Послання Богородиці від 25 березня 2009 р.

«Дорогі діти! У цей весняний період, коли все пробуджується з зимового сну і ви, ваші душі, пробудіть молитвою, щоб були готові прийняти світло Ісуса Воскреслого. Нехай Він, любі діти, наблизить вас до Свого Серця, щоб ви стали відкритими на життя вічне. Молюся за вас і заступаюся перед Всевишнім у намірі вашого правдивого навернення. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик.»

Пробудіть ваші душі!

Також і сьогодні, як це часто траплялося в минулому, Марія говорить нам про весну, котра наближається. Навіть, якщо очікуємо прекрасної погоди, завжди з’являється щось неочікуване, як нова надія, цілковито нова якість життя. Природа пробуджується до життя, пов’язується це також з пробудженням нашого тіла і нема в тому нічого дивного, бо ми є частиною світа, створеного, а під час весняного періоду все пробуджується із зимового сну. Все розквітає, все починається заново.

Матір Божа часто говорить у Своїх

посланнях «в цей час ласки», а сьогодні говорить «в цей весняний період»; однак ми можемо сказати, що ці вислови є рівнозначні, бо Марія не зосереджується на зовнішньому аспекті весняного періоду, котре само в собі є плодом ласки Божої, тільки ж відразу переходить до суті справи, до правдивого пробудження, пробудження душі.

Це є правдиве пробудження для істоти

людської; без цього пробудження її добре самопочуття є проминаючим, загине в зародку, не зможе розцвісти, кожне очікування є марним і кожна надія не сповненою. І ви, ваші душі, пробудiть молитвою. Заохочення і відразу після нього підказка: молитва як засіб, як знаряддя пробудження душі. Самі собі не зарадимо. Не можемо пробудити душі якимись формулами ані вправами ані жодним знаним способом науці, техніці чи філософії. Очевидно, що є певні постави і умови, котрі сприяють молитві, і їх необхідно шукати. Однак вони можуть лише створити відповідну атмосферу для молитви, самої же молитви не створять.

Молитва є даром Божим ,котрий отримує

кожний, хто цього насправді прагне. Молитва – це покірне слухання Бога, прибігання до Нього, перебування з Ним, сопричастя з Ним. Молитва є зустріччю любові сотворіння і його Творця. Саме так необхідно переживати цю зустріч, без огляду на те, в якій формі це виражено. Молитва є упованням на ділання Божої Ласки, є покірним але постійним довір’ям щодо Любові.

Пробудіть ваші душі молтвою, щоб були готові прийняти Світло Ісуса Воскреслого Дізнаємося, що молитва мусить приготувати душі на прийняття світла Воскреслого. Власне в цьому світлі поба-чимо віт (Пс.36,(35), 10) і це є світло правдиве, що просвітлює кожну людину (Йо. 1,9) .Світло котре дозво-ляє нам не тільки

споглядати, але і бачити, не тільки зауважувати, але і зрозуміти. Це світло, котре є об’явленням, надією, є провідником, що провадить до Життя; як зірка, котра провадила Трьох Царів. Світло, котре освітить тих, що сидять у темряві та в тіні смертній (Лк. 1,79).

Світло котре дозволяє дивитися поза

смерть, очікувати Життя після життя, розпізнати Всемогутнього в Розіп’ятому. Світло, котре є Його Об’явленням, Епіфанією, завжди і помимо всього. Світло, котре є сторожою, очікуючим, щоб оголосити кінець ночі (Іс. 21, 11). А ми знаємо, що ніч уже закінчилася, що народився новий день у Христі Воскреслому. «Нехай Він, - як говорить Марія, - наблизить нас до Свого Серця, щоби ми стали відкритими на життя вічне.»

Дякуємо Тобі Матінко за ці слова повні

надії, дякуємо за Твоє заступництво перед Всевишнім у намірі нашого правдивого навернення. Знаємо, завдяки свідченню великих Святих, що коли хто-небудь під Твою оборону прибігає, про Твою допомогу благає, не зістане опущеним. З упованням віддаємося Тобі: все що маємо віддаємо в Твої руки, о Маріє. Вчини з цього дар для Бога Отця, щоб народилася Любов до ближнього. Радуйся Маріє! Радуйся Маріє!

Nuccio Quattrocchi