яяя

Послання Богородиці від 25 квітня 20010 р.

„Любі діти! В той час, коли ви в особливий спосіб молитеся і просите Мого заступництва, закликаю вас, любі діти, моліться, щоб через ваші молитви Я змогла допомогти, щоб якнайбільше сердець відкрилося на Мої послання. Моліться в Моїх намірах. Я – з вами і заступаюся за кожного з вас перед Моїм Сином. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Моліться в Моїх намірах

Послання починається знаком особливого вподобання до молитви, яку цілий католицький світ заносить до Матері Божої в травні, марійному місяці. Одночасно дається мета: моліться, щоб через ваші молитви Я змогла допомогти, щоб якнайбільше сердець відкрилося на Мої послання. Все послання міститься в тому запрошенні, а це підкреслює, яким важливим і квапливим є те, щоб ми відкрилися на послання, котрі Марія дає нам у Меджуґор’ї. Її довга присутність, невпинно повторювані слова про необхідність повернення до Бога, навернення, довіри Богові, про потребу молитви та посту… – це незаперечні знаки рішучого заклику, зверненого до нас всіх. Невже кількість покликаних, що відкрилися на Її послання, ще не доповнилася?

Це послання Матері Божої є чітким, квапливим закликом, щоб ми зосередилися навколо Неї в молитві на вревиці, в місяці травні, котрий традиційно Їй посвячений. Цей заклик не вимагає пояснень: Моліться в Моїх намірах. Ми, католики, добре знаємо Її наміри; без огляду на те, чи ми віримо Її посланням, чи заперечуємо їх автентичність, усім нам відомо, якими є Її наміри. Від того моменту, коли Марія була покликана, щоб стати Матір’ю Ісуса, завжди говорила Так приймаючи Волю Бога. Так було в Її прихованому житті, смиренному і зосередженому, під час якого Вона не відкидала від Себе жодних подій, але зберігала все у Своєму Серці (Лк. 2, 19,51).

Так було впродовж всього життя Її Сина, аж по Його Страсті та Смерть, коли Вона, стоячи біля Хреста, в тиші прийняла Волю Отця і разом з Ісусом жертвувала Йому Саму Себе. Нам добре відомі ті справи і знаємо, що ми – Її діти, а Вона стала нашою Матір’ю в той момент, коли Ісус дав Її за матір учневі, якого любив ( пор.Йо. 19, 27). Її наміром завжди є виконувати волю Бога Отця і вшанування волі Сина, котрий дав нам її за Матір. Її покликання –це заступництво за спасіння світу. А Вона, невпинно, невтомно і вірно старається його

виконати: Я – з вами і заступаюся за кожного з вас перед Моїм Сином.

Її Fiat, Її Так, сказане Богу Отцю, не зводиться до якоїсь поодинокої події з Її життя: воно лунає вчора, сьогодні, завжди. Воно записане у Вічність, ховається в Богові та в Ньому є збереженим! А ми? Святий Людовик Марія Гріньйон де Монтфорт запрошує нас, щоб ми увійшли в ту таємницю Любові

через набоженство до Пресвятої Діви Марії. Це набоженство має бути внутрішним, ніжним, святим, постійним, безкорисним (Трактат про досконале набоженство до Матері Божої, 106-110). Стараймося помітити час Її Відвідин, Її Присутності між нами, той особливий час благодаті, щоб нас не застав зненацька день славного повернення Христа. Неважливо чи день Його повернення застане нас в смертному тілі, чи ні; невже на Божому Суді не матиме значення якість нашого очікування на Його повернення? Прийди, Господи Ісусе! Прийди через могутнє заступництво Марії, Твоєї і нашої Матері!

Nuccio Quattrocchi

Молитва Ангела з Фатіми

„Пресвята Тройце, Отче, Сину і Духу Святий, віддаю Тобі найглибшу шану, жертвуючи найдорожче Тіло і Кров, Душу і Божество нашого Спасителя Ісуса Христа, присутнього в усіх кивотах світу, як винагородження за зневаги, святотатсво і байдужість, якими Його ображають. Через безконечні заслуги Його Пресвятого Серця і заступництво Непорочного Серця Марії, прошу ласки навернення для бідних грішників”.