2

3

ЗМІСТ

1 ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ............................................................................ 6

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності .................................................... 6

1.2 Цілі планованої діяльності ...................................................................................... 33

1.3 Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних

робіт ................................................................................................................................. 33

1.4 Опис характеристик провадження планованої діяльності .................................. 33

1.5 Опис основних характеристик, виду і кількості матеріалів та природних

ресурсів, які планується використовувати .................................................................. 36

1.6 Оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),

забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового,

теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у

результаті провадження планованої діяльності ......................................................... 37

1.6.1 Оцінка очікуваних викидів забруднюючих речовин у атмосферне

повітря ............................................................................................................................. 37

1.6.2 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення води ................... 37

1.6.3. Оцінка за видами та кількістю забруднення ґрунту та надр ...................... 38

1.6.4 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів ..................................... 39

1.6.5 Оцінка за видами та кількістю шумового та вібраційного забруднення ... 39

1.6.6 Оцінка за видами та кількістю світлового та теплового забруднення ....... 39

1.6.7 Оцінка за видами та кількістю випромінення ............................................... 39

2 ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ,

ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ВАРІАНТА З

УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ ......................................................... 40

3 ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ) ТА ОПИС

ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ41

3.1 Дані про поточний стан атмосферного повітря .................................................... 41

3.2 Дані про поточний стан водного середовища ...................................................... 42

3.3 Дані про поточний стан ґрунтового покриву ....................................................... 45

4

3.4 Дані про поточний стан поводження з відходами................................................ 48

3.5 Дані про поточний стан радіаційного забруднення ............................................. 49

3.6 Дані про поточний стан біорізноманіття ............................................................... 51

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БОКУ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ .................. 53

5. ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ..................................................................................................................... 55

5.1 Виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої

діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої

діяльності ........................................................................................................................ 55

5.2 Використання у процесі провадження планованої діяльності природних

ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття ...................................... 59

5.3. Викиди та скиди забруднюючих речовин, шумове, вібраційне, світлове,

теплове та радіаційне забрудненням, випромінення та інші фактори впливу, а

також здійснення операцій у сфері поводження з відходами ................................... 59

5.4 Ризики для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, у тому

числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій ................................... 61

5.5 Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої діяльності та

об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності . 62

5.6 Вплив планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби

викидів парникових газів, та чутливість діяльності до зміни клімату ..................... 62

5.7 Технологія і речовини, що використовуються ..................................................... 62

6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ДЛЯ

ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, ТА ПРИПУЩЕНЬ, ПОКЛАДЕНИХ В

ОСНОВУ ТАКОГО ПРОГНОЗУВАННЯ, А ТАКОЖ ВИКОРИСТОВУВАНІ ДАНІ

ПРО СТАН ДОВКІЛЛЯ .................................................................................................... 64

7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ,

ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО

НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ)

КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ .................................................................................... 66

5

8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ

НА ДОВКІЛЛЯ .................................................................................................................. 70

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, ВІДСУТНОСТІ

ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ), ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ

ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ..................................... 74

10. УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РІВНЯ ДЕТАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ,

ЩО ПІДЛЯГАЄ ВКЛЮЧЕННЮ ДО ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ 75

11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО

ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНО-

СТІ, А ТАКОЖ (ЗА ПОТРЕБИ) ПЛАНІВ ПІСЛЯПРОЕКТНОГО МОНІТОРИНГУ 76

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ .............................................................. 77

13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ДЖЕРЕЛ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮ-

ТЬСЯ ДЛЯ ОПИСІВ ТА ОЦІНОК, ЩО МІСТЯТЬСЯ У ЗВІТІ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ

НА ДОВКІЛЛЯ .................................................................................................................. 80

ДОДАТКИ .......................................................................................................................... 83

ПЕРЕЛІК ТЕКСТОВИХ ДОДАТКІВ

Додаток А Копія Дозволу на спеціальне водокористування

Додаток Б Копія паспортів свердловин

Додаток В Документи, шо підтверджують право власності на землю

Додаток Г Довідка про фонові концентрації забруднюючих речовин у атмосферно-

му повітрі

Додаток Д Коротка кліматична характеристика району робіт

Додаток Ж Публікації газет з Повідомленням про плановану діяльність

Додаток И Лист Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА №

1588/115/2-18 від 10.07.2018 р

Додаток К Довідка підприємства про розмір компенсаційних заходів

Додаток Л Результати аналізів води зі свердловини

Додаток М Акт санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкту

Додаток Н Підтвердження здійснення оплати за громадські обговорення

Додаток П Підтвердження здійснення публікації Оголошення про початок гро-

мадського обговорення у газетах

Додаток Р Підтвердження про розміщення Оголошення про початок громадсько-

го обговорення на дошках оголошень

6

1 ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності

Планована діяльність – видобування питних підземних вод з ділянки надр, де

розташований водозабір ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (свердлови-

ни №1 (202) та №2 (249)), з метою забезпечення виробничих та господарсько-

питних потреб підприємства.

Географічні координати експлуатаційних свердловин водозабору питних під-

земних вод ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Географічні координати експлуатаційних свердловин водозабору

№ п/п № свердловини Географічні координати

Пн. Ш. Сх. Д.

1 2 3 4

1 1 (202) 50°5204 24°1748

2 2 (249) 50°5208 24°1749

Свердловини розташовані на території підприємства, що знаходиться у півні-

чно-східній частині с. Федорівка і межує:

– з півночі – із проїзною частиною автотраси Р15 Ковель-Володимир-

Волинський-Червоноград-Жовква;

– з півдня – із проїзною частиною автотраси Н22 Устилуг-Луцьк-Рівне;

– зі сходу – підприємство ТОВ «ТД» Агроімпорт ЛТД»;

– з заходу – із СТО «ZAIR».

Село Федорівка розташоване на березі р. Луги в південно-західній частині мі-

ста Володимир-Волинський та входить до його приміської зони. Орган місцевого

самоврядування – Зарічанська сільська рада. Село знаходиться за 16,0 км від район-

ного центру, за 15,0 км від залізничної станції Новоград-Волинський. Населення

становить 569 чоловік.

Володимир-Волинський – місто обласного значення, районний центр Волин-

ської області. Місто розташоване в центрі району, який розміщений в південно-

західній частині Волинської області на північному заході України. Площа міста –

17,2 км².

7

Оглядова карта району робіт, наведена на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 – Оглядова карта району робіт

Ситуаційний план розташування місця планованої діяльності наведений на

рисунку 1.2.

8

Рисунок 1.2 – Ситуаційний план розташування місця планованої діяльності

Викопіювання з Генерального плану м. Володимир-Волинський наведено на

рисунку 1.3.

9

– територія ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика»

Рисунок 1.3 – Викопіювання з Генерального плану

10

11

Територія на якій розташоване підприємство відноситься до промислової.

Зміна цільового призначення земель не передбачена.

Для попередження забруднення підземних вод навколо свердловин створю-

ється зона санітарної охорони (ЗСО), яка складається з трьох поясів, у яких повинні

здійснюватися спеціальні водоохоронні заходи, що виключають можливість надхо-

дження забруднення.

Розміри поясів ЗСО для свердловин ділянки надр, що розташована на терито-

рії ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» наведені в таблицях 1.2 та 1.3.

Таблиця 1.2 – Розміри першого та другого поясів ЗСО свердловин №1 та №2

водозабору

№ св. Розмір першого поясу ЗСО, R, м Розмір другого поясу ЗСО, R, м

1 30,0 178,0

2 30,0 145,0

Таблиця 1.3 – Розміри третього поясу ЗСО свердловин №1 та №2

Третій пояс ЗСО

№ свердловини вниз за потоком, r2, м вгору за потоком, R2, м ширина поясу, В2, м

1 2 3 5

1 996,0 1977,0 2122,0

2 25 63 200

Клімат

Одним із основних факторів, під впливом яких формується режим підземних

вод, є метеорологічні умови: кількість опадів, характер їх випадання, умови накопи-

чення та розповсюдження, величина випаровування, а також температура та воло-

гість повітря. Метеорологічна вивченість району робіт висока. Найближча метеоро-

логічна станція знаходиться у м. Луцьк, на відстані 50,0 км від с Федорівка.

Клімат району робіт – помірно-континентальний, недостатньо вологий, теп-

лий.

Середньомісячна та середньорічна температура повітря за даними метеостан-

ції наведені в таблиці 1.4.

12

Таблиця 1.4 – Температурний режим повітря в районі робіт

Пункт Середньомісячна температура, °С Середньорічна

температура, °С І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Федорівка -4,2 -3,0 +1,1 +8,1 +13,9 +16,9 +18,4 +17,7 +13,2 +7,9 +2,4 -2,4 +7,5

Середньорічна температура повітря становить 7,5 °С, найнижча вона у січні

(-4,2 °С), найвища – в липні (+18,4 °С).

У середньому за рік у районі робіт випадає 550,0 мм атмосферних опадів,

найменше – у березні, найбільше – в липні. Максимальна кількість опадів – 821,0 мм

(1980 рік), мінімальна – 388,9 мм (1953 рік). Опади випадають нерівномірно. Кіль-

кість днів з опадами переважає в холодний період року, проте найбільша кількість

опадів спостерігається в теплий період року. Дані щодо внутрішнього розподілу ат-

мосферних опадів наведені в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 – Внутрішньорічний розподіл атмосферних опадів

Пункт

Середньомісячна сума опадів, мм Х

ол

од

ни

й п

еріо

д,

мм

ХІ-

ІІІ

Теп

ли

й п

еріо

д,

мм

IV-X

Сум

а с

еред

нь

обага-

тор

ічн

ої

кіл

ьк

ост

і

оп

ад

ів, м

м

І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Федорівка 27 29 27 38 56 69 81 57 57 38 36 35 154 396 550

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79 %, найменша во-

на у травні (71 %), найбільша – у грудні (88 %).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – в грудні. Найбіль-

шу повторюваність в місті мають вітри із заходу та південного-сходу, найменшу– з

північного сходу. Швидкість вітру у січні в середньому становить 4,2 м/с, у липні –

2,7 м/с.

Промерзання ґрунту починається при стійкому переході температури повітря

через нуль градусів, тобто з кінця другої декади листопада. У середньому глибина

промерзання ґрунту становить 40-80 см. Середня тривалість промерзання колива-

13

ється в широких межах – від 50 до 125 днів. Відтаювання ґрунту починається в кінці

лютого – на початку березня.

Середня кількість зимових днів зі сніговим покривом складає 83 дня, стійкий

сніговий покрив утворюється лише наприкінці грудня, середня його товщина зміню-

ється від 20,0 до 30,0 см.

Кліматичні умови, зокрема, велика кількість опадів, що випадає в осінньо-

зимовий період у вигляді снігу і довготривалих мрячних дощів, сприяє накопиченню

в приповерхневих водоносних горизонтах підземних вод. Опади, що випадають влі-

тку та весною, головним чином витрачаються на транспірацію та випаровування, але

також мають помітний, хоча й короткотривалий вплив на режим підземних вод.

Геоморфологія

За фізико-географічним районуванням територія робіт знаходиться в межах

Волинської височини. Волинська височина лежить у межах Волинської, Рівненської

і, частково, північних частин Львівської та Хмельницької областей, а також, частко-

во, Люблінського воєводства (Польща). Простягається від річки Західний Буг до

річки Корчик на Хмельниччині (притока річки Случ) майже на 200,0 км. Ширина

Волинської височини – 40,0-50,0 км.

На півночі уступом шириною 30,0-50,0 м обривається до Поліської низовини.

На півдні Волинська височина відокремлена невеликим уступом від рівнини Малого

Полісся.

Середня висота Волинської височини – 220,0-250,0 м, найбільша – 361,0 м

(Повчанська височина). Переважає увалисто-балковий рельєф. Розвинутий карст.

Річковими долинами Бугу, Стиру, Горині та їхніх приток Волинська височина

розчленована на окремі ділянки. Район робіт розташований у межах Надбузької ви-

сочини, що знаходиться у західній частині Волинської височини.

Надбузька височина розташована на південному заході Волинської області (у

межах Володимир-Волинського та Іваничівського районів). На південному заході,

заході та північному заході межує з долиною річки Західний Буг, на півночі та сході

межує з долиною річки Луги (у нижній та середній течії). З південного сходу при-

14

микає до Горохівської височини. Абсолютні відмітки не перевищують 250,0 м над

рівнем моря.

Гідрографія

Річкова система досліджуваної ділянки належить до басейну річки Західний

Буг. Територією Володимир-Волинського району протікають річки – Луга, Пітушок,

Руловиця, Турія та Луга-Свинорийка.

Річка Луга, права притока Західного Бугу. Бере свій початок в межах Горохів-

ської височини з двох витоків: один з них з р. Луга-Свинорийка, розташований у

Локачинському районі – біля с. Гранатова, інший витік (власне Луга) розташований

у с. Колпитові. Річка тече спочатку на захід і північний захід, потім на північ, у ни-

жній течії – переважно на північний захід. Загальна довжина річки становить близь-

ко 93,0 км, площа басейну – 1 348 км2. Характер річки –рівнинний, вона протікає в

болотистій заплаві, шириною до 2,0 км. Русло звивисте, шириною 10,0-25,0 м, гли-

биною 1,0-1,5 м. Похил річки – 0,7 м/км. Живлення – ґрунтові води, атмосферні опа-

ди.

Річка Пітушок, права притока Західного Бугу. Пітушок бере початок у лісо-

вому масиві на схід від с. Мосир. Тече переважно на захід (частково – на північний

захід). Впадає до Західного Бугу на північний захід від с. Кладнів. Загальна довжина

складає 19,0 км, площа басейну – 85,0 км².

Долина широка й неглибока, місцями невиразна. Річище слабозвивисте, пере-

важно каналізоване й випрямлене. Притоки – невеликі потічки та меліоративні ка-

нали.

Річка Руловиця бере початок у лісі на південь від с. Тумина. Тече переважно

на захід. Впадає до Луги на південь від центральної частини м. Володимир-

Волинський. Довжина річки становить 22,0 км, площа басейну – 128,0 км². Долина

широка й неглибока, місцями заболочена. Річище слабозвивисте, здебільшого кана-

лізоване й випрямлене.

Річка Турія – бере початок на заболоченій улоговині, що на північних схилах

Волинської височини, біля с. Затурці. Тече Поліською низовиною спершу на північ-

15

ний захід, у середній та нижній течії – переважно на північний схід та північ. Впадає

до Прип’яті на північний захід від с. Щитинь. Довжина річки становить

184,0 км, площа водозбірного басейну – 2 900,0 км². Долина переважно трапецієпо-

дібна (ширина до 2,0 км), у пониззі розширюється, стає невиразною. Заплава двос-

тороння, шириною від 0,3-0,8 км у верхів’ї до 3,0-4,0 км біля гирла. На значному

протязі заболочена. Є стариці та озера. Річище звивисте, поглиблене і розширене на

протязі 45,0 км. Ширина річища від 8,0-10,0 м до 25,0 м (на плесах та поглиблених

ділянках). Похил річки – 0,37 м/км. Басейн значною мірою заболочений, заліснений,

з численними озерами та штучним водоймищем у м. Ковель.

Річка Луга-Свинориийка бере початок в заболоченій місцевості на південь

с. Шельвів Локачинського району. Тече переважно на захід. Загальний напрям течії

зі сходу на захід. Впадає у р. Луга за 46,0 км від її гирла, на захід від с. Чесний

Хрест Володимир-Волинського району. Площа басейну річки складає 364,9 км2, до-

вжина річки становить 35,1 км. Заплава двобічна, заболочена, шириною до 500,0 м.

