№117 (06_2014)

Акорди неба с.5

Історія ковельської

громади с.10

Молодь вивчає пророцтва с.7

Зазирни у серце с.4

60 років духовного служіння і сімейного життя сім’ї Миколи та Євгенії Жукалюк с.2

“Літературні угорці” с.8

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

2 №117 червень 2014 НадіїГолос

Іван Михайлович Бабич

Багато років тому пролунав Бо-жий голос-заклик на Волині і мо-лодий юнак відгукнувся на нього й промовив у своєму серці: «Ось я — пошли Ти мене, Господи». Був це Ми-кола Арсентійович Жукалюк.

І пішов він на поклик Божий «через круті перевали» свого жит-тя. Господь ніколи його не залишав і провадив Своєю могутньою рукою «по тернистому шляху», який був особливою школою випробувань, пошуків, становлення і покладання надії на Того, Хто сказав «не зали-шу тебе, не покину Тебе».

Для пастора, впродовж його служіння, Бог дає можливість роз-крити й зростити талант, яким Гос-подь його наділив, у повній мірі. Можливо, не всім це вдається зро-бити успішно, але озираючись на-зад, з висоти років свого служіння Ісусу Христу та Його народу, Мико-ла Арсентійович, піднімаючи своє обличчя до Всевишнього, промов-ляє: «Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою під-пираєш! Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!» (Псалом 15:5,6).

60 років духовного служіння і 60 років сімейного життя прожили дорогі нашим серцям Микола Ар-сентійович і Євгенія Йосипівна Жу-

калюк. Як же не зупинитись, не по-дякувати разом за благословення прожитого життя і не прославити Небесного Отця за Його керівни-цтво і щиру батьківську опіку.

Так і зробили: зібралась в пер-шій львівській церкві велика роди-на Жукалюків – Воронюків з дітьми, онуками, правнуками і вся духовна сім’я.

Привітати дорогих ювілярів прибули керівники церкви Адвен-тистів сьомого дня: віце-президент Генеральної конференції Артур Ар-турович Штеле, з Євроазіатського дивізіону Гуалерму Біаджі та Воло-димир Аркадійович Крупський, з Українського уніону Леонід Трохи-мович Волощук, та адміністрація Західної конференції.

У щирих поздоровленнях про-лунали сердечні побажання та по-дяка за звершений труд, а слова настанови зі Святого Письма підба-дьорили громаду, гостей. Які бла-гословенні хвилини такої зустрічі, скільки радості, насолоди, скіль-ки співу та подяки підносилося до неба!

Як добре служителю завжди покладатись на найкращого Учите-ля і прислуховуватись до тихого й ніжного віяння Святого Духа, Який промовляє: «Ось це та дорога,

простуй нею, не відхиляйся «ні праворуч, ні ліворуч», слідуй за Мною» (Ісаї 30:20,21).

Як добре ділитись тією великою духовною спадщиною, набутими досвідами, а навколишнім пригля-датись до доброго прикладу такого життя, цінувати багаті Божі благо-словення.

Дорогий Миколо Арсентійови-чу! Нехай твій світильник, запале-ний Ісусом Христом ще в юнацькі роки, яскраво світить і в твої уже не молоді роки, вказуючи оточуючим на шлях, в кінці якого видніється ві-чність, обіцяна Ісусом Христом.

«Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, аж поки не вчинить Господь спасіння для всіх людей на землі» (Ісаї 62:6,7)

60 років духовного служіння і сімейного життя

сім’ї Миколи та Євгенії Жукалюк

Вы путь прошли нелегкий и большой. Однако не состарились душой, Поскольку старость только тех удел, Кто оказался в жизни не удел.

Пусть будет длинной и приятной часть пути, Которою осталось Вам пройти. Здоровья, счастья вам и много лет. Успехов новых, радости, побед.

3№117 червень 2014 НадіїГолос

Олександр Коропець

Любомльці побували в гостях

у самотньої старостіСпортивний клуб «Самсон» і члени церкви Адвентистів сьомого дня міста Любомль,

відвідали геріатричний пансіонат в с. Гуща.Жителі пансіонату завжди з радістю зустрічають

гостей, так і цього разу. Наші друзі Зінаїда Грозак і Оле-на Каменська організували збір гуманітарної допомо-ги, а колектив спортклубу і церкви додав до цього со-лодощів; представник дитячого клубу «Шукачі пригод» Роксана порадувала стареньких грою на саксофоні.

Зі смутком помітили, що не всі мешканці пансіона-ту були на імпровізованому концерті. Потім нам роз-повіли про гіркі втрати в сім’ї гущанськго пансіонату.

Радісні обличчя наших друзів в кінці зустрічі свід-чили, що мети досягнуто, дух — підбадьорено… а ро-бота триває.

Пройшовши усіма приміщеннями стаціонару ра-зом з завідувачем відділенням ми склали перелік пер-шочергових потреб закладу:

1. Морозильна камера (б/в чи нова),2. Холодильник (б/в чи новий),3. Чотири ліжка,4. Пральна машина автомат (загрузка від 6 кг б/в

чи нова),5. Побутова хімія (для кухні, ванної, туалету),6. Комплекти постільної білизни,7. Штори і фіранки,8. Електроплита,9. Фарба водоемульсійна,10. Руберойд,11. Одяг і взуття.В переліку зазначено речі, на які не вистачає фінан-

сування.Бюджет не завжди все передбачає і його не завжди

на всі потреби вистачає, тому закликаємо допомагати тим, хто сам собі допомогти не може.

