e 2 2014

40
2 2 `2014 `2014 Editorial Board Editor-in-chief T. TYMOCHKO Deputy editor-in-chief M. KOZLOVSKA T. ANDRIYENKO G. BILYAVSKY YU. BYSTRYAKOVA C. VADZYUK YU. HRYTSAN M. HOLUBETS D. GRODZYNSKY C. HUBAR I. DUDKA M. KYSELYOV S. LISOVSKY O. LUKASH M. MALYOVANY G. MARUSHEVSKY L. MELNYK N. MYRONOVA O. MUDRAK O. PASHCHENKO C. RAZMETAYEV L. RUDENKO D. SAVCHUK YU. SATALKIN A. SERDYUK YE. STETSENKO YE. YAKOVLEV Редакційна колегія Головний редактор Т. ТИМОЧКО Заступник головного редактора М. КОЗЛОВСЬКА Т. АНДРІЄНКО Г. БІЛЯВСЬКИЙ Ю. БИСТРЯКОВА С. ВАДЗЮК Ю. ГРИЦАН М. ГОЛУБЕЦЬ Д. ГРОДЗИНСЬКИЙ С. ГУБАР І. ДУДКА М. КИСЕЛЬОВ С. ЛІСОВСЬКИЙ О. ЛУКАШ М. МАЛЬОВАНИЙ Г. МАРУШЕВСЬКИЙ Л. МЕЛЬНИК Н. МІРОНОВА О. МУДРАК O. ПАЩЕНКО С. РАЗМЄТАЄВ Л. РУДЕНКО Д. САВЧУК С. САТАЛКІН А. СЕРДЮК Є. СТЕЦЕНКО Є. ЯКОВЛЄВ КИЇВ 2014 ÂÑÅÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÀ ÅÊÎËÎò×ÍÀ ˲ÃÀ

Upload: -

Post on 07-Apr-2016

228 views

Category:

Documents


11 download

DESCRIPTION

http://ecoleague.net/images/vydannia/E_2-2014.pdf

TRANSCRIPT

Page 1: E 2 2014

22`2014`2014Editorial Board

Editor-in-chiefT. TYMOCHKO

Deputy editor-in-chiefM. KOZLOVSKA

T. ANDRIYENKOG. BILYAVSKYYU. BYSTRYAKOVAC. VADZYUK YU. HRYTSANM. HOLUBETSD. GRODZYNSKYC. HUBARI. DUDKAM. KYSELYOVS. LISOVSKYO. LUKASHM. MALYOVANYG. MARUSHEVSKYL. MELNYKN. MYRONOVAO. MUDRAKO. PASHCHENKOC. RAZMETAYEVL. RUDENKOD. SAVCHUKYU. SATALKINA. SERDYUKYE. STETSENKOYE. YAKOVLEV

Редакційна колегія

Головний редакторТ. ТИМОЧКО

Заступник головного редактораМ. КОЗЛОВСЬКА

Т. АНДРІЄНКОГ. БІЛЯВСЬКИЙЮ. БИСТРЯКОВА

С. ВАДЗЮКЮ. ГРИЦАН

М. ГОЛУБЕЦЬД. ГРОДЗИНСЬКИЙ

С. ГУБАРІ. ДУДКА

М. КИСЕЛЬОВС. ЛІСОВСЬКИЙ

О. ЛУКАШМ. МАЛЬОВАНИЙ

Г. МАРУШЕВСЬКИЙЛ. МЕЛЬНИКН. МІРОНОВАО. МУДРАК

O. ПАЩЕНКОС. РАЗМЄТАЄВЛ. РУДЕНКОД. САВЧУКС. САТАЛКІНА. СЕРДЮК

Є. СТЕЦЕНКОЄ. ЯКОВЛЄВ

КИЇВ2014

ÂÑÅÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÀ ÅÊÎËÎò×ÍÀ ˲ÃÀ

Page 2: E 2 2014

3

4

6

7

12

13

15

16

19

21

24

26

31

32

35

37

37

40

ВСЕУКРАЇНСЬКА Засновники ЕКОЛОГІЧНА ЛІГА ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ІНФОРМАЦІЇ

Д. БОЛДАРЄВА Відповідальний редактор

О. БАСУН Наукові Д. БОЛДАРЄВА референти М. КОЗЛОВСЬКАГ. МАРУШЕВСЬКИЙ О. ПАЩЕНКО Т. ТИМОЧКО М. ТИМОЧКО О. ШВЕЦЬ

Д. БОЛДАРЄВА Переклад англійською мовою

А. БОЙКО Комп’ютерна верстка

Свідоцтво про реєстрацію серія КВ № 8430 від 20.03.2004 р.Підписано до друку 20.06.2014 р.Формат 60×84/8.Папір офс. № 1.Гарнітура Прагматика.Друк офсетний.Ум. друк. арк. 6,5.Обл.-вид. арк. 8,8.Ум. фарбо-відб. 9,8. Тираж 200 прим.

Передплатний індекс 09882

© Всеукраїнська екологічна ліга, 2014

№ 2014 рікВидається з 2004 року

Періодичність —4 випуски на рік

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА

БІОЕКОЛОГІЯ

ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

СОЦІОЕКОЛОГІЯ

ГЕОЕКОЛОГІЯ

АГРОЕКОЛОГІЯ

ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ’Я

ЗБАЛАНСОВАНИЙ (СТАЛИЙ) РОЗВИТОК

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТАТА ВИХОВАННЯ

ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇ

ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО

ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ

АВТОРСЬКИЙ ПОКАЖЧИК

АЛФАВІТНО–ПРЕДМЕТНИЙ

ПОКАЖЧИК

ПОКАЖЧИК ВИКОРИСТАНИХ

ПЕРІОДИЧНИХ І ПРОДОВЖУВАНИХ ВИДАНЬ

CONTENTS

FOREWORD

ENVIRONMENTAL POLICY

BIOECOLOGY

TECHNOECOLOGY

SOCIOECOLOGY

GEOECOLOGY

AGROECOLOGY

ENVIRONMENT AND HEALTH

SUSTAINABLE DEVELOPMENT

ECONOMY OF THENATURE MANAGEMENT

ENVIRONMENTALEDUCATION

ENVIRONMENTAL RISKS

LEGAL ASPECTS OF ECOLOGY

PRESERVATION OF BIOLOGICAL AND LANDSCAPE DIVERSITY

GREEN TOURISM

AUTHOR INDEX

SUBJECT INDEX

PERIODICAL AND SERIAL PUBLICATIONS INDEX

22

Page 3: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 3

FOREWORDThe abstract journal «Ecology» is the information perio-

dical that offers regular review of printed editions and docu-ments which cover achievements of the domestic and for-eign science and practice in the sphere of ecology and can be useful for scientists and experts. This quarterly includes 150–160 abstracts with continuous publications numbering during a year.

It contains sources of scientific, research-and-produc-tion, regulatory and procedural information from domestic and foreign editions and scientific subject collections which are systematized in headings:

Environmental policy Bioecology Technoecology Social ecology Geoecology Agroecology Environment and health Sustainable development Economy of nature management Environmental education Environmental risks Legal aspects of ecology Preservation of biological and landscape variety Green tourism

The All-Ukrainian Ecological League which is the foun-der of the journal tries to solve problems concerned with radical change of an environmental situation in the state, for-mation of new environmental mentality, increase in the edu-cational and cultural standards of citizens. The League takes an active part in the formation of a state policy, promotes the development and introduction of advanced domestic sustainable, energy- and resource saving technologies in all branches of economic activity.

For information and analysis support of heads and ex-perts on questions concerning nature management and en-vironment protection the League created an extensive base of information resources.

The All-Ukrainian Ecological League unites outstanding scientists, public figures, deputies of the Verkhovna Rada, heads of enterprises, civil servants, teachers in all regions of Ukraine.

AJ «Ecology» is created with the purpose to intensify the environmental information exchange at the national and in-ternational levels, involve broad sections of the public to the movement aimed to terminating the activity that threatens environmental safety, biological diversity, health of citizens of Ukraine.

The abstract contains the bibliographic description of the document, keywords of the primary source, short summary of the document. Abstracts are the reduced statements of the primary source with factual data and conclusions.

Reference and search tools of the edition include: the foreword, author index, subject index, list of sources to be used for abstracting, list of the basic contractions and words, word-combinations and abbreviations that occur in abstracts as well as the list of abbreviations of organizations men-tioned in the journal.

For the reviewed literature please apply to the All-Ukrai-nian Environmental League:

Office 33, 30-B, Saksahansky Str.,

Kyiv Ukraine 01033

a/b 163,Tel/fax: +380 44 289 31 42E-mail: [email protected]

ПЕРЕДМОВАРеферативний журнал “Екологія” — періодичне інфор-

маційне видання, призначене для систематичного озна-йомлення вчених та фахівців з друкованими виданнями та документами, які висвітлюють досягнення вітчизняної та світової екологічної науки й практики. Журнал надаватиме інформацію про основні напрями, тенденції та перспекти-ви розвитку, сприятиме оперативному пошуку і викорис-танню інформаційних джерел науковцями та фахівцями. Журнал виходить щоквартально обсягом 150–160 рефе-ратів із наскрізною нумерацією публікацій протягом року. Бібліографічний опис кожного реферату супроводжується англійським перекладом. У реферативний журнал вклю-чено найбільш популярні дже рела інформації наукового, науково-технічного, нормативно-методичного змісту з відо-мих вітчизняних і зарубіжних видань і науково-тематичних збірників, які систематизовано у рубриках:

Екологічна політика Біоекологія Техноекологія Соціоекологія Геоекологія Агроекологія Довкілля та здоров’я Збалансований (сталий) розвиток Економіка природокористування Екологічна освіта та виховання Екологічні ризики Правові аспекти екології Збереження біологічного та ландшафтного

різноманіття Екологічний туризмВсеукраїнська екологічна ліга, яка є засновником жур -

налу, вирішує широке коло питань щодо поліпшення еко-логічної ситуації в державі, формування нового природо-охоронного менталітету, підвищення освіти та культури громадян. Ліга бере активну участь у формуванні держав ної екологічної політики, сприяє розробці та впровадженню пе-редових вітчизняних екологічно збалансованих, енерго- та ресурсозберігаючих технологій у всіх галузях господарської діяльності, спрямовує свою роботу на підвищення рівня екологічної культури громадян.Для інформаційно-аналітичного забезпечення спеціаліс-

тів та керівників з питань природокористування та охорони навколишнього середовища в Лізі створено потужну базу інформаційних ресурсів.Всеукраїнська екологічна ліга об’єднує видатних учених,

громадських діячів, депутатів різних рівнів, керівників під-приємств, державних службовців, освітян та підприємців в усіх регіонах України.Реферативний журнал «Екологія» створено з метою

активізації обміну екологічною інформацією на національ-ному і міжнародному рівнях, залучення широкої громад-ськості до розв’язання екологічних проблем в Україні. Ре-ферат містить бібліографічний опис документа, ключові слова першоджерела, короткий виклад змісту документа, включає основні фактичні відомості й висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом і визначення доцільності звернення до нього. Реферати являють со-бою скорочений виклад першоджерела з основними фак-тографічними даними та висновками. Бібліографічний опис документів подається трьома мовами: українською, росій-ською та англійською. Відбір літератури для реферування зумовлюється науковою та практичною значимістю, оригі-нальністю розробки проблеми.Довідково-пошуковий апарат видання включає: зміст,

авторський покажчик, предметний покажчик, перелік дже -рел, використаних для реферування, а також список абре-віатур організацій, які використовуються в Реферативному журналі.Сподіваємося, що інформація зацікавить науков-

ців, викладачів навчальних закладів, фахівців, а також працівників бібліотек і організацій науково-технічної інфор-мації.Реферативний журнал приймає замовлення на пуб-

лікацію рекламної інформації науково-технічного спряму-вання.Редколегія реферативного журналу з вдячністю сприй-

матиме зауваження, побажання та пропозиції щодо змісту і оформлення журналу.За літературою, що реферується, звертатися до Все-

української екологічної ліги:01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 30-В, офіс 33т/ф (044) 289-31-42E-mail: [email protected]

Page 4: E 2 2014

4 Реферативний журнал,2014, № 2

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКАУДК 502.572014.2.1. КРИМ. ОКУПАЦІЯ: ЗАГРОЗИ ДЛЯ ДОВ-

КІЛЛЯ / Тимочко Т. В. // Екологічний вісник. – 2014. – № 2. (83). – С. 2–4.Екологічна політика, анексія Криму, загрози для дов-

кілля, негативні наслідки, правовий статус, загарбані території, міжнародне право, українське законодавство, екологічний моніторинг, Кримська АЕС, питна вода, видо-буток піску, курортно-рекреаційна інфраструктура Криму.

Сrimea. Оccupation: threat to the environment / Ty-mochko T. V. // Ekologichny Visnyk (Environmental Bulletin).

– 2014. – № 2(83). – P. 2–4.Environmental policy, annexation of the Crimea, the

threat to the environment, adverse effects, legal status, in-vaded areas, international law, Ukrainian legislation, envi-ronmental monitoring, Crimean nuclear power plant, drinking water, sand extraction, resort and recreational infrastructure of Crimea.

У статті висвітлено актуальну тему анексії АР Крим 2014 р., що призвела до негативних наслідків у соціаль-но-політичній, економічній та екологічній сферах як для Кримського півострова, так і всієї України. Значну увагу приділено розв’язанню проблеми правового статусу за-гарбаних територій. Зауважено, що згідно з міжнародним правом анексія є одним з видів агресії і спричинює міжна-родно-правову відповідальність. Ці питання відображені у прийнятому Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово оку-пованій території України». Зокрема, у ньому зазначено, що Крим є тимчасово окупованою територією, а Росію визнано окупантом, вона має нести відповідальність за порушення прав і свобод українських громадян на те-риторії Криму. З’ясовано можливі екологічні наслідки внаслідок значного збільшення антропогенного наванта-ження на природне середовище півострова, Азовського та Чорного морів – спорудження мостового переходу Крим-Кубань, відновлення будівництва Кримської АЕС, передача «Газпрому» нафтових та газових родовищ за рахунок знищення природних ресурсів. Це стосується й руйнації курортно-рекреаційної інфраструктури Криму, безконтрольного видобутку піску в Чорному морі, озері Донузлав і на території в районі мису Фіолент (побли-зу Севастополя), Бухти Ласпі, Форосу та регіонального ландшафтного парку «Бакальська коса». До екологічних ризиків також належать проблеми з опрісненням морської води, а також з водозабезпеченням у нинішніх умовах

– вода по Північно-Кримському каналу надходить само-пливом з материкової України на півострів до Джанкоя, потім у передгір’я Кримських гір, де воду потрібно під-німати майже на 9 метрів, а на самому півострові – на 25 метрів. Також зауважено, що з огляду на окупацію Криму Росія має забезпечити збереження видів флори і фауни Чорного та Азовського морів. Затоплення росій-ських кораблів з метою блокування українського флоту призвело до значного забруднення акваторії, негативно вплинуло на морську екосистему. Необхідно створити умови для дієвого екологічного моніторингу за станом природного середовища у морській та прибережній зонах півострова. Зроблено висновок, що розв’язанню пробле-ми щодо наслідків окупації території Криму і екологічних загроз на державному рівні не приділяється належна увага. В силу недостатньої компетентності залишається недієвим нинішнє керівницво Міністерства екології та природних ресурсів України. У вирішенні цього питання активну позицію займає Всеукраїнська екологічна ліга, яка виступила з ініціативою проведення міжнародного круглого столу із залученням провідних експертів, пред-ставників наукових установ, громадськості, міжнародних організацій, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних

справ України для комплексного розгляду проблем, що стосуються довкілля у контексті окупації території Криму.

Марушевський Г. Б.

УДК 556.18(438.42) 2014.2.2. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА КОНЦЕПТУАЛЬ-

НІ ЗАСАДИ ІНТЕГРОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ / Чунарьов О. В. // Екологічний вісник. – 2014. – № 2. (83). – С. 7–9.Екологічна політика, сталий розвиток, інтегроване

управління, водогосподарське законодавство України і Європейського Союзу, охорона водного фонду, якість питної води, система протипаводкового захисту, ба-сейновий принцип, збереження біологічного різноманіт-тя, водні екосистеми.

Major tasks and conceptual framework of integrated water management / Chunaryov O. V. // Ekologichny Visnyk (Environmental Bulletin). – 2014. – № 2(83). – P. 7–9.

Environmental policy, sustainable development, inte-grated management, water economy legislation of Ukraine and the European Union, water fund protection, drinking water quality, flood control system, basin principle, conser-vation of biological diversity, aquatic ecosystems.

Нині пріоритетним напрямом розвитку екологічної політики України є гармонізація водогосподарського за-конодавства України із законодавством Європейського Союзу. У дослідженні висвітлено основні завдання щодо управління, раціонального використання, охорони та відтворення водних ресурсів України, які є одним з важ-ливих природних чинників сталого розвитку держави. Зазначено, що залежність суспільства від водних ресурсів дедалі зростає, підвищуються вимоги до їхньої якості. Визначено об’єкти, які входять до водогосподарського комплексу держави – 63 тис. річок, 1103 водосховища із загальним об’ємом понад 55 млрд м3, 48 тис. ставків з об’ємом 4 млрд м3, 5 великих каналів, близько 5 млн га земель водного фонду, 5,5 млн га меліорованих земель, 45 тис. км каналів. Враховуючи те, що за запасами водних ресурсів доступних для використання, Україна є однією з найменш водозабезпечених у Європі (близько 1 тис. м3/рік при загально визначеній межі малозабезпеченості водними ресурсами на душу населення – 1,7 тис. м3/рік), питання управління, раціонального використання, охо-рони та відтворення водних ресурсів набувають дедалі більшої актуальності. Щорічно у поверхневі водні об’єкти скидається близько 8 млрд м3 стічних вод, у тому числі забруднених – до 2 млрд м3. Потребують удосконалення також наявні системи протипаводкового захисту, управ-ління яким потребує значних зусиль, розроблення і впро-вадження наукових досягнень та новітніх інформаційних технологій, якісної професійної кадрової підготовки. Роз-крито важливість розроблення і впровадження басейно-вого принципу управління водними ресурсами на основі гідрографічного та водогосподарського районування те-риторії України, визначення водогосподарських балансів, вихідна інформація яких є необхідною у разі погодження та видачі дозволів на спецводокористування, при заборах та скидах забруднених вод у річки та водойми, під час планування розміщення нових виробництв, а також роз-роблення режимів роботи водосховищ та ін. Доведено, що однією з основних стратегічних складових державної водної політики є впровадження системи інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принци-пом, що відповідає вимогам Водної Рамкової Директиви ЄЄ від 2000 року. Це сприятиме підвищенню якості води, безпечному і раціональному водокористуванню та збе-реженню біологічного різноманіття водних екосистем.

Тимочко Т. В.

Page 5: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 5

2014.2.5ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÏÎ˲ÒÈÊÀÓÄÊ 330.15

УДК 330.152014.2.3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ

РЕГІОНАЛЬНИХ ТА МІСЦЕВИХ ПЛАНІВ ДІЙ З ОХО-РОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА / Білявский Ю. А., Мислива Т. М. // Екологічний вісник. – 2014. – № 1 (82). – С.10–12. – Бібліогр.: 5 назв. Сталий розвиток, регіональна та місцева структу-

ра, природоохоронна стратегія, комплексна програма, охорона навколишнього середовища, Національна при-родоохоронна стратегія, Україна.

Ways to improve regional and local environmental action plans / Bilyavs’ky Yu. A., Myslyva T. M. // Ekolog-ichny Visnyk (Environmental Bulletin). – 2014. –1 (82). – P. 10–12. – Bibliography: 5 ref.

Sustainable development, regional and local struc-tures, conservation strategy, comprehensive program, environmental protection, National Conservation Strategy, Ukraine.

Сталий розвиток України – сучасна концепція взає-модії суспільства і природи, якою наразі керуються пере-дові держави світу, закріплена у програмі дій «Порядок денний на ХХІ століття». У дослідженні охарактеризовано нинішній стан розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначено основні чинники регіональних та місцевих планів дій з охорони навколишнього середо-вища. Зазначено, що природоохоронна діяльність здійс-нюється згідно з планами, розробленими у напрямі від обласного (регіонального) до районного, а згодом – у межах сільських територіальних громад, що є хибним. Тому необхідно забезпечити керівництво від сільської, селищної громади до рівня громади обласного центру, а не навпаки. Натомість запропоновано нову комплексну програму охорони навколишнього природного середо-вища та програму економічного і соціального розвитку регіону, що має вирішувати такі питання: моніторинг екологічного стану довкілля в межах сельбищних тери-торій; визначення пріоритетних екологічних проблем, що потребують розв’язання, із залученням громадськості; розроблення заходів для подолання екологічних проблем із залученням науковців; реалізація природоохоронних заходів; моніторинг реалізації природоохоронних заходів. Однак діюча нині система екологічного управління не дає можливості повною мірою реалізувати такий алгоритм. Зокрема, ідентифікувати екологічні проблеми населе-ного пункту, адміністративного району чи області можна лише через посередництво комплексних моніторингових спостережень за станом довкілля на конкретній тери-торії, які наразі або не проводяться територіальними підрозділами відомчих міністерств, або проводяться епізодично й фрагментарно. Таким чином, наявна стра-тегія розвитку природоохоронної діяльності на місцевому рівні є недосконалою і стосується тільки вузького кола проблемних питань щодо основних напрямів діяльності та інструментів виконання природоохоронних заходів. Для удосконалення структури регіональних та місцевих планів дій з охорони навколишнього середовища необ-хідно дотримуватися чітких рекомендацій, визначених у Національній природоохоронній стратегії на 2011–2015 роки. Серед найдієвіших зазначено: питання підвищення рівня суспільної екологічної свідомості; переорієнтації за-гальнообласних заходів природоохоронного спрямування на молодіжну аудиторію; збільшення частки екологічної інформації та соціальної реклами природоохоронного спрямування, систематичне інформування про діяль-ність органів виконавчої влади у сфері охорони довкілля через офіційні веб-сайти та засоби масової інформації; створення обов’язкової системи екологічного навчання та підвищення кваліфікації державних службовців, до компетенції яких належать питання охорони довкілля.

Тимочко Т. В.

УДК: 913(210.5):005.44(001.5) 2014.2.4. НАУЧНЫЕ ПОДХОДЫ К РАЗВИТИЮ ПРИ-

МОРСКОГО РЕГИОНА В КОНТЕКСТЕ ТЕОРИЙ ГЛОБА-ЛИЗАЦИИ / Страчкова Н. В. // Культура народов Причерно-морья. – 2012. – № 240. – С. 109–112. – Бібліогр.: 13 назв.Экологическая политика, деградация среды жизне-

деятельности, научные подходы, приморский регион, регионы трансграничного типа, региональное раз-витие, теория глобализации, интеграционные связи, природно-хозяйственные системы.

Scientific approaches to maritime region develop-ment in the context of globalization theories / Strachkova N. V. // Kul’tura narodov Prichernomorya (Culture of the Black Sea Peoples). – 2012. – № 240. – P. 109–112. – Bibliography: 13 ref.

Environmental policy, degradation of environment, scien-tific approaches, maritime regions, cross-border type regions, regional development, the theory of globalization, integrative contacts, natural and economic systems.

Особенной чертой современного этапа развития Ук-раины являются разновекторные трансформации эко-номических, социальных и экологических отношений, определенные диалектическим единством глобализации. Это обусловливает направления структурных процессов, вызванных изменениями внешних условий их функцио-нирования. Более всего данные процессы проявляются в регионах так называемой «рубежной коммуникативности»

– регионах трансграничного типа, развивающихся в свое-образных условиях и имеющих определенные лимитиру-ющие факторы, при этом обладающих конфликтогенным потенциалом, негативно влияющим на экономику и уро-вень жизни населения. К данному типу относятся примор-ские регионы, характеризующиеся многокомпонентным потенциалом развития, наличием особых экологических, геополитических экономических и социальных интере-сов. Основу конфликтного использования приморского региона составляет ограниченность и уязвимость его природно-ресурсного и экологического потенциалов при значительном геоэкономическом и геополитическом инте-ресе, формирующемся на всех территориальных уровнях

– от локального до мирового с учетом его трансгранич-ного и интеграционного статуса. Указанные проблемы актуа лизируют исследование особенностей комплексного развития приморских регионов, где главным средством и ресурсом экономической активности служит синергетика граничных геопространств, реализующаяся в условиях межрегиональной интеграции под влиянием глобализации. В связи с этим в данной работе были проанализированы научные подходы к процессу развития приморского регио-на сквозь призму теорий глобализации как современной комплексной междисциплинарной концепции. Выводы подтверждают мнение, что приморский регион – сложная пространственно-специфическая открытая система, кото-рая развивается согласно интенсивным межрегиональным экономическим и социогуманитарным связям. Отмечено, что исследование процесса развития приморского региона должно быть основано на поиске оптимальных форм его интегрирования в общемировые глобальные процессы, что позволит выявить новые условия и формы его про-странственной организации.

Тимочко Т. В.

УДК 504.06:330.342014.2.5. ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ РАДІОЕКОЛОГІЧ-

НОЇ СКЛАДОВОЇ У РЕГІОНАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ ТА ПЛАНИ ДІЙ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА / Надточій П. П., Мартенюк М. В. // Екологічний вісник. – 2014. – № 1 (82). – С. 6–9. – Бібліогр.: 12 назв.

Page 6: E 2 2014

6 Реферативний журнал,2014, № 2

2014.2.7 Á²ÎÅÊÎËÎÃ²ß ÓÄÊ 574.583

БІОЕКОЛОГІЯ

Радіоекологія, екологічні проблеми, інтеграція, ра-діоекологічна і агроекологічна складові, регіональна стратегія, плани дій, охорона навколишнього середо-вища, здоров’я населення.

Problems of radioecological component integration into the Regional Strategies and Action Plans for the Environment Protection / Nadtochiy P. P., Martenyuk M. V. // EkologichnyVisnyk (Environmental Bulletin). – 2014. – 1 (82). – P. 6–9. – Bibliography: 12 ref.

Radioecology, environmental issues, integration, radio-logical and agroecological components, regional strategy, action plans, environmental protection, public health, Ukraine.

Майже 28 років, що пройшли з дня аварії на ЧАЕС, – це термін, який практично дорівнює періоду напіврозпаду основних радіонуклідів-забруднювачів території України

– 137Cs і 90Sr. Природні процеси розпаду радіонуклідів за постчорнобильський період внесли істотні корективи у структуру радіонуклідного забруднення території України в цілому. Саме тому актуальними нині є екологічні проб-леми, характерні для територій, що постраждали внас-лідок аварії на ЧАЕС, які теж потребують розв’язання. Серед них: екологічна та економічна реабілітація і розви-ток територій, що зазнали радіоактивного забруднення; одержання екологічно безпечної продукції тваринництва і рослинництва у приватному секторі господарювання в межах радіоактивно забруднених територій; забезпечення населення якісною питною водою та вивезення і збері-гання твердих побутових відходів; недостатня обізнаність населення щодо радіоекологічних питань. У дослідженні зазначено, що для розв’язання означених питань необхід-но створити сучасну базу даних моніторингу екологічного

стану територій, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Інформаційною базою для створення планів дій моніторингу мають бути: картограми щільності забруднен-ня ґрунтового покриву 137Cs, 90Sr, а також важкими мета-лами; ландшафтно-екологічний аналіз території (форми рельєфу, крутизна схилів, літологічні та гідрологічні умови, еродованість території); фітосанітарна оцінка земель та їхня агроекологічна типологія для проектування адап-тивно-ландшафтних і контурних систем на сільськогос-подарських і лісових площах; бонітування ґрунтів і оцінка продуктивності земель; визначення кадастрової вартості сільськогосподарських угідь на основі агроекологічної оцінки земель; регламентація використання деревної і недеревної продукції лісового господарства та здійснення заходів радіаційної безпеки. Для досягнення бажаного результату запропоновано також розробити чіткий план дій, який би враховував радіоекологічну і загальну агро-екологічну складові – оцінку впливу ландшафтних і біо-геохімічних характеристик сільськогосподарських угідь на перерозподіл і концентрацію радіонуклідів у компонентах агроекосистем, що значною мірою визначає ступінь ри-зику забруднення; встановлення ступеня забруднення сільськогосподарських територій з погляду можливості отримання продукції, що відповідає санітарно-гігієнічним нормативам. Зроблено висновок, що створення умов для підвищення рівня екологічної безпеки населення, що про-живає на радіаційно забруднених територіях внас лідок Чорнобильської катастрофи, можливе за умови інтеграції радіоекологічної та агроекологічної складових у регіональ-ні та місцеві плани дій з охорони довкілля.

Марушевський Г. Б.

УДК [574.583:504.61] (477.63)2014.2.6. ЗООПЛАНКТОН ДНІПРОВСЬКОГО ВОДО-

СХОВИЩА [В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ПРЕСУ]: наук. та інформ.-метод. матеріали для учасн. наук.-практ. конф. і екол. громадськості / Яковенко В. О., Дворецький А. І. – Дніпропетровськ : Гамалія, 2012. – 253 с. Антропогенне навантаження, водні екосистеми,

зоопланктон, Дніпровське водосховище, водосховища, індекс ценотичної значущості, екологія, охорона при-роди.

Zooplankton in the Dnipro water-storage reservoir [under conditions of man-made load] : scientific and in-formation-and-methodical materials for the participants of the workshop and environmental public / Yakovenko V. O., Dvorets’ky A. I. – Dnipropetrovs’k : Gamaliya, 2012. – 253 p.

Man-made load, aquatic ecosystems, zooplankton, Dnipro water-storage reservoir, index of coenotic importance, ecology, nature protection.

Досліджено структурно-функціональний стан і зако-номірності розвитку зоопланктону Дніпровського водосхо-вища за умов посиленого антропогенного навантаження на сучасному етапі існування водойми. Вперше надано найбільш повну характеристику зоопланктонних угрупо-вань пелагіалі та літоралі водосховища, визначено зако-номірності багаторічної динаміки показників зоопланктону. Вивчення структурної організації зоопланктону здійснено з використанням індексу ценотичної значущості в різні за водністю роки, за сезонами, частинами та біотипами Дніпровського водосховища, при цьому для кожного з них окремо розраховано продукцію зоопланктону. Дослі-джено сезонну динаміку, вертикальний і горизонтальний розподіл планктофауни, наведено еколого-біологічну характеристику масових видів. За допомогою багато-факторного кореляційного аналізу визначено природні

та антропогенні чинники найбільшого впливу на якісні та кількісні показники зоопланктону водосховища, а також тенденції його розвитку Наведено характеристику за-брудненості ділянок водосховища на основі розшире-ного комплексу показників зоопланктоценозу та оцінку рибопродуктивності водойми з урахуванням впливу антропогенних чинників.

Болдарєва Д. І.

УДК 5742014.2.7. ДИНАМИКА ЭКОСИСТЕМ И ЭВОЛЮЦИЯ:

МНОЖЕСТВЕННОСТЬ УСТОЙЧИВЫХ СОСТОЯНИЙ И ТОЧКИ ОПРОКИДЫВАНИЯ/НЕВОЗВРАТА. НЕОБ-ХОДИМОСТЬ НОВОГО ПОНИМАНИЯ / Шадрин Н. В. // Морський екологічний журнал. – 2012. – Т. 11. – № 2. – С. 85–95. – Библиогр.: 61 назв.Динамика экосистем, эволюция, новая парадигма,

концепция, биологические системы, глобальная устой-чивость, особь, популяция, сообщество, экосистема, точки устойчивости.

Dynamics of ecosystems and evolution: multiplici-ty of stable states and upsetting/no return points. The need for a new understanding / Shadrin N. V. // Mors’ky ekologichny zhournal (Marine Ecological Journal). – 2012.

– Vol. 11. – № 2. – P. 85–95. – Byblyography: 61 ref.Ecosystem dynamics, evolution, a new paradigm, con-

cept, biological systems, global stability, individual, popula-tion, community, ecosystem, stability points.