Річище слабозвивисте, шириною до 10,0 м. Похил річки становить 2,7 м/км.

Геологія

У геоморфологічному відношенні територія робіт розташована в південно-

західній частині Східноєвропейської платформи, в межах двох крупних структурних

елементів: Львівської западини та похованого схилу Ратнівського виступу, грани-

цею між якими є Володимир-Волинський розлом.

У геологічній будові району бере участь товща утворень, що представлена

відкладами кембрію, ордовіку, силуру, крейди та четвертинної системи, що заляга-

ють на інтенсивно розмитій поверхні кристалічного фундаменту архейського віку.

Геологічна карта району робіт наведена на рисунку 1.4, геологічний розріз – рису-

нок 1.5.

16

Рисунок 1.4 – Геологічна карта району робіт

17

Рисунок 1.5 – Геологічний розріз по лінії В-Г

Архей-верхній протерозой (AR-PR3)

Кристалічний фундамент району робіт складений інтенсивно дислокованими

породами архей-протерозойського віку – гранітами, гранодіоритами, граносієнітами,

біотит-амфіболітовими сланцями та іншими.

Протерозойські породи представлені відкладами волинської та валдайської

серій. За літологічним складом волинська серія представлена переважно базальтами,

туфами та туфітами. Верхня частина розрізу волинської серії та товща валдайської

серії представлені перешаруванням алевролітів та алевролітових пісковиків.

Сумарна потужність відкладів протерозою становить до 350,0 м.

Палеозой (PZ)

Кембрійська система ({)

Нижній відділ ({1) представлений балтійською серією і літологічно представ-

лений товщею пісковиків та алевролітів, яка перешаровується товщею «синіх глин»

та аргілітів потужністю до 65,0 м. Загальна потужність відкладів балтійської серії

становить 130,0 м.

Середній відділ ({2) представлений бережковскою світою. Літологічно це піс-

ковики кварцові та алевроліти з тонкими прошарками аргілітів.

Потужність товщі сягає до 390,0 м.

18

Ордовицька система (O)

Відклади ордовицької системи нерозчленовані, вони трансгресивно залягають

на утвореннях кембрію. Літологічно представлені вапняками та глауконітовими піс-

ковиками потужністю від 26,0 до 55,0 м.

Силурійська система (S)

Нижній відділ (S1) складений, в основному, мергелястими зеленкуватими або

глинистими вапняками з прошарками мергелів, глин та аргілітів. Загальна потуж-

ність відкладів становить до 120,0 м.

Верхній відділ (S2) представлений вапняковистими аргілітами, вапняками, ме-

ргелями з прошарками вулканічного туфу.

Потужність відкладів змінна – від 50,0 до 300,0 м.

Кам’яновугільна система (C)

Нижній відділ (C1)

Турнейський ярус (C1t) літологічно складений аргілітами, пісковиками, вапня-

ками, конгломератами доломітів потужністю від 14,0 м до 100,0 м.

Візейський ярус (C1v) складений, в основному, аргілітами, алевролітами з

прошарками вапняків та пісковиків.

Повна потужність відкладів становить 346,0 м.

Намюрський ярус (C1n) представлений пісковиками, алевролітами, аргілітами,

вапняками, кам’яним вугіллям потужністю від 110,0 м до 210,0 м.

Середній відділ (C 2)

Башкірський ярус (C2b) складений пісковиками, алевролітами, аргілітами та

кам’яним вугіллям.

Розкрита потужність відкладів досягає 240,0 м.

Мезозой (MZ)

Крейдова система (K)

Відклади крейдової системи мають повсюдне поширення в межах описуваної

території. Вони трансгресивно залягають на розмитій поверхні палеозою та перек-

риваються відкладами четвертинної системи. В межах ділянки робіт крейдова сис-

19

тема представлена верхнім відділом: сеноманським, туронським, коньякським, сан-

тонським та кампанським ярусами.

Сеноманський ярус (K2s). Відклади сеноманського ярусу трансгресивно заля-

гають на розмитій поверхні палеозою, перекриваються туронськими утвореннями.

Літологічно це піщанисті мергелі та писальна крейда, рідше зустрічаються глина,

конгломерат та брекчія. Мергелі білі, тріщинуваті. Крейда сіра тріщинувата з улам-

ками та стяжіннями кременю.

Потужність відкладів сягає 21,0 м.

Туронський ярус (K2t) залягає на відкладах сеноману карбонатною товщею –

крейди та крейдоподібним мергелем, перекривається породами коньякського ярусу.

Утворення звітрені. Інколи зустрічаються прошарки кремнію. Породи туронського

ярусу перекриваються лише незначними за потужністю четвертинними відкладами.

Глибина залягання покрівлі 3-5 м. Через подібність літологічного складу сеномансь-

кого та туронського ярусів чіткого розмежування вони не мають.

Потужність досягає 21,0 м.

Коньякський ярус (K2k). Відклади мають повсюдне поширення в межах опису-

ваної території. Залягають на утвореннях туронського ярусу, перекриваються відк-

ладами сантонського ярусу. Літологічно представлені писальною крейдою, білим,

жовтувато-білим, рідко крейдоподібним мергелем.

Потужність відкладів змінюється в межах від 37,0 до 55,0 м.

Сантонський ярус (K2st). Відклади розвинені на всій описуваній території. За-

лягають на утвореннях коньякського ярусу, перекриваються четвертинними відкла-

дами.

Літологічно це однорідна карбонатна товща білої писальної крейди різної за

щільністю, що переходить в мергель. Мергель крейдоподібний, білий, сірувато-

білий, щільний та міцний.

Потужність відкладів сягає 21,0 м.

20

Кайнозой (KZ)

Четвертинна система (Q)

Відклади четвертинної системи плащеподібно вкривають утворення верхньої

крейди. Розріз складається теригенними відкладами різного генезису (водно-

льодовиковими, льодовиковими та ін.). Потужність четвертинного покриву зміню-

ється від 1,0-2,0 м на вододілах до 12,0-24,0 м в межах долини р. Турія.

Гідрогеологія

В загальній схемі гідрогеологічного районування території України, район ро-

біт приурочений до Волино-Подільського артезіанського басейну.

На території робіт обводнені товщі порід чергуються з практично водотрив-

кими відкладами різноманітної потужності, які представлені крейдою, рідше гли-

ною. Виділяються водоносні горизонти в четвертинних та верхньокрейдових відк-

ладах. Гідрогеологічна карта району робіт наведена на рисунку 1.6, гідрогеологіч-

ний розріз – рисунок 1.7.

У відповідності до геологічної будови та гідрогеологічних особливостей, тут

виділяють наступні водоносні горизонти та комплекси:

– водоносний горизонт у сучасних озерно-болотних відкладах (lb H);

– водоносний горизонт в алювіальних відкладах верхнього неоплейстоцену та

голоцену (a PIІI-H);

– водоносний комплекс у озерно-алювіальних, воднольодовикових, льодовико-

вих, еолово-делювіальних відкладах нижнього-верхнього неоплейстоцену (la, f, g, vd

PI-IІI);

– водоносний горизонт у водно-льодовикових та льодовикових відкладах ниж-

нього та середнього неоплейстоцену (f, g PI-ІI);

– водоносний горизонт у туронських, коньякських та сантонських відкладах

верхньої крейди (K2t-st).

21

Рисунок 1.6 – Гідрогеологічна карта району робіт

22

Рисунок 1.7 – Гідрогеологічний розріз по лінії А-Б

23

Основним водоносним горизонтом, що приймає участь у формуванні експлуа-

таційних запасів підземних вод ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» є во-

доносний горизонт у туронських, коньякських та сантонських відкладах верхньої

крейди.

Водоносний горизонт у сучасних озерно-болотних відкладах (lb H) поширений

в заплавах, надзаплавних терасах та в пониженнях рельєфу. Водовмісні породи

представлені замуленими дрібнозернистими пісками, супісками та торфами. Потуж-

ність обводнених порід становить 0,5-1,5 м.

Водоносний горизонт безнапірний. Глибина залягання рівня води встановлю-

ється на глибині в межень 0,4-0,7 м, в паводок рівень води піднімається до поверхні

землі. Дебіт свердловин для торфів складає 0,02-0,8 дм3/с, для пісків – 0,05-2,0 дм3/с.

Середнє значення коефіцієнта фільтрації для торфів становить 0,01-2,0 м/добу, для

пісків різного гранулометричного складу – 0,05-5,0 м/добу.

За хімічним складом води переважно хлоридні натрієві. Вміст аміаку досягає

0,4 мг/дм3, нітратів – 400,0 мг/дм3, нітритів – 6,0 мг/дм3. Загальна жорсткість зміню-

ється в межах від 2,0 до 8,0 мг-екв/дм3.

Живлення водоносного горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмос-

ферних опадів. Води горизонту гідравлічно зв’язані з водами нижчезалягаючих во-

доносних горизонтів.

Водоносний горизонт є непридатним для питних потреб, у зв’язку з забруд-

ненням підземних вод.

Водоносний горизонт в алювіальних відкладах верхнього неоплейстоцену та

голоцену (a PIІI-H) поширений в долині річки Турія та її приток. Голоценові алювіа-

льні утворення розвинені в заплаві річки та літологічно представлені пісками, супіс-

ками та гравійно-галечниковими породами, потужністю 1,0-4,0 м. Алювіальні відк-

лади верхнього неоплейстоцену складають першу та другу надзаплавні тераси. Во-

довмісні породи представлені різнозернистими пісками з прошарками супісків, суг-

линків та мулів, потужністю 2,0-15,0 м.

Води горизонту безнапірні, глибина залягання рівня води на заплавах стано-

вить 0,8-1,0 м, на першій надзаплавній терасі – 1,0-1,5 м, на другій надзаплавній те-

24

расі – 2,0-5,0 м (в межень). Дебіти свердловин в залежності від літологічного складу

порід змінюються від 0,1 до 2,0 дм3/с при зниженні рівня води на 1,0-5,0 м. Коефіці-

єнт фільтрації пісків коливається в межах 0,1-7,5 м/добу.

За хімічним складом води переважно гідрокарбонатні кальцієві з мінералізаці-

єю 0,1-0,6 г/дм3. Величина загальної жорсткості змінюється в межах

2,0-5,0 мг-екв/дм3.

Живлення водоносного горизонту здійснюється за рахунок інфільтрації атмо-

сферних опадів, інколи шляхом перетікання з інших водоносних горизонтів.

Водоносний горизонт є непридатним для централізованого водопостачання у

великих обсягах.

Водоносний комплекс у озерно-алювіальних, воднольодовикових, льодовикових,

еолово-делювіальних відкладах нижнього-верхнього неоплейстоцену (la, f, g, vd PI-IІI)

має обмежене поширення в межах описуваної території. Потужність водовмісних

порід досягає 40,0 м.

Водовмісними породами є леси, лесовидні суглинки, тонкозернисті піски, су-

піски з прошарками глин, мули.

Водоносний горизонт відноситься до безнапірних.

За хімічним складом води переважно гідрокарбонатні кальцієві з мінералізаці-

єю 0,1-0,6 г/дм3. Величина загальної жорсткості змінюється в межах

2,0-5,0 мг-екв/дм3.

Живлення водоносного горизонту здійснюється за рахунок інфільтрації атмо-

сферних опадів, інколи шляхом перетікання з інших водоносних горизонтів.

Підземні води водоносного комплексу у озерно-алювіальних, воднольодови-

кових, льодовикових, еолово-делювіальних відкладах нижнього-верхнього неоплей-

стоцену не використовуються для водопостачання населених пунктів через слабку

водозбагаченість.

Водоносний горизонт у водно-льодовикових та льодовикових відкладах ниж-

нього та середнього неоплейстоцену (f, g PI-ІI) поширений в центральній, східній та

північно-східній частинах району робіт. Водовмісні породи представлені різнозер-

нистими пісками від дрібно- до крупнозернистих, супісками та прошарками суглин-

25

ків. Потужність обводнених утворень коливається в межах від 2,0 до

10,0-15,0 м.

Води горизонту безнапірні. На ділянках, де водоносний горизонт є першим від

поверхні, глибина залягання рівня досягає 1,0 м. Дебіти свердловин в крупнозернис-

тих пісках коливаються в межах 0,3-2,6 дм3/с при зниженні рівня води на 1,0-4,0 м,

для середньозернистих – 0,06-1,8 дм3/с при зниженні – 1,0-6,5 м, для дрібнозернис-

тих – 0,02-1,0 дм3/с при зниженні – 1,0-6,0 м, для супісків – 0,01-0,17 дм3/с, при зни-

женні рівня на 2,5-3,5 м. Коефіцієнти фільтрації залежно від літологічного складу

змінюються від 0,2 (супіски) до 7,6 м/добу (крупнозернисті піски).

Води горизонту відносять до хлоридного натрієвого типу. Вміст аміаку дося-

гає 2,6 мг/дм3, нітратів – 309,4 мг/дм3, нітритів – 3,0 мг/дм3. Загальна жорсткість

змінюється в межах від 2,0 до 8,0 мг-екв/дм3.

Живлення водоносного горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмос-

ферних опадів.

Водоносний горизонт є непридатним для централізованого водопостачання у

великих обсягах.

Водоносний горизонт у туронських, коньякських та сантонських відкладах

верхньої крейди (верхньокрейдовий) (K2t-st) є найбільш водозбагаченим водоносним

горизонтом у районі робіт та має повсюдне поширення в межах описуваної терито-

рії. Покрівлею водоносного горизонту слугують четвертинні відклади, підошвою –

відклади силурійської системи. Потужність водовмісних порід коливається в межах

від 120,0 до 150,0 м.

Водовмісними породами є крейда, рідше крейдоподібні вапняки та мергель.

Водоносний горизонт відноситься до слабонапірних. Висота напору над пок-

рівлею змінюється від 5,0-10,0 до 20,0-30,0 м, в середньому складає 15,0 м.

п’єзометричні рівні встановлюються на глибині від +1,0 м в долині річки Турія до

+7,0 м на вододільних ділянках. В долині річки Турія дебіти свердловин становлять

1,0-45,0 дм3/с при зниженні рівня води на 3,0-15,0 м, питомі дебіти коливаються від

0,26-9,24 дм3/с.

26

Води горизонту прісні з мінералізацією 0,1-0,6 г/дм3. За хімічним складом во-

ди гідро-карбонатні кальцієві. Величина загальної жорсткості змінюється в межах

від 0,44 до 8,81 мг-екв/дм3.

Живлення водоносного горизонту в межах досліджуваного району відбуваєть-

ся за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, окрім долини річки Турія та її при-

ток, де відбувається розвантаження водоносного горизонту.

Водоносний горизонт у туронських, коньякських та сантонських відкладах

верхньої крейди широко використовуються для водопостачання населених пунктів

та є основним водоносним горизонтом, що приймає участь у формуванні експлуата-

ційних запасів ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика».

Земельні ресурси

Ґрунтовий покрив Володимир-Волинського району досить різноманітний. Пе-

реважають дерново-підзолисті та дернові ґрунти, сірі лісові, темно-сірі опідзолені, є

лучні та болотні ґрунти. Найбільш розповсюджені – чорноземи, найродючіші види

ґрунтів. Вони займають більшу частину території серед орних земель і сільськогос-

подарських угідь.

Біорізноманіття та екологія

Рослинний та тваринний світ району робіт досить різноманітний, окремі види

флори і фауни занесені до Червоної книги.