Пам’ятаймо слова Христа: «Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили» (Матв.25:40).

Усіх небайдужих, а також благодійників просимо звертатись до директора спортивного клубу «Самсон» пастора Олександра Коропця за тел..: (063) 837 28 38.

Віктор Власюк

Місіонерський конгрес відбувся на Рахівщині

17 травня на суботньому богослужінні в молитовному будинку зібралися, учасники конгресу, щоб підтримати місцеву громаду у

місіонерському служінні.

Представники Кобилецької Поляни, Великого Бич-кова, Грушева, Верхнього Водяного заповнили зал так, що всі стільці були зайняті. Господарі відмічали, що так багато людей у їхньому молитовному будинку давно не було.

Музичне служіння забезпечили члени громади Те-ресви, які приїхали з власними музичними інструмен-тами. Загальні псалми звучали по особливому живо і натхненно. Чудові семінари про актуальні місіонерські методи провели служителі Василь Мурга і Олександр Грицак.

Під час богослужіння на вулиці йшов дощ і, звичай-но, були переживання, як пройде практична частина служіння в місті. Але після обіду, коли місіонери пішли в місто з літературою, дощ припинився. А коли настав час повертатися, знову розпочався.

На вечірньому служінні було чимало досвідів, мо-литов, пісень і тому багатьом не хотілося розходитися і роз’їжджатися додому. Можливо, ще й через те, що місцева громада проявила щиру гостинність і гарне відношення.

Організатори вірять, що кожна роздана книга і га-зета з доброю вісткою, наче посіяне насіння, принесе плід в житницю Господню.


Віктор Власюк

Працівники християнських таборів

вчились зазирати у саме серце

З 23 по 25 травня на базі відпочинку «Барвінок» відбувався форум для працівників таборів.

З усіх куточків Західної конференції приїхали ко-ординатори, наставники, спорт-інструктори, музичні керівники. Були представники з таборів «Пісочний», «Лінія відриву», «Джерело любові», «Щасливе міс-то», «Юність», «Фактор страху», а також нова команда

угорців. Для кожного з них була представлена окрема і загальна програма. Спікерами семінарів виступили Любов Сапа, Олег Боков, Олена Носова та Владислав Пойлов.

Кожен день мав свою ідею: «Зазирни у серце Бога», «Зазирни у своє серце», «Зазирни у серце ближнього». Навколо цих тем організовували ігри, настанови, зву-чали пісні. Взагалі протягом програми звучало багато музики та пісень.

Особливо хотілось відмітити гурт «Півноти», який порадував всіх присутніх чудовим виконанням. За цей час молодь могла більше здружитися один з одним,

підготуватися до літніх програм, а також взяти для себе більше нових креативних ідей для поліпшення даного служіння.

Варто зауважити, що більшість з тих, хто відвідали цю зустріч відмітили в своїх анкетах, що три дні мало для такої програми і висловили бажання, щоб подібні заходи тривали 4-5 днів.

Взагалі табірне служіння робить виклик сучасному способу життя багатьох людей, які звикли проводити багато часу в соціальних мережах «міжнародної паву-тини», тому що на табірних зібраннях багато живого спілкування, налагодження реальних дружніх стосун-ків, багато ігор і фізичних вправ.

Хтось зауважив, що ті, хто бере участь в таборах, як служитель, наступного разу вже не хоче повертатися туди в ролі відпочиваючого. Відчувши смак служіння, яке іноді буває несолодким, розуміють, що воно допо-магає зростати духовно і приносить багато благосло-вень.

Саме в такій атмосфері працівники таборів покли-кані відкривати потенціал, таланти людей і направляти погляд людей до спасителя Ісуса Христа.

Ірина Мокрушенко

На Закарпатті утворився новий клуб Слідопитів

Суботнє богослужіння 10 травня в громаді с. Бобовище перетворилось на справжнє свято

слідопитів.

Протягом року діти відвідували слідопитські за-няття: ходили на природу, вивчали пам’ятні перлини, малювали карти місцевості та ін. Вони були активними на всіх заняттях. І от настав момент, коли 12 дітей ви-рішили вступити до лав слідопитів для того, щоб своїм життям і служінням прославити Бога.

З почесною місією до громади завітав Олександр Коберник. Він урочисто пов’язав дітям слідопитські галстуки. Що ще більше додало святкового настрою. Вони з усією серйозністю і почуттям відповідальності віднеслись до цього служіння.

На дитячих обличчях читалось хвилювання від важ-ливої події у їхньому житті. З цього дня офіційно почав


діяти клуб слідопитів «Атом», наставником і директо-ром якого є пастор громади — Дмитро Мокрушенко.

Назву клубу запропонувади самі діти. «Атомос» з грецької означає «нероздільний».

Справжня таємниця атома полягає не в тому, що він має надпотужну силу, а швидше в тому, що він не розпадається на частини. І хоч наука стверджує, що так мало би статися, цього не відбувається.

Деякі вчені дивуються з того, яка загадкова сила, цілком їм невідома, утримує його цілісність. А ми зна-ємо, що цією таємничою силою є сила Творця, Самого Бога.

Отже, бажаємо юним «атомівцям», щоб ця сила завжди тримала їх єдиними.

Лілія Кулініч

Акорди неба зазвучали у Рівному

В органному залі м. Рівне 10 травня 2014 року відбувся хоровий фестиваль «Акорди неба».

