Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Кафедра соціальної і прикладної психології

РОБОЧА ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО КУРСУ

2.08. ПЕДАГОГІКА

Інституту математики, економіки та механіки

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

2011 – 2012

1

Робоча програма та методичні вказівки до курсу «Педагогіка»

Автор: Кириченко О. М., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної і прикладної психології; ас. Діколь-Кобріна О. А., асистент кафедри соціальної і прикладної психології

Рецензенти:Подшивалкіна В.І., доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної і прикладної психології Одеського національного університету імені І.І.МечниковаРодіна Н.В.., кандидат психологічних наук, доцент кафедри кафедри соціальної і прикладної психології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова

Рекомендовано до друку Вченою радою ІМЕМ .Протокол № 1 від. "11" жовтня 2011 р.

2

Форма № Н - 3.04Затверджено Вченою Радою ОНУ

імені І.І. Мечникова від "_"_20_р. №_

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Кафедра соціальної і прикладної психології

"ЗАТВЕРДЖУЮ"Проректор________________ «___»_____20___р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2.08. ПЕДАГОГІКА

напряму підготовки 6.030102. Психологія

Інституту математики, економіки та механіки

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

20__ - 20__

3

2.08. Педагогіка. Робоча програма навчальної дисципліни для студентівза напрямом підготовки 6.030102 Психологія

«___»_________ , 20__ - 20__

Розробники: Кириченко О. М., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної і прикладної психології; ас. Діколь-Кобріна О. А., асистент кафедри соціальної і прикладної психології

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри соціальної та практичної психології

Протокол №___від. "___"____________20___ р.

Завідувач кафедрою соціальної і прикладної психології

______________________ (Подшивалкіна В.І.) (підпис) (прізвище та ініціали)

"____"__________20__ р.

Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки

(спеціальністю) ________________________________________________________________________ (шифр, назва)

Протокол №___від. "___"__________20___ р.

«___»_______________20___ р. Голова ________________(_________________) (підпис) (прізвище та ініціали)

_________20___ р. _________20___ р.

4

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристиканавчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 1,5 Галузь знань0301. Соціально-політичні

науки

Нормативна)

Модулів - 2 Рік підготовки:

Напрям підготовки6.030102 Психологія.

Змістових модулів – 3 3-й 4-й

Загальна кількість годин - 81Семестр

5-й 7-йЛекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних - 44

самостійної роботистудента – 37

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Бакалавр

34 год. 10 год.Практичні, семінарські10 год. 4 год.

Самостійна робота

37 год. 67 год.

Вид контролю: іспит

Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних, самостійних та індивідуальної роботи становить:для денної форми навчання – 44/37для заочної форми навчання -14/67

5

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета - засвоєння студентами категоріального апарату, міжпредметих

зв'язків з історією педагогіки, психологією й т. і., а також формування вмінь і

навичок інтелектуальної й фахової діяльності, соціального спілкування та

роботи з групою. Важливим є розв'язання протиріччя між колективним

характером фахової діяльності та індивідуальним способом засвоєння знань.

Завдання: засвоєння студентами головних положень сучасної

педагогіки; формування педагогічної позиції щодо процесу навчання учнів;

набуття досвіду володіння сучасними педагогічними технологіями; засвоєння

форм і методів групової педагогічної діяльності; упровадження дидактичних

знань та способів діяльності на практиці.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

- основи педагогіки, її поняття і категорії с послідуючим

використовуванням їх в професійній діяльності;

- знати підходи до визначення педагогіки як науки, її

взаємозв'язок з іншими науками, основні методи наукової педагогіки;

- певні знання і уміння з питань навчання і виховання;

- педагогічні технології, моделі виховання.

