Навчальний посібник з дисципліни «Фінанси...

1

Навчальний посібник

з дисципліни «Фінанси, гроші та

кредит»

Автори:

Гурова Капіталіна Дмитрівна – кандидат

економічних наук, професор кафедри фінансів

Харківського торговельно-економічного інституту

Київського національного торговельно-економічного

університету

Шелест Олексій Леонідович – кандидат

економічних наук, доцент кафедри фінансів Харківського

торговельно-економічного інституту Київського

національного торговельно-економічного університету

Колупаєва Іріна Володимирівна – кандидат

економічних наук, доцент кафедри фінансів Харківського

торговельно-економічного інституту Київського

національного торговельно-економічного університету

2

ВСТУП

У системі навчальних дисциплін, які формують

світогляд майбутніх економістів і закладають основу

професіоналізму. Важливе місце посідає предмет

«Фінанси, гроші та кредит». Це зумовлено передусім

вагомою роллю фінансів, грошей та кредиту у

відтворювальних соціально-економічних процесах країни,

у сфері приватних інтересів та пріоритетів кожної людини.

Незважаючи на зрослу кількість навчальних

закладів усіх рівнів акредитації, форм власності й

підпорядкування., а також числа студентів, якість освіти в

Україні загалом, і передусім фінансово-економічної,

вимагає докорінного переосмислення. Водночас життєва

необхідність базових знань про фінанси, гроші та кредит

стає для студента будь-якого профілю все більш

безсумнівною. Адже фінанси, гроші і кредит – це ознака

сучасної цивілізації.

Дисципліна «Фінанси, гроші та кредит» передбачає

формування сучасного економічного мислення і системи

спеціальних знань щодо функціонування фінансів, грошей,

грошового обігу та кредитних відносин, навичок

проведення основних операцій із інструментами

фінансового, грошового та кредитного ринків.

Навчальний посібник з дисципліни «Фінанси, гроші

та кредит» призначений для більш ефективного вивчення

студентами матеріалу, а також для самостійного вивчення

матеріалу студентами економічного факультету, які

навчаються в галузі знань «Менеджмент і

адміністрування» денної та заочної форми навчання

освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

В навчальному посібнику міститься навчальна

програма з дисципліни, програмний матеріал з кожної

3

теми поданий у вигляді схем і таблиць, що дозволяє

з'ясувати причинно-наслідкові зв'язки, логіку викладання

та структуру складних явищ грошово-кредитного

простору, ключові терміни, тестові завдання, задачі,

контрольні питання, термінологічний словник, питання для

поточного та підсумкового контролю знань студентів,

основна та додаткова література.

Все це сприяє підвищенню рівня засвоєння

відповідного матеріалу та дозволяє використовувати його

при підготовці до модульного та підсумкового контролів

знань із дисципліни.

На початку кожної теми наводиться план, перелік

основних категорій та список рекомендованої літератури.

У кінці теми наведені питання для перевірки якості

засвоєння матеріалів, а також питання для семінарських та

завдання для практичних занять. В разі, коли студент не

може надати відповідь на поставлене запитання або

невпевнений у ній, то йому слід ще раз повернутися до

матеріалу даної теми або рекомендованої літератури, що

наводиться наприкінці посібника.

Отже, навчальний посібник з дисципліни «Фінанси,

гроші та кредит» дозволить значно скоротити витрати

навчального часу та отримати більш глибокі та міцні

знання з дисципліни.

4

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ Предмет науки про фінанси. Фінанси – специфічна

форма суспільних відносин, підсистема економічного

базису. Фінанси як економічна, вартісна, розподільна,

історична категорія. Специфічні ознаки фінансів,

характерні риси та суспільне призначення. Мікро- і

макрорівні вивчення фінансів.

Фінансові категорії як форма наукового пізнання

сутності фінансових відносин. Взаємозв'язок фінансів та

інших економічних категорій.

Фінанси, особливості їх функціонування –

економічне вчення про товарно-грошові відносини,

розширене відтворення, природу і функції держави.

Відбиття специфіки товарно-грошових відносин і функцій

держави в умовах ринкової економіки на фінансових

відносинах.

Функції фінансів: розподільча, контрольна,

регулююча. Прояви розподільчої функції фінансів у

процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього

продукту.

Сутність контрольної функції фінансів, її реалізація

в організації контролю за розподілом і цільовим

використанням грошових фондів.

Сутність та значення регулюючої функції фінансів у

стимулюванні (дестимулюванні) соціально-економічних

процесів у суспільстві.

Сутність і джерела формування фінансових

ресурсів. Централізовані та децентралізовані фінансові

ресурси. Фінансові ресурси держави, підприємстві

населення.

5

ТЕМА 2. ФІНАНСОВА СИСТЕМА ТА

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ

Поняття фінансової системи. Фінансова система як

об'єкт управління. Структура фінансової системи за

внутрішньою будовою та організаційною структурою.

Сфери та ланки фінансових відносин, їх взаємозв'язки.

Державні фінанси як провідна складова

централізованих фінансів суспільства. Державні фінанси та

їх ланки: державний бюджет і місцеві бюджети, державні

цільові фонди, фінанси державного сектора економіки,

державний кредит, резервні та страхові фонди органів

державної влади.

Фінанси суб'єктів господарювання та їх роль у

розвитку національної фінансової системи. Складові

фінансів суб'єктів господарювання: фінанси комерційних

підприємств і організацій, фінанси некомерційних

підприємств та організацій.

Фінансовий ринок як складова фінансової системи

держави. Структурні складові фінансового ринку: ринок

грошей, ринок кредитних ресурсів, ринок цінних паперів,

ринок фінансових послуг.

Роль міжнародних фінансів у розетку інших

складових фінансової системи держави.

Фінансова політика – складова частина економічної

і соціальної політики держави. Зміст і завдання фінансової

політик. Стратегія і тактика фінансової політики.

Фінансова політика України на сучасному етапі.

Фінансовий механізм. Поняття і склад фінансового

механізму. Взаємодія фінансового механізму з

господарським механізмом і фінансовою політикою.

Поняття про управлінні фінансами. Об'єкти і

суб'єкти управління. Органи управління фінансами та їхні

функції.

6

Фінансове планування: суть, принципи, методи,

завдання. Система фінансових планів. Зведений

фінансовий баланс держави. Зміст фінансового планування

під час трансформаційних зрушень.

Фінансовий контроль. Зміст і призначення

фінансового контролю. Види, форми, методи фінансового

контролю. Органи, що здійснюють фінансовий контроль.

Фінансове право. Правове регулювання фінансових

відносин. Розвиток фінансового законодавства в Україні.

ТЕМА 3. ПОДАТКОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ Сутність, призначення та необхідність податків.

Функції податків. Характерні риси податків, відрахувань і

платежів. Взаємозв'язок з іншими розподільчими

категоріями (кредит, заробітна плата, собівартість, ціна).

Елементи податку. Принципи оподаткування.

Класифікація податків. Прямі податки. Непрямі податки.

Об'єктивна необхідність податкової системи.

Поняття податкової системи і методи її побудови.

Структурна побудова податкової системи. Податкова

система України, основні етапи її становлення.

Податкова політика. Податкова служба, склад

податкової служби України.

ТЕМА 4. БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

ДЕРЖАВИ Сутність бюджету як економічної категорії.

Призначення та роль бюджету держави. Об'єкти і суб'єкти

бюджетних відносин. Функції бюджету.

Бюджет як основний фінансовий план держави.

Провідна та координуюча роль бюджету у системі

фінансових планів. Показники стану бюджету –

бюджетний надлишок і бюджетний дефіцит.

7

Сутність і причини виникнення бюджетного

дефіциту. Допустимі межі та джерела покриття

бюджетного дефіциту. Класифікація бюджетного

дефіциту. Динаміка бюджетного дефіциту в Україні.

Особливості державного бюджету на поточний рік.

Бюджетний устрій і бюджетна система. Принципи

побудови бюджетної системи.

Бюджетний процес, його складові елементи та

регламентування.

Фінансові ресурси місцевого самоврядування.

Місцеві бюджети, їх роль у місцевому самоврядуванні.

Поняття фінансової автономії та показники її рівня.

Взаємовідносини між ланками бюджетної системи,

їх форми та організація. Бюджетне регулювання.

Бюджетне субсидіювання та його види: субсидії, субвенції,

дотації.

ТЕМА 5. ДЕРЖАВНІ ДОХОДИ ТА ВИДАТКИ

Економічна сутність державних доходів. Значення

державних доходів.

Централізовані державні доходи: доходи

державного бюджету, державний кредит, доходи

державних цільових фондів.

Доходи державного бюджету. Форми їх вияву та

матеріальне втілення. Класифікація доходів державного

бюджету. Принципи організації системи доходів бюджету

та джерела їх формування. Методи формування доходів

державного бюджету.

Податкові надходження. Державні позики,

емісійний дохід та їх значення у системі доходів бюджету.

Неподаткові доходи бюджету, їх склад і призначення.

Децентралізовані державні доходи. Доходи

державних підприємств та організацій – складова частина

державних доходів. Прибуток державних підприємств.

8

Сутність, характеристика, склад державних

видатків. Класифікація державних видатків. Фактори, що

визначають структуру державних видатків.

Сутність і принципи кошторисного фінансування.

Кошторис: види та його основні елементи.

Сутність і роль державних цільових фондів на

сучасному етапі. Об'єктивна необхідність їх створення.

Класифікація державних цільових фондів, доходи та

витрати державних цільових фондів. Проблеми і

перспективи їхнього функціонування.

Якісна характеристика державних видатків,

принципи їх організації. Методи і форми фінансування

державних витрат. Бюджетні кредити. Державні дотації.

Державні гарантії.

ТЕМА 6. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ

Суть і значення державного кредиту. Особливості

фінансових відносин, що формують державний кредит,

його суб'єкти. Об'єктивна необхідність і можливість

використання державного кредиту. Роль державного

кредиту у мобілізації коштів населення, підприємств та

організацій. Вплив державного кредиту на стан грошового

обігу в державі. Значення державного кредиту у

фінансовому забезпеченні загальнодержавних і

регіональних потреб.

Відмінності державного кредиту від банківського.

Форми та види державного кредиту.

Позики, їх класифікація за правом емісії, формами

виплати доходів, методами розміщення, термінами

погашення та іншими ознаками.

Види державних боргових цінних паперів, їх

характеристика та законодавче регулювання. Емісія

державних боргових цінних паперів: вибір їх видів,

9

обґрунтування термінів обігу, форми виплати доходів

тощо.

Капітальний і поточний, внутрішній і зовнішній

державний борг. Поняття державного боргу. Джерела

погашення державного боргу. Управління державним

боргом. Методи управління державним боргом. Кількісний

аспект державного боргу та проблеми його сплати в

Україні.

ТЕМА 7. ФІНАНСИ СУБ'ЄКТІВ

ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА НЕПРИБУТКОВИХ

ОРГАНІЗАЦІЙ Необхідність і сутність фінансів підприємств.

Фінанси підприємств – основа фінансової системи

держави. Функції фінансів підприємств та принципи їх

організації. Організаційно-правові форми суб'єктів

господарювання. Особливості організації фінансових

відносин залежно від галузевих особливостей, галузей

економіки, сфер бізнесу.

Грошові фонди і фінансові ресурси підприємств,

особливості їх формування в умовах ринку. Склад

грошових фондів і доходів, порядок їх утворення і

використання в умовах ринку.

Економічні методи й способи формування

фінансових ресурсів. Джерела формування доходів. Поділ

коштів підприємства на власні та залучені. Виручка від

реалізації продукції, робіт і послуг, її розподіл. Види

витрат. Собівартість продукції, робіт, послуг та її складові.

Економічний зміст прибутку, його склад.

Особливості формування прибутку суб'єктів

господарювання різних форм власності. Види прибутків.

Розподіл і використання прибутку.

Фінанси неприбуткових організацій. Види

неприбуткових організацій. Особливості та завдання

10

неприбуткових організацій. Джерела формування та

напрями використання коштів неприбуткових організацій.

Благодійництво. Спонсорство. Меценатство.

ТЕМА 8. ФІНАНСИ НАСЕЛЕННЯ Сутність фінансів населення, їх значення. Зв'язок

фінансів населення з іншими складовими фінансової

системи.

Фінансові ресурси населення. Джерела формування

доходів населення. Класифікація джерел формування

доходів населення. Фактори, що впливають на рівень

доходів населення.

Порядок використання доходів населення. Фактори,

що впливають на розподіл доходу на споживання та

заощадження. Функція споживання, функція заощадження.

Мотиви утворення заощаджень населення, їх

класифікація. Рівень заощаджень населення. Сучасні

тенденції формування заощаджень населення України.

Фінансовий портфель громадянина, його склад:

споживчий портфель, накопичувальний та інвестиційний.

Фактори, що сприяють перетворенню заощаджень на

інвестиції. Складові інвестиційного портфеля.

Портфель нагромадження та його складові.

ТЕМА 9. ФІНАНСОВИЙ РИНОК

Роль фінансового ринку у ринковій економіці.

Фінансовий ринок як механізм міжгалузевого перебігу

капіталу, та перерозподілу коштів. Функції фінансового

ринку. Суб'єкти фінансового ринку.

Класифікація структурних складових фінансового

ринку. Грошовий ринок. Ринок капіталів. Ринок

банківських кредитів. Ринок цінних паперів. Страховий

ринок. Взаємозв'язок складових фінансового ринку.

11

Фондовий ринок: особливості та роль у розвитку

ринкової інфраструктури. Первинний і вторинний ринки

цінних паперів. Біржовий та позабіржовий обіг фондових

цінностей. Характеристика основних видів цінних паперів,

їх класифікація.

Фінансові інститути ринку. Фонд держмайна: його

функції, завдання, обов'язки, організація. Роль фонду

державного майна у процесі роздержавлення та

приватизації. Роздержавлення і приватизація: суть та

особливості.

Фінансові посередники. Функції та види фінансових

посередників.

Роль Національного банку України на ринку

державних цінних паперів.

Проблеми та перспективи розвитку фінансового

ринку України.

ТЕМА 10. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ

Сутність, призначення та роль міжнародних

фінансів. Міжнародна фінансова інтеграція та її вплив на

фінансові інтереси суверенних країн і регіонів.

Поняття зовнішньоекономічної діяльності. Форми

та види зовнішньоекономічної діяльності. Суб'єкти

зовнішньоекономічної діяльності.

Державне регулювання зовнішньоекономічної

діяльності як складова загальної зовнішньоекономічної

політики держави. Інструменти регулювання

зовнішньоекономічної діяльності. Форми та засоби

регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Валютні відносини та їх державне регулювання в

Україні. Валютні системи: сутність, види і структура.

Валютна політика держави.

Міжнародний фінансовий ринок: сутність,

особливості та класифікація. Вплив міжнародного

12

фінансового ринку на національні фінансові ринки та

національну економічну систему держави.

Міжнародний кредит та його форми. Класифікація

міжнародних кредитів.

Формування й розвиток Європейського валютного

союзу. Україна та ЄС: особливості організації

міжнародних фінансових зв'язків та перспективи їх

розвитку.

Міжнародні валютно-фінансові і кредитні

організації. Співпраця України з міжнародними фінансами.

ТЕМА 11. СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

Сутність грошей та їх роль. Гроші як економічна

категорія. Дві концепції походження грошей:

раціоналістична та еволюційна. Історія походження

грошей. Підходи до сутності грошей: прагматичне

тлумачення, концепція представників вартості та гіпотеза

власної вартості неметалевих грошей. Функції грошей:

гроші як міра вартості; гроші як засоби спілкування; гроші

як засоби платні; гроші як засоби утворення скарбів і

накопичення; всесвітні гроші.

ТЕМА12. ГРОШОВІЙ ОБОРОТ І ГРОШОВІ

ПОТОКИ

Зміст грошового обігу. Класична модель кругообігу

потоків товарів, послуг та грошових платежів. Потоки

коштів, які відображають участь збережень, інвестицій і

фінансових ринків у моделі кругообігу доходів і послуг.

Потоки коштів, які відображають зв’язок державного

сектора та кругообігу доходів і продуктів. Гроші, які були

в обігу, регулювання об’єму грошового обігу – грошова

маса; показники грошової маси – агрегати грошової маси

М0, М1, М2, М3.

13

Безготівковий грошовий обіг, сутність та його

значення. Класифікація безготівкових розрахунків,

принципи організації безготівкових розрахунків, основні

потоки безготівкових розрахунків з юридичними і

фізичними особами. Форми безготівкових розрахунків та

способи платежів.

Готівково-грошовий обіг та його форми; форми і

типи готівково-грошового обігу; робота банківських і

парабанківських установ з готівкою. НБУ – центр

готівкового обігу; регламентація грошового обігу на

підприємствах та організаціях; регламентація грошового

обігу в комерційних банках; емісійно-касова робота

структур НБУ; прогнозування й облік касових обігів

банків; організація інвестицій коштів і перевезення

цінностей.

ТЕМА 13. ГРОШОВИЙ РИНОК

Регулювання кредитних і фінансових ринків. Ринок

короткострокового та середньострокового капіталу.

Структура сучасного ринку позикових коштів: кредитна

система, інвестиційна система (ринок цінних паперів).

Основні джерела позикового капіталу, функції строку

позикових капіталів і особливості його розвитку.

Організація інвестицій, основи організації

інвестиційної діяльності банків. Види цінних паперів і

операції з ними. Банківські операції з фондовими цінними

паперами. Інвестиційна політика і фактори, які впливають

на неї.

Сутність і роль грошово-кредитної політики;

управління й регулювання грошового ринку. Суб’єкти

грошово-кредитної політики. Цільова направленість

монетарної політики. Місце, основа й роль монетарної

політики. Інструменти грошово-кредитної політики:

визначення норм обов’язкових резервів, відсоткова

14

політика; рефінансування комерційних банків; операції з

цінними паперами на відкритому ринку; політика

підтримки курсу національної валюти; регулювання

імпорту й експорту коштів.

ТЕМА 14. ГРОШОВІ СИСТЕМИ

Поняття й елементи грошової системи. Загальні

елементи грошових систем. Найменування грошової

одиниці, види грошових знаків, банківські білети,

казначейські білети, масштаб цін, валютний курс, порядок

готівкової і безготівкової емісії та обіг грошових знаків,

грошово-кредитне і валютне регулювання.

Основні типи грошових систем: ринкового та

неринкового типу, відкритого та закритого типів,

саморегулювання та регулювання грошової системи.

Системи металевого, паперо-грошового та кредитного

обігу.

Грошова система України. Перші роки незалежності

та грошовий обіг; національна грошова одиниця;

юридична основа грошової системи України; роль

Національного банку в утворенні та функціонуванні

грошової системи.

ТЕМА 15. ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ

Поняття інфляції; економічна категорія інфляції у

другій половині ХІХ століття; інфляція в

докапіталістичних формаціях; інфляція до 1-ої світової і

після 2-ої світової війн; поняття повзучої інфляції;

приведення до відповідності грошової маси щодо потреби

народного господарства за допомогою грошових реформ.

Поняття грошової реформи. Типи грошових реформ;

дефляція і деномінація грошової маси; девальвація і

ревальвація; наслідок грошових реформ. Історичні довідки

15

щодо грошових реформ. Розвиток грошових реформ у

Росії, СРСР та країнах Східної Європи.

ТЕМА 16. ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ ТА

ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ

Валютна система та її елементи. Поняття „валюта”

та „валютна система”, національна, міжнародна і світова

валютна система. Історія розвитку валютних систем.

Валютна політика, її складові частини та

організації. Конвертована валюта, її позитивні якості та

недоліки, типи конвертованості валюти; вільно і частково

конвертована валюта, замкнуті та клірингові валюти.

Валютна незалежність і валютна обмеженість. Валютний

курс, монетний паритет; типи валютних курсів: фіксовані

та плаваючі курси валют. Фактори, які впливають на курс

валюти. Котирування валют (фіксинг). Валютна корзина.

Грошова і облікова політика. Валютна інтервенція.

Міжнародні розрахункові операції. Валюта цін і

валюта платежу. Валютні риски. Захисні та індексні

обмови, хеджування. Форвардні операції. Курс „спот”.

Валютні опціони, ф’ючерсні операції. Вексельний кредит і

кредит по дискретному обліку. Акредитиви, їх типи і дія

(відзивні, безвідзивні, револьверні, покриті та непокриті,

інкасо чисті та документарні, платіжні доручення,

гарантовані операції.

ТЕМА 17. КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ І

СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ

Поняття грошей; гроші при простому товарному

підприємстві; гроші при капіталізмі; гроші в СРСР, теорії

грошей; кількісна теорія грошей; поняття і суб’єкт

грошово-кредитної політики; цільова направленість

16

монетарної політики на сучасному етапі; ціль цієї політики

– стратегічна, проміжна, тактична.

Місце монетарної політики в загальнодержавної

економічної політиці. Інституційна основа монетарної

політики на сучасному етапі розвитку економіки України.

Роль монетарної політики. Інструменти грошово-кредитної

політики держави.

ТЕМА 18. КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Структурні зміни грошово-кредитної системи.

Кредитна система України, її еволюція, види кредитних

установ; установи банківської системи; установи

парабанківської системи. Основи організації банківського

кредитування. Кредитний потенціал комерційного банку;

сутність кредиту та його роль; класифікація кредитів

комерційних банків; умови кредитної угоди; кредитна

позика та її диференціація; етапи процесу кредитування;

операції комерційних банків щодо видання та погашення

окремих видів позик; активні і пасивні кредитні операції;

комерційні та споживчі кредити; заставні операції;

кредитні операції з цінними паперами; нові банківські

продукти в кредитуванні.

ТЕМА 19. КРЕДИТНІ СИСТЕМИ

Кредитна система; види кредитних установ;

установи парабанківської системи; установи банківської

системи; емісійні та неемісійні банки.

Кредитна система країни, її еволюція; ієрархічні

структури кредитної системи; емісійні банки; комерційні

банки; установи парабанківської системи.

17

ТЕМА 20. ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ТА ЙОГО

РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ

Появлення центральних емісійних банків та

загальна характеристика їх статуту; створення

Національного банку України; функції Національного

банка України; Національний банк України – фінансовий

аспект влади; Національний банк України – центр

методичного забезпечення організації кредитування та

грошових розрахунків; Національний банк України – центр

методичного забезпечення організації бухгалтерського

обліку в банках; регулювання Національним банком

України банківської діяльності; внутрішні ревізії банків;

грошово-кредитна політика і Національний банк України;

організація Національним банком України масштабних

ринків; кредитні взаємовідносини між Національним

банком України та комерційними банками; організація

Національним банком України грошово-готівкового обігу

та грошово-кредитної політики держави; валютне

регулювання і контроль.

ТЕМА 21. КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ ЯК

ОСНОВНА ЛАНКА КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ

Кредитна система країни та її еволюція; банківська

система України; види кредитних установ: емісійні банки,

комерційні банки, спеціалізовані банки; установи

парабанківської системи. Комерційні банки, порядок їх

створення; поняття та історія банківської справи; сутність

і економічні основи діяльності комерційного банку;

сучасні уявлення про сутність банку; специфіка

комерційного банку як підприємства; стратегія

комерційного банку і фактори його діяльності; організація

комерційних банків; порядок утворення комерційних

банків; дотримання економічних норм; доходи, витрати і

прибутки банків; банківські операції, їх види і

18

класифікація; управління банківською справою; маркетинг

у банках; аудит, облік і звітність банків.

ТЕМА 22. СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ФІНАНСОВО-

КРЕДИТНІ УСТАНОВИ

Валютна політика Національного банку України;

валютні регулювання держави; валютний контроль в

Україні; міжнародні взаємовідносини України і участь її в

міжнародних фінансових організаціях. Міжнародний

валютний фонд, його ціль, історія створення, членські

квоти, конвертованість валюти України та її права;

кредити міжнародного валютного фонду, його види;

міжнародний банк реконструкції і розвитку (світовий

банк), його засновники, діяльність, сфера розповсюдження

впливу.

19

З відділенням державної казни від

власності монарха (ХVI–XVII ст.) виникають

поняття:

державні фінанси;

державний бюджет;

державний кредит.

ТЕМА 1 СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ

План:

1.1. Поняття, передумови виникнення та розвиток

фінансів.

1.2. Взаємозв’язок фінансів з різними елементами

економічної системи.

1.3. Функції фінансів.

1.4. Фінанси в умовах ринкових відносин.

Міні-лексикон: фінанси, об’єкти фінансових

відносин, суб’єкти фінансових відносин, економічна

система, функції фінансів, об’єкт, предмет фінансового

контролю, фінансове забезпечення; фінансове

регулювання; фінансове стимулювання.

1.1. Поняття, передумови виникнення та

розвиток фінансів

Фінанси – це одна з конкретних історичних

форм економічних відносин, функціонування

яких пов’язане з об’єктивною необхідністю

розподілу і перерозподілу вартості валового

внутрішнього продукту.

!

20

Перехід від первіснообщинного до

рабовласницького ладу.

Поява держави та її інститутів.

Розвиток товарно-грошового господарства.

Цікаво знати!

Термін «фінанси» походить від латинського «finis»,

тобто кінець. У середньовіччі це слово вживали для

позначення строку сплати, а потім і для визначення

документів, що свідчили про погашення боргу, якими

завершувалась угода. Пізніше терміном «фінанси» стали

позначати будь-який примусовий грошовий платіж, який

пов'язувався з передачею частини доходу громадянина в

розпорядження монарха, короля або іншого правителя на

його утримання та на інші витрати державного змісту.

Існує й інша точка зору, згідно з якою авторство

терміна «finantia» належить французькому вченому

Ж. Бодену, який у 1577 р. опублікував свою працю «Шість

книг про республіку». Із старофранцузької мови «finer»

(платити, оплачувати) цей термін перейшов в усі мови

світу.

Передумови виникнення фінансів:

Ці передумови характеризують подальший

розвиток фінансів. Але найвищого розквіту фінанси

досягли у XX столітті, коли функції держави набагато

розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові

відносини посіли головне місце в економічних системах.

21

Характеристика фінансових відносин пов’язана з

виділенням їх суб’єктів і об’єктів. (рис. 1.1, 1.2)

Рис. 1.1. Суб’єкти фінансових відносин

Фінанси як економічна категорія – це

економічні відносини, які виникають в процесі

розподілу і перерозподілу вартості ВВП та

частини НБ, в зв’язку із формуванням грошових

доходів і фондів у суб’єктів господарювання або

держави та використанням їх на розширене

відтворення, матеріальне стимулювання

працюючих, задоволення соціальних та інших

потреб суспільства.

!

Страхові

організації

Окремі ланки бюджетної

системи (державний кредит, місцеві

бюджети, державний

бюджет та ін.)

Держава Підприємства

Банки

СУБ'ЄКТИ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

22

Рис. 1.2. Об’єкти фінансових відносин

Фінанси виражають грошові відносини, які

виникають:

між підприємствами у процесі придбання

товарно-матеріальних цінностей та реалізації товарів і

послуг;

підприємствами та страховими організаціями;

державою та підприємствами при сплаті ними

податків;

Обʹєкти фінансових відносин

Національне

багатство

Вартість

нагромаджених у

країні матеріальних

цінностей та

залучених у

виробництво

природних ресурсів

Склад:

основні засоби;

матеріальні

ресурси; страхові

запаси; золотий

запас; валютний

запас; природні

ресурси

Валовий внутрішній продукт

Додана вартість, вироблена у

країні виробниками товарів,

робіт, послуг у поточному році

ам

ор

ти

зац

ія

зар

обіт

на

пл

ата

пр

ибуток

неп

ря

мі

под

атк

и

пози

чк

ов

ий

пр

оц

ент, р

ента

23

підприємством і громадянами при внесенні ними

податків та добровільних платежів;

окремими ланками бюджетної системи

(державний кредит, місцеві бюджети, державний бюджет

та ін.);

підприємствами та банками у процесі

розрахунків з постачальниками, отримання та повернення

кредитів;

на самому підприємстві і в державних органах

влади тощо.

Рис. 1.3. Особливості фінансів

Економічна система – це сукупність

певних підсистем діяльності, пов’язаних між собою

та спрямованих на створення, розподіл,

перерозподіл і споживання валового внутрішнього

продукту відповідно до мети суспільства.

!

РОЗПОДІЛЬЧА

КАТЕГОРІЯ

ОДНОСТОРОННІЙ

РУХ ВАРТОСТІ

ВАРТІСНА

КАТЕГОРІЯ

ІСТОРИЧНА

КАТЕГОРІЯ

ООССООББЛЛИИВВООССТТІІ ФФІІННААННССІІВВ::

24

1.2. Взаємозв’язок фінансів з різними

елементами економічної системи

ПІДСИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ:

фінансова грошова

кредитна підсистема цін

заробітної плати тощо.

Взаємодія ціни та фінансів

Ціна – це грошовий вираз вартості товару.

Сутність фінансової категорії ціни виявляється

у ціноутворенні. Ціна визначає величину грошових

засобів, які поступають від реалізації продукції її

власнику та виступає вихідною основою подальшого

розподільного процесу.

Ціна не може забезпечити ні розподіл по

суб’єктам власності, ні формування функціональних

фондів.

Фінанси, базуючись на пропорціях цінового

розподілу, виступають інструментом, який реалізує

ці пропорції. Одночасно фінанси коректують ці

пропорції з урахуванням економічних умов розвитку

суспільства.

25

Взаємодія фінансів і заробітної плати

Взаємодія фінансів та кредиту

Фінанси “допомагають” заробітній платі

формувати фонд оплати праці.

Заробітна плата, нарахування якої не

співпадає у часі з її виплатою, виступає джерелом

формування фінансових ресурсів підприємства.

Перебуваючи в кругообігу грошових коштів

підприємства, ці грошові кошти виступають

джерелом поповнення його оборотних коштів.

Кредит функціонує на основі:

☺ зворотності;

☺ терміновості;

☺ платності;

☺ забезпеченості;

☺ цільового призначення.

Фінансові ресурси надаються безкоштовно і

без оговорення умов повернення, тобто безстроково.

Кредитні ресурси формуються в процесі

перерозподілу тимчасово вільних грошових засобів

(коштів) у суб’єктів господарювання.

Фінансові ресурси формуються на стадії

вартісного розподілу доданого продукту.

Взаємодія фінансів і кредиту яскраво

виявляється в комплексному використанні цих

ресурсів в процесі розширеного відтворення.

26

1.3. Функції фінансів

Рис. 1.4. Функції фінансів

Рис. 1.5. Стадії розподільчої функції

Виділяють дві функції

фінансів

Розподільчу Контрольну

СТАДІЇ РОЗПОДІЛЬЧОЇ

ФУНКЦІЇ

Первинний

розподіл

ВВП

Перерозподіл

національного

доходу

Вторинний

розподіл

НД

Утворення

основних

або

первинних

доходів

Формування

бюджету та

різноманітних

фондів

Утворення

вторинних

виробничих

доходів

1 2 3

27

Рис. 1.6. Механізм дії розподільчої функції фінансів

Валовий внутрішній продукт

Формування

прибутку Виплата з/п Непрямі

податки

Вилучення частини

прибутку держ. сектору

Надходження від держ.

майна, угідь, послуг

Податки

Внески

Податки

Внески Бюджет

Галузеві і

корпоративні

централізовані фонди

Фонди

цивільного

призначення

Надходження з

галузевих і

корпоративних фондів

Податки

Внески

Асигнування з

бюджету

Виплата з/п в

бюджетній сфері

Виділення коштів з

фондів цільового

призначення

Виплати громадянам

і безоплатні послуги

Юридичні особи Фізичні особи Держава

Первинний

розподіл

Перерозподіл

Вторинний

розподіл

28

Первинні доходи поділяють на дві групи:

ПЕРША – заробітна плата робітників, службовців,

доходи селян, зайнятих у сфері матеріального

виробництва;

ДРУГА – прибуток підприємств сфери

матеріального виробництва.

Об'єктами контрольної функції фінансів є фінансові

показники діяльності підприємств, організацій, установ.

Ця функція спрямована на вирішення таких

основних завдань:

пошук резервів збільшення доходів, прибутку,

підвищення рентабельності та платоспроможності;

своєчасне виконання фінансових зобов'язань

перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

мобілізація фінансових ресурсів у обсязі,

необхідному для фінансування виробничого й соціального

розвитку;

збільшення власного капіталу;

ефективні цільовий розподіл та використання

фінансових ресурсів.

Об’єкт фінансового

контролю:

Предмет фінансового

контролю:

фінансова діяльність під-

приємницьких структур,

бюджетних установ та

організацій, що здійснюють

фінансову діяльність.

фінансові операції,

пов'язані зі створенням і

використанням фондів


Рис. 1.7. Об’єкт та предмет фінансового контролю

Контрольна функція фінансів проявляється в

контролі за розподіленням ВВП по

відповідним фондам та використанні цих

фондів по цільовому призначенню. !

29

Принципи фінансового контролю:

принцип достовірності фактичної інформації;

принцип завчасного здійснення контролю з

метою запобігання виникненню суттєвих відхилень

фактичного фінансового процесу від встановлених норм;

принцип безперервності, регулярності й

систематичності;

принцип відповідальності, який передбачає

відповідальність контролюючих суб'єктів за ефективне

функціонування системи фінансового контролю.

1.4. Фінанси в умовах ринкових

відносин Головні напрями фінансового впливу на процеси

суспільного розвитку:

1. Фінансове забезпечення потреб розширеного

відтворення.

2. Фінансове регулювання та фінансове

стимулювання економічних і соціальних процесів.

3. Фінансове стимулювання.

Контролюючі органи, які втілюють

фінансовий контроль:

1. Міністерство Фінансів України.

2. Державна фінансова інспекція України.

3. Державна фіскальна служба.

4. Державне казначейство.

5. Антимонопольний комітет.

6. Державна митна служба та ін.

Фінансове забезпечення відтворювального

процесу – це покриття затрат за рахунок

фінансових ресурсів, акумульованих суб’єктами

господарювання і державою

!

30

Рис. 1.8. Форми фінансового забезпечення відтворювального процесу

фінансування на безповоротних

засадах.

Бюджетне

фінансування

процес вкладання грошей в

об'єкти з розрахунком

отримання додаткового доходу;

Інвестування

передача права користування

майном суб'єкту

підприємницької діяльності на

платній основі та на визначений

угодою термін;

Оренда

(лізинг)

надання коштів на принципах

повернення платності,

строковості забезпеченості;

Кредитуван-

ня

фінансування діяльності

підприємства за рахунок

власних фінансових ресурсів;

Самофінансу

вання

ФФООРРММИИ ФФІІННААННССООВВООГГОО ЗЗААББЕЕЗЗППЕЕЧЧЕЕННННЯЯ

ВВІІДДТТВВООРРЮЮВВААЛЛЬЬННООГГОО ППРРООЦЦЕЕССУУ::

Фінансове регулювання економічних і

соціальних процесів відбувається через

перерозподіл частини доходів підприємств і

організацій, а також населення і спрямування цих

коштів у бюджети та державі цільові фонди для

задоволення державних потреб.

!

31

Рис. 1.9. Форма здійснення розподілу і перерозподілу створеної вартості

Особливістю фінансових важелів є те, що вони

ґрунтуються на врахуванні економічних інтересів держави,

підприємств, організацій, населення.

У складі фінансових стимулів розвитку

виробництва і підвищення його ефективності можна

виділити: бюджетні стимули, фінансові пільги і санкції,

ефективне інвестування фінансових ресурсів.

У господарській практиці необхідне державне

фінансове регулювання. Налагоджені фінансові відносини

є запорукою нормальної життєдіяльності.

ФФООРРММАА ЗЗДДІІЙЙССННЕЕННННЯЯ

РРООЗЗППООДДІІЛЛУУ ІІ ППЕЕРРЕЕРРООЗЗППООДДІІЛЛУУ

ССТТВВООРРЕЕННООЇЇ ВВААРРТТООССТТІІ

ФФІІННААННССООВВІІ

ВВААЖЖЕЕЛЛІІ

– процент за кредит; – орендна плата;

– обов’язкові збори; – податки;

– штрафи; – пеня;

– дотації; – премії;

– субсидії; – субвенції;

– норми амортизаційних відрахувань;

– норми витрачання коштів у бюджетних установах.

32

1. Чим зумовлене виникнення фінансів?

2. Охарактеризуйте фінансові відносини.

3. Визначте головні ознаки фінансів.

4. Який існує взаємозв’язок фінансів з різними

підсистемами економічної системи?

5. Які функції виконують фінанси?

6. Охарактеризуйте механізм дії розподільчої

функції фінансів.

7. Які основні завдання вирішує контрольна

функція?

8. Які вам відомі головні напрями фінансового

впливу на процеси суспільного розвитку?

9. Охарактеризуйте форми фінансового

забезпечення відтворювального процесу.

10. Які форми здійснення розподілу і перерозподілу

створеної вартості вам відомі?

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

33

ПРАКТИКУМ

І. КЛЮЧОВИЙ ТЕРМІН

Проаналізуйте термін "фінанси", поданий

різними авторами, та аргументуйте вибір

найповнішого і найточнішого визначення:

а) фінанси – сукупність економічних відносин,

що виникають у процесі формування та використання

централізованих і децентралізованих грошових фондів

(Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий

словник. – Л.: Центр Європи, 1997);

б) фінанси – це особлива форма економічних

відносин щодо створення і розподілу грошових доходів і

заощаджень підприємств, які беруть участь у виробництві

та реалізації продукції (робіт і послуг), створення

централізованих грошових коштів (Шуляк П.Н.

Белотелова Н.П. Финансы: Учеб. пособие. – 3-е изд., испр.

и доп. – М.: Изд.-торговая корпорация "Дашков и Ко",

2002. – 456 с.);

в) фінанси – це одна з конкретних історичних

форм економічних відносин, функціонування яких

пов'язане з об'єктивною необхідністю розподілу і

перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту

(Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К.: Центр навч.

літ., 2004);

г) фінанси – економічна категорія, що

відображає створення, розподіл, використання фондів

фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської

діяльності, надання різноманітних послуг населенню з

боку держави, забезпечення виконання державою її

функції (Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.:

НІОС, 2000. – С. 7);

д) фінанси – економічні відносини, пов'язані з

формуванням, розподілом та використанням

34

централізованих і децентралізованих фондів грошових

коштів з метою виконання функцій і завдань держави,

забезпечення умов розширеного відтворення (Фінанси:

Підручник / За ред. Л.А. Дробозіної. – М.: ЮНИТИ, 1999.

– С. 13);

е) фінанси – сукупність грошових відносин,

пов'язаних із формуванням, мобілізацією і розміщенням

фінансових ресурсів, обміном, розподілом та

перерозподілом вартості створеного на основі їх

використання валового внутрішнього продукту, а за

певних умов і національного багатства (Опарін В.М.

Фінанси (Загальна теорія): Навч. посіб. – К., 2001. – С. 5);

ж) фінанси – це наукова дисципліна, яка вивчає

питання розподілу недостатніх грошових коштів у часі та в

умовах невизначеності (Зві Боді та лауреат Нобелівської

премії з економіки 1997 р. Роберт Мертон);

з) фінанси – це економічний аналіз державної

діяльності (Шарль Бланкарт);

и) фінанси – застосування різноманітних

прийомів та методів максимізації достатку або загальної

вартості фірми;

к) фінанси – це перерозподільні відносини,

суб'єктами яких є держава, підприємницькі структури й

населення (Суботович Ю.Л. Фінанси в економічній

системі держави // Фінанси України. – 2004. – № 5. – С.

44–46);

л) фінанси – система грошових відносин,

пов'язаних із рухом грошових потоків, формуванням,

розподілом й використанням фінансового капіталу

суб'єктами господарювання і державою; це система

внутрішніх і міжнаціональних економічних відносин у

процесі суспільного розширеного відтворення (Нам Г.Г.

Фінанси України. – 2005. – № 8. – С. 153–158).

35

II. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

До кожного з перелічених визначень доберіть

відповідний термін або поняття:

1. Вартість кінцевих товарів і послуг, виготовлених

і наданих на території країни за певний період.

2. Загальний еквівалент, за допомогою якого

насамперед вимірюються витрати праці виробників.

3. Сукупність грошових відносин, організованих

державою, у процесі яких здійснюється формування і

використання загальнодержавних грошових фондів для

виконання економічних, соціальних і політичних завдань.

4. Чистий національний продукт, за винятком

непрямих податків.

5. Сфера грошових відносин щодо розподілу

вартості суспільного продукту і частини національного

багатства, пов'язана з формуванням фінансових ресурсів у

розпорядженні держави і її підприємств, використанням

цих державних засобів на витрати з розширення

виробництва, задоволення соціально-культурних потреб

суспільства, які зростають, із вирішенням проблем щодо

оборони країни та державного керування.

6. Покриття витрат за рахунок фінансових ресурсів,

акумульованих суб'єктами господарювання і державою.

7. Створення й використання централізованих

фондів.

8. Відшкодування видатків суб'єктів

господарювання з основної діяльності та її розвитку за

рахунок власних джерел.

9. Їх сутність полягає в централізації частини

доходів структурних підрозділів і корпоративних

об'єднань.

10. Вартість ВВП, а також частина національного

багатства, яка набуває грошової форми.

11. Процес вкладення грошей у ті або інші об'єкти

36

із розрахунком на збільшення їх вартості, а також

отримання додаткового доходу.

12. Фонди, що створюють міністерства та

відомства.

13. Одна частина перерозподілених грошових

ресурсів шляхом бюджетного фінансування знову

переходить у сферу матеріального виробництва, щоб

почати новий цикл первинного розподілу з наступним

перерозподілом, інша частина перерозподілених грошових

ресурсів переходить у сферу споживання.

14. Розподіл доданої вартості й формування

первинних доходів суб'єктів, які беруть участь у створенні

ВВП.

15. Передавання майна в користування за певну

плату і на певний термін.

а) Фінанси;

б) гроші;

в) валовий внутрішній продукт;

г) державні фінанси;

д) національний дохід;

е) об'єкти дії розподільної функції фінансів;

ж) первинний розподіл;

з) перерозподіл;

и) відомчі фонди;

к) корпоративні фонди;

л) кінцевий результат перерозподільного циклу;

м) фінансове забезпечення відтворювального

процесу;

н) самофінансування;

о) оренда;

п) інвестування.

37

III. ТЕСТИ

Виберіть правильний варіант відповіді (можливі

декілька варіантів).

1. Фінанси – це:

а) усі. види доходів держави і підприємств;

б) еквівалент коштів;

в) сукупність економічних відносин, пов'язаних із

обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі

вартості валового внутрішнього продукту (ВВП), а в

певних умовах і національного багатства;

г) формування і використання засобів державного

бюджету.

2. Об'єктами фінансових відносин є:

а) прибуток, податки, цінні папери;

б) валовий суспільний продукт і національний

дохід;

в) грошові доходи;

г) держава, підприємства, громадяни.

3. Суб'єктами фінансових відносин є:

а) національний дохід і валовий суспільний

продукт;

б) держава, підприємства, громадяни;

в) надходження від державних позик;

г) податки, цінні папери, валюта.

4. Термін fіпапtіа виник:

а) у І ст. до н. е. у Греції;

б) у IX–XI ст. у Франції;

в) у XIII–XV ст. в Італії;

г) у V–IV ст. до н. е. в Китаї.

5. Які ознаки фінансів вирізняються:

а) грошові відносини між суб'єктами;

б) рівноправність держави й інших суб'єктів

фінансових відносин;

в) фондовий характер фінансових відносин;

38

г) потреба створення фіскального апарату;

д) матеріальною основою існування і

функціонування фінансів є не тільки гроші?

6. У чому спочатку полягала сутність терміна

fіпапtіа:

а) це система грошових відносин між державою і

населенням;

б) грошовий платіж;

в) фонд коштів;

г) податкові надходження в бюджет?

7. Як відображається збільшення ролі фінансів у

ринковій економіці:

а) ускладненням взаємозв'язку між суб'єктами-

власниками;

б) фінанси перестають бути самостійною сферою

грошових відносин;

в) гроші, виконуючі функцію обігу, стають

капіталом;

г) зниженням ролі фінансів на мікрорівні і

збільшенням їхнього значення на макрорівні?

8. Які передумови виникнення фінансів:

а) глава держави (монарх) став одноосібно

розпоряджатися б) загальнодержавним фондом коштів;

усунення монарха від керування скарбницею

внаслідок революційних перетворень;

в) виникли системи державних доходів і витрат;

г) збори в бюджет здійснювалися у вигляді

натуральних податей?

9. Що означає системний характер формування і

виконання бюджету:

а) визначений склад і суму державних доходів і

витрат;

б) визначений склад і структуру державних доходів

і витрат, а також їхнє законодавче закріплення;

39

в) законодавче закріплення порядку надходження

податків у бюджет;

г) основні групи видаткової частини бюджету

практично не змінювалися протягом тривалого часу?

10. Які ознаки властиві для першого етапу

розвитку фінансів:

а) основна маса коштів витрачалася на військові

цілі;

б) обмежена кількість фінансових відносин;

в) високий ступінь впливу фінансів на економіку;

г) вузькість фінансової системи;

д) багатоланковість фінансової системи?

11. Суспільне призначення фінансів полягає:

а) у формуванні та використанні грошових фондів

держави за допомогою особливих форм руху вартості;

б) рухові вартості без готівки шляхом

перерахування коштів за рахунками кредитних установ;

в) виникненні грошових відносин з мобілізації

фінансових ресурсів у розпорядження держави;

г) грошових відносинах, пов'язаних з

використанням державних засобів на потреби держави.

12. Яку іншу назву має функція фінансів утворення

доходів:

а) здійснення витрат;

б) розподільна;

в) нагромадження капіталу;

г) системотворча?

13. Розподільна функція фінансів виявляється

шляхом:

а) проведення заходів фінансового впливу;

б) виконання керівних рішень фінансової

служби;

в) розподілу та перерозподілу всіх грошових

надходжень;

40

г) концентрації фінансових ресурсів.

14. Функція утворення доходів виявляється

шляхом:

а) своєчасної та повної концентрації фінансових

ресурсів у фондах коштів;

б) розподілу та перерозподілу всіх грошових

надходжень;

в) проведення заходів фінансового впливу;

г) стимулювання до зростання фінансових

ресурсів.

15. Із запропонованих факторів укажіть ті, які

визначають ефективність фінансового сектору:

а) відмова від пільгового кредитування

приватних і державних фірм;

б) скасування планів розподілу кредитів;

в) зменшення поточного дефіциту бюджету;

г) установлення єдиної системи обмінних курсів

валют;

д) збільшення витрат на оборону;

е) стимулювання інфляції;

ж) проведення конверсії військового


з) установлення пільгового кредитування

приватних фірм;

і) зменшення податку для вітчизняного

товаровиробника;

розвиток підприємництва.

IV. ПРАВИЛЬНО / НЕПРАВИЛЬНО

Визначте, правильні (п) чи неправильні (н)

твердження.

1. Фінанси – економічний інструмент розподілу

та перерозподілу валового внутрішнього продукту і

національного доходу.

41

2. Сутність фінансів полягає в їх функціях.

3. На сучасному етапі розвитку фінансів

відбувається поступове зростання їх ролі на макрорівні

і зниження значення – на мікрорівні.

4. Однією з ознак фінансів є рівноправність

держави та інших суб'єктів фінансових відносин.

5. Спочатку термін fiпапsіа означав податкові

надходження в бюджет.

6. Матеріальна основа фінансів – гроші.

7. Фінанси не є історичною категорією.

8. Суспільне призначення фінансів виявляється у

формуванні та використанні грошових фондів держави за

допомогою особливих форм руху вартості.

9. Фінанси і гроші мають ідентичний зміст.

10. Фінанси і гроші мають ідентичні функції.

11. За хронологією першою виникла бюджетна

ланка фінансової системи.

12. Нерозвинені форми фінансів мали

продуктивний характер.

13. Фінанси – вираження розподільної сфери

економічних відносин.

14. Регулярне надходження коштів у бюджет

досягається шляхом створення фіскального апарату.

15. Структура витрат державного бюджету

практично не змінювалася протягом багатьох століть.

V. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Обʹєктивна необхідність і суть фінансів.

2. Характерні ознаки і двоїстий характер фінансів.

3. Характеристика функцій фінансів.

4. Фінансові ресурси: суть, класифікація, джерела

формування та напрями використання.

42

ТЕМА 2 ФІНАНСОВА СИСТЕМА ТА


План:

2.1. Сутність фінансової системи та її структура.

2.2. Організаційно-правове забезпечення фінансової

політики.

2.3. Сутність, складові і типи фінансової політики.

2.4. Фінансовий механізм.

Міні-лексикон: фінансова політика, фінансова

стратегія, фінансова тактика, фінансовий механізм,

фінансове право, фінансове планування, фінансові важелі

та стимули, фінансовий контроль, управління фінансами.

2.1. Сутність фінансової системи та її

структура

Групування окремих суб'єктів фінансових відносин

у загальну фінансову систему держави може

здійснюватися за багатьма ознаками. Теоретично та

методологічно сутність фінансової системи можна

розглядати як за внутрішньою будовою, так і за

організаційно-інституційною структурою.

Ефективність організації фінансів та прагматизм

реалізації фінансових відносин і фінансової політики у

державі залежать насамперед від оптимальної побудови

та дієздатності фінансової системи.

Термін "система" (з грец. – "поєднання",

"утворення") найчастіше трактується як сукупність

визначених елементів, між якими є закономірний

зв'язок чи взаємодія.

43

Рис.2.1. Поняття фінансової системи

Найчастіше фінансову систему структурують

відповідно до форм власності (рис. 2.2), основних суб'єктів

фінансових відносин (рис. 2.3) та рівнів економічної

системи (рис. 2.4).

ФІНАНСОВА СИСТЕМА

За внутрішньою будовою

фінансова система –

сукупність відокремлених,

але взаємопов'язаних сфер

(узагальнена за певною

ознакою складова) та ланок

(відособлена складова)

фінансових відносин, які

мають певні особливості в

мобілізації та використанні

фінансових ресурсів, а

також відповідний апарат

управління та нормативно-

правове забезпечення

За організаційно-

інституційною

структурою фінансова

система – сукупність

фінансових органів та

інституцій, які

здійснюють управління

грошовими потоками та

фондами грошових

коштів

44

Рис. 2.2. Структуризація фінансової системи відповідно

до форм власності


Державні фінанси Недержавні фінанси

Фінанси держави

Фінанси суб’єктів

господарювання

державної форми

власності



комунальної

форми власності

Фінанси приватних

підприємств

Фінанси

колективних


Фінанси

господарських

товариств та

підприємств,

заснованих на

змішаній формі

власності

Фінанси

домогосподарств

45

Рис. 2.3. Структуризація фінансової системи відповідно

до суб’єктів фінансових відносин


Фінанси




Фінанси

держави

С Ф Е Р И

Л А Н К И

Фінанси

комерційних

підприємств усіх

форм власності

Фінанси установ

соціальної сфери

Фінанси

громадських

організацій та

доброчинних

фондів

Державні цільові

фонди

Зведений

бюджет України

Державний

кредит

46

Рис. 2.4. Структуризація фінансової системи за рівнями

економічної системи

2.2. Організаційно-правове забезпечення

фінансової політики

Вироблення фінансової політики та її реалізація з

допомогою фінансового механізму ґрунтується на

відповідних організаційних елементах цього механізму, які

тісно взаємопов’язані і підпорядковані один одному.

Фінансове

право

сукупність юридичних норм, які

регулюють фінансові відносини

та фінансову діяльність

суспільства

ФІНАНСОВА

СИСТЕМА

Міжнародні фінанси

Фінанси держави



Фінанси домогосподарств Субмікрорівень

Світове

господарство

Макрорівень

Мікрорівень

Фінансовий

ринок

47

Рис.2.5. Склад фінансового законодавства

ФІНАНСОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО

усі сфери і ланки фінансової системи й усі форми і

методи фінансової діяльності, які підлягають

правовій регламентації

– законодавчі акти, що

регламентують фінансові

відносини на макрорівні та

взаємозв’язки фінансових

суб’єктів підприємницької

діяльності з державними

фінансами та інституціями

фінансового ринку;

– закони, що регламентують

окремі види фінансових

операцій: про заставу,

лізинг та ін

– закони, що

регламентують

діяльність, у тому

числі й фінансову,

суб’єктів

господарювання –

про підприємницьку

діяльність, про

господарські

товариства, про

банкрутство тощо.

Фінансове

плануван-

ня

процес розроблення і

затвердження фінансових

планів як засобу збалансування

фінансових потреб і

можливостей

48

Фінансове планування здійснюється на двох

рівнях:

Рис.2.6. Рівні фінансового планування

Організація

здійснення

фінансової

політики

Полягає у створенні

відповідної системи фінансових

органів та інституцій, наданні їм

достатніх функцій і повноважень

для реалізації тієї чи іншої політики,

чіткому розмежуванні функцій з

метою забезпечення повноти

здійснення фінансової політики та

досягнення координованості дій усіх

суб’єктів.

ННаа

ммііккррооррііввнніі

ННаа

ммааккррооррііввнніі

це індивідуальні плани

окремих об’єктів

підприємницької діяльності.

це основний фінансовий

пан, що характеризує

діяльність держави –

бюджет, а також зведений

фінансовий план, у якому

відображаються доходи і

видатки усіх суб’єктів

фінансових відносин.

49

Рис.2.7. Склад системи управління фінансами


контроль

сукупність видів, форм і методів

перевірки законності і доцільності

здійснення фінансових операцій та

реалізації на цій основі завдань

фінансової політики.

Система

управління

фінансами

Міністерство фінансів

Центральний банк

Міністерство фінансів Центральний

банк

розробляє засади


країни у цілому і реалізує

та координує фіскальну

політику.

розробляє засади

монетарної політики

та забезпечує її

втілення.

50

2.2. Сутність, складові і типи фінансової

політики

Рис. 2.8. Сутність фінансової політики

Основна мета


політики

Оптимальний розподіл ВВП

між галузями народного

господарства, соціальними

групами населення,

територіями

ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА

Складова економічної

політики держави. У ній

конкретизуються головні

напрями розвитку

народного господарства,

визначаються загальний

обсяг фінансових

ресурсів, їх джерела та

напрями використання,

розробляється механізм

регулювання та

стимулювання соціально –

економічних процесів

фінансовими методами.

Комплекс дій і заходів,

що здійснюються

державою в межах

наданих їй функцій та

повноважень у сфері

фінансової діяльності

суб’єктів

господарювання та

фінансових інституцій,

громадян і

безпосередньо держави з

метою вирішення

певних завдань і

досягнення поставлених

цілей.

51

Рис.2.9. Завдання фінансової політики

ЗАВДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ

Головне завдання – це забезпечення відповідними

ресурсами реалізації тієї чи іншої державної

програми соціально – економічного розвитку.

Фінансова політика держави спрямована на

мобілізацію, розподіл та перерозподіл фінансових

ресурсів.

В основі цих операцій лежить вибір:

джерел та методів

формування

фінансових

ресурсів

суб’єктів –

власників та

розподілювачів


ресурсів

пріоритетних

напрямів

використання


ресурсів

ступеня

централізації


ресурсів у рамках

держави

52

Рис.2.10. Зміст фінансової політики

Рис.2.11. Елементи механізму реалізації фінансової

політики держави

має

враховувати

реальний

стан

соціально –

економічног

о розвитку

країни

центральна ланка

системи відносин

економічних

відносин

відіграє провідну

роль у реалізації

загальнодержавн

ої економічної

політики

комплекс

взаємопов’язаних і

цілеспрямованих заходів

держави щодо мобілізації

фінансових ресурсів, їх

розподілу та

використання на основі

фінансового чинного

законодавства з метою

реалізації тієї чи іншої

державної програми соц. –

ек. розвитку

ЗМІСТ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ

Елементи

механізму

реалізації


політики

держави

Розробка концепції розвитку

фінансової системи держави.

Визначення основних напрямів

використання фінансової системи в

економічній політиці держави.

Складання цільових програм щодо

розвитку загальнодержавних та

територіальних фінансів.

Розробка конкретних заходів

реалізації концепції, напрямів та

програм.

53

Рис.2.12. Склад фінансової політики держави

Рис.2.13. Складові фінансової політики

СКЛАДОВІ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ

Валютна

політика

Митна

політика

З управління

фінансами

Податкова

політика

Грошово-

кредитна

політика

Амортизаційна

політика

Інвестиційна

політика

Бюджетна

політика

Страхова політика


контроль

ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ ВКЛЮЧАЄ

Фінансова стратегія

Політика, що

розрахована на

довготермінову

перспективу і

вирішення глобальних

завдань соціально –

економічного

розвитку.

Фінансова тактика

Поточна політика,

спрямована на

вирішення конкретних

завдань відповідного

періоду, що

випливають із

розробленої

фінансової стратегії.

54

Бюджетна

політика

комплекс юридичних,

економічних, організаційних

заходів під час складання

бюджетів, регулювання

бюджетного процесу, управління

бюджетним

дефіцитом,організації

бюджетного контролю

Податкова

політика

діяльність держави у

сфері встановлення, правового

регулювання та організації

справляння податків і

податкових платежів у

централізовані фонди грошових

ресурсів держави

Фіскальна

(бюджетно-

податкова)

політика

сукупність заходів, що

здійснюються шляхом

маніпулювання державним

бюджетом: державними

видатками та оподаткуванням

для досягнення повної

зайнятості, зростання

виробництва, зниження

інфляції.

55

Таблиця 2.1 – Основні функції бюджетно-податкової

політики

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ

ПОЛІТИКИ

Фіскальна

Функція


регулювання

Функція

вирівнювання

доходів

Забезпечує

необхідні ресурси

для урядової

діяльності, а саме:

− на військово-

оборонні витрати;

− на реалізацію

економічних та

соціальних

програм;

− на інші заходи.

Податки та

видатки бюджету

використовуються

як інструменти


економікою та

досягнення

певних цілей

економічної

політики

Бюджетно-

податкове


виступає як

інструмент

перерозподілу

ВВП за

допомогою

оподаткування, а

також системи

трансфертних

виплат бідним,

безробітним,

інвалідам,

сиротам та ін.

56

Рис.2.14. Форми фіскальної політики

стримуюча

− зниження

державних

видатків;

− збільшення

податків;

− одночасне

поєднання

першого та

другого.

Здійснюється за

допомогою

«вбудованих

стабілізаторів»

Вбудовані стабілізатори − це будь-який

захід, що зумовлює тенденцію до

збільшення дефіциту державного

бюджету в період економічного спаду або

скорочення дефіциту бюджету в період

економічного зростання та інфляції, без

спеціально активних заходів з боку уряду

та законодавчої влади.

Дискреційна

(активна)

Автоматична

(пасивна)

ФОРМИ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

− збільшення

державних

видатків;

− зниження

податків;

− одночасне

поєднання

першого та

другого.

стимулююча

57

Рис.2.15. Види фінансової політики

ЗА ХАРАКТЕРОМ РЕАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ

ПОЛІТИКИ

Дискреційна Не дискреційна

Передбачає


державою певних

заходів, спрямованих

на реалізацію

фінансової стратегії

і тактики.

Полягає у використанні

певних фінансових

інструментів - «умонтованих

стабілізаторів», які

автоматично регулюють

ситуацію в економіці.

Валютна

політика

Сукупність економічних,

юридичних та організаційних форм

і методів у галузі валютних

відносин, що здійснюються

державою та міжнародними

валютно-фінансовими установами.

Політика, повʹязана з державними

та приватними інвестиціями на

розвиток тих галузей та окремих

підприємств,що мають

найважливіше значення і

визначають НТП.

Інвести-

ційна

політика

Комплекс дій та заходів держави у

сфері грошового ринку, а також

сукупність економічних методів,

спрямованих на управління рухом

кредитного капіталу.

Грошово-

кредитна

політика

58

Рис.2.16. Види фінансової політики

ВИДИ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ

Політика

стабілізації

Політика


зростання

Політика

стримування

ділової

активності

Спрямовання на

підтримання

макроекономічної

рівноваги на основі

сталих обсягів

виробництва при

стабільності цін

Спрямована на досягнення

необхідного для країни рівня

щорічного збільшення обсягів

ВВП з урахуванням її

потенціалу

Використовується для

регулювання економічного

циклу з метою запобігання

кризи надвиробництва чи

недопущення виснаження

економіки внаслідок

надмірних темпів

економічного зростання

59

Процес формування і реалізації фінансової

політики охоплює кілька етапів:

Рис.2.17. Етапи формування і реалізації фінансової

політики

Визначення цілей, постановка завдань.

Вибір типу фінансової політики.

Вибір напрямів реалізації та регламентування

завдань між ними.

Вибір інструментів реалізації.

Координація дії окремих інструментів.

Здійснення конкретних заходів.

Контроль за ходом реалізації.

60

2. 3. Фінансовий механізм Завдання фінансової політики реалізуються через

фінансовий механізм, який являє собою досить складну

систему впливу на різні сторони фінансової діяльності.

Рис.2.18. Складові фінансової політики


механізм

Сукупність форм, методів і

важелів фінансового впливу на

соціально-економічний розвиток

суспільства


Фінансові

важелі

Нормативно-правове

забезпечення

− фінансове планування

і прогнозування;

− фінансове оперативне

управління;

− фінансовий контроль

− фінансові показники;

− нормативи;

− ліміти; − резерви;

− стимули; − санкції.

− Конституція України; − Закони України;

− Постанови ВРУ; − Декрети КМУ;

− Укази президента;

− Постанови і розпорядження Кабміну;

− нормативні акти міністерств та місцевих рад.

Фінансові

методи

61

Рис.2.19. Склад фінансового забезпечення

Рис.2.20. Управління фінансовим механізмом

Фінансове


Самофінансування −

забезпечення потреб простого

і розширеного відтворення

виробництва за рахунок

власних коштів юридичних і

фізичних осіб.

Кредитування − тимчасове

використання позичених

коштів.

Зовнішнє фінансування −

виділення коштів певним

субʹєктам на безповоротній і

безоплатній основі.

Види

Норми і

нормативи

Умови і порядок


доходів,

нагромаджень, фондів

Порядок


витрат, умови і

принципи

фінансування та

кредитування

Управління фінансовим механізмом

Стимули Санкції

62

Рис.2.21. Підсистеми фінансового механізму

Підсистеми фінансового механізму

Фінансове


Фінансове


Самофінансування

(приватний,

пайовий та

акціонерний

капітал)

Кредитування

Зовнішнє


Методи розподілу

Нормативний Сальдовий

Інструменти

Податки

Внески і відрахування

Субсидії і дотації


контроль

Особлива діяльність щодо

перевірки формування й

використання фондів

фінансових ресурсів у процесі

створення, розподілу та

споживання ВВП

63

Рис.2.22. Види, форми, методи фінансового

планування

ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ

Види Форми Методи

− баланси

доходів і витрат


організацій,

установ;

− баланси


концернів,

асоціацій,

відомств,

міністерств;

− баланси


бюджетних

установ;

− державний

бюджет та

місцеві бюджети

− перспективні

фінансові плани;

− поточні

(на 1 рік);

− оперативні (на

1 квартал, місяць)

− нормативний;

− розрахунково-

аналітичний;

− балансовий;

− метод

економіко-

математичного

моделювання.

64

1. Охарактеризуйте поняття «фінансова

політика».

2. Що є основною метою фінансової політики?

3. Які складові фінансової політики?

Охарактеризуйте їх.

4. Які елементи включає механізм реалізації

фінансової політики?

5. Розкрийте сутність та механізм реалізації

бюджетно-податкової політики.

6. Охарактеризуйте типи та інструменти

фіскальної політики.

7. Що являє собою фінансовий механізм і які його

складові?

8. Завдання і методи фінансового планування.

9. Зміст, форми і методи фінансового контролю.

10. Правові засади фінансових відносин.


65

ПРАКТИКУМ


Проаналізуйте терміни "фінансова політика" і

"фінансовий механізм", подані різними авторами, та

аргументуйте вибір найповнішого і найточнішого

визначення: а) фінансова політика – система заходів (законів,

адміністративних рішень) у сфері фінансово-кредитної

системи та національної економіки загалом (Загородній

А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. –

2-ге вид., випр. та доп. – Л.:Центр Європи, – 1997. – С.

353);

б) фінансова політика – це сукупність заходів,

спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх

раціональний розподіл і використання, які держава

здійснює через фінансову систему (Романенко О.Р.

Фінанси: Підручник. – К.: Центр навч. літ., 2004. – С. 57);

в) фінансова політика – сукупність державних

заходів щодо використання фінансових відносин з метою

виконання державою своїх функцій (Шуляк П.Н.,



2002. – 456 с.);

г) фінансова політика – діяльність держави щодо

цілеспрямованого використання фінансів (Финансы:

Учебник / Под ред. В.Н. Родионова. – М.: Финансы и

статистика, 1996. – С. 395);

д) фінансова політика – сукупність заходів держави

щодо організації та використання фінансів для

забезпечення її економічного і соціального розвитку

(Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посіб. – К.:

Вища шк., 1997. – С. 322);

е) фінансова політика – сукупність дій і заходів, що

66

здійснюються державою в межах наданих їй функції та

повноважень у сфері фінансової діяльності суб'єктів

господарювання та фінансових інституцій, громадян і

безпосередньо держави з метою виконання певних завдань

і досягнення поставлених цілей (Опарін В.М. Фінанси

(Загальна теорія): Навч. посіб. – 2-ге вид., доп. і перероб. –

К.: КНЕУ, 2001. – С. 47);

ж) фінансова політика – сукупність дій і заходів

держави в межах наданих їй функцій та повноважень у

сфері фінансів (Фінансова реструктуризація в Україні:

Проблеми і напрями / За наук. ред. В.М. Федосовой. – К.:

КНЕУ, 2002. – С. 30);

з) фінансовий механізм – це сукупність форм і

методів формування та використання фінансових ресурсів

для забезпечення фінансової діяльності підприємства

(Аранчій В.І. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – К.:

Професіонал, 2004. – С. 35);

и) фінансовий механізм – сукупність видів, форм і

методів організації фінансових відносин (Фінанси:

Теоретичні основи: Підручник / М.В. Градчіна, В.Б.,

Захожай, Л.Л. Осипчук та ін.; За наук. ред. М.В. Градчіної,

В.Б. Захожая. – К.: МАУП, 2002. – С. 27);

к) фінансовий механізм – це система фінансових

форм, методів, важелів та інструментів, які

використовуються у фінансовій діяльності держави і

підприємств за відповідного нормативного, правового та

інформативного їхнього забезпечення, а також відповідної

фінансової політики на мікро- та макрорівні (Коваленко

О.М. Методологічні основи фінансового механізму //

Фінанси України. – 2003. – № 4. – С. 54);

л) фінансовий механізм – це сукупність методів

реалізації економічних інтересів шляхом фінансового

впливу на соціально-економічний розвиток підприємств

(Фінанси підприємств: Навч. посіб.: Курс лекцій / За ред.

67

Г.Г. Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – С. 19);

м) фінансовий механізм – це сукупність економіко-

організаційних та правових форм і методів управління

фінансовою діяльністю держави у процесі створення і

використання фондів фінансових ресурсів з метою

забезпечення різноманітних потреб державних структур,

суб'єктів господарювання і населення (Базилевич В.Д.,

Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навч. посіб. / За заг.

ред. В.Д. Базилевича. – К.: Атака, 2004. – С. 18);

н) фінансовий механізм – сукупність форм

організації фінансових відносин, методів формування і

застосування фінансових ресурсів, які використовує

суспільство з метою створення сприятливих умов для

економічного й соціального розвитку; (Шуляк П.Н.,



2002);

о) фінансовий механізм – сукупність форм, методів

і важелів фінансового впливу на соціально-економічний

розвиток суспільства (Романенко О.Р. Фінанси: Підручник.

– К.: Центр навч. літ., 2004);

п) фінансовий механізм – сукупність форм і методів

створення та використання фондів фінансових ресурсів з

метою забезпечення різноманітних потреб державних

структур, суб'єктів господарювання і населення (Василик

О.Д. Державні фінанси України: Навч. посіб. – К.: Вища

шк., 1997. – С. 322);

р) фінансовий механізм – сукупність фінансових

методів і форм, інструментів та важелів впливу на

соціально-економічний розвиток суспільства (Опарін В.М,

Фінанси (Загальна теорія): Навч. посіб. – 2-ге вид., доп. і

перероб. – К.: КНЕУ, 2001);

с) фінансовий механізм – сукупність форм і методів

створення та використання фондів фінансових ресурсів з

68

метою забезпечення різноманітних потреб державних

структур, суб'єктів господарювання і населення

(Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Сливнянко Т.С. Фінансовий

словник. – 2-ге вид., випр. та доп. – Л.: Центр Європи,

1997. – С. 275).

ІІ. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ



1. Спрямована на виконання завдань суспільства на

конкретному етапі розвитку за допомогою перегрупування

фінансових ресурсів і зміни способів організації

фінансових зв'язків.

2. Діяльність пов'язана зі складанням планів

формування, розподілу і використання фінансових

ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх

об'єднань, галузевих структур, територіально-

адміністративних одиниць, країни в цілому.

3. Застосовується у разі несвоєчасного виконання

грошових зобов'язань і нараховується за кожен день

прострочення.

4. Сукупність фінансових методів та форм,

інструментів і важелів впливу на соціально-економічний

розвиток суспільства.

5. Метод документального контролю за фінансово-

господарською діяльністю підприємства, установи,

організації, дотриманням законодавства з фінансових

питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб

документального викриття недостач, витрат, привласнень

та крадіжок коштів і матеріальних цінностей,

попередження фінансових зловживань.

6. Забезпечення стабільності грошового обігу

шляхом управління емісією, регулювання інфляції та курсу

національної грошової одиниці; забезпечення своєчасності

69

розрахунків у народному господарстві та в різних сферах

фінансової системи шляхом регламентації і регулювання

діяльності банківської системи; управління діяльністю

фінансового ринку шляхом регламентації емісії та

розміщення державних і корпоративних цінних паперів і

регулювання їх дохідності.

7. Довготривалий курс фінансової політики,

розрахований на перспективу, що передбачає вирішення

великомасштабних питань, визначених економічною та

соціальною стратегіями.

8. Засіб матеріального впливу на винних у

порушенні законодавства, угод або чинних правил;

накладається, як правило, у твердій грошовій сумі.

9. Реалізує інтереси держави, її головне завдання –

вилучення частини ВВП на загальнодержавні потреби

шляхом перерозподілу цих коштів через бюджет.

10. Визначення цілей, завдань, на виконання яких

спрямовується процес формування, розподілу та

перерозподілу фінансових ресурсів.

11. Створення, застосування, перевірка

дотримання, вивчення, аналіз і вдосконалення форм


12. Основа для приведення в дію відповідних

стимулів (у формі пільг, санкцій, дотацій) та інструментів,

що обмежують ту чи іншу форму діяльності (штрафи,

відміна пільг, додаткове оподаткування).

13. Сукупністьважелів, які за напрямом діяльності

дії поділяються на стимули і санкції. Стимулами можуть

бути різні пільги (в оподаткуванні, кредитуванні), а санкції

– це штрафи, пеня та ін.

14. Пов'язана з розподілом фонду грошових коштів

держави та його використанням за галузевим, цільовим,

територіальним призначенням.

15. Мають нейтралізувати дію непередбачуваних

70

факторів, що можуть виникнути в майбутньому.

а) Фінансова стратегія;

б) податкова політика;

в) фінансова тактика;

г) кредитно-грошова політика;

д) фінансовий механізм;

е) фінансова політика;

ж) фінансове планування;

з) штраф;

и) пеня;

к) ревізія;

л) бюджетно-фінансова політика;

м) фінансові показники;

н) резерви;

о) система управління фінансами;

п) зміст процесу управління фінансами

ІІІ. ТЕСТИ



1. Найдинамічнішою частиною фінансової

політики є:

а) стратегія керування фінансами;

б) тактика керування фінансами;

в) фінансовий механізм;

г) функціональна система керування.

2. Хто є основоположником регулювальної

фінансової політики:

а) А. Сміт;

б) Д. Рікардо;

в) Дж. Кейнс;

г) Т. Мальтус?

71

3. Які функціональні елементи керування

фінансами:

а) планування;

б) кредитування;

в) оперативне керування;

г) контроль;

д) вибір виду фінансового механізму?

4. Які є напрями діяльності, що визначають довго-

і середньострокову перспективи використання фінансів:

а) тактика керування фінансами;

б) організація фінансових відносин;

в) стратегія керування фінансами?

5. Невтручання держави в економіку – це основна

ознака певного типу фінансової політики, а саме:

а) класичного;

б) регулювального;

в) планово-директивного.

6. Яке із тверджень правильне:

а) основою фінансової системи служать фінанси

підприємств;

б) фінансова система не має єдиного джерела

ресурсів усіх ланок;

в) до фінансів суб'єктів господарювання належать

фінансові ресурси державних і колективних суб'єктів;

г) фінанси виконують дві функції: розподільну і

контрольну;

д) фінансисти вирізняють не одну концепцію щодо

поняття "роботи", яку виконують фінанси?

7. Які особливості фінансового механізму

регулювального типу фінансової політики вирізняють:

а) стимулювання державних витрат, за рахунок

яких формується додатковий попит;

72

б) законодавче закріплення прибуткового податку з

прогресивних ставок з метою вилучення доходів, що

використовуються як заощадження;

в) обмеження державних витрат?

8. Які завдання належать до фінансового

контролю:

а) контроль за дотриманням фінансово-

господарського законодавства;

б) оцінювання економічної ефективності фінансово-

господарських операцій;

в) делегування відповідальності за окремими

сферами фінансової роботи;

г) оцінювання доцільності зроблених витрат;

д) вироблення фінансової стратегії?

9. Вирізняють класифікаційні ознаки видів

контролю:

а) час проведення;

б) суб'єкти;

в) планування;

г) сфери фінансової діяльності;

д) методи проведення;

е) аудиторський і відомчий.

10. Завданнями державного фінансового контролю

є:

а) розробка, затвердження і виконання бюджетів

усіх рівнів і позабюджетних фондів;

б) контроль за фінансовою діяльністю державних

підприємств, установ, банків;

в) вибір системи оплати праці;

г) контроль недержавної сфери економіки;

д) встановлення обов'язкового для всіх

підприємств, організацій і посадових осіб порядку

здійснення фінансової діяльності.

73

11. Який вид контролю має попереджати можливі

зловживання у процесі отримання і витрати коштів:

а) президентський;

б) поточний;

в) валютний;

г) податковий;

д) попередній?

12. До фінансового контролю за діяльністю

підприємств належить контроль з боку:

а) держави;

б) посередницьких фірм;

в) трастових компаній;

г) кредитних установ;

д) акціонерів;

е) економічних служб підприємства.

13. Які органи виконавчої влади України

здійснюють фінансовий контроль:

а) Секретаріат Президента України;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Національний банк України;

г) аудиторські фірми;

д) Контрольно-ревізійне управління?

14. За формою проведення фінансовий контроль

буває:

а) обов'язковим;

б) попереднім;

в) ініціативним;

г) оперативним;

д) бюджетним.

15. За методом проведення вирізняють такі види

контролю:

а) аудиторський;

б) кредитний;

в) ревізія;

74

г) нагляд;

д) поточний;

е) обстеження.

ІV. ПРАВИЛЬНО / НЕПРАВИЛЬНО



1. Перевірка здійснюється з метою докладного

вивчення окремих сфер фінансово-господарської

діяльності підприємства, установи, організації або їх

підрозділів .

2. Попередній контроль проводиться у процесі

фінансових операцій (перерахування податків, збір,

утворення фондів грошових коштів, здійснення виплат та

ін.).

3. Аудитори мають право отримувати всі потрібні

документи для проведення перевірок, а також пояснення

до них.

4. В управлінні фінансами вирізняють об'єкт і

суб'єкти управління. Суб'єктом є централізовані та

децентралізовані фонди фінансових ресурсів, що

створюються і використовуються в усіх ланках фінансової

системи.

5. Ліміти – певне обмеження на витрати в інтересах

держави, підприємця або громадянина.

6. Найдинамічнішою частиною фінансової політики

є тактика керування фінансами.

7. Взаємозв'язок і взаємозалежність складових

фінансової системи зумовлені єдиною сутністю фінансів.

8. Методи формування фінансових ресурсів не є

елементом фінансового механізму.

9. Під поняттям "фінансова стратегія" розуміють

сукупність заходів, спрямованих на досягнення

перспективних фінансових цілей.

75

10. Терміни "державний бюджет", "позабюджетні

фонди", "державний кредит", "фонди страхування",

"фондовий ринок" можна об'єднати в понятті

"загальнодержавні фінанси".

11. Джерелом централізованих коштів держави є

національний дохід.

12. Попередній контроль передбачає оцінювання

обґрунтованості фінансових програм.

13. Оперативний контроль проводиться після

здійснення укладання грошових угод, фінансових

операцій.

14. Наступний контроль здійснюється шляхом

аналізу та ревізії звітної фінансової і бухгалтерської

документацій.

15. За допомогою поточного контролю оцінюються

результати фінансової діяльності.


1. Поняття фінансової системи, її структура та

принципи побудови.

2. Характеристика ланок фінансової системи

України.

3. Суть, ланки, умови результативності фінансової

політики.

4. Фінансова тактика і фінансова стратегія як форми

реалізації фінансової політики.

5. Поняття фінансового механізму та його складові

елементи.

VІ. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1

1. Обґрунтуйте що є спільного та відмінного у цілях

та завданнях фінансової політики підприємства і держави.

76

2. Поясніть взаємозв’язок між державною фінансовою

політикою та фінансовою політикою підприємства.

Для пояснення взаємозв’язку між державною

фінансовою політикою та політикою підприємства наведіть

приклади впливу державної політики на поведінку суб’єктів

підприємництва. З’ясуйте, чи може така поведінка бути

масовою. Поясніть, коли виникають проблеми

функціонування економіки країни. Згадайте, що визначає цілі

та заходи фінансової політики макрорівня.

Завдання 2

Поясніть вплив фінансового права та міжнародних

фінансових стандартів на розробку фінансової політики.

В умовах глобальної взаємозалежності національних

економік неефективність правил та норм окремих країн

створює реальну загрозу стабільності світової фінансової

системи. Міжнародні фінансові стандарти (Кодекс належної

практики щодо забезпечення прозорості грошово-кредитної

та фінансової політики, Кодекс належної практики щодо

забезпечення прозорості в бюджетно-податковій сфері,

Спеціальний стандарт поширення інформації та інші)

найчастіше мають рекомендаційний характер та

передбачають узгодження принципів та підходів фінансової

політики окремих країн.

При виконанні завдання надайте відповіді на такі

запитання:

1. Що таке належна практика?

2. У чому полягає економічний зміст поняття

прозорість у контексті фінансових відносин?

3. Чи потрібні єдині принципи та стандарти

державного регулювання окремих сфер фінансового

сектору?

4. Чи не нав’язуються "правила гри" міжнародними

фінансовими установами членам світової спільноти?

77

5. Назвіть міжнародні організації, членами яких є

національні асоціації та об’єднання, що оперують у різних

секторах фінансового ринку, державні органи влади.

6. Чи відповідає фінансова політика в Україні

міжнародним фінансовим стандартам. Наведіть приклади.

Завдання 3

Запропонуйте заходи державної фінансової політики

для України в сучасних умовах на основі аналізу державної

статистики України. Обґрунтуйте їх.

Охарактеризуйте соціально-економічне положення

України. Зробіть аналіз видатків та доходної частини

Державного бюджету за останні три роки, поясність

співвідношення між ними. Проаналізуйте державну

статистику, зокрема:

– структуру ВВП за категоріями кінцевого

використання та за категоріями доходу;

– індекси споживчих цін на товари та послуги;

– таблицю "витрати-випуск";

– виробництво та розподіл валового внутрішнього

продукту за видами економічної діяльності;

– зведені національні рахунки

– динаміку нормативів обов’язкового резервування та

облікової ставки НБУ.

При виконанні завдання надайте відповіді на такі

запитання:

1. Які, на Ваш погляд, найбільші проблеми

функціонування економіки України?

2. Чи можливо заходами державної фінансової

політики їх вирішити?

3. Запропонуйте та обґрунтуйте цілі фінансової

політики для України в сучасних умовах.

4. Запропонуйте заходи фінансової політики та

охарактеризуйте їх можливий вплив на економіку.

78

ТЕМА 3 ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА

СИСТЕМА

План:

3.1. Економічна сутність і функції податків.

3.2. Характеристика елементів податків.

3.3. Податкова система та податкова політика

держави.

3.4. Класифікація податків.

3.5. Основні види податків податкової системи

України.

Міні-лексикон: податок, фіскальна функція

податків, регулювальна функція податків, прямі податки,

непрямі податки, загальнодержавні податки, місцеві

податки, розкладні податки, окладні податки, система

оподаткування, податкова система, суб’єкт оподаткування,

носій податку, об’єкт оподаткування, одиниця

оподаткування, джерело сплати податку, податкова ставка,

прогресивна податкова ставка, податкова квота, податкова

політика.

3.1. Економічна сутність і функції

податків

Податки – це економічні відносини, які виникають

між державою, з однієї сторони, і фізичними та

юридичними особами – з іншої, з приводу

примусового вилучення частини новоствореної

вартості у грошовій формі, її вилучення і

перерозподіл для фінансування державних витрат

79

Податки – це:

економічна база функціонування держави;

найбільш важлива форма регулювання ринкових

відносин;

обов’язковий елемент економічної системи

держави.

Основні ознаки податків:

примусовий характер;

безеквівалентність;

відсутність цільового використання;

законодавча регламентованість;

однаковий підхід до всіх платників;

вимір форми власності.

Податки формують фінансові ресурси

держави. Ця функція створює передумови для

державного втручання.

За допомогою податків здійснюється

перерозподіл ВВП між державою і його

суб’єктами

ФУНКЦІЇ ПОДАТКІВ

Фіскальна Розподільно-

регулююча

80

3. 2. Характеристика елементів податків

Таблиця 3.1 – Основні елементи податків

Елемент податків Визначення

Суб’єкт, або

платник податку

та фізична чи юридична особа, яка

безпосередньо сплачує податок

Об’єкт податку вказує на те, що саме

оподатковується (дохід, земля,

транспортний засіб тощо)

Одиниця

оподаткування

Одиниця виміру (фізичного чи

грошового) об’єкта оподаткування

Джерело сплати

податку

дохід платника, з якого він сплачує

податок

Податкова ставка законодавчо встановлений розмір

податку на одиницю оподаткування

Сфера дії податку сукупність всіх носіїв податку, які

повинні його сплатити

Масштаб


одиниця, яке береться в основу

виміру об’єкту оподаткування

(одиниця як принцип)

Одиниця


Одиниця виміру об’єкту (одиниця як

міра)

Податковий оклад сума податків, які сплачуються

суб’єктом з одного об’єкта

Податкові пільги сукупність умов, при яких платник

зменшує свої податкові зобов’язання

Податковий період період, протягом якого завершується

процес формування податкової бази

і визначається розмір податкового

зобов’язання.

81

Рис. 3.1. Підходи до встановлення податкових ставок

Рис. 3.2. Види ставок за побудовою

ЗА ПОБУДОВОЮ ПОДАТКОВІ

СТАВКИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:

Тверді Процентні

встановлюються в

грошовому виразі на

одиницю оподаткування

в натуральному

обчисленні

встановлюються

тільки щодо об’єкта

оподаткування, який

має грошовий вираз

Універсальний

(єдина для всіх

платників ставка)

Диференційований

(кілька ставок).

ПІДХОДИ ДО ВСТАНОВЛЕННЯ

ПОДАТКОВИХ СТАВОК:

СУБ’ЄКТ хто сплачує; ОБ’ЄКТ що оподатковується ; ОДИНИЦЯ як це що

обчислюється; ДЖЕРЕЛО з чого сплачується; СТАВКА скільки сплачується; КВОТА як частка

доходу утримується.

82

Таблиця 3.2 – Види твердих та процентних ставок

Тверді

Процентні

фіксовані – установлені

в конкретних сумах;

відносні – визначені

відносно певної

величини (наприклад, у

процентах до

мінімальної заробітної

плати).

пропорційні – це єдині ставки,

що не залежать від розміру

об’єкта оподаткування.

прогресивні – це такі ставки,

розмір яких зростає в міру

збільшення обсягів об’єкта

оподаткування.

регресивні – ставки, які

зменшуються в міру зростання

об’єкта оподаткування.

3.3. Податкова система та податкова

політика держави

Податкова система – це сукупність установлених

у країні податків і обов’язкових платежів

податкового характеру та механізму їх

справляння !

83

Рис. 3.3. Засади формування податкової системи

системність

всі податки

мають бути

взаємопов’язаним

и між собою,

органічно

доповнювати

один одного, не

вступати в

суперечність із

системою

загалом та

окремими її

елементами

становлення

визначальної

бази цієї системи

визначальною

базою

побудови

податкової

системи є

обсяг видатків

бюджету та

цільових

фондів

вихідні

принципи

ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ТАКИХ ЗАСАДАХ:

Податкова політика – діяльність держави у сфері

встановлення правових регламентацій та

організацій сплати податків та податкових

платежів в централізовані фонди грошових

ресурсів держави

!

84

ВИХІДНІ ПРИНЦИПИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ:

Рис. 3.4. Вихідні принципи податкової системи

Принципи



системи

Принципи


визначають фундаментальні

домінанти відносно

встановлення кожного податку

окремо та їх сукупності:

рівнонапруженість в

оподаткуванні;

урівноваженість інтересів

держави і платників податків;

цілеспрямоване застосування

податків як фінансових

інструментів регулювання

пропорцій соціально-економічного

розвитку.

відображають засади справляння податків державою:

обов’язковість, всеохоплюваність та

платоспроможність;

чіткість і прозорість;

зручність для платника;

фіскальна ефективність для держави.

