Гордість української нації

Гордість української нації

М. С. Грушевський

“Пройде цей надзвичайно гострий і тяжкий момент, Україна перейде через усі потрясіння, її економічне й соціальне життя увійде в свої береги, здобутки революції будуть закріплені, інтереси трудящих українських верств будуть забезпечені, культурні й національні умови українського життя утверджені, національні інтереси інших національностей України також”. 

Михайло Грушевський

Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 р. у м. Холмі (тепер місто Хелм на території Польщі). Походив, як пише він у своїй біографії, з бідної родини Грушів (пізніше Грушевських) з Чигиринщини. Дитячі роки Михайло провів на Північному Кавказі, куди батько переїхав працювати, - спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі, зрідка відвідуючі Україну.

М. Холмі

З 1880 р. М. Грушевський навчався в Тифліській гімназії, а в 1886 -1890 pp. - на історико-філологічному факультеті Київського університету. В травні 1894 року захистив дисертацію і отримав ступінь магістра. В цей період життя брав активну участь у діяльності київської Громади.Того ж року за рекомендацією В.Антоновича переїхав до Львова й очолив новостворену кафедру української історії у Львівському університеті. Протягом 1897-1898 pp. Грушевський написав і видав перший том "Історії України-Руси", 1898 р. - другий том, а протягом 1900 р. - третій, що містив давній період історії України.

Будинок гімназії

У перші дні революції 1905-1907 рр.Грушевський повернувся до Києва і зайнявся проблемами історії українських земель, що входили до складу Російської імперії.1908 p. Грушевський у Києві керував Українським науковим товариством (УНТ), яке, за його задумом, мало стати фундаментом майбутньої Академії наук України. 1910 р. Грушевський випустив першу частину першого тому "Киевская Русь", протягом 1913-1914 pp. - два томи "Истории украинского казачества”. З початком Першої світової війни Грушевського заарештовують, обвинувачуючи у причетності до створення Легіону Українських січових стрільців. У лютому 1915 р. М.С. Грушевського висилають етапом до Сибіру. Проте заслання в Сибір замінили засланням до м. Симбірська, де Грушевський прожив до осені 1915 р. Згодом його переводять до Казані, а потім до Москви, під нагляд поліції і з позбавленням права педагогічної та громадсько-політичної діяльності. У Москві М.С. Грушевський продовжує роботу над багатотомною "Історією України-Руси".

Після Лютневої революції 1917 року М. Грушевський у середині березня повертається до Києва. 4 березня в Києві утворюється Центральна рада, яка взяла на себе функцію центрального органу руху українського громадянства за "своє право і втрачені вольності". М. Грушевського заочно обирають головою Центральної ради. 10 червня 1917 р. Центральна рада першим своїм Універсалом проголосила автономію України у складі Російської федеративної республіки, а 15 червня обрала і затвердила перший український уряд на чолі з В. Винниченком.29 квітня 1918 р. Центральна рада обрала Михайла Грушевського Президентом Української Народної Республіки.

З падінням Центральної ради, після перевороту гетьмана П. Скоропадського Грушевський знаходився в підпіллі і переховувався за межами Києва. До міста він повернувся в грудні 1918 p., коли припинила своє існування Гетьманська держава.На початку лютого 1919 р. Грушевський виїхав спочатку до Кам'янця-Подільського, де редагував газету "Голос Поділля" і працював над підручником "Історія України для трудової школи", а згодом - за кордон у складі делегації Української партії есерів на конференцію II Інтернаціоналу. Перебуваючи в еміграції, Михайло Сергійович змушений був змінювати місця проживання, мешкаючи із сім'єю то в Празі, то у Відні, то в Женеві. У цей час Грушевський редагував часописи "Борітеся - поборете!", "Наш стяг", а також плідно працював над багатотомною "Історією української літератури". В еміграції Грушевський дедалі більше відходить від політики й повертається до науки; повністю поринає в роботу в Українському соціологічному інституті в Празі. Оселившись 1922 року в Бадені під Віднем, Грушевський займається лише "Історією української літератури"(написав чотири томи).

