ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Державіаслужби

від 14.06.2006 № 416

ІНСТРУКЦІЯ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАПРАВЛЕННЯ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИМИ МАТЕРІАЛАМИ І ТЕХНІЧНИМИ РІДИНАМИ

В ПІДПРИЄМСТВАХ ЦИВІЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Додатки 1-17Додатки 18-34

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з забезпечення заправлення повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту України (далі - Інструкція) розроблена на підставі Державного стандарту України 3982-2000 „Авіаційні палива, оливи, мастильні матеріали і технічні рідини. Організація і правила контролю якості. Загальні положення” з метою забезпечення організації прийому, збереження, підготовки, заправлення повітряних суден підприємств цивільного авіаційного транспорту паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами, подальшого підвищення рівня надійності роботи авіаційної техніки.

1.2. Інструкція є нормативно-технічним документом для фахівців паливозаправних компаній (служб), а також для інших служб, які пов'язані з застосуванням авіаційних паливно-мастильних матеріалів на повітряних суднах підприємств цивільного авіаційного транспорту України.

1.3. Ця Інструкція встановлює порядок і процедуру заправлення повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту України. Інструкція визначає:

порядок застосування авіаційних палив, олив, мастил і технічних рідин для ПС; організацію і правила контролю якості авіаПММ; забезпечення збереження якості авіаПММ при прийомі, зберіганні і видачі зі складу

ПММ; підготовку авіаПММ для заправлення ПС; організацію забезпечення, зберігання, підготовки, контролю якості, заправлення ПС

авіаційними ПММ на аеродромах ЗАНГ; виправлення якості авіаПММ і приготування сумішей авіаПММ.

1.4. Ця Інструкція призначена для використання суб’єктами, які здійснюють діяльність з авіапаливозабезпечення в галузі цивільної авіації.

1.5. Нормативні посилання

При розробці цієї Інструкції використовувались такі нормативно-правові акти:

Правила сертифікації аеропортів. Наставление по службе горюче-смазочных материалов в Гражданской авиации СССР

(НГСМ ГА-86). Приказ МГА от 12.03.85 №46. Руководство по обеспечению чистоты и очистке авиационных топлив, масел, рабочих и

специальных жидкостей на предприятиях ГА. Утверждено МГА 24.03.86 №20/И. Инструкция по единой технологии ввода, контроля содержания

противоводокристаллизационных жидкостей в авиационном топливе и эксплуатации дозирующих устройств. Утверждено МГА 19.08.87 № 776/У.

Инструкция по организации обеспечения, хранения, подготовки, контроля качества, заправки ВС ГСМ на аэродромах ПАНХ.

Утверждено МГА 15.12.88 №805/У. ДСТУ 3982-2000 Авіаційні палива, оливи, мастильні матеріали і технічні рідини.

Організація і правила контролю якості (загальні положення). ДСТУ 3464-96 Авіаційні палива, мастильні матеріали, технічні рідини. Терміни та

визначення. ГОСТ 1510-84. Нефть и нефтепродукты. Упаковка, маркировка, транспортирование и

хранение. ГОСТ 2517-85. Нефть и нефтепродукты. Отбор проб. Об изменениях и дополнениях к Инструкции по применению и контролю качества

авиационных горюче-смазочных материалов и специальных жидкостей в гражданской авиации. Указание МГА от 29.06.87 №465/У.

Про допуск до постійного застосування протильодотвірних рідин марок "Kilfrost ABC-3", Kilfrost DF Plus" та " Kilfrost АВС-2000" для захисту повітряних суден від наземного обмерзання.

Вказівка Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 07.10-04 №1.

Інструкція по застосуванню та контролю якості противодокристаліза-ційної рідини "І-М", яка виробляється за ОСТ 54-3-175-73-99. Затверджено ДП "УкравіаПММ" 25.10.2002 р.

Практическое руководство по спецификациям на авиационные топлива для турбореактивных двигателей. ИАТА, 5-е издание, Проект 2, 23.07.2003 г., Часть ІІІ – Чистота и обращение.

Руководство по приему, хранению, подготовке к выдаче на заправку и контролю качества авиационных горюче-смазочных материалов и специальных жидкостей в предприятиях воздушного транспорта Российской Федерации.

Приказ Департамента воздушного транспорта Министерства транспорта РСФСР от 17.10.92 №ДВ-126.

Инструкция по организации обеспечения, хранения, подготовки, контроля качества и заправки ВС авиаГСМ на аэродромах РФ при выполнении авиационных работ. Утверждено Департаментом ВТРФ 29.03.1993 г.

ОСТ 54-3-175-73-99 Противоводокристаллизационная жидкость "И-М". Технические требования.

Изменение №1. ОСТ 54-3-175-73-99 Противоводокристаллизационная жидкость "И-М". Технические требования. Утверждено 30.06.2003 г.

1.6. Терміни та визначення

У цій Інструкції терміни мають такі значення:

Аеропорт - підприємство, що здійснює регулярне прийом та відправку пасажирів, багажу, вантажу і пошти, організацію й обслуговування польотів повітряних суден (ПС) і маюче для цих цілей аеродром, аеровокзал, та інші наземні спорудження, а також необхідне устаткування.

Аеродром ЗАНГ - злітно-посадкові смуги (площадки), тимчасові аеродроми, вертодроми, спеціально підготовлені й обладнані для зльоту і посадки ПС і призначені для виконання, як правило, сезонних робіт.

Служба паливно-мастильних матеріалів - структурний підрозділ авіапідприємства, що забезпечує постачання паливно-мастильних матеріалів (ПММ), прийом, зберігання, підготовку і видачу їх на заправку ПС і наземної техніки з дотриманням правил і вимог охорони праці, пожежної безпеки й охорони навколишнього середовища.

Паливно-заправний комплекс - структури авіапаливозабезпечення незалежно від форми власності.

Склад паливно-мастильних матеріалів - комплекс будинків, споруджень, обладнання і устаткування для прийому, зберігання і видачі ПММ на заправку ПС та спецтранспорту.

Паливно-мастильні матеріали - група матеріалів, що об'єднує палива, мастильні матеріали.

Заправка - комплекс робіт з заповненням бортових ємностей перед вильотом ПС різноманітними видами ПММ.

Якість паливно-мастильних матеріалів - спроможність ПММ задовольняти умовам їх використання, зберігання і транспортування відповідно до їхнього призначення.

Кондиційність паливно-мастильних матеріалів - відповідність ПММ вимогам нормативних документів.

Контроль якості паливно-мастильних матеріалів - визначення фізико-хімічними аналізами значення показників якості ПММ для установлення відповідності отриманих значень вимогам нормативних документів.

Система централізованої заправки літаків (ЦЗС) паливом - комплекс споруджень і технологічного устаткування для подачі палива з резервуарів у баки ПС за допомогою стаціонарних насосів по технологічних трубопроводах і через заправні агрегати.

Проба - визначена кількість продукту, призначена для проведення фізико-хімічного аналізу його якості.

Чистота паливно-мастильних матеріалів - міра забруднення ПММ небажаними розчиненими і нерозчиненими домішками.

Механічні домішки - присутні в ПММ дрібнодисперсні тверді частки мінерального, рослинного, корозійного, зносного й іншого походження.

Безпека польотів - комплексна характеристика авіаційної системи, що визначає її спроможність виконувати польоти без погрози для життя і здоров'я людей.

Авіаційна пригода - подія, пов'язана з використанням ПС, яка має місце з моменту, коли яка-небудь особа піднімається на борт із наміром здійснити політ до моменту, коли всі особи, що знаходяться на борту, покинули ПС, і в ході якої:

o яка-небудь особа одержує тілесні ушкодження з смертельним кінцем або серйозні тілесні ушкодження ;

o повітряне судно одержує пошкодження або відбувається руйнування його конструкції;

o повітряне судно пропадає без вісті або опиняється у такому місці, де доступ до нього абсолютно неможливий.

Інцидент - будь-яка подія, окрім авіаційної пригоди, що пов'язана з використанням ПС, яка впливає або могла б вплинути на безпеку польоту.

Розслідування авіаційної події - процес, проведений з метою запобігання авіаційних пригод, що включає збір і аналіз інформації, підготування висновків, включаючи встановлення причин і, якщо необхідно, виробітку рекомендацій по забезпеченню безпеки.

1.7. Скорочення:

У цій Інструкції скорочення мають такі значення:

АвіаПММ – авіаційні паливно-мастильні матеріали; ТР – технічні рідини; Склад ПММ – склад паливно-мастильних матеріалів; ПС – повітряне судно; Авіація ЗАНГ – авіація, яка застосовується в народному господарстві; НД – нормативні документи; ДСТУ – державний стандарт України; ГСТУ – галузевий стандарт України; ВЗА – водозаправний агрегат; ГОСТ – державний (государственный) стандарт; ОСТ – галузевий (отраслевой) стандарт; ТУ – технічні умови; ПВК-присадка - присадка противодокристалізаційна; ЦЗС – централізована заправна система; ОЗ – оливозаправник;

ІЯП – індикатор якості палива; ВКЛ – водорозчинні кислоти і луги; ЦА – цивільна авіація; ПЗК – паливозаправний комплекс, що включає структури авіапаливозабезпечення

незалежно від форми власності; ЗА – заправний агрегат; АТБ – авіаційна технічна база; ІАС – інженерно-авіаційна служба; АПЦ – автопаливоцистерна; ПЗ – паливозаправник.

2. Порядок застосування авіаційних палив, олив, мастил і технічних рідин на повітряних суднах цивільної авіації

2.1. Застосування певної марки авіаПММ та ТР у процесі експлуатації ПС регламентується керівництвами з льотної експлуатації, регламентами технічного обслуговування ПС, бюлетенями промисловості, розпорядженнями Державіаслужби.

2.2. До застосування на ПС допускаються авіаПММ та ТР, які відповідають технічним вимогам ДСТУ (ТУ) і пройшли поопераційну підготовку.

2.3. Технологічна карта виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення ПС якісними авіаПММ та ТР, розробляється керівниками структур авіапаливозабезпечення ЦА відповідно до цієї Інструкції з урахуванням місцевих умов і затверджується керівниками підприємств і паливозаправних компаній. У технологічній карті обов'язково вказуються посадові особи, відповідальні за виконання кожної операції з підготовки заправних засобів, авіаПММ та ТР до заправлення ПС. Типова технологічна карта виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення ПС якісним авіаційним паливом, наведена в додатку 1.

2.4. Авіаційні ПММ і ТР з моменту надходження на склад ПММ підприємства ЦА і до заправлення ПС підлягають у встановленому порядку контролю якості (п.2 цієї Інструкції ) і спеціальній технологічній підготовці перед заправленням ПС (п.3 цієї Інструкції ). Без спеціальної технологічної підготовки і без проходження контролю якості відповідно до встановлених правил застосовувати палива, оливи та технічні рідини на повітряних суднах цивільної авіації ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

2.5. Застосування авіаційних палив і олив для силових установок повітряних суден цивільної авіації

2.5.1. Застосовувані для реактивних двигунів ПС ЦА паливо марок ТС-1 і РТ в умовах експлуатації є взаємозамінними. Дозволяється заправлення і дозаправлення ПС будь-яким паливом названих марок, а також їхніми сумішами в будь-якому співвідношенні. Показники якості сумішей палив не повинні виходити за межі, зазначені в додатку 2.

При оформленні документів на суміші палива марка палива іменується "Суміш" з вказівкою марок палив у суміші. Наявність паспортів якості і сертифікатів відповідності компонентів суміші обов'язкова.

2.5.2. Приготування оливосумішей для ПС на базах паливозаправних комплексів здійснюється відповідно до технології, наведеної в додатку 3, з компонентів, що відповідають вимогам діючих в Україні стандартів або ТУ на ці продукти, а також наявності паспортів якості постачальників і сертифікатів відповідності. Показники якості оливосумішей повинні відповідати вимогам, наведеним у додатку 4.

2.5.3. Для ПС з поршневими двигунами можуть застосовуватися авіаційні бензини різних марок вітчизняного і зарубіжного виробництва, а також автомобільні бензини, які допущені до застосування у встановленому порядку.

2.6. Застосування олив, пластичних мастил для агрегатів, вузлів тертя і приладів повітряних суден цивільної авіації

2.6.1. Асортимент олив, пластичних мастил для агрегатів, вузлів тертя і приладів ПС, а також температурні умови їхнього застосування визначаються нормативно-технічною документацією по відповідній авіаційній техніці. Порядок і умови консервації двигунів, агрегатів і деталей ПС визначаються регламентами технічного обслуговування, бюлетенями та інструкціями виготовлювачів.

2.7. Застосування технічних рідин для повітряних суден цивільної авіації

2.7.1. Для забезпечення нормальної роботи систем, вузлів і агрегатів ПС передбачене застосування різних технічних рідин:

робочих рідин для гідравлічних систем; противодокристалізаційних присадок, які попереджають утворення кристалів льоду в

паливі, яке знаходиться в баках ПС; протильодотвірних рідин для запобігання поверхонь ПС від обледеніння, а також для

видалення льоду, що утворився.

2.7.2. На підприємствах ЦА повинен бути встановлений строгий контроль за витратою технічних рідин. Видавати і застосовувати технічні рідини не за призначенням категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

2.8. Робочі рідини для гідросистем і стійок шасі

2.8.1. Допуск до застосування конкретної марки робочої рідини визначається нормативно-технічною документацією з відповідної авіаційної техніки.

2.8.2. Змішувати між собою робочі рідини для гідросистем і стійок шасі ПС, дозаправляти або заправляти гідропристрої, які раніше працювали на робочій рідині іншої марки, дозволяється відповідними документами.

2.9. Противодокристалізаційні присадки для попередження утворення кристалів льоду в паливах для реактивних двигунів

2.9.1. При зниженні температури, вологості, тиску навколишнього повітря розчинена в паливі вода виділяється у вигляді емульсії і частково відстоюється та випаровується у надпаливний простір.

При негативних температурах палива в баках ПС і наявності води у паливі через її перехід із розчиненого стану у вільний, можливо утворення кристалів льоду, як в об’ємі палива, так і на сітках фільтрів, що може порушити нормальне прокачування палива.

Для попередження цього приймаються конструктивні заходи, а також додаються до палив у вигляді присадки спеціальні противодокристалізаційні рідини, що знижують вірогідність обмерзання головних паливних фільтрів газотурбінних двигунів, що не мають систем підігріву палива перед цими фільтрами.

При температурах повітря в аеропорту вильоту + 5° С та нижче вірогідність охолодження палива до температури кристалізації води дуже висока і для багатьох типів ПС з урахуванням тривалості польоту потрібно застосовувати палива з додаванням ПВК присадки у визначеній концентрації.

Разом із водою з палива виділяється частина ПВК присадки, перешкоджаючи утворенню кристалів льоду у паливі. При цьому відбувається зниження концентрації ПВК присадки у

паливі. Кількість, виділеної ПВК присадки залежить від вихідного вологовмісту палива, швидкості і ступеня зміни зовнішніх умов.

У зв’язку з особливостями конструкції паливних систем для кожного типу ПС встановлюється свій порядок визначення концентрації в паливі ПВК присадки, у залежності від температури навколишнього повітря в аеропорту вильоту, тривалості польоту і марки доданої ПВК присадки, а також інших особливостей і умов польоту.

2.9.2. На ПС допущена до застосування в якості ПВК присадки рідина марки “И-М” виробництва Росії.

Противодокристалізаційна присадка вводиться в паливо на місцях застосування.

2.9.3. Норми додавання ПВК присадки в паливо встановлюються керівництвами з льотної експлуатації ПС, бюлетенями промисловості, вказівками Державіаслужби і залежать від типу ПС, температури повітря в аеропорті вильоту, тривалості польоту, марки ПВК присадки.

2.9.4. Враховуючи на допуски точності контрольно-вимірювальної апаратури, а також похибки дозаторів, встановлюються наступні межі вмісту ПВК присадки в паливі (у % об'ємних), яке подається на заправлення ПС: 0,10% + 0,05%; 0,20%+ 0,02%; 0,30% + 0,03%. Вміст ПВК присадки в зазначених межах нормується в паливі, призначеному до заправлення ПС, і визначається за аналізом проб, відібраних із засобів заправлення (ПЗ, ЗА, колонка ЦЗС) або витратного резервуара.

2.9.5. Додавання ПВК присадки в паливо здійснюється за допомогою дозаторів промислового виготовлення в потік палива після фільтра-сепаратора. У випадку відсутності дозаторів промислового виготовлення або їхньої несправності, тимчасово, до їх одержання, дозволяється вводити ПВК присадку за допомогою дозаторів, виготовлених і відтарованих на місці. Як виняток, допускається введення ПВК присадки в паливо безпосередньо у витратні резервуари і ПЗ за технологією, наведеною в додатку 5.

2.9.6. Додавання ПВК присадки безпосередньо в баки ПС ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

2.9.7. Якщо баки ПС заправлені повністю або частково паливом без ПВК присадки, а має бути виконання завдання, яке вимагає за умовами польоту використання палива з ПВК присадкою, то в цьому випадку за вимогою екіпажа або представника ІАС необхідно злити з баків ПС все паливо без ПВК присадки і знову заправити ПС паливом, яке містить необхідну кількість ПВК присадки.

2.9.8. Контроль за точністю подачі ПВК присадки в паливо дозаторами промислового виготовлення здійснюється не рідше 1 разу за зміну шляхом аналізу проб палива, відібраного з потоку після дозатора на пунктах наливу, з відстійника ТЗ, роздавального рукава заправного агрегату. Контроль за рівномірністю дозування ПВК присадки здійснюється по мірному склу.

2.9.9. У випадку використання дозаторів місцевого виготовлення контроль концентрації рідини в паливі здійснюється не рідше 2-х разів за зміну шляхом аналізу проб палива, відібраного з потоку після фільтрів-сепараторів.

2.9.10. На підприємствах ЦА, де немає лабораторій ПММ, на оперативних аеродромах і посадкових площадках ЗАНГ дозволяється зберігання в горизонтальних резервуарах або ПЗ і застосування палива з ПВК присадкою без контролю її вмісту протягом 10 діб. Після закінчення цього терміну контроль вмісту ПВК присадки здійснюється щодня.

2.9.11. Порядок застосування, зберігання і контролю якості ПВК присадки наведений у додатку 5.

2.10. Протильодотвірні рідини

2.10.1. Протильодотвірні рідини призначені для видалення з поверхонь ПС на землі крижаних утворень (льоду, снігу, що примерз; інею), а також для профілактичної обробки поверхні ПС з метою захисту її від обледеніння. На ПС допущені до застосування протильодотвірні рідини "Арктика" (ТУ 6-00-5763445-10-89) і "Арктика" підвищеної в’язкості (ТУ 6-00-5763445-5-88) виробництва Росії, а також протильодотвірні рідини виробництва фірми "Kilfrost LTD", "Albion Works" (Великобританія) марок "Kilfrost-АВС-3", "Kilfrost АВС-2000" і "Kilfrost DF Plus". Застосування зарубіжних протильодотвірних рідин здійснюється відповідно до діючої технічної експлуатаційної документації і хіммотологічної карти, а також відповідно до рекомендацій і інструкцій виготовлювача рідини. Контроль показників якості зазначених зарубіжних протильодотвірних рідин проводиться згідно з вимогами ТУ 6-00-5763445-5-88 "Протильодотвірна рідина "Арктика" підвищеної в'язкості. Технічні умови". Можуть застосовуватися й інші марки протильодотвірних рідин вітчизняного і зарубіжного виробництва, які допущені до застосування у встановленому порядку.

2.10.2. Застосування протильодотвірних рідин здійснюється інженерно-авіаційною службою підприємства ЦА за допомогою спеціальних машин, призначених для підігріву і розпилення зазначених рідин на спеціально виділених і обладнаних площадках.

2.10.3. При температурі зовнішнього повітря не нижче –30оС рідина "Арктика-200" розбавляється водою в співвідношенні 100:70 за об’ємом, а при температурі зовнішнього повітря нижче -30 оС на 100 об’ємів рідини "Арктика-200" додають тільки 30 об’ємів води.

2.10.4. Приготування розчину варто робити в спеціальній ємності або в машинах, призначених для обробки ПС.

2.10.5. Приготування розчину необхідно проводити при ретельному перемішуванні.

2.10.6. Після приготування водного розчину рідини "Арктика-200" його густина повинна складати:

при співвідношенні 100:70 не менше 1,072 г/см3, що відповідає температурі замерзання не вище -35 оС;

при співвідношенні 100:30 не менше 1,092 г/см3, що відповідає температурі замерзання не вище -50 оС.

2.10.7. Якщо густина розчину виявилася нижче зазначених значень, то необхідно провести її коректування додаванням рідини "Арктика-200" і повторним ретельним перемішуванням.

2.10.8. Термін зберігання приготовленого розчину – до 1 року.

Після закінчення граничного терміну зберігання проводиться повний контроль якості.

2.11. Спирт етиловий

2.11.1. При технічному обслуговуванні і ремонті авіаційної техніки, проведенні аналізів якості авіаПММ і ТР застосовують спирти: етиловий ректифікований, фракція головна етилового спирту, етиловий денатурований (спирт технічний). Усі застосовувані спирти повинні відповідати чинним стандартам або технічним умовам.

2.12. Дистильована вода

2.12.1. Дистильована вода застосовується на ПС у системі упорскування води в двигуни при підвищених температурах навколишнього повітря і при виконанні аналізів якості авіаПММ.

2.12.2. Виробництво, зберігання, контроль якості і видачу на заправлення ПС дистильованої води здійснюють ПЗК (служба ПММ) і лабораторії ПММ підприємств ЦА. Порядок проведення цих робіт наведений у додатку 6.

2.12.3. Дистильована вода повинна відповідати чинним стандартам.

2.12.4. Дистильована вода, яка заправляється в баки ПС системи упорскування в двигун, повинна мати показник по солевмісту не більш 5 мг/дм3 (мг/л), а концентрація в ній водневих іонів (рН) повинна бути в межах 5,4 – 7,0.

2.12.5. Застосовувати для заправлення баків ПС системи упорскування води в двигуни воду, яка не відповідає вимогам з якості, ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

3. Контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

Організація і правила контролю якості авіаційних палив, олив, мастильних матеріалів і технічних рідин повинні відповідати вимогам Державного стандарту України ДСТУ 3982-2000. Цей стандарт встановлює вимоги до організації і порядку контролю якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів і технічних рідин (авіаПММ і ТР), які застосовуються на ПС підприємств цивільного авіаційного транспорту України. Стандарт передбачає єдиний порядок і обсяг контролю якості авіаПММ і ТР при надходженні на склад ПММ підприємства, видачі на заправлення ПС, а також контролю якості на тимчасових аеродромах і посадкових площадках, застосування авіації в народному господарстві (ЗАНГ). Вимоги цього стандарту є обов'язковими для підприємств і організацій, що діють на території України.

Контроль якості авіаПММ і ТР – це процес установлення відповідності між фактичними показниками якості і зазначеними в нормативних документах (НД).

Проби авіаПММ і ТР для проведення контролю якості в залежності від призначення і виду транспортних постачань відбираються відповідно до ГОСТ 2517.

3.1. Контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин під час надходження на склад

3.1.1. Авіаційні паливно-мастильні матеріали та технічні рідини надходять до підприємств спеціалізованим залізничним, водним, автомобільним транспортом, трубопроводами або в спеціальній тарі іншими транспортними засобами.

3.1.2.Під час надходження на склад підприємства авіаПММ або ТР до зливання в резервуари або приймання для зберігання здійснюється вхідний контроль якості.

3.1.3. Вхідний контроль якості авіаПММ і ТР здійснюється відповідальною особою ПЗК (служби ПММ) за затвердженими стандартом показниками якості з метою встановлення відповідності марки продукту, що надійшов на склад ПММ, марці, зазначеній у відвантажувальних документах та відповідності його якості вимогам НД за цими показниками.

3.1.4. Вхідному контролю якості повинен передувати комплекс заходів (згідно з ГОСТ 1510), котрі мають бути проведені відповідальною особою ПЗК (служби ПММ) для запобігання погіршенню якості авіаПММ і ТР, що надійшли на склад ПММ.

3.1.5. Відповідальна особа ПЗК (служби ПММ) зобов'язана:

перевірити справність транспортних засобів, наявність і цілісність пломб, чистоту нижніх зливних приладів;

звірити номери залізничних цистерн (вагонів) з номерами, зазначеними в транспортних накладних і актах технічного стану;

перевірити правильність та повноту заповнення постачальником паспортів якості і сертифікатів відповідності на авіаПММ і ТР і накладних;

зіставити фактичні дані паспортів якості авіаПММ та ТР, що надійшли, з вимогами НД; перевірити відповідність маркування на тарі відвантажувальним документам та

справність тари;

визначити наявність підтоварної води та її рівень; у разі перевезення авіаПММ і ТР водним транспортом одержувач продукту зобов'язаний

вимагати капітанську пробу.

3.1.6. Вхідний контроль якості палив для реактивних двигунів, авіаційних бензинів, авіаційних олив та мастил, протильодотвірних рідин проводять на зливо-наливному пункті або в місцях приймання продуктів у тарі на складі ПММ підприємства, а противодокристалізаційних присадок (ПВК присадок) і дистильованої води – у лабораторії авіаПММ.

3.1.7. Відповідальна особа ПЗК (служби ПММ) відбирає об'єднану пробу (порядок відбору, дослідження та транспортування проб прописаний у додатках 7-10). Відібрана об’єднана проба потім зберігається на складі ПММ до проведення повного контролю якості, і складає акт на відбір проб (додаток 11).

3.1.8. Вхідний контроль якості авіаПММ та ТР проводиться за показниками, наведеними у табл.1

Таблиця 1

Перелік показників якості, які перевіряються під час вхідного контролю якості авіаційних паливно-маститильних матеріалів та технічних рідин

Назва авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

Показник якості

Палива для реактивних двигунів Густина за температури 20оСВміст механічних домішок та води

Авіаційні бензини Густина за температури 20оСКолір та прозорістьВміст механічних домішок та води

Авіаційні олива і оливосуміші Густина за температури 20 оСВміст механічних домішок та води

Противодокристалізаційні присадки * Густина за температури 20оСЗовнішній виглядВміст механічних домішокВміст водиПоказник заломленняВміст розчинних забруднень

Протильодотвірні рідини Густина за температури 20оСЗовнішній виглядВміст механічних домішок

Вода дистильована Вміст солейКонцентрація водневих іонів (рН)

Технічні рідини для авіаційних гідросистем Контроль якості не проводитьсяПластичні мастила Контроль якості не проводиться

* Порядок застосування і контролю якості противодокристалізаційної присадки "И-М" виробництва Росії викладений в ОСТ 54-3-175-73-99 і зміні №1, затвердженим і введеним в дію 30.06.03 р., а також в інструкції, затвердженій генеральним директором ДП "УкравіаПММ" від 25.10.02 р.

