медтöдчана гижöдъяс

7
Василий Васильевич Василий Васильевич Юхнин Юхнин медтöдчана гижöдъяс

Upload: guestc3e3f9

Post on 27-Jul-2015

171 views

Category:

Entertainment & Humor


0 download

TRANSCRIPT

Page 1: медтöдчана гижöдъяс

Василий Васильевич Василий Васильевич ЮхнинЮхнин

медтöдчана гижöдъяс

Page 2: медтöдчана гижöдъяс

В.В.Юхнин

«Алöй лента» вылын гижысь уджалiс 1938-öд восянь. Романлысь медводдза юкöнсö вöлi йöзöдöма войнаöдз на. Война бöрын В.В.Юхнин öткымынтор вежлалiс, помалiс романсö да лэдзис торъя небöгöн 1954-öд воын.

Романлöн сюжетыс артмö кык визьысь. Öтиыс шöр геройяслöн олан туй пыр петкöдлö, кутшöм выльторъяс пырисны XX нэм пуксигöн коми йöзлöн олöмö, кыдзи вежсисны налöн видзöдласъясыс, кыдзи чужис крестьяна вежöрын асьныссö дорйыны кöсйöмыс да сöвмис ас вöсна сулавны кужöмлуныс. Мöдсьыс ясыда тыдовтчö гижысьлöн зiльöмыс серпасавны чужан войтырлысь оласногсö быд посниторйöдз. Сёян-юан, паськöм, керка-карта, вогöгöрся уджъяс, быдлунъя тöждъяс, семьяпытшса традицияяс, челядь быдтöм, праздникъяс, ныв-зонлöн гажöдчöм - öти кывйöн кö, ставыс, мыйысь артмö коми мортлöн олöмыс, босьтö ыджыд пай романын, вöчö геройлысь оланiнсö да ногсö эскöданаöн, асьсö гижöдсö – национальнöйöн да лöсьыдöн (Лимерова В.А. Идеология везйысь…. (В.В.Юхнинлöн гижан туй): Велöдысьлы отсöг вылö. Сыктывкар, 2004. Л.б. 18).

Алöй лента

Page 3: медтöдчана гижöдъяс

Алöй лента «Татшöм кадö бöрыньтчыны оз позь -

тадзи висьтавлöны кыйсьысьяс. Илья уськöдчис сöтны черöн ошлы, и эз судз, ош чеччыштіс пу сайö, сэні дзир вылын моз бергöдчыштіс да сьöлыштіс Ильялы… Друг ош повзьöмöн видзöдліс боквыв, гора вишнитіс да эновтіс Ильяöс. А тайö кадö кыліс Вералöн не аслас кодь гöлöс: « Ö-öз-ты!..ö-öз-ты!»

Илья бергöдчыштіс, и сылы синмас быттьö кучкыштіс пуяс костті лэбысь алöй би. Котöртысь Вера киын дöлаліс разьсьöм ленточка. Сійö яръюгыда öзйис аслас рöмöн да кажитчис гыалысь биа мечöн…Ошлöн мелькнитіс сöмын бöрыс нин… ленточкасö ошкыс чайтіс биöн»

«

Page 4: медтöдчана гижöдъяс

Биа нюр

Войнабöрся гижöдъясысь медтöдчанаыс – челядьлы гижöм «Биа нюр» повесьт. Шöр геройясыс – кык зонка, Сеня Майбыров да Митя Кушманов. Найö ас кежысь, верстьö йöзтöг мöдöдчöны вöравны. Сеня ичöтысянь ветлывлöма кыйсьыны пöльыскöд да кужö овны вöрын. Митя, мöдарö, оз бура тöд войвывса вöрлысь законъяссö. Сенялы лоö велöдны ёртсö кыйны ур да сьöла, вöтлысьны тулан бöрся, пестыны би, узьны ноддя дорын, компастöг гöгöрвоны, кодарын лунвыв да войвыв да уна мукöдторйö, мый отсалö повтöг, виччысьтöмторъясысь шöйöвоштöг овны вöрын.

