Випуск №7, вересень 2008...

Стр. 1 НА ХВИЛЯХ ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ

№7

Міжнародний

День грамотності

Спогади про літо

На фестивалі

„Райдуга”

Зустріч з олімпійцями

Спочатку було слово… (Євангелія від Івана 1:1)

Щомісячна газета учнівського та педагогічного колективу Березівської спеціальної

загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ст. для дітей зі зниженим слухом

Випуск №7, вересень 2008 року

Свято першого

дзвоника

День знань

Стр. 2 НА ХВИЛЯХ ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ №7

Гість редакції – директор школи Любов Петрівна

Дорогі діти! Шановні вчителі, батьки! Знову на порозі вересень, і тисячі шкільних

дзвоників кличуть дітлахів за парти.

Щиро вітаю вас, дорогі учні підготовчого класу

та першокласники з вашим першим дзвоником.

Хай стане він початком цікавої мандрівки в країну

знань. Зі святом вас, учні молодших, середніх та

старших класів. Успіхів вам у навчанні, спорті.

Кожен день, як листочок осіннього дерева,

відлітає і вже ніколи не повернеться. То ж

старайтеся на кожному уроці чогось навчитись, щось нове пізнати.

Дорогі випускники! Наступив останній рік безтурботного дитинства. Прикладіть

всі сили, щоб в атестаті про повну загальну середню освіту були хороші оцінки.

Оберіть правильну дорогу в майбутнє.

1 Вересня – свято кожного із нас, тому що родом ми з дитинства і світла згадка

про школу, першого вчителя чи класного керівника – в душі кожного із нас.

Усіх зі святом знань!

Щастя, добробуту, здоров’я і миру вам!

Здрастуй, рідна школо!

Спливло, як один день, тепле літечко, скінчилися канікули. З трепетом у серці я збираюся до школи. Хочеться швидше побачити своїх вчителів, вихователів, товаришів, яких не бачив майже три місяці. …Нарешті йду знайомою стежкою, яка веде до рідного порогу. А ось і шкільне подвір’я. Клумби палахкотять ніжними трояндами, жовтогарячими чорнобривцями, вогняною сальвією. Школа виглядає урочисто, по-святковому, бо ж приготувалася до зустрічі своїх дітей. Сьогодні сюди з усіх кінців злітаються хлопчики і дівчатка, щоб знову сісти за парти і слухати мудрі настанови своїх вчителів, набиратися розуму. … Я нерухомо стою в обіймах духмяних осінніх квітів. Все тут мені таке знайоме і рідне. В уяві постають різні картини: перша вчителька, перший урок, перше кохання… На душі стає світло і радісно. Враз мої губи шепочуть: „Здрастуй, рідна школо! Твій син знову повернувся до тебе. Бери мене в свої теплі і ніжні долоні і веди в країну знань. Я дуже скучив за тобою”...

Учень школи


Закінчилися літні

канікули. І вересня до

школи стали

з’їжджатися учні. Всі

були по-святковому

одягнені. В руках вони

тримали букети квітів,

щоб подарувати своїм

вчителям і вихователям.

О 10 годині почалася

святкова лінійка.

Директор школи Любов

Петрівна привітала усіх з початком нового

навчального року. Вона розповіла про

роботу, яку виконали техпрацівники,

вчителі, вихователі протягом літа: зробили

євроремонт у школі №1, встановили

євровікна у школі №2, у всіх класах - нові

меблі, парти, стільці. Любов Петрівна

побажала дітям міцного здоров»я, успіхів у

навчанні.

На лінійці випускники школи подарували

першокласникам навчальне приладдя.

Вчителька Людмила Ігорівна привітала

першачків, наказала їм гарно вчитися, бути

слухняними і старанними.

На лінійку завітала Осінь. Вона нагадала

усім учням, що пора братися за навчання. А

ми і не думаємо лінуватися!

Пролунав Перший дзвінок. Його

малиновий дзвін сповістив про початок

нового навчального року. Вчителька

першого класу повела своїх дітей на

перший у їхньому житті урок.

Дмитро Стрельченко, учень 11 класу


КОЛОНКА РЕДАКТОРА

8 вересня – Міжнародний День

грамотності. Цю дату стали відзначати

майже 30 років тому за ініціативою

ООН. Остання неділя вересня

вважається Всесвітнім Днем глухих.

Населення нашої земної кулі – майже

6,5 мільярдів. З них приблизно 4,5

мільярди людей не вміють читати,

писати, рахувати. Майже 870 мільйонів

зовсім – неписемні.

