Івасюк, відлуння твоїх кроків

Батьківська хата

Батьки

Із мамою

На уроці музики

Перший учитель

У дуеті зі сестрою

Галею

Юність

«Смерічка» в Останкіно

Чернівці, 1972

Назарій Яремчук Василь Зінкевич Іван Миколайчук

«Я піду в далекі гори»

Із сестрою Оксаною

Малюнок В. Івасюка

Львівськими вуличками

Той самий дубу Брюховичах

Я був у тому лісі, що під Львовом. Колега давній показав мені. Дерева не озвалися на слово,Немов заснули в летаргічнім сні.

У мовчазній присутності усіх Учинено такий жорстокий гріх –Людьми тут закатовано людинуЗа пісню, що єднала Україну.

 Дуби не знали, де його схопилиІ звідки на машині привезли.Запам’ятали тільки погляд злий Того, хто вдарив... Потім інші били.

Дуби не знали слів людської мови,Щоб передати жахи тих хвилин,Як в муках гинув чийсь красивий син,Як збиткувалися гієни змови.  

Було у тім достоту щось звірине, Так наповзає бруд на діамант, Бездари так ненавидять талант,Так дикуни ненавидять людину. Дерева мліли. Що це? Судний день?І морщились, і корчились від того,Бо поміж них нема такого, Щоб свій свого – ніколи і ніде.  Ви думали, що вже і поготів? Івасюковій пісні вже не жити?Щоб пісню вбити, треба всіх убити.А на усіх не вистачить катів.

Відкриття меморіальн

оїдошки

На Личаківському цвинтарі у Львові

Знову у Львові

Хто наступний ?

Автор добірки : учитель української мови та літератури

НВК «Школа-гімназія «Сихівська» м. Львова

Синюта В.В.

Пам'ятаймо !