Послання Богородиці від 25 грудня 2008р.

«Дорогі діти! Ви заклопотані, ви працюєте і нагромаджуєте, але без благословення. Ви не молитеся! Нині закликаю вас, аби ви затримались перед ясельцями і роздумували про Ісуса, котрого і сьогодні вам даю, щоб Він вас поблагословив і допоміг зрозуміти, що не маєте без Нього майбуття. Тому, дорогі діти, віддайте своє життя в руки Ісуса, аби вас провадив та оберігав від усякого зла. Дякую вам, що ви відповіли на мій заклик.»

ЗАТРИМАТИСЬ ПЕРЕД ЯСЕЛЬЦЯМИ

Благословення – це дія Бога, котра дає

життя і джерелом котрої є Отець. …Від початку аж до сповнення часів все діло Господнє є благословенням (Катехизм Католицької церкви, № 1078 і 1079). Просити про Боже благословення для когось чи для чогось є відкритістю на дію Життя, є поворотом до повноти життя, котре походить від Отця. Дорогі діти! Ви заклопотані, ви працюєте і нагромаджуєте, але без благословення. Ви не молитеся! У тих словах відчувається гіркота Матері, котра усвідомлює, що без благословення плоди не співвимірні із вкладеним у них трудом. Життя перетворюється на сліпу, безглузду гонитву, котра приносить більше клопотів ніж користі, більше нищить аніж будує. Чимраз більше поглинуті шаленим темпом буднів, втрачаємо відчуття трансцендентного. Зосереджуємось на приземлених справах сьогодення, не пам’ятаємо про минуле і перестаємо цікавитись майбутнім. Вислизає від нас велика правда про те, ким ми є, важливість всього, що робимо, того що бачимо, чого торкаємось, чого прагнемо. Втрачаємо почуття сенсу життя, наших вчинків, відчуття добра і зла.

Гляди, сьогодні я появив перед тобою

життя й добро, смерть і лихо…(Втор.30,15,16) Немає правдивого Життя без благословення Божого. Альтернативою благословенню є прокляття (Втор.11,26- 28). Не можемо жити без Нього, без розмови з Ним, тобто без молитви. Моліться без перерви – нагадує св.Павло (1 Сол.5,17), а Марія стверджує - Ви не молитеся! А «не молитися» означає не зважати на Бога, не звертатись до Нього, не розмовляти з Ним. Іншими словами, брак молитви означає вилучення Бога з нашого життя, а водночас – відрізання себе від Його Життя. Таке життя не має майбутнього мов та трава, що зеленіє: уранці квітне й зеленіє, а ввечорі – підтята висихає (Пс. 89(90)).

Нині закликаю вас, аби ви затрима-

лись перед яслами і роздумували про

Ісуса, котро го і сьогодні вам даю, щоб Він

вас поблагосло вив і допоміг зрозуміти, що не

маєте без Нього майбуття. Потрактуймо той

заклик поважно. Перш за все, затримаймося перед

ясельцями. Перед тим простим, смиренним

і водночас прекра-

сним даром, що його

зложив св. Франциск

Асизький перед Ісусом

та Марією в Ґрецціо

1223 року. По цей день

ця різдвяна шопка

залишається виразом

віри і молитви вірних.

Марія запрошує

нас, аби ми

затрималися перед

ясельцями. Для того,

щоб зрозуміти їхній глибокий сенс, для того, щоб

вони стали знаряддям молитви, замало

побіжного, кинутого на ходу погляду. Потрібно

затриматися перед ясельцями. Належить

зрозуміти їх послання, все, що воно собою

виражає, вникнути в ту Подію.

Закликаю вас, аби ви роздумували

про Ісуса, котрого і сьогодні вам даю, щоб Він вас поблагословив, - мовить Марія. Отже, не йд еться тільки про спогад історичної Події, але про його повторне довершення в нинішній день. Бо й тепер Марія дає нам Ісуса. Вона не дає нам жодної пам’ятки, вона дає Ісуса. Можемо Його відкинути або прийняти. Проте коли вже Його приймемо, повинні прийняти таким, яким Він є. А Він не є жодною ідеєю, жодною програмою, жодним приписом, Він – Богочоловік, Бог, котрий приходить до людини. Бог, котрий приходить до тебе, до мене, аби жити в кожному з нас.

Його присутність в нас є чимсь величним, найважливішим, найпостійнішим, Його благословення є вічним. Відкинути Його благословення означає відкинути Життя.

Тому, дорогі діти, віддайте своє життя в руки Ісуса, аби вас провадив та оберігав від усякого зла.

.

Nuccio Quattrocchi