№02

Студентський журнал НТУУ «КПІ» за 24 години№2

/2015

— 29 б

ерезня

#24

Pro

jec

t

2

01

06

03

04 0

70

5

02

#КPІ sTUDy

#КPІ призов

#КPІ суботник

#КPІ афіша

#КPІ перестройка

#КPІ ревизор

#КPІ жесть

Школи та майстер-класи КПІ

Рівняйсь! Струнко!

Боротьба за чисте КПІ

Насос VS бойлер

Були МАФи — і не стало

Ми перевіримо все

Безпечні маршрути в КПІ

4–5

12–15

16–19

20–21

6–7

8–10

11

3

#24

Projec

t

11

08

13

10

12

09

14

#КPІ формула

#КPІ спорт

#КPІ цитати

#КPІ особистості

#КPІ tecH

#КPІ баскет

#КPІ вболіває

Швидше, ніж боліди

У здоровому тілі – здоровий дух

Перли КПІшних викладачів

Перші серед більшості

Насос VS бойлер

У баскетболі тільки дівчата

Огляд футбольних матчів

22–25

26–27

28–37

38–41

42–45

46–47

48–49

#24

Pro

jec

t

4

01

#КPІsTUDy

КПІ – це чудова нагода реалізувати себе у всіх сферах. Якщо ти хочеш знайти себе, але не знаєш, що саме тобі подоба-ється, – то ця стаття саме для тебе.

З 1 березня розпочала роботу Школа Юридичної Освіти КПІ. Тут можна дізнатись, що таке «закон» та як його можна застосувати у різних життєвих ситуаціях, щоб знати, як захистити себе. Ця Школа моделює реальні судові засідання, де учасники мають змогу побачити, як відбувається судовий процес та як працює судова система.

Школа ораторського мистецтва – це проект Студентської Ради НТУУ «КПІ», що допоможе студентам отримати досвід красномовства та публічного виступу. Тут поділяться секретом, як утримувати ува-гу публіки та як лаконічно висловлювати свою думку.

А от KPI Art School не просто допомагає поринути в атмосферу мистецтва, а й навчить Вас малювати.

Школа розрахована як на початковий рівень у малюванні, так і на тих, хто має досвід. Тут можна прослухати лекцію чи майстер-клас і познайомитись з великою кількістю творчих людей.

Саме для тих, хто марить мистецтвом фотографії, започаткована ФотоШкола КПІ. Тут не будуть вчити фотографувати, не розкажуть про діафрагми та як краще ставити світло, а наштовхнуть учасників на нові ідеї, подарують нові враження та нові знайомства.

Якщо хочете відчути на собі європейський стиль життя, починайте вивчати польську мову з курсами «Польська школа» від Міжнародного відділу Студентської Ради НТУУ «КПІ».

Японська та китайська від викладачів та учнів КПІ – у Школі східних мов. Для любителів східної культури та охочих вивчити ці іноземні мови – саме ці безкоштовні мовні курси.

Польська Школа у КПІШкола східних мов у КПІKPI Art Sсhool Школа Юридичної освіти Школа Ораторського МистецтваФотоШкола КПІ

http://vk.com/kpi_polishhttp://vk.com/club77159219

http://vk.com/club90119484 http://vk.com/kpi_law

http://vk.com/oratory_kpihttp://vk.com/kpiphoto

Усіх зацікавлених реєстрація чекає тут:

Автор В. Бухарова

5

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

6

02

#КPІжесть

Кількість пограбувань у Солом’ян-ському районі та безпосередньо на тери-торії КПІ постійно зростає. Тож кореспон-денти журналу вирішили поспілкуватися з працівниками 3-го територіального від-ділу Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві та дізнатися, що було зроблено для зменшення кількості злочинів та як студентам нашого університету діяти у подібних ситуаціях.

Нам розповіли, що за березень у Со-лом’янському районі було здійснено 37 злочинів, з яких 2 пограбування і 1 роз-бійний напад скоєно саме на території нашого університету.

Злочинці працювали в групі з трьох осіб. Вони грабували студентів, забира-ючи цінні речі, гроші тощо, погрожуючи їм ножем. У ході проведення операцій-но-розшукуваних заходів, ця група зло-чинців була затримана працівниками патрульної служби і карного розшуку. Нині затримані особи перебувають під досудовим слідством, в очікуванні ви-року. Усі награбовані речі повернені власникам.

Працівники 3-го територіального від-ділу Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Київ нас запевнили: «Якщо злочин ско-єно групою з двох і більше осіб, то знай-шовши якісь зачіпки, у найближчий час його буде розкрито».

Цим словам хочеться вірити, але не треба забувати й про заходи обережності. Тому, у темну пору доби не варто пересу-ватися поодинці. Також нагадаємо, що по вулиці Політехнічній, площі «Знань» та уздовж периметру 1-го навчального кор-пусу і алеї пам’ятників встановлені каме-ри відеоспостереження.

Враховуючи місця розташування цих камер, просимо Вас прокладати свою траєкторію руху від станції метро «Політех-нічний інститут» через територію універ-ситету до гуртожитків НТУУ «КПІ» згідно запропонованих маршрутів, що зображені на карті університету (див.на ст. 7).

Пам’ятайте про небезпечні місця на території КПІ: парк університету, район біля магазину АТБ, поблизу клубу Біоні-ка. Будьте обережні в місцях, які погано освітлюються. Бережіть себе!

Окрім цього, якщо Ви стали свідком правопорушення або Ви помітили підоз-рілих осіб на території університету, — негайно повідомляйте про це черговому

IT-відділу для прийняття невідкладних та оперативних рішень щодо припинення та попередження скоєння правопорушення:

(063)-73-65-520 та (068)-86-80-884

Автори Ю. Деренговська, О. Оліферук

7

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

8

03

#КPІсуботник

28 березня відповідальні жителі Києва вийшли прибирати прилеглі до своїх будинків території. Громадяни приводили до ладу дитячі майданчики, обробляли дерева від шкідників, виносили сміття, загрібали клумби, обкопували дерева та інше.

У цьому році студенти КПІ також долучились до цього заходу. Вони із задоволенням виходили прибирати території поруч зі своєю другою домівкою. Наші кореспонденти, витративши чимало часу та обійшовши студмістечко, можуть зробити висновок, що КПІшникам не байдуже щодо чистоти навколо власних гуртожитків і щодо збереження навколишнього середовища. Фотокореспонденти журналу побували біля 3, 6, 7, 8, 10,11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 21 та 22 гуртожитків.

Відзначимо, що мешканці сімейних гуртожитків особливу увагу приділили прибиранню дитячих майданчиків, а

студенти прибирали різнопланово. Території біля 6, 13 та 18 гуртожитків

прибирали і їх завідуючі. Тож кореспонденти звернулись до них за коментарем. Завідуючий 18 гуртожитку відзначив, що «Студенти виходять на суботник для того, щоб домівка сяяла. Адже гуртожиток – це друга домівка, а вона, як відомо, – обличчя мешканців». Завідуюча 6 гуртожитку сказала, що «мають прибирати гуртожитки усі їх жителі, адже приклад студентам мають показувати люди, яких вони поважають». На жаль, організатори КПІсуботника не визначились з точним місцем зустрічі, тому багато студентів, поприбиравши території біля своїх гуртожитків, розійшлися. Але це не був кінець, на «Поляні» можна було побачити ще чимало усміхнених облич, котрі залюбки з радістю працювали, підбадьорюючи усіх навколо себе. Під час суботнику панувала дружелюбна та весела атмосфера.

Автор О. Юрічко

9

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

10 Автор В. Лазоренко

Рівень самосвідомості КПІшників

11

#24

Projec

t

#КPІафіша04

Автор А. Лисюк

#24

Pro

jec

t

12

05

Здраствуйте, любі читачі!

Минулий репортаж такого формату підняв багато шуму, створив неабиякий фурор. Тому ми вирішили не зупинятися і зробити «Ревізор по-КПІшному» постій-ною рубрикою #24Project.

Цього разу було прийнято рішен-ня пройтись корпусами, оцінити їх стан та скласти рейтинг. Звичайні люди, не обов’язково КПІшники, часто натра-пляють на картинки в інтернеті, у різ-них буклетах, журналах, де зображені справжні архітектурні шедеври – корпуси кращого технічного ВНЗ України. Це й справді реальні фото університету, при цьому найчастіше на картинках зобра-жений архітектурно вишуканий перший корпус.

