2№3 (262), березень 2016

№ 3 (262) 2016 журнал Торгово-промислової палати України

ÔÎÐÌÓËÀ ÑÒÀËÎÑÒ²

ÏÅÐÑÏÅÊÒÈÂÈÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎÃÎÂÈÍÎÐÎÁÑÒÂÀ Êàðë-Ãåîðã Âåëüìàí:

«ÂѲ ÄÎÐÎÃÈ ÓÊÐÀ¯ÍÈ

ÂÅÄÓÒÜ Ó ÍÀÏÐßÌÊÓ ªÂÐÎÏÈ»

ÍÀÏÅÐÅʲРÄÎ˲:

ËÓÃÀÍÙÈÍÀ

ÏÎÏÎÂÍÞª ÁÞÄÆÅÒ

ÐÅòÎÍÓ

Журнал Торгово-промислової палати України1

НОВИНИ БІЗНЕСУ

2 Власні ресурси – у власний розвиток; відновлення

виробництва макаронів на Сумщині;

«Солодкі» інвестиції від «Бісквіт-Шоколаду»; Lauffer

розширює торговельну

мережу; Lauffer to

Broaden its Sales Net-

work; Вінниччина – лідер

із виробництва м’яса;

«Дубномолоко» збільшило

виробництво сирів на

30%; «УКРПРОМІНВЕСТ-

АГРО» – перша з

виробництва цукру;

розпочато експорт

технічного спирту до

Польщі; далекоглядні

плани «Колоніста»

ХРОНІКА ПОДІЙ

Міжнародні економічні зв’язки

10 Карл-Георг Вельман: «Усі дороги України

ведуть у напрямку Європи»

Такими словами член німецького бундестагу Карл-

Георг Вельман запевнив підтримку Німеччиною

України на складному шляху політичних та

економічних реформ

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА

16 Законодавче забезпечення іноземних інвестицій:

у діжці меду не без ложки дьогтю

Валентин Загарія, керуючий партнер адвокатського

об’єднання «Спенсер і Кауфманн» розповідає, що

інвестиційні фонди розглядають нашу країну з точки

зору активів, що знижуються в ціні. Втім, експерт

переконаний, що в Україну варто інвестувати, коли

економіка «дихає на ладан», а бізнес має доволі

занижену вартість

ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО

22 Перспективи українського

виноробства

Наскільки може бути

впливовою галузь, коли

вона об’єднується не лише

навколо проблем, а й

Дізнайтесь більше новин

навколо можливостей у нашій країні продемонстрував

Перший національний форум виноробів

36 Експорт та імпорт вина у цифрах і фактах

38 Нове про карнет АТА

На світові ринки виходить усе більше експортерів із

України, отже, виникає потреба у забезпеченні митного

оформлення українських товарів. Одним із інструментів

швидкого та безперешкодного перетину кордонів є карнет

АТА

44 Формула СТАЛОСТІ

Глобалізація світу й об’єднання Європи зробили сталий

розвиток однією з головних цілей багатонаціональних

компаній та урядів багатьох країн. На часі – «зелена»

модернізація України, яка припинить масштабні

перевитрати енергії та побудує ефективне використання

природних ресурсів

ПАЛАТА. ВІСТІ З РЕГІОНІВ

48 «Організовуючи бізнес-місії, ми наближаємо

Європу»

Сумська торгово-промислова палата зарекомендувала

себе партнером бізнесу в налагодженні

зовнішньоекономічних зв’язків. Уже кілька років поспіль

вона організовує ділові поїздки до країн, у співпраці з

якими зацікавлені підприємства області. Про цьогорічні

бізнес-місії та очікування від них розповідає її президент

Костянтин Макаренко

№3 (262), березень 2016

Журнал Торгово-промислової палати України3

Ó ðàìêàõ âèñòàâêè áóäå ï³äáèòî ï³äñóìêè ùîð³÷íîãî êîíêóðñó «Êðèøòàëåâà àëüòàíêà»

òà âèçíà÷åíî ïåðåìîæö³â ó íîì³íàö³ÿõ:«Íàéàêòèâí³øèé åêñïîðòåð»;• «Ï³äïðèºìñòâî-íîâàòîð»;• «Ñîö³àëüíî â³äïîâ³äàëüíèé á³çíåñ»;• «START-UP ðîêó»;• «Êðåàòèâíèé á³çíåñ».•

Äëÿ ó÷àñò³ â êîíêóðñ³ ñë³ä äî 20 òðàâíÿ ïîäàòè çàÿâêó òà ïàêåò äîêóìåíò³â óïðàâë³ííþ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèõ çâ’ÿçê³â òà âèñòàâêîâî¿

ä³ÿëüíîñò³ Ñóìñüêî¿ ÒÏÏ.

Äîâ³äêè çà òåëåôîíîì: (0542) 77-07-67

Âèñòàâêà â³äáóäåòüñÿ 26 òðàâíÿ ó ÂÖ «²ëë³íñüêèé» (ì. Ñóìè, âóë. ²ëë³íñüêà, 7à).

Çàïðîøåí³ äèïëîìàòè ³íîçåìíèõ äåðæàâ, êåð³âíèêè îáëàñò³, ì³ñòà, ïðåäñòàâíèêè âëàäè òà á³çíåñó ºâðîïåéñüêèõ êðà¿í.

Äëÿ ó÷àñò³ ó âèñòàâö³ ñë³ä äî 12 òðàâíÿ ï. ð. íàä³ñëàòè çàÿâêó íà åëåêòðîííó àäðåñó: expo@cci.sumy.ua

àáî ôàêñîì:(0542) 61-09-25.

Ñóìñüêà òîðãîâî-ïðîìèñëîâà ïàëàòà çàïðîøóº íà Õ²I² ̳æíàðîäíó óí³âåðñàëüíó âèñòàâêó ì³æðåã³îíàëüíî¿ ³

çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ñï³âïðàö³ «Ñëîáîæàíñüêèé ì³ñò-2016», ïðèñâÿ÷åíó Äíþ ªâðîïè â Óêðà¿í³.

«ÑËÎÁÎÆÀÍÑÜÊÈÉ ÌIÑÒ-2016»

2№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

3

The Business HERALD

За матеріалами delo.ua, latifundist.com, expert-agro.com та сайтів компаній According to information on delo.ua, latifundist.com, expert-argo.com and companies’ web-sites

The Business HERALDНОВИНИ БІЗНЕСУ НОВИНИ БІЗНЕСУ

У 2015 році фармацевтична компанія «Біофарма» (Київська

обл.), яка входить до десятки найбільших українських

виробників лікарських препаратів, випустила понад

20 імунобіологічних препаратів із донорської крові й

інших продуктів. Торік за рахунок вкладених інвестицій

побудувала цех із виробництва пробіотиків (5 млн. дол.

США), провела реконструкцію станції переливання крові

(3 млн. дол. США), а також здійснила розробку нових

препаратів (2 млн. дол. США).

У 2016 році вона має намір вкласти у власний розвиток

12 млн. дол. США.

In 2015, «Biopharma» Pharmaceutical Company (Kyiv Re-

gion) being rated among the top ten of the largest Ukrai-

nian manufacturers of medicinal drugs manufactures over

20 sorts of immunobiological preparations from donated

blood, other medicines, has constructed a production shop

to produce probiotics with the relevant investments having

totalled US$5,000,000. The company also remodelled its

blood transfusion facility and invested US$2,000,000 to

develop new drugs.

The company also intends to invest US$12,000,000 for its

own development in the year 2016.

Власні ресурси – у власний розвиток

Own Resourcesfor Own Progress

Відновлення виробництва макаронів

на Сумщині

Production of Macaroni to Be Relaunched in Sumy Region

Державна продовольчо-

зернова корпорація

України (ДПЗКУ) має намір

інвестувати понад

10 млн. грн. у Кролевецький

КХП (Сумська обл.)

для модернізації

енергопостачання.

Це дозволить значно

заощадити на закупівлі

енергоресурсів і, відповідно,

знизити собівартість готової

продукції. Крім цього,

заплановано відновлення

виробництва макаронних

виробів.

Кролевецький КХП

виготовляє сортове

пшеничне борошно,

висівки, а також

розсипні та гранульовані

комбікорми; займається

прийманням, сушінням,

очищенням, зберіганням і

відвантаженням зернових,

зернобобових та олійних

культур.

The State Foods and Grains

Corporation of Ukraine

(SFGCU) intends to provide

over UAH10,000,000 as the

capital investment in Krolevets

KHP (Sumy Region) in order

to modernize its energy supply

facilities. This endeavour will

make it possible to save

money on the procurement of

energy resources and,

respectively, to lower the

prime cost of its finished

products. Besides, it is planned

to renew and relaunch the

production of macaroni

products at the beginning of

the current year.

Krolevets KHP produces

varietal wheat flour and mill

offals as well as crumbled

and pelleted compound feeds.

The company is also active in

accepting, drying, purifying,

storing and supplying grain,

cereal, and oil-bearing crops.

Найбільший виробник

хлібобулочної продукції,

група компаній Lauffer,

має намір інвестувати

18 млн. грн. у розвиток

власної торговельної

мережі.

Згідно з інвестиційною

програмою на 2016 рік

заплановано відкриття

понад 12 магазинів у

Харкові і 20 – в Одесі

під ТМ Zefir. Обсяг

капіталовкладень

становитиме

14 млн. грн. Крім

цього, буде проведено

реконструкцію існуючого

фонду фірмових

торговельних точок ТМ

«Салтівський» у Харкові

на загальну суму понад

4 млн. грн.

Lauffer розширює торговельну мережу

Lauffer to Broaden its Sales Network

The largest maker of

bakery products, Lauffer

Group, is intending to invest

UAH18,000,000 for the de-

velopment of its own sales

network.

According to its investment

program for the year 2016,

the company is going to set

up over 12 new retail out-

lets in Kharkiv and further

20 shops in Odessa under

the Zefir Trademark. The

aggregate investment will

be UAH14,000,000. Besides,

the existent network of

branded sales outlets under

the Saltivsky Trademark in

Kharkiv will be renovated

in the course of the cur-

rent year with the total

investments exceeding

UAH4,000,000.

Вінниччина – лідер із виробництва м’яса

За січень 2016 р. Вінницька область стала лідером в

Україні за обсягами виробництва м’яса. За даними

Головного управління статистики у Вінницькій області, всіма

категоріями господарств його вироблено 36,9 тис. т, або

13% від загального обсягу виробництва по Україні, що на

1,8 тис. т (6,4%) більше, ніж за аналогічний період 2015

року.

Найбільше реалізовано худоби та птиці живою

вагою підприємствами Тульчинського (24,5 тис. т) і

Тростянецького районів (3,7 тис. т).

Vinnitsia Region as a Leading Pro-ducer of Meat Foods

The Vinnitsia Region became the Ukrainian leader in terms

of production of meat foods in January 2016. Under the

data of the General Department of Statistics for the

Vinnitsia Region, the local companies of all kinds have

produced 36,900 tons or 13% of Ukraine’s total produce

that is 1,800 tons (6.4%) more as compared to the same

period of the year 2015.

The companies operating in the Tulchin and Trostianets

Districts have supplied the biggest quantities of livestock

and poultry in terms of live weight with the figures being

24,500 tons and 3,700 tons, respectively.

«Дубномолоко» збільшило виробництво сирів на 30%

«Dubnomoloko» Public Joint-Stock

Company (Rivne Region, KOMO Trade-

mark) produced 14,200 tons of hard

cheese in 2015. The total amount invested

in the production facilities made over

US$30,000,000.

The company’s plans are to increase its

exports to China and Kazakhstan in the

year 2016.

За 2015 рік ПАТ «Дубномолоко»

(Рівненська обл., ТМ «КОМО»)

виробило 14,2 тис. т твердих

сирів. Загальна сума інвестицій у

виробництво становила понад

30 млн. дол. США.

У планах на 2016 рік – збільшення

експорту до Китаю та Казахстану.

«Dubnomoloko»Increased CheeseProduction by 30%

4№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

5

The Business HERALD The Business HERALD

Розпочатоекспорт

технічного спирту до Польщі

Productionof Macaroni to

Be Relaunched in Sumy Region

ДП «Укрспирт» уклало

два контракти на поставку

технічного спирту до

Польщі. Загальний обсяг

запланованих відвантажень

– близько 400 тис. дал.

Раніше підприємство

повідомляло про

домовленості щодо

експорту на цей ринок

50 тис. дал етилового

спирту. Крім того, вже є

контракти на його поставку

до В’єтнаму та Гани.

«Фокусні» ринки для

підприємства в цьому

році – країни ЄС, СНД,

Близького Сходу, Африки,

Південно-Східної Азії.

«Ukrspirt» State Enterprise

has concluded two con-

tracts to supply the industrial

alcohol to Poland, its total

volume of planned supplies

being nearly 400,000 decali-

ters (dL).

Some time earlier, the

company announced that

agreements were reached to

supply 50,000 dL of ethyl

alcohol to the said market.

Besides, there are also con-

tracts to supply products to

Vietnam and Ghana.

The markets of the com-

pany’s primary focus for

this year are the EU, the

CIS, Middle East, Africa, and

South-East Asia.

Глобальна програма модернізації Гайсинського цукрового

заводу, що належить компанії «УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО»,

дозволила перетворити невелику цукроварню потужністю

переробки 2,5 тис. т цукросировини на добу в сучасне

підприємство європейського рівня, здатне переробляти до

8 тис. т цукрових буряків на добу.

Ще одне підприємство компанії – Крижопільський

цукровий завод – також увійшло до трійки лідерів,

переробивши у минулому році 590 тис. т буряка і

виробивши 90,7 тис. т солодкого піску.

The large-scale modernization program for «Gaisin Sugar Fac-

tory» being owned by UKRPROMINVEST-AGRO Company,

made it possible to change this small sugar house capable of

processing 2,500 tons of sugar material daily in order to be-

come a modern production facility of the European level being

able to process 8,000 tons of sugar beet per a day.

«Kryzhopil Sugar Factory» being also owned by UKRPROMIN-

VEST-AGRO Company, has become one of the three leaders

of the industry after it processed 590,000 tons of sugar beet

and produced 90,700 tons of granulated sugar.

Далекоглядні плани «Колоніста»

«Colonist» Wine-making Company (Bolgrad District, Odessa

Region) is planning to increase its production output of wine

by 15% to 20% and to produce the first batch of its sparkling

wine under the Biser Trademark this year.

Back in 2015, the company processed 240 tons of grape (the

production output totalling nearly 140,000 bottles), and it is

now going to process 250 tons of grape (160,000 to 170,000

bottles).

The company has made plans for a specific volume of wine

material for the production of balsamic vinegar which would

become ready for use in five or six years only. This area of

wine-making is now a unique business for Ukraine.

Виноробна компанія «Колоніст» (Болградський р-н,

Одеська обл.) у поточному році планує наростити

виробництво вина на 15–20% і випустити першу партію

ігристого під торговою маркою «Бісер».

У 2015 році підприємство переробило 240 т винограду

(близько 140 тис. пляшок), а в нинішньому планує

переробити 250 т винограду (160–170 тис. пляшок).

Крім цього, закладено певний обсяг виноматеріалів для

виробництва бальзамічного оцту, який буде готовий тільки

через 5–6 років. Цей напрямок у виноробстві – унікальний

для України.

Far-Reaching Plans of «Colonist»

Відомий виробник кондитерських

виробів, корпорація «Бісквіт-

Шоколад» (м. Харків), інвестувала

в 2015 році в розвиток виробничих

потужностей близько 8 млн. євро.

На кондитерській фабриці

«Харків’янка», що входить до

корпорації, інвестиції насамперед

були спрямовані на придбання

устаткування для виробництва

відливних шоколадних цукерок,

хрусткого крокант «brittle» і

цукерок на основі м’якого тоффі,

іншої продукції.

«Солодкі» інвестиції від «Бісквіт-Шоколаду»

«Sweet» Invest-ments by Biscuit- Chocolate Biscuit-Chocolate Corporation

(Kharkiv-City) is a large manufac-

turer of confectionery products with

nearly EUR8,000,000 having been

invested in the year 2015 to upgrade

its production facilities.

The investments at «Kharkivyanka»

Confectionary Factory which is a part

of the said business were above all

assigned to the equipment for mak-

ing moulded chocolates, brittle crisps

soft toffee candies, other products.

«УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО» – перша з виробництва цукру

UKRPROMINVEST-AGRO as a Top Sugar Manufacturer

За матеріалами delo.ua, latifundist.com, expert-agro.com та сайтів компаній According to information on delo.ua, latifundist.com, expert-argo.com and companies’ web-sites

НОВИНИ БІЗНЕСУ НОВИНИ БІЗНЕСУ

6№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

7

Наперекір долі, наперекір

обставинам, луганчани

засіяли у минулому році

під врожай 2016 г. озимих

культур на площі 216,7

тис. га. У вкрай складних

умовах, під час військових

дій, луганчани пройшли

своє «аграрне АТО». На

підконтрольних Україні

територіях Луганської області

посівна була завершена

та 96%. У агросфері

регіону нині працюють

150 агроформувань, 113

приватних орендних

підприємств, 395 фермерів.

Загальний обсяг реалізованої

продукції – 4,7 млрд. грн..

І це за умов, що 30%

загальної площи Луганщини

(26 тис. 700 кв.м)

залишаються окупованими.

На підконтрольній Україні

території проживає 712

тис. населення, та 252 тис.

тимчасово переміщених. 70%

промисловості залишилося

на окупованій території.

За словами Георгія Туки,

голови Луганської ОВА,

зараз діють і функціонують

185 середніх підприємств,

2 тис. 512 – малих, 18 тис.

