Наша енергія— наше майбутнє

№18 (1110) Четвер, 8 травня 2014 року Щотижнева газетаwww.rnpp.rv.ua

За даними системи АСКРО Рівненської АЕС на проммайданчику та в зоні спостереження РАЕС за період з 29.04.2014 по 05.05.2014 року радіаційні показники становили:

– активність газо-аерозольного викиду енерго-блоків Рівненської АЕС склала: ІРГ – 0.234%, ДЖН – 0.112%, йод – 0.002% від відповідних лімітів викиду;

– активність скиду в річку Стир становить: по Сs-137 – 0.501%, по Co-60 – 0.324% від відповідних лімітів скиду;

– потужність дози гамма-фону в населених пунктах зони спостереження становила 0.08 – 0.12 мкЗв/год і не перевищувала значень природного фону.

На блоках РАЕС

За даними АСКРО

Вітаємо з 69 річницею Перемоги!Дорогі ветерани!

Шановні кузнецовці, працівники Рівненської АЕС!

Щиро вітаю вас з Днем Перемоги! Це свято за-вжди житиме у наших серцях. В ньому біль, скор-бота й гордість за мужність і стійкість тих, хто у жорстокому двобої з ворогом відстоював свободу нашої держави, самовіддано, навіть ціною власного життя, наближав День Перемоги.

Важко знайти слова, якими можна було б пере-дати всю нашу вдячність за безсмертний подвиг у найжорстокішій війні, яку не знало людство. Сьо-годні ваша мужність, життєва мудрість, ставлен-ня до ратного і громадянського обов’язку, дорогі ве-терани – належний приклад для наслідування.

Перемога, завойована старшими поколіннями, надихає нас на нові звершення, зміцнює дух, допо-магає долати труднощі, йти вперед. Нехай мир та злагода завжди живуть у наших душах і серцях. Хай це світле свято й щирі побажання додадуть нам сил, натхнення для здійснення планів і нових звер-шень в ім’я розквіту України.

З повагою, Павло ПАВЛИШИН, генеральний директор ВП РАЕС

Шановні жителі міста,шановні ветерани Другої світової війни !

Сердечно вітаю Вас зі святом Перемоги. Святом, яке за суттю своєю і через віки символізуватиме прагнення до Миру і Свободи.

Сьогодні наш доземний уклін усім, хто кував Перемогу в горнилі жорстоких боїв на фронтах, у партизанських загонах та підпіллі, виніс важкі роки окупації та пекло концентраційних таборів, під-німав з руїн та відроджував рідну землю. Подвиг ваш – вікопомний, пам’ять про вас – нетлінна, вдячність народу – безмежна.

Схиляємо в шані голови перед загиблими за нашу честь, свободу і незалежність. Для нас, їх вдячних нащадків, кожен День Перемоги – це час осмислення нашого минулого і сьогодення, можливість ще раз оцінити мирне творення незалежної держави України.

Бажаємо вам і вашим родинам міцного здоров'я, благополуччя і щастя, квітучих весен під мирним небом на довгі літа, успіхів і творчої наснаги у справі відродження нашої великої мирної та сво-бодолюбивої держави, в ім'я народу.

Нехай це велике свято принесе нам віру в майбутнє,наповнить серця надією і милосердям

та поєднає у спільному прагненні до миру та злагоди.

З повагою,Ігор КУЦ,

в.о. міського голови

Дорогі ветерани!Шановні співвітчизники!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди 69-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

У нашій пам’яті, у нашому серці це свято завжди буде великим днем, коли ми віддаємо шану тим, хто у важких випробуваннях зупинив іноземну навалу і за-воював Велику Перемогу над нацизмом.

Ми вдячно схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто, нехтуючи смертю, виборював перемогу в жорстоких боях і самовіддано працював в тилу. Низь-кий уклін вам, ветерани! Вічна слава і пам’ять тим, хто з честю поліг у боях!

Нехай це велике свято принесе всім нам віру в май-бутнє, наповнить серця надією та поєднає у високому прагненні до миру та злагоди! Хай спільна праця на загальне благо об’єднує нас в ім’я майбутнього!

Бажаю вам і вашим родинам міцного здоров’я, щас-тя, радості та квітучих весен під мирним небом! Нехай у ваших родинах панує злагода, в оселях – до-статок і добробут, а всі теплі слова і привітання, які пролунають у ці дні, додають вам душевних сил і спокою!

Юрій НЕДАШКОВСЬКИЙ,президент ДП «НАЕК «Енергоатом»

Колектив державного закладу«Спеціалізована медико-санітарна

частина № 3 МОЗ України» щировітає ветеранів війни та всіхгромадян України зі світлим

і радісним святом – Днем Перемоги!

