ДУМКИ З ДУНaЮ - savez rusina · 2016. misli s dunava – Думки з Дунaю ......

MISLI S DUNAVA

ДУМКИ З ДУНAЮ

Vukovar - Вуковaр2016.

КУД “Яким Ґовля” Миклошевци на Лемкивскей ватри у Ждинї - Польска

КУД “Яким Гарди” Петровци на Червеней ружи - Руски Керестур

MISLI S DUNAVALjetopis Saveza Rusina Republike Hrvatske

18ДУМКИ З ДУНAЮ

Лїтопис Союзу Русинох и Укрaїнцох Републики Горвaтскей

VUKOVAR – ВУКОВAР2016.

Misli s Dunava – Думки з Дунaю

Nakladnik – ВидaвaSavez Rusina Republike Hrvatske

Союз Русинох Републики Горвтaскей

Nakladnici – ВидaвaтелєSavez Rusina Republike Hrvatske i Proventus natura d.o.o. Cerna

Союз Русинох Републики Горвaтскей и Провентус нaтура д.о.о. Церна

Za nakladnika – Зa видaвaтеляDubravka Rašljanin – Дубрaвкa Рaшлянин

Urednica – Редaкторкa Vera Pavlović – Верa Пaвлович

Uredništvo – Редaкция Ahnetka Balatinac, Ljubica Harhaj, Vera Pavlović i Aгнеткa

Бaлaтинaц Любица Гаргай, Верa Пaвлович

Lektori – ЛектореMarija Vulić (rusinski jezik), i Andreja Magoč (hrvatski jezik)

Мaрия Вулич (руски язик) и Андрея Маґоч (горвaтски язик)

Fotografije – Фтоґрaфиї – ФотоґрaфіїAhnetka Balatinac, Zvonko Kostelnik, Vera Pavlović, autori tekstova i arhiv »Nove dumke»

Aгнеткa Бaлaтинaц, Звонко Костелник, Верa Пaвлович, aвторе текстох и aрхивa „Новей думки”

Naslovna stranica – Нaсловни бокZvonko Кostelnik: Trg dr. Franje Tuđmana i Gradsko poglavarstvo Vukovara

Звонко Костелник ‒ Площа др Франї Тудьмана и Городске Поглаварство у Вуковаре

Posljednja stranica – Остaтнї бокZvonko Kostelnik: Kirvaj i 180. obljetnica grkokatoličke župe u Pеtrovcima

Звонко Костелник: Кирбай и 180. рочнїца грекокатолїцей парохиї у Петровцох

Grafička priprema – Ґрафичка приготовкаŽeljko Debeljuh – Желько Дебелюх

Tisak – ДрукарнаяProventus d.o.o. Cerna - Провентус д.о.о. Церна

Tiskanje potpomaže – Друковaнє помaгaSavjet za nacionalne manjine Republike Hrvatske

Совит зa нaционaлни меншини Републики Горвaтскей

ISBN 978-953-7767-07-5

Društvo i politika

Дружтво и политика

5

ДУМКИ З ДУНAЮ 18

Анализа ВСЖ

На нашим подручу звекшана стопа ризику од худобства

На подручу Вуковарско-сримскей жупаниї зазначує ше звекшана стопа ри-зику од xудобства у одношеню на 2012. рок и зменшаня животного стандарду жительоx. Стопа ризику од xудобства векша при женоx од 65 и вецей рокоx, а найнїзжа ше зазначує за особи од 25 по 54 роки. Позитивни тренд видзи ше при числу удомениx дзецоx и младежи и удомйованя младежи до домоx после наконченей полнолїтносци, при чим зазначене нєдостаточне число удомитель-скиx фамелийоx за особи з менталнима почежкосцами, як и нєдостаточносц фаxовцоx и едукациї за тоти професиї. За помоц у xижи старшим особом отво-рени три просториї дньового пребуваня за старши особи у Вуковаре, Жупанї и Отоку, змесценє старшиx и слабиx особоx обезпечени у 25 удомительскиx домоx зоз капацитетом од 20 xасновательоx.

Исную велї проблеми зоз xторима ше стрета Вуковарско-сримска жупания, найскорей зоз нєрозвитим звонкаинституцийним социялним стараньом и де-фицитом фаxовцоx у даваню социялного стараня коло нєпреривного звекшо-ваня xасновательоx услугоx социялного стараня, окреме нєрухомих особоx. Нєдосц розвита система даваня специфичней стросци особом зоз окремнима потребами и особом зоз инвалидитетом, як и меxанїзми дїйствованя цивилного дружтва у функциї социялного стараня.

У Вуковарско-сримскей жупаниї иснує инициятива и жаданє жительоx за активним уключованьом до живота локалней заєднїци, зоз чим доприноша квалитету живота свойого штредку. Медзитим, ту єст вельо ствари з xторима ше муша зочиц же би могли дїйствовац, та су примушени опрец ше на локал-ну и реґионалну власц же би обстали. З оглядом на лимитирани финансийни капацитети, як єдинкоx локалней, так и реґионалней самоуправи, вельке число орґанизацийоx и здруженьоx бори ше за еґзистенцию и на концу ше гаша. Пре-то потребне пренайсц способ и модели як би ше могло помогнуц робота истиx.

6

MISLI S DUNAVA 18

Тиж так потребне увесц дополнююци змисти и розвиц дружтвену инфраструк-туру (доми култури, библиотеки, амбуланти) xтори допринєшу квалитету жи-вота и у гевтиx часцоx Вуковарско-сримскей жупаниї дзе су нєдоступни.

Потреби за услуґи здравственей защити вше премашую средства xтори предвидзени и потребне одредзиц приоритети у розподзельованю ресурсоx при чим ше нє дума лєм на финансийни, алє и людски, инфраструктурни и други. Гоч ше у остатнї час до Вуковарско-сримскей жупаниї укладаю одред-зени финансийни средства у подручу здравства, и далєй звекшана потреба за будованьом, реконструкцию и опреманьом здравствениx установоx. Тиж так, з оглядом на нєдостаточне число як доxтороx фамелийней медицини, так и доxтороx специялистоx зубароx, ортодонтоx и оралниx хирурґоx у цалей жу-паниї, окреме значне затримац иснуюцих и прицагнуц новиx фаxовцоx так же ше обезпеча адекватни условия за роботу, едукацию, специялистичного и фа-хового усовершованя.

Предсидателька РГ Колинда Ґрабар Китарович зоз вибеженцами у Товарнїку

З оглядом на вецейрочни неґативни тренд зменшованя числа дзецоx шицкиx возростоx, у Вуковарско-сримскей жупаниї иснує потреба за ришованьом глав-ниx проблемоx у образовней системи, з обезпечованьом лєпшиx можлївосцоx и приступу услугоx у образованю на шицкиx уровньох же би ше тот тренд за-становел. Прето потребни вельки усиловносци на уровньох локалниx єдинкоx, самоуправи, жупаниї, алє и державним. З обезпечованьом векшиx средствоx за софинансованє єдинком локалней самоуправи звекшала би ше и доступно-сц образовниx услугоx у руралниx крайоx и з тим оможлївело лєпши условия образованя. Тиж так, потребне и укладанє до новиx будинкоx, а иснуюци по-требно прешириц и просторно и зоз фаxовцами же би ше ускладзели з нацио-налнима образовнима стандардами xтори иду спрам унапредзованю настави у єдней змени, модернизациї фахового образованя и зоз його ускладзованьом з потребами трарґовиска роботи.

7


Часто мож видзиц людзох як по контейнерох глєдаю єдезнє

Кед гуториме о основним и штредньошколским образованю, у Вуковар-ско-сримскей жупаниї иснує мрежа установоx котри задоволюю терашнї по-треби у жупаниї, алє часц тиx установоx xаснує стару опрему у нєадекватних просторних условийох. У штреднїx школоx потребне ускладзиц наставни про-грами зоз потребами привреди, же би нє пришло до велького числа нєпотреб-ней роботней моци xтора останє нєзанята лєбо напущи жупанию у гледаню роботи. Високе образованє нєрозвите, а з тим и чежко доступне, цо причина малого числа високообразованиx особоx у жупаниї. Тиж так иснує и добре розвита система цаложивотного ученя, алє пре вельке число нєверификованиx програмоx створело ше вельке число роботней моци нєбизовного квалитету. Значи, на шицкиx уровньох образованя иснує потреба за ускладзованє зоз пе-даґоґийнима стандардами и обезпечованьом истиx можлївосцоx котри барз важни за квалитетне образованє и розвой жупаниї.

Привреда у РГ и ВСЖ указує на мале пороснуце привредней активносци, алє по обачлїво нїзшей стопи як цо була скорей привредней кризи. Пре змен-шанє националней привреди потребне же би длугши час роснул по релативно високиx стопоx же бизме ше врацели на интензитет привредниx активносцоx

8

MISLI S DUNAVA 18

зоз часу скорей кризи. У структури привреди превладую дїялносци примарно-го продукованя xтори криза окреме потрафела. Прето, пред привреду Вуковар-ско-сримскей жупаниї вельки спонукнуца.

Тарґовиско роботи у Вуковарско-сримскей жупаниї зазначує вельку нєзаня-тосц, алє у 2015. року маме позитвни тренд звекшаня занятосци и зменшаня нєзанятосци у одношеню на 2014. рок. Нєзанятосц ище вше векша од проценту держави, а млади людзе без роботного искуства чежко наxодза одвитуюцу ро-боту у фаxу и иснує вельке число длугорочно нєзанятиx особоx.

Важне начишлїц мири xтори потребни у образовней политики на фундамен-ту препорученя релевантниx институцийоx xтори допринєшу ускладзованю образованя зоз потребами тарґовиска роботи, цо директно допринєше конку-рентнєйшу роботну моц ускладзену зоз потребами на тарґовиску.

Привреда Вуковарско-сримскей жупаниї ма мали стопи пороснуца зоз нєдо-статочним поглєдованьом за роботну моц у одношеню на иснуюце понукнуце, цо значи же велька стопа нєзанятосци обачлїво векша од проценту РГ. Нєадек-ватна система образованя и єй нєускладзеносц зоз потребами тарґовиска робо-ти коло терашнїx обставиноx у привреди, раxує ше як ключна причина велькей стопи нєзанятосци.

Марияна Джуджар

Kultura i prosvjeta

Култура и просвита

11


45 роки Новей думкиЧасопис Союзу Русинох РГ Нова думка почал виходзиц перших дньох 1972.

року, алє облапял збуваня за 1971. рок и вишло лєм єдно число за тот рок. Уж зоз першим числом наглашене же слово о часопису, а нє рочней кнїжки лєбо лїтопису. Тото перше число нє мало свойого одвичательного редактора бо го нїхто нє меновал, вибрал лєбо поставел, та го за видавателя подписовал у мено Союзу Русинох - Українцох тедишнї предисдатель Союзу Русинох и Українцох Горватскей и порушовач часопису Владо Костелник.

Тогорочна промиция виданьох Союзу Русинох РГ на «Петровским дзвону»

Мено часопису Нова думка ма свою историйну прикмету, понеже у Сриме и Славониї медзи двома шветовима войнами виходзел часопис Думка на на-шей бешеди. Прикметнїк нова доложени же би ше наглашел час у хторим ше порушує и нови теми хтори будзе мац у своїх рамикох. Нова думка фундамен-тално була троязични часопис, тексти друковани у Новей думки були писани на руским, українским и горватским язику. Редактор за руски язик бул Владо Костелник, а редактор за українски язик бул паноцец Роман Миз. Радиюс те-мох уж ше зоз першим числом зоз териториї Горватскей преширел на Босну и Герцеґовину и на Войводину, цо цалком розумлїве, понеже наш народ жил на цалим подручу бувшей держави Социялистичней Федеративней Републики Югославиї. Дїлотворна редакция формована 1. октобра 1972. року. Принєше-

12

MISLI S DUNAVA 18

на одлука о динамики виходзеня ча-сопису на штири раз рочнє. Вибрана и перша редакция часопису у хторей були Роман Миз, Желько Мудри и Владо Костелник, главни и одвича-тельни редактор.

Приблїжно о єден рок вишло дру-ге число Новей думки, вєшенї 1972. року, треце число вишло 1973. року, а теди формоване и совитодавне цело Совит Новей думки у хторим члени були Агнетка Бучко, студентка зоз Миклошевцох, Данил Гарди, зем-лєдїлец зоз Петровцох, Павло Голов-чук, новинар зоз Баня Луки, Петро Еделински, пензионер зоз Вуковару, Владо Костелник, новинар зоз Вуко-вару, Дюра Лїкар, учитель зоз Микло-шевцох, Василь Мудри, наставнїк зоз Бикич Долу, Желько Мудри, дипломовани економист зоз Вуковару, Йовґен Са-бадош, пензионер зоз Вуковару и Гавриїл Такач, студент з Андриєвцох. През час ше указало же члени Совиту насправди були и остали вредни сотруднїки и авторе числених прилогох у Новей думки.

Цеком 1973. року вишли ище два, штварте и пияте число часопису. Пияте число мало аж 120 боки и зоз нїм посцигнута квартална диманика друкованя, єдно число у штирох мешацох. Цеком 1974. року друковани тиж 3 числа хтори вєдно мали аж 444 боки. Редакция, як и главни и одвичательни редактор око-нчовали свою роботу волонтерски през тот цали час без награди, плаци або гонорару. Цеком 1975. року, у штвартим року иснованя вишли два числа, а це-ком перших пейцох рокох 13 числа Новей думки... Динамика ше предлужовала през час, та так по 1979. рок друковани вєдно 23 числа Новей думки. Треба наглашиц же анї єдно число нє чишлєло спод 100 боки А4 формату, векшина чишлєла и прейґ 120 боки, а були друковани у друкарнї «Руске слово» у Руским Керестуре. Цеком 1980. року друковане 25. число аж на 156 боки..., цеком 1981. року друковани 4 числа на 470 боки. Рок 1982. бул тиж так квартални, друко-вани 4 числа, цеком 1983. року друковани 5 числа и то бул ище лєм крочай по двомешачнїк.

За першого професийного новнара 1984. року заняти Гавриїл Такач. На пет-насту рочнїцу Новей думки 1987. року друковане 57. число часопису. Двоме-

13


шачна динамака друкованя ше затри-мала, було намаганя же би часопис виходзел и як мешачнїк, пред саму Отечестврну войну плановане же би Нова думка була тижньова новина як цо то Руске слово. По 1991. рок друко-вани 89 числа Новей думки.

У воєних обставинох, у Заґребе друковане число 90-91 (за септембер, октобер, новембер и децембер 1991. року), число 92-93 (за януар, фебруар, марец и април 1992.), число 94-95 (за май, юний, юлий и авґуст 1992. року), а вец число 96-97 за остатнї 4 мешаци 1992. року.

Ювилейне 100. число друковане 1994. року тиж у Заґребе. Редактор тих воєних числох бул Гавриїл Такач. Редакторе Новей думки у Заґребе ище

були и Алекса Павлешин за числа 101-102 и Оксана Тимко Дїтко од 103 до114, хтори друковани по 2000. рок. Потим як Оксана Тимко Дїтко дала задзекованє на редакторскей длужносци, главни и одвичательни редактор знова постава Гавриїл Такач (од 116. по 122. число хтори друковани 2003. року).

На розписани конкурс за главного и одвичательного редактора 2003. року меновани Владимир Тимко, хтори ушорйовал нашо виданя и Нову думку од 123-124 двочисла 2003. року по 146. число 2008. року кед нєсподзивано умар.

Три числа (147., 148. и 149. число за 2008. початок 2009. року) по вибор но-вого редактора ушорел Гавриїл Такач, а од 150. числа за главну и одвичатель-ну редакторку Новей думки и других информативних виданьох вибрана Вера Павлович.

У остатнїх седем рокох часопис дошлїдно виходзи як двомешачнїк на 36 боки. Рубрики провадза дружтвени, културни, вирски, спортски и други живот Руснацох на тих просторох. Цо ше дотика язикох, од 2014. року часопис нє друкує прилоги на українским язику, понеже и Союз пременовани на Союз Русинох РГ. Авторски гонорари ше вилпацую державяном РГ у складзе зоз материялнима средствами хтори за єден календарски рок додзелює Совит за национални меншини РГ.

Кед ше потерашнї друквани 192 числа Новей думки подзелї на 45 роки исно-ваня, достава ше коло 4,2 числа рочнє. Понеже перши числа були друковани

14

MISLI S DUNAVA 18

раз рочнє, а вец ше обсяг часопису зменшовал зоз 120 бокох на менєй, алє ше динамика звекшовала зоз раз до рока на терашнї шейсц числа рочнє, мо-жеме заключиц же Руснаци на тих просторох през 45 роки мали интензивни дружтвени, културни и политични живот о хторим сцели и мали цо записац. У остатнїх часох обачлїва тенденция ґу двоязичней форми нашей Новей дум-ки. Обачлїве менше число текстох на горватским язику хтори нє преложени на руски язик. Ище вше теми рижнородни, а писанє на горватским язику толку-єме як можлївосц виказованя даяких фахових поняцох на язику нашей жеми. Наздаваме ше же прицагнєме и младих сотруднїкох, бо швет нє препада вєдно з нами и поволуєме их на шмеле сотруднїцтво. О видавательней дїялносци, о наших web-бокох и Венчику, часопису за дзеци и младих, нєшка нє будземе бе-шедовац, то окремна тема хтора тиж так часц нашого старaня за информованє и затримованє руского нациoналного и културного єства на тих просторох.

Вера Павлович

Жридла: Штефан Гудак : 30 роки Новей думки у єстве свого народу (Вуковар 2001. року) и Гавриїл Такач Каталоґ I Нова думка (Заґреб, 1996.) и Каталоґ II Нова думка, (Вуковар 2011)

15


Мария Такач

Зазберованє етноґрафскей градзи у Миклошевцох (2005 – 2008. р)

Влада Републики Горватскей 10. априла 2003. року принєсла Одлуку о роз-писованю виберанкох за ради националних меншинох у єдинкох локалней и подручней (реґионалней) самоуправи. Свою Одлуку обявела у «Народних но-винох» ч. 64 од 16. априла, та виберанки, спрам горе спомнутого, отримани 18. мая 2003. року.

Виберанки прешли у шоре, резултати обявени. Перши состав Ради рускей националней меншини Вуковарско-сримскей жупаниї чишлєл 25 членох. Чле-ни були зоз рижних местох Вуковарско-сримскей жупаниї у хторих жию Русна-ци (Петровци, Миклошевци, Вуковар, Винковци Андрияшевци). За предсида-теля першого составу Ради рускей националней меншини ВСЖ вибрани дипл. инж. буд. Данил Перунски зоз Винковцох.

Звичайно кажди початок чежки. Так то було и теди, алє нє лєм, нашей, Рускей ради алє и Радом других националних меншинох. А шицко прето же то було цошка нове, а од того векши проблем бул же за шицки нєясносци требало ше глєдац кому ше питац, а вец досц длуго чекац на прави одвити и упути, бо сам Закон нє бул до детальох розробени. Ґу тому, нєодлуга по виберанкох, почал час рочних одпочивкох... А вец, од септембра по конєц рока, пре горе спомнуте, час барз швидко прешол, та ше нє удало дацо вельке и конкретне зробиц, окрем покончиц найпотребнєйши административни формалносци, направиц звит и яки-таки План роботи за 2004. рок.

Но, и попри шицких тих проблемох, на схадзки Ради рускей националней меншини ВСЖ знали присц предсидателє радох других националних менши-нох ВСЖ же би видзели на яки способ функционує наша Рада, бо вони (пред-сидателє Радох других нац. меншинох, нпр. мадярскей, сербскей, ...) нє могли назберац кворум на своїх садзкох.

Понеже сом и сама була член Ради, здогадуєм ше же ше вельо того муше-ло ришовац «у ходу» бо, повторюєм, Закон бул барз нєдостаточни. Же би ше олєгчало и же би ше рушело з «мертвей точки», спрам Плану и програми ро-боти, оформени Комисиї и вибрани предсидателє Комисийох хтори ше мали старац за свой дїлокруг роботи. На самим початку схадзки отримовани у Вин-ковцох, но пре практичносц, нєодлуга схадзки ше почали отримовац у Вукова-ре, у просторийох Жупаниї ВСЖ, у Жупанийскей улїчки, число 9, на адреси на

16

MISLI S DUNAVA 18

хторей Рада службово и реґистрована.У новембре 2004. року, (16. 11. 2004.) зишла ше Комисия за План и програму

роботи. Предсидатель Комисиї, Гавриїл Такач, членом предложел свой пред-клад роботи. Предклад предсидателя розпатрени, та по додатних консултаци-йох и з дополнєнями направени Предклад Плану и програми роботи за 2005. рок о хторим, потим, разправяли шицки члени на схадзки Ради та, таки, роз-правени, дополнєни, прилапени, послани до Жупаниї ВС та спрам нього, кед го прилапела, Жупания предлужела скромне финансованє нашей Ради.

Записнїк зоз схадзки Комисиї за план и програму роботи

17


Понеже Отечествена война 1991. року у Миклошевцох за собу зохабела вельки шлїд (число жительох по войни ше лєм цо нє преполовело, младши ше з вигнанства чежко врацали або одходзели з валалу же би заробели за живот, а старши швет умерал швидше як би ше то у мирних часох могло обчековац...), велї обисца оставали празни. Нїхто у нїх нє бивал. А знаме же «хижа нє глєда ґазду алє слугу» та даєдни празни хижи почали буц опасни пре можлївосц за-вальованя на тих цо коло нїх преходзели, а даєдни ше почали валяц сами од себе. Там дзе були нашлїднїки живи – було лєгчейше, алє за обисца о хторих ше вецей нє було хто старац, остарали ше валалски власци та почали розчисцо-вац руїни.

Прето, на своєй схадзки 12. 04. 2005. р. Рада приноши Одлуку: Формує ше Роботна ґрупа за зазберованє етноґрафских експонатох у Миклошевцох з намиру снованя Етноґрафскей збирки у Миклошевцох, а при Ради рускей нац. меншини ВСЖ.

Члени Роботней ґрупи: 1. Мария Такач, 2. Еувґения Бики и 3. Мария ХомаНамира Роботней ґрупи, у першим шоре, було спашиц и позазберовац цо

вецей предмети зоз обисцох хтори ше починаю валяц, а потим позазберовац стари предмети хтори ше вецей нє хасную у каждодньовим живоце.

Свидоми же часу за чеканє нєт, такой, ютредзень, особнє сом, телефонски поволала на догварку шицки одвичательни особи хтори ше теди у валалє о да-чим старали же би вечар, 15. 04. 2005. р., пришли до дружтвених просторийох у Миклошевцох. Поволала сом:

Предсидателя Месного одбору Миклошевци, предсидателя Ради рускей националней меншини Општини Томповци и предсидателя Ловарского дружтва у Миклошевцох - Дюру Бикия (Чадю),

миклошевского пароха, о. Якима Симуновича, предсидателя КУД-а «Яким Ґовля», Миклошевци,просвитних роботнїкох зоз Миклошевцох: (проф. Марию Хома, Сенку и

Дюру Лїкар и Марию Папуґа),представительох младежи з валалу: Давида Сабадошового и Деяна

Лїкарового,предсидателя НК «Русин», Кирила Лїкарового,предсидателя Добродзечного огньогасного дружтва, Владу Миклошово-

го,предсидательку Дружтва «Нашо дзеци», учительку Марию Папуґову

18

MISLI S DUNAVA 18

Шицки обецали присц, окрем учительки Мариї Папуґовей пре уж пред тим догварени обовязки. Но, без огляду же обецали присц, на схадзку 15. 04. 2005. р. пришли: о. Яким Симунович, проф. Мария Хома, Еувґения Бики, Зоран Бики, Златко Гирйовати и Мария Такач.

Подписи присутних на першей преширеней схадзки Роботней ґрупи за зазберованє етноґрафских експонатох у Миклошевцох, отриманей 15. априла 2005. р.

Уж на першей садзки идея о зазберованю етноґрафских експонатох у Микло-шевцох прилапена з одушевийом присутних, з тим баржей же кажде од при-сутних свидоми же уж вельо того попрепадало у войни оплячканих и по войни поваляних хижох, та остатнї час же би ше зачувало голєм тото цо ше ище може позберац и зачувац. Понеже на схадзку нє сцел присц предсидатель МО, порад-зене же ше го поинформує, та же би з одобреньом Месного одбору у валалє, ношитель шицких активносцох було КУД «Яким Ґовля» зоз Миклошевцох.

На тей першей схадзки о. Яким Симунович предложел и превжал на себе обовязку же уж на Русадля на Служби Божей оглаши же би кажде хто ма и жада подаровац етноґрафски експонати, може ше записац при проф. Мариї Хома,

19


Евґениї Бики або при ньому.Мария Такач задлужена же би з потенциялнима валачанями контактовала и

випитала можлївосц уступаня єдного празного обисца до хторого би ше зазбе-рани експонати одложели же би були на єдним месце и у сухим покля ше нє найдзе даяке вигодне сталне ришенє.

Друга схадзка Инициятивней ґрупи за зазберованє етноґрафских експона-тох отримана у Миклошевцох 03. 06. 2005. р. у просторийох КУД-а «Яким Ґов-ля». На схадзки були присутни: о. Яким Симунович, Златко Гирйовати, Зоран Бики, Еувґения Бики, Мария Хома и Мария Такач. Свойо одсуство оправдали учителька у пензиї Мария Папуґа, Кирил Лїкар нє могол присц бо бул на служ-бовей драги у Келну, а учитель Дюра Лїкар бул хори.

Подписи присутних на другей преширеней схадзки Роботней ґрупи за зазберованє етноґрафских експонатох у Миклошевцох, отриманей 03.06.2005.р.

20

MISLI S DUNAVA 18

На схадзки дознаваме же идея о зазберованю експонатох у валалє з вельким одушевийом прилапена, а од оглашованя на Служби Божей о зазберованю по отримованє схадзки записани шлїдуюци експонати за подаровац: 3 церлїци, кросна, кудзель, колїска, шпуляр, годзина зоз церковней турнї, крухи платна, женска фарбарска шмата, снованїца, посцель, файфи, глїняни кантички, ткани мехи, покровец, памук за основу, скоряни бочкори, шицко за посцель, ткани хлєбовки, збущок, глїняни гарчок, натеґач за палєнку, стари фотоґрафиї зоз 1. шветовей войни, образи, щец, древени клюмпи...

Спрам поради на першей схадзки, Мария Такач ше розпитала за хижу Веру-ни Ґовльовей у улїчки 204. бриґади, обисце Страценскових у Русинскей улїчки и зоз Мирославом Пап у Вуковарскей улїчки и за обисце пок. Шимка Мудри за хтору контакт особи Блаженка Лїкар и Витомир Мудри. Заключеня зоз тей схадзки прешлїдзени Ради так як шлїдзи:

Предкладаме Ради рускей националенй меншини Вуковарско-сримскей жу-паниї же би прилапела одкладанє позазберованих експонатох до обисца Бла-женки Лїкаровей р. Мудри и Витомира Мудри хторе нашлїдзели од свойого дїда Шимка у улїчки Златка Батаковича, зоз чим власнїки хижи согласни.

Хижа вигодна за тоту наменку бо є у центру валала, коло дутюну, коло нєй з обидвох бокох уселєни хижи, то хижа хтора уж роками стої празна, ма штири просториї и длугоки двор. За ццa 2.000-3.000 кн обисце би було цалком порихтане за хаснованє. За тот пенєж би требало покошиц траву у дворе, уложиц скло до єдного облака, уложиц клянки, заменїц коло 20 черепи на за-крицу же би нє премакало. Траву би покошел Рашо - особа хтора то и иншак роби за потреби валала, а за оправки на закрицу може ше анґажовац екипа «АґроТоварнїку» хтора праве роби на будинку Задруґи хтора ше находзи прейґ драги спомнутей хижи. За орґанизованє екипи за оправянє закрица обовязку на себе превжал Кирил Лїкар. Кирил Лїкар обецал же ше постара и набави и постави отров за миши по дворе. Такой, накадзи ше покончи шицко цо по-догваряне, о. Яким Симунович превжал на себе обовязку же у церкви оглаши єден дзень у тижню хтори будзе предвидзени за примопредаванє експонатох у догварки зоз особу хтора за тото будзе задлужена. Тота особа би при себе мала ключ од обисца и водзела точну евиденцию хто цо дарує же би о шицким остал писани шлїд.

Понеже у Миклошевцох постої интересованє и потреба же би ше тото цо по Отечественей войни остало од етноґрафскей градз, позберало на єдно место и зачувало за будуци ґенерациї, по думаню Инициятивней ґрупи способ на хтори би ше то требало зробиц тераз би бул таки же ше, о шицким цо ше будзе робиц, будзе информовац предсидателя Месного одбору Миклошевци, хтори ше нє проциви такей активносци, алє, нажаль, у акциї нє участвує особ-

21


нє анї з даяку другу конкретну потримовку. Зоз горе поведзеного виходзи же на инициятиву Ради рускей националней меншини ВСЖ та сотруднїцтво Ради, КУД-а «Яким Ґовля», СД «Русин» започина акция за зазберованє етноґрафскей градзи у Миклошевцох. Шицко тото ше сце зробиц з цильом же би ше у єдней, за тоту наменку и з архитектурно прикладней хижи поскладали експонати та же би хижа як цалосц представяла Етноґрафску збирку.

Предклад цеку активносцох:a) Краткорочнє :1. крочай: у валалє иснує етноґрафска градза хтора ше планує позберац,

дочасово поскладац до празного обисца хторе би ше з дробнєйшима интервен-циями могло оспособиц за хаснованє.

