Архітектура будівель і...

Архітектура будівель і споруд

bull Література1 Архітектура будівель і споруд Навчальний посібник для студентів

будівельних спеціальностей ЗІКотеньова ndash Харків ХНАМГ 2007 ndash 171 с

2 Чернявський ВВ Архітектура будівель і споруд архітектурні конструкції

малоповерхових цивільних будівель навчальний посібник

ВВ Чернявський ndash Полтава ПолтНТУ 2001 ndash 182 с

3 Шерешевский ИА Жилые здания Конструктивные системы и элементы для

индустриального строительства ИА Шерешевский ndash М Архитектура-С

2005 ndash 123 с

4 Лінда СМ Архітектурне проектування громадських будівель і споруд

навчальний посібник СМ Лінда ndash Львів Видавництво Національного

університету Львівська політехніка 2010 ndash 611 с

5 Нанасова СМ Конструкции малоэтажных жилых домов учебное пособие

СМ Нанасова ndash М Издательство АСВ 2005 ndash 128 с

6 Конструкции гражданских и промышленных зданий Конспект лекций учебной

дисциплины для студентов специальности laquoПромышленное и гражданское

строительствоraquo Котенева ЗИ ndash Харьков ХНАГХ ndash 2004 ndash 173 с

7 Дятков СВ Архитектура промышленных зданий Уч пособие для вузов ndash М

1984 ndash 415 с

bull Література довідкова1 ДБН А22-3-2004 Склад порядок розроблення погодження та

затвердження проектної документації для будівництва ndash К

Укрархбудінформ 2004 ndash 35 с

2 ДБН В11-7-2002 Захист від пожежі Пожежна безпека обrsquoєктів будівництва

ndash К Укрархбудінформ 2003 ndash 41 с

3 ДБН В22-9-99 Будинки і споруди Громадські будинки та споруди ndash К


4 ДБН В22-15-2005 Будинки і споруди Житлові будинки Основні

положення ndash К Укрархбудінформ 1999 ndash 36 с

5 ДБН В26-31-2006 Конструкції будинків і споруд Теплова ізоляція

будівель ndash К Мінбуд України 2006 ndash 71 с

6 ДБН В12-22006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних

обrsquoєктів Навантаження та впливи ndash К Мінбуд України 2006 ndash 64 с

7 ДСТУ Б А24-7-95 (ГОСТ 21501-93) Правила виконання архітектурно-

будівельних робочих креслень ndash К Укрархбудінформ 1996 ndash 54 с

8 СНиП 20101-82 Строительная климатология и геофизика Госстрой

СССР ndash М Стройиздат СССР 1983 ndash 136 с

Споруди ndash усе що штучно зведено людиною для задоволення

матеріальних і духовних потреб суспільства

Будівлею називається наземна або

підземна споруда що має внутрішній

простір призначений і пристосований

для того чи іншого виду людської

діяльності

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БУДІВЛІ І СПОРУДИ

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БУДІВЛІ І СПОРУДИІнженерна споруди ndash обrsquoємні площинні або лінійні системи які призначені для

виконання виробничих процесів розміщення устаткування для тимчасового

пересування людей транспортних засобів вантажів переміщення рідких і

газоподібних продуктів тощо

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬ

1) функціональної доцільності - будинок повинен цілком відповідати тому процесу для якого він призначений

2) технічної доцільності - будинок повинен надійно захищати людей від зовнішніх впливів (низьких чи високих температур опадів вітру) бути міцним і стійким тобто витримувати різні навантаження і довговічним тобто зберігати нормальні експлуатаційні якості в часі

3) архітектурно-художньої виразності - будинок повинен бути привабливим за своїм зовнішнім (екстерєром) і внутрішнім (інтерєром) виглядом сприятливо впливати на психологічний стан і свідомість людей

4) економічної доцільності що передбачає найбільш оптимальні дляданого виду будинку витрати праці засобів і часу на його зведення При цьому необхідно також поряд з одноразовими витратами на будівництво враховувати й витрати повязані з експлуатацією будинку


Технічна доцільність будинку визначається вирішенням його конструкцій що

має враховувати всі зовнішні впливи які сприймаються будинком у цілому та

його окремими елементами

Сонячна

радіація

Вітер

Опади

(дощ сніг град) Стан

атмосфери

(температура

вологістьhellip)

Навантаження

(власна вага

обладнання

люди снігhellip)

Шум

Вібрації

землетрус

Ґрунтова

вологаТиск ґрунту на підземні

елементи

Особливі

навантаження

Силові


ndash сталі

ndash тимчасові

Несилові


сонячна радіація

стан атмосфери

шум

ґрунтова волога


З урахуванням указаних впливів будинок повинен задовольняти вимогам

міцності стійкості і довговічності

Міцністю будинку називається здатність сприймати впливи без руйнування та

істотних залишкових деформацій

Стійкістю (твердістю) будинку називається здатність зберігати рівновагу при

зовнішніх впливах

Довговічність означає міцність та стійкість як будинку в цілому так і його

елементів у часі

Будинки за довговічністю поділяються на IV ступені

I ndash термін служби більше 100 років

II ndash від 50 до100 років

III ndash від 20 до 50 років

IV ndash від 5 до 20 років


Важливою технічною вимогою до будинків є пожежна безпека - заходи які

зменшують можливість виникнення пожежі і отже загоряння конструкцій

будинку

Застосовувані для будівництва матеріали й конструкції поділяються на

неспалювані важко спалювані і спалювані

За вогнестійкістю будинки розділяються на пять ступенів залежно від рівня

загоряння і межі вогнестійкості конструкцій

Найбільшу вогнестійкість мають будинки I ступеня а найменшу ndash V ступеня

До будинків I II і III ступенів вогнестійкості відносять камяні будинки до IV ndash

