online m r sodern esearches · blatov igor, doctor of physical and mathematical sciences,...

International periodic scientific journal ONLINE

M

Issue №1 November 2017

With the support of:

Moscow State University of Railway Engineering (MIIT)

Ukrainian National Academy of Railway Transport

State Research and Development Institute of the Merchant Marine of Ukraine (UkrNIIMF)

Institute for Entrepreneurship and morehozyaystva

Lugansk State Medical University

Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education

Alecu Russo State University of Bălţi

Institute of Water Problems and Land Reclamation of the National Academy of Agrarian Sciences Odessa Research Institute of Communications

Published by: Yolnat PE, Minsk, Belarus

ODERN Scientific Researches

ISSN DOI:

Editor: Kolobanov Alexander

Editorial board: More than 140 doctors of science. Full list on pages 3-4

Published by: Yolnat PE, Minsk, Belarus e-mail: [email protected]

The publisher is not responsible for the validity of the information or for any outcomes resulting from reliance thereon.

Copyright

© Authors, 2017 Paper Numbering: Papers are published as they are submitted and meet publication criteria. A unique, consistent, permanent citation identifier (CID) number is assigned to each article at the time of the first publication.

mailto:orgcom@sworld.

Modern scientific researches Issue 1

Editorial board: Bukharin Irina, Doctor of Biological Sciences, Professor, Russian Grebneva Nadezhda, Doctor of Biological Sciences, Professor, Russian Gritsenko Svetlana, Doctor of Biological Sciences, Associate professor, Russian Kalenik Tatiana, Doctor of Biological Sciences, Professor, Russia Knyazevа Olga, Doctor of Biological Sciences, Associate professor, Russian Kuhar Elena, Doctor of Biological Sciences, Kazakhstan Moiseykina Lyudmila, Doctor of Biological Sciences, Professor, Russia Nefed'eva Elena, Doctor of Biological Sciences, Associate professor, Russian Sentyabrev Nikolai, Doctor of Biological Sciences, Professor, Academician, Russian Testov Boris, Doctor of Biological Sciences, Professor, Russian Tungushbaeva Zina, Doctor of Biological Sciences, Kazakhstan Fateeva Nadezhda, Doctor of Biological Sciences, Professor, Russian Vozhegova Raisa, Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Ukraine Denisov Sergey, Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Russia Zhovtonog Olga, Doctor of Agricultural Sciences, Ukraine Kostenko Vasily, Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Ukraine Kotliarov Vladimir, Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Russian Morozov Aleksey, Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Ukraine Patyka Nikolay, Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Ukraine Rebezov Maxim, Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Russian Tarariko Yuri, Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Ukraine Jiri Hlahula, Doctor of Geological-mineralogical Sciences, Professor, Czech Republic Fedorishin Dmytro, Doctor of Geological-mineralogical Sciences, Professor, Ukraine Animitsa Eugene, Doctor of Geographical Sciences, Professor, Academician, Russian Sukhova Maria, Doctor of Geographical Sciences, Associate Professor, Russia Kokebaeva Gulzhauhar, Doctor of Historical Sciences, Professor, Kazakhstan Otepova Gulfira, Doctor of Historical Sciences, Professor, Kazakhstan Trigub Peter, Doctor of Historical Sciences, Professor, Ukraine Volgireva Galina, Candidate of Historical Sciences, Associate Professor, Russia Antraptseva Nadezhda, Doctor of Chemistry, Professor, Academician, Soros Associate Professor, Ukraine Bazheva Rima, Doctor of Chemistry, Professor, Russian Grizodub Alexander, Doctor of Chemistry, Professor, Ukraine Ermagambetov Bolat, Doctor of Chemistry, Professor, Kazakhstan

Tarasenko Larisa, Doctor of Social Sciences, Professor, Russian Averchenkov Vladimir, Doctor of Technical Sciences, Professor, Russian Antonov Valery, Doctor of Technical Sciences, Professor, Academician, Ukraine Bykov Yuri, Doctor of Technical Sciences, Professor, Russian Goncharuk Sergey, Doctor of Technical Sciences, Professor, Academician, Russian Zakharov Oleg, Doctor of Technical Sciences, Professor, Russia Capitanov Vasily, Doctor of Technical Sciences, Professor, Ukraine Kalaida Vladimir, Doctor of Technical Sciences, Professor, Academician, Russian Kovalenko Petr, Doctor of Technical Sciences, Professor, Academician, Ukraine Kopey Bogdan, Doctor of Technical Sciences, Ukraine Kosenko Nadezhda, Doctor of Technical Sciences, Associate Professor, Russia Kruglov Valeriy, Doctor of Technical Sciences, Professor, Academician, Russian Kuderin Marat, Doctor of Technical Sciences, Professor, Kazakhstan Lomotko Denis, Doctor of Technical Sciences, Professor, Academician, Ukraine Lebedev Anatoly, Doctor of Technical Sciences, Professor, Russian Makarova Irina, Doctor of Technical Sciences, Professor, Russian Morozova Tatiana, Doctor of Technical Sciences, Professor, Russian Rokochinsky Anatoly, Doctor of Technical Sciences, Professor, Ukraine Romashchenko Mikhail, Doctor of Technical Sciences, Professor, Academician, Ukraine Anatoliy Pavlenko, Doctor of Technical Sciences, professor, Ukraine Pachurin Herman, Doctor of Technical Sciences, professor, academician, Russian Pershin Vladimir, Doctor of Technical Sciences, Professor, Russian Piganov Mikhail, Doctor of Technical Sciences, Professor, Russian Polyakov Andrey, Doctor of Technical Sciences, Professor, Academician, Ukraine Popov Viktor, Doctor of Technical Sciences, Professor, Russian Sementsov Georgiy, Doctor of Technical Sciences, Professor, Academician, Ukraine Sukhenko Youri, Doctor of Technical Sciences, professor, Ukraine Sergey Ustenko, Doctor of Technical Sciences, associate professor, Ukraine Habibullin Rifat, Doctor of Technical Sciences, Professor, Russian Chervonyi Ivan, Doctor of Technical Sciences, Professor, Academician, Ukraine Shayko-Shaikovsky Alexander, Doctor of Technical Sciences, Professor, Academician, Ukraine Shcherban Igor, Doctor of Technical Sciences, Associate Professor, Russia

ISSN 3


Maxine Victor, Doctor of Chemical Sciences, Professor, Ukraine Vizir Vadim, Doctor of Medical Sciences, Professor, Ukraine Fedyanina Lyudmila, Doctor of Medical Sciences, Professor, Russian Akhmadiev Gabdulahat, Doctor of Veterinary Science, Professor, Academician, Russian Shevchenko Larisa, Doctor of Veterinary Science, Professor, Ukraine Voloh Dmitry, Doctor of Pharmacy, Professor, Ukraine Georgievsky Victor, Doctor of Pharmacy, Professor, Academician, Ukraine Gudzenko Alexander, Doctor of Pharmacy, Professor, Ukraine Tikhonov Alexander, Doctor of Pharmacy, Professor, Ukraine Shapovalov Valery, Doctor of Pharmacy, Professor, Ukraine Shapovalova Victoria, Doctor of Pharmacy, Professor, Ukraine Shapovalov Valentin, Candidate of Pharmaceutical Sciences, Associate Professor, Ukraine Ryschenko Oksana, Candidate of Pharmaceutical Sciences, Associate Professor, Ukraine Orlov Nikolai, Doctor of Public Administration, Associate Professor, Ukraine Velichko Stepan, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Ukraine Gavrilenko Natalia, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,Russian Gilev Gennady, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Russian Dorofeev Andrey, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Russian Karpova Natalia, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Russian Nikolaeva Alla, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Russian Sidorovich Marina, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Ukraine Smirnov Evgeny, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Russian Fatihova Alevtina, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Academician, Russian Fedotova Galina, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Academician, Russian Hodakova Nina, Doctor of Pedagogical Sciences, Russia Chigirinskaya Natalia, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Russia Churekova Tatyana, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Russian Demidova V., Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Ukraine Mogilevskaya I, Candidate of Pedagogical Sciences, Professor, Ukraine Lebedeva Larisa, Candidate of Psychology, Associate Professor, Russia Hrebina Svetlana, Doctor of Psychology, Professor, Russian Maltseva Anna, Doctor of Social Sciences, Associate Professor, Russia Stegny Vasiliy, Doctor of Social Sciences, Professor, Russian

Kirillova Elena, Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Ukraine Blatov Igor, Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, Russian Kondrashov Dmitry , Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor, Russia Malakhov А., Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, Ukraine Lyalkina G., Doctor of Physics and Mathematics, Professor, Academician, Russian Vorozhbitova Alexandra, Doctor of Philology, Professor, Russian Lytkina Larisa, Doctor of Philology Associate Professor, Russia Popova Taisia, Doctor of Philology, Professor, Russian Kovalenko Elena, Doctor of Philosophy, Professor, Russian Svetlov Viktor, Doctor of Philosophy, Professor, Russian Maydanyuk I., Doctor of Philosophy, Associate Professor, Ukraine Lipich T., Doctor of Philosophy Associate Professor, Russia Stovpets A., Candidate of Philosophy, Associate Professor, Ukraine Stovpets V., Candidate of Philology, Associate Professor, Ukraine Bezdenezhnykh Tatyana, Doctor of Economics, Professor, Russia Granovskaya Ludmila, Doctor of Economic Sciences, Professor, Ukraine Dorokhina Elena, Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Russian Klimova Natalia, Doctor of Economics, Professor, Russia Cochinev Yuriy, Doctor of Economics, Professor, Russia Kurmaev Petr, Doctor of Economic Sciences, Professor, Ukraine Lapkina Inna, Doctor of Economic Sciences, Professor, Academician, Ukraine Pakhomov Elena, Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Russian Reznikov Andrey, Doctor of Economics, Professor, Russia Savelyeva Nelly, Doctor of Economic Sciences, Professor, Russia Sokolova Nadezhda, Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Russian Streltsova Helena, Doctor of Economics, Professor, Russia Rilov Sergey, Candidate of Economic Sciences, Professor, Ukraine Batyrgareeva Vladislav, Doctor of Law, Ukraine Getman Anatoly, Doctor of Law, Professor, Academician, Ukraine Kafarski Vladimir, Doctor of Law, Professor, Ukraine Kirichenko Alexander, Doctor of Law, Professor, Ukraine Stepenko Valeriy, Doctor of Law, Associate Professor, Russia Tonkov Evgeny, Doctor of Law, Professor, Doctor of Education, Russia Shepitko Valery, Doctor of Law, Professor, Academician, Ukraine Shishka Roman, Doctor of Law, Professor, Ukraine Yarovenko Vasily, Doctor of Law, Professor, Russian Latygina Natalia, doctor of political sciences, Professor, Ukraine Syrota Naum, Doctor of Political Sciences, Professor, Russian

ISSN 4


BIOLOGY / БИОЛОГИЯ

msr1-061 УДК: 581.9(477.46-751.3) ПЕРСПЕКТИВИ РОЗШИРЕННЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

ЗА РАХУНОК ЗАПОВІДАННЯ ДІЛЯНОК ЛУЧНИХ СТЕПІВ СМІЛЯНСЬКОГО ТА КАМ’ЯНСЬКОГО РАЙОНІВ ЧЕРКАСЬКОЇ

ОБЛАСТІ (УКРАЇНА) PERSPECTIVES OF ENHANCEMENT FOR THE NATURAL RESERVED

FUND THROUGH INSERTION OF RARE MEADOW-STEPPE PLOTS INTO THE FUND STRUCTURE WITHIN THE SMILYANS'KYI AND

KAMENS'KYI DISTRICTS OF CHERKASSY REGION (UKRAINE) к.б.н., ст. викладач Чурілов А.М. / c.b.s., senior lecturer Churilov A.M.

студент ОКР «Бакалавр» Кисіль Д.О. / bachelor student Kysil D.O. Національний університет біоресурсів і природокористування України,

Київ, вул.Героїв Оборони 15, 03041 National University of Life and Environmental Science of Ukraine,

Kyiv, Heroiv Oborony str., 15, 03041

Анотація. Охарактеризовано сучасний стан досліджених ділянок, наведено відомості стосовно раритетного фітоценорізноманіття ряду урочищ у межах Смілянського та Кам’янського районів Черкаської області. Запропоновано шляхи забезпечення охорони рослинного покриву й обґрунтовано необхідність уведення територій лучних степів з оптимально збереженим рослинним покривом до складу природно-заповідного фонду Черкаської області.

Ключові слова: фітораритети, екологічний коридор, лучні степи, флористична структура, фітоценорізноманіття

Вступ Збереження природних комплексів та ландшафтів від дії прямого

антропічного впливу будь-якого регіону, практично не можливо без розширення природно-заповідного фонду (ПЗФ), проектування й розбудови регіональної та глобальної екологічної мережі природних територій [5,7].

У структурі Черкаської області об’єкти і території ПЗФ за площею становлять лише 3% [2], тому програмою по формуванню екологічної мережі Черкащини на 2014–2020 роки передбачено доведення частки заповідних земель до 10 %, що передбачає дослідження природних осередків зональних типів рослинності з метою подальшого заповідання. У минулому лучно-степові угруповання траплялись у регіоні частіше ніж у наш час [6–8]. Основна причина зникнення це трансформація природних ландшафтів, як наслідок – інсуляризація степової рослинності, зокрема й у межах Смілянського та Кам’янського районів Черкащини, де незначні ділянки лучних, трапляються на схилах ярів, балок, пагорбів тощо. Така територіальна структура обумовлює їхню високу вразливість і водночас унікальність як резерватів природного рослинного покриву лучних степів помірної зони Східної Європи [7].

ISSN 5


Матеріали і методи досліджень Геоботанічні дослідження природної та ділянок антропічно порушеної

рослинності лучних степів проводили із застосування прямих і опосередкованих методів [ 1]. Флористичну структуру виявляли під час польових досліджень 2015–2017 років з використанням гербарних матеріалів (KW, KWHA, гербарій кафедри ботаніки НУБіП України). Ідентифікацію видового складу проводили за [4] та узгоджували з номенклатурним списком судинних рослин України [9]. Геоботанічні описи досліджуваних угруповань обробляли з використанням програмних засобів Turboveg for Windows 2.127b, MS Excel 2007.

Результати досліджень та їх обговорення У Черкаській області виявлено ряд ділянок з рослинним покривом, який

досі зберігає зональні риси, зокрема у Смілянському (урочище «Дзвіниця» біля сіл Березняки, Велика Яблунівка) та три урочища у Кам’янському районах (урочище «Срібна криниця» поблизу с. Райгород; урочище «Броварки» між с. Флярківка, Жаботин; урочище «Астрагал шерстистоквітковий» поблизу с. Косари), які потребують уведення в структуру природно-заповідного фонду області.

Урочище «Дзвіниця», має орієнтовну площу 64 га, є природним осередком оптимально збережених зональних угруповань лучно-степової та степової рослинності, які сформувалися на чорноземах опідзолених, зокрема рослинність представлена формаціями бородача звичайного (Botrichloeta ischaemi), ковили волосистої (Stipeta capillatae) меншою мірою пирію середнього (Elytrigieta intermediae), осоки шершавої (Cariceta hirtae), осоки ранньої (Cariceta praecocis).

Рельєф урочища рівнинний хвилястий, з окремими підвищеннями, які на значних площах зайняті раритетними угрупованнями асоціацій Stippetum (capillatae) chamaecytisum (austriacum), меншою мірою трапляються фрагменти Stippetum (capillatae) nudum, приурочені до вершин і схилів північно-східної експозиції.

Основну загрозу фіторізноманіттю урочища несуть щорічне пірогенне навантаження у зв’язку з чим посилюється небезпека від інвазій чужорідних видів. Прикладом цього слугує інвазія ваточника сірійського (Asclepias syriaca L.), який вперше в урочищі відмічався у 2014 році, а вегетаційного сезону 2017 року сформувалася ценопопуляція цього виду, площею 5,0×6,5 м = 32,5 м2, в угрупованні асоціації Stippetum (capillatae) chamaecytisum (austriacum).

Місцезростання Asclepias syriaca розташовано на схилі північно-східної експозиції на чорноземах опідзолених, умови зволоження недостатні за рахунок атмосферних опадів, наявні сліди весняної пожежі. Загальне проективне покриття травостою становить 45–55%. Флористична структура угруповання: у складі першого ярусу (80–120 см) переважають Asclepias syriaca (31); Chamaecytisus austriacus (2), окрім них трапляються Bromopsis inermis (1);

1 бали участі виду в угрупованні за шкалою Браун-Бланке: (r) – <1%; (+) – <5%; (1) – 5%; (2) – 5–25%; (3) – 25–50%; (4) – 50–75%; (5) – 75–100%

ISSN 6


Vincetoxicum hirundinaria (r ), окремі рослини Phalacroloma annuum, Elytrigia intermedia. Другий ярус (35–79 см) представлений Stipa capillata (1); Poa pratensis (1); Elytrigia intermedia (1); Achillea collina (+); Salvia nutans (+); Scabiosa ochroleuca (+); Carlina biebersteinii (+); Falcaria vulgaris (+); Galium verum (+); Linum flavum (r); Phalacroloma annuum (+), окремі особини Asclepias syriaca. У третьому ярусі (<35 см) переважає Teucrium chamaedrys (2), трапляються молоді особини Pimpinella saxifraga (+).

Рослинні угруповання урочища є місцезростанням представників раритетної флори: ковили волосистої (Stipa capillata L.), астрагалу шерстистоквіткового (Astragalus dasyanthus Pall.), волошки східної (Centaurea orientalis L.).

Територію поблизу села Косари представлено відновлюваними угрупованнями лучно-степової рослинності, особливу цінність являє популяція Astragalus dasianthus, місцезростання якої приурочено до перелогу 25 років формування, де рослини займають площу понад 200 м2 виявляючи тенденцію до природного відновлення чисельності.

Урочище «Броварки» це природний осередок угруповань формації Stipeta capillatae з угрупованнями асоціацій Stipetum (capilatae) purum, S. (capilatae)-botrichloaetum (ischaemi).

Рослинність степових ділянок урочища «Срібна криниця» представлено угрупованнями формацій Botrichloeta ischaemi, Elytrigieta intermediae, Stipeta capillatae і є місцезростанням раритетних видів – Stipa capillata, Astragalus dasyanthus.

Зважаючи на природоохоронну цінність обстежених ділянок, враховуючи що вказані території входять до Сунківсько-Плескачівської регіональної ключової території і входить до Галицько-Слободжанського природного коридору загальнодержавного значення [2] і мають виняткове значення для збереження фіторізноманіття лучних степів, їх необхідно включити до складу природно-заповідного фонду Черкаської області.

Література 1. Александрова В.Д. (1964). Изучение смен растительного покрова.

Полевая геоботаника. М. - Л.: Наука, 1964. С. 300–447. 2. Конякін С.М. (2013). Оцінка репрезентативності природно-заповідного

фонду Черкаської області як основи функціонування регіональної екомережі. Науковий вісник Чернівецького національного університету. Серія Географічні науки. Вип. 614–615. С.58–65.

3. Определитель высших растений Украины (1987). отв. ред. Прокудин Ю.Н. Киев: Наук. думка. 548 с.

4. Якубенко Б.Є. (2003). Балкові рослинні угруповання Лісостепу України. Науковий вісник НАУ. Вип. 65. С. 55–70.

5. Artemova S. Forest-steppe landscape organization of Eastern Europe (for example Penza region) / S. Artemova, N. Leonova // Journal of Wetlands Biodiversity. – 2014. – № 4. – P. 147 – 152

6. Chendev Y.G., Sauer T.J., Ramirez G.H., Burras C.L. (2015). History of East European Chernozem Soil Degradation; Protection and Restoration by Tree

ISSN 7


Windbreaks in the Russian Steppe. Sustainability. Vol. 7. P. 705–724. 7. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. (1999). Vaskular Plants of Ukraine a

Nomenclatural Checklist Kiev: National Academy of Sciences of Ukraine M.G.Kholodny Institute of Botany, 346 p.

Abstract. The current state of the studies of numerous plots has been characterized. Necessity to create protected areas on sites of steppe-meadows within the Smilyans'kyi and Kamens'kyi districts in Cherkassy region of Ukraine were grounded. Information on the rare phytocenosis diversity of a number of valuable plots were provided. The ways of ensuring the protection of vegetation cover were proposed and the necessity of steppe-meadows preservation as one of a significant areas of the ecological network of Cherkasy region were substantiated.

Keywords: rare plants, ecological corridor, steppe-meadows, floral structure, phytocoenodiversity msr1-062 УДК: 574.64-022.532:591.3:639.34

ОСОБЛИВОСТІ ЕМБРІОТОКСИЧНОЇ ДІЇ НАНОАКВАЦИТРАТІВ ПЕРЕХІДНИХ МЕТАЛІВ ТА ЇЇ ОЦІНКА З ВИКОРИСТАННЯМ DANIO

RERIO (HAMILTON, 1822) FEATURES OF EMBRYOTOXIC INFLUENCE OF

NANOAQUACCITRATES OF TRANSITIONAL METALS AND THEIR ASESSMENT USING DANIO RERIO (HAMILTON, 1822)

к.б.н., ст. викладач Кравченко О.О. / c.b.s., senior lecturer Kravchenko O.O. к.б.н., ст. викладач Чурілов А.М. / c.b.s., senior lecturer Churilov A.M. студент ОКР «Бакалавр» Грабко Є.О. / Bachelor student Hrabko E.O. Національний університет біоресурсів і природокористування України,

Київ, вул.Героїв Оборони 15, 03041 National University of Life and Environmental Science of Ukraine,

Kyiv, Heroiv Oborony str., 15, 03041 Анотація. У роботі розглядається оцінка токсичності наноаквацитратів

перехідних металів (Fe, Ag, Cu, Zn)з використанням ембріонів Danio rerio (Hamilton, 1822), як оптимального тест-об’єкту. У результаті досліджень з’ясовано, що зменшення токсичності наноаквацитратів відбувається у порядку: срібло > залізо > мідь > цинк. Встановлено, що концентрації наноаквацитратів у діапазоні 0,025–0,1 мг/дм3, не спричинюючи летальних ефектів здатні викликати порушення нормального функціонування організмів.

Ключові слова: ембріотоксичність, наноаквацитрати, перехідні метали, тест-організм, токсикорезистентність

Вступ Нині однією із рушійних сил науки і техніки визнано наноматеріали,

завдяки їхньому унікальному спектру фізико-хімічних та медико-біологічних властивостей, однак малі розміри (10-9 м) наночастинок несуть значний потенціал загрози, як для окремих біологічних структур різного рівня організації, так і для навколишнього середовища [3, 4]. Значного поширення у сільському господарстві, ветеринарії й медицині набувають наноаквацитрати, які зокрема синтезовано в Україні з використанням абляційних нанотехнологій [2].

ISSN 8


Таким чином, оцінка впливу та перспективи раціонального застосування продуктів нанотехнологій в аграрному виробництві є актуальними проблемами сучасної екології, що обумовлює дослідження їхніх екотоксикологічних властивостей.

Матеріали і методи Ключовими об’єктами дослідження виступали наноаквацитрати – цитрати

перехідних металів (Fe, Ag, Cu, Zn), отримані методами електроімпульсної абляції [1]. Вибір вказаних металів був обумовлений їхньою ессенціальною роллю та значним поширенням у навколишньому середовищі.

Аналіз змін на ранніх стадіях розвитку за умов впливу токсикантів дає змогу спрогнозувати зміни, які можуть очікувати дорослих представників. Крім цього, експерименти на статевозрілих особинах в багатьох країнах є забороненими, тому ембріотест є одним з альтернативних варіантів.

Згідно з діючими стандартами, в якості найоптимальнішого об`єкту для оцінки ембріотоксичності обрано личинкові форми акваріумного виду даніо – Danio rerio (Hamilton, 1822), представника прісноводних риб родини Коропові (Cyprinidae), як модельного об’єкту що характеризується оптимальними параметрами для постановки експерименту [5, 9–11].

Для досліджень обрано концентрації наноаквацитратів, які не викликали токсичної дії в гострому досліді на дорослих особинах – 0,01 – 0,05 мг/дм3 Оцінювали токсичну дію наноаквацитратів за кількістю летальних випадків порівняно з контролем протягом 96 годин у відповідності до затверджених методик [6–8, 12, 13]. Тест-організми після аналізу гострої токсичності фіксували для приготування цитологічних препаратів. Аналіз зразків відбувався за допомогою мікроскопу Axio Imager A1 виробник Carl Zeiss, обладнаним дифференційно-інтерференційним контрастом (ДІК); фотовідбитки здійснювали AxioCam MRm1 за збільшення мікроскопа 1000×.

Результати та обговорення На рис. 1 представлені результати дослідження D. rerio за різних

концентрацій наноаквацитратів металів, виражені у вигляді відносної виживаності ембріонів від концентрації наноаквацитрату.

Рис. 1. Вплив наноаквацитратів перехідних металів на рівень

виживаності ембріонів D. rerio протягом 96-годинної експозиції (n - 10×3) Отримані результати показують, що прояв і рівень токсичної дії

наноаквацитратів на ембріонів риб залежав від концентрації базисного металу. Тим часом, аналізуючи дані, представлені на рис 1, необхідно зазначити,

ISSN 9


що летальний ефект у варіантах з однаковими концентраціями наноаквацитратів різних металів був майже ідентичним. В усіх варіативних групах протягом 96-годинної експозиції залишалися живими близько 70–80% особин відносно контролю.

Отримані результати дозволяють розташувати наноаквацитрати наступним чином за порядком зменшення токсичності для ембріонів D. rerio: срібло > залізо > мідь > цинк. Таким чином, ембріони проявляють найвищу токсикорезистентність до сполук цинку, що підтверджено дослідженнями С.О. Патіна [5], де з’ясовано стійкість до дії сполук цинку ембріонів Trachurus trachurus, Clupea harengus, Tillapia mossambica тощо.

Крім того, порівнюючи результати експериментальних даних з дослідженнями ембріотоксичності аналогічних концентрацій сульфатів перехідних металів, слід звернути увагу, що виживаність за умови застосування наноаквацитратів була приблизно на 20-30% вища відносно «звичайних» сполук металів [1–5]. Наприклад у дослідженнях І. А. Злацького [3], за концентрації іонів міді (використовували купрум сульфат) 0,01 мг/дм3, смертність ембріонів протягом 96 годинної експозиції становила близько 60%. Разом з тим, сублетальні ефекти (повільний розвиток, не відділення хвоста, порушення серцебиття, порушення пігментації) відмічено у ембріонів.

За результатами власних досліджень йонні форми заліза концентрацією 0,01-0,02 мг/дм3 протягом 96 годинної експозиції спричиняли летальний ефект у 60-70 % ембріонів, причому смертність зростала у часовому інтервалі 72-96 годин. Концентрації наноаквацитратів у діапазоні 0,025-0,1 мг/дм3, не спричинюючи летальних ефектів, викликали порушення нормального функціонування організмів. Важливо зазначити, що сублетальні ефекти на ранніх стадіях розвитку риб можуть призвести до порушення роботи життєво важливих систем у дорослих особин, і, як наслідок, збільшення смертності [2].

Таким чином, важливо оцінити вплив наноаквацитратів на рівень прояву сублетальних ефектів у ембріонів. На рис 2. наведено дані щодо появи відхилень у ембріонів D. rerio за умови впливу обраних концентрацій наноаквацитратів металів.

Отримані дані свідчать, що прояв сублетальних ефектів залежав від базисного металу та його концентрації.

Рис. 2. Вплив наноаквацитратів перехідних металів на прояв

морфологічних порушень ембріонів D. rerio протягом 96-годинної експозиції (n - 10x3)

ISSN 10


Так, у контролі морфологічні відхилення не перевищували 10%, що входить в межі нормального розподілу, за концентрації 0,01 мг/дм3 – в середньому становили 15%, за підвищення концентрації до 0,025 мг/дм3 рівень відхилень зростав до 20%, а за 0,05 мг/дм3 – приблизно 25% ембріонів мали аномалії розвитку. Сублетальні ефекти відрізнялися залежно від варіативних груп. Найвираженішими були за дії наноаквацитратів цинку, срібла, та міді, що проявлялося у порушеннях пігментації тіла, водночас вплив сполук заліза проявлявся порушенням розвитку очного яблука.

Висновки Отже, на підставі проведеного дослідження ембріотоксичності

наноаквацитратів стосовно личинкових форм D. rerio з’ясовано, що прояв і рівень токсичної дії наноаквацитратів на личинкові форми риб залежить від базисного металу та його концентрації. При цьому високу токсикорезистентність личинкових форм акваріумного виду даніо спостерігали до впливу наноаквацитратів цинку.

Література 1. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Каплуненко В.Г. та ін. (2009)

Нанотехнологія у ветеринарній медицині. К.: ТОВ "Наноматеріали і нанотехнології", 232 c.

2. Гуліч М.П., Харченко О.О., Ємченко Н.Л. та ін. (2014). Цитрати магнію, отримані за аквананотехнологією: хімічна та біологічна характеристики. Довкілля та здоров’я. № 4 (71), С. 14–18.

3. Злацький І.А. (2012). Особливості впливу іонів Сu, Pb, Ni, Cd на продукційні показники окремих гідробіонтів та їх популяцій. Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.16 “Екологія”, Київ, 19 с.

4. Кравченко О.О., Максін В.І., Коваленко В.Ф. (2013). Визначення токсичності наноаквацитратів срібла та міді за допомогою тест-організмів різних трофічних рівнів. Наук. записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, № 1(54), Серія: Біологія, С. 70–75.

5. Патин C.A. (1979) Влияние загрязнения на биологические ресурсы и продуктивность Мирового океана. М.: Пищ. пром-сть. 304 с.

6. Трахтенберг І.М. (2013). Наночастинки металів, методи отримання, сфери застосування, фізико-хімічні та токсичні властивості. Український журнал з проблем медицини праці. № 4(37), С. 62–74.

7. Черепнін В.О. (2010). Використання ембріонів Danio rerio у токсикологічних дослідженнях. Рибогосподарська наука України. № 4, С. 110–113.

8. Якiсть води (2003). Визначання гостроi летальноi токсичностi хiмiчних речовин та води на прiсноводнiй рибi [Brachydanio rerio Hamilton-Buchanan (Teleostei, Cyprinidae)]. Статичний метод: ДСТУ 4074-2001 ISO 7346-1:1996, Київ, Держспоживстандарт України, Національний стандарт України ,17 с.

9. Якiсть води (2006). Визначання гострої летальної токсичностi хiмiчних речовин та води на прiсноводнiй рибi [Brachydanio rerio Hamilton-Buchanan

ISSN 11


(Teleostei, Cyprinidae)]. Напiвстатичний метод: ДСТУ 4075-2001 ISO 7346-2:1996, Київ, Держспоживстандарт України, 18 с.

10. Якiсть води (2003). Визначання гостроi летальноi токсичностi хiмiчних речовин та води на прiсноводнiй рибi [Brachydanio rerio Hamilton-Buchanan (Teleostei, Cyprinidae)]. Проточний метод: ДСТУ 4076-2001 ISO 7346-3:1996, Київ, Держспоживстандарт України, 18 с.

11. Al-Sabti K., Metcalfe C.D. (1995). Fish micronuclei for assessing genotoxicity in water. Mutation Research. Vol. 23, pp. 121–135.

12. Haffter P., Granato M., Brand M. et al. (1996). The identification of genes with unique and essential functions in the development of the zebrafish Danio rerio. Development. № 123, pp. 1–36.

13. Nagel R. (2002). DarT: the embryo test with the zebrafish Danio rerio a general model in ecotoxicology and toxicology / R. Nagel // ALTEX. – 2002. – № 19, suppl 1. – Р. 38–48.

14. Water quality (1996). Determination of the acute lethal toxicity of substances to a freshwater fish [Brachydanio rerio Hamilton-Buchanan (Teleostei, Cyprinidae)]. Part 2: Semi-static method : ISO 7346-2:1996, Geneva, International standart, 11 p.

15. Water quality (1996). Determination of the acute lethal toxicity of substances to a freshwater fish [Brachydanio rerio Hamilton-Buchanan (Teleostei, Cyprinidae)]. Part 3: Flow-through method : ISO 7346-3:1996, Geneva, International standart, 11 p.

Abstract. In the paper the assesment of transition metals (Fe, Ag, Cu, Zn) nanoaquaccitrates toxicity using Danio rerio embryos (Hamilton, 1822) which considered as an optimal test object In this paper were conducted. As a result of the research the reduction of toxicity of nanocaccurate occurs in the order: silver> iron> copper> zinc has been found. It were established that the concentrations of nanoaquaccitrates in the range of 0.025-0.1 mg / dm 3, which did not causing lethal effects, however induce a violation of the normal functioning of an organisms.

Key words: embryotoxicity, nanoaquaccitrates, transition metals, test organism, toxic resistance msr1-032 УДК 502.51 (285.3) ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЛОКАЛЬНИХ ВОДНО-БОЛОТНИХ

УГІДЬ БАСЕЙНУ Р. ТРУБІЖ ASSESSMENT OF ENVIRONMENTAL STATE OF LOCAL WETLANDS IN

THE TUBІZH RIVER BASIN к.c-г.н., доц. Ладика М.М. / c.а.s., as.prof. Ladyka M.M.

ORCID: 0000-0002-5164-7117 Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ,

вул.Героїв Оборони, 15, 0341 The National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine,

Heroyiv Oborony st., 15, Kyiv, 03041

Анотація. В роботі проаналізовано екологічний стан водно-болотних угідь (ВБУ) басейну р. Трубіж. Встановлено, що він є задовільним, з помірним

ISSN 12


відхиленням характеристик від природних значень. Зазначено, що ландшафт є помірно фрагментованим. Склад і структура рослинних угрупувань виходять за межі природного діапазону варіації. Є незначна кількість видів бур'янів і відсутні багато ключових для ВБУ видів рослин. Внаслідок проведеної у 50-60-х роках меліорації відбулася зміна ґрунтових властивостей та гідрологічних умов. Крім того, мають місце такі стрес-фактори ВБУ як: ґрунтові дороги, наявність забудови, випас худоби, сліди рекреації та старих полів із оранкою або дискуванням, водовідвідні канали, глибокі ями, захоронення сміття чи відходів.

Ключові слова: водно-болотні угіддя, басейн, річка Трубіж, заплава, екологічний стан, рослинність, ландшафт, вода, ґрунт, рівні підґрунтових вод, стрес-фактори

Вступ. Водно-болотні угіддя (ВБУ) є унікальними екосистемами з широким спектром виконуваних ними функцій (екологічною, гідрологічною, регулятивною, екосистемною, ландшафтно-біотопічною, соціально-культурною, ресурсною, рекреаційною, науково-освітньою тощо) [6, 10]. Антропогенне втручання в ці комплекси, їх активне залучення в господарсько-економічну діяльність шляхом перетворення та вилучення природних ресурсів призводить до деградації, зменшення продуктивності та подальшого зникнення.

Тому, питання ґрунтовного вивчення екологічного стану, методів його об’єктивного оцінювання, розроблення механізмів ефективного управління та збереження ВБУ в сьогодення є актуальним.

В Україні активне дослідження ВБУ розпочалося після приєднання до міжнародної Рамсарської конвенції у 1996 році. Спектр наукових публікацій охоплює питання їх класифікації [2, 6], поширення [1, 3], міжнародного співробітництва [4], правового забезпечення [7], а також функціонування окремих компонентів цих екосистем (рослинного та тваринного світу, гідрохімічних особливостей тощо). Однак, питання інтегрального комплексного екологічного оцінювання ВБУ є недостатньо висвітленими.

Мета дослідження – оцінювання сучасного екологічного стану локальних водно-болотних угідь басейну р. Трубіж.

Матеріали і методи дослідження. Дослідження екологічного стану ВБУ здійснювали шляхом натурного обстеження у польових умовах кількісних та якісних показників рослинного покриву, ландшафтних умов, гідрологічних особливостей, водного і ґрунтового середовищ та аналізу картографічних матеріалів у програмному середовищі Google Earth Pro (фрагментація ландшафту та кількісна оцінка його складових елементів). Подальша інтерпретація отриманих результатів проводилася з урахуванням наявних стрес-факторів за методикою оцінки екологічної цілісності водно-болотних угідь (Ecological Integrity Assessment (EIA) [8].

Ця методика ґрунтується на оцінці загального екологічного стану ВБУ з акцентом на їх біологічну цілісність. Вона основана на трирівневій ієрархічній структурі. На найвищому рівні виділяють п'ять основних категорій. Надалі у кожній з цих категорій визначають одну або декілька ключових екологічних особливостей ВБУ, які є невід'ємними частинами і які можливо контролювати.