Ми пам'ятаємо про тих, хто захи-щав рідну землю.

І у цей славний день низько вклоня-ємося та складаємо глибоку шану ве-теранам, які на своїх плечах винесли тягар війни та підняли країну з руїн у повоєнні роки.

Нелегко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за без-смертний подвиг у найжорстокішій війні.

Тож прийміть найтепліші побажан-ня міцного здоров'я, затишку та благо-получчя.

Мирного неба вам та вашим роди-нам!

З повагою,Олександр КОЦЮБИНСЬКИЙ,

начальник ДЗ «СМСЧ №3МОЗ України»

Шановні працівники Рівненської АЕС, дорогі ветерани!

Дозвольте привітати вас з одним із най-визначніших свят для України і для кожного з нас – Днем Перемоги!

Подвиг українських воїнів – часові непід-владний, як і наша безмежна вдячність всім, хто в нелегкий період війни боровся з лютим ворогом, захищаючи рідну землю.

Нехай мужність, героїзм і одержимість наших ветеранів стануть поштовхом для трудових звершень нинішніх нащадків, а пам’ять про Велику Вітчизняну війну спону-кає всіх нині цінувати мир і спокій на землі.

Зичу всім добра, тепла, благополуччя і святкового настрою у День Перемоги!

Іван МЕЛЬНИК,голова профкому ВП „Рівненська АЕС”

Станом на 8 годину 6 травня в роботі перебува-ють два енергоблоки Рівненської АЕС із сумарним на-вантаженням 1380 МВт. Діє балансове обмеження. Зауважень до роботи основного устаткування діючих енергоблоків та персоналу немає.

Енергоблок №2 (ВВЕР-440) перебуває у резерві.На енергоблоці №3 (ВВЕР-1000) — 40-а доба серед-

нього планово-попереджувального ремонту. В ремон-ті – обладнання та системи другого каналу системи безпеки. Триває завантаження активної зони реакто-ра. Усі ремонтні роботи виконуються згідно з графі-ком.

За минулу добу енергоблоками Рівненської АЕС вироблено 34,0 млн. кВтг електроенергії, з початку місяця – 167,9 млн. кВтг та з початку року – 5 млрд. 676,4 млн. кВтг електроенергії.

Порушень меж і умов безпечної експлуатації не було. Радіаційний, протипожежний та екологічний стан на РАЕС і прилеглій території не змінювався й перебуває у межах діючих норм.

Прес-центр УІтаЗГ РАЕС

8 травня 2014р.2 №18 (1110)

Пропозиції керівництву ВП РАЕС

Проекту спорудження Комплексу з переробки РАВ на РАЕС – підтримка

і сприяння з боку Єврокомісії

Реалізації двох проектів – спорудженню комплек-су з переробки твердих

радіоактивних відходів (КП РАВ) на Рівненській АЕС та лінії елек-тропередач 750 кВ „РАЕС – під-станція „Київська” – у ДП „НАЕК „Енергоатом” приділяється пер-шочергова увага.

З ходом справ у цьому напрям-ку знайомився під час нещодав-нього візиту на Рівненську АЕС президент Компанії Юрій НЕ-ДАШКОВСЬКИЙ. Предметно об-говорили стан спорудження КП РАВ на виїзній нараді за участю виконавчого директора з ядерної та радіаційної безпеки й науково-технічної підтримки НАЕК „Енер-гоатом” Наталії ШУМКОВОЇ.

23 квітня, з метою вивчення виконання проекту споруджен-ня Комплексу, станцію відвіда-ли й представники Єврокомісії – директор Спільного офісу під-тримки (JSO) Дейв Д. КОРБЕТТ та технічний експерт JSO Катерина КОНСТАНТИНОВА.

Вони побували у будівлі пере-

робки слабоактивних відходів на проммайданчику РАЕС – об’єкті, що будується. Під час наради за-ступник генерального директора з капітального будівництва Сер-гій КУРОЄДОВ доповів представ-никам JSO про поточний стан справ з добудови будівлі КП РАВ. При цьому він зауважив, що вра-

ховуючи практично повну рекон-струкцію цієї будівлі, впродовж шести місяців необхідно вико-нати значний обсяг будівельних робіт для можливості монтажу і приймання обладнання, що по-ставляється у рамках міжнарод-ної технічної допомоги.

Федір КИСЛИЦИН, заступник

головного інженера з загально-станційних об’єктів, надав ін-формацію про те, на якому етапі перебуває виготовлення облад-нання по Лоту 1 „Установка вилу-чення”, яке виконується фірмою ONET (Франція).

