082-165 - НУВГПep3.nuwm.edu.ua/794/1/082-165.pdf · Метелики летять тільки...

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра агрохімії, ґрунтознавства та землеробства

082-165

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання практичних робіт

із дисципліни “Інтегрований захист рослин”

студентами напряму підготовки

6.090101 “Агрономія”

денної та заочної форм навчання

Рекомендовано

методичною комісією

напряму підготовки

6.090101 «Агрономія»

Протокол № 6

від 16.03.2011 р.

Рівне-2011

2

Методичні вказівки для виконання практичних робіт із дисципліни “Інте-

грований захист рослин” студентами напряму підготовки 6.090101 «Агро-

номія» денної та заочної форм навчання -Рівне: НУВГП, 2011. - 34 с.

Упорядники: Олійник О.О., Ткачук С.О.

Відповідальний за випуск С.І.Веремеєнко, д.с.-г.наук, проф., завідувач

кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства.

ЗМIСТ

Змістовий модуль 1. Методи боротьби зі шкідливими об’єктами

Практична робота 1. Обладнання та прилади, які використовуються

для обліку шкідників сільськогосподарських культур…………………….3

Практична робота 2. Використання метеорологічних показників для

розробки прогнозу розвитку шкідливих організмів……………………….6

Практична робота 3. Застосування інтегральних та інших спеціальних

предикторів для розробки прогнозів розвитку шкідливих організмів рос-

лин…………………………………………………………………………….8

Практична робота 4. Обробка первинних даних обліку шкідливих ор-

ганізмів рослин і визначення біологічної ефективності заходів для захисту

рослин……………………………….………………………………………10

Змістовий модуль 2. Основи розробки інтегрованих систем захисту

рослин

Практична робота 5. Визначення втрат урожаю сільськогосподарських

культу від деяких грибкових хвороб………………………………………13

Практична робота 6. Короткостроковий прогноз розвитку капустяної

совки…………………………………………………………………………..16

Практична робота 7. Оцінка ефективності захисту зернових куль-

тур……………………………………………………………………………..17

Практична робота 8. Планування обсягів проведення заходів проти

шкідливих організмів на наступний рік……………………………………19

Практична робота 9. Розробка програми інтегрованого захисту сільсь-

когосподарських культур від шкідливих об’єктів.

Завдання 1………………………………………………………………...23

Завдання 2………………………………………………………………...23

Завдання 3………………………………………………………………...24

Завдання 4………………………………………………………………...25

Завдання 5 ………………………………………………………………..27

Завдання 6………………………………………………………………...29

Завдання до виконання практичної роботи…………………………….30

Рекомендована література……………………………………………….34

Олійник О.О., Ткачук С.О. 2011

НУВГП, 2011

3

Змістовий модуль 1. Методи боротьби зі шкідливими об’єктами

Практична робота 1. Обладнання та прилади, які використовуються

для обліку шкідників сільськогосподарських культур

1. Призначення та застосування – рамки, метр складний, ґрунтові сита,

тази, пастки Барбера.

2. Пастки для дрібних комах.

3. Ізолятори, садки.

4. Пастки з приваблюючими речовинами.

Рекомендована література [1, 8, 12, 17]

Матеріали та обладнання: рамки, ґрунтові сита, пастки Барбера, екс-

гаустер, ізолятори (садки), сачок, кольорові пастки, пастки з принадними

речовинами (коритця, феромонні пастки), світлові пастки (ЕСЛУ-3).

Методика виконання завдання

Під час виконання завдання необхідно ознайомитись із призначенням,

будовою та особливостями застосування основного обладнання та прила-

дів, які використовують для обліків шкідників сільськогосподарських ку-

льтур.

1. Рамки, метр складний, ґрунтові сита, тази.

2. Пастки Барбера. Для обліку шкідників, які переміщуються по пове-

рхні ґрунту, використовують пастки Барбера (рис. 1) - скляні банки, зако-

пані у грунт врівень з верхнім краєм. Для фіксування комах, які попада-

ють в банки, застосовують 2-4 % формалін, зверху встановлюють накрит-

тя для захисту від погодних умов. Встановлюють по одній пастці на кожні

5 га поля.

Рис. 1. Пастка Барбера

3. Ексгаустер. Для збирання дуже дрібних комах (розміром до 8 мм) з

твердими покривами тіла при обліках за допомогою сачка, ящика Петлю-

4

ка, при збиранні комах з рослин, з підстілки використовують спеціальний

пристрій - ексгаустер (рис.2). При використанні кінець трубки, на який

надітий гумовий наконечник, беруть в рот, а інший направляють на кома-

ху та різко вдихають.

Рис.2. Ексгаустери: 1- однобокий; 2 – двоокий.

а – пробки; б – скляні трубки; в – гумові трубки; г - марля

4. Ізолятори, садки.

5. Сачок.

6. Кольорові пастки. Використовують особливість деяких комах реа-

гувати на колір. На кольорові чашки або пластини наносять шар невиси-

хаючого клею або вазеліну. Жовті чашки приваблюють попелиць, шкід-

ників рапсу, зелені чашки – попелиць, сині – шведську муху.

7. Пастки з приваблюючими речовинами.

Ловильні коритця. Для обліку відносної щільності, фенологічних ста-

дій та інших показників багатьох видів метеликів (совки, вогнівки та ін.)

застосовують принади з патоки, яка бродить. Патоку розливають у мета-

леві або дерев'яні коритця, встановлюють у полі і закріплюють на підста-

вці висотою 50 або 100 см (коритця розміром 50 х 30 і глибиною 6-7 см).

Для обліку виставляють 5-10 коритець на відстані одне від одного 50 м і

більше. В кожне коритце наливають 3 л патоки. Вдень коритця прикри-

вають фанерою. Метелики летять тільки на патоку, яка бродить. Патоку,

яка загусла, перебродила або розбавлена дощем, замінюють.

5

Феромонні пастки (атрактантні, секс-пастки). Зараз частіше застосо-

вують синтетичні статеві феромони. Застосовуються феромони: для яблу-

невої плодожерки - фунемон, СР-2; для листовійок - адаксамон; для непа-

рного шовкопряда -диспалур; для ковалика посівного, степового та інших

- ПАК-5 і ПАК-6.

Для виловлювання коваликів розміщують по одній пастці на 10 га для

ковалика посівного та на 15 га – для ковалика степового. Облік шкідників

проводять два рази на тиждень.

Світлові пастки. Багато видів комах, що літають, приваблюються вно-

чі на світло. Для виловлювання та обліку таких комах найчастіше викори-

стовуються пастки ЕСЛУ-3 (рис. 3).

Рис. 3. Світлова пастка ЕСЛУ – 3:

1 - лампа; 2 - пластина; 3 - чашка - одоратор; 4 - пристрій для відводу во-

ди; 5 - циліндр з фіксуючою рідиною; 6 - блок управління; 7 - заземлення.

Всередині циліндра встановлено пристрій для відводу води під час до-

щу. У центрі лійки під пластинами розміщена чашка - одоратор, що може

зніматися. Джерелом світла є ультрафіолетові (бактерицидні БУВ-15, ери-

темні ЕУВ-15) та люмінесцентні (денного світла ДС-15) електролампи. Пастка являє собою жорстку металеву конструкцію, в центрі якої знахо-

диться лінійне джерело світла. Паралельно лампі радіально встановлені

чотири взаємно перпендикулярні пластини. До нижньої частини пластин

6

прикріплена лійка з циліндром. До циліндра за допомогою спеціальних

замків прикріплюється посудина - збірник комах.