ISSN 13


Для кожної з ключових екологічних особливостей вибирають один чи декілька окремих показників для подальшого вимірювання у польових умовах [8].

Зокрема, аналізують комплекс критеріїв (рослинність, ландшафти, гідрологію, якість води та ґрунту) з використанням багатопоказникових індексів. Результати проведеної інтеграційної оцінки класифікують за чотирьохрівневою шкалою (відмінно, добре, задовільно, погано) та на їх основі характеризують екологічну цілісність, функціональний стан та функціональні можливості досліджених екосистем.

Результати дослідження та їх обговорення. Експериментальна ділянка з вивчення екологічного стану ВБУ р. Трубіж розміщена у її заплаві в околицях ст. Заворичі (с. Мокрець) Броварського р-ну Київської обл.

Згідно з Географічною енциклопедією України [5], Трубіж – ліва притока Дніпра, що протікає в Лівобережному Лісостепу України. Перетинає Бобровицький і Козелецький адміністративні райони Чернігівської області та Броварський, Баришівський і Переяслав-Хмельницький райони Київської області. Довжина річки 113 км, площа басейну 4700 км2. Долина широка (до 3,5 км), коритоподібна, нечітко виявлена, глибиною до 10 м. Русло ріки переважно каналізоване, а її заплава – меліорована шириною 500-600 м. Основне живлення снігове.

Відповідно до методичних рекомендацій [8], при вивченні ландшафтних умов ми аналізували безпосередньо ландшафт (фрагментацію ландшафту, безперервність прибережних коридорів) та буферні зони (стан, ширину та протяжність (безперервність) буфера). При дослідженні стану рослинного покриву – видовий склад (аборигенні, шкідливі (бур’яни) та агресивні місцеві види рослин) та структуру рослинності (види, характерні для даної ділянки, грубі і тонкі деревні залишки, що накопичуються в підстилці). У категорії «Стан гідрології» розглядали гідрологічні особливості – джерела водного живлення, зміни в гідроперіоді, гідрологічні зв’язки. У категорії «Фізико-хімічний склад» – якість води (каламутність, забрудненість, ріст водоростей) і характеристики ґрунтового покриву (материнська порода, порушення ґрунтового покриву). Також визначали відносний та фактичний розмір водно-болотних екосистем.

Перш за все, було здійснено класифікацію ВБУ в межах території досліджень. Відповідно до існуючих екологічно орієнтованих класифікаційних систем [9], вона відноситься до річкової із стійким рослинним покривом та вологолюбними кущами й насиченим вологою ґрунтовим профілем.

При дослідженні ВБУ особливо важливим етапом є оцінка стану ландшафту. В першу чергу, за вимогами Рамсарської конвенції, територія має бути придатною для гніздування та кормової бази водоплавних птахів. В основному, сюди входять території глинистих круч, піщано-мулистих пляжів, очеретяно-болотних заростів, чагарники тощо. Крім того, заплавні ландшафти представляють значне різноманіття умов і типів середовища існування для земноводних, на які значною мірою впливає антропогенна діяльність людини [4].

Головним елементом аналізу стану ландшафту є оцінка його

ISSN 14

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2-%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0


фрагментованості. За допомогою ресурсу Google Earth Pro було проаналізовано космічні знімки дослідної території. Для цього було обрано площу, обмежену колом радіусом 40 м, виокремлено складові елементи ландшафтного комплексу та прораховано їх метричні показники (рис. 1).

Загальна площа, що оцінювалася, складала 78,35 га, з них: селітебна територія – 0,84 га (1,07%), городи – 2,73 га (3,48%), ліс – 2,73 га (3,6%), заболочена територія – 9,18 га (11,72%), річка з каналами – 1,57 га (2,0%), чагарники – 0,26 га (0,33%), осушувана заплавна територія – 60,95 га (77,79%). Антропогенні ландшафти розташовані на площі 3,57 га або 4,56%. Природні ландшафти займають 95,4% (74,78 га), що згідно критеріям оцінки відповідає оцінці «відмінно» (А).

Рис. 1. Фрагментація ландшафту досліджуваної території басейну

р. Трубіж (включно з буферною зоною) (ст. Заворичі (с. Мокрець), Броварський р-н., Київська обл.) (умовні позначення: 1 – групи дерев та

кущів, 2 – річка та меліоративні канали, 3 – заболочена територія, 4 – городи, 5 – селітебна територія, 6 – осушувана заплавна територія)

(авторська розробка на основі космічного знімку з ресурсу Google Earth Pro) Необхідною умовою безпечного функціонування водно-болотних

екосистем є наявність буферних зон, які виступають зв’язуючою ланкою із іншими сусідніми природніми системами. Такі коридори дають можливість вільного і безпечного переміщення представників місцевої дикої фауни.

ISSN 15


Для оцінки ширини буфера до радіуса оцінюваної території було добавлено 200 м. При аналізі потужності буфера виявлено помірне порушення ґрунту, відсутність або наявність незначної кількості сміття, малу інтенсивність відвідування людьми. За цими критеріями дана площа та її буфер отримують оцінку «відмінно» (А).

Для вивчення протяжності буфера (безперевності) необхідно дослідити структуру земельного покриву в прибережному коридорі 500 м вгору і 500 м вниз за течією шляхом визначення відсотку природних ландшафтів у коридорі. Цей показник складав 91,5% (71,7 га), що відповідало значенню «добре» (С).

Слід відмітити, що прибережний коридор визначається як ширина природної геоморфологічної заплави. Ширина заплави р. Трубіж коливається у межах від 450 до 700 м, а ширина каналізованого русла – від 9 до 11 м.

Подальше дослідження передбачало аналіз стану рослинності ВБУ за такими показниками: присутність природних, шкідливих (бур’янів) та агресивних видів, наявність великих і малих уламків дерев, накопичення підстилки, горизонтальне чергування.

Рослинність ВБУ тісно пов’язана із особливостями водного режиму території. Флора цієї ділянки характерна для перезволожених територій і характеризується такими видами як: кропива дводомна (Urtica dioica L.), очерет звичайний (Phragmites cumunis), верба кущова (Salix L.), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), дикий кінський щавель (Rumex confertus), суріпиця звичайна (Barbarea vulgaris R. Br.), очеретянка звичайна (Phalaroides arundinacea), персікарія перцева (Persicaria hydropiper), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia), вербозілля звичайне (L. vulgaris) та інші. Проективне вкриття становило 89%. Відсоткова часка природних видів, характерних для ВБУ басейну р. Трубіж – 95% і оцінюється як «задовільно» (С).

У структурі рослинного покриву заплави виділено також і шкідливі види (бур’яни). Зустрічаються молочай кипарисовий (Euphorbia cyparissias), полин гіркий (Artemisia absinthium), мильнянка лікарська (Saponaria officinalis), осот звичайний (Cirsium vulgare), осот польовий рожевий (Cirsium arvense), льонок звичайний (Linaria vulgaris), волошка розлога (Centaurea diffusa Lam.), будяк пониклий (Carduus nutans L.), будяк колючий (Carduus acanthoides), пирій повзучий (Elytrigia repens), триреберник непахучий (Matricaria perforata), перстач (Potentilla recta), кмин звичайний (Carum carvi), дивина ведмеже вухо (Verbascum thapsus L.), берізка польова (Convolvulus arvensis), сорго алепське (Sorghum halepense L.), осот польовий жовтий (Sоnchus arvеnsis). Вони присутні, але спорадичні і займають менше 3% абсолютного покриву. За цим показником стан є «добрим» (В).

До агресивних видів відносять: рогіз вузьколистий (Typha angustifolia L.), очеретянку звичайну (Phalaroides arundinacea (Phalaris) arundinacea), очерет звичайний (Phragmites australis), які можуть активно розвиватися і домінувати на ділянках із достатньою кількістю поживних речовин. У межах експериментальної ділянки їх кількість досягала 10%, а показник оцінювався як «добре» (В).

Уламки дерев відіграють важливу роль у прибережних системах. В

ISSN 16

http://gcs.org.ua/habitats/vydy-img/Phalaroides-arundinacea.jpg

http://gcs.org.ua/habitats/vydy-img/Phalaroides-arundinacea.jpg

http://gcs.org.ua/habitats/vydy-img/Persicaria-hydropiper.jpg

http://gcs.org.ua/habitats/vydy-img/Lysimachia-nummularia.jpg

http://gcs.org.ua/habitats/vydy-img/L.-vulgaris.jpg


результаті їх попадання у водні об’єкти може бути змінена форма та характеристики каналів, відбудеться підвищення води і змінено умови прибережного середовища існування, буде спостерігатися накопичення органічної речовини та поживних речовин. Після обстеження території на наявність великої і малої порослі дерев та кущів і їх залишків (гілки, корчі) встановлено, що вони присутні у невеликій кількості. Цей параметр оцінено як «задовільний» (С).

Невід'ємною частиною різних функцій ВБУ є накопичення органічного матеріалу та незмінного шару підстилки. У підстилці відбуваються процеси первинної обробки та розкладання субстрату, які важливі для підтримки функціонування харчових ланцюгів. Трав’яний та листяний опад у цих ВБУ є в помірній кількості, що відповідає оцінці «дуже добре» (АВ). Горизонтальне чергування рослинності – «добре» (В).

Вивчення гідрологічних умов. Характер гідрологічного режиму території відіграє важливу роль у формуванні заболочених територій. Тільки за умови надмірного зволоження виникають умови для утворення та функціонування таких екосистем.

При оцінці стану гідрології вивчають такі три показника – джерела води, гідроперіод та гідрологічний зв'язок. Для водно-болотних екосистем заплави Трубежа характерні природні джерела поповнення водного балансу такі як: опади, підґрунтові води та другорядні канали що впадають у річку. За даних умов цей показник отримує оцінку «відмінно» (А).

Показник гідроперіоду характеризує частоту, терміни, протяжність і тривалість затоплення або насичення водно-болотного угіддя протягом типового року. Русло р. Трубіж є магістральним каналом Трубізької осушувально-зволожувальної меліоративної системи з системою шлюзів для регулювання рівнів води у річці. У посушливі періоди відбувається поповнення води через дериваційний канал із р. Остер. Отже, має місце помірне відхилення гідроперіоду від природних умов. Екосистема є пасивно керованою і приуроченою до сезонних рівнів води у річці. Зважаючи на особливості гідроперіоду рейтингова оцінка є «задовільно» (С).

Метричний показник гідрозв’язку характеризує здатність води обтікати та витікати з ВБУ або враховувати піднімання підґрунтових вод без постійної зміни рівня води, що може призвести до стресу водно-болотних рослин та тварин. Оцінка цієї метрики базується виключно на польових показниках.

У заплаві р. Трубіж у торфовищі низинному глибокому у весняно-осінній період 2013-2015 рр. рівні підґрунтових вод знаходилися на рівні від 20 до 70 см, що характеризує тут наявність підтоплення. За показником гідрозв’язку територія дослідження оцінюється як «задовільно» (С), адже річка меліорована, русло штучно випрямлене, є дренажні канали та шлюзи, які регулюють паводкові води.

Якість води і характеристики ґрунтового покриву. Однією із найважливіших функцій ВБУ є їх фільтраційна здатність. Завдяки цьому відбувається покращення якості води шляхом фільтрації поживних речовин, осадів та інших забруднювачів.

ISSN 17


Згідно цього методу оцінка якості води здійснюється за допомогою двох показників: каламутність поверхневих вод і наявність забруднюючих речовин та заростання водоростями. За візуальною оцінкою вода має природній колір з жовтувато-зеленим відтінком, який характеризує наявність розчинених органічних речовин у воді, незначно каламутна. За цим показником ВБУ набуває рейтингового значення «добре» (В).

Наявність значної кількості водоростей може характеризувати погіршання якості води. Зокрема, створення щільного шару з водоростей блокує проникнення світла в нижні шари водної товщі та сприяє зменшенню рівня розчиненого кисню у акваекосистемі. Дослідження водної екосистеми Трубежа показало, що лише на невеликих локалізованих ділянках спостерігаються значні зарості водоростей. Вода при цьому набуває зеленуватого відтінку або помутніння. Цей показник оцінюється як «добре» (В).

Оцінку ступеню антропогенного впливу на ґрунтовий покрив проводять за такими показниками як: накопичення мулу, рекреаційна діяльність людини, рух пішоходів або моторизованих транспортних засобів, переміщення худоби (корів) тощо.

У результаті натурного обстеження території ВБУ у заплаві річки було зафіксовано наявність порушення ґрунтового покриву свійськими тваринами (коровами), присутні глибокі колії внаслідок проїзду техніки, є місця кострищ. Пошкодження є очевидним, але не надмірним. ВБУ може відновити свій потенціал за умови усунення впливів та помірного періоду відновлення. За цим показником – «задовільно» (С).

Стресові фактори водно-болотних угідь. Крім основних критеріїв і параметрів протокол методу передбачає збір даних про стресові фактори в межах кожної з основних категорій (крім розміру). Чек-лист стресорів надає змогу оцінити, якими з них можливо управляти для потенційного поліпшення стану ВБУ. Для оцінки усіх стресових факторів застосовують 5-бальну шкалу градації [8].

Стресовими факторами ландшафту є: ґрунтові дороги, забудова, зміна рослинності, вибіркові рубки або вирубування дерев, помірний випас та об’їдання молодих пагонів худобою або дикими копитними, сліди відпочинку або відвідування людиною, наявність ознак старих полів та інших перелогових земель. Усереднений влив цих стрес-факторів проявляється на 14,7% й оцінюється в 1,7 бали.

До стресових факторів рослинного покриву досліджуваних ВБУ належать: ґрунтові дороги, трансформація видового складу рослинності, помірний випас та об’їдання молодих пагонів рослинності худобою або дикими копитними, заготівля сіна на природних луках, сліди старих полів та інших перелогових земель. Згідно нашого аналізу, антропогенний вплив на рослинність на дослідній ділянці в басейні р. Трубіж проявляється на 20,4%, що відповідає 1,8 балам.

Стрес-факторами водного та ґрунтового середовища на нашій експериментальній ділянці є: історична оранка або дискування, захоронення сміття чи відходів, ущільнення і порушення ґрунту худобою або дикими

ISSN 18


копитними та внаслідок людської діяльності (стежки), земляні роботи, очевидне точкове джерело забруднення з с. Заворичі та с. Мокрець та прояв ерозійних процесів (абразія берегів річки). Усереднений прояв відображено на 9,8% (1,5 бали).

До стресових гідрологічних факторів у межах оцінюваної територій, а також вище та нижче за течією належать: водовідвідні канали, канави, які переміщають воду з водно-болотних угідь, перешкоди для потоку в або з водно-болотних угідь, глибокі ями, в яких накопичується вода, стоки з населених пунктів. За нашими розрахунками гідрологічні стрес-фактори здійснюють вплив на дану екосистему на 1,25-1,5% та оцінюються в 1-2 бали.

Здійснено комплексний аналіз усіх вище вказаних стрес-факторів і визначено їх вплив на ВБУ. Отримано усереднене значення 11,53%, що відповідає обмеженому впливу на ландшафт або оцінювану територію.

Показник відносного розміру ВБУ передбачає історичний аналіз антропогенного втручання у природні екосистеми. Зокрема, у 50-60-х роках ХХ століття заплава р. Трубіж була меліорована. Осушувана територія у межах експериментальної ділянки складає 60,95 га (77,79%), що відповідає рангу «погано» (D).

Абсолютний розмір являє собою фактичний розмір ВБУ з точки зору його функціональних і охоронних перспектив. У даному випадку перспективною є раніше дренована заболочена територія, яка займає площу 60,95 га і може використовуватися як вологі луки. ЇЇ рейтингова оцінка – «відмінно» (А).

Результати рейтингових оцінок усіх проаналізованих категорій зведено в таблицю 1. У підсумковому розрахунку було враховано коригуючі коефіцієнти наявних стрес-факторів.

Таблиця 1 Узагальнена оцінка показників якості ВБУ в басейні р.Трубіж

Категорія Оцінка Категорія середньозважена

Екологічна цілісність

Показники

Кат

егор

ія

Резу

льта

т

Ваг

а

Кат

егор

ія

Резу

льта

т

Ваг

а

Кат

егор

ія

Резу

льта

т

Стан ландшафту В 4,04 0,2 Фрагментація ландшафту

А 5 0,4

Протяжність (безперервність) буфера

В 4

0,6

Ширина буфера А 5 Стан буфера А 5 Стан рослинності С 3,07 0,4 Присутність природних видів

С 3 0,2

ISSN 19


Присутність шкідливих видів (бур’янів)

B 4

0,2 Присутність агресивних видів

B 4

Великі і малі деревні уламки

C 3 0,05

Накопичення підстилки

AB 5 0,05

Горизонтальне чергування

B 4 0,1

Стан гідрології В 3,59 0,3 Джерело води A 5 0,2 Зміни в гідроперіоді С 3 0,6 Гідрологічний зв’язок

C 3 0,2

Фізико-хімічний стан С 3,3 0,1 Якість води B 4 0,25 Зростання водоростей

B 4 0,25

Порушення ґрунту C 3 0,5 Розмір - - - Відносний розмір D 1 - Абсолютний розмір A 5 - Узагальнена оцінка С 3,5

Авторська розробка на основі [8] Відповідно до здійснених розрахунків, усереднений показник усіх блоків

становить 3,5, що відповідає категорії «С» і характеризується як «задовільно», із помірним відхиленням характеристик». Ландшафт помірно фрагментований з наявними декількома стрес-факторами, обумовленими антропогенним впливом. Склад і структура рослинних угрупувань виходять за межі природного діапазону варіації. Є незначна кількість видів бур'янів і відсутні багато ключових для ВБУ видів рослин. Внаслідок проведеної у 50-60-хх роках меліорації відбулася зміна ґрунтових властивостей та гідрологічних умов. Тому, для підтримки або відновлення певних екологічних характеристик цієї екосистеми необхідно ефективне екологічне управління.

Висновки. Результати оцінки загального екологічного стану ВБУ на основі комплексу критеріїв, що охоплюють використання багатопоказникових індексів рослинності, ландшафтів, гідрології, якості води та ґрунту показали, що реальний стан екосистеми відповідає характеристикам, отриманим на основі усередненого розрахункового показника. Апробована нами методика оцінки екологічної цілісності водно-болотних угідь (Ecological Integrity Assessment

ISSN 20


(EIA), може бути в подальшому використана для об’єктивної характеристики екологічної цілісності, функціонального стану та функціональних можливостей водно-болотних екосистем Лівобережного Лісостепу України.

Література: 1. Водно-болотні угіддя України. Довідник / Під ред. Марушевського Г.

Б., Жарук І. С. – К.: Чорноморська програма Ветландс Інтернешнл, 2006. – 312 с.

2. Клімов О.В., Клімов Д.О., Гайдріх І.М. Водно-болотні угіддя та класифікація екологічних систем України / О.В. Клімов, Д.О. Клімов, І.М. Гайдріх // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки. – 2014. – Вип. 36. – С. 67-82. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/..../Ponp_2014_36_8.pdf.

3. Мальцев В.І., Зуб Л.М., Карпова Г.О., Костюшин В.А., Титар В.М., Мішта А.В., Некрасова О.Д. Водно-болотні угіддя Дніпровського екологічного коридору. — К.: Недержавна наукова установа Інститут екології ІНЕКО, Карадазький природний заповідник НАН України, 2010. – 142 с.

4. Трансграничные водно-болотные угодья России и Украины в долинах рек Десна и Снов / Под ред. Ю.П. Федотова. – Брянск, 2010. – 84с.

5. Трубіж. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення 15.10.2017). – (Назва з екрана).

6. Фролова H. В. Поняття водно-болотних угідь та їх класифікація // Актуальні проблеми держави і права. - 2010. – Вип. 52. - С. 227-234. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2010_52_39.

7. Фролова Н.В. Правова охорона водно-болотних угідь від антропогенного впливу// Актуальнi проблеми держави i права, 2009. –с. 272-276. – Режим доступу: http://www.apdp.in.ua/v46/47.pdf.

8. Joanna Lemly, Laurie Gilligan. Ecological Integrity Assesment (EIA) for Colorado Wetlands Field Manual, Version 1.0 – REVIEW DRAFT, 2013. – 92 р.

9. Methods for Evaluating Wetland Condition: Wetlands Classification. Office of Water, U.S. Environmental Protection Agency, Washington, DC., 2002. - EPA-822-R-02-017. – 36 р. https://www.epa.gov/sites/production/files/documents/ wetlands_7classification.pdf

10. Scott Frazie. Ramsar Sites Overview. A Synopsis of the World’s Wetlands of International Importance. - Wageningen: Wetlands International, 1999. – 42p.

Abstract

Anthropogenic intervention in wetlands and their active involvement in economic activity leads to their degradation, decrease its productivity and further disappearance. Therefore, the question of study of ecological state, its objective assessment methods, and the development of mechanisms for effective management and conservation of wetlands is relevant in the present time.

The purpose of this study is to assess the current ecological state of the local wetlands in the Trubizh River Basin. In the field conditions were investigated quantitative and qualitative indices of vegetation cover, landscape conditions, hydrological features, water and soil. Cartographic materials was analyzing in the Google Earth Pro (landscape fragmentation and quantitative

ISSN 21

http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/..../Ponp_2014_36_8.pdf

http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/..../Ponp_2014_36_8.pdf

http://www.apdp.in.ua/v46/47.pdf

https://www.epa.gov/sites/production/files/documents/%20wetlands_7classification.pdf

https://www.epa.gov/sites/production/files/documents/%20wetlands_7classification.pdf


assessment of its constituent elements). Further interpretation of the results of investigation was based on existing method of Ecological Integrity Assessment (EIA).

It is established that, ecological state of wetlands in the Trubizh River Basin is satisfactory, with a moderate deviation of characteristics from natural values. It is pointed out that the landscape is moderately fragmented. The composition and structure of plant groups are outside the range of natural variation. There are a small number of weed species and lacks many key species of wetlands. There was a change in soil properties and hydrological conditions due to the reclamation, which was held in the 50’s-60’s XX century. Besides, there are stress factors in wetlands such as: unpaved roads, buildings grazing, places of recreation or human visitation, recent old fields with plowing or disking, drainage channels, deep pits, dumping garbage or waste.

Therefore, it is necessary effective environmental management to maintain or restore certain environmental characteristics of wetlands of Trubizh River Basin.

Key words: wetlands, river basin, river, ecological state, vegetation, landscape, water, soil, groundwater levels, stress factors

References: 1. Marushevsʹky H. B., Zharuk I. S. (pid red.) (2006). Vodno-bolotni uhiddya Ukrayiny.

Dovidnyk [Wetlands of Ukraine. Handbook]. Kyiv, 312. 2. Klimov O.V., Klimov D.O., Haydrikh I.M. (2014). Vodno-bolotni uhiddya ta

klasyfikatsiya ekolohichnykh system Ukrayiny [Wetlands and classification of ecological systems in Ukraine]. Problems of environmental protection and ecological safety, 36, 67-82. Available at: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/..../Ponp_2014_36_8.pdf.

3. Malʹtsev V.I., Zub L.M., Karpova H.O., Kostyushyn V.A., Tytar V.M., Mishta A.V., Nekrasova O.D. (2010). Vodno-bolotni uhiddya Dniprovsʹkoho ekolohichnoho korydoru [Wetlands of the Dnipro Ecological Corridor]. Kyiv: Non-governmental scientific institution INECO Institute of Ecology, Karadag Nature Reserve of the National Academy of Sciences of Ukraine, 142.

4. Yu.P. Fedotov (pid red) (2010). Transkordonni vodno-bolotni uhiddya Rosiyi ta Ukrayiny v dolynakh richok Desna i Snov [Transboundary wetlands of Russia and Ukraine in the valleys of the Desna and Snov rivers]. Bryansk, 84.

5. Trubizh Wikipedia, the free encyclopedia (reference date 15.10.2017) [Electronic resource]. - Access mode: //uk.wikipedia.org/wiki/ (reference date 15.10.2017). - (Name from the screen).

6. Frolova H. V. (2010) Ponyattya vodno-bolotnykh uhidʹ ta yikh klasyfikatsiya [Concepts of wetlands and their classification]. Actual problems of state and law. 52, 227-234. - Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2010_52_39.

7. Frolova N.V. (2009). Pravova okhorona vodno-bolotnykh uhidʹ vid antropohennoho vplyvu [Legal protection of wetlands from anthropogenic impact]. Actual problems of state and law. 46, 272-276. – Available at: http://www.apdp.in.ua/v46/47.pdf.

8. Joanna Lemly, Laurie Gilligan (2013). Ecological Integrity Assesment (EIA) for Colorado Wetlands Field Manual, Version 1.0 – REVIEW DRAFT, 92. Available at: http://www.cnhp.colostate.edu/download/documents/ 2013/2013_Colorado_EIA_Field_Manual_-_Verion_1.0_REVIEW_DRAFT. pdf.

9. Methods for Evaluating Wetland Condition: Wetlands Classification. Office of Water (2002). U.S. Environmental Protection Agency, Washington, DC., EPA-822-R-02-017, 36. Available at: https://www.epa.gov/sites/ production/files/documents/ wetlands_7classification.pdf

10. Scott Frazie (1999). Ramsar Sites Overview. A Synopsis of the World’s Wetlands of International Importance. Wageningen: Wetlands International, 42.

Стаття відправлена: 18.10.2017 р. © Ладика М.М.

ISSN 22

http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=%20UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Ponp_2014_36_8.pdf

http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2010_52_39

http://www.apdp.in.ua/v46/47.pdf

http://www.cnhp.colostate.edu/download/documents/%202013/2013_Colorado_EIA_Field_Manual_-_Verion_1.0_REVIEW_DRAFT.%20pdf

http://www.cnhp.colostate.edu/download/documents/%202013/2013_Colorado_EIA_Field_Manual_-_Verion_1.0_REVIEW_DRAFT.%20pdf

https://www.epa.gov/sites/%20production/files/documents/%20wetlands_7classification.pdf


GEOGRAPHY / ГЕОГРАФИЯ msr1-057 DOI: 10.21893/2227-6920.2017.14.1.057 УДК: 551.435+627.8:631.4+911.52+526(075)

ИЗМЕНЕНИЯ БЕРЕГОВОЙ ЛИНИИ ДЕЛЬТЫ РЕКИ СЕФИД-РУД COASTLINE CHANGES IN THE SEFID-RUD RIVER DELTA

д.б.н., проф. Стародубцев В.М. / d.b.s., prof. Starodubtsev V.M. к.т.н., доц. Басараб Р.М. / c.t.s., as.prof. Basarab R.M.

Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, Героев Обороны 15, 03041

National University of Life and Environmental Sciencs of Ukraine, Kyiv, Heroiv Oborony st., 15, 03041

Аннотация: На примере дельты реки Сефид-руд рассмотрены

региональные особенности современного процесса, охватившего практически все дельты крупных рек мира – изменения их земельного покрова и, в частности, береговой линии. Проявление этого процесса анализируется в зависимости от физико-географической характеристики бассейна реки, степени регулирования стока и хозяйственного освоения. Особое внимание обращено на изменения в районе важных «рамсарских угодий» - водно-болотных угодий мирового значения, служащих местом зимовки ценных видов птиц. Сопоставлением космических снимков Ландсат за период 1975-2015 гг. определены изменения конфигурации береговой линии дельты именно в районе этих угодий, выявлены участки абразии берегов или аккумуляции наносов. Приближенно оценены количественные параметры этих изменений.

Ключевые слова: дельта, космические снимки, эрозия берегов, аккумуляция наносов

Вступление. В настоящее время практически все дельты крупных рек мира подвержены универсальному процессу - изменению их ландшафтов, особенно земельного покрова и, в частности, береговой линии. Этот процесс обусловлен, прежде всего, повсеместным регулированием стока рек в интересах гидроэнергетики, ирригации, водоснабжения, борьбы с наводнениями и т.д. [2, 10], а также хозяйственной деятельностью в дельтах. Такие изменения происходят дифференцированно в зависимости от характера регулирования стока, климатических условий, геоморфологических особенностей территории, использования земель, оседания поверхности, повышения уровня моря и других факторов [3, 11]. Масштабы изменений природной среды в дельтах очень значительные, иногда разрушительные, например, в дельтах Сырдарьи и Амударьи [12]. Со времени столь глубоких изменений природы дельт, проявившихся еще в первой половине прошлого столетия в дельте Колорадо, а во второй половине ХХ-го века в дельтах Центральной Азии и других регионов, для их изучения сформировались крупные научные школы гидрологов, почвоведов, географов, в частности Михайлова В.Н., Ковды В.А., Егорова В.В., Колемана Й.М. (Coleman J.M.),

ISSN 23


Воросмарти К.Й. (Vorosmarty C.J.), Сивитского Й.П.М. (Syvitski J.P.M.) и многих других видных исследователей.

Особенности процессов изменения земельного покрова в дельтах юго-восточного побережья Черного моря [11] и южного побережья Каспийского моря определяются тем, что они обусловлены регулированием стока рек на фоне средиземноморского или влажного субтропического климата, роста населения и активизации хозяйственной деятельности. Также важным фактором этих изменений является воздействие волн и морских течений, вызывающих эрозию берегов или, в меньшей мере, аккумуляцию наносов. Существенным является и колебание уровня Каспийского моря (с 1996 г. наблюдается фаза понижения уровня моря со скоростью около 7 см в год). К тому же, при анализе изменений в этих дельтах большее внимание уделяется проблемам биоразнообразия и сохранения водно-болотных (так называемых «Рамсарских») угодий как мест обитания птиц. Эта проблема особенно важная именно для дельты реки Сефид-руд, где и была принята в 1971 г. Рамсарская Конвенция о защите водно-болотных угодий (The Convention on Wetlands of International Importance, especially as Waterfowl Habitat).

Объект и методы исследования. Сефид-руд – крупная река в северном Иране, которая образуется при слиянии горных рек Кызылузен ( Gezelozen, Qezel Owzan) и Шахруд у южного склона горной системы Эльбурс ( Alborz). Здесь река пересекает западную оконечность хребта и впадает в Каспийское море, образуя обширную дельту, окаймленную с юга и юго-запада пролювиально-аллювиальными конусами выноса (рис. 1). Именно в месте слияния главных притоков реки в 1962 году сооружена ГЭС Шах-Бану-Фарах (Shahbanu Farah) с плотиной высотой более 100 м и создано водохранилище Шабанау, впоследствии переименовано в Манжил (Manjil Dam)), регулирующее сток воды.

Длина реки Сефид-руд вместе с наибольшим притоком Кызылузен — 720 км, площадь водосбора около 56,2 тыс. км². Питание реки смешанное - снеговое, ледниковое, дождевое и подземное. Средний годовой расход воды в русле около 130 м³/с [13], но он подвержен значительным колебаниям – от 600 м³/с весной во время таяния снегов и осенью во время сильных дождей до 70-80 м³/с во время зимней межени. Климат в низовье реки влажный, субтропический, со средней температурой января +11° и июля +26°, осадков 1 000 мм и более в год в полосе между горами Эльбурс и Каспийским морем, то есть в десять раз больше, чем на восточном берегу Каспия. В южной же части бассейна выпадает от 200 до 400 мм осадков.

При впадении в Каспийское море река Сефид-руд формирует обширную дельту, выдвинутую в море примерно на 20–25 км и сливающуюся по краям с дельтами и конусами выноса малых рек и временных водотоков на протяжении (по морскому краю) 70-75 км. Собственно же дельта реки Суфид-руд простирается от лимана Энзели до (ориентировочно) населенного пункта Рудсар (рис.2). Ранее дельта реки активно выдвигалась в Каспийское море, но после возведения плотины Манжил темпы её выдвижения заметно уменьшились.

ISSN 24


Рис. 1. Бассейн реки Сефид-руд: гидрографическая сеть с границами

провинций Ирана, действующими и строящимися гидростанциями (по [9]).

Сооружение плотины Манжил с водохранилищем 1.86 км3 позволило уменьшить угрозу сильных наводнений в дельте реки, где орошается свыше 238 тысяч га земель для выращивания риса, пшеницы, садов, виноградников [5, 6]. Но оно также имело негативное влияние на рыбное хозяйство из-за уменьшения стока воды, увеличения ее температуры, уменьшения питательных веществ, особенно для осетра и каспийской форели [8]. Сейчас в бассейне реки Сефид-руд (преимущественно в горной части) сооружается не менее 14 плотин для водоснабжения, гидроэнергетики, орошения (рис. 1). В целом в бассейне реки Сефид-руд наблюдается типичный конфликт в использовании водных ресурсов верхней и средней частями бассейна, а также, с другой стороны, низовьями [9]. Потребление воды в верхней и средней части бассейна без каких-либо ограничений может привести к уменьшению водных ресурсов, потребляемых из водохранилища Манжил для орошения риса и других культур в дельте реки. Методика исследования основана на использовании временных рядов космических снимков Ландсат для анализа изменений береговой линии в условиях зарегулирования стока реки плотинами и водохранилищами. На космическом снимке за 2016 год выделялся шейп-файл, ограничивающий область исследования (дельту реки), и накладывался на снимки предыдущих лет (1975 и 1985 гг.). Изменения береговой линии отражались графически, а приближенные количественные показатели участков эрозии или аккумуляции наносов определялись с учетом разрешительной способности космических

ISSN 25


снимков (Ландсат 2 – 60 м, а Ландсат 5 – 30 м).

Рис.2. Дельта реки Сефид-руд на картографическом сервисе «Планета

Земля»: 1 – современная дельта, 2 – морские плейстоценовые отложения и пролювиально-аллювиальные конусы выноса, 3 – лагуна Энзели, 4 –

северо-восточные склоны гор Эльбурс

Результаты и обсуждение. Формирование береговой линии дельты реки Сефид-руд определялось в целом поступлением наносов (около 40 млн. м3 в год) и воздействием вдольбереговых потоков морских вод, переносящих наносы преимущественно с запада на восток, а также сильных штормов, разрушающих берега [ 1, 4, 6]. Важное значение имела и миграция главного русла реки с северо-западного направления на нынешнее западное. В историческом плане существенно влияло на смещение береговой линии и колебание уровня Каспийского моря. В последние десятилетия наиболее определяющим фактором стало регулирование стока водохранилищами, что привело к резкому уменьшению притока наносов в дельту.

Сопоставление космического снимка за 2016 год со снимками за 1975 и 1985 гг. показало, что в районе нынешнего устья реки Сефид-руд происходит интенсивный перенос отложений вдольбереговыми течениями с запада на восток. При этом изменяется конфигурация береговой линии дельты за счет эрозии берегов (участки 2 и 4, рис.3) или аккумуляции наносов (участки 1, 3, 5, рис.3). В итоге вся устьевая часть дельты сместилась на восток, изменив ландшафты самой ценной заповедной территории “Bandar Kiashahr Ramsar Site” и охотничьего заказника “Bujagh Non Hunting Area”.

Аналогичное исследование проведено и в районе прежнего устья реки Сефид-руд на востоке дельты (рис. 4). Здесь выявлено преобладание процессов эрозии берегов (участки 6 и 7), и только в самой восточной части выявлено отложение наносов (участок 8, рис.4). Приближенные расстояния, на которые сместилась береговая линия дельты, приближенно оценивались с учетом

ISSN 26


разрешительной способности космических снимков (Ландсат 2 – 60 м, а Ландсат 5 – 30 м). Эти параметры показаны в таблице.

Рис. 3. Смещение береговой линии в современном устье реки Сефид-руд за периоды 1975-2016 и 1985-2016 гг. Цифры 1-5 – участки, где оценивались изменения береговой линии вследствие эрозии или аккумуляции наносов

Таблица

Изменения береговой линии дельты под влиянием процессов эрозии и аккумуляции, м

Номера участков

Смещение береговой линии за периоды

Процессы

1975-2016 гг. 1985-2016 гг. 1 +480 +240 аккумуляция 2 -600 -300 эрозия 3 +300 +540 аккумуляция 4 -300 0 эрозия 5 +360 +180 аккумуляция 6 -360 -240 эрозия 7 -720 -600 эрозия 8 +420 +270 аккумуляция

ISSN 27


Рис.4. Смещение береговой линии в старом устье реки Сефид-руд за

периоды 1975-2016 и 1985-2016 гг. Цифры 6-8 – участки, где оценивались изменения береговой линии вследствие эрозии или аккумуляции наносов

Заключение. Регулирование стока реки Сефид-руд крупным

водохранилищем Манжил обусловило аккумуляцию речных наносов в этом водоеме и существенно изменило соотношение процессов эрозии и аккумуляции на побережье дельты. Особенно активно береговая линия дельты изменилась в районе современного устья реки, где вдольбереговые течения и волновая деятельность смещают дельту на восток. За период 1975-2016 гг. максимальные проявления эрозии береговых отложений проникли на расстояние до 600 м вглубь территории, а процессы аккумуляции на отдельных участках создали новую сушу протяженностью до 540 м в сторону акватории моря. В районе старого устья реки Сефид-руд эрозия разрушила отдельные участки вглубь дельты до 700 м, а аккумуляция сформировала новые отложения шириной до 420 м. Сравнение темпов переформирования береговой линии за периоды 1975-2016 и 1985-2016 гг. показало, что наиболее активно этот процесс происходил именно в 70-80-е годы. Создание новых водохранилищ в бассейне реки и интенсификация использования водных ресурсов приведет к уменьшению как твердого, так и водного стока. А это

ISSN 28


приведет к дальнейшей деградации уникальных «Рамсарских» угодий южного побережья Каспийского моря.