Підраховано, що 5 відсотків від усіх

людей на планеті мають вади слуху.

Звичайно, що серед глухих і

слабочуючих теж є чимало грамотних і

освічених людей.

Зрозуміло, що грамотність для нечуючих має велике значення. Адже неграмотну та ще й

нечуючу людину можна порівняти із засохшим деревом, яке не зможе прорости і дати

хороші плоди. Таких дуже легко ошукати.

Грамотність допомагає людині з вадами слуху читати і розуміти зміст прочитаного,

бути в курсі усіх справ, які хвилюють суспільство, засвоїти різні поняття, що так необхідні

в повсякденному житті. Люди з вадами слуху зуміють зайняти гідне місце в суспільстві,

освоїти сучасні технології на виробництві, відстояти, якщо потрібно, свої права і

обов’язки, висловити власну думку і довести її правомірність лише за умови грамотності.

Нещодавно ООН накреслено шляхи розвитку двомовної освіти. Двомовність – питання,

яке турбує уже не один рік науковців, сурдопедагогів, вчителів

спеціальних шкіл. Відомо, що для людей зі зниженим слухом

природною є мова жестів. Тому поряд із словесною

українською мовою в школі глухих і слабочуючих треба

оволодівати українською жестовою мовою. Це стосується як

вчителів, так і учнів. Оволодіння жестовою мовою, на думку

багатьох науковців і педагогів-практиків, - запорука

результативності навчально-виховного процесу.

У нашій школі діє гурток жестової мови, яким керує

Авдєєнко Ірина Григорівна. Сподіваємося, що заняття в

ньому допоможе учням і педагогам досконало оволодіти

мовою жестів, сприятиме покращенню навчально-

виховного процесу в школі.

Ми запрошуємо чуючих батьків також відвідувати гурток.

Це дасть можливість вільно спілкуватися зі своїми дітьми,

бути ближчими до них, краще розуміти їхні проблеми,

допомогти глухій дитині подолати непрості сходинки до

знань.

Людмила Яскевич


З УЧНІВСЬКОГО ЗОШИТА

Прийшла золота осінь. Ось і перше вересня .

Шкільне подвір’я і приміщення школи чисті і

охайні. На клумбах цвітуть осінні квіти:

жоржини, айстри, гладіолуси, чорнобривці.

Вони утворюють різнокольоровий килим, А

який аромат!

В багрець одягаються дерева. Гордо стоїть

під вікном горобина у червоному намисті.

Вітерець гуляє між деревами і шелестить

листочками: „Ш-ш-ш…Ос-с-сінь”… Тільки

ялинки стоять зелені. Над дзвінкоголосим шкільним подвір’ям в голубому небі

пропливають білі хмаринки. Ласкаве сонячне проміння через вікна проникає в наш

клас. По партах стрибають сонячні зайчики. Запах осінніх квітів присутній у класі.

На столі стоїть букет квітів для вчительки.

Пташки збираються в зграї, скоро їм летіти у теплі краї. А ми ще довго будемо

милуватися „золотом” осені.

Олександра Сокірка, учениця 9 класу

Осінь. Надворі стало холодно, йдуть дощі.

Квіти на клумбах втратили свою привабливість.

Вчителька Світлана Михайлівна сказала, що

треба зібрати насіння, щоб було чим засівати

клумби весною. Але спочатку ми виготовили

пакетики для його зберігання.

Наступного дня усі дружно вийшли на

клумби. Світлана Михайлівна вчила нас, яке

насіння можна збирати, а яке ще рано.

Незабаром пакетики були наповнені духмяними

пахощами чорнобривців, агератуму, алісуму,

сальвії...

Ми хочемо, щоб весною наші клумби були

ще кращими.

Черняєва Іванна, учениця 4 класу


Погожого сонячного дня шкільне подвір’я перетворилося на

квітучу казку: квіти, море, русалки, дельфіни, метелики і багато-багато сонця...- Відбувся конкурс малюнків на асфальті на тему „До

побачення, любе літечко!” Діти малювали сонце, квіти, літні розваги, море, - все,

що нагадувало теплі літні дні, що принесло їм незабутні радісні переживання, хвилюючі моменти, теплою „хмаринкою” залишилося в

Журі конкурсу

ніжному дитячому серці як спогад, що ніколи не забудеться (Адже саме з таких теплих „хмаринок” і будується наше життєве щастя). Навіть вихователі із великим захопленням допомагали маленьким казкарям.