вміти:

- грамотно використовувати поняття й категорії педагогіки в

дискусіях і рішеннях проблемних завдань і питань;

- оволодіти навиками чіткого формулювання зрозуміти й

категорій, диференціації схожих зрозуміти, термінів;

- володіти поняттями щодо структури, завдань і цілей учбової

діяльності, особливостей засвоєння знань, умінь і навиків (віковий аспект,

інноваційні технології навчання);

- оволодіти постановки проблемних питань по темі;

6

- самостійно виявляти закономірності взаємозв'язку процесів

виховання, навчання;

- знати основні підходи до виховання, його функції, моделі й

методи;

- уміти ставити й вирішувати проблемні питання й задачі,

самостійно визначати методи й моделі виховання на основі одержаних

теоретичних знань

3. Програма навчальної дисципліни

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. Сутність педагогіки як науки

ТЕМА 1. Предмет педагогіки та її методологічні основи

Поняття педагогіки. Предмет і об'єкт педагогіки. Педагогічна галузь як

одна з якнайдавніших. Впродовж всієї історії людства розвивалася народна

педагогіка. Ступені розвитку людського суспільства. Виховання як суспільна

функція. Виникнення спеціальних виховних установ.

Базові категорії педагогіки: "розвиток", "виховання", "освіта".

Розкриття поняття розвитку через виховання. Виховання в широкому й

вузькому значенні. Саморозвиток особини як детермінований закон

природного й соціального буття.

Педагогічна взаємодія. Педагогічні задачі. Педагогічні технології.

Педагогічний процес.

ТЕМА 2. Зв'язок педагогіки з іншими науками та методи її

дослідження

Педагогіка у своєму розвитку тісно пов'язана з філософією, етикою,

психологією, соціологією, гігієною, історією й опирається на їхній

закономірності.

Наукові галузі педагоги: загальна педагогіка; вікова педагогіка;

військова педагогіка; професійна педагогіка; спеціальна педагогіка;

соціальна педагогіка; історія педагогіки й т.д.

Кожна з галузей у свою чергу підрозділяється на окремі напрямки або

7

розділи. Сукупність всіх галузей і розділів утворить єдину систему

педагогічних наук.

Пізнання педагогічних фактів (явищ) включає два рівні дослідження -

емпіричний і теоретичний. У залежності від цього обираються відповідні методи

дослідження.

Метод наукового пізнання. Метод дослідження проблем виховання й

навчання. Наукове спостереження. Педагогічний експеримент. Метод

вивчення педагогічної документації та учнівських прань. Метод дослідної

бесіди. Письмове опитування (анкетування). Статистичний метод. Метод

моделювання. Теоретичний рівень досліджень.

ТЕМА 3. Виникнення й розвиток педагогічної науки

Потреба передачі соціального досвіду підростаючим поколінням.

Виховання як цілеспрямований процес.

Мета й зміст виховання в умовах первіснообщинного ладу.

Перші зачатки утворення педагогічної науки - країни Древнього Сходу

(Індія, Китай, Ассирія, Вавилон). Три типи шкіл: жрецькі, палацові й

військові.

Розквіт педагогічної думки й педагогічної практики - Давня Греція й

Рим.

V - ХVI століття – період середньовіччя.

Епоха Відродження (ХV - ХVI в.в.) розвиток капіталістичних відносин,

прогрес науки й культури викликали інтерес до античної культурної

спадщини. XIX століття - країни Західної Європи й США.

ТЕМА 4. Європейська освітня інтеграція

Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого

розвитку. Хронологія та коротка характеристика подій з налагодження

співробітництва України і ЄС. Адаптація законодавства України до

законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової

правової системи та громадянського суспільства. Науково-технічне

співробітництво України та ЄС. Входження освіти й науки України в

8

європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного,

соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного

розвитку.

Євроінтеграція як соціально-економічний процес. Чинники

євроінтеграції вищої освіти. Хронологія подій Булонського процесу.

Залучення європейських держав у Булонський процес. Основні документи

Булонського процесу.

Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти як

основне завдання Булонського процесу. Визначальні властивості

європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих

навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і вищих навчальних

закладів, сумісність структури освіти та кваліфікацій на до ступеневому й

після ступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти.

Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої

освіти (шість цілей Булонського процесу): уведення двоциклового навчання;

запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості

освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення

працевлаштування випускників та привабливості європейської системи

освіти.