деревяні поштукатурені до V ndash деревяні непоштукатурені будинки

У будинках I і II ступенів вогнестійкості стіни опори перекриття і перегородки

неспалювані У будинках ІІІ ступеня вогнестійкості стіни й опори неспалювані а

перекриття і перегородки важко спалювані Деревяні будинки IV і V ступенів

вогнестійкості за протипожежними вимогами повинні бути не більше двох

поверхів


Конструктивні характеристики будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості

І ІІ Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних камrsquoяних

матеріалів бетону залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів

ІІІ Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних камrsquoяних

матеріалів бетону залізобетону Для перекриттів дозволяється застосовувати деревrsquoяні конструкції

захищені штукатуркою чи негорючими листовими плитними матеріалами До елементів покриттів не

ставляться вимоги щодо межі вогнестійкості поширення вогню при цьому елементи горищного покриття

з деревини повинні мати вогнезахисну обробку

ІІІа Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою Елементи каркаса ndash з металевих незахищених

конструкцій Огороджувальні конструкції ndash з металевих профільованих листів або інших негорючих

листових матеріалів з негорючим утеплювачем

ІІІб Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою Елементи каркаса ndash з деревини

підданої вогнезахисній обробці Огороджувальні конструкції виконують із застосуванням деревини або

матеріалів на її основі Деревина та інші матеріали огороджувальних конструкцій мають бути піддані

вогнезахисній обробці або захищені від дії вогню і високих температур

IV Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з деревини або інших горючих матеріалів

захищених від дії вогню і високих температур штукатуркою або іншими листовими плитними матеріалами

До елементів покриттів не ставляться вимоги щодо межі вогнестійкості й межі поширення вогню при цьому

елементи горищного покриття з деревини повинні мати вогнезахисну обробку

IVa Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою Елементи каркаса ndash з металевих

незахищених конструкцій Огороджувальні конструкції ndash з металевих профільованих листів або інших

негорючих матеріалів з утеплювачем

V Будинки до несучих і огороджувальних конструкцій яких не ставляться вимоги щодо межі вогнестійкості та

межі поширення вогню


За призначенням будівлі поділяються на

цивільні промислові й сільськогосподарські

До цивільних відносять будівлі призначені для обслуговування побутових і

суспільних потреб людей

Цивільні будівлі розділяють на житлові і громадські

Промисловими називають будівлі споруджені для розміщення знарядь

виробництва і виконання трудових процесів у результаті яких виходить

промислова продукція

Сільськогосподарськими називають будівлі що обслуговують потреби

сільського господарства

КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД


Державний класифікатор будівель і спорудДК 018-2000

Обrsquoєктами класифікації в ДК БС є будівлі виробничого та невиробничого призначення

та інженерні споруди різного функціонального призначення

bull Споруди - це будівельні системи повязані з землею які створені з

будівельних матеріалів напівфабрикатів устаткування та обладнання

в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт

bull Будівлі - це споруди що складаються з несучих та

огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних)

конструкцій які утворюють наземні або підземні приміщення

призначені для проживання або перебування людей розміщення

устаткування тварин рослин а також предметів

bull Інженерні споруди - це обrsquoємні площинні або лінійні наземні

надземні або підземні будівельні системи що складаються з несучих

та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для

виконання виробничих процесів різних видів розміщення

устаткування матеріалів та виробів для тимчасового перебування і

пересування людей транспортних засобів вантажів переміщення

рідких та газоподібних продуктів тощо

ДК БС побудовано за ієрархічним методом класифікації з

використанням послідовної системи кодування

Кожна позиція у ДК БС містить пrsquoятизначний цифровий код і назву

відповідних класифікаційних угруповань

Загальна структура цифрового коду ДК БС відповідає такій схемі

Х - розділ

ХХ - підрозділ

ХХХ - група

ХХХХ - клас

ХХХХХ - підклас

Цифрові коди ДК БС що охоплюють класифікаційні угруповання

ldquoрозділ ndash класrdquo повністю відповідають Класифікації типів споруд

Євростату (СС)

Гармонізація ДК БС з СС на рівні чотирьох знаків дасть змогу

використовувати національні статистичні дані для співставлення із

статистичними даними Євростату без перехідних таблиць а також

забезпечить можливість входження через систему перехідних ключів

до центральної класифікації товарів ООН (СРС)


