Сумська міська централізована бібліотечна система Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка

Відділ довідково-інформаційної роботи та маркетингу

Попереджувальна довідка до 325-річчя від дня народження

Суми 2016

2

Шлях від Січі до Соловків: попереджувальна

довідка до 325-річчя від дня народження

Петра Калнишевського / укл. Л. Клімачова, І. Хомайко / Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка. – Суми,

2016. – 16 с.

Відповідальна Директор за випуск: Стадниченко Л.М. Редактор: заст. директора Мартюшова О.В. Матеріал Клімачова Л.Д. підготували: Хомайко І.О.

Комп’ютерний набір та верстка: Клімачова Л.Д.

Наша адреса: 40030, м. Суми

вул. Кооперативна,6 тел. 22-63-32

Центральна міська E-mail: lib@library.sumy.ua

бібліотека ім. Т.Г.Шевченка www.library-sumy.com

працюємо: 9-00 – 20-00

вихідний: п’ятниця

3

( п 1691,

. у і і , Луб п ,

Г м щ ( і Р м ,

Сум б , У ї ) — † 31 ж я

(13 п д ) 1803, С ц м ,

Р і імп ія) — і

м З п з ї Сі і у 1762 1765–1775

х.

із У Ц у 2008 ці

( ую я Петра

Багатостраждального) У Ц М 2015

ці ( ую я праведного Петра

Калнишевського). Вікіпедія

Петро Іванович Калнишевський (1690–1803) – кошовий отаман Запорозької Січі у 1762 та 1765–1775 роках.

Питання про місце і рік його народження досі залишається дискусійним. Ймовірною датою його

народження є 1690 чи 1691 рік, щодо місця народження, то найвірогіднішим вважається факт його походження з

с. Пустовійтівка Лубенського полку (тепер Роменський район, Сумська область). Припускають, що на Січ Петро

Калнишевський потрапив після 1739 р., тобто по закінченню російсько-турецької війни 1735–1739 рр. Перші достеменні згадки про Петра Калнишевського

з’являються у джерелах 1750-х років: він належав до Кущівського куреня Війська Запорозького Низового, з

1752 р. згадується як похідний полковник, з 1754 р. – як військовий осавул, пізніше – як військовий суддя.

У 1762 р. Петро Калнишевський був обраний кошовим, замінивши на цій посаді Григорія Федорова (Лантуха), але

4

того ж року після зустрічі в Москві з імператрицею Катериною II усунутий з посади. 1 січня 1765 року

всупереч царській волі старшина знову обрала його кошовим. Одразу ж на Січі було підготовлено чолобитну на ім’я Катерини ІІ щодо повернення Запорожжю відчужених

російським урядом земель і про підпорядкування Січі Колегії іноземних справ, а не Малоросійській колегії. Це

викликало негативну реакцію офіційного Санкт-Петербурга, але в умовах загострення стосунків Росії з

Османською імперією на повторне усунення Петра Калнишевського з посади кошового Катерина ІІ не наважилась. Участь Війська Запорозького Низового у

російсько-турецькій війні 1768–1774 рр. була відзначена подякою від імператриці, а кошового отамана, який

очолював запорожців в походах до Очакова, Кінбурна та інших фортець і організував козацьку розвідку в Криму,

було нагороджено золотою медаллю з діамантами. Петро Калнишевський виконував дипломатичні місії і брав

участь у переговорах з представниками Османської імперії і Кримського ханства, неодноразово їздив з депутаціями

до Петербурга, обстоював військові та адміністративно-територіальні права Запорожжя. Дбав про поширення

хліборобства та торгівлі у запорозьких степах (від тих часів залишилося прислів’я: «Як був кошовий Лантух, то нічого було класти в лантух, а як став Калниш, пішли і паляниця,

і корж, і книш», тим самим перешкоджаючи планам Росії щодо колонізації причорноморських степів та посилення

російської присутності в Україні.