Практична робота 2. Використання метеорологічних показників для

розробки прогнозу розвитку шкідливих організмів

1. Побудова клімограми.

2. Побудова клімограми відхилень.

Рекомендована література [1, 7, 8, 12, 17]

Завдання 1. Відповідно до варіанта побудувати клімограму темпера-

тури повітря й опадів, використовуючи для цього подекадні метеодані

конкретного періоду і середнібагаторічні показники (характеристика клі-

мату), та дати відповідну характеристику аналізованого періоду: варіант 1

– за період IV – VI місяць 2009 р.; варіант 2 – VI – VIII 2009 р.; варіант 3 –

IV – VI 2010 р.; варіант 4 – VI – VIII 2010 р.; варіант 5 – IV – VI 2008 р.;

варіант 6 – VI – VIII 2008 р.


При побудові клімограми використовують подекадні метеопоказники

поточного року (температура повітря та опадів) та багаторічні дані. Клі-

мограму краще виконувати на міліметровому папері (рис.4).

Рис. 4. Клімограма

На горизонтальній осі відкладають місяці й декади (1 см = 1 декаді).

На лівій вертикальній осі – температуру повітря (2,5 мм = 1 0С). Шкала

опадів виконується на правій вертикальній осі або поряд з шкалою темпе-

ратури (1мм = 1мм опадів). Хід температурного режиму поточного року

та багаторічні показники температури повітря відображають у вигляді

графіка, суму опадів – стовпчиковою діаграмою.

7

Завдання 2. Побудувати клімограму відхилень середньодобової тем-

ператури повітря та суми опадів, використовуючи подекадні метеорологі-

чні дані поточного року та середнібагаторічні показники. (варіанти згідно

завдання 1).


У порівнянні з клімограмою розробка клімограми відхилень більш

проста і наочна, оскільки на графіку показані не абсолютні значення ме-

теопоказників, а їх відхилення від середніх багаторічних за цей період

(рис. 5).

Рис.5. Клімограма відхилень

Таблиця 1

Аналіз показників погоди за ______________

Показники квітень травень

1 2 3 1 2 3

Температура повітря, 0С

Середня багаторічна, 0С

Відхилення, ±

Сума опадів, мм

Середня багаторічна, мм

Відхилення, ±

Клімограму краще виконувати на міліметровому папері. На горизон-

тальній осі відкладають декади та місяці, на вертикальній – відхилення від

8

середніх багаторічних показників. Аналіз показників погоди наводять за

таблицею 1. Виходячи з одержаних результатів, будують клімограму від-

хилень, використовуючи масштаб для відхилень: температури 1°С = 1см,

1 мм опадів = 2 мм.

Практична робота 3. Застосування інтегральних та інших спеціальних

предикторів для розробки прогнозів розвитку шкідливих організмів

рослин

1. Розрахунок ГТК та оцінка погодних умов.

2. Розрахунок ТВП та складання прогнозу розвитку хвороби.


У прикладній біології для врахування одночасної дії головних елеме-

нтів клімату, температури та опадів застосовують інтегральний показник

гідротермічний коефіцієнт (ГТК) Г.Т.Селянинова. Він застосовується

для оцінки періоду з температурою вище 10°С за формулою

Т

ОГТК

Σ

×Σ=

10, (1)

де ΣО – сума опадів; ΣТ – сума середньодобових температур.

При оцінці агрокліматичних ресурсів території вважають, що ГТК 1,0

– 1,5 характеризує оптимальне зволоження, більший 1,5 – надмірне, мен-

ший 1,0 – нестійке, менший 0,5 – слабке (засуха). Для комах цей показник

видоспецифічний і залежить від своєрідності їх потреб в умовах навколи-

шнього середовища. ГТК часто використовується як один із показників

оцінки стану популяції шкідників. Приклади такої оцінки наведені в табл.

2.

Таблиця 2

Оцінка стану популяцій деяких шкідників в залежності від ГТК

№ Період розвитку шкід-

ника Величина ГТК

Оцінка стану

популяції

1

Період прильоту – від-

родження клопа – чере-

пашки (травень)

0,2-0,7

0,8-1,0

1,1-1,3; <0,2

1,4-1,6

1,7-20,

>2,0

+2

0

-2

-4

-6

-8

2

Період лялькування

покоління, що зимувало

озимої совки

(1-2 декада травня)

<0,5 і >2,5

0,5-0,8 і 2,0-2,5

0,9-1,1 і 1,6-1,9

1,2-1,5

-4

-2

+2

+4

9

Продовження таблиці 2

3

Період масового льоту

метеликів озимої совки

(1 декада червня)

<0,3

0,3-0,7

0,6-0,7 і 1,6-2,0

0,8-1,0

1,1-1,5

-6

-4

-2

0

+2

4

Період лялькування

покоління, що зимувало

лучного метелика

(2-3 декада травня)

0,9-1,9

0,6-0,8

0,5 і менше

+2

-2

-4

5

Період масового льоту

лучного метелика поко-

ління, що зимувало

(1-2 декада червня)

0,9-1,1

1,2-1,8

1,8-2,0

0,7-0,8 і 2,0-2,5

0,5-0,6 і >2,5

<0,5

+4

+2

0

-2

-4

-6

6

Період застосування

трихограми проти совок

1-го покоління

(3 декада травня –

1 декада червня)

<0,5

0,5-0,8

0,9-1,2

1,3-1,6

>1,6

0

+2

+4

+2

0

Завдання 1. Визначити ГТК та оцінити ступінь сприятливості погодних

умов за цим показником за три роки відповідно до варіанта (табл. 2). Оде-

ржані результати подати у таблиці 3.

Таблиця 3

Назва пе-

ріоду

Тривалість

періоду, у

днях

ГТК (по роках) Оцінка в балах

Для оцінки сприятливості погодних умов для тепло - і вологолюбних

збудників хвороб (септоріоз томата, альтернаріоз картоплі і томата) за-

пропоновано температурно-вологісний показник (ТВП); величину яко-

го визначають за формулою

ТВП=D

TO∑ ×, (2)

10

де ΣО – сума опадів (мм) за період спостережень; Т – середньодобова те-

мпература повітря періоду; D – тривалість періоду (днів).

ТВП – це відносний інтегральний показник, який відображає кількість

тепла та вологи за кожний день періоду спостережень. При збільшенні

температури його значення збільшується.

Завдання 2. Визначити (згідно завдання – табл.5.) ступінь сприятли-

вості погодних умов за ТВП для альтернаріозу томатів і скласти прогноз

розвитку хвороби (таблиця 4).

Таблиця 4

Величина ТВП Прогноз розвитку хвороби

Таблиця 5

Періоди спостережень за розвитком альтернаріозу томатів

Варіант Період спостережень

1 3 – я декада травня – 1 – я декада червня (2009 р.)

2 червень (2009 р.)





Таблиця 6

Залежність інтенсивності розвитку

альтернаріозу томатів від ТВП

Величина ТВП Інтенсивність розвитку хвороби

0 – 20 депресія

20,1 – 35 помірний розвиток

більше 35 епіфітотія

Практична робота 4. Обробка первинних даних обліку шкідливих ор-

ганізмів рослин

1. Обробка первинних даних обліку чисельності шкідника.

2. Обробка первинних даних обліку хвороби.


Завдання 1. Згідно з даними обліку шкідників (табл. 7) обчислити се-

редньозважену чисельність шкідника, заселену площу в відсотках до об-

стеженої та коефіцієнт заселеності.