стабільність (податкове

законодавство має бути стабільним і

змінюватись відповідно до змін

економічної ситуації в країні);

гнучкість (податкова політика

повинна вчасно реагувати на істотні

зміни ситуації в економіці і суспільстві

та на зміну стратегічних орієнтирів і

тактичних завдань економічної

політики)

Принципи


політики

85

3.4. Класифікація податків

Рис. 3.5. Класифікація податків

за формою


залежно від

рівня

державних

структур

за способом

зарахування

прямі (сума податку

безпосередньо залежить від

розмірів об’єкта оподаткування)

непрямі (сума податку прямо не

залежить від його доходів)

загальнодержавні податки (встановлюють вищі органи

влади)

місцеві податки (встановлюють

місцеві органи влади).

закріплені ( закріплені як дохідне

джерело бюджету);

регулюючі (можуть надходити до

різних бюджетів)

податки на доходи (стягуються

з доходів фізичних та

юридичних осіб)

податки на споживання

(сплачуються при використанні

доходів)

податки на майно

(встановлюються щодо рухомого

чи нерухомого майна)

за

економічним

змістом об’єкта


залежно від

платника

податки з фізичних осіб;

податки з юридичних осіб;

змішані податки

86

3.5. Основні види податків податкової

системи України

Згідно Податкового Кодексу в Україні стягуються

податки та інші обов’язкові платежі з поділом їх на

загальнодержавні та місцеві.

До загальнодержавних належать податки та

збори, що встановлені ПКУ і є обов'язковими до сплати на

усій території України.

До місцевих належать податки та збори, що

встановлені відповідно до переліку і в межах граничних

розмірів ставок, визначених ПКУ рішеннями сільських,

селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є

обов'язковими до сплати на території відповідних

територіальних громад.

Таблиця 3.3 – Загальнодержавні та місцеві податки і

збори

Загальнодержавні податки та

збори

Місцеві податки

та збори

– податок на прибуток підприємств;

– податок на доходи фізичних осіб;

– податок на додану вартість;

– акцизний податок;

– збір за першу реєстрацію

транспортного засобу;

– екологічний податок;

– рентна плата за транспортування

нафти і нафтопродуктів

магістральними нафтопроводами та

нафтопродуктопроводами,

Податки:

– податок на

нерухоме майно,

відмінне від

земельної ділянки;

– єдиний податок.

87

Продовження табл. 3.3

транзитне транспортування

трубопроводами природного газу та

аміаку територією України;

– плата за користування надрами;

– плата за землю;

– збір за користування

радіочастотним ресурсом України;

– збір за спеціальне використання

води;

– збір за спеціальне використання

лісових ресурсів;

– фіксований с/г податок;

– збір на розвиток виноградарства,

садівництва і хмелярства;

– мито;

– збір у вигляді цільової надбавки до

діючого тарифу на електричну та

теплову енергію, крім

електроенергії, виробленої

кваліфікованими когенераційними

установками;

– збір у вигляді цільової надбавки до

діючого тарифу на природний газ

для споживачів усіх форм власності;

– військовий збір

Збори:

– збір за

провадження

деяких видів

підприємницької

діяльності;

– збір за місця для

паркування

транспортних

засобів;

– туристичний

збір

Згідно закону України «Про внесення змін до

Податкового кодексу України та деяких інших

законодавчих актів України» тимчасово, до 1 січня 2015

року, встановлюється військовий збір.

88

Об’єктом оподаткування збором є доходи у формі

заробітної плати, інших заохочувальних та

компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які

нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у

зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими

договорами; виграшу в державну та недержавну грошову

лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від

організатора азартної гри.

Ставка збору становить 1,5% від об’єкта

оподаткування.

В Україні разом із загальною діє спрощена

система оподаткування.

Спрощена система оподаткування, обліку та

звітності – особливий механізм справляння податків і

зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків

і зборів, встановлених пунктом 297.1 ПКУ, на сплату

єдиного податку в порядку та на умовах, визначених

ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та

звітності.

Юридична особа чи фізична особа –

підприємець може самостійно обрати спрощену

систему оподаткування, якщо така особа відповідає

вимогам та реєструється платником єдиного податку в

порядку, визначеному податковим законодавством.

89

Таблиця 3.4 – Групи платників єдиного податку

Плат

ни

ки

ЄП

1

група

2

група

3

група

4

група

5

група

6

група

ФОП ФОП ФОП Юр.

особа ФОП

Юр.

особа

Мак

с. р

ічн

ий

об

сяг

доход

у

150 тис.

грн.

1 млн.

грн.

3 млн.

грн.

5 млн.

грн.

20 млн.

грн.

20 млн.

грн.

Ви

кори

стан

ня

най

ман

ої

прац

і Не

мають

право

викорис

товувати

робочу

силу

Не

більше

10 осіб

Не

більше

20 осіб

Не

більше

50 осіб Н

е о

бм

ежен

о

Не

об

меж

ено

Ста

вка

ЄП

1% –

10%

мін. з/п

2% –

20%

мін. з/п

3% від доходу

(платник ПДВ)


(не платник

ПДВ)


(платник ПДВ)


(не платник

ПДВ)

Отже, спрощена система оподаткування – один із

найефективніших засобів реалізації стимулювальної

функції оподаткування, гармонізації економічних інтересів

держави, регіонів і платників податків, а також

забезпечення зайнятості та самозайнятості.

90

1. Які функції виконують податки?

2. Які виділяються елементи системи

оподаткування?

3. За якими ознаками здійснюється класифікація

податків?

4. Охарактеризуйте види відсоткових ставок.

5. У чому полягають сутність, переваги і недоліки

прямого оподаткування? Які є види прямих податків?

6. У чому полягають сутність, переваги і недоліки

непрямого оподаткування? Які виділяються види непрямих

податків?

7. На яких принципах заснована побудова

податкової системи?

8. Які принципи закладаються в основу податкової

політики?

9. Який склад і структура податкової системи

України?

10. Яким чином організовується податкова

робота?


91

ПРАКТИКУМ


Проаналізуйте терміни, подані різними

авторами, та аргументуйте вибір найповнішого і

найточнішого визначення:

а) податки – це фінансові відносини між державою

та платником податків з метою створення

загальнодержавного централізованого фонду грошових

коштів, необхідного для виконання держаною її функцій

(Золотко І.А. Податкова система: Навч.-метод. посіб. для

самост. вивч. дисц. – 2-ге вид., доп. перероб. – К.: КНЕУ,

2005. – 127 с.);

б) податки – обов'язкові платежі юридичних і

фізичних осіб до бюджету (Буряк П.Ю., Беркита К.Ф.,

Ярема Б.П. Податкова система: теорія і практика

застосування активних методів навчання: Навч. посіб. – К.:

Професіонал, 2004, – 224с.);

в) податки – система обов'язкових платежів

підприємств, організацій і населення, які є одним із джерел

формування доходів державного бюджету (Загородній

Л.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. –

2-ге вид., випр. і доп.–Л.: Центр Європи, 1997.–576 с.);

г) податки – це сукупність фінансових відносин, що

складаються у процесі перерозподілу ВВП з метою

створення централізованого державного фонду для

фінансування суспільних функцій (Романенко О.Р.

Фінанси: Підручник. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 312 с.);

д) податки як економічна категорія означають

примусове стягнення (присвоєння) державою з фізичних і

юридичних осіб частки необхідного й додаткового

продуктів відповідно до діючих законів України

(Андрущенко В.Л. Фіскально-бюджетний інституціоналізм:

компроміс етатизму та антиетатизму // Науковий вісник

92

Волинського державного університету ім. Лесі Українки:

Економічні науки. – 2000. – № 3. – С. 16 – 20);

е) податки – та частина продукту землі й праці, що

надходить у розпорядження уряду (Брячихин. А.Н. Как

найти выход из финансовых трудностей? // Финансы. –

1995. – № 3. – С. 26 – 28);

ж) податки – основне джерело створення державних

фінансів шляхом вилучення у вигляді обов'язкових

платежів частини суспільного продукту (Налоги и

налоговое право. Учеб. пособие / Под ред. А.В.

Брызгалина. – М.: Аналитика-Пресс, 1998. – 608с.);

з) податки – обов'язкові індивідуальні платежі, які

вилучають із організацій і фізичних осіб у вигляді

відчуження належних їм на правах власності, господарчого

ведення або оперативного управління грошових коштів із

метою фінансового забезпечення діяльності держави та

(або) муніципальних утворень (Налоги: Слов. справ. – М.:

ИНФРА-М, 2000, – 240 с.);

и) податки – обов'язкові платежі, які вилучає

держава з фізичних і юридичних осіб (Большой

бухгалтерский словарь / Под ред. А.Я. Азрилияна. – М.:

Ин-т новой экономики, 1999. – 547с.);

к) податки – обов'язкові платежі юридичних і

фізичних осіб, які вилучає держава; це обов'язкові платежі,

здійснювані у визначеному законом порядку залежно від

об'єкта оподаткування {Словарь-справочник менеджера /

Під ред. М.Г. Лапусти. – М.: ИНФРА-М, .1996. – 608 с,);

л) податки – обов'язкові платежі, що вилучають

центральні та місцеві органи державної влади з фізичних і

юридичних осіб; основне джерело засобів, які надходять

до державного бюджету (Райзберг Б.А. Экономическая

энциклопедия для детей и взрослых. – М.: АОЗТ

"Нефтехиминвест", 1995, – 688 с.);

м) податки – обов'язкові збори, що вилучаються

93

державою з економічних агентів (Экономическая

энциклопедия / Науч.-ред. совет изд-ва "Экономика", Ин-т

экономики РАН; Гл, ред. Л.И. Абалкин. – М.: ОАО

"Экономика", 1999, – 1055 с.);

н) податки – обов'язкові платежі до бюджету

відповідного рівня або до позабюджетного фонду, що

вилучаються державними та місцевими органами

управління в розумних формах із юридичних і фізичних

осіб, необхідні для розподілення національного доходу

відповідно до завдань економічного та соціального

розвитку суспільства (Словарь современных

экономических и правовых терминов / Авт.-сост. В.Н.

Шимов, А.Н. Тур, Н.В. Стах й др.; Под ред. В.Н. Шимова и

В.С. Каменкова. – М.: Амалфея, 2002. – 816 с.);

о) податки – частина національного доходу, що

вилучається державою в населення шляхом

позаекономічного та економічного примусу здебільшого

на еквівалентній основі з метою виконання її соціально-

економічних, політичних, правових функцій і досягнення

військових цілей (Економічна енциклопедія: У 3 Т. – Т. 2 /

Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Академія,

2001. – 848 с.).


До кожного із перелічених визначень доберіть

відповідний термін або поняття;

1. Фізична або юридична особа, а також група осіб

без статусу юридичної особи, які згідно із законодавчими

актами зобов'язані сплачувати податки й інші обов'язкові

платежі.

2. Платіж, стягнутий спеціально уповноваженими

органами з юридичних і фізичних осіб за здійснення дій і

видачу юридичних документів.

3. Сукупність податків, зборів, інших платежів і

94

внесків у бюджет; державні цільові фонди платників

податків та органів, що здійснюють контроль за

правильністю нарахувань, повнотою та своєчасністю

сплати в установленому законом порядку.

4. Платежі, стягнуті державними органами з

платників за надання права брати участь у користуванні

майна або використовувати матеріальні або нематеріальні

об'єкти.

5. Обов'язкові нормативні платежі з прибутку чи

доходу.

6. Певний період часу, протягом якого платнику

надається пільга у вигляді звільнення від сплати податку.

7. Повне або часткове звільнення платників податків

сплачувати податки відповідно до чинного законодавства.

8. Спеціалізований контроль з боку державних

органів за дотриманням податкового законодавства,

правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати

податків та інших обов'язкових платежів юридичними і

фізичними особами.

9. Діяльність держави, пов'язана із використанням

податків, полягає в розробці концепцій їхнього розвитку і

принципів організації.

10. Узаконена форма відчуження власності

юридичних і фізичних осіб у бюджет відповідного рівня в

обсягах і терміни, передбачених законом.

11. Одиниця виміру (фізичного чи грошового)

об'єкта оподаткування.

12. Певна еквівалентність відносин платника з

державою.

13. Частка податку в доході платника.

14. Дохід, з якого платник сплачує податок.

15. Законодавчо встановлена величина податку на

одиницю оподаткування.

а) Податки;

95

б) збори;

в) мито;

г) податкова система;

д) податкова політика;

е) податкові канікули;

ж) податкові пільги;

з) податковий контроль;

и) суб’єкт податку;

к) прямі податки;

л) плата;

м) джерело податку;

н) одиниця оподаткування;

о) ставка податку;

п) податкова квота.

ІІІ. ТЕСТИ



1. Які функції державної податкової інспекції:

а) здійснення перевірки документів, пов’язаних із

нарахуванням і сплатою податків, внесків та інших

платежів у бюджет і позабюджетні фонди;

б) нарахування величини податків, внесків та інших

платежів у бюджет і позабюджетні фонди; виправлення

помилок;

в) перевірка наявності спеціальних дозволів на

здійснення певного виду діяльності;

г) контроль за повнотою і своєчасністю сплати

податків та інших обов’язкових платежів?

2. До загальнодержавних податків та інших

обов’язкових платежів належать:

а) акцизний податок;

б) ринковий збір;

в) рентні платежі;

96

г) податок на прибуток підприємств;

д) комунальний податок;

е) збір за паркування автотранспорту.

3. До місцевих податків та інших обов’язкових

платежів належать:

а) податок на прибуток комунальних підприємств;

б) плата за торговий патент на деякі види

підприємницької діяльності;

в) збір за забруднення навколишнього середовища;

г) збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів

торгівлі та сфери послуг;

д) податок на промисел.

4. До податків, які стягуються з юридичних осіб

належать:

а) податок на прибуток;

б) податок на додану вартість;

в) податок на промисел;

г) податок на доходи фізичних осіб;

д) акцизний податок.

5. До податків, що стягуються з юридичних і

фізичних осіб, належать:

а) земельний податок;

б) податок на промисел;

в) податок із власників транспортних засобів та

інших самохідних машин і механізмів;

г) комунальний податок.

6. У чому полягають обов’язки платників податків

та інших обов’язкових платежів:

а) сплачувати належні суми податків у

встановлений законодавством термін;

б) надавати в Державну податкову інспекцію

(ДПІ) документи, що підтверджують право на пільги з

оподаткування;

в) дозволяти посадовим особам Державної

97

податкової інспекції обстежувати приміщення, які

використовуються для одержання доходів та пов'язані зі

змістом об'єкта оподаткування;

г) оскаржувати у встановленому порядку рішення

ДПІ та дії окремих посадових осіб?

7. У чому полягає сутність податку на додану

вартість (ПДВ):

а) прямий податок, що сплачується в бюджет за

ставкою 20 % вартості товару;

б) непрямий податок, який включається в ціну

товару і сплачується в бюджет продавцем товару;

в) прямий податок, сплачений у бюджет покупцями

товару;

г) непрямий податок, що включається в ціну

товару, сплачується в бюджет покупцями товару?

8. Акцизний податок стягується з:

а) оборотів від реалізації виготовлених в Україні

підакцизних товарів шляхом їх продажу;

б) митної вартості імпортних товарів, придбаних за

іноземну валюту;

в) оборотів від реалізації товарів на митній

території України;

г) оборотів від реалізації товарів як па митній

території України, так і за її межами.

9. Державний збір – грошовий збір, який стягують

державні органи у процесі виконання ними визначених

функцій в інтересах фізичних та юридичних осіб:

а) за позовними заявами;

б) за операціями з цінними паперами;

в) за здійснення нотаріальних дій;

г) під час підписання угод між підприємствами.

10. Об'єктом плати за землю є:

а) сільськогосподарські угіддя;

б) землі, виділені для потреб промисловості;

98

в) заповідники;

г) земельні ділянки, надані громадянам для ведення

власного підсобного господарства.

11. Залежно від рівня державних структур, які

встановлюють податки, вони поділяються на:

а) загальнодержавні та місцеві;

б) податки на доходи, споживання і майно;

в) прямі та непрямі;

г) розкладні та квотарні, або окладні.

12. Залежно від порядку зарахування податки

поділяються на:

а) загальнодержавні та місцеві;

б) податки на доходи, споживання і майно;

в) регульовані та закріплені;

г) розкладні та квотарні, або окладні,

13. Як поділяються податки за способом побудови

їх ставки:

а) на тверді та процентні;

б) пропорційні та прогресивні;

в) регресивні та змішані;

г) прогресивно-регресивні й регресивно-

прогресивні?

14. Ухилення від сплати податку – це:

а) несвоєчасне заповнення декларації;

б) зміна поведінки з метою зменшення суми

податкових зобов'язань;

в) фінансування закладів освіти;

г) виплата премій працівникам.

15. Головним завданням податкового планування є:

а) мінімізація податків на основі максимального

використання можливостей податкового законодавства, у

тому числі й податкових пільг;

б) стягнення максимального рівня податків;

в) планування доходів бюджету;

99

г) визначення основних джерел поповнення

місцевих бюджетів.




1. Прогресивні ставки – це такі ставки, величина

яких зростає зі збільшенням обсягів об'єкта оподаткування.

2. До складу витрат звітного періоду

включаються суми, сплаченого податку на додану вартість.

3. Витрати, пов'язані зі сплатою штрафів і

неустойок, не включаються до складу валових витрат.

4. У процесі ввезення імпортних товарів акцизний

збір сплачується під час митного оформлення.

5. Сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет або

відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між

загальною сумою нарахованого кредиту і сумою податкових

зобов'язань звітного періоду.

6. Фонд оплати праці є об'єктом оподаткування.

7. Об'єкт оподаткування податку на доходи фізичних

осіб – це сукупний оподаткований дохід за календарний рік,

отриманий з різних джерел як на території України, так і

за її межами, як у грошовій, так і в натуральній формі.

8. Платниками податку на доходи фізичних осіб є

підприємства, що використовують працю найманих

робітників.

9. Податок на землю – це загальнодержавний

податок.

10. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів

і послуг, їх величина для окремого платника безпосередньо

не залежить від його доходів.

11. Процес примусового відчуження частки доходів

юридичних осіб і громадян на загальносуспільні потреби

характеризує односторонній рух вартості (від платника

100

податку до держави) без еквівалентного обміну.

12. Плата, податки та відрахування можуть

сплачуватися як державі, так і іншим юридичним особам.

13. Імперативність – це перша важлива ознака

податку.

14. Податковий кредит, як і будь-який інший

кредит, надається на умовах повернення і платності,

оформляється відповідним договором між підприємством і

податковим органом.

15. Прямі податки сприяють такому розподілу

податкового тягаря, за якого більше платять ті члени

суспільства, які мають менші доходи.


1. Соціально-економічна природа і функції

податків.

2. Елементи системи оподаткування.

3. Види податків та їх класифікація.

4. Податкова політика: суть і принципи здійснення.


Завдання 1

Підприємство за звітний період виготовило партію

продукції, витрати на виробництво якої склали 14000 грн.,

а рентабельність становила 13%. На виготовлення цієї

партії було закуплено сировини та матеріалів,

комплектуючих виробів на суму 8400 грн. (з ПДВ).

Продукція була реалізована через торгівельну мережу.

Зробити розрахунок ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет.

Завдання 2

Розрахувати суму податку на прибуток

підприємства, якщо за звітній період сума доходу

становила 1135,4 тис. грн., витрати від основної діяльності

101

складають 931,6 тис. грн., розмір амортизаційних

відрахувань 2,1 тис. грн.

Завдання 3

Визначити суму податку на прибуток підприємства,

якщо виручка від реалізації продукції (з ПДВ) – 351 тис.

грн., собівартість реалізованої продукції – 250 тис. грн.,

витрати на збут, що пов’язані з реалізацією товарів,

виконанням робіт, наданням послуг – 5 тис. грн., ставка

податку – 18%.

Завдання 4

Розрахувати суму податку на доходи фізичних осіб

за жовтень 2013 р., якщо були здійснені такі нарахування

на підприємстві: 1 робітник – 1250 грн.; 2 робітник –

14700 грн.; 3 робітник – 3500 грн.

Завдання 5

Підприємство виготовляє та реалізує підакцизні

товари. Визначити суму ПДВ, яку необхідно перерахувати

до бюджету на основі даних:

– собівартість виготовленої продукції – 150000 грн.

– рентабельність виробництва – 20%

– сума акцизного податку – 30000 грн.

Для виробництва за звітний період було залучено

сировину на суму 470000 грн. з ПДВ.

Завдання 6

Площа ділянки для паркування – 300 м2.

Ставка збору – 0,10% мінімальної заробітної плати

за кожний день здійснення діяльності.

Розрахувати суму збору за паркування за 10 місяців

поточного року.

102

ТЕМА 4 БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

ДЕРЖАВИ

План:

4.1. Сутність, значення та функції бюджету.

4.2. Склад доходів та видатків державного та

місцевого бюджетів.

4.3. Бюджетна система та бюджетний устрій.

4.4. Бюджетні права в Україні.

4.5.Бюджетний процес в Україні.

Міні-лексикон: бюджет, бюджетна система,

бюджетний дефіцит,бюджетна класифікація,зведений

бюджет, бюджетний устрій, бюджетне субсидіювання,

вилучення коштів, взаємні розрахунки, бюджетні

позички,бюджетне право, бюджетний процес, бюджетне

регулювання, процедура бюджетного

планування,виконання бюджету,принципи бюджетної

системи.

4.1. Сутність, значення та функції

бюджету Державний бюджет починає функціонувати майже з

виникненням держави. Уперше появу бюджету та процес

його затвердження можемо спостерігати у Великій

Британії.

Слово бюджет запозичене з англійської (budget), що

перекладається як "шкіряний мішок, торба, гаманець".

Наприкінці XIX – на початку XX ст. бюджетні

відносини фактично вирізнялися в окремих галузях науки

та практичної діяльності.

103

Рис.4.1 Сутність бюджету як економічної та правової

категорії

Рис.4.2 Стан бюджету як фінансового плану

БЮДЖЕТ

Як економічна

категорія

Як правова

категорія

це економічні

відносини між

державою, з одного

боку, і юридичними та

фізичними особами, з

іншого боку, з приводу

розподілу і

перерозподілу ВВП.

це основний

фінансовий документ

держави у вигляді

розпису доходів та

видатків держави,

згідно з бюджетною

класифікацією, на

поточний рік, має

силу закону.

Стан бюджету як фінансового плану

характеризується трьома показниками

Рівновага

доходів і

видатків

Бюджетний

надлишок

Бюджетний

дефіцит

104

Таблиця 4.1 – Види бюджетного дефіциту

Класифікаційна

ознака

Види

Залежно від виду

бюджету

– дефіцит державного бюджету;

– дефіцит місцевого бюджету.

Відповідно до фондів,

які формуються у

складі бюджету

– дефіцит загального фонду

бюджету;

– дефіцит спеціального фонду

бюджету.

Залежно від характеру

виникнення дефіциту

– активний дефіцит;

– пасивний дефіцит

Залежно від

урахування дефіциту в

процесі бюджетного


– запланований бюджетний

дефіцит;

– фактичний бюджетний

дефіцит

За терміном дії

– тимчасовий бюджетний

дефіцит;

– постійний (хронічний)

бюджетний дефіцит

За формою прояву

– відкритий бюджетний дефіцит;

– прихований бюджетний

дефіцит

Залежно від звʹязку з

державним боргом

– первинний дефіцит;

– операційний дефіцит

Залежно від зв' язку з

економічним циклом

– циклічний бюджетний дефіцит;

– структурний дефіцит

БЮДЖЕТНИЙ

ДЕФІЦИТ

перевищення видатків над

постійними доходами

105

Рис.4.3. Джерела покриття дефіциту

Таблиця 4.2 – Функції бюджету

ФУНКЦІЇ БЮДЖЕТУ

РОЗПОДІЛЬЧА

Виконує процес

концентрації грошових

коштів в руках держави і

їх використання з метою

загальнодержавних

потреб.

КОНТРОЛЬНА

Сприяє формуванню уявлень

про те, наскільки своєчасно і

повно фінансові ресурси

надходять в розпорядження

держави, як складаються

пропорції в розподілі

бюджетних коштів та чи

ефективно вони

використовуються.

МЕТА

БЮДЖЕТУ

визначення та

обґрунтування обсягу коштів,

необхідних на бюджетний рік

для виконання державних

завдань

ДЖЕРЕЛА ПОКРИТТЯ ДЕФІЦИТУ

Державні позики

Грошова емісія

Взаємні розрахунки

Бюджетні позички

Вилучення коштів

106

Рис.4.4. Розподіл і перерозподіл ВВП за допомогою

бюджету

Таблиця 4.3 – Фактори впливу на розмір бюджету

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІР БЮДЖЕТУ:

Політичні

фактори

Економічні

фактори

Соціальні

фактори

відображають

політичну

ситуацію в

країні, яка може

істотно

вплинути на


бюджету та


бюджетних

коштів

пов'язані з

макроекономічними

процесами, що

відбуваються в

державі

зумовлені

соціальними та

демографічними

обставинами

виробничою

та соціальною

сферами

окремими

ланками

бюджетної

системи

окремими категоріями

населення

Бюджет має

забезпечити

розподіл і

перерозподіл

ВВП між :

окремими суб'єктами


107


4.2. Склад доходів та видатків державного та

місцевого бюджетів

адміністративна

та регіональна

структури


державою;

політична

стабільність у

суспільстві.

обсяги вироблених

ВВП та

національного

доходу; економічне зрос-

тання чи спад

виробництва, рівень розвитку

економіки країни; продуктивність

суспільної праці; рівень інфляції та

рівень безробіття в

країні.

соціальний захист

та соціальне


населення,

обсяг фінансових

коштів, що

спрямовуються на

освіту та охорону

здоров'я;

розмір

мінімальної з/п та

споживчого

кошика;

обсяг реальних

доходів населення

БЮДЖЕТНА

КЛАСИФІКАЦІЯ

єдине систематизоване

групування доходів, витрат

і фінансування бюджету за

ознаками економічної

сутності, функціональної

діяльності, організаційного

устрою та іншими

ознаками

108

Таблиця 4.4 – Класифікація доходів за групами

ЗГІДНО З КЛАСИФІКАЦІЄЮ ДОХОДІВ ВИДІЛЯЮТЬ

НАСТУПНІ ГРУПИ:

1. Податкові

надходження

Всі загальнодержавні та місцеві

податки,збори та інші обов'язкові платежі

(повний перелік наведено в ст. 9, 10 ПКУ)

2.Неподаткові


Доходи від власності та

підприємницької діяльності (рентні

платежі за газ,нафту);

Адміністративні збори та

платежі,доходи від некомерційної

діяльності та побічних продажів

(плата за оренду майна, яке

знаходиться в комунальній власності);

Надходження від штрафів та

фінансових санкцій;

Власні доходи бюджетних

організацій;

Інші неподаткові надходження.

3.Доходи від

операцій з

капіталом

Надходження від продажу основного

капіталу (майно,скарб, дорогоцінні

метали);

Надходження від реалізації державних

запасів товарів(мобілізаційний резерв

озброєння);

Надходження від продажу землі та

нематеріальних активів.

4.Офіційні

трансферти

Кошти, одержані від інших органів

державної влади, органів влади

Автономної Республіки Крим, органів

місцевого самоврядування, інших держав

або міжнародних організацій на

безоплатній та безповоротній основі.

109

Таблиця 4.5 – Класифікація доходів місцевих бюджетів

Рис.4.5. Склад місцевого бюджету

Рис.4.5 Класифікація видатків бюджету

КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

За

джерелами

формування:

– Податкові (податок на прибуток, ПДВ);

– неподаткові;

– доходи від господарської діяльності

комунальних підприємств;

– залучені засоби на кредитному ринку;

– трансферти від центральних органів

влади або вищестоящих органів.

За

економічною

природою:

– власні;

– закріплені;

– регульовані.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ ВКЛЮЧАЄ

ЧОТИРИ СКЛАДОВИХ ЗА ТАКИМИ ОЗНАКАМИ:

1.Економічна класифікація видатків – групування

видатків на поточні та капітальні.

2.Відомча класифікація видатків передбачає

фінансування видатків згідно з розпорядниками

бюджетних коштів.

3.Функціональна класифікація видатків згідно з

функціями держави.

4.Програмна класифікація видатків.

110

Таблиця 4.6 – Склад видатків бюджету

До складу видатків згідно з прийнятою бюджетною

класифікацією відносяться: 1. Державне управління.

2. Міжнародна діяльність. 3. Фундаментальні дослідження і сприяння НТП.

4. Національна оборона. 5. Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки

держави. 6. Освіта та охорона здоров'я.

7. Соціальний захист та соціальне забезпечення. 8. Житлово-комунальне господарство.

9.Культура і мистецтво.

10.Засоби масової інформації.

11.Фізична культура і спорт.

12. Промисловість і енергетика.

13.Будівництво.

14.Сільське господарство, лісове господарство, рибальство

і мисливство.

15.Транспорт, шляхове господарство, зв'язок,

телекомунікації та інформатика.

16.Заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків

Чорнобильської катастрофи і соціального захисту.

17.Охорона навколишнього природного середовища.

18.Ядерна безпека.

19.Попередження і ліквідація надзвичайних ситуацій та

наслідків стихійного лиха.

20.Поповнення державних запасів і резервів.

21.Обслуговування державного боргу.

22.Інші послуги,пов'язані з економічною діяльністю.

23.Державні цільові фонди.

24. Видатки, не віднесені до основних груп (вибори та ін.).

111

Рис. 4.6. Склад місцевого бюджету

Рис.4.7. Видатки місцевих бюджетів

Обов'язкові – видатки,направлені на виконання

обов'язкових завдань,які покладені на органи місцевої

влади з метою забезпечення стандартизованих послуг

в межах країни, а також витрати, пов'язані з

борговими зобов'язаннями по кредитах та позиках.

Факультативні – видатки,які здійснюють для

реалізації завдань в межах власної компетенції органів

влади.

Витрати для реалізації делегованих

повноважень, тобто доручені органами центральної

влади.

ВИДАТКИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ

ПОТОЧНИЙ

(АДМІНІСТРАТИВНИЙ)

БЮДЖЕТ РОЗВИТКУ

(КАПІТАЛЬНИЙ)

112

4.3. Бюджетна система та бюджетний

устрій

В основу формування бюджетної системи України

покладено Конституцію України та Бюджетний кодекс

України, прийнятий 2010 р. Верховною Радою України.

Структура бюджетної системи визначається

ступенем розподілу повноважень з

концентрації фінансових ресурсів та їх використання

між органами публічної влади різного рівня.

Унітарність України, розмежування прав і

повноважень між державою, Автономною Республікою

Крим і територіальними громадами, органами державної

влади, органами влади Автономної Республіки

Крим, органами місцевого самоврядування є основою

бюджетної системи України.

ЗВЕДЕНИЙ

БЮДЖЕТ

це сукупність показників

усіх бюджетів, що

використовуються для аналізу і

прогнозування економічного та

соціального розвитку держави

БЮДЖЕТНА

СИСТЕМА

Сукупність окремих

її ланок, юридично

пов’язаних між собою, які

базуються на

загальноприйнятих

принципах, що

відповідають міжнародним

стандартам

113

Рис.4.8. Склад бюджетної системи України

Бюджетний

устрій

це організація і принципи

побудови бюджетної системи, її

структури, взаємозв’язок між

окремими ланками бюджетної

системи

Державний бюджет Місцеві бюджети

Бюджет

АР Крим

Обласні

бюджети

Районні

бюджети

Бюджети

районів у

містах

Бюджети

місцевого

самоврядування

Бюджети

територіальних

громад сіл

Бюджети


громад селищ

Бюджети


громад міст

БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

114

В основу бюджетного устрою покладено:

— визначення видів бюджетів;

— установлення принципів побудови бюджетної

системи;

— розмежування доходів і видатків між ланками

бюджетної системи;

— організацію взаємовідносин між бюджетами

різних рівнів.

Рис.4.9. Принципи бюджетної системи

ПРИНЦИПИ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

принцип єдності

бюджетної

системи

принцип

збалансованості

принцип

самостійності

принцип

повноти

принцип

відповідальності

учасників бюджетного

процесу

принцип

субсидіарності

принцип

ефективності

принцип

обґрунтова-

ності

принцип

публічності та

прозорості

принцип

справедливості й

неупередженості

принцип

цільового


бюджетних

коштів

115

Таблиця 4.7 – Організація взаємовідносин між бюджетами

Рис.4.10. Форми організації взаємовідносин між

бюджетами

ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ БЮДЖЕТАМИ

Напрями Види Форми

вертикальні –

між бюджетами

різних рівнів;

горизонтальні –

між бюджетами

одного рівня (в

Україні тільки

вертикальні).

регламентовані

законодавчими та

інструктивними

документами;

договірні – на

підставі угоди між

відповідними

органами влади чи

управління.

субсидіювання;

вилучення

коштів;

взаємні

розрахунки;

бюджетні

позички.

ВИЛУЧЕННЯ КОШТІВ – передача коштів з

бюджетів нижчого рівня до бюджетів вищого рівня.

ВЗАЄМНІ РОЗРАХУНКИ – передача коштів із

одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом

між ними доходів чи видатків після затвердження

бюджету.

БЮДЖЕТНІ ПОЗИЧКИ – тимчасова передача

коштів з одного бюджету до іншого у зв’язку з

виникненням тимчасового касового розриву

(незбігання в часі фінансування видатків і

надходження доходів).

116

4.4. Бюджетні права в Україні

Таблиця 4.8 – Складові бюджетного права

У БЮДЖЕТНОМУ ПРАВІ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ:

1) Порядок бюджетного устрою та утворення бюджетної

системи України, а також принципи її побудови.

2) Доходи і видатки державного бюджету.

3) Надходження і витрати місцевих бюджетів.

4) Між бюджетні відносини, в т.ч. розмежування видатків

між бюджетами, розрахунок видатків, що враховується при

визначенні між бюджетних трансфертів.

5) Між бюджетні трансферти.

6) Порядок контролю за дотриманням бюджетного

законодавства та відповідальність за бюджетні

правопорушення.

БЮДЖЕТНЕ

ПРАВО

це сукупність

встановлених державою

юридичних норм, які регулюють

діяльність органів державної

влади та управління з складання,

розгляду, затвердження та

виконання бюджету

117

4.5. Бюджетний процес в Україні

Рис. 4.11. Бюджетний процес в Україні

Складова

бюджетного

процесу

БЮДЖЕТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ –

перерозподіл фінансових ресурсів

між бюджетами різних рівнів.

Воно має:

Упорядковувати суспільні відносини при мобілізації

у бюджет коштів і при їх розподілі й перерозподілі між

ланками бюджетної системи, при фінансуванні

видатків за рахунок одержаних доходів та всього

процесу виконання бюджету.

ПРОЦЕДУРА

БЮДЖЕТНОГО

ПЛАНУВАННЯ

це послідовність заходів

і дій зі складання, розгляду і

затвердження проекту

бюджету, яка визначається

Бюджетним кодексом

це регламентована нормами

права діяльність, пов’язана із

складанням, розглядом,

затвердженням і виконанням

бюджетів, що складають

бюджетну систему України.

БЮДЖЕТНИЙ

ПРОЦЕС

118

Таблиця 4.9 – Стадії бюджетного процесу в Україні

Дії відповідальних органів Термін

виконання

1.СКЛАДАННЯ ПРОЕКТУ БЮДЖЕТУ

1. Кабмін України розробляє проект

закону про Державний бюджет України.

2. Міністр фінансів України відповідає

за складання проекту закону про

Державний бюджет України, визначає

основні організаційно-економічні засади

бюджетного планування, які

використовують для підготовки

бюджетних запитів і розроблення

пропозицій проекту Державного бюджету

України.

3. Міністр фінансів України на підставі

основних макропоказників економічного і

соціального розвитку України на

наступний бюджетний період та аналізу

виконання бюджету у поточному

бюджетному періоді визначає загальний

рівень доходів та видатків бюджету та дає

оцінку обсягу фінансування бюджету для

складання пропозицій проекту

Державного бюджету України.

4. Кабмін подає до Верховної Ради

України проект основних напрямів

бюджетної політики на наступний

бюджетний період.

Не пізніше 1

червня або

першого

наступного

за цією

датою дня

пленарних

засідань у ВР

119


2.РОЗГЛЯД ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

1. Після подання Кабміном проекту

закону до ВР Міністр фінансів

представляє його на пленарному засіданні.

Голова Комітету ВР з питань бюджету

доповідає про відповідність проекту

закону про Державний бюджет України

вимогам Бюджетного Кодексу, основним

напрямам бюджетної політики на

наступний бюджетний період та

пропозиціям ВР.

2. За результатами обговорення проекту

Закону про Державний бюджет ВР може

прийняти вмотивоване рішення про його

відхилення.

Через 5 днів

після

подання до

ВР

3.ЗАТВЕРДЖЕННЯ БЮДЖЕТУ

1. Після прийняття до розгляду

представленого проекту закону він

обговорюється народними депутатами

України, а також у комітетах,

депутатських фракціях та групах ВР.

Комітети формують свої пропозиції до

проекту закону і передають до Комітету

ВР.

2. Висновки до проекту закону

розповсюджуються серед народних

депутатів України і розглядаються на 1-му

пленарному засіданні, ВР приймає проект

цього закону.

3. Після прийняття проекту закону про

Державний бюджет у 1-му читанні, КМ

України готує і подає проект цього закону

доопрацьований, відп. до висновків ВР.


жовтня

Не пізніше

20 жовтня


листопада

120


4. Друге читання проекту закону

передбачає в першу чергу затвердження

загального обсягу дефіциту (профіциту)

доходів і видатків ДБУ.

5. На третьому читанні відбувається

розгляд доопрацьованого проекту закону

про ДБУ в повному обсязі та з питань

статей, які не були прийняті у другому

читанні.

6. Прийняття закону про ДБ України

Не пізніше

20 листопада

Не пізніше

25 листопада


грудня

4.ВИКОНАННЯ ДБ УКРАЇНИ

1. Кабінет Міністрів України забезпечує

виконання ДБ України. Мінфін здійснює

загальну організацію та управління

виконання ДБ України, координує

діяльність учасників бюджетного процесу

з питань виконання бюджету.

2. В Україні здійснюється казначейська

форма обслуговування ДБ України.

3. Державний бюджет виконується за

розписом, який затверджується Мінфіном

відповідно до бюджетних призначень.

4. Мінфін здійснює прогнозування та

аналіз доходів бюджету і має виключне

право надання відстрочки до сплати

податків та зборів.

5. Державне казначейство веде

бухгалтерський облік надходжень до ДБ

України та контролює відповідність

кошторисів розпису ДБ України та

виконує ін. функції.

У місячний

термін після

набрання

чинності

закону про

ДБ України

121


5.СКЛАДАННЯ, РОЗГЛЯД І ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ЗВІТУ ПРО ВИКОНАННЯ ДБ УКРАЇНИ

1. Єдині правила бухгалтерського

обліку всіх фінансових операцій, активів і

фінансових зобов’язань держави

визначаються Державним казначейством

за погодженням Мінфіну.

2. Бух. облік операцій по виконанню ДБ

України здійснюються органами

Державного казначейства згідно

встановлених правил.

3. Усі надходження та видатки до ДБ

заносяться на рахунки в хронологічному

порядку відповідно до встановленої

законом процедури.

4. Державне казначейство здійснює

закриття всіх рахунків, відкритих у

поточному бюджетному періоді.

5. Зведення, складання та надання

звітності про виконання ДБ України

здійснюється Державним казначейством

України.


грудня

ВИКОНАННЯ

БЮДЖЕТУ

це забезпечення

своєчасного і повного

надходження запланованих

доходів, а також повного і

безперервного фінансування

передбачених бюджетом заходів

122

Участь у виконанні бюджетів беруть підприємства,

організації та установи усіх форм власності, а також

населення, які пов’язані з доходами та видатками

бюджетів.

В Україні застосовується казначейська форма

обслуговування Державного бюджету України. Казначейське обслуговування Державного бюджету

України передбачає здійснення Державним казначейством

України:

операцій з коштами державного бюджету;

розрахунково-касового обслуговування розпорядників

бюджетних коштів;

контролю бюджетних повноважень при зарахуванні

надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні

платежів;

бухгалтерського обліку та складання звітності про

виконання державного бюджету.

ВИКОНАННЯ

ДЕРЖАВНОГО

БЮДЖЕТУ

ЗАБЕЗПЕЧУЄ КАБІНЕТ

МІНІСТРІВ

УКРАЇНИ

ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ БЮДЖЕТНОГО РОКУ

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ СКЛАДАЄ ЗВІТ ПРО

ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Річний звіт про виконання закону про Державний

бюджет України подається Кабінетом Міністрів

Верховній Раді України не пізніше 1-го травня року,

наступного за звітним.

123

Рис.4.12. Частини річного звіту про виконання закону про

Державний бюджет України

РІЧНИЙ ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ

ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ

ВКЛЮЧАЄ ТАКІ ЧАСТИНИ:

Звіт про фінансовий

стан (баланс)

Державного

бюджету України

Звіт про рух

грошових коштів

Звіт про виконання



Інформацію про

виконання

захищених статей

видатків




виконання місцевих

бюджетів

Зведені показники

про виконання

бюджетів

Звіт про кредити та

операції, що

стосуються

державних

гарантійних

зобов’язань


стан державного

боргу

Звіт про


коштів з резервного

фонду Кабінету

Міністрів України

Звіт про бюджетну

заборгованість

124

1. Дайте визначення бюджету як економічної

категорії. У чому полягає економічна роль бюджету як

самостійної категорії?

2. Які фактори впливають на величину

бюджетного фонду?

3. Які функції виконує державний бюджет?

4.Чим визначається бюджетний устрій держави?

Охарактеризуйте бюджетну систему України.

5. На яких принципах ґрунтується побудова

бюджетної системи України?

6. Охарактеризуйте напрями, види та форми

організації взаємовідносин між бюджетами.

7. Що являє собою бюджетний процес? Назвіть

основні етапи бюджетного процесу.

8. Який порядок складання проекту бюджету в

Україні?

9.Охарактеризуйте роль Державного казначейства

у виконанні бюджету.

10. Що собою уявляє касове виконання бюджету?


125

ПРАКТИКУМ


Проаналізуйте термін "фінансова система",

поданий різними авторами, та аргументуйте вибір


а) фінансова система – це сукупність урегульованих

фінансово-правовими нормами окремих ланок фінансових

відносин і фінансових установ, за допомогою яких держава

формує, розподіляє і використовує централізовані та

децентралізовані грошові фонди (Загородній А.Г., Вознюк

Г.Л., Смовженко Т.С, Фінансовий словник. – 2-ге вид., випр.

та доп. – Л.: Центр Європи, 1997. – С. 424);

б) фінансова система – сукупність відокремлених, але

взаємопов'язаних між собою сфер фінансових відносин, що

мають особливості в мобілізації та використанні фінансових

ресурсів, відповідний апарат управління та правове

забезпечення (Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К.:

Центр навч. літ., 2004. – С. 21);

в) фінансова система – це сукупність різних сфер

фінансових відносин, у процесі яких утворюються і

використовуються фонди грошових коштів (Шуляк П.Н.,

Белотелова Н.П; Финансы: Учеб. пособие. – 3-є изд., испр. и

доп. – М.: Изд. – торговая корпорация "Дашков и Ко", 2002);

г) фінансова система – сукупність сфер і ланок

фінансових відносин, які взаємопов'язані між собою

(Родионова В.М., Вавалов Ю.Я., Гончаренко Л.И. Финансы:

Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 1996. – С. 395);

д) фінансова система – система фінансових ринків та

інших інструментів, що використовуються з метою

укладення фінансових угод, обміну активами та ін. (Зві Боді,

Роберт Мертон);

е) фінансова система – це сукупність відносно

відособлених взаємопов'язаних сфер і ланок, які

126

відображають специфічні форми та методи фінансових

відносин (Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч.

посіб. – 2-ге вид., доп. і перороб. – К.: КНЕУ, 200І).




1. Мобілізація коштів на потреби господарської

діяльності шляхом випуску та реалізації цінних паперів, які є

гарантом повернення вкладених коштів і отримання доходу.

2. Система грошових фондів, що перебувають в руках

держави і призначені для фінансового забезпечення функцій,

властивих їй.

3. Цілеспрямована діяльність держави, пов'язана з

практичним використанням фінансового механізму.

4. Органи, які здійснюють керування фінансами.

5. Система грошових фондів, що забезпечують

процес виробництва і відтворення.

6. Єдиний орган законодавчої влади, який ухвалює

закони, у тому числі з фінансових питань, затверджує

Державний бюджет України та вносить зміни до нього;

здійснює контроль за виконанням Державного бюджету

України; ухвалює рішення щодо звіту про його виконання;

визначає засади внутрішньої та зовнішньої політики.

7. Грошові доходи, нагромадження та надходження,

що формуються суб'єктами господарювання і державою,

призначені для розширеного відтворення, матеріального

стимулювання працівників, з метою задоволення соціальних

потреб, вирішення питань, пов'язаних з обороною та

державним керуванням.

8. Грошові фонди, що формуються в жителів країни з

доходів, отриманих на основі їх трудової та господарської

діяльностей.

9. Сукупність сфер і ланок фінансових відносин, які

127

взаємопов'язані між собою.

10. Грошові фонди, що формуються за рахунок


11. Проводить торги з купівлі-продажу іноземних

валют.

12. Орган, створений з метою ефективного

управління коштами Державного бюджету України,

підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах

наявних обсягів фінансових ресурсів у державному бюджеті.

13. Основна фінансова інституція у сфері грошового

ринку.

14. Орган, створений з метою здійснення

позавідомчого контролю за складанням і виконанням

державного бюджету, вироблення й аналізу бюджетної

політики держави, контролю у сфері державного

кредитування і грошово-кредитної політики.

15. Як вищий орган у системі органів виконавчої

влади забезпечує проведення фінансової, цінової,

інвестиційної та податкової політики; політики у сферах

праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти,

науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки та

природокористування.

а) Фінансові ресурси;

б) фінансова система;

в) ринок цінних паперів;

г) Верховна Рада України;

д) фінансовий апарат;

е) фінансові фонди;

ж) державні фінанси;

з) фінанси населення;

и) керування фінансами;

к) фінанси підприємств;

л) Кабінет Міністрів України;

м) Державне казначейство України;

128

н) Рахункова палата;

о) Національний банк України;

п) Міжбанківська валютна біржа.

ІІІ. ТЕСТИ



1. Фінансова система – це єдина система, оскільки:

а) вона ґрунтується на єдиному джерелі ресурсів усіх

ланок;

б) джерелом централізованих грошових фондів є

національний дохід;

в) її функція полягає в забезпеченні певних темпів

розвитку всіх галузей промисловості;

г) вона складається тільки з однієї ланки.

2. Поняття "фінансова система" означає:

а) сукупність централізованих і децентралізованих

фінансів;

б) сукупність різних сфер і ланок фінансових

відносин, у процесі яких формуються і використовуються

фонди;

в) грошові кошти;

г) потоки фінансових ресурсів;

д) наявність різноманітних фінансових закладів.

3. До фінансів невиробничої сфери належать:

а) фінанси торгівлі;

б) фінанси науки;

в) фінанси зв'язку;

г) фінанси охорони здоров'я.

4. У чому полягає сутність фінансових ресурсів:

а) це грошові фонди, які створюються у процесі

розподілу, перерозподілу і використання валового

національного продукту за певний період;

б) економічні відносини, що складаються під час

129

створення та розподілу грошових доходів і накопичень, у

держави та суб'єктів господарювання;

в) наявність різноманітних фінансових закладів?

5. Що є основним джерелом зростання та

накопичення фінансових ресурсів держави:

а) національний дохід;

б) валовий національний продукт;

в) доходи підприємств і організацій;

г) доходи громадян?

6. Обмеженість ресурсів – це проблема, що:

а) є тільки в бідних країнах;

б) тільки в бідних людей;

в) в усіх людей і суспільств;

г) ніколи не виникає в багатих людей.

7. Верховна Рада України – це:

а) глава держави, що створює з урахуванням коштів,

передбачених у Державному бюджеті України, для

здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та

інші допоміжні органи і служби; підписує закони, ухвалені

Верховною Радою України; має право вето щодо цих законів

із подальшим поверненням їх на повторний розгляд

Верховною Радою України;

б) єдиний орган законодавчої влади, який ухвалює

закони, у тому числі з фінансових ПИТАНЬ, затверджує



України; приймає рішення щодо звіту про його виконання;

визначає засади внутрішньої та зовнішньої політики;

в) вищий орган у системі органів виконавчої влади,

який забезпечує проведення фінансової, цінової,


праці та зайнятості населення, соціального захисту, освіти,

науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і

природокористування; організовує розроблення проекту

130

закону про Державний бюджет України і забезпечує

виконання затвердженого Верховною Радою України

Державного бюджету України, надає Верховній Раді звіт про

його виконання;

г) сукупність фінансових установ, на які покладено

управління фінансовою системою держави. До

організаційного складу фінансової системи України

належать: Міністерство фінансів, Державна податкова

адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба,

Державне казначейство, Рахункова палата, Державна комісія

з цінних паперів і фондового ринку та ін.

8. Кабінет Міністрів України – це:





















виконання затвердженого ВРУ Державного бюджету

України, надає Верховній Раді звіт про його виконання;

131








9. Фінансовий апарат – це:





















виконання затвердженого Верховною Радою України

Державного бюджету України, надає Верховній Раді звіт про

його виконання;




132





10. Які функції виконує міжбанківська валютна

біржа:

а) проводить операції з цінними паперами. Основне

її призначення – організація функціонування вторинного

ринку. Однак, з одного боку, з її допомогою може

здійснюватись і первинне розміщення цінних паперів, а з

іншого, – вторинний ринок може функціонувати за межами

біржі;

б) організовує функціонування ринку цінних

паперів; проводить реєстрацію випуску цінних паперів та

регулює їх кругообіг; забезпечує формування

інфраструктури ринку, видає ліцензії фінансовим

посередникам, які здійснюють операції з цінними паперами;

в) проводить торги з купівлі-продажу іноземних

валют. Ціни, що формуються на цій біржі, характеризують

ринковий курс валют, тобто такий, який складається під

впливом попиту і пропозиції, як на національну, так і на

іноземні валюти;

г) вона створюється з метою акумуляції

раціонального розміщення коштів, призначених для

пенсійного забезпечення?

11. У чому полягають функції державної комісії з

цінних паперів та фондового ринку:




здійснюватись і первинне розміщення ЦП, а з іншого, –

вторинний ринок може функціонувати за межами біржі;

б) організовує функціонування ринку цінних


133







впливом попиту і пропозиції, як на національну, так і на





12. Які функції виконує фондова біржа:




здійснюватись і первинне розміщення цінних паперів, а з

іншого, – вторинний ринок може функціонувати за межами

біржі;

б) організовує функціонування, ринку цінних








впливом попиту і пропозиції як на національну, так і на





13. Рівень мікроекономіки фінансової системи

України включає:

а) державні фінанси;

134

б) міжнародні фінанси;

в) фінанси суб'єктів господарювання;

г) фінансовий ринок.

14. Мобілізуючи доходи до бюджету, держава

впливає на фінансові можливості господарських структур і

громадян, використовуючи насамперед:

а) податковий механізм;

б) бюджетний устрій;

в) фінансовий механізм;

г) грошово-кредитну політику.

15. Провідну роль в управлінні фінансами відіграє:

а) Кабінет Міністрів України;

б) Верховна Рада України;

в) Державне казначейство;

г) Міністерство фінансів.




1. Фінансові ресурси використовуються у фондовій і

нефондовій формах.

2. Фінансові ресурси є матеріальними носіями


3. Фінансова система – це сукупність фінансових

установ.

4. Призначення фінансових фондів полягає в

підготовці умов, що забезпечують задоволення потреб

суспільства, які постійно змінюються.

5. Фінансова система – це єдина система, оскільки

вона складається тільки з однієї ланки.

6. Державне казначейство України створене з метою

реалізації податкової політики.

7. Рахункова палата може виконувати ревізійну

роботу в різних ланках фінансової системи.

135

8. Національний банк України є основною

фінансовою інституцією у сфері грошового ринку.

9. Пенсійний фонд України створений з метою

ефективного управління коштами Державного бюджету

України.

10. Діяльність фінансових посередників ґрунтується

на їх поінформованості та глибоких знаннях ринку цінних

паперів.

11. 3 огляду на організаційну будову фінансова

система – це сукупність відносно відособлених

взаємопов'язаних сфер і ланок фінансових відносин, які

відображають специфічні форми й методи розподілу і

перерозподілу валового внутрішнього продукту.

12. Провідне місце в державних фінансах належить

бюджетам різних рівнів, які об'єднуються в Україні у

зведеному бюджеті держави.

13. Мобілізуючи доходи до бюджету, держава

впливає на фінансові можливості господарських структур і

громадян, використовуючи, насамперед, податковий

механізм.

14. Державні фонди цільового призначення мають у

розпорядженні майже чверть усіх фінансових ресурсів

держави.

15. Розлад фінансової системи не може призвести до

фінансової кризи в державі.


1. Соціально-економічна суть бюджету держави та

його функції.

2. Джерела доходів державного бюджету.

3. Напрями використання бюджетного фонду.

4. Структура бюджетної системи і принципи

побудови бюджетного устрою.

5. Розмежування доходів і видатків між окремими

136

ланками бюджетної системи.

6. Бюджетне планування і прогнозування.

7. Бюджетний процес та його етапи.


Завдання 1

Розрахувати показник обсягу видатків загального

фонду місцевого бюджету Харківської області, що

враховується для визначення обсягу міжбюджетних

трансфертів:

Вихідні дані:

Чисельність всього населення України за станом на

01.01.2013 – 45372692 осіб.

Населення Харківської області складає 1451528

осіб.

розрахунковий обсяг видатків на утримання

органів управління на 1 особу складає 106 грн.;

розрахунковий обсяг видатків на охорону

здоров'я для жителів області 287 тис. грн.;

розрахунковий обсяг видатків на освіту для всієї

області 3157 тис. грн.;

розрахунковий обсяг видатків на соціальний

захист та соціальне забезпечення на 1 особу складає 879

грн.;

розрахунковий обсяг видатків на культуру і

мистецтво на 1 особу складає 458 грн.;

розрахунковий обсяг видатків на нерозподілений

резерв коштів місцевих бюджетів складає 85 грн. на 1

особу.

Завдання 2

Для упорядкування кошторису дитячого садка є такі

показники:

1. Число груп – 12, у тому числі ясельних – 4.

137

2. Число дітей – 300, у тому числі ясельного віку –

100.

3. Середнє число днів перебування однієї дитини на

рік – 280.

4. Норма харчування в день на одну дитину з 12-

годинним перебуванням у садку:

– дошкільника – 13 грн.;

– ясельника – 12 грн.

5. Додаткове харчування влітку – з розрахунку 4,5

грн. на 1 діто-день. Усього діто-днів – 12000.

6. Норма навчальних витрат (іграшок, посібників і

т.д.) на одну дитину на рік:

– у дошкільних групах – 35 грн.;

– в ясельних групах – 15 грн.

7. Передбачено річні витрати з окремих напрямів,

тис. грн.:

Оплата праці 7000

Нарахування на заробітну плату 263

Видатки на відрядження 50

Предмети, матеріали, обладнання та інвентар 35

Придбання предметів та обладнання

довгострокового користування 600

Придбання м’якого інвентарю та обмундирування 60

Оплата послуг зв’язку 14

Поточний ремонт і технічне обслуговування

обладнання 10

Поточний ремонт будівель 250

Інші поточні видатки 2

Оплата теплопостачання 800

Оплата водопостачання і водовідведення 600

Оплата електроенергії 270

8. Середня плата батьків за 1 дитину:

– на місяць – 140 грн.;

138

– на рік – 1680 грн.

Потрібно:

1. Визначити загальну кількість діто-днів.

2. Розрахувати витрати дитячого садка на

харчування і навчальні витрати.

3. Обчислити загальну суму витрат по дитячому

садку.

4. Вказати джерела фінансування і суму асигнувань

із бюджету.

5. На підставі отриманих результатів скласти

кошторис дитячого садка.

Завдання 3

За вихідними даними визначити загальну кількість

ліжко – днів у році по лікарні. Розрахувати витрати на

оплату праці, витрати лікарні на харчування та придбання

медикаментів і перев’язувальних засобів:


1. Середньомісячна кількість ліжок – 214 од.

2. Число днів функціонування одного ліжка

протягом року – 329 днів

3. Норма витрат на 1 ліжко – день:

– на харчування – 15,35 грн.

– на придбання медикаментів і перев’язувальних

матеріалів – 14,65 грн.

4. Для розрахунків витрат на оплату праці є такі

дані, грн.:

Найменування посад

Середньо-

місячне

число

посад

Середня

ставка на

1 посаду

в місяць

Річна

сума на

всі

посади

Лікарі 53 1340

Середній медперсонал 90 1154

139

Молодший медичний

персонал 38 923

Адміністративно-

господарський

персонал

32 843

Економія в зв’язку з

виплатою допомоги з

тимчасової втрати

непрацездатності

60 430

Витрати на оплату

роботи у святкові дні та

нічний час

38 500

Завдання 4

В дільничній лікарні працює платний

стоматологічний кабінет. Маємо такі дані для розрахунку

доходів і витрат.

Доходи:

1. Залишок коштів на початок року – 2235 грн.

2. Надходження поточного року:

Найменування робіт Вартість одиниці

робіт, грн.

Кількість, шт.

Коронки сталеві 340 400

Зуби з керамічним

облицюванням

400 550

Пломби звичайні 180 500

Витрати:

Оплата праці – 220000 грн.

Нарахування на заробітну плату – 36,83%

Придбання предметів постачання і матеріалів –

36580 грн.

Оплата комунальних послуг – 15530 грн.

140

Визначити:

1) загальну суму надходжень за платні послуги;

2) загальну суму витрат;

3) чистий дохід.

Завдання 5

Розрахунковий показник обсягу видатків бюджету

області становить 1,9 млрд. грн., а розрахунковий показник

обсягу кошика доходів – 2,3 млрд. грн. Додаткова дотація

на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих

бюджетів, запланована для області в сумі 17,2 млн. грн.,

була перерозподілена обласною радою між обласним 21

бюджетом та бюджетами районів і міст обласного

значення таким чином, що в області лишилося 92% від

дозволеного законодавством її граничного обсягу.

Визначте, які бюджетні трансферти та в якій сумі

буде заплановано для обласного бюджету.

141

ТЕМА 5 ДЕРЖАВНІ ДОХОДИ ТА ВИДАТКИ

План:

5.1. Сутність та джерела формування державних

доходів.

5.2. Соціально-економічне призначення та напрями

здійснення державних видатків.

Міні-лексикон: державні доходи, централізовані

державні доходи, податкові надходження, неподаткові

доходи бюджету, державні видатки, кошторис, кошторисне

фінансування, державні цільові фонди, державні дотації.

5.1. Сутність та джерела формування

державних доходів Необхідно розрізняти поняття державних доходів і

фінансових ресурсів держави. Фінансові ресурси держави

– поняття більш широке і державні доходи є елементом,

складовою фінансових ресурсів держави.

Рис. 5.1. Сутність державних доходів

За матеріальним змістом державні доходи – це сума

коштів, що мобілізується державою для виконання

своїх функцій.

Державні доходи – першооснова фінансового

господарства держави

Державні доходи – грошові відносини з приводу

розподілу та перерозподілу ВВП, пов’язані з

формуванням фондів держави.

142

Рис. 5.2. Система державних доходів

ДЕРЖАВНІ ДОХОДИ

Централізовані Децентралізовані

Цільові

державні

фонди

Бюджет Пряме вилучення

доходів

Податки та інші

обов’язкові

платежі

Надходження

від державного

майна, послуг,

ресурсів

Державні

позики

Залежно від рівня розміщення виділяють

централізовані і децентралізовані державні доходи.

До централізованих доходів належать кошти,

призначені на формування централізованих грошових

фондів – державного та місцевих бюджетів, державних

цільових фондів.

Децентралізовані доходи – це, доходи

державних підприємств, установ, організацій, що

формуються переважно за рахунок їхнього прибутку і

використовуються за місцем їх створення.

143

Рис. 5.3. Склад централізованих державних доходів

ЦЕНТРАЛІЗОВАНІ ДЕРЖАВНІ ДОХОДИ

доходи

державного

бюджету

державний

кредит

доходи

державних

цільових фондів

Доходи Державного бюджету – це частина

централізованих фінансових ресурсів держави, які

врегульовані відповідними нормативними актами і

необхідні для виконання її функцій.

Доходи бюджету відображають економічні

відносини держави з підприємствами, установами,

організаціями, фізичними особами, які виникають у

процесі стягнення бюджетних платежів.

!

Державний кредит – це сукупність

економічних відносин, що виникають між

державою та фізичними або юридичними особами

(фінансово-кредитними установами, корпораціями,

іноземними урядами, міжнародними фінансовими

організаціями і приватними особами) стосовно

питання мобілізації додаткових грошових коштів

на кредитній основі, тобто на умовах зворотності,

строковості та платності, в процесі формування

загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, в

яких держава може бути як позичальником,

кредитором або гарантом

!

144

Таблиця 5.1– Класифікація доходів державного бюджету

Категорії

класифікації

Види доходів

Залежно від повноти

зарахування доходів до

державного бюджету

Закріплені – згідно з чинним

законодавством повністю

зараховуються до бюджету

Регулюючі – зараховуються у

певному відсотковому

відношенні

За частотою появи Звичайні – регулярно

включаються в доходи

Надзвичайні – зʹявляються в

доходах за виняткових, але

обґрунтованих обставин

За методами залучення Податки

Збори

Обов’язкові платежі

Інші надходження

За способом

зарахування

Загальний фонд

Спеціальний фонд

За розділами

відповідно до

бюджетного кодексу

Податкові надходження

Неподаткові надходження

Доходи від операцій з капіталом

Офіційні трансферти

Цільові фонди

Податкові надходження – це передбачені

податковим законодавством України

загальнодержавні та місцеві податки, збори й інші

обов'язкові платежі

!

145

Рис. 5.4. Склад неподаткових надходжень

Державні доходи можуть формуватись на

поворотній і безповоротній основі. Поворотні доходи – це

державні позики. До безповоротних доходів відносять

доходи власне держави і доходи, які надходять від інших

суб'єктів розподільних відносин на законодавчій основі.

Центральне місце в системі доходів держави

посідають доходи державного і місцевих бюджетів,

завдяки яким мобілізується основна частка фінансових

ресурсів для забезпечення виконання державою

покладених на неї функцій.

Неподатковими надходженнями визнаються:

доходи від

власності та


діяльності

адміністративні

збори та платежі,

доходи від

некомерц. госп.


інші

неподаткові


Трансферти – кошти, одержані від інших органів

державної влади, органів влади АРК, органів

місцевого самоврядування, інших держав або

міжнародних організацій на безоплатній та

безповоротній основі.

!

Державні цільові фонди – це сукупність

фондів грошових коштів, які знаходяться в

розпорядженні центральних та місцевих органів

влади

!

146

Рис. 5.5. Державні доходи залежно від методів

акумулювання фінансових ресурсів

Таблиця 5.2 – Методи і джерела формування державних

доходів

Методи


Види державних

доходів

Джерела


1.Продуктивна діяльність:

1.1.Підприємницька

діяльність

Частина прибутку

державних


ВВП

1.2. Державні

послуги

Державне мито

ВВП

Залежно від методів акумулювання

фінансових ресурсів можна виокремити такі

групи державних доходів:

державний кредит

обов’язкові платежі і збори

добровільні надходження

надходження від роздержавлення та

приватизації державного майна

емісія (включаючи як емісію грошей,

так і кредитну емісію)

надходження від зовнішньоекономічної


147


Компенсаційні

доходи(відрахування

на

геологорозвідувальні,

дорожні роботи)

2. Державне майно та ресурси:

2.1. Від майна та

майнових прав

Разові(приватизація)


багатство

Постійні (орендна

плата, доходи від

корпоративних

прав)

ВВП

2.2. Від ресурсів та

угідь

Платежі за ресурси


багатство

Концесії ВВП

3.Податковий Податки ВВП,

зовнішні

джерела

4.Позичковий* Зовнішні позики

Зовнішні

джерела

Внутрішні позики ВВП,

зовнішні

джерела

5.Емісійний* Емісійний дохід –

* Вказані надходження слід віднести до джерел

фінансування дефіциту бюджету.

148

5.2. Соціально-економічне призначення

та напрями здійснення державних видатків

Склад і напрями використання державних видатків

визначаються характером функцій держави.

Рис. 5.6. Система державних видатків

Державні видатки – це грошові відносини, що

складаються при розподілі й використанні

централізованих і децентралізованих фондів грошових

ресурсів держави з метою фінансування витрат

розширеного відтворення і задоволення інших

суспільних потреб.

За матеріальним змістом державні видатки –

це сума коштів, що витрачається державою у процесі

здійснення її фінансової діяльності.

ДЕРЖАВНІ ВИДАТКИ

Централізовані Децентралізовані

Цільові державні фонди Бюджет

Поточні видатки

Видатки розвитку

Бюджетні

кредити

Державні

дотації

Кошторисне


Проектне


149

Таблиця 5.3 – Класифікація державних видатків

Категорії

класифікації Види видатків

Відповідно до

рівня розміщення

державних

видатків

– централізовані (з бюджету і

фондів цільового призначення)

– децентралізовані (витрати

підприємств державного сектору).

За роллю у

суспільному

виробництві

– поточні видатки – це видатки

бюджету на соціальний та

економічний розвиток держави,

фінансування заходів соціального

захисту населення та інші видатки

– видатки розвитку – витрати

бюджетів на фінансування

інвестиційної та інноваційної

діяльності, зокрема фінансування

капітальних вкладень виробничого і

невиробничого призначення,

фінансування структурної

перебудови національної економіки

та інші видатки, пов'язані із

розширеним відтворенням

За цільовим

призначенням:

– заробітна плата бюджетним

установам;

– нарахування на заробітну плату;

– господарські витрати;

– поточний та капітальний ремонт;

– дотації тощо.

Завдання державних видатків – забезпечення

раціонального розміщення та ефективного

використання державних коштів. !

150


За формами


– кошторисне фінансування,

– державне фінансування інвестицій,

– бюджетні кредити,

– державні дотації,

– субсидії і виплати

За фондами


ресурсів:

– загальний фонд – видатки, пов'язані з

фінансуванням діючої мережі установ,

закладів, соціальних програм;

– спеціальний фонд – видатки, пов'язані

з окремими заходами, програмами

За роллю в

розвитку

національної

економіки

– розвиток виробництва –фінансування

окремих програм промисловості, с/г,

транспорту, будівництва, зв'язку тощо

– розвиток сфери суспільних послуг –

фінансування науки, культури, освіти,

охорони здоров'я, соціального захисту

населення.

За суспільним

призначенням

– економічний розвиток;

– соціально-культурні заходи;

– наука і освіта;

– обороноздатність країни;

– правоохоронна діяльність;

– управління;

– зовнішньоекономічна діяльність;

– обслуговування державного боргу.

До факторів, які визначають рівень державних

видатків належать:

– історичні тенденції в проведенні бюджетної

політики;

– рівень багатства країни;

151

– ставлення країни до перерозподілу доходів та

гострота проблеми бідності;

– трансфертна політика;

– процедури прийняття бюджетних рішень;

– уявлення про те, що є суспільним благом, і

відповідно, про те, які витрати необхідно фінансувати з

бюджету тощо.

Нині використовуються наступні форми

бюджетного фінансування: кошторисне фінансування,

державне фінансування інвестицій; позики з бюджету

державним підприємствам; державні дотації.

Кошторисне фінансування – забезпечення

державними грошовими коштами установ і організацій

соціально-культурної сфери, оборони, органів державного

управління, органів правоохоронних і органів безпеки,

органів судової влади і прокуратури. Вони отримують кошти

на своє утримання з бюджету на підставі фінансових

документів – кошторисів.

Державне фінансування інвестицій включає в себе

державні інвестиції на основні об'єкти економічного і

соціального розвитку.

Позики з бюджету державним підприємствам – це

фінансова підтримка державних та інших підприємств, у

яких понад 50% майна є державною власністю. Здійснюється

вона з бюджетних асигнувань, як правило, на поворотній

основі під затверджені проекти використання коштів.

Державні дотації – форма бюджетного фінансування,

яка застосовується при фінансуванні планово-збиткових

підприємств, організацій і установ, які надають послуги або

виробляють необхідні товари, витрати на виробництво яких

перевищує ціну продажу.

152

Рис. 5.7. Принципи кошторисного фінансування

Кошторис – це плановий документ, в якому

встановлюються обсяг бюджетних асигнувань, їх

постатейний і поквартальний розподіли.

!

ПРИНЦИПИ КОШТОРИСНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Органічний зв'язок кошторисів з планом соціально-

економічного розвитку регіону. Витрати бюджетних

установ визначаються економічним планом тієї

адміністративно-територіальної одиниці, де знаходиться

ця установа.

Цільове призначення бюджетного асигнування. Усі

витрати бюджетних установ згруповано відповідно до

статей бюджетної класифікації. Перевищення ліміту

ресурсів за кожною окремою статтею не допускається.

Дотримання умов режиму економії у витрачанні коштів.

Цей принцип передбачає таке використання коштів, при

якому досягається максимальна ефективність діяльності

установи при мінімумі грошових витрат.

Контроль за використанням коштів. Цей принцип

ґрунтується на проведенні вищими за рівнем

організаціями та фінансовими органами, зокрема

Контрольно-ревізійним управлінням, Державним

казначейством, систематичного контролю за фінансовою

діяльністю бюджетних установ.

153

Рис. 5.8. Основні складові кошторису

Таблиця 5.4 – Види кошторисів

Вид кошторису Характеристика

Індивідуальний для кожної бюджетної

установи

Загальний по групі однорідних закладів

(загальноосвітні школи та ін.)

На централізовані

заходи, які проводяться

відповідним органом


підготовка кадрів, придбання

медичного, навчального

обладнання;

Зведений обсяги фінансування для

окремого органу управління

КОШТОРИС МАЄ ДВІ

СКЛАДОВІ

загальний фонд, який

містить обсяг

надходжень із

загального фонду

бюджету та розподіл

видатків за повною

економічною

класифікацією на

виконання бюджетною

установою,

організацією основних

функцій

спеціальний фонд, який

містить обсяг надходжень

із спеціального фонду

бюджету та їх розподіл за

повною економічною

класифікацією на

здійснення видатків

спеціального

призначення, а також на

реалізацію пріоритетних

заходів, пов’язаних із

виконанням установою

основних функцій

154

1. Дайте визначення поняття «державні доходи»

як економічної категорії.

2. Проаналізуйте систему державних доходів.

3. Назвіть та охарактеризуйте складові

централізованих державних доходів.

4. Що таке державний кредит?

5. Які існують джерела формування державних

доходів?

6. Що являють собою державні видатки?

7. Чим визначаються склад і напрями використання

державних видатків?

8. Назвіть фактори, які визначають рівень

державних видатків.

9. На яких принципах ґрунтується кошторисне

фінансування в Україні?

10. Що собою уявляє кошторис? Назвіть види та

складові кошторису.


155

ПРАКТИКУМ


Проаналізуйте термін "бюджет держави",



а) бюджет держави – це фонд фінансових ресурсів,

який перебуває в розпорядженні органів виконавчої влади

певного рівня й використовується для виконання

покладених на них функцій, передбачених конституцією

України (Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К.: Центр

навч. літ., 2004. – 312 с.);

б) бюджет держави – централізований фонд

фінансових ресурсів держави, який використовується для

виконання покладених на неї функцій, передбачених

Конституцією України (Василик О.Д. Державні фінанси:

Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 1997. – С. 322);

в) бюджет держави – основний загальнодержавний

фонд централізованих грошових ресурсів, що відображає

економічні відносини держави у процесі розподілу та

перерозподілу валового суспільного продукту та

національного доходу (Загородній А.П.,

Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 2-ге

вид., випр. та доп. – Л.: Центр Європи, 1997. – С. 60);

г) бюджет держави – план формування та

використання фінансових ресурсів з метою забезпечення

завдань і функцій, які здійснюють органи державної влади,

органи влади Автономної Республіки Крим та органи

місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду

(Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних

країн: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002);

д) бюджет держави – це сукупність грошових

відносин між державою, з одного боку, і юридичними та

фізичними особами, з іншого, щодо формування і

156

використання централізованого фонду грошових коштів,

призначеного забезпечувати виконання державою її

функцій (Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч.

посіб. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2001).


До кожного із перелічених визначень доберіть


1. Виділення коштів суб’єктам господарювання з

метою поповнення тимчасових розривів між дохідною і

видатковою частинами.

2. Метод покриття витрат установ відповідно до

затвердженого кошторису.

3. Надання юридичним особам у безоплатному

порядку коштів з бюджетних та позабюджетних фондів.

4. Видатки, пов’язані з інвестуванням бюджетних

коштів в основні засоби і нематеріальні активи, зі

створенням державних запасів і резервів.

5. Позитивне сальдо бюджету, тобто перевищення

доходів над видатками.

6. Дохід, одержуваний від випуску грошей.

7. Грошові відносини, пов’язані з мобілізацією

фінансових ресурсів, які є в розпорядженні державних

структур.

8. Перевищення видатків бюджету над доходами.

9. Видатки, пов’язані з наданням бюджетних коштів

юридичним і фізичним особам з метою покриття поточних

потреб.

10. Грошові відносини, пов’язані з використанням

централізованих і децентралізованих державних коштів на

різні потреби держави.

11. Щомісячне пропорційне зниження бюджетних

видатків (на 5, 10, 15 і більше відсотків) за всіма статтями

157

бюджету протягом того періоду, який залишився до кінця

фінансового року.

12. Перерахування від фізичних і юридичних осіб,

міжнародних організацій та урядів іноземних держав,

інших органів державної влади на безоплатній та

безповоротній основі.

13. Відбувається в результаті надання центральним

банком позик урядові та купівлі центральним банком

державних цінних паперів.

14. Спричиняється касовими розривами у виконанні

бюджету.

15. Бюджет, в якому дотримано відповідність

(рівність) між видатками й доходами.

а) Бюджетне фінансування;

б) бюджетні доходи;

в) бюджетні витрати;

г) кошторисне фінансування;

д) дотація;

є) поточні бюджетні видатки;

ж) капітальні видатки;

з) дефіцит бюджету;

і) профіцит;

к) сеньйораж;

л) трансферти;

м) тимчасовий дефіцит;

н) збалансований бюджет;

о) секвестр бюджету;

п) монетизація дефіциту.

ІІІ. ТЕСТИ



1. Головним методом перерозподілу національного

доходу є:

158

а) фінанси;

б) позики;

в) витрати держави;

г) податки.

2. Які є методи мобілізації бюджетних доходів:

а) податки;

б) державні позики;

в) капітальні інвестиції;

г) емісія;

д) субсидії;

є) дотації.

3. Структура доходів і видатків бюджету

визначається:

а) економічним потенціалом країни;

б) масштабністю завдань, які вирішує держава на

певному етапі розвитку;

в) роллю держави в економіці;

г) станом міжнародних відносин.

4. Які є форми фінансування бюджетних витрат:

а) державний кредит;

б) самофінансування;

в) казначейські позики;

г) бюджетне фінансування;

д) кредитне забезпечення.

5. Виникнення бюджетного дефіциту

зумовлюється такими причинами:

а) спадом суспільного виробництва;

б) збільшення витрат на реалізацію прийнятих

соціальних програм;

в) збільшенням витрат на оборону;

г) зростанням тіньового сектора економіки.

6. Які фактори сприяють скороченню дефіциту:

а) скорочення витрат на оборону;

159

б) збільшення обсягу капіталовкладень у виробничу

сферу;

в) скороченням витрат на соціальну сферу;

г) збільшенням витрат на керування;

д) відмовлення від безоплатної допомоги іноземним

державам;

є) збільшення доходів від туризму;

ж) зростання податків;

з) збільшення інвестицій на космічні дослідження;

і) скорочення дотацій збитковим підприємствам;

к) відмовлення від податкових привілеїв.

7. За умовами формування державні

доходи є:

а) безповоротні;

б) поворотні;

в) власні доходи держави;

г) правильної відповіді немає.

8. За методами мобілізації розрізняють державні

доходи:

а) які використовуються за місцем їх створення;

б) податкові;

в) доходи від розподілу національного доходу;

г) неподаткові.

9. Які є принципи здійснення державних видатків

а) постійний контроль;

б) економія бюджетних коштів;

в) ефективність використання бюджетних коштів;


10. Державні доходи формуються шляхом

застосування:

а) податків;

б) відрахувань;

в) трансфертів;


160

11. Основою галузевої класифікації видатків

бюджету є:

а) поділ економіки на галузі та види діяльності;

б) бюджетний устрій;

в) територіальний устрій країни;

г) різні форми власності.

12. Основними причинами виникнення дефіциту

державного бюджету в Україні є:

а) зменшення обсягів виробництва й доходів

бюджету, низька податкова дисципліна;

б) наявність значного тіньового сектора в економіці;

в) надмірні державні витрати за окремими статтями

бюджету;

г) усі відповіді правильні.

13. Головним матеріальними джерелом доходів

бюджету є:

а) валовий внутрішній продукт;

б) доходи підприємств державної форми власності;

в) доходи нерезидентів;

г) доходи державних страхових компаній.

14. Акумульовані державою фінансові ресурси

належать до:

а) децентралізованих;

б) централізованих;

в) місцевих;

г) республіканських.

15. Залежно від методів мобілізації доходи

бюджету поділяються на:

а) доходи центрального (державного) бюджету і

доходи місцевих бюджетів;

б) власні та регулюючі;

в) доходи від юридичних осіб і населення;

г) податкові та неподаткові.

161




1. Якщо фінансові засоби, які зумовлюють

перевищення витрат над доходами бюджету,

використовуються з метою фінансування пріоритетних

галузей, то суспільство загалом виграє від такого дефіциту.

2. Дотації не призначаються для покриття збитків

підприємств, організацій та установ.

3. Невикористані протягом року субвенції

підлягають поверненню у вищий бюджет.

4. Субсидія застосовується як спосіб збалансування

доходів і витрат осіб, яким вона надається.

5. Субвенція не має цільового характеру.

6. Збалансованим є бюджет, в якому видатки й

доходи рівні.

7. Форми бюджетного фінансування не мають

удосконалюватися, щоб задовольняти потреби розвитку

ринкової економіки.

8. Для України особливо актуальним є перехід від

принципу утримання бюджетних установ до програмно-

цільового підходу у використанні бюджетних коштів.

9. Дефіцит державного бюджету безпосередньо

пов’язаний із державним боргом, що виникає внаслідок

заборгованості уряду та державних органів.

10. Державні позики як засіб покриття дефіциту

бюджету безпечніші, ніж емісія.

11. Державні доходи охоплюють ту частину

фінансових відносин, яка пов’язана з формуванням

фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні

держави і державних підприємств.

12. Доходи бюджету посідають головне місце у

складі централізованих державних доходів, але це поняття

не є ширшим, ніж доходи держави.

162

13. Внутрішній валовий продукт – не єдине

матеріальне джерело доходів бюджету.

14. Кошти, мобілізовані на основі державних позик,

слід розглядати не як джерело формування доходів

бюджету, а я к спосіб тимчасового поповнення

бюджетного фонду.

15. Склад бюджетних доходів, їх структура

органічно пов’язані з обсягами суспільного продуту і

національного доходу та визначаються фінансовою

політикою держави.


1. Суть, функції, передумови функціонування

державних фінансів.

2. Склад, структура, методи формування державних

доходів.

3. Джерела формування державних доходів.

4. Соціально-економічне призначення, склад,

напрями здійснення державних видатків.


Завдання 1

Ознайомтеся з додатком 1 до Закону України про

Державний бюджет на поточний рік. Проаналізуйте склад і

структуру доходів Державного бюджету в цілому та у

розрізі за загальним і спеціальним фондами.

Для цього заповніть таблицю за наведеною формою

та проведіть аналіз поданих у ній показників.

163

Склад та структура доходів Державного бюджету

України на 20__ рік

Групи

доходів

Загальний

фонд

Спеціальний

фонд Разом

Питома

вага, %

млрд.

грн.

Питома

вага, %

млрд.

грн.

Питома

вага, %

млрд.

грн.

Податкові


Неподаткові


Доходи від

операцій із

капіталом

Цільові

фонди

Трансферти

Разом 100 100 100

Завдання 2

На основі даних таблиці встановити:

– структуру та динаміку доходів державного

бюджету України;

– частку непрямих та прямих податків у доходах

державного бюджету України та їх динаміку;

– групу неподаткових та податкових надходжень,

частка яких є найбільшою в своїй групі.

Зробіть висновки.

164

Динаміка суми доходів Державного бюджету України

за 2011 – 2013 роки, млн грн.

Найменування доходів Рік

2011 2012 2013

1. Податкові надходження 256 967 311111 282462

1.1. Податки на доходи,

податки на прибуток,

податки на збільшення

ринкової вартості

54 330 65 484 66 132

1.2.Збори та плата за

спеціальне використання

природних ресурсів

1 828 2 195 13 771

1.3. Внутрішні податки на

товари та послуги 165 106 205849 176432

1.4.Податки на міжнародну

торгівлю та зовнішні операції 12 412 13 092 15 324

1.5. Рентна плата, збори на

паливно-енергетичні ресурси 20 859 21 404 6 602

1.6.Інші податки і збори 2 433 3 087 4 201

2.Неподаткові надходження 42 699 58 708 64 881

2.1. Доходи від власності та

підприємницької діяльності 16 025 28 540 31 800

2.2. Адміністративні збори та

платежі, доходи від

некомерційної господарської


2 209

6 165

4 601

2.3. Інші неподаткові

надходження 7 120 7 209 7 227

2.4. Власні надходження

бюджетних установ 17 345 16 794 21 253

3. Доходи від операцій з

капіталом 636 2 064 1 007

3.1. Надходження від продажу

основного капіталу 22 16 18

165

3.2. Надходження від

реалізації державних запасів

товарів

420 1 800 753

3.3. Кошти від продажу землі

і нематеріальних активів 194 248 236

4. Офіційні трансферти 898 762 1 048

5. Цільові фонди 168 178 178

Завдання 3

З наведеного переліку доходів міста обласного

значення:

а) виділіть доходи загального та спеціального

фондів;

б) виділіть доходи, що враховуються та не

враховуються в процесі визначення міжбюджетних

трансфертів,

в) розмежуйте доходи за основними групами згідно

з бюджетною класифікацією.

Види доходів міського бюджету міста обласного

значення

млн.

грн.

Збір за місця для паркування транспортних засобів 34,8

Реєстраційний збір за проведення державної

реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-

підприємців

1,0

Єдиний податок з юридичних осіб 42,5

Податок на прибуток підприємств комунальної

власності 10,7

Податок на землю 179,6

Збір за провадження деяких видів підприємницької

діяльності 19,0

Орендна плата на землю 171,6

Частина прибутку (доходу) комунальних унітарних

підприємств та їх об'єднань, що вилучається до

бюджету

6,9

166

Адміністративні штрафи та інші санкції 0,9

Надходження від орендної плати за користування

цілісним майновим комплексом, що перебуває в

комунальній власності

84,6

Додаткова дотація з Державного бюджету на

компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів

внаслідок наданих державою податкових пільг зі

сплати земельного податку суб'єктам космічної


0,5

Кошти від реалізації безхазяйного майна, знахідок,

спадкового майна, майна, одержаного

територіальною громадою в порядку спадкування

0,0

Дотації вирівнювання з Державного бюджету

місцевим бюджетам 291,4

Цільовий фонд 1,4

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу 2,1

Екологічний податок 2,3

Грошові стягнення за шкоду, заподіяну

порушенням законодавства про охорону

навколишнього природного середовища внаслідок

господарської та іншої діяльності

4,3

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної

ділянки 3,5

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури

населеного пункту, отримані відповідно до Закону

"Про регулювання містобудівної діяльності"

48,8

Податок на доходи фізичних осіб 1

400,2

Власні надходження бюджетних установ 93,0

Зробіть висновки.

167

ТЕМА 6 ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ

План:

6.1. Економічна природа і роль державного кредиту.

6.2. Форми державного кредиту і класифікація

державних позик.

6.3. Державний борг: сутність та соціально-

економічні наслідки.

6.4. Управління державним боргом.

Міні-лексикон: державний кредит, державні

позики, державний борг, державна заборгованість,

позикова політика, конверсія боргу, консолідація боргу,

реструктуризація боргу, уніфікація позик.

6.1. Економічна природа і роль

державного кредиту

Держава для фінансування своїх потреб може

мобілізувати фінансові ресурси у формі державного

кредиту.

Державний кредит як ланка державних

фінансів, складне і багатогранне явище у суспільстві,

своєрідна суспільна позикова система.

З допомогою державного кредиту залучаються

вільні фінансові ресурси суб’єктів господарювання та

громадян, які використовуються для задоволення

державних потреб.

168

Рис. 6.1. Сутність державного кредиту

ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ РОЗГЛЯДАЮТЬ:

Як економічну категорію, тобто сукупність

економічних відносин між державою в особі органів

влади і управління, з одного боку, і резидентами та

нерезидентами, – з іншого, при яких держава

традиційно виступає у ролі позичальника (рідше

кредитора, гаранта)

За матеріально-речовим втіленням державний кредит

відображає рух позикового капіталу у результаті

вторинного перерозподілу ВВП. Його джерелом стають

тимчасово-вільні кошти населення, підприємств,

організацій

Формами прояву державного кредиту є державні

позики, а також державні гарантії

За юридично-правовим статусом державний кредит

трактують як врегульований нормами права механізм

залучення додаткових тимчасово-вільних коштів

державою на засадах добровільності, повернення,

платності і строковості

169

Рис. 6.2. Державний кредит у системі фінансових відносин

СФЕРИ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

Державні

фінанси

Міжнародні фінанси Корпоративні

фінанси

Державний

кредит – це:

– складова

державних

фінансів;

– джерело

покриття

дефіцити


бюджету;

– спосіб

розміщення

державних

заощаджень

Державний кредит

є:

– сукупністю

кредитно-позикових

операцій на

міжнародному ринку;

– формою фін.