З тим у вязи обавени розгварки и начално порадзена можлївосц з валснїками обисца, Блаженку Лїкар, р. Мудри и Витомиром Мудри зоз Миклошевцох хто-ри дзечнє дали свою согласносц за шицко цо горе написане.

2. крочай у блїзшей будучносци: Инициятивна ґрупа предклада же би ше порадзела и обавела розгварка зоз началнїком Општини Томповци. На тей розгварки би ше началнїка обвисцело о започатих активносцох у валалє та же би ше порадзел дальши напрям и цек дальших активносцох. Инициятивна ґрупа предклада же би на тих розгваркох вшелїяк бул присутни предсидатель Ради рускей националней меншини ВСЖ и члени Инициятивней ґрупи. Иници-ятивна ґрупа предклада же би тема за бешеду була: випитованє можлївос-ци пренаходзеня прикладного простору за менши експонати у центру валала, нпр. сала над бувшиум дутяном, за цо ше нагадує же у Општини Томповци постоя наменски средства за претрес черепу того будинку.

б) ДлугорочнєКУД «Яким Ґовля», СД «Русин», Општина Томповци и Рада рускей нацио-

налней меншини ВСЖ вєдно ше буду намагац набавиц средства за одкуп єдней, за тоту наменку прикладней хижи у валалє, за сталне поставяне вистави, а же би хижа по своєй архитектури за тото була одвитуюца. Таки хижи у ва-лалє єст, а як потвердзенє тому приложена фотодокументация о тим.

На концу, Инициятивна ґрупа модлї Раду рускей националней меншини ВСЖ же би:

– розпатрела шицко цо по тим питаню Инициятивна ґрупа зробела, як и предклади Инициятивней ґрупи за далєй;

– Инициятивней ґрупи дала свойо суґестиї у вязи зробеного;– розпатрела финансийни можлївосци та у рамикох своїх можлївосцох одо-

брела средства за потребни подняца хтори би по прецени Инициятивней ґрупи коштали 2.000 – 3.000 кн.

Рада рускей националней меншини ВСЖ на своєй схадзки отриманей 06.

22

MISLI S DUNAVA 18

06. 2005. року звит Инициятивней ґрупи о поробеним прилапела, заключеня и предклади розпатрела, та потримала предклади за дальши роботи.

Одлука Ради од 06. 06. 2005. р.

Зоз Блаженку Лїкарову и Витомиром Мудри подписани Контракт о усту-паню на хаснованє хижи и двора у Миклошевцох, улї. Златка Батаковича ч.14.

23


Контракт о хаснованю хижи за одкладанє експонатох

За хаснованє хижи хтору нашлїдзели од свойого дїда Рада нє будзе плациц нїяке надополнєнє, алє ше обовязує же на хижи пременї 20 черепи, поуклада клянки на дзвери и уложи скло на єден облак.

Контракт о уступаню хижи на хаснованє подписани, лєм ше чекало же би престали падац дижджи и же би ше могло заменїц черепи же би хижа нє за-макала. Алє рок бул барз дижджовни, хижа замакала та ше ситуация почала цалком меняц.

24

MISLI S DUNAVA 18

Прето 23. мая 2006. р. КУД «Яким Ґовля», хторе превжало старанє о запо-чатих роботох, пише писмо Ради же ше хижа, понеже же ше ю нє удало по-оправяц, нє може хасновац за одкладанє експонатох.

Допис КУД-а «Яким Ґовля» од 23. мая 2006. р.

КУД «Яким Ґовля» послало молбу Општини Томповци же би за одкладанє експонатох на хаснованє уступела просториї «над дутяном», а хтори у єй влас-нїцтве.

Так 12. юлия 2006. р. Општинска рада Општини Томповци на своєй схадзки приноши одлуку:

25


1. “Простория над старим дутяном, Площа жертвох Отечественей войни ч. 7, (менша простория хтора ма попатрунок на улїчку 204. бриґади) дава на дочасово хаснованє КУД-у «Яким Ґовля» з Миклошевцох, без надопо-лнєня.

2. Простория ше будзе хасновац за чуванє позбераних експонатох вяза-них за живот и роботу Руснацох у Миклошевцох”.

Олука Општинскей ради Општини Томповци о хаснованю просториї над старим дутяном

26

MISLI S DUNAVA 18

Пре новонасталу ситауцию, 24. авґуста 2006. р. Рада рускей националней меншини одказує догварку зоз Блаженку Лїкарову и Витомиром Мудри.

Oдказованє догварки зоз Витомиром Мудри и Блаженку Лїкар

Внєдзелю, 27. 08. 2006. року, миклошевски парох, на Служби Божей знова виглашел: хто ма стари предмети, а сцел би их подаровац, най ше запише при учительки Мариї Хомовей, при Ґенки Бики (Ґецийовей) або ґу парохови, та на Усикновениє, вовторок, (29. 08. 2006. року) од 14 годзин, дахто з Инициятив-ного одбору придзе на трактору по записане, а хто сце може и сам принєсц ґу «старому дутяну» при Огньогасним доме у центру валала.

Миклошевчанє свойого пароха, о. Якима Симуновича, од 1976. року уж до-бре упознали, та з полним довирийом же ше роби о чимшик цо добре за валал,

27


виберали з орманох, з пойдох почали знїмац и рихтац хто цо мал од старини у своїм обисцу. Хто цо мал щиро и од шерца давал. При нїкому ше нє обачело нїяка подозривосц, аж цо вецей... цалком було досц бо: »...ша, паноцец гва-рел...».

На Усикновениє, по полудзенку, од 14 годзин, Дюра Бики (Чадьо) и микло-шевски леґинє Славко Ждиняков, Владислав (Дадо) Хомов, Ґоран Бучков... на тракторе ишли по валалє, та зоз записаних обисцох привожели подаровани стари предмети до центру валала, споза Огньогасного думу. А ту, Ґенка Бики (Ґецийова), професорка Мария (Мая) Хомова и Мария Такач, привежене уми-вали, уцерали до предвечаром, кед нам пришла помогнуц и Иринка Мудри (р. Бучко). Кед хлапци попривожели цо назберали по валалє, поумивани експона-ти повиношели «над дутян» до просториї хтора патрела на Ґовльово обисце. Потим, ушлїдзело ушорйованє просторийох.

Тоту просторию, конк, ґарадичи и просторию хтора патрела на Огньогасни дом, обилєли, офарбели патоси, направели долнї желєзни уходни дзвери, без окремного надополнєня (заплацени лєм материял), двоме Бики Дюрове (Ґеци-йово):Дюро Бики˗Чадьо и Дюри Бики˗Брицо. Материял купела Рада рускей националней меншини Вуковарско˗сримскей жупаниї.

Дюро Бики (Чадьо) пoукладал скла на два облаки у просториї цо патри на Ґовльово обисце и два облаки у просториї хтора патрела на Огньогасни дом и на єдни дзвери. Звонко Мудри (Владеков) уведол струю. То шицко вєдно коштало 3.000 куни, а пенєж за тот материял обезпечела Општина Томповци.

Цешела сом ше же ше назберало шумне число предметох. Алє, цо сом ше вецей припатрала на зазберане, то ме єдна думка вше баржей и баржей знєми-рйовала. Односно, було то питанє хторому сом нє находзела одвит. Як мож у нєприкладним просторе на першим поверху поскладац дерлячу, кросна, обра-зи, бренайзлу, заруцовачку, колїску, сеператор... Зоз скорейшого искуства, на розум ми пришла особа хтора вше нєсебично помагала кед дацо требало у вязи зоз Етноґрафску збирку Русинох и Українцох РГ у Петровцох. Панї Ружа Ма-рич, директорка Городского музею у Вуковаре. И справди, у єдней телефон-скей розгварки, потолковала сом єй же цо робиме у Миклошевцох и же нє знам як далєй. Нє випитовала ше вона вельо. Лєм даскельо формални питаня: дзе ше то у Миклошевцох точно находзи и чи дахто може на штварток, 31. 08. 2006. у дати час, пред «дутяном» причекац «єй сотруднїкох» же би опатрели о чим ше роби. Спрам поради, штварток сом пришла до Миклошевцох и, по хто зна по хтори раз, прешвечела сом ше, яке вельке задовольство сотрудзовац з мудрима людзми хтори знаю свою роботу и хторим нїч нє чежко. З тей нагоди дзекуєм у мено шицких и у свойо мено особнє, панї Ружи Марич, директорки Городского музею у Вуковаре, на вше сердечней помоци кед ше робело о Руснацох и Укра-

28

MISLI S DUNAVA 18

їнцох. За тоту нагоду пришли два особи. Єдна етнолоґиня, панї Рената Деветак, а мено другей особи и шофера, нажаль, зоз мойого здогадованя час висцерал.

Кед видзела цо зме позазберовали, етнолоґиня нє гварела нїч лєм длуго у цихосци розпатрала, и роздумовала... А вец... почали складац и так зробели «косцанїк» Етноґрафскей вистави у просториї хтора патрела на Ґовльово оби-сце и у конку.

А ютре дзень, 1. септембра 2006. року до позно вноци, учителька Невенка Мудри и Мария Такач на кажди експонат поставели инветарне число зоз Кн-їжки до хторей бул записани кажди подаровани предмет, його назва и хто го подаровал,...

За годзину и пол по валалє назберане коло 250 (фалати) експонати . Манифестация «Миклошевске лєто» 2006. було пред дзверми, а ище нє ри-

шени вельки проблем. У длугоким конку анї єден облак нє мал очка. Же би нє улєтали голуби, на место скла, на облаки поприбивани превидни найлон бо пенєжи за скло нє було.

Вистава порихтана, та внєдзелю, 03. 09. 2006. року по Служби Божей, а у рамикох манифестациї «Миклошевске лєто» 2006. виставу поблагословел и отворел парох Миклошевски и декан Вуковарски, o. Яким Симунович. На отверанє Вистави пришло вельке число барз задовольних Миклошевчаньох. Кажде ше цешел з тим цо подаровал. Вистава була отворена до вечара. Нащи-вителє ше дзечнє уписовали до Кнїжки упечаткох.

Скоряни хлопски бочкори

29


Найстарши нащивитель на вистави була 94 рочна андя Юла Голик (Мати-сова). На виставу сом ю привезла на авту, як вона гварела, лєм прето, «же би нє ходзела горе валалом», а сама, без почежкосцох, вишла по ґарадичох горе и зишла долу.

Юла Голик (Матисова), найстарши нащивитель вистави (94 роки)

Гоч випатрало же найлон хтори початком септембра поприбивани на облаки досц моцни, заж лєм, зоз нагнїтих облашнїцох витор го потаргал нєодлуга по отриманей манифестациї. Прето, 06. октобра 2006. року КУД «Яким Ґовля» упуцело вимогу Ради рускей националней меншини Вуковарско-сримскей жу-паниї за финансийну помоц за укладанє склох на облаки и заверанє дзирох на повали же би з пойда нє уходзели голуби.

30

MISLI S DUNAVA 18

Молба за 2.000 кн за скла до облакох

Рада рускей националней меншини ВСЖ одобрела 2.000 кн та поукладани скла до облакох, у конку на повалу – падлаш поприбивани ґипсово плочи же би з пойда нє уходзели голуби и же би витор нє здувал їх шмеце.

Так позазберовани експонати виложени у двох просторийох и конку хтори их повязує, у будинку старого дутяну на першим поверху.

31


32

MISLI S DUNAVA 18

33


34

MISLI S DUNAVA 18

35


Зоз кнїжки упечаткох

36

MISLI S DUNAVA 18

У децембре 2007. р. (28. 12. 2007. р.), на инициятиву Ради рускей нац. мен-шини ВСЖ, отримана роботна схадзка у Општини Томповци на хторей присут-ни бул началнїк Општини Томповци пан Здравко Ґалович, предсидатель Ради рускей националней меншини ВСЖ пан Яким Ерделї, та члени рускей Ради: Златко Гирйовати, Мария Такач, Мийо Шайтош, Звонко Костелник и Марияна Джуджар. Циль тей схадзки бул порадзиц активносци коло адаптациї Дружтве-ного дома у Велепрометовим будинку (старого дутяну) у Миклошевцох.

На тей схадзки порадзене же Рада рускей националней меншини ВСЖ вєдно зоз КУД-ом «Яким Ґовля» и Општину Томповци будзе глєдац финансийну по-моц од Жупаниї Вуковарско-сримскей за обнову будинку старого дутяну у Ми-клошевцох. Вимогу за финансийну помоц пошлє кажде понаособ, алє шицки у поради...

37


Записнїк зоз роботней схадзки у Општини Томповци

Ту на першим поверху єст ище єдна простория хтора найвекша, та би було добре и ю пошориц за хаснованє. Кед сом остатнї раз була «над дутяном», у тей просториї ище вше стала єдна часц нєвиложених експонатох.

Од 2007. року по нєшка прешло дзевец роки. Цо ше за тоти дзевец роки збу-вало, нє можем зоз сиґурносцу повесц, а окреме нє и писац. Наздавам ше же дахто, хто о тим зна вецей одо мнє, допише цо ше за тоти дзевец роки зробело и яки плани за далєй. Нє лєм пре самих себе, алє пре будуци ґенерациї и же би намаганя наших предкох нє були даремни.

38

MISLI S DUNAVA 18

Церлїца

Кросна

39


Витлич, шпуляр, барда,...

40

MISLI S DUNAVA 18

Попис етноґрафских експонатох позбераних и виложених у Миклошевцох,

2. септембра 2006. року

Чис. Назва предмету Материял Число

фалатохМесто

походзеняМесто

хаснованяДатум

дарованя Дарователь

1. Церлїца Древо 3 фалати Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко, р.Голик

2. Лавка до чола Древо 1 фал. Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко,

Р. Голик

3. Дерляча Желєзо 3 кридла Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко, Р. Голик

4. Мачка Желєзо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко, Р. Голик

5. Пранїк за райбанє Древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко,

Р. Голик

6 Пранїк за снованє Древо 1 Фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко,

Р. Голик

7. Колїска Древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко, Р. Голик

8. Вага за дерлячу Желєзо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко,

Р. Голик

9.Столїк за шиц штвер-ци

Древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко, Р. Голик

10 Троножец Желєзо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко, Р. Голик

11 За жвератко Древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко, Р. Голик

12Керпари ткани з предзу

Предза\ренди 3 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Сенка Лїкар,

учителька

13.Ручнїк тка-ни памук/предза

Памук/предза 3 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Сенка Лїкар,

учителька

14Ручнїки ткани ви-шивани

Предза 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Сенка Лїкар, учителька

15Ручнїк вишивани на раф

Шифон 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Лїкар, Крешова

16’Ручнїки вишивани свадзебни

Шифон 2 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Лїкар, Крешова

17 Ручни млїн за кукурицу Желєзо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя

Югик

41


18 Кудзель Древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя Югик

19Колїска, бляда желє-на, векша

Древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя Югик

20. Кантичка за млєко Печена глїна 4 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя

Югик

21.Столок за злївац кис-ле млєко

Древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя Югик

22 Файфанїца Древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя Югик

23 Видли Древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя Югик

24. Файфи Древо 22 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя Югик

25. Колїска желєна, цма Древо 1 фа Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Леона Рамач

26 Бранка Древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя Югик

27 Радио апарат 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Леона Рамач

28 Ступка Древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Леона Рамач

29 Кантичка за млєко Печена глїна 2 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Леона Рамач

30 Кантичка за маджун Печена глїна 2 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Леона Рамач

31 Бардо 2 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Леона Рамач32 Файфи древо 2 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Леона Рамач33 Файфочки древо 2 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Леона Рамач34 Чолноки дсрево 5 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Леона Рамач35 Покровец клоче 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006 Леона Рамач

36 Чолноки древо 2 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя Югик

37 Пранїк древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя Югик

38 Посцель древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Круно и Юла Югик

39Сеператор зоз сто-лїком

1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Лїкар, р.Шовань

40 Пейґла на жирячку 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Лїкар,

р.Шовань

41 Шпуляр древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Лїкар, р. Шовань

42 Збущок древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Лїкар, р.Шовань

43 Клюмпи древо 1 пар Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Лїкар, р. Шовань

44 Витлич за штранґи древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Лїкар,

р.Шовань

42

MISLI S DUNAVA 18

45Маґарец за пресц покровци

древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

46 Щец за клоче 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

47Щец за влакно (вимички)

1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

48 Раф древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома49 Клюмпи древо 1 пар Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома50 Мотовидло древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. КирилХома

51. Файфи зоз предзу древо 2 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

52 За зобуванє обуї древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

53 Бардо узке цирок 2 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

54 Чолнок з цивку древо/ над 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

55 Цивки над 2 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома56 Затичка древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

57 Образи урамени 3 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

58 Сакайтов, глїбоки шаш 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

59. Витлич древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

60 Кросна без подножйох древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома61

62 Бранка древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома63 Нїчельнїци 17 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома64 Предзенко 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

65 Законченє за тканє предза 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

66 Райбачка древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

67 За ткац мехи древо 2 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

68 Нїчельнїци древо / дрот 2 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

69 За райбац ручно

древо / метал 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

70 Бочкори скора 1 пар Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Зоран Бики

71 Пранїк (качаци) древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

72 Пранїк за снованє древо 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя

Югик

73 Лупачка 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Томислав Ґовля

74 Сакайтов Шаш 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя Югик

75

Ґевихти (1х100кили 2х20 кили, 1х5кили)

желєзо 4 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя Югик

43


76 Кантар 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя Югик

77 Ладичка древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо и Ганя Югик

78 Саночки древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Томислав Ґовля

79 Кудзель древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Томислав Ґовля

80 Колїска древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Томислав Ґовля

81 Орманчик за бритвенє древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо Хома

82 Орчик древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Мудри К. Мижо

83 Образи 2 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Веруна Жи-рош

84Зольнїца за зипку (колїсочку)

платно 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко, р. Голик

85 Кошарка 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко, р. Голик

86 Писанки 16 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко, р. Голик

87 Хлєбовка 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко, р. Голик

88 Памук, били памук 3 бабки Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко, р.Голик

89 Памук, белави памук 2 бабки Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко,

р. Голик

90Цивки з насуканим памуком

над / памук 12 бабки Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Б учко, р. Голик

91Цивки з насукану цверну

Над/ цвер-на 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Марча Бучко,

р. Голик

92 Щец за клоче 1 фал Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Ґенка Бики

93 Щец за влакно 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Ґенка Бики

94

Танєр и танєрчок (Украсни за мур)

1+1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Сенка Лїкар, учителька

95

Стара фотоґрафия Миклошевс-кого хору

1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Сенка Лїкар, учителька

96

Чарна хусточка на главу з мишанима ружами

1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Юла Голик (Матисова)

97 Подолок предза по предзи 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Леона Рамач

44

MISLI S DUNAVA 18

98 Фурча 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Леона Рамач99 Мех ткани предза 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Леона Рамач

100 Ручна пилка за древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Леона Рамач

101Подолки з кербетиш-ком

предза 2 Миклошевци Вуковар 29.8.2006. Мария и Гав-риїл Такач

102 Свадзебни ручнїк 1 Миклошевци Вуковар 29.8.2006. Мария и Гав-

риїл Такач

103Ткана червена хлєбовка

1 Миклошевци Вуковар 29.8.2006. Мария и Гав-риїл Такач

104Фалат ви-шиваного платна

1 Горнїца Долнї Ан-дриєвци 29.8.2006. Мария и Гав-

риїл Такач

105

Фамилийна фотоґра фия (ура-мена)

1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Нада Тот

106Байберски машинки за штриганє

метал 2 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Єлка Дайко

107 Столїк за бритвенє древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Дюро Би-

ки,байбер

108 Байберски карсцель Желєзо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Дюро Бики,

байбер

109

Байберски прибор: (салвета, бритва, щеточка, гребень, ножнїчки)

5 Миклошев-ци

Миклошев-ци 29.8.2006. Дюро Бики,

байбер

110Образ (Шерцо Марийово)

1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

111Образ (Шерцо Исусово)

1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

112 Фоґаш древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Кирил Хома

113Корито за шуриц швинї

древо 1 Горнїца Миклошев-ци 29.8.2006. Марча Буч-

ко,р. Голик

114 Збущок древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо Хома

115 Пейґла, нїзка 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Невенка

Мудри

116 Калуп за куґлоф Печена глїна 1 Петровци Петровци 29.8.2006. Невенка

Мудри

117 Ручнїк на раф 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Владо Хома

118 Киящок Древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Дюра Бики119 Тарло Метал 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Дюра Бики120 Кочерга 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Дюра Бики

45


121 За сновац Древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Дюра Бики

122Дзивоцка лада ружо-вана

Древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Невенка Мудри

123 Ткани ручнїк 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Невенка

Мудри

124 Кудзель древо 1 Миклошевци Миклошевци 29.8.2006. Невенка Мудри

125

Фотоґра-фия (Дюра Ленєр, ро-дз.1879.р.)

1 Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Бучко, р.Голик

126Крух платна своєй роботи

Платно Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Бучко, р. Голик

127Подолок з кербети-шом

1 Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Буч-ко,р. Голик

128 Памута Памук Миклошевци Миклоюевци 18.11.2006. Марча Бучко, р. Голик

129 Рипачка Древо и метал 1 Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Бучко,

р. Голик

130 Мотика за падлаш

Древо и метал 1 Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Бучко,

р. Голик

131 Мишачка за капусту 1 Миклошевци Миклошевси 18.11.2006. Марча Бучко,

р. Голик

132 Ванїчка древена Древо 1 Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Бучко,

р. Голик

133 Образи, вельки 2 Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Бучко,

р. Голик

134Фотоґрафия (Лендєр Лукач)

1 Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Бучко, р. Голик

135 Лада за пирє 1 Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Бучко,

р. Голик

136

Ягодов гордов за вино число 4; 200л

Древо 1 Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Бучко, р. Голик

137 Полїчочки за квеце Древо Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Бучко,

р. Голик

138 За клєпац косу 1 Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Бучко,

р. Голик

139 Гарапашнїк за муку Древо Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Бучко,

р. Голик

140 Модла за масло 1 Миклошевци Миклошевци 18.11.2006. Марча Бучко,

р. Голик141 Бренайзла Метал 1 Миклошевци Миклошевци 28.8.2007. Юлка Шовань

142 Фартух вишивани шифон 1 Миклошевци Миклошевци 28.8.2007. Мария Мудри,

р.Гудак

46

MISLI S DUNAVA 18

143

Подолок з белавим кербекети-шом

1 Миклошевци Миклошевци 28.8.2007. Мария Мудри, р. Гудак

144

Хусточка за на главу белава з ружами

1 Миклошевци Миклошевци 28.8.2007. Невенка Сабадош

145Хусточка за на главу, блишова

1 Миклошевци Миклошевци 28.8.2007. Невенка Сабадош

146Парток ткани 1907. року

1 Миклошев-ци,... Осиєк,.. Осиєк 05.10.2007.

Провинциялна настоятелька ч.шестрох СВВ, ч.ш. Анастазия Питка

147Ручнїк ткани 1907. року

1 Миклошев-ци,... Осиєк,.. Осиєк 05.10.2007.

Провинциялна настоятелька ч.шестрох СВВ, ч.ш. Анастазия Питка

148

Горня плах-та за вис-цельованє посцелї, фабрични виробок

2 Петровци Винковци Авґуст, 2008.

Мелания Пап, р. Павлович

149 Дуварнїк, фабрич. 1 Петровци Винковци Ав-

ґуст,2008.М Пап, р. Павлович

150 Сламняча, 100х200ц предза 1 Петровци Винковци Ав-

ґуст,2008.Мелания Пап, р.Павлович

151 Мустрочки за вибиванє Древо, плех 3 Миклошевци Миклошевци Ав-

ґуст,2008 Юлка Шовань

152

Хусточки за на главу (белава, шарана, чарна)

3 Миклошев-ци,Петровци Петровци Авґуст

,2008 Фебронка Ра-мач, р.Бучко

153Хусточка чарна мишана

1 Миклошевци Миклошевци Ав-ґуст,2008.

Иринка Му-дри, р. Бучкo

47


Зоз роботи КУД “Осиф Костелник” Вуковар

ОГЛЯДНУЦЕ НА ПРЕШЛИ РОК

Споза нас ище єден рок кед шицко цо ше збувало розпатраме и роздумуєме о тим як було, чи було добре, можебуц могло и лєпше итд. Правда же робота у КУД “Осиф Костелник” Вуковар була плодна и же досц того поробене. Правда и тото же шицко могло буц и лєпше, алє правда и то же могло буц и горше... Так би нагаданя могли исц до безконєчносци, прето у тим тексту кратко положиме шицко вєдно на папер та най кажде да свой суд.

На самим початку рока, а концом мешаца януара, отримани 50. ювилейни бал. Културно-уметнїцку програму уж по традициї порихтали домашнї, алє же би тот ювилей звелїчали, за тоту нагоду поволали госцох, КУД “Яким Гарди” зоз Петровцох. Место отримованя була Святочна В&С сала на Саймишту. Були присутни 250 особи и то нє лєм зоз Вуковару, алє и зоз других местох нашей держави як и зоз иножемства. На балу зазначена и єдна окремна подїя, а то же почесни предсидатель КУД “Осиф Костелник” Михайло Панкович и його жена Анка того року преславели 50. роки малженстава, а мали и златну свадзбу. З тей нагоди Дружтво им подаровало вишиту винчованку положену до рамикох. Винчованку вишила Олена Поштич.

Мешац познєйше, внєдзелю 28. фебруара на 15.00 годзин, отримана рочна, звитна Скупштина за 2015. рок. Скупштину отворел предсидатель Дружтва, Владо Русин. На окемни способ привитал Звонка Костелника, члена Совиту за национални меншини Републики Горватскей и Дубравку Рашлянин, пред-сидательку Союзу Републики Горватскей. Потим вибране роботне предсида-тельство, верификацийна комисия, записнїчар и подписователє записнїку. До роботного предсидательства вибрани Владо Русин, предсидатель, а за членох Зденко Бурчак и Звонимир Барна. До верификацийней комисиї вибрани Мирко Дорокази и Йоаким Дудаш. За записнїчара Любица Гаргай, а за подписовате-льох записнїку вибрани Мария Закалюк и Татяна Алерич. Скупштина прешла по класичних формох и стандардох. На концу шицким прегварела предсида-телька Союзу, Дубравка Рашлянин. Подзековала членом Дружтва на роботи та им пожадала вельо успиху у наступним року.

Нашо наймладши наступели 19. марца у Осиєку на традицийней манифес-тациї “Цифровани вайца у фарбох городу”. Вуковарчаньох до госцох поволало КУД Руснацох зоз Осиєку, а хторе медзи 90 штандох на площи А. Старчевича мало свой штанд. Вуковарчанє руску националну меншину представели зоз

48

MISLI S DUNAVA 18

трома шпиванками хтори одшпивли Клара и Кристиян Миклош. Провадзел их оркестер нашого Дружтва. По законченей програми учашнїкох зоз Вуковару погосцела Представителька рускей националней меншини ОБЖ, Агнетка Ба-латинац зоз полудзенком у ресторану Мек Доналдс.

Уж традицийно Город Вуковар орґанизує преславу 1. мая, медзинародного дня роботи у Адици, вуковарским лєшику. Тота преслава преткана зоз велїма змистами, та так и културно-уметнїцку програму. Того року у нєй наступели три нашо културно-уметнїцки дружтва зоз Петровцох, Миколошевцох и Ву-ковару. Домашнє, вуковарске КУД “Осиф Костелник” з тей нагоди наступело зоз двома шпиванками “Писня Руснака” и “Дай нам Боже добри час” хтору одшпивал мишани хор и зоз танцом “Чия то заградка нє орана”, а у провадзеню тамбурового оркестру.

Уж 21. мая у орґанизациї Координациї рускей националней меншини Репу-блики Горватскей, у Городским музею у Вуковаре преславени Дзень Руснацох у Републики Горватскей. У рамикох преслави було покладанє венцох при кри-жу на уцеку Вуки до Дунаю, промоция кнїжки “Народне облєчиво и танци бачванско-сримских Руснацох” и Шветочна академия. Покровитель Дня Рус-нацох и того року була Вуковарско-сримска жупания. У руским народним облє-чиве вуковарке дружтво натупело зоз двома шпиванками у провадзеню власно-го оркестру и под водзеньом Мариї Закалюк. По перши раз ше на академиї як рецитатор зявел Матей Бурчак, хтори читал стихи вуковарского поети Звони-мира Барни. Обидвоме спомнути члени КУД “Осиф Костелник” зоз Вуковару.

У рамикох тогорочного “Петровского дзвону” хтори отримани од 03. по 05. юний, члени КУД “Осиф Костелник” наступели на вецей заводи. Всоботу, 04. юния, на Музично-литературним вечару наступели члени литературней секциї Любица Гаргай и Звонимир Барна. Зоз шпиваньом нїтки поезиї переткал вуко-варски мишани хор у провадзеню власного оркестру. Внєдзелю, 05. юния, на “Дзвончку” наступели дзецинска шпивацка секция хтору за наступ порихтал Владо Русин. На централней манифестациї наступел мишани хор. Одшпивал два руски шпиванки “У лєшику при валалє” и “Били орґони, а дзивоцка танєч-на секция одтанцовала “Руски танєц”. За наступ шпивачох порихтала Мария Закалюк, а танєчници Татяна Алерич.