1. Середню чисельність шкідника для групи полів, зайнятих однією куль-

турою у господарстві визначають за формулою

Xc=∑(SX):∑S, (3)

11

де Хс – середньовиважена чисельність шкідника; ∑(SX) – сума добутків

заселених шкідником площ (га) на відповідну чисельність шкідника; ∑S –

сума заселених шкідником площ, га.

2. Заселену шкідником площу (% від обстеженої) визначають як відно-

шення суми площ, де був виявлений шкідник, до суми площ усіх обсте-

жених полів.

Зп=(∑Sз: ∑Sоб)·100, (4)

де Зп – заселена шкідником площа, %; ∑Sз – сума площ полів заселених

шкідником, га; ∑Sоб – сума добутків площ усіх обстежених полів, га.

3. Інтегральним показником, який характеризує одночасно ступінь розпо-

всюдження шкідника на обстежених полях і рівень його чисельності є

коефіцієнт заселеності. Він показує “запас” шкідливого організму у гос-

подарстві на час проведення обстежень і може бути використаним як пре

диктор прогнозу. Порівняння значень коефіцієнтів заселеності за декілька

років показує тенденцію розвитку популяції і дає змогу оцінити небезпеку

шкідливого організму. Коефіцієнт заселеності визначають за формулою

Кз=(Зп·Хс):100, (5)

де Кз – коефіцієнт заселеності; Зп – заселена шкідником площа, %; Хс –

середньозважена чисельність шкідника, екз./м2.

Таблиця 7

Результати обстежень групи полів

на заселеність їх шкідниками

№

Пло-

ща,

га

Чисельність шкідника (екз/м2), за варіантами

1 2 3 4 5 6

09 10 09 10 09 10 09 10 09 10 09 10

1 15 0,4 0 1,8 1,5 0,3 0 1,0 1,4 0,4 0 1,4 1,8

2 47 2,2 2,4 0 0,3 1,9 2,3 1,7 2,3 0 0,4 0,2 0

3 81 0 0,3 2,4 1,9 1,4 1,5 0 0,4 3,8 3,0 0 1,1

4 90 1,8 2,0 0,5 0 0 0,7 0,4 1,1 2,6 1,5 2,1 2,8

5 65 0,4 0,9 1,2 0,9 1,2 1,7 0,2 0 3,1 2,0 0,5 0,9

Одержані результати занести до таблиці 8 та скласти прогноз на наступ-

ний рік.

Таблиця 8

Рік спосте-

режень Хс Зп Кз

Зміни у запасі шкідни-

ка

разів %

2009

2010

Завдання 2. Згідно з даними обліку хвороби, який був виконаний за

спеціальною шкалою (табл. 9), визначити розповсюдженість хвороби на

12

кожному полі, середньовиважену розповсюдженість хвороби у господарс-

тві, інтенсивність і розвиток хвороби на кожному полі і середньовиваже-

ний показник розвитку хвороби у господарстві.

Таблиця 9

Результати обстежень групи полів на ураження

рослин хворобою

№ №

поля

Пло-

ща,

га

Обсте-

жено

рослин,

шт

У тому числі

Інтенсивність ура-

ження рослин у балах,

шт

здорові ура-

жені 1 2 3 4

1 1 115 120 92 28 8 5 6 9

2 256 100 72 28 10 4 7 7

3 109 200 27 173 62 44 38 29

2 1 78 125 25 100 36 27 18 19

2 170 200 14 186 102 48 36 0

3 210 100 78 22 2 10 10 0

3 1 190 125 3 122 83 15 20 4

2 206 125 109 16 11 2 2 1

3 78 100 72 28 18 8 1 1

4 1 178 100 12 88 18 30 27 23

2 204 150 38 112 56 23 27 6

3 92 200 147 53 34 12 4 3

5 1 156 200 24 176 79 45 31 11

2 237 100 12 88 55 22 11 0

3 95 150 91 59 16 18 18 7

6 1 147 125 34 91 28 23 23 17

2 287 175 78 97 24 23 29 21

3 92 100 0 100 58 21 21 0


1. Розповсюдженість хвороби на кожному полі (Р).

2. Середньовиважену розповсюдженість хвороби у господарстві

(Рс).

3. Інтенсивність (ступінь) ураження (І) по кожному полю.

4. Розвиток хвороби (R) по кожному полю.

5. Середньовиважений показник розвитку хвороби для сівозміни,

господарства, району визначають за формулою

13

Rс=( )S

SRΣ, (6)

де Σ(SR) – сума добутків площ полів на відповідний показник розвитку

хвороби; S – обстежена площа, га.

6. Результати підрахунків занести у таблицю 10.

Таблиця 10

№

поля

Р Рс І R Rс

1

2

3

Змістовий модуль 2. Основи розробки інтегрованих систем захис-

ту рослин

Практична робота 5. Визначення втрат урожаю сільськогосподарських

культур від деяких грибкових хвороб

1. Визначення втрат врожаю зернових злакових культур від сажки.

2. Визначення втрат урожаю пшениці від іржастих хвороб.


Завдання 1. Визначити втрати врожаю зернових злакових культур від

сажки.

Для сажкових хвороб встановлена стійка кореляція між втратами вро-

жаю і ступенем ураження рослин хворобою, вираженим у балах або відсо-

тках. На основі цього показника розроблені відповідні формули, за допо-

могою яких можна визначати втрати врожаю зернових злакових культур

від сажки (табл. 11).

Таблиця 11

Формули для обчислення загальних втрат урожаю зернових зла-

кових культур від сажки (А.Е. Чумаков, 1962) [17]

Зернові злаки При ураженні рослин сажкою, %

<1.25 >1,25

Ярі у=11х – 4,4х2 у=5,89 + 0,79х

Озимі у=20х – 8х2 У=11,55+0,76х

Примітка у - загальні втрати врожаю, %, х - ураженість рослин сажкою,%.

14

При ураженні посівів ярих злаків на 30 % і більше, а озимих на 50 % і

більше приховані втрати, як правило, не відмічаються. У таких випадках

втрати врожаю у відсотках будуть дорівнювати відсотку уражених саж-

кою рослин. Відсоток уражених рослин (поширеність хвороби) розрахо-

вують для кожного виду сажки по апробаційному снопу з точністю до

сотих за формулою

Р=(n ·100):N, (7)

де Р – поширеність хвороби, %; n – кількість уражених хворобою рослин

у пробі; N – загальна кількість рослин у пробі.

Таблиця 12

Ураженість рослин зернових злаків сажкою та втрати врожаю

№ Культура

Кількість

стеблин у

пробному

снопі, шт.

Кількість

стеблин,

уражених

сажкою,

шт.

Пошире-

ність

хвороби,

%

Загаль-

ні

втрати

вро-

жаю, %

1

Озима пшениця

Овес

Ячмінь

1345

1209

1056

34

27

48

2

Жито

Ячмінь


1290

1704

1305

67

12

367

3


Яра пшениця

Овес

1015

1501

1244

11

783

10

4

Ячмінь

Жито


1702

1256

1432

28

17

604

5

Овес


Ячмінь

1357

1434

1095

34

8

409

6

Яра пшениця


Жито

1259

1603

1367

25

470

34

Завдання 2. Визначити втрати урожаю пшениці від іржастих хвороб.