ФОП, 489 промислових

підприємств, 9 з них

– потужні. Загальний

річний обсяг реалізованої

промислової продукції 24,8

млрд. грн. 8 працюючих

державних шахт, які мають в

запасі 240 млн. т вугілля.

Обсяг податків,

перерахованих до

державного бюджету,

перевищує 4,5 млрд.грн.

Обсяг місцевих бюджетів –

2,5 млрд.грн.

З метою подальшого

економічного розвитку

регіону відкориговано 25

цільових регіональних

програм у сфері

дорожнього господарства,

енергозбереження, соціальній

сфері – освіти, культури,

охорони здоров’я.

Серед першочергових –

поліпшення транспортного

логістичного сполучення

– будівництво нової

залізничної гілки

Білокуракино-Сватово,

відновленню підлягають 32

мости, 1115 км доріг.

Нині сформовано

інвестиційну привабливість

42 населених пунктів області

й інвестиційні пропозиції

розвитку промислових

підприємств, серед них:

ТОВ «Листстальпром»

– встановлення лінії по

виготовленню лиття та

газифікованих моделей;

Лисичанський склотарний

завод «Пролетарій» –

модернізація виробництва

великогабаритного флоат-

скла;

ТОВ «Сєвєродонецький

склопластик» – організація

виробництва скловати;

Підприємство «Мікрохім» –

виробництво лікувальних

засобів;

ВК ТОВ «Промресурси» –

видобуток та переробка

вохри тугоплавкої глини;

ПАТ «Рубежанський

картонно-тарний комбінат»

– виробництво картона,

гофротари та інші.

Луганські промислові

підприємства готові постачати

частину продукції на

експорт, вона є достатньо

конкурентоздатною і понад

25 підприємств області

працюють на зарубіжному

ринку. Але багато й тих, хто

не має достатнього досві

32 підприємства області,

серед яких 13 підприємств

сільськогосподарского

напрямку і 29 промислового

взяли участь у економічного

форуму «Луганська область:

перспектива розвитку,

виклики та можливості» у

ТПП України представили.

– Допомога Луганщині та

Донеччині – одна з основних

стратегічних цілей діяльності

ТПП України в 2016 році.

Ми започатковуємо спільну

системну роботу Палати

та Луганської обласної

військово-цивільної

адміністрації щодо вирішення

проблем економіки

постраждалого регіону, –

наголосив під час підписання

меморандуму про співпрацю

між Палатою та Луганською

ОВА президент ТПП України

Геннадій Чижиков.

– Наразі я дуже

задоволений, бо вже

Як зруйнувати штампи? Луганщина – це не тільки війна, втрати й обстріли, – уявлення, яке почало формуватися у суспільстві, нашому, за кордоном. Луганщина – це прагнення мужніх людей подолати складнощі і побудувати регіон, яким можна пишатися, в якому можна гідно жити та працювати.

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРАThe Business HERALDThe Business HERALD ХРОНІКА ПОДІЙ The Business HERALD ХРОНІКА ПОДІЙ

НАПЕРЕКІР ДОЛІ: Луганщина поповнює бюджет регіону

8№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

9

на початку презентацій

підприємств з’явилися

певні пропозиції щодо

налагодження стосунків між

Луганськими виробниками

і можливими потенційними

покупцями нашої продукції.

Ми домовилися зі Світовим

банком про співпрацю

із Східноєвропейським

національним університетом.

Луганщині вкрай необхідно

мати навчальний

заклад західного зразка,

студенти якого не тільки

здобуватимуть освіту, а й

залишатимуться працювати

в регіоні як науковці. Є

певні пропозиції щодо

налагодження стосунків між

луганськими виробниками

і можливими потенційними

покупцями нашої продукції.

ТПП України стала

з’єднувальним ланцюжком

у цьому процесі. Велика

їй подяка за це. Наші

виробники не мають

достатнього досвіду співпраці

з іноземцями, хоча мають

високоянісну продукцію.

Побачити конкретні

результати я, чесно кажучи,

не очікував, – зазначив

голова Луганської обласної

військово-цивільної

адміністрації Гергій Тука.

Німецька компанія, що

спеціалізується на будівництві

доріг, запропонувала свої

послуги щодо ремонту

7-кілометрової частини

дороги в Луганській області.

Ії представники погодилися

завезти з Німеччини

свою техніку в регіон, яку

залишать у лізінг, своє власне

виробництво, і таким чином

розпочнеться будівництво.

Досягнута й домовленість

зі Світовим банком про

співпрацю щодо створення

Східноєвропейського

національного університету,

Ощадбанком, міжнародним

фондом «Відродження»,

донорськими організаціями

й «Укрзалізницею», яка

розпочне будівництво

45-кілометрової залізничної

гілки в Луганській області –

такі підсумки економічного

форуму.

Голова офісу ООН із

координації гуманітарних

питань в України Барбара

Мензі, директор Програми

розвитку ООН в Україні Ян

Томас Хіємстра, заступник

директора Німецького

товариства міжнародного

співробітництва GIZ в

Україні Ніколас Хемпель,

інші іноземні гості у своїх

промовах відзначали, що

економічний форум –

дуже вчасний захід. Він

руйнує стереотипи й сприяє

налагодженню співпраці

підприємств Луганського

регіону зі співвітчизниками та

іноземними партнерами.

• У БЛІц-ІНТЕРВ’ю учасники

форуму розповідали про

будні, про складнощі й

перемоги. Емоційно й без

прикрас. Бо «війна» за

добробут Луганщини тепер

складається з надзусиль

кожного конкретного

підприємства, бізнесмена.

Активність кожного тепер

стає основою нової якості

громадянського суспільства у

нашій державі.

• СиРОВАТКО АНДРІй,

РЕГІОНАЛьНий ДиРЕКТОР

ПІДПРиЄМСТВА «НІБУЛОН»

ПО СхІДНОМУ РЕГІОНУ:

«Військові дії відчутно

позначилися на роботі

підприємства – було

відібрано 40 вагонів, тобто

2 тис. т зерна, втрачені

зв’язки і кооперація з

півднем області. Хоча ці

два роки підприємство

пропрацювало стабільно

– не було знижено банк

землі, зернової технології,

тобто сільськогосподарські

темпи залишилися на тих же

показниках, що і раніше за

рахунок збільшення валового

збору не було і падіння

обсягів експорту, в т.ч. в

Європу, Азію, Африку.

Для нас існує тільки

одна проблема – немає

дорожнього сполучення з

півднем області (територія

окупована) і погане

транспортне сполучення з

центром України.

Тому основним вирішальним

питанням для нашого

підприємства на цьому

форумі – підписання

меморандуму про

відновлення 40 км з/д

шляхів, щоб з’єднати північ

Луганської області, де немає

залізниці, з її південною

частиною (район Сватова

або Куп’янська)».

E

• КОСОЛАП ОЛЕКСАНДР,

ГОЛОВНий ЕКОНОМІСТ

ТОВ «МАРКОВСьКий

СиРОРОБНий ЗАВОД»:

«Наше підприємство є одним

з найбільших виробників

твердих сирів в Луганській,

Донецькій та Харківській

областях. Після довгого

простою завод запустився

в 2013 році і пропрацював

лише півроку, не встигнувши

розгорнути свої потужності.

Через початок військових

дій довелося терміново

переорієнтувати ринки

збуту – до Харкова, Одеси,

Маріуполя, Запоріжжя, Києва.

Після підписання

меморандуму з донорськими

організаціями очікуємо

отримання додаткового

інвестування. Тоді наша

продукція буде затребувана

на українському ринку. А для

входу на ринки ЄС необхідно

посилено готуватися,

замінити обладнання, пройти

процес сертифікації. По

китайському і казахському

ринку були пропозиції

від ПРООН, але в цьому

напрямку робота тільки

розпочалася».

E

Бережна Марія, начальник

відділу реклами ТОВ НВП

«Зоря»: «ТОВ НВП «Зоря»

є виробником хімічної

продукції широкого спектра

і єдиним в Україні з випуску

промислових вибухових

речовин – тротилу і

тротиловмісних речовин,

що використовуються в

гірничодобувній галузі,

на кар’єрах, у шахтах.

Залежно від виду продукції

визначається і напрям

експорту. Раніше здійснювали

поставки хімічної продукції

в Білорусь і Росію. Тротил

поставляємо в 5 країн

Європи, а також вже кілька

років в Америку і Канаду.

Наше підприємство

зацікавлене в інвесторах,

які збільшили б

обсяги виробництва,

використовуючи наші

виробничі потужності».

• САМОйЛЕНКО

ЄВГЕН, ДиРЕКТОР З

ПРОДАжУ цЕНТРАЛьНО-

ЗАхІДНОГО РЕГІОНУ ПАТ

«РУБІжАНСьКий КАРТОННО-

ТАРНий КОМБІНАТ»: «На

сьогоднішній день наше

підприємство залишається

провідним з виробництва

тари й упаковки і лідером на

ринку гофротари. Щоб не

зупинялося виробництво, не

зірвалися існуючі контракти

і не втратити замовників,

за ці два роки довелося

перебудувати логістику,

роботу підприємства в

цілому. Були організовані

додаткові склади в

Харкові, де «закільцювали»

поставку сировини і готової

продукції. Також ми маємо

в центрі України запасний

виробничий майданчик –

Трипільський пакувальний

комбінат (м. Українка), де

для європейського ринку

дублюється виробництво

продукції.

70% наших клієнтів –

підприємства кондитерської,

масложирової, молочної та

лікеро-горілчаної галузей.

Також 40% клієнтів –

практично всі міжнародні

бренди, що працюють в

Україні, такі як Кока-Кола,

Проктер енд Гембл, Пепсі-

Кола, Монделіс Україна,

Джонсон і Джонсон і т.п.

Через падіння обсягів

промислового виробництва

в цілому по Україні, ми

змушені шукати нові ринки

збуту. Поки це – Арабські

Емірати і Оман. Наші

провідні позиції – інновації,

ефективне виробництво

з точки зору собівартості,

добре налагоджена логістика

і продажі.

Тут у ТПП України, ми

очікуємо проведення

переговорів із зарубіжними

інвесторами. Нам конче

потрібні інвестиції (для

розробки нових продуктів

і не тільки), необхідні

допомога у розширенні

ринків збуту, у пошуках

партнерів.

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА

The Business HERALDThe Business HERALD ХРОНІКА ПОДІЙ The Business HERALDХРОНІКА ПОДІЙ

Деп

арт

ам

ент

юри

Ди

чно

го з

абе

зпеч

енн

я т

орг

ово

-про

ми

сл

ово

ї па

ла

ти У

кра

їни

супровід проектів державно-приватного партнер-ства та інфраструктури;

супровід транснаціональних угод; консультації з оптимізації оподаткування; податкове планування, пом’якшення ризиків;

юридичний супровід переговорного процесу; реєстрація представництв іноземних компаній; супровід реєстрації, захисту та передачі прав інте-

лектуальної власності; практична допомога в отриманні необхідних дозво-

лів регуляторних органів (дозвіл на злиття з боку анти-монопольних органів, національного банку України);

юридичний аудит та супровід операцій з придбання/відчуження об’єктів нерухомості; консультації з питань отримання дозволів для забудови;

кваліфікований переклад юридичної документації (англійська, французька мови).

тільки тПП України згіДно з чинним законоДавством України:

підтверджує обставини непереборної сили (форс-мажорних обставин) для подальшого списання безна-дійного податкового боргу платників податків юридич-них і фізичних осіб, резидентів та нерезидентів;

засвідчує документи (сертифікати походження, фітоса-нітарні та ветеринарні сертифікати, інші документи, необ-хідні українським підприємцям для здійснення зовніш-ньоекономічної діяльності) для їх подальшої легалізації в посольствах (консульствах), розташованих у києві;

засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до законодавства України, умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України.

сПрияє зДійсненню: представництва в міжнародних комерційних ар-

бітражних судах, юридичного супроводу представ- ництва інтересів підприємців в національних судах іно-земних держав;

юридичного супроводу процедури визнання та ви-конання рішень мкас при тпп України на території інших держав, а також іноземних судових та арбітраж-них рішень на території України;

юридичного супроводу захисту прав і законних інте-ресів громадян, в т.ч. розірвання шлюбу, розподілу майна, визначення місця проживання дітей, встанов-лення батьківства, стягнення аліментів на території іно-земних держав;

запитів до реєстру підприємств і підприємців інозем-них держав.

Департамент юридичного забезпечення торгово-промислової палати України

наДає такі ПослУги:

(044) 279-21-03, 278-17-33, 272-32-12nla-law@ucci.org.ua

B H

10№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

11

Спільно з колегами із

найвпливовіших і найбільших

українських національних

бізнес-асоціацій – Ради

підприємців при Кабінеті

Міністрів України, Федерації

роботодавців України,

Українського союзу

шляху політичних реформ,

так і взагалі на нинішньому

непростому етапі її

розвитку.

– Як би не розвивалася

ситуація в Україні, всі її

дороги ведуть у напрямку

Європи. Моєю пропозицією

є створення своєрідного

Плану Маршалла для

України. Він має бути

розроблений українцями для

українців. Українська еліта

зобов’язана взяти на себе

відповідальність за країну

та вітчизняний бізнес, –

наголосив пан Вельман.

MR. KARL-GEORG WELLMANN, «ALL ROADS OF UKRAINE LEAD TO EUROPE»

With such phrase, the Member of the German Parliament (Bundestag) Mr. Karl-Georg Wellmann pledged the Germany’s support of Ukraine on its challenging path of political and economic reforms.

Mr. Karl-Georg Wellmann held the active discussions on

prospects of international economic cooperations among

Germany, the EU member-states and Ukraine with his

colleagues from the most powerful and largest Ukrainian

national business associations, specifically the Council of

Entrepreneurs at the Cabinet of Ministers of Ukraine, the

Federation of Employers of Ukraine, the Ukrainian League of

Такими словами член німецького бундестагу Карл-Георг Вельман запевнив підтримку Німеччиною України на складному шляху політичних та економічних реформ.

The Business HERALDThe Business HERALD

Industrialists and Entrepreneurs, “Ukrainian Business Initiative”

Association, the Ukrainian Chamber of Commerce and

Industry, the Civic Platform “Nova Krayina” (New Country),

the Civic Movement “Ukraine is Me” in the UCCI premises.

According to Mr. Wellmann, Germany supports Ukraine both

on its challenging path of political reforms and on its current

hard development phase as whole.

«Whatever the situation might be in Ukraine, all its roads lead

to Europe. I would suggest elaborating an individual Marshall

Plan for Ukraine. It should be designed by the Ukrainians for

the Ukrainians. The Ukrainian elite should assume responsibility

for the country and the national business», emphasized Mr.

Wellmann.

ЧиМ ЗДиВУЄ ІІ НАЦІОНАЛьНий ФОРУМ З ПІДТРиМКи ЕКСПОРТУ

«ВІДКРиВАЄМО КРАїНи. ОБ’ЄДНУЄМО БІЗНЕС»?

КАРЛ-ГЕОРГ ВЕЛьМАН: «УСІ ДОРОГи УКРАїНи ВЕДУТь У НАПРяМКУ ЄВРОПи»

промисловців і підприємців,

Об’єднання «Українська

Бізнес Ініціатива», Торгово-

промислової палати України,

Громадянської платформи

«Нова країна», Громадського

об’єднання «Україна – це

я» у ТПП України, Карл-

Георг Вельман обговорював

перспективи міжнародної

економічної співпраці між

Німеччиною, країнами

Європейського Союзу й

Україною.

За словами пана Вельмана,

Німеччина підтримує

Україну як на складному

Форум у Торгово-промисловій палаті України під патронатом Президента України та Кабінету Міністрів України має на меті

допомогти вітчизняним експортерам покращити умови ведення бізнесу та залучити інвестиції в Україну.

Програмою форуму передбачено гала-сесію за участю представників уряду, Верховної Ради й Адміністрації Президента

України на тему: «Проведення ефективних економічних перетворень в Україні як запорука успішної підтримки національного

товаровиробника та збільшення українського експорту».

Я високо ціную ініціативу Торгово-промислової палати України сприяти підприємствам розвивати експортну діяльність, налаштованість фінансово-банківських установ кредитувати експорт і, власне,

підвищувати обізнаність підприємств із умовами експорту та готовність вкладати власні ресурси в модернізацію та технічне переозброєння виробництв.

Валерій ПЯТНИЦЬКИЙ, радник прем’єр-міністра України

Форум складатиметься з 15 панелей із широкого кола питань, пов’язаних із підтримкою та просуванням товарів і послуг

вітчизняних підприємств-експортерів на ринки іноземних країн, насамперед ЄС, модернізацією та технічним переоснащенням

підприємств відповідно до стандартів ЄС, видачею сертифікатів відповідності, ліцензуванням продукції тощо.

– Ми вже досягли тієї межі, коли без реформ, лише адміністративними заходами не можна збільшити експорт. Наша спільна мета – щоб Україна якомога швидше вийшла на передові позиції як країна-експортер, так і як держава, для якої інвестор завжди буде бажаним гостем і союзником.

Сергій СВИСТІЛЬ, віце-президент ТПП України

2-гі Українсько-Китайські панелі, присвячені співпраці в аграрній сфері, а також посиленню співробітництва України та Китаю в

рамках ініціативи «Економічний пояс «Шовковий шлях».

– Китай дуже послідовно і системно підходить до реалізації будь-яких своїх ініціатив. Під ініціативу «Економічний пояс «Шовковий шлях» уже створені фінансові інструменти. Це – Фонд Шовкового шляху й Азійський банк інфраструктурних інвестицій. Для України це означає наявність фінансів,

які можуть бути використані для реалізації спільних проектів.

Руслан ОСИПЕНКО, виконавчий директор Китайської торгової асоціації

Панель «Корупція vs експорт / імпорт. Основні проблеми та шляхи подолання корупції у сфері зовнішньоекономічної діяльності».