Але не всі корпуси такі. Загалом, вони придатні для навчання, майже скрізь є свої зелені куточки, буфети, копі-центри тощо. Чистота й порядок значно перевищують ці ж самі показники в гуртожитках. При цьому кожен корпус має й свої недоліки. У кількох корпусах було чути запах фарби, ніби й не найнеприємніший момент, але, на мою думку, хороший знак – адміністрація покращує внутрішній стан корпусів.

Розглянемо детальніше, що ж на-справді відбувається в наших навчальних будівлях, склавши, як і минулого разу, своєрідний рейтинг:

1) НАвчАльНий КОРПУС №1Думаю, нікого не здивує така позиція

головного корпусу КПІ, виконаного у нео-романському стилі, дуже рідкісному для Києва. Дуже багато вражень викликає як зовнішній вигляд корпусу, так і його внутрішня архітектура. Відвідувачі у ньо-му почувають себе як у середньовічному замку з високими коридорами та округ-лими стелями. Прогулюючись корпусом, можна прослідкувати всю історію ВНЗ та познайомитись з його видатними випус-книками, відображену в настінних стен-дах та картинах.

Саме тут знаходиться КПІшний арт-простір і велика фізична аудиторія, де часто проводяться міжнародні конферен-ції на різну тематику. Відвідавши корпус, я вперше піднявся на #КПІ-Вежу і отри-мав неймовірне задоволення. Ех, частіше б у такі місця, де захоплює дух…

2) НАвчАльНий КОРПУС №9Мало хто знає навіть, де знаходиться

цей корпус, але безперечно він є одним з кращих корпусів нашого ВНЗ. Перше, що ти бачиш, зайшовши в корпус – прекрас-ний хол з цікавою архітектурою та трьома постаментами видатних вчених: Самсо-нова Г.В., Ващенка К.І. та Гриднєва В.Н. Хоч і на підсвідомість тиснуть невисокі стелі, але на вигляд новий паркет, чисті стіни та стеля роблять корпус затишним. У центрі корпусу знаходиться так званий

#КPІревізор

13

#24

Projec

tКолізей, – одне з найкрутіших місць у КПІ, про яке мало кому відомо. Ми знайшли вихід на два балкони, один з яких знахо-диться над Колізеєм і є чудовим оглядо-вим майданчиком. На іншому ж балконі організували собі штаб-квартиру голуби, помітивши свою територію. І ще одне, що яскраво відрізняє цей корпус від інших – ідеально чисті туалети

3) НАвчАльНий КОРПУС №4Виконаний у тому ж стилі, що й пер-

ший корпус, теж нагадує замок. Біля корпусу стоїть пам’ятник Д.Мендєлєєву. Уже на першому поверсі відчувається специфічний запах медицини, тому почу-ваєшся як в царській лікарні (поєднання архітектури і запаху корпусу). У холі сто-їть шафа з кубками і грамотами, заробле-ними студентами факультету, які там на-вчаються. Як не дивно, це є особливістю корпусу, адже в інших такого немає. Ще біля тієї шафи складено тонни макулату-ри. Думаю, це явище тимчасове, але все ж воно не з найкращої сторони характе-ризує цей корпус

4) НАвчАльНий КОРПУС №7Величезний просторий корпус, де

навчаються студенти майже з усіх фа-культетів. Тут проводиться багато заходів, виставок, часто розташовуються картинні галереї. Величезним недоліком є туалети, вказівка на які вчувається зазделегідь, бо відчувається характерний запах. Крім того, якщо туди зайти, натрапляємо на масові неполадки сантехніки. Безпереч-но, великим плюсом є близькість центру студентського харчування НТУУ «КПІ». Якщо раптом у тебе пара в сьомому кор-пусі, яку ти хочеш прогуляти – ласкаво просимо до цього ЦСХ

5) НАвчАльНий КОРПУС №5Поверх корпусу — пам’ятник Проме-

тею. У корпусі дуже чисто, високий рівень

озеленення. У холі стоїть макет тепло-станції, на якому студенти можуть деталь-но оглянути будову цієї споруди. Масивні скляні двері, що ведуть в основну частину корпусу. Просторі лекційні аудиторії. Кор-пус можна вважати найбезпечнішим кор-пусом КПІ, оскільки тут часто буває сам В.А. Кондратюк, начальник штабу ГФ ОГП

6) НАвчАльНий КОРПУС №22На перший погляд, панує ідеальний

порядок, але якщо зайти в лекційну ау-диторію 709, то бачимо, що на потокових лекціях буде ніде сісти, адже високий від-соток зламаних сидінь. Вікна на сьомому заляпані в розводах, мабуть це такий за-дум, щоб бачити територію скверу «Поля-на» розмитою, ніби ти тільки звідти

7) НАвчАльНий КОРПУС № 13Кілька поверхів було повністю закри-

то, все ж таки, субота. Але на двох верхніх поверхах вдалось побувати. Є де посиді-ти на коридорах. Приємна розслабляюча атмосфера, багато зелені. Отож, на пе-рервах між парами студенти мимовільно виходять на природу

8) НАвчАльНий КОРПУС № 23Це корпус зварювального факультету

з дуже доброю й милою жіночкою-вахте-ром. Сам корпус, з першого погляду, ви-глядає дещо обшарпаним, але насправді все не так. Там дуже затишно, у коридо-рах висять картини. В аудиторіях – не гір-ше, все цілісіньке, новеньке. Єдине, мене здивував цікавий дріт в одній аудиторії. Мабуть, його зварили зварювальники-по-чатківці для сушки одягу

9) НАвчАльНий КОРПУС №18У лівому крилі прекрасні мальовничі

вітражі на вікнах. Вражають також лавоч-ки під аудиторіями правого крила, мало де таке побачиш. Значним недоліком є пробоїни в стелях лекційних аудиторій.

#24

Pro

jec

t

14

Споглядаючи характерні просвіти у тих пробоїнах, можу зробити припущення, що коли на вулиці дощ, студенти відчува-ють його на собі. Думаю, це й на відвіду-ванні пар відображається

10) НАвчАльНий КОРПУС №19Архітектура така ж як у вісімнадцятого

корпусу, ремонт ніби кращий, але в лекційні аудиторії не вдалось зазирнути. Лавочки значно гірші ніж у 18-му, точніше, їх тут зовсім нема. Над сходами правого крила помітні прояви протікання стелі

11) НАвчАльНий КОРПУС №20Одні з найгірших туалетів у КПІ

знаходяться тут. Заходиш у кабінку, знімаєш штани – помічаєш що нема пісуару. Переходиш в іншу кабінку – та ж проблема. І лише з третього разу вдало справляєш свої фізіологічні потреби. Є й хороші сторони – цікава архітектура і найкращий, як на мене, зелений куточок у холі на все КПІ. Підіймаєшся сходами – і хочеш стрибнути туди, як у джунглі та відчути себе Тарзаном

12) НАвчАльНий КОРПУС №17Дуже темний корпус. Адміністрація

заощаджує не лише на лампочках, а й на плафонах, за якими можна було б захо-вати їх відсутність, і я б подумав що світ-ло просто вимкнене. Зате у радіотехніків чудовий вигляд з вікна жіночого туалету

13) НАвчАльНий КОРПУС №21Це корпус-невидимка, бо захований

від людей за 20-м корпусом. Таку низьку позицію має через лиху вахтершу, яка не пустила нас всередину, ситуація в холі по-казує, що навчатись можна

14) НАвчАльНий КОРПУС №14Цілком нормальний, чистий корпус.

Щоправда, надто стомлююча атмосфера

змусила мене поставити йому таку низь-ку оцінку. Низька стеля, важке повітря, тіснота…

10 хвилин перебування на коридорі заміняє півтори години нудної лекції

15) НАвчАльНий КОРПУС №12Один з найстаріших корпусів. У

середині корпусу це сильно помітно: місцями – запах цвілі, облуплені стіни, проблеми з освітленням, у обох кінцях першого поверху – звалище непотребу. Судячи з усього, адміністрація хоче якомога точніше передати поважний вік корпусу. Але зробила велику помилку, встановивши в корпусі металопластикові вікна

16) НАвчАльНий КОРПУС №11Навчаючись на ФТІ, мимовільно ста-

єш токсикоманом, адже на першому поверсі стійкий запах чи то клею, чи то якоїсь іншої «хімії». Проходячи далі пер-шим поверхом, ми проходимо в двері, які відокремлюють кілька аудиторій. І що ми там бачимо?! Спочатку, я думав це хлів, але гори розкиданих каністр схиляють мене назвати це гаражем. Зате, винахід-ливі ФТІшники навчились по максимуму використовувати туалети, де, часом, су-шаться чиїсь черевики та шкарпетки.