Ище од повойнових часох КУД “Осиф Костелник” зоз Вуковару и КУД ”Ло-вро Єжек” зоз Мариї Бистрици отримую контакти и друженя цо резултовало и тогорочни одход Вуковарчаньох до того, милого нам горватского места, хторе найбаржей познате по паломнїцтвох Мацери Божей. У Мариї Бистрици насту-пело ше 09. юлия на 29. стретнуцу фолклорних ансаблох, хторе отримане у рамикох манифестациї “Лєто у Мариї Бистрици”. Вуковарски наступ бул праве ошвиженє парачом, бо на сцени виведли Руски и Буковински танци, цо людзом

49


гевтого краю вше цикаве. Вуковарчанє у Мариї Бистрици вше крашнє прияти и там ше барз добре чувствую и вше дзечнє там одходза.

У рамикох Лєтней школи, а за учашнїкох Лєтней школи, 16. юлия КУД “Осиф Костелник” зоз Вуковару и КУД “Цверферия” зоз Райового Села отримали ца-ловечарши концерт. Наступели рижни возрости членох, од дзецох та по баби и дїдох. Од наймладших наступели Клара Миклош и Кристиян Миклош хтори одшпивали два дзецински шпиванки. Мишани хор на два заводи одшпивал ве-цей народни шпиванки, а шицко у провадзеню тамбурового оркестру. Ветеранє Татяна Алерич и Владо Мудри одтацовали танєц Буковиски весильни, а дзиво-цка танєчна ґрупа два танци, Козачок и Руски танци.

Уж даскельо роки Туристична заєднїца Городу Вуковару до рамикох Филм фестивалу хтори ше традицийно отримує у Вуковаре уключела представянє нациналних меншинох госцом хтори тоти днї ту присутни, на тот способ же би посмаковали кухнї рижних нациналних меншинох хтори жию на тим просто-ре. Руска национална меншина мала чесц свою кухню представиц стреду, 24. авґуста. У сотруднїцве Ради рускей националней меншини Городу Вуковару и КУД “Осиф Косталник” зоз Вуковару успишно одробели тот задаток. Того року на руским столє госцом були понукнути белюши, капущанїки, череґи, кром-лянїки, поґачики, кифлочки, пита зоз яблуками, рейтеши зоз сиром, яблуками и бундаву, ґомбовци, ґоргелї, галушки зоз маком и сиром, сланїна, сир, цибуля. За то ше постарли вредни ґаздинї Лела Дїтко, Павлинка Ковач, Олена Поштич, Сениба Ґрафина, Ружа Пранїч, Любка Крезо, Наталия Барна и Любица Гаргай. Овоц принєсол Звонимир Барна. На столє вшелїяк же була и палєнка, ликер зоз вишньох и малїнох, як и червене вино. Гоч шицкого було надосц, аж и вецей як по други роки, пошвидко зоз столох шицко щезло.

Културна манифестацийа “Миклошевци 2016.” того року отримана 27. и 28. авґуста. Вшелїяк же и ту наступело КУД “Осиф Косталник”. У нєдзельовей, пополадньовей програми наступел мишани хор. У вечаршей програми под наз-ву “Писньо наша руска, мила” (цо стихи вуковарскей поетеси Любици Гаргай вжати зоз єй писнї “Рускей писнї”) наступели Кристиян и Клара Миклош. Пер-ше Кристиян одшпивал шпиванку “Ровнїно моя”, а Клара дзецинску пиванку ”Танцошка”. По тим у дуету одшпивали “Били орґони”. Шицки шпивацки точ-ки провадзел вуковарски оркестер, а за наступ их порихтал Владо Русин.

КУД “Осиф Костелник” 21. авґуста наступело у Пишкуревцох на 22. мани-фестациї “Пишкоревачки сокаци”. У Пишкуревцох ше скорей самей манифес-тациї одвива дефиле у хторим у руским народним облєчиве наступели Вуко-варчанє. Понеже у Пишкуревцох єст и нєшка, а скорей було и вецей Руснацох, старши ґенерациї ище вше паметаю як ше дакади Рускинї облєкали “по руски”, та гоч су и нє Руснаци кед видза так поприберани Рускинї шерцо им баржей

50

MISLI S DUNAVA 18

задурка. Старши члени Дружтва наступели лєм у дефилеу, а у порядней мани-фестациї танєчна ґрупа одтанцовала Венчик руских танцох. Шпиванку “Дай нам Боже добри час” одшпивал Даниєл Грубеня зоз Райового Села, хтори зоз ище єдним членом КД Руснацох Цвелфелиї змоцнєл вуковарски оркестер.

“Кед голубица лєцела” манифестация хтору орґанизує Дружтво “Руснак”, а того року є отримана 08. и 09. октобра. На манифестацию кажди рок поволани шицки дружтва члени Союзу Русинох Републики Горватскей. Так було и того року. Вуковарске Дружтво ше и того року на поволанку одволало, а наступели зоз рускима шпиванками хтори шпивали Клара и Кристиян Миклош, та ми-шани хор у провадзеню дружтваного оркестру, а под водзеньом Влади Русина.

У орґанизациї КУД “Осиф Костелник” зоз Вуковару и Союзу Русинох Репу-блики Горватскей 22. октобра У Вуковаре отримана пията манифестация дзе-цинскей творчосци “Перши аплауз”. Споза самей манифестациї скрита велька робота хтора на остатку остава нєвидима, а заш лєм кед би єй нє було, нє було би анї манифестациї. На концу конца то барз добре розумя шицки хтори на гоч яки способ даґдзе дацо орґанизовали, чи у особним живоце, чи у даєдним здруженю.

Управни одбор дружтва на схадзки 17. мая 2016. року перши раз ше спомнул пририхтованя “Першого аплаузу”. Уж теди порадзени приблїжни датум и цо ше подарує госцом. На слїдуюцих схадзкох порадзени други деталї. Гоч було задумане манифестацию отримац дакус скорей пре завжатосц сали у Хижи Ла-вослава Ружички, датум одредзени за соботу 22. октобра. На манифестацию поволани пейц дружтва, три руски: КУД “Яким Гарди” зоз Петровцох, КУД “Яким Ґовля” зоз Миклошевцох, Дружтво “Руснак“, як и два горватски: КУД “Ловро Єжек” зоз Мариї Бистрици и КУД “Зора” зоз Пишкуревцох. Попри нїх на манифестацоиї наступело и домашнє КУД “Осиф Косталник” зоз Вуковару. Дарунки направела креативна секция “Прадки”, а дарунок бул били танєр на хторим намальовали пчолку орубену зоз кветовима мотивами подобнима як цо на руских, свадзебних ручнїкох. И того року випатрунок поволанки, плакати и подзекованя обдумала и конфернсу написала Любица Гаргай. Владо Русин одробел шицко коло орґанизациї сали, поради коло полудзенка хтори бул у рес-торанє “Нада” лєм за госцох зоз Мариї Бистрици и вечери за шицких учаш-нїкох у ресторанє Quo Vadis . О госцох зоз Мариї Бистирци старали ше Татяна Алерич, Владо Русин и Зденко Бурчак. Сцену ушорели Наталия и Звонимир Барна и Звонко Гайдук. Програму двоязично, по руски и горватски, водзела Мария Закалюк. Манифестация ше отримала зоз финасийну потримовку Сови-ту за национални меншини Републики Горватскей и Городу Вуковару.

У грекокатолїцкей церки ”Св. Йосафата” у Райовим Селу 12. новембра прес-лавени Кирбай и значна рочнїца, 105. роки од снованя. Бул то окремни дзень

51


за тот валал и його жительох. Главна подїя була у церкви кед Святу Служ-бу Божу служел владика монс. Никола Кекич, а сослужовали ґенерални викар Дяковско-осєцкого надвалдичества монс. Иван Чурич и ище двацецтроме гре-кокатолїцки и римокатолїцки паноцове. После Служби Божей у дворани по-дручней школи отримана пригодна програма у хторей наступели КУД “Осиф Костелник” зоз Вуковару и КУД “Сава” зоз Райового Села. З тей нагоди Вуко-варчанє одтанцовли Венчик руских народних танцох и одшпивали два шпиван-ки “Панонска ровнїно моя” и “Били орґони”.

КУД “Осиф Костелник” зоз Вуковару наступело и на тогорочней 12. мани-фестациї “Дравски габи” у Осиєку. Понеже то виключно стретнуце хорох, Ву-коварчанє наступели зоз мишаним хором и музичним провадзеньом гудацох. З тей нагоди одшпивали два шпиванки “Зреє жито, зреє” и “Кед би чарни очка”. Вуковарске и осєцке руске дружтво барз добре сотрудзую, а то ше указало и на тот завод. Вуковарчанє зоз собу принєсли свойо озвученє и на тот способ помогли Осєчаньом.

Влонї у Заґребе основана манифестация култури Русинох Републики Гор-ватскей “Крачун у Заґребе” зоз жаданьом же би ше нашо жридлови крачунски шпиванки шпивали и нє збували. Гоч Заґреб и нє так блїзко, члени вуковарско-го Дружтва ше одволали и наступели и на тей манифестациї. Було то всоботу, 10. децембра.

Уж слїдуюцого дня, внєдзелю, 11. децембра, наступели у Вуковаре у рами-кох Адвенту у Вуковаре, на стретнуцу на хторим нацинални меншини Городу Вуковару представяю свойо национални адвентски и крачунски шпиванки под назву “Крачунски шпиванки и коляди”. Мишани хор окрем крачунскей шпи-ванки “Вифлеєми новина” одшпивал и два народни “Зреє жито, зреє” и “Дай нам Боже добри час”, цо була пракса и других националних меншинох.

Окрем горе наведзених збуваньох КУД “Осиф Костелник” 03. марца 2016. року зоз Союзом бул соорґанизатор у отримованю промоциї кнїжки Миколи Папа “Страданє Руаснацох у Отечественей войни 1991/92”. Промоция отрима-на у Хижи Лавослава Ружички у вечарших годзинох. Яка була зацикавеносц за тоту промоцию указує факт же дворана була полна.

У Мукачеве, у України, у новембру мешацу отримує ше манифестация “Чер-вена ружа трояка” на хторей того року року були присутни и даскельо члени КУД “Осиф Костелник” зоз Вуковару. То було єдно нове искуство, а на драгу ишли зоз членами Дружтва “Руснак” и членами Ради рускей националней мен-шини Городу Вуковару.

Того року пре нови закон о здрженьох у Дружтве отримана ищє єдна звит-на схадзка, або скупштина. Було то 27. новембра 2016. року. Звити поднєсли предсидатель Владо Русин, касир Звонимир Барна и член Надпатрацого одбору

52

MISLI S DUNAVA 18

Йоаким Дудаш. И тота скупштина прешла по класичних формох и стандардох, а визначели бизме лєм пораду же ше пошвидко позбераю Руснаци городу Ву-ковару на єдним месце. Орґанизатор того стретнуца буду Союз и КУД “Осиф Костелник”. Вшелїяк же и тото збуванє будзе попровадзене з боку Новей дум-ки и Думкох з Дунаю.

Любица Гаргай

Цаловечаршу програму Литературного вечара на «Петровским дзвону 2016»

провадзел мишани хор КУД «Осиф Костелник»

Вистава роботох на «Дньох националних меншинох ВСЖ»

Наступ у Адици за Перши май

Орґанизаторе пейдзешатого руского балу у Вуковаре

53


8. Памятка зоз городоначалнїком Вуковару Иваном Пенавом

и амбасадором України у РГ, Олександром Левченком

Дзивоцка танєчна секция

Мишани хор Дружтва зоз дириґентку Марию Закалюк

9. Дует Клара и Кристиан Миклош

Танєчна пара Зденко Бурчак и Татяна Алерич

54

MISLI S DUNAVA 18

КУД РУСНАЦОХ ОСИЄК ПРЕЗ 2016. РОККУД Руснацох Осиєк основане 1983. року, алє и скорей того ше Руснаци

у Осиєку зберали и дружели. Ґрупа ентузиястох препознала хвильку котра указовала же Руснаци у Осиєку маю достаточне число ентузиястох котри би орґанизовано запровадзовали пестованє рускей култури и традицийних фай-тох чуваня националного скарбу та приступели снованю Дружтва. На самим початку волало ше Културно-просвитне дружтво Руснацох и Українцох, бо у тедишнї час Українци були у Дружтве вєдно з Руснацами. Познєйше, назва Дружтва пременєта на Културно-уметнїцке дружтво Руснацох и Українцох, а кед Українци одлучели основац лєм свойо, чисте українске дружтво у Осиєку, принєшена одлука же би ше знова пременєло назву, та Дружтво наволане Кул-турно-уметнїцке дружтво Руснацох Осиєк.

През 33 роки дїйствованя у Дружтве ше збували пременки як ше збуваю и у держави, од пременки мена по активносци котри ше у нїм запровадзаю.

Городски дружтва националних меншинох вше специфични, а окреме там дзе мале число припаднїкох одредзеней националней меншини, як цо у тим случаю Руснацох. До векших городох у Горватскей, до яких спада и Осиєк, млади з других стредкох приходза ше школовац, од стреднєй школи та по фа-култети. Таки случай и при Руснацох. Тоти хтори приходза на школованє часто ше уключую до роботи КУД-а Руснацох Осиєк. Спрам младих ше у Дружтве дополнюю секциї лєбо сную нови.

Кед Дружтво почало з роботу, було вельо векше число малих дзецох, та ше теди векша повага давала на фолклор, а нєшка, кед векшина у Дружтве старши, пестую ше активносци спрам їх рокох.

КУД Руснацох Осиєк у 2016. року, мушиме повесц, витворело коло 20 на-ступи, алє з велькима почежкосцами. Хорота дзепоєдних членох хорскей сек-циї барз очкодовала континуитет у усовершованю шпиванкох, а самим тим и атрактивносц на наступох. Тамбурова секция робела поряднє, алє тиж так з одредзенима почежкосцами пре завжатосц членох з другима обовязками.

Попри того, факултетски обовязки младших членох одведли их од векшей анґажованосци у Дружтве лєбо пребераня руководзацих положеньох, та и з того боку Дружтво мало спомалшене напредованє.

Етно-подобова секция тиж нє мала таки успишни рок як скорей бо и ту хо-рота вжала свойо.

Но и попри шицкого того, КУД Руснацох Осиєк наступело на скоро шицких наших манифестацийох, госцовало ше у Заґребе, Шидзе (Сербия), Мукачове (Україна), а попри того орґанизовало и даскельо значни манифестациї, стрет-

55


нуца и промоциї у Осиєку.Два векши збуваня у орґанизациї КУД-а Руснацох Осиєк то Подобова коло-

ния медзинародного характеру и Дравски габи, стретнуце хорох и шпивацких ґрупох Руснацох Републики Горватскей.

На подобовей колониї участвовали маляре з Горватскей и Войводини, а ма-люнки котри намалюю оставаю у фундусу Дружтва. Медзи малярами з Войво-дини були Лидия Барна, Тамара Барановски, Серафина и Силвестер Макаї та Владимир Дороґхази, а з Горватскей були Роберт Ерделї и Мирослав Одавич.

На Дравских габох учасц вжали 8 дружтва медзи котрима госци зоз Сербиї КПД «Дюра Киш» зоз Шиду, а од домашнїх дружтвох наступели: КУД «Яким Гарди» Петровци, КУД «Яким Ґовля» Миклошевци, КУД «Осиф Костелник» Вуковар, КД Руснацох Винковци, «Руснак» Дружтво Руснацох у РГ, та домаш-нє КУД Руснацох Осиєк. Од дружтвох другей националней меншини на «Драв-ских габох» уж традицийно наступа Матка Словацка з Осиєку.

Осєчанє тиж каждого року орґанизую Мемориялни турнир у столним тенису «Владимир Тимко» котри успишно орґанизовали и того року. Було 10 змагате-льох, а победзел Владимир Еделински.

КУД Руснацох Осиєк каждого року за своїх членох и почитовательох рускей култури орґанизує мали жимски концерт, а вше участвує и на єдинственей манифестациї на тих просторох котру пред Квитну нєдзелю орґанизує город Осиєк под назву «Цифровани вайца з фарбами городу». На тей манифестациї национални меншини приказую свойо национални вельконоцни и велькопо-сни єдла, а дзецински танєчни ґрупи наступаю на бини на централней площи у Осиєку.

У 2016. року КУД Руснацох през заступнїцтво даскелїх членох участвовало и у заєднїцким наступу националних меншинох и векшинского народу пред Европску комисию хтора пришла опатриц на яки ше способ Осиєк пририхто-вал же би постал кандидат за Европску престолнїцу култури 2020. року. Знаме же нє победзел, алє под дириґентску палїчку Слободана Цвєтичанина, на цен-тралней городскей площи, дзе ше позберало коло 100 шпивачох и тамбурашох, було импресивне дожице слухац прекрасни гласи з розличних хорох зєдинєних до єдного.

Медзи значнима збуванями треба наглашиц започате сотруднїцтво зоз Го-родску и универзитетску библиотеку Осиєк у чиїх просторийох промовована кнїжка «Страданє Руснацох у Отечественей войни 1991./92.“ автора Миколи Папа, а у виданю Союзу Русинох РГ. За потреби Руснацох Осєцко-бараньскей жупаниї кнїжку у 100 прикладнїкох одкупела Представителька рускей нацио-налней меншини ОБЖ, Агнетка Балатинац.

Попри манифестацийох, стретнуцох и промоцийох, Дружтво вельку повагу

56

MISLI S DUNAVA 18

придава дистрибуованю часописох хтори видава Союз Русинох РГ, та кажди член Дружтва ма нагоду вжац прикладнїк часопису котри приходзи до Друж-тва, а тиж так и други Руснаци котри, медзи иншим, можу вжац часопис у грекокатолїцкей церкви дзе го поряднє доставя Представителька рускей нацио-налней меншини ОБЖ, Агнетка Балатинац.

Мандат у штиророчним водзеню Дружтва мало Предсидательство вибране на Скупштини Дружтва, а то були:

1. Агнетка Балатинац – предсидателька2. Владимир Еделински – подпредсидатель3. Зденко Сивч – тайомнїк4. Лела Дїтко – касирка5. Дубравка Рашлянин – член6. Мирко Рибич – член7. Мирослав Дїтко – членФинансованє Дружтва у 2016. року з векшей часци подпомогол Совит за

национални меншини РГ, а з меншей Осєцко-бараньска жупания. Дружтво уж стаємно, зоз своїма продуктами, а з нагоди Подобовей колониї и Дравских га-бох, подпомага Пиварня Осиєк. Члени Дружтва плаца символичну членарину з котру, нажаль, нє мож зробиц даяки вельки проєкти, алє нєвигодни материялни обставини при фамелийох нє дошлєбодзую векши видатки.

КУД Руснацох Осиєк хаснує и тоту нагоду же би поволало младих, окре-ме гевтих котри ше з наших местох пришли школовац до Осиєку, же би ше приключели Дружтву и пестовали руску културу вєдно з Осєчанями, та на тот способ предлужели нїтку рускей будучносци за своїх потомкох.

Агнетка Балатинац

Дзень отоворених дзверохДзень Руснацох РГ

57


Петровски дзвон Подобова колония-тамбураше

Подобова колония-наступ Подобова колония – Роберт Ерделї

Мемориялни турнир у столним тенису «Владимир Тимко»

Цифровани вайца з фарбами городу

58

MISLI S DUNAVA 18

Културни вечар у орґанизациї Представителя рускей националней меншини

Городу Заґребу

Шид – наступ – хор

Викладанє о. Режака о роботох коло винїцох и продукциї вина

Шид – ученє правеня бабкох з кукуричанкового лїсца.

Роботню тримаю Лела Дїтко и Блаженка Будимчич, члени

КУД-а Руснацох Осиєк

Шид – викладанє пароха Режака о Лєтней владическей резиденциї

Кед голубица лєцела

59


Промоция кнїжки «Страданє Руснацох у Отечественей

войни 1991./92.“


войни 1991./92.“

Шид – патраче


войни 1991./92.“

Шид – наступ – тамбураше

60

MISLI S DUNAVA 18

КУД ЯКИМ ГАРДИ У ПETРOВЦОХ ЯК И ВШE ЧEРСTВO НА СВOЇХ НOГOХ,

ЗOЗ БАРЗ ДOБРИМА УСПИХАМИ

Ой, Петровци, то пахняце квеце, по нїм ходзи моя мила фраєрка. Гварел ши ми, мили мой, же я твоя, а ти мой, кеди же ше уж зидземе, Боже мой?

Воднє ходзи, вноци шнїє шугая, за хторого би ю єй мац дала. Гварел ши ми, мили мой, же я твоя, а ти мой, кеди же ше уж зидземе, Боже мой? ...............................................................................(«Руски календар» за 1929. рок, Руске народне просвитне дружтво «Просвита» Руски Керестур, бок 45.)

Кед у авґусту 1919. р. у Войводини основане Руске народне просвитне друж-тво «Просвита» истого року у Петровцох основана и филияла «Просвита».

Активнєйша робота ше чувствує 1925. року, а и познєйше кед основане и католїцке дружтво «Орел» по тедишнїм имиджу у Горватскей. Под час Другей шветовей войни гаши ше дїялносц «Просвити», а спонтано ше формує Друж-тво за кнїжки, литературу, драму и филателию «Желєни лїсток», а члени були ентузиясти нє старши од 13-14 роки.

Зоз снованьом Рускей матки у Руским Керестуре 1945. року, орґанизована така и у Петровцох и вона порушовач просвитно-културней дїялносци. Нєод-луга ше гаши, алє остава просвитно-културна дїялносц.

Уж под сам конєц 1950. року, 28. децембра, основане Културно-просвитне дружтво «Яким Гарди». У Задружним доме отримана сновательна схадзка но-вого културно-просвитного дружтва, чому присуствую 180 души.

Звит о потреби снованя дружтва поднєсла учителька Бесерминьова, котри прилапени и дружтву дате мено Якима Гардия, любителя културно-просвитней и уметнїцкей роботи, погинутого борца антифашистичней борби.

61


Од теди Дружтво ношитель културней, уметнїцкей и просвитней роботи, а у початку и спортскей док нє основане спортске дружтво «Гвизда» котре ше видвоєло од Дружтва и робело по 1991. рок.

Насампредз, КУД «Яким Гарди» у тих 66 рокох витворело у шицких своїх дїялносцох и обласцох велїчезни успихи и резултати у пестованю и промово-ваню рускей култури.

З оглядом на тоти збуваня 2016. року наполнєли ше 97 роки од першей про-свитно-културней асоцияциї у Петровцох и шицких єй нашлїднїкох по правох скорейших ґенерацийох наших дїдох, бабох и мацерох.

Так и КУД «Яким Гарди» обoвязує на святочни способ преславиц нє лєм роз-виток култури и уметносци, алє у вязи националного идентитету, еманципациї и конституованя Руснацох у Републики Горватскей.

Пeтрoвскe Културнo-умeтнїцкe дружтвo “Яким Гарди“ свoю културну рoбoту запoчина oд пoчатку рока за пeриoд oд 01. януара пo 31. децембер 2016. р., а вoна наисцe так “прeтрeпана“ жe шe лєдвo мoжe шицкo и начишлїц, а за oписoванє вивeдзeнoгo рeпeртoару наисцe би булo пoтрeбнo вeльo папeру и вeльo вeцeй бoки алманаху “Думки з Дунаю“ жe би шe шицкo змeсцeлo.

Заш лєм трeба призначиц жe у КУД “Яким Гарди“ найчишлєнша и най-активнєйша фoлклoрна сeкция. Вoна чишлї 62 активних члeнoх рoзпoрeдзeних у штирох ґрупoх: І 1.–4. класа, ІІ .5–6. класа, та ІІІ 7.–8. класа. Штварта ґрупа тo штрeдньошкoлци. У тим року КУД “Яким Гарди“ мал аж 41 наступ на рижних манифeстацийoх у жeми и инoжeмствe. Заслужeли жe бизмe их начишлєли:

29.01. – Ноц музейох ‒ Пeтрoвци30.01. – Бал Русинoх ‒ Вукoвар 07.02. – Бал – Дзецински – Петровци27.03. – Вельконоцни концерт – Петровци02.04. – Премиєра драми «Два карти за Єрусалим» Пeтрoвци09.04. – «Два карти за Єрусалим» ‒ Драма, Заґреб21.04. – «Два карти за Єрусалим» Драмски фестивал Петра Ризнича Дядї,

Руски Керестур22-.24.04. –Днї култури Русинох и Українцох Риєка01.05.– Перши май – Адица - Вуковар05.05.– Днї општини ‒ Боґдановци08.05.– Смотра нац. меншинох ВСЖ ‒ Петровци28.05.– Смотра у Нойдорфу, Винковске Нове Село ‒ Винковци03.06. – Обичаї нашого народу ‒ Пeтрoвски дзвoн ‒ Петровци04.06. – Вистака резбарийох ‒ “Пeтрoвски дзвoн“‒ Петровци05.06. – Литературни вечар ‒ “Пeтрoвски дзвoн“ ‒ Петровци06.06. – Петровски дзвончок ‒“Пeтрoвски дзвoн“ ‒ Петровци

62

MISLI S DUNAVA 18

06.06. ‒ Петровски дзвон ‒ “Пeтрoвски дзвoн“ ‒ Петровци12.06. – Смотра нац. меншинох Городу Заґребу25.06. – 10. Медзинародна смотра нац. меншинох ‒ Дарда10.07. – Лєтна школа – Ораховица22.-24.07. -34. Фестивал «Лемкивска ватра» ‒ Ждиня ‒ Польска21.08. – Най ше нє забудзе – Дюрдьов – Войводина27.08. – Липовлянски стретнуца - Липовляни28.08. – Миклошевци 2016 – Миклошевци03.09. – Мелодиї руского двору – Шид09.09. ‒ Фолклорни вечари – Винковци18.09. – Святочни дефиле Винковских єшеньох – Винковци01.10. – Означованє спаднуца Петровцох – Петровци01.10. ‒ Одгуки з ровнїни – Руски Керестур11.10. ‒ Кед Голубица лєцела – Петровци22.10. – Перши аплауз – Вуковар26.10. – Дзень Педставителя рускей нац. меншини Заґребу – Бал – Заґреб03.12. – Дравски габи – Осиєк10.12. – Крачун у Заґребе – Заґреб14.12. ‒ Мацери Рускинї ‒ Сримска Митровица16.12. ‒ Вистава малюнкох – Вуковар26.12. ‒ Крачун у Петровцох ‒ Петровци

Фoлклoрна сeкция рoбeла на oрґанизацийним планє у oзбeрoваню пoтeраш-нїх и нoвих члeнoх. На плану oбразoвнeй часци рoбeла на пoнавяню пoтeраш-ньoгo рeпeртoару и триманю и справoваню на сцeни.

Драмска сeкция чишлї 10 члeнoх на чoлє зoз рeжисeрoм Томиславом Ра-цовим. Вивeдла прeмиєру драми «Два карти за Єрусалим» у Пeтрoвцoх. На-ступeла и на драмским мeмoриялу у Руским Кeрeстурe, а удалo шe им насту-пиц и у Заґребе.

Активнo рoбeла и тамбурoва сeкция хтoра чишлї 4 члeнoх на чoлє зoз Звoн-кoм Eдeлинским. Уж сами начишлєни наступи дoстатoчнo гутoря o винїмкoвo вeлькeй активнoсци тeй сeкциї.

Хлопска шпивацка ґрупа на чолє зоз Томиславом Дудашовим зoз рoбoту за-довольна, насампредз же освоєла и першу награду у Дюрдьове и єй шпиванє кажди наградзує зоз велькима аплаузами.

КУД “Яким Гарди“ у свoєй oбсяжнeй рoбoти oблапя и рoбoту читальнї хтoра oд 1999. рoку набавeла 1400 нoви кнїжки и учланєла 75 нoвих члeнoх.

Читальня рoзпoлага зoз кнїжкoвим фoндoм oд 2750 наслoви лєбo 11400 кн-їжкoвo єдинки, та 29 авдиo и видeo записи.

63


Toти числа змистую на гoрватским язику; 2240 кнїжкoвo єдинки зoз 2220 наслoвами, та 1888 кнїжкoвo єдинки дзeцинских кнїжкoх од 60 наслoви .

На руским язику: читальня ма 100 кнїжкoвo єдинки зoз 58 наслoвами, та 240 дзeцински кнїжки зoз 31 наслoвoм.

Tрeба наглашиц жe пoпри шицкoму начишлєнoму КУД “Яким Гарди“, тoч-нєйшe йoгo члeни, кажди рoк пририхтую цeнтралну манифeстацию култури Русинoх Гoрватскeй “Пeтрoвски дзвoн“, а пoмагаю и у пририхтoваню виставoх Eтнoґрафскeй кoлoниї и других прoграмoх значних за нашу културу и прoсви-ту.