Подальші дії для досягнення шести цілей Булонського процесу:

прийняття системи легкозрозумілих і адекватних ступенів; прийняття

системи двоциклової освіти (до ступеневе й після ступеневе навчання);

запровадження системи кредитів - системи накопичення кредитів (ECTS) або

інших сумісних з нею систем, які здатні забезпечити як диференційно-

розрізнювальну, так і функції накопичення; сприяння мобільності студентів і

викладачів (усунення перешкод вільному пересуванню студентів і

викладачів); забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти; сприяння

європейському підходу до вищої освіти (запровадження програм, курсів,

модулів із «європейським» змістом); навчання протягом усього життя;

спільна праця вищих навчальних закладів і студентів як компетентних,

9

активних і конструктивних партнерів у заснуванні та формуванні Зони

європейської вищої освіти.

ТЕМА 5. Адаптація вищої освіти України до вимог Булонського

процесу

Характерні особливості ЕCTS. Базові елементи системи: інформація

(стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між

заставами-партнерами і студентом), використання кредитів ECTS

(визначення навчального навантаження студентів). Основні документи

ECTS: інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок

дисциплін.

Загальні умови користування ECTS. Зобов'язання з боку навчального

заставі. Кредити ECTS: структура, призначення, зв'язок з академічним

навантаженням студента (години зайняти). Особливості призначення й

присвоєння кредитів ECTS. Координатори ECTS: університетський

координатор, факультетський координатор.

Зміст та структура інформаційного пакету навчального заставі,

факультету, навчальної дисципліни, змістового кредиту.

Структура курсу з присвоєння ступенів (структурно-логічна схема,

навчальний план). Опис предмета курсу. Опис дисципліни курсу.

Шкала оцінювання ECTS. Європейська система «полегшеної шкали

оцінювання» навчальних досягнень студента. Сумісність різних систем

оцінювання зі шкалою ECTS.

Узгодження й поєднання національних компонентів вищої освіти

різних країн із вимогами Булонського процесу щодо створення Зони

європейської вищої освіти.

Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі.

Відмінність та подібність систем вищої освіти України і Європейських

держав.

Передумови входження вищої освіти України до Булонського процесу:

адаптація законодавства, структурні зміни освіти, запровадження в систему

10

вищої освіти Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи

(ЕСТ), проведення педагогічного експерименту щодо запровадження

кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих

навчальних заставах ІІІ - IV рівнів акредитації.

Основні завдання для створення розумів щодо запровадження

кредитно-модульної системи організації навчального процесу в навчальних

заставах III - IV рівнів акредитації є: розроблення структурно-логічних схем

підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями; запровадження

модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та

рейтингового оцінювання знань студентів; організація навчального процесу

на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів;

введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи

граничний термін бюджетного фінансування; створення нового покоління

галузевих стандартів вищої освіти; розроблення індивідуальних графіків

навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної

системи організації навчального процесу; зарахування на навчання до

вищого навчального заставі тільки за напрямами підготовки; вдосконалення

наявного та створення нового навчально-методичного, матеріально-

технічного та інформаційного забезпечення навчання в умовах кредитно-

модульної системи організації навчального процесу; формування програм

навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-

кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних

програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів

кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки; введення

інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Особистість вчителя як об'єкт

вивчання

ТЕМА 6. Роль і місце вчителя в суспільстві

11

Педагог у широкому значенні слова. Учителі як окрема професія в

Україні в епоху Київської Русі. Педагоги у часи козаччини (XVI - XVIII рр.) .

Престиж учительської праці в Радянські часи.

ТЕМА 7. Вимоги до сучасного вчителя. Модель сучасного вчителя

в суспільстві

Соціальні орієнтації вчителів, обумовлені як комплекс соціально-

професійних, соціокультурних, особистісних і інших установок і стереотипів.

З'ясування соціальних орієнтацій для визначення дистанції між нормативним

і реальним образом учителя, для зм'якшення протиріч між об'єктивними

функціями утворення й цілями індивідуальної педагогічної діяльності, для

полегшення професійної й соціальної адаптації вчителів і учнів.

Сутність професійної компетентності вчителя в інтегруванні знань,

умінь, досвіду, особистісних якостей, що забезпечують професійний

розвиток і самореалізацію фахівця, тобто особистісних можливостей, що

дозволяють самостійно й ефективно вирішувати педагогічні завдання.