Динамика экосистем и эволюция традиционно рас-сматриваются в различных разделах биологии как про-цессы, протекающие вразличных временных масштабах и имеющие собственные закономерности. Эволюционная

Page 7: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 7

2014.2.9ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎòßÓÄÊ 504.064

биология фокусируется в основном на процессах, форми-рующих биоразнообразие, а экосистемная экология – на поддержании и функциональной роли биоразнообразия. Динамика экосистем и эволюция характеризуются общи-ми закономерностями, диктующими необходимость новой парадигмы. Основой её является концепция множест-венности устойчивых состояний биологических систем и скачкообразные переходы из одного состояния систе-мы в альтернативное. В настоящее время доминирует парадигма единственности точки глобальной устойчи-вости биологической системы и постепенные плавные изменения системы в окрестностях точки устойчивости. В развивающейся парадигме эволюция и динамика сис-тем (особь, популяция, сообщество, экосистема) харак-теризуются двумя стадиями – когерентной эволюции/динамики и некогерентной. Каждая из стадий, в свою очередь, включает по два этапа. В процессе когерентной эволюции происходит постепенная адаптация системы к меняющейся среде в рамках существующей нормы реакции, в процессе некогерентной динамики происходит дестабилизация системы и ее относительно быстрая трансформация в новое устойчивое состояние. В ди-намике/эволюции систем существует точка невозврата, после прохождения которой система не может вернуться к прежнему устойчивому состоянию и неминуемо транс-формируется в новое состояние. Рассмотрены термины и положения новой концепции, проанализированы три дополнительных подхода оценки близости состояния системы к точке невозврата.

Болдарєва Д. І.

УДК 502 (075.32)2014.2.8. ЭКСТРЕМАЛЬНАЯ ЖИЗНЬ И СОЗДАВАЕ-

МАЯ ЕЮ САМОЙ СЕБЕ ОБЛАСТЬ ЖИЗНИ В БАТИА ЛИ ЧЁРНОГО МОРЯ / Поликарпов Г. Г. // Морський екологіч-ний журнал. – 2012. – Т. 11. – № 3. – С. 516. – Библиогр.: 27 назв. Экология моря, биогеоценозы, экосистемы суши,

пресноводные водоёмы, морская вода, окислительная

зона, состав, структура, экстремальный биогеоценоз, сероводородная толща, дно, батиаль, Чёрное море, ви-рофаги, паразиты вирусов, бактериофаги, паразиты прокариотов, анаэробы.

Extreme life and living area creating by this life for itself in the Black Sea bathyal / Polikarpov G. G. // Morsky ekologіchny zhurnal (Marine Ecological Journal). – 2012. – Vol. 11. – № 3. – P. 516. – Bibliography: 27 ref.

Marine ecology, biogeocoenoses, terrestrial ecosys-tems, freshwater bodies, seawater, oxidizing zone, com-position, structure, extreme biogeocoenosis, sulphurous column, bottom, bathyal, the Black Sea, virophages, para-sites of viruses, bacteriophages, parasites of prokaryotes, anaerobes.

В отличие от биогеоценозов (экосистем) суши, прес-новодных водоёмов и морских вод окислительной зоны, состав и структура экстремального глубоководного био-геоценоза сероводородной (восстановительной) толщи и дна батиали Чёрного моря крайне специфичны. Его восстановительная среда считается аналогом таковой древнейшего первородного океана нашей планеты. В этом биогеоценозе отсутствуют кислород и свет; обитают и размножаются вирофаги – паразиты вирусов, бакте-риофаги – паразиты прокариотов, а также их хозяева анаэробы – прокариоты (архей и бактерии); находятся полностью в латентном состоянии осевшие в донные от-ложения споры аллохтонных аэробов с суши, из пресных водоёмов и из окислительного слоя морей; не обнару-жены свободноживущие живые животные, растения и микроорганизмы-аэробы, которые бы осуществляли свой полный жизненный цикл развития, роста и размножения. С видами архей и анаэробных бактерий, а также вирусов в экстремальном биогеоценозе непосредственно связано формирование и поддержание специфической среды их обитания. В соответствии с идеей В. И. Вернадского сре-дообразующая роль живого вещества обеспечивает его выживание. В восстановительной среде экстремального биогеоценоза происходят масштабные биогеохимичес-кие и радиохемоэкологические процессы по изменению физического состояния и химической формы элементов и радионуклидов.

Болдарєва Д. І.

УДК 504.064.42014.2.9. ЛУГАНЩИНА – КРАЙ НАДЕЖДЫ (О СОС-

ТОЯНИИ ОБРАЩЕНИЯ С ОТХОДАМИ В ЛУГАНСКОЙ ОБЛАСТИ) / Пристюк В. Н. // Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології : мате-ріали Національного форуму (Луганськ, 24–25 жовт. 2013 р.). – К. : Центр екологічної освіти та інформації, 2013. – С. 7–10. Обращение с отходами, накопление отходов, опас-

ность возникновения чрезвычайных ситуаций техноген-ного и природного характера, Луганская область, Ал-чевский меткомбинат, Стахановский ферросплавный завод, новая экологическая стратегия по вторичной переработке отходов.

Luganshchyna (Lugansk Oblast) – the land of hope / Pistyuk V. N. // Waste management in Ukraine: legislation, economics, technologies : proceedings of the National Forum (Lugansk, October 24–25, 2013). – Кyiv : Tsentr ekolohich-noyi osvity ta informatsiyi, 2013. – P. 7–10.

Waste management, waste accumulation, the risk of emergencies of man-made and natural character, Lugansk Oblast, Alchevsk Steelworks, Stakhanov ferroalloy plant, new environmental strategy for waste recycling.

Луганщина – крупный промышленный регион Ук-раины, в котором насчитываются тысячи предприятий, промышленно-производственных объединений тяже-лого машиностроения, строительной отрасли, а также агропромышленного комплекса. Из-за высокой нагрузки уровень опасности возникновения чрезвычайных ситуа-ций техногенного и природного характера в регионе оценивается как критический. В значительной мере это связано с накопленными отходами. Луганская область занимает 4-е место в Украине по объемам образова-ния отходов – 1,5 млрд т. Для решения этой проблемы на территории области были созданы предприятия по вторичной переработке нефтепродуктов, макулатуры, отходов деревообработки, резины, угледобычи, угле-переработки, шлаков литейного производства. Среди других отмечены Алчевский меткомбинат и Стахановский ферросплавный завод, которые утилизируют в 1,5–2 раза больше отходов литейного производства, чем их образо-вывают, вовлекая в повторное производство почти 30% отходов. Основываясь на положительном опыте этих предприятий, для эффективного развития экономики и промышленности региона предложено разработать но-

ТЕХНОЕКОЛОГІЯ

Page 8: E 2 2014

8 Реферативний журнал,2014, № 2

2014.2.11 ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎÃ²ß ÓÄÊ 620.92

вую стратегию повышения продуктивности производства с учетом высоких экологических требований, модерни-зации экономики, инноваций, создания оптимального режима для привлечения инвестиций и экономических стимулов в процессе обращения с отходами, в частности, для максимальной переработки отходов, которая будет способствовать минимизации экологического ущерба и производственных затрат.

Болдарєва Д. І.

УДК: 620.92 2014.2.10. АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ СТИМУЛЮВАННЯ

РОЗВИТКУ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В ЄВ-РОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ / Гелетуха Г. Г., Желєзна Т. А. // Промышленная теплотехника. – 2011. – Т. 33. – № 5.

– С. 35– 41. – Бібліогр.: 15 назв.Відновлювані джерела енергії, «зелена» електро-

енергетика в Європейському Союзі, «зелені» тари-фи, «зелені» сертифікати та надбавки (субсидії) на електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел, стимулювання розвитку, виробництво електроенергії, гідроенергія, вітроенергія, біомаса.

Analysis of mechanisms encouraging the deve-lopment of «green» electric power supply industry in the European Union / Heletukha H., H., Zhelezna T. A. ; Drozdova О. І. // Promyshlennaya teplotekhnika (Industrial Heat Engineering). – 2011. – V. 33. – № 5. – P. 35– 41. – Bibliography: 15 ref.

Renewable power sources, «green» electric power sup-ply industry in the European Union, «green» tariffs, «green» certificates and feed-in premiums (subsidies) for electri-city generated from renewable sources, stimulation of the development, power generation, water power, wind power, biomass.

Загроза вичерпання традиційних природних джерел енергії і погіршення стану навколишнього природного середовища є стимулюючим чинником для розвитку енер-гетики на основі відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Виробництво електроенергії з ВДЕ динамічно розви-вається в Європейському Союзі. Наразі внесок ВДЕ в загальне виробництво становить близько 17%, в тому числі частка біомаси – 3,2%. Нині основну частину елек-троенергії виробляють на атомних (28%) та теплових електростанціях з вугілля (28%) і природного газу (23%). На частку ВДЕ припадає близько 17% загального обсягу виробництва, в тому числі на біомасу – 3%. З віднов-люваних дже рел перше місце по виробництву електро-енергії займає гідроенергія (57,7% усіх ВДЕ), на другому і третьому місцях – вітроенергія (20,9%) і біомаса (19%). Наведено характерні особливості енергоспоживання Європейського Союзу: рівень загального споживання первинної енергії є майже незмінним протягом останніх двадцяти років – 1700–1800 млн т н.е./рік, і це за умо ви постійного розвитку економіки і приєднання нових кра-їн до ЄС. Утримання енергоспоживання на постійному рівні досягається шля хом планомірного вжиття заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження. Зазначено, що розвиток сектору відбувається завдяки цілому ряду механізмів стимулювання, що діють в краї-нах Євросоюзу. Найпоширенішими серед них є «зелені» тари фи, «зелені» сертифікати та надбавки (субсидії) на електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел. «Зелений» тариф є найефективнішим інструментом під-тримки, оскільки він дає можливість гнучко стимулювати використан ня певних технологій і видів біомаси на розсуд країни, в якій він діє. Євросоюз виробляє лише близь-ко половини всієї необхідної кількості енергії і приділяє велику увагу розвитку відновлюваних джерел енергії.

Однак, спостерігається певна тенденція зі збільшення його залежності від імпортованих енергоносіїв.

Болдарєва Д. І.

УДК 550.72014.2.11. ОСНОВНІ БІОСТРАТИГРАФІЧНІ ЕТАПИ

ІСТОРІЇ ЗЕМЛІ. СЦЕНАРІЇ ТЕХНОГЕНЕЗУ / Рудько Г. І., Бала Г. Р. ; за ред. Рудька Г. І. – К. ; Чернівці : Букрек, 2014. – 224 с. – Бібліогр.: 121 назв.Теорія формування та еволюції життя на Землі,

біосфера, біота, геодинаміка, геологічне середовище, екологічна безпека, екологічна катастрофа, страти-графічний підрозділ, причини та наслідки «кисневої катастрофи», інтенсивна трансформація біосфери внаслідок техногенної діяльності.

Main biostratigraphic stages of the Earth’s history. Technogenesis scenarios / Rud’ko H. I., Bala H. R. ; Rud’ko H. I. (ed.). – Kyiv; Chernivtsi : Bukrek, 2014. – 224 p. – Bib-liography: 121 ref.

The theory of the formation and evolution of life on the Earth, biosphere, biota, geodynamics, geological environ-ment, environmental safety, environmental disaster, strati-graphic unit, causes and consequences of the «oxygen catastrophe», intensive transformation of the biosphere due to technogenic activities.

Для поліпшення стану біосфери Землі нині необхідно використання науково-технічного потенціалу людства. Одним з варіантів розв’язання цієї проблеми є пошук планет, придатних для освоєння людиною. Автори кни-ги дають відповіді на питання: «Чи можливе позаземне життя у Всесвіті? Чи може повторитися шлях еволюції, який пройшла Земля, на інших планетах?». У монографії викладено основні біогеологічні етапи розвитку Землі, висвітлено теорії утворення Землі, питання послідовності диференціації первинної речовини на догеологічному етапі її розвитку. Розглянуто склад палеоатмосфери, що утворилась з летких речовин, які виділилися у процесі диференціації речовини Землі. Доведено, що первинна атмосфера за складом була близькою до метеоритних і вулканічних газів. Проаналізовано теорії формування та еволюції життя на Землі, яке виникло близько 4 млрд років тому. Автори схиляються до теорії панспермії, згід-но з якою життя могло виникати один або кілька разів у різний час, у різних частинах Галактики або Всесвіту. Розсіяні у космосі зародки життя (наприклад, спори мікро-організмів) переносились з одного небесного тіла на інше метеоритами або під дією тиску світла. Охарактеризовано особливості розвитку Землі та причини зміни екологічної ніші популяцій у докембрії й фанерозої. Визначено, що важливою подією в еволюції життя на Землі стала пере-дрифейська екологічна криза, внаслідок якої екологічну нішу прокаріотів зайняли еукаріоти. У подальшому ендо-симбіоз забезпечив еволюціонування досить стабільних організмів, які використовували енергію сонячного світла (фотосинтез). Розглянуто причини та наслідки «кисневої катастрофи», що вплинула на еволюцію життя і приве-ла до виникнення складніших організмів, які споживали кисень, – предків дихаючих киснем істот, у тому числі й людини. Такий сценарій зародження життя є можливим і на інших планетах сонячної системи, зокрема, на Марсі, в майбутньому – на Венері. Наведено основні сценарії розвитку людини і біосфери внаслідок техногенної ді-яльності. За результатами виконаних досліджень ви-значено біогеологічні умови розвитку життя на Землі. Досліджено сценарії ходу техногену і роль людини в умовах інтенсивної трансформації біосфери за рахунок антропогенної діяльності.

Болдарєва Д. І.

Page 9: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 9

2014.2.13ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎòßÓÄÊ 658:502

УДК 658:502.352014.2.12. РОЗВИТОК ІНСТРУМЕНТІВ ЕКОЛОГО-

ЕКОНОМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ВИ-РОБНИЦТВОМ / Руднєва О. Ю. // Бізнес Інформ. – 2013.

– № 6. – С. 308–312. – Бібліогр.: 9 назв. Інструменти еколого-економічного управління, про-

мислове виробництво, кластерний аналіз, виявлення негативних екологічних аспектів діяльності підприєм-ства, оцінка технологічних процесів за ступенем їх не-гативного впливу на навколишнє природне середовище.

Development of tools for environmental and eco-nomic management of industrial production / Rudnyeva О. Yu. // Biznes Inform (Business Inform). – 2013. – № 6.

– P. 308–312. – Bibliography: 9 ref. Tools for environmental and economic management,

industrial production, cluster analysis, identifying negative environmental aspects of the company, assessment of tech-nological processes according to their negative impact on the environment.

Зростання економічної активності підприємств при-зводить до погіршення якості довкілля, але поряд з цим дає можливість накопичувати доходи для розв’язання екологічних проблем, які сьогодні в України набувають критичної межі. За оцінками експертів, щорічні втрати країни від нераціонального природокористування і за-бруднення навколишнього середовища становлять від 15 до 20% її національного доходу, і нарощування обсягів виробництва при нинішніх підходах до використання при-родних ресурсів призводить до екологічної катастрофи. Доведено необхідність істотних перетворень у системі еколого-економічного управління підприємством, які б супроводжувалися підвищенням уваги до екологічних аспектів і розвитком відповідного методичного інструмен-тарію, у тому числі методів екологічної оцінки, особли-вості використання яких зумовлені високою складністю і невизначеністю завдань щодо зменшення (ліквідації) негативних екологічних впливів Зазначено, що екологічну оцінку діяльності, яку планують, використовують майже в усіх країнах світу як превентивний інструмент екологічно-го регулювання. Результати екологічної оцінки є основою для визначення напрямів виробництва промислового підприємства. Як інструмент для рейтингової еколого-економічної оцінки діяльності підприємства можна ре-комендувати кластерний аналіз, який є багатовимірною статистичною процедурою, що передбачає збирання інформації про вибірку та упорядкування об’єктів у по-рівняно однорідні групи. Впровадження кластерного ана-лізу дає можливість визначити певні чинники специфіки розвитку окремих галузей виробництва. Це вказує на універсальність методичних рекомендацій, які пропо-нуються, і дає можливість широко їх використовувати. Кластерний аналіз визначають залежно від його напря-му, множини ознак, відстані та ступеня подібності між об’єктами; використання ієрархічної кластер-процедури для створення груп подібних об’єктів; перевірки достовір-ності результатів кластерного аналізу. Залежно від зав-дань кластерного аналізу еколого-економічної діяльності промислового підприємства до вибірки можуть увійти виробничі підрозділи, технологічні процеси, види про-дукції тощо. Використання кластерного аналізу дає змогу врахувати будь-яку кількість еколого-економічних показ-ників, які характеризують об’єкти, обрані для рейтингу-вання. При цьому слід зауважити, що важливість кожного з показників може бути різною, і розрахунки слід вести з урахуванням значущості кожного параметра. Отже, збільшення переліку об’єктів і кількості показників значно ускладнює розрахунки. Завдання такого типу можуть бути вирішені з використанням пакетів прикладних програм, наприклад, SPSS/PC+. Запропонований підхід допомагає комплексно оцінити технологічні процеси промислового

підприємства за ступенем їхнього негативного впливу на навколишнє природне середовище і як інструмент еколого-економічного управління є основою прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо формування природоохоронної програми для зменшення величини деструктивного впливу екологічних аспектів виробництва.

Болдарєва Д. І.

УДК: 504.064.3:574 2014.2.13. ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ, ПОВ’ЯЗАНИХ З

РОЗВИТКОМ СИСТЕМИ КОМПЛЕКСНОГО ЕКОЛОГІЧ-НОГО МОНІТОРИНГУ ТЕРИТОРІЙ ВИДОБУВАННЯ ТА ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ УРАНОВОЇ СИРОВИНИ В ЦЕН-ТРАЛЬНІЙ УКРАЇНІ / Тяпкін О. К., Сердюк Я. Я., Остапенко Н. С., Кириченко В. А. // Екологія і природокористування.

– 2012. – Вип. 15. -– С. 179–190. – Бібліогр.: 31 назв. Екологічний моніторинг, сталий розвиток, терито-

рії видобування, ядерно-енергетичний комплекс України, первинна переробка уранової сировини, Центральна Україна.

Solving problems related to the development of the system of integrated environmental monitoring within areas of mining and primary processing of uranium ore in Central Ukraine / Тyapkin О. К., Serdyuk Ya. Ya., Оstapenko N. S., Кirichenko V. А. // Еkologiya i pryrodoko-rystuvannya (Ecology and Nature Use). – 2012. – Issue 15. – P. 179–190. – Bibliography: 31 ref.

Environmental monitoring, sustainable development, area of mining, nuclear energy complex of Ukraine, primary processing of uranium ore, Central Ukraine.

Протягом тривалого часу ядерно-енергетичний комп-лекс (ЯЕК) забезпечує істотну частину загального вироб-ництва електроенергії в Україні (понад 40%). Стабільне функціонування ядерно-енергетичного комплексу є важли-вою умовою сталого розвитку як окремих регіонів України, так і країни в цілому. Але через недосконалість промис-лових технологій, систем землекористування, невідповід-ність потребам виробництва екологічної інфраструктури, систем вилучення, переробки і знешкодження відходів, зношення інженерної інфраструктури спостерігається, зо-крема в Промисловому Придніпров’ї, забруднення дов-кілля, погіршення загального санітарно-гігієнічного стану та екологічної ситуації. Визначено основні причини, що перешкоджають забезпеченню сталого розвитку техно-генно навантажених регіонів України (в т. ч. видобування та первинної переробки уранової сировини), серед яких: нестабільність соціально-економічних умов у державі, відсутність науково обґрунтованої, чітко визначеної стра-тегії її сталого розвитку, недосконалість законодавчого і нормативного забезпечення формування адекватного умовам ринку фінансового, правового, інформаційно-ко-мунікаційного простору, недосконалість правових, органі-заційних, економічних засад діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, фізичних осіб щодо формування повноцінного життєвого середовища. Інститут проблем природокористування та екології ра-зом з іншими установами НАН України підготував проект Концепції переходу України до сталого розвитку, який було передано до Верховної Ради України для прийняття відповідного законодавчого документа. Фахівцями інсти-туту також було розроблено проект Державної програми переходу регіону видобування та первинної переробки уранової сировини до сталого розвитку. Доведено, що перспективним шляхом розвитку регіональної системи екологічного моніторингу с застосування тектонічної та геолого-геофізичної інформації, а також інноваційного методу очищення ґрунтів – CLEANSOIL.

Болдарєва Д. І.

Page 10: E 2 2014

10 Реферативний журнал,2014, № 2

2014.2.16 ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎÃ²ß ÓÄÊ 551.462

УДК: 551.462.32 2014.2.14. СОВРЕМЕННОЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ

СОСТОЯНИЕ СЕВЕРО-ЗАПАДНОЙ ЧАСТИ ЧЕРНО-ГО МОРЯ / Лоева И. Д., Украинский В. В., Орлова И. Г., Ковалишина С. П. // Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу : зб. наук. пр. – Севастополь, 2013. – Вип. 27. – С. 237–242. – Бібліогр.: 5 назв.Морская экосистема, Черное море, антропоген-

ная нагрузка, мониторинг экологического состояния, эвтрофикация, загрязнение токсичными веществами водных объектов, трансформация природных климати-ческих факторов, биогенные вещества, фитопланктон, индекс трофности.

Current ecological status of the north-western part of the Black Sea / Loyeva I. D., Ukrayinsky V. V., Оrlova I. G., Коvalishina S. P. // Ecological safety of coastal and shelf zones and multipurpose use of shelf resources : col-lection of scientific papers. – Sebastopol, 2013. – Issue 27.

– P. 237–242. – Bibliography: 5 назв.Marine ecosystem, the Black Sea, anthropogenic load,

environmental monitoring, eutrophication, pollution of wa-ter bodies with toxic substances, transformation of natural climatic factors, nutrients, phytoplankton, trophicity index.

По результатам мониторинговых исследований эко-логического состояния северо-западной части Черного моря, проведенных УкрНЦЭМ в период 2000–2012 гг., определены виды влияния антропогенной нагрузки на эко-систему Черного моря. Его северо-западная часть (СЗЧМ) подверглась значительной трансформации и изменению природных климатических факторов. Выполнена оценка степени эвтрофикации и загрязнения токсичными веще-ствами вод и донных отложений шельфа по химическим и биологическим показателям. Доказано, что превышение объемов поступления различных загрязняющих веществ (ЗВ), в том числе биогенных (БВ), над ассимиляционной емкостью морской экосистемы привело к загрязнению морских вод и донных отложений, развитию широкомас-штабных явлений эвтрофикации и гипоксии, появлению сероводородных зон и в целом – к деградации биоценозов. В ходе работ на фоне климатических изменений отмечены видоизменения в экосистеме СЗЧМ, которые в значитель-ной мере оказывают влияние на формирование режима стока рек, термохалинного и динамического состояния вод и на морскую экосистему. Выявлена тенденция к сни-жению уровня трофности и улучшению качества морских вод в районах, удаленных от устьевых зон (относительно периода эвтрофикации 70–80-х гг. ХХ столетия). Несмотря на отдельные признаки оздоровления экосистемы моря, что связано, очевидно, с защитными мерами, предприня-тыми на государственном и межгосударственном уровнях, можно предположить, что в современных условиях ин-тенсификации морехозяйственной деятельности уровень антропогенной нагрузки будет увеличиваться. Отмечен относительно высокий уровень химического загрязнения донных отложений по целому ряду показателей (нефтяные углеводороды, линдан, полихлорированные бифенилы, отдельные токсичные металлы).

Болдарєва Д. І.

УДК: 504.064.36 2014.2.15. ДОСВІД І ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕН-

НЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ / Шапар А. Г., Шматков Г. Г., Петренко В. П., Кузьменко А. В., Можейко А. В. та ін. // Екологія і природокористування. – 2013. – Вип. 16.

– С. 221–234. – Бібліогр.: 8 назв. Екологічний моніторинг, державний, регіональний

та міський рівні екомоніторингу, проекти створення міських систем, мережа пунктів спостереження, обґрун-

тування природоохоронних заходів, Дніпропетровська область, регіональна Система екологічного моніто-рингу (СЕМ) «Придніпров’я».

Experience and problems of monitoring system implementing / Shapar А. H., Shmatkov H. H., Petrenko V. P., Кuz’menko А. V., Моzheyko А. V. et al. // Еkologiya i pryrodokorystuvannya (Ecology and Nature Use). – 2013.

– Issue 16. – P. 221–234. – Bibliography: 8 ref. Environmental monitoring, state, regional and municipal

levels of environmental monitoring, projects of urban systems creation, network of observation points, substantiation of en-vironmental measures, Dnipropetrovsk Oblast, regional en-vironmental monitoring system (EMS) «The Dnipro Region».

Природні умови, зокрема наявність значних обсягів мінеральних, земельних та водних ресурсів, сприяли тому, що Дніпропетровська область стала одним з найбільш економічно розвинених регіонів, де виробляють до 20% промислової продукції України. Багаторічний екстенсивний характер розвитку чорної і кольорової металургії, гірничо-добувної і хімічної промисловості, важкого машинобудуван-ня та енергетики, структурні деформації господарського комплексу, за яких переважає розвиток сировинно-добув-них, екологічно найнебезпечніших галузей промисловості призвели до загострення екологічної ситуації практично на всій території області. Для виявлення критичних чинників антропогенного впливу на довкілля та стан здоров’я насе-лення, поглиблення знань про екологічний стан навколиш-нього природного середовища, поліпшення оперативності та достовірності інформаційного обслуговування органів управління різного рівня та громадськості, якіснішого об-ґрунтування природоохоронних заходів у Дніпропетров-ській області науковці вперше спроектували і створили регіональну Систему екологічного моніторингу (СЕМ) «Придніпров’я». В ній в єдине ціле були об’єднані чотири функції – спостереження, оцінка, прогноз і, найголовніше, управління якістю навколишнього природного середовища регіону. Для цього інформацію від постів збирання, обробки, накопичення інформації регіонального та міського рівня, а також інших суб’єктів екомоніторингу після її обробки передавали до органів місцевого самоврядування для прийняття відповідних управлінських рішень. Наведено основні проектні рішення щодо створення локальних сис-тем комплексного екомоніторингу міст Дніпродзержинська та Жовтих Вод, формування мережі спостережень за ста-ном основних компонентів навколишнього природного середовища, впровадження єдиної інформаційної систе-ми збирання, обробки, зберігання та обміну отриманих екологічних даних. Для підвищення ефективності таких робіт запропоновано розробити та затвердити на держав-ному рівні типові технічні завдання на створення систем екомоніторингу всіх рівнів (регіональний, міський та ін.); методику визначення розміщення стаціонарних пунктів спостереження за станом навколишнього середовища; передбачити обов’язкову організацію наукового моніто-рингу як фонового, поклавши функції суб’єкта цього рівня на Національну академію наук України щодо заповідників, заказників та інших об’єктів природного-заповідного фонду, які перебувають у веденні НАН України; стосовно інших природоохоронних об’єктів (заповідників, заказників) – на органи, які виконують функції організації та утримання цих об’єктів; вирішити питання підпорядкованості центрів управління моніторингом, їхнього фінансування, відведен-ня земель під їх створення тощо.

Болдарєва Д. І.

УДК: 504.1 2014.2.16. КРИТИЧНА ВІДСТАНЬ МІЖ УТРИМУЮ-

ЧИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ДЛЯ ЗСУВНИХ ТА ЗСУВОНЕБЕЗ-ПЕЧНИХ СХИЛІВ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ / Сіренко А. П.

Page 11: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 11

2014.2.18ÒÅÕÍÎÅÊÎËÎòßÓÄÊ 504.4

// Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2013. – Вип. 13. – С. 73–76. – Бібліогр.: 3 назв. Протизсувні споруди, утримуючі елементи, кри-

тична відстань, розрахунки, зсув зрізу, неогенові глини, Чернівецька область.

Critical distance between holding elements for land-slide and landslide-prone slopes in Chernivtsi Oblast / Syrenko A. P. // Ekologichna bezpeka ta pryrodokorystuvan-nya (Environmental Safety and Nature Use) : proceedings.

– Kyiv, 2013.– Issue 13. – P. 73–76. – Bibliography: 3 ref.Landslide protection structures, holding elements, criti-

cal distance, calculations, Neogene clays, Chernivtsi Oblast.

У дослідженні розглянуто питання визначення скла-дових механізму розвитку зсувних процесів у Чернівецькій області. В межах території області виявлено три основні елементи механізмів розвитку зсувного процесу (ков-зання, зріз, течія). У визначенні критичної відстані між утримуючими елементами застосовували дві теорії: ар-кового ефекту і пластичності. Для зсувних товщ облас-ті, які складені переважно глинами неогенового віку та глинистим делювієм, користувалися теорією аркового ефекту. Це пов’язано з тим, що згідно з теорією плас-тичності кут внутрішнього тертя ϕ дорівнює нулю, але це не відбувається в реальних умовах для глинистих ґрунтів (ϕ завжди більше нуля та питоме зчеплення с для ґрунтів зсувів течії є близьким до нуля або дорівнює нулю). У дослідженні було з’ясовано: для зсувів зрізу при тиску до 1000 кН та товщах понад 5 м істотною є не критична відстань між утримуючими елементами, а їхня розстановка за умови співвідношення їхньої несу-чої здатності та діючого зсувного тиску. Зі зростанням зсувної товщі та питомого зчеплення глин у зсувах зрізу критична відстань між утримуючими елементами зростає прямо пропорційно. Оскільки згідно з розрахунками кри-тична відстань між утримуючими елементами для зсувів зрізу для товщ понад 5 м та тиску до 1000 кН може бути дуже великою – більше ніж 3 м (досягаючи значень що перевищують 100 м). З економічного погляду доцільно застосовувати утримуючі споруди підвищеної або висо-кої несучої здатності, чи використовувати контрбанкети.

Болдарєва Д. І.

УДК: 504.4 2014.2.17. ОСОБЕННОСТИ ВЛИЯНИЯ ТЕХНОЭКО-

СИСТЕМЫ БАССЕЙНА Р. ДНЕПР НА ШЕЛЬФ ЧЕРНОГО МОРЯ / Шапарь А. Г., Скрипник О. А., Емец Н. А. // Еколо-гічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу : зб. наук. пр. – Севастополь, 2013. – Вип. 27. –С. 231–236. – Бібліогр.: 24 назв.Техноэкосистемы, река Днепр, днепровские водо-

хранилища, водный сток, эвтрофикация вод, Днеп-ровско-Бугский лиман, Черноморский шельф, водные экосистемы, охрана природы.

Peculiarities of impact of technoekosystem of the Dnieper river basin on the Black Sea shelf / Shapar’ A. G.,Skrypnyk O. A., Yemetc N. A. // ekologіchna bezpeka pry-berezhnoyi ta shelfovoyi zon na compleksne vykorystan-nya resursіv shelfu (Environmental Safety of coastal and shelf zones and multipurpose use of shelf resources) : pro-ceedings. – Sevastopol, 2013. – Issue 27. – P. 231–236.

– Bіblіography: 24 ref.Tehnoecosystems, the Dnieper river, the Dnieper re-

servoirs, water flow, water eutrophication, the Dnieper-Bug estuary, the Black Sea shelf, aquatic ecosystems, nature conservation.