Директор JSO Дейв Д. КОР-БЕТТ запевнив, що зі свого боку він надасть повну підтримку і сприяння успішній реалізації проекту у визначені терміни.

Довідково. Впровадження комплексів з переробки твердих РАВ – загальноприйнята міжна-родна практика. Сьогодні вона працює практично всюди, де експлуатуються атомні електро-станції – Європі, США, Росії. Го-ловною метою реалізації цього проекту на РАЕС є підвищення рівня безпеки експлуатації стан-ції шляхом впровадження пере-дових інноваційних технологій з переробки РАВ і виведення сис-теми поводження з радіоактив-ними відходами на міжнародний рівень.

Олена ЗУБЕНКО

Для здійснення політики відкритого об-міну інформацією було введено в дію

«Заяву керівництва ВП «Рівненська АЕС» про усвідомлення ролі людського чинника в за-безпеченні безпеки», відповідно до принци-пів якої будь-який працівник ВП РАЕС має право подати пропозиції генеральному ди-ректору або головному інженеру – першому заступнику генерального директора, в тому числі конфіденційно.

Пропозиції працівників можуть стосувати-ся різних питань, наприклад:

– удосконалення експлуатаційної практи-ки;

– недосконалості процедур, неефективнос-ті управління процесами;

– кваліфікації та навчання персоналу;– охорони праці, радіаційної та пожежної

безпеки;– соціально-психофізичних проблем у ко-

лективі, проблем ергономіки та інших заува-жень.

Подати пропозицію керівництву ВП РАЕС можна двома способами:

1. Заповнити бланк для пропозицій і зали-шити його у скриньці «Для пропозицій керів-ництву». Бланки пропозицій знаходяться біля скриньок та регулярно поповнюються.

Всього на території ВП РАЕС встановлено 10 скриньок «Для пропозицій керівництву», які розміщені на стендах «Досвід експлуата-ції». Стенди розташовані у наступних будів-лях:

• ПЛК (1 поверх) • МАГАТЕ (1 поверх)

• АПК (3 поверх) • ЛПК-1 (1 та 3 поверхи)

• ОДК (1 поверх) • ЛПК-2 (1 та 5 поверхи)

• СПБ (1 поверх) • НТЦ (2 поверх)

Перевірка вмісту скриньок «Для пропози-цій керівництву» проводиться один раз на 2 тижні персоналом СНРтаПЕ.

2. Зареєструвати пропозицію через систе-му ОIСДЕ (Об’єднана Інформаційна Система Досвіду Експлуатації) в розділі «Предложения руководству» (для зареєстрованих користува-чів ВП РАЕС). Реєстрація користувачів в ОІС-ДЕ виконується персоналом СНРтаПЕ згідно з заявками встановленого зразка (індивідуаль-них або групових), які оформлюються в сис-темі реєстрації мережевих задач за адресою http://www.aes.rnpp.atom.gov.ua/etask/index.html.

Надати пропозицію можна як відкрито (тобто вказуючи персональні дані заявника – ПІБ, підрозділ), так і анонімно. Незважаючи на спосіб звернення, всі пропозиції керівниц-тву, що зареєстровані як в системі ОIСДЕ, так і на паперових бланках, службовою запискою від СНРтаПЕ направ-ляються на розгляд безпосередньо гене-ральному директору або головному інжене-ру конфіденційно (без персональних даних).

З метою стимулю-вання звернень персо-налу щодо покращан-ня культури безпеки та виробництва, гене-ральним директором РАЕС підтримано іні-ціативу про щорічний відбір кращих пропо-зицій та матеріальне заохочення для праців-ників. Більш детально з даною процедурою можна ознайомити-ся в «Положении по

интегрированной системе менеджмента “ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ОПЫТА ЭКСПЛУАТАЦИИ”» 191-1-21-QA-31.

Для довідки: У 2008 році, в рамках під-готовки до місії МАГАТЕ OSART, ініціатив-ною групою служби надійності, ресурсу та продовження експлуатації з підготовки до перевірки напрямку «Досвід експлуатації», керівництву ВП РАЕС було запропоновано започаткувати новий напрямок роботи з пер-соналом, в основу якого було б покладено зв’язок працівників станції з вищим керів-ництвом, особливо з метою вирішення тих проблемних питань, до яких, на думку пра-цівників, не прислухається безпосереднє ке-рівництво, вважаючи їх недоцільним або не-важливими для виробництва. Так з’явилася форма звернень працівників у вигляді «Про-позицій керівництву», що стала невід’ємною частиною впливу людського чинника на вдо-сконалення виробничих процесів. З кінця 2008 року на розгляд генерального директо-ра та головного інженера ВП РАЕС подається близько 10 пропозицій щороку. При цьому, після виходу Вказівки генерального дирек-тора №24 від 03/03/2014 «Щодо пропозицій керівництву» лише за півтора місяці вже надійшло 11 пропозицій, що говорить про позитивну тенденцію довіри персоналу ВП РАЕС до такої системи звернень та про те, що кожне звернення розглядається і вирішуєть-ся. Сподіваємось, що так буде й надалі.

