1елпр тииь
TRANSCRIPT
Презентація на тему:“ Особливості травлення у різних
видів сільськогосподарських тварин ”
.
За характером шлункового травлення сільськогосподарські тварини поділяються на:
Тварин з однокамерним шлунком
Тварин з багатокамерним шлунком
Особливості травлення у тварин з однокамерним
шлунком
Травлення свиней
Схема травного апарату свині: 1 – верхня губа, чи п'ятачок; 2 – нижня губа; 3 – під'язична слинна залоза; 4 – підщелепна слинна залоза; 5 – навколовушна слинна залоза; 6 – стравохід; 7 – шлунок; 8 – дванадцятипала кишка; 9 – тонка кишка; 10 – клубова кишка; 11 – печінка; 12 – міхурова жовчна протока; 13 – жовчний міхур; 14 – загальна жовчна протока; 15 – підшлункова залоза; 16 – протока підшлункової залози; 17 – сліпа кишка; 18 – ободова кишка; 19 – пряма кишка
1. Слиновиділення періодичне, лише під час прийому їжі
2. Шлунок стравохідно-кишкового типу
3. У початковій ділянці кардіальної зони шлунку утворюється дивертикул
4. Фундальна і пілоричні зони займають ½ слизової оболонки
5. При згодовування кормів різної консистенції, більш щільні порції видаляють кашоподібну масу
6. У дивертикулі і у верхній частині кардіальної зони розщеплюється крохмаль
7. Шлункова секреція носить безперервний характер
8. В шлунку відбувається молочнокисле бродіння
9. Корм розміщується шарами, змішування майже не відбувається
10. Випорожнення шлунку у звичайних умовах відбувається через годину після годівлі
Травлення коней
Схема травного апарату коней: 1 – ротова порожнина; 2 – глотка; 3 – стравохід; 4 – шлунок; 5 – печінка; 6 – підшлункова залоза; 7 – тонка кишка; 8 – сліпа кишка; 9 – ободова кишка; 10 – товста кишка; 11 – сечовий міхур; 12 – сечовий канал
1. За структурою шлунок змішаний і складається з кардіальної, пілоричної і фундальної частини
2. Кардіальна частина має сліпий мішок
3. В пілоричні частині шлунка є пілоричний мішок
4. Стравохід впадає в шлунок косо, утворюючи кардіальний сфінктер
5. Корм розташовується пошарово від кардіального до пілоричного отвору
6. Шлунок коня ніколи не буває повністю зайнятим, або повністю порожнім
7. рН середовища у різних шарах і зонах шлунку коливається від 1,5 до 4,5, а в ділянці сліпого мішку – 6-6,5
8. Розм'якшенню вмісту сприяє вода
9. Просочений слиною корм у сліпому мішку піддається впливу шлункової мікрофлори
10. В шлунку коня одночасно перетравлюються вуглеводи і білки
Травлення кролів
1 – слинна залоза; 2 – серце; 3 – легені; 4 – стравохід; 5 – яремна вена; 6 – шлунок; 7 – нирка; 8 – яйцепровід; 9 – яєчник; 10 – сечовий міхур; 11 – селезінка; 12 – товста кишка; 13 – підшлункова залоза; 14 – сліпа кишка; 15 - печінка
1. Шлунок стравохідно-кишкового типу
2. Основну частину площі слизової оболонки займає фундальна зона, верхня частина якої утворює сліпий мішок
3. Об'єм шлунка 130-160 мл
4. Характерна капрофагія
5. Шлунковий сік виділяється постійно, оскільки шлунок практично не буває порожнім
6. За добу виділяється 75-160 мл шлункового соку
7. Половина вмісту шлунку евакуюється в середньому через 4-6 год.
Травлення собак
Схема травлення собак: 1 – ротова порожнина; 2 – слинні залози; 3 – глотка; 4 – стравохід; 5 – шлунок; 6 – дванадцятипала кишка; 7 – тонка кишка; 8 – клубова кишка; 9 – сліпа кишка; 10 – ободова кишка; 11 – пряма кишка; 12 – печінка; 13 – жовчний міхур; 14 – підшлункова залоза; 15 - діафрагма
1. Механічна обробка їжі в ротовій порожнині собаки досить поверхнева
2. Слиновиділення у собаки відбувається при виді, запаху їжі, і під час її прийому
3. Загальна кількість слини за добу у собаки середніх розмірів досягає 1 літра
4. Слина має у своєму складі гліколітичні ферменти
5. Сік підшлункової залози містить ферменти, що розщепляють білки, жири і вуглеводи корму
6. При впаданні тонкого кишечника в товстий є коротке мішкоподібне утворення – сліпа кишка
7. Собака часто відчуває дефіцит бродильних бактерій, що примушує її поїдати кал
8. Кишечник повністю звільняється від залишків корму через 12-15 год.