Комплексна будівля класифікується за методом ―зверху - вниз

Тип використання від загальної площі Клас ДК БС

4 квартири 30 1122

Офіси кредитної установи 10 1220

Магазин 20 1230

Бібліотека 30 1262

Кабінет лікаря 10 1264

12 ―Будівля нежитлова

126 ―Будівлі для публічних виступів закладів освітнього медичного та

оздоровчого призначення

1262 ―Музеї та бібліотеки


ПРИКЛАДБудівля має такий склад приміщень як у таблиці ndash до якого класу

відноситься


Приклад класифікації у ДК БС

За функціональним призначеннямзгідно з ДК БС

житлові нежитлові

БУДІВЛІ

111 Будинки одноквартирні112 Будинки з двома та

більше квартирами113 Гуртожитки


121 Готелі ресторани та подібнібудівлі

122 Будівлі офісні123 Будівлі торговельні 124 Будівлі транспорту та засобів

звrsquoязку125 Будівлі промислові та склади126 Будівлі для публічних

виступів закладів освітнього медичного та оздоровчого призначення

127 Будівлі нежитлові інші

За класом капітальності

КАПІТАЛЬНІСТЬ ndash

сукупність властивостей будівлі та її елементів у цілому

народногосподарське та містобудівне значення яке визначають

рівнем основних вимог до будівлі та її елементів складом та

розмірами приміщень ступенем благоустрою якістю оздоблення

довговічністю та вогнестійкістю


4 класи капітальності

І клас ndash будівлі висотою більше 30 м великі громадські будівлі урядові заклади

великі електростанції тощо вогнестійкість ndash не нижче І ступеня та конструкції не

нижче І ступеня довговічності

ІІ клас ndash будівлі масового будівництва у містах школи лікарні дитячі установи

підприємства торгівлі житлові будинки 6-9 пов можуть будуватися за типовими

проектами вогнестійкість ndash не нижче ІІ ст довговічність ndash не нижче ІІ ст

ІІІ клас ndash житлові будівлі не вище 5 поверхів нежитлові буд невеликих розмірів

для малих міст вогнестійкість ndash не нижче ІІІ ст довговічність ndash не нижче ІІ ст

IV клас ndash тимчасові будівлі виробничі будівлі з коротким терміном експлуатації

сг будівлі вогнестійкість не нормується довговічність ndash не нижче ІІІ ст

З функціональної пожежної небезпеки

ПОЖЕЖНА НЕБЕЗПЕКА ndash

властивості будівель елементів і частин будівель будівельних

матеріалів і конструкцій які сприяють виникненню небезпечних

факторів пожежі та її розвитку


Класи будівель та їх приміщень в залежності від способу їх використання та

ступеня вогнестійкості на випадок виникнення пожежі

Ф1 ndash для постійного проживання і тимчасового перебування людей приміщення

використовуються цілодобово наявність спальних приміщень контингент має

різний вік і фізичний стан ndash житлові будівлі гуртожитки

Ф2 ndash будівлі для публічних виступів музеїв виставок і бібліотек ndash масове

перебування відвідувачів у визначений час

Ф3 ndash підприємства з обслуговування населення торговельні будівлі вокзали

поліклініки тощо ndash більша кількість відвідувачів ніж обслуговуючого персоналу

Ф4 ndash навчальні заклади наукові та проектні організації офісні будівлі ndash

приміщення використовують впродовж деякого часу

Ф5 ndash виробничі та складські будівлі в тому числі сг наявність постійного

контингенту працюючих іноді цілодобово

За поверховістю

одно- і багатоповерхові

Цивільні будинки поділяють на

Малоповерхові ndash висотою до 9 м (1-3 поверхи)

Багатоповерхові ndash висотою до 265 м (до 9 поверхів

включно)

Підвищеної поверховості ndash висотою до 47 м (до 16

поверхів включно)

Висотні ndash більше 47 м (більше 16 поверхів)


Внутрішній простір будівель поділяють на структурні частини - приміщення

СТРУКТУРНІ ЧАСТИНИ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

Приміщення підлоги яких

розташовані на одному рівні

утворюють поверх

а ndash підвальний поверх

б ndash цокольний (напівпідвальний)

hц lt (hп ndash c)2

в ndash надземні поверхи

г ndash горищний

д ndash мансардний

е ndash технічні (технічний підвал

проходи технічне горище тощо)

Кожна будівля складається із

сукупності взаємозвrsquoязаних елементів

які виконують у ньому різні функції

До них належать фундаменти стіни

окремі опори перекриття дах або

покриття сходи перегородки вікна і

двері


1 ndash фундамент

2 ndash підвал

3 ndash цокольне перекриття

4 ndash зовнішня стіна

5 ndash внутрішня поздовжня стіна

6 ndash міжповерхове перекриття

7 ndash утеплювач

8 ndash дах

9 ndash горищне перекриття

10 ndash перегородка

11 ndash сходи

КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУДІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА

Індустріалізація ndash організація будівельного виробництва на основі

використання збірних будівельних конструкцій заводської готовності

впровадження комплексно-механізованих поточних процесів зведення будівель

і передових методів будівництва

Дозволяє прискорити темпи будівництва підвищити продуктивність праці

знизити трудомісткість поліпшити якість будівництва


Типізація - добір кращих з технічної та економічної сторони рішень окремих

конструкцій і цілих будинків призначених для багаторазового застосування в

масовому будівництві

Уніфікація ndash приведення різноманітних типових деталей до невеликого числа

типів однакових за формою і розміром

Взаємозамінність ndash можливість заміни даного виробу іншим без зміни

параметрів будинку

Універсальність ndash дозволяє застосовувати той самий типорозмір деталей для

різних видів будинків

КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУДЄДИНА МОДУЛЬНА СИСТЕМА

Стандартизація ndash прийняття як зразків найбільш довершених

індустріальних деталей

Уніфікація деталей базується на уніфікації обємно-планувальних

параметрів будинків якими є крок проліт і висота поверху тобто

модульна координація розмірів у будівництві (МКРБ)

Модулем називають умовну одиницю вимірювання яка

використовується для координації розмірів будівель і споруд їх

елементів деталей та будівельних виробів

Основний модуль (М) = 100 мм

Укрупнені модулі

6000 3000 1500 1200 600 300 200 мм

що позначаються відповідно

60М 30М 15М 12М 6М 3М 2М

Дробові модулі

50 20 10 5 2 1 мм


12М 15М 110М 120М 150М 1100МВ ndash крок L - проліт


ЕМС передбачає три види розмірів

номінальні конструктивні й натуральні

Номінальний (координаційний) ndash це

проектний розмір між координаційними

осями будинку а також розмір

конструктивних елементів і будівельних

виробів між їхніми умовними гранями (з

включенням частин швів або зазорів)

Цей розмір завжди кратний модулю

Конструктивний ndash це проектний розмір виробу що відрізняється від

номінального розміру на величину конструктивного зазору

Натуральний ndash фактичний розмір виробу що відрізняється від

конструктивного на величину обумовлену допуском


а) система модульних площин б) розріз багатоповерхового будинку в) розміри плити перекриття г)

розміри балки покриття д) розріз одноповерхового будинку е) розміри плити покриття ПМ ndash

планувальний модуль ВПМ ndash вертикальний планувальний модуль h ndash висота поверху (кратна ВПМ)

Н ndash висота будівлі (кратна ВПМ) L ndash проліт (кратний ПМ)


Для цегляних житлових будинків ndash ПМ = 3М ВПМ = 2М

Для великопанельних житлових будинків ПМ = 6М або 12М

Для промислових будинків ndash ПМ = 30М або 60М

Для каркасного будинку ndash ПМ = 30М ВПМ = 3М

КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУДКОНСТРУКТИВНІ СИСТЕМИ І СХЕМИ ЖИТЛОВИХ

ТА ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ



Спорудження будівлі розпочинають із закріплення на заданій

ділянці місцевості координаційних (розбивальних модульних)

осей Такі осі на кресленнях позначають літерами або цифрами

Основні конструкції будівель при проектуванні розмічують

відповідно до координаційних осей (laquoпривrsquoязуютьсяraquo до них)

laquoПривrsquoязка до осейraquo являє собою відстань від координаційної осі

до поверхні чи геометричної осі елемента

ПРИМІТКА Привrsquoязку стін до координаційних осей не слід плутати з привrsquoязкою

типового проекту до місцевості ndash тобто пристосування існуючого типового

проекту до конкретного будівельного майданчика що включає такі види

проектних робіт розробку генплану ділянки планової і вертикальної привязки будівлі

що проектується уточнення висоти цокольного поверху в залежності від рельєфу

місцевості переробку конструкцій фундаментів при необхідності уточнення товщини

огороджувальних конструкцій кількості приладів опалення в залежності від

розрахункової зимової температури проектування підключення до інженерних мереж

заміну окремих конструктивних елементів на індустріальні конструкції і деталі які

випускають підприємства місцевої будіндустрії уточнення кошторисної вартості обєкту

тощо



Основні правила привязки несучих конструкцій до модульних

координаційних осейbull геометричні осі внутрішніх стін чи колон збігаються з планувальними осями (винятки

прийняті для стін сходових кліток з вентиляційними каналами) це ndash осьова привязка

bull планувальні осі збігаються з внутрішньою гранню стіни чи колони це ndash laquoнульоваraquo

привязка тобто коли відстань між віссю та гранню дорівнює 0

bull привязку осей приймають окремо наприклад для панельних стін 100 мм для

великоблочних ndash 200 мм для цегельних ndash відповідну розмірам цегельної кладки ndash 130 250

380 мм

У внутрішніх несучих стінах координаційна вісь поєднується з геометричною (осьова

привязка)а) нульова зовнішня

привязка

б) двостороння привязка

зовнішньої стіни

в) осьова привязка

внутрішньої стіни

г) привязка стіни

сходової клітки



Основою конструктивного вирішення будівель є вибір

конструктивної й будівельної системи

а потім ndash конструктивної схеми

Основні несучі конструктивні елементи утворюють остов будівлі

Несучим остовом будівлі називають просторову систему вертикальних

і горизонтальних несучих елементів

Конструктивна система ndash це сукупність взаємозвrsquoязаних вертикальних і

горизонтальних несучих елементів (конструкцій) будівлі які

забезпечують його міцність жорсткість та стійкість

Горизонтальні несучі конструкції ndash перекриття і покриття будівель що

сприймають вертикальні та горизонтальні навантаження й впливи які на

них припадають передають їх на вертикальні несучі конструкції

Вертикальні несучі конструкції передають навантаження основам

будівлі Поділяються на стрижневі (опори каркаса) площинні (стіни) й

обrsquoємно-просторові (обrsquoємні блоки)