взаємовідносин між

країнами;

– причиною

створення фін.

організацій з

урегулювання

суверенних боргів

Державний кредит

Короткострокові

держ. позики

використовують

ЦБ для макроек.


Держ. кредит у

грошовій формі –

один з сегментів

кредитного

ринку

Держ. кредит у

секʹюритизованій

формі – важливий

сегмент ринку ЦП

СЕГМЕНТИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

Грошовий ринок Кредитний ринок Ринок ЦП

У системі


кредиту:

– держава

виступає гарантом

за зовнішніми

корпоративними

запозиченнями;

– компанії

інвестують у

держ. боргові ЦП

як ліквідні і без

ризикові активи

170

Рис. 6.3. Причини існування державного кредиту

Рис. 6.4. Функції державного кредиту

ПРИЧИНИ ІСНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО

КРЕДИТУ

Потреби у виконанні державою своїх функцій

Постійно зростаючі потреби держави

Бюджетний дефіцит

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО КРЕДИТУ

Фіскальна функція ДК забезпечує формування

централізованого фонду держави – бюджету, а інколи і

державних цільових фондів

Регулююча функція ДК (держава, свідомо

використовуючи ДК як інструмент регулювання

економіки, може проводити певну фінансову політику)

Стимулююча функція ДК (якщо темпи зростання ВВП

перевищують відсоткові ставки за борговими

зобов’язаннями держави, то за рахунок ДК формуються

додаткові доходи державного бюджету

Контрольна функція ДК забезпечує контроль у

процесі залучення державних позик та розміщення

позикових коштів, дає можливість контролювати

напрями й цільове використання позик

171

6.2. Форми державного кредиту і

класифікація державних позик

Рис. 6.5. Форми державного кредиту

Основною формою державного кредиту є державні

позики, які характеризуються тим, що тимчасово вільні

кошти населення, підприємств і організацій залучаються

на фінансування суспільних потреб через випуск і

реалізацію облігацій, казначейських зобов’язань та інших

видів державних цінних паперів. Державні позики

прийнято класифікувати за різними ознаками.

ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО КРЕДИТУ

Форми внутрішнього


Форми зовнішнього



Використання частини

вкладень населення

Державні грошово-

речові лотереї

Використання коштів


позичкового фонду

Зовнішні державні

позики, забезпечені

випуском ЦП

Позики, надані на

підставі угод на

двосторонній основі

Позики, надані на

підставі угод на

багатосторонній основі

Державні гарантії

172

Таблиця 6.1 – Ознаки класифікації та види державних

позик

Ознака

класифікації

Види позик

За місцем


Внутрішні (облігації, казначейські

зобов’язання);

Зовнішні (єврооблігації, іноземні

облігації)


статусу

позичальника

Державні;

місцеві


строків погашення

Короткострокові казначейські

векселі (до 1 року)

Середньострокові (від 1 до 5 років)

Довгострокові (понад 5 років)

За формою

виплати доходу

Відсоткові позики

Безвідсоткові (дисконтні) позики

Виграшні позики

За методом

визначення доходу

З фіксованим доходом

З плаваючим доходом

За характером

обігу ЦП

Ринкові

Неринкові

За формою

випуску

Документарні

Бездокументарні


погашення

Ординарні

Серійні

З достроковим погашенням

За видами

забезпеченості

Заставні

Беззаставні

За цілями випуску Для покриття дефіциту бюджету

Для фінансування інвестиційних

програм і проектів

Для фінансування соціальних

програм

173

Єврооблігації мають усі ознаки облігацій, а

також деякі особливості:

– розміщуються одночасно на ринках кількох

країн, а не однієї;

– валюта єврооблігації зазвичай, як для

кредитора, так і для боржника, є іноземною (за винятком

банків США);

– переважно розміщуються емісійним

синдикатом, що створюється банками кількох країн, який

виступає гарантом позик.

Облігація – найбільш поширений вид

державних цінних паперів. Продаючи облігацію,

держава зобов’язується повернути суму боргу у

визначений термін із процентами або виплачувати

проценти протягом усього терміну користування

позиковими засобами, а після закінчення цього

терміну повернути і суму боргу.

!

Казначейські зобов’язання (векселі) мають

характер боргового зобов’язання, спрямованого

тільки на покриття бюджетного дефіциту. Виплата

доходу здійснюється у формі процентів.

Казначейськими зобов’язаннями, як правило,

оформляються короткострокові позики (іноді

середньострокові – казначейські ноти).

!

Єврооблігації – це довгострокові боргові

зобов’язання, що є одним із видів ЦП, які

випускаються позичальниками з метою отримання

довгострокових кредитів на євроринку !

174

Рис. 6.6. Ідентифікаційні ознаки облігацій і казначейських


Облігації Казначейські зобов’язання

Покриття


дефіциту,

поповнення

цільових фондів,

спеціальні цілі

Покриття


дефіциту

Середньо- та

довгострокові

Коротко-, іноді

середньострокові

Готівкові та

безготівкові

Вільно

розміщуються

серед юридичних і

фізичних осіб

У формі відсотків,

виграшні або

дисконтні

(безвідсоткові)

У фіксованих

відсотках

Готівкові (векселі)

Реалізується серед

населення

Мета

випуску

Строк

погашення

Виплата

доходу

Форма

випуску

Форма

випуску

175

6.3. Державний борг: сутність та

соціально-економічні наслідки

Рис. 6.7. Структура державного боргу

Державний борг – це сума прямих

договірних зобов’язань органів державного

управління перед економічними суб’єктами інших

секторів економіки (резидентами) і зарубіжними

кредиторами

!

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ

Внутрішній

державний борг –


кредиторам держави в

даній країні

Поточний борг – сума

заборгованості, що

підлягає погашенню в

поточному році й

належних до сплати в

цей період відсотків з

усіх випущених на

даний момент позик

Капітальний борг –

загальна сума

заборгованості і

процентів, що мають

бути сплачені за

позиками

Зовнішній

державний борг – заборгованість

кредиторам за межами

даної країни

176

Розрізняють первинний борг, який дорівнює сумі

основного боргу без нарахованих відсотків, і непогашений

борг, який складається з основної суми боргу і

нарахованих відсотків.

Рис. 6.8. Структура внутрішнього державного боргу

ВНУТРІШНІЙ ДЕРЖАВНИЙ БОРГ

Державні ЦП Заборгованість

держави за

платежами

Заборгованість

перед НБУ

ОВДП

КОВДП

Депозитні

сертифікати

НБУ

Конверсійні

дисконтні

облігації

ОВДОП


Держстраху

СРСР


за внесками

Ощадного

банку СРСР


з зарплати,

пенсій, соц.

виплат


з оплати послуг


енерго-

постачання

177

6.4. Управління державним боргом

Процес управління державним боргом включає

кілька етапів:

1. залучення коштів;

2. використання коштів;

3. повернення боргу і виплата відсотків.

У широкому розумінні управління

державним боргом передбачає формування одного

з напрямків фінансової політики держави,

пов’язаної з її діяльністю в ролі позичальника і

гаранта, що потребує комплексного підходу до її

розробки та координації з грошово-кредитною і

фіскальною політикою; узгодження взаємовідносин

між урядом і НБУ у питаннях боргової політики;

розроблення ефективних форм і методів зниження

боргового тягаря в контексті переходу від

антикризового менеджменту до стратегічного

боргового менеджменту із застосуванням

інструментів активного управління державним

боргом

!

У вузькому розумінні управління

державним боргом – комплекс заходів, що

здійснюються державою в особі її уповноважених

органів щодо реалізації таких видів діяльності !

178

Рис. 6.9. Принципи управління державним боргом

безумовності – забезпечення безумовного виконання

державою всіх зобов’язань перед інвесторами і

кредиторами, які держава як позичальник взяла на себе,

оформляючи договір запозичення коштів

ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ

єдності – урахування в процесі управління державним

боргом всіх видів зобов’язань, емітованих як центральним

урядом, так і місцевими радами

зниження ризиків – розміщення і погашення позик у

такий спосіб, щоб максимально знизити вплив коливань

кон’юнктури світового ринку капіталів і спекулятивних

тенденцій ринку ЦП на ринок державних зобов’язань

оптимальність структури – підтримання оптимальної

структури боргових зобов’язань держави за строками обігу

і погашення, пом’якшення «піків» платежів

збереження фінансової незалежності – підтримання

оптимальної структури боргових зобов’язань держави між

інвесторами-резидентами й інвесторами-нерезидентами,

поступове заміщення зовнішнього запозичення

внутрішнім;

зниження вартості обслуговування державного

боргу, в тому числі й за рахунок дострокового викупу

боргових зобов’язань держави

прозорості – дотримання відкритості і прозорості

запозичень, починаючи від розгляду їх доцільності до

остаточного погашення, забезпечення доступу

міжнародних рейтингових агентств до достовірної

інформації про ек. становище у країні-позичальнику

179

Таблиця 6.2 – Функції управління державним боргом

Функція Зміст Результат

Стратегічне управління

Макроекономічна Розробка боргової

політики на

перспективу

Національна

боргова

стратегія

Регуляційна Формування

правових та

інституційних

механізмів

Організаційно-

правовий

механізм


боргом

Ресурсного


Забезпечення

системи управління

державним боргом

матеріальними,

фінансовими і

кадровими

ресурсами

Ресурсне


системи


боргом

Оперативне управління

Облікова Формування

інформаційної бази в

частині державних

запозичень, надання

державних гарантій,

погашення та

обслуговування

державного боргу

Масив

первинної

інформації

Мета політики управління боргом – одержати

найвищий ефект від фінансування за рахунок

запозичених коштів та уникнути макроекономічних

труднощів і проблем платіжного балансу в

майбутньому.

!

180


Аналітична Аналіз і прийняття

управлінських

рішень щодо боргу

Вироблення

пропозицій

щодо політики

запозичень за

результатами

аналізу

Оперативна Залучення кредитів

та їх обслуговування

Заходи з

оперативного


Контролю,

координації та

моніторингу

Дотримання правил

і процедур при

залученні позик

Контроль і

координація


Рис. 6.10. Основні підсистеми управління державним

боргом

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ

Інституційна

підсистема

(інфраструктура)

Підсистема

правового


Підсистема оперативного


(регулювання параметрів

боргу)

Підсистема

врегулювання

боргу

Торговельна

підсистема (технології

управління)

181

6.11. Методи управління державним боргом

МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ

БОРГОМ

Конверсія

Консолідація

Уніфікація

Обмін за регресивним співвідношенням

Відстрочення погашення

Анулювання позики

В управління державним боргом беруть

участь:

– Кабінет Міністрів України;

– Міністерство фінансів України (зокрема,

Департамент боргової та міжнародної

фінансової політики);

– Національний банк України;

– Державне казначейство України;

– Рахункова палата України.

182

Рис. 6.12. Організаційна структура Департаменту

боргової та міжнародної фінансової політики

ДЕПАРТАМЕНТ БОРГОВОЇ ТА МІЖНАРОДНОЇ

ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ

Управління боргової

політики

Управління

співробітництва з

міжнародними

організаціями та

координації міжнародної

технічної допомоги

Відділ євроінтеграції і

співробітництва з МВФ,

СНД та іншими

міжнародними

організаціями

Відділ фінансування

проектів світового банку

Відділ підготовки та

впровадження проектів

розвитку й технічної

допомоги

Відділ фінансування

проектів ЄБРР

Сектор супроводження

проекту «Модернізація

державних фінансів»

Відділ кредитних і

гарантійних відносин

Відділ ринків капіталу

Відділ обліку та

моніторингу

державного боргу

Відділ стратегії

управління державним

боргом

183

Конверсія – це зміна дохідності позики.

Держава найчастіше знижує розмір виплачуваних

відсотків за позикою, однак можливе і підвищення

дохідності позики.

Консолідація – це зміна умов позики,

пов'язана з їх строками (як у бік збільшення, так і в

бік зменшення строку уже випущених позик).

Можливе поєднання консолідації з конверсією.

Уніфікація позики – це об'єднання кількох

позик в одну. Уніфікація може проводитися разом із

консолідацією, але може бути проведена і поза нею.

Обмін за регресивним співвідношенням ЦП попередніх позик на нові проводиться з метою

скорочення державного боргу. Це вкрай небажаний

спосіб, оскільки означає часткову відмову держави

від своїх боргів.

Відстрочка погашення – це перенесення

строків виплати боргу. Вона відрізняється від

консолідації тим, що під час відстрочки не лише

переносяться строки погашення, а й припиняється

виплата відсоткових доходів.

Анулювання державного боргу – це заходи,

внаслідок яких держава повністю відмовляється від

своїх боргових зобов'язань.

184

1. Розкрийте сутність державного кредиту за

економічним змістом, матеріально-речовим втіленням,

зовнішньою формою прояву та юридично-правовим

статусом.

2. У чому полягає об’єктивна необхідність

державного кредиту?

3. Які є форми державного кредиту?

4. За якими ознаками класифікуються державні

позики?

5. Що таке державний борг?

6. Розкрийте відмінності між державним боргом

та державною заборгованістю?

7. За якими ознаками класифікується державний

борг?

8. У чому полягає сутність системи управління

державним боргом? Назвіть і охарактеризуйте основні

підсистеми управління державним боргом.

9. Які органи беруть участь в управління

державним боргом?

10. Охарактеризуйте основні методи управління

державним боргом.


185

ПРАКТИКУМ


Проаналізуйте термін "державний кредит",



а) державний кредит – це залучення державою

тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб у

розпорядження відповідних органів державної влади для

використання їх на фінансування державних витрат

(Загородній А.П., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С.

Фінансовий словник. – 2-ге вид., випр.. та доп. – Л.: Центр

Європи, 1997. – 576 с.);

б) державний кредит за своєю економічною

сутністю – сукупність економічних відносин між

державою в особі органів влади й управління, з одного

боку, і фізичними та юридичними особами, з іншого, за

яких держава є позичальником, кредитором і гарантом


літ., 2004. – 312 с.);

в) державний кредит – це відносини, що стосуються

вторинного розподілу вартості ВВП (Романенко О.Р.

Фінанси: Підручник. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 312 с.);

г) державний кредит як фінансова категорія

відображає специфічні характеристики кредитних

відносин, що відрізняють його від інших форм кредиту,

наприклад, банківського (Шуляк П.Н., Белотелова Н.П.

Финансы: Учеб. пособие. – 3-е изд., испр. и доп. – М.:

Изд.-торговая корпорація «Дашков и Ко», 2002. – 456 с.);

д) державний кредит – це грошові відносини, що

виникають між державою та юридичними і фізичними

особами у зв’язку з мобілізацією тимчасово вільних коштів

у розпорядження органів державної влади та їхнім

використанням на фінансування державних витрат

186

(Леоненко П.М., Юхименко П.І. Теорія фінансів: Навч.

посіб. / За аг. Ред.. О.Д. Василика. – К.: Центр навч. літ.,

2005. – 480 с.);

е) державний борг – загальна сума заборгованості

держави внаслідок непогашення позик та невиплати за

ними відсотків. Є способом тимчасового залучення

державою додаткових коштів для покриття своїх витрат.

Поділяється на капітальний і поточний (Загородній А.П.,

Вознюк Г.Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. – 2-ге

вид., випр.. та доп. – Л.: Центр Європи, 1997. – 576 с.);

є) державний борг – це сума заборгованості держави

перед внутрішніми і зовнішніми кредиторами (Романенко

О.Р. Фінанси: Підручник. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 312

с.);

ж) державний борг – сума заборгованостей держави

перед кредиторами (Леоненко П.М., Юхименко П.І. Теорія

фінансів: Навч. посіб. / За аг. Ред.. О.Д. Василика. – К.:

Центр навч. літ., 2005. – 480 с.).




1. Скуповування і продаж державних цінних

паперів центральним банком.

2. Коротко- і довгострокові цінні папери, що

випускає уряд з метою залучення коштів інвесторів та

виконання державою своїх функцій.

3. Сукупність економічних відносин між державою

в особі її органів влади й управління, з одного боку, та

юридичними і фізичними особами, з іншого, за якими

держава є переважно позичальником, а також кредитором і

гарантом.

187

4. Державні цінні папери, що випускаються з метою

залучення засобів інвесторів, але призначені в основному

для розміщення серед населення.

5. Формування одного з напрямів фінансової

політики держави, пов’язаного з її діяльністю як

позичальника, кредитора і гаранта.

6. Сукупність зобов’язань держави перед

резидентами.

7. Сукупність відносин, в яких держава на

світовому фінансовому ринку відіграє роль позичальника

або кредитора.

8. Сукупність зобов’язань держави перед

нерезидентами (незалежно від того, у чиїй національній

валюті номіновано зобов’язання).

9. Сума заборгованості за всіма борговими

зобов’язаннями держави, відсотки за нею і невиконані

фінансові зобов’язання держави перед суб’єктами

економіки.

10. Як форма державного кредиту відображають

відносини з надання фінансової допомоги підприємствам і

організаціям органами державної влади й управління за

рахунок бюджетних коштів на умовах терміновості,

платності та повернення.

11. На певних умовах відстрочується виплата

частки боргу.

12. Умовний державний кредит.

13. Зміна дохідності позики.

14. Погашення основної заборгованості й відсотків

за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик.

15. Тимчасово вільні кошти населення, підприємств

і організацій, які залучаються на фінансування суспільних

потреб шляхом випуску та реалізації облігацій,

казначейських зобов’язань та інших видів державних

цінних паперів.

188

а) Державний кредит;

б) керування державним кредитом;

в) операції на відкритому ринку;

г) облігації державних позик;

д) облігації ощадної позики;

є) казначейські позики;

ж) міжнародний державний кредит;

з) державний борг;

і) внутрішній борг;

к) зовнішній борг;

л) державні позики;

м) гарантовані позики;

н) рефінансування державного богу;

о) реструктуризація заборгованості;

п) конверсія.

ІІІ. ТЕСТИ



1. Які функції виконує державний кредит:

а) розподільну;

б) планову;

в) регулюючу;

г) контрольну;

д) управлінську;

є) облікову?

2. за допомогою розподільної функції державного

кредиту здійснюється:

а) регулювання грошового обігу;

б) формування централізованих грошових фондів

держави;

в) фінансування витрат держави;

г) підтримка малого бізнесу.

189

3. За якими ознаками класифікуються державні

позики:

а) суб’єктами позикових відносин;

б) місцем розміщення;

в) терміном залучення коштів;

г) забезпеченістю боргових зобов’язань;

д) методом визначення доходу?

4. За забезпеченістю боргових зобов’язань державні

позики поділяються на:

а) заставні;

б) ринкові;

в) неринкові;

г) виграшні;

д) без заставні;

є) процентні.

5. За характером виплачуваного доходу вирізняють

державні позики:

а) заставні;

б) без заставні;

в) ринкові;

г) виграшні;

д) процентні;

є) облігації з «нульовим» купоном;

ж) неринкові.

6. У чому полягає сутність поняття «операції на

відкритому ринкові»:

а) у діяльності комерційних банків з кредитування

фірм та населення;

б) діяльності центрального банку з надання позик

комерційним банкам;

в) впливі на рівень процентних ставок, що

здійснюються шляхом зростання або зменшення

загального обсягу позик, наданих комерційними банками;

190

г) операції центрального банку, у наслідок яких

відбувається збільшення або зменшення загальної

величини поточних рахунків комерційних банків;

д) діяльності центрального банку щодо купівлі або

продажу державних цінних паперів?

7. Якщо центральний банк продає велику кількість

державних цінних паперів населенню, то це зумовлює:

а) збільшення загальної суми особистих

нагромаджень;

б) зменшення обсягу позик, наданих комерційними

банками;

в) збільшення загальної суми депозитів

комерційних банків;

г) збільшення кількості банкнот в обігу.

8. Якщо центральний банк купує в населення велику

кількість державних цінних паперів, то:

а) зобов’язання центрального банку у вигляді

резервів комерційних банків збільшується;

б) поточні рахунки комерційних банків

зменшуються;

в) загальна грошова маса на руках у населення

зменшується;

г) дисконтна ставка й обсяг позик центрального

банку збільшуються;

д) дисконтна ставка й обсяг позик центрального

банку зменшуються.

9. До чого призводять широкомасштабні операції

на відкритому ринкові, проведені центральним банком з

метою полегшення доступу до кредиту:

а) зменшення загального обсягу резервів

комерційних банків;

б) зниження загального рівня цін;

в) збільшення курсу державних цінних паперів;

г) зменшення курсу державних цінних паперів.

191

10. Державний кредит – це:

а) відносини вторинного розподілу вартості

валового внутрішнього продукту;

б) відносини первинного розподілу вартості

валового внутрішнього продукту;

в) відносини вторинного розподілу вартості

національного доходу.

11. Найпоширенішими методами коригування

позикової політики є:

а) рефінансування державного боргу;

б) конверсія;

в) уніфікація;

г) реструктуризація заборгованості;

д) консолідація.

12. Коефіцієнт обслуговування для зовнішнього

боргу розраховують як:

а) відношення всіх платежів із зовнішньої

заборгованості до валютних надходжень держави,

відображене у відсотках;

б) відношення валютних надходжень держави до

всіх платежів із зовнішньої заборгованості, відображене у

відсотках;

в) відношення всіх платежів із внутрішньої

заборгованості до валютних надходжень держави;

г) відношення всіх платежів із внутрішньої

заборгованості до валютних надходжень держави,

відображене у відсотках.

13. Обслуговування державного внутрішнього боргу

здійснює:

а) Кабінет Міністрів України;

б) Верховна Рада України;

в) Державне казначейство України;

г) Міністерство фінансів України.

192

14. Граничні обсяги державного внутрішнього і

зовнішнього боргу встановлює:

а) Верховна Рада України;

б) Президент України;

в) Національний банк України;

г) Міністерство фінансів України.

15. Погашення позик здійснюється за рахунок

коштів:

а) суб’єктів господарювання;

б) бюджету;

в) державних цільових фондів;

г) страхових компаній.




1. У кількісному відношенні переважає діяльність

держави як кредитора.

2. До позик держава вдається під час бюджетного

дефіциту.

3. Якщо держава бере на себе відповідальність за

погашення позик або виконання інших зобов’язань, узятих

фізичними та юридичними особами, вона є

позичальником.

4. Як економічна категорія державний кредит

перебуває на межі двох видів грошових відносин –

фінансів і кредиту – та поєднує їхні особливості.

5. Державні гарантії не спричиняють збільшення

витрат із централізованих грошових фондів.

6. Державний кредит обслуговує формування

бюджету.

7. При купівлі центральним банком державних

облігацій створюються банківські резерви.

193

8. Сутність операцій на відкритому ринкові,

спрямованих на збільшення грошової маси, полягає в

купівлі державних облігацій.

9. Держава, будучи на фінансовому ринкові

позичальником, збільшує попит на позикові кошти, сприяє

зниженню ціни кредиту.

10. Обсяги операцій держави, якщо вона є

кредитором, значно більші, ніж коли вона є

позичальником.

11. Державний кредит не має ні окремого

фінансового фонду, ні відокремленого органу управління.

12. Джерелом погашення державних позик і

виплати відсотків за ними є кошти бюджету.

13. Державний кредит – це відносини первинного

розподілу вартості валового внутрішнього продукту.

14. Об’єктивна потреба використання державного

кредиту з метою задоволення потреб суспільства

зумовлена постійною суперечністю між величиною цих

потреб і можливостями держави щодо їх задоволення за

рахунок бюджетних фондів.

15. У разі позитивного бюджетного сальдо, кошти,

мобілізовані за допомогою державного кредиту,

використовуються безпосередньо для фінансування

економічних і соціальних програм.


1. Суть та соціально-економічні передумови

виникнення державного кредиту.

2. Форми державного кредиту.

3. Види державного боргу і методи його

фінансування.

4. Управління державним боргом країни.

194


Завдання 1

Державну облігацію можна погасити за 25 000 грн

через 10 років, коли настане термін її погашення.

Розрахуйте сучасну вартість облігації, якщо дисконтна

ставка подібних цінних паперів на біржі становить 10%.

Завдання 2

Використовуючи дані табл.:

1) розрахуйте абсолютне відхилення щодо

попереднього року;

2) проаналізуйте структуру державного та

гарантованого державою боргів;

3) визначте частку внутрішнього та зовнішнього

державних боргів;

4) розрахуйте розмір державного боргу по

відношенню до ВВП. Чи відповідає даний показник

граничним значенням в Україні? Зробіть висновки.

Державний та гарантований державою борг

за 2011 – 2013 рр., млрд. грн.

Показник Рік

31.12.2011 31.12.2012 31.12.2013

Загальна сума

державного та

гарантованого боргу

473,185 515,511 584,369

Державний борг 357,274 399,218 480,219

Внутрішній борг 161,467 190,299 256,959

Зовнішній борг 195,807 208,919 223,259

Гарантований

державою борг 115,911 116,292 104, 151

Внутрішній борг 12,303 16,211 27,129

Зовнішній борг 103,608 100,081 77,022

Валовий внутрішній

продукт

1302,1 1411,2 1454,9

195

Завдання 3

На підставі наведених у табл. даних визначте:

а) суму державних запозичень на наступний період

за умови, що джерелами фінансування бюджетного

дефіциту визначено надходження від приватизації та

державні запозичення;

б) суму державного боргу на кінець року.

Для розв'язання задачі потрібно насамперед

визначити величину бюджетного дефіциту як різницю між

доходами та видатками бюджету з урахуванням сальдо

операцій кредитування. Ураховуючи, що джерелами

фінансування бюджетного дефіциту визначено

надходження від приватизації та державні запозичення,

частина дефіциту, яка не буде перекрита надходженнями

від приватизації державного майна, профінансується за

рахунок здійснення державних запозичень.

Вихідні дані для розв’язання задачі

Показники

Значення

показників,

млн. грош.

од.

Сума державного боргу на початок року 50,0

Доходи державного бюджету – усього 200,4

Повернення кредитів до бюджету 15,6

Надання кредитів з бюджету 12,8

Видатки державного бюджету – усього 220,6

Погашення державного боргу протягом року 6,0

Обслуговування державного боргу 2,6

Запланована сума надходжень від

приватизації державного майна 5,2

Завдання 4

На підставі наведених у табл. даних розрахуйте та

обґрунтуйте рівень боргової безпеки країни.

196

Вихідні дані для вирішення завдання

Показники Значення

показників

Внутрішній державний борг, млрд. грн. 132,0

Зовнішній державний борг, млрд. грн. 170,0

Гарантований державою борг, млрд. грн. 44,5

Заборгованість уряду за державними цінними

паперами, млрд. грн. 125,0

Платежі з обслуговування зовнішнього боргу,

млрд. грн. 12,4

Платежі з обслуговування внутрішнього

боргу, млрд. грн.. 9,6

Валовий внутрішній продукт, млрд. грн. 1 200,5

Експорт товарів і послуг за рік, млрд. грн. 310,7

Доходи державного бюджету, млрд. грн. 300,4

Чисельність населення, млн. осіб 46,3

Для розв'язання завдання необхідно заповнити

таблицю.

Оцінювання показників боргової безпеки

Показники

Рекомендовані

значення


Значення


Величина зовнішнього

державного боргу, % від

ВВП

≤ 25

Величина внутрішнього


ВВП

≤ 30


державного боргу з

розрахунку на одного

жителя, дол. США

≤ 200

197



річного експорту товарів і

послуг

≤ 70

Заборгованість уряду за

державними цінними

паперами, % до ВВП

≤ 30

Платежі з обслуговування

зовнішнього боргу, % від

річного експорту товарів і

послуг

≤ 12


зовнішнього боргу від

доходу державного

бюджету, %

≤ 20


внутрішнього боргу від

доходів державного

бюджету, %

≤ 25

За результатами розрахунків зробити висновки.

198

ТЕМА 7 ФІНАНСИ СУБ'ЄКТІВ

ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА НЕПРИБУТКОВИХ

ОРГАНІЗАЦІЙ План:

7.1. Сутність і функції фінансів підприємств.

7.2. Грошові фонди та фінансові ресурси.

7.3. Основи організації фінансів підприємств.

7.4. Фінансова діяльність та зміст фінансової

роботи.

7.5. Зміст та завдання управління фінансами

підприємств.

Міні-лексикон: субʹєкт господарювання, фінанси

підприємств, фінансові ресурси, грошові фонди,

господарське товариство, акціонерне товариство,

товариство з обмеженою відповідальністю, фінансова

діяльність, фінансовий механізм.

7.1. Сутність і функції фінансів


Фінанси підприємств як складова частина

фінансової системи займають визначальне місце у

структурі фінансових відносин суспільства.

Вони функціонують у матеріальній і

нематеріальній сферах виробництва де створюється

валовий внутрішній продукт і національний дохід –

основні джерела фінансових ресурсів.

199

Рис.7.1. Основні джерела фінансових ресурсів

Рис.7.2. Фінанси підприємств

ФІН

АН

СИ

ПІД

ПР

ИЄ

МС

ТВ

Загал

ьн

і озн

ак

и

Сп

еци

фіч

ні

озн

ак

и

сукупність економічних

(грошових) відносин, пов'язаних із

розподілом вартості валового

внутрішнього продукту

формування та використання

децентралізованих фондів

грошові відносини

формування та використання

грошових доходів

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВИХ

РЕСУРСІВ

Матеріальні

блага

Нематеріальні

блага

Національний

дохід

200

Рис.7.3. Групи фінансових відносин

формування статутного фонду суб'єктів господа-

рювання

утворення та розподіл грошових доходів

виникають у підприємств з державою з приводу

податкових та інших платежів у бюджет та цільові

фонди, бюджетного фінансування, одержання

субсидій

виникають між суб'єктами господарювання у зв'язку з

інвестуванням у цінні папери та одержанням на них

доходів здійсненням пайових внесків та участю в

розподілі прибутку від спільної діяльності,

одержанням і сплатою штрафних санкцій

формуються в підприємств з банками, страховими

компаніями у зв'язку з одержанням та погашенням

кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види

послуг, одержанням відсотків за розміщення та

зберігання коштів, а також у зв'язку зі страховими

платежами та відшкодуваннями за різними видами

страхування

формуються в підприємств у зв'язку з

внутрішньовиробничим розподілом доходів

ГРУПИ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

201

Рис.7.4. Функції фінансів підприємств

Фінанси є суттєвим складовим елементом системи

управління економікою. Без фінансів неможливо

забезпечити індивідуальний кругообіг виробничих засобів

на розширеній основі, запроваджувати науково-технічні

досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність,

регулювати структурну перебудову економіки.

Фінанси підприємств – це економічні відносини, що

пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням,

розподілом і використанням доходів і грошових

фондів суб'єктів господарювання в процесі від-

творення.

формування фінансових ресурсів у

процесі виробничо-господарської


розподіл та використання фінансових

ресурсів для забезпечення операційної

виробничої та інвестиційної

діяльності, для виконання своїх

фінансових зобов'язань перед

бюджетом, банками, господарюючими

суб'єктами

контроль за формуванням та

використанням фінансових ресурсів у

процесі відтворення

Функції

фінансів


202

Рис.7.5. Обов'язкові передумови ефективного

функціонування фінансів підприємств

7.2. Грошові фонди та фінансові ресурси

Фінанси – це кровоносна система економічного базису,

яка забезпечує життєдіяльність підприємництва.

Рух коштів, грошовий оборот на підприємстві є основною

ланкою в процесі обороту капіталу

Грошові фонди – це частина грошових коштів, які мають

цільове спрямування

обмеження і регламентація державного втручання в

діяльність підприємств

Обов'язкові передумови ефективного

функціонування фінансів підприємств

різноманітність форм власності

свобода підприємництва та самостійність у прийнятті

рішень

вільне ринкове ціноутворення та конкуренція

самофінансування підприємництва

правове забезпечення правил економічної поведінки

всіх суб'єктів підприємницької діяльності

203

Рис.7.6. Грошові фонди

Під фінансовими ресурсами слід розуміти грошові

кошти, що є в розпорядженні підприємств. Таким чином,

до фінансових ресурсів належать грошові фонди й та

частина грошових коштів, яка використовується в

нефондовій формі.

ГРОШОВІ ФОНДИ

фонд

оплати

праці

резервний

фонд

амортизаційний

фонд

для

інвесту-

вання

коштів в

оборотні

та основні

засоби

для виплати

основної та

додаткової

заробітної

плати

працівникам

для


відтворення

основних і

позаоборотних

активів

для

покриття

збитків,

подолання

тимчасових


ускладнень

Результат використання

статутний

фонд

204

Рис. 7.7. Фінансові ресурси підприємств

ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВ

Формуються

під час

заснування


Мобілізуються на фін.

ринку

Надходять у порядку розподілу грошових

надходжень

Формуються

за рахунок

власних та

прирівне-

них до них

коштів Внески

засновників у статутні фонди

Надходження коштів від емісії

акцій, облігацій та інших

видів цінних

паперів

Кредитні

інвестиції

Фінансові ресурси,

які надійшли

від галузевих структур, концернівасоціацій

Страхові відшкодув

ання

Бюдж.

субсидії

Інші види ресурсів

Надход-

ження Доходи

Аморти-

заційні

відраху-

вання

Цільові

надход-

ження

Стійкі

пасиви

Цільові

внески

членів

трудового

колективу

Інші види

надходже

нь

ВД і ЧД,

прибуток

від

основної


Прибуток від

іншої

операційної




операцій


іншої

звич.діяльності і

надзвичайних

подій

205

7.3. Основи організації фінансів


Рис 7.8. Основні принципи господарського механізму

Цим принципам відповідає комерційний

розрахунок, тобто метод ведення господарювання, що

полягає в постійному порівнюванні (у грошовому

вираженні) витрат та результатів діяльності. Його метою є

одержання максимального прибутку за мінімальних витрат

капіталу та мінімально можливого ризику.

Саморегулювання

Основні принципи

господарського

механізму

Самоокупність Самофінансування

Під організацією фінансів підприємств розуміють

форми, методи, способи формування та використання

ресурсів, контроль за їх кругообігом для досягнення

економічних цілей згідно з чинними законодавчими

актами

206

Питання про те, що виробляти, як виробляти, для

кого виробляти, за ринкових умов для підприємств

визначається основним орієнтиром – прибутком.

Комерційний розрахунок справляє значний вплив

на організацію фінансів підприємств.

Суб'єкт господарювання має справжню фінансову

незалежність, тобто право самостійно вирішувати, що і як

виробити, кому реалізувати продукцію, як розподілити

виручку від реалізації продукції, як розпорядитися

прибутком, які фінансові ресурси формувати та як їх

використовувати. Повна самостійність підприємств не

означає, однак, відсутності будь-яких правил їхньої

поведінки. Ці правила розроблено та законодавчо

закріплено у відповідних нормативних актах. Ясна річ, що

підприємства можуть приймати рішення самостійно тільки

в рамках чинних законів.

У ринковій економіці основною формою

господарювання є акціонерне товариство.

Акціонерне товариство організується на

добровільних засадах фізичними та юридичними особами.

У статутний фонд вони можуть вносити не тільки

відповідні кошти (у тім числі в іноземній валюті), а й

робити внески у вигляді нерухомості, обладнання,

інтелектуальної власності, інших основних засобів.

Товариства з обмеженою відповідальністю створюються у формі кооперативів, колективних та

орендних підприємств. Характерним для них є те, що

власність товариства – це спільна власність усіх його

учасників.

207

7.4. Фінансова діяльність та зміст

фінансової роботи

Рис. 7.9. Основні напрямки фінансової роботи

підприємства

Фінансова діяльність – це система використання

різних форм і методів для фінансового забезпечення

функціонування підприємств та досягнення ними

поставлених цілей, тобто це та практична фінансова

робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства,

поліпшення її результатів.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ФІНАНСОВОЇ РОБОТИ

ПІДПРИЄМСТВА

фінансове

прогнозування та


аналіз та контроль

виробничо-

господарської діяльності

оперативна, поточна

фінансово-економічна робота

208

Рис. 7.10. Основні завдання фінансової діяльності


Мета планування витрат – визначення можливості

найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та

грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення

витрат виробництва та обігу є важливим фактором

збільшення ефективності виробництва. Зниження собі-

вартості за рахунок економії сировини, матеріалів,

палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну

кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та

рентабельність підприємств, створює реальні

можливості для самофінансування. Скорочення витрат

на виробництво одиниці продукції є матеріальною

підставою для зниження цін на неї, а відтак –

прискорення обертання оборотних коштів.

Основні завдання фінансової діяльності


фінансове забезпечення поточної виробничо-

господарської діяльності

пошук резервів збільшення доходів, прибутку,

підвищення рентабельності та платоспроможності

виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами

господарювання, бюджетом, банками

мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному

для фінансування виробничого й соціального розвитку,

збільшення власного капіталу

контроль за ефективним, цільовим розподілом та

використанням фінансових ресурсів

209

Рис 7.11.Резерви зниження собівартості продукції

поліпшення використання

основних засобів

збільшення у зв'язку з

цим випуску продукції на

кожну гривню основних

засобів

раціональне


сировини, матеріалів,

палива, енергії та

скорочення витрат на

одиницю продукції без

зниження її якості

Резерви

зниження

собівартості

продукції

зменшення

затрат живої

праці на

одиницю

продукції на

основі НТП

скорочення

витрат на

реалізацію

продукції за

рахунок удо-

сконалення

форм її збуту

зменшення втрат від

браку та

безгосподарності,

ліквідація не-

продуктивних витрат

економія в адміністратив-

но-управлінській сфері на

основі раціональної

організації апарату

управління підприємством

Значення управління фінансами підприємств

полягає в такій організації роботи фінансових служб,

яка дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси на

найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим

ефектом, проводити прибуткові операції на

фінансовому ринку.

210

Рис 7.12. Аналітична робота підприємства

аналіз та оцінка рівня і

динаміки показників

прибутковості, факторний

аналіз прибутку від реалізації

продукції, робіт, послуг

аналіз та оцінка

використання чистого

прибутку

аналіз взаємозв'язку витрат,

обсягів виробництва

продукції та прибутку

аналіз фінансових результатів

від іншої реалізації, позареалі-

заційної та фінансової

інвестиційної діяльності

аналіз взаємозв'язку прибутку,

руху оборотного капіталу та

грошових потоків

аналіз та оцінка впливу

інфляції на фінансові

результати

факторний аналіз


рентабельності

Аналітична робота підприємства

аналіз


результатів та


аналіз

фінансового

стану


Основні напрямки

аналіз та оцінка

складу та динаміки

майна

аналіз фінансової

стійкості


аналіз ліквідності

балансу

комплексний аналіз

і рейтингова оцінка


211

7.5. Зміст та завдання управління

фінансами підприємств

Фінансовий механізм підприємства – це система

управління фінансами, призначена для організації взаємодії

фінансових відносин і грошових фондів з метою

оптимізації їхнього впливу на кінцеві результати його

діяльності.

Рис 7.13. Головні завдання фінансового менеджменту

Головні завдання фінансового менеджменту

виявлення фінансових джерел розвитку

виробництва

визначення ефективних напрямків

інвестування фінансових ресурсів

раціоналізація операцій із цінними паперами

налагодження оптимальних стосунків із

фінансово-кредитною системою, суб'єктами


Конкурентоспроможність підприємства можна

забезпечити правильною організацією управління

фінансами: рухом фінансових ресурсів та фінансовими

відносинами. Зміст фінансового менеджменту полягає в

ефективному використанні фінансового механізму для

досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства

212

Таблиця 7.1 – Фінансовий механізм


Фінансові

методи

– планування; – інвестування;

– кредитування; – оподаткування;

– самофінансування;

– система розрахунків;

– матеріальне стимулювання й відпові-

дальність;

– страхування;

– оренда та лізинг; – факторинг;

– взаємовідносини із засновниками, су-

б'єктами господарювання

Фінансові

важелі

– дохід; – прибуток;

– амортизаційні відрахування;

– ціна; – податки;

– орендна (лізингова) плата;

– фінансові санкції; – відсотки;

– цільові грошові фонди;

– пайові внески; – інвестиції;

– форма розрахунків;

– види кредитів; – дисконт

Правове


– закони України;

– постанови Верховної Ради;

– укази Президента;

– постанови Уряду;

– накази та листи міністерств і відомств;

– статут юридичної особи (суб'єкта

господарювання)

Нормативне


– інструкції; – нормативи;

– норми; – методичні вказівки;

– інша нормативна документація

Інформаційне


– звітні дані підприємств (бухгалтерські);

– статистичні дані;

– дані одноразових обстежень

213

Рис 7.14. Управління фінансами

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ВКЛЮЧАЄ:

передбачення потреби в оборотних коштах,

забезпечувала б мінімально необхідні розміри

виробничих запасів, незавершеного

виробництва, залишків готової продукції для

виконання виробничої програми

сферу фінансового забезпечення капітальних

вкладень на технічне переобладнання, реконс-

трукцію та розширення підприємств

забезпечення формування та правильного

розподілу виручки від реалізації продукції для

відновлення оборотних коштів, формування

амортизаційного фонду, валового та чистого

доходу

сферу формування, розподілу та використання

прибутку, який залишається в розпорядженні


214

1. Назвіть та охарактеризуйте основні джерела

формування фінансових ресурсів.

2. Розкрийте функції фінансів підприємств.

3. Що таке грошові фонди?

4. Проаналізуйте організацію фінансів


5. Що таке фінансова діяльність підприємства?

6. Охарактеризуйте основні напрями фінансової

роботи на підприємстві.

7. Назвіть основну мету планування витрат на

підприємстві.

8. Назвіть резерви зниження собівартості

продукції на підприємстві.

9. Розкрийте зміст поняття «фінансовий

механізм»

10. У чому полягають основні завдання фінансового

менеджменту?


215

ПРАКТИКУМ


Проаналізуйте термін "фінанси підприємств",


найповнішого і найточнішого визначення: а) фінанси підприємств – це різноманітні фонди

фінансових ресурсів, які створюються й використовуються

з метою здійснення виробництва і реалізації продукції,

робіт і послуг у різних галузях економіки (Василик О.Д.

Державні фінанси України: Навч. посіб. – К.: Вища шк.,

1997. – С. 322);

б) фінанси підприємств – сукупність обмінно-

розподільних відносин, що виникають на підприємстві у

процесі формування, розміщення і використання

фінансових ресурсів, здійснення витрат, отримання і

розподілу доходів (Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія):

Навч. посіб. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.:КНЕУ, 2001);

в) фінанси підприємств – система економічних

відносин, які виникають у процесі формування, розподілу

та використання фондів грошових ресурсів підприємства

(Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С.

Фінансовий словник. – 2-ге вид., випр. та доп. – Л.: Центр

Європи, 1997);

г) фінанси підприємств – це економічні відносини,

пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням,

розподілом і використанням фінансових ресурсів на

мікроекономічному рівні в процесі відтворення


літ., 2004);

д) фінанси підприємств – економічні відносини, які

відображають формування, розподіл та використання

грошових фондів і доходів суб'єктів господарювання у

процесі відтворення (Азаренкова Г.М., Журавель Т.М.,

216

Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для

самост. вивчення дисципліни. – К.: Знання-Прес, 2004. – С.

14);

е) фінанси підприємств – економічні відносини,

пов'язані з рухом грошових коштів, формуванням,

розподілом і використанням доходів та грошових фондів

суб'єктів підприємства у процесі відтворення (Фінанси

підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред.

проф. А.М. Поддєрьогін. – 3-тє вид., перероб. та доп. – К.:

КНЕУ, 2000. – С. 6).

II. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ



1. Фінансові інвестиції, вкладені на термін, що не

перевищує одного року, які можуть бути вільно

реалізовані в будь-який момент.

2. Сума будь-яких витрат підприємства у грошовій,

матеріальній і нематеріальній формах, які здійснюються як

компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що

здобуваються (виготовляються) для їхнього подальшого

використання у власній господарській діяльності.

3. Повна окупність витрат на виробництво

продукції, інвестування та розвиток виробництва за

рахунок власних коштів і, за необхідності, банківських і

комерційних кредитів.

4. Кінцевий фінансовий результат діяльності

підприємства; визначається як різниця між виторгом і

витратами.

5. Валові грошові надходження і платежі

підприємства.

6. Сукупність заходів з метою оздоровлення

фінансового стану підприємства і запобігання банкрутства.

7. Руйнування, відмова підприємства платити за

217

своїми борговими зобов'язаннями у зв'язку з браком

коштів.

8. Економічні грошові відносини, які виникають у

результаті руху грошей і грошових потоків, що

утворюються на цій основі, пов'язані з функціонуванням

створюваних на підприємствах грошових фондів.

9. Повна сума грошових надходжень від реалізації

товарної продукції, робіт, послуг і матеріальних цінностей.

10. Комплексне поняття, яке вирізняється системою

показників, що відображають наявність, розміщення і

використання фінансових ресурсів підприємства;

характеристика його фінансової конкурентоспроможності,

виконання зобов'язань перед державою й іншими

суб'єктами господарювання.

11. Частина капіталу підприємства, вкладеного в

сукупність матеріально-речових цінностей, що належать

до засобів праці.

12. Різниця між коштами, що надійшли, і коштами,

які підприємство виплатило за конкретний період.

13. Фінансові інвестиції на період понад один рік, а

також усі інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані

в будь-який момент.

14. Частина капіталу підприємства, вкладеного в

його поточні активи.

15. Властивість суб'єкта господарювання вчасно і

повністю виконувати свої платіжні зобов'язання, що

випливають із торговельних кредитних та інших операцій

грошового характеру.

а) Фінанси підприємств;

б) самофінансування;

в) фінансовий стан підприємства;

г) платоспроможність підприємства;

д) банкрутство;

е) санація підприємства;

218

ж) рух коштів;

з) потік коштів;

и) довгострокові фінансові інвестиції;

к) поточні фінансові інвестиції;

л) оборотні кошти;

м) основні засоби;

н) валова виручка;

о) витрати на виробництво і реалізацію продукції;

п) прибуток.

III. ТЕСТИ



1. Які є принципи організації фінансів підприємств:

а) самофінансування;

б) матеріальна відповідальність

в) виплата дивідендів;

г) цільове фінансування;

д) забезпечення фінансовими ресурсами;

е) нагляд;

ж) господарська самостійність?

2. У межах підприємств фінансові відносини

охоплюють:

а) відносини з іншими підприємствами й

організаціями за постачаннями сировини і матеріалів;

б) відносини між підрозділами всередині галузі;

в) відносини між підприємствами і кредитною

системою;

г) відносини з дочірніми підприємствами;

д) відносини між державою і населенням.

3. Принцип господарської самостійності

підприємств обмежується:

а) нарахуванням відсотків за користування

кредитом за ставками, установленими законодавством;

219

б) нарахуванням амортизації за ставками,

установленими законодавством;

в) одноманітністю форм власності;

г) сплатою податків за встановленими ставками.

4. Реалізація принципу матеріальної зацікавленості

підприємства може бути забезпечена:

а) гідною оплатою праці;

б) формуванням фінансових резервів;

в) повною окупністю витрат;

г) оптимальною податковою політикою держави;

д) дотриманням економічно обґрунтованих

пропорцій у розподілі чистого прибутку на споживання і

нагромадження.

5. До внутрішньогалузевих грошових відносин

належать:

а) внутрішньовиробничий госпрозрахунок;

б) відносини підприємства з вищим керівництвом

галузі;

в) відносини підприємств із бюджетом і

позабюджетними фондами;

г) відносини підприємств із кредитною системою.

6. Пеня, штрафи, неустойки стягуються:

а) за порушення договірних зобов'язань;

б) за недотримання економічно обґрунтованих

пропорцій у розподілі чистого прибутку;

в) за несвоєчасне повернення позик;

г) за порушення податкового законодавства;

д) за порушення принципу самофінансування.

7. Надходження коштів від інвестиційної

діяльності забезпечується за рахунок:

а) дивідендів від довгострокових фінансових

інвестицій;

б) довгострокових фінансових вкладень;

в) надходження від продажу й оплати векселів;

220

г) короткострокових кредитів.

8. Відплив коштів від фінансової діяльності

забезпечується шляхом:

а) погашення короткострокових кредитів;

б) оплати векселів;

в) цільового фінансування;

г) довгострокових фінансових вкладень.

9. Відплив коштів від інвестиційної діяльності

забезпечується за рахунок:

а) погашення довгострокових кредитів;

б) капітальних вкладень на розвиток виробництва;

в) погашення кредиторської заборгованості;

г) довгострокових фінансових вкладень;

д) продажу нематеріальних активів.

10. Приплив коштів за рахунок фінансової

діяльності здійснюється шляхом:

а) виплати дивідендів;

б) продажу основних засобів;

в) надходжень від продажу й оплати векселів;

г) цільового фінансування;

д) довгострокових кредитів.

11. Короткострокові кредити найчастіше

використовуються з метою:

а) купівлі устаткування;

б) зведення будинків;

в) виплати заробітної плати;

г) фінансування науково-дослідних програм.

12. Щоб отримати правильну інформацію про

чистий прибуток, отриманий акціонерним товариством,

варто скористатися:

а) даними, опублікованими в газетах;

б) рекламним проспектом акціонерного товариства;

в) балансом акціонерного товариства;

г) рахунком прибутків і збитків акціонерного

221

товариства.

13. Капітал – це фінансові ресурси:

а) спрямовані на споживання;

б) спрямовані на розвиток виробничо-

торговельного процесу;

в) спрямовані на зміст і розвиток об'єктів

невиробничої

сфери;

г) такі, що залишаються в резерві.

14. Що належить до нематеріальних активів:

а) книги;

б) грошові перекази в дорозі;

в) репутація фірми;

г) акції?

15. На які групи основних засобів не нараховуються

амортизаційні нарахування:

а) передатні пристрої;

б) інструмент;

в) земельні ділянки;

г) виробничий і господарський інвентар?

16. Що є джерелом коштів для виплат дивідендів з

привілейованих акцій у разі нестачі прибутку для цієї

виплати в акціонерного товариства:

а) випуск нових акцій;

б) випуск облігацій;

в) резервний фонд?

17. Як змінюється купівельна спроможність

грошей:

а) збільшується в період інфляції;

б) зменшується в період інфляції;

в) зменшується в період дефляції;

г) змінюється залежно від інфляції або дефляції?

18. У чому полягає сутність санації:

а) це ліквідаційна процедура;

222

б) реорганізаційна процедура;

в) світова угода?

19. Які з перелічених доходів не входять до складу

доходів від позареалізаційних операцій:

а) доходи від цінних паперів;

б) орендний дохід;

в) доходи від реалізації основних засобів;

г) визнані боржником штрафи за порушення умов

господарських договорів?

20. Підприємство вважається банкрутом, якщо:

а) воно не в змозі задовольняти вимоги кредиторів;

б) його зобов'язання перевищують активи (майно);

в) воно некредитоспроможне;

г) арбітражний суд визнав його банкрутом.

IV. ПРАВИЛЬНО / НЕПРАВИЛЬНО


твердження. 1. Фінансовими відносинами, що є головним

каналом випуску готівки в обіг, є фінансові відносини між

підприємствами і зайнятими на них працівниками.

2. Терміни "кредити банків", "комерційні кредити"

поєднуються в понятті "фонди власних засобів".

3. Засоби для виплати зарплати, платежів у бюджет

належать до оперативних грошових фондів.

4. Терміни "статутний капітал", "резервний

капітал", "додатковий капітал" поєднуються в понятті

"фонди залучених засобів".

5. За допомогою організаційно-правової форми

господарювання визначається сутність фінансових

відносин у процесі створення статутного капіталу.

6. Галузева належність істотно не впливає на

сутність поняття "фінансові відносини" та організацію

фінансової роботи суб'єктів господарювання.

223

7. Грошові фонди – це частина грошових коштів,

які мають цільове спрямування.

8. Грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі

фонди і фонди обігу, – обігові кошти підприємства.

9. Необхідною умовою ефективного

функціонування фінансів є регламентація державного

втручання в діяльність підприємств і організацій.

10. Фінанси фірми – це її кошти.

11. Капітал з'явився раніше, ніж гроші.

12. На підприємстві може бути така ситуація:

грошей на рахунку в банку немає, а прибуток є.

13. Підприємство, в якого на рахунках багато

грошей, є фінансове стійким.

14. Підприємство одночасно може мати хороший

фінансовий стан і фінансові труднощі.

15. Підприємство, що бере кредит, має важкий

фінансовий стан.


1. Суть, функції, характерні ознаки фінансів


2. Фінанси підприємств, що здійснюють комерційну

діяльність.

3. Фінанси неприбуткових організацій.

4. Джерела формування та механізм розподілу

фінансових ресурсів підприємств.


Завдання 1

Статутний фонд ПАТ "Вектор" становить 650 тис.

грн. Серед акцій прості та 10% привілейованих з

фіксованою дохідністю 25% річних. Номінальна ціна акції

– 50 грн. За результатами роботи за рік підприємство

отримало чистий прибуток у розмірі 20 тис. грн.

224

На загальних зборах акціонерів вирішили 100%

прибутку спрямовувати на виплату дивідендів. Визначте

розмір дивідендів на кожну акцію.

Завдання 2

Здійсніть розподіл чистого прибутку підприємства

на підставі наступних даних:

– виручка від реалізації – 270 тис. гри;

– виручка від реалізації основних засобів –

30 тис. грн.;

– сума штрафів, що пред'явлена за порушення

договорів – 800 грн.;

– собівартість продукції – 220 тис. грн.;

– ПДВ – 20%;

– Надходження боргів, що були списані як безнадійні

– 12 тис. грн.;

– Податок на прибуток –19 %

Прибуток розподіляється наступним чином:

– резервний фонд – 5%

– фонд розвитку виробництва – 30%

– фонд соціальних потреб – 40%

– на виплату дивідендів – ?

Завдання 3

Розрахуйте повну початкову вартість основних

засобів підприємства, якщо відомо, що річна норма

амортизаційних відрахувань становить 15%, а сума

щорічних амортизаційних відрахувань – 4800 грн.

Завдання 4

Розрахувати амортизацію об'єкта основних засобів

прямолінійним, кумулятивним методом прискореного

зменшення залишкової вартості, виробничим методом.


225

Первісна вартість вантажного автомобіля – 100000

грн. Очікуваний строк служби – 5 років.

Ліквідаційна вартість автомобіля у вигляді

матеріалів – 10000 грн.

Плановий випуск продукції – 50000 од.

Завдання 5

Чиста виручка від реалізації продукції становить

64200 тис. грн, собівартість реалізованої продукції – 32620

тис. грн, адміністративні витрати – 8840 тис. грн, витрати

на збут – 6000 тис. грн, інші витрати – 1000 тис. грн.

Податок на прибуток – 19%. Обчисліть валовий прибуток

підприємства від реалізації продукції, прибуток від

операційної діяльності, чистий прибуток, рентабельність

реалізованої продукції.

226

ТЕМА 8 ФІНАНСИ НАСЕЛЕННЯ

План:

8.1. Домогосподарство як субʹєкт фінансових

відносин.

8.2. Сутність і функції фінансів домогосподарств.

8.3. Доходи і видатки домогосподарства.

8.4. Заощадження домогосподарств, їх класифікація.

Міні-лексикон: домогосподарство, фінанси

домогосподарства, функції фінансів домогосподарств,

фінансові ресурси домогосподарств, бюджет

домогосподарства, заощадження домогосподарств,

фінансова поведінка домогосподарств.

8.1. Домогосподарство як субʹєкт

фінансових відносин Однією з важливих проблем, що постали перед

державою в умовах трансформаційних перетворень, є

необхідність перегляду та зміни підходів щодо взаємодії

держави і громадян. Саме відносини людини і суспільства

визначають ступінь розвитку держави, рівень її

демократизації та добробуту, оскільки розвиток людини як

економічного суб'єкта зумовлюється еволюцією всієї

економічної та фінансової теорії, а розвиток цивілізації є

розвитком людини та її потреб.

Домогосподарство – це унікальне соціально-

економічне утворення, основа життєдіяльності будь-якого


Домогосподарство – це сукупність фізичних

одиниць – резидентів, що мають спільні економічні

інтереси, функції, поведінку і джерела

фінансування. !

227

Рис. 8.1. Характеристика сектору домогосподарств

Рис. 8.2. Функції домогосподарства

ХАРАКТЕРИСТИКА СЕКТОРУ

ДОМОГОСПОДАРСТВ Д

ом

огосп

од

ар

ств

о

як

Основний споживач ринкових та

неринкових продуктів і послуг

Власник засобів виробництва

(землі, праці, капіталу)

Постачальник робочої сили

Джерело заощаджень, як основи

інвестиційних ресурсів держави

ФУНКЦІЇ ДОМОГОСПОДАРСТВА

Постачальницька, яка передбачає постачання ресурсів

на відповідні ринки (праці, капіталу)

Виробнича, яка передбачає виробництво готової

продукції та надання послуг, забезпечення ринку

товарами та послугами Споживча, яка передбачає споживання товарів і послуг

Заощаджу вальна або інвестиційна, яка передбачає

формування заощаджень за умови неповного

використання доходів на споживання

228

Однак, в сучасних умовах домогосподарство

виконує ще одну важливу функцію – відтворювальну, яка

передбачає забезпечення простого й розширеного

відтворення домогосподарства необхідними ресурсами.

Рис. 8.3.Основні завдання домогосподарства в умовах

економіки ринкового типу

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДОМОГОСПОДАРСТВА

Прогнозування на близьку перспективу змін у

потребі фінансових ресурсів з урахуванням

демографічних змін у складі домогосподарства

Планування первинних і вторинних доходів членів

домогосподарства, визначення можливості


Вивчення економічної кон’юнктури у

навколишньому економічному середовищі та

визначення її впливу на фінанси домогосподарства

Ведення обліку доходів і витрат

Контроль доходів і видатків у бюджеті

домогосподарства

229

Рис. 8.4. Звʹязки домогосподарства з іншими субʹєктами

фінансової системи

ЗВʹЯЗКИ ДОМОГОСПОДАРСТВА З ІНШИМИ

СУБʹЄКТАМИ ФІНАНСОВОЇ СИТСЕМИ

З державою щодо сплати податків і внесків

(обовʹязкових платежів) до бюджетів усіх рівнів та

соціальних позабюджетних фондів, а також щодо

отримання грошових виплат у рамках оплати праці і

соціальних виплат

З суб’єктами господарювання з приводу формування

первинних доходів населення у вигляді з/п, а також

доходів від володіння фінансовими активами (цінними

паперами)

З банками та іншими небанківськими фінансовими

установами щодо збереження заощаджень у формі

депозитів та отримання кредитів

Зі страховими компаніями щодо здійснення страхових

виплат при страхуванні життя, здоровʹя, працездатності,

а також при страхування майна

З іншими суб’єктами господарювання та фізичними

особами щодо формування грошових доходів і

фінансування витрат, повʹязаних з життєдіяльністю


230

Таким чином, формування та використання

фінансових ресурсів домогосподарств безпосередньо

пов’язані із розвитком та фінансовим забезпеченням інших

складових фінансової системи.

8.2. Сутність і функції фінансів


Домогосподарство як специфічний суб’єкт

господарювання переслідує певні цілі, які за своєю

значимістю поділяються на головні (стратегічні) і

проміжні (тактичні), підпорядковані головній.

Головною метою домашнього господарства є підвищення добробуту всіх членів з метою

якнайповнішого задоволення їхніх потреб.

Інші цілі домогосподарства (розвиток будь-якого

виду господарської діяльності, організація

індивідуального підприємництва, накопичення сімейних

заощаджень, будівництво житла купівля автотранспорту

тощо) можуть різнитися залежно від ціннісних

орієнтацій, ресурсів і можливостей сімʹї.

Фінанси домогосподарств – це сукупність

економічних відносин, що виникають при

утворенні, розподілі, використанні грошових

доходів і заощадженьз метою відтворення

домогосподарства і задоволення особистих потреб

його членів

!

231

Рис. 8.5. Функції фінансів домогосподарств

ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ ДОМОГОСПОДАРСТВ

Розподільча – дохід домогосподарства розподіляється на

споживання і накопичення

Регулююча – узгодження економічних інтересів членів

домогосподарства і збалансування розвитку його як

економічної одиниці

Контрольна – необхідність постійного контролю за

формуванням і використанням сукупного доходу


Інвестиційна – домогосподарство за рахунок заощаджень

у банківській системі є важливим кредитором

(інвестором) економіки країни

Фінанси домогосподарств функціонують у

грошовій формі, тому що грошові доходи у вигляді

заробітної плати, пенсій та допомог, а також натуральні

доходи, оцінюються у національній грошовій одиниці.

Оскільки розподіл та використання доходів

домогосподарств здійснюються у грошовій формі з

використанням фондів грошових коштів, то фінанси

домогосподарств мають всі ознаки фінансових відносин.

Соціально-економічна сутність фінансів

домогосподарств виявляється через розподільну,

регулюючу, контрольну та інвестиційну функції. У більш

загальному вигляді ці функції відповідають двом

основним завданням: забезпеченню життєвих потреб сім'ї

і розподілу.

232

Рис. 8.6. Моделі поведінки домогосподарства

Фінанси домогосподарств виконують надзвичайно

важливу роль як у функціонуванні фінансової системи, так

і суспільства загалом.

МОДЕЛІ ПОВЕДІНКИ ДОМОГОСПОДАРСТВА

Зменшення споживання – така модель поведінки

характерна самотнім громадянам, пенсіонерам, які не

мають інших джерел існування, крім пенсій

Перехід до самозабезпечення – така модель

застосовується сільськими жителями та жителями міст,

які мають присадибні ділянки

Пошук додаткової роботи – така модель поведінки

характерна юристам, експертам, викладачам,

бухгалтерам

Заснування власного бізнесу – така модель

реалізується через здійснення підприємницької

діяльності без створення юридичної особи

Незареєстрована діяльність – характерно наданню

послуг у сфері будівництва, ремонтних робіт, дрібної

торгівлі, роботи за кордоном

233

Фінанси домогосподарств забезпечують стабільність

споживання у межах суспільства, а також допомагають

зберегти належність домогосподарства до певного

суспільного класу при ймовірних випадкових коливаннях

його доходів.

8.3. Доходи і видатки домогосподарства

Для задоволення потреб домогосподарства йому

необхідні фінансові ресурси, які акумулюються у бюджеті

домогосподарства.

За своїм матеріальним змістом бюджет

домогосподарства – форма утворення і використання

фондів грошових коштів, що об'єднує сукупні доходи і

витрати, забезпечуючи особисті потреби


Типовий бюджет домогосподарства має такий вигляд

(табл.8.1).

Бюджет домогосподарства – баланс

фактичних доходів і витрат домогосподарства за

визначений період часу (квартал, місяць, рік) та

фінансова база життя, що надає домогосподарству

власного стилю споживання та життєдіяльності.

!

234

Таблиця 8.1 – Доходи та витрати домогосподарства

Доходи Витрати

Оплата праці Придбання продовольчих

товарів (харчування)

Доходи від


діяльності та

самозайнятості

Придбання непродовольчих

товарів

Доходи від продажу

продукції та майна

Оплата житла і комунальних

послуг

Доходи від власності Оплата послуг культурно-

побутового призначення

Пенсії, стипендії, допомоги Сплата податків

Грошова допомога від

родичів та інших осіб Транспортні витрати

Вартість спожитої

продукції від

самозаготівель

Витрати на освіту, охорону

здоров'я

Пільги та субсидії

безготівкові

Витрати, пов'язані з веденням

власного присадибного

господарства

Вартість подарованого

майна Інвестиційні витрати

Заощадження, позики,

повернені борги Інші

Інші

235

Рис 8.7. Чинники, що впливають на формування та

використання фінансових ресурсів домогосподарств

Чинники, що впливають на формування та

використання фінансових ресурсів


Внутрішні Зовнішні

Внутрішнім чинником,

що впливає на доходи

домогосподарств, є

господарська діяльність

домогосподарства, яка

включає виконання

домашньої роботи,

роботу в особистому

підсобному господарстві,

роботу за межами

домогосподарства і

діяльність

домогосподарства як

самостійної одиниці на

ринку товарів і послуг

Зовнішній вплив на

формування ресурсів


здійснюється

державою та окремими

юридичними особами

через систему

пенсійного

забезпечення, виплату

стипендій, безоплатне

або пільгове навчання,

медичне

обслуговування,

надання путівок тощо

Внутрішній вплив на

використання ресурсів


здійснюють пріоритети

членів сім'ї у цей період

часу

Зовнішній вплив

здійснює політика

держави і місцевих

органів влади щодо

сплати податків, зборів

та надання пільг і

виплати допомог

236

Основним первинним доходом домашніх

господарств є заробітна плата – винагорода у грошовій

або натуральній формі, яка виплачується роботодавцем

найманому працівнику за виконану роботу.

Номінальна заробітна плата – нарахування

працівникам у грошовій та натуральній формі за

відпрацьований час або виконану роботу, премії,

доплати, надбавки тощо. Вона включає обов'язкові

відрахування із заробітної плати працівників: податок з

доходів фізичних осіб, збори на загальнообов'язкове

державне соціальне страхування.

Доходи від власності – первинні доходи, які

одержують власники фінансових та інших активів

(землі, майнових прав та ін.) від надання їх у

користування іншим інституційним одиницям. Вони

включають: доходи, дивіденди на акції, відсотки згідно

з внесками та договорами оренди земельних ділянок і

майна, доходи населення від власності на землю,

відсотки за вкладами, отримані від банківських установ

фізичними особами.

Соціальні допомоги – один з основних видів

поточних трансфертів, які домогосподарства одержують

у грошовій формі для забезпечення потреб, що виникли

у зв'язку з певними подіями або обставинами (хворобою,

безробіттям, виходом на пенсію, житловими умовами,

здобуттям освіти або сімейними обставинами).

Соціальні трансферти у натуральній формі

визначаються вартістю товарів та послуг, які надаються

домашнім господарствам органами загального

державного управління і некомерційними організаціями,

що обслуговують домашні господарства.

237

Доходи домогосподарств формуються із первинних

і вторинних.

Рис. 8.8. Склад сукупного доходу домогосподарства

СУКУПНИЙ ДОХІД ДОМОГОСПОДАРСТВА

Первинні доходи Вторинні доходи

Реалізація

продукції

власного


Від

виробничої


Від власності Поточні

трансферти

Заробітна

плата

Споживання

продукції

особистого

підсобного


Від


активів (ЦП,

депозитів)

Від

виробничих

активів

(землі)

Пенсії

Спадщина

Соціальні

допомоги

Матеріальна та

гуманітарна

допомога

Стипендії

Страхові

відшкодування

238

Сукупні витрати включають фактично сплачені

грошові витрати домогосподарства, вартість натуральних

надходжень, суми пільг та безготівкових субсидій. Оцінка

натуральних надходжень здійснюється за середніми

цінами купівлі відповідних товарів.

Основними складовими сукупних витрат

домогосподарств є споживчі і неспоживчі витрати.

Витрати домогосподарства –

сукупність платежів, які здійснюються

домогосподарством з метою забезпечення його

життєдіяльності, що включають витрати на

придбання продовольчих і непродовольчих

товарів та оплату послуг, інвестиційні витрати,

податки на доходи, майно та інші сплачені

поточні трансферти

!

Сукупні доходи домогосподарства – це

первинні і вторинні доходи разом узяті.

Сукупні ресурси домогосподарства

складаються із сукупних доходів, заощаджень, а

також узятих домогосподарством кредитів та

повернутих йому боргів

!

239

Рис. 8.9. Витрати домогосподарства

Основним видом витрат домогосподарств є

витрати на придбання товарів та послуг, які визначаються

ВИТРАТИ ДОМОГОСПОДАРСТВА

Споживчі Неспоживчі

Складаються з грошових

витрат, а також вартості

спожитих

домогосподарством

продуктів, отриманих з

особистого підсобного

господарства, суми пільг

та безготівкових

субсидій на оплату

житла, комунальних

послуг, суми

безготівкових пільг на

оплату послуг зв'язку,

проїзд у транспорті

окремих категорій

громадян, безготівкових

пільг та дотацій на

путівки для лікування,

оздоровлення та

відпочинку, на оплату

ліків, медичних послуг

тощо.

Включають грошові та

негрошові витрати

домогосподарства на

допомогу родичам та

іншим особам, витрати

на купівлю

нерухомості,

капітальний ремонт,

будівництво житла та

господарських

будівель, придбання

акцій, сертифікатів,

валюти, відкриття

вкладів у банківських

установах, виплату

аліментів, сплату

податків та інших

обов'язкових платежів,

суми повернених

домогосподарством

боргів.

240

як вартість продукції, придбаної населенням за рахунок

власних коштів, одержаної в натуральній формі у

результаті підприємницької діяльності або отриманої у

вигляді соціальних трансфертів від органів державного

управління.

Найбільшу частку у витратах вітчизняних

домогосподарств на придбання товарів і послуг займають

витрати на харчування. Згідно з класифікацією ООН

60% витрат сімейного бюджету на харчування свідчать

про рівень злиденності.

8.4. Заощадження домогосподарств, їх

класифікація

Виділяють мотивовані і немотивовані

заощадження домогосподарств.

Основні мотиви для здійснення заощаджень можна

об'єднати в такі групи:

– придбання дорогих товарів;

– непередбачувані витрати;

– витрати майбутніх періодів (весілля, освіта та ін.);

– звичка заощаджувати кошти;

– заощадження з метою отримання прибутку.

Немотивовані заощадження домогосподарств

виникають внаслідок перевищення платоспроможності над

рівнем потреб.

Заощадження – частина грошових доходів

населення, яка витрачається на споживання і

призначена для забезпечення потреб у

майбутньому.

!

241

Це може відбуватися у таких випадках:

– рівень доходів досить великий, тобто

домогосподарство має змогу задовольнити нинішні

потреби;

– рівень пропозиції та якість пропонованих товарів

або послуг не може задовольнити попит споживачів;

– у державі реалізується ефективна політика,

спрямована на підвищення рівня заощаджень

домогосподарств.

Рис 8.10. Заощадження за характером мобілізації

ЗА ХАРАКТЕРОМ МОБІЛІЗАЦІЇ ЗАОЩАДЖЕННЯ

ДОМОГОСПОДАРСТВ ПОДІЛЯЮТЬ

Організовані

заощадження

Неорганізовані


заощадження населення,

мобілізацію і

розміщення яких

здійснює банківська

система або

небанківські фінансово-

кредитні установи

заощадження, що

зберігаються

безпосередньо у

населення готівкою у

національній та

іноземній валютах

242

Рис. 8.11. Фактори, що впливають на ощадну активність

населення

ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ОЩАДНУ

АКТИВНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Фактори, що вливають

на збільшення


Фактори, що вливають

на зменшення


Очікування зменшення

майбутніх доходів

зменшує поточне

споживання та збільшує


Збільшення відсоткових

ставок призводить до

збільшення заощаджень

у формі депозитів у

банківській системі

Зниження податкового

тиску збільшує доходи

населення і як наслідок

– ріст як споживання,

так і заощаджень

Розвиток страхування

збільшує привабливість

та розмір заощаджень

Якщо ринок капіталів

пропонує прибуткові

інструменти нарощення


Інфляційні очікування

населення, що

сприятимуть збільшенню

поточного споживання та

зменшенню заощадження

Очікування щодо

збільшення поточних

доходів та покращення

фін. становища в

майбутньому збільшить

поточне споживання та

зменшить заощадження

Зниження відсоткових

ставок по депозитах

зменшує заощадження

Посилення податкового

тиску, що призводить до

зменшення споживання і


Розвиток системи

соціального забезпечення

243

1. Дайте визначення фінансів домогосподарств.

2. Обґрунтуйте роль домогосподарств у соціально-

економічному розвитку суспільства.

3. Розгляньте основні функції фінансів

домогосподарств. Наведіть конкретні приклади їх

реалізації.

4. Що означає термін "бюджет

домогосподарства"?

5. Якою є структура доходів і витрат

домогосподарств в Україні?

6. Охарактеризуйте первинні і вторинні доходи

населення.

7. Чим зумовлена необхідність управління

грошовими потоками домогосподарств?

8. Наведіть приклади мотивованих і немотивованих

заощаджень домогосподарств.

9. Охарактеризуйте основні моделі поведінки


10. Які чинники впливають на ощадну активність

домогосподарств у сучасних умовах?


244

ПРАКТИКУМ

І.ТЕСТИ

1. Домогосподарство – це:

а) сукупність грошових і не грошових доходів та

витрат населення;

б) сукупність осіб, які спільно проживають в одному

житловому приміщенні, забезпечують себе всім необхідним

для життя, ведуть спільне господарство, повністю або

частково об'єднують і витрачають кошти;

в) доходи населення від заробітної плати, продажу

власного капіталу, землі, продукції підсобних господарств,

відсотки на капітал, цінні папери тощо;

г) витрати населення на купівлю продуктів

харчування, непродовольчих товарів, оплату послуг.

2. Фінанси домогосподарств – це:

а) соціально-економічні грошові відносини, пов'язані з

формуванням і використанням централізованих та

децентралізованих фондів фінансових ресурсів;

б) соціально-економічні грошові відносини щодо

формування та використання доходів і видатків державних та

місцевих фінансів;

в) соціально-економічні грошові відносини, пов'язані

з формуванням і використанням фондів фінансових ресурсів

населення з метою задоволення особистих потреб громадян;

г) соціально-економічні грошові відносини з приводу

формування та використання позабюджетних цільових

фондів.

3. До сукупних доходів домогосподарств належать:

а) грошові доходи домогосподарств у вигляді оплати

праці, доходів від підприємницької діяльності та

самозайнятості;

б) усі грошові та негрошові доходи домогосподарств,

отримані незалежно від джерел їх надходження;

245

в) суми грошових і натуральних надходжень,

одержані членами домогосподарства.

4. До складу грошових доходів домогосподарств

входять:

а) грошові доходи домогосподарств у вигляді оплати

праці, доходів від підприємницької діяльності та

самозайнятості, доходів від власності та ін.;

б) усі грошові та негрошові доходи домогосподарств,

отримані незалежно від джерел їх надходження;

в) суми грошових та натуральних надходжень,

одержані членами домогосподарства.

5. Сукупні витрати домогосподарств включають:

а) витрати на купівлю продуктів харчування,

непродовольчих товарів, на оплату послуг, тощо;

б) усі грошові та натуральні витрати, здійснені

членами домогосподарства;

в) витрати на оплату послуг, пов'язані з веденням

особистого підсобного господарства, витрати на купівлю

нерухомості, придбання акцій, сертифікатів, валюти, приріст

вкладів до банківських установ, аліменти, податки, збори,

внески та ін.

6. До грошових витрат домогосподарств належать:

а) витрати на купівлю продуктів харчування та

непродовольчих товарів;

б) усі грошові та натуральні витрати, здійснені

членами домогосподарства;

в) витрати на оплату послуг і витрати, пов'язані з

веденням особистого підсобного господарства;

г) витрати на купівлю продуктів харчування,

непродовольчих товарів, на оплату послуг, витрати на

купівлю нерухомості, будівництво, придбання акцій,

сертифікатів, валюти, приріст вкладів до банківських

установ, аліменти, податки, збори, внески та ін.

7. Прожитковий мінімум – це:

246

а) вартість грошових і натуральних соціальних

допомог, субсидій, пенсій, стипендій, грошових допомог від

родичів та інших осіб;

б) вартість грошової допомоги та подарованих

домогосподарством родичам та іншим особам продуктів

харчування, отриманих з особистого підсобного

господарства;

в) вартісна величина достатнього для нормального

функціонування організму людини набору продуктів

харчування, а також мінімальної сукупності непродовольчих

товарів та мінімального набору послуг, необхідних для

задоволення основних соціальних і культурних потреб

особистості.

8. Які розрізняють фінанси домогосподарств за

соціальною значущістю:

а) фінанси життєзабезпечення, фінанси професійного

й соціального розвитку, фінанси поліпшення умов життя й

середовища перебування, фінанси соціальних пріоритетів;

б) фінанси одинаків, фінанси родин, домогосподарств

(часткових і повних), фінанси великих родин;

в) оплата найманої праці, доходи від особистого

підсобного господарства та промислів, доходи від надання

послуг, соціальні трансферти?

9. Фінанси домогосподарств за складом груп, у яких

формуються фінансові потоки, поділяються на:

а) фінанси життєзабезпечення, фінанси професійного

й соціального розвитку, фінанси поліпшення умов життя й

середовища перебування, фінанси соціальних пріоритетів;

б) фінанси одинаків, фінанси родин, домогосподарств

(часткових і повних), фінанси великих родин;

в) оплата найманої праці, доходи від особистого


послуг, соціальні трансферти.

247

10. Які фонди домогосподарств вирізняють за

цільовим призначенням і функціями:

а) незафіксовані, фізично обмежені та зафіксовані;

б) оплата найманої праці, доходи від особистого


послуг, соціальні трансферти;

в) фонди життєзабезпечення, фонди розвитку та

навчання, фонди відновлення, фонди поліпшення

середовища перебування; фонди формування й підтримки

іміджу; резервні фонди?



термін або поняття:

1. Потенційні ресурси домогосподарства, отримані в

конкретному періоді, незалежно від джерел їх надходження.

2. Соціально-економічні грошові відносини, пов'язані

з формуванням і використанням фондів фінансових ресурсів

з метою задоволення особистих потреб громадян.

3. Заощадження населення, мобілізацію та

розміщення яких здійснює банківська система, або

небанківські фінансово-кредитні установи.

4. Витрати на купівлю продуктів харчування,

алкогольних і тютюнових виробів, непродовольчих товарів,

на оплату послуг, витрати, пов'язані з веденням особистого

підсобного господарства, грошову допомогу родичам та

іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, будівництво,

придбання акцій, сертифікатів, валюти, приріст вкладів до

банківських установ, аліменти, податки (крім прибуткового),

збори, внески та ін.

5. Сукупність осіб, які спільно проживають в одному

житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе

усім необхідним для життя, ведуть спільне господарство,

повністю або частково об'єднують і витрачають кошти.

248

6. Вартісна величина набору продуктів харчування

достатнього для забезпечення нормального функціонування

організму людини, збереження його здоров'я, а також

мінімального набору непродовольчих товарів та

мінімального набору послуг, необхідних для задоволення

основних соціальних і культурних потреб особистості.

7. Частина грошових доходів населення, що

формується за рахунок вільних грошових коштів, які

утворюються внаслідок зменшення поточного особистого

споживання, і призначена для того, щоб забезпечити потреби

у майбутньому.

8. Суми грошових та натуральних надходжень,

одержані членами домогосподарства у вигляді оплати праці,

доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості,

доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів,

продажу акцій та інших цінних паперів, надходжень від

продажу нерухомості, особистого та домашнього майна,

худоби, продукції особистого підсобного господарства та

продуктів, соціальних допомог, субсидій, пенсій, стипендій,

грошових допомог від родичів та ін.

9. Заощадження, що зберігаються безпосередньо у

населення готівкою у національній та іноземній валютах,

зберігання коштів у вигляді коштовностей, дорогоцінних

металів, дорогих товарів тривалого користування тощо.

а) Домогосподарство;

б) фінанси домогосподарств;

в) доходи домогосподарств;

г) витрати домогосподарств;

д) сукупні ресурси домогосподарств;

е) прожитковий мінімум;

ж) заощадження;

з) організовані заощадження;

і) неорганізовані грошові заощадження.

249

ІІІ. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Економічна сутність і склад фінансів


2. Склад та класифікація доходів домогосподарств.

3. Склад і класифікація видатків домогосподарств.

4. Структура доходів та видатків домогосподарств в

Україні.


Завдання 1

Скласти бюджет домогосподарства, що складається

з 3 осіб та розподілити витрати на відносно постійні та

змінні, на основі таких даних:

– оплата праці – 8500 грн.;

– доходи від власності – 1700 грн.;

– стипендія – 720 грн.;

– доходи від продажу с/г продукції –550 грн.;

– доходи за цінними паперами – 670 грн.;

– утримання і експлуатація автомобіля – 1140 грн.;

– витрати на харчування – 5130 грн.;

– витрати на відпочинок та культуру – 630 грн.;

– оплата житлово-комунальних послуг – 850 грн.;

– медичне обслуговування – 340 грн.;

– сплата відсотків за кредит – 2165 грн.;

– придбання одягу, взуття, ін. товарів – 1100 грн.

Доходи Витрати

Відносно постійні Змінні

Профіцит / дефіцит

250

Поясніть, в якій ситуації може виникнути профіцит,

а в якій дефіцит бюджету домогосподарства.

Завдання 2

Співробітник виробничої компанії вирішив взяти

кредит для придбання автомобіля за 55000 грн. Банківські

умови кредитування передбачають надання позики на

п'ятирічний термін під 12,5% річних. Альтернативним

варіантом для позичальника є отримання необхідних

коштів в борг в кредитній спілці, за умови, що через 5

років необхідно повернути 100000 грн. Який варіант

позики особі доцільно обрати, за умови нарахування

відсотків за складним методом?

Завдання 3

Студентка на честь вступу до навчального закладу

отримала в подарунок від батьків дисконтну облігацію на

суму 25000 грн. За цим типом облігації жодні виплати

грошових коштів не здійснюються аж до настання строку

погашення. При цьому власниця помилково вважає, що

вже володіє сумою в 25000 грн. Якою є реальна теперішня

вартість облігації, якщо ставка дисконту становить 8%

річних (складні відсотки), а строк погашення настане не

раніше ніж через 5 років?

Завдання 4

Пенсіонерка має намір відкладати по 1000 грн. з

пенсії щорічно протягом наступних п'яти років. Яка сума

коштів накопичиться на її рахунку до кінця визначеного

періоду, якщо відсоткова ставка по депозиту становить

14,5% річних?

Завдання 5

Визначте, яку суму грошей потрібно розмістити на

рахунку накопичувального фонду, за яким нараховується

12% річних для того, щоб згодом отримувати виплати в

сумі по 5000 грн. в рік протягом наступних трьох років.

251

ТЕМА 9 ФІНАНСОВИЙ РИНОК

План:

9.1. Сутність та функції фінансового ринку.

9.2. Суб'єкти та об'єкти фінансового ринку.

9.3. Інструменти фінансового ринку.

9.4. Структура фінансового ринку.

9.5. Кредитний ринок та ринок цінних паперів.

Міні-лексикон: фінансовий ринок, гроші, товар,

ринок цінних паперів,емітент, інвестор, ринок позичкових

капіталів, кредитор, позичальник, валютний ринок,

страховий ринок, страховик, страхувальник,ринок

нерухомості, фінансові інститути, обліковий ринок,

міжбанківський ринок, акція, облігація, фондова біржа,

реєстратори.

9.1. Сутність та функції фінансового

ринку


ринок

економічний простір, на якому

формуються та функціонують обмінно -

перерозподільчі відносини, що пов'язані з

процесами купівлі-продажу фінансових

ресурсів та фінансових фондів, які

набувають відображення в цінних

паперах.


ринок

сукупність соціально-економічних

відносин у сфері трансформації

тимчасово вільних грошових коштів у

позичковий капітал через кредитно-

фінансові інститути на основі попиту та

пропозиції.

Рис. 9.1. Сутність фінансового ринку

252

Рис. 9.2. Взаємовідносини продавців та покупців на

фінансовому ринку

Рис. 9.3. Місце і роль фінансового ринку в системі

ринкових відносин

Ринок продуктів

Ринок ресурсів

Фінансовий ринок Домашні

домогосподар

ства

Фірми,


Гроші Товари

Заощадження

населення

Інвестиції


Товари Гроші

Товари Гроші

Гроші Товари

Продавець Покупець Фінансовий

ринок

Нагромадження Кредитні ресурси

Заощадження Інвестиції

Грошові кошти

253

Рис 9.4. Функції фінансового ринку

Ек

он

ом

ічн

а р

ол

ь

фін

ан

сов

ого р

ин

ку

полягає в здатності фінансового ринку

об'єднати дрібні, розрізнені грошові кошти

в інтересах усього суспільного

нагромадження

Фун

кц

ії ф

інан

сов

ого р

ин

ку

обслуговування товарного обігу за допомогою

кредиту

акумуляція грошових заощаджень та

нагромадження населення, підприємств, держави

трансформація грошових фондів безпосередньо у

позичковий капітал та використання його у

вигляді інвестицій для виробництва,

економічного розвитку галузей, регіонів країни

обслуговування держави та населення для

покриття державних та споживчих видатків

прискорення концентрації та централізації

капіталу, створення на цій основі потужних ФПГ

254

Рис. 9.5. Взаємозв'язок між державою і фінансовим

ринком

9.2.Суб'єкти та об'єкти фінансового ринку

Рис 9.6. Cуб'єкти фінансового ринку

Витрати на

національний

продукт

Плата за

ресурси


дохід

Інвестиції Заощадження

Ринок продуктів Витрати

на ресурси


Державний сектор


Фінансовий ринок Фір

ми

Дом

огосп

од

ар

ств

а

Субʹєкти фінансового

ринку

Фінансові

посередники

Юридичні

особи

Фізичні особи

255

Рис. 9.7 Класифікація фінансового ринку за формами та

функціями

Таблиця 9.1 – Учасники фінансового ринку

Види Суб’єкти Характеристика

На

ри

нку п

ози

чкови

х

кап

італ

ів

Кредитори

Надають позичку в тимчасове

користування під певний

процент. Основною функцією є

продаж грошових активів для

задоволення різноманітних

потреб позичальників у

фінансових ресурсах.