ТЕМА 8. Сутність педагогічної майстерності в сучасній педагогіці

Майстерність виховання й навчання. Два підходи до розуміння

вчительської майстерності у педагогічній теорії. Вираження майстерності

учителя в умінні організувати навчальний процес; у досконалості який володіє

сучасними методами викладання. Мистецтво вчителя. Виховна робота вчителя в

процесі навчання; формування в школяра високої моральності, почуття

патріотизму, працьовитості, самостійності .

ТЕМА 9. Сутність педагогічної техніки

Педагогічна техніка в структурі майстерності вчителя. Сукупність

умінь і навичок, які необхідні для ефективного застосування системи методів

педагогічного впливу на окремих учнів і колектив у цілому.

Особливості вмінь і навичок педагогічної техніки. Моральні й

естетичні позиції педагога.

ТЕМА 10. Сутність педагогічного спілкування

12

Педагогічне спілкування як специфічна міжособистісна взаємодія

педагога й вихованця (учня), здійснююче засвоєння знань і становлення

особистості в навчально-виховному процесі. - невід'ємний елемент

педагогічної діяльності; поза його неможливо досягнення цілей навчання й

виховання.

Продуктивність спілкування. Цілі й цінності спілкування, які повинні

бути прийняті всіма суб'єктами педагогічного процесу як імператив їхнього

індивідуального поводження.

Передача суспільного й професійного досвіду (знань, умінь, навичок)

від педагога учнем як основна мета педагогічного спілкування, Педагогічне

спілкування створює умови для реалізації потенційних сутнісних сил

суб'єктів педагогічного процесу.

Педагогічне спілкування як один з головних засобів педагогічного

впливу.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Сутність навчального процесу. Основи

дидактики

ТЕМА 11. Розвиток дидактичних систем

Поняття терміну дидактика. Дидактика як наукова дисципліна, що

досліджує теоретичні та методичні засади навчання.

Основні принципи навчання й форми організації дидактики як науки

Основні завдання дидактики – розробка проблем: чому вчити і як

учити; сучасна наука інтенсивно досліджує також проблеми: коли, де, кого й

навіщо вчити.

Види знань дидактики: основні терміни й поняття; факти щоденної

дійсності й наукові факти; основні закони науки; теорії; знання про способи

діяльності; оцінні знання.

Первинні та вторинні вміння.

ТЕМА 12. Структура та організація процесу навчання

Навчання як педагогічний процес та його сутність.

13

Основні функції навчання - освітня, виховна й розвивальна. Основні

складові навчального процесу:

1. Мета навчання. 2. Завдання навчання. 3. Зміст освіти (навчання). 4.

Методи навчання. 5. Засоби навчання. 6. Форми організації навчання. 7.

Результати навчання. 8. Принципи навчання.

Компоненти процесу навчання: цільовий; стимулювально-

мотиваційний; змістовий; операційно-діяльнісний; емоційно-вольовий;

контрольно-регулюючий; оцінно-результативний.

Методологічною засада процесу навчання.

Застосування знань, умінь і навичок – перехід від абстрактного до

конкретного. Воно реалізується у виконанні різноманітних вправ,

самостійних робіт, на лабораторних та практичних заняттях та ін.

ТЕМА 13. Закони, закономірності та принципи навчання

Закон - необхідне, суттєве, стійке, повторюване відношення між

явищами; внутрішній і необхідний, всезагальний і суттєвий зв’язок предметів

і явищ об’єктивної дійсності; загальні, необхідні й суттєві зв’язки між

предметами й процесами.

Загальні закони навчання: закон соціальної обумовленості цілей,

змісту, форм і методів навчання; закон взаємозв’язку самореалізації й

освітнього середовища; закон взаємозв’язку навчання, виховання й розвитку;

закон обумовленості результатів навчання характером освітньої діяльності

учнів; закон цілісності і єдності освітнього процесу..

Закономірності навчання – це об’єктивні, суттєві, стійкі, повторювані

зв’язки між складовими частинами, компонентами процесу навчання.