Конструктивні системи - безкаркасна каркасна та обrsquoємно-блокова

Конструктивна схема будівлі є варіантом конструктивної системи

відповідно до складу й розміщення у просторі основних несучих

конструкцій

а) з поздовжніми несучими стінами ndash до 5 поверхів

б) з поперечними несучими стінами ndash до 12 поверхів

в) змішана ndash поверховість не обмежена

Конструктивні схеми безкаркасних будівель



Конструктивні схеми каркасних будівель

1) з неповним каркасом

а) із поздовжнім розташуванням ригелів ndash застосовують у громадських

будівлях складної планувальної структури навчальні заклади

торговельні заклади тощо

б) із поперечним розташуванням ригелів ndash застосовують у будинках із

регулярною планувальною структурою гуртожитки готелі й ін




2) повнокаркасні

а) з поздовжнім розташуванням ригелів б) з поперечним розташуванням

ригелів в) перехресним г) безригельні

КОНСТРУКТИВНІ СИСТЕМИ І СХЕМИ ЖИТЛОВИХ ТА ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ




БУДІВЕЛЬНА СИСТЕМА -

це комплексна характеристика конструктивного вирішення споруди

за матеріалом та технологією зведення основних несучих


Залежно від технології зведення

будівельні системи бувають

традиційні (цегляні будівлі) та

індустріальні (великоблокові повнозбірні

та монолітні

Основні матеріали ndash

камінь бетон дерево сталь і пластмаса

КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУДОБrsquoЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ВИРІШЕННЯ

ЦИВІЛЬНИХ БУДИНКІВ

Обrsquoємно-планувальним рішенням будівлі називається обrsquoєднання

головних і підсобних приміщень у єдину композицію



Композиційне рішення будівель і споруд може бути фронтальним коли

довжина будівлі має перевагу над його висотою та глибиною (палаци

навчальні заклади й житлові будівлі) висотним коли висота будівлі має

перевагу над розмірами плану (храми башти висотні житлові будинки) і

вільним тобто поєднуються різні рішення

ОСНОВИ БУДІВЕЛЬНОЇ ТЕПЛОТЕХНІКИДБН В26-312006 Конструкції будинків і споруд Теплова ізоляція

будівель

ОСНОВИ БУДІВЕЛЬНОЇ ФІЗИКИ

Теплотехнічні вимоги до огороджувальних конструкцій

-Теплозахисні властивості

- температура на внутрішній поверхні не повинна значно відрізнятися від

температури у приміщенні

- достатня теплова інерція (теплостійкість)

- стійкість до надмірного зволоження

- повітропроникність не повинна перевищувати допустимої межі

Теплозахисні властивості огороджувальних конструкцій залежать від

теплопровідності матеріалу

Коефіцієнтом теплопровідності l називається кількість тепла яка проходить

через шар матеріалу товщиною 1 м площею 1м2 за одиницю часу при різниці

температур поверхонь в 1 град


Коефіцієнтом теплопередачі k називається кількість тепла що проходить при

тих же умовах через шар матеріалу товщиною d (Втградм2)

Опором теплопередачі R називається величина обернена до коефіцієнта

теплопередачі (градм2Вт) ndash основна теплотехнічна характеристика

огородження

1 1в з в з

1 1 1 1n nі

i

i i i p

R Rd

l

αв αз ndash коефіцієнти тепловіддачі

внутрішньої і зовнішньої поверхонь

огороджувальної конструкції Вт(м2 К)

Ri ndash термічний опір i-го шару конструкції

м2 КВт

λiр ndash теплопровідність матеріалу i-го шару

конструкції в розрахункових умовах

експлуатації (згідно з додатком Л) Вт(м К)