Обговорюватиметься питання подолання наявних штучних бар’єрів на шляху зовнішньоекономічної діяльності підприємств,

розглядатиметься існуючий досвід боротьби з корупцією, в тому числі міжнародний, включно із застосуванням такого ефективного

методу, як перевірка менеджменту компаній із застосуванням поліграфа.

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРАThe Business HERALDМІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ

12№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

13

The Business HERALD The Business HERALD

Глава регіонального представництва IFC в Україні й Білорусі Руфат Алимарданов

– IFC зацікавлена надалі інвестувати в

«зелені» проекти в Україні. Ми бачимо

потенціал у цій області і я певен, що процес

впровадження подібних програм в Україні

суттєво прискориться.

The IFC is interested in further investing in

«green projects» in Ukraine. We see the poten-

tial in this area and I am sure that the process

of implementing the similar programs in Ukraine

will significantly accelerate.

Country Head in Ukraine and Belarus, IFC, Rufat Alimardanov

– Як би не розвивалася ситуація в Україні, всі

її дороги ведуть у напрямку Європи.

If there were any the situation in Ukraine, all

roads lead to Europe.

Deputy of the Bundestag, member of the «German-Ukrainian group parliamentarians», Karl-Georg Wellmann

– Швеція готова інвестувати до

2020 року ще 165 млн. євро на

допомогу українській економіці.

Більша частина цих грошей піде

на підвищення энергоефективності.

Але ми повинні бути впевнені в

тому, що працюємо з тими, хто

приймає рішення на національному

й місцевому рівнях, з тими, хто має

можливість подолати проблеми.

– Sweden is ready to invest 165 million

euros to help the Ukrainian economy

up to the year of 2020, and most of

this money will go to raise the energy

efficiency, but we must be sure that

we are working with those, who take

decisions at the national and local

levels, with those, who are able to

overcome the difficulties.

Representative of Sweden Interna-tional Development Cooperation Agency (Sida), the Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of Sweden to Ukraine, Andreas von Beckerath

Представник Шведського агентства міжнародного співробітництва з розвитку (Sida), Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Андреас фон БЕКЕРАТ

– Сільське господарство України

має величезний потенціал,

незважаючи на воєнні дії на

Донбасі. Аграрний сектор зберігає

привабливість для інвесторів.

Зараз Міністерство аграрної політики

та продовольства робить позитивні

кроки на шляху дерегуляції

сільського господарства в Україні.

– Agriculture Ukraine has a huge po-

tential, despite the hostilities in Donbas.

The agricultural sector retains attractive-

ness to investors. Now the Ministry of

Agricultural Policy and prodovolstvyya

delaet pozytyvnыe Sahy WAYS deregu-

lation in agriculture.

UK Special Representative for Agribusi-ness, CEO Velcourt James Taunzend. in Ukraine

депутат бундестагу (ФРН), член міжпарламентської комісії «Україна – Німеччина» Карл-Георг ВЕЛьМАН

Спеціальний представник Великобританії з питань агробизнесу, генеральний директор компанії Velcourt Джеймс Таунзенд

Глава регіонального представництва IFC в Україні й Білорусі Руфат Алимарданов

B H

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИМІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ

ͲÌÅ××ÈÍÀ

ͲÄÅÐËÀÍÄÈ ²ÑÏÀͲß

ÌÅÊÑÈÊÀÁÐÀÇÈ˲ß

ÏÀÐ

ÑÈвß

Ïðîåêòíî-³íæèí³ðèíãîâà êîìïàí³ÿ «PIO Keramoprojekt a.s.» íàäຠêîìïëåêñ òåõí³÷íèõ, òåõíîëîã³÷íèõ ³ ³íâåñòèö³éíî-³íæåíåðíèõ ïîñëóã (âèá³ð â³äïîâ³äíî¿ çåìåëüíî¿ ä³ëÿíêè, äîñë³äíèöüêî-ãåîëîã³÷í³ ðîáîòè, ï³äãîòîâêà é îòðèìàííÿ äîçâ³ëüíî¿ äîêóìåíòàö³¿, çàáåçïå÷åííÿ áóä³âíèöòâà òà êîíòðîëü òîùî). Êîìïàí³ÿ ìຠâñ³ íåîáõ³äí³ äîçâîëè, ñåðòèô³êàòè òà ñòðàõîâêè. Tel.: +421 905 404 757Fax: +421 32 652 00 79Http://www.keramoprojekt.skHttp://www.kpm.skÊîíòàêòíà îñîáà: Pavel MikulasE-mail: pMikulas@kpm.sk

Êîìïàí³ÿ «Idona design, s.r.o.» çàö³êàâëåíà ó ñï³âïðàö³ ç âèðîáíèêàìè ³íòåð'ºðíèõ ìåáë³â äëÿ ãîòåë³â ³ ðåñòîðàí³â.Tel.: +421 905971723Êîíòàêòíà îñîáà: Alena ZajkovfE-mail: zajkova@idonadesign.sk

Ïðîïîçèö³¿ íàäàí³ Ïîñîëüñòâîì Ñëîâàöüêî¿ Ðåñïóáë³êè â Óêðà¿í³.Òåë.: +38 044 272 09 85Ôàêñ: +38 044 272 32 71E-mail: ludmila.misnova@gmail.comHttp://kiev.embassy.si

Ç ìåòîþ ðîçì³ùåííÿ çàìîâëåíü íà âèðîáíèöòâî ô³ðìà «Naturhome GmbH» íàëàãîäèòü çâ’ÿçêè ç âèðîáíèêàìè ìåáë³â ³ àêñåñóàð³â ³ç ö³ëüíî¿ äåðåâèíè ï³ä áðåíäîì «Åêî».Tel.: + 49 7183 95 79 0/10Fax: + 49 7183 95 79 0/15Mobil: + 49 178 44 88 000

-home.com,www.naturehome.euÊåð³âíèê: Kurt-Georg Pfleiderer

Ïðîïîçèö³ÿ íàäàíà Ïîñîëüñòâîì Óêðà¿íè ó ͳìå÷÷èí³.Tel.: +49 30 2 888 7-0Fax: +49 30 2 888 7-163E-mail: emb_de@mfa.gov.uahttp://germany.mfa.gov.ua

Êîìïàí³ÿ «SOLYDI» ïðîïîíóº ïîñëóãè ç îïòèì³çàö³¿, äèçàéíó îñâ³òëåííÿ é åíåðãîçáåð³ãàþ÷³ òåõíîëî㳿. Tel.: +34 638 777 969Http://www.solysi.esÊîíòàêòíà îñîáà: Federico Morreno Serrano Êîìïàí³ÿ «ANGEL CAMACHO Alimentacion» åêñïîðòóº îëèâêîâó îë³þ òà ïðîäóêòè õàð÷óâàííÿ. Çàö³êàâëåíà ó âèõîä³ íà óêðà¿íñüêèé ðèíîê.Tel.: +34 955 854 700Http://www.acamacho.comÊîíòàêòíà îñîáà: Irakli Andriadze

Åêñïîðòíî-³ìïîðòíà êîìïàí³ÿ «APROEX» çàö³êàâëåíà ó ïîñòàâêàõ ³ñïàíñüêîãî âèíà (Õåðåñ) â Óêðà¿íó. Øóêຠòàêîæ ì³æíàðîäíèõ ³íâåñòîð³â äëÿ õàð÷îâî¿ òà ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêî¿ ãàëóç³ â ²ñïàí³¿. Ìîæëèâ³ ïîñòàâêè áóä³âåëüíèõ ìàòåð³àë³â ³ç ²ñïàí³¿, à òàêîæ ³íâåñòóâàííÿ â óêðà¿íñüê³ ï³äïðèºìñòâà ç âèðîáíèöòâà áóä³âåëüíèõ ìàòåð³àë³â. Tel.: +34 657 397 462Http://www.aproex.comÊîíòàêòíà îñîáà: Daniel Bellido Alfonsin «SOLINGUA INSTITUTO SL» – øêîëà ³ñïàíñüêî¿ ìîâè äëÿ ³íîçåìö³â. Íàâ÷àííÿ ó ïîºäíàíí³ ç òóðèçìîì. Øóêຠïàðòíåð³â â Óêðà¿í³. Tel.: +34 952 561 475Http://www.solingua.esÊîíòàêòíà îñîáà: Daisy Silva Duarte Êîìïàí³ÿ «S&P Sapimar» ïðîïîíóº ïîñòàâêè âèíà íà ðîçëèâ ³ ÿê³ñíîãî âçóòòÿ. Ïîñëóãè ç ïðîäàæó íåðóõîìîñò³ â ²ñïàí³¿. Çàö³êàâëåíà ó âèõîä³ íà óêðà¿íñüêèé ðèíîê. Tel.: +34 951 050 381Å-mail: rgmarbella@gmail.comÊîíòàêòíà îñîáà: Svetlana Botnarciuc Barbaros

Ïðîïîçèö³¿ íàäàí³ Êîíñóëüñòâîì Óêðà¿íè â Ìàëàç³.Tel.: +34 95 222 06 15E-mail: gc_esm@mfa.gov.ua

Êîìïàí³ÿ «Friesland Campina» âõîäèòü äî ï’ÿò³ðêè ñâ³òîâèõ ë³äåð³â ³ç âèðîáíèöòâà ìîëî÷íî¿ ïðîäóêö³¿ é º ïîñòà÷àëüíèêîì ñèðîâèíè äëÿ ¿¿ âèðîáíèöòâà òà ³íãðå䳺íò³â äëÿ ôàðìàöåâòè÷íî¿ ãàëóç³. Çàö³êàâëåíà ó ñï³âðîá³òíèöòâ³ ç ï³äïðèºìñòâàìè ìîëî÷íî¿ ãàëóç³.Íttp://www.frieslandcampina.com

Êîìïàí³ÿ «Capacity-Europe»øóêຠñòàá³ëüíèõ ïîñòà÷àëüíèê³â ÿëîâè÷èíè òà ñóïóòí³õ ïðîäóêò³â çàáîþ êîð³â äëÿ ïîäàëüøîãî ¿õ åêñïîðòó äî Ãîíêîíãó.Tel: +31 646 18 06 21 Êîíòàêòíà îñîáà: Peter BalleringÅ-mail: peter.ballering@capacity-europe.com

Êîìïàí³ÿ «Trade Service Europe BV» óñòàíîâèòü êîíòàêòè ç âèðîáíèêàìè êóðÿòèíè, ñâèíèíè é ÿëîâè÷èíè ç ìåòîþ ïîäàëüøîãî åêñïîðòó çàçíà÷åíî¿ ïðîäóêö³¿ íà ðèíêè êðà¿í ªÑ. Tel.: +31 545 71 11 05Fax: +31 573 44 18 95Íttp://www.tradeserviceeurope.com Êîíòàêòíà îñîáà: Mr. John Wijdenes Å-mail: john@tradeserviceeurope.com

Êîìïàí³ÿ «Grupo Hosto»çàêóïèòü ó âèðîáíèê³â ïðîäóêö³þ ìàøèíîáóäóâàííÿ, çîêðåìà âåðñòàòè íàêàòí³ òà êðîìêîçàãèíàëüí³, à òàêîæ ïðåñè äëÿ øòàìïóâàííÿ äíèù, êîë³ñíèõ äèñê³â òîùî.Êîíòàêòíà îñîáà: Ivette RodriguezMobil: +52 1 55 4240-6313Å-mail: Irodriguez@grupohosto.com

Êîìïàí³ÿ «Minalum de México, S.A. de C.V.» øóêຠåêñïîðòåð³â âèðîá³â ³ç àëþì³í³þ (Aluminum sheet strip coils). Tel.: +52 55 584 905 94, 584 910 60Fax: +52 55 584 904 14Êîíòàêòíà îñîáà: Rodrigo RomeroÅ-mail: info@minalum.com.mx,rodrigo.romero@minalum.com.mx Íttp://www.minalum.com.mx

Ôåäåðàö³ÿ åêñïîðòåð³â Ñèð³¿, Ôåäåðàö³ÿ ÒÏÏ Ñè𳿠òà ÒÏÏ Äàìàñêó çàö³êàâëåí³ ó ñòâîðåíí³ ñï³ëüíîãî ï³äïðèºìñòâà ç âèðîáíèöòâà àáî ñêëàäàííÿ ìåòàëåâèõ îïîð ë³í³é åëåêòðîïåðåäà÷,åëåêòðè÷íèõ òðàíñôîðìàòîð³â, êàáåë³âåíåðãîåôåêòèâíèõ ïðèëàä³â âóëè÷íîãî îñâ³òëåííÿ. Òàêîæ º çàö³êàâëåí³ñòü ó ñòâîðåíí³ íà òåðèòî𳿠Ñè𳿠òâàðèííèöüêèõ êîìïëåêñ³â, à íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè – âèðîáíèöòâà àãðàðíî¿ ïðîäóêö³¿ ç ¿¿ ïîäàëüøèì åêñïîðòîì äî Ñèð³¿.

Ïîñîëüñòâî Óêðà¿íè â Ñèð³éñüê³é Àðàáñüê³é Ðåñïóáë³ö³.Tel: +963 11 611 30 16, 667 00 95Fax: +963 11 612 13 55Å-mail: emb_sy@mfa.gov.ua

Êîìïàí³ÿ «Blue Chemical Imp. & Exp. Ltd»çàö³êàâëåíà â ³ìïîðò³ ç Óêðà¿íè òàêî¿ ïðîäóêö³¿, ÿê: âîëîêîííî-îïòè÷í³ êàáåë³, àëþì³í³é ³ éîãî ñïëàâè, ãðàô³ò ³ âèðîáè ç íüîãî, ìàðãàíåöü, äîáðèâà, âóãëåöåâà ñòàëü, âóãëåöåâå âîëîêíî, êîíñåðâàíòè.Tel.:+55 47 3222 0993Mobil: +55 47 9783 7547Íttp://www.bluchemical.com.brÅ-mail: konstantin.comex@bluchemical.com Êîíòàêòí³ îñîáè: Ricardo Cortez, Kostyantin Rudenko

Êîìïàí³ÿ «KitsoWise Innovations & Solutions» çàö³êàâëåíà â ³ìïîðò³ ç Óêðà¿íè äî ÏÀÐ êóðÿ÷èõ ÿºöü.Êîíòàêòíà îñîáà: Mr. Thabi KekaeMobil: +27 71 510 68 91E-mail: thabi.kekae@yahoo.com thabik@kitso-wise.comHttp://www.kitsowise.com

Ïðîïîçèö³ÿ íàäàíà ̳í³ñòåðñòâîì çàêîðäîííèõ ñïðàâ Óêðà¿íèTeë.: +380 44 238 17 48Ôàêñ: +380 44 238 18 88E-mail: zsmfa@mfa.gov.uaÍttp://www.mfa.gov.ua

ÊÎÌÅÐÖ²ÉͲ ÏÐÎÏÎÇÈÖ²¯ ²ÍÎÇÅÌÍÈÕ Ô²ÐÌ

ÑËÎÂÀ××ÈÍÀ

Http://www.nature

14№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

15

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРАThe Business HERALDThe Business HERALD The Business HERALD ХРОНІКА ПОДІЙ

Нинішня конференція

продемонструвала ширшу

мету, що переслідує

Вишеградська четвірка.

Більше року організатори

вирішили проводити такі

конференції не у столиці, а

перенести їх у регіони, щоб

ділитися досвідом із містами

та представниками місцевих

органів влади. Участь у заході

взяли міністри та заступники

міністрів закордонних справ,

посли країн В4 в Україні,

підприємці Польщі, Чехії,

Словаччини та Угорщини,

Вінницького регіону.

Державний секретар із

політичної безпеки та

міжнародного співробітництва

Міністерства зовнішньої

економіки та закордонних

справ Угорщини Мікола

Іштван наголосив, що ті зміни,

на шлях яких стала Україна,

кожна з країн Вишеградської

четвірки впроваджувала

протягом двох десятків років.

– Він нелегкий і не дасть

миттєвого результату,

але наслідки зроблених

кроків хороші. Свій досвід

становлення та зміцнення

країни через реформи тепер

ми поширюємо і в Україні. І

перша позиція – країна не

може розвиватися без якісної

підтримки бізнесу, який є

двигуном цього розвитку, –

підкреслив він.

– Країни Вишеградської

четвірки повністю підтримують

європейський вибір України

та обраний нею шлях

реформ. Ми зацікавлені

в новій, демократичній,

успішній, гарно розвиненій

Україні. Україна має

приділяти увагу інноваційному

розвитку бізнесу,

стимулювати зростання

експорту продукції з доданою

вартістю, – сказав Ярослав

Лудва, молодший заступник

міністра закордонних справ

Чеської Республіки.

Поляки, чехи, словаки та угорці

протягом десятиліть після 2-ї

світової війни розвивались у

схожих з Україною умовах, Але

вже успішно пройшли шлях

реформ та мають сьогодні

стабільну економіку та політичну

ситуацію. У Вінниці дипломати

ділилися досвідом не лише у

сфері бізнесу. Говорили про

нюанси юридичної галузі, про

розвиток місцевих органів

самоврядування, демонструючи

приклади своїх країн.

Після конференції президент ТПП України Геннадій Чижиков, який був модератором секції «Умови успішної роботи малого та середнього бізнесу, підтримка стартапів», зазначив у бліц-інтерв’ю:

«Основою формування

нової економічної політики

є зняття адміністративних

бар’єрів і максимальне

спрощення умов ведення

бізнесу, в першу чергу

малого та середнього. Вся

бізнес-спільнота очікує

від українського уряду

формування ефективного

і прозорого механізму

відшкодування ПДВ

і зменшення рівня

бюрократизації. Потрібне

й спрощення доступу

МСБ до кредитних

ресурсів. Це позитивно

відобразиться на здійсненні

підприємцями експортної

діяльності.