На территории бассейна Днепра формируется слож-ная техноэкосистема. Ее особенности предопределяет каскад днепровских водохранилищ, вызывающий на-рушение водного стока, эвтрофикацию вод, подтопле-

ние территорий, абразию берегов и другие негативные процессы. В последние годы появились результаты специальных гидробиологических исследований отно-сительно состояния биоты водохранилищ и устойчивого развития техноэкосистемы бассейна Днепра, которые подтвердили развитие деградации экосистем. Исследо-вания загрязнения морских экосистем свидетельствуют о том, что доминирующее влияние на них оказывает сток крупных рек, в том числе Днепра. Исследование осо-бенностей влияния техноэкосистемы бассейна Днеп ра на шельф Черного моря представляет собой актуаль-ную практическую задачу. В работе представлены до-казательства, что сокращение стока Днепра является причиной деградации экосистем Днепровско-Бугского лимана. Выявление тенденции изменения стока реки представляет собой сложную задачу в связи с несовер-шенством методов измерения. В связи с этим прямой анализ фактических данных приводит к противоречивым результатам. Неоднозначность результатов объясняется в основном неравенством периодов наблюдений и разнообразия применяемых методов статистической обработки данных. Причину событий авторы видят в циклах солнечной активности, глобальных изменениях климата и др. Более очевидной причиной формирования динамики стока Днепра является строительство каскада водохранилищ, которое привело к нарушению естес т -венного питания реки. Следует считать доказанным факт деградации малых и средних рек (притоков Днепра) и сокращения их стока за счет уменьшения их уклона, снижения скорости течения, накопления ила в русле. В результате анализа материалов исследования были сделаны такие выводы: уменьшение стока Днепра, не-уклонно развивающееся в течение последних 50 лет и связанное с действием каскада водохранилищ, служит причиной возрастания минерализации Днепровско-Буг-ского лимана, гибели его экосистемы и снижения био-продуктивности. Главной причиной негативных явлений является продолжающаяся эвтрофикация водохранилищ Днепровского каскада, которая способствует увеличению концентрации биогенных элементов, доминированию в фитопланктоне сине-зеленых водорослей, снижению прозрачности, росту содержания органического вещества на шельфе Черного моря. Каскад водохранилищ фор-мирует показатели потенциала эвтрофикации Днепра, превышающие аналогичные для Дуная в 34, Днестра

– в 30, Южного Буга – в 150 раз. Высокий потенциал эвтрофикации подтверждает продолжающееся накопле-ние биогенных элементов в Днепровском водохранилище за период 1995–2012 гг. Существуют пространственные, временные, гидрохимические обоснования для призна-ния каскада днепровских водохранилищ в качестве одной из основных причин экологической катастрофы северо-западной части шельфа Черного моря.

Болдарєва Д. І.

УДК 504.64.2:58.03:581.526:502 (477–25)2014.2.18. БІОТОПИ МІСТА КИЕВА / Дідух Я. П.,

Альошкіна У. М. – К. : НаУКМА, 2012. – 163 с.: іл. Природні умови, техноекологія, місто Київ, урба-

нізація, класифікація екотопів, технотопи, біотопи, охорона довкілля, созологічна оцінка, лісова підстилка, модельні ділянки, лісові біотопи.

Biotopes in the city of Kyiv / Didukh Ya. P., Aleshkina U. M. – Kyiv, 2012. – 163 p.

Natural conditions, technoecology, Kyiv, urbanization, classification of ecotopes, tehnotopes, biotopes, environ-ment, sozological assessment, forest litter, fashion sites, forest biotopes.

Page 12: E 2 2014

12 Реферативний журнал,2014, № 2

2014.2.21 ÑÎÖ²ÎÅÊÎËÎÃ²ß ÓÄÊ 378:502

Охарактеризовано природні умови Киева, їхню специ-фіку, зумовлену впливом урбанізації. Наведено загальну класифікацію екотопів (водні, болотні, трав’яні, чагар-никові, лісові, напівприродні та технотопи). Розглянуто біотопи, що мають статус рідкісних і потребують охорони, описано їх поширення в Києві, оцінено созологічну зна-чущість. Визначено енергетичний потенціал деревного, чагарникового, трав’яного ярусів, а також підстилки та ґрунту модельних ділянок лісових біотопів.

Болдарєва Д. І.

УДК 627.52:504](477)2014.2.19. ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЕКОЛОГІЧНА РОЛЬ

БЕРЕГОУКРІПЛЮВАЛЬНИХ СПОРУД НА ДНІПРОВ-СЬКИХ ВОДОСХОВИЩАХ : монографія / Панасюк І. В., Томільцева А. І., Зуб Л. М., Мальцев В. І., Долинський В. Л. –К.: Кафедра, 2012.– 120 с.Дніпровські водосховища, засоби захисту берегів,

берегоукріплювальні споруди, водні рослини, фітопланк-тон, гідробіоценози, техногенні ландшафти, екологічні наслідки, кам’яно-накидні банкети, бетонні стінки, пі-щані примиви.

Efficiency and environmental role of bank protec-tion structures on Dnipro water-storage reservoirs : the monograph / Panasiuk I. V., Tomil’tseva A. I., Zub L. M., Maltsev V. I., Dolins’ky V. L. – Kyiv : Kafedra, 2012. – 120 p.

Dnipro water-storage reservoirs, bank protection facilities, bank protection structures, aquatic plants, phytoplankton, hyd-robiocoenoses, man-made landscapes, environmental con-sequences, rock-fill toes, concrete walls, ecology, sandwash.

Наведено результати багаторічних досліджень ефек-тивності берегоукріплювальних споруд на дніпровських водосховищах та екологічні наслідки їх застосування. Показано, що кам’яно-накидні банкети та бетонні стінки переважно перебувають у задовільному стані, проте з екологічного, естетичного та соціального погляду найприй-нятнішим типом берегоукріплення вважають піщані при-миви, які до того ж є надійним засобом захисту берегів. На сучасному етапі в районах споруд берегоукріплення сформувалися повноцінні багатокомпонентні гідробіоце-

нози, тут відбувається вторинне відновлення структури природних біотопів за умов техногенних ландшафтів. Встановлено, що чим яскравіше виявляються риси нату-ралізації техногенної берегозахисної споруди, тим краще вона виконує свої функції.

Болдарєва Д. І.

УДК 574 (063)2014.2.20. ЕКОЛОГІЯ. ЛЮДИНА. СУСПІЛЬСТВО :

матеріали XV Міжнар. наук.-практ. конф. студ., асп. і молодих учених (Київ, 26–30 верес. 2012 р.). – К. : НТУУ «КПІ», 2012. – 208 с.Антропогенне навантаження, стічні води, барвники,

гідровузли, навколишнє природне середовище, Україна, спалювання палива, методи рекультивації грунтів, ан-тропогенні території, безпека життя, системи очи-щення, обладнання, газотурбінні агрегати, зернові культури, пшениця, відходи.

Ecology. People. Society : proceedings of the XV Inter-national research-to-practice conference of students, Ph.D. candidates and young scientists (Kyiv, 26–30 September, 2012). – Kyiv : NTUU «KPI», 2012. – 208 p.

Man-made load, waste water, dyes, hydroscheme, en-vironment, Ukraine, fuel combustion, methods of land recla-mation, anthropogenic area, life safety, systems of cleaning, equipment, gas turbine units, cereals, wheat, waste.

Досліджено вплив температури на ефективність окис-нення барвників у стічних водах. Проаналізовано фактори позитивного впливу гідровузлів України на навколишнє природне середовище. Проаналізовано також екологічно чисте спалювання палива у киплячому шарі. Наведено методи рекультивації грунтів постпромислових терито-рій в аспекті розвитку сучасного міста. Увагу приділено розробленню екологічно безпечної системи очищення обладнання газотурбінних агрегатів. Досліджено ознаки виродження сортів м’якої пшениці та шляхи поліпшення їх продуктивного потенціалу. Розглянуто проблему відходів як об’єктивне відображення суперечностей суспільства та природи.

Болдарєва Д. І.

УДК:378:502.131.12014.2.21. СТАЛИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА :

СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАГІСТРІВ-ЕКО-ЛОГІВ : монографія / Боголюбов В. М. – Херсон : Грінь Д. С., 2013. – 322 с.Екологічна освіта, педагогічна модель, професійна

компетентність, освіта для сталого розвитку.

Sustainable development of the society: social and ecological aspects of forming professional competence of masters’ of ecology : monograph / Bogolyubov V. M. – Kherson : Grin’ D. S., 2013. – 322 p.

Environmental education, pedagogical model, profes-sional competence, education for sustainable development.

Компетентнісний підхід передбачає спрямованість процесу навчання на формування та розвиток у студентів ключових і професійних компетенцій шляхом створення відповідних педагогічних умов формування готовності до вирішення професійних завдань на основі отрима-них знань, умінь та навичок. При цьому до ключових компетенцій, як правило, відносить соціальні особистісні компетенції, а до професійних – загально- та спеціально-професійні компетенції. Для уточнення сутності та меж

поняття «готовність майбутніх екологів до професійно орієнтованої діяльності», запропоновано провести мо-делювання структури професійної компетентності з по-зицій системного аналізу, тобто з урахуванням множини зв’язків між її елементами. Подібне структурування про-фесійної діяльності дає можливість представити вихідну характеристику у вигляді системи порівняно простих характеристик. У першу чергу зазначено, що основу фа-хової підготовки фахівців-екологів становлять процеси формування екологічної свідомості, засвоєння комплексу екологічних понять, законів і принципів, спеціальних про-фесійних знань, вмінь і навичок, необхідних для профе-сійної діяльності. Оскільки готовність майбутнього фахів-ця до професійної діяльності визначає його професійну компетентність, а остання визначається його здатністю через набуті знання, вміння і навички (засвоєні компетен-ції) забезпечувати виконання передбачених Галузевим стандартом вищої освіти (ГСВО) виробничих функцій, під час розроблення педагогічної моделі було поставлено завдання визначити співвідношення між цими функціями. Для цього було виділено та проаналізовано складники професійної компетентності, з урахуванням ключових компетенцій. Базові компетенції включають знан ня, що

СОЦІОЕКОЛОГІЯ

Page 13: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 13

2014.2.24ÃÅÎÅÊÎËÎòßÓÄÊ 504.4

стосуються майбутньої професійної ролі, і вміння, які формуються на основі соціально-особистісних і загаль-нонаукових компетенцій, що визначають усвідомлення студентом специфіки виконання кожної з виробничих функцій і які забезпечують успішне формування фахових умінь і професійної мобільності. У підручнику обґрун-товано теоретико-методологічні та практичні аспекти розроблення професійних компетенцій для формування професійної компетентності майбутніх магістрів-екологів за умов переходу України до сталого розвитку. Вивчено комплекс соціально-особистісних, загальнонаукових та професійних компетенцій для підготовки Галузевих стан-дартів вищої освіти для ОКР «Магістр». Запропоновано основні напрями формування і діагностики готовності майбутніх магістрів-екологів до професійної діяльності за умов переходу суспільства до сталого розвитку.

Тимочко Т. В

УДК5.57.574 2014.2.22. ЕКОЛОГІЯ НООСФЕРИ : тлумач. слов.-

довід. / Кофанова О. В. – К. : Пед. думка, 2012. – 202 с. Екологічна термінологія,, екологічна наука, освіта,

урбоекологія, екологія людини, ноосфера, загальна хімія, ґрунтознавство, гідрологія, біогеохімія.

Ecology of the Noosphere : explanatory dictionary / Kofanova O. V. – Kyiv : Pedagogical Idea, 2012. – 202 p.

Environmental terminology, environmental science, edu-cation, urboecology, human ecology, noosphere, general chemistry, soil science, hydrology, biogeochemistry.

Наведено відомості про найважливіші терміни, по-няття, закони сучасної екологічної науки, теоретичний матеріал з вивчення курсів урбоекології, екології людини та ноосфери, загальної хімії, грунтознавства, гідрології, біогеохімії. Застосовано нову українську систематичну хі-мічну номенклатуру, розроблену на основі рекомендацій Міжнародної спілки теоретичної та практичної хімії комі-сією з наукової термінології при Верховній Раді України.

Тимочко Т. В.

УДК: 504.4.054+504.06+556 2014.2.23. КАРТОГРАФІЧНІ МОДЕЛІ ДЛЯ МОНІТО-

РИНГУ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ / Анпілова Є. С. // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2013.

– Вип. 13. – С. 11–17. – Бібліогр.: 11 назв.Екологічний моніторинг, екологічний стан, вод-

ні об’єкти, антропогенне навантаження, якість води, джерела забруднення, річка Сіверський Донець, басейни малих річок.

Cartographic models for monitoring of water bodies / Anpilova Ye. S. // Ekologichna bezpeka ta pryrodokorys-tuvannya (Environmental Safety and Nature Use) : procee-dings. – Kyiv, 2013. – Issue 13. – P. 11–17. – Bibliography: 11 ref.

Environmental monitoring, environmental condition, water bodies, man-made load, water quality, sources of pollution, the Sivers’ky Donets’ river, small rivers basins.

Високий рівень забруднення навколишнього середо-вища та нераціонального використання природних ре-сурсів – основні чинники вичерпання природних ресурсів. В Україні пріоритетним напрямом державної екологічної стратегії є збереження водних ресурсів, що зумовлено Концепцією розвитку водного господарства та Поло-женням про державну систему моніторингу довкілля. Але ці законодавчі й нормативні акти залишаються не виконаними. За статистичними даними, спостерігаєть-ся стала тенденція погіршення якості поверхневих вод басейнів річок України. У дослідженні запропоновано новий метод оцінки якості поверхневих вод, що відріз-няється від існуючих використанням геостатистичних методів інтерполяції даних моніторингу та удосконаленим методом обробки даних. Картографічне моделювання, здійснене на основі геоінформаційного інструментарію, дало можливість відобразити відомі просторові законо-мірності, здійснювати аналіз, виявляти та візуалізувати взаємозв’язки між джерелами забруднення та якістю води, визначати достовірність інформації за джерелами забруднення, виконувати районування за чинниками забруднення та якістю поверхневих вод, зокрема у разі недостатнього обсягу гідрохімічних даних. Оцінку якості по верхневих вод здійснено за методикою розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологіч-ного стану басейнів малих річок України, розробленого колективом Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем (м. Київ). Ви-

явлено закономірності зміни якості поверхневих вод басейну річки Сіверський Донець, зокрема визначено місця підвищеної концентрації речовин, які впливають на екологічний стан басейну річки. На основі аналізу сучасного екологічного стану річки Сіверський Донець та її основних приток за показниками хімічного складу одного з найбільш техногенно навантажених регіонів до-ведено стійкі незворотні зміни в якісному та кількісному складі поверхневих вод басейну. Зроблено висновок, що запропонована методика із застосуванням ГІС-технологій сприятиме автоматизації процесу розрахунку якості води, антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану басейнів малих річок України.

Швець О. Р.

УДК: 551.311.8 2014.2.24. ЛАНДШАФТНА, ЕКОЛОГІЧНА ТА ГЕО-

ЕКОЛОГІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ КАРТОСХЕМИ РОГА-ТИНСЬКОГО ОПІЛЛЯ / Радловська К. О. // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2013.

– Вип. 13. – С. 35–43. – Бібліогр.: 7 назв.Екологічний моніторинг, ландшафтне, екологічне

та геоекологічне районування, картосхеми, важкі ме-тали, атомно-адсорбційний аналіз, фоновий та ано-мальний вміст, антропогенне навантаження, техно-геохімічний стан.

Landscape, ecological and geo-ecological zoning schematic maps of Rohatyn Opillya / Radlovska K. O. // Ekologichna bezpeka ta pryrodokorystuvannya (Environ-mental Safety and Nature Use) : proceedings. – Kyiv, 2013.

– Issue 13. – P. 35–43. – Bibliography: 7 ref. Environmental monitoring, landscape, ecological and

geo-ecological zoning, schematic maps, heavy metals, ato-mic adsorption analysis, background and anomalous content, man-made load, tehnogeochemical state.

Забруднення атмосферного повітря, водного середо-вища, ґрунтів токсичними і хімічними речовинами призво-дить до деградації природних ландшафтів та погіршення стану здоров’я населення. Екологічну оцінку здійснено за період 2011–2012 рр. на прикладі Рогатинського району Івано-Франківської області. На його території розміщено Бурштинську ТЕС – одне з потужних техногенних джерел забруднення в Україні. Тому було здійснено дослідження

ГЕОЕКОЛОГІЯ

Page 14: E 2 2014

14 Реферативний журнал,2014, № 2

2014.2.26 ÃÅÎÅÊÎËÎÃ²ß ÓÄÊ 532.546

на території Рогатинського Опілля. Сукупність усіх ви-явлених контурів геоекологічних станів основних компо-нентів довкілля дасть можливість провести геоекологічне районування на ландшафтній основі. Згідно з ландшафт-ним та фізико-географічним районуванням досліджува-ний район є частиною Східноєвропейської рівнини, зони широколистяних лісів, Західно-Українського природного комплексу та Західно-Подільської височини. До цієї об-ласті належать розвинуті ландшафти Гологор, Опілля та долини Дністра з рядом ландшафтних територій. Стан забруднення ґрунту важкими металами визначали атом-но-адсорбційним методом на дослідній ділянці площею 815 км2 шляхом виділення 80 геоекологічних підзон за 9 профілями. Здійснено перевірку на фоновий та ано-мальний вміст у ґрунтах важких металів: Hg, As, Pb, Cu, Zn, Co, Ni, Сr. Встановлено, що екологічний стан долини та заплави річки Дністра є дуже складним. У розподілі важких металів виявлено кілька аномалій по відношенню до природного геохімічного фону та ГДК, де вміст забруд-нювачів є у 3–5 разів вищим. Найбільше перевищення фонового вмісту спостерігається на території м. Рогатин і далі на північний схід від нього, а також у долинах річок Свірж, Гнила Липа, Нараївка, поблизу населених пунктів. Основними чинниками незадовільного стану річки Дністра та прилеглих територій є карстові, техногенні процеси, а також порушення рельєфу зсувами, бічною чи лінійною ерозією та іншими негативними явищами регіонального і транскордонного характеру. Зазначено, що порушення рельєфу в основному є природними, але досить істот-но вони підсилені надмірною господарською діяльністю людини. За даними екологічної картосхеми, кожен ком-понент довкілля зазнає забруднення важкими металами, нафтопродуктами, пестицидами, радіонуклідами. Таким чином, ландшафтні території разом з відповідним техно-генним навантаженням утворюють геоекологічні смуги.

Швець О. Р.

УДК: 532.546.626 2014.2.25. ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ПІДТОПЛЕННЯ ТЕРИ-

ТОРІЙ НА ФОРМУВАННЯ ФІЛЬТРАЦІЙНОГО ПОТОКУ В СХИЛАХ РЕГУЛЮЮЧИХ ВОДОСХОВИЩ / Волош-кіна О. С., Березницька Ю. О. // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2013. – Вип. 13.

– С. 44–53. – Бібліогр.: 13 назв.Паводкове затоплення, екзогенні геологічні про-

цеси, паводконебезпечні регіони, фільтраційний потік, стійкість укосів, водопроникні породи, природоохоронні заходи.

Impact of area flooding processes on formation of seepage in the slopes of regulating reservoirs / Vo-loshkina O. S, Bereznyts’ka Yu. O. // Ekologichna bezpeka ta pryrodokorystuvannya (Environmental Safety and Nature Use) : proceedings. – Kyiv, 2013. – Issue 13. – P. 44–53. – Bibliography: 13 ref.

Flood water spreading, exogenous geological processes, flood hazard areas, seepage flow, stability of slopes, perme-able rock, conservation measures.

Розвиток екзогенних геологічних процесів безпосе-редньо залежить від системи природоохоронних заходів

– швидкості регулювання рівня води у водосховищах під час паводків. Проблема стійкості укосів набуває над-звичайної актуальності. Чітке врахування формування фільтраційного потоку в тілі схилу під час управління рівнем води у водосховищі значною мірою зумовлює його стійкість. Небезпечним випадком стійкості укосу є найвище стояння депресійної кривої під час швидкого зниження рівня води у водосховищі, коли ґрунт ще не встиг «віддати» воду, якою він насичений. У цьому разі

фільтраційні лінії токів спрямовані до укосу, а в розра-хунках враховують гідродинамічні сили, які є змінними у часі. За гідравлічними умовами виділяють водоносні горизонти напірні (між водонепрохідними товщами) і без-напірні (або ґрунтові); за внутрішньою будовою — одно-, дво- і багатошарові. Аналітичні розв’язки нестаціонарної задачі фільтрації наведено для випадків однорідної та двохшарової водоносних товщ У паводконебезпечних регіонах спостерігається також поширення тришарової будови водоносної товщі, коли горизонт, складений з водопроникних порід, який залягає на слабопроникних відкладах, перекривається зверху глинистими відкла-дами. У роботі досліджено формування рівня ґрунтових вод у разі нестаціонарної фільтрації під час швидкого зниження рівня води у б’єфі перед укосом при різній геологічній будові водоносної товщі. Наведено аналі-тичний розв’язок задачі нестаціонарної фільтрації в тілі схилу регулюючого водосховища за тришарової будови водоносної товщі та порівняльну характеристику з на-явними аналітичними розв’язками для більш спрощеної геологічної будови місцевості (за середнього значення фільтраційних характеристик). Також враховано показ-ники опору води і розподілу шарів ґрунту, крива депресії ґрунтового потоку протягом усього часу руху перебуває тільки у верхньому шарі ґрунту. Отримані залежності формування фільтраційного потоку в схилах регулюючих водосховищ дають можливість більш обґрунтовано прог-нозувати їхню стійкість залежно від рівня наповнення водосховища. Доцільними є подальші дослідження рівня затоплення території Закарпатського регіону в період найбільших катастрофічних повеней для призначення природоохоронних заходів.

Швець О. Р.

УДК: 504.1 2014.2.26. КРИТИЧНА ВІДСТАНЬ МІЖ УТРИМУЮ-

ЧИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ДЛЯ ЗСУВНИХ ТА ЗСУВОНЕБЕЗ-ПЕЧНИХ СХИЛІВ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ / Сіренко А. П. // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2013. – Вип. 13. – С. 73–76. – Бібліогр.: 3 назв. Протизсувні споруди, утримуючі елементи, кри-

тична відстань, розрахунки, зсув зрізу, неогенові глини, Чернівецька область.

Critical distance between holding elements for land-slide and landslide-prone slopes in Chernivtsi Oblast / Syrenko A. P. // Ekologichna bezpeka ta pryrodokorystuvan-nya (Environmental Safety and Nature Use) : proceedings.

– Kyiv, 2013.– Issue 13. – P. 73–76. – Bibliography: 3 ref.Landslide protection structures, holding elements, criti-

cal distance, calculations, Neogene clays, Chernivtsi Oblast.

У дослідженні розглянуто питання визначення скла-дових механізму розвитку зсувних процесів у Чернівецькій області. В межах території області виявлено три основні елементи механізмів розвитку зсувного процесу (ков-зання, зріз, течія). У визначенні критичної відстані між утримуючими елементами застосовували дві теорії: ар-кового ефекту і пластичності. Для зсувних товщ облас-ті, які складені переважно глинами неогенового віку та глинистим делювієм, користувалися теорією аркового ефекту. Це пов’язано з тим, що згідно з теорією плас-тичності кут внутрішнього тертя ϕ дорівнює нулю, але це не відбувається в реальних умовах для глинистих ґрунтів (ϕ завжди більше нуля та питоме зчеплення с для ґрунтів зсувів течії є близьким до нуля або дорівнює нулю). У дослідженні було з’ясовано: для зсувів зрізу при тиску до 1000 кН та товщах понад 5 м істотною є не критична відстань між утримуючими елементами, а

Page 15: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 15

ÀÃÐÎÅÊÎËÎòßÓÄÊ 630.18 2014.2.28

їхня розстановка за умови співвідношення їхньої несу-чої здатності та діючого зсувного тиску. Зі зростанням зсувної товщі та питомого зчеплення глин у зсувах зрізу критична відстань між утримуючими елементами зростає прямо пропорційно. Оскільки згідно з розрахунками кри-тична відстань між утримуючими елементами для зсувів

зрізу для товщ понад 5 м та тиску до 1000 кН може бути дуже великою – більше ніж 3 м (досягаючи значень що перевищують 100 м). З економічного погляду доцільно застосовувати утримуючі споруди підвищеної або висо-кої несучої здатності чи використовувати контрбанкети.

Швець О. Р.

УДК: 630.18:632.15:634.0232:582.444.9 2014.2.27. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОПТИ-

МІЗАЦІЯ АГРОЛІСОМЕЛІОРАТИВНИХ ЕКОЛОГО-ЕКО-НОМІЧНИХ СИСТЕМ / Удод В. М., Абу Діб С. М. // Еколо-гічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2012. – Вип. 9. – С. 105–108. – Бібліогр.: 7 назв. Агролісомеліоративні насадження, екосистеми,

штучні лісові насадження, особливості впливу лісоме-ліорації на стан агроландшафтів, структурно-функ-ціональна оптимізація, еколого-економічні системи, еколого-стабілізуючі функції, сталий розвиток, збіль-шення площі лісових культур.

Structural and functional optimization of silvicultural reclamative eco-economic systems / Udod V. М., Аbu Dib S. М. // Ekologichna bezpeka ta pryrodokorystuvannya (Environmental Safety and Nature Use) : proceedings. – Кyiv, 2012. – Issue 9. – P. 105–108. – Bibliography: 7 ref.

Reclamative afforestation, ecosystems, artificial forest stands, peculiarities of forest reclamation influence on the state of cultivated lands, structural and functional optimi-zation, eco-economic systems, eco-stabilizing functions, sustainable development, increasing the area of forest plantations.

Нині значна частина площі лісового фонду України – ліси штучного плантаційного походження зі зниженою природною ценотичною структурою. Істотні кількісні та якісні трансформації у структурі лісового біому в деяких районах зумовили екологічну дестабілізацію середовища. Тому важливим соціальним еколого-економічним завдан-ням є збільшення лісистості та забезпечення сталого розвитку лісових екосистем. За наявності агролісомеліо-ративних еколого-економічних систем (ЕЕС) за рахунок еколого-стабілізуючої функції лісових насаджень відбува-ється біотичне регулювання складових агроландшафтів, що приводить до тісних взаємозв’язків з економічними показниками ЕЕС внаслідок змін структури насаджень, природного складу деревостану, оптимізації автотроф-ного блоку біосфери. Інтегральний ефект лісомеліорації на агроландшафтах пов’язаний з трансформацією дії поверхні на рослинний покрив, що підвищує їх еколого-функціональні властивості. У статті розкрито особливості впливу лісомеліорації на стан агроландшафтів: проду-кування кисню, поглинання вуглекислого газу, затри-мання пилу та сажі з урахуванням середнього розміру лісокористування на 1 га захисних лісових насаджень (ЗЛН); здійснено встановлення екологічного коефіцієнта ефективності протиерозійних заходів; визначено індекс екологічної відповідності екологічних функцій ЗЛН у при-родному стані агроландшафтів. Також було розглянуто застосування конструкцій ЗЛН в агролісомеліорації та запропоновано методи оптимізації лісокористування та лісовідновлення. На прикладі Богуславського агролісниц-тва (Білоцерківсько-Богуславської зони) показано, що експлуатацію ЗЛН необхідно здійснювати з урахуванням специфіки невиснажливого користування ними, збере-ження та підтримання їх на рівні нормативно-заплано-ваного ресурсного потенціалу. Розкрито поняття терміна «ЗЛН» – комплекс створення різного виду захисних лі-сових смугових насаджень певної (ажурної) конструкції,

екосистеми яких створюють меліоративний ефект, що забезпечує захист земельних ресурсів та еколого-стабі-лізуючий ефект території. Запропоновано впроваджувати коефіцієнт нормативної залежності агроландшафтів від лісових насаджень (0<0,95<1) та визначати інтегральний показник (коефіцієнт ефективності) збереження еколого-стабілізуючої функції ЗЛН на агроландшафтах. Визначено індекс стану природно-стабілізуючих властивостей ЗЛН стосовно стану агроландшафту (0<0,9<1) і екологічні чин-ники (продукування кисню, поглинання вуглекислого газу, затримання пилу та сажі) з урахуванням використання найдоцільнішого складу лісових порід деревостанів та заходів лісокористування. Доведено, що створення та збереження ЗЛН у сучасних агроландшафтах сприятиме збільшенню площ компенсаційних ділянок в агролісоме-ліоративних насадженнях та забезпечить передумови їх сталого розвитку.

Басун О. П.

УДК: 330.357:330.15 2014.2.28. ВОЗРОЖДЕНИЕ ЭКОСИСТЕМ ДОНБАС-

СА, НАРУШЕННЫХ ГОРНЫМИ РАБОТАМИ / Глухов А. З., Приходько С. А., Жуков С. П. // Екологія і природокористу-вання. – 2013. – Вип. 16. – С. 113–121. – Бібліогр.: 37 назв. Экосистемы Донбасса, антропогенная трансфор-

мация природных ландшафтов, горнодобывающая промышленность, отвалы, рекультивация, методы дифференцированной рекультивации, восстановление растительного покрова, подбор оптимального состава растений, восстановление зональной растительности, экокоридоры, экосети локального уровня.

Revival of ecosystems in the Donbass region dis-turbed by mining operations / Glukhov А. Z., Prikhod’ko S. А., Zhukov S. P. // Еkologiya i pryrodokorystuvannya (Ecology and Nature Use). – 2013. – Issue 16. – P. 113–121.

– Bibliography: 37 ref. Donbass ecosystems, man-made transformation of

natural landscapes, mining industry, refuse heap, restora-tion of mining lands, methods of differentiated restoration, restoration of vegetation cover, selecting the optimal compo-sition of plants, restoration of zonal vegetation, ecocorridors, econetworks of local level.

В Донбассе, регионе с высокой плотностью населе-ния и высокоразвитой горнодобывающей промышлен-ностью, сосредоточено около 40% нарушенных земель Украины. Это земли, занятые отвалами угольных шахт, металлургических заводов, карьеров по добыче огне-упорных глин, песка, флюсов. Негативное влияние отва-лов проявляется загрязнением почвы и воздуха газом и пылью, приводит к видоизменению эволюционно сфор-мированных природных комплексов. Проанализированы исследования Донецкого ботанического сада НАН Украи-ны по отбору растений, пригодных для рекультивации, определению их устойчивости в различных вариантах экотопов. В результате работы для восстановления эко-систем Донбасса разработаны методы дифференци-рованной рекультивации породных отвалов и прямого

АГРОЕКОЛОГІЯ

Page 16: E 2 2014

16 Реферативний журнал,2014, № 2

2014.2.30 ÄÎÂʲËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß ÓÄÊ 628.16

фитотестирования угольных шахт. Эта методика содей-ствует моделированию возможностей прогнозирования и управления процессами, протекающими в экосистемах отвалов, способствует определению наиболее устой-чивых видов, популяций и форм среди испытанных и естественно поселяющихся растений. Предложенные исследования динамики техногенных биогеоценозов на нарушенных землях Донецкой области помогут оценить возможности и перспективы воспроизведения нарушен-ных сообществ. Это соответствует мировой тенденции создания смешанных культурно-природных памятни-ков, туристических и рекреационных зон на техногенных территориях. В условиях значительной антропогенной трансформации природных ландшафтов это позволит рассматривать их в качестве зон восстановления зональ-ной растительности, экокоридоров в основе экосетей локального уровня.

Басун О. П.

УДК: 581.526.42 (477. 85) 2014.2.29. ЕКЗОГЕННІ ГЕОДИНАМІЧНІ ПРОЦЕСИ

БУКОВИНСЬКИХ КАРПАТ ТА ПЕРЕДКАРПАТТЯ / Со-лодкий В. Д., Беспалько Р. І., Казімір І. І. // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2013.

– Вип. 13. – С. 54-63. – Бібліогр.: 17 назв.Екологічне нормування антропогенних наванта-

жень, Буковинські Карпати та Передкарпаття, дегра-дація ґрунтів, ерозія ґрунтів, зсуви та селеві потоки, природоохоронні заходи, оцінка загроз природним еко-системам, збалансоване природокористування, раціо-нальне природокористування, охорона ландшафтів.

Exogenous geodynamic processes in the Bukovyna Carpathians and Predcarpattya / Solodky V. D., Bespal’ko R. І., Каzimir І. І. // Еkologichna bezpeka ta pryrodokorystu-vannya (Environmental Safety and Nature Use) : proceedings.

– Кyiv, 2013. – Issue 13. – P. 54–63. – Bibliography: 17 ref.Environmental regulation of anthropogenic stresses,

Bukovyna Carpathians, land degradation, soil erosion, land-slides and mudslides, conservation measures, assessment of threats to natural ecosystems, sustainable nature use, landscape conservation.