Петро Калнишевський був дуже набожною людиною – власним коштом спорудив і відремонтував багато

православних храмів: св. Петра і Павла у Межигірському монастирі поблизу Києва, Покрови Пресвятої Богородиці в Ромнах, Різдва Богородиці в Лохвиці, св. Трійці в

Пустовійтівці, св. Миколая в Смілі, а також храми в

5

Петріківці, Самарі (тепер м. Новомосковськ) та інших містах і селах, опікувався обладнанням головної церкви

Запорозьких Вольностей – січової Покровської.

У квітні 1775 року російський уряд прийняв рішення щодо ліквідації Запорозької Січі. Військо під командуванням

генерал-поручника Петра Текелія, повертаючись із турецької війни, обступило Січ, скориставшись тим, що Військо Запорозьке ще було на турецькому фронті (в Січі

залишалося 3 тич. чоловік). Петро Калнишевський і більшість старшини, розуміючи марність опору, умовили

запорожців підкоритися і здатися без бою. Січові укріплення і всі споруди на території фортеці було

розібрано, архів і військову скарбницю з клейнодами і коштовностями вивезено. Разом із старшиною

Калнишевського було заарештовано і довічно заслано до Соловецького монастиря, куди доправлено наприкінці липня 1776 року. 3 серпня 1775 року Катерина II видала

Дерев'яна церква Св. Трійці в Пустовійтівці заснована в 1773 р.

6

маніфест, яким оголосила: «нет теперь более Сечи Запорожской в политическом ея уродстве».

Петра Калнишевського утримували на Соловках у

одному з казематів Головленківської тюрми, у

1792 році його було переведено в одиночну

в’язницю біля Поварні. Указом нового імператора

Росії Олександра Павловича від 2 квітня 1801 року він був помилуваний за

загальною амністією й отримав право на вільний вибір місця проживання. За своїми літами (йому йшов 111 рік) і

станом здоров'я залишився ченцем у монастирі, де й помер на 113 році життя 12 листопада (31 жовтня) 1803 року.

Похований Петро Калнишевський на головному подвір'ї

Соловецького монастиря перед Преображенським собором. Могила не збереглася, але на паперті Спасо-

Преображенського собору Соловецького монастиря досі збережено могильну плиту з текстом: «Здесь погребено тело в Бозе почившего кошевого бывшей некогда Запорожской

грозной Сечи казаков атамана Петра Кальнишевского, сосланного в сию обитель по Высочайшему повелению в

1776 году на смирение. Он в 1801 году по Высочайшему повелению снова был освобожден, но уже сам не пожелал

оставить обитель, в коей обрел душевное спокойствие смиренного христианина, искренно познавшего свои

вины. Скончался 1803 года, октября 31 дня, в субботу 112 лет от роду смертию благочестивою, доброю».

7

2008 року Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату у зв'язку з 1020-літтям

Хрещення Київської Русі-України благословив приєднати праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського) до лику святих (пам’ятний день – 14 жовтня, в день

Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки козацтва)

(З сайту Центрального державного історичного архіву України, м. Київ)

Література про Калнишевського

г :

Б д , В. Соловецький в’язень [нарис] / В. Бардак // Юні

таланти Роменщини. Вип. 3. — Суми : Мрія, 2007. —С. 46-48.

В , Р. . Молитва за Калниша / Р. П. Вороненко //

Роде мій красний / Р П. Вороненко — Суми : Корпункт, 2005. —

С.60-65.

В , Р. . Молитва за Калниша / Р. П. Вороненко // Мої

обереги / Вороненко Р. П. — Суми : Корпункт, 2010. — С. 60-66.

Г м // Україна. Загартована болем.

Тисяча років самотності: за матеріалами авторської програми

"Машина часу"/ О. Криштопа, А. Охрімович. — Х. : Кн. клуб

сімейного дозвілля, 2015. — С. 76-126.

Г уб , В. Ю. Калнишевський Петро Іванович /

В. Ю Голубченко // Освіта Сумщини в іменах: педагогічний довідник /

В. Ю. Голубченко. — Суми : Унів. книга, 2012. — С. 112-117.

Г б , В. Петро Калнишевський / В. Грибовський. —

К., 2007. — 72 с. - (Кошові отамани).