Принципи навчання – основні положення, що визначають зміст,

організаційні форми та методи навчання відповідно до його цілей і

закономірностей.

ТЕМА 14. Методи навчання

14

Метод навчання – це спосіб упорядкованої, взаємопов’язаної діяльності

учителя й учнів, спрямованої на досягнення завдань освіти, розвитку і

виховання в процесі навчання.

Функції методів навчання: освітня (методи сприяють набуттю учнями

знань, умінь, навичок); виховна (методи сприяють формуванню певної

системи емоційно-ціннісних ставлень особистості до навколишнього світу);

розвивальна (полягає у розвитку пізнавальних процесів); спонукальна

(полягає у стимулюванні інтересу учнів до навчання, формуванні позитивних

мотивів навчання); контрольно-коригуюча (дають можливість перевірити

рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок).

Класифікації методів навчання:

за джерелами передачі й характером сприйняття інформації:

словесні, наочні та практичні (С. Петровський, Е. Галант).

за основними дидактичними завданнями, які необхідно вирішувати

на конкретному етапі навчання: методи вивчення нового матеріалу, методи

закріплення, методи формування умінь і навичок, методи застосування знань

на практиці, методи перевірки знань (М. Данилов, Б. Єсипов).

за характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні,

репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі

(М.Скаткін, І. Лернер).

за категоріями теорії пізнання: дедуктивні та індуктивні, чуттєві й

абстрактні, теоретичні і практичні.

Методи навчання. Методи організації та здійснення навчально-

пізнавальної.

ТЕМА 15. Форми організації навчання

Урок. Нестандартний урок. Позаурочні форми навчання. Факультатив.

Семінарські заняття. Практикум. Навчальна екскурсія. Предметні гуртки.

Домашня робота.

ТЕМА 16. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю

15

Сутність, функції, види контролю. Система оцінювання знань. Критерії

оцінювання.

Тема 17. Види навчання

Поняття про види навчання. Класифікація видів навчання.

Пояснювально-ілюстративне навчання. Проблемне навчання.

Програмоване навчання. Діалогічне навчання. Модульне навчання.

Алгоритмізоване навчання. Дистанційне навчання. Особистісно-орієнтоване

навчання.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годинДенна форма Заочна форма

Усього у тому числі Усього у тому числіл п лаб інд ср л п лаб інд ср

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13Змістовий модуль 1. Сутність педагогіки як науки

Тема 1. Предмет педагогіки та її методологічні основи

2 2 2 2

Тема 2. Зв'язок педагогіки з іншими науками та методи її дослідження

2 2 2

Тема 3. Виникнення й розвиток педагогічної науки

2 2 2 2

Тема 4. Європейська освітня інтеграція 2 4 2

Тема 5. Адаптація вищої освіти України до вимог Булонського процесу

2 4 2 2

Разом за змістовим модулем 1 10 14 4 2 10

Змістовий модуль 2. Особистість вчителя як об'єкт вивченняТема 6. Роль і місце вчителя в суспільстві 2 2 4

Тема 7. Вимоги до сучасного вчителя. Модель сучасного вчителя

2 2 4

Тема 8. Сутність педагогічної 2 2 2 4

16

майстерності в сучасній педагогіціТема 9. Сутність педагогічної техніки 2 2 2 4

Тема 10. Сутність педагогічного спілкування

2 2 4

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13Разом за змістовим модулем 2 10 10 4 20

Змістовий модуль 3. Сутність навчального процесу. Основи дидактикиТема 11. Розвиток дидактичних систем 2 2 2 2 4

Тема 12. Структура та організація процесу навчання

2 2 2 2 4

Тема 13. Закони, закономірності та принципи навчання

2 2 2 4

Тема 14. Методи навчання 2 2 2 4

Тема 15. Форми організації навчання 2 2 2

Тема 16. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю

2 2 4

Тема 17. Види навчання 2 2 1 2

Разом за змістовим модулем 3 14 10 13 2 24

Усього годин 34 10 37 10 4 64

5. Теми семінарських занять

№ з/п Назва теми Кількість годин

1 Дидактика – теорія навчання й освіти 22 Процес навчання 23 Принципи навчання 24 Методи навчання 25 Види навчання 2

Разом 10

6. Методи навчання

17

Провідна форма навчання - лекція. За характером логіки пізнання

впроваджуються аналітичний, індуктивний та дедуктивний методи. За рівнем

самостійної розумової діяльності – проблемний виклад та частково-

пошуковий метод. Структура семінарського заняття містить: письмову

роботові, питання для обговорення, практичні завдання, дискусію,

підведення підсумків та рекомендовану літературу.