ВИНЧУЄМЕ!Звонко Костелник

Привитни танєц на Дньох култури Русинох и Українцох у Риєки

Хлопска шпивацка ґрупа у Заґребе на балу

Танєчнїки на «Дню нацоналних меншинох Городу Заґребу»

Гудаци КУД «Яким Гарди» на балу у Заґребе

64

MISLI S DUNAVA 18

Святочни дефиле у Дарди

Драмска секция у Заґребе

Танєц «Кумове» у Риєки

Дзецинска секция «Петровски ноти» у Пишкуревцох

Святи Миколай«Винковски єшенї»

«Пастирски танци» Риєка

Риєка

65


Вельконоцни концерт Петровци

Адица у Вуковаре за Перши майСпоза бини

Прешов, Словацка «Винковски єшенї»

Премиєра драми «Два карти за Єрусалим»

Отверанє вистави на «Петровским дзвону»

Дзецински бал Петровци

66

MISLI S DUNAVA 18

Научене у Дружтве хаснує ше и на балох

Часц дзецинского балу у ПетровцохДзецинска танєчна секция

Святочни дефиле на Винковских єшеньох

Слово о вистави фотоґрафийох з нагоди 180. рочнїци петровскей

грекокатолїцкей парохиї, петровски парох Владимир Седлак

Розтанцовани дзивчата на Вельконоцним концерту

Красота руского дзивоцкого облєчиваВельконоцни концерт

67


«Петровски ноти» на дзецинским балу

Хлопска шпивацка ґрупа на Миклошевцох 2016. Танєчнїки ‒ часц танцу

«Ноц музейох» у Петровскей етноґрафскей збирки

«Петровски танцоше-нялкоше» у Ждинї

У Польскей, Ждиня ‒ «Лемкивска ватра»

Шицки учашнїки програми за святого Миколая

Святи Миколай зоз помоцнїками

68

MISLI S DUNAVA 18

Дзецински бал Липовлянски стретнуца

Миклошевци

ЛиповляниСловацка

Дует Михайло Голик и Аня Грищук Гайдук

Лемкивска ватраВелька ноц, Петровци

69


Танєц зоз шекеркамиТанєчнїки у Липовлянох

«Червена ружа», Руски Керестур

Солист Михайло Голик Пастирски танци

МиклошевциСвяточно за Вельку ноц

На памятку

70

MISLI S DUNAVA 18

Порядна и успишна робота Културного дружтва Руснацох Винковци у 2016. року

Дружтво того року робело поряднє. Проби шпиваня ше отримую каждого пондзелку на 18,30 годзин у просторийох Дружтва хтори зме добили на хасно-ванє од городу Винковцох, а находза ше у улїчки Х.В. Хрватинича 50. Дириґент у нашим Дружтве Зоран Циковац зоз Вуковару. Окрем дириґованя вон пише и аранжмани за вецейгласне шпиванє. Мушим наглашиц, а то ме и радує, же зме зложне Дружтво. Шорово наступаме там дзе нас поволаю.

У 2016. року нашо Дружтво мало числени наступи. На початку рока, 30. януара, були зме госци КУД-у «Осиф Костелник» зоз Вуковару на їх ювилей-ним пейдзешатим балу, а 15. фебруара отримана Звитна скупштина Дружтва за 2015. рок.

Добре сотруднїцтво нашого здруженя зоз Городску библиотеку у Винковцох потвердзене 18.02. през промоцию кнїжки на руским и горватским язику чий автор дипомовани инженєнр Никола Пап, член нашого Дружтва. Кнїжка ноши назву «Страданє Руснацох у Отечественей войни 1991./92.» и вишла зоз друку концом 2015. року у виданю Союзу Русинох РГ и зоз финансийну потримов-ку Совиту за национални меншини РГ. Вяри, 30. марца, у вуковарским музею у хижи Лавослава Ружички отримана промоция истей кнїжки у орґанизациї КУД-а «Осиф Костелник» зоз Вуковару. З нагоди визначовня Дня Руснацох РГ 21. мая наступели зме на Святочним концерту хтори ше отримал у Вуковаре у Городским музею ґрофа Елца.

Тогорочна централна манифестация рускей култури «Петровски дзвон» от-римана 05. юния и там зме мали наступ. До Копачева Дружтво ишло 09. юния и там зме обишли парк природи «Копацки рит», прешли зме по риту пешо, а превезли зме ше и на ладї по вельким озеру. Ту ше крашнє шпивали даскелї руски писнї, а вшадзи дзе ше шпива и бешедує по руски можеме преглашиц до наступу.

Под конєц лєта Дружтво ше уж традицийно рихта на наступ на културну манифестацию жридлового шпиваня котра ше под назву «Най ше нє забудзе» отримує у Дюрдьове, у Войводини, а тогорочни наступ бул 21. авґуста.

Ище єдна манифестация рускей култури у РГ нєзаобиходна за шицки Друж-тва, членох Союзу Русинох РГ. Слово о «Миклошевцох», манифестациї котра ше отримала 30. авґуста и на котрей зме наступели зоз двома писнями.

У октобре мешацу отримана ище єдан промоция кнїжки «Страднє Руснацох у Отечественей войни 1991./92». Тота промоция була у Заґребе у орґанизациї

71


Представителя Руснацох у Заґребе Иринея Мудрого, у улїчки Городу Вуковару 271, а одбула ше 15. октобра.

Як мале доприношенє Здогадованю на жертву Вуковара, у Осиєку, у Город-скей и универзитетскей библиотеки 15. новембра отримана промоция кнїжки «Страданє Руснацох у Отечественей войни 1991./92.» у орґанизациї Предста-вительки рускей националней меншини Осиєцко-барньскей жупаниї Агнетки Балатинац. На промоциї участвовали члени нашого Дружтва.

Дзень городу Осиєку осєцке Културне дружтво Руснацох збогацує з орґани-зованьом културней манифестациї «Дравски габи» хтори 03. децембра отри-мани у просторийох ОШ «Антун Миханович». Нашо Дружтво наступело зоз двома писнями.

Тиж так у децембре, точнєйше 10. децембра, наступели зме на манифестациї Крачун у Заґребе, котру по други раз орґанизує заґребске КД «Рускиня и Рус-нак», а була то и нагода порозпатрац єдан зоз найнащивенших и найкрасших Адвентох у ЕУ. То праве Адвент у Заґребе хтори нашу жем кладзе до шора єдней зоз туристично найприцагуюцших дестинацийох, цо нас шицких вєдно радує.

Мелания Пап

72

MISLI S DUNAVA 18

«Петровски дзвон»

«Дравски габи», ОсиєкДзень Руснацох РГ

«Миклошевци 2016»

Дюрдьов «Най ше нє забудзе» Фестивал жридловей писнї у Дюрдьове

73


КД Руснацох Цвелфериї у 2016. року

Културне дружтво Руснацох Цвелфериї, хторе у своїх шорох зазберує членох зоз Райового Села и околїска, того року ше може похвалїц зоз напредованьом у своєй роботи. Дружтво наступело на културней манифестациї «Днї култури Руснацох и Українцох» у Риєки, хтору од 15. по 24. април уж традицийно орґа-низовало Дружтво Рушняк.

Дружрво 5. юния наступело на централней манифестациї култури «Пе-тровски дзвон» у Петровцох, а 20. юния у Посавских Подґайцох на 21. мани-фестациї «Розшпивана Цвелферия», на котрей наступаю дзевец места жупань-ского краю: Вербаня, Соляни, Строшинци, Дреновци, Рачиновци, Ґуня, Райово Село и Посавски Подґайци, дзе одшпивани даскельо руски шпиванки.

Лєтна школа руского язика, хора ше и того року отримовала у Ораховици, була нагода за госцованє нашого Дружтва, та 15. юлия у обєкту Меркур члени КД Руснацох Цвелфериї наступели на Лєтней школи вєдно зоз КУД «Осиф Костелник» зоз Вуковару, а тиж так вєдно наступели и у Мариї Бистрици на стретнуцу фолклорних ансамблох 10. юлия.

Конєц авґуста вше зазначени за наступ на културней манифестациї у Микло-шевцох, та так 30. авґуста Дружтво наступело на манифестациї «Миклошевци 2016».

Дружтво Руснак зоз Петровцох орґанизує културну манифестацию под наз-ву «Кед голубица лєцела» котра ше того року отримала 8. октобра, та и ту чи-шлїме наступ.

Пред конєц рока, на Кирбай у Райовим Селу, на святого Йосафата КУД Ру-снацох Цвелфериї порихтало програму у своїм Райовим Селу, а 10. децембра наступело и на манифестациї «Крачун у Заґребе».

Мария Закалюук(на руски преложела редакторка)

74

MISLI S DUNAVA 18

У Посваских ПодґайцохДнї култури Русинох и

Українцох у Риєки

«Розшпивана Цвелферия», Посавски Подґайци

«Кед голубица лєцела», Петровци

75


Шицки секциї КУД «Яким Ґовля» були активни у 2016. року

Културно-уметнїцке дружтво «Яким Ґовля» з Миклошевцох и того 2016. року зазначело активну роботу у шицких своїх секцийох, а то дзецинска и стар-ша танєчнa ґрупa, рецитаторска секция и Женска шпивацка ґрупа.

Женска шпивацка ґрупа котра того року означела осем роки од свойого сно-ваня, у тим року чишлї 17 наступи, дзецинска 9, рецитаторе 5 и танєчнїки 8.

Початком рока, 3. януара, у Петровцох отримана промоция кнїжки шпиван-кох Юлина Бучка «Лєм писня будзе далєй жиц». На представяню кнїжки чле-ни дружтвох зоз Миклошевцох, Петровцох и Вуковару одшпивали уж познати медзи Руснацами шпиванки миклошевского композитора, длугорочного актив-ного члена и водителя шпивацкей ґрупи КУД «Яким Ґовля».

На «Першомайским наступу на Адици» у Вуковаре Миклошевчанє ше пред-ставели зоз дзецинску танєчну и Женску шпивацку ґрупу.

На Дню Руснацох у Републики Горватскей, 21. мая у Вуковаре, участвова-ли члени рецитаторскей секциї и Женскей шпивацкей ґрупи нашого Дружтва. Дзень Руснацох бул преславени 29. мая и у Миклошевцох у орґанизациї Рускей ради Општини Томповци и миклошевского Културно-уметнїцкого дружтва. На святочней Академиї представели ше и младши члени рецитаторскей секциї, Женска шпивацка ґрупа як и окремни солисти.

Централна манифестация Руснацох у РГ «Петровски дзон» вше добра наго-да указац роботу своїх секцийох. Дзецинска ґрупа на «Петровским дзвончку» 5. юния представела ше зоз двома шпиванками и зоз «Рускима танцами». На главней програми старши танєчнїки одтанцовали «Горнїцки танєц» и «Квети верховини», а женска ґрупа одшпивала два шпиванки. Того истого вечара стар-ши танєчнїки мали ище єден наступ на рочней програми танєчней ґрупи «Ве-нери» зоз Вуковару.

Дзецинска ґрупа миклошевского КУД-а од початку року танцовала под руко-водзеньом Єлени Сабадошовей котра зоз нїма порихтала «Руски танци». Пре други обовязки Єлена нє змогла и далєй водзиц младших танєчнїкох, та роботу зоз дзецми предлужела искусна Виолета Гирйовати. Спомедзи других насту-пох окреме можеме видзелїц участвованє у Дзецинскей смотри дзецинскей творчосци у Церни 15. юлия, на «Червеним пупчецу» 1.октобра у Керестуре, успишни бул наступ шпивачох и танєчнїкох на «Першим аплаузу» у Вуковаре 22. октобра и на Општинскей смотри дзецинскей творчосци у Чаковцох. Госцо-ваня закончени пред сам Крачун, кед 10. децембра нащивени Пишкуревци дзе

76

MISLI S DUNAVA 18

участвовали на Дзецинскей манифестациї «Свята Луция».Того року Миклошевчанє 14. юлия мали нагоду наступиц и пред учашнїками

Лєтней школи Русинох котра ше отримує у Ораховици и указац часц зоз свойо-го репертуару шпиванкох и танцох.

Окремни наступ за членох нашого дружтва бул на 34. Лемкивскей ватри у Ждинї (Польска) дзе всоботу и внєдзедю 23. и 24. юния на отвореней сцени амфитеатра дзе ше представели з рускима шпиванками и танцами. Преходзаци през Словацку, застановели зме ше и у красним варощику Бардейове, розпа-трели його културни места котри зохабели красни упечатки на наших членох.

Шпиванє на дюрдьовскей манифестациї «Най ше нє забудзе» свойофайто-ви указатель квалитету нашей Женскей шпивацкей ґрупи. То нагода порихтац ше кус «озбильнєйше» за наступ опрез фахового жирию и виберней публики. Тогорочни фестивал отримани 21. авґуста, а Миклошевчанки по перши раз на-ступели зоз провадзеньом «Вучедолских тамбурашох» зоз Вуковару.

Традицийно, концом лєта миклошевске Дружтво орґанизує свою манифес-тацию. Як то и швечи, скорей того шлїдзи ушорйованє валалу. Велї жителє ше уключели до тей акциї, за манифестацию направене нове платно за бину, намесцени лавки у центру, попораєни дружтвени просториї. Трицец перша ма-нифестация «Миклошевци 2016» отримана 27. и 28. авґуста. Всоботу у голу школи була отворена вистава малюнкох и представени два кнїжки поезиї Вла-димира Провчия зоз Риєки. Вечар отримани концерт двох дружтвох, домаш-нього и госцуюцого Културно-просвитного дружтва «Дюра Киш» зоз Шиду. Внєдзелю пополадню отримана централна програма «Поздрав ровнїни», на котрей наступели осем руски дружтва и по єдно мадярске и горватске дружтво. Манифестачия закончена внєдзелю вечар зоз Концертом рускей шпиванки ко-три ше отримує уж штварти рок зоз цильом представяня наших шпивачох-со-листох. Стаємни интерес публики на шицких трох програмох доказує потреб-носц отримованя такей манифестациї у Миклошевцох.

Старшу танєчну ґрупу дружтва водзи Виолета Гирйовати, а през рок хорео-ґрафию поставял Звонко Костелник. Танєчнїки научели два танци «Квети Вер-ховини» и «Танцовала нина з нину». У роботи тей секциї хвильково обачуєме стаґнацию, цо природни процес при младих (єдни одходза на школованє, други починаю робиц и подобне). Остатнї тогорочни наступ старша фолклорна сек-ция мала 3. септембра, кед ше представела зоз двома танцами на манифестациї мадярского дружтва «Шандор Петефи» зоз сушедних Чаковцох.

Женска шпивацка ґрупа наступела 1. октобра на 55. «Червеней ружи» у Ру-ским Керестуре, а 8. октобра на програми «Кед голубица лєцела» у Петровцох. Остатнї мешац прешол у предкрачунским знаку. Перше на «Дравских габох» у Осиєку 3. децембра, потим на Крачунским концерту у Заґребе 10. децембра и

77


на площи у центру Вуковару 11. децембра, же бизме на концу тот рок заокру-жели 26. децембра зоз власним Крачунским концертом.

Леся Мудри

Дзецинска танєчна секция пред домашню публику

На Адвенту у Заґребе Танєчна пара

Привитне слово предсидательки Союзу РГ Дубравки Рашлянин

на «Миклошевцох 2016»

Дует на Дню Руснацох

Одпочивок скорей наступу

Дзень Руснацох у Миклошевцох

Привитне слово министра Томислава Паненича на

«Миклошевцох 2016»

78

MISLI S DUNAVA 18

Миа Бучко на «Миклошевцох 2016»

Танєчна секция Дует Кристиан и Клара Миклош

Соло наступ Клари Миклош на «Миклошевцох 2016»

Женска шпивацка ґрупа

Красота шпиваня

У Словацкей, Прешов

79


Вечар писнї на «Миклошевцох 2016»

Милица Мишлєнович и Леся Мудри

Солист Борис БучкоДует Ана и Гелена Бучко на «Миклошевцох 2016»

Женска шпивацка ґрупа на Дню Руснацох РГ

Танєчнїки

«Дравски габи», ОсиєкСоло шпивачка Нада Батакович

80

MISLI S DUNAVA 18

Осиєк Польска

Водителька програми Леся Мудри

На «Пупчецу»Ждиня, Польска

«Лемкивска ватра»

Часц женскей шпивацкей ґрупи

«Червене пупче», Руски Керестур

81


Дзецинска танєчна секция у Руским Керестуре

Пастирски танци на Лемкивскей ватри

Женска шпивацка ґрупа у Польскей

Споза бини

Часц танцуЧасц танцу

ЖдиняПольска

82

MISLI S DUNAVA 18

Миклошевци ‒ танци

Червена ружа, Руски Керестур

Лемкивска ватраПольска

Петровски дзвон Петровски дзвон

Петровски дзвончок

Дзовн

83


Миклошевци

Петровски дзвончок

84

MISLI S DUNAVA 18

Вишол словнїк назвох рошлїнох и животиньох у руским язику

Наукови словнїк Назви рошлїнох и животиньох у руским язику Окасни Тим-ко Дїтко

На самим концу 2016. року Союз Русинох РГ видал значне наукове дїло ко-тре чишлї и описує назви рошлїнох и животиньох при Руснацох у Подунавю за остатнї 250 роки, етимолоґийни состав народних назвох за рошлїни и животинї у руским язику.

Назви рошлїнох подзелєни на ботанїчни ґрупи: трави, древа, квица, култиво-вани рошлїни, овоци. Назви животиньох подзелєни на зоолоґийни ґрупи: буби, живина -дробизґ, дзиви птици, риби, дзиви животинї, домашнї животинї, други животинї.

Шлїдзи словотвор нєвиведзених, виведзених, зложених, двочлених и лек-сично-темнатичних дериватох, як и местох дзе ше назви хасную.

Словнїк писани на руским и латинским язику, ма 140 боки, формату Б5, и друковани є у тиражу од 400 прикладнїки зоз финансийну потримовку Совиту за национални меншини РГ.


85


Нова кнїжка поезиї на руским язику Томислава Мишира «Стара

Европа ше похорела»Концом 2016. року у виданю Координациї рускей националней меншинуи

Републики Горватскей и Представителя рускей националней меншини Городу Заґребу Иринея Мудрого вишла нова, треца по шоре кнїжка поезиї Томислава Мишира «Стара Европа ше похорела».

Рецензию за кнїжку написла проф. др сц. Ружица Пшихистал, префесорка на Филозофским факултету у Осиєку, лектор за руски язик була проф. Мария Вулич, лектор за горватски язик Мирта Фантон, кнїжку компютерски обробела и коректовала проф. Вера Павлович, а друкована є у винковскей друкарнї Зебра у тиражу од 300 прикладнїкох и у Б5 формату на 230 боки. На рамикох кнїжки находзи ше репродукция Рембрантовей слики «Годзина анатомиї», а на остат-нїм боку репродукция Ботичелиєвого «Вапаю в нєбо». Кнїжка илустрована зоз петнац илустарциями зоз хтрих єдна часц чарно била, а єдна часц у фарбох. Писнї писани двоязично, на руским и горватским язику и друковани єдна на-спрам другей.

На єден инвентивни способ враца ше нам аванґардне, поведла бим надре-алистичне видзенє швета хтори рошнє пред нашима очми и хторого зме нє свидоми, алє чувствуєме його експресионистичну биду. Стара панї Европа ше похорела у двацетим вику, твредзи автор у паршим циклусу и гоч кельо ю сце-ли вилїчиц нєт єй помоци. Хорота од хторей нєт лїку духовней природи и берце одкаль сцеце, чежко ю дияґностиковац, а лїчиц ище чежше.

През дванац циклуси хтори подсвидомо можеме повязац зоз числом дванац апостолх старого християнского швета провадзиме числени аномалиї през ко-три прешла свидомосц чловека двацетого столїтия од пейдзешатих рокох на-далєй. Нєзаобиходни ту и значни, боляци 1948. рок як символ колхозу и тота-литаризму у хторим чилслени чесни парасти зоз власну главу плацели свойо нєскладанє зоз социялистичним ушореньом у хторим векшина власного и особного мала постац нїчия и общедружтвена. Теди ше людзе здогадли правиц ше же робя, а нє роболи такповесц нїч.

У похореним дружтве моцну улогу забераю и медиї, окреме новини хтори у нєдостатку реалних вистох пре цензуру, або пре нєинветивносц новинарох уплївую на свидомосц гражданох зоз тривиялнима написами познатима як «се-зона огуркох». Видзи нам ше цо ше дотика тривиялносци у медийних интере-сох тота сезона огуркох будзе тирвац безконєчно.

86

MISLI S DUNAVA 18

Модерни чуда лїченя приходза зоз Америки твредзи нам автор у шестим ци-клусу, а лїки за бесни хлїсти нужни и потребни та прейґа окенаох сцигли аж до наших валалох бо ше зараза бесних хлїстох випатра епидемийски розширює. Єден зоз найшмелших способох виганяня бесних хлїстох то звисковальня нео-лоґизем, хтори Мишир хаснує же би нам описал диско.

З Америки сцигую и други зла як цо еротски филми, нємилосредни капи-талистични способ живота у хторим за нового Бога воланого профит шицко дошлєбодзене зробиц, мож страциц чесц, морал, мож забиц чловека, предац власни дзивки, мож забиц и власне дзецко кед ма оправданє у профиту.

Стара Европа муши подписац капитулацию пред таким шветом, нєстава швет кочергох, ожогох, пецох з блата, малди и красни жени ше одаваю за ста-рих и бридких хлопох, дїдох хторих нїхто нє годзен любиц лєм прето же ше предпоставя же су богати. У новим швеце очудаценосц прилаплїва, ганьба по-става пиха, нєприродне ше указує як природне. Гомсексуалносц ше нє скри-ва, залюбени хлопи можу зоз добрим подплацованьом усвоїц нєжадане дзецко даєдней жени.

На концу и автор и читатель любели би сцекнуц од такей страшней апока-липтичней визиї швета котра, на жаль, нє видумана, лєм препозната и литерар-но престарта пред нашима нємоцнима очми.

Як предлужиц далєй жиц у таким хорим швеце питанє шицких питаньох на котре автор анї нє пробує дац одвит, анї рецепт бо го нєт и кажде з нас муши го глєдац сам за себе.


87


Recenzija

Pjesnički rukopis Tomislava Mišira , napisan dvojezično na rusinskome i hr-vatskome jeziku, kompozicijski je prema tematskom kriteriju ustrojen u dvanaest ciklusa ( Stara se Europa razboljela, S oproštenjem, Naš projekt, Sezona krastavaca, U Americi su izmislili takve lijekove, Radionica za izradu dugih drvenih žarača za krušne peći, Vrištaonica, Iz toga stana, Jedna se žena udala, Dva muškarca, Volio bih pobjeći). Oblikovan je pretežito poetskim fragmentima slobodnoga stiha uz spo-radične oblike rime. Na strukturnom planu pjesničkog teksta razvidna je impersonal-na instanca iskazivanja tek rijetko u instanci ja-iskazivanja – u rasponu od narativ-nosti do gnomskih eksklamacija, oslobođena prisege na mimetičnost sa skloništem u imaginarnoj, dakako i iracionalnoj autsajedrskoj poziciji. Štoviše, kratkoća forma omogućuje poetičku razigranost i figuralnost s osloncem u gorkoj groteski, djelo-mice i parodiji kao odgovoru na posthumno stanje svijeta i čovjeka. U tom svijetu nestalih vrednota, umjesto ontološke zabrinutosti Mišir se ironijski igra krhotinama distopijskoga svijeta (Svjetski političari / kako bi pokvarili/ u majci dijete/ da se čovjeka/ ne mora poslije kvariti…). Apokaliptičko stanje svijesti i svijeta razotkriva vrijeme punine zla u kojemu je jedini izlaz što brži kraj. Apokaliptički obrat moguć je naime samo „ako staro umre“ i novo se rodi. Sustav se dakle okreće protiv sebe sama, na granici simulacije u hiperlogici destrukcije i smrti ( Baudrillard). Objek-tivni svijet postaje zakonom inverzije samo sadržaj svijesti bez zbiljskih referencija i objekt paralogičkog obračuna subjekta sa samim sobom. Nekonzistentnost i para-logika (Lyotrad),kao fingirana banalnost ( sezona krastavaca). Miširove su jezične igre kao odgovor na zastrašujuću, ali praznu performiranost svijeta u kojem se sve mjeri učinkom i profitom. Zato je neologička vrištaonica globalna Miširova meta-fora svijeta koji je zaboravio na smisleni i artikulirani ljudski glas.

Posljednji ciklus ( Volio bih pobjeći), a mogao bi biti i prvi jer se knjiga može či-tati i unatraške nudi privremeno razrješenje – bijeg u iracionalno. Što bi to međutim značilo u svijetu smrti. Što u tom svijetu umirućih znači smrt hrvatskoga ili rusinsko-ga naroda? Smrt Europe? Mišir im ispisuje pjesnički rekvijem.

Konačna preporukaAutorsko pismo Tomislava Mišira potvrđeno je zavidnim brojem objavljenih

knjiga, pjesničkim zbirkama ( Kentaur, Osijek 1991./19912.; Na prilazu Vukovaru, Osijek, 1997.; Krasni časi, Vukovar 2009.; Kad svijeća dogorijeva, Petrovci 1992.), zbirkama pripovjedaka: Kronika jednog Vukovara, Osijek, 2004.; Tržnica u Vuko-varu/ Vašar u Nuštru, Osijek 2006.; Novo doba u Vukovaru, Osijek 2007.; Krčme u Vukovaru, Osijek, 2008.; U vrijeme doktora Orvošija, Osijek, 2011.) i kolažnim romaneskno-dramskim tekstovima ( Astralna projekcija, Osijek, 1996.).

Zbirka pjesama Stara Europa se razboljela ima potencijal poetski razotkriti uzne-

88

MISLI S DUNAVA 18

mirujuće teme suvremenosti. Pjesnička knjiga Tomislava Mišira nedvojbeno poka-zuje bogatu motivsku fakturu te sposobnost kompetentnoga pjesničkoga izraza. U svjetlu navedenoga, ocjenjujem Miširovu knjigu pjesama kao vrijedan rukopis i preporučujem ga za objavljivanje.

Osijek, 14. rujna 2016.prof. dr. sc. Ružica Pšihistal

89


Нова кнїжка поезиї Владимира Провчия

Лирични швет «Запаху надиї» Владимира Провчия

Штредком 2016. року у Петровардину друкована треца кнїжка поезиї Влади-мира Провчийового, лиричара и подобового уметнїка хтори родзени у Сриме, у Миклошевцох, а жиє и Матульох у Приморско-ґоранскей жупаниї. Кнїжка друкована у фарбох, ма 112 боки у Б5 формату, а илустрована зоз 25 репро-дукциями малярского опусу истого автора. За видавателя водзи ше Ярослав Пап, рецензию написала и язично кнїжку ушорела Блаженка Хома Цветкович, илустрациї портретох автора сликовал Василь Кохан, а рамики и векшину илустрацийох у кнїжки порихтал Владимир Провчи. Компютерски кнїжку об-робела и дизайновала Мария Гудак, а друкована є у видаветельней хижи Мак-сима ґраф у Петровардинє зоз финансийну потримовку Приморско-ґоранскей жупаниї и автора кнїжки.

90

MISLI S DUNAVA 18

Кнїжка ше состої зоз 38 писньох писаних на руским язику и преложенима на горватски язик, котри поскладани по принципу обраценого жвератка и чита-тель нє ма можлївосц розаптрац источашнє стилистични, лирични и други вязи у истей писнї на двох язикох, алє ше зачиря до руского, або горватского идиому. Збирку отвера писня «Запах надїї» хтора итроспективно розпатра можлїви за-блуди лирского субєкту хтори ше наздава же яри яки жада нє останю занавше страцени у записани лєм у прешлосци, алє же их ище вше мож долапиц у те-рашньосци.

А лирични швет приказани у шлїдуюцих стихох швет подозривосци, розча-рованя, каяня пре любов и чеканя даякого спасу од себе самого. Себе глєда по загради младосци у хторей шицко було шмеле, цепле и блїзке. Шептаня и сни водзели вше до поднєбйох чувствох, любови и нїжносци, а кед нїжнсци и за-носи прешли, вше приходзели розчарованя и самота як вична и конєчна осуда заблукалей души. Ноци смутку будза надїю же любов мож затримац, очи ше зачиряю до моря, до вичного белавидла хторе зна шицки тайни живота. Воно моцне и прицагуюце, морйо як живот, полне нєпознатосци и замкох за Руснака моряка хтори ше муши научиц ношиц зоз його моцами кед сце остац живи.

И заш як да судзене, думки водза назад до родимей ровнїни и дзецинства одкаль ше окрем здогадованя пресцера єшеньске цепле слунко полне надїї и плоду котри чловек вєшенї збера як урожай свойого живота.


Literatura

Литература

93


препущене путешествиє

гайзибан цисцеколпред носомдок ши бешедовалаз пайташкуо барз значнихживотних питаньохнагадаюциодкаль дуєзаходни виторсцерпеняпрез блатни поляинтелиґенциїпрескакуюци прейґ барохзамервених чувствохрозпущеногоболюлюбовиз прешвеченьом же шицкодобрегоч нїкому нє хаснуєбо власне прешвеченєвредзи вецей одсовисцихтора знукайойчинадзера шеобчекуюциже застанєшже ослухнєшже ше задумашнад собуи порозумишпрецо цигайзибансцекол

propušteno putovanje

vlak ti jepobjegaoispred nosadok si razgovaralasa prijateljicomo jako bitnimpitanjima životnimnagađajućiod kuda pirizapadni vjetarstrpljenjakroz blatna poljainteligencijeposkakujući preko lokvizamršenih osjećajaraspušteneboliljubavis uvjerenjem da je svedobroiako nikome ne koristijer osobna uvjerenostvrijedi više odsavjestikoja iznutrajaučevrištiočekujućida ćeš statida ćeš osluhnutida ćeš se zamislitinad sobomi shvatitizašto ti jevlakpobjegao


94

MISLI S DUNAVA 18

царица скрита у жобрачковим облєчивє

паметамшнїг падаля шапку нє малата ми власи булиперше билиа вец мокри

паметамже праве тедислунко нараззаблїслошнїгово хмарищезлиа подшнїжнїкинє могли дочекацже би ше указалина модней пистиквитковей красоти

паметамже сом ше тедичувствовала як царицаскрита ужобрачковим облєчивеи щешлїваже можем буцтото цо сомтака яку ме створелстворительбез комплексоххтори сом сама себена хрибет навалєлапрез рижниживотни ситуациї

kraljica sakrivena u ruhu prosjakinje

pamtimsnijeg je padaoja kapu nisam imalapa mi je kosaprvo bila bijelaa onda mokra

pamtimda je baš tadasunce najednomzablistalosnježni oblacinestalia visibabenisu mogle dočekatida bi se pokazalena modnoj pisticvjetne ljepote

pamtimda sam se tadaosjećala kao kraljicasakrivena uruhu prosjakinjei sretnašto mogu bitito što jesamtakva kakvu me se stvoriostvoriteljbez kompleksakoje sam sama sebina leđa natovarilakroz razneživotne situacije


95


Мацерово квице

Мацерово квицеу облаку стої,кед ше дому врацамна ньго попатрам.