Литература. 1. Наджафиха Б. Поступление обломочного материала в береговую зону

южного Каспия и разнос его вдоль берега // Ученые записки Ереванского университета: Геология и география. - № 3. – 2010. - 34-38.

2. Стародубцев В.М. Изменения почвенно-мелиоративных условий в бассейнах рек при водохозяйственном строительстве. Автореферат дисс. докт. биол. наук. Новосибирск. – 1988. – 36 с.

3. Стародубцев В.М., Некрасова Т.Ф., Попов Ю.М. Аридизация почв дельтовых равнин Южного Казахстана в связи с зарегулированием речного стока // Проблемы освоения пустынь. - 1978. - №5. - С.14-23.

4. Beaumont, P. (1974) Water Resource Development in Iran. The Geographical Journal, 140(3): pp. 418-431.

5. Carey, J. .P. C. and Carey, A. G. (1976). Iranian Agriculture and Its Development: 1952-1973. International Journal of Middle East Studies, 7(3): 359-382.

6. Gittinger, J. P. (1967). Planning and Agricultural Policy in Iran: Program Effects and Indirect Effects. Economic Development and Cultural Change 16(1): 107-117.

7. Haghani1, S. and Leroy, S. (2014). Evolution of the Sefidrud Delta (South West Caspian Sea) During the Last Millennia. Online Journal for E&P Geoscientists. http://www.searchanddiscovery.com/abstracts/html/2014/90194ice/abstracts/1948746.html

8. Jackson, D. C. and Marmulla, G. (2001). The Influence of Dams on River Fisheries: Regional Assessments: 3.2.2 Southern and Central Asia, Kazakhstan, and the Middle East. In: Marmulla, G. (ed.) Dams, fish and fisheries: Opportunities, challenges and conflict resolution. Fisheries and Aquaculture Department, FAO, Rome, ISBN 92-5-104694-8.

9. Nagata, K., Sayyari, M., Inaoka, M.& Yajima, M. ( 2011). Conflict management of water resources in the Sefidrud River Basin of Iran. Water Resources Management VI 63-74. WIT Transactions on Ecology and the Environment, Vol 145, www.witpress.com, ISSN 1743-3541 (on-line).

10. Nilsson, C., Reidy, C.A., Dynesius, M., Revenga, C. (2005). Fragmentation and Flow Regulation of the World’s Large River Systems. Science, vol. 308, 405-408.

11. Starodubtsev V.M. (2014). Flow regulation impact on land cover changes in river deltas of the Black Sea basin. SWorld – 17-28 June 2014. http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/june-2014. 15 p.

12. Starodubtsev V.M., Petrenko L.R. (2005). Soil desertification in the river deltas (Part 1). Kyiv: Nora-Druk, – 84 р.

13. Wikipedia: https://ru.wikipedia.org Сефидруд.

ISSN 29

http://www.searchanddiscovery.com/abstracts/html/2014/90194ice/abstracts/1948746.html

http://www.searchanddiscovery.com/abstracts/html/2014/90194ice/abstracts/1948746.html

https://ru.wikipedia.org/


Abstract: On the example of the Sefid-rud River delta, regional features of the modern process that embraced almost all the deltas of the major rivers in the world are examined, especially -changes in their land cover and shoreline. The manifestation of this process is analyzed depending on the physical and geographical characteristics of the river basin, the degree of runoff regulation and economic development. Particular attention is paid to changes in the area of important "Ramsar lands" - wetlands of global importance serving as wintering grounds for valuable bird species. Comparison of Landsat space images for the period 1975-2015 gave a possibility to identify changes in the configuration of the delta coastline. Areas of coast abrasion or accumulation of sediments.in these lands were revealed. Approximately quantitative parameters of these changes are estimated.

Key words: delta, space images, shore erosion, sediment accumulation

ISSN 30


ART, ARCHITECTURE AND BUILDING / ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ, АРХИТЕКТУРА И СТРОИТЕЛЬСТВО

msr1-050 УДК 7.01

СУЩНОСТЬ ПРОЦЕССА ТВОРЧЕСТВА В ПЕДАГОГИЧЕСКОМ ОБРАЗОВАНИИ.

ESSENCE OF ARTS IN PEDAGOGICAL EDUCATION к.иск., д. Симак А.И./с.a.s., as. prof. Simac A.I.

д. Бабина Ю.И./gr.s. Babina J.I. Государственный Педагогический Университет им. И. Крянгэ, г.Кишинев, ул. И. Крянгэ 1

State Pedagogical University „ I. Creanga”,Сhisinau, I. Creanga 1

Аннотация: В современном обществе огромную роль творчества в педагогике искусств признают многие ученые и мыслители, вне зависимости от их профессиональной, социальной и мировоззренческой ориентации, что подчеркивает актуальность и многоликость данной проблемы. В процессе обучения молдавскому гобелену особенно благоприятными становятся условия и возможности для проявления творческой природы человека. Автор попытается осмыслить и описать особенности протекания художественного процесса с разных точек зрения, чтобы глубже понять сущность творческой натуры.

Ключевые слова: cущность/суть, искусство/творчество, аспекты, созидание, способности, декоративно-прикладное искусство.

Современное общество в Республике Молдова как и раньше заинтересовано в воспитании молодого поколения творчески активных и всесторонне развитых специалистов в области искусства. Ввиду этого, мы считаем естественным и актуальным постоянное стремление ученых понять природу творчества в мировой культуре и с разных аспектов проанализировать весь этот сложный процесс. Сегодня в изучении эвристической деятельности в искусстве немало спорных неизученных моментов. "Проблема развития личности, способной к поиску инновационных решений в созидательной деятельности является актуальной в современной педагогике", основными принципами которой являются демократизация системы образования, поиск новых методов и форм обучения, а также субъективно-личностная направленность, подчеркивает Хозяшева Л.С. [20].

Одним из объективных факторов возрастающего интереса к этой проблематике в России по исследованиям Марченко И.В., является характерное для ХХ-го века пристальное внимание общества к проблемам личности. На данный момент актуальными остаются темы исследований такие как смысл человеческой жизни, глубинные закономерности жизнедеятельности человека, взаимодействие учебного и творческого процессов, природа взаимоотношений людей, становление и роль личности, развитие культуры, творческих способностей, формирование профессиональных компетенций отдельного индивида (студента), раскрытие его творческого потенциала и т.д.

ISSN 31


[10, c. 7]. Другим фактором, диктующим необходимость глубокого изучения сущности процесса творчества, как замечает Марченко И. В., являются потребности современной науки, техники, искусства и культуры в целом. Ученым, занимающимся подсознательной синтетической деятельностью человека, сегодня очень важно объективно проанализировать сущность творчества [12, c. 14], [10, c. 8]. Немаловажно изучение и описание в научной практике художественного восприятия результатов творчества, имеем ввиду, произведений искусства.

Относительно социально-исторических основ творчества художника, знаменитый психолог П. М. Якобсон сообщает, что художник, как человек, посвящающий себя деятельности в искусстве, появляется только в определенных условиях развития общества и человеческой культуры. На раннем историческом этапе возникает потребность в осмыслении окружающей жизни в виде создания, значимых для людей своего времени, и в целом для эпохи, произведений искусства. Издавна в истории развития человечества произведения искусства считались достаточно общей и значимой, специфической социальной ценностью. Как говорят классики марксизма, появление в обществе профессиональных художников связано с разделением труда, которое создало для этого определенные материальные и духовные условия [21, с. 9-10; 22].

Согласно заключениям Марченко И. В., вследствие того, что «проблема познания сути творчества многогранна и сложна», для теоретического анализа творческого процесса нужно детально рассмотреть несколько основных аспектов: философский, психологический, педагогический. В области философии природу творчества рассматривали еще древнегреческие мыслители Платон, Аристотель, далее, И. Кант, Л.Н. Толстой, Е.С. Громов, А.Ф. Лосев, А.Г. Скрипкин, И.А. Флоренский и др.

С точки зрения психологии изучением творческого процесса занимались в основном известные русские ученые Б.Г. Ананьев, Е.М. Бехтерев, И.П. Павлов, С.О. Грузенберг, Л.С. Выготский [8], В.П. Зинченко, Е.И. Игнатьев, В.И. Кириенко, К.Я. Каплунович, В.С. Кузин, Б.Ф. Ломов, Я.А. Пономарев, А. Маслоу, Б.М. Теплов, П.М. Якобсон [21-22] и др. [12, c. 14]. Также по замечаниям Марченко И.В, социальный, нравственный, эстетический, педагогический и искусствоведческий аспекты творчества изучали Л.М. Гуляева, Л.М. Баткин, Г.К. Вагнер, В.В. Ванслов, Я.А. Пономарев, Д.С. Лихачев, С.Г. Петрова и др. [12, c. 14].

Специфику проблем творчества и роль педагогики в творческой деятельности человека, в том числе для развития педагогической теории и практики, особенно раскрыл Я.А. Пономарев [13]. Исследованиями в области преподавания искусства ткачества и орнамента, «этнохудожественной культуры» студентов занимались Е.К. Амиргазин, Г.В. Беда, В.Г. Шестаков, Н.К. Крупская, Е.Т. Кисимисов, С.В. Городецкая, К.В. Эсеккуев и многие др.

Данная проблема привлекала современных молдавских и зарубежных ученых, педагогов, исследования которых направлены на совершенствование и

ISSN 32


модернизирование образовательного художественного процесса в вузах на факультетах изобразительного/декоративно-прикладного искусства (Е.А. Постолаки, Г. Мардарь, А. Симак [15-19; 23], О. Арбуз-Спатарь, Е. Аждер,

В. Грамма, А. Уварова, Витковский А. Е., А.Д. Алехин, Н.С. Боголюбов, С.Е. Игнатьев, В.С. Кузин, В.В. Корешков, И. Даги, В.К. Лебедко, Е.Ф. Кузнецов, Н.Н. Ростовцев, Е.В. Шорохов, Т.Я. Шпикалова, И.А. Марченко, Л.С. Хозяшева, др.) [1-7; 10-15; 20-23].

Являясь необходимым условием существования, появление всего нового, продуктивная деятельность каждого индивида, обязаны своим происхождением творческому процессу человека. В Философском словаре творчество объясняется - как «возникшая в труде способность человека из доставленного действительностью материала созидать новую реальность, удовлетворяющую многообразным общественным потребностям. В «Словаре» С.И. Ожегова, «творчество – созидание новых по замыслу культурных и материальных ценностей» [«Словарь русского языка», c. 789], [12, c. 14-15].

По наблюдениям Марченко И.В., абсолютно все люди обладают способностью творить, так как она в них заложена изначально, потому что активное преобразование человеком в течение жизни окружающей среды, создание чего-то нового, это и есть – творчество [12, c. 16-17]. Выявляя эстетическую сущность категории мастерства, понятие «художественное мастерство» сливается с понятием «художественное творчество». Так, художественное творчество, представляя собой сложнейший комплекс различных видов человеческой деятельности, имеет главенствующее значение для любого художника/гобеленщика, в особенности в формировании его ярко выраженной индивидуальности и становлении его как Личности. Также отметим, что в учебно-творческом процессе под воздействием множества факторов и условий практической деятельности у студентов развиваются высшие духовные потребности, формируются эстетические идеалы и художественные поиски.

В своих психологических исследованиях П.М. Якобсон описал целостность и многоплановость процесса художественного творчества как последовательного взаимосвязанного общепринятого процесса, состоящего из пяти этапов: 1) появление замысла; 2) разработка замысла; 3) поиск формы запечатления замысла («инсайт» - озарение); 4) реализация замысла (кристаллизация решения); 5) логическая доработка замысла произведения (критический анализ) [12, с. 194], [22, с. 18-47]. Появление идеи/замысла эскиза(-ов) для гобелена (1-ый этап), подготовка эскизов/композиций в различных решениях, в цвете (2-ой этап), определение, нахождение и окончательный выбор доработанной композиции, по которой далее будет соткан гобелен (3-ий этап), подготовка картона (увеличение, масштабирование), если необходимо, для работы в большом размере и сам процесс ручного ткачества (4-ый этап), окончание работы над гобеленом, снятие с рамы, заработка краев, оформление работы для итогового представления/просмотра (5-ый этап). Так, мы можем представить в подобной последовательности протекание творческого процесса при изготовлении

ISSN 33


современного художественного гобелена, так как все виды и разновидности изобразительного и декоративно-прикладного искусства несут свои истоки из фундаментальных базовых теоретических знаний и практических умений студентов по живописи и рисунку. То есть все равно в основе осваивания любой специальности в изобразительном/декоративном искусстве (дизайн, графика, керамика, ковроткачество, скульптура, живопись, др.) лежит огромная творческая работа художника и если не талант, то очевидные возможности, художественные способности учащегося. Это и касается процесса преподавания в вузах нашей страны.

К. Паустовский охарактеризовал возникновение замысла художника как «накопление напряжения, которое требует обязательного разряда в виде молнии». И. Репин описал этот процесс как «засевшую в мозгу художника идею, которая не дает покоя, пилит и манит». Придя в состояние большого радостного подъема, с повышением работоспособности, возникающих от нахождения точки приложения накопленной творческой энергии, активности, художник обозревает будущее произведение в расчленено-целостном виде, тем самым переходит в состояние вдохновения [22, с. 23]. То есть момент вдохновения - «это колоссальное напряжение», итог которого - значительные творческие достижения художника [10, с. 71]. Вдохновение «характеризуется максимальной концентрацией» всех возможных психических душевных сил художника на решение определенной творческой задачи, но и, как говорилось выше, само уже является результатом его огромного упорного труда [12, с. 21]. Болгарский исследователь М. Арнаудов считает, что активно творить может только совершенно здоровый человек, в смысле душевно здоровый. Ведь работа в искусстве требует максимального напряжения и абсолютно полной отдачи делу.

Под понятием «подготовка вдохновения» понимаем: первое, - организацию места, условий, психологический настрой (привычки и «странности» человека), второе, – профессионально подготовленный облик художника в целом (всепоглощающий труд), пишет Е.Громов, [10, с. 79-80].

В психологическом отношении разработка замысла представляет собой новый конкретизирующий этап творческой работы художника, по существу, создание не детализованного эскиза. Способ разработки зависит от масштабности предмета искусства, включая в творческий процесс опыт жизненных впечатлений и деятельность памяти. Художник в общих чертах определяет то русло, по которому потечет его творческая мысль, мобилизует прошлый опыт. Часто он фиксирует задуманное в соответствующих записях, передающих схему, стержень и последовательность всех компонентов произведения. Творческий человек может писать только то, что пережил, любил, чувствовал он сам в самом себе, замечал еще Гончаров И.А. в «Советском писателе». [22, с. 24, 30]. И конечно, далеко не каждый художник для создания определенного лица в картине нуждается в прототипе, что зависит от особенностей воображения автора, от приемов работы и от задач, которые он себе ставит.

В процессе работы над художественным произведением, которая носит

ISSN 34


«комплексный характер», художник, помимо идеи и содержания, «думает о том, в какой наиболее убедительной форме он сможет выразить» свое творение [22, с. 33]. В сознании художника вместе со всепоглощающей страстью создания нового произведения живет критик, который «беспощадно выбрасывает все лишнее», «отсеивает весь мусор», «сдирает тусклость с кристаллического ядра», говорил А. Н. Толстой. Задача, связанная с формой произведения, как существенный элемент в психологии творчества художника и его сущности, присутствует в сознании творца в течение всего времени работы над предметом искусства.

С точки зрения психологии, период реализации замысла выступает самым длительным. Аккумулируется все то, что подготавливалось в ходе творческих исканий на предыдущих этапах. Характерной особенностью такого процесса является одновременно его целостность и многоплановость. В ход процесса реализации включаются подвергнутые обработке значимые впечатления различного типа. [22, с. 37-39].

Далее в процессе доработки произведения, когда основное уже сделано, многие художники внимательно с помощью критического анализа проверяют свое произведение, вносят в него «до бесконечности» исправления.

Но в реальности, творческий процесс часто протекает значительно сложнее, намного больше ставится целей, задач, и они варьируются в зависимости от конкретного замысла, условий и творческой атмосферы, уровня мастерства и личных качеств студента, художника, прикладника. Заметим, что художественное творчество, в особенности, процесс изготовления гобелена, - это та учебно-творческая деятельность учащегося, которая, помимо других свойств, всегда характеризуется, в первую очередь, усидчивостью, упорным, настойчивым и целенаправленным трудом на протяжении создания всего произведения искусства.

Огромно значение фактора «оригинальности», встречающегося в искусстве и отмеченного всеми выдающимися художниками и критиками. Также отметим, что у каждого даже очень продуктивного художника случаются периоды творческого застоя.

Еще в Древней Греции философы спорили о том, в чем есть сущность таланта, и каково его настоящее происхождение. Толстой Л. Н. по этому поводу считал, что «особенный, называемый талантом, дар, состоит в способности усиленного, напряженного внимания, смотря по вкусам автора, направляемого на тот или иной предмет, вследствие которого человек, одаренный этой способностью, видит в тех предметах, на которые он направляет свое внимание, нечто новое, такое, чего не видят другие» [10, c. 10]. С точки зрения эстетики Аристотеля, «внутренняя одаренность, талант – это природный дар, естественная способность человека к успешному выполнению какого-либо дела… Без таланта нельзя творчески работать, но сам талант еще не обеспечивает полного успеха: природные способности нужно развивать, оттачивать», пишет Громов Е.С. Аристотелевскую концепцию можно назвать здравомыслящей и верной о значении таланта в жизнедеятельности человека, но вопрос о вдохновении в ней совсем не раскрыт.

ISSN 35


Все «странности» и «сложности» таланта и творческого процесса в целом в полном объеме схвачены в философских построениях Платона. Он впервые обратил внимание на необычность акта вдохновения. По Платону, интуиция, вдохновение, талант – это «дар бога», божественного Эроса. А генезис интуиции объяснил в духе мистического идеализма, когда творцы «творят как бы во сне». Так, античный мыслитель, Платон, основоположник идеализма, стал родоначальником субъективистских концепций художественного творчества [10, с. 32], [22, с. 5].

В новое время проблемой творчества занимался немецкий философ И. Кант. Он не интерпретировал гениальность как нечто божественное, надприродное, но подчеркивает непознаваемость внутренней основы художественных способностей. Также поставил проблему взаимодействия дискурсивного и интуитивного познания. Дискурсивный (от лат. discursus – растекаться, распадаться) – рассудочное, логическое, опосредованное знание. Интуитивный – (от лат. intueri – внимательно смотреть) непосредственное знание, приобретенное без логического доказательства. Различают два основных вида интуиции: чувственную и интеллектуальную. Он обосновал тезис, что способности души в понятии гениальности – «это воображение и рассудок». Также считал, что для создания художественного произведения необходимы продуктивное воображение, деятельность рассудка, выучка, образование, мастерство. [10, с. 32-33]. В философской концепции Канта в отношении понятий «гений» и «талант» переплетены материалистические и идеалистические, диалектические и метафизические тенденции.

А. Шопенгауэр, немецкий философ середины ХIХ века, считает, что интуиция («эстетическое созерцание») лишена мистического начала. И наоборот, в начале ХХ века в толковании интуиции рельефно выявляются мистика, иррационализм, алогизм, когда и сформировалась школа интуитивистов – А. Бергсон (антиинтеллектуализм), Б. Кроче, Э. Гусерль, Н. Лосский. Интуицию как вид рационального познания трактовали философы XVII века – Спиноза, Декарт, Лейбниц [10, с. 35].

Американский психолог А. Маслоу, признанный авторитет в эвристической науке, считает, что существуют две фазы творческого процесса: первичная (импровизация и воодушевление) и вторичная (разработка исходного вдохновения, идей, возникших в момент сильного возбуждения). Его мнение разделяет и другой американский психолог К. Изард. В то же время в организации творческого труда некоторые ученые допускают, что эвристическая деятельность возможна и без акта вдохновения. В доказательство ссылаются на ряд ученых и художников (Леонардо да Винчи, Ньютон, Эдисон, Дега, Роден), заявлявших, что не переживали подобного состояния вдохновения [10, с. 87-89].

В работе художнику любой творческой профессии необходимы воля и целеустремленность, способность к интуитивному познанию, трудолюбие и каторжное напряжение. Многовековая практика познавательной деятельности выработала ряд правил, посредством которых удается регулировать творческую деятельность человека. Это – систематичность труда, переключение с одного

ISSN 36


вида занятий на другой, умение вовремя остановиться, сосредоточенность на одних этапах работы, забывая о других. Фактор времени играет первостепенную роль в творческой деятельности. Например, художнику хочется писать, а опыт и рассудок подсказывают, что замысел не созрел, нужно отложить кисть и дать мозгу возможность освоить образы и идеи. Это и есть период времени срабатывания механизма интуиции [10, с. 85, 92-93]. Также порой происходит скрытая работа мысли художника (подготовки), во сне, во время прогулки, хотя может представляться безмятежным времяпрепровождением [10, с. 83].

Также невозможно без пристального изучения сущности самого художника/дизайнера/гобеленщика как личности, познать суть художественного творчества в искусстве, науке и образовании. Мыслительная деятельность (мышление) творческого человека, в частности, художника, ввиду специфики его работы носит наглядно-образный и абстрактно-теоретический (ассоциативность) характер. Решение творческих задач, претворение идей в реальность, как результат мышления и, собственно, творчества, обусловливает необходимость постоянно подкреплять мысли художника конкретными действиями, что делает это мышление активным, практичным и действенным. В процессе активной творческой деятельности формируется воображение. Осуществляя свой замысел посредством создания произведений искусства, художник творит образы, совершенствует их и обогащает, передавая их на холсте/бумаге/ковре с учетом собственных знаний и внутренних мироощущений.

Современный уровень развития технологий, использование компьютеров и различных программ, и высоко-технологичного оборудования позволяет добиться неповторимых тканых структур в дизайне текстиля, которые широко используются в современном интерьере [18]. В наше время на смену известным канонам работы с текстилем приходят неординарные экспериментальные решения при создании текстильных образов, ковров и гобеленов, что позволяет современный уровень техники [3]. На смену однообразного тиражирования однотипного образца пришло время авторских, эксклюзивных работ, малого тиража и разнообразного дизайна, модернистские тенденции. И это требует от художника-дизайнера по текстилю очень развитого творческого воображения и высочайшего профессионализма [4].

Эффективные пути развития творческого воображения у студентов – это обязательное владение историей и теорией изобразительного и декоративно-прикладного искусства, что неразрывно связано, умения на высоком уровне выполнять тканные изделия (об этом много писали отечественные и cовременные педагоги А.В. Привалов (1994), Н.С. Боголюбов, Р.В. Акатова, Т.Н. Галич, А.П. Сухарева, Р.Е. Зохина (2000), Е.В. Квятковский (2002), Б.Г. Ананьев, О.И. Галкина, А.Д. Ботвинников, Е.Н. Кабанова-Меллер, С.П. Ломов. В.К. Лебедко, P.M. Немова, JI.C. Выготский, B.C. Кузин, Е.В. Шорохов, Б.Г. Ананьев, А.Р. Лурия, Р.Г. Натадзе, Л.С. Хозяшева). А также немаловажна способность у студентов создавать в творческих работах неповторимые художественные образы, на основе личных наблюдений, изучения специальной

ISSN 37


и дополнительной литературы, анализа произведений народного творчества молдавских и зарубежных мастеров.

В ранней античности любой вид искусства отождествлялся с ремеслом; фактический труд, творчество художника приравнивались к труду ремесленника [10, с. 96-97]. Эллинские мыслители считали, что художник занимает как бы промежуточное место между философом и ремесленником. К чему мы и должны стремиться в высшем художественном образовании нашей страны, подготавливать студентов художественных факультетов таким образом, чтобы они стали в будущем не только высокопрофессиональными специалистами-ремесленниками в своей узкой области, но и весьма способными к аналитической, писательской, т.е. философской деятельности с задатками ученого-мыслителя, представляя и предлагая обществу свои оригинальные идеи ввиду собственных концепций, видений и открытий.

В общеэвристическом анализе основных мотиваций эстетической деятельности самый сложный вопрос об отношении художника к оценке своего труда. Широко распространено мнение, что в разной степени творческим людям присущи чувства честолюбия и тщеславия. Создавая нечто новое, не уступив в мастерстве предшественникам, или даже в чем-то их превзойти, художник творит не только для себя, почти всегда для публики. Естественно, что желание приобрести любовь зрителей стимулирует художника. Однако славолюбие у художников меньшего таланта и скромности может губительно сказаться на отношении к жизни и на творческой работе, может привести к утрате таланта или мастерства [10, с. 124-125]. Импульсами к творчеству служат глубокие внутренние факторы в психике художника. Собственно талант предполагает способность творить по непреодолимому зову ума и сердца человека. Истинный художник рисует картины не потому, что жаждет прославиться, или сыскать только материальную выгоду, а прежде всего ради самопроявления, самовыражения, самореализации как творческой личности. [10, с. 119].

В социально-психологическом аспекте типическим стимулом эвристической деятельности в искусстве, побудительным мотивом творчества, является стремление художника во имя человеческого блага выразить в произведении свои мысли и чувства, наблюдения об окружающем мире и людях [10, с. 132]. Заметим, в дизайне текстиля и интерьера художники-дизайнеры/гобеленщики также руководствуются своим внутренним видением, чутьем, эстетическим вкусом и собственными предпочтениями. Поэтому активное занятие творчеством и выбор творческой профессии это как залог воспитания молодежи в культурно-эстетическом, духовно-нравственном направлении. Специфика конечных результатов творческой деятельности в искусстве накладывает неизгладимый отпечаток на психологию художника, ведь он в отличие от ученого – эгоцентрист, и для него творчество – это, прежде всего, самовыражение. Поль Гоген утверждал: «Произведение искусства для того, кто умеет смотреть, - зеркало, в котором отражается состояние души художника». Сходные моменты прослеживаются и во «фрейдизме», например, творчество – это «подсознательный сексуальный

ISSN 38


инстинкт и комплекс», «как вид невроза», «как чисто бессознательное явление, сон наяву», «как проекция на бумагу/холст сугубо субъективных ощущений автора», состояние «сублимации» (преобразование, переход, «переадресовка энергии») - перенос «биологически-психологических влечений в духовную сферу». Обыкновенно художнику приходится переживать, как актеру, порой нечто личностное, и отвратительное, и даже ужасное в поведении людей, чтоб понять и передать мироощущение не только положительных персонажей, но и отрицательных – ведь все познается в сравнении [10, с. 135-137].

М. Горький писал, «Художник – это человек, который умеет разработать свои личные – субъективные – впечатления, найти в них общезначимое – объективное – и который умеет дать своим представлениям свои формы». По существу, подобное высказал и Л. Толстой «Искусство есть микроскоп, который наводит художник на тайны своей души и показывает эти общие всем тайны людям». К слову, многим западным художникам свойственно выдвигать на первый план субъективное начало в творчестве [10, c. 140-141]. Но черты субъективизма и новаторские идеи свойственны и нынешнему молодому поколению, осваивающему творческие специальности. Так, по Громову, творчество – это преодоление нормы, выход за ее пределы. И вывод, к которому он пришел, что «объективный результат любой творческой деятельности – это возникновение чего-либо качественно нового, не существовавшего ранее, а формы творчества – бесконечно разнообразны, и сущность его одна: созидание». [10, c. 10], [12, с. 22]. В дополнение, из литературных источников находим, что творчество – это не только процесс появления чего-то нового, созидание (от «создание», создать), т.е. сотворение, как правило, благих дел для всего общества; занятие особо важной, полезной, величественной, благой деятельностью.

И мировоззренческой установкой современного воспитания и образования на протяжении нескольких десятилетий является ориентация педагогов и учащихся на творчество, активную созидательную деятельность молодежи. Но вместе с тем, в это образование должно быть включено обучение правилам, законам, аксиомам, что является также объективным противоречием педагогического процесса. К слову, о становлении личности художника и выработке «собственного стиля как высшей ступени творчества, уникального видения мира, неповторимости образного мышления», подчеркиваем, что это «под силу таланту очень крупного калибра» [10, c. 188-189].

В процессе преподавания современного молдавского гобелена на примере Кишиневской Академии Музыки, Театра, Изобразительных искусств (специальность «Художественный гобелен») предпочтение отдается изучению законам декоративной композиции и способам ее построения при создании эскиза для гобелена, основам колористики, живописи и рисунка, разнообразным инновационным решениям. Особенная роль отводится изучению истории орнамента, эволюции искусства гобелена и традиционным особенностям национальных ковров, развитию индустриального ковра и текстильных предприятий; посещению выставок, музеев, фабрик; участию студентов на конференциях, симпозиумах, творческих конкурсах с целью

ISSN 39


развития художественного восприятия, воображения и раскрытия творческого потенциала. Система высшего художественного образования в Республике Молдова на современном этапе дополнена и усовершенствована модернизацией учебных программ, планов, систем и методов объективного оценивания, разработкой новых технологий, активными преобразованиями в соответствии с требованиями Болонской cистемы обучения. В последние годы разработаны меры по мониторизации качества учебного процесса. Среди них: непрерывное профессиональное развитие посредством проведения конференций, семинаров на республиканском и международном уровне; повышение квалификации преподавателей в теоретическом, практическом и творческом плане, выставочная деятельность [15]. Для повышения эффективности обучения внедрены инновационные учебно-информационные методики, такие как эксперимент, проблематизация, групповые техники, применяются и формирующие, интерактивные методы. Особенно в последние годы заметны поиски национальной идентичности и попытки применения, сохранения народных традиций орнамента, колорита в творческих работах студентов, но также в произведениях народных мастеров и членов Союза Художников РМ (Сака-Рэчилэ М. – гобелен «Молдавские мотивы», Бурлака И. – персональная выставка «Орнаментальное эхо», работа в смешанной технике «Колесо времени» - 2016 г., Вавилина Н. – «Национальный мотив», смешанная техника, акрил, Международное Биеналле Декоративно-Прикладного Искусства, 2016, Кишиневу), и в промышленном дизайне (например, текстиль, ковры) [3-4; 15-17]. Как и раньше, актуальны вопросы изучения взаимовлияния этнокультур и народных традиций, межкультурного диалога.

Современный художник независимо от его специализации (живопись, дизайн, ковроткачество, архитектура, керамика, скульптура, графика) должен быть исследователем действительности, окружающей его среды, вооруженным соответствующими знаниями, умениями и методологией, иначе «обрекает себя на неуклонно возрастающую творческую некоммуникабельность с окружающим миром» и некомпетентность. Объективной закономерностью развития современной культуры является тесный союз искусства и науки, заключает Громов Е. [10, c. 232]. Также уместно напомнить о взаимосвязи теории с практикой в современном художественном образовании РФ и РМ; о сосуществовании традиций и инноваций в методах (формах) обучения и с точки зрения применения технологических/технических средств (приемов) в изобразительном и декоративно-прикладном искусстве.

Анализируя всю имеющуюся информацию по данной проблеме отмечаем, что преподавание художественных дисциплин в вузах страны основано на активных занятиях художественным творчеством, самостоятельной творческой практической деятельностью студентов. Подготовка специалистов в области изобразительного искусства на факультетах Изобразительного искусства и Дизайна Кишиневского Государственного Педагогического Университета им. И. Крянгэ и Кишиневской Академии Музыки, Театра, Изобразительных искусств проходит в соответствии с современными европейскими образовательными стандартами, полностью ориентированы на выполнение

ISSN 40


Национального куррикулума по данным специальностям. Реализация данных целей в высшем художественном педагогическом образовании Республике Молдова направлена не только на формирование профессиональных компетенций студентов, но и на воспитание культурно развитого, творчески активного молодого поколения. Выпускники упомянутых выше вузов вносят существенный вклад в развитие культуры, науки и искусства на благо общества и всего государства. Будучи специалистами с высокой квалификацией, способны конкурировать в социокультурной среде и за пределами нашей страны, обмениваясь опытом, тем самым вливаясь в мировое интегрированное художественное пространство.

Литература: 1.Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе и его

закономерные основы и методы. – М.: Высшая школа, 1980. – 368 с. 2.Бабина Ю.И. Методология преподавания современного молдавского

гобелена. Probleme actuale ale ştiinţelor umanistice: Univ. Ped. de Stat „Ion Creangă” (Tipogr. UPS „Ion Creangă”), - (Analele ştiinţifice ale doctoranzilor şi competitorilor). -Vol. XV, P.I, Chişinău, 2016. – 364 p.

3.Бабина Ю.И. Развитие молдавского ковра в современной индустриальной системе Республики Молдова (на примере АО «Флоаре-Карпет»)//Научные исследования, Российский научно-исследовательский журнал, 2016. № 10 (11). С. 101-104.

4.Бабина Ю.И. Роль художника-дизайнера в современном промышленном производстве ковров в Республике Молдова (на примере АО «Флоаре-Карпет») //International Scientific Review, 2016. № 11 (21). С. 89-93.

5.Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности: Пер. с англ. Вступ. ст. В.С.Агеева. М.: Прогресс, 1990. – 192 с.: ил.

6.Ванслов В.В. Эстетика. Искусство. Искусствознание. Москва, «Изобразительное искусство», 1983, 412 с.

7.Витковский А.Е. Развитие цветоощущения у детей младшего школьного возраста в процессе восприятия художественных произведений и репродукций. [Eлектронний ресурс] / Витковский А.Е., А.И. Симак //Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – 2011. – Вип. 28. – С. 88-92. – Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2011_28_20.

8.Выготский Л. С. Психология искусства./Под общ. ред. В.В.Иванова.– М.:Искусство, 1968, 576 с.

9.Гальперин П. Я. Психолого-педагогические проблемы программированного обучения на современном этапе, (Материал к Всесоюзной Конференции по программированному обучению 31 мая – 4 июня), Москва, 1966, 39 с.

10.Громов Е.С. Природа художественного творчества:Кн. для уч. – М.: Просвещение, 1986. –239 с.

11.Гуляева Л.М. Эстетическое воспитание и творческая активность личности, (Новое в жизни, науке, технике, Сер. «Эстетика»; №12), - М., Изд.

ISSN 41

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=EJ000044



http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2011_28_20


«Знание», 1983, 64 с. 12.Марченко И.В. Развитие творческих способностей студентов ХГФ

педвузов в процессе обучения гобелену: Дис....канд. пед. наук: 13.00.02 Москва, Б. г. 175 с. Научная библиотека диссертаций и авторефератов disserCat http://www.dissercat.com/content/razvitie-tvorcheskikh-sposobnostei-studentov-khgf-pedvuzov-v-protsesse-obucheniya-gobelenu#ixzz42vL9WR8J (дата обр. 03.04.2016.)

13.Пономарев Я.А. Психология творчества и педагогика. М., «Педагогика», 1976, 280 с. с ил.

14.Пути повышения эффективности преподавания художественно-графических дисциплин, Материалы шестого семинара преподавателей художественно-графических факультетов педагогических институтов РСФСР, Карачаевск, 1972, 364 с.

15.Симак А.И. Художественное образование в Республике Молдова в свете требований Болонского процесса. [Eлектронний ресурс] / А. Симак // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – 2011. – Вип. 28. – С. 132-136. – Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2011_28_29.

16.Cимак А.И., Бабина Ю.И. Особенности становления народного ковроткачества и современного гобелена в Украине и в Молдове. // Cборник научных тезисов, т. I, International scientific journal. - 2016. - №4. - С. 13-18.

17.Симак А.И., Бабина Ю.И. Применение традиций народного орнамента в современном ковроткачестве Молдовы и Украины. [Eлектронний ресурс] / А. Симак, Ю. Бабин // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – 2016. – Вип. 46. – С. 306-310. – Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2016_46_79.