Для слави Божої звучали твори у виконанні хорів зі Львова, Дубно, Костополя та Рівне. Відчувалася, що всі колективи гарно підготувались і мали велике бажання прославити Господа. Діти, молодь, жінки та чоловіки приймали участь у цьому служінні.

Суботнє богослужіння проходило в приміщенні Рівненського органного залу. Воно розпочалося за-гальним співом «Прославляйте Бога», а потім, за тра-дицією всесвітньої церкви Адвентистів сьомого дня, відбувся урок суботньої школи.

Програмою керував обласний пастор Олександр Московчук, а проповідь про важливість музики та хо-рового співу посвячених людей, які об’єдналися у про-славленні Бога, говорив Валентин Шевчук.

Звучали музичні твори у виконанні скрипалів. Мо-лодь виконала також декілька музичних номерів, і зви-чайно звучало багато хорового співу, які створювали атмосферу неба.

Багато друзів, рідних та знайомих змогли відвідати цей фестиваль… Хоровим колективам вручили подяки, а по закінченню усіх виступів звершили молитву благо-словення.

Після обіду, спілкування, інтерв’ю, яке брала під-ростаюча молодь у диригентів хорів, та угамування емоцій, які переповнювали усіх, — поїхали на «Флеш-моб» до торгового комплексу «Екватор». Звучали ме-лодії скрипки та дзвіночків, а з усіх куточків «Екватору» люди могли почути хоровий спів, яким прославляли Бога.

Звучали пісні «Радісно ми прославляємо Бога сла-ви і чудес» та «Боже великий, єдиний». А коли все більше і більше людей почали сходитися, це дало ще одну можливість засвідчити їм про Бога, кожному ба-жаючому подарували духовну літературу.


МАРАФОН ПОСТУ І МОЛИТВИ

Дорогі брати і сестри! З 1 березня 2014 року розпочався марафон посту та молитви за Євангельську програму, яка повинна була проходити з 19 червня по 5 липня 2014 року у м. Львові. Ведучий програми — Вадим Бутов.

Проте, у зв’язку з нестабільною ситуацією, проведення програми переноситься на осінь.

Впродовж усього часу підготовки до програми, народ Божий Західної конференції, буде схиляти коліна перед величчю нашого Господа та уповати

на Його милість, щоб ця програма здійснилась.

День посту за цю програму – середа, час молитви — щодня о 12:45.

Будемо просити Бога, щоб Він, Духом Святим, вплинув на серця людей, яких ми з вами плануємо запросити на цю програму.Нехай добрий Господь благословить нас у цьому марафоні посту і молитви!

Якщо у вас виникають особисті потреби в молитві, прохання звертатись за телефоном довіри: (097) 450 57 54

МОЛИТОВНЕ СЛУЖІННЯ ЗК

Олександр Коропець

Молодіжна Біблійна вікторина відбулась

на Волині13 квітня Волинська молодь показала рівень

знань Біблії.У першій луцькій громаді Адвентистів сьомого дня

пройшла біблійна вікторина по книзі пророка Даниїла і Об’явлення. Команди виявляли свої вміння не тільки в знаннях, а й у винахідливості і творчості.

Цікавими виявилися відео сюжети зняті для пред-ставлення на конкурсі. Ці роботи згодом будуть пред-ставлені широкій аудиторії на молодіжних таборах і зустрічах.

Приємним фактом у вікторині була відсутність духу суперництва. Команди «BMW» (Ковель), «Трансфор-мери» (Володимир Волинський), «Слоїки» (Луцьк-1), «Патріоти неба» (збірна Луцьк-3 і Підгайці) перекона-ли суддів у своїх знаннях Біблії.

Переможці — команда «Слоїки» (Луцьк-1) вже го-туються до продовження вікторини на конференційно-му рівні.

Олександр Слободський

Церква у Львові зростає

Семеро чоловік 24 травня 2014 року заключили завіт з Господом через водне хрещення

у Львові.

Шляхи цих, колись чужих, незнайомих людей пе-ретнулись у другій львівській громаді церкви Адвен-тистів сьомого дня. Вони відвідували богослужіння, роздумували про Бога і близько трьох місяців тому об’єдналися у групу з вивчення Біблії і підготовки до хрещення.

Усвідомивши як Бог любить їх і чого від них очікує, вони вирішили прийняти водне хрещення, яке є сим-волом смерті для старого життя і воскресіння для жит-тя нового.

Урочистість відбувалась на ранковому суботньому богослужінні в присутності духовної сім’ї, яка радо ві-тала «новонароджених» у Христі: двох сестер і п’ятьох братів. Наймолодшому з них 22, найстаршому 79. Двоє з них: матір і син, двоє: чоловік і дружина… А тепер усі вони брати і сестри у Христі.


Все розпочалося ще восени, коли надворі падав дощ, холодний вітер стимулював нас іти швидше на молодіжні зустрічі, а темна нічка повертатися гуртом додому.

Дивна поведінка молоді?

Як ви гадаєте, що це за зустрічі? Яку мету вони переслідували? А все дуже просто! (принаймні, так здавалося спочатку!). Молодь усіх церков Львівської області активно почала готуватися до Біблійної вікто-рини.

Це були прекрасні вечори, коли дружно занурюю-чись з головою у біблійні пророцтва, молоді люди піз-навали ще глибше істину. І ось: «Пам-па-рам!» — дов-гоочікувана мить настала.