Ось так виглядає складена нами характеристика навчальних корпусів НТУУ «КПІ». Можливо, адміністрація університету прочитає цю статтю та почне вживати заходів щодо покращення умов навчання для студентів, які того потребують. А студенти, у свою чергу, допоможуть і підкажуть, де саме є проблемні моменти. І нам залишається очікувати покращень. Живіть, любіть КПІ!

Чекайте наступних рейтингів від «Ре-візора по-КПІшному» у наступних ви-пусках журналу #24Project!

Автор М. Липський

15

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

16

06

#КPІпризов

Питання #Кпіпризову особливо ак-туальне, тому чимало нюансів потребу-ють роз’яснень. Аби відповісти на них, кореспонденти журналу домовились про зустріч зі старшим лейтенантом Шевчу-ком Юрієм Валентиновичем у Солом’ян-ському районному військкоматі. Отож представляємо професійний коментар щодо питань, котрі найчастіше задають студенти:

1. Яким чином відбирають хлопців-при-зовників? Чи є офіційний документ з наказом щодо призову хлопців на службу?

Призов відбувається відповідно Ука-зу Президента України № 40/2015 «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році». Згідно якого вже з 1 квітня розпо-чинається призов на дострокову службу, що поширюється на хлопців віком 20-27 років. Звичайно, що студенти денної фор-ми мають відстрочку.

Проте, якщо з певних причин студент

був відрахований, він втрачає свій «іму-нітет». Нині помітні спроби оновлення Збройних сил України, тому і здійсню-ється таке поповнення лав призовників. Хлопці, які отримали повістки, були від-правлені на медкомісію і лише їх третя частина підлягає призову

2. Чому спостерігають таке явище як підняття хлопців о 7 ранку та вручення їм повісток?

Це стосується хлопців, котрі мали прийти до військкомату протягом 10 днів після оголошення призову. Але вони цьо-го не зробили. І ми були вимушені вжити заходів. А чому зранку – бо о сьомій ран-ку ККД від цієї процедури значно вищий. Ви ж технічного ВНЗ, маєте зрозуміти

3. Тобто хлопці, котрих підняли з ліжка о 7 ранку і які пройшли медкомісію, ма-ють іти служити?

Саме так, ці хлопці підлягають вес-няному призову і вони підуть «віддавати борг» Вітчизні

17

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

18

4. Що потрібно мати при собі призов-нику?

Якщо ми говоримо про медкомісію, то нічого. А в армію необхідно взяти спідню білизну, носки, засоби особистої гігієни

5. На якій термін будуть призвані хлопці?Згідно Закону – на 1 рік

6. А як бути зі студентами, які втратили відстрочку?

Ці студенти призиватимуться. Проте, їх ніхто не збирається відраховувати з університету. Буде оформлена академвід-пустка і «ласкаво просимо в армію»!

7. Які перспективи залишитись осторонь східної бойні по закінченню служби?

Президент України говорив неодно-разово, що хлопці, які призивались на дострокову службу, відправлятись у зону бойових дій не будуть. Проте, я не можу нічого гарантувати, адже ситуація на схо-ді країни непередбачувана

8. Хто зі студентів та аспірантів підля-гає мобілізації на сході країни?

Усі хлопці від 25 років, у яких немає відстрочки, підлягають мобілізації. Про-те, є чимало нюансів, які краще з’ясувати особисто

9. Що дає навчання на військовій ка-федрі підготовки і отримане звання лейтенанта запасу. Чи є це альтерна-тивою військовій службі?

Так це є альтернативою. Але, не забу-вайте, що для чоловіків з 25 до 60 років відбувається мобілізація під яку і можна потрапити

10. До якого числа буде відбуватися набір призовників?

Призовників будуть призивати два рази на рік. Якщо призовник протягом певного часу з моменту оголошення при-зиву не з’явився до військкомату, то до нього можуть прийти «у гості». І таким чином вручити повістку і зобов’язати хлопців пройти медичну комісію

11. Чи будуть ще рейди гуртожитками задля пошуку призовників?

Звісно. Вони будуть продовжуватися поки не закінчиться весняний призов. Але точної дати рейдів вказати не можемо

Додамо: зустріч відбулася досить вдало. Кореспонденти отримали відповіді на питання, що турбували студентів. Якщо ж у Вас виникнуть запитання – рекомендували особисто звертатися до військкомату.

Автори О. Юрічко, В. Лазоренко, В. Боднарчук

19

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

20

07

#КPІперестройка

Невелика «галявина» — перехрестя вулиць Борщагівської та Янгеля біля 10-го гуртожитку — за останні роки стала скупченням різного типу торгових точок. Знайти тут можна було все, від чашечки кави до смачного десерту та морозива. Не можна сказати, що не було спроб по-кращити ситуацію, декілька раз місце-ва влада зносила кіоски, але на їх місці швидко з’являлись мобільні точки прода-жу шаурми.

Саме за це перехрестя ось уже 6 років ведеться боротьба між власниками МАФів та студентською громадою. Прямо на тротуарі по вул. Борщагівській стояв автомобіль, що був точкою продажу шаурми та морозива, і це в тому місці, де потік студентів найбільший. Місцеві кавомобілі стали звичним явищем, і навіть якщо державтоінспекція забирала подібні автомобілі на штрафстоянку, то вже наступного ранку на його місці з’являлися інші.

А подивитись на фотокартку вул. Борщагівської, датованої 1985 роком (див ст. 19) – зелений сквер з клумбами та відсутність рекламних щитів.

Нині ж МАФи частково зникли, а на їх місці з’явились залізні стовпці, котрі неза-баром стануть невеликим парканчиком, що заважатиме настирливим підприєм-цям встановлювати свої МАФи.

Звісно, що цього б не вдалося досягти без оперативного реагування адміністра-ції університету та випускників КПІ. Адже уже декілька років студентські організації звертаються до адміністрації Солом’ян-ського району з відповідними листами, тільки ППОС за останній рік звернулась з такими листами більше 40 разів.

І от нарешті мети досягнуто: МАФів – немає. Тепер «галявина» на перехресті вулиць Виборзька, Борщагівська та Ян-геля буде радувати погляд студентів та гостей КПІ.

Автор О. Бичківський

21

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

22

08

#КPІспорт

Як відомо, 1 березня 2015 року стар-тувала головна спортивна подія нашого університету – Спартакіада НТУУ КПІ. Такий комплекс заходів проводиться про-тягом року і дозволяє студентам прояви-ти свої здібності у тому чи іншому виді спорту. Уже розпочалися змагання з фут-болу та волейболу. Уже пройшов чемпіо-нат з дзюдо та важкої атлетики. Попереду ще чимало змагань.

Цього року змінилася система розі-грашу чемпіонату з футболу. Не було ква-ліфікаційного турніру, відразу стартувало 6 груп. Уже зіграно майже 2 тури, але ін-трига щодо того, хто вийде у плей-офф (а виходить 8 команд – 6 переможців груп та дві кращі з тих, що займуть другі місця), ще зберігається – так що вболівайте за свої команди – вони ще можуть усе змінити!

У Чемпіонаті з волейболу скоро поч-нуться ігри «фіналу чотирьох». Головною сенсацією можна назвати програш чинних чемпіонів – ІЕЕ, які поступилися ІТСу (не можна не відзначити гру з травмованою зв’язкою Назара Стасюка, який на уколах і морально-вольових якостях провів три партії).

Фінальні ігри розпочнуться десь че-рез тиждень – про це та як і про всі інші події буде оголошено в групі Спартакіа-ди – vk.com/sp_kpi.