Протягом минулих століть у природно-територіаль-них комплексах Буковинських Карпат і Передкарпаття відбулися значні кількісні та якісні негативні зміни, що призвели до порушення екологічної рівноваги природних екосистем і утворення діючих та потенційних загроз як

людині, так і біотичним об’єктам. Гірські екосистеми, що є резерватами природного біорізноманіття і мають значну господарську цінність, є дуже чутливими до будь-якого впливу, що змінює екологічний баланс і спричинює не-гативні руйнівні процеси. Територія Буковинських Карпат за фізико-географічними, геоморфологічними, гідроло-гічними та екологічними характеристиками є єдиною природною системою, збереження якої значною мірою залежить від стану ґрунтового та рослинного покриву – переважно лісів, що вкривають площі водозборів. Понад 90 відсотків територій в горах – це схили. Ерозія ґрунтів, зсуви та селеві потоки є наслідками неефективного ви-користання гірських територій, що призводить до їх де-градації та розвитку негативних процесів гірських районів. Досліджено чинники екзогенних геодинамічних процесів Буковинських Карпат і Передкарпаття та класифіковано за переважним впливом природних і техногенних при-чин деградації, що дає змогу диференціювати необхідні природоохоронні заходи за видами, обсягами здійснен-ня, термінами і черговістю реалізації тощо. Досліджено кризові, екстремальні ситуації на базових річкових, бал-кових водозборах, закладених у місцях прояву ерозійної дії паводкових вод у напрямах від контролю до місць найбільшого розвитку негативного прояву екзогенних геодинамічних процесів із застосуванням експедицій-них, лабораторно-аналітичних, економіко-статистичних методів та системного аналізу. Оцінку загроз природним екосистемам виконували згідно з вимогами національ-ної концепції екологічного нормування антропогенних навантажень на природне довкілля. Встановлено, що під час розроблення пропозицій щодо збалансованого природокористування необхідно враховувати міжнародні та національні нормативи охорони довкілля, експертні пропозиції стосовно переходу України до збалансованого (сталого) розвитку, нормативи та стратегії розвитку лісо-вої галузі України, експертно-наукові рекомендації щодо Карпатського регіону, а також базові основи національної концепції раціонального природокористування та охорони ландшафтів за такими складовими: соціально-економічна функція, яку виконує ландшафт, тривалість і стійкість (або надійність) виконання ландшафтом (насадженням) цієї функції; співвідношення цілеспрямованих та неціле-спрямованих змін територій; ступінь зміни порівняно з вихідним станом; співвідношення процесів саморегуляції (тобто природних територій) та управління (тобто антро-погенно порушених територій).

Басун О.П.

УДК: 628.16.08+582.288 2014.2.30. МОНИТОРИНГ МИКРОМИЦЕТОВ В

ПОВЕРХНОСТНЫХ ИСТОЧНИКАХ ВОДОЗАБОРОВ ГОРОДОВ УКРАИНЫ / Савлук О. С., Руденко А. В., Сапрыкина М. Н., Гончарук В. В. // Екологія і природоко-ристування. – 2013. – Вип. 16. – С. 245– 250. – Бібліогр.: 9 назв. Водные экосистемы, антропогенные нагрузки,

качество воды рек Днепра и Припяти, Киевское и Ка-невское водохранилища, несанкционированные сбросы сточных вод промышленных и коммунальных предприя-тий, органическое загрязнение воды, здоровье людей.

Micromycetes monitoring in surface sources of water intakes in the cities of Ukraine / Savluk О. S., Ru-denko А. V., Saprykina М. N., Honcharuk V. V. // Ekologiya i pryrodokorystuvannya (Ecology and Nature Use). – 2013.

– Issue. 16. – P. 245– 250. – Bibliography: 9 ref.

Aquatic ecosystems, man-made load, quality of water in rivers Dnepr, p. Pripyat, Kiev and Kanev water reservoirs, unauthorized discharges of wastewater from industrial en-terprises and public utilities, organic contamination of water, human health.

Самая большая река Украины – Днепр является основным источником водоснабжения городов, сел и промышленных центров. По результатам анализа уста-новлено, что изменения в качественном состоянии воды в сторону ухудшения отдельных ее показателей отме-чались как в притоках, так и в самой воде Днепра. Так, в реке Припять в последнее время наблюдалось увели-чение содержания железа общего, показателя химиче-ского потребления кислорода (ХПК), цветности и других факторов. Ухудшение качества воды происходит за счет антропогенных нагрузок и в первую очередь из-за не-санкционированных сбросов большого количества сточ-

ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ'Я

Page 17: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 17

ÄÎÂʲËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ßÓÄÊ 627.81 2014.2.32

ных вод промышленных и коммунальных предприятий. Ежегодно в весенне-летний период происходит резкое снижение растворенного кислорода в воде Киевского и Каневского водохранилищ. Возрастает содержание марганца, железа и отмечается высокое органическое за-грязнение воды. Значительную часть загрязнений Десны (водозабор г. Киева) составляют сельхозпредприятия. В нижнем течении Десны (3 км) в районе водозабора г. Киева показатель цветности был на уровне 70–75°, ХПК 20–22 мг О2/дм3, содержание аммония солевого

– 0,3–0,35 мг/дм3, количество кислорода уменьшилось до 9,5 мг/дм3. Микозы представляют серьезную опа-сность для жизни человека. По распространенности они следуют за вирусными инфекциями. Международное сообщество медицинских микологов образно характе-ризует микозы как «просыпающегося гиганта». Важным фактором распространения микроскопических грибов является всеобщее резкое ухудшение состава воды поверхностных источников, особенно вследствие ан-тропогенного влияния. Задача мониторинга – изучение спектра микромицетов в реках и источниках водоснаб-жения городов Украины. Все ухудшающееся состояние рек Днепровского бассейна по химическим показателям не может не отразиться на количественном и видовом составе грибов. Изучен видовой состав микроскопичес-ких грибов – микромицетов в различных реках Украины. Показано, что основными видами грибов, выделенными из воды рек Украины, являются Aspergillus, Penisillium, Cladosporium, Alternaria, Candida, многие виды которых известны как возбудители микозов и оппортунистиче-ских инфекций. Установлено, что количественный по-казатель дрожжеподобных грибов изменяется в более широких пределах, чем для микроскопических грибов, в частнос ти, от единиц до сотен тысяч КОЕ в 100 см3 воды, в то время как мицелиальных грибов выявлено от 3 КОЕ/100 см3 (р. Десна) до 10 КОЕ/100 см3 (р. Припять). Доказано, что количественный состав микромицетов во многом зависит от глубины отбора проб воды, темпера-туры, а также наличия органических веществ.

Козловська М. С.

УДК: 627.81 2014.2.31. ДЕЯКІ ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ ЩОДО

МОЖЛИВОСТІ ОЗДОРОВЛЕННЯ Р. ДНІПРО В МЕЖ-АХ м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК / Дем’янов В. В. // Екологія і природокористування. – 2013. – Вип. 16. – С. 100–112.

– Бібліогр.: 3 назв.Річка Дніпро, якість води, водосховища Дніпров-

ського каскаду, негативні явища, екологічний стан, проектні рішення, оздоровлення екосистеми Дніпра.

Some design concepts concerning the possibility to restore the Dnipro river within the city of Dnipropetrovs’k / Demyanov V. V. // Ekologiya i pryrodokorystuvannya (Eco-logy and Nature Use). – 2013. – Issue 16. – P. 100–112.

– Bibliography: 3 ref.The Dnipro River, water quality, Dnipro reservoir cas-

cade, negative phenomena, environmental condition, design solutions, restoration of the Dnipro River ecosystem.

Дніпро – найбільша річка України, яка протікає по те-риторії Росії, Білорусії та України і впадає в Дніпро-Бузький лиман Чорного моря. Довжина Дніпра – 2201 км, площа його басейну – 504 тис. км2. В межах України Дніпро має довжину 1003 км, по кордону України і Білорусі – 92 км, у межах Білорусі – 582 км, по кордону Білорусі і Росії – 16 км, у межах Росії – 509 км. На гідрологічний ре жим Дніпра значно впливає зарегулювання стоку кас кадом Дніпровських водосховищ, які побудовані для цілей гідро-енергетики, судноплавства, водопоста чання і зрошення.

Подано характеристику водосховищ Дні про в сь кого кас-каду, які належать до класу надвеликих, їхній сумар-ний об’єм становить 43,5 км3, площа водного дзеркала

– 6,86 тис. км2. Крім того, в басейні Дніпра побудовано 588 малих, 50 се редніх і 3 великі водосхо вища загаль-ним об’ємом 3,90 км3 і площею водно го дзеркала 1,30 тис. км2. У басейні Дніпра в Україні налічують 12,6 тис. ставків, їхній об’єм – 1,54 км3, площа водного дзеркала – 1,09 тис. км2. Зага льний об’єм всіх ставків і водосхо-вищ в басейні річки перевищує 48,9 км3, площа водного дзеркала – 9,25 тис. км2. Частка зарегулювання водосхо-вищ Дніпров ського кас каду становить 89%. Для охорони, оздоровлення та збереження водної екосистеми р. Дніпра вітчизняними вченими і дослідниками здійснено значну роботу. На запит Управління екології Дніпропетровської міської ради Державний регіональний проектно-вишуку-вальний інститут «Дніпродіпроводгосп» розробив ТЕО «Оздоровлення екологічного стану р. Дніпро в межах м. Дніпропетровська в рамках «Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води» (2007 р.). Основною метою ТЕО є: оздоровлення екологічного стану Дніпра в межах м. Дні-пропетровська з ліквідацією застійних зон, поліпшен-ням водообміну, санітарного і екологічного стану води; створення сприятливого гідрологічного режиму шляхом розчищення проток, відновлення затоплених водосхо-вищем узбереж островів шляхом намивання територій, переформування берегів, берегоукріплення та ін. Про-ектні заходи передбачено виключно на ділянках акваторії, де переважають природні процеси замулення, зарос-тання, вони також включають організацію прибережних захисних смуг водних об’єктів на відновлених територіях, очищення зливових стічних вод. Програма екологічного оздоровлення басейну Дніп ра, зокрема, включає охорону поверхневих і підземних вод від забруднення за допо-могою обладнання мереж дощової каналізації спорудами уловлювання засмічуючих речовин у зливових водах, гарантування екологічно безпечного функціонування водосховищ Дніпровського каскаду. Також запропоновано здійснити заходи для берегоукріплення, боротьби з під-топленням прилеглих територій, збудувати захисну дамбу та ін. Але ТЕО вирішує лише невелику частину великих проблем, пов’язаних зі створенням каскаду Дніпровських водосховищ. Екологічна ситуація у самому Дніпрі й навко-ло нього погіршується з кожним роком. Для відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану р. Дніпра та здійснення заходів боротьби зі шкідливою дією вод заплановано створення водоохоронних і на окремих ді-лянках акваторії та берегової зони заповідних зон.

Козловська М. С.

УДК: 504.4.05/06:577.4;502;338 2014.2.32. ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЕКОЛО-

ГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРНОПІЛЛЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ ТА МОНІТОРИНГ / Триснюк В. М. // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2012. – Вип. 9. – С. 213–222. – Бібліогр.: 5 назв. Геоінформаційні системи, екологічна безпека

Тер но пільщини, екологічний аудит, моніторинг показ-ників здоров’я населення, ГІС, MapInfo-технології, ком-п’ютерна обробка результатів аналізів, складання баз даних, створення електронних еколого-техногеохі-мічних карт, карти сумарного забруднення, екологічні карти, геоекосистеми, урбоекосистеми, безпека жит-тєдіяльності.

Geoinformation systems of environmental safety of Ternopillia (Ternopil Oblast) using environmental audit and monitoring / Trysnyuk V. M. // Ekologichna bezpeka

Page 18: E 2 2014

18 Реферативний журнал,2014, № 2

ÄÎÂʲËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ß2014.2.33 ÓÄÊ 519.6

ta pryrodokorystuvannya (Environmental Safety and Nature Use) : proceedings. – Kyiv, 2012. – Issue 9. – P. 213–222.

– Bibliography: 5 ref. Geoinformation systems, environmental safety of

Ternopil’shchyna (Ternopil Oblast), environmental au-dit, monitoring of health data, GIS, MapInfo-technology, computer processing of test results, compiling databases, electronic eco-tehnogeochemical mapping, total pollution maps, environmental maps, geoecosystems, urboecosys-tems, safety of vital activity.

У статті досліджено геоінформаційні системи еко-логічної безпеки з використанням екологічного аудиту і моніторингу показників здоров’я населення. Досліджен-ня проводили у 8 районах Тернопільської області, на цей час продовжують в інших районах. Для визначен-ня сучасної екологічної ситуації на території досліджу-ваних районів складено електронну карту в масштабі 1 : 50 000 з використанням ГІС-технологій. Характер-ною рисою більшості сучасних міст і сіл, у тому числі й Тернопільщини, є перетворення первинних природних ландшафтів на нові природно-техногенні геоекосистеми та досить істотна зміна екологічного стану основних ком-понентів урбоекосистеми. На екологічній карті відображе-но прос торові особливості змін геологічного середовища, геофізичних полів, рельєфу, поверхневих і ґрунтових вод, атмосферного повітря, ґрунтового і рослинного покривів, стану здоров’я населення та об’єктів техносфери, яка істотно впливає на всі попередні складові природного середовища. Карта дала можливість оцінити, наскільки змінено первинні ландшафти, як далеко зайшов процес урбанізації, які кількісні та якісні зміни відбулися в усіх компонентах довкілля і як ці трансформації вплинули на людину. Екологічну карту території розробляли трьома етапами: 1) польові експедиційні дослідження території з відбиранням проб ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод, атмосферного повітря та рослинності, а також з вимірю-ванням геофізичних полів; 2) аналітичні (лабораторні) до-слідження вмісту забруднюючих речовин у компонентах довкілля; 3) комп’ютерна обробка результатів аналізів, складання баз даних, побудова електронних еколого-тех-ногеохімічних карт, їх синтез і отримання карт сумарного забруднення та картографічні роботи в ГІС MapInfo з побудовою екологічної карти кожного району в масштабі 1 : 50 000. Контури різного ступеня трансформованості територіального середовища під впливом техногенного навантаження виділені на ландшафтній основі шляхом інтеграції показників екологічного стану кожного ком-понента урбоекосистеми за рівнем його забруднення або порушеності. В результаті комп’ютерного аналізу складено карти сумарного коефіцієнта забруднення, що дає можливість розробляти відповідні стабілізаційні за-ходи. Доведено, що розроблена нова методика еколо-гічного моніторингу конкретного району на базі КСЕБ комп’ютерної інформаційно-аналітичної та прогнозно-керуючої системи екологічного моніторингу, екологічної безпеки, прогнозу та відвернення надзвичайних ситуацій є прикладом виваженого підходу до комплексних дослі-джень екологічного стану території. Таким чином, резуль-татом виконання проекту є інформаційно-аналітична і прогнозно-керуюча комп’ютерна система кореляційної залежності рівнів захворюваності населення від екологіч-них чинників, яка дає можливість прогнозувати розвиток захворюваності залежно від різних сценаріїв соціально-економічного розвитку регіону (тобто від різного ступеня техногенного навантаження на урбоекосистеми, в тому числі і на кожний компонент довкілля, а головне – на стан здоров’я населення). Користуючись розробленими кореляційними залежностями, можна встановлювати необхідний для безпеки життєдіяльності режим робо-

ти підприємств-забруднювачів, щоб вони не завдавали шкоди довкіллю і людині.

Козловська М. С.

УДК: 519.6+556.013 2014.2.33. АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕ-

ВИХ ВОД НА ЕНДОКРИНОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ НАСЕЛЕННЯ НА ПРИКЛАДІ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ / Мокін В. Б., Балачук В. Ю., Прудиус П. Г. // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2013.

– Вип. 13. – С. 5–10. – Бібліогр.: 1 назв.Екологічний моніторинг, якість води, поверхневі

води, важкі метали, ендокринологічні захворювання, здоров’я людей, безпека природокористування, Україна, Вінницька область, річка Буг.

Analysis of influence of surface water quality on endo-crine diseases by the example of Vinnytsya Oblast / Mokin V. B., Balachuk V. Yu., Prudius P. G. // Ekologichna bezpeka ta pryrodokorystuvannya (Environmental Safety and Nature Use) :proceedings. – Kyiv, 2013. – Vol. 13. – P. 5–10. – Bibliography: 1 ref.

Environmental monitoring, water quality, surface wa-ter, heavy metals, endocrinological diseases, public health, safety of nature use, Ukraine, Vinnitsa Oblast, the river Bug.

У зв’язку з високим рівнем захворюваності населення Вінницької області на цукровий діабет та порушення ендо-кринної системи надзвичайної актуальності набуває проб-лема встановлення основних причин погіршення здоров’я людей. У дослідженні запропоновано методологію, розроб-лено програмний інструмент для обчислення коефіцієнтів критерію кореляції аналізу впливу якості поверхневих вод на ендокринологічні захворювання. Кореляційний аналіз даних здійснено за показниками захворюваності та якості поверхневих вод по Вінницькій області за період 2005–2010 рр. Для проведення дослідження було обрано Калинівський, Козятинський, Хмільницький райони Він-ницької області, міста Вінницю та Ладижин, в яких, за даними Вінницької обласної СЕС, джерелом питної води є поверхневі води річки Південний Буг. Для виявлення залежності між якістю поверхневих вод та захворюваніс-тю населення було проведено кореляційний аналіз цієї залежності та здійснено класифікацію важливих резуль-татів обчислень критеріїв кореляції. Доведено, що най-більший зв’язок виявився між захворюваністю населення хворобами ендокринної системи та такими показниками якості поверхневих вод: завислі речовини, мідь, гідрокар-бонати, кобальт, калій+натрій, залізо. Найбільш виражену залежність захворюваності від якості поверхневих вод було виявлено у Хмільницькому районі області. На основі аналізу отриманих результатів розроблено рекомендації щодо заходів з поліпшення ситуації. Встановлено, що для ефективного контролю ситуації щодо захворюваності населення необхідно в першу чергу, контролювати якість поверхневих вод регіону, тобто кількість речовин, вплив яких на захворюваність населення встановлено, а також звертати увагу на всі показники стану поверхневих вод, якщо вплив конкретної речовини не є однозначним. Цього можна досягти за допомогою таких заходів: розширення програми та підвищення регулярності моніторингу в ство-рах спостереження за якістю поверхневих вод на основних джерелах питної води регіону; ретельне дослідження при-чин впливу виявлених факторів на стан захворюваності з позицій медицини та біохімії; перегляд умов скиду стічних вод вище питних водозаборів на поверхневих джерелах з показниками якості води, які найбільше корелюють із за-хворюваністю населення; сприяння розвитку екологічного виховання та екологічної свідомості населення регіону.

Козловська М. С.

Page 19: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 19

ÄÎÂʲËËß ÒÀ ÇÄÎÐÎÂ'ßÓÄÊ 630*094 2014.1.61

УДК 338.43.02:332.32014.2.34. ПЕРЕДУМОВИ, СУТНІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧ-

НЕ ЗНАЧЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ У СУЧАСНИХ УМОВАХ / Пшоняк Д. І. // Економiчний часопис-XXI. – 2012. – № 1/2 – С. 28–31. – Бібліогр.: 10 назв.Агроекологія, органічне землеробство, збалансо-

ване землекористування, екологічно чиста продукція тваринництва. природна трансформація землекорис-тування, ландшафтно-екологічна диференціація агро-ландшафтів, ґрунтозахисний комплекс заходів щодо використання орних земель.

Background, essence and economic importance of land transformation in the current context / Pshonyak D. І. // Ekonomichny chasopys-XXI (Economic Journal-XXI).

– 2012. – № 1/2. – P. 28–31. – Bibliography.: 10 ref.Agroecology, organic farming, sustainable land use,

environmentally sound livestock products, natural transfor-mation of land use, landscape and ecological differentiation of cultivated lands, soil-protective package of measures for the use of arable lands.

Трансформація земельних угідь – це досить широке поняття, яке може складатися з керованих і некерованих людиною процесів. Фактично, біологічні та ґрунтоут-ворюючі процеси, які визначають склад (тип) ґрунтів, є природною трансформацією земель. Ця природна трансформація здатна прискорюватися, сповільнюва-тися або змінювати свій вектор розвитку під впливом господарської або іншої діяльності людини. Внаслідок природних трансформацій змінюється якісний склад кон-кретних земельних ділянок. Наприклад, вітрова чи водна ерозія може поступово перетворювати родючі чорно-земи, які використовують як ріллю, на напівпустельні або пустельні ділянки, непридатні для вирощування сільськогосподарських культур. Ці об’єктивні процеси зміни якісних показників ґрунтів, які відбуваються неза-лежно від бажання людини (але часто спричинені нео-бдуманим господарським втручанням), можна називати фактичною трансформацією земельних угідь. У процесі вирішення питань збалансованого землекористування заслуговують на увагу нові теоретичні концепції, прак-тичні підходи до оптимізації сільськогосподарського зем-лекористування, що базується на системному порівнянні вимог та адаптивних можливостей рослин з фактичним станом агроландшафту й перспективами регулювання його властивостей. Базисом тут є концепція адаптивного землеробства з ландшафтно-екологічним підходом до організації використання сільськогосподарських земель. В основу цієї концепції покладено ландшафтно-еколо-гічну диференціацію агроландшафтів і ґрунтозахисний комплекс заходів щодо використання орних земель. Основне завдання цієї концепції – досягти найбільшої ефективності в охороні ґрунтової родючості за опти-мальних витрат праці, матеріальних засобів і коштів та забезпечити при цьому найвищу продуктивність агро-ценозу. У процесі трансформації сільськогосподарських угідь найскладнішим завданням сьогодні в Україні є вилучення з аграрного обороту від трьох до п’яти міль-йонів гектарів еродованих та деградованих земель, їх залісення або формування культурних чи природних пасовищ як однієї з основ органічного землеробства та отримання екологічно чистої продукції тваринництва. Економічною вигодою від такого кроку є те, що на пло-щах, які залишаються в обробітку, виникають додаткові можливості отримання ефекту від більшої концентрації матеріальних і фінансових ресурсів, а завдяки засто-суванню дешевих пасовищних кормів собівартість тва-ринницької продукції, залежно від тривалості сезонного використання, може зменшитися на 40–70% .

Тимочко Т. В.

УДК 330. 3. 2014.2.35. ІДЕЯ «СТАЛОГО РОЗВИТКУ»: РЕАЛІЇ ТА

ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ І ПОШУК НОВОЇ ДОКТРИНИ / Білопольський М. Г. // Схід. – 2012. – № 2 (116). – С. 3–5. Сталий розвиток, нова парадигма суспільного роз-

витку, основні глобальні загрози, раціональне викорис-тання природних ресурсів.

Idea of «sustainable development»: realities and challenges of today and the search for a new doctrine / Bilopolsky М. // Skhid (|The East). – 2012. – № 2 (116).

– P. 3–5. Sustainable development, new paradigm of social de-

velopment, main global threats, sustainable use of natural resources.

Про нову концепцію розвитку світу вже давно го-ворять учені. Так, серйозне визначення рушійних сил людства дала Міжнародна конференція глав урядів 130 держав у Ріо-де-Жанейро ще в 1992 р. На конференції було визнано, що західна модель розвитку вичерпала себе, що нестримна гонитва за прибутком неминуче при-зводить до такого загострення суперечностей з природою та в суспільстві, що створює реальну загрозу самому існуванню життя на Землі. Зростаюче споживання вже не можна розглядати як основну рушійну силу прогресу, потрібна нова парадигма розвитку людства. Нова кон-цепція розвитку світу має бути результатом колективної творчості інститутів, учених, керівників держав, партій з подальшим широким обговоренням з народними маса-ми, і тільки після цього її можна буде впроваджувати в практику. Обґрунтовано необхідність пошуку нової па-радигми суспільного розвитку, в якій були б мінімізовані основні глобальні загрози і прийнято підхід раціонального використання природних ресурсів. Запропоновано роз-глянути як базову методологію нову розробку – концеп-цію енвіроніки. Ця наука ґрунтується на поєднанні таких законодавчих принципів: взаємодії, організації розвитку та вдосконалення суспільних систем з технології, еко-номіки, соціології та природокористування. Вона дає цілісне уявлення про розвиток виробничих, господарських систем, суспільства й світу в цілому. Це вчення орієнтує сучасних керівників на цілісне сприйняття шляхів реа-лізації економічного завдання, змушує їх враховувати організаційну, технічну, природно-екологічну, соціальну та інші складові суспільного розвитку. Це практична нау-ка з гнучкою методологією та широкими можливостями. Її основним гаслом є об’єднання людства у Всесвітній союз з єдиною ідеологією розумного розвитку людства, щоб світ здійснив перехід з постіндустріального до інте-лектуального розвитку.

Марушевський Г. Б.

УДК 338.242014.2.36. ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ УМОВ СТА-

ЛОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ / Шандова Н. В. // Бізнес Інформ. – 2013. – № 6. – С. 176–181. – Бібліогр.: 8 назв. Сталий розвиток, принцип екологічності, збережен-

ня навколишнього середовища та ресурсної бази; прин-цип безпеки розвитку, принципи формування, рушійні сили економіки, принцип структурності, здійснення взаємозалежних кількісних і якісних перетворень.

Principles of forming conditions of sustainable development of the industry / Shandova N. V. // Biznes Inform (Business Inform). – 2013. – № 6. – P. 176–181. – Bibliography: 8 ref.

Sustainable development, environmental compatibility principle, conservation of the environment and resource base, development safety principle, formation principles, prime

ЗБАЛАНСОВАНИЙ (СТАЛИЙ) РОЗВИТОК

Page 20: E 2 2014

20 Реферативний журнал,2014, № 2

2014.2.38 ÇÁÀËÀÍÑÎÂÀÍÈÉ (ÑÒÀËÈÉ) ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÓÄÊ 57:043

movers in economic development, structuring principle, im-plementing interrelated quantitative and qualitative changes.

У статті розглянуто і запропоновано принципи фор-мування умов сталого розвитку промисловості, що від-повідають сучасному етапу розвитку економіки, які для промисловості стають рушійними силами розвитку. До принципів сталого розвитку промисловості віднесено: принцип структурності – для здійснення взаємозалежних кількісних і якісних перетворень; принцип взаємозв’язку продуктивних сил і виробничих відносин – як основа від-бору корисних результатів; принцип інноваційності – як джерело саморозвитку промисловості; принцип екологіч-ності – для збереження навколишнього середовища та ресурсної бази; принцип безпеки розвитку – для протидії впливу зовнішнього й внутрішнього середовища. Визна-чено характерні чинники принципу структурності: 1) нау-ково-технічний прогрес (НТП), вплив якого проявляться у вигляді зміни технологій виробництва, видобутку й переробки, створення нових матеріалів, способів кому-нікацій та ін. Саме під впливом цього чинника утворю-ються нові галузі промисловості й виробництва; 2) зміни у відносинах власності. Відносини власності виражають реально існуючу структуру економіки з погляду основного виробничого відношення – способу з’єднання працівників із засобами виробництва й, отже, визначають структуру виробництва, розподілу, обміну й споживання суспільного продукту; 3) зміни в поділі праці та його спеціалізації, що формують загальні матеріальні передумови структурних змін, які відбуваються в ній; 4) трансформація системи суспільних потреб – сучасні потреби органічно пов’язані з розвитком інформаційних технологій, глобальних мереж і комунікацій. Доведено, що принципи формування умов сталого розвитку промисловості є орієнтиром, яким повин-ні керуватися державні органи управління й керівники, фахівці-управлінці під час розроблення стратегій розвитку як усього промислового комплексу, так і окремих підпри-ємств. Це дасть можливість найповніше вивчити основи сталого розвитку та дати рекомендації щодо вдоскона-лення процесу розвитку, знизити ризики упущених вигід.

Тимочко Т. В.

УДК: 57:043:630:3 7:022 2014.2.37. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДОКО-

РИСТУВАННЯ В НАУЦІ І ПРАКТИЦІ ЛІСОГОСПОДАР-СЬКОГО ВИРОБНИЦТВА / Фурдичко О. І. // Вісн. НАН України. – 2012. – № 4. – С. 39–47. – Бібліогр.: 20 назв. Екологічні проблеми, поняття «природокористу-

вання», практика лісогосподарського виробництва, за-конодавча база, сталий розвиток лісових екосистем, показники екологічного стану природних об’єктів лісо-вих екосистем, методи здійснення лісогосподарської діяльності, формування агроекосистем, облік лісоме-ліоративних насаджень.

Environmental issues of nature use in forestry sci-ence and environmental practice / Furdychko О. І. // Visnyk NAN Ukrayiny (Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine). – 2012. – № 4. – P. 39–47. – Bibliography: 20 ref.

Environmental problems, «nature use» concept, forestry production practice, legislation, sustainable development of forest ecosystems, indicators of the ecological status of natural objects of forest ecosystems, forest management methods, formation of agro-ecosystems, inventory of forest improving plantations.

У лісогосподарському секторі України потребують удосконалення наукові розробки і пропозиції щодо узго-дження лісогосподарської діяльності з принципами ста-лого розвитку лісових екосистем. Це стосується також питань законодавчих нормативів природокористування,

визначення показників екологічного стану природних об’єктів у межах лісових екосистем, добору методів здійс-нення лісогосподарської діяльності, формування агроеко-систем, побудови та відображення в статистичній звітності їхніх екологічних показників. Поняття «природокористуван-ня» означують як «сферу виробничої та наукової діяльнос-ті, спрямовану на комплексне вив чення, освоєння, вико-ристання, відновлення, поліпшення й охорону природного середовища та природних ресурсів з метою розвитку продуктивних сил». Це означення не відповідає вимогам конкретизації власне природних об’єктів та ідентифікації господарювання на землі, економічної збалансованості та соціальної спрямованості щодо землекористування. Отже, значення терміна «природокористування» потре-бує диференціації за едафічними чинниками, які викорис-товують у практичній діяльності суб’єктів господарювання, одним з яких є лісогосподарське виробництво. Проведені дослідження доводять необхідність диференціації та поглиблення змісту терміна «природокористування» в галузі лісівництва і визначення його параметрів. При-родокористування в зазначеній сфері оцінюють кількіс-ними показниками середньорічного приросту деревини (м3/га) за типами лісорослинних умов та корінними по-родами (потенційні й реальні), а також за коефіцієнтами використання фізіологічно активної сонячної радіації. Невідповідності земельного і лісового законодавства за роки реформування лісогосподарського виробництва не сприяли позитивним змінам у землекористуванні. Колиш-ні лісгоспи (лісові господарства як юридичні особи), бу-дучи де-факто постійними землекористувачами, де-юре визначені як «постійні лісокористувачі» з несумісними для цього повноваженнями здійснення державного контролю в лісах усіх відомств. Галузева наука, повністю підпоряд-кована центральному органу виконавчої влади, апріорі спрямовує свої дослідження на формування механізмів лісокористування та централізованого управління в га-лузі лісового господарства. Запропоновано рекомендації щодо актуалізації обліку лісомеліоративних насаджень у межах сільськогосподарських угідь. Так, агромеліоративні лісові насадження в межах земель сільськогосподарсько-го призначення терміново потребують відновлення їх обліку в Держкомстаті. Необхідно, щоб суб’єкти власності чи постійного користування земельними угіддями несли відповідальність за їх збереження та розширення.

Басун О. П.

УДК 330.3:502.32014.2.38. ЗБАЛАНСОВАНИЙ РОЗВИТОК ЕКОНО-

МІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ (КОЕВОЛЮЦІЙНИЙ ПІДХІД) : монографія / Половян О. В. – Донецьк, 2012.

– 479 с. – Бібліогр.: 540 назв.Сталий розвиток, економічні та екологічні систе-

ми, основні підходи, коеволюційна схема, системно-динамічне моделювання, ендогенні чинники, економічні системи, науково-технічний прогрес, збалансований розвиток України.

