Академія педагогічних наук України Інститут педагогіки АПН України

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України Управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Моделі компетентного випускника 12-річної школи: сутність, пріоритети,

пошук відповідей на виклики ХХІ століття

Матеріали Всеукраїнської науково-пошукової конференції

16-17 травня 2007 року

Том 1

Наукове видання

Київ-Донецьк 2007

УДК 371.0 (4Укр) ББК 74.0 (4Укр) М74

Рекомендовано до друку Вченою радою Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, протокол №2 від 03.05.2007 року.

Редакційна колегія 1. Мадзігон В.М., голова, перший віце-президент АПН України, директор Інституту

педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук, професор. 2. Соловйов Ю.І., заступник голови, начальник управління освіти і науки Донецької

облдержадміністрації, кандидат історичних наук. 3. Сухомлинська О.В., заступник голови, академік-секретар відділення теорії та істо-

рії педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук, професор. 4. Максименко С.Д., заступник голови, академік-секретар відділення психології,

вікової фізіології та дефектології, директор Інституту психології, доктор психоло-гічних наук.

5. Бех І.Д., директор Інституту проблем виховання, доктор психологічних наук. 6. Пуховська Л.П., проректор з наукової роботи Центрального інституту післядипло-

мної педагогічної освіти, доктор педагогічних наук, професор 7. Завалевський Ю.І., заступник директора Інституту інноваційних технологій і змісту

освіти, кандидат педагогічних наук. 8. Чернишов О.І., ректор Донецького обласного інституту післядипломної педагогіч-

ної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент. 9. Чернікова Л.Г., проректор з науково-педагогічної роботи Донецького обласного

інституту післядипломної педагогічної освіти, доцент. 10. Волобуєва Т.Б., проректор з наукової роботи Донецького обласного інституту піс-

лядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент. Рецензенти:

1. Бібік Н.М., академік-секретар АПН України, доктор педагогічних наук, професор 2. Соф’янц Е.М., член-кореспондент АПН України, кандидат педагогічних наук, доцент 3. Єрмаков І.Г., завідувач лабораторії педагогічних інновацій Інституту педагогіки

АПН України, кандидат історичних наук.

Моделі компетентного випускника 12-річної школи: сутність, пріоритети, пошуки відповідей на виклики ХХІ століття // Матеріали Всеукраїнської науково-пошукової конференції, 16-17 травня 2007 року. - Донецьк 2007. - с.

Збірник матеріалів присвячено проблемам модернізації системи освіти в контексті компетентнісно орієнтованого підходу. Розглядаються проблеми моделюван-ня компетентнісно спрямованої 12-річної школи, компетентного випускника сучасної школи, оптимізації науково-методичного супроводу процесу розробки та впровадження компетентнісно орієнтованого підходу.

Роботи друкуються в авторській редакції. Редакційна колегія не несе відпові-дальності за достовірність статистичної та змістової інформації, що подана в рукопи-сах.

Матеріали розраховані на науковців, працівників системи післядипломної пе-дагогічної освіти, педагогічні та керівні кадри системи освіти.

© Донецький облІППО, 2007 р.

ЗМІСТ

Передмова ....................................................................................................9 Пленарне засідання Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. Життєтворче моделювання та моделі компетентного випускника 12-річної школи ..........................................11 Соловйов Ю.І. Управління освітніми процесами в контексті компетентнісного підходу ........................................................................29 Чернишов О.І. Науково–методичний супровід системи впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в освітній процес ....................33 Бай О.І. Створення умов щодо формування ключових компетентностей випускника ...................................................................45 Болтівець С.І. Освітні ідеали і самореалізація особистості випускника загальноосвітнього навчального закладу……………………………….49 Шимановський М.М. Діалогічність входження старшокласника в соціокультурне середовище……………………………………………..52 Секція 1 ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ ......................................................................................................70 Олійник І.М. Навчально-пізнавальна компетентність – ключова компетентність молодшого школяра .......................................................70 Чернишов О.І., Чернікова Л.Г. Нові вимоги до компетентнісно спрямованого навчально-виховного процесу в єдності змістових та особистісних аспектів ...............................................................................76 Волобуєва Т.Б. Вітагенні технології компетентнісно орієнтованого навчання .....................................................................................................85 Макогон Б.П. Инновационная составляющая в формировании конкурентоспособной, творческой, социально мобильной личности ..91 Пашко Л.Ф., Миронович Ю. Модернізація змісту освіти в процесі формування галузевих компетентностей в контексті Державного стандарту ....................................................................................................96 Родигіна І.В. Модель компетентнісно спрямованого педагогічного процесу .....................................................................................................102 Якубовський П.П., Лучків І.М. Реалізація компетентнісно орієнтованого підходу в навчальному процесі з фізики ......................108 Гиря О.О. Компетентнісно орієнтована освіта у процесі викладання хімії ...........................................................................................................113

