Семінар «Теоретичні підходи до використання медіаосвіти у вихованні дошкільників»

Мета: підвищити рівень теоретичних знань з даного питання; познайомити з літературою та Інтернет-ресурсами, що висвітлюють питання медіаосвіти; навчати основам медіаграмотності.1. Медіаосвіта в сучасному

соціокультурному контексті.2. Форми, методи та дидактичні принципи

медіаосвіти.3. Інтеграція медіаосвіти в навчально-

виховний процес ДНЗ.4. Психологічні механізми медіаосвіти.5. Практична робота з медіатекстом.

«Кто владеет информацией, тот владеет миром»

Натан РотшильдГоловна складність не в тому, щоб отримати певну інформацію, а в тому, щоб визначити, яка інформація потрібна.

Людина - медіа

Позитивний Негативний

Медіаосвіта (від англ. mediaeducation) – частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку

особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні, так і новітні медіа з урахуванням

розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.Медіакультура – сукупність інформаційно-комунікаційних засобів, що

функціонують у суспільстві, а також культури її сприймання соціальними групами та соціумом у цілому. На особистісному рівні медіакультура

означає здатність людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі.

Медіаграмотність – рівень медіакультури, який стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції,

тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами.

Нормативні документи, що регламентують питання медіаосвіти: Грюнвальдська декларація з медіаосвіти (1982 рік) Резолюція ЮНЕСКО (1989 рік) Віденська світова конференція «Освіта для медіа та цифрового століття» Севільська конференція «Медіаосвіта молоді» Резолюція Європарламенту щодо медіаграмотності Комюніке Єврокомісії «Європейський підхід до

медіаграмотності» Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (2010 рік) Конституція України ст. 34 «Кожен має право вільно

збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір…»

Засоби медіа

Аудіовізуальні

Інтернет-технології

Друковані

ФОРМИ МЕДІАОСВІТИ Медіаосвіта дошкільна Медіаосвіта шкільна Медіаосвіта позашкільна Медіаосвіта у вищій школі Медіаосвіта батьківська Медіаосвіта дорослих Медіаосвіта засобами медіа (стихійна)Медіаосвіта дошкільна є принципово інтегрованою і спрямована на збалансований естетичний та інтелектуальний розвиток особистості дитини (включаючи різні форми інтелекту, зокрема емоційний, соціальний і практичний інтелект), забезпечує її захист від агресивного медіасередовища (у тому числі від інформаційного «сміття», невідповідних віковим можливостям психіки дитини інформаційних впливів, зокрема продукції, що містить елементи насильства, жахів, еротики), уміння орієнтуватись, обирати і використовувати адаптовану відповідно до вікових норм медіапродукцію.

Інтеграція медіаосвіти в навчально-виховний процес дошкільного закладу

Як окремий предмет медіаосвіта не існує навіть в школі. Однак, її завдання можна інтегрувати в будь-який розділ інваріантної складової Базового компоненту дошкільної освіти.

Освітня лінія «Особистість дитини»

Освітня лінія «Дитина в соціумі»

Освітня лінія «Мовлення дитини» Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі»

Освітня лінія «Дитина у світі культури»

Освітня лінія «Гра дитини»

Громадську думку про певну подію, постать, заклад, установу, організацію нині формують саме медіа. Навіть вважають, якщо інформація про захід не з’явилася в медіапросторі, то ймовірно ця подія взагалі не відбулася.

Для формування позитивного іміджу навчального закладу про кожен відкритий захід, зафіксований у річному плані роботи, необхідно поширювати якісний медіатекст

Медіатекст – це повідомлення, текст будь- якого медійного виду та жанру, за допомогою якого спілкуються у сфері масових комунікацій

Що менший обсяг інформаційного повідомлення, то вища ймовірність того, що його прочитають цілком. Тому інформаційне повідомлення, призначене для публікації в Інтернеті, має містити не більше ніж 2–2,5 тис. знаків, у середньому — 3–5 абзаців Щоб інформація мала практичне значення та була цікавою читачеві, її творець має скласти умовний план, у якому дати відповіді на такі запитання: що відбулося? де саме? коли? як?

Інформаційне повідомлення доцільно писати за принципом «перевернутої піраміди».

Найважливішу інформацію розташовують на початку тексту, далі подають корисну, проте неосновну інформацію, і завершують обставинами, подробицями, висновками тощо

Структура інформаційного повідомлення