Сергій ГОРдІєНКО,начальник СНРтаПЕ

Афіша Палацу культури

14 травня об 11 годині – розважальна прог- рама для дітей «День іменинника».

Танцювальна зала ПК.Ціна квитка – 7 грн.

15 травня о 18 годині – театралізоване свято для дітей «Прощавай, садочок!».

Танцювальна зала ПК.Ціна квитка – 7 грн.

15 травня о 19 годині – концерт гурту «Лама».

Велика зала ПК.Ціна квитка – від 80 грн.Квитки у вестибюлі каси ПК з 17.00 – 19.00.

16 травня о 13 годині – театралізоване свято для дітей «Прощавай, садочок!».

Танцювальна зала ПК.Ціна квитка – 7 грн.

Квитки на всі заходи можна придбати у касі ПК.

Кузнецовськ

В «Енергоатомі» проведено службове розслідування

за фактом публікації на інтернет-сайті

«Наші гроші»

За фактом публікації на інтернет-сайті «Наші гроші» щодо закупівлі ВП «Атоменер-гомаш» стального прокату за завищеною ціною в ДП «НАЕК «Енергоатом» проведено службове розслідування.

Комісія, створена в Компанії, встанови-ла факт перевищення вартості закупівлі за укладеним договором над більш економіч-но вигідною ціновою пропозицією іншого учасника на суму 404,7 тис. грн.

Зазначене стало можливим у зв’язку із неналежним виконанням своїх посадових обов’язків окремими службовими особами ВП «Атоменергомаш».

Комісією запропоновано необхідні захо-ди щодо недопущення нанесення збитків Компанії, а також щодо притягнення вин-них осіб до відповідальності. Крім того, за результатом службового розслідування ке-рівництвом Компанії будуть вжиті вичерпні заходи, спрямовані на недопущення у май-бутньому системних порушень при закупів-лі товарів робіт та послуг.

«Ми зробимо все, що від нас залежить, для унеможливлення зловживань під час проведення конкурсних торгів із закупівлі товарів та послуг підрозділами Компанії. Всі посадові особи, причетні до створення корупційних схем з метою заволодіння дер-жавними грошима, понесуть за це відпо-відальність», – зазначив радник президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Олег Поліщук.

Нагадаємо, що з початку дії наказу Мініс-терства енергетики та вугільної промисло-вості України №237 «Про невідкладні заходи стабілізації фінансового стану галузі та за-побігання проявам корупції» від 11 березня 2014 року, загальна економія коштів завдяки перегляду та скороченню вартості договорів на постачання обладнання та послуг в ін-тересах підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом» склала станом на 23 квітня 69,9 млн грн.

На виконання вказаного документу Мі-ненерговугілля в Компанії було видано від-повідний наказ №234, у якому, зокрема, йдеться про скорочення витрат шляхом оптимізації договірної діяльності.

Президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський на селекторній нараді 22 квітня доручив керівникам підрозділів про-довжувати роботу зі скорочення витрат і на-гадав, що вивільнені кошти частково підуть на покриття дефіциту з соціальних програм. «Відтак, у цій роботі має бути зацікавлений кожний член трудового колективу Компа-нії», – зазначив керівник «Енергоатому».

Центр зовнішніх інформаційних комунікацій дП «НАЕК «Енергоатом»

38 травня 2014р.№18 (1110)

Благодійність

Допомогли українським військовослужбовцям

Щоб ніколинога окупанта

не ступалана рідну землю

Молимось за мирне небо над Україною

Мій бать-ко, Реше-тицький

Кіндрат Доро-фійович, пішов на фронт зовсім

юним, бо вважав, що захищати рідну землю від знавіснілих загарбників – це його священний обов’язок. А йшов йому тоді тільки 19-ий рік.

Про бойовий шлях батька я знаю лишень з його спогадів і рідкісних фронтових фотогра-фій. Знаю, що бився з ворогом хоробро і муж-ньо. Про це свідчать його бойові нагороди. Вже в дев’ятнадцять за мужність і сміливість він мав найвищу солдатську відзнаку – «Ор-ден Слави ІІІ ступеня», медаль «За відвагу», а дещо пізніше був нагороджений орденом «Великої Вітчизняної війни».