Кредиторами можуть

виступати: держава, комерційні

банки, небанківські кредитно-

фінансові установи

За формою:

- суб’єкти

господарювання;

- домашні


- держава;

- місцеві органи влади.

За функціями:

- емітенти;

- інвестори;

- інституційні

інвестори;

- фінансові

посередники;

- інститути

інфраструктури ринку

тощо.

СУБʹЄКТИ ФІНАНСОВОГО

РИНКУ

256

Продовження табл. 9.1 Позичаль-

ники

Отримують позики від

кредиторів під певні гарантії їх

повернення і за певну плату у

формі процента. Основними

позичальниками грошових

активів є: держава, комерційні

банки, підприємства, населення

На

ри

нку ц

інн

их п

апер

ів

Емітенти

Залучають необхідні фінансові

ресурси за рахунок випуску

цінних паперів. Виступають

виключно в ролі продавців

цінних паперів із зобов'язанням

виконувати всі вимоги, які

випливають із умов їх випуску.

Емітентами цінних паперів є

держава, а також різноманітні

юридичні особи, створені, як

правило у формі акціонерних

товариств.

Інвестори

Вкладають свої грошові кошти в

різноманітні види цінних паперів

з метою отримання доходу. Їх

класифікують за такими

ознаками: за статусом поділяють

на індивідуальні та

інституціональні; залежно від

мети інвестування на стратегічні

і портфельні; за належністю до

резидентів на національному

фінансовому ринку на

вітчизняних та іноземних.

257

Продовження табл. 9.1 Н

а вал

ютн

ом

у р

ин

ку

Продавці

валюти

Основними продавцями є:

держава, комерційні банки,

підприємства, які проводять

зовнішньоекономічну

діяльність, фізичні особи.

Покупці

валюти

Основними покупцями є ті самі

суб'єкти, що їх продають.

На

страх

ово

му р

ин

ку Страховики

Реалізують різні види страхових

послуг. Основною функцією є

здійснення всіх видів і форм

страхування шляхом взяття на

себе за певну плату

різноманітних видів ризиків із

зобов’язанням відшкодувати

суб’єкту страхування збитки у

разі настанні страхового

випадку. Основними

страховиками є: страхові фірми

і компанії відкритого типу,

кептивні страхові компанії і

фірми, компанії

перестрахування ризику.

Страхуваль-

ники

Купують страхові послуги у

страхових компаній та фірм з

метою мінімізації своїх

фінансових втрат у разі

настання страхової події.

Страхувальниками є як

юридичні, так і фізичні особи.

258

Продовження табл. 9.1 Н

а ри

нку з

олота

Продавці

дорогоці-

нних металів

та каміння

Виступають: держава,

комерційні банки, юридичні і

фізичні особи.

Покупці

дорогоцінних

металів та

каміння

Виступають ті самі суб’єкти, що

і продавці (за вірогідного

нормативно-правового

регулювання їх складу).

На

ри

нку н

ерухом

ост

і

Продавці

нерухомості

На первинному ринку є окремі

будівельні фірми та

муніципальна влада, на

вторинному – ріелторські

фірми, приватні особи, що

прагнуть покращити своє

житлове або матеріальне

становище, особи, що

емігрують та ін.

Покупці


Ріелторські фірми, юридичні та

фізичні особи.

259

Інфраструктура фінансового ринку

(Система інститутів, які функціонують на фінансовому

ринку)

Рис. 9.8. Інфраструктура фінансового ринку

Фінансові

інститути

посередники, що забезпечують

зустріч позичальника та кредитора

на фінансовому ринку,

забезпечують трансформацію

тимчасово вільних грошових

коштів у позичковий капітал,

скорочують витрати обігу для

інвесторів та позичальників, беруть

на себе фінансові ризики,

підвищують ефективність

фінансових угод.

Рис. 9.9. Поняття фінансових інститутів

Склад: - професійні учасники (торговці цінними паперами та

іншими інструментами фінансового ринку);

- організатори торгівлі (фондові біржі та позабіржові

фондові та позабіржові фондові торговельні системи);

- посередники в торговельних угодах(брокери та дилери);

- посередницькі фінансові інститути ( комерційні банки,

небанківські депозитні установи, кредитні асоціації,

спілки, ощадні інститути, страхові компанії, пенсійні

фонди,і інвестиційні компанії, інвестиційні фонди,

ломбарди, лізингові ті факторингові компанії);

- реєстратори та зберігачі цінних паперів;

- депозитарії, клірингові депозитарії;

- розрахунково-клірингові банк;

- інформаційно-аналітичні інститути.

260

Рис 9.10. Класифікація посередників на фінансовому ринку

9.3. Інструменти фінансового ринку

Рис 9.11. Поняття фінансових інструментів

Фінансові

інструменти

Це різноманітні фінансові документи,

які обертаються на ринку, мають

грошову вартість і за допомогою яких

здійснюються операції на

фінансовому ринку

Фінансово-кредитні інститути

Емісійні

банки (НБУ)

Спеціальні кредитні

установи

Комерційні

банки

Спеціалізовані банки

Спеціалізовані

небанківські установи

Інвестиційні банки

Іпотечні банки

Ощадні банки

Зовнішньоторгові

банки

Інші спеціалізовані

банки

Пенсійні фонди

Страхові компанії

Ломбарди

Кредитні спілки

Фінансові фонди

Інвестиційні компанії

261

Рис 9.12. Класифікація інструментів за окремими видами

фінансових ринків

гроші, розрахункові

документи, цінні папери, які

обертаються на цих ринках

різноманітні цінні папери, що

обертаються на цьому ринку

іноземна валюта, розрахункові

валютні документи, окремі

види цінних паперів

страхові послуги, пропоновані

на продаж, розрахункові

документи, види ЦП

названі цінні метали та камені,

які купують з метою

формування фінансових

резервів, розрахункові

документи і ЦП

цінні папери та документи, що

засвідчують право власності

на той чи інший вид


ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ


грошового ринку

та ринку

позичкових

капіталів Інструменти ринку

цінних паперів


валютного ринку


страхового ринку

Інструменти ринку

золота та

дорогоцінного

каміння

Інструменти ринку


262

Таблиця 9.2 – Класифікація інструментів фінансового

ринку

Критерії

класифікації Види фінансових інструментів

За термінами

обігу

Короткострокові фінансові

інструменти (з періодом обігу до

одного року). Обслуговують операції

на ринку грошей.

Довгострокові фінансові інструменти

(з періодом обігу більше одного року).

Обслуговують операції на ринку

капіталу.



зобов'язань

Інструменти без наступних

фінансових зобов'язань. Є предметом

самої фінансової операції, і при їх

передачі покупцю не несуть

додаткових фінансових зобов'язань з

боку продавця.

Боргові фінансові інструменти -

зобов'язують боржника погасити в

передбачені терміни їхню номінальну

вартість і сплатити додаткову

винагороду у формі процента.

пайові фінансові інструменти –

підтверджують право їх власника на

частку і на отримання відповідного

доходу.


пріоритетної

значимості

Первинні фінансові інструменти –

цінні папери, які характеризуються їх

випуском в обіг первинним емітентом

і підтверджують прямі майнові права

або відносини кредиту.

263


Вторинні фінансові інструменти, або

деривативи – виключно цінні папери,

що підтверджують право або

зобов'язання їх власника купити або

продати первинні цінні папери, які

обертаються, валюту, товари або

нематеріальні активи на попередньо

визначених умовах у майбутньому

періоді.

За

гарантованістю

рівня

дохідності

Фінансові інструменти з

невизначеним доходом – рівень

дохідності може змінюватися залежно

від фінансового стану емітента або зі

зміною кон'юнктури фінансового

ринку.

Фінансові інструменти з фіксованим

доходом – з гарантованим рівнем

дохідності при їх погашенні.

За рівнем

ризику

Безризикові фінансові інструменти –

державні короткострокові цінні

папери, короткострокові депозитні

сертифікати найбільш надійних

банків, «тверда» іноземна валюта,

золото та ін. цінні метали, придбані на

короткий період.

Фінансові інструменти з низьким

рівнем ризику – короткострокові

боргові фінансові інструменти, що

обслуговують ринок грошей.

264


За рівнем

ризику

Фінансові інструменти з помірним

рівнем ризику – рівень ризику

приблизно середньоринковий.

Фінансові інструменти з високим

рівнем ризику – рівень ризику суттєво

перевищую середньоринковий.

Фінансові інструменти з дуже

високим рівнем ризику

(«спекулятивні») – використовуються

для найбільш ризикованих

спекулятивних операцій на

фінансовому ринку. Прикладом таких

високоризикованих фінансових

інструментів є акції "венчурних"

(ризикових) підприємств; облігації з

високим рівнем відсотка, емітовані

підприємством з кризовим

фінансовим станом; опціонні та

ф'ючерсні контракти тощо.

Наведена класифікація відображає поділ фінансових

інструментів лише за найбільш суттєвими загальними

ознаками.

Кожна з розглянутих груп фінансових інструментів,

у свою чергу, класифікується за окремими специфічними

ознаками, які відображають особливості їх випуску, обігу і

погашення.

265

9.4.Структура фінансового ринку

Рис 9.13. Структуризація фінансового ринку

Банківська

система


небанківські

фінансово-

кредитні

інститути

За ч

асо

вою

озн

акою

За

інст

ит

у-

цій

но

ю о

знакою

Фінансово-

кредитні

інститути

(фінансові

посередники)

Первинний

Вторинний

Позабіржовий

(«вуличний») Біржовий

Ринок ЦП

(фондовий ринок)

Валютний

Ринок ЦП

Фінансовий ринок

Міжбанківський

Обліковий

Ринок грошей

Короткострокових

кредитно-

депозитних

операцій (до 1року)

Ринок середньо- та

довгострокових


капіталів

Ринок капіталів

(кредитний ринок)

266

Таблиця 9.3 – Структура ринку капіталів

Ринок цінних

паперів

Частина ринку позичкових капіталів,

де здійснюються емісія та купівля-

продаж цінних паперів, формується

ціна на них,урівноважується попит і

пропозиція.

Ринок середньо- та

довгострокових

банківських

кредитів

Частина ринку позичкових капіталів,

де купуються грошові кошти

(кредитні ресурси) на тривалий строк

(більше 1 року).

Рис. 9.14. Структура фінансового ринку

Ринок корпоративних ЦП

Ринок державних та муніципальних ЦП

Ринок похідних інструментів

(деривативів)

Ринок добровільного особистого та

майнового страхування; страхування

відповідальності; ринок обов'язкового

страхування; ринок ануїтету

Ринок

цінних

паперів

Ринки золота, срібла, платини,

дорогоцінного каміння

Ринок житла; земельних ділянок під

будівництво; ринок нерухомості для

ведення підприємницької діяльності;

нежитлових приміщень; природних

комплексів для експлуатації

Ринок


Ринок золота

Страховий

ринок

267

Рис. 9.15. Сегментація фінансового ринку за групами та

видами фінансових активів

Ринок короткострокових депозитно-

кредитних інструментів

Ринок короткострокового

міжбанківського кредиту

Ринок грошових сурогатів (обліковий

ринок)

Ринок форвардних, ф'ючерсних,

опціонних операцій, операцій «своп» і

«спот»

Ринок трансфертних операцій (касових

та розрахункових)

Ринок певних валют

ФІНАНСОВИЙ РИНОК

За основною групою

фін. активів

За видами фін. активів

Грошовий

ринок

Валютний

ринок

Ринок

капіталів

Ринок середньо- та довгострокових

фінансових інструментів

Ринок середньо- та довгострокового

банківського та міжбанківського

кредиту

Ринок інструментів інвестицій

268

9.5. Кредитний ринок та ринок цінних

паперів

Таблиця 9.4 – Сегменти фінансового ринку

Сегменти фінансового ринку

Банківський

сектор

Дворівнева банківська система: НБУ та

комерційні банки

Небанківський

сектор

Спеціалізовані небанківські фінансово-


Страховий

сектор

Страхові компанії, пенсійні фонди та ін..

Таблиця 9.5 – Ринок ЦП структурується за ознаками

Стадіями

торгівлі

первинний ринок – первинний випуск ЦП в

обіг, який здійснюється на основі оголошення

про емісію; торгівля ведеться між емітентами з

одного боку та інвесторами і фінансовими

посередниками – з другого

вторинний ринок – характеризується

операціями перепродажу раніше випущених

ЦП, які здійснюються між окремими

інвесторами, інвесторами і фінансовими

посередниками та між фінансовими

посередниками

Місцем

торгівлі

біржовий ринок – включає угоди, які

укладаються на фондовій біржі, й охоплює

насамперед вторинний ринок, хоча інколи і

первинне розміщення ЦП може здійснюватись

через фондову біржу

позабіржовий ринок – охоплює угоди, які

укладаються і здійснюються поза біржею; він

пов'язаний насамперед з первинним ринком,

однак позабіржові операції можуть

здійснюватись і на вторинному ринку.

269

Таблиця 9.6 – Функції фондової біржі

Посередницька

Фондова біржа створює достатні й

усебічні умови для торгівлі цінними

паперами емітентам, інвесторам та

фінансовим посередникам. Торговельні

угоди на біржі укладають брокери.

Індикативна Полягає в оцінці вартості й

привабливості цінних паперів.

Регулятивна

Виражається в організації торгівлі

цінними паперами. Встановлює вимоги

до емітентів, які виставляють свої цінні

папери на біржові торги, правила

укладання і виконання угод, механізм

контролю за діяльністю суб'єктів

біржової торгівлі.

Отже, фінансовий ринок є складовою сферою

фінансової системи держави. Він може успішно

функціонувати лише в умовах збалансованої ринкової

економіки, коли преважна частина фінансових ресурсів

мобілізується суб'єктами підприємницької діяльності на

засадах їх купівлі-продажу.

За допомогою фінансового ринку, як правило,

мобілізуються і використовуються тимчасово вільні

фінансові ресурси або ресурси, що мали обумовлене

раніше цільове призначення.

270

1. Дайте визначення терміну «фінансовий ринок».

Яку роль він відіграє?

2. Які функції виконує фінансовий ринок?

3. Охарактеризуйте структуру фінансового ринку.

4. З'ясуйте хто є суб'єктами й об'єктами

фінансового ринку. Дайте їх класифікацію.

5. Що являє собою ринок грошей?

6. Що входить до ринку капіталів?

7. Яка основна роль емітентів та інвесторів на

фінансовому ринку?

8. Як функціонує кредитний ринок?

9. У чому полягає структуризація фінансового

ринку? За якими критеріями вона здійснюється?

10. Проаналізуйте роль та основні функції

фондової біржі.


271

ПРАКТИКУМ


Проаналізуйте термін "фінансовий ринок",



а) фінансовий ринок – це сукупність ринкових

фінансовій інститутів, що скеровують потік коштів від

власників заощаджень до позичальників (Загородній А.П.,

Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 2-ге

вид., випр. та доп. – Л.: Центр Європи, 1997. – 576 с.);

б) фінансовий ринок – це сукупність економічних

відносин, пов'язаних із розподілом фінансових ресурсів,

купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і

цінних паперів (Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К.:

Центр навч. літ., 2004. – 312с.);

в) фінансовий ринок – це сукупність обмінно-

перерозподільчих відносин, пов'язаних із процесом купівлі-

продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення

виробничої та фінансової діяльності (Опарін В.М. Фінанси:

Навч. посіб. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2001. –

240с.);

г) фінансовий ринок – форма організації руху

грошових коштів у народному господарстві, що функціонує

як у вигляді ринку цінних паперів, так і ринку судних

капіталів (Финансы: Учебник / Под. ред. В.М. Родиновой. –

М.: Финансы и статистика, 1993. – 400 с.).



термін або поняття:

1. Акція, дивіденд якої фіксується у вигляді твердого

відсотка, виплачуваного в першочерговому порядку,

незалежно від обсягу прибутку компанії.

272

2. Цінні папери, згруповані для обліку за їх типами і

призначенням.

3. Бланк цінного папера, що видається його власнику

і містить визначені законодавством реквізити та назву виду

цінного папера та засвідчує право власності на нього.

4. Право покупки або продажу цінних паперів за

фіксованою ціною протягом установленого терміну.

5. Цінний папір, що приносить дохід у формі

відсотка.

6. Частина прибутку акціонерного товариства, яка

щорічно розподіляється між акціонерами після сплати

податків, відрахувань на розширення виробництва,

поповнення резервів та ін.

7. Визначення ринкового курсу цінного папера.

8. Грошовий документ, що свідчить про надання

позики або придбання власником права на частину майна.

9. Акція з нефіксованим дивідендом, величина якого

визначається загальними зборами акціонерів після сплати

фіксованого відсотка власникам привілейованих акцій.

10. Цінний папір, що засвідчує участь у статутному

капіталі акціонерного товариства.

11. Юридичні та фізичні особи (у випадках,

передбачених законом), які від власного імені випускають

цінні папери з метою залучення фінансових ресурсів для

свого розвитку і. зобов'язуються виконувати обов'язки, що

випливають з умов їх випуску.

12. Фізичні, юридичні особи та інституційні

інвестори, які мають вільні грошові кошти, потрібні для

інвестування з метою збільшення ринкової вартості цінних

паперів.

13. Сфера, в якій виникають відносини власності,

здійснюється вільний обіг цінних паперів між різними

секторами економіки, формуються фінансові джерела

економічного зростання, концентруються і розподіляються

273

інвестиційні ресурси, створюються умови для доброзичливої

конкуренції й обмеження монополізму.

14. Письмове абстрактне й безспірне зобов'язання

позичальника сплатити після настання терміну визначену

суму грошей власникові векселя.

15. Процес залучення коштів у грошовій формі на

умовах повернення, платності й строковості.

а) Цінний папір;

б) акція;

в) акція звичайна;

г) акція привілейована;

д) облігація;

е) портфель цінних паперів;

ж) сертифікат;

з) дивіденд;

и) котирування;

к) опціон;

л) ринок кредитних ресурсів;

м) фондовий ринок;

н) емітенти цінних паперів;

о) інвестори;

п) вексель;

ІІІ. ТЕСТИ



1. Який із перелічених цінних паперів не гарантує

власникові повернення номіналу:

а) облігація;

б) вексель;

в) акція;

г) ощадний казначейський сертифікат?

2. Який із цінних паперів не є борговим зобов'язанням:

а) облігація;

274

б) казначейське зобов'язання держави;

в) акція;

г) вексель?

3. Фіктивний капітал – це:

а) вартість капіталу в цінних паперах;

б) різниця між реальною та номінальною вартістю

акції;

в) тіньовий капітал;

г) паперовий двійник реального капіталу.

4. У чому полягає сутність поняття "опціон":

а) боргове зобов'язання;

б) частковий цінний папір;

в) розписка;

г) право на купівлю або продаж за обговореною

ціною у встановлений термін?

5. Хто несе відповідальність за виконання векселя, на

якому є кілька гарантованих підписів:

а) власник першого підпису;

б) власник останнього підпису;

в) на вибір векселедержателя кожен з тих, хто

підписав;

г) усі відповіді правильні?

6. Яка акція дає її власнику право на участь у

керуванні:

а) акція трудового колективу;

б) акція акціонерного товариства;

в) акція підприємства;

г) привілейована?

7. Які акції гарантують виплату дивідендів у

заздалегідь визначеному обсязі, незалежно від суми

отриманого прибутку:

а) іменні;

б) звичайні;

в) привілейовані;

275

г) акції трудових колективів?

8. Який цінний папір сприяв появі вислову "стригти

купони":

а) короткострокові облігації;

б) депозитні сертифікати;

в) ваучери;

г) довгострокові казначейські зобов'язання держави?

9. За економічною сутністю цінні папери

поділяються на:

а) пайові;

б) боргові;

в) фондові;

г) комерційні;

д) ринкові.

10. Як називаються цінні папери, призначені для

обслуговування кредитних відносин:

а) пайові;

б) боргові;

в) ринкові;

г) похідні;

д) фондові?

11. Якщо інвестор є першим і останнім

власником цінних паперів, то такі цінні папери

називаються:

а) пайовими;

б) борговими;

в) фондовими;

г) ринковими;

д) неринковими.

12. Цінними паперами з фіксованим платежем є:

а) облігації;

б) звичайні акції;

в) привілейовані акції;

г) опціони.

276

13. За формою фінансових ресурсів фінансовий

ринок поділяється на:

а) ринок грошей і капіталів;

б) валютний;

в) грошовий і товарний;

г) банківський і не банківський.

14. Інструментами грошового ринку є:

а) акції;

б) ф'ючерси й опціони;

в) казначейські векселі та короткострокові

комерційні векселі;

г) державні облігації зовнішньої державної

позики.

15. Обов'язковим суб'єктом валютного ринку є:

а) держава;

б) посередники;

в) банківські установи;

г) підприємницькі структури.




1. Привілейована акція не дає права голосу, її власник

не бере участі в керуванні компанією.

2. Цінний папір – це безвідкличне свідчення

емітента про те, що він узяв на себе зобов'язання перед

інвестором.

3. Емітент має право в однобічному порядку без

згоди інвестора відкликати цінний папір.

4. Інвестор не зобов'язаний підтверджувати будь-

якими іншими документами свої права, що випливають з

факту володіння цінним папером.

5. Боргові цінні папери засвідчують відносини або

співволодіння пайової участі у процесі формування

277

статутного капіталу та розподілу прибутку.

6. Залежно від мети випуску цінні папери

поділяються на фондові й комерційні.

7. Вексель має обов'язкові реквізити, серед яких

вирізняють вексельну мітку.

8. Максимальний термін дії опціону становить дев'ять

місяців.

9. Дивіденди з акцій, що перебувають на балансі

акціонерного товариства, не виплачуються.

10. Привілейовані акції можуть випускатися на суму,

що становить 15 % статутного капіталу.

11. Акціонерне товариство може випускати акції для

покриття збитків, пов'язаних із його господарською

діяльністю.

12. Акціонерне товариство може випускати облігації

на повну суму статутного капіталу.

13. Власник опціону має за ним зобов'язання.

14. Облігації на пред'явника дають їх власникові

право на участь у керуванні підприємством.

15. Форвардний контракт може бути ліквідований в

однобічному порядку.


1. Суть, передумови виникнення та функції

фінансового ринку.

2. Механізм функціонування фінансового ринку.

3. Види цінних паперів та їх характеристика.

4. Призначення та основні функції фондової біржі.

5. Види операцій на фондовій біржі.


Завдання 1

ПАТ "Коден" володіє вільним капіталом в розмірі

50000 грн. і бажає покласти цю суму на депозит на 2 роки.

278

Комерційний банк "Аваль" пропонує такий варіант: 17%

річних, відсоткова ставка проста, КБ "Приватбанк"

пропонує 15% річних, відсотки складні. Який варіант

краще?

Завдання 2

Фірма має намір через 3 роки купити обладнання

вартістю 47 тис. грн. Яку суму необхідно внести на

депозитний рахунок під 24% річних, щоб отримати

необхідну суму через 3 роки. Чи зміниться розмір

початкового внеску, якщо процент буде нараховуватись

складний?

Завдання 3

На рахунку в банку 50000 грн., депозитна ставка

банку 12,5% річних. Пропонується ввійти всім капіталом в

спільне підприємство. При цьому прогнозується подвоєння

капіталу через 5 років. Оцінити привабливість пропозиції.

Завдання 4

У компанії "X" є вільні кошти обсягом 100 тис. грн.

Два банки пропонують депозитне обслуговування, перший

з них залучає кошти на 2 роки під 32% річних із сплатою

відсотків поквартально, другий пропонує 3-й річний

депозит під 40% річних із сплатою відсотків, один раз на

рік. Який варіант вкладання коштів вигідніший?

Завдання 5

Клієнт має 5000 грн. Визначити найкращий спосіб

вкладання коштів, якщо КБ "Надра" нараховує 20% річних

щорічно, КБ "Аваль" 15% річних раз у квартал, КБ

"Петрокомерц"14 % річних раз у чотири місяці, АБ "Мрія"

– 10% річних щомісячно (у всіх випадках нараховується

складні відсотки).

279

Завдання 6

Загальними зборами акціонерів ПАТ "Калина" було

прийнято рішення про грошову виплату дивідендів. Емісія

акції даного товариства складає 200 тис. шт. акцій по 1,5

грн. кожна, в т.ч. 20 тис. шт. акцій привілейовані, по яких

норма дивідендів 20%. Сума прибутку до сплати податку

на прибуток 250 тис. грн. На дивіденди передбачено 40%

чистого прибутку. Якою є норма дивідендів по простим

акціям.

Завдання 7

Вексель виданий на суму 130000 грн. із строком

оплати через 27 днів. Власник векселя облікував його в

банку по ставці 20%. Визначити дохід банківської

установи і суму, яку власник отримав по векселю.

Завдання 8

Інвестор придбав за номіналом нову 10-відсоткову

облігацію вартістю 5500 грн. за рівня позикового відсотка

10%. На момент перепродажу облігації рівень позикового

відсотка збільшився до 13%.

Обчисліть курс облігації на момент перепродажу за

умови, що до її погашення залишилося два роки.

Розрахуйте загальний дохід другого покупця, коли настане

термін погашення облігації.

Завдання 9

Вклад у 35 тис. грн. покладений на депозитний

рахунок у банку на чотири роки під 25% річних (за умови

нарахування складних відсотків). Банк нараховує відсотки

щоквартально. Визначте: 1) майбутню вартість вкладу; 2)

річну ефективну ставку складних відсотків; 3) вартість

вкладу в кінці кожного року.

280

ТЕМА 10 МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ

План:

10.1. Сутність та функції міжнародних фінансів.

10.2. Міжнародна фінансова політика.

10.3. Міжнародний фінансовий ринок та його

структура.

10.4. Фінанси міжнародних організацій та

інституцій.

Міні-лексикон: фінансовий кредит, МВФ, МБРР, МАР,

МФК, БАГІ, МЦУІС, БМР, Група Всесвітнього банку,

синдиковані кредити, комерційний кредит, проектне

фінансування, міжнародна довгострокова фінансова політика,

міжнародна поточна фінансова політика, міжнародні фінанси,

валютний ринок.

10.1. Сутність та функції міжнародних

фінансів

Міжнародні

фінанси

сукупність відносин зі створення грошових

коштів, необхідних для здійснення

зовнішньоекономічної діяльності державами,

фірмами, іншими юр. та фіз. особами.

Рис.10.1. Суб’єкти міжнародних фінансових відносин

Суб'єкти

міжнародних фін.

відносин

Уряди

Підприємства Фірми

Банки

Установи Фізичні особи

281

Таблиця 10.1 – Функції міжнародних фінансів

Розподільча

функція

Полягає в тому , що через механізм

міжнародних фінансів здійснюється

грошовий розподіл і перерозподіл світового

продукту. Такий розподіл і перерозподіл не

є хаотичним, а визначається об’єктивними

закономірностями: капітал рухається в

пошуках найбільшої норми прибутку;

важливим чинником є ризик, пов’язані з

отриманням прибутку; рух капіталів також

відображає дію закону пропорційного

розвитку.

Контрольна

функція

Базується на тому, що міжнародні

фінанси відображають рух суспільного

продукту в грошовій, тобто в універсальній

формі. Це дає можливість здійснювати в

будь – який час, на будь – якому етапі облік

та аналіз руху світового суспільного

продукту в грошовій формі.

Рис.10.2. Рух грошових потоків у світовому господарстві

Рух грошових потоків у світовому господарстві

здійснюється за такими напрямами:

Взаємовідносини між господарюючими суб’єктами

різних країн;

Взаємовідносини держави з урядами інших країн та

міжнародними організаціями;

Взаємовідносини держави та суб’єктів світових

господарських зв’язків з міжнародними фінансовими

інституціями.

282

10.2. Міжнародна фінансова політика

Передумовами успішної міжнародної фінансової

політики є:

Належить рівень економічних знань і прогресивні

погляди осіб, які приймають рішення з міжнародних

фінансів і впроваджують їх в життя;

Оперативний та гнучкий механізм розробки, прийняття

та використання фінансової політики;

Стабільний та сприятливий характер міжнародних

економічних відносин;

Стабільний та передбачуваний стан внутрішньої

фінансово – економічної політики.

Рис 10.3. Передумови міжнародної фінансової політики

Міжнародна

фінансова

політика

Представлена сукупністю

заходів і рекомендацій держави в

галузі міжнародних фінансів.

Юридично вона оформлюється в

нормах і принципах міжнародного

фінансового права.

283

Рис. 10.4. Форми міжнародної фінансової політики

У міру зростання кризових явищ спостерігається

посилення державного регулювання у всіх формах.

Міжнародна фінансова політика за характером

заходів і рекомендацій, а також їх наслідків поділяється

на довгострокову (структурну) та поточну.

Форми реалізації міжнародної


Планування та

укладання

міжнародних

договорів

Видання

нормативних

актів

Оперативне

керівництво та

контроль з боку

компетентних

державних органів

284

Рис.10.5. Види міжнародної фінансової політики

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА

Довгострокова політика передбачає структурні

зміни міжнародного

фінансового механізму.

Тобто суттєві зміни у:

системі міжнародних

розрахунків; режимі

валютних паритетів і

курсів; ролі золота в

міжнародних відносинах;

наборі резервних валют;


розрахункових і

платіжних засобах;

завдання міжнародних і

регіональних фінансових

організацій; методах

сальдування та

вирівнювання платіжних

балансів; перегляді

пріоритетів податкової та

кредитної політики

Поточна політика - це

щоденне оперативне


кон’юнктури валютних

ринків і ринків капіталу,

міжнародної

інвестиційної діяльності,

податків. Здійснюється

таке регулювання з метою

підтримки рівноваги

платіжного балансу та

забезпечення стабільності

й чіткого функціонування

національної, світової та

регіональних валютних

систем. Складовими

поточної міжнародної

фінансової політики є

валютна політика, яка

включає дисконтну та

девізну політику, валютні

інвестиції, девальвацію та

ревальвацію національної

валюти

285

10.3. Міжнародний фінансовий ринок та

його структура

Таблиця 10.2 – Структура фінансового ринку

Світовий

валютний

ринок

Обслуговує рух грошових потоків,

опосередковуючи міжкраїнний рух

товарів, послуг, перерозподіл капіталів.

Рух валютних і фінансових ресурсів

здійснюється через: валютні операції;

валютне – кредитне і розрахункове

обслуговування покупки і продажу

товарів і послуг; зарубіжні

інвестиції;операції з цінними паперами;

перерозподіл національних доходів у

вигляді допомоги країнам, що

розвиваються, і внесків у міжнародні

організації.


валютний

ринок

Забезпечує рух грошових потоків

усередині країни і обслуговують зв'язок

зі світовими валютними центрами.

Ступінь залучення національних ринків

в операції світового валютного ринку

залежить від ступеня інтегрованості

економіки країни в світове

господарство, від стану її

Валютний

фінансовий

ринок

це сфера економічних відносин, що

виявляються за здійснення операцій

з купівлі – продажу іноземної

валюти і цінних паперів в іноземній

валюті, а також операцій з

інвестування валютного капіталу.

286


валютно – кредитної системи і системи

оподаткування, рівня валютного

контролю і валютного регулювання,

стабільності політичної системи країни і,

нарешті, від зручного її географічного

положення.

Регіональні

валютні

ринки

Європейська валютна система, що

виникла на основі регіональної

економічної інтеграції країни Західної

Європи.

Світові валютні ринки характеризуються такими

основними особливостями:

інтернаціоналізація валютних ринків на базі

інтернаціоналізації господарських зв’язків,широкого

використання електронних засобів зв’язку і здійснення

операцій і розрахунків за ними;

операції здійснюються безперервно протягом доби

поперемінно в усіх частинах світу;

техніка валютних операцій уніфікована,розрахунки

здійснюються за кореспондентськими рахунками банків;

широкий розвиток валютних операцій з метою

страхування валютних і кредитних ризиків. При цьому

валютні операції, замінюються терміновими й іншими

валютними операціями, які враховуються на

позабалансових статтях;

287

спекулятивні та арбітражні операції набагато

перевершують валютні операції, пов’язані з комерційними

операціями, число їх учасників різко зросло і включає не

тільки банки і ТНК, але й інших юридичних і навіть

фізичних осіб;

нестабільність валют, курс яких, подібно своєрідному

біржовому товару, має часто свої тенденції, не залежні від

своїх фундаментальних економічних чинників.

Рис. 10.6. Особливості світових валютних ринків

Своєчасне здійснення міжнародних розрахунків;

Регулювання валютних курсів;

Диверсифікацію валютних резервів;

Страхування валютних ризиків;

Отримання прибутку учасників валютного ринку у вигляді

різниці курсів валют;

Проведення валютної політики, спрямованої на державне

регулювання національної економіки, і узгодженої

політики в рамках світового господарства.

Рис 10.7. Забезпечення валютних ринків

Валютні ринки забезпечують:

288

УЧАСНИКАМИ ВАЛЮТНИХ РИНКІВ Є:

банки;

валютні біржі;

брокерські фірми;

зовнішньоторговельні і виробничі компанії;

міжнародні валютно – кредитні і фінансові організації.

Рис. 10.8. Учасники валютних ринків

Проектне


Нова форма кредитування країн, що

розвиваються, яка передбачає

спільне фінансування кількома

кредитними установами великих,

переважно інфраструктурних

проектів.

Міжнародний

кредит

Рух позичкового капіталу,

пов'язаний з наданням валютних і

товарних активів одними

суб’єктами світової системи

господарства іншим на умовах

платності, строковості, повернення.

289

Рис. 10.9. Експортні кредити

Рис. 10.10. Міжнародні кредити

Надаються на

строк більше

п'яти років і


ся для


експорту

інвестиційних

товарів та

великих

проектів

Надаються на

строк від одного

до п'яти років і

використовуються

для кредитування

машин та

обладнання

короткострокові середньострокові довгострокові

ЕКСПОРТНІ КРЕДИТИ

Надаються і


ся в межах

одного року для


експорту

споживчих

товарів та

сировини

МІЖНАРОДНІ КРЕДИТИ

Фінансовий кредит Комерційний кредит

Грошовий кредит,

наданий банками на

умовах повернення,

терміновості, платності і

забезпеченості

Кредит як різновид

розрахунків, тобто

розрахунків із

розстрочкою платежів

290

Рис.10.11. Пропорційний спосіб нарахування відсотків

10.4.Фінанси міжнародних організацій та

інституцій


валютний фонд

(МВФ)

Міжурядова організація, призначена

для регулювання валютно-кредитних

відносин між державами-членами і

надання їм фінансової допомоги при

валютних утрудненнях, що

викликаються дефіцитом

платіжного балансу, шляхом надання

коротко- і середньострокових

кредитів в іноземній валюті.

Синдиковані

кредити

Кредити, надані двома і більше

кредиторами, тобто синдикатами

банків одному позичальникові

Розмір відсотка залежить від:

Розміру кредиту, його тривалості, типу валюти, ризику

неплатежу і виду забезпечення.

Зокрема, чим триваліше термін кредиту, тим, звичайно,

вище ставка річного відсотка.

Полягає в підрахуванні загальної суми відсотків з

кредиту і її події на число платежів. При такому способі

відсотки виплачуються рівними внесками.

Пропорційний (змішаний) спосіб нарахування

відсотків

291

Рис.10.12. Офіційні органи, з якими здійснює кредитні

операції

Рис.10.13. Кредит МВФ

Таблиця 10.3 – Група Всесвітнього банку

Організація Характеристика

Міжнародний банк

реконструкції і

розвитку (МБРР)


реконструкції і розвитку, широко

відомий, як Всесвітній банк, є

основою кредитної установи групи.

Він є найбільш великим кредитором

проектів розвитку в країнах, що

розвиваються, з середнім рівнем

доходів на душу населення більше

$ 1,445.

МВФ здійснює кредитні операції лише з офіційними

органами

стабілізаційні

фонди

казначейства

центральні

банки

Кредити МВФ

На підтримку

структурної

перебудови

економіки

На покриття

дефіциту

платіжного

балансу

292



асоціація розвитку

(МАР)

Міжнародна асоціація

розвитку, створена в 1960 році, надає

допомогу найбіднішим країнам, які

не можуть собі дозволити брати

позики МБРР.


фінансова

корпорація (МФК)

Міжнародна фінансова

корпорація була створена в 1956 році

для стимулювання роботи

приватного сектора в країнах, що

розвивалися. Вона здійснює це

шляхом фінансування проектів

приватного сектора, надаючи

допомогу компаніям світу, що

розвиваються, в мобілізації фінансів

на міжнародних фінансових ринках,

консультуючи і сприяючи

підприємствам і місцевим органам

самоврядування.

Багатостороннє

агентство з

гарантування

інвестицій (БАГІ)

Створене в 1988 році для

надання допомоги країнам, що

розвивалися, в залученні іноземних

інвестицій через надання інвесторам

гарантій від політичних ризиків. До

цих ризиків належать експропріація,

військові дії, цивільні безлади,

порушення умов контракту і

переклади валют. Типовий страховий

поліс БАГІ гарантує інвестиції

протягом 15 років і може бути

продовжений до 20 років, при цьому

на сьогодні гранична сума, що

гарантується за одним проектом,

293



агентство з

гарантування

інвестицій (БАГІ)

складає $ 50 млн. БАГІ також

консультує країни, що розвиваються,

з питань, пов'язаних зі шляхами

залучення іноземних інвестицій.

Сьогодні серед членів БАГІ 151

країна.


центр

урегулювання

інвестиційних

суперечок

(МЦУІС)

Створений в 1966 році,

стимулює потік інвестицій завдяки

забезпеченню умов для проведення

примирливих і арбітражних

переговорів між урядами й

іноземними інвесторами. Він також

видає рекомендації і публікує праці

за законодавством про іноземні

інвестиції. На даний час серед членів

МЦУІС 131 країна.

Загальна мета банку полягає в скороченні бідності

в усьому світі шляхом зміцнення економіки бідних країн.

Його метою є підвищення рівня життя населення,

відповідно до Цілей розвитку тисячоліття, шляхом

сприяння економічному зростанню і розвитку.

Банк орієнтує свою кредитну діяльність і

діяльність з нарощування потенціалу, які базуються на

двох основних принципах: створення клімату для

інвестицій, робочих місць та сталого економічного

зростання, та інвестування в бідних людей, що дає їм

можливість брати участь в процесі розвитку. До Світового

банку входить 184 країн-членів, які складають Ради

керуючих. Основні операції при невеликій групі, Рада

виконавчих директорів, делегуються президентом банку,

який діє в якості голови ради директорів.

294

Рис.10.14. Фінансові організації міжнародного значення

ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОГО

ЗНАЧЕННЯ

Банк міжнародного

розвитку (БМР) – є

найстарішим з існуючих

міжнародних валютно-

фінансових організацій

капіталістичного світу. Він

був створений в 1930 році.

БМР призначалася роль

механізму, який сприяє

випуску і

розповсюдженню

облігацій німецької позики

на ринках приватних

капіталів. Він повинен

здійснювати розрахунки за

цією позикою і конверсією

доходів від позики в

репараційні платежі.

Основний капітал банку

встановлений в 1,5 млрд.

золотих швейцарських

франків. Один золотий

франк містить 0,29 чистого

золота. Капітал розділений

на 600 тисяч акцій.

Всесвітня торгова

організація (ВТО) покликана регулювати

торгово-політичні

відносини учасників

організації у сфері

міжнародної торгівлі на

основі пакета угод т. з.

Уругвайського раунду

багатобічних торгових

переговорів (1986-1994

рр.). Головним завданням

ВТО є лібералізація

світової торгівлі шляхом її

регулювання переважно

тарифними методами за

послідовного скорочення

рівня імпортних мит, а

також усунення різних

нетарифних бар'єрів,

кількісних обмежень та

інших перешкод у

міжнародному обміні

товарами і послугами.

295

Рис.10.15. Основоположні правила та принципи ГАТТ/ВТО

Отже, можна зробити висновок, що нині важливою

передумовою реалізації економічного потенціалу будь-якої

держави, а також найголовнішою гарантією забезпечення її

національної безпеки стає активна участь цієї держави у

міжнародному економічному співробітництві на основі

належного дотримання принципів і норм міжнародного

права, всебічного розвитку передусім міждержавних

торговельних зв’язків та взаємопроникнення економік.

Надання режиму

найбільшого сприяння в

торгівлі на

недискримінаційній

основі

Взаємне надання

національного режиму

товарам і послугам

іноземного походження

Регулювання торгівлі

переважно

тарифними методами

Відмова від


кількісних обмежень

Вирішення торгових

суперечок шляхом

консультацій і переговорів

ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРАВИЛА ТА ПРИНЦИПИ

ГАТТ/ВТО

296

1. Суб'єкти міжнародних фінансів та їх

характеристика.

2. Охарактеризуйте міжнародні організації та

інституції.

3. Дайте визначення поняття «міжнародні

кредити».

4. Що таке міжнародний валютний ринок.

5. Назвіть учасників валютних ринків та основні

види їх діяльності.

6. Охарактеризуйте міжнародний ринок валютних

деривативів.

7. Дайте характеристику міжнародній фінансовій

політиці та назвіть її складові.

8. Міжнародні фінанси т їх функції.

9. Які установи входять до складу Групи

всесвітнього банку?

10. Назвіть міжнародні фінансово-кредитні

інституції з якими співпрацює Україна на сучасному

етапі.


297

ПРАКТИКУМ


Проаналізуйте термін "міжнародні фінанси",



а) міжнародні фінанси – сукупність

перерозподільних відносин, що виникають у зв'язку з

формуванням і використанням на світовому або

міжнародному рівнях фондів фінансових ресурсів


літ., 2004. – 312 с.);

б) міжнародні фінанси – сукупність обмінно-

перерозподільних відносин, які виникають у зв'язку з

рухом вартості між окремими країнами та у процесі

формування і використання на світовому та регіональному

рівнях центральних грошових фондів (Опарін В.М.

Фінанси: Навч. посіб. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.:

КНЕУ, 2001. – 240 с.);

в) міжнародні фінанси – це сукупність грошових

відносин (торговельних, валютних, інвестиційних) між

резидентами певної країни і резидентами іноземних

держав (Козак Ю.Г. Міжнародні фінанси в питаннях та

відповідях: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.:

ЦУЛ, 2003. – 294 с.);

г) міжнародні фінанси – фонди фінансових

ресурсів, що утворюються на основі розвитку міжнародних

економічних (ринкових) відносин і використовуються для

забезпечення безперервності й рентабельності суспільного

відтворення на світовому рівні та задоволення суспільних

потреб, які мають міжнародне значення (Боринець С.Я.

Міжнародні фінанси: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і

доп. – К.: Знання, 2006. – 494с.).

298




1. Здатність однієї валюти обмінюватися на іншу.

2. Грошові знаки іноземних держав, а також

кредитні та платіжні документи в іноземних грошових

одиницях, які використовуються в міжнародних

розрахунках.

3. Валюта, за допомогою якої здійснюються

розрахунки, а також повертаються кредити й борги.

4. Форма організації валютних відносин країни,

закріплена національним законодавством, як складова

грошової системи країни.

5. Діяльність держави й уповноважених нею

органів, спрямована на регламентацію міжнародних

розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними

цінностями.

6. Ціна, що сплачується в національній валюті за

одиницю іноземної валюти

7. Ситуація, за якої для купівлі одиниці якої-небудь

іноземної валюти потрібно затратити більше одиниць

національної валюти, ніж раніше.

8. Ситуація, коли для купівлі одиниці якої-небудь

іноземної валюти слід витратити менше одиниць

національної валюти, ніж раніше.

9. Курс валюти, що визначається попитом на

іноземні гроші та їх пропозицію і може вільно

підвищуватися або знижуватися.

10. Валюта, порівняно з якою котируються інші

валюти в певній країні або фінансовому центрі.

11. Курс валюти, вільне підвищення або зниження

якого не допускається.

12. Форма організації міжнародних валютних

відносин.

299

13. Обмінний валютний курс, зафіксований під час

підписання угоди.

14. Офіційні запаси валюти в центральному

банкові, фінансових установах країни або міжнародних

валютно-кредитних організаціях.

15. Документ, що відображає всі операції з

коштами, які обслуговують зовнішньоекономічні зв'язки

країни.

а) Світова валютна система;

б) національна валютна система;

в) валюта;

г) валютне регулювання;

д) валютний курс;

е) гнучкий валютний курс;

ж) фіксований валютний курс;

з) гарантований валютний курс;

и) базисна валюта;

к) конвертованість валют;

л) знецінення національної валюти;

м) подорожчання національної валюти;

н) валютні резерви;

о) валюта платежу;

п) платіжний баланс.

ІІІ. ТЕСТИ



1. Валютна система – це:

а) сукупність валютних цінностей;

б) державно-правова форма організації валютних

відносин;

в) інституціональний механізм, за допомогою якого

визначаються відносини щодо купівлі-продажу іноземної

валюти;

300

г) сукупність економічних відносин, пов'язаних із

функціонуванням валюти і господарських зв'язків,

сформованих на основі інтернаціоналізації.

2. До складових світової валютної системи

належать:

а) міжнародні платіжні засоби;

б) механізм встановлення і підтримки валютних

курсів;

в) порядок балансування міжнародних платежів;

г) умови конвертованості валют;

д) права й обов'язки міждержавних інститутів, що

мають валютні відносини.

3. Основою національної валютної системи є:

а) установлена законом грошова одиниця держави;

б) валютний курс;

в) конвертованість валют;

г) базисна валюта.

4. Якою може бути валюта:

а) вільно конвертованою;

б) частково конвертованою;

в) неконвертованою;

г) кредитною;

д) світовою?

5. Збільшення курсу національної валюти сприяє:

а) збільшенню обсягів імпорту і зменшенню обсягів

експорту;

б) збільшенню обсягів експорту та зменшенню

обсягів імпорту;

в) дефіциту платіжного балансу країни;

г) зменшенню золотовалютних резервів держави;

д) збільшенню золотовалютних резервів держави.

6. Коли кажуть, що країна девальвувала свою

валюту, то йдеться про те, що:

301

а) ціни принаймні деяких валют, виражені у валюті

певної країни, зменшилися;

б) уряд підвищив ціну, за якою він купуватиме

золото;

в) у країні є дефіцит торгового балансу;

г) внутрішня купівельна спроможність одиниці

валюти зменшиться.

7. Які переваги дає країні конвертованість

національної валюти:

а) залучає іноземний капітал з метою здійснення

інвестицій в економіку певної країни;

б) виробники і споживачі країн із конвертованою

валютою можуть вибирати найдешевші товари для

закупівлі та продажу товарів на найвигідніших ринках

збуту за межами країни;

в) збільшує продуктивність праці;

г) зменшує обіг грошей усередині країни;

д) сприяє підвищенню попиту;

е) обіг валюти робить внутрішній ринок доступним

для іноземних конкурентів;

ж) зумовлює зростання інфляції;

з) обертання валюти зумовлює її ревальвацію?

8. Вільно конвертовані валюти, затверджені на

сьогодні Міжнародним валютним фондом:

а) долар США;

б) ліра Італії;

в) євро;

г) єна Японії;

д) фунт стерлінгів Великої Британії;

е) крона Швеції.

9. Суб'єктами валютних відносин в Україні є:

а) юридичні та фізичні особи;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Верховна Рада України;

302

г) Національний банк України;

д) уповноважені банки;

е) біржі.

10. До органів валютного контролю в Україні

належать:

а) Секретаріат Президента України;

б) Верховна Рад а У країни;

в) Кабінет Міністрів України;

г) Державна податкова інспекція України;

д) уповноважені банки;

е) Національний банк України;

ж) Державний митний комітет України;

з) Міністерство зв'язку України.

11. Валютні інтервенції на валютному ринкові

здійснює:

а) уряд країни;

б) центральний банк країни;

в) комерційні банки;

г) валютна біржа.

12. Як називається міжнародна валютно-

кредитна установа, що має статус спеціалізованого

відділення ООН і створена на міжнародній валютно-

фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі 1944р.:

а) Світовий банк;

б) Європейський банк реконструкції та розвитку;

в) Міжнародний валютний фонд;

г) Банк міжнародних розрахунків?

13. Країною – опікуном України в МВФ є:

а) Німеччина;

б) Велика Британія;

в) Франція;

г) Нідерланди;

д) Італія.

303

14. Міжнародна фінансова організація, для якої

пріоритетними є такі структурні зміни, як лібералізація

торгівлі, приватизація, реформи утворення, називається:

а) Міжнародним банком реконструкції та розвитку;

б) Європейським банком реконструкції та розвитку;

в) Міжнародним валютним фондом;

г) Банком міжнародних розрахунків.

15. За якими напрямами можуть групуватися

міжнародні фінансові відносини:

а) взаємовідносини між суб'єктами господарювання

різних країн;

б) взаємовідносини держави з юридичними і

фізичними особами інших країн;

в) взаємовідносини держави з урядами інших країн

та міжнародними фінансовими організаціями;

г) взаємовідносини між суб'єктами господарювання

в межах однієї країни?

VІ. ПРАВИЛЬНО / НЕПРАВИЛЬНО


твердження. 1. Світова валютна система ґрунтується на функції

світових грошей.

2. Світова валютна система функціонує на основі

національних валютних систем.

3. Стан валюти держави не залежить від стану її

економіки.

4. Якщо ціна гривні в доларах знижується, кажуть,

що долар знецінився стосовно гривні.

5. У процесі зменшення курсу національної валюти

щодо валют інших країн у виграші виявляються імпортери.

6. Політика дисконтної ставки центрального банку є

методом прямого регулювання валютного курсу.

7. Валютні інтервенції на зовнішніх валютних

304

ринках – це метод непрямого регулювання валютного

курсу.

8. Продаж Центральним банком національної

валюти на зовнішніх валютних ринках сприяє збільшенню

обмінного курсу.

9. Система гнучких валютних курсів може впливати

на внутрішню економіку, зумовлювати скорочення

зовнішньої торгівлі й обсягу інвестицій за кордоном.

10. З 1971 р. у світовій економіці діє система

фіксованих валютних курсів.

11. Ревальвація здійснюється як законодавче

збільшення валютного курсу.

12. Девальвація за своїми економічними

наслідками невигідна, оскільки призводить до зменшення

виторгу в національній валюті.

13. Для Світового банку пріоритетними є зміни, що

стосуються безпосередньо виробництва і не торкаються

бюджетної сфери.

14. ЄБРР створений спеціально для надання

допомоги країнам Східної Європи і республікам

колишнього СРСР.

15. У процесі взаємодії зі Світовим банком країна

втрачає контроль над своїм виробництвом.


1. Суть, види, фінансово-правові форми організації

зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

2. Організація міжнародних валютно-фінансових

відносин. Види валюти і валютний курс.

3. Поняття та види валютних ринків. Валютні

операції.

4. Види і форми міжнародних розрахунково-

кредитних відносин.

305


Завдання 1

Комерційний банк «Приватбанк» на 24 жовтня 2014 р.

встановив такий курс долара США: купівля – 12,9 грн.,

продаж – 13,02 грн. Визначте:

1) скільки гривень можна одержати за 250 дол.

США;

2) скільки доларів США можна купити на 200 тис.

грн.

Завдання 2

Банк у Лондоні встановив такий курс долара США:

продаж – 1,6132 дол. США за фунт стерлінгів; купівля –

1,6140 дол. США за фунт стерлінгів. Розрахуйте:

1) скільки фунтів стерлінгів можна одержати за

1000 доларів США;

2) скільки доларів США можна одержати за 1000

фунтів стерлінгів.

Завдання 3

Швейцарський банк дає такі котирування: долар

США/ канадські долари – 1,8183–1,8193; долар

США/швейцарський франк – 1,6627–1,6637. Визначте

крос-курс канадського долара до швейцарського франка.

Завдання 4

Визначте номінальні й реальні курси євро і гривні за

прямим і зворотнім котируванням, якщо офіційно за 425

гривень отримували 25 євро, а прирости цін в Україні та

ЄС склали відповідно 15% та 6%.

Завдання 5

Пряме й обернене котирування курсу. Розрахунок

крос-курсів.

306

Нехай склалися такі значення обмінних курсів

долара США:

Іноземна валюта Пряме

котирування

Обернене

котирування

Британський фунт, GBR 1,8

Південнокорейський чон, KRW

700,0

Німецька марка, DEM

1.5

Канадський долар, CAD 0,86

Швейцарський франк, CHF

1,9

Французький франк, FRF 0,15

Ріал Саудівської Аравії, SAR

3,5

Італійська ліра, ITL 0,0007

Японська єна, JPY 0,0052

Мексиканське песо, MXN 0,042

Норвезька крона, NOK

5,85

Бразильське крузейро, BRL 0,0092

Шведська крона, SEK

6,5

Венесуельський болівар, VEB

4,5

Заповніть пусті стовпчики таблиці. Розрахуйте

методом крос-курсу такі валютні курси: GBP/FRF;

FRF/JPY; JPY/GBP; KRW/SEK; SEK/DEM; DEM/CHF;

DEM/SEK.

Завдання 6

За допомогою даних таблиці розрахуйте і

прокоментуйте реальний ефективний курс гривні за

прямим котируванням. Як змінилися курси гривні

відносно кожної з трьох іноземних валют?

Рік

США ЄС РФ

USD/

UAH

Частка

розрахунків,

%

EVR/

UAH

Частка

розрах-в,

%

RUB/

UAH

Частка

розрах-в,

%

2007 1:4 70 1:6 10 1:0,1 20

2009 1:8 70 1:3 10 1:0,4 20

307

ТЕМА 11 СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

План:

11.1. Походження грошей.

11.2. Функції грошей.

11.3. Роль грошей.

Міні-лексикон: гроші, товар, ринок, попит,

банкноти, ліквідність, вексель, чек, портативність,

легкоподільність, довговічність, однорідність.

11.1. Походження грошей

За своїм місцем у товарному виробництві й

обміні гроші – це специфічний товар, що має властивість

обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним

еквівалентом.

Природа грошей як загального еквівалента

визначається передусім їх походженням.

Гроші виникли внаслідок стихійного виділення з

безлічі товарів одного, найбільш придатного за своїми

фізичними властивостями виконувати роль загального

еквівалента. Але й після завершення формування грошей

як самостійного економічного явища носієм їх протягом

тисячоліть були товари в їх натурально-речовому вигляді,

зокрема срібло і золото.

Будучи звичайними товарами, вони визначали

також товарну природу самих грошей, суспільну роль яких

виконували нібито за сумісництвом.

308

Таблиця 11.1 – Класичний аналіз розвитку форм

вартості

КЛАСИЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ФОРМ ВАРТОСТІ

Формула Назва форм

вартості

Характеристика

ТА – ТБ

проста або

випадкова

Товари

вироблялись як

правило для себе і

обмінювались один

на один випадково

ТА

ТБ ТВ ТГ

повна або

розгорнута

зростання обсягів

товарів на ринку

перетворює обмін

на регулярний

процес

ТА ТБ ТВ

Товар

еквівалент

загальна або

еквівалентна

виділення із

загальної маси

товарів одного,

який став

виконувати роль

загального

еквіваленту

Товар у

відносній

формі

Товар у

еквівалент

ній формі

309


ТА ТБ ТВ

Гроші грошова

розширення меж

товарного виробництва

і обміну та

неможливість

задовольнити вимоги

ринку товаром-

еквівалентом у речовій

формі призводить до

появи грошового

товару-еквіваленту

Рис. 11.1. Концепції походження грошей

КОНЦЕПЦІЇ ПОХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ

Еволюційна

Гроші виділяються із

загальної товарної

маси у результаті

розвитку товарного

виробництва та

обміну, оскільки вони

найбільш придатні

для виконання

функціональної ролі

грошового товару.

Раціоналістична

Гроші виникли як

результат певної

раціональної угоди між

людьми через

необхідність виділення

спеціального

інструменту для

обслуговування сфери

товарного обігу і

підвищення

ефективності її

функціонування.

310

Таблиця 11.2 – Основні етапи розвитку грошей

Основні етапи розвитку грошей

№ п/п Характеристика етапу

І етап Поява грошей і виконання їх функцій

звичайними товарами

ІІ етап Закріплення за дорогоцінними металами ролі

загального еквівалента

ІІІ етап Перехід до паперових та кредитних грошей

IV етап Перехід до депозитних та електронних грошей

Таблиця 11.3 – Роль держави в еволюційному процесі

творення грошей

Етапи

розвитку

грошей

Характеристика ролі держави щодо

творення грошей

І, ІІ етапи –

товарні гроші

втручання з боку держави мінімальне,

бо сам ринок висуває певні вимоги до

грошового товару і призначає на цю

роль один з найбільш ходових товарів

Гроші – це: – «товар-товарів», що безпосередньо

обмінюється на всі інші товари;

– загальний еквівалент для всіх інших товарів, який

слугує засобом вираження вартості товару.

!

311


ІІІ етап –

повноцінні

гроші

держава бере на себе обов'язки:

- надавати грошам точно визначену

форму (монета);

- встановлювати контроль за їх

карбуванням (фіксація проби металу,

вміст металу в монеті);

- запроваджувати контроль за

повноцінністю грошей (боротьба з

фальшивими грошима)

IV етап -

неповноцінні

гроші

держава визначає:

- форму грошей (вид грошових знаків):

- вартість грошей

- систему заходів щодо підтримання

грошей.

держава регулює:

- масу грошей в обігу

держава надає:

- паперовим грошам силу законного

платіжного засобу та приймає їх в

оплату за своїми вимогами

Роль держави у творенні грошей – коригувальна

(гроші не декретуються державою, їх поява викликана

потребами ринкової економіки).

312

Рис. 11.2. Властивості грошей

ВЛАСТИВОСТІ ГРОШЕЙ

1. Портативність – як засіб обігу гроші

мають бути зручними для транспортування та

обміну

3. Довговічність – гроші повинні мати довгий

строк існування у тій формі, в якій вони були

емітовані

2. Легкоподільність – як засіб обігу гроші

мають бути зручними під час розрахунків за

придбані товари

4. Однорідність – гроші не повинні втрачати

своїх властивостей у процесі обігу

5. Ідентифікованість – гроші повинні легко і

швидко ідентифікуватись у процесі обігу

6. Загальнозначемість – гроші є законним

платіжним засобом на території країни

7. Стабільність купівельної спроможності

грошей – протягом тривалого періоду гроші

повинні

313

Рис. 11.3. Об’єктивні передумови появи грошей

Вартість грошей визначається їх купівельною

спроможністю; цінність грошей порівнюється з вартістю

товарів та послуг, які можна за них придбати.

Відносна вартість грошей у функції засобу обігу

визначається опосередковано, як їх купівельна

спроможність, їх цінність порівнюється з вартістю товарів

і послуг, які можна на них купити.

Динаміка вартості грошей визначається

динамікою цін:

= =

ОБ’ЄКТИВНІ ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВИ

ГРОШЕЙ

Ринок спричиняє об’єктивну потребу в

грошах, з якою держава повинна рахуватися

Ринок висуває жорстокі умови до носія

грошових функцій і держава повинна обрати

носія, який здатний задовольнити ці вимоги

Кількість грошей в обігу визначається

об’єктивними закономірностями, які держава

повинна врахувати в своїх регулярних діях

Підвищення

вартості

грошей


купівельної

спроможності

грошей

Зниження

загального

рівня цін

314

Рис. 11.4. Вартість грошей

Таблиця 11.4 – Специфічний характер вартості грошей

Специфічний характер вартості грошей

Форми грошей Вартісна ознака грошей

Товарні гроші

вартість грошей визначалась

вартістю товару, який виконував роль

грошей

Неповноцінні

гроші

карбувались із дорогоцінного металу,

тому мали власну внутрішню

вартість.

ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ

Прийнятніс

ть

Гроші

приймають як

засіб обігу та

платежу тому,

що є

впевненість,

що у

будь-який

момент їх

можна

обміняти і на

будь-які блага

Відносна рідкість

Попит економічних

суб'єктів на гроші є

постійним

завдяки корисності

грошей:

– гроші як абсолютно

ліквідний товар

можна обміняти на

інший товар;

– гроші є зручною

формою накопичення

багатства;

– гроші мають

унікальну властивість

перенесення вартості

в просторі та часі

Законний

платіжний

засіб

Держава надає

грошам статусу

законного


засобу та

приймає їх в

оплату за

своїми

вимогами

315



гроші

мають відносну вартість яка

визначається їх

купівельною спроможністю, тобто їх

цінність порівнюється з вартістю

товарів га послуг, які можна придбати

за гроші

Формування і функціонування вартості грошей

відбувалися під впливом тих самих факторів, які в умовах

золотомонетного стандарту спричинювали відхилення

номінальної вартості золотих грошей від реальної.

Обумовленість вартості неповноцінних грошей

відтворювальним процесом відіграє вирішальну роль у

наданні грошам кредитного статусу, у перетворенні їх у

реальні боргові зобов’язання певних економічних

суб’єктів.

Рис. 11.5. Фактори, що впливають на зміну вартості

грошей

ФАКТОРИ, ЩО

ВПЛИВАЮТЬ НА ЗМІНУ

ВАРТОСТІ ГРОШЕЙ

інфляція ризик ліквідність

316

Рис. 11.6. Фактори забезпечення довіри до неповноцінних

грошей

Зміну вартості грошей за певний період (Iв.г)

визначають за формулою:

(11.1)

де Іц – індекс середнього рівня цін за певний період.

Фактори забезпечення довіри до

неповноцінних грошей

Проголошення статусу

боргових зобов’язань

Підтвердження

боргового статусу

попереднім ринковим

досвідом

Банкноти,

білонні

монети

Депозитні

гроші

Векселі,

чеки

Статус

законного


засобу

Страхування

Гарантії

Iв.г = 1/ Іц

317

Еволюція форм грошей. Характеристика сучасних

засобів платежу

Рис. 11.7. Еволюція форм грошей

Б

а

н

к

н

о

т

а

Б

і

л

о

н

н

а

м

о

н

е

т

а

В

е

к

с

е

л

ь

Ч

е

к

Т

р

а

д

и

ц

і

й

н

і

д

е

п

о

з

и

т

и

Е

л

е

к

т

р

о

н

н

і

д

е

п

о

з

и

т

и

Сучасні гроші

Неповноцінні гроші

Кредитні гроші

Готівкові

гроші

Безготівкові

гроші

Поява грошей

Повноцінні гроші

Товарні

гроші

Металеві

гроші

Пер

ехр

есн

ої

нео

бх

ідн

ості

П

ри

кр

аси

Зли

вки

Мо

нет

и:

золо

то,

сріб

ло

318

До виникнення грошей люди безпосередньо

обмінювали товари на товари, що нині називається

бартером. Пізніше з'явились гроші, які значно полегшили

товарний обмін.

Протягом століття постійно змінювались форма і

зміст грошей і сьогоднішній їх стан не є завершальною

фазою.

Таблиця 11.5 – Характеристика сучасних засобів платежу

Сучасні засоби Визначення суті сучасних засобів

платежу


гроші

це гроші, які набувають свої вартості

виключно в обігу. При цьому вона

може істотно відхилятися від вартості

того матеріалу, з якого вони

виготовлені (банкнота, білонна монета). Кредитні

гроші

як неповноцінні знаки вартості, які

виникають і функціонують в обміну на

основі кредитних відносин та

борговими зобов'язаннями певних

суб'єктів ринкової економіки.

Готівкові

гроші

це неповноцінні знаки вартості у

вигляді купюр та розмінної монети

різного номіналу, які використовуються

економічними суб’єктами як засіб обігу

та платежу.

Засіб платежу – це функція, в якій гроші

обслуговують погашення різноманітних

боргових зобов’язань між суб’єктами

економічних відносин, що виникають у процесі

розширеного відтворення

!

319


Депозитні

гроші

це різновид банківських грошей, які не

мають речового вираження, а існують у

вигляді певних сум на банківських

рахунках і використовуються для

платежів у безготівковій формі.

Електронні

гроші

це різновид депозитних грошей, які

існують у пам'яті комп'ютерів і

здійснюють свій рух автоматично за

безпосереднім розпорядженням

власників поточних рахунків.

Банкнота

це простий вексель емісійного банку,

безстрокове зобов’язання, не пов'язане з

конкретною торговельною операцією.

Випускаються у купюрах різного

номіналу і знаходяться в обігу будь-який

строк.

Білонна

монета

розмінна, з дрібною вартістю, карбується

і недорогоцінного металу та

використовується в готівковому

грошовому обігу.

«Квазі»

гроші

це специфічні грошові форми, в яких

грошова суть істотно послаблена і

відхиляється від загальноприйнятих

стандартних форм.

Вексель

це письмове боргове зобов'язання, яке дає

його власнику незаперечне право

вимагати від боржника вказану и ньому

суму платежу після закінчення

встановленого строку.

Чек

це письмовий наказ власника поточного

рахунку банку про виплату певній особі

вказаної в ньому суми грошей.

320

11.2. Функції грошей

Рис.11.8. Функції грошей

Функція грошей – це певна дія чи «робота»

грошей щодо обслуговування руху вартості в

процесі відтворення. Функція являє собою

конкретний прояв економічного явища, виражає

основне призначення економічних законів, які

діють в певній сфері економічних відносин.

!

Функції грошей

1. Міра

вартості – це

функція, в якій

гроші

забезпечують

вираження і

вимірювання

вартості

товарів,

надаючи їй

форму ціни

2. Засіб обігу

– це функція,

в якій гроші

виступають

як

посередник в

обміні

товарів і


їх обіг

3. Засіб

платежу – це

функція, в якій

гроші

обслуговують

погашення


боргових

зобов'язань між

суб'єктами


відносин

4. Засіб

нагромадження - це

функція, в якій гроші

обслуговують


вартості в її загальній

абстрактній формі

5. Світові гроші – це функція,

в якій гроші

обслуговують рух вартості в

міжнародному економічному

обороті та забезпечують

реалізацію взаємовідносин

між країнами

321

11.3. Роль грошей

Рис.11.9. Реалізація ролі грошей

1. знімаються

фізичні межі


Реалізація ролі грошей

Через їх

функції

Через розвиток товарного


Міра вартості

Засіб обігу

Засіб платежу

Засіб


Світові гроші

Якісний

аспект

Наявність

грошей та

грошове

середовище в

якому діють

економічні

суб’єкти,

позитивно

пливає на

розвиток


Кількісний

аспект

Через зміну

кількості грошей

в обороті можна

активно

впливати на


процеси,

зокрема на

результати



суб’єктів, як

виробників, так і

споживачів

3. ринок набуває загального

характеру, його механізм

стає важелем економічного

прогресу

2. реалізація товарів за

гроші спрошує, прискорює і

здешевлює доведення їх до

споживачів

322

Завдяки поширенню грошових відносин на всі

фактори суспільного виробництва (засоби праці, предмети

праці і робочу силу) гроші набули принципово нової

якості, – стали носієм капіталу, відкрили можливість

кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її

капіталізувати.

У проблемі ролі грошей у розвитку економіки

можна розрізняти якісний і кількісний аспекти.

Роль грошей тісно пов’язана з їх функціями.

Якщо функція грошей – це їх конкретна «робота» щодо

обслуговування руху вартості на певному етапі процесу

відтворення, то роль грошей – кінцевий результат цієї

«роботи», її наслідок для суспільства.

У міру поглиблення ринкової трансформації економіки України помітно зростає роль грошей в

її розвитку. Поступово українська гривня перетворилась на справді загальний еквівалент.

Запровадження часткової конвертованості гривні істотно підвищило роль грошей у розвитку

зовнішньо – економічних відносин, в інтеграції економіки України у світову економіку. Проте ці позитивні зрушення поки що не дали відчутних результатів у розвитку суспільного виробництва яке близько 10 років перебуває у стані хронічної кризи. Це зумовлено передусім уповільненістю,

непослідовністю переведення економіки на ринкові засади, адміністративним втручанням

держави в економічне життя, а також слабкістю самого грошового механізму, зокрема банківської

системи, все ще високою інфляцією.

Ев

ол

юц

ія р

ол

і гр

ош

ей в

ек

он

ом

іці

Ук

раїн

и

323

Рис. 11.10. Якісний та кількісний аспект

полягає в тому, що через зміну

кількості грошей в обороті

можна впливати на економічні

процеси, на результати

діяльності як виробників і як

споживачів. Цю можливість

широко використовують усі

держави з ринковою

економікою для регулювання

економічного життя в країні.

Якісний аспект Кількісний аспект

роль грошей

виявляється у тому,

що сама їх

наявність, грошове

середовище

позитивно впливає

на розвиток

суспільного

виробництва.

По-перше, знімаються фізичні межі виробництва, що

визначаються особистими потребами самих

виробників. Виробляється стільки, скільки можна

реалізувати, а надлишок вартості можна зберігати в

грошовій формі чи перетворити в позичковий капітал.

По-друге, реалізація вироблених продуктів за гроші

значно спрощує, прискорює і здешевлює доведення їх

до споживачів. Суспільство одержує значну економію

на реалізаційних витратах, скорочуються потреби в

обіговому капіталі, краще задовольняються потреби

споживачів.

По-третє, завдяки грошам ринок набуває загального

характеру, його механізм стає могутнім важелем

економічного прогресу, передусім завдяки конкуренції,

стимулюванню ефективного виробництва та

економного споживання.

324

Рис. 11.11. Заходи для покращення економічної ситуації в Україні

Рис. 11.12. Якісні властивості грошей

ЗЗааххооддии ддлляя ппооккрраащщеенннняя ееккооннооммііччннооїї ссииттууааццііїї::

1) максимально перевести на ринкові засади всі

сфери економічних відносин;

2) переорієнтація цілей економічної, в тому числі

грошової, політики із забезпечення інтересів

центру на інтереси безпосереднього виробника;

3) забезпечення вільної, гарантованої капіталізації

грошових доходів всіх суб’єктів економічних

відносин усіма методами, сумісними з нашими

соціальними пріоритетами;

4) оздоровлення грошового обігу, забезпечення високої сталої вартості грошової одиниці.

Якісні

властивості

грошей

стабільність вартості

економічність

тривалість використання

однорідність

подільність

портативність

325

Рис. 11.13. Основні властивості грошового матеріалу

Велике значення мають гроші безготівкового

обороту. Такі гроші мають багато переваг, в числі яких

зниження витрат за рахунок зменшення таких витрат, як

друк грошових знаків, їх транспортування, перерахування,

охорона.

Основні властивості грошового матеріалу

Якісна однорідність (окремі екземпляри

товару, монети, купюри не повинні володіти

унікальними властивостями)

Зберігаємість( гроші повинні добре

зберігатися, не змінюючи своїх фізичних або

хімічних властивостей впродовж довгого часу)

Подільність та об’єднаність (гроші не

повинні істотно змінювати свої властивості,

якщо їх ділити на дрібні частини або

поєднувати в одну крупну частину), властивість

розміну.

Портативність (висока вартість, укладена

у невеликому обсязі)

Впізнаваність

Безпека (безпечність)

326

Рис. 11.14. Особливості безготівкових розрахунків

Таким чином гроші – історична категорія, яка

розвивається на кожному етапі товарного виробництва і

наповнюється новим змістом, що ускладнюється із зміною

умов виробництва.

Гроші розв’язали протиріччя товарного

виробництва: між споживчою вартістю і вартістю. З

появою грошей товарний світ поділився на дві частини:

одна – товар-гроші, друга – всі інші товари. Споживча

вартість сконцентрована з боку всіх товарів, а їх вартість –

з боку грошей. Товари, які беруть участь в обміні,

виступають як споживчі вартості. Гроші стають

виразником цих споживчих вартостей всіх товарів через

свою вартість.

ОСОБЛИВОСТІ БЕЗГОТІВКОВИХ

РОЗРАХУНКІВ:

До числа учасників додається банк, в

якому здійснюються розрахунки у

формі записів на рахунках відправника

та одержувача.

Учасники безготівкових розрахунків

полягають у кредитних відносинах з

банком.

Переміщення грошей проходить шляхом

записів на рахунках учасників операції

327

1. Які існують концепції походження грошей?

2. Назвіть основні властивості грошей.

3. Чим гроші відрізняються від звичайного товару?

4. Які сучасні засоби платежу вам відомі?

5. Назвіть фактори, які основним чином

впливають на зміну вартості грошей у часі?

6. Як визначається вартість грошей?

7. Які форми грошей вам відомі?

8. Які функції виконують гроші?

9. В чому полягає функція грошей як засобу

платежу?

10. Чим поняття ролі грошей відрізняється від

поняття функції грошей? Як вони між собою пов’язані?


328

ПРАКТИКУМ

І. ТЕСТИ

1. Яке з положень розкриває сутність грошей як

економічної категорії?

а) гроші – це грошові білети і розмінна монета, що

перебуває в обігу;

б) гроші – це загальний еквівалент обміну товарів;

в) гроші – це золоті та срібні монети.

2. У чому полягає головна економічна доцільність

грошей?

а) у високій питомій вартості;

б) у здатності вимірювати вартість товарів і

обмінюватися на будь-яке благо;

в) у здатності накопичувати багатство.

3. Що забезпечує висока здатність грошей до

обміну?

а) високу ймовірність розв'язання внутрішніх

суперечностей товарів, виставлених на продаж;

б) урізноманітнення в часі асортименту товарної

маси, що перебуває на ринку;

в) нарощування обсягів виробництва необхідної

суспільству продукції

4. Який товар із загального їх ряду, представленого

на певному регіональному ринкові, виокремлювався як

товар-еквівалент?

а) той, що мав привабливіший зовнішній вигляд;

б) той, що мав найбільшу споживчу вартість, який

найчастіше шукали;

в) той, що виробляли в найбільшій кількості.

5. Коли форма обміну через посередництво товару-

еквівалента (еквівалентна форма обміну)

трансформувалася у грошову?

329

а) коли внаслідок розвитку і закріплення

міжрегіональних торговельних зв'язків з маси регіональних

товарів-еквівалентів виокремився еквівалент, що

обслуговував обмін на великій території;

б) коли роль еквівалента від товарів першої

необхідності (зерно, худоба, сіль тощо) перейшла до

товарів, що такими не були (перли, хутро та ін.);

в) коли роль товару – еквівалента стали виконувати

метали.

6. Що таке грошова функція?

а) певний «обов'язок», який виконують гроші,

обслуговуючи рух вартості в процесі відтворення;

б) специфічна зовнішня відмінність грошей у

товарному світі;

в) здатність грошей без додаткових витрат у будь-

який час обмінюватися на будь-яке благо.

7. Яку функцію виконують гроші, надаючи

вартості товару форми ціни?

а) міри вартості;

б) засобу обігу;

в) засобу платежу.

8. Наявність якої умови об'єктивно передбачає

процес формування ціни товару?

а) наявність при цьому готівкових грошей;

б) фізичну присутність продавця і покупця;

в) наявність масштабу цін.

9. Яку важливу суспільну потребу, крім вираження

вартості товарів, дають змогу розв'язувати гроші як міра

вартості?

а) збільшувати обсяги капіталовкладень в

економіку;

б) запобігати коливанню цін;

в) кількісно виражати економічні процеси та явища

на мікро- і макрорівні.

330

10. Чим є гроші, коли вони виконують функцію

засобу обігу?

а) чинником розвитку конкурентного середовища на

товарному ринку;

б) посередником в обміні товарів, засобом їх

реалізації;

в) індикатором співвідношення попиту і пропозиції.

11. Які гроші не можуть виконувати функцію

засобу нагромадження вартості?

а) нерозмінні паперові грошові знаки;

б) депозитні, електронні;

в) гроші, що швидко знецінюються.

12. Чому в епоху золотих і срібних грошей їх

кількість в обігу регулювалась автоматично?

а) тому що обсяг товарообороту був порівняно

незначним;

б) тому що повноцінні гроші мають високу

мобільність;

в) тому що повноцінні гроші здатні «випадати» у

скарби й відновлюватися зі скарбів у засіб обігу.

ІІ. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Економічна сутність грошей та концепції їх

походження.

2. Історичні аспекти зміни форми грошей та їх


3. Функції грошей і механізм їх взаємодії.

4. Роль грошей у ринковій економіці.

5. Історичні аспекти походження гривні.

331

ТЕМА 12 ГРОШОВИЙ ОБОРОТ І ГРОШОВІ

ПОТОКИ

План:

12.1. Грошовий оборот.

12.2. Поняття грошової маси та її структура.

12.3. Агрегати грошової маси.

Міні-лексикон: грошовий оборот, грошова маса,

грошовий агрегат, інфляція, активні гроші, пасивні гроші,

грошова база.

12.1. Грошовий оборот

Сукупність усіх грошових платежів утворює

грошовий оборот.

Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні та

фізичні особи, які беруть участь у створенні, розподілі,

обміні та споживанні валового національного продукту.

Таблиця 12.1 – Суб'єкти грошового обороту

Назва суб’єкту Характеристика

Фірми суб'єкти, що забезпечують створення і

реалізацію ВНП;

Домашні


суб'єкти, які забезпечують виробництво

ВНП основними факторами (робочою

силою, засобами виробництва тощо) і є

кінцевими його споживачами;

332


Державні

структури

суб'єкти, які забезпечують розподіл та

перерозподіл вартості створеного

національного доходу та національного

продукту, здійснюючи вплив на

реалізацію та споживання останнього;

Фінансові


суб'єкти грошового ринку, що

спрямовують потік грошових коштів від

їх власників до позичальників.

Грошовим оборотом взаємопов'язуються основні

ринки, через які здійснюється більшість грошових

відносин між економічними суб'єктами.

Таблиця 2.2 – Основні ринки здійснення грошових

відносин

Назва ринку Характеристика

Ринок продуктів на якому реалізується створений

фірмами національний продукт;


на якому фірми купують необхідні

для виробництва ресурси (робочу

силу, капітал, інформацію та

природні ресурси);

Фінансовий ринок де реалізуються вільні грошові

кошти;

Світовий ринок

через який здійснюється зв'язок

внутрішньої економічної системи із

"зовнішнім" світом.

333

Усі розрахунки і платежі, які становлять грошовий

оборот, можна згрупувати в кілька великих потоків

залежно від їх призначення у відтворювальному процесі.

Це дає можливість схематизувати весь грошовий оборот у

вигляді кількох взаємопов'язаних потоків руху грошей, які

здійснюються циклічно, за колом (рис. 12.1).

Рис. 12.1. Схема грошового обороту

334

Грошовий обіг і його закони

Рис. 12.2. Структура грошового обороту за економічним

змістом

Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій і

безготівковій формах, який обслуговує

реалізацію товарів і нетоварні платежі в

господарстві.

!

Грошовий обіг не є простим повторенням обігу

товарів і підпорядковується своєму специфічному

закону. Сутність закону: протягом даного періоду для

обігу необхідна лише певна, об'єктивно обумовлена маса

купівельних і платіжних засобів.

Структура грошового обороту за

економічним змістом

Сектор

грошового обігу

Фінансово-

кредитний сектор

Фіскально-

бюджетний

оборот

Кредитний

оборот

335

Мф = Мн, (12.1)

де:

Мф – фактична маса грошей в обігу,

Мн – об'єктивно необхідна для обігу їх маса.

Якщо:

Мф > Мн – значить в обігу з'явилися зайві гроші –

інфляція,

Мф < Мн – нестача грошей – затоварювання.

Рис. 12.3. Фактори, що впливають на швидкість обігу

грошей

Закон обігу паперових грошей – випуск їх

повинен дорівнювати тій кількості замінених

ними золотих грошей, яка необхідна для

забезпечення нормального товарного обігу.

Переповнення каналів обігу паперовими

грошима неминуче призводить до їх знецінення.

!

Обсяг,структура

та ефективність

суспільного


Рівень

розвитку

ринкових

відносин

Збалансованість

попиту та

пропозиції

Фактори, що впливають на швидкість обігу грошей

Рівень

інфляції

Рівень розвитку


інфраструктури

Рівень

розвитку

маркетингу

336

Більшість сучасних західних економістів для

визначення кількості грошей, необхідної для обігу,

базуються на неокласичній теорії збалансованості

грошової і товарної мас, запропонованої американським

економістом І. Фішером: M · V = P · Q (12.2)

де М – маса грошей в обігу;

V – середня швидкість обігу грошей;

Р – середній рівень цін на товари та послуги;

Q – кількість товарів та послуг, представлених на

ринку.

З цього рівняння можна визначити кількість

грошей, необхідних для обігу: M = P · Q / V (12.3)

Рис. 12.4. Структура грошового обороту за формою

платіжних засобів

Структура грошового обороту за формою платіжних

засобів

Готівкові Безготівкові

Гроші рухаються поза

банками, безпосередньо

обслуговуючи

відносини економічних

суб'єктів, тому на їх

оборот можуть

впливати лише його

прямі суб'єкти

Гроші рухаються по

рахунках у банку, не

виходячи за межі

банківської системи, що

створює можливість

контролювати грошовий

оборот, а також впливати

на відносини економічних

суб'єктів не тільки їм

самим, але і банками, та

органам державного


337

Проте це лише форма прояву, а не глибинна

сутність і причина інфляції. Насправді ж інфляція

зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин

(рис. 12.5, рис. 12.6).

Рис. 12.5. Основні причини інфляції

Інфляція – знецінення грошей внаслідок їхньої

надмірної емісії, яка супроводжується стійким

зростанням цін на товари та послуги.

!

Причини

інфляції

Порушення пропорцій суспільного


Надмірна емісія паперових грошей

Дефіцит державного бюджету

Мілітаризація економіки

Значне зростання внутрішнього

і зовнішнього державного боргу

Недосконалість податкової системи

Кризові явища у фінансово-кредитній

системі

Монополізація виробництва

Зовнішньоекономічні фактори

338

Рис. 12.6. Причини інфляції, залежно

від середовища

ПРИЧИНИ ІНФЛЯЦІЇ

Внутрішні Зовнішні

- порушення пропорцій

відтворення між

виробництвом і

споживанням, попитом і

пропозицією, грошовою

масою в обігу і сумою

товарних цін;

- значне зростання

дефіциту державного

бюджету і держ. боргу;

- надмірна емісія

паперових грошей, яка

порушує закони грошового

обігу;

- мілітаризація

економіки, що відволікає

значну частину ресурсів в

оборонну промисловість,

створює їх дефіцит;

- збільшення

податкового тягаря на

товаровиробників;

- випередження темпів

зростання з/п порівняно з

темпами зростання

продуктивності праці.

- пов'язані з

посиленням

інтернаціоналізації

господарських зв'язків

між державами, що

супроводжуються

загостренням

конкуренції на

світових ринках

капіталів, товарів та

послуг, робочої сили,

загостренням

міжнародних валютно-

кредитних відносин, зі

структурними

світовими кризами

(енергетичною,

продовольчою,

фінансовою та ін.)

339

Для контролю грошового обігу та регулювання

інфляції існує емісія грошей:

Рис. 12.7. Типи емісії грошей

12.2. Поняття грошової маси та її

структура

Суб'єкти грошового обороту, які мають у своєму

розпорядженні готівкові гроші чи вклади на різних

рахунках у комерційних банках:

приватні особи,

підприємства,

громадські організації,

Грошова маса – сукупність запасів грошей у

всіх їх формах, які перебувають у

розпорядженні суб'єктів грошового обороту в

певний момент. !

ЕМІСІЯ ГРОШЕЙ

Первинна Вторинна

Здійснює ЦБ у

готівковій та

безготівковій

формах

Здійснюють

комерційні банки у

безготівковій формі

шляхом грошово-

кредитної

мультиплікації їх

вільних резервів та

депозитних вкладів

340

господарські об'єднання,

державні установи тощо.

Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг у

мільярдах чи мільйонах грошових одиниць), надзвичайно

складну структуру та динаміку руху. З точки зору якісної

характеристики грошової маси важливе значення має її

структура, а з погляду практики її регулювання – динаміка

руху обсягу та структури.

Грошова маса у структурному відношенні:

Рис. 12.8. Критерії грошової маси у структурному

відношенні

Найбільшу складність має структуризація грошової

маси за першим критерієм, оскільки немає однозначного

розуміння ступеня ліквідності кожного її елемента, як і

немає чіткого розмежування між власне грошима і

високоліквідними фінансовими активами, які вже не є

грошима. За цим критерієм наука і практика виділяють

кілька елементів грошової маси, комбінацією яких можна

визначати різні за складом і обсягом показники грошової

маси, що називаються грошовими агрегатами.

КРИТЕРІЇ

За ступенем

«готовності»

окремих

елементів до

оборотності,

тобто за

ступенем їх

ліквідності

За

формою

грошових

засобів

(готівкові,

депозитні)

За

розміщенням

у суб'єктів

грошового

обороту

За

територіаль-

ним

розміщенням

341

Рис. 12.9. Структура грошової маси

Оскільки грошова маса неоднорідна за своєю

структурою, то для її характеристики застосовуються різні

підходи і показники.

Насамперед грошову масу можна поділити на дві

частини:

– активні гроші, які постійно використовуються в

готівковому й безготівковому обігу,

– пасивні гроші (або «квазі-гроші»), які потенційно

можуть бути використані як гроші за певних умов.

Структура грошової маси відображає структуру і рівень

розвитку економіки країни.

12.3. Агрегати грошової маси

Грошовий агрегат – це специфічний показник

грошової маси, що характеризує певний набір її

елементів залежно від їх ліквідності. !

Готівкові гроші Безготівкові гроші

Розмінні монети

Банкноти

Казначейські білети

Чекові внески

Депозитні сертифікати

Державні цінні папери

СТРУКТУРА ГРОШОВОЇ МАСИ

342

Рис. 12.10. Принципи формування грошових агрегатів

Грошові агрегати будуються шляхом приєднання до

попередніх величин нових грошових компонентів у

послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності.

Таблиця 12.3. – Агрегатні показники грошової маси

Агрегат Характеристика

М0 Готівка: монети і банкноти, що

перебувають в обігу;

М1 М0 + готівкові гроші та банківські

внески до запитання (трансакційні

депозити);

М2 М1 + строкові та ощадні внески в

комерційних банках;

М3 М2 + депозитні сертифікати, ощадні

внески в спеціалізованих кредитних

установах та деякі інші види

фінансових активів, вклади за

трастовими операціями.