Кожевников В.М. Поняття „компетентність” у зарубіжній і вітчизняній педагогіці .............................................................................118 Мельникова Л.В. Коммуникативно-ситуативные упражнения как средство развития речевой компетенции учащихся.............................124 Седова Н.М. Оволодіння молодшими школярами вмінням самостійно вчитися як ключовою компетентністю загальної середньої освіти ....135 Бабенко О.М. Біохімічна компетентність випускників 12-річної школи........................................................................................................140 Майджі Л.М. Формуємо життєві компетенції .....................................145 Пушкар Л.М. Формування мотиву навчальної діяльності в учнів початкових класів (система розвивального навчання Д.Б. Ельконіна – В.В. Давидова) .........................................................................................148 Бондарева Т.В. Формування життєвої компетентності дитини дошкільного віку – умова забезпечення наступності розвитку дитини.......................................................................................................150 Утянська Т.С. Формування й розвиток читацької компетентності школярів ...................................................................................................157 Жучков В.О. Інформатизація школи – запорука підвищення ефективності формування основних компетентностей учня...............163 Дементьєва Л.М., Погорєлов А.І., Луценко О.Г. Організаційно-управлінська діяльність щодо формування творчої компетентності учнів ...168 Коваленко О.В. Навчальна практика як засіб формування ключових компетентностей......................................................................................172 Танабаш А.В. Технология формирования жизненных компетентностей учащихся на уроках информатики...........................178 Черніна Р.Б. Пізнавальні мотиви..........................................................181 Дондолова Р. Б. Сучасний учень і культура читання .........................184 Хмеленко Н.С. Формування і розвиток читацького інтересу в молодших школярів ................................................................................190 Онищенко В.О. Формування життєвих компетентностей випускника 12-річної школи засобами впровадження інноваційних технологій продуктивного навчання в процесі викладання української мови та літератури.................................................................................................194 Віннікова І.О. Використання проектної технології як засіб розвитку творчих здібностей учнів ........................................................................205 Кузнецова И.А. Проектная технология как средство реализации компетентностно ориентированного подхода в обучении английскому языку.........................................................................................................208 Старшинова Л.В. Ключові життєві компетенції: європейські стандарти. Методичний супровід використання мовного портфоліо.212

Саєнко В.А. Кейс-технології. Використання у навчальному процесі ......................................................................................................217 Серединцева Т.А. Формування інформаційної компетенції в молодших школярів ................................................................................220 Сухорукова А.А. Формування самоосвітньої компетентності учнів..........................................................................................................225 Сахно В.П. Формування соціальної компетентності учнів на уроках хімії в умовах модульно-розвивальної системи навчання ...................231 Шевченко Л.А. Етапи формування компетентності, продуктивної творчої діяльності....................................................................................236 Шкондіна Н.М. Психологічний супровід процесу становлення компетентної особистості .......................................................................238 Фиценко А.Г. Гуманная педагогика - педагогика ХХІ века...............242 Лисенко С.Б. Формування компетентності учня в галузі інформаційної безпеки та захисту інформації ......................................247 Бараненко В.В. Сучасний урок української літератури у вирішенні проблеми освоєння життєвих ролей ......................................................248 Костенко Л.Д. Компетентность в контексте качественного образования..............................................................................................252 Хомочкіна Т.І. Педагогічний супровід процесу становлення компетентної особистості .......................................................................256 Губачов О.І. Дидактичні особливості реалізації моделі особистості випускника основної школи за умов індивідуалізації допрофільної підготовки ................................................................................................261 Кальчук Л.Д. Які ключові компетентності потрібні для життя у новому столітті………………………………………………………….267 Трубачева С.Е. Значення загальнонавчальних компетентностей для самовизначення учнів та розвитку їх самостійності………………….275 Чернова А.М. Вплив дискурсивної компетенції на розвиток творчих здібностей ліцеїстів……………………………………………………..279 Ходос Б.І. До питання про компетентнісний підхід в освіті………...282 Секція 2 КОМПЕТЕНТНИЙ ВИПУСКНИК. ЕМІРИЧНІ ДАНІ, МОДЕЛІ ТА ГІПОТЕЗИ................................................................................................287 Рум’янцева Д.І. Проектно-цільове управління – шлях до формування компетентного випускника 12-річної школи ........................................287 Іщенко І.А., Шалаєва В.В. Організація роботи керівників навчальних закладів з проблеми формування професійної компетентності ..........292 Горна Е.М. Районна різнопрофільна школа: виховуємо людину, здатну до самовизначення ......................................................................302

Панкіна В.Є. Формування полікультурної компетентності учнів при вивченні географії України ....................................................................307 Краснікова А.І. Щодо проблеми створення моделі компетентного випускника початкової школи................................................................313 Супрун І.В. Формування життєтворчої компетентності випускника сучасної школи ........................................................................................319 Дерев'янкіна Н.В. Сучасна школа й проблеми освоєння життєвих і соціальних ролей .....................................................................................324 Костенко І.А., Ідрісова Л.І. Стратегії та проекти розвитку і саморозвитку особистості в умовах компетентнісно орієнтованого навчання ...................................................................................................331 Коробка Л.П. Реалізація компетентних засад моделі випускника 12-річної школи .......................................................................................336 Ісакієва Л.В. Рефлексія як основа моделі сучасного випускника школи........................................................................................................344 Пилипенко Л.В. Формування інформаційного потоку на теоретичному етапі впровадження компетентнісно спрямованої моделі навчання та виховання у загальноосвітній школі.................................348 Архипова Н.И. Об устойчивости модели развития школы .................352 Асєєва О.П. Модель компетентного випускника в гуманістичному освітньому просторі на основі творчої спадщини В.О. Сухомлинського ..............................................................................356 Котова Ю.А. Модель компетентного випускника 12-тирічної школи очима батьків, учнів, учителів................................................................359 Кравченко О.М.Модель компетентного випускника сільської школи........................................................................................................362 Коваль В.О. Модель компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу................................................................................372 Кириченко Г.В. Підготовка педагогічних кадрів як соціально–педагогічна умова реалізації регіональної Програми впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес ......................................................................................378 Монастырецкая А.Ю. Образование и проблемы становления конкурентоспособной и социально мобильной личности ...................382 Прядко Л.Ф. Впровадження нової компетентнісно орієнтованої моделі освіти як шлях до вирішення життєвих проблем .....................387 Мурашкіна О.В. Модель школи життєвої компетентності................393 Гончарова В.В. Модель компетентного выпускника общеобразовательной школы ...............................................................398 Песоцька О.І. Модель компетентного випускника загальноосвітнього закладу......................................................................................................404