Довгими зимовими вечорами я, будучи ще підлітком, вмощувалась поряд з батьком біля грубки, в якій потріскував вогонь, і, затаму-вавши подих, слухала його розповіді про ві-йну, про бойових побратимів, про те, як гна-ли ворога з рідної землі. А ще дуже любила, коли він співав фронтові пісні.

Нехитру солдатську науку батько опано-вував у Полоцьку, вивчав кулемет, якого на-зивали «максим». Тривало навчання недовго.

Вже через два місяці його з іншими бійця-ми перекинули на передову. Служив він у 6-ій гвардійській дивізії ІІ-го Білорусь-

кого фронту.В юнацькій пам’яті закарбувалось

все – і важкі переходи, крок у крок непрохідними білоруськими болотами, коли, як розпові-дав батько, спали на ходу, кро-

вопролитні бої, втрати бойових товаришів. Я із завмираючим серцем слухала про важкі бої за білоруську річку Західну Двіну, про те, як «викурювали» фашистів з їхніх укріплень, скільки українських юнаків під час тих боїв залишились назавжди лежати у сирій землі. І тільки значно пізніше зрозуміла, чому бать-ко, розповідаючи про все це, завжди відвер-тався від мене і дивився на вогонь – він ховав свій біль, який назавжди залишився в душі, можливо, скупу чоловічу сльозу…

У кровопролитному бою під Латвією бать-ко заслужив свій перший орден. На той час, йому, як уже досвідченому кулеметнику, до-вірили «дегтяра», кулемета, тільки значно складнішого. З цим кулеметом він разом з десятком бійців проривався з оточення. Ще й захопив «язика», за що і був удостоєний висо-кої нагороди.

Ще не раз смерть чатувала за спиною у молодою бійця, але батько, як жартував, від-бувся «дрібницями». В одному з боїв його контузило, а ще пізніше отримав поранення в плече. Тож день Перемоги 1945 року зустрів у госпіталі.

Днями ми зустрічатимемо 69-ий день Пе-ремоги й вже котрий рік без батька – рядово-го війни Кіндрата Решетицького. І благаємо у Господа мирного неба над Україною, щоб ніколи більше нога окупанта не ступила на нашу рідну землю, а війна не торкнулася на-ших родин

Бо саме за це поклали свої життя у далекі сорокові багато наших співвітчизників.

Олена РЯБЕНКО,касир їдальні №2 ВРП РАЕС

Чим бiльше дорожить л ю д и н а

пам'яттю своїх батькiв, дiдiв i прадiдiв, тим кра-ще усвiдомлює своє мiсце в цьому свiтi,

тим глибше відчуває свою вiдповiдальнiсть за майбутнє. У моїй родині з поколiння у поколiння передаються розповіді про Велику Вiтчизняну вiйну, у якiй брав участь дідусь Іван Іванович Луцюк, котрого я знаю тільки по фотографіях та зі спогадів бабусі й батька. Він з перших днів війни і майже до останньо-го дня воював з німецькими загарбниками, у двадцять п’ять років його призвали в армію і зразу довелось боротись з ворогом, захищати свою рідну землю, залишивши вдома дружи-ну і шестирічного сина.

Мальовниче село Селець Володимир-Во-линського району, в якому народився дідусь, знаходиться за 25 кілометрів від польського кордону, тому наступ фашистських загарб-ників 22 червня 1941 року м.Володимир-Волинський зустріло одним з перших. При-кордонне місто стало ареною бойових дій, обороняли його як прикордонники, так і стрілецькі та танкові дивізії. В одній з таких дивізій, за словами бабусі, воював і мій дідусь у складі Українського фронту, як піхотинець, стрілок. Був важко поранений, але вижив, щоб пройти майже до кінця всю війну. Ви-звольним маршем пройшов Польщу, Болга-рію, Угорщину, брав участь у переправі через Одер та в наступі на Берлін. Там, за тиждень до закінчення війни, він загинув.

Баба Одарка довго виглядала його, чекала звістки, якої так і не діждалася. І тільки через

тиждень після закінчення війни прийшла похоронка, в якій повідомлялось, що Іван Іванович Луцюк загинув смертю героя й був нагороджений медаллю «За відвагу», що його поховано в Берліні у братській могилі.