18.Симак А.И., Бабина Ю.И. Роль и место современного гобелена в пространстве интерьеров. [Eлектронний ресурс] / А. И. Симак, Ю. И. Бабина // International scientific journal. – 2016. - № 7. – С. 11-14. Режим доступа: http://nbuv.gov.ua./UJRN/mnj 2016 7 4.

19.Симак А.И., Бабина Ю.И. Технические приемы и технология изготовления современного художественного гобелена. [Eлектронний ресурс] / А. И. Симак, Ю. И. Бабина // International scientific journal. – 2016. - № 7. – С. 42-44. Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2016_7_12.

20.Хозяшева Л.С. Развитие творческого воображения студентов художественно-графических факультетов педагогических вузов в процессе создания таписсерии (гобелен): Дис....канд. пед. наук : 13.00.02 Москва, Б. г. 219 с. Научная библиотека диссертаций и авторефератов disserCat http://www.dissercat.com/content/razvitie-tvorcheskogo-voobrazheniya-studentov-khudozhestvenno-graficheskikh-fakultetov-pedag#ixzz4E2QjZK5T.

21.Якобсон П.М. Психология художественного восприятия, Изд. «Искусство», 1964, 85 с.

22.Якобсон П.М. Психология художественного творчества, (Новое в жизни, науке, технике, Сер. «Творчество»; №6),- М., Изд. «Знание», 1971, 48 с.

ISSN 42

http://www.dissercat.com/content/razvitie-tvorcheskikh-sposobnostei-studentov-khgf-pedvuzov-v-protsesse-obucheniya-gobelenu

http://www.dissercat.com/content/razvitie-tvorcheskikh-sposobnostei-studentov-khgf-pedvuzov-v-protsesse-obucheniya-gobelenu



http://nbuv.gov.ua./UJRN/mnj%202016%207%204

http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2016_7_12

http://www.dissercat.com/content/razvitie-tvorcheskogo-voobrazheniya-studentov-khudozhestvenno-graficheskikh-fakultetov-pedag%23ixzz4E2QjZK5T



23.Simac A.I. Tapiseria contemporană din Republica Moldova. (Evoluţia tapiseriei contemporane din Republica Moldova în anii 1960-2000). - Chișinău. - Știința. – 2001. - 160 P.

Annotation: In a modern society, a huge role of creative arts in pedagogy is recognized by many scientists and thinkers, regardless of their professional, social and ideological orientation that emphasizes the relevance and diversity of this problem. Conditions and opportunities for the manifestation of the mans creative nature are particularly favorable during Moldavian tapestry training. Author tries to understand and describe special features of the artistic process from a different perspectiv for a deeper understanding of the essence of a creative nature.

Keywords: essence, аrt, aspects, сreation, abilities, decorative art. Научный руководитель: к.и.н., доц. Симак А.И.

Статья отправлена: 22.10.2017 г. © Cимак А.И./ © Бабина Ю.И.

References: 1.Arkhangelskiy S.I. The educational process in higher education and its lawful principles and

methods. - Moscow: Higher School, 1980. - 368 p. 2.Babina J.I. Methodology of teaching modern Moldovan tapestry. Current Issues of

Humanities: Univ. Ped. State Ion Creanga "(Ion Creanga" UPS Type), - (Scientific Annals of Graduate Students and Competitors). -Vol. XV, P.I, Chisinau, 2016. - 364 p.

3.Babina J.I. The development of the Moldovan carpet in the modern industrial system of the Republic of Moldova (on the example of Floare-Carpet JSC) // Scientific Research, Russian Research Journal, 2016. No. 10 (11). Pp. 101-104.

4.Babina J.I. The role of the artist-designer in the modern industrial production of carpets in the Republic of Moldova (on the example of Floare-Carpet JSC) // International Scientific Review, 2016. No. 11 (21). Pp. 89-93.

5.Vainsvayg P. Ten commandments of the creative personality: Trans. with English. Ingress. Art. V.S Ageeva. M.: Progress, 1990. - 192 p.: ill.

6.Vanslov V.V. Aesthetics. Art. Art history. Moscow, "Fine Arts", 1983, 412 p. 7.Vitkovsky A.E. Development of color sensation in young children of school age in the

process of perception of works of art and reproductions. [Electronic resource] / Vitkovsky A.E., A.I. Simak // Modern Information Technologies and Innovative Methods of Training in the Training of Specialists: Methodology, Theory, Experience, Problems. - 2011. - Vip. 28. - P. 88-92. - Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2011_28_20.

8.Vygotsky L.S. The psychology of art. / Under the general. Ed. V.V. Ivanov .- M.: Art, 1968, 576 p.

9.Galperin P.Ya. Psychological and pedagogical problems of programmed instruction at the present stage, (Material for the All-Union Conference on Programmed Learning, May 31 - June 4), Moscow, 1966, 39 p.

10.Gromov E.S. Nature of artistic creativity:Book for the teacher.- Moscow:Enlightenment, 1986. -239 p.

11.Gulyaeva, L.M. Aesthetic upbringing and creative activity of the personality, (New in life, science, engineering, Ser. "Aesthetics", No. 12), M., Ed. "Knowledge", 1983, 64 p.

12.Marchenko I.V. Development of creative abilities of AGF students of higher pedagogical universities in the process of teaching tapestry: Dis.... Cand. ped. Sciences: 13.00.02 Moscow, B. of the city of 175 p. Scientific library of dissertations and author's abstracts disserCat http://www.dissercat.com/content/razvitie-tvorcheskikh-sposobnostei-studentov-khgf-pedvuzov-v-protsesse-obucheniya-gobelenu#ixzz42vL9WR8J (date 04.04.2016.)

13.Ponomarev Ya.A. Psychology of creativity and pedagogy. M., "Pedagogics", 1976, 280 p. with ill.

14.Ways of increasing the efficiency of teaching artistic and graphic disciplines, Materials of the sixth seminar of teachers of art and graphic faculties of pedagogical institutes of the RSFSR,

ISSN 43


Karachayevsk, 1972, 364 p. 15.Simak A.I. Artistic education in the Republic of Moldova in the light of the requirements

of the Bologna Process. [Electronic resource] / A. Simak // Modern information technologies and innovative methods of training in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems. - 2011. - V. 28. - S. 132-136. - Access mode:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2011_28_29.

16.Simak A.I., Babina J.I. Features of the formation of the peoplecarpet weaving and modern tapestry in Ukraine and Moldova. // Compilation of scientific theses, vol. I, International scientific journal. - 2016 - №4. - P. 13-18.

17.Simak A.I., Babina J.I. Application of traditions of folk ornamentation in modern carpeting of Moldova and Ukraine. [Electronic resource] / A. Simak, J. Babin // Modern information technologies and innovative methods of training in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems. - 2016. – V. 46. - P. 306-310. - Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2016_46_79.

18.Simak A.I., Babina J.I. The role and place of modern tapestry in the space of interiors. [Electronic resource] / A. I. Simak, J.I. Babina // International scientific journal. - 2016. - No. 7. - P. 11-14. Access mode:http://nbuv.gov.ua./UJRN/mnj 2016 7 4.

19.Simak A.I., Babina J.I. Techniques and technology of making modern art tapestry. [Electronic resource] / A.I. Simak, J.I. Babina // International scientific journal. - 2016. - No. 7. - P. 42-44. Access mode:http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2016_7_12.

20.Khozyasheva L.S. Development of creative imagination of students of art and graphic faculties of pedagogical universities in the process of creating a tapestry: Dis .... Cand. ped. Sciences: 13.00.02 Moscow, B. 219 with. Scientific library of dissertations and author's abstracts disserCat http://www.dissercat.com/content/razvitie-tvorcheskogo-voobrazheniya-studentov-khudozhestvenno-graficheskikh-fakultetov-pedag#ixzz4E2QjZK5T

21.Yakobson P.M. Psychology of artistic perception, Ed. "Art", 1964, 85 p. 22.Yakobson P.M. The psychology of artistic creativity, (New in life, science, technology,

Ser. "Creativity", No. 6), - M., Ed. "Knowledge", 1971, 48 p. 23.Simac A.I. Contemporary tapestry from the Republic of Moldova. (Evolution of

contemporary tapestry from the Republic of Moldova in the years 1960-2000). - Chisinau. - Science. - 2001. - 160 P.

msr1-002 УДК 528

МОНІТОРИНГ В УМОВАХ ЩІЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ MONITORING IN CONDITIONS OF DILUTE INSURANCE

Захарчук В.В., Нахмуров О.М., Коломієць Н.П., Шишкалова Н.Ю., Юрковський Р.Г. Zakharchuk V., Nakhmurov A., Kolomiiets N., Shyshkalova N., Yurkovskyi R.

Одеська державна академія будівництва та архітектури, м.Одеса, вул. Дідріхсона 4, 65029

Odessa State Academy of Building and Architecture, Odessa, Didrihsona st. 4, 65029

Аннотация. В статье рассматриваются результаты геодезических наблюдений за осадкой в процессе строительства 20-этажного жилого дома и существующих окружающих его сооружений.

Для отображения возможных деформационных процессов здания в стадии строительства была разработана измерительная сеть, состоящая из деформационных марок, закрепленных на здании, а также стационарных наземных знаков вне здания. Нивелирование осадочных марок было осуществлено в границах программы высокоточного нивелирования 2-го

ISSN 44



http://nbuv.gov.ua./UJRN/mnj%202016%207%204

http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2016_7_12




класса. Было проведено 14 циклов геодезических наблюдений. Анализ результатов геодезического мониторинга показал, что ход математических ожиданий строительной осадки аппроксируется с помощью уравнения регрессии. Применение регрессивного анализа позволило оценить время и рассчитать максимальные значения оседаний.

Ключевые слова: геодезический мониторинг, фундаменты, уравнение регрессии, циклы наблюдений, деформация, геодезические основы, осадка, деформационная марка, плотная городская застройка, геометрическое нивелирование.

Основними методами визначення осідання і деформацій інженерних споруд є геодезичні. Вони дозволяють визначати кількісні і відносні переміщення точок будівлі, та їх абсолютні величини відносно практично нерухомих знаків геодезичної основи.

В умовах щільної забудови в сучасному мегаполісі будівництво 20-поверхового житлового будинку в центрі м. Одесі може негативно вплинути на навколишнє середовище і оточуючі споруди.

Як правило, це виявляється збільшенням навантажень на фундаменти, через тиск висотної споруди і інтенсивне використання підземного простору при будівництві підземної частини та прокладанні нових магістральних комунікацій.

Вже накопичений досвід сучасного будівництва показує, що нехтування безпекою може призвести до появи тріщин в стінах існуючих будинків, перекосів отворів і сходових маршів, до зрушення плит перекриттів, руйнування будівельних конструкцій, тобто до порушення нормальної експлуатації будівель, а в деяких випадках навіть до аварій [1].

Небезпека виникнення подібних явищ збільшується при поєднанні щільної навколишньої забудови із складними інженерно-геологічними умовами в місці нового будівництва через можливий розвиток цілого ряду негативних природних і техногенних процесів:

- порушення природної будови ґрунтових шарів і їх природних будівельних властивостей (наявність катакомб);

- зміна гідрогеологічних умов, викликана підтопленням вже забудованих територій (в результаті наявності великої кількості діючих і покинутих комунікацій, підвалів і підземних споруд);

- складні гідрогеологічні режими підземних вод і верховодки в межах міської межі.

До початку будівництва в травні 2014 року центром інженерних вишукувань були проведені дослідження по вивченню інженерно-геологічних і гідрологічних умов майданчика будівництва.

У процесі досліджень були пробурені 3 свердловини: одна свердловина глибиною 31,0м (з проходкою всієї товщі вапняку) пройдена з дна будівельного котловану ударно-канатним способом, і дві свердловини пробурені ручним способом біля будівель, що примикають до об'єкта будівництва. З свердловин були відібрані зразки ґрунту непорушеної і порушеної структури.

У березні 2015 року були виконані додаткові дослідження з метою

ISSN 45


уточнення інженерно-геологічних і гідрогеологічних умов даної ділянки, розтин фундаментів будівель, прилеглих до будівлі, яка будується.

У процесі досліджень була пробурена ще одна свердловина ручним способом на території будівельного майданчика. З шурфів, що розкрили фундаменти сусідніх будівель, були відібрані моноліти ґрунту з-під фундаментів. Зі свердловини відібрані зразки ґрунту порушеної структури.

В інженерно-геологічну будову досліджуваної території входять четвертинні еолово-делювіальні лесові суглинки, які підстилаються верхнепліоценовим і червоно-бурими глинами і понтичними вапняками. Для проектованої будівлі рекомендовані пальові фундаменти, із заглибленням паль в суглинок ІГЕ-5 (залягає на абсолютній відмітці 30,2-31,6 м) і глину ІГЕ-6 (залягає на абсолютній відмітці 27,7-27,8 м). Глибину занурення паль в опорний шар і їх несучу здатність визначали за результатами пробних випробувань паль.

Із сучасних інженерно-геологічних процесів, що мають негативний вплив на будівництво, слід зазначити техногенне підтоплення території, наявність на майданчику старих будівель і фундаментів [3]. В межах центральної частини. Одеси раніше локально проводився видобуток вапняку і можлива наявність виробок - катакомб. Але в межах нинішнього центру, де знаходиться майданчик досліджень, розробка вапняку не проводилася, оскільки на досліджуваній території було встановлено заборону на його розробку.

Мета даного дослідження: оцінка впливу нового будівництва на навколишні будівлі та споруди, на атмосферне, геологічне і гідрогеологічне середовище в період будівництва, розробка прогнозу змін їх стану, своєчасне виявлення дефектів, попередження та усунення негативних процесів, уточнення результатів прогнозу і корегування проектних рішень.

Визначення осідань і деформацій за допомогою методу геометричного нівелювання, складалося з наступних етапів:

1. Створення геодезичної мережі із закріпленням на споруді деформаційних марок і вихідних реперів висотної основи.

2. Періодичний вимір високоточним геометричним нівелюванням перевищень між точками мережі.

З. Оптимальне оцінювання параметрів осідань і деформацій споруд за результатами вимірювань.

4. Аналіз результатів і прогнозування осідань. Відповідно до першого етапу при створенні геодезичної мережі,

деформаційні марки закріплювалися в місцях, найбільш чутливих до нерівномірних осідань і деформацій. Вихідні висотні репери, розміщувались на відстані 100 - 200 м, щоб мати можливість передавати з них позначки за допомогою трьох, п'яти установок інструменту (при довжині плеча нівелювання до 30 м).

На другому етапі між точками геодезичної мережі прокладалися ходи геометричного нівелювання, причому довжина променя візування при вимірюванні перевищень між деформаційними марками становила в середньому 10 - 15 метрів, а при передачі відміток від вихідних реперів, в середньому 30 метрів.

ISSN 46


Нівелювання проводилося періодично від початку будівництва до остаточного зведення будівлі за програмою II класу [2] електронним нівеліром DINI─12. Результати спостережень і осідання деформаційних марок на будівлі надані в табл. 1.

Усього з 20.07.2015 по 01.06.2017 було виконано 14 циклів геодезичних спостережень. Розбіжність між величиною однойменних перевищень в різних циклах і є кількісною інформацією про стан осідання, якщо звичайно ця розбіжність не виходить за межі помилок вимірів. Середні значення осідань будівлі розміщені на графіку (рис. 3).

Розрахунками встановлено, що закономірність ходу математичних очікувань загального осідання деформаційних марок будівлі апроксимується рівнянням регресії:

,148,4725,31518,0 2. −+−= ttНсер (1)

де t ─ поквартальна тривалість осідань відносно першого циклу спостережень.

Схеми розміщення деформаційних марок з кінцевими результатами осідань показані на рис. 2 (на новобудові) і на рис. 1 (на оточуючих спорудах)

Висока точність апроксимації підтверджується кореляційним відношенням η =1,00.

Згідно з рівняння і спостереженням, осідання будинку закінчилось у травні 2017 року, а загальна середнє осідання за цей час сягнуло 19 мм.

Рис. 1. Схема установки деформаційних марок з кінцевими результатами

осідань, на будівлях, що межують з ділянкою будівництва.

ISSN 47


Таблиця 1 Результати спостережень і осідання деформаційних марок на будівлі

цикли

марки

I

II

осід

ання

за ц

икл,

мм

осід

ання

з по

чатк

у сп

осте

реж

ень,

мм

III

осід

ання

за ц

икл,

мм

ос

ідан

ня з

поча

тку

спос

тере

жен

ь, м

м

IV

осід

ання

за ц

икл,

мм

ос

ідан

ня з

поча

тку

спос

тере

жен

ь, м

м

V

осід

ання

за ц

икл,

мм

осід

ання

з по

чатк

у сп

осте

реж

ень,

мм

VI

осід

ання

за ц

икл,

мм

ос

ідан

ня з

поча

тку

спос

тере

жен

ь, м

м

VII

осід

ання

за ц

икл,

мм

осід

ання

з по

чатк

у сп

осте

реж

ень,

мм

1 4,838 4,835 -3 -3 4,833 -2 -5 4,830 -3 -8 4,824 -6 -14 4,823 -1 -15 4,822 -1 -16 8 4,828 4,825 -3 -3 4,821 -4 -7 4,817 -4 -11 4,811 -6 -17 4,810 -1 -18 4,809 -1 -19 9 4,847 4,844 -3 -3 4,841 -3 -6 4,837 -4 -10 4,831 -6 -16 4,830 -1 -17 4,829 -1 -18

14 4,844 4,841 -3 -3 4,838 -3 -6 4,834 -4 -10 4,829 -5 -15 4,828 -1 -16 4,827 -1 -17 17 4,848 4,847 -1 -1 4,845 -2 -3 4,844 -1 -4 4,839 -5 -9 4,838 -1 -10 4,838 0 -10 19 4,851 4,849 -2 -2 4,847 -2 -4 4,843 -4 -8 4,840 -3 -11 4,838 -2 -13 4,838 0 -13 21 4,851 4,849 -2 -2 4,846 -3 -4 4,842 -4 -8 4,837 -5 -13 4,835 -2 -15 4,834 -1 -16 22 4,849 4,846 -3 -3 4,843 -3 -6 4,839 -4 -10 4,833 -6 -16 4,831 -2 -18 4,830 -1 -19 23 4,852 4,850 -2 -2 4,848 -2 -4 4,846 -2 -6 4,842 -4 -10 4,841 -1 -11 4,840 -1 -12 24 4,847 4,845 -2 -2 4,842 -3 -5 4,839 -3 -8 4,834 -5 -13 4,832 -2 -15 4,831 -1 -16 25 4,849 4,846 -3 -3 4,843 -3 -6 4,840 -3 -9 4,835 -5 -13 4,833 -2 -15 4,832 -1 -16 28 4,847 4,845 -2 -2 4,843 -2 -4 4,840 -3 -7 4,836 -4 -11 4,833 -4 -15 4,832 -1 -16 29 4,862 4,859 -3 -3 4,855 -4 -7 4,852 -3 -10 4,846 -6 -16 4,844 -2 -18 4,843 -1 -19 31 4,837 4,835 -2 -2 4,833 -2 -4 4,829 -4 -8 4,824 -5 -13 4,822 -2 -15 4,821 -1 -16

середнє по циклах

4,846 4,844 -2 -2 4,841 -3 -5 4,839 -5 -7 4,834 -5 -12 4,832 -2 -14 4,830 -2 -16

ISSN 48


Продовження таблиці 1 цикли

марки

VIII

осід

ання

за ц

икл,

мм

осід

ання

з по

чатк

у сп

осте

реж

ень,

мм

IX

осід

ання

за ц

икл,

мм

осід

ання

з по

чатк

у сп

осте

реж

ень,

мм

X

осід

ання

за ц

икл,

мм

осід

ання

з по

чатк

у сп

осте

реж

ень,

мм

ХІ

осід

ання

за ц

икл,

мм

осід

ання

з по

чатк

у сп

осте

реж

ень,

мм

ХІІ

осід

ання

за ц

икл,

мм

осід

ання

з по

чатк

у сп

осте

реж

ень,

мм

ХІІІ

осід

ання

за ц

икл,

мм

осід

ання

з по

чатк

у сп

осте

реж

ень,

мм

ХIV

осід

ання

за ц

икл,

мм

осід

ання

з по

чатк

у сп

осте

реж

ень,

мм

1 4,821 -1 -16 4,820 -1 -17 4,819 -1 -18 4,819 0 -18 4,819 0 -18 4,818 -1 -19 4,818 0 -19 8 4,807 -2 -21 4,807 0 -21 4,806 -1 -22 4,805 -1 -23 4,805 0 -23 4,804 -1 -24 4,804 0 -24 9 4,828 -1 -19 4,828 0 -19 4,826 -2 -21 4,825 -1 -22 4,825 0 -22 4,825 0 -22 4,825 0 -22

14 4,826 -1 -18 4,824 -2 -20 4,824 0 -20 4,823 -1 -21 4,822 -1 -22 4,823 +1 -21 4,823 0 -21 17 4,837 -1 -11 4,836 -1 -12 4,836 0 -12 4,835 -1 -13 4,835 0 -13 4,835 0 -13 4,835 0 -13 19 4,838 0 -13 4,836 -2 -15 4,835 -1 -16 4,835 0 -16 4,835 0 -16 4,834 -1 -17 4,834 0 -17 21 4,833 -1 -16 4,832 -1 -17 4,831 -1 -18 4,831 0 -18 4,831 0 -18 4,830 -1 -19 4,83 0 -19 22 4,830 0 -19 4,829 -1 -20 4,828 -1 -21 4,827 -1 -22 4,827 0 -22 4,827 0 -22 4,827 0 -22 23 4,840 0 -12 4,840 0 -12 4,839 -1 -13 4,838 -1 -14 4,838 0 -14 4,838 0 -14 4,838 0 -14 24 4,831 0 -16 4,831 0 -16 4,829 -2 -18 4,829 0 -18 4,829 0 -18 4,828 -1 -19 4,828 0 -19 25 4,832 0 -16 4,832 0 -16 4,831 -1 -17 4,830 -1 -18 4,83 0 -18 4,829 -1 -19 4,829 0 -19 28 4,832 0 -16 4,831 -1 -17 4,83 -1 -18 4,830 0 -18 4,83 0 -18 4,829 -1 -19 4,829 0 -19 29 4,842 -1 -20 4,841 -1 -21 4,84 -1 -22 4,840 0 -22 4,84 0 -22 4,839 -1 -23 4,839 0 -23 31 4,820 -1 -17 4,819 -1 -18 4,818 -1 -19 4,818 0 -19 4,818 0 -19 4,817 -1 -20 4,816 -1 -21

середнє по циклах

4,830 0 -16 4,830 0 -16 4,829 -1 -17 4,828 -1 -18 4,828 0 -18 4,827 -1 -19 4,827 0 -19

ISSN 49


Рис. 2. Результати геодезичних спостережень за осіданням деформаційних

марок, встановлених в новобудові

Рис. 3. Графік середніх та середньо-експериментальних значень осідань

будівлі

Висновок: 1. Осідання новобудови і оточуючих будинків має затухаючий характер і

закінчиться в межах допустимих за нормативними документами.

ISSN 50


2. Крен фундаменту зведеної будівлі теж знаходиться в межах допустимих нормативними документами. (0,005), що свідчить про рівномірний розвиток осідань зведеної будівлі загалом.[3].

3. Геодезичний моніторинг не повинен залишатися засобом констатації факту впливу будівництва на навколишні забудови. Моніторинг призначений для профілактики негативних техногенних впливів на ранніх стадіях їх прояви, що не виявилися в осіданнях сусідніх будівель і споруд.

Література: 1. ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах щільної забудови. Вимоги

безпеки» 2. ДБН В.1.3-2: 2010 «Геодезичні роботи у будівництві» 3. ДБН В.2.1-10-2009 «Основи і фундаменти будівель та споруд» Abstract. The article examines the results of geodetic observations of drafts during the

construction of a 20-storey residential building and the existing surrounding structures. To reflect the possible deformational process of the building under construction there was

developed a measuring network consisting of sedimentary marks fixed on the building as well as fixed ground marks outside the building. Leveling of sedimentary marks was carried out under the program of high-precision leveling of 2-nd class. There were performed 14 cycles of geodetic observations. Analysis of the results of geodetic monitoring showed that the course of mathematical expectations of the construction draft is approximated using the regression equation. The use of regression analysis allowed us to estimate the time and calculations of the maximum sedimentation value.

Key words: geodetic monitoring, foundations, of the regression equation, observation cycles, deformation, geodesic bases, sediment, deformation mark, dense urban development, geometric leveling.

ISSN 51


HISTORY / ИСТОРИЯ msr1-044 DOI: 10.21893/2227-6920.2017.14.1.044 УДК 37+001:069 (477.86)

SCIENTIFIC-RESEARCH OR ACADEMIC MUSEUMS OF IVANO-FRANKIVSK REGION

НАУКОВО-ДОСЛІДНІ АБО АКАДЕМІЧНІ МУЗЕЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Danulyk I ./ І. Данилюк Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка,57,76000

Стаття аналізує розвиток науково-дослідних музеїв на території Івано-

Франківської області. Розкриваються особливості створення і функціонування закладів такого типу. Подано коротку характеристику наявних науково-дослідних музеїв. Наявність музеїв такого типу збагачує музейний комплекс Івано-Франківщини, покращує розвиток туризму.

Музеї науково-дослідного типу є особливими музейними комплексами, які спрямовані в першу чергу на розвиток певної галузі, а вже потім для інтересу оточуючих. Наявність музеїв такого типу робить певний вагомий внесок у розвиток науки і техніки. Дана стаття розкриває усі особливості діяльності даних музейних структур, їх зародження, фондова та експозиційна діяльність.

Ключові слова: фонди, експозиція, науково-дослідний, музей, робота, енергетика, геологія, розвиток.

Вступ. Найменш поширеними є науково-дослідні музеї. Вони переважно створюються при науково-дослідних установах, інститутах, підприємствах і спрямовані на вузьке коло відвідувачів.

Результати та їх обговорення. Це доволі різноаспектна група музеїв технократичної профільної групи, що збирають, зберігають, вивчають, експонують та популяризують творіння людських рук, пов'язані з історією і практикою розвитку техніки та технологій, а також – із життям і творчим генієм визначних експериментаторів, винахідників і вчених [3].

Науково-технічні музеї за обсягом охоплення галузей науки і техніки поділяються на такі підтипи:

а) багатопрофільні – музеї, що документують історію науки і техніки в цілому;

б) галузеві – музеї, присвячені окремим галузям науки, техніки і технології промислового виробництва [5].

У світі й в Україні кількісно переважають музеї галузевих профілів: вузькогалузеві та виробничі музеї при окремих підприємствах, установах та організаціях (техніко-технологічні, сільськогосподарські, медичні, фармацевтичні, транспортні, засобів зв'язку, військової техніки, авіації і космонавтики та ін.). Робота в них має свою специфіку і потребує спеціальної підготовки [2].

ISSN 52


В Івано-Франківську таких музеїв є два. Один з них - це геологічний музей, який створений в університеті нафти і газу, другий музей - це наукове містечко «Нова енергія», яке позиціонує себе як музейна структура.

Геологічний музей розташований в головному корпусі у залі площею 550 кв.м. Заснування музею датується 1873 роком. Колекції почали збирати при Технічній академії [3].

Засновником музею став високоосвічений і талановитий геолог Юліан Медвецький, який народився 18 жовтня 1845 р. в Перемишлі і помер 7 січня 1918 р у Львові. Колекції музею поповнювались завдяки придбанню експонатів на виставках, у музеях, в експедиціях і в приватних осіб в Боні, Парижі, Празі, Відні, Нью-Йорку, Фрайберзі, Дрездені, Женеві, Страсбурзі, Філадельфії тощо [10].

У 1939 р. геологічний музей стає структурним підрозділом Львівського політехнічного інституту. З переводом у 1963 р. нафтового факультету Львівського політехнічного інституту до Станіслава (нині Івано-Франківськ), змінив свою адресу і музей. За 140-річний час існування музею було зібрано понад 16 тис. взірців з усього світу [11].

Робота геологічного музею тісно пов'язана з навчальним процесом, максимально сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців. Цій меті служить і структура музею, відділи якого представлені систематичними колекціями.

• мінералогії; • петрографії; • корисних копалин України; • корисних копалин Івано-Франківської обл.; • історичної геології; • палеонтології [11]. В геологічному музеї постійно проводяться заняття з студентами

університету та екскурсії для школярів та ліцеїстів міста та області, гостей і делегацій з нашої та зарубіжних країн.

Геологічний музей Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за багатством, різноманітністю і представництвом колекцій мінералів, гірських порід, корисних копалин і викопних решток фауни і флори є одним з кращих у Європі. Музей до Другої світової війни займав чинне місце серед аналогічних музеїв Європи. 5 грудня 2007 р. постановою Кабінету Міністрів України «Мінералогічна колекція геологічного музею Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу» внесена до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання [9].

Наукове містечко «Нова енергія». Інтерактивний музей, де кожен може познайомитись із науковими досягненнями, розробками та новітніми технологіями у сфері енергетики, відновних джерел енергії (енергія сонця, води, вітру тощо), фізики. Головний вектор навчань та тренінгів – це роль енергії та енергоресурсів у житті людини [12].

Музей «Нова енергія» постійно проводить екскурсії для усіх бажаючих

ISSN 53

http://nung.edu.ua/files/images/certificate.jpg





познайомитися з енергією та енергоносіями. Фонди музею завжди поповнюються новими експонатами.

Корпоративний музей ВАТ «Прикарпаттяобленерго». Музей електрифікації Прикарпаття. Музей створено з метою дослідження історії підприємства, збереження цінних експонатів. Експозиція поділяється на дві тематичні частини. Одна частина, оформлена у стилі ретро, розкриває історію поширення електроенергії на Прикарпатті. Інша, виконана у новітньому стилі – розповідає про сучасні досягнення підприємства. У музеї зберігаються документи, фотографії, нагороди та інші відзнаки різних років, експонати раритетного та сучасного обладнання, які демонструють розвиток електроенергетики краю [9].

Наявність такого музею є дуже важливою складовою музейного руху на Прикарпатті, оскільки це дозволяє дізнатися про історію створення підприємства, історію зародження і розвитку світла.

Висновки. Таким чином, на території Івано-Франківської області є не лише науково-освітні, навчальні, але і науково-дослідні музеї., які в першу чергу створенні як наукові установи і несуть в собі духовне і культурне навантаження для населення. Наявність таких музеїв збагачує комплекс музеїв області.

Література 1. Арсенич П. З історії музеїв Галичини // Наукові записки Івано-

Франківського краєзнавчого музею. – 1993. – Вип. 1. – С.3 2. Василенко А. О. Літопис історії становлення і розвитку народних

музеїв України. – К.: Наукова думка, 1974. – 135 с. 3. Гавдяк М. Із наших обласних музеїв // Наша Батьківщина. – 1938. - №4.

– С. 2 - 3. 4. Географічна енциклопедія України: У 3 т. – К.: Українська

енциклопедія імені М. П. Бажана, 1993. – 536 с. 5. Грабовецький В. Народні музеї Львівщини. – Л.: Книжно-журнальне

видавництво, 1962. – С. 26 – 35. 6. Данилюк А. Г. Народна архітектура Бойківщини. Житлове

будівництво. – Л.: Українські технології, 2004. – 168 с. 7. Данилюк А. Г., Рибак В. Я. Музей народної архітектури та побуту у

Львові. – Л.: Каменяр, 1988. – 245 с. 8. Данилюк А. З глини, дерева і соломи. Пам'ятки народної архітектури

Західного Поділля. – Тернопіль: Навчальна книга «Богдан», 2003. – 96 с. 9. Музеї Прикарпаття // Режим доступу:

http://museum.if.ua/museums/r2/3.html 10. Івано-Франківський художній музей // Режим доступу: www.history.iv-

fr.net («Історичне Прикарпаття») 11. Віртуальний тур музеєм // Режим доступу: stanislaw.in.ua 12. Івано-Франківський обласний художній музей на // Режим доступу:

museum.if.ua («Музейне коло Прикарпаття ») 13. Івано-Франківський обласний художній музей // Режим доступу:

ISSN 54

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%92%D0%90%D0%A2_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%C2%BB_%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%92%D0%90%D0%A2_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%C2%BB_%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE


propolis.if.ua 14. Музей «Героїв Дніпра» // Режим доступу:

http://news.if.ua/news/5688.html 15. Музей історії давнього Галича // Режим доступу:

http://davniyhalych.com.ua/muzei/muzei-istorii-galicha/item/78-muzei-istorii-galicha Abstract. The article analyzes the development of research museums in the Ivano-Frankivsk region. The

peculiarities of creation and functioning of institutions of this type are revealed. A brief description of existing research museums is presented. The presence of such museums enriches the Ivano-Frankivsk museums, improves the development of tourism.

Museums of the research type are special museum complexes, which are aimed primarily at the development of a particular industry, and only then for the interest of others. The presence of museums of this type makes a significant contribution to the development of science and technology. This article reveals all the peculiarities of the activity of these museum structures, their origin, stock and exhibit activity.

Key words: funds, exposition, research, museum, work, energy, geology, development. msr1-058 УДК 94(477)

FEATURES OF PROVISION OF SOCIAL ASSISTANCE IN UKRAINE IN 1920

ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ У 1920-Х РР.

аспірант Мурашова О.П./ post-graduate Murashova O.P. Вінницький державний педагогічний університет , Вінниця, вул. Острозького, 32

Vinnitsa State Pedagogical University, Vinnitsa, Ostrozkogo, 32

У статті висвітлено особливості розвитку соціального захисту населення в період нової економічної політики. Проаналізовано основні аспекти надання соціальної допомоги в разі настання тимчасової непрацездатності. Визначено принципи нарахування різних видів виплат.

Ключові слова: більшовики, соціальний захист, соціальна політика, непрацездатність, заробітна плата.

Розвиток державного соціального захисту працівників у світовій практиці сягають своїм корінням другої половини ХІХ століття. Саме тоді, в умовах активізації соціалістичного та робітничого рухів, уряди окремих західноєвропейських країн на законодавчому рівні проголосили про необхідність матеріального забезпечення робітників на випадок хвороби. Першою на вказаний шлях стала Німеччина, законодавчий орган якої – рейхстаг 15 червня 1883 р. схвалив закон про страхування на випадок хвороби, який вступив в дію з 1 грудня 1884 р. До першої світової війни право на соціальний захист від тимчасової непрацездатності отримали робітники таких держав як Австрія, Англія, Ірландія [1].

На території Російської імперії, в тому числі і на українських землях, заходи державного соціального захисту на випадок хвороби для найманих робітників були передбачені законом "Про страхування робітників на випадок

ISSN 55

http://davniyhalych.com.ua/muzei/muzei-istorii-galicha/item/78-muzei-istorii-galicha


хвороби", схваленим Державною Думою у червні 1912 р [2]. Під дію закону підпадали підприємства фабрично-заводської та гірничозаводської промисловості з числом працюючих понад 20 осіб. Виплата допомог здійснювалася за рахунок страхових внесків спеціально створеними органами – лікарняними касами.

З приходом до влади, більшовики своїм декретом від 22 грудня 1917 р. «Про страхування на випадок хвороби» підтвердили реалізацію вимог робітників щодо забезпечення у разі тимчасової непрацездатності, передбачивши також виплату грошової допомоги жінкам при вагітності та пологах, а також членам сім’ї у випадку загибелі годувальника. Відшкодування планувалося здійснювати в обсязі повного заробітку, а страхові фонди лікарняних кас мали поповнюватися виключно за рахунок внесків роботодавців. Щоправда, в період військового комунізму, зважаючи на складне економічне і політичне становище, вказані положення залишилися на папері, а мінімальна підтримка обмеженого контингенту собезу здійснювалася за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів [3].

Повернення до страхових принципів забезпечення відбулося лише з переходом до нової економічної політики.

В нових ринкових умовах господарювання, коли соціальна диференціація населення виявилася надто рельєфно, а для державного бюджету забезпечення тимчасово непрацездатних виявилося непосильним, партійним керівництвом було прийняте рішення про фінансування означеної категорії осіб за рахунок самодіяльного страхового фонду. Таким чином, реальний стан справ, загроза втратити свій вплив на пролетаріат, змусили більшовиків відмовитися від ультра радикальних та утопічних ідей періоду воєнного комунізму [4]. В Україні дане рішення було реалізоване в «Положенні про соціальне забезпечення трудящих та їх сімей на випадок тимчасової і постійної втрати працездатності», схваленому РНК УСРР 10 грудня 1921 р. Згодом основні його принципи були закріплені у ст. 176 Кодексу законів про працю УСРР 1922 р. В ній законодавець під тимчасовою непрацездатністю розглядав усі випадки, в яких особа, поза її волею, була позбавлена заробітку, а саме: хвороба, карантин, вагітність та пологи, травматизм, догляд за хворим членом сім’ї [5].