Втрати врожаю зерна пшениці у відсотках при ураженні рослин іржею

визначають за допомогою табл. 13 методом інтерполяції, оскільки залеж-

ність розвитку хвороби та недобору врожаю криволінійна, враховуючи

вид іржі та розвиток хвороби в конкретну фазу вегетації рослин.

15

Для виконання завдання користуються результатами, одержаними при

обстеженні посівів пшениці на ураженість рослин іржастими хворобами

або даними табл. 14.

Таблиця 13

Втрати врожаю зерна пшениці від іржастих хвороб

Розви-

ток

хвороби

Втрати врожаю зерна, %

Бура іржа Жовта Стеблова

цвітіння молочна налив

зерна

молочна

стиглість

повна

стиг-

лість

5 0,2 - 0 0,2 -

10 1,0 0 3,4 1,0 0,5

20 2,3 0,8 5,8 2,3 3,4

30 5,4 1,4 9,3 5,4 8,0

40 10,0 3,0 13,3 10,0 15,0

50 14,0 6,0 17,7 14,0 29,0

60 18,0 8,8 22,2 18,0 43,0

70 22,1 11,5 26,0 22,1 54,0

80 26,5 14,5 28,5 26,5 61,0

90 30,8 17,0 30,7 30,8 68,0

100 35,0 20,0 33,0 32,5 75,0

Таблиця 14

Ураженість пшениці іржастими хворобами

та втрати врожаю від них

№ Вид іржі Фенофаза рослин

пшениці

Розвиток

хвороби, %

Втрати

врожаю, %

1

Жовта

Бура

Стеблова

Молочна стиглість


Повна стиглість

18,5

82,9

47,4

2

Бура

Жовта

Стеблова

Цвітіння



8,7

93,1

11,8

3

Стеблова

Бура

Жовта


Налив зерна


41,2

77,3

28,4

4

Жовта Сте-

блова

Бура



Цвітіння

12,7

68,9

54,6

16

Продовження таблиці 14

5

Бура

Жовта

Стеблова




27,8

14,5

34,8

6

Стеблова

Бура

Жовта


Налив зерна


72,9

89,5

24,2

Практична робота 6. Короткостроковий прогноз розвитку капустяної совки

1. Встановлення дати початку льоту метеликів.

2. Встановлення дати появи гусениць четвертого віку.

3. Встановлення дати обробки капусти фунгіцидами.


Для визначення оптимальних строків проведення захисних заходів від

гусениць капустяної совки необхідно встановити дати початку льоту ме-

теликів покоління, яке перезимувало, і появи гусениць четвертого віку.

Для цього можуть бути використані формули прогнозу (рівняння регре-

сії), складені з урахуванням впливу температури повітря на розвиток шкі-

дника.

Завдання 1. Відповідно до варіанта, використовуючи метеодані за

квітень-травень, визначити дату стійкого переходу середньодобової тем-

ператури повітря через +11°С, середню температуру періоду розвитку

лялечок капустяної совки, тривалість періоду розвитку лялечок навесні і

вірогідну дату початку льоту метеликів капустяної совки.


Прогнозування починають навесні з моменту стійкого переходу тем-

ператури ґрунту на глибині зимівлі лялечок шкідника через +10°С або пе-

реходу через +11 °С середньодобової температури повітря. Протягом двох

діб підряд температура повітря повинна бути не меншою вищезазначеної,

тоді дату першої доби використовують для початку відліку. Значення се-

редньодобових температур закругляють до цілого числа. Далі підрахову-

ють середню температуру за 30 наступних за цією датою днів шляхом

ділення суми активних температур на тривалість періоду спостережень.

Підставивши одержаний результат у рівняння (8), одержують показник

тривалості періоду активного розвитку лялечок навесні (діб), а потім і

дату початку льоту метеликів.

У=71 - 2,7х ±3,4, (8)

де У - тривалість періоду розвитку лялечок, діб; х - середня температура

повітря за період від дати переходу середньодобової температури повітря

через 11 °С до початку льоту метеликів (30 діб).

17

Завдання 2. Використовуючи метеодані за травень-червень, визначити

середню температуру прогнозного періоду (три декади після початку льо-

ту метеликів). За формулою визначити тривалість періоду від початку

льоту метеликів до появи гусениць четвертого віку, а потім вірогідну дату

появи гусениць і дату обробки капусти інсектицидами.


За початок прогнозного періоду, який складає приблизно 24-29 діб,

приймають дату початку льоту метеликів шкідника. Поява гусениць чет-

вертого віку співпадає з початком проникнення їх в качани капусти. Три-

валість періоду від початку льоту метеликів до появи гусениць четвертого

віку першої генерації в залежності від середньої температури повітря ви-

значають за формулою

у= 87,5 -3,2х ± 1,1, (9)

де у - тривалість періоду від початку льоту метеликів до появи гусениць

четвертого віку капустяної совки, діб; х - середня температура повітря за

дві декади від початку льоту метеликів і прогнозної температури на третю

декаду.

Практична робота 7. Оцінка ефективності захисту зернових культур

1. Розрахунок біологічної ефективності застосування інсектицидів.

2. Оцінка розвитку хвороби на посівах сільськогосподарських куль-

тур.

3. Розрахунок ефективності застосування гербіцидів.

4. Розрахунок економічної ефективності застосування пестицидів в

господарстві.


Визначення біологічної ефективності. Під біологічною (технічною)

ефективністю розуміють процент загибелі шкідників та бур’янів, а також

зниження ураженості рослин збудниками хвороб. Вона залежить від виду

та токсичності препарату, дисперсності розпилу суміші, ступеня покриття

нею поверхні рослин, біологічного стану популяцій, метеорологічних та

інших факторів.

Біологічну ефективність хімічних засобів захисту від шкідників ви-

значають за формулою

100⋅−

=а

баБ , (10)

де Б—біологічна ефективність, %, а—кількість шкідників або пошкодже-

них рослин перед проведенням досліду; б — кількість шкідників або пош-

коджених рослин через певний час після проведення досліду.

Для дуже рухливих і з великою плодючістю шкідників, біологічну

ефективність заходів боротьби визначають порівнянням зміни чисельності

18

популяції на контрольній та дослідній ділянках. Для цього використову-

ють формулу

аА

аВбАБ

⋅

⋅⋅−⋅=

100)()(, (11)

де Б — біологічна ефективність, %; А — кількість шкідників на дослідній

ділянці до обробки; В — те саме після обробки; а — кількість шкідників

на контролі до обробки; б—те саме після обробки.

Для визначення біологічної ефективності заходів боротьби з хвороба-

ми використовують два показники: поширеність хвороби та її розвиток.

Поширеність хвороби — це кількість уражених рослин чи окремих її ор-

ганів (листки, стебло, колос, зерно) в відсотках від загальної кількості

обстежених на площі ділянки чи поля.

Поширеність хвороби (для плямистостей) визначають за формулою

N

пП

100⋅= , (12)

де П — поширеність хвороби, %; п— кількість уражених рослин у пробі;

N—загальна кількість обстежених рослин у пробі.

Розвиток хвороби відображає середню інтенсивність ураження рос-

лин (для проби, сорту, попередника) і виражається в відсотках. Розвиток

хвороби вираховують за такою формулою

NK

baP

100)( ⋅⋅Σ= , (13)

де Р—розвиток хвороби, %; Σ(а б)—сума добутків кількості рослин (а) на

відповідний бал ураження (б); N—загальна кількість облікованих (здоро-

вих та хворих) рослин; К— вищий бал шкали обліку.