Флора налічує близько 1,3 тис. видів вищих спорових і насінних рослин. По-

ширені ліси, луки, болота, трапляються чагарникові пустощі, залишки остепнених

лук, лучних степів, торфовища та водойми.

Для Полісся характерні соснові бори, дубово-соснові, березові, вільхові, яли-

нові ліси. У лісостеповій частині ростуть дубово-грабові ліси.

На території Володимир-Волинського є понад 200 видів лікарських рослин

(бобівник трилистий, звіробій звичайний, золототисячник зонтичний, первоцвіт лі-

карський, цмін пісковий, верес звичайний та інші).

До Червоної книги України занесені 72 види рослин (лілія лісова, венерині че-

ревички, коручка болотна, пальчатокорінник травневий, водяний горіх плаваючий).

27

Багатий і різноманітний тваринний світ району робіт. Тут зареєстровано 301

вид хребетних: риб – 34, земноводних – 12, плазунів – 8, птахів – 183, ссавців – 64.

Серед птахів поширені одуд, іволга, дятел (зелений, сивий, великий строка-

тий), жовна, повзик, підкоришник, синиці (велика, голуба, московка, довгохвоста),

зозуля, сова вухата, сова сіра, підорлик малий, великий, канюк та багато інших. Тва-

рини лісів – борсук, білка, лисиця, заєць-русак, їжак, тхір чорний, ласка, кабан,

олень європейський, плямистий.

До Червоної книги України занесені 94 представники тваринного світу райо-

ну, серед них: глухар – древній птах, сучасник мамонта, журавель сірий, лелека чор-

ний, шуліка рудий, пугач, зубр.

З метою збереження типових та унікальних природних комплексів з усією су-

купністю їх компонентів, в тому числі біологічного та ландшафтного різноманіття

створено об’єкти природно-заповідного фонду.

Карта територій та об’єктів природно-заповідного фонду Володимир-

Волинського району наведена на рисунку 1.8.

Природно-заповідний фонд Володимир-Волинського району включає в себе

наступні території та об’єкти: ландшафтні заказники місцевого значення «Березовий

гай» та «Мочиська; гідрологічний заказник місцевого значення Урочище «Луга»; за-

гальнозоологічні заказники місцевого значення «Ішівський» та «Устилузький»; лі-

сові заказники місцевого значення «Липовий гай», «Микуличі», «Нехворощі», «Но-

восілки» та «Стенжаричівський»; ботанічні пам’ятки природи місцевого значення

«Дерево бук 150 років», «Дуб-Велетень» та «Дуб звичайний 500 років»; гідрологічна

пам’ятка природи місцевого значення «Озеро Невидимка»; зоологічна пам’ятка

природи місцевого значення «Урочище Блискупичі»; заповідне урочище місцевого

значення «Гута»; парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення

«Парк Слов’янський».

28

Рисунок 1.8 – Карта територій та об’єктів ПЗФ Володимир-Волинського району

До основних екомережоформувальних вузлів міжнародного і національного

рівнів регіональної екомережі у Волинській області належать: Шацький (цінний

озерний комплекс), Прип’ятсько-Стохідський (водно-болотний), Білоозерсько-

Черемський (болотний), Цуманський (комплекс дубових насаджень). Поліський ши-

ротний і Західнобузький меридіональний природні коридори європейського рівня,

просторово обмежені долинами річок Прип’яті і Західного Бугу, об’єднують транс-

кордонні елементи регіональної і національної екомереж, засвідчуючи важливість

29

ролі Волинського Полісся як необхідного функціонального складника екологічної

структури Європи в цілому.

Складові структурних елементів екологічної мережі Володимир-Волинського

району наведені в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 – Складові структурних елементів екологічної мережі

Одиниці

адміністративно-

територіального

устрою регіону

За

га

ль

на

пл

ощ

а,

ти

с. г

а

За

га

ль

на

пл

ощ

а

еко

мер

ежі,

ти

с. г

а Складові елементи екомережі, тис. га

об

’єк

ти

П

ЗФ

во

дн

о-б

ол

отн

і

угід

дя

від

кр

иті

заб

ол

оч

ені

зем

лі

во

до

ох

ор

он

ні

зон

и

пр

иб

ереж

ні

зах

исн

і см

уги

ліс

и т

а і

нш

і

ліс

ов

кр

иті

пл

ощ

і

ку

ро

ртн

і та

лік

ув

ал

ьн

о-о

здо

-

ро

вч

і тер

ито

рії

рек

реа

цій

ні

тер

ито

рії

зем

лі

під

ко

нсе

рв

ац

ією

від

кр

иті

зем

лі

без

ро

сли

нн

ого

по

кр

ив

у

па

сов

ищ

а,

сін

ож

аті

ра

діо

ак

ти

вн

о

заб

ру

дн

ені

зем

лі,

що

не

ви

ко

ри

-

сто

ву

ють

ся в

го

спо

да

рст

ві

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Володимир-

Волинський р-н 103,9 45,6 3,7 - 3,2 - 0,5 23,7 - 0,1 - 3,0 17,3 -

На рисунку 1.9 наведена карта екологічної мережі у Волинській області. Най-

більша площа екомережі у Маневицькому районі – понад 180,0 тис. га. На другому

місці за загальною площою екомережі знаходиться Любешівський район, де площа

перевищеє 120,0 тис. га. Найменша площа екомережі у таких районах Волинської

області як Рожищенський, Луцький, Локачинський, Горохівський та Іваничівський.

Щодо складових елементів екомережі, то майже у всіх районах найбільшу частку

займають ліси та інші лісовкриті площі. Виключенням є лише Щацький район, де в

стуркутрі екомережі найбільшу частку займають об’єкти ПЗФ. Досить значну час-

тину в екомережі усіх районів займають пасовища та сіножаті.

Рішенням Волинської обласної ради від 12.04.2017 № 13/37 «Про затверджен-

ня Регіональної схеми екологічної мережі у Волинській області» затверджена регіо-

нальна схема, яка враховується при здійсненні будь-якої діяльності на території об-

ласті

30

Рисунок 1.9 – Карта екологічної мережі у Волинській області

31

Культурна спадщина

Володимир-Волинський район багатий на історико-культурні пам’ятки. В

районі знаходиться значна кількість пам’яток археології, архітектури, історії та мо-

нументального мистецтва.

Неподалік від м. Володимир-Волинський у с. Зимне знаходяться археологічні

пам’ятки VI-XIII ст. та археологічні пам’ятки ІХ-ХІІ ст. у м. Устилуг біля західного

кордону району.

Пам’ятки архітектури представлені об’єктами національного (7 об’єктів) та

місцевого (17 об’єктів) значення. До пам’яток національного значення відносяться

Успенська церква, Оборонні мури з баштами, Троїцька церква, Трапезна Святогор-

ського монастиря, Миколаївська Церква, Петропавлівська церква та Михайлівська

церква.

Соціальна та економічна характеристика

В економіці Володимир-Волинського району провідне місце належить сільсь-

кому господарству.

Структура сільськогосподарського виробництва: рослинництво – 97%, тва-

ринництво – 3%.

Основні напрями виробництва в галузі рослинництва є вирощування зернових,

технічних (цукрові буряки) і кормових культур. Основні напрями виробництва в га-

лузі тваринництва є м’ясо-молочне тваринництво.

Площа сільськогосподарських угідь,

всього 55,67 тис. га

з них:

рілля 45,47 тис. га

багаторічні насадження 0,83 тис. га

сіножаті 7,06 тис. га

пасовища 2,31 тис. га

Землі у володінні і користуванні громадян 38,2тис. га

32

У межах району рілля займає площу 45 470,0 га, що використовується 23-ма

сільськогосподарськими підприємствами та 78-ми фермерськими господарствами та

іншими товариствами.

Обсяг реалізованої промислової продукції підприємств району (без ПДВ та

акцизу) в січні-травні 2017 року становить 558848,7 тис. гривень, що складає 5,1 %

до всієї реалізованої продукції області, у розрахунку на одного жителя району – 22,0

тис. гривень.

За січень-березень 2017 року обсяг реалізованих послуг у ринкових цінах ста-

новив 1084,4 тис. гривень. З них 230,9 тис. грн. – послуги населенню, що становлять

21,3% загальнообласного обсягу.

Найбільшими підприємствами району є: ПрАТ «Володимир-Волинська пта-

хофабрика», ТОВ «КОММ» та Оваднівський хлібзавод ПП «Універсам».

Населення Володимир-Волинського району становить 25,127 тис. чол., у т. ч.:

міське населення 2,168 тис. чол., 8,6%

сільське населення 22,959 тис. чол., 91,4%

постійне населення 25,352 тис. чол.

Щільність населення на 1 кв. км 24,2 чол.

Зайнято у всіх сферах економічної діяльності 3,681 тис. чол.

у т.ч. зайнято у галузях економіки 3,681 тис. чол.

з них у сфері матеріального виробництва:

у промисловості 30 %

у сільському господарстві 40 %

у будівництві 10 %

у невиробничій сфері 20 %

Рівень безробіття 1,32 %

Середньомісячна заробітна плата одного працівника 5550,00 грн.

Володимир-Волинським районом проходять такі автомобільні шляхи: автомо-

більний шлях регіонального значення P15 довжиною 149,4 км, пролягає від Ковеля

до Жовкви та автомобільний шлях територіального значення Т0302.

33

Територією району проходять залізничні колії на яких розташовано 2 залізни-

чні станції: «Ізов» та «Овадне».

1.2 Цілі планованої діяльності

Для забезпечення виробничих та господарсько-побутових потреб

ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» користується підземними водами

двох свердловин, які пробурені у 1969-1970 рр. на глибини 120,0 та 100,0 м. Сверд-

ловини № 1 (202) та № 2 (249) обладнані на водоносний горизонт у верхньокрейдо-

вих відкладах. Свердловини розташовані на території підприємства, яке знаходиться

під охороною та огороджене бетонним парканом.

Потужність підприємства з використання питних підземних вод для забезпе-

чення виробничих та господарсько-побутових потреб – 1544,9 м3/добу та 502,97

м3/рік відповідно до дозволу на спеціальне водокористування № 649 від 11 лютого

2013 року (Додаток А).

Видобута вода використовується для задоволення технологічних, допоміжних

та господарських питних потреб підприємства.

1.3 Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і бу-

дівельних робіт

Водозабір питних підземних вод на ділянці робіт ПрАТ «Володимир-

Волинська птахофабрика» працює з 1970 р. Підготовчі та будівельні роботи не про-

водяться, територія облаштована та повністю підготовлена до подальшої експлуата-

ції водозабору.

1.4 Опис характеристик провадження планованої діяльності

Виробничі та господарсько-питні потреби ПрАТ «Володимир-Волинська пта-

хофабрика» забезпечує за рахунок експлуатації двох свердловин.

Свердловина № 1 (202) пробурена в 1969 році, буровою установкою типу

УРБ-3 АМ, глибиною 120,0 м. Експлуатаційною свердловиною розкрито водонос-

ний горизонт у верхньокрейдових відкладах. Насосна станція першого підйому води

34

розташована в підземній камері. Свердловина огороджена парканом.

Дебіт свердловини № 1 (202) становить 78,0 м3/год при зниженні рівня на

29,0 м. Питомий дебіт свердловини склав 2,7 дм3/с. Свердловина працює в автома-

тичному режимі. Статичний рівень підземних вод у свердловині № 1 (202) встанов-

лений на глибині 8,0 м, динамічний – 37,0 м.

Свердловина в інтервалі 0,0-25,0 м пройдена діаметром 444,5 мм та закріплена

обсадними трубами діаметром 377,0 мм, в інтервалі глибин 25,0-120,0 м пройдена

діаметром 295,3 мм і обсадними трубами не закріплена. В інтервалі 0,0-25,0 м вико-

нана цементація затрубного простору обсадних колон.

Свердловина № 2 (249) пробурена в 1970 році, буровою установкою типу

УРБ-3 АМ, глибиною 100,0 м. Експлуатаційною свердловиною розкрито водонос-

ний горизонт у верхньокрейдових відкладах. Насосна станція першого підйому води

розташована в наземній цегляній споруді розміром 2,0х3,0 м, насосне обладнання

знаходиться в колодязі. Свердловина огороджена парканом.

Дебіт свердловини № 2 (249) становить 58,0 м3/год при зниженні рівня на

22,0 м. Питомий дебіт свердловини склав 2,6 дм3/с. Свердловина працює в автома-

тичному режимі. Статичний рівень підземних вод у свердловині № 2 (249) встанов-

лений на глибині 9,7 м, динамічний – 31,7 м.

Свердловина в інтервалі 0,0-23,7 м пройдена діаметром 444,5 мм та закріплена

обсадними трубами діаметром 377,0 мм, в інтервалі глибин 23,7-100,0 м пройдена

діаметром 295,3 мм і обсадними трубами не закріплена. В інтервалі 0,0-23,7 м вико-

нана цементація затрубного простору обсадних колон.

Актом санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкту було встановлено, що

свердловини та пояси ЗСО знаходяться у задовільному санітарному стані (Дода-

ток М).

Вода зі свердловин видобувається за допомогою електрозанурювальних насо-

сів марки ЕЦВ-10-63-110 через встановлені лічильники марки НІК-2301. По системі

трубопроводів вода надходить на котельню, адмінприміщення та виробничі підроз-

діли (пташники, автопарк). В якості РЧВ на підприємстві використовується водона-

пірна вежа об’ємом 75,0 м3, що розташована біля свердловини № 2 (249). Водонапі-

35

рна вежа об’ємом 50,0 м3 не використовується.

Вміст хімічних компонентів і показників якості води встановлений за даними

лабораторних аналізів виконаних Володимир-Волинським міськміжрайонним відді-

лом ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ України». Результати аналізів води з свердловин

наведені у додатку Л.

Води зі свердловин № 1 (202) та № 2 (249) за своїми органолептичними та фі-

зичними властивостями, основним хімічним складом, загальною мінералізацією, мі-

кробіологічними та санітарно-бактеріологічними показниками відповідають вимо-

гам ДСанПіН 2.2.4-171.10.

Вміст показників та компонентів підземних вод зі свердловин № 1 (202) та

№ 2 (249) наведені у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 – Вміст показників та компонентів підземних вод зі свердловин

№ 1 (202) та № 2 (249) водозабору

Хімічні показники і компоненти

Значення вмісту хімічних компо-

нентів і показників питної підземної

води зі свердловин

ГДК (ДСанПіН

2.2.4-171.10)

№ 1 (202) № 2 (249)

1 2 3 4

Органолептичні показники

Забарвленість, град <5 <5 ≤20

Запах, при t 20°С/при t 60°С, бали 0 0 ≤2

Каламутність, НОК,

(1 НОК=0,58 мг/дм3) <0,29 <0,29 ≤2,6

Смак та присмак, бали 0 0 ≤2

Фізико-хімічні показники

Водневий показник, pH 7,63 7,61 6,5 – 8,5

Загальна жорсткість, ммоль/дм3 6,1 6,8 ≤7,0

Сульфати (SO4), мг/дм3 9,0 8,0 ≤250

Хлориди (Cl), мг/дм3 23,7 33,3 ≤250

Магній (Mg), мг/дм3 4,9 7,3 не визначається

Кальцій (Ca), мг/дм3 114,2 124,3 не визначається

Сухий залишок, мг/дм3 302,0 306,0 ≤1000

Залізо (Fe), мг/дм3 <0,1 <0,1 ≤0,2

Загальна лужність, ммоль/дм3 4,9 5,5 не визначається

Перманганатна окисність, мг-О2/дм3 0,88 0,88 ≤5,0

Санітарно-токсикологічні показники

Нітрити (NO2), мг/дм3 <0,003 <0,003 ≤0,5

Нітрати (NO3), мг/дм3 35,0 37,5 ≤50

Амоній (NH4), мг/дм3 <0,05 <0,05 ≤0,5

36

Показники якості води зі свердловин відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-

171.10 [4].