Намагання врятувати пролетаріат від соціального розшарування змушувало більшовиків думати не лише про економічний, але й про політичний аспект захисту непрацездатних. З таких міркувань проголошувалося право на допомогу працівникам підприємств усіх форм власності, незалежно від матеріальних статків та особливостей виробництва в розмірі середнього заробітку на момент втрати працездатності, з його наступною індексацією. Крім того, фінансування даних заходів покладалося виключно на роботодавців [6]. В агітаційних матеріалах того часу відзначалося, що такий обсяг соціального захисту непрацездатних недоступний робітникам жодної капіталістичної держави.

Однак, реалізація задекларованих положень на практиці показала, перш за все, їх фінансову неспроможність. Вже в перших обіжниках наркомату соціального забезпечення на місця повідомлялося про те, що при визначенні

ISSN 56


розміру допомоги слід брати до уваги не середній заробіток, а значно меншу фіксовану суму, що визначалася РНК УСРP [7]. При нестачі коштів розмір допомоги міг бути зменшений страховими органами до двох третин від загальної суми. При цьому особам, що перебували в лікарняних закладах виплачували лише половину визначених коштів.

Виплати непрацездатним планувалося здійснювати із спеціального страхового фонду «А». Для його наповнення РНК УСРР своєю постановою від 27 січня 1922 р. зобов’язав всіх роботодавців до сплати страхових внесків у розмірі від 6 до 9% фонду заробітної плати, залежно від небезпеки та шкідливості конкретного виробництва. На розсуд Наркомату соціального забезпечення розмір внесків міг бути збільшений або зменшений, але не більше ніж на 25%. За даними управління соціального страхування станом на 1 жовтня 1922 р. баланс вказаного страхового фонду становив 149 млн. радянських знаків, з яких майже третина була використана на виплату допомоги. В цілому, за перший операційний рік допомогу з тимчасової непрацездатності отримали 35 тис. осіб, при цьому середній її розмір складав 142 радзнаки. Найбільший обсяг виплат припадав на промислову Донецьку губернію [8].

Аналізуючи якісний критерій, слід відзначити, що розміри допомог, виплачених непрацездатним не були уніфікованими в загальнореспубліканському масштабі, а напряму залежали від фінансового становища місцевого страхового фонду. Однак, навіть у найкращому разі впродовж першої половини 1920-х рр. вони ледве сягали 2/3 заробітної плати. При цьому в розрахунок брався лише основний заробіток, не враховуючи доплат та надбавок, а також персональних ставок висококваліфікованих робітників. Не відповідали задекларованим нормам і обсяги додаткових допомог непрацездатним. Через складне фінансове становище страхових кас, частина соціальних виплат (на предмети догляду, годування новонародженої дитини) була замінена видачею необхідних промислових чи продуктових товарів, закуплених через кооперативні організації, відділи робітничої медицини, охорони материнства та дитинства. Задля економії коштів, окремі губернії (Донецька, Харківська) облаштовували дитячі будинки для обслуговування новонароджених дітей [10].

Таким чином на забезпечення тимчасово непрацездатних витрачалася значна частка коштів системи соцстраху. Однак, проголошений більшовиками принцип забезпечення в обсязі середньомісячної заробітної плати через складне фінансове становище так і не був реалізований на практиці.

Література: 1. Мельничук О.А. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування

на випадок хвороби в Німеччині наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. // Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи: збірник наукових праць. - Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2012. – Випуск. 3. – С.154-162.

2. ЦДІАК України. – Ф. 575. – Оп.1. – Спр. 137. – Арк.25. 3. Декреты советской власти. Т.1. (25 октября 1917 – 16 марта 1918 г.). –

ISSN 57


М., 1957. 4. Положение о социальном обеспечении трудящихся. Утверждено

Совнаркомом 31 октября 1918 г. – Одесса: Издание Одесского Губтрудсобеза, 1920. – 48 с.

5. Севрюков Д. Особливості становлення соціального забезпечення в СРСР // Публічне право. – 2012. – №1. – С. 176-182.

6. Кодекс законов о труде 1922 г. – Харьков, 1923. 7. Кодекс законов о труде 1922 г. – Харьков, 1923. 8. ЦДАВО України. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр.572. 9. Циркуляр №96. Об определении пособия рабочим и служащим по

временной нетрудоспособности // Вестник социального обеспечения. – 1922. - №5-7.

10. ЦДАВО України. – Ф. 2851. – Оп. 1. – Спр. 1. – Арк. 21.

Abstract The article highlights the peculiarities of the development of social protection of the

population during the period of the new economic policy. The main aspects of provision of social assistance in the event of temporary disability are analyzed. The principles of accrual of various types of payments are determined.

The attempt to save the proletariat from social stratification forced the Bolsheviks to think not only about the economic but also about the political aspect of the protection of the disabled. For these reasons, the right to help employees of enterprises of all forms of ownership, regardless of material assets and production characteristics in the amount of average earnings at the moment of disability, was declared, with its subsequent indexation. In addition, funding for these activities was solely for employers.To provide a temporarily disabled are spent a significant proportion of the social insurance system. However, the Bolshevik-declared principle of providing average monthly wages due to a difficult financial situation has never been implemented in practice.

Key words: Bolsheviks, social protection, social policy, disability, wages. 1. Melnychuk O.A. Zahalnooboviazkove derzhavne sotsialne strakhuvannia na vypadok

khvoroby v Nimechchyni naprykintsi KhIKh – pochatku KhKh st. // Problemy istorii krain Tsentralnoi ta Skhidnoi Yevropy: zbirnyk naukovykh prats. - Kamianets-Podilskyi: Kamianets-Podilskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Ohiienka, 2012. – Vypusk. 3. – S.154-162.

2. TsDIAK Ukrainy. – F. 575. – Op.1. – Spr. 137. – Ark.25. 3. Dekretы sovetskoi vlasty. T.1. (25 oktiabria 1917 – 16 marta 1918 h.). – M., 1957. 4. Polozhenye o sotsyalnom obespechenyy trudiashchykhsia. Utverzhdeno Sovnarkomom

31 oktiabria 1918 h. – Odessa: Yzdanye Odesskoho Hubtrudsobeza, 1920. – 48 s. 5. Sevriukov D. Osoblyvosti stanovlennia sotsialnoho zabezpechennia v SRSR // Publichne

pravo. – 2012. – №1. – S. 176-182. 6. Kodeks zakonov o trude 1922 h. – Kharkov, 1923. 7. Kodeks zakonov o trude 1922 h. – Kharkov, 1923. 8. TsDAVO Ukrainy. – F. 348. – Op. 1. – Spr.572. 9. Tsyrkuliar №96. Ob opredelenyy posobyia rabochym y sluzhashchym po vremennoi

netrudosposobnosty // Vestnyk sotsyalnoho obespechenyia. – 1922. - №5- 10. TsDAVO Ukrainy. – F. 2851. – Op. 1. – Spr. 1. – Ark. 21.

Науковий керівник: д.і.н., проф. Мельничук О.А. Стаття відправлена: 25.10.2017 г.

© Мурашова О.П.

ISSN 58


msr1-063 УДК 39(=161.2):2-184.3](477.83/.84+.86)

ОСОБЛИВІ ПРОЯВИ НАРОДНОЇ РЕЛІГІЙНОСТІ УКРАЇНЦІВ ОПІЛЛЯ

SPECIAL MANIFESTATIONS OF THE FOLK RELIGIOZITY OF UKRAINIANS AT OPILLIA

к.філол.н., с.н.с. Дяків В.М. / c.filol.s., prof. Dyakiv V.M. Інститут народознавства НАН України, Львів, проспект Свободи 15, 79000

The Ethnology Institute National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, Svobody Avenue 15, 79000

Анотація. Особливі прояви народної релігійності мають давню і неперервну традицію в українській культурі та побуті ополян. Вони виникали переважно у часи духовної напруги в суспільстві і часто під впливом певних, зокрема трагічних подій. Ці прояви народної релігійності мають традиційну основу в українській культурі і, водночас, відзначаються певними новими структурно-змістовими елементами, які формувались у конкретних суспільно-політичних умовах і є відлунням подій свого часу.

Ключові слова: народна релігійність, уявлення, вірування, функціонування, культура, побут, традиція.

Вступ. Прояви народної релігійності мають давню і неперервну традицію в

українській культурі і побуті ополян. Сліди цих проявів простежуються в давніх пластах українського фольклору та писемних пам’ятках. Вони виникали на основі ранніх релігійних вірувань і культів та під впливом певних суспільно-історичних подій, переважно у середовищах вірян [частково цієї теми особливих проявів народної релігійності, як атмосфери творення і побутування «фольклору чудес» у підрадянській Україні 1920-х рр. у наш час торкається проф. Роман Кирчів та автор цього дослідження. Див.: 8; 3; 4]. Численні згадки про такі прояви народної релігійності бачимо в літописних оповіданнях (рух волхвів тощо). Корінням своїм вони сягають тих давніх часів, коли викристалізовувалась так звана народна релігійність, формувались народні релігійні уявлення, за словами французького дослідника Еміля Дюкгейма, як глибоко суспільне явище, як «колективні уявлення, які відтворюють колективну дійсність» [2, с. 13].

Отже, такі та інші форми відображення народної релігійності виникали на основі світоглядних переконань давніх предків, їх світорозуміння та релігійних вірувань і культів. Ці уявлення кристалізувалися, втілювалися в певні вербальні (легенди, перекази, пісні...) і позавербальні структури (звичаї, ритуали...) та відзначалися поширеністю і популярністю у свій час. Ці твори та дійства мали різне походження, сфери побутування і функціонування, по-різному сприймалися в тому чи іншому середовищі. Таким чином, ґенезу описів ритуально-звичаєвих дійств та української усної народної творчості, пов’язаних з релігійними уявленнями, можна простежити ще з найдавніших пам’яток (літописні оповідання, «Києво-Печерський патерик», апокрифи...). Ці дійства і пов’язана з ними творчість знаходили вдячний ґрунт у народному середовищі,

ISSN 59


тому їх багато з’являлось і в пізніші часи аж до сьогодення включно. Поява і поширення цих звичаєво-обрядових дійств і пов’язаних з ними творів особливо активізуються в часи підвищеної духовної напруги в суспільстві, воєн, стихійних лих, пошестей, голоду, релігійних рухів тощо. І оскільки змістово вони стосуються здебільшого релігійної тематики, то найбільш типовим і сприятливим ґрунтом їх функціонування є середовища віруючих, групи паломників.

Основний текст. Атеїстичний наступ окупаційних режимів у ХХ ст., пацифікації, репресії проти служителів церкви стали сприятливим ґрунтом для виникнення і поширення чуток про різні чудесні з’яви і чуда, які обростали легендами. Популяризації таких творів сприяла і та загальна гнітюча психологічна атмосфера переслідувань, що домінувала по всій окупованій території. Факти знущання комуністів над народною релігійністю, священними атрибутами, іконами, Розп’яттями були звичайним повсякденним явищем. Тому народна свідомість очікувала справедливої Божої кари за ці гріхи. І симптоми Господнього втручання давались взнаки. То тут, то там люди бачили зловіщі знамення: хрести (чорні, білі, червоні) на небі [7, с. 8]; наслані Богом комети для перестороги людям, щоб покаялись і жили праведно, інакше наступить кінець світу, до чого може призвести власне комета (впаде і запалить, або переверне землю). Тому з’яви комет завжди віщували якесь горе (червона комета – буде війна, бліда чи біла – на голод, мор) [11, с. 209]. Народні уявлення про комети, затемнення і таке інше збереглись і по сьогоднішній день, про що свідчать, наприклад, записи фольклорно-етнографічної експедиції на Черкащину (28.06 – 7.07. 2000 р.): 1). «Комета. Є такі люди божественні – знають, що ми думаєм, наші мислі. Отой й комети ці літають. Вони дають приклад, щоб ми покаялись. Таких людей є багато, але рідко хто їх бачить»2; 2). «Затемнення буває два часа. Сонце заходить за Місяць. В одних місцях весь час буває Сонце, а Місяць вночі. Сонце сходить з Місяцем, і виходить затемнення. Вони можуть навіть стукнутися, накриють нас і спалять. Переверниться все наоборот. Якщо Сонце впаде на землю, – все згорить. А якщо Місяць – залиє водою. Кажуть, що потоп уже був, а потім скоріше нас спалять лучі» [12, с. 200, 204].

Вже у роки Першої світової війни люди прислухались до стогону землі, очікували появи козаків, котрі «ймут вішати» [7, с. 8]. Такі настрої пізніше ще підсилювались також численними дерев’яними хрестами, що ставили на страшних місцях окупантських (мадярських) розправ [7, с. 8]. Люди встановлювали хрести і на інших пам’ятних місцях. Загалом це давня традиція, яка продовжується і по сьогоднішній час. Та в період більшовицького панування, особливо в перші роки, були дуже поширеними розстріли, нищення пам’ятних хрестів, ікон, капличок і т. ін. Цей вандалізм, як зазначає проф. Р. Ф. Кирчів [8], мав пізніше своє продовження і на окупованих західно-українських землях. Так, наприклад, у селі Корчині Сколівського району

2 Записано 02.07.2000 р. Федорович Надією Вікторівною в с. Березівка Маньківського р-ну Черкаської обл. від Поштар Любові Сидорівни (1935 р.н.). [Див.: 8, с. 209, 215].

ISSN 60


Львівської області після Другої світової війни було розстріляно хреста, встановленого з нагоди скасування панщини у 1848 році [8]. З такими та іншими подібними блюзнірствами стосовно сакральних християнських атрибутів і пов’язана хвиля специфічних проявів народної релігійності, якою було охоплене окуповане Опілля у ХХ ст. Починалось з чуток про незвичайні події: оновлення (церковних куполів, ікон...), об’явлення (біля джерел, криниць, церков, на вікнах...) і т. п. Чудесні місця притягували до себе маси прочан. Цьому сприяла віра в надприродні зцілення від різних хвороб, в спасіння перед кінцем світу чи іншими страшними подіями, які передбачали численні пророцтва, легенди, перекази. Дорогою прочани часто провадили відповідні розмови, співали традиційно усталених, або ж новоскладених, приурочених до певної події пісень. В багатьох таких творах чітко простежується опозиція комуно-більшовицькій системі, її атеїстичній політиці. Цікавим у цьому сенсі є пояснення оновлень ікон у селі Плугові Золочівського району Львівської області (1942 р.), яке подають священики Михайло Сопуляк [9, с. 38] та Ігор Цар [13, с. 19]. На запитання, чому і як відновляються образи, Гавриїлко3 давав М. Сопулякові таке пояснення: «У плугівській церкві збираються на молитву за український народ душі козаків, що лежать поховані на цвинтарі. Наслідком їх молитов образи відновляються, і це знак, що визволення України недалеко. Якщо б образи перестали відновлятися, то був би це лихий знак. Так само в церкві Св. Юра збираються на молитву духи українців, що їх помордовано у львівських тюрмах та поховано на львівських цвинтарях. Тому у Львові теж буде відновлятися образ. Такі віднови є ще й в інших місцевостях» [9, с. 38].

Популяризувались серед населення також оповіді про вплив чудотворних ікон і на відстані. Це засвідчує, зокрема, випадок, що трапився під час німецько-польських воєнних дій 1939 р. в селі П’ятничани поблизу міста Стрия. Там польський поручник затримав українського студента, що повертався зі Львова додому. Після допитів і побоїв хлопця привели до парку Луги, що в Стрию. Тут наказали копати для себе яму. Хлопець, копаючи, просив рятунку у Гошівської Богородиці. Викопати яму перешкодив наступ німців. Та поляки зв’язали студентові «руки, поставили над ямою і поручник з револьвера стрілив йому прямо у груди. І ось чудо: куля перейшла блузу і сорочку, вдарила в медальйончик Гошівської чудотворної ікони, стопила його і відбилась від нього, а тіла жертви не торкнулась. Як довго молодець лежав непритомний при ямі, не знав сказати, але, коли прочуняв та оглянувся навколо себе, не було при ньому катів» [1, с. 29]. Через три тижні хлопець з родиною ходив на Ясну Гору подякувати Богородиці за спасіння і залишити біля ікони свій медальйон. Про це чудо він розповів під присягою священикам-ченцям [1, с. 29].

Таких випадків, особливо під час війни було багато. Передаючись з вуст в уста, ці розповіді обростали новими деталями, фольклоризувались. Про це є численні згадки і у спогадах, щоденниках відомих українських письменників,

3 Маленький ангелик, душа померлої трирічної дитини. Розмовляв устами стигматика С. Навроцького [Див.: 13, с. 10-11].

ISSN 61


суспільно-громадських діячів (В. Барки, С. Єфремова, Ю. Липи, А. Любченка та ін.). Так, наприклад, А. Любченко нотує у своєму щоденнику цікаві відомості, що мають незаперечну вагу для розуміння психологічної атмосфери суспільства періоду Другої світової війни: «14/VII [1944 р. – В. Д.]. Багато розмов про стигматиків. Є люди, що незаперечно вірять у їхні пророкування. Стигматики запевняють, що у Львові більшовиків не буде, що війна скінчиться величезною битвою під Прагою (це, мабуть, варшавське передмістя Праґа), що більшовики будуть переможені у цій битві, але німці теж будуть остільки знесилені, що не зможуть уже скористатися зі своєї перемоги. Кінець війни вони віщують на 29/ХІ – 44 р. і всі твердять, що повстане велика укр. держава. Навіть кажуть це польські стигматики» [14, с. 238]. Також розказували, «що за давніми якимись пророцтвами, найбільше в цій війні виграє жовта раса, отже – Японія... [31/VII – 1942 р. – В. Д.]» [14, с. 59].

Пророцтва, легенди, перекази, різного типу «небесні листи» («русалимські листи», «святе письмо» ... – в залежності від місцевості), відповідного змісту пісні, вірші, пов’язані з релігійними чудами особливо популяризувались у воєнні роки. Не зникали вони й пізніше. Набільшими осередками в цьому аспекті на території Опілля були і залишаються села Унів, Зарваниця, Гошів та ін.

Село Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області має велику популярність через свою чудодійну ікону, яка зберігається в церкві. Особливе це місце тим, що справді в такій мальовничій місцевосці біля річки розташована гарна церковця, яка приманює всіх людей до себе. Кожен хоче подивитися, що в ній є такого цікавого, що в ній є особливого. А коли прийдуть і свій погляд кинуть на ту ікону, то забувають про всі свої незгоди. Всі свої біди, страждання, терпіння дають на руки Тій Богородиці, Яка тримає Ісуса і наче закликає кожну людину: Прийдіть всі до Нього. Чому ви самі блукаєте в темноті, чому не хочете до Нього прийти, вибачитися перед Ним за ті кривди, які наносите кожного дня. Тобто принести вибачення Ісусові, Який шукає порятунку на руках Своєї Матері. І кожна людина, яка подивиться на ту ікону, розуміє якусь особливу ласку, особливу силу від цієї чудотворної ікони.

Коли багато прочан приїжджає на це місце в Зарваницю, – дуже гарні пісні виконуються ними. Одній з таких прочан, психологу, вчителю християнської етики СШ № 56 м. Львова Андрійовській Наталії Орестівні запам’ятався випадок, коли співали пісню про чудо Пречистої Богородиці: особливо задушевно виконувалась строфа, коли приспів був цієї пісні: «Чудотворна Діво Маріє, витай, витай, наша надіє», – і в той момент люди (а то була така досить темна пора, вже присмерки були, перед вечором) зі свічками під цей приспів почали міняти рухи свічок. Здалеку видавалось, як переказували, наче то нові зірки сходять на пагорбі, де стояла та каплиця, де стоїть тепер церковця. Це було дуже гарне вечірнє сяйво [5].

Під час таких прощ, як правило, складаються пісні про любов Богородиці до українського люду. В кожній – вислів радості чи горя людини, жаль, що скривдили Її Сина.

Однією з таких новоскладених пісень є «Про Зарваницю»:

ISSN 62


З Києва-міста від злої орди, Монах ізранений добрався сюди. Чудотворна Діво Маріє, Витай, витай, наша надіє. Він клячав, молився допоки не вснув, Від Матері Божої промінь сяйнув. Чудотворна Діво Маріє... Відкрив монах очі – ікону уздрів, До чуда святого зранений добрів! Чудотворна Діво Маріє... На знак, що від Бога тут стогін ся став, Монах Зарваницею місто назвав! Чудотворна Діво Маріє... Минали століття, минали роки, В селі не миналися Божі знаки. Чудотворна Діво Маріє... Чуда відбувались, а ворог тремтів, Він знищити воду джерельну хотів. Чудотворна Діво Маріє... Зривали каплиці, горожі плели Та крізь заборону до Матінки йшли. Чудотворна Діво Маріє... Ішли через поле, лісами вночі, З собою крізь пітьму дітей несучи. Чудотворна Діво Маріє... Упали окови та море біди, Спішім до ікони й святої води! [5]. Ця пісня – коротка ліро-епічна історія особливих проявів народної

християнської релігійності, пов’язаних із Зарваницею. Тут є і етимологія топонімічної назви містечка (тепер села): «На знак, що від Бога тут стогін ся став, Монах Зарваницею місто назвав!».

Народні перекази кажуть: Зарваниця – від зарвати; місце, де монаха зарвав сон. І назва ця походить, як кажуть, від 1240 р4., коли турецько-татарською навалою було охоплено Київ, знищено Десятинну церкву, багато монастирів. Монахи втікали від турків на захід. Про одного з таких київських монахів (уродженця Галичини) і зберігся сюжет в уснопоетичній народній творчості про генезу Зарваниці.

Минали століття, минали роки, В селі не миналися Божі знаки. А знаки були, і то досить суттєвими. Є історичні згадки про зцілення у

Зарваниці князя Василька Теребовлянського (на знак подяки він побудував церкву «Білий камінь»). 1740 р. була з’ява в Зарваниці чудотворної ікони Розп’ятого Спасителя, яка залишалася неушкодженою і після пожежі в 1754 р.

4 Тут і далі відомості про історичні факти, події, що стосуються с. Зарваниця, взято з кн.: [6, с. 4].

ISSN 63


Не кажучи вже про численні усні чутки, легенди, перекази про сцілення, заступництво та інші чуда (люди ставали невидимими для ворогів; церква пішла під землю; дзвін, який чути щовеликодня з-під землі). До речі, подібні сюжети є дуже поширені також в інших місцевосцях України (Почаїв, Крехів, Унів і т.д.), пов’язаних з релігійними чудами, релігійними рухами.

Чуда відбувались, а ворог тремтів, Він знищити воду джерельну хотів. Знищення християнської народної святині сягає глибокої давнини. Під час

турецької навали на Україну (1683-1704 рр.) Зарваниця була знищена, спалені церква і монастир. Та люди вперто повертались до чудодійного місця і відбудовували святині. Боротьба за святі місця велася постійно (з євреями, поляками). Особливо загострилась вона після приходу безбожницького комуно-більшовицького окупанта.

Зривали каплиці, горожі плели Та крізь заборону до Матінки йшли. Справді після Другої світової війни було знищено у Зарваниці монастир,

церкву (у лісі), сільську церкву замкнено. Та люди сходились молитися до каплички, що була під лісом. Особливо багато прочан прибувало на відпуст. Владні місцеві більшовицькі структури проводили жорстокі заходи стосовно таких специфічних проявів народної релігійності – народно-релігійного руху, пов’язаної з ним творчості (пісень, віршів, легенд, оповідань, переказів, чуток...). залякували щтрафами, розправами, не дозволяли приймати прочан на ніч. Все це не давало «бажаних» результатів. Тоді вдалися до дієвіших методів. Так, у 1957 р. голова сільвиконкому брутально відбирає ключі від каплички і передає їх до районного центру. За висловом проф. Р.Ф. Кирчіва, «фольклорною опозицією войовничому атеїзму» [8, с. 3] вже вкотре стають нові з’яви Матері Божої з Дитятком на руках у чудодійній криничці з цілющою водою. Про ці з’яви згадують майже всі прочани, що були там на свято Успення Богородиці 1957 р. Чутки не оминули партійно-адміністративних структур, які й дали накази «горожі плести». Робили засідки на шляху до каплиці. Це продовжувалось три роки. Трагічним став день 13 липня 1960 р. Вночі було зруйновано каплицю. Вину офіційна влада звернула на «місцевих бандитів», та це не зупинило масових акцій протесту зарваничан. Три дні була загальна жалоба. І вже 17 липня біля Зарваницької святині зібралось близько 7 тис. осіб з різних куточків Західної України. Вшанування святого місця Опілля тривало й надалі.

Ішли через поле, лісами вночі, З собою крізь пітьму дітей несучи. Містичні настрої наростали, ширились чутки про незвичайні події,

об’явлення (це переважно пов’язано з Богородичним культом; з’яви відбувались групам дітей і іншим). Так, наприклад, продовжувалась традиція особливих проявів народної християнської релігійності в інших місцевостях Опілля (м. Глиняни, с. Плугів Золочівського району Львівської області). «Вночі, лісами, через поле» ходили також прочани в 1920-х рр. в окупованій тоді більшовиками Україні до Калинівки, Йосафатової Долини, несучи при

ISSN 64


цьому хрести, ховаючись від більшовиків, розповідаючи різні чутки, перекази, співаючи псалми, інші пісні (декотрі походять з духовних віршів, мають спільні молитви з колядками, деякі – новоскладені...). Взагалі такі явища (об’явлення, оновлення, з’яви...) поширені в цілому світі. Цікавим є поєднання їх, інтерпретація, що має відношення до історичної долі українського народу. Звертає увагу до себе у цьому сенсі об’явлення Богородиці в Цейтуні (Єгипет) у 1968-1969 рр.: Божа Мати завжди була звернена в той бік, з якого були розташовані комуністичні держави (червона більшовицька імперія, Китай...), немов пророкуючи звільнення України та інших держав від безбожницької влади [10, с. 40].

Упали окови, та море біди, Спішім до ікони й святої води! Ці рядки вже стосуються подій початку 1990-х рр. Тут: національно-

визвольне піднесення, нова хвиля пов’язаного з ним потужного напливу прочан до святих місць України взагалі, а зокрема Опілля, Зарваниці. Стають вже усталеною традицією щорічні прощі, які об’єднують багатьох бажаючих відвідати священні місця. Коли в автобусах, поїздах, пішки чи іншим способом добираються до різних чудотворних місць, то співають переважно народні пісні, розповідають нові цікаві бувальщини, легенди тощо.

Висновки. Підумовуючи сказане, зазначимо, що особливі прояви народної

християнської релігійності справді мають давню і неперервну традицію в українській культурі і побуті ополян. Вони виникали переважно у часи духовної напруги в суспільстві і часто під впливом певних, зокрема трагічних подій. В основі своїй ці прояви народної релігійності традиційні, проте, водночас, вони відзначаються певними новими структурно-змістовими елементами, які формувались у конкретних суспільно-політичних умовах і є відлунням подій свого часу.

Список використаних джерел та літератури: 1. Дирда Марко (о.), ЧСВВ. Гошів – Гора Божої Матері. – Л.: СТРІМ, 2000.

– 48 с. 2.Дюркгейм Еміль. Первісні форми релігійного життя. Тотемна система в

Австралії. З французької переклали Григорій Філіпчук та Зоя Борисюк / Науковий редактор Тетяна Метельова. – К.: Юніверс, 2002. – 424 с.

3.Дяків В. Тема чудесного у фольклорі Опілля // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник / Редакційна колегія: В. Гаюк, Я. Дашкевич, Л. Моравська. – Л.: Видавництво Львівського музею історії релігії Логос, 2007. – Книга І. – С. 64-71.

4.Дяків В. “Фольклор чудес” у підрадянській Україні 1920-х років. – Л., 2008. – 256 с.

5.Записав Дяків Володимир 02.02.2003 р. в селі Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області від Андрійовської Наталії Орестівни, 1972 р. н., освіта вища.

6.Зарваниця: У духовному і художньому слові, спогадах і переказах /

ISSN 65


Укладачі: Мирон Сагайдак і Петро Бубній; відповідальна за випуск Дарія Рокицька-Богун; редактор Лариса Михальська. – Т., 1993. – 112 с.

7.Із споминів Михайла Пазяка // Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків. Міжнародні науково-практичні читання, присвячені пам’яті українського вченого-фольклориста Михайла Пазяка (1930-1999) / Упорядники О. Петровський, Н. Юсова. – К., 2002. – С. 6-14.

8.Кирчів Р. Фольклорна опозиція войовничому атеїзмові (фольклор чудес) // Народознавчі Зошити. – Л., 2003. – № 1-2 (49-50). – С. 3-11.

9.Сопуляк М. Стиґматик Степан Навроцький і віднова образів // Чудесні оновлення образів у Глинянах та Плугові: Збірник матеріалів та документів. – Л.: Папуга, 2002. – С. 29-38.

10.Федорів Ю. Появи Божої Матері в Єгипті. – Торонто, 1974. – 40 с. 11.Федорович Н. Зорі (зорі, планети, комети, метеорити) в системі

астрономічних уявлень і вірувань українського народу // Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків. Міжнародні науково-практичні читання, присвячені пам’яті українського вченого-фольклориста Михайла Пазяка (1930-1999) / Упорядники О. Петровський, Н. Юсова. – К., 2002. – С. 204-216.

12.Федорович Н. Місяць в астрономічних уявленнях і віруваннях українського народу (за матеріалами записів у селах Уманського та Маньківського районів Черкаської області) // Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків. Міжнародні науково-практичні читання, присвячені пам’яті українського вченого-фольклориста Михайла Пазяка (1930-1999) / Упорядники О. Петровський, Н. Юсова. – К., 2002. – С. 195-204.

13.Цар І. Степан Навроцький – жертва за волю України. – Л.: Папуга, 2002. – 19 с.

14.Щоденник Аркадія Любченка. – Львів; Нью-Йорк: Вид-во М.П. Коць, 1999. – 383 с.

Abstract Special manifestations of folk religiosity have an ancient and interrupted tradition in

opillian`s culture and mode of life. They were arising mainly during times of spiritual stress in society, often under the influence of some, especially, tragic events. These manifestations of folk religiosity have a traditional basis in Ukrainian culture and, at the same time, are marked with some new structural and functional elements, what was forming in specific social and political conditions, and they were an echo of events of their times.

Key words: folk religiosity, conceptions, beliefs, functioning, culture, mode of life, tradition. References: 1. Dyrda M. (2000). ChSVV. Hoshiv. Hora Bozhoi Materi [The Mountain of Mother of

God]. 48 p. 2. Diurkheim E. (2002). Pervisni formy relihiinoho zhyttia. Totemna systema v Avstralii

[Initial forms of religious life. Totem system in Australia]. 424 p. 3. Dyakiv V. (2007). Tema chudesnoho u folklori Opillia [The theme of the miraculous in

folklore of Opillia]. Istoriia relihii v Ukraini. Naukovyi shchorichnyk [The history of religions in Ukraine. Scientific annual]. b. 1. pp. 64-71.

4. Dyakiv V. (2008). “Folklor chudes” u pidradianskii Ukraini 1920 kh rokiv [The "Folklore of Wonders" in the Soviet Ukraine of the 1920-s]. 256 p.

5. Dyakiv V. (2003). Zapysav Diakiv Volodymyr 02.02.2003 r. v seli Zymna Voda Pustomytivskoho raionu Lvivskoi oblasti vid Andriiovskoi Natalii Orestivny, 1972 r. n., osvita

ISSN 66


vyshcha. [Recorded by Diakiv Volodymyr 02.02.2003 in the village of Zymna Voda of the Pustomyty district of the Lviv region from Andriiovska Nataliia Orestivna, born in 1972, has a higher education.].

6. Mykhalska L. (Red.) (1993). Zarvanytsia: U dukhovnomu i khudozhnomu slovi, spohadakh i perekazakh [Zarvanitsa: In the spiritual and artistic words, memories and tales]. 112 p.

7. Petrovskyi O., Yusova N. (Red). (2002). Iz spomyniv Mykhaila Paziaka [From memories of Mykhailo Paziak]. Ukrainske narodoznavstvo: stan i perspektyvy rozvytku na zlami vikiv. Mizhnarodni naukovo-praktychni chytannia, prysvia-cheni pamiati ukrainskoho vchenoho-folklorysta Mykhaila Paziaka (1930—1999) [Ukrainian ethnography: the state and prospects of development at the turn of the century. International scholarly and practical reading, dedicated to the memory of the Ukrainian scientist-folklorist Mykhailo Paziak (1930—1999)]. pp. 6-14.

8. Kyrchiv R. (2003). Folklorna opozytsiia voiovnychomu ateizmovi (folklor chudes) [Folklore opposition to militant atheism (folklore of miracles)]. Narodoznavchi Zoshyty [The Ethnology Notebooks], 1-2 (49-50). pp. 3-11.

9. Sopuliak M. (2002). Stygmatyk Stepan Navrotskyi i vidnova obraziv [Stigmatist Stepan Navrotskyi and the recovery of icons]. Chudesni onovlennia obraziv u Hlynianakh ta Pluhovi: Zbirnyk materialiv ta dokumentiv [Wonderful icons recoveries in Hlyniany and Plukhiv: A collection of materials and documents]. pp. 29-38.

10. Fedoriv Yu. (1974). Poiavy Bozhoi Materi v Yehypti [Appearances of the Mother of God in Egypt].40 p.

11. Fedorovych N. (2002). Zori (zori, planety, komety, meteoryty) v systemi astronomichnykh uiavlen i viruvan ukrainskoho narodu [The stars (stars, planets, comets, meteorites) in the system of astronomical comceptions and beliefs of the Ukrainian people]. Ukrainske narodoznavstvo: stan i perspektyvy rozvytku na zlami vikiv. Mizhnarodni naukovo-praktychni chytannia, prysvia-cheni pamiati ukrainskoho vchenoho-folklorysta Mykhaila Paziaka (1930—1999) [Ukrainian ethnography: the state and prospects of development at the turn of the century. International scholarly and practical reading, dedicated to the memory of the Ukrainian scientist-folklorist Mykhailo Paziak (1930—1999)]. pp. 204-216.

12. Fedorovych N. (2002). Misiats v astronomichnykh uiavlenniakh i viruvanniakh ukrainskoho narodu (za materialamy zapysiv u selakh Umanskoho ta Mankivskoho raioniv Cherkaskoi oblasti) [The Moon in the astronomical conceptions and beliefs of the Ukrainian folk (based on the records of the Uman district and Mankiv district of the Cherkasy region)]. Ukrainske narodoznavstvo: stan i perspektyvy rozvytku na zlami vikiv. Mizhnarodni naukovo-praktychni chytannia, prysvia-cheni pamiati ukrainskoho vchenoho-folklorysta Mykhaila Paziaka (1930—1999) [Ukrainian ethnography: the state and prospects of development at the turn of the century. International scholarly and practical reading, dedicated to the memory of the Ukrainian scientist-folklorist Mykhailo Paziak (1930—1999)]. pp. 195-204.

13. Tsar I. (2002). Stepan Navrotskyi – zhertva za voliu Ukrainy [Stepan Navrotskyi — a victim for Ukrainian independence].19 p.

14. Liubchenko A. (1999). Shchodennyk Arkadiia Liubchenka [Arkadii Liubchenko`s diary]. 383 p.

Стаття надіслана: 24.10.2017 р. © Дяків В.М.

ISSN 67


MEDICINE, VETERINARY AND PHARMACY / МЕДИЦИНА, ВЕТЕРИНАРИЯ И ФАРМАЦЕВТИКА

msr1-020 УДК 616-08

ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ ИБС НА ФОНЕ ОРВИ TREATMENT OF PATIENTS WITH CHD ON THE BACKGROUND OF

ARVI д.м.н., профессор Маль Г.С./ d.m.s., professor Mal G. S.

ФГБОУ ВО «Курский государственный медицинский университет» Минздрава России, 305041, г. Курск, Россия

FGBOU VO "Kursk State Medical University" of the Ministry of Health of Russia, Kursk, 305041, Russia

к.м.н. Дородных И.А./ c.m.s. Dorodnykh I.A/ ОБПОУ «Курский базовый медицинский колледж», 305000 , г. Курск, Россия

"Kursk Basic Medical College", Kursk, 305000, Russia Аннотация. Проведен анализ вариабельность лекарственного ответа при

оценке гиполипидемического и плейотропного эффектов статинов IV поколения (розувастатин) у больных ишемической болезнью сердца, стабильной стенокардией напряжения I-II функционального класса с первичной изолированной или сочетанной гиперхолестеринемией и в сочетании с острым инфекционным заболеванием (ОРВИ).