Звонарьова І. В. Модель компетентного випускника гімназії...........409 Степанова Н.О. Проектний менеджмент як засіб формування конкурентноздатності особистості ........................................................414 Абузова Т.І. 12-річна школа – школа життєвої компетентності ........420 Годлевська Т.Д. Сучасна школа і проблема освоєння життєвих соціальних ролей .....................................................................................425 Нікітюк К.В. Художня комунікація як засіб формування життєвої компетентності шестирічок ....................................................................432 Зотова І.М. Формування компетентності саморозвитку і самоосвіти у ліцеїстів………………………………………………………………….436 Вознесенська Н.К., Воробйова Т.В. Модель формування інформаційної компетентності випускника загальнонавчального закладу………………………………………………………..………….439 Секція 3 МОДЕЛІ КОМПЕТЕНТНОГО ВИПУСКНИКА НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НОВОГО ТИПУ..................................................................444 Алфімов В.М. Модель особистості ліцеїста ........................................444 Чернышева Р.И. Проблемы измерения конечных результатов базового образования ..............................................................................452 Вознюк Л.В. Школа життєтворчості в контексті сучасних освітніх вимог: управлінський аспект .............................................................................455 Нищета В.А. Життєвий проект як орієнтир у просторі майбутнього .............................................................................................459 Тесленко Л.В. Крок за кроком до життєвої компетентності та успіху особистості...............................................................................................465 Грінь Л.М. Школа життєтворчості в умовах педагогічного експерименту ...........................................................................................473 Чернавский В.Н. Развитие творческих способностей учащихся путем внедрения компетентностного подхода в обучении ............................479 Денисенко Т.В., Старостенко І.С. Модель компетентного випускника гуманітарної гімназії ...............................................................................484 Пасечнікова Л.П. Формування успішної особистості: теоретичні підходи і практика реалізації..................................................................489 Прилепська В.В., Гусак О.В. Школа професійної кар’єри та компетентності учнів “Творчість. Компетентність. Результат”..........496 Груніна Г.М. Пошукова діяльність щодо впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес багатопрофільного ліцею........................................................................511 Шавелкина Е.М. Жизненные стратегии и перспективы развития и саморазвития личности ..........................................................................516

Зорікова Т.Д. Життєва стратегія та перспектива розвитку й саморозвитку особистості.......................................................................523 Статуєва С.С. Від ліцейської освіти до успішного життя..................527 Дубель О.Г. Формування полікультурної компетентності учнів на уроках фізики...........................................................................................533 Баранова Н.П. Життєві стратегії особистості, їх реалізація в моделях випускника 12-річної школи ..................................................................537 Дорожко Т.М. Шляхи формування в учнівської молоді ключової компетентності в галузі наукового пізнання.........................................542 Дмитрієва О.А. До життєвого успіху через формування ключових компетентностей......................................................................................547 Богданець Н.І. Формування комунікативної компетентності під час вивчення курсу "Усне ділове мовлення" у профільному класі ...........551 Кононова Н.Е. Педагогіка життєтворчості – стратегічна основа розробки перспективних моделей компетентного випускника 12-річної школи........................................................................................................554 Тарасенко Г.В. Становлення особистості як творця і проектувальника життя.........................................................................................................557 Припихайло Л.К. Школа ХХІ століття – школа життєвої компетентності ........................................................................................562 Трофимова З.В. Сутність та структура умінь учнів самостійно приймати управлінські рішення .............................................................567 Сплошнова Ж.А. Модель компетентного випускника 12-річної школи: пошук, сумніви, проблеми та шляхи їх подолання .................574 Ісаєнко В. В. Компетентнісно орієнтований підхід до вивчення фізики в умовах ліцею…………………………………………………………..575 Камаралі С.Є. Ліцейська історична освіта в умовах компетентнісно-орієнтованого навчання………………………………………………...578

ПЕРЕДМОВА XXІ століття поставило перед людством нові вимоги, окреслило

нові тенденції розвитку суспільства. Змінюються і вимоги суспільства до системи освіти. Специфіка вимог у тому, що вони стосуються якіс-них результатів освіти – випускника як життєстійкої і життєздатної особистості.

Всеукраїнська науково-пошукова конференція „Моделі компетен-тного випускника 12-річної школи: сутність, пріоритети, пошук відпо-відей на виклики XXІ століття” проводиться під егідою Академії педа-гогічних наук України, Інституту педагогіки АПН України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти, управління освіти і нау-ки Донецької облдержадміністрації та Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Проблема конференції є актуальною для вітчизняної освіти і має очевидні виходи в площину загальнодержавного значення.

Мета конференції: • ознайомити зі станом розробленості компетентнісного підходу

в сучасній освіті на міжнародному, державному, регіональному рів-нях і його певними національними трансформаціями;

• презентувати досвід розробки та впровадження моделей ком-петентнісно спрямованої школи та моделей компетентного випуск-ника 12-річної школи;

• виробити стратегії концептуального, методичного, психолого-педагогічного забезпечення компетентнісно орієнтованого підходу в сучасній освіті;

• ініціювати подальшу пошукову, дослідницьку, експеримента-льну діяльність щодо проектування й упровадження моделей компе-тентного випускника 12-річної школи. У роботі конференції беруть участь науковці, працівники АПН

України, представники професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, ректори та співробітники інститутів післядипломної педагогічної освіти України, працівники методичних служб, управлінь освіти, керівники й педагоги загальноос-вітніх і спеціальних навчальних закладів та шкіл нового типу.