Принципи формування

грошових агрегатів

Грошова маса

включає не

лише готівкові

гроші, а й

депозитні

Уся грошова

маса поділяється

на ту, що є в

обігу, і ту, яка

нагромаджується

Сукупна

грошова маса

включає також

банківські

внески,депозити

та ЦП

343

Таблиця 12.4. – Порівняльна методика грошових агрегатів

(наприклад) в США та України

США Україна

М0 = Готівкові гроші населення + Залишки готівкових

грошей в касах юридичних лиць

М1 = М0 + Вклади до

запитання + Інші чекові

вклади

М1 = М0 + Кошти

юридичних осіб на

розрахункових та поточних

рахунках + Вклади до

запитання фізичних осіб у

комерційних банках

М2 = М1 + Дрібні термінові

вклади (до 100 тис. долл.) +

Безчекові заощаджувальні

рахунки + Однодобові

угоди про зворотній викуп і

т.д.

М2 = М1 + Термінові вклади

населення у комерційному

банку + Термінові вклади

юридичних осіб

М3 = М2 + Крупні

термінові вклади +

Термінові угоди про

зворотній викуп та ін.

М3 = М2 + кошти на

вкладах за трастовими

операціями банків.

М4 = М3 + Комерційні

папери, казначейські

векселя, заощаджу вальні

облігації та ін.

344

Визначається за формулою:

(12.4)

де:

Гвип – сума готівки, випущеної центральним банком

і не поверненої в його фонди;

Грез – сума грошових коштів (резервів), які

перебувають на кореспондентських рахунках банків у

центральному банку.

Гб = Гвип + Грез

Грошова база – якісно інший показник, що

характеризує масу грошей з боку прояву її на

балансі центрального банку, включає запаси всієї

готівки, яка перебуває в обороті поза банківською

системою та в касах банків, а також суму резервів

комерційних банків на їх кореспондентських

рахунках у центральному банку.

!

345

1. Охарактеризуйте сутність поняття «грошовий

оборот».

2. Поняття грошової маси.

3. Складові грошової маси.

4. Інфляція та її причини.

5. Активні та пасивні гроші.

6. Економічна основа грошового обороту.

7. Основні суб'єкти грошового обороту, та ринки

які він обслуговує.

8. Закон обігу паперових грошей.

9. Швидкість обігу грошей.

10. Поняття грошової бази, та формула за якою

вона вичислюється.


346

ПРАКТИКУМ

І. ТЕСТИ

1. Як називається процес безперервного руху

грошей між суб'єктами економічних відносин?

а) інфляція;

б) девальвація;

в) грошовий оборот;

г) грошовий обіг.

2. З яких секторів складається грошовий оборот?

а) грошового обігу та фінансів;

б) грошового обігу, фінансів та кредитного сектору;

в) грошового обігу, кредитного сектору.

3. Як називається сектор грошового обороту, у

якому частина доходів, економічних суб'єктів вилучається

у вигляді податків у розпорядження держави на виконання

своїх функцій?

а) фінансово-кредитний;

б) фіскально-бюджетний;

в) соціально-економічний.

4. Які гроші перебувають в обігу в Україні в

сучасних умовах?

а) повноцінні гроші;

б) неповноцінні гроші;

в) обидва види.

5. Які гроші належать до неповноцінних?

а) готівкові гроші;

б) електроні гроші;

в) мідні монети;

г) срібні монети

6. Як називається специфічний показник грошової

маси, що характеризує певний набір її елементів залежно

від їх ліквідності?

а) грошовий показник;

347

б) агрегат;

в) грошовий агрегат;

г) ліквідний агрегат.

7. Яка кількість грошових агрегатів

використовується для цілей аналізу в статистичній

практиці України?

а) дев'ять;

б) три;

в) чотири;

г) вісім.

8. Складова грошової маси Мов Україні включає?

а) гроші поза банками;

б) гроші поза банками і на рахунках до запитання;

в) тільки гроші на рахунках до запитання;

г) готівкові гроші в касах банків.

9. Складова грошової маси – грошова база – в

Україні включає:

а) гроші поза банками;

б) гроші поза банками і на рахунках до запитання;

в) тільки гроші на рахунках до запитання;

г) готівкові гроші в касах банків та поза банками.

10. Який показник грошової маси враховує суми

резервів комерційних банків на їхніх кореспондентських

рахунках у центральному банку?

а) грошова база;

б) М3;

в) М2;

г) М0.

11. Готівкові гроші це:

а) гроші, які не мають речового виразу та існують у

вигляді сум на рахунках. у банку;

б) гроші, які рухаються за комп'ютерними

мережами;

348

в) гроші, виготовлені з будь-якого малоцінного

матеріалу у вигляді купюр і монет.

12. Переказний вексель – це:

а) вексель, який має індосамент;

б) вексель, який має конкретний строк погашення;

в) вексель, який має суворо встановлену форму.

13. Вихідною формою повноцінних грошей були:

а) паперові гроші;

б) товарні гроші;

в) кредитні гроші;

г) символічні гроші.

14. Гроші, що мають внутрішню реальну вартість,

яка адекватна вартості товару, – це:

а) паперові гроші;

б) товарні гроші;

в) кредитні гроші;

г) символічні гроші.

15. Гроші, які набувають своєї вартості в обігу –

це:

а) повноцінні гроші;

б) неповноцінні гроші;

в) товарні гроші;

г) картки для банкоматів.

16. Простий вексель, емітований банком, – це:

а) комерційний вексель;

б) тратта;

в) банкнота;

г) чек.

17. Сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які

перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового

обороту в певний момент, – це:

а) грошова маса;

б) грошова база;

в) грошовий агрегат;

349

г) грошовий мультиплікатор.

18. Швидкість обігу грошей обернено пропорційна:

а) обсягу маси грошей;

б) грошовій базі;

в) обсягу виготовленого національного продукту;

г) сумі продажів товарів та послуг у кредит.

19. Якщо фактична маса грошей в обороті (Мф)

перевищує необхідну для обороту (Мн). то які явища

матимуть місце?

а) нестача купівельної спроможності;

б) грошовий попит відповідає товарній пропозиції;

в) надлишок купівельної спроможності.

20. Купівельна спроможність грошей:

а) зростає зі зростанням цін;

б) може зростати і спадати;

в) зростає з часом;

г) завжди залишається незмінною.

21. Закон грошового обігу визначає:

а) швидкість обігу грошей;

б) величину грошової маси;

в) купівельну спроможність грошей;

г) рівень інфляції.

22. Хто може виступати в ролі емітента

паперових грошей в Україні:

а) Міністерство фінансів;

б) центральний банк;

в) комерційні банки;

г) універсальні комерційні банки.


1. Поняття грошового обороту та його економічна

основа.

2. Модель грошового обороту. Сутність грошових

потоків.

350

3. Поняття грошової маси, грошові агрегати та



5. Суть закону грошового обігу.

ІІІ. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1

Розрахуйте величину агрегатів грошової маси,

якщо:

– готівка поза банками – 50 млрд. грн.;

– готівка в касах юридичних осіб – 95 млрд. грн.;

– депозити до запитання – 140 млрд. грн.;

– строкові вклади – 240 млрд. грн.;

– кошти за трастовими операціями – 70 млрд. грн.;

– кошти на спеціальних карткових рахунках – 165

млрд. грн.

Завдання 2

Розрахуйте величину грошового агрегату

М2 якщо:

– готівка на руках у населення – 316 млрд. грн.;

– строкові депозити – 300 млрд. грн.;


– готівка в оборотних касах банків – 238 млрд. грн.

Завдання 3

Визначити кількість грошей, необхідних для

безінфляційного обігу, за наступними даними:

– сума цін реалізованих товарів, робіт, послуг –

3455 млрд. грн.;

– сума цін товарів, робіт, послуг, що реалізовані з

відстроченням платежу, – 50% обсягу реалізації товарів,

робіт та послуг;

351

– сума платежів по зобов'язаннях, термін оплати

яких наступив, – 1130 млрд. грн.;

– сума платежів, що взаємно погашаються – 20 %

загального обсягу реалізації товарів, робіт та послуг;

– середня кількість оборотів грошової маси за рік –

6. Яким чином зміниться обсяг грошової маси, якщо її

оборотність зросте на 2 оберти?

Завдання 4

Обчисліть агрегатну структуру та середню

швидкість обігу грошової маси, а також тривалість

обороту одного в днях.

Вихідні дані для вирішення завдання

Показники

На початок

звітного

року,

млрд. грн.

На кінець

звітного року,

млрд. грн.

готівка поза банками 140 158

кошти на поточних рахунках 305 389

депозити до запитання 285 200

кошти у строкових депозитах 295 350

кошти у трастових операціях 78 65

сума цін реалізованих

товарів, робіт, послуг

9281 10494

товари, продані в кредит 3000 3900

сума платежів по кредитах 6500 5100

взаємопогашення платежів 30 15

Завдання 5

Визначити як зміниться номінальний обсяг ВВП,

якщо швидкість обігу грошей становить 10 оборотів і

залишається незмінною, а грошова пропозиція зросте з 430

до 610 млрд. грн.

352

Завдання 6

Визначити ссредньоквартальну та річну швидкість

обігу грошей:

– на 1.04 обсяг ВВП – 260 млрд. грн.; грошова маса

– 140 млрд. грн.;





– на 31.12 обсяг ВВП – 1650 млрд. грн.;

грошова маса – 150 млрд. грн.

Завдання 7

Вам відомі такі дані: агрегат М0 – 11650 ум. од.;

маса грошей у депозитах комерційного банку – 1785 ум.

од.; сума резервів комерційного банку – 835 ум. од.

Визначте показник фактичного рівня

мультиплікації.

Завдання 8

Визначте, як зміниться потреба в грошах, якщо

швидкість їх обігу зменшиться на 20%, а обсяг виробленої

продукції збільшиться на 10%. Для забезпечення

нормального обігу товару в країні необхідно 600 млрд. грн.

Завдання 9

Відомо, що на початку року обсяг грошової маси в

країні становив 26 млн. грн., центральний банк протягом

року емітував ще 6 млн грн. Визначте, якою буде сумарна

вартість проданих за рік товарів і послуг, якщо швидкість

обігу грошей у країні становила 8 обертів.

353

ТЕМА 13 ГРОШОВИЙ РИНОК

План:

13.1. Сутність та особливості функціонування

грошового ринку.

13.2. Інституційна модель грошового ринку.

13.3. Структура грошового ринку.

13.4. Попит на гроші.

13.5. Пропозиція грошей.

13.6. Графічна модель грошового ринку.

Рівновага на грошовому ринку та процент.

13.7. Заощадження та інвестиції в механізмі


Міні-лексикон: грошовий ринок, депозитні та

позичкові зобов’язання, кредитори, позичальники, ринок

грошей, ринок капіталу, ринок банківських кредитів, ринок

послуг НФКУ, фондовий ринок, ринок позичкових

зобов’язань, валютний ринок, ринок цінних паперів, попит

та пропозиція на гроші.

13.1. Сутність та особливості

функціонування грошового ринку

Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції

грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням

Грошовий ринок - це особливий сектор ринку, на

якому здійснюються купівля та продаж грошей як

специфічного товару, формуються попит,

пропозиція і ціна на цей товар.

!

354

підпорядкованості грошового ринку загальним

закономірностям функціонування ринку взагалі.

До особливостей грошового ринку слід віднести те,

що продаж грошей проходить на ньому у формі передачі

цих грошей від власників до покупців лише у тимчасове

користування. В обмін на це, покупці пропонують такі ін-

струменти (зобов’язання), які надають можливість

продавцям зберегти право власності на гроші. Вони

дозволяють продавцям відновити право розпорядження

грошима та одержувати процентний дохід.

Відповідно купівля грошей є формою одержання

суб’єктами ринку у своє розпорядження певної суми гро-

шей в обмін на вказані інструменти.

Продаж грошей – форма передачі грошей їх

власниками своїм контрагентам у тимчасове

користування в обмін на такі інструменти, які

надають їм можливість зберегти право власності

на ці гроші – відновити право розпорядження

ними та одержати процентний дохід.

!

Інструменти грошового ринку – зобов’язання

покупців перед продавцями грошей. !

355

Рис 13.1. Інструменти грошового ринку



Боргові

Депозитні

зобов'язання

Позичкові

зобов'язання

передача

грошей у

повне

розпоряджен

ня покупцям

за умови їх

повернення і

сплати %

доходу

передача

грошей

покупцям з

внесенням

певних

обмежень в

розпоряджен

ня цими

грошима

Неборгові

Зобов’язання з

надання прав

участі в управлінні

діяльністю

покупця грошей та

в його доходах,

завдяки чому за

продавцем грошей

зберігається не

тільки право

власності на них, а

й певною мірою

право

розпорядження

ними(акції,

страхові угоди,

деривативні

інструменти)

356

Рис. 13.2. Схема взаємозв'язку між об'єктами та

інструментами грошового ринку в загальних рисах

Валютні

цінності

Цінні папери Позичкові угоди

Гроші Гроші

Гроші

Об’єкти купівлі-

продажу

Інструменти купівлі-

продажу

Продавці грошей

Покупці грошей

357

Рис. 13.3. Специфічні особливості грошового ринку

СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

ГРОШОВОГО РИНКУ

Купівля-продаж грошей лише за наявності

вільних ресурсів у одних суб’єктів ринку та

необхідності у їх використанні іншими.

Передача грошей від власника до їх

отримувача відбувається за допомогою

фінансових інструментів.

Внаслідок купівлі-продажу грошей їх

продавець не втрачає право власності на

продану суму грошей і добровільно передає

право розпорядження нею.

У момент продажу грошей продавець не

отримує еквівалента, а покупець –

відповідного реального права власності, бо

розпоряджається купленими грошима.

Метою купівлі-продажу грошей є отримання

додаткового доходу у вигляді % продавцем,

а покупцем – у вигляді прибутку.

358

13.2. Інституційна модель грошового

ринку Інституційна модель грошового ринку відображає

взаємозв'язки між суб'єктами грошового ринку, що

реалізуються через потоки грошей та інструментів.

Рис.13.4. Інституційна модель грошового ринку

По

зич

ал

ьн

ик

и

Кр

еди

тори

Сектор опосередкованого фінансування

Банки

НФКУ

Сектор прямого фінансування

Гроші

Акції

Облігації

Гроші

1.Капітальне


2. Позики

гроші

вимоги

зобов’язання

гроші гроші

вимоги

зобов’язання

гроші

359

Для розуміння сутності грошового ринку важливе

значення має визначення його суб'єктів.

Рис. 13.5. Суб’єкти грошового ринку

Позичальники

ділові фірми

урядові структури

сімейні господарства

іноземці

Суб’єкти


Кредитори - будь-які

економічні суб'єкти,

що заощадили

грошові кошти

населення

фірми

урядові структури;

органи місцевого

самоврядування

іноземні фізичні та

юридичні особи

360

Рис. 13.6. Сектор прямого фінансування

Скорочення

плати за

користування

позиками

Зниження

ціни грошей

Розширення

вибору умов

купівлі Фінансові


Загострення

конкурентної

боротьби

Зниження ціни

та розширення

асортименту

послуг для

суб’єктів ринку

Для покупців

Економічне

значення

сектора

прямого

фінансуван-

ня

Для

продавців

Зустріч з

покупцем «в

обличчя»

Вибір

надійних

позичальників

Уникнення

ризиків

361

Рис. 13.7. Сектор опосередкованого фінансування

13.3. Структура грошового ринку

Класичні операції на ринку грошей:

Міжбанківське кредитування;

Облік комерційних векселів;

Короткострокові депозитні та кредитні угоди;

Операції на вторинному ринку з

короткостроковими державними зобов’язаннями.

Ринок грошей – це сегмент грошового

ринку, на якому купують короткострокові

грошові кошти до одного року. !

Одержують прибуток

Сектор

опосередкованого


Активно мобілізують грошові

кошти

Цілеспрямовано їх розміщують

Продавці Фінансові


Покупці

362

Класичні операції на ринку капіталів є :

Операції з фондовими інструментами(акції та

облігації);

Середні та довгострокові депозитні та кредитні

угоди;

Операції НФКУ.

Рис. 13.8. Схема системної структуризації грошового

ринку

Ринок капіталів – сегмент грошового ринку, на

якому купують середні та довгострокові (більше 1

року) грошові кошти

!

Вид

структуризації

ринку

За економічним


ресурсів

За

інст

иту

цій

ни

м

и о

знак

ами

За

ви

дом

фін

ансо

ви

х

інст

рум

енті

в

Грошовий ринок

Ринок

грошей

Ринок

капіталів

Ринок


кредитів

Ринок

послуг

НФКУ

Фондовий

ринок

Ринок

цінних

паперів

Ринок



Валютний

ринок

363

13.4. Попит на гроші

Ринок банківських кредитів – здійснює акумуляцію

вільних грошових коштів та надання їх у кредит на

умовах зворотності, строковості та платності. Інституційні

органи – комерційні банки.

Ринок послуг НФКУ – здійснює акумуляцію

заощаджень і розміщення їх у доходні активи.

Інституційні органи – страхові компанії, пенсійні фонди,

інвестиційні фонди, фінансові компанії.

Фондовий ринок – здійснює переміщення

небанківського позичкового капіталу, який приводиться в

рух за допомогою фондових цінностей. Інституційні

органи – фондові біржі.

Ринок позичкових зобов’язань – охоплює відносини

банків з їх клієнтами щодо формування, розміщення

кредитних ресурсів.

Валютний ринок – охоплює відносини між

економічними суб’єктами з приводу купівлі – продажу

валюти на основі попиту і пропозиції.

Ринок цінних паперів – охоплює як кредитні

відносини, так і відносини співволодіння, які

оформлюються спеціальними документами(цінними

паперами), що можуть продаватися, купуватися,

погашатися.

Попит на гроші – запас грошей, який прагнуть

мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти

на певний момент.

!

364

Рис. 13.9. Цілі попиту на гроші

Рис. 13.10. Схема взаємозв’язку попиту на гроші з цілями

та мотивами нагромадження грошей

ЦІЛІ ПОПИТУ НА

ГРОШІ

Попит на

поточний

запас

платіжних

засобів

Попит на

постійний

запас

грошей як

форму

багатства

Попит на

постійний

запас

грошей як

форму

багатства

МОТИВИ ПОПИТУ НА

ГРОШІ

Трансакційний

мотив

Мотив

завбачливості

Спекулятивний

мотив


суб'єкти

постійно

відчувають

потребу в

певному запасі

грошей

юридичні і

фізичні особи

бажають мати

запас грошей

як ресурс

купівельної

спроможності

запаси грошей і

запаси


інструментів

розглядаються

як альтернативні

види активів

365

Попит на гроші тісно пов'язаний зі швидкістю обігу

грошей обернено пропорційною залежністю: у міру

зростання попиту на гроші кожна грошова одиниця, що є в

обороті, довше перебуватиме у розпорядженні окремого

економічного суб'єкта, повільнішим буде її обіг, і навпаки.

Рис 13.11. Вплив обігу грошей на попит

у парі "попит - швидкість" визначальним є

попит на гроші, а похідним - швидкість їх обігу

ВПЛИВ ШВИДКОСТІ ОБІГУ

ГРОШЕЙ НА ПОПИТ

попит на гроші - явище динамічне, тому

швидкість обігу грошей не може бути

постійною

падіння швидкості обігу грошей через

зростання попиту на них гальмує його

інфляційні наслідки

зростання швидкості обігу грошей компенсує

дефіцит платіжних засобів і послаблює кризу

неплатежів

366

Рис.13.12. Схема чинників впливу на попит

Рис.13.13. Графічне зображення попиту на гроші

10

12

2 4 6 8 10

млрд.

грн.

2

4

6

8

14

Но

рм

а о

чік

уван

ого

до

хо

ду

(н

ом

ін.

пр

оц

ен

та)

%

Попит на гроші

М

Д

МД

ПК

1

ПК ПК

2

МД

2 Б

А

В

Традиційні

чинники

впливу на

попит

зміна обсягів виробництва

(МД = f(Q))

зміни норми

процента

МД = f(R)

швидкість

обігу грошей

динамікою рівня цін та рівня

реального обсягу виробництва

МД =f(Y, P)

367

Особливості формування попиту на гроші в умовах

перехідної економіки України.

В умовах перехідної економіки України всі

перелічені умови перебувають у процесі формування,

причому в його початковій стадії. Тому всі класичні

чинники впливу на попит на гроші діють у деформованому

вигляді.

Таблиця 13.1 – Попит на гроші в умовах перехідної

економіки України

Чинники

впливу Наслідки

Високі темпи


цін

Зростання попиту на трансакційні запаси,

деформація залежності трансакційної

складової попиту від динаміки

номінального ВНП, послаблення впливу

альтернативної вартості зберігання

грошей на динаміку попиту та мотивацію

переваг ліквідності, стимулювання

зростання попиту на такі нетрадиційні

для фінансового ринку інструменти, як

інвалюта, ювелірні і мистецькі вироби,

провокування відпливу їх за кордон для

підвищення надійності з наступною

реалізацією для поповнення

трансакційного запасу.

Високий

рівень

інфляції

Зростання номінального процента

Недостатній

розвиток

ринку

А саме, ринку цінних паперів та ринку

банківських послуг.

368


Наявна

структура

багатства,

рівень доходів

та споживання

в Україні в

перехідний

період

Деформують еластичність попиту на

гроші як по ВНП, так і по очікуваному

рівню доходу на альтернативні активи

Тіньові

процеси в

економіці

Набули широкого розмаху в Україні

13.5. Пропозиція грошей

Формалізований вигляд пропозиції грошей:

М = m × Мб (13.1)

де:

М – пропозиція грошей у вигляді готівки поза

банками та депозитів на поточних рахунках;

m – коефіцієнт грошово-кредитного

мультиплікатора;

Мб – грошова база.

Пропозиція грошей – друга сила, що у взаємодії з

попитом визначає кон'юнктуру грошового ринку і

полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який

момент мають у своєму розпорядженні певний

запас грошей, які вони можуть за сприятливих

обставин спрямувати в оборот.

!

369

Рис. 13.14. Схема впливу на зміну коефіцієнта

Щоб вивести пропозицію грошей на запланований

рівень, не досить відповідно відрегулювати грошову базу.

Для цього треба ще й забезпечити відповідне

мультиплікативне зростання депозитів під впливом усіх

перелічених вище чинників.

Рис. 13.15. Схема формування обсягу пропозиції грошей

Обсяг пропозиції грошей

формують:

центральний банк

позичальники

банківські вкладники

комерційний банк

Вплив на зміну коефіцієнта мультиплікатора

Рішення центрального банку

Норми обов'язкових резервів

Облікової ставки

Типової ринкової процентної ставки

Процентної ставки за депозитами

Обсягу багатства економічних суб'єктів

Тінізації підприємницької діяльності

Стану довіри до банків, банківської паніки

370

13.6. Графічна модель грошового ринку.

Рівновага на грошовому ринку та процент

Чинники порушення рівноваги на грошовому

ринку:

пропозиції грошей;

попиту на гроші.

У цих випадках рівновага може відновитися тільки

на інших рівнях як процента, так і грошової маси.

Головна функція грошового ринку: балансування

попиту і пропозиції грошей та формування ринкового

рівня проценту.

Рис. 13.16. Графічна модель ринку грошей

12

10

2 4 6 8 10

млрд. грн.

А

А1

М(пропозиція)

МD(попит)

2

4

6

8

14

Но

рм

а о

чік

ув

ан

ого д

ох

оду

(н

ом

ін.

пр

оц

ен

та)

%

Маса грошей в обороті

371

Рис. 13.17. Вплив на ринок змін у попиті і пропозиції

грошей

13.7. Заощадження та інвестиції в

механізмі грошового ринку

А1

А2

10

12

14

2 4 6 8 10

млрд.

грн.

А

М1 (пропозиція)

МD(попит) 2

4

6

8

Но

рм

а о

чік

ув

ан

ого д

ох

оду

(н

ом

ін.

пр

оц

ен

та) %

Маса грошей в обороті

М

МD1

Важливу роль у збалансуванні грошового

обороту, а також попиту і пропозиції на грошовому

ринку відіграють заощадження та інвестиції.

372

Рис. 13.18. Схема взаємозв’язку заощаджень та

інвестицій

На підставі наведених трьох висновків можна

формалізувати зв'язок між інвестиціями та заощадженнями

в такому вигляді:

Ір = З – Дn (13.2)

де Ір – інвестиційні ресурси, що надходять у

розпорядження фірм;

З – загальна маса заощаджень, що надійшла на

грошовий ринок;

Дn – сума приросту державних позик, розміщених

на грошовому ринку.

Дотримання цієї рівності є необхідною

передумовою збереження рівноваги на грошовому ринку.

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК

ЗАОЩАДЖЕНЬ ТА

ІНВЕСТИЦІЙ


сімейних

господарств є

єдиним

джерелом чистих

інвестицій у

закритій

економічній

системі

Зростання

обсягу


створює

верхню межу

нарощування

інвестицій у

секторі

"фірми"


населення, що

надійшли на

грошовий ринок і

не мобілізовані,

мають бути

позичені

сектором "фірми"

для інвестування

373

1. Що таке грошовий ринок?

2. Які види інструментів використовуються на

грошовому ринку?

3. Що таке боргові і неборгові інструменти

грошового ринку?

4. Хто є суб'єктами грошового ринку? Між ким

забезпечуються зв'язки на грошовому ринку фінансові

посередники?

5. Що таке попит на гроші? Це явище залишку чи

потоку і чому?

6. Чим відрізняється попит на гроші від попиту на

товари?

7. Які ще чинники впливають на попит на гроші,

крім трьох традиційних?

8. Назвіть три особливості формування попиту на

гроші в Україні в сучасний період.

9. У чому полягає сутність пропозиції грошей?

10. Що є необхідною передумовою збереження

рівноваги на грошовому ринку?


374

ПРАКТИКУМ

І. ТЕСТИ

1. Головною функцією грошового ринку є:.

а) балансування попиту та пропозиції грошей;

б) купівля валюти;

в) формування ринкового рівня процента;


2. Складова грошового обороту, яка є механізмом

перерозподілу грошових коштів між секторами і

суб'єктами економіки, – це:

а) ринок цінних паперів;

б) грошовий ринок;

в) валютний ринок;

г) ринок праці.

3. До якого сектору грошового ринку належить

канал запозичень, при якому покупці тимчасово залучають

кошти у свій оборот, використовуючи для цього як

інструмент облігації?

а) сектор опосередкованого фінансування;

б) сектор фінансування;

в) сектор прямого фінансування.

4. До якого сектору грошового ринку належить

капітальне фінансування, при якому продавець передає

покупцеві акції?

а) сектор опосередкованого фінансування;

б) сектор фінансування;

в) сектор прямого фінансування.

5. Назвіть види фінансових посередників, які

можуть діяти в секторі опосередкованого фінансування

грошового ринку:

а) пенсійні фонди;

б) будівельні організації;

в) профспілкові комітети;

375

г) банки.

6. Які фінансові посередники посідають ключове

місце на грошовому ринку?

а) пенсійні фонди;

б) будівельні організації;

в) профспілкові комітети;

г) банки.

7. Переміщення грошей по каналах ринку

безпосередньо від їх власника до того, хто їх потребує для

реального використання, – це:

а) сектор прямого використання;

б) сектор капітального фінансування;

в) сектор опосередкованого фінансування;

г) усі відповіді неправильні.

8. Як називається запас грошей, який прагнуть

мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на

певний момент?

а) пропозиція грошей;


в) кредит;

г) попит на гроші.

9. Як називається певний запас грошей, який на

даний час є вільним в усіх економічних суб'єктів та може

бути спрямований в оборот?

а) пропозиція грошей;


в) кредит;

г) попит на гроші.

10. За інституційними ознаками грошових потоків

у складі грошового ринку можна виокремити:

а) фондовий ринок, ринок банківських кредитів,

ринок цінних паперів;

б) фондовий ринок, ринок банківських кредитів,

ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ;

376

в) фондовий ринок, ринок позичкових зобов'язань,


г) валютний ринок, ринок позичкових зобов'язань,

ринок цінних паперів.

11. За видами інструментів, що застосовуються

для переміщення грошей від продавців до покупців, у складі

грошового ринку можна виокремити:

а) фондовий ринок, ринок банківських кредитів,


б) фондовий ринок, ринок банківських кредитів,

ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ;

в) фондовий ринок, ринок позичкових зобов'язань,


г) валютний ринок, ринок позичкових зобов'язань,

ринок цінних паперів.

12. На якому з видів ринків купуються грошові

кошти на короткий строк (до одного року)?

а) на ринку капіталів;

б) на ринку грошей;

в) на ринку позичкових зобов'язань;

г) на ринку цінних паперів.

13. На якому з видів ринків купуються грошові

кошти на тривалий строк (більше 1р.)?

а) на ринку капіталів;

б) на ринку грошей;

в) на ринку позичкових зобов'язань;

г) на ринку цінних паперів.

14. За якого рівня процентної ставки пропозиція

грошей у позику стає невигідною?

а) нуль;

б) один;

в) п'ять;

г) десять.

377

15. Що таке позичковий процент?

а) процент по вкладах у банку;

б) плата, яку сплачує позичальник за користування

позичковим капіталом;

в) процент, який виплачується по цінних паперах.


1. Сутність та специфіка функціонування грошового

ринку.

2. Структура грошового ринку.

3. Попит на гроші.

4. Пропозиція грошей.


Завдання 1

Якщо норма обов'язкових резервів становить 14 %,

то чому дорівнює грошово-кредитний мультиплікатор?

Завдання 2

У комерційному банку розміщено нових депозитів

на суму 24000 грн. Розрахуйте розмір нових кредитних

ресурсів для перших 5-ти банків, що користуються

коштами цих депозитів, та максимально можливе-

збільшення грошової маси в обороті, якщо норма

обов'язкового резервування становить 15 %.

Завдання 3

Новий клієнт банку отримує позику в розмірі 44000

грн., причому третина її надається готівкою, а інша

частина – у вигляді відкриття поточного рахунку. Яким

буде максимально можливе збільшення пропозиції грошей,

якщо норма резервування становить 15 %.

378

Завдання 4

В комерційному банку розміщено депозит на суму

28000 грн. Яким чином вплине зменшення норми

обов'язкових резервів з 18 % до 12% на розмір кредитних

ресурсів для перших 4-х комерційних банків, які

використовують кошти цього депозиту, а також на розмір

грошової маси в обороті.

Завдання 5

Знайти значення грошового мультиплікатора по

агрегату М1, якщо обсяг готівки поза банками становить 30

млрд грн, розмір банківських резервів, що зберігаються в

НБУ 35 млрд. грн., а величина грошового агрегату М1 –

240 млрд. грн.

Завдання 6


агрегату М2, якщо:

– депозити, залучені банківською системою,

становлять 65 млрд. грн.,

– співвідношення готівки поза банками та депозитів

можна визначити як 1:4;

– частка строкових депозитів в їх загальній величині

становить 50%;

– кошти на розрахункових рахунках 104 млрд. грн.;

– наднормові резерви комерційних банків

складають 8 млрд. грн.;

– норма обов'язкового резервування визначена НБУ

в розмірі 11%.

379

Завдання 7

Розрахувати середньорічний вільний резерв банку

за наступними даними:

На початок звітного

року:

На кінець звітного року:

Капітал банку 7040 тис.

грн.

Приріст капіталу банку 8 %

Залучені на депозити

кошти 80580 тис. грн.

Темп росту депозитів склав 1,4

Кредити НБУ 300 тис.

грн.;

Кредити НБУ 400 тис. грн.;

Кредити інших банків

800 тис. грн.

Кредити інших банків 1200 тис.

грн.

Кредити, надані іншим

банкам 4800 тис. грн.

Кредити, надані іншим банкам

4900 тис. грн.

Відрахування до

страхового фонду 50 тис.

грн.

Відрахування до страхового

фонду 60 тис. грн.

Кошти в активних

операціях 58410 тис. грн.

Кошти в активних операціях


Норма обов'язкового

резервування 16 %

Норма обов'язкового

резервування 11 %

380

ТЕМА 14 ГРОШОВІ СИСТЕМИ

План:

14.1. Сутність, структура та елементи грошової

системи.

14.2. Типи грошових систем та їх еволюція.

14.3. Державне регулювання грошового обороту.

14.4. Грошово-кредитна політика.

14.5. Творення грошової системи України.

Міні-лексикон: грошова система, безготівковий

грошовий обіг, безготівкові розрахунки, готівковий

грошовий обіг, готівкові розрахунки, валютна система,

грошова одиниця, масштаб цін, валютний курс,

монометалізм, біметалізм, регулювання грошового

обороту, грошово-кредитна політика.

14.1. Сутність, структура та елементи

грошової системи

Принципи організації грошової системи

Централізоване управління.

Прогнозне планування.

Стабільність та еластичність.

Забезпеченості грошової емісії.

Грошова система – це законодавче встановлена

форма організації грошового обороту в країні.

Вона є складовим елементом господарського

механізму і регулюється законами,

встановленими державою.

!

381

Комплексного використання інструментів

грошово-кредитного регулювання.

Незалежності центральних банків.

Нагляду та контролю за грошовою сумою.


З виникненням капіталістичного

способу виробництва (який

супроводжується перетворенням

натурального господарства на грошове,

набуттям товарним виробництвом

всезагального характеру) виникає

об’єктивна необхідність в уніфікації

форм грошового обігу і централізації

емісії грошей тощо.

Це було потрібне для подолання

свавілля феодалів у визначенні цінності

монет, ліквідації децентралізації у

монетній справі та інше.

Остаточно грошові системи

сформувалися в Європі у ХVI-XVII ст.,

хоч окремі елементи (види державних

грошових знаків) існували й раніше.

382

Рис. 14.1. Аспекти розгляду грошової системи

Рис 14.2. Підсистеми в складі грошової системи

з юридичної точки зору: з економічної точки зору:

сукупність різноманітних

грошових знаків, що

виражені в одній і тій самій

грошовій одиниці, яка

визначає їхню відносну

купівельну силу. Зміна

окремих елементів цієї

системи (наприклад,

зникнення з обігу металевих

монет) і зміна купівельної

сили грошових знаків, що

лишилися в складі цієї

системи, не змінюють її

сутності.

один з визначених,

історично обумовлених

типів державного

регулювання вартості

грошових знаків. За сферою

охоплення економічних

відносин грошова система –

явище надзвичайно

широке, адекватне всьому

грошовому обігу. Всі

грошові потоки є об'єктами

регулятивного впливу


Грошова система – це:

ГРОШОВА СИСТЕМА

Система

безготівкових

рахунків

Система

готівкового

обігу

Валютна

система

383

Безготівковий грошовий обіг – це грошовий

обіг, за якого рух грошей здійснюється шляхом

перерахунків у кредитних установах або

зарахування взаємних вимог.

Безготівкові розрахунки – розрахунки, що

проводяться без участі готівки, тобто у сфері

безготівкового обігу

!

Головне завдання – забезпечити своєчасне отримання

кожною господарською організацією коштів за

поставлену продукцію та надані послуги, тобто в

кінцевому результаті сприяти прискоренню обігу

коштів у розрахунках. Від організації безготівкових

розрахунків у господарському обороті залежить

ефективність функціонування економіки в цілому і

кожного суб'єкта підприємницької діяльності зокрема.

Готівковий грошовий обіг – це сукупність

платежів, що здійснюються готівкою.

Готівкові розрахунки – це розрахунки

готівкою між підприємствами і населенням,

окремими громадянами та підприємствами. !

384

Принципи організації готівкового обігу:

1. Повне і своєчасне забезпечення потреб

економіки у готівці.

2. Постійне зменшення питомої ваги у загальному

обсязі грошової маси.

3. Запровадження прогресивних технологій та

сучасного обладнання на всіх операціях, пов'язаних з

обробкою готівки.

4. Оптимізація витрат на підтримку готівкового

обігу.

5. Посилення системи безпеки під час здійснення

готівкових операцій та дотримання належного рівня

захищеності грошових знаків від підробки.

6. Вдосконалення організації та порядку обліку

операцій з готівкою на всіх етапах руху готівки.

Обсяг готівкового обігу залежить від масштабів

емісії готівки, швидкості її обігу, розмірів товарообігу,

рівня прибутків населення, темпів інфляції і т.д.

Відповідно до Закону "Про банки та банківську

діяльність" емісійним центром країни є Національний банк

України. На нього покладена організація готівкового

обороту й регулювання емісійних операцій, тобто

операцій, пов'язаних з випуском грошей в обіг та їх

вилученням з обігу відповідно до функцій резервної

системи.

Валютна система – форма організації

валютних відносин, закріплена у державно-

правових нормах та міжнародних угодах. !

385

Рис. 14.3. Структурна побудова грошової системи

Рис. 14.4. Основні елементи грошової системи

Комерційні банки

Ощадні банки

Небанківські

фінансово-кредитні

установи.

Комерційний

ЦБ

Державне

казначейство

Монетний двір.

Державний

І сектор

ІІ сектор

Грошова система

ЕЕ ЛЛ ЕЕ ММ ЕЕ НН ТТ ИИ ГГ РР ОО ШШ ОО ВВ ОО ЇЇ СС ИИ СС ТТ ЕЕ ММ ИИ ::

Грошова

одиниця

Масштаб

цін

встановлений у законодавчому

порядку грошовий знак, призначений

для вимірювання цін, товарів і послуг

законодавча фіксація вагової

кількості монетарного металу (золота,

срібла), що закріплюється державою

за певною грошовою одиницею

386

Продовження рис. 14.4. Основні елементи грошової

системи

Форми

грошей

матеріалізована в певному типі загального

еквівалента вартість, яка забезпечує

товарообіг і є стабільним платіжним

засобом. До основних форм належать

банківські білети, казначейські білети та

розмінні монети. Суттєвою відмінністю

видів грошових знаків є механізм їх емісії

Валютний

курс

співвідношення між грошовими одиницями

різних країн, яке використовується для

обміну валют під час здійснення валютних

та ін. економічних операцій. Виступає як

ціна валюти однієї країни, виражена у

валюті іншої країни

Регламентація

готівкового та

безготівкового

обігу

визначення сфер готівкових та безготівкових

розрахунків, режиму використання грошей

на рахунках, форми розрахунків, порядок

платежів

НБУ, КМУ, Мінекономіки, Мінфін.

Організація грошового обігу покладається

на банки, проте їх важлива роль та

переплітання інтересів окремих

економічних суб’єктів та суспільства в

цілому вимагають державного нагляду і

контролю за банками фінансів.

Державні

органи, які

здійснюють


грошового

обігу та

контроль за

дотриманням

чинного законодавства

387

14.2. Типи грошових систем та їх

еволюція

Системи металевого обігу являють собою грошові

системи, за яких в обігу перебуває безпосередньо

грошовий метал, що виконує усі функції грошей, а

неповноцінні гроші можуть вільно обмінюватись на метал.

Системи паперово-кредитного обігу являють собою

грошові системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки

(паперові або металеві), що не мають внутрішньої

вартості. Такі грошові системи є регульованими.

Неринковим грошовим системам притаманне

переважання адміністративних неринкових методів

регулювання грошового обігу, що проявляється

насамперед у штучному розмежуванні його на готівкову та

безготівкову сфери.

Для ринкових грошових систем характерним є

переважання економічних методів та інструментів

регулювання грошового обігу.

Для відкритих грошових систем характерним є

мінімальне втручання держави у регулювання валютних

відносин всередині країни.

Закриті грошові системи характеризуються

наявністю значної кількості валютних обмежень, що

проявляється в адміністративному регулюванні валютного

ринку, неконвертованості валюти, штучному формуванні

валютного курсу та ін.

У результаті еволюції товарного господарства та властивих

йому економічних відносин грошові системи поступово

змінювалися, набували різних форм, які можна

класифікувати за кількома критеріями.(рис. 14.5)

388

Рис. 14.5. Схема класифікації грошових систем

Золотий Срібний Мідний «Кульгаючої»

валюти

Подвійної

валюти

Золотозливковий

стандарт

Золотодевізний

стандарт

Нові форми Золотомонетний

стандарт «Паралельної»

валюти

ГРОШОВІ СИСТЕМИ


форми, в якій

функціонують

гроші




валютної системи



системи

Си

стем

и

мет

ал

ево

го о

біг

у

Си

стем

и п

ап

ер

ов

о-

кр

еди

тн

ого

об

ігу

Ри

нк

ов

і

Нер

ин

ко

ве

(рег

ул

ьо

ва

ні)

Від

кр

иті

За

кр

иті

Паперово-

грошова

система

Монометалізм Біметалізм Система

кредитних

грошей

389

Рис. 14.6. Форми бюджетної емісії

Еволюція грошових систем характерна

виникненням і розвитком таких систем, як:

металевого, паперово-грошового та

кредитного обігу

!

Система кредитного обігу характеризується випуском

і рухом грошових знаків, що виникають на основі

кредиту. Органом регулювання грошового обігу є

банківська система.

Випуск

казначейських

білетів

Покриття бюджетного

дефіциту за рахунок

кредитної емісії

ДЛЯ СИСТЕМИ ПАПЕРОВО-ГРОШОВОГО ОБІГУ

ХАРАКТЕРНА БЮДЖЕТНА ЕМІСІЯ

390

Рис. 14.7. Еволюція грошових систем, металевий обіг

Си

стем

а п

арал

ельн

ої

вал

юти

,коли

сп

іввід

нош

енн

я

між

золото

м і

сріб

лом

вст

ановлю

ється

сти

хій

но н

а

ри

нковій

осн

ові

Си

стем

а п

од

вій

ної

вал

юти

, сп

іввід

нош

енн

я м

іж

яки

ми

ви

знач

аєть

ся д

ерж

авою

Си

стем

а кульга

ючої

вал

юти

, к

оли

оди

н і

з ви

дів

мон

е кар

буєт

ься

у з

акри

том

у п

ор

яд

ку

Золото

мон

етн

ий

ст

анд

арт,

в

яком

у

діє

без

посе

ред

ній

об

іг з

олоти

х м

он

ет і

віл

ьни

й о

бм

ін

грош

ови

х з

нак

ів н

а зо

лото

Золото

мон

етн

ий

ст

анд

арт,

м

он

ети

в

об

іг

не

ви

пуск

ають

ся,

але

заб

езп

ечуєт

ься

об

мін

б

анкн

от

на

стан

дар

тні

зли

вки

золота

Золото

дев

ізій

ни

й

стан

дар

т,

за

яки

м

нац

іон

альн

і

вал

юти

об

мін

ювал

ися

на

іно

зем

ну в

алю

ту (

дев

ізи

),

що р

озм

іню

вал

ись

на

золото

Форми металевого обігу

Форми біметалізму Форми монометалізму

Роль загального

еквіваленту законодавчо

закріплена за двома

коштовними металами –

золотом та сріблом

Грошова система, в якій

роль грошей виконує один

вид коштовного металу.

Історія знає грошові

системи срібного і

золотого монометалізму

391

14.3. Державне регулювання грошового

обороту

Регулятивними заходами в грошовому обороті

держава має можливість активно впливати на всі процеси

в економіці – на виробництво, розподіл, обмін і споживання,

що робить кон’юнктурну політику універсальним,

глобальним способом досягнення цілей загальноекономічної

політики.

За способом та характером впливу на поведінку

економічних суб’єктів усі заходи регулятивного впливу

держави на ринкову кон’юнктуру можна розділити на три

групи:

заходи фіскально-бюджетної політики;

заходи грошово-кредитної (монетарної)

політики;

заходи прямого впливу.

Відповідно до проведеної структуризації

економічної політики держави загальна схема її має такий

вигляд (рис. 14.8):

Регулювання грошового обороту – сукупність

заходів, направлена на врегулювання руху

грошей у готівковій і безготівковій формах.

!

392

Рис. 14.8. Структура загальноекономічної політики

держави

Структурна політика передбачає надання субсидій чи інших

стимулів активізації розвитку відносно відсталих регіонів

(регіональна політика) чи певних галузей, секторів виробництва

(секторіальна політика).

Політика конкуренції передбачає заходи антимонопольного

характеру, вільного ціноутворення, доступу на ринки всім

підприємцям, установлення особливих правил взаємовідносин

там, де вільна конкуренція утруднена – в енергетиці, сільському

господарстві тощо.

Соціальна політика передбачає заходи, спрямовані на

забезпечення соц. рівності та забезпеченості всіх членів

суспільства шляхом часткового перерозподілу доходів.

Кон’юнктурна політика реалізується через регулятивний

вплив держави на ринкову кон’юнктуру, на співвідношення

сукупного попиту і сукупної пропозиції на ринках. Оскільки

сукупний платоспроможний попит формується і реалізується в

грошовій формі у процесі формування, розподілу і використання

національного доходу, кон’юнктурна політика забезпечується

насамперед державним регулюванням грошового обороту.

ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

Політика

конкуренції

Структурна

політика

Кон’юнктурна

політика

Соціальна

політика

Фіскально-бюджетна

політика

Грошово-кредитна

політика

Прямий

вплив

393

Монетарна політика

Фіскально-бюджетна політика

Кон’юнктурна

політикаПожвавлення кон’юнктури

Стримування кон’юнктури

Зниження

процентної ставки

Збільшення

пропозиції грошей




бюджетних витрат


процентної ставки

Зниження

пропозиції грошей

Зростання

бюджетних витрат

Зростання


Рис. 14.9. Схема взаємодії заходів фіскально-бюджетної

та монетарної(грошово-кредитної) політики в системі

державного регулювання економіки

14.4. Грошово-кредитна політика

Грошово-кредитна політика – це комплекс

заходів у сфері грошового обігу та кредиту,

спрямованих на регулювання економічного

зростання, стримування інфляції та

забезпечення стабільності грошової одиниці,

забезпечення зайнятості населення та

вирівнювання платіжного балансу

!

394

Рис. 14.10. Суб’єкти грошово-кредитної політики

Об’єкти грошово-кредитної політики:

Пропозиція (маса) грошей

% ставка

Валютний курс

Швидкість обігу грошей.

Суб’єкти грошово-


НБУ Уряд Верховна

Рада

Самостійно

розробляє

основні засади

монетарної

політики та

здійснює

контроль за їх

проведенням

Визначають основні

макроекономічні показники, які є

орієнтирами для формування цілей

монетарної політики

395

Таблиця 14.1– Класифікація цілей грошово-

кредитної політики ЦБ

Стратегічні цілі Проміжні цілі Тактичні

• збалансування


розвитку

• забезпечення

оптимальної

зайнятості

• стримування

інфляції

• пожвавлення

ринкової

кон’юнктури

• стримування

ринкової

кон’юнктури

• зміна грошової

маси

• зміна

процентної

ставки

Рис. 14.11. Цілі грошово-кредитної політики

Ієрархія

цілей

Особливості


Характер

проведення

Стратегічні

цілі

Визначає

законодавча

економічна

політика

Розроблення


програм і

законодавчих актів

Проміжні

цілі

Доповнюють і

конкретизують

стратегічні цілі

протягом року

Шляхом контролю

і виміру змінних,

які прогнозовано

впливають на

досягнення мети

Оперативні заходи

Національного

банку

Короткотермінової

дії з регулювання

осн. економічних

змінних

Тактичні

цілі

396

Залежно від застосування того або іншого

комплексу інструментів і важелів державного регулювання

обсягів і структури грошового обігу, загалом, розрізняють

два види грошово-кредитної політики (Рис. 14.12).

Рис. 14.12. Види грошово-кредитної політики

Політика грошово-

кредитної рестрикції

(політика «дорогих

грошей»)

Політика грошово-

кредитної експансії

(політика «дешевих

грошей»)

ОСНОВНІ ТИПИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ

ПОЛІТИКИ

В умовах політики «дорогих грошей» весь

інструментарій грошово-кредитної політики

зосереджується на забезпеченні внутрішньої сталості

грошей і досягненні оптимальної рівноваги у

співвідношенні їх пропозиції та попиту, на стисненні

обсягів грошової й кредитної емісії та приведенні

грошової маси у відповідність з реальною динамікою

економічного циклу. Досягнення ж оптимальної

рівноваги на принципах політики «дешевих грошей»

відбувається на основі досягнення ширшої доступності

грошових і кредитних ресурсів для потреб суб’єктів

економічної діяльності.

397

Рис. 14.13. Структура і інструменти сучасної грошово-


Валютна політика

стимулювання

експорту

ГРОШОВО-КРЕДИТА ПОЛІТИКА

Стимулююча

грошово-кредитна

політика

Зменшення норм

обов'язкових

резервів

Збільшення норм

обов'язкових

резервів

Зменшення

облікової ставки

Збільшення

облікової ставки

Купівля НБУ

цінних паперів на

відкритому ринку

Продаж на

відкритому ринку

НБУ цінних паперів

Рефінансування


банків через

збільшення

облікових і

ломбардних

кредитів


рефінансування

через зменшення

ломбардних і

облікових кредитів

Валютна політика

скорочення експорту

Стримуюча

грошово-кредитна

політика

398

14. 5. Творення грошової системи України

Таблиця 14.2 – Провідні складові елементи грошової

системи України

Види грошових

знаків, що

мають законну

платіжну силу

Банкноти - гривні номіналом 1, 2, 5, 10,

20, 50, 100, 200, 500

Розмінна монета (копійка), що

випускається в обіг номіналами 1, 2, 5,

10, 25, 50, 1 гривня

Офіційний

валютний курс

гривні

Встановлював НБУ на підставі торгів

валютними цінностями на УМВБ за

валютами (долар США, євро, російський

рубль) на підставі крос-курсів. З 2000 р.

це визначення відбувається на основі

міжбанківського валютного ринку

Порядок

організації

готівкового

та

безготівкового

обігу

Їх регламентацію, в тому числі

організацію міжнародних розрахунків

здійснює НБУ. Його функціональним

обов’язком є суворий контроль стану

грошового обігу, забезпечення сталості

національної валюти, регламентація

емісії готівки, розробка правил і форм

здійснення безготівкових розрахунків,

способів і порядку платежів, контроль

касових операцій

Орган

грошово-

кредитного і

валютного


НБУ є незалежним фінансово-

економічним органом для здійснення

національної грошово-кредитної

політики. Правління НБУ приймає і

затверджує постанови, положення та інші

нормативні акти, що регулюють

грошовий обіг, та координує діяльність

комерційних банків

399

Рис. 14.14. Формування грошової системи ринкового

зразку в Україні

Необхідність

створення

грошової системи

в Україні

Етапи

запровадження


валюти в Україні

Розпад СРСР

наприкінці 1991 р. 10 січня 1992 р. введено

в готівковий обіг

тимчасову валюту –

український купоно-

карбованець (купон)

У листопаді 1992 р.

завершено

впровадження

українського карбованця

в безготівковий обіг

У вересні 1996 р.

проведено грошову

реформу для

запровадження

національної валюти -

гривні

Запровадження

власної грошової

одиниці


динамічного

зростання економіки

та соціального

прогресу

Вихід України з

«рубльової зони»

400

1. Що таке грошова система?

2. Назвіть основні принципи організації грошової

системи.

3. Перелічіть складові грошової системи і коротко

охарактеризуйте кожну з них.

4. Як поділяються грошові системи залежно від

форми функціонування грошей?

5. Як відрізняються різновиди біметалізму?

6. Що означає та на яких засадах функціонує

паперова грошова система?

7. Що таке стратегічні, проміжні і тактичні цілі

грошово-кредитної політики?

8. Назвіть провідні елементи грошової системи

України.

9. Чим викликана необхідність створення грошової

системи в Україні?

10. Назвіть етапи запровадження національної

валюти в Україні.


401

ПРАКТИКУМ

І. ТЕСТИ

1. Грошова система – це:

а) види державних грошових знаків;

б) форма організації грошового обігу;

в) сукупність грошей у всіх функціях, які вони

виконують;

г) сума всіх грошей, що обертаються в національній

економіці.

2. Елементами грошової системи є:

а) найменування грошової одиниці, види грошових

знаків;

б) масштаб цін, купюрність грошових знаків;

в) регламентація безготівкових грошових розрахунків;

г) регламентація режиму банківського процента,

регламентація готівкового грошового обороту.

3. За умови здійснення емісії грошових знаків

центральним банком грошові знаки мають вид:

а) банківських білетів;

б) казначейських білетів;

в) ощадних сертифікатів.

4. Що зумовило появу і розвиток грошових систем?

а) розвиток товарних відносин;

б) поява в обігу паперових грошей;

в) необхідність уніфікації грошового обігу.

5. З чим пов'язаний другий етап розвитку грошової

системи?

а) з остаточним формуванням національних економік;

б) із втратою ролі золота як всезагального еквівалента;

в) з формуванням світового ринку і міжнародного

капіталістичного поділу праці.

6. Який вид грошей є повноцінним?

а) золоті монети;

402

б) будь-які монети;

в) гроші, суспільна вартість яких гарантується

державою.

7. Біметалева грошова система – це система за якої:

а) за золотом і сріблом закріплена роль загального

еквівалента;

б) тільки за золотом закріплена роль загального

еквівалента;

в) тільки повноцінні гроші виконують роль загального

еквівалента.

8. До різновидів біметалізму належить:

а) система паралельної валюти;

б) система золотодевізійного стандарту;

в) система кон'юнктурного стандарту.

9. До різновидів монометалізму зараховують:

а) систему паралельної валюти;

б) систему золотодевізійного стандарту;

в) систему кон'юнктурного стандарту.

10. На сьогодні грошовою системою України є:

а) система кредитних грошей;

б) система повноцінних грошей;

в) система монометалізму.

11. На чому ґрунтується сучасна грошова система?

а) на золотому монометалізмі й паперових грошах;

б) на паперових грошах;

в) на паперово-кредитних грошах.

12. Що таке кредитні гроші?

а) це особлива форма позики;

б) це сукупність певних цінних паперів;

в) це форма грошей, символ вартості, що виникає з

розвитком кредитних відносин.


1. Грошова система: сутність та основні її елементи.

403

2. Структура грошової системи.

3. Види грошових систем та їх еволюція.

4. Становлення та розвиток грошової системи

України.


Завдання 1

Знайти рівень монетизації ВВП, якщо величина

грошової маси за рік становила 61317 млн. гр. од., а обсяг

ВВП дорівнює 305140 млн. гр. од.

Завдання 2

Визначити як змінився рівень монетизації, якщо

річний обсяг ВВП у базисному році становив102593 млн. гр.

од., а маса грошей за агрегатом М3 становила 15705 млн. гр.

од. У поточному році обсяг ВВП збільшився на 23%, а маса

грошей в обігу на 40,5%.

Завдання 3

Визначити рівень монетизації ВВП станом на 1 січня

поточного року, якщо річний номінальний ВВП за 2 роки був

однаковий і разом становив 20780 млн. гр. од., а середній

залишок грошей в обігу за рік відповідно 6400 млн. гр. од.

Завдання 4

Побудуйте логічні ланцюги із наведеного переліку

складових. Кожен правильно побудований ланцюжок має

складатися з трьох взаємопов'язаних між собою елементів

(наприклад, 1–8–20). Кожен із наведених елементів можна

використати тільки один раз. У результаті ви повинні

отримати 5 логічних ланцюжків на основі зіставлення

конкретних подій між собою, визначення сутності і змісту

певних понять, явищ.

Перелік складових:

404

1) масштаб цін;

2) володіння фіктивним капіталом;

3) встановлене вартісне співвідношення між золотом і

сріблом не відповідало їх ринковій вартості;

4) наявність системи зв'язку щодо акумуляції та

мобілізації грошового капіталу;

5) засіб вираження вартості у грошових одиницях, що

базується на фіксованій державою ваговій кількості металу в

грошовій одиниці;

6) сукупність банків і банківських інститутів, що

наявні у тій чи іншій країні у певний історичний період;

7) недоліки біметалічної грошової системи;

8) грошова система;

9) не має єдиного загального еквівалента, що

суперечить природі функції грошей;

10) біметалізм як тип грошової системи;

11) складається під впливом попиту і пропозиції;

12) золотомонетний стандарт;

13) запровадження внутрішньої конвертованості

національної валюти;

14) форма організації грошового обігу в країні, яка

склалася історично і закріплена національним

законодавством;

15) золото та срібло;

16) золотозливковий стандарт;

17) монометалізм як тип грошової системи;

18) може бути як золотим, так і срібним;

19) золотовалютний (золотодевізний) стандарт;

20) характерний для країн із золотовалютним

стандартом;

21) функціонування у вигляді системи паралельної

валюти, подвійної або "кульгаючої" валюти;

22) системи металевого обігу та системи обігу

кредитних і паперових грошей.

405

ТЕМА 15 ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ

РЕФОРМИ

План:

15.1. Сутність, причини та закономірності розвитку

інфляції.

15.2. Види інфляції та її наслідки.

15.3. Показники вимірювання інфляції.

15.4. Державне регулювання інфляції.

15.5. Особливості та етапи розвитку інфляції в

Україні.

15.6. Сутність та види грошових реформ.

15.7. Особливості проведення та результати

грошової реформи в Україні.

Міні-лексикон: інфляція, прихована інфляція,

відкрита інфляція, повзуча інфляція, галопуюча інфляція,

гіперінфляція, інфляція попиту, інфляція витрат, очікувана

інфляція, неочікувана інфляція, індекс споживчих цін,

дефлятор ВВП, антиінфляційна політика, дефляцій на

політика, політика доходів, грошова реформа, деномінація,

нуліфікація, девальвація, ревальвація, дефляція, формальні

реформи, конфіскаційні реформи, реформи паралельного

типу.

15.1. Сутність, причини та закономірності

розвитку інфляції Термін «інфляція» (лат. inflatio – надування)

з'явився в обороті в середині XIX ст. як відображення

кризового стану грошової системи США, що виник

внаслідок величезного випуску в обіг паперових доларів у

роки Громадянської війни 1861-1865 pp.

406

Рис. 15.1. Основні причини виникнення інфляції

Грошові

(монетарні)

Негрошові

причини

– дефіцит

бюджету;

– зростання


боргу;

– надмірна

емісія грошей;

– збільшення

кредитних

знарядь обігу

внаслідок

розширення

кредитної і

системи ;

– збільшення

швидкості

обігу грошей.

– порушення

диспропорцій


– циклічний

розвиток


– монополізація


– незбалансованість


– державно-

монополістичне

ціноутворення;

– кредитна

експансія;

– нестабільність

соціально-


ситуації у державі.

– світові структурні

кризи (сировинна,

енергетична,

валютна);

– нелегальний

експорт золота,

валюти;

– скорочення

надходжень від

зовнішньої

торгівлі;

– від'ємне сальдо

зовнішньо-

торговельного й


балансів.

Зовнішні причини Внутрішні

причини

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ

ВИНИКНЕННЯ ІНФЛЯЦІЇ

407

Рис.15.2. Етапи розвитку інфляційного циклу

15.2. Види інфляції та її наслідки

Етапи інфляційного циклу

ІІ етап І етап ІІІ етап

Темпи

зростання цін

відстають від

темпів


грошової маси

в обігу

Темпи


значно

випереджують

темпи

зростання

грошової маси

в обігу

Зростання цін

набуває

нерівномірного

стрибкоподібн

ого характеру

Прихована інфляція має місце, якщо загальна

економічна нерівновага між грошовим попитом та

пропозицією виникає в економічній системі, де існує

загальний державний контроль за виробництвом, цінами

та всім суспільним відтворенням.

Відкритою називають інфляцію, якщо загальна

економічна нерівновага між суспільним попитом та

пропозицією виявляється у підвищенні цін.

408

Рис. 15.3. Класифікація видів інфляції

Неочікувана

інфляція

Залежно від типу

економічної системи


можливості

Прихована

інфляція

Відкрита

інфляція

Очікувана

інфляція

За темпами

знецінення грошей За чинниками що

сприяють

ВИДИ ІНФЛЯЦІЇ

Повзуча

інфляція

Галопуюча

інфляція Інфляція

попиту

Інфляція

витрат

Гіперінфляція

Неочікувана

інфляція

Очікувана інфляція спричиняється певними

тенденціями в економіці або заходами,

запланованими державою, тому учасники

ринкового процесу її очікували і захистилися від її

згубного впливу.

Неочікувана інфляція несподівана для

економічних суб’єктів, тобто є результатом

непередбачених змін у сукупному попиті та

сукупній пропозиції.

409

Повзуча інфляція спостерігається тоді, коли

темпи зростання цін не перевищують 10% на рік. Вона

характеризується надмірною емісією і прискореним

накопиченням грошової маси в каналах обігу без

помітного підвищення цін.

Галопуюча інфляція настає тоді, коли темпи

зростання цін досягають 10-100% на рік. Вона

спричиняє випереджувальні темпи зростання

споживчого попиту порівняно з товарною пропозицією,

що призводить до стрімкого зростання цін.

Гіперінфляція – характерними для неї є

надзвичайно високі темпи зростання цін – більш як

100% на рік. У рамках гіперінфляції виділяють вужче

поняття – суперінфляція, за якої темпи зростання цін

становлять 1000 і більше процентів на рік.

Інфляція попиту характеризується надмірним

зростанням товарного попиту порівняно з

пропозицією, якщо при цьому не відбувається

підвищення пропозиції, то зростання попиту

компенсується підвищенням цін, а отже, зростає і

рівень інфляції.

Інфляція витрат спричиняється тиском на

ціни з боку зростання виробничих витрат.

410

Таблиця 15.1 – Наслідки за видами інфляції

Види інфляції Наслідки

Повзуча

інфляція

не має явних негативних наслідків;

мало відчутна для економічних

агентів;

виступає стимулом економічного

розвитку.

Галопуюча

інфляція

посилюються економічні суперечності

та соціальне напруження в

суспільстві;

гроші перестають бути засобом

нагромадження та частково – засобом

обігу;

держава втрачає головні важелі

управління емісійним процесом;

настання «емісійних шоків».

Гіперінфляція

нестабільність цін у всіх секторах

економіки;

поширення бартерних операцій;

реальний попит на гроші знижується;

в обігу знаходяться купюри високих

номіналів;

знецінення податків та інших

надходжень до державної скарбниці;

зростання державних видатків;

зростання соціально-політичної

нестабільності в суспільстві.

411

Рис. 15.4. Соціальні та економічні наслідки інфляції

зменшення доходів у тих верств

населення, які живуть за рахунок

бюджетних коштів (педагоги,

медики, держслужбовці та ін.)

зменшення доходів у пенсіонерів

зменшення доходів у осіб, які

живуть за рахунок виплат по

соціальному страхуванню

(інваліди)

зменшення заощаджень

зниження життєвого рівня

населення із фіксованими

доходами

невпевненість працівників

щодо влаштування

невпевненість підприємців щодо

перспектив свого економічного

становища

скорочення платоспроможного

попиту населення

загострення соціальних

суперечностей у суспільстві

Соціальні Економічні

НАСЛІДКИ ІНФЛЯЦІЇ

скорочення обсягів виробництва

товарів та послуг, посилення

диспропорцій розвитку

економіки

зниження обсягів інвестицій,

скорочення нових

капіталовкладень, спад НТП

розбалансування банківської

системи (зменшення обсягів

депозитів та подорожчання

банківських позичок)

скорочення обсягів міжгосп.


поширення бартерних операцій

девальвація національної валюти

зменшення реальної вартості

державних доходів

здійснення неконтрольованої

емісії грошей

дезорганізація

зовнішньоекономічних зв'язків,

стримування припливу

іноземного капіталу, погіршення

платіжного балансу країни

412

15.3. Показники вимірювання інфляції

Таблиця 15.2 – Види індексів цін

Індекс Леспейреса

(індекс споживчих цін)

Індекс Пааше

(дефлятор ВВП)

00

01

qp

qpI ë

10

11

qp

qpI п

1p – ціна одиниці товарів (послуг) звітного періоду;

0p – ціна одиниці товарів (послуг) базового періоду;

0q – кількість товарів у «споживчому кошику» базового

періоду;

1q – обсяг виробництва у розрахунковому році.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) –

показник, що характеризує динаміку

загального рівня цін на товари та послуги, що

придбає населення для невиробничого

споживання.

!

Дефлятор ВВП – показник, який характеризує

зміни в часі загального рівня цін на всі товари і

послуги, що реалізовані кінцевим споживачам.

!

413

Таблиця 15.3 – Основні відмінності між індексами

Леспейреса та Пааше

Індекс споживчих цін Дефлятор ВВП

враховуються лише ціни

товарів і послуг, які купують

споживачі;

набір товарів для

обчислення містить як

споживчі, так і капітальні

блага, які купують

підприємства та держава;

входять вітчизняні та

імпортовані товари;

використовуються лише

вітчизняні товари і послуги,

в тому числі експортовані;

обчислюється на підставі

незмінного набору товарів і

послуг.

зі зміною структури ВВП

змінюється набір товарів і

послуг.

Таблиця 15.4 – Інші показники вимірювання інфляції

Середньомісячний

індекс інфляції

Темпи

зростання

інфляції

Темпи приросту

інфляції

12..... річінфміссерінф

II

0.

1.

.

інф

інф

зрІ

ІT

0.

0.1.

інф

інфінф

прІ

ІІТ

0.інфІ – рівень індексу інфляції у базисному році;

1.інфІ – рівень індексу інфляції у звітному році.

414

15.4. Державне регулювання інфляції

Рис. 15.5. Види та сутність антиінфляційної політики

Дефляційна

політика

Політика доходів


державних витрат

Посилення

податкового тиску

Випуск державних

ЦП

Кредитна рестрикція

Лімітування випуску

готівки

Фіксація заробітної

плати

Фіксація цін на

товари та послуги

Встановлення темпів

росту заробітної

плати та цін у певних

межах

Проведення жорсткої

антимонопольної

політики

АНТИДЕФЛЯЦІЙНА

ПОЛІТИКА

Індекс інфляції в Україні розраховується

Державним комітетом статистики України щомісяця і

публікується у персі не пізніше 10 числа місяця,

наступного за звітним. Повідомлені засобами масової

інформації з посиланням на Держкомстат України ці

показники є офіційними і можуть використовуватися

для проведення перерахунків грошових сум або для

прийняття управлінських рішень.

415

15.5. Особливості та етапи розвитку

інфляції в Україні

Таблиця 15.5 – Історичні аспекти розвитку інфляції в

Україні (1985-вересень 1996 р.)

І етап (1985-1991 рр.)

Основні

характеристики

Наслідки

1. Повзуча інфляція

(середньорічний

темп інфляції до

жовтня 1991 року

становив до 10%).

2. Інфляція попиту

виявилась у

прихованій формі.

1. Відрив платоспроможного

попиту від вартості товарної маси.

2. Надмірні цінові дотації на

основні групи товарів.

3. Зниження економічних

стимулів виробництва та низька

якість продукції.

4. Поширення спекуляції у сфері

торгівлі та зростання цін на

«чорному» ринку.

5. Зниження ринкового курсу

національної валюти.

Політика доходів – передбачає державний

контроль над заробітною платою та цінами. !

Антиінфляційна політика – це комплекс заходів

щодо державного регулювання економіки, які

спрямовані на боротьбу з інфляцією.

!

Дефляційна політика – включає ряд методів

обмеження платоспроможного попиту через

фіскально-бюджетний і кредитно-грошовий

механізм.

!

416


Основні причини

1. Деномінація державного монополізму та відсутність

конкуренції.

2. Великі диспропорції в економіці.

3. Товарно-грошова розбалансованість економіки.

4. Надлишкова емісія грошей, що значною мірою

перевищувала товарну масу.

5. Великий інфляційний «спадок» у вигляді вкладів

населення у банках (117,0 млрд. крб.)

ІІ етап (1992-1994 рр.)

Основні характеристики Наслідки

1. Гіперінфляція

(максимальний рівень

інфляції у 1993 р. –

10256,0%).

2. Інфляція попиту

виявилась як у відкритій,

так і у прихованій формі.

1. Зменшення податкової

бази.

2. Значне зниження

виробництва та його

ефективності.

3. Криміналізація

економіки, поширення

тіньової економіки.

4. Посилення кризи

неплатежів, різке зростання

взаємної заборгованості


5. Зростання цін на

енергоресурси на

внутрішньому ринку і

збільшення зовнішньої

заборгованості.

6. Зниження рівня життя

населення, безробіття.

7. Знецінення національної

валюти.

417


Основні причини

1. Катастрофічно великі обсяги кредитних емісій.

2. Зростання дефіциту бюджету та його монетизація

(емісійне покриття).

3. Диспропорції у структурі податкових надходжень.

4. Фінансування дефіциту бюджету здійснювалось на

кредитній основі, за рахунок прямого кредитування

Національним банком України уряду.

5. Податкова політика була фіскальною, а не

стимулюючою.

6. Значне подорожчання кредиту.

7. Зростання цін на імпортовані товари (передусім на

енергоносії).

8. Доларизація української економіки.

9. Вивезення капіталу з України.

10. Зростання державного боргу.

11. Бартеризація зовнішньоекономічної діяльності.

ІІІ етап (1995-вересень 1996 рр.)

Основні

характеристики

Наслідки

1. Відбувається

перехід від

гіперінфляції до

галопуючої.

2. Переважала

саме інфляція

витрат.

1. Результати жорсткої грошово-

кредитної політики: знизилась

інфляція, квазістабілізувався курс

карбованця, сповільнились темпи

зниження виробництва.

2. Інфляція ще не припинена, тому

мають місце явища:

створення значної заборгованості

із виплат з бюджету;

платіжна криза;

бартеризація економічних

відносин та безробіття.

418


Основні причини інфляції та інструменти

антиінфляційної політики

1. Перехід від експансійної до жорсткої рестрикційної

грошово-кредитної політики НБУ.

IV етап (2001 – до теперішнього часу)

Основні характеристики Наслідки

1. Відбувається перехід від

галопуючої до повзучої

інфляції (починаючи з

2001 року рівень інфляції

став нижче 10%)

1. Спостерігається, хоча

не досить значне,

економічне зростання

15.6. Сутність та види грошових реформ

Тривалі та глибокі кризові явища в економіці й

грошовому обігу країни завжди вимагають розроблення та

здійснення заходів, покликаних змінити ситуацію і

поліпшити стан грошового обігу й економіки в цілому. Ці

заходи можуть набувати форми часткових і подовжених у

часі дій виконавчої й законодавчої влади або форми

концентрованих за часом і місцем дій, спрямованих на

кардинальну зміну ситуації.

У такому разі зазвичай говорять про господарську

або грошову реформу.

Грошова реформа – це повна чи часткова

перебудова грошової системи, яку проводить

держава з метою оздоровлення чи поліпшення

механізму регулювання грошового обороту.

!

419

Рис. 15.6. Класифікація грошових реформ

Структурні

(повні)

Реформи

часткового

типу

Неконфіс-

каційного

характеру

Конфіскацій-

ного

характеру

Нуліфікація

За характером обміну

страхових грошей на нові

ГРОШОВІ РЕФОРМИ

За глибиною

реформаційних заходів

За характером впливу на курс національної

валюти щодо іноземних валют

Девальвація Ревальвація

За повнотою здійснення

змін у грошовій системі

За порядком

введення в обіг

нових грошей

Одномо-

ментні

реформи

Реформи

паралельно-

го типу

Реформи

нормаль-

ного типу

Деномінацій-

ні реформи

420

У процесі одномоментних реформ строк

проведення обміну старих грошей на нові не перевищує

семи-десяти днів. Даний тип реформ застосовується у

більшості випадків, коли йдеться про використання

конфіскаційної процедури.

Реформи паралельного типу передбачають, що

випуск в оборот нових грошових знаків здійснюється

поступово, паралельно з обміном старих знаків, і вони

тривалий час функціонують одночасно і паралельно.

Реформи формального типу – зводяться лише до

впровадження нового зразка купюри з одночасним або

поступовим вилученням старої.

Деномінаційні реформи проводяться шляхом

обміну старих купюр на нові та перерахуванні всіх

грошових показників, за певним співвідношенням. У

наслідок деномінації маса грошей в обігу відповідно

зменшується і відбувається укрупнення масштабу цін.

Девальвація – знецінення національної грошової

одиниці порівняно з іноземною валютою чи міжнародними

валютно-розрахунковими одиницями.

Ревальвація – підвищення курсу вартості

національної валюти щодо іноземних чи міжнародних

валют.

Головною функцією монетарної реформи є

надання національній валюті характеру справді єдиного

законного платіжного засобу, який би характеризувався

стабільністю і конвертованістю.

Повні (структурні) грошові реформи передбачають насамперед структурну перебудову дійсної

системи грошово-валютних і кредитних відносин, а також

впровадження в обіг нової грошової одиниці.

421

15.7. Особливості проведення та

результати грошової реформи в Україні

Таблиця 15.6 – Історичні аспекти розвитку грошової

реформи в Україні (з січня 1992-до вересня 1996 р.)

Етапи реформи Основні результати реформи

І етап

(січень –

листопад 1992 р.)

В грошовий обіг з 10 січня 1992 р.

було запроваджено купоно-

карбованець і забезпечено його

функціонування. У той час це було

єдино можливим кроком забезпечення

Реформи часткового типу – це реформи, при

проведенні яких реформуються окремі елементи грошової

системи: назва і величина грошової одиниці, види

грошових знаків, порядок їх емісії.

Особливість неконфіскаційних реформ полягає в

тому, що для всіх економічних суб’єктів, уцінка запасу

грошей, доходів і цін, здійснюється за єдиним

співвідношенням обміну грошей, тобто не залежно від

того чи це готівкові запаси або безготівкові.

Грошові реформи конфіскаційного характеру («шокові» реформи) – передбачають здійснення комплексу

явних або прихованих заходів конфіскаційного характеру з

метою отримання додаткового доходу державою,

конфіскацій незаконних доходів, відновлення соціальної

справедливості тощо.

Нуліфікація – старі грошові знаки оголошуються

недійсними і вилучаються з обороту, а замість них

випускаються нові гроші.

422


Етапи реформи Основні результати реформи

хоча б відносного збалансування

грошового обігу та відповідного

обслуговування товарного ринку. На

цьому етапі уряд України розпочав

формувати власний емісійний

механізм і отримав можливість

самостійно забезпечувати потреби

обороту в грошовій масі.

ІІ етап

(листопад 1992 р.

– серпень 1996 р.)

7 листопада 1992 року Президент

України підписав Указ «Про реформу

грошової системи України», за яким з

12.11.1992 р. купоно-карбованець було

впроваджено і у сферу безготівкового

обміну. Функції рубля в грошовому

обігу на території України

припинилися. Український

карбованець остаточно закріпився в

обороті як єдина національна, хоч і

тимчасова, валюта, а також були

створені економічні і фінансові

передумови для її стабільного

функціонування, насамперед як засобу

обігу та засобу платежу.

ІІІ етап

(2-16 вересня

1996 р.)

Успішно була проведена грошова

реформа, в результаті якої була

введена в оборот постійна грошова

одиниця – гривня. Головним

досягненням було дотримання

стабільності грошового, споживчого й

валютного ринків.

423

Рис. 15.7. Особливості грошової реформи в Україні

Багаточинникова зумовленість – з 1991 р. Україна

стала незалежною державою і за статусом повинна була

мати власну грошову систему, здатну забезпечувати емісію

національних грошей і регулювання грошового обороту.

Цільове спрямування:

– створити національну грошову систему;

– забезпечити сталість нац. грошової одиниці;

– сформувати методи та інструменти ринкового

регулювання грошового обороту і грошового ринку.

Довготривалість – грошова реформа тривала з

січня 1992 р. до вересня 1996 р.

Застосування тимчасових грошей – в процесі

проведення грошової реформи в обіг була запроваджена

тимчасова грошова одиниця – купоно-карбованець.

Ств

орен

ня н

ового

мех

аніз

му м

он

етар

ного

рег

улю

ван

ня

Соц

іальн

а сп

рям

ован

ість

Зас

тосу

ван

ня т

им

час

ови

х

грош

ей

Довго

три

вал

ість

Ціл

ьове

спрям

уван

ня

Баг

аточ

ин

ни

кова

зум

овлен

ість

ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОЇ

РЕФОРМИ

424

1. У чому полягає суть інфляції та які основні

причини її виникнення?

2. Чи існує певна циклічна закономірність у

розвитку інфляції?

3. Як класифікуються види інфляції відповідно до

темпів та чинників інфляційного процесу?

4. Як класифікуються види інфляції залежно від

типу економічної системи та від можливості

передбачити зростання цін під час інфляційного процесу?

5. Які наслідки інфляції?

6. Що таке індекс споживчих цін та дефлятор

ВВП? Як вони розраховуються?

7. Який державний орган розраховує індекс

інфляції?

8. У чому полягає суть антиінфляційної політики?

9. Що таке дефляційна політика та політика

доходів? В чому вони полягають?

10. У чому полягає суть грошової реформи та яка

її основна функція? Які особливості мала грошова

реформа в Україні?


425

ПРАКТИКУМ

І. ТЕСТИ

1. Що таке інфляція?

а) це різке підвищення цін;

б) це підвищення цін на всі види товарів і послуг;

в) це знецінення грошей унаслідок перевищення

кількістю грошових знаків, що перебувають в обігу, суми

цін товарів.

2. Який вид інфляції існував на Україні в першій

половині 1990-х років?

а) повзуча;

б) помірна;

в) гіперінфляція.

3. Яка головна причина високого рівня інфляції в

Україні в 1992 – 1994 роках?

а) розрив господарських зв'язків між колишніми

союзними республіками;

б) відсутність власної національної валюти;

в) нічим не забезпечена емісія грошей.

4. Залежно від темпів знецінення грошей існують

такі види інфляції:

а) повзуча;

б) галопуюча;

в) попиту.

5. Соціальні наслідки інфляції

а) знецінення грошових заощаджень населення

б) відплив капіталу зі сфери торгівлі;

в) має місце руйнівний вплив на грошовий обіг

г) страждають працівники з фіксованим доходом.

6. Економічні наслідки інфляції:

а) знецінення грошових заощаджень населення;

б) відплив капіталу зі сфери торгівлі;

в) має місце руйнівний вплив на грошовий обіг;

426

г) страждають працівники з фіксованим доходом.

7. Проявом інфляції в грошовій сфері є:

а) витіснення національної валюти іноземною;

б) нестача грошової готівки;

в) зростання структурних диспропорцій;

г) заміна грошової форми оплати праці натуральною.

8. Основні причини інфляції:

а) зменшення обсягу виробництва;

б) збільшення маси грошей;

в) зменшення маси грошей;

г) зменшення обсягу виробництва та збільшення маси

грошей.

9. Грошова реформа – це:

а) повна зміна грошової системи в країні;

б) довгострокова політика держави, спрямована на

витіснення металевих грошей;

в) повна або часткова перебудова грошової системи

країни;

г) процес втрати золотом грошових функцій.

10. Найголовніша мета грошової реформи:

а) підвищення ступеня захищеності грошової

одиниці;

б) проведення деномінації грошової одиниці;

в) стабілізація грошового обороту;

г) вилучення незаконних доходів.

11. Деномінаційна грошова реформа – це різновид:

а) повної грошової реформи;

б) структурної грошової реформи;

в) одномоментної грошової реформи;

г) часткової грошової реформи.

12. Особливості грошової реформи в Україні в 1990-х

роках:

а) багатоцільове спрямування;

б) формальний характер;

427

в) частковий характер;

г) довготривалість реформи.


1. Інфляція в ринковій економіці: фіскальні та

грошові аспекти.


інфляції.

1.2. Види інфляції та її наслідки.

1.3. Показники вимірювання інфляції.

1.4. Особливості та етапи розвитку інфляційних

процесів в Україні.

2. Грошова реформа як інструмент стабілізації

грошового обігу.

2.1. Сутність та види грошових реформ.

2.2. Особливості проведення та результати грошової

реформи в Україні (6-12 вересня 1996 р.)


Завдання 1

ВВП звітного року становить 650 млрд. грн.,

причому фізичний його обсяг – 120 млрд. од., швидкість

обігу грошей 6 оборотів за рік. Сума податкових

надходжень до бюджету складає 25% від ВВП і становить

60% дохідної частини бюджету, сума видатків з бюджету

складає 400 млрд. грн.

Визначте темп інфляції, якщо дефіцит державного

бюджету був повністю покритий за рахунок емісії нових

грошових знаків.

Завдання 2

Визначити базисні та ланцюгові індекси інфляції за

звітний рік,якщо вартість споживчого кошика змінювалась

наступним чином:

428

– перший квартал – 950 грн.;

– другий квартал – 990 грн.;

– третій квартал – 1010 грн.;

– четвертий квартал – 1080 грн.

Завдання 3

Розрахуйте темп інфляції, якщо порівняно з

минулим роком грошова маса зросла на 12%, швидкість

обігу грошей сповільнилась на 15%, а приріст фізичного

обсягу ВВП склав 22%.

Завдання 4

Визначте очікуваний темп цінової інфляції звітного

року, якщо в попередньому році середня маса грошей в

обороті становила 390 млрд. грн., при чому вона здійснила

8 оборотів, фізичний обсяг ВВП становив 480 млрд. од.

Протягом звітного року грошова маса зросла на 35%,

пришвидшення її оборотності склало 2 обороти, фізичний

обсяг ВВП в порівнянні з попереднім роком зріс на 12%.

Завдання 5

У таблиці наведено склад споживчого кошика

родини. Базуючись на цих даних, розрахуйте індекс цін та

вартість грошей, використовуючи індекс Ласпейреса і

Пааше.

Набір товарів, що становлять споживчий кошик

родини

Назва товару Кількість,

кг

Ціна у 2012 р.,

грн

Ціна у 2013

р., грн

Хліб 10 4,0 4,7

М'ясо 12 45,0 55,0

Овочі 24 12,0 16,0

429

ТЕМА 16 ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ ТА

ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ

План:

16.1. Валютний ринок, його класифікація і суть.

16.2. Структура валютного ринку.

16.3. Валютний ринок як місце функціонування

валюти.

16.4. Валютна система.

Міні-лексикон: валютний ринок, цінні папери,

акції, облігації, чеки, векселі, акредитиви; валютна

операція, валютні біржі, валюта України, іноземна валюта,

валютна система, епіфіт, купони, боргові розписки,

депозитні сертифікати, цінні папери, валютні цінності.

16.1. Валютний ринок, його класифікація і суть

Успішний розвиток валютних відносин можливий

за умови функціонування ринку, на якому можна вільно

продавати та купувати валюту.

Валютний ринок – це економічні відносини, що

виникають у процесі купівлі-продажу іноземних

валют за курсом національної валюти, який

складається на основі співвідношення попиту і

пропозиції на ці валюти.

!

430

Рис. 16.1. Об’єкти валютного ринку

Таблиця 16.1 – Учасники валютного ринку та їх функції

Суб’єкти Функція

1. Комерційні банки

Здійснюють основний обсяг

валютних операцій. Банки

акумулюють (через операції з

клієнтами) сукупні потреби

ринку у валютних конверсіях, а

також у залученні (розміщенні)

коштів та виходять з ними на

інші банки. Крім задоволення

заявок клієнтів банки можуть

проводити операції і самостійно

за рахунок власних коштів.

ОБ’ЄКТИ ВАЛЮТНОГО РИНКУ

Валютні

цінності

Дорогоцінні

метали

Цінні

папери

Іноземні

коли

суб’єкти

цього

ринку

купують

чи

продають

їх за нац.

валюту.

(за винятком

ювелірних

виробів)

золото,

срібло,

платина;

природне

дорогоцінне

каміння.

Фондові

цінності в

іноземній

валюті: акції,

облігації,

чеки,

векселі,

акредитиви.

Національ-

ні коли

суб’єкти

ринку

купують чи

продають

ці валютні

цінності за

іноземну

валюту.

431


2. Центральні банки

Керування валютними резервами,

проведення валютних

інтервенцій, які впливають на

рівень обмінного курсу,

регулювання рівня відсоткових

ставок по вкладеннях на світові

валютні ринки. Найбільш

впливові: ФРС США, Бундесбанк

(Німеччина), Банк Англії.

3. Великі міжнародні

банки

Є провідними споживачами

валютного ринку і здійснюють

найбільший вплив (Deutsche

Bank, Barclays Bank, Union Bank,

Switzerland, Manhattan Bank та

ін.).

4. Фірми, що


зовнішньоторговельні

операції

Мають стабільний попит на

іноземну валюту (імпортери) і

пропозицію іноземної валюти

(експортери), а також

розміщують і залучають вільні

валютні залишки у

короткострокові депозити.

Прямого доступу на ринок не

мають.

5. Компанії, що


закордонні вкладення

активів

Міжнародні інвестиційні фонди;

здійснюють політику

диверсифікованого управління

портфелем активів, вкладаючи

кошти в цінні папери держави й

корпорацій будь-яких країн.

432


6. Валютні біржі

У деяких країнах економікою

функціонують валютні біржі, у

функції яких входить здійснення

обміну валют для юридичних і

фізичних осіб та формування

ринкового валютного курсу.

Держава, як правило, періодично

регулює рівень обмінного курсу,

користуючись компактністю

біржового ринку.

7. Валютні брокерські

фірми

Зводять покупців та продавців

іноземної валюти і здійснюють

між ними конверсійні або

депозитно-кредитні операції. За

посередництво стягують

брокерську комісію у вигляді

відсотка від суми угоди.

За призначенням і організаційною формою

валютний ринок – це сукупність спеціальних установ і

механізмів, які у взаємодії забезпечують вільний продаж і

купівлю національної та іноземної валюти за

співвідношенням попиту і пропозиції.

Функціональне призначення валютного ринку –

забезпечення свободи дій власника валюти. У процесі

здійснення валютних операцій суб'єкти ринку

намагаються отримати певний дохід.