11 вересня на загальношкільній лінійці відбулося нагородження найактивніших. Організаторами

конкурсу ( шкільний психолог Ірина Григорівна та педагог-організатор Лілія Миколаївна) постало непросте завдання: визначити найкращих. Адже не було жодної байдужої дитини, яка б просто спостерігала за конкурсом, усі малювали з великим задоволенням. Композиції кожного класу були особливі, своєрідні і дуже гарні. Хто ж переможець? Було вирішено нагородити кожну дитину. Нам дуже сподобався цей конкурс. Ми завжди залюбки будемо брати в ньому участь.

Світлана Волощук


В школі свято. Оголошення запрошувало усіх на зустріч з випускниками-олімпійцями. Це –

гордість нашої школи Помінчук Олександр, Дейнеко Леонід, Розбіцький Віктор, Будзінський

Роман, Нікіфоров Ілля, Антонюк Олег, Цимовський Єгор, Ковальчук Ірина, Завіруха Ігор...

Нещодавно вони повернулися з Аргентини, де проходив чемпіонат світу з волейболу серед

нечуючих спортсменів. Команда виборола І місце і

повернулася додому із

золотими медалями.

На свято завітали гості:

начальник управління

освіти і науки

облдержадміністрації

Пастовенський В.О., голова

Житомирського обласного

відділу УТОГ В.Г.Евіна.

Вони поздоровили

спортсменів з перемогою й побажали їм завжди і в усьому

перемагати.

Олімпійці згадували про свої перші кроки у спорт, дякували

вчителям фізкультури Василю Андрійовичу та Олександру

Олександровичу, які прищепили їм любов до волейболу.

Враз на екрані телевізора з’являються наші олімпійці. І ми,

затамувавши подих, дивилися фрагменти гри з російською

командою. А ось і вручення їм золотих медалей у далекій від нас Аргентині. В ту мить нам

здавалося, що ми теж там були і раділи разом з ними.

Гордість за наших випускників переповнювала груди .

Молодці!

Учні школи подарували спортсменам номери художньої

самодіяльності. Маша Галецька проспівала пісню

„Маленька

країна”, виконали

танок „Поліська

кадриль„ учні 9 і

10 класів,

”Козацькі забави”,

хлопчики 11 класу,

пісню „Маленьке

кохання” проспівала Іванна Черняєва,

Нам дуже хочеться бути схожими на наших

олімпійців. Ми будемо брати з них приклад.

Учні старших класів


СПОРТИВНЕ ЖИТТЯ

15 вересня наша шкільна футбольна команда разом з тренером Анатолієм

Олексійовичем їздила на змагання у м.

Хмельницький. На змагання прибуло дев’ять

футбольних команд: з Рівного,

Хмельницького, Луцька, Ужгорода, Івано-

Франківська, Тернополя,

Чернівців. Перемогу

здобула команда із

Луцька, друге місце

зайняли футболісти

із

Хмельницького, а на третьому місці – ужгородці. Наша

команда посіла четверте місце. Тому нам треба більше

тренуватися, щоб наступного разу зайняти перше місце.

Мені дуже сподобалася екскурсія по річці Дністер. Там

дуже гарна природа. Я буду прикладати усі сили, щоб і наступного року брати

участь у змаганнях. Я мрію стати футболістом.

Омельковець Дем’ян, учень 8 класу

Волейбольна команда хлопчиків і дівчаток нашої школи у

відбіркових змаганнях серед глухих (віком до 15 років)

зайняла ІІ місце і взяла участь у фінальних

змаганнях, які проходили у м. Євпаторії з 20 по 30

серпня.

...До школи ми приїхали у серпні, щоб потренуватися

перед змаганнями.

І ось команда вже в повному складі в спортивному

таборі м.Євпаторії. Усі побігли до моря купатися, бо було дуже жарко.

Відпочивши, приступили до тренувань. Спочатку нам здавалося, що

програємо. Але бажання перемогти взяло верх. Ми дуже старалися – і успіх не

забарився . Хлопчики зайняли бажане І місце, а команда дівчаток - ІІІ місце. Всі

були дуже задоволені. До школи привезли кубок. Кожному з учасників змагань

вручили шкіряний м’яч.

Андрій Собченко, учень 9 класу, учасник змагань

В кінці серпня я їздила на змагання з пляжного волейболу в м. Євпаторію. Поїздом

доїхала до Сімферополя, потім пересіла в маршрутку і поїхала до спортивного

табору. Тут вже були представники команд з усієї України.

Спочатку ми відпочивали, змагань не було. Досхочу купалися, засмагали,

тренувалися. Змагання почалося 2 вересня і тривало 4 дні.