На пленарному засіданні будуть обговорені актуальні проблеми компетентнісної парадигми в освіті, яка має впливати на дидактику, методику й організацію навчального процесу компетентнісно спрямо-ваної 12-річної школи, стратегії та проекти розвитку і саморозвитку особистості в умовах компетентнісно орієнтованого навчання.

У процесі роботи конференції планується робота секцій, обгово-рення проблем і шляхів їх розв’язання за «круглими столами», темати-чні зустрічі з педагогічними колективами та випускниками шкіл Доне-ччини, презентації досвіду роботи базових шкіл та шкіл-лабораторій, огляд матеріалів виставки «Життєві стратегії особистості, їх реалізація в моделях випускника 12-річної школи».

На секціях передбачається розглянути ряд проблем у рамках предмета і задач заявленої тематики:

- психолого-педагогічні основи реалізації компетентнісного під-ходу в умовах модернізації освіти;

- компетентний випускник: емпіричні дані, моделі, гіпотези; - моделі компетентного випускника навчальних закладів нового

типу; - моделі компетентного випускника спеціальної школи з особли-

вими освітніми потребами; - виховна система освітнього закладу в умовах компетентнісно

орієнтованого підходу; - науково-методичний супровід розвитку професійної компетент-

ності педагога у навчальному закладі та в системі післядипломної освіти.

Очікуваним результатом роботи конференції виступає подальше осмислення проблеми, розширення й систематизація знань і досвіду учасників щодо впровадження компетентнісно орієнтованого підходу до навчання й виховання, сприяння розбудові національної моделі освіти на засадах національних і регіональних традицій.

11

ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ

ЖИТТЄТВОРЧЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТА МОДЕЛІ КОМПЕТЕНТНОГО ВИПУСКНИКА 12-РІЧНОЇ ШКОЛИ

Єрмаков І.Г., завідувач лабораторії педагогічних інновацій

Інституту педагогіки АПН України, какндидат історичних наук Пузіков Д.О.,

старший викладач кафедри соціальної роботи Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»

Виховання розгортається як найширша в світі

проблема – проблема життя як творчості. Лев Виготський

1. Компетентнісно спрямована модернізація середньої освіти:

відповідь школи на виклики ХХІ століття. ХХІ століття є періодом стрімкого зростання значущості науки й

освіти в житті людства, кожного суспільства та особистості. Роль нау-ки та освіти зростатиме пропорційно їх здатності вирішувати конкрет-ні життєві проблеми людини. Для цього вони повинні стати ближчими до окремої ї людини, її турбот і проблем. Інакше кажучи, вони мають реформуватися. Одним з перспективних напрямків реформування сфе-ри освіти, зокрема середньої, є впровадження компетентнісно спрямо-ваного підходу, розвиток шкіл життєвої компетентності.

Вимоги до людства ХХІ століття актуалізують значущість освіти, зокрема середньої. Вона розглядатиметься як потужний чинник ефек-тивного вирішення людством та окремою людиною важливих життє-вих завдань, поставлених перед ними життєдіяльністю

Освіта набуває величезної значущості не лише для особистісного розвитку та соціальної мобільності людини. Вона стає найвагомішим чинником формування особистості, її життєстійкості та життєздатності в складних умовах глобального інформаційного суспільства, яке вису-ває до людини додаткові вимоги, створює нові екологічні, економічні, суспільно-політичні, інформаційні ризики.

В цих умовах, освіта повинна стати чинником збереження, розвит-ку та примноження людського потенціалу, життєвого та життєтворчо-го потенціалу особистості. Вона може відіграти вирішальну роль у розвитку життєвої компетентності та життєтворчості учнів та студен-тів. Завдяки цьому, освіта зробить вирішальний внесок у конструктив-не розв’язання інформаційних, соціально-економічних, екологічних,

12

суспільно-політичних, культурно-релігійних, індивідуально- та соціа-льно-психологічних проблем, які турбують людство у третьому тися-чолітті, загрожують його розвитку та існуванню.

Зрозуміло, що виключно традиційне бачення середньої освіти, пе-дагогічного процесу в середній школі та його очікуваного результату – випускника, не дасть вирішення тих освітніх завдань, які постають перед школою у ХХІ столітті.

Середня освіта потребує реформування, змістом якого має стати її конструктивна модернізація. При цьому головним завданням модерні-зації є не просте наближення, відповідність педагогічного процесу (ці-лей, завдань, змісту, методів, форм та засобів, результатів навчання та виховання тощо) реаліям та вимогам сучасного життя українського суспільства. Курсом модернізації має стати випереджальне відобра-ження та ефективне врахування істотних тенденцій розвитку та функ-ціонування нашого суспільства та людської цивілізації в цілому. Осві-та (в межах своєї компетенції, яка стрімко розширюється) повинна здійснювати стратегічне, випереджальне прогнозування та попере-дження негативних суспільних тенденцій, прогнозувати, проектувати та створювати підґрунтя для виникнення позитивних суспільних про-цесів.

Школа не повинна плентатися в хвості суспільного життя. Вона має стати дієвим фактором його позитивної динаміки.

Актуальним завданням модернізації сучасної системи середньої освіти України є підвищення якості підготовки випускників. Якість освіти в умовах її модернізації (забезпечення чіткого дотримання та високої якості реалізації державних освітніх стандартів, варіативності та профільності освіти, вирішення проблеми модернізації методів та форм організації навчання та виховання) є ключовою категорією осві-тньої політики. Модель навчання, що склалася в сучасній школі, може бути охарактеризована як предметна (дискретно-дисциплінарна). Вона, безумовно, збереже свою значущість і в найближчому майбутньому. Проте нові суспільно - економічні відносини, а також зміна системи вимог до випускників обумовлюють необхідність її корекції. Існуюча модель навчання надмірно орієнтована на здобуття знань. Водночас, вона недостатньої враховує діяльнісний (зокрема вміння та навички), ціннісно-мотиваційний, емоційний аспекти навчально-пізнавальної діяльності учня. Вивчення окремих (дискретних) предметів часто не узгоджується з цілісним формуванням особистості учня, яке має від-буватися у навчально-виховному процесі. Як виховання, так і навчання не повинні зводитися лише до вербальної взаємодії вчителів та учнів,

13

формувати в останніх споживацько-споглядальне ставлення до життя, позицію «байдужого споживача інформації».