Ключевые слова: гиперхолестеринемия, розувастатин, гиперлипопротеинемия, ИБС, гиполипидемический эффект, ОРВИ.

Вступление. Заболевания сердечно-сосудистой системы являются ведущими в

структуре летальных исходов в промышленно-развитых странах. По статистике ВОЗ 2016 года 51% приходится на ИБС [4].

ИБС соподчинена законам хронофармакологии. Прослеживается сезонная тенденция увеличения числа госпитализаций больных ИБС, предвидя связь с присоединением инфекционной патологии в осенне-весенний периоды [3]. Фармакологическая коррекция пациентов в этот период изменяется по сравнению со стандартным ведением. Это обусловливает поиск современных фармакологических подходов для коррекции таких пациентов.

Одной из основных причин развития атеросклероза считается воспаление, как важнейший компонент атерогенеза [2].

Большинство ученых выдвигают гипотезу, что атеросклероз - это асептическое воспаления, в основе которого лежит инфекционное начало. Предположение о роли воспалительного процесса в развитии атеросклероза высказано в середине XIX века R. Virchow. А в 1908 г. W. Osler окончательно сформулировал инфекционную гипотезу атеросклероза [5].

Основной текст. Во многих исследованиях показана взаимосвязь между повышением

уровня провоспалительных цитокинов: фактора некроза опухоли (ФНО-α), интерлейкинов (IL-1β, IL-6) с проявлениями дестабилизации атеросклероза и ИБС [1]. В качестве этиологического фактора, способствующего активации

ISSN 68


хронического воспаления в атеросклеротической бляшке, может являться любая острая инфекционная патология, протекающая с активным воспалительным процессом.

В исследование были включены 50 больных ИБС стенокардией напряжения 1-2 ФК изолированной и сочетанной ГХС, 35 из них – с сопутствующей инфекционной патологией (острая вирусная инфекция).

Фармакотерапия проводилась параллельно во всех подгруппах стартовым препаратом розувастатин в дозе 10 мг/сут. и 20 мг/сут., выбранной соответственно рекомендуемой начальной дозе в инструкции по применению препарата. При не достижении целевого значения ХС ЛНП (1,8 ммоль/л) при фармакотерпии розувастатином, пациент переводился на терапию с увеличением дозы в соответствии с рекомендациями по диагностике и коррекции нарушений липидного обмена.

В настоящее исследовании включены пациенты, получающие статины IV поколения – розувастатин, как превалирующий по количественному назначению статиновый препарат, обеспечивающий снижение ХС ЛНП> 50%.

У больных ИБС на этапе скрининга при фармакологической коррекции критерием проявления гиполипидемического эффекта было достижение целевого ХС ЛНП у 67,6% больных, среди них с изолированной ГХС – 38% больных, с сочетанной ГХС – 29,6% достигли целевого ХС ЛНП на фоне гиполипидемической терапии розувастатином. Соответственно, 38% исследуемых с изолированной и 29,6% – с сочетанной ГХС достигли целевого ХС ЛНП при фармакологической коррекции ГЛП розувастатином 10 мг/сут.

При фармакологической коррекции ГЛП розувастатином 10 мг/сут. при присоединении вирусной инфекции получено повышение параметров липидтранспортной системы (ХС, ХС ЛНП и атерогенный индекс) соответственно у больных с изолированной ГХС в сравнении с амбулаторным этапом наблюдения как у мужчин, так и у женщин.

Дестабилизация течения ИБС характеризовалась повышением ХС, ХС ЛНП и АИ у больных с сочетанной ГХС при фармакологической коррекции розувастатином 10 мг/сут. Проявлением дестабилизации течения ИБС при присоединении ОРВИ стало изменение параметров липидного профиля с нивелированием ранее достигнутого целевого ХС ЛНП при выбранной стандартной дозе розувастатина 10 мг/сут.

Фармакологическая коррекция ГЛП розувастатином 10мг/сут. привела к достижению целевого ХС ЛНП при динамическом наблюдении у больных с сопутствующей патологией (ИБС+ОРВИ) у 47% больных (, что мотивировало увеличение дозы до 20 мг/сут.

Оценив процент снижения исследуемых параметров липидного спектра к 12-й неделе наблюдения получено, что у женщин с полиморбидной патологией (ИБС + ОРВИ) с изолированной ГЛП ХС снизился 10%, а у мужчин на 9,2%, для больных с сочетанной ГЛП данные показатели составили 8,3% и 7,9% соответственно.

При оценке уровня ХС ЛНП к 12-й неделе наблюдения выявлено снижение на 25% у мужчин и 35% у женщин с изолированной ГЛП и 35% и 41% – с

ISSN 69


сочетанной. Цитокиновый профиль в условиях фармакологической коррекции ГХС

статинами IV поколения и противовирусными препаратами характеризовался высокими уровнями IL-4 и IL-10 по сравнению с провоспалительными цитокинами, что обусловлено механизмами компенсации для поддержания равновесия, характерными, именно, для 1-2 ФК стенокардии напряжения. Это объясняется балансом про- и противовоспалительных факторов для поддержания стабильности в атеросклеротической бляшке; и предупреждения ее деструкции.

Заключение и выводы. Увеличение дозы розувастатина до 20 мг/сут. не привело к достижению

целевого ХС ЛНП у 33% исследуемых больных. Титрация дозы розувастатина до 20 мг/сут. при фармакологической

коррекции ГЛП, обусловленная полиморфизмом генов про- и противовоспалительных цитокинов при проявлении гиполипидемических свойств розувастатина, привела к дополнительному достижению ХС ЛНП у 27% больных, не ответивших на дозу 10 мг/сут.

Литература: 1. Адамян, К.Г. Роль латентного воспаления в патогенезе фибрилляции

предсердий // Вестн. аритмологии. – 2008. – № 54. – С. 34-41. 2. Булдакова, Н.Г. Роль статинов в лечении и профилактике сердечно-

сосудистых заболеваний // РМЖ. – 2008. – Т. 16, № 21. – С. 1449-1452. 3. Драпкина, О.М. Плейотропные эффекты статинов. Влияние на

жесткость сосудов // Врач. – 2012. – № 9. – С. 5-10. 4. Драпкина, О.М. Статины и риск развития инфекционных заболеваний //

Рац. фармакотерапия в кардиологии. – 2013. – № 9 (3). – С. 306-310. 5. An evaluation of inflammatory gene polymorphisms in sibships discordant for

premature coronary artery disease: The GRACE-IMMUNE study // BMC Med. [Electronic resource]. – 2010. – Vol. 8, N 5.

Abstract. The variability of the drug response in assessing the lipid-lowering and pleiotropic effects of IV-generation statins (rosuvastatin) in patients with coronary heart disease, stable angina pectoris of the I-II functional class with primary isolated or combined hypercholesterolemia and in combination with acute infectious disease (ARVI) was analyzed.

Key words: hypercholesterolemia, rosuvastatin, hyperlipoproteinemia, IHD, lipid-lowering effect, ARVI.

References: 1. Adamyan, K.G. The role of latent inflammation in the pathogenesis of atrial fibrillation //

Vestn. arrhythmology. - 2008. - No. 54. - P. 34-41. 2. Buldakova, N.G. The role of statins in the treatment and prevention of cardiovascular

diseases // RMZh. - 2008. - T. 16,№ 21. - P. 1449-1452. 3. Drapkina, O.M. Pleiotropic effects of statins. Influence on stiffness of blood vessels // The

doctor. - 2012. - No. 9. - P. 5-10. 4. Drapkina, O.M. Statins and the risk of developing infectious diseases // Rat.

pharmacotherapy in cardiology. - 2013. - No. 9 (3). - P. 306-310. 5. An evaluation of inflammatory gene polymorphisms in sibships. Discordant for premature

coronary artery disease: The GRACE-IMMUNE study // BMC Med. [Electronic resource]. - 2010. - Vol. 8, No. 5.

ISSN 70


msr1-052 DOI: 10.21893/2227-6920.2017.14.1.052 УДК 616.3:628.1.033:502.175:711.454

ПИТЬЕВОЕ ВОДОСНАБЖЕНИЯ ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ УКРАИНЫ: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ

DRINKING WATER SUPPLY DNIPROPETROVSK REGION OF UKRAINE: PROBLEMS AND PROSPECTS

В.В. Зайцев / V. Zaitsev проф., д.мед.н. Н.И.Рублевская / d.m.s., prof. N. Rublevskaya

ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»,ул. Вернадского, 9, г. Днепро, 49000

SI "Dnepropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Vernadsky, 9, Dnepro, 49000

Аннотация. Причина почти 80% всех заболеваний связана с

неудовлетворительным качеством питьевой воды. Более 80% населения Украины обеспечиваются питьевой водой за счет поверхностных водозаборов, прежде всего из р. Днепр. Вследствие их загрязнения, использование устаревших технологий водоподготовки, наблюдается ухудшение качества питьевой водопроводной воды в индустриальных регионах страны, прежде всего по уровням органолептических показателей, перманганатной окисляемости и содержанием хлорорганических соединений (ХОС), среди которых преобладают тригалометаны (ТГМ), 90% из которых составляет хлороформ (ХФ).

Цель. На основании гигиенической оценки водоснабжения выявить проблемы питьевого водообеспечения населения Днепропетровской области и предложить основные мероприятия по улучшению качества питьевой воды.

Материалы и методы. Проведено обобщение материалов государственного санитарно-эпидемиологического надзора за работой водопроводов Днепропетровской области, анализ результатов исследований питьевой водопроводной воды в соответствии гигиеническими нормативами [5].

Результаты. По результатам многолетних с 2002 по 2012 годы 264 исследований установлено повышенное содержание органического загрязнения питьевой воды Аульского группового водопровода, о чем свидетельствует интегральный показатель перманганатной окисляемости, который превышает норматив в среднем в 1,3 раза, а за счет повышенного органического загрязнения вследствие обеззараживания воды хлором - повышенный уровень ХФ, содержание которого превышает ПДК в среднем в 1,6 раза (р <0,05). С целью улучшения качества питьевой воде предложены соответствующие технологические и другие санитарно-оздоровительные мероприятия.

Ключевые слова: водопровод, водоснабжение, питьевая водопроводная вода, хлорорганические соединения, гигиеническая оценка.

ВСТУПЛЕНИЕ. Вода - самое распространенное составляющее вещество нашей планеты, наличие доброкачественной и безопасной питьевой воды в

ISSN 71


количестве, которая удовлетворяла бы основные потребности человечества, является весомым признаком благополучия общества и непременным условием улучшения здоровья нации, обеспечения санитарного и эпидемического благополучия. Базовое право человечества на безопасное и качественную воду признано отдельной резолюции ООН [1]. В то же время, по данным Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) более 1 млрд. человек в мире (14,3%) не могут пользоваться чистой питьевой водой, а около 2,4 млрд. (34%) - не имеют нормальных бытовых санитарно-технических условий, что является причиной смерти ежегодно почти 3,5 млн. человек, среди них более половины - дети. Причина почти 80% всех заболеваний связана с неудовлетворительным качеством питьевой воды [1]. В свою очередь Украина ратифицировала международный Протокол о воде и здоровье [2], приняла ряд Законов [3,4] и нормативных документов, определяющих показатели качества и безопасности питьевой воды [5,6], которые почти полностью соответствуют Европейским требованиям [7] . Проблема соблюдения этих показателей в настоящее время обусловлена тем, что более 80% населения Украины обеспечиваются питьевой водой за счет поверхностных водозаборов, прежде всего из р. Днепр, качество воды которых нестабильно и может внезапно существенно ухудшиться, а другие альтернативные источники водоснабжения - отсутствуют. Вследствие загрязнения поверхностных водоисточников, использование устаревших технологий водоподготовки наблюдается ухудшение качества питьевой водопроводной воды в индустриальных регионах страны прежде всего по содержанию хлорорганических соединений (ХОС), среди которых преобладают тригалометаны (ТГМ), а среди последних 90 % составляет хлороформ (ХФ) [8] . В работе освещены основные проблемы и перспективы развития питьевого водоснабжения населения Днепропетровской области - наиболее перспективной в настоящее время в Украине по экономическому и человеческому потенциалу.

ЦЕЛЬ РАБОТЫ. На основании гигиенической оценки состояния питьевого водообеспечения населения Днепропетровской области установить основные проблемы устойчивого и безопасного для здоровья человека питьевого водоснабжения и предложить основные мероприятия по его улучшению. Работа является фрагментом научно-исследовательской работы ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»: «Научное обоснование эколого-гигиенических мероприятий по предупреждению негативного воздействия техногенных факторов на окружающую среду и состояние здоровья населения», № госрегистрации 0108U011276, 2009-2018 гг.

МАТЕРИАЛЫ И МЕТОДЫ. Проведено обобщение материалов государственного санитарно-эпидемиологического надзора за состоянием водопроводов Днепропетровской области, анализ результатов исследований питьевой водопроводной воды, подаваемой ими населению. Гигиеническую оценку полученных результатов проводили согласно [5].

РЕЗУЛЬТАТЫ И ИХ ОБСУЖДЕНИЕ. Как известно, Украина относится к малообеспеченным странам по запасам воды, пригодной для использования, где на 1 человека ее приходится менее 1000 м3/год.

ISSN 72


Потенциальные запасы поверхностных вод Украины составляют около 209,3 км3/год, а общая потребность населения и отраслей экономики государства в водных ресурсах составляет около 15 млрд. м3 . Основным источником водоснабжения как в Украине в целом (на 80%), так и в Днепропетровской области (более чем на 90%) является река Днепр с площадью водосборного бассейна 291,4 тыс. км2 (в пределах Украины) [9]. Кроме того, Украина в целом имеет также определенные ресурсы подземных вод, на базе которых может быть организовано питьевое водоснабжение, но они распределены по регионам страны неравномерно: преобладающая их часть сосредоточена в северных и западных регионах страны. Сейчас разведано не более четверти потенциальных эксплуатационных запасов питьевых и технических подземных вод (16197 тыс. м3/сут). Из среднесуточного объема воды, что подается населению области, 453,4 тыс. м3/сутки на подземные источники приходится на более 5,5% . Когда в целом по Украине на питьевые нужды по состоянию на 01.01.2013 г. было использовано 2645,59 тыс. м3/сутки подземных вод, то из них на Днепропетровскую область пришлось не более 25,467 тыс. м3/сутки, то есть около 1% объемов по стране. При этом следует отметить, что именно подземные водоисточники являются наиболее подходящими для организации питьевого водоснабжения. Днепропетровская область находится на втором после Донецкой области ранговом месте по объемам водопотребления: 1684 млн. м3 в год, или 12,2% от общего водопотребления по Украине [10]. Для хозяйственно - питьевых нужд в Украине используется пресной воды 1848 млн. м3, из которых по Днепропетровской области – 210,8 млн. м3 в год, или 11,4% от общего питьевого водопотребления [11]. Основным критерием достаточного водообеспечения является количество питьевой воды на одного человека, в литрах в сутки, и бесперебойность в подаче воды, подаваемой водопроводом (насосно-фильтровальными станциями, НФС). Нормативные объемы водопотребления установлены в зависимости от степени благоустройства жилой застройки и составляют на одного человека от 25 л/сутки (водоразборные уличные колонки) до 285 л/сутки (дома с горячим водоснабжением) [13]. Если в среднем по Украине этот показатель не превышает одного жителя 111,5 л/сутки, то по Днепропетровской области он составляет 143,5 л/сутки. В количественном отношении по городам Украины норма питьевого водопотребления составляет до 250-320 л/сутки, а по отдельным областным центрам (гг. Киев, Харьков, Запорожье, Одесса, Чернигов и другие) - более 400 л/сутки на 1 человека (при 100 -200 л/сутки в развитых странах Европы) [11]. Охват централизованным водоснабжением составляет: по городам Украины и области – 100 %, по поселкам городского типа - соответственно 88% и 91%, по селам – 23% и 39 % [9, 12]. Однако, ситуация меняется при оценке охвата водопроводной водой непосредственно населения: в среднем по области этот показатель составляет 78,4% при 70% по Украине, городах области - 85%, поселках - 90,9%, селах - 48%. Согласно национальных целевых показателей питьевого водоснабжения [15] доля населения, обеспеченного водой надлежащего качества должна составлять в Украине до конца 2015 года: в городах и поселках 90%, селах - 50%, в 2020

ISSN 73


году - соответственно 100% и 70%. Но показатели охвата водопроводами не полностью объективны, так как нередко питьевая вода ними подается не круглосуточно: более половины городов Украины в 2004 году (56,3%) с населением более 100 тыс. человек обеспечивались питьевой водой по графику, в Днепропетровской области это наблюдается в 30 поселениях (до 4% населения) [12]. Большинство сельского населения в государстве и на территории области потребляет воду колодцев, качество которой практически не контролируется. Наиболее неудовлетворительная ситуация с водоснабжением сложилась в сельских поселениях на привозной питьевой воде. В Украине таких населенных пунктов более 1200, из которых в Днепропетровской области - 165 (11%), с общим количеством населения 63 тыс. человек, где находится 105 объектов повышенного эпидемического риска, в том числе 43 дошкольных учебных заведения и 62 школы. Согласно данным Госсанэпидслужбы в Украине всего по стране не соответствуют санитарно - гигиеническим требованиям 527 водопроводов (4,25%), в основном за счет отсутствия зоны санитарной охраны 398 (75,5%), а также отсутствия необходимого комплекса очистных сооружений 96 (18 2%), из них 4 (4%) - в Днепропетровской, и установок обеззараживания воды - 86 (16,3%). Результаты исследований воды р. Днепр в постоянных створах свидетельствуют о ее повышенном органическом загрязнении. Так, в месте водозабора Аульского межрайонного водопровода, в Криничанском районе области, периодически регистрировалось превышение нормативов БСКповн. (3 мг/дм3) в 1,1-1,6 раза, а ХПК (15 мг/дм3) в 1,1 - 2,3 раза. В 2014 несоответствие качества воды питьевых водозаборов санитарным нормам составила по Украине по физико-химическим показателям 8,5% (18% в 2010 г.), а по микробиологическим показателям - 13,3% (16,2% в 2010 г.) [14] .

Показатели по Днепропетровской области приведены в таблице 1. Таблица 1

Качество воды водоемов хозяйственно - питьевого водопользования у водозаборов Днепропетровской области

год Количество проб води водоемов, отобранных на физико-химические показатели

Из них нестан-дартных проб

% нестан- дарт ных проб

Количество проб води водоемов, отобранных на микробиологиче-ские показатели

Из них нестан-дартных проб

% нестан- дартных проб

2005 538 335 62,2 692 111 16 2006 478 311 65 577 88 15,3 2007 491 282 57,4 528 103 19,5 2008 469 297 63,3 555 105 18,9 2009 381 264 69,3 459 79 17,2 2010 348 256 73,6 435 63 14,5 2011 402 255 63,4 473 43 9,1 2012 402 241 59,9 457 42 9,1 2013 122 53 43,4 113 11 9,7 2014 129 63 48,8 205 1 0,5

ISSN 74


Как в Украине, так и в области преимущественное гигиеническое значение для организации водоснабжения составляют групповые водопроводы, которые подают питьевую воду нескольким населенным пунктам на расстоянии более 10 - 100 км. В пределах области к таким групповых водопроводам можно отнести Аульскую НФС, НФС «Днепр - Западный Донбасс», Радушанская и Карачуновская НФС ГПП «Кривбасспромводоснабжение», которые обеспечивают питьевое водоснабжение населения гг. Днепропетровска, Днепродзержинска, Кривого Рога, других городов области и прилегающих сельских районов. Для развития питьевого водоснабжения Днепропетровской области еще в 1994 году Государственным региональным проектно-изыскательским институтом «Днепрогипроводхоз» (г. Днепропетровск) была разработана существующая схема водоснабжения путем строительства 10 таких групповых водоводов, которая предусматривает строительство более 2,6 тыс. км магистральных сетей и 4 тыс. км разводящей сети [12]. Из этой схемы в области построено 6 групповых водопроводов (Аульский межрайонный, «Днепр - Западный Донбасс», Софиевский, Солонянский групповой водопроводы, водопроводы ГПП «Кривбасспромводоснабжение»). Как свидетельствуют результаты лабораторных исследований, основное ухудшение качества водопроводной воды по органолептическим (цветность, мутность), микробиологическим показателям (общие колиформы, колифаги) возникает при ее транспортировке на значительные (более 10 км) расстояния. Это объясняется тем, что общая протяженность водопроводных сетей по области составляет 15,6 тыс. км, из которых в аварийном и ветхом состоянии более 41,8% (6,6 тыс. км) при среднем показателе по стране 35,7% [9] . Более половины аварийных и ветхих водопроводных сетей эксплуатируется в гг. Синельниково, Днепропетровске, Желтых Водах, большинстве районных центров - поселков городского типа. Наихудшая ситуация сложилась в г. Пятихатки, где почти все 50 км водопроводных сетей (100%) отнесены к аварийным. Вследствие неудовлетворительного технического состояния водопроводных сетей возникают перебои в водообеспечении населения, а уровни потерь при транспортировке питьевой воды превышают не только средние по области 30%, а в отдельных населенных пунктах достигают 40% и более процентов (по гг. Днепропетровску, Днепродзержинску, Никополю более 40%, г. Верхнеднепровску - до 60%). Из 207 водопроводов области 31 водопроводные очистные сооружения общей проектной мощностью 2547,4 тыс. м3/сутки имеют полный технологический цикл очистки и обеззараживания воды из поверхностных источников, более 80% из НФС нуждаются в реконструкции и модернизации. Технические проекты основных действующих водопроводов области были разработаны в 60-70-х годах прошлого столетия. Так, технический проект основных сооружений Аульского межрайонного водопровода разработан в 1962 г. институтом «Укргипрокоммунстрой» (г. Киев) и был рассчитан на условия эксплуатации поверхностного водозабора второго класса, то есть уровня мутности не более 1500 мг/дм3 и цветности - не больше 80 градусов, уровень которой зимой достигает в отдельные годы 90 - 100 градусов [16, 17]. Комплекс очистных сооружений Аульской НФС

ISSN 75


обеспечивает основные типовые технологические процессы очистки воды, которые применяются в Украине: осветление, обесцвечивание, обеззараживание путем коагуляции, отстаивания, фильтрации и хлорирования сжиженным хлором. Такая схема не рассчитана на очистку воды от химических веществ в виде истинных растворов и микроколлоидов, вирусов и многих других опасных компонентов, поступающих с промышленными сбросами и поверхностным стоком, а наоборот способствует образованию в воде ХОС, прежде всего ХФ. В результате реорганизации Госсанэпидслужбы Украины в 2012-2014 годах, объемы исследований питьевой водопроводной воды сократились почти в 1,6 раза: с 233 тыс. проб в 2012 году до 141 тыс. проб в 2014 году, в то же время удельный вес нестандартных проб питьевой водопроводной воды по микробиологическим показателям по Украине увеличилась в 1,2 раза: за 2012 год - 2,8%, 2013 год - 3,8%, за 2014 год - 3,4%, по сравнению с 2010 г. - 3,2 %, 2011 г. - 1,5% [14]. По Днепропетровской области указанная динамика составляет следующие показатели (см. таблицу 2): 2010 г.- 1,9%, 2011 г. - 1,5%, 2012 г.- 1,5%, 2013 г.- 3%, 2014 г. - 1,3%. По прогнозным результатам исследований в 2015 г. химические показатели качества питьевой воды будут в дальнейшем постоянно ухудшаться. Это связано прежде всего с тем, что с начала 2015 года в Украине вступили в силу ПДК в питьевой водопроводной воде показателей окисляемости и тригалогенметанов (ТГМ), а с 01.01.2020 г. будет применяться гигиеническое нормирование 4 других ХОС: тетрахлоруглерод, трех- и тетрахлорэтилен, 1,2 - дихлорэтан [5]. Как известно [8], ХОС образуются при хлорировании воды поверхностных водоисточников при наличии их повышенного органического загрязнения, о чем свидетельствует повышенный уровень окисляемости, который в воде подавляющего большинства водопроводов области достигает 2,7 ПДК. Как свидетельствуют результаты исследований, ни одна НФС в области не в состоянии обеспечить очистку питьевой воды до современных гигиенических требований по показателям пермангантной окисляемости и ХОС, прежде всего суммы ТГМ, ХФ, уровень которого в воде практически всех водопроводов из р. Днепр постоянно превышает ПДК от 1,1 до 3,5 раз.

Повышенное содержание ТГМ, предже всего ХФ, присуще и другим НФС городов Украины из поверхностных источников. Так, содержание ХФ в питьевой хлорированной воде водопровода «Днепр - Кировоград» превышает ПДК до 4 раз, м. Черкассы - до 2,5 единиц ПДК [18, 19]. Там, где решены вопросы альтернативного обеззараживания питьевой воды (прежде всего, по хлорированию с амонизацией, обеззараживание воды диоксидом хлора, ультрафиолетовое облучение), или используются исключительно подземные водоисточники - указанных превышений ПДК ХФ не наблюдается [19].

Результаты исследований хлорированной питьевой воды Аульского водопровода за период 2002 - 2012 годы свидетельствуют о превышении ПДК ХФ в среднем в 1,6 раза, перманганатной окисляемости в 1,3 раза (р<0,05), см. табл.3. Гигиенической наукой доказано [8, 18], что ТГМ обладают выраженным канцерогенным эффектом для здоровья, поэтому в результате потребления хлорированной питьевой воды согласно расчетам, проведенным по методике

ISSN 76


Таблица 2 Результаты лабораторных исследований питьевой водопроводной воды по

Днепропетровской области год Количество проб

питьевой водопроводной

воды, отобранных на физико-химические показатели

Из них не-

стан-дарт-ных проб

% нестан- дартных

проб

Количество проб питьевой

водопроводной воды,

отобранных на микробиологи-ческие показатели

Из них нестан-дарт- ных проб

% нестан- дартных

проб

2005 11884 1879 15,8 11930 179 1,5 2006 11010 2107 19,1 11010 164 1,5 2007 11145 2183 19,6 11145 196 1,8 2008 10769 1935 17,97 10769 128 1,12 2009 10571 1950 18,4 10571 121 1,14 2010 10571 3188 30,1 10571 202 1,9 2011 10995 3772 34,3 10995 161 1,5 2012 8857 1686 19,0 8857 137 1,5 2013 5849 545 9,6 6263 191 3,0 2014 6770 657 9,6 8521 113 1,3

Таблица 3 Результаты исследований содержания перманганатной окисляемости и ХФ

в питьевой хлорированной воде на выходе из РЧВ КП «Аульский водовод», M±SD

Год n

Оки

сляе

мост

ь

мгО

/дм3

ХФ

,

мк

г/дм

3

2002 n=12 7,42±0,43 68,92±13,34 2003 n=12 5,38±019 64,58±3,23 2004 n=12 4,83±0,52 97,17±5,81 2005 n=12 5,92±0,34 92,5±6,56 2006 n=12 6,54±0,18 96,75±3,29 2007 n=12 6,42±0,17 100,92±2,48 2008 n=12 6,46±0,13 97,08±2,55 2009 n=12 7,17±0.14 102,08±3,79 2010 n=12 7,50±0.12 98,67±1,67 2011 n=12 6,64±0.21 108,92±2,41 2012 n=12 7,28±0.26 103,25±2,0

В среднем за період наблюдений

264 6,5±0.27 96,19±3.99

За СанПиН [5] ≤ 5 ≤ 60 Доли ПДК [5] 1,3 1,6

Примечания: n - количество наблюдений, М - средняя арифметическая, SD - стандартное отклонение.

ISSN 77


Минздрава Украины [20] кумулятивный риск возникновения дополнительных случаев заболеваний раком составляет 120 - 180 новых случаев в когорте на один миллион населения, что на верхней границе допустимого канцерогенного риска (10-4). Об этом свидетельствует уровень заболеваемости одной из маркерных нозологий - рака мочевого пузыря, который в г. Днепропетровске на 19% выше, чем средний по области, и 1,7 раза выше, чем среди населения Магдалиновского района, которое пользуется исключительно нехлорированной подземной водой (выборочные данные Днепропетровского областного онкологического диспансера за 2010 г.).

Кроме ХОС, в питьевой водопроводной воде отдельных городов области (гг. Перещепино, Пятихатки) и большинства (86%) поселков области оказываются химические вещества на уровнях от 1,1 до 2,1 ПДК по солям жесткости, минерального состава, железу, нитратам и некоторым другим показаетлям. Это присуще подавляющему большинству подземных водопроводов области, наихудшие показатели из них зарегистрированы в г. Перещепино, поселках Покровка, Межевая, Васильковка, а из р. Саксагань - в г. Пятихатки. Как известно, превышение ПДК указанных минеральных химических веществ представляет риск возникновения мочекаменной и гипертонической болезней, а нитратов - водно - нитратной метгемоглобинемии, особенно опасной для детей первых трех лет жизни. Кроме того, ежегодно в результате контаминации питьевой воды вирусами на отдельных территориях области возникают «водные» вспышки вирусного гепатита А. Периодические вирусные «водные» вспышки имеют не только циклический характер, а свидетельствуют о неэффективности обеззараживания воды хлором для обеспечения ее полной эпидемической безопасности. Учитывая сложную ситуацию с качеством питьевой воды в большинстве населенных пунктов области край важно в ближайшее время завершить начатую в 2012 году работу по оснащению объектов социальной сферы станциями (коллективными установками) доочистки питьевой воды. Такая работы уже проведена для почти половины объектов социальной сферы, в том числе дошкольных учебных заведений - 510 из 826 (62%), общеобразовательных учебных заведений - 285 из 936 (30%), учреждений здравоохранения - 34 (19% больниц), интернатов для детей и взрослых - 40 (85%). По результатам исследований Госсанэпидслужбы области в 2014 г. в 9 дошкольных детских заведениях г.Днепропетровска, где эффективно работали фильтры доочистки питьевой воды, уровень хлороформа был значительно ниже нормативного (от 11 мкг/ дм3 до 45 мкг/дм3). Для питья и приготовления пищи населению, прежде всего, детского, следует использовать преимущественно доочищенную питьевую воду, бутилированную, фасованную. Так, по результатам наших исследований эффективность доочистки питьевой воды отечественных производителей составляет: по содержанию минеральных солей и солей жесткости в 1,3 - 1,5 раза [21].

ВЫВОДЫ. 1.В настоящее время и на ближайшую перспективу при современном состоянии и темпах развития коммунального хозяйства в большинстве (80%) городов и поселков Украины, которые обеспечиваются водой из поверхностных водоисточников, не могут быть достигнуты

ISSN 78


современные европейские и национальные гигиенические нормативы качества питьевой водопроводной воды, прежде всего по содержанию перманганатной окисляемости и ХОС (ХФ), которые являются существенным фактором канцерогенного риска для здоровья населения.

2. До решения вопроса доведения качества водопроводной воды в гигиенических нормативов на этих территориях целесообразно признать, что из водопровода поступает питьевая вода для коммунально - бытовых целей, гигиенические нормативы которой еще предстоит разработать и утвердить. Для питья и приготовления пищи населению, прежде всего, детского, следует использовать преимущественно доочищенную питьевую воду, бутилированную, фасованную, как это организовано в ведущих государствах Европы, США.

3. Объекты повышенного эпидемического риска (учебные, лечебные, интернатные, оздоровительные учреждения, объекты ресторанного бизнеса) на указанных территориях необходимо оборудовать коллективными установками доочистки водопроводной воды.

4. Развитие, модернизация и оптимизация водопроводов по программам «Питьевая вода» до 2020 г. [4] должно обеспечить достижение Европейских нормативов [7] прежде всего по показателям ХОС (ХФ) за счет оптимизации системы обеззараживания.

5. Со стороны Государственной службы Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей следует обеспечить жесткий контроль за работой объектов питьевого водоснабжения, установок доочистки питьевой воды.

6. Актуальним вопросом для обеспечения полноценной работи новой структуры МЗ Украины - государственного учреждения «Центр общественного здоровья» является розработка и внедрение программы проведения социально - гигиенического мониторинга, разработанную по единым по стране научно - гигиеническими принципами, составной частью которого должен быть мониторинг питьевой воды. Для выполнения программы социально - гигиенического мониторинга следует обеспечить территориальные центры общественного здоровья соответствующим лабораторным и программным оборудованием.

7. Министерству регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины необходимо обеспечить финансирование, разработку и внедрение по согласованию с Государственной службой Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей Плана внедрения к 2020 году существующих нормативных документов [5, 6, 17] относительно качества и безопасности питьевой воды на водопроводах населенных пунктов страны.

Литература: 1.Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН от 28.07.2010 г. № 64/292

«Право человека на воду и санитарию». – 2010 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.un.org/ru/ga/64/docs/64res3.shtml.

ISSN 79

http://www.un.org/ru/ga/64/docs/64res3.shtml


2. Закон Украины «О ратификации Протокола о воде и здоровье к Конвенции об охороне и использовании трансгрничных водотоков та международных озер 1992 года» от 9 июля 2003 года, № 1066-IV. – 2003 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1066-15.

3. Закон Украны «Об обеспечении санитарного и эпидемического благополучия населения» : от 24 февраля 1994 года, № 4004-XII. - 2015 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4004-12.

4. Закон Украины «Об общегосударственной программе «Питьевая вода Украины» на 2006-2020 годы» : от 3 марта 2005 года, №2455-IV. – 2009 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2455-15.

5. Гигиенические требования к воде питьевой, преднаначенной для употребления человеком. СанПиН 2.2.4-171-10 с изменениями, внесенными приказом Министерства здравоохранения Украины от 15.08.2011 г. № 505. – 2011 [Электронний ресурс]. – Режим доступа : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ST001893.html.

6. ГСТУ 7525:2014 «Вода питевая. Требования и методы контроля качества». – К., 2014, 25 с.

7. Директива Совета Европейского Союза 98/83/ЄС «О качестве воды, предназначенной для употребления человеком» от 3 ноября 1998 года, (ст.ст. 1,7). - 1998 [Електронный ресурс]. – Режим доступа : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_963

8. Прокопов В.А. Хлорорганиски соединеия в питьевой воде: факторы и условия образования / В. А. Прокопов, Г. В. Чичковская, В. О. Зоріна // Довкілля та здоров’я. – 2004. – № 2 (29). – С. 70 – 73.

9. Национальный доклад о качестве питьевой воды та состояние питьевого водопостабжения в Украине в 2012 году / Министерство регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины. — Київ, 2013. — 450 с.

10. Национальный доклад о качестве питьевой воды та состояние питьевого водопостабжения в Украине в 2009 году / Министерство регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины. — Київ, 2010. — 564 с.

11. Национальный доклад о качестве питьевой воды та состояние питьевого водопостабжения в Украине в 2012 году / Министерство регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства. — Київ, 2013. — 710 с.

12.Обеспечение селских населенных пунктов централизованным водопостабжением. – 2014 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://vodhoz.dp.ua/.

13. ДБН В.2.5-74:2013 «Водопоснабжение. Наружные сети и сооружения» – 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступа :

http://www.dnaop.com/html/32623/doc-ДБН_В.2.5-74_2013/.

ISSN 80

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ST001893.html

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_963

http://vodhoz.dp.ua/

http://www.dnaop.com/html/32623/doc-%D0%94%D0%91%D0%9D_%D0%92.2.5-74_2013/


14. Статистические данные по «Отчетам о факторам окружающей среды, которые влиаяют на здоровье человека» – Режим запроса : Е-mail: [email protected].

15. Приказ Министерства экологии и природных ресурсов Украини от 14.09.2011 г. № 324 «Об утверджении Национальных целевых показателей к Протоколу о воде и здоровье». – 2011 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://document.ua/pro-zatverdzhennja-nacionalnih-cilovih-pokaznikiv-do-protoko-doc81651.html.

16. История КП «Аульский водовод» – 2010 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://aulivoda.org.ua.

17. ДСТУ 4808:2007 – Источники централизованного питьевого водопостабжения. – К.: Держспожівстандарт України, 2007. – 36 с.

18. Дмитренко О.А. Гигиеническая оценка влияния хлороформа питьевой воды на здоровье населенияя/ О.А. Дмитренко //Автореферат на соискание звания канд. мед. наук. – 2011. – К. Издательство: ГУ «Ін-т гииени та медицинской экологии мм. А.Н. Марзеева НАМН Укр.» – 20 с.

19. Прокопов В. А. Хлороорганичские соединения в питьевой воде и риски для здоровья/ В. А. Прокопов, О. В. Зоріна, О.И. Волощенко // Сборник докладов Международного конгресса «ЕТЕВК 2007». 22 – 26 мая 2007 г., г. Ялта, 2007 г. – С. 21 – 28.