Мацерово квицеу облаку квитнє,кед ше дому врацамна ньго ше ошмихнєм.

Квитнє на червенои кед витор дує,дзецинскому домувше ме прицагує.


Пришли осемдзешат

Кед сом була малата сом нє думала,осемдзешат рокиже бим дочекала.

Роки преходзелияґод з витром хмари,мнє ше осемдзешатбоме назберали.

Було вельо дражкицерньово, шлїзкаци, а з Божу помоцудзека ше заш враци.

Тераз днї преходзаяк до молги крочим,свойо осемдзешатпомалючки ношим.


96

MISLI S DUNAVA 18

Povijest i suvremenost

История и сучасносц

99


Сто осемдзешат пейц роки од присельованя Руснацох до Сриму

Руснаци ше до Бачкей почали присельовац штредком 18. вику зоз тедишнєй сиверовосточней Угорскей, а 1751. року подписани перши урядови документ – контракт о насельованю, по теди нєнаселєного валалу з меном Вельки Ке-рестур, 200 руских грекокатолїцких фамелийох зоз сиверовосточних обласцох Угорскей, а 1763. року подписани контракт о насельованю 150 руских грекока-толїцких фамелийох до Коцура зоз истих обласцох. Так почало орґанизоване насельованє Руснацох зоз Подкарпатя до Бачкей. По конєц 18. вику до Бачкей ше приселєли коло три тисячи Руснацох. Алє пре нєдостаток жеми и чежки условия живота у Керестуре и Коцуре, од 60-их рокох 18. вику почало висельо-ванє даєдних фамелийох перше до сушедних валалох, вец до Нового Саду, а од початку 19. вику перше до Шиду, а познєйше и до других местох: Бачинцох, Петровцох, Старих Янковцох, Миклошевцох. Вшадзи дзе сновали свойо коло-ниї, Руснаци ше намагали такой основац свойо парохиї и школи на мацерин-ским язику, алє и зачувац вязи зоз местами з котрих ше висельовали.

До Петровцох Руснаци приселєли 1831. року, а 25. мая 1836. у Петровцох ос-нована парохия ґрекокатолїцкей церкви. Так 25. май вибрани же би бул Дзень Руснацох у Републики Ґорватскей.

Од самого приселеня на нашо простори Руснаци мали розвити вирски, об-разовни, културни и просвитни живот. Алє Перша и Друґа шветова война за-становели дальши просперитет. По законченю Другей шветовей войни нє бул розвити културни и просвитни живот аж по 1950. рок, кед ше приступело сно-ваню КУД-а «Яким Гарди» у Петровцох, а познєйше и КУД-а «Яким Ґовля» у Миклошевцох, як и КУД-а «Осиф Костелник» у Вуковаре.

Праве тоти три дружтва були иницияторе снованя тедишнього Союзу Руси-нох и Українцох. Робота Союзу допомоґла правому народному розквитнуцу.

Застава Руснацох РГ Герб Руснацох РГ

100

MISLI S DUNAVA 18

Руски язик пестує ше у штредкох дзе жию Руснаци, основани 7 културно-умет-нїцки дружтва, 1971. виходзи перше число Новей думки, а потим и дзецински часопис Венчик, основана Етноґрафска збирка у Петровцох и библиотека Вла-димир Нота у Вуковаре, отримую ше Лєтни школи за дзеци и младих, орґани-зую ше велї културни манифестациї.

Таки боґати културни, просвитни и образовни живот Руснацох претаргла велькосербска аґресия на Гроватску и Вуковар, у хторим у тедишнїх часох жило вецей од 70% цалей популациї Руснацох у Републики Горватскей. У тей войни живот страцели 92 припаднїки рускей заєднїци.

Просториї Союзу девастовани, знїщени цали маєток. Пре воєни дїйствованя Союз ше преселєл до Заґребу и там предлужел активно робиц. Року 1997. Союз се враца до Вуковару и ту, вєшенї отримани звитна и виберанкова скупштина. Тоти скупштини наисце були историйни бо шедзиско Союзу вецей нє було у Заґребе, алє у Вуковаре, праве там дзе му и место.

Знова зажила робота наших Дружтвох, успишно отримани Лєтни школи, отримую ше културно забавни вечари, а и Петровски дзвон ознова отримани 1998. року у Петровцох.

По 2008. рок Руснаци и Українци були вєдно у Союзу, вєдно робели на песто-ваню своєй култури и отримованю свойого идентитету, алє вец 2008. українски културно-уметнїцки дружтва вишли зоз Союзу и основали Українску заєднїцу.

Лєм рок познєйше Совит за национални меншини, на основи вимаґаня Ко-ординациї рускей националней меншини у Републики Ґорватскей, на своєй схадзки 11. септембра 2009. принєсол соґласносц за хаснованє застави, ґерба и сяточней писнї Браца Русини рускей националней меншини у Републики Ґор-ватскей.

По виходзеню українских дружтвох зоз Союзу, Союз предлужел свою робо-ту под исту назву – Союз Русинох и Українцох РГ, покля на скупштини Союзу котра отримана 01.04.2014. принєшена одлука о пременки назви Союзу Руси-нох и Українцох РГ до назви Союз Русинох Републики Ґорватскей.

По остатнїм попису жительох у Горватскей жиє 1.936 Руснацох, од чоґо 74% у Вуковарско-сримскей жупаниї. З оґлядом на 3.728 Руснацох кельо було 1971. року обачлїве значне зменшанє. Мушиме констатовац же ше число Руснацох нєпреривно зменшує, попри иснуюцих стопох морталитету, наталитету и аси-милациї, то нам указує на одумеране рускей заєднїци.

Ми мушиме направиц шицко цо можеме же би ше то нє витворело. Требали бизме розвивац свидомосц о очуваню и розвою рускей заєднїци при шицких припаднїкох, окреме при младей популациї. Требаме буц свидоми же маме таке богате нашлїдство, а при тим нє думам лєм на материялне, на нашо облєчиво, на нашо церкви, кнїжки, алє и на нєматериялне нашлїдство, на нашо писнї,

101


Хижа у Етбоґрафскей збирки

Приклєт

Нєвеста при дзецку

Женске облєчиво

Посцель, часц етноґрафскей збирки

Коло посцелки

танци, на наш язик. Тото богате нашлїдство най нам будзе моц за очуванє най-векшей вредносци єдного народу, а то идентитет и мено.

185 роки любоморно чуваме и пестуєме свою традицию. Кажди роки, каж-ди часи ношели свойо почежкосци. И нєшка так, алє тераз на нас остава тота велька одвичательносц, на нас шицких вєдно остава намагнє затриманя и отри-мованя нашого идентитету и нашого мена. Верим же ми Руснаци маме добрей дзеки и здравого розуму же бизме тоту вельку задачу наисце и витворали.

Дубравка Рашлянин

102

MISLI S DUNAVA 18

Машина и пейґла Кросна

Шиваца машина

103


Борис Варґа

Траґедия Українцох и Руснацох зоз

ВуковаруМало познати случай абсурдней

траґедиї Українцох и Руснацох зоз околїска Вуковару после спаднуца того городу и преходзеня тих територийох под контролованє Републики Сербскей Країни

Скоро трецина Руснацох и Україн-цох зоз востеочней Горватскей була прегнана 1991.-92. покля русийски миротворци «надпатрали» їх еґзодус. Горватски суд за воєни злодїйства зро-бенима над Руснацами бул нєдоста-точни, а єдини хтори на нїм осудзени и кажнєнпокарании були ‒ Руснаци.

Пре малочисленосц тей меншин-скей заєднїци, депортациї Руснацох остали у циню стоткох тисячох ви-беженцох и погинутих у Горватскей, БиГ и на Косеве, без огляду же Гад-жичово моци безпечносци тоту за-єднїцу у єдней хвильки приведли до стану подполного щезнуца.

Спрам попису зоз 1991. року Рус-нацох и Українцох було кус менєй од 6000 (Руснацох було кус вецей як по-ловка) же би по попису зоз 2011. тота популация була за трецину менша, подєднак єдних и других.

Руснацу ше до Бачкей зоз етнїчних територийох нєшкайшей Словацкей

Boris Varga

Tragedija Ukrajinaca i Rusina

iz VukovaraMalo je poznat slučaj apsurdne

tragedije Ukrajinaca i Rusina iz okoline Vukovara nakon pada tog grada i prelaska tih teritorija pod kontrolu Republike Srpske Krajine

Skoro trećina Rusina i Ukrajinaca iz istočne Hrvatske bila je protjerana 1991./1992., dok su ruski mirotvorci tada „nadgledali“ njihov egzodus. Hr-vatski sud za ratni zločin počinjen nad Rusinima bio je nedostatan, a jedini koji su na njemu osuđeni i kažnjeni bili su – Rusini.

Zbog malobrojnosti te manjinske za-jednice, protjerivanja Rusina ostala su u sjenci stotine tisuća izbjeglica i pogi-nulih u ratovima u Hrvatskoj, BiH i na Kosovu, iako su Hadžićeve snage sigur-nosti tu zajednicu u jednom trenutku dovele u stanje ugroženosti od potpunog nestanka.

Prema popisu iz 1991. godine Rusina i Ukrajinaca bilo je nešto manje od 6000 (Rusina nešto više od polovine), da bi prema popisu iz 2011. ta populacija bila za trećinu manja, oko 4000, podjednako jednih i drugih.

Rusini su se u Bačku s etničkih terito-rija današnje Slovačke i Ukrajine (tada s jedinstvenog prostora Austro-Ugarske

104

MISLI S DUNAVA 18

и України (теди зоз єдинственого простору Австроугорскей монархиї) населєли штредком XVIII вику, же би ше штредком XIX вику єдна часц на-селєла до Сриму и околїска Вуковару. Найчисленши заєднїци були у местох Миклошевци и Петровци, як и самим городу Вуковару. Руснаци и Українци векшином грекокатолїки, алє як два окремни народи югославянска ста-тистика их припознава аж од попису 1971. року.

«Добродзечна депортация»Под час розпадованя бувшей

Югославиї Руснаци ше плитично по-дзелєли. Векше число тей заєднїци остало лоялне Горватскей и на рефе-рендуму, хтори сербска заєднїца уг-лавним бойкотовала, у Миклошевцох и Петровцох у велькей мири Руснаци и Українци потримали нєзависносц Горватскей зоз вецей як 70% гласох. Под час борбох за Вуковар менша часц Руснацох придружела ше серб-ским моцом безпечносци и сербскей Теиториялней охарни (ТО).

После спаднуца Вуковару, ушлїд-зело вимсценє. Руснаци зоз валалох Миклошевци и Петровци прегнани у двох габох. Перша габа була дораз у новембру 1991. року, а друга ше збу-ла вчас на яр 1992. року под час уз-поставяна и запровадзаня мировней мисиї УН у Горватскей.

Списки за виганянє правени до-раз по спаднуцу Вуковару, а тижньо-во новини войводянских Руснацох «Руске слово» у децембру 1991. року

monarhije) naselili sredinom 18. stolje-ća, da bi se sredinom 19. stoljeća jedan dio naselio u Srijem i okolinu Vukova-ra. Najbrojnije zajednice bile su u seli-ma Mikluševci i Petrovci, kao i samom gradu Vukovaru. Rusini i Ukrajinci uglavnom su grkokatolici, ali kao dva posebna naroda jugoslavenska statisti-ka prepoznaje ih tek od popisa iz 1971. godine.

„Dobrovoljno” protjerivanjeZa vrijeme raspada bivše Jugoslavi-

je Rusini su se politički podijelili. Ve-ćina je ostala odana Hrvatskoj te su na referendumu, koji je srpska zajednica uglavnom bojkotirala, u Mikluševcima i Petrovcima u velikoj mjeri Rusini i Ukrajinci podržali neovisnost Hrvatske s više od 70 posto glasova. U vrijeme borbi za Vukovar, manji dio Rusina pri-družio se srpskim snagama sigurnosti i srpskoj Teritorijalnoj obrani (TO).

Nakon pada Vukovara uslijedila je odmazda. Rusini iz sela Mikluševci i Petrovci prognani su u dva vala. Prvi je bio odmah u studenom 1991., da bi se drugi odigrao u proljeće 1992. godine za vrijeme uspostavljanja i provođenja mirovne misije Ujedinjenih naroda u Hrvatskoj.

Spiskovi za protjerivanje pravljeni su odmah nakon pada Vukovara. Tjedni list vojvođanskih Rusina „Ruske slovo” u prosincu je 1991. prenio riječi politič-kog povjerenika stožera TO Mikluševa-ca Jakima Bučka i zapovjednika stožera TO Momira Anđelića, da će se organizi-rati „iseljenja“ onih koji su bili na stra-

105


пренєсли директо слова политичного комесара штабу ТО Миклошевцох Якима Бучка и команданта ТО Моми-ра Андєлича, же ше буду орґанизовац «висельованя» шицких хтори були на боку «ГДЗ-у» и гевтих хтори уча-ствовали у горватских моцох безпеч-носци, односно їх ближнїх и родзини хтора остала у тим валалє.

И концом 1991. и початком 1992. року, под час тирваня мировного спо-разуменя и цивилє и цали фамелиї Руснацох и Українцох були преганяни без предходного спозореня. Припад-нїки сербских паравойних формаци-йох упадали до обисцох и вицаговали людзох же би их на автобусох депор-товали у реґиї под контролу Заґребу. Цивилє перше оплячкани у автобусох, бо єдинео цо могли вжац зоз собу були документи, драгоциносци и пенєж. Вец им оплячкани обисца, а маєтки по тедишнїх «законох» Країни були конфисковани, односно одняти. З око-лїска Вуковару найвецей прегнати Руснаци хтори були богати парасти, а велї були примушени подписац вияву же «добродзечнє» напущую Країну.

Руски орґанизациї у сушедней Сербиї як цо Союз Русинох и Укра-їнцох, обрацали ше теди сербским власвом и амабасади Русийскей Фе-дерациї у Беоґрадзе, хтора заступала интерси медзи иншим и новопрег-лашеней держави України же би ше при сербских власцох виходзело контролованє сепаратистичних мо-цох у Країни, а вязане за преганянє националних меншинох. Беоґрад

ni „HDZ-a” i onih koji su sudjelovali u hrvatskim snagama sigurnosti, odnosno njihovih bližnjih i rodbine koji su ostali u tom selu.

Krajem 1991. i početkom 1992., za vrijeme mirovnog sporazuma, civili i cijele obitelji Rusina i Ukrajinaca bili su protjerivani bez prethodnog upozorenja. Pripadnici srpskih paravojnih formacija upadali su u kuće i izvlačili ljude da bi ih autobusima otpremili u područja pod kontrolom Zagreba. Civili su prvo bili opljačkani u autobusima jer su jedino sa sobom mogli ponijeti dokumente, go-tovinu i nakit. Zatim su im opljačkane kuće, a imanja po tadašnjim „zakoni-ma” Krajine bila su zaplijenjena, odno-sno oteta. Iz okoline Vukovara najviše su protjerani Rusini koji su bili imućni seljaci, a mnogi su bili primorani potpi-sati izjavu da „dobrovoljno” napuštaju Krajinu.

Rusinske organizacije u susjednoj Srbiji, poput Saveza Rusina i Ukraji-naca, obratili su se tada srpskim vla-stima i ambasadi Ruske Federacije u Beogradu, koja je zastupala, između ostaloga, i interese novoproglašene dr-žave Krajine, da utječu na separatistič-ke snage u Krajini u vezi protjerivanja nacionalnih manjina. Beograd je dao obećanje, posebno ruskim diplomati-ma, da će reagirati i cijeli slučaj pre-ispitati. O protjerivanjima Rusina, čija su se cjelovita naselja našla više na udaru, govorilo se u travnju 1992. i u Narodnoj skupštini Srbije. Posebno su predstavnici opozicije (DS, LSV, SPO, Reformisti) u svojim sredinama tražili

106

MISLI S DUNAVA 18

обецал, окреме русийским диплома-том, же будзе реаґовац и цали случай препатри. О депортованю Руснацох чийо компактни населєня були вецей на вдреню, бешедовало ше у априлу 1992. року и у Народней скупштини Сербиї. Окреме представителє опо-зициї (ДС, ЛСВ,СПО, Реформисти) у своїх штредкох глєдали же би заста-новел еґзодус Руснацох и Українцох у Країни.

Блїзки сотруднїк Слободана Мило-шевича и предсидатель СПС-у, Бори-сав Йович обрацел ше початком мая 1992. року амбасадорови Русийскей Федерациї Ґендию Шикину и вира-жел жалєнє пре инцидент и насилне преганянє Руснацох и Українцох зоз просторох под управу Републики Сербскей Країни и обецал же ше те-дишнї власци у СР Югославиї оста-раю за тот случай и же ше утвердзи одвичательносц.

Видїйствоване и розпоредзованє русийских миротворцох у составе УМПРОФОР-у до такволаного «Сек-тору Е», дзе ше по мировним плану находзели Миклошевци и Петровци.

Найпознатши и найбезочнєйши случай депортациї Руснацох зоз Миклошевцох збул ше под час по-цагованя, у складзе зоз мировним планом УН, ЯНА и паровойскох зоз того подруча. Русийски миротвор-ци у составу УМПРОФОР-у 15. мая 1992. року превжали контролу над «Сектором Е». Медзитим, три днї по-знєйше моци локалней ТО на очигляд русийских миротворцох прегнали

da se zaustavi egzodus Rusina i Ukra-jinaca u Krajini.

Blizak suradnik Slobodana Miloševi-ća i predsjednik SPS-a, Borisav Jović, obratio se početkom svibnja 1992. godi-ne ambasadoru Ruske Federacije Gen-diju Šikinu i izrazio žaljenje zbog inci-denta i nasilnog protjerivanja Rusina i Ukrajinaca s prostora pod upravom Re-publike Srpske Krajine. Obećao je da će se tadašnje vlasti u SR Jugoslaviji pobri-nuti za taj slučaj i utvrditi odgovornost.

Učinjeno je i raspoređivanje ruskih mirotvoraca u sastavu UMPROFOR-a u takozvani „Sektor E”, gdje su se po tom mirovnom planu nalazili Mikluševci i Petrovci.

Najpoznatiji i najdrskiji slučaj pro-tjerivanja Rusina u Mikluševcima odi-grao se upravo za vrijeme povlačenja, u skladu s mirovnim planom UN-a, JNA i paravojski s tog područja. Ruski su mirotvorci u sastavu UMPROFOR-a 15. svibnja 1992. preuzeli kontrolu nad „Sektorom E”. Međutim, tri dana kasni-je snage lokalne TO su naočigled ruskih mirotvoraca protjerali još oko sto osoba, uglavnom rusinske nacionalnosti. Ruski mirotvorci nisu reagirali na ta protje-rivanja. Kako je za britanski javni ser-vis izjavio bivši tajnik Saveza Rusina i Ukrajinaca Jugoslavije Simeon Sakač, mirotvorci iz Rusije i bivših Sovjetskih Republika bili su novoprispjeli i malo upoznati sa situacijom te su ih srpske paravojne snage lako uvjerile u priču da „Rusini žele sami i dobrovoljno da odu kod svojih porodica” koje su bile na te-ritorijima pod kontrolom Zagreba.

107


ище коло сто соби углавним рускей националносци. Русийски миротвор-ци нє реаґовали на тоти депортациї. Як за анґлийски явни сервис виявел бувши тайомнїк Союзу Русинох и Українцох Югославиї Симеон Са-кач, миротворци зоз Русиї и бувших совєтских републикох були новопри-шли и нєдостаточно упознати зоз си-туацию и сербски паравойни моци их лєгко прешвечели до досц превидней приповедки же «Руснаци жадаю сами и добродзечнє пойсц ґу своїм фаме-лийом» хтори ше находзели на тери-ториї под надпатраньом Заґребу.

Медзитим, ридко хто поверел до тей приповедки. Шведкове у при-ватних розгваркох твердзели же ру-сийски миротворци наисце були на новим терену, алє их нєбарз цикавела судьба цивилох, без огляду же ту були послани же би бранєли народ хтори им на одередзени способ бул блїзки по походзеню. Шведкове на медийох виявели же ше миротворци зоз був-шого СССР зоз потримовку власци Карїни теди активно занїмали зоз шверцом. Часопис Русинох и Україн-цох у Горватскей «Нова думка» писал же русийски миротворци ище и обез-печовали їх депортованє на автобусох до Винковцох.

Цинизем того случаю же на дзень депортациї у Беоґрадзе пребувал ру-сийски министер вонкашнїх дїлох Андрей Козирєв, хтори мал у плану орґанизовац мировни процес и дия-лоґ медзи бувшима югославянскима републиками.

Međutim, malo tko je u tu priču po-vjerovao. Svjedoci su u privatnim raz-govorima potvrdili da su ruski mirotvor-ci zaista bili na novom terenu, ali da ih nije puno zanimala sudbina civila, bez obzira što su bili poslani obraniti narod koji im je na neki način podrijetlom bio blizak. Svjedoci su medijima govorili da su se mirotvorci iz bivšeg SSSR, uz po-dršku vlasti Krajine, tada aktivno bavili krijumčarenjem. Časopis Rusina i Ukra-jinaca u Hrvatskoj „Nova Dumka” pisao je da su ruski mirotvorci još i osigura-vali njihovo otpremanje autobusima do Vinkovaca.

Cinično je da je na dan tog otprema-nja u Beogradu boravio ruski ministar vanjskih poslova Andrej Kozirjev, koji je imao u planu organizirati mirovni proces i dijalog između bivših jugosla-venskih republika.

Beogradski časopis „Vreme” objavio je tada intervju s novosadskim profeso-rom i građanskim aktivistom dr. Julija-nom Tamašem pod naslovom „Surovost i licemerje”, gdje se tvrdi da su protjeri-vanje Rusina i Ukrajinaca učinile vlasti Krajine i pored tvrdih obećanja koje su dali Beogradu da će tu manjinu štiti. U intervjuu Tamaš ocjenjuje da su JNA i Hadžićeve vlasti primjenjivale politiku dvostrukih standarda, a da Srbija nije sasvim kontrolirala situaciju u Krajini.

Zločin i bijegPrema „Izvještaju o ratnim razara-

njima i stradanju vjernika Srijemskog i Slavonskog dekanata Križevačke eparhije”, koji je 1992. godine objavio

108

MISLI S DUNAVA 18

Беоґрадски часопис «Време» обявел теди розгварку зоз новосад-ским професором и гражаднским ак-тивистом др Юлияном Тамашом под назву «Суровосц и лїцемерносц» дзе ше твердзи же депортованє Руснацох и Українцох виведли власци Країни и попри твардих обецункох хтори дали Беоґраду же буду тоти меншини щи-циц. У интервюю Тамаш оценєл же ЮНА и Гаджичово власци применьо-вали политику двойнїстих стандар-дох, а же Сербия нє у подполносци контроловала ситуацию у Країни.

Злодїйство и сцеканєСпрам «Звиту о воєних руйно-

ваньох и страданю вирнїкох Сримс-кого и Славонского деканату Кри-жевскей епархиї» хтори 1992. року обявел Ординарият Крижевскей Епархиї Грекокатолїцкей церкви у Заґребе, коло три штварцини гре-кокатолїцких вирнїкох, векшином Руснацох и Українцох, нашло ше на териториї залаепеней зоз кон-фликтами, односно на териториї самопреглашеней Републики Серб-скей Країни. Спрам тих информаци-йох война на рижни способи нанєс-ла чкоду половки представнїкох тей заєднїци, помедзи трецини и штвар-цини популациї депороване на те-риториї под контролу Заґребу лєбо загарештовано.

У звиту Ординарияту Крижевскей Епархиї наводзи ше же од воєних дїй-ствованьох барз очкодовани обєкти Грекокатолїцкей церкви у Миклошев-

Ordinarijat Križevačke eparhije Grko-katoličke Crkve u Zagrebu, skoro tri četvrtine grkokatoličkih vjernika, ve-ćinom Rusina i Ukrajinaca, našlo se na teritoriju zahvaćenom konfliktima, odnosno na teritoriju samoproglašene Republike Srpske Krajine. Prema tim informacijama rat je na razne načine na-nio štetu polovini predstavnika te zajed-nice, tri četvrtine populacije protjerano je na područja pod kontrolom Zagreba ili uhićeno.

U izvještaju Ordinarijata Križevačke eparhije navodi se da su od ratnih zbiva-nja bili veoma oštećeni objekti Grkoka-toličke Crkve u Mikluševcima i Petrov-cima, a da su pojedini svećenici bili u zarobljeništvu.

Podaci o žrtvama koje je tada obja-vila Grkokatolička Crkva poklapaju se s informacijama koje je prošle godine u svojoj knjizi pod naslovom „Stra-danje Rusina u Domovinskom ratu 1991./1992.” objavio Nikola Pap iz Vu-kovara, ali je u njoj analizirana samo ru-sinska zajednica.

Prema neobjavljenom rukopisu ispo-vijesti pod naslovom „Tragovima sud-bine” rusinskog novinara iz Vukovara Danila Hardija, koji je i sam bio u za-točeništvu u Srbiji, veliki broj zaroblje-nika srpska je vojska prebacivala u za-tvore u Srijemsku Mitrovicu, Aleksinac i Niš gdje su mučeni. Do veljače 2015. godine, kada je Haški tribunal odbacio međusobne optužbe Zagreba i Beogra-da za genocid, ova je tema u Srbiji za mnoge bila neka vrsta političkog tabua. Pojedini urednici rusinskih medija boja-

109


цох и Петровцох, а же даєдни пано-цове були зарабровани.

Податки о жертвох хтори теди обявела Грекокатолїцка церква ґене-рално ше складаю зоз инфрмациями хтори влонї у своєй кнїжки под назву «Страднє Руснацох у Отечественей войни 1991./92.» обявел Микола Пап зоз Винковцох, алє у нєй анализована лєм руска заєднїца.

Спрам нєобявеного рукопису здо-гадованьох под назву «Шлїдом судь-би», руского новинара зоз Вуковару Данила Гардия хтори и сам бул зара-бровани у Сербиї, вельке число зара-брованих сербске войско преруцело до гарештох до Сримскей Митрови-ци, Алексинцуи Нишу, дзе над нїма вершени тортури. По фебруар 2015. року, кед Гашки трибунал одруцел медзисобни обвиньованя Заґребу и Беоґраду за ґеноцид, тота тема у Сер-биї була якаш файта политичного та-буу. Дзепшєдни редакторе руских ме-дийох ше бали же правда о преганяню годна ище баржей обрациц сербских националистох процив рускей мен-шини у Войводини. Други ше бали од нових подзелєньох и подзвигованя страсцох зоднука рускей заєднїци, бо тоти хтори робели злодїйства сцекли до Сербиї. Попри того, ошлєбодзо-ванє Воїслава Шешеля зоз Гашкого трибуналу концом марца того року бул ясни занк же правда за преганянє и прициски, хтори прецерпели и Рус-наци зоз Шиду и околних валалох, нє будзе задоволєна, а же пре нєпокара-не злодїйство меншини у Войвидини

li su se da istina o protjerivanju ponovo može još više okrenuti srpske nacionali-ste protiv rusinske manjine u Vojvodini. Drugi su se bojali novih podjela i podi-zanja strasti unutar rusinske zajednice jer su oni koji su činili zlodjela pobjegli u Srbiju. Uz to, oslobađanje Vojislava Šešelja iz Haškog suda krajem ožujka ove godine bio je jasan znak da pravda za progone i pritiske, koje su osjetili i Rusini iz Šida i okolnih sela, neće biti zadovoljena. Isto tako zbog nekažnje-nog zločina manjine u Vojvodini u bilo kojem trenutku ponovo mogu postati laka meta srpskih radikala...

Kada je riječ o suđenju zločinima po-činjenim u Mikluševcima, hrvatske vla-sti bile su jako ambiciozne. Vjerojatno zbog toga jer je to bio jedan od većih procesa za ratne zločine, poslije Haškog suda, pred domaćim sudovima i nacio-nalnim državama i trebao je ukazati na dobru reputaciju hrvatskog pravosuđa za vrijeme integriranja Zagreba u EU.

Jedan od poznatijih sudskih procesa bio je „Mikluševskoj grupi” ili „Zločin u Mikluševcima”, upravo protiv onih koji su u proljeće 1992. iz Mikluševa-ca protjerali 98 i ubili četiri osobe. Na optužnicama se našlo 35 optuženih, najviše srpske, ali je trećina optuženih bila rusinske nacionalnosti. Istražne su radnje započete 1993. godine, još dok je ovaj dio Hrvatske bio pod kontrolom srpskih separatista, da bi optužnica bila podignuta 1996. godine, nakon mirne reintegracije.