3.1.9. У разі позитивного висновку вхідного контролю якості і при наявності паспорта якості постачальника, який підтверджує кондиційність отриманого продукту за всіма показниками НД, дозволяється проводити зливання авіаПММ та ТР із транспортних засобів у резервуари складу

ПММ, про що робиться відповідна відмітка в журналі реєстрації надходження авіаПММ та ТР (додаток 12).

На паспортах постачальника (відправника) робиться відмітка про номери цистерн, що надійшли, дату зливання продукту, вказується, у які резервуари злиті авіаПММ та ТР, прізвище особи, під керівництвом якої здійснюється зливання. Паспорт якості постачальника зберігається на підприємстві ЦА не менше 1 року після витрачання даної партії авіаПММ.

3.1.10. У разі негативного висновку вхідного контролю якості проводиться відбір проб авіаПММ та ТР із транспортних засобів відповідно до ГОСТ 2517 та донної проби з оформленням акту комісії (додаток 11) на відбір проб для повного та арбітражного контролю якості (згідно з п.п. 3.2.1 і 3.2.3 цієї Інструкції ).

Проби авіаПММ, взяті з різних рівнів, зберігаються на авіапідприємстві до з'ясування причини некондиційності продукту.

3.1.11. При надходженні палива на склад ПММ авіапідприємства трубопроводом із резервуарів нафтобази постачальника необхідно відібрати пробу перед початком перекачування з резервуара нафтобази і пробу палива з приймального резервуару складу ПММ (у разі наявності його залишків у цьому резервуарі).

Після перекачування проводять повний контроль якості продукту, злитого в резервуари складу ПММ авіапідприємства.

За позитивного висновку відібрані проби утилізують. У разі негативного висновку проводять повний, а при необхідності, – арбітражний контроль якості відібраних проб палива для встановлення причин його некондиційності.

3.2. Контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин під час зберігання на складі ПММ

Під час зберігання авіаПММ та ТР на складі ПММ підприємства проводиться повний, оперативний та арбітражний контроль якості продукту.

3.2.1. Повний контроль якості

3.2.1.1. Повний контроль якості авіаПММ та ТР проводиться з метою встановлення відповідності їхньої якості вимогам НД за показниками, наведеними у табл. 2.

3.2.1.2. Відповідність якості авіаПММ і ТР вимогам НД за показниками якості встановлюється згідно з паспортом якості постачальника.

3.2.1.3. Повний контроль якості авіаПММ і ТР проводиться в лабораторії ПММ авіапідприємства.

3.2.1.4. Відбір проб для проведення повного контролю якості виконується фахівцем ПЗК (служби ПММ).

Таблиця 2

Перелік показників якості, які перевіряються при зберіганні авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

Назва авіаційних паливно-мастильних матеріалів та

технічних рідин

Показник, який визначають під час контролю якостіповного оперативного

Палива для реактивнихдвигунів

Густина за температури 20 0С Фракційний склад

Густина за температури 20 0С Фракційний склад

Вміст водорозчинних кислот та лугів Вміст механічних домішок та води Температура спалаху в закритому тиглі В'язкість за температури 200 С

Кислотність Температура початку кристалізації * Вміст фактичних смол

Вміст водорозчинних кислот та лугів Вміст механічних домішок та води Температура спалаху в закритому тиглі

Авіаційні бензини Густина за температури 200 СКолір та прозорістьФракційний складВміст водорозчинних кислот та лугівВміст механічних домішок та водиВміст фактичних смолВміст ТЕСОктанове число **

Густина за температури 200 СКолір та прозорістьФракційний складВміст водорозчинних кислот та лугівВміст механічних домішок та водиВміст фактичних смол

Авіаційні оливи та оливосуміші Густина за температури 200 СВ'язкість за температури 20, 50 і 1000 С ( у залежності від марки оливи)Вміст водорозчинних кислот та лугівВміст механічних домішок та водиТемпература спалаху (у залежності від марки оливи визначається у відкритому чи закритому тиглі)Кислотне числоКоксівність ***

Густина за температури 200 СВ'язкість за температури 20, 50 і 1000 С ( у залежності від марки оливи)Вміст водорозчинних кислот та лугівВміст механічних домішок та водиТемпература спалаху (у залежності від марки оливи визначається у відкритому чи закритому тиглі)

Пластичні мастила Зовнішній виглядВміст водиВміст механічних домішокТемпература краплепадіння ****Вміст вільних лугів та органічних кислотКолоїдна стабільність (якщо передбачено НД)

Не проводиться

Противодокристалізаційні

присадки

Густина за температури 200 СЗовнішній виглядВміст механічних домішокВміст водиВміст розчинних забрудненьПоказник заломлення

Не проводиться

Протильодотвірні рідини Густина за температури 200 СЗовнішній виглядВміст механічних домішокВ'язкість за температури 200 С

Густина за температури 200 СЗовнішній виглядВміст механічних домішок

(для рідини «Арктика-200»)Реакція середовища (pН)

Технічні рідини для авіаційних гідросистем

Густина за температури 200 СЗовнішній виглядВ'язкість за температури 500 С

Температура спалаху у відкритому тиглі

Не проводиться

Вода дистильована Вміст соліКонцентрація водневих іонів (рН), визначається в разі зберігання дистильованої води один раз на добу

Не проводиться

* Визначається у разі змішаних (послідовних) перекачувань по магістральному трубопроводу та перевезень водою, коли перевірені показники якості палива відповідають НД, але є розбіжності, що виходять за допустимі границі відтворювання результатів аналізу, між результатами повного контролю якості лабораторії ПММ підприємства ЦА та даними паспорта постачальника.** Визначається в разі зберігання авіабензинів у підприємствах ЦА понад 12 місяців.*** Визначається тільки для оливи МС-20 та її аналогів, призначених для заправлення літаків та вертольотів з поршневими двигунами.**** Визначається для захисних та ущільнювальних мастил.

Примітка 1. Повний контроль якості ПВК присадок проводиться один раз на три місяці.

Примітка 2. Аналіз на вміст води і розчинних забруднень у ПВК присадках з витратної ємності проводиться один раз на тиждень.

Примітка 3. У підприємствах, що не мають лабораторій авіаПММ, у разі зберігання авіапалива з ПВК присадкою у горизонтальних резервуарах або ємностях паливозаправників (ПЗ), контроль концентрації ПВК присадки в авіаційному паливі проводиться перед початком витрачання авіапалива та щоденно після 10 діб зберігання.

Примітка 4. Контроль якості мастил, олив та технічних рідин, що надходять розфасованими в герметично закритій тарі, проводиться в обсязі вимог повного контролю якості тільки після закінчення гарантійного терміну зберігання, а також у разі зруйнування пакування або коли є підозра щодо можливого псування продукту (п.4.5.7). У разі подальшого зберігання продукту такий контроль якості проводиться кожні три місяці.

3.2.1.5. Повний контроль якості авіаПММ і ТР виконують:

після наповнення приймального резервуару до початку витрачання продукту для заправлення ПС;

після внутрішньоскладських перекачувань або після перекачування з одного складу ПММ на інший до початку витрачання продукту з резервуара для заправлення ПС;

після доливання продукту в резервуари складу ПММ; у разі зберігання авіаПММ і ТР на складі ПММ понад 6 місяців (за винятком ПВК

присадок, повний контроль якості яких проводять один раз за 3 місяці); у разі виникнення підозри про погіршення якості продукту.

3.2.2. Оперативний контроль якості

3.2.2.1. Оперативний контроль якості авіаПММ і ТР проводять з метою виявлення початку зміни їхньої якості під час зберігання на складі ПММ підприємства та за необхідності перевірки якості без проведення повного контролю якості. Оперативний контроль якості проводять за показниками якості, наведеними у табл. 2.

3.2.2.2. Оперативний контроль якості авіаПММ і ТР проводиться в лабораторії ПММ авіапідприємства.

3.2.2.3. Відбір проб для проведення оперативного контролю якості авіаПММ і ТР виконується фахівцем ПЗК (служби ПММ).

3.2.2.4. Оперативний контроль якості авіаПММ і ТР проводять:

у разі зберігання понад три місяці; в інших випадках – за необхідності перевірки якості без проведення повного контролю

якості.

3.2.3. Арбітражний контроль якості

3.2.3.1. Арбітражний контроль якості авіаПММ і ТР, які надійшли на склад ПММ або відвантажені зі складу ПММ підприємства, проводять у разі виникнення розбіжностей в оцінюванні їхньої якості лабораторіями ПММ відправника й одержувача.

3.2.3.2. Арбітражний контроль якості проводять представники лабораторій, між якими виникли суперечки, і (за необхідності) нейтральної лабораторії.

3.2.3.3. Відбір проб для проведення арбітражного контролю якості проводить спеціальна комісія, яку призначає керівник підприємства.

3.2.3.4. На відібрану для арбітражного аналізу пробу авіаПММ і ТР оформляється акт відповідної форми (додаток 11).

3.3. Контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів перед заправленням повітряних суден

3.3.1. Контроль якості авіаційних палив і олив перед заправленням ПС є заключним етапом контролю якості цих ПММ в авіапідприємствах і здійснюється з метою забезпечення заправлення ПС потрібними марками кондиційних авіаційних палив та олив, визначення рівня їхнього очищення від механічних домішок та води.

3.3.2. Заправлення ПС авіаційними паливами та оливами з домішками води, кристалами льоду та механічними домішками ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

3.3.3. Перед заправленням ПС авіаційними паливами і оливами контроль їхньої якості проводять на складі ПММ (ПММ знаходяться у витратних резервуарах складу або ЦЗС), на стоянці спеціального автотранспорту (ПММ знаходяться у засобах заправлення) та біля ПС.

3.3.4. Залежно від місця проведення (на складі ПММ, ЦЗС, на стоянці спецавтотранспорту або стоянці ПС) контроль якості авіаПММ під час видавання на заправлення ПС буває: початковий, проміжний та завершальний.

3.3.5. Початковий контроль якості.

3.3.5.1. Початковий контроль якості проводиться на складі ПММ черговим фахівцем ПЗК (служби ПММ).

3.3.5.2. До початку видавання авіаПММ із витратного резервуара в засоби заправлення, черговий фахівець ПЗК (служби ПММ) перевіряє:

наявність паспорта якості на авіаПММ; відсутність води, кристалів льоду та механічних домішок у донній пробі, взятій з

витратних резервуарів перед початком видавання з них, а також в об'єднаній пробі. Відібрані проби зберігають на складі ПММ протягом 3-х діб після повного витрачання продукту.

У процесі видачі перевірку на відсутність води, кристалів льоду та механічних домішок у донній пробі проводять на початку роботи кожної зміни візуально.

За позитивного висновку контролю чистоти палива або оливи у витратному резервуарі на складі ПММ і наявності паспорта якості черговий фахівець ПЗК (служби ПММ) дає дозвіл на видавання палива або оливи з резервуара складу ПММ у засоби заправлення ПС або ЦЗС та робить у порезервуарному передавальному журналі (додаток 13) запис: “Вода та механічні домішки відсутні, видавання дозволяю”.

3.3.5.3. На складі ПММ черговий фахівець ПЗК (служби ПММ) також контролює:

наявність води, кристалів льоду та механічних домішок у пробах з відстійників фільтрів і фільтрів-сепараторів фільтраційних станцій, роздавальних пунктів, ПЗ, ОЗ до видавання авіаПММ у засоби заправлення на початку роботи кожної зміни;

відповідність маркування ПЗ, ОЗ марці авіаПММ, що заливаються.

Перевірка на відсутність води, кристалів льоду та механічних домішок у пробах з відстійників ПЗ або ОЗ після їх наповнення проводиться візуально та за допомогою індикатора якості палива. У разі виявлення механічних домішок та води у пробі авіаційного палива з відстійника ПЗ після додаткового відстоювання зливають 20 дм3 відстою палива й у разі повторного їх виявлення ПЗ від заправлення усувається.

Під час різких добових перепадів температури (150 С та більше) або вологості навколишнього середовища 85% та вище зливання відстою із засобів фільтрації, перевірка вмісту води проводиться не менше трьох разів на зміну.

3.3.5.4. За умови позитивного висновку контролю якості палива або оливи у засобах заправлення ПС після їх наповнення черговий спеціаліст ПЗК (служби ПММ) видає водію ПЗ, ОЗ контрольний талон на авіаПММ за формою (додатки 14,15) з відміткою в журналі видачі контрольних талонів (додаток 16) або робить запис у раніше виданому контрольному талоні. Термін дії контрольного талона – 10 діб.

3.3.5.5. У разі заправлення ПС паливом за допомогою ЦЗС на льотному полі відповідальна особа ЦЗС перевіряє наявність води та механічних домішок у пробах палива, відібраних з відстійників фільтрів заправного агрегату (ЗА) після зливання відстою або з роздавального крану, наконечника нижньої заправки, гідрантів ЦЗС – візуально та за допомогою індикатора якості палива (ІЯП). За умови позитивних результатів перевірки відповідальна особа ЦЗС оформляє контрольний талон (додатки 17,18) або робить запис у раніше виданому контрольному талоні.

3.3.6. Проміжний контроль

3.3.6.1. Проміжний контроль якості авіаційних палив і олив проводиться відповідальною особою на стоянці спеціального автомобільного транспорту в засобах заправлення ПС (ПЗ, ОЗ) до початку заправлення ПС згідно з додатком 1.

3.3.6.2. Обов'язки відповідальної особи:

перевірити наявність та правильність оформлення контрольного талона (додатки 14, 15, 17, 18);

встановити відповідність маркування ПЗ, ОЗ марці залитого в них авіаПММ; переконатися у відсутності води та механічних домішок у пробі палива, взятого з

відстійника ПЗ після прибуття на місце стоянки та відстоювання протягом 15 хвилин – візуально та за допомогою ІЯП.

3.3.6.3. За умови позитивних результатів контролю відповідальна особа дозволяє заправлення ПС і заповнює контрольний талон на авіаПММ (графа – “Заповнюється на стоянці спецавтотранспорту”).

3.3.6.4. Відмітка в контрольному талоні на авіаПММ про відсутність води та механічних домішок у паливі, що знаходиться в ПЗ, дійсна протягом шести годин, після чого зливають відстій і проводять повторну перевірку з відміткою в контрольному талоні.

3.3.6.5. Перевірка на відсутність води та механічних домішок в оливі, що знаходиться в ОЗ, робиться один раз за зміну з відповідною відміткою в контрольному талоні.

Під час різких добових перепадів температури (150 С та більше) або вологості навколишнього середовища 85% та більше контроль на відсутність води в оливі, що знаходиться в ОЗ, здійснюється не менше трьох разів за зміну.

3.3.6.6. Контрольний талон на авіаПММ, оформлений відповідальною особою, видається водієві ПЗ (ОЗ) і є документом, що дозволяє заправлення ПС.

3.3.7. Завершальний контроль якості

3.3.7.1. Завершальний контроль якості авіаційних палив та олив організують і виконують фахівець інженерно-авіаційної служби та представник екіпажу ПС за участю відповідальної особи ПЗК (служби ПММ).

3.3.7.2. При цьому перевіряють:

наявність контрольного талона на авіаПММ та правильність його оформлення; наявність механічних домішок та води в пробі авіаПММ із відстійника ПЗ або ОЗ,

відстійників фільтрів ЗА ( за вимогою екіпажу ПС).

3.4. Контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та тех-нічних рідин на аеродромах застосування авіації в народному господарстві

3.4.1. На складах ПММ аеродромів ЗАНГ можуть зберігатися авіаційні бензини, палива для реактивних двигунів, авіаційні оливи і противодокристалізаційні присадки (авіаПММ та ПВК присадки).

3.4.2. АвіаПММ та ПВК присадки на аеродроми ЗАНГ повинні надходити спеціалізованим транспортом або в спеціальній тарі.

3.4.3. Контроль якості авіаПММ і ПВК присадок виконує експлуатаційне підприємство авіаційного транспорту.

3.4.4. Контроль якості авіаПММ та ПВК присадок повинні виконувати особи, що мають посвідчення на право самостійної роботи, яке видається експлуатаційним авіапідприємством.

3.4.5. АвіаПММ та ПВК присадки повинні надходити на аеродром ЗАНГ зі складу ПММ експлуатаційного авіапідприємства або зі складу ПММ нафтобази, обладнаної системою їх підготовки до видавання на склад ПММ аеродрому ЗАНГ.

3.4.6. АвіаПММ та ПВК присадки, що надходять на склад аеродрому ЗАНГ, повинні мати паспорт якості, виданий лабораторією ПММ експлуатаційного авіапідприємства або лабораторією нафтобази з позначкою дати видавання та терміну його придатності.

3.4.7. На складі ПММ аеродрому ЗАНГ виконується вхідний контроль якості та контроль якості авіаПММ та ПВК присадок перед видаванням для заправлення ПС.

У разі довгострокового зберігання авіаПММ та ПВК присадок лабораторія ПММ експлуатаційного підприємства повинна здійснювати оперативний та повний контроль їхньої якості згідно з п.п.3.2.2 та 3.2.1 цієї Інструкції.

3.4.8. Вхідний контроль якості

3.4.8.1. Проведенню вхідного контролю якості авіаПММ та ПВК присадок, їх зливанню в резервуари аеродрому ЗАНГ передує виконання комплексу заходів, спрямованих на запобігання погіршення їхньої якості.

Цей комплекс заходів виконується за порядком, що встановлюється технологічною картою виконання робіт на аеродромі ЗАНГ, які забезпечують заправлення ПС якісними авіаПММ.

3.4.8.2. Вхідний контроль якості проводять згідно з п.п.3.1.7, 3.1.8 та 3.1.9 цієї Інструкції.

3.4.9. Контроль якості під час зберігання

3.4.9.1. Під час зберігання авіаПММ та ПВК присадок виконують повний та оперативний контроль якості.

3.4.9.2. Повний контроль якості проводять згідно з п.п. 3.2.1.1, 3.2.1.2 та 3.2.1.3 цієї Інструкції.

3.4.9.3. Оперативний контроль якості проводять згідно з п.п. 3.2.2.1, 3.2.2.2 та 3.2.2.4 цієї Інструкції.

3.4.9.4. На підставі висновку повного контролю якості лабораторія ПММ експлуатаційного авіапідприємства оформляє згідно з п.3.5.10 та видає на склад ПММ аеродрому ЗАНГ паспорт якості на авіаПММ та ПВК присадки з позначенням терміну придатності.

3.4.9.5. На підставі результатів оперативного контролю якості авіаПММ приймається рішення про необхідність виконання повного контролю якості авіаПММ із записом у журналі реєстрації результатів контролю якості й оформленням нового паспорта якості.

3.4.9.6. Під час доливання авіаПММ та ПВК присадок у резервуари складу ПММ аеродрому ЗАНГ чинним паспортом якості вважається паспорт, який підтверджує якість більшого об’єму авіаПММ або ПВК присадки в резервуарі.

3.4.9.7. Акти відбору проб, паспорти якості на авіаПММ та ПВК присадки зберігаються на аеродромі ЗАНГ протягом трьох місяців після їх витрачання.

3.4.10. Контроль якості під час видавання на заправлення повітряних суден

3.4.10.1. Перед початком польотів ПС щоденно здійснюються: перевірка готовності засобів заправлення аеродрому ЗАНГ до роботи згідно з технологічною картою; перевірка на відсутність механічних домішок та води, кристалів льоду в пробі авіаПММ, яка відібрана з нижнього рівня витратного резервуару після зливання відстою; перевірка наявності паспорта якості на авіаПММ та ПВК присадки. Результати перевірки записують у журнал реєстрації проміжного контролю якості авіаПММ і допуску технічних засобів до роботи (додаток 19).

3.4.10.2. У разі застосування палив із ПВК присадками перевіряють їхню концентрацію.

3.5. Порядок ведення документації з контролю якості авіаційних па-ливно-мастильних матеріалів та технічних рідин у лабораторії паливно-мастильних матеріалів авіапідприємства

При проведенні контролю якості авіаПММ та ТР у лабораторії ПММ ведеться відповідна документація, яка встановлена стандартом ДСТУ 3982-2000 (додатки 11, 20 – 26).

3.5.1. На відбір проби авіаПММ та ТР складають акт відбору проби (додаток 11).

3.5.2. Проби авіаПММ та ТР, що надійшли в лабораторію для аналізу, реєструють в журналі реєстрації проб під відповідним номером (додаток 20).

3.5.3. Після реєстрації проби в лабораторії авіаПММ в акті на її відбір проставляють номер проби. Надалі його вказують на всіх документах, пов'язаних з якістю цього продукту; під цим номером записують показники якості в журналі результатів аналізу, цей же номер надається паспорту якості.

3.5.4. Проби авіаПММ та ТР, які направлені для аналізу до іншої лабораторії, реєструють у тому самому журналі (додаток 20), у графі 8 вказують, до якої лабораторії направлено пробу.

3.5.5. Результати аналізів авіаПММ, виконаних у лабораторії, записують у журнал результатів контролю якості (додатки 21 – 23).

3.5.6. Результати аналізів ТР та дистильованої води, виконаних у лабораторії, записують у журнал результатів контролю якості технічних рідин (додаток 24). Можливе ведення окремих журналів.

3.5.7. У графі "Висновок" (додатки 21 – 24) слід писати: "Відповідає НД (ДСТУ, ГОСТ, ТУ та ін.) за перевіреними показниками..." або "Не відповідає НД" із наведенням конкретних показників, за якими виявлено відхилення, номер і дату видачі паспорта якості постачальника.

3.5.8. Під час контролю якості оливосумішей у графі "Висновок" (додаток 21) слід писати: "Відповідає технічним вимогам на оливосуміш..." або " Не відповідає технічним вимогам на оливосуміш..." із наведенням конкретних показників, за якими виявлено відхилення.

3.5.9. За умови позитивних результатів проведених досліджень якості авіаПММ та ТР, дистильованої води лабораторія авіаПММ на підставі записів у журналі результатів аналізів оформляє паспорт якості на ці продукти за встановленою формою (додатки 25, 26).

3.5.10. Паспорти якості авіаПММ та ТР, які надсилають до інших лабораторій, засвідчують печаткою авіапідприємства.

3.5.11. За результатами оперативного контролю якості авіаПММ та ТР встановлюється початок зміни їх якості та необхідність дострокового повторного виконання повного контролю якості з новим записом у журналі реєстрації результатів контролю якості й оформленням нового паспорта якості на ці продукти.

3.5.12. Терміни чинності та зберігання документації з якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин.

3.5.12.1. Терміни чинності паспортів якості авіаПММ та ТР (крім ПВК присадок і дистильованої води) при їх довгостроковому зберіганні – 6 (шість) місяців. Терміни чинності паспортів якості на ПВК присадки – 3 (три) місяці, дистильованої води – 1 (одна) доба.

3.5.12.2 Акти відбору проб, паспорти якості на авіаПММ та ТР зберігаються на авіапідприємствах протягом 3 (трьох) місяців після витрачання авіаПММ та ТР.

3.5.12.3. Паспорти якості на авіаПММ та ТР, видані постачальником, по одному примірнику від кожної партії продукту, зберігаються в лабораторії авіаПММ підприємства протягом 1 (одного) року після використання продукту.

3.6. Порядок контролю якості і застосування авіаційного палива, злитого з баків повітряного судна

3.6.1. Зливання палива з баків ПС здійснюється в спеціально підготовлені, вільні від залишків палива ПЗ, АПЦ відповідної ємності.

3.6.2. Злите паливо потім перекачується в наявні на складі ПММ підготовлені для приймання палива вільні від залишків ємності (резервуари).

3.6.3. Після відстоювання протягом необхідного часу відбирається відповідно до ГОСТ 2517 об'єднана проба палива для проведення аналізу в обсязі вимог ДСТУ або ГОСТ на дану марку палива.

3.6.4. При відповідності всіх показників якості палива вимогам НД лабораторія (випробувальний центр) оформляє і видає підприємству паспорт якості з вказівкою значень всіх нормованих НД показників якості.

3.6.5. При наявності паспорта якості на паливо, яке злите з ПС, далі виконується весь комплекс робіт згідно з технологічною картою (додаток 1), що забезпечують заправлення ПС якісними авіаційними паливами.

3.6.6. Необхідна концентрація ПВК присадки у паливі забезпечується з урахуванням результату аналізу її вмісту в злитому з баків ПС паливі.

3.6.7. Порядок дослідження проб авіаПММ та ТР, відібраних з систем ПС викладено у додатку 10.

4. Забезпечення збереження якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів під час приймання, зберігання та видавання

4.1. Авіаційні ПММ і ТР є стабільними продуктами і можуть зберігати свої властивості тривалий час при дотриманні правил приймання, зберігання, перекачування, транспортування, видавання та заправлення. Так, для палив ТС-1 та РТ гарантійні терміни зберігання становлять 5 років. Для інших авіаПММ та ТР заводами-виготовлювачами встановлюються гарантійні терміни зберігання в залежності від умов зберігання.

4.2. Зберігання якості авіаПММ та ТР, які надійшли до підприємства ЦА, забезпечується:

підготовкою технічних засобів приймання, зберігання, перекачування, транспортування, видавання та заправлення ПС авіаПММ та ТР;

систематичною перевіркою якості авіаПММ та ТР відповідно до вимог цієї Інструкції; дотриманням встановлених вимог і режимів з приймання, зберігання, перекачування,

транспортування і видавання авіаПММ та ТР; проведенням профілактичних заходів з підтримки в справному стані технічних засобів

приймання, зберігання, перекачування, транспортування і видавання авіаПММ та ТР у процесі їх експлуатації;

обліком якісного стану авіаПММ та ТР, що зберігаються та видаються.

4.3. Підготовка технічних засобів приймання, зберігання та видавання авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

4.3.1. До засобів приймання, зберігання, видавання та заправлення відносяться:

зливні естакади і пересувні засоби зливання; приймальні та витратні резервуари складів ПММ і системи ЦЗС, а також дрібна тара

(бочки, бідони) для зберігання авіаПММ та ТР; засоби перекачування (насосні станції, трубопроводи, рукави та заправні пункти); рухомі засоби заправлення (ПЗ, ОЗ, ЗА) та транспортування (АПЦ) із установленим на

них технологічним устаткуванням;

засоби очищення – стаціонарні і пересувні (фільтри і фільтри-сепаратори).