20. Методические указания МЗ Украины «Оценка канцерогенного риска для здоровья населения от упртребления хлориванной питьевой воды» № 2.2.4-122-2005 – 2005 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://document.ua/docs/tdoc9152.php.

21. Рублевская Н.И. Эффективность доочистки питьевой водопроводной воды/ Н.И.Рублевска, В.В.Зайцев, В.В.Коваль, А.П.Штепа, И.Д.Шокол, Н.Ю.Лебединська, Л.А.Бурякова, В.Д.Рублевский - 2015 [Электронний ресурс]. – Режим доступа :http://www.rusnauka.com/16_EISN_2015/Medecine/9_193194.doc.htm.

Abstract The reason for almost 80% of all diseases associated with poor quality of drinking water.

More than 80% of Ukrainian population provided with drinking water from surface water intakes, particularly from p. Dnipro. As a result of pollution, the use of outdated water treatment technologies, there is a deterioration in the quality of drinking tap water in the industrial regions of the country, especially the levels of organoleptic characteristics, permanganate oxidation and the content of organochlorine compounds (OCs), which are dominated by trihalomethanes (THMs), 90% of which is Chloroform (HF).

Aim. Based on the hygienic assessment of water supply to identify problems of drinking water supply of the population of Dnipropetrovsk region and offer the main measures to improve the quality of drinking water.

Materials and methods. A compilation of submissions of State Sanitary and Epidemiological Supervision of the work aqueducts Dnipropetrovsk region, the analysis of the results of studies of drinking tap water according to hygienic standards.

Results. As a result of years of 2002 and 2012. 264 studies found an increased content of organic pollution of drinking water Aul group water pipeline, as evidenced by the integral index permangantnoi oxidation, which exceeds the norm of an average of 1.3 times, due to the increased organic pollution due to water disinfection with chlorine - elevated levels of HF, which exceeds the

ISSN 81

http://aulivoda.org.ua/

http://document.ua/docs/tdoc9152.php


MPC an average of 1.6 times (p <0.05). In order to improve the quality of drinking water offered appropriate technological and other sanitary measures.

Keywords: water, water, drinking tap water, organochlorines, hygienic assessment. References: 1. Resolution of the UN General Assembly of 28.07.2010, No. 64/292 "The Human Right to

Water and Sanitation." [Electronic resource]. - Access mode: http://www.un.org/en/ga/64/docs/64res3.shtml.

2. The Law of Ukraine "On Ratification of the Protocol on Water and Health to the Convention on the Conservation and Use of Transboundary Watercourses in the International Lakes of 1992" of 9 July 2003, No. 1066-IV. - 2003 [Electronic resource]. - Access mode: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1066-15.

3. The Law of Ukraine "On Ensuring the Sanitary and Epidemic Well-being of the Population": dated February 24, 1994, No. 4004-XII. - 2015 [Electronic resource]. - Access mode: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4004-12.

4. The Law of Ukraine "On the National Program" Drinking Water of Ukraine "for 2006-2020": March 3, 2005, No. 2455-IV. - 2009 [Electronic resource]. - Access mode: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2455-15.

5. Hygienic requirements for drinking water intended for human consumption. SanPiN 2.2.4-171-10 with the changes introduced by the order of the Ministry of Health of Ukraine from 15.08.2011. № 505. - 2011 [Electronic resource]. - Access mode: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ST001893.html.

6. GSTU 7525: 2014 "The water is piped. Requirements and methods of quality control. " - K., 2014, 25 p.

7. Directive 98/83 / EC of the Council of the European Union "On the quality of water intended for human consumption" of November 3, 1998 (Article 1.7). [Еlectronic resource]. - Access mode: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_963

8. Prokopov V. (2004). Chlororganic compounds in drinking water: factors and conditions of education / VA Prokopov, GV Chichkovskaya, VO Zorina // Dovkillja ta zdorovya. - No. 2 (29). - С. 70 - 73.

9. National report on the quality of drinking water and the state of drinking water supply in Ukraine in 2012 / Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services of Ukraine. - Київ, 2013. - 450 с.

10. National report on the quality of drinking water and the state of drinking water supply in Ukraine in 2009 / Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services of Ukraine. - Київ, 2010. - 564 с.

11. National report on the quality of drinking water and the state of drinking water supply in Ukraine in 2012 / Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services. - Київ, 2013. - 710 с.

12. Provision of rural settlements with centralized water supply. (2014). [Electronic resource]. - Access mode: http://vodhoz.dp.ua/.

13. DBN В.2.5-74: 2013 "Water supply. External networks and structures " [Electronic resource]. - Access mode : http://www.dnaop.com/html/32623/doc-DBN_B.2.5-74_2013/.

14. Statistical data on "Reports on environmental factors that affect human health" - Request mode: E-mail: [email protected].

15. Order of the Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine from 14.09.2011, No. 324 "On the Approval of National Targets to the Protocol on Water and Health". - 2011 [Electronic resource]. - Access mode: http://document.ua/pro-zatverjzhenja-nacionalnih-cilovih-pokaznikiv-do-protoko-doc81651.html.

16. History of the Communist Party "Aulsky Vodovod" - (2010) [Electronic resource]. - Access mode: http://aulivoda.org.ua.

17. ДСТУ 4808: 2007 - Sources of centralized drinking water supply. - К .: Derzhspozhivstandart of Ukraine, - 36 p.

ISSN 82


18. Dmitrenko O. (2011). Hygienic assessment of the effect of chloroform of drinking water on public health / O.A. Dmitrenko // Abstract for the title of Cand. honey. sciences. - K. Publisher: GU "Іn-t giyeni ta meditsinskogo ekologii mm. A.N. Marseeva UAMN Ukr. "- 20 p.

19. Prokopov V. (2007). Chloro-organic compounds in drinking water and health risks / VA Prokopov, OV Zorina, O.I. Voloshchenko // Collection of reports of the International Congress "ЕТЕВК 2007". 22 - 26 May 2007, Yalta, 2007 - P. 21 - 28.

20. Methodical instructions of the Ministry of Health of Ukraine "Assessment of carcinogenic risk to public health from the use of chlorinated drinking water" № 2.2.4-122-2005 [Electronic resource]. - Access mode: http://document.ua/docs/tdoc9152.php.

21. Rublevskaya N.I. (2015) Efficiency of post-treatment of drinking tap water / NI Rublevska, V.V. Zaitsev, V.V. Koval, A.P. Shtepa, IDShokol, N.Yu.Lebedinska, L.A. Buryakova, V.V. D.Rublevsky - [Еlectronic resource]. - Access mode: http: //www.rusnauka.com/16_EISN_2015/Medecine/9_193194.doc.htm.

Статья подготовлена в рамках научно-исследовательской работы ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»: «Научное

обоснование эколого-гигиенических мероприятий по предупреждению негативного воздействия техногенных факторов на окружающую среду и

состояние здоровья населения», № госрегистрации 0108U011276, 2009-2018 гг. Статья отправлена: 22.10.2017 г.

© Зайцев В.В. © Рублевкая Н.И.

msr1-059 DOI: 10.21893/2227-6920.2017.14.1.059 УДК 614.777:543.3 (477)

ЭКОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРОБЛЕМЫ КАЧЕСТВЕННОГО ВОДОСНАБЖЕНИЯ В УСЛОВИЯХ СЕЛЬСКОЙ

МЕСТНОСТИ ECOLOGICAL-HYGIENIC ISSUES OF A PROBLEM

QUALITY WATER SUPPLY IN THE CONDITIONS OF RURAL SETTLEMETS

к.мед.н., доцент Л.В. Григоренко / PhD, assistant professor L.Hryhorenko проф., д.мед.н. А.А. Шевченко / MD, prof. A. Shevchenko

ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», ул. Вернадского, 9, г. Днепр, 49000

SI "Dnipropetrovsk Medical Academy Ministry of Health of Ukraine", Vernadsky, 9, Dnipro, 49000

Аннотация. На основании анализа доступных публикаций отечественных

и зарубежных учених можно утверждать, что проблема обеспечения сельского населения качественной питьевой водой является нерешённой.

Цель. Изучить санитарное состояние централизованных водоисточников в 6 типах таксонов Днепропетровской области за 2008 – 2014 годы, по показателям нитрифицирующей активності и рН.

Материалы и методы. Проводили изучение динамики нитрифицирующей активности (по показателям азота аммиака, нитритам, нитратам, рН) в централизованных водоисточниках в 2008–2014 годах (n = 38 260).

Результаты. Благодаря классификации сельских районов

ISSN 83


Днепропетровской области на 6 типов таксонов, впервые была проведена детальная статистическая обработка показателей нитрифицирующей активности в воде сельских таксонов. Сделаны выводы о том, что во всех сельских таксонах, кроме 6 таксона, наблюдается тенденция ухудшения самоочищающей активности во всех исследуемых источниках водоснабжения, что в ближайшее время может негативно отразиться на состоянии здоровья жителей сельских населённых пунктов.

Ключевые слова: нитрифицирующая активность, питьевая вода, самоочищение, централизованные источники, сельские таксоны.

ВСТУПЛЕНИЕ. Анализ ситуации, сложившейся в настоящее время в Украине в сфере питьевого водоснабжения и санитарного состояния источников водоснабжения, свидетельствует о реальной угрозе водного фактора для здоровья людей [11]. По данным Прокопова В.А. [10], проблема качественного питьевого водоснабжения в отдельных регионах Украины достигла критического состояния. Так как в большинстве сельских районов Украины не отвечает требованиям гигиенических стандартов по показателям минерального состава, общей жёсткости, содержанию солей, соединениям азота аммиака, нитритов, нитратов, железа, марганца и других химических веществ [7, 13]. В связи с этим, актуальным является вопрос изучения химического состава питьевой воды в сельской местности. Учреждения здравоохранения сосредоточены на выявлении причин заболеваний, особенно среди сельского населения, санитарной охране колодцев и источников питьевого водоснабжения, санации сельских колодцев с целью защиты населения от возбудителей инфекций [8]. Наличие качественной питьевой воды является одним из условий укрепления здоровья человека и устойчивого развития государства [6]. Учитывая, что большинство научных исследований в течение последних 30 лет сосредоточено на изучении санитарного состояния питьевого водоснабжения в промышленных городах [5, 9, 12], необходимость подобных исследований в сельской местности становится более научно обоснованной.

ЦЕЛЬ РАБОТЫ. Изучить санитарное состояние централизованных водоисточников во всех 6 таксонах Днепропетровской области за 2008 – 2014 годы, по показателям нитрифицирующей активности. Работа является фрагментом НИР кафедры гигиены и экологии ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»: «Научное обоснование эколого-гигиенических мероприятий по предупреждению негативного воздействия техногенных факторов на окружающую среду и состояние здоровья населения», № госрегистрации 0108U011276, 2009-2018 гг.

МАТЕРИАЛЫ И МЕТОДЫ. Проводили исследование показателей нитрифицирующей активности и рН воды за 2008–2014 годы (n=38 260). Нитрифицирующую активность во всех водоисточниках изучали по содержанию азота аммиака, нитритов, нитратов и рН согласно [1, 4]. Все сельские районы Днепропетровской области были распределены на 6 типов таксонов (рис. 1).

ISSN 84


6 таксон

1 таксон

1 таксон

2 таксон

2 таксон3 таксон

4 таксон

4 таксон 4 таксон

5 таксон

5 таксон

5 таксон

5 таксон

5 таксон

5 таксон

6 таксон

6 таксон

6 таксон

6 таксон

6 таксон

6 таксон

Рис. 1. Карта Днепропетровской области с распределением сельских районов по 6 типам таксонов.

Статистические показатели включали: число наблюдений (n), среднее

арифметическое (M), ошибка средней (m), медиана (Ме), 25–75 % доверительный интервал (ДИ). Исследование изучаемых факторов проводили при помощи дисперсионного анализа ANOVA. Статистическую обработку данных проводили с помощью стандартного пакета StatSoftInc. (серийный номер AGAR 909E415822FA).

РЕЗУЛЬТАТЫ И ИХ ОБСУЖДЕНИЕ. Для поверхностных водоисточников 1 таксона присуща тенденция к понижению уровня нитратов на фоне незначительного снижения содержания азота аммиака в течение 2008 – 2014 годов, что свидетельствует о неблагоприятной динамике самоочищения воды. Так, азот аммиака постепенно снижался: от (0,31±0,08) мг/дм3 в 2008 году до (0,22±0,06) мг/дм3 в 2013 году, и возвращался до исходного уровня: 0,31±0,05 мг/дм3 в 2014 году. В частности, за аналогичный период наблюдения достоверно снижалось содержание нитратов в 2,6 раз: от (2,80±0,80) (1,07±0,39) мг/дм3 (p<0,001). Окисляемость в воде 1 таксона характеризовалась вероятной динамикой к увеличению в 4,8 раза за 2008 – 2014 годах: от (0,84±0,21) до (4,04±0,83) мгО2/дм3 (p<0,001). Подобная тенденция убедительно свидетельствует о постоянном росте органического загрязнения централизованных источников питьевого водоснабжения. По показателям нитрификации (азот аммиака, нитриты и нитраты) показана тенденция к завершению процессов самоочищения воды во 2 таксоне, поскольку в динамике за 2008 – 2014 годы установлено снижение содержания азота аммиака, на фоне повышения концентрации нитратов, что убедительно свидетельствует о завершении процессов нитрификации. Так, азот аммиака в воде достоверно уменьшался от (0,19±0,01) до (0,16±0,03) мг/дм3 в 1,2 раза (p<0,001). Тогда как нитраты в динамике достоверно увеличивались: от (1,07±0,47) до (2,50±0,25) мг/дм3 в 2,3 раза (p<0,001).

ISSN 85


Характеризуя поверхностные источники водоснабжения 3 таксона следует отметить, что в воде периодически регистрируются высокие концентрации азота аммиака: 1,06 ПДК (в 2009 году), 1,52 ПДК (в 2011 году) и окисляемости: 1,42 ПДК (в 2012 – 2013 годах), 1,36 ПДК (в 2014 году), что вероятно свидетельствует о чрезвычайно высоком поступлении органических веществ в централизованные водоисточники. В то же время, установлена неблагоприятная динамика самоочищения воды, поскольку наблюдается достоверное снижение содержания азота аммиака на фоне понижения нитратов. Следовательно, содержание азота аммиака уменьшилось вдвое от (0,34±0,03) до (0,17±0,03) мг/дм3, на фоне снижения нитратов в 1,3 раза: от (3,18±0,27) до (2,44±0,41) мг/дм3 (p<0,001). В воде 4 таксона наблюдается незавершённость протекания процессов нитрификации, поскольку в динамике за 7 – летний период определено увеличение содержания азота аммиака, на фоне снижения нитритов и увеличения нитратов. Самое высокое содержание азота аммиака достоверно показано в 2011 году: 0,22±0,01 мг/дм3 (p<0,001), нитритов – в 2008 году: 0,038±0,007 мг/дм3 (p<0,001), нитратов – в 2011 году: 21,48±3,80 мг/дм3 (p<0,001), окисляемости – в 2008 году: 6,63±0,12 мгО2/дм3 (p<0,001). Также в поверхностных источниках питьевого водоснабжения этого таксона обнаружена высокая окисляемость в отдельные годы: 1,33 ПДК (в 2008 году), 1,07 ПДК (в 2009 году), 1,15 ПДК (в 2014 году).

Выявлено неблагоприятное течение процессов самоочищения воды в централизованных водоисточниках 5 таксона, поскольку в динамике за 7 лет происходило достоверное увеличение азота аммиака, на фоне повышения содержания нитритов и нитратов. Так, азот аммиака достоверно увеличивался: от (0,17±0,01) до (0,19±0,05) мг/дм3 (p<0,001) в 1,12 раз в течение 2008 – 2014 годов, на фоне вероятного роста нитритов в 47 раз: от (0,017±0,002) до (0,80±0,08) мг/дм3 (p<0,001), а также вероятного увеличения содержания нитратов в 1,13 раз: от (6,38±0,52) до (7,23±0,63) мг/дм3 (p<0,001). Характерна тенденция к снижению окисляемости, что свидетельствует об уменьшении содержания органических веществ в источниках питьевого водоснабжения. В частности, в отдельные годы наблюдали повышенное содержание азота аммиака: 0,51±0,09 мг/дм3 (p<0,001), что соответствует 1,02 ПДК (в 2011 году), нитритов: 0,80±0,08 мг/дм3 (p<0,001), то есть 1,6 ПДК (в 2014 году) и окисляемости: 6,06±0,46 мгО2/дм3 (p<0,001), а именно 1,21 ПДК (в 2010 году).

Наиболее неблагоприятная динамика протекания процессов нитрификации, в сравнении с предыдущими 1 – 5 типами таксонов, проходила в 6 таксоне. Так, в поверхностных источниках питьевого водоснабжения происходило достоверное снижение в динамике содержания азота аммиака, на фоне снижения нитритов, нитратов и окисляемости. С 2008 до 2014 годов содержание азота аммиака достоверно снизилось в 2,9 раз: 0,12±0,01 мг/дм3 (p<0,001). Одновременно содержание нитратов достоверно уменьшилось в 1,6 раза: 2,71±0,53 мг/дм3

(p<0,001), на фоне достоверного уменьшения нитритов в 5,6 раз: 0,005±0,002 мг/дм3 (p<0,001). В частности, в отдельные годы наблюдали повышенные концентрации окисляемости: 5,88±0,24 мгО2/дм3 (p<0,001), то есть 1,18 ПДК – в 2010 году, 5,55±0,47 мгО2/дм3 (p<0,001), то есть 1,11 ПДК – в 2013

ISSN 86


году. Таким образом, на фоне нормального или низкого поступления органических веществ в поверхностные водоисточники, о чём свидетельствует динамика снижения окисляемости за 7 – летний период наблюдения, происходит неблагоприятное течение самоочищения этих источников водоснабжения, что обусловлено незавершённостью процессов нитрификации, или низкой способностью этих водоисточников к самоочищению, благодаря одновременному снижению в динамике содержания азота аммиака, нитритов, нитратов и окисляемости (рис. 2).

0,35 0,26 0,17 0,088 0,32 0,12

0,028 0,015 0,024 0,014 0,067 0,003 0,005

4,38 4,72

6

2,49 2,61 2,71

0,220,69

01234567

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Азот аммиака Нитриты Нитраты

Рис. 2. Динамика показателей нитрифицирующей активности в воде централизованных источников водоснабжения 6 таксона

Днепропетровской области за (2008 – 2014) годы. Среднемноголетние показатели рН, азота аммиака, нитритов и нитратов в разных типах сельских таксонов области показаны в (табл. 1).

Таблица 1

Химический состав в централизованных водоисточниках сельских таксонов Днепропетровской области за (2008 – 2014) годы

Тип сельского таксона

Среднемноголетние показатели качества воды (M±m) pH

Азот аммиака,

мг/ дм3 Нитриты,

мг/ дм3 Нитраты, мг/ дм3

1 7,54±0,11 n = 335 Me =7,664 25–75 % ДИ (7,285 - 7,71)

0,18±0,04 n = 344 Me = 0,143 25–75 % ДИ (0,135 – 0,287)

2,22±0,02 n = 344 Me = 0,011 25–75 % ДИ (0,0041 – 0,0276)

1,74±0,43 n = 469 Me = 1,393 25–75 % ДИ (0,832 – 2,805)

2 7,75±0,09 n = 379 Me=7,791 25–75 % ДИ (7,643 –7,974)

0,18±0,01 n = 370 Me = 0,167 25–75 % ДИ (0,152 – 0,198)

0,0012±0,0015 n = 370 Me=0,0072 25–75 % ДИ (0,00143 - 0,00835)

3,09±1,03 n = 389 Me = 2,25 25–75 % ДИ (1,075 – 5,75)

ISSN 87


3 7,45±0,04 n = 238 Me=7,415 25–75 % ДИ (7,23 -7,64)

0,48±0,06 n = 180 Me = 0,44 25–75 % ДИ (0,326 – 0,72)

0,014±0,002 n = 180 Me = 0,012 25–75 % ДИ (0,0056 – 0,0184)

3,37±0,69 n = 246 Me = 3,184 25–75 % ДИ (2,298 – 4,762)

4 7,55±0,05

n = 597 Me=7,61 25–75 % ДИ (7,484 – 7,64)

0,16±0,02 n = 573 Me = 0,151 25–75 % ДИ (0,13 -0,204)

0,0152±0,0056 n = 573 Me=0,0092 25–75 % ДИ (0,0053 – 0,0255)

6,52±0,53 n = 657 Me = 4,208 25–75 % ДИ (3,251 – 5,492)

5 7,35±0,03 n = 663 Me=7,374 25–75 % ДИ (7,3 – 7,381)

0,28±0,05 n = 581 Me = 0,238 25–75 % ДИ (0,199 – 0,355)

0,14±0,01 n = 581 Me =0,0181 25–75 % ДИ (0,0167 – 0,0551)

6,57±0,92 n = 485 Me = 6,757 25–75 % ДИ (5,769 – 8,404)

6 7,40±0,04 n = 1000 Me=7,432 25–75 % ДИ (7,31 – 7,455)

0,22±0,04 n = 1131 Me = 0,221 25–75 % ДИ (0,134 – 0,309)

0,022±0,008 n = 1131 Me =0,0153 25–75 % ДИ (0,0073 – 0,0269)

3,37±0,67 n = 997 Me = 2,712 25–75 % ДИ (2,522 – 4,637)

Примечание: ДИ – доверительный интервал; n – число наблюдений; Ме – медиана.

Установлено, что среднемноголетний показатель рН воды находился в пределах допустимого значения во всех сельських таксонах Днепропетровской области. Так, в воде разных сельских таксонов значение рН колебалось от (7,35±0,03) до (7,75±0,09) (p<0,001).

ВЫВОДЫ. В воде централизованных водоисточников 1–6 сельских таксонов Днепропетровской области, кроме 2 таксона, выявлено превышение содержания показателей нитрифицирующей активности в отдельные годы наблюдения: в 1 таксоне: нитритов (30,9 ПДК) в 2012 году; в 3 таксоне: азота аммиака (1,06 – 1,52) ПДК в 2009 – 2011 годах; в 5 таксоне – азота аммиака (1,02 ПДК) в 2011 году, нитритов (1,6 ПДК) в 2014 году, что свидетельствует о неблагоприятном течении процессов самоочищения.

Перспектива дальнейших исследований обусловлена внедрением коллективных установок доочищенной питьевой воды в первую очередь в сельских таксонах, в связи с ухудшением способности водоисточников к самоочищенню и увеличению заболеваемости среди сельского населения болезнями крови и органов кроветворения, анемией, что доказано нами в работах [2, 3].

ISSN 88


Литература: 1. ГОСТ 7525:2014. Вода питьевая. Требования и методы контроля

качества. – Киев: Минэкономразвития Украины, 2014. – 25 с. 2. Григоренко Л.В. Влияние химических показателей качества питьевой

воды на заболеваемость жителей сельских таксонов Днепропетровской области / Л.В. Григоренко // Сборник научных трудов сотрудников НМАПО им. П.Л. Шупика. - Выпуск 25 Книга 1. - М., 2016. - С. 110 - 113.

3. Григоренко Л.В. Экологические аспекты проблемы доочищенной питьевой воды в сельских таксонах. Оценка неканцерогенных рисков для здоровья сельских жителей / Л.В. Григоренко, А.А. Шевченко // Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2016. - 145 с. - Режим доступа: http://dnb.d-nb.de.

4. ГСанПиН 2.2.4–171–10. Гигиенические требования к воде питьевой, предназначенной для употребления человеком: Государственные санитарные нормы и правила; утв. приказом МИНЗДРАВА от 12.05.2010 г. № 400; Зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины 1 июля 2010 г. № 452/17747. – Режим доступа: http://normativ.ua/types/tdoc19074.php.

5. Гуленко С.В. Гигиеническая оценка канцерогенного риска для здоровья из–за употребления хлорированной питьевой воды / С.В. Гуленко, В.А. Прокопов // Внешняя среда и здоровье. – 2013. – № 2 (65). – С. 50–54.

6. Здоровье населения Украины: влияние генетических процессов / Сердюк А. М., Тимченко А.И., Елагин В.В. и др. // Журнал АМН Украины. 2007. – Т. 13. –№ 1. – С. 78–92.

7. Национальный доклад о качестве питьевой воды и состоянии питьевого водоснабжения в Украине в 2012 году [Электронный ресурс] / Министерство регионального развития, строительства и жилищно – коммунального хозяйства Украины. – Режим доступа: http://minregion.gov.ua/discussion.

8. О кризисном состоянии в здоровье населения "страны с рыночными преобразованиями" / Рудень В.В., Гутор Т.Г., Сидорчук А.М. // Охрана здоровья Украины. – 2006. – № 3–4. – С. 52–59.

9. Прокопов В.А. Влияние минерального состава питьевой воды на состояние здоровья населения / В. А. Прокопов, О. Б. Липовецкая // Гигиена населенных мест. – Выпуск 59. – К., 2012. – С. 63–74.

10. Прокопов В.А. Питьевая вода Украины: медико – экологические и санитарно – гигиенические аспекты / В.А. Прокопов // Под ред. д. мед. наук, профессора, академика НАМН Украины Сердюка А.М. – К., 2015. – 270 с.

11. Профилактика неинфекционных заболеваний, связанных с образом жизни, особенностями питания и водоснабжения – весомое направление национальной стратегии охраны здоровья населения Украины / Сердюк А.М., Полька Н.С., Гулич М.П. // Научный журнал Президиума академии медицинских наук. – К., 2010. – Т. 16. – № 2. – С. 299–306.

12. Скурданов С. Е. Неинфекционная заболеваемость населения и риски для здоровья в связи с качеством питьевой воды / С.Е. Скурданов, С.В. Куркатов // Гигиена и санитария. – 2011. – № 6. – С. 30–32.

13. Стратегия использования ресурсов питьевых подземных вод для

ISSN 89

http://dnb.d-nb.de/

http://normativ.ua/types/tdoc19074.php


водоснабжения / Ставицкий Е.А., Рудько Г. И., Яковлева Е. А. – Киев, 2011. – 347 с.

Abstract Based on the available publications analysis of the national and foreign scientists, it should

be argued that problem of providing rural population with quality drinking water is unresolved. Purpose. To research sanitary state of centralized water sources in the 6 types of tacsons in

Dnipropetrovsk region for 2008 – 2014 years, by the indicators of nitrification activity and рН. Materials and methods. It was carried out investigation dynamics of the nitrification activity

(by the indicators of nitrogen ammonia, nitrites, nitrates and pH) in the centralized water supply sources between 2008 and 2014 year (n = 38 260).

Results. According to the classification of rural districts of Dnipropetrovsk region on 6 types of tacsons, were carried out detailed statistical analysis of the nitrifying activity indicators in the rural tacsons. It was observed, that in all rural tacsons, except 6 type of tacson, had been shown a tendency to deterioration self-cleaning activity in all investigated water sources, which should carried out in the nearest future to the decreasing of the peasants health in the rural settlements.

Keywords: nitrates activity, drinking water, self – purification, centralized sources, rural tacsons.

References: 1. GOST 7525: 2014. Drinking water. Requirements and methods of quality control. - Kyiv:

Ministry of Economic Development of Ukraine, 2014. - 25 p. 2. Hryhorenko L.V. (2016). Influence of chemical indicators of drinking water quality on

incidence of residents of rural taxons of Dnipropetrovsk region / L.V. Hryhorenko // Collection of scientific works NMAPE employees, named by P.L Shupika – Issue 25. – Volume 1. – P. 110 - 113.

3. Hryhorenko L.V. (2016). Environmental aspects of the problem of refined drinking water in rural taxons. Assessment of non-carcinogenic risks to the health of rural residents / L.V. Hryhorenko, A.A. Shevchenko. – Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2016. - 145 p. [Electronic resource]. - Access mode: http://dnb.d-nb.de.

4. GSANPiN 2.2.4-171-10. Hygienic requirements for drinking water intended for human consumption: State sanitary norms and rules; ratified the order of MINSDRAVA from May 12, 2010 № 400; Registered in the Ministry of Justice of Ukraine on July 1, 2010, No. 452/17747. - Access mode: http://normativ.ua/types/tdoc19074.php.

5. Gulenko S.V., Prokopov V.A. (2013). Hygienic assessment of carcinogenic risk to health due to the use of chlorinated drinking water. External environment and health. 2 (65): 50-54.

6. Serdyuk AM, Timchenko AI, Elagin VV. (2007). Health of the population of Ukraine: the influence of genetic processes. Journal of the Academy of Medical Sciences of Ukraine. 13 (1): 78-92.

7. National report on the quality of drinking water and the state of drinking water supply in Ukraine in 2012 [Electronic resource] / Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services of Ukraine. - Mode of access: http://minregion.gov.ua/discussion.

8. Ruden VV, Gutor TG, Sidorchuk AM. (2006). On the crisis situation in the health of the population "countries with market transformations". Protection of health of Ukraine. 3(4): 52-59.

9. Prokopov V.A., Lipovetskaya O. B. (2012). Influence of mineral composition of drinking water on the state of health of the population. Hygiene of populated areas. 59: 63-74.

10. Prokopov V.A. (2015). Drinking water of Ukraine: medical-ecological and sanitary-hygienic aspects. Ed. by professor, academician of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine Serdyuk A.M. - K., 2015. - 270 p.

11. Serdyuk AM, Polka N.S., Gulich MP (2010). Prevention of noncommunicable diseases connected with lifestyle, peculiarities of nutrition and water supply - the important direction of the national strategy of public health protection of Ukraine. Scientific Journal of the Presidium of the Academy of Medical Sciences. 16 (2): 299-306.

12. Skrardanov S.E. (2011). Non-communicable morbidity of the population and risks to

ISSN 90

http://dnb.d-nb.de/

http://normativ.ua/types/tdoc19074.php

http://minregion.gov.ua/discussion


health in connection with the quality of drinking water. Hygiene and sanitation. 6: 30-32. 13. Stavitsky E.A., Rudko G.I., Yakovleva E.A. (2011). Strategy of use of drinking

groundwater resources for water supply. – 347 p. Статья подготовлена в рамках НИР кафедры гигиены и экологии ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»: «Научное

обоснование эколого-гигиенических мероприятий по предупреждению негативного воздействия техногенных факторов на окружающую среду и

состояние здоровья населения», № госрегистрации 0108U011276, 2009-2018 гг. msr1-009 УДК 616.314.13-085-098

ХИМИЧЕСКИЙ СОСТАВ И МИКРОТВЕРДОСТЬ ЭМАЛИ ЗУБОВ С КЛИНОВИДНЫМ ДЕФЕКТОМ

CHEMICAL COMPOSITION AND MICROHARDNESS OF THE TEETH ENAMEL WITH WEDGE-SHAPED DEFECT

к.мед.н., доц. Заболотная И.И./c.med.n., dots. Zabolotna I. I. Донецкий национальный медицинский университет, Лиман, Привокзальная, 29,

84404 Donetsk National Medical University, Liman, Privokzalnaya street, 29, 84404

Аннотация. В работе представлены результаты определения химического

состава и микротвердости эмали зубов с клиновидным дефектом в зависимости от глубины микротрещин эмали. Выявленные особенности перспективно использовать для разработки дифференцированного подхода к лечению клиновидных дефектов зубов.

Ключевые слова: микротрещины, клиновидный дефект, эмаль Введение. Изменение содержания микро- и макроэлементов в зубной

эмали является результатом определенных физиологических состояний и приводит к изменению свойств твердых тканей. Практическое значение имеют не только количественные характеристики, но и относительные изменения [1]. В стоматологической практике довольно часто диагностируются пришеечные поражения, образующиеся на границе эмаль⁄цемент, - клиновидные дефекты и микротрещины, которые приводят к развитию гиперчувствительности и неудовлетворительному внешнему виду зубов [2,3]. Наиболее эффективным методом их лечения является пломбирование, которое не дифференцируется в зависимости от вида патологии твердых тканей зубов [4]. Но результаты собственных исследований и данные литературы свидетельствуют о том, что для повышения эффективности реабилитации данной группы пациентов современные методы лечения клиновидного дефекта должны быть направлены на урегулирование процессов де- и реминерализации твердых тканей, что невозможно без учета морфологических особенностей их состояния [5-7]. Микротвердость зуба является одним из важных показателей его микромеханической прочности, связанным с физико-химическими изменениями, происходящими в эмали в результате внешних и внутренних влияний [8]. На сегодняшний день в практической стоматологии нет

ISSN 91


объективных критериев, соблюдение которых позволило бы стабильно добиваться успеха при оперативном лечении некариозной патологии. По нашему мнению, такими критериями могут быть оценка состояния твердых тканей зуба и методика подготовки полости. Это обусловливает целесообразность изучения химического состава и микротвердости эмали в различных анатомических областях зубов с клиновидным дефектом в зависимости от глубины микротрещин.

Материал и методы исследования. Объектом исследования были 10 удаленных по клиническим показаниям зубов обеих челюстей и их шлифы (распилы вдоль центральной оси через середину вестибулярной поверхности) пациентов 25-54 лет, которые очищали, заливали в формы, полировали. Диагностировали три типа трещин в зависимости от сложности их выявления (С.Б. Иванова,1984): І – очень тонкие, заметные после тщательного высушивания поверхности зуба, при применении окрашивания 1% раствором метиленового синего, дополнительного освещения и бинокулярной лупы; ІІ – обнаруживали при дополнительном освещении без дополнительного увеличения; ІІІ – определяли невооруженным глазом при обычном освещении [9]. Использовали растровый (сканирующий) электронный микроскоп JSM-6490 LV с системой энергодисперсионного рентгеновского микроанализа INCA Penta FETх3. Образцы закрепляли на предметном стекле и в вакуумной установке напыляли углеродом. Микротвердость определялась в наружных, срединных, внутренних слоях эмали в области режущего края (бугра), экватора, коронковой поверхности клиновидного дефекта образцов. Использовали метод вдавливания в испытываемый материал алмазного индентора прибора ПМТ-3 в виде правильной четырехгранной пирамидки с углом при вершине 136◦ под нагрузкой 50г в течение 5 с – по методике С.М. Ремизов, 1965 [10]. Измерение диагоналей отпечатка производили с помощью встроенной отсчетно-проекционной системы. Величину микротвердости (в кг⁄мм²) рассчитывали по формуле: Н=1854*Р⁄d², где Р – нагрузка на индентор в г; d – диагональ отпечатка в мкм.

Результаты и их обсуждение. На первом этапе был изучен химический состав эмали образцов в зоне режущего края (бугра) (табл. 1). Была определена разница в содержании фосфора, хлора, калия и кальция в зависимости от глубины микротрещин (p<0,05). Концентрация фосфора, хлора и кальция была наибольшей в зубах, имеющих дефекты ІІ типа (р<0,001). При этом содержание фосфора и кальция в данной группе было достоверно большим, чем в образцах с ІІІ типом, p<0,05. Наименьшее количество макроэлементов и хлора было определено в зубах с І типом, p<0,05. Калия же, наоборот, было достоверно больше в группе образцов с І типом, в группах со ІІ и ІІІ типами – одинаковая концентрация (р=0,044).

На следующем этапе был проведен сравнительный рентгеноспектральный анализ химического состава эмали зубов в области экватора (табл. 2). Были выявлены различия в содержании фосфора: наибольшее его количество определялось в образцах со ІІ типом, а наименьшее – при наличии дефектов І типа, p=0,015.

ISSN 92


Таблица 1 Химический состав эмали режущего края (бугра) норм.масс.%, X ±m

Хим. элемент І тип ІІ тип ІІІ тип

Уровень значимости отличия, p

C 26,92±1,54#$ 17,50±0,41# 10,62±0,51$ <0,001* O 47,26±0,72$ 34,55±0,77# 49,77±1,25$ <0,001* Na 0,36±0,01 0,21±0,02 0,27±0,06 0,076 Mg 0,13±0,01 0,10±0,01 0,10±0,02 0,557 Al 0,01±0,01 0,01±0,01 0,03±0,01 0,584 P 9,25±0,27#$ 15,97±0,10# 14,20±0,34$ <0,001* S 0,06±0,02 0,02±0,01 0,02±0,01 0,180 Cl 0,29±0,02#$ 0,58±0,02 0,54±0,02 <0,001* K 0,09±0,03 0,03±0,01 0,03±0,01 0,044* Ca 15,51±0,57#$ 31,00±0,47# 24,39±0,69$ <0,001* Zn 0,13±0,03 0,10±0,02 0,16±0,06 0,453

Примечание: # – отличие от образцов с ІІІ типом статистически значимо, p<0,05; $ – отличие от образцов со ІІ типом статистически значимо, p<0,05; * - отличие между группами статистически значимо по результатам дисперсионного анализа (или критерия Крускалла-Уоллиса), p<0,05.