433

Рис. 16.2. Функцій валютних ринків

Валютні операції пов'язані з:

переходом прав власності на валютні цінності;

використанням валюти як засобу платежу в

процесі зовнішньоекономічної діяльності;

Функцій

валютних

ринків

Регулювання

економіки

Диверсифікація

валютних

резервів банків,


держав

Отримання

спекулятивного

прибутку

учасниками

ринку у вигляді

різниці курсів

валют

Визначення

валютних

курсів

Страхування

валютних та

кредитних

ризиків


ефективного

функціонування

світових кредитних

та фінансових

ринків


виконання


розрахунків

434

ввезенням, вивезенням, пересилкою валютних

цінностей;

здійсненням міжнародних грошових переказів.

Отже, валютному ринку властиві атрибути будь-

якого ринку: він завжди виступає як конкурентний ринок;

обмінні операції на валютному ринку пов'язані з певним

валютним ризиком.

Сучасний валютний ринок є інституційно-

регульованим, але в певних межах.

До його основних суб'єктів належать: – Національний банк;

– уповноважені банки – комерційні банки, які

отримали ліцензію Національного банку на право

здійснення валютних операцій;

– інші кредитно-фінансові установи (страхові,

інвестиційні, дилерські), які отримали ліцензію

Національного банку на право здійснення валютних

операцій;

– юридичні особи, які уклали з уповноваженими

банками угоди на відкриття пунктів обміну валют;

– кредитно-фінансові установи – нерезиденти

(іноземні банки), які отримали дозвіл НБУ на право

здійснення операцій на міжбанківському ринку

України;

– валютні біржі або валютні підрозділи

товарних і фондових бірж, які отримали ліцензію НБУ

на право організації торгівлі іноземною валютою.

435

Рис. 16.3. Групи суб’єктів валютного ринку

ГГРРУУППИИ ССУУББ’’ЄЄККТТІІВВ ВВААЛЛЮЮТТННООГГОО РРИИННККУУ

Державні

установи

Юридичні

та фізичні

особи

Комерційні

банківські

установи

Валютні

біржі та

валютні

відділи

товарних

фондових

бірж

центральні банки – управління

валютними резервами,

проведення вал. інтервенцій

компанії, які здійснюють

закордонні вкладення, тобто

інвестиційні фонди, крупні

міжнародні корпорації

казначейства окремих країн

валютні біржі – в країнах з

перехідною економікою – обмін

валют для юридичних осіб і

формування вал. курсу

валютні брокерські фірми –

зведення покупця і продавця

іноземної валюти і здійснення

між ними конверсійної чи

кредитно-депозитної операції

компанії, що беруть участь у

міжнародній торгівлі; мають

попит на іноземну валюта, а

також її пропонують; операції

здійснюють через банки

комерційні банки (ТНБ) –

проводять основний обсяг

валютних операцій, акумулюють

загальні потреби ринку у

валютних конверсіях, а також у

залученні / розміщенні коштів

436

16.2. Структура валютного ринку

Рис. 16.4. Різновид валютних ринків

УУ ПП РРООЦЦЕЕ СС ІІ ААННААЛЛ ІІЗЗУУ ВВ ИИ РРІІЗЗ ННЯЯЮЮТТЬЬ

ВВ ААЛЛЮЮТТННИИЙЙ РРИИНН ООКК

Інституційний

представлений банками,

інвестиційними

компаніями, біржами,

брокерськими

конторами, які

здійснюють валютні

операції.

Організаційно-

технічний

являє собою

телеграфні, телефонні,

телексні, електронні

системи, які поєднують

між собою банки

різних країн.

за сферою

поширення

за видами

валютних

курсів

за валютними

обмеженнями

Функціональний

забезпечує своєчасні

міжнародні розрахунки,

страхування від

валютних ризиків,

валютну інтервенцію.

за ступенем

організованості

за видами

операцій

за

територіальною

ознакою

437

Рис. 16.5. Класифікація валютного ринку за ступенем

організованості

Рис. 16.6. Класифікація валютного ринку за

територіальною ознакою


(Міжбанківський)

Банки, фінансові

установи, підприємства

та організації.


валютний ринок

організовується

дилерами, які можуть

бути або не бути

членами валютної біржі

і ведуть його по

телефону, телефаксу,

комп'ютерним

мережам.

ЗА СТУПЕНЕМ ОРГАНІЗОВАНОСТІ

Біржовий

Торгівля валютою

здійснюється організовано

на спеціальному місці, що

називається валютна біржа.

Тут продавці і покупці

вступають у прямі зв’язки

між собою. В Україні

міжбанківська валютна

біржа перестала існувати з

2000 р. Тепер торгівля

валютою здійснюється через

міжбанківський валютний

ринок.

ЗА ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ОЗНАКОЮ

Азіатський

ринок

Токіо, Гонконг,

Сінгапур,

Бахрейн.

Американський

ринок Нью-Йорк,

Чикаго, Лос-

Анджелес,

Монреаль.

Європейський

ринок Лондон,

Франкфурт-на-

Майні, Париж,

Цюріх.

438

Рис. 16.7. Класифікація валютного ринку за суб’єктами

Рис. 16.8. Класифікація валютного ринку за терміном

операцій

ЗА СУБ’ЄКТАМИ

Міжбанківський

Торгівля

деривативами

Клієнтський

Біржовий

Торгівля через

валютну біржу

Прямий

Брокерський

ЗА ТЕРМІНОМ ОПЕРАЦІЙ

Форвардний

ринок

(терміновий)

СВОП ринок

СПОТ ринок

(поточний)

439


валютними обмеженнями

Рис. 16.10. Класифікація валютного ринку за функціями


застосуванням валютних курсів

ЗА ВАЛЮТНИМИ

ОБМЕЖЕННЯМИ

Обмежені

Вільні

ЗА ФУНКЦІЯМИ

Обслуговування

міжнародної

торгівлі

Чисто фінансові

трансферти (спекуляція,

хеджування, інвестиції)

ЗА ЗАСТОСУВАННЯМ ВАЛЮТНИХ

КУРСІВ

З одним режимом

З подвійним курсом

440

Форми

валютних


банківське

переведення

розрахунки чеками

документарне інкасо

документарний

акредитив

розрахунки по

відкритому рахунку

Рис. 16.12. Класифікація валютного ринку за об’ємом і

характером валютних операцій

Рис. 16.13. Форми валютних розрахунків

ЗА ОБ’ЄМОМ І ХАРАКТЕРОМ

ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ

Глобальні

(світові)

Внутрішні

(національні)

Регіональні

(міжнародні)

441

Рис 16.14. Операції на валютному ринку

ОПЕРАЦІЇ ВАЛЮТНОГО РИНКУ

Депозитні Конверсійні Кредитні

Сер

едн

ьост

рокові

Коротк

ост

рокові

Д

овго

строкові

Кас

ові

Форвар

дн

і

Фʹю

чер

сні

Оп

ціо

нн

і

Своп

и

Арб

ітраж

До запиту

Короткострокові

Строкові

442

Рис. 16.15. Взаємозв’язок внутрішнього та зовнішнього

ринків

Внутрішній

валютний ринок

Центральний банк Зарубіжний

центральний

банк

Іноземні

фінансово-

кредитні

установи

Зарубіжний

комерційний

банк

Зовнішній

валютний

ринок

Клієнт

Комерц.

банк

Комерц.

банк

Клієнт

Брокерські

фірми

Підприємець

Інвестор

Спекулянт

Хеджер

Гравець

Фінансові

установи

443

16.3. Валютний ринок як місце

функціонування валюти

Рис. 16.16. Класифікація валютних операцій

Валютна операція – це операція, пов’язана з

переходом права власності на валютні цінності,

використанням валютних цінностей як засобу

платежу в міжнародному обігу; ввезенням,

вивезенням, переказом та пересиланням на

територію країни та за її межі валютних цінностей

!

Інші операції

Неторгові

операції

Залучення та


валютних

коштів

Конверсійні

операції

Кореспондент

ські відносини

з іноземними

банками

ВАЛЮТНІ

ОПЕРАЦІЇ

Ведення

валютних

рахунків Міжнародні

розрахунки

444

Рис. 16.17. Мета здійснення валютних операцій

Рис. 16.18. Валютні цінності

ВВААЛЛЮЮТТННІІ ЦЦ ІІННННОО ССТТІІ

Валюта України – грошові знаки у вигляді банкнот,

казначейських білетів, монет в інших формах, що

перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на

території України, а також вилучені з обігу або такі, що

вилучаються з нього, але підлягають обмінові грошей на

грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на

рахунках, у внесках у банківських та інших кредитно-

фінансових установах на території України.

Платіжні документи та інші цінні папери (акції,

облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові

розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні

сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські

документи), виражені у валюті України.

продажу іноземної валюти чи

придбання необхідної іноземної

валюти для проплати імпорту,

погашення валютного кредиту і

процентів по ньому і т.п.

запобігання можливих збитків,

пов’язаних з несприятливими

змінами курсів валют

отримання спекулятивні прибутки на

різниці курсів валют

Валютні

операції

здійснюються

з метою

445

Продовження рис. 16.18. Валютні цінності

16.4. Валютна система

Валютна система – сукупність валютно-

економічних відносин, що історично склались на

засадах інтернаціоналізації господарських зв'язків

та закріплена національним законодавством з

врахуванням норм міжнародного права !

Іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді

банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в

обігу та є законним платіжним засобом на території

відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу

або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові

на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у

грошових одиницях іноземних держав і міжнародних

розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають

на рахунках або вносяться до банківських та інших

кредитно-фінансових установ за межами України.

Платіжні документи та інші цінні папери (акції,

облігації, купони до них, векселі, боргові розписки,

акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні

сертифікати, інші фінансові та банківські документи),

виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

446

Таблиця 16.2 – Етапи еволюційного розвитку світової

валютної системи

І-1867 р.

Паризька

конференція –

єдиним мірилом

світових грошей

визнано золото

ІІ- 1922 р.

Генуезька


національні

кредитні гроші

почали

використовувати

як міжнародні

платіжні засоби

ІІІ-1944 р.

Бреттон-

Вудська


впроваджено

золото-девізний

та доларовий

стандарти

ІV-1976-1978

рр. Ямайська


юридично

завершено

демонетизацію

золота і

замість

золото-

девізного

офіційно

впроваджено

стандарт СПЗ

(SDR)

Золотий стандарт

Золотомонетний

стандарт

Золото-

злитковий

стандарт

Золотовалютний

стандарт

(валютний)

Паперово-

валютний

стандарт

ознаки ознаки ознаки ознаки


золота в якості

світових

грошей;

в обігу відсутні

золоті монети;

збереження ролі

золота як

розрахункової

одиниці в

міжнародному

обігу;

повна

демонетизація

золота у сфері

валютних

відносин;

фіксація

золотого вмісту


валюти;

банкноти і

білонні монети

розмінюються

на золоті злитки;

фіксовані

валютні курси;

заборона вільної

купівлі-продажу

золота;

анульовано

офіційну ціну

на золото та

фіксацію

масштабу цін;

447


Таблиця 16.3 – Етапи еволюційного розвитку світової

валютної системи (впровадження)

І-1867 р.

Паризька

конференція

ІІ-1922 р.

Генуезька


ІІІ-1944 р.

Бреттон-Вудська


Недоліки Недоліки

- недостатня еластичність;

- дороговизна;

- залежність від видобутку

монетарного металу;

- жорстка система

валютних нормативів

наявність

фіксованих

валютних курсів;

відмінне

вільне

карбування

золотих

монет.

долар у режимі

золотого

стандарту,

прирівнювання

до золота.

перетворення

колективної

одиниці СПЗ

на головний

резервний

актив та засіб

розрахунку;

на внутрішньому

ринку золото

виконує всі

функції грошей;

впровадження

плаваючих

валютних

курсів

національних

одиниць

- вільне

карбування

золотих монет;

- банкноти і

білонні монети

вільно

розмінюють на

золоті.

448


- обмеженість втручання

держави у сферу грошово-

валютних відносин.

Причини відміни Причини відміни

зміна економічної

структури господарювання,

що базувалась на ринкових

саморегуляторах на

державно-регулюючу

систему

- загострення

внутрішньоекономічної

ситуації в США;

- загострення світового

економічного суперництва;

- припинення

конвертованості долара в

золото

Таблиця 16.4 – Європейська валютна система – етапи

розвитку

І етап

1947 – 1950 рр.

Укладання валютних угод між країнами

Західної Європи на двосторонній основі з

метою взаємного регулювання платіжних

балансів безготівкових розрахунків, заліку

взаємних вимог, пільгового кредитування

ІІ етап

1950 – 1958 рр.

Створення Європейського платіжного

союзу (17 країн) розрахунки в межах союзу

здійснюються за допомогою умовної

розрахункової одиниці – епіфіт

ІІІ етап

1959 р.

Створення Європейської економічної

спільноти, яка трансформувалась у

Європейську валютну систему

ІV етап

1989 р.

Поетапна трансформація Європейської

валютної системи в Європейський

валютний союз

449

Рис. 16.19. Національна валютна система

Елементи Призначення

Національна валюта

Режим конвертованості

національної валюти

Режим використання

іноземної валюти на

внутрішньому ринку Режим внутрішнього

валютного ринку і

ринку золота

Режим курсу


Режим золотовалютних

резервів

Режим валютних

обмежень



розрахунків та

кредитних відносин

Національні органи

валютного регулювання

НАЦІОНАЛЬНА ВАЛЮТНА СИСТЕМА

Розроблення та

реалізація валютної

політики

Валютне регулювання

Валютний контроль

450

Рис. 16.20. Елементи світової та регіональної

валютних систем

ЕЛЕМЕНТИ СВІТОВОЇ ТА

РЕГІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТНИХ

СИСТЕМ

назви міжнародних платіжних засобів

режим обміну валют (валютні паритети,

валютні курси, умови конвертації валюти)

режим міжнародних валютних ринків

механізм забезпечення валютно-платіжними

засобами міжнародних потреб обігу товарів і

послуг

статус міждержавних інститутів, які

регулюють валютні відносини, а також

здійснення міжнародних розрахунків

регламентація та уніфікація форм

міжнародних розрахунків

451

Таблиця 16.5 – Порівняльна характеристика основних

елементів національної і світової валютних систем

Національна валютна

система Світова валютна система

Національна валюта Резервні валюти, міжнародні

лічильні грошові одиниці

Ступінь конвертованості


Умови взаємної

конвертованості валют

Паритет національної

валюти

Уніфікований режим валютних

паритетів

Режим курсу національної

валюти

Регламентація режимів

валютних курсів

Міжнародна валютна

ліквідність країни

Міжнародне регулювання

міжнародної валютної


Наявність або відсутність

валютних обмежень

Міжнародне регулювання

валютних обмежень

Міжнародні кредитні

обігові кошти,

регламентація правил їх


Уніфікація правил

використання кредитних

обігових коштів



країни

Уніфікація основних форм


Режим національного

валютного ринку і ринку

золота

Режим світових валютних

ринків і ринків золота

Національні органи, що

обслуговують і

регламентують валютні

відносини в країні

Міжнародні організації, що

здійснюють міждержавне

валютне регулювання

452

1. Що таке валютний ринок? Його об’єкти.

2. Функції валютних ринків.

3. Які операції виконує валютний ринок?

4. Які існують форми валютних розрахунків?

5. Структура валютного ринку.

6. Класифікація валютних операцій.

7. З якою метою здійснюються валютні операції?

8. Що таке валютна система і на що вона

поділяється?

9. Елементи національної і світової валютної

системи.

10. Чим відрізняються елементи національної

валютної системи від національної?


453

ПРАКТИКУМ

І. ТЕСТИ

1. Валютними цінностями можуть бути:

а) платіжні документи іноземного походження;

б) акції, якщо перетинають митний кордон;

в) облігації, які переходять у власність нерезидентів

усередині країни;


2. Грошові кошти, формування та використання яких

прямо чи опосередковано пов'язано із зовнішньоекономічними

відносинами, – це:

а) грошова одиниця;

б) валюта;

в) гроші;

г) валютний курс.

3. Український імпортер купує на ринку за національну

валюту – гривню – певну суму доларів США, за допомогою

яких оплачує куплені в Японії товари. Ця зовнішньоекономічна

операція обслуговується трьома видами грошей: гривнею,

доларом, єною. Яка грошова одиниця має статус валюти:

а) гривня;

б) долар;

в) єна;


4. Об'єктом валютних відносин в Україні є:

а) банкноти будь-якого номіналу будь-якої держави;

б) грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських

білетів і монет, що є законним платним засобом у державі;

в) золотий запас держави.

5. Суб'єктами валютних відносин є:

а) підприємці всіх форм власності;

б) банки будь-якої спеціалізації;

в) резиденти, нерезиденти, уповноважені банки.

454

6. Основними функціями валютного ринку є:

а) забезпечення прибутку учасникам валютних

відносин;

б) страхування валютних ризиків;

в) диверсифікація валютних ризиків;


7. За механізмом здійснення валютні операції

класифікують:

а) касові;

б) форвардні;

в) опціоні;

г) роздрібні.

8. Валютними деривативами можна назвати:

а) ф'ючерсні;

б) форвардні;

в) спот;

г) опціони.

9. Основними елементами національної валютної

системи як організаційно-правового явища є:

а) ступінь конвертованості національної валюти;

б) характер емісії національної валюти;

в) режим формування та використання державних

золотовалютних резервів;


10. Національними органами, на які покладається

проведення валютної політики в Україні, є:

а) Національний банк України, Державний митний

комітет, Державна податкова адміністрація;

б) Національний банк України, Кабінет Міністрів

України, Державна податкова адміністрація;

в) Національний банк України, Державний митний

комітет, Міністерство зв'язку України;


455

11 Торговим балансом називається:

а) співвідношення надходжень і платежів за поточними

операціями;

б) співвідношення надходжень і платежів за

операціями з капіталом;

в) співвідношення надходжень і платежів за

резервними активами;


12. Платіжний баланс у стані порушення рівноваги:

а) може залишатися постійно;

б) може перебувати, але не постійно;

в) не може перебувати;

г) перебуває завжди.


1. Сутність валюти та її класифікація.

2. Валютний курс і фактори, що впливають на

нього.

3. Світова валютно-фінансова система та її

еволюція.

4. Шляхи становлення національної валютної

системи України.

5. Валютне регулювання і валютний контроль як

інструменти стабілізації валютної політики в Україні.

6. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в

механізмі валютного регулювання.


Завдання 1

За експортним контрактом торгівельна фірма

повинна отримати валютну виручку у розмірі 70 000 СВР.

В той же час вона повинна сплатити одному із своїх

постачальників за імпортним контрактом 20 000 USD, але

російськими рублями (RUR).

456

Який фінансовий результат фірми в гривнях після

завершення розрахунків по цих контрактах, якщо:

1 RUR = 0,27 UAH, 1 USD = 13,00 UAН; 1 USD =

0,68 GВР.

Завдання 2

АКБ "Форум", орієнтуючись на офіційний курс

НБУ, встановив такий курс долара США: купівля – 12,90

грн., продаж – 13,00 грн. Скільки гривень можна одержати

за 510 доларів 40 центів? Скільки доларів можна купити за

20 тис. грн.

Завдання 3

Яким буде курс євро до фунта стерлінгів, якщо

виходити із їх середніх співвідношень з доларом США:

1USD = 0,77 ЕUR; 1 USD = 0,59 GВР.

Завдання 4

Скільки угорських форинтів дадуть за 400 грн.,

якщо за офіційним курсом валют: 160 НUF (угорські

форинти) = 33,88 INR (індійські рупії); 1000 INR = 68,76

UАН.

Завдання 5

Скільки євро можна купити за 20 800 японських єн,

якщо: 1 USD = 120,25 JРУ; 1 USD = 0,87 ЕUR?

Завдання 6

Якщо ціна гривні в доларах США впала з 20,1 до

19,2 центів за одну гривню, то як зміниться ціна товару

вітчизняного виробництва (в доларах США), що

продається в Україні за 300 гривень.

457

ТЕМА 17 КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ І


План:

17.1. Металістична теорія грошей.

17.2. Номіналістична теорія грошей.

17.3. Кількісна теорія грошей.

17.4. Теорії інфляції.

Міні-лексикон: гроші, інфляція, монетаризм,

«кембриджська школа», торговий баланс, меркантилісти,

політика «дешевих грошей», норма відсотку, рівняння

грошового обміну, крива Філіпса, ціна, витрати, заробітна

плата.

17.1. Металістична теорія грошей

Основні позиції представників металістичної

теорії грошей:

ототожнюють грошовий обіг з товарним

обміном;

стверджують, що золото і срібло вже за своєю

природою є грошима;

не враховують суспільної природи грошей;

вважають гроші простим засобом обміну;

резервній функції металевих грошей надають

фундаментального значення.

458

Рис. 17.1. Розвиток металістичної теорії

Рис. 17.2. Прихильники металістичної теорії

у ХVІІ-ХVІІІ ст.

РОЗВИТОК

МЕТАЛІСТИЧНОЇ ТЕОРІЇ

Античні часи.

Другий

великий поділ

праці

Епоха

первісного


капіталу

Система

активного

«торгового

балансу»

Зумовив появу в

ролі загального

еквіваленту

металів: заліза

та олова,

свинцю та міді,

срібла та золота

Держава тим

багатша, чим

більша різниця

між вартістю

вивезених та

ввезених товарів

Відіграла

певну

прогресивну

роль у боротьбі

проти псування

монет

Прихильники металістичної

теорії у ХVІІ-ХVІІІ ст.

Англія–

У.Стаффорд,

Т. Мен, Д.

Норе

Італія–

Ф. Галіані

Франція–

А. Монкретьєн

459

Рис. 17.3. Представники металістичної теорії (після

Другої світової війни)

Меркантилісти:

ототожнювали багатство з грошима;

ігнорували проблему вартості товару і

замінювали її міновою вартістю;

вважали, що товар має вартість, бо він купується

за гроші;

вважали, що гроші – це товар;

сформували систему активного "торгового

балансу";

вважали, що держава тим багатша, чим більша

різниця між вартістю вивезених та ввезених товарів.

Представники металістичної

теорії

(після Другої світової війни)

Англія:

Р. Харрод

США:

М. Хальперін

Франція:

А. Тулемон,

Ж. Рюефф

М. Добре

460

Рис. 17.4. Помилковість металістичних поглядів

меркантилістів

17.2. Номіналістична теорія грошей

ППООММИИЛЛККООВВІІССТТЬЬ ММЕЕТТААЛЛІІССТТИИЧЧННИИХХ

ППООГГЛЛЯЯДДІІВВ ММЕЕРРККААННТТИИЛЛІІССТТІІВВ

визнання золота і

срібла грошима за їх

природою

ігнорування того, що

гроші – це історична

категорія

ототожнення грошей

з товарами

нерозуміння суті

грошей як товару

особливого роду, який

виконує специфічну

суспільну функцію –

служить загальним

еквівалентом

Найбільш яскраво сутність номіналізму

проявилась в теорії грошей німецького економіста Г.

Кнаппа в праці 1905 р. "Державна теорія грошей".

Основні її положення зводились до наступного:

гроші – продукт державного правопорядку,

творіння державної влади;

гроші – хартальний платіжний засіб, тобто

знаки, наділені державою платіжною силою;

основна функція грошей – засіб платежу.

461

Рис. 17.5. Номіналістична теорія грошей

Рис. 17.6. Наукові досягнення номіналізму

повністю сформувалась у ХVІІ -

ХVIII ст., коли грошовий обіг був

наповнений неповноцінними

(білонними) монетами

Час

виникнення

Дж. Берклі і Дж. Стюарт

вважали:

- гроші створюються державою;

- їх вартість визначається

номіналом;

- сутність грошей зводиться до

ідеального масштабу цін.

Продовжили їх теорію: Г. Кнапп,

Ф. Бендіксен, Дж. М. Кейнс

НОМІНАЛІСТИЧНА ТЕОРІЯ

ГРОШЕЙ

Представники

НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ НОМІНАЛІЗМУ

теорія грошей

німецького

економіста

Г. Кнаппа в

праці 1905 р.

"Державна

теорія

грошей"

Австрійський

економіст

Ф. Бендіксен

"Про цінність

грошей", "Про

гроші як

загальний

знаменник"

Дж. М. Кейнс

"Трактат про

гроші", 1930 р.

назвав золоті

гроші

"пережитком

варварства",

"п'ятим колесом

возу"

462

Рис. 17.7. Недоліки номіналізму

Дж. М. Кейнс ("Трактат про гроші", 1930 р.) назвав

золоті гроші:

"пережитком варварства";

"п'ятим колесом возу".

Ідеальними він вважав паперові гроші:

– більш еластичні, ніж золото;

– повинні забезпечити постійне процвітання


НЕДОЛІКИ НОМІНАЛІЗМУ

ігнорування

товарного

походження

грошей

ототожнення з

ідеальною

лічильною

одиницею

відмова від

найважливіших

грошових функцій

ототожнення

грошей з

масштабом цін

463

17.3. Кількісна теорія грошей

Кількісна теорія включає, як правило, три

базисних положення:

постулат причинності (ціни залежать від

кількості грошей);

постулат пропорційності (ціни змінюються

пропорційно зміні кількості грошей).

універсальності (зміни кількості грошей чинять

однаковий вплив на ціни всіх товарів).

Рис. 17.8. Напрями кількісної теорії грошей

НАПРЯМИ КІЛЬКІСНОЇ ТЕОРІЇ

ГРОШЕЙ

КЛАСИЧНА КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ

НЕОКЛАСИЧНА КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ


КЕЙНСІАНСЬКИЙ НАПРЯМ

КЕЙНСІАНСЬКО-МОНЕТАРИСТСЬКИЙ

СИНТЕЗ

464

Рис. 17.9. Кількісна теорія грошей

Період її зародження датується

XVI ст., коли бурхливе зростання

товарних цін в Європі наполегливо

вимагало пояснення причин цього

явища

Дж. Локк (1632-1704

Ш. Монтеск'є (1689-1755 рр.)

Дж. Вандерлінт (помер в 1740 р.),

Д. Юмм (1711-1776 рр.).

Д. Рікардо (1772-1823 рр.).

І. Фішер (1867-1947 рр.

Сутність

при умові caeteris paribus (незмінності інших умов) рівень

товарних цін в середньому

змінюється пропорційно зміні

кількості грошей

КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ

ГРОШЕЙ


Час


465

Неокласичний варіант кількісної теорії грошей

Рис. 17.10. Рівняння обміну

Рис. 17.11. Абсолютний рівень цін з позицій кількісної

теорії

І. Фішер (1867-1947 рр.) в праці "Купівельна сила грошей,

її визначення і відношення до кредиту, відсотків і криз"

(1911 р.) намагався формалізувати залежність між масою

грошей і рівнем товарних цін.

МV = РQ, М (mоney) – середня кількість грошей, що знаходяться в

обігу в даному суспільстві протягом року;

V (vеlосіtу) – середня кількість оборотів грошей в їх

обміні на блага;

Р (рrіcе) – середня продажна ціна кожного окремого

товару, що купується в даному суспільстві;

Q (quantity) – сукупна кількість товарів.

466

Рис. 17.12. “Кембриджська школа”

Кейнсіанська школа

Рис. 17.13. Кейнсіанська школа

В 20 рр. кількісна теорія трансформувалася т. з.

“кембріджською

школою”(А. Пігу, Робертсон, Маршал)

Відома формула Пігу пояснює, що між грошовою

масою і заощадженнями населення існує постійний

зв’язок:

M=k*R*P

R - величина виробництва у фізичному вигляді за

одиницю часу;

P-ціна продукту;

k- частка виробленого продукту, яку людина хоче

нагромаджувати.

СУТНІСТЬ ТЕОРІЇ

Нагромадження грошей вважається барометром

економіки. Основними показниками, що

характеризують економіку та дають змогу її

регулювати стають рівень безробіття і обʹєм

виробництва. Кейнс вперше запропонував політику т.

з. “дешевих грошей”. На практиці Кейнс вперше ввів у

грошову теорію поняття “норма відсотку”.

За кейнсіанством закріплюється роль “проінфляційної

теорії”, що ігнорує грошове господарство і виносить

на найвищий рівень потреби економічного зросту.

467

Рис. 17.14. Мотиви заощадження (за Кейнсом)

Рис. 17.15. Функція процента

Функція

процента

Сукупний попит на гроші ( М )

складається з двох частин

трансакційного ( M I ), що є

функцією доходу, і

спекулятивного ( М II ), що є

функцією процента:

M = M I + M II = L1(y) + L2 (i),

у – cукупний дохід;

і – норма процента

трансакційний спекулятивний

МОТИВИ

ЗАОЩАДЖЕННЯ

(ЗА КЕЙНСОМ)

обачність

468

Рис. 17.16. Сучасний монетаризм

Як самостійний напрямок

сформувався в США в середині

50х років на основі кількісної

теорії.

Час



Марк Фрідмен – найвідоміший

представник.

Андерсен і Джордон (США)

Бем- Баверк (натуралістичне

трактування капіталу).

Шарп та Маркоінц (засновник

сучасної портфельної теорії).

Сутність

Основне джерело нестабільності

економіки – в грошовій сфері.

Логічний звʹязок між грошима

і економікою в монетаризмі

трансформується на “тільки гроші

мають значення”. Головна

причина економічного хаосу,за

Фрідменом, в неефективному

регулюванні грошової маси.

Теорія Фрідмена називається

портфельною моделлю. Тобто

економічний вибір субʹєктів

відбувається в межах фінансових

активів для вкладів. Найбільший

позитивний ефект монетарна

версія мала в Англії (М. Теччер).

СУЧАСНИЙ

МОНЕТАРИЗМ

469

17.4. Теорія інфляції

Основні напрями у теорії інфляції:

кейнсіанська теорія інфляції;

монетаристська кількісна концепція;

теорія надзвичайних витрат.

Рис. 17.17. Напрямки теорії інфляції

Інфляція – це процес знецінення грошей в

зв’язку надмірного випуску грошей та

переповнення ними каналів грошового

обігу.

!

НАПРЯМКИ ТЕОРІЇ ІНФЛЯЦІЇ

кейнсіанська

теорія інфляції

монетаристська

кількісна

концепція

теорія

надзвичайних

витрат


Дж. М. Кейнс і

Б. Хансен


М. Фрідмен та

ін.


Д.М. Кейнс, У.

Торн, Р. Куен

пояснює


збільшенням

витрат


інфляція як

грошовий

феномен, тобто

результат

надлишкової

кількості

грошей

виходять з

аналізу

доходів та

видатків

господарюючи

х суб'єктів та

впливу їх на


попиту

470

Рис. 17.18. Кейнсіанська теорія інфляції

Рис. 17.19. Види інфляції

КЕЙНСІАНСЬКА ТЕОРІЯ ІНФЛЯЦІЇ

збільшення попиту з

боку держави та

підприємців призводить

до збільшення

виробництва та

зайнятості

збільшення попиту

населення, оскільки він

(попит) носить

невиробничий характер,

призводить до інфляції

стимулювати приватні та державні інвестиції, але

обмежувати заробітну плату працюючих

ВИДИ ІНФЛЯЦІЇ

напівінфляція

(повільна або повзуча)

справжня інфляція

(галопуюча)

вона можлива при

досягненні повної

зайнятості, коли

зростання грошової

маси цілком

проявляється у

зростанні цін на товари

та послуги

збільшення грошової

маси в умовах безробіття,

яке не завдає небезпеки,

оскільки не стільки

призводить до зростання

цін, скільки сприяє

залученню безробітних до

процесу виробництва

471

Рис. 17.20. Рекомендації щодо призупинення інфляції

Рис. 17.21. Монетаристська концепція інфляції

МОНЕТАРИСТСЬКА КОНЦЕПЦІЯ ІНФЛЯЦІЇ

порівнює

індекси

грошової

маси та

фізичного

обсягу ВНП

Інфляцію слід підтримувати в помірних розмірах,

тому що вона викликає підйом промислового


розглядає

розвиток

промислового

циклу як

зміну

інфляції та

дефляції

гроші

відіграють

активну роль,

тобто грошова

маса "створює"

попит

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРИЗУПИНЕННЯ

ІНФЛЯЦІЇ (ЗГІДНО З «КРИВОЮ ФІЛІПА»)

довести

безробіття до

високого

рівня

профспілкам вести більш

стриману політику при

переговорах про підвищення

заробітної плати.

472

Рис. 17.22. Теорія інфляції, що викликана надлишковими

витратами виробництва

Теорія інфляції, що викликана

надлишковими витратами


інфляцію

викликають

лише витрати,

пов'язані з

заробітною

платою

"замороження"

заробітної

плати

базується на

теорії

інфляційної

спіралі

"заробітна

плата – ціна"

політики

обмеження

доходів

населення

збільшення заробітної плати не повинно перевищувати

зростання продуктивності праці, інакше відбудеться

розкручення "інфляційної спіралі"

473

1. Охарактеризуйте ранню кількісну теорію

грошей.

2. Проаналізуйте рівняння обміну І. Фішера.

3. Порівняйте рівняння обміну Фішера з

кембриджським рівнянням.

4. В чому новизна підходу Дж М. Кейнса до аналізу

грошей?

5. Які виділяють мотиви заощадження?

6. В чому полягає подібність і відмінність в аналізі

грошей Кейнсом і Фрідменом?

7. Які основні риси ранньої металістичної теорії

грошей, в чому її помилки?

8. Які основні положення і недоліки

номіналістичної теорії грошей?

9. Що представляє собою сучасний монетаризм?

10. Наведіть основні відмінності між напрямами у

теорії інфляції.


474

ПРАКТИКУМ

І. ТЕСТИ

1. У світовій науці виокремлюють певну кількість

підходів до вивчення теоретичних проблем грошей, а саме:

а) два підходи;

б) три підходи;

в) чотири підходи;

г) п'ять підходів.

2. Залежно від критерію цінності грошей

розрізняють:

а) класичну, кейнсіанську, монетаристську;

б) абстрактну, прикладну;

в) товарну, номіналістичну, функціональну.

3. Залежно від походження і природи грошей



б) товарну, металістичну, державну;


4. Залежно від механізму впливу грошей на економіку



б) товарну, металістичну, державну;


5. Представники якого підходу до вивчення грошей

шукають відповіді на питання, пов'язані з внутрішньою

природою грошей, що таке гроші, чому вони з'явилися та

існують у суспільстві?

а) прикладної теорії грошей;

б) абстрактної теорії грошей;

в) товарної теорії грошей.

6. Не заглиблюючись у дослідження природи грошей,

шукають відповіді на питання, що пов'язані з місцем і

475

роллю грошей у відтворювальному процесі, представники

теорії грошей:

а) номіналістичної;

б) металістичної;

в) прикладної;

г) абстрактної.

7. Зростання кількості грошей в обігу призводить до:

а) збільшення цінності грошей;

б) зростання цін;

в) зменшення цінності грошей;

г) зниження цін.

8. Рівняння обміну це:

а) МV = РQ;

б) Мd = kPY;

в) М = М1 + М2 = L1(у) + L2(i);

г) МР = V.

9. Зв'язок маси грошей у кембриджській версії

виражається формулою:

а) МV = РQ;

б) Мd = kPY;

в) М = М1 + М2 = L1(у) + L2(i);

г) МР = V.

10. Сукупний попит на гроші за Дж. М. Кейнсом

можна виразити формулою:

а) МV = РQ;

б) Мd = kPY;

в) М = М1 + М2 = L1(у) + L2(i);

г) МР = V.

11. Касові залишки це:

а) частина сукупного доходу, яку економічні суб'єкти

бажають тримати у грошовій (ліквідній) формі;

б) частина прибутку, яку економічні суб'єкти


476

в) частина реального доходу, яку економічні суб'єкти


г) частина заробітної плати, яку фізичні особи

бажають тримати у грошовій (ліквідній) формі.

12. Характерні особливості грошової політики в

Україні:

а) проводиться монетаристська, за М. Фрідманом,

анти інфляційна політика;

б) Національний банк України в одні періоди

керувався кейнсіанськими рецептами, а в інші –

монетаристськими;

в) державний бюджет не відділено від грошово-

кредитного механізму;

г) Уряд та НБУ в своїй діяльності орієнтується

виключно на фіскально-бюджетний механізм.


1. Загальні методологічні основи кількісної теорії

грошей.

2. Основні постулати абстрактної теорії грошей.

2.1. Номіналістична теорія грошей.

2.2. Металістична теорія грошей.

3. Напрями монетарної теорії грошей.

3.1. Класична кількісна теорія грошей.

3.2. Неокласична кількісна теорія грошей.

3.3. Сучасний монетарнім.

4. Основні аспекти грошово-кредитної політики

України у світлі сучасних монетарних теорій.


Завдання 1

Нехай попит на гроші для угод складає 10%

номінального обсягу ВНП, пропозиція грошей складає

477

450 млрд. гр. од., а попит на гроші з боку фінансових

активів показано в таблиці.

Залежність попиту на гроші від ставки процента

Відсоткова

ставка (%)

Попит на гроші з боку фінансових

активів (млрд. гр. од.)

14 100

13 150

12 200

11 250

1. Якщо номінальний ВНП дорівнює 3000 млрд. гр.

од., то чому дорівнює рівноважна відсоткова ставка.

2. Якщо номінальний ВНП дорівнює 3000 млрд. гр.

од., а пропозиція грошей збільшиться до 500 млрд. гр. од.,

то як зміниться рівноважна ставка процента.

Завдання 2

Центральним банком встановлена норма

обов’язкових резервів в розмірі 10% від депозитів. В

комерційному банку існують надлишкові резерви на суму

500 гр. од. та відкриті депозити на суму 4500 гр. од.

Визначити суму фактичних резервів та максимально

можливе збільшення грошової маси всією банківською

системою.

Завдання 3

Трансакційний попит на гроші становить

400 млн. гр. од.

Ставка

відсотка

Обсяг попиту на гроші з

боку активів (млн. гр. од.)

Загальний

попит на гроші

14 30

13 50

12 70

11 90

478

10 110

9 130

8 150

а) пропозиція грошей становить 510 млн. гр. од.

Визначити рівноважну ставку відсотка;

б) визначити величину рівноважної ставки відсотка,

якщо пропозиція грошей зросла до 530 млн. гр. од.,

скоротилася до 450 млн. гр. од. Величина норми

обов’язкового резервування становить 25%. Обсяг

депозитів у два рази більший від обсягу готівки.

Підрахувати грошовий мультиплікатор з

урахуванням готівки.

Завдання 4

В таблиці наведено баланс комерційного банку.

Скласти балансовий звіт після здійснення банком кожної з

приведених операцій:

Баланс комерційного банку

Актив Сума,

гр. од. А Б В Г

Готівка

Резерви

Надані

кредити

Цінні папери

100

200

500

200

Пасив

Депозити

Акції

900

100

а) визначити кредитні ресурси банку, якщо норма

обов’язкових резервів складає 10% від депозитів;

б) чек на суму 50 гр. од., одержаний одним з

клієнтів банку, переданий ним суб’єкту, який розмістив

479

його в інший банк. Як змінились кредитні ресурси банку?

Як змінилась грошова маса в країні?

в) вкладник зняв зі свого рахунку 50 гр. од.

готівкою. Банк відновив свою, одержавши її в

центральному банку. Як змінилися кредитні ресурси

банку? Як ця операція вплинула на грошову базу?

г) чек на суму 60 гр. од., виданий іншим банком,

розміщено в даному банку. Як змінились кредитні ресурси

банку? Як ця операція вплинула на грошову базу?

д) банк продає цінні папери на суму 100 гр. од.

центральному банку.

Завдання 5

Балансовий звіт комерційного банку має наступний

вигляд:

Активи Сума, млн.

гр. од. Пасиви

млн. гр. од.

Готівка 60 Чекові

депозити 125

Резерви 90 Акції 25

Надані

кредити 50 Кредити ЦБ 80

Цінні папери 30

1. Як зміниться звіт банку, якщо він надав кредити

на максимально можливу величину з зарахуванням на свої

депозити? Норма обов’язкових резервів дорівнює 15% до

чекових депозитів. Яка можлива величина збільшення

пропозиції грошей банківською системою?

2. Як зміниться звіт комерційного банку, якщо йому

виставлено чек до сплати на максимально можливу

величину?

480

Завдання 6

Дано 10 варіантів балансу комерційного банку та

норма обов’язкових резервів, яка нараховується на

депозити до запитання. Показати, як зміниться баланс

банка після наступних операцій (готівка при видачі

кредитів не враховується):

1. Банк надав кредити на максимально можливу

величину. Клієнти відкрили поточний рахунок (депозит) на

видані кредити в цьому банку.

2. Банк виписав чеки на всю суму максимально

можливих резервів. Яким буде баланс банку після

пред’явлення чеків до сплати. Друга операція йде за

попередньою. Після кожної операції визначити

максимально можливе збільшення грошової маси в обігу

країни.

Баланси комерційних банків Активи 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Готівка 60 60 100 100 500 600 50 120 600 50

Резерви 40 90 300 510 900 1230 85 150 500 150

Видані

кредити 30 50 400 250 630 630 300 210 200 200

Цінні папери 50 30 300 240 150 50 165 300 100 150

Пасив

Депозити 155 125 800 900 1900 1930 350 480 1100 400

Акції 25 25 300 200 280 280 150 300 200 150

Кредит ЦБ 0 80 0 0 0 300 100 0 100 0

Норма

обов’язкових

резервів, %

10 15 20 20 25 25 10 15 20 25

481

ТЕМА 18 КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

План:

18.1. Необхідність кредиту.

18.2. Сутність кредиту.

18.3. Форми та види кредиту.

18.4. Процент за кредит.

18.5. Функції та роль кредиту.

Міні-лексикон: кредит, кредитна система, вид

кредиту, принципи кредитування, процент за кредит або

позиковий процент, функція.

18.1. Необхідність кредиту

Кредит виникає безпосередньо з потреб

виробництва, внаслідок розвитку процесів обміну

товарами.

В умовах ринкової економіки кредит набуває

загального характеру. Необхідність кредиту тісно

пов'язана з особливостями кругообігу індивідуальних

капіталів.

Ще більшою мірою кредит необхідний для

становлення нових підприємств малого та середнього

бізнесу, впровадження нової техніки та технологій.

482

Рис. 18.1. Кредит у ринковій економіці

Рис.18.2. Значення кредиту

Отже, необхідність кредиту викликана існуванням

товарно-грошових відносин.

КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Необхідність

Можливість (економічні

передумови)

– коливання потреби в

обігових коштах

субʹєктів ринку;

– виникнення потреби

у створенні та

відтворенні основного

капіталу

– наявність тимчасово

вільних коштів у

кредитора;

– наявність майбутніх

доходів у позичальника

зменшується час на

задоволення

господарських та

особистих потреб;

ЗАВДЯКИ КРЕДИТУ:

він виступає як опора

сучасної економіки,

невід'ємний елемент

економічного розвитку;

кредитори мають можливість отримати додаткові

грошові кошти при передачі певної суми вільних

ресурсів позичальнику.

483

18.2. Сутність кредиту

Рис.18.3. Умови кредитування

Рис. 18.4. Визначення кредиту

Кредит (від латинського слова creditum – позика) –

це економічні відносини між суб'єктами ринку з

приводу перерозподілу вартості на засадах

поверненості, строковості і платності, цільового

характеру та забезпеченості. Рушійним мотивом

такого перерозподілу є отримання додаткового

доходу кожним із суб'єктів кредитних відносин.

!

КРЕДИТ

специфічний вид економічних відносин

ґрунтується на мобілізації і нагромадженні

тимчасово вільних коштів і формуванні з них

позикового капіталу

виступає у формі передачі кредитором певної суми

капіталу у тимчасове користування позичальнику на

умовах повереності, платності, строковості

УМОВИ КРЕДИТУВАННЯ

Цільовий

характер

Строковість Забезпеченість

Поверненість Платність

484

Рис. 18.5. Зв'язок кредиту з іншими економічними

категоріями

Вироб-

ництво

Товар

Товаро-

обмін

Гроші

Позико-

вий

процент

Позико-

вий

капітал

Ринок

позикових

капіталів

Фінанси

КРЕДИТ

485

Рис. 18.6 Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці

Рис. 18.7. Способи погашення кредиту

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ КРЕДИТУ В

РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ:

позичальниками, як правило, виступають

суб'єкти господарювання, а кредиторами –

банківські установи;

гроші, надані в позику, використовуються

позичальником як капітал (на виробничі

потреби);

джерелом позикового процента є прибуток на

позичені кошти;

кредит використовується як механізм

перерозподілу капіталів у суспільному

виробництві та для вирівнювання норми

прибутку.

Позики що погашаються одноразовим внеском

(платежем) з боку позичальника

Позики, що погашаються на виплат протягом всього

терміну дії кредитного договору.

СПОСОБИ ПОГАШЕННЯ

486

Рис. 18.8. Способи стягнення позичкового процента

Рис. 18.9. Суб'єкти кредитних відносин

процент виплачується в

момент її загального

погашення

СПОСОБИ СТЯГУВАННЯ ПОЗИКОВОГО

ПРОЦЕНТА

процент утримується

банком в момент

безпосередньої видачі

їх позичальнику

процент виплачується рівномірними внесками

позичальника протягом всього терміну дії кредитного

договору

СУБ'ЄКТИ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН

Кредитор сторона, що передає

вартість у грошовій формі

чи натуральній формі

іншому суб'єкту ринку

Позичальник сторона, що

одержує

позику.

487

Рис. 18.10. Особливості кредиту

Об'єктом кредитних відносин в умовах ринкової

економіки переважно виступають гроші, як загальний

ресурс, за який можна придбати всі інші види ресурсів.

При наданні кредиту позичальник лише реалізує право

тимчасового користування наданими коштами та

цінностями

Субʹєкти кредиту можуть почергово виступати як у

ролі кредитору, так і в ролі позичальника

Позичальник зобовязаний предʹявити кредитору

економічні та юридичні гарантії повернення боргу

Повернення кредиту здійснюється позичальником, а

у виключних випадках – третьою особою - гарантом,

якщо позичальник неспроможний сам це зробити

Конкретний термін повернення кредиту залежить від

двох обставин: особливостей кругообігу коштів у

позичальника та можливостей кредитора щодо

терміну, на який він може надати кредит

Характерною рисою кредиту є сплата процентів за

користування ним.Формула руху позичкового капіталу

в ринковій економіці має вигляд Г- Г'. При цьому слід

зауважити, що вартість зростає не в сфері обігу , а в

сфері виробництва

Г-Т ... В - Т'- Г'

Кредитні відносини реалізуються тоді, коли інтереси

кредитора і позичальника відносно конкретних

параметрів позики збігаються

488

У структурі кредитної системи вирізняють

банківську систему та небанківські кредитно-фінансові

установи.

Рис. 18.11. Кредитна система

Кредитна система – це сукупність кредитних

відносин та інститутів, які реалізують ці

відносини.

!

КРЕДИТНА СИСТЕМА

Банківська

система


Універсальні

банки


банки

Небанківські кредитно-

фінансові установи

Інвестиційні

компанії

Пенсійні

фонди

Ощадні

установи

Страхові

компанії

Фінансові

компанії

Лізингові

компанії

Факторингові

компанії

Центральний

емісійний банк

489

Рис. 18.12. Процеси, якими характеризується сучасна

кредитна система

СУЧАСНА КРЕДИТНА СИСТЕМА

ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ НАСТУПНИМИ

ВАЖЛИВИМИ ПРОЦЕСАМИ:

концентрацією і мобілізацією банківського

капіталу

подальшим зростанням конкуренції між

різними видами кредитно-фінансових

установ

продовженням злиття великих кредитно-

фінансових інститутів з потужними

промисловими, торговими, транспортними

корпораціями і компаніями

інтернаціоналізацією діяльності кредитно-

фінансових інститутів і створенням

міжнародних банківських об'єднань і груп

490

Рис. 18.13. Напрямки, в яких зростає роль кредиту

НАПРЯМИ, В ЯКИХ ЗРОСТАЄ РОЛЬ КРЕДИТУ

прискорення споживачами отримання товарів,

послуг за рахунок використання позикових коштів

економне використання позичальниками власних і

позичених коштів

участь у розширенні виробництва через видачу

позикових коштів на поповнення основного капіталу

та лізинговий кредит

регулювання випуску в обіг та вилучення з нього

готівкових грошей і забезпечення безготівкового

грошового обороту платіжними засобами

перерозподіл матеріальних ресурсів в інтересах

виробництва і реалізації продукції за допомогою надання

позик і залучення коштів юридичних і фізичних осіб

вплив на безперервність процесів відтворення через

надання кредитів

491

18. 3. Форми та види кредиту

Рис. 18.14. Форми кредиту

Рис. 18.15. Види кредитів

Вид кредиту – це більш детальна його

характеристика за організаційно-економічними

ознаками (галузева направленість, об'єкти

кредитування, забезпеченість кредиту,

терміновість кредитування тощо).

!

ФОРМИ КРЕДИТУ

Грошова Товарна

Визначаються

залежно від об’єкту

кредитних відносин

ВИДИ КРЕДИТІВ

За строком - короткострокові

-середньострокові

-довгострокові

За

забезпеченням -забезпеченні

заставою;

-гарантованні;

-з іншим

забезпеченням;

-незабезпечені.


надання -разові;

-гарантійні;

-відповідно

до відкритої

кредитної

лінії

492

• З одночасним погашенням

• З рівномірним погашенням

• З ануїтетним погашенням

• З нерівномірним

погашенням

• Бланкові

• Забезпечені

• Для закупівлі готових

виробів, сировини,

матеріалів

• Інвестиційні

• За рахунок комерційних

поставок

• За рахунок альтернативних

джерел

• З багаторазовим

використанням

• З одноразовим

використанням

• Фіксованою

• Плаваючою

• Комбінацією ставок


погашення

За формою



поставок, які

кредитуються

За джерелами

погашення



За ставкою

процента

493

Рис. 18.16. Критерії класифікації кредитів

• Внутрішні

• Зовнішні

• Змішані

• Державні

• Міжнародні

• Приватні

• Короткострокові

• Середньострокові

• Довгострокові

• Зв'язані

• Незв'язані

• У валюті країни кредитора

• У "кошику валют"

• У валюті третьої країни

• У валюті країни


• Вексельні

• За договірним зобов'язанням

За джерелами

фондування

За формою

За терміном

За цілями

За валютою

За формою

виразу

зобов'язань

боржника

494

Рис. 18.17. Види кредиту за суб'єктами кредитних

відносин

Кредит в залежності від цільового спрямування:

– На виробничі цілі

– Споживчий кредит

Провідним видом кредиту в ринковій економіці є

банківський кредит.

Банківський

Комерційний

Споживчий

Іпотечний

Державний


Надається у вигляді грошових позик.

Обʹєктом позик є виробничі і

торговельні цілі підприємства

Надається як відстрочка платежу

покупцеві товару

Надається приватним особам. Обʹєктом

є товари тривалого користування, які

реалізуються з відстрочкою платежу

Надається як грошові позики під

нерухомість(купівлю землі, різних

споруд)

Позичальником або кредитором є

держава. Надається шляхом випуску

облігацій державних позик фінансово-

кредитними установами

Надається у процесі міжнародного

співробітництва

КРЕДИТ

495

Рис. 18.18. Види банківського кредиту

У разовому випадку

Відповідно до відкритої кредитної

лінії

Гарантійні (із заздалегідь

обумовленою датою надання)

ВИДИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ

На виробничі цілі (юридичним

особам під заставу основних засобів

та обігових коштів)

Споживчий кредит (фіз. особам)

Короткострокові ( до 1 року)

Середньострокові ( до 3 років)

Довгострокові (понад 3 років)

Забезпечені заставою(майном,

майновими правами, цінними

паперами)

Гарантовані( банками, фінансами чи

майном третьої особи)

• з іншим

забезпеченням(поручительств

о, свідоцтво страхової

організації)

• незабезпеченні (бланкові)

Стандартні; Нестандартні

Сумнівні; Небезпечні

Безнадійні

Водночас; На виплату;

Достроково (за вимогою кредитора

або за заявою позичальника);

З регресією платежів;

Після закінчення обумовленого

періоду (місяця, кварталу)

За


За строками


За

забезпеченням


ризику

За методами

надання


погашення

496

Система банківського кредитування базується на

використанні ряду базових принципів кредитування.

Рис. 18.19. Принципи банківського кредитування

Принципи кредитування – це визначені

правила поведінки банку і позичальника в

процесі здійснення кредитних операцій.

!

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ БАНКІВСЬКОГО

КРЕДИТУВАННЯ:

цільовий характер кредитування передбачає

вкладення запозичених коштів у конкретні

господарські процеси

забезпеченість кредиту полягає у відповідності

між вартістю майна, що є заставою позики, і

заборгованістю за позикою

платність кредиту полягає в тому, що за

користування позикою клієнт сплачує банку

додаткову суму у вигляді %

поверненість кредиту передбачає надання позики

у тимчасове користування і повне повернення

позичальником вартості основного боргу

строковість кредиту вимагає повернення позики

в строки, передбачені кредитною угодою;

497

Рис. 18.20. Особливості банківського кредиту

Рис. 18.21. Види банківського обслуговування

ОСОБЛИВОСТІ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ

Перша

особливість

банк оперує не

стільки своїм

капіталом,

скільки

залученими

ресурсами

Друга


банк позичає

залучений капітал,

тимчасово вільні

грошові кошти,

покладеш в банк

господарюючими

суб'єктами на

рахунки або

депозити

Третя


Банк

позичає не

просто

грошові

кошти, а

гроші як

капітал

кредит під

облік векселів

ВИДИ БАНКІВСЬКОГО ОБСУГОВУВАННЯ

ПІДПРИЄМСТВА

Кредити

Кредитно-

гарантійні

послуги

Послуги


характеру

кредит під

облік векселів

кредитна лінія

контокорентний

кредит

(овердрафт)

акцептний

кредит

авальний

кредит

факторинг

498

18.4. Процент за кредит

В умовах ринкової економіки суть процента

розглядається як ціна капіталу, взятого в кредит. Джерелом

сплати позикового процента є прибуток, що його отримує

позичальник.

Рис. 18.22. Середня норма прибутку

Процент за кредит або позиковий процент - це

плата, яку отримує кредитор від

позичальника за користування позиченими

коштами.

!

НОРМА ПРОЦЕНТА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД

ВЕЛИЧИНИ НОРМИ ПРИБУТКУ

Середня норма прибутку є максимальною межею

норми процента. Мінімальну межу норми

процента точно визначити неможливо, але вона

повинна покривати витрати кредитора, пов'язані з

даною операцією, і приносити йому хоча б

мінімальний дохід

499

Рис. 18.23. Чинники впливу на розмір відсоткової ставки

На розмір процентної ставки за кредити впливають

Підвищений попит викликає

підвищення процентної ставки, проте в

результаті міжбанківської конкуренції

відсоткові ставки нівелюються

Підвищення темпів інфляції викликає

збільшення плати за кредит, оскільки

підвищується ризик втрат

При визначенні розміру процентної

ставки банки беруть за основу облікову

ставку ЦБ

Попит та

пропозиція, які

склалися на

кредитному

ринку

Рівень інфляції

Рівень облікової

ставки ЦБ

Розмір процентної ставки за великими

кредитами повинен бути нижчим,

оскільки витрати банку в цьому разі

відносно менші

Чим довший термін, тим вища

процентна ставка за кредит, оскільки:

по-перше, збільшується ризик; по-

друге, вищою є вартість

довгострокових ресурсів кредитора

Позики з вищим рівнем ризику повинні

надаватися під вищий процент, щоб

компенсувати кредитору премію за

ризик

Розмір кредиту

Термін


кредитом

Рівень ризику

Мікроекономічні

Макроекономічні

500

Проблема збереження позикового капіталу стає

особливо актуальною в період інфляції, оскільки на

момент повернення кредиту його реальна вартість значно

нижча від тої, що була на момент надання.

Рис. 18.24. Процентні ставки в період інфляції

18.5. Функції та роль кредиту

Рис.18.25. Функцій кредиту

Функції кредиту

перерозподільча емісійна контрольна

Функція – це специфічний прояв суті

кредиту, що відображає лише окремі її

ознаки, які відрізняють кредит від інших,

економічних категорій.

!

ПРОЦЕНТНІ СТАВКИ В ПЕРІОД ІНФЛЯЦІЇ

Номінальна

рівень процентної

ставки, що

фактично склалася

на ринку

Реальна

номінальна ставка,

скоригована на

рівень інфляції

501

Рис.18.26. Види функцій кредиту та їх роль

Емісійна

(антиципаційна)

функція


емісія грошей як

платіжних засобів,

методами

кредитної експансії

і кредитної

рестрикції

регулюється

кількістю грошей в

обігу

Перерозподільча

функція

Контролююча

функція

забезпечується


дотриманням умов

та принципів

надання кредиту з

боку суб'єктів

кредитної угоди,

при цьому банк

здійснює як

попередній, так і

поточний


діяльністю


перерозподіл

вартості на засадах

повернення з

одного боку,



грошових капіталів

за рахунок

збережень


агентів, а з іншого

- їх розміщення

серед інших

агентів ринку

Роль

Роль

Роль

дає змогу

зосередити

капітал у

найбільш

пріоритетних

сферах


діяльності,

здійснити

переорієнтацію

виробництва й

стабілізувати

економіку

сприяє економії

витрат

грошового обігу,

дозволяє

прискорити обіг

грошей,

запроваджувати

прогресивні

системи


дає змогу

мінімізувати

кредитний ризик,

реалізувати

цільовий характер

кредиту стимулює


раціонально й

ефективно

використовувати

запозичені кошти

502

У перехідній економіці роль кредиту зростає,

розширюється сфера кредитних відносин,

розвиваються методи кредитування та управління

кредитом, а саме:

Рис. 18.27. Події, які відбуваються з кредитом у перехідній

економіці

Отже, створюються умови для подальшого

вдосконалення управління кредитом і розширення сфери

його застосування.

відбувається перехід до централізації управління

кредитними операціями комерційних банків

розширюються права і можливості комерційних

банків та їх клієнтів на основі договірних відносин

розширюється сфера застосування кредиту

поява акціонерних товариств, випуск акцій,

залучення урядом коштів до бюджету за

допомогою цінних паперів сприяє розширенню

кредитних операцій з цінними паперами

вдосконалюються методи кредитування

починає використовуватися комерційний та

іпотечний кредити

підвищується роль кредиту як джерела інвестицій

503

1. Назвіть необхідність та економічні передумови

виникнення кредиту.

2. Назвіть умови кредитування.

3. Назвіть характерні ознаки кредиту в ринковій

економіці.

4. Дайте визначення поняттю «кредитна

система» та назвіть її складові.

5. Назвіть форми кредиту.

6. Перерахуйте види кредиту.

7. Що являє собою банківський кредит? Назвіть

його класифікацію.

8. Що таке процент за кредит?

9. Назвіть чинники, що впливають на розмір

процентної ставки.

10. Що таке функція кредиту? Назвіть її

різновиди.


504

ПРАКТИКУМ

І. ТЕСТИ

1. Необхідність кредиту визначається:

а) наявністю тимчасово вільних коштів;

б) необхідністю коштів для забезпечення

безперервності процесу суспільного виробництва;

в) необхідністю коштів для забезпечення

інвестування в наукові галузі.

2. Економічні відносини між юридичними та

фізичними особами і державами з приводу перерозподілу

вартості на засадах повернення з виплатою процента


а) кредитом;

б) грошовим обігом;

в) фінансами.

3. Кредит є ціннісною категорією і з цього погляду

має багато спільного з іншими економічними категоріями:

а) торгівлею, капіталом, національним доходом;

б) фінансами, валовим внутрішнім продуктом,

капіталом;

в) фінансами, торгівлею, національним доходом;

г) грошима, фінансами, капіталом.

4. Суб'єкти кредиту:

а) кредитори, посередники, позичальники;

б) кредитори, позичальники;

в) кредитори, позичальники, фінансові установи.

5. Об'єктом кредиту є:

а) грошові кошти;

б) матеріальна цінність;

в) позичена цінність.

6. Що може зумовлювати необхідність кредиту?

а) спад виробництва;

б) фінансова криза;

505

в) юридична самостійність кредитора і

позичальника;

г) сезонний характер виробництва.

7. Забезпечення потреб обороту в платіжних

засобах – це функція:

а) розподільча;

б) ревізійна;

в) контрольна;

г) емісійна;

д) стимулююча.

8. Особливості кредитних відносин:

а) добровільність;

б) рівноправність;

в) взаємна вигідність;

г) договірний характер.

9. До функцій кредиту належать:

а) розподільча;

б) ревізійна;

в) контрольна;

г) емісійна.

д) стимулююча.

10. Основними напрямками кредитування є:

а) формування основного капіталу;

б) формування резервних фондів;

в) формування фондів цінних паперів;

г) формування оборотного капіталу.

11. До основних принципів кредиту зараховують:

а) безповоротність;

б) поверненість;

в) безплатність;

г) платність.

506

12. Скільки етапів за участю у відтворювальному

процесі проходить рух кредиту:

а) 2;

б) 3;

в) 4;

г) 5.


1. Теорії кредиту. Необхідність, суть та функції

кредиту.

2. Види кредиту.

3. Сутність, організація та технологія банківського

кредитування.

4. Роль кредиту в умовах розвитку національної

економіки та його межі.


Завдання 1

Підприємство 15 серпня отримало в банку позику,

розмір якої 240 000 грн. терміном до 15 грудня під 18%

річних. Через 45 днів банк підвищив відсоткову ставку за

позикою до 20%. На цей час було погашено 35% основної

суми позики. Розрахуйте суму відсотків за користування

позикою.

Завдання 2

Позику в сумі 315 тис. грн. було надано 1.06.2011 р.,

термін погашення 1.06.2012 р., ставка відсотку 22%.

Розрахуйте суму відсотків, яку сплатить клієнт, якщо

погашення основної суми позики відбувається

щоквартально рівними частинами?

507

Завдання 3

Банк падає позику сумою 3 млн. грн. під 23% річних

за плаваючою ставкою. Після двох місяців ставка зросла до

25%, а через місяців від дати видачі збільшилась до 28%.

Обчислити яку суму повинен повернути позичальник

банку через рік після надання йому позики.

Завдання 4

Позику у сумі 300 тис. грн. було отримано

11.03.2011р., термін дії кредитної угоди 6 років.

Відсоткова ставка плаваюча, на початку кожного

наступного року коригується па розмір інфляції

попереднього, базова ставка 15%. Річний темп інфляції

становив: 10%, 3%, 4%, 7%, 9%, 5% відповідно. Яку суму

відсотків сплатить клієнт?

Завдання 5

Банк нараховує на позику, сумою 5 млн. грн.,

відсотки у розмірі 18% річних. За другий рік банк

встановлює до базової ставки додаткову маржу у 3%, а за

кожен наступний 4%. Термін дії угоди 3 роки. Розрахуйте

загальну суму відсотків, що сплатить позичальник банку.

Завдання 6

Кредит для купівлі автомобіля вартістю 55 000 тис.

грн. відкрито на 5 років під 12%. Початковий внесок

покупця 15 тис. грн., а решта боргу буде сплачуватись

щомісячно протягом усього терміну кредитної угоди.

Розрахуйте суму щомісячних платежів позичальника.

Завдання 7

Кредит у сумі 200 тис. грн. було надано 1.04.2012 р.,

термін погашення 1.04.2013 р., ставка відсотку 19%.

Розрахуйте суму відсотків, яку сплатить клієнт, якщо

508

погашення основної суми кредиту відбувається

щоквартально рівними частинами?

Завдання 8

Кредит у сумі 40 тис. грн. було надано 10 травня

поточного року під 23% річних. Через 45 днів відсоткову

ставку було знижено на 1%, а через 6 місяців збільшено на

2%. Визначте яку суму має сплатити позичальник під час

погашення кредиту 10.07.2012 р.

Завдання 9

Кредит у сумі 100 тис. грн. було отримано

10.07.2012 р., термін дії кредитної угоди 2 роки, ставка

відсотку за користування кредитом 22%. Яку суму

відсотків сплатить клієнт?

Завдання 10

Припустимо, що надається кредит у 2000 грн. за

нульового рівня інфляції. При цьому кредитор розраховує

отримати 2500 грн. Але в економіці почалися інфляційні

процеси і рівень інфляції становить 15%.

1) Хто за цих умов буде мати вигоду, а хто зазнає

втрат?

2) Обчисліть ці витрати.

509

ТЕМА 19 КРЕДИТНІ СИСТЕМИ

План:


посередництва.

19.2. Банки та їх функції.

19.3. Банківська система. Сутність, принципи

побудови та функції. Особливості побудови банківської

системи в Україні.

19.4. Небанківські фінансово-кредитні установи.

Міні-лексикон: фінансове посередництво,

фінансові посередники, банк, функція банку,

трансформаційна функція банку, емісійна функція банку,

банківська система, однорівневі, дворівневі банківські

системи, небанківські фінансово-кредитні установи,

страхова компанія, пенсійний фонд, лізингова компанія,

інвестиційні фінансові посередники, кредитні

кооперативи.


посередництва

Фінансове посередництво – це діяльність

фінансових посередників з акумуляції

вільного грошового капіталу та розміщення

його серед позичальників !

510

Рис 19.1. Схема фінансового посередництва

Протягом XX століття поширювались наукові

положення, які обґрунтовували роль фінансового

посередництва як одного із чинників економічного

розвитку.

У сучасних умовах фінансові посередники посідають

одне з центральних місць на фінансовому ринку.

Гроші

Зобовязання

Гроші

Зобовязання

Гроші

Вимоги

Гроші

Вимоги

Кредитори Позичальники

Домашні


Фірми

Уряд

Нерезиденти

Фін

ан

сов

і п

осе

ред

ни

ки

Фірми

Домашні


Уряд

Нерезиденти

Фінансові посередники – сукупність

фінансових установ (банки, страхові

компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди

тощо), чиї функції полягають в

акумулюванні коштів громадян та

юридичних осіб і подальшому їх наданні на

комерційних засадах у розпорядження

позичальників

!

511

Таблиця 19.1 – Обґрунтування ролі фінансового

посередництва в економічному розвитку суспільства

Вид теорії та

концепції про

роль фінансового

посередництва

Суть концепції

Теорія добробуту

А. Пігу

Ефективне розміщення капіталу –

розподіл ризиків інвестування між

індивідуальними інвесторами та

фінансовими посередниками сприяє

ефективнішому розміщенню капіталу

Концепція

інноваційного


Й. Шумпетера

Перерозподіл капіталу на користь

нових галузей – перерозподіл капіталів

з традиційних галузей з метою їх

ефективного використання в нових

видах економічної діяльності

Теорія


поглиблення

Р. Голдеміда

Об'єктивні чинники розвитку

фінансового посередництва - розвиток

ідеї про переваги інвестицій у

"вторинні зобов'язання", теза про

"фінансове поглиблення" як чинник

економічного зростання

Концепція


інновацій

Дж.Герлі та ін.

Об'єктивні чинники розвитку

фінансового посередництва – ідея про

зростання схильності індивідуальних

інвесторів до непрямих інвестицій та

пояснення "фінансових інновацій"

512


"Фінанси та

розвиток" Р.

Левіна та ін.

Фактор прогресивних структурних

зрушень – фінансове посередництво як

фактор структурних зрушень в

економіці – фінансування нових видів

економічної діяльності

"Нова теорія

фінансів" Дж.

Стігліца та ін.

Необхідність державного регулювання

(Фінансового посередництва – ідея про

необхідність захисту інтересів

інвесторів на державному рівні,

зумовлена існуванням "морального

ризику" та "асиметричної інформації"

Конкретні переваги фінансового посередництва:

1) можливість для кожного окремого кредитора

оперативно розмістити вільні кошти в дохідні

активи, а для позичальника – оперативно мобілізувати

додаткові кошти, необхідні для вирішення виробничих

чи споживчих завдань, і так само оперативно повернути

їх на висхідні позиції;

2) скорочення витрат базових суб’єктів грошового

ринку на формування вільних коштів, розміщення їх у дохідні

активи та запозичення додаткових коштів.

3) послаблення фінансових ризиків для базових

суб’єктів грошового ринку;

4) збільшення дохідності позичкових капіталів,

особливо зосереджених у дрібних власників;

5) можливість урізноманітнити відносини між

кредиторами і позичальниками наданням додаткових

послуг, які беруть на себе посередники.

513

Таблиця 19.2 – Класифікація фінансових посередників за

американським підходом

Таблиця 19.3 – Класифікація фінансових посередників –

вітчизняний підхід

Фінансові

посередники Види установ за категоріями

Депозитні

інститути

Комерційні та ощадні банки, інші

ощадні та кредитні установи -

залучають кошти на депозити та

надають кредити клієнтам і учасникам

Договірні

ощадні

інститути

Пенсійні фонди, недержавні пенсійні

фонди, страхові компанії зі

страхування життя - здійснюють

довготермінове накопичення



Різноманітні інвестиційні фонди

(інвестиційні компанії) - об’єднують

кошти індивідуальних інвесторів

(клієнтів) та розміщають ці кошти у

різноманітних фінансових активах з

метою отримання прибутку

Фінансові

посередники Види установ за категоріями

Банки

Універсальні комерційні банки;

спеціалізовані комерційні банки

(інвестиційні, інноваційні, облікові,

ощадні, іпотечні)

Небанківські

фінансово-

кредитні

установи

Лізингові компанії, факторингові

компанії, брокерські і дилерські

компанії, страхові компанії, пенсійні

фонди, фінансові компанії, ломбарди,

кредитні спілки

514

Такий різнобій у класифікації фінансового

посередництва зумовлюється двома обставинами:

відсутністю однозначного трактування самого

поняття «банк»;

відсутністю загальновизнаних критеріїв

класифікації всіх посередників.

Таблиця 19.4 – Класифікація фінансових посередників

Ознаки

класифікації Вид посередників

За видами

фінансових установ

- суб’єкти банківської системи;

- небанківські фінансові та кредитні

інститути;

- контрактні фінансові інститути;

- суб’єкти депозитарно-клірингової

системи



учасників ринку

- спеціалізовані;

- універсальні


укладання угод з

фінансовими

інструментами

- прямі (безпосередні учасники);

- побічні (формують

інфраструктуру)

За сегментами

фінансового ринку

- посередники фондового ринку;

- посередники ринку позичкових

капіталів;

- посередники ринку фінансових

послуг;

- посередники грошового ринку;

- посередники валютного ринку та

інших сегментів

515

Рис. 19.2.Функції фінансових посередників

ФФУУННККЦЦІІЇЇ ФФІІННААННССООВВИИХХ ППООССЕЕРРЕЕДДННИИККІІВВ

ФФууннккццііїї,, щщоо

ххааррааккттееррииззууююттьь рроолльь

іі ззннааччеенннняя

ффііннааннссооввооггоо ппооссеерреедд--

ннииццттвваа вв ееккооннооммііцціі

– активізація

механізмів

трансформації

заощаджень в інвес-

тиції;

– активізація процесів

перерозподілу та

мобільності капіталі;

– зниження

процентних ставок.

ФФууннккццііїї яякк ссппееццииффііччнніі

ззааввддаанннняя,, щщоо ввииккооннууююттььссяя

ффііннааннссооввииммии ппооссеерреедд--

ннииккааммии вв ррааммккаахх

ккооннккррееттннооггоо ввииддуу

ееккооннооммііччннооїї ддііяяллььннооссттіі

ФФууннккццііїї

ііннффооррммааццііййннооггоо

ппооссееррееддннииццттвваа

– подолання бар'єрів

невизначеності;

– професійний вибір

об'єктів інвестування;

– економія на масштабах

операцій;

– диверсифікація активів

та уникнення ризиків

інвестування;

– моніторинг та

управління ризиками

інвестування;

– контроль за діяльністю

позичальників.

– інформаційне посередництво в

прямій формі;

– інформаційне посередництво в

непрямій формі.

516

19.2. Банки та їх функції

Рис. 19.3. Аспекти розгляду поняття “банк”

з юридичної точки зору: з економічної точки зору:

фінансовий посередник, що

виконує одну чи кілька

операцій, віднесених

законом до банківської


фінансовий посередник, що

виконує комплекс базових

операцій грошового ринку:

мобілізацію коштів, надання

їх у позички, здійснення

розрахунків між

економічними суб’єктами

БАНК – ЦЕ:

Функція банку – характеризує банк як

абстрактну економічну структуру з

макроекономічних позицій, з позицій її місця в

економічній системі взагалі і впливу на все

економічне середовище, в якому банк

функціонує.

!

Будучи самостійними суб’єктами грошового

ринку, банки виконують певні економічні функції, в

яких конкретизується їх сутність та призначення.

Функція – це те, що властиве кожному банку

постійно, незалежно від того, які конкретні операції він

виконує в даний момент.

517

Рис. 19.4. Функції банків

ФУНКЦІЇ БАНКІВ

трансформація ризиків

(банки можуть зводити

ризики для своїх вкладників

та акціонерів до мінімуму);

трансформація

строків(банки одержують

можливість деяку частину

короткострокових коштів

спрямовувати в

довгострокові позички та

інші довгострокові активи);

трансформація обсягів

(мобілізуючи великі обсяги

дрібних вкладів, банки

дістають можливість

акумулювати великі маси

капіталу для реалізації

масштабних проектів);

просторова

трансформація (банки

можуть акумулювати

ресурси з багатьох регіонів

і навіть з інших країн і

спрямувати на

фінансування проектів

одного регіону, однієї

країни, одного об’єкта).

Трансформаційна Емісійна

тільки банки можуть

створювати додаткові

платіжні засоби і

спрямовувати їх в

оборот, збільшуючи

пропозицію грошей, або

ж вилучати їх з обороту,

зменшуючи пропозицію

грошей. Цю функцію

виконує як центральний

банк, емітуючи

готівкові та депозитні

гроші, так і комерційні

банки, емітуючи

депозитні гроші через

механізм грошово-


мультиплікатора.

518

Рис. 19.5. Основні види операцій та послуг сучасного

універсального комерційного банку (на прикладі

Німеччини)

Банки як фінансові посередники реалізують свою

роль передусім через три види базових операцій:

– Депозитні;

– Позичкові;

– Розрахункові.

Свої функції комерційні банки реалізують через

виконання певного набору операцій. Перелік операцій, які

може здійснювати сучасний комерційний банк,

змінюється залежно від країни та виду банку.

Депозитні

операції

Надання

кредитів Розрахунково

-платіжні

операції

Страхові

послуги

Інші послуги

Запозичення

коштів

Лізингові

операції

Консультацій

ні послуги

Сучасний

універсальний

банк

Трастові

послуги


послуги

Валютні

операції


операції

Управління

потоками

готівки

519

Виконання цих операцій уже забезпечує провідне

місце банкам у фінансовому посередництві оскільки через

них вони установлюють зв’язки майже з усім економічним

оточенням і мають можливість впливати на переважну

частину економічних процесів. Але банки змушені все

глибше проникати у вузькоспеціалізовані сегменти

грошового ринку і навіть у сферу прямого фінансування.

Такий активний вихід банків за сферу своєї

традиційної діяльності дає змогу їм поліпшувати

диверсифікацію своїх активів, зменшувати фінансові

ризики, підтримувати прибутковість і

конкурентоспроможність, утримувати свої провідні позиції

на грошовому ринку.

19.3. Банківська система. Сутність,

принципи побудови та функції. Особливості

побудови банківської системи в Україні

Банківська система – це законодавчо

визначена чітко структурована і субординована

сукупність фінансових посередників, які

здійснюють кредитні і фінансові операції на

професійній основі і функціонально

взаємопов’язані в самостійну економічну

структуру

!

520

Рис 19.6. Умови виділення банківської системи в окрему

інституційну формацію

УМОВИ ВИДІЛЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

В ОКРЕМУ ІНСТИТУЦІЙНУ ФОРМАЦІЮ

Необхідність здійснення

суспільного регулювання

банківської діяльності з

метою приведення в

відповідність

комерційних інтересів

банківських організацій і

загальнодержавних

інтересів у зв’язку з

наявністю у банків

можливості застосування

емісійного механізму

Забезпечення сталості

національної валюти і

грошової маси,

стабільності роботи

банків в ході здійснення

основних кредитно -

розрахункових операцій

банків при

обслуговуванні

Потреба в забезпеченості збалансованого попиту та

пропозиції грошових ресурсів в усіх секторах економіки

з максимально можливим рівнем продуктивності

економічного зростання країни

Банківська система взаємодіє з іншими системними

структурами, з якими вона створює як підсистема більш

загальне утворення – економічну систему в цілому. Це,

зокрема, бюджетна система, податкова система, валютна

система, торговельна система тощо.

Порівнюючи банківську підсистему з іншими, можна

виявити в ній риси, які спільні для їх усіх, що

підтверджує її системний характер, а також суто

специфічні риси, які підкреслюють її банківську

специфічність.

521

Таблиця 19.4 – Спільні і специфічні риси банківської

системи

Спільні риси: Специфічні риси:

поєднання

багатьох

однотипних

елементів;

динамічність

системи;

саморегуляція

системи;

закритість

системи.

дворівнева побудова;

поглиблене централізоване

регулювання діяльності кожного

банку окремо і банківської

діяльності в цілому;

централізований механізм

контролю і регулювання руху

банківських резервів;

наявність загальносистемної

інфраструктури,;

гнучке поєднання високого

рівня централізованої

керованості банківської системи

зі збереженням повної

економічної самостійності і

відповідальності за результати

своєї діяльності кожного

окремого банку, що входить у

систему.

522

Рис. 19.7. Класифікація типів побудови банківської

системи

Дворівнева побудова – ключовий

принцип побудови банківських систем у

ринкових економіках, їх вирішальна

якісна ознака, що безумовно відрізняє їх

від інших систем

!

КК ЛЛ АА СС ИИ ФФ ІІ КК АА ЦЦ ІІ ЯЯ ТТ ИИ ПП ІІ ВВ ПП ОО ББ УУ ДД ОО ВВ ИИ

ББ АА НН КК ІІ ВВ СС ЬЬ КК ОО ЇЇ СС ИИ СС ТТ ЕЕ ММ ИИ ::

– Універсальна банківська

система;

– Сегментована банківська

система.


регламентації

– Однорівнева банківська

система;

– Дворівнева банківська

система;

– Трирівнева банківська

система;

В залежності

від

співпідпоряд

кованості

елементів

системи

– Промислова банківська

система;

– Ринкова банківська

система;

– Банківська система

перехідного періоду.

За типом


системи

відносин у

країні

523



1-й рівень

2-й рівень

Бан

ків

ська с

ист

ема

Рис. 19.8. Схема побудови банківської системи

При дворівневій побудові на першому рівні

перебуває один банк (центральний банк). На нього

покладається відповідальність за вирішення

макроекономічних завдань у грошово-кредитній

сфері, насамперед підтримання сталості

національних грошей та забезпечення сталості

функціонування всієї банківської системи.

На другому рівні банківської системи перебуває

решта банків, які в Україні прийнято називати

комерційними банками. Комерційні банки покликані

обслуговувати економічних суб’єктів – учасників

грошового обороту: ффііррммии,, ссііммееййнніі ггооссппооддааррссттвваа,,

ддеерржжааввнніі ссттррууккттууррии..

524

Рис. 19.9. Принципи функціонування дворівневої

банківської системи

Рис. 19.10. Функції банківської системи

Недопустимість

втручання в

Банківську

справу третіх

осіб

Можливість

вибору

обслуговуючого

банку клієнтом

Доступність

інформації про

банки

Рівноправність

свобода в

раціональній


Конкуренція в

банківській


Налагодження

зовнішьоеконо-

мічних зв'язків

ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

ДВОРІВНЕВОЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

ФУНКЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Трансформаційна Створення

грошей і


грошового

обороту

(емісійна)


стабільності

банківської

діяльності та

грошового

ринку

(стабілізаційна

)

525


Історія становлення банківської системи

України є досить короткою у порівнянні з історією

банківської системи країн ЄС. Це, безсумнівно,

пов’язано з особливостями історичного процесу в

Україні, зі специфічними рисами радянської

банківської системи.

Банківська система УРСР складалася з

Республіканської контори Держбанку СРСР

(центральний банк), Республіканських контор і

відділень Промбудбанку СРСР (банк для підприємств

і організацій, що здійснювали діяльність на

внутрішньому ринку), Ощадбанку СРСР (банк для

населення) та Держзовнішнекономбанку СРСР (банк

для державних експортно-імпортних організацій).

Банківська система Радянської України

характеризувалася такими рисами:

– монополізація ринку банківських послуг державою;

– невиконання функції фінансового посередництва в

економіці;

– відсутність внутрішньої динаміки розвитку як

наслідок монополізації банківського ринку;

– обмеженість функцій банківських установ;

– обмеженість кваліфікованих кадрів.

526

Рис. 19.11. Етапи становлення банківської системи

України

ЕЕттааппии

ссттааннооввллеенннняя

ббааннккііввссььккооїї

ссииссттееммии УУккррааїїннии

І етап – 1988-1992 роки

Етап неконтрольованого

зростання кількості

банківських установ

ІІ етап –

1993-1994

роки

Етап

масового

погіршення


стану нових


банків

ІІІ етап – 1995-2001 роки

упорядкування діяльності

банківських установ

ІV етап –

2001 року

по

сьогоднішн

ій день

Етап

органічного

зростання

Основні зміни у стратегіях банків:

у 1988-1994 рр. діяльність банків була

зорієнтована на швидкий обіг коштів, зростання за

рахунок інфляційних ресурсів, банки намагались

розширити свою філіальну мережу;

у 1995-98 рр.(до фінансової кризи)

першочергова увага банків акцентувалась на підвищенні

рівня капіталізації (нарощуванні власного капіталу) та

зниженні рівня банківських ризиків;

527

19.4. Небанківські фінансово-кредитні

установи

Рис. 9.12. Основні напрями діяльності сучасних

небанківських фінансово-кредитних установ

1998-2001 рр.(після фінансової кризи) банки

намагалися підвищити якість своїх активів, знизити рівень

проблемності та ризиковості своїх операцій, збільшити

рівень довіри до банків;

З 2001 року по сьогоднішній день спостерігається

посилення акценту на маркетинг банківських послуг,

динамічне зростання обсягів активних операцій, висока

кредитна активність, управління ризиками.

Небанківські фінансово-кредитні установи –

фінансові посередники грошового ринку, які

здійснюють акумуляцію заощаджень і

розміщення їх у дохідні активи: у цінні папери

та кредити (переважно довгострокові).

!

акумуляція заощаджень населення залученням коштів на

вклади, випуском власних акцій, облігацій, продажем

страхових полісів

кредитування певної сфери економіки, видів

господарської діяльності, груп населення

надання іпотечних кредитів та здійснення операцій із

кредитної взаємодопомоги

організація пенсійного та соціального забезпечення

населення

Основні напрями діяльності сучасних небанківських

фінансово-кредитних установ

528

Рис. 19.13. Обєктивні передумови становлення та

розвитку небанківських фінансово-кредитних установ

Формування грошових ресурсів небанківських

фінансово-кредитних установ має ту особливість, що воно не

є депозитним. Недепозитне залучення коштів може

здійснюватися двома способами: на договірних засадах;

шляхом продажу посередником своїх цінних

паперів (акцій, облігацій).

Обєктивні передумови

становлення та розвитку

небанківських фінансово-

кредитних установ

економічне

зростання

багатьох країн у

післявоєнний

період

зумовлювало

потребу у

відповідних


послугах

зростання

життєвого рівня

населення та

оптимізація

структури

виробничих витрат

підприємств потре-

бували створення

ефективної

системи

соціального

страхування та

пенсійного


зростання

обсягу

операцій на

ринку цінних

паперів

529

Таблиця 19.5 – Спільні та специфічні риси небанківських

фінансово-кредитних установ та банків

Спільні риси небанківських

фінансово-кредитних установ

та банків:

Специфічні риси

небанківських фінансово-

кредитних установ та

банків:

Функціонують у тому

самому секторі грошового

ринку, що й банки;

випускають боргові

зобов’язання,;

купують боргові

зобов’язання;

їх діяльність щодо

створення зобов’язань і

вимог ґрунтується на тих

самих засадах, що й

банків;

вони, як і банки,


трансформацію руху

грошового капіталу на

ринку – трансформацію

строкову, обсягову і

просторову, а також

трансформацію ризиків

шляхом диверсифікації.

Не пов’язана з

базовими банківськими

операціями;

не зачіпає процесу

створення депозитів і не

впливає на динаміку

пропозиції грошей;

вона є вузько

спеціалізованою.

Спеціалізація

небанківських посеред-

ників здійснюється за

двома критеріями:

1) за характером

залучення вільних

грошових коштів

кредиторів;

2) за тими додатковими

послугами, які надають

фінансові посередники

своїм кредиторам.

530

Рис. 19.14. Класифікація небанківських фінансово-

кредитних установ

НЕБАНКІВСЬКІ ФІНАНСОВІ УСТАНОВИ

Договірні фінансово-



фінансово-кредитні

установи

Ст

рахові

ком

пан

ії

П

енсі

йн

і ф

он

ди

Л

ом

барди

Ліз

ин

гові

ком

пан

ії

Ф

ак

тори

нго

ві

ком

пан

ії

Інвес

ти

цій

ні

фон

ди

Фін

ан

сові

ко

мп

ан

ії

Кред

ит

ні

товари

ства

Кред

ит

ні

спіл

ки

531

Страхові компанії – це фінансові посередники, що

спеціалізуються на наданні страхових послуг. Їх діяльність

полягає у формуванні на підставі договорів з юридичними

і фізичними особами спеціальних грошових фондів, з яких

здійснюються виплати страхувальникам грошових коштів

в обумовлених розмірах у разі настання певних подій.

Пенсійні фонди – це спеціалізовані фінансові

посередники, які на договірній основі акумулюють кошти

юридичних і фізичних осіб у цільові фонди, з яких

здійснюють пенсійні виплати громадянам після досягнення

певного віку. За механізмом функціонування вони

нагадують компанії страхування життя. У них внески у

фонд здійснюються систематично протягом тривалого

часу, в результаті чого накопичуються великі суми

грошового капіталу.