Нам потрібно брати курс

на збільшення кількості

інноваційних підприємств.

Наразі їх, за даними

Держстату, лише близько

10%.

Для Вишеградської

групи Україна є дуже

важливим партнером.

Між В4 існує внутрішній

розподіл повноважень.

Словаччині підконтрольне

питання енергетичної

співпраці з Україною,

Польща допомагає

нам з децентралізацією,

Чехія контролює освіту,

Угорщина опікується

обміном досвіду і

підтримкою розвитку МСБ.

Вишеградський досвід для українського бізнесу

Вінниця стала четвертим містом (після Чернігова, Чернівців і Львова), де відбулася Конференція Вишеградської четвірки (В4) «Розвиток малого і середнього підприємництва: Вишеградський досвід для української влади та бізнесу» у рамках заходів із підтримки України в період здійснення реформ.

B H

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ

16№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

17

ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННя ІНОЗЕМНих ІНВЕСТицІй: У ДІжцІ МЕДУ НЕ БЕЗ ЛОжКи ДьОГТю

Головною особливістю супроводу інвестиційних проектів в Україні сьогодні є занепад сфери M&A та корпоративного права. На жаль. Інвестиційні фонди розглядають нашу країну з точки зору інвестицій distressed assets (активи, що знижуються в ціні). Втім, саме через це в Україну і варто інвестувати, коли економіка «дихає на ладан», а бізнес (будучи позбавленим оборотних засобів, можливості

кредитування, державної підтримки) має доволі занижену вартість. Не будемо забувати, що унікальність України полягає в тому, що близько 44% її території займають чорноземи. І нинішня ситуація політичної нестабільності призводить до того, що земельні активи суттєво дешевшають: землю можна орендувати, умовно кажучи, за копійки. Саме через це інвестиції в агросектор будуть збільшуватись.

Тому ті, хто готові брати

на себе ризик із фондів

прямих інвестицій та

інших іноземних фондів,

безумовно, через 3–4

роки, коли економіка

почне підійматися,

зможуть «пожинати»

свої дивіденди. Тим

більше, що українське

законодавство протягом

останнього року

намагаються змінювати в

угоду інтересам інвестора.

Так, низку позитивних

зрушень протягом

минулого року зазнала

сфера земельних відносин

і нерухомості. У березні

набрали чинності зміни до

Земельного кодексу України,

які встановили обов’язок

органів, уповноважених

погоджувати проект

землеустрою з відводу

земельної ділянки, у разі

відмови в погодженні

вказувати вичерпний

перелік підстав для

відмови. Подальша відмова

в погодженні проекту

землеустрою, у випадку

виправлення попередніх

зазначених недоліків,

забороняється. Таким чином,

від органів, які погоджують

проекти землеустрою,

фактично прибрали

корупціогенний чинник,

коли можна було по десять

разів повертати інвестору

документи.

Навесні 2015 року

набули чинності зміни до

Земельного кодексу України

та Закону України «Про

оренду землі», що, зокрема,

скоротили кількість істотних

умов угоди з одинадцяти

до трьох. Не є таємницею,

що відсутність у договорі

хоча б однієї з істотних умов

дає змогу визнати такий

договір неукладеним, а

відтак, розпочати процедуру

оскарження угоди. Змінами

The Business HERALD The Business HERALDІНТЕРВ’Ю НОМЕРА ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА

Валентин ЗАГАРІя, керуючий партнерадвокатського об’єднання«Спенсер і Кауфманн»

18№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

19

також було запроваджено

мінімальний термін

оренди земельних ділянок

сільськогосподарського

призначення – 7 років. Крім

цього, дані містобудівної

документації стали

публічними: доступ до

матеріалів генерального

плану населеного пункту та

детального плану території

не може бути обмежений,

оскільки вони не містять

інформацію з обмеженим

доступом.

У червні було уніфіковано

вимоги до землевпорядної

документації: набули

чинності зміни до

Земельного кодексу

України та Закону України

«Про землеустрій», що

передбачають, зокрема,

деталізацію переліку

документації із землеустрою

та перелік органів, що

погоджують і затверджують

таку документацію. Змінами

передбачена й можливість

передачі земельної ділянки

державної або комунальної

власності, з розташованим

на ній житловим будинком,

право власності на який

зареєстровано без розробки

проекту землеустрою.

У зазначеному випадку

ділянка передається

на підставі технічної

документації, яка

замовляється власником

будинку, без необхідності

отримання на це дозволу

уповноважених органів.

за умови запровадження

адекватного механізму

контролю та запобігання

зловживанням.

Термін реєстрації юросіб

новою редакцією Закону

визначений 24 годинами з

моменту подачі документів.

До того ж, передбачена

можливість прискореної

реєстрації змін про

юрособу та ФОП у ЄДР

(за 6 год. або за 2 год.

після подачі документів).

Щоправда, у цьому випадку

адміністративний збір

Раніше відсутність єдиних

вимог до землевпорядної

документації у багатьох

випадках провокувала

корупцію.

Законодавець розширив

перелік прав орендаря

ділянки – ініціатора

створення індустріального

парку. У грудні набули

чинності зміни до

Земельного кодексу

України та Закону України

«Про оренду землі», які

дозволяють передачу

орендарем земельної

ділянки – ініціатором

створення індустріального

парку, такої ділянки в

суборенду без попереднього

узгодження з орендодавцем

(якщо це не суперечить

договору оренди земельної

ділянки).

Ліквідовано монополію у

сфері реєстрації речових

прав та обтяжень на

нерухоме майно. З

2016 року набрала чинності

нова редакція Закону

України «Про державну

реєстрацію речових прав

на нерухоме майно та їх

обтяжень», згідно з якою

функції державної реєстрації

прав на нерухоме майно

необхідно буде оплатити,

відповідно, у двократному

(820 грн.) або п’ятикратному

(2040 грн.) розмірі.

Важливими для інвестора

є зміни до Закону «Про

господарські товариства» в

частині зниження кворуму

для зібрання учасників ТОВ

до 50%+1 голос. При цьому

установчими документами

товариств, у статутному

капіталі яких відсутня

державна частка, може бути

встановлений інший відсоток

голосів учасників, за умови

та їх обтяжень надані

нотаріусам, незалежно від

здійснення нотаріальної дії

й місцезнаходження об’єкта

нерухомості. Звичайно,

механізм не можна вважати

досконалим (через що

нотаріуси сьогодні б’ють

на сполох), але у разі

його доопрацювання

він дозволить подолати

монополію держреєстраторів.

Стосовно податкової сфери,

тенденції тут суперечливі. Так,

розмір єдиного соціального

внеску, який нараховується

роботодавцями,

встановлений у вигляді

єдиної ставки у розмірі 22%,

замість диференційованої

ставки, яка була у значно

більшому розмірі. Взагалі,

нововведення можна

оцінювати як позитивне,

адже воно спрямоване

на детінізацію економіки.

І якщо говорити про

виплату інвесторами

своїм працівникам «білої»

зарплати, то, звичайно, тут

зроблений маленький крок

задля того, щоб детінізувати

цю сферу економіки. І хоча

обговорювані експертами у

кулуарах більш революційні

заходи не знайшли свого

втілення, втім і те, що було

присутності яких загальні

збори учасників вважаються

повноважними. Те, що

товариствам з обмеженою

відповідальністю, де немає

частки держкомпаній,

можна знижувати кворум й

регулювати його самостійно,

є скоріше позитивним

нововведенням, адже

суб’єкти, що володіють

40%, іноді використовують

свій пакет для блокування

прийняття рішень.

Зазнало певних змін

антимонопольне

зроблено, заслуговує на

схвальну оцінку.

Новою редакцією Закону

«Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців» розширено

перелік суб’єктів, які можуть

вчиняти реєстраційні дії.

Раніше це могли робити

тільки держреєстратори

Мін’юсту. Однак тепер

це право отримали

виконкоми місцевих рад і

держадміністрації, нотаріуси,

а також акредитовані особи

(тільки юридичні особи

публічного права, тобто

створені органами влади).

Чи є позитивним таке

нововведення? Однозначно

– так.

Важливим також є принцип

екстериторіальності. Цей

принцип передбачає

можливість зареєструвати

юридичну особу чи ФОП

або внести зміни до їхніх

реєстраційних даних у

будь-якого держреєстратора

країни, а не лише у

того, що знаходиться

за юридичною адресою

юридичної особи або

фізичної особи-підприємця.

З одного боку, це спрощує

ведення бізнесу в країні.

Але з іншого, можливість

вчинення реєстраційних дій

у віддалених регіонах або

в «лояльних» реєстраторів

може бути використано у

рейдерських схемах. Отже,

таке нововведення можна

вважати позитивним лише

регулювання. Раніше для

того, щоб звернутись до

АМКУ задля отримання

дозволу на концентрацію, її

учасники повинні були мати

загальний обсяг активів або

сукупний обсяг реалізації

товарів, що перевищує

12 млн. євро, за результатами

останнього фінансового року.

Тепер же змінами до Закону

«Про захист економічної

конкуренції» планка піднята

до 30 млн. євро, за умови,

що вартість активів або

обсяг товарів двох учасників

концентрації в Україні

The Business HERALD The Business HERALDІНТЕРВ’Ю НОМЕРА ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА

Якщо ми намагаємося залучити

інвестора, як можна позбавляти його можливості продати свої акції та

репатріювати дохід від акцій за кордон?

Валентин Загарія спеціалізується на злиттях і поглинаннях, включаючи питання корпоративного права, структурування транскордонних угод, прямих інвестицій, створення і структурування іноземних інвестиційних фондів.

За версією видавництва «Who’s Who Legal. CIS 2011» входить до числа найбільш рекомендованих юристів в сфері проектного фінансування. «Best Lawyers 2015» рекомендує його в таких сферах, як корпоративне право, інвестиції, злиття і поглинання, нерухомість та землекористування. За результатами дослідження «Вибір клієнта. Топ-100 кращих юристів України» пан Загарія названий одним із кращих юристів у сфері інвестицій у 2014-2015 рр.

У 2010 році отримав юридичну премію в номінації «Кращий партнер юридичної фірми». У 2012 році названий одним із п’яти кращих топ-менеджерів українського юридичного ринку згідно з дослідженням «Топ-100. Кращі топ-менеджери України».

Valentyn Zagariya focuses on private and public M&A transactions, including cross-border structuring, incor-poration of foreign investment and private equity funds, as well as other venture funds and asset management companies.

Mr. Zagariya listed in Who’s Who Legal: CIS 2011 among leading practitioners for Project Finance. «Best Law-yers-2015» recommends him in corporate law, invest-ments, land use and zoning, mergers and acquisitions, as well as in real estate. According to results of the research «The Client’s Choice. Top-100 Best Ukrainian Lawyers», Mr. Zagariya has been named among the best investment lawyers of Ukraine in 2014-2015.

He received the legal award in the category «Best Part-ner of the Law Firm» in 2010 and was ranked among top 5 Managers of Ukrainian Legal Market according to independent research «Top 100. The Best Top Managers of Ukraine» in 2012.

Валентин ЗАГАРІя, керуючий партнер адвокатського об’єднання«Спенсер і Кауфманн»

VALENTYN ZAGARIYA, Attorney, Managing Partner at Spenser &Kauffmann, Attorneys at Law

20№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

21

перевищував 4 млн. євро на

рік (раніше було 1 млн. євро

на рік), за підсумками

останнього фінансового року.

Крім того, буде необхідно,

щоб загальний обсяг

активів або обсяг реалізації

товарів цільової компанії,

яку хочуть придбати,

продавця активів або

акцій чи одного зі

співвласників СП, яке

повинно бути створене у

процесі концентрації, за

останній фінансовий рік

в Україні перевищував

8 млн. євро, за умови,

що глобальний обсяг

реалізації товарів одного

з учасників концентрації

у світі перевищував за

останній фінансовий рік

150 млн. євро. Тобто,

– Міжнародний центр з

урегулювання інвестиційних

спорів (ICSID). Але якщо

вивчити це питання глибше,

можна побачити, що ані

Російська Федерація, ані

влада окупованих територій

не визнають рішення

міжнародних арбітражів. Тож

формально позови подавати

можна, аби, наприклад,

закріпити свою правову

позицію у спорі.

Але чи є сенс нести витрати

на значний арбітражний

збір, оплачувати

дорогих юристів, які

представлятимуть їхні

інтереси в ICSID, якщо

врешті-решт рішення

виконане все одно не

буде? Тому тут, на жаль,

ефективних механізмів

законодавець суттєво підняв

порогові показники, і це є

позитивним знаком.

У травні 2016 року набере

чинності Закон «Про внесення

змін до деяких законодавчих

актів України щодо захисту

прав інвесторів». Цим

документом було прописано

зміни до Господарського

кодексу, що стосуються

позовів про відшкодування

збитків, які були спричинені

господарському товариству

його посадовою особою.

Тобто, визначено механізм,

як учаснику товариства,

котрий сукупно володіє

10% і більше акцій, брати

участь у судовому процесі

проти посадової особи,

яка спричинила шкоду

товариству.

захисту прав інвесторів ні в

Криму, ні на Сході України

поки що не вбачається –

питання скоріше знаходиться

у політичній площині. До

його вирішення ситуація

фактично є патовою.

Резюмуючи викладене вище,

можна охарактеризувати

активну законотворчу

діяльність, хоча й

спрямовану на покращення

інвестиційного клімату в

країні, втім як таку, що має

«точковий» характер. її

очевидно недостатньо, аби

перевершити ті економічно

негативні чинники, що ми

маємо через втрату території

і АТО на Сході України.

Незважаючи на низьку

вартість активів, інвестори,

на жаль, не стоять у черзі,

Але у діжці меду чомусь

завжди є своя ложка

дьогтю. Так, постановою

Національного банку

України від 04.12.2015 р.

№ 863, зі змінами,

ухваленими у січні цього

року, було визначено

обмеження, які стосуються

репатріації дивідендів і

доходів від продажу акцій:

• іноземному інвестору,

який має активи в Україні,

що генерують дивіденди,

заборонено купувати та/

або репатріювати на свій

закордонний рахунок

валюту, як виплати

дивідендів;

• іноземному інвестору в

Україні заборонено купувати

та/або перераховувати

на свій закордонний

рахунок валюту, отриману

а 90% із них – це наші ж

громадяни (навіть коли

інвестиції заходять з-за

кордону, то, зазвичай, це

українські кошти, що мають

юрисдикцію Кіпру, Голландії,

Великої Британії).

Тому аби дійсно забезпечити

захист прав інвесторів

у нашій країні, потрібно

прийняти новий закон про

іноземне інвестування, де

будуть чітко прописані норми

в частині оподаткування

іноземних інвестицій,

компаній із іноземними

інвестиціями, імпорту товарів

компаніями з іноземними

інвестиціями, репатріації

дивідендів, гарантій захисту

іноземних інвесторів тощо.

На даному ж етапі інвестору

можна порадити заходити

в результаті продажу своїх

корпоративних прав/акцій в

Україні.

Тут виникає цілком

доречне питання: якщо

ми намагаємося залучити

інвестора, як можна

позбавляти його можливості

продати свої акції та

репатріювати дохід від акцій

за кордон? Як, забороняючи

виплачувати дивіденди за

кордон, можна мотивувати

іноземців до інвестицій в

Україну?

Окрему болючу проблему

становить захист прав

інвесторів на тимчасово

окупованих територіях.

Перше, що спадає на думку

в подібних випадках, це

інвестиційний арбітраж

в Україну з тих юрисдикцій,

із якими наша країна

має договори про захист

інвестицій. Це такі країни, як

Німеччина, Велика Британія,

США. У випадку будь-якого

спору, будь-яких нюансів,

пов’язаних із рейдерською

атакою, несприятливими

змінами у законодавстві,

коли інвестор позбавляється

можливості репатріювати

дивіденди, опиняється у

стані банкрутства через

зміну регуляторних актів,

він може звернутися до

ICSID і стягнути гроші з

держави Україна. Такі

приклади є, бо Україна

виконує свої обов’язки у

рішеннях Міжнародного

інвестиційного арбітражу.

The Business HERALD The Business HERALDІНТЕРВ’Ю НОМЕРА ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА

Today, supporting investment projects in Ukraine is primar-

ily described by collapse in M&A and corporate law. We are

sorry to tell you that. Investment funds perceive our state as

distressed assets in the context of investments. However, for

this very reason one should invest in Ukraine whose econo-

my «is at the death’s door» and business, being deprived of

working capital, lending, and state aid, is undervalued. After

all, Ukraine is unique due to its black soils covering near 44%

of its territory. The current troubled political situation is caus-

Thus, last year a number of positive changes occurred in the

area of land relations and real estate, registration of legal

entities and private individuals engaged in entrepreneurial

activities, corporate affairs, antimonopoly and tax regulation.

However, a rotten apple spoils the whole barrel. Thus, the

National Bank of Ukraine imposed restrictions on the repatri-

ation of dividends and incomes from the sale of shares. An-

other grave problem pertains to the protection of investors

rights within the provisionally occupied territories since neither

the Russian Federation nor occupation authorities recognize

international arbitration awards. Therefore, unfortunately,

effective mechanisms for protecting investors’ rights can be

hardly expected in Crimea or in the East of Ukraine for so

far. This issue seeks rather a political decision. This stalemate

will persist until the problem is resolved.

ing a significant decrease in land assets value: figuratively

speaking, the lands can be leased for peanuts. Therefore, in-

vestments in the agricultural sector are expected to increase.