Г ц , М. Петро Калнишевський : повернення на

Батьківщину. До 10-річчя заснування Всеукраїнського благодійного

фонду імені Петра Калнишевського : [інтерв’ю з головою фонду

Калнишевського І. Рішняком] // Земляки: альманах Сумського

земляцтва. Вип. 5. — Суми : Собор, 2009. — 295 с. : іл.

Єф м , В. Що так розлютило царицю / В. Єфремова //

Земляки. —Суми : Собор, 2004. — С. 105-108.

8

Жу , Д. В. Петро Калнишевський / Д. В. Журавльов //

Хто є хто в українській історії / Д. В. Журавльов. — Х. : Кн. клуб

сімейного дозвілля, 2011.— С. 253-256.

у , Р. . Журавлиний крик : [про останнього кошового

отамана П. Калнишевького] : роман / Р.І. Іваничук. — К. ; Х. : ТАСТ-

М-Світовид, 2001. — 384 с. — (Історія України в романах).

[ ] // 1000 фактів про Україну. - Х. :

Фоліо, 2013. - С. 42-43.

// Козацька енциклопедія

для юнацтва : кн. статей про історичне буття українського козацтва /

О. М. Апанович. — К.: Веселка, 2009. — С. 250-263.

щ , Ад і . Оповідання про славне Військо

Запорозьке низове / А.Ф. Кащенко ; передм. В. Шевчука. – К.:

Національний книжковий проект, 2011. – 512 с. : ілюстр. –

(Бібліотека шкільної класики).

цу , А. Голгофа останнього кошового / А. Коцур // Земляки.

— Суми: Собор, 2004. — С. 101-105.

у я Д. . Лицар Дикого Поля: Останній кошовий отаман

Запорозької Січі Петро Калнишевський та його доба: іст.-

документальна повість-есе / Д. І. Кулиняк. — К. : Варта, 2005. —

144 с.

Л , О. В. Розумовський, Калнишевський та інші

визначні люди 18 ст., пов’язані з історією та економікою Сумщини //

Історія розвитку знарядь праці, економіки, освіти, культури на

Сумщині / О. В. Ленський. — Суми : Власне вид-во, 2010. — С. 84-97.

М д С. Зрада: драматична поема / С. Майданська. —

Суми : Ярославна, 2008. — 46 с. — (Наші славні земляки).

О і м Петро Калнишевський // Сто великих міфів і

легенд України / О. О. Попельницька, М. В. Оксенич. — К. : Арій,

2009. — С. 242-245. — (100 великих).

- останній кошовий отаман

Запорозької Січі // Гетьмани України: історії про славу, мудрість і

відвагу / А. Градова. — Х. : Аргумент-принт, 2015. — С. 296-307.

// Гетьманські могили / С. П. Сегеда.

— К. : Наш час, 2010. — С. 378-413. — (Невідома Україна).

: постать і епоха. — Суми : Ярославна,

9

2008. — 104 с.

та його доба : зб. документів та

матеріалів. — К. : Всеукр. благодійний фонд ім. П. Калнишевського,

2009. — 432 с.

ц В. . Петро Калнишевський (1690-1803) /

В. П. Потоцький // Хто є хто в українській історії / В. П. Потоцький .

— Х. : Школа, 2010. — 96-98. — (Історичний архів : Маленькі

таємниці великої історії).

С є В. А. Пам’ятник Петру Калнишевському в

Недригайлові / В. Саєнко // Ми українці, козацького роду /

В. А. Саєнко. — Суми : Корпункт, 2013. — С. 168-171.

Х Г. На Роменщину, до Калнишевського /

Г. Хвостенко // Земляки: Альманах Сумського земляцтва в Києві. Вип.

3. — Суми : Собор, 2006. — С. 248 —250.

Я ц Д. . Історія запорозьких козаків: у 3-х т.

/Д. І. Яворницький. – К.: Наук. думка, 1990. – Т. 1. – С. 138.