4.3.2. Для приймання, зберігання, транспортування та видавання авіаПММ та ТР на підприємстві ЦА повинні застосовуватися справні технічні засоби.

Кожна група резервуарів для зберігання певної марки авіаційного палива (оливи) повинна бути обв'язана трубопроводами відповідно до “Норм технологічного проектування”.

Всі наземні резервуари, трубопроводи й арматура фарбуються згідно з “Рекомендаціями з фарбування і маркування технологічного устаткування об'єктів ПММ та засобів заправлення”.

4.3.3. Підготовка технічних засобів приймання, зберігання, видавання і заправлення вимагає до себе:

закріплення технічних засобів за певною маркою авіаПММ; періодичні зачищення складських резервуарів і ємностей ПЗ, ОЗ, АПЦ (додаток 27)

витратних бачків ПВК присадок, встановлених як на пунктах видавання складу ПММ, так і на ЗА;

зачищення (промивання) резервуарів, трубопроводів, насосів, ємностей заправних засобів і тари при заповненні їх іншою маркою авіаПММ;

своєчасну заміну в засобах фільтрування фільтрувальних елементів на пунктах зливання і видавання авіапалив, на ПЗ, АПЦ і ЗА, очищення (промивання) фільтрів на ОЗ і фільтроелементів на лінії введення ПВК присадок у паливо;

своєчасну перевірку контрольно-вимірювальних приладів і апаратури, встановлених на засобах фільтрування, видавання та заправлення;

проведення технічного обслуговування, планового (попереджувального) ремонту технічних засобів.

4.3.4. Зачищення резервуарів з-під палив для реактивних двигунів і авіаційних бензинів проводиться, як правило, 2 рази на рік, при підготовці до літньої і зимової навігації.

При наявності на технологічній лінії засобів очищення, які забезпечують тонкість фільтрації не більше 40 мкм, допускається зачищення резервуарів здійснювати не менше 1 разу на рік.

Зачищення ємностей АПЦ здійснюється 2 рази на рік. Зачищення ємностей ПЗ, ОЗ здійснюється не менше 1 разу на рік. Перевірка стану антикорозійного покриття в ємностях ПЗ здійснюється не менше 1 разу на рік при зачищенні.

При виявленні підвищеного забруднення ємностей здійснюється позачергове зачищення незалежно від установлених термінів.

Резервуари для авіаційних олив та технічних рідин і ємності оливостанцій зачищаються 1 раз на рік.

Сталеві резервуари з під ПВК присадок зачищаються не менше 2 разів на рік, витратні бачки для ПВК присадок, стаціонарно встановлені на пунктах видавання, і витратні бачки на ЗА – не рідше 1 разу на квартал.

По закінченні зачищення перевіряється стан внутрішньої поверхні резервуара. Результати зачищення і перевірки оформляються актом (додаток 28), що дозволяє використання резервуарів (ємностей) для приймання та зберігання певної марки авіаПММ та ТР.

4.3.5. Рухомі засоби транспортування і заправлення ПЗ, ОЗ, ЗА, АПЦ, як правило, закріплюються за певною маркою авіаПММ. Проводиться відповідне маркування цих засобів.

У разі використання ПЗ, ОЗ, АПЦ під іншу марку авіаПММ їх ємності й устаткування зачищаються (промиваються) відповідно до ГОСТ 1510. При цьому зафарбовується старе маркування і наноситься марка продукту, який знову заливається.

4.3.6. Після проведення робіт з ремонту ПЗ, ОЗ, ЗА, АПЦ стан їх ємностей, фільтрів та іншого спецобладнання перевіряється спеціальною комісією. Про результати перевірки робиться запис у формулярі. Представник ПЗК (служби ПММ) робить пломбування спецобладнання підготовленої машини, горловини і кришок фільтрів. Мати та експлуатувати спеціальні машини з неопломбованим спецобладнанням ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

4.3.7. Паливозаправний комплекс (служба ПММ) погоджує графік зачищення ємностей ПЗ, ОЗ, ЗА, АПЦ зі службою спецавтотранспорту підприємства ЦА та затверджує у керівника підприємства. Також ПЗК (служба ПММ) складає графік зачищення резервуарів складу ПММ, який затверджується керівником підприємства.

Контрольно-вимірювальні прилади, які використовуються на засобах приймання, зберігання та видавання авіаПММ, повинні бути справними та мати відмітку у документах про проходження метрологічної повірки.

4.3.8. При заступленні чергової зміни представник ПЗК (служби ПММ) разом із представником служби спецавтотранспорту підприємства ЦА зобов'язаний перевірити стан спецмашин та технологічного устаткування, визначити їх придатність для роботи з заправлення ПС авіаПММ.

Перевірка здійснюється на місцях стоянки спецмашин. Результати перевірки заносяться в журнал контролю стану спецавтотраспорту з зазначенням номерів машин, виявлених дефектів і дати перевірки.

4.3.9. У кожного паливозаправника, оливозаправника і заправного агрегату перевіряються:

стан технологічного устаткування і контрольно-вимірювальних приладів, наявність пломб на заливних горловинах, справність ННЗ та контрольно-вимірювальних приладів;

проходження регулярного технічного обслуговування; чистота і справність сіток роздавальних кранів і заправних наконечників; відсутність у паливі після зливання відстою з відстійників ємностей і фільтрів

механічних домішок та води (візуально); наявність і справність демпферних пристроїв на ТЗ-22; надійність кріплення та чистота роздавальних рукавів (додаток 29); наявність пломб на перепускних клапанах; відсутність течі палива (оливи) у сальниках, фланцевих з'єднаннях, рукавах і запірній

арматурі; відповідність написів і трафаретів залитої в ПЗ або ОЗ марці авіаПММ; справність заземлювальних пристроїв, металізацію рукавів, а також наявність засобів

пожежегасіння і тросів вирівнювання потенціалів; терміни зачищення ємності і заміна фільтрувальних елементів (за записами у формулярах

ПЗ і ОЗ); наявність брезентових чохлів на горловинах ПЗ і ОЗ, заправних наконечниках та

роздавальних кранах, а також гальмових колодок.

За справність і укомплектованість засобів заправлення штатними засобами (роздавальні шланги, засоби заземлення, упорні колодки, вогнегасники, чохли на горловини цистерни і роздавальні крани і т.д.) несе відповідальність служба спецавтотранспорту підприємства ЦА. Якщо при перевірці стану засобів заправлення виявлені недоліки, то ПЗ, ОЗ або ЗА вважаються несправними і до заправлення ПС не допускаються. Контрольний талон вилучається, про виявлені порушення повідомляється в службу спецавтотранспорту підприємства ЦА.

За умови позитивних результатах перевірки в журналі робиться відмітка про допуск спецавтомашини до заправлення ПС.

4.3.10. Фільтри і фільтри-сепаратори для очищення палива встановлюються як стаціонарно на складах ПММ і в системах ЦЗС, так і на ПЗ, ЗА.

Заключна операція фільтрації палива для реактивних двигунів та авіаційних бензинів повинна здійснюватися через фільтроелементи, які забезпечують:

вміст механічних домішок не більше 2,0 г/т (масова частка 0,0002 %); вміст вільної води не більше 30,0 г/т (масова частка 0,003 %); тонкість фільтрування 5-8 мкм.

Технологічна схема у всіх випадках повинна забезпечувати рух рідини через фільтр тільки в одному напрямку. Промивати фільтри зворотним потоком палива (рідини) ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

4.3.11. При знятті замінного фільтропакету слід зробити очищення, протирання каркаса і видалення забруднень з корпуса фільтра або сепаратора.

Перед встановленням нових фільтроелементів кожний з них слід перевірити на чистоту поверхні, відсутність ушкоджень і відповідність типу фільтроелементу потрібному.

Після установки нових фільтроелементів у корпуси фільтрів ПЗ і ЗА слід зробити прокачування в окрему ємність або на “кільце” 5000 літрів палива при режимі перекачування не вище номінального з перевіркою його чистоти ІЯП.

4.3.12. На складах ПММ і в системах ЦЗС підприємств ЦА при видачі авіапалив з витратних резервуарів застосовуються фільтри і фільтри-сепаратори вітчизняного або зарубіжного виробництва, які забезпечують потрібний рівень чистоти згідно з п.4.3.10 цієї Інструкції та допущені до застосування у встановленому порядку. Фільтрування авіаційних олив здійснюється фільтрами ОЗ.

Практичне керівництво ІАТА за нормативами чистоти палив, якими заправляються ПС, порядком відбору проб і методами контролю чистоти наведене у додатку 30.

4.3.13. Всі фільтри і фільтри-сепаратори повинні мати справні, повірені манометри або дифманометри для вимірювання перепаду тиску на фільтрах.

4.3.14. Контроль за працездатністю засобів очищення і водовідділення здійснюється за перепадом тиску. Заміна фільтроелементів повинна здійснюватися при досягненні гранично допустимого перепаду тиску на номінальному режимі роботи або після прокачування максимально допустимого обсягу авіапалива, встановленого НД.

Перепад тиску на всіх фільтрах контролюється щозмінно техніком ПММ. Дані про перепади тиску заносяться в журнал (додаток 19), що ведеться на складі ПММ – для стаціонарно встановлених фільтрів і на стоянці спецавтотранспорту – для фільтрів, встановлених на пересувних засобах заправлення.

При відсутності наростання перепаду тиску, пропорційного кількості відфільтрованого палива на фільтрах, або при зниженні перепаду тиску необхідно оглянути фільтри і переконатися у відсутності проривів фільтрувальних елементів або порушення технології складання при їх заміні.

4.3.15. Зливання відстою палива з фільтрів і фільтрів-сепараторів здійснюється на початку роботи зміни, а також при переході на видавання палива з чергового витратного резервуару, про що робиться запис у журналі (додаток 19). При виявленні в паливі після зливання відстою механічних домішок та води приймаються негайні заходи до виявлення та усунення причин забруднення й обводнювання палива.

4.3.16. В аеропортах з постійно підвищеною вологістю повітря виконуються наступні додаткові заходи:

передбачається режим роботи фільтрів-сепараторів не більше половини пропускної здатності, для чого встановлюються два фільтри-сепаратори паралельно;

зливання відстою з фільтрів-сепараторів здійснюється не менше трьох разів за зміну.

4.3.17. У фільтрах, установлених паралельно, фільтроелементи заміняються одночасно.

4.3.18. Зберігання та встановлення (заміна) фільтроелементів здійснюється в умовах, які виключають попадання на них забруднень і води.

Перед встановленням фільтроелементів ретельно очищаються і протираються внутрішні і зовнішні стінки корпуса, каркаса й інші деталі фільтра (фільтра-сепаратора).

У випадку виявлення ушкодження внутрішнього протикорозійного покриття корпусів фільтрів його слід відновити згідно з рекомендаціями ДПІ та НДІ ЦА “Аеропроект” з ремонту антикорозійних внутрішніх покрить.

4.3.19. Під час монтажу фільтраційних елементів особлива увага повинна бути звернена на неприпустимість їх ушкодження.

4.3.20. Фільтраційні елементи надходять на підприємства ЦА готовими для експлуатації. Розкривати заводську упаковку слід тільки безпосередньо перед встановленням їх у фільтри.

4.3.21. Кришки фільтрів після встановлення фільтраційних елементів пломбуються. Дати випуску та встановлення нових фільтраційних елементів, а також показання літроміра записуються в журналі реєстрації перепадів тиску на фільтрах і засвідчуються підписом фахівця ПЗК (служби ПММ).

4.3.22. Перевірка стану фільтрів, встановлених у роздавальних наконечниках (кранах) і наконечниках нижнього заправлення, проводиться щозмінно під час перевірки технічного стану заправних засобів.

4.3.23. Перевірка стану і промивання оливофільтрів, встановлених на ОЗ, здійснюється після прокачування через них 8500 дм3 (л) оливи або в міру необхідності, а облік ведеться в журналі реєстрації прокачування авіаційної оливи через фільтр ОЗ. Облік обсягу прокачування ведеться в тому ж журналі не рідше 1 разу на місяць.

4.3.24. Для очищення оливні фільтри розбираються і кожна секція (сочевиця) фільтрувального елементу і всі порожнини корпуса фільтру промиваються чистим неетилованим бензином або нефрасом С-50/170.

Після промивання і просушування необхідно оглянути кожну секцію і при наявності проколів або ушкоджень замінити справною або усунути ушкодження. Про виконані роботи робиться запис у журналі реєстрації прокачування авіаційної оливи через фільтр ОЗ.

4.4. Підготовка технічних засобів і авіаційних паливно-мастильних матеріалів на тимчасових аеродромах та посадкових площадках застосу-вання авіації у народному господарстві

4.4.1. Організація забезпечення авіаПММ на тимчасових аеродромах і посадкових площадках, експлуатація засобів транспортування, приймання, зберігання, фільтрування і заправлення ПС повинні відповідати вимогам інструкції з організації забезпечення, збереження, підготовки, контролю якості, заправлення ПС ПММ на аеродромах ЗАНГ.

4.4.2. Авіаційні ПММ, що поставляються на тимчасові аеродроми, повинні пройти технологічну підготовку і перевірку якості згідно п.3.4 цієї Інструкції.

4.4.3. Перед початком роботи і не рідше 1 разу на 3 місяці в процесі роботи ПЗК (служба ПММ) базового аеропорту робить перевірку придатності об'єктів складу ПММ на тимчасових аеродромах до експлуатації зі складанням акта.

4.4.4. Відповідальність за якість авіаПММ, які поставляються на тимчасові аеродроми, несе ПЗК (служба ПММ) базового аеропорту або підприємство-постачальник авіаПММ (за договором).

Відповідальність за якість авіаПММ, якими заправляються ПС і збереження їх якості в паливних баках ПС, за виконання правил експлуатації технологічного устаткування складу ПММ на тимчасових аеродромах покладається на авіатехніка, що обслуговує ПС (екіпаж), який перед початком роботи одержує відповідний інструктаж від фахівців ПММ базового підприємства ЦА.

4.5. Підготовка авіаційних паливно-мастильних матеріалів для заправлення повітряних суден.

4.5.1. Підготовка і контроль якості авіаційного палива починається з моменту приймання його на склад і здійснюється до заправлення ПС у порядку й обсязі, визначеному технологічною картою виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення ПС якісними авіаційними паливами (додаток 1).

4.5.2. Відстоювання авіапалива в резервуарах здійснюється з метою зниження вмісту в них вільної води та механічних домішок.

Мінімальна тривалість відстоювання палив для реактивних двигунів становить 4 години, а авіабензинів – 1 годину на кожен метр висоти наповнення в резервуарі.

4.5.3. Видалення води з мінеральної авіаційної оливи здійснюється шляхом відстоювання з наступним випарюванням при температурі 105 °С.

Випарювання води здійснюється в бойлерах оливостанцій або ОЗ. Загальна тривалість витримки при температурі 105°С не повинна перевищувати 36 годин. Перед випарюванням води обов'язково слід витримувати авіаоливи при температурі 70-80°С протягом 6-7 годин.

При відсутності на бойлерах або ОЗ термометрів підігрівання й осушування оливи в них ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Видалення вільної води із синтетичної оливи Б-3В здійснюється при температурі її нагрівання до 105°С протягом 2-3 годин шляхом пропускання гарячого повітря.

4.5.4. Видалення води із синтетичних авіаційних олив ВНИИНП-50-1-4ф та ИПМ-10 шляхом їх нагрівання ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

У разі виявлення в бідонах із зазначеними оливами нерозчиненої (вільної) води або емульсії, оливи до застосування на авіаційній техніці не допускаються, оформляється відповідна документація для пред'явлення рекламації заводу-виготовлювачу (постачальнику).

4.5.5. Для нормальної роботи масляних фільтрів ОЗ і забезпечення заправлення ПС у встановлений термін авіаційні оливи та оливосуміші повинні мати температуру:

МС-20, МС-14, – не нижче 20°С; МС-8П – не нижче -15°С; СМ-8, СМ-9, СМ-11,5 - не нижче 15°С; СМ-4,5 – не нижче -5°С; Б-3В, ИПМ-10, ВНИИНП-50-1-4ф – не нижче -15°С.

4.5.6. У зимовий час авіаоливи підігріваються згідно з вимогами регламентів технічного обслуговування ПС.

4.5.7. Порядок застосування та контролю якості авіаПММ і ТР у тарній упаковці викладений у додатку 31.

4.6. Заходи щодо збереження якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин на складах паливно-мастильних матеріалів підприємств цивільної авіації

4.6.1. Заходи щодо збереження якості і раціонального використання авіаПММ та ТР на складах при прийманні, зберіганні та видаванні спрямовані на створення умов, які виключають погіршення їх якості.

4.6.2. Обводнення та забруднення авіаПММ та ТР, а також зміна інших показників якості відбувається у випадках:

приймання (зливання) авіаПММ та ТР, які містять воду та механічні домішки; випаровування легких фракцій при недотриманні герметичності комунікацій при

прийманні, зберіганні та видаванні; поглинання парів води з повітря при великих і малих “подихах” резервуарів (цистерн) з

паливом, особливо при різких коливаннях температури навколишнього повітря; змішування з некондиційними авіаПММ та ТР та іншої марки; попадання атмосферних опадів (дощу або снігу) та механічних домішок з навколишнього

середовища в складські резервуари і ємності ПЗ та ОЗ через відкриті люки або несправні дахи;

попадання зливових або ґрунтових вод у заглиблені резервуари і трубопроводи при їх несправності (негерметичності);

попадання до авіаПММ та ТР окислів металів (іржа, окалина та ін.), які утворюються на внутрішніх поверхнях резервуарів, чому сприяє наявність вільної води;

попадання до авіаПММ та ТР волокнистих матеріалів при неякісному зачищенні резервуарів дрантям або при руйнуванні фільтраційних елементів.

4.6.3. Основними заходами щодо збереження якості авіаПММ та ТР є:

забезпечення повного зливання авіаПММ та ТР із засобів транспортування і запобігання від попадання в приймальні резервуари вільної води та механічних домішок;

при підготовці пристрою для нижнього зливання обов'язкова перевірка надійності прокладок, чистоти і справності фланців:

систематичне зливання відстою з усіх відстійних і низько розташованих точок у резервуарах, ємностях і трубопроводах, тобто місць найбільш ймовірного скупчення води і механічних домішок (додаток 32);

використання для приймання, зберігання і видавання авіаПММ та ТР резервуарів (ємностей) та іншого устаткування, які мають внутрішнє протикорозійне покриття (крім устаткування для ПВК присадок);

підготовка та контроль за станом резервуарів і устаткування; ретельне і своєчасне очищення технічних засобів; контроль і збереження герметичності і справності резервуарів та технологічного

устаткування; дотримання правил приймання, зберігання і видавання авіаПММ та ТР. Наливання

авіаПММ у резервуари, ПЗ, АПЦ закритим способом (нижнє наливання). Видавання шляхом опускання рукавів (шлангів) або труб у люки резервуарів і ємностей не рекомендується;

дотримання термінів зачищення засобів зберігання і заправлення; дотримання термінів метрологічної повірки контрольно-вимірювальних приладів; очищення авіаПММ та ТР від механічних домішок та води при прийманні і в процесі

зберігання шляхом відстоювання і фільтрації зі зневоднюванням авіаційних палив у

фільтрах-сепараторах, а авіаційних олив – фільтруванням і випарюванням води на оливостанціях або ОЗ;

контроль за роботою фільтрів і фільтрів-сепараторів, своєчасна заміна фільтроелементів і промивання фільтрів ОЗ;

дотримання термінів зберігання авіаПММ та ТР; систематичний контроль якості і, у першу чергу, чистоти авіаПММ та ТР (візуально та

ІЯП).

4.6.4. У кожному транспортному засобі, що прибув з авіаційним паливом, одночасно з вимірюванням висоти наливання визначається рівень підтоварної води. При виявленні шару води в 2 см і більше обводнений шар зливається в окрему ємність для наступного відстоювання і видалення води.

Контроль за станом залізничних цистерн, які надходять з авіаПММ та ТР на склад підприємства ЦА, виконується згідно з методикою, приведеною у додатку 33.

4.6.5. Видавання авіаПММ іншим підприємствам ЦА і замовникам у їх транспортні засоби здійснюється при наявності акту на підготовку цистерн транспортних засобів за ГОСТ 1510. Проводиться огляд внутрішніх поверхонь цистерн (тари) одержувача. З відстійників цистерн ПЗ і АПЦ, а також з фільтрів зливається відстій і після цього відбирається проба палива, що контролюється візуально і ІЯП за методикою, викладеної у додатку 34.

Перевірка палива після зливу відстою до накачування здійснюється візуально, а після накачування – візуально і ІЯП.

У непідготовлені ємності транспортних засобів видавання авіаПММ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

4.6.6. Для видалення (відкачки) підтоварної води резервуари складу повинні бути обладнані пристосуваннями, які забезпечують видалення відстою з нижніх точок резервуарів.

Після видалення підтоварної води повторно перевіряється відсутність води на дні резервуару. Одночасно встановлюються й усуваються причини попадання води в резервуар.

4.6.7. При виявленні води або механічних домішок у ПЗ, у гідрантах або ЗА систем ЦЗС перевіряється чистота палива за всім технологічним ланцюгом до ПЗ, гідранта або ЗА в пробах, відібраних зі зливальних кранів фільтрів, насосів, трубопроводів, повітровіддільників та інших місць систем паливороздачі та заправлення.

4.6.8. Для запобігання обводнюванню і забрудненню ПВК присадок їх зберігають у сталевій тарі з пробками, (кришками), які герметично закриваються, або в сталевих герметичних горизонтальних резервуарах, обладнаних “дихальними” клапанами, розрахованими на внутрішній надлишковий тиск до 0,4 кг/ см2 і вакуум до 0,1кг/ см2. Резервуари обладнаються трубопровідною обв'язкою для герметичного приймання і видавання присадок. Резервуари, трубопроводи, тара, які мають внутрішнє цинкове та лакофарбове покриття, а також виготовлені з алюмінію й алюмінієвих сплавів, застосовувати ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

4.6.9. У зимовий період дозволяється тримати ПЗ в опалювальних гаражах при дотриманні наступних умов:

ємність ПЗ повинна бути максимально заповнена паливом з урахуванням теплового розширення, а горловина надійно загерметизована і закрита чохлом;

тривалість стоянки ПЗ у приміщенні не повинна бути більше 8 годин; після виходу ПЗ з опалювального гаража перед кожним заправленням ПС необхідно

перевіряти паливо після зливання відстою візуально і ІЯП на вміст води, оскільки різке і значне зниження температури палива сприяє переходу води з розчиненого в паливі стану у вільне.

4.6.10. Щоб уникнути змішування різних марок авіаПММ та ТР приймаються наступні заходи:

всі резервуари обв'язуються окремими трубопроводами для приймання і окремими трубопроводами для видавання авіаПММ;

зливання авіаПММ із транспортних засобів здійснюється тільки після проведення вхідного контролю якості і при наявності вантажної накладної, паспорта постачальника і сертифіката відповідності;

перекачування авіаційних бензинів за марками і палива для реактивних двигунів проводиться по окремих, призначених тільки для них, трубопроводах;

заливання резервуарів, ПЗ або ОЗ здійснюється після їх спеціальної підготовки або на залишок кондиційного продукту тієї ж марки;

нанесення єдиної (наскрізної) нумерації резервуарів без повторення номерів для різних продуктів і трафаретів з найменуванням продуктів (при необхідності залишаються резервні номери на випадок подальшого розвитку резервуарного парку);

відділення резервуарів з некондиційними продуктами від загальної системи трубопроводів (на резервуарах і засувках кріпляться покажчики: “Продукт некондиційний”, а самі засувки закриваються і пломбуються);

вивішування в приміщеннях насосних станцій (приймально-роздавальних пунктах) схеми керування засувками при проведенні різних операцій;

дотримання вимог до фарбування і маркування технологічного устаткування.

4.6.11. У приміщенні чергової зміни складу ПММ рекомендується встановлювати стенд (щит, табло), на якому вказується:

номери витратних резервуарів з кожної марки авіаПММ; номери чергових витратних резервуарів з авіаПММ, які мають паспорт лабораторії; номери резервуарів, видавання з яких категорично заборонено через некондиційність

авіаПММ та ТР або з інших причин.

4.6.12. Черговість витрачання авіаПММ та ТР, як правило, повинна відповідати черговості їхнього надходження. У першу чергу витрачаються авіаПММ та ТР, показники якості яких за результатами аналізу близькі до гранично допустимих значень.

4.6.13. Збір палив, злитих з відстійників засобів зберігання, фільтрування, заправлення і з баків ПС, здійснюється у спеціально виділені для цієї мети ємності. Після відстоювання протягом потрібного часу відбирається об’єднана проба палива згідно з ГОСТ 2517 для проведення контролю якості в об’ємі вимог ДСТУ, ГСТУ або ГОСТ на дану марку палива. Потім виконуються роботи згідно з п.п. 3.6.4., 3.6.5. та 3.6.6. цієї Інструкції, після чого паливо може бути використано за призначенням.

4.7. Відновлення якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

4.7.1. Показники якості авіаПММ та ТР, що мають відхилення від технічних вимог ДСТУ, ГОСТ (ТУ), можуть бути доведені до відповідності цим вимогам шляхом:

відстоювання, фільтрування, сепарації й осушування; змішування з продуктом тієї ж марки, що має запас якості по даному показнику.

4.7.2. До проведення робіт зі змішування авіаПММ та ТР на складі необхідно:

встановити в лабораторії потрібне співвідношення продуктів; підготувати тару (резервуари), засоби перекачування та інше устаткування.

4.7.3. Після завершення змішування продуктів відбирається проба і виконується повний контроль якості.

4.8. Забезпечення збереження якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин у системах повітряних суден

4.8.1. Заходи, наведені в цьому розділі, спрямовані на посилення відповідальності працівників служб, які проводять роботи з підготовки та застосування авіаПММ та ТР у системах ПС, підтримку на належному рівні технологічної дисципліни.

4.8.2. На підприємствах цивільного авіаційного транспорту України приймання, зберігання, підготовку і видавання на заправлення ПС авіаПММ та ТР здійснюють паливозаправні компанії або служби ПММ, а використання і зберігання якості авіаПММ у системах ПС забезпечують інженерно-авіаційна і льотна служби.

4.8.3. Якість авіаПММ, які видаються на заправлення ПС, на рівні технічних вимог ДСТУ, ГОСТ (ТУ) і вимог цієї Інструкції забезпечують паливозаправні компанії і служби ПММ виконанням технології підготовки авіаПММ та ТР на всіх етапах їх руху: від надходження на склад ПММ до видавання на заправлення ПС.

