.

12. Видаляти будь-які предмети з глибоких ран. Їх вилу-чення може призвести до кровотечі, яку буде дуже важко зупинити.

13. Застосовувати для знеболення або для зняття стресу у потерпілого алкоголь.

14. Намагатися витягти у людини, яка знепритомніла, язик та пришпилити його шпилькою до комірця чи інших деталей одягу. Щоб звільнити дихальні шляхи від язика, що западає, достатньо покласти постраждалого на бік.



46

15. Застосовувати серцево-легеневу реанімацію, якщо ви не вмієте її виконувати. Не слід вдаватися до неї, якщо у потерпілого спостерігаються пульс та дихання. Не можна з усієї сили бити по грудині — користі від цього не буде, а завдати людині травм може.

16. Розтирати обморожені ділянки шкіри. Можна тільки повільно зігрівати їх за допомогою прохолодної або ледь теплої води.

17. Зігрівати людину з високою температурою, якщо во-на відчуває озноб. Це призведе до перегрівання, у той час, як для поліпшення стану хворого необхідне охолодження.

18. Використовувати для промивання шлунка марганцівку. Кристали марганцю повністю розчиняються при 70 °С, у нероз-чиненому вигляді вони можуть пошкодити слизову шлунка. Для промивання шлунка слід застосовувати прохолодну воду.

Пам’ятайте! Якщо ви не впевнені, що знаєте, як допомогти людині та вмієте це зробити, краще викличте бригаду екстреної медичної допомоги та до її прибуття виконуйте рекомендації диспетчера.

Приклад тривожного повідомлення для виклику бригади швидкої медичної допомоги

при нещасному випадку на виробництві

При виклику екстрених служб телефоном слід говорити спокійно, чітко та розбірливо.

Необхідно вказати:• місце нещасного випадку (місто, район, вулицю, номер будинку, під’їзд,

поверх, шлях під’їзду автотранспорту);• характер нещасного випадку;• кількість постраждалих;• які в них ушкодження;• свою посаду та прізвище.

Ось зразок такого повідомлення:«Доброго дня! Прийміть виклик швидкої медичної допомоги. Стався не-

щасний випадок у місті Райдужне на фабриці «Кристал», по вул. Садовій, буд. 4/7, корпус 3, в’їзд з боку вул. Прирічної через арку. Падіння робітників з висоти. Двоє постраждалих. Підозри на переломи кінцівок і на струс мозку. Повідомив бригадир Шаменко».

Виклавши ці відомості, не вимикайте відразу зв’язок — диспетчер медичної служби може запросити додаткову інформацію.

Слід організувати зустріч та супровід медиків до місця нещасного випадку.

Додаток 1



47

Додаток 1до Порядку підготовки та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’я зані надавати домедичну допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 21 листопада 2012 р. № 1115

ПОСВІДЧЕННЯпро підготовку з надання домедичної допомоги

Додаток 2

(найменування установи)

ПОСВІДЧЕННЯпро підготовку з надання

домедичної допомоги

(найменування міста)

Посвідчення №

Видано (прізвище, ім’я, по батькові)

про те, що з 20 р. по 20 р.він (вона) проходив (ла) навчання з надання до-медичної допомоги за навчальною програмою рівня ( ) годин при

(найменування установи)

Наказ від 20 р. №

Керівник установи (підпис)

Посвідчення дійсне до 20 р.

фото

МП


рекл

ама


ре

клам

а


oppb dodatok 04-2015oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/...Домедична...

Documents