С і з п і д :

Аз , В. Вшанування

пам’яті славетного отамана :

Минуло 200 років з дня смерті

кошового отамана Запорізької Січі

Петра Калнишевського /

В. Азаренков // Суми і сумчани. -

2003. - № 47 (20 лист.). - С. 11.

Аз , В. Соловецький

в'язень / В. Азаренков // Суми і

сумчани. - 2006. - №28 (13 лип.). -

С. 12.

Б б ц , Т. У Пусто-

войтівку, до Калнишевського: про

відбудовану Троїцьку церкву

Петра Калнишевського /

Т. Бабинець // Сумщина. - 2008. -

№46 (23 квіт.). - С. 1, 2.

10

В і , . Громадою - до Калниша: у селі Пустовійтівка

Роменського району відбулось традиційне Всеукраїнське козацьке

свято "Калнишева рада" / І. Вертікова // Сумщина. - 2010. - 28 трав.

(№ 60-61). - С. 1,8.

В і , . Хлібом і піснею : у Пустовійтівці відбулося

козацьке свято "Калнишева рада" / І. Вертікова // Сумщина. - 2013. -

№28 (17 лип.). - С. 10.

В і , О. Благодать від Великого Українця / О. Вертіль,

П. Нестеренко // Урядовий кур’єр. - 2011. - №191 (17 жовт.). - С. 17.

В і , О. З іменем Калнишевського : про відділ

прикордонної служби "Шалигіне", якому присвоєно почесне ім’я П.

Калнишевського / О. Вертіль // Сумщина. - 2009. - 27 трав. (№ 56). - 4.

В і , О. У Пустовійтівку до Калниша : на Роменщині

пройшло традиційне Всеукраїнське козацьке свято "Калнишева рада" /

О. Вертіль // Сумщина. - 2009. - 12 черв. (№ 62-63). - С. 1, 8.

Г зд , А. Петр Калнышевский "...грозной Сечи атаман

Кошевой" / А. Гвоздик // В двух словах. - 2007. - №44 (7 нояб.). -

С. А9.

Г уб , В. Хранитель козацької духовності /

В. Голубченко // Ярмарок. - 2010. - №31 (5 серп.). - С. 4.

Д , О. Слово про Калнишевського : дитячі бібліотеки

області провели заходи присвячені січовому отаману / О. Даниленко //

Суми і сумчани. - 2003. - № 47 (20 лист.). - С. 11.

Д г я , С. Перебування П. Калнишевського у

соловецькому монастирі / С. Дегтярьов // Площа Незалежності, 2. -

2006. - № 7-8. - С. 12-13.

Д - на раду : на традиційне свято козацької слави

"Калнишева рада" з’їхалися козаки з усієї області // Сумщина. — 2004.

— №82 (24 лип.). — С. 2.

Д у і і , на "Калнишеву раду"...: пройшло

всеукраїнське козацьке свято "Калнишева рада" // Сумщина. - 2015. -

15 лип. (№ 25). - С. 2.

М. Слово про Калнишевського : 200 років з дня

смерті останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра

Калнишевського / М. Калашник // Сумщина. - 2003. - № 120

(18 жовт.). - С. 3.

11

Петро Іванович : про життєвий шлях

останнього кошового Запорізької Січі // Сумщина. - 2009. - 13 лют.

(№ 16-17). - С.4.

у Сумах // Сумщина. - 2010. - 15 жовт.

(№ 118-119). - С. 1.

В Сум х установили знак Калнышевскому: 12 октября возле

педуниверситета был открыт памятный знак П. Калнышевскому //

Данкор. - 2010. - №42 (20 окт.). - С. А2.

п , М. На прощу до батька Калниша / М. Карпенко //

Площа Незалежності,2. - 2003. - №11. - С. 14-16.

і , В. Пам’яті Петра

Калнишевського : у селі Пустовойтівка

пройшла "Калнишева Рада" / В. Клісенко

// Ярмарок. - 2011. - №24 (16 черв.). - С.

1.

, О. Євангеліє від

Калнишевського: подарунок останнього

кошового церкві рідного села на

Сумщині пережив імперію та

войовничий атеїзм/ О. Ковалевська //

Український тиждень. - 2010. - №39 (24-

30 верес.). - С. 52-53 : фото. кольор.