4.8.4. Правильне застосування і збереження якості авіаПММ та ТР у системах і агрегатах ПС, в яких вони використовуються, забезпечуються фахівцями інженерно-авіаційної служби виконанням технології й обсягу робіт з підготовки систем і агрегатів до експлуатації і регламентних робіт з їх технічного обслуговування в процесі експлуатації ПС.

4.8.5. Зливання відстою з паливних баків ПС здійснюється, як правило, безпосередньо після прильоту ПС. Заправлення ПС паливом проводиться тільки після повного видалення відстою з паливних баків.

Перед заправленням ПС авіатехнік і представник екіпажу ПС:

здійснюють зливання відстою палива з баків ПС згідно з рекомендаціями зі зливання та перевірки відстою палива;

перевіряють по записах у контрольному талоні підготовленість палива (оливи) до заправлення і відповідність марки авіаПММ вимозі на заправлення, дозвіл ПЗК (служби ПММ) на заправлення, відсотковий вміст ПВК присадки в паливі, дату і час перевірки зливання відстою з заправних засобів;

дають дозвіл на заправлення ПС і визначають режим заправлення за тиском та розподіл палива по баках ПС;

перевіряють надійність і справність засобів заземлення ПС і заправних засобів, а також наземних засобів пожежегасіння.

4.8.6. Після заправлення паливом авіатехнік і представник екіпажа відповідно до регламенту технічного обслуговування зливають відстій з баків ПС і згідно рекомендаціям зі зливання та перевірки відстою палива перевіряють чистоту палива в баках ПС після зливання відстою.

У разі виявлення в паливі, злитому з баків ПС, механічних домішок, води або кристалів льоду авіатехнік здійснює зливання палива з паливного бака ПС у кількості не менше 20 дм 3 (л), після чого зливає відстій з бака і повторно робить контроль його чистоти. Якщо знову виявлені механічні домішки, вода або кристали льоду, то викликаються представники ПЗК (служби ПММ) та ІАС для встановлення причин забруднення (обводнювання) палива і рішення питань про заміну палива і допуск ПС до експлуатації.

4.8.7. АвіаПММ та ТР, які знаходяться (працюють) у системах ПС, зазнають певних змін під впливом різних факторів (вплив навколишнього середовища, температури, вологості, механічних впливів, чистоти систем та агрегатів ПС, повноти виконання регламентних робіт і т.п.).

Ступінь зміни величини фізико-хімічних показників авіаПММ у системах і агрегатах ПС визначається за результатами аналізу проб, відібраних відповідно до регламенту з технічного

обслуговування і експлуатації ПС, за показниками, передбаченими цією Інструкцією (п.3) і зазначеними у регламентах.

4.8.8. При нормальних умовах експлуатації ПС у результаті процесів, які відбуваються в надпаливному просторі й у самому паливі в баках ПС, під час польоту і тривалої стоянки ПС відбувається природна зміна вмісту ПВК присадки в порівнянні з початковим.

Зміна вмісту ПВК присадки стосовно початкового в паливі, що знаходить-ся в баках ПС після польоту або тривалої стоянки, а також зміна зовнішнього вигляду палива, яке зливається з баків ПС (легке помутніння), не є бракуваль-ною ознакою.

4.8.9. До комплексу заходів з технічного обслуговування авіатехніки ЦА, спрямованих на збереження якості авіаПММ у паливній системі ПС, входять:

дотримання й удосконалення технології ремонту й обслуговування паливних баків ПС на заводах і в експлуатаційних підприємствах ЦА;

промивання паливних фільтроелементів у повній відповідності з технологічним порядком промивання фільтрів літакових (вертольотних) систем в експлуатаційних підприємствах ЦА;

своєчасне заправлення баків ПС паливом безпосередньо після їх прильоту в аеропорт; своєчасне проведення аналізів відмов авіатехніки; систематичне зливання відстою з баків ПС, блоку паливних фільтрів відповідно до

регламенту по їх обслуговуванню і з урахуванням зміни метеоумов; вживання заходів з запобігання попадання механічних домішок через дренажні системи в

баки ПС, а також паливоповітряний тракт поршневих двигунів; неухильне виконання вимог до технічної і льотної експлуатації ПС.

4.8.10. З метою перевірки правильності підготовки систем ПС до експлуатації при надходженні його на підприємство ЦА працівникам ІАС слід зробити перевірку чистоти проб палива, відібраних із усіх точок зливання, визначених рекомендаціями зі зливання та перевірки відстою палива і технологією визначення чистоти авіаПММ у злитому відстої палива за допомогою індикатора якості палива.

При надходженні ПС до підприємства ЦА з ремонтних заводів і заводів промисловості промивання паливних фільтроелементів тонкого і грубого очищення слід робити в наступні терміни:

при надходженні ПС; через кожні 50 годин нальоту протягом 300 годин нальоту; далі відповідно до регламенту технічного обслуговування паливних систем ПС.

4.9. Організація державної системи сертифікації в галузі авіапаливозабезпечення

Згідно Правил сертифікації аеропортів у галузі авіапаливозабезпечення повітряних перевезень і контролю якості авіаПММ встановлено наступний перелік авіаційної наземної техніки (АНТ), застосування якої в аеропортовій діяльності допускається при наявності Сертифікату типу ( за винятком техніки, прийнятої на оснащення цивільної авіації до 01.01.1996 р., та обладнання іноземного виробництва за наявністю українського сертифіката відповідності):

засоби транспортування; засоби зберігання; засоби фільтрації пального і видалення з нього води; засоби витрат та обліку ПММ і ПВК – рідин; засоби захисту від гідроударів і небезпечного прояву статичної електрики в паливі; системи і засоби заправлення ПС; засоби контролю якості ПММ.

Лабораторії ПММ аеропортів повинні мати атестат – документ, виданий згідно з Правилами, якій засвідчує, що атестована організація є правомірною виконувати конкретний вид метрологічної роботи.

Паливозаправні компанії (служби ПММ) аеропортів повинні мати кваліфікований персонал, атестований і допущений до робіт, пов’язаних із авіапаливозабезпеченням. Персонал Заявника повинен мати підтверджену документально відповідну професійну підготовку, яка необхідна для здійснення технологічних процесів із авіапаливозабезпечення, дотримання вимог безпеки польотів, авіаційної безпеки, правил безпеки та обслуговування пасажирів, проходити підвищення кваліфікації не рідше одного разу на 2 роки.

Додатки 1-17Додатки 18-34

(с) Державiаадмiнiстрацiя, 2001-2007

 ДОДАТКИ доІНСТРУКЦІЇ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАПРАВЛЕННЯ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИМИ МАТЕРІАЛАМИ І ТЕХНІЧНИМИ РІДИНАМИ В ПІДПРИЄМСТВАХ ЦИВІЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Додатки 18-34

Додаток 1

до пунктів 2.3, 3.3.6.1, 3.6.5, 4.5.1Інструкції з забезпечення заправлення

повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в

підприємствах цивільного авіаційного транспорту України 

Типова технологічна карта виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення повітряних суден якісними авіаційними паливами 

Найменування операції 

Порядок виконання Термін і періодичність

Відповідальний за виконання

Документація

Роботи, які виконуються перед прийманням на склад

1. Перевірка підготовленості складських резервуарів, технологічного устаткування для приймання авіаційних палив. 

Перед прийманням до зливання

Авіатехнік  з ПММ

Порезервуарний передавальний журнал

2. Зливання відстою і перевірка чистоти палива з фільтрів попереднього очищення

До зливання продукту Авіатехнік  з ПММ

Журнал реєстрації проміжного контролю якості авіаПММ та допуску технічних засобів до роботи

Приймання авіаційних палив з залізничних та автоцистерн

1.Перевірка справності транспортних засобів, наявності і справності пломб  відправника і чистоти зливальних приладів. 

При прийманні  до зливання

Авіатехнік  з ПММ

__

2.Звірення номерів залізничних цистерн із номерами, зазначеними в накладних.

Перевірка наявності, правильності оформлення паспортів, накладних і

При прийманні  до зливання

Авіатехнік  з ПММ

__

сертифіката відповідності. Зіставлення даних паспортів з вимогами НД.3.Проведення вхідного контролю якості.

При прийманні кожної цистерни до зливання

Авіатехнік  з ПММ

Журнал реєстрації надходження авіаПММ та ТР

4. Перевірка перепаду тиску на фільтрах попереднього очищення.

У процесі зливу Авіатехнік  з ПММ

Журнал реєстрації проміжного контролю якості

5.Зливання відстою і перевірка чистоти палива з фільтрів попереднього очищення.

Через кожні 3 години перекачування

Авіатехнік  з ПММ

авіаПММ та допуску технічних засобів до роботи

Зберігання авіаПММ на складах

1.Відстоювання в резервуарах

Після зливання Авіатехнік  з ПММ

__

2.Зливання відстою, перевірка чистоти авіаційних палив, при необхідності видалення забрудненої й обводненої частини палива

Після закінчення відстоювання та перед перекачуванням у витратні резервуари 

Авіатехнік  з ПММ

Порезервуарний передавальний журнал

3.Повний контроль якості

Після відстоювання  і зливання відстою, повторно через  кожні 6 місяців  зберігання, а при підозрі в псуванні - негайно

Керівник лабораторії

Журнал реєстрації результатів контролю якості, паспорт якості

4.Оперативний контроль якості

Через  3 місяці зберігання  в проміжках між повними контролями  якості 

Керівник лабораторії

Журнал реєстрації результатів контролю якості

5.Зачищення резервуарів

За графіком Керівник ПЗК (служби ПММ)

Акт

Перекачування  у витратні резервуари

Повний контроль якості

Після закінчення перекачування, відстоювання і зливання відстою

Керівник лабораторії

Журнал реєстрації результатів контролю якості, паспорт якості

Видавання  на заправлення

1.Перевірка паспорта якості на авіаційні палива у витратному резервуарі

Перед початком видавання

Керівник зміни __

2.Зливання відстою і перевірка чистоти авіаційного палива у витратному резервуарі

Перед початком видавання та на початку  кожної зміни

Керівник зміни Порезервуарний передавальний журнал

3.Зливання та На початку  кожної Керівник зміни Журнал реєстрації

перевірка чистоти відстою палива з фільтрів і фільтрів-сепараторів. Перевірка перепаду тиску на фільтрах і фільтрах-сепараторах

зміни. При коливанні добової температури +15оС і більше та вологості повітря 85% і вище – не рідше трьох разів за зміну.

проміжного контролю якості авіаПММ і допуску технічних засобів до роботи

4. Відбір проби і перевірка чистоти палива зі штуцера ННЗ або вихідної труби

1 раз за зміну; при видаванні з кожного чергового резервуару. При різких добових  перепадах  температур (+15оС і більше) та вологості повітря 85% і вище не рідше 3-х разів за зміну

Авіатехнік  з ПММ

Журнал реєстрації проміжного контролю якості авіаПММ і допуску технічних засобів до роботи

5.Перевірка відповідності маркування ПЗ марці палива, яке заливається в них

Перед наливом Керівник зміни __

6.Зливання відстою і перевірка чистоти палива в ємності ПЗ

До і через 15 хвилин після наповнення ємності ПЗ

Керівник зміни Контрольний талон

7.Контроль за точністю дозування  ПВК присадки в паливо шляхом аналізу проб, відібраних з потоку палива після дозатора на пунктах наливу або з відстійника ПЗ після наповнення, або з роздавального рукава ЗА

Не рідше одного разу за зміну

Керівник лабораторії

Журнал реєстрації результатів контролю якості ТР і дистильова-ної води, контрольний талон

Контроль засобів заправлення авіаційного палива на стоянці спецавто-транспорту

1.Перевірка технічного стану засобів заправлення

На початку  зміни Керівник зміни Журнал реєстрації проміжного контролю якості авіаПММ і допуску технічних засобів до роботи

2.Зливання і перевірка чистоти відстою палива з фільтрів засобів заправлення

Після прибуття ПЗ на місце стоянки, для ЦЗС і ЗА 1 раз за зміну

Керівник заправної бригади

Контрольний талон

3.Злив і перевірка чистоти відстою палива з ємностей засобів заправлення

Через 15 хв після прибуття ПЗ на місце стоянки та через кожні 6 годин стоянки ПЗ з паливом

Керівник заправної бригади

Журнал реєстрації проміжного контролю якості авіаПММ і допуску технічних засобів до роботи

4.Перевірка перепаду тиску на фільтрах

Не рідше 1 разу за зміну і після заміни

Керівник заправної

 

засобів заправлення фільтроелементів бригадиЗаправлення ПС 1.Перевірка

відповідності маркування і номеру засобів заправлення запису в контрольному талоні

Перед заправленням ПС

Авіатехнік, член екіпажу ПС

__

2.Зливання і перевірка чистоти відстою палива з ємностей засобів заправлення

За вимогою авіатехніка або члена екіпажу ПС

Заправник __

3.Одержання вимоги (ордера) на видане паливо і перевірка запису в ньому номера контрольного талона, вмісту ПВК присадки, густини і температури палива

Після заправлення ПС Заправник ЦЗС, водій ПЗ

Вимога (ордер)

4.Зливання і перевірка чистоти відстою палива з баків ПС

До заправлення ПС Авіатехнік __

5.Зливання і перевірка чистоти відстою палива з баків ПС

Після заправлення ПС Авіатехнік __

  Додаток 2

до пункту 2.5.1 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріаламиі технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Технічні вимоги на суміші палив ТС-1 і РТ для реактивних двигунів повітряних суден цивільної авіації

№п/п

Найменування показників Норма

1 Густина при температурі 200 Скг/м3, не менше

 775

2 Фракційний склад:

температура початку кипіння, 0 С

10% переганяється за температури, 0 С , не  вище

50% переганяється  за температури, 0 С, не вище

90% переганяється за температури, 0 С,не вище

98 % переганяється за температури, 0 С,не вище

Не нормується.

Визначення обов'язково

175

225

270

280

3 В'язкість кінематична за температури  200 С,мм2/ с, не менше

  1,25

4 Кислотність, мг KOH на 100 см3 палива,не більше

0,7

5  Температура спалаху в закритому тиглі,   0   С, не нижче 28 6 Температура  початку кристалізації, 0    С,

не вище-55

  7  Концентрація фактичних смол,мг на 100 см3 палива, не більше

5

  8 Вміст водорозчинних кислот і лугів   Відсутність

   9        Вміст механічних домішок  та води Відсутність

Примітка 1. Для палив, призначених для використання у всіх кліматичних зонах, за винятком району 1 ( за ГОСТ 16350), допускається температура  початку  кристалізації не вище  мінус 500 С.

Примітка 2. У паливах  після тривалого зберігання    ( більше 3-х років) допускається відхилення від норм на величину, зазначену нижче:

по кислотності – 0,1 мг KOH на 100 см3 палива; по вмісту фактичних смол – 2 мг на 100 см3 палива.

Примітка 3. Температура початку кристалізації визначається у випадку змішаних (послідовних) перекачувань по магістральному трубопроводу і перевезенню по воді, коли перевірені показники якості палив відповідають НД, але є розбіжності, які виходять за допустимі межі відтворюваності результатів аналізу, між результатами повного контролю якості лабораторії ПММ підприємства ЦА і даними паспорта постачальника.

Додаток 3

до пункту 2.5.2 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Технологія приготування оливосумішей на базах паливозаправних комплексів 

Для приготування оливосумішей  вихідні компоненти олив і робоча рідина АМГ – 10 беруться в наступному співвідношенні:

Оливосуміш СМ –4,5  олива  МС-8П – 75% об'ємнихі МС-20  – 25% об'ємних;

Оливосуміш СМ-8    олива   МС-8П – 50% об'ємних і МС-20  – 50% об'ємних;

Оливосуміш СМ-11,5   олива   МС-8П – 25% об'ємнихі МС-20  -  75% об'ємних;

Оливосуміш СМ-9  олива для гіпоідних передач –  67%  об'ємнихі АМГ – 10  -   33% об'ємних.

Оливосуміш 50/50   олива для гіпоідних передач –50% об'ємних іАМГ-10  -  50% об'ємних

Температура компонентів, які змішуються, повинна бути не менше 15оС. У якості ємностей для приготування і зберігання оливосумішей слід застосовувати бойлери об’ємом 75,50,25,10 м3, облицьовані теплоізоляцією.

Кожен бойлер повинен мати:

засіб дистанційного вимірювання температури за допомогою термопари,засобу контролю рівня;  магістраль з виведенням у колодязь для зливання відстою; крани відбору проб; устаткування для нижнього забору оливи і люк (лаз) для огляду, зачищення і проведення

ремонтно-профілактичних робіт; засоби електрообігрівання типу ТЕН-26, ТЕН-28 або паропідігрів, які забезпечують підігрів олив

до 105-1100 С.

Операції заповнення ємностей вихідними компонентами оливосумішей, приготування оливосумішей, перекачування на водооливостанціях і видавання виконуються оливними насосами  необхідної продуктивності.

Підготовку ємності для приготування і зберігання оливосумішей  здійснюють згідно з п.3.2. цієї Інструкції.

Як виняток, допускається приготування оливосумішей в кількості 1-1,2 м3  у  цистернах ОЗ, а також у чистій сухій тарі (бочках, флягах, бідонах), де кількість кожної партії оливосуміші, яка готується, не повинна перевищувати 25 дм3 (л).

Приготування оливосумішей  здійснюється в наступному порядку.

Ємність спочатку заповнюють розрахунковою кількістю малов’язкого компоненту, а потім більш в’язким компонентом. Залиті компоненти перемішують шляхом перекачування “на кільце”.

Тривалість перемішування визначається часом, який необхідний для перекачування потрійного об’єму (не менше) суміші, що готується. Приготування оливосумішей у бочках, флягах , бідонах здійснюється шляхом ретельного перемішування компонентів оливосумішей  механічно або вручну.

  Додаток 4

до пункту 2.5.2 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і

технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту України

Технічні вимоги до оливосумішей для повітряних суден цивільної авіації 

№пп

НАЙМЕНУВАННЯПОКАЗНИКІВ

НОРМА  ДЛЯ  МАРОКСМ-4,5 СМ-8 СМ-11,5 СМ-9 50/50

1. Густина за температури   20оС, кг/м3, не менше 860 870 870 - -

2. В’язкість кінематична,мм2/с:за температури 100оС;за температури 50оС

 4,3–4,7-

 7,9-9,0-

 9,5–13,555 - 71

 9,0–11,0-

 6,8-8,0-

3. Вміст  водорозчинних кислот та лугів Відсут. Відсут. Відсут. Відсут. Відсут.4. Вміст механічних домішок, % Відсут. Відсут. Відсут. Не більше 0,07 Не більше

0,055. Вміст води Відсут. Відсут. Відсут. Відсут. Відсут.6. Температура спалаху у закритому тиглі ,оС,

не нижче 138 142 150 - -

7. Кислотне число, мг КОН на 1 г оливи,  не більше 0,05 0,07 0,10 - -

Примітка. Величина густини не є бракувальним показником, а використовується для виконання обліково-розрахункових операцій. 

Після приготування оливосуміші відбирають пробу відповідно до ГОСТ 2517 та цієї Інструкції і проводять визначення показників густини і кінематичної в'язкості. У разі відхилення цих показників від технічних вимог, зазначених у Додатку 4 до цієї Інструкції, проводиться виправлення якості оливосуміші  шляхом додавання одного з компонентів і виконання операції перемішування відповідно до вище викладеної технології.

За умови позитивних результатів виправлення якості за показниками густини та кінематичної в'язкості визначають інші показники якості відповідно до вимог Додатку 4 до цієї Інструкції.

При оформленні документів з контролю якості оливосумішей у графі "Висновок" слід писати "Відповідає технічним вимогам на оливосуміш..." або "Не відповідає технічним вимогам на оливосуміш..." з зазначенням конкретних показників, з яких виявлено відхилення.

При необхідності збереження оливосумішей у бідонах, бочках, флягах цю тару з готовою оливосумішшю герметично закупорюють, прикріплюють бирку з зазначенням найменування оливосуміші, дати виготовлення і номерів партій вихідних компонентів. Тару з оливосумішшю зберігають у закритих приміщеннях, які виключають попадання на них атмосферних опадів.

Гарантійний термін зберігання оливосумішей обчислюється з моменту їх приготування і визначається терміном придатності того зі складових компонентів, термін зберігання якого минає раніше. 

Додаток 5

до пунктів 2.9.5, 2.9.11 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Порядок застосування, зберігання і контролю якості противодокристалізаційної присадки И-М 

1. Призначення і властивості противодокристалізаційної присадки  

1.1. ПВК присадка призначена для запобігання кристалізації води, що виділяється з палива при зниженні температури палива, а також тиску і вологості повітря. ПВК присадка не призначена для запобігання замерзання відстою, що накопичується на дні паливних баків.

1.2. За зовнішнім виглядом ПВК присадка являє собою безбарвну або зі слабо-жовтим відтінком прозору рідину, яка легко поглинає вологу з повітря.

1.3. До застосування на літаках і вертольотах цивільної авіації допускається ПВК присадка, яка  відповідає вимогам діючих НД.

1.4. ПВК присадка добре розчиняється у воді.

1.5. При попаданні води в паливо або при виділенні розчиненої води з палива, що містить ПВК присадку, відбувається часткове виділення її в емульсію і випадання на дно у вигляді відстою, який в експлуатації систематично зливається.

1.6. При додаванні ПВК присадки в паливо зміни його фізико-хімічних властивостей не відбувається, за винятком зниження температури спалаху палива в закритому тиглі на 8 – 12о С, що не вважається бракувальною ознакою. 

2. Порядок змішування палива з противодокристалізаційною присадкою  

2.1. Змішування палива з ПВК присадкою здійснюється при наповненні ПЗ або при заправленні ПС через ЦЗС. Основний спосіб передбачає використання дозуючих пристроїв, які випускаються промисловістю. Допускається також застосування дозуючих пристроїв не промислового виготовлення. В обох випадках повинно забезпечуватися рівномірний розподіл ПВК присадки в об’ємі палива і точність дозування в межах: 0,1+0,05; 0,2+0,02 і 0,3+0,03 % об’єму палива.

2.2. Технологія застосування дозаторів промислового виробництва повинна виконуватися відповідно до інструкцій заводів-виготовлювачів.

2.3. Тимчасове помутніння палива після змішування з ПВК присадкою  (протягом  30  хвилин) не є бракувальною ознакою.

2.4. ПВК присадки, що надходять у дозатори промислового або місцевого виготовлення, повинні бути відфільтровані. Для фільтрування ПВК присадок

застосовуються авіаційні паливні і гідравлічні фільтри  з фільтроелементами з нікелевої сітки саржевого плетива з тонкістю фільтрації 12 – 16 мкм. Інші фільтри можуть застосовуватися тільки за вказівкою Державіаслужби. Перевірка стану внутрішньої поверхні корпуса фільтра,  промивання і контроль фільтроелементу здійснюються  1 раз за три місяці.

2.5. Потрібну концентрацію  ПВК присадки в паливі встановлює екіпаж ПС  відповідно до чинної   експлуатаційно-технічної документації на даний тип ПС.

2.6. За правильність дозування ПВК присадки відповідальність несуть посадові особи персоналу паливозаправної  компанії (служби), яка здійснює заправлення ПС ЦА.

2.7. Кількість присадки, яка вводиться в паливо, розраховується за формулою 

Vп  =    K * Vт / 100 ,

де Vп – об’єм ПВК присадки, л;Vт  - об’єм палива, л;К – концентрація ПВК присадки в паливі, % об'ємні,

а з урахуванням похибок контрольно-вимірювальної апаратури і дозуючих пристроїв граничні кількості  ПВК присадки, яка вводиться в паливо у залежності від об’єму палива повинні відповідати табл.1 Додатку 5 до цієї Інструкції.         

Таблиця 1 до додатку 5

Гранично допустимі кількості противодокристалізаційної присадки (Л) при різних нормах її введення в палива  

ОБ’ЄМ

ПАЛИВА,

Л

КОНЦЕНТРАЦІЯ  ПВК  ПРИСАДКИ

0,1 + 0,05 % объемн. 0,2 + 0,02 % объемн. 0,3 + 0,03 % объемн.

Не менше Норма Не більше Не менше Норма Не більше Не менше Норма Не більше

 1000 1,0 1,0 1,5 1,8 2,0 2,2 2,7 3,0 3,3 2000 2,0 2,0 3,0 3,6 4,0 4,4 5,4 6,0 6,6 3000 3,0 3,0 4,5 5,4 6,0 6,6 8,1 9,0 9,9 4000 4,0 4,0 6,0 7,2 8,0 8,8 10,8 12,0 13,2 5000 5,0 5,0 7,5 9,0 10,0 11,0 13,5 15,0 16,5 6000 6,0 6,0 9,0 10,8 12,0 13,2 16,2 18,0 19,8 7000 7,0 7,0 10,5 12,6 14,0 15,4 18,9 21,0 23,1 8000 8,0 8,0 12,0 14,4 16,0 17,6 21,6 24,0 26,4 9000 9,0 9,0 13,5 16,2 18,0 19,8 24,3 27,0 29,710000 10,0 10,0 15,0 18,0 20,0 22,0 27,0 30,0 33,011000 11,0 11,0 16,5 19,8 22,0 24,2 29,7 33,0 36,312000 12,0 12,0 18,0 21,6 24,0 26,4 32,4 36,0 39,613000 13,0 13,0 19,5 23,4 26,0 28,6 35,1 39,0 42,914000 14,0 14,0 21,0 25,2 28,0 30,8 37,8 42,0 46,215000 15,0 15,0 22,5 27,0 30,0 33,0 40,5 45,0 49,516000 16,0 16,0 24,0 28,8 32,0 35,2 43,2 48,0 52,817000 17,0 17,0 25,5 30,6 34,0 37,4 45,9 51,0 56,118000 18,0 18,0 27,0 32,4 36,0 39,6 48,6 54,0 59,419000 19,0 19,0 28,5 34,2 38,0 41,8 51,3 57,0 62,720000 20,0 20,0 30,0 36,0 40,0 44,0 54,0 60,0 66,021000 21,0 21,0 31,5 37,8 42,0 46,2 56,7 63,0   69,322000 22,0 22,0 33,0 39,6 44,0 48,4 59,4 66,0 72,623000 23,0 23,0 34,5 41,4 46,0 50,6 62,1 69,0 75,924000 24,0 24,0 36,0 43,2 48,0 52,8 64,8 72,0 79,225000 25,0 25,0 37,5 45,0 50,0 55,0 67,5 75,0 82,5

2.8. На складах ПММ підприємств ЦА, а також на оперативних точках ЗАНГ дозволяється готувати суміш палива з ПВК присадками в горизонтальних резервуарах або паливозаправниках за наступною технологією ( у двох або одній стадії у залежності від наявності необхідного устаткування).