Модулі побудовані на читанні лекцій і проведенні семінарських

занять, дискусій з розглядом конкретних проблемних ситуацій з практики

педагогічної діяльності.

7. Методи контролю

Поточний та підсумковий контроль.

8. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий тест Сума

Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 320 100Т1-5 Т6-10 Т11-17

25 25 30

Шкала оцінювання: національна та ЕСТS

Сума балів за всі види навчальної

діяльності

Оцінка ЕСТS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики для заліку

90 - 100 A відмінно

зараховано82-89 B Дуже добре74-81 С Добре64-73 D Задовільно60-63 Е Допустимо

35-59 FХ незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного

складання

0-34 Fнезадовільно з обов'язковим

повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

18

9. Рекомендована література

Базова

1. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних

закладів. – К.: «Академія», 2001 –576 с.

2. Зеленкова Н.И., Лаврешина А.Ю.. – Кривой Рог, 2002.

3. Ильницкая И.А. Проблемные ситуации и пути их создания на уроке. – М.:

Знание, 1985.

4. Лернер И.Я. Проблемное обучение. – М.: Знание, 1974.

5. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. – М.:

просвещение, 1977.

6. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации

обучения. – М., 1989.

7. Педагогика /В.А.Сластенин, И.Ф.Исаев и др. – М., 1997.

8. Педагогика в вопросах и ответах: Учебное пособие / Л.В. Кондрашова,

А.А.

9. Пермяков, Н.И. Зеленкова, А.Ю. Лаврешина. – Кривой Рог, 2002.

10. Подласый И.П. Педагогика. – В 2-х т. – М., 1999. – Т.1.

11. Фіцула М.М. Педагогіка. – К., 2000.

12. Харламов И.Ф. и др. Педагогика. Учебное пособие. – 3-е изд., перераб. и

доп.- М.: Юристъ, 1997. – 512 с.

13. Щербань П.М. Прикладна педагогіка. – К.: Вища шк., 2002. – С.54-55.

Допоміжна1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання.

– К.,1989- 218 с.

2. Афонина Г.М. Педагогика.Курс лекций и семинарских занятий. –Ростов

н\Д.: «Феникс», 2002. – 512 с.

3. Богданова І.М. Модульний підхід до професійно-педагогічної підготовки

вчителя: Монографія. – Одеса: Маяк, 1998. – 284 с.

4. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. Учебник для вузов – СПб: Изд-

во «Питер»,2000. – 304 с..

19

5. Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М. Теоретичні основи

педагогіки: Курс лекцій /За ред. Вишневського О.І. – Дрогобич:

Відродження, 2001. – 268 с.

6. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. пос. –

К.: Вища школа, 1995 – 237 с.

7. Дидактика современной школы. / Под ред. Онищука В.А. – К., 1987. – 351

с.

8. Дидактика средней школы /Под ред. Скаткина М.Н. –М., 1981.- 318с.

9. Крысько В.Г. Психология и педагогика в схемах и комментариях. – СПб:

Питер, 2006 – 320 с.

10. Куписевич Ч. Основы общей дидактики. – М., 1986. – С. 14-76.

11. Лозова В.І., Москаленко П.Г., Троцко Г.В. Педагогіка. Розділ

“Дидактика” - К.:ІСДОУ, 1993. – 140 с.

12. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – К., 1999. – С. 89-108.

13. Оконь В. Ведение в общую дидактику. – М.: Высшая шк., 1990. – 382 с.

14. Педагогика. Учебное пособие для студентов педагогических учебных

заведений /Сластенин В.А. и др. – М.: Школа-Пресс, 1997т- 512 с.