З серйозними намірами та прекрасним настроєм молодь трьох львівських громад зібралася 18 травня об 11 годині у Львові в молодіжному арт-кафе Бамбе-тель.

Захоплююча граВікторина складалась з кількох етапів, які мали чіт-

ко окресленні вимоги. Розпочалось все з представлен-ня команд, де гравці оголошували свою назву, а також презентували місіонерську роботу молоді своєї грома-ди.

Наступний конкурс мав духовне значення: один представник з команди проповідував, а оцінювалось ось що: змістова наповненість, ораторські здібності проповідуючого, лаконічність (тривалість проповіді — до 7 хвилин).

Не можна не відзначити креативність нашої молоді під час творчого конкурсу, який був наступним. Тут ми змогли побачити чудову сценку про велику боротьбу між Христом і сатаною, послухати радісну пісню про вічне життя на небесах, і подивитись комічну історію

з життя Петрика, який рахував 144 тисячі спасенних, щоб заснути.

А останній етап — біблійна вікторина, складався ще з кількох складових: командна гра, конкурс капі-танів та індивідуальний конкурс для кожного гравця з усіх команд.

Команди по черзі вибирали питання, яке зачитував ведучий конкурсу пастор Олександр Слободський, піс-ля чого учасники, обговорюючи, відповідали. Кожна команда мала можливість відповісти на 10 запитань різної складності, які будувались на основі Біблії, книг Елен Уайт, а також посібника «Впевненість в небаче-ному».

За тим же принципом відбувався конкурс капіта-нів. В кінцевому результаті у фінал вийшло дві коман-ди, для яких влаштували «пенальті».

«Вирок» оголошували поважні судді: Валентин Шевчук — секретар ЗК, Віктор Власюк – молодіжний керівник ЗК, Руслан Вільховий — пастор третьої львів-ської громади.

Результати вікториниУ конкурсі «Біблійна вікторина» 1 місце посіла ко-

манда «Діти останнього часу» (Львів-3); 2 місце — ко-манда 144 (Львів-2).

Творчий конкурс: 1 місце розділили дві команди: «144» та «Перші і останні» (Львів-1), 3 місце — «Діти останнього часу».

Конкурс проповіді: 1 місце — Наталя Топилко («144»), 2 місце — Ольга Лаптєва («Перші і останні»), 3 місце — Ярослав Хаба («Діти останнього часу»).

Окремо нагородили найактивнішого учасника ві-кторини Петра Ратича з команди «144». Також у цьому конкурсі вирішилась доля тих команд, які будуть пред-ставляти Львівську область на конференційній віктори-ні, яка відбудеться у червні цього року. Це буде збірна молоді з команд «144» і «Діти останнього часу».

Вітаємо переможців.

Наталя Топилко

Молодь вивчає пророцтва

Тетяна Задерецька

Львівські підлітки закінчили

“Школу зустрічання”4 травня в арт-кафе «Бамбетель» відбулась остання, підсумкова зустріч для підлітків і молоді на тему «Чистота і святість стосунків».

Ведуча програми Ірина Стасюк запропонувала присутнім назвати предмет, який характеризує рису характеру їхнього друга. Таким шляхом виявили де-

сять якостей справжнього друга, які у сукупності харак-теризують Христа — досконалого Друга.

Йшлося і про силу негативного впливу друзів, і про те, як не потрапити в залежність від думки оточуючих, щоб не робити того, що в іншими умовах ми б ніколи не зробили.

Учасники зустрічі мали можливість задуматись про критерії та межі власної сексуальної поведінки. Адже норми поведінки — це шлагбаум, котрим ми пере-криваємо собі дорогу до тих сфер життя, в яких по-чуваємося слабкими. Це не збірка правил вигаданих кимось, а наш власний погляд на гріх — погляд з від-разою, подібний до того, як дивиться на гріх Бог, Який дає силу відмовитися від руйнівних справ гріха.


Літературне служіння групи євангелістів з Румунії в

Берегівському районі та Солотвино

Наприкінці березня Берегів-ський район на Закарпатті відвіда-ла група літературних євангелістів, яка складалась з 10 чоловік.

Місіонери з Трансильванії

Протягом 5 днів літературного служіння їм допомагали Іван Те-ремта, літературний євангеліст на угорській території та Дьозо Фор-кош — координатор служіння се-ред національних меншин, пастор Берегівської громади.

Літературні євангелісти приїха-ли з Румунії, з Трансильванії, щоб поширити книги серед угорців, які проживають на Закарпатті. П’ять днів вони працювали в 13-ти селах і за цей час мали багато позитивних досвідів.

Про харчування та проживання літературних євангелістів турбува-лись члени берегівської громади.

Підготовчий етапПершочерговою метою було

зробити соціологічне опитування та визначити, яка потреба та за-цікавлення населення в угорській місіонерській газеті «Життя та здоров’я», яка щомісяця виходить

завдяки підтримці Західної конфе-ренції та угорських громад Закар-паття.

В шести селах, де перед цим щомісяця кожна сім’я отримувала цю газету, літературні євангелісти заходили в кожний двір і записува-ли дані тих людей, які і надалі ба-жають отримувати газету.

Опитування виявило, що пере-важна більшість населення з задо-воленням читає газету, такі люди купували у євангелістів і книги. Ко-жен зацікавлений отримав також і подарункову книгу. Були і такі, хто просив, щоб їх відвідувати та вивча-ти з ними Біблію.