Ємність ПЗ або резервуар перед початком приготування суміші авіаційного палива з ПВК присадкою перевіряється на наявність підтоварної води. У разі виявлення водного шару він негайно повинен усуватися. При неможливості його усунення паливо з ємності необхідно злити і зробити її зачищення.

2.8.1. Приготування суміші авіаційного палива з ПВК присадкою в одну стадію в резервуарі або ПЗ

Розрахункова кількість ПВК присадки додається в резервуар або ПЗ рівномірно при їх наповненні паливом. Після наповнення резервуара або ПЗ проводиться перемішування палива з ПВК присадкою "на кільце" ("резервуар – насос – резервуар"). Час перемішування залежить від кількості авіаційного палива в ємності і подачі насоса. Необхідно, щоб все паливо, яке знаходиться  в резервуарі або ПЗ,  пройшло через насос двічі. Час перемішування розраховується за формулою:

Т = 2 V * 60/ А ,

де: Т – час перемішування, хв;V – об’єм авіаційного палива в резервуарі або ПЗ, м3;А – подача насоса, м3/год

Після одноразового проходження палива через насос роблять зливання відстою в кількості 10 л, який виливається назад у ємність резервуара або ПЗ під час циркуляції палива.

Після закінчення перемішування здійснюється відбір проби  для контролю якості отриманої суміші. Якщо при візуальному огляді в пробі  виявляється розшаровування палива і ПВК присадки або помутніння палива, то перемішування палива необхідно продовжити до одержання прозорого палива. Потім проводиться відстоювання протягом 15 хвилин, відбір проби і визначення концентрації ПВК присадки в авіаційному паливі.

2.8.2. Змішування авіаційного палива з ПВК присадкою в дві стадії здійснюється з попереднім приготуванням 5- % ного (не більше) концентрату в ПЗ.

У ємність ПЗ в процесі її  наповнення додається ПВК присадка в кількості, необхідній для одержання потрібної концентрації в резервуарі. Після наповнення ємності насосом ПЗ протягом 30 хвилин проводиться перемішування суміші "на кільце" ("ємність  ПЗ – насос – ємність ТЗ"). Через кожні 10 хвилин здійснюється зливання відстою в кількості 10 л, який виливається назад у ємність ПЗ під час циркуляції палива. Помутніння концентрату після закінчення перемішування не є бракувальною ознакою.

У наполовину наповнений паливом резервуар перекачується концентрат з ПЗ і потім повністю заповнюється авіаційним паливом. Після заповнення резервуара проводиться перемішування суміші в резервуарі "на кільце" ("резервуар – насос – резервуар") протягом часу, який забезпечує проходження всього палива, яке знаходиться в резервуарі, через насос не менше 1 разу. Після закінчення перемішування суміші здійснюється відстоювання протягом   15 хвилин, відбір проби і визначення концентрації ПВК присадки.

2.8.3. Якщо результати аналізу покажуть, що концентрація ПВК присадки в паливі виходить за допустимі межі, наведені в табл.1, необхідно провести коректування її концентрації.

Якщо ПВК присадки в авіаційному паливі виявиться недостатньо, то необхідну її кількість для коректування можна визначити за формулою:

дельта VП= Vт * (КH – КD ) / 100,

де: дельта VП – кількість ПВК присадки, яку необхідно додати в резервуар або ПЗ, л;Vт – об’єм палива, л;КH – потрібна норма по концентрації ПВК присадки,   % об'ємні (0,1; 0,2 або 0,3);КD – дійсна концентрація ПВК присадки за результатами лабораторного аналізу, % об'ємні.

Після додавання додаткової кількості ПВК присадки в резервуар або ПЗ проводиться перемішування суміші "на кільце" протягом 30 – 40 хв. Після закінчення перемішування здійснюється відстоювання протягом 15 хвилин, відбір проби і визначення концентрації ПВК присадки в паливі.

При передозуванні ПВК присадки в паливі до суміші необхідно додати паливо, яке не містить  ПВК присадку, кількість якого можна визначити за формулою:

дельта VТ = VТ * [(КD / КН ) - 1],

де: дельта VТ – необхідна кількість палива без ПВК присадки, яку треба додати до  палива з ПВК присадкою,л;VТ – об’єм палива з підвищеною концентрацією ПВК присадки, л;КН – необхідна норма по концентрації ПВК присадки, % об'ємні (0,1; 0,2 або 0,3);КD – дійсна концентрація ПВК присадки за результатами лабораторного аналізу,  % об'ємні.

2.8.4. Якщо змішування авіаційного палива з ПВК присадкою проводиться  за температури повітря нижче – 15оС, час перемішування необхідно збільшити в 2 рази.

3. Застосування палива, що містить противодокристалізаційну присадку 

3.1. Якщо паливо, що містить ПВК присадку, за тих  або інших причин знаходилося в контакті з водою, то необхідно відібрати пробу палива і направити її на аналіз у лабораторію ПММ.

Якщо результати аналізу покажуть, що в паливі знаходиться менше заданої кількості ПВК присадки, то необхідно відсутню її кількість  додати, і тільки після цього паливо допускається для заправлення  в ПС.

3.2. При зберіганні палива, що містить ПВК присадку більше 1  доби, перед його використанням перевіряють вміст у ньому ПВК присадки.

4. Зберігання присадок 

4.1. ПВК присадка чутлива до впливу різних зовнішніх факторів: температури, вологості, тиску, контакту з повітрям і різними металами (цинк, алюміній, мідь) та їх сплавами, які викликають зміну якості ПВК присадки.

При недотриманні правил транспортування, зберігання, перекачування має місце зміна якості ПВК присадки за такими показниками, як "вміст води", "показник заломлення", "кислотність".

У разі контакту ПВК присадки з деякими металами і їх сплавами або при змішуванні з нафтопродуктами відбувається забруднення ПВК присадки розчинними з'єднаннями, внаслідок чого ПВК присадка не витримує випробування по показнику "змішуваність з водою".

4.2. Збереження якості ПВК присадки досягається:

підготовкою технічних засобів приймання, зберігання, перекачування, транспортування і заправлення;

проведенням профілактичних заходів з підтримки в справному стані технічних засобів приймання, зберігання, транспортування, фільтрування та заправлення в процесі їх експлуатації;

своєчасним зачищенням засобів зберігання та транспортування не рідше 2 разів за рік (тари, резервуарів), а витратних ємностей – не рідше 1 разу за квартал, витратних ємностей з легованої сталі – не рідше 2 разів за рік;

обліком якісного стану ПВК присадки, яка зберігається і видається  на заправлення.

При видаванні ПВК присадки іншим підприємствам проводиться огляд внутрішніх поверхонь і тари одержувачів. Налив ПВК присадки в брудну тару або погано зачищені ємності ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

4.3. ПВК присадка И-М  зберігається в справних сталевих резервуарах, у спеціально виділених цистернах або в сталевій тарі, заповнених на величину 0,9 об’єму.

4.4. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

зберігання ПВК присадки в ємності і тарі, які мають внутрішнє лакофарбове або цинкове покриття, а також у тарі з алюмінію й алюмінієвих сплавів;

перекачування ПВК присадки  трубопроводами з алюмінію й алюмінієвих сплавів або сталевими трубопроводами, що мають внутрішнє лакофарбове або цинкове покриття.

4.5. Дозволяється використовувати для короткочасного перевезення (не більш 2 діб) ПВК присадки в ПЗ і АПЦ із непорушеним внутрішнім протикорозійним покриттям.

4.6. Резервуари, цистерни і тара з ПВК присадкою герметично закриваються та пломбуються. У якості прокладочных матеріалів  використовуються пластмаса на основі поліетилена і пароніт.

4.7. На резервуарах, цистернах і тарі, призначених для зберігання ПВК присадки, позначається найменування продукту, наносяться написи:

"Вогненебезпечно" і "Отрута", клас небезпеки "6" та знак небезпеки з зображенням черепа і схрещених кісток.

4.8. При виявленні підтікання ПВК присадку необхідно перекачати або перелити в справну, чисту ємність (тару) і перевірити вміст у ній води.

5. Контроль якості противодокристалізаційної присадки

5.1. Контроль якості ПВК присадки проводиться згідно з ДСТУ 3982-2000, який визначає організацію і правила контролю якості авіаПММ та ТР, застосовуваних на ПС підприємств цивільного авіаційного транспорту України.

5.2. Оперативний контроль якості ПВК присадки при зберіганні на складі не проводиться.

 5.3. Повний контроль якості ПВК присадки виконують:

після зливання в резервуари складу ПММ; у випадку зберігання на складі ПММ (один раз  за 3 місяці); після доливання в резервуар; у разі виникнення підозри про погіршення якості.

5.4. Вхідний контроль якості ПВК присадки проводять у лабораторії авіаПММ.

5.5. Контроль якості ПВК присадки, яка надходить розфасованою  в герметично закритій тарі, проводиться в обсязі вимог повного контролю якості тільки після закінчення терміну зберігання, а також у випадку порушення упаковки або коли є підозра про можливе псування продукту. У разі подальшого збереження продукту такий контроль якості проводиться кожні три місяці.

5.6. Перелік показників якості ПВК присадки, які перевіряють при вхідному і повному контролі якості:

Вхідний контроль якості Повний контроль якості1.       Густина за температури 20оС2.       Зовнішній вигляд3.       Вміст механічних домішок4.       Вміст води5.       Вміст розчинних забруднень6.       Показник заломлення

1.       Густина за температури 20оС2.       Зовнішній вигляд3.       Вміст механічних домішок4.       Вміст води5.       Вміст розчинних забруднень6.       Показник заломлення

5.7. Аналіз ПВК присадки з витратної ємності на вміст води і розчинних забруднень проводиться 1 раз за тиждень.

5.8. Порядок застосування і контролю якості ПВК присадки “И-М” виробництва Росії викладений в ОСТ 54-3-175-73-99 і зміні №1, затверджених і введених в дію 30.06.03 р., а також в інструкції, затвердженій Генеральним директором ДП “УкравіаПММ” від 25.10.02 р.

6. Аналіз якості противодокристалізаційної присадки і визначення її концентрації в паливі

6.1. Густину ПВК присадки визначають за стандартними методами з використанням ареометрів промислового виробництва.

6.2. Для оцінки зовнішнього вигляду ПВК присадки в циліндр із притертою пробкою  місткістю 100 см3 наливають 100 см3  присадки і струшують. При розгляді в прохідному світлі ПВК присадка повинна  бути прозорою і в ній не повинні бути виявлені завислі й осілі на дно циліндра механічні домішки.

6.3. Визначення вмісту води у ПВК присадці проводять за стандартним методом Фішера або іншими методами, допущеними у встановленому порядку.

6.4. Показник заломлення ПВК присадки визначають за стандартною методикою за допомогою рефрактометра.

6.5. Визначення вмісту розчинних забруднень  у ПВК присадці проводять за двома показниками: "змішування з водою" і "розчинність у паливі".

Для визначення показника "змішуваність з водою" 5 мл ПВК присадки і 50 мл дистильованої води наливають при кімнатній температурі в скляний  циліндр із притертою пробкою. Суміш струшують протягом 2 хвилин і потім дають відстоятися протягом 15 хвилин Візуально перевіряють стан суміші. При відсутності розчинних забруднень суміш після відстоювання повинна бути прозорою, не повинно бути помутніння, пластівців, осаду та  інших сторонніх домішок.

Для визначення показника "розчинність у паливі" 100 мл попередньо відфільтрованого палива без ПВК присадки наливають у ділильну лійку або колбу з притертою пробкою, додають 1 мл ПВК присадки. Після перемішування протягом 2 хвилин і відстоювання протягом 15 хвилин перевіряють візуально стан суміші. Суміш повинна бути прозорою, не повинно бути помутніння, пластівців, осаду та інших сторонніх домішок, а на стінках – крапель ПВК присадки.

6.6. Кислотність ПВК присадки визначають стандартними методами з використанням  зазначених у стандартах індикаторів.

6.7. Визначення концентрації ПВК присадки в паливі проводять рефрактометричним методом, який оснований на екстракції присадки з палива, що аналізується, і наступному вимірюванні показника заломлення водної витяжки за температури 20о С  стандартним методом.

У ділильну лійку наливають 100 мл палива, яке містить ПВК присадку  И-М, та 3 мл дистильованої води, яку слід  точно відміряти за допомогою піпетки місткістю 5 мл або бюретки місткістю 10 – 25 мл. Вміст лійки енергійно струшують протягом 5 хв. Після відстою відокремлюють від палива водну витяжку.

На горизонтальну поверхню нижньої призми рефрактометра наносять 2-3 краплі досліджуваної витяжки, потім вимірюють показник заломлення за температури 20о С.

Аналогічним шляхом визначають показник заломлення дистильованої води, яка використовується для приготування водної витяжки.

Концентрацію присадки  И-М у паливі визначають за формулою:   

( П20 D1  - П20 D2 )A  =    ---------------------------------------- * 3  + 0,02,

( П20 D3  - П20 D1)

де:     А – концентрація ПВК присадки  И-М у паливі,   % об’ємн.;П20 D1 – показник заломлення водної витяжки за температури 200 С;П20 D2  - показник заломлення дистильованої води за температури  200 С;П20 D3  - показник заломлення ПВК присадки  И-М за температури 200 С. 

Якщо показник заломлення   П20 D3  не представляється можливим визначити через відсутність ПВК присадки , введеної в паливо, то за  його величину допускається приймати  значення 1,3680.

Показник  заломлення дистильованої води  П20 D2  дорівнює, як правило, 1,3330.

6.8. В окремих випадках аналіз з визначення показника заломлення ПВК присадки і визначення концентрації ПВК присадки в паливі може виконуватися поза приміщенням лабораторії ПММ на атестованому робочому місці фахівцями, які мають допуск до виконання цієї роботи.

Додаток 6

до пункту 2.12.2 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами ітехнічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Порядок наземного забезпечення дистильованою водою повітряних суден, які обладнані системою упорскування води в двигун

1. Виробництво і зберігання дистильованої води.

1.1. Виробництво дистильованої води на  підприємствах ЦА організується на базі дистиляторів, які випускаються промисловістю. Нестандартне устаткування, яке використовується для конденсації водяної пари, заміняється на дистилятори, що серійно випускаються, в міру їх придбання підприємствами ЦА.

1.2. Допускається для заправлення системи упорскування на ПС використання води, знесоленої на іоннобмінних установках, або конденсату ТЕЦ за умови відповідності якості води вимогам, які пред’являються.

1.3. Устаткування для виробництва дистильованої води, а також стаціонарні ємності для її збору і зберігання розміщуються й експлуатуються в умовах, які виключають попадання в дистильовану воду пилу, атмосферних опадів і впливу прямих сонячних променів.

1.4. Приміщення пунктів виробництва дистильованої води обладнуються джерелами водопостачання, електроенергії, а також вентиляцією і каналізацією.

1.5. Для збору і зберігання дистильованої води дозволяється застосовувати наступні ємності:

баки, цистерни і каністри з поліетилену або з поліетиленовим покриттям; баки, цистерни з матеріалу АМЦМ; алюмінієві баки і цистерни, що випускаються для харчової промисловості; емальовані баки і цистерни; скляні ємності.   

Ємності для зберігання дистильованої води герметично закриваються й обладнуються дренажем і відстійником зі зливальним краном, а також покажчиком рівня води.

1.6. Для перекачування дистильованої води зі стаціонарної ємності в заправний  агрегат застосовується насосна установка, яка складається з насоса типу ПНВ-2 або ЕЦН-104, фільтра типу 12ТФ29СН або 12ТФ15СН і роздавального крана.

Трубопроводи роздавальної магістралі виконуються з матеріалу АМЦМ або гуми. 

При непрацюючій роздавальній системі вода з гумових шлангів видаляється. Постійне заповнення гумових шлангів забороняється.

Подача дистильованої води від працюючого дистилятора в ємність здійснюється по закритому трубопроводу, який  виконано з матеріалу АМЦМ або нержавіючої сталі.

Ємності для прийому і зберігання дистильованої води підготовляються до експлуатації згідно з  вимогами п.п. 4.2,4.3 цього Додатку до Інструкції.

Наконечники роздавальних кранів і заливні горловини ємностей захищаються від пилу брезентовими чохлами.

Поліетиленові каністри з герметизуючими кришками і  прокладками готують відповідно до вимог, викладених в п.п.4.2, 4.3 цього Додатку цієї Інструкції, заповнюють водою і пломбують. На ярлику, що прикріплюється до кожної каністри, зазначаються: “Дистильована вода”, місце, дата заповнення і номер паспорта.

Зберігання дистильованої води допускається протягом 15 діб, після закінчення яких невикористана вода зливається.

2. Контроль якості дистильованої води

2.1. Солевміст у дистильованій воді визначається за допомогою лабораторного солеміра ЛС-4 або кондуктометра ЛК-563М.

2.2. Концентрація водневих іонів визначається за допомогою іонометрів (потенціометрів) зі скляним електродом або рН- метрів.

2.3. Для орієнтованої оцінки концентрації водневих іонів у дистильованій воді допускається використовувати універсальний індикаторний папір для вимірювання величини pН  від 1 до 10.

2.4. Для відбору проб дистильованої води застосовується підготовлений поліетиленовий або скляний посуд, що герметично закривається поліетиленовими пробками. Дозволяється використовувати гумові і коркові пробки з підкладкою з поліетиленової плівки.

Перед узяттям проби посуд і пробку необхідно ретельно вимити, а потім не менше 3 разів обполоскати дистильованою водою, яка відбирається для аналізу.

Проби для аналізу відбираються:

зі стаціонарної ємності для зберігання води 1 раз на добу; з ємності заправного засобу після кожного заповнення й у процесі зберігання води не менше 1

разу на добу.

Відбір проб здійснюється через пробовідбірні і зливні крани на ємностях стаціонарного зберігання води або на виході з роздавальних кранів заправних агрегатів.

У момент відбору проби води повинно бути виключено її забруднення пилом і атмосферними опадами.

2.5. Проби реєструються лабораторією ПММ  у спеціальному журналі. У цьому ж журналі записуються результати аналізу проби води.

Паспорт на якість проби дистильованої води виписується за встановленою формою на підставі позитивних результатів аналізу, записаних у журналі.

Паспорт на дистильовану воду є підставою для її видавання в заправний агрегат і для заправлення в систему упорскування води в двигун ПС.

3. Заправлення води у ПС.

3.1. Доставка дистильованої води до ПС і заправлення системи упорскування води в двигун здійснюється за допомогою серійного водозаправного агрегату (ВЗА).

3.2. Нестандартні заправні агрегати замінюються серійними ВЗА в міру їх придбання підприємствами ЦА.

3.3. Допускається робити заправлення баків системи упорскування води в двигун ПС вручну з поліетиленових каністр. Заправлення  води в цьому випадку проводиться через лійку з фільтрувальною сіткою № 0,056.

3.4. Роботи з заправлення ПС дистильованою водою проводяться на підставі добових диспетчерських планів польотів під контролем працівників ІАС.

3.5. Необхідність упорскування дистильованої води при зльоті ПС, виходячи з гранично допустимої злітної маси ПС, температури і тиску зовнішнього повітря, визначає командир ПС.

3.6. Перед заправленням ПС водою бортмеханік (авіатехнік) перевіряє паспорт якості на воду, чистоту і справність роздавального крана, наявність пломб на ємності ВЗА.

3.7. При заправленні води через заливну горловину бака системи упорскування необхідно виключити попадання в нього атмосферних забруднень.

3.8. Контроль за кількістю залитої води здійснюється по мірній лінійці бака. Після заправлення води необхідно ретельно закрити горловину бака кришкою .

Попередження.  Негерметично закритий водяний бак   може привести до відмови системи  упорскування води при зльоті ПС      

3.9. Після заправлення ПС представник екіпажу виписує вимогу на фактично відпущену кількість дистильованої води.

3.10. У випадку скасування упорскування води в двигуни ПС вода з водяних баків ПС  підлягає зливанню  без повторного її використання. 

4. Підготовка і контроль засобів зберігання та заправлення дистильованої води.

4.1. Підготовка засобів зберігання і заправлення полягає:

у передсезонному і періодичному промиванню ємностей для зберігання води й емностей ВЗА не рідше 1 разу за квартал;

у періодичному огляді і промиванні фільтрів; у проведенні планового (попереджувального) ремонту засобів зберігання та заправлення.

4.2. Промивання всіх видів ємностей, як передсезонне, так і періодичне, здійснюється гарячою водою, а потім – дистильованою водою. При можливості ємності пропарюються, конденсат при цьому зливається через відстійник.

4.3. Після закінчення промивання ємність заповнюється свіжою дистильованою водою і витримується протягом доби. За умови позитивних результатів аналізу води на солевміст і концентрацію водневих іонів (pН) ємність вважається придатною для подальшої експлуатації. У противному випадку весь цикл робіт повторюють.

4.4. Контроль за станом технологічного устаткування ВЗА і допуск до заправлення ПС здійснюється в тому ж порядку, який установлений для ПЗ і ОЗ.

Додаток 7

до пункту 3.1.7 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Відбір проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

Відбір проб здійснюється згідно з ГОСТ 2517. Недотримання правил відбору проби може призвести до перекручення оцінки якості продукту.

1. Загальні положення

1.1. Відповідно до ГОСТ 2517 проби авіаПММ та ТР підрозділяються на точкові й об'єднані.

Точкова проба – це проба, відібрана за один прийом із установленого верхнього, середнього та нижнього рівня резервуара або в одному тарному місці (бочка, бідон і ін.).

Об'єднана проба – це проба, складена в результаті змішування точкових проб у встановленому співвідношенні об’ємів.

1.2. Контрольна (арбітражна ) проба – це частина точкової або об'єднаної проби, що зберігається на випадок арбітражного контролю якості.

1.3. Донна проба – це проба, що відбирається в самому нижньому шарі продукту, який аналізується окремо і не включається в об'єднану пробу. Результати аналізу цієї проби не поширюються на якість усього продукту.

1.4. Для відбору проб авіаПММ та ТР застосовують пробовідбірника відповідно до  вимог ГОСТ 2517.

1.5. Інвентар (пробовідбірники, посуд, контейнери для відбору, зберігання і перевезення проб) повинен бути чистим і сухим.

 Перед застосуванням його ополіскують продуктом, пробу якого відбирають. Зазначений інвентар повинен бути виготовлений з матеріалу, який не створює іскор при ударі і не накопичує статичної електрики.

1.6. Всі точкові проби, призначені для складання об'єднаної проби, відбирають одним пробовідбірником, не ополіскуючи його перед кожним зануренням. Після застосування пробовідбірник ополіскують неетильованим бензином або нефрасом С 50/170, висушують і ставлять у закрите місце, захищене від пилу й атмосферних опадів.

1.7. Тара (посуд) при огляді не повинна мати механічних ушкоджень і смолистих забруднень. Порядок підготовки тари (посуду) повинен бути наступний:

для попереднього видалення залишків авіаПММ та ТР зі скляного посуду слід використовувати розчинники, головним чином неетильований бензин  або нефрас –С  50/170;

видалення забруднень (механічних і смолистих) слід проводити миючим складом з гарячої води з додаванням пральних порошків, паст, соди, господарського мила; миючий склад може бути використаний багаторазово ; пляшки, великі колби слід наповняти миючим складом не менше ніж на 1/3 об’єму і протягом 1-2 хвилин енергійно струшувати, потім чистити йоржем і знову струшувати; миючий склад злити в окрему ємність для зберігання, а тару (посуд), що промивається,  багаторазово (не менш 3-х разів) обробити гарячою чистою водою, особливо після пральних порошків і соди, тому що вони стійко адсорбуються на скляній поверхні;

потім посуд слід обробити водяною парою; при цьому видаляються сліди миючих засобів; тривалість обробки водяною парою 20-40 хв; для одержання пари можна використовувати будь-які найпростіші перегінні прилади зі скла або металу; оброблюваний посуд (пляшки, колби) повинен знаходитися у вертикальному положенні горлом униз;

після обробки паром посуд необхідно обполоскати дистильованою водою і сушити у вертикальному положенні для видалення залишків води на кілочках сушильних дошок або в сушильній шафі;

допускається мийка забрудненого посуду хромовою сумішшю з наступним ополіскуванням водопровідною і дистильованою водою.

2. Методи відбору проб

2.1. При відборі з резервуара точкових проб авіаПММ та ТР переносними пробовідбірниками з метою визначення маси продукту в резервуарі середню густину визначають за складеною у лабораторії об'єднаною пробою та приводять цю густину до середньої температури продукту в резервуарі. У цьому випадку в момент відбору точкової проби заміряють її температуру. При цьому пробовідбірник витримують на даному рівні 5 хв. За середню температуру продукту в резервуарі приймають середнє арифметичне значення температур точкових проб, узятих у співвідношенні, прийнятому  для складання об'єднаної проби.

2.2. Об’єм об'єднаної проби встановлюється в нормативно-технічній документації (НТД) на конкретну продукцію.

2.3. Об’єм проб, призначених для повного контролю якості, повинен бути не менше наступних величин:

паливо для реактивних двигунів  - 1,5 дм3 (л); авіаційний бензин -  1,5 дм3 (л); авіаційна олива - 0,7 дм3 (л); робоча рідина для гідросистем - 0,7 дм3 (л); пластичні  мастила - 0,7 кг; технічна рідина - 0,7 дм3 (л);

2.4. Відбір проб з резервуарів

2.4.1. Перед відбором проби з резервуара продукт відстоюють і видаляють підтоварну воду.

2.4.2. Точкові проби з вертикальних циліндричних резервуарів відбирають переносним або стаціонарним  пробовідбірником з 3-х рівнів:

верхнього – на 250 мм нижче поверхні нафтопродукту; середнього – із середини висоти стовпа продукту; нижнього – на 250 мм вище днища резервуара.

Об'єднану пробу продукту складають змішуванням об'ємних частин точкових проб з 3-х рівнів у співвідношенні 1:3:1.

При висоті рівня продукту у вертикальному резервуарі не більше 2000 мм, точкові проби слід відбирати з верхнього і нижнього рівнів і змішувати в рівних об’ємах.

2.4.3. Відбір проб з горизонтальних резервуарів

2.4.3.1. З горизонтального циліндричного резервуара діаметром більше 2500 мм точкові проби відбирають з 3-х рівнів:

верхнього – на 200 мм нижче поверхні продукту; середнього – із середини висоти стовпа продукту; нижнього – на 250 мм вище нижньої внутрішньої утворюючої резервуара.