Також одним з найбільш обговорюва-них серед кпішників залишається питан-ня безкоштовного відвідування басейну. Студенти і справді можуть безкоштовно відвідувати басейн. Для цього потрібно:

1) Зарегеструватись в Google-формі http://goo.gl/xxdIRZ

2) Взяти з собою: довідку з поліклі-ніки, що вам можна відвідувати басейн (скачати бланк можна тут: http://goo.gl/AwdXk0), документ, який посвідчує, що ви студент/аспірант КПІ (студентський, перепустка в гуртожиток, заліковка), ку-пальний костюм (шапочка для плаван-ня, рушник, мочалка, мило (не гель для душу)

3) Прийти у Профком студентів НТУУ «КПІ» (кабінет №8) і забрати посвідчення у зазначену дату та час (29 та 30 березня– з 17.00 до 18.30)

Відвідування басейну дозволено чо-тири рази на місяць. P.S. Не намочіть свої косички!

Автор О. Аданіков

23

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

24

#КPІспорт

Програма Спартакіади та строки її проведення

№ п/п види спорту Орієнтовний термін проведення

1 Футбол 01.03-20.05.2015

2 Волейбол 02.03-20.05.2015

3 Боротьба дзюдо 14.03.2015

4 Важка атлетика 26.03.2015

5 Теніс настільний 20.04-27.04.2015

6 Спортивна аеробіка 21.04.2015

7 Баскетбол Березень-травень

8 Боротьба вільна 8.04.2015

9 Шейпінг 15-16.04.2015

10 Бокс 31.03-02.04.2015

11 Стрільба з лука 20.04-24.04.2015

12 Шахи 08-09.04.2015

13 Легкоатлетична естафета 23.04.2015

14 Плавання 22.04.2015

15 Пауерліфтинг 22.04.2015

16 Спортивна гімнастіка 22-23.04.2015

17 Туризм 24-26.04.2015

18 Теніс 14-16.05.2015

19 Рукопашний бій 23-24.04.2015

20 Боротьба на поясах 16.04.2015

25

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

26

#КPІбаскет09

НТУУ «КПІ» – це не лише найкращий технічний ВНЗ України, а й потужна спор-тивна база. Будь-який здоровий КПІшник зможе знайти для себе свій вид спорту. Яскравим прикладом є студентка ВПІ, Надія Семениченко – справжня баскет-больна «надія» КПІ. Саме про неї і про жіночу збірну і йтиме мова в нашій статті

Як жартома говорить сама Надя, перша її гра в баскетбол відбулася ще у мами в животику. Серйозно ж займатись баскетболом дівчина почала в 11 років, з часом досягла високих успіхів у коман-ді «Дніпро». Надю давно бентежив той факт, що жіночий баскетбол у наш час дещо дискримінується і вона всіляко на-магалась підняти його з колін, показуючи високий рівень гри.

Ідея створити сильну жіночу збірну у Семениченко виникла ще до вступу в університет. Її гру помітив сам П.О. Киричок – проректор з навчально-виховної роботи НТУУ «КПІ» – і запросив її навчатись, пообіцявши посприяти популяризації жіночого баскетболу та допомогти створити потужну команду в нашому ВНЗ. Надя скористалась

пропозицією, вступила до КПІ. Незабаром було проголошено набір, який швидко зібрав перспективну баскетбольну команду з дівчат, яка завдяки ентузіазму Семениченко та тренерських зусиль, стане однією з кращих студентських баскетбольних команд.

Офіційна дата створення збірної – 26 лютого 2015 року. Поки що лише кілька дівчат можуть грати на високому рівні. Основу команди складають Маша Комарницька, Марина Пушкаренко, Женя Меренюк, ну і звичайно, Надя Семениченко, яка є прикладом того, як амбіції у поєднанні з наполегливістю та активними діями підносять до незвіданих висот та здійснюють мрії.

Я впевнений, що з часом КПІшна збір-на з баскетболу запозичить досвід Надії Семениченко та набуде ігрової потуж-ності. Адже обов’язково до університету вступлять нові баскетболістки, які запи-шуться на секцію баскетболу, де їх уміння обов’язково помітять тренера-викладачі.

Тож, любі читачі, підтримаймо нашу збірну. Систематично відвідуйте їх матчі! Жіночому баскетболу в КПІ бути!

Автор М. Липський

27

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

28

#КPІособистості

1) Як змінювалась спортивна активність кпішників у період Вашого навчання?

На жаль, я не можу говорити про весь КПІ, але я буду розглядати свій інститут ВПІ, і на його основі можна екстраполю-вати висновок відносно самого КПІ. Коли я прийшов на перший курс, я був дуже розчарований. У сфері зацікавленості студентів було пусто, ніхто нічого не хо-тів робити. Але всі були задоволені! Тоді я і захотів бути активістом студентського самоврядування. Так, був відбір, але я на нього запізнився. Мені сказали: «Немає місць, але ми можемо тобі запропонува-ти стати спорторгом».

Я про це зараз згадую з посмішкою, але я не хотів у той час бути спортор-гом, я просто не уявляв себе у цій ролі. Але зараз, я вважаю, дуже добре, що так склалося. Тоді все, що від мене вима-галось, це – ходити на збори та інколи, коли проводяться якісь заходи, збирати людей. Коли я запропонував провести турнір по боулінгу, голова відповів мені: «Не треба, люди все одно не підуть, бо вони «пасивні» (хоча через два роки піс-ля цього ми провели цей захід, і зібрали 27 команд)

2) Які проекти Вам запам’ятались?Першим заходом, який я організував

був чемпіонат з жіночого футболу, який я провів на «клітці». І хоча брало участь лише дві команди, було дуже цікаво та весело. Тоді ще перемогла команда редакторів, вони дуже сильно грали. Призові кубки та медалі мені прийшлось купувати за свої кошти, але я все одно був задоволений. Незабаром у мене з’явилась ідея створити проект більш масштабного формату «Спартакіада першокурсників КПІ». Перші 2 роки він складався лише з чотирьох видів спорту, далі було 5 видів – і дуже багато учасників.

На другому курсі моє життя саме по-котилось вперед. Коли я збирав коман-ду від ВПІ для участі в спартакіаді, наш замдекана зі спортивної роботи сказав, що ми не виграємо її нізащо в житті. На моєму першому курсі ВПІ був на 23 міс-ці, наступні два роки ми займали тверде перше місце, а потім третє, так як я вже був на четвертому курсі, здавав екзаме-ни, практику, диплом, не міг належним чином вплинути на свою команду. Але цього року такого більше не повториться і все буде по-новому

Інтерв’ю зі спорторгом ВПІ Ігорем Степанюком

10

29

#24

Projec

t

3) Чи достатньо поінформовані студен-ти про спортивне життя в цілому, а осо-бливо про Спартакіаду «НТУУ КПІ»?

Інформаційна політика Спартакіади КПІ значно змінилася з часом, але, я вважаю, недостатньо. Через масу роботи особисто у мене не завжди є змога розповсюджувати інформацію всім студентам кожного дня. У групі Вконтакті є рубрика – «результати змагань». Якщо зіграли якийсь матч – робимо пост, а потім репостимо. Щодо поінформованості в цілому, є проблеми: не дуже зацікавлені не лише студенти, а навіть деякі викладачі. Ті студенти, що ходять на ФП дізнаються про інформацію завдяки стендам, які там розташовані. Але не всі студенти, які хочуть взяти участь у спартакіаді, займаються на тих секціях ФП. У цілому, хоч поінформованість і не ідеальна, ми стараємося її вдосконалити

4) Наскільки важко організовувати подібні заходи? Чи встигаєте Ви взагалі займатись своїми справами?

Мої справи – спорт! Насправді, я вже на п’ятому курсі. Важко морально. Осо-бливо на факультеті. Можливо це пов’я-зане з відсутністю стимулу. Потрібно прагнути до досконалості, потрібна кон-куренція. На мій погляд, взагалі є окрема організація – спортвідділ, який співпра-цює з іншими студентськими організаці-ями. І якщо буде нормальна конкуренція між цими організаціями – то буде певний сенс. Але у мене на факультеті, на жаль, не проводиться таких же за масштабом заходів іншими організаціями. А раз ні-чого подібного більше не проводиться, важче вдосконалюватись, рости.

Треба шукати щось нове, а людини такої, яка буде ставитись до цього як я, я не знайшов. Знаєш, я не хочу, щоб все

це «заглохло» після мене. У нас є активні першокурсники, але я не впевнений, чи буде їм це цікаво, припустимо через рік. Тому я вирішив, що не треба закидати те, що я роблю; не хочу, щоб робота спортив-ного відділу НТУУ КПІ здавала позицію.