Восени 1923 р. М.С. Грушевського обирають дійсним членом Всеукраїнської академії наук (ВУАН). У березні 1924 р. він приїздить із сім'єю до Києва, сподіваючись завершити працю над багатотомною "Історією України-Руси". У січні 1929 р. Михайла Сергійовича було обрано дійсним членом Академії наук СРСР. Атмосфера репресій 1930-х pp. не оминула й Михайла Грушевського. Дедалі ширше почала розгортатися кампанія проти історичної школи, яку він створив після повернення з еміграції в Україну. Більшовики взяли курс на створення безнаціонального радянського суспільства. Ученого заарештовують, звинувачують в антирадянській діяльності та організації "Українського національного центру", проте через деякий час відпускають і забирають з Києва до Москви на постійне місце проживання. Останні три роки життя, проживаючи в Москві, Грушевський як академік АН СРСР працював над "Історією України-Руси". І сьогодні цей твір - найповніша історія нашої держави.

Михайло Сергійович Грушевський помер 25 листопада 1934 p. на 68-му році життя в Кисловодську, де він перебував на відпочинку в санаторії. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Грушевський був і залишається однією з яскравіших постатей України, великим патріотом свого народу, який багато зробив для пробудження національної самосвідомості українського народу і визначення його належного місця у всесвітній історії. 

63.3(4Укр)68 В 35

Верстюк, В. Ф. М. С. Грушевський : Коротка хроніка життя та діяльності / В. Ф. Верстюк, Р. Я. Пиріг. - К. : Либідь, 1996. - 144 с.

У книзі простежено життєвий шлях видатного українського політика, вченого історика М. С. Грушевського. Відтворено найрізноманітніші факти його наукової, громадської й державно-політичної діяльності, пов’язані насамперед з українським національно-визвольним рухом, діяльністю Центральної Ради. Значну увагу приділено науково-організаційній роботі вченого в Науковому товаристві ім. Т. Г. Шевченка, Українському науковому товаристві, Всеукраїнській Академії наук.

63.3(2Укр)Г 91

Грушевський, М. Ілюстрована історія України / М. С. Грушевський ; вступ. ст. В. А. Смолія, П. С. Соханя. — К. : Наукова думка, 1992. — 544 с. — (Пам’ятки історичної думки України).

У дослідженні визначного українського вченого висвітлена історія України від найдавніших часів до 20-х рр. ХХ ст. По суті – це узагальнення ідей, які М. С. Грушевський найбільш повно реалізував на сторінках багатотомної “Історії України-Руси”.

84Ук+63.3(4Укр)Г 91Грушевський, М. С. Історія України, приладжена до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх / М. С. Грушевський; упоряд. А. Ф. Трубайчук. - К. : Варта, 1993.- 256 с.

Книга є ретельно відредагованим і, за словами автора, приладженим для учнів і початківців виданням «Ілюстрованої історії України». Вона повністю відповідає концепції вченого, в основу якої покладено не діяння князів і царів, а суспільно-політичний лад, культуру, етнографію, правові засади – все те, що створює долю народу.

63.3(2Укр)Г 91

Грушевський, М. Історія України-Руси. В 11 т., 12 кн. Т. 1 : до початку XI віка / М. С. Грушевський ; редкол. П. С. Сохань та ін. — К. : Наукова думка, 1991. — 736 с. — (Пам’ятки історичної думки України).

У першому томі висвітлюються соціально-економічні, політичні і культурні процеси, що відбувалися на території України з найдавніших часів до початку XI ст.Книга розрахована для всіх, хто цікавиться історичним минулим нашої Вітчизни.

63.3(2Укр)Г 91

Грушевський, М. Історія України-Руси. В 11 т., 12 кн. Т. 4 : XIV-XVI віки – відносини політичні / М. С. Грушевський ; редкол. П. С. Сохань та ін. — К. : Наукова думка, 1993. — 544 с. — (Пам’ятки історичної думки України). В четвертому томі висвітлено політичну історію українських земель у складі Великого князівства Литовського та королівства Польського протягом XIV – середини XVI ст. ( до 1569 р).

63.3(2Укр)Г 91Грушевський, М. Історія України-Руси. В 11 т., 12 кн. Т. 5 : суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV-XVII віків / М. С. Грушевський ; редкол. П. С. Сохань та ін. — К. : Наукова думка, 1994. — 704 с. — (Пам’ятки історичної думки України).