Я зайняла ІУ місце. Нагороди цього разу не одержала. Думаю, що головне – не

перемога. Адже я познайомилася з багатьма дівчатками і хлопчиками, які живуть

майже в усіх куточках нашої Батьківщини. Ми будемо переписуватися.

Катя Кукса


Вже вкотре гостинно

зустрічає нас місто Іршанськ. Сюди

з’їжджаються діти-інваліди на фестиваль „Райдуга”.

Цього разу приїхали сюди з Потіївки, Тетерівки, Житомира...

... Ми дуже переживали. Прокинулись о шостій

годині ранку. Повторювали пісні, танці, переглядали,

чи в належному порядку костюми, одяг.

Шкільною маршруткою ми прибули до Іршанська.

Віктор Іванович та Євгеній Матвійович одразу ж

повели нас на репетицію. Спочатку всі працювали по

секціях, брали

участь у

різноманітних

конкурсах, за які

отримували

призи і солодощі. Нам дуже було цікаво спілкуватися

з дітьми інших шкіл.

На фестиваль ми привезли найкращі вишиванки

наших дівчат Сокірки Олександри(9 кл.), Волощук

Світлани (7 кл.), Кукси Катерини (9 кл.),

Коновальчук Юлії (10 кл.). Особливо цікавою була

персональна виставка учня 8 класу Марцинковського Віктора.

А потім був концерт. Перед виходом на сцену дуже хвилювалися, але Євгеній

Матвійович нас заспокоював і підбадьорював. Зал аплодував виконавцям „Української

кадрилі”, „Циганського танка”. У кінці виступу всі учасники концерту вийшли на сцену

під супровід пісні „Маленькая страна”, яку виконувала Маша Галецька. Усім стало

зрозуміло, що ми – найкращі. Це була справжня перемога! Нам подарували кольоровий

телевізор, відеокамеру. Маша Галецька посіла ІІІ

місце у номінації

„жестова пісня” і

була нагороджена

праскою.

Усі щасливі і

радісні поверталися

додому. Нас

зустріли товариші.

А ввечері кожен з

нас із захопленням

розповідав своїм друзям про Іршанськ, який подарував

нам перемогу.

Галецька Марія


Житомир – так називається моє рідне місто. В ньому поєднані два корені: жито і мир. Колись тут мирні люди сіяли жито, пшеницю вирощували хліб для життя. Я дуже люблю ходити вулицями древнього міста, а йому вже більше 1200 років. Старі назви вулиць Київська, Мала та Велика Бердичівська, Хлібна, Михайлівська можуть багато про що розповісти. У місті народилося багато видатних людей: Іван

Огієнко, Борис ТЕН, Сергій Корольов, Євген Концевич… Їх іменами названі вулиці, ними пишаються житомиряни. Вранці та ввечері місто наповнюється чистою мелодією церковних дзвонів, нагадуючи нам про святе, вічне. Я люблю своє місто. З кожним роком воно стає все кращим. І де б я не була, завжди з радістю повертаюся сюди, бо ж кожному мила своя сторона.

Олександра

Сокірка, учениця 9 класу


До співпраці запрошуємо учнів, вчителів, вихователів.

„Як стати самостійним?”, „… виявляти радість і приховувати

невдоволення?”, „...позбутися страхів…”, „...стати спокійним?”,

„…дотримуватися свого слова?”, „…стати привабливішим?”,

„…уникнути шкідливих звичок?”,

„…угамувати свої бажання?” та про інше,

не менш важливе і цікаве, даватиме

кваліфіковані поради наш шкільний

психолог Ірина Григорівна

Дмитро Стрельченко запитує:

- Як уникнути шкідливих звичок?

Звички іноді називають другою

натурою. Вони мають великий вплив на

твоє життя. Звички можуть бути корисними і руйнівними. Якщо

твої звички корисні, то ти можеш чинити добро без труднощів.

Якщо звички шкідливі, вони заважають твоїм діям.

І дорослі, і діти не люблять шкідливих зви чок, тому намагаються

якнайшвидше їх позбутися.

- Ти любиш довго дивитися телевізор? Потрібно себе обмежувати,

вибирати тільки цікаві передачі, фільми. А час, що вивільнився,

використати для читання, ігор, прогулянок.

- Ти любиш відкладати виконання справи на останній день? Спробуй

спланувати свої дії, продумати кожен крок і

виконувати завдання потроху кожного дня.

Так ти поступово звикнеш робити все

вчасно.