На жаль, нинішня ситуація в нашій країні також не дозволяє в повній мірі реалізувати усі наші проекти. Спортивні заходи – усе таки більш розважально-фі-зичні, треба звертати увагу на більш сер-йозні справи. Ми проводили дві акції зі збору коштів (продавали значки), і зібра-ли близько 2700 грн, залучивши до цього перших людей НТУУ «КПІ».

Проведемо ще якусь подібну ак-цію, бо зараз соціальне навантаження – обов’язкова складова всього студентсько-го життя

5) Чи задоволені Ви організацією спортивних заходів у цьому році? Чи хотіли б Ви щось змінити?

Не задоволений. Багато не реалізова-ного з того, що хотіли. У тому році я був на четвертому курсі і не встигав – треба було вступати. Ми не провели жіночій міні-футбол, ми не провели шахи…Ми їх проведемо, але збились з графіку. Поне-волі з’являється відчуття, наче ми скочує-мось у прірву, треба з цим щось робити. Не хочу, щоб казали: «Було класно, а ско-тилось нанівець». У мене тепер є коман-да. А також незабаром ми організуємо захід, подібного якого ще не було ство-рено. А не буду розповідати подробиці заздалегідь, нехай залишиться інтригою. Слідкуйте за новинами в групі Спортив-ного відділу «НТУУ КПІ» – vk.com/sport_ppi P.S. Вас там чекає розіграш класного ніштяка!

Автор О. Аданіков

#24

Pro

jec

t

30

Ігор Степанюк – активіст, спортсмен, організатор, критик і просто цікава особистість. Говорить Ігор, зазвичай, дуже багато, тому й писати про нього можна багато, але, обсяг журналу обмежує нас, отже, – коротко про головне:

Степанюк з’явився у КПІ в 2010-му році, вступивши на перший курс ВПІ. Активна життєва позиція цієї людини не давала йому сидіти на місці, він вирішив стати активістом студради ВПІ, правда, на той час бажане для нього місце уже було зайняте і йому запропонували стати лише спортивним організатором. На той час це була безглузда посада, представник якої нічим не займався і всіх це влаштовувало, тому Ігор і не хотів її. Не хотів, але прийняв. Пізніше зайняв цю ж посаду в профкомі. Згодом значимість спортивного організатора на факультеті неабияк зросла. Степанюку

вдалось підняти спорт на факультеті з таких низів, що й годі уявити. Тепер, коли Ігор на п’ятому курсі, ВПІ став одним з найспортивніших факультетів.

Сам спорторг активно вболіває за всі команди зі свого факультету з будь-якого виду спорту, підтримує їх у важку мить, створює їм додаткову мотивацію (напри-клад, піца волейболістам за перемогу над ТЕФом), особисто представляє факультет на змаганнях з футболу і шахів.

Ігор Степанюк – безперечно високе надбання ВПІ. Він просто тягне свій інститут доверху, як казковий дід ріпку. При цьому з ним дуже приємно спілкуватися, хоча іноді важко зрозуміти, через надто швидку річ.

P.S. А ще він пообіцяв мені квитки на матч збірної України на відборі ЧС 2016, тому гріх було не написати про нього кілька рядків

Автор М. Липський

31

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

32

#КPІособистості

Продовжуючи рубрику про відомих випускників КПІ, ми вирішили взяти інтерв’ю у відомого київського блогера – Олександра Барабошко, більше відомого під ніком Krus Krus. Наші репортери зустрілися з ним та поцікавилися, чим зараз займається блогер та які в нього плани на майбутнє

* Збережено мову співбесідника

Чому Вас називають «відомий київський блогер»?

Усе залежить від позиціонування. Чому відомий? Я все частіше помічаю, що багато людей чимось займаються, але тут вони ніяким чином про себе не заявляють. Коли я вчився в КПІ в мене було доволі таки дофіга аудиторії, які мене викупали, от, але тоді мені було достатньо ніка «КПІшник», – я і тоді нормально в ЗМІ потрапляв.

Але коли закінчив КПІ, потрібно було придумати, хто ти є, ти ж уже, якби то уже і не зовсім «КПІшник». Більшість людей, подібної до моєї специфіки, попридуму-вали ніки «громадський діяч», «активіст» і все таке, але мені здавалось це трохи мрачною фігньою, якось так пошло дуже звучить. Потім дехто обозначає себе як «експерт», але в принципі, я, так сказати, «експерт у медіа» і воно, напевно, мало б якесь відношення до реальності, але зно-ву ж таки, це дуже пошло. Бо чимало лю-дей називають себе «експертами», а по

факту їми не являються. Я себе не хотів ототожнювати з ними. Я собі хотів вибра-ти таке саме нейтральне, якусь таку шту-ку, яка б відповідала реальності, і «бло-гер» воно є саме то. Ти ж не журналіст, бо можеш написати якусь фігню: «Я ж блогер», а можеш написати супер-круту штуку і тоже такий: «Я ж блогер». І я вирі-шив, що така приставочка мені підходить

Популярність досягається публічними викрутасами чи наполегливою роботою на свій імідж та своє ім’я?

Я спочатку об’явив, що я популярний, а потім це вже до мене підтянулось. Я просто давав якийсь коментар і в мене спитали: «Як тебе підписать?», я сказав: «Відомий український блогер». Так вони і підписали. Я спочатку робив більше раді стьоба, вот, а потім була десь якась ситу-ація під час Майдану, і я сказав, що якшо мій пост не справдиться, я його роздру-кую і з’їдаю.

Так і вийшло. І відео підписав «Попу-лярний київський блогер їсть свій пост». Я знав, шо це буде крута медіасторі, так і сталось. І було ефектно, так воно ви-глядало. Люди бачили, як я мучаюсь. І от сидить чувак і думає, хто такий Круз. Вбиваєш у гугл, а там видає: «відомий ки-ївський блогер» і він такий: «Оо, круто!». І він тебе так у своїй статті підписує. Таким чином, вирівнялось моє звання з реаль-ністю

33

#24

Projec

tКоли відбувся пік Вашої впізнаваності в КПІ? Популярність у Києві до Вас прийшла після стріму з Майдану?

Да нє, кожен раз до мене наращується якийсь кластер, через то, шо мене знало багато людей у КПІ, вот, потім я пішов працювати арт-директором у Форсаж, мене взнало ще більше людей, через то, шо людям надо був вход у нічний клуб. Потім я пішов працювати в якісь медіа і куча людей почало мене взнавати там. Потім я встряв на Майдані – ще розширилось коло тих, хто мене впізнавав. І так воно накопичувалось. Щоразу приходять якісь нові люди і воно прикольно. Але основний пік впізнаваності був у КПІ

На які проекти Вам вдалось підсадити кпішну спільноту?

Я починав з того, що зробив в один час аккаунт Stud Company до КПІ live, ну і взагалі тільки зароджувалась уся двіжуха Вконтакті, і це був один з найвпливові-ших медіа. Потім ми з Гєною подумали, що краще все на пабліку зав’язати. Так з’явився КПІ live. Але, взагалі, була при-кольно, шо ми весь універ підсадили на цю штуку. І, просинаючись, люди читали новини саме у нас. І, мені здалось, шо це взагалі прикольна схема. Ну і всім було цікаво: «Хто веде?», «Як?», «Шо?» і «Де?». Я потім поняв, шо така саме механіка пе-рекладається на персонажів. І от, якшо ти сьогодні проснувся і зрозумів, шо ти хо-чеш бути самим крутим, то ти просто бе-реш і робиш це, тіпа і всьо. І історію з Stud Company я вирішив попробувати на собі

А Ви зараз на вільних хлібах? Чим займаєтесь?

Можна назвати це фріланс медіа-про-екти. Співпрацюю з рєбятами з Тіпічного Кієва, ну от, короче, у такому форматі. А зараз займаюсь роботою з усіма можли-вими якимись медіа-проектами, медіа-ко-лективами, консультую різні політичні

сили, тіпа, співпрацюю з різними там пі-ар-компаніями

Як Ви придумали фішку «недільних фоточок»?