Облік біологічної ефективності заходів боротьби з хворобами рослин

можна провести за формулою

Пк

ПоПкБ

100)( ⋅−= , (14)

де Б—біологічна ефективність, %; Пк—показник поширеності або розви-

тку хвороби на контролі, %; По—показник поширеності або розвитку

хвороби на дослідній ділянці, %.

Для визначення ефективності хімічних засобів боротьби з бур'янами

проводять кількісний та кількісно – ваговий обліки бур'янів як перед, так і

після застосування гербіцидів. Біологічну ефективність застосування гер-

біцидів визначають за формулою

100⋅−

=а

ваБ , (15)

19

де Б – біологічна ефективність, %; а – кількість бур’янів чи їх біомаса на

1м2 на контролі; в – кількість бур’янів чи їх біомаса на 1м

2 на дослідній

ділянці.

Для визначення економічної ефективності захисних заходів в госпо-

дарстві на основі даних про затрати на проведення, кількості та вартості

додатково отриманого врожаю розраховують чистий дохід та рентабель-

ність за формулами

Ч=УВ – З, 100З

ЧР = , (16)

де Ч – чистий дохід, отриманий при проведенні захисних заходів, грн/га;

У – додатково отриманий врожай, т/га; В – вартість одиниці продукції,

грн/т, грн/кг; З – затрати на проведення захисних заходів, включаючи зби-

рання та транспортування додатково отриманого врожаю; Р – рентабель-

ність, %.

Задачі. 1. Розрахувати біологічну ефективність боротьби з колорадсь-

ким жуком на картоплі, якщо щільність шкідника на обробленій ділянці

до проведення обробки була 15 особин на 1 м2

, після обробки – 2, а на

необробленій ділянці – відповідно 16 та 15.

2. Розрахувати біологічну ефективність боротьби з капустою мухою

на капусті, якщо кількість рослин, що загинули на обробленій ділянці бу-

ла 5 на 100 м2 , а на необробленій – 20.

3. Розрахувати біологічну ефективність боротьби з буряковою міную-

чою мухою, якщо середній бал пошкодження листової поверхні на оброб-

леній ділянці дорівнював 0,3, а на контролі – 3,8.

4. Розрахувати економічну ефективність боротьби з яблуневою пло-

дожеркою, якщо додатково отриманий врожай яблук – 100 кг/га, вартість

1кг – 1грн. 50 коп, затрати на проведення заходів по захисту рослин – 19

грн/га. Розрахувати чистий прибуток та рентабельність проведення захо-

дів по захисту.

Практична робота 8. Планування обсягів проведення заходів проти

шкідливих організмів на наступний рік

1. Розрахунок планового обсягу робіт для захисту сільськогосподар-

ських культур від шкідливих організмів.

2. Розрахунок планового обсягу робіт для захисту картоплі від фі-

тофторозу.

3. Розрахунок планового обсягу робіт для захисту пшениці від іржі.


Головним принципом планування захисних заходів є їх економічна і

екологічна доцільність. Найбільш вірогідне планування можливе для ви-

20

дів, чисельність яких перевищує ЕПШ. Планування обсягу захисних робіт

можна виконати за формулою

Y=y·k1·k2, (17)

де Y – прогнозний обсяг робіт на майбутній рік, га; y – середній обсяг фа-

ктично виконаних робіт у поточному і в минулому роках, га; k1 – розраху-

нковий коефіцієнт заселених (заражених) площ; k2 – розрахунковий кое-

фіцієнт чисельності шкідника або розвитку хвороби.

Розрахунковий коефіцієнт заселених (заражених) площ визначають за

формулою

k1=(Sпв+Sпл+ Sпо):( Sмв+ Sмл+ Sмо), (18)

де Sпв, Sпл, Sпо, Sмв, Sмл, Sмо – заселена шкідником або заражена хворобою

площа при весняному, літньому і осінньому обстеженнях відповідно у

поточному і минулому роках.

Розрахунковий коефіцієнт чисельності шкідника або розвитку хвороби

k2 визначають за формулою

k2=(Чпв+Чпл+ Чпо):( Чмв+ Чмл+ Чмо), (19)

де Чпв, Чпл, Чпо, Чмв, Чмл, Чмо – чисельність шкідника (екз. на облікову оди-

ницю) або розвиток хвороби (%), відповідно, у поточному і минулому

роках.

Завдання 1. Розрахувати плановий обсяг робіт для захисту сільсько-

господарських культур від шкідливих організмів відповідно до даних таб-

лиць 15 та 16.

Таблиця 15

Результати обстежень поточного року

№

Обсяг

викона-

них ро-

біт, га

Заселена (заражена)

площа, S, га

Чисельність шкідника,

екз/м2,(розвиток хвороби, %)

навесні влітку восени навесні влітку восени

1 180 120 230 260 1,5 2,0 2,3

2 230 100 300 340 2,0 2,8 3,0

3 400 200 520 600 6,0 10,0 12,0

4 650 350 700 850 1,2 2,5 2,2

5 500 550 700 800 0,5 3,0 3,3

6 800 950 1200 1300 3,0 5,0 5,5

Результати розрахунку

1. Середній обсяг виконаних робіт у ;

2. Розрахунковий коефіцієнт заселених (заражених) площ k1;

3. Розрахунковий коефіцієнт чисельності шкідника або розвитку

хвороби k2;

4. Прогнозний обсяг робіт на наступний рік Y.

21

Таблиця 16

Результати обстежень минулого року

№

Обсяг

вико-

наних

робіт,

га

Заселена (заражена)

площа, S, га

Чисельність шкідника,

екз/м2,

(розвиток хвороби,%)

навес-

ні влітку восени навесні влітку восени

1 250 160 300 320 1,8 2,5 2,9

2 150 40 200 220 1,0 2,0 2,3

3 550 280 700 800 10,0 15,0 18,0

4 450 100 500 600 1,0 2,2 2,3

5 700 800 950 1000 0,8 4,0 4,5

6 600 850 1100 1200 2,0 4,2 4,5

Завдання 2. Розрахувати плановий обсяг робіт для захисту картоплі

від фітофторозу та пшениці від іржі відповідно до варіанта (табл.17).

Таблиця 17

Коефіцієнти кратності обприскувань фунгіцидами картоплі проти

фітофторозу

Інтенсивність

розвитку фіто-

фторозу

Розвиток хвороби, %

Коефіцієнт кратно-

сті обприскувань

Епіфітотійний 50-70 2,7

Помірно-

епіфітотійний 40-49 2,1

Помірний 30-39 1,5

Депресивно-

помірний 25-29 0,9

Депресивний 1-24 0,3

Для розрахунку планового обсягу робіт проти фітофторозу картопля,

бурої та стеблової іржі пшениці (у) в конкретному регіоні необхідно пло-

щу під культурою (S) помножити на коефіцієнт кратності обробок згідно з

прогнозним розвитком хвороби (k). Коефіцієнт кратності обробок визна-

чають за таблями 17 та 18.

22

Таблиця 18

Коефіцієнти кратності обприскувань фунгіцидами пшениці проти

бурої та стеблової іржі

Інтенсивність

розвитку іржі

Розвиток іржі, % Коефіцієнт

кратності

обприскувань бурої стеблової

Дуже слабка < 10 < 5 0,3

Слабка 11-33 6-12 0,9

Помірна 34-47 13-25 1,5

Сильна > 47 > 25 2,5

Завдання 3. Розрахувати плановий обсяг робіт для захисту картоплі

від фітофторозу та пшениці від іржі відповідно до варіанта (табл.19).