Досягнення особистістю життєвого успіху в сучасних суспільних умовах можливо лише за її соціальної активності, самореалізації, жит-тєвої компетентності, життєтворчості. Особистість повинна створити свій життєвий успіх, знайти себе в сучасних соціально-економічних умовах.

Соціально-економічні перетворення в українському суспільстві, які відбуваються в умовах переходу до соціально-ринкових відносин, зумовлюють істотні зміни в системі середньої освіти.

Можна виділити їх головні цілі та завдання: − визначення нової моделі випускника, яка повинна найбільш аде-

кватно відповідати як потребам сучасної особистості (допомогти дося-гти життєвої компетентності та життєвого успіху), так і вимогам су-часного суспільства (вимогам вищої освіти, виробництва, суспільно-політичного, культурного життя);

− систематичне оновлення змісту, форм і методів навчання та ви-ховання;

− організацію навчального процесу з урахуванням сучасних дося-гнень науки та практики (зокрема інформаційних технологій);

− ефективне відображення у навчально-виховному процесі необ-хідних змін у системі суспільних відносин (демократизації, потреби у громадській та індивідуальній ініціативі, законності, толерантності, міжетнічній та міжконфесійній злагоді та ін.);

− формування любові та пошани учнів до української культури, мови, державності;

− забезпечення профільності старшої школи; − підготовку високоосвічених, життєво компетентних випускни-

ків, здатних і готових самостійно, свідомо і творчо визначати та здійс-нювати власне життя;

− формування та розвиток здатності до конструктивної соціальної активності, цілеспрямованої участі у соціальному, суспільно-політичному та культурному житті громади та держави;

− формування особистості, здатної до здобуття подальшої профе-сійної (вищої) освіти, соціальної та професійної мобільності.

Зрозуміло, що наведений перелік не може (і не повинен!) містити всі стратегічні цілі та завдання модернізації системи середньої освіти України, які стоять перед нею зараз, в умовах пришвидшення транс-формаційних процесів у суспільстві.

Ми переконані, що розробка нової моделі навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах повинна розпочатися

14

з визначення моделі випускника. На нашу думку, розробка та обґрун-тування моделі випускника, сприятиме визначенню:

− системи стратегічних цілей та завдань навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах;

− визначенню та обґрунтуванню змісту середньої освіти, адекват-ному як потребам особистості учня, так і соціальному замовленню (су-купності об’єктивних вимог, які суспільство висуває до учня та випус-кника як майбутнього повноправного учасника економічного, політич-ного, соціального, культурного життя, носія відповідної діяльності);

− визначенню та розробці відповідних методів та прийомів, форм, засобів навчання та виховання, застосування яких забезпечить досяг-нення поставлених цілей та завдань, реалізацію визначеного змісту освіти;

− системи мотивації та контролю навчально-пізнавальної діяльно-сті, яка сприятиме найбільш ефективному здійсненню навчально-виховного процесу;

− шляхів диференціації та індивідуалізації навчання, забезпечення профільного характеру старшої школи;

− оптимального співвідношення інваріантної та варіативної скла-дових змісту середньої освіти, принципів формування останньої.

Таким чином, успішно розроблена модель випускника суттєво по-сприяє вирішенню основних проблем модернізації сучасної середньої освіти, навчально-виховного процесу в 12-річних середніх школах. Модель випускника можна представити як цілісну систему взаємо-пов’язаних педагогічних (освітніх) результатів, які отримує особис-тість в процесі здобуття середньої освіти. З цієї точки зору, вона стає системоутворювальним фактором розвитку (модернізації) та функціо-нування середньої освіти на сучасному етапі.

Ми переконані, що теоретико-методологічною основою вироблен-ня моделі випускника 12-річної школи має стати компетентнісний під-хід. Це зумовлено:

1. Широким визнанням компетентнісного підходу в країнах Євро-пи, Євросоюзу. Компетентнісний підхід відповідає баченню європей-ської освіти ХХІ століття, яке висловлено Єврокомісією, активно схва-люється представниками європейських працедавців. Цей підхід пере-буває в руслі Болонського процесу (на що необхідно звернути особли-ву увагу, адже сьогоднішні учні – це завтрашні студенти та майбутні фахівці).

2. Принциповою спроможністю компетентнісного підходу відо-бразити та врахувати вимоги до життєдіяльності особистості, її трудо-вої та навчально-пізнавальної діяльності, які висуває ХХІ століття. У

15

моделі компетентного випускника можна врахувати та адекватно відо-бразити вимоги ХХІ століття до особистості, її життєвої компетентно-сті (життєстійкості, життєздатності, життєтворчості), життєвих компе-тенцій. Компетентнісний підхід зорієнтовано на розкриття, розвиток та реалізацію життєвих навичок, необхідних особистості в ХХІ столітті.

3. Методичними перевагами компетентнісного підходу – визначе-ністю, зрозумілістю, технологічністю його понять та категорій, наявні-стю перспективних освітніх методик та європейського досвіду реаліза-ції підходу.