з Д г п я: прошло

первое заседание исторического клуба

им. Петра Калнышевского по

инициативе народного депутата

Украины Ивана Ришняка // Данкор. -

2006. - №9 (1 марта). - С. А11.

у я , Д. Повернення Петра

Калнишевського: як на Роменщині, по всій Україні та за її межами

вшановують пам’ять останнього кошового отамана Запорозької Січі /

Д. Кулиняк // Україна молода. - 2015. - 10-11 липня (№92). - С. 13.

М м , Э. Евангелие от Калнышевского : личность

нашего земляка, атамана Запорожской Сечи Петра Калнышевского, и

спустя 200 лет окружена тайной / Э. Мамонтова // Панорама. - 2003. -

№ 43 (22-29 окт.). - С. А8.

12

М , О. 25 років у кам'яній ямі просидів наш земляк /

О. Мелешко // Ярмарок. - 2008. - №25 (19 черв.). - С. 1.

М , В. "Петро Калнишевський залишив нам уроки

власної гідності і державного мислення" / В. Мироненко // Сумщина. -

2006. - №34 (17 берез.). - С. 3.

Н , . Презентація на батьківщині Президента :

Книга письменника - історика Данила Кулиняка "Від Калниша вісті" /

П. Нестеренко // Урядовий кур’єр. - 2005. - №86(12 трав.). - С. 24.

Одяг , Ф. П’ять років доброчинності : Всеукраїнський

благодійний фонд ім. П .Калнишевського відзначив своє п’ятиріччя /

Ф. Одягайло // Сумщина. - 2009. - 22 трав. (№№ 54-55). - С. 3.

я , А. Евангелие с мировым именем: редчайшая

историческая ценность хранится в Ромнах / А. Поляков // Панорама. -

2009. - №16 (15-22 апр.). - С. А12.

п є я імені Петра Калнишевського відділу

прикордонної служби "Шалигіне" Сумського прикордонного загону:

указ Президента України від 10 лютого 2009 року // Сумщина. - 2009.

- 13 лют. (№ 16-17). - С.1.

С є , В. Пам’ятник Петру Калнишевському в Недригайлові :

у Недригайлові урочисто відкрито та освячено пам’ятник Петру

Калнишевському / В. Саєнко // Ярмарок. - 2012. - №46 (15 лист.). -

С. 4.

С , Г. Епоха Калниша : про Петра Калнишевського /

Г. Санич // Панорама. - 2012. - №35 (22-29 авг.). - С. А15.

Т б Д. Наша слава, наша гордість - Петро

Калнишевський / Д. Табачник // Сумщина. - 2003. - № 133 (19 лист.). -

С. 1, 3.

Ф д , А. І ніби фенікс, возродився храм : Святійший

Філарет освятив у Недригайлові церкву на честь Петра

Калнишевського / А. Федорина // Україна молода. - 2011. - № 166

(20верес.). - С. 7.

Ф д , А. На раду до батька Калниша : про козацьке свято

"Калнишеву раду" у Пустовійтівці та сучасних роменських козаків /

А. Федорина // Україна молода. - 2011. - №99-100 (10-11 черв.). - С. 7.

Х , Г. Дивограй народного духу : у с. Пустовійтівка

відбувся фестиваль народної творчості "Дивограй" у рамках

13

Всеукраїнського козацького свята "Калнишева рада" / Г. Хвостенко //

Сумщина. - 2011. - №66-67 (18 черв.). - С. 1,2.

Х , Г. У Пустовійтівку, до Калнишевського, на день

його пам’яті прибуде люд із усієї України і зарубіжжя / Г. Хвостенко

// Сумщина. - 2003. - № 119 (17 жовт.). - С. 2.

Х іє , М. Ніч у камері останнього кошового отамана : про

ув’язнення на Соловках останнього кошового Запорізької Січі

П.Калнишевського / М. Хрієнко // День. - 2011. - №189 (20 жовт.). -

С. 6.