- опір теплопередачі для

багатошарової конструкції


Конструктивні рішення від промерзання стін у містках холоду

1) місцеве потовщення стіни 2) шар утеплювача

Температурний перепад між температурою повітря у приміщенні і

температурою поверхні огороджувальної конструкції нормується

Теплостійкість конструкцій (теплова інерція) ndash властивість конструкції

зберігати відносну стабільність температури при коливаннях теплового

потоку


Вологісний режим огородження ndash умова його довговічності і нормальної

експлуатації

Під час експлуатації будівлі існують два види вологи ndash

гігроскопічна і конденсаційна

ndash відносна вологість повітря w ndash абсолютна

вологість повітря w0 ndash абсолютна вологість при

межі насичення для даної температури

0

100w

Ww

Нормальна вологість повітря для приміщень ndash 50-60

Точка роси ndash температура при якій відносна вологість досягає межі насичення

і випадає конденсат

Для захисту стін з внутрішньої сторони огородження передбачають пароізоляцію

Гігроскопічна волога потрапляє в огороджувальну конструкцію завдяки

здатності деяких матеріалів вбирати пари вологи з повітря

Для захисту поверхні обробляють вологостійкими матеріалами

Оптимальний температурно-вологісний режим для людини

18-20оС при 45-50 вологості


Повітропроникність огородження ndash важливий фактор забезпечення

оптимального температурно-вологісного режиму

Інфільтрація (некерований повітрообмін) ndash проникнення холодного повітря в

приміщення через пори в огороджувальному матеріалі

В незначному обrsquoємі інфільтрація корисна оскільки видаляє надлишок вологи

у конструкціях Недопустима у приміщеннях з кондиціонуванням повітря

Для провітрювання приміщень (керованого неорганізованого повітрообміну) ndash

використовують кватирки і фрамуги а також вентиляційні канали у стінах

Схема аерації промислового будинку

1 ndash для літнього часу

2 ndash для зимового часу

Для промислових будівель ndash аерація (керований організований повітрообмін)

АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА АКУСТИКАДБН В11-312013 Захист територій будинків і споруд від шуму


АРХІТЕКТУРНА АКУСТИКА ndash досліджує умови які забезпечують хорошу

чутність у приміщеннях розробляє архітектурно-планувальні та

конструктивні рішення які забезпечують таку чутність

ШУМ ndash будь-який небажаний для людини звук - є шкідливим

БУДІВЕЛЬНА АКУСТИКА ndash вивчає питання звукоізоляції приміщень тобто

захист від шуму (зовнішнього чи внутрішнього джерела шуму)

4 напрямки боротьби з шумомndash усунення шуму в самому джерелі шуму

ndash законодавчі і адміністративні заходи

ndash архітектурно-планувальні заходи

ndash будівельно-конструктивні заходи (звукоізоляція та звукопоглинання)

У приміщеннях звукове поле ndash прямий і відбитий від поверхні звук


Схема відбиття і проходження звуку

1) звук що падає на поверхню

2) відбитий звук

3) звук що пройшов скрізь перепону

У залежності від джерела звуку ndash повітряний і ударний звук

Коефіцієнт відбиття звуку b

коефіцієнт звукопоглинання

коефіцієнт звукопередачі (звукопроникнення) t ndash

це відношення енергії відповідної звукової хвилі до енергії звукової хвилі що

падає на поверхню

Коефіцієнти залежать від матеріалу конструкції частоти звукових хвиль та кута

падіння на конструкцію


Шляхи передачі шуму ndash прямі і

непрямі

1 і 2 ndash прямий і непрямий шляхи

повітряного звуку


ударного звуку


поширення звуку від вібрації


7 ndash віброізолятори

8 ndash гнучкі вставки

9 ndash опори з гнучкими прокладками

10 ndash прокладки з пружних

матеріалів

ЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ


Схема проходження звуку через

огороджувальну конструкцію1 ndash звук що падає

2 ndash звук що пройшов крізь щілини та пори

матеріалу

3 ndash сумарний звук що пройшов крізь

конструкцію

4 ndash звук що виник від коливання

конструкції як мембрани

5 ndash звукова енергія що перетворилася на

теплову

6 ndash звук що передається по матеріалу

(структурний шум)

7 ndash відбитий звук

Для зменшення повітряного шуму ndash закладення усіх щілин ущільнення

прокладок

Для зменшення структурного шуму ndash багатошарові конструкції пружні прокладки

між елементами конструкцій повітряні

прошарки використання шарів з різними

коефіцієнтами звукопередачі


Мета ndash зменшити рівень інтенсивності звуку у тому приміщенні де

знаходиться джерело шуму

ЗВУКОПОГЛИНАННЯ

Багатошарові звукопоглинальні матеріали

1 ndash перфорований лист

2 ndash каркас щита

3 ndash рейка для кріплення щита

4 ndash деревrsquoяні пробки для кріплення рейок

оброблені антисептиком

5 ndash тканина

Звукопоглинання бетону ndash 1 штукатурка ndash 2 паркет 7

Спеціальні пористі звукопоглинальні матеріали мають звукопоглинання

в 10-15 раз більше


Деякі рівні шуму

Шепіт ndash 10 Дб

Тиха розмова ndash 35 Дб

Голосна розмова крик ndash 60-70 Дб

Вулиця з автомобільним рухом ndash 65 Дб

Вулиця з трамвайним рухом ndash 90 Дб

Робота вентиляційної установки ndash 80-90 Дб

Робота авіамотора ndash 110 і більше Дб

Допустимі рівні шуму

Студія кіно ndash 6-8 Дб

Палата в лікарні ndash 8-12 Дб

Житлові кімнати ndash 10-25 Дб

Аудиторії класні кімнати ndash 12-24 Дб

Офісні приміщення ndash 20-40 Дб


Мета ndash забезпечити належний рівень і якість звуку

АРХІТЕКТУРНА АКУСТИКА

Схема відбиття звукових хвиль у приміщенні

При АВ+ВСgtАС+17 м зrsquoявляється відлуння ndash

Інтервал між прямим і відбитим звуком 005 сек і

більше

Час реверберації ndash час за який відбувається

затухання звуку у приміщенні ndash основний

критерій акустичної якості приміщення

Фокусування звуку а

приміщенніВплив форми стелі на відбиття звукових

хвильі


Вплив форми залу на розповсюдження звуку У прикладі (а)