Відповідно до даних наведених у паспорті радіаційної якості сумарна альфа-

активність радіонуклідів у воді становить 0,026 Бк/л при допустимому рівні 0,1 Бк/л,

сумарна бета-активність радіонуклідів – 0,32 Бк/л при допустимому рівні 1,0 Бк/л.

Сумарна альфа- та бета активність радіонуклідів у воді не перевищує нормативів

ДСанПіН 2.2.4-171.10.

1.5 Опис основних характеристик, виду і кількості матеріалів та природ-

них ресурсів, які планується використовувати

Земельні ресурси, ґрунти

ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» отримано Державний акт на

право постійного користування землею серія ВЛ №005725 виданий 27.06.2002 р.

(Додаток В). Загальна площа земель 40,98 га.

Здійснення планованої діяльності не передбачає використання ґрунтів. Тери-

торія підприємства спланована.

Біорізноманіття

Впровадження планованої діяльності не передбачає використання біорізнома-

ніття у технологічних процесах.

Водні ресурси

Забір води для потреб підприємства здійснюється з 2 артезіанських свердло-

вин, що розташовані на території проммайданчику. Заявлена потреба підприємства у

воді складає 1544,9 м3/добу та 502,97 тис. м3/рік. Водозабір повністю забезпечує по-

требу підприємства у воді. Дозвіл на спецводокористування наведено у додатку А.

Трудові ресурси

Обслуговування свердловин здійснюється наявним штатом підприємства. По-

треби у залученні додаткових працівників не має.

Енергетичні ресурси

Обладнання свердловин підключене до існуючих електричних мереж підпри-

ємства.

37

1.6 Оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),

забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового,

теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають

у результаті провадження планованої діяльності

1.6.1 Оцінка очікуваних викидів забруднюючих речовин у атмосферне по-

вітря

Планована діяльність – водозабір питних підземних вод на ділянці надр, що

експлуатується ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» не має постійних

джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

Вплив на атмосферне повітря може виникати під час ремонту обладнання або

його заміни. Такий вплив є короткостроковим, може виникати неочікувано, без пев-

ної закономірності на обмеженій ділянці і є екологічно допустимим.

1.6.2 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення води

Здійснення планованої діяльності передбачає забір та використання питних

підземних вод у мережі водопостачання підприємства. Після використання вода по-

трапляє у мережу каналізації підприємства. Під час експлуатації водозабору у воду

не потрапляють забруднюючі речовини.

Для збереження питної якості води, а також попередження забруднення родо-

вища підземних вод, у відповідності до діючого положення про порядок проекту-

вання та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водогонів

господарсько-питного призначення (ДБН В.2.5.-74:2013 [5], розділ 10), встановлю-

ються ЗСО, в яких запроваджуються спеціальні заходи, що виключають можливість

забруднення водозаборів та водоносних горизонтів у районах водозаборів.

Для забезпечення дотримання санітарного режиму, в межах зон санітарної

охорони, обов’язковим є виконання наступних заходів:

щоденний огляд насосної станції і І-го поясу зони санітарної охорони, один

раз на місяць - ІІ-го поясу ЗСО і один раз на рік – ІІІ-го поясу ЗСО;

контроль санітарного стану прилеглої до прояву території з метою своєчас-

ного виявлення джерел потенційного забруднення;

38

спостереження за якістю води шляхом проведення санітарно-

мікробіологічного, хімічного, радіологічного контролю і визначення отрутохіміка-

тів, відповідно до санітарних норм і правил;

недопускання розливу шкідливих речовин на ділянці робіт;

дотримання основних вимог та рекомендацій санітарної служби та органів

геоекологічного та гірничотехнічного контролю.

1.6.3. Оцінка за видами та кількістю забруднення ґрунту та надр

Здійснення планованої діяльності передбачається у межах земельної ділянки,

відведеної для господарської діяльності підприємства.

Організація рельєфу ділянки існуюча і виконана з врахуванням нормативних

ухилів проїздів, майданчиків та інших територій.

На території підприємства передбачене тверде покриття.

Забруднення ґрунту в процесі експлуатації встановленого обладнання не від-

бувається. Газові викиди не вплинуть на геохімічний склад ґрунту.

Діяльність підприємства не передбачає зростання існуючих статичних наван-

тажень на ґрунти, динамічні навантажені виключені, можливість підтоплення ґрун-

тів виключена.

На підставі викладеного, можливо зробити висновок про те, що планована ді-

яльність впливу на земельні ресурси не здійснюватиме.

Під час обстеження експлуатаційних свердловин на ділянці робіт

ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», значну увагу приділено виявленню

джерел можливого забруднення підземних вод з поверхні землі, крім того, проведе-

но обстеження території розташування водозабору.

На ділянці робіт ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» розташовані

свердловини № 1 (202) та № 2 (249), які обладнані на водоносний горизонт у верх-

ньокрейдових відкладах, знаходяться на території підприємства.

Перші пояси ЗСО радіусом 30,0 м огороджені. На території відсутні зелені на-

садження та ділянки зростання рідкісних та зникаючих видів рослин, занесених у

39

Червону книгу України. В процесі використання водозабору не буде мати місця ви-

рубка зелених насаджень. Тут не помічені шляхи міграції тварин та птахів.

Загалом санітарні умови на ділянці робіт ПрАТ «Володимир-Волинська пта-

хофабрика» задовільні, умови для організації ЗСО всіх трьох поясів сприятливі.

1.6.4 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів

Планована діяльність – видобування питних підземних вод на ділянці робіт

ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» не є джерелом постійного утворення

відходів.

Відходи можуть виникати під час ремонту обладнання або його заміни.

Всі відходи тимчасово зберігаються у відведених для цього місцях на терито-

рії підприємства і разом з відходами утвореними у процесі роботи підприємства пе-

редаються спеціалізованим організаціям згідно укладених договорів.

1.6.5 Оцінка за видами та кількістю шумового та вібраційного забруднен-

ня

Водозабір питних підземних вод на ділянці робіт ПрАТ «Володимир-

Волинська птахофабрика» представлений 2 свердловинами, що експлуатують підзе-

мні води водоносного горизонту у верхньокрейдових відкладах.

Вода зі свердловин № 1 (202) та № 2 (249) видобувається за допомогою

2-х електрозанурювальних насосів марки ЕЦВ-10-63-110 через встановлені лічиль-

ники марки НІК-2301.

Все обладнання встановлене на водозаборі заводського типу з визначеними

шумовими та вібраційними характеристиками. Обладнання справне та працює від-

повідно до технічного паспорту. Шумові та вібраційні характеристики знаходяться у

межах встановлених заводськими випробуваннями.

1.6.6 Оцінка за видами та кількістю світлового та теплового забруднення

Експлуатація водозабірних свердловин у відповідності з технологічними ре-

жимами не створює світлового та теплового забруднення довкілля.

1.6.7 Оцінка за видами та кількістю випромінення

Планована діяльність не створює радіаційного забруднення та випромінення.

40

2 ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВНИХ ПРИЧИН ОБРАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО

ВАРІАНТА З УРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ

Приватне акціонерне товариство «Володимир-Волинська птахофабрика» роз-

ташоване на території с. Федорівка Володимир-Волинського району Волинської об-

ласті.

Водозабір ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» складається з двох

свердловин, які обладнані на водоносний горизонт у верхньокрейдових відкладах.

Потужність підприємства з використання питних підземних вод для забезпечення

виробничих та господарсько-побутових потреб – 1544,9 м3/добу та 502,97 м3/рік від-

повідно до дозволу на спеціальне водокористування № 649 від 11 лютого 2013 року.

(Додаток А)

Оскільки свердловини розташовані на території підприємства розгляд терито-

ріальних альтернатив проводити недоцільно.

Розробка родовища ведеться глибинним насосом типу ЭЦВ, що працюють в

автоматичному режимі. Експлуатація родовища продовжується наявним фондом об-

ладнання у межах підрахованих та затверджених запасів води.

Як технічну альтернативу 2 було запропоновано замінити працюючі насоси на

нові типу Pedrollo, які повністю відповідають умовам видобування підземних пит-

них вод з ділянки надр, де розташований водозабір ПрАТ «Володимир-Волинська

птахофабрика».

Оскільки існуюче обладнання справне та повністю задовольняє технічні вимо-

ги підприємства, а технічний стан свердловин водозабору – задовільний, тому замі-

на насосів є недоцільною. Свердловини водозабору облаштовані, перший пояс зони

санітарної охорони витриманий, дебіти свердловин забезпечують потребу підприєм-

ства у воді.

41

3 ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ) ТА

ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ПРОВАДЖЕННЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1 Дані про поточний стан атмосферного повітря

Основним джерелом забруднення атмосферного повітря Володимир-

Волинського району є автотранспорт, від якого в атмосферне повітря надійшло 89%

загального обсягу викидів. Основними токсичними інгредієнтами, якими забрудню-

ється повітря під час експлуатації транспортних засобів, є оксид вуглецю і сполуки

азоту.

У загальному обсязі викидів від стаціонарних джерел забруднення переважа-

ють метан (19,7 %), речовини у вигляді твердих суспендованих частинок (22,0%) та

оксид вуглецю (25,0%).

Динаміку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонар-

них джерел забруднення у межах району робіт наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

від стаціонарних джерел, тис. т

2013 2014 2015 2016

1 2 3 4 5

Кількість викидів 0,16 0,16 0,14 *

Основними стаціонарними джерелами забруднення є підприємства переробної

та добувної промисловості зокрема розробка кар’єрів [1].

На замовлення ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» Управлінням

екології та природних ресурсів Волинської ОДА були надані величини фонових

концентрацій у с. Федорівка Володимир-Волинського району Волинської області

(додаток Г). Величини фонових концентрацій наведені в таблиці 3.2.

42

Таблиця 3.1 – Фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному

повітрі

№

з/п Найменування речовини

Код

речовини

Концентрація

в цілому, мг/м³ в долях ГДК, м.р.

1 2 3 4 5

1 Діоксид азоту 301 0,08 0,4

2 Вуглеводні граничні 2754 0,4 -

3 Діоксид сірки 330 0,2 0,4

4 Оксид вуглецю 337 2,0 0,4

5 Пил 2902 0,2 -

6 Сажа 328 0,06 -

7 Аміак 303 0,08 -

8 Бензин 2704 2,0 -

Стан атмосферного повітря за останні роки практично не змінювався.

3.2 Дані про поточний стан водного середовища

Поверхневі води

У безпосередній близькості до місця планованої діяльності протікає р. Луга.

Екосистема р. Луга зазнала сильного антропогенного впливу – на деяких діля-

нках її русло штучно випрямлене, обваловане захисними дамбами. Заплави р. Луги

інтенсивно осушувалися. Меліорація призвела до зміни гідробіологічного режиму

річки – замулення її джерел, зменшення водного стоку. Непоодинокі випадки забру-

днення Луги побутовими стічними водами, неочищеними скидами промислових

підприємств [1].

Однією з причин порушення гідрологічного режиму в басейні р. Луга є непра-

вильна експлуатація водосховищ. Каскад водосховищ у басейні р. Луга було побу-

довано для сільськогосподарського і рибогосподарського водокористування. Водос-

ховища на р. Луга знаходяться: с. Колпитів (Локачинський район); на р. Риловиця –

с. Бегета (Володимир-Волинський район); р. Луга-Свинорийка – с. Шельфів (Лока-

чинський район), с. Луковичі (Іваничівський район); на р. Стрипа – с. Печихвости

(Горохівський район), с. Павлівка (Іваничівський район); р. Свинарка – с. Хорів і с.

Конюхи Локачинського району.

Серед промислових підприємств найбільшими забруднювачами є Володимир-

Волинський цукровий завод і Павлівський пивзавод. Основними джерелами забруд-

43

нення поверхневих вод в басейні р. Луга є очисні споруди у м. Володимир-

Волинський, смт Іваничі та Локачі [7].

Побудовані у 70 роках очисні споруди Локачинського та Іваничівського ВУ-

ЖКГ, на сьогодні практично повністю втратили свою ефективність і є одними з най-

більших забруднювачів поверхневих вод в басейні р. Луга. Стічні води Павлівського

пивзаводу, а також стічні води з санаторію-профілакторію шахти №5 потрапляють у

притоку Луги – р. Стрипу. Стоки проходять тут лише механічну очистку. Очисні

споруди втратили свою ефективність, тому на сьогодні спостерігається скид непов-

ністю очищених стічних вод.

Засміченість русла річки Луга колодами, гілками дерев та іншими рештками

дерев і рослинності спостерігається практично по всій довжині річки, а особливо

між с. Хрипаличі та м. Устилуг Володимир-Волинського району.

В долинах рік басейну можна спостерігати стихійні сміттєзвалища. Особливо

часто сміттєзвалища спостерігаються на крутих, зарослих деревами і кущами, схи-

лах річок. Такі сміттєзвалища були виявлені у м. Устилуг, с. Тростянка, c. П’ятидні

Володимир-Волинського району.

Значення індексу використання земельних ресурсів (Кзр) становить – 0,6, що

характеризується як «задовільний». Індекс використання водних ресурсів (Кр.с.),

який становить – 0,2, оцінюється як «незадовільний». Індекс хімічного забруднення

становить Кхім.=1,5 і відповідає стану «задовільної чистоти», а комплексний бал яко-

сті дорівнює Кяв = 0.

Індукційний коефіцієнт антропогенного навантаження (ІКАН), який становить –

0,22, що відповідає четвертому класу й визначається як «поганий», що свідчить про

порушення норм господарювання в басейні річки Луга під час використання земе-

льних і водних ресурсів[10].

Інтегральний екологічний індекс (Ie) якості води нижче очисних споруд на

р. Луга зростає, що пов'язано з недостатнім ступенем очистки стічних вод у зв’язку

із застарілістю очисних установок. У місці впадіння р. Луга у р. Західний Буг інтег-

ральний екологічний індекс зменшується, внаслідок часткової самоочистки річкових

вод, а також відсутністю джерел забруднення нижче впадіння р. Луга [6, 2].

44

Якість річкових вод в басейні р. Луга характеризується як «добрий» (II клас

якості) та за ступенем чистоти характеризується як «чиста».

Також поблизу місця проведення планової діяльності знаходиться озеро Лісне.

Частина акваторії озера відноситься до ландшафтного заказника місцевого значення

«Мочиська». Озеро характеризується як екологічно чисте.

Підземні води

Прогнозні ресурси підземних вод в Волинській області складають

2586,3 тис. м3/добу з мінералізацією до 1 г/дм3.

Волинська область розташована в межах Волино-Подільського артезіанського

басейну. Основний водоносний горизонт питних і технічних підземних вод приуро-

чений до відкладів верхньої крейди, місцями, у комплексі з нижньокарбоновими та

девонськими відкладами.