В інших семи селах група літе-ратурних євангелістів теж розпо-всюджувала газету. У п’ять із них вони понесли ще й українську місі-онерську газету «Вічний Скарб».

Повторний візитНаступного місяця ця група

знов повернулась на Закарпаття, щоби цього разу продавати літера-туру в смт. Солотвино, Тячівського району, де проживають не тільки українці та угорці, але і дуже багато румунського населення. Цього разу у складі групи було 5 чоловік.

Закордонні літературні єванге-лісти самі привезли з собою бага-то літератури румунською та угор-ською мовами, переважно це були книги Елен Уайт, зокрема книга «Велика Боротьба».

Великий внесок в це зробив керівник команди Ерік Йончов з Румунії. Російську літературу та га-зети надали навколишні українські громади.

Велику допомогу надали їм місцеві пастори — Сергій Антонюк, Іван Крічфалушій та Василь Мурга. Координатором програми у Солот-вино був Крістіан Строя, місіонер з Румунії та місіонер Роберт Біро з Вишкова, який забезпечував і пере-клад з угорської мови.

Кожного дня літературні єван-гелісти зустрічались з зацікавлени-ми людьми, які не тільки купували книги, але і були відкриті до розмо-ви та про просили подальші відвід-ування. Їхні адреси були передані місцевому місіонеру для проведен-ня подальшої праці.

Саме служіння проводилось з 21 по 26 квітня. За цей період літе-ратурні євангелісти змогли охопи-ти більшу частину Солотвино, а в п’ятницю, перед від’їздом команда з книгами на декілька годин заїхала і в сусіднє село Біла Церква.

Яскраві досвідиЗапам’ятались деякі яскраві до-

свіди, наприклад коли одна жінка, яка щойно придбала «Велику Бо-ротьбу», відразу ж сама стала її ре-кламувати своїм сусідам, зібравши їх навколо себе на вулиці. В резуль-таті ці люди придбали ще 5 книг «Велика боротьба».

Іншого разу в багатоповерхово-му будинку саме той чоловік, який спершу вороже поставився до лі-тературних євангелістів, після зна-йомства та довгої розмови з ними з радістю прийняв «Велику бороть-бу».

Запам’ятався ще один випа-док — село Білу Церкву нам описа-ли як досить закрите для продажу

Роберт БіроДьозо Форкош


€ 0,44

книг, з причини проживання в ньо-му великої кількості Свідків Єгови. Але за ті декілька годин, які коман-да змогла виділити на це село пе-ред від’їздом в Румунію, Господь скерував нас до багатьох відкритих до Божої істини сімей, які були раді нашому приїзду та купували наші книги. З деякими з них навіть була можливість звершити молитву. І це був тільки початок роботи на цій те-риторії.

Особливим благословенням стало те, що незважаючи на не-сприятливий прогноз погоди на цей тиждень Господь стримував дощ; щодня було видно, як хмари та зливи обминали Солотвино сто-роною.

Вражаючі результатиІ звичайно за 5 днів служіння

було продано та подаровано бага-то книг – близько 120 книг «Велика Боротьба» румунською мовою, 40 угорською і 40 російською; близько 1000 інших книг, роздано багато га-зет і буклетів.

Після служіння кожній парі євангелістів було приємно повер-татись до приміщення церкви, яке служило для них базою, і зустрічати там велику кількість дітей та моло-

ді, з якими місіонер з Румунії Кріс-тіан Строя проводив канікулярну недільну школу з різноманітними цікавими програмами, іграми та вивченням християнських пісень. В перший день її відвідало до 10 дітей, наступного дня вже близько 20-ти.

Допомагала в проведенні про-грами сім’я пастора Сергія Антоню-ка. В подальшому тут планується відкрити клуб «Слідопитів».

Всім учасникам групи запам’яталась гостинність чле-нів тересвинської громади, сімей Глеба, Онуфрій та Цубера. Також члени громади турбувались і про харчування команди протягом слу-жіння.

Приємно і цікаво приймати участь в таких інтернаціональних програмах з розповсюдження Бла-гої вістки. Нехай буде слава Господу за такі чудові можливості!

«Зустріч з великим чудом Бо-жим напевне найчастіше виникає у літературних євангелістів. При-чина у великій кількості зустрічей з найрізноманітнішими людьми за один день. Господь посилає зустрічі з справжніми християнами, людь-ми, які готові прийняти нове світло. В дощ і в спеку Божі посланці ста-ранно виконують свою місію, під керівництвом Святого Духа в най-віддаленіших селах Любешівського району.

Група була застережена, що в селі, де вони мали працювати, люди не будуть купувати літера-туру, бо місцевий священик забо-роняє. Проте, євангелісти продали багато літератури. В іншому селі

Божий ангел заспокоював грізних псів.

Попри поради «доброзичли-вих» односельчан не ходити в де-які хати, бо там нічого не купува-тимуть, — ми мали великий успіх, і продали багато книжок.

Я теж не послухала схожої по-ради і пішла до «забороненої» оселі. Продала господині «Велику боротьбу», іду до наступної хати, відкриваю хвіртку. Тут я при гарно-му спілкуванні теж продала чудо-ву книгу «Христос — надія світу». Яким же великим було моє здиву-вання, коли двері відчинилися і до хати «впорхнула» сусідка зі щойно придбаною «Великою боротьбою». Враз промайнула думка, що жін-

ка наздогнала мене аби поверну-ти книгу. Та мої хвилювання були марними: «Валю, яку прекрасну книгу я купила! Давай читатимемо про перших християн, про історію всього християнства, про велику боротьбу між добром і злом…» У відповідь сусідка не з меншим ен-тузіазмом підхопила і про свою книгу, яка наблизить її до особис-тості нашого Спасителя.