Sustainable development of economic and envi-ronmental systems (coevolution approach) : monograph / Polovyan O. V. – Donets’k, 2012. – 479 p. – Bibliography: 540 ref.

Sustainable development, economic and ecological sys-tems, basic approaches, co-evolutionary scheme, system-dynamic modeling, endogenous factors, economic systems, scientific and technological progress, sustainable develop-ment of Ukraine.

Розглянуто методологічні засади збалансованого розвитку економічних і екологічних систем. Проведено концептуальний аналіз основних підходів до визначення

Page 21: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 21

ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍßÓÄÊ 504.064 2014.2.40

сталого розвитку. На основі холістичного бачення запро-поновано схему коеволюції економічних і екологічних сис-тем і концепцію регулювання цього процесу. Розроблено та апробовано економіко-математичну модель коеволюції економічних і екологічних систем з використанням агент-ного і системно-динамічного моделювання. Висвітлено особливості моделювання процесів коеволюції України та Німеччини. Увагу приділено ендогенізації чинників

розвитку економічних систем, еволюції теоретичних концепцій моделювання науково- технічного прогресу, моделям спільної еволюції економічних і екологічних систем. Обгрунтовано основні напрями забезпечення збалансованого розвитку України.

Тимочко Т. В.

УДК 504.064.42014.2.39. РОЗДІЛЯЙ ТА ВОЛОДАРЮЙ – ПРИНЦИПИ

ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ : практ. посіб. / Ігнатенко О. П. – К., 2013. – 173 с. Економіка природокористування, роздільне зби-

рання побутових відходів, розробка місцевих програм поводження з побутовими відходами, схеми санітарної очистки, інвестиційні програми підприємств, вимоги та рекомендації до технологічних аспектів переробки відсортованих побутових відходів, вимоги державного контролю та відповідальність за порушення законо-давства в цій сфері.

Divide and rule – principles of domestic waste : prac-tical guide / Іhnatenko О. P. – Кyiv, 2013. – 173 p.

Environmental economics, separate collection of do-mestic waste, development of local programs for house-hold waste management, sanitation schemes, business investment programs, technological aspects of processing of separated domestic waste, the requirements of state control, responsibility for violations of the law in this area.

У передових країнах світу, насамперед в європей-ських, понад 35% побутових відходів переробляють зав-дяки їх роздільному збиранню, з 15% отримують компост та біогаз, близько 50% утилізують, як правило, шляхом спалювання на енергетичні цілі з виробленням тепло-, електроенергії. Основне завдання у сфері поводження з побутовими відходами – зменшити навантаження на довкілля, повністю переробляючи та утилізуючи побутові відходи. В українському і світовому законодавстві органи місцевого самоврядування мають вирішувати питання збирання, транспортування, утилізації і знешкоджен-ня побутових відходів та надання якісних послуг у цій сфері, у тому числі обов’язок впроваджувати роздільне збирання побутових відходів. І лише з 1 січня 2018 р. у вітчизняному законодавстві встановлено заборону за-хоронювати неперероблені (необроблені) побутові від-ходи. Практичний посібник складається з 4 розділів і 14 підрозділів. У першому розділі висвітлено сучасний стан та загальні питання законодавства в сфері поводження з побутовими відходами, наведено схеми санітарного очищення населених пунктів та програми поводження з побутовими відходами, правила надання послуг з виве-зення побутових відходів, порядок проведення конкурсу на надання цих послуг, аспекти тарифоутворення на послуги поводження з побутовими відходами та правила визначення норм надання послуг з вивезення побутових відходів і зокрема в контексті роздільного збирання по-бутових відходів. Другий розділ присвячено методиці роздільного збирання побутових відходів, їх транспор-тування, будівництва та експлуатації підприємств з сор-тування та переробки побутових відходів. Третій розділ стосується аспектів переробки складових побутових від-ходів, зокрема, відсортованих відходів, пластмас, паперу, картону, скла та органічних речовин. У четвертому розділі розкрито питання контролю та відповідальності у сфері поводження з побутовими відходами, визначено порядок та розмір штрафів за порушення законодавства. Запропо-нований практичний посібник призначено для керівників

та фахівців органів місцевого самоврядування, підпри-ємств та організацій, що здійснюють свою діяльність у сфері поводження з побутовими відходами, піклуються про довкілля та впроваджують роздільне збирання по-бутових відходів.

Марушевський Г. Б.

УДК 581.526.42 (477.85)2014.2.40. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІН-

НЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ЗАГРОЗАМИ У БУКОВИНСЬКИХ КАРПАТАХ / Солодкий В.Й. // Біологічні Студії. – 2012.

– Т. 6. – № 1. – С. 205–210. – Бібліогр.: 11 назв.Сталий розвиток регіону, екологічні ризики, ан-

тропогенне навантаження, система управління, Кар-патська конвенція, Буковинські Карпати, моніторинг, системний підхід.

Improvement of the system of environmental ha-zards management in the Bukovyna Carpathians / So-lodky V., Tsaryk J. // Biological Studies. – 2012. – Vol. 6.

– № 1. – P. 205–210. – Bibliography: 11 ref.Sustainable development of a region, environmental

risks, man-made load, management system, the Carpathian Convention, Bukovyna Carpathians, monitoring, systematic approach.

В основу вдосконалення системи управління еколо-гічними загрозами та досліджень покладено методологію сталого розвитку територій і збереження біорізноманіття. До вдосконалення управління екологічними загрозами в регіоні за принципами Карпатської конвенції був засто-сований системний підхід. Зазначено, що для створення умов запровадження міжсекторально узгоджених при-родоощадних режимів ведення господарства на єдиній водозбірно-екосистемній основі необхідно досягти раціо-нальної територіальної та функціональної організації при-родокористування з дотриманням науково обґрунтованих норм регулювання навантажень на природні екосистеми. Способи щодо зниження екологічних загроз визначали, орієнтуючись на ідеї узгодженої реалізації збалансова-ного природокористування та підвищення екологічних функцій гірських екосистем з урахуванням ресурсного, інформаційного та організаційного забезпечення цих заходів. На основі аналізу проявів за останні десятиріччя в Буковинських Карпатах небезпечних антропогенно-при-родних явищ та їхніх наслідків на екосистеми виникла необхідність у перегляді стратегії природокористування у напрямі досягнення балансу між соціально-економічними та екологічними формами діяльності. Засади такої зба-лансованої діяльності закладено в Рамковій конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. Втілення у практику цих засад потребує вдосконалення системи. У досліджен-ні встановлено, що запровадження Карпатської конвенції передбачає забезпечення збереження та відновлення унікальних природних комплексів, запобігання негатив-ному впливу на гірські екосистеми й організацію скоор-динованої природоохоронної діяльності в Карпатському регіоні. Для повноцінної реалізації завдань Карпатської

ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Page 22: E 2 2014

22 Реферативний журнал,2014, № 2

2014.2.42 ÓÄÊ 553.3ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍß

конвенції в галузі управління екологічними загрозами до-цільно виділити три взаємопов’язані напрями діяльності: моніторинг загроз, регулювання прояву загроз і план дій щодо ліквідації їхніх наслідків.

Марушевський Г. Б.

УДК: 553.3.9:528.8.04](477) 2014.2.41. АЕРОКОСМІЧНІ ТА ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ

МЕТОДИ У ВИРІШЕННІ ЗАВДАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗ-ПЕКИ ПРИ ВИДОБУТКУ СЛАНЦЕВОГО ГАЗУ В УКРАЇНІ / Лялько В. І., Азімов О. Т., Яковлєв Є. О. // Екологія і природокористування. – 2013. – Вип. 16. – С. 157–164.

– Бібліогр.: 13 назв. Альтернативні джерела енергії, видобуток слан-

цевого газу в Україні, оцінка екологічних ризиків, стан забруднення основних горизонтів прісних підземних вод, аерокосмічні і гідрогеологічні методи, екологічна без-пека, Юзівська ділянка, Дніпровсько-Донецька западина.

Aerospace and hydrogeological methods in solving problems of environmental safety in shale gas produc-tion in Ukraine / Lyal’ko V. І., Аzimov О. Т., Yakovlev Ye. О. // Еkologiya i pryrodokorystuvannya (Ecology and Nature Use). – 2013. – Issue 16. – P. 157–164. – Bibliography: 13 ref.

Alternative sources of energy, shale gas production in Ukraine, assessment of environmental risks, pollution status of main layers of fresh groundwater, aerospace and hydrogeological methods, environmental safety, Yuzivska area, Dnipro-Donets depression.

Україна заінтересована в одержанні власних еконо-мічно вигідних альтернативних джерел енергії на перспек-тиву, серед яких – видобуток вітчизняного сланцевого газу. У процесі вирішення завдань екологічної безпеки гідросфери під час видобутку сланцевого газу в Україні необхідно застосувати сучасні дистанційні аерокосмічні, гідрогеологічні та інформаційні технології. Це сприятиме виявленню та оцінці екологічних ризиків, а також визна-ченню стану забруднення основних горизонтів прісних підземних вод, які є стратегічним ресурсом гарантованого питного водопостачання. Наведено приклади пілотного впровадження означених аерокосмічних та гідрогеоло-гічних технологій у межах Юзівської ділянки і прилеглих до неї площ, а також району Західно-Михайлівської структури Дніпровсько-Донецької западини. На цих по-лігонах, використавши різні матеріали космічних зйомок, геолого-геофізичних, геохімічних робіт та комп’ютерного моделювання геофільтрації з урахуванням фізико-хі-мічної сумісності гідророзривних та порових розчинів і гірських порід випробували особливості технології видо-бутку сланцевого газу в типових умовах України. Доведе-но, що на початкових етапах планування та проведення експлуатаційних робіт з видобутку сланцевого газу слід обов’язково дотримуватись високих технологічних та екологічних стандартів. Це стосується, зокрема, прог-нозування за допомогою комп’ютерного моделювання поширення розчинів гідророзриву в сланцевих пластах з використанням матеріалів багатоспектральних космічних зйомок для виявлення проникних розломних зон як шля-хів вертикальних перетоків, що зумовлюють забруднення питних водоносних горизонтів. При цьому для надійного виявлення проникних розломних зон слід використовува-ти сканерні матеріали багаторазових мультиспектральних космічних зйомок з високою роздільною здатністю (до 1–5 м/піксель) не лише у видимому діапазоні електро-магнітного спектра, а й у тепловому та радіохвильовому діапазонах, що дасть можливість залучити до ідентифі-кації таких зон ефекти розущільнення та водонасичення порід в їхніх межах. Зазначено, що на полігонах необхідно вибирати місця оптимального розміщення нагнітальних

свердловин, враховуючи положення проникних розлом-них зон. Таким чином, для підвищення оперативності у вирішенні завдань зменшення екологічних ризиків у процесі видобутку сланцевого газу зазначений комплекс робіт слід виконати ще до здійснення наземної детальної газо- та геохімічної зйомки та інтерпретації геофізичних даних. Тільки після виконаного аналізу за одержаними на полігонах матеріалами можна робити компетентні та надійні висновки з приводу подальшого розвитку по-дій щодо видобутку сланцевого газу в Україні, зокрема стосовно обсягів його запасів.

Тимочко Т. В.

УДК: 338.5:502.3 (477.42) 2014.2.42. ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ВИТРАТ

ЯК ПЕРЕДУМОВА СТАНОВЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ЕФЕК-ТИВНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ / Марченко К. С. // Екологічна безпека та при-родокористування : зб. наук. пр. – К., 2012. – Вип. 9. – С. 130–135. – Бібліогр.: 6 назв.Економіка природокористування, охорона довкілля,

екологічні витрати підприємства, витрати на забруд-нення, техногенні викиди, відходи, підтримка природ-но-ресурсного потенціалу, компенсація матеріальних втрат, екологічна рівновага.

Optimization of environmental expenses as a prere-quisite for formation of effective nature use mechanism: a regional aspect / Маrchenko К. S. // Еkologichna bezpeka ta pryrodokorystuvannya (Environmental Safety and Nature Use) : proceedings. – Кyiv, 2012. – Issue 13. – P. 130–135.

– Bibliography: 6 ref.Environmental economics, conservation of the environ-

ment, environmental expenditures of an enterprise, pollution abatement cost, man-made emissions, waste, maintaining natural-resources potential, compensation for material losses, ecological balance.

Сьогодні екологічні витрати є основоположним та найактуальнішим поняттям економіки природокорис-тування, адже саме на ньому базуються дослідження економічних аспектів природокористування. Ці витрати є суспільно необхідними, оскільки націлені на забезпечення якості середовища життя, здійснення господарської ді-яльності та на підтримку природно-ресурсного потенціалу, включаючи збереження екологічної рівноваги на всіх рівнях. У статті розкрито питання щодо складу природо-охоронних витрат, встановлених за такими елементами: екологічні витрати суспільного виробництва, витрати на заходи, що зменшують викиди шкідливих речовин у нав-колишнє природне середовище (на вдосконалення вже діючих технологій, зміна складу засобів, які використову-ють, будівництво очисних споруд, раціональне викорис-тання сировини тощо); витрати, які не зменшують обсяг викидів, але впливають на ступінь поширення шкідливих речовин у середовищі (нейтралізація, захоронення від-ходів, їх консервація, встановлення санітарно-захисних зон навколо підприємства тощо); витрати, пов’язані з підтримкою природно-ресурсного потенціалу (створен-ня природних територій, які охороняють, забезпечення відтворення відновлюваних природних ресурсів, вико-ристання вторинних ресурсів як сировини, розроблення та впровадження ресурсозберігаючих технологій тощо); витрати суспільного розвитку, до яких належать витра-ти на відтворення людини, її біологічних та соціальних якостей. На прикладі екологічних витрат господарюючих систем Житомирщини визначено їхній вплив на ефектив-ність природокористування. Дослідженням встановлено, що за 2010 р. підприємствами-ресурсокористувачами було сплачено 4,7 млн грн зборів за забруднення навко-лишнього природного середовища, що на 5,7% менше

Page 23: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 23

ÅÊÎÍÎ̲ÊÀ ÏÐÈÐÎÄÎÊÎÐÈÑÒÓÂÀÍÍßÓÄÊ 338.432 2014.2.44

пред’явлених господарюючими суб’єктами Житомирщини за забруднення довкілля. Відповідно за викиди забруд-нюючих речовин в атмосферне повітря із суб’єктів гос-подарювання було стягнуто 2,9 млн грн, за забруднення водних об’єктів – 1,1 млн грн та за розміщення відходів

– 637,5 тис грн. За адміністративні правопорушення у сфері охорони природи у 2010 р. було сплачено штрафів на суму 56,6 тис грн, що майже втричі більше ніж у 2008 р. За позовами природоохоронних органів про відшкоду-вання збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону природи, було стягнуто майже 6 тис грн (на 70% менше показника 2008 року). Ці кошти спрямовуються на фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам державної політики у сфері охорони довкілля, використання природних ресурсів та гарантування еко-логічної безпеки

Марушевський Г. Б.

УДК 338.4322014.2.43. ОЦІНКА ДОСТАТНОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО

ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ / Янченко З. Б. // Бізнес Інформ. – 2013. – № 6. – С. 196–201. – Бібліогр.: 8 назв. Концепція сталого розвитку, оцінка, методоло-

гія, інноваційна достатність потенціалу підприємств, адаптація до аграрної сфери, інноваційний потенціал, безпека довкілля.

Sufficiency assessment of innovative capacity of agricultural enterprises / Yanchenko Z. B. // Biznes Inform (Business Inform). – 2013. – № 6. – P. 196–201. – Biblio-graphy: 8 ref.

Concept of sustainable development, assessment, metho-dology, sufficiency of innovative capacity of enterprises, adaptation to the agrarian sector, innovative capacity, en-vironmental safety.

В умовах інкорпорації вітчизняної економіки у світо-вий економічний простір, посилення впливу глобалізацій-них тенденцій та інтенсифікації процесів інтернаціоналі-зації успішна участь підприємств аграрної спеціалізації у конкурентній боротьбі визначається ефективністю їхньої інноваційної політики та безпосередньо залежить від активізації інноваційного чинника розвитку. Формування заходів інноваційної політики, спрямованих на зростання сприятливості внутрішнього середовища підприємства та зменшення невизначеності його оточення, максиміза-цію використання ресурсного потенціалу з одночасним уникненням безгосподарського використання наявних ресурсів, використання сильних сторін підприємства та нуліфікація його слабкостей, визначається ефективністю управління інноваційним потенціалом підприємства. За-пропоновано орієнтовну методологію здійснення оцінки достатності інноваційного потенціалу підприємств, адап-товану для аграрної сфери та основану на концепції сталого розвитку, в основі якої лежить забезпечення високої ефективності аграрного виробництва, сприян-ня зростанню добробуту місцевих сільських громад і безпеки довкілля. Виконання цієї процедури дає змогу визначити оптимальні напрями розвитку інноваційного потенціалу агропідприємства та вибрати одну з чотирьох основних інноваційних стратегій конкурентної боротьби

– агресивної, виваженої, локальної та радикальної. У по-дальшому запропоновану концепцію оцінки достатності

інноваційного потенціалу доцільно взяти за основу під час розроблення методології щодо визначення впливу інноваційного чинника на ресурсний потенціал підпри-ємства, діагностики наявних резервів його розвитку та перетворення невикористаних потужностей підприємства для посилення його конкурентних позицій

Тимочко Т. В.

УДК 721.12014.2.44. БУДІВНИЦТВО СМІТТЄПЕРЕРОБНО-

ГО КОМПЛЕКСУ В м. КІРОВОГРАДІ – ПЕРСПЕКТИВА РОЗ В’ЯЗАННЯ БАГАТЬОХ ПРОБЛЕМ / Хлєбніков В. В. // Екологічний вісник. – 2014. – № 1 (82). – С. 30. Екологічні проблеми, тверді побутові відходи, сміт-

тєпереробний комплекс, альтернативні джерела енергії, вторинна переробка, охорона природи,, здоров’я на-селення, місто Кіровоград.

Building of a garbage recycling plant in the Kiro-vograd city of is a prospect to solve many problems / Khlebnikov V. V. // Ekologichny Visnyk (Environmental Bulletin). – 2014. – 1 (82). – P. 30.

Environmental issues, solid household waste, garbage recycling plant, alternative sources of energy, recycling, na-ture conservation, public health, the city of Kirovograd.

Серед найактуальніших проблем України на сьо-годнішній день є збирання, сортування й перероблення твердих побутових і промислових відходів, що значною мірою визначає санітарно-епідеміологічне благополуч-чя територій. Це особливо важливо з огляду на висо-кий рівень захворюваності серед жителів Кіровограда, причиною якого є несприятлива екологічна ситуація. У дослідженні окреслено основні екологічні проблеми, спри-чинені утилізацією твердих побутових відходів методом їх складування: на звалищах – швидке переповнення звалищ внаслідок великого обсягу й малої щільності за-складованих відходів; зараження підземних вод продукта-ми розпаду, поширення неприємних запахів, розкидання відходів вітром, самозаймання смітників, безконтрольне виділення метану, який забруднює повіт ря; зменшення вільних площ, придатних для розміщення сміттєзвалищ на зручній відстані від населених пунктів; виникнення джерел і середовища для розмноження переносників різних інфекційних захворювань (бактерій, гризунів і комах). Зауважено, що сукупність усіх цих чинників зу-мовила гостру потребу в будівництві комплексу з пере-роблення твердих побутових відходів у Кіровограді, який насамперед покликаний розв’язати насущні проблеми міста, пов’язані із забрудненням територій. Зазначено, що проблема утилізації відходів загострюється саме тому, що більша частина товарів народного споживання розра-хована на дуже короткочасну службу людині. Їх купують, використовують і викидають без належного ставлення до їхньої залишкової цінності. Тому необхідно орієнту-ватися на європейський досвід, де перероблення сміття стало одночасним розв’язанням проблеми забруднення навколишнього середовища та пошуку дешевих джерел сировини та ін. Будівництво в Кіровограді сучасного комп-лексу для сортування і перероблення твердих побутових відходів дасть можливість отримати чисте довкілля, га-рантуватиме здоров’я населення, чисті вулиці, повітря, воду та ряд економічних переваг від перероблення і реалізації вторинної сировини.

Марушевський Г. Б.

Page 24: E 2 2014

24 Реферативний журнал,2014, № 2

2014.1.79 ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÎѲÒÀ ÒÀ ÂÈÕÎÂÀÍÍß ÓÄÊ 502.315

УДК 37.015.31:5022014.2.45. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА – ОСНОВА СТА-

ЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА. ПРОБЛЕМИ І ПЕРС-ПЕКТИВИ ВИЩОЇ ШКОЛИ : монографія / Бойченко С. В., Саєнко Т. В. – К. : Ун-т «Україна», 2013. – 501 с.Екологічна освіта, екологічні ризики, охорона при-

роди, підготовка фахівців, іінформаційні та глобаліза-ційні виклики.

Environmental education is a basis of sustainable development of society. Problems and prospects of the higher school : monograph / Boychenko S. V., Sayenko T. V. – Kyiv : University «Ukraine», 2013. – 501 p.

Environmental education, environmental risks, nature protection, training of specialists, information and globaliza-tion challenges.

Однією з найгостріших проблем сьогодення стали відносини між людиною та природою. Нехтування принци-пу єдності людини й природи породило суперечності між традиційними підходами до її розв’язання та сучасним станом довкілля. З огляду на те, що майбутнє належить підростаючому поколінню й залежатиме від його вміння оцінювати ситуацію, адекватно реагувати на зміни та розв’язувати проблеми, пов’язані з виживанням планети, дедалі більшої ваги набирає перегляд основних положень системи екологічної освіти й виховання, яка має бути зорієнтована на формування екологічної свідомості мо-лоді, а на її основі – екологічної культури. На сучасному етапі освітня політика в українській державі спрямовує діяльність суспільства загалом і його освітньо-виховних структур зокрема на кардинальне вдосконалення змісту екологічної освіти та виховання молоді, на розроблення ефективних педагогічних технологій і експериментальних моделей. У розв’язанні цих завдань доцільно викорис-товувати не лише інноваційні технології, а й прогресив-ні традиційні підходи, накопичені педагогічною наукою, практичний досвід, унікальну педагогічну спадщину ми-нулого, яка є невичерпним джерелом думок, поглядів і теорій. Тільки взаємозв’язок і взаємодія попереднього досвіду та сучасних нових підходів, прогресивних ідей минулого та інноваційних технологій сьогодення дадуть позитивні результати у формуванні екологічної культури кожної особистості та українського суспільства загалом. У виданні науково обгрунтовано та практично апробова-но підходи до визначення змісту екологічної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей за умов ступеневої освіти, інформаційних і глобалізаційних вик-ликів. Обгрунтовано принципи поєднання теоретичної та практичної екологічної підготовки майбутніх фахівців на основі навчально-методичних посібників з використанням інтерактивних педагогічних технологій, зокрема тренін-гів, дискусій, «мозкових штурмів», діалогів (полілогів), наукових семінарів; вмотивовано-планової самостійно-пізнавальної діяльності студентів за індивідуальними траєкторіями навчання. Узагальнено проведені дослі-дження у вигляді структурної схеми теоретико-методич-ної системи екологічної підготовки фахівців технічних спеціальностей ВНЗ, яка уточнює навчально-виховний процес і відтворює зв’язки компонентів педагогічної сис-теми вищої екологічної освіти.

Пащенко О. В.

УДК631.584 2014.2.46. ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗБАЛАНСОВАНО-

ГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ : навч. посіб. / Шувар І. А., Снітинський В. В., Бальковський В. В. – Л. : Книги–XXI, 2011. – 759 с.Сталий розвиток, використання природних ресур-

сів, природні умови, кліматичні зони України, аспекти

охорони, родючість грунтів, біологізація землеробства, техногенний вплив, атмосфера, гідросфера, радіацій-ний стан, охорона довкілля.

Ecological bases of sustainable nature use : text-book / Shuvar I. A., Snityns’ky V. V., Balkovs’ky V. V. – L. : Books-XXI, 2011. – 759 p.

Sustainable development, use of natural resources, natural conditions, climatic zones of Ukraine, aspects of protection, soil fertility, biologization of farming, man-made impact, atmosphere, hydrosphere, radiation conditions, en-vironmental conservation.

Розглянуто наукові основи екологічно збалансова-ного використання природних ресурсів на локальному та регіональному рівнях в Україні порівнянно з країнами Європи та світу. Висвітлено природні умови кліматичних зон України, проблемні аспекти охорони та поліпшення родючості грунтів, процесів біологізації землеробства. Розглянуто розвиток рекреації та проблеми охорони рекреаційних ресурсів, охорони та примноження біоло-гічного різноманіття як основи функціонування біосфери у розв’язанні продовольчої проблеми та раціонального землекористування на законодавчих засадах природо-користування. Наведено причини природного та техно-генного впливу на атмосферу, гідросферу, радіаційний стан навколишнього природного середовища. Показано шляхи зменшення депресивного впливу на біосферу та методи контролю її стану та стимулювання за нових умов господарювання. Увагу приділено питанням, що стосу-ються екологічної освіти та виховання з формуванням всебічно розвиненої особистості. Досліджено глобальні катастрофи та спричинені ними екологічні проблеми, демографічні та екологічні процеси урбанізації.

Пащенко О. В.

УДК 575(075.8)2014.2.47. ЕКОЛОГІЯ : навч. посіб. / Гандзюра В.

П. – К. : Сталь, 2012. – 389 с.Екологічна освіта, речовинно-енергетичні та ін-

формаційні процеси, механізми регуляції, оцінювання стану екосистеми, рівень забруднення, інтегральні критерії, оцінювання якості середовища, біологічні системи.

Ecology : textbook / Handzyura V. P. – Kyiv : Stal’, 2012. – 389 p.

Environmental education, material-and-energy and in-formation processes, mechanisms of regulation, evaluating the ecosystem condition, pollution level, integral criteria, environment quality evaluation, biological systems.

У дослідженні з застосуванням системного підходу та загальної теорії систем розглянуто основні поняття й теорії сучасної екології, речовинно-енергетичні та ін-формаційні процеси і механізми їх регуляції. Проаналі-зовано кількісні підходи до оцінювання стану екосистем, рівня їх забруднення та інтегральні критерії оцінювання якості середовища для біологічних систем різного рів-ня організації. Досліджено сучасні екологічні проблеми та можливі шляхи їх розв’язання за умов розвитку між-народного співробітництва. Наведено інформацію про систему охорони навколишнього середовища, основні закони і нормативні акти щодо регулювання природо-користування та екобезпеки.

Пащенко О. В.

УДК 502(075.32)2014.2.48. ЕКОЛОГІЧНА ХІМІЯ : конспект лекцій /

Іванов В. Г. – Xарків, 2013. – 107 с.

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ

Page 25: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 25

ÅÊÎËÎò×ÍÀ ÎѲÒÀ ÒÀ ÂÈÕÎÂÀÍÍßÓÄÊ 378.147 2014.2.50

Екологія, охорона природи, хімічні знання, природни-чі науки, дія забруднюючих сполук, людина, навколишнє середовище, живі організми, нові види хімічних сполук, кругообіг речовин, біосфера, антропогенне наванта-ження.

Environmental Chemistry : lecture notes / Ivanov V. H. – Kharkiv, 2013. – 107 p.

Ecology, nature conservation, chemical knowledge, natural sciences, effect of polluting compounds, human being, environment, living organisms, new types of chemi-cal compounds, cycle of matters, the biosphere, man-made load.

Приділено увагу екології та охороні природи, зв’язку хімічних знань зі знанням природничих наук. Розглянуто дію забруднюючих сполук на навколишнє середовище (НС) та живі організми. Досліджено, як поводять себе в ньому і до яких наслідків призводять нові види хімічних сполук, що потрапляють до кругообігу речовин у біосфері внаслідок людської діяльності. Підкреслено, що потрібен якісно новий підхід до оцінки взаємодії людини з НС і його впливу на швидкість і напрям антропогенних і природних чинників. Акцентовано увагу на важливості хімічних знань, моделювання економічного обгрунтування і розрахунків процесів раціонального природокористування. Вивчено хімічні процеси, які відбуваються у природі та проана-лізовано їхній вплив на НС. Обґрунтовано необхідність критичного осмислення законів, основних понять про властивості органічних та неорганічних сполук, одер-жання практичних знань з аналізу шкідливих речовин. Підкреслено важливість професійної відповідальності, яка пов’язана з основними принципами еколого-еконо-мічного моніторингу забруднення НС.

Пащенко О. В.

УДК 378.147:63+5042014.2.49. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ПРОГНОС-

ТИКИ В НАУКОВО-ДОСЛІДНІЙ РОБОТІ СТУДЕНТІВ-ЕКОЛОГІВ / Рідей Н., Строкаль В., Рибалко Ю. // Нова пед. думка. 2012. – № 1. – С. 217–223. – Бібліогр.: 4 назви.Екологічна освіта, ознаки та критерії, методи

прогностики, класифікація методів, науково-дослід-на робота, прогнозування стану, екологічні проблеми, сталий розвиток.

Application of prognostics methods in students-eсologists’ research work / Ridey N., Strokal V., Rybalko Yu. // Nova Pedagogichna Dumka (New Pedagogical Opinion).

– 2012. – № 1. – P. 217–223. – Bibliography: 4 ref.Environmental education, characteristics and criteria,

methods of prognostics, classification of methods, research work, forecasting of condition, environmental problems, sus-tainable development.

Обгрунтовано необхідність застосування методів прогностики у науково-дослідній роботі: розкрито ознаки та критерії методів прогностики та можливості їх викорис-

тання під час експериментальних досліджень для прогно-зування стану та розвитку екологічних ситуацій. Наведено класифікацію методів прогнозування за ставленням до об’єкта прогнозу, цілями та метою прогнозу, характером обґрунтованості, формою впровадження результатів, кількістю досліджувальних чинників, характером застосо-ваних методів. Обґрунтовано рекомендації щодо їх опти-мального вибору для застосування у науково-дослідній роботі. Визначено ефективність застосування методів прогнозування у ході підготовки конкурентоспроможних кадрів на ринку праці, здатних реалізувати проектно-конструкторські досягнення для забезпечення сталого розвитку суспільства.

Пащенко О. В.

УДК 37.052014.2.50. МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ОСВІТИ У

СТРУКТУРІ ЕКОЛОГО-ОСВІТНЬОГО КЛАСТЕРA / Топор Г. В. // Наука і освіта. – 2012. – № 1. – С. 58–61. – Біб-ліогр.: 5 назв. Екологічна освіта, освітній кластер, екологічні

проблеми, Придністровський регіон, природоохоронні організації, організації ринкової інфраструктури, не-комерційні та громадські екологічні організації.

Modernization of education system within the eco-educational cluster / Topor G. V. // Nauka i Osvita (Science and Education). – 2012. – № 1. – P. 58–61. – Bibliography: 5 ref.

Environmental education, educational cluster, environ-mental issues, the Transnistrian region, environmental or-ganizations, market infrastructure organizations, non-profit and non-governmental environmental organizations.

Викладено концептуальні основи модернізації сис-теми вищої екологічно орієнтованої професійної освіти у структурі регіонального освітнього кластера. Наведено визначення понять «кластер», «науково-освітній кластер», подано приклади їх застосування у підготовці фахівців. Графічно представлено можливу структуру освітньо-го кластера придністровського регіону, який допоможе розв’язати проблеми невідповідності програм підготовки фахівця у ВНЗ вимогам на робочих місцях. Детально розглянуто поняття «регіональні кластери», схематич-но зображено структуру регіонального багаторівневого кластера екологічно орієнтованої професійної освіти, до складу якого входять: підприємства, що спеціалізуються на екологічних видах діяльності, еколого-освітні та нау-ково-дослідні організації з проблем екології, природо-охоронні організації, організації ринкової інфраструктури, некомерційні та громадські екологічні організації. Під-сумовано, що кластерний підхід до модернізації вищої професійної екологічної освіти забезпечує цілісність і єдність головного ВНЗ і регіональної системи екологіч-ної освіти за рахунок численних зв’язків між установами різного типу. Окреслено напрями подальшої науково-прикладної роботи.