відображений звук не потрапляє під балкон

Облицювання звукопоглинальними матеріалами стін і стелі залу


Фізико-технічні питання ndash освітлення приміщень будівель

Психофізіологічні питання ndash видимість і візуальне сприйняття будівель та їх

елементів

ОСНОВИ БУДІВЕЛЬНОЇ СВІТЛОТЕХНІКИДБН В25-28-2006 Инженерное оборудование зданий и сооружений

Естественное и искусственное освещение

Світловий потік ndash фізична величина що чисельно дорівнює енергії

світлового потоку який проходить через деяку поверхню за одиницю часу

Світловий потік відрізняється від потоку електромагнітної енергії тим що

враховує різну чутливість людського ока до випромінювання на різних

частотах тобто до світла різного кольору

Освiacuteтленість mdash освітлення поверхні що створюється світловим потоком який падає на

поверхню Одиниця вимірювання освітленості ndash люкс

Кількість світла відображеного поверхнею називається яскравістю

Освітленість прямо пропорційна силі світла джерела світла

При віддаленні джерела світла від освітлюваної поверхні її освітленість зменшується

обернено пропорційно до квадрата відстані


Схеми відбиття світла непрозорими поверхнями (1)

і схеми пропускання світла різними середовищами (2)

а) направлене б) направлено-розсіяне в) дифузне

Оптичні ілюзії


Умови природної освітленості залежать від висоти Сонця над горизонтом

прозорості атмосфери хмарності покрову землі тощо

Схема для визначення коефіцієнта

природної освітленості ndash відношення

освітленості у будь-якій точці приміщення

Ем до одночасної зовнішньої освітленості

Ен горизонтальної площадки що

освітлюється повним небосхилом при

дифузному освітленні

Нормовані значення коефіцієнта

природної освітленості ndash

конструкторські і креслярські бюро ndash не

менше 2

класи і аудиторії ndash не менше 15

житлові приміщення ndash не нижче 05

вестибюлі ndash не нижче 025 Схеми природного освітлення

музейних приміщень


ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Переваги ndash сталість освітлення незалежно від погоди можливість регулювання

Недоліки ndash інший спектральний склад відсутність звrsquoязку з природним

оточенням

Схеми розподілення світла та приклади рішень

ndash прилади прямого світла

(лампа з непрозорим абажуром)

ndash прилади переважно прямого світла

(лампа з матовим абажуром)

ndash прилади розсіяного світла

(світильник з матовим склом)

ndash прилади переважно відображеного світла

(підвісна стеля з матовим склом)

ndash прилади відображеного світла

(підвісна стеля з непрозорого матеріалу)


РАДІАЦІЯ ТА ІНСОЛЯЦІЯ

Впливають на температурний і світловий режим приміщень та комфортність

Спектральний склад сонячного

випромінювання та пропускання різними

видами скла (suprasil ndash кварцеве скло)

Спектральний склад

випромінювання різних

освітлювальних приладів


Інсоляція ndash опромінювання будь-якої поверхні прямими

сонячними променями

Користь інсоляції полягає у бактерицидних властивостях сонячних променів а

також тепловій дії

Негативний вплив ndash перегрів приміщень

Захист від перегріву - використання світлих кольорів оздоблення

Умови інсоляції визначаються плануванням ділянки (затінення іншими

будівлями) орієнтацією за сторонами горизонту внутрішнім плануванням та

пластичним рішенням фасаду (наявність балконів лоджій еркерів тощо)

Для поліпшення інсоляції у північних районах передбачають еркери скошені

укоси вікон орієнтацію приміщень на південь

У південних районах для боротьби з надмірною інсоляцією застосовуються

сонцезахисні засоби ndash козирки горизонтальні і вертикальні екрани решітки

жалюзі заповнення вікон склом що розсіює світло тощо

За нормами кількість неперервної інсоляції для житлових приміщень не

повинна бути менше ніж 2-25 год в день на період з 22 березня до 22 вересня


СВІТЛОВА АРХІТЕКТУРА



bull Література1 Архітектура будівель і споруд Навчальний посібник для студентів

будівельних спеціальностей ЗІКотеньова ndash Харків ХНАМГ 2007 ndash 171 с

2 Чернявський ВВ Архітектура будівель і споруд архітектурні конструкції

малоповерхових цивільних будівель навчальний посібник

ВВ Чернявський ndash Полтава ПолтНТУ 2001 ndash 182 с

3 Шерешевский ИА Жилые здания Конструктивные системы и элементы для

индустриального строительства ИА Шерешевский ndash М Архитектура-С

2005 ndash 123 с

4 Лінда СМ Архітектурне проектування громадських будівель і споруд

навчальний посібник СМ Лінда ndash Львів Видавництво Національного

університету Львівська політехніка 2010 ndash 611 с

5 Нанасова СМ Конструкции малоэтажных жилых домов учебное пособие

СМ Нанасова ndash М Издательство АСВ 2005 ndash 128 с

6 Конструкции гражданских и промышленных зданий Конспект лекций учебной

дисциплины для студентов специальности laquoПромышленное и гражданское

строительствоraquo Котенева ЗИ ndash Харьков ХНАГХ ndash 2004 ndash 173 с

7 Дятков СВ Архитектура промышленных зданий Уч пособие для вузов ndash М

1984 ndash 415 с







































Сонячна

радіація

Вітер

Опади


атмосфери







Шум

Вібрації

землетрус

Ґрунтова


елементи

Особливі


Силові


ndash сталі


Несилові




шум



















будинку












поверхів






























































Х - розділ


ХХХ - група

ХХХХ - клас





























БУДІВЛІ




















































включно)
