На цьому місці, в парку Шенхольцер-Хайде в Берліні, височить меморіальний комплекс, де вічним сном сплять крім мого дідуся і багато інших мужніх солдатів та офі-церів, котрі загинули під час штурму Берліна у квітні-травні 1945 р. На одній із меморі-альних плит, викарбовано прізвище Івана Луцюка. Єдиному, кому вдалося побувати в Німеччині та вшанувати світлу пам’ять ді-дуся, був мій брат Микола, який в 1985р. проходив військову службу у м.Магдебург. За хорошу службу йому дали можливість від-відати братську могилу дідуся Івана. Думаю, що вклонившись похованим там, він відчу-вав гордість за свого дідуся, котрий ціною свого життя, як і багато інших людей, здобу-вав довгоочікувану Перемогу

У нашій сім'ї завжди пам'ятають про мого діда Івана, який захищав Батьківщину від фашистів, дуже шкода що він не дожив до Перемоги. Варто пам’ятати про всіх тих, хто загинув, адже війна – це є лихо, незалежно від того чи визвольна вона, чи загарбницька, бо страждають люди. Вважаю, що в наш час, коли лунають постріли, люди мріють лише про мир і спокій. І ми всі бажаємо одного, щоб про війну наші діти знали тільки з розповідей старшого покоління, а не бачили на власні очі, щоб загарто-вування характерів, змужніння відбувалося лише у випробу-ваннях мирного життя.

Тетяна ХАлАНдАч,інженер БПтаАВ ЕРП

Маємо пам'ятатипро всіх, хто здобував

Перемогу

Юність моєї матері, Катерини Іванів-ни Палешко, була перервана вій-ною. На той час її родина жила у

селі Замостя Слуцького району.Коли нога фашистських загарбників сту-

пила на білоруську землю, люди не змирили-ся з цим, боролися з окупантами, як могли. Майже з кожного обійстя хтось був у парти-занах, за це фашисти і їх посіпаки жорстоко мстились.

Моя мати була партизанською зв’язковою. Взяли її вночі за доносом, коли навідалась до рідного села і повернулась вона до своєї

хати, до родини тільки після важких поневі-рянь у концтаборі, коли уже було визволено Білорусію.

Про ті страшні часи мати згадувала дуже рідко і завжди плакала. На довгі роки у її серці оселились біль і страх. Бо тривалий час була не людиною, а лише номером, який за-міняв ім’я, й залишився з нею назавжди.

Пригадую, що впродовж всього свого жит-тя мама дуже бережно ставилась до хліба, називала його святим. І ніколи не викинула жодної крихти (хоча після війни вийшла за-між, переїхала з чоловіком до України у міс-

то Рівне, добре заробляла). Бо спогади про те, як їх, бранців, морили голодом, знущались, травили собаками, залишились у її душі на все життя. А їжа, як розповідала мати, для по-лонених на день складалась із шматка хліба й рідкої юшки з гнилих овочів.

Згадуючи про ті страшні дні, мати завжди просила Бога, щоб її діти і внуки ніколи не звідали такої гіркої долі. Сьогодні про це мо-люсь і я, і всі українські матері, бажаючи сво-їм дітям тільки мирного неба.

Галина МЕлЬНИК,м.Кузнецовськ

В. о. президента України голова Верховної Ради Олександр Турчинов підписав закон «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо посилення матеріально фінансового забезпечення обороноздатності держави», про що повідомила прес-служба Президента.

Цим законом внесено зміни до законів України «Про оборону України», «Про мобілізацій-ну підготовку та мобілізацію», «Про Збройні Сили України», «Про гуманітарну допомогу», «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Ними дозволено фінансування націо-нальної оборони держави, Збройних Сил, мобілізаційної підготовки, а також вживати за-ходів з мобілізації додатково за рахунок благодійних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

В серцях багатьох українців знайшла відгук ініціатива щодо підтримки українських вій-ськовослужбовців. У зв’язку із складною ситуацією, що склалася в нашій країні, працівники ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» також вирішили взяти участь у започаткованій акції «Підтри-май Українську армію». На рахунок Міністерства оборони України наш медичний заклад пе-рерахував 77 тисяч 604 гривні. Ці кошти – одноденна заробітна плата його співробітників.

Керівництво та колектив СМСЧ №3 добре розуміють, що дані кошти допоможуть у вирі-шенні певних проблемних питань, що з’явились перед українським суспільством сьогодні. І всі ми разом сподіваємось, що наш благодійний внесок сприятиме покращанню матері-ально-технічного та медичного забезпечення Збройних Сил України.

Колектив ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» закликає всіх небайдужих до долі країни та гро-мадян підтримати нашу Україну і наших військовослужбовців. Допомогти у скрутний час державі – обов’язок кожного свідомого громадянина.

Вікторія лОБКО,юрисконсульт дЗ «СМСч №3 МОЗ України»

Війна у долі моєї родини

Василь СИМОНЕНКО

САлюТИ МИРУ

В дні травневі, мріями багаті, Коли щастя хлюпає з пісень, Ми щороку зустрічаєм свято – Перемоги радісної день.