Об'єднану пробу складають змішуванням об'ємних частин точкових проб з 3-х рівнів у співвідношенні 1:6:1.

2.4.3.2. З горизонтального циліндричного резервуара діаметром менше 2500 мм, незалежно від ступеня заповнення, а також з горизонтального циліндричного резервуара діаметром більше 2500 мм, заповненого до висоти половини діаметра і менше, точкові проби відбирають з 2-х рівнів:

середнього – із середини висоти стовпа продукту; нижнього – на 250 мм вище нижньої внутрішньої утворюючої резервуара.

Об'єднану пробу складають змішуванням об'ємних частин точкових проб середнього і нижнього рівнів у співвідношенні 3:1.

2.5. Відбір проб з наливних суден

2.5.1. З танка наливного судна, у якому висота стовпа (взлива) продукту більше 3000 мм,   точкові проби відбирають з 3-х рівнів:

верхнього – на 250 мм нижче поверхні продукту; середнього – із середини висоти стовпа продукту; нижнього -  на 250 мм вище днища танка.

Об'єднану пробу з танка складають змішуванням об'ємних частин точкових проб з 3-х рівнів у співвідношенні 1:3:1.

2.5.2. З танка наливного судна, у якому висота стовпа (взлива) продукту 3000 мм і менше, точкові проби слід відбирати з 2-х рівнів:

середнього – із середини висоти стовпа продукту; нижнього - на 250 мм вище днища танка.

Об'єднану пробу з танка складають змішуванням об'ємних частин точкових проб із середнього і нижнього рівнів у співвідношенні 3:1.

2.5.3. Для наливного судна, завантаженого одною маркою продукту, складають об'єднану пробу змішуванням об'єднаних проб з кожного танка, місткістю 1000 м3 і більше, і не менше ніж з 1/4 усіх танків, місткістю менше 1000 м3, включаючи танки , що завантажуються на початку і в кінці наливу. Об’єм об'єднаної проби з танка для складання об'єднаної проби з наливного судна беруть пропорційно кількості продукту в танку.

2.5.4. Якщо наливне судно завантажене різними марками нафтопродуктів, то складають об'єднані проби для кожної групи танків, заповнених окремою маркою продукту.

2.5.5. При завантаженні і вивантаженні наливних суден допускається робити  відбір проб нафтопродуктів із трубопроводів.

2.6. Відбір проб із залізничних і автомобільних цистерн.

2.6.1. З залізничних і автомобільних цистерн у пунктах наливу і зливання відбирають переносним пробовідбірником одну точкову пробу нафтопродукту з рівня, розташованого на висоті 0,33 діаметра цистерни від нижньої внутрішньої утворюючої.

2.6.2. Для групи автоцистерн або потягу, які наливаються одночасно на пункті наливу, складають об'єднану пробу з рівних об’ємів точкових проб з кожної цистерни, заповненої одною маркою нафтопродукту. Якщо цистерни, що одночасно наливаються, відправляються в один пункт, то відбір проб на місці зливання проводиться, як зазначено вище.

Вхідний контроль якості проводять за пробами, відібраними з кожної цистерни окремо.

2.7. Відбір проб із трубопроводу

2.7.1. Проба з трубопроводу відбирається під час руху рідини.

2.7.2. Точкову пробу слід відбирати пробовідбірником, пробовідбірний пристрій якого дозволяє відбирати середню пробу по перетину трубопроводу. При цьому використовуються трубки, введені в трубопровід, відкриті кінці яких спрямовані проти потоку.

Кількість трубок у пробовідбірному  пристрої залежить від діаметра трубопроводу:

при діаметрі трубопроводу менше  100 мм – одна; при діаметрі від 100 мм до 250 мм – три; при діаметрі понад 250 мм – п'ять трубок.

2.7.3. При періодичних перекачуваннях за кожен період повинно бути відібрано не менше3-х точкових проб: на початку, у середині і у кінці періодів перекачування.

Об'єднану пробу з трубопроводу складають з рівних об'ємних частин цих проб.

2.8. Відбір проб з бочок, бідонів та іншої транспортної тари

2.8.1. З транспортної тари варто відбирати одну точкову пробу продукту.

Об'єднану пробу продукту складають змішуванням точкових проб, відібраних відповідно до таблиці ГОСТ 2517:

Кількістьтари, n

Кількістьточкових проб,

m

Кількість тари, n

Кількістьточкових

проб, m

від 1 до 3 вкл. Всі від 1729 до 2197 вкл.

13

від 4 до 64 вкл 4 від 2198 до 2744 вкл.

14

від 65 до 125 вкл 5 від 2745 до 3375 вкл.

15

від 126 до 216 вкл 6 від 3376 до 4096 вкл.

16

від 217 до 343 вкл 7 від 4097 до 4913 вкл.

17

від 344 до 512 вкл 8 від 4914 до 5832 вкл.

18

від 513до 729 вкл 9 від 5833 до 6859 вкл.

19

від 730 до 1000 вкл 10 від 6860 до 8000 20

вкл.від 1000 до  1331 вкл

11 Понад 8000

від 1332 до 1728 вкл 12

*Число m округляють до цілих чисел.

2.8.2. Пробу авіаПММ із транспортної тари відбирають пробовідбірною трубкою. Для відбору проби трубку слід опустити до дна тари, потім верхній отвір закрити пальцем і витягнути трубку з тари. Відкриваючи закритий кінець трубки, пробу слід злити в судину для складання об'єднаної проби і ретельно перемішати.

2.8.3. Відбір проб роблять у місці, захищеному від пилу й атмосферних опадів.

2.8.4. Рідкий продукт перед відбіром проби з тари перемішують. Вміст бочки необхідно перемішати перекочуванням протягом 5-ти хвилин. Вміст бідона, банки, сулії перемішують протягом 5-ти хвилин ретельним струшуванням або за допомогою спеціальної мішалки.

2.8.5. Поверхні навколо пробок, кришок і дна перед відкриванням очищають.

2.8.6. З тари, герметичність якої після відбору проби не може бути відновлена, точкову пробу відбирають тільки за вимогою споживача.

2.8.7. При відборі мазеподібних продуктів щупом на місці занурення щупа видаляють верхній шар продукту товщиною 25 мм. Шар товщиною 5 мм у верхній частині щупа не включають у пробу. Об'єднану пробу складають змішуванням точкових проб без їхнього розплавлювання.

3. Упаковка, маркування і зберігання проб

3.1. Об'єднану пробу авіаПММ та ТР після ретельного перемішування розливають у чисті сухі скляні пляшки. Пляшки слід заповнювати не більше, ніж на 90 % їхньої місткості.

3.2. Відібрану об'єднану пробу нафтопродуктів ділять на дві частини, а у випадку транспортування в суднах пробу ділять на три частини. Одна частина проби надходить у лабораторію, друга – зберігається в постачальника (одержувача) на випадок розбіжностей в оцінці якості продукту, третя ( для наливних суден) – через капітана судна передається вантажоодержувачу.

3.3. Пляшки з пробами повинні бути щільно закупорені пробками або гвинтовими кришками з прокладками, матеріал яких не розчиняється в авіаПММ. При застосуванні гумових і коркових пробок для їхніх прокладок використовується поліетиленова плівка. Горло пляшки слід обернути поліетиленовою або іншою щільною плівкою й обв'язати мотузкою, кінці якої пропускають в отвори етикетки. Кінці мотузки пломбують або заливають сургучем (мастикою) на пластинці з картону, дерева або іншого матеріалу й опечатують. Допускається приклеювати етикетку до пляшки.

3.4. На етикетці повинні бути зазначені:

номер проби по журналу обліку відбору проб або по журналу реєстрації проб; найменування, марка нафтопродукту; найменування підприємства-постачальника; номер резервуара, від якої кількості відібрана проба, номер партії тари, цистерн, найменування

судна, номер танка, з яких відібрані проби; дата, час відбору і термін зберігання проби; найменування (позначення) стандарту або технічних умов на нафтопродукт; посади і прізвища осіб, що відібрали й опечатали пробу.

3.5. Проби авіаПММ та ТР зберігають у приміщенні, яке відповідає протипожежним вимогам, що пред’являються до комор легкозаймистих і горючих рідин. Проби нафтопродукту з нормованим тиском

насичених пар зберігають при температурі не вище 200С. Проби етильованих бензинів і робочої рідини АМГ-10 слід зберігати в затемненому приміщенні.

3.6. Проби зберігають у шафі або шухляді з гніздами з вогнетривкового матеріалу.

3.7. Проби авіаПММ та ТР із резервуарів складу, засобів транспортування і заправлення відбираються фахівцями ПЗК (служби ПММ). Особи, що відбирають проби авіаПММ та ТР, відповідають за правильність їхнього відбору й оформлення відповідних документів, передбачених цією Інструкцією. Неправильно відібрані проби на контроль якості не приймаються.

3.8. Проба, відібрана при прийманні авіаПММ та ТР для арбітражного аналізу, зберігається в одержувача до встановлення відповідності якості продукту, що надійшов, вимогам ДСТУ, ГОСТ (ТУ), а у випадку пред'явлення претензії на нестандартність продукту – до рішення питання по рекламації.

Якщо якість авіаПММ та ТР, що надійшли, відповідає ДСТУ, ГОСТ (ТУ), то проба зберігається до повного витрачання  даної партії продукту.

3.9. Для оцінки якості авіапалив, які видані на заправлення ПС, з витратних ємностей складу ПММ перед видаванням відбираються 2 проби відповідно до ГОСТ 2517 і цих Правил: об'єднана , що характеризує якість авіаційного палива, і донна проба, що свідчить про відсутність водного шару і механічних домішок у резервуарі. Ці проби повинні зберігатися в приміщенні ПЗК (служби ПММ) протягом 3-х діб після повного витрачування палива з резервуара і пред'являтися в комісію у випадку авіаційної події або інциденту, а також відмов об'єктів, пов'язаних з якістю авіаПММ та ТР. Відбір проб оформляється актом і реєструється в журналі.

3.10. У разі авіаційних подій і інцидентів, пов'язаних з якістю авіаПММ та ТР, до складу комісії з розслідування повинен бути включений кваліфікований представник ПЗК (служби ПММ). Порядок відбору проб у цих випадках викладений у Додатку 27 до цієї Інструкції.

Обсяг і послідовність робіт, які повинні бути виконані представником ПЗК (служби ПММ) при виявленні причин, що викликали авіаційну подію або інцидент, пов'язаних з якістю авіаПММ та ТР, у кожному  випадку встановлюються головою комісії.

3.11. Проби авіаПММ та ТР надсилаються на дослідження із супровідним листом, у якому вказується від якої кількості продукту відібрана проба, необхідний вид контролю якості або перераховуються показники, що підлягають визначенню, а також наводяться всі дані, зазначені на етикетках до проб. До листа прикладаються акти на відбір проб авіаПММ та ТР.

Додаток 8

до пункту 3.1.7 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами ітехнічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Методичні рекомендації з відбору проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин, осадів, відкладень з деталей і агрегатів систем повітряних суден при

авіаційних подіях і інцидентах

1. Загальні положення

1.1. Проби авіаПММ та ТР, що направляються на контроль якості, повинні характеризувати всі етапи їхнього проходження на підприємстві ЦА. Місця відбору проб, а також організація, до якої повинні бути направлені проби авіаПММ та ТР  для контролю якості, встановлюються комісією, призначеною для

розслідування даної авіаційної події або інциденту. У разі, якщо комісія не призначалася, ці питання вирішуються керівником підприємства ЦА.

1.2. У роботі комісії при визначенні місць відбору проб авіаПММ та ТР  і в самому відборі  обов'язкова участь фахівця (інженера) ПЗК (служби ПММ).

1.3. Відбір проб авіаПММ та ТР із систем ПС проводиться авіаційним техніком ІАС у присутності фахівця (інженера) ПЗК (служби ПММ), а з наземних систем паливозабезпечення або ємностей, у яких зберігаються авіаПММ та ТР, - техніком або лаборантом ПЗК (служби ПММ).

1.4. До прибуття комісії з розслідування на місце події при наявності течі авіаційного палива, оливи, робочої рідини представнику ІАС у присутності фахівця ПЗК (служби ПММ) під спостереженням членів екіпажа ПС дозволяється відібрати проби для наступного контролю якості.

1.5. Фільтри з паливних, масляних та гідравлічних систем, а також інші деталі і вузли ПС, на яких виявлені осади і відкладення, до проведення дослідження не піддавати перевірці на приладах типу ПКФ, не промивати, а направляти на дослідження, захищаючи від можливого наступного забруднення.

У разі неможливості направлення деталей і вузлів на дослідження (великі габарити і маса) необхідно зібрати осади і відкладення з поверхонь механічним шляхом у тару зі скла або поліетилену, яка повинна бути опечатана. Інструмент, який використовується, не повинен ушкоджувати поверхні, на яких знаходяться відкладення.

Фільтроелементи для транспортування повинні знаходитися в герметично закритих поліетиленових пакетах. Обов'язковим запобіжним заходом є збереження фільтроелементів у герметичній тарі, щоб уникнути випаровування легколетких компонентів.

2. Відбір проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

2.1. Тара для проб авіаПММ та ТР, а також пробовідбірники та інші пристосування, які використовуються  при відборі проб, повинні бути чистими і сухими.

2.2. В усіх випадках проби авіаПММ та ТР повинні відбиратися в посуд, підготовлений у лабораторії ПЗК (служби ПММ) підприємства ЦА, про що робиться відмітка при оформленні акта на відбір проб.

2.3. З баків ПС, ємностей ПЗ, ОЗ, ЗА, витратних резервуарів систем ЦЗС і наземних засобів фільтрації відбираються по дві проби авіаПММ (авіаційного палива й оливи):

проба відстою в кількості не менше 0,5 дм3 (л), яка використовується для дослідження природи осілих на дно ємності (у відстійник) механічних домішок і водного шару;

проба авіаПММ та ТР   після зливання відстою.

Відстій зливається для видалення забруднень (механічних домішок і води) із зони відбору проби. Зливання відстою проводиться до появи однорідного продукту в кількості не менше 10 дм3 (л) для палив і авіаційних бензинів і не менше 1 дм3 (л) для авіаційних олив та технічних рідин.

2.4. При технічній неможливості відбору проб авіаПММ та ТР  із усіх точок зливання систем авіаційної техніки і наземних систем у необхідних кількостях порядок відбору проб встановлюється комісією з розслідування з урахуванням конкретних умов і викладається в акті відбору проб. У технічному акті комісії з розслідування відзначаються причини, які не дозволили зробити відбір проб у повному обсязі.

2.5. Проби авіаПММ та ТР зі складських резервуарів або тари відбираються згідно з ГОСТ 2517 та Додатку 26 до цієї Інструкції. Проби авіаційних палив з наземних засобів фільтрації відбираються через зливні крани відповідно до технічної документації з їх обслуговування.

2.6. З паливної, гідравлічної і масляної систем ПС проби авіаПММ та ТР відбираються через зливні крани (клапани) баків і агрегатів відповідно до технічної документації з їх обслуговування. При зніманні

фільтроелементів ПС авіаПММ та ТР із блоків фільтрів зливаються повністю  і використовуються для дослідження природи механічних домішок, що накопичилися в них, і води, яка відстоялася.

3. Оформлення документації

3.1. Відбір проб оформляється актом, який знаходиться в справах комісії з розслідування. Акт складається за установленою формою. Копія акта на відбір проб надсилається до організації, яка проводить дослідження.

3.2. На тарі (пляшках) із пробами авіаПММ та ТР наклеюються етикетки  з зазначенням:

найменування авіаПММ та ТР і його марки; типу і номера ПС, номера двигуна або агрегату, з якого відібрана проба авіаПММ та ТР; дати відбору проби, прізвища осіб, які відбирали проби, з їх підписами.

3.3. Проби авіаПММ та ТР, а також фільтри й інші деталі надсилаються на дослідження із супровідним листом і технічним актом комісії з розслідування.

У цих документах указуються мета і необхідний обсяг випробувань (перелік показників якості авіаПММ та ТР, які підлягають перевірці), докладна характеристика об'єкта, наробіток агрегатів, останні регламентні роботи і час їхнього проведення. У супровідній технічній документації при необхідності вказуються також: аеропорти останніх 5 –7 заправлень, марки палива й оливи, наробіток авіаПММ та ТР, відсоток вмісту ПВК присадки у паливі по запису у вимозі (контрольному талоні) на заправлене паливо, а також додаються копії паспортів якості авіаПММ та ТР.

Відзначаються особливі умови відбору проб авіаПММ та ТР: негерметичність баків, агрегатів, атмосферні умови (дощ, сніг, пил і т.д.), застосування проміжних ємностей (пристосувань) для відбору проб, їх стан та ін.

4. Проведення досліджень

4.1. Дослідження якості авіаПММ та ТР, складу осадів і відкладень проводяться в організаціях, які визначаються  комісією з розслідування.

4.2. Результати визначення показників якості авіаПММ та ТР за переліком, визначеним комісією з розслідування, підлягають порівнянню з даними, зазначеними в документах з контролю якості заправлених у ПС авіаПММ та ТР  (контрольний талон, паспорт лабораторії ПММ, паспорт заводу-виготовлювача або постачальника).

 Додаток 9

до пункту 3.1.7 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Порядок упаковки і транспортування проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів повітряним транспортом 

1. Загальні  положення

1.1. Упаковка, маркування, оформлення і порядок перевезення проб авіаПММ та нафтопродуктів здійснюються відповідно до правил перевезення небезпечних вантажів повітряним траснпортом.

1.2. Більшість авіаПММ та нафтопродуктів, відповідно до правил, відносяться до 3-го класу небезпеки (легкозаймисті рідини).

1.3. До перевезення повітряним транспортом допускаються тільки ті небезпечні вантажі, упаковка яких відповідає нормативно-технічній документації на її виготовлення, вимогам правил перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом і гарантує повну безпеку повітряного перевезення при будь-яких режимах (умовах) польоту.

1.4. Герметична первинна тара обов'язково повинна застосовуватися під час перевезення повітряним транспортом небезпечних вантажів, що самі є легкозаймистими, отрутними, їдкими і корозійними речовинами, або виділяють такі ж пару і гази, можуть ставати вибуховими при висиханні або небезпечно взаємодіяти з повітрям або водою.

1.5. Матеріал, з якого виготовлена первинна тара, а також прокладні та поглинальні матеріали, які застосовуються під час перевезення небезпечних вантажів у транспортній тарі, повинні бути інертними стосовно речовини, що транспортується.

1.6. Матеріал транспортної тари й упаковки не повинен піддаватися розм'якшенню, ставати крихким або піддаватися  іншим видам псування в результаті дії високих або низьких температур, старіння й інших факторів, що виникають у процесі транспортування.

1.7. Будь-які рідкі речовини, які перевозяться в тарі зі скла, фарфору, кераміки, повинні розміщуватися з поглинаючими прокладними матеріалами в герметично закритій металевій транспортній упаковці.

Металева упаковка повинна укладатися з прокладним матеріалом у дерев'яні шухляди, щоб у випадку витоку або розливу не допустити попадання вмісту на підлогу вантажного відсіку ПС і проникнення його в простір під підлогу фюзеляжу.

1.8. Металева транспортна тара і резервуари, призначені для перевезення рідин, які вимагають герметичної закупорки, повинні бути звареної конструкції і мати горловини з герметичними кришками (пробками) з нарізним сполученням. Кришка горловини повинна мати додаткові прокладки з інертних до перевезеного продукту матеріалів і пристрої для контрування (стопоріння) і пломбування.

Тара масою більше 100 кг повинна мати обручі для посилення конструкції і можливості перекочування.

1.9. Тара зі скла, фарфору та інших  подібних  матеріалів повинна мати:

товщину стінок не менше 2 мм, а при місткості більше 20 дм3(л) – не менше  3 мм; горловини, які герметично закриваються та мають  добре притерті пробки, а також закладання

(запаювання) або обв'язку дротом, що виключає можливість розливання (витоку) речовини в процесі транспортування;

міцність заповненої тари, яка забезпечує витримування надлишкового тиску    не менше 1 кг/см2.

1.10. Для виключення розриву (деформації) первинної тари від надлишкового внутрішнього тиску і розливання речовини під час польоту вона повинна заповнюватися неповністю. Недоливання тари (газова подушка) встановлюється у відсотках номінальної ємності посудини (не менше 10%).

1.11. Вантаж масою 10 кг і більше повинен мати пристосування, яке забезпечує його зручне перенесення при виконанні вантажних робіт, а при масі більше 100 кг (крім бочок) – пристрій для піднімання  за допомогою вантажопіднімальних засобів.

1.12. Попереджувальні знаки на упаковці з будь-якими небезпечними вантажами наносяться відповідно до ГОСТ 14192.

Кожне окреме місце з небезпечним вантажем повинно мати спеціальне і транспортне маркування відправника, яке включає:

точне найменування небезпечного вантажу і номер групи, до якої даний вантаж відноситься; масу вантажу ( брутто, нетто); ярлики, що попереджають про клас і ступінь небезпеки  вантажів, які перевозяться, та  запобіжні

заходи при роботі з ними; пункти відправлення і призначення, найменування відправників і одержувачів та їхні адреси; наклейки або написи, що призивають до обережної взаємодії з вантажем: "ВЕРХ", "СКЛО", "НЕ

КИДАТИ" і знаки, що  вказують на правильність установки вантажів, у вигляді чарок, стрілок і т.п.

1.13. Ярлики повинні мати вигляд ромба, розміром не менше 100х100 мм, якщо характер упаковки не потребує зменшення цих розмірів. На ярликах зазначається номер класу небезпечного вантажу і робляться попереджувальні написи.

Ярлики повинні бути виготовлені з твердого матеріалу (фанерні або металеві). Кріплення їх повинно виконуватися з двох сторін до транспортної тари.

2. Перевезення проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів поштовими посилками і дрібними відправками вантажів на пасажирських повітряних суднах

2.1. До перевезення допускаються тільки ті авіаПММ та нафтопродукти,які дозволені правилами перевезень небезпечних вантажів повітряним транспортом і вказівками Державіаслужби.

2.2. Дозволяється приймання до перевезення пасажирськими ПС проб авіаПММ та  нафтопродуктів, ангідриду, етиленгликолю, ПВК присадок (не більше 15 кг) від установ і підприємств як без супроводу, так і із супровідною особою.

2.3. Небезпечні вантажі повинні перевозитися пасажирськими ПС у спеціальній упаковці, яка відповідає вимогам, які ставляться до упаковки небезпечних вантажів, і гарантує безпеку  повітряного перевезення.

Всю відповідальність за якість тари, правильність упаковки і наслідки, пов'язані з перевезенням небезпечних вантажів у відповідній упаковці, несе відправник.

2.4. Особа, яка супроводжує небезпечний вантаж і вилітає пасажирським ПС, зобов'язана мати посвідчення про відрядження, спеціальний документ із повним і точним найменуванням небезпечного вантажу, доручення на одержання вантажу, бути присутнім при завантаженні (вивантаженні) вантажу у ПС, стежити за цілістю і збереженням  вантажу при цьому, а також придбати авіаквиток на загальних підставах.

2.5. Про перевезення небезпечного вантажу пасажирським ПС супровідна особа зобов'язана повідомити касирові (а останній – диспетчеру з бронювання місць) про кількість вантажу в момент придбання пасажирського квитка, погодити з начальником авіаційного підприємства (перевізником) або начальником служби організації перевезень час завезення вантажу в аеропорт і пред'явити їм посвідчення  про відрядження і доручення.

2.6. Маса одного місця упаковки з пробою нафтопродуктів під час перевезення пасажирськими ПС не повинна перевищувати 15 кг (брутто) при габаритних розмірах місця не більше 50х50х50 см.

Поштові посилки з пробами приймаються тільки від органів Міністерства транспорту та  зв'язку.

2.7. На адресній стороні упаковки з пробами відправник зобов'язаний нанести трафаретом друкованими літерами наступні написи: “ПРОБА НАФТОПРОДУКТІВ”, “НЕ КИДАТИ” і наклеїти ярлик, що попереджає про ступінь небезпеки вантажу згідно  з правилами перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом.

2.8. Поштові посилки з пробами нафтопродуктів, що здаються для перевезення повітряним транспортом через органи Міністерства транспорту та зв'язку, повинні бути перев'язані шпагатом, а кінці його – опломбовані пломбою відправника й опечатані на упаковці страховою печаткою підприємства зв'язку

відповідно до правил прийому, обробки, перевезення і видачі поштових посилок із пробами нафтопродуктів.

Такі посилки здаються в аеропорти і на ПС окремо від інших посилок. Упаковці в загальні мішки з іншими посилками або іншими відправленнями вони не підлягають.

2.9. Допускається одночасне перевезення не більше 5-ти посилок із пробами нафтопродуктів, які розміщуються в багажному приміщенні або відсіках для багажу і вантажів за вказівкою командира ПС і обов'язково кріпляться.

Укладати посилки на багажні сітки, поблизу систем опалення і разом з іншими посилками, багажем і ручною поклажею ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

2.10. Супровідній особі дозволяється: у пасажирському ПС  перевозити тільки 1 (одне) місце з пробами нафтопродуктів (проби нафтопродуктів масою понад 100 кг відправляються в одному напрямку тільки на вантажних ПС, а масою понад 500 кг – тільки спеціальними рейсами з оплатою за спеціальним тарифом).

Перевезення проб нафтопродуктів разом з іншими горючими і вибуховими речовинами в балонах або іншій упаковці ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Додаток 10

до пункту 3.1.7 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами ітехнічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

 

Порядок дослідження проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів і технічних рідин, відібраних з систем повітряних суден

1. На дослідження до лабораторії ПММ авіапідприємства приймаються проби авіаПММ і ТР, які відібрані із систем ПС, при наявності супровідної документації й акту на відбір проб, оформленого в установленому порядку.

2. Перелік показників якості проб авіаПММ і ТР, відібраних із систем ПС, які підлягають дослідженню в лабораторії ПММ, визначається авіапідприємством (службою), що спрямовує проби на дослідження в обсязі вимог, передбачених цією Інструкцією.

3. На підставі результатів дослідження проб, відібраних із систем ПС, лабораторія ПММ видає документ за назвою „Аналіз” за наведеною формою.