Пащенко О. В.

Page 26: E 2 2014

26 Реферативний журнал,2014, № 2

2014.1.87 ÏÐÀÂβ ÀÑÏÅÊÒÈ ÅÊÎËÎò¯ ÓÄÊ 343.98

УДК: 504.05 2014.2.51. СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМИ ЗА-

БЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ТА ПРИРОДНО-ТЕХНО-ГЕННОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ / Качинський А. Б., Агаркова Н. В. // Систем. дослідж. та інформ. технології. – 2013.

– № 1. – С. 7–15. – Бібліогр.: 8 назв. Екологічна безпека, природно-техногенна безпека,

оцінка ефективності, екологічні чинники, математичний апарат, безпечне середовище, екологічні ризики, Україна.

Structural analysis of the system that ensure en-vironmental as well as natural and technogenic safety of Ukraine / Kachynsky А. B., Аharkova N. V. // Systemni doslidzhennya ta informatsiyni tekhnologiyi (System Re-searches and Information Technology). – 2013. – № 1. – P. 7–15. – Bibliography: 8 ref.

Environmental safety, environmental and technogenic safety, efficiency evaluation, environmental factors, mathe-matical tools, safe environment, environmental risks, Ukraine.

В умовах формування системи забезпечення еко-логічної та природно-техногенної безпеки (СЗ ЕПТБ) України важливого значення набуває математичний апарат оцінки ефективності її діяльності. Необхідно враховувати вплив усіх екологічних чинників на зміну умов функціонування безпечного середовища з огляду на структурні характеристики кожного окремого її елемента. Зазначено, що необхідно вивчити якісні та кількісні по-казники інтенсивності взаємного впливу параметрів та показників системи у фазовому просторі стратегічних напрямків її розвитку, щоб запобігти розвитку ймовірних несприятливих збурень та їх поширення на СЗ ЕПТБ у цілому. Метод оцінки структурної зв’язності СЗ ЕПТБ, що базується на математичному апараті Q-аналізу, здатний значною мірою прискорити розв’язання зазначених вище завдань, спрямованих на гарантування екологічної без-пеки держави. Розглянуто застосування теорії бінарних відношень (Q-аналіз) для дослідження системи забез-печення екологічної та природно-техногенної безпеки. З погляду системного аналізу зв’язки між елементами такої системи — це засоби впливу її елементів один на одного та їхня взаємодія, що зумовлює функціонування системи у просторі та часі. Представлено основні принципи побу-дови моделі структурної зв’язності системи гарантування екологічної безпеки на прикладі двох множин — множини загроз виникнення надзвичайних ситуацій та множини механізмів їх запобігання й ліквідації. Взаємодію між множинами системи розглянуто на основі комплексу в цілому, враховуючи зв’язки між елементами системи екологічної безпеки. Досліджено зв’язність елементів сис-теми гарантування екологічної та природно-техногенної безпеки, розраховано числові значення ексцентриситетів, р-дірок та проаналізовано ступінь складності комплексу елементів екосистеми.

Тимочко Т. В.

УДК: 577.34:574.65 (282.33) (044) 2014.2.52. ГІДРОЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА АТОМНОЇ

ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ / Романенко В. Д., Кузьменко М. І., Афанасьєв С. О., Гудков Д. І., Линник П. М. та ін. // Вісн. НАН України. – 2012. – № 6. – С. 41–51. – Біб-ліогр.: 13 назв. Гідроекологічна безпека, атомна енергетика, під-

тримання екологічного стану водойм, АЕС, порушення температурного режиму водного середовища, гідро-логічні й гідрохімічні процеси, формування якості води, біологічні перешкоди, потенційні паразитарні загрози, радіоекологічні ризики, гідробіонти, водні екосистеми.

Hydroecological safety of nuclear energetics in Ukraine / Romanenko V. D., Кuz’menko М. І., Аfаnasyev

S. О., Gudkov D. І., Lynnyk P. М. et al. // Visnyk NAN Ukrayi-ny (Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine).

– 2012. – № 6. – P. 41–51. – Bibliography: 13 ref. Hydroecological safety, nuclear energetics, maintaining

the ecological status of water bodies, nuclear power plant (NPP), violation of temperature condition of water environ-ment, hydrological and hydrochemical processes, water qua-lity formation, biological barriers, potential parasitic threats, radiological risks, hydrobionts, aquatic ecosystems.

В енергозабезпеченні господарського комплексу України значну роль відіграють атомні електростанції, які виробляють близько 50% усієї електроенергії. Гідро-екологічна безпека атомної енергетики забезпечується підтриманням екологічного стану водойм, що необхідно для оптимальної роботи АЕС, передбаченої проектними вимогами. Підвищення температури водного середовища призводить до порушення гідрологічних, гідрохімічних та продукційно-деструкційних процесів у формуванні якості води, створення біологічних перешкод, потенцій-них паразитарних загроз та радіоекологічних ризиків для гідробіонтів у водних екосистемах.Найвразливішою ланкою природного середовища в

районах розміщення АЕС є екосистеми водойм-охоло-джувачів, які зазнають впливу всього комплексу антро-погенних чинників: теплового та хімічного забруднення, евтрофікації, механічного стресу, а також додаткового опромінення штучними радіонуклідами. Радіоактивність водного середовища в районах АЕС формується також радіонуклідами природного походження, глобальними радіоактивними продуктами випробувань ядерної зброї, а також скидами АЕС, які за певних обставин можуть надходити у довкілля. Рідкі скиди реакторів типу ВВЕР, якими оснащені всі діючі АЕС України, містять широкий спектр радіонуклідів. Основну частину рідких скидів АЕС становлять продукти поділу. До їхнього складу входять передусім тритій, а також радіоізотопи таких біологічно значущих елементів та їхніх хімічних аналогів, як йод, стронцій, цезій, церій, рутеній та ін. Технічні засоби, які використовують на АЕС, за нормальних умов експлуатації дають змогу мінімізувати надходження радіонуклідів у довкілля. Разом з тим аварійні ситуації на АЕС зумов-люють необхідність оптимізації системи комплексного радіоекологічного моніторингу водойм, які для багатьох біологічно небезпечних, довгоіснуючих радіонуклідів є «кінцевими пунктами» у процесі біогеохімічної мігра-ції, а також поглибленого дослідження впливу підпри-ємств атомної енергетики на водні організми. Необхідно розв’язати проблему міграції радіонуклідів харчовими ланцюгами водних екосистем, учасником яких є й людина. Тому досягнення гідроекологічної, ядерної безпеки та оптимальної експлуатації техногідроекосистем АЕС має ґрунтуватися на розробленні та впровадженні методології управління екологічним станом водойм-охолоджувачів без будь-яких негативних впливів на навколишнє при-родне середовище.

Болдарєва Д. І.

УДК: 631.4:631.47:631.459КП+631.95 2014.2.53. ПРОГНОЗНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ЗМІН

КЛІМАТУ НА УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ТА ЇХ ВАЛОВІ ЗБОРИ В УКРАЇНІ З ВИКОРИСТАННЯМ КОСМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ / Тараріко О. Г., Сиротенко О. В., Ільєнко Т. В., Кучма Т. Л. // Екологічна безпека при-бережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу : зб. наук. пр. – Севастополь, 2013. – Вип. 27. – С. 106–116. – Бібліогр.: 17 назв. Антропогенне навантаження, вплив зміни кліма-

ту на урожайність зернових культур, прогноз, засто-

ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ

Page 27: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 27

ÅÊÎËÎò×Ͳ ÐÈÇÈÊÈÓÄÊ 502.5 2014.2.54

сування сучасних ДЗЗ/ГІС-технологій, використання супутникових даних, ризики виникнення деградаційних процесів, продуктивність агроекосистем.

Predictive estimates of climate change impact on yield of grain crops and their gross harvest in Ukraine using space information / Таrariko О. H., Syrotenko О. V., Ilyenko Т. V., Кuchma Т. L. // Ekologichna bezpeka pry-berezhnoyi ta shel’fovoyi zon ta kompleksne vykorystan-nya resursiv shel’fu (Environmental Safety of Coastal and Shelf Zones and Multipurpose use of Shelf Resources) : proceedings. – Sevastopol, 2013. – Issue 27. – P. 106–116.

– Bibliography: 3 ref. Man-made load, climate change impact on yield of grain

crops, prediction, application of modern ERS/GIS-technology, use of satellite data, risk of degradation processes, produc-tivity of agro-ecosystems.

Сьогодні дедалі актуальнішою стає не лише опе-ративна просторова оцінка впливу змін клімату на стан агроландшафтів, систем землекористування та посівів, а й моніторинг прояву різних кризових явищ, що досить успішно можна вирішувати за допомогою супутникових спостережень. Метою дослідження є використання супут-никових даних для оцінки впливу змін клімату на терито-рії України на урожайність зернових культур та перспек-тивне прогнозування їхніх валових зборів. Встановлено, що клімат України є досить чутливим до глобальних його змін. Підвищення температури на її території відбува-ється швидшими темпами порівняно з глобальними. За даними Інституту зрошуваного землеробства НААН, за останні 35 років у підзоні Сухого Степу спостерігається стійка тенденція підвищення середньорічної темпера-тури з 9,3 (1973–1980 рр.) до 11,3 °С (2006–2010 рр.), тобто на 2 °С. Одночасно зміни середньорічної кількості опадів не мають чіткої закономірності змін у часі, але спостерігається тенденція збільшення опадів зливового характеру та посилення вітрового режиму, що посилює ризики прояву водної ерозії та дефляції ґрунтів. Ці ризики зростають у зв’язку з прогнозованим значним збільшен-ням площ посіву просапних культур, включаючи кукуру-дзу, соняшник та сою, а також просуванням їх на північ у зону Полісся з низькою протиерозійною стійкістю ґрунтів. На фоні значного збільшення площ посіву просапних культур, тобто інтенсифікації агротехногенного впливу на ґрунтовий покрив, можна прогнозувати розширення площ прояву водної ерозії та катастрофічних пилових бур, які можуть поширитись далеко на північ, а також у зони Лісостепу та Полісся. Все це негативно впливати-ме в цілому на екологічний стан агроландшафтів, їхнє біорізноманіття, водний баланс, стан малих річок, ро-дючість ґрунтів і значне падіння продуктивності агроеко-систем. Зниження ризиків прояву цих негативних явищ потребуватиме запровадження системних заходів, у т. ч. екологічно досконалішої контурної організації території сільськогосподарських угідь в умовах складного рельєфу, а також масштабних лісомеліоративних і гідротехнічних заходів у вигляді водозатримуючих валів-терас, залуже-них водостоків, полезахисних лісосмуг, ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунту і посіву, приведення у відпо-відність до рельєфу структури посівних площ і сівозмін та ефективніших ґрунто- та водоохоронних технологій обробітку ґрунту. Актуальним в цьому відношенні за-лишається консервація еродованих та деградованих земель з переведенням їх у природні угіддя, створення водоохоронних та рекреаційних зон. Запровадження цієї системи протиерозійних заходів в умовах потепління клімату, підвищення ризиків прояву ерозійних та посуш-ливих явищ має забезпечити охорону земельних, водних та рослинних ресурсів від деградації і опустелювання, а також відновлення біорізноманіття агроландшафтів та формування високопродуктивних агроекосистем. Тому актуальною є оцінка та прогнозування впливу сучасних

і майбутніх кліматичних змінна екологічний стан агро-ландшафтів та продуктивність агроекосистем, у т. ч. із застосуванням сучасних ДЗЗ/ГІС технологій. Особливо важливе значення в цьому відношенні має прогнозуван-ня впливу змін клімату на урожайність і валові збори зернових культур як основи продовольчої безпеки всіх країн світу.

Марушевський Г. Б.

УДК: 502.5+502.06 2014.2.54. ПРО ІНТЕГРАЛЬНУ ОЦІНКУ РІВНЯ ЕКО-

ЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ / Іванюта С. П. // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2013. – Вип. 13. – С. 24–34. – Бібліогр.: 9 назв. Екологічний моніторинг, екологічні ризики, інтег-

ральна оцінка, екологічний стан, техногенна загроза, національна екобезпека, регіони України.

On integral evaluation of environmental safety of the regions of Ukraine / Ivaniuta S. P. // Ekologichna bezpeka ta pryrodokorystuvannya (Environmental Safety and Nature Use) : proceedings. – Kyiv, 2013. – Issue 13. – P. 24–34. – Bibliography: 9 ref.

Environmental monitoring, environmental risks, integral evaluation, environmental condition, man-made threats, na-tional environmental safety, regions of Ukraine.

Нині економіку України орієнтовано на видобуток та переробку великих обсягів мінеральної сировини, що може призвести до швидкого вичерпання природ-них ресурсів і глобальних змін у навколишньому при-родному середовищі. Зважаючи на актуальність цього питання в статті виділено та охарактеризовано основні чинники кризового екологічного стану в державі: недо-статній рівень розвитку державної екологічної політи-ки, відсутність науково обґрунтованих критеріїв оцінки екологічних і техногенних загроз національній безпеці і дієвого моніторингу актуальних загроз і ризиків та ін. Зауважено, що з метою надання обґрунтованої оцін-ки основних загроз національній безпеці в екологічній сфері та визначення пріоритетних напрямів зменшення їх дії доцільно здійснити моніторинг рівня екологічної безпеки кожного окремого регіону країни. Вирішення таких завдань потребує розроблення системи відповід-них індикаторів, які всебічно охарактеризують динаміку процесів в екологічній сфері. В рамках запропонованого методу дослідження, щоб забезпечити підтримку до-пустимого рівня безпеки було визначено взаємозв’язки відносних показників загроз екологічній безпеці в усіх сферах національної безпеки. Моніторинг екологічних загроз здійснено на основі наукового обґрунтування нормативних коефіцієнтів оцінювання стану екологічної безпеки на регіональному рівні. Виконано класифікацію регіонів держави за рівнями екологічної безпеки з ура-хуванням значення інтегрального показника. Визначено регіони помірної безпеки (Yj = 0,10�0,30) – АР Крим, Львівська, Тернопільська, Одеська, Харківська, Полтав-ська, Хмельницька, Черкаська, Вінницька, Рівненська та Волинська області. Регіонами з низьким рівнем без-пеки (Yj = 0,30�0,36) є Сумська, Запорізька, Чернівецька, Київська, Чернігівська та Миколаївська області. Зазна-чено, що Івано-Франківська, Донецька, Житомирська, Херсонська, Кіровоградська, Закарпатська, Луганська та Дніпропетровська області належать до регіонів з дуже низьким рівнем безпеки (Yj = 0,36�0,60). Зроблено ви-сновок, що визначення напрямків стратегії ранжування регіонів за інтегральним показником безпеки сприятиме обґрунтуванню рішень щодо підвищення рівня еколо-гічної сталості регіонів держави

Болдарєва Д. І.

Page 28: E 2 2014

28 Реферативний журнал,2014, № 2

2014.2.57 ÅÊÎËÎò×Ͳ ÐÈÇÈÊÈ ÓÄÊ 624.042

УДК: 624.042.7: 627.132 2014.2.55. ОЦІНКА РІВНЯ СЕЙСМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕ-

КИ В РАЙОНІ РОЗМІЩЕННЯ ДНІСТРОВСЬКОЇ ГАЕС ТА АНАЛІЗ ВПЛИВУ СЕЙСМІЧНОГО ФАКТОРА НА СТІЙ-КІСТЬ ДНІСТРОВСЬКОГО СХИЛУ / Стефанишин Д. В. // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2013. – Вип. 13. – С. 64–72. – Бібліогр.: 7 назв. Сейсмічна небезпека, Дністровська ГАЕС, природно-

техногенний комплекс, моніторинг, сейсмічний фактор, стійкість, дністровський схил.

Assessment of seismic hazard in the area of the Dniester PSP (pumped storage plant) and analysis of seismic factor influence on the stability of the Dniester slope / Stefanishin DV // Ekologichna bezpeka ta pryro-dokorystuvannya (Environmental Safety and Nature Use) : proceedings. – Kyiv, 2013.– Issue 13. – P. 64–72. – Bibli-ography: 7 ref.

Seismic hazard, Dniester PSP, natural and industrial complex, monitoring, seismic factor, stability, Dniester slope.

Актуальною проблемою сейсмічної безпеки України є гарантування стійкості Дністровського схилу – основ-ного елемента природно-техногенного комплексу, що формується гідроспорудами Дністровської ГАЕС. Вра-ховуючи те, що Дністровська ГАЕС розміщується в зоні дії потужних підкорових землетрусів із сейсмоактивної зони Вранча (Румунія), існує небезпека порушення під час сейсмічних впливів порівняно невисокої, з набли-женням до граничного стану, стійкості Дністровського схилу на ділянці основних гідроспоруд ГАЕС. Згідно з чинними нормами встановлюються спеціальні вимоги щодо сейсмостійкості основних гідроспоруд гідровузлів, розміщених в сейсмічно активних районах з нормативною сейсмічністю, інтенсивність сейсмічних струшувань яка становить 6 балів і більше за шкалою MSK-64. Однак Дністровський схил не є гідроспорудою, це природний схил. Тому землетруси (менше ніж 6 балів) також можуть нести загрозу для його стійкості. При цьому вони є більш імовірними, адже мають менші періоди повторення. У процесі обґрунтування сейсмостійкості гідроспоруд за-стосовували два рівні сейсмічних навантажень: проектний землетрус (ПЗ), який має сприйматися гідроспорудою без порушення режиму її нормальної експлуатації, мак-симальний розрахунковий землетрус (МРЗ), при якому не допускається руйнування гідроспоруди. В результаті розрахунків були отримані такі ймовірності порушення стійкості Дністровського схилу у разі сейсмічних впли-вів: повна ймовірність порушення стійкості схилу під час сейсмічних впливів – 1,5×10–5, рік–1; при землетрусах ін-тенсивністю не менше 5 балів і менше 6 балів – 3,1×10–6, рік–1, що становить 20,6% повної ймовірності порушення стійкості схилу; при землетрусах інтенсивністю не мен-ше 6 балів і менше 7 балів – 8,4×10–6, рік–1, становить 55,9% повної ймовірності порушення стійкості схилу; при землетрусах інтенсивністю не менше 7 балів – 3,5×10–6, рік–1, а це 23,5% повної ймовірності порушення стійкості схилу. Було встановлено, що найбільший внесок у ймовір-ність порушення стійкості Дністровського схилу в районі гідроспоруд Дністровської ГАЕС вносять землетруси інтенсивністю до 7 балів (76,5%).

Марушевський Г. Б.

УДК: 502.3:625.5;62-785:330.131.7 2014.2.56. НЕБЕЗПЕКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

НА ПРИРІЧКОВИХ ТЕРИТОРІЯХ / Стефанишина-Гаврилюк Ю. Д. // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2013. – Вип. 13. – С. 77–87. – Бібліогр.: 30 назв.Антропогенне навантаження, екологічний стан,

екологічні ризики, прирічкові території, ідентифікація,

прогнозування, загрози, ерозія ґрунту, зсувні процеси, селева активність, збалансоване природокористування.

Nature use hazards in the riverine area / Stefany-shyna-Havryliuk Yu. D. // Ekologichna bezpeka ta pryro-dokorystuvannya (Environmental Safety and Nature Use) :procee dings. – Kyiv, 2013.– Issue 13. – P. 77–87. – Bib-liography: 30 ref.

Man-made load, environmental condition, environmental risks, riverine areas, identification, prediction, hazards, soil erosion, landslide processes, mudflow activity, sustainable nature use.

Нині антропогенний чинник відіграє ключову роль у змінах, які відбуваються в усіх природних компонентах річкових долин. Врегулювання екологічного стану при-річкових територій необхідно здійснювати шляхом іденти-фікації та прогнозування загрози надзвичайних ситуацій на прирічкових територіях. Це сприятиме підтриманню екологічної рівноваги в межах річкових басейнів, гаранту-ватиме безпеку життєдіяльності населення й збереження навколишнього природного середовища. До прирічкових територій належать прибережні землі з регульованою господарською діяльністю, землі водного фонду, водо-охоронні зони, прибережні захисні смуги, прирічкові землі з нерегульованою господарською діяльністю, прибережні землі заповідного фонду. Прирічковими територіями та-кож вважають будь-які елементи річкових долин – річкові русла, заплави, прирічкові тераси, схили корінних берегів, що є або можуть бути об’єктами природокористування, стан яких або безпека природокористування в межах яких так чи інакше залежить від екологічного стану річки. У дослідженні визначено, що антропогенне навантажен-ня є основним чинником негативного впливу на стан річкової екосистеми, який характеризується активними та неперервними ландшафтоутворюючими процесами. З’ясовано тісний взаємозв’язок між деградацією річки та процесом дестабілізації екологічного стану прирічкових земель. Основними наслідками цих впливів є незворотні зміни в ерозійно-акумулятивній діяльності річок та їх пов-новодності. Виокремлено дві характерні групи небезпек природокористування на прирічкових територіях: гідро-логічні, які пов’язані з максимальним (або мінімальним) стоком та геоморфологічні, у вигляді ерозійних, зсувних процесів та селевої активності. Неефективне природо-користування на прирічкових територіях може безпо-середньо загрожувати стабільності функціонування та самовідновлення природно-територіальних комплексів, які перебувають в межах цих територій; і часто причиною прояву та посилення гідрологічних та геоморфологічних несприятливих явищ у долині річки. Найбільш негативні наслідки для водних природно-територіальних комплексів виражаються кількісними та якісними змінами складу флори і фауни, порушенням гідрологічних режимів та змінами гідравлічних особливостей русла річок та ін.

Болдарєва Д. І.

УДК: 004.822+502+504.06+528 2014.2.57. МОДЕЛЬ ОНТОЛОГІЧНОГО ІНТЕРФЕЙСУ

АГРЕГАЦІЇ РОЗПОДІЛЕНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУР-СІВ У ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ З ВИКОРИС-ТАННЯМ ГІС / Попова М. А. // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2013. – Вип. 13. – С. 135–142. – Бібліогр.: 6 назв.

Екологічна безпека, екологічний моніторинг, ін-формаційні ресурси, екологічні загрози, стратегічні напрями, природоохоронна діяльність, онтологічний інтерфейс, засоби ГІС-аналізу, Україна.

Model of ontological interface of aggregation of distributed information resources in the sphere of envi-

Page 29: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 29

ÅÊÎËÎò×Ͳ ÐÈÇÈÊÈÓÄÊ 504.4 2014.2.59

ronmental safety using GIS / Popov M. A. // Ekologichna bezpeka ta pryrodokorystuvannya (Environmental Safety and Nature Use) : proceedings. – Kyiv, 2013.– Issue 13. – P. 135–142. – Bibliography: 6 ref.

Environmental safety, environmental monitoring, infor-mation resources, environmental hazards, strategic direc-tions, nature protection activity, ontological interface, GIS-analysis facilities, Ukraine.

Стратегічним напрямом національної безпеки Украї-ни є збалансоване природокористування, що забезпе-чить сталий розвиток країни. Тому нині постало питання про підготовку нового покоління експертів-екологів для нівелювання екологічних загроз. Обов’язками експерта з екологічної безпеки є постійний екологічний моніто-ринг, що здійснюється шляхом прогнозування природних явищ і подій, визначення чинників, що їх спричинили, і ймовірних наслідків, вироблення нових інформаційних моделей щодо визначенням найдієвіших стратегічних напрямів природоохоронної діяльності. Таким чином, ак-туальним є завдання створення «дружнього інтерфейсу» інформаційно-аналітичного середовища з використанням класифікації, систематизації та візуалізації логіко-ієрар-хічних зв’язків між поняттями предметної області, що дасть експерту можливість виявляти принципово нові взаємозв’язки, інтеграції різноформатних інформаційних ресурсів, що сприяє зміщенню акцентів з пасивних ме-тодів пошуку, орієнтованих на передачу інформації, до ширшого застосування активних методів аналізу пробле-матики і пошуку найефективніших рішень. Використання онтологічного підходу до класифікації, систематизації та використання інформаційних ресурсів на основі за-стосування семантичних властивостей дає можливість експерту виявляти принципово нові взаємозв’язки, які раніше не були відомі. За умови використання засобів ГІС-аналізу можливо оцінювати передпроектні, проектні та інші матеріали або об’єкти. Онтологічний інтерфейс дасть можливість здійснювати візуалізацію інтеграції розподілених інформаційних моделей та зробити вис-новки про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, гаран-тування екологічної безпеки.

Болдарєва Д. І.

УДК: 504.4 2014.2.58. ОСОБЕННОСТИ ВЛИЯНИЯ ТЕХНО ЭКО-

СИСТЕМЫ БАССЕЙНА Р. ДНЕПР НА ШЕЛЬФ ЧЕРНО-ГО МОРЯ / Шапарь А. Г., Скрипник О. А., Емец Н. А. // Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу : зб. наук. пр. – Севастополь, 2013. – Вип. 27. –С. 231–236. – Біб-ліогр.: 24 назв.Техноэкосистемы, река Днепр, днепровские водо-

хранилища, водный сток, эвтрофикация вод, Днепров-ско-Бугский лиман, Черноморский шельф, водные эко-системы, охрана природы.

Peculiarities of effects of tehnoecosystem of the Dnieper river basin on the Black Sea shelf / Shapar A. G., Skrypnyk O. A., Yemets N. A. // Ekologichna bezpeka pry-berezhnoyi ta shel’fovoyi zon ta kompleksne vykorystannya resursiv shel’fu (Environmental Safety of the Coastal and Shelf Areas and Multipurpose Use of Shelf Resources) : proceedings. – Sevastopol, 2013.– Issue 27. – P. 231–236.

– Bibliography: 24 ref.Technoecosystems, the Dnieper river, the Dnieper re-

servoirs, water flow, water eutrophication, the Dnieper-Bug estuary, the Black Sea shelf, aquatic ecosystems, protec-tion of nature.

На территории бассейна Днепра формируется слож-ная техноэкосистема. Ее особенности предопределяет каскад днепровских водохранилищ, вызывающий нару-шение водного стока, эвтрофикацию вод, подтопление территорий, абразию берегов и другие негативные про-цессы. В последние годы появились результаты специ-альных гидробиологических исследований относительно состояния биоты водохранилищ и устойчивого развития техноэкосистемы бассейна Днепра, которые подтвердили развитие деградации экосистем. Исследования загряз-нения морских экосистем свидетельствуют о том, что доминирующее влияние на них оказывает сток крупных рек, в том числе Днепра. Исследование особенностей влияния техноэкосистемы бассейна Днепра на шельф Черного моря представляет собой актуальную практичес-кую задачу. В работе представлены доказательства, что сокращение стока Днепра является причиной деграда-ции экосистем Днепровско-Бугского лимана. Выявление тенденции изменения стока реки представляет собой сложную задачу в связи с несовершенством методов измерения. В связи с этим прямой анализ фактических данных приводит к противоречивым результатам. Неод-нозначность результатов объясняется в основном нера-венством периодов наблюдений и разнообразия применя-емых методов статистической обработки данных. Причину событий авторы видят в циклах солнечной активности, глобальных изменениях климата и др. Более очевидной причиной формирования динамики стока Днепра является строительство каскада водохранилищ, которое привело к нарушению естественного питания реки. Следует считать доказанным факт деградации малых и средних рек (при-токов Днепра) и сокращения их стока за счет уменьшения их уклона, снижения скорости течения, накопления ила в русле. В результате анализа материалов исследования были сделаны такие выводы: уменьшение стока Днепра, неуклонно развивающееся в течение последних 50 лет и связанное с действием каскада водохранилищ, служит причиной возрастания минерализации Днепровско-Буг-ского лимана, гибели его экосистемы и снижения био-продуктивности. Главной причиной негативных явлений является продолжающаяся эвтрофикация водохранилищ Днепровского каскада, которая способствует увеличению концентрации биогенных элементов, доминированию в фитопланктоне сине-зеленых водорослей, снижению прозрачности, росту содержания органического вещества на шельфе Черного моря. Каскад водохранилищ фор-мирует показатели потенциала эвтрофикации Днепра, превышающие аналогичные для Дуная в 34, Днестра – в 30, Южного Буга – в 150 раз. Высокий потенциал эвтро-фикации подтверждает продолжающееся накопление биогенных элементов в Днепровском водохранилище за период 1995–2012 гг. Существуют пространственные, временные, гидрохимические обоснования для признания каскада днепровских водохранилищ в качестве одной из основных причин экологической катастрофы северо-западной части шельфа Черного моря.

Тимочко Т. В.

УДК 504.064 2014.2.59. МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКО-

ЛОГІЧНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЙ РОЗМІЩЕННЯ ВІДХО-ДІВ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ / Горо-ва А. І., Павличенко А. В., Борисовська О. О. // Екологіч-ний вісник. – 2014. – № 1 (82). – С. 21–22.Екологічний моніторинг, оцінка якості середови-

ща, екологічний стан, розміщення відходів, паливно-енергетичний комплекс, охорона здоров’я, токсичні й мутагенні властивості, сталий розвиток, Україна.

Page 30: E 2 2014

30 Реферативний журнал,2014, № 2

2014.2.61 ÅÊÎËÎò×Ͳ ÐÈÇÈÊÈ ÓÄÊ 330

Surveillance study of the environmental condition of waste disposal areas of energy sector / Horova A. I., Pavlychenko A. V., Borysovs’ka O. O. // Ekologichny Visnyk (Environmental Bulletin). – 2014. – 1 (82). – P. 21–22.

Environmental monitoring, assessment of the environ-ment quality, environmental condition, waste disposal, fuel and energy sector, health care, toxic and mutagenic proper-ties, sustainable development, Ukraine.

Енергетичні об’єкти міст України є основним джере-лом забезпечення населення тепловою та електричною енергією. У свою чергу використання паливно-енергетич-них ресурсів призводить до утворення значних обсягів відходів, які негативно впливають на стан компонен-тів екосистем і мають потенційні токсичні й мутагенні властивості та ін. Зазначено, що наявна система оцінки якості середовища на локальному рівні характеризу-ється невеликою ефективністю, оскільки ґрунтується на санітарно-гігієнічних нормативах, які не враховують: реальну токсичність і гігієнічну небезпеку комбінацій хімічних елементів між собою та іншими неорганічни-ми та органічними сполуками; відмінність форми зна-ходження шкідливих елементів від встановлених при визначенні нормативу та ефект депонування і тривалої дії незначних концентрацій. Тому вивчення екологіч-ного стану територій розміщення відходів підприємств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) здійснено для розроблення рекомендацій щодо зменшення їхнього не-гативного впливу на об’єкти навколишнього середовища та здоров’я населення. У ході роботи було дослідже-но: особливості утворення, накопичення та розміщення відходів на вугільних ТЕС; наявні системи екологічного моніторингу на підприємствах ПЕК; особливості впливу відходів на стан компонентів навколишнього середовища та здоров’я населення; екологічний стан об’єктів довкіл-ля на територіях розміщення відходів з використанням фізико-хімічних та біоіндикаційних методів дослідження; медико-статистичні дані про стан здоров’я населення, яке мешкає на територіях, прилеглих до місць розміщення промислових відходів; визначено рівні екологічних та еколого-генетичних ризиків для об’єктів довкілля на те-риторіях розміщення відходів. Зроблено висновки, що наявна мережа постів спостереження за станом терито-рій розміщення відходів є недосконалою і свідчить про необхідність додаткового використання статистичних параметрів розподілу хімічних елементів, розрахованих за результатами регіональних досліджень. Таким чином, стратегічними напрямами видобутку та використання паливно-енергетичних ресурсів нашої країни має стати пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів та нормативів щодо охорони навколишнього природного середовища та ви-користання природних ресурсів.

Тимочко Т. В.

УДК 3302014.2.60. ПРОБЛЕМА ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ

ТА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ МЕЛІОРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ / Трускавецький Р. С. // Екологічний вісник. – 2014. – № 1 (82). – С. 13–14. – Бібліогр.: 3 назв. Еколого-меліоративний моніторинг, екологічні ри-

зики, меліорація, стратегія розвитку, державна меліо-ративна програма, нормативно-правове та земельно-оціночне удосконалення, меліоративні навантаження, охорона земель.