Станом на 01.01.2017 р. на території області розвідані та взяті на облік балан-

сові експлуатаційні запаси питних і технічних підземних вод, які затверджені ДКЗ

СРСР, ТКЗ України, ДКЗ України по 22 ділянках з експлуатаційними запасами у кі-

лькості 329,855 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1 та 21,80 тис. м3/добу – за кате-

горією С2. Розвіданість ресурсу становить 14%. В 2017 р. розроблялись та викорис-

товувались 14 ділянок. Видобуток питних і технічних підземних вод склав

80,766 тис. м3/добу, а це 4,41% від запасів по Україні.

Основні водоносні горизонти мінеральних підземних вод Волинської області

приурочені до пісковиків кембрію та поліської світи протерозою, а також до відкла-

дів верхнього девону, представлених вапняками.

На території Волинської області розвідано і взято на облік балансові експлуа-

таційні запаси мінеральних підземних вод, які затверджені в ДКЗ СРСР, УТКЗ, ДКЗ

України по 3 родовищах. Балансові експлуатаційні запаси родовищ складають

670,0 м3/добу за сумою категорій А+В+С1. Мінеральні води відносяться до типу

бромних, маломінералізованих без специфічних компонентів і властивостей та при-

родно-столових. Видобуток становив 6,948 м3/добу. Одне з таких родовищ мінера-

льних вод – це «Лісова пісня», де на базі однойменного санаторію споруджено свер-

дловину «Шацьк» глибиною 1258,0 м. За встановленою гідрохімічною зональністю

45

в інтервалі глибин 1178,0-1252,0 м розкрита хлоридно-натрієва ропа з мінералізаці-

єю 70,2 г/дм3. Продуктивність свердловини незначна – 0,57 м3/год, при цьому рівень

води знижується до глибини 172,0 м. Вода може використовуватися для лікувальних

потреб при змішуванні з прісною, що циркулює у водоносних комплексах, які заля-

гають вище.

Загалом, водозабори області працюють в сталому гідродинамічному та гідро-

хімічному режимі без перевищення розрахункових величин.

3.3 Дані про поточний стан ґрунтового покриву

Ґрунти є одна із найважливіших складових частин природних комплексів,

оскільки вони утворилися внаслідок взаємодії компонентів ландшафту.

Ґрунтовий покрив області надзвичайно строкатий, особливо в поліській зоні,

що зумовлено впливом геологічних і геоморфологічних особливостей місцевості,

клімату й рослинності. Поряд із ґрунтами, які мають високу природну родючість,

наявні низькородючі, що мають відповідні фізико-хімічні особливості, запаси пожи-

вних речовин, гранулометричний склад й інші показники. Це впливає на розміщення

сільськогосподарських культур, технологію їх вирощування, концентрацію та спеці-

алізацію виробництва, на величину і якість урожаю.

Відмінні особливості природних умов Полісся й Волинської височини позна-

чилися на процесах ґрунтоутворення. На Поліссі переважають дерновопідзолисті,

дернові оглеєні, лучно-болотні, торф’яно-болотні та торфові на торфовищах низин-

них, а на Волинській височині – сірі й темно-сірі опідзолені та чорноземи, на запла-

вах приток річок Західний Буг та Стир – торф’яно-болотні та торфові на торфови-

щах низинних.

Торфові ґрунти охоплюють 244,3 тис. га, або 12,9 %. Займають найбільші

площі в долині річки Прип’ять та межиріччя Турії й Стоходу північніше Камінь-

Каширського, а також межиріччя Стоходу та Стиру північніше від Маневич і на пів-

нічний захід від Любомля до Західного Бугу. Площа всіх типів ґрунтів на території

Волинської області сягає 1903,0 тис. га.

46

У структурі ґрунтового покриву області значні площі – 1076,7 тис. га (56,7 %)

– займають гідроморфні ґрунти; серед них – лучноболотні, болотні, торфово-болотні

й торфові – 411,4 тис. га (21,7 %). Вони поширені майже в усіх адміністративних

районах, із них площа антропогеннозмінених ґрунтів, що утворилися внаслідок

осушення, становить 59,2 тис. га (3,1 % загальної площі сільськогосподарських

угідь) і має тенденцію до зростання.

Реакція ґрунтового розчину відіграє важливу роль у розвитку рослин і ґрунто-

вих мікроорганізмів, впливає на швидкість і напрямок перебігу в ньому хімічних і

біохімічних процесів. Засвоєння рослинами елементів живлення, інтенсивність мік-

робіологічної життєдіяльності, мінералізація органічної речовини, розкладення ґру-

нтових мінералів і розчинення різноманітних важкорозчинних сполук, коагуляція і

пептизація колоїдів та інші фізико-хімічні процеси великою мірою визначають реа-

кцію ґрунту.

Для забезпечення нормального розвитку сільськогосподарських культур в

умовах зростаючого забруднення оточуючого середовища ґрунти потребують три-

валого екологічного обстеження – моніторингу.

В області моніторинг за станом забруднення ґрунтів здійснюють:

- Волинська філія ДУ «Держгрунтохорона»;

- державна екологічна інспекція у області;

- головне управління Держгеокадастру у Волинській області.

В 2016 році згідно плану робіт з агрохімічної паспортизації земель сільського-

сподарського призначення проведено обстеження 66,89 тис. га сільськогосподарсь-

ких угідь в трьох районах області, а саме: Володимир-Волинський – 21,44 тис. га,

Горохівський – 24,89 тис. га, Іваничівський – 20,56 тис. га.

За результатами обстеження кислі ґрунти в досліджуваних районах займають

10,89% від обстежених площ. Серед них дуже сильно- та сильнокислі – 0,6%, серед-

ньокислі – 3,11%, слабокислі – 7,18%. Найбільше кислих ґрунтів – 15,61% в Івани-

чівському районі.

Крім того, 13,61% (9,11 тис. га) ґрунтів в обстежених районах мають близьку

до нейтральної реакцію ґрунтового розчину і потребують підтримуючого вапнуван-

47

ня. Середньозважений показник рН КСl становить у Володимир-Волинському райо-

ні – 6,4, Горохівському – 6,6, та Іваничівському – 6,4 одиниць.

Агрохімічні дослідження свідчать, що середньозважений вміст рухомих фос-

фатів у ґрунтах обстежених районів знаходиться в межах 148-158 мг/кг ґрунту, що

відповідає підвищеній та високій забезпеченості, а в середньому він високий і ста-

новить 152 мг/кг ґрунту.

Із загальної кількості обстежених земель 0,94% мають дуже низький і низький

вміст рухомого фосфору, 22,27% характеризуються середнім вмістом фосфору, і

76,79% площ добре забезпечені цим елементом.

Середньозважений вміст рухомих сполук калію в обстежених районах знахо-

диться в межах 94 – 102 мг/кг ґрунту, що відповідає середній забезпеченості.

Із загальної кількості обстежених земель в звітному періоді 27,67% мають ду-

же низький і низький вміст рухомих сполук калію, 54,02% земель районів характе-

ризуються середнім вмістом калію і лише 18,32% площ ґрунтів відносяться до оп-

тимально забезпечених – підвищений та високий.

Результати досліджень звітного періоду вказують, що 83,01% земель обстеже-

них районів мають дуже низький і низький вміст гумусу, 16,31% – середній і лише

0,70 % обстежених площ мають підвищений вміст гумусу.

Середньозважений показник вмісту гумусу становить у Володимир-

Волинському районі 1,58 %, в Горохівському – 1,66% та в Іваничівському – 1,49%,

що відповідає низькому вмісту.

Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище спричини-

ло значну техногенну ураженість агросфери. Основними чинниками антропогенного

впливу на земельні ресурси регіону є сільське господарство, промисловість та тран-

спорт. Найбільшу загрозу становлять явища, які спостерігаються в ґрунтовому пок-

риві, де внаслідок ерозії, відкритих розробок корисних копалин та будівельної сиро-

вини, забруднення хімічними речовинами і промисловими викидами, неправильної

агротехніки деградовано й виведено з використання великі площі продуктивних зе-

мель.

48

Найбільш негативно впливає на земельні ресурси гірничодобувна галузь про-

мисловості. Під час гірничодобувних робіт змінюються природні ландшафти місце-

вості, порушується ґрунтово-рослинний покрив. В регіоні недостатню увагу приді-

ляють здійсненню рекультивації земель на місці відпрацьованих відкритим спосо-

бом родовищ корисних копалин, відновленню родючості й народногосподарської

цінності порушених земель. Інформація щодо порушених земель та їх рекультивації

наведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 – Порушені, відпрацьовані та рекультивовані землі області

Землі 2012 2013 2014 2015 2016

1 2 3 4 5 6

Порушені, тис. га 5,782 5,931 5,916 5,925 5,871

% 0,29 0,29 0,29 0,29 0,29

Відпрацьовані, тис. га 3,818 3,847 3,834 3,834 3,804

% 0,19 0,19 0,19 0,19 0,19

Рекультивовані, тис. га 1,447 1,472 1,488 1,488 1,54

% 0,07 0,07 0,07 0,07 0,08

3.4 Дані про поточний стан поводження з відходами

Основним джерелом утворення відходів у Волинській області є підприємства

гірничо-добувного, машинобудівного, будівельного, деревообробного комплексів.

Протягом 2016 р. в Волинській області утворювалися відходи І-ІV класу небе-

зпеки, побутові відходи та відходи вуглевидобувної промисловості.

За даними облстатуправління, за рік утворилося 446,7 т небезпечних відходів

І-Ш класу небезпеки.

Накопичення відходів в області в основному здійснюються на териконах, по-

лігонах та сміттєзвалищах ТПВ. На території шахтних відвалів м. Нововолинська,

загальна площа яких становить більше 100 га, за даними статистичного управління

накопичено більше 6,627 млн. т відходів вуглевидобутку. За даними райдержадміні-

страцій та виконкомів на кінець 2016 р. на полігонах та сміттєзвалищах, які знахо-

дяться в області розміщено 2,7 млн. т твердих побутових відходів. Накопичення від-

ходів станом на початок року подано в таблиці 3.4.

49

Таблиця 3.4 – Накопичення відходів

№ Показник Од. виміру Кількість

1 2 3 4

1 Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність

яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів од. 289

2 Відходи І класу небезпеки т 13,387

3 Відходи ІІ класу небезпеки т 35,394

4 Відходи ІІІ класу небезпеки т 2,048

5 Накопичено небезпечних відходів (І-ІІІ кл.), усього т 50,829

Значна кількість небезпечних відходів, яка утворилася на території Волинської

області була передана підприємствам, діяльність яких пов’язана із збиранням, вида-

ленням та утилізацією відходів. Так, приватним підприємством «Айслаг» зібрано

42,2 м³ відпрацьованих нафтопродуктів

В області існує проблема поводження з твердими побутовими відходами, яких

на території області за рік накопичується близько 1,0 млн. м3. Збирання побутових

відходів не носить систематичного і організованого характеру.

Основним способом видалення твердих побутових відходів є їх захоронення

на сміттєзвалищах, що в переважній більшості не відповідає санітарно-екологічним

нормам. На даний час в області існує унітарна система збирання відходів, при якій

всі побутові відходи збираються в одну ємність. Ситуацію ускладнює відсутність

ефективної системи збору та формування окремих видів відходів як вторинної сиро-

вини. Як результат, на сміттєзвалище потрапляє значна кількість матеріалів, які ма-

ють високу ресурсну цінність та підлягають переробці (скло, папір, метал). Система

роздільного збирання відходів впроваджується поетапно на основі ПЕТ.

Загальна площа, усіх сміттєзвалищ області становить близько 434 га. Інфор-

мація про кількість полігонів та сміттєзвалищ ТПВ надана органами місцевого са-

моврядування.

3.5 Дані про поточний стан радіаційного забруднення

Загальна площа території Волинської області, що зазнала радіоактивного за-

бруднення внаслідок катастрофи на ЧАЕС, складає близько 500 тис. га. З них сіль-

ськогосподарських угідь – 181,5 тис. га, переважна більшість з них має щільність за-

бруднення цезієм-137 від 0,1 до 1,0 КІ/км2 (180,174 тис. га), а 1,326 тис. га мають

50

щільність більше 1 КІ/км2. Із забруднених цезієм-137 сільськогосподарських угідь

0,06 га складає рілля та 1,266 га – природні кормові угіддя.

Склад ґрунтів зони радіоактивного забруднення області характеризується ви-

соким коефіцієнтом переходу радіонуклідів з ґрунту в рослини, що ускладнює раді-

аційну ситуацію і в свою чергу впливає на медико-біологічний стан людей.

В умовах області 95% сумарної еквівалентної дози опромінення припадає на

внутрішнє опромінення. Завдяки протирадіаційним заходам, проведеним у 1993-

2008 рр., таким, як корінне поліпшення ґрунтів, залуження і перезалуження луків і

пасовищ, вапнування кислих ґрунтів, внесення органічних та мінеральних добрив,

суттєво поліпшилась радіаційна ситуація – зменшились рівні забруднення ґрунтів та

рослинної продукції, що вирощується в зоні забруднення. Однак, подекуди рівні

вмісту радіонуклідів ще залишаються досить високими.

Станом на 01.01.2016 р. 167 населених пунктів Волинської області належали

до зони гарантованого добровільного відселення.

На підставі експертних висновків про радіаційний стан населених пунктів Ук-

раїни, у Волинській області критерію 3 зони гарантованого (добровільного) відсе-

лення відповідає 3 населених пункти Маневицького району: с. Галузія, с. Серхів,

с. Велика Яблунька, критерію 4 зони посиленого радіоекологічного контролю відпо-

відає: 14 населених пунктів Камінь-Каширського району, 4 населених пункти Лю-

бешівського району, 33 населених пункти Маневицького району.

Відповідно до змін, внесених до ст.2 Закону України «Про правовий режим

території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катас-

трофи» Законом «Про внесення змін України та визнанням такими, що втратили

чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII зо-

ну посиленого радіологічного контролю виключено із переліку зон, забруднених

внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тобто до зони радіоактивного забруднення

жоден населений пункт району не буде відповідати критерію зони радіоактивного

забруднення.

Процес подолання наслідків Чорнобильської катастрофи має довготривалий

характер, вимагає цілеспрямованої діяльності держави. Збереження існуючих підхо-

51

дів до фінансування чорнобильських програм унеможливлює їх виконання у повно-

му обсязі навіть у довгостроковій перспективі. Все це зумовлює необхідність розро-

блення одного документа, спрямованого на соціально-економічний розвиток тери-

торій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастро-

фи, і які відповідно до законодавства, пропонується вивести із зони радіоактивного

забруднення.

Реалізацію заходів щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи досі

не завершено. Відсутність щорічних результатів дозиметричної паспортизації не дає

можливості дати об’єктивну оцінку сучасному стану радіоактивно забруднених те-

риторій, і як наслідок створення належних умов проживання.

В зв’язку з забрудненістю території області радіонуклідами після Чорнобиль-

ської катастрофи важливим є проведення радіологічного контролю сільськогоспо-

дарської продукції: молока овочів, зерна, тощо.

Радіоекологами проведено дослідження 17163 проб різноманітної сільського-

сподарської продукції, сировини, кормів та продукції лісу. Виявлено 20 проб з пере-

вищенням допустимих рівнів вмісту радіоцезію, із перевірених 5853 проб молока

зафіксовано перевищення допустимих рівнів у 16 пробах, із 661 проби свіжих грибів

і ягід перевищення не виявлено (максимальний рівень забруднення – 450 Бк/кг), у

пробах сухих грибів і ягід виявлено перевищення рівнів вмісту радіоцезію у 4 про-

бах (5600 Бк/кг).