Особливості травлення тварин з багатокамерним
шлунком
Травлення корів
Схема органів травлення ВРХ: 1 – навколовушна слинна залоза; 2 – протока навколовушної слинної залози; 3 – глотка; 4 – ротова порожнина; 5 – підщелепна слинна залоза; 6 – гортань; 7 – трахея; 8 – стравохід; 9 – печінка; 10 – печінкова протока; 11 – міхур жовчної протоки; 12 – жовчний міхур; 13 – загальна жовчна протока; 14 – сітка; 15 – підшлункова залоза; 16 – протока підшлункової залози; 17 – сичуг; 18 – дванадцятипала кишка; 19 – тонка кишка; 20 – ободова кишка; 21 – клубова кишка; 22 – сліпа кишка; 23 – пряма кишка; 24 – рубець; 25 – книжка; 26 – стравохідний жолоб
1. Слини виділяється до 180 л/день
2. Слина багата бікарбонатами та фосфатами, що забезпечує підтримання стабільного рН рубцевої рідини, створюючи
оптимальні умови для розвитку бактерій 3. В сітчастому шлунку розщеплюються протеїни,
вуглеводи, виробляються ЛЖК, всмоктуються в кров жирні кислоти
4. В книжці і сичузі виділяються травні ферменти та соляна кислота, внаслідок чого перетравлюються білки, вуглеводи, мікробний
протеїн5. В тонкій кишці відбувається секреція травних ферментів,
розщеплення протеїну і вуглеводів, всмоктування води і мінеральних речовин
6. В сліпій і товстій кишці остаточно ферментуються продукти травлення, всмоктується вода та
формуються калові маси7. У сітчастому шлунку їжа перебуває 24-28 год., в сичузі і
книжці 1-3 год., в тонкій і товстій кишці 10-20 год.
8. За допомогою мікроорганізмів в передшлунках жуйних ферментується 40-45% клітковини
9. У рубці розщеплюється 50-80% азотистих речовин корму, що потім використовуються для синтезу мікробіального білка
Травлення овець
1. Травний тракт добре пристосований до перетравлення грубих кормів і доброму засвоєнню
поживних речовин
2. Об'єм рубця 15-20 л., книжки 5 л., сітки 1,5-3,5, кишечника 10 л.
3. Залози, що виділяють травний сік має лише сичуг
4. Жуйка починається через 20-45 хв. після прийому корму
5. В рубці завдяки діяльності мікрофлори синтезуються вітаміни групи В, а також жиророзчинний вітамін К
6. Вівці резервують в жировій тканині вітамін А, а не каротин
7. Їжа проходить через рубець за 4-5 год., тонкий кишечник-за 1-2 год., через весь кишечний канал-за 14-
19 год.
Травлення кіз
1. В рубці грубі корми піддаються діяльності мікрофлори, після чого їжа придатна для перетравлення в сичузі
2. Коли у кози є можливість для відпочинку, вона відригує невеликі порції вмісту рубця і подрібнює його далі в
процесі пережовування
3. В тонкому відділі кишечника проходить справжнє перетравлення і адсорбція поживних речовин
4. Коли тварина росте і дає продукція, то вона повинна бути забезпечена достатньою кількістю всіх поживних речовин
Травлення верблюдів
1. Верблюди – травоїдні тварини, здатні споживати всі види рослинних кормів
2. Їжа проковтується майже не пережовуючи і потрапляє в шлунок, де перетравлюється остаточно
3. Травлення верблюдів нагадує травлення жуйних, до яких вони зоологічно не належать
4. Тварина відрізняється витривалістю і невимогливістю до їжі і води
5. Горб містить жир і його окислення призводить до утворення води, що за кількістю переважає жир
6. Шлунок складається з 3-х відділів (відсутня книжка)
Особливості травлення у риб
Мал. 2. Будова внутрішніх органів риби
Органи травлення риб починаються ротовим отвором.
З ротової порожнини корм потрапляє в глотку, потім в стравохід, по якому їжа проходить в об'ємистий шлунок.
Шлунок має вигляд простого розширення травної трубки. Тут їжа перетравлюється під впливом шлункового соку, що виділяється залозами стінок шлунку. Від шлунка відходить згорнута у вигляді петлі довга тонка кишка.
У тонку кишку відкриваються протоки особливих травних залоз: підшлункової залози та печінки. Серед лопатей печінки знаходиться жовчний міхур, в якому збирається виробляється печінкою жовч. Під впливом виділяються цими залозами соків їжа продовжує перетравлюватися в кишках. Тут вона перетворюється на поживні речовини, які проникають у кровоносні судини стінок кишки і разом з кров'ю розносяться по всьому тілу.
До органів травлення належать:• дзьоб, • ротова порожнина, • верхній стравохід, • воло, • нижній стравохід, • залозистий та м’язовий шлунки, • печінка, • підшлункова залоза, • кишечник, • клоака.
Мал. 1. Будова внутрішніх органів птиці
Воло — це розширення стравоходу при вході в грудну порожнину. Воно є резервуаром, де корм пом’якшується, піддається част-ковій дії ферментів (амілаз і протеаз), що містяться в кормі, а також виробляються мікрофлорою.
Воло курей вміщує 90—120 г зерна, індиків — 150—200 г.
Корм починає накопичуватись у волі після заповнення шлунка.
Залозистий шлунок
• корм у залозистому шлунку змішується з травними соками;
• виробляються пепсин, соляна кислота, сичужний фермент і муцин;
• рН вмісту залозистого шлунка становить 4,7—3,6 у курей та 3,4 — у качок.
• корм інтенсивно перетирається кутикулою і гравієм та змішується із секретами залозистого і м’язового шлунків та їх мікрофлорою;
• у ньому відбуваються три види рухів: стискання, ковзання, повертання;
• рН 3,9—2,6 у курей та 2,3 — у качок.
Шлунок птиці
М’язевий шлунок
Дякую за
увагу!