15. Педагогика. Учебное пособие. /под редакцией П.И.Пидкасистого. – М.,

1998. – 640 с.

16. Педагогика: Учеб. пос.для студентов пед ин-тов\ под ред Ю.К.

Бабанского. – 2-е изд. - ., Просвещение. 1988. – 479 с.

17. Педагогіка. Навчальний посібник. – Одеса: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського,

2001 – 357 с.

18. Полонский В.М. Словарь по образованию и педагогике /В.М. Полонский.

– М.:Висшая шк., 2004. – 512 с.

19. Реан А.А.,Бордовская Н.В., Розум С.В. Психология и педагогика. – СПб:

«Питер», 2003 – 432 с.

20. Сластенин В.А., Каширин В.П. Психология и педагогика. Учебное

пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: «Академия». 2001 – 480 с.

20

21.Фіцула М.М. Педагогіка.: Навчальний посібник для студентів вищіх

навчальних закладів освіти. – К.: “Академія”, 2001. – 528 с.

21

10. Методичне забезпечення

Конспект лекцій; Список рекомендованої до курсу літератури

11. Інформаційні ресурси

Інтернет, електронні книги та підручники, бібліотеки

22

ДОДАТОК 1

Екзаменаційні питання за курсом «Педагогіка»

1. Об'єкт, предмет педагогіки.2. Завдання педагогічної науки. 3. Методи педагогічних досліджень4. Система педагогічних наук.5. Зв'язок педагогічної науки з іншими предметами.6. Основні категорії педагогіки.7. Педагогіка ХІХ ст. (И. Песталоцци, И.Гербарт, А. Дистерверг).8. Становлення педагогіки в Україні.9. Вітчизняна педагогіка (ідеї П.П. Блонского, О.С. Макаренко, В.А.

Сухомлинського).10.Сучасні вітчизняні дослідження в області педагогіки.11.Сучасна закордонна педагогіка. Система утворення в Німеччині.12.Проблема гуманізації й гуманітаризації утворення.13.Дидактична система К.Д. Ушинского.14.Загальне поняття про дидактику.15.Зміст утворення.16.Сучасні дидактичні принципи вищої й середньої школи.17.Дидактика й педагогічна майстерність.18.Основні дидактичні концепції.19.Історія становлення й розвиток дидактики.20.Характеристика книги Я.А. Коменского «Велика дидактика».21.Структура педагогічної діяльності й педагогічної майстерності.22.Мотиви спілкування.23.Етапи педагогічного спілкування.24.Педагогічне спілкування і його стилі.25.Гуманістична педагогіка.26.Прийняття мети виховання.27.Закономірності виховання. 28.Характеристика принципів виховання.29.Класифікація методів і форм виховання.30.Напрямок виховної роботи. 31.Екологічне виховання учнів. 32.Эстетическое виховання в школі.33.Виховання дитини в родині.34.Принципи морального батьківського виховання. 35.Закордонні концепції виховання. Технократична педагогіка.36.Сутність навчання37.Форми й принципи педагогічного проектування.38.Види педагогічної творчості.39.Види й структура сучасного уроку.40.Етапи формування розумової дії й типи навчання.

23

41.Загальна характеристика законодавчих, нормативних документів, національних програм і концепцій в Україні.

42.Інформаційні технології.43.Інформаційне навчання. Акмеологичний підхід.44.Індивідуальна форма навчання („Далтон – план”).45.Белл - Ланкастерська система навчання. 46.Мангеймська система навчання.47.Основні теорії керування системою утворення.48.Вправа, приучення й методи стимулювання.49.План Трампа.50.Методи педагогічного й психологічного впливу на особистість.51.Міжособистісні відносини в колективі.52.Вчитель як центральна фігура в школі і його роль у педагогічному

процесі. 53.Класний керівник у школі, специфіка його роботи, основні функції й

обов'язки. 54.Структура й етапи формування навчального колективу.55.Навчання й виховання у ВНЗ як етап соціалізації.56.Організація самовиховання школярів.57.Позакласна й позашкільна виховна робота.58.Форма роботи й профілактика психологічно запущених дітей.59.Порушення поводження дитини в родині.60.Форми залежного поводження дитини в родині.

24