Спостерестереження за радіоактивним забрудненням поверхневих вод у зонах

впливу атомних станцій виконувалися Рівненською гідрогеологомеліоративною

експедицією на пунктах спостережень в зоні Рівненської АЕС, що розташовані на

території області на річках Турія, Стир, Західний Буг, Стохід. Кількісні значення

90Sr та 137Cs, які були зафіксовані, коливаються в допустимих межах

3.6 Дані про поточний стан біорізноманіття

Спостерігається катастрофічне зменшення площі територій водно-болотних

угідь, степових екосистем, природних лісових екосистем, які є основою для збере-

ження біорізноманіття. Скорочуються території, зайняті природною рослинністю,

52

що призводить до виникнення загрози втрати гено- та ценофонду. Тим часом, біоло-

гічне різноманіття, як результат багатовікової еволюції, повинно бути передано

прийдешнім поколінням у максимально збереженому стані.

Під особливим наглядом та охороною в області є 4 водно-болотні угіддя між-

народного значення («Шацькі озера» – 48977 га, «Заплава р. Прип’ять» – 12000 га,

«Заплава р. Стоходу» – 10000 га та на базі Черемського природного заповідника, ро-

зпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 818-р статус

водно-болотних угідь міжнародного значення отримало Черемське болото – 2975,70

у Маневицькому районі.

Формування регіональної екомережі регіону інтегровано у плани економічно-

го та соціального розвитку області, шляхом узгодження заходів із збереження біоло-

гічного та ландшафтного різноманіття, що передбачено зокрема вищезгаданою регі-

ональною екологічною програмою «Екологія 2016-2020». Цією програмою передба-

чено заходи на реалізацію формування екомережі (розроблення регіональної схеми

екомережі), в тому числі створення нових та розширення меж існуючих територій та

об’єктів природно-заповідного фонду (основні елементи екомережі).

До основних екомережоформувальних вузлів міжнародного і національного

рівнів регіональної екомережі належать: Шацький (цінний озерний комплекс),

Прип’ятсько-Стохідський (водно-болотний), Білоозерсько-Черемський (болотний),

Цуманський (комплекс дубових насаджень). Поліський широтний і Західнобузький

меридіональний природні коридори європейського рівня, просторово обмежені до-

линами річок Прип’яті і Західного Бугу, об’єднують транскордонні елементи регіо-

нальної і національної екомереж, засвідчуючи важливість ролі Волинського Полісся

як необхідного функціонального складника екологічної структури Європи в цілому.

Слід зазначити, що управління постійно співпрацює з науковими установами і

науковцями області та Київським еколого-культурним центром у ракурсі проведен-

ня наукових досліджень та обґрунтувань відносно об’єктів ПЗФ. [1]

53

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З

БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ

При реалізації прийнятого варіанту планованої діяльності можливі наступні

ймовірні впливи на довкілля:

– здоров’я населення – допустимий вплив. Вода зі свердловин відповідає ви-

могам ДСанПіН 2.2.4-171.10.

– стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земель-

них ділянок) – вплив екологічно допустимий. Розміщення нового технологічного

обладнання не передбачається, вилучення земельних ділянок не здійснюється. Усі

роботи з благоустрою території підприємства виконані.

– ґрунт – вплив планованої діяльності на ґрунт екологічно допустимий. Розро-

бка родючого шару ґрунту не передбачається.

– вода – додаткове споживання води не передбачається. Збільшення кількості

стоків не планується. Скидання стічних вод у поверхневі водні об’єкти не здійсню-

ється. Потенційних джерел забруднення підземних та поверхневих вод від планова-

ної діяльності не передбачається.

– атмосферне повітря – вплив від планованої діяльності екологічно допусти-

мий. Викиди у атмосферне повітря можуть надходити від ремонтних робіт на водо-

заборі.

– кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів)

– негативних впливів не передбачається. Змін мікроклімату в результаті планованої

діяльності не очікується, оскільки в результаті експлуатації об’єкту відсутні значні

виділення теплоти, інертних газів, вологи. Особливості кліматичних умов, які спри-

яють зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє середо-

вище, відсутні.

– матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну

спадщину – негативних впливів не передбачається. Об’єкти архітектурної, археоло-

гічної та культурної спадщини в районі розташування планованої діяльності не за-

знають впливу.

54

– ландшафт – негативних впливів не передбачається. Усі роботи з підготовки

та благоустрою території виконані.

– соціально-економічні умови – позитивний вплив. Здійснення планованої ді-

яльності буде мати позитивний вплив на місцеву економіку через ритмічну цілоріч-

ну роботу підприємства, зайнятість місцевого населення, податкових надходжень

тощо.

55

5. ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

5.1 Виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планова-

ної діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення

такої діяльності

Водозабір питних підземних вод ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабри-

ка» працює з 1970 р. Підготовчі та будівельні роботи не проводяться, територія об-

лаштована та повністю підготовлена до подальшої експлуатації водозабору.

Під час обстеження району водозабору ПрАТ «Володимир-Волинська птахо-

фабрика» значна увага приділялася виявленню джерел можливого забруднення з по-

верхні землі. Крім того, проведено обстеження безпосередньо території розташу-

вання експлуатаційних свердловин. Територія підприємства каналізована.

За результатами санітарно-екологічного обстеження ділянки водозабору та

прилеглих до нього територій, не виявлено порушень в експлуатації свердловин та в

їх облаштуванні.

З метою захисту підземних вод від забруднення передбачаються заходи по їх

охороні, що включають у себе створення зон санітарної охорони водозабору.

Під час експлуатації підземних вод питної якості визначення меж зон санітар-

ної охорони свердловин є самостійним завданням, розробка яких необхідна для

встановлення можливостей їх організації. При відсутності зон санітарної охорони

експлуатація підземних вод питного призначення заборонена згідно Водного кодек-

су України, ст. 93.

Визначення меж ЗСО та розробку комплексу необхідних організаційних, тех-

нічних, гігієнічних і протиепідемічних заходів слід визначати в залежності від сту-

пеня природної захищеності джерела водопостачання, ризику мікробного або хіміч-

ного забруднення, від особливостей санітарних, гідрогеологічних умов, а також від

характеру забруднюючих речовин.

До складу ЗСО входять три пояси: перший пояс – зона суворого режиму, дру-

гий і третій – пояси обмежень.

56

Перший пояс (пояс суворого режиму) охоплює територію розташування водо-

заборів, майданчиків усіх водопровідних споруд; другий і третій пояси (пояси об-

межень) – територію, на якій здійснюються заходи з охорони підземних вод (джерел

водопостачання) від забруднення [15].

Перший пояс ЗСО встановлюється з метою усунення можливості випадкового

або навмисного забруднення підземних питних вод в місці розташування водозабір-

них споруд. Межа першого поясу встановлюється на відстані 30,0 м від водозабору

– для захищених підземних вод.

Відповідно ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди.

Основні положення проектування» для водозаборів, розташованих на території

об’єкту, який розташований в сприятливих санітарно-технічних і гідрогеологічних

умовах, розміри першого поясу ЗСО допускається встановити в радіусі 15,0 м для

захищених водоносних горизонтів. При цьому підприємство повинно погодити роз-

мір 1-го поясу ЗСО з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби.

Межа другого поясу ЗСО підземного джерела водопостачання визначається

гідродинамічними розрахунками, виходячи з умов, що мікробне забруднення, яке

надходить у водоносний горизонт за межами другого поясу, не досягає водозабірної

споруди.

Основним параметром, за яким визначається відстань від меж другого поясу

ЗСО до водозабірної споруди, є час просування мікробного забруднення з потоком

підземних вод до місця водозабору Т2.

Оскільки ділянка надр, де розташований водозабір ПрАТ «Володимир-

Волинська птахофабрика» питних підземних вод розташована у І-ому архітектурно-

будівельному кліматичному районі [8], то час Т2 для розрахунку межі другого поясу

ЗСО для підземних водозабірних споруд, що обладнані на водоносний горизонт у

верхньокрейдових відкладах, складає 200 діб [11].

Межа третього поясу ЗСО підземного джерела водопостачання визначається

розрахунком, при якому враховується час (Т3) проходження хімічного забруднення

до водозабірної споруди, який повинен бути більше прийнятого терміну її експлуа-

тації, але не менше ніж 25 років.

57

Оскільки другий пояс розташований всередині третього поясу, він призначе-

ний також і для захисту від хімічного забруднення.

Вихідні гідрогеологічні параметри та розрахункова схема для визначення роз-

мірів ЗСО були прийняті з врахуванням геолого-гідрогеологічних і геоморфологіч-

них особливостей території та паспортних даних експлуатаційних свердловин.

Розрахунки другого та третього поясів ЗСО проводяться по методиці, викла-

деній в Інструкції «Рекомендации по гидрогеологическим расчётам для определения

границ 2 и 3 поясов зон санитарной охраны подземных источников хозяйственно-

питьевого водоснабжения» М., 1983 г. ВНИИ «ВОДГЕО» [11].

Розміри поясів ЗСО для свердловин ділянки надр, що розташована на терито-

рії ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» наведені в таблицях 5.1 та 5.2.

Таблиця 5.1 – Розміри першого та другого поясів ЗСО

№ св. Розмір першого поясу ЗСО, м Розмір другого поясу ЗСО, м

1 2 3

1(202) 30,0 178,0

2(249) 30,0 145,0

Таблиця 5.2 – Розміри третього поясу ЗСО

№ св. Третій пояс ЗСО

Вниз за потоком, r2, м Вгору за потоком, R2, м Ширина поясу, В2, м

1 2 3 5

1(202) 996,0 1977,0 2122,0

2(249) 25 63 200

Схема перших та других поясів ЗСО для свердловин №1 (202) та №2 (249) во-

дозабору з ділянки надр, що розташована на території ПрАТ «Володимир-

Волинська птахофабрика» наведена на рисунку 5.1.

У разі припинення діяльності підприємства свердловини водозабору переда-

ються на баланс іншому водокористувачеві або тампонуються у відповідності до ро-

зробленого та затвердженого згідно законодавства Проекту тампонажу свердловини.

58

59

5.2 Використання у процесі провадження планованої діяльності природ-

них ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття

Проммайданчик розташований на земельній ділянці площею 40,98 га. На те-

риторії проммайданчика розміщені адміністративні і виробничі будівлі та свердло-

вини №1 (202) та №2 (249) водозабору з ділянки надр, що розташована на території

ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика». Додаткового відведення земельних

ділянок не передбачається. Документи, що надають право користуватися земельною

ділянкою наведені у додатку В.

Експлуатація водозабору з ділянки надр, що розташована на території

ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» передбачає забір, підготовку та вико-

ристання питних підземних вод для забезпечення виробничих, санітарно-гігієнічних

та питних потреб підприємства. Потреба підприємства у воді складає 1544,9 м3/добу

та 502,97 тис. м3/рік відповідно до дозволу на спеціальне водокористування № 649

від 11 лютого 2013 року.

Організація рельєфу ділянок існуюча і виконана з врахуванням нормативних

ухилів проїздів, майданчиків та інших територій. Використання ґрунтів для плану-

вання території не планується.

Здійснення планованої діяльності не передбачає використання біорізноманіття

та не створює вплив на нього.

5.3. Викиди та скиди забруднюючих речовин, шумове, вібраційне, світло-

ве, теплове та радіаційне забрудненням, випромінення та інші фактори впливу,

а також здійснення операцій у сфері поводження з відходами

Викиди забруднюючих речовин

Планована діяльність – видобування питних підземних вод з ділянки надр, де

розташований водозабір ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» не має пос-

тійних джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

Вплив на атмосферне повітря може виникати під час ремонту обладнання або

його заміни. Такий вплив є короткостроковим, може виникати неочікувано, без пев-

ної закономірності, на обмеженій ділянці і є екологічно допустимим.

60

Скиди забруднюючих речовин

Здійснення планованої діяльності передбачає забір та використання питних

підземних вод у мережі водопостачання підприємства. Після використання вода по-

трапляє у мережу каналізації підприємства. Стічні води по системі водопроводів

відправляються на станцію КНС, в якій встановлено два насоси марки СМ80-50-

200, які перекачують їх на поля фільтрації. Стічні води з адмінприміщення та виро-

бничих споруд по системі каналізаційних трубопроводів відводяться до станції

КНС.

Під час експлуатації водозабору у підземні води не потрапляють забруднюючі

речовини.

Шумове та вібраційне забруднення

Водозабір питних підземних вод з досліджуваної ділянки надр представлений

2 свердловинами. Свердловини №1 (202) та №2 (249) експлуатують підземні води

водоносного горизонту у верхньокрейдових відкладах. Свердловини пробурені

Львівсько-Волинською ГРЕ в 1969-1970 роках, глибиною 120,0 та 100,0 м.

Свердловини №1 (202) та №2 (249) розташовані в підземних камерах. Режим

роботи водозабору переривчастий. Свердловини обладнані насосом ЕЦВ-10-63-110,

облік відібраної води зі свердловин виконується лічильниками типу НІК-2301.

Все обладнання встановлене на водозаборі заводського типу з визначеними

шумовими та вібраційними характеристиками. Обладнання справне та працює від-

повідно до технічного паспорту. Шумові та вібраційні характеристики знаходяться у

межах встановлених заводськими випробуваннями.

Під час експлуатації водозабору скарг від населення не надходило.

Світлове та теплове забруднення

Експлуатація водозабірних свердловин у відповідності з технологічними ре-

жимами не створює світлового та теплового забруднення довкілля.

Радіаційне забруднення та випромінення

Планована діяльність не створює радіаційного забруднення та випромінення.

61

На вимогу НРБУ-97 та ДСанПіН 2.2.4-171-10 з метою визначення радіаційної

якості води за вмістом радіонуклідів підприємство щорічно проводитиме радіохімі-

чний аналіз води.

Операції у сфері поводження з відходами

Планована діяльність – видобування питних підземних вод з ділянки надр, де

розташований водозабір ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» не є джере-

лом постійного утворення відходів.

Відходи можуть виникати під час ремонту обладнання або його заміни.

Всі відходи тимчасово зберігаються у відведених для цього місцях на терито-

рії підприємства і разом з відходами утвореними у процесі роботи підприємства пе-

редаються спеціалізованим організаціям згідно укладених договорів.

5.4 Ризики для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкіл-

ля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій

Для уникнення ризиків для здоров’я населення на водозаборі необхідно пос-

тійно проводиться контроль якості води зі свердловин.

Якість підземних вод оцінюється за органолептичними, санітарно-

бактеріологічними, фізико-хімічними показниками – щоквартально та проводиться

визначення радіаційної якості води один раз на рік.

Проводяться заходи для недопущення забруднення підземних вод хімічними

та бактеріологічними забруднювачами, шляхом встановлення зон санітарної охоро-

ни водозабору. Дотримання вимог та здійснення спеціальних водоохоронних захо-

дів, що виключають можливість надходження забруднення до водозабірних споруд

у обидва експлуатаційні водоносні горизонти водозабору.

Планована діяльність не створює ризиків для об’єктів культурної спадщини.

Все обладнання встановлене на водозаборі заводського типу. Обладнання

справне та працює відповідно до технічного паспорту. В рамках попередження ви-

никнення аварійних ситуацій на водозаборі проводиться огляд обладнання та своє-

часний ремонт чи його заміна.

62

5.5 Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої діяльності

та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяль-

ності

Планована діяльність – видобування питних підземних вод ділянки надр, що

розташована на території ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика». Для забез-

печення господарсько-побутових і виробничих потреб водозабір підприємства кори-

стується підземними водами горизонту у верхньокрейдових відкладах.