Подається загальний огляд суспільно-політичної еволюції українських земель у XIV-XVII ст., розглянуто станові групи населення ( шляхта і магнати, селянство, міщанство, духовенство), історія місцевого та церковного врядування, виникнення уніатської церкви.

63.3(2Укр)Г 91

Грушевський, М. Історія України-Руси. В 11 т., 12 кн. Т. 9. Кн.1. : IX – 1 , роки 1650-1654 / М. С. Грушевський ; редкол. П. С. Сохань та ін. — К. : Наукова думка, 1996. — 880 с. — (Пам’ятки історичної думки України).

Дев’ятий том «України-Руси» висвітлює події Хмельниччини 1650-1657 років. Перша книга цього тому охоплює період від 1650 р. (похід на Молдову) до 1654 р. (Переяславська умова).

63.3(2Укр)Г 91

Грушевський, М. С. Грушевський. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV сторіччя/ М. С. Грушевський. — К. : Наукова думка, 1991. — 560 с. — (Пам’ятки історичної думки України).

Книга – перша синтетична праця українського вченого, написана ще на студентській лаві. У ній на широкому джерельному матеріалі висвітлюється політична історія Київської землі, її економіка, культура та релігія.

63.3(2Укр)Г 91

Грушевський, М. С. Грушевський. Новий період історії України за роки від 1914 до 1919 / М. С. Грушевський; упоряд. А. Ф. Трубайчук. — К. : Либідь, 1992. — 46 с. — (Пам’ятки історичної думки України).

Книга є своєрідним продовженням “Історії України, приладженої до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх”. Твір складається із семи розділів, де в хронологічному порядку йдеться про перебіг подій в Україні в період світової війни.

63.3(2Укр)Г 91

Грушевський, М. С.  Очерк истории украинского народа / М. С. Грушевский; примеч.  В. М. Рычки, А. И. Гуржия.- Киев : Лыбидь, 1990. - 400 с. - (Памятники исторической мысли Украины).

В книгах известного украинского историка М. С. Грушевского (1866-1934) в очерковой форме излагается история украинского народа со времен Киевского государства до начала XX в. Предлагаются оригинальные трактовки важнейших исторических событий, характеристики видных деятелей национальной истории. Текст сопровождается обширным научно-справочным аппаратом.

63.3(2Укр)Г 91

Грушевський, М. С. Як жив український народ : Коротка історія України : вид. 2-е. - репринт. відтворення / М. С. Грушевський . - К. : РОВО «Укрвузполіграф» : РВЦ "Орбіта",  1991. - 112 с.

Ця унікальна книга, створена патріархом української історії, видатним ученим і політичним діячем Михайлом Грушевським, спресовує в собі практично всі 10 томів його всесвітньо відомої  “Історії України-Руси”.

63.3(4Укр)-8я7Д 36

Державні, політичні та громадські діячі України : політичні портрети : навч. посіб. для студ. вищ навч. закл./ за заг. ред. М. І. Панова; авт. кол. : В. І. Астахова, К. В. Астахова, Є. О. Бондарєв та ін. – К. : Ін Юре, 2002- 476 с.

У біографічному збірнику вміщено понад сто шістдесят коротких біографій державних, політичних і громадських діячів України, зокрема і М. С. Грушевського.Матеріали збірника призначені для поглиблення гуманітарної підготовки студентів вузів, а також буде корисним для широкого читацького загалу.

63.3(2)С 81

100 найвідоміших українців / Гнатюк М., Громовенко Л., Семака Л., Скорульська Р., Стус Д., Удовик С. – М. : Вече; К. : Орфей, 2001. – 584 с. - (100 найвідоміших).

Видання охоплює собою часи від князівської та дохристиянської доби і до кінця 80-х років ХХ століття. Сто портретів видатних представників українського народу – це долі ста непересічних постатей, які присвятили себе боротьбі і розбудові української держави, ратним подвигам і політичній діяльності, створенню художніх шедеврів, унікальних літературних творів і чудес техніки.

Сучасники віддають належне пам’яті видатного українця М. С. Грушевського. Нині ім’я Грушевського носить Інститут української історіографії і джерелознавства НАН України, а також одна з центральних вулиць Київа. Біля Будинку вчителя, де засідала Центральна Рада, споруджено пам’ятник М.С. Грушевському.