З раяістю я покидала цю оселю, в яку так радили не ходити. Я зо-ставила двох жінок з Вічним скар-бом, Істиною, Великою надією. При такому спілкуванні літературний євангеліст не потрібен — там керує Господь».

Досвід літературних євангелістів у Любешівському районі

Вікторія Іваненко


Народження громадиПерша хвиля у житті церкви — це народження у

період перед Першою світовою війною, як невеликої групи, яка припинила свою діяльність після усіх нега-раздів війни, в результаті переселення членів церкви німецької національності.

Перша згадка про Ковельську громаду в цей пе-ріод припадає на 1919 рік. Звідки ми про це знаємо? В архіві історії Адвентистів сьомого дня в Європі у м. Фріденсау знаходиться Церковна книга громади АСД м. Лодзь. Як відомо у таких книгах міститься список усіх членів церкви з поданням даних про рік і місце їх хрещення. Отож, у цьому списку згадується Буххольц Марта (Buchholz Martha) народжена 22.08.1887, яка була охрещена 10.11.1919 у Ковелі. 7 червня 1921 року переведена листом до громади м. Лодзь.

Перші ковельські адвентистиЗгідно вищевказаного документу ми дізнаємось

про тих, хто були першими адвентистами у Ковелі: • Буххольц Моніка (Buchholz Monika), народжена

у Ковелі 4.11.1923.• Крюгер Хедвіг (Krüger Hedwig) народжена у Ко-

велі 10.10.1910, переведена листом в громаду м. Лодзь 17.11.1936.

• Проповідник Йозеф Зелінскі (Józef Zieliński), народжений в м. Познань 6.01.1901, переве-дений листом з громади Ковеля 24.03.1940 в громаду м. Лодзь.

• Зелінська Лідія (Zielińska Lydia), народжена 6.05.1906, також переведена листом з громади Ковеля в громаду м. Лодзь 24.03.1940.

• Бюсс Вільгельміне (Böss Wilhelmine), народже-на 12.01.1890, переведена листом з громади Ковеля в громаду м. Лодзь 10.08.19401.

Цілком ймовірно, що всі члени громади Ковеля, які мали німецьке коріння, були переведені в громаду Лодзь в 1940 році. Як відомо, згідно домовленості Гіт-лера і Сталіна усе населення німецького походження повинно було залишити територію Західної України і повернутися на історичну Батьківщину.

Відродження громадиДругий період історії припадає на 1929 – 1939 роки.Як повідомляє проповідник Антоні Нєвядомскі,

громада АСД знову відроджується в 1929 році. Того

1 Gemeinde-Gliederliste der S.T.A — Litzmannstadt (Warthe-Vereinigung) Herbst-1940r. Friedensau.

часу Антоні Нєвядомскі працював на теренах Ковеля, розповсюджуючи літературу, через що привів до прав-ди кілька осіб2.

У Варшавському державному архіві Актів Нових знаходяться цікаві статистичні дані щодо адвентист-ський громад і груп у Східно-Польській конференції, станом на 1 лютого 1931 року. Керівництво Польського Уніону надіслало цей документ у Міністерство Релі-гійних Справ у м. Варшаві. Окрім списку поданих на-селених пунктів, там ми знаходимо інформацію про національну приналежність членів церкви, а також і прізвище людини, яка виконувала в громаді душпас-торські функції.

Таким чином, в Ковелі, станом на 1 лютого 1931 року, було 18 членів церкви, із них 15 білорусів і 3 ро-сіян. Виконуючий душпасторські функції Ковельської громади – К. Креков, який не був офіційним служите-лем, а місцевим пресвітером.

На цей час в селі Озеряни, що неподалік Ковеля громада адвентистів нараховувала 18 чоловік, усі були українцями. Старшим громади був Д. Кравчук3.

На кінець ІІІ-го кварталу 1931 року, згідно статис-тичних даних, поданих у часописі «Слуга Збору» в Ко-велі нараховується уже 21 послідовник4.

Рівно через рік в кінці серпня 1932 року — 23 члени церкви5.

Місіонерський авангардЯк виглядала місіонерська діяльність у громаді?

Робити висновки вам самим. Згідно звіту, поданого в «Слузі Збору» за ІІІ квартал 1932 року, ми знаходимо результати за 3 місяці діяльності:

• Кількість членів, які здавали звіти по місіонер-ській роботі – 19;

• Кількість місіонерських відвідувань – 98;• Кількість проведених біблійних уроків з при-

ятелями – 220;• Кількість осіб, яким була надана допомога –

206;• Кількість наданих консультацій і порад – 57;• Кількість елементів одягу, подарованого бід-

ним – 1;• Кількість приятелів, приведених на суботню

школу чи на інші зібрання – 16;

2 Antoni Niewiadomski ,,Moje zapisy’’ str. – 22. 3 Teodor Will ,,Do Ministerstwa Wyznań Religijnaych i

Oświecenia Publicznego’’ str. – 78. 4 Sługa Zboru, str. – 9. Warszawa 1931. Nr.8. 5 Sługa Zboru, str. – 10. Warszawa 1932 r. Nr.11/12

Історія Ковельської громадиВалентин Шевчук

Історію громади м. Ковель можна поділити на чотири періоди, початок кожного пов’язаний з відродженням і новим підйомом після певного ослаблення, пов’язаного із складними політичними

обставинами і переслідуваннями. 1. Перед І Світовою війною – 1921 рік; 2. 1929 – 1939 роки; 3. 1945 – 1991 роки; 4. 1991 – 2014 роки.