Найбільший вплив на стан експлуатаційних запасів та прогнозних ресурсів

підземних вод мають водозабори з найбільшим водовідбором. Такими водозаборами

є водозабори, приурочені до великих населених пунктів, де сконцентрована основна

маса населення та основні об’єкти промисловості області.

Багаторічна експлуатація родовища та сусідніх водозаборів показує, що зни-

ження рівня води у свердловинах у межах норм та не призводить до зменшення де-

біту свердловин.

5.6 Вплив планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масш-

таби викидів парникових газів, та чутливість діяльності до зміни клімату

Змін клімату в результаті планованої діяльності не очікується, оскільки в ре-

зультаті експлуатації об’єкту відсутні значні виділення теплоти, інертних газів, во-

логи. Особливості кліматичних умов, які сприяють зростанню інтенсивності впливів

планованої діяльності на навколишнє середовище, відсутні.

5.7 Технологія і речовини, що використовуються

Підземна вода від двох власних водозабірних свердловин за допомогою гли-

бинного насосу подається у водопровідну мережу підприємства. Облік відібраної

води зі свердловин № 1 (202) та № 2 (249) виконується лічильниками типу НІК-

2301.

Гирла свердловин мають герметизовані оголовки. Конструкція оголовку свер-

дловин забезпечує їх надійну експлуатацію при різних режимах подачі води, зруч-

63

ність проведення режимних спостережень, відбору проб, ремонтних робіт, чистки та

дезінфекції свердловин.

Здійснення планованої діяльності не передбачає використання будь-яких ре-

човин. Для недопущення потрапляння забруднень у свердловини водозабору та у

питні підземні води підприємством облаштовані пояси зон санітарної охорони водо-

забору та проводиться постійний моніторинг якості води.

64

6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ

ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, ТА ПРИПУЩЕНЬ, ПОКЛАДЕНИХ

В ОСНОВУ ТАКОГО ПРОГНОЗУВАННЯ, А ТАКОЖ ВИКОРИСТОВУВАНІ

ДАНІ ПРО СТАН ДОВКІЛЛЯ

Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього природ-

ного середовища на прямий чи опосередкований вплив планованої діяльності, вирі-

шення задач раціонального природокористування у відповідності з очікуваним ста-

ном природного середовища.

Всі методи прогнозування об’єднують у дві групи: логічні і формалізовані.

До логічних методів відносять методи індукції, дедукції, експертних оцінок,

аналогії.

При відсутності про об’єкт прогнозування достовірних відомостей і, якщо

об’єкт не підлягає математичному аналізу, використовують метод експертних оці-

нок, суть якого полягає у визначені майбутнього на основі думок кваліфікованих

спеціалістів-експертів.

Метод аналогій полягає в тому, що закономірності розвитку одного процесу з

певними поправками можна перенести на інший процес, для якого потрібно зробити

прогноз.

Формалізовані методи поділяють на статистичний, екстраполяції і моделю-

вання.

Статистичний метод ґрунтується на кількісних показниках, які дають можли-

вість зробити висновок про темпи розвитку процесу в майбутньому. Сутність його

полягає в отриманні і спеціалізованому обробленні прогнозних оцінок об’єкта через

опитування висококваліфікованих фахівців (експертів) у певній сфері науки, техні-

ки, виробництва.

Метод екстраполяції полягає в перенесенні встановленого характеру розвитку

певної території чи процесу в майбутнє. Цей метод ефективний при короткостроко-

вому прогнозуванні стосовно об’єкта, який тривалий час розвивався рівномірно без

значних відхилень. Ґрунтується він на вивченні кількісних і якісних параметрів дос-

65

ліджуваного об’єкта за попередні роки з подальшим логічним продовженням, окре-

сленням тенденцій його розвитку у прогнозованому періоді;

Метод моделювання полягає у побудові моделей, які розглядають з урахуван-

ням імовірної або бажаної зміни прогнозованого явища на певний період, користу-

ючись прямими або опосередкованими даними про масштаби та напрями змін. При

побудові прогнозних моделей необхідно виявити фактори, від яких суттєво зале-

жить прогноз; з’ясувати їх співвідношення з прогнозованим явищем; розробити ал-

горитм і програми моделювання змін довкілля під дією певних факторів.

При прогнозуванні оцінки впливів на довкілля в даному звіті використовува-

лися як логічні так і формалізовані методи прогнозування.

В якості вихідних даних про стан довкілля використані дані з кліматичної ха-

рактеристики району розташування підприємства надані Волинським центром з гід-

рометеорології та інформація про фонові концентрації у атмосферному повітрі на-

дана Управлінням екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністрації.

Матеріали обстеження території водозабору та оцінка його технічного стану.

66

7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА

ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ,

УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ,

У ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ

Організаційно-технічні заходи з охорони надр та довкілля й безпеки прове-

дення робіт регламентуються відповідними нормативно-правовими актами та нор-

мативним документам:

Кодекс України про надра;

Водний кодекс України;

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для

споживання людиною»;

інші нормативні документи.

Контроль за виконанням цих заходів здійснюється органами Держпраці, Дер-

жавною службою геології та надр України та їх територіальними органами, а також

іншими спеціально уповноваженими органами в сфері охорони довкілля.

Охорона поверхневих і підземних вод повинна проводитись шляхом реалізації

заходів з недопущення їх забруднення й виснаження під час експлуатації водозабо-

ру.

Для недопущення забруднення питних підземних вод для водозабору були об-

лаштовані зони санітарної охорони.

Вимоги до правого режиму ЗСО водозаборів підземних джерел регламентова-

ні Постановою КМУ №2024 від 18.12.1998 р. і передбачають для окремих видів гос-

подарської діяльності або безумовну заборону, або регулювання та отриманням осо-

бливого санітарного режиму і норм екологічної безпеки.

Керуючись зазначеними нормами, ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабри-

ка» має виконувати водоохоронні заходи в зонах санітарної охорони водозабору пи-

тних підземних вод, наведені у таблиці 7.1.

67

Таблиця 7.1 – Перелік заходів у встановлених ЗСО водозабору питних підзем-

них вод

№ Найменування заходу Термін

виконання

1 2 3

Заходи в межах першого поясу ЗСО

1 Заборона здійснення будівельних робіт, у тому числі будівництва трубопро-

водів різноманітного призначення за винятком трубопроводів, що обслуго-

вують водозабірні споруди.

Постійно

2 Забезпечений постійний контроль за санітарним станом території ЗСО, ре-

жимом безаварійної експлуатації систем водо- і теплопостачання, каналізації

підприємства, водовідведенням талих і дощових вод за межі ЗСО.

Постійно

3 Ведеться моніторинг підземних вод (режим рівнів, контроль якості, облік во-

довідбору).

Постійно

4 Забезпечений повний контроль технічного стану і експлуатаційних парамет-

рів (у тому числі герметичність устя, цілісність обсадних труб та цементації

затрубного простору) свердловини. При виявленні значних відхилень від бу-

дівельних експлуатаційних характеристик та порушенні технічного стану

свердловини – виконується її капітальний ремонт або санітарно-технічний

тампонаж.

Щорічно

Заходи в межах другого і першого поясу ЗСО

1 Регулювання усіх видів будівництва та їх централізоване водопостачання,

каналізування, відведення забруднених поверхневих вод, тощо.

Постійно

2 Контроль за розміщенням складів паливно-мастильних матеріалів, пестици-

дів та мінеральних добрив, накопичувачів, шламосховищ та інших об’єктів,

які створюють небезпеку хімічного забруднення джерел водопостачання.

Постійно

3 Заборона розміщення на території поясів ЗСО об’єктів нового будівництва,

реконструкції об'єктів цивільного і промислового призначення без відповід-

них дозвільних документів і заходів щодо недопущення хімічного і іншого

забруднення підземних вод, застосування екологічно безпечних матеріалів

при зведенні споруджень та ін.

Постійно

4 Не допускати створення неорганізованих смітників. Постійно

5 Не допускати створення вигребів усмоктувального типу в межах ЗСО при

відводі земельних ділянок.

Постійно

6 Здійснювати нагляд за тампонуванням (або відновленням) всіх старих, неді-

ючих, дефектних або неправильно експлуатованих свердловин та шахтних

колодязів, які створюють небезпеку забруднення водоносних горизонтів, що

використовуються.

Постійно

7 Регулювання будівництва нових свердловин Постійно

Обов’язковими умовами експлуатації водозабору є регулярний контроль щодо

здійснення гідрогеологічних режимних спостережень та їх автоматизація.

В процесі експлуатації водозабору підприємство повинно здійснювати спосте-

реження та контроль за наступними показниками:

– за положенням динамічного рівня води в свердловинах, періодичність замі-

ру рівня в свердловині – щомісячно. Зафіксовані значення статичного та динамічно-

68

го рівнів фіксуються в журналі режимних спостережень. Визначення рівнів прово-

диться для попередження і своєчасного реагування на зміну рівнів, що дасть змогу

не допустити виснаження водоносних горизонтів.

– за величиною водовідбору за водолічильником – щоденно. Значення вели-

чини водовідбору фіксуються у журналі обліку водоспоживання на підприємстві.

Облік водовідбору проводиться з метою недопущення перевищення ліміту водовід-

бору встановленого дозволом на спеціальне водокористування та для оплати за во-

докористування;

– спостереження за якістю підземних вод, що видобуваються, проводяться

щоквартально. Контроль за фізико-хімічними, органолептичними та бактеріологіч-

ними показниками води проводиться для виявлення і попередження забруднення чи

інших змін якості питних підземних вод.

В межах ЗСО забороняється розробка надр, якщо ця розробка впливатиме на

якість підземних вод.

ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» утримує експлуатаційні сверд-

ловини та зону санітарної охорони в належному санітарному стані та дотримується

режиму, визначеного вимогами чинного законодавства [4, 15].

Для попередження негативного впливу в процесі експлуатації водозабору за-

безпечується герметичність системи збору, підготовки й транспортування води, з

метою виключення її нераціонального використання.

При розробці водозабору з ділянки надр, що розташована на території

ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» необхідно оцінити такі наслідки його

експлуатації, як збитки геологічному середовищу і річковому стоку, зниження рівнів

ґрунтових вод, просідання поверхні землі та зниження рівнів води на водозаборах,

що знаходяться у зоні впливу досліджуваних експлуатаційних свердловин.

В свою чергу, як показує досвід експлуатації водозабору, його функціонування

не мало негативного впливу на навколишнє середовище. За період експлуатації при-

гнічення рослинності або осушення заболочених ділянок не спостерігалося. Не від-

мічено також іншого негативного впливу на геологічне середовище. Тому негативні

наслідки розробки ділянки надр не очікуються і при подальшій його експлуатації.

69

Проведення систематичних режимних спостережень дозволить виявити і попереди-

ти забруднення чи інші зміни якості питних підземних вод або впливу видобутку на

навколишнє середовище.

ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» здійснює компенсаційні заходи,

у вигляді плати збору за спеціальне використання водних ресурсів. Довідка підприєм-

ства щодо розміру збору за повний рік використання води із водозабору ділянки надр

наведена у додатку К.

Отже, при дотриманні технології експлуатації водозабору, а також природоохо-

ронних заходів в межах поясів зони санітарної охорони, негативних явищ в підзем-

ній гідросфері та впливу на довкілля не очікується.

70

8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ

ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ

Як показують результати проведеної оцінки впливу на довкілля, значного не-

гативного впливу на довкілля в результаті видобування питних підземних вод діля-

нки надр, що розташована на території ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабри-

ка» при дотриманні технічних і технологічних нормативів, нормативно-правових

документів не очікується.

Суттєвий вплив на довкілля можливий лише в результаті нераціонального ви-

користання природних ресурсів, що може призвести до виснаження водоносних го-

ризонтів. Для запобігання виникнення такої ситуації будуть проведені польові дос-

лідження під час гідрогеологічного вивчення ділянки надр. На основі отриманих да-

них буде здійснено розрахунок прогнозного зниження рівня підземних вод та оціне-

но забезпеченість ділянки.

В процесі експлуатації водозабору було організовано спостереження та конт-

роль за положенням статичного та динамічного рівня води в свердловинах, періоди-

чність заміру рівня в свердловині – щомісячно. Зафіксовані значення статичного та

динамічного рівнів фіксуються в журналі режимних спостережень. Визначення рів-

нів проводиться для попередження і своєчасного реагування на зміну рівнів, що

дасть змогу не допустити виснаження водоносних горизонтів.

Під час експлуатації свердловин можуть виникати ускладнення для запобіган-

ня ускладнень передбачені заходи з наведені у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 – Заходи з запобігання ускладнень під час експлуатації свердло-

вини за рекомендованим варіантом

№ Вид ускладнення Заходи з усунення Об’єми застосу-

вання Періодичність

1 2 3 4 5

1

Вихід з ладу глибинно-

го насосу:

1. Електродвигун при

роботі «гуде» (обрив в

одному з проводів ме-

режі).

2. Припинення подачі

1. З’єднати проводи.

2. Демонтувати насос і замінити вал.

3. Відкрити більше засувку. У разі

заміни насосного устаткування, що

вийшло з ладу, свердловину необхі-

дно прохлорувати й прокачати про-

тягом декількох годин. Подача води

Для кожної сверд-

ловини окремо.

Насос працює

безперервно

від 2 до 5 ро-

ків.

71

№ Вид ускладнення Заходи з усунення Об’єми застосу-

вання Періодичність

1 2 3 4 5

води (обрив трансмі-

сійного валу).

3. Знижуються показ-

ники амперметру (не-

достатня подача води).

4. Насос працює, але

немає подачі води

здійснюється тільки після одержан-

ня задовільних результатів хімічно-

го та бактеріологічного аналізу.

4. Відкрити запірну арматуру. Витя-

гнути насос на поверхню та прочис-

тити або замінити зворотній клапан

2

Порушення цілісності

водоприймальної час-

тини й герметичності

обсадних колон стов-

бура свердловини, що

спричиняє надходжен-

ня у свердловину не-

кондиційних вод і до-

мішок водовмісних

порід.

Ділянки з порушеннями цілісності

фільтру у водоприймальній частині

й герметичності обсадних колон

стовбуру свердловини визначаються

за допомогою геофізичних методів

(термометрія, резистометрія, кавер-

нометрія).

Після виявлення ушкоджених діля-

нок свердловини переводять у стан

ремонту.

Виявлені ушкодже-

ні зони (залежно

від розташування)

ліквідуються цеме-

нтацією або уста-

новкою додаткової

обсадної колони й

фільтру водоприй-

мальній частині.

За необхідніс-

тю.

3

Несанкціоноване відк-

лючення насосу в све-

рдловині при перебоях

подачі електроенергії.

Після несанкціонованого відклю-

чення електроенергії в мережі по-

вторний запуск насосу здійснюється

згідно паспорта насосу перемикачем

місцевого керування із станції керу-

вання при частково або повністю

закритій засувці.

Для кожної сверд-

ловини окремо.

За необхідніс-

тю.

4

Потрапляння сторон-

ніх предметів і рідини,

у тому числі поверхне-

вих вод, у стовбур све-

рдловини.

Щоб уникнути ускладнень,

пов’язаних із потраплянням у стов-

бур свердловини випадкових пред-

метів, необхідно утримувати устя

свердловини закритим. Відновлюва-

льні роботи слід виконувати тільки

силами спеціалізованої бурової ор-

ганізації, що має ліцензію на прове-

дення ремонтних робіт у свердлови-

нах. Після будь-якого виду віднов-

лювальних робіт, а також при пот-

раплянні рідини в стовбур свердло-

вини виконується її прокачування.