Як придумав? Взагалі, я вважаю, що в кожного має бути своя якась така фішка, через яку тебе впізнають. Це був якийсь такий момент самоіронії. Це звучить пошло і виглядає, мабуть, також пошло. Я, чесно кажучи, піддивився цю штуку. І колись я слухав пісню Стрикало «Песня для девочек» і якось так попалось, і я думав, шо це може буть така прикольна ідея, вот, і так от у мене вийшло. І досі воно є. І через те, шо я не можу його закинути, бо якшо я не викладаю чисто случайно фото – мені приходять сообщенія тіпа: «Чувак, де фотка?». Так я і підсадився на цю ідею

Як виникла ідея проекту «Золотий батон»?

Це був просто такій собі, ну короче, один із політичних проектів, у якому мені запропонували взяти участь. І цей проект закінчився відставкою того, хто мав піти у відставку

Як Вам вдається вчувати актуальні новини? Здається, що Ви постійно там, де щось відбувається?

Я стараюсь, щоб складалось таке враження. Є два міфи: те, що я постійно онлайн і те, що я постійно в цікавих міс-цях. Як так? Ну я от рано встаю і роблю пости в контакті і розбиваю їх на день і щоб вони з якимось інтервалом відбу-валися. Це можуть бути або мої пости, а останнім часом я ще вирішив людям до-помагати встрявати, то якщо мені хтось присилає щось цікаве, то я не просто це пощу, а стараюсь репостнути, щоб люди прєобщались до цього.

Ну а як я попадаю на якісь цікаві події? Ну в мене, навєрно, якийсь такий

#24

Pro

jec

t

34

момєнт чуйки присутній. У силу того, що я тонко відчуваю повєстку дня і знаю, де треба бути і якщо там будеш, то є варіант зловити таку подію, до якої увага прикута. Я міг би ще більше побувати скрізь, але в силу того, що є своя зайнятість, то не завжди маю на все час. Ну і плюс є деякий момент прухи, що я можу вийти погуляти і от десь дома падають, крушиться шось і так дуже часто буває

Вам вдалося оселити в собі дух КПІ? По натурі Ви справжній кпішник?

Багато чого дав КПІ. Радіотехніком я не став канєшно, але жодного разу не шкодую, що навчався саме на РТФі і саме в КПІ. КПІ дав мені можливість розвиватися. У КПІ якраз круте те, що окрім того, що там є навчання, там є і розвинуті різного роду позанавчальні двіженія. Така атмосфера, у тому числі і керівництво лояльне, сприяє саморозвитку.

І тут якраз у КПІ такий дух якогось такого громадянського суспільства, якого нема в будь-яких інших університетах через те, що тут, якщо ти бачиш якусь жесть, наприклад остання ситуація з КПІпризовом, наче все й по правилам, але от вони провтикали з тими печатками, і от в іншому якомусь універі даже ніхто не вякнув би, просто поїхали б і все. У нас за один день підіймаються всі. І оці воєнкоми понімають, що треба було тонше це зробити, а вони зробили от зовсім по-інакшому. Якраз отакий дух КПІ він дуже крутий. Потім виходять люди, які не мовчать коли шось відбувається,

а вони просто говорять про це. А от в інших універах цього немає і якраз за це найбільше дякую, напевно, саме КПІ

Які плани на майбутнє? Плани? Є плани працювати. Інших

планів немає

Чи хочете окунутись у якусь нову сферу чи будете плавати у знайомому морі зацікавлень (школи, тренінги і т. і.)?

Нє, ну я там, по перше, не заробляю ніяких дєнєг, просто коли мене запрошують, і якщо в мене є час, я завжди погоджуюсь і якщо в мене є можливість з кимось поділитись своїм досвідом, то для мене це абсолютно не напряжно. Просто от зараз цього дуже багато. Ну а мені воно абсолютно нічого не приносить.

Чим займатись? Та ну не знаю, у мене завжди є чим займатись, і от головне, що мене прьот те, чим я займаюсь.

Що планую? Планую тільки наращувати свій і соціальний капітал і різні можливості, тому ці проекти, якими я займаюся, – залучення нових ресурсів, людей і т.і.

Яка історія Вашого ніку ВК Кrus Krus?Ну, ця ідея з ніком прийшла ще в

школі, коли ще не було «Контакта», усі там на якихось форумах рубались, і тоді треба було придумати якийсь нік. Ну я, чесно кажучи, довго думав, а потім придумав цей нік, який містить абревіатуру. Не тому Krus, що Том Круз, або там ще щось. Там є абревіатура. Яка абревіатура в основі, я поки що нікому

35

#24

Projec

tне розказую. Але для себе я її знаю. Ну і потім доволі таки довгий час воно було в такому «анонімному» форматі, ну а потім так прижилося і мене так у реальному житті почали називати

Які проекти Вашого «будущого»? Ну не знаю, є історії, у яких я постійно

зайнятий, а є якісь такі проектні формати, які або спонтанно з’являються, або от якось по собі випливають. От нещодавно це була співпраця з Міністерством інформаційної політики, вона в мене там досі продовжується, але вже в такому не публічному форматі. Скоріше за все, от осінню будуть знову якісь вибори, і я там знову якось буду брати участь у тому чи іншому форматі.

Багато з тих штук, якими я займаюся, є непублічними, багато про них можна говорити, але сказати, що я до них не маю відношення, не можу. Буквально на минулому тижні запропонували попрацювати з однією державною компанією, але перш ніж почалась робота, довелося підписати документи про нєразглашеніє. І в переважній більшості проектів, у яких я працюю, присутні такі моменти. Тому розказати про них особо немає чого

Чи Ви допоможете цього року в організації RadioDay? Чи вірите в те, що підписані обіцянки ректора та проректора втіляться в реальність?

Ну така історія, підписали… Дуже круто, що підписали, і багато людей скажуть: «Блін, підписали, це ж так круто». Те, що вони підписали, це канєшно великі молодці і велике дякую, але ж це абсолютно ні про що не говорить. Через те, що якби підписали про те, що «От, чуваки, ми вам виділяєм 150 тис. гривень», от тоді можна радіти. А цей підпис абсолютно нічого не значить. Ну тіпа «Рєбята, ми вам дозволили знайти 150 тис. гривень». Ну пасіба, але ж їх треба знайти. Коли я був в університеті, я

точно знав, що це для мене справа честі. І в мене були якісь там ресурси, яки-

ми я міг розпоряджатися протягом року. І в результаті до травня набиралась якась сума, яка повністю уходила на RadioDay. Протягом року організовував якісь про-екти, які, у першу чергу, акцентовані на те, щоб заробити на RadioDay. Я реаль-но міг би і собі ці дєньгі заробляти, але ми проводили протягом року вєчєрінки, задача на яких була зрубити дєнєг. Ці дєньгі зароблялися для того, щоб потім їх вкинути в RadioDay. Це все такий до-волі тривалий проект не одного місяця і треба було постійно підтримувати якісь контакти з спонсорами, партнерами, ви-пускниками.

Є там якийсь випускник, який там по-тенційно може дати 10 тисяч раз на рік, але для того, щоб він їх дав треба за рік його кілька разів набрати, попитати як у нього дєла, подогнати йому якусь фут-болку, запросити його в корпус, поводи-ти на екскурсії і т.і. і треба з тими людьми на контакті бути і це все такий тривалий процес. І в мене були такі роки, коли я по-падав на свої дєньгі. Один RadioDay був такий, що я точно знав, що мені треба зробити, і от майже все готово і реаль-но понімаєш, що не вистачає тобі 10 тис. гривень. Позичав їх у замдекана, потім у кєнта позичав. Понапозичав, усе зроби-ли, усе пройшло успішно, усі довольні, але гроші ж повернути треба… От так я і влаштувався на першу роботу.

На цей момент я зацікавлений допо-могти, підказати і т.і. Але якщо я візьму і повністю займусь цим, це буде, по пер-ше, не зовсім правильно, а, по друге, я провтикаю 2 місяці свого часу, а якщо перевести це в дєньгі, то це буде дуже багато своїх потрачених ресурсів. Через те, я поки що не визначився, у якому форматі це все відбуватиметься. От бу-квально перед вами говорив з пацана-ми. Ну я їм розказав і я не впевнений, що все це вийде так круто як було...