- Ти любиш обіцяти і не виконувати

обіцянок? Подумай, що так можуть зробити

і з тобою. Постарайся контролювати свої

обіцянки, а якщо не можеш їх виконати, то

краще не обіцяй.

- Ти не можеш позбутися шкідливих звичок? Тоді користуйся ними

лише тоді, коли немає нікого поруч, а найголовніше – коли ти нікого

не підведеш ( а підводити себе тобі точно не сподобається).


Нічому не навчили Маленький хлопчик вперше пішов до школи.

- Ну, і чому ж тебе, синку, навчили?

- Нічому, - зітхнув першокласник. – Сказали завтра знову прийти.

Хитрий Івась - Івасю, ти такий великий, а примушуєш маленького Петрика нести

свій і твій портфель.

- Це я вчу його допомагати старшим.

Не піду до школи - Не піду до школи! – сказав хлопчик батькам після першого дня

навчання. – Ні читати, ні писати я не вмію, а розмовляти мені не дозволяють.

Однаково думають.

- Як ти гадаєш, Павлику, є люди, які

думають зовсім однаково?

- Звичайно, є! От хоча б у нашому класі

Микола і Семен. Адже їхні контрольні роботи

подібні одна до одної, як дві краплі води.

Рубрику підготував Олександр Базько

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ

Якщо у вересні гримить грім, то буде довга і тепла осінь.

Як буйно зародять горіхи, то буде холодна зима.

Лягає горілиць опалий лист – на теплу зиму і добрий урожай

наступного року.

Опало листя з верхів’їв дерев – на ранню зиму.


Наші майбутні господині продовжують частувати нас смачними

стравами. Осінь – грибна пора. Тому дівчата пропонують кілька

рецептів приготування салатів з грибів:

1. З капусти і маринованих грибів

півкачана капусти, 5-6 маринованих грибів, нарізана зелень петрушки,

баночка майонезу, столова ложка сметани, чайна ложка

гірчиці, помідори, сіль, цукор.

З качана зняти верхні листки, помити, покласти на

салатницю. Капусту тонко нашаткувати, посолити, легенько

вимішати і залишити на 10 хв. Додати нарізані соломкою гриби,

посолити, приправити цукром, вимішати. Викласти на листки

капусти, полити майонезом, розтертим зі сметаною і гірчицею,

посипати петрушкою і прикрасити кружельцями помідора.

2.Салат грибний з оселедцем

200 г грибів, відварених у власному соку, 400 г помідорів, 200г майонезу, 300 г

оселедця, 100 г цибулі, 2 варених яйця, 2 ст. ложки сиру, зелень.

Гриби, помідори, цибулю і яйця нарізають маленькими шматочками. Оселедець

нарізають вузькими смужками. Майонез змішують із сиром. Усе перемішують,

прикрашають зеленню.

3. Помідори, фаршировані грибами

300 г свіжих грибів, 4 великих помідори, або 8 маленьких, 2 ст. ложки вершкового

масла, 4 ст. ложки майонезу, 1 яйце, 60 г цибулі, зелень.

Помідори розрізають навпіл, виділяють м’якоть. Порізані гриби піджарюють з

цибулею у вершковому маслі. Охолоджують і змішують з нарізаними кубиками яйця,

додають майонез і частину м’якоті помідорів. Отриманою сумішшю фарширують

помідори.

3. Гриби, фаршировані сиром.

1 кг грибів, 500 г сиру, 150 г вершкового масла, 50 г зелені кропу, 3

яйця, сіль за смаком.

Гриби очищають, відділяють шапки від ніжок. Ніжки дрібно ріжуть

і підсмажують у вершковому маслі. Сир протирають, змішують з

яйцями, ніжками з грибів і зеленню, солять. Шапочки грибів

фарширують сиром і запікають. Цього разу вас частувала Лідія Михайлівна


Віночок сонячних оздоровлень

Працівників:

- Тарасюк С.А. – Ковальчук Т.А.

- Рудюк Т.О. – Кліщук Л.П.

- Лис О.В. – Ґудзь О.М.

- Рудницький А.Й. – Вонсович В.З.

- Лютко Н.В. – Ройда Г.Є.

- Довбиш В.А. – Свіргун М.П.

Наклад – 50 примірників.

Ідея: Любов Васянович

Редактор: Людмила Яскевич

Над газетою працювали: Світлана Волощук, Дмитро Ренькас, Дем”Ян Омельковець, Андрій Собченко,

Марія Галецька

Комп'ютерна верстка: Алла Словінська

Комп'ютерний дизайн: Ірина Авдєєнко

Випуск №7, вересень 2008...

Documents