Those willing to assume risks from direct investment and

other foreign funds will definitely gain their dividends in

3-4 years with the economy recovery. Especially since the

last year has seen permanent attempts to make favourable

changes to the Ukrainian legislation fostering foreign invest-

ments.

Foreign Investments Legislative Support: one rotten apple spoils the whole barrel

Р

А

22№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

23

Перший національнийвиноробнийфорум

Фоторепортаж з Першого національного виноробного форуму

У Першому національному виноробному форумі взяли участь міністр аграрної політики і продовольства України Олексій Павленко, заступник міністра фінансів України Олена Макеєва, президент ТПП України Геннадій Чижиков, генеральний директор корпорації «Укрвинпром» Володимир Кучеренко, голова Комітету ВРУ з питань аграрної політики і земельних відносин Тарас Кутовий, радник з питань сільського господарства Посольства Франції в Україні Ніколя Перен та інші. Загалом Форум об’єднав понад 200 представників як великих компаній – виробників вина, так і мікровиноробів.

24№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

25

ПЕРСПЕКТиВи УКРАїНСьКОГО ВиНОРОБСТВА

Виноградарство

і виноробство –

національна галузь із

великими потенційними

можливостями виробництва

якісних українських вин, із

історичними традиціями,

що сягають сивої давнини,

потужним кадровим та

науковим потенціалом,

завжди була однією із

провідних соціально

орієнтованих галузей

економіки нашої держави,

забезпечуючи левову

частину надходжень до

Державного бюджету

України.

Проте, останніми роками

через наявність серйозних

проблем галузь зазнала

істотного економічного

спаду. Зросли ціни

на енергоресурси,

сільськогосподарську

В умовах фінансово-

економічної кризи,

тимчасової втрати

виноробного Криму,

девальвації гривні, падіння

купівельної спроможності

громадян, втрати

традиційних ринків збуту,

позбавлення державної

підтримки (скасування з

2013 року 1,5-відсоткового

збору на розвиток

садівництва, виноградарства

та хмелярства),

безсистемної акцизної

політики, запровадження

непомірної, у 500 тисяч

гривень, ліцензії на оптову

торгівлю виноробною

продукцією, збільшення

ставок земельного

податку під багаторічними

насадженнями у 33 рази,

лібералізації імпорту,

Україна може втратити

національне виноробство.

Виноробство і культура споживання вина є візитівкою кожної цивілізованої країни світу, складовою її позитивного іміджу, свідченням високої інтелігентності нації та рівня розвитку суспільства. Показово, що Україна – у цій когорті.

техніку, добрива,

посадковий матеріал,

недоступними стали

кредити, господарства

без обігових коштів

опинилися на фінансовій

мілині, втрачена державна

підтримка... Площі під

виноградниками стрімко

скорочуються та займають

на сьогодні 41 тисячу

гектарів, що у чотири рази

менше, порівняно з 1990 ро -

ком.

Виробництво вина в

Україні та його споживання

постійно скорочуються. Так,

за даними міжнародних

досліджень, Україна за

рівнем споживання на

душу населення посідає 88

місце (або 4,6 л на душу

населення, що у 10–20 разів

менше, ніж у розвинених

країнах світу).

Виноградарсько-виноробна

галузь переживає

найскладніший період

за всю свою історію та

потребує, як ніколи,

виваженої та системної

державної політики

управління та підтримки.

Такими словами звернулися

учасники (понад 200

виноробів із усіх куточків

України) Першого

національного виноробного

форуму, який організували

Торгово-промислова

палата України, корпорація

«Укрвинпром» та медіа-

група «Українська правда»

за підтримки Міністерства

аграрної політики та

продовольства України до

уряду держави з метою

лібералізації виноробної

галузі.

The Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВОThe Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО

26№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

27

The making and consumption of wine in Ukraine are gradu-

ally becoming smaller and smaller. According to an interna-

tional research, Ukraine is now rated as 88th in terms of

the pro capita consumption (which is 4.6L pro capita and

which is 10 to 20 times lower than in the developed coun-

tries of the globe).

Ukraine may just lose its winemaking industry due to the

financial and economic crisis amplified by the loss of the

winemaking region of the Crimea, the devaluation of the

national currency, the decrease in the buying power of our

citizens, the loss of the traditional markets for our products,

the deprivation of any governmental support (the abolish-

ment of the 1.5% tax intended for the support to horticul-

ture, winemaking, and hop-planting since 2013), the morbid

excise policies, the introduction of the unbearable fee of

UAH500,000 to get the license for wholesale trade in wine

products, the 33-time increase in the rates of the land tax

levied from perennial plantations, and the liberalization of

imports.

The local winegrowing and winemaking industry is living thru

the hardest time over its entire history, and now it requires

a balanced and systemic managerial approach and support

from the government as never before.

In order to save its winegrowing and winemaking industry,

to create a favorable and competitive wine market environ-

ment, and to provide support for small and medium busi-

ness entities, the participants of the First National Forum

of Winemakers, which was held in late February this year,

addressed the President, the National Parliament, and the

• Запровадити

максимальний

термін розрахунку за

поставлену виноробними

підприємствами виноробну

продукцію мережевій

торгівлі – 60 діб, що

відповідає європейській

практиці, зокрема

Директиві 2011/7/ЄС

Європарламенту та Ради ЄС

«Про протидію затримкам

платежів в комерційних

угодах»

• Міністерству аграрної

політики та продовольства

удосконалити систему

управління виноградно-

виноробною галуззю,

налагодити ефективну

взаємодію із галузевими

асоціаціями виробників,

сприяти посиленню ролі

об’єднань виробників

• Забезпечити виконання

Угоди про ЗВТ України

з ЄС у частині надання

виноробній галузі України

технічної допомоги для

модернізації та виведення

на ринок нових торгових

марок виноробної

продукції

• Здійснити заходи

щодо диверсифікації

ринків збуту виноробної

продукції (країни Азії,

зокрема Китай, Близького

Сходу, Африканського

континенту тощо).

Забезпечити дієву

підтримку експорту

виноробної продукції,

що, без сумніву,

сприятиме як вирішенню

внутрішніх проблем, так

і популяризації у світі

бренду «Українське вино»

Outlooks of the Ukrainian Winemaking Industry

Winemaking industry and wine-drinking culture are a busi-

ness card of any civilized country in the world as they make

up a country’s positive image and witness the high level of

a nation’s intellect and societal progress. It is remarkable

that Ukraine still remains among those mentioned.

Winegrowing and winemaking constitute a national indus-

try with vast potentials of producing high-quality Ukrainian

wines. There are also historical traditions of long standing

and the very capable personnel and scientific facilities in the

said industry as it has always been one of the most promi-

nent and socially oriented areas of our national economy

that secured the lion’s share of the State Budget of Ukraine.

However, the recent years were marked with a number of seri-

ous problems in the industry, and there has been an essential

economic decline. The prices have been growing for energy,

farming machinery, fertilizers, and planting material, while loans

became unaffordable and thus many business entities have

been running their troubles for nothing without any floating

capital, and all support from the government was lost. The

ground areas used for winegrowing are shrinking very fast,

with just as much as 41,000 hectares being cultivated as of

today, while this figure was four times greater back in 1990.

Що ж очікують виноградарі

та винороби України від

органів державної влади?

Для збереження галузі

виноградарства та

виноробства в Україні,

створення сприятливого

конкурентного середовища

на ринку продукції

виноробства, підтримки

розвитку малого і

середнього бізнесу:

• Протягом шести

місяців провести

повну лібералізацію

мікровиноробства

• Скасувати ліцензію

на оптову торгівлю

винопродукцією

виробникам, які

використовують власно

вирощену сировину,

максимально спростити

процедури отримання

дозволу на виробництво,

атестацію та доступ до

ринку

• Скасувати

невмотивовану,

економічно необгрунтовану

індексацію земель

сільськогосподарського

призначення, переглянути

ставки земельного

податку під багаторічними

насадженнями (у тому

числі виноградом)

шляхом їх зменшення та

застосовування пільгових

ставок до періоду

плодоношення

• Розробити та прийняти

державну цільову

програму підтримки

та мікрокредитування

підприємств із невеликими

потужностями й

обсягами виробництва та

фермерських виноробних

господарств

• Для формування

ефективної системи

контролю якості та

безпечності виноробної

продукції привести

національне законодавство

у відповідність до вимог

ЄС, забезпечити створення

та функціонування

незалежних регіональних

лабораторій для контролю

за якістю вин

• Запровадити мораторій

терміном п’ять років на

підвищення акцизного

податку на виноробну

продукцію до стабілізації

ситуації в галузі та

збереження виноробної

промисловості. Згідно з

європейською практикою

та враховуючи, що вино

є харчовим продуктом,

виключити сухе вино з

переліку підакцизної продукції

• Внести зміни до

Податкового кодексу

України для скасування

авансової попередньої

оплати податку на

прибуток та запровадження

автоматичного

відшкодування ПДВ

експортерам виноробної

продукції

• Внести зміни до

Закону України «Про

державне регулювання

виробництва і обігу спирту

етилового, коньячного і

плодового, алкогольних

напоїв та тютюнових

виробів», передбачивши

використання визначеної

частки вітчизняних

коньячних спиртів

• Забезпечити бюджетне

фінансування діяльності

галузевих наукових

установ, гармонізувати

національне законодавство

у сфері виноградарства

та виноробства до

вимог ЄС, зокрема і за

рахунок грантів, іноземної

донорської допомоги та

міжнародних програм

• Запровадити свято

«День вина», пропагувати

та поширювати досвід

святкування закінчення

збору урожаю та молодого

вина у виноградарсько-

виноробних регіонах

України

• Приєднатися до Світової

винної торгівельної групи

та відновити членство

України у Міжнародній

Організації Винограду

та Вина, яка є головною

міжурядовою організацією

з виноградарства і

виноробства, та налічує 46

учасників, що продукують

85% світового виробництва

вина.

З крихкими лозами

працюють не боязкі люди,

працюють чесно, працюють

серйозно, старанно. Вони

розвиваються, розвиваючи

галузь. Справа ця важка,

довготривала, що вимагає

небайдужості. Байдужих

у залі ТПП України не

було. Головне, щоб і в

суспільстві його не було,

щоб українське вино стало

візитною карткою Вітчизни.

The Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВОThe Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО

28№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

29

Олена МАКЕЄВА,заступник міністра фінансів України

я розумію, наскільки може

бути впливовою галузь,

коли вона об’єднується не

лише навколо проблем, а й

навколо можливостей у нашій

країні. Стосовно акцизів, які

існують на сьогоднішній день.

Наразі Міністерство фінансів

готує технічну документацію

для проведення тендера на

виготовлення електронної

акцизної марки, розробку

якої планується закінчити

через два місяці. Але так

як у держбюджеті на 2016

рік не закладені кошти на

виготовлення нової акцизної

марки, відомство має намір

розглянути можливість

залучення іноземних

інвесторів. Нова марка,

швидше за все, залишиться

паперовою, але матиме іншу

систему захисту і дозволить

відстежувати пересування

продукції від виробника до

покупця.

E

Перший національний

виноробний форум у ТПП

України – найважливіша

подія галузі, що максимально

фокусується на її поточних

проблемах, проблемах

малого і середнього бізнесу.

Питання, безсумнівно,

матимуть подальше

вирішення. Ми маємо

спільну з ТПП України

дорожню карту наших дій на

цей рік, вона відображена у

зверненні учасників форуму.

Олексій ПАВЛЕНКО,міністр аграрної політикита продовольства України

and Taras Kutovyi, Head of the Parliamentary Committee on

Agrarian Policy and Land Use, and Nicholas Perrin, Advisor on

agricultural matters for the Embassy of France in Ukraine, and

other participants. In total, the venue gathered over 200

people representing both large winemaking companies and

small-size winemakers.

• Oleksiy Pavlenko, Minister of Agrarian Policy and

Food of Ukraine:

«The First National Forum of Winemakers within the UCCI

has become the most important event in the industry be-

cause it focuses on the industry’s current problems and on

the issues faced by small and medium business entities.

We have a joint roadmap with the UCCI for our steps this

year, and the document is referred to in the official message

produced by forum participants. We will jointly go towards

a civilized market. We have been opening new markets and

helping our businesspeople to reorient their sales and to open

new technologies in cooperation with the UCCI last year. I am

of the opinion that we have done a lot of useful things for

our farmers, and a lot more will be done in future».

• Inna Grebeniuk, Deputy Minister of Agrarian Policy

and Food of Ukraine:

«The winemaking industry can facilitate the revival of the

country and our economy. The Ministry of Agrarian Policy

and Food is determined to lead a principally new policy in

winemaking industry in order to maximally simplify all relevant

procedures».

• Gennadiy Chyzhykov, President of the UCCI:

«The Ukrainian Chamber of Commerce and Industry for

Prime Minister of Ukraine with their proposals intended to

stabilize the situation in the said industry.

The Ukrainian winegrowers and winemakers demand an

entire liberalization of micro-size production of wine. They also

demand to cancel the licensing of the wholesale trade in wine

products for the makers using their own grown raw material,

and to maximally simplify the procedure of obtaining licenses

for production operations, and to simplify the attestation pro-

cedure and the access to the market.

Besides, there is a request to abolish the indexation of the

regulatory pecuniary assessment of the farming land, and to

develop and adopt a special-purpose governmental program

to support and provide small loans to the companies with

small production capabilities and farming companies. They also

demand a five-year moratorium for increasing the excise tax

for wine products until the situation becomes stable within the

industry, and to exclude dry wines from the list of excisable

products.

It is suggested to introduce a festival «Day of Wine», to join

the World Wine Trade Group and to renew the Ukraine’s

membership in the International Organization of Grapes and

Wine, which is the head intergovernmental organization in this

business area.

The event was attended by Oleksiy Pavlenko, Minister of

Agrarian Policy and Food of Ukraine, and Olena Makeyeva,

Deputy Minister of Finance of Ukraine, as well as by Gen-

nadiy Chyzhykov, President of the UCCI, and Volodymyr

Kucherenko, General Director of Ukrvinprom Corporation,

ТПП України є нашим

надійним партнером. Тільки

минулого року ми провели

низку конференцій, круглих

столів і навчальних проектів

майже в усіх регіонах

України. Oрієнтовані вони

були на цілу низку питань:

від земельних до питань

аграрного виробництва.

Ми працюємо над зміною

законодавства про

довгострокову оренду землі,

надання її під виноградники

на триваліший період, що

створить сприятливі умови

для ведення бізнесу.

Окремо потрібно відзначити,

що нам вдалося зареєструвати

кримський бренд «Новий

світ» на материковій Україні.

Це – перемога! Віднедавна

«Новий світ» виробляється

на Харківському заводі

шампанських вин.

Сподіваємося, що протягом

наступного місяця бренд

«Масандра» також буде

повернуто Україні, і до

моменту деокупації Криму

він буде вироблятися на

материковій території

нашої країни.

Український ринок вина

не є насиченим власною

продукцією. До того ж,

для виробників є чималі

перспективи на зовнішніх

ринках, зокрема на

китайському. До речі,

вже заплановано спільну

презентацію бренду

українського вина на

ринку Китаю.

E

Інна ГРЕБЕНЮК, заступник міністра аграрної політики і продовольства України

Перший національний

виноробний форум

– чудова платформа

для обміну думками,

пропозиціями, ідеями для

того, аби дати поштовх

виноробній галузі, тому що

це та галузь, яка здатна

посприяти відродженню

країни, її економіки.

Мінагрополітики націлене

на якісно нову політику

у виноробній галузі, на

максимальне спрощення

всіх процедур.

E

Сергій КЛІМОВ, засновник Київського фестивалю їжі та вина «Kiev Food & Wine Festival»

я дуже високо оцінюю

форум: тут зібралися люди як

із держорганів, так і з винних

компаній, асоціацій, які дійсно

можуть на щось вплинути.

Це люди, які мають і можуть

відповідати за майбутнє

українського виноробства.

Якщо ми всі будемо рухатися

в правильному напрямку, то

можна розробити відмінну

дорожню карту, яка виведе

українське вино на той

рівень впізнаваності, на який

воно заслуговує. Форум в

Торгово-промисловій палаті

України є статусним. Він, на

мою думку, зможе вплинути

на позитивний результат

в галузі виноробства ще

й тому, що тут зібралися

люди, які мають можливості

впливати на різні процеси у

галузі.

E

Тарас КУТОВИЙ, голова Комітету ВРУ з питань аграрної політики і земельних відносин

Моя особиста позиція,

як керівника Комітету:

вся підтримка, що

розподіляється нині АПК,

повинна розподілятися

профільним асоціаціям, як

це відбувається в багатьох

державах світу. Лише

асоціації знають, хто з

підприємств галузі реально

займається бізнесом, кому

треба допомагати, а хто

вистоїть сам.

E

The Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВОThe Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО

30№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

31

Україна має дуже

великий потенціал у

розвитку виноробства.

Проте, проблем, які

турбують виноробів, на

сьогодні є багато. Одна з

найболючіших проблем,

яка хвилює галузь, – це

скасування для виробників

ліцензії на гуртову та

роздрібну торгівлю. Нині

державні ліцензії на

виробництво мають 128

підприємств, а на оптову

торгівлю – лише 88 із них.

На жаль, на державному

рівні наразі не створені

умови для підтримки малого

і мікробізнесу у цій сфері,

навпаки, для їх діяльності

є тільки перешкоди. Саме

тому Палата вже давно

поставила це питання на

свій контроль і разом із

партнерами ініціювала

проведення Першого

національного виноробного

форуму.

E

Геннадій ЧИЖИКОВ,президент ТПП України

The main thing is that the members of the government had

a chance to hear our voices and to see that there are many

winemakers in this country, and that we are all interested

to speak up about ourselves and about the good fame of

the Ukrainian winemakers for the rest of the world».