4. Теоретичними, методичними та практичними здобутками щодо впровадження та реалізації компетентнісного підходу, напрацьовани-ми вітчизняними науковцями з теорії, психології та педагогіки життєт-ворчості, теорії життєвої компетентності.

Виходячи з вище зазначеного, ми переконані в доцільності розроб-ки моделі компетентного випускника 12-річної школи.

Компетентний випускник – це життєво компетентна молода люди-на, яка володіє життєвими навичками та компетенціями, необхідними для успішного самостійного вирішення життєвих завдань, з якими во-на зустрічатиметься (або вже зустрічається) в різних сферах власної життєдіяльності (виробництво, політика, життя громади, освіта, сімей-не життя, мистецтво та дозвілля, релігія тощо). Компетентний випуск-ник спроможний зберегти, розкрити, розвинути та конструктивно реа-лізувати свій життєвий та життєтворчий потенціал в умовах складних вимог та ризиків, які висуває до нього сьогодення.

Підготовка компетентного випускника – це реалізація високої гу-маністичної місії середньої освіти. Адже школа – це не лише місце де здобувають знання, вміння та навички, тобто освіту. У школі розвива-ється та примножується життєвий потенціал особистості, його життєва компетентність. У школі може і має відбуватися становлення індивіду-ально-особистісної життєтворчості учня.

2. Життєтворчий підхід до моделювання компетентного випускника 12-річної загальноосвітньої школи.

Розробка моделі компетентного випускника має здійснюватися з урахуванням принципів наукового моделювання. Моделювання – це метод, який лежить в основі побудови моделі випускника.

Моделювання – це складний, багатоплановий метод пізнання дійс-ності, за допомогою якого можна досліджувати органічні та неоргані-чні системи, природні та соціальні процеси, явища. Моделювання пе-редбачає створення предметної (наприклад, макет) або ідеальної (схе-ма) моделі, яка відтворює суттєві статичні та динамічні характеристи-ки певного предмету, процесу, явища, який є об’єктом моделювання.

16

Сфера освіти – це специфічна галузь моделювання. Ми можемо визначити наступні загальні та особливі риси моделюванню в сфері освіти:

− моделювання повинно бути засобом визначення шляхів розвит-ку як самої сфери освіти, так і інших сфер суспільного життя (вироб-ництво, культура тощо), з якими пов’язані результати освітньої діяль-ності (кваліфікований фахівець, який здобув якісну освіту, сприятиме розвитку своєї галузі виробництва);

− перспективний та прогностичний характер моделювання в сфері освіти наближує його до проектування; головним завданням моделю-вання постає не дослідження та опис того, що є, а визначення можли-востей розвитку та удосконалення освітніх процесів та їх результатів;

− варіативність моделей, які повинні адекватно відображати як людську індивідуальність, так і багатоманіття вимог практичної суспі-льної діяльності (трудової, громадсько-політичної, управлінської то-що), які висуватимуться до особистості;

− моделювання повинно відображати вимоги до життєдіяльності та практичної професійної діяльності випускника закладу освіти (фун-кціональний зріз діяльності та перспективне бачення змісту завдань і проблем, які перед ним постануть);

− моделювання повинно бути адекватним (точно та повно відо-бражати сучасні умови, точно та вірно прогнозувати майбутні) та ди-намічним (модель має періодично відтворюватися з метою коригуван-ня).

Модель випускника – це певний образ, еталон, ідеал особистості, який має бути реалізованим в педагогічному процесі. В основі розбу-дови моделі випускника, на нашу думку, має бути покладено діяльніс-ний принцип. Для моделі випускника закладу середньої освіти – це врахування змісту (проблем, завдань) життєдіяльності молодої людини в умовах вимог ХХІ століття, для випускника закладів вищої освіти – це врахування змісту як життєдіяльності, так і професійної діяльності.

Модель компетентного випускника середньої школи – це складна прогностична модель (модель бажаного майбутнього), яка повинна системно узагальнити та відтворити категоріями освітніх технологій систему життєвих компетенцій майбутнього випускника, необхідних йому для досягнення життєвої компетентності та успіху в умовах ви-мог ХХІ століття.

Таким чином, модель компетентного випускника – це, з одного бо-ку, характеристика життєвої компетентності молодої людини та її структурних блоків – груп життєвих компетенцій, окремих компетен-цій та життєвих навичок.

17

З іншого боку, модель життєво компетентного випускника – це ха-рактеристика системи очікуваних (прогнозованих) результатів серед-ньої освіти (оскільки модель повинна враховувати саме ті життєві компетенції та якості, на які впливає середня освіта, які розвивати-муться в ході навчально-виховного процесу).

Узагальнивши, ми приходимо до висновку, що в основу компетен-тної моделі випускника школи має бути покладено характеристику особистості, яка б відображала її можливості щодо успішної організа-ції власної життєдіяльності, подальшої навчально-пізнавальної, трудо-вої та громадсько-політичної активності. Проекція моделі випускника на умови життєдіяльності конкретної особистості, яка закінчила школу – це її життєва стратегія та життєвий проект, модель життя. Відповід-но, проявом гуманізму, на нашу думку, буде врахування в моделі ви-пускника його життєтворчих компетенцій життєпізнання, життєперед-бачення, життєвого самовизначення, життєздійснення, життєорганіза-ції та життєвдосконалення. Адже випускник середньої школи – це, в першу чергу, людина, особистість, суб’єкт власного життя, а лише по-тім майбутній студент, фахівець або кваліфікований працівник тощо. Перед випускником, як особистістю, постануть важливі життєві за-вдання, доленосні життєві вибори (вибір місця навчання, роботи, шлюбний вибір, вибір форм власного дозвілля тощо). І всі ці вибори становитимуть основу його подальшого життя. Тому життєво компе-тентним буде саме той випускник, який зробить правильні життєві вибори.