Таблиця 19

№

Площа

картоплі,

га

Розвиток

фітофтор-

розу, %

Площа

пшениці,

га

Розвиток іржі, %

бурої стеблової

1 4500 45 1200 24 12

2 2300 47 800 9 24

3 1800 52 2700 31 8

4 5000 26 4000 46 27

5 3700 17 5800 51 18

6 6300 21 8000 38 14

Результати розрахунку навести у таблицю 20.

Таблиця 20

Хвороба Оцінка розвитку хво-

роби

Плановий обсяг

захисних робіт, га

Практична робота 9. Розробка програми інтегрованого захисту сільсь-

когосподарських культур від шкідливих об’єктів

1. Описати господарське значення, біологічні особливості та агротехніку

вирощування культури.

2. Навести видовий склад основних шкідливих організмів на даній куль-

турі.

3. Охарактеризувати біологічні особливості основних шкідників, збудни-

ків хвороб та бур’янів.

4. Обґрунтувати застосування пестицидів та розрахувати необхідну їх кі-

лькість.

5. Розробити короткострокові прогнози розвитку шкідливих об’єктів.

Встановити строки застосування пестицидів.

23

6. Скласти програму інтегрованого захисту сільськогосподарської культу-

ри від шкідливих об’єктів.

Суть інтегрованого захисту рослин – це доцільне об’єднання та послі-

довне застосування у просторі та у часі доступних методів, заходів і засо-

бів для обмеження розвитку і шкодочинності шкідливих організмів. Мета

інтегрованого захисту рослин – зменшення масштабів застосування пес-

тицидів за рахунок доступних методів і заходів профілактичного характе-

ру, а також за рахунок уточнення критеріїв застосування пестицидів.

Завдання 1. Описати господарське значення, біологічні особливості

та агротехніку вирощування сільськогосподарської культури (згідно за-

вдання).


Таблиця 21

Фенологічний календар розвитку

сільськогосподарської культури

Місяці До по-

сіву

Квітень Травень … Серпень

Декади 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3

Фенофаза

культури

Назва фено-

фази

Тривалість,

діб

Під час виконання завдання необхідно описати господарське значення

культури, втрати врожаю, що спричинені шкідниками, хворобами і

бур’янами, шляхи їх попередження. Навести біологічні особливості роз-

витку сільськогосподарської культури (табл. 21), які необхідні для більш

вірного визначення строків проведення всіх видів робіт.

Виконуючи завдання необхідно навести прогресивні технології виро-

щування культури, строки і способи сівби, систему добрив, агротехніку

вирощування, способи збирання врожаю. Особливу увагу слід звернути на

профілактичні методи і заходи вирощування культури, а саме, викорис-

тання трансгенних і стійких до шкідників і хвороб сортів рослин, вирощу-

вання безвірусних рослин.

Завдання 2. Охарактеризувати видовий склад основних шкідливих

організмів поширених у посівах сільськогосподарської культури (згідно

завдання).

24


Необхідно навести перелік тих шкідливих організмів, які спричиню-

ють шкоду в різні фенологічні фази росту і розвитку культури (табл. 22).

Таблиця 22

Видовий склад основних шкідливих організмів

Шкідливий

організм

Фенофаза культури

Шкідники

Хвороби

Бур’яни

Завдання 3. Навести біологічні особливості основних шкідників, збу-

дників хвороб та бур’янів на сільськогосподарській культурі (згідно за-

вдання).


Після опису біологічних особливостей шкідників, хвороб та бур’янів

необхідно вказати, які організаційно-господарські, агротехнічні, селек-

ційно-насінницькі заходи забезпечують регулювання їх чисельності.

При проведенні опису шкідників наводять: латинську назву, система-

тичне положення (ряд, родина), ареал, кормові рослини, період шкодо-

чинності, цикл розвитку, фази розвитку та їх тривалість, особливості роз-

витку та число поколінь в даній зоні, а також заходи по боротьбі з ним.

Відомості про зимуючі, шкодочинні та уразливі фази шкідника, харак-

тер пошкодження, число поколінь та оптимальні строки застосування ін-

сектицидів (акарицидів) занести в табл.23.

Таблиця 23

Основні відомості про шкідника

Назва

шкідника

Зимуюча

фаза

та

місце

зимування

Шкодочинна

фаза

Уразлива

фаза

Характер

пошкоджень

Число

поколінь

Фаза

розвитку

рослини

, в якій

шкідник

завдає

шкоди

1 2 3 4 5 6 7

Описати біологію розвитку збудників хвороб (табл. 24), захисні заходи

(вказати елементи агротехніки, механічне знищення, застосування хіміч-

них і біологічних засобів захисту.

25

Таблиця 24

Біологічні особливості збудників хвороб рослин Назва

хвороби

та

збудника

Зимуюча

фаза

та

місце зимування

Джерело

первинного

та вто-

ринного

зараження

Способи

розпо

-

всюдження

Симптоми

хво

-

роби

Умови, що

сприяють ура-

женню рослин

збудником хво-

роби

1 2 3 4 5 6

Навести українську та латинську назву, систематичне положення, біо-

логічну класифікацію та строки застосування гербіцидів з врахуванням

чутливої фази бур’яну та стійкої фази культурної рослини (табл.25).

Таблиця 25

Біологічні особливості бур’янів

Назва

культури

Назва

бур

’яну

Ботаніч

-

ний

клас

Біологічна

група

Фаза

бур’яну,

найбільш

чутлива до

гербіциду

Час застосування

гербіцидів

(фенофаза росли-

ни, період оброб-

ки)

1 2 3 4 5 6

В кінці розділу зробити висновок про шкідливі об’єкти (бур’яни, хво-

роби та шкідники) проти яких буде плануватись проведення захисних мі-

роприємств.

Завдання 4. Обґрунтування застосування пестицидів і розрахунок не-

обхідної їх кількості (згідно із завданням). Підібрати необхідні пестициди

для боротьби зі шкідливими об’єктами та обґрунтувати їх вибір.

На сьогоднішній день асортимент препаратів для хімічного захисту

рослини є достатньо широкими і представленими «Переліком пестицидів і

агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

При виборі пестицидів та препаративних форм перевагу віддають

більш ефективним з них. При цьому враховують біологічні та морфологі-

чні особливості шкідливого об’єкту, кліматичні умови зони, спектр та

тривалість дії пестицидів, їх сумісність з іншими препаратами. Досить

важливими при виборі пестициду є ступінь небезпеки для людини, тепло-

кровних тварин, корисної фауни.

26

Застосування пестицидів часто регламентується не лише по культурам,

але й по фазам їх розвитку, тому при виборі пестициду необхідно прийма-

ти до уваги можливість його застосування в строки, оптимальні для успі-

шної боротьби з шкідливим об’єктом.

Вибір пестициду, способу застосування та кратності обробки може

бути обумовлений ступенем шкідливості об’єкту, цінністю культури, що

захищається. В табл. 26 навести основні критерії вибору пестицидів окре-

мо по кожному шкідливому об’єкту.

Таблиця 26

Порівняльна характеристика пестицидів рекомендованих для боро-

тьби з_______________ на _____________, об’єкт культура

дозволених для застосування на Україні.

Назва

пестициду

(препара

-

тивна

форма

, %

вмісту д

.р.)

Характер

дії

на

шкідливий

об’єкт

Тривалість дії

(діб

)

Токсичність Допуст

имі залишкові

кіль-

кост

і в

продуктах

, воді,

ґрунті,

повітрі

Ост

анній

термін

обробки

Особливі

обмеж

ення

Максимальна

кратність

обробок

для

теплокровних

для

корисної ентмо

-

фауни

для

культурних

рос-

лин

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

По кожному шкідливому об’єкту необхідно вибрати по 3 пестициди.