• Valery Petrov, winemaker, founder of the trademark

«V.PETROV»:

«This forum has set a high standard. We have at last felt

that there are joint interests shared by business entities and

by the government. The authorities should clearly under-

stand that we want to work and to make quality products

that will enjoy the demand by customers.

We have to increase the number of small farming businesses

in Ukraine so that they can make quality wine of their own.

The UCCI has enough experience, experts, and knowledge,

and therefore our future support will stand by it».

• Taras Kutovyi, Head of the Parliamentary Committee

on Agrarian Policy and Land Use:

«This is my personal position as of the Head of the Parlia-

mentary Committee: all kinds of support currently being

distributed within our farming industry must go to the spe-

cialized associations as it happens in many countries of the

world. Only specialized associations precisely know which

of those numerous companies within the industry really do

business and which of them require any help, and they also

know which of them will do well on their own».

• Olena Makeyeva, Deputy Minister of Finance of

Ukraine:

«I understand how influential an industry can be as it gets

united not only when it comes to a trouble, but also in

order to use the opportunities in this country.

sure is and will be a place for looking for a compromise and

efficient solutions. One of the most nagging issues in the

industry is the abolishment of the licenses for wholesale and

retail trade for manufacturers. As of today, as many as 128

companies have the manufacturing licenses while only 88 of

them possess the licenses for wholesale trade.

Unfortunately, the government has not yet provided any

good ground to support the small and micro-business enti-

ties in the said industry; moreover, new obstacles are being

created in their way. This is exactly why the UCCI has long

time ago put its eye onto this issue and has jointly with its

partners initiated the convention of the First National Forum

of Winemakers».

• Nicholas Perrin, Advisor on agricultural matters for

the Embassy of France in Ukraine:

«Ukraine still lacks a clear-cut segmentation of the mar-

ket. Many winemakers are not known to consumers. A lot

of work must be done in order to promote wine to the

market. This will become possible when the makers bottling

their wine clearly know this wine will sell. There is also the

regulatory issue regarding licenses, excise duties, and taxes

to the national budget. It is necessary not only to determine

what the government can do with the national budget, but

also private institutions with private budget can do».

• Mykola Khalupenko, winemaker, founder of the

trademark «Persha ukrainska simeyna vynarnya

«Kurin`»

«It is my pleasure that the issues of the Ukrainian wine-

making industry have been put to light for the first time

over 25 years. The Ukrainian potential in this area is vast.

Валерій ПЕТРОВ, винороб, засновник торгової марки V. PETROV

цей форум задав

високу планку. Нарешті

тут я відчув, що виникла

спільна зацікавленість:

із виноробами відбувся

діалог. Влада повинна чітко

зрозуміти, що ми хочемо

працювати, виробляти

якісну продукцію, яка буде

затребувана у покупця.

Я підтримую проведення

подібних заходів, вони

об’єднують людей, вони

прогресивні. Я вважаю, що

Торгово-промислова палата

– це майбутнє для наших

дрібних фермерів, тому що

вона буде об’єднувати

виробників, які готові

експортувати свою продукцію,

адже ми самі не об’єднаємося.

Але спочатку нам треба

збільшити кількість дрібних

фермерів, які будуть

виробляти якісне вино, а

Палата посприяє реалізації

нашої продукції на

експорт».

E

Мені приємно, що

перший раз за 25 років

Микола ХАЛУПЕНКО, винороб, засновник торгової марки «Перша українська сімейна винарня «Курінь»

На мою думку, потрібно

зібрати всі закони, які

існують зараз у країні,

викинути в смітник,

а натомість взяти

законодавство будь-якої

європейської держави,

переписати під себе і

дати можливість просто

працювати українським

виноробам, не заважати

нам.

E

я працюю не

заради бізнесу, а в

експериментальних цілях.

Займаюся органічним

виноробством і створюю

якісне вино. На моїх

виноградниках росте

понад 14 сортів винограду.

Протягом 9 років я

намагаюся оформити усі

дозвільні документи і -

безрезультатно. Процес їх

отримання супроводжується

бюрократизмом і

вимаганням хабарів. Для

мене, як представника

малого бізнесу, вартість

Кристоф ЛАКАРЕН,винороб

ліцензії на оптову торгівлю

- непомірна ціна. А я хочу

працювати, творити, робити

смачне й ароматне вино

для друзів, знайомих,

туристів, які приїжджають

до мене в гості. Тому від

держави чекаю спрощення

процедур ліцензування

та контролю якості цього

благородного напою.

E

в Україні порушили

питання виноробства.

Потенціал України в цій

сфері великий. Якщо

порівнювати з Францією

й Італією, то ми повинні

бути десь на третьому

місці. Мені подобається,

що на форумі ставлять

досить розумні питання;

є багато цікавих людей,

які прагнуть підтримати

національного виробника.

Головне, що на форумі

влада почула наш голос,

побачила, що нас досить

багато, і що ми зацікавлені

в тому, щоб виробляти

якісну продукцію і тим

самим заявляти про себе,

про добру славу продукції

українського винороба

на весь світ, тільки дайте

спокійно працювати, а

не примушуйте долати

перепони.

Іван ПЛАЧКОВ,власник ТМ «Колоніст»

Українське виноробство

має все необхідне для

свого розвитку: наші

люди (з генетичною

пам’яттю древньогрецьких

виноробів), існуючий

терруар (сприятливі

природні умови для

вирощування винограду)

і земля (на якій, згідно з

нашим законодавством, не

можна висадити додатково

50 тис. виноградників).

Тому моя пропозиція – для

малих і середніх виробників

органами влади розробити

програму розпродажу

розпайованих, покинутих

виноградників і садів, а для

існуючих виноградників –

відповідні дозволи. Також

скасувати безглузді ліцензію

на гуртову торгівлю й

акцизні марки.

E

The Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВОThe Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО

32№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

33

• Christoph Lakaren, winemaker

«I work not for the sake of business, but for experimental

purposes. I practice organic winemaking and make my own

wine. More than 14 sorts of grapes grow at my vineries. I

have been trying to obtain all necessary documents in the

course of 9 years already; without much effect. The price

of a wholesale license is unbearable for me as for a repre-

sentative of a small business segment. Still, I want to work,

create, and produce delicious and aromatic wine for friends,

acquaintances, and tourists coming to visit me. So I expect

that the government simplifies the procedures for licensing

and control of the quality of this noble wine».

As we were about to complete our work on this issue of

the magazine, the UCCI received a letter from the State Fis-

cal Service of Ukraine stating that the official message from

the participants of the First National Forum of Winemak-

ers addressed to the President of Ukraine, the Chairman

of Verkhovna Rada of Ukraine, the Prime Minister of

Ukraine and listing the proposals as to solving the issues

of stimulating the Ukrainian winemaking industry was

right up to the point and arrived at a right time since

the implementation of those proposals will facilitate the

improvements in the national economy.

The proposals regarding the legislative changes suggested

by the forum participants will be taken into consideration

by the SFS in the course of working on the draft amend-

ments to the relevant legislation.

So, we are now expecting specific results and we hope

that our joint efforts will promote the progress in the

winemaking industry of this country.

Віктор Костенко, начальник відділу розвитку садівництва і виноградарства департаменту землеробства Мінагрополітики

Мінагрополітики України

направило до Міністерства

фінансів України бюджетний

запит щодо передбачення

Наша пропозиція

– розмежувати на

законодавчому рівні

мале, середнє та велике

виноробство, внести до

преамбули Закону

№ 481/95 поправку

про те, що цей Закон

не поширюється на

виготовлення сухого вина,

зробленого з власних

виноматеріалів в обсязі до

40 тис. пляшок на рік. За

такої поправки проблеми

дрібних виноробів

відпадають автоматично.

E

Катерина ЯБЛОНСЬКА, виноробня «BEYKUSHWINERY»

вона активно почала

висаджувати виноградники.

І держава дотує ці процеси,

відшкодовує до 50%

аграріям-виноградарям

на посадку виноградників.

До того ж, у них маса

ліберальних регламентів

і нормативів із точки

зору регулювання галузі

і відповідно вона –

високотехнологічна і

безвідходна, при цьому

має найнижчу собівартість

сировини та виноматеріалів,

а отже і кінцевого продукту.

Звідси висновок: взяти

на озброєння досвід

зарубіжних виноробів,

додати власних інновацій

і стати гідними та рівними

партнерами в світі.

E

Валерій ШАМОТІЙ, корпорація «ЛОГОС»

якщо країні потрібна

виноробна галузь, то,

перш ніж завойовувати

зарубіжний ринок, потрібно

утримати свій. Візьмемо

приклад Іспанії – країни,

яка має найбільші площі

виноградників – 1 млн.

60 га. У період падіння

споживання вина в світі, 5

років потому, країна почала

вирубувати виноградники,

щоб збалансувати попит-

пропозицію. Останні

роки пішло зростання

споживання вина і

Nowadays, the Ministry of Finance is preparing the technical

documentation for a tender to produce the electronic excise

stamps to be completed in design in two months. However,

since the State Budget for 2016 provides no money to pro-

duce the new excise stamps, the ministry is considering the

opportunity of inviting foreign investors. It is most probable

that the new excise stamps will remain in paper form, but

they will have a different protection system, and it will also

make it possible to monitor how the products travel from a

manufacturer to consumers».

• Ivan Plachkov, owner of the trademark «Colonist»

«The Ukrainian winemaking has all necessary things for

its development and progress; our people (with the ge-

netic memory of the winemakers of the Ancient Greece),

the existing terrain and climate conditions for growing of

grapes, and the land (where, according to our legislation,

it is prohibited to cultivate the additional 50,000 vineyards).

Therefore, my proposal to the government is to develop a

program to split up and privatize the abandoned vineyards

and gardens for small and medium winemakers and to

introduce appropriate permits for the existing vineyards».

• Feliks Chertok, Private corporation of Alef-Vinale

«In my opinion, it is necessary to remove the excise strips

from wine bottles, bring the wine marking up to the Euro-

pean standards, and provide an exact definition for wine

materials».

• Kateryna Yablonska, BEYKUSH WINERY

«Our proposal is to legislatively distinguish between small,

medium, and large-size winemaking».

Фелікс ЧЕРТОК,ЗАТ «Алеф-Віналь»

Проблеми виноробної

галузі на сьогоднішній день

у держави перебувають

не на першому місці.

Розраховувати на підтримку,

а тим більше на будь-які

стратегічні програми, нам

не доводиться. З моєї

точки зору, необхідно зняти

акцизну марку з вина,

привести до європейського

стандарту його маркування,

дати чітке визначення

терміна.

E

походженням та органічного

винограду і виноробної

продукції.

Проте, проблем, які

турбують виробників,

на сьогодні є багато. Це,

насамперед, запроваджена

від часів СРСР практика

виробництва знеособлених

вин невисокої якості

великими компаніями –

монополістами ринку, що

значно стримує процес

переорієнтації зовнішнього

ринку збуту з північного на

західний і південний.

Вагомою проблемою є

відсутність преференцій для

вітчизняної винопродукції

у торговельних мережах

і закладах харчування,

зокрема в частині

розміщення товару на

полицях і пропозицій у меню.

E

Антон КУЦ,компанія «GOOD WINE»

Обсяг продажів

українських вин у пляшках у

2015 році порівняно з

2014-м збільшився на 80%, а

у грошовому співвідношенні –

майже на 100%. А це означає,

що на сьогодні українські

вина мають конкурентні

переваги щодо ціни.

Середньоєвропейська ціна

за пляшку вина становить

150–200 грн. Це – базові

вина, що не витримувалися

в бочці, малої врожайності

й т.п. І якщо українське

вино має таку ціну, то це

вже гарантія хорошої якості.

Це розуміє споживач і все

частіше запитує українські

вина України.

E

у проекті змін до Закону

України «Про Державний

бюджет України на 2016 рік»

фінансування за бюджетною

програмою 2801350

«Державна підтримка

розвитку хмелярства,

закладення молодих садів,

виноградників та ягідників і

нагляд за ними» 480 млн.

гривень.

Позитивні фактори,

що сприяють розвитку

виноградно-виноробної

галузі в Україні – значне

збільшення врожайності

виноградних насаджень за

рахунок нових посадок із

запровадженням новітніх

технологій, початок процесу

переорієнтації провідних

підприємств і фермерських

господарств на виробництво

вин контрольованих

найменувань за

The Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВОThe Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО

34№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

35

Коли робота над номером журналу вже добігала кінця, у нашому розпорядженні опинилося кілька важливих документів, що стосуються виноробної галузі України.У відповіді Міністерства аграрної політики та продовольства України, значиться, що з метою опрацювання

першочергових завдань у виноградарсько-виноробній галузі наказом від 06.05.2015 р. № 175 було створено робочу групу з питань вдосконалення законодавства та нормативно-правових актів у сфері лікеро-горілчаної й виноробної галузей. За її участю розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу

спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» і направлено на розгляд Верховної Ради України у лютому 2016 року. У ньому, зокрема, пропонується внести зміни до нових термінів та умов здійснення суб’єктом господарювання (виробником виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних) оптової

торгівлі готовою продукцією без отримання окремої ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями. У березні 2016 року робоча група доповнили даний проект Закону зауваженнями щодо імплементації українського законодавства до норм Європейського Союзу, а також до законодавчих актів, якими передбачається вилучення вина сухого з переліку підакцизної

Just for the Epilogue When we were about to complete our work on this issue of the magazine, a number of important documents regarding the Ukrainian winemaking industry became available to us.The working group formed by the Ministry of Agrarian Policies and Food of Ukraine has de-veloped a draft law titled

“On Amendments to the Law of Ukraine titled “On Governmental Regula-tions of Winemaking and of Circulation of Ethylic, Brandy, and Fruit Spirits, and Alcoholic Beverages and Tobacco Products”. This draft law was sub-mitted to the Supreme Council for examination in February 2016. The said draft, in particular, sug-gests amendments to the

new terms and condi-tions for the conduct of business operations by business entities. It is addresses the makers of wine from the wine material of purely do-mestic produce (and not purchased somewhere) in respect of the whole-sale trade in finished products and requires no separate license for the wholesale trade in

alcoholic beverages. In March 2016, the working group added the said draft law with some remarks regarding the incorpora-tion of the EU legal norms into the Ukrainian legisla-tion as well as regarding the legislative acts provid-ing for the exemption of dry wines from the list of excisable products. This means that the said draft law targets one of the

продукції.Тобто, законопроект спрямований на вирішення одних із головних проблем, що стримують розвиток малих і середніх виноробних господарств.Нині Мiнагрополiтики готує вiдповiднi змiни до розроблених законопроектiв, що передбачають нововведення в частині регyлювання земельних вiдносин, торгiвлi, реклами та державної підтримки галузi.

У відповіді виноробам від Державної фіскальної служби України чиновники обіцяють взяти до розгляду пропозиції, що прозвучали під час Першого національного виноробного форуму при опрацюванні проектів змін до відповідних законодавчих актів. І зовсім нещодавно до нас дійшла новина, яка приємно вразила українських виноробів: їх голос почуто. А

результати – це завжди перемога спільна, не тільки бізнесу, але й влади, й держави у цілому. Нам стало відомо, що парижанин Крістоф Лакарен, нащадок аристократичного роду (з боку матері має титул маркіз де Фабіані), який прикипів душею до української Бесарабії, з її родючими землями й унікальним морським кліматом, і протягом багатьох років плекає виноградну лозу поблизу

мальовничого села Шабо, що в Одеській області, отримав офіційне право виробляти вино і наклеювати акцизні марки.Тепер чекаємо і на інші конкретні результати і сподіваємося, що спільними зусиллями ми відродемо українську виноробну галузь.

most important problems standing in the way to de-velopment for small and medium-size winemaking companies. The Ministry of Agrar-ian Policies and Food is currently preparing the appropriate amendments to the suggested draft laws that provide for some novelties in the fields of regulation of land use, trade, and advertisement,

and the governmental sup-port for the industry.

And it was just quite recently that we got a piece of news, which was a very good one for Ukrainian winemakers; their voiced have been heard at last. So the result is always a joint victory not only due to the efforts of the members of business community, but also due to those of the au-

thorities and the nation in general. We have also learnt that Christophe Lacarin, a citizen of Paris and a descendent of an old aris-tocratic family (related to Marquise de Fabiani by his mother’s line) who became a true and ardent fan of the region of Bessarabia and who has for many years been cherishing the grapevines

The Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВОThe Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО

B H

P.S

P.Snear the picturesque village of Shabo in the Province of Odessa, had finally got the official permission to produce wine and to affix excise strips to his bottles. We are now waiting for some other specific results, too, and we also hope that our joint efforts will eventually revive the Ukrainian winemaking industry.

36№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

37

ІМПОРТ ТА ЕКСПОРТ ВиНА У циФРАх І ФАКТАх

Загальна площа виноградників становить 48,7 тис. га, з них

800 га займають 61 підприємство з розливом.

У рік вирощується 351 тыс. т винограду, що становить

тільки 1% від загального європейського виробництва.

Щорічно Україна імпортує 20–25 тис. т столового винограду

на суму до 30 млн. дол. США (4,5 тис. га виноградних

насаджень).

На території України виділено природно виноградарських 15 макрозон і 58 мікрозон, у т.ч.: в АР Крим – 6 макрозон і 12 мікрозон, в Одеській області – 3 і 16, Херсонській – 2 і 10, Миколаївській – 2 і 7, Закарпатській – 1 і 12, Запорізькій – 1 і 6, що дає можливість виробляти унікальні види винопродукції.