Ч , Л. Ікона для храму: голова правління Всеукр.

благодійного фонду ім. П. Калнишевського Іван Рішняк передав

храму ікону мученика Петра Калнишевського / Л. Чечель // Культура

і життя. - 2014. - 18 квіт. (№16). - С. 2.

Ч , С. Останній кошовий і на Соловках у свої 112 років

розмовляв українською/ С. Чорна // Голос України. - 2013. - №191

(12 жовт.). - С. 12.

Ш О. Бранець честі й волі козацької : отаман Петро

Калнишевський / О. Шевченко // Суми і сумчани. - 2003. - № 46

(13 лист.). - С. 7.

Калнишевський в поезії Дуд , Й. М. Остання дорога Калнишевського : [вірш] /

Й. М. Дудка // Поклик дороги: поезія, проза / Й. М. Дудка. - К. :

Літопис-ХХ, 2013. - С. 29-30.

З у і , В. . Наш перший орден Петрові

Калнишевському, року 1762, із рук Катерини ІІ [вірш] // Тернова гора:

поезії / В. І. Затуливітер. - К. : Укр. письменник, 2012. - С. 337-338.

п у , . Воля Калнишева : [уривки з поеми] / К. Каплун //

Юні таланти Роменщини. Вип. 3. - Суми : Мрія, 2007. - С. 34-37.

Л п , Б. Калнишевський у неволі : вірш / Б.Лепкий // Твори:

в 2 т. / Богдан Лепкий. - К.: Дніпро, 1991.—Т.1. — С. 319.

О , . М. Петро Калнишевський : до 320-річчя з дня

народження : вірш // Незакінчені роздуми / І. М. Овчаренко. — Суми :

Мрія-1, 2011. - С. 175-177.

дю , Н. На скіфському кургані [вірш] / Н. Правдюк //

Видноколи: поезії / Н. Правдюк. — Суми : Вінниченко М. Д., 2011. —

14

С. 9.

дю , Н. Пустовойтівський лицар [вірш] / Н. Правдюк //

Видноколи: поезії / Н. Правдюк. — Суми : Вінниченко М. Д., 2011. —

С. 8.

Т я , О. Соловецький в’язень [вірш] / О. Троян // Юні

таланти Роменщини. Вип. 3. — Суми : Мрія, 2007. — С. 46.

Ф ,Т. Пам’яті Калнишевського [вірш] / Т. Фесенко // Юні

таланти Роменщини. Вип. 3. - Суми : Мрія, 2007. - С. 44-45.

Щ б , А. Калнишеві : [вірш] / А. Щербак // Юні таланти

Роменщини. Вип. 3. — Суми : Мрія, 2007. — С. 43.

Електронні ресурси

. Шлях від кошового отамана до

благочестивого старця [Електронний ресурс] // Гетьманат. — Текст.

дані. — 2014. — Режим доступу: http://getmanat.org/kalnyshevskiy/

(дата звернення: 21.06.16). — Назва з екрана.

О і м З п з ї Сі і [Електронний ресурс] //

Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК

України). — Текст. дані.— 2016. — Режим доступу:

http://cdiak.archives.gov.ua/v_325_Petro_Kalnyshevskii.php (дата

звернення: 21.06.16). — Назва з екрана.

п - Петро Калнишевський [Електронний ресурс] //

Петро Калнишевський та його доба: віртуальний музей, присвячений

останньому кошовому отаману Запорозької Січі та славетній

козацькій добі, в яку він проживав.— Текст. дані. — 2016. — Режим

доступу: http://kalnysh.at.ua/publ/2 (дата звернення: 21.06.16). — Назва

з екрана.

ы И // ГероиУкраины. — Текст. дан.—

2016. — Режим доступа: http://heroes.profi-forex.org/ru/kalnishevskij-

petro-ivanovich (дата обращения: 21.06.16). — Загл. с экрана.

15

Пам’ятний знак Петру Калнишевському

біля Сумського педуніверситету

16

Калнишевський канонізований УПЦ КП у 2008 році

(вшановують як Петра Багатостраждального)