• Кількість висланих місіонерських листів – 18;• Кількість отриманих місіонерських листів – 13;• Кількість розповсюджених часописів, книг і

брошур – 152;• Середня кількість розповсюджених екземпля-

рів літератури на одного члена церкви – 7. Цікавим є факт того, що у кожному квартально-

му звіті була спеціальна графа, під назвою «на якому місці». В ній зазначалося на якому місці знаходиться громада по кількості розповсюджених одиниць літера-тури на одного члена церкви. У ІІІ кварталі 1932 року серед 53 громад Східного об’єднання, Ковельська гро-мада зайняла ІV місце6.

Недаремною була ревна місіонерська праця бра-тів і сестер Ковельської громади. Уже через декілька місяців в адвентистському часописі «Слуга Збору» ми зустрічаємо зворушливе повідомлення районного пас-тора Клеменса Пьонтека. Цитуємо дослівно: «12 серп-ня 1932 року, ввечері в 21 годині відбулася при чудовій погоді і світлі місяця урочистість хрещення шести до-рогих душ. Акт хрещення здійснював керівник Східно-го об’єднання К. Бартель. Дуже радіємо, що Господь дарував нам 6 душ, які побільшили нашу громаду, яка тепер нараховує 21 члена церкви. Віримо, що Господь нам дозволить більше вирвати душ, гинучих в темря-ві цього світу і припровадити їх до трону Господа Ісуса Христа»7.

Активна молодь1932 рік для Ковельської громади був наповнений

різними подіями, які залишили свій слід у періодич-ному виданні «Слуга Збору». Невелика стаття «Моло-діжна урочистість у Ковелі» брата Марчука із Ковеля дозволяє нам поринути у давні події із життя церкви та відчути настрій і дух Ковельської молоді у далекі 30-ті роки XX століття.

Цитуємо деякі факти із статті: «25 грудня 1932 року відбулася урочистість Ковельської молоді. Чудовий зал, спеціально орендований для цієї мети, прикра-шений зеленю і герляндами, був переповнений слу-хачами. Загалом в середньому було 200 осіб. На сті-нах виднілось 3 написи: «Сердечно вітаємо», «Богу на честь», «Побійтеся Бога і віддайте Йому хвалу, бо при-йшла година суду Його».

Наша церква нараховує 23 члена, більша кількість з яких — молодь. Наша молодь давно уже мріяла про подібну урочистість, готуючись до неї ретельно. В 16:30 при звуках оркестру, який прибув із громади Слобо-дарка в кількості 9 осіб, розпочали нашу урочистість. На початку брат Пьонтек, у короткій промові пояснив ціль нашого зібрання і задачу адвентової молоді.

Програма урочистості булла дуже ріщноманітною, складалася з віршів, діалогів, декламацій, хорових пі-сень, квартетів, дуетів і соло, і проводилась на поль-ській, російській і українській мові. На російській мові промовляв брат Невядомскі, який прибув з Рівного. Все це відривало нас від земних речей і переносило до духу Того, Хто живе у небі. Незважаючи на те, що уро-чистість продовжувалась до 9-ої години, ніхто не поки-

6 Sługa Zboru, str. – 10. Warszawa 1932 r. Nr.11/12 7 Sługa Zboru K. Piątek ,,Chrzest w Zborze Kowleskim’’,

str. – 8. Warszawa 1932r. Nr.10.

нув свого місця і на обличчях усіх виражалася радість і задоволення. З жалеем залишали те місце, де Господь був з нами так близько. Нашою молитвою було, щоб ми могли проводити подібні урочистості тут на землі, а колись у Царстві Божому»8.

Служителі громади1931-1934 – роки служіння Клеменса Пьонтека у

Ковелі.В кінці 1931 року Клеменс Пьонтек разом з роди-

ною переїхав до Ковеля і працював тут, як біблійний працівник до 1934 року.

Незвичною для нас тепер була кадрова стратегія в Польському Уніоні. Кожна громада не могла мати свого пастора. Як засвідчує протокол Ради Східної кон-ференції, яка відбулася 29 травня 1933 року в Пожар-ках, кожен рукопокладений проповідник відповідав за десяток громад. Так, згідно пункту №45 цього про-токолу в район пастора Антоні Нєвядомского входили громади: Równe (Рівне), Gruda (Груда), Aleksandrówka (Олександрівка), Podwysoka (Підвисоке), Werba (Вер-ба), Sylonowice (Силоновіце), Demidówka (Демидівка), Młynów (Млинів), Dubno (Дубно).