двері









8 ndash дах



11 ndash сходи





























6000 3000 1500 1200 600 300 200 мм


60М 30М 15М 12М 6М 3М 2М


50 20 10 5 2 1 мм
















































тощо










380 мм



привязка












































































будівель




















1 1в з в з

1 1 1 1n nі

i

i i i p

R Rd

l





м2 КВт













потоку









0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням
















































































Сонячна

радіація

Вітер

Опади


атмосфери







Шум

Вібрації

землетрус

Ґрунтова


елементи

Особливі


Силові


ndash сталі


Несилові




шум



















будинку












поверхів






























































Х - розділ


ХХХ - група

ХХХХ - клас





























БУДІВЛІ




















































включно)
























двері









8 ndash дах



11 ndash сходи





























6000 3000 1500 1200 600 300 200 мм


60М 30М 15М 12М 6М 3М 2М


50 20 10 5 2 1 мм
















































тощо










380 мм



привязка












































































будівель




















1 1в з в з

1 1 1 1n nі

i

i i i p

R Rd

l





м2 КВт













потоку









0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням


























































будинку












поверхів






























































Х - розділ


ХХХ - група

ХХХХ - клас





























БУДІВЛІ




















































включно)
























двері









8 ndash дах



11 ndash сходи





























6000 3000 1500 1200 600 300 200 мм


60М 30М 15М 12М 6М 3М 2М


50 20 10 5 2 1 мм
















































тощо










380 мм



привязка












































































будівель




















1 1в з в з

1 1 1 1n nі

i

i i i p

R Rd

l





м2 КВт













потоку









0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням






































































































Х - розділ


ХХХ - група

ХХХХ - клас





























БУДІВЛІ




















































включно)
























двері









8 ndash дах



11 ndash сходи





























6000 3000 1500 1200 600 300 200 мм


60М 30М 15М 12М 6М 3М 2М


50 20 10 5 2 1 мм
















































тощо










380 мм



привязка












































































будівель




















1 1в з в з

1 1 1 1n nі

i

i i i p

R Rd

l





м2 КВт













потоку









0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням




























































БУДІВЛІ




















































включно)
























двері









8 ndash дах



11 ndash сходи





























6000 3000 1500 1200 600 300 200 мм


60М 30М 15М 12М 6М 3М 2М


50 20 10 5 2 1 мм
















































тощо










380 мм



привязка












































































будівель




















1 1в з в з

1 1 1 1n nі

i

i i i p

R Rd

l





м2 КВт













потоку









0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням





















































































включно)
























двері









8 ndash дах



11 ndash сходи





























6000 3000 1500 1200 600 300 200 мм


60М 30М 15М 12М 6М 3М 2М


50 20 10 5 2 1 мм
















































тощо










380 мм



привязка












































































будівель




















1 1в з в з

1 1 1 1n nі

i

i i i p

R Rd

l





м2 КВт













потоку









0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням





























































двері









8 ndash дах



11 ndash сходи





























6000 3000 1500 1200 600 300 200 мм


60М 30М 15М 12М 6М 3М 2М


50 20 10 5 2 1 мм
















































тощо










380 мм



привязка












































































будівель




















1 1в з в з

1 1 1 1n nі

i

i i i p

R Rd

l





м2 КВт













потоку









0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням






































































6000 3000 1500 1200 600 300 200 мм


60М 30М 15М 12М 6М 3М 2М


50 20 10 5 2 1 мм
















































тощо










380 мм



привязка












































































будівель




















1 1в з в з

1 1 1 1n nі

i

i i i p

R Rd

l





м2 КВт













потоку









0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням























































































тощо










380 мм



привязка












































































будівель




















1 1в з в з

1 1 1 1n nі

i

i i i p

R Rd

l





м2 КВт













потоку









0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням



















































380 мм



привязка












































































будівель




















1 1в з в з

1 1 1 1n nі

i

i i i p

R Rd

l





м2 КВт













потоку









0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням















































































































будівель




















1 1в з в з

1 1 1 1n nі

i

i i i p

R Rd

l





м2 КВт













потоку









0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням
















































1 1в з в з

1 1 1 1n nі

i

i i i p

R Rd

l





м2 КВт













потоку









0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням

















































потоку









0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням


















































0

100w

Ww



















































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням



















































































непрямі


















матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням














































матеріалу






теплову





прокладок








































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням













































































більше






хвильі








елементів
































менше 2









оточенням

















































елементів
































менше 2









оточенням




























































менше 2









оточенням














































оточенням










































Архітектура будівель і...

Documents