Биа нюрын узьмöдчöм зонкаяс оз повзьыны ни мусьыс петысь лöз биысь, кöть эськö сiйö весьöпöртлöма уна важ кыйсьысьöс, ни

компаслöн дурöмысь, сы вöсна мый гöгöрвоöны, мый понда тадзи лоö. Биа нюрлысь гусяторсö сэзьöмыс восьтö и асьныссö зонкаясöс вöр-васö писькöс туялысьясöн, парма-яглысь мичлунсö аддзыны да кывны кужысь художникъясöн (Лимерова В.А. Идеология везйысь (В.В.Юхнинлöн гижан туй): Велöдчысьлы отсöг вылö. Сыктывкар, 2004. Л.б. 46-47).

В.В. Юхнин

Page 5: медтöдчана гижöдъяс

Биа нюр «Кыліс кутшöмкö шпургöм шы, быттьö сотчысь пуын вöлöма ыджыд сир комöк, и пöсялöм сирыс заводитіс петны сотчысь газöн векньыдик щельöд. Шпургöмыс öтарö вынсяліс, Буско мöдіс эргыны да увтыштöмöн уськöдчис конда мырлань. Сеня ëна дрöгнитіс: сотчысь мыр увсянь быдмис лöз би кольта!.. Сійö быдмис и гораммис. Буско чеччыштіс боквыв и, кажитчö, сюркнялыштіс бöжсö. Сеня сулаліс мыр моз. Юрсиыс, кылö, вочасöн кыпöдчис, мышкуöдыс мöдісны визъявны кодзувкотъяс. А лöз би кольта лои нин сю суслан судта, шумыс мöдіс дзенöдны Сенялысь морöс пытшкöссö, жарыс кутіс сотны чужöмсö…»

Page 6: медтöдчана гижöдъяс

Тундраса бияс

«Тундраса бияс» роман вöлi гижöма 1947-1956-öд воясö. Роман шымыртö ыджыд кадколаст – комынöд вояссянь войнабöрся кадöдз, заводитчö

геологоразведчикъяслöн тундраö воöмсянь да помасьö промышленнöй гигант кыптöмöн. Действиеыс мунö Воркутаын, из шом перъянiнсянь вешйö орчча сиктö, вуджö Крымö, Москваö. Выль промышленнöй Воркуталöн шыяс паськалöны помтöм тундратi, кылöны колхозъясын, пырöны кöр видзысьяслöн чумъясö. Стройка топыда йитчöма тундрса олöмкöд, сэтчöс йöзкöд, вежö тундралысь чужöмбан, а сыкöд тшöтш войвывса йöзлысь видзöдлассö, характерсö. Ёсь конфликтъяс гöрддзасьöны романлöн медводдза лист боксянь (Микушев А.К. Парма весьтын сьыланкыв. Сыктывкар, 1984. 53-54 л.б.).

В.В. Юхнин

Page 7: медтöдчана гижöдъяс

Тундраса бияс«Старик тэрмасис воöдчыны выль мыльк йылöдз, кысянь,

колö чайтны, мöдас тыдавны Воркуталöн главнöй посëлокыс.Кымын матын лои мыльклöн медся вылынін, сымын унджык

выль би чукöръяс воссялісны. Сэсся петкöдчис туй йöзлы и ставнас вой кадся Воркута.

Некымын местаын öтпырйö выльысь öзйыштіс электросваркалöн чардби лöз югöрыс, бурджыка югдыштіс олан керкаяслысь кварталъяс, шахтаяслысь, мастерскöйяслысь кузь трубаяс, кодъясысь путкыраліс-петіс тшын; ещö на мичаджыка мöдісны ворсны кымöръяс.

- Лизук!- ныв дінö шыöдчис нимкодясьысь Павел Калистратович. - Видзöд да эн вунöд: тайö тундраса бияс!

- Зэв мича бияс! Ме эськö некор эг мудз на вылö видзöдöмысь.

- И ещö эн вунöд, нылöй: насянь öвтö кöртöн да сотчысь изйöн. Тэ кылан он?- воздухсö нырас кыскышталігмоз водзö шуаліс старик.- Турöб дырйи тайö запахыс вывті ëна вермас згöдитчыны: кылан сійöс- повтöг мун сы вылö, оз ылöд, петкöдас любöй сьöкыдінысь»