Контрольна лабораторія ПММ  _________________________________________                                                         (найменування підприємства) 

АНАЛІЗ

на авіаПММ і ТР № ______

____________________________________________________________________(Найменування проби авіаПММ і ТР, обсяг проби)____________________________________________________________________

____________________________________________________________________(Номер і дата акту на відбір проби, місце відбору, система ПС, тип і бортовий номер ПС )________________________________________________________________________________________________________________________________________(Підприємство, яке виконало відбір проби, причина, по якій відібрана проба)

Найменування показників якості Результати аналізу Перелік показників якості, що вивчені при проведенні дослідження

 Вказуються результати аналізу, які отримані в лабораторії

 

Аналіз зроблений „___” __________ 200 ___р.

Висновок: „Якість досліджуваної проби авіаПММ (ТР) відповідає результатам аналізу”

Інженер-керівник лабораторії ПММ _____________________

Виконавці     _____________________                        _____________________

4. Аналізи, що оформляються на проби, відібрані при авіаційних подіях і інцидентах,  завіряються   печаткою авіапідприємства або штампом служби (лабораторії) ПММ.

5. При необхідності проведення дослідження проб авіаПММ і ТР, відібраних із баків ПС, в обсязі, що перевищує вимоги цієї Інструкції, вони направляються у ДП „УкравіаПММ”.

Додаток 11

до пунктів 3.1.7, 3.1.10, 3.2.3.4, 3.5.1Інструкції з забезпечення заправлення

повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного

транспорту України

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:Керівник підприємства

 ________________"___"___________200___р.

А К Т

на відбір проб авіаПММ та технічних рідин

"____" _______200__р.

Місто___________________________ 

Комісія в складі (відповідальна особа ПЗК)_______________________________________________________________________________________________________________        (посади і прізвища осіб, що беруть участь у відборі проб),

діючи на підставі розпорядження керівника підприємства, провела відбір проб авіаПММ (технічних рідин):

Номер проби Найменування авіаПММ, ТР

Звідки відібранапроба

Від якої кількостівідібрана проба

Вид контролюякості

         

Проби відібрані в чистий, сухий посуд  згідно з  4488:2005 і опечатані печаткою  №_____________.

Проби відібрані для проведення аналізу в лабораторії_________________________________________________        (назва лабораторії)

Голова комісії ____________________________________                           (підпис, прізвище)

Члени комісії _____________________________________                           (підпис, прізвище)              __________________________________________                           (підпис, прізвище)              __________________________________________                           (підпис, прізвище)

Відповідальна особа ПЗК ____________________________________                                                           (підпис, прізвище)

Примітка. Акт затверджується керівником підприємства, якщо проба направляється для проведення контролю якості в інші лабораторії авіаПММ.

Додаток 12

до пункту 3.1.9 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами ітехнічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Журнал реєстрації надходження авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

Дата запис

у

Назва

про-дукт

у

Назва відправ-ника вантаж

у

Дата відванта-ження

№ заліз-

ничної наклад

-ної

Номер

вагона

Тип ваго-на

Дата подачі

під заван-таженн

я

Показники за відвантажу-вальними документами

Фактично прийнято № резер-

вуара, у який

зроблено

зливанн

Результат, кг

Акт прийому (№, дата)

Підпис

яРівень

запов-

нення, мм

Темпе-

ратура, °С

Густина, кг/м3

Маса, кг

Рівень

запов-

нення, мм

Початок зливання, (час)

Кінець зливання, (час)

Темпе-

ратура, °С

Густина, кг/м3

Маса, кг

Недо-

стача

Надли-шок

   

 

 

 

                                         

Додаток 13

до пункту 3.3.5.2 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Порезервуарний передавальний журнал

Назва продук-

ту

Номер резер-вуара

Висота нали-вання,

мм

Об’єм,м3

Відміт-ка про відсут-

ність води та меха-нічних домі-

шок

Показан-ня лічильни-

ка

Дата іпідпис відпові-дальної особи

             

Додаток 14

до пунктів 3.3.5.4, 3.3.6.2 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

 ______________________________                                          "___"________________20___р.найменування підприємства

КОНТРОЛЬНИЙ  ТАЛОН  № _______

на __________________________   в ємності ПЗ _______________________                  марка  авіапалива                                               номер  ємності ПЗ

з резервуара __________________ паспорт якості № ___________ від "___"____________20___р.

___________________     відповідає    НД ______________________,марка авіапалива   

Температура  початку  кристалізації палива  t п. кр. =_______________________ (t п. кр. при змішуванні декількох партій авіапалива у резервуарі приймається  по паспорту,

де  цей показник має більш високе значення або  визначається у  лабораторії ПММ) 

Заповнюється на складі ПММ Заповнюється на стоянці спецавтотранспортуДата запов-нення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Час (години, хв.)

Густина палива, г/см3

Темпе-ратура  палива,0С

Концент-рація ПВК присадки, % об.

Перед наливом і через 15 хв після наповнення ПЗ відстій злито. Механічні домішки та вода відсутні

Прізвище, посада, підпис відповідальної особи ПЗК (служби ПММ)

Дата запов-нення

 

Час (години, хв.)

Через 15 хв. після прибуття на місце стоянки відстій злито, механічні домішки та вода відсутні.

Густина палива, г/см3

Температура  палива,0С

ПЗ перевірено. Заправку дозволено. Підпис відповідальної особи.

При тривалому  знаходженні палива у ПЗ  аналіз з визначення відсутності механічних домішок та води, визначення густини і   температури палива повторюється через кожні 6 годин стоянки ПЗ

Визначення  вмісту  ПВК присадки у пробах палива з ПЗ проводиться через 1 добу після заповнення  ПЗ, а потім 1 раз  за зміну.

 "Контрольний   талон   вилучено"     ________________       ______________      ____________    ____________                                                                               підпис                         дата                         прізвище                 посада

Додаток 15

до пунктів 3.3.5.4, 3.3.6.2 Інструкціїз забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

__________________________            "___"________________20___р.                                                                        

найменування підприємства 

КОНТРОЛЬНИЙ  ТАЛОН  № _______ 

на __________________________      у ємності   ОЗ ________________  марка  авіаоливи (оливосуміші)                              номер ємності ОЗ 

Заповнюється на складі ПММ Заповнюється на стоянці спецавтотранспорту

Дата запов-нення

До і після наповнення ОЗ відстій злито. Механічні домішки та  вода  відсутні

Темпе-ратура

оливи,

0С

Густина оливи, г/см3

Прізвище,посада,підписвідпові=дальної особи

1 раз за змінуВміст меха-нічних домі-шок

Вміст води

Заправлення дозволено.

Прізвище, посада, підпис відпові=дальної особи,  дата перевірки.

 

Задов.

 

Задов.

"Контрольний   талон   вилучений"           ________________             ______________                                                                                           підпис                                дата 

_______________                ______________прізвище                         посада

Додаток 16

до пункту 3.3.5.4 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Журнал обліку видачі контрольних талонів

Номерталона

Датавидачіталона

МаркаавіаПММ

Номеррезер-вуара

Номерпаспорта

на авіаПММ

 

НомерПЗ, ОЗ,

ЗА

Підписводія приодержанні

талона

Дата і підписвідповідаль-ної особи 

про повернення талона

                              

Додаток 17

до пунктів 3.3.5.5, 3.3.6.2 Інструкціїз забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

______________________________                                                     "___"________________20___р.

найменування підприємства

КОНТРОЛЬНИЙ  ТАЛОН  № _______

на __________________________   , що видається з  ЗА № ______   марка  авіапалива                                     

Температура  початку  кристалізації палива  t п. кр. =_______________________(t п. кр. при змішуванні декількох партій авіапалива у резервуарі приймається  по паспорту,

де  цей показник має більш високе значення або визначається у  лабораторії ПММ) 

Заповнюється на початку роботи  кожної зміниДата заповнення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Час (години, хв.)

Відстій злито. Механічні домішки та вода відсутні

Густина палива, г/см3

Температура палива, 0С

Концентрація ПВК присадки, % об.

Заправлення дозволено.Прізвище,посада, підпис відповідальної особи

 "Контрольний   талон   вилучений"   ________________      ______________      ______________    ______________                                                                                   підпис                         дата                        прізвище                посада

Додатки 18-34

(с) Держав i аадм i н i страц i я, 2001-2007

Додаток 18

до пунктів 3.3.5.5, 3.3.6.2 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами ітехнічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

 ______________________________                                                "___"________________20___р.найменування підприємства

КОНТРОЛЬНИЙ  ТАЛОН  № _______

на _________________________   , що видається з стаціонарного ЗА   № ______  марка  авіапалива                                    

Температура  початку  кристалізації t п. кр. =_______________________(t п. кр. при змішуванні декількох партій авіапалива у резервуарі приймається  по паспорту,

де  цей показник має більш високе значення або  визначається у  лабораторії ПММ) 

Заповнюється на початку роботи  кожної зміниДата запов-нення

 

 

 

 

Час (годи-ни, хв.)

Відстій злито. Механічні домішки та вода відсутні

Густина палива,г/см3

Температура палива, 0С

Концентра-ція ПВК присадки, % об.

Заправлення дозволено.Прізвище, посада, підпис відповідальної особи

 Контрольний   талон   вилучений"    ________________      ______________     ______________  ______________                                                          підпис                       дата прізвище                 посада

Додаток 19

до пунктів 3.4.10.1, 4.3.14, 4.3.15 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних суден

паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Журнал реєстрації проміжного контролю якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та допуску технічних засобів до роботи

Дата перевірки

Перевірка якості відстою з резервуарів, фільтрів та засобів заправлення

Перевірка та допуск до роботи засобів заправлення та технологічного устаткування (технічне обслуговування)

№  ємності

Перепад тиску на фільтрах Підпис відповідальної особи ПЗК

№ 1 № 2 № 3

Норма

Факт.

Норма

Факт.

Норма

Факт.

                     

Примітка . У разі застосування самоплинних систем заправлення в графах "Норма" і "Факт" замість перепаду тиску вказують марку, номер і дату встановлення фільтроелементів  та кількість прокачаного палива.

Додаток 20

до пунктів 3.5.2, 3.5.4 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Журнал реєстрації проб авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

Номер проби

Дата відбору проби

Найменування ПММ, технічної рідини

Звідки відібрана (надійшла) проба

Куди злито

продукт

Прізвище особи, яка відібрала пробу

Вид контролю якості або показник, який підлягає визначенню

Кому передано або  куди надіс-лано  пробу для контролю  якості

Дата оформлен-ня висновку з контролю якості та утилізації за-лишків проби. Номер, дата оформления паспорту якості.

                 

Додаток 21

до пунктів 3.5.5, 3.5.7, 3.5.8 Інструкціїз забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами ітехнічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Журнал реєстрації результатів контролю якості авіаційних олив

Номер проби

Дата надходження проби  для контролю  якості

Марка  авіаційної оливи

В’язкість, мм2/сек(сСт) за темпера-тури, 0С

Кислотне число, мг КОН на 1 г оливи

Вміст водорозчинних кислот та лугів

Вміст води

Вміст механічних домішок

Температура спалаху, 0С

Густина за температури 20 0С, г/см3

Коксівність, %

Дата закінчення контролю якості

Висновок

Підписи техніка-лаборанта  та керівника лабораторії

20 50 100

                               

Додаток 22

до пунктів 3.5.5, 3.5.7 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами ітехнічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

 

Журнал реєстрації результатів контролю якості авіаційних бензинів

Номер проби

пропроби

Дата надходження проби для контролю

Марка авіаційного бензину

Колір та прозорість

Густина за температури 20°С, г/см3

Октанове число

Вміст ТЕС, г/1кг бензину

Фракційний склад, температура перегонки, °С

Залишок, %

Вміст водорозчинних кислот та лугів

Вміст води та механічних домішок

Вміст фактичних смол, мг на 100 мл

Дата закінчення контролю якості

Висновок

Підписи технік-лаборанта та керівника

якості бензину лабораторії

Поча=ток пере-гонки

Пере-гонка 10 %

Пере-гонка 50%

Пере-гонка 90%

Пере-гонка 97,5%

 

 

 

                                   

Додаток 23

до пунктів 3.5.5, 3.5.7 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Журнал реєстрації результатів контролю якості авіаційних палив для реактивних двигунів 

Номер проби

Дата надход-ження проби для контролю якості

Марка авіаційного палива

Густина за температури  20оС, г/см3

Фракційний склад, температура перегонки, оС

В’язкість кінематична за температури  20оС, мм2/с

Кислотність, мг КОН на 100 мл палива

Вміст фактич-них смол, мг на 100 мл палива

Температура спалаху, оС

Вміст механіч-них домішок та води

Темпера-тура початку кристалізації, оС

Вміст водороз-чинних кислот та лугів

Дата закінчення контролю якості

Виснов-ок

Підписи техніка-лаборанта та керівника лабораторії

 

Початок пере-гонки

 

Пере-гонка 10%

Пере-гонка 50%

Пере-гонка 90%

Пере-гонка 98%

                                     

Додаток 24

до пунктів 3.5.6, 3.5.7 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріаламиі технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Журнал реєстрації результатів контролю якості технічних рідин та дистильованої води

Но-мер про-би

Дата над-ход-

женняпроби

Найме-нування техніч-

ної рідини

Мар-ка

про-дук-ту

Показник, якийпере-віря-ється

Результат визна-

чення показ-ника

Дата закін-чення

контро-лю

Висновок

Підпи-си техні-ка-лабо-ранта   і керів-

ника лабора-торії

                 

Додаток 25

до пункту 3.5.9 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

 

Паспорт якості № 

Контрольна лабораторія авіаПММ ____________________________________________ ( назва підприємства)

                ___________________________________________________________                               (номер проби авіаПММ, ТР, місця відбору)                 ___________________________________________________________                                       ( номер і дата акту на відбір проби)

Назва показників якості Нормаза НД

Результатаналізу

Перелік показників якості авіаПММ і ТР в обсязі повного контролю якості відповідно з ДСТУ 3982-2000 і цією Інструкцією

Вказуються норми за ДСТУ, ГСТУ, ГОСТ на відповідний продукт

 

Вказуються результати аналізу, які отримані в

лабораторії

     

Дослідження проведене   «_____» __________________200  р.

Висновок: „відповідає ДСТУ, ГСТУ, ГОСТ_____________  за перевіреними показниками”

або: „не відповідає ДСТУ, ГСТУ, ГОСТ _____________(вказується за якими показниками)”

Керівник лабораторії _________________________________                                           (підпис, прізвище)

Виконавець         ___________________________________          ___________________________________                                                               (підпис, прізвище)

Додаток 26

до пункту 3.5.9 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріаламиі технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

 

Паспорт якості №

на дистильовану воду в резервуарі, тарі, ВЗА

Контрольна лабораторія  авіаПММ____________________________________                                                                     ( найменування підприємства )

№п/п

Назва показникаякості

Норма поНД

Результатианалізу

1 Вміст солі, мг/л    2 Концентрація водневих іонів (pН)    

Висновок: вода відповідає технічним вимогам.

Керівник лабораторії  ___________________________                                                     (підпис, прізвище)

 Технік – лаборант ______________________________________                                                     (підпис, прізвище)

Додаток 27

до пункту 4.3.3 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріаламиі технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Промивання та очищення ємностей і систем централізованої заправки  

1. Резервуари

Після закінчення очищення резервуари піддаються технічному огляду і перевірці якості очищення. При цьому звертається увага на повну відсутність  залишків палива, на якість зачищення зварених швів, стінок резервуарів, покрівлі ферм і внутрішнього устаткування від корозії, відсутність твердих залишків, пилу, смолистих відкладень, волокон від обтирального матеріалу, крапель води.

Якість очищення визначається спробним протиранням поверхні чистою серветкою  з безворсової бавовняної тканини, на якій не повинні залишатися забруднення.

Ділянки внутрішньої поверхні, які  найбільш зазначають корозії, повинні бути зачищені металевими щітками і протерті безворсовою бавовняною тканиною, змоченою  гасом.

При перевірці якості очищення резервуарів, які мають внутрішнє захисне покриття, додатково повинна бути звернена увага на відсутність корозії на внутрішній поверхні резервуарів і сколення захисного шару.

Після наповнення резервуара паливом проводиться:

зливання відстою і візуальний контроль чистоти палива в донній пробі (у резервуарі з нижнім забором) або в пробі з ПСР (у резервуарі з верхнім забором );

посилення контролю стану засобів фільтрування (зливання відстою не рідше трьох разів за зміну, візуальний контроль чистоти  палива, перепад тиску на фільтрах контролюється не рідше двох разів за зміну).

2. Ємності паливозаправника та автопаливоцистерни

Після закінчення очищення ємності ПЗ і АПЦ піддаються технічному огляду і контролю якості очищення аналогічно п.1 цього Додатку.

При перевірці якості зачищення особлива увага  повинна бути звернена на  стан внутрішнього антикорозійного покриття.

При наявності спучування, відшаровування і лущення покриття цистерни сумарною площею більше 0,25 м2 або окремих суцільних ділянок із приведеним діаметром більше 5 см ПЗ (АПЦ) до використання не допускаються, а дефекти підлягають усуненню.

Після наповнення ПЗ (АПЦ) паливом проводиться зливання відстою з відстійників і фільтра ПЗ та візуальний контроль чистоти палива, підсилюється контроль перепаду тиску на фільтрі ПЗ.

Контроль якості очищення здійснює комісія, яка призначається керівником підприємства. Допуск резервуарів, ПЗ, АПЦ до експлуатації  проводиться на підставі акта комісії.

3. Ємності оливозаправника

Ємності ОЗ очищаються ( промиваються ) не рідше одного разу на рік, а також при виявленні забруднення і при переведенні ОЗ на іншу марку  оливи незалежно від встановленого терміну.

Промивання котла ОЗ здійснюється шляхом заливання в нього 80-100 дм3 (л) неетильованого бензину і витримування його протягом 6-7 годин. Після цього весь бензин з ємності зливається, знімається денце відстійника, розкриваються люки на задній стінці кабіни і через люки струменем внутрішня  поверхня котла промивається неетильованим бензином.

4. Промивання системи централізованої заправки

Промивання системи ЦЗС повинно виконуватися за технологією, спеціально розробленою для конкретної системи ЦЗС, у залежності від її подачі, довжини і діаметра трубопроводів, кількості виконавців, допоміжного устаткування, послідовності виконання операцій.

Для промивання ЦЗС необхідно мати:

спеціально виділені ПЗ і АПЦ; додаткові фільтри грубого очищення (ФГО); сбірно-розбірні трубопроводи; транспортні засоби; портативні радіопередавачі; посуд для відбору проб; прилади для оперативного контролю якості промивання; відра, щітки, губки; захисні засоби для забезпечення безпеки персоналу і засоби пожежної безпеки.

Для промивання повинні бути тимчасово демонтовані витратоміри, вилучені з корпусів фільтроелементи, закриті засувки гідроамортизаторів, заглушені спеціальними фланцями трубопроводи до гідрантних колонок.

Необхідні зв'язки повинні бути відновлені за допомогою тимчасових трубопроводів, уставок байпасів.

Перед промиванням система повинна бути заповнена авіапаливом.

Промивати трубопроводи слід послідовно по ділянках і одночасно тільки одну нитку.

Закільцювання груп устаткування і трубопроводів допускається тільки в окремих технічно обґрунтованих випадках.

Прокачування палива при промиванні проводиться насосами системи ЦЗС, керування якими здійснюється вручну.

Подача насосів при прокачуванні може становити від 30 до 100% максимального витрачування палива через трубопровід, що промивається, і повинна збільшуватися поступово, з урахуванням якості промивання.

Загальна кількість потрібного для промивання системи ЦЗС палива може складати 200 – 300%  загального об’єму трубопровідної системи, що промивається, і повинна визначатися з урахуванням конкретних діаметрів і довжини трубопроводів.

Рекомендується така послідовність промивання:

трубопроводи резервуарного парку; колектори насосної станції; трубопроводи по ділянках у міру їх віддалення від насосної станції; розподільні трубопроводи; витратні трубопроводи до гідрантних  колонок.

В залежності від особливостей схеми трубопровідної мережі, наявності на трасі технологічних колодязів і запірної арматури послідовність промивання може мінятися.

Промивання точок зливання повинно здійснюватися одночасно з промиванням трубопроводів. Якість промивання залежить від чистоти палива.

На першому етапі промивання контроль чистоти палива здйснюється візуально, потім – за допомогою ІЯП і лабораторного аналізу проб.

Відбір проб і контроль якості повинні здійснюватися після кожного промивання. Паливо, яке використовується для промивання, можна застосовувати повторно після відстоювання, фільтрування і контролю на відповідність вимогам цієї Інструкції.

Витратні трубопроводи до гідрантних колонок промиваються послідовно прокачуванням через них палива в ПЗ.

До фланців, встановлених на трубопроводах замість гідрантних колонок, за допомогою перехідника з відповідним фланцем по УБС кріпиться рукав ПЗ. Фільтри ПЗ, які використовуються для промивання, звільняються від пакетів, а конус рукавів обладнується наконечником з фільтрувальною сіткою з  вічками  100 – 150 мкм для видалення забруднень.

Забруднення збирають на додаткових ФГО, вмонтованих у різних ділянках системи ЦЗС, і періодично видаляють.

Після промивання відновлюють тимчасово демонтоване устаткування, зачищають резервуари ЦЗС, які використовуються  для промивання, виконують пробний пуск устаткування, перевірку готовності технологічних схем, систем керування, захисту, сигналізації та готують систему до нормальної експлуатації.

Після промивання, налагодження і попередньої перевірки функціонування всіх вузлів і елементів системи проводять її  випробування, перед початком випробувань необхідно:

відібрати донну пробу палива з витратного резервуара і візуально визначити наявність механічних домішок і води;

злити відстій з усіх точок контролю якості палива розвідної мережі трубопроводів; злити відстій з фільтрів і фільтрів-сепараторів на пункті фільтрування, на ЗА та ПЗ.

Перевірку якості і чистоти палива виконують у пробах, які відбираються:

на виході з трубопровідної мережі ( зі зливних штуцерів гідрантних колонок); на виході з заправного агрегату (через зливний кран перехідника); з ПЗ після наповнення його ємності.

Під час випробування  перевіряється точність дозування ПВК присадки на різних режимах дозування і заправлення.

На підставі матеріалів дослідження якості і чистоти проб авіапалива з різних точок системи ЦЗС складається висновок про готовність системи фільтрування і водовідділення.

Додаток 28

до пункту 4.3.4 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

АКТ № ______

на виконане очищення резервуара (цистерни ПЗ, ОЗ, АПЦ)   № _____ 

"___"________20__р.                        підприємство _______________________________________________________________________________________________(найменування об'єкта) 

Ми, що нижче підписалися, керівник ПЗК (служби ПММ)_________________________________________________________________(прізвище, ім'я, по батькові) 

інженер з техніки безпеки (інженер з охорони праці)___________________________________________________________,(прізвище, ім'я, по батькові) 

начальник складу ПММ_______________________________________________(прізвище, ім'я, по батькові) 

відповідальна особа з очищення_______________________________________(прізвище, ім'я, по батькові)  

склали цей акт про те, що провели огляд резервуара (цистерни ПЗ, ОЗ, АПЦ) № ________ після очищення для заповнення________________________________                               найменування продукту     

Якість виконаного очищення__________________________________________                                                             (оцінка)відповідає ДСТУ 4454:2005. 

Резервуар здав:

відповідальний за очищення    ____________________                                               (підпис) 

Резервуар прийняв: керівник ПЗК(служби ПММ)        ______________                                                                            (підпис)

Додаток 29

до пункту 4.3.9 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріаламиі технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Забезпечення і контроль чистоти роздавальних рукавів 

Експлуатація, зберігання і контроль чистоти роздавальних рукавів для авіапалива, яке використовується в ЦА, здійснюються відповідно до вказівок за правилами експлуатації роздавальних рукавів.

Під час першого заповнення нових гумовотканинних роздавальних рукавів або гумовотканинного трубопроводу, першу, забруднену частину палива, в обсязі 20 – 25% об’єму рукава (трубопроводу), необхідно злити в окрему ємність, оскільки паливо може бути забруднено тальком, який  частково вимивається паливом.

Після зливу 20-25% палива з рукава відбирається проба палива і візуально контролюється вміст механічних домішок. При відсутності механічних домішок рукав допускається до експлуатації. При наявності механічних домішок рукав повністю звільняється від палива, знову наповняється і контроль повторюється.

Після закінчення перекачування рукав необхідно повністю звільнити від палива. Зберігання роздавальних рукавів з паливом ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

У виняткових випадках допускається зберігання рукава, заповненого паливом, не більше доби. При більш тривалому терміні зберігання може відбутися осмолення палива.

Якщо паливо знаходилося в рукаві більше доби, то при поновленні перекачування весь залишок палива зливається в окрему ємність, проводиться візуальний контроль чистоти палива, яке  відбирається з роздавального крана, ННЗ або рукава.

Рукави зливально–наливних пристроїв перед опусканням у ємність з паливом повинні бути очищені від забруднень. Після закінчення перекачування рукави повинні бути звільнені від залишків палива, а кінець рукава, роздавальний кран або ННЗ закритий заглушкою і брезентовим чохлом. Укладання на зберігання рукавів із залишками палива та забруднених ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Чистота рукавів у процесі роботи перевіряється візуально при регулярному контролі проб палива і при перевірці чистоти фільтрів роздавального крана і ННЗ.

Додаток 30

до пункту 4.3.12 Інструкціїз забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріаламиі технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Практичне керівництво зі специфікацій на авіаційні палива для турбореактивних двигунів.

ИАТА, 5-е видання, Проект 2,23 липня 2003 р.

Частина ІІІ – ЧИСТОТА  ТА  ЗАСТОСУВАННЯ

1. Вступ

1.1. Дана частина практичного керівництва має за мету встановити нормативи чистоти при подаванні палива в баки повітряного судна і запропонувати методи відбору проб і випробувань для виключення, видалення, опису, вимірювання й обмеження вмісту у паливі, домішок, які його забруднюють.

1.2. В контракти авіакомпаній з постачальниками на поставку палива на склади можна включати різні нормативи чистоти. Опис таких нормативів виходить за рамки цього Практичного керівництва.

2.  Керівництво з контролю і методик контролю якості

2.1. При подаванні в баки повітряного судна паливо повинне бути захищене системою контролю якості, вимоги до якої визначені в керівництві з контролю якості.

2.2. Слід застосовувати документ ИАТА "Практичне керівництво для "контролю якості" авіаційних палив для турбореактивних двигунів" (містить у собі об'єднане керівництво).

3.  Контроль

3.1. Контроль повинен бути організований за схемою систематичного і періодичного вибіркового і / або безперервного контролю якості і чистоти палива й ефективності системи його захисту. Необхідно

організувати мережу пунктів відбору проб за всією системою паливоподачі аеропорту для періодичного відбору і перевірки палив відповідно до положень таблиці 3 на присутність:

мікрочастинок (твердих часток); нерозчиненої води (у вільному стані й у формі суспензії).