Таблица 2 Химический состав эмали экватора норм.масс.%, X ±m



C 32,34±3,94#$ 17,29±1,17 18,56±0,51 <0,001* O 22,93±7,56#$ 36,83±0,89 36,90±0,43 <0,001* Na 0,12±0,03 0,75±0,41 0,30±0,02 0,715 Mg 0,05±0,02 0,11±0,01 0,08±0,02 0,059 Al 0,05±0,02 0,03±0,01 0,03±0,01 0,446 P 13,66±0,09$ 15,58±0,28 15,36±0,12 0,015* S 0,02±0,01 0,06±0,03 0,01±0,01 0,589 Cl 0,49±0,01 0,89±0,39 0,52±0,03 0,828 K 0,05±0,02 0,03±0,01 0,02±0,01 0,624 Ca 30,18±3,57 28,35±0,50 28,31±0,14 0,550 Zn 0,12±0,08 0,14±0,02 0,07±0,03 0,347


В дальнейшем был изучен химический состав поверхностной эмали

пришеечной области зубов (табл. 3). Были выявлены достоверные различия в содержании всех изученных химических элементов за исключением алюминия, серы, хлора и цинка (р>0,05). При этом концентрация натрия, магния и фосфора

ISSN 93


была выше в эмали образцов со ІІ типом (р<0,001). Наименьшее количество натрия было определено в зубах с ІІІ типом, а магния одинаково содержалось в зубах с І и ІІІ типами (р<0,001). Фосфора было достоверно меньше в эмали образцов с І типом дефектов (р<0,001). Содержание калия и кальция, наоборот, было наименьшим в зубах со ІІ типом, p<0,05. Большее количество калия определялось в образцах с І типом (р=0,010). Концентрация кальция была выше в эмали зубов с ІІІ типом микротрещин (р<0,001).

Таблица 3 Химический состав эмали пришеечной области норм.масс.%, X ±m



C 35,29±1,88#$ 13,43±0,16# 24,65±0,97$ <0,001* O 26,06±3,71$ 47,14±0,12# 14,98±1,69$ <0,001* Na 0,22±0,04$ 0,62±0,02# 0,20±0,03$ <0,001* Mg 0,08±0,02$ 0,16±0,01# 0,08±0,02$ <0,001* Al 0,04±0,01 0,03±0,01 0,05±0,02 0,766 P 11,77±0,37#$ 14,28±0,05 13,85±0,72 <0,001* S 0,08±0,03 0,02±0 0,05±0,01 0,051 Cl 0,28±0,04 0,30±0,01 0,38±0,07 0,202 K 0,06±0,01# 0,03±0,01 0,04±0,02 0,010* Ca 26,01±2,72# 24,00±0,10# 45,72±1,93$ <0,001* Zn 0,14±0,05 0,06±0,02 0,25±0,09 0,354


На следующем этапе была изучена микротвердость эмали образцов в

зависимости от глубины микротрещин (табл. 4). Так, результаты показали, что в образцах с І типом дефектов микротвердость в области экватора (365,1±9,6 кг⁄мм²) была выше, а в зоне режущего края (бугра) (352,4±12,4 кг⁄мм²) - ниже (р=0,694). В зубах, имеющих ІІ тип микротрещин, значения были более высокими в области режущего края (бугра) (372,1±8,3 кг⁄мм²), более низкими – в зоне коронковой поверхности клиновидного дефекта (364,2±8,0 кг⁄мм²) (р=0,738). Это, возможно, связано с тем, что исследованные образцы со ІІ типом микротрещин, помимо клиновидного дефекта, имели физиологическую стираемость, что способствовало упрочнению эмали в зоне режущего края (бугра). Обратная тенденция в показателях микротвердости эмали наблюдалась в зубах с дефектами ІІІ типа. Так, наибольшие ее значения были определены в области коронковой поверхности клиновидного дефекта (365,2±15 кг⁄мм²), а наименьшие – в зоне режущего края (бугра) (323,2±12,4 кг⁄мм²) (р=0,075). Следует отметить, что различия в микротвердости эмали образцов с клиновидным дефектом в рассмотренных топографических областях не были достоверными (р>0,05).

ISSN 94


Таблица 4 Микротвердость эмали кг∕мм², X ±m

Тип микротре- щин

Область исследования

Режущий край

(бугор) Экватор

Коронковая поверхность

клиновидного дефекта


І 352,4±12,4 365,1±9,6 355,9±13 0,694 ІІ 372,1±8,3 368,1±5,9 364,2±8,0 0,738 ІІІ 323,2±12,4 333,9±9,6 365,2±15 0,075

Уровень значимости отличия, p 0,031* 0,018* 0,804 Примечание: * - отличие между показателями статистически значимо по

результатам дисперсионного анализа (или критерия Крускала-Уоллиса), p<0,05.

Анализируя показатели прочности эмали, в зависимости от глубины дефектов, было выявлено, что в зоне режущего края (бугра) и экватора они статистически значимо отличались (соответственно, р=0,031 и р=0,018): наименьшие значения диагностировались в зубах с глубокими дефектами ІІІ типа, наибольшие – в образцах с дефектами ІІ типа. Микротвердость эмали в зоне коронковой поверхности, в зависимости от глубины микротрещин, статистически значимо не отличалась (р=0,804): наименьшие показатели диагностировались в зубах с менее глубокими дефектами І типа, а наибольшие – с глубокими микротрещинами ІІІ типа.

Заключение и выводы. Было определено достоверное различие в количественном распределении фосфора в исследованных зонах эмали в зависимости от глубины микротрещин, p<0,05. Его содержание было большим в эмали зубов с микротрещинами ІІ типа: в области режущего края (бугра) – в 1,70±0,10 раз; на экваторе - в 1,14±0,02 раз; в пришеечной области - в 1,21±0,02 раз по сравнению с образцами, имеющими микротрещины І типа, где количество фосфора было наименьшим, p<0,05. Обращает на себя внимание уровень содержания цинка в эмали образцов: его повышение сопровождалось увеличением уровня кальция на экваторе при наличии микротрещин І типа и в пришеечной области при наличии микротрещин І и ІІІ типов.

Микротвердость зубов с клиновидным дефектом статистически значимо различалась, в зависимости от глубины микротрещин, в области режущего края (бугра) и экватора (р=0,031 и р=0,018, соответственно), но ее значения были ниже при глубоких дефектах ІІІ типа и выше – при наличии микротрещин ІІ типа. Некоторое несоответствие в содержании кальция и фосфора в поверхностной эмали с полученными показателями микротвердости указывает на то, что все сложные адаптационные процессы, происходящие в твердых тканях зубов, протекают во всей их толще, а не только в поверхностных слоях.

Так как микротвердость находится в прямой зависимости от степени минерализации твердых тканей зубов, повысив минерализацию эмали с микроскопическими дефектами (І типа), можно увеличить ее микротвердость,

ISSN 95


не допуская ее статистически значимого снижения (микротрещины ІІ типа) и, тем самым, предупредить прогрессирование некариозной патологии. Выявленные особенности в минеральном составе поверхностной эмали и микротвердости зубов с клиновидным дефектом, в зависимости от глубины микротрещин, перспективно использовать для разработки дифференцированного подхода к их профилактике и лечению.

Литература: 1. Фастовець О.О. Мінеральний склад твердих тканин зуба при

фізіологічному, затриманому і патологічному стиранні ⁄О.О. Фастовець ⁄⁄Мед.перспективи. – 2006. – Т. 11, №1. – С. 99-102.

2. Луцкая И.К. Частота трещин эмали и дентина в постоянных зубах ⁄И.К. Луцкая, Г.С. Ничипорович ⁄⁄Стоматологический журнал. – 2006. – №2. – С. 87-91.

3. Арутюнов С.Д. Современные нанокомпозиты в технологии замещения клиновидных дефектов зубов ⁄С.Д. Арутюнов, В.М. Карпова, А.В. Бейтан ⁄⁄Институт стоматологии. – 2006. - №3. – С. 56-57.

4. Максимовский Ю.М. Современный взгляд на лечение эрозии и клиновидного дефекта твердых тканей зубов ⁄Ю.М. Максимовский, В.А. Кудряшова, В.М. Гринин ⁄⁄Стоматология для всех. – 2005. - №1. – С. 22-23.

5. Цимбалистов А.В. Клиническое значение микроструктуры и минерализации твердых тканей зубов при лечении клиновидных дефектов ⁄А.В. Цимбалистов, В.Д. Жидких, Р.А. Садиков ⁄⁄Новое в стоматологии. – 2000. - №3 (83). – С. 12-18.

6. Заболотная И.И. Результаты количественного рентгеноспектрального анализа пришеечной области зубов ⁄И.И. Заболотная ⁄⁄Медицинский журнал. – 2013. - №1. – С. 86-87.

7. Макеева И.М. Электронно-микроскопическое исследование твердых тканей зуба при клиновидных дефектах ⁄И.М. Макеева, С.Ф. Бякова, В.П. Чуев ⁄⁄Стоматология. – 2009. - №4. – С. 39-42.

8. Гайдарова Т.А. Способ прижизненного измерения твердости тканей зуба ⁄Т.А. Гайдарова, Н.А. Еремина Способ прижизненного измерения твердости тканей зуба ⁄⁄Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. – 2007. - №6 (58). – С. 92-95.

9. Петрикас А.Ж. Трещины твердых тканей зубов и их значение в клинической практике ⁄А.Ж. Петрикас, С.Б. Иванова ⁄⁄Стоматология. – 1985. – Т.64, №2. – С. 79-82.

10. Ремизов С.М. Определение микротвердости для сравнительной оценки зубной ткани здоровых и больных зубов человека ⁄С.М. Ремизов ⁄⁄Стоматология. – 1965. - №3. – С. 33-37.

Abstract Purpose: examination of chemical composition and enamel microhardness in different

anatomical areas of teeth with wedge-shaped defect depending on the micro cracks depth and explanation of operative therapy approach. Methods: subject of research – 10 teeth of the both jaws extracted as clinically indicated, longitudinal sections of teeth of patients from 25 to 54 years old, who were diagnosed with three types of micro cracks (SB Ivanovа, 1984). JSM-6490 LV

ISSN 96


focused beam electronic microscope (scanning) with system of energy-dispersive x-ray microanalysis INCA Penta FETх3 was used. The microhardness was determined by the method of indentation of the diamond indentor of PMT-3 device in accordance with the method of S.M. Remizov (1965).

Results: statistically significant difference in phosphorus, chloride, kalium, calcium was determined – in the area of cutting edge (tubercle); phosphorus – at the contour height; natrium, magnesium and phosphorus – in the samples enamel precervical area (р<0,05). The differences in the indicators of the enamel microhardness in different research areas (р>0,05) were not revealed

Conclusions: differences between phosphorus content depending on the micro cracks depth (p<0,05) were revealed in all areas. It’s content was higher in the teeth enamel with micro cracks of the II type: in the area of cutting edge (tubercle) – 1,70±0,10 times; at the contour height – 1,14±0,02 times; in precervical area - 1,21±0,02 times against the samples with micro cracks of the I type, where the phosphorus content was minimal (p<0,05). Statistically microhardness in the area of cutting edge (tubercle) and at the contour height (р=0,031 and р=0,018 respectively) was significantly different due to the depth of micro cracks, but its indicator values were lower for deep defects of type III and higher in the case of microcracks type II. In perspective these distinguishing features revealed can be used for development of differential approach for treatment of the teeth with wedge-shaped defects.

Key words: micro cracks, wedge-shaped defect, enamel References: 1. Fastovets O.O. Mineralny sklad tverdykh tkaney zuba pri fiziologichnomu, zatrymanomu i

patologichnomu styranni. Med.perspektivy.2006;1:99-102. 2. Lutskaya I.К., Nichiporovich G.S. The frequency of fissures in the enamel and dentin of

permanent teeth. Stomatologicheskiy zhurnal.2006;2:87-91. 3. Аrutyunov S.D. Sоvrеmеnnyе nаnоkоmpоzsity v tеkhnоlоgii zаmеshеniya klinоvsdnykh

dеfеktоv zubоv. Institut stоmаtоlоgii.2006;3:56-57. 4. Mаksimоvskiy Yu.M, Kudryashova V.A., Grinin V.M. Sоvrеmеnnyy vzglyad nа lеchеnsе

erоzii i klinоvidnоgо dеfеktа tvеrdykh tkаnеy zubоv. Stomatologiya dlya vsekh.2005;1:22-23. 5. Tsymbalistov А.V., Zhidkikh V.D., Sadikov Р.А. Кlinichеskое znаchеnsе mikrоstruktury i

minerаlizаtsii tverdykh tkaney zubov pri lechenii klinоvsdnykh dеfеktоv. Novое v stоmаtоlоgii.2000;3:12-18.

6. Zabolotnaya I.I. Results of quantitative X-ray spectrum analysis of precervical teeth area. Меditsinskiy zhurnal.2013;1:86-87.

7. Маkееvа I.М., Byakova S, F., Chuev V.P. Elektronno-mikroscopicheskoe issledovanie tverdykh tkaney zubf pri klinоvsdnykh dеfеktfkh. Stоmаtоlоgiya.2009;4:39-42.

8. Gаydаrоvа Т.А., Eremina N.A. Method of intravital measurement of tooth rigidity. Bulleten VSNTS SО RАМN.2007;6(58):92-95.

9. Pеtrikаs А.Zh., Ivanova S.B. Fissures of hard dental tissues and their role in clinical practice.Stomatologiya.1985;64(2):79-82.

10. Rеmizov S.М. Determination of micro hardness for the comparative evaluation of the dental tissues of healthy and diseased human teeth.Stomatologiya. 1965;3:33-37.

Статья отправлена: 13.10.2017г. ©Заболотная И.И.

ISSN 97


msr1-021 УДК: 619:618:614.2:636.2

ЕФЕКТИВНІСТЬ СИНХРОНІЗАЦІЇ СТАТЕВОГО ЦИКЛУ У КОРІВ В УМОВАХ Пр-АТ «АГРО-СОЮЗ» СИНЕЛЬНИКІВСЬКОГО РАЙОНУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ EFFICIENCY OESTRUS CYCLE SYNCHRONISATION IN COWS UNDER

ExAT "AGRO - UNION" SINELNIKOVSKIY DISTRICT OF DNIPROPETROVSKIY REGION

Корейба Л.В., к.вет.н., доцент / Koreyba L.V., the candidate of veterinary sciences, associate professor,

Гаращук М.І., к вет.н., доцент / Haraschuk M.I., the candidate of veterinary sciences, associate professor,

Сачко Р.Г., к.с.н., старший науковий співробітник / Sachko R.H., candidate of аgricultural sciences

Жижина П.М., магістр / Zhizhina P.M., master Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Dnipropetrovsk State Agro-Economical University

Анотація. Синхронізація статевого циклу у корів за схемою: Естрофан 2 мл + Катозал 20 мл і на 34 добу і Фоліген 10 мл та через 12 годин осіменіння сприяла підвищенню заплідненості на 10 % і склала 100 % впродовж двох статевих циклів.

Ключові слова: корови, статевий цикл, синхронізація, Естрофан, Катозал, Фоліген.

Вступ. Неплідність корів є одним із найбільш суттєвих факторів, який зумовлює значні втрати господарств внаслідок недоотримання значної кількості приплоду, молочної продукції, нераціонального витрачання кормових ресурсів, праці тваринників тощо.

Поглиблення проблеми неплідності корів вітчизняні вчені пов’язують з погіршенням соціально-економічного стану господарств, невідповідністю системи організації відтворення стада великої рогатої худоби, значною контамінацією мікрофлорою сперми, що використовується для осіменіння тварин, відсутністю і безсистемним використанням лікарських засобів для відновлення відтворної здатності хворих корів.

При акушерсько-гінекологічній диспансеризації корів і телиць в більшості господарств України і в зарубіжних країнах виявляється великий відсоток неплідних тварин. Як правило більший відсоток, із усіх обстежених корів, належить вагітним – 52,8, в післяродовому періоді – 8,8 % і неплідних -38,4 %, в тому числі осімененних протягом останнього місяця – 28,8 %. З загального числа неплідних тварин штучна-набута неплідність реєструється у 43,9 %, симптоматична –у 25,5 %, аліментарна – у 16,4 %, експлуатаційна – у 10,6 %, стареча – у 2,7 %, кліматична –у 0,9 % корів [2, 4, 5, 7 ].

Симптоматична неплідність у корів господарств обумовлена функціональними розладами яєчників і запальними процесами матки, що розвиваються на тлі акушерської патології [3, 5, 6].

Огляд літератури. Головною проблемою для проведення стимуляції і

ISSN 98


синхронізації статевої охоти є підвищення заплідненості за рахунок забезпечення нормального перебігу статевого циклу і розвитку зародка, особливо на ранніх стадіях.

Останнім часом у молочному скотарстві почали застосовувати нові для України технології утримання та експлуатації високопродуктивних корів, які передбачають програмування усіх виробничих процесів, у тому числі і відтворення. З цією метою використовують організацію планових осіменінь та родів, що надає можливість контролювати виробництво молока та інтенсивно використовувати репродуктивний потенціал корів. У зв’язку з цим виникла виробнича потреба у розробці ефективних методів стимуляції та синхронізації статевої циклічності для забезпечення прояву індукованої стадії збудження та високої заплідненості у корів за короткий період часу.

В господарствах Дніпропетровської області не зважаючи на вигідне положення, тенденція спаду темпів відтворення зберігається. На підставі регулярних проведень акушерської та гінекологічної диспансеризації встановлено, що найбільше розповсюдження серед корів має симптоматична неплідність, яка досягає 33–37 % від інших форм [1, 3].

Отже, в репродуктології молочних корів проблема розробки і застосування обґрунтованих методів лікування і профілактики неплідності залишається актуальною.

Тому, метою нашої роботи було визначити ефективність проведення синхронізації статевого циклу у корів шляхом комбінованого використання аналогу Гн-РГ – Сурфагону, простагландину – F2б Естрофану, Катозалу та Фолігену.

Вихідні дані і методи. Дослідження проводили на коровах голштинської чорно-рябої породи з річною молочною продуктивністю 7000 – 9000 кг, масою тіла 550 – 600 кг, віком 3 – 4 роки в умовах приватного підприємства «Агро-Союз» Синельниківського району Дніпропетровської області.

Для вирішення поставлених завдань визначали наступні показники: перебіг родів з визначенням відсотку патологічних родів, патологію післяродового періоду, зокрема, субінволюція матки, післяродовий ендометрит, завершення інволюційних процесів на 21-у добу після отелення.

Перебіг післяродового періоду досліджували шляхом регулярного проведення ранньої акушерської диспансеризації.

На 5-у добу після отелення, крім огляду, проводили пальпацію статевого апарату через пряму кишку: визначали величину матки, її топографію та ригідність. Погана скорочуваність матки і глибоке розташування переднього краю свідчить про гіпотонію і пов'язаною з нею гострою субінволюцією, а наявність гнійного або катарального ексудату в матці на наявність запального процесу [2–4].

Результати досліджень, проведених на 5-у добу є підставою для визначення нормального чи патологічного перебігу інволюції статевих органів.

Проаналізувавши показники відтворної функції корів встановили: тривалість імпеданс-періоду, інтервалу від отелення до запліднення та розміри неплідності та вілсоток тварин, які проявили статевий цикл повторно.

ISSN 99


Ефективність біологічно активних препаратів у схемі синхронізації статевої охоти у корів визначали у експериментальному досліді, який провели на 2-ох групах корів (по 10 в кожній).

Результати. Обговорення і аналіз. Для успішного управління відтворенням у Пр-АТ «Агро-Союз» використовується синхронізація статевого циклу в корів та телиць (таблиці 1 і 2).

Таблиця 1. Схема синхронізації статевого циклу корів «Ovsynch»

1 день 7 день 9 день 10 день 35 день 42 день

Сурфагон 10 мл

Естрофан 2 мл Тетравіт 10 мл

20.00 год

Сурфагон 10 мл (Катозал

10 мл) 17.00 -20.00 год

осіменіння 8.00 год

Прогестерон 1 мл 2.5% УЗД

Таблиця 2.

Схема синхронізації статевого циклу корів «Pre-synch»

1 день 9день 16 день 18 день 19 день 44 день 51 день

Естрофан 2 мл

Тетравіт 10 мл

Сурфа- гон 10

мл

Естрофан 2 мл Тетравіт 10 мл 20.00 год

Сурфагон 10мл

(Катозал 10 мл) 17.00 -20.00 год

осіменіння 8.00

год

Прогесте- рон 1 мл

2.5% УЗД

Метод стимуляції і синхронізації стадії збудження корів розроблений на

основі схеми послідовних гормональних обробок, яка включає ститмуляцію фолікулогенезу гонадотропін рилізинг-гормоном (Сурфагон), лютеолізу препаратами простагландину Ф2альфа Естрофан).

В нашому досліді ми застосовували схему стимуляції і синхронізації статевої охоти шляхом використання гормональних і вітамінних препаратів та імуномодуляторів – Катозал.

У схемі синхронізації статевого циклу у корів другої дослідної групи Сурфагон замінили Фолігеном.

Фоліген – гормонально-вітамінний препарат пролонгованої дії для стимуляції та синхронізації статевої функції. До його складу входять: ФСГ, ЛГ, гонадотропін, естрогени, емульгатори, вітаміни А, Д3, Е.

Результати використання біологічно активних препаратів для стимуляції і синхронізації статевої охоти у дослідних корів після завершення інволюції статевих органів наведені в таблиці 3.

З таблиці 3 видно, що в обох групах запліднилося впродовж двох місяців 100% і 90,0% корів відповідно. Індекс осіменіння в першій дослідній групі корів при використанні гормональних та вітамінних препаратів складав 1,6 і 1,3 ‒ у тварин другої дослідної групи. Сервіс-період в другій групі був коротшим

ISSN 100


на 18,5 діб, ніж у корів першої групи. Таким чином, при синхронізації статевої охоти у корів схемою з

використанням Фолігену, Естрофану, Тетравіт та Катозалу заплідненість у корів другої дослідної групи підвищилася на 10 % і складала 100 % впродовж двох статевих циклів. Застосування даної схеми дозволило підвищити заплідненість до 100 % при індексі осіменіння 1,3.

Таблиця 3. Вплив фолігену, сурфагону, тетравіту, естрофану та катозалу на

відтворювальну здатність корів дослідних груп Група ‒ схема

обробки

Імпеданс- період, діб

Сервіс-період, діб

Заплід-неність,

%

Індекс осіменіння

Тривалість неплідності,

діб 1-ша дослідна

48,4±3,77

68,5±5,07

90,0 1,6

35,6±5,23

2-га дослідна

38,7±5,13 47,2±6,32 100 1,3 27,1±5,51

Висновок. В умовах Пр-АТ «Агро-Союз» Синельниківського району

Дніпропетровської області синхронізація статевої охоти у корів схемою з використанням таких біологічно активних препаратів як: Фоліген, Естрофан, Тетравіт і Катозал заплідненість у корів підвищилася на 10 % і складала 100 % впродовж двох статевих циклів.

Література. 1. Арбузов І. М, Подвалюк Д. П., Харута Г.Г. Порівняльна ефективність

стимуляції статевої функції корів різними дозами фолігону і фертагілу //Ветеринарна медицина України. – 2008. – №3. – С. 26–27.

2. Звєрєва Г.В., Хомин С.П., Терановець В.І. та ін. Акушерська і гінекологічна диспансеризація у системі профілактики неплідності та маститів у корів // Наук. вісник нац. аграр. ун-ту. – К.: 2000. – № 22. – С. 21–23.

3. Корейба Л.В., Макєєва, Золотоноша К.М. Поширення акушерської патології у корів голштинської породи в умовах приватного акціонерного товариства «Агро-Союз» Синельниківського району Дніпропетровської області [Л.В. Корейба] // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. Х.: РВВ ХДЗВА., 2015. – Випуск 30, ч. 2 «Ветеринарні науки» – С. 78–82.

4. Рекомендації з профілактики неплідності худоби / Г.В.Звєрєва, В.А. Яблонський, М.В. Косенко та інші . - К.: Наук.світ, – 2001. – 18 с.

5. Смолянінов Б.В., Паршин П.В., Кротких М.О. та ін. Причини неплідності у корів в господарствах Одеської області // Міжвід. темат. наук. збірник. – Харків, 2002. – Вип.80. – С. 551–552.

ISSN 101


6. Стравський Я.С. Розлади відтворної функції корів та їх профілактика // Зб. наук. праць. – Біла Церква, 1995. – ч.2. – С. 98–100.

7. Тресницька В.А. Динаміка поширеності акушерської та гінекологічної патології первісток та корів в господарствах Луганської області //Збірник наукових праць БДАУ. – Біла Церква, 2006. – №41. –С. 223–229.

Abstract. Synchronization of sexual libido in cows under the scheme: Estrofan (2ml) plus Katozal (20

ml) and in 34 days Folihen (10ml) and in 12 hours after insemination helped raise fertility by 10% to 100% during two sexual cycles.

Key words: cows, оestrus cycle, synchronization, Estrofan, Katozal, Folihen. References: 1. Arbuzov I.M. (2008). Porivnyal’na efektyvnist’ stymulyatsiyi statevoyi funktsiyi koriv

riznymy dozamy folihonu i fertahilu [Comparative effectiveness of stimulation of sexual function of cows with different doses of the folio and fentagil] in Veterynarna medytsyna Ukrayiny [Veterinary Medicine of Ukraine], issue 3, pp. 26-27

2. Zvyeryeva H.V. (2000). Akushers’ka i hinekolohichna dyspanseryzatsiya u systemi profilaktyky neplidnosti ta mastytiv u koriv [Obstetric and gynecological clinic in the system of prevention of infertility and mastitis in cows] in Naukovyy visnyk natsional’noho ahrarnoho universytetu [Scientific herald of the National Agrarian University], issue 22, pp. 21-23

3. Koreyba L.V. (2015). Poshyrennya akushers’koyi patolohiyi u koriv holshtyns’koyi porody v umovakh pryvatnoho aktsionernoho tovarystva «Ahro-Soyuz» Synel’nykivs’koho rayonu Dnipropetrovs’koyi oblasti [Distribution of obstetric pathology in cows of Holstein breed in the conditions of the private joint-stock company "Agro-Soyuz" of Sinelnikovsky district of the Dnipropetrovsk region] in Problemy zooinzheneriyi ta veterynarnoyi medytsyny: Zbirnyk naukovykh prats’ Kharkivs’koyi derzhavnoyi zooveterynarnoyi akademiyi [Collection of scientific works of the Kharkov State Veterinary Academy], issue 30, vol. 2, pp. 78-82

4. Zvyeryeva H.V. (2001). Rekomendatsiyi z profilaktyky neplidnosti khudoby [Recommendations for the prevention of infertility of livestock] in Naukovyy svit [Science World], p. 18

5. Smolyaninov B.V. (2002). Prychyny neplidnosti u koriv v hospodarstvakh Odes’koyi oblasti [Causes of infertility in cows in farms of the Odessa region] in Mizhvidomchyy tematychnyy naukovyy zbirnyk [Inter-departmental thematic sciences collection], issue 80, pp. 551-552

6. Stravs’kyy Ya.S. (1995). Rozlady vidtvornoyi funktsiyi koriv ta yikh profilaktyka [Disorders of reproductive function of cows and their prevention ] in Zbirnyk naukovykh prats’ [Collection of scientific works], issue 2, pp. 98-100

7. Tresnyts’ka V.A. (2006). Dynamika poshyrenosti akushers’koyi ta hinekolohichnoyi patolohiyi pervistok ta koriv v hospodarstvakh Luhans’koyi oblasti [Dynamics of prevalence of obstetric and gynecological pathology of primates and cows in farms of Luhansk oblast] in Zbirnyk naukovykh prats’ BDAU [Collection of scientific works of BDАU], issue 41, pp. 223-229

ISSN 102


CONTENTS

BIOLOGY / БИОЛОГИЯ Botany / Ботаника

msr1-061 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗШИРЕННЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ЗА РАХУНОК ЗАПОВІДАННЯ ДІЛЯНОК ЛУЧНИХ СТЕПІВ СМІЛЯНСЬКОГО ТА КАМ’ЯНСЬКОГО РАЙОНІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ (УКРАЇНА) PERSPECTIVES OF ENHANCEMENT FOR THE NATURAL RESERVED FUND THROUGH INSERTION OF RARE MEADOW-STEPPE PLOTS INTO THE FUND STRUCTURE WITHIN THE SMILYANS'KYI AND KAMENS'KYI DISTRICTS OF CHERKASSY REGION (UKRAINE) к.б.н., ст. викладач Чурілов А.М. / c.b.s., senior lecturer Churilov A.M. студент ОКР «Бакалавр» Кисіль Д.О. / bachelor student Kysil D.O.…………………………5

Microbiology and Hydrobiology / Микробиология и гидробиология msr1-062 ОСОБЛИВОСТІ ЕМБРІОТОКСИЧНОЇ ДІЇ НАНОАКВАЦИТРАТІВ ПЕРЕХІДНИХ МЕТАЛІВ ТА ЇЇ ОЦІНКА З ВИКОРИСТАННЯМ DANIO RERIO (HAMILTON, 1822) FEATURES OF EMBRYOTOXIC INFLUENCE OF NANOAQUACCITRATES OF TRANSITIONAL METALS AND THEIR ASESSMENT USING DANIO RERIO (HAMILTON, 1822) к.б.н., ст. викладач Кравченко О.О. / c.b.s., senior lecturer Kravchenko O.O. к.б.н., ст. викладач Чурілов А.М. / c.b.s., senior lecturer Churilov A.M. студент ОКР «Бакалавр» Грабко Є.О. / Bachelor student Hrabko E.O.… …………………...8

Ecology, Immunology and Biotechnology / Экология и Биотехнология msr1-032 ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЛОКАЛЬНИХ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ БАСЕЙНУ Р. ТРУБІЖ ASSESSMENT OF ENVIRONMENTAL STATE OF LOCAL WETLANDS IN THE TUBІZH RIVER BASIN к.c-г.н., доц. Ладика М.М. / c.а.s., as.prof. Ladyka M.M.… ………………………………12

GEOGRAPHY / ГЕОГРАФИЯ Physical, economic and social geography /

Физическая, экономическая и социальная география msr1-057 ИЗМЕНЕНИЯ БЕРЕГОВОЙ ЛИНИИ ДЕЛЬТЫ РЕКИ СЕФИД-РУД COASTLINE CHANGES IN THE SEFID-RUD RIVER DELTA д.б.н., проф. Стародубцев В.М. / d.b.s., prof. Starodubtsev V.M. к.т.н., доц. Басараб Р.М. / c.t.s., as.prof. Basarab R.M.… …………………………………22

ISSN 103


ART, ARCHITECTURE AND BUILDING / ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ, АРХИТЕКТУРА И СТРОИТЕЛЬСТВО

Fine, decorative and applied arts / Изобразительное, декоративное и прикладное искусство

msr1-050 СУЩНОСТЬ ПРОЦЕССА ТВОРЧЕСТВА В ПЕДАГОГИЧЕСКОМ ОБРАЗОВАНИИ. ESSENCE OF ARTS IN PEDAGOGICAL EDUCATION к.иск., д. Симак А.И./с.a.s., as. prof. Simac A.I. д. Бабина Ю.И./gr.s. Babina J.I.…………………………………………………………31

Modern construction techniques and materials / Современные строительные технологии и материалы

msr1-002 МОНІТОРИНГ В УМОВАХ ЩІЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ MONITORING IN CONDITIONS OF DILUTE INSURANCE Захарчук В.В., Нахмуров О.М., Коломієць Н.П., Шишкалова Н.Ю., Юрковський Р.Г. Zakharchuk V., Nakhmurov A., Kolomiiets N., Shyshkalova N., Yurkovskyi R.….…………...44

HISTORY / ИСТОРИЯ World History / Всемирная история

msr1-044 SCIENTIFIC-RESEARCH OR ACADEMIC MUSEUMS OF IVANO-FRANKIVSK REGION НАУКОВО-ДОСЛІДНІ АБО АКАДЕМІЧНІ МУЗЕЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Danulyk I ./ І. Данилюк…………………………………………………………………52 msr1-058 FEATURES OF PROVISION OF SOCIAL ASSISTANCE IN UKRAINE IN 1920 ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ У 1920-Х РР. аспірант Мурашова О.П./ post-graduate Murashova O.P.… ………………………………55

Archaeology, anthropology and ethnology / Археология, антропология и этнология

msr1-063 ОСОБЛИВІ ПРОЯВИ НАРОДНОЇ РЕЛІГІЙНОСТІ УКРАЇНЦІВ ОПІЛЛЯ SPECIAL MANIFESTATIONS OF THE FOLK RELIGIOZITY OF UKRAINIANS AT OPILLIA к.філол.н., с.н.с. Дяків В.М. / c.filol.s., prof. Dyakiv V.M.… ……………………………..59

ISSN 104


MEDICINE, VETERINARY AND PHARMACY / МЕДИЦИНА, ВЕТЕРИНАРИЯ И ФАРМАЦЕВТИКА

Clinical medicine / Клиническая медицина msr1-020 ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ ИБС НА ФОНЕ ОРВИ TREATMENT OF PATIENTS WITH CHD ON THE BACKGROUND OF ARVI д.м.н., профессор Маль Г.С./ d.m.s., professor Mal G. S.

к.м.н. Дородных И.А./ c.m.s. Dorodnykh I.A/…………………………………………….68

Preventive medicine / Профилактическая медицина msr1-052 ПИТЬЕВОЕ ВОДОСНАБЖЕНИЯ ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ УКРАИНЫ: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ DRINKING WATER SUPPLY DNIPROPETROVSK REGION OF UKRAINE: PROBLEMS AND PROSPECTS В.В. Зайцев / V. Zaitsev проф., д.мед.н. Н.И.Рублевская / d.m.s., prof. N. Rublevskaya …………………………….71 msr1-059 ЭКОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРОБЛЕМЫ КАЧЕСТВЕННОГО ВОДОСНАБЖЕНИЯ В УСЛОВИЯХ СЕЛЬСКОЙ МЕСТНОСТИ ECOLOGICAL-HYGIENIC ISSUES OF A PROBLEM QUALITY WATER SUPPLY IN THE CONDITIONS OF RURAL SETTLEMETS к.мед.н., доцент Л.В. Григоренко / PhD, assistant professor L.Hryhorenko проф., д.мед.н. А.А. Шевченко / MD, prof. A. Shevchenko ………………………………83

Theoretical Medicine / Теоретическая медицина msr1-009 ХИМИЧЕСКИЙ СОСТАВ И МИКРОТВЕРДОСТЬ ЭМАЛИ ЗУБОВ С КЛИНОВИДНЫМ ДЕФЕКТОМ CHEMICAL COMPOSITION AND MICROHARDNESS OF THE TEETH ENAMEL WITH WEDGE-SHAPED DEFECT к.мед.н., доц. Заболотная И.И./c.med.n., dots. Zabolotna I. I. ……………………………...91

Veterinary medicine and zoo / Ветеринарная медицина и зооинженерия msr1-021 ЕФЕКТИВНІСТЬ СИНХРОНІЗАЦІЇ СТАТЕВОГО ЦИКЛУ У КОРІВ В УМОВАХ Пр-АТ «АГРО-СОЮЗ» СИНЕЛЬНИКІВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ EFFICIENCY OESTRUS CYCLE SYNCHRONISATION IN COWS UNDER ExAT "AGRO - UNION" SINELNIKOVSKIY DISTRICT OF DNIPROPETROVSKIY REGION Корейба Л.В., к.вет.н., доцент / Koreyba L.V., the candidate of veterinary sciences, associate professor, Гаращук М.І., к вет.н., доцент / Haraschuk M.I., the candidate of veterinary sciences, associate professor, Сачко Р.Г., к.с.н., старший науковий співробітник / Sachko R.H., candidate of аgricultural sciences Жижина П.М., магістр / Zhizhina P.M., master…………………………………………...98

ISSN 105


International periodic scientific journal

Modern scientific researches Современные научные исследования

Issue №1 November 2017

Development of the original layout - "Yolnat PE"

Signed: 01.12.2017

Yolnat PE 220092, Minsk, ul. Beruta, d.3B, room 72, room 4a

E-mail: [email protected] The publisher is not responsible for the reliability of the

information and scientific results presented in the articles

ISSN 106

online m r sodern esearches · blatov igor, doctor of physical and mathematical sciences,...

Documents