Тривалість прокачування визнача-

ється за результатами хімічного й

бактеріологічного аналізів.

Для кожної сверд-

ловини окремо.

За необхідніс-

тю.

5 Різке зниження проду-

ктивності свердловин.

Зниження величини пито-мого дебі-

ту в свердловині фіксується по різ-

кій зміні співвідношення між дебі-

том і динамічним рівнем води.

Підтвердження цього факту робить-

ся гідрогеологічною службою, що

здійснює моніторинг. Для вибору

заходів щодо декольматації й чи-

Для кожної сверд-

ловини окремо.

За необхідніс-

тю.

72

№ Вид ускладнення Заходи з усунення Об’єми застосу-

вання Періодичність

1 2 3 4 5

щення свердловин збирається нара-

да гідрогеологічної служби, що

здійснює моніторинг, із залученням

спеціалізованої організації, що має

досвід і ліцензію на роботи з ремон-

ту водних свердловин.

У разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного харак-

теру підприємство має діяти згідно плану ліквідації та локалізації аварій, яким пе-

редбачені наступні заходи:

1. Підтримувати в постійній готовності до застосування сили і засоби із запо-

бігання виникненню та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та

природного характеру;

2. Створити на підприємстві та підтримувати матеріальні резерви для попере-

дження та ліквідації надзвичайних ситуації техногенного та природного характеру;

3. Своєчасно оповіщати працівників про загрозу виникнення або про виник-

нення надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру.

При виникненні пожежі необхідно:

- негайно повідомити про це телефоном аварійно-рятувальну службу (тел.

101). При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будів-

лі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також пові-

домити своє прізвище;

- вжити (по можливості) заходів по евакуації людей, гасіння (локалізації) по-

жежі та збереження матеріальних цінностей;

- якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи від-

повідну компетентну посадову особу та (або) чергового об’єкту;

- у разі необхідності викликати інші аварійні служби (медичну, газорятуваль-

ну тощо).

Посадова особа об’єкта, що першою прибула на місце пожежі, зобов’язана:

- перевірити, чи викликана аварійно-рятувальна служба (продублювати пові-

домлення), довести подію до відома керівника установи;

73

- у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію),

використовуючи для цього наявні сили й засоби;

- вивести за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов’язаних з ліквідаці-

єю пожежі;

- припинити роботи на об’єкті (якщо це допускається технологічним процесом

виробництва), крім робіт, пов’язаних із заходами по ліквідації пожежі;

- здійснити у разі необхідності відключення електроенергії, агрегатів, апара-

тів, водяних комунікацій (за винятком систем протипожежного захисту);

- організувати зустріч підрозділів аварійно-рятувальної служби, надати їм до-

помогу у виборі найкоротшого шляху до осередку пожежі та до водних джерел;

- забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у

гасінні пожежі.

Після ліквідації аварійної ситуації або аварії відновити нормальний технологі-

чний процес у порядку, передбаченому діючими інструкціями з робочих місць.

74

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ,

ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ),

ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА

ДОВКІЛЛЯ

При підготовці Звіту з оцінки впливу на довкілля були виявлені наступні тру-

днощі:

- відсутність на момент підготовки звіту затверджених методик для комплекс-

ного прогнозування впливу на довкілля та проведення оцінки за видами впливів на

довкілля, особливо в контексті довгострокових перспектив.

75

10. УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РІВНЯ

ДЕТАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЄ ВКЛЮЧЕННЮ ДО

ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Повідомлення про планову діяльність (2018611953), що підлягає оцінці впливу

на довкілля опубліковано у газетах Місто Вечірнє № 23 від 07-13.06.2018р., Слово

правди № 22 від 31.05.2018р. (додаток Ж), а також на сайті Міністерства екології та

природних ресурсів України.

У відповідності до п. 7 ст. 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»

протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плано-

вану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати

уповноваженому територіальному органу зауваження і пропозиції до планованої ді-

яльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню

до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення (11.06.2018 р.) по-

відомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, заува-

жень і пропозицій від громадськості не надходило (лист Управління екології та при-

родних ресурсів Волинської ОДА № 1588/115/2-18 від 10.07.2018 р. додаток И).

76

11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ

ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ (ЗА ПОТРЕБИ)

ПЛАНІВ ПІСЛЯПРОЕКТНОГО МОНІТОРИНГУ

Для забезпечення дотримання санітарного режиму, в межах зон санітарної

охорони, обов’язковим є виконання наступних заходів:

щоденний огляд насосних станцій і І-х поясів зони санітарної охорони, один

раз на місяць – ІІ-го поясу ЗСО і один раз на рік – ІІІ-го поясу ЗСО;

контроль санітарного стану прилеглої території з метою своєчасного вияв-

лення джерел потенційного забруднення – постійно;

спостереження за якістю води шляхом проведення санітарно-

мікробіологічного, хімічного – щоквартально, радіологічного контролю і визначен-

ня отрутохімікатів – щорічно, відповідно до санітарних норм і правил;

недопускання розливу шкідливих речовин на ділянці робіт – постійно;

дотримання основних вимог та рекомендацій санітарної служби та органів

геоекологічного та гірничотехнічного контролю – постійно.

Контролю величини видобутку підземних вод, водовідбір повинен фіксува-

тись водолічильником, показники якого знімати 1 раз в день.

Для оцінки режиму експлуатації повинно проводитись спостереження за ста-

тичним та динамічним рівнем та температурою води у свердловинах 1 раз на місяць.

77

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Планована діяльність – видобування питних підземних вод ділянки надр, що

розташована на території ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика». Водозабір

представлений 2 свердловинами.

Технологічні, виробничі та господарсько-питні потреби ПрАТ «Володимир-

Волинська птахофабрика» забезпечує за рахунок експлуатації двох свердловин, що

експлуатують водоносний горизонт у верхньокрейдових відкладах.

Свердловина № 1 (202) пробурена в 1969 році, буровою установкою типу

УРБ-3 АМ, глибиною 120,0 м. Дебіт свердловини становить 78,0 м3/год. Статичний

рівень підземних вод у свердловині встановлений на глибині 8,0 м, динамічний –

37,0 м.

Свердловина № 2 (249) пробурена в 1970 році, буровою установкою типу

УРБ-3 АМ, глибиною 100,0 м. Дебіт свердловини становить 58,0 м3/год. Статичний

рівень підземних вод у свердловині встановлений на глибині 9,7 м, динамічний –

31,7 м.

Вода зі свердловин видобувається за допомогою електрозанурювальних насо-

сів марки ЕЦВ-10-63-110 через встановлені лічильники марки НІК-2301. По системі

трубопроводів вода на котельню, адмінприміщення та виробничі підрозділи (пташ-

ники, автопарк). У якості РЧВ використовується водонапірна вежа об’ємом 75,0 м3.

Потужність підприємства з використання питних підземних вод для забезпе-

чення виробничих та господарсько-побутових потреб – 1544,9 м3/добу та

502,97 м3/рік. Водозабір повністю забезпечує потребу підприємства у воді.

Свердловини № 1 (202) та № 2 (249) розташовані на території підприємства,

яке знаходиться під охороною та огороджене парканом. Територія першого поясу

ЗСО (поясу суворого режиму) спланована та огороджена. На огорожі наявна табли-

чка-попередження щодо заборони перебування на території сторонніх осіб. Устя

свердловин знаходяться у підземних камерах, що обладнані люками із замками, та

обладнані лічильниками води, кранами для відбору проб води та отворами для замі-

ру рівнів води.

78

Згідно паспортних даних підземні води досліджуваних водоносних горизонтів

відповідають природно захищеним. Розмір першого поясу ЗСО становить 30,0 м.

В санітарно-екологічному відношенні в цілому територія водозаборів сверд-

ловин сприятлива для організації заходів по охороні підземних вод від забруднення і

відповідає вимогам по їх охороні. Досліджувана територія каналізована і не несе

надмірного техногенного навантаження. Господарсько-побутова і виробнича діяль-

ність людей, яка може погіршити якість води у водоносному горизонті, на території

водозабору обмежена.

При реалізації прийнятого варіанту планованої діяльності можливі наступні

ймовірні впливи на довкілля:

– здоров’я населення – допустимий вплив. Вода зі свердловин відповідає ви-

могам ДСанПіНу 2.2.4-171.10.

– стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земель-

них ділянок) – вплив екологічно допустимий.

– ґрунт – вплив планованої діяльності на ґрунт екологічно допустимий. Розро-

бка родючого шару ґрунту не передбачається.

– вода – додаткове споживання води не передбачається. Скидання стічних вод

у поверхневі водні об’єкти не здійснюється.

– атмосферне повітря – вплив від планованої діяльності екологічно допусти-

мий. Викиди у атмосферне повітря можуть надходити від ремонтних робіт на водо-

заборі.

– кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів)

– негативних впливів не передбачається.

– матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну

спадщину – негативних впливів не передбачається.

ландшафт – негативних впливів не передбачається. Усі роботи з підготовки та

благоустрою території виконані.

– соціально-економічні умови – позитивний вплив.

Для уникнення ризиків для здоров’я населення на водозаборі постійно прово-

диться контроль якості води зі свердловини.

79

Якість підземних вод оцінюється за органолептичними, санітарно-

бактеріологічними, фізико-хімічними показниками – щоквартально та проводиться

визначення радіаційної якості води один раз на рік.

Проводяться заходи для недопущення забруднення підземних вод хімічними

та бактеріологічними забруднювачами, шляхом встановлення зон санітарної охоро-

ни водозабору. Дотримання вимог та здійснення спеціальних водоохоронних захо-

дів, що виключають можливість надходження забруднення до водозабірних споруд

у експлуатаційний водоносний горизонт водозабору.

В процесі експлуатації водозабору було організовано спостереження та конт-

роль за величиною водовідбору за водолічильником – щоденно. Значення величини

водовідбору фіксуються у журналі обліку водоспоживання на підприємстві. Облік

водовідбору проводиться з метою недопущення перевищення ліміту водовідбору

встановленого дозволом на спеціальне водокористування та для оплати за водоко-

ристування;

ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» здійснює компенсаційні заходи,

у вигляді плати збору за спеціальне використання водних ресурсів.

Як показують результати проведеної оцінки впливу на довкілля, значного не-

гативного впливу на довкілля в результаті видобування питних підземних вод на ді-

лянці надр, де розміщений водозабір ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика»

при дотриманні технічних і технологічних нормативів, нормативно-правових доку-

ментів не очікується.

Суттєвий вплив на довкілля можливий лише в результаті нераціонального ви-

користання природних ресурсів, що може призвести до виснаження водоносних го-

ризонтів. Для запобігання виникнення такої ситуації необхідно проводити постійний

моніторинг рівнів води у свердловинах.

80

13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ДЖЕРЕЛ, ЩО ВИКОРИСТО-

ВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОПИСІВ ТА ОЦІНОК, ЩО

МІСТЯТЬСЯ У ЗВІТІ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

1 Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Во-

линській області за 2016 рік.

2 Вишневський В. І. Про стан малих річок України / В. І. Вишневський // Мелі-

орація і водне господарство. - 1994. - Вип.80. - С. 47-58.

3 Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000, Волино-Подільська

серія, аркуш М-35-VII (Ковель), 1970 р.

4 ДСанПіН 2.2.4-171.10. «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної до

споживання людиною». Технічні умови: затв. та введ. в дію наказом від

12.05.2010 р. №400/ Міністерство охорони здоров’я України. 2010.

5 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні

поло-ження проектування». Технічні умови: затв. та введ. в дію наказом від

08.04.2013 р. №133/ Міністерство регіонального розвитку, будівництва та

житлово-комунального господарства України. – К.: Український державний

науково-дослідний і проектно-вишукувальний інститут «УкрНДІводока-

налпроект», 2014. – 287 с.

6 Георгиевский В.Д. Оценка влияния возможных изменений климата на гидро-

логический режим и водные ресурсы рек территории бывшего СССР / В.Д.

Георгиевский, А.В. Ежов, А.Л. Шалыгин // Метеорология и гидрология. -

1996. - №11. - С. 89-99.

7 Звіт Західно-Бузького басейнового управління водних ресурсів. - Луцьк. 2008.

- 80 с.

8 ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія».

9 Справочное руководство гидрогеолога. Т.1 / В.М. Максимов, В.Д. Бабушкин,

Н.Н. Веригин и др. Под. ред. В.М. Максимова. Л., – Недра, 1979, 512 с.

10 Нетробчук І.М. Геоекологічний стан басейну річки Луга // Науковий вісник

81

Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2011. - №17. -

С. 176-182.

11 «Рекомендации по гидрогеологическим расчетам для определения границ 2 и

3 поясов зон санитарной охраны подземных источников хозяйственно-

пищевого водоснабже-ния» / ВНИИ «ВОДГЕО» Госстроя СССР. – М., 1983 г.

12 «Методичні рекомендації зі здійснення державного нагляду за охороною надр

при розробці родовищ питних підземних вод». Затверджено наказом Держгір-

промнагляду МНС України від 24.03.2006 р., № 51.

13 Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі Ук-

раїни на 2000-2015 роки. Затверджено Законом України від 21 вересня 2000

року №1989-ІІІ.

14 «Справочное руководство гидрогеолога». Издание третье, переработанное и

до-полненное. Под редакцией проф. В. М. Максимова. Том 2. – Л., «Недра»,

1979. – 519 с.

15 «Правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів». Постанова Кабі-

нету Міністрів України від 18 грудня 1998 р., №2024.

16 Інтерактивна карта територій та об’єктів ПЗФ у Волинській області

17 Бондарчук В.Г. Геоморфологія України. К.: вид-во АН УРСР, 1949. – 832 с.

18 Геоботанічне районування Української РСР. К. наукова думка. 1977 – 304 с.

19 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Вер-

ховна Рада України; Закон від 25.06.1991 № 1264-12.

20 Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-19 від 23.05.2017

21 Закон України «Про охорону атмосферного повітря». Верховна Рада України;

Закон від 16.10.1992 № 2707-XII.

22 Водний кодекс України. Верховна Рада України; Кодекс від 06.06.1995 №

213/95-ВР.

23 Кодекс України Про надра. Верховна Рада України; Кодекс від 27.07.1994 №

132/94-ВР.

24 Земельний кодекс України. Верховна Рада України; Кодекс від 25.01.2001 №

82

2768-III.

25 Закон України «Про природно – заповідний фонд України». Верховна Рада

України; Закон від 16.06.1992 № 2456-12.

26 Закон України «Про тваринний світ». Верховна Рада України; Закон від

03.03.1993 № 3041-12.

27 Закон України «Про рослинний світ». ». Верховна Рада України; Закон від

09.04.1999 № 591-14.

28 Закон України «Про відходи». Верховна Рада України; Закон від 05.03.1998 №

187/98-ВР.

83

ДОДАТКИ

84

Додаток А

85

86

87

88

Додаток Б

89

90

91

92

93

94

95

96

97

98

99

100

101

102

103

104

Додаток В

105

106

107

108

109

110

Додаток Г

111

Додаток Д

112

Додаток Ж

113

114

115

116

Додаток И

117

Додаток К

118

Додаток Л

119

120

121

122

123

Додаток М

124

125

126

127

Додаток Н

128

Додаток П

129

130

131

Додаток Р