Лізингові компанії – фінансові посередники, що

спеціалізуються на придбанні предметів тривалого

користування та переданні їх в оренду фірмам-орендарям

для використання у виробничій діяльності, які поступово

сплачують їх вартість протягом визначеного строку (5–10 і

більше років).

Інвестиційні фінансові посередники – це

фінансові посередники, що спеціалізуються на управлінні

вільними грошовими коштами інвестиційного

призначення. Вони спочатку акумулюють грошові кошти

дрібних приватних інвесторів шляхом випуску власних

цінних паперів, а потім розміщують їх в акції інших

корпорацій та в державні цінні папери.

Кредитні кооперативи (товариства, спілки) – це

посередники, що працюють на кооперативних засадах і

спеціалізуються на задоволенні потреб у кредиті своїх

членів. Ресурси їх формуються шляхом продажу паїв своїм

членам, стягування з них спеціальних внесків, одержання

позичок у банках, одержання доходів від поточної

діяльності.

532

Рис. 19.15. Функції неспеціалізованих фінансово-кредитних

установ

Взаємні фонди грошового ринку – окремий

різновид відкритих інвестиційних компаній (вперше

з'явилися у США 1971 р.), який займається випуском

акцій, що можуть бути погашені інвестором, а акумульо-

ваний капітал вкладають у короткострокові цінні папери

(казначейські векселі, комерційні папери, депозитні

сертифікати).

ФУНКЦІЇ НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНИХ

ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ

УСТАНОВ

1. Проведення операцій з обслуговування систем

комерційного кредиту, надання авансів

підприємствам (фінансові компанії).

2. Посередництво між позичальником та

індивідуальним інвестором, купуючи, зберігаючи і

продаючи цінні папери (інвестиційні фонди).

3. Формування цільових грошових фондів та

здійснення виплат з них у страхових випадках

(страхові компанії).

4. Акумуляція грошових коштів, призначених для

пенсійного забезпечення громадян (пенсійні фонди).

5. Взаємне кредитування (кредитні спілки).

6. Надання можливостей населенню зберігати

предмети особистого вжитку, брати позичку під

заставу (ломбарди).

7. Захист професійних інтересів банків, підвищення

ефективності банківської політики (міжбанківські

обєднання).

533

Акціонерні страхові

компанії

Взаємні страхові компанії

Капітал акціонерної

страхової компанії

формується випуском

акцій, які розміщують

серед юридичних та

фізичних осіб і які дають

право на отримання

пропорційної частки

доходу компанії у вигляді

дивідендів.

Капітал взаємних страхових

компаній формується за рахунок

страхових платежів

індивідуальних страхувальників.

Власниками компанії можуть

бути лише ті особи, які в ній

застрахувались, а страховий

внесок є одночасно і вступним

паєм.

Рис. 19.16. Організація страхових компаній

Відкритий тип

інвестиційних фондів

Закритий тип інвестиційних

фондів

Випускають власні акції у

необмежених кількостях

відповідно до попиту на

них. Власники акцій

мають право будь-коли

зажадати від компанії

викупу своїх акцій.

Випускають акції тільки у

певній (наперед визначеній)

кількості. Вони можуть

вільно обертатися на ринку

цінних паперів, проте

власники акцій не мають

можливості зажадати від

інвестиційної компанії

викупу таких.

Рис. 19.17. Організаційні форми інвестиційних компаній

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ

ІНВЕСТИЦІЙНИХ ФОНДІВ

534

1. Що таке посередництво?

2. Що таке банківська система?

3. Чи відрізняються функції і призначення

банківської системи від функцій і призначення окремих

банків?

4. Назвіть родові ознаки банківської системи, які

властиві й іншим подібним системам.

5. Назвіть специфічні ознаки банківської системи,

які відрізняють її від інших подібних систем.

6. Назвіть основні етапи становлення та розвитку

банківської системи України.

7. Охарактеризуйте сутність небанківських

фінансово-кредитних установ.

8. Які ви можете назвати основні передумови

становлення та розвитку небанківських фінансово-

кредитних установ?

9. Які найбільш поширені види небанківських

фінансово-кредитних установ та дайте їх визначення?

10. Перерахуйте функції небанківських фінансово-

кредитних установ?


535

ПРАКТИКУМ

І. ТЕСТИ

1. Фінансове посередництво – це:

а) банківські операції з надання кредитів;

б) банківські операції з фінансування інвестицій;

в) акумуляція вільних грошей на грошовому ринку

та розміщення їх серед позичальників;

г) операції зі створення депозитів.

2. Діяльність фінансових посередників спрямована

на:

а) поповнення державного бюджету;

б) забезпечення функціонування комерційних

банків;

в) розвиток страхової справи;

г) переміщення позичкових капіталів у економіці.

3. Переваги фінансового посередництва порівняно з

прямими відносинами кредиторів і позичальників:

а) оперативне повернення позичальниками коштів,

розміщених у банківські позики;

б) оперативне розміщення вільних коштів

кредиторів у дохідні активи;

в) оперативне отримання додаткових коштів

позичальниками;

г) збільшення витрат на проценти за депозитами.

4. До фінансових посередників в Україні належать:

а) страхові компанії;

б) промислові підприємства;

в) фізичні особи;

г) ломбарди.

5. Ознаки, за якими юридична особа є банком:

а) ведення касових операцій; рекламна діяльність;

надання кредитів;

536

б) приймання депозитів; надання кредитів;

здійснення кредитно-розрахункових операцій;

в) приймання депозитів; страхування кредитів;

отримання прибутку;

г) отримання прибутку; надання кредитів;

приймання депозитів.

6. Визначте функції банків:

а) кредитна, емісійна;

б) емісійна, трансформаційна;

в) стабілізаційна, нагромаджувальна;

г) захисна, емісійна.

7. Банківська система – це:

а) сукупність банків у економіці;

б) законодавчо визначена сукупність установ, які

ведуть банківську діяльність на постійній професійній

основі і функціонують у державі як самостійна економічна

структура;

в) фінансові органи держави та кредитні установи;

г) сукупність інститутів, що здійснюють

кредитування населення.

8. Визначте мету діяльності комерційного банку:

а) залучення депозитів та надання кредитів;

б) сплата податку державі;

в) отримання прибутку;

г) ведення касових операцій.

9. Визначте функції, які виконує банківська

система:

а) перерозподіл коштів фізичних осіб;

а) трансформаційна;

в) емісійна;

г) інвестиційна;

д) стабілізаційна;

е) золотовалютного регулювання.

537

10. У діяльності небанківських фінансово-

кредитних установ спільним є:

а) страхування своїх клієнтів від непередбачуваних

подій та втрат;

б) забезпечення посередництва в інвестиційному

процесі;

в) не депозитне акумулювання коштів;

г) взаємне кредитування.

11. На кредитуванні продажу споживчих товарів

спеціалізується такий небанківський інститут кредитної

системи:

а) трастова компанія;

б) фінансова компанія;

в) ломбард;

г) кредитна спілка.

12. Характерною ознакою інвестиційних

фінансових посередників є:

а) залучення коштів через продаж кредиторам своїх

акцій, облігацій;

б) залучення коштів через продаж кредиторам акцій

підприємств;

в) залучення коштів на підставі договору з

кредитором;

г) залучення коштів на підставі договору з

інвестором.


1. Сутність та функції фінансового посередництва.

1.1. Загальні ознаки фінансового посередництва,

його еволюція.

1.2. Функції фінансового посередництва.

2. Фінансово-кредитна система та характеристика її

елементів.

538

2.1. Поняття і структура фінансово-кредитної

системи.

2.2. Банківські інститути.

2.3. Основні види небанківських фінансових

інститутів та їх розвиток в Україні.


Завдання 1

Підприємству "МТС" надано кредит на 4 роки.

Сума кредитування складала 152 тис. грн. Ставка

кредитування – 17% річних. Через рік підприємство

додатково одержало кредит на три роки на суму в три рази

більшу, але під 18,5% річних. Визначити суму, яку

необхідно повернути підприємством банку разом із

процентами за кредит через 4 роки.

Завдання 2

ПАТ "Кредобанк" необхідно порівняти і

визначитися щодо надання кредиту на основі даних

фінансової звітності (млн. грн.), наведених у таблиці

Дані фінансової звітності

Підприємство

Показник

ПАТ "ХТЗ

ім.

С. Орджонікідзе

ПАТ "Вінницький

олійножировий

комбінат"

Усього активів 536 464 659 037

Основні засоби 451 115 222 820

Довгострокові

фінансові


9 –

Запаси 15 181 176 642

Сумарна

дебіторська


36 810 76 612

539

Грошові кошти та

їх еквіваленти 147 18 555

Нерозподілений

прибуток -35 834 -466 630

Власний капітал 369 371 162 940

Статутний капітал 78 099 4 350

Довгострокові

зобов’язання 43 285 221 439

Поточні

зобов’язання 101 432 730 016

Чистий прибуток

(збиток) 384 -2 886

Обґрунтуйте рішення ПАТ "Кредобанк" з вибору

підприємства для кредитування.

Завдання 3

Розрахувати суму страхового відшкодування при

страхуванні майна з використанням системи пропорційної

відповідальності, якщо вартісна оцінка даного майна

становить 5 тис. грн., страхова сума – 4 тис. грн., а

фактична сума збитків – 3,7 тис. грн.

Завдання 4

У зв’язку з організацією виробництва меблів

необхідно придбати комплект технологічного

устаткування вартістю 50000 грн. Підприємство таких

грошей не має. Потрібне устаткування можна взяти за

лізингом або купити за рахунок кредиту. Кредит на 3 роки

банк надає за плату в 15% річних. Лізингова компанія

може поставити устаткування за договором фінансового

лізингу на 4 роки з наступним викупом за залишковою

вартістю. Річна орендна плата в сумі 16000 грн., у тому

числі 7000 грн. – амортизаційні відрахування, вноситься на

540

початку року. Кредит з відсотками за залишок суми боргу

повертається в кінці року. По роках основний борг

погашається так: 1 рік – 15000 грн., 2 рік – 15000 грн., 3 рік

– 20000 грн. Дисконтна ставка – 20%.

1. Обчислити витрати на лізинг і викуп

устаткування у поточній вартості.

2. Обчислити витрати на купівлю устаткування за

рахунок кредиту у поточній вартості.

3. Зробити висновок щодо економічно доцільної

форми придбання устаткування за критерієм витрат.

Завдання 5

Для технічного переобладнання і розширення

виробництва потрібно придбати устаткування вартістю

100000 грн. Розглядаються три варіанти фінансування

інвестицій на зазначену суму – за рахунок власних коштів,

кредиту і фінансового лізингу. Умови фінансового

забезпечення придбання устаткування такі: термін

договору лізингу – 4 роки; за цей період рівномірні

(однакові по роках) лізингові платежі повністю

відшкодовують вартість устаткування з виплатою

лізингового доходу на рівні 12% річних. Кредит надається

на 3 роки за сплату 15% річних і повертається рівними

сумами в кінці кожного року. Дисконтна ставка – 20%.

1. Обчислити річну орендну плату і загальну суму

лізингових платежів у поточній вартості.

2. Обчислити річні платежі і загальну їх суму у

поточній вартості у разі купівлі устаткування за кредит.

3. Визначити витрати у поточній вартості у разі

купівлі устаткування за власні кошти.

4. Вибрати оптимальний варіант придбання

устаткування за критерієм витрат.

541

ТЕМА 20 ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК ТА ЙОГО

РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ

План:

20.1. Призначення, статус та основи організації

центрального банку.

20.2. Поняття центрального банку, його задачі та

критерії незалежності.

20.3. Функції центральних банків.

20.4. Грошово-кредитна політика.

20.5. Становлення центрального банку України.

Міні-лексикон: центральний банк, правові акти,

організаційна структура ЦБ, актив, пасив, функції

центрального банку, вільно конвертована валюта (ВКВ),

форми ВКВ, валютний резерв, грошово-кредитна політика,

цілі грошово-кредитної політики, структурні елементи

ЦБУ, служба нагляду, нормативні документи, механізм

реорганізації та ліквідації банків.

20.1 Призначення, статус та основи

організації центрального банку

Потреба в центральних банках виникла у зв’язку з

розвитком товарно-грошових відносин на межі переходу

від феодалізму до капіталізму, більш ніж трьохсот років

тому.

542

Таблиця 20.1 – Історія банків

Країна Рік

заснування

Назва банку

Швеція 1668 Центральний банк

«Ріксбанк»

Англія 1694 Центральний банк

Англії

Австрія 1861 Австрійський


Японія 1882 Банк Японії

Італія 1893 Банк Італії

Швейцарія 1905 Національний банк

Швейцарії

США 1913 Федеральна резервна

система США

Угорщина 1949 «Бундебанк»

Рис. 20.1. Законодавчо-нормативні акти

Головне призначення ЦБ – це управління

грошовим обігом з метою забезпечення не

інфляційного розвитку економіки. !

Закон

про ЦБ

Статут

ЦБ

Закон про

банки

Валютне

законодавство

ПРАВОВІ АКТИ

543

Рис. 20.2. Шляхи створення центральних банків

Рис. 20.3. Умови політичної незалежності

ШЛЯХИ СТВОРЕННЯ

ЦЕНТРАЛЬНИХ

БАНКІВ:

еволюційний – на базі

найбільш крупних банків

країни (Банк Англії, Банк

Франції)

створення центрального

банку державою –

система центрального

банку в США, Німецький

федеральний банк

УМОВИ ПОЛІТИЧНОЇ

НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Незалежність

від уряду

Особиста

незалежність

членів органів


центрального

банку

Юридичний

статус банку

544

Рис. 20.4. Форми незалежності ЦБ

Рис. 20.5. Організаційна структура ЦБ

20.2. Поняття центрального банку, його

задачі та критерії незалежності

ФОРМА

НЕЗАЛЕЖНОСТІ ЦБ

ПОЛІТИЧНА

ЕКОНОМІЧНА

Центральний банк – установа, яка відповідає за

монетарну (грошово-кредитну) та валютну

політику держави (Федеральна резервна система

США) або спільноти держав (Європейський

центральний банк). В Україні це Національний

банк України).

!

ОРГАНІЗАЦІЙНА

СТРУКТУРА ЦБ

Федеративний устрій

(США)

12 федеральних

резервних банків;

Федеральна

консультаційна рада

Унітарний устрій

держави ( Японія)

ЦБ (55% капіталу є

державною власністю)

545

Центральний банк сполучає в собі риси

звичайної (комерційної) банківської установи і

державного відомства, що має відповідні владні функції в

області організації грошово-кредитного обігу. Як і будь-

яка банківська установа, ЦБ Має баланс – активи і пасиви.

Таблиця 20.2 – Активи і пасиви ЦБ

Активи

Пасиви

Зарубіжні активи Резерви комерційних банків

Позики комерційним

банкам

Банкноти якими володіють не

банки

Вимоги до уряду Депозити уряду

Власний капітал

Рис. 20.6. Основні завдання центральних банків

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ


сталості


грошової

одиниці


надійності

грошово-

кредитної

системи

країни


ефективного


платіжної

системи країни

546

Рис. 20.7. Критерії незалежності

20.3. Функції центральних банків

Рис. 20.8. Функції ЦБ

КРИТЕРІЇ

НЕЗАЛЕЖНОСТІ ЦБ:

Підзвітність ЦБ Самостійність ЦБ

Взаємовідносини з

урядом

Визначення в Законі

функцій

Порядок призначення

Голови

ФФУУННККЦЦІІЇЇ

ЦЦЕЕННТТРРААЛЛЬЬННИИХХ ББААННККІІВВ



Кредитні кошти




Формування та


золотовалютними

резервами Банк банків

Емісія грошових

знаків

Банк уряду

547

Емісію грошових знаків (готівки) – центральний

банк здійснює на монопольних засадах. Для випуску в обіг

платіжних засобів центральні банки використовують такі

методи:

Рис. 20.9. Емісія грошових знаків

Регулювання грошового ринку шляхом

використання інструментів грошово-кредитної

політики. Інструменти грошово-кредитної політики

умовно можна класифікувати за такими ознаками:

Рис. 20.10. Інструменти грошово-кредитної політики

МЕТОД

Купівля

цінних

паперів на

відкритому

ринку

Рефінансування

(кредитування)


банків

Купівля

іноземної

валюти, золота

на

внутрішньому

ринку для

поповнення

характер впливу

на грошовий

ринок

спрямованість

регулятивного

впливу

характер впливу

на ліквідність

банків

Інструменти грошово-кредитної політики

548

Рис. 20.11. Характер впливу грошво-кредитної політики

Рис. 20.12. Регулювання банківської діяльності




Реорганізації та

ліквідації

банків

Діяльність

банків

Створення

нових банків та

їхніх установ

За характером впливу на

грошовий ринок

інструменти грошово-


Інструменти прямої дії –

це регулятивні заходи

центрального банку, що

мають форму обмежень


опосередкованої дії більш

гнучкі, порівняно з

інструментами прямої дії,

вони більш притаманні

ринковій економіці

549

Рис. 20.13. Комплекс посередницьких операцій

Таблиця 20.3 – Основні завдання банківського

регулювання та нагляду

Назва нагляду Характеристика


стабільності

Забезпечення надійності банківської

системи з метою сприяння

економічному піднесенню.

Захист інтересів

вкладників

Вкладники розміщують свої кошти в

банках, від неефективного управління

банками і від шахрайства. Інтереси

вкладників потребують захисту, тому

що в усіх країнах рівень інформованості

вкладників про фінансовий стан банків

вельми не достатній і вони не мають

можливості самостійно оцінити, який

ризик беруть на себе, розміщуючи свої

кошти в тому чи іншому банку.

КОМПЛЕКС ПОСЕРЕДНИЦЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

Прийняття

грошових

коштів від

клієнтів

Надання

клієнтам

кредитів

Здійснення


між клієнтами

550


Створення

конкурентного

середовища у

банківському сектор

Це середовище є

найсприятливішим для клієнтів

банків. Завдяки банківській

конкуренції знижуються

процентні ставки за позичками,

підвищуються процентні ставки

за депозитами, розширюється

спектр банківських послуг,

запроваджуються новітні

банківські технології тощо.


відкритості

(прозорості) політики і

діяльності банківського

сектора в цілому і

кожного банку окремо

Підвищення відкритості

базується на удосконаленні

системи обліку і звітності в

банках і наближенні їх до вимог,

що випливають із досвіду міжна-

родної банківської практики.

Підтримування

необхідного рівня

стандартизації і

професіоналізму в

банківському секторі

Забезпечує ефективну діяльність

банків і запровадження

технологічних нововведень в

інтересах споживачів

банківських послуг.

Формування та управління золотовалютними

резервами.

Основу золотовалютних резервів будь-якої країни

сьогодні становлять запаси іноземних вільно

конвертованих валют (ВКВ).

551

Рис. 20.14. Форма ВКВ

Рис. 20.15. Джерела формування валютного резерву

Національних банків

Рис. 20.16. Банк уряду

ФОРМИ ВКВ

Залишків на

коресп. та

поточних

рахунках у

закордонних

банках

Ринкових

ліквідних


інструментів

Різноманітних

боргових

документів, які

не обертаються

на ринку країн

БАНК УРЯДУ

Роль банкіра по

відношенню до

держави

Здійснює

виконання


бюджету по

доходах і витратах

Є агентом

держави по



боргу

ВАЛЮТНИЙ РЕЗЕРВ

Операцій на

внутрішньому

валютному

ринку

Доходи, які є

результатом його

операцій з

власними коштами

на зовн. ринку

Кредитні

кошти

552

Рис.20.17. ЦБ як банк банків

20.4. Грошово-кредитна політика

Рис. 20.18. Стратегія політики

ЦБ ЯК БАНК БАНКІВ

Касове



банків

Розрахункове



банків

Кредитне



банків

Стратегія політики

Вибір цілей

Встановлення

певної ієрархії

цілей

Визначенні

параметрів

цілей

Грошово-кредитна політика – це комплекс

взаємозв’язаних, скоординованих на досягнення

заздалегідь визначених соціально-економічних

цілей, заходів щодо регулювання грошового

ринку, які здійснює держава через центральний

банк країни.

!

553

Рис. 20.19. Цілі грошово-кредитної політики

Рис. 20.20. Стратегічні цілі загальнодержавної

економічної політики

Рис. 20.21. Напрямки грошово-кредитної політики

ЦІЛІ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ

ПОЛІТИКИ

Кінцеві Проміжні Оперативні

СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ

ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

економічне

зростання

висока

зайнятість

населення

стабільність

цін у

державі

рівновага


балансу

НАПРЯМКИ ГРОШОВО-

КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

Аналіз і прогноз

розвитку

макроекономічної

ситуації

Основні

завдання

грошово-

кредитної

політики



грошово-


ринку

554

Рис. 20.22. Інші цілі грошово-кредитної політики

20.5. Становлення центрального банку

України

Рис. 20.23. Нормативні документи

ІНШІ ЦІЛІ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ

ПОЛІТИКИ

Мінімальні резерви

Політика облікової ставки

Рефінансування комерційних банків

Політика підтримки курсу


Регулювання імпорту та експорту

капіталу

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Закон України

«Про банки і

банківську

діяльність»

Конституція

України

Закон України

«Про


банк України»

555

Рис. 20.24. Склад НБУ

Рис. 20.25. Основні напрямки регулювання

банківської діяльності в Україні

Економічні нормативи

Методи банківського

нагляду, порядок

визначення

рейтингової оцінки

діяльності банків

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕГУЛЮВАННЯ

БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Порядок надання

банкам ліцензій на


банківської діяльності

Правила, що

регламентують діяльність

банків у вигляді

інструкцій, положень

Принципи й стандарти

бухгалтерського обліку та

звітності в банках

Порядок страхування

банківських ризиків

НБУ

Рада НБУ

(складає 15

осіб)

Розроблення засад грошово-

кредитної політики;

Затвердження кошторису

НБУ;

Право застосування вето.

Правління

НБУ

Здійснення емісії грошей;

Визначення основ

формування структури НБУ;

Видача нормативних актів.

556

Рис. 20.26. Структурні елементи НБУ

Рис. 20.27. Механізм реорганізації та ліквідації банків

СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ НБУ

Центральний апарат

Територіальне управління

Розрахункові палати

Банкното-монетний двір

Державна скарбниця

Центральне сховище грошей

Банківські навчальні заклади

МЕХАНІЗМ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ

БАНКІВ

Ініціатива

акціонерів

комерційного

банку

Рішення

Правління

Національного

банку України

Рішення

Арбітражного

суду

557

1. Що мається на увазі під призначенням

центрального банку?

2. Які правові акти регулюють діяльність

центральних банків?

3. Що таке центральний банк?

4. Які основні завдання виконують центральні

банки?

5. Які функції виконують центральні банки?

6. Поясніть зміст функції «банк банків».

7. Які є існують цілі грошово-кредитної політики?

8. Які є основні напрямки грошово-кредитної

політики?

9. Які повноваження Ради НБУ?

10. Які елементи складають структуру НБУ?


558

ПРАКТИТКУМ

І. ТЕСТИ

1. Потреба в центральному банку виникла:

а) з розвитком товарно-грошових відносин;

б) у період натурального виробництва;

в) з розвитком матеріально-технічних відносин;

г) з розвитком виробничих відносин.

2. Найдавнішими ЦБ є:

а) німецький Бундесбанк;

б) Шведський Ріксбанк;

в) Банк Японії;

г) Федеральна резервна система США.

3. Назвіть шлях виникнення центральних банків, за

якого становлення банку відбувалося завдяки поступовому

закріпленню за ним монопольної емісії банкнот:

а) директивний;

б) еволюційний;

в) революційний;

г) конструктивний.

4. Банком баків є:

а) центральний банк;

б) акціонерний банк;

в) Поштово-пенсійний банк;

г) Міжнародний банк реконструкції і розвитку.

5. Наступником Райхбанку є:

а) Бундесбанк;

б) Ріксбанк;

в) Національний банк;

г) Центральний банк Японії.

6. Економічна незалежність центрального банку

від уряду – це:

а) самостійність центрального банку у становленні

цільових орієнтирів функціонування грошової маси;

559

б) самостійність центрального банку у проведенні

грошово-кредитної політики без будь-якого впливу з боку

урядових органів;

в) особиста незалежність членів органів управління

центрального банку;

г) правильні відповіді а та б.

7. Як потрібно змінити норму обов'язкових резервів,

якщо необхідно зменшити масу грошей в обігу?

а) підвищити;

б)знизити;

в) залишити незмінною;

г) спочатку підвищити, а потім знизити.

8. За формою власності центральні банки можна

поділити на такі види:

а) державні, приватні, акціонерні;

б) державні, акціонерні, змішані;

в) державні, акціонерні;

г) державні, відомчі, акціонерні.

9. Федеральна резервна система США є власністю:

а) Національного банку;

б) банків-членів, хоча прибутки понад встановлений

законом максимум передаються, як у більшості країн,

федеральному уряду;

в) Міжнародного банку реконструкції і розвитку;

г) держави.

10. У чому полягає головне завдання діяльності

центрального банку?

а) забезпечення сталості національних грошей;

б) обслуговування комерційних банків;

в) обслуговування уряду;

г) контроль та регулювання стану грошового ринку,

г) підвищення норми обов'язкового резервування.

560

11. У процесі виконання функції фінансового агента

держави центральний банк:

а) відповідає за зобов'язання держави по ОВДП;

б) здійснює касове обслуговування бюджету;

в) надає кредити банкам;

г) обслуговує державний борг;

д) здійснює емісію банкнот.

12. Який статус центрального банку вважається

найдоцільнішим у світовій практиці?

а) незалежність від органів виконавчої влади і

залежність від парламенту;

б) повна незалежність від усіх гілок влади;

в) залежність від президента і незалежність від

парламенту;

г) незалежність від органів виконавчої влади і

підзвітність парламенту.

13. Принципами функціонування НБУ є:

а) підзвітність Кабінету Міністрів;

б) вертикальна структура управління;

в) економічна самостійність;

г) централізація системи банку;

д) єдність системи банку;

е) незалежність банку;

є) президентський та парламентський контроль за

діяльністю НБУ.

14. Центральний банк виконує функції:

а) емісійного центру готівкового обігу,

б) провідника монетарної політики;

в) валютного центру;

г) банку банків.


1. Роль, значення та організація діяльності

центральних банків.

561

2. Створення, статус, принципи організації та

(функціонування Національного банку України.

3. Грошово-кредитна політика Національного банку

України та її роль у стабілізації економіки України.


Завдання 1

Проаналізувати комісійні доходи та витрати НБУ за

даними таблиці. Зробити висновки.

Склад комісійних доходів та витрат НБУ за період,

млн. гр. од.

Назва показників Попередній

рік

Звітний

рік

Комісійні доходи

Доходи за послугами системи

електронних платежів та

електронної пошти

94

102

Доходи за операціями з

розрахунково-касового


63

73

Доходи за послугами з

доставки цінностей

36

27

Доходи за операціями з

фінансовими інструментами 2 3

Інші доходи 1 –

Усього комісійних доходів 196 205

Комісійні витрати

Витрати за операціями з МВФ – (8)

Витрати за операціями з

фінансовими інструментами (4)

(3)

Інші комісійні витрати (4) –

Усього комісійних витрат (8) (11)

Чистий комісійний прибуток 188 194

562

Завдання 2

Визначити, кредитні заявки яких банків будуть

задоволені під час проведення тендеру (відсоткового) за

таких умов:

1. Загальний обсяг продажу кредитних ресурсів

становить 2,5 млн. гр. од., середньозважена ставка

попереднього аукціону – 35%. Від банків надійшли такі

заявки:

– банк 1 – на суму 0,5 млн. гр. од. за ставкою 37%;

– банк 2 – на суму 1 млн. гр. од. за ставкою 30%;

– банк 3 – на суму 1 млн. гр. од. за ставкою 27%;

– банк 4 – на суму 1,5 млн. гр. од. за ставкою 25%.

2. Загальний обсяг продажу кредитних ресурсів

становить 2,5 млн. гр. од., середньозважена ставка

попереднього аукціону – 35%. Від банків надійшли такі

заявки:




– банк 4 – на суму 0,5 млн. гр. од. за ставкою 30%.

Завдання 3

Визначити фінансовий результат за своп-опраціями

НБУ з дорогоцінними металами за таких умов:

а) 20 лютого поточного року на Лондонському

ринку Національним банком була здійснена поставка 3000

тройських унцій золота на спот-умовах по 40 доларів за

унцію. 25 травня поточного року НБУ придбав 3000

тройських унцій золота. Визначити фінансовий результат

операції, якщо ціна між першою та другою угодами

відрізнялася на два долари.

б) 15 травня поточного року в Цюріху НБУ виконав

спот-угоду з поставки 2000 тройських унцій золота 999,9

проби по 40 доларів за унцію, а 25 травня поточного року

563

була виконана форвардна угода з поставки Національному

банку 2000 тройських унцій золота 999,7 проби за умови,

що та зі сторін, що продає золото вищої проби, отримує на

3 долари вище, ніж інша.

Завдання 4

Між певним банком та НБУ укладено репо-угоду з

терміном один місяць та сумою 1000 гр. од. Визначити

ціну прямого та зворотного продажу, якщо дохід НБУ за

цією операцією становив 20% річних.

Завдання 5

Здійснити оцінку власного капіталу НБУ за звітний

рік за даними таблиці:

Склад власного капіталу НБУ, млн. гр. од.

Назва


Статутний

капітал

Фонди

та інші

резерви

Резерв

переоцінки

іноземної

валюти та


металів

Резерв

пере-

оцінки

ОЗ

Разом

власного

капіталу

На початок

року 10 1596 4328 62 5996

Переоцінка

іноземної

валюти та


металів

– – (5044) – (5044)

Чистий

прибуток – 1686 – – 1686

Реалізована

переоцінка

основних

засобів

– 25 – (25) –

Нереалізована

переоцінка ОЗ – – – 725 725

Перевищення

кошторисних – (1643) – – (1643)

564

доходів

над витратами

за підсумками

поточного

року, що

підлягає

перерахуванню

до державного

бюджету

На кінець

року 10 1664 (716) 762 1720

Зміни (+,-) в

сумі … … … … …

Темп зміни,

рази … … … … …

Завдання 6

Визначити емісійний результат, якщо оборотною

касою територіального управління НБУ виконано такі

операції:

а) 1. Отримано з резервних фондів – 100 гр. од.

2. Видано підкріплень іншим банкам – 180 гр. од.

3. Отримано понадлімітні залишки від інших банків

– 50 гр. од.

4. Отримано підкріплень резервних фондів

– 70 гр. од.

5. Ліміт каси – 20 гр. од.;

б) 1. Отримано з резервних фондів – 100 гр. од.

2. Видано підкріплень іншим банкам – 70 гр. од.

3. Отримано понадлімітні залишки від інших банків

– 30 гр. од.

4. Отримано підкріплень резервних фондів

– 500 гр. од.

5. Ліміт каси – 20 гр. од.

565

ТЕМА 21 КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ ЯК

ОСНОВНА ЛАНКА КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ

План:

21.1. Функції і типи комерційних банків.

21.2. Організаційна та функціональна структура

комерційного банку.

21.3. Загальна характеристика банківських операцій.

21.4. Показники діяльності банків.

21.5. Клієнти та ризики комерційного банку.

Міні-лексикон: комерційний банк, унітарні банки,

колективні банки, універсальний банк, спеціалізовані

банки, статутний фонд, базові продукти комерційних

банків, пасивні операції комерційних банків, активні

операції комерційних банків, обов’язкові економічні

нормативи, основні показники для оцінювання

прибутковості комерційних банків, стратегія отримання

максимального прибутку, стратегія мінімального

прибутку.

21.1. Функції і типи комерційних банків

Комерційні банки – це багатопрофільні

кредитні установи, що здійснюють операції у

різних секторах ринку позичкових капіталів,

обслуговуючи підприємства всіх галузей

економіки та населення.

!

566

Таблиця 21.1– Основні завдання та функції комерційних

банків

Завдання

Забезпечення безперервності й

адекватності грошового обігу

Здійснення контролю на макро- і

мікроекономічному рівнях

Проведення заходів щодо стабілізації

національної грошової одиниці

Сприяння підвищенню ефективності

економіки України в цілому та

виробничої сфери зокрема тощо

Функції

Посередництво у перерозподілі

вільних грошових ресурсів

Мобілізація грошових ресурсів та

вкладів від клієнтів

Надання клієнтам позичок і створення

нових платіжних засобів

Здійснення рахунків між клієнтами

Рис. 21.1. Класифікація комерційних банків за формою

власності

КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ ЗА ФОРМОЮ

ВЛАСНОСТІ

Унітарні – заснованими на принципах єдиновладдя.

Такі банки мають єдиного власника в особі держави

чи приватної особи

З колективною формою власності

567

Рис. 21.2. Класифікація комерційних банків за видами

операцій

Рис. 21.3. Класифікація комерційних банків за розміром

статутного капіталу

КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ ЗА ВИДАМИ ОПЕРАЦІЙ

Універсальні –

надають

короткострокові та

довгострокові

кредити, операції з

цінними паперами,

приймання вкладів,

валютні операції,

консультаційні та інші

послуги.

Спеціалізовані –

надають універсальний

набір послуг,

концентрують зусилля

на здійсненні кількох

основних банківських

операцій або на

обслуговуванні

обмеженого кола

клієнтів.

БАНКИ ЗА РОЗМІРОМ СТАТУТНОГО

КАПІТАЛУ

Малі банки зі

статутним

капіталом

до 5 млн.

євро

Середні банки зі

статутним

капіталом

від 5 до 10

млн. євро

Великі – зі

статутним

капіталом

від 10 до 30

млн. євро

Найбільші банки зі

статутним

капіталом

понад 30

млн. євро

568

Рис. 21.4. Універсальний банк

Рис. 21.5. Типова структура універсального комерційного банку

Надання

кредитів

Розрахунково

-платіжні

операції

Універсальний

банк

Депозитні

операції


операції

Страхові

послуги

Трастові

послуги

Консультації

Лізингові

операції

Позичкові

операції


послуги Інші послуги

Касові

операції

Валютні

операції

Служби банку Підрозділи управління банку

Структура універсального комерційного банку

Рада банку

Правління банку

Голова управління

Ревізійна

комісія

Збори акціонерів (учасників)

569

Рис. 21.6. Спеціалізовані комерційні банки

Рис. 21.7. Класифікація комерційних банків за

територіальним розміщенням

Ощадні – залучення

дрібних вкладів

населення на певний

строк і надання

позичок приватним

особам

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ

Інноваційні –


довгострокове


Інвестиційні –

займаються переважно

емісійно-засновницькою

діяльністю, розміщують

ЦП на фондовому ринку

Іпотечні – видають

довгострокові кредити

під заставу нерухомого

майна

Експортно-імпортні – кредитують і гарантують операції

пов’язані із зовнішньою торгівлею та міжнародним

рухом капіталів

Комерційні банки за територіальним розміщенням

Міжнародні – обслуговують клієнтів у різних країнах;

операції на міжнародних ринках позичкових капіталів

Національні – функціонують у межах однієї країни

Міжрегіональні – обслуговують потреби у кредитно-

фінансових послугах кількох регіонів

Регіональні – масштаби операцій обмежуються

рамками певного регіону країни

570

21.2. Організаційна та функціональна

структура комерційного банку

Рис. 21.8. Організаційна структура комерційного банку

Рис. 21.9. Служби організаційної структури комерційного

банку

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА КБ

Органи


Функціональні

підрозділи і служби

банку

Збори акціонерів

Рада банку

Правління банку

на чолі з головою

правління

Управління банку

Відділ кадрів

Бухгалтерія

Адміністративно-господарський відділ

Ревізійний відділ

Юридичний відділ

Відділ запровадження експлуатації ЕОМ

СЛУЖБИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ

571

Рис. 21.10 Класифікація комерційних банків за наявністю

філій

Рис. 21.12. Структура багатофіліального комерційного

банку

Управління філіями

Регіональні управління

банку

Регіон1 Регіон2

Регіон 3

Філія1 Філія2

Інші філії

КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ

Безфіліальні – це банки

без відділень або філій, він

складається з однієї

контори, в якій

зосереджені всі види

банківських послуг

Багатофіліальні –

являють собою єдину

банківську установу,

яка здійснює свої

операції у двох або

більше місцях

572

21.3. Загальна характеристика

банківських операцій

Рис. 21.13. Операції комерційних банків

ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Пасивні операції

це операції з

мобілізації

ресурсів


банку. За видом


ресурсів

розрізняють

пасивні операції з


власних, залучених

( депозитних) та

позичених ( не

депозитних)

ресурсів.

Активні операції

Це операції з


мобілізованих

комерційним

банком ресурсів у

депозити, кредити,

інвестиції, основні

засоби ресурсів у

депозити, кредити,

інвестиції, основні

засоби й товарно-

матеріальні

цінності.

Комісійно-

посередницькі

операції


банку полягає у

здійсненні


операцій з

доручення

клієнтів за

певну плату –

комісію.

Пасивні депозитні операції – відображають

процес залучення й обігу в банківському балансі

тимчасово вільних коштів юридичних, фізичних

осіб, банків, які зберігаються на різноманітних

рахунках (строкових і до запитання).

!

573

Власні ресурси комерційних банків формуються за рахунок статутного капіталу банку, а також

фондів, які створюються банками для забезпечення

фінансової стійкості, комерційної та господарської

діяльності, а також прибутку поточного і минулого років.

Поповнення власної капітальної бази банків

залежить від таких загальноекономічних чинників, як

доходи населення та його довіра до банківської системи;

законодавче поле діяльності банків, прибутковість

діяльності народного господарства країни, що в свою чергу

вплине на прибуток банків та ін.

Рис.21.14. Операції з формування власних ресурсів

ОПЕРАЦІЇ З ФОРМУВАННЯ ВЛАСНИХ

РЕСУРСІВ

Операції з формування інших фондів банку

спеціального призначення, які створюються за

рахунок прибутку банку і використовуються

відповідно до рішення, прийнятого вищою

управлінською ланкою комерційного банку

Операції з формування статутного капіталу банку

Операції з формування резервного фонду банку

Операції з формування страхових фондів

Операції пов’язані з формуванням і розподілом

банківського прибутку

574

Рис. 21.15. Пасивні депозитні операції

ПАСИВНІ ДЕПОЗИТНІ ОПЕРАЦІЇ

За категорією

вкладника

За строком

Операції із залучення

тимчасово вільних

коштів юр. осіб – на

поточні, бюджетні,

депозитні рахунки

Операції із

залучанням


коштів фіз. осіб – на

поточні, бюджетні,


Операції із

залучанням


коштів банківських

кореспондентів – на

кореспондентські та




коштів – на строкові

депозитні рахунки для

зберігання протягом

обумовленого

договором періоду



коштів – на рахунки

до запитання з метою

подальшого

використання для

поточних розрахунків

575

Рис. 21.16. Позичені ресурси

Рис. 21.17. Активні операції

ПОЗИЧЕНІ (НЕ ДЕПОЗИТНІ) РЕСУРСИ

Пасивні кредитні операції

пов’язані з отриманням

кредитів на міжбанківському

ринку ( в інших комерційних

банках та в НБУ).

Комерційні банки в Україні

можуть отримувати кредит

від одного дня (кредит

овернайт) до кількох місяців.

Комерційні банки можуть

звертатись за кредитом до

кредитора останньої

інстанції – Національного

банку України, який сьогодні

надає кредити під заставу

державних цінних паперів і

комерційних векселів.

Пасивні інвестиційні

операції

пов’язані з випуском і

розміщенням власних

незабезпечених

боргових зобов’язань.

Банки можуть

емітувати облігації, які

поповнюють банківські

ресурси коштами

інвесторів на строк

обігу цінних паперів.

Активні операції

Комерційні банки здійснюють у межах наявних ресурсів,

тобто у межах залишку грошових коштів на

кореспондентському рахунку в НБУ (при проведення

операцій у безготівковому порядку) та в касі (при проведенні

операцій з готівкою).

576

Таблиця 21.2– Комісійно-посередницькі операції

Комісійно-

посередницькі

операції

Характеристика операцій

Розрахункові

Пов’язані зі здійсненням з

доручення клієнтів внутрішніх та

міжнародних безготівкових

розрахунків переказування коштів

на рахунках у банку. Виділяють три

основні групи: інкасові, акредитивні

та перекази.

Касові

Полягають у прийманні банка від

своїх клієнтів готівки і

зараховуванні сум на різні види

рахунків, видачі готівки на вимогу

клієнтів, забезпеченні надійного

збереження довірених банку коштів.

Валютні

Вид банківської діяльності,

пов'язаний з обміном однієї валюти

на іншу, що передбачає купівлю і

продаж іноземної за національну

або за інші валюти.

Операції «Спот»

Купівля однієї валюти за іншу на

ринкових умовах з поставкою

валюти не пізніше, ніж за два робочі

дні після укладання угоди.

Операції «Форвард»

Поставка для обміну певної суми

валюти на визначену дату в

майбутньому за курсом,

зафіксованим на момент укладання

угоди.

577


Операції «Своп»

Здійснюються з метою придбання

банком необхідної валюти для

забезпечення міжнародних

розрахунків, страхування валютних

ризиків, кредитування.

Трастові

Пов’язані з управління майном і

виконанням інших послуг в

інтересах із доручення клієнта на

правах його довіреної особи.

Гарантійні

Полягають у поручництві

комерційного банку виконати

грошові зобов’язання свого клієнта,

якщо він буде неспроможний це

зробити.

Консультаційні

Надання банком своїм клієнтам

роз’яснень, інформації,

рекомендацій з різноманітних

банківських, приватних та

фінансових питань.

Інші операції

Можуть включати: купівлю-продаж

дорогоцінних металів і художніх

цінностей, організацію та укладання

комерційних угод між клієнтами,

надання страхових послуг.

578

Рис. 21.18. Види активних операцій банків

валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти

на внутр. та міжнародному валютних ринках

депозитні операції з розміщення тимчасово вільних

ресурсів банку в депозити НБУ та в інших


операції з придбання основних засобів, матеріальних

та нематеріальних активів

ВИДИ АКТИВНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВ

операції з вкладення банківських ресурсів у грошові

кошти в готівковій і безготівковій формах з метою

підтримання ліквідності банку

інвестиційні операції з вкладення банківських

ресурсів у цінні папери (акції, державні та

корпоративні облігації) на тривалий строк

фондові операції з купівлі-продажу цінних паперів

касові операції, пов’язані з наданням кредитів різних

форм і видів юридичним, фізичним особам, банкам

розрахункові операції, пов’язані з платежами клієнтів

операції з купівлі-продажу банківських металів на

внутрішньому і міжнародному валютних ринках

579

Рис. 21.19. Етапи операцій кредитування

Таблиця 21.3 – Види банківського кредиту

Класифікаційна

ознака

Вид банківського кредиту

За призначенням – На виробничі цілі (ЮО)

– Споживчий кредит (ФО)

За строком


– Короткострокові (до 1 року)

– Довгострокові (більше 1 року)

За забезпеченням – Забезпечені заставою

– Гарантовані

– З іншим забезпеченням

(поручительство)

– Незабезпечені

Етапи операції кредитування

І етап Оцінка кредитоспроможності клієнта

ІІ етап Укладання кредитного договору

ІІІ етап Поточний контроль за використанням

кредиту

IV етап Погашення кредиту

580


За ступенем ризику – Стандартні

– Нестандартні

– Сумнівні

– Небезпечні

– Безнадійні

За методами

надання

– У разовому періоді

– Відповідно до відкритої кредитної

лінії

– Гарантійні


погашення

– Водночас

– У розстрочку

– Довгостроково

– З регресією платежів

– Після закінчення обумовленого

періоду

При класифікації банківських кредитів

використовуються й інші критерії виділення тих чи інших

видів позик.

Це джерела залучення (внутрішні позики, в межах

своєї країни; зовнішні, тобто міжнародні позики);

економічне призначення (зв'язані позички і незв'язані

позички, в яких не зазначається об'єкт кредитування); вид

відсоткової ставки (позички з фіксованою ставкою;

позички з плаваючою ставкою; позички із змішаною

ставкою) тощо.

581

21.4. Показники діяльності банків

Рис. 21.20. Основні показники діяльності банків

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

Абсолютний розмір

(сума) прибутку

(збитку) банку –

використовується для

різних порівнянь у

процесі оцінювання


результативності банку

Рентабельність

капіталу

ROE=П/К

П – сума прибутку

банку

К-капітал банку

Рентабельність

активів ROA=П/А

А– активи банку

Платоспроможність

Д=ВК/ЗК ВК – власні кошти

банку; ЗК – залучені

кошти

Рівень витрат (частка

прибутку в доходах)

РВ=Пр/Д

Пр – сума прибутку

банку; Д – сума доходу

банку

Дохідність активу

ДА=Д/А

Д – сума доходу банку;

А – активу банку

Загальна

рентабельність

Rent=Прч/В

Прч – чистий прибуток

банку; В – витрати

банку

Показник

банківського ризику

(індекс Кука)

ІК=К/ВБ

К – власний капітал

банку; ВБ – валюта

балансу банку

582

21.5. Клієнти та ризики комерційного

банку

Рис. 21.21. Види клієнтів банку

Кредитний ризик – це існуюча для банку

небезпека збитків, якщо позичальник не

поверне кредит і не сплатить відсотки за ним.

!

Ризик – це небезпека збитків при настанні

певної події. !

ВИДИ КЛІЄНТІВ БАНКУ

Приватні клієнти

Фірми

Фінансові

установи

Місцеві органи

широка приватна

клієнтура

забезпечена приватна

клієнтура

малий бізнес


особи вільної професії

(лікарі)

банки, страхові

компанії, ощадні каси

583

Рис. 21.22. Ризики банку

Рис. 21.23. Кредитні портфелі

РИЗИКИ БАНКУ

зовнішні

(загальні)

- ринковий

- стихійного лиха

- ризик країни і

т.п.

внутрішні

(суто банківські)

- кредитний

- інфляційний

- процентний

- валютний

- незбалансованої ліквідності

- банківських зловживань

КРЕДИТНІ ПОРТФЕЛІ

Стандартні – звичайні кредити, незалежно від виду


Нестандартні пролонговані більш ніж 2 рази із

загальним строком більше 6 місяців

Сумнівні – прострочені до 30 днів незабезпечені, від

30 до 60- недостатньо

Безнадійні – прострочені від 60 – до 180 днів

незабезпечені кредити

Небезпечні – прострочені від 30 до 60 днів

незабезпечені, 60-180 недостатньо

584

1. Що таке комерційний банк?

2. Основні завдання та функції комерційних банків?

3. На які види поділяються комерційні банки

залежно від діапазону здійснюваних ними операцій?

4. Охарактеризуйте пасивні операції комерційних

банків.

5. Охарактеризуйте активні операції комерційних

банків.

6. О характеризуйте основні показники

комерційного банку.

7. Які операції виконують комерційні банки?

8. Які види клієнтів ви знаєте?

9. Що розуміють під ризиком в банківській

практиці?

10. З якими видами ризиків може зіткнутися банк,

проводячи свої операції?


585

ПРАКТИКУМ

І. ТЕСТИ

1. Із зазначених нижче спеціалізованих банків,

відповідно до Закону України «Про банки і банківську

діяльність», дозволяється створювати такі спеціалізовані

банки:

а) іпотечні;

б) галузеві;

в) освітянські;

г) інноваційні;

д) інвестиційні;

е) реконструкції та розвитку;

ж) фермерські.

2. За формою власності комерційний банк може

бути:

а) приватним;

б) державним;

в) акціонерним;

г) кооперативним.

3. Залежно від організаційної форми комерційний

банк може бути:

а) приватним;

б) державним;

в) акціонерним;

г) кооперативним.

4. Хто встановлює розмір процентної ставки за

кредитами комерційних банків:

а) Міністерство фінансів України;

б) комерційний банк;

в) НБУ;

г) грошовий ринок.

5. Назвіть, які із зазначених органів є органами

управління банку:

586

а) загальні збори учасників банку;

б) ревізійна комісія;

в) правління (рада директорів) банку;

г) спостережна рада банку;

д) управління внутрішнього аудиту.

6. Пасивними операціями комерційних банків


а) операції щодо залучення вкладів;

б) операції з видачі кредитів;

в) банківські послуги.

7. До якого виду операцій належить надання

кредиту?

а) до активних;

б) до пасивних;

в) до послуг.

8. Активними операціями комерційних банків


а) операції із залучення вкладів;

б) операції з видачі кредитів;

в) банківські послуги.

9. Купівля банком у клієнта права на вимогу боргу

(без права зворотної вимоги до клієнта) — це:

а) лізингова операція;

б) інвестиційна операція;

в) факторинг;

г) овердрафт.

10. До зовнішніх ризиків належать такі:

а) ризик країни;

б) ризик продавця;

в) ризик покупця;

г) правовий ризик.

11. До ризиків, які піддаються кількісному

оцінюванню, зараховують:

а) репутації фірми;

587

б) юридичний;

в) ринковий;

г) операційно-технологічний.


1. Поняття, функції, типи та правова основа

діяльності комерційних банків в Україні.

2. Загальна характеристика операцій байку. Пасивні

та активні операції комерційних банків.

3. Показники ефективності діяльності банків і

механізм її забезпечення.

4. Тенденції розвитку банківського ринку України.


Завдання 1

Визначити нарощену суму грошей та суму

нарахованих відсотків за простим та складним процентом

через 5 років, якщо первісна вартість грошей 19 тис. грн.,

щоквартальна проста процентна ставка 11 %, річна складна

процентна ставка 14 %.

Завдання 2

Знайдіть первісну вартість вкладу за простим

процентом, якщо через 3 роки вкладник отримає 4 000 грн.

(щоквартальна ставка відсотку 3,5%).

Завдання 3

Середній рівень встановлених банком процентних

ставок по депозитах 12% та по кредитах 24%. Розрахуйте

прогнозний прибуток банку від процентних операцій, якщо

відомо, що на 1 січня поточного року на депозитні рахунки

банком було залучено 5000000 грн., нарахування відсотків

по них відбувається щоквартально, до кредитного

портфелю надходить 50 % залучених коштів.

588

Завдання 4

На здобуття вищої освіти Ви маєте 30 тис. грн., що

знаходяться па депозитному рахунку, відсоткова ставка по

якому 15% річних. Базова оплата навчання за обраною

вами спеціальністю становить 5 тис. грн. в рік та вноситься

на початку календарного року. У зв'язку з інфляцією вона

зростає щорічно в середньому на 4%. ВНЗ пропонує

оплатити усі 5 років навчання наперед без урахування

інфляційної надбавки. Чи вигідно буде Вам скористатись

цією пропозицією?

Завдання 5

На який термін необхідно покласти 4000 грн., щоб

отримати реальний процентний прибуток у розмірі 1200

грн. при ставці 16% річних по депозитах до запитання.

Прогнозований індекс інфляції 1,3.

Завдання 6

Визначити майбутню величину депозиту та

реальний процентний прибуток по ньому за простим та

складним процентом через 6 років, якщо первісна вартість

грошей 15 тис. грн., щоквартальна проста процентна

ставка 8%, піврічна складна процентна ставка 10%.

Середньорічний темп інфляції склав 7,5%.

Завдання 7

Банк нараховує щоквартально проценти по

депозиту, розміром 70 тис. грн., за ставкою 5%, причому

виплата відсотків та суми депозиту передбачається

наприкінці терміну дії депозитної угоди. Розрахуйте

вартість депозиту при його закритті через 4 роки.

589

ТЕМА 22 СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ФІНАНСОВО-

КРЕДИТНІ УСТАНОВИ

План:

22.1. МВФ і його діяльність в Україні.

22.2. Група світового банку.

22.3. Європейський банк реконструкції і розвитку.

Міні-лексикон: Міжнародний Валютний Фонд,

фонд, SDR, програма «стенд-бай», програма розширеного

фінансування, світовий банк, Міжнародний банк

реконструкції та розвитку, Міжнародна асоціація розвитку,

Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій,

Європейський банк реконструкції і розвитку

22.1. МВФ і його діяльність в Україні

Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) –

міжурядова організація, призначена для

регулювання валютно-кредитних відносин між

державами членами і надання їм фінансової

допомоги при валютних ускладненнях, що

викликані дефіцитом платіжного балансу,

шляхом надання коротко - і середньотермінових

кредитів у іноземній валюті.

!

Фонд – спеціалізована установа ООН практично

служить інституціональною основою світової

валютної системи.

!

590

Рис. 22.1. Цілі Міжнародного Валютного Фонду


МВФ було створено на міжнародній валютно-

фінансовій конференції ООН, що проходила з 1 по 22

липня 1944 р. в Бреттон-Вудсі (США, штат Нью

Гемпшир).

Конференція ухвалила Статті Угоди про МВФ,

яка є його Статутом і набрала чинності 27 грудня

1945 р.;

практичну діяльність Фонд розпочав з 1 березня

1947 р., у зв'язку з еволюцією світової валютної

системи.

ЦІЛІ МВФ

Сприяння міжнародному співробітництву у валютній

сфері

Тимчасове надання в розпорядження держав-членів за

відповідних гарантій загальних ресурсів Фонду.

Підтримка стабільного валютного режиму держав-

членів, а також запобігання конкурентному знеціненню

валют

Сприяння розширенню та збалансованому зростанню

міжнародної торгівлі

Надання допомоги у створенні багатосторонньої

системи платежів за поточними операціями між

державами-членами

591

Рис. 22.2. Порядок вступу України до МВФ

1992

0,7%

997,3 млн. SDR

22,7%

77,3%

250 голосів як країна член

МВФ + 1 голос на кожні

100 тис. SDR квоти

ППООРРЯЯДДООКК ВВССТТУУППУУ УУККРРААЇЇННИИ ДДОО ММВВФФ

Рік вступу України до МВФ

Квота України у МВФ

Сума вступного внеску України

Умови сплати вступного внеску:

- вільноконвертована валюта

- національна валюта

Регулятивний механізм впливу

України на політику МВФ

Статут МВФ тричі переглядався:

II у 1969 р. з введенням системи SDR (спеціальна

валюта запозичення);

IIII у 1976 р. зі створенням Ямайської валютної

системи;

IIIIII у листопаді 1992 р. з включенням санкції –

припинення права брати участь в голосуванні – за

відношенням до країн, що не погасили свої борги Фонду.

Країна, потребуюча іноземної валюти, проводить

купівлю (purchase) або інакше запозичення (drawing)

іноземної валюти або SDR в обмін на еквівалентну

кількість нац. валюти, яка зараховується на рахунок МВФ

у центральному банку даної країни.

592

22.2. Група світового банку

SDR (спеціальні права запозичення) – штучно

створені міжнародні резервні засоби для

регулювання платіжних балансів.

!

Відносини МВФ з країнами колишнього СРСР, у тому

числі з Україною, будуються відповідно до трьох типів

програм:

II Первісна програма – програма системної

трансформації економіки (Systemic Transformatiоn Fasility

– STF), реалізація якої дає змогу країні і Фонду

співпрацювати.

IIII Програма «стенд-бай» (Stand-by) – програма

короткострокового фінансування(1року), яка

спрямована на здійснення першочергових заходів,

необхідних для досягнення макроекономічної

стабілізації.

IIIIII Програма розширеного фінансування

(Extanded Fund Facility – EFF) – розрахована на три роки і

спрямована на закріплення досягнень початкової

стабілізації за програмою «стенд-бай».

Ставши членом МВФ, Україна водночас

увійшла до структури Світового банку, їй виділено квоту

у 10 678 акцій на загальну суму у 1,3 млрд. дол. США.

Валютну готівку за членство України в банку на суму 7,9

млн. дол. США внесли Нідерланди, що є країною-

опікуном нашої держави у цій банківській структурі.

593

Таблиця 22.1 – Склад групи Світового банку

ГРУПА СВІТОВОГО БАНКУ


інвестиційно-гарантійне

агентство

страхує іноземних інвесторів

від визначених категорій

некомерційних ризиків і сприяє

отриманню іноземних

інвестицій державами-членами

Міжнародний центр

урегулювання інвести-

ційних спорів (МЦУІС)

арбітражний інститут, де

слухаються справи іноземних

інвесторів


реконструкції та

розвитку (МБРР)

надає позики безпосередньо

країнам-учасницям або іншим

позичальникам під гарантію

держави-учасниці

Міжнародна асоціація

розвитку (МАР)

надає кредити для розвитку

найбіднішим країнам

Міжнародна фінансова

корпорація (МФК)

сприяє розвитку і забезпеченню

фінансування приватних

підприємств у державах, що

формують ринкову економіку

на основі надання позик та

випуску нових акцій

Світовий банк – група споріднених організацій,

мета діяльності яких полягає в зменшенні

бідності та підвищенні життєвих стандартів

країн-членів шляхом сприяння їх економічному

розвитку

!

594

Міжнародний банк реконструкції та розвитку –

міжнародна урядова організація для

довготермінового кредитування економіки країн-

членів !

ООссннооввнніі цціілліі ффууннккццііооннуувваанннняя ММББРРРР::

сприяння розвиткові продуктивних сил та

ресурсів у менш розвинутих країнах;

доповнення приватних інвестицій на

забезпечення фінансування у виробничих цілях, коли

приватний капітал недосяжний;

сприяння міжнародній торгівлі та підтримці

рівноваги платіжного балансу, а через сприяння

інвестуванню – підвищення продуктивності, рівня життя

та умов праці в державах-членах;

надання позик під необхідні проекти;

здійснення своєї діяльності з урахуванням

впливу міжнародних інвестицій на умови ділової

активності на території країн-членів.

595

Рис.22.3. Умови співпраці МБРР з Україною

Міжнародна асоціація розвитку – це

міжнародна спеціалізована урядова

організація, метою якої є підтримка

економічного розвитку, збільшення

продуктивності й стандартів життя у менш

розвинутих країнах світу, які є членами

асоціації (створена 1960 р).

!

Строк погашення

кредиту – 17 років;

пільговий період 5

років, сплачується

тільки %

Плаваюча

6,5 % річних

Паливно-енергетичний

комплекс – 68%;

підтримка органів

держуправління – 14%;

розвиток

експорту – 11%;

розвиток с/г – 5%;

соціальні потреби –2%.

УУММООВВИИ ССППІІВВППРРААЦЦІІ ЗЗ УУККРРААЇЇННООЮЮ:: Строки кредитування

Вид процентної ставки

Розмір процентної

ставки

Сфера

спрямування

кредитних

коштів

596

МАР надає країнам безпроцентні кредити на 35-40

років. Погашення кредитів починається з 11-го року після

початку їх використання. За використання кредитів МАР

стягує 0,75% комісійних.

БАГІ було створено 1988 р. як філію Світового

банку. До йото складу входять 154 країни. Членами БАГІ

можуть бути лише члени МБРР.

Рис. 22.4. Принципи діяльності Міжнародної фінансової

корпорації

Багатостороннє агентство з гарантій

інвестицій – міжнародна спеціалізована

урядова організація, метою якої є підтримка

заохочення інвестицій на виробничі цілі в

державах-членах, здійснення допоміжних

заходів для сприяння надходженням

інвестицій у країни, що розвиваються, та між

ними.

!

ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ МФК


– для

обґрунтування

співпраці з

приватним

сектором

каталізатора,

що означає

залучення до

участі в

проектах

приватних

інвесторів

участі МФК як

важеля, що

доповнює

природний

ринковий

прогрес

597

22.3. Європейський банк реконструкції і

розвитку

Рис. 22.5. Структура Європейського банку реконструкції

та розвитку

Європейський банк реконструкції і розвитку

(ЄБРР) – регіональний міждержавний банк з

довготермінового кредитування країн

Центральної та Східної Європи. Цю фінансову

установу було створено 1991 р. Штаб-квартира

розташована в Лондоні (Велика Британія).

!

Банк має статус міжнародної фінансової установи, до

складу якої входить 61 член:

59 держав;

Європейський союз (ЄС);

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ).

Статутний капітал банку становить 20 млрд. євро.

Кожна країна-член представлена у Раді керуючих та

Раді директорів Банку. В Україні ЄБРР має

дипломатичний статус і статус привілейованого

кредитора.

Рада

керуючих

Рада директорів

Президент

інші посадові особи та співробітники

ЄБРР

598

Рис. 22.6. Пріоритетні напрями діяльності ЄБРР в Україні

Під

три

мка

при

ват

иза

ції

Пріоритетні напрями діяльності ЄБРР в Україні

Під

три

мка

розв

итк

у п

ри

ват

ного

сек

тору

Зм

іцн

енн

я ф

інан

сового

сек

тору

Сп

ри

янн

я п

ри

ват

ни

м і

нвес

тиц

іям

у х

арчову

пром

исл

овіс

ть т

а розв

ито

к с

/г

Рац

іон

аліз

ація

ен

ерге

тичн

ої

галузі

Розв

ито

к м

али

х т

а се

ред

ніх

під

при

ємст

в

Мод

ерн

ізац

ія і

реф

орм

а осн

овн

их г

алузе

й

інф

рас

трукту

ри

Головними завданнями ЄБРР є:

– сприяння розвитку ринкової економіки;

– зменшення ризиків для приватних інвесторів;

– застосування раціональних принципів ведення

банківської діяльності;

– проведення структурних і галузевих реформ;

– розвиток конкуренції, приватизації і підприємництва;

– зміцнення фінансових організацій і правових систем;

– розвиток необхідної інфраструктури для підтримки

приватного сектора;

– запровадження системи корпоративного управління.

599

Таблиця 22.2 – Найбільші проекти МФО в Україні

О

рга

ніз

ац

ія

Рік

затвер-

дження

кредиту

Мета кредитування

Сума

кредиту.

S млн.

МВ

Ф

1995

Фінансування дефіциту бюджету

і платіжного балансу 1800

1996

Проведення економічних реформ

(зниження інфляції, стабілізація

гривні, реструктуризація

енергетичного сектора),

фінансування дефіциту

держбюджету

867

Світ

ови

й б

анк

1996,

1998

Програма розвитку приватного

сектора (у два етапи) 610

1997 Проведення реформ 1997-98 pp. 542

1994 Реабілітаційний кредит па

розвиток економіки 500

1996 Розвиток сільського господарства 300

1996 Розвиток вугільної промисловості 300

1998 Розвиток фінансового сектора 300

2001 Програмна позика на

фінансувания дефіциту бюджету 250

2003 Друга програмна позика на

фінансування дефіциту бюджету 250

600


Є

БР

Р

1994,

1998

Програма мікрокредитування

(чотири етапи) 250

2003,

2005

МВ

Ф 2006

Кредит компанії Mittal Steel для

модернізації виробництва на

Криворіжсталі

200

1999 Фінансування дефіциту

платіжного балансу 184

ЄБ

РР

2005 Будівництво дороги Київ-Чоп 125

МФ

К 2004,

2005

Розширення виробничих

потужностей компанії

"Миронівський хлібопродукт"

1 1 0

2006 Кредит корпорації

"Індустріальний союз Донбасу" 100

ЄБ

РР

2005

Кредит компанії Alfred С. Toepfer

(Ukraine) на розвиток логістичної

мережі 120

601

Таблиця 22.3 – Чотири найбільші міжнародні каси

взаємодопомоги

ОРГАНІЗАЦІЯ

Світовий банк

(СБ).

Засновано у

1944 р. Штаб-

квартира –

Вашингтон

(США)


валютний фонд

(МВФ).

Засновано у

1944 р. Штаб-


Вашингтон

(США)

Європейський

банк

реконструкції та

розвитку

(ЄБРР). Засновано у

1991 р. Штаб-


Лондон


фінансова

корпорація

(МФК).

Заснована

1956 р. Штаб-


Вашингтон

(США)

АКЦІОНЕРИ

184 країни,

найбільші

акціонери

(понад 5% ак-

цій) – США,

Франція,

Італія, Німеч-

чина, Японія,

Велика

Британія

184 країни,

найбільші

власники(понад

5%

акціонерного

капіталу) –

США, Франція,

Італія,

Німеччина.

Японія, Велика

Британія та

Саудівська

Аравія

60 країн,

найбільші –

США, країни

ЄС (Франція,

Італія,

Німеччина,

Велика

Британія

тощо),

Японія

178 країн

світу,

найбільші –

США,

Франція.

Італія, Ні-

меччина.

Японія,

Велика

Британія,

Австралія

602


БЮДЖЕТ

Активи – $222

млрд, на 30

червня 2005

р.), щороку

залучає на

світовому

ринку

додатково

$10-15 млрд.

SDR 213 млрд. ($315 млрд.)

Обсяг

доступних

коштів для


проектів у

країнах, що

розвиваються.

– CUR 20

млрд.

Активи

корпорації –

$38,4 млрд.,

статутний

фонд – $ 2,3

млрд.

ЧАСТКА УКРАЇНИ

0,69% у

статутному

капіталі.

Сумарні


банку в

Україну – $3,2

млрд.

Квота України

– SDR 1,372

млрд. (або $2

млрд.),

кількість

голосів у

загальних

зборах –

0,64%. Усього

МВФ видав

Україні

кредитів на

суму близько

$3 млрд.

0,8%, частка у

статутному

капіталі –

EUR 160 млн.

З початку 90-х

сума

інвестицій

банку в

Україну ста-

новить CUR

2,2 млрд.

Внесена

Україною

частка –

$9,5млн. (або

0,41%

голосів). З

початку 90-х

інвестиції в

Україну ста-

новлять $685

млн.

603

1. Що таке Міжнародний Валютний Фонд?

Назвіть цілі МВФ.

2. Охарактеризуйте етапи прийняття статуту

МВФ.

3. За яким порядком Україна вступила до МВФ?

4. Які основні типи програм використовує МВФ у

відносинах з Україною?

5. Які інституції входять до Групи Світового

банку?

6. Назвіть основні цілі функціонування МБРР. Які

проекти кредитує МБРР в Україні?

7. Охарактеризуйте умови співпраці МБРР з

Україною.

8. Які цілі створення ЄБРР?

9. Які основні напрями співробітництва ЄБРР з

Україною?

10. Охарактеризуйте найбільші проекти МФО В

Україні.


604

ПРАКТИКУМ

І. ТЕСТИ

1. Міжнародний валютний фонд було створено:

а) на Бретон-Вудській конференції;

б) на Генуезькій конференції;

в) на Паризькій конференції.

2. Світовий банк було створено:

а) на Бретон-Вудській конференції;

б) на Генуезькій конференції;

в) на Паризькій конференції.

3. МБРР – це:

а) установа, яка створена на базі багатосторонніх

угод між державами;

б) міжнародна фінансово-кредитна установа, яка

надає довгострокові позики під державні програми тільки

урядам і центральним банкам країн-членів;

в) міжнародна наднаціональна валютно-кредитна

організація, що має статус спеціалізованої представницької

установи ООН;

г) валютно-фінансова організація міжнародного

співробітництва.

4. Право стати членом Міжнародного банку

реконструкції та розвитку мають:

а) держави, які є членами Організації Об'єднаних

Націй;

б) держави, які є членами Європейського банку

реконструкції та розвитку;

в) держави, які є членами Міжнародного валютного

фонду;

г) будь-яка ринково розвинена країна.

5. Яка організація з Групи Світового банку не є

кредитною організацією?

605

а) міжнародний центр із врегулювання

інвестиційних конфліктів;

б) багатостороннє агентство з гарантування


в) міжнародний банк реконструкції та розвитку;

г) міжнародна асоціація розвитку.

6. До складу Світового банку входять організації:

а) Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

б) Міжнародний центр урегулювання спірних

питань щодо інвестицій;

в) Азіатський банк розвитку;

г) правильні відповіді а і б.

7. Міжнародний банк реконструкції та розвитку:

а) надає довгострокові позички країнам-членам;

б) надає довгострокові позички та гарантує кредити

країнам-членам;

в) надає короткострокові позички країнам-членам.

8. Яка із зазначених організацій надає безвідсоткові

кредити, але стягує комісію?

а) МВФ;

б) МФК;

в) МАР;

г) БАГІ.

9. Коли Україна вступила до МВФ?

а) 1995 рік;

б) 1998 рік;

в) 1992 рік.

10. Україна при вступі до МВФ сплатила внесок :

а) повністю одразу;

б) частинами;

в) скористалася фондом запозичення.

11. До найвідоміших регіональних міжнародних

фінансово-кредитних установ належать:

а) МФК;

606

б) БАГІ;

в) АзБР.

12. Регіональні міжнародні валютно-кредитні

установи, що діють у межах

а) Європейського співробітництва:

б) Багатостороннє агентство з гарантування


в) Азіатський банк розвитку;

г) Європейський інвестиційний банк;

д) правильні відповіді а і б.


1. Міжнародні фінансові інституції.

2. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в

Україні.

3. Світовий банк як група кредитно-фінансових

установ і основні його напрямки співробітництва з

Україною.

4. Регіональні фінансово-кредитні установи.


Завдання 1

Заповніть таблицю:

Механізми кредитування Міжнародного Валютного

Фонду

Кредитний

механізм Мета Умови

Поетапне


покупок та

моніторинг

Кредитні транші і механізм розширеного кредитування

Домовленість

про кредит

«стенд-бай»

(1952 рік)

607

Механізм

розширеного


(1974 рік)

Гнучка кредитна

лінія (2009 рік)

Превентивна лінія

для надання


(2011 рік)

Спеціальні механізми

Інструмент для

прискореного


(2011 рік)

Механізми в рамках трастового фонду на цілі

скорочення бідності і сприяння економічному

зростанню, призначені для держав-членів з низькими

доходами

Розширений

кредитний

механізм

(2010 рік)

Механізм

кредиту «стенд-

бай» (2010 рік)

Механізм

прискореного


(2010 рік)

Завдання 2

1. Порівняйте умови фінансування Міжнародним

Валютним Фондом різних країн.

608

2. Розрахуйте питому вагу кожної статті у структурі

нових домовленостей та загалом. Виявіть країну з

найбільшою та найменшою сумою фінансування. З чим це

пов’язано?

3. Проаналізуйте положення України в системі

фінансування МВФ. Які умови висунув МВФ Україні для

отримання цього фінансування?

Домовленості по основним механізмам, затверджені в

2014 фінансовому році (у млн. СДР)

Держава-

член

Вид

домовленості

Набуття

чинності

Затверджена

сума

Нові домовленості

Албанія

36 місяців,

Механізм



28 лютого

2014 р. 295,4

Республіка

Вірменія

38 місяців,

Механізм



7 березня

2014 р. 82,2

Колумбія

24 місяці,

Гнучка

кредитна лінія

24 червня

2013 р. 3 870,0

Кіпр

36 місяців,

Механізм



15 травня

2013 р. 891,0

Ямайка

48 місяців,

Механізм



1 травня

2013 р. 615,4

Пакистан 36 місяців,

Механізм

4 вересня

2013 р. 4 393,0

609



Румунія 24 місяці,

Стенд-бай

27 вересня

2013 р. 1 751,3

Туніс 24 місяці,

Стенд-бай

7 червня

2013 р. 1 146,0

Україна 24 місяці,

Стенд-бай

30 квітня

2014 р. 10 976,0

Всього 24 020,4

Збільшення існуючих домовленостей

Боснія і

Герцеговина

33 місяці,

Стенд-бай

31 січня

2013 р. 135,3

Всього 135,3

Загалом 24 155,6

Завдання 3

За допомогою даних таблиці розрахуйте:

– відсоток фінансування, який було освоєно

Україною, а який – неосвоєно за кожним окремим

проектом;

– питому вагу кредитів МБРР, МФК та БАГІ у

загальній сумі фінансування проектів Світового Банку

– зробіть висновки.

Розподіл фінансування по окремих проектах Світового

Банку (млн. дол. США) – квітень 2014 року

Проект Організація,

що фінансує

Фінан-

сування Освоєно Неосвоєно

Проект розвитку

міської


МБРР 140 119,2 20,8

Шведський

трастовий фонд для

підтримки проекту

розвитку міської


(ПРМІ)

Шведський

трастів фонд

(SIDA)

5,4 1,3 4,1

610

Проект з передачі

електроенергії

МБРР

Позичальник

200

38

111,56

88,44

Проект реабілітації

гідроелектро-

станцій

МБРР

Позичальник

166

274,5

105,5

65,5

Проект з


електроефективності

МБРР 200 63,49 136,51

Проект покращення

автошляхів та

безпеки руху

МБРР 400 346,82 53,18

Другий проект

покращення

автошляхів та

безпеки руху

МБРР 450 82,14 367,86

Проект розвитку

експорту 2 (ПРЕ-2) МБРР 304,5 218,82 85,68

Проект модернізації

державних фінансів

МБРР

Уряд

України

50

15

3,94

46,05

Мрія Агрохолдинг МФК 65 – –

Галнафтогаз

МФК

Сбербанк

Європи, SNG

Bank

15

65

– –

Автохолдинг Порше БАГІ 23,9 – –

Райффайзен Банк

Аваль БАГІ 142,5 – –

Гарантійне покриття

обов’язкових

резервів групи

ProCredit у

центральних банках

БАГІ 9,6 – –

Whirlpool Ukraine

LLC БАГІ 6,6 – –

Акціонерно-


соціального

розвитку

“Укрсоцбанк”

БАГІ 247 – –

611

ТОВ Кен-Пак

(Україна) (Can-Pack

(Ukraine) Ltd)

БАГІ 58,7 – –

ПАТ “Райффайзен

Банк Аваль” (OJSC

Raiffeisen Bank

Aval)

БАГІ 380 – –

Акціонерно-


“Укрсоцбанк”

БАГІ 142,5 – –

Райффайзен Лізинг

Аваль, ТОВ

(Raiffeisen Leasing

Aval LLC – RLAV)

БАГІ 47,5 – –

Разом –

Завдання 4

Як зазначено в Стратегії партнерства з Україною

(СПУ) на 2012-2016 фінансові роки, стратегія МФК в

Україні далі зосереджуватиметься на підтримці:

– стабілізації банківського сектору та цільового

фінансування;

– агробізнесу;

– інфраструктури, що доповнюватиметься

підтримкою двох міжсекторних тем, пов’язаних з

поліпшенням бізнес-середовища та підвищенням

енергоефективності.

Як ви гадаєте, чому саме ці напрямки окреслені у

даній стратегії? З чим це пов’язано? Свою відповідь

обґрунтуйте.

612

ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО

ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

СТУДЕНТІВ

Виконання індивідуального завдання є необхідною

складовою самостійної роботи при вивченні дисципліни

«Фінанси, гроші і кредит». Індивідуальне завдання має на

меті систематизацію, поглиблення, узагальнення,

закріплення знань студентів з навчальної дисципліни

«Фінанси, гроші і кредит», а також поглиблення навичок

самостійної роботи. Індивідуальне навчальне завдання

виконується за однією з тем або за проблемним питанням

у межах навчальної програми дисципліни. Студент може

самостійно вибрати тему, але заздалегідь обговорити та

затвердити тему з викладачем. Студент, використовуючи

комп’ютерні програми, складає структурно-логічні схему,

або розроблює опорний конспект (у вигляді слайдів) за

обраною темою. Такий вид роботи дозволяє студентам

сприймати економічну проблему комплексно, аналізувати

її в контексті інших складових, доводити проблему до її

логічного завершення. Крім цього такий вид самостійної

роботи сприяє навчанню студентів структурувати

інформацію, виділяти головне і другорядне, знаходити

взаємозв’язок.

Важливий етап у виконанні науково-дослідної

роботи – підбір та вивчення літератури з обраних питань.

Рекомендується використовувати фактичний матеріал,

досвід практичної діяльності фірм тощо. Можна

користуватися також підручниками і навчальними

посібниками з курсу. Якість роботи визначається перш за

все тим, наскільки самостійно і правильно студент розкрив

зміст теми.

613

У процесі підготовки індивідуальної науково-

дослідної роботи необхідно вивчити джерела, нормативно-

правові документи, наукову та навчальну літературу за

обраною темою. Доцільно використовувати матеріали

періодичних видань, соціологічних досліджень. Це

збагачуватиме зміст науково-дослідної роботи, підвищить

актуальність роботи та її зв'язок з реальними життєвими

процесами.

Питання необхідно розкривати, аналізуючи

положення діючого законодавства України. Написання

роботи на основі застарілого нормативного матеріалу є

недопустимим.

Положення, висновки і пропозиції, що наводяться у

науково-дослідній роботі, повинні доповнюватися

розрахунками, цифровими даними. Статистичні матеріали

необхідно використовувати за останні три роки.

Викладати матеріал слід у вигляді презентаційного

матеріалу, використовуючи програму Microsoft Power

Point.

Викладати матеріал слід, використовуючи

структурно-логічні схеми Варіанти схем можуть бути

різними, на рис. 1. наведені деякі з них.

Такий вид науково-дослідної роботи дозволяє

студентам сприймати економічну проблему комплексно,

аналізувати її в контексті інших складових, доводити

проблему до її логічного завершення. Крім цього такий вид

роботи сприяє навчанню студентів структурувати

інформацію, виділяти головне і другорядне, знаходити

взаємозв’язок.

У цілому, індивідуальна науково-дослідна робота

має бути представлена на 25-30 слайдах у такому порядку:

Слайд № 1 – тема науково-дослідної роботи.

Слайд № 2 – зміст науково-дослідної роботи (2-3

розділи).

614

Слайд № 3 – перелік літератури, яка розкриває

питання цієї проблеми.

Слайд № 4 – 24 викладення основного матеріалу,

формуються відповідно до змісту теми науково-дослідної

роботи.

Слайд № 25-30 – висновки та пропозиції.

Рисунок 1. Варіанти структурно-логічних схем

Слід зазначити, що кожний підрозділ повинен

закінчуватися стислими висновками по підрозділу, які

оформлюються на одному слайді. Наприкінці презентації

представляються загальні висновки за темою.

Виконані індивідуальні науково-дослідні роботи

студенти представляють викладачеві для перевірки, після

чого проводиться по представленим матеріалам співбесіда

на консультаціях.

Матеріали індивідуальних науково-дослідних робіт

студенти можуть використовувати для доповідей та

виступів на конференціях, в наукових дослідженнях, а

також для підготовки дипломного проекту.

615

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ

РОБОТИ

1. Фінансові методи державного регулювання

економіки.

2. Фінанси країни в умовах реформ.

3. Генезис фінансової політики держави.

4. Людський фактор у фінансовій політиці.

5. Проблеми макроекономічної фінансової

стабілізації.

6. Організація та здійснення фінансового контролю

в Україні.

7. Податкові пільги: недоліки та переваги

застосування.

8. Сучасний стан податкової системи України,

тенденції розвитку.

9. Історична ретроспектива розвитку податків.

10. Роль бюджету в економічному і соціальному

розвитку суспільства.

11. Бюджетний дефіцит і його вплив на державний

борг країни.

12. Причини виникнення дефіциту бюджету та

методи його фінансування в Україні.

13. Сучасний стан страхового ринку в Україні.

14. Соціальний захист та соціальне забезпечення в

Україні.

15. Особливості пенсійної реформи в Україні.

16. Міжнародні стандарти розвитку фінансового

ринку.

17. Роль фондової біржі на фінансовому ринку.

18. Прискорена амортизація: переваги та

перспективи застосування в Україні.

616

19. Фінансові проблеми реструктуризації

підприємства.

20. Державна підтримка розвитку підприємництва в

Україні.

21. Роль валютного ринку у перерозподілі


22. Створення та функціонування Групи Світового

банку.

23. Офшорні зони у структурі світової фінансової

системи як засіб ухилення від податків.

24. Глобальні світові тенденції та їх вплив на

фінансову систему України

25. Фінансові передумови створення

Європейського Союзу.

26. Грошовий ринок та особливості його

функціонування в Україні.

27. Грошові реформи і особливості їх проведення в

Україні.

28. Інфляція та особливості ії проведення в Україні.

29. Економічна основа грошового обігу та грошова

маса.

30. Роль грошей у розвитку економіки України.

31. Державне регулювання грошового обігу та його

особливості в Україні.

32. Валютна система та валютний ринок,

особливості їх формування в Україні.

33. Платіжний баланс в механізмі валютного

регулювання.

34. Грошово-кредитна політика держави та методи

ії реалізації НБУ.

35. Сутність, основа організації і функції

Центрального банку. Його становлення в Україні.

36. Банківська система та особливості ії побудови в

Україні.

617

37. Становлення та розвиток комерційних банків

України.

38. Комерційні банки-основна ланка банківської

системи.

39. Банківські інвестиції, ризик та ліквідність

інвестиційних операцій.

40. Валютні ринки: поняття, види, організація та

порядок роботи.

41. Кредитна система України та її еволюція.

42. Види, функції та роль кредиту в розвитку

економіки України.

43. Міжнародний кредит, проблеми розвитку

кредитних відносин в Україні.

44. Міжнародні валютно-фінансові та кредитні

відносини України.

45. Інфляція та проблеми сталості національної


46. Дослідження системи обігу пластикових карток

і розробка заходів щодо її вдосконалення.

47. Дослідження кредитно-депозитної політики

комерційного банку та розробка заходів щодо її

вдосконалення.

48. Аналіз прибутковості комерційного банку та

розробка основних шляхів її забезпечення.

49. Зниження ступеня кредитного ризику

комерційного банку на основі оцінки

кредитоспроможності позичальника.

50. Удосконалення процесу кредитування

позичальників у банківській системі України.

618

ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ

РОБОТИ

(для студентів заочної форми навчання)

Кожний варіант контрольної роботи включає три

теоретичних питання та дві задачі.

Відповіді на контрольні завдання повинні бути

чіткими, конкретними та повністю розкривати основний

зміст завдання.

Контрольна робота виконується на аркушах

формату А4. На титульному аркуші вказуються: прізвище,

ім‘я та по батькові, шифр, номер групи, назва дисципліни,

варіант, номер контрольної роботи.

Виконана контрольна робота здається на кафедру

для рецензування згідно з графіком навчального процесу.

Студенти, які одержали контрольні роботи після

перевірки, повинні ознайомитися з рецензією та

рекомендаціями викладача, після чого урахувати

зауваження, а в разі необхідності доробити окремі

питання.

Залікована контрольна робота пред‘являється

викладачеві при складанні екзамену.

Незалікована контрольна робота виконується

студентом повторно і здається викладачеві разом з

незалікованою роботою.

Студенти, які не виконали контрольну роботу до

складання екзамену не допускаються.

619

ВАРІАНТ 1

Питання 1. Фінанси у системі ринкових відносин, соціально-

економічна сутність фінансів.

2. Внесок Дж. М. Кейнса в розвиток кількісної теорії

грошей.

Завдання 1

Визначити суму бюджетного відшкодування:

Загальна сума придбаних у звітному періоді товарів,

що відносяться до складу валових витрат підприємства,

становить 10000 грн. (без суми ПДВ). Загальний обсяг

продажу в звітному періоді становить 8000 грн. (без суми

ПДВ), у тому числі обсяг експортного продажу становить

5000 грн.

Завдання 2

Визначити середню оборотність грошової одиниці

та розмір грошової маси, якщо відомо, що при підвищенні

швидкості обігу грошової одиниці на 2 обороти в

середньому грошова маса зменшується на 40%, а при

збільшенні на 3 обороти, зменшується на 50%. Кількість

проданих товарів протягом року становить 360 тис. шт.,

ціна одиниці товару – 10 грн.

ВАРІАНТ 2

Питання 1. Структура доходів та видатків домогосподарств в

Україні.

2. Сучасний монетаризм та грошово-кредитна

політика України у світлі монетаристської теорії.

Завдання 1

Розрахувати суму оподаткованого прибутку та

чистого прибутку, якщо доход від реалізації продукції –

840000 грн., доход від здійснення операцій лізингу – 60000

грн., дохід від реалізації виробничого обладнання –

360000 грн., при цьому його балансова вартість складала

620

на дату реалізації – 280000 грн., витрати на сировину –

260000 грн., фонд оплати праці робітників – 100000 грн.,

амортизація – 36000 грн., інші виробничі накладні витрати

– 15600 грн.

Завдання 2

Використовуючи наведені умовні дані, розрахувати

загальний обсяг грошової маси та динаміку окремих її

складових за практикою оцінки грошової маси в Україні.

Відповідь обґрунтувати.

Дані для розрахунку

Сума на

початок

року, тис.

у. о.

Сума на

кінець

року,

тис. у. о.

1. Кількість готівки на руках у

населення 1100 1550

2. Кількість готівки в касах

підприємств та організацій 1100 1600


комерційних банків 3700 4200

4. Залишок коштів на

кореспондентських рахунках


– у тому числі обов’язкові резерви

5300

2250

5250

2820

5. Залишок коштів на депозитних

рахунках до запитання у


2100 3370

6. Залишок коштів на строкових

депозитних рахунках 5480 6690

7. Цінні папери власного боргу

банків 1790 1850

ВАРІАНТ 3

Питання 1. Сутність та структура фінансового механізму.

621

2. Відмінне та спільне між кредитом та грошима,

фінансами, торгівлею.

Завдання 1

Розрахувати податок на доходи фізичних осіб:

– Сидоренко О. І., яка є матір’ю-одиночкою, якщо її

щомісячний дохід складає 1680 грн., і вона має двох дітей

у віці до 18 років;

– Мірошниченко І. В., який є інвалідом 2 групи,

якщо його щомісячний дохід складає 2150 грн.;

– Олійник А. Д., якщо його щомісячний дохід

складає 13240 грн.

Завдання 2

Обчисліть агрегатну структуру та середню

швидкість обігу грошової маси, а також тривалість

одного обороту в днях:

Показники

На початок

звітного

року,

млрд.. грн.

На кінець

звітного

року,

млрд.. грн.

готівка поза банками 128 148

кошти на поточних рахунках 205 289

депозити до запитання 285 200

кошти у строкових депозитах 295 350

кошти у трастових операціях 78 65

сума цін реалізованих товарів,

робіт, послуг 9281 10494

товари, продані в кредит 3000 3900

сума платежів по кредитах 7500 6100

взаємопогашення платежів 40 20

ВАРІАНТ 4

Питання

1. Фінансова політика як складова економічної

політики держави, її основні напрямки.