І встають у пам'яті дороги, Ті, що довелося нам пройти, Щоб багряний прапор Перемоги Над рейхстагом гордо піднести.

І живуть у пам'яті народу Його вірні дочки і сини, Ті, що не вернулися з походів Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі, Котрим не судилось розцвісти, Закликають мир ясний і спокій, Як зіницю ока, берегти.

Програмавідзначення у місті 69-ої

річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні

9 травня

13.00 – 17.00 Заходи щодо відзначення 69-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні

1941 – 1945 років: → 13.00

Урочисті збори та святковий концерт.

(Велика зала ПК).→ 15.00 – 17.00

Польова кухня. Вшануванняветеранів Великої Вітчизняноївійни. Музичний конкурс-караокена тему "Пісні війни".

(Майдан Незалежності).

Пам'ять

ЗАСНОВНИКИ:адміністрація та трудовий колектив ВП “Рівненська АЕС“ ДП “НАЕК “Енергоатом“.

E-mail: gazeta@rnpp.atom.gov.ua Редактор Лідія ШМИРКО, тел: 3-74-40, 64-1-36 Комп’ютерна верстка Наталії ВАЛЬЧУК, тел: 64-3-98Фото Надії ТИМОФЄЄНКО, тел: 64-1-18

Газета заснована у січні 1989 року.Свідоцтво про реєстрацію періодичного видання Серія РВ №496/49 від 30 листопада 2007 року.

Наша енергія— наше майбутнє

Газету зверстано в комп’ютерному центрі УІтаЗГ ВП РАЕС. Кольороподіл та друк — видавництво “Медіа”, м.Луцьк, вул. Карбишева, 1. Тел.:(0332) 78-40-69. Тираж 2000 примірників.

Використання наших публікацій – тільки за погодженням з редакцією.

4 8 травня 2014р.№18 (1110)

До Дня матері

Конкурси «Україна єдина» у дитячій творчості

Вітаємо!Найзаповітніша мрія матері – мир і щастя на земліУ нас, українців, з давніх віків шанують і поважають

жінку-матір. „Матусю”, „матінко”, „ненечко” – з дитя-чою ніжністю звертаються до найріднішої у світі люди-ни, порівнюючи її з квітучою вишнею, горлицею, голуб-кою. Серце матері – невичерпне джерело безкорисної і всеперемагаючої любові до своїх дітей.

«Україна єдина», такою ідеєю пронизаний конкурс малюнку «АЕС. Добробут. Батьківщина», що традицій-но відбувся у квітні в інформаційному центрі ВП РАЕС. Конкурс проводиться «НАЕК «Енергоатом» та Рівнен-ською АЕС серед школярів міста Кузнецовськ. Цей захід має на меті привернення уваги до розуміння єдності, цілісності країни, укріплення доброзичливих дружніх зв’язків між дітьми різних регіонів України.

Актуальність теми конкурсу сприяла тому, що коло його учасників у порівнянні з попередніми роками значно збіль-шилося. У ньому взяли участь учні всіх навчальних закладів міста. Цікавість конкурсу підвищило й розширення та осу-часнення формату подання робіт. Так, до участі приймали-ся мультимедійні проекти й роботи, виконані у стилі деко-ративно-ужиткового мистецтва.

На розгляд журі, яке складалося з працівників управлін-ня інформації РАЕС та Палацу культури, було надано 120 робіт, автори деяких уже мали досвід участі у подібних за-ходах. Більшість юних художників є вихованцями гуртків Палацу культури й Будинку дитячої та юнацької творчості м.Кузнецовська.

Член журі Світлана Кох, заввідділом Палацу культури, відзначила багатожанровість наданих робіт – плакат, «квіл-лінг», аплікація кольоровими стрічками. Її вразило, на-скільки школярі співпереживають за майбутнє країни та зуміли передати через творчість свої почуття.

Обираючи найкращі роботи, журі насамперед звертало увагу на оригінальність, розкриття ідеї, техніку виконання. Переможцем у старшій віковій групі був визнаний семи-класник Юрій Поліщук. Свою роботу «Крило АЕС за Україну єдину!» він виконав олійними фарбами на полотні. Серед молодших учнів перемогла Анастасія Катюха, учениця тре-тього класу з роботою «Єдність України».

Наразі шість кращих робіт юних кузнецовців направлені до Києва у «НАЕК «Енергоатом», де наприкінці травня відбудеться другий етап конкурсу. Тоді визначаться призери серед пред-ставників усіх міст атомників.