#24

Pro

jec

t

36

Чи часто до Вас звертаються з прохан-ням щось репостнути, прорекламувати? Адже була така крута історія з годинни-ком Alfa Watch, коли Ви на Різдво дару-вали подарунки

Ну, я стараюсь робити такі якісь не-типові проекти для всіх таких навіть ре-кламних історій, які роблять інші люди, які подібними проектами займаються. Я стараюсь робити, щоб реклама була корисною, соціальною і т.д., і це мене реально прьот. Коли мені шось пропо-нують прорекламити, я завжди стараюсь запропонувати якісь такі нетипові історії. Буває досить часто, у переважній більшо-сті, якщо я знаю людей і якщо я знаю, що це нормальні люди, то я безкоштовно їм допомагаю. Якщо я знаю, що це люди, у яких є нормально дєнєг і яким це нічого не понесе, тоді я однозначно за рахунок кешу домовляюсь

А Ви відписуєте всім чи користуєтесь функцією «чорного списку»?

Мені так часто пишуть, що це вже трішки дістало. Реально, я весь цей тиж-

день ставлю собі місію – відписати всім. Але це рідко виходить… Я сідаю о дру-гій годині ночі і починаю відписувати. Це самий крутий час, бо тоді люди тобі не відписують назад. Ти просто всім відписав-відписав і це вже пройде, як мінімум кілька днів, коли вони тобі від-пишуть. А єслі ти вдень починаєш всім відписувати, то це прєвращається в те, що ти не можеш нічим іншим зайнятися і ти сидиш, як оператор атвічаній.

Ти пишеш, а тобі : «Ой пасіба!», «А не підкажеш, як краще зробити?» і це реально трошки падбєшує. Тоді почина-єш трошки цінувати свій час і починаєш розуміти, як взагалі думають люди, у яких подібна ситуація. Відповідно, якщо ти хочеш комусь щось конкретне запро-понувати і бути вислуханим, то краще все сформулювати в одному повідом-ленні, розписати чого це нада йому, чого нада йому і чого це нада тобі. Це нормальний підхід до людей, які чимось займаються. А коли ти в когось почина-єш забирати час, то тебе можуть просто в чорний список додати і все

Автори К. Шурубура,О. Юрічко

37

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

38

11 #КPІформула

Більшість студентів-КПІшників вва-жає, що досягти успіху можна лише завдяки власним знанням, ентузіазму, цілеспрямованості та вмінню мислити. І виникає запитання: де можна реалізу-вати свої ідеї, переконатися в тому, що бути інженером цікаво, захоплююче та перспективно, до чого докласти зусиль.

Відповідь проста – у цьому допоможе проект Formula SAE (Формула Студент). Це студентські інженерні змагання, засновані Співтовариством Автомобільних Інженерів, аналогом яких стала створена 16 липня 2014 року на базі кафедри інтегрованих технологій машинобудування ММІ «Формула Студент КПІ». Про цей проект кореспонденти журналу і вирішили більш детально дізнались. До розмови було запрошено PR-менеджера Кирила Теплякова.

Чим вирізняється мета проекту «Фор-мула Студент КПІ»?

Метою такого проекту є розробка, проектування та випробування автомо-біля формульного класу. Зокрема, ми повинні надати всю конструкторську до-кументацію на проект, довести, що даний автомобіль є правильним технічним рі-

шенням. Також варто пам’ятати, що даний механізм необхідно продати, а це означає, що він має бути економічно доцільним і на нього має бути складений бізнес-план для дрібносерійного виробництва. Проект готується англійською мовою

Чи особливі кадри у Вашому проекті?Ми є наче інженерною компанією.

Вона складається з понад 20 студентів із 7 різних факультетів НТУУ «КПІ». Тут є і ме-ханіки, і електронники, і зварювальники й програмісти, і матеріалознавці

Що зумовлює успішну співпрацю у та-кій різноплановій команді?

Для кращої організації процесу ко-манда поділяється на 3 відділи: проекту-вальний, економічний, PR-відділ

Обов’язки у кожного відділу різняться?Так. Наприклад, над проектом рами

та задньої підвіски, диференціалом і піввіссю працює перший відділ. Еконо-мічний же відділ займається вирахову-ванням собівартості, документаційною частиною проекту. Щодо PR-відділу, то тут все просто: вони шукають спонсорів, створюють рекламу, шукають людей до команди

39

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

40

Які розробки впроваджуєте нині?Зараз команда працює над створен-

ням боліда, який зможе успішно пройти випробування на змаганнях міжнародно-го класу

Чи успішні Ваші розробки?Нещодавно «Формула Студент КПІ»

стала одним з переможців «Конкурсу соціальних проектів» від компанії САН ІнБев Україна і отримала грант у розмірі 10 тис. гривень на реалізацію власних ідей. Журі відзначило наш проект як один із найбільш корисних та цікавих із всіх 104 запропонованих до розгляду проектів

Чи є існують аналоги Вашого проекту?Подібна організація є в Одеському

політехнічному університеті, котра в минулому році зайняла 33 з 40 місць на міжнародних змаганнях Formula SAE. За-галом найбільша кількість таких інженер-них товариств у Німеччині (71), Індії (63), Великобританії (25), США (28), Росії (10), Казахстані (2). На противагу їм в Україні 2 – в ОНПУ та КПІ

Чи запозичуєте Ви закордонний дос-від?

Саме на міжнародних змаганнях можна дізнатись про щось нове та корис-не нам. Так, наших хлопців чекає міжна-родний етап змагань у Чехії у вересні

Які проблеми доводиться вирішувати, окрім пошуку спонсорів?

Можна б поповнити кадри. У коман-ду хотілося б долучити ініціативних КПІш-ників (бажано 2, 3, 5 курс) для того, щоб вони просували проект у соціальних ме-режах, координували роботу сайту. Тому, якщо знайдуться ініціативні, працелюбні та наполегливі, їм сюди:

http://formula.kpi.ua/https://vk.com/fskpi

Хто зацікавився – пишіть їм:

Координатори проекту: Віталій Пасічник +38–050-2345–839 Іван Норкін (капітан) +38–093–256-4471 Кирило Тепляков (PR) +38–093–616-8226

Автор Я. Колода

41

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

42

12 #КPІTecH

Не всі студенти технічного ВНЗ мо-жуть з упевненістю сказати, що можуть застосовувати на практиці отримані на лекціях знання. Проте можна знайти і таких, котрі досконало розуміються щодо технологій, певних механізмів чи проце-сів. І для прикладу можна назвати сту-дента 5 курсу ІЕЕ Дмитра Сусюка, котрий розуміється на технології використання теплових наносів та розуміє переваги їх використання

Скажи, який механізм роботи теплово-го насосу?

Процес відбувається так: холодоагент під високим тиском через капілярний отвір попадає у випарювач, де за рахунок різкого зменшення тиску відбувається процес випару. При цьому холодоагент відбирає тепло у внутрішніх стінок ви-парювача, а випарювач, у свою чергу, відбирає тепло в земляного або водяного контуру, за рахунок чого він постійно охо-лоджується.

Компресор вбирає холодоагент із випарювача, стискає його, за рахунок чого температура холодоагенту різко підвищується й виштовхує у конденсатор. Крім цього, у конденсаторі, нагрітий у результаті стиску холодоагент віддає тепло (температура порядку 85-125 градусів Цельсія) опалювальному контуру й переходить у рідкий стан. Процес повторюється постійно.

Коли температура в будинку досягає необхідного рівня, електричне

коло розривається терморегулятором і тепловий насос перестає працювати. Коли температура в опалювальному контурі падає, терморегулятор знову запускає тепловий насос. У такий спосіб холодоагент у тепловому насосі робить зворотний цикл Карно

Попросту кажучи, що робить тепловий насос?

Теплові насоси перекачують розсіяну теплову енергію землі, води або навіть повітря у відносно високопотенційне тепло для опалення об'єкта. Приблизно 75% опалювальної енергії можна зібрати безкоштовно із природи: ґрунту, води, повітря і тільки 25% енергії необхідно за-тратити для роботи самого теплового на-соса. Інакше кажучи, власники теплових насосів заощаджують 3/4 коштів, які вони б регулярно витрачали на дизпаливо, газ або електроенергію для традиційного опалення. Тепловий насос за допомогою теплообмінників збирає теплову енергію із землі (води, повітря) і «переносить» її у приміщення

А які ще переваги в теплових насосів?Теплові насоси здатні не тільки опа-

лювати приміщення, але й забезпечувати гаряче водопостачання, а також здійс-нювати кондиціювання повітря. Але при цьому в теплових насосах повинен бути реверсивний клапан, саме він дозволяє тепловому насосу працювати у зворотно-му режимі

43

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

44

Яка перевага такої технології з точки зору економічності?