Такий підхід до моделювання, на нашу думку, можна назвати жит-тєтворчим, оскільки він системно враховує сукупність вимог до випус-кника, базується на засадах життєтворчості та життєвої компетентнос-ті.

На нашу думку, модель компетентного випускника повинна відпо-відати ряду вимог. Ми можемо виділити наступні:

− модель випускника повинна бути адекватною сутнісній природі людини, істотним характеристикам навчально-виховного процесу се-редньої школи, які можуть бути досягнуті на сучасному етапі його розвитку, суспільному замовленню – вимогам ХХІ століття;

− простота, зручність, зрозумілість моделі; модель випускника по-винна бути «технологічною», написаною мовою педагогічних припи-сів, які будуть близькі та зрозумілі широкому загалу вчителів та пра-цівників шкіл, бути зручними у процесі реалізації моделі, контролю за її дотриманням;

− інформативність моделі випускника (давати конкретну інформа-цію про очікувані результати, вказувати на шляхи їх досягнення);

18

− бути достатньо абстрактною (мати високий рівень узагальнен-ня), щоб допускати варіювання великою кількістю змінних, які пов’язані як з людською індивідуальністю кожного учня (потреб, інте-ресів, здібностей тощо), так і з особливостями суспільних умов його життєдіяльності, вимог до нього;

− носити діяльнісний характер (тобто відображати, в першу чергу, ті особистісні якості, які важливі для життєдіяльності випускника, і робити це так, щоб максимально ефективно організувати спільну дія-льність вчителів та учнів з їх розвитку в середній школі);

− передбачати можливість перевірки її істинності в формуючому психолого-педагогічному експерименті.

Ми глибоко переконані, що розробка компетентної моделі випуск-ника, яка повинна найбільш адекватно відповідати як потребам сучас-ної особистості (допомогти досягти життєвої компетентності та життє-вого успіху), так і вимогам сучасного суспільства (вищої освіти, виро-бництва, суспільно-політичного, культурного життя) є одним з голо-вних завдань модернізації середньої освіти.

Зрозуміло, що розробку моделі компетентного випускника, роз-криття та обґрунтування структури його життєвої компетентності (ви-явлення життєвих компетенцій, якими він повинен володіти) не можна вважати єдиною метою життєтворчого підходу до моделювання ком-петентного випускника 12-річної школи. Розробка моделі – лише пер-ший крок. Осмислення, освоєння та практичне впровадження моделі компетентного випускника (як нормативної моделі результатів на-вчання у середній школі) повинні призвести до складних дидактичних, управлінсько-організаційних, технологічних, соціально-культурних змін у розвитку та функціонуванні середньої освіти. Організація педа-гогічного процесу, спрямованого на навчання та виховання компетен-тного випускника (тобто реалізацію компетентної моделі) передбачає глибокі системні, які торкаються:

− викладання; − змісту, методів, форм та засобів навчання та виховання; − оцінювання; − зв’язку середньої освіти з вищою та середньою-спеціальною

освітою. У процесі розробки моделі компетентного випускника 12-річної

школи варто прийняти до уваги рекомендації Єврокомісії відносно восьми ключових компетенцій, якими повинен володіти кожен європе-єць. До них належать:

− компетенція у галузі рідної мови; − компетенція у сфері іноземних мов;

19

− математична, фундаментальна природничонаукова та технічна компетенція;

− комп’ютерна компетенція; − навчальна компетенція; − міжособистісна, міжкультурна та соціальна компетенції, а також

громадянська компетенція; − компетенція підприємливості; − культурна компетенція. Вагомою основою для розробки моделі компетентного випускника

повинні стати державні стандарти початкової, середньої та повної за-гальної освіти, представлені у відповідності з вимогами до моделю-вання та моделі.

Засадничою основою моделі компетентного випускника, розроб-леної на принципах життєтворчого підходу повинна стати модель жит-тєвої компетентності особистості.

Життєва компетентність – це системна властивість особистос-ті: цілісна, ієрархічна, динамічна система здатностей (або окремих компетенцій), яка дозволяє людині свідомо і творчо визначати та здій-снювати власне життя, розвивати свою індивідуальність, розбудовува-ти життєвий ціннісно-нормативний простір, вирішувати складні жит-тєві завдання, набувати і виконувати соціальні ролі.

Життєва компетентність виконує три основні функції – за-безпечує життєстійкість, життєздатність та життєтворчість особистості.

Структурною одиницею життєвої компетентності є компетенція (або здатність).

Ми вважаємо, що структура життєвої компетентності особистості складається з п’яти основних блоків компетенцій, а саме:

1. Компетенцій життєстійкості: компетенції здорового спосо-бу життя; психологічної стійкості; екзистенційні; життєва мужність.

2. Компетенцій життєздатності: компетенції творчості та но-ваторства, здійснення та реалізації життєвого вибору; самореалізації; життєпобудови.

3. Життєтворчих компетенцій: компетенція життєпізнання та самопізнання; життєпередбачення; життєвизначення; життєздійснення; життєорганізації та життєвдосконалення.

4. Функціональних компетенцій: навчатися впродовж життя; со-ціальної; комунікативної; інформаційної; політичної (політико-правової), полікультурних компетенцій.

20

5. Професійної компетенції, що визначає здатність і готовність до трудової, професійної діяльності, яка, в свою чергу, зумовлює соціаль-ний статус та можливості особистості.

Випереджальний розвиток життєвої компетентності має здійс-нюватися у процесі тренувального (або імітаційного) вирішення життєвих завдань у ході навчально-виховного процесу, соціальної й життєвої практики та проектування, ігрових занять.

3. Принципи та функції моделювання компетентного випуск-ника 12-річної школи.