Sudski proces je bio vrlo nedostatan, bio je apsurdan jer je teretio pripadnike

110

MISLI S DUNAVA 18

у гоч хторей хвильки можу постац легка мета сербским радикалом...

Кед слово о судзеню злодїйствох зробених у Миклошевцох, горватски валсци були барз амбициозни. Виро-ятнє и перто же то бул єден з векших процесох за воєни злодїйства хтори после судзеня у Гаґу перд домашнїма судами и националнима державами требал указац добру репутацию гор-ватского судства под час интеґрацї Заґребу до ЕУ.

Єден зоз явносци познатших суд-ских процесох бул и «Миклошевскей ґрупи», або «Злодїйство у Миклошев-цох», праве процив гевтих хтори на яр 1992. оз Миклошевцох депортовали 98 и забили штири особи. На обтуж-бох се нашло 35 обтужених, найве-цей сербскей, алє трецина обтужених була и рускей националносци. Вишл-їдованя започали ище 1993. року, ище док тота часц Горватскей була под контролу сербских сепаратистох, же би обтужба була подзвигнута 1996. року, после мирней реинтеґрациї.

Судски процес бул барз нєдоста-точни, бул абсурдни бо третирал припаднїкох рускей националноси за виновне дїло ґеноциду над Русна-цами, чию намиру иншак барз чежко доказац.

Орґанизациї за людски права у Горватскей обявели звит «Провадзенє судзеня за воєни злодїйства, звит за януар/юний 2008», односно «януар/май 2009» дзе винєшени шицки сла-босци процесу. Насампередз, суд тирвал нєприкладно длуго, 12 роки,

rusinske nacionalnosti za krivično djelo genocida nad Rusinima, čiju je namjeru inače veoma teško dokazati.

Organizacije za ljudska prava u Hr-vatskoj objavili su izvještaj “Praćenje suđenja za ratne zločine, izvještaj za siječanj/lipanj 2008”, odnosno „sije-čanj/svibanj 2009”, gdje su iznijeli sve slabosti ovoga procesa. Prije svega, sud je trajao neprimjereno dugo, 12 godina, optužnica je izmijenjena sedam puta, a najdrastičnija je bila promjena zakon-skog naziva kaznenog djela iz kvali-fikacije za krivično djelo genocida u krivično djelo ratnog zločina, pa onda opet za krivično djelo genocida. Proces „Mikluševskoj grupi” iz Osijeka je pre-mješten u Vukovar. Za to vrijeme od 35 optuženih, 13 je preminulo. Krajem ve-ljače 2009. godine Županijski sud u Vu-kovaru osudio je 12 osoba za počinjenje krivičnog djela ratnog zločina protiv ci-vilnog stanovništva na 4 do 15 godina zatvora i oslobodio 10 optuženih krivnje zbog nedostatka dokaza. Međutim, ve-ćini se sudilo u odsustvu jer su pobjegli, uglavnom, u susjednu Srbiju i nisu bili dostupni sudskim organima Hrvatske. Za ratni zločin protiv Rusina zatvorsku kaznu od četiri godine izrečeno je samo dvojici osuđenih koji su bili u sudnici i koji su po etničkoj pripadnosti – Rusini.

(Preuzeto i adaptirano sa Al Jazeera Balkans)

111


обтужба меняна седем раз, а найдрас-тичнєйша була пременка законскей назви виновного дїла зоз кавлифика-циї за виновне дїло ґеноциду на вино-вне дїло воєного злодїйства, тс знова на виновне дїло ґеноциду. Процес «Миклошевскей ґрупи» премесцени зоз Осиєку до Вуковару. За тот час од 35 обвинєтих 13 умарло. Концом октобра 2009. року Жупанийски суд у Вуковаре осудзел 12 особи за зви-ньованє дїла воєного злодїйства над цивилним жительством на од 4 по 15 роки гарешту и ошлєбодзел 10 обвин-єтих пре нєдостаток доказох. Медзи-тим, векшини ше судзело у одсустве бо сцекли, углавним до сушедней Сербиї и нє були доступни судским орґаном Горватскей. За воєни злод-їйстав процив Руснацох кара гареш-ту од по штири роки досудзена лєм двом осудзеним котри були у суднїци и котри по етнїцкей припадносци ‒ Руснаци.

(Превжате и адаптиране зоз Al Jazeera Balkans)

112

MISLI S DUNAVA 18

113


25 роки Спортских бавискох Яша Баков

Од скромних початкох по свойофайтову институцию

Означованє 110-ей рочнїци народзеня Яши Бакова у Дюрдьове 10. децемб-ра 2016. року вихасноване за означованє стриберного ювилею, 25. отриманих спортских бавискох хтори ноша мено того спотрского велїкана. Спортски ба-виска Яша Баков основани 9. фебруара 1992. року у Руским Керестуре на ини-циятиву спортских роботнїкох зоз того места на рочней скупштини СД «Ру-син» хтора отримана у Майсторским доме.

– После утаргованя Спортских бавискох 1987. року чувствовала ше велька пражнїна прето же вони були, так повесц, єдина нагода на хторих ше спортисти з наших местох, насмпередз пре териториялну розошатосц и розлични ранґи змаганя стретац и дружиц. Прето ми у Руским Керестуре, а у контакту зоз Ко-цуром, принєсли одлуку же треба обновиц таку форму сходзеня спортистох зоз наших местох. Обставини нам нє ишли на руку, алє ми були прешвечени до исправносци нашей идеї, цо ше указало як прави поцаг – здогаднул ше на зачатки Бавискох Янко Хома, єден зоз главних порушовачох. Праве вон и ви-брани за першого предсидателя, а за секретара Юлиян Рац, теди професор, а нєшка парох у Новим Садзе (заув. ав.). До Ораґиназийного одбору ище вошли Владимир Малацко – Учо (Р. Керестур), Миле Праштало и Силвестар Хромиш (Коцур), Владимир Рац (Радио НС) и Звонимир Ерделї (ТВ НС). Мено Яши Бакова оценєне як вигоднєйше од предкладу же би им назва була Спортски бависка руских местох пре вецей причини, а основна було войовне окруженє и пануюци сербски национализем, прецо таке мено могло виволац даяки нєжа-дани пошлїдки.

– Кед зме роздумовали о форми Бавискох, на розуме нам були шицки добри боки бавискох Руского слова, ту думам на здрави спортски ривалитет и дру-женє, а у старту зме вируцели змаганє за вкупного побиднїка Бавискох, бо до-бре паметаме же ше воно претворело до процивносци задуманому, було бритки спак позитивному аспекту бавискох. Почитуюци чежки дружтвени обставини у нас и у окруженю, од орґанизаторох ше вимага голєм же би обезпечели ми-нимални условия за реґуларносц змаганя и даяку заєднїцку вечеру же би ше друженє предлужело у такв. «трецим полчасу» – визначел Ярослав Вислав-ски, хтори од початку бул уключени до ораґинизациї Бавискох, а од 2008. по 2012. рок бул им на чолє. – Були то очиглядно добре поставени фундамнети

114

MISLI S DUNAVA 18

у 25 рокох як повесц анї нє було, а и орґанизация и госцопримство углавним були на високим уровню – зоз задовольством наглашел Виславски. Задумали зме же би ше за початок отримали турнири у спортох дзе маме реґистровани клуби, а потим уключиц гевти спорти у хторих можу бавиц и нєреґистровани бавяче, прави аматере – любителє, думаюци на наших у варошох позбераних коло културно-уметнїцких дружтвох – потолковал Янко Хома початни намири Орґанизацийного одбору.

Спортски початки збули ше у Коцуре дзе 01. авґуста 1992. року отримани турнири у шаху и малим фодбалу. На шаховским турниру участвовали 4 екипи, а победзел домашнї ШК Омладинєц, док на малофодбаским турниру петровска ФК Шлєбода (тедишнє мено ФК Петровци – заув. ав.) була найлєпша у кон-куренциї 6 екипох, у финалу звладала домашню Искру аж зоз 5:0. О тидзень петровски фодбалере дожили траґедию кед ше у ноцних годзинох 08. авґуста на керестурским базену у 31-им року закончел живот длугорочного бавяча и капитена Янка Ивана Пишти. Турнир у вельким фодбалу претаргнути, а фи-налне замганє медзи ораховску Славию и коцурску Искру одбавене 15. авґуста, победзели Ораховчанє. На перших бавискох тиж у Руским Керестуре отримани ище турнири у рукомету за жени и хлопох. Таки обсяг бавискох затримани и у хиперинфлаторним 1993. року, кед ше до орґанизациї вжало и Нове Орахово. Зоз економску стабилизацию тедишнєй СРЮ уведзени и нови спортски кона-ри, медзи нїма и улїчни обегованя основно и штредньошколцох з нагоди Дня ОШ и Ґиманзиї П. Кузмяк у Р. Керестуре. Як орґанизаторе ше уключели и шид-ски и вербаски културно-просвитни дружтва. У ювилейним 1995. року кед ше означовала 250-рочнїца приселєня Руснацох на войводянски простори Бависка дожили розмах, а зоз участвованьом пионирскей фодбалскей екипи з Ужгороду (Україна) и сениорскей зоз Медзилаборцох (Словацка) достали медзинародни характер.

Од теди ше та по бомбардованє СРЮ з боку НАТО пакта 1999. року роч-нє у рамикох Бавискох отримовало по 15-16 турнири на хторих участвовало и коло 800 змагательох. Отримовани змаганя у атлетики (улїчни обегованя) єди-ни поєдинїчни, у вельким фодбалу за сениорох и пионирох, у малим фодбалу за сениорох и ветеранох, штреляцтве, ґуґланю, одбойки, столним тенису, ру-комету за хлопох и жени, пикаду, билияру и шаху. Преширел ше круг местох зоз хторих приходзели змагателє, так же у тим периодзе участвовали голєм на єдним турниру шицки места цо их наволуєме «нашо», окрем Ґодсподїнцох. З оглядом на отвореносц Бавискох, було и з других местох дзе нє жию Руснаци. До орґанизациї ше уключели нови места односно спортски и културно-уметн-їцки здруженя з чим розтерховали насапередз Руски Керестур, хтори и надалєй остал основни ношитель активосцох (»кед нєт дзе, будзе у Керестуре»). Най-

115


чежши рок за Бависка вшелїяк бул 1999. кед пре 77-дньове бомбардованє СРЮ вони анї нє почали и було питанє чи ше вообще отримаю. Дзекуюци приватно-му подприємству Папивинґ зоз Вербасу отримани су у єдним дню у 6 спортох на теренох у хали вебаского ЦФК. Були то и єдини бависка без велького фодба-лу за сениорох. Найважнєйше же ше затримал континуитет, а у шлїдуюцих рокох врацали ше, окрем рукомету хтори пре гашенє клубох у Коцуре занавше вишол з Бавискох, скоро шицки спорти з предходного периду, а уведзени нови як цо кошарка 3 на 3 и одбойка на писку. З порядним участвованьом екипох з Петровцох, даскельо раз и Микилошевцох, Осиєку, и Вуковару, Ужгороду и Словацкей, Бависка мали медзнародни харктер.

Року 2012. Спортски бависка Яша Бакова конєчно, после 20 рокох безуспиш-них намаганьох леґализациї правного статусу, реґистровани як Спортске здру-женє Спортски бависка Яша Баков зоз шедзиском у Руским Керестуре, зоз чим здобули право буц финансовани з буджету Националного совиту рускей нацио-налней меншини Републики Сербиї хтори од теди поряднє сполнює превжату обовязку.

– Полни 20 роки СБ «Яша Баков» так повесц робели «на дзиво». Мали пред-сидателя, подпредсидателя, Орґанизацийни одбор, лоґо, печац. Аж кед достата обецунка од Националного совиту рускей националней меншини и кед вона тоти бависка прилапела и видзела же вони файта отримованя вязи медзи места-ми дзе жию Руснаци и почала финансийно помагац дошло ше до условийох же би ше тоти спортски бависка урядово реґистровали як спортске здруженє Спорстки бависка «Яшя Баков» – наглашел Иван Папуґа, терашнї предсида-тель Бавискох, хтори тоту функцию окончовал од 2004. по 2008. рок, а у двох мандатох бул секретар, та є добре упознати з обставинами и почежкосцами коло реґистрациї Бавискох як здруженя.

Останїх рокох отримую ше турнири у 12-13 спортох на хторих участвую коло 450-500 змагателє, масовносц бавискох менша од кеди ше нє отримую улїчни обегованя у Руским Керестуре. У 2016. року отримани 15 турнири у 13 спортох, а домашнї були 7 места, медзи нїма и Петровци (шах). З участво-ваньом екипох зоз Ужгороду, Петровцох и Миклошевцох Бависка и того року мали медзинародни характер, а сиґурно го затримаю и у рокох пред нами.

Буц добри госц, алє и добри домашнїТото нєписане правило важело од самого початку. Од початку ше змагателє

зоз шицких местох намагали окрем участованя, орґанизовац турнир, буц добри домашнї, односно пожичене варциц з добрим госцопримством. З оглядом же полни 20 роки анї єдна институция нє стала споза Бавискох, орґанизация век-шини турнирох спадла спочатку на спортски колективи з Руского Керестура и Коцура, хторим ше пошвидко приключели и клуби з других местох, алє треба

116

MISLI S DUNAVA 18

визанчиц же вельку терху поднєсли и културно-уметнїцки дружтва з городох дзе жию Руснаци, хторим то була єдна зоз напрямкох роботи. Шицки нашо ме-ста у Войводини, знова окрем Ґосподїнцох, хтору лєм два раз участвовали на турнирох у фодбалу 2011. и 2016., орґанизовали турнири. Турнири орґанизова-ни и у Петровоцх о чим будзе дакус вецей у идуцим поглавю. У таких обста-винох свойо доприношеня дала Руска редакция ТВ НС, хтора окрем порядного провадзеня и сама орґанизовала даскельо турнири и прилоги о подприємствох хтори помагали Бависка. Найлєпши приклад спомнутого наведол Михайло Ра-мач, новинар Рускей редакциї ТВ НС у пензиї, хтори вецей роки бул уключени до бавискох як новинар и як орґанизатор.

– Здогадуєм ше кед зме 1994. року наволали Мирослава Виславского, най-успишнєйшого ґенералного шампионскей екипи Одбойкашкого клубу Войводи-на з Нового Саду и замодлєли го за финасийну помоц. Пребачел нам ше же нє може з клубского буджету помогнуц, алї нам нашол два приватни фирми хто-ри Бависком на рахунок СД Русин, а вони потим орґанизатором прешлїдзели, уплацели 1700 DEM, цо були даяки 6 редакторски плаци Телевизиї. Мушим наг-лашиц же зме у такей акциї мали полну потримовку тедишнєй одвичательней редакторки Єлени Карчмарчик.

Спортисти з наших местох од початку бавискохЯк уж наглашене, фодбалере и шахисти з Петровцох участвовали на перших

турнирох у Коцуре 01.08.1992. и бул им то перши орґанизовани одход з дочасо-во окупираних подручох хтори теди були под управу УМПРОФОР-а. Фодбале-ре бавели и 1993. р оку на турнирох у малим и вельким фодбалу, апотим мали прерву по 1996. рок кед почала мирна реинтеґрация горватского Подунавя до уставно-правних рамикох РГ и кед знова наступели у вецей спортох. У ман-дату УНТАЕС-а у юлию Петровчанє орґанизовали барз успишни пионирски фодбалски турнир на хторим ище участвовали екипи зоз Керсетура, Коцура и Бачинцох. Миклошевчанє тиж у тим периодзе участвовали на даскелїх тур-нирох. По законченю мирней реинтеґрациї та по 2002. рок участвовала лєм столнотениска екипа з Петровцох, а аж 2003. року участвовали у вецей спор-тох, велїм младим фодбалером то бул перши одход до Руского Керестура. Пе-тровчанє ше подняли 2004. року орґанизовац турнир у фодбалу за сениорох у пикаду. Були то перши турнири Бавискох хтори орґанизовани у Горватскей, та прето мали моцну потримовку Вуковарско-сримскей жупаниї и Општини Боґ-дановци, и по общей оцени спадаю до катеґориї найлєпше орґанизованих тур-нирох вообще. И на фодбалским и на турниру у пикаду окрем Петровчаньох участвовали и Миклошевчанє. Уж початком 2005. року у Петровцох орґанизо-вана рочна скупштина Спортских бавискох и Округли стол о бавискох як мосту

117


повязованя спортистох и местох у Войводини и Горватскей. На нїм участвал тедишнї предсидатель Союзу Русинох и Українцох РГ Славко Бурда. Стредком юния отримани турнир у малим фодбалу у Вуковаре прето же орґанизаторе, длугорочни спортски дїяче були вируцени зоз ФК Петровци. Од теди та по 2015. рок нє було урядови турнири на наших просторох, гоч ше дацо пробовало запровадзиц у шаху у рамикох Петровского дзвону. Координация Руснацох у РГ у складзе зоз спорозуменьом подписаним з Руским Националним совитом Сербиї прилапела финансийно потримовац отримованє турнирох на наших просторох, та так 2015. року отримани турнир у столним тенису, а 2016. року у шаху, обидва у Петровцох. Но, треба наглашиц же у тих 10 рокох кельо нє орґанизовали, Петровчанє участвовали у велїх и рижних турнирох у рижних спортох. Миклошевчанє ше активнєйше уключели у останї 6-7 роки кед зазна-чени дасекльо наступуи ґуґлачох и штрелячох осєцкого КД Руснацох. У тих 25 рокох били и красни успихи, а визначим лєм перши места. Перши побиднїцки погар сцигнул до Петровцох 1992. року за побиду у малим фодбалу у Коцуре. Шлїдуюци освоєли пионире на фодбалским турниру у Дюрдьове 1997. р. Пост тирвал аж по 2009. р. кед ветеранє Петровцох освоєли турнир у малим фодбалу у Руским Керестуре. Зоз златнима ше медалями до Миклошевцох з турниру у пикаду отриманого у Коцуре врацел пар Славко Ждиняк–Мирослав Папу-ґа. Рок 2015. бул найуспишнєйши бо Петровчанє освоєли 2 перши места – у шаху и столним тенису. Петровски шахисти одбранєли влоньску титулу и зоз тим круг першопласованих екипох заварти. Начишльованє лєм других местох завжало би надосц простору та прето най би тот фактоґрафски препатрунок бул поволанка спортистом з наших местох же би ше активнєйше уключели до Спортских бавискох Яши Бакова. Простору и способи єст надосц, лєм треба добрей дзеки и дакус сцелосци.

Звонимир Ерделї

118

MISLI S DUNAVA 18

110 рочнїца народзеня Якима Яши Бакова – хто вон бул

Нєповторлїва особносц леґендарного Яши

Яким Яша Баков ище за живота постал леґенда чию подобу, вельке спортске дїло, педаґоґийну роботу и интелектуалну велькосц час, як найлєпши судия дачиєй вредносци, нє вибляднул анї кус, аж, мож повесц же зоз своїм преходом и страценима вредносцами хтори його характеризовали, лєм ю баржей змоцнєл и змоцнює. Його аура, феномен «яшинизма», популарносц и 42 роки по физич-ней шмерци, вельки и нєлєгко их потолковац.

На науково-фаховим совитованю хторе з нагоди 100-ей рочнїци отрима-не у Новим Садзе 2006. року познати писатель Витомир Сударски, єден з велького числа його бувших спортских ученїкох визначел «Баков бул, як ми гвариме «тренер масовик». Учитель и воспитач велького числа младих, тре-нер хтори розвива любов ґу змаганю. Тренер хтори ше попри спортских ре-зултатох стара и о їх правилним одрастаню, здравю, роботносци и ученю». Свой реферат закончел зоз констатацию «Кед повеме же бул державни ре-кордер, интелектуалєц, писатель, полиґлота, професор, шармер, гуманист, шветови чловек... поведли зме вельо, алє нїч специфичне, цо нє характери-зує и других спортских роботнїкох. А гевти хтори мали шицко тото и койцо инше мали, нїґда нє мали ауру хтору мал и ма Яша Баков». Сударски, як и велї цо познали Бакова нє знали, нє знаю, а вироятно нїґда нє буду знац од-вит на питанє –Прецо го за живота зоз тельо симпатиї провадзели и гевти, хтори анї нє знаю як випатрал? Прецо праве вон зоз тисячи атлетичарох бувшей Югосалвиї бул и остал култна особа нашей атлетики?

(исте). З тей нагоди його бувши школяр и успишни спортиста и спортски па-даґоґ проф. др. Юлиян Малацко, декан у двох мандатох Факултету за физичну културу у новим Садзе, визначел його образованосц, креативносц, нєпостред-носц и ориґиналносц нє лєм у роботи з младима. «Робел и креировал масовни рух з моцу своєй глїбокей, широкей ерудициї, та го у спортскей явносци волали «масовик», гоч вон, цо шицки ми добре занли, бул вельо вецей од того, алє його широка, глїбока и насампредз гумана активносц у тим чаше ше нє могла у достаточней мири похопиц, дефиновац и на обєктивни способ валоризовац «...( исте)

Яша Баков народзени у Дюрдьове 09.12.1906. року дзе закончел основну школу, а до ґимназиї ходзел у Зренянину (тедишнїм Вельким Бечкерку). Як одлични школяр бул ошлєбодзени од покладаня усменого испиту на велькей

119


матури. У Першей шветовей войни 1914. року погинул му оцец, так же на наг-варянє мацери-ґдoвици и дїда Франї, дзияка, одходзи на Филозофски факул-тет у Беоґрадзе дзе 1934. року дипломує сербскогорватски и французки язик. Истого року Министерство за просвиту Кральовини Югославиї менує го за суплента у Славонскей Пожеґи. Року 1935. Преходзи до Копривници, а вєшенї 1936. преходзи до Зомбора за професора у Реалней ґимназиї.

Окупацийни го власци премесцели 1942. року до Сербскей ґимназиї у Но-вим Садзе. По законченю Другей шветовей войни у фебруару 1945. року роз-поредзени є до Руского Керестура за професора у новооснованей Нїзшей ми-шаней ґимназиї з руским наставним язиком дзе попри основней, педаґоґийней дїялносци, окончує и длужносц воспитача у интернату. У Керестуре остал по 1949. рок и у тим периодзе запровадзел богати спортски активносци, насам-предз у атлетики. До Нового Саду прешол як спортски тренер 1949. року, а потим го спортска драга одведла до Сараєва дзе робел од 1952.-56. р., Панчева 1958.-60. р., а потим и на Беґрадски универзитет. З Беоґраду ше знова врацел до Нового Саду за тренера у атлетским клубу Войводина, одкаль 1971. року пошол до заслуженей пензиї. Богата му животна драга закончена 21. октобра 1974., а поховани є два днї познєйше, 23.10. на новосадским Новим теметове. Як уж наглашене, Яша Баков бул вецейнїсто талантовани и успишни у рижних обласцох. Од дзецинства любел бависка и шицки спортски активносци, окреме атлетику, гокей на ляду, корчолянє и фодбал. Найвекши успих посцигнул у ско-ку з палїцу. Зоз хронолоґиї у спортскей биоґрафиї визначуєме; – 1921. у Дюр-дьове основал спортски клуб «Дяк» (фодбал и атлетикa), – 1932. р. у Любляни на югославянским злєту у атлетским дзешецбою освоєл перше место; – 1935. у Удинох (Италия) звекшал югославянски рекорд у скоку зоз палїцу з 3,55м на 3,60м; – 1936. р. учашнїк є Олимпияди у Берлину дзе у истей дисциплини звек-шал югославянски рекорд на 3,70м, 1937. р. скочел свой найлєпши резултат 3,75м, цо длуго роки бул и югославянски рекорд, ‒ 1947. р. освоєл перше место на першенстве СФРЮ и друге место на Балканияди у Истанбулу.

Як тренер одховал вецей шампионох, рекордерох и репрезентативцох у риж-них атлетских дисциплинох у шицких местох дзе робел. У публицистики ше зявел як новинар и член першей редакциї Руского слова. Концом 1945. року у нїм обявел 4 тексти под назву Борба за правопис у хторих предкладал же би ше место рускей (українскей) кирилици прилапела сербска, по його думаню за наших людзох лєгчейша, и же би ше у писаню прилапело Вуково прави-ло «пиш як бешедуєш». После ширшей розправи таки предкладаня одруцени. Написал и о своїм трошку видал 20 кнїжки о спорту. НВРО Руске слово 1983. року му видала Вибрани твори хтори систематизовал и до друку приготовел Дюра Варґа. Кнїжка подзелєна до 9 тематичних цалосцох: поезия (9 авторски

120

MISLI S DUNAVA 18

писнї), прешпиви 20 писньох визначних русийских и югославянских поетох, його попатрунки на руску литературу, просвиту, националне питанє, уж спо-минане питанє парвопису, а ту и тексти хтори у Руским слове под псевдони-мом Михал Яшеньски обявйовал под заєднїцку назву Писмо мацери, та Ин-триґи у хторих описани интересантни дожица з Коцура и Керестура и на концу даскельо Памятки з нашей, рускей атлетики. На його тексти компоновани 2 шпиванки: «Моя жем», автор музики Яким Сивч и «Ластовки» (у ориґиналу Шейсц ластовки), у скраценей верзиї компоновал Михал Лїкар и виведзена є на Ружовей заградки 2005. року. Свою вецейнїсту талантованосц витворел и у музики. Гваря же добре грал на гушлї, крашнє шпивал у новосадскей церкви святих апостолох Петра и Павла и водзел мишани хор, а з оглядом же познал ноти, компоновал и писнї др Гавриїла Костельнїка „Бачко, моя Бачко“. Яша бул полиґлота, бешедовал лєбо ше служел зоз найважнєйшимa шветовима язика-ми и з коло 10 славянских. До приповедкох вошла подїя кед на Олимпияди у Токию 1964. року, дзе сцигли путуюци, медзи иншим и з Трансибирску желєж-нїцу, до уходнїцох за атлетски змаганя, а хтори були розпоредзени рок пред тим, дошол кед членом Орґанизацийного одбору одшпивал японску гимну. За живота Яша Баков достал вецей дружтвени и спортски припозная. После його шмерци Атлетски союз на державних першенствох од 1977. по 1991. рок до-дзельовал Погар Яши Бакова побиднїкови у скоку з палїцу. Од 1992. Спортски бависка хтори зазберую спортистох зоз местох дзе жию Руснаци у Войводини, Горватскей, Словацкей и України ноша його мено. По нїм наволани и улїчки у Руским Керестуре, Дюрдьове и Новим Садзе. У Универзитетским спортским центру у Новим Садзе 2006. року поставена релєфна плоча з його подобу, а у Музею Войводини у Новим Садзе и спомин збирки у Руским Керестуре иснує його леґат. На означованю 110. рочнїци його народзеня 10. децембра 2016. року у Дюрдьове, Иван Киш, студент подобовей академиї у Новим Садзе представел роботну верзию у глїни бисти Яши Бакова хтора у бронзи док ше пренайду средства будзе поставена у родимим Дюрдьове.

За конєц найлєпше можебуц цитирац закончуюци виреченя його школяра Дюри Латяка з його реферату на спомнутим совитованю «Пре шицко спомнуте можеме ше зложиц зоз констатацию Дюри Варґи же нам остала до нашлїдства велька спортска и олимпийна леґенда о нїм, котра будзе жиц вично, же остали за нїм тисячи школяре: спортисти, атлетичаре, державни репрезентативци и рекордер котри тото постал лєм дзекуюци йому и насправди, при тих цо го познали, Баков остал у найкрасших памяткох».

Звонимир Еределї

121


Литература:Атлетска леґенда, зборнїк роботох Науково-фахови исход 100 роки од народ-

зеня Яши Бакова (1906-2006), Нови Сад, 20.10.2006.Яша Баков. Вибрани твори, позберал, систематизовал и до друку приготовел

Дюра Варґа

Покладанє квеца на гроб Яши Бакова

Релєфна плоча Яши Бакова

122

MISLI S DUNAVA 18

Скок зоз палїцу Яши Бакова

Яша Баков

Хижа народзеня Яши Бакова

Гроб Яши Бакова

123


Яша Баков зоз атлетичарами Сомбора

Яша Баков зоз палїцу зоз своїма атлетичарами

Яша Баков на атлетским змаганю пионирох

Яша Баков у дефилеу реперзентациї Югославиї

(штварти з права)

Яшя Баков з колеґами сомборскей ґимназиї

124

MISLI S DUNAVA 18

Делеґация Орґанизацийного одбору у Министерстве просвити и спорта Републики Сербиї: Сузана Рукавина, Славко Орос, Ирина Папуґа, Славко Вуксанович, Юлиян Малцко и Йоаким Няради

Отверанє Науково - фахового сходу у Музею Войводини у Новим Садзе 20.октобра 2006. року

Предсидательство Науково - фахового сходу: Юлиян Малцко, Любица Отич, Йован Паунович, Дюра Латяк и Юлиян Рамача

125


Prikaz knjige Nikole Papa „Stradanje Rusina u Domovinskom ratu 1991./1992.”

Polazište – Što Rusini nisu?Prije nego što se počne pričati o stradanju Rusina u Domovinskom ratu, treba

odgovoriti na pitanje tko su i što su uopće Rusini.Prije nego što se odgovori na pitanje tko su i što su Rusini, treba odgovoriti na

pitanje što Rusini nisu.Odgovarajući na to pitanje reći ćemo da Rusini nisu Rusi, Velikorusi, Mosklaji,

Moskoviti. Rusini nisu Bjelorusi. Rusini nisu Ukrajinci, Malorusi. Rusini nisu Slovaci ni Poljaci. Rusini nisu Mađari premda ih se u tim državama nastoji takvima prikazati.