В колонці 8 останній термін обробки навести в днях до збирання врожаю.

Виходячи з наступних критеріїв обґрунтувати вибір препарату по ко-

жному шкідливому об’єкту:

1) допустимі залишкові кількості пестицидів в об’єктах оточуючого

середовища;

2) токсичність для людей і корисної ентомофауни;

3) кратність обробки;

4) останній термін обробки до збирання врожаю.

У табл.27. навести вибрані пестициди із зазначенням способу засто-

сування та норм витрати.

Концентрацію робочої рідини розраховуємо за формулою

В

П

Н

HK

100×= , (20)

27

де К- концентрація робочої рідини, %; НП – норма витрати препарату,

кг/га; НВ - норма витрати води, л/га.

Таблиця 27

Шкідливі об’єкти та хімічні препарати для

боротьби з ними

Культура

та шкід-

ливий

об’єкт

Назва пе-

стициду

Спосіб за-

стосування

Норма витрати

препа-

рату,

кг/га,

л/га

води,

л/га

концентра-

ція робочої

рідини, %

1 2 3 4 5 6

Загальну кількість пестициду, необхідну для проведення обробки різ-

них культур занести у табл.8.

Таблиця 8

Загальна потреба у пестицидах

Назва

пестициду

Вміст

д.р

., %

Норма

витрати

препарату, кг/га

Площа

прове

-

дення

обробки

,

га

Кратність

об-

робок

Загальна

потре-

ба

в

препараті

л,кг

НП П К ЗП

Загальну потребу у пестицидах розраховуємо за формулою

ЗП= НП ⋅ П ⋅ К, (21)

де П – площа проведення обробки, га; К – кількість обробок.

Далі необхідно навести характеристику вибраних пестицидів, а саме,

хімічні та фізичні властивості діючої речовини, її формулу, механізм дії,

шляхи детоксикації, санітарно-гігієнічні властивості, рекомендації по за-

стосуванню різних препаративних форм, фактори, що впливають на ефек-

тивність застосування, регламенти та інші показники.

Завдання 5. Розробити короткострокові прогнози розвитку шкідників,

хвороб та бур’янів. Встановити строки застосування пестицидів.


Для розробки короткострокового прогнозу розвитку хвороби викорис-

товують метеорологічні дані по роках досліджень.

1. Підрахувати необхідну суму ефективних температур (568 – 5740С),

починаючи з дати переходу середньодобової температури через +100С.

28

∑Теф= Тср-Тпор, (22)

де ∑Теф – сума ефективних температур; Тср – середньодобова температура;

Тпор – порогова температура розвитку шкідника.

2. За останню десятиденку і у подальшому (за необхідністю) методом

змінної середньої визначити індекс погоди за формулою

Іп=[100 + 8х(Т – 15) + 2х(Р – 70) + Оп]: к, (23)

де Іп – індекс погоди; Т – середньодобова температура повітря, 0С; Р –

середньодобова вологість повітря, %; Оп – кількість опадів, мм; к – кіль-

кість днів без опадів.

3. Якщо індекс погоди перевищив значення 28 балів, то останній день

десятиденки є критичним для початку розвитку хвороб. Якщо Іп<28 балів,

то виконати розрахунок на наступну десятиденку.

4. Знаючи, що тривалість інкубаційного періоду збудника хвороб ста-

новить 5 – 6 діб, визначають дату проявлення хвороби і дату першого об-

прискування рослин фунгіцидами.

Результати прогнозування:

1. Дата накопичення відповідної суми ефективних температур __;

2. Сприятливий період з Іп ≥ 28 балів з ___ по _____;

3. Дата проявлення хвороби на рослинах ______;

4. Дата проведення першого обприскування рослин фунгіцидами

проти ___________________.

Для визначення строків застосування інсектицидів проти шкідника не-

обхідно:

1. Датою початку розвитку шкідника вважати дату, коли середньодобо-

ва температура стає більшою або рівною порогової температури роз-

витку шкідника (згідно завдання).

2. Знаючи тривалість та особливості онтогенезу шкідника розрахувати

дати початку і кінця основних фаз розвитку.

3. Після визначення дати початку розвитку найбільш шкодочинної та

уразливої фаз онтогенезу шкідника, необхідно розрахувати його чисель-

ність виходячи з кількості особин на початку розвитку, їх плодючість та

сприятливість погодних умов за період розвитку.

4. Встановивши чисельність шкідника, необхідно порівняти її з економіч-

ним порогом шкідливості даного шкідника. Якщо розрахункова чисель-

ність шкідника нижча за орієнтовний економічний поріг шкодочинності,

то необхідно виконати повторні розрахунки для ІІ циклу розвитку, а якщо

вище, то проводимо обробку пестицидом. Застосування інсектициду при-

значати протягом найбільш уразливої фази розвитку шкідника.

Час застосування гербіциду на посівах сільськогосподарських культур

проти бур’янів встановити згідно рекомендацій до його застосування.

29

Завдання 6. Скласти програму інтегрованого захисту сільськогоспо-

дарської культури від шкідливих об’єктів.


Усі елементи інтегрованого захисту розміщують у хронологічному

порядку, починаючи від підготовки ґрунту і насіння до сівби і закінчуючи

збиранням і закладанням на зберігання отриманого врожаю. Спочатку

планують всі агротехнічні заходи, що сприяють обмеженню розвитку

шкідників, хвороб і бур’янів. Потім включають біологічні і хімічні засоби

захисту рослин. При застосуванні гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів

враховують період захисної дії препарату. Якщо календарні строки появи

різних груп шкідливих організмів збігаються, вигідніше планувати комбі-

новані обробки сумішами пестицидів, а ще краще поєднувати їх з внесен-

ням добрив і регуляторів росту. Всі заплановані методи захисту навести у

табл. 29 користуючись даними отриманими під час виконання завдань 1-5.

Таблиця 29

Програма інтегрованого захисту сільськогосподарської культури

Місяці До по-

сіву Квітень …

Декади 1 2 3 1 2 3

Фази розвитку культури

Фази розвитку шкідника

Період шкоди шкідника

Чутлива фаза шкідника

Методи захисту:

- агротехнічні

- біологічні

- хімічні

Фенокалендар побудувати на міліметровому папері (масштаб по гори-

зонталі 1мм = 1 день). На фенокалендарі відмітити дати початку і закін-

чення проведення всіх технологічних операцій по вирощуванню та захис-

ту сільськогосподарської культури.