Район Яна Куляка складався з громад: Łuck (Луцьк), Kowel (Ковель), Kamień-Koszyrski (Камінь-Каширський), Hołoby (Голоби), Lubcze (Любче), Boguszówka (Богу-шівка), Perespa (Переспа), Briszcze (Бжеще), Niemir (Nemir) (Немир), Pożarki (Пожарки), Rożyszcze (Рожи-ще), Cerkwiszcze (Церквіще), Horodziec (Городець), Maniewicze (Маневичі), Gruszwica (Грушвіца), Mydsk (Мідськ), Czechowszczyzna (Чеховщизна), Sierniczki (Сернички), Wojnin (Войнин), Wólka-Sadowska (Вуль-ка Садовська), Świniuchy (Свинюхи), Zachorów, (Заго-рів) Horochów (Горохів), Kniaże (Княже), Włodzimierz Wołyński (Володимир Волинський), Myszów (Мишів) i Ozierany (Озеряни)9.

Цікавим є документ на 9 аркушах з 691 підписами, датований 13 травня, 1935 р.

Тут ми маємо список засновників громад в Східній конференції Церкви Адвентистів сьомого дня, а зокре-ма в Ковелі10:

• Анастасія Шаш, Ковель, вул. Помнікова, 34;• Йосип Демчина, Ковель, вул. Білінська, 23;• Наталія Демчина, Ковель, вул. Білінська, 23;• Філіп Зебрунь, Ковель, вул. Білінська, 23;• Єфим Шворак, Сушибаба, Купічин. Після Клеменса Пьонтека у Ковелі проживав про-

повідник Михаїл Васідлов, а наступними були: Йозеф Зелінскі, Єжи Ліпскі, Александр Крук11.

Продовження історії ковельської громади читайте у наступному номері

8 Sługa Zboru. Marczuk ,,Uroczystość w Kowlu’’, str. – 5. Warszawa 1933 r. Nr.2/3

9 Jan Kulak ,,Protokół Nr. 44/51’’ Posiedzenia komitetu Zjednoczenia Wschodniego w Pożarkach w dniu 29.05.1933 roku.

10 Wilhelm Czembor ,,Lista członków Społeczności A.D.S w Polsce/Zjednoczenie Wschodnie z lat 1921-1935’’ str. – 374. Warszawa 13–maja 1935r.

11 Głos Adwentu, Stanisław Zbigniew Łozoski ,,Kolporter z Wołynia’’ str. – 7/9. Styczeń - 2001r. Nr.1

31 травня, 1 червня – Вулична акція «Здорова нація». 15:00, площа біля кінопалацу «Кіно» (кіноте-атр ім. Довженка), Сихівський масив, м. Львів

7 червня – Фінал молодіжної біблійної вікторини о 15:00, м. Львів, вул. Багряного, 38. Довідки за тел. : (093) 399 75 70.

7 червня – Місіонерський конгрес в с. Нересниця, Тячів-ського р-ну, Закарпатської обл.

9–12 червня Медико-місіонерський табір на БВ «Бар-вінок», запрошуються всі бажаючі. Реєстрація за телефоном: (097) 900 03 52.

13–15 червня Програма «Я і тато». Вікенд батька з дітьми. БВ «Барвінок». Довідки за тел.: (093) 399 75 84.

14 червня – Благодійний концерт за участі Оксани Ко-зунь, 17:00 кінопалац «Кіно (кінотеатр ім. Довженка), Сихівський масив, м. Львів.

Бога, вповають на Його керів-ництво і благодать» (Моє життя сьогодні, с.47).«До тих, хто прийняв Христа, як свого особистого Спасите-ля, Дух Святий приходить, як Порадник, Провідник, Свідок і Сила для очищення» (Дії апос-толів, с.49)

117. Як люди могли б отримати Святого Духа?

«Якщо б усі захотіли отрима-ти, усі б могли сповнитись Його Духом» (Наочні уроки Христа, с.419). «Обітниця Святого Духа не об-межена віковими чи національ-ними рамками» (Дії апостолів, с.49).

А ви знаєте, що...

...в 1881 році подружжя Уайт відвідало табірне зібрання. Це була їхня остання спільна подо-рож, під час якої погода рапто-во погіршилась: від нестерпної спеки до пронизливого холоду; і Елен та Джеймс занедужали. Хвороба Джеймса сильно про-гресувала і 6 серпня 1881 він помер. Його смерть настільки підірвала здоров’я Елен, що вона не змогла бути присут-ньою на похороні чоловіка 13 серпня. Доктор Джон Келлог, лікар Джеймса назвав голов-ною причиною його смерті ма-лярійну лихоманку. Крім того він був втомлений безперевною працею і ослаблений кількома рецидивами паралічу.

115. Чи маємо ми по-требу у Святому Дусі?

«Без Духа і сили Божої наша праця буде надаремною» (Сві-доцтво для церки, т.5, с.158).«Саме завдяки Святому Духу люди приходять до Христа і тіль-ки Його силою наші душі можуть бути очищеними» (Рев’ю та Ге-ральд 29 березня 1892 р.).«Без присутності Святого Духа жодне серце не буде зворуше-не, жоден грішних не буде здо-бутий для Христа» (Свідоцтва для церкви, т.8, с.21).

116. Кому дається Свя-тий Дух?

«Дух Святий дається тим, хто смиренно покладаються на

“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але

навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт

“Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій [email protected] Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин. Редакційна колегія: Олександр Антонюк, Віталій Шевчук, Валентин Шевчук. Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви.Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а, тел.: 237-12-13. Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників

Шановні читачі газети “Голос надії”! Наша мета не лише інформувати Вас про події в Західній конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може отримати вичерпну відповідь на запитання які вас турбують. Надсилайте їх за адресою: [email protected]На обкладинці — сім’я Жукалюк: Микола та Євгенія.

№117 (06_2014)

Spiritual