ŠIRI KONTEKSTU Austro-Ugarskoj Rusina je bilo 10 milijuna (po nekima i 12 milijuna). Svi su

živjeli u istoj državi. Bili su najveći slavenski narod i treći narod po brojnosti u Austro-Ugarskoj. Državni dokumenti donosili su se na jezicima naroda i rusinski je bio treći jezik na dokumentima (odmah iza njemačkog i mađarskog). Raspadom Au-stro-Ugarske Rusini nisu dobili svoju nacionalnu državu i našli su se kao nacionalna manjina u svim državama srednje Europe, a te države nijekale su Rusine kao narod.

KLANCI U KARPATIMA I VOJNIČKA GROBLJANikola Pap zna jako mnogo o povijesti Rusina, ali nerado govori o tome. Jednom

je prilikom rekao kako su Rusini stanovali uz klance u Karpatima, a sve velike inva-zije iz Azije u Europu i obratno išle su kroz te klance (od Tatara pa do danas) i pritom je stradavalo rusinsko stanovništvo. Franz Obermaier opširnije piše o tome, ali i o vojničkim grobljima uz te klance. Došla mi je u ruke jedna topografska zemljopi-sna karta iz Austro-Ugarske gdje su detaljno prikazani ti klanci. Koliko znam, ima ih sedam. Obišao sam ih šest (Rotetnturum, Turnu, Rosu, Predeal, prijelaz Bereck, Užocki prehod, Bran i Svidnik) i posjetio vojnička groblja uz njih. To su duge i tužne priče. Moj je odnos prema vojničkim grobljima iz Prvog svjetskog rata poseban jer moj pradjed Šimko leži na vojničkom groblju u Tirolu, njegov brat Đuro u Galiciji, a bakin brat Mihal također u Galiciji.

IMPERIJALNE SILE, „TEŠKO MAGARCU PREKO KOJEGA SE KONJI TUKU“

Političkim i vojničkim rječnikom mogli bi reći da Rusini žive na području koje je geopolitički i geostrateški trusno. Tu su se sukobljavale imperijalne sile: Njemačka,

126

MISLI S DUNAVA 18

Rusija, Austro-Ugarska, a ne treba zaboraviti da su u jednom dijelu povijesti imperi-jalne sile bile Poljska, Mađarska pa čak i Litva.

NOVI NACIONALIZMIPoslije pada totalitarizma na tome su području desetljećima bujali nacionalizmi

i danas tko nije nacionalist, taj mora nestati s lica Zemlje. Kako na Bliskom istoku tako i u srednjoj Europi samo nacionalizam garantira opstanak naroda koji nemaju državu, pa čak i onih koji je imaju.

POSTOJI ZAKONITOST PO KOJOJ UMIRU NARODIGert Natzmer kaže da je srednja Europa „kotao u kome su se talili narodi”. Na

tom području nestali su mnogi narodi koje povijest spominje, narodi koji su u seobi naroda došli u te krajeve. Postoji zakonitost po kojoj umiru narodi. Narod se prvo odbije od svoje vjere, bez obzira kakva ona bila. Zanemare se obredi i običaji. Potom se odbije od svoje kulture, obično nalazeći neke zamjerke koje možda zaista postoje kod vjerskih i kulturnih djelatnika („Po popu vjera gor’, po popu vjera dol’.”) Na koncu se narod odbije od svoga jezika i kada umre predzadnji govornik toga jezika, narod je mrtav. Onaj zadnji više nema s kim razgovarati.

U tom polarnom procesu umiranja, koji obično traje nekoliko stoljeća, umirući na-rod često prihvaća tuđu kulturu jer je ona objektivno blještavija i bogatija. Također prihvaća i tuđu vjeru jer mu je možda uvjerljivija i razumljivija, ili možda nosi neke privilegije, prihvaća i tuđi jezik jer mu olakšava kretanje i snalaženje u horizontima koji su mu se proširili. („U tuđe krave, veliko vime.”)

PISCI I SVJEDOCITreba čitati Krležu. On opisuje stvarna stradanja civila i vojnika u Prvom svjet-

skom ratu na prostoru srednje Europe. To je umjetnička obrada stvarnih događaja. Ali treba čitati i neknjiževna, dokumentarna svjedočenja običnih vojnika koji su prošli ta stradanja. Problem je u tome što je do tih knjiga teško doći. Čini vam se da dobrih knjiga ima kada vam zatreba, a onda vidite da nema. Kad čovjek čita knjige Antuna Vrgoča „Prvi svjetski rat 1914. – 1920.” i Mate Blaževića „Zaboravljeni grobovi”, onda vidi da su stvarne strahote mnogo veće od onih koje su opisali knji-ževnici.

Ti pisci i svjedoci dotiču rubno stradanje rusinskih civila na području srednje Eu-rope. Ipak, treba reći da tada nije bilo zločina nad civilima. U tim dokumentarnim, neknjiževnim knjigama vojnika očevidaca čitamo kako je mrkla noć, ne vidi se prst pred nosom, pada gusta kiša u Krpatima, a rusko topništvo raspalilo po položajima austro-ugarskih vojnika. Vojnici su se počeli ukopavati u blato. Odjednom osjete silan smrad. Kopaju oni dalje. Zatim osjete gnjecave komade ljudskih tijela. Voj-

127


nicima tada postaje jasno da se ukopavaju u vojničko groblje. No dobro, u ratu je najvažnije ostati živ.

Bilo je i komičnih situacija. Četiri Rusina, austro-ugarskih vojnika, penju se uz jedan brežuljak prema jednoj kući. S brda trči prema njima jedna žena i na rusinskom viče:„Ništa nemamo. Ništa nemamo. Rusi su sve odnijeli!”

Jedan od vojnika odgovara: „Mi ništa ne trebamo. Mi trebamo samo zahod.” A žena odvikuje: „Ništa nemamo. Ništa nemamo. Rusi su odnijeli čak i zahod!”

Pa naravno, daskama od zahoda pokrit će rov, preko dasaka nabacat će zemlju, pa će napraviti „dekung”. On će ih braniti ne samo od kiše i snijega, nego i od šrapnela. Čovjek ne bi vjerovao da daske od zahoda mogu biti vrijedne kao život.

Jedan drugi vojnik, pisac, očevidac, kratko napominje kako u tim kućama nema ničega. Vojnicima nije jasno od čega žive ti ljudi. A onda kratko napominje kako se priča da ti ljudi zakopavaju hranu u zemlju, ali ne objašnjava kako to oni čine. Valjda čovjek nije znao.

Na drugom mjestu čitamo kako se austro-ugarska vojska povlači. Seljaci ostaju bez zaštite, ali ostaju na svome. Rusini idu na večernju misu kao da se ništa ne do-gađa.

„DOLJIK“ ILI „TRAP“Godine 1947. i 1948. kada se i u našim krajevima osjetila Staljinova strahovlada,

lokalni komunisti u našim selima otimali su od seljaka sav urod žita, kukuruza i ostale namirnice i slali su ih Staljinu u Rusiju. Govorilo se o prisilnom otkupu premda nika-kvog otkupa nije bilo. To se još zvalo i „obaveza”, a za uzetu robu davao se papir koji se zvao „namira”. Tada je moj djed iskopao u zemlji rupu zdjelastog oblika, duboku četiri ašova, stavio oko 30 centimetara slame na dno i na bokove i onda je mene učio kako se slaže hrana u „doljik”, na rusinskom ili „trap” na hrvatskom jeziku. I ja sam kao četverogodišnji dječak svojim slabašnim ručicama slagao harnu u „doljik” ili „trap”. Onda je djed pokrio harnu slojem slame od oko 30 centimetara i pokrio ga zemljom tako da bude u razini zemlje. Mi smo znali u kojemu dijelu „doljika” je koja hrana i nismo ga morali otkopavati da dođemo do nje. Djed bi samo zavukao ruku i izvukao iz onog dijela „doljika” ono što smo trebali toga dana za jelo. Tako me djed učio da znam sačuvati hranu ako mi to ikada u životu bude trebalo. Ne bih se hvalio svojim uspjesima u životu, ali ja to danas zaista znam. Jesam li ja to nekoga naučio? Nisam jer kad ja mojim unucima počnem pričati nešto slično, oni kažu: „Daaj, djede...” Pa da, djeca imaju frižider, ne bih volio da dožive vrijeme kada neće biti ni struje ni djeda.

JOŠ JEDNOM NA LINIJI BOJIŠNICEU Domovinskom ratu u Hrvatskoj Rusini su se opet našli između dvije vojske na

liniji bojišnice. O posljedicama tih događanja piše ova knjiga Nikole Papa.

128

MISLI S DUNAVA 18

ZNANSTVENO DJELOKnjiga Nikole Papa o stradanju Rusina u Domovinskom ratu 1991./1992. jedina

je knjiga te vrste u rusinskoj historiografiji. On je značajan dio ukupne rusinske po-vjesnice i značajan doprinos razumijevanju svega što se zbivalo u Domovinskom ratu. Ona je ono što ostaje za znanstvenike idućih stoljeća koji budu izučavali vrije-me u kojemu mi sada živimo. Za Rusine i za sve druge narode najbolje bi bilo da tih događanja nije ni bilo i da ta knjiga nikada nije ni tiskana. Ali, kada su se događaji već zbili, zbog Božje i ljudske pravde knjiga je naprosto morala izaći. Vjerujem da i autor to osjeća.

Knjizi je prethodio višegodišnji, mukotrpan, istraživački proces uz mnoge poteš-koće istraživačke i organizacijske naravi, od bezrezervne podrške do ignoriranja na raznim razinama kako je napisano u uvodu.

Svakome stradanju velikih razmjera prethodi uvijek neka politika, prethodi mu i prati ga jak emocionalni naboj, a rane na duši narodnog bića ne zacjeljuju stolje-ćima. Ali za divno čudo, pišući ovo djelo Nikola Pap ne spominje nikakvu politiku, a emocija kao da nije imao. Autor nam ne nudi svoj emocionalni predložak. Zato je ova knjiga znanstveno djelo. Knjiga je pisana dokumentarno, znanstveno, egzaktno, jezikom kojim govore pripadnici prirodnih znanosti. To je govor suzdržanih emocija koji čak i kod emocionalno indiferentnog čovjeka izaziva emocije.

Nikola Pap navodi činjenice, ali ne postavlja pitanja i ne nudi odgovore. On na-mjerno ne dotiče temu političku, vjersku, filozofsku, vojnu ili etičku, ne zato što on to ne bi znao, nego zato da ta široka teoretska razmatranja ne zasjene veličinu martirija. No, knjiga je inspirativna i o njoj bi se moglo napisati više knjiga upravo s tih aspekata.

Knjiga je pisana bez mržnje i bez želje za osvetom onako kako je mogao napisati jedino sin grkokatoličkog svećenika. (Netko će reći da se grkokatolički svećenici žene, ali to je krivo rečeno. Istina je sasvim suprotna: oženjeni se zaređuju.)

Nikola Pap je rekao istinu koju nitko ne može osporiti, može je samo dobrona-mjerno nadopuniti novim podatcima do kojih Nikola Pap nije uspio doći. Unatoč svim autorovim distanciranjima od velikih tema, pripadnik jedne nacionalne manji-ne, Rusin Nikola Pap, nehotice izlazi iz manjinskog dvorišta i navodi nas na mnoga filozofska razmišljanja, povijesne paralele i visoke asocijacije svih vrata.

PRVI DOJAMKada čovjek uzme u ruke ovu knjigu pa je prelista za trideset sekundi i vidi tablice i

grafičke prikaze, postane mu jasno da ima u rukama znanstveno djelo. A znanstveno se djelo čita odostrag. Kada znanstvenik vidi popis literature, on tada zna koji su izvori, koliko je truda u knjigu uloženo, kakav je uzorak, koliko daleko ide obrada, kakve su metode pa tada znanstvenik može otprilike znati što piše u knjizi koju nije čitao.

129


Da ste Nikolinu literaturu samo pročitali, bilo bi mnogo. Ovaj popis literature sugerira višegodišnji trud kako bi se do podataka došlo, obradilo ih, izabralo ono što ima veze s temom, kompariralo s drugim izvorima, sistematiziralo u tablice i grafič-ke prikaze, izvelo zaključke i stavilo u povijesni kontekst. Tako izgleda prije nego što se počne čitati knjiga.

KAKO ČITATI KNJIGU?Kad čitatelj počne čitati knjigu, vidi da je svaka rečenica kao isklesana, nema

suvišnih riječi, nema verbalizacije, a tekst je gust. To je knjiga koja se mora čitati polako kako bismo uopće znali o čemu čitamo. Tablicama bi se čitatelj trebao uvijek iznova po nekoliko puta vraćati ili ih u boljem slučaju naučiti napamet. U njima su podatci o kojima ne može biti diskusije. To je naprosto tako.

PROBLEMI, POTREBE I PREDRASUDENa 8. je stranici autor, da bi obrazložio motiv koji ga vodi, dobro postavio podna-

slov: „Problemi i potrebe”, međutim, u prvoj rečenici autor doslovno kaže: „Postoji ustaljeno mišljenje da su nacionalne manjine teret za većinsku državotvornu naciju u povijesnim trenutcima stvaranja nacionalne države.”

Ja se osobno ne bih složio s prvim dijelom rečenice i mislim da bi umjesto: „Posto-ji ustaljeno mišljenje…” trebalo napisati: „Postoje predrasude kod pojedinih ljudi.”

Predrasude imaju ljudi koji ne poznaju materiju i koji nisu naučili gradivo. Zato je dobro da je ova knjiga izašla. U njoj su podatci koji lede krv u žilama. Ova knjiga će razbiti predrasude kod najvećeg broja ljudi koji su predrasude imali. Ali ne kod svih jer knjige ne čitaju svi koji imaju predrasude.

Najteže je pričati sa čovjekom koji je pročitao jednu knjigu. On se očajnički hvata argumenata: „Ali ja sam to pročitao u knjizi!” A ja mu kažem: „Dragi prijatelju, vje-rujem ja tebi, ali ne vjerujem onome koji je pisao knjigu.”

GUBITCI I PARALELEPostoji i predrasuda ako su nacionalne manjine malene da su im i gubitci mali.

Ali nije tako. Istina je najčešće sasvim suprotna. Apsolutni broj poginulih i nestalih u Domovinskom ratu kod Rusina iznosi 97 (ako su podatci potpuni), što je u odno-su na gubitke većinskoga naroda znatno manje. No, gledano u postotcima to je 5% ukupnog broja Rusina u vukovarskoj općini. To je kao da je poginulo 1850 Hrvata u vukovarskoj općini.

Grafički prikaz na 57. stranici prikazuje gubitak stanovništva u Hrvatskoj od 0,5% (apsolutni broj oko 20 000), dok je taj broj kod Rusina 35 što je gledano u postotcima šest puta više.

130

MISLI S DUNAVA 18

TIHO UMIRANJENa stranici 86 autor navodi da su ukupni gubitci nemjerljivi. Kao prognanici,

Rusini su bili smješteni na 40 lokacija. Zbog toga mnogi brakovi nisu sklopljeni, mnoga djeca se nisu rodila. Bez škole na rusinskom jeziku mnoga djeca više ne go-vore materinji jezik, svi prognani se nisu vratili, a od ovih koji su se vratili mnogi su se razišli Europom i Hrvatskom u potrazi za poslom. Sahrane su česte, a krštenja izuzetno rijetka. Autor na 86. stranici konstatira da ova etnička zajednica broji svoje posljednje dane u Hrvatskoj.

VJERAOsobno vjerujem u obnovu nacionalnog bića dokle god postoji makar jedan Ru-

sin. Bog je rekao Abrahamu da će imati potomaka koliko je zvijezda na nebu. Us-poredno s tim, Rusinima u Hrvatskoj danas može pomoći samo Bog. Zato se ne bi smjelo Boga psovati. Ova velika nesreća prilika je za katarzu. „Koga Bog voli, onoga i iskušava.”

GUBITAK VJERE U SEBERusini u Hrvatskoj ne trpe progone, ali ubrzano nestaju po modelu ugasle sa-

mosvijesti i gubitku osjećaja o nacionalnoj pripadnosti. A to nije dobro ni za Hrvat-sku. Ja ne bih volio živjeti u državi u kojoj nema nacionalnih manjina.

PROKLETSTVO VELIKIH – PRIRODNA ZAKONITOSTPostoji nešto što svi znamo, a nitko o tome nije pisao. Čak ni u svakodnevnom go-

voru ne pada na pamet očigledna prirodna zakonitost. Zadnjih 200 godina u Europi nekada velike i moćne države od Baltika do Mediterana obespravljivale su nacional-ne manjine pa su izgubile teritorij koji su zapremale. Izgubile su dio teritorija. Proces se može pratiti sve do današnjih dana. Proces nije gotov. Dezintegracijski procesi i sada traju. Oni će se nastaviti. Proces će ići i dalje. „Tko poživi, vidjet će.”

Slično su prošle i velike svjetske imperijalne sile. I taj proces traje sada i nastavit će se. Religiozan već jesam. Sada se samo bojim da ne postanem praznovjeran.

NASILNA ASIMILACIJANa 18. stranici Nikola Pap navodi kako su u Mađarskoj Rusini grkokatolici Ma-

đari, u Poljskoj rusinski narod poljske nacionalnosti, u Slovačkoj Istočni Slovaci, a u Ukrajini Rusini su stari naziv za Ukrajince. Pap navodi da su to asimilacijske teorije. Pap, također, navodi da postoji i peta teorija da su Rusini stari, autohtoni narod. U Austro-Ugarskoj ih je bilo 10 (po nekima i 12) milijuna i svi su bili u jednoj državi. Sada je teško reći jer im je u pojedinim državama zabranjeno izjašnjavati se ako Rusini.

131


ISTINA SE MOŽE IZREĆI NA VIŠE NAČINAU bivšem je Sovjetskom Savezu živjelo tri stotine naroda. U sadašnjoj Ukrajini

živi 100 naroda. U Gladomoru (Ukrajina) u Staljinovo vrijeme umrlo je od gladi oko 5 milijuna ljudi. Spominje se pet milijuna Ukrajinaca, ali ne kaže se što su bili po nacionalnosti i po vjeroispovijedi. Koliko je među njima bilo grkokatolika koji priznaju Papu kao svog vrhovnog vjerskog poglavara?

Učitelji i svećenici masovno su ubijani ili deportirani u Sibir. Ali opet nema detalj-nih analiza što su bili po nacionalnosti i vjeroispovijedi.

Istina se može izreći na više načina. Ako se govori istina. Istina ne piše u jednoj knjizi. Istina piše u više knjiga.

Bolje je ne počinjati priču o tome jer bi to bila digresija. Toga je bio svjestan i Nikola Pap koji o tome jako mnogo zna, ali je temu samo dotakao.

VOJNICI, STARCI, KUĆANICE, BOLESNICI…Kad čovjek počne čitati kratke biografije poginulih, tek tada vidi kakav je veliki

posao Nikola Pap obavio. Svaki je poginuli jedna nenapisana knjiga. Ima tu i ljudi koje spominje i hrvatska ratna i vojna literatura. Osim hrvatskih branitelja, većina poginulih su radnici, seljaci, kućanice, često ljudi visoke životne dobi, uglavnom ubijeni u svojim kućama poslije pada Vukovara. Bilo je među njima i teških bolesni-ka. Kome su oni bili opasni?

Da stvar bude do kraja apsurdna, JNA je ubijala čak i partizane koji su je stvorili. Ova knjiga se čita polako, a na mjestu biografije poginulih čita se najsporije.

RUSINSKO PISMOČim otvori knjigu, čitatelj će odmah opaziti da je knjiga pisana dvojezično i s dva

pisma. Jedno od njih je latinica, a za drugo vi ćete reći da je ćirilica, a ja ću reći da to nije istina. Ne vjerujete svojim očima. To je rusinsko pismo koje se u devet slova ra-zlikuje od ćirilice na našim prostorima. Šteta je što ta slova nisu navedena na početku knjige. Eto još jedne prilike za podozrenje i predrasude.

JOŠ NEKE PARALELEZanimljive su paralele. Već je rečeno da je broj poginulih i nestalih Rusina u Do-

movinskom ratu 97 što iznosi 3%. To je kao da je poginulo 120 000 Hrvata.Već je navedeno da je apsolutni gubitak stanovništva u Hrvatskoj oko 20 000 ili

0,5%, a kod Rusina je 3% što je šest puta više.Broj zatočenih u srpskim logorima kod Rusina je 127. Od 3253 Rusina u Hrvat-

skoj to je 3,9%. To je kao kad bi bilo zatočeno 160 000 Hrvata. U knjizi nije naveden broj svih zatočenih u Hrvatskoj, ali očigledno je da je taj broj kod Rusina višestruko veći od ukupnog broja zatočenih u Hrvatskoj promatrano u postotcima.

132

MISLI S DUNAVA 18

Od 3253 Rusina u Hrvatskoj, 356 je sudionika Domovinskog rata što je 10,94%. To je kod Hrvata 440 000, a to je otprilike ukupan broj hrvatskih branitelja. Tu bi se podatci podudarali.

Šteta je što u knjizi uz ukupne brojke nisu navedeni postotci jer se tek kompara-tivnom analizom vide dimenzije zastrašujućeg stradanja jedne od najmanjih nacio-nalnih manjina u Hrvatskoj.

No, najvažnije je da je knjiga napisana. Napisano ostaje svima za analize, a po-stotke i komparacije može svatko izvesti premda nisu izrijekom navedeni. Ako čita-telji budu imali motiva i strpljenja. No,već sam rekao da se ova knjiga čita polako.

RUSINI – NAJZAPADNIJI SLAVENINa stranici 10 Nikola Pap navodi: „Budući da su Rusini najzapadniji pripadnici

istočnih Slavena i pripadaju grčko- bizantskoj kulturnoj sferi, a u njihovom kultur-nom biću postoje i elementi srednjoeuropskog kulturnog miljea. Kako su Srbi pri-padnici grčko-bizantsko kulturnog kruga, pojedini krugovi pogrešno Rusine izjedna-čavaju sa Srbima što nanosi velike neugodnosti ovoj etničkoj zajednici.”

ZNANJE ZNANJA I ZNANJE O ZNANJUNikola Pap o spomenutoj temi jako mnogo zna. Čovjek to vidi tek kad počne

pričati s njim.Međutim, ljudi koji mnogo znaju kada odluče nešto napisati, uvijek upadaju u

jednu istu zamku. Oni imaju znanje i polaze od pretpostavke da i drugi ljudi imaju znanje i da to ne treba detaljnije objašnjavati jer to svi znaju. No, problem je u tome što pisac ne zna kome će knjiga doći u ruke. Znanstveno djelo se piše i za one koji ne znaju ništa. Ako to nije učinjeno, čovjek koji o tome ne zna ništa, može izvući sasvim pogrešne zaključke.

Slušao sam predavače koji su otkrili nešto važno za svijet i za čovječanstvo. Nji-hova otkrića zovu se po njihovim prezimenima. Ipak, ti ljudi su malo koga naučili. Pričali su s nama kao da smo mi njima ravni. Zato su studenti učili iz knjiga.

KATOLICI ISTOČNOGA OBREDAU knjizi Nikole Papa spomenuta je Užhorodska unija iz 1646. g. i Brest-Listovska

unija iz 1596. g., ali čitatelju nije objašnjeno što je to. Tim su povijesnim aktima prije 400 godina Rusini priznali rimskog papu kao svog vrhovnog vjerskog poglavara, po čemu pripadaju zapadnom kulturnom krugu. A to u knjizi ne piše. Po tome su Rusini grkokatolici bliži katolicima bilo gdje u svijetu. Osim ako Rusin nije ateist.

Iako su prije 4 stoljeća priznali papu kao svog vrhovnog vjerskog poglavara, Rusi-ni su zadržali grkokatolički, istočni obred u bogoslužju. Papa Ivan Pavo II. iznimno je to cijenio i navodio kao model za jedinstvo svih kršćana.

133


Nažalost, u drugoj polovini 20. stoljeća veliki je dio Rusina prestao prakticirati vjeru i odbio se od crkve pa za njih nije ispravno reći da pripadaju grčko-bizantskoj sferi. Možda su se odbili od crkve upravo zbog toga. Osim toga, istini za volju treba reći da je nekoliko ateista karijerista pokazivalo svoju subraću koja idu u crkvu i zlostavljalo ih zbog toga na poslu. Kako se danas u bogoslužje sve više uvodi narod-ni jezik, niti za vjernike nije ispravno reći da pripadaju grčko-bizantskoj kulturnoj sferi.

NASILNA MAĐARIZACIJARusini su tijekom stoljeća trpjeli, ali i danas trpe otvorene i suptilne progone ve-

ronskih naroda država u kojima žive. U nasilnoj mađarizaciji Rusini su morali pri-hvatiti mađarska prezimena, pa se i danas u dokumentima pišu ta prezimena, ali u svakodnevnoj komunikaciji među sobom ta prezimena ne koriste jer se nazivaju svojim starim prezimenima. Tako je Segedi ustvari Badarkov, Nađ Andriškov ili Bandurikov, Pap je Đunjov, Matov ili Đurdesov, Tot je Bogmekov, Kiš je Onderov, Filjipkov ili Hricov, Harhaji je Harhajov itd. U svakodnevnoj komunikaciji Rusini razlikuju dva pojma: „kako se pišeš” i „kako se zoveš”.

ŠTO SE PIŠE I TKO SE PIŠEO sadašnjem nepriznavanju Rusina u zemljama srednje i istočne Europe već je re-

čeno. No, također Nikola Pap kaže da neki povjesničari Rusine prikazuju kao Ukra-jince, ali ne kaže gdje žive ti znanstvenici. Ja tvrdim da ne žive u Poljskoj, Slovačkoj, Češkoj, Austriji, Mađarskoj ili Rumunjskoj. Rečeno je da ukrajinski znanstvenici smatraju da je „Rusin” stari naziv Ukrajince. Čuli smo i suprotna mišljenja da je naziv „Ukrajinac” novi naziv za Rusine. Najpoznatiji svjetski rusinski povjesničar, sveučilišni profesor iz Kanade Paul Magoči, kad ga pitaju tko su Rusini u prvoj re-čenici odgovori: „Rusini nisu Ukrajinci!” A onda počne objašnjavati tko su zapravo. Stari autohtoni europski narod koji je u Austo-Ugarskoj brojao 10 (po nekima 12) milijuna ljudi i bio najbrojniji slavenski narod u toj državi.

DUGE PRIČEDuge su priče o povijesti i porijeklu Rusina. One pišu u više knjiga.Rusini danas uživaju najveća prava u Hrvatskoj i Rumunjskoj. U Rumunjskoj ih

ima samo 5000, a imaju svoga predstavnika u Parlamentu koji zastupa samo njih. Zaključno, mogli bi reći: bilo bi dobro da Rusini na našim prostorima ostanu. Da

ne iščeznu. Jer to bi bio gubitak ne samo za njih, nego i za Hrvatsku.A ako bi, ne daj Bože, iščezli, ova dokumentarna knjiga Nikole Papa ostat će za

stoljeća kao vrijedan dokument o njima. Ostat će napisano. Po tome bi Rusini prošli bolje nego Etruščani.

134

MISLI S DUNAVA 18

„UVOZNI LOBI” IZVOZI LJUDE, DEMOGRAFSKI GUBITCI I DEPOPULACIJA U SLAVONIJI I HRVATSKOJ

Zajedno s većinskim, hrvatskim narodom, Rusini u Hrvatskoj nastavili su strada-vati i poslije rata. Tajkuni u sprezi s političarima petokolonašima tzv. „uvozni lobi” uvoze sve i svašta, a najviše poljoprivredne proizvode. Domaći radnici i seljaci postali su nepotrebni pa se iseljavaju. Tako su cijeli krajevi, a ponajviše Slavonija, ostali pusti. Specijalni se rat protiv Hrvatske nastavlja. Petokolonaši raseljavaju ono što agresor nije uspio raseliti. Etničko čišćenje je postalo kontinuirani proces.

Kako je do toga došlo?Hrvatska je još iz socijalističkih vremena naslijedila ogroman birokratski aparat

od 50 000 ljudi, a taj se broj povećava poslije svakih izbora.Da bi se nahranilo ta gladna usta, moraju biti veliki porezi. Zbog tih velikih poreza

ne dolaze strani investitori pa nema radnih mjesta, a zbog velikih poreza hrvatski proizvod je skup i nekonkurentan. Zbog toga je jeftinije uvesti sve, pa i hranu iz inozemstva. A ako je toj hrani istekao rok, onda je uvoznicima zarada najveća jer se vani može kupiti za malo novca. Više se isplati dati hrvatskim uvoznicima za mali novac nego li daleko skuplje platiti njeno uništavanje.

Govorilo se više puta o „uvoznom lobiju”, ali nitko nije imenovan, tako da gra-đanstvo zaista ne zna tko je „uvozni lobi”. Niti jedno ime nije rečeno. Pričalo se i pisalo da korumpirani vrh hrvatske politike podržava „uvozni lobi”, pa čak i da su svi dosadašnji predsjednici i premijeri bili šefovi „uvoznog lobija”. Ali ja to ne vjerujem.

Iznenađujuće, crkva šuti. Ponekad se stidljivo javi nekom frazom kao „grijeh struktura” ili „grijeh propustom”. Ljudi u „strukturama” imaju ime, a o „propustu” se uopće ne radi. Radi se o planski smišljenom i provođenom zlu najvećih razmjera, o istrebljenju naroda. Radi se o „grijehu vapijućim u nebo” (ne dati radniku zarađenu plaću, ne dati radniku posao).