Problems of environmental risks and prospects for land reclamation development in Ukraine / Truskavetskiy R. S. // EkologichnyVisnyk (Environmental Bulletin). – 2014.

– 1 (82). – P. 13–14. – Bibliography: 3 ref.

Ecologo-reclamative monitoring, environmental risks, reclamation, environmental risks, development strategy, the state reclamation program, regulatory and land estimative improvement, reclamation load, land protection.

Меліорація – це комплекс робіт з поліпшення мало-продуктивних земель, який здійснюється за умови всебіч-но обґрунтованого меліоративного їх освоєння. Але існу-ють певні екологічні ризики щодо порушення рівноваги у природних екосистемах, які виникають у разі незбалансо-ваності та відірваності деяких видів меліорації від усього комплексу робіт. З огляду на недостатнє розроблення цих питань, у статті зроблено першу спробу систематизувати меліоративні навантаження за п’ятьма блоками: енерге-тичним, матеріально-енергетичним, енергетично-мате-ріальним, матеріальним і біологічним. Наведено успішні розробки з розв’язання проблеми усунення екологічних ризиків, ресурсозбереження та ефективного викорис-тання малопродуктивних земель. Вони забезпечують комплексний характер впливу на ґрунтове середовище, істотно не порушуючи його стійкого природно-генетичного статусу. Висока енергетична ефективність, екологічна безпечність та ресурсоощадність надають означеним технологіям обнадійливі перспективи щодо їх широкого впровадження в практику меліоративного землеробства. Здійснений у дослідженні аналіз природи меліоративних навантажень на ґрунтовий покрив та їх систематизація дасть можливість в узагальненому вигляді оцінити роль та перспективи подальшого розвитку меліорації ґрунтів, які визначено за основними положеннями: меліорація земель відіграє провідну роль у стабілізації ресурсного і продовольчого забезпечення нашої держави як потужний страховий фонд, передусім в екстремальні за погодни-ми умовами роки; корисні функції біологічної меліорації земель є дуже важливими в соціальній, рекреаційно-оздоровчій, енергетичній, економічній та інших сферах суспільного життя країни; система ведення сучасного еколого-меліоративного моніторингу потребує органі-заційного, методологічного, нормативно-правового та земельно-оціночного удосконалення з урахуванням при-роди та режимів меліоративних навантажень на ґрунти і ґрунтовий покрив; розвитку меліорації земель сприяло б створення в різних природних регіонах типових (ета-лонних) стаціонарних полігонів з необхідним сучасним технічним оснащенням для моніторингових спостережень та проведення комплексних наукових досліджень. До-ведено, що роль моніторингових досліджень у розвит-ку меліорації земель зростає за умов розроблення та успішної реалізації державних програм з реконструкції і модернізації меліоративних систем, раціонального вико-ристання земель та виведення (ренатуралізації) частини їх (з деградованим ґрунтовим покривом) із сільськогос-подарського обороту, створення нових крупнотоварних, високотехнологічних, спеціалізованих агроформувань на меліорованих землях. Зважаючи на високу соціальну значущість меліорацій, особливо з огляду на глобальні кліматичні зміни та формування цивілізованих земельно-ринкових відносин, на європейський та світовий досвід, водні, біологічні, агротехнічні та інші види меліорацій потребують сучасних інноваційних рішень, спрямованих на сталу екологічну, продовольчу та енергетичну без-пеку держави.

Басун О. П.

УДК 504.052014.2.61. АЛГОРИТМ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧ-

НОЮ БЕЗПЕКОЮ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ОБ’ЄКТІВ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ / Мокрий В. І., Бутенко О. С. // Ра-діоелектронні і комп’ютерні системи. – 2012. – № 4. – С. 215– 219. – Бібліогр.: 17 назв.

Page 31: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 31

ÏÐÀÂβ ÀÑÏÅÊÒÈ ÅÊÎËÎò¯ÓÄÊ 502.14 2014.2.63

Екологічні ризики, екологічна безпека, системи управління, природно-заповідні об’єкти Західного По-лісся, сталий розвиток, евристичний алгоритм.

Algorithm of managing environmental safety of natu-ral reserve objects in the Western Polissya / Mokry V. I., Butenko O. S. // Radioelektronni I kompyuterni systemy (Radioelectronic and Computer Systems). – 2012. – № 4. – P. 215–219. – Bibliography: 17 ref.

Environmental risks, environmental safety, management systems, nature reserve objects in the Western Polissya, sustainable development, a heuristic algorithm.

Екологічна безпека унікальних екосистем Західного Полісся має стратегічне значення для управління та прогнозування наслідків природно-техногенних впли-вів на ландшафти, біорізноманіття і стабільність мікро-клімату Поліської зони трьох сусідніх країн – України, Білорусі, Польщі. Особливості взаємозв’язків між соці-ально-економічною сферою і довкіллям та стають при-чиною комплексних екологічних проблем, з регіональ-ною специфікою видів небезпек. Управління екологічною безпекою є інтегральним процесом, який, базуючись на загальних принципах, зумовлений локальними особ-ливостями функціонування природно-територіальних комплексів. Актуальність досліджень визначається прин-ципово новими вимогами до оперативності, вірогідності та повноти інформації, потрібної для збалансованого, екологічно безпечного управління екосистемами Західно-го Полісся. Відомі теорії, методики і системи управління екологічною безпекою, зокрема синергетичний підхід, імовірнісно-структурологічне моделювання, економічний підхід, комплексна ієрархічна регіональна система еко-лого-технологічного управління, управління техногенною сейсмічністю, висвітлюють загальні принципи управління екологічною безпекою, базуються на прогнозуванні нас-лідків реалізації небезпек, аналізі чинників техноген-ної сейсмічності, в більшості випадків орієнтовані на територіально-промислові комплекси, внаслідок чого не враховується регіональна специфіка формування небезпеки для природоохоронних територій. Зазначено, що в Україні регіони з чітко вираженою профілізацією небезпек біорізноманіттю, як, наприклад, біосферні за-повідники, національні природні парки, заказники, які характеризуються інтенсивним антропогенним наван-таженням регіонального і транскордонного походження. Розглянуто ряд питань, що стосуються математичного забезпечення управління екологічною безпекою приро-доохоронних об’єктів Харківщини, оцінки загроз екосис-темам і біотичним комплексам та ідентифікації загроз біорізноманіттю Шацького національного природного парку (НПП). Доведено, що на цей час залишаються не-достатньо дослідженими аспекти управління екологічною безпекою природоохоронних територій Західного Полісся загальнодержавного та міжнародного значення.

Болдарєва Д. І.

УДК 504.06(075.8)2014.2.62. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ : підруч. / За-

польський А. К., Войцицький А. П., Мялярчук П. М., Багмет А. П. та ін. – Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2012. – 407 с. Екологічні ризики, антропогенне навантаження,

наслідки екологічних ризиків, екологічний моніторинг, природне середовище, атмосфера, ґрунти, гідросфера, лісові екосистеми, біологічний моніторинг, моніторинг транскордонного перенесення забруднень, джерела забруднення, стійкі органічні забруднювачі.

Monitoring of the environment : textbook / Zapols’kiy A. K., Voytsytskyy A. P., Myalyarchuk P. M., Bahmet A. P. et al. – Kamyanets’-Podilsky : Medobory-2006, 2012. – 407 p.

Environmental risks, man-made poad, effects of envi-ronmental risks, environmental monitoring, environment, at-mosphere, soils, hydrosphere, forest ecosystems, biological monitoring, monitoring of transboundary pollution, sources of pollution, persistent organic pollutants.

Швидкі темпи зростання чисельності населення планети та його потреб призвели до використання над-звичайно великих обсягів різних природних ресурсів і утворення величезної кількості різноманітних відходів. Результатом активної людської діяльності є забруднення води, повітря і ґрунту, глобальне потепління на планеті, руйнування озонового шару атмосфери, випадіння кис-лотних опадів, вичерпання багатьох природних ресурсів, опустелювання планети та ін. Ці зміни в довкіллі набу-ли загрозливого характеру для подальшого існування людської цивілізації та супроводжуються екологічними кризовими явищами. Зазначено, що в цих умовах узго-дження взаємодії людського суспільства з природою потребує певних екологічних знань. Вони необхідні для того, щоб суспільство могло цілеспрямовано поліпшувати навколишнє природне середовище, зберігати єдність з природою. Для зменшення наслідків екологічних ризиків запропоновано застосовувати екологічний моніторинг природного середовища. Висвітлено напрями діяльності та на основні завдання моніторингу, наведено класифіка-цію його систем. Розкрито організаційні основи державної системи моніторингу довкілля, його інформаційне забез-печення та сучасний стан моніторингових спостережень. Проаналізовано моніторинг як систему спостережень за впливом антропогенних чинників на довкілля, а також як систему оцінювання стану довкілля. Надано відомості про моніторинг складових довкілля — атмосфери, ґрунтів, гідросфери, лісових екосистем. Приділено увагу соціаль-но-економічному та біологічному моніторингу навколиш-нього середовища, а також моніторингу транскордонного перенесення забруднень, джерел забруднення та стійких органічних забруднювачів.

Болдарєва Д. І.

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇУДК 502.14 (477)(07)2014.2.63. ПОРУШЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОГО

ЗАКОНОДАВСТВА НА ТЕРИТОРІЇ ВІДДІЛЕННЯ ЛУ-ГАНСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА «ТРЬОХ-ІЗБЕНСЬКИЙ СТЕП» / Анохіна Г. І. // Екологічний вісник.

– 2014. – № 1 (82). – С. 29.Природоохоронна діяльність, заповідна справа, ПЗФ

України, заповідник «Трьохізбенський степ», Луганський природний заповідник, річка Сіверський Донець, корабель-ні ліси, вирубування лісів, незаконний видобуток піску, сейсмогеорозвідка, громадська думка, сільський осере-док Всеукраїнської екологічної ліги в Луганській області.

Violations of environmental laws within the branch of Luhansk nature reserve «Ttryohizbensky Step» / Anokhina H. I. // Ekologichny Visnyk (Environmental Bul-letin). – 2014. – 1 (82). – P. 29.

Environmental activity, reserve management and stu-dies, nature reserve fund of Ukraine, reserve «Ttryohizben-sky Step», Lugansk Nature Reserve, the river of Siversky Donets’, ship timber, deforestation, illegal sand extraction, seismic-geophysical prospecting, public opinion, village cell of the Ukrainian Environmental League in Luhansk Oblast.

Заповідник «Трьохізбенський степ» розміщений на території Луганського природного заповідника і є при-

Page 32: E 2 2014

32 Реферативний журнал,2014, № 2

родоохоронною, науково-дослідною та еколого-про-світницькою установою загальнодержавного значення. Територія заповідника – піщана тераса лівого берега Сіверського Дінця, у межиріччі Дінця та його лівої при-токи – річки Айдар. До основних його завдань входить: збереження та вивчення природних процесів і явищ, ге-нетичного фонду рослинного і тваринного світу, окремих видів і угруповань рослин і тварин, типових та унікаль-них екологічних систем. Статтю присвячено проблемі неефективного і безгосподарського використання при-родних ресурсів України, що й нині залишається акту-альною. Наведено факти подій місцевого характеру, які висвітлюють загальну картину незадовільного ставлення органів місцевої влади до навколишнього середовища

– використання земель лісового і сільськогосподарсько-го фонду, що призводить до жахливих наслідків в дов-кіллі, руйнування екомережі, знищення біологічного та ландшафтного різноманіття. Зокрема, через недостатнє фінансування майже повністю зникло заповідне урочи-ще «Озеро «Біляївське», що було наймальовничішим місцем у Луганській області. Також знищено насадження захисних лісосмуг та корабельні соснові ліси урочища Маліново та Кобазєво що здійснювалося під виглядом планових рубок Слов’яносербського лісництва. Зникла ціла мережа водогосподарських об’єктів заплави Сівер-ського Дінця – озер Зімовне, Підпешечне, Краснокутське, Орліне, Багі-Дубровське, Поповське, Портошне, Мертве, внаслідок чого рівень води в річці впав, а від озер зали-шились лише натяки. Зазначено, що протягом останніх чотирьох років з селищного полігону незаконно вивозить пісок компанія «УкрБудПостач». Ця фірма працює без дозволу, не має договору, не сплачує державні податки. Влітку 2013 року за технічним завданням компанії ТОВ «ТехноГазІндустрія» на землях Слов’яносербського ра-йону і на сусідніх територіях підрядна організація «Надра інтегровані рішення» провела сейсмогеорозвідку для виявлення запасів природного газу, конденсату та на-фти. Роботи здійснювалися цілодобово без дотримання вимог природоохоронного законодавства України – на великоваговій техніці з вібраційним обладнанням без дозвільних документів та інформування населення щодо видів робіт та графіка їх проведення. Техніка і обладнан-ня, яке використовували, не були сертифіковані та ін. У дослідженні доведено, що порушення природоохоронного законодавства на території відділення Луганського при-родного заповідника «Трьохізбенський степ» призводить до повного знищення біологічного і ландшафтного різно-маніття природних масивів заповідної території, набуло масштабів екологічної катастрофи в регіоні. У вирішенні цього питання активну позицію займає сільський осе-редок Всеукраїнської екологічної ліги (с. Трьохізбенка, Луганська обл.)

Тимочко М. М.

УДК 349. 62014.2.64. ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ

ПОНЯТТЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НАСЕЛЕ-НОГО ПУНКТУ / Толкаченко О. В. // Цілі збалансованого розвитку для України : матеріали Міжнародної конферен-ції (Київ, 18–19 червня 2013 р.). – К. : Центр екол. освіти та інформації, 2013. – С. 303–306. – Бібліогр.: 6 назв. Екологічне право, навколишнє середовище, насе-

лені пункти, міграційні процеси, будівельна діяльність, житлові потреби, населення, охорона природи, здоров’я людей.

Legal problems of defining the concept of locality environment / Tolkachenko O. V. // Sustainable develop-ment goals for Ukraine : proceedings of the International Conference (Kyiv, 18–19 June 2013). – Kyiv : Tsentr eko-logichnoyi osvity ta informatsiyi, 2013. – P. 303–306. – Bib-liography: 6 ref.

Environmental law, environment, locality environment, migration processes, construction activities, housing needs, population, nature conservation, public health.

У статті проаналізовано сучасний стан соціаль-но-економічного розвитку суспільства в Україні, який охарактеризовано активізацією міграційних процесів у населені пункти та будівельної діяльності, спрямованої, насамперед, на задоволення житлових потреб населення. Визначено основні чинники погіршення якості довкілля досліджуваної території, які впливають на стан здоров’я населення – ігнору вання законів природи та екологічного законодавства, недостатнє державне фінансування при-родоохоронних програм та недо сконалість механізму їх реалізації. Зазначено, що соціально-економічний розви-ток населених пунктів не може здійснюватися з повним нехтуванням еколо гічної функції навколишнього середо-вища, що призводить до техногенних катастроф у відпо-відних населених пунктах та погіршення стану здоров’я його населення. У дослідженні розкрито суть і встановле-но зв’язок понять «навколишнє природне середовище», «навколишнє середови ще» та «довкілля» з юридичними характеристиками сучасного на селеного пункту. У ре-зультаті виконаного дослідження були зроблені висновки: в контексті життєдіяльності людини в межах населеного пункту застосованими можуть бути обидва терміна – «нав-колишнє серед овище» та «довкілля населеного пункту», що включають техноген ні елементи, явища та процеси. А екологічний зміст адміністра тивно-правового поняття «населений пункт» полягає в наявності зв’язків між при-родним, штучним та соціальним середовищем в межах певного населеного пункту та необхідності враховувати особливості зв’язку людини з природою. Таким чином, навколишнє середовище населеного пункту – це сукуп-ність природних та штучно-створених об’єктів, а також умов і факторів, що є одними з основних джерел для здійснен ня господарської діяльності та забезпечення життєдіяльності та функціонування людини, як біоло-гічної істоти, і формують місце масового проживання населення держави.

Тимочко М. М.

ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ

УДК: 556.528.7 2014.2.65. КОСМІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ГІДРОЛО-

ГІЧНИХ ЗАКАЗНИКІВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ З ВИ-КОРИСТАННЯМ ГІС / Атрасевич О. В, Шумейко В. О. // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2012. – Вип. 9. – С. 65-73. – Бібліогр.: 9 назв.

Антропогенний вплив, раціональне природокорис-тування, космічний моніторинг, гідрологічні заказни-ки, управління природними процесами, ДЗЗ та ГІС-технології, Хмельницька область.

GIS-assisted space monitoring of hydrological par-tial reserves in Khmelnytsky Oblast / Аtrasevych О. V.,

2014.2.65 ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß Á²ÎËÎò×ÍÎÃÎ ÒÀ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎÃΠвÇÍÎÌÀͲÒÒß ÓÄÊ 556.528

Page 33: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 33

Shumeyko V. О. // Ekologichna bezpeka ta pryrodokorystu-vannya (Environmental Safety and Nature Use) : procee dings.

– Кyiv, 2012. – Issue 9. – P. 65–73. – Bibliography: 9 ref. Human impact, sustainable nature use, space monito-

ring, hydrological partial reserves, management of natural processes, remote sensing and GIS technology, Khmelny-tsky Oblast.

Інтенсивний вплив людини на природу, негативні, часто незворотні наслідки цього впливу зумовлюють необхідність глибокого і всебічного аналізу проблеми взаємодії суспільства і природи. Раціональне приро-докористування передбачає управління природними процесами. Щоб управління було досить ефективним, необхідно мати дані про динамічні властивості природ-них об’єктів, їх зміну внаслідок антропогенного впливу, передбачати негативні явища від втручання людини в хід природних процесів. Управління природними процеса-ми має спиратися на надійну та достовірну інформацію про минулий, нинішній та майбутній стан природних і природно-антропогенних систем. Такий аналіз сьогодні здійснюють за допомогою даних ДЗЗ та ГІС-технологій. Класифіковано дані дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) і створено карту використання земель, які входять до складу Малого Полісся, – унікального азонального природного комплексу на півночі Хмельницької області. Озера Голубе, Теребіжі, Святе є гідрологічними заказни-ками Хмельницької області і для їх збереження необхідно здійснювати екологічний моніторинг. Моніторинг водних об’єктів включає регулярні спостереження за станом водних об’єктів, кількісними та якісними показниками стану водних ресурсів, а також за режимом використан-ня водоохоронних зон; збирання, обробку та зберігання відомостей, отриманих у ході спостережень та внесення їх до державного водного реєстру; оцінку і прогнозування змін стану водних об’єктів, кількісних і якісних показників стану водних ресурсів. На основі запропонованого методу визначення техногенного впливу на зміни, що відбувають-ся з водоймами, які входять до гідрологічних заказників, визначено основні чинники, які впливають на екологічну ситуацію у межах заказників. Основний чинник антропо-генного впливу на озера – це поверхневі стоки. Кількість шкідливих речовин у поверхневих стоках залежить від інтенсивності потоків, видів господарської діяльності на територіях, з яких збирається вода (водозбірних басей-нах). Побутові забруднення побічно характеризуються чисельністю населення, що проживає на території водо-збірного басейну. Доведено, що організація спостережень за станом навколишнього природного середовища, яка здійснюється за допомогою даних ДЗЗ та ГІС-технологій, дасть можливість прогнозувати та своєчасно запобігати можливим несприятливим наслідкам на території гідро-логічних заказників Хмельницької області.

Болдарєва Д. І.

УДК: 627.621 2014.2.66. РЕГУЛИРОВАНИЕ И КОМПЛЕКСНОЕ

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ВОДНЫХ РЕСУРСОВ БАССЕЙНА Р. ТИСЫ / Погосян С. Н. // Гідроенергетика України. – 2012. – № 1. – С. 25–27. Водные ресурсы, река Тиса, оптимальный режим

использования водных ресурсов, комплексное использо-вание, регулирование, Генеральная схема использова-ния водных ресурсов, разработка Схемы комплексного использования и охраны водных ресурсов бассейна реки Тисы.

Regulation and multiple use of water resources in the Tisza River basin / Pogosyan S. N. // Hidroenerhe-tyka Ukrayiny (Hydropower Industry in Ukraine). –2012. – № 1. – P. 25–27.

Water resources, Tisza River, optimal mode of water resources use, multiple use, regulation, General scheme of water resources use, development of the Scheme of multiple use and protection of water resources in the basin of the Tisza River.

Река Тиса является самым большим левобережным притоком реки Дунай. Протекая по территории Украины, Словакии, Венгрии и Сербии, она берет начало на тер-ритории Украины в месте слияния двух рек – Черной и Белой Тисы. Общая площадь бассейна составляет 156,4 тыс. км2, из которых на территорию Украины при-ходится 12,7 тыс. км2. Общая длина реки равна 967 км, в пределах Украины – 262 км. На протяжении 107 км по Тисе проходит государственная граница, в том числе на участке 65 км – с Румынией и на участке 42 км – с Венгрией. С целью установления оптимальных режи-мов использования водных ресурсов для водоснабже-ния, орошения, гидроэнергетики, водного транспорта и других отраслей, как правило, необходимо решать противоречивые задачи. Поэтому в основу таких раз-работок должны быть положены важнейшие принципы единства водных ресурсов в пределах одного бассейна реки и максимальной комплексности их использования. Эти принципы успешно применяются в Генеральных схемах использования водных ресурсов бассейна реки. Генеральная схема регулирования и комплексного ис-пользования водных ресурсов бассейна реки Тисы может включать следующие мероприятия: обеспечение защиты от наводнений; гидроэнергетическое использование; развитие водного транспорта; развитие мелиорации; водоснабжение и водоотведение; осуществление лесо-мелиоративных и противоэрозионных работ; развитие рыбного хозяйства автотранспортной сети; международ-ного туризма, рекреации и бальнеологических курортов и т. д. Схему украинской части бассейна реки Тисы не-обходимо выполнять как составную часть Генеральной схемы всего бассейна реки, а в случае, если невозможно по каким-либо причинам разработать генеральную схему всего бассейна, учитывая уникальное территориальное расположение, можно выполнять самостоятельно, не затрагивая интересы соседних государств. Украинский участок бассейна Тисы, расположенный в пределах ад-министративных границ Закарпатской области, имеет значительные запасы энергии рек, которые составляют 10,38 млрд кВт·ч. Потенциальные гидроэнергетические ресурсы Закарпатской области в десять раз превосхо-дят удельные показатели по Украине. Удельные запасы гидроэнергии на 1 человека в год составляют по За-карпатской области 8250 кВт·ч при средних по Украине

– около 820 кВт·ч. При этом необходимо отметить, что в настоящее время Закарпатская область, испытывая дефицит энергии, на своей территории производит элек-троэнергию, обеспечивающую всего 7% потребности об-ласти. На основании результатов исследования сделаны следующие выводы. Для эффективного использования водных ресурсов необходима разработка Генеральной схемы, всей территории бассейна реки Тисы, или только для украинской его части, учитывая ее особое территори-альное расположение. Разработка Схемы комплексного использования и охраны водных ресурсов бассейна реки Тисы позволит: оценить гидроэнергетический потенци-ал, водохозяйственные возможности в условиях сов-ременного хозяйственного использования территории бассейна; определить местоположение гидроузлов с увязкой в каскаде, их функциональное назначение, тех-нико-экономические и социальные показатели, а также оценочное воздействие на окружающую среду; создать первичную информационную основу для оптимального планирования развития производительных сил; оценить возможность и масштабы трансграничного сотрудни-

ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß Á²ÎËÎò×ÍÎÃÎ ÒÀ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎÃΠвÇÍÎÌÀͲÒÒßÓÄÊ 627.621 2014.2.66

Page 34: E 2 2014

34 Реферативний журнал,2014, № 2

чества в сфере экспорта электроэнергии (совместной работы с европейскими энергосистемами) и организации согласованных мероприятий по противопаводковой за-щите; использовать ее данные для составления целевой отраслевой программы развития гидроэнергетики до 2020 года.

Басун О. П.

УДК: 551.461:462.32(262.5) 2014.2.67. ИНДЕКСЫ ОЦЕНКИ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО

СТАТУСА БУХТ В ОБЩЕЙ СТРАТЕГИИ УПРАВЛЕНИЯ ПРИБРЕЖНОЙ СРЕДОЙ В ЦЕЛЯХ ЕЁ УСТОЙЧИВО-ГО РАЗВИТИЯ НА ПРИМЕРЕ Б. СЕВАСТОПОЛЬСКОЙ (ЧЕРНОЕ МОРЕ) / Моисеенко О. Г., Коновалов С. К., Орехова Н. А. // Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу : зб. наук. пр. – Севастополь, 2013. – Вип. 27. – С. 399–402. – Бібліогр.: 3 назв. Экологическая безопасность, охрана водных ре-

сурсов, рациональное использование, антропогенная нагрузка, Черное море, бухта Севастопольская, де-градация прибрежных экосистем, определение уровня загрязнения, индексы оценки экологического стату-са бухт, стратегия управления прибрежной средой, устойчивое развитие.

Indices of assessment of bays environmental status in the overall strategy of coastal environment mana-gement for its sustainable development illustrated by the example of the Sevastopol Bay (the Black Sea) / Moiseyenko О. G., Коnovalov S. К., Оrekhova N. А. // Ekologichna bezpeka pryberezhnoyi ta shel’fovoyi zon ta kompleksne vykorystannya resursiv shel’fu (Environmental Safety of Coastal and Shelf Zones and Multiple Use of Shelf Resources : proceedings. – Sevastopol, 2013. – Issue 27.

– P. 399–402. – Bibliography: 3 ref. Environmental safety, water resources conservation,

sustainable use, anthropogenic load, the Black Sea, Sevas-topol Bay, degradation of coastal ecosystems, determining the level of pollution, indices of assessment of the bays environmental status, strategy of coastal environment ma-nagement, sustainable development.

Согласно Стратегии экономического и социального развития Автономной Республики Крым на 2011–2020 годы создание социально-экономической системы, гаран-тирующей экологическую безопасность и рациональное использование местного природно-ресурсного потенциа-ла при устойчивом экономическом росте, является одной из приоритетных задач «модернизационного» сцена-рия: успешный Крым в успешной Украине. Для решения этой задачи наличие интегрированной и объективной информации по экологическому состоянию территорий � одно из необходимых условий. Основной достоприме-чательностью Крыма, его экономическим, туристическим, рекреационным и бальнеологическим ресурсом было и остается побережье Черного и Азовского морей, поэтому научно-исследовательские продукты, отражающие её статус и динамику изменений под воздействием антро-погенной нагрузки, чрезвычайно важны для принятия стратегических решений в области интегрированного управления прибрежной средой и Крымом в целом. Зона сопряжения суши и моря испытывает суммарную антро-погенную нагрузку береговых источников: муниципаль-ного хозяйства, наземного транспорта, промышленности, туристической и рекреационной индустрии и источни-ков загрязнения, непосредственно связанных с морем: морского транспорта, портового хозяйства, судострои-тельного и судоремонтного производств. Это приводит к деградации прибрежных экосистем, а во многих регионах побережья – к кризисному экологическому и санитарно-эпидемиологическому состоянию окружающей среды.

Оценка уровня загрязнения акватории и определение ее экологического статуса представляет большой интерес, так как позволяет не только определить степень откло-нения от естественно-природного состояния природно-го объекта, но и выявить приоритетные направления природоохранных, административных и социальных мер по уменьшению воздействия хозяйственной деятельнос-ти человека на прибрежные экосистемы. Загрязнение бухт, заливов и гаваней диктует необходимость вести разработку мероприятий по их охране и требует научно-го методологического подхода к оценке экологического состояния акваторий, которая должна быть понятной для широкого круга специалистов, занимающихся проб-лемами устойчивого эколого-экономического развития прибрежных акваторий, от которых зависит принятие конкретных решений и мер по стабилизации и улучше-нию их состояния Для определения уровня загрязнения Севастопольской бухты в данной работе была применена методика оценки экологического состояния акваторий с помощью индекса загрязнения Pollution Load Index (PLI). Индекс позволяет оценивать качества среды по деся-тибалльной шкале от 1 до 10 – от очень загрязненного водного бассейна до практически незагрязненного. С помощью PLI был установлен экологический статус Се-вастопольской бухты, осуществлено ее районирование и сравнение с рядом европейских бухт и эстуариев и австралийским эстуарием.

Болдарєва Д. І.

УДК 597.598.599.(4770)2014.2.68. ГЕТЕРОТРОФНІ ІНДИКАТОРИ СТАНУ

ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ / Горбань І., Царик Й. // Вісн. Львів. ун-ту.– 2012. – Вип. 58. – С. 209–220. – Бібліогр.: 46 назв. Біоекологія, біологічні індикатори, екосистеми, ге-

теротрофи, популяції, таксономічниі групи, флора та фауна, моніторинг стану та якості природних середо-вищ, якість води, прісноводні екосистеми.

Heterotrophic idicators of natural ecosystems con-dition / Gorban I., Tsaryk J. // Visnyk L’vivs’kogo univer-sytetu (Bulletin of L’viv University). – 2012. – Issue 58. – P. 209–220. – Bibliography: 46 ref.

Bioecology, biological indicators, ecosystems, hete-rotrophs, populations, taxonomic groups, flora and fauna, monitoring of state and quality of natural environments, water quality, freshwater ecosystems.

У дослідженні зазначено, що термін і поняття про біологічні індикатори дедалі частіше застосовуються в екологічній літературі та рекомендуються до впроваджен-ня у практику природоохоронної діяльності. При цьому до складу таких індикаторів щоразу пропонується все більше видів із різних таксономічних груп флори та фауни. Особливо значних успіхів при впровадженні біологічних індикаторів у прогнозування стану та якості природних середовищ досягнуто на прикладі аналізу якості води різних прісноводних екосистем. До індикаторів, які дають можливість ефективно і об’єктивно оцінювати якість вод-них середовищ, передусім належать найпростіші організми, але для аналізу довготривалих процесів, що впливають на структуру екосистем, стан видового різноманіття та його трофічну стабільність, значною мірою повинні бути застосовані різні таксономічні групи біоти, і особлива роль належить гетеротрофам, які для свого росту й розвитку потребують і засвоюють вуглець шляхом перетравлення органічних сполук. Встановлено, що окремі гетеротрофні види, які мають здатність до біологічної індикації процесів у природних екосистемах, обов’язково пов’язані з трофічни-ми ланцюгами та абіотичними структурами цих екосистем.

2014.2.68 ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß Á²ÎËÎò×ÍÎÃÎ ÒÀ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎÃΠвÇÍÎÌÀͲÒÒß ÓÄÊ 551.461

Page 35: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 35

Біологічні індикатори, як правило, мають здатність сприяти виявленню причин зміни або переформування існуючих.трофічних ланцюгів у.природних екосистемах цовими лан-ками. Тому біологічні індикатори доцільно розглядати як специфічні «сигнали», що здатні прогнозувати значні або менш значні динамічні процеси та зміни в екосистемах. Як присутність біологічного індикатора в екосистемі внаслідок його експансії, так і його відсутність внаслідок скорочення чисельності або й повного зникнення у природному се-редовищі свідчать про порушення екологічної стійкості й рівноваги досліджуваної системи. Розглянуто приклади використанім окремих видів молюсків, плазунів, птахів і

ссавців для оцінки стану природних екосистем. На основі дослідження було зроблено висновки, що види, які мають здатність до біологічної індикації процесів в екосистемах, обов’язково пов’язані з трофічними ланцюгами та ланд-шафтними структурами цих екосистем. Біологічні інди-катори, як правило, мають здатність сприяти виявленню причин заміни існуючих трофічних ланцюгів у природних екосистемах новими формами. Тому біологічні індикатори можуть розглядатись як специфічні сигнали, що здатні прогнозувати значні або менш значні динамічні процеси та зміни в екосистемах.