Молдова Італія Нова Зеландія

6 676,6350

5 372,0104

3 863,6532

2 567,0773

0,0000

1 000,000

2 000,000

3 000,000

4 000,000

5 000,000

6 000,000

7 000,000

8 000,000

1 920,33721 654,6077

836,0159

300,1076 198,9990 164,0354

0,0000

1 000,000

2 000,000

3 000,000

4 000,000

5 000,000

6 000,000

7 000,000

8 000,0000,0405

0,0810

1,8544

1,9890

2,66402,8068

4,93086,6555

7,20008,4150

У 2015 році Україною експортовано вин виноградних

натуральних товарної позиції 2204 на загальну суму

38,2 млн. дол.. США (93,9% від 2014 року).

Найбільші у 2015 році імпортери українських вин (у дол. США): Російська Федерація – 26,4 млн. $ США (69,1%);

Грузія – 3,3 млн. $ США (8,6%);

Азербайджан – 1,3 млн. $ США (3,4%); Німеччина – 1,3 млн. $ США (3,4%);

Китай – 0,7 млн. $ США (1,8%).

Найбільші у 2015 році експортери українських вин (у дол. США): Італія – 16,8 млн. $ США (29,8%);

Франція – 10,9 млн. $ США (19,3%);

Грузія – 7,9 млн. $ США (14%);

Молдова – 4,9 млн. $ США (0,8%);

Іспанія - 3,4 млн. $ США (0.6%);

Редакція вдячна ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» за надану інформацію

РФ 48 621,7095

Грузія4 067,7892

Німеччина965,3447

Азербайджан802,2250

Китай 707,3864

Білорусь 443,2821 Танзанія 405,7200

Невідома 393,4085

Монголія 159,1822США 155,9533

ТОП 10 ЕКСПОРТ

ЕКСПОРТ ВиНА В ТОННАХ З УКРАїНи

Ірак 0,0024

Ірландія 0,0036

Узбе стан 0,0051

Ліван 0,0075

Словенія 0,0157

Бельгія0,0418

Таїланд0,0540

Румунія0,0558

Словаччина0,0750

Франція 0,3124

АНТиТОП 10 ЕКСПОРТ

АНТиЕКСПОРТ ВиНА В ТОННАХ З УКРАїНи

ІМПОРТ ВиНА В ТОННАХ В УКРАїНУ

АНТиІМПОРТ ВиНА В ТОННАХ В УКРАїНУ

The Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВОThe Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО

ки

Грузія Франція Іспанія Чилі Німеччина ЮАР Білорусь

Канада Мальта Швейцарія Люксембург Хорватія Уругвай Кіпр Бельгія Чорногорія Вірменія

38№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

39

НОВЕ ПРО КАРНЕТ АТА

Упродовж останніх років Україна наполегливо наближається до загальноприйнятих європейських і світових стандартів. На сучасному етапі розвитку наша країна потребує зростання обсягів і розширення масштабів міжнародної співпраці. На світові ринки виходить усе більше експортерів із України, отже, виникає потреба у забезпеченні митного оформлення українських товарів. Одним із інструментів швидкого та безперешкодного перетину кордонів є карнет АТА – міжнародний митний документ для тимчасового ввезення товарів, який водночас є чинною міжнародною фінансовою гарантією.

Беручи до уваги важливість і значимість зазначеної теми, ми продовжуємо публікувати на сторінках журналу роз’яснення та коментарі провідних фахівців із питань функціонування системи карнетів АТА в Україні. Сьогодні на актуальні та найпоширеніші запитання відповідає начальник відділу департаменту з оформлення тимчасового вивезення товарів за карнетами АТА Торгово-промислової палати України Світлана ГУЛАК.

– Наскільки актуальним

і популярним є

використання карнетів

АТА в країнах

Євросоюзу?

– Зарубіжні держави

активно використовують

карнети АТА у своїх

зовнішньоекономічних

зв’язках із початку 60-х

років минулого століття.

На європейські країни

припадала левова частка

(майже 55%) усіх карнетів,

що видавались у світі. Це

– свідчення ефективності

карнетів АТА, в першу чергу

як інструменту міжнародного

співробітництва. Після

запровадження єдиного

митного простору в зоні

Європейського

Співтовариства з

2001 року актуальність

карнетів АТА у взаєминах

країн ЄС, безумовно,

була втрачена. Однак,

система карнетів АТА

зберігає свою значимість

у відносинах держав

Європейського Союзу з

іншими країнами. Зокрема,

переважна більшість

карнетів АТА, що видаються

в Україні, використовуються

для тимчасового ввезення

товарів до країн ЄС.

– Де і як можна

отримати карнет АТА в

Україні?

– Торгово-промислова

палата України є асоціацією-

гарантом, що видає в

Україні карнети АТА. Отже,

зацікавлена особа може

звернутись до департаменту

з оформлення тимчасового

вивезення товарів за

карнетами АТА ТПП

України. Але слід зазначити,

що необов’язково їхати

до Києва з іншої області.

З метою сприяння бізнесу

та наближення послуги

до замовника Торгово-

промислова палата України

делегувала право видачі

зазначених документів

регіональним торгово-

промисловим палатам.

Отже, на сьогоднішній

день карнет АТА можна

отримати в одній із 19

регіональних палат.

Повний перелік палат,

що надають послугу з

оформлення та видачі

карнетів АТА, розміщений

на спеціалізованому сайті

ТПП України http.ata.ucci.

org.ua. На цьому ж сайті

можна знайти: перелік країн

– учасниць Конвенції про

тимчасове ввезення

(м. Стамбул, 1990 р.);

перелік документів,

необхідних для отримання

карнета АТА; інформацію

про вартість і порядок

отримання та використання

карнета АТА.

– На що треба звернути

увагу при підготовці

документів для

отримання карнета АТА?

– Зацікавлена особа

повинна звернутись до

торгово-промислової

палати, в якій планує

отримати карнет АТА.

Особа, уповноважена

оформляти і видавати

зазначені документи,

надасть потрібну інформацію

та необхідний для

заповнення і підписання

пакет документів. Особливу

увагу слід звернути на

заповнення заяви на

оформлення карнета АТА.

Всі відомості, зазначені в

ній, будуть використані

для оформлення карнета

АТА. Замовник несе

повну відповідальність

за достовірність наданої

інформації. Важливою

частиною заяви є описання

товару, що планується до

тимчасового вивезення

за межі митної території

України / ввезення

на митну територію

країни – учасниці

Стамбульської конвенції.

Описання товару має

бути детальним, достатнім

для його ідентифікації

митними органами, тобто

із зазначенням його

характерних ознак. Торгово-

промислова палата не

вимагає підтвердження

вартості товару, що

вказується в заяві, але

вона повинна відповідати

ринковій вартості цього (або

подібного) товару в країні

тимчасового ввезення.

– Термін дії карнета АТА

обмежений?

– Звичайно. Відповідно

до умов Конвенції про

тимчасове ввезення термін

дії карнета АТА не може

перевищувати 12 місяців.

Водночас є можливість

продовження терміну

тимчасового ввезення /

вивезення ще на 12 місяців,

але це рішення приймається

митними органами країни

тимчасового ввезення

і, відповідно, митними

органами України.

Кваліфіковані відповіді на Ваші запитання стосовно функціонування системи

карнетів АТА та їх використання, надіслані на електронну адресу ata@ucci.org.ua,

Ви знайдете у наступних номерах нашого журналу. Запрошуємо до дискусії!

Ексклюзивно від ТПП України

The Business HERALD The Business HERALDЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО

40№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

41

ВІД ЗНАНь – ДО БЕЗПЕКи

На перший погляд, це

обумовлено безліччю

таких факторів, як знос

устаткування, його погане

техобслуговування,

неправильна експлуатація

тощо, включаючи

елементарне недотримання

техніки безпеки. Проте, як

свідчить аналіз, головний

із них – людський. Так,

за даними Держпраці,

за підсумками 2015 р.

основною причиною

виробничого травматизму

стала організаційна –

ушкодження отримали

понад 2, 5 тисячі

працівників, що становить

67%, а в нещасних

випадках зі смертельним

результатом – 74%. При

цьому через невиконання

обов’язків або вимог

інструкцій із охорони праці

травмовано майже 2 тисячі

працівників, або 45% від

усієї кількості травмованих.

Людей потрібно навчати

як, дотримуючись правил

навчання». Тут вважають,

що в світі процвітають і

успішними є ті люди, які

ставляться до цінностей,

місії та процесів у своїй

організації з таким же

ентузіазмом, як до власного

рахунку в банку.

Крім цього, в Учбовому

центрі не обмежуються

лише навчанням і

пов’язаними з цим

послугами. Тут успішно

працюють власні

лабораторії, які надають

підприємствам послуги

щодо електротехнічних і

механічних вимірювань,

атестації робочих місць і

зварювальників. А в 2015

р., у зв’язку зі зростанням

інтересу до охорони

довкілля, створено

екологічну лабораторію з

контролю за дотриманням

установлених норм

викидів в атмосферу й

інвентаризації джерел

The Business HERALD The Business HERALD

Питання охорони та безпеки праці не втрачають актуальності в багатьох країнах світу. І Україна не є винятком: протягом останніх років витрати на компенсації постраждалим на виробництві та ліквідацію наслідків нещасних випадків перевищили майже у 20 разів витрати на заходи з охорони праці.

охорони праці, зробити

виробниче життя безпечним.

Міжнародна організація

праці з’ясувала, що в

середньому в світі на

100 тис. працюючих

реєструється приблизно

6 нещасних випадків зі

смертельними наслідками.

В Україні цей показник

майже вдвічі більший.

Повністю безпечних і

нешкідливих умов праці не

існує. Реальним виробничим

умовам, як і життю взагалі,

притаманна наявність

підвищеної небезпеки,

уникнути яку можна тільки

якщо нічого не робити. А

для того, щоб її знизити

і максимально наблизити

до нуля, й існують охорона

праці та ризик-менеджмент.

Цими питаннями і

займається Учбовий центр

«Новатор».

Презентацію міжнародного

досвіду в системі управління

викидів забруднюючих

речовин.

У 2015 р. УЦ «Новатор»

став єдиним офіційним

дистриб’ютором компанії

Assecuro (Польща) в

областях України та має

ексклюзивне право на

продаж, монтаж, сервіс і

проведення періодичних

випробувань індивідуальних

і стаціонарних систем

страховки від падіння

з висоти. З огляду на

європейський вектор

розвитку України,

важливим чинником

привабливості «Новатора»

для ринку Європи є не

лише якість продукції,

а й її підтвердження

завдяки функціонуючій

на підприємстві системі

менеджменту якості.

У 2015 році Учбовий

центр «Новатор» підписав

Партнерську угоду з

охороною праці та ризик-

менеджменту в рамках

засідання Комітету

підприємців малого та

середнього бізнесу при ТПП

України зробила начальник

відділу учбового центру

«Новатор», аудитор Галина

Роголь.

За рахунок чого саме

управління безпекою

праці знижує кількість

нещасних випадків на

виробництві? Насамперед,

це – організація роботи

щодо створення умов для

безпеки праці, а також

головною її складовою

є навчання персоналу.

Місія Учбового центру

«Новатор» – передавати

знання про збереження

життя та здоров’я людини

через дотримання

правил охорони праці.

Робота в цьому напрямку

розширилася організацією

також тренінгів і семінарів,

випуском навчальних

органом із сертифікації

Quality Austria, який є

членом Міжнародного

форуму акредитації (IAF). І

нині він пропонує широкий

спектр сертифікаційних

послуг для підприємств

усіх галузей промисловості

на відповідність вимогам

міжнародних і національних

стандартів у сфері якості,

професійного здоров’я та

безпеки, навколишнього

середовища і соціальної

відповідальності.

Традиційні щорічні семінари

для керівників підприємств

і фахівців служб охорони

праці засвідчили інтерес

слухачів до питань ризик-

менеджменту. Тому з

2013 р. до їх проведення

залучаються провідні

фахівці даного напрямку.

У минулому році семінар

провели представники

керівництва Quality Austria.

посібників (практично з

кожного курсу навчання),

відеосюжетів з охорони

праці, пожежної безпеки.

Центр допомає розробляти

продукти із охорони праці

для інших підприємств.

Ті, кому реально потрібні

якісні знання, приходять

саме сюди. Останні

кілька років «Новатор» є

безсумнівним лідером в

своїй сфері. Жодна компанія

відповідного профілю

не має стільки титулів і

нагород: «Лідер галузі»

(у 2008–2012, 2014–2015

рр.), «Підприємство року»

(у 2010–2011, 2013 рр.),

«Лідер України 2012 року».

УЦ «Новатор» – перрший

серед подібних навчальних

центрів сертифікований за

системою менеджменту

якості відповідно до

міжнародного стандарту

ISО 9001:2008 за основним

видом діяльності «Освіта

дорослих та інші види

А в грудні 2015 р. захід

відбувся в м. Фрайштадт

(Австрія), на якому

розглядалися питання

ризик-менеджменту

і принципів системи

управління охороною праці

в Австрії. Спікером даного

семінару виступив віце-

президент Quality Austria,

визнаний міжнародний

експерт із питань якості,

охорони та безпеки праці,

ризик-менеджменту, систем

управління охороною

праці, провідний аудитор

за багатьма міжнародними

стандартами Екехард Бауер.

В УЦ «Новатор» не

намагаються прогнозувати

майбутнє охорони праці в

Україні. Проте цілі і плани

мають новаторські та

далекосяжні.

Р

42№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

43

The Business HERALDThe Business HERALD The Business HERALDБІБЛІОТЕКА БІЗНЕСМЕНА

Ешлі Венс.

Ілон Маск (Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє). – ТАО, 2015.

Ілон Маск – один

із найвпливовіших

підприємницьких умів нашого

часу. Після Стива Джобса

Маск, мабуть як ніхто інший,

формує планку можливого

в технологіях. Те, як у цій

людині поєднуються видатний

Айн Рэнд.

Атлант расправил плечи. –

Альпина-Паблишер, 2011.

Айн Ренд

(1905–1982 рр.) – наша

колишня співвітчизниця, стала

культовою американською

письменницею. Творець

філософської концепції,

в основу якої покладено

інтелект, прагнення йти

вперед і непохитна віра у свої

найсміливіші ідеї, дає всьому

суспільству шанс виграти

від його зусиль. Книга «Ілон

Маск» – це живий погляд

за лаштунки створення Tesla,

SpaceX і Solarcity.

Книгу варто прочитати хоча

б тому, що вона, попри все,

вчить досягати своєї мети й

вірити в неможливе. Маск –

яскравий приклад людини, для

якої немає нічого неможливого.

Радимо прочитати людям, які

йдуть у ногу з часом і стежать

за технологічним прогресом.

принципи волі, верховенства

раціональності й «моральності

розумного егоїзму».

До влади в США приходять

соціалісти й уряд бере курс

на «рівні можливості»,

вважаючи слушним за рахунок

талановитих і заможних

зробити багатими нікчемних

і безталанних. Гоніння бізнесу

приводить до руйнування

економіки. До того ж, один за

одним за загадкових обставин

починають зникати талановиті

люди й кращі підприємці.

Ця книга змінює світогляд,

формує цілісне бачення світу

й дає відповіді на запитання

про зміст людського життя

й суспільне значення

підприємництва.

Рекомендуємо прочитати її

людям із підприємницькою

жилкою, тим, хто прагне почати

й успішно розбудовувати

власну справу.

М. ЧЕРКАСи 20 ТРАВНя

М. КРиВий РІГ 25 ТРАВНя

М. ЛьВІВ 31 ТРАВНя

М. хАРКІВ 15 ЧЕРВНя

М. ОДЕСА 21 ЧЕРВНя

М. КиїВ 24 ЧЕРВНя

ДЕТАЛьНА ІНФОРМАцІя ЗА ТЕЛЕФОНАМи:

(044) 586 40 15, (067) 223 47 48

ПАЛАТи ЗАПРОШУюТь ДО УЧАСТІ В СЕМІНАРАх З ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНОї ДІяЛьНОСТІ

У ПРОГРАМІ:

Практика використання переваг зон вільної торгівлі України з іншими державами

Угоди про зони вільної торгівлі, які ще не укладені. До чого готуватися?

Практика використання переваг Режиму найбільшого сприяння в зовнішній торгівлі

Використання переваг режиму генеральних преференцій

Практичні питання торгівлі із КНР

Участь у державних тендерах за кордоном. Нові можливості для українських компаній

Уповноважені економічні оператори й затверджені експортери

Мінімізація ризиків і економічна безпека

Інструменти пошуку закордонних контрагентів, нових ринків і товарів

Банківські інструменти фінансової підтримки зовнішньоекономічної діяльності

Нове в технічнім регулюванні (питання визнання відповідності українських товарів та ін.)

Арбітражна й судова практикаУЧАСТь БЕЗКОШТОВНА!

44№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

45

На Самітi зі сталого розвитку

в Нью-йорку у вересні

2015 року, було схвалено

порядок денний у сфері

розвитку на період після

2015 р., що включає 17

глобальних цілей і 169

завдань зі сталого розвитку.

Серед пріоритетних – якість

питної води, кліматичні

зміни, збереження

екосистем і стале

(розумне) споживання

та використання

відновлювальних

енергетичних джерел.

І вирішення цих

проблем світ прагне

поєднувати з економічним

зростанням, боротьбою

з бідністю та соціальною

нерівністю. інтегрованої

товарної політики ЄС,

що задекларована в

його стратегії розвитку

«Європа-2020», і закінчуючи

прагненням споживачів

споживати більш якісну й

екологічно чисту продукцію.

Концепція «зеленої»

економіки, ініційована

Програмою ООН із

навколишнього середовища

(ЮНЕП, англ. United Na-

tions Environment Pro-

gramme, UNEP), пропонує

спрямувати зусилля й

інвестиції на ключові

економічні сектори –

промисловість, сільське

та лісове господарство,

відновлювальну енергетику,

водопостачання, транспорт,

управління відходами та

будівництво.