2. Становлення грошової системи України.

622

Завдання 1

Інвестор придбав за номіналом нову 5-відсоткову

облігацію вартістю 1000 грн. за рівня позикового відсотка

5%. На момент перепродажу облігації рівень позикового

відсотка піднявся до 10%. Визначте курс облігації на

момент перепродажу за умови, щодо її погашення

залишилося три роки. Вирахуйте загальний дохід другого

покупця, коли буде термін погашення облігації.

Завдання 2

Визначити середню тривалість одного обороту,

якщо обсяг ВВП становив 103,9 млн. грн. Середньорічний

обсяг грошової маси – 14,1 млн. грн.

ВАРІАНТ 5

Питання 1. Структура фінансової системи України та її

елементи.

2. Кредитні відносини та інфляція.

Завдання 1

Статутний капітал акціонерного товариства складає

100 тис. грн. Випущено і реалізовано акцій 5000 шт., у

тому числі звичайних 4200 шт., решта – привілейовані. За

привілейованими акціями фіксована ставка дивідендів

затверджена у розмірі 15%. Загальна сума прибутку від

усіх видів діяльності дорівнює 36000 грн.

Сума податку на прибуток, сплачена за звітний рік,

складає 9000 грн., податку на додану вартість – 3000 грн.

Акціонерне товариство вирішило спрямувати на виплату

дивідендів 56% прибутку, що залишився в його

розпорядженні. Необхідно розрахувати суму дивідендів на

кожну привілейовану та звичайну акцію.

Завдання 2




623

коштами цих депозитів, та максимально можливе


обов’язкового резервування становить 10%.

ВАРІАНТ 6

Питання 1. Основні напрямки бюджетної політики України.

2. Сучасні форми грошей: депозитні, електронні

гроші.

Завдання 1

Визначити суму скоригованого валового доходу:

За звітний період підприємство отримало доходів від

продажу товарів – 12000 грн. (з ПДВ), штраф, одержаний за

рішенням арбітражного суду, становив 5000 грн., доходи у

вигляді безповоротної фінансової допомоги – 10000 грн.,

сума дивідендів, отримана від резидента, становила 2000 грн.

Завдання 2

Новий клієнт банку отримує позику 66000 грн.,

причому третина її надається готівкою, а інша частина – у

вигляді відкриття поточного рахунку. Яким буде

максимально можливе збільшення пропозиції грошей, якщо

норма резервування становить 17%.

ВАРІАНТ 7

Питання 1. Структура фінансового ринку. Характеристика

ринку грошей та ринку капіталів.

2. Два аспекти вартості грошей: вартість грошей як

грошей та вартість грошей як капіталу.

Завдання 1


рахунок у банку на чотири роки під 21% річних (за умови


щоквартально.

Визначте: 1) майбутню вартість вкладу;

2) річну ефективну ставку складних відсотків;

624

3) вартість вкладу в кінці кожного року.

Завдання 2

Визначити частку грошової бази в загальному

обсязі грошової маси за такими даними про становище

грошового ринку в країні:

– гроші поза банками – 58 тис. у. о.;

– переказні кошти у національні валюті – 37 тис.

у. о.;

– переказні кошти в іноземній валюті та інші кошти

– 98 тис. у. о.;

– готівка в касах комерційних банків – 42 тис. у. о.;

– резерви комерційних банків на їхніх рахунках у

Національному банку – 50 тис у. о.;

– ЦП власного боргу – 1 тис у. о.

ВАРІАНТ 8

Питання 1. Фінансові ресурси підприємств, їх сутність і

значення.

2. Роль банківського кредиту в розвитку економіки

України.

Завдання 1

Визначити суму податку на прибуток, якщо в

звітному році сума скоригованого доходу підприємства

становила 60000 грн., сума валових витрат – 20000 грн., сума

амортизаційних відрахувань – 10000 грн. Крім того, на

ремонт основних засобів підприємство витратило 6500 грн.

Балансова вартість цієї групи основних засобів на початок

звітного року становила 60000 грн.

Завдання 2



млрд. грн., розмір банківських резервів, що зберігаються в

НБУ, 45 млрд. грн., а величина грошового агрегату М1 – 430

млрд. грн.

625

ВАРІАНТ 9

Питання 1. Економічна сутність і призначення бюджету.

2. Модель грошового обороту.

Завдання 1

Актив балансу страховика становить 38,5 млн. грн.

Страхових платежів надійшло за 1-й звітний період на

суму 22,5 млн. грн., а за 2-й – 22,4. Нематеріальні активи

компанії становлять 126 тис. грн. Страхові резерви у 1-му

звітному періоді дорівнювали 28,6 млн. грн., а у 2-му –

27,7 млн. грн.

Страхова компанія виплатила у 1-му звітному

періоді 20,6 млн. грн. страхових відшкодувань, а у 2-му –

на 15% більше. Визначте динаміку змін рівня

платоспроможності страховика.

Завдання 2



– депозити, залучені банківського системою,

становлять 75 млрд. грн.;

– співвідношення готівки поза банками та

депозитів можна визначити як 1:4;

– частка строкових депозитів в їх загальній

величині становить 60%;

– кошти на розрахункових рахунках – 114 млрд.

грн.;



– норма обов’язкового резервування визначена

НБУ в розмірі 12%.

ВАРІАНТ 10

Питання 1. Економічна сутність і призначення страхування.

Особливості фінансових відносин у сфері страхування.

626

2. Визначення причин інфляції як необхідний

елемент для розробки антиінфляційної політики.

Завдання 1

Акціонер купив 3 звичайних іменних акцій за

номінальною вартістю 100 грн., сплативши 2% комісійних

вартості покупки. Через рік ці акції коштували 120 грн., а

річний дивіденд становив 10% номінальної вартості акції.

Розрахуйте, який дохід отримає акціонер при продажу акцій

при незмінній величині комісійних.

Завдання 2

Розрахувати середньорічний вільний резерв банку

за наступними даними:

На початок звітного року: На кінець звітного року: капітал банку 8040 тис. грн. приріст капіталу банку 7% залучені на депозити кошти

90580 тис. грн. темп росту депозитів склав 1,6

кредити НБУ 300 тис. грн. кредити НБУ 400 тис. грн. кредити інших банків 800 тис.

грн. кредити інших банків 1200

тис. грн. кредити, надані іншим банкам

4800 тис. грн. кредити, надані іншим банкам

4900 тис. грн. відрахування до страхового

фонду 50 тис. грн. відрахування до страхового

фонду 60 тис. грн. кошти в активних операціях

58410 тис. грн. кошти в активних операціях

89210 тис. грн. норма обов’язкового

резервування 16% норма обов’язкового

резервування 11%

ВАРІАНТ 11

Питання 1. Сутність та структура державних фінансів.

2. Роль позичкового процента у формуванні

ресурсної бази комерційних банків.

Завдання 1


рахунок у банку на два роки під 20% річних (за умови

627


щомісячно.

Розрахуйте: 1) майбутню вартість вкладу; 2) річну

ефективну ставку складних відсотків; 3) вартість вкладу в

кінці кожного року.

Завдання 2

Визначити середню оборотність грошової одиниці

та розмір грошової маси, якщо відомо, що при підвищенні

швидкості обігу грошової одиниці на 2 обороти в

середньому грошова маса зменшується на 40%, а при

збільшенні на 3 обороти , зменшується на 50%. Кількість

проданих товарів протягом року становить 360 тис. шт.,

ціна одиниці товару – 10 грн.

ВАРІАНТ 12

Питання 1. Роль міжнародних валютних організацій у

регулюванні міжнародних економічних відносин.

2. Поняття, цілі та види грошових реформ.

Завдання 1

Підприємство проводить політику модернізації

основних засобів. В умовах дефіциту коштів виникає

проблема раціонального їх використання. У разі заміни

устаткування можливий технічний ризик виходу з ладу

технологічної лінії.

Обчисліть страхову суму (S) і страхове

відшкодування (В) у процесі страхування устаткування за

системою пропорційної відповідальності на основі таких

даних:

1) повна відбудовна вартість устаткування (ПВВ)

дорівнює 63325 грн.;

2) знос на момент укладання договору (3) – 25%;

3) страхування “у частині” (d) – 75%;

4) матеріальні витрати у результаті аварії (Y) – 39256

грн.;

628

5) розмір безумовної франшизи (F) – 4,5% до збитку.

Завдання 2


загальний обсяг грошової маси та динаміку окремих її

складових за практикою оцінки грошової маси в Україні.

Відповідь обґрунтувати.


Сума на

початок

року, тис.

у. о.

Сума на

кінець

року,

тис. у. о.

1. Кількість готівки на руках у






4. Залишок коштів на



– у тому числі обов’язкові

резерви

5300

2250

5250

2820

5. Залишок коштів на депозитних



2100 3370

6. Залишок коштів на строкових


7. Цінні папери власного боргу

банків 1790 1850

ВАРІАНТ 13

Питання 1. Сутність, функції та політика міжнародних

фінансів.

2. Особливості проведення грошової реформи в

Україні на початку 1990-х років.

629

Завдання 1

Визначити строк окупності наданого підприємству

«Перлина» кредиту на розширення виробництва у сумі 100

тис. грн., якщо:

1) процентна ставка за користування кредитом – 22%

річних;

2) підприємство щорічно отримує виручку від

реалізації продукції у розмірі 576 тис. грн.;

3) залишок продукції на складі на початок року за

собівартістю складає 45 тис. грн., а на кінець року він

зменшився на 5 тис. грн.;

4) собівартість виготовленої за рік продукції

підприємства (з врахуванням відсотків за користування

кредитом) складає 265 тис. грн.;

5) адміністративні витрати за рік становлять 10 тис.

грн.;

6) підприємство є платником ПДВ і пільг податку на

прибуток не має.

Завдання 2

У 1990 році середньомісячна заробітна плата

робітника в промисловості становила 290 крб., а влітку 1995

року – 8 млн. крб.. Ціни в цей час зросли в 118 тис разів.

Визначте, як змінилася за цей час реальна заробітна плата.

ВАРІАНТ 14

Питання 1. Сутність державного кредиту та державного боргу.

2. Сутність закону грошового обігу та його

використання в Україні.

Завдання 1

Банком видано позику в сумі 250,5 тис. грн. на строк

з 15 березня по 30 жовтня при ставці 9,5%. Визначити

нарощену суму боргу на основі комерційних (звичайних)

відсотків та за точними відсотками.

630

Завдання 2

На підставі інформації, що наведена у таблиці,

розрахувати величину грошового мультиплікатора і

грошовий агрегат М3. Відповідь обґрунтувати.

Показники Сума в у. о.

Гроші поза банками 3300

Строкові депозити в національній валюті 1800

Резерви комерційних банків 1200

Цінні паперу власного боргу банків 135

Кошти на поточних рахунках 3290

Ощадні вклади до запитання 2700

Кількість готівки в касах комерційних

банків 2860

ВАРІАНТ 15

Питання 1. Основи управління активами підприємства та їх

структурою.

2. Сутність, призначення та специфічні ознаки

валюти.

Завдання 1

Статутний фонд ВАТ «Пролісок» становить 650

тис. грн. Серед акцій прості та 10% привілейованих з

фіксованою дохідністю 25% річних. Номінальна ціна акції

– 50 грн. За результатами роботи за рік підприємство

отримало чистий прибуток у розмірі 20 тис. грн. На

загальних зборах акціонерів вирішили 100% прибутку

спрямовувати на виплату дивідендів. Визначте розмир

дивідендів на кожну акцію.

Завдання 2


величину показника грошової бази та динаміку окремих

його складових. Відповідь обґрунтувати.

631


Сума на

початок

року,

тис. у. о.

Сума на

кінець

року,

тис. у.

о.

Кількість готівки на руках у


Кількість готівки в касах


Кількість готівки в касах


Залишок коштів на



– у тому числі обов’язкові резерви

7700

1550

8850

1820

Залишок коштів на депозитних



1980 2370

Залишок коштів на строкових


Цінні папери власного боргу банків 1790 1850

ВАРІАНТ 16

Питання 1. Сутність, основні форми та види кредиту.

2. Рівновага на грошовому ринку та норма

процента.

Завдання 1

Визначити прибуток від реалізації продукції ТОВ

«Олімп» у звітному та плановому періоді, якщо:

залишок нереалізованої продукції на початок

звітного кварталу – 25 тис. грн.;

випуск товарної продукції в поточному кварталі –

360 тис. грн.;

632

норма запасу залишків нереалізованої продукції

на кінець звітного періоду – 5 днів.

Передбачається, що отриманий у поточному

кварталі чистий дохід від реалізації продукції буде на 18%

більший, ніж у плановому періоді. При цьому сума

змінних витрат, що залежать від обсягу виробництва, у

звітному кварталі складала 142 тис. грн., а рівень сукупних

витрат у цьому самому періоді становили 75% від обсягу

реалізації.

Завдання 2

Кожна грошова одиниця, призначена для угод

купівлі (продажу), обертається в середньому 5 разів

протягом базового року і направляється на купівлю

кінцевих товарів і послуг за ринковими цінами на загальну

уму 35 000 млрд. гр. од.

Визначити величину трансакційного попиту на

гроші у поточному році за умови сповільнення швидкості

обігу грошової одиниці на 25% і збільшення обсягу

номінального ВНП на 20%.

ВАРІАНТ 17

Питання 1. Фінанси населення як ланка фінансової системи.

2. Взаємодія банків та небанківських фінансових

посередників на грошовому ринку України.

Завдання 1

Як зміна обсягу реалізації на підприємстві ЗАТ

«Буддеталь» у поточному році відносно минулого вплине

на розмір прибутку від реалізації продукції, якщо:

1) у минулому році виручка від реалізації продукції

основного виду діяльності (з ПДВ) склала 67350 тис. грн.

2) витрати на виробництво та реалізацію продукції

розподілилися так:

витрати на основні матеріали – 24082 тис. грн.;

633

сума сплачених платежів за енергоносії – 110

тис. грн.;

заробітна плата основних робітників з

нарахуваннями – 10495 тис. грн.;

заробітна плата адміністративного персоналу з

нарахуваннями – 1200 тис. грн.;

транспортні витрати – 1351 тис. грн.;

адміністративні витрати – 270 тис. грн.;

амортизація основних засобів та нематеріальних

активів – 2541 тис. грн.;

орендна плата – 515 тис. грн.

3) у звітному році очікується надходження на

рахунки підприємства виручки від реалізації в розмірі


Завдання 2

Визначити частку грошової бази в загальному

обсязі грошової маси за такими даними про становище

грошового ринку в країні:

– гроші поза банками – 58 тис. у. о.;

– переказні кошти у національні валюті – 37 тис.

у. о.;

– переказні кошти в іноземній валюті та інші

кошти – 98 тис. у. о.;

– готівка в касах комерційних банків – 42 тис. у. о.;

– резерви комерційних банків на їхніх рахунках у

Національному банку – 50 тис у. о.;

– ЦП власного боргу – 1 тис у. о.

ВАРІАНТ 18

Питання 1. Класифікація доходів та видатків бюджету.

2. Банківська система України: особливості

становлення та розвитку.

634

Завдання 1

Чиста виручка від реалізації продукції становить

64200 тис. грн., собівартість реалізованої продукції –

32620, адміністративні витрати – 8840, витрати на збут –

6000, інші витрати – 1000 тис. грн. Податок на прибуток –

18%.

Обчисліть валовий прибуток підприємства від

реалізації продукції, прибуток від операційної діяльності,

чистий прибуток, рентабельність реалізованої продукції.

Завдання 2

Розрахуйте величину агрегатів грошової маси,

якщо:

– готівка поза банками – 60 млрд. грн.;

– готівка в касах юридичних осіб – 90 млрд. грн.;

– депозити до запитання – 140 млрд. грн.;

– строкові вклади – 250 млрд. грн.;


– кошти на спеціальних карткових рахунках – 155

млрд. грн.

ВАРІАНТ 19

Питання 1. Кредитний ринок і ринок цінних паперів, їх

структура, суб'єкти й інструменти.

2. Характеристика сучасної світової системи та роль

МВФ у її функціонуванні.

Завдання 1

Визначити суму валових витрат підприємства, якщо

сума податку на прибуток, перерахованого в бюджет, – 120

тис. грн.; податок на дивіденди – 30 тис. грн.;

амортизаційні відрахування – 200 тис. грн.; скоригований

валовий дохід – 1250 тис. грн.

Завдання 2

Обсяг продукту, вироблений протягом минулого

року, становить 125 тис. одиниць, ціна одиниці продукту –

635

100 грн., фізичні та юридичні особи постійно зберігаються

у формі грошових залишків 0,23% свого номінального

доходу. Визначте обсяг додаткового попиту на грошову

масу.

ВАРІАНТ 20

Питання 1. Причини виникнення бюджетного дефіциту та

заходи щодо його зменшення.

2. Платіжний баланс та оптимізація золотовалютних

резервів у механізмі валютного регулювання.

Завдання 1

Визначте:

– поріг рентабельності підприємства у вартісному та

натуральному виражені;

– запас фінансової стійкості підприємства на основі

даних:

1) у звітному періоді підприємство виготовило та

реалізувало 5000 одиниць продукції за ціною 200 грн.;

2) постійні витрати на весь випуск товарної

продукції склали 240 тис. грн.;

3) змінні витрати на одиницю продукції склали 120

грн.

Дайте відповідь: як вплине на беззбитковий обсяг

продаж прагнення керівництва підприємства за умови

збереження маси прибутку на рівні звітного періоду

збільшити виплати із заробітної плати адміністративно-

управлінського персоналу, що призведе до зростання

обсягу постійних витрат на 15%?

Завдання 2

Визначте темп очікуваної інфляції за поточний рік

за умови, що в минулому році агрегат М3 складав 400

млрд. грн., а в поточному році очікується на рівні 570

млрд. грн..; номінальний ВВП становив у минулому році

720 млрд. грн., а очікується – 857 млрд. грн.

636

ВАРІАНТ 21

Питання 1. Діяльність страхових компаній в Україні як

фінансових посередників.

2. Характеристика діяльності установ, які беруть

участь у збільшенні пропозиції грошей.

Завдання 1

Банк надає підприємству кредит на умовах 4 грн. на

кожну 1 грн. власних коштів, що у нього є. Власних

грошей підприємство не має, але може залучити

акціонерний капітал, почавши випуск акцій. Банк надає

кредит за ставкою 12%, а акціонери згодні вкладати гроші

за умовою отримання 20%. Розрахуйте вартість капіталу,

якщо підприємству потрібно 250 000 грн.

Завдання 2

Визначити як зміниться номінальний обсяг ВВП,

якщо швидкість обігу грошей становить 10 оборотів і

залишається незмінною, а грошова пропозиція зросте з 430

до 610 млрд. грн.

ВАРІАНТ 22

Питання 1. Сутність фінансів неприбуткових організацій та

їх значення в Україні.

2. Баланс центрального банку і його місце у

формуванні пропозиції грошей.

Завдання 1

Собівартість продукції дорівнює 80% ціни її

реалізації. Рахунки сплачуються в середньому через 45

днів після продажу. Щомісячні продажі становлять 220

тис. грн. Розрахуйте вкладення в рахунки дебіторів.

Задача 2 Визначити середьоквартальну та річну швидкість

обігу грошей:

637



– на 1.07 обсяг ВВП – 780 млрд. грн.; грошова

маса – 145 млрд. грн.;





ВАРІАНТ 23

Питання 1. Основні заходи щодо управління державним

боргом в Україні.

2. Теорія нейтральності: сутність, основні

положення, критика.

Завдання 1

Банк у Лондоні встановив такий курс долара США:

продаж 2,2510 дол. США за фунт стерлінгів; купівля –

2,2520 дол. США за фунт стерлінгів. Розрахуйте:

1) скільки фунтів стерлінгів можна одержати за

1000 доларів США;

2) скільки доларів США можна одержати за 1000

фунтів стерлінгів.

Завдання 2

У 1990 році середньомісячна заробітна плата

робітника в промисловості становила 290 крб., а влітку

1995 року – 8 млн. крб. Ціни в цей час зросли в 118 тис.

разів. Визначте, як змінилася за цей час реальна заробітна

плата.

ВАРІАНТ 24

Питання 1. Діяльність органів, які здійснюють управління

фінансами в Україні.

2. Кейнсіанський та монетаристський підходи до

грошово-кредитної політики.

638

Завдання 1

На фірмі використовується 380 одиниць матеріалу в

місяць, вартість кожного замовлення становить 240 грн.,

вартість зберігання кожної одиниці матеріалу – 14 грн.

Визначте:

1) яким буде оптимальний обсяг замовлення;

2) скільки замовлень слід робити в місяць;

3) як часто можна робити кожне замовлення.

Завдання 2

На підставі інформації, що наведена у таблиці,

розрахувати величину грошового мультиплікатора і

грошовий агрегат М3. Відповідь обґрунтувати.

Показники Сума в у. о.

Гроші поза банками 3300

Строкові депозити в національній валюті 1800

Резерви комерційних банків 1200

Цінні паперу власного боргу банків 135

Кошти на поточних рахунках 3290

Ощадні вклади до запитання 2700

Кількість готівки в касах комерційних банків 2860

ВАРІАНТ 25

Питання 1. Склад місцевих бюджетів в Україні та їх


2. Банківські послуги як джерело доходів

комерційних банків.

Завдання 1

Поточна ринкова ціна акції компанії становить 200

грн. за акцію, а вартість власного капіталу – 17%. у процесі

випуску нових акцій компанія сподівається отримати всього

185 грн. за кожну акцію. З метою уникнення зменшення

вартості всіх акцій компанія однак повинна забезпечити

прибуток на одну акцію в розмірі 34 грн. Визначте вартість

додаткового залученого власного капіталу.

639

Завдання 2




коштами цих депозитів, та максимально можливе


обов’язкового резервування становить 10%.

ВАРІАНТ 26

Питання 1. Податкова система та податкова політика в

Україні.

2. Вплив грошово-кредитної політики на економічне

життя.

Завдання 1

Підприємство за звітний період реалізувало

продукцію основного виробництва на суму 10000 грн.

Доходи від іншої комерційної діяльності склали 5000 грн.

Виробничі витрати за звітний період – 7000 грн.,

витрати на комерційну діяльність – 3500 грн. Збитки

минулих періодів, згідно з фінансовим звітом – 1000 грн.,

штрафні санкції за порушення договірних зобов'язань –

500 грн., амортизаційні відрахування – 700 грн.

Розрахувати податок на прибуток підприємства.

Завдання 2

Новий клієнт банку отримує позику 66000 грн.,

причому третина її надається готівкою, а інша частина – у

вигляді відкриття поточного рахунку. Яким буде

максимально можливе збільшення пропозиції грошей,

якщо норма резервування становить 17%.

ВАРІАНТ 27

Питання 1. Історичні аспекти розвитку світової фінансової

науки.

640

2. Особливості грошово-кредитної політики в

Україні на різних етапах розвитку.

Завдання 1

Визначити, яку суму буде повернено підприємством

банку, якщо:

1) 01.06.12 р. підприємство отримало кредит у сумі

250 тис. грн. на два роки під 23% річних;

2) кредитною угодою передбачено погашення суми

кредиту в кінці строку кредитування та щомісячну сплату

відсотків;

3) 01.10.2013 р. позичальник звернувся до банку з

проханням переглянути ставку за кредитом у зв’язку зі

зниженням облікової ставки НБУ на 3%. Прохання було

задоволено.

Завдання 2

Проводячи політику грошово-кредитної рестрикції,

центральний банк продав державні цінні папери на суму 2

млрд. у. о. Відомо, що облігації на суму 500 млн. у. о. було

оплачені готівкою, а решта – за рахунок коштів, що

зберігаються в комерційних банках. Норма обов’язкових

резервів становить 10%.

Як зміниться величина грошової маси?

ВАРІАНТ 28

Питання 1. Бюджетний федералізм і фінансове

вирівнювання.

2. Кількісна теорія грошей, причини виникнення та

основні постулати.

Завдання 1

Товариство "Мрія" для залучення додаткових

грошових ресурсів вирішило випустити облігації на суму

50000 грн. При цьому 20% залучених коштів

передбачається використати на придбання основних

засобів, 10% – на придбання нематеріальних активів,

641

решту – на придбання матеріалів для виробництва

продукції. Описати порядок розрахунку податку на додану

вартість по цій операції.

Завдання 2



млрд. грн., розмір банківських резервів, що зберігаються в

НБУ, 45 млрд. грн., а величина грошового агрегату М1 –

430 млрд. грн.

ВАРІАНТ 29

Питання 1. Державні цільові фонди, що входять до складу

державного бюджету та причини їх створення.

2. Порівняльна характеристика політики операцій

на відкритому ринку, процентної політики та політики

обов'язкового резервування як методів контролю над

пропозицією грошей за критеріями: гнучкості,

ефективності, швидкості здійснення.

Завдання 1

Торгово-посередницька фірма придбала

канцелярських виробів на суму 4200 грн. (з ПДВ).

Реалізовано зазначені товари було на суму 5500 грн. (без

ПДВ). Описати порядок розрахунків ПДВ: податковий

кредит, податкові зобов'язання, суму ПДВ, яка належить

до сплати в бюджет або відшкодування з бюджету.

Завдання 2



– депозити, залучені банківського системою,

становлять 75 млрд. грн.;

– співвідношення готівки поза банками та

депозитів можна визначити як 1:4;

– частка строкових депозитів в їх загальній

величині становить 60%;

642

– кошти на розрахункових рахунках - 114 млрд.

грн.;



– норма обов’язкового резервування визначена

НБУ в розмірі 12%.

ВАРІАНТ 30

Питання 1. Прибуток підприємства: його роль, формування,

розподіл та використання.

2. «Кон'юнктурний» варіант кількісної теорії М. І.

Туган-Барановського.

Завдання 1

Швейцарський банк дає такі котирування: долар

США/канадські долари – 1,8183–1,8193; долар СIIIА /

швейцарський франк – 1,6627–1,6637. Визначте крос-курс

канадського долара до швейцарського франка.

Завдання 2

Визначити кількість грошей, необхідних для

безінфляційного обігу, за наступними даними:

– сума цін реалізованих товарів, робіт, послуг – 3400

млрд. грн.;

– сума цін товарів, робіт, послуг, що реалізовані з

відстроченням платежу, – 60% обсягу реалізації товарів, робіт

та послуг;

– сума платежів по зобов’язаннях, термін оплати яких

наступив – 2130 млрд. грн.;

– сума платежів, що взаємно погашаються – 10%

загального обсягу реалізації товарів, робіт, послуг;

– середня кількість оборотів грошової маси за рік – 6.

Яким чином зміниться обсяг грошової маси, якщо її

оборотність зросте на 2 оберти?

643

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ

У процесі підготовки до екзамену та самостійного

повторення програмового матеріалу студенти повинні

оволодіти питаннями, що наводяться нижче.

Контроль рівня засвоєння теоретичного матеріалу

здійснюється в письмовій формі та доповнюється усною

відповіддю за необхідності.

Екзаменаційна робота складається з:

– двох теоретичних питань (або 40 тестів) – 80

балів – кожне питання по 40 балів (або 2 бали за кожен

тест);

– одного практичного завдання – 20 балів.

Варіанти завдань ґрунтуються на програмних

вимогах та охоплюють всі теми дисципліни, передбачені

навчальною програмою підготовки з дисципліни «Фінанси,

гроші та кредит».

Оцінки за виконання екзаменаційної роботи

виставляються за стобальною системою.

Кінцевий результат визначається за сумою

набраних балів. Отримані бали переводяться у оцінки за

національною шкалою та ЄКТС:

644

За шкалою ЄКТС За національною шкалою

Оцінка

ЄКТС


оцінки

Можливий

розподіл

балів за

шкалою

ВНЗ


оцінки

Можливий

розподіл

балів за

шкалою

ВНЗ

А відмінно 90-100 5 (відмінно) 90-100

В дуже добре 85-89 4 (добре)

85-89

С добре 75-84 75-84

D задовільно 70-74 3

(задовільно)

70-74

Е достатньо 60-69 60-69

FX незадовільно 35-59 2

(незадовільно

з можливістю

повторного

складання)

35-59

F незадовільно 1-34 2

(незадовільно

з

обов’язковим

повторним

курсом)

1-34

645

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО

КОНТРОЛЮ

(до екзамену)

1. Необхідність та сутність фінансів. Функції

фінансів.

2. Основні фінансові категорії: фінансові

відносини, об’єкт та суб’єкт фінансових відносин,

фінансова діяльність, доходи та витрати, фінансові

ресурси.

3. Генезис категорії «фінанси».

4. Еволюція фінансів.

5. Призначення і специфічні ознаки сфер та ланок

фінансової системи.

6. Фінансова система України.

7. Органи управління, форми і методи управління

фінансовою діяльністю на різних рівнях.

8. Правове регулювання фінансової діяльності.

9. Фінансова політика і фінансовий механізм.

10. Фінансовий контроль: сутність, види.

11. Види податків, їх класифікація.

12. Основні принципи оподаткування.

13. Ставки податків та способи стягнення податків.

14. Поняття податкової системи та напрямки

податкової політики.

15. Пряме та непряме оподаткування.

16. Місцеві податки й збори.

17. Сутність та склад державних фінансів.

18. Сутність, призначення та структура бюджету

держави.

19. Форми бюджетного фінансування.

20. Бюджетний процес в Україні.

646

21. Сутність дефіциту бюджету, причини його

виникнення та шляхи подолання.

22. Основні концепції збалансованості бюджету.

23. Бюджетний устрій та бюджетна система.

24. Місцеві бюджети та їх функції.

25. Об’єкти і суб’єкти бюджетних відносин.

26. Види бюджетного субсидіювання.

27. Показники стану бюджету.

28. Економічний зміст та поняття державних

доходів.

29. Структура доходів державного бюджету.

30. Джерела доходів централізованих та

децентралізованих державних фінансових ресурсів.

31. Склад, структура і класифікація державних

видатків.

32. Методи фінансового контролю за цільовим та

ефективним використанням бюджетних асигнувань.

33. Податкові надходження та їх значення в системі

державного бюджету.

34. Державний кредит і державні запозичення, їх

класифікація.

35. Механізм застосування державних запозичень.

36. Державний борг та методи управління ним.

37. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх

формування.

38. Методи організації фінансової діяльності


39. Система факторів, що впливають на

формування прибутку підприємств.

40. Сутність і склад фінансів домогосподарств.

41. Класифікація доходів і видатків


42. Заощадження домогосподарств в Україні та їх

мотивація.

647

43. Сутність та організація страхування.

44. Галузі, форми і види страхування.

45. Доходи та витрати страховика.

46. Співстрахування та перестрахування.

47. Роль НБУ, фінансових посередників та ринку

державних цінних паперів в регулюванні ринкових

відносин.

48. Сутність та складові фінансового ринку.

49. Види цінних паперів.

50. Класифікація інструментів фінансового ринку.

51. Суб’єкти фінансового ринку, їх класифікація та

функції.

52. Види державних цінних паперів, їх


53. Фінансові посередники ринку цінних паперів.

54. Ринок грошей та ринок капіталів.

55. Сутність, функції та політика міжнародних

фінансів.

56. Міжнародний фінансовий ринок, його

структура.

57. Складові ланки міжнародних фінансів.

58. Фінанси міжнародних організацій.


60. Міжнародні фінансові відносини та валютний

ринок.

61. Економічна сутність грошей та концепції їх

походження.

62. Історичні аспекти зміни форми грошей та їх


63. Функції грошей і механізм. їх взаємодії.

64. Роль грошей у ринковій економіці.

65. Історичні аспекти походження гривні.

66. Поняття грошового обороту та його економічна

основа.

648

67. Модель грошового обороту. Сутність грошових

потоків.

68. Поняття грошової маси, грошові агрегати та



70. Суть закону грошового обігу.

71. Сутність та специфіка функціонування


72. Структура грошового ринку.

73. Попит на гроші.

74. Пропозиція грошей.

75. Грошова система: сутність та основні її

елементи.

76. Структура грошової системи.

77. Види грошових систем та їх еволюція.

78. Становлення та розвиток грошової системи

України.

79. Сутність, причини та закономірності розвитку

інфляції.

80. Види інфляції та її наслідки.

81. Показники вимірювання інфляції.

82. Особливості та етапи розвитку інфляційних

процесів в Україні.

83. Грошова реформа як інструмент стабілізації

грошового обігу.

84. Сутність та види грошових реформ.

85. Особливості проведення та результати грошової

реформи в Україні (12 вересня 1996р.).

86. Сутність волюти та її класифікація.

87. Валютний курс і фактори, що впливають на

нього.

88. Світова валютно-фінансова система та її

еволюція.

649

89. Шляхи становлення національної валютної

системи України.

90. Валютне регулювання і валютний контроль як

інструменти стабілізації валютної політики в Україні.

91. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в

механізмі валютного регулювання.

92. Загальні методологічні основи кількісної теорії

грошей.

93. Основні постулати абстрактної теорії грошей.

94. Номіналістична теорія грошей.

95. Металістична теорія грошей.

96. Марксистська теорія грошей.

97. Напрями монетарної теорії грошей.

98. Класична кількісна теорія грошей.

99. Неокласична кількісна теорія грошей.

100. Сучасний монетаризм.

101. Основні аспекти грошово-кредитної політики

України у світі сучасних монетарних теорій.

102. Теорії кредиту. Необхідність, суть та функції

кредиту.

103. Сутність та основні види кредиту.

104. Сутність, організація та технологія

банківського кредитування.

105. Роль кредиту в умовах розвитку національної

економіки та його класифікація.

106. Сутність та функції фінансового

посередництва.

107. Загальні ознаки фінансового посередництва,

його еволюція.

108. Функції фінансового посередництва.

109. Фінансово-кредитна система та

характеристика її елементів.

110. Поняття і структура фінансово-кредитної

системи.

650

111. Банківські інститути.

112. Основні види небанківських фінансових

інститутів та їх розвиток в Україні.

113. Роль, значення та організація діяльності

центральних банків.

114. Створення, статус, принципи організації та

функціонування Національного банку України.

115. Грошово-кредитна політика Національного

банку України та її роль у стабілізації економіки України.

116. Поняття, функції, типи та правова основа

діяльності комерційних банків в Україні.

117. Загальна характеристика операцій банку.

Пасивні та активні операції комерційних банків.

118. Тенденції розвитку банківського ринку

України.


120. Міжнародний валютний фонд і його діяльність

в Україні.

121. Світовий банк як група кредитно-фінансових

установ і основні його напрямки співробітництва з

Україною.

122. Регіональні фінансово-кредитні установи.

651

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

А Акредитив (Akreditiv) – договір, що містить

зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням

клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти

документів, які відповідають умовам акредитива,

зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або

доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Акціонерне товариство (Joint stock company) –

компанія, що є юридичною особою, капітал якої складається

з внесків пайовиків-акціонерів і засновників.

Акція (Share) – цінний папір без визначеного часу

обігу, що засвідчує участь його власника у статутному фонді

акціонерного товариства, підтверджує членство в

акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним,

дає власникові право на одержання частини прибутку у

вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна в разі

ліквідації акціонерного товариства.

Амортизація (Depreciation) – процес поступового

перенесення вартості основних засобів на продукт, що

виготовляється з їх допомогою.

Ануїтет (An annuity) – щомісячна грошова сума

визначеного кредитором розміру, яка сплачується кредитору

в рахунок погашення отриманого від нього кредиту, включає

в себе відсотки. У страховій справі ануїтет також означає

причину щорічних виплат по страхуванню ренти чи пенсій.

Б Банк (Bank) – 1) кредитна установа, яка мобілізує

кошти, надає їх у позичку, здійснює розрахунки між

економічними суб'єктами; 2)фінансова установа, що

зосереджує тимчасово вільні кошти, надає їх у тимчасове

користування у формі кредитів, стає посередником у

взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами чи

652

окремими особами, регулює грошовий обіг у країні,

включаючи випуск (емісію) нових грошей.

Банківська ліквідність (Bank liquidity) – здатність

банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових

зобов'язань. Визначається збалансованістю між строками і

сумами погашення активів та строками і сумами виконання

зобов'язань банку.

Банківська операція (The transaction) – діяльність

банку, пов'язана з виконанням його специфічно банківських

функцій. Коло банківських операцій в Україні виключно

визначене законодавством.

Банківський кредит (Bank loans) – вид кредиту, що

надасться банками підприємствам, домашнім господарствам

і державам.

Банківський процент (Bank Rate) – процент,

установлений як плата за здійснювані банком операції.

Банкрутство (Bankruptcy) – визнана господарським

судом неспроможність боржника відновити свою

платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги

кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної

процедури.

Бартер (Barter) – обмін одного товару на інший без

допомоги грошей.

Безготівкові розрахунки (Cashless payments) –

перерахування певної суми коштів з рахунків платників на

рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками

за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених

ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі

розрахункових документів на паперових носіях чи в

електронному вигляді.

Бенефіціар (Beneficiary) – 1) особа (фізична,

юридична), яка є одержувачем доходу чи платежу; 2) особа

(фізична, юридична), на користь якої здійснюють довірчі

653

функції та якій належить дохід від трастової діяльності; 3)

одержувач доходу за страховим полісом.

Білонна монета (Bilonna coin) – розмінна монета з

дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного металу.

Бланковий кредит (Blank loan)– кредит, який

видається без забезпечення – лише під зобов'язання

повернути кредит.

Бюджет (Budget) – форма утворення і витрати фонду

коштів, призначених для фінансового забезпечення завдань і

функцій держави й місцевого самоврядування.

В Валовий дохід (Gross income) – обчислений в грошах

сумарний річний дохід підприємства, фірми, отриманих у

результаті виробництва й продажу продукції, товарів, послуг.

Валовий дохід окреслюється різницею між грошовою

виручкою від продажу товару і матеріальними витратами

його виробництва. Валовий дохід дорівнює сумі заробітної

плати і чистого доходу (прибутку).

Валюта (Currency) – грошова одиниця, що

використовується у функціях світових грошей.

Валютна система (Monetary system) – сукупність

валют, правил і норм їх використання та обміну,

застосування платіжних коштів, і навіть грошово-кредитних

відносин, з застосуванням валюти. До валютної системи

належать і органи, регулюючі випуск й звернення валюти.

Розрізняють світову, регіональну (наприклад, європейська) і

національні валютні системи.

Валютний курс (Exchange rate) – ціна грошової

одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої

країни.

Валютні відносини (Foreign exchange relation) –

відносини, що виникають під час функціонування грошей у

міжнародному обороті.

654

Валютні обмеження (Foreign exchange restrictions) – законодавчо визначені обмеження на здійснення валютних

операцій в країні (для певних груп економічних суб'єктів, для

певних видів операцій, валют тощо).

Вексель (Bill) – письмове боргове зобов'язання, яке

дає його власнику незаперечне право вимагати від боржника

названу в ньому суму платежу після закінчення зазначеного

терміну.

Венчурна фірма (Venture Capital firm) – комерційна

науково-технічна фірма, яка займається розробкою і

впровадженням нових технологій і продукції з невизначеним

заздалегідь доходом (ризикований внесок капіталу). на

співвідношення попиту і пропозиції.

Вільний резерв (Free reserves) – це сукупність

грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в

розпорядженні банку і можуть бути використані ним для

активних операцій.

Вкладення капіталу (Capital investment) – продаж

компанією своїх акцій певній групі юридичних і фізичних

осіб. Успіх розміщення, як правило, залежить від здібностей

фондового брокера компанії розмістити випущені цінні

папери

Вторинний ринок (Secondary market) – ринок без

посередників, у якому відбуваються операції з купівлі чи

продажу цінних паперів між особами, які є початковими

кредиторами, і позичальниками. Кошти від такого продажу

надходять власникові паперів (інвестору), а не організації,

яка випустила її.

Г Готівкові гроші (Cash) – виготовлені з паперу або

іншого малоцінного металу знаки вартості.

Гроші (Money) – специфічний товар, що мас

властивість обмінюватися на будь-який інший товар і є

загальним еквівалентом.

655

Грошова інфляція (Monetary inflation) – теорія,

згідно з якою інфляція пов'язана з розширенням грошової

маси в обігу.

Грошова одиниця (Monetary unit) – законодавчо

встановлений в країні грошовий знак, основний елемент

грошової системи країни, є одиницею грошового виміру.

Грошова система (Monetary system) – грошові знаки

країни, грошові одиниці, правила емісії і форми обігу

грошей, грошові відносини, законодавчо встановлені у

країні.

Грошовий мультиплікатор (Money multiplier) – це

процес створення нових банківських депозитів пргг

кредитуванні гга осггові вільних резервів.

Грошовий оборот (Cash flow) – сукупність

переміщень грошових коштів між економічними суб'єктами

в процесі обігу щодо погашення грошових зобов'язань.

Грошовий ринок (Money market) – це особливий

сектор ринку, на якому здійснюється купівля-продаж грошей

як специфічного товару.

Грошові агрегати (Monetary aggregates) – це

показники грошової маси, що характеризують певний набір її

елементів залежно від їх ліквідності.

Грошові потоки (Cash flow) – частини грошового

оборогу, що відображають певні платежі (наприклад, за

товари, послуги, працю, формування та використання

фінансових ресурсів держави тощо.

Грошово-кредитна політика (Monetary policy) –

комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредитних

відносин, що їх здійснює держава з метою регулювання

економічного зростання, стримування інфляції, забезпечення

зайнятості і збалансування платіжного балансу. Основним

суб'єктом грошово-кредитної політики її провідником

виступають центральні банки (так звана монетарна влада).

Основними об'єктами грошово-кредитної політики з боку

656

центрального банку виступають сукупна грошова маса та

рівень процентних ставок.

Д Дворівнева банківська система (A two-tier banking

system) – банківська система, в якій емісійно-організаційні

банківські функції відокремлені від інших і реалізуються в

так званому першому (верхньому) рівні банківської системи.

Девальвація (Devaluation) – офіційне зниження

державного металевого вмісту та валютного курсу

національної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Демпінг (Dumping) – практика, використовувана в

міжнародній торгівлі, коли товар на експортному ринку

продається за ціною нижче внутрішньої ціни даного ринку з

метою придушення конкурентів.

Деномінація (Denomination) – обмін усіх старих

грошових знаків на нові в певній пропорції з одночасним

перерахунком у цій пропорції цін, тарифів, зарплати тощо.

Депозит банківський (Deposit bank) – грошові кошти

фізичних і юридичних осіб або цінні папери, які передані на

зберігання до байку за відповідну плату.

Депозитні гроші (Deposit money) – неповноцінні

знаки вартості, які не мають речового виразу й існують лише

у вигляді певних сум на рахунках у банках.

Державний бюджет (State Budget) – це система

грошових відносин, яка виникає між державою, з одного

боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та

населенням, з іншого, з метою формування та використання

централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення

суспільних потреб.

Державний кредит (State credit) – вид кредиту, при

якому одним з суб'єктів кредитних відносин виступає

держава.

Державні видатки (Public spending) – це сукупність

грошових відносин, які складаються в процесі розподілу і

657

використання централізованих і децентралізованих грошових

ресурсів для фінансування основних витрат суспільства.

Державні доходи (Revenues) – це усі податкові,

неподаткові та інші надходження на безповоротній основі,

залучення яких передбачено законодавством України.

Державні фінанси (Government finances) –

сукупність розподільно-перерозподільних відносин, що

виникають у процесі формування: використання

централізованих фондів грошових коштів, призначених для

фінансового забезпечення виконання державою покладених

на неї функцій.

Дефіцит бюджету (Budget deficit) – явище, коли

видатки бюджету перевищують доходи.

Дефіцитне фінансування (Deficit financing) – засіб

розширення сукупного попиту шляхом застосування

державного регулювання. Як правило, цс здійснюється

шляхом перевищення державних видатків над доходами,

наслідком чого є створення бюджетного дефіциту.

«Дешеві» гроші ("Cheap" money) – грошово-

фінансова політика утримання процентних ставок па

низькому рівні, що проводиться з метою стимулювання

економічної діяльності шляхом зниження вартості кредитів

та інвестицій.

Довгостроковий кредит (Long-term loan) – кредит,

що охоплює позики, які надаються на строк понад 3 роки і

призначені для формування основних засобів.

«Дорогі» гроші ("Dear" money) – кредитно-фінансова

політика, що допускає стримування отримання кредитів та

високі процентні ставки по кредитах.

Е Економічна криза (Economic crisis) – одна з глибоких

проблем сучасності, яка проявляється в різкому загостренні

суперечностей у відносинах між суспільством і природою,

порушенні природних процесів через надмірну антропогенну

658

дію, непередбачувані наслідки науково-технічного прогресу,

зростання енергоспоживання, розбалансованості

товарногрошових та фінансових відносин, інфляції та

зростання державного боргу тощо.

Економічні межі кредиту (Economic credit limit ) –

границя відносин з приводу передачі вартості у тимчасове

використання.

Електронні гроші (Electronic money) – різновид

депозитних грошей, які означають, що переведення

грошових сум по рахунках в банках здійснюється

автоматично з допомогою ЕОМ за безпосереднім

розпорядженням власників поточних рахунків.

Емісійна функція кредиту (Emission credit function)

– у сучасній економіці гроші виникають унаслідок

банківського кредитування. Нестача платіжних засобів у

економіці також може покриватись за рахунок розширення

комерційного кредиту.

Емісійний банк (Issuing bank) – банк, якому надано

право випуску грошей в обіг. Зазвичай це центральний банк

країни, якому монопольно належить таке право.

Емісія грошей (Issue of money) – випуск в обіг

грошей у готівковій (банкнотна емісія) та безготівковій

(кредитна емісія) формах.

Емісія цінних паперів (Issue of securities) – випуск в

обіг акцій, облігацій, скарбничих зобов’язань та інших

цінних паперів, що здійснюється державними та

комерційними кредитними установами, підприємствами,

органами влади різних рівнів.

Емітент (Issuer) – держава, установа чи

підприємство, які проводять емісію цінних паперів,

грошових знаків, платіжно-розрахункових документів тощо.

Є Єврокард (Eurocard) – вид міжнародних кредитних

карток.

659

Європейська валютна одиниця (European Currency

Unit) – валютна одиниця, яка діє у європейської валютній

системі. Співвідношення (паритет) її з валютами інших країн

визначається тим, що вона служить представником всієї

низки валют країн, які входять у європейську валютну

систему.

Європейський Банк Реконструкції та Розвитку

(European Bank for Reconstruction and Development) –

міжнародний банк, створений у 1990 р. урядами 42 країн і

міжнародними організаціями, веде операції з 1991 р., штаб-

квартира у Лондоні. Мета створення – кредитна підтримка

країн Східної чи Центральної Європи за для переходу до

ринкової економіки.

З Забезпечення кредиту (Collateral) – матеріальні й

нематеріальні активи, які в разі неповернення кредиту

кредитор може використати для компенсації своїх збитків.

Заборгованість дебіторська (Receivables) – сума

боргів, належних підприємству, фірмі, компанії із боку інших

підприємств, фірм, і навіть громадян, які є їх боржниками

(дебіторами).

Заборгованість кредиторська (Payables) – кошти,

тимчасово залучені підприємством, фірмою, підлягають

поверненню юридичним чи фізичним особам.

Залучені кошти банку (Borrowings Bank) –

сукупність коштів, які акумулюються банком на різних

рахунках клієнтів у вигляді депозитів, або цс придбані на

грошовому ринку міжбанківські кредити чи централізовані

ресурси.

Зобов'язання НБУ (Liabilities NBU) – являють собою

сукупність коштів, мобілізованих НБУ па відповідні рахунки

(кореспондентські, бюджетні, поточні, депозитні) від

комерційних банків, урядових структур та кредиторів.

660

Зовнішній борг (External Debt) – зобов'язання, що

виникають в іноземній валюті.

І Інвестиції (Investments) – придбання засобів

виробництва з метою виробництва товарів для майбутнього

споживання, придбання активів, наприклад, цінних паперів,

творів мистецтва, депозитів у банках з мстою отримання

прибутку чи збільшення капіталу.

Індекс споживчих цін (Consumer Price Index) – являє

собою спiввiдношення ціни споживчого кошика в поточному

році до ціни аналогічного кошика в базовому році.

Інфляція (Inflation) – знецінення нерозмінних на

золото паперових грошей внаслідок надмірного їх випуску і

переповнення ними каналів обігу.

Іпотечний кредит (Mortgage loan) – економічні

відносини, що виникають з приводу надання кредиту під

заставу нерухомого майна.

К Капіталовкладення (Investment) – витрати на

придбання об'єктів основного капіталу.

Кліринг (Clearing) – система безготівкових

розрахунків за товари, цінні папери і послуги, яка

ґрунтується на врахуванні банками взаємних вимог і

зобов’язань сторін.

Комерційний банк (Commercial Bank) – банківська

установа, яка належить до другого рівня банківської системи

України. Універсальна фінансово-кредитна установа, що

створюється для залучення коштів і розміщення їх від свого

імені на умовах повернення та платності. Комерційний банк

здійснює розрахункові операції за дорученням клієнтів, їх

касове обслуговування, операції з валютою, дорогоцінними

металами, цінними паперами та інші операції, дозволені

законом.

661

Комерційний кредит (Commercial loans) – вид

кредиту, що надасться продавцем покупцеві у вигляді

відстрочення платежу за реалізовані товари і послуги.

Конвертованість (Convertibility) – здатність вільного

обміну національної грошової одиниці на інші валюти.

Контрольно-стимулювальна функція кредиту (Check-stimulatory function of the loan) – використання

кредиту передбачає контроль з боку кредитора над

використанням коштів позичальником. З іншого боку,

необхідність віддати кредит стимулює позичальника

ефективніше використовувати кошти.

Кореспондентський рахунок (Correspondent account)

– рахунок для обліку розрахунків, які викопує одна

банківська установа за дорученням і на кошти іншої

банківської установи на підставі укладеного

кореспондентського договору.

Короткостроковий кредит (Short-term loan) –

кредит, що надається для задоволення короткострокових (до

1 року потреб позичальника, які виникають у зв'язку з

витратами виробництва й обігу та не забезпечується

надходженням коштів і відповідному періоді.

Котирування (Quotes) – визначення офіційними

державними органами (ЦБ чи іншою фінансовою установою)

курсу (ціни) іноземної валюти.

Кошторис (Estimate) – фінансовий документ, що

містить інформацію про утворення і використання коштів

відповідно до їх цільового призначення.

Кредит (Credit) – економічні відносини між

юридичними та фізичними особами, а також державами з

приводу отримання позики в грошовій або товарній формі па

засадах поверненості, строковості, платності.

Кредитна експансія (Credit expansion) – комплекс

заходів, спрямованих на розширення банківського

кредитування. Спрямована на прискорення економічного

662

зростання і застосовується при антициклічному регулюванні

економіки.

Кредитна картка (Credit Card) – іменний грошовий

документ, що видається банком власнику поточного рахунку

і дає йому можливість оплатити через ЕОМ свої покупки і

погасити борги переказом грошей по рахунку без

використання готівки.

Кредитна лінія (Credit Line) – банківська послуга

фінансового кредитування, при якому клієнт банку має

поновлювальне право отримати кредит в межах загального

кредитного ліміту.

Кредитна операція (Credit transactions) – угода про

надання кредиту, що супроводжується відповідними

записами в балансах кредитора і позичальника.

Кредитна система (Credit system) – сукупність

установ, які реалізують кредитні відносини у конкретній

державі.

Кредитна спілка (Credit union) – громадська

організація, головною метою якої є фінансовий та соціальний

захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень

для взаємного кредитування.

Кредитний ризик (Credit risk) – ризик несплати

позичальником основного боргу і відсотків за користування

кредитом.

Кредитні гроші (Lending money) – неповноцінні

знаки вартості, які виникають і функціонують у обігу на

основі кредитних стосунків.

Кредитор (The lender) – суб'єкт кредитних відносин,

який надає кредит іншому суб'єкту господарської діяльності

у тимчасове користування.

Кредитоспроможність (Credibility) –спроможність

суб'єкта повернути кредит у випадку його падання.

663

Купівельна спроможність (Purchasing power) –

"сила" валюти, що виражається як сума товарів та послуг; які

можна придбати па дану ірошову одиницю.

Л Лихварський кредит (Usurious loans) – економічні

відносини, що виникають за умови порушення рівноваги між

кредитором і боржником та переваги на боці кредитора.

Лізинговий кредит (Leasing Loans) – економічні

відносини між юридичними особами, іцо виникають у

випадку оренди майна і супроводжується укладанням

лізингової угоди.

Ліцензія НБУ (NBU license) – оформлений у

встановленому порядку дозвіл на здійснення банківської

діяльності в межах певного переліку операцій.

М Маса грошей (Weight of money) – сукупність

грошових коштів у будь-якій їх формі, яка є в розпорядженні

економічних суб'єктів у даний момент.

Медичне страхування (Health Insurance) – форма

соціального захисту інтересів населення в охороні здоров'я;

пов'язане з компенсацією витрат громадян на медичне

обслуговування та інших витрат з підтримки здоров'я.

Міжбюджетні трансферти (Intergovernmental

transfers) – кошти, які безоплатно і безповоротно

передаються з одного бюджету до іншого.

Міжнародний кредит (International credit) – вид

кредиту, що обслуговує рух позичкового капіталу у сфері

міжнародних економічних відносин.

Міжнародні валютні відносини (International

monetary relations) – складова частина міжнародних

економічних взаємин у вигляді сукупності валютно-

грошових і розрахунково-кредитних звязків в

світогосподарчій сфері.

664

Місцевий бюджет (Local budget) – бюджет

муніципального утворення, формування, затвердження і

виконання якого здійснюють органи місцевого управління.

Монета (Coin) – установленої форми зливки металу,

вагу і пробу яких засвідчує своїм штемпелем держава.

Монетаризм (Monetarism) – школа в економічній

науці, яка ставить гроші у центр макроскономічної політики.

Монетаризм базується на кількісній теорії грошей, що

пов'язує рівень цін з кількістю грошей у народному

господарстві країни. Монетаризм стверджує, що грошові

фактори мають визначальний вплив на економіку і що,

зокрема, збільшення грошової маси державою веде швидше

до інфляції, ніж до підвищення зайнятості.

Монетизація (Monetization) – продаж урядом цінних

паперів банкам з метою фінансування дефіциту бюджету.

Н Небанківські фінансово-кредитні інститути (Non-

banking financial and credit institutions) – фінансові

посередники, діяльність яких не пов'язана з базовими

операціями грошового ринку.

Неплатоспроможність (Insolvency) – нездатність

учасника платіжної системи в строк, встановлений

договором або визначений законодавством України, в

повному обсязі виконати свої зобов'язання щодо переказу

коштів.

Норма процента (Percent rate) – співвідношення

доходу на позичковий капітал з сумою наданої позики.

Нуліфікація (Nulifikatsiya) – оголошення державою

знецінених паперових грошей недійсними або обмін

знецінених паперових грошей на нові грошові знаки у

надзвичайно низькій пропорції, гак що плата за такі гроші

має суто символічне значення.

665

О Обліковий процент (Your percentage) – процент,

установлений як плата за кредити, що надаються

центральним банком комерційним банкам.

Обов'язкові резерви (Required reserves) – це вклади

комерційних банків у центральні банки, розмір яких

установлено в законодавчому порядку в певному

співвідношенні до залучених ресурсів. В Україні обов'язкові

резерви комерційних банків зберігаються па кореспон-

дентському рахунку НБУ.

Обов'язкові банківські резерви (Mandatory bank

reserves) – сума грошових коштів, яку повинні постійно

зберігати комерційні банки на своїх рахунках в

центральному банку. Визначаються у вигляді норми в

процентах до банківських пасивів.

Оборотний капітал (Current assets) – найбільш

рухлива частина капіталу підприємства, що включає:

грошову готівку, легкореалізовані ЦП, матеріально-

виробничі запаси, нереалізовану готову продукцію,

короткострокову заборгованість інших підприємств.

Овердрафт (Overdraft) – короткостроковий кредит,

який надається банком клієнту в разі перевищення суми

операцій залишку коштів на його поточному/ картковому

рахунку або встановленого ліміту кредитування;

Опосередковане фінансування (Indirect funding) –

переміщення грошей між суб'єктами ринку через фінансових

посередників.

Оренда (Rent) – надання майна господарем у

тимчасове користування іншим особам на договірних

умовах, за плату.

П Паперові гроші (Paper money) – нерозмінні па метал

знаки вартості, що випускаються державою (казначейством)

для покриття своїх витрат і наділяються нею примусовим

666

курсом (визначаються обов'язковими до приймання в усі

види платежів).

Пеня (Default interest) – фінансова санкція за

несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Перерозподільна функція кредиту (Redistributive

function) – розподіл через кредитний механізм позичкового

капіталу між окремими економічними агентами, галузями

народного господарства, регіонами і в глобальному

масштабі.

Платіжна вимога (Payment requirement) –

розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або

при договірному списанні отримувача до обслуговуючого

платника банку здійснити без погодження з платником

переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на

рахунок отримувача.

Платіжна система (Payment System) – платіжна

організація, члени платіжної системи та сукупність відносин,

що виникають між ними при проведенні переказу коштів.

Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що

має виконувати платіжна система.

Платіжний баланс (Balance of payments) –

відображення співвідношення всієї сукупності надходжень з-

за кордону за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць).

Платіжне доручення (Payment order) –

розрахунковий документ, який містить доручення платника

банку або іншій установі - члену платіжної системи,

здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого

рахунка на рахунок отримувача.

Податки (Taxes) – обов’язкові платежі, що

сплачуються на користь держави юридичними й фізичними

особами.

Податкова політика (Tax Policy) – діяльність

держави у сфері встановлення і стягнення податків,

667

головними критеріями якої є економічна ефективність і

соціальна справедливість.

Податкова система (Tax system) – сукупність

установлених у країні податків і механізму їх справляння.

Позичковий капітал (Loan capital) – грошовий

капітал, який передається у позику і приносить його

власнику дохід у вигляді позичкового процента.

Позичковий процент (Loan interest) – ставка

процента, що виплачується позичальником банку за

користування позичкою.

Політика відкритого ринку (Open market policy) –

інструмент грошово-кредитної політики, який полягає в

можливості впливу па обсяг грошової маси в обігу через

операції купівлі-продажу державних цінних паперів.

Попит на гроші (Demand for money) – це запас

грошей, який прагнуть мані у своєму розпорядженні

економічні суб'єкти па певний момент часу.

Прибуток (Profit) – перевищення доходів від

продажу товарів та послуг над витратами виробництво і

продаж цих товарів.

Принцип кредитування (Principle loans) –

положення кредитного механізму, що визначають процес

кредитування. До принципів кредитування належать:

строковість, забезпеченість, платність, цільовий характер

використання.

Процентна політика (Interest rate policy) –

інструмент грошово-кредитної політики, який передбачає

можливість маніпулювання відсотковими ставками, що їх

встановлює центральний банк за кредитами, з мстою впливу

на обсяг грошової маси в обігу.

Пряме фінансування (Direct funding) – переміщення

грошей по ринкових каналах безпосередньо від власників до

позичальників.

668

Р Ревальвація (Revaluation) – офіційне підвищення

державного золотого вмісту та валютного курсу або тільки

валютного курсу національної грошової одиниці щодо

іноземних валют.

Регулювальна функція кредиту (Valve function of

credit) – у сучасних умовах кредит виступає засобом

державного регулювання економічних процесів.

Рентабельність (Profitability) – виражений у

відсотках відносний показник прибутковості, який

характеризує ефективність витрат підприємства загалом або

ефективність виробництва окремих видів продукції.

Реструктуризація зовнішнього боргу (Restructuring

of debt) – продовження строків погашення боргу й виплати

по ньому відсотків.

Рефінансування державного боргу (Refinancing the

public debt) – розміщення нових державних позик для

погашення заборгованості по раніше випущених облігаціях

державної позики.

Ринок грошей ( Money market ) – сектор грошового

ринку, де об'єктом виступають короткострокові фінансові

інструменти (до 1 року).

Ринок капіталу (Capital market) – сектор грошового

ринку, на якому купуються продаються середньострокові та

довгострокові кошти (більше 1 року).

Ринок страхових послуг (Insurance industry) –

складова фінансового ринку, яка є системою правових та

організаційних заходів із реалізації страхового продукту.

Ринок цінних паперів (Securities Market) – частина

ринку позикових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-

продаж цінних паперів.

С Самофінансування (Self-financing) – один з методів

фінансового забезпечення відтворювальних витрат,

669

заснований на використанні суб'єктами господарювання

власних фінансових ресурсів.

Сертифікат ощадний (Savings Certificate) – цінний

папір, випущений банком, як письмове свідоцтво про

депонування грошових коштів, та яке засвідчує право

вкладника на отримання після закінчення встановленого

строку суми депозиту та процентів за ним.

Споживчий кредит (Consumer credit) – кредит, чиє

призначення полягає у наданні населенню коштів чи товарів

задоволення споживчих побутових потреб із наступним

відшкодуванням боргу.

Ставка рівноваги (Equilibrium rate) – ставка

процента, в умовах якої попит і пропозиція на грошовому

ринку досягають рівноваги.

Статутний капітал (Authorized Capital) –

зафіксований у статуті товариства його вихідний, початковий

капітал в грошовому вимірі, утворюваний з допомогою

виручки від продажу акцій, приватних вкладень засновників,

державних вкладень.

Страхова компанія (страховик) (The insurance

company) – установа, яка спеціалізовано займається

реалізацією відносин щодо захисту майнових інтересів

фізичних та юридичних осіб під час настання окремих подій

(страхових випадків) за рахунок грошових фондів.

Субвенція (Subvention) – фінансові ресурси, що

виділяються з вищестоящого бюджету нижчестоящому на

фінансування передбачених державним бюджетом витрат на

основі пайової участі, мають строго цільовий характер,

виділяються переважно за бюджетом розвитку.

Субсидія (Subsidy) – фінансові ресурси, що

виділяються з вищестоящого бюджету нижчестоящому на

фінансування конкретних заходів, мають цільовий характер;

виділяються в основному за поточним бюджетом.

670

Суть пропозиції грошей (The essence of the money

supply) – полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який

момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей,

які вони можуть спрямувати в оборот.

Т Темп інфляції (Rate of inflation) – показник, що

характеризує рівень знецінення (зниження купівельної

спроможності) грошей за певний період (у процентах до їх

номіналу на початок періоду).

Трансакція (Transaction) – операція, угода, що

супроводжується взаємними поступками.

Ф Факторинг (Factoring) – операція фінансування під

відступлене право грошової вимоги за договорами купівлі-

продажу.

Фінансова система (Financial System) – сукупність

законів, правил, норм, регулюючих фінансову діяльність й

зав’язуванні фінансових відносин держави (грошова система,

система фінансових установ).

Фінансовий інструмент (Financial instrument) –

засіб, який використовується урядом для досягнення своєї

макроекономічної мети. Наприклад, державні видатки та

оподаткування можуть розглядатися як інструменти,

спрямовані на досягнення повної зайнятості.

Фінансовий механізм (Financial mechanism) –

сукупність форм організації фінансових відносин, методів

(способів) формування і використання фінансових ресурсів,

застосовуваних суспільством з метою створення сприятливих

умов для економічного й соціального розвитку суспільства.

Фінансовий посередник (Financial agent) – суб'єкт

ринку, мстою діяльності якого є торгівля фінансовими

інструментами.

Фондова біржа (Stock Exchange) – організований,

регулярно функціонуючий ринок цінних паперів. Фондові

671

біржі покликані: мобілізувати тимчасово вільні кошти

підприємств та населення у вигляді продажу їм цінних

паперів, сприяти переміщенню грошового капіталу між

різними економічними суб’єктами.

Ц Центральний банк (Central Bank) – 1) банк першого

рівня в дворівневій банківській системі; 2) головний

державний банк країни, наділений особливі функції,

особливо правом емісії грошових знаків та митного

регулювання діяльності комерційних банків.

Ціна (Price) – фундаментальна економічна категорія,

що означає кількість грошей, протягом якого продавець

згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару.

Цінні папери (Securities) – грошові чи товарні

документи, що надають їх володарю майнових прав право

отримання певних грошових сум, доходів.

Ч Чек (Сheck) – безумовне розпорядження, наказ

чекодавця банку чи іншому кредитному установі виплати

власникові чека (особі, якому видано чек) зазначеної суми.

Чистий дохід (Net revenue) – грошовий вираз

вартості новоствореного продукту, що визначається як

різниця між валовим доходом і заробітною платою.

Чистий прибуток (Net profit) – прибуток, який

залишається після сплати податку на прибуток.

Ш Штрафні санкції (Penalties) – передбачені

договором, документально зафіксовані види й рівні штрафу,

що стягуються з осіб, які порушили їхні умови, зобов’язання

в контракту.

672

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЗАКОНОДАВЧІ МАТЕРІАЛИ

1. Закон України «Про банки та банківську

діяльність»; затв. постановою ВРУ № 2121-14 від 7.12.2000

// ВВР України. – 2001. – № 5-6. – С. 30.

2. Закон України «Про державне регулювання

ринку цінних паперів в Україні»; затв. постановою ВРУ №

448/96-ВР від 30.10.96 // ВВР України. – 1996. – № 51. – С.

292.

3. Закон України «Про Національний банк

України»; затв. постановою ВРУ № 679-14 від 20.05.99 //

ВВР України. – 1999. – № 29. – С. 238.

4. Закон України «Про місцеве самоврядування в

Україні»; затв. Постановою ВРУ № 280/97-ВР від 21.05.97

// ВВР України. – 1997. – № 24. – С. 170

5. Декрет КМУ "Про систему валютного

регулювання і валютного контролю" зі змінами та допов.

№ 15-93 від 19.02.93 // ВВР України. – 1993. – № 17. – С.

184.

6. Основні показники діяльності банків України на

1 січня 2013 року//Вісник НБУ. – 2013. – №4. – С.50–55.

7. Бюджетний кодекс України : Закон України від

08.07.2010 р. № 2456-VI [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : httр://zаkоn.rаdа.gоv.uа.

8. Податковий кодекс України : Закон України від

02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : httр://zаkоn.rаdа.gоv.uа.

9. Положення про Міністерство фінансів України :

Указ Президента України від 08.04.2011 р. № 446/2011

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

httр://zаkоn.rаdа.gоv.uа.

673

10. Про бюджетну класифікацію: Наказ

Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. № 11

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.minfin.gov.ua

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Вдовенко Л. О. Фінанси: навч. посіб. / Л. О.

Вдовенко, Н. М. Сушко, Н. Д. Фаюра / – К.: Центр учбової

літератури, 2010. – 152 с.

2. Глущенко А. С. Фінанси: навч. посіб. / А. С.

Глущенко / – Харків. – 2010. – 190 с.

3. Говорушко Т. А. Фінансовий менеджмент:

підручник. / Т. А. Говорушко, Н.І. Климаш, К. В. Багацька

за заг. ред. Т. А. Говорушко підручник / – Львів «Магнолія

2006», 2014. – 344 с.

4. Дем’яненко І.В. Фінансова діяльність суб’єктів

підприємництва: навчальний посібник/ В.Я. Олійник, Н.І.

Шевченко, В.В. Даценко, І.В. Дем’яненко. –

Дніпропетровськ: ДДФА, 2012 – 282 с.

5. Д’яконова І. І. Міжнародні фінанси: навч.посіб. /

І. І. Д’яконова, М. І.Макаренко, Ф. О. Журавка за ред. М. І.

Макаренка та І. І. Д’яконової. / – К.: "Центр учбової

літератури", 2013. – 548 с.

6. Еш С. М. Фінансовий ринок: 2-ге видання

перероблене і доповнене. Навч. пос. – К.: Центр учбової


7. Зайцев О. В. Фінансові розрахунки. Теорія і

практика: навчальний посібник/ О. В. Зайцев ; рец.: М. О.

Джаман, С. М. Козьменко, О. М. Петрук. – К.: Кондор,

2013. – 548 с.

8. Кізима Т. О. Фінанси домогосподарств:

підручник / Т. О. Кізима / – К.: Знання, 2010. – 63 с.

674

9. Колодізєв О. М. Гроші та кредит: Підручник / О.

М. Колодізєв, В. Ф. Колесниченко / – К.: Знання, 2010. –

610 с.

10. Колотуха С. М. Гроші та кредит: навч. посіб. /

С. М. Колотуха, С. А. Власюк / – К. : Знання, 2012. – 495 с.

11. Кузнєцова Т. В. Гроші та кредит : навч. посіб. /

Т. В. Кузнєцова, Н. М. Михайличенко, О. О. Кисельова / –

Краматорськ : ДДМА, 2012. – 207 с.

12. Лютий І. О. Гроші та кредит: Підручник / І. О.

Лютий, О. В. Любкіна, О. Д. Рожко / – К.: Видавничо-

поліграфічний центр "Київський університет", 2010. – 559 с.

13. Непочатко О. О. Фінанси підприємств: навч.

посіб. / О. О. Непочатко / – К.: Центр начальної літератури,

2013 – 504 с.

14. Рябініна Л. М. – Теорія сучасних грошей:

монографія / Л. М. Рябініна / – К.: УБС НБУ, 2011. – 238 с.

15. Рябініна Л. М. Грошово-кредитне регулювання

економіки, його методи, інструменти та механізми / Л. М.

Рябініна // Науковий збірник з актуальних проблем

економічних наук "Потенціал економічного розвитку в

контексті європейської інтеграції" – Дніпропетровськ. –

2013, № 6. – С. 130-140.

16. Стецюк П. А. Дисертація / Фінасово-

господарська діяльність підприємства: основи та

перспективи / П. А. Стецюк /. – К, 2010. – С. 65.

17. Торубка Л. Споживче кредитування в Україні:

сучасний стан і напрями розвитку / Л. Торубка // Вісник

Університету банківської справи Національного банку

України. – 2011. – №3. – С. 227-230.

18. Федосов В. М. Теорія фінансів: Підручник /За

ред. проф. В. М. Федосова, С. І. Юрія. – К.: Центр учбової


675

19. Федосов В. М. Фінанси: підручник / за ред.

В.М. Федосова, С.І. Юрія.-2-ге вид.переробл. і доповн. К.:

– Знання, 2012. – 687с.

20. Футало Т. В. Гроші і кредит: навч. посіб. / Т. В.

Футало, В. В. Оліярник, Х. Л. Черевко / Укоопспілка,

Львів. комерц. акад. – Л. : Вид-во Львів. комерц. акад.,

2013. – 431 с.

21. Шеремет О.О., І.В. Дем’яненко К.В. Багацька та

інші. Фінанси для фінансистів: підручник. / О. А. Шеремет

О.О., І. В. Дем’яненко, К. В. Багацька за заг. ред. Т. А.

Говорушко – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 612 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Алексеєнко Л. Споживче кредитування в Україні:

тенденції та перспективи розвитку / Л. Алексеєнко, С.

Гурняк // Наука й економіка. – 2011. – №2. – С. 7-10.

2. Богатиренко К. Проблеми існування вітчизняних

підприємств в умовах фінансової кризи / К. Богатиренко //

Вісник КІБіТ. – 2010. – №1. – С. 34-37

3. Боярко І. М. Ефективність фінансів державного

сектору економіки в системы управління соціально-

економічним розвитком: Монографія / І. М. Боярко, Н. А.

Дехтяр, О. В. Дейнека / – 2012.

4. Венцковський Д. Ю. Актуальні виклики

фінансовій безпеці України / Д. Ю. Венцковський //

Фінанси України – 2014. – № 4. – С. 37-50.

5. Власюк О. С. Фінансові аспекти розширення

ринків збуту та стимулювання розвитку внутрішнього

ринку в умовах запровадження зони вільної торгівлі з ЄС /

О. С. Власюк // Фінанси України – 2014. – № 4. – С. 46-60.

6. Гасанов С. С. Досвід ЄС з анткризового

управління державними фінансами та його використання в

Україні / С. С. Гасанов, В. П. Кудряшов, Р. Л. Балакін //

Фінанси України . – 2014– № 7 – С. 17-30.

676

7. Гнип Н. О. Організаційно-економічні засади

прогнозування фінансового потенціалу підприємств / Н. О.

Гнип // Держава та регіони. Серія: Економіка і

підприємництво. – 2010. – №1. – С. 64-67

8. Дема Д. І. Ринок фінансових послуг: Навч. посіб./

Д. І. Дема / – К.: Алерта, 2013. – 376 с.

9. Живко З. Б. Банківська діяльність. Навч. посіб./ З.

Б. Живко / – К. : Алерта, 2012. – 248 с.

10. Заворотній Т. Г. Проблеми оцінки ризиковості

емітентів на фінансових ринках / Т. Г. Заворотній //


11. Захарченков С. П. Финансы как

целенаправленное движение меновой стоимости

капитала. – Харьков / Бизнесинформ – 2010. – N 7 – С. 48-

54.

12. Климаш Н. І. Бюджетна система. Навч. посіб. /

Н.І. Климаш, К.В. Багацька, І.В. Дем’яненко та ін. за заг.

ред. Т.А. Говорушко. – Львів «Магнолія 2006», 2014. – 296

с.

13. Козарезенко Л. В. Державно-приватне

партнерство як інструмент фінансового регулювання

розвитку людського потенціалу / Л. В. Козарезенко //


14. Лищенко О. Г. Управління дебіторською

заборгованістю як фактором фінансової стійкості

підприємства / О. Г. Лищенко, І. С. Середа // Держава та

регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2010. –

№3. – С. 84-89.

15. Любіч О. О. Методологічні проблеми

фінансового управління в банківському секторі України:

уроки кризи / О. О. Любіч, І. В. Волошин // Фінанси

України – 2014. – № 2. – С. 94-114.

677

16. Лютий І.О. Банківський маркетинг: Підручник. /

І. О. Лютий, О. О. Солодка / – К.: Центр учбової

літератури, 2 видання, 2010. – 776 с.

17. Мярковський А. І. Перспективи вдосконалення

фінансового регулювання в Україні: глобальні виклики / А.

І. Мярковський // Фінанси України – 2014. – № 5. – С. 7-19.

18. Науменкова С. В. Валюта і валютна політика /

C. В. Науменкова, В. І. Міщенко / – К.: Знання, 2010. – 82

с.

19. Пилипчук О. В. Прибуток як узагальнений

показник господарсько-фінансової діяльності підприємства

/ О. В. Пилипчук // Формування ринкових відносин в

Україні. – 2010. – №2. – С. 26-30

20. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств :

підручник / А. М. Поддєрьогін; кер. кол. авт. і наук. ред.

проф. А. М. Поддєрьогін ; Держ. вищ. навч. закл. "Київ.

нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана". – К.: КНЕУ, 2013. –

519 с.

21. Прямухіна Н.В. Ринок фінансових послуг: навч.

посіб. / Н. В. Прямухіна / – К. : Кондор, 2013. – 304 с.

22. Семенов А. Г. Фактори забезпечення

фінансовими ресурсами підприємства в період фінансової

кризи / А. Г. Семенов, О. І. Павленко // Держава та регіони.

Серія: Економіка і підприємництво. – 2010. – №3. – С. 155-

158

23. Хвесик М. А. Фінансово-економічні важелі

капіталізації природних ресурсів у контексті забезпечення

прибуткового природокористування / М. А. Хвесик, І. К.

Бистряков // Фінанси України – 2014. – № 5. – С. 29-47.

24. Чумакова І. Ю. Проблеми формування системи

внутрішнього фінансового моніторингу в контексті

запобігання ризикам відмивання коштів / І. Ю. Чумакова,

Ю. П. Кравченко // Фінанси України – 2014. – № 2. – С. 54-

69.

678

25. Шлапак О. В. Державні фінанси України в

сучасних умовах: проблеми стабілізації та антикризового

управління / О. В. Шлапак // Фінанси України – 2014. – №

4. – С. 7-31.

ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ

1. Офіційний сайт Міністерства фінансів України –

Режим доступу: www.minfin.gov.ua

2. Офіційний веб-портал Верховної ради України –

Режим доступу: www.rada.gov.ua

3. Офіційне інтернет-представництво

Національного банку України – Режим доступу:

www.bank.gov.ua

4. Офіційний портал Державної фіскальної служби

України – Режим доступу: sfs.gov.ua

5. Офіційний сайт Державної служби статистики

України – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

6. Офіційний сайт Державної служби зайнятості –

Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/index

7. Веб-портал Державної казначейської служби

України – Режим доступу: treasury.gov.ua/main/uk/index

8. Офіційний сайт Державної міграційної служби

України – Режим доступу: www.dmsu.gov.ua

679

ЗМІСТ

Вступ….……………………………………………....2 Навчальна програма………………………………….4

Тема 1 Сутність та функції фінансів………………19 1.1. Поняття, передумови виникнення та розвиток

фінансів .............................................................................. 19 1.2. Взаємозв’язок фінансів з різними елементами

економічної системи ......................................................... 24

1.3. Функції фінансів ......................................................... 26

1.4. Фінанси в умовах ринкових відносин ...................... 29

Контрольні запитання ....................................................... 32 Практикум .......................................................................... 33

Тема 2 Фінансова система та

фінансовий механізм…………………………………….42 2.1. Сутність фінансової системи та її структура .......... 42

2.2. Організаційно-правове забезпечення фінансової

політики ............................................................................. 46 2.2. Сутність, складові і типи фінансової політики ....... 50

2.3. Фінансовий механізм ................................................. 60

Контрольні запитання ....................................................... 64 Практикум .......................................................................... 65

Тема 3 Податки та податкова система……………..78 3.1. Економічна сутність і функції податків ................... 78

3.2. Характеристика елементів податків ......................... 80

3.3. Податкова система та податкова політика

держави .............................................................................. 82 3.4. Класифікація податків ............................................... 85 3.5. Основні види податків податкової системи

України ............................................................................... 86 Контрольні запитання ....................................................... 90

Практикум .......................................................................... 91 Тема 4 Бюджет і бюджетна система держави…....102

4.1. Сутність, значення та функції бюджету ................ 102

680

4.2. Склад доходів та видатків державного та місцевого

бюджетів .......................................................................... 107 4.3. Бюджетна система та бюджетний устрій............... 112

4.4. Бюджетні права в Україні ....................................... 116 4.5. Бюджетний процес в Україні .................................. 117

Контрольні запитання ..................................................... 124 Практикум ........................................................................ 125

Тема 5 Державні доходи та видатки……………...141

5.1. Сутність та джерела формування державних

доходів .............................................................................. 141

5.2. Соціально-економічне призначення та напрями

здійснення державних видатків ..................................... 148 Контрольні запитання ..................................................... 154

Практикум ........................................................................ 155 Тема 6 Державний кредит………………………....167

6.1. Економічна природа і роль державного кредиту .. 167 6.2. Форми державного кредиту і класифікація

державних позик ............................................................. 171

6.3. Державний борг: сутність та соціально-економічні

наслідки ............................................................................ 175 6.4. Управління державним боргом .............................. 177 Контрольні запитання ..................................................... 184

Тема 7 Фінанси суб'єктів господарювання та

неприбуткових організацій…………………………….198

7.1. Сутність і функції фінансів підприємств ............... 198 7.2. Грошові фонди та фінансові ресурси ..................... 202 7.3. Основи організації фінансів підприємств .............. 205 7.4. Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи . 207

7.5. Зміст та завдання управління фінансами

підприємств ..................................................................... 211


681

Тема 8 Фінанси населення………………………...226 8.1. Домогосподарство як субʹєкт фінансових

відносин ........................................................................... 226

8.2. Сутність і функції фінансів домогосподарств ....... 230 8.3. Доходи і видатки домогосподарства ...................... 233

8.4. Заощадження домогосподарств, їх класифікація .. 240 Контрольні запитання ..................................................... 243 Практикум ........................................................................ 244

Тема 9 Фінансовий ринок…………………………251

9.1. Сутність та функції фінансового ринку ................. 251

9.2.Суб'єкти та об'єкти фінансового ринку ................... 254 9.3. Інструменти фінансового ринку ............................. 260 9.4.Структура фінансового ринку ................................. 265

9.5. Кредитний ринок та ринок цінних паперів ........... 268 Контрольні запитання ..................................................... 270

Практикум……………………………………………….271 Тема 10 Міжнародні фінанси…………………….280

10.1. Сутність та функції міжнародних фінансів ......... 280

10.2. Міжнародна фінансова політика .......................... 282

10.3. Міжнародний фінансовий ринок та його

структура .......................................................................... 285 10.4.Фінанси міжнародних організацій та

інституцій ......................................................................... 290

Контрольні запитання ..................................................... 296

Практикум ........................................................................ 297 Тема 11 Сутність та функції грошей……………...307

11.1. Походження грошей .............................................. 307 11.2. Функції грошей ...................................................... 320

11.3. Роль грошей ............................................................ 321 Контрольні запитання ..................................................... 327

Практикум ........................................................................ 328 Тема 12 Грошовий оборот і грошові потоки……..331

12.1. Грошовий оборот ................................................... 331

12.2. Поняття грошової маси та її структура ................ 339

682

12.3. Агрегати грошової маси ........................................ 341 Контрольні запитання ..................................................... 345 Практикум ........................................................................ 346

Тема 13 Грошовий ринок………………………….353 13.1. Сутність та особливості функціонування

грошового ринку ............................................................. 353 13.2. Інституційна модель грошового ринку ................ 358 13.3. Структура грошового ринку ................................. 361

13.4. Попит на гроші ....................................................... 363

13.5. Пропозиція грошей ................................................ 368

13.6. Графічна модель грошового ринку. Рівновага на

грошовому ринку та процент ......................................... 370 13.7. Заощадження та інвестиції в механізмі

грошового ринку ............................................................. 371 Контрольні запитання ..................................................... 373

Практикум ........................................................................ 374 Тема 14 Грошові системи…………………………380

14.1. Сутність, структура та елементи грошової

системи ............................................................................. 380

14.2. Типи грошових систем та їх еволюція ................. 387 14.3. Державне регулювання грошового обороту ........ 391 14.4. Грошово-кредитна політика .................................. 393 14.5. Творення грошової системи України ................... 398


Практикум ......................................................................... 401 Тема 15 Інфляція та грошові реформи…………....405


інфляції ............................................................................. 405

15.2. Види інфляції та її наслідки .................................. 407 15.3. Показники вимірювання інфляції ......................... 412

15.4. Державне регулювання інфляції ........................... 414 15.5. Особливості та етапи розвитку інфляції

в Україні ........................................................................... 415

15.6.Сутність та види грошових реформ ...................... 418

683

15.7. Особливості проведення та результати грошової

реформи в Україні ........................................................... 421 Контрольні запитання ..................................................... 424

Практикум ........................................................................ 425 Тема 16 Валютні відносини та валютні

системи…………………………………………………..429 16.1. Валютний ринок, його класифікація і

суть………………………………………………..…..….429

16.2. Структура валютного ринку ................................. 436

16.3. Валютний ринок як місце функціонування

валюти .............................................................................. 443 16.4. Валютна система .................................................... 445 Контрольні запитання ..................................................... 452

Практикум ........................................................................ 453 Тема 17 Кількісна теорія грошей і сучасний

монетаризм………………………………………………457 17.1. Металістична теорія грошей ................................. 457 17.2. Номіналістична теорія грошей ............................. 460

17.3. Кількісна теорія грошей ........................................ 463

17.4. Теорія інфляції ....................................................... 469 Контрольні запитання ..................................................... 473 Практикум ........................................................................ 474

Тема 18 Кредит у ринковій економіці……………481

18.1. Необхідність кредиту ............................................. 481

18.2. Сутність кредиту .................................................... 483 18.3. Форми та види кредиту ......................................... 491 18.4. Процент за кредит .................................................. 498 18.5. Функції та роль кредиту ........................................ 500


Тема 19 Кредитні системи………………………...509 19.1. Сутність та функції фінансового посередництва 509

19.2. Банки та їх функції ................................................. 516

684

19.3. Банківська система. Сутність, принципи побудови

та функції. Особливості побудови банківської системи в

Україні .............................................................................. 519

19.4. Небанківські фінансово-кредитні установи ........ 527 Контрольні запитання ..................................................... 534

Практикум ........................................................................ 535 Тема 20 Центральний банк та його роль в

економіці………………………………………………...541

20.1 Призначення, статус та основи організації

центрального банку ......................................................... 541

20.2. Поняття центрального банку, його задачі та

критерії незалежності ..................................................... 544 20.3. Функції центральних банків ................................. 546

20.4. Грошово-кредитна політика .................................. 552 20.5. Становлення центрального банку України ......... 554

Контрольні запитання ..................................................... 557 Практиткум ...................................................................... 558

Тема 21 Комерційні банки як основна ланка

кредитної системи……………………………….….…..565

21.1.Функції і типи комерційних банків ....................... 565 21.2. Організаційна та функціональна структура

комерційного банку ........................................................ 570 21.3. Загальна характеристика банківських операцій . 572

21.4. Показники діяльності банків ................................. 581

21.5. Клієнти та ризики комерційного банку .............. 582 Контрольні запитання ..................................................... 584 Практикум ........................................................................ 585

Тема 22 Спеціалізовані фінансово-кредитні

установи………………………………………………....589 22.1. МВФ і його діяльність в Україні .......................... 589

22.2. Група світового банку ........................................... 592 22.3. Європейський банк реконструкції і розвитку ..... 597


Практикум ........................................................................ 604

685

Завдання та методичні вказівки до виконання

індивідуальної роботи студентів……………...……….612

Завдання для індивідуальної роботи……….…......615 Завдання та методичні вказівки до виконання

контрольної роботи……………………………………..618 Питання для підсумкового контролю………….…..645 Термінологічний словник……………………….….....651

Список рекомендованої літератури…………..….....672

Навчальний посібник з дисципліни «Фінанси...

Documents