30

ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ №9

№ Культура га Шкідник

К-

сть,

1м2

Хвороба Назва бур′яну

1 Озима пшениця 270

Жук кузька

t= 6-100С

3 Тверда сажка Гірчак березковид-

ний

2 Льон 45

Лучний клоп

t= 10 0С

3 Антракноз Синяк звичайний

3 Кукурудза 200 Шведська муха t=11-12

0С 3

Фузаріозна

гниль

Шпергель звичай-

ний

4 Гречка 50

Блішка гречкова

t= 10-120С

3 Пероноспороз Осот польовий ро-

жевий

5 Просо 120

Смугаста хлібна блішка

t= 10-12 0С

2 Сажка стеблова Лобода біла

6 Морква 45

Морквяна листоблішка

t= 8-10 0С

2 Альтернаріоз Метлюг звичайний

7 Кормовий буряк 240

Бурякові блішки

t= 10-120С

2 Борошниста

роса Роговик польовий

8 Конопля 20

Конопляна блішка

t= 10-120С

3 Сіра гниль Деревій звичайний

9 Помідори 60 Медведка t= 100С 3 Макроспоріоз Зірочник середній

10 Ячмінь 120

Ячмінна попелиця

t=8-100С

2 Жовта іржа Курячі очка польові

11

Капуста 25 Капустяний листоїд

t= 7-90С

2

Несправжня

борошниста

роса

Різак звичайний

31

12 Льон 64

Льонова блішка

t= 10-120С

3 Аскохітоз Стоголовник польо-

вий

13 Морква 18

Морквяна муха

t=9-110С

3 Біла гниль Собача петрушка

звичайна

14

Кукурудза 180 Ковалик західний

t=7-100С

4 Пухирчаста

сажка Зірочник середній

15 Помідори 25 Картопляна совка t= 10

0С 4

Чорна гниль

плодів Суріпиця звичайна

16 Просо 51

Просяний комарик

t=6-80С

2 Смугастий бак-

теріоз Мишій сизий

17 Картопля 86 Картопляна міль t=9-12

0С 3 Макроспоріоз

Глуха кропива сте-

блообгортна

18 Гречка 100

Листоблішка гречкова

t=8-100С

3 Бактеріоз Берізка польова

19 Огірки 25

Паросткова муха

t=9-110С


роса Жабрій гарний

20

Соняшник 75 Озима совка

t= 100С

2

Несправжня

борошниста

роса

Молокан татарсь-

кий

21 Огірки 25

Павутинний кліщ

t=9-110С

2 Антракноз Щириця звичайна

22 Конопля 18

Конопляна плодожерка

t=110С

3 Біла гниль Горошок мишачий

23 Морква 30


t=9-110С

3 Ризоктоніоз Кульбаба лікарська

32

24 Кормовий буряк 270

Бурякова щитоноска

t= 7-80С

2 Церкоспороз Плоскуха звичайна

25 Капуста 32

Капустяна попелиця

t=6-90С

2 Чорна ніжка Жовтий осот город-

ній

26 Соняшник 87

Соняшникова шипоноска

t=120С

3 Сіра гниль Амброзія полино-

листа

27 Помідори 36

Картопляна совка

t=100С

3 Фітофтороз Молочай соняшний

28 Тютюн 20

Тютюновий трипс

t=8-100С

2 Біла плямис-

тість Гібіск трійчастий

29 Озима пшениця 180

Червоногруда п′явиця

t=9-110С

2 Стеблова іржа Волошка синя

30 Ярий ячмінь 90

Велика смугаста хлібна

блішка t=10-120С

3 Мозаїка Мак самосійка

31 Горох 18

Гороховий зерноїд

t=7-90С


роса

Амброзія полино-

листа

32 Соняшник 80

Південний сірий довгоно-

сик t=10-120С

2 Сіра плямис-

тість стебла Мишій зелений

33 Рис 40 Щитневий рачок t=120С 2 Фузаріоз Грабельки звичайні

34 Горох 28

Горохова плодожерка

t=110С

2 Іржа Квасениця прямос-

тояча

35 Картопля 150

Ковалик смугастий

t=7-100С

2 Ризоктоніоз Талабан польовий

36 Капуста 10 Капустяний білан t=6-90С 2 Кила капусти Грицики звичайні

37 Хміль 45

Хмельова нематода

t=6-90С

2 Чорнота Осот жовтий польо-

вий

33

38 Морква 15


t=9-110С

2 Сіра гниль Редька дика


Ковалик широкий

t=7-100С

3 Рак картоплі Жовтий осот город-

ній

40 Жито 60

Хлібний жук

t=100С

3 Лінійна іржа Гірчак шорсткий

41 Льон 45 Лучний метелик t=160С 2 Аскохітоз Шпергель льоновий

42 Цукровий буряк 200

Бурякова муха

t= 11 – 120С

3 Парша Пирій повзучій

43 Хміль 20

Хмельова попелиця

t=6-90С

3 Фузаріозна

гниль

Подорожник ланце-

толистий

44 Овес 120 Хлібна жужелиця t= 60С 3 Септоріоз Метлюг звичайний

45 Горох 18

Горохова попелиця

t=6-90С

3 Фузаріоз Підмаренник чіпкий

46 Цукровий буряк 220

Бурякова крихітка

t=8-110С

3 Бура гниль Талабан польовий

47 Огірки 20 Паросткова муха t=9-110С 2 Антракноз Спориш звичайний


Ковалик широкий

t=7-100С

2 Рак картоплі Паслін чорний

49 Люцерна 27

Люцернова товстоніжка

t=8-100С

2 Жовта плямис-

тість

Люцерна хмелевид-

на

50 Кукурудза 88

Шведська муха

t=11 – 12 0С

2 Фузаріозна

гниль Рутка лікарська

51 Квасоля 15

Капустянка звичайна

t=100С


роса Полин звичайний

52 Просо 45 Стебловий метелик t=100С 3 Склероспороз Буркун лікарський

34

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Субін В.С., Олефіренко В.І.Інтегрований захист рослин: Підручник.

– К.: Вища освіта, 2004. – 336 с.

2. Інтегрована система захисту зернових культур від шкідників, хво-

роб і бур’янів / За ред. А.К.Ольховської – Буркової. – Київ, 1990. –

276с.

3. Матвиевский А.С. Интегрированная защита сада. – К., 1987. – 230с.

4. Писаренко В.М., Писаренко П.В. Захист рослин: екологічно обґрун-

товані структури. – Полтава: вид-во „ІнтерГрафіка”, 2002. – 288с.

5. Довідник із захисту рослин / За ред. М.П.Лісового. – К.: Урожай,

1999. – 744 с.

Допоміжна

6. Саблук В.Т. Довідник по захисту цукрового буряку. – К.: Урожай,

1989. – 78с.

7. Поляков И.Я. Прогноз развития вредителей и болезней сельскохо-

зяйственных культур (с практикумом). – Л., 1984. – 318с.

8. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / За ред.

В.П.Омелюти. – К., 1986. -294с.

9. Литвинов Б.М. Справочник по защите растений. – Х., 1989. – 174с.

10. Природоохранная технология защиты растений / Ред. М.П. Лесо-

вой. – К., 1989. – 167с.

11. Довідник по захисту польових культур / Зе ред. Г.В.Грисенко. – К.:

Урожай, 1985. – 385с.

12. Ченкин В.А. Справочник агронома по защите растений. – М.. 1990.

– 158с.

13. Основи біологічного методу захисту рослин / За ред. М.П.Дядечка.

– К., 1990. -266с.

14. Захист овочевих культур від хвороб і шкідників у закритому грунті:

Навч. посібник / За ред. Ф.М.Марютіна. – Харків, Еспада, 2003. –

464с.

15. Бровдій В.М., Гулий В.В., Федоренко В.П. Біологічний захист рос-

лин: Навчальний посібник. – К.:Світ, 2004. – 348с.

16. Биологическая защита растений / Под ред. М.В.Штерншис. –

М.:КолосС, 2004. – 264с.

17. Білик М.О., Кулєшов А.В. Прогноз розвитку хвороб і шкідників

сільськогосподарських культур. Практикум. – Харьків, 2001. – 124с.

082-165 - НУВГПep3.nuwm.edu.ua/794/1/082-165.pdf · Метелики летять тільки...

Documents