Розробка моделі компетентного випускника повинна здійснювати-ся з урахуванням ряду важливих принципів, а саме:

1. Принципу гуманізму – випускник, це, в першу чергу, людина, особистість, індивідуальність, яка включена власною життєдіяльністю в багатоманіття відносин та стосунків з природою, суспільством та іншими людьми. Негуманно обмежувати ці стосунки виключно вироб-ничими чи пізнавальними аспектами, бачити у випускнику лише май-бутнього студента або працівника. Модель повинна враховувати всі головні аспекти життєдіяльності, наближатися до моделі життя особи-стості (не визначаючи при цьому її змісту, але створюючи передумови, надаючи можливості для найбільш ефективного самостійного життє-вого вибору).

2. Життєтворчості – модель випускника обов’язково повинна відо-бражати його життєтворчий потенціал, передбачати процес індивідуа-льно-особистісної життєтворчості.

3. Принципу системності – модель випускника є складною систе-мою, яка враховує сукупність особистісних якостей, розвиток яких відбувається (об’єктивно залежить) від навчально-виховного процесу.

4. Принципу природовідповідності – модель випускника повинна спиратися на об’єктивні людські можливості, притаманні переважній більшості дітей відповідного віку, на життєвий та життєтворчий поте-нціал особистості учня, який, відповідно до його людської природи, індивідуальних особливостей розкривається, розвивається та реалізо-вується в умовах навчально-виховного процесу в школі.

5. Принцип взаємозв’язку (компромісу) між складністю моделі та точністю її результатів – модель випускника є надзвичайно складною, тому дотримання її необхідних результатів вимагатиме значних зусиль педагогів, розробки та проведення заходів моніторингу дотримання моделі у навчально-виховному процесі.

6. Наочності та блочного представлення моделі на основі моделі життєвої компетентності особистості.

21

7. Варіативності, який передбачає можливість одночасного існу-вання (співіснування) кількох моделей компетентного випускника, їх спеціалізації, більшої індивідуалізації.

На основі уявлень про роль та місце моделювання, можна сформу-лювати основні функції моделі компетентного випускника:

1. Пізнавально-пошукову, яка передбачає можливість пізнання, подальшого вивчення та удосконалення результатів навчально-виховного процесу, представлених у формі моделі випускника.

2. Прогностичну – за допомогою моделі компетентного випускни-ка можна буде визначати його якості, необхідні для успішної життєді-яльності в життєвих умовах, які перманентно змінюються, прогнозува-ти шляхи та засоби формування цих якостей (наприклад, життєвих компетенцій) у навчально-виховному процесі.

3. Нормативну (еталонну) – показники результатів середньої осві-ти, закріплені в моделі набуватимуть характеру зразку, еталону, який застосовуватиметься для визначення цілей та завдань педагогічного процесу, стане критерієм оцінювання його результатів.

4. Модель життя як інтегральна характеристика процесу ви-значення та здійснення особистістю власного життєвого шляху.

У процесі моделювання компетентного випускника 12-річної шко-ли необхідно враховувати не лише сукупність компетенцій, які відпо-відатимуть за його майбутню суспільну та професійну діяльність. Та-кий підхід, на нашу думку, негативно впливатиме на якість та резуль-тати моделювання. Модель випускника, обов’язково враховуючи ком-петенції необхідні для подальшого професійного навчання, суспільної та професійної діяльності, повинна бути максимально наближена до моделі життя особистості. Саме так можна найбільш адекватно відо-бразити систему компетенцій особистості, необхідну для успішного входження у самостійне доросле життя, досягнення життєвого успіху. При цьому, учню нічого не нав’язується, він сам робить свій життєвий вибір.

Розвиток теорії та практики життєтворчості зумовлює теоретичне осмислення і оптимальне практичне перетворення життєдіяльності особистості. Сутністю, головним принципом цього осмислення і пере-творення є моделювання майбутнього життя людини (фіксується у життєвій стратегії), деталізація розробленої моделі у життєвому проекті та втілення у життєздійсненні.

Таким чином, життєтворча практика життєвого моделювання обов’язково передбачає досягнення якісно та кількісно нового стану життєдіяльності особистості. Життєтворчість – це її мета (ціль) і її за-сіб.

22

Життєтворча модель життя особистості проектує співвід-ношення життя теперішнього та життя майбутнього (тобто майбутнього стану особистості та її життєдіяльності, який (поки що) відсутній у реальності), та спосіб здійснення, досягнення цього май-бутнього життя (життєздійснення). Справедливо стверджувати, що спосіб життєздійснення визначається внутрішньою (життєва ком-петентність і життєтворчі компетенції, життєвий та життєтворчий по-тенціал, життєва стратегія, життєві цінності й норми тощо) та зовніш-ньою (норми моралі та права, суспільні умови, вплив на особистість суспільства, інших людей) детермінацією. Однак провідну роль у цій детермінації відіграє сама особистість, її життєтворчі компетенції, життєва стратегія та життєвий проект.

Виходячи із зазначеного вище, можна стверджувати, що предме-том вивчення для теорії життєтворчості є не статичний стан особистості та її життя, а рушійні сили, умови, спосіб та процес особистісних змін і пов’язаних з ними зрушень у життєдіяльності. Досліджується не життєвий шлях особистості як такий (хронологічна послідовність життєвих подій та зумовлених ними етапів життєдіяль-ності), кількісні та якісні характеристики життєвих подій.

Теорія життєтворчості вивчає суб’єктність особистості на власному життєвому шляху, міру та форму його внутрішньої де-термінації. Її цікавить взаємоперехід, взаємодія об’єктивних (зумо-влених біологічною та соціальною природою особистості, суспільним впл