4. Граничні рівні забруднення та результати випробувань

4.1.  Приведені в таблиці 3 граничні рівні забруднення слід застосовувати до всіх палив у місці подавання в паливні баки повітряного судна. Граничні рівні, встановлені для результатів випробувань на вибіркових пробах, відносяться до паливозаправних систем аеропортів у місці подавання і поблизу нього. Застосовуються граничні рівні забруднення двох категорій, які називаються граничними рівнями "ПОПЕРЕДЖЕННЯ" і "БРАКУВАННЯ".

4.2. Якщо результати випробувань на зразках, відібраних відповідно до таблиці 3, попадають в інтервал між граничними рівнями попередження і бракування, то постачальник зобов'язаний негайно сповістити про це авіакомпанію, проте, має право продовжувати безперервне подавання такого палива. Авіакомпанія і постачальник повинні обговорити такі результати контролю забруднення і погодити взаємно прийнятний порядок дій.

4.3.  Якщо результат випробувань перевищує "ГРАНИЧНИЙ  РІВЕНЬ  БРАКУВАННЯ", зазначений у таблиці 3, то постачальник зобов'язаний припинити подальше подавання такого палива в баки повітряного судна і негайно попередити авіакомпанію. Постачальник зобов'язаний ужити термінових заходів з поставки в розпорядження авіакомпанії запасів палива, результати випробувань якого знаходяться нижче "ГРАНИЧНИХ РІВНІВ ЗАБРУДНЕННЯ ДЛЯ БРАКУВАННЯ", причому ці заходи не повинні  виключати використання альтернативних устаткування і/або джерел постачання. Якщо авіакомпанія згодна на звільнення від дотримання вимог або на постачання палива, результати випробувань  якого виходять за межі допусків бракування, це не звільняє постачальника ні від яких зобов'язань з організації постачання палива відповідно до вимог цього Практичного керівництва.

5. Ізоляція запасів забрудненого палива

5.1. Загальною вимогою цього Практичного керівництва є ефективна ізоляція запасів палив, які забруднені за даними, які є, і також запасів палив, які підозрюються на предмет забруднення. Ізольовані в такий спосіб запаси палив повинні зберігатися окремо до одержання дозволу на застосування відповідно до вимог цього Практичного керівництва і специфікацій на продукцію, які застосовані,  а також методики контролю якості.

6.  Відхилення, привілеї і дозвільні відступи від вимог

6.1. Успішне застосування положень цієї частини Практичного керівництва потребує проведення консультацій авіакомпанії з постачальником і укладання  компромісних угод в особливих випадках.

7.  Інспекція устаткування і технологічних процесів постачальника

7.1.  Це Практичне керівництво передбачає, що постачальник повинен нести основну відповідальність за необхідні інспекції, відбір зразків та випробування, які необхідні для встановлення відповідності палива вимогам. Така робота не виключає здійснення час від часу і позапланової дії по відбору проб, інспекції та випробуванню запасів палива постачальника і його устаткування представниками авіакомпанії, але тільки за умови направлення постачальнику обґрунтованого повідомлення про це. Представникам авіакомпанії повинен надаватися доступ до відповідних даних, установок, персоналу та запасів продуктів, наскільки це необхідно для ефективності інспекції.

Таблиця 3 до додатку 30

Схемавідбору

Частота відбору зразків(мінімальна)

Методвипробувань

Граничнірівні

зразківДля перевіркина тверді  мікрочастинки

Для перевіркинанерозчин нуводу

 

 

Паливозап-равник

  Після      завантаження

  

 Передзаправлен-ням

   Візуальний   контроль палива вскляній посудині(не менше1 л)

Світла іпрозорарідина

  Візуальний контроль,і перевірка індикаторомводи. Примітка 7.2

Не більше 30 ч. на млн притемпературіподавання

Автоцистерна

Колориметричний аналіз щомісячно.Гравіметричний аналіз раз за півроку.Примітка 7.4

  АSTM D2276/IP216(5- л зразки).Примітка 7.3

 

Граничнийрівень попередження- 0,2 мг/л;Граничнийрівеньбракування –1,0 мг/л

  Щодня   Візуальний контроль паливав скляній судині(не менше 1 л)

Світла і прозора рідина

 

Паливо-заправнийгідрант

 

Під часзаправлення

Візуальний контрольі перевірка індикаторомводи. Примітка 7.2

Не більше 30 ч.на млн при температурі подавання

Заправнаколона

Колориметрич-ний аналіз щомісячно.Гравіметричнийаналіз раз за півроку.Примітка 7.4

  АSTM D2276/IP216(5- л зразки).Примітка 7.3

 

 Граничнийрівеньпопередження- 0,2 мг/л;Граничнийрівень бракування –1,0 мг/л

7.2. Наявність вологи слід визначати візуальним контролем зразка при досить сильному світлі для визначення світлості, чистоти, прозорості й однорідності. Слід також визначати наявність нерозчинних речовин. В доповнення до перевірки відсутності води методом візуального контролю застосовують інші ефективні методи контролю наявності води, з яких нижченаведені атестовані як такі, що гарантують необхідну точність 30 ч. на млн або краще при визначенні вмісту вільної води:

Датчик  фірми “Shell”: При невеликому вмісті води -  5 ч. на млн, відповідно до вимог цієї специфікації, зміна кольору слабко помітна.При  30 ч.  на млн, колір  чітко зелений або синьо-зелений.

Набір "Velcon Hydrokit": Якщо колір не змінюється протягом двох хвилин, або колір порошку світліше темного кольору на кольоровій  карті, то зразок містить менше 30 ч. води на млн. При  30 ч. води на млн. або більше,  колір порошку збігається або темніший темного кольору (позначеного "не відповідає") на кольоровій карті.Датчик вологи фірми "MOBIL" : На вкладиші з'являються изольовані синьо - фіолетові  відбитки при вмісті 5 ч. води на млн. При  30 ч.  на млн. помітні великі відбитки.Пристрій "Agua – Glo":Безпосередньо визначає вологовміст зразка палива, який досліджується. Для  100 мл зразка визначає вміст води в межах 5 – 60 ч. на млн.ПОЗ-Т: Вимірює вміст води у формі емульсії  і вміст завислих твердих часток у паливі. (Застосовується в російських аеропортах).Пристрій може вимірювати вологовміст нижче 10 ч.  на млн.; нижче 20 ч. на млн (межа попередження) або 30 ч. на млн і вище (бракування). Межі виміру вмісту мікрочастинок встановлює російське керівництво цивільної авіації шляхом колориметричного порівняння зі стандартними зразками аналогічно колориметричній оцінці на мембранах.7.3. Метод 1Загальний вміст забруднюючих домішок варто визначати гравіметричним методом, щонайменше, раз за півроку на кожному паливозаправнику і кожній заправній колоні.Метод 2Колориметричні оцінки на мембранах можна знімати (за узгодженням між покупцем/споживачем і продавцем/постачальником) щомісячно по черзі, при такій кількості паливозаправників і заправних колон, які:1) Щонайменше, один паливозаправник дає задовільні результати випробувань за методом 1 і методом 2 в одній і тій же контрольній групі;2) Мембрани для випробувань на інших паливозаправниках і заправних колонах візуально відповідають результатам колориметричної перевірки за параграфом 1).Якщо при будь-якому випробуванні одержують незвичайний колориметричний результат, то слід негайно зробити перевірку зразка гравіметричним методом (метод 1). Різниця кольору, що складає 2 або більше, вважається незвичайною.7.4. Періодична гравіметрична перевірка може бути необов'язковою, якщо виконуються наступні умови:7.4.1. Якщо стаціонарна фільтрація на впуску і випуску атестована за API 1581, складські резервуари повністю облицьовані епоксидним матеріалом і обладнані конічними нижніми днищами й усмоктувальною трубою, яка плаває, а фільтрація в місці перекачування в баки повітряного судна також відповідає API 1581 або стандарту IP на повнотечійні пристрої контролю води, то періодичний гравіметричний контроль не обов'язковий.7.4.2. Кольорова оцінка дорівнює або менше 3. Якщо кольорова оцінка відсутності вологи складає або перевищує 4,  то діяти слід  в нижчеописаному порядку: (якщо кольорова оцінка 4, відсутність вологи становить або перевищує 4 – це може вказувати на забруднення мікрочастинками).7.4.3. Проведіть наступні випробування з метою визначення вмісту мікрочастинок за допомогою двох закріплених у пластиковому  тримачу мембран і знайдіть порівнянням кольорову різницю між верхньою і нижньою мембранами. Якщо різниця кольорових оцінок верхньої і нижньої мембран дорівнює або менше 2, то паливо слід  вважати чистим і припустимим для застосування.Якщо різниця дорівнює або більше 3, то слід  виконати гравіметричний аналіз. Паливо вважається прийнятним при вмісті мікрочастинок  менше 0,20 мг/л. При вмісті мікрочастинок 0,20 мг/л потрібно провести додаткове дослідження, і, при вмісті мікрочастинок більше 1 мг/л, паливо слід забракувати.7.4.4. Гравіметричний аналіз слід виконувати для всіх нових або використовуваних після перерви автозаправників, після встановлення нових шлангів або фільтрів, а також для нових трубопроводів, паливозаправних гідрантів і складських резервуарів перед введенням в експлуатацію.Спрощені описи і робочі методики вищезгаданих випробувань  наведені в документі “Руководство по методикам контроля качества авиационных топлив” Американського суспільства з випробування (ASTM ) – Керівництво 5.8. Довідкові документи з контролю якості

8.1. З інформаційною метою можна послатися на наступні документи і публікації, які стосуються контролю якості авіаційних палив для турбореактивних двигунів при паливоподаванні.

8.2. ИАТА, “Контроль якості авіаційних палив для турбореактивних двигунів” (містить в собі об'єднане керівництво).Примітка: Замість документа “Практичне керівництво ИАТА за контролем   якості  палива і службі заправлення”.8.3. Керівництва з методик контролю якості авіаційних палив і роботи з ними для:Спільно експлуатованого устаткування паливоподавання і розподілу (ця частина не включається);Об'єднані паливосховища  аеропортів;Об'єднані служби заправлення літаків паливом.8.4. Асоціація повітряного транспорту США (АТА).Нормативи контролю якості реактивного палива в аеропортах. Специфікація АТА 103.8.5. Американське суспільство з випробування  матеріалів (ASTM).Керівництво з методик контролю якості авіаційних палив – Керівництво 5.8.6. Федеральне  авіаційне керівництво Росії.Керівництво із забезпечення чистоти й очищення палив, олив, робочих і технічних рідин на підприємствах цивільної авіації.8.7. Інститут нафти (IP).Зразкові норми безпечної практики, частина 7, Аеропорти.8.8. Національна асоціація пожежного захисту NFPA 407, Обслуговування повітряних суден з заправлення паливом.8.9. ИАТА. “Практичне керівництво з мікробіологічного забруднення паливних баків повітряних суден”,  Видання 1 – листопад 2002 р.

Додаток 31

до пункту 4.5.7 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

 Застосування і контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин у тарній упаковці

З метою виключення випадків поставки на підприємства України фальсифікованих авіаПММ та ТР у тарній упаковці з показниками якості, що не відповідають вимогам нормативно-технічної документації, встановлений наступний порядок застосування і контролю їх  якості:

1. АвіаПММ та ТР, які надходять до підприємства цивільного авіаційного транспорту України в тарній упаковці, повинні супроводжуватися паспортом (сертифікатом) якості заводу-виготовлювача і сертифікатом відповідності (у випадках обов'язкової сертифікації). На останній сторінці паспорта (сертифіката) якості повинна стояти печатка заводу-виготовлювача або офіційного дистрибьютора і справжня печатка постачальника.

2. Фахівці лабораторій ПММ авіапідприємств повинні проводити щоквартальний контроль умов зберігання авіаПММ та ТР у тарній упаковці, герметичності тари, наявності і терміну дії паспортів (сертифікатів) якості.

Перед видачею на заправлення авіаПММ та ТР у тарній упаковці проводиться лабораторний контроль показників: зовнішній вигляд, вміст механічних домішок і вільної води. Проби відбираються згідно з ГОСТ 2517.

3. У випадках підозри на некондиційність авіаПММ та ТР у тарній упаковці проби слід надсилати до ДП "УкравіаПММ" з метою підтвердження їх якості.

Додаток 32

до пункту 4.6.3 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріаламиі технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Послідовність контролю чистоти авіаційного палива та технологічні операції з його результатів

В яких випадках

контролюється

чистота палива

Місце відбору проби

Періодичність

виконання

Вміст води Вміст механічних домішок

Заходи, які здійснюються, та технологічні

операції з результатів контролю

Виконавець, запис

про виконанняВізу-

альноІЯП Візу-

альноІЯП

Перед прийманням

до складських резервуарів

під час вхідного контролю

якості

1/3 діаметра ЗЦ, АПЦ від дна

 

1/3 висоти взливу танка

Під час надходження палива з кожної ЗЦ,

АПЦ (танку)

Відсут-

ність

 

 

Наяв-ність

-

 

 

 

-

Відсут-

ність

 

 

Наяв-ність

-

 

 

 

-

Паливо приймається на

склад ПММ

 

Паливо приймається в

окремий резервуар. Про

поставку забрудненого

палива інформується керівництво

підприємства

Авіатехнік з ПММ.

В журнал передачі

змін

Під час перевірки

рівня підтоварної

води

Донна проба з

ЗЦ, АПЦ (танку)

Під час надходження палива з кожної ЗЦ,

АПЦ (танку)

Відсут-

ність

Наяв-ність

-

-

 

Відсут-

ність

Наяв-ність

-

-

 

Паливо приймається на

склад

Забруднена частина палива

зливається в окрему ємність

Авіатехнік з ПММ.

В журнал передачі

змін.

Під час зливання відстою з фільтрів 

попередньогоочищення

Зливний кран

Перед початком та через кожні3  години

перекачування

Відсут-

ність

 

Наяв-ність

   -

 

 

  -

Відсут-

ність

 

Наявність

-

 

 

-

 

 

Допускається перекачування

палива

 

При наявності води та

механічних домішок після зливання 15-

20дм3 (л) відстою виявити та

Авіатехнік з ПММ.

В журнал реєстрації проміж-

ного контролю

якості авіаПММ та допуску технічних засобів до

роботи

усунути причини забруднення

 Під час

зливання відстою з

нижніх точок  трубопроводі

в

Зливний кран

Перед початком

перекачування

Відсут-

ність

 

Наяв-ність

      -

 

 

     -

 

Відсут-

ність

 

Наяв-ність

-

 

 

-

Допускається перекачка

палива.

 

Перекачування палива не

допускається. Злити відстій,

при необхідності промити

трубопровід

Авіатехнік з ПММ.

В журнал передачі

змін

Перед перекачуванням палива з відстійних у

витратні резервуари

Донна проба з сифону

або донного

пробовідбір-ника

В кожному резервуарі після зливу

відстою

Відсут-

ність

 

 

Наяв-ність

-

 

 

 

-

 

Відсут-

ність

 

 

Наяв-ність

-

 

 

 

-

Паливо допускається до

перекачування у  витратні

резервуари  незалежно від

часу відстоювання

 

Паливо до  перекачування

не допускається. Проводиться

відстоювання.  Відстій

видаляється

Авіатехнік з ПММ.

В порезер-вуарний переда-вальний журнал

З витратних резервуарів

перед видаванням

на заправлення

Донна проба з сифону

або донного

пробовідбір-ника

На початку зміни та

перед початком

витрачання після

зливання відстою

Відсут-

ність

 

 

Наяв-ність

-

 

 

 

-

 

Відсут-

ність

 

 

Наяв-ність

-

 

 

 

-

 

Паливо допускається  до 

витрачання

 

 

Паливо  не допускається до

витрачання. Повторно злити

відстій та перевірити

чистоту палива. При позитивних

результатах контролю якості

паливо допускається до

Авіатехнік з ПММ.

В порезер-вуарний переда-вальний журнал

витрачання

 

 Під час

зливання відстою з засобів

фільтрації

Зливний кран

На початку зміни. При

різких   добових

перепадах температури

(+15оС та більше)     і вологості

повітря 85% і більше не рідше 3-х разів за зміну

Відсут-

ність

 

Наяв-ність

-

 

 

-

 

 

Відсут-

ність

 

Наяв-ність

-

 

 

-

Допускається перекачування

палива.

 

При наявності води та

механічних домішок після

зливання  15-20 дм3(л)

відстою виявити та усунути 

причини забруднення

Авіатехнік з ПММ.

В порезер-вуарний переда-вальний журнал.

 

 

 

При видаванні

палива в ПЗ

Штуцер ННЗ або з вихідної

труби

1 раз за зміну, під

час видавання з

кожного чергового

резервуара.

При різких добових

перепадах температур

(+15оС і більше) та вологості

85% і більше не рідше 3-х

разів за зміну

Відсут-

ність

 

 

Відсут-

ність

 

 

 

Не більше

2-х  блакитн

их відбиткі

в

 

3 блакитн

ихвідбитка

 

 

 

 

 

 

 

Відсут-

ність

 

 

Відсут-

ність

Світліше верхнього

контрольного відбитка

 

Світліше верхнього

контрольного  відбитка

 

  

 

 

 

Паливо допускається  до заправлення ПС

 

 

Перевірити обводненість палива перед дозатором,

обводненість ПВК присадки та

правильність її дозування.

За позитивними результатами

аналізів паливо допускається  до заправлення ПС

Авіатехнік з ПММ.

 

Після зливання відстою з

відстійника ПЗ

на складі

Зливний кран

До наповнення

ПЗ

 

Відсут-

ність

 

-

 

 

Відсут-

ність

 

-

 

 

ПЗ допускається до наповнення

паливом

 

Авіатехнік з ПММ.

В контрольн

ий

ПММ 

 

 

Через 15 хв після   

наповнення ПЗ

Наяв-ність

 

Відсут-

ність

 

 

Наяв-ність

-

 

-

 

 

 

-

Наяв-ність

 

Відсут-

ність

 

 

Наяв-ність

-

 

-

 

 

 

-

Виявити та усунути  причини

забруднення

 

ПЗ направляється

на місці стоянки спецавтотранспо

рту

 

Паливо не допускається до

заправлення. Злити відстій.

Виявити та усунути причини

забруднення

 

талон

 

Технік ПЗК

(служби ПММ)

Після зливання відстою з

відстійника ПЗ

 на пероні (місце

стоянки спецтранспор

ту)

Зливний кран

Через 15 хв. після

прибуття на місце

стоянки.

 

Через кожні 6 годин

стоянки ПЗ з паливом

Відсут-

ність

 

 

Наяв-ність

Не більше

2-х блакитн

их відбиткі

в

 

З блакитн

их відбитка

Відсут-

ність

 

 

Наяв-ність

Світліше верхнього

контрольного відбитка

 

Темніше верхнього

контрольного відбитка

Паливо допускається  до заправлення ПС

 

 

Паливо не допускається до заправлення ПС. Злити відстій у

кількості 15-20 дм з (л).

Повторити контроль

чистоти палива

Керівник заправної бригади.

В контрольний талон.

Після зливання відстою з фільтрів

заправних засобів

Зливний кран

1 раз за зміну

Відсут-

ність

 

Наяв-ність

-

 

 

-

 

Відсут-

ність

 

Наяв-ність

 

-

 

 

-

 

Допускається   заправлення ПС

 

Не допускається  заправлення ПС.

Виявити та усунути  причини

забруднення

Керівник заправної бригади.В журнал передачі

змін.

Перед видаванням

палива у баки ПС

Зливний кран

відстійника ПЗ,

За вимогою авіатехніка або члена

екіпажу ПС

Відсут-

ність

-

 

Відсут-

ність

-

 

Паливо допускається  до заправлення ПС

Заправник

фільтри ЗА,

гідрант ЦЗС

 

Наяв-ність

 

-

 

 

Наяв-ність

 

-

 

 

Паливо не допускається  до заправлення ПС.

Злити відстій. Виявити та

усунути причини забруднення. Повторити контроль

чистоти палива.

Примітки:

1.  Керівник лабораторії забезпечує періодичний (не рідше 1 разу на тиждень) контроль за чистотою палив, що заправляються, правильністю підготовки їх до видавання на всіх етапах приймання, зберігання та очищення, а також за знанням і виконанням посадовими особами правил і прийомів контролю якості. Про виконану роботу робиться запис у журналах відміток про виконання відповідних технологічних операцій.

2.  Керівник ПЗК (служби ПММ) несе персональну відповідальність за виконання встановленого порядку контролю чистоти палива від приймання до видачі на заправлення ПС.

3. На оперативних аеродромах контроль здійснюється у витратному  резервуарі (у тому числі  у ємності ПЗ, АПЦ) і з роздавального пістолету візуально і за допомогою індикатору ІЯП.

4. При введенні знову змонтованих систем фільтрування, а також при підготовці існуючих систем до ВЛП і ОЗП повинна бути забезпечена перевірка чистоти авіаційного палива на всіх етапах його руху від приймання до заправлення ПС. Контроль здійснюється за ГОСТ 10577.

5. Використаний ІЯП з відміткою дати, часу і місця відбору проби зберігається не менше трьох діб в ексикаторі.

Додаток 33

до пункту 4.6.4 Інструкціїз забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріаламиі технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Методика контролю залізничних цистерн з авіаційними паливно-мастильними матеріалами та технічними рідинами, які надходять на підприємства цивільної авіації

З метою подальшого підвищення чистоти палив, олив і технічних рідин, що надходять у залізничних цистернах, ця методика визначає порядок контролю стану залізничних цистерн перед початком зливання, облік несправностей цистерн і випадків забруднення або іншого псування продукту при транспортуванні і не змінює встановленого порядку пред'явлення претензій. Ця робота проводиться одночасно зі здійсненням перевірки чистоти авіаПММ та ТР.

Відразу після постановки потягу на естакаду під зливання представник ПЗК (служби ПММ) перевіряє наявність пломб відправника на люках, герметичність (по наявності підтікань продукту з-під люка),

справність і затягнутість болтів кріплення люків, справність поручнів і площадок, зовнішню чистоту цистерн.

Під час розкриття люків і підготовки до зливання пристроїв для нижнього зливання перевіряється наявність і справність прокладок, чистота і справність фланців.

Після розкриття люків у кожній залізничній цистерні перевіряється:

рівень наливу продукту; відсутність підтоварної води; густину продукту і його температуру; чистоту продукту (візуально).

Після зливання палива, перед закриттям люків, оглядаються  внутрішні порожнини залізничних цистерн, застосовуючи при цьому вибухобезпечний ліхтар, з метою визначення повноти зливання  продукту і чистоти цистерн.

Про всі випадки виявлення несправних, негерметичних, брудних зовні й усередині цистерн повідомляється у відповідне управління залізниці, яка забезпечує якісну підготовку залізничних цистерн під налив авіаПММ та ТР, а також підприємству - постачальнику.

У разі виявлення забруднення авіаПММ та ТР або їх псування складається акт із додатком паспорта якості продукту, який виданий лабораторією ПММ підприємства ЦА, і пред'являється претензія у встановленому порядку.

Додаток 34

до пункту 4.6.5 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних

суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах

цивільного авіаційного транспорту України

Методика визначення чистоти авіаційних паливно-мастильних матеріалів індикатором якості палив (ІЯП)

В основу визначення (індикації) наявності вільної води і механічних домішок в авіаПММ покладено зміну кольору ІЯП при пропусканні через нього за допомогою пристосування ПОЗ-Т проби авіаПММ. Індикатор якості палива реагує на присутність вільної води в межах 0,001-0,003 % масс. і механічних домішок у межах 0,0002-0,0003 % масс., що відповідає прийнятим у ЦА нормам чистоти палив.

1. Авіаційні палива для реактивних двигунів

Індикатор ІЯП встановлюється білою стороною до рухомої частини затиску пристосування ПОЗ-Т. Відбувається засмоктування проби палива протягом 7-10 секунд. Щоб уникнути підсмоктування повітря затиск у процесі засмоктування повинен бути повністю  занурений у паливо.

Після закінчення засмоктування палива індикатор витягається з затиску, розкривається і розглядається на білому фоні картки з контрольними відбитками.

Паливо допускається до видавання на заправлення ПС при наявності на жовтому шарі індикатора не більше 2-х блакитних відбитків (індикація вільної води) і на білому шарі 3-х сіро-коричневих відбитків, інтенсивність фарбування яких не темніше відповідного (верхнього) контрольного відбитка (індикація механічних домішок).

Якщо при контролі чистоти палива з ПВК присадками на жовтому шарі ІЯП з'явилися 3 блакитні відбитка, то перевіряється обводненість палива без ПВК присадки, обводненість ПВК присадки і правильність її дозування. При позитивних результатах всіх аналізів паливо допускається до видавання на заправлення ПС.

2. Авіаційні бензини

Забруднення авіаційних бензинів визначається за аналогією з паливами для реактивних двигунів з тією різницею, що з появою на білому шарі індикатора відбитка темніше контрольного (бракувальна ознака з механічних домішок) проводиться повторне засмоктування проби палива через індикатор, який вставляється жовтою стороною до рухомої частини затиску. У цьому випадку забруднення бензину механічними домішками і водою визначається відбитками на жовтому шарі індикатора ІЯП.

Темні відбитки на білому шарі ІЯП не завжди свідчать про наявність механічних домішок, тобто вони можуть бути наслідком хімічної взаємодії між сіллю, якою просочений білий шар індикатора, і антидетонаційними присадками авіаційних бензинів.

3.  Свіжі мінеральні авіаційні оливи та АМГ-10

У вузьку склянку місткістю 150-200 мл наливається 100 мл неетильованого бензину  або нефрасу С 50/170, попередньо перевіреного за допомогою індикатора ІЯП на відсутність вільної води і механічних домішок (відбитки на білому і жовтому шарі індикатора відсутні), і 10 мл контрольованої оливи. Вміст склянки перемішується скляною паличкою протягом 10 секунд. Відбувається засмоктування отриманої суміші протягом 7-10 секунд через індикатор ІЯП пристосуванням ПОЗ-Т.

Олива вважається такою, що витримала випробування, якщо на жовтому шарі індикатора з'явилося не більш 2-х блакитних відбитків, а відбиток, отриманий на білому шарі, не темніше відповідного контрольного відбитка.

Примітка. Користуватися ІЯП для визначення чистоти авіаПММ із систем ПС ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

(с) Державiаадмiнiстрацiя, 2001-2007