До інструментів «зеленої»

економіки для бізнесу

відносять і системи

інтегрованого управління

(у т.ч. управління життєвим

циклом продукції),

і ресурсоефективні,

маловідходні та більш чисті

технології виробництва,

і добровільні соціальні,

екологічні й органічні

стандарти, сталі закупівлі,

«зелені» інвестиції та

«зелений» маркетинг.

Не зважаючи на окремі

кризові явища за останні

10 років на глобальному,

регіональному,

національному чи

галузевому рівнях,

практично всі галузі

економіки демонструють

тенденцію до розвитку

ринку екологічних товарів

і послуг. Наприклад, ринок

«зеленої» нерухомості

показує щорічний приріст

за останні 5 років на

5–12%. Завдяки сучасним

технологіям будівництва

та будматеріалам вартість

будівництва «зелених»

будівель на західних

ринках перевищує вартість

звичайних будинків на

0–7%. Згідно з вимогами

The Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЕМНИЦТВО

ФОРМУЛА СТАЛОСТІ

Глобалізація світу й об’єднання Європи зробили сталий розвиток однією з головних цілей багатонаціональних компаній та урядів багатьох країн. На часі – «зелена» модернізація України, яка припинить

масштабні перевитрати природних ресурсів, розширить частку екологічного сільського господарства, сприятиме вихованню еко-культури українських споживачів, так зване стале або розумне споживання.

США 20,6%

Німеччина 16,5%

японія 12,3%

Італія 9,0%

Великобританія 7,5%

Франція 6,6%

ОСНОВНА ЧАСТКА СВІТОВОГО ЕКСПОРТУ ЕКОЛОГІЧНиМи ТОВАРАМи

The Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЕМНИЦТВО

екологічних стандартів різних

сертифікаційних систем

сертифіковано понад

100 тис. будівель і споруд у

85 країнах світу, серед яких

на частку США таких об’єктів

припадає 42%.

За даними International

Fede ration of Organic Agri-

culture Movements (IFOAM),

приріст обсягу європейського

ринку органічних продуктів у

2014 році становив до 17%,

тоді як обсяг споживчого

ринку збільшується щороку

приблизно на 3%. У свою

чергу, підвищення попиту

на органічну продукцію

веде до зростання площ

сільськогосподарських

земель, що

використовуються в

органічному виробництві як

на території країн Європи,

так і країн-експортерів,

тим самим відтворюючи

природну родючість грунтів.

Поточні оцінки сучасного

ринку екологічних товарів

і послуг коливаються в

межах 2–4 трлн. доларів

(раніше, коли ринок тільки

починав формуватися

на початку 90-х років

минулого століття, він

становив близько

200 млрд. доларів).

За оцінкою експертів

стратегічної консалтингової

компанії Roland Berger,

екологічні технології стануть

лідируючими у розвитку

світового господарства

в XXI столітті. Згідно з

її прогнозом, обсяги

екологічного ринку до

2020 року становитимуть

понад 5 трлн. доларів.

Отже світовий досвід

засвідчує: виробництво

та реалізація екологічних

товарів і послуг є

перспективним і

рентабельним видом

діяльності. Наприклад, у

Канаді більш ніж 3,5 тис.

компаній, в яких зайняті

понад 150 тис. працівників,

випускають обладнання

для енергоефективного і

більш чистого виробництва

та надають пов’язані з цим

послуги.

В Японії, починаючи з

кінця 80-х років минулого

століття, діє експертна рада

з екологічного («зеленого»)

бізнесу, що координує

різні питання, пов’язані з

розвитком екологічного

підприємництва. Понад

10 тис. компаній, які

займаються екологічним

підприємництвом, успішно

реалізують свою екологічно

сертифіковану продукцію

на ринках Європи та інших

країн світу. їх загальний обсяг

продажів на європейських

ринках перевищує 60 млрд.

євро на рік.

Паризька хартія про зміну

клімату, яка сигналізує

перехід до чистої

«нульової» економіки,

мобілізує і нові фінансові

регулятори. Тут необхідно

виділити три ключових

стратегічних елементи.

По-перше, фінансова

система перебуває у

розвинених країнах світу

в русі, і ми спостерігаємо

«тиху революцію», адже

центр уваги зміщується

до підтримки зелених

моделей економіки.

По-друге, стійкість стає

ключовим стратегічним

виміром для фінансового

розвитку, з фінансовими

центрами Північ, Південь,

Схід і Захід. І по-третє,

нові форми міжнародного

співробітництва мають

вирішальне значення

для розвитку. Фокус G20

на зелених інвестиціях

в 2016 році є одним із

основних можливостей

для розвитку економік.

Тож тема сталого

розвитку бізнесу є

викликом і темою

для дискусії серед

українського бізнесу, і з

року в рік ставатиме все

більш актуальною.

46№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

47

– UNEP визначив 2016 рік

Роком «зелених»

інвестицій у всьому світі.

Таке рішення обумовлено

глобальними цілями в

інтересах сталого розвитку,

що, по суті, стимулюють

щорічний інвестиційний

«трубопровід», який

вимірюється трильйонами

доларів і спрямований

на подолання бідності,

підвищення рівня

соціального забезпечення та

відновлення навколишнього

середовища.

E

Святослав КУРУЛЕНКО, голова Комітету підприємців ТПП України з питань природокористування та охорони навколишнього середовища, голова Комітету громадської ради при Мінприроди України з питань Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату та Кіотського протоколу, к.е.н., академік Української екологічної академії наук

Євгенія РОїК,ДП «Сан Трейд» (ТМ «Олейна»)

– Наша компанія розробила

Концепцію екологічного

розвитку, щоб здійснювати

свою діяльність без

шкоди навколишньому

середовищу. Ми взяли

на себе зобов’язання

постійно вдосконалювати

систему раціонального

природокористування на

всіх підприємствах компанії

і підвищувати рівень

життя населення. Наша

торгова марка пройшла

екологічну сертифікацію й

отримала право нанесення

екологічного маркування.

Знак «Зелений журавлик»

вказує на переваги

продукції відносно її впливу

на стан здоров’я людини та

турботу про довкілля, що

підтверджено сертифікацією

згідно зі стандартом ДСТУ

ISO 14024.

E

– Підписавши Угоду про

асоціацію з ЄС, Україна

взяла на себе зобов’язання

адаптувати Директиви

ЄС практично в усіх

напрямках бізнесу. Для

України впровадження

законодавства ЄС щодо

охорони навколишнього

середовища здійснюється

в рамках восьми

секторів і визначається

29 Директивами і

Регламентами ЄС у цій

сфері. Перші з них повинні

бути імплементовані вже в

2017–2018 рр. Інструменти

для стимулювання розвитку

економіки на принципах

сталості, «зеленої»

економіки органічно

вписуються в процес

адаптації нормативно-

Бьорн-Ерік ЛьОН,голова Глобальної мережі екологічного маркування (GEN)

Наталія ТРОФІМЕНКО, начальник відділу екологічної політики та наукової діяльності Мінприроди України, національний координатор Програми ЄС «Екологізація економік країн Східного партнерства Європейського Союзу» (EaP GREEN)

Ахім ШТАйНЕР, директор Програми з навколишнього середовища ООН (UNEP)

Олег САМЧиШиН, президент Асоціації споживачів України

Олексій ВЕРЕНІКІН,ТОВ «Де ЛА Марк»

– Глобалізація сталого

розвитку бізнесу в Україні

має відбуватись на

підставі публічних угод між

споживчою громадськістю

(національними

громадськими

організаціями) з одного

боку, та представниками

бізнесу – з іншого. Ці угоди

повинні бути прозорими та

доступними для суспільства

і декларувати етичні

19–20 æîâòíÿ 2016 ðîêó ÒÏÏ Óêðà¿íè

̳æíàðîäíèé ôîðóì äëÿ ñòàëîãî ðîçâèòêó á³çíåñó

Ó ðàìêàõ ïðîãðàìè: ì³æíàðîäíèé ñàì³ò Global Ecolabelling Network, GEN AGM – 2016ïëåíàðí³ ñåñ³¿, òðåí³íãè, ïðåçåíòàö³¿, êðóãë³ ñòîëè

Ðåºñòðàö³ÿ ó÷àñíèê³â â³äêðèòà òà çä³éñíþºòüñÿâ ðåæèì³ online íà ñàéò³ ôîðóìó.

October 19–20, 2016UCCI

International forum for steady business development

In the framework of the program: International Summit of the Global EcolabellingNetwork, GEN AGM – 2016Plenary sessions, workshops, presentations,round tables

The registration of participants is ongoing andis carried out online on the forum website.

GREEN MIND – 2016 ÇÀÏÐÎØÓª!GREEN MIND – 2016 WELCOME!

правової бази України до

вимог права ЄС.

E

стандарти щодо споживачів,

справедливу конкуренцію

в їхніх інтересах,

маркетингову та рекламну

діяльність, стандарти

продукції та послуг,

забезпечення інформацією

споживачів.

E

– Програма EaP GREEN

в Україні має на меті

допомогти урядові

запровадити інтегровані

політичні основи переходу

до «зеленої» економіки,

реформувати деякі політичні

інструменти, покращити

доступ до фінансування

та підтримати розвиток

спроможності, а також

втілити пілотні проекти в

публічному та приватному

секторах. «Зелена»

трансформація може

дати багато позитивних

результатів, створити нові

робочі місця і ринки.

– Програма EaP GREEN

в Україні має на меті

допомогти урядові

запровадити інтегровані

політичні основи переходу

до «зеленої» економіки,

реформувати деякі політичні

інструменти, покращити

доступ до фінансування

та підтримати розвиток

спроможності, а також

втілити пілотні проекти в

публічному та приватному

секторах. «Зелена»

трансформація може

дати багато позитивних

результатів, створити нові

робочі місця і ринки.

E

– За більш ніж 20-літню

історію співпраці програм

екологічного маркування

наші зусилля дають

потрійну вигоду для

сталого споживання та

виробництва. Перша – на

користь виробника, якому

екологічна сертифікація та

маркування допомагають

просувати продукцію

на національному,

регіональному та

міжнародних ринках.

Друга – для споживача,

якому завдяки

екологічному маркуванню

ми полегшуємо вибір

на користь продукції з

поліпшеними екологічними

характеристиками. І,

найголовніше, програми

екологічного маркування

сприяють зменшенню

негативного впливу на

довкілля та здоров’я людей.

E

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРАThe Business HERALDThe Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЕМНИЦТВО The Business HERALD ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЕМНИЦТВО

B H

48№3 (262), березень 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

49

«Організовуючи бізнес-місії, ми наближаємо Європу»

Сумська торгово-промислова палата зарекомендувала себе партнером бізнесу в налагодженні зовнішньоекономічних зв’язків. Уже кілька років поспіль вона організовує ділові поїздки до країн, у співпраці з якими зацікавлені підприємства області. Про цьогорічні бізнес-місії та очікування від них розповідає президент СТПП Костянтин МАКАРЕНКО.

– Ми організовуємо

бізнес-місії, аби допомогти

підприємництву знайти

потенційних ділових

партнерів, розширити

сферу співробітництва

та реалізувати спільні

проекти на користь громаді

Сумщини. Виїжджаючи

за кордон, підприємці

презентують свою

продукцію, обмінюються

досвідом, запозичують

передові технології,

укладають угоди про

співпрацю, налагоджують

експорт товарів. Бізнес-місії

– це інструмент розширення

ділових відносин, а відтак –

реальна підтримка бізнесу

на Сумщині.

Нині бізнес-місії стають усе

більш необхідними у зв’язку

з підписанням Україною

економічної частини Угоди

про повну і всеосяжну зону

вільної торгівлі з ЄС. Ми

маємо унікальну можливість

скористатися доступом

до європейських ринків,

модернізувати власне

виробництво та знайти

західних партнерів. Сумська

торгово-промислова

палата готова всебічно

цьому сприяти. Останніми

роками ми почали активно

застосовувати міжнародну

практику в роботі не лише

з членами Палати, а й

з усіма зацікавленими в

установленні нових ділових

контактів суб’єктами

господарювання.

Щороку ми здійснюємо 2–3

ділові місії. За останні п’ять

років їх було близько 15 –

до Китаю, Італії, Угорщини,

Сербії, ОАЕ, Польщі, США,

Словаччини.

До речі, нещодавно відбувся

черговий, шостий, візит

делегації Сумщини до

Бансько-Бистрицького

краю. Бізнес-місія була

організована за підтримки

Посольства Словацької

Республіки в Україні, а

також регіональної торгово-

промислової палати міста

Банська Бистриця.

Учасники місії зустрілися

із зацікавленими

представниками бізнес-

кіл Бансько-Бистрицького

краю, ознайомилися з

підприємствами, які мають

бажання встановити ділові

контакти з партнерами в

Україні.

Знаково, що її очолив

Сумський міський голова

Олександр Лисенко. Це

свідчить про зацікавленість

місцевої влади у

налагодженні дружніх

зв’язків із європейськими

країнами на рівні регіонів,

у пошуку міст-побратимів.

Влада Сум готова до

діалогу та налагодження

тісної співпраці не лише

в економічній, а й інших

сферах соціально-

культурного життя, що

підтвердили результати

ділового візиту.

На зустрічі міського голови

Сум Олександра Лисенка з

приматором міста Банська

Бистриця паном Носко

обговорено перспективи

подальшої співпраці між

містами. Олександр Лисенко

запросив пана Носко

відвідати Суми навесні

цього року. Думаємо, що

візит словацьких гостей

співпаде з проведенням ХІIІ

Міжнародної універсальної

виставки міжрегіональної

і зовнішньоекономічної

співпраці «Слобожанський

міст-2016», яка проходитиме

26 травня 2016 року у

виставковому комплексі

«Іллінський» Сумської

торгово-промислової

палати. Вона приурочена

до Дня Європи в Україні

і це символічно. У рамках

виставки очікується

підписання угоди про

співпрацю між містами Суми

і Банська Бистриця.

У першому півріччі 2016

року запланована також

бізнес-місія до Республіки

Польща, про участь у якій

вже заявили представники

підприємств харчової,

лісопереробної, а також

легкої промисловості.

У процесі організації бізнес-

місій Палата бере на себе

всі організаційні питання:

підготовку перемовин,

пакету бізнес-пропозицій,

пошук партнерів, візову

підтримку, поселення,

харчування, транспорт,

зв’язок і культурну

програму. Вона виступає

гарантом надійності

наших підприємств перед

іноземними партнерам.

До слова, у більшості

європейських країн

членство в торгово-

промисловій палаті є

обов’язком кожного

сумлінного бізнесмена.

В Україні – це право,

скориставшись яким

ви отримуєте численні

переваги. Ми вдячні всім,

хто нам довіряє, хто готовий

із нами співпрацювати. А

тих, хто ще не приєднався

до наших лав, – ласкаво

просимо!

Запрошуємо ділові

кола області до

членства в Сумській

ТПП та чергової

поїздки до Польщі.

Усі зацікавлені в

співпраці можуть

звертатися за

телефоном:

(0542) 77-07-67.

The Business HERALD The Business HERALDПАЛАТА. ВІСТІ З РЕГІОНІВ ПАЛАТА. ВІСТІ З РЕГІОНІВ

Костянтин МАКАРЕНКО:

56№3 (262), березень 2016

Передплатити«Діловий вісник» можна через редакцію або його інтернет-версію на сайті www.presspoint.ua.Індекс – 74151Докладна інформація про ТПП України на www.ucci.org.ua«Діловий вісник» в Інтернетіwww.ucci.org.ua/synopsis/dv

Редакція друкує матеріали мовою оригіналуПри передруках посилання на «Дiловий вiсник» є обов’язковим. Рукописи не рецензуються i не повертаються.Матеріали, позначені , друкуються на правах рекламиЗа достовірність і точність інформації та реклами вiдповiдальнiсть несуть автори і рекламодавці.Редакція не завжди поділяє думки авторів.

Видавець Торгово-промислова палата України

Головний редактор НаталіяКОПЕЦЬКА-ДЕНЬГАkng-bhm@ucci.org.ua

Заступник головного редактора

Олена ЛОБАЧЕВАegl-bhm@ucci.org.ua

Концепт-дизайнта верстка

Оксана ТИЧИНІНА

Запрошує до співпраці

Відділ реклами і маркетингу

Юлія МАЦЕНКОтел.: (044) 279-47-48ybm-bhm@ucci.org.ua

Алла УСОВАтел.: (044) 272-32-53asu-bhm@ucci.org.ua

Фотокореспондент Олексій КАМІНСЬКИЙ

Адреса редакцiї: 01601, МСП, Київ, вул. Велика Житомирська, 33 тел.: (044) 272-29-58, 279-47-48 тел./факс: (044) 272-32-53e-mail: bhm@ucci.org.uawww.ucci.org.ua

Видання зареєстровано в Держкомпреси України(м. Київ), КВ № 453 вiд 23 лютого 1994 р.Видається з листопада 1992 року

Тираж 25 000 прим. Вiддруковано ВЦ «Софія-А», м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а.© «Дiловий вiсник», 2015.

М.В.Засульський президент Київської торгово-промислової палати

С.С.Куруленко голова Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при Торгово-промисловій палаті України

О.Е.Лиховид голова Комітету підприємців ринку фінансових послуг та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України

Д.О.Михайленко голова Комітету з податкових питань при Торгово- промисловій палаті України

М.І. Непран перший віце-президент – генеральний секретар Торгово-промислової палати України

Г.Д.Чижиков президент Торгово-промислової палати України, доктор економічних наук

О. І.Юхновський голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торгово-промисловій палаті України

http://www.facebook.com/ucci.org.ua

А

Журнал «Діловий вісник» №3 (262), березень 2016

4№3 (262), березень 2016

Журнал Торгово-промислової палати України5