Тепловий насос використовує елек-тричну енергію значно ефективніше будь-яких котлів, які спалюють паливо. Коефіцієнт ефективності теплових насо-сів значно більше одиниці. Між собою теплові насоси порівнюють за умовною величиною — коефіцієнтом перетворення тепла (КПТ), також це поняття називаєть-ся коефіцієнтом трансформації тепла, по-тужності, перетворення температур. Він показує відношення одержуваного тепла до витраченої енергії. Приміром, КПТ = 4,5 означає, що номінальна (споживана) потужність теплового насоса становить 1 кВт, на виході ми одержимо 4,5 кВт те-плової потужності, тобто 3,5 кВт тепла ми одержуємо із природи

Наскільки широкий спектр застосуван-ня теплових насосів?

На нашій планеті існує безліч розсія-ного тепла. Земля й повітря є скрізь, та-кож більшість людей не мають проблем з водою. Саме вони містять у собі теплову енергію, отриману від сонця. Теплові на-соси незалежно від погодних умов, падін-ня тиску в газовій трубі зберуть це тепло для вас. Усе що потрібно для цього — електрична енергія. Але якщо її немає, це теж не проблема — деякі моделі теплових насосів можуть використовувати дизель-не паливо або бензин для своєї роботи

Який рівень екологічності при такому технологічному процесі?

Тепловий насос не тільки заощаджує гроші, але й береже здоров'я власникам

будинку та їх дітям. Прилад не спалює паливо, виходить, не утворюються шкід-ливі окиси типу CO, CO2, SO2, PbO2. Тому навколо будинку на ґрунті немає слідів сірчаної, азотистої, фосфорної кислот і бензольних з’єднань. Та й для нашої планети застосування теплових насосів безсумнівне благо. Адже на ТЕЦ скоро-чується витрата газу або вугілля на ви-робництво електрики. Застосовувані ж у теплових насосах хладони не містять хлорвуглецю і озонобезпечні

Теплові насоси – універсальні? Так, адже теплові насоси, обладнані

реверсивним клапаном, працюють як на опалення, так і на охолодження. Тепло-насос може відбирати тепло з повітря будинку, прохолоджуючи його. Влітку надлишкове тепло можна використову-вати для підігріву побутової води або для басейну

Наскільки безпечна у використанні ця технологія?

Теплові насоси Вибухово- і по-жежобезпечні. У процесі опалення від-сутні небезпечні гази, відкритий вогонь або шкідливі суміші. Деталі теплонасоса не нагріваються до високих температур, здатних стати причиною пожежі. Зупин-ка теплового насоса не приведе до його поломки, ним можна сміливо користува-тися після тривалого простою. Також ви-ключене замерзання рідин у компресорі або інших його складових частинах

Автор М. Добровольский

45

#24

Projec

t

#24

Pro

jec

t

46

13 #КPІцитати

#ІТС

#ТЕФ

#ФЕЛ

#ТЕФ

#ІТС

#ХТФ

#ІЕЕ

Підбірку здійснила Д. Кондратова

#24

Pro

jec

t

48

14 #КPІвболіває

Українські команди «Динамо» та «Дніпро» пройшли до чвертьфіналу Ліги Європи УЄФА сезону 2014/2015 рр.

«Динамо»—«Евертон»Загальний результат матчу — 6:4Результат матчу в Києві – 5:2 (Ярмолен-ко, 21; Теодорчик, 35; Мігєль Вєлозо, 37; Гусєв, 56; Антунеш, 76 – Лукаку, 29; Ягєлка, 82).

Перший матч закінчився з рахунком 1:2, тому в другому матчі динамівцям на-лежало відігравати мінімальне відставан-ня. Для вирішення цього завдання Сергій Ребров зробив кілька цікавих ходів. З перших хвилин вийшов Євген Хачеріді, Сергій Рибалка, який відновився після травми, а з тріо форвардів наставник об-рав Лукаша Теодорчика. Як і належить лідеру команди, Андрій Ярмоленко ра-хунок відкрив. Забив свій фірмовий м’яч здалеку лівою ногою – м’яч влучив у даль-ню «дев’ятку».

Після цього вже суперники почали ледь не щохвилини створювати момен-ти. Півзахисник англійського клубу Росс Барклі вийшов сам на сам та пробив у стійку воріт. І «Евертон» забив – також з дальньої відстані пробив Ромелу Лука-ку. На щастя, це не зупинило українців. Навісом Олега Гусєва та ледь помітним дотиком Ярмоленка скористався Тео-дорчик. І, коли трибуни думали про те, чи буде екстра-тайм та серія пенальті,

Мігєль Вєлозо красивим ударом зняв це питання – 3:1.

У другому таймі динамівці не збави-ли оборотів і після підключення по флан-гу Сергія Сидорчука з другої спроби Олег Гусєв довів рахунок до розгромного.

Після цього питання про переможця протистояння було фактично вирішене, хоча мерсисайці ще намагалися огриза-тися (згадується удар Барклі в штангу). У підсумку – кияни крокують далі, а остан-ня англійська команда безславно поки-дає єврокубки.

Також на матчі було встановлено рекорд відвідуваності матчів Ліги Євро-пи – 67553 вболівальників.

«Аякс»(Амстердам, Нідерланди) – «Дніпро»(Дніпропетровськ) – 0:1 (до-датковий час: 1:2 ) Голи: Базур, 60; Майк ван дер Хорн, 117; Коноплянка, 97.Перший матч – 0:1

«Аякс» не використав складного становища дніпропетровців: гравці на-ціональної збірної України Артем Фе-децький, Руслан Ротань та Роман Зозуля відбували одноматчеву дискваліфікацію. Травма Матеуса знову залишила його поза заявкою. Але головною проблемою стала хвороба Мирона Маркевича, через що він залишився вдома, а його функції під час поєдинку виконував Олександр Іванов.

49

#24

Projec

t

Збірній України не вдалося розжитися очками в протистоянні

зі збірною ІспаніїПочаток зустрічі був повністю за го-

сподарями, проте тиск вдалось витрима-ти, після чого українці і самі почали від-повідати. Згадується два стандарти, після яких Ротань і Федецький дивом не заби-ли, а забила Іспанія. Поки Роману Зозулі надавали допомогу за полем, Альваро Мората випередив Кучера і вже в падінні пробив над П’ятовим.

До перерви з нашої активності можна згадати удар Хачеріді. У другому таймі пі-

допічні Михайла Фоменка неодноразово могли забивати, але дуже надійно діяв Ікер Фернандес Касільяс.

У підсумку — мінімальна поразка, яка залишає нам надії на продовження битви за поїздку у Францію.

Наступний поєдинок збірної України відбудеться 14 червня – на своєму полі команда Михайла Фоменка прийматиме команду Люксембурга.

Початок зустрічі, хоч і не минув без напруги біля воріт Дениса Бойка, про-те тиск швидко закінчився. І до перерви «Дніпро» домінував. Втім, удари Ніколи Калініча та сім кутових не були викори-стані, і в другому таймі рахунок нас все ще влаштовував.

Друга 45-хвилинка гірше вдалася гостям. Вони не лише менше загрожува-ли чужим воротам, але і самі допомогли «Аяксу» зрівняти рахунок за сумою двох зустрічей. Коли супротивник зневірився підібратись до штрафного майданчика, Ежидіу помилився і дозволив Річедлі Ба-зуру зрівняти рахунок у двоматчевому протистоянні. Основний час так і завер-шився.

А у додатковий Євген Коноплянка на-решті показав те, чого від нього очікува-ли всі українці і побоювалися суперники «Дніпра». Слаломний рейд він доповнив відмінним влучанням низом під дальню стійку метрів з 22-х. Голландцям тепер треба було забивати двічі, але вони змог-ли лише повернути собі мінімальний по-зитивний рахунок: першим на добивання від поперечини встиг Майк ван дер Хорн. Наступні 5 хвилин дніпропетровці зіграли надійно і зберегли потрібний рахунок.

Тепер «Динамо» чекає зустріч з не-поступливою «Фіорентиною», а дніпро-петровці поїдуть у гості до бельгійського «Брюгге». Підтримаємо наші команди і, може, саме вони доберуться до Варшави!

Автори Р. Онопрієнко,І. Степанюк