Залучення учнівської молоді та юнацтва до різноманіт-них заходів Рівненської АЕС – брейн-рингів, читань, конфе-ренцій, фото- та конкурсів малюнку – стало традиційною формою роботи для сприяння творчому зростанню обдаро-ваної молоді регіону розташування РАЕС та розуміння зна-чущості атомної енергетики для суспільства.

Сердечно вітаємо з днем народження ди-ректора підліткового клубу профкому ППО

ВП «Рівненська АЕС»

КАРПОВЦЯ Миколу Васильовича.

Людині творчій, життєрадісній, натхнен-ній бажаємо міцного здоров'я, успіхів та без-межного щастя.

Вітаємо з роками, що завітали, У твоє бурхливе життя!Живи так, щоб було що пригадати, Коли доживеш ти у щасті до ста! Твори й висот нових досягай, Ми знаємо, ти зможеш багато, Створи на землі свій малесенький рай, Нехай у душі кожен день буде свято!

Колеги

Із золотим ювілеємвітає колектив гідротехнічного цеху

машиніста насосних установок

Валентину АдамівнуПІНЧУК,

яка народилася у пору весняного оновлен-ня й розквіту землі, 29 квітня.

Жінці, котру поважають за порядність, до-брозичливість, відповідальне ставлення до роботи колеги зичать душею не старіти, ми-нулих днів не помічати, а з кожним роком молодіти.

У радощах земних купайся,Радій доброті людей.І, якщо можеш, постарайсяЗустріть столітній ювілей!

•••

У Ольги Василівни ТАРАСЮК, працівниці ЦГО РАЕС, котра но-сить почесне звання Матері-геро-їні, їх п’ятеро, а ще чотирнадцять онуків. Вони і є її найбільшим багатством і щастям у житті. Бо кожну дитину, як дарунок долі, чекали разом з чоловіком Пе-тром Миколайовичем, майстром ЦТАВ, з нетерпінням і великою радістю, кожній дали гідне вихо-вання і навчання.

Син Григорій закінчив Се-вастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості й нині працює інженером електроцеху. Має трьох діток. У доньки Миросла-ви – маляра РБЦ РАЕС, їх двійко. Після навчання у Рівненському кооперативному технікумі зали-шилася працювати в обласному

центрі найстарша Ніна, у сім’ї якої виховується троє дітей. У Сарненському ПТУ здобула спеці-альність оператора обчислюваль-них машин, а нині проживає на Волині й має хорошу, міцну сім’ю донька Тетяна, котра подарувала батькам шестеро онуків. Наймен-ша Олеся – другокурсниця Схід-ноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м.Луцьк), ще не заміжня, допо-магає сестрі бавити племінників.

Коли на свята у батьківській оселі за великим столом збира-ється уся родина Тарасюків, до того ж разом з хресними, не кож-не весілля має стільки гостей, жартують колеги Ольги Василів-ни. Вона завжди марила своєю хатою. Хотілося більшого просто-ру, окремого куточка для кожної

своєї дитини, а ще бути поближ-че до землі, вирощувати всю городину, квіти своїми руками. Тож три роки тому мрія, для здій-снення якої всі разом доклали чимало зусиль, стала дійсністю.

Батьки, їхні стосунки, що базу-ються на любові, взаємній повазі, підтримці одне одного – завжди були прикладом для дітей. У сво-їх учнівських творах вони так і писали: „Хочу бути схожою (схо-жим) на тата й маму”.

Огортаючи повсякчас своїх „чаєнят” безмежною любов’ю і ласкою, матуся, водночас, зма-лечку привчала їх до порядку й дисципліни. Росли вони здо-ровенькими, дружними, добре навчалися у школі, а тепер і влас-ним дітям прищеплюють риси, виховані у них батьками з ди-тинства. А яке то нині щастя для бабусі, коли її оселя наповню-ється дзвінкоголосими онуками, котрих вона обожнює, пестить і голубить!

Все своє життя Ольга Васи-лівна невтомно трудиться. За-гальний стаж її роботи – 36 ро-ків, на РАЕС – 21. Дев’ять років працювала прибиральником території – садівником, потім – прибиральницею службових приміщень цеху господарсько-го обслуговування. Старанно і скрупульозно ставиться жінка до своїх обов’язків, бо любить, щоб все виблискувало чистотою, щоб тішили око доглянуті квіти.

– Я щаслива, що Господь по-дарував мені таку долю: гарну сім’ю, таких діток і онуків, хоро-ший, дружний колектив, у якому я із задоволенням працюю, – зіз-нається пані Ольга.

Та нині берегиня роду, як і всі українські матері, просять у Все-вишнього лише одного – миру на землі!

Олена ЗУБЕНКО