Болдарєва Д. І.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМУДК 502.72014.2.69. КАНІВСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК:

ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ, РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНА-ЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ : монографія / Чорний М. Г., Чорна Л. О. – К. : ВПЦ «Київ, ун-т», 2013. – 383 с.Канівський природний заповідник, унікальні природні

комплекси лісостепу, збереження біорізноманіття.

Kaniv Nature Reserve: background of establish-ment, retrospective analysis of activity, current state and prospects : monograph / Chorny M. G., Chorna L. O.

– Kyiv : VPTs «Kyiv University», 2013. – 383 p.Kaniv Nature Reserve, unique natural forest-steppe

complexes, biodiversity conservation.

Канівський природний заповідник, розташований у межах Черкаської області, неподалік від міста Канева, на правому березі та заплавних островах Дніпра. Межує безпо-середньо з Чернечою горою – місцем поховання Т. Г. Шев-ченка. Його площа становить 2027 гектарів. Заповідник було створено 30 липня 1923 р. на базі Канівського навчаль-но-дослідного лісового господарства, що є структурним підрозділом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні функції заповідника – охорона еталонних та унікальних природних комплексів лісосте-пу, збереження біорізноманіття, спостереження за зміною природних процесів. На прикладі Канівського природного заповідника проаналізовано особливості формування та еволюцію ідеї заповідання природи в Україні. На основі архівних даних, матеріалів Літопису природи, наукових публікацій і досліджень, проведених авторами видання, розглянуто передумови створення Канівського природного заповідника, підкреслено його унікальність. Проаналізовано етапи та напрямки наукової й організаційної діяльності заповідника, окремі аспекти функціонування заповідних екосистем, окреслено перспективи його розвитку. У до-датках подано значний масив документів і матеріалів, що стосуються історії розвитку та діяльності заповідника.

Марушевський Г. Б.

УДК 338.48:502.2(477.63)2014.2.70. СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ ЗАПОВІДНО-РЕ-

КРЕАЦІЙНИХ УСТАНОВ У СТЕПОВОМУ ПОДНІПРОВ’Ї ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ ЕКОТУРИЗМУ / Манюк В. В. // Вісник інституту педагогічної освіти : (Серія геогра-фічна) : матеріли VI Міжнар. наук.- практ. конф. : «Еко- і агротуризм : перспективи розвитку на регіональному та локальному рівнях» ; (м. Рівне, 29–30 берез. 2012 р.). – Рівне, 2012. Вип 1 (2012)/ – С. 121–126. – Бібліогр.: 3 назв. Екотуризм, екомережа, Степове Подніпров’я, за-

повідно-рекреаційна територія, ПЗФ, Україна, охорона природи, збереження біорізноманіття.

Creating a network of protected and recreational in-stitutions in Stepove Podniprovya (step part of the region along the Dnipro river) a prerequisite of ecotourism de-velopment / Maniuk V. V. / / Bulletin of the Institute of Tea cher Education (Geographical Series) : proceedings of the IV Inter-national research-to-practice conference «Eco- and Agrotou-rism : Prospects of Development at the Regional and Local Levels (Rivne, 29–30 March, 2012). – Rivne, 2012. – Issue 1 (2012). – P. 121–126. – Bibliography : 3 ref.

Ecotourism, ecological network, Stepove Podniprovya, reserved and recreational areas, NRF (nature reserve fund), nature conservation, biodiversity conservation.

У статті досліджено передумови для формування ме-режі територій для екотуризму в Степовому Подніпров’ї. Зазначено, що стосовно Степового Подніпров’я про-тягом десятиліть у суспільстві формувався стійкий сте-реотип регіону з тотально трансформованими людиною ландшафтами, де майже повністю знищено природні екосистеми. Такий підхід дуже негативно вплинув і на сучасний туристичний імідж регіону, незважаючи на ве-ликий і до цього часу задовільно збережений потенціал цінних природних і природно-історичних місцевостей та атракцій. Для вирішення цього питання у 2006 р. було за-тверджено регіональну програму формування екомережі в Дніпропетровській області, яка передбачає створення 194 заповідних територій (ядер екомережі). Зазначено, що здійснення цієї програми вирішить ключове завдання створення територіального каркасу для розвитку екоту-ризму в регіоні. У той же час при розробленні програми формування екомережі не ставилося за мету інтегрувати її з програмами туристичного розвитку, тому її не можна розглядати як готову основу для територіального забез-печення екотуристичних потреб. Найближчим стратегіч-ним завданням для регіону є розроблення ефективного і обґрунтованого механізму взаємодії природоохоронної та туристичної галузей. Для створення і затвердження обласної цільової програми розвитку екотуризму у дослі-дженні запропоновано забезпечити гарантії збереження у природному, цілісному стані екотуристичних регіонів, те-риторій та об’єктів, підпорядковуючи комерційну складову туризму природоохоронному пріоритету. Зазначено, що станом на початок 2012 року в Дніпропетровській області формально є два регіональні ландшафтні парки – «При-дніпровський» (у порожистій частині Дніпра) і «Дніпровські ліси» (долинно-терасовий ландшафт р. Дніпра і нового русла р. Орелі). Ще один РЛП перебуває на стадії про-ектування. На стадії погодження перебуває вже 10 років проект національного природного парку «Приорільський». З’ясовано основні чинники незадовільного розвитку запо-відних територій Дніпропетровської області – відсутність адміністрацій, сформованої інфраструктури та функціо-нального зонування. Відповідно в усіх новостворених заповідно-рекреаційних територіях відсутня будь-яка природоохоронна, науково-дослідна, рекреаційна та еко-

ÅÊÎËÎò×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌÓÄÊ 502.7 2014.2.70

Page 36: E 2 2014

36 Реферативний журнал,2014, № 2

лого-освітня робота. Для формування програми розвитку екотуризму в регіоні запропоновано розробити правила щодо обмеження та подальшої заборони спортивного по-лювання, впровадження заповідного режиму в усіх лісах регіону, недопущення степових пожеж і повної заборони лісорозведення на степових ділянках; обмеження або заборони (залежно від типу водойм і характеру рекре-аційної діяльності) руху моторних човнів; будівництво інфраструктурних об’єктів здійснювати лише за рахунок антропогенно-трансформованих земель (які відповідно слід приводити до належного стану згідно зі світовими вимогами до сучасних екотуристичних комплексів).

Тимочко Т. В.

УДК 338.482:316 2014.2.71. ИССЛЕДОВАНИЕ ИСТОРИКО-КУЛЬТУР-

НОГО ПОТЕНЦИАЛА ЛЬВОВА ДЛЯ ЦЕЛЕЙ РАЗВИТИЯ ТУРИЗМА / Олейник В. Г. // Материалы VІI Всеукр. студ. научн.-тех. конф. «Устойчивое развитие городов». – Х. : ХНУГХ, 2014. – С. 52–54.Экотуризм, историко-культурный потенциал, го-

род Львов, курортные территории, туристические центры, стратегия развития.

Research of historical and cultural potential of the L’viv city for the purpose of tourism development / Olejnik V. G. : proceedings of the VII All-Ukrainian student scientific and technical conference «Sustainable develop-ment of cities». – Kharkov : KhNUHKh, 2014. – P. 52– 54.

Ecotourism, historical and cultural potential, the L’viv city, resort areas, tourist centers, development strategy.

Стратегическая цель развития туризма в Украине заключается в создании конкурентоспособного на внут-реннем и мировом рынках национального туристического продукта, способного максимально удовлетворить по-требности населения Украины. Это даст возможность комплексно развивать курортные территории и тури-стические центры с учетом социально-экономических интересов их населения, сохранения и восстановления природной среды и историко-культурного наследия. Для исследования избрана территория Львовской об-ласти, которая имеет очень большой историко-культур-ный потенциал и представляет интерес не только для иностранцев, но и для многих украинцев. Указано, что область известна, как один из наиболее популярных центров туризма страны, который обладает возможнос-

тью удовлетворения разнообразных рекреационных потребностей. Определена зона активного развития лечебного туризма – юг области, где расположены из-вестные курорты Трускавец, Моршин, Сходница. Всего же в регионе более 800 источников и скважин лечебных минеральных вод всех известных типов, многие из них уникальны, их запасы достаточны для ежегодного оздо-ровления более 7 млн чел. Отмечено, что крупнейшими центрами познавательного туризма являются старинные города с богатым историко-архитектурным наследием – Жовква, Дрогобыч, Самбор, Золочев. Но, безусловно, главным центром притяжения туристов является сам Львов – старинный украинский город, один из крупнейших культурных, научных, образовательных, экономических, административных, религиозных и транспортных центров Украины. Город Львов занимает первое место в Украи-не по количеству историко-архитектурных памятников. Город выделяется не только среди городов Украины, но и всей Центрально-Восточной Европы своей непов-торимой красотой, уникальными памятниками, мозаикой архитектурных стилей, в связи с чем центральная часть города внесена в список мирового наследия ЮНЕСКО. Львов является одним из крупнейших образовательных центров Украины. В исследовании произведен анализ имеющейся туристической инфраструктуры, который позволяет сделать вывод о наличии широких перспектив и экономической целесообразности развития туристской деятельности и дальнейшего преобразования Львовщи-ны в туристический регион общеевропейского значения. Предложены принципы широкого развития туризма в регионе, которые касаются реконструкции и обновления достопримечательностей культуры, активизации попу-ляризации мест туристического назначения, разработки туристической политики на региональном уровне, нала-живания более тесных межрегиональных и межгосудар-ственных связей, привлечения инвестиционных средств. Также определены стратегические цели развития ту-ристической индустрии Львовской области – создание конкурентоспособного на мировом рынке туристического продукта, способного максимально удовлетворить тури-стические потребности населения страны, обеспечить на этой основе комплексное развитие территорий и их социально-экономических интересов при сохранении экологического равновесия окружающей живой природы и историко-культурной среды.

Тимочко Т. В.

2014.2.71 ÅÊÎËÎò×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌ ÓÄÊ 338.482

Page 37: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 37

2014.1.109 ÅÊÎËÎò×ÍÈÉ ÒÓÐÈÇÌ ÓÄÊ 711.455

À

Абу Діб С. М. 27Агаркова Н. В. 51Азімов О. Т. 41Альошкіна У. М. 18Анохіна Г. І. 63Анпілова Є. С. 23Атрасевич О. В. 65Афанасьєв С. О. 52

Á

Багмет А. П. 62Бала Г. Р. 11Балачук В. Ю. 33Бальковський В. В. 46Березницька Ю. О. 25Беспалько Р. І. 29Білопольський М. Г. 35Білявский Ю. А. 3Боголюбов В. М. 21Бойченко С. В. 45Борисовська О. О. 59Бутенко О. С. 61

Â

Войцицький А. П. 62Волошкіна О. С. 25

Ã

Гандзюра В. П. 47Гелетуха Г. Г. 10Глухов А. З. 28Гончарук В. В. 30Горбань І. 68Горова А. І. 59Гудков Д. І. 52

Ä

Дворецький А. І. 6Дем’янов В. В. 31Дідух Я. П. 18Долинський В. Л. 19

Å

Емец Н. А. 17, 58

Æ

Желєзна Т. А. 10

Ç

Запольський А. К. 62Зуб Л. М. 19

І

Іванов В. Г. 48Іванюта С. П. 54Ігнатенко О. П. 39Ільєнко Т. В. 53

Ê

Казімір І. І. 29Качинський А. Б. 51Кириченко В. А. 13Ковалишина С. П. 14Коновалов С. К. 67Кофанова О. В. 22Кузьменко А. В. 15Кузьменко М. І. 52Кучма Т. Л. 53

Ë

Линник П. М. 52Лоева И. Д. 14Лялько В. І. 41

Ì

Мальцев В. І. 19Манюк В. В. 70Мартенюк М. В. 5Марченко К. С. 42Мислива Т. М. 3Можейко А. В. 15Моисеенко О. Г. 67Мокін В. Б. 33Мокрий В. І. 61Мялярчук П. М. 62

Í

Надточій П. П. 5

Î

Олейник В. Г. 71Орехова Н. А. 67Орлова И. Г. 14Остапенко Н. С. 13

Ï

Павличенко А. В. 59Панасюк І. В. 19Петренко В. П. 15Погосян С. Н. 66Поликарпов Г. Г. 8Половян О. В. 38Попова М. А. 57Пристюк В. Н. 9Приходько С. А. 28Прудиус П. Г. 33Пшоняк Д. І. 34

Ð

Радловська К. О. 24Рибалко Ю. 49Рідей Н. 49Романенко В. Д. 52Руденко А. В. 30Руднєва О. Ю. 12Рудько Г. І. 11

Ñ

Савлук О. С. 30Саєнко Т. В. 45Сапрыкина М. Н. 30Сердюк Я. Я. 13Сиротенко О. В. 53Сіренко А. П. 16, 26Скрипник О. А. 17, 58Снітинський В. В. 46Солодкий В. Д. 29Солодкий В. Й. 40Стефанишин Д. В. 55Стефанишина-Гаврилюк Ю. Д. 56Страчкова Н. В. 4Строкаль В. 49

Ò

Тараріко О. Г. 53Тимочко Т. В. 1Толкаченко О. В. 64Томільцева А. І. 19Топор Г. В. 50Триснюк В. М. 32Трускавецький Р. С. 60Тяпкін О. К. 13

Ó

Удод В. М. 27Украинский В. В. 14

Ô

Фурдичко О. І. 37

Õ

Хлєбніков В. В. 44

Ö

Царик Й. 68

×

Чорна Л. О. 69Чорний М. Г. 69Чунарьов О. В. 2

Ø

Шадрин Н. В. 7Шандова Н. В. 36Шапар А. Г. 15Шапарь А. Г. 17, 58Шматков Г. Г. 15Шувар І. А. 46Шумейко В. О. 65

ß

Яковенко В. О. 6Яковлєв Є. О. 41Янченко З. Б. 43

АВТОРСЬКИЙ ПОКАЖЧИК

АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИКÀ

агроекологія 34агролісомеліоративні насадження 27адаптація до аграрної сфери 43аерокосмічні і гідрогеологічні методи 41АЕС 52Алчевский меткомбинат 9альтернативні джерела енергії 41, 44анаэробы 8анексія Криму 1антропогенная нагрузка 14, 67антропогенная трансформация природных ландшафтов 28антропогенне навантаження 6, 20, 23, 24, 40, 48, 53, 56, 62антропогенний вплив 65антропогенні території 20антропогенные нагрузки 30аспекти охорони 46атмосфера 46, 62атомна енергетика 52атомно-адсорбційний аналіз 24

Á

бактериофаги 8барвники 20басейни малих річок 23басейновий принцип 2

батиаль 8безпека довкілля 43безпека життєдіяльності 32безпека життя 20безпека природокористування 33безпечне середовище 51берегоукріплювальні споруди 19бетонні стінки 19биогенные вещества 14биогеоценозы 8биологические системы 7біогеохімія 22біоекологія 68біологізація землеробства 46біологічний моніторинг 62біологічні індикатори 68біологічні перешкоди 52біологічні системи 47біомаса 10біосфера 11біосфера 48біота 11біотопи 18будівельна діяльність 64Буковинські Карпати 40Буковинські Карпати та Передкарпаття 29бухта Севастопольская 67

Â

важкі метали 24, 33видобуток піску 1видобуток сланцевого газу в Україні 41використання природних ресурсів 46використання супутникових даних 53вимоги державного контролю та відповідальність за порушення законодавства в цій сфері 39вимоги та рекомендації до технологічних аспектів переробки відсортованих побутових відходів 39виробництво електроенергії 10вирофаги 8вирубування лісів 63витрати на забруднення 42виявлення негативних екологічних аспектів діяльності підприємства 12відновлювані джерела енергії 10відходи 42Вінницька область 33вітроенергія 10водні екосистеми 2, 6, 52водні об’єкти 23водні рослини 19водные ресурсы 66водные экосистемы 17, 30, 58водный сток 17, 58водогосподарське законодавство України і Європейського Союзу 2

Page 38: E 2 2014

38 Реферативний журнал,2014, № 2

ÀËÔÀ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ

водопроникні породи 25Водосховища 6водосховища Дніпровського каскаду 31восстановление зональной растительности 27восстановление растительного покровавплив зміни клімату на урожайність зернових культур 53вторинна переробка 44

Ã

газотурбінні агрегати 20Генеральная схема использования водных ресурсов 66геодинаміка 11геоекосистеми 32геоінформаційні системи 32геологічне середовище 11гетеротрофи 68гідробіонти й водні екосистеми 52гідробіоценози 19гідровузли 20гідроекологічна безпека 52гідроенергія 10гідрологічні й гідрохімічні процеси 52 гідрологічні заказники 65гідрологія 22гідросфера 46, 62ГІС 32глобальная устойчивость 7горнодобывающая промышленность 27город Львов 71громадська думка 63

¥

ґрунти 62ґрунтозахисний комплекс заходів щодо використання орних земель 34ґрунтознавство 22

Ä

деградация прибрежных экосистем 67деградация среды жизнедеятельности 4деградація ґрунтів 29державна меліоративна програма 60державний, регіональний та міський рівні екомоніторингу 15джерела забруднення 23, 62ДЗЗ та ГІС-технології 65динамика экосистем 7дія забруднюючих сполук 48днепровские водохранилища 17, 58Днепровско-Бугский лиман 17, 58Дніпровське водосховище 6дніпровські водосховища 19Дніпровсько-Донецька западина 41Дніпропетровська область 15Дністровська ГАЕС 55Дністровський схил 55дно 8

Å

екокоридор 98евристичний алгоритм 61екзогенні геологічні процеси 25екологічна безпека 11, 41, 51, 57, 61екологічна безпека Тернопільщини 32екологічна катастрофа 11екологічна наука 21, 22, 45, 47, 49, 50екологічна політика 1, 2екологічна рівновага 42екологічна термінологія 22екологічне нормування антропогенних навантажень 29екологічне право 64екологічний аудит 32екологічний моніторинг 1, 13, 15, 23, 24, 33, 54, 57, 59, 62екологічний стан 23, 31, 56, 59екологічні витрати підприємства 42екологічні загрози 57екологічні карти 32екологічні наслідки 19

екологічні проблеми 5, 37, 44, 49, 50екологічні ризики 40, 45, 51, 54, 56, 60, 61, 62екологічні чинники 51екологічно чиста продукція тваринництва 34екологія 6, 48екологія людини 22еколого-економічні системи 27еколого-меліоративний моніторинг 60еколого-стабілізуючі функції 27екомережа 70економіка природокористування 39, 42економічні системи 38економічні та екологічні системи 38екосистеми 27, 68екотуризм 70ендогенні чинники 38ендокринологічні захворювання 33ерозія ґрунтів 29, 56

Æ

живі організми 48житлові потреби 64

Ç

загальна хімія 22загарбані території 1загрози 56загрози для довкілля 1загрязнение токсичными веществами водных объектов 14законодавча база 37заповідна справа 63заповідник «Трьохізбенський степ» 63заповідно-рекреаційна територія 70засоби ГІС-аналізу 57засоби захисту берегів 19застосування сучасних ДЗЗ/ГІС- технологій 53збалансоване землекористування 34збалансоване природокористування 29, 56збалансований розвиток України 38збереження біологічного різноманіття 2збереження біорізноманіття 69, 70збереження навколишнього середовища та ресурсної бази 36збільшення площі лісових культур 27здійснення взаємозалежних кількісних і якісних перетворень 36здоров’я людей 33, 64здоров’я населення 5, 44здоровье людей 30зелена електроенергетика в Європейському Союзі 10зелені сертифікати та надбавки (субсидії) на електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел 10зелені тарифи 10зернові культури 20зоопланктон 6зсув зрізу 16, 26зсуви та селеві потоки 29зсувні процеси 56

È

индекс трофности 14индексы оценки экологического статуса бухт 67интеграционные связи 4историко-культурный потенциал 71

І

ідентифікація 56інформаційні та глобалізаційні виклики 45інвестиційні програми підприємств 39індекс ценотичної значущості 6інноваційна достатність потенціалу підприємств 43інноваційний потенціал 43

інструменти еколого-економічного управління 12інтегральна оцінка 54інтегральні критерії 47інтеграція 5інтегроване управління 2інтенсивна трансформація біосфери за рахунок техногенної діяльності 11інформаційні ресурси 57

Ê

кам’яно-накидні банкети 19Канівський природний заповідник 69Карпатська конвенція 40карти сумарного забруднення 32картосхеми 24качество воды рек Днепра и Припяти 30Киевское и Каневское водохранилища 30класифікація екотопів 18класифікація методів 49кластерний аналіз 12кліматичні зони України 46коеволюційна схема 38комп’ютерна обробка результатів аналізів 32компенсація матеріальних втрат 42комплексна програма 3комплексное использование 66концепция 7концепція сталого розвитку 43корабельні ліси 63космічний моніторинг 65Кримська АЕС 1критична відстань 16, 26кругообіг речовин 48курортно-рекреаційна інфраструктура Криму 1курортные территории 71

Ë

ландшафтне екологічне та геоекологічне районування 24ландшафтно-екологічна диференціація агроландшафтів 34лісова підстилка 18лісові біотопи 18лісові екосистеми 62Луганская область 9Луганський природний заповідник 63людина 48

Ì

математичний апарат 51меліоративні навантаження 60меліорація 60мережа пунктів спостереження 15методи здійснення лісогосподарської діяльності 37методи прогностики 49методи рекультивації грунтів 20методологія 43методы дифференцированной рекультивации 27механізми регуляції 47міграційні процеси 64міжнародне право 1місто Київ 18місто Кіровоград 44модельні ділянки 18мониторинг экологического состояния 14моніторинг 40, 55моніторинг показників здоров’я населення 32моніторинг стану та якості природних середовищ 68моніторинг транскордонного перенесення забруднень 62морская вода 8морская экосистема 14

Page 39: E 2 2014

Реферативний журнал,2014, № 2 39

ÀËÔÀ²ÒÍÎ-ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ

Í

навколишнє природне середовище 20навколишнє середовище 48, 64накопление отходов 9населені пункти 64населення 64наслідки екологічних ризиків 62науково-дослідна робота 49науково-технічний прогрес 38научные подходы 4національна екобезпека 54Національна природоохоронна стратегія 3негативні наслідки 1негативні явища 31незаконний видобуток піску 63некомерційні та громадські екологічні організації 50неогенові глини 16, 26несанкционированные сбросы сточных вод промышленных и коммунальных предприятий 30нова парадигма суспільного розвитку 35новая парадигма 7новая экологическая стратегия по вторичной переработке отходов 9нові види хімічних сполук 48ноосфера 22нормативно-правове та земельно- оціночне удосконалення 60

Î

обґрунтування природоохоронних заходів 15обладнання 20облік лісомеліоративних насаджень 37обращение с отходами 9оброблення електронних еколого- техногеохімічних карт 32оздоровлення екосистеми Дніпра 31ознаки та критерії 49окислительная зона 8онтологічний інтерфейс 57опасность возникновения чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера 9определение уровня загрязнения 67оптимальный режим использования водных ресурсов 66органическое загрязнение воды 30організації ринкової інфраструктури 50органічне землеробство 34освіта 22освіта для сталого розвитку 21освітній кластер 50основні глобальні загрози 35основні підходи 38особливості впливу лісомеліорації на стан агроландшафтів 27особь 7охорона водного фонду 2охорона довкілля 18, 42, 46охорона здоров’я 59охорона земель 60охорона ландшафтів 29охорона навколишнього середовища 3, 5охорона природи 6, 44, 45, 48, 64, 70охрана водных ресурсов 67охрана природы 17, 58оцінка 43оцінка екологічних ризиків 41оцінка ефективності 51оцінка загроз природним екосистемам 29оцінка технологічних процесів за ступенем їх негативного впливу на навколишнє природне середовище 12оцінка якості середовища 59оцінювання стану, екосистеми 47оцінювання якості середовища 47

Ï

паводкове затоплення 25паводконебезпечні регіони 25паливно-енергетичний комплекс 59паразиты вирусов 8паразиты прокариотов 8педагогічна модель 21первинна переробка уранової сировини 13ПЗФ 70ПЗФ України 63питна вода 1підготовка фахівців 45підтримання екологічного стану водойм 52підтримка природно-ресурсного потенціалу 42піщані примиви 19плани дій 5поверхневі води 33подбор оптимального состава растений 27показники екологічного стану природних об’єктів лісових екосистем 37поняття «природокористування» 37популяция 7популяції 68порушення температурного режиму водного середовища 52потенційні паразитарні загрози 52правовий статус 1практика лісогосподарського виробництва 37пресноводные водоёмы 8Придністровський регіон 50приморский регион 4принцип безпеки розвитку 36принцип екологічності 36принцип структурності 36принципи формування 36прирічкові території 56природна трансформація землекористування 34природне середовище 62природничі науки 48природні умови 18, 46природно-заповідні об’єкти Західного Полісся 61природно-техногенна безпека 51природно-техногенний комплекс 55природно-хозяйственные системы 4природоохоронна діяльність 57, 63природоохоронна стратегія 3природоохоронні заходи 25, 29природоохоронні організації 50причини та наслідки «кисневої катастрофи» 11прісноводні екосистеми 68прогноз 53прогнозування 56прогнозування стану 49продуктивність агроекосистем 53проекти створення міських систем 15проектні рішення 31промислове виробництво 12протизсувні споруди 16, 26професійна компетентність 21пшениця, відходи 20

Ð

радіаційний стан 46радіоекологічна і агроекологічна складові 5радіоекологічні ризики 52радіоекологія 5разработка Схемы комплексного использования и охраны водных ресурсов бассейна реки Тисы 66рациональное использование 67раціональне використання природних ресурсів 35раціональне природокористування 29, 65региональное развитие 4регионы трансграничного типа 4

регіональна Система екологічного моніторингу (СЕМ) «Придніпров’я» 15регіональна стратегія 5регіональна та місцева структура 3регіональний та міський рівні екомоніторингу 15регіони України 54регулирование 66река Днепр 17, 58река Тиса 66рекультивацияречовинно-енергетичні та інформаційні процеси 47ризики виникнення деградаційних процесів 53рівень забруднення 47річка Буг 33річка Дніпро 31річка Сіверський Донець 23, 63родючість ґрунтів 46роздільне збирання побутових відходів 39розміщення відходів 59розрахунки 16, 26розробка місцевих програм поводження з побутовими відходами 39рушійні сили економіки 36

Ñ

сейсмічна небезпека 55сейсмічний фактор 55сейсмогеорозвідка 63селева активність 56сероводородная толща 8система протипаводкового захисту 2система управління 40системи очищення 20системи управління 61системний підхід 40системно-динамічне моделювання 38сільський осередок Всеукраїнської екологічної ліги в Луганській області 63складання баз даних 32сміттєпереробний комплекс 44созологічна оцінка 18сообщество 7состав 8спалювання палива 20сталий розвиток 2, 3, 13, 27, 35, 36, 38, 46, 49, 59, 61сталий розвиток лісових екосистем 37сталий розвиток регіону 40стан забруднення основних горизонтів прісних підземних вод 41Стахановский ферросплавный завод 9степове Подніпров’я 70стимулювання розвитку 10стійкі органічні забруднювачі 62стійкість 55стійкість укосів 25стічні води 20стратегия развития 71стратегия управления прибрежной средой 67стратегічні напрями 57стратегія розвитку 60стратиграфічний підрозділ 11структура 8структурно-функціональна оптимізація 27схеми санітарної очистки 39

Ò

таксономічниі групи 68тверді побутові відходи 44теория глобализации 4теорія формування та еволюції життя на Землі 11території видобування 13техногенна загроза 54техногенний вплив 46техногенні викиди 42техногенні ландшафти 19техногеохімічний стан 24техноекологія 18

Page 40: E 2 2014

40 Реферативний журнал,2014, № 2

ÏÎÊÀÆ×ÈÊ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÈÕ ÏÅвÎÄÈ×ÍÈÕ ² ÏÐÎÄÎÂÆÓÂÀÍÈÕ ÂÈÄÀÍÜ

технотопи 18техноэкосистемы 17, 58токсичні й мутагенні властивості 59точки устойчивости 7трансформация природных климатических факторов 14туристические центры 71

Ó

Україна 3, 20, 33, 51, 57, 59, 70українське законодавство 1унікальні природні комплекси лісостепу 69управління природними процесами 65урбанізація 18урбоекологія 22урбоекосистеми 32устойчивое развитие 67утримуючі елементи 16, 26

Ô

фитопланктон 14фільтраційний потік 25фітопланктон 19флора та фауна 68

фоновий та аномальний вміст 24формування агроекосистем 37формування якості води 52

Õ

хімічні знання 48Хмельницька область 65

Ö

Центральна Україна 13

×

Чернівецька область 16, 26Черное море 8, 14, 67Черноморский шельф 17, 58

Ø

штучні лісові насадження 27

Ý

эволюция 7эвтрофикация 14

эвтрофикация вод 17, 58экокоридоры 27экологическая безопасность 67экологическая политика 4экология моря 8экосети локального уровня 27экосистема 7экосистемы Донбасса 28экосистемы суши 8экотуризм 71экстремальный биогеоценоз 8

Ю

Юзівська ділянка 41

ß

ядерно-енергетичний комплекс України 13якість води 23, 31 , 33, 68якість питної води 2

M

MapInfo-технології 32

ПРОДОВЖУВАНІ ВИДАННЯ

ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ

ПОКАЖЧИК ВИКОРИСТАНИХ ПЕРІОДИЧНИХ І ПРОДОВЖУВАНИХ ВИДАНЬ

1. Бізнес Інформ. – 2013. – № 6. 2. Вісн. НАН України. – 2012. – № 6. 3. Гідроенергетика України. – 2012. – № 1.4. Екологічний вісник. – 2014. – № 1 (82); № 2 (83) 5. Економiчний часопис-XXI. – 2012. – № 1/2.6. Культура народов Причерноморья. – 2012. – № 240.7. Морський екологічний журнал. – 2012. – Т. 11. – № 2.; № 3.

8. Наука і освіта. – 2012. – № 1. 9. Нова педагогічна думка. 2012. – № 1.10. Промышленная теплотехника. – 2011. – Т. 33. – № 5. 11. Радіоелектронні і комп’ютерні системи. – 2012. – № 4.12. Системні дослідження та інформаційні технології. – 2013.

– № 1.13. Схід. – 2012. – № 2 (116).

1. Біологічні Студії. – 2012. – Т. 6. – № 1.2. Біосфера Землі XXI століття : матеріали всеукр. конф. мо-лодих вчен., асп., магістрантів та студ. (Севастополь, 8–12 квіт. 2013 р.). – Севастополь : СевНТУ, 2013.

3. Вісник інституту педагогічної освіти : (Серія географічна) : ма-теріли VI Міжнар. наук.- практ. конф. «Еко- і агротуризм : пер-спективи розвитку на регіональному та локальному рівнях» (м. Рівне, 29–30 берез. 2012 р.). – 2012. – Вип 1. (2012).

4. Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу : зб. наук. пр. – 2013. – Вип. 27.

5. Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2012. – Вип. 9.

6. Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2013. – Вип. 13.

7. Екологія і природокористування : зб. наук. пр. – 2012. – Вип. 15; 2013. – Вип. 16.

8. Екологія. Людина. Суспільство : XV Міжнар. наук.- практ. конф. студ., асп. і молодих учен. (Київ, 26–30 верес. 2012 р.). – К. : НТУУ «КПІ», 2012.

9. Зоопланктон Дніпровського водосховища [в умовах ан-тропогенного пресу]: наук. та інформ.-метод. матеріали для учасн. наук.-практ. конф. і екол. громадськості. – Дніпропет ровськ : Гамалія, 2012.

10. Материалы VІI Всеукр. студ. научн.-тех. конф. «Устойчи-вое развитие городов». – Х. : ХНУГХ, 2014.

11. Поводження з відходами в Україні: законодавство, еконо-міка, технології : матеріали Національного форуму (Лу-ганськ, 24–25 жовт. 2013 р.). – К. : Центр екологічної освіти та інформації, 2013.

12. Цілі збалансованого розвитку для України : матеріали Між-народної конференції (Київ, 18–19 червня 2013 р.). – К. : Центр екол. освіти та інформації, 2013.