Neki bivši članovi bivše komunističke partije pričali su i pisali da je crkva od mo-ralne vertikale postala moralna horizontala, ali ja to ne vjerujem.

„Ako vi budete šutjeli, kamenje će vikati.” Stepinac u toj situaciji ne bi šutio. On bi grmio s propovjedaonice.

OBJEKTIVNO I SUBJEKTIVNOObjektivno pisano djelo Nikole Papa nastojao sam prikazati na objektivan način.

Bez emocija.No, na kraju, dozvolite mi i malo privatnosti. U knjizi među poginulima je i moja

majka. Imala je 71 godinu. Prije nekoliko godina operirala je rak. Ubijena je iz pi-štolja u sljepoočnicu poslije pada Vukovara na svom kućnom pragu zajedno s mojim ocem. Otac je imao 82 godine i prije nekoliko godina prebolio je moždani udar. Za

135


ta dva ubojstva nitko do sada nije odgovarao. Moji roditelji čekali su prirodnu smrt, ali to im nije dopušteno.

Zato sve napisano posvećujem svojoj majci i svome ocu, a potom i svim žrtvama Domovinskoga rata.

136

MISLI S DUNAVA 18

Iz duhovnog života

Зоз духовного живота

139


мр сц. Владимир Седлак

Петровска парохия вчера, нєшка, ютре 180 роки иснованя парохиї у Петровцох

У 2016. року наполнєли ше 180 роки од снованя петровскей парохиї котра нєшка пошвецена Покрову Пресвятей Богородици. Нароком написане нєшка, бо вона жридлово була пошвецена Св. Йоанови апостолови и євангелистови.

Постановенє парохиїПетровска парохия постановена на жаданє петровского вирного народу и

удоволєньом миродавного епископа за грекокатолїкох сримского подруча ‒ крижевского владики Гавриїла Смичикласа 25. мая 1836. року. Декрет постано-веня пречитани у септембру 1836. року на петровскей централней площи пред вирним народом и членами комисиї за постановенє новей парохиї котра була оформена од представнїкох валалу, Вуковарскей (сримскей) жупаниї и пред-ставнїкох крижевского владики, а одредзене и же би водзенє шицких службо-вих кнїжкох, а понаособ матрикулох почало зоз 1. януаром 1837. року.

Зоз тим датумом меновани и перши стаємни управитель петровскей парохиї Дюра Дуликравич и вона зоз шицким престала буц часц шидянскей грекока-толїцкей парохиї Преображения Господнього. Зоз декретом одредзене же би парохия була пошвецена св. Йоанови апостолови и євангелистови чийо швето славиме 26. септембра. Тиж були дозначени и валали над котрима нова парохия будзе мац юрисдикцию (власц управяня). То були: Петровци, Стари Янковци, Ґрабово, Миклошевци, Вуковар и други околни места у котрих би ше нашол даєден грекокатолїк т.є. Руснак у гевтих часох. Перша парохиялна хижа и ме-сто молитви (импровизована церква) були у Вуковарскей улїчки, там дзе нєш-ка „Алатнїца Велечкович“. На драже, зоз часом була поставена древена турня опрез хижи. Тота перша „хижа молитви и парохиялни дом“ були у функциї по будованє нєшкайшей петровскей церкви Покрову Пресвятей Богородици 1893. року.

Петровски паноцове през 180 рокиПрез 180 роки у Петровцох ше вименєло 16 священїкох. Єден з нїх бул и два

раз парох (о. Владимир Маґоч). Двоме були дочасово управителє, менєй од єд-ного року (о. Томислав Фирис и о. Йоаким Симунович), а найдлужей управял зоз парохию о. Янко Будински (31 рок). У Петровцох поховани штирме паноцо-

140

MISLI S DUNAVA 18

ве котри службовали у валалє: о. Дионис Шовш (Шоош), о. Никола пл. Радич, о. Янко Будински и о. Йоаким Дудаш. У дальшим попису спомнєме шором шицких паноцох и роки їх парохованя у Петровцох.

Дюро Дуликравич (1837. - 1841.)Никола Докторович (1841. - 1844.)Василь Лусканци (1844. - 1861.)Дионис Шоош (Шовш) (1861. - 1881.)Никола пл. Радич (1881. - 1895.)Никола Сеґеди (1895. - 1917.)Спиридион Петранович (1917. - 1926.)Томислав Фирис (1926. - 1926.)Михайло Бесерминї (1926. - 1937.)Янко Будински (1937. - 1968.)Кирил Планчак (1968. - 1985.)Йоаким Симунович (1985. - 1985.)Михайло Симунович (1985. - 1998.)Владимир Маґоч (1998. - 2005.)Йоаким Дудаш (2005. - 2009.)Владимир Маґоч (2009. - 2010.)Владимир Седлак (2010. - )

Парохиялна структураПараґрафска норма Законїку Восточних Церквох под числом 279. пише: Па-

рохия, то одредзена заєднїца вирних, тирвацо постановена у епархиї, за котру душпастирске старательство доверене парохови.

З того виходзи же парохия єден живи орґанизем ‒ заєднїца котра ше розвива або занєдзбує як и сами єй члени ‒ вирни. Вона зазберана у своєй цалосци коло Христа и його Євангелиї. Тота Христоцентричносц свою подполну повязнїцу зоз Христом ма у Евхаристиї, а з нєй виходза и други шлїди и форми повязова-ня, як цо Св. Тайни, а потим завитованя, або способи молитвених заволованьох и благословох. Христоцентричносц дава заєднїци вирних хоризонталну ди-мензию у котрей центрипетална сила сам Христос котри коло себе зазберює своїх шлїдбенїкох ‒ вирних.

Вертикална димензия парохиялней структури, указує ше у тим же кажда заєднїца вирних жиє у одредзеним часу, на одредзеним просторе и виражує ше у одредзеней форми. Тоти три димензиї зазначую помистну (крайовну) Церкву котра часц у общосци Церкви Христовей, а тото конкретне витворенє у нашим случаю наволуєме Крижевска епархия котра у подполним заєднїцтву зоз вла-

141


диком Риму ‒ папом. Одредзена часц епархиї у дробнєйшей розмири наволує ше парохия. Вона ма свойого духовного старателя ‒ пароха, алє ма и церков-ни одбор котри водзи бриґу о шицкому цо припада заєднїци вирних т.є. єдней парохиї. Коло церковного одбору котрого и сам парох член, у єдней парохиї важна шпивацка и послуговательска служба, члени тих ґрупох окремно задлу-жени за красу богослуженя. Идуци далєй могли би ше чишлїц ище дзепоєдни структурни елементи, алє горе спомнути карк су жица каждей функционалней парохиї.

Петровска парохия „вчера“

У XIX столїтиюДзеветнасте столїтиє у петровскей парохиї зазначене як єй початок у новим

сримским краю. Руснаци ше праве доселєли до Петровцох, почал вирски жи-вот у їх месце, а зоз снованьом парохиї отворели ше и дзепоєдни можлївосци за будуци часи: снованє школи и котарскей општини, за котрих условиє бул же би одредзене место було парохиялни штредок. Перша церквочка и хижа за паноца, перши петровски дзвони, перша школа, шицко то були импровизациї як цо импровизирала и руска заєднїца у новим валалє спомедзи старонаселєн-цох котри нє патрели зоз симпатию на приход нових сушедох, та их ноцами подкрадали и били, гудакох у свадзбох однїмали, док раз чловек Руснак нє повед: „Тераз уж досц!“ Дакеди нам, видзи ше ми, нєшка хиби праве тота свидомосц повесц другим: „Тераз уж досц!“.

Теди то було поведзене, а потим одлучене же ше и нову церкву збу-дує, алє скорей новей церкви перше ше остарало у валалє достац учителя и першу подучальню под час паноца Василя Лусканция, а вец и стаємну школу под часох паноца Николи пл. Радича 1882. року. Исти паноцец за-длужел валал и зоз будованьом новей и красшей петровскей церкви 1893. спрам проєктох заґребского архитекти Янка Гольца. Церква збудована у не-

142

MISLI S DUNAVA 18

ороманско-класицистичним стилу. Церква була пошвецена на чесц Покрову пресвятей Богородици и зоз тим и мено парохиї пре-менєне на нєшкайше.

Школа и церква, просвита и вира ґу ко-трей ше зоз часом дода култура буду но-шителє свидомосци нашого народу котра ше у двацетим столїтию розвиє у своєй по-лносци. И єдно и друге вишло зоз церков-ного боку гевтих часох, то була длужносц и одвичательносц котра була приписана парохом и нашо ю парохове совисно спо-лньовали. Важне спомнуц же у Петровцох од збудованих церковних будинкох перша „новоґрадня“ була школа, вец храм Божи, а вец аж парохиялни дом. Штредком дзевет-настого столїтия купени и перши дзвони о котрих зачувани купопредайни контракт, а од шицких дзвонох, а було их шти-ри, по нєшка обстало гевто найменше, и праве воно було пошвецене Покрову Мацери Божей.

У XX столїтиюПочаток нового столїтя у петровскей парохиї зазначени зоз будованьом ново-

го парохиялного дому спрам найсучаснєйших способох будованя гевтого часу, проєкт за тедишню парохиялну хижу достати зоз Бечу, зоз министерства за вирски одправи и бул єден зоз трох можлївих проєктох спрам котрих ше мали будовац парохиялни доми за оженєтих священїкох. Тото ше одбуло за парохо-ваня о. Николи Сеґедия, 1903. року. Пред саму Першу шветову войну збудована нова петровска школа коло новей церкви, а стара престала буц у функциї. Пер-ша шветова война петровску парохию коштала нательо же єй зняли бакрени плех зоз закрица и турнї и окрем найменшого дзвону, шицки други дзвони по державней уредби. Война ше нє водзела на просторох самого Сриму, так же на щесце, вецей було обовязки як цо самих жертвох войни.

Трицецти роки зазначени зоз снованьом Руского народного просвитного дружтва „Просвита“. Просториї старей шкори, з оглядом же єден од снова-тельох спомнутого дружтва була Крижевска епархия з владиком Дионизийом Нярадийом на чолє. Важне спомнуц же тот владика праве у Петровцох бул пошвецени за священїка и то 1. януара 1899. року. Крем снованя филияли „Про-свити“, трицетих рокох преширена петровска церква, бо то були часи кед валал

143


демоґрафски роснул. У валалє були постановени шицки потребни структури за живот, та валал роснул. То часи кед Петровчанє зоз швета послали пенєжи за нови вельки петровски дзвон котри мал буц виляти зоз желєза, а чежиц 1250 кг.

У тим и таким розквитнуцу духа и структурох вирского и просвитного поня-ца Петровци залапела Друга шветова война. Людзох ше цагало на рижни фрон-ти, до рижних войскох, а паноцец тедишнїх часох о. Янко Будински остарал ше пошориц архиву парохиї кед друге под таки часи уж було опасне за робиц. Сам прежил одводзенє до Винковцох, описал страданє Петровчаньох котри були штреляни од рижних войскох, и сам рискирал буц забити под час войни и по войни кед помагал велїм, та по тим и остал запаметани як добротвор, нє лєм на духовним и церковним подручу, алє и у каритативно-социялних материйох. Велїм вон писал молби. Помоц Червеного крижу котра пришла у лїкох роздзе-льовал у валалє, итд. Нова система одлужела ше му як парохови з однїманьом учительского квартелю, будинку „Просвити“, петровского теметова и др. Но ту Петровчанє нє могли вельо зробиц, бо то було обще зявенє и зоз тим нє постра-дал лєм паноцец Будински, алє и велї други паноцове спомедзи хторих даєд-них „прелїґла ноц“, а других лєм добре здогадла же би их могла прелїґнуц… Було як було, Петровчанє ше нє дали, а нє дал ше анї паноцец. Под час паноца Будинского зробена нова ограда коло церкви, каплїчка на Маринским полю, каплїчка у церковним дворе и велї бетонски крижи у нашим валалє и хотаре.

Под час паноца Кирила Планчака, до Петровцох сцигує нова габа приселєн-цох. То були потомки Галицких Русинох з Босней котри себе и дзень нєшка наволую „Ґалицияни“. З нїх ше розвила нєшкайша українска свидомосц у ва-лалє. Нови людзе, нова крев, нови и подмладзени обставини у живоце валалу у шицких його сеґментох.

Тота ше медзитим краса, як и обнавянє петровскей церкви пошвидко забуло кед початком 90-тих рокох нова война бовкла на сримскей ровнїни. Єдна часц валалских людзох у нових обставинох Отечественей войни мушели пойсц, дру-гим дана можлївосц остац. Даєдни по-

144

MISLI S DUNAVA 18

страдали, други були заби-ти. Валал бул завадзени бо ше нєправда пласировала и людзох тровало. Латинска „divide et impera“ требало старгац родзински одно-шеня, зробиц асимилацию и знїчтожиц живежни еле-мент котри нє припадал анї єдному боку, а заш ше лєм мушел даґдзе приклонїц, бо нєутралносц як вибор нє исновал. Петровска церква перши раз у своєй историї ґранатована з боку ЮНА и добровольцох. По нєй було штреляно, аж и писани шлїди по войни остали на мурох як сувенир гевтих котри ше мали потребу подписац и зробиц спомин себе, свойому народу и варошу одкадз пришли. По войни заш требало обєдин-їц народ, почац ознова вєдно жиц. Предвойнови и парох у войни о. Михайло Симунович з тей нагоди одменєни з подмладзеншим кадром: о. Владимиром Маґочом. Йому припадла историйна чесц увесц нашу парохию до трецого ти-сячрочя.

У XXI столїтиюУ чаше о. Владимира Маґоча зробена

консолидация календару. Церква обновена з вельким ентузиязмом вирних и спреведаньом тедишнїх подприємствох котри патрели як вицагнуц пенєж од Горватскей держави, нє даваюци нїяку ґаранцию за поробени роботи. Алє, лєпше ше теди нє могло и слава Богу и на тим! Поплатани дзири на закрицу, фасада за першу руку обновена, зоднука побилєне там дзе хибело фарби на мурох. Претрешени столки, оправени дзвони. Пременєни и обла-ки на церкви. То час кед ше виронука почала преподавац и у школи, а паноцец Маґоч бул перши школярски вироучитель у Петровцох. По перши раз у историї петровскей парохиї, под час о. Маґоча початком 2000-тих рокох дзияка заменєла шпивацка ґрупа, зоз котру

145


було потребно робиц же би поча-ли шпивац бо ше дзияк нагло по-хорел.

Петровскому синови, о. Йоаки-мови Дудашови треба приписац як чесц компютеризацию попису обисцох, грамотох и подобних лїстинох, а запровадзел и красни обичай обиходзеня старих и хо-рих скорей каждого першого пи-

ятку. Постгумно вон петровскей парохиї зохабел свою богату библиотеку.Од приходу о. Владимира Седлака за пароха у Петровцох 2010. року, по

жаданю крижевского владики Николи Кекича и препоруки домашнїх паноцох сримского деканату, у Петровцох започати проєкт будованя новей парохиї. Об-новене закрице на церкви, ришене одводньованє дижджовки на церкви котра ше подлївала попод мури. Офарбени шицки крести и каплїчки на подручу парохиї. Пошорена лїва сахристия, претрешени дзвони и врацени им стари шерца. Рихта ше обнавянє турнї. Ожила традиция швичкареня, виронаука ше ознова препо-дава и на парохиї, цо на концу жаданє и шицких сучасних документох Церкви. Роби ше на преглїбйо-ваню и преширйованю духовного скарбу на-шого церковного шпи-ву зоз женами шпивач-ками. Почала обробка архиву, библиотеки и цалковитого инвентару парохиї. Сотруднїцтво зоз просвиту и култу-ру котре вше у историї парохиї було зазначене як насушне за наш на-род ознова порушане. Роби ше вельо на очуваню духовного и материялного скарбу нашей парохиї котру нам намакли нашо стари. Вибрани нови церковни одбор. Вон постал прикладом котри уж шлїдза и други церковни одбори у на-шей епархиї, а то же по перши раз на жаданє владики Николи Кекича вошли и женски представнїци парохиї. Тот вибор и жаданє владики як од старого одбо-ру, так и од самих гласачох наишол на припознанє и так меновани перши жени до церковного одобору.

146

MISLI S DUNAVA 18

Петровска парохия „нєшка“Под назву „Петровска парохия нєшка“ нє подрозумюєме роботу лєм тераш-

нього пароха, алє стварносц котра жиє у парохиї и єй структурох.Так од нєдавна нови церков-

ни одбор спомедзи своїх осем членох + паноцец ма и три жени. Сходзенє одбору поча-ло буц на мешачним уровню и уродзело з вельким роботним еланом, алє и отвореншим способом комуникациї и со-витованя спомедзи пароха и представнїкох парохиянох.

Швичкарска ґрупа чишлї у тим чаше осем хлапцох од трецей класи основней по штварту класу стреднєй школи. Дзепоєдни уж зоз перших швичкарох и виросли, а други ше формую. Так достати одредзени континуитет у ґрупи котри важни же би ше надʼжило дочасови способ активносци и прешло на стаємнєйши модел.

Ґу послужительом у богослуженох спомедзи швичкарох и шпивачох на пол драги чтец, або читач. Службу чтеца порядно кончи дзияк, а понеже истого нє маме, однєдавна ознова ожита тота церковна функция, бо за ню потреба знац читац на шпивани способ апостол, тропари, прокимени, стищки на алилуя, причастени и подобне.

Шпивацка ґрупа уж вецей од дзешец рокох активна у живоце парохиї, вона чишлєла и вецей и менєй члени през остатнї 20 роки. Творели ю углавним жени. Праве модел котри применєни на швичкарску ґрупу жадани модел и ту же би ше континуитет преношеня шпивацкей традициї нє страцел. Шпива ше дво и трогласно. Упознава ше краси церковних мелодийох потребних за служеня у церков-ним року и источасно учи нови писнї зоз сто-лїтней традициї нашо-го розшпиву.

Пратацка, односно пораяцка ґрупа, уг-лавним женох, єдна инициятива котра ше

147


збера каждей соботи и стара ше о краси Бо-жого дому. Крем пратаня вони ше стараю и о оквецованю, преблєканю и отримованю цер-кви и церковного инвентару же би шицко було цо краше и достоїнственше дому Божому и по-требох богослуженьох.

Молитвена ґрупа то душа парохиї. Вона провадзи шицки важнєйши молитви у цер-ковним року: рожаньци (пацерки), дзевятнїци, хресну драгу, молебени, побожносц перших пияткох, итд. Ясно же така молитва каждому доступна бо ше ю вше модлї явно, алє вжац себе за вибор намагац ше шорово провадзиц тоти молитви Церкви на нєвихабни способ дава окремни печац молитвеней ґрупи.

Хоротнїцки круг то сучасна назва за гевтих котри пре старосц и чежшу хороту нє можу поряднє ходзиц до церкви. Раз ме-шачно паноцец их обиходзи и приноши им св. Причасц. Теди источасно маю можлївосц за св. Споведз, а през мешац духовно су повязани у молитви зоз церковну заєднїцу котра ше зазберує каждей нєдзелї и на швета. Вони модля по намиреньох и потребох петровскей парохиї уношаци з молитву и жертву - свойо церпеня и болї за благослов нашого роду.

Дзеци и млади то наша будучносц. Прето за нїх исную три старосни ви-ронаучни ґрупи котри вец през рижни програми и роботнї маю за змист ужиц нашу младосц и освидомиц ю духовно, буц пишним у своєй традициї, же би источасно почитуюци цудзе, пре нєз-нанє або нєдожитосц нє потупели свойо. З тих трох у одредзени час виходзели шпивацка ґрупа, инициятива младих за медзипарохиялни и ширши програми и стретнуца младих християнох католїкох итд…

Петровска парохия „ютре“Бешедовац о „ютре“ у часох у котрих ше швидко жиє и кажди рок ноши

дацо свойо чежко, алє заш лєм плановац треба и робиц ше муши. У плану по-

148

MISLI S DUNAVA 18

робиц нє зробене: докончиц парохиялни дом, зредзиц споменїцу парохиї, архиву и библио-теку пошориц и отвориц ю за явне хаснованє.

Интернет бок тиж крочай отвераня швету духовного скарбу нашей парохиї, народу и места у котрим жиєме. Нови технїчни спо-нукнуца цикавя нас и сцели бизме буц у цеку тих порушованьох.

Источасно идуци ґу новому сцеме предлу-жиц обнавяц скарб настарчену од предкох. Петровска ше парохия ма наисце зоз чим пишиц, алє скорей шицкого тото сама муши перше до конца одкриц и буц того скарбу сви-дома.

„Квалитета, нє квантитета“ присловка ко-тра у нашим случаю на месце. Нє вельки зме

валал, нє велька парохия же бизме ше хвалєли зоз числами, алє тим вецей мо-жеме зоз квалитетнима активносцами у напряме кельо з нашима ресурсами можлїве робиц прекрасни и значни проєкти. Найважнєше остац виродостойни шлїдбенїк Христа. У тим ше намагаме и покля Божа воля и наш труд допера так будземе твориц.

Демоґрафию, социолоґию, економию, як и политиканство охабяме другим, бо то нє у домени отпимизму котрого зме як вирнїки нужни пестовац, нє пре тужемску материялну славу, алє пре Царство Боже котре нависцуєме, шведо-чиме и за ньго жиєме.

149


150

MISLI S DUNAVA 18

Kruh naš svagdanji

Хлєб наш насущни

153


Хлєб и його историяЄце го (вироятнє) кажди дзень, а кельо знаце о нїм?Уж стари Єґиптянє рихтали хлєб подобни нашому. Мука, вода, соль, квас

хтори дараз збогацовали зоз масцами, вайцами або з медом. Хлєб зоз киснутого цеста одркице хторе ше приписує Єґиптяньом хтори го дараз, як приповедка бешедує, одкрили случайно. Забута часц цеста за бесквасни хлєб ше «поґу-бела» (розвили ше спори квасу), алє го заш упекли и так достали лєгчейши и мегчейши хлєб (у воздуху було досц плєшнїни пре продукцию пива).

Окрем того, роботнїком у Єґипту наднїци часто були виплацовани у хлєбу, а умарти доставли свою залиху котра вєдно зоз целом положена до крипти (У Анґлиї у музею находзи ше єден з тих хлєбох стари коло 4000 роки!).

Гречески моряки знанє о хлєбу зоз Єґипту пренєсли до Греческей и там хлєб дожил свойо розквитнуце. Исную описи хлєба, колачох, кексох и файтох цеста хтори ше могли коштовац уж у антицких часох. Медзи спомнутима бул хлєб зоз олєйом и медом, векни хлєба у форми печарки зоз маковима заренками и вояцки специялитет - хлєб печени на рожню.

Платон задумовал идеалну державу у хторей би шицки людзе жили до здра-вей старосци єдзаци хлєб зоз цалого зарна хторе ше достава зоз преробку до-машнього жита. Сократ ше зоз тим заш нє складал, бо думал же би ше вец шицке жительство костирало зоз покарму за швинї. Окрем того, цикаве же у старей Греческей даєдни пекаре (хтори жадали пришпоровац на солї) пекли хлєб хаснуюци морску воду.

У Риме основани перши пекарски цехи и од того часу пекаре достали окрем-не ремесло. Collegium Pistorum, римски пекарски цех нє дошлєбодзовал пака-ром и їх дзецом же би ше поцагли зоз пекарского ремесла и почали ше занїмац зоз другу роботу. Пекаре у старим Риме уживали окремни повласценя ‒ вони були єдини ремеселнїки хтори були шлєбодни, шицки други спадали до рабох. Членом цеху було забранєне одходзиц до амфитеатру же би ше нє «заражели зоз пороками обичних людзох» и нє так барз вироятне же вони були задоволь-ни зоз такима строгима правилами.

Окрем того, при Римянох хлєб бул єден од найзначнєйших поживових про-дуктох, тедишнї пекаре за аристократох мушели за кажде єдло послуговац од-витуюцу файту хлєба, пекли хлєб зоз мандулями, зоз маком, ловором, хлєбики зоз сиром и маслинами, а окреме були облюбени гевти зоз присмачками як цо петрушка и влашец. Римских воякох наволовали «галаднїки хлєба» бо достава-ли килу хлєба на дзень.

У штреднїм вику векшина хлєба ше заш рихтала без квасу и аж Норманє у

154

MISLI S DUNAVA 18

155


12. вику знова уведли хлєб зоз киснутого цеста. Тото цо цикаве же ше у штред-нїм вику фалат старого хлєба велькосци 10х15 центиметри хасновал як подло-га за єдло, т.є. место танєра. Тота би ше подлога дараз поєдла зоз даяку мачанку на концу єдзеня, алє частейше ше ю давало як милостиня худобним або аж як покарма за псох. Аж у 16. вику подлога зоз хлєба заменєна зоз древену.

У штреднїм вику пакере строго чували тайну пририхтованя хлєба же би он-єможлївели людзох без дозволи же би отворели власни пекарнї. Так кед дахто сцел постац пекар, мушел перше одробиц седем приправнїцки роки...

Ниа, ище даскельо интересантносци вязани за хлєб:‒ Panem et cicrenses, або хлєба и бавискох, Ювеналова присловка зоз хтору

облапене гевто цо Римянє поглєдовали - же би були сити (часто им дзелєни хлєб) и же би их ше забавяло у амфитеатру (дараз ше ми видзи же зме нє сце-кли далєко од того).

‒ Цеком Французкей револуциї вигладнєти швет пришол до Версаю глєдац «Пекара» (так наволовали Луя XVI) и «Пекарку» (Марию Антоанету). Тоти вирази указую яку важносц мал хлєб под часц їх панованя.

‒ Кус скорей того Мария Антоанета ше интересовла о причинох револуциї и кед єй гварене же людзом хиби хлєба, вона одвитовала «най єдза колачи».

‒ У ґулаґох у СССР-у загарештовани хтори подкрадли єдни других були най-чежше карани за преступ крадзи хлєба (дараз ше карло и зоз шмерцу).

‒ Слово компаньон значи гевтот зоз ким ше є хлєб (lat. Cum+sum - хлєб).‒ Любов ґу хлєбу ше наволує «добри як хлєб».‒ Як намирнїца од велького историйного значеня саме слово хлєб метафора

за основни людски и животни условия вообще. Тото значенє слова рефлектує ше у молитви Оче наш у хторей католїки модля «хлєб наш насушни дай нам днес»

‒ У Нюфаудланду ше думало же хлєб може охранїц од русалкох.Процивно тому цо написане, у Азиї главна намирнїца рискаша, а нє хлєб, и

конзервативни Китайци сендвич без огляду якей є велькосци нє похопюю як єдзенє.

Можеце и сами пробовац упечиц свой власни и смачни хлєб.

Порихтала Вера Павлович

156

MISLI S DUNAVA 18

Sadržaj - Змист

Društvo i politikaДружтво и политика

На нашим подручу звекшана стопа ризику од худобства . . . . . . . . . . . . 5

Kultura i prosvjetaКултура и просвита

45 роки Новей думки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11Зазберованє етноґрафскей градзи у Миклошевцох (2005 – 2008. р) . . . . . 15Попис етноґрафских експонатох позбераних и виложених у Миклошевцох, 2. септембра 2006. року. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40Огляднуце на прешли рок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47Куд Руснацох Осиєк през 2016. рок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54Куд Яким Гарди у Пetрoвцох як и вшe чeрсtвo на свoїх нoгoх, зoз барз дoбрима успихами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60Порядна и успишна робота Културного дружтва Руснацох Винковци у 2016. року . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70КД Руснацох Цвелфериї у 2016. року . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73Шицки секциї КУД «Яким Ґовля» були активни у 2016. року . . . . . . . . 75Вишол словнїк назвох рошлїнох и животиньох у руским язику . . . . . . . 84Нова кнїжка поезиї на руским язику Томислава Мишира «Стара Европа ше похорела» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85Recenzija. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87Лирични швет «Запаху надиї» Владимира Провчия . . . . . . . . . . . . . . 89

LiteraturaЛитература

препущене путешествиє . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93propušteno putovanje . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93царица скрита у жобрачковим облєчивє . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94kraljica sakrivena u ruhu prosjakinje . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94Мацерово квице. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95Пришли осемдзешат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95

Povijest i suvremenostИстория и сучасносц

Сто осемдзешат пейц роки од присельованя Руснацох до Сриму . . . . . . 99Траґедия Українцох и Руснацох зоз Вуковару . . . . . . . . . . . . . . . . .103

157


Tragedija Ukrajinaca i Rusina iz Vukovara . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .103Од скромних початкох по свойофайтову институцию . . . . . . . . . . . . .113Нєповторлїва особносц леґендарного Яши . . . . . . . . . . . . . . . . . . .118Prikaz knjige Nikole Papa „Stradanje Rusina u Domovinskom ratu 1991./1992.” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .125

Iz duhovnog životaЗоз духовного живота

Петровска парохия вчера, нєшка, ютре 180 роки иснованя парохиї у Петровцох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .139

Kruh naš svagdanjiХлєб наш насущни

Хлєб и його история . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .153

158

MISLI S DUNAVA 18

Женска шпивацака ґрупа КУД “Яким Ґовля” у Дюрдьове

Хлопска шпивацка ґрупа КУД “Яким Гарди” Петровци” освоєла специялну награду на Фестивалу жридлового

шпиваня “Най ше нє забудзе” у Дюрдьове

ДУМКИ З ДУНaЮ - savez rusina · 2016. misli s